С.р. литер.-Даша


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Самостійна робота
на тему:
Аналіз міні-опвідання Філіпа Делерма «Пізня вишня» зі збірки «Діккенс, цукрова вата та інші ласощі»
Студентки 1 курсу
Інституту східних мов
групи 112
Щерби Дар’ї Вікторівни
Викладач: ст.. викл.,
к. філол.. н. Павленко Ю. Ю
Київ – 2010
«Добре було б читати такі книги по сторінці в день, як зранку приймають полівітамінну кульку або декілька «крапель для підвищення резистентності організму»».
Н. МавлевичУ своїх оповіданнях, зокрема в тих, що входять до збірки «Діккенс, цукрова вата та інші ласощі», Ф. Делерм не ставить собі за мету деталізувати свою оповідь, він має на меті просто розповісти коротку історію, але таку, яка б могла зацікавити її читача та змусити подумати над нею, проаналізувати звичні для нас речі на життєві ситуації. Письменник бере за основу якийсь епізод з життя звичайних людей та доносить до нас його зміст у звичайний, здавалося б, спосіб, зрозумілою та доступною для нас мовою – і все це за досить короткий обсяг. І дійсно, читаючи оповідання Філіпа Делерма, мимоволі, самі того не помічаючи, починаємо поринати у символіку того, що сказав автор, у зміст тих слів, які мають донести до нас певний код, шифр. І доречно зауважити, що чим освіченішим буде читач, тим більше він зможе знайти кодів у творі, тим більше шифрів зможе розгадати.
Почнемо з жанрової специфіки оповідання «Пізня вишня». Воно являє собою ліро-епічне оповідання. Ліро-епічний твір — своєрідний літературний жанр, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, байка, поема, роман у віршах та ін). І справді, твір «Пізня вишня» є досить оригінальним, всі зображувані об’єкти, символи поєднуються досить гармонічно та лаконічно описуються.
Досить відомим фактом є те, що вся література – міметична. Металеп-сис – «вторгнення» оповідача чи зовнішнього адресата в розказувану твором історію або навпаки – «вторгнення» літературних персонажів в зовнішній світ. У даному випадку автор, порушуючи кордони, прагне сам стати читачем твору, він веде розповідь для читача і сам хоче одночасно опинитися на його ж місці. Загалом, поняття «ефекту металепсису» говорить нам, що межі будь-якого твору виявляються розмитими та занадто хиткими для того, щоби судити про межі оповідного світу.
Фабула – це послідовний розвиток подій у творі. Щодо нашого твору можемо сказати, що послідовного розвитку подій у творі як такого немає – ми ж не простежуємо за життєвими шляхом нашої подружньої пари і не маємо послідовного розвитку подій, які безпосередньо розкриваються в творі.
Щодо рівня нарації в оповіданні, розповідь ведеться від 3-ої особи. Ми, читачі, маємо можливість почути сторонній, невідомий голос, ми не знаємо, чий він, кому належить. В результаті цього робимо висновок, що наш автор є імпліцитним (прихованим). Наратор не бере участі на рівні історії. Крім того, ми не помічаємо у творі займенника «я», тому наратор не є дієгетичним. Автор не виражає своєї особистої думки та, як наслідок, не нав’язує її читачеві – наратор без особистісний, мало виявлений, об’єктивний.
У творі автор своєю розповіддю торкається всього життя головних героїв, тобто торкається великого проміжку часу, але здебільшого в творі описується саме теперішній час, у якому письменник зображує вже літній вік наших героїв, коли вони починають сваритися через вишню. Щодо простору, то події твору розгортаються у садочку нашої подружньої пари, і більше ніяких просторових горизонтів не торкаються.
Точка зору (фокалізація) – це вузол тих умов, що створюються зовнішніми та внутрішніми факторами, він впливає на перебіг подій та їх сприйняття. У «Пізній вишні» оповідач знає більше ніж самі персонажі, він «не втручається» у їхнє життя, а лише зі сторони спостерігає за ними та описує це нам. Крім того, можна додати, що в змозі наратора створити набагато більше, ніж будуть знати герої його твору. І читачі довіряють цьому наратору, вірять у його розповідь – це дає нам змогу стверджувати, що наратор є абсолютно надійним.
Досить цікавим є розбір символіки твору. Те, що означає символ називаємо метафорою. Можна сказати, що означуваним є саме символ, а позначником, те, що цей символ означає, є метафора. Дерево, яке приносить квіточки раніше, ніж листочки - вишня символізує те, що людина приходить у цей світ без нічого та таким же його приймає земля. У китайців вишня символізує надію, юність, мужність, а також жіночу красу ті жіноче начало в природі. У християнстві – вишня є райським плодом, уособленням ніжності, доброти, відданості, чистоти; нерідко зображають немовля Христа з гілочкою вишні. В Японії вишня – це багатство та процвітання. Вишня як дерево належить до стихії землі та повітря. Повітря є субстанцією свободи, субстанцією надлюдської радості. Повітря є подоланням матерії. Образ землі уособлює в собі опору, батьківщину, будинок, працю, бажання пізнати глибинне.
Стосовно нашого твору, найбільш підходящим є трактування символу вишні, як багатства, процвітання, ніжності та добра. Щодо багатства, то не маємо на увазі не фінансове благополуччя, розуміємо це як багатство почуттів головних героїв: вони прожили все життя разом (у тесті навіть говориться про те, що вишня зростала на їх очах, а значить, вони досить довгий час разом), пройшли через всі випробування, цим самим збагативши свої почуття. На перший погляд, можна подумати, що життя цього подружжя вже втратило будь-який інтерес один до одного, але потім розуміємо, що почуття, зокрема почуття ніжності та піклування з часом не вгасає: «Жена боится за него, он стар, в прошлом году уже свалился…» Хоча й весь твір просякнутий невеликою грубістю у розповіді автора про героїв, але все ж таки всі ці переживання з’являються на підставі почуттів. Весь липень вони сваряться за цю вишню, але кожен із них розуміє, що жили б вони спокійніше, не було б їх життя таким пристрасним, цікавим та насиченим…
«Плюнь он на эти вишни, им было бы спокойнее жить. Спокойней? Да. Но вряд ли они стали бы счастливей. Ведь в глубине души она довольна тем, что ей приходится бороться с его вишневой страстью. Тем, что у них в саду вскипает страсть»

Список використаних джерел та літератури
В. Ізер «Акт вигадки, або що фіктивного у функціональному тексті»;
В. Шмід «Мімезис і вигадка»;
Г. Башляр «Образи»;
http://www.slovarik.kiev.ua/symbol/v/129668.html;
http://magazines.russ.ru/inostran/2002/7/delerm.html.

Приложенные файлы

  • docx 15337701
    Размер файла: 19 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий