5_punkt


5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЕКОЛОГІЯ
5.1Охорона праці
5.1.1Аналіз шкідливих і небезпечних чинників на робочих місцях

У даному дипломному проекті, розглядається проект теплопостачання чотирнадцяти поверхового будинку з використанням низько потенційних джерел тепла.
За проектом тепловий насос працює у автономному режимі, тому постійного робочого місця тут не передбачено, але з метою планової перевірки обладнання або при поломці повинен прийти майстер. Персонал яки обслуговує обладнання теплового насосу піддається дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
В приміщенні с обладнанням теплового насосу є устаткування з високою напругою, що створює вірогідність поразки електричним струмом. В тепловому насосі основною частиною є компресор що працює під тиском. Можлива підвищена теплова дія на персонал від обладнання що працює. При поганому відведенні тепла із технічного приміщення можлива робота персоналу в несприятливому мікрокліматі. Недостатня освітленість робочого місця. Недостатність освітлення призводить до зниження зору, болю в голові і запаморочень. До небезпечних факторів в приміщенні з тепловим насосом відноситься висока температура поверхні трубопроводів і складових частин теплового пункту (труби, регулююча арматура). Небезпека для життя людини може представляти падіння з висоти при проведенні будь-яких робіт з сонячним колектором, а також падаючі предмети.
5.1.2 Заходи щодо усунення шкідливих і небезпечних чинників на робочих місцях.
Заходи щодо усунення шкідливих і небезпечних факторів при роботі теплового насосу та допоміжного обладнання включають наступні пункти:
- Організація достатнього освітлення робочого місця;
- Забезпечення безпеки при роботі з компресорними установками;
- Забезпечення безпеки при роботі з електричними обладнанням;
- Захист від опіку при роботі з устаткуванням.
Для забезпечення безпеки при роботі з електротехнічним устаткуванням теплового пункту необхідно заземлити всі вузли, підключені до зовнішньої електричної мережі. Періодично перевіряти ізоляцію провідників всіх силових ланцюгів з'єднують вузли управління насосів та виконавчих механізмів.
Відповідно до "Правил пристрою і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.", сьогоденним проектом передбачено наступні заходи, направлені на зниження і можливе усунення небезпечних ситуацій, пов'язаних з роботою компресора теплового насоса:
У приміщеннях компресорних установок не допускається розміщувати апаратуру і устаткування, технологічні і конструктивно не пов'язані з компресорами.
Розміщення компресорів в приміщеннях не допускається, якщо в суміжному приміщенні розташовані вибухонебезпечні і хімічні виробництва, що викликають корозію устаткування і що шкідливо впливають на організм людини.
Окремі компресорні установки продуктивністю до 10 м3/мін з тиском повітря до 8 кгс/см2 з особливого дозволу органів Держміськтехнагляду і технічної інспекції профспілки можуть встановлюватися в нижніх поверхах багатоповерхових виробничих будівель за наявності достатньої розрахункової міцності перекриттів, що забезпечує неможливість їх руйнування в разі аварій. Ці установки мають бути відокремлені від виробничих ділянок глухими стінами, що не згорають.
Загальні розміри приміщення повинні задовольняти умовам безпечного обслуговування і ремонту устаткування компресорної установки і окремих її вузлів, машин і апаратів. Проходи в машинному залі повинні забезпечувати можливість монтажу і обслуговування компресора і електродвигуна і мають бути не менше 1,5 м-коду, а відстань між устаткуванням і стінами будівель (до їх виступаючих частин) не менше 1 м.
Підлоги приміщення компресорної установки мають бути рівними з нековзною поверхнею, і виконуватися із зносостійкого матеріалу, що не згорає.
Двері і вікна приміщення компресорної установки повинні відкриватися назовні.
У приміщенні компресорної установки має бути майданчик для проведення ремонту компресорів, допоміжного устаткування і електроустаткування. Для виконання ремонтних робіт компресорної установки приміщення повинні обладнатися відповідними вантажопідйомними пристроями і засобами механізації.
У приміщенні компресорної установки мають бути передбачені спеціальні місця для зберігання в закритому вигляді обтиральних матеріалів, інструменти, прокладок і тому подібне, а також для зберігання тижневого запасу масла.
Приміщення компресорної установки має бути обладнане вентиляцією відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств, що діють.
Для запобігання електричним травмам, які можуть бути викликані при тому, що стосується металевих конструкцій або корпусів електроустаткування, що виявилися під напругою унаслідок пошкодження ізоляції, а також для захисту апаратури влаштовуються захисні заземлення, що є навмисним з'єднанням із землею або її еквівалентом металевих частин електроустановок, що нормально не знаходяться під напругою.
5.1.3 Розрахунок природної вентиляції
Розрахунок вентиляції приміщення пов’язаний зі збільшенням тепловиділення, більша частина якого йде від корпусу теплового обладнання.
Втрата тепла поверхнею теплового насосу, Вт:
Qk=CT21004-T11004∙F+αT1-T2∙F, (5.1)
де С- коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла, Вт/м2;Т1,Т2- температура випромінюючої поверхні, зовнішньої поверхні стінок теплового насосу і навколишнього середовища,К;
F – площа поверхні теплообміну, м2; α - коефіцієнт тепловіддачі від стінки до повітря, Вт/м2К:
α=АТ1-Т2l; (5.2)
де А – коефіцієнт, який залежить від середньої температури стінки і повітря, А = 1,164;
l – висота вертикальних стінок, м.
α=1,16450+273-(25+273)3=3,36,Втм2К.Втрати тепла поверхнею теплового насосу:
Qk=5,6750+2731004-25+2731004∙5+3,3650+273-(25+273)∙5=1,26 кВт.Тобто, якщо тепловий насос працює величина тепловиділень складає 1260 Вт.
Необхідний повітрообмін визначається по формулі:
G= Qkρпр∙С (tвід-tпр), (5.3)де tвід, tпр - температура видаляємого і припливного повітря, ℃.
С – теплоємність повітря = 1,005 КДж/кг℃,Температура приточного повітря при аерації приймається на 3 – 5 ℃ нижче температури в робочій зоні.
G= 12601,22∙1,005 (25-20)=205,52кггод.Мінімальна кратність повітря обміну складає 2.
L=2∙V, (5.4)де V – об’єм приміщення якому потрібна вентиляція, м3:V=3∙4∙2,8=33,6,м3.Звідси,
L=2∙33,6=67,2,м3год. 5.1.4. Розрахунок штучного освітлення
Рівень освітлення впливає на психічний та фізіологічний стан людини. Гарне освітлення стимулює активність, попереджає розвиток втоми, збільшує працездатність.
Світовий потік від ламп при штучному освітлені:
Фр=Ен∙S∙z∙kNр∙η, (6.5)
де Ен - нормативна мінімальна освітленість, лк;
S – площа освітлювального приміщення, м2;
z – коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості через забруднення або старіння лампи (к=1.2…1.7);
η – коефіцієнт використання освітлювального обладнання
Nр - кількість світильників, шт.
Значення коефіцієнта η залежить від індексу і:
i=A∙Bh∙A+B; (6.6)i=3∙42,8∙(3+4)=0,35.Приймаємо коефіцієнт η=0,5 при встановленні світильників типу ЛДОР.
Необхідний світловий потік:
Фр=150∙12∙1,5∙1,22∙0,5=3240, лк.В світильники встановимо люмінесцентні лампи потужністю 100 Вт (n=3 шт.) і світловим потоком Фл=1560 лк, тоді необхідна кількість світильників складатиме:
N=Фрn∙Фл=32403∙1560=0,69≈1 5.1.3 Засоби індивідуального захисту
Засоби індивідуального захисту вибираються відповідно до НПАОП 0.00-4.01-08 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту».
Людині яка обслуговує тепловий насос, у відповідності з типовими галузевими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, видаються:
- для захисту органів слуху по ДСТУ ГОСТ 12.4.051.ССБП;
- для захист очей по ДСТУ ГОСТ 12.4.013. ССБП;
- для захисту рукпо ДСТУ ГОСТ 12.4.010. ССБП;
- захист органів дихання по ДСТУ ГОСТ 12.4.034. ССБП;
- спеціальний одяг по ДСТУ ГОСТ 12.4.100. ССБП;
- спеціальне взуття по ДСТУ ГОСТ 28507. ССБП;
- захист голови ДСТУ ГОСТ 12.4.087. ССБП.
5.1.5 Пожежна і вибухова безпека проектованого виробництва
Згідно НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» приміщення з пожежної безпеки відноситься до категорії "Д", по вогнестійкості будівельних конструкцій ступінь вогнестійкості будівлі ІІІ. Для попередження утворення пожежі велике значення має контроль приміщення на вияв запаху горіння проводки або утворення диму. Найбільш прогресивний контроль приміщеня автоматичними сигналізаторами. При винекнені пожежі передбачається автоматичне або ручне відключення обладнання.
Та як технологічний процес теплового насосу здійснюється за вдяки електропостачанню, то можливе джерело пожежі це - не справність електропроводки.
Для боротьби з пожежею за існуючими нормами протипожежної охорони повинен, бути відповідний інвентарь. До складу цього інвентарю входять порошковий вогнегасник типу ВП-6 (цифри показують масу вогнегасного порошку. Інвентар розташований в доступному місці на вході в приміщення. Для виклику пожежної служби в будинку встановлений телефон.
5.1.6 Інструкція по охороні праці для обслуговуючого персоналу компресора теплового насосу.

а) Обходи і огляди устаткування, допуск обслуговуючого персоналу до устаткування, а також виконання поточних робіт машиніст-обхідник повинен здійснювати з відома і дозволи вищестоящого чергового персоналу.
б) До початку роботи безпосередньо на робочому місці машиніст компресора повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.
в) Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
г) Машиніст компресора повинен працювати тільки у спецодязі і спецвзутті, передбачених Типовими галузевими нормами: комбінезоні бавовняному, черевиках шкіряних, рукавицях комбінованих, а взимку на зовнішніх роботах додатково: в куртці та брюках бавовняних на утеплювальній прокладці та у валянках.
д) Запобіжні клапани і манометри мають бути опломбовані і щороку перевірятись за контрольним еталоном.
е) Забороняється під час роботи компресора проведення його ремонту або робіт , пов'язаних з ліквідацією нещільності з'єднань окремих елементів апарату, що знаходяться під тиском.
є) Манометри повинні бути установлені так, щоб їх показання були чітко видно машиністу, при цьому шкала його повинна знаходитися у вертикальній площині або з нахилом вперед до 30°. Манометр повинен бути захищений від променевої теплоти та від холоду.
ж) Температура спалаху компресорних масел, що застосовуються, повинна бути не нижче +240°С.
з) Кожна партія компресорних або індустріальних мастил повинна мати заводський паспорт-сертифікат із зазначенням фізико-хімічних властивостей мастил.
и) Для очищення пристроїв від масляних забруднень рекомендується застосовувати 5%-ний розчин каустичної со­ди. Після очищення промивати пристрої до повної нейтралізації лугу та продувати стисненим повітрям протягом не менше, ніж півгодини.
і) Забороняється очищати холодильники, водомасловід­ділювачі, а також повітропроводи шляхом випалювання їх і застосовувати бензин або гас для очищення повітрозбірників або картера компресора, фільтрів та інших пристроїв, у яких проходитиме стиснене повітря. Забороняється нагрівати антифриз на відкритому вогні.
ї ) Після закінчення зміни машиніст-обхідник повинен: завершити всі роботи по перемиканню устаткування, поточні роботи, огляди і обходи (за винятком аварійних випадків) для передачі зміни змінникові, прибрати робоче місце і закріплене устаткування. Щоб уникнути пожежі. Забороняється застосовувати при прибиранні легкозаймисті і горючі речовини (гас, бензин, ацетон і ін.). Забороняється намотувати обтиральний матеріал на руку або пальці при обтиранні зовнішньої поверхні тих, що працюють механізмів, повідомити що приймає зміну про режим роботи устаткування і його стан, про всі зауваження і несправності, що мали місце протягом зміни, де і в якому складі працюють бригади на устаткуванні по вбраннях і розпорядженнях.
й) Забороняється торкатись оголених проводів електричної мережі, контактів електродвигуна та пускової апаратури. Багаторазово вмикати і вимикати електродвигун для пуску компресора або випробування його. Забороняється пуск компресора при несправності електрообладнання, заземлюючих пристроїв і трубопроводів.
5.2 Экологія
Експлуатація котельної неминуче спричинить забруднення атмосфери продуктами згорання палива, використовуваного у встановлених котлоагрегатах.
У проектованій котельній джерелами забруднення атмосфери є продукти згорання природного газу, або резервного палива – топкового мазуту. При спалюванні мазуту основними шкідливими викидами є: двоокис азоту, двоокис сірки, окисел вуглецю, тверді речовини, оксид азоту, п'ятиокис ванадію у складі твердих часток золи.
При спалюванні природного газу в казанах основними шкідливими викидами є оксиди азоту і оксид вуглецю.
Суммацией шкідливої дії володіють:
-діоксид азоту і діоксид сірки;
-діоксид азоту, оксид азоту, п'ятиокис ванадію і діоксид сірки;
-діоксид сірки, окисел вуглецю, діоксид азоту і фенол (фенол входить до складу фонових концентрацій);
-діоксид сірки і фенол.
Залпові і аварійні викиди вказаних забруднюючих речовин, що утворюються при спалюванні палива у котлах неможливі.
Зниження викидів забезпечується автоматизацією процесу горіння з регулюванням подачі паливо-повітря, регулюванням навантаження, контролем за вмістом кисню в продуктах згорання.
У періоди несприятливих метеорологічних умов робота котельної повинна здійснюватися відповідно до заходів щодо регулювання викидів, обгрунтованих і затверджених в установленому порядку для даної місцевості.
Для котельної організаційно-технічними заходами в період НМУ є:
- включення в роботу кількості котлоагрегатов, що забезпечують максимальний ККД при конкретному навантаженні;
- підвищений контроль за процесом горіння палива в частині мінімального виходу забруднюючих речовин;
- виключення очищення поверхонь нагріву казанів і економайзерів;
- заборона виконання на період НМУ пуско-налагоджувальних робіт.
Вихідними даними для розрахунку і аналізу приземних концентрацій приймаються метеорологічні умови даної області, режими роботи котельної, а також технічні рішення по відведенню димових газів від котлоагрегатов, що забезпечують розсіювання шкідливих викидів нижче гранично допустимих концентрацій.
Сучасні уявлення про допустимі рівні забруднення атмосферного повітря, води або ландшафту засновані на відомостях про шкідливу дію речовин на здоров'ї людей і тварин, на рослинність, на матеріальні цінності. Для оцінки допустимості концентрацій домішкових викидів прийнято порівнювати фактичні концентрації з нормованими для конкретних умов, у зв'язку з цим для проектованої котельної планується встановити цегельний димар заввишки 50м. Згідно з розрахунком приведеному в пункті 3 вона повністю задовольнятиме стандартам якості повітря в приземних шарах атмосфери при спалюванні газу.
Оскільки паливом є природний газ, склад якого приведений в пункті 2, то визначаємо лише викид оксидів азоту:
MNO2=0,034ВQрнkNO2(1–), (5.10)
. де В=12692,84 м3/г =3,525 г/с – витрата палива;
Qрн – теплота згорання, МДж/м3;
kNO2 – параметр, що характеризує кількість оксидів азота, що утворюються на 1 ГДж тепла , kNO2 =1,2 кг/ГДж (до автоматизації), . . kNO=1кг/ГДж (після автоматизації);
– коефіцієнт, що враховує міру зниження викидів оксидів азоту в результаті вживання технічних рішень: ;

МNO2=0,034∙3,525∙33,603∙1,2∙(1−0)=4,49 г/с.
МNO2=0,034∙3,525∙33,603∙1∙(1−0)=4,027 г/с.

Для визначення діаметру гирла димаря необхідно спочатку визначити витрату продуктів згорання через трубу.
, (5.11)

де: Vг –– кількість димових газів на виході з котлоагрегата, м3/м3;
Vo – теоретична кількість повітря, м3/м3;
θ –температура вирушаючих газів, приймається рівній температурі на виході з котлоагрегата, [2];
∆α – присос повітря в газоходах, див.п.2.
м3/с.
Тоді діаметр гирла труби:

м , (5.12)
м,
де ωвих– швидкість продуктів згорання на виході з труби, приймаємо [2].
Отриманий діаметр округлюємо до найближчого стандартного і уточнюємо швидкість продуктів згорання на виході.Dд=2 м, тоді ωвих=22,2 м/с.
Визначаємо попередню мінімальну висоту труби по формулі:
, (5.13)
де А – коефіцієнт, залежний від метеорологічних умов місцевості, рівний 120, [2];
ГДКNO2 – гранично допустима концентрація для оксидів азоту, рівно 0,085 мг/м3,[2];
Z – кількість димарів, рівно 1;
∆t – різниця температури газів, що викидаються, і температури повітря найжаркішого місяця опівдні, ∆t=25С.

м.
Отримана в першому наближенні висота димаря більше мінімальної висоти цегельного димаря рівної 30м [2], проте, як в теплоснабжаємом районі є споруди висотою біля 20м, необхідно передбачити вищий димар для кращого розсіювання димових газів. Приймаємо висоту залізобетонного димаря рівну 50м [2]. Визначаємо коефіцієнти f и υм:
, (5.14)
,
, (5.15)
.
По отриманих коефіцієнтах визначаємо наступні коефіцієнти:
, (5.16)
,
(5.17)

Тепер визначаємо максимальну приземну концентрацію оксидів азоту:
, (5.18)
мг/м3 .

Проверим условие, при котором безразмерная суммарная концентрация не должна превышать 1, т.е.

, ( 5.19)

Оскільки умова виконується, то залишаємо прийняту висоту труби і розрахунок вважаємо закінченими.
Вивід:
а) Екологічний ефект полягає в тому, що зниження викидів забезпечується автоматизацією процесу горіння з регулюванням подачі паливо-повітря, регулюванням навантаження, контролем за вмістом кисню в продуктах згорання. При даній реконструкції викиди шкідливих речовин знизяться: оксидів азоту - с 4,49 г/с до 4,027 г/с .
б) Соціальний ефект полягає в поліпшенні умов життя населення,в частковості в районі міста, а також створенні нових робочих місць у зв'язку з будівництвом нової котельної.
в) Для зменшення концентрації забруднюючих з'єднань в приземному шарі повітря котельну обладнали високою трубою 50 метрів, що забезпечить хороше розсіювання забруднюючих речовин.

Приложенные файлы

  • docx 18469055
    Размер файла: 73 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий