Priklad_Rozrakhunku


ДОСЛІДЖЕННЯ МЩНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КНИЖКОВИХ БЛОКІВ, СКРІПЛЕНИХ КЛЕЙОВИМ НЕЗШИВНИМ СПОСОБОМ, З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІВІНІЛАЦЕТАТНОЇ ДИСПЕРСІЇ
Загальні відомості
Незшивне скріплення блоків порівняно зі швейним дає значний техніко-економічний ефект, оскільки такий вид скріплення поблочний. його трудомісткість не залежить від кількості зошитів у блоці. Створюються умови для нових агрегатів — автоматизованих потокових ліній як з виготовлення брошур (починаючи з комплектування та закінчуючи приклсйкою обкладинки і тристоронньою обрізкою), так і книжок у палітурках (включаючи обрізку блоків і вставляння їх у палітурку). При незшивному скріпленні суттєво знижується трудомісткість операції з’єднання зошитів у блок, скорочується час на випуск накладу, полегшується праця робітників. Зазначений спосіб з’єднання книжок і брошур дозволяє істотно підвищити продуктивність праці, покращити якість і знизити собівартість продукції.
На відміну від позошитного шиття нитками, незшивне скріплення дає можливість отримувати блок, у якому всі аркуші, незалежно від їх розташування у блоці, з’єднані однаково міцно. Книжки і брошури незпгавного скріплення добре розкриваються. Всі способи незшивного клейового скріплення можна поділити на дві групи:
незшивне клейове скріплення блоків зі зрізкою корінцевих
фальців;
незшивне скріплення блоків без зрізання корінцевих фальців.
Незшивне скріплення блоків зі зрізанням корінцевих фальців: блоки комплектують зі звичайних зошитів, у яких перед скріпленням зрізають незначну частину корінцевих полів (фальці зошитів). Для збільшення міцності з’єднання окремих сторінок між собою поверхню кожного корінця після зрізки фальців розпушують (торшонують), що робить більшою площину заклеюваної поверхні корінця і підвищує міцність клейового скріплення. Такий спосіб є найбільш поширеним на виробництві. Використовують його для скріпленій як книжкових, так і брошурних блоків. При цьому блоки для скріплення можуть бути скомплектовані з зошитів різного обсягу.
Незшивне скріплення блоків без зрізання корінцевих фальців поділяється на кілька способів.
Незшивне скріплення блоків, що включають 16- і 32- сторінкові зошити, по корінцевих фальцах яких у процесі фальцювання зроблено просічки або поздовжні надрізи. Просічки сприяють проникненню клею всередину зошитів, що покращує скріплення всіх внутрішніх аркушів у блоці. Проте спосіб не забезпечує достатньої міцності скріплення зошитів, саме тому нечасто використовується на виробництві.
Незшивне скріплення блоків, які складаються з зошитів з поперечними надрізами по корінцю. Надрізи роблять після комплектування блоків. Для підвищення міцності незшивного скріплення інколи в поперечні надрізи вводять нитки. Спосіб також не забезпечує достатньої міцності скріплення, тож не отримав поширення.
Незшивне скріплення блоків, які складаються з однозгин- них або багатозгинних зошитів, у яких в процесі фальцювання утворилися в корінці однозгинні аркуші. Такий спосіб вимагає розпуску аркушів по корінцю при промазуванні їх клеєм, оскільки лише при цьому вдається досягти міцного скріплення зошитів у блоці. Така умова обмежує використання зазначеного способу при скріпленні блоків, що складаються з зошитів з глухою петлею в головці. Наявність глухої петлі не дозволяє рівномірно розпустити аркуші в корінці, а відповідно, і надійно скріпити увесь блок.
Незшивне скріплення блоків, скомплектованих із зошитів, скріплених термонитками, використовується в основному для книжкових видань, але може застосовуватися і для журналів.
Трудомісткість обробки блоків при шиїті термонитками нижча, ніж на ниткошвейних машинах. Міцність скріплення і розкривання книжок такі ж, як і книг, зшитих нитками. Довговічність нижча. Отож енциклопедичні, довідникові видання скріплювати термонитками недоцільно.
Незшивне скріплення блоків може здійснюватися механічними скріпленнями (з’єднання окремих аркушів або зошитів за допомогою різних за конструкцією пружин, замків-затискачів тощо) і використовується зазвичай при виготовленні паперово- білових товарів.
Для клейового незшивного скріплення застосовують поліві- нілацетатну дисперсію (ПВАД) і термопластичні клеї. ПВАД не вимагає підігріву, наноситься при кімнатній температурі, не містить шкідливих випаровувань і неприємного запаху, але після заклеювання корінця необхідне сушіння клейового шару. Термоклеї наносяться у вигляді розплаву при температурі 140-180 С і тверднуть на корінці протягом 20-50 с. Застосування термоклею дозволяє працювати потоковим лініям на високих швидкостях, але забезпечує нижчу міцність скріплення.
Для збільшення міцності НКС на виробництві застосовують декілька пристроїв для обробки корінця: з дисковими фрезами, фрезерними головками, спеціальними головками для нанесення поперечних просічок завглибшки до 1 мм, абразивними кругами. Середня глибина макронерівностей повинна знаходитися в межах від 0,25 до 0,40 мм. Якість поверхні корінця суттєво залежить від виду паперу, його складу, напрямку розкрою, товщини аркушів. Добру міцність НКС забезпечують папери з високою здатністю вбирати вологу, пористі, м’які, з малою об’ємною масою та поверхневою щільністю, які мають високу міцність на розшарування. Це папери для високого друку, деякі папери глибокого способу друку з великою вбирною здатністю та офсетного — масою до 80 г/м. Напрямок волокон паперу відносно корінця блока (поздовжній або поперечний) впливає на міцність НКС, оскільки обумовлений різний ефект після фрезерування.
Порядок і методика виконання роботи
Перед виконанням лабораторної роботи необхідно ознайомитися з принципом роботи розривної машини ZM-40, порядком її включення і виключення, а також правилами охорони праці під час роботи на ній.
Після попередньої співбесіди з викладачем студент отримує в навчального майстра модельні зошити, нитки, голки, клей та інші необхідні матеріали й інструменти.
З одержаних зошитів необхідно скомплектувати блоки та скріпити їх клейовими способами:
зі зрізанням корінцевих фальців та наступним торшонуванням;
зі зрізанням корінцевих фальців без торшонування;
зі зрізанням корінцевих фальців та наступним армуванням нитками і марлею;
з частковим руйнуванням корінцевих фальців — шарнірний спосіб;
без зрізання фальців — швейно-клейовий спосіб та спосіб Баландіна.
На виготовлені блоки за можливістю наносимо однакову кількість клею ПВАД, висушуємо протягом 30 хв. у сушильній шафі. Після цього кожен блок слід розірвати на розривній машині і за розривним зусиллям визначаємо міцність скріплення. Дані потрібно занести в табл. 1
Показник міцності Q незшивного скріплення блоків необхідно визначити за відношенням зусилля розриву блока до його висоти (ширини); склейки:
де Р—зусилля розриву блока, Я; А — висота блока, м.
тип паперу Тип клею Спосіб обробки корінця Міцніст на розрив, н/м
писальний термоклей торшорований 10,15
писальний термоклей неторшорований 13
писальний ПВА торшорований 10
писальний ПВА неторшорований 8 ,10
Офсетний лін. термоклей торшорований 28, 30
Офсетний лін. термоклей неторшорований 25,23
Офсетний лін. ПВА торшорований 20 , 22
Офсетний лін. ПВА неторшорований 15, 15

Приложенные файлы

  • docx 18461822
    Размер файла: 21 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий