Morfologichni_y_sintaxichni_normi



ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
____________________________________________________________________

Тема: «Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти
норм. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у про-
фесійному спілкування».

План

1. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні.
2. Іменники на позначення професій, посад, звань.
3. Відмінювання прізвищ, імен, по батькові, географічних назв.
4. Рід, число невідмінюваних іменників.
5. Числівники в діловому мовленні: написання цифрових даних у професійних
текстах.
6. Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по в діловому мовленні.
7. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
8. Розповідна форма викладу матеріалу.
9. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та
дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення.
10. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.


ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ
У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

Морфологія вивчає не тільки будову слова і способи словотвору, а й класи
слів за їх будовою, формами словозміни і загальним категоріальним значенням.
Ці класи називаються частинами мови.
Оскільки одним із принципів українського правопису є морфологічний, роз-
різнення частин мови у відповідному контексті неабияк впливає на практичне ко-ристування орфографією у межах професійного спілкування, про що треба гово-
рити окремо.
Усі слова залежно від їхнього значення, граматичних ознак, способів зміню-
вання і ролі у реченні поділяються на десять частин мови.
Частини мови, у свою чергу, можуть бути самостійними і службовими (які
без самостійних частин мови не існують). Перші мають лексичне значення, відпо-відають на питання і є членами речення, а другі, не мають самостійного лексично-го значення, не відповідають на питання і не можуть бути членами речення. На-приклад, слова книга, спеціальність, інструкція, працюють мають лексичне й гра-матичне значення і відповідають на питання, а слова але, для, якби, не, ні вико-нують тільки граматичну функцію: з’єднують слова або речення (але, якби), ука-зують на відмінок (для – Р. в.), заперечують чи підсилюють (не, ні).
Розрізнення самостійних і службових частин мови досить часто дає змогу
уникнути орфографічних помилок (особливо при написанні слів разом або окре-мо): Воронцов мовчав ... Зате Самієв, потираючи маленькі, жваві, брунатні руки, говорив невтомно. (Олесь Гончар); Я люблю тебе, друже, за те, що в очах твоїх море синіє. (Володимир Сосюра). У першому випадку слово зате не відповідає на питання, є службовою частиною мови і, таким чином, виконує функцію сполучни-ка. У другому – словосполучення за те відповідає на питання (люблю “за що?”), має лексичне значення вказівного займенника, граматичне значення знахідного відмінка з відповідним закінченням і прийменником за і виступає у ролі додатка.
Подальша класифікація частин мови створює можливість більш повно від-
чути і передати технічними засобами писемної форми мовлення їх значення і
функції.
Самостійні частини мови умовно можна поділити на клас імен, до яких
належать іменник, прикметник, числівник і займенник, і клас дій, де виділяють-
ся дієслова і прислівники. Дієприкметник і дієприслівник не є окремими части-
нами мови, вони є формами дієслова. Усі самостійні частини мови, крім прислів-
ника, змінюються.
До службових частин мови належать прийменники, сполучники і частки.
Вони не змінюються.
Окреме місце у класифікації частин мови займають вигуки – слова, які
служать для безпосереднього вияву почуттів, емоцій людини (а також звукона-
слідувальні слова) і не мають ні лексичного, ні граматичного значення: о, от,
ех, цур, овва, киць-киць, тсс, ура, ку-ку тощо. У практиці ділового і наукового
стилів вигуки практично не трапляються. В усному мовленні вигуки супрово-
джуються відповідною інтонацією, жестами, мімікою, а в писемній формі ви-
діляються комами або знаком оклику: Гей, на коні, всі у путь (Павло Тичина);
Ай! Як тут гарно! (Михайло Коцюбинський).

ІМЕННИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙ, ПОСАД, ЗВАНЬ

Багато іменників чоловічого роду, що є назвами осіб за професією, посадою, званням тощо, не мають паралельних форм жіночого роду, наприклад, такі, як: адвокат, менеджер, мер, муляр, міністр, нотаріус, прокурор, тренер, хірург. Ці слова вживаються для позначення і чоловіків, і жінок: Нараду провела декан факультету Жулинська О.І.; Декан факультету Кудін С.О. ознайомив викладачів з новими правилами вступу до інституту.
Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складних назв посад,
звань: головний бухгалтер, змінний майстер, молодший державний інспек-
тор, старший викладач, провідний технолог, статист-дослідник тощо.
Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: дипломник – дипломниця, журналіст – журналістка, касир – касирка, кравець – кравчиня, лікар – лікарка, льотчик – льотчиця, штампувальник – штампувальниця і т. д. Наведені слова жіночого роду належать до стиліс-тично нейтральної лексики. Для позначення осіб жіночої статі у художньо-му, публіцистичному, розмовному стилях саме їм віддається перевага. В офіційно-діловому мовленні посади, професії, звання жінок позначаються іменниками чоловічого роду: Ухвалили виділити оздоровчі путівки продав-цям Морозовій Т.М. і Кондратовській І.І.; Веселова М.Р. отримала диплом викладача біології.
Деякі назви жіночого роду із суфіксом -к(а) не відповідають нормі лі-
тературної мови: завучка, фізичка, математичка, керівничка тощо. Вони
належать до сфери розмовної мови.
Стилістично зниженими є назви осіб жіночої статі, утворені за допомогою суфіксів -их(а), -ш(а): сторожиха, ткачиха, двірничиха, дячиха, білетерша, бригадирша, дикторша. Ці іменники використовуються тільки в розмовно-просторічному мовленні. Обмежене вживання утворень із суфіксами -их(а), -ш(а) зумовлене також тим, що ці форми (директорша, професорша, декан-ша, лісничиха, інспекторша) означають посаду жінки і назву дружини за чо-ловіком, а двозначність слів може призвести до змістової неясності.
Кілька іменників жіночого роду, що позначають традиційно жіночі професії і заняття, не мають відповідників чоловічого роду, як-от: домогосподарка, кастелянша, манікюрниця, покоївка, праля, рукодільниця. Родову пару мо-жуть утворювати іменник і описовий зворот: балерина – артист балету.
Іноді лексичні значення спільнокореневих назв осіб чоловічої і жіночої статі не збігаються, порівняйте: друкар – “працівник друкарської справи, полігра-фічної промисловості” і друкарка – “жінка, що працює на друкарській ма-шинці”; стюард – 1) офіціант на пасажирському морському судні, літаку, 2) в Англії – “управитель великого господарства” і стюардеса – “борт-про-відниця на літаках”.
Якщо іменник чоловічого роду вживається на позначення жінки і ім’я особи при цьому не називається, то узгоджене означення і присудок ставляться у формі чоловічого роду: Мій опонент захворів; Доповідач навів цікаві фак-ти. Сполучення на зразок доцент Максимишина, терапевт Соколова вима-гають, щоб присудок мав форму жіночого роду. Що ж стосується означен-ня, то воно в таких випадках узгоджується з назвою особи граматично, тоб-то має форму чоловічого роду: Мій шеф Василевська Ірина першою поздо-ровила мене з днем народження; Мій терапевт Соколова щойно поверну-лась із відпустки. Вирази моя стоматолог, наша бухгалтер мають розмов-ний характер.
У деяких назв осіб за професією або місцем проживання відзначаються па-ралельні форми. Як взаємозамінні вживаються, наприклад, такі іменники: арфіст і арф’яр, вальцювальник і вальцівник, зварник і зварювач, розкрійник і розкроювальник, полтавець і полтавчанин, харківець і харків’янин, жаш-ківець, жашківчанин і жашків’янин.
Частина однослівних назв осіб за ознакою місця проживання або місця ро-боти належить до розмовних форм, як-от: сільчани, городяни, кримчани, освітяни, зв’язківці, річковики, консерваторці, циркачі, естрадники і под. Як їх нейтральні відповідники в офіційно-діловому мовленні вживаються складні найменування: мешканці села, мешканці міста, мешканці Криму, працівники навчальних закладів, працівники відділень зв’язку, працівники річкового транспорту, студенти консерваторії, артисти цирку, артисти естради.
Деякі професії позначаються в українській мові словами і перифразами – описовими зворотами: педагоги – майстри педагогічної ниви, геологи – роз-відники надр, залізничники – господарі сталевих магістралей, гумористи – майстри веселого цеху. Перифрастичні назви осіб використовуються у публіцистичному і художньому стилях.
В українській мові поширені назви осіб, які мають значення подвійного ро-
ду. Іменники на -а виступають як слова чоловічого і жіночого роду залежно
від статі особи, яку вони називають: Десятки разів я обіцяв цьому бідоласі
Корецькому завітати до нього в гості і завжди підводив (Ю. Проко-пенко);
Де вона тепер, бідолаха? – задумався Григорій (М. Стельмах); Узяв та посватав таку ж сироту, як і сам – Мотрю, що служила у тому ж таки дворі за доярку (М. Левицький): А цього сироту, Левка, узявши на свої руки, [Горпина куріпко] жалувала... (Г. Квітка-Основ’яненко).
До іменників подвійного роду належать і деякі назви осіб на -о: агакало (ч. і с.), доробало (ч. і с.), ледащо (ч. і с.), базікало (ч. і ж.), сонько (ч. і ж.), чванько (ч. і ж.). У формі середнього роду іменники вживаються стосовно осіб двох статей: він (вона) – велике ледащо, страшенне доробало. Іменники спільного роду використовуються в розмовно-побутовому мовленні.
Як слова жіночого і середнього роду функціонують назви осіб жіночої статі, утворені за допомогою суфікса -ищ(е) на означення згрубілості: така (таке) бабище, відьмище, дівчище, свекрушище. Ці іменники також належать до сти-лістично зниженої лексики, вживаної у розмовному стилі.

ВІДМІННЮВАННЯ ПРІЗВИЩ, ІМЕН, ПО БАТЬКОВІ,
ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ

Жіночі і чоловічі прізвища на -а, -я, що належать до іменникового типу, відмінюються, як іменники I відміни:

Н. Щербина Кучеря Заведія
Р. Щербини Кучері Заведії
Д. Щербині Кучері Заведії
З. Щербину Кучерю Заведію
О. Щербиною Кучерею Заведією
М. при Щербині при Кучері при Заведії

У прізвищах з основою на г, к, х, типу Брага, Морока, Муха при відміню-ванні відбуваються чергування, як й у відповідних загальних назвах: розка-зати Бразі Миколі, подарувати Мороці Оксані, видати свідоцтво Мусі Матвію. В офіційних документах бажано вживати такі прізвища у вихідній формі.
Жіночі прізвища на -а, -я і чоловічі прізвища на -ий, -ій, що належать до прикметникового типу, відмінюються, як відповідні прикметники: Ільницька, Ільницької і т. д.; Задорожня, Задорожньої і т. д.; Гайовий, Гайового і т. д.; Завгородній, Завгороднього і т. д. Прізвища чоловічого роду в місцевому відмінку мають варіантні форми: при Гайовому (Гайовім), при Завгородньому (Завгороднім).
Жіночі прізвища на -о, -й і на приголосний не відмінюються: працювати разом з Ніною Головко, поздоровити Світлану Гелемей, стаття Стефанії Хим’як, виступ сестер Бойко.
Чоловічі прізвища на -о і на приголосний (крім тих, що утворені за допомо-гою присвійних суфіксів) відмінюються, як відповідні іменники II відміни. Прізвища на -ьо типу Кузьо, Маньо, Худьо відмінюються як іменники м’я-кої групи. У давальному і місцевому відмінках прізвища цієї групи мають варіанти. От зразки відмінювання таких іменників:


Н. Голик Ухач Стець
Р. Голик-а Ухач-а Стец-я
Д. Голик-ові (-у) Ухач-еві (-у) Стец-еві (-ю)
З. Голик-а Ухач-а Стец-я
О. Голик-ом Ухач-ем Стец-ем
М. при Голик-ові (-у) при Ухач-еві (-у) при Стец-еві (-ю)

Н. Кузьо Прощай Шимко
Р. Куз-я Проща-я Шимк-а
Д. Куз-еві (-ю) Проща-єві (-ю) Шимк-ові (-у)
З. Куз-я Проща-я Шимк-а
О. Куз-ем Проща-єм Шимк-ом
М. при Куз-еві (-ю) при Проща-єві (-ю) при Шимк-ові (-у)

Чоловічі прізвища, утворені за допомогою присвійних суфіксів -ов, -ів (-їв), -ин, -ін, (-їн) відмінюються, як іменники твердої групи II відміни, але в орудному відмінку вони мають прикметникове закінчення -им. У непрямих відмінках прізвищ на -ів суфіксальне і може зберігатися або переходити в е або в о. У сучасній українській мові обидва варіанти визнаються норматив-ними. Наведемо зразки відмінювання прізвищ цього типу:

Н. Якимов Гриців Марків
Р. Якимов-а Грицев-а (-ців-а) Марков-а (-ків-а)
Д. Якимов-у Грицев-у (-ців-у) Марков-у (-ків-у)
З. Якимов-а Грицев-а (-ців-а) Марков-а (-ків-а)
О. Якимов-им Грицев-им (-ців-им) Марков-им (-ків-им)
М. при Якимов-і (-у) при Грицев-і, -у (-ців-і, -у) при Марков-і, -у (-ків-і, -у)

Н. Турчин Панін Гоїн
Р. Турчин-а Панін-а Гоїн-а
Д. Турчин-ові (-у) Панін-ові (-у) Гоїн-ові (-у)
З. Турчин-а Панін-а Гоїн-а
О. Турчин-им Панін-им Гоїн-им
М. при Турчин-у (-і) при Панін-у (-і) при Гоїн-у (-і)

Не відмінюються псевдоніми і слов’янські прізвища на е, і (Ле, Трублаїні, Леле, Емхе, Роде, Півторадні), а також прізвища іншомовного походження на і, е, у, о, наголошені а, я та інші нетипові для української мови закінчення (Беранже, Гете, Руставелі, Петефі, Лотяну, Шоу, Бокаччо, Гюго, Дідро, Золя, Дюма, Моравіа, Гамсахурдіа та ін.).
Прізвища, що дорівнюють назвам тварин або предметів, в офіційних текстах рекомендується вживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо: оголоси-ти подяку Ірині Петрівні Зозулі; схвалити пропозицію інженера Пасі- ки Р. О.; виступив доцент Паляниця С. І.
У подвійних прізвищах компоненти змінюються за загальними правилами відмінювання прізвищ: твори Карпенка-Карого, повість Нечуя-Левицько-го, виступ Милейко-Залузької, але: творчість Драй-Хмари, музика Кос-Анатольського.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕН

Чоловічі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на -а, -я, належать до іменників І відміни і відмінюються за такими зразками:

Т В Е Р Д А Г Р У П А
О д н и н а
Н. Микола Сава Юра
Р. Миколи Сави Юри
Д. Миколі Саві Юрі
З. Миколу Саву Юру
О. Миколою Савою Юрою
М. при Миколі Саві Юрі
Кл. Миколо Саво Юро

М н о ж и н а
Н. Миколи Сави Юри
Р. Микол Сав Юр
Д. Миколам Савам Юрам
З. Микол Сав Юр
О. Миколами Савами Юрами
М. при Миколах Савах Юрах
Кл. Миколи Сави Юри

М ’ Я К А Г Р У П А
Однина
Н. Ілля Ієремія Льоня
Р. Іллі Ієремії Льоні
Д. Іллі Ієремії Льоні
З. Іллю Ієремію Льоню
О. Іллею Ієремією Льонею
М. при Іллі Ієремії Льоні
Кл. Іллє Ієреміє Льоню

Множина
Н. Іллі Ієремії Льоні
Р. Іллів Ієремій Льонь
Д. Іллям Ієреміям Льоням
З. Іллів Ієремій Льонь
О. Іллями Ієреміями Льонями
М. при Іллях Ієреміях Льонях
Кл. Іллі Ієремії Льоні





Чоловічі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на -о, -й, тверді та м’які приголосні, належать до іменників II відміни і відмінюються за такими зразками:

ТВЕРДА ГРУПА
Однина
Н. Павло Антін Сидір
Р. Павла Антона Сидора
Д. Павлові Антонові Сидорові
Павлу Антону Сидору
З. Павла Антона Сидора
О. Павлом Антоном Сидором
М. при Павлові Антонові Сидорові
Кл. Павле Антоне Сидоре

Н. Володимир Світозар
Р. Володимира Світозара
Д. Володимирові Світозарові
Володимиру Світозару
З. Володимира Світозара
О. Володимиром Світозаром
М. при Володимирові Світозарові
Кл. Володимире Світозаре

Н. Олег Фрідріх Явтух
Р. Олега Фрідріха Явтуха
Д. Олегу Фрідріху Явтуху
З. Олега Фрідріха Явтуха
О. Олегом Фрідріхом Явтухом
М. при Олегові Фрідріхові Явтухові
Кл. Олегу і Фрідріху Явтуше
Одеже

Множина
Н. Павли Антони Сидори
Р. Павлів Антонів Сидорів
Д. Павлам Антонам Сидорам
З. Павлів Антонів Сидорів
О. Павлами Антонами Сидорами
М. при Павлах Антонах Сидорах
Кл. Павли Антони Сидори

Н. Володимири Світозари
Р. Володимирів Світозарів
Д. Володимирам Світозарам
З. Володимирів Світозарів
О. Володимирами Світозарами
М. при Володимирах Світозарах
Кл. Володимири Світозари



Н. Олеги Фрідріхи Явтухи
Р. Олегів Фрідріхів Явтухів
Д. Олегам Фрідріхам Явтухам
З. Олегів Фрідріхів Явтухів
О. Олегами Фрідріхами Явтухами
М. при Олегах Фрідріхах Явтухах
Кл. Олеги Фрідріхи Явтухи

Примітка. Ім'я Лев при відмінюванні має паралельні форми: Лева, Левові і Льва, Львові та ін.

М ’ Я К А Г Р У П А
О д н и н а
Н. Тадей Корній Терень Стась
Р. Тадея Корнія Тереня Стася
Д. Тадеєві Корнієві Тереневі Стасеві
Тадею Корнію Тереню Стасю
З. Тадея Корнія Тереня Стася
О. Тадеєм Корнієм Теренем Стасем
М. при Тадеєві Корнієві Тереневі Стасеві
Кл. Тадею Корнію Тереню Стасю

Н. Ігор Лазар
Р. Ігоря Лазаря
Д. Ігореві Лазареві
Ігорю Лазарю
З. Ігоря Лазаря
О. Ігорем Лазарем
М. при Ігореві Лазареві
Кл. Ігоре Лазаре

М н о ж и н а
Н. Тадеї Корнії Терені Стасі
Р. Тадеїв Корніїв Теренів Стасів
Д. Тадеям Корніям Тереням Стасям
З. Тадеїв Корніїв Теренів Стасів
О. Тадеями Корніями Теренями Стасями
М. при Тадеях Корніях Теренях Стасях
Кл. Тадеї Корнії Терені Стасі

Н. Ігорі Лазарі
Р. Ігорів Лазарів
Д. Ігорям Лазарям
З. Ігорів Лазарів
О. Ігорями Лазарями
М. при Ігорях Лазарях
Кл. Ігорі Лазарі

М І Ш А Н А Г Р У П А
О д н и н а
Н. Дорош Лукаш Тиміш
Р. Дороша Лукаша Тимоша
Д. Дорошеві Лукашеві Тимошеві
Дорошу Лукашу Тимошу
З. Дороша Лукаша Тимоша
О. Дорошем Лукашем Тимошем
М. при Дорошеві Лукашеві Тимошеві
Кл. Дороше Лукаше і Тимоше
Лукашу

М н о ж и н а
Н. Дороші Лукаш Тиміш
Р. Дорошів Лукашів Тимошів
Д. Дорошам Лукашам Тимошам
З. Дорошів Лукашів Тимошів
О. Дорошами Лукашами Тимошами
М. при Дорошах Лукашах Тимошах
Кл. Дороші Лукаші Тимоші

Жіночі імена, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я, належать до іменників І відміни і відмінюються за такими зразками:

ТВЕРДА ГРУПА
Однина
Н. Ганна Варвара Таїса
Р. Ганни Варвари Таїси
Д. Ганні Варварі Таїсі
З. Ганну Варвару Таїсу
О. Ганною Варварою Таїсою
М. при Ганні Варварі Таїсі
Кл. Ганно Варваро Таїсо

Н. Вероніка Ївга Домаха
Р. Вероніки Ївги Домахи
Д. Вероніці Ївзі Домасі
З. Вероніку Ївгу Домаху
О. Веронікою Ївгою Домахою
М. при Вероніці Ївзі Домасі
Кл. Вероніко Ївго Домахо

М н о ж и н а
Н. Ганни Варвари Таїси
Р. Ганн Варвар Таїс
Д. Ганнам Варварам Таїсам
З. Ганн Варвар Таїс
О. Ганнами Варварами Таїсами
М. при Ганнах Варварах Таїсах
Кл. Ганни Варвари Таїси

Н. Вероніки Ївги Домахи
Р. Веронік Ївг Домах
Д. Веронікам Ївгам Домахам
З. Веронік Ївг Домах
О. Вероніками Ївгами Домахами
М. при Вероніках Ївгах Домахах
Кл. Вероніки Ївги Домахи

М ’ Я К А Г Р У П А
О д н и н а
Н. Клавдія Соломія Наталя Мотря
Р. Клавдії Соломії Наталі Мотрі
Д. Клавдії Соломії Наталі Мотрі
З. Клавдію Соломію Наталю Мотрю
О. Клавдією Соломією Наталі Мотрею
М. при Клавдії Соломії Наталі Мотрі
Кл. Клавдіє Соломіє Наталю Мотре

М н о ж и н а
Н. Клавдії Соломії Наталї Мотрї
Р. Клавдій Соломій Наталь Мотр
Д. Клавдіям Соломіям Наталям Мотрям
З. Клавдій Соломій Наталь Мотр
О. Клавдіями Соломіями Наталями Мотрями
М. при Клавдіях Соломіях Наталях Мотрях
Кл. Клавдії Соломії Наталі Мотрі

Примітка 1. Кінцеві приголосні основи г, к, х в іменах цієї відміни в даваль-ному та місцевому відмінках перед закінченням -і змінюються на з, ц, с: Інга Інзі, Ольга Ользі, Ївга Ївзі, Одарка Одарці, Палажка Палажці, Домаха Домасі, Солоха Солосі, Явдоха Явдосі.
Примітка 2. В іменах типу Одарка, Параска в родовому відмінку множини в кінці основи між приголосними з’являється звук о: Одарок, Парасок.
Примітка 3. В іменах типу Антін, Прокіп, Нестір, Ничипір, Сидір, Федір, Тиміш і пишеться тільки в називному відмінку, у непрямих відмінках о (Антона, Прокопа, Нестора, Ничипора, Сидора, Федора, Тимоша; Антоном, Прокопом, Нестором, Ничипором, Сидором та ін.), але: Авенір Авеніра, Аве-ніром; Лаврін Лавріна, Лавріном; Олефір Олефіра, Олефіром.
Примітка 4. Імена, що в називному відмінку закінчуються на -р, у родовому відмінку твердої групи мають -а: Віктор Віктора, Лавр Лавра, Макар Макара, Світозар Світозора, імена м’якої групи мають -я: Ігор Ігоря, Кесар Кесаря, Лазар Лазаря, Цезар Цезаря.
Жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголос-ний, належать до іменників III відміни і відмінюються за такими зразками:

О д н и н а
Н. Любов Нінель
Р. Любові Нінелі
Д. Любові Нінелі
З. Любов Нінель
О. Любов’ю Нінеллю
М. при Любові Нінелі
Кл. Любове Нінеле

Примітка. Форми непрямих відмінків множини від таких імен ужи-ваються рідко.
Увага! У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, закінчення кличного відмінка набуває і загальна назва, і власне ім’я: добродію Дмитре, бра-те Іване, сестро Михайлино.

ВІДМІНЮВАННЯ ПО БАТЬКОВІ

Деякі особливості в утворенні форм по батькові мають чоловічі імена, що в називному відмінку закінчуються на -а, -я, яким властиві граматичні ознаки імен-ників жіночого роду. Від більшості з них форми по батькові утворюються за до-помогою суфіксів -ович, -івна: Йона Йонович, Йонівна; Микита Микито-вич, Микитівна; Мина Минович, Минівна; Сила Силович, Силівна та под. Де-які імена цього типу мають паралельні форми по батькові: Кузьма Кузьмич, Кузьмівна і Кузьмович, Кузьмівна; Лука Лукич, Луківна і Лукович, Луківна; Хома Хомович, Хомівна і Хомич, Хомівна.
Від імені Ілля форми по батькові Ілліч, Іллівна, від Микола Миколайо-вич, Миколаївна і (рідше) Миколович, Миколівна.
Форми по батькові від офіційних подвійних імен на зразок Богдан-Юрій утворюються звичайно від першого імені (Олексій Богданович, Ірина Богданівна), але за бажанням рідних під час реєстрації новонароджених може бути зареєстро-вана форма по батькові й від другого імені (Олексій Юрійович, Ірина Юріївна). Зрідка трапляються давні записи, де форма по батькові складається з обох імен: Олексій Богдан-Юрійович, Ірина Богдан-Юріівна. У ньому випадку перше ім'я не відмінюється (книжка Олексія Богдан-Юрійовича, стаття Ірини Богдан-Юрїівни тощо).
Форми по батькові відмінюються за такими зразками:
При чоловічих іменах
Н. Іван Петрович (Васильович, Олексійович, Ілліч)
Р. Івана Петровича (Васильовича, Олексійовича, Ілліча)
Д. Іванові Петровичу (Васильовичу, Олексійовичу, Іллічу)
Зн. Івана Петровича (Васильовича, Олексійовича, Ілліча)
Ор. Іваном Петровичем (Васильовичем, Олексійовичем, Іллічем)
М. при Іванові Петровичу (Васильовичу, Олексійовичу, Іллічу)
Кл. Іване Петровичу (Васильовичу, Олексійовичу, Іллічу)
При жіночих іменах
Н. Ганна Петрівна (Василівна, Олексіївна, Іллівна)
Р. Ганни Петрівни (Василівни, Олексіївни, Іллівни)
Д. Ганні Петрівні (Василівні, Олексіївні, Іллівні)
Зн. Ганну Петрівну (Василівну, Олексіївну. Іллівну)
Ор. Ганною Петрівною (Василівною, Олексіївною, Іллівною)
М. при Ганні Петрівні (Василівні, Олексіївні, Іллівні)
Кл. Ганно Петрівно (Василівно, Олексіївно, Іллівно)
Увага! Не можна писати й говорити Ганни Петрівної ("Контрольна робота Ганни Петрівни Шевчук", а не: "Контрольна робота Ганни Петрівної Шевчук"), Ганні Петрівній ("Залишу доручення Ганні Петрівні", а не: "Залишу доручення Ганні Петрівній").
Слід пам'ятати також, що форми по батькові при чоловічих іменах завжди мають в орудному відмінку закінчення -ем (а не -ом): "Зустрівся з Олександром Андрійовичем і з Сергієм Карповичем".
Примітка 1.
У звертаннях, що складаються з двох власних назв імені та по батько-
ві, обидва слова вживаються у кличному відмінку: Сергію Петровичу, Назаре Андрійовичу (не можна писати й говорити: Назаре Андрійович або Назар Андрійо-вичу і т. ін.).
Примітка 2.
Коли в тексті трапляються поряд загальна назва, прізвище, ім'я та по бать-
кові чоловічого роду, слід уникати одноманітних відмінкових закінчень і вживати паралельно закінчення -ові, -еві (-єві) та -у, -ю: директорові Тарасу Самійловичу Бондаренкові; учителеві Семену Яковичу Півторакові та под.

ВІДМІНЮВАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

Щодо відмінювання, то всі географічні назви відмінюються, але не всі змі-нюються. Не змінюються іншомовні назви на -е, -є, -о, -і, -ї, -у, -ю, -а (окремі): Фрунзе, Туапсе, Улан-Уде, Рамбуйє, Порт-Луї, Нікараґуа, Семуа, Папуа, Сан-Франциско, Хельсінкі, Капрі, Тбілісі.
Прийменникові конструкції-назви відмінюються у першій частині:

Н. в. Комсомольськ-на-Амурі Франкфурт-на-Майні
Р. в. Комсомольська-на-Амурі Франкфурта-на-Майні
Д. в. Комсомольську-на-Амурі Франкфурту-на-Майні
3. в. Комсомольськ-на-Амурі Франкфурт-на-Майні
О. в. Комсомольськом-на-Амурі Франкфуртом-на-Майні
М. в. (у) Комсомольську-на-Амурі (у) Франкфурті-на-Майні
Кл.ф. Комсомольськ-на-Амурі Франкфурт-на-Майні

Назви з початковими компонентами Спас-, Усть-, Соль-, відприкметникови-ми іменниками на -ово, -ево (-єво), -іно (-їно), а також побудовані як прикладки чи утворені від імені та прізвища або двох імен змінюються в другій частині: Усть-Абакана, Спас-Клепікам, Соль-Ілецьку, Івано-Франковську, Михайло-Коцю-бинським, Орєхово-Зуєва, Сапун-горі, але Бугом-рікою, Амуром-річкою. Інші назви-сполучення змінюються в обох частинах :Кам 'янця-Подільського, Петро-павловську-Камчатському, Білою Церквою, Новою Ушицею. Напр.:

Н. в. Скала-Подільська Рава-Руська
Р. в. Скали-Подільської Рави-Руської
Д. в. Скалі-Подільській Раві-Руській
3. в. Скалу-Подільську Раву-Руську
О. в. Скалою-Подільською Равою-Руською
М. в. (у) Скалі-Подільській (у) Раві-Руській
Кл.ф. Скало-Подільська! Раво-Руська!

Іншомовні назви із закінченням на приголосний змінюються в другій частині (Іст-Лондону(-ові), Лос-Анжелесом). Напр.:
Н.в. Улан-Батор Буенос-Айрос
Р.в. Улан-Батора Буенос-Айреса
Д.в. Улан-Батору Буенос-Айресу
З.в. Улан-Батор Буенос-Айрес
О.в. Улан-Батором Буенос-Айресом
М.в. (в) Улан-Баторі (у) Буенос-Айресі
Кл.ф. Улан-Батор! Буенос-Айрес!
(поет. Улан-Баторе!) (поет. Буенос-Айресе!)

Усі географічні назви ставлять у тому відмінку, якого вимагає контекст. Географічні назви, вжиті без номенклатурних слів, обов’язково змінюються, а вжиті з номенклатурною назвою (це практикується частіше), що виражає синтак-сичні зв’язки в реченні, як правило, змінюються, але часом подаються і в початко-вій (Н.в.) формі.
Однослівні географічні назви відмінюються як іменники відповідних відмін: Одеса, Полтава - І відм., Ужгород, Харків - II відм., Умань, Керч - III відм., Суми, Карпати - як множинні. Назви-словосполучення відмінюються відповідно до їх структури (Красного Лиману, Кривого Рогу та ін.).
У літературі з проблем культури мовлення рекомендується змінювати географічні назви відповідно до вимог контексту незалежно від того, вжита вона з номенклатурною назвою чи без неї.
У незмінній (вихідній, номінативній) формі географічна назва залишається у
спеціальній воєнній (військовій) літературі (наказах і зведеннях), у спеціальній
географічній (геологічній, топографічній і т.д.) літературі й тоді, коли це назва
залізничної станції, порту чи астрономічна назва. Порівн.: Луцьком, Бугом, у Су-
мах, Альпах, міста Києва, річки Дніпра, містом Чернівцями, селом Мезином, але:
(на) станції “Чернівці-Північна”, (на) станції “Ромодан”, (на) станції “Лугова”,
у порту Одеса, планетою Марс.
Правило відмінюваності тісно пов’язане з нормами відмінювання, напр.:
Н. в. Пушкіно Тушино Шувалово Сватово
Р. в. Пушкіна Тушина Шувалова Сватова
Д. в. Пушкіну Тушину Шувалову Сватову
З. в. Пушкіно Тушино Шувалово Сватово
О. в. Пушкіном Тушином Шуваловом Сватовом
М. в. (у) Пушкіну (у) Тушину (у) Шувалову (у) Сватову
Кл.ф. Пушкіно! Тушино! Шувалово! Сватово!

Н. в. Василькове Борисове Васильків Сватове
Р. в. Василькового Борисового Василькова Сватового
Д. в. Васильковому Борисовому Василькову Сватовому
З. в. Василькове Борисове Васильків Сватове
О. в. Васильковим Борисовим Васильковом Сватовим
М. в. (у) Васильковому (у) Борисовому (у) Василькові (у) Сватовому
Кл.ф. Василькове! Борисове! Васильків! Сватове!

Якщо географічна назва маловідома або існує небезпека нерозрізнення близь-
коспоріднених назв, то їх треба вживати з номенклатурною назвою й у вихідній
формі (у подальшому контексті номенклатурне слово випускається, а назва відмі-
нюється), напр.: У селі Соняшники є олійний комбінат. Містечком Людківці не намилуєшся.
Якщо номенклатурне слово (республіка, провінція, колонія, штати, область,
пустеля і т. ін.) не входить до складу власної назви, то власна назва відмінюється
тільки у тому разі, коли вона складається з одного слова, яке має той самий рід,
що й номенклатурне слово: республіка Франція – у республіці Франції, штат
Техас – у штаті Техасі, пустеля Сахара – у пустелі Сахарі. Порівн.: республіка
Іран – у республіці Іран, штат Вірджинія – у штаті Вірджинія. Якщо перед
словами республіка, королівство, князівство, штат є ще означення, то назва від-мінюється в усіх її частинах: Корейської народно-демократичної республіки, але в нових назвах: Народної Республіки Мозамбік, Народну Республіку Ангола, Респуб-лікою Молдова.
У ділових паперах спостерігається неправомірна тенденція не відмінювати
географічні назви начебто з метою вказати вихідну форму офіційної назви геогра-
фічного пункту, не допустити двозначності. Таке вживання навіть у текстах офіцій-ного характеру граматично не виправдане – граматичні правила обов’язкові для всіх стилів.
Не відмінюються в документах ті географічні назви, вжиті з номенклатурою,
які складаються з прикметника та іменника (порівн.: у містечку Кам’янка-Стру-
милова, до міста Кривий Ріг, селом Малий Кучурів).
Назви гір, островів та ін. при наявності номенклатурної назви теж не зміню-ються (поблизу гори Пік Перемоги, на півострові Камчатка, під мисом Надія).
У в а г а! За сучасними правописними нормами (з 1993 р.) пишемо:
Алжир (було Алжір),
Арґентина (було Арґентіна),
Ассиро-Вавилонія (було Ассіро-Вавілонія),
Бастилія (було Бастілія),
Бразилія (було Бразілія),
Братислава (було Братіслава),
Вавилон (було Вавілон),
Ватикан (було Ватікан),
Вашингтон (було Вашінгтон),
Вірджинія (було Вірджінія),
Козеріг (було Козерог),
Корсика (було Корсіка),
Кривого Рогу (було Кривого Рога),
Крит (було Кріт),
Лейпциґ (було Лейпціґ),
Лідице (було Лідіце),
Мавританія (було Маврітанія),
Мадрид (було Мадрід),
Мексика (було Мексіка),
Сан-Франциско (було Сан-Франціско),
Сардинія (було Сардінія),
Святошин (було Святошино),
Сиракузи (було Сіракузи),
Сирія (було Сірія),
Сіверськодонецьк (було Сєвєродонецьк),
Скандинавія (було Скандінавія),
Тибет (було Тібет),
Флорида (було Флоріда),
Чикаґо (було Чікаґо),
Чилі (було Чілі),
Цюрих (було Цюріх).

РІД, ЧИСЛО НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ

РІД НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ

Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: елегантний месьє, військовий аташе, люб’язний портьє, мій імпресаріо, справедливий рефері, сміливий тореро, відомий шансоньє.
Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміх-нена фрейлейн, літня мадам, серйозна фрау, струнка міс.
Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мовленні. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже виявив себе з найкращого боку, - Милуйтеся-бо вашою протеже! (М. Старицький); на-ша візаві – наш візаві, справжній хіпі – справжня хіпі.
Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого ро-ду: крикливий какаду, яскравий ара, швидкий ему, смішний поні, крихітний колібрі, потішний маго, неповороткий гризлі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка. Поні не відходила ні на крок від дитини. Винятком є іменники цеце (“муха”) й івасі (“риба”), які належать до жіночого роду.
Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: дов-гождане “так”, гучне “ура”, останнє “вибач”, суворе “цить”, лагідне “добраніч”, улесливе “мерсі”.
Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього ро-ду: вовняне кашне, нове меню, актуальне інтерв’ю, світлове табло.
Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової
ознаки тематичного слова, Так, до чоловічого роду належать такі невідмі-
нювані слова, як: сироко, памперо, майстро, грего та інші назви вітру, сулу-
гуні (“сир”), шимі (“танець”), кабукі (“театр”), кавасакі (“бот”), бефстро-
ганов (вплив роду слова Строганов), Словами жіночого роду є іменники:
авеню (вплив синоніма “вулиця”), бере (“груша”), кольрабі (“капуста”),
салямі (“ковбаса”), бері-бері (“хвороба”), страдиварі (“скрипка”), фейхоа.
Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною ро-довою характеристикою. Наприклад, як іменники чоловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць (екю, ескудо), назви танців (па-де-де, па-де-труа, сиртакі), а також слова: мачете, статус-кво, бренді. У формах жіночого і середнього роду виступають іменники: еспе-ранто (“мова”), афгані (“грошова одиниця”).
Невідмінювані багатозначні слова можуть мати неоднакову родову харак-теристику у різних значеннях: альпака – ч. і ж. (тварина) і с. р. (шерсть), каберне – ч. р. (сорт винограду) і с. р. (вино), контральто – с. р. (голос) і ж. р. (співачка), сопрано – с. р. (голос) і ж. р. (співачка).
Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо): гостинне Батумі (місто), стрімка Арагві (річка), висока Ай-Петрі (вершина), зелений Хоккайдо (острів), небезпечний Страмболі (вулкан). Якщо слово співвідноситься з різними родовими поняттями, воно вживається у різних родових формах: Гаїті проголошена незалежною в 1804 році (держава). На гористому Гаїті виявлено поклади бокситів (острів).
За родовою назвою визначаються також рід невідмінюваних назв органів
преси, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо, напри-
клад: Про це повідомила “Торонто стар” (газета), “Темпо” опублікував
цікаві матеріали про футбольний чемпіонат (журнал); “Наполі” перемогла
у фінальному матчі з рахунком 3 : 1 (команда); “Мебіл ойл” заснована у
1882 році (монополія); Прадо відомий колекціями іспанського мистецтва
(музей).
Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: “У
районі відкрита нова АЗС (автозаправна станція); Наш НДІ уклав кілька
перспективних договорів (науково-дослідний інститут); Кілька років тому
ЦНБ переїхала у нове приміщення (Центральна наукова бібліотека); При
педінституті розпочав роботу ФПК (факультет підвищення кваліфікації).
У деяких випадках відзначається родова варіантність абревіатур. Напри-
клад, слово ВАК (Вища атестаційна комісія) вживається як невідмінюваний
іменник жіночого роду і як невідмінюване слово чоловічого роду: У 1992
році розпочала роботу ВАК України. Прийнято рішення ВАКу про затвер-
дження дисертації. Відмінювана форма чоловічого роду властива розмов-
ному мовленню, невідмінювана форма є літературною.

ЧИСЛО НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ

Значення граматичного числа невідмінюваних іменників виражається син-таксично поєднанням з іншими словами: красиве кашне красиві кашне, стоїть кашпо стоять кашпо.
ЧИСЛІВНИКИ В ДІЛОВОМУ МОВЛЕНІ: НАПИСАННЯ
ЦИФРОВИХ ДАННИХ У ПРОФЕСІЙНИХ ТЕКСТАХ

Числівник – це самостійна частина мови, яка означає кількість або по-рядок предметів при лічбі і відповідає на питання “скільки?” або “котрий?” (Ось чому слова типу двійка, десяток, сотня – не числівники, а іменники.)
Ця частина мови пов’язується з іменником, узгоджуючись із ним у відмінку: у трьох кімнатах, з п’ятьмастами робітниками, у четвертому ряду, о п’ятій годині. Крім цього, числівник один узгоджується з іменником у роді та числі: один стіл, однієї кімнати, в одних дверях.
За значенням числівники поділяються на кількісні, що означають кількість
предметів при лічбі і відповідають на питання скільки? (один, два, десять,тринад-цять, двадцять один, триста двадцять п’ять), і порядкові, які означають поря- док предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (перший, другий, три-
надцятий, двадцять перший, триста двадцять п’ятий).
У кількісних числівників немає роду і числа, а порядкові числівники зміню-ються за родами, числами й відмінками, як прикметники. Виняток становлять числівники один, нуль, тисяча, мільйон, мільярд, які мають рід і число, і числів-ники два, дві, обидва, обидві, півтора, півтори, в яких рід розрізняються тільки в називному відмінку.
За будовою числівники поділяються на прості (один, два, десять), складні
(одинадцять, двадцять, чотирьохтисячний) і складені (двадцять один, тисяча
вісімсот чотирнадцятий).

Відмінювання числівників

За нормами української літературної мови відмінюються всі розряди чис-лівників. Поширеними помилками усного мовлення є вживання ненормативних форм числівників, неповне відмінювання складених і складних числівників. Роз-глянемо основні правила відмінювання числівників.

1. Числівник один (одно (-е), одна, одні) відмінюється так:

Н. в. один – одно (-е) одна одні
Р. в. одного однієї (-ої) одних
Д. в. одному одній одним
З. в. =Н. або Р. – одно (-е) одну =Н. або Р.
О. в. одним однією (-ою) одними
М. в. (на) одному (-ім) (на) одній (на) одних

2. Числівник два (дві), три, чотири відмінюється так:

Н. в. два - дві три чотири
Р. в. двох трьох чотирьох
Д. в. двом трьом чотирьом
З. в. =Н. або Р. =Н. або Р. =Н. або Р.
О. в. двома трьома чотирма
М. в. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох

3. Числівники п’ять – десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих
відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми і відмінюються за
такими зразками:

Н. в. п’ять тринадцять
Р. в. п’яти (п’ятьох) тринадцяти (тринадцятьох)
Д. в. п’яти (п’ятьом) тринадцяти (тринадцятьом)
З. в. =Н. або п’ятьох =Н. або тринадцятьох
О. в. п’ятьма (п’ятьома) тринадцятьма (тринадцятьома)
М. в. (на) п’яти ( п’ятьох) (на) тринадцяти (тринадцятьох)

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбуваються чергування:

Н. в. шість сім вісім
Р. в. шести (шістьох) семи (сімох) восьми (вісьмох)
Д. в. шести (шістьом) семи (сімом) восьми (вісьмом)
З. в. =Н. або шістьох =Н. або сімох =Н. або вісьмох
О. в. шістьма (шістьома) сьома (сімома) вісьма (вісьмома)
М. в. (на) шести (шістьох) (на) семи (сімох) (на) восьми (вісьмох)

Запам’ятайте: у числівниках на -десят в українській мові на відміну від російської мови перша частина не змінюється.

4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх непрямих відмінках, крім знахідного,
що дорівнює називному, мають закінчення –а.

5. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються дві частини:

Н. в. триста сімсом
Р. в. трьохсот семисот
Д. в. трьомстам семистам З. в. =Н. =Н.
О. в. трьомастами сьомастами
М. в. (на) трьохстах (на) семистах

Запам’ятайте паралельні форми орудного відмінка числівників п’ятсот –
дев’ятсот: п’ятьмастами (п’ятьомастами), шістьмастами (шістьомастами),
сьомастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомастами), дев’ятьмастами
(дев’ятьомастами).

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної
відміни.
7. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми
відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом ..., троє, трьох, трьом...
Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє.
Збірні числівники п’ятеро – двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих
відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних
числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох,
-ом, в орудному відмінку – обидві форми).

8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: чоти-
риста сорок п’ять, чотирьохсот сорока п’яти (п’ятьох), чотирьомстам соро-
ка п’яти (п’ятьом)...
9. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання складова
частина: тисяча дев’ятсот п’ятдесятий (рік), тисяча дев’ятсот п’ятдесято-
го (року), у тисяча дев’ятсот п’ятдесятому (році).
10. У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількісний чис-
лівник, другий компонент – як прикметник:

Н. в. п’ять шостих три десятих
Р. в. п’яти шостих трьох десятих
Д. в. п’яти шостим трьом десятим З. в. =Н. =Н.
О. в. п’ятьма шостими трьома десятими
М. в. (на) п’яти шостих (на) трьох десятих

11. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.

Синонімія числівників

1. Синонімічні відношення існують між кількісними і збірними числівниками:
два хлопці – двоє хлопців, два відра – двоє відер. При виборі граматичного
синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості
двох розрядів числівників.
Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне
ціле: троє синів, п’ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні
числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа
і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на три. Збірні чис-
лівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє – двадцятеро,
тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників,
отже, такі словосполучення, як сто п’ятеро учнів, сорок двоє студентів, є
порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні
кількісних понять.
Збірні числівники широко використовуються в розмовній мові, мові ху-
дожніх творів, а науковому й офіційно-діловому стилям не властиві. Кількісні
числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються
у будь-якому стилі.
Розрізняються числівники двох розрядів і характером сполучуваності.
Так, збірні числівники вживаються:
а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що
називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє
сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п’ятеро відпочиваючих,
четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні чис-
лівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспіль-
ного становища. Із такими іменниками вживаються кількісні числівники: три
генерали, два президенти, три академіки;
б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів,
двоє санчат, двоє дитячих ясел;
в) з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят,
п’ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;
г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;
ґ) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів:
четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо ві-
кон, троє відер;
д) з назвами парних предметів (при цьому вказується кількість пар): троє
черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;
е) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали.
Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам:
вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього
роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому зна-
ченні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструк-
ціях: двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду –
назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду – назвах
неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки,
три столи, дві ночі і под.
2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми:
двійко, трійко, четвірко, п’ятірко,шестірко, семітко, восьмірко; двоєчко,
троєчко. Такі форми є приналежністю розмовного мовлення.
3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням:
десять, десятеро – десяток; дванадцять, дванадцятеро – дюжина; сто –
сотня; одна друга – половина; одна третя – третина; одна четверта – чверть.
Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.
4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам:
“і цей і той”, “і один і другий”, “і ця і та”, “і одна і друга”.
Сполучення числівників з іменниками

1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один
стілець, одного стільця..., одна проблема, однієї проблеми...
2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі на-
зивного відмінка множини: два підручники, три студенти, чотири столи, оби-
два клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом –ин, який
зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два гро-
мадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два,
три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлоп-
цям, обома черевиками.
У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають родо-
вого однини: два сына, три фильма, четыре стола, оба продавца.
Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з
числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родово-
го відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (без тур-
ботних) дні.
3. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва,
обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять книжок, шіст-
сот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з
іменником: у п’яти зошитах, двадцятьом журналістам.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка
множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів..., тисяча кіломет-
рів, тисячі кілометрів...
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один
учень, двадцять два мешканці, сто п’ятдесят мешканців, три тисячі львів’ян.
6. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка
однини: одна друга площі, однієї другої площі..., десять сотих гектара, десяти
сотих гектара...
7. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, харак-
тер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з по-
ловиною літр, два з половиною метри, п’ять з половиною кілометрів.
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєнується
сполучником і: два і одна третя літра, п’ять і дві третіх метра, двадцять і
п’ять десятих процента.
8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником
у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового відмінка
множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними
формами множини іменників:

Н. в. півтора аркуша півтораста кілометрів
Р. в. півтора аркуша півтораста кілометрів
Д. в. півтора аркушам півтораста кілометрам
З. в. півтора аркуша півтораста кілометрів
О. в. півтора аркушами півтораста кілометрами
М. в. (на) півтора аркушах (на) півтораста кілометрах

9. У словосполученнях, що означають дати, типу Восьме березня, Перше вересня,
відмінюється тільки перша частина: до Восьмого березня, з Восьмим березня,
присвячено Першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числів-
ник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: поздоровити із святом Во-
сьмого березня, приготувати до дня Першого вересня. Конструкції поздоровити
із святом Восьме березня, привітати зі святом Перше вересня належать до сфе-
ри розмовної мови.

Числівники як компоненти складних іменників і прикметників

1. Числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток.
одноколірний, одногорбий, однолюб.
2. У двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники
два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- виступають у словах, другий
компонент яких починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, дво-
процентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, тришаровий,
тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотири-
денний, чотирикутник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох- сполучаються з
основами, що починаються на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохеле-
ментний, трьохелектродний, трьох’ярусний, чотирьохактний, чотирьохетап-
ний тощо.
Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що за-
кінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компо-
нентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьох-
мільярдний, двадцятидвохрічний, двадцятичотирьохповерховий, двохтисячоріч-
чя.
3. Числівники п’ять – десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прик-
метників і іменників мають форму родового відмінка (із закінченням –и): п’яти-
годинний, шестиденка, десятилітровий, дев’ятнадцятиденний, п’ятидесяти-
метровий.
4. Числівники дев’яносто, сто у складних словах зберігають форму називного
відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип’ятилітній,
стоквартирний, дев’яностопроцентний, дев’яносторіччя.
5. Числівники сорок, двісті – дев’ятсот виступають у складних словах у формі
родового відмінка: сорокавідерний, сорокап’ятирічний, сорокаденний, двохсот-
літній, п’ятисотрічний.
6. Числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-:
тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тися-
чокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячократний.

НАПИСАННЯ ЦИФРОВИХ ДАННИХ У ПРОФЕСІЙНИХ ТЕКСТАХ

У сучасних професійних текстах вироблені певні правила позначення чисел.
Числа обов’язково треба писати літерами тоді, коли:
однозначні числа стоять у непрямому відмінку: кабінет обладнали п’ятьма комп’ютерами;
збіг декількох чисел у цифровій формі може ускладнити читання: п’ять 30-місних автобусів;
кількісний числівник починає собою речення: Ми так вирішили. П’ять комп’ютерів закупимо вже сьогодні.
Цифрову форму чисел рекомендують писати:
якщо однозначні цілі числа (навіть у непрямих відмінках) стоять у ряді з дво- і багатозначними: після серії з 5, 7 і 12 вправ;
якщо однозначні цілі числа утворюють сполучення з одиницями фізичних величин, грошовими одиницями тощо: за маси 7 кг, ціна 7 грн, 7 дол.;
у текстах управлінських і наукових документів: перевиконання завдання на 3 %.
Числа в цифровій формі, починаючи з чотиризначних, варто розбивати на групи (по три цифри) справа наліво: 888 777 521 м. Не розбивають на групи циф-ри в числах, які позначають номер, у марках машин і механізмів, у позначеннях нормативних документів: № 79945. Крапку в пробілах між цифровими групами багатозначного числа ставити не можна.
Літерно-цифрова форма чисел рекомендується для позначення круглих чи-сел (тисяч, мільйонів, мільярдів) у вигляді поєднання цифр зі скороченням тис., млн, млрд: 6 млрд, 49 млн, 25 тис.; у спеціальній літературі до таких сполучень приєднують позначення фізичних величин, грошових одиниць тощо: 20 млн км; 30 млрд грн; у публіцистичних текстах рекомендовано відмовлятися не від літерно-цифрової форми числівників, а від скороченого позначення одиниць вели-чин (тобто заміняти останні повними назвами): 25 млн кілометрів, 500 тис. вольт.
Великі числа в діапазоні значень за цифрової форми чисел передають зі збе-реженням усіх нулів: 15 000 20 000 м, а не 15 20 000 м. За літерно-цифрової форми чисел можна пропускати в першому числі позначення тис., млн, млрд:
20 30 тис. м, не обов’язково 20 тис. 30 тис. м.
Номери телефонів прийнято писати, відокремлюючи дефісом по дві цифри справа наліво: 2-12-93-47. Можна відокремлювати крайню ліву групу в три циф-ри: 212-93-47.
У написанні порядкових числівників треба керуватися такими правилами:
1. Якщо текст потребує написання порядкового числівника з використанням
цифр, то відмінкове закінчення має бути однолітерним, коли перед останньою
буквою числівника стоїть літера, що позначає голосний звук: п’ятий 5-й.
Нарощення має бути дволітерним, якщо перед останньою буквою числівника
стоїть літера, що позначає приголосний звук: п’ятого 5-го.
2. Не можна додавати нарощення відмінкових закінчень до номерів томів, розді-
лів, сторінок, таблиць тощо, якщо родове слово (том, розділ та ін.) стоїть пе-
ред ними: у томі 6, на с. 35, у табл. 11.
3. Не можна додавати нарощення відмінкових закінчень до дати (років і чисел
місяця), якщо слово рік: або назва місяця стоїть після числа: у 2002 році, 7 січ-
ня 2000 року, а не у 2002-му році, 7 січня 2000-го року.
4. Якщо слово рік чи назва місяця пропущені, або їх поставлено перед числом,
або окремо від числа позначено іншим словом, то відмінкові закінчення реко-
мендується нарощувати: у січні, числа 20-го; рік 2002-й; настав 2000-й; кон-
церт перенесли з 15 лютого на 22-ге; 20-го квітня.
5. У публіцистичних і художніх текстах треба надавати перевагу літерній формі
написання порядкових числівників: у двадцять першому столітті; у сороково-
му році.
6. Римськими цифрами позначають номери виборних органів; спортивних зма-
гань; цифрові позначення в іменах імператорів, королів та ін.; позначення
кварталів року тощо: Карл XII, XXII Олімпійські ігри, III IV квартали.
Рекомендовано таке написання дат і періодів:
1. Період, обмежений двома роками або роком і десятиріччям: у 1991 1995рр.,
не у 1991 95рр. Останню форму написання можна використовувати тільки в
довідкових виданнях, які вимагають особливої компактності.
2. Усі види некалендарних років, які починаються в одному році, а закінчуються
в іншому, пишуть так: у 1998/99 навчальному році.

ПРИЙМЕННИКИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ.
ПРИЙМЕННИК ПО В ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

Прийменники це клас службових незмінюваних слів, за допо-могою яких виражається синтаксичний зв'язок іменника (або його еквіва-лента), залежного від інших слів у словосполученні і реченні.
У традиційній граматиці прийменники трактуються як клас слів, якому властива службова функція: вираження семантико-синтаксичних відношень на основі підрядного зв’язку керування.
Прийменники допомагають виявити значення відповідної форми імен-ника і синтаксичну роль її у реченні.
За допомогою прийменників виражаються багатоманітні відношення до предмета просторові, часові, цільові, умови, допустові і причинові, способу дії (поїхати до міста, сидіти до вечора, боротись для щастя, продовжити роботу всупереч наказу, скривитися від болю, розсипатися з тріском) та різні об'єктні відношення (узяти за руку, турбуватися про друга). Напри-клад: Серед гаю, під горою, старий дуб стоїть (Кул.); І через море дивні зорі до мене з півночі пливуть (Мас).
Якщо керуючим словом виступає іменник, то за допомогою прийменника виражаються переважно атрибутивні відношення: дівчина з косою, стежка через гору, вікна на балкон, кімната для малят, іноді об'єктні: інтерес до науки, потяг до знань, дума про тебе. Наприклад: Я ненавиджу брехню у всякій одежі... (Рил.).
Якщо в ролі керуючого слова виступає займенник або прикметник, числів-ник, дієприкметник, то прийменниково-відмінкова форма разом з керуючим сло-вом є одним членом речення: дехто з нас, хтось із них, троє з них (складені підмети); рожевий від сонця, зроблений у цеху (поширені означення). Напри-клад: І кожен з нас те знав, що слави нам не буде (Фр.); На сто думок замислена Полтава (Кост.).
За походженням прийменники поділяються на первинні, або непохідні, і вторинні, або похідні. До первинних належать ті прийменники, які вже втратили генетичний зв'язок із самостійними словами, а ті, що в сучасній мові співвідносяться з повнозначними словами, розглядаються як вторинні.
Первинні прийменники характеризуються високим ступенем значен-нєвого узагальнення, полісемією семантичних відношень, в яких вони беруть участь в єдності з відмінковою формою іменника (займенника). Первинні при-йменники відрізняються від вторинних і за будовою: здебільшого вони односкладові (одноморфемні) або виступають у двоскладових фонетичних варіантах (од, від, віді; з, із, зі, зо, ізо; під, піді тощо).
Ядро первинних прийменників становлять прості прийменники: без, біля, в (у), від, для, до, з, за, к (застарілий), крізь, крім, між, на, над, о (об), перед, під, по, при, про, через та ін.
До первинних належать також складні прийменники, які утворилися поєднан-ням двох або трьох простих: задля, заради, з-за, з-межи, з-над, з-під, з-поза, з-по-між, з-понад, з-попід, з-посеред, понад, попід, посеред, поміж, щодо.
До вторинних належать прийменники прислівникового та іменникового походження. Прийменники прислівникового походження становлять слова-омоніми: близько, вглиб, вподовж, впоперек, всередині, вслід, довкола, збоку, зверху, зсере-дини, кругом, мимо, навздогін, навколо, навкруг, навпроти, навстріч, назустріч, напередодні, наперекір, наприкінці, недалеко, неподалік, обіч, оддалік, опісля, осторонь, поблизу, поверх, позаду, поодаль, попереду, посередині, проти тощо.
Меншу групу становлять прийменники, похідні від іменників: кінець, коштом, край, круг, протягом, шляхом.
Вторинні прийменники цих груп зберігають «внутрішню форму» самостій-них слів, які їх мотивують, але функціонують не самостійно, а в єдності з одним непрямим відмінком іменника, найчастіше з родовим.
Прийменник всередині (прислівникового походження), що вживається з родовим відмінком, слід відрізняти від однозвучного простого прийменника в (у), який виражає просторові відношення між однаково віддаленими від країв чого-небудь особами або предметами або часові, коли йдеться про однакове віддалення від початку й кінця дня, тижня, місяця, року, століття (Див.: СУМ, Т. 9. С. 134). Наприклад: За обідом Йосипа посадили у середині, між старою й старим (П. М.), але: Підрядна частина може стояти всередині головного речення (у його межах); Всередині парламенту немає одностайності щодо земельної реформи (серед парламентарів).
До вторинних належать також прийменники складені (аналітик-ної будови), похідні від прийменниково-відмінкових форм іменників (в інте-ресах, в силу, за винятком, за допомогою, за рахунок, з боку, з нагоди, на випадок, на знак, на підставі, на противагу, під час, у дусі, у міру, у напрямку, у ході, у відповідь на, з огляду на тощо), або від прислівникових форм з простим прийменни-ком (близько від, далеко від, залежно від, стосовно до, слідом за, одночасно з та ін.). Наприклад: Це були гамазеї, де переховувався недоторканний запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (О. Д.); До цього часу Ольга бувала в Народному домі лише з нагоди таких парадних оказій, як новорічний бал... (Вільде); На підставі наведених доказів суд прийняв ухвалу відмовити позива-чеві (Із газ.).

СИНОНІМІЯ ПРИЙМЕННИКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Прийменники, що передають відношення мети

Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет,
задля, заради, ради, в ім’я. Нейтральний прийменник для є домінантою цьо-
го синонімічного ряду, він уживається в усіх стилях мовлення. Прийменник
з метою має відтінок книжності і використовується у науковому стилі. Для
офіційно-ділового мовлення характерний прийменник на предмет. При-
йменники задля, заради, ради, в ім’я, в інтересах реалізують відтінок при-
святи, що обов’язково повинно враховуватися при їх використанні.
Із словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо,
до, для. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо,
до: заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до поліпшення умов праці.
Сполучення іменника заходи з прийменником по (заходи по вихованню)
не відповідає літературній нормі.
До взаємозамінних належать такі конструкції: берегти на всякий випа-
док – берегти про всякий випадок, йти по гриби – йти за грибами, склянка
для сметани – склянка на сметану.

Прийменники, що виражають причинові відношення

Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійснен-
ню чогось, прийменник через ( і його просторічний синонім із-за) вказує на
причину, що заважає здійсненню чогось. Отже, слід говорити: виконав зав-
дання завдяки твоїй допомозі, зробив помилку через неуважність.
Для позначення причинових відношень з обмеженим колом іменників
уживаються прийменники від, з: кричати від (з) болю, плакати з (від) ра-
дості, підскочити від (з) несподіванки тощо.

Прийменники, що виражають часові відношення

Паралельно вживаються конструкції: на ту пору – в ту пору, за всіх
часів – в усі часи, за давніх часів – у давні часи, під час війни – за часів
війни, протягот місяця – на протязі місяця, через два дні – за два дні.
Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження – від дня
народження, з дня заснування – від дня заснування. Перші з наведених
конструкцій є нейтральними. Їх варіантам з прийменником від властивий
відтінок урочистості. Як нейтральна і розмовна розрізняються конструкції:
після вечері – по вечері.

Прийменники, що виражають просторові відношення

Синонімічними зв’язками об’єднуються такі прийменники цієї групи:
біля – коло – поряд (з) – поруч (з), край – кінець, обіч – збоку – побіч (розм.) –
обік (розм.), напроти – навпроти – проти – супроти – насупроти (розм.),
серед – посеред.
Нормативними є конструкції: їхати в місто – їхати до міста, йти в
школу – йти до школи, завітати в музей – завітати до музею, мешкати по
вулиці Франка – мешкати на вулиці Франка, будинок на вулиці Василенка –
будинок по вулиці Василенка.

Прийменники, що передають відношення відповідальності

Синонімічний ряд утворюють прийменники: відповідно до, згідно з,
залежно від, виходячи з, у світлі, у дусі, у розрізі. Всі наведені прийменники
характерні для офіційно-ділового мовлення.

Прийменники, що передають допустові відношення

Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри.
Прийменник попри використовується тільки у розмовному і художньому
стилях. Його стилістично нейтральний синонім не має функціональних об-
межень. Не відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі
прийменника словосполучення незважаючи на (результат калькування
російського прийменника несмотря на). Слово (не) дивлячись (на) функ-
ціонує в сучасній українській мові тільки як дієприкметник: Студент від-
повідав, не дивлячись на дошку.

Прийменники, що передають об’єктні відношення

Синоніми стосовно, стосовно до, щодо мають тотожні значення. В
усному мовленні, публіцистиці, художніх творах переважно вживається
прийменник щодо. Прийменникам стосовно, стосовно до, що вирізня-
ються відтінком книжності, надається перевага у науковому й офіційно-
діловому мовленні.

ПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЇХ
УКРАЇНСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ

Найчастіше трапляються помилки у перекладах з російської мови конструк-цій з прийменником по. В окремих значеннях цей прийменник має в українській мові різні відповідники. При перекладі деяких російський словосполучень україн-ською мовою прийменник випускається. Наведено російські конструкції з прий-менником по та їх українські відповідники:

Російська мова Українська мова
по - за
по приказу за наказом
по правилам за правилами
по схеме за схемою
по роману за романом
по сведениям за свідченнями
по указанию за вказівкою
по адресу (проживать) за адресою (мешкати)
по призванию за покликанням
по - з
по случаю з нагоди
по инициативе з ініціативи
по вопросам торговки з питань торгівлі
по уважительной причине з поважної причини
исследования по маркетингу дослідження з маркетингу
лекции по праву лекції з права
заместитель по хозчасти заступник з госпчастини
по - на
по заказу на замовлення
по требованию на вимогу
по просьбе на прохання
по адресу (прислать) на адресу (надіслати)
по предложению на пропозицію
по - у (в)
инспекция по делам несовершен- інспекція у справах неповно-
нолетних літніх
прийти по делу прийти у справі
по выходным у вихідні
по всем направлениям у всіх напрямках
по - для (значення мети)
меры по улучшению условий заходи для поліпшення умов праці
труда
курсы по изучению английского курси для вивчення англійської
язика мови
по - після (значення часу)
по прибытии після прибуття
по истечении времени після закінчення часу
по получении після отримання

по - без прийменника
по улице вулицею
по почте поштою
по объёму обсягом
по содержанию змістом
младший по званию молодший званням
по - по (значення місця)
дежурный по району черговий по району
по возможности по можливості
коллеги по работе колеги по роботі
приказ по техникуму наказ по технікуму

Труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими прийменниками. Запам’ятайте такі російсько-українські відповідники:

Вживання прийменника в

в - на в - до
на адресу до найпотужнішого блока
на захист до роботи (залучити)
на сім частин (звіт) до складу ввійшли

в - з в - за
з таких питань за приклад (поставити)
за кермом
в - о, об в - біля
о сьомій годині біля (коло) входу
об одинадцятій
в - перед в - про, при, під
перед мікрофоном при несплаті
під кінець тижня
про одержання розписався
в - без прийменника
двома словами
вихідного дня
зокрема (в частности)

Вживання прийменника при

Порушення синтаксичної норми виникає через невмотивоване вживання
прийменника при.
Цей прийменник уживається часто паралельно з іншими прийменниками
біля, коло, край, поруч. Наприклад, для позначення близькості до конкретного місця: при виході – коло виходу – біля виходу, край дороги, поруч мене.
А на позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбувається дія, -
прийменниками за, під час: за царювання Романових – під час царювання Ро-
манових.
Лише з прийменником при можливі конструкції:
а) на передавання значення приналежності, певних стосунків до кого-, чого-
небудь: При університеті працює дослідна станція; “Янкі при дворі короля
Артура”; Служу при штабі дивізії;
б) на значення чого-небудь у кого-небудь, будь-чого або присутність когось
будь-де: Був при повній свідомості; Сьогодні я при зброї; Після гри залишився
при своїх (грошах); Не можна лаятися при дітях;
в) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких щось відбувається:
Роздивитися при світлі сірника; При нульовій температурі випав сніг; При
швидкості вітру 20 км/год; Проголосували при повному мовчанні; Зателефо-
ную при першій нагоді; При раптовій появі болю; Зроблю при бажанні; При
виявленні кричущих поручень.
Значно ширший обсяг значень прийменника при в російській мові спричи-няє автоматичне помилкове перенесення його до подібних українських конструкт-цій. Цього не слід робити, оскільки в українській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прикметників, слово-
сполучень дієприслівникового звороту чи шляхом розгорнутих конструкцій, на-
приклад:
при реке раскинулся город коло річки розляглося місто
битва при Жёлтых Водах битва біля Жовтих Вод
он был всё время при мне він був увесь час поруч (мене)
при сем прилагается до цього додається
вы при часах? Ви з годинником?
присоединюсь к вам при первом зове приєднаюся (до Вас) на перший же поклик
при громких аплодисментах під гучні оплески
при исполнении служебных під час виконання службових обов’язків
обязаностей
при нагрузке під час навантаження (під навантагою)
при первом появлении (як) тільки з’явиться (у теперішньому ча-
сі - з’являється; у минулому - з’явився)
при участии за участі
при жизни (был) малоизвестен за життя (був) маловідомий
при (этих, таких) условиях за (цих, таких) умов
при температуре за температури
при Вашей помощи за Вашої допомоги, з Вашою допомогою,
завдяки Вашій допомозі
при всех (наших) условиях попри всі (наші) зусилля це зробити
это сделать невозможно неможливо
при этих словах он поклонился сказавши це, він уклонився й вийшов
и вышел
при анализе событий аналізуючи події
при обработке данных коли опрацьовуються (у минулому –
опрацьовувалися; у майбутньому – будуть
опрацьовуватися) дані
при опасности у разі небезпеки
при наличии за наявності
безопасность гарантирована при безпеку гарантовано за умов дотримання
соблюдении (этих) правил (цих) правил

CИНТАКСИЧНІ СТРУКТУРИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ

Синтаксис розділ граматики, що вивчає будову простих і складних речень, їх типи, форми та умови вживання.
Основною синтаксичною одиницею є словосполучення і речення.
Словосполучення – це така синтаксична одиниця, що утворюється по-єднанням двох або більше повнозначних слів, пов’язаних між собою підрядним зв’язком і певними лексико-граматичними відношеннями і виражає єдине, але розчленоване поняття.
Реченням називається слово або група слів, що передають повідомлення, питання або пораду, наказ чи прохання.
Залежно від мети висловлювання речення поділяються на:
розповідні (повідомляється про якийсь факт, явище, подію);
питальні (містять запитання, що спонукає співбесідника до відповіді, до роз-думу над відповіддю);
спонукальні (містять наказ, заклик, вимогу, побажання, пораду, заборону).
Для документів властивий розповідний характер речень.
Нерідко укладачі ділових документів викладають у тексті документа те, що ніколи не вживають в усному мовленні. Наприклад:
Ми повинні просити Вас звільнити нас від обов’язку послати Вам пропози-цію.
В очікуванні сприятливої від Вас відповіді...
Це призводить до виникнення такої стилістичної помилки, як штучне по-довження мовлення.
У мовленні ділової кореспонденції неприпустимими є занадто довгі звороти, тому укладачі службових документів повинні прагнути до застосування вже гото-вих сучасних конструкцій, щоб полегшить сприйняття документа. Наприклад:
Неправильно Правильно
Необхідно мати необхідно
Повторіть знову повторіть
Усе ще залишається залишається
Ми просимо просимо
Ми повідомляємо повідомляємо
Що точно збігається що збігається
Абсолютно новий новий
Зібрані разом зібрані
Співпрацювати разом співпрацювати
З метою для
З приводу Вашого прохання щодо Вашого прохання
Багато виразів узагалі не слід уживати, складаючи текст документа. Напри-клад:
У чеканні Вашої відповіді...
Пред’явник цього...
Підняти на належний рівень.
1) Особливості стильових різновидів мови.
А. Прямий порядок слів.
а) Підмет стоїть перед присудком
(Харцизяни відчули переміни ...; Рушниця – це вид вогнепальної зброї ...)
б) Узгоджене означення знаходиться перед означувальним словом, неузго-
джене – одразу ж після нього
(Пайовий внесок оплачується на підставі ...; Генератор змінного струму
перетворює механічну енергію обертання ротора машини в електричну
енергію ...)
в) Вставні слова ставляться на початку речення: вони вказують на висловле-
не раніше, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відси-
лають до джерел та ін.
(Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів; Відомо,
що антропонімичний принцип визначення мір довжини виник цілком
природно ...)
Б. Непрямий порядок слів.
Використовується коли треба наголосити на певному слові.
Наприклад, у повідомленні: “Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії”,
наголошується на часі проведення заходу.
2) Особливості функціонування членів речення.
Присудок переважно має форму теперішнього часу. Поширені пасивні конструкції із дієсловами на –ться, в яких вибір присудка обмежується лексич-ним значенням підмета (виплати нараховуються, проект обговорюється, по-казники плану встановлюються, розраховуються; вимоги до якості задовольняються).
Синтаксис ділової документації характеризується наявністю узвичаєних інфінітивних конструкцій (зробити, включити, сприяти, відзначити і под.), не-означено-особових та безособових речень резолюційного змісту: допускаються до захисту роботи, оформлені відповідно до Поло-ження про... .
Для ділових паперів характерне застосування наказової форми дієслів у 1-й особі однини (наказую, пропоную).
Із метою економії висловлювання й точності відтворення думки в докумен-тах поширені дієприслівникові та дієприкметникові звороти. Дієприслівникові звороти не вживають на позначення умови, часу і причини. У таких випадках їх замінюють підрядними конструкціями. Дієприкметникові звороти в офіційно-ді-ловому стилі використовують з метою уточнення інформації.
У діловому мовленні надається перевага непрямій мові. Пряма мова має місце тоді, коли цитують розпорядчий документ, законодавчий акт тощо.
Мовним засобам офіційно-ділового стилю властиві консерватизм і сталість через його незначну експресивність. Тому мова ділових паперів характеризується великою кількістю словосполучень, які є мовними кліше: доводжу до вашого відома, у зв'язку з, прошу надати.
Комунікативній функції ділового мовлення притаманний іменний характер (вживання іменникових словосполучень). У діловому професійному мовленні ши-роко використовують віддієслівні іменники, основним завданням яких є уникнен-ня двозначності: з метою створення створити, шляхом відновлення відновити.
Для офіційно-ділового стилю характерне використання простих речень.
Ознакою офіційно-ділового стилю є розміщення кількох слів підряд в одно-му відмінку, найчастіше в родовому чи орудному.
У простому реченні не завжди можна відобразити складність взаємозв’язків між фактами, ієрархічну послідовність, тоді послуговуються складними речення-ми.
У діловому мовленні складне речення використовують обмежено, оскільки офіційно-діловий стиль тяжіє до системності й лаконічності. Різні типи синтак-сисних структур сприяють якнайточнішому вираженню змісту ділових паперів та передаванню різноманітних логічних відношень.
Для зв’язку компонентів думки у складних реченнях найчастіше з-поміж різних типів синтаксичних одиниць обирають займенникові зв'язки (цей, такий, той тощо).
Поширеними синтаксичними конструкціями у ділових паперах є складносу-рядні речення зі сполучниками а, але, і.
Особливістю ділового мовлення є переважне використання підрядних з’ясувальних, означальних речень, а також із значенням мети й умови.

РОЗПОВІДНА ФОРМА ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ

Розповідна форма викладу матеріалу містить якесь повідомлення про щось.
Розповідні речення бувають:
а) стверджувальні, в яких щось стверджується: Коли на боці людини правда, їй
нічого не страшно (В. Дрозд). У стверджувальних реченнях можуть вживатися
частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож;
б) переповідні, в яких висловлюється чужа думка: Колись отак, розказує легенда,
хустиною святая Вероніка зібрать хотіла сльози й піт Христа (Леся Українка).
У цих реченнях вживаються вставні слова як кажуть, на думку такого-то, за
словами такого-то, мовляв, сказав такий-то тощо;
в) ймовірнісні,в яких висловлюється припущення: Навряд чи десь по інших країнах
співають так гарно і голосисто, як у нас на Україні (О. Довженко). У цих речен-
нях вживаються вставні слова мабуть, можливо, очевидно, певно, здається, ду-
маю, гадаю; частки навряд, навряд чи, ледве чи, наче, ніби тощо;
г) заперечні, в яких щось заперечується: Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає
путь (В. Сосюра). У цих реченнях вживаються частки не, ні; займенники ніхто,
ніщо, ніякий, ніскільки; прислівники ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк; слова не-
правда, брехня тощо.
Заперечні речення своєю чергою поділяються на:
а) загальнозаперечні заперечення стосується всього висловлювання: Правди зрадою
ніколи не здолати (Р. Братунь);
б) частковозаперечні заперечення стосується окремих членів речення: Побіг він
[Осел] навпростець, нічого не минає, чи нива, чи баштан не розбирає, толо-
чить і ламає (Л. Глібов).
Інтонація розповідного речення характеризується пониженням тону напри- кінці речення. У кінці такого речення ставиться крапка.

ПРЯМИЙ ПОРЯДОК СЛІВ, ВЖИВАННЯ ІНФІНІТИВНИХ
КОНСТРУКЦІЙ, ДІЄПРИСЛІВНИКОВИХ І ДІЄПРИКМЕТНИКОВИХ
ЗВОРОТІВ, ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ

Діловим документам властива низка функціонально-стилістичних особли-востей.
Ділові папери мають, як правило, розповідну моральність.
Прямий порядок слів передає загальний зміст речення без спеціального на-голошення окремих його компонентів. Прямий порядок слів у реченні перед-бачає послідовність головних членів, при якому підмет передує присудку. Використання прямого порядку виправдане тоді, коли логічний наголос па-дає на об’єкт дії. Непрямий порядок слів у реченні передбачає послідовність головних членів, при якому присудок передує підмету. Використання непря-мого порядку слів виправдане лише у тому випадку, коли логічний наголос падає на присудок. Присудок ставиться переважно у формі теперішнього часу.
Одним із характерних явищ писемного ділового мовлення є нанизування кіль-кох слів в одному відмінку (найчастіше в родовому або орудному): Вироб-ниче об’єднання володіє значними матеріально-технічними засобами, централізованими фондами і резервами.
Наявність узвичаєно вживаних інфінітивних конструкцій у реченнях резо-лютивного змісту. У розпорядчій документації рекомендовано вживати ін.-фінітивні форми: затвердити, зобов’язати, відзначити, попередити. Наказові форми (наказую, пропоную) застосовують лише в першій особі однини в тих документах, які відображають принцип єдиноначальності.
Помітною рисою ділового стилю є розщеплені присудки. Розщеплений при-судок виражається сполученням інфінітива і віддієслівного іменника. Роз-щеплення присудка – це виділення з семантичної структури дієслова-при-судка віддієслівного іменника і допоміжного дієслова: допомагати – надати допомогу, шукати – провести пошук. Не завжди вживання розщепленого присудка доречне, проте в цілому ряді випадків розщеплений присудок най-повніше задовольняє потреби тексту: коли такий присудок термінологізу-ється (зробити наїзд, вести переговори); коли немає однослівного відпо-відника: (здійснити захід, встановити порядок, виявити увагу). Слід уникати використання конструкцій, запозичених з російської ділової доку-ментації, на зразок здійснити роботу по вдосконаленню, здійснити роботу по складанню, здійснити роботу по створенню. Правильним можна вважати заміну подібних конструкцій дієсловами вдосконалити, скласти, створити.
З метою полегшення сприймання документа, а також процесу його складан-ня, скорочення часу на пошук формулювання слід вживати стандартні (трафа-ретні) словосполучення, що виражають стандартні аспекти: на ваше про-хання..., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів..., згідно з нака-зом..., для обміну досвідом..., відчуваючи гостру потребу...
Не слід вживати емоційних виразів та не показувати суб’єктивного ставлення до викладеного. Тон службового документа нейтральний.

Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник, обтяжений залежними словами. Дієприслівникові звороти також мають свою специфіку в офіційно-діловому та науковому стилях.
Дієприслівники, супроводжуючи присудок, пояснюють його, вказуючи на процеси, які здійснювалися одночасно або передували тому, про що говориться у присудку основного речення, незалежно від форми його вираження: Змінюючи норми азотної кислоти, можна регулювати кількість і склад нерозчиненого залишку.
Діапазон значень дієприслівникових зворотів досить широкий: вони можуть означати час, допустовість, супровідну дію, умову, спосіб дії.

Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник, обтяжений залежними
словами. У ділових текстах дієприкметниковий зворот має основне завданн
уточнення, водночас як у художньому і публіцистичному стилях – це додаткове по-відомлення.
Зазвичай дієприкметниковий зворот передає зміст цілого означального під-рядного речення. Поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, тіс-ніше, ніж підрядне речення, пов’язується з означуваним словом. Тому усе вислов-лення набуває більшої чіткості і лаконічного оформлення: Дослідження, прове-дені в районі історичного центру Львова, свідчать про багату культуру серед-ньовічного міста.

Однорідними називають такі члени речення, які перебувають в однакових синтаксичних відношеннях з одним членом речення, виконують однакову синтак-сичну функцію і поєднуються між собою сурядним зв’язком.
В офіційно-діловому, науковому і, частково, публіцистичному стилях однорід-ні члени речення використовують переважно для створення класифікаційних сис-тем. Тут до однорідного ряду ставляться такі вимоги суто логічного характеру:
Перерахування певних назв ознак, явищ, процесів, властивостей, предметів на якійсь одній підставі.
Члени ряду повинні взаємно виключати один одного. Нерозрізнення родових і видових понять робить виклад нечітким, думки – невиразними. Заміна ро-дових понять видовими і навпаки зміщує логічні акценти. У тих випадках, коли є можливість вибору між родовим і видовим поняттям, слід віддати пе-ревагу видовим, оскільки вони конкретніші, вужчі семантично, чіткіші.
Необхідно, щоб ряд був повним, тобто охоплював усі види певного роду. Особливо це стосується наукових класифікацій. Якщо перелік не має чисто класифікаційного характеру, ряд може бути невичерпним.
Як правило, будь-який логічно вичерпний перелік – це ряд однорідних чле-нів речення, з’єднаних безсполучниковим зв’язком, за винятком останнього члена ряду, який, приєднуючись сполучником і (та, й) ніби замикає ряд, вказуючи на йо-го завершеність. Дуже часто систематизація при класифікуванні підкреслюється за допомогою цифр або букв перед кожним із членів ряду. Якого б великого обсягу не набували ці пункти, усі вони обов’язково повинні виражатися тією ж граматичною формою, що й перший, і мати приблизно той самий порядок розташування компо-нентів та їх оформлення. Наприклад:
Основні типи морфологічного словотвору в сучасній українській мові такі:
а) суфіксація (нові слова утворюються за допомогою приєднання до непохідних і
похідних основ відповідних суфіксів);
б) префіксація (нові слова утворюються шляхом приєднання до непохідних і
похідних основ відповідних префіксів);
в) поєднання суфіксації з префіксацією (нові слова утворюються шляхом одно-
часного приєднання до непохідної чи похідної основи префікса і суфікса).
Відсутність сполучників між членами однорідного ряду часто є свідченням того, що ряд незакінчений і не повнен бути закінчений з певних причин. Найчас-тіше тому, що членами однорідного ряду стають найголовніші компоненти, дру-горядні ж - не згадують зовсім або позначають словами тощо, та інше.
Книжна, зокрема офіційно-ділова та наукова, мова використовує ряд под-війних сполучників для встановлення порівняльних, зіставних та інших від-ношень:
сполучники як – так і – виражають двосторонність відношень з відтінком підкресленої рівнозначності;
сполучники не тільки – але й виражають відношення, коли охоплення дією не обмежується одним предметом, а поширюється й на інший.
Узагальнювальні слова у діловій та науковій мові, як правило, вказують на най-ближче родове поняття, види якого є об’єктом перерахування. Місце узагальню-вального слова у цих стилях – перед однорідним рядом, при цьому однорідні члени поєднані безсполучниковим зв’язком.
Однорідні члени речення повинні обов’язково узгоджуватися з
узагальню-вальним словом в усіх наявних у них формах. Тому неправильно: Написано підручники з найважливіших ґалузей знань: теорія держави і права, загальна історія права і держави. Правильно: .... теорії держави і права, загальної історія права і держави.
Однорідні члени речення, що створюють ряд після узагальнювального слова, можуть стояти в називному відмінку тільки у випадку, коли вони вміщені в дужках, бо частина речення, взята в дужках, виключається зі складу речення і звичайно втра-чає граматичний зв’язок з ним: Підтекст – у театральному мистецтві – той особ-ливий внутрішній зміст тексту драматичного твору, який розкривається акто-ром у грі (рухи, міміка), у паузах.
Чіткість побудови однорідного ряду досягається правильним, економним і точним вживанням при них другорядних членів, зокрема додатків:
- при декількох однорідних членах речення можливий один додаток, якщо
всі члени ряду вимагають однакової відмінкової форми його (без приймен-
ника або з прийменником). Такий додаток вживається один раз і ставиться
найчастіше після останнього з членів ряду: При докладному знанні дже-
рел, мети і характеру смішного Остап Вишня розкривав нові можли-
вості правдивого змалювання життя.
- якщо члени ряду вимагають неоднакових відмінкових форм додатка або
різних прийменників при цьому, то додаток слід повторювати при кожному
однорідному члені речення: Провід УПА керував боротьбою своїх членів,
надавав їм допомогу, запалював на звитяжну боротьбу
- коли однорідний ряд сам складається з додатків до одного іменника, то цей
іменник повинен повторюватися при зміні його форми: Похідні назви кольо-
рів можуть утворюватися від назв різних предметів органічної та неорга-
нічної природи: назв квітів, трав, технічних культур; назв ягід, плодів
дерев, городини, мінералів, металів, дорогоцінних каменів; назв фарб, явищ
природи, продуктів виробництва і навіть від назви хвороби.
Вимоги чіткості і прозорості викладу в наукових і ділових текстах забезпечує використання прийменників. Обов’язково слід повторювати прийменники перед кожним членом ряду в таких випадках:
якщо ці прийменники неоднакові;
якщо однорідні члени, навіть з однаковими прийменниками, ускладнено великою групою пояснювальних слів;
якщо однорідні члени пов’язані повторюваними сполучниками;
якщо однорідні члени речення зв’язані подвійними розділовими (то..., то...; не то..., не то...; чи..., чи...; або..., або...; хоч..., хоч...), зіставно-протистав-ними сполучниками (хоч.., зате; хоч..., та; як..., так; не тільки (не лише)..., а й);
коли автор підкреслює важливість змісту кожного з однорідних членів.
Надто ускладнені речення з кількома включеними однорідними рядами важ-ко сприймаються навіть тоді, коли вони побудовані правильно і відповідають усім поставленим вимогам. Тому слід готувати текст легкий для зорового сприймання вже під час його написання. У тих випадках, коли смисловий зв’язок може бути ускладнений через громіздкість групи однорідних членів, застосовують спеціальні прийоми пунктуаційного впорядкування тексту (дужки, тире, буквені позначення). Так, широко практикується прийом члену-вання конструкції, коли у контексті речення залишається лише узагальню-вальне слово, а однорідні члени речення беруться в дужки.

СКЛАДНІ ВИПАДКИ КЕРУВАННЯ ТА УЗГОДЖЕННЯ
У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ

Керування – один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншомовного слова.
Наприклад, поширена в транспортному сервісі фраза “Оплачуйте за проїзд” не правильна тому, що дієслово оплачувати вимагає після себе знахідного від-мінка без прийменника /оплатити, оплачувати проїзд, послуги, рахунок/. Одноко-реневе дієслово платити вимагає після себе знахідного відмінка з прийменником за /платити за проїзд, за проживання/. Очевидно, у наведеному прикладі змішані два синоніміч-них словосполучення: 1) платити за що; 2) оплачувати що.
Отже, труднощі у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:
а) слова-синоніми керують різними відмінками:
повідомити + Д. в. /директору/;
інформувати + Р. в. /директора/;
б) змішують форми українського і російського словосполучень:
укр. дякувати + Д. в. /Вам/;
рос. благодарить + В. п. /Вас/.
В українській мові /як і в російській/ найпоширенішим є дієслівне керуван-ня. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполу-чення:
вживати + Р. в. заходів, ліків
завдавати, завдати + Р. в. прикростей, шкоди
зазнавати, зазнати + Р. в. нападу, невдачі
запобігати, запобігти + Д. в. аваріям, злочинам
опанувати + З. в. професію, предмет
оволодіти + О. в. професією, майном
бачити + З. в. на власні очі
чути + З. в. на власні вуха
хворіти + З. в. на ангіну
слабувати + З. в. на очі
заперечувати + З. в. участь, факти
заперечувати + З. в. командиру, йому
ігнорувати + З. в. пропозицію, погляд
додержувати (виконувати щось точно) + Р. в. тиші, порядку
додержуватися (бути прихильником ідеї,
керуватися ними) + Р. в. законів, курсу
наголошувати + на + Д. в. помилках, головному
читати + О. в. англійською мовою
говорити + О. в. українською мовою
повідомляти + О. в. телефоном
їхати + О. в. тролейбусом
іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагати певних відмінків (іменне керування):
опанування + Р. в. дисципліни, курсу
оволодіння + О. в. знаннями
освоєння + Р. в. спеціальності
запобігання + Д. в. злочинним замахам
попередження + Р. в. незаконних дій
існують інші випадки іменного керування. Наприклад, іменник пам’ятник вимагає Д. в.: пам’ятник Шевченкові /а не Шевченка/, Франкові, загиблим воїнам.
В українській мові є ряд прикметників, які теж керують формою іншого слова (прикметникове керування):
хворий + на + З. в. на грип
багатий + на + З. в. на ідеї
високий + на + З. в. на зріст
характерний + для + Р. в. для ситуації
притаманний + Д. в. автору
властивий + Д. в. професії, йому
свідомий + Р. в. свого значення, ролі
Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають Д. в.: всупереч умовам, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості.
Не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно до, згідно з, які часто використовують у документах.

Узгодити присудок з підметом

Чим виражений підмет
Яка форма присудка
Приклад

1
2
3

іменник + числівник:
- якщо числівник закінчу-
ється на одиницю (31,151,
1991 і под.);
- якщо числівник закінчу-
ється на два, три, чоти-
ри;

- якщо є числівник 5, 115,
17 та ін.

в однині


у множині (однина – у безособовому реченні)


в однині чи множині

Двадцять один комп’ютер придбав банк.

Чотири студенти пропус-тили заняття. (Чотири студенти було відзначе-но...)
Сімнадцять агрегатів спи-сали у зв’язку із..; Сто п’ятнадцять тонн буряка вивезено з поля...

слова більшість, мен-шість, ряд, частина, бага-то, кілька + іменник
в однині



або в множині, коли го-ловні члени речення роз-ділені підрядним речен-ням, коли головні члени речення є однорідними
Більшість абітурієнтів бу-де зарахована на стипен-дію та забезпечена гурто-житком;
Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі.

займенник хто, дехто, ні-хто, ніщо та ін.
в однині
Усі, хто пройшов реєстра-цію, повинні з’явитися...

іменник + прикладка (як-от: виставка-продаж, му-зей-садиба, де підмет – ро-дове поняття, ширше, а прикладка – видове, вуж-че);
присудок узгоджується із підметом, а не приклад-кою
Школа-інтернат відкрита з ініціативи...

родова назва + символічна назва (фабрика “Боженкі-вець”, кінотеатр “Укра-їна” і под.)
присудок узгоджується із загальною, родовою наз-вою
Об’єднання “Світанок” уклало угоду на постачан-ня друкарського паперу.

однорідні підмети розділе-ні протиставними сполуч-никами не-а, не лише-а й
в однині
Не лише економічного, а й юридичного обґрунтуван-ня, потребує...

однорідні підмети із озна-ченнями, наприклад значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума
в однині
Значна частина верстатів і механізмів відповідає су-часним вимогам деревооб-робки.

абревіатура
у роді, числі, що й голов-не слово в словосполу-ченні, від якого утворено абревіатуру
УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році.








ПРАКТИЧНИЙ БЛОК


1. Доберіть, якщо можливо, до наведених іменників чоловічого роду іменники
жіночого роду і навпаки. Визначте сферу використання родових пар.
Керівник гуртка, артист, балерина, друкарка, хірург, художник, завідуючий
фотолабораторією, агроном, лауреатка, доповідач, житель, інструкторша, диспет-чер, ліфтер, методистка, кіоскер, художник-конструктор, міліціонер, мер, оглядач, перукар, швачка, кореспондент, кравець, поет, машиніст, кастелянка, стажер, ґаз-да, абітурієнт, зв’язківець, вихователь, вчений секретар, воротар, стенографістка, морж, ворожка, садівничий.
2. Запишіть назви жителів наведених міст, вкажіть можливі варіанти.
Жашків, Харків, Тернопіль, Глухів, Житомир, Черкаси, Біла Церква, Львів, Умань, Жмеринка, Бердичів, Дрогобич, Хмельницький, Свалява, Чернівці, Бори-спіль, Чугуїв, Донецьк, Євпаторія, Миргород, Фастів, Васильків, Нікополь.
3. Поставте слова, що додаються нижче, у кличному відмінку.
Геннадій, синок, доля, край, швець, пам’ять, світ, слухач, Юля, Денис, Ма-
рина, козак, поезія, кобзар, Довбуш, Олена Степанівна, пан, директор, громадянин.
4. Утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові від наведених власних імен.
Дарій, Єфим, Зиґмунд, Ілля, Іполит, Корнило, Клим, Лука, Лаврентій, Мар-
ко, Мануїл, Назар, Олексій, Онопрій, Пафнутій, Прохор, Семен, Тимофій, Трохим, Феофан, Харитон, Юлій, Єлисей, Ярослав, Богдан, Аркадій, Валентин, Гордій, Ві-талій, Олег, Броніслав, Юрій, Ілля, Григорій, Віталій, Микита, Федір, Денис, Кузьма.
5. Поставте наведені власні особові імена і прізвища в родовому і давальному
відмінках. Зверніть увагу на їх правопис.
Микола Жиленко, Михайло Жилін, Ольга Шевчук, Клавдія Першина, Іван Ярошевський, Надія Мукомел, Ніна Вінтонів, Віра Борисова, Олексій Янсинець-кий, Мирослава Захаренко.
6. Провідміняйте подані прізвища, імена та імена по батькові, попередньо
записавши їх українською мовою.
І варіант Мотрич Ольга Ильинична, Гречко Федор Моисеевич, Беспалько
Илья Филиппович, Гречуха Таисия Игнатовна, Зорькина Вера Про-
коповна, Хмелёв Геннадий Фомич.
ІІ варіант Гречка Инга Вячеславовна, Лукьянов Филипп Глебович, Пескова
Раиса Артёмовна, Мажуга Кирилл Васильевич, Комарь Ольга Про-
кофьевна, Костенко Виктор Анатольевич.
7. Запишіть подані географічні назви державною мовою.
І варіант Приморье, Иордания, Пермь, Турция, Пятигорск, Сирия, Плоешти,
Магнитогорск, Харьков, Ривьера, Приднестровье, Кременчуг, Диксон,
Тверь, Запорожье, Корсика, Израиль, Персидский залив, Иерусалим,
Одесса, Россия, Рижский залив, Йемен, Железногорск, Джибути,
Польша, Винница, Восточно-Китайское море, Хельсинки, Днепр,
Верхотурье, Кишинёв, Венгрия, Гурьев,Черкесск, Псёл, Хайдарабад,
Рыбачье, Красная площадь.
ІІ варіант Заволжье, Ионическое море, Мичиган, Рейкьявик, Онежское озеро,
Могилёв-Подольский, Лиссабон, Могилёв, Приуралье, Вавилон, Из-
маил, Вена,Черкассы, Львов,Чугуев, Скандинавия, Аддис-Абеба,
Крыжополь, Гималаи, Виктория, Йена, Луизиана, Иерихон, Мозам-
бикский пролив, Нью-Йорк, Обь, Охотское море, Германия, Таган-
рогский залив, Змиев, Волжск, Новочеркасск, Подолия, Порт-Саид,
Хайфа, Владимирский спуск.
8. У поданих реченнях займенники в дужках поставте у відповідній формі,
узгодивши з іншими членами речення.
1. (Цього) установу з нового року переведуть на двозмінний режим роботи.
2. (Нашому) фірма має (всіма) можливості для (те), щоб наростити (своєї)
потенціал.
3. Коли (нам) нарешті прийшли до (ними), (вони), як виявилося, не було в
(цього) час удома.
4. З’ясуйте з (кому) належить вимагати пояснювальну записку за (цього)
подією?
5. Нова продукція (вашій) фірма не мала (жоден) позитивного відгуку (на-
шими) постійних партнерів.
6. (Уся) заклади (нашим) міста вчасно підготувалися до опалювального
сезону.
7. До (скільки) (ми) треба додати 864, щоб у (він) було 1000.
8. (Уся) обладнання для (нашим) комп’ютерного кабінету (них) завезли ще
до початку (цим) навчального року.
9. У (скільки) університетах (нашою) держави готують соціологів і юристів?
10. До (сам) ранку вода точилася крізь (цією) тимчасову дамбу.
9. Запишіть числа словами і провідміняйте числівники:
I варіант – 6, 15, 58, 794, 3/4, 869-й.
II варіант – 4, 19, 67, 382, 5/7, 479-й.
10. Перепишіть подані сполучення, замінивши числа словами.
1487 чоловік, 114 журналістам, 38 організаціями, 16 країн, 72 роки, у 90 представників, 874 кілограми, на 40 підприємствах, 327 особам, з 5 примірниками,
за номером 368, у 7 населених пунктах, 16,8 відсотків, перед 7492 виборцями,
надіслане 423 депутатам.
11. Запишіть подані сполучення словами, узгодивши числівники з іменниками.
12 (центнер), 532 (рік), 7,93 (метр), 1,5 (тисяча), 33 (хвилина), 68 (гривня),
44 (градус), Ѕ (книжка), 7 (рейс), 16 (партія), 2655 (метр), 1.5 (хвилина), 150 (від-соток).
12. Перекладіть російські вирази українською мовою, з кількома складіть речен-
ня.
Однажды, на одном дыхании, в двух словах, в четырёх стенах, работать за семерых, за семью замками, на протяжении шести дней, до пятидесяти лет, перед
семьюдесятью студентами, с восьмьюдесятью депутатами, до сорока дней, на ста страницах, около трёхсот лет, с шестьюстами гражданами, на пятистах километ-рах, сорокашестимиллионный парад, миллионам жителей планеты, не хватает тысячи гривен.
13. Замініть подані сполучення складними прикметниками. Обґрунтуйте свій
вибір.
2 (години), 8 (тонни), 200 (тисячі), 2 (секції), 22 (роки), 2 (види), 43 (годи-ни), 5 (хвилини), 52 (роки), 2 (основи), 28 (кілометри), 9 (місяці), 126 (кілограми), 3 (етапи), 6 (рази), 16 (поверхи), 50 (томи), 3 (елементи).
14. Запишіть словами подані сполучення; наведіть їх можливі варіанти.
7 год. 15 хв., 8 год. 30 хв., 22 год. 10 хв., 11 год., 19 год. 20 хв., 16 год. 40 хв., 9 год., 23 год. 55 хв., 14 год., 21 год. 15 хв., 12 год.
15. Поставте іменники у потрібному відмінку. Назвіть особливості зв’язку чис-
лівників з іменниками.
Два (книга, кущ, дочка, стіл); три (зошит, кілометр, тиждень, син, елек-трод); чотири (завдання, метр, підручник, верстат); п’ять (кілограм, машина, зварник); одна друга (частина, літр, тонна, гектар); два з половиною (відро, цент-нер, градус).
16. Складіть речення з 2 – 3 (на вибір) фразеологізмами, у складі яких є числів-
ники, поясніть їх зміст.
Розпочати з (від) нуля, співати в один голос, сидіти на двох стільцях, заблу-кати між трьох сосен, як сім баб пошептало, на чотири боки, виганяти сьомий піт,
грати першу скрипку, сім мішків гречаної вовни, в сто очей дивитися, в одне вухо впускати, а в друге випускати, за тридев’ять земедь, як п’яте колесо до воза.
17. Відредагуйте подані нижче сполучення слів, запишіть правильні варіанти.
Грошова субсидія на суму в 110 гривень 70 копійок; книжки кількістю 9 ек-земплярів; допомога розміром у 5 мільйонів доларів; відстань у 700 км; на першім етапі; самий перший проект; більша половина працівників; в однім варіанті; пів-тори гривні; один запит розглянули 5.05.2006, а другий – 8.09.2007.
18. Перекладіть українською мовою речення.
Мне - в другую сторону.
Столовая находилась в другой комнате.
Был учтён опыт других предприятий.
Другого выхода нет.
Изучение родного языка всегда эффективнее, если оно идёт в сравнении
с другими языками.
19. Запишіть прийменники разом, окремо або через дефіс. Поясніть їх написан-
ня.
З/під, по/над, по/під, по/перед, в/наслідок, на/прикінці, за/для, у/продовж, з/по/між, із/за, по/за, на/передодні, за/допомогою, у/результаті, за/ради, з/попід,
з/під, до/вкола, по/серед, з/проміж, на/шляху/до, у/зв’язку/з, залежно/від, на/вколо, в/ім’я, на/адресу, на/честь, з/приводу.
20. Перекладіть подані словосполучення українською мовою.
Тетрадь по украинскому языку, по отношению к кому, комиссия по состав-
лению резолюции, я к вам по делу, во время беседы, в течение года, с помощью депутатов, учитель по профессии, работать по выходным дням, идти по берегу, по направлению к городу, по предложению, по истечении срока, родственник по ма-тери, по поводу болезни, по её зову, подарок ко дню рождения, обучать на родном языке, к моему стыду, к вечеру, к вашему сведению, к началу года, с общего сог-ласия, на худой конец, говорить на руссом языке, быть к десяти часам, на налич-ные деньги, изо дня в день, готовиться к экзаменам, работа ему по силе, товарищ по школе, прибегать к хитростям.
21. Відредагуйте дані конструкції:
усунути від посади, мати претензії між собою, читаю на українській мові,
подали заяву на вступ, доглядає за дитиною, питання по наданню, по вівторках, по своїй сутності, по неуважності, операції по знищенню, по заявках, працюють по багато років, по цій темі, сплата боргу по частинах, при внесенні на розгляд, про клопотанні, при приватизації, при умові, враження про зустріч, присутній серед аудиторії, протиріччя серед нас, виїхав в Росію, у два етапи, у знак вдячнос-ті, у пам’ять про цю подію, увійшли у програму, будинок у п’ять поверхів, ввести у склад, погляди щодо єдності, рішення щодо позбавлення повноважень.
22. Складіть речення з похідними прийменниками.
Відповідно до, в міру, на шляху, у зв’язку з, за умови, з метою, незважаючи
на, слідом за, в інтересах, в ім’я, у справі.
23. Розкрийте дужки. Виберіть потрібний прийменник і обґрунтуйте свій ви-
бір.
(В, у) кого ви збираєтесь зупинитись (у, в) Львові?
Вирішилося (в, у) день нашого приїзду.
Намагайся бути завжди справедливим (у, в) стосунках (з, із, зі) своїми
друзями.
Я не хотів би ще раз опинитися (у, в) такій ситуації.
24. Визначте стилістичні особливості прийменників у наведених реченнях.
Вка жіть можливість синонімічної заміни прийменників.
Постеливши нову скатертину, вона сіла до столу, а дядька й мене посадови-ла просто себе.
Батько попри все своє бажання вже більш нічим не міг допомогти.
Із-за такої пустої причини годі нам, пане полковнику, своєї товариської при-язні псувати.
Мені пильно з тобою треба поговорити об нашому ділі.
Круг його літало безліч бджіл.
Тут він докладно розповів за свої наміри щодо праці на заводі.
Ви, здається, клопотали щодо обміну квартири?
25. Відредагуйте речення.
Зустрічаємось завтра без чверті десять.
По закінченні технікуму я вступатиму в університет.
Він уже давно не живе по цьому адресу.
Контракт був розірваний по нашій ініціативі.
Можна мені переглянути твій конспект по електротехніці?
Це заняття проведене згідно плану.
По неуважності ти робиш багато помилок.
Просимо вас повідомити щодо виконання замовлення по факсу.
При вашій допомозі ми встигнемо виконати замовлення.
Я хочу до вас звернутися по приватній справі.
26. Використовуючи подані нижче прийменники, складіть речення, характерні
для офіційно-ділового стилю.
Відповідно до, незважаючи на, з метою, у зв’язку з, на відміну від, згідно з.
27. Перекладіть речення українською мовою, розставляючи розділові знаки.
А) Контактная стыковая сварка оплавлением одна из разновидностей прессовой сварки при которой соединение деталей происходит в процессе взаимной дефор-мации их торцов предварительно нагретых до температури близкой к температуре плавлення свариваемых материалов.
После разрушения каждого единичного контакта на контактирующих по-верхностях образцов образуются углубления кратеры форма которых зависит от размеров участка контактирования. По такой схеме протекает процесс вторичного плавлення когда выплавляется элементарный слой толщина которого относитель-но стабильна что косвенно свидетельствует об относительном постоянстве площа-ди контактирования.
Б) В процессе такого оплавлення получившего название импульсного скорость подачи через заданные промежутки времени кратковременно возрастает по срав-нению со ередней ее величиной принятой при оплавлении.
Основные показатели при испытаниях на механическую прочность соедине-ний выполненных контактной сваркой в значительной степени определяются свой-ствами металла по линии соединения. При нарушении нормального хода процесса оплавления, осуществляемого по программе можно автоматически скорректировать программу путем изменения параметров режима или ускорения счета.
28. Відредагуйте подані словосполучення. Запишіть правильні варіанти. З трьома (на вибір) складіть речення з однорідними членами речення, харак-
терні для офіційно-ділового стилю.
Дякуючи підтримці, займатися своєю справою, заставити повернутися, спів-ставляти собівартість продукції, звертатися з приладами, накаляти пристрасті, малоімущі верстви населення.
29. Узгодьте присудок із підметом, дописуючи потрібні закінчення. Поясніть
вибір потрібної форми.
П’ятдесят чотири студент() з’явил()ся на підсумковий семінар.
Три секретар() виконал() завдання достроково.
Сьогодні не з’явил()ся на роботу шофер() автопідприємства.
Ряд випускників залишил()ся працювати в Харцизькому технікумі ДонНТУ.
Частина членів комісії дійшл() до думки про припинення дії постанови від 23.09.2010.
Кілька промовців буд() запрош()но до роботи конференції.
У доповідній записці йшлося про те, що дехто із керівництва фірми намага()ться приховати факти незаконного продажу матеріалів.
Усі, хто пройш() реєстрацію, будуть забезпечені запрошеннями і програ-мами.
Двадцять один працівник об’єднання пода() заяву про звільнення з роботи.
Запорізька АЕС розпоча() роботу у визначений графіком час.
Недалеко від вокзалу знаходиться вагон-лабораторія, як() веде контроль
за станом повітря та води.
Значна частина словників переда() до Криму.
30. З поданих пар слів виберіть правильні варіанти. З трьома словами (на вибір)
складіть речення, характерні для офіційно-ділового стилю.
Постачальник – поставник, учбовий – навчальний, збігатися – співпадати, зіставляти – спів ставляти, міроприємство – захід, слідуючий – наступний, мало-численний – нечисленний.
31. З’ясуйте, як змінюються значення поданих речень при зміні порядку слів у
них.
Хто знайшов шапку зелену на третій парі, у деканат занести прохання...
На лекції було студентів тридцять.



32. Ненормативні мовні одиниці (суржик) замініть нормативними україн-
ськими словами та словосполученнями.
Податок з добавленої вартості, лицеві картки, пожиточний мінімум, від-числення на зберкнижку, виключення з правил, повістка денна.
33. Запишіть словосполучення, добираючи з дужок найбільш точне слово.
Виборча (компанія, кампанія); (діставати, здобувати, набувати) освіту; (обій-мати, осягати, посідати) посаду; (ґрунтовне, вичерпне, всебічне) видання; (опла-чувати, сплачувати, платити) борги; (доступний, досяжний, зрозумілий) виклад.
34. Відредагуйте подані речення.
1) Свою особисту думку можна виразити на протязі перерива.
Сьогодня можна в 3 години ночі зупинити два аґрегата.
Заводу нужний освідченний спіціаліст, щоб в цьому годі не понести великих
втрат.
2) Для капітального ремонта нам підійде любий матеріал.
Зафіксовані дуже багаточисельні випадки порушень діючого закона.
На металургійному заводі була дуже велика текучість кадрів.
3) Терріторія цеха та під’їздні путі були у сильно запущеному стані. Поставщики прислали груз з просроченим сроком реалізації.
На базі підприємства, випускаючого катанку, було засноване акціонерне то-
вариство.
35. Зі слів, поданих у дужках, виберіть те, яке, на вашу думку, є найдоцільнішим
у конкретному реченні.
Головуючий (відчинив, відкрив, розкрив, розгорнув) чергове засідання профспілкових зборів.
Сьогодні по телебаченню виступатиме (нинішній, чинний, діючий, тепе-рішній, існуючий) президент.
Я (рахую, вважаю, гадаю), що проект реконструкції старої частини міста затвердять.
(Відношення, відносини, взаємини, стосунки) цих двох керівників скла-далися протягом кількох років.
Безперечно, що ці два факти не можна (зв’язувати, пов’язувати, з’єдну-вати, поєднувати).
Зазначену суму треба негайно (перерахувати, перевести, переказати, передати) на наш розрахунковий рахунок.
У цих документах (зустрічаються, трапляються, попадаються) грубі граматичні помилки.
(Уздовж, на протязі, упродовж, протягом) усієї подорожі нас жодного разу не потурбували.
На адресу заводу (прийшло, поступило, надійшло, прибуло) термінове повідомлення.
Комп’ютери в нашому технікумі (знаходяться, містяться, перебувають, розташовані) у лабораторії.
36. Складіть речення з поданими словами.
Викликати – спричиняти.
Дати – подати – надати.
Плата – зарплата.
Прийти – дійти.
Вирішити – розв’язати.
37. Виберіть правильний варіант словосполучення.
Завідувач відділу – завідувач відділом;
заслуговувати уваги – заслуговувати на увагу;
завдати шкоду – завдати шкоди;
зазнати поразку – зазнати поразки;
зазнати втрат – зазнати втрату;
доводимо до відома – доводимо для відома;
дякуємо Вам – дякуємо Вас;
ігнорувати думку – ігнорувати думкою;
хворіти ангіною – хворіти на ангіну;
виступити у захист – виступити на захист;
запобігати ушкодження – запобігати ушкодженням;
властиві для цієї професії риси – властиві цій професії риси.
38. Перекладіть словосполучення з російської мови на українську. Складіть з
ними речення.
Обратиться по вопросу, в моє отсутствие, в дальнейшем, в силу изложен-ного, безопасность гарантирована при соблюдении (этих) правил, при обработке данных, в той или иной мере, в прошлом году, по ошибке, план по обслуживанию. 39. Складіть речення, використавши стереотипні конструкції.
У зв’язку з, у напрямку поліпшення, з метою надання допомоги, у разі необ-хідності, після закінчення часу, з огляду на те, що.
40. Відредагуйте речення.
1) Кошти мають бути використані за цільовими призначеннями.
2) Звільнити Спасенко О.П. з посади у зв’язку з невиконанням ним своїх прямих і непрямих службових обов’язків.
3) Нам потрібно об’єднати воєдино усі свої палкі зусилля.
4) На цьому засіданні слід підвести коротке резюме висловленого.
5) Мені треба подати до відділу кадрів свою власну автобіографію.
6) Хлопці, не сказав ні слова, вийшли з приміщення.
7) Нас турбує рівень знань.




















БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
______________________________________________________________________

1. Провідміняйте подані числівники та словосполучення, попередньо узгодивши
їх. Цифри запишіть буквами, а скорочення – повністю.
А. 1927, 71, 8, 22, 16, 325, 811, 0,5, 1/2, 167-й, 3-й, 50-й, 40, 27000, 1318, 999,
63-й, 47-й.
Б. 1784/зірка,7-ро/зварник, 267/щіткотримач, півтораста га, 4/обладнання,
315/вогнеперешкоджувач, 100/робота, 456/ролик, 191/робот, 284/штук/елек-
трод, 23/паяльник, 48952/дефект, 677/деталь, 89/апарат.
В. 2/3 г, кількадесят/грн., півтора/кг, 43 т, 90/комп’ют., 174 /м, 3/студ., 3/ко-
лісн., на 98/свердловин., 17/добами, 140/док., 11/верст., 168/км, 354/мм,
2,5 хв., 1,5%.
2. Замініть цифри словами, утворіть на основі словосполучень складні прик-
метники. Поясніть їх правопис.
4 поверх, 1 день, 100 годин, 197 років, 22 1/3 кілометра, 1673/мільйонів, 3 зміни, 2 бригади.
3. Запишіть словами можливі варіанти позначення часу й уведіть їх до речень.
00.30; 8.45; 00.00; 17.27; 5.00; 22.15; 13.10; 10.05; 3.18; 11.15; 7.30; 21.55; 6.20; 16.50.
4. Розкрийте дужки і запишіть цифри словами.
1. У нашому місті налічується понад 2,5(тисяча) малих підприємств.
2. Близько 60 (відсоток) продукції підприємства призначено для населення.
3. За останній тиждень завод отримав 1257 (лист).
4. Площа ділянки цеху № 3 - 44,3 (гектар).
5. За добу зварник виконує 50-60 (операція).
6. Найближча автозаправна станція в півтораста (кілометр) звідси.
7. Підприємство отримало 3 ємкості об’ємом 14 (кубічний метр).
8. Сьогодні ти повинен прочитати щонайменша 1,5 (десяток) сторінок.
5. Перекладіть словосполучення українською мовою і складіть з ними речення.
Двух станков; восьмидесяти трех сборщиков; меньше в полтора раза; семьюстами шестью долларами; шестнадцатью тоннами; восьмерых студентов; сорока иллюстрациям; четвертью часа; около десятка электродов; на трех файлах; двумстам семидесяти двум гривням; оба раза; тысячей километров; о восьмидесяти двух рабочих; двенадцатью столами; на восьми страницах; на девяносто пяти пред-приятиях; семи задач; к 7 прибавить 16 (равняется 23); от 22 отнять 15; сложить 55 и 98; разделить 168 на 14; умножить 5 x 5; 7 x 9.
6. Відредагуйте речення, виправивши неправильно вжиті числівники або форми
іменників при них.
1. Одержано 11,5 мільйонів гривень прибутку.
2. План виробництва продукції виконано на 100 відсотки.
3. Обидва товариша стали студентами.
4. Лише за останні кілька років уведено в експлуатацію п’ятеро житлових
будинків.
5. Виробничий план колектив заводу виконав на 123,4 проценти.
6. Більше половини вступників цього року була добре підготовлена з усіх
дисциплін, винесених на екзамен.
7. Пару слів надали п.Гнатюкові.
8. Двоє наших робітниць перебувають у відрядженні.
9. Я зміг відповісти тільки на четверо питань.
10. Чи не знайдеться у Вас двійко електродів?
11. Двомстам студентів технікуму виплачується підвищена стипендія.
12. Статутний капітал підприємства - 73,5 мільярдів гривень.
7. Перекладіть українською мовою, утворіть прикметникове словосполучення,
записавши числівники буквами, перше та останнє провідміняйте.
784/секція/стеллаж, 67/этаж/небоскреб, 2/ствол/винтовка, 3/молекула/кислота, 16/процент/прибыль.
8. Прочитайте подані словосполучення. Поясніть зв’язок числівників з іменни-
ками. З двома (на вибір) складіть речення, характерні для офіційно-ділового
стилю.
Двісті вісімдесят шість цілих і сім десятих тонн, сто дев’яносто чотири ком-п’ютери, кілька мішків, сорок три слухачі, сорок квадратних метрів
9. Розкрийте дужки. Обґрунтуйте зв’язок числівників з іменниками.
234 (студент), 2,5 (відсоток), 1000 (кілометр), 70 (слухач), 920 (гривня),
2 (стаття), 7 (варіант), 58 (депутат), 14 (примірник), 150 (градус за Цельсієм),
33 (квадратний метр).
Сформулюйте правила, до яких немає прикладів у запропонованій
вправі. Підберіть приклади самостійно.
Підкреслені цифри та слова запишіть символами відповідно до вимог,
що ставляться до запису цифрової інформації в документах.
3’ясуйте правила написання цифр та символів у ділових паперах.
10. Запишіть числа словами, узгодивши їх з іменниками; підкреслені сполучення
провідміняйте.
50 (річний), 5 (студент), 78 (гектар), 95 (гривня), 90 (комп’ютерам),
1,5 (тонн), 0,46 (метр), 2 (тиждень), 687 (стілець), 100 (будинок).
11. З поданих сполучень виберіть правильні назви часу.
Пів восьмої години, п’ятнадцять хвилин на дев’яту, за десять одинадцята, без десяти три, чверть по шостій, п’ять хвилин восьмої, за двадцять сьома, чверть на сьому, буду в тринадцять дня, зустріч о вісімнадцятій годині, зателефонуйте після десятої.
12. Запишіть числа та умовні позначення словами. Поясніть зв’язок числівників з
іменниками.
2 км, 8 га, 24 см, 28 м, 23 г, 1/4 км, 0,5 ц, 1,5 хв, 2,25 кг, 14 м.
13. Перекладіть українською мовою. Підкресліть слова, які не можуть вжива-
тися зі збірними числівниками. Поясніть чому.
(Двоє) ножниц, стульев, суток, автомобилей, людей, семей, окон, секретарей, статей, учеников, площадей, словарей, ящиков, процентов, очков, харцызян.
14. З поданими числівниками та іменниками утворіть словосполучення, де це
можливо. Вкажіть на особливості поєднання числівників два, три,чотири з
іменниками.
Два (відсоток, чоловік, доходи, числа, касети, відходи); три (метр, гроші, гривня, турботи, показник, місяць); чотири (літр, студент, людяність, кошти, ком-п’ютер), троє (селяни, львів’яни, вантаж, двері, рік, вівці, століття).
3’ясуйте різницю між словами гривня – гривна.
Які особливості наголошування іменників, що сполучаються з числів
никами два (дві), три, чотири?
Яких закінчень набуває слово чоловік, поєднуючись з числівниками два,
три, чотири?

Які слова, поєднуючись з числівниками два, три, чотири, завжди
мають закінчення -а;
15. Прочитайте текст. Визначте його стилістичну приналежність. Перепи-
шіть, записуючи цифри словами.
Вчені США в результаті досліджень установили, що серед 80000 слів, якими люди користуються під час телефонних розмов, виявилося 2240 головних словес-них одиниць і 5000 різних інших слів. Отже, обсяг словникового запасу, яким лю-дина користується активно, не дуже великий. Натомість автори високохудожніх романів вживають приблизно 10000 слів. Мовознавці вважають, що запас слів, зна-чення яких людина знає, у 5-6 разів перевищує її активний словник. А в деяких мовах загальна кількість слів набагато більша – приблизно від 200000 до 400000. Звичайно, точну цифру назвати неможливо, оскільки мова у зв’язку з різноманіт-ністю видів людської діяльності постійно змінюється й поповнюється новими словами й виразами (І. Томан).
Обґрунтуйте зв’язок числівників з іменниками.
Поясніть усі відомі орфограми та пунктограми.
16. Відредагуйте, якщо потрібно, подані речення та виправте помилки в напи-
санні слів. Запишіть правильно. Мотивуйте виправлення, зроблені вами.
1. Сто сорок три студента прийшли на лекцію з культури української мови.
2. Сьогодні з’явилося на заняття більшість студентів.
3. Половина іногородніх студентів буде поселена в гуртожитку.
4. Два нові комп’ютера закупили для комп’ютерного класу нашого факуль-
тета.
5. На нашому курсі читають семеро профессорів.
6. Приблизно сімдесят з половиною відсотка студентів факультета відвідує
спортивні секції та наукові гуртки.
7. Сім участників конкурса були нагороджені грошовою премією.
8. Більшість учбових закладів починає навчаньня у вісім годин.
9. Ректор університетва приймає по середам з п’ятнадцяти до вісімнадцяти
годин.
10. Заслуговує уваги той факт, що чотири студента группи навчається вик-
лючно на "відмінно".
17. Запишіть числівники словами.
Із 75 членів колективу прибуло 60;
вручити дипломи 100 студентам;
286,7 тонни;
194 комп’ютерів;
до 1587 239 додати 11;
провели консультацію із 40 студентами.
18. Виправте помилки у вживанні прийменників. Складіть з ними складносуряд-
ні речення, характерні для офіційно-ділового стилю (речення слід скласти
так, щоб між їх частинами ставилася крапка з комою або тире).
При таких умовах, на протязі кварталу, покласти в кишеню, в дві години, бу-динок в три поверхи, вступити в аспірантуру, залучити в роботу, один день в мі-сяць.
19. Перекладіть українською мовою. Порівняйте прийменникове керування в
російській та українській мовах.
Не явился из-за болезни, поехать в командировку, действовать в соответст-вии с правилами, в течении двух часов, читать на украинском языке, на следующий день, принять во внимание, в адрес, ввести в состав, при любой погоде, поступить вуниверситет.
Які особливості вживання в українській мові прийменників, похідних від повнозначних частин мови?
20. Відредагуйте, якщо потрібно, подані словосполучення. Прийти у справі, працювати по схемі, черговий по району, по питаннях ко-
мерційної торгівлі, за дорученням, після повернення, по всіх напрямках, по за-
мовленню, курси по вивченню української мови, по одній чайній ложці, наказ по
відділенню, по власному бажанню, за вказівкою, комісія для складання акта, по
закону, надіслати по пошті, українець по походженню, науковий звіт по змісту,
міжнародне агентство по атомній енергетиці, забруднення повітря при експлуа-
тації технологічного обладнання, у відповідності до програми.
З’ясуйте правила вживання прийменника по в діловому мовленні?
21. Перекладіть подані словосполучення українською мовою, звертаючи увагу
на вживання або не вживання прийменника по.
Работать по новой схеме, бюро по трудоустройству, по недоразумению, за-вод по производству, мероприятия по дальнейшему усилению, по прошествии срока, по знакомству, по возможности скорее, сектор по связям, добрый по при-роде, инструкция по использованию, замечания по докладу, кампания по сбору
подписей, мастер по обслуживанию, по конечному результату, семинар по изучению, испытания при комнатной температуре, в пользу заказчика, расписка в получении, цех по производству, по расписанию.
22. Запишіть подані прийменники і прийменникові сполуки українською мовою.
Побудуйте з кількома із них речення:
в адрес, в неделю (700 грн.), в качестве; при исполнении служебных обязанностей, при жизни (был) малоизвестен, при этих словах он поклонился и вышел; расходы по, по собственной воле, смотря по погоде, по поводу болезни, по просьбе, принять к све-дению, от пуск по болезни, отправить по почте, по просьбе, по требованию, из - за неосторожности, общаться на русском языке, не явился из - за болезни, пропустил по уважительной причине, поехать в командирову, согласно приказу, назначить дежурного в соответствии с правилами внутреннего распорядка, с общего согла-сия, к вашему сведению, изо дня в день, за наличные деньги, к началу года, по мере того как, переходить по наследству, по истечении срока, прочитать с первой по двадцатую страницу.
23. Перекладіть українською мовою речення.
Мне - в другую сторону.
Столовая находилась в другой комнате.
Был учтён опыт других предприятий.
Другого выхода нет.
Изучение родного языка всегда эффективнее, если оно идёт в сравнении
с другими языками.
24. Утворіть речення із запропонованими словосполученнями, поставивши слова
в дужках у родовому відмінку множини.
а) Адреси (студент), багато (відкриття), потяг (знання), кілограм (помідор).
б) Автор цих (вірш), за сто (море), автограф (письменник), вісім (сузір’я).
в) Кілька пар (чобіт), одяг (українець), один з (учитель), сім (чудо) світу.
25. Перебудуйте речення за граматичними і стилістичними нормами.
1) Читаючи звіт, розболілася мені голова.
2) Вимагая від мене звіт, він не поспішав з поданням своїх документів.
3) Повернувшись з відрядження, радо зустріла мене дворічна донечка.
4) Впоравшись із завданням, нам не доведеться ризикувати.
5) Змагаясь, їм вдасться ближче познайомитись.
6) Людина, звірена собаці, пішла за нею.
7) Шукаючи друзів, нас здолала втома.
8) Учитуючи ситуацію, ми зуміли вийти зі скрутного становища.
9) Читаючи твори У.Самчука, у серці закипають біль і лють одночасно.
10) Він врятував лисицю із пастки і взяв її з собою.
11) Підвівши підсумки, з’явилось відчуття задоволення.
26. Спростіть подані речення, записуючи їх підрядні частини дієприкметнико-
вими й дієприслівниковими зворотами. Порівняйте подані й записані речен-
ня в такій послідовності:
а) швидкість сприймання інформації;
б) доступність;
в) чіткість викладу.
I. Право на додаткову житлову площу мають особи, які страждають хворобами, що перераховані в особливому списку органів охорони здоров’я (активні форми розладу здоров’я), військовослужбовці, які мають звання полковника і вище, у тім числі і ті, які звільнилися в запас, автори винаходів і рацпропозицій, що мають ве-лике народногосподарське значення, та деякі інші категорії громадян.
II. У разі, коли всі забезпечені за нормою, житло яке залишилося, передається тим, хто має право на додаткову житлову площу.
III. Коли претендуєш на додаткову житлову площу, треба мати на увазі, що така вимога в певних випадках може бути не задоволена.
27. З’ясуйте, як змінюються значення поданих речень при зміні порядку слів у
них.
Хто знайшов шапку зелену на третій парі, у деканат занести прохання...
На лекції було студентів тридцять.
27. Поставте і поясніть розділові знаки.
І. Свій голос є у кожної струни та струни ті мелодія єдина і як дзвенять у зла-годі вони то може все і зробить все людина (М.Рильський).
II. І добре синові в нього є мати і добре матері в неї є син (А.Малишко). Віддай усе що взяв і освятись ще більше ніж узяв зумій віддати (Б.Олійник).
III. Я кажу не було б Дон-Кіхотів вже б давно посивіла земля (Б.Олійник). Будь хліба достоїш який тобі нива дарує будь вдячний землі на якій народився і зріс.
(Г. Коваль).
IV. Я власну вічність бачу без облуди о де б мене не поховали люди там грудка української землі з мого зажуреного серця буде (Д.Павличко).


28. Розкрийте дужки й запишіть словосполучення; де треба, вживайте при-
йменники.
Пробачте (я), (я) болить, дотримати (слово), оволодіти (ситуація), опанувати (професія), ігнорувати (попередження), завдати (шкода), зазнати (невдача), зради-ти (принципи), називати (ім’я), звернутися (адреса), відправити (пошта), прийшов (справа), комісія (складання екзамену), заходи (поліпшення), сталося (недбаль-ство), один раз (місяць), ввести (склад), радіти (успіхи).
29. * Знайдіть синонімічну заміну до запропонованих словосполучень (усно).
Роздрібний продаж, міські вулиці, після впорядкування території, учитель й учні, роботу виконано.
30. Користуючись російсько-українським словником, перекладіть подані слово-
сполучення із прийменником по.
Комиссия по делам, по всем правилам, по выходным дням, получать по счету, по распоряжению администрации, начислить по приказу, командировка по слу-жебным делам, работать по принуждению, выполнять по принуждению, ехать по городу.
31. З поданих варіантів словосполучень та речень, які часто трапляються в документах, виберіть граматично правильні конструкції і обґрунтуйте свій
вибір (усно).
Дякую вас – дякую вам, більшість працівників починає роботу у вісім го-
дин – більшість працівників розпочинає роботу о восьмій годині – більшість пра-цівників розпочинають роботу у вісім годин, поставити за приклад – поставити у приклад, по наказу ректора – за наказом ректора – згідно наказу ректора – згідно з наказом ректора, заслуговувати уваги – заслуговувати на увагу, працювати по су-місництву – працювати за сумісництвом, завідуючий кафедри – завідуючий ка-федрою – завідувач кафедри – завідувач кафедрою, у справі немає акта перевірки – у справі немає акту перевірки, рішення недосконале по багатьох причинах – рі-шення недосконале по багатьом причинам – рішення недосконале з багатьох при-чин.
Протягом місяцю – на протязі місяця – протягом місяця – на протязі місяцю, ввести до складу правління – ввести у склад правління, за ініціативою працівни-
ків – з ініціативи працівників – по ініціативі працівників, звільнити по власному бажанню – звільнити за власним бажанням, високий ступінь відповідальності – висока ступінь відповідальності, хворі з гострим болем приймаються без черги – хворі з гострою біллю приймаються поза чергою – хворих з гострим болем при-ймаємо поза чергою, вступати в університет – потупати до університету – пос-тупати до університета – вступати до університету, до відома платників – для відома платників – до відому платників – для відому платників.
32. Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Поясніть пунктограми.
а) Якщо людина своїми діями заслужила погане ставлення людей до себе то хоч би якою була вона багатою хоч би яку високу посаду обіймала якої слави за-жила все це не переважить на терезах людського осуду.
Для того щоб у колективі шанували й любили треба на мій погляд сумлінно ставитись до діла працювати для людей для суспільства. Я знаю багатьох хто вва-жає себе дуже щасливим саме тому що все своє свідоме життя плідно працював. І для мене завжди в житті на першому місці був труд. Зараз теж усе чим живу це ро-бота робота робота. Це та воля до праці яка рухає моїми помислами й вчинками (М.Амосов).
б) Щоб зберегти пам’ятки культури необхідні для «моральної духовної осі-лості» людей замало тільки платонічної любові дл своєї країни любов повинна бути діяльною. А для цього потрібні знання і не тільки краєзнавчі а й глибші об’єднані в особливу наукову дисципліну екологію культури (Д.Лихачов).
в) Віки мужності і звитяги віки з шаблею в боях і за плугом на кровію политому полі віки мук на невольничих торговищах трьох материків і віки боротьби проти татарських турецьких ногайських та інших орд віки надії в очах і сльози на віях віки журби в серці і нескореної думи на чолі і тугою пересновані дні жіночого че-кання дівочої вірності така наша народна пісня (М. Стельмах).









































БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ


1. Утворіть форму родового відмінка однини. Поясніть значення цих слів.
Виступ, кар’єр, дюйм, тур, склад, конкурс, карбід, перукар, мікрофон, діез, маршал, картинг, карат, вердикт, землетрус, інвентар, диспут, менует, дефіс, вензель, аудитор, бридж, корпус, теніс, декан, формуляр, анекдот, тиск, телеграф, фунт, градус, екіпаж, зріст, більярд, сертифікат, референдум, штаб, лабрадор, волейбол, патент, сектор.
2. Користуючись «Словником іншомовних слів», визначте походження й зна- чення поданих слів. Поясніть правопис.
Пресинг, форвард, ректор, кафедра, консенсус, рейтинг, лекція, аудитор, шеф, імідж, симпозіум, колоквіум, рефері, брифінг, прес-конференція, сервіс, аль-тернатива, презент, бестселер, діаспора, рекет, менеджер, офіс, ленч.
3. Визначте, які з поданих нижче прикметників якісні, а які відносні. Запишіть їх у дві колонки. Від 3 – 4 якісних прикметників утворіть усі можливі фор-
ми ступенів порівняння.
Кришталева совість, валютний коридор, ювілейний виступ, ніжний погляд, теплий дощ, виробнича бригада, літературна пам’ятка, травневий ранок, тернис-тий шлях, холодний погляд, ботанічний сад, сміливий крок, весняний день, шов-кова трава, дніпровські кручі, чорнобрива дівчина, Жовтоводська битва, активний учасник, вірний товариш, картинна галерея, мудре рішення, ранкова роса, сивий ветеран, весняна повінь, незабутній день, багата скарбниця, чорнобильська ніч, податкова інспекція.
4. Утворіть присвійні прикметники від власних імен та загальних назв.
Шевченко, директор, зварник, ректор, Петренко, Микола, Марія, Юрій, сес-тра, секретар, інженер, лисиця, віл, лебідь, кінь, ведмідь, правник, каса, банк, складальник.
5. Від поданих прикметників утворіть ступені порівняння, складіть з ними
словосполучення.
Геометрична, багатоелектродний, бездифузійний, традиційний, вузький, гарний, товстий, уважний, цікавий, аргументований, значний, звичайний, куль-турний, фактичний, вільний.
6. Знайдіть помилки в реченнях. Виправте їх.
1. Вони чекали більш конкретнішої відповіді на своє питання.
2. Робота була для нього самою близькою людиною.
3. Золотіших рук ніж у складальника немає ні в кого.
4. На мою думку, найпрекрасніші вироби майстру Іванову.
7. Від поданих слів утворіть складні прикметники.
Промисловий, торговельний; вузький, фаховий; східний, український; фі-нансовий, промисловий; господарський, договірний; широкий, відомий; науковий, технічний; приватний, власницький.
8. Від поданих іменників утворіть прикметники. Поясніть їх написання.
Індивідуаліст, швидкість, область, якість, совість, виїзд, контраст, тиждень, кількість, вартість, випуск, злість, парламент, оптиміст, кореспондент.


9. Де можливо, утворіть ступені порівняння прикметників.
Практичний, традиційний, довгий, низький, великий, численний, перший, чисельний, діловий, здібний, старий, гіркий, глибокий, дешевий, гладкий, дзвін-кий, жорстокий, свіжий, сизий, бадьорий, рідкий, поганий, темний, молодий, ко-роткий.
10. Відредагуйте речення.
Студенти, відвідавші експозиції музею, були у захваті від побаченого.
Чоловік, наближавшийся до нас, зупинився.
На вечорі виступили з читанням своїх творів початкуючі письменники.
Співавший ще довго мене не помічав.
Кружляв в останньому вальсі падающий лист.
Хлопці, не сказав ні слова, вийшли з приміщення.
Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.
Прочитавши довгожданого листа, на очах у матері виступили сльози
радості.
Бача безвихідну ситуацію, ми кинулися до човна.
Прийшовши на стадіон, матч уже давно розпочався.
11. Утворіть форми 3-ої особи множини від інфінітивів.
I варіант – шити, бити, штампувати, обробляти, виконувати.
II варіант – платити, волочити, активізувати, намотувати, контролювати.
12. До поданих дієслів запишіть форми:
а) умовного способу;
б) наказового способу.
I варіант – порадити, перевіряти, закінчити, інформувати, зупинити.
II варіант – розказати, змагатися, берегти, прославитися, розкласти.
13. Визначте тип дієвідмінювання дієслів.
I варіант – бачити, боротися, оформити, розрізнити, регулювати.
II варіант – мовчати, доповісти, анулювати, пояснити, переробити.
14. Від поданих дієслів утворіть усі можливі форми дієприкметників.
I варіант – спостерігати, дописати, пройти, актуалізувати, жовтіти.
II варіант – пофарбувати, зобразити, обмірковувати, відстояти, замкнути.
15. Від поданих дієслів утворіть усі можливі форми дієприслівників.
I варіант – дивитися, попрацювати, повідомляти, призначити, вальцювати.
II варіант - обдумувати, згинати, вписувати, робити, реалізовувати.
16. Відредагуйте запропоновані конструкції.
I варіант:
бачити власними очима –
вести профілактичну роботу по запобіганню правопорушень –
губить своє достоїнство –
заслуговує уваги факт –
носять динамічний характер –
упаковочний папір –
плодотворна діяльність –
зв’язуюча ланка –
нанесені збитки –
дестабілізуючі фактори –
виходячи зі стратегії –
дякуючи фахівцям –
приступивши на практиці до здійснення –
наслідуючи приклад –
II варіант:
подумаю про це рішення –
скорочується чисельність робочих місць –
не чується їх глибинного змісту –
ця робота вимагає багато часу –
дав прес-конференцію –
доповнюючі елементи –
знаючі працівники –
фактично існуючі відносини –
хвилюючий момент –
тверезомислячі люди –
наголосивши важливість проблеми –
включивши в себе –
торкаючись завдань –
опираючись на досвід –
17. Перекладіть подані дієприкметники українською мовою. Складіть з 2-ма на
вибір речення.
Командующий, истекающий, насмотревшийся, оплаченный, сконцентри-рованный, заземленный, планирующий, ведущий, вышестоящий, проникающий, жизнеутверждающий.
18. Знайдіть порушення морфологічної норми в наведених дієсловах 2-ої особи
однини і 3-ої особи множини теперішнього часу. Пригадайте, як визнача-
ється особа в дієсловах.
Стоїш, несеш, плачеш, сплять, мовчать, гудуть, ліпиш, ходиш, загрібаєш, креслиш, біліють, труть, їздять, стелять, бачать, чують, радиш, кроєш, пригощаєш.
19. Утворіть форми 3-ої особи множини від інфінітивів. Визначте тип дієвід-
міннювання дієслів.
Бити, боротися, кричати, абсорбувати, адсорбувати, впаяти, варити, всмок-тувати, заварювати, досліджувати, випробувати, розплавляти, юстирувати.
20. Утворіть від поданих дієслів можливі дієприкметники чоловічого роду.
Сказати, збільшити, очікувати, записувати, просити, замкнути, автоматизува-ти, всмоктати, закріпити, опрацьовувати, виконувати, контролювати, зробити, пе-ретворити, розкиснювати.
21. Перекладіть українською мовою. Декілька з них введіть у текст або речення.
Решающий, бездействующий, блуждающий, воспламеняющийся, враща-ющийся, всасывающий, движущий, движущийся, закрепляющий, разбрызгива-ющий.
22. Від дієслів утворіть дієприкметники. Складіть словосполучення із ними.
Контролювати, кристалізувати, будувати, зварювати, використовувати, під-писувати, застосовувати, укладати, забезпечити.
23. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники. Згадайте способи творення дієприслівників доконаного й недоконаного видів.
Робити, надсилати, повідомляти, наказувати, вписувати.
24. Утворіть від поданих дієслів форми дійсного, наказового, умовного способів.
З кількома з них складіть словосполучення.
Заробляти, вирішувати, додавати, виконувати, планувати, відокремити, пере-кинути, перекладати, закінчувати, держати, наводити, обсівати, обробляти, цікави-ти.
25. Відредагуйте речення, з’ясувавши характер помилок.
1. Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхід-
ності.
2. Зробив усі домашні завдання, ти можеш, відпочити.
3. Залишаючи приміщення, світло обов язково повинно вимикатись.
4. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відпові-
дати.
5. Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практично-
го застосування.
6. Вивчаючи ці зразки, були відзначені їхні переваги.
7. Ідучи на змагання, всім хочеться перемагати.
8. Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно.
9. Ремонтуючи вчасно устаткування, воно буде довше вам служити.
10. Розірвавши конверт, лист був одразу прочитаний.
26. Знайдіть порушення морфологічної норми в наведених дієсловах 2-ої особи однини теперішнього часу.
Стоїш, водиш, їсиш, несеш, ходиш, плачеш, ліпиш, летиш, загрібаєш,
креслиш, радиш, солодиш, дасиш, пригощаєш, кроєш, палиш, колиш.
27. До поданих дієслів запишіть форми:
а) умовного способу;
б) наказового способу.
Порадити, розказати, змагатися, перевіряти, берегти, закінчити, прославити
ся.
28. Перепишіть прислів’я, утворивши від інфінітивів, поданих у дужках, форми дієприкметників і дієприслівників.
Під (лежати) камінь вода не тече. Не (дати) слова - держись, а (дати) - крі
пись. Не (питати) - мовчи, не (бити) - не кричи. Не хвались, (іти) на торг, а хва-лись, (іти) з торгу. На свіжу квітку і бджола сідає, а (зів’яти) обминає. Не (розби-ти) крашанки, не спечеш яєчко. Не (нагріти) залізо не зігнеш. Аби руки і охота, буде (зробити) робота.
29. Відредагувати словосполучення.
Заказний лист, знаючі працівники, плодотворна діяльність, порушення існу
ючих законів, узгоджувальна комісія, наголосивши важливість проблеми, вклю-чивши в себе, йдучи назустріч численним проханням, наслідуючи приклад, при-ступивши на практиці до здійснення.
















БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ


1. Виберіть правильний варіант перекладу російських прізвищ Белов, Толстой,
Чичиков, Лысяковский, Воробьев, Тупиков, Алексеев, Дьяков.
а) Бєлов, Толстой, Чичиков, Лисяківський, Воробйов, Тупиков, Алексєєв,
Дьяков;
б) Білов, Товстий, Чічиков, Лисяковський, Вороб’йов, Тупіков, Алексеєв,
Д’яков;
в) Белов, Толстий, Чічіков, Ліс’яківський, Воробьйов, Тупиков, Олексіїв,
Дяков;
г) Бєлов, Товстий, Чичиків, Лис’яківський, Воробйов, Тупиків, Олексєєв,
Дияков..

2. Виберіть правильний варіант перекладу чоловчих і жіночих імен по батькові.
а) Леонидовна; Михайлович; Георгієвич; Генадійович; Павлович; Викторович;
Юрієвна; Юр’євич;
б) Лєонідовна; Міхайлович; Георгийович; Геннадійович; Павловіч; Викторовіч;
Юріївна; Юрієвич;
в) Леонідівна; Михаілович; Георгійович; Геннадієвич; Павелович; Вікторович;
Юр’євна; Юрійович;
г) Леонідівна; Михайлович; Георгійович; Геннадійович; Павлович; Вікторович;
Юріївна; Юрійович.

3. Позначте рядок, в якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга части-
на:
а) чотириста, сімдесят, дев’ятсот;
б) п’ятдесят, вісімдесят, кількадесят;
в) сімсот, шістдесят, двісті;
г) вісімдесят, кількасот, триста.

4. Знайдіть географічну назву, від якої можна утворити прикметник, що закін-
чується на -ський:
а) Париж;
б) Буг;
в) Волноваха;
г) Дрогобич.

5. Знайдіть іменник, який у родовому відмінку однини має закінчення -у:
а) розум;
б) тиждень;
в) документ;
г) квадрат.



6. Укажіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки:
а) Частіше задувають вітри з півночі і сива трава на солончаках біжить, як
вода (О. Гончар);
б) Степ лежить тихий, повитий млою і силует вітродвигуна на далекім від-
ділку маячить якось небуденно (О. Гончар);
в) Хлопчики поїхали по хмиз, і їхня смирна конячина залишилась на узліссі
(Є. Гуцало);
г) Під листям біленькими губками дихала трава, і врізнобіч розбігалися ми-
шачі окопчики (М. Вінграновський).

7. Знайдіть речення, в якому пряма мова стоїть після слів автора:
а) Закохався я і гину каже лицар (Л. Українка);
б) Вмивайся, вмивайся, дитино, квапить мене мати (М. Стельмах);
в) Ой на морі хвиля грала, сумно дівчина співала, у долині роса впала,
поламала цвіт (П. Воронько);
г) Знадвору знов голос Гордіїв Через тин живу од них, знаю ще хлопцем і
партизаном (А. Головко).

8. Виберіть правильний варіант перекладу російських прізвищ Александрова,
Ефремов, Соломин, Грачев, Матвеев, Королёв, Тихомиров, Васильев:
а) Александрова, Єфремов, Соломин, Грачов, Матвєєв, Королев, Тихомиров,
Василєв;
б) Олександрова, Ефремов, Соломін, Грачев, Матвеєв, Корольов, Тіхоміров,
Васил’єв;
в) Александрова, Єфремов, Соломін, Грачов, Матвєєв, Корольов, Тихомиров,
Васильєв;
г) Олександрова, Ефремов, Соломін, Грачев, Матвєєв, Корольов, Тихомиров,
Васильєв.

9. Визначте речення, яке не потребує редагування.
а) На цьому засіданні слід підвести коротке резюме висловленого.
б) Мені треба подати до відділу кадрів свою власну автобіографію.
в) Нас турбує рівень знань.
г) Мова законодавчого акта повинна бути проста і зрозуміла.

10. Позначте рядок, в якому всі складні прикметники пишуться через дефіс:
а) (жовто)блакитний, (науково)дослідний, (хіміко)біологічний;
б) (українсько)німецький, (вічно)зелений, (фізико)математичний;
в) (військово)морський, (хлібо)булочний, (жовто)гарячий;
г) (ніжно)рожевий, (м’ясо)молочний, (західно)європейський.

11. Знайдіть складне слово, яке пишеться разом:
а) (чотириста)десятий;
б) (двісті)восьмий;
в) (триста) перший;
г) (шести)мільярдний.


12. Позначте рядок сполучень слів із прийменником, який пишеться разом:
а) (з)нагоди свята, (о)сторонь від людей, (за)винятком випускників;
б) (по)біля ставу, (по)між нами, (на)честь переможців;
в) (за)мість мене, (по)над річкою, (не)(по)далік від озера;
г) (на)прикінці перебування, (о)крім вас, (у)напрямі поліпшення.

13. Укажіть складне речення.
а) Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі
і, обережно обкосивши, пішов далі. (Т.)
б) Вечорами ховалася Марія від людей і розливала безліч дівочих сліз. (Самч.)
в) І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава, а полин стає ка-
ламутно-сірий. (З. Т.)
г) Купатися самого в річку Родим Сивоока не пускав і вирив для нього ма-
леньку копанку (Загр.)

14. Укажіть односкладне речення.
а) За рідний край життя віддай. (Нар. тв.)
б) Весняний день рік годує. (Нар. тв.)
в) Вовка ноги годують. (Нар. тв.)
г) Під лежачий камінь вода не тече. (Нар. тв.)

15. Укажіть правильно побудоване речення.
а) Батько запитав у сина, що де ти був сьогодні вранці.
б) Звернувшись до архівних матеріалів, його вразив один епізод у житті поета.
в) Визначивши тему виступу, ви можете почати складання плану.
г) Мама сказала нам, що я шукала вас повсюди.

16. Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні
а) Холодні осінні тумани спускають на землю мокрі коси.
б) У чужу душу не влізеш.
в) Умивається сльозами убога земля.
г) Приходять друзі, виринають у пам’яті спогади.

17. Простим є речення
а) Далеко чути звуки, гучно линуть голоси.
б) Ясної тихої днини кружляє над землею, сідає на обличчя павутиння.
в) Пташині зграї злітають високо в небо, і від того здіймається вітер.
г) Осінь не забарилася, бо закони природи невблаганні.

18. Немає частки в рядку
а) навряд чи це можливо;
б) нехай кожен наведе приклад;
в) тільки не змушувати;
г) синіти, наче море.

19. Орфографічна помилка допущена в написанні слова
а) життєвому;
б) проводжаю;
в) сонце;
г) сердцевина.

20. Літеру с треба писати в усіх словах рядка
а) бе..коштовний, ..казати, ..керований;
б) ..формувати, пере..кочити, ..фотографувати;
в) ..плетений, ..питати, ..шити;
г) ..тягнути, ро..тлумачити, не..терпний.

21. Літеру е треба писати в усіх словах рядка
а) ст..хати, ст..повий, квіт..нь;
б) зал..вати, майст..р, леб..диний;
в) пригв..нтити, чер..да, шел..стіти;
г) д..ржати, тр..мтіти, щеб..тати.

22. М’який знак НЕ пишеться в усіх словах рядка
а) міл..ярд, ойкан..ня, мен..ший;
б) Уман..щина, Поділ..ля, Бат..ківщина;
в) безбат..ченко, змагаєш..ся, віс..сю;
г) ін..ший, жен..шень, спіл..чанський.

23. Подвоєння літер у всіх словах іншомовного походження НЕ відбувається в
рядку
а) нет..о, інтел..ект, шас..і;
б) нер..аціональний, ір..аціональний, тер..иторіальний;
в) ем..іграція, ім..іграція, ап..еляція;
г) кол..ектив, коміс..ія, тер..ор.

24. Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку
а) Крим, Львів, Миргород;
б) десяток, керівник, маневр;
в) Харків, вольт, двигун;
г) фонтан, ремонт, займенник.

25. Граматичний зв’язок порушений у словосполученні
а) працювати щосереди;
б) вищий мене;
в) зошит з математики;
г) розповідати про іспит.

26. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
а) Вибач мені за/те, що була неввічлива.
б) Ранні птахи сповістили про/те, що займається новий день.
в) То/ж не дівчина, а справжнісінький вихор.
г) Як/би знали, не те б заспівали.

27. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
а) генерал/майор, кіловат/година, міні/комп’ютер;
б) південно/бережний, південно/східний, північно/західний;
в) військово/транспортний, військово/зобов’язаний, військово/юридичний;
г) ясно/зелений, ясно/окий, ясно/золотистий.

28. Неправильно утворена форма наказового способу дієслова в рядку
а) зробимо;
б) зробімо;
в) зроби;
г) зробіть.

29. Перед однорідними членами речення потрібно ставити двокрапку, а після
них – тире в реченні (розділові знаки пропущені)
а) Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість
правосуддя стійкість вірність.
б) Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.
в) Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на
токах.
г) Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала
тиша.

30. Граматична помилка допущена в реченні
а) Коли світило яскраве сонце, я вийшов з дому.
б) Яскраве сонце засліпило мене, коли я виходив з дому.
в) Виходячи з дому, я мружився від яскравого сонця.
г) Виходячи з дому, мене засліпило яскраве сонце.

31. Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку
а) по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так;
б) з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи;
в) мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині;
г) десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли.

32. Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку
а) друг, колега, брат, земля;
б) воля, швець, Богдан, Ілля;
в) боєць, кравець, хлопець, молодець;
г) майор, полковник, капітан, лейтенант.

33. Поширеним є речення
а) Кілька покупців почали сперечатися.
б) Мільярди людей прагнуть жити в злагоді.
в) Хлопчаки били байдики.
г) Вистава була надзвичайна.

34. Виберіть правильний варіант:
а) Зачислити Романову Катерину Василівну на посаду контролера.
б) Призначити Романову Катерину Василівну на посаду контролера.
в) Прийняти Романову Катерину Василівну на посаду контролера.
г) Зарахувати Романову Катерину Василівну на посаду контролера.

35. У документах варто вживати стандартизовані сполучення типу:
а) згідно, у відповідності, у зв'язку;
б) згідно, відповідно, у зв'язку з;
в) згідно з, відповідно до, з огляду на;
г) усі відповіді правильні.

36. В якому рядку допущено помилку у відмінковій формі імені та прізвища?
а) Білан Ользі, Біланові Олегу;
б) Русого Миколи, Русої Марії;
в) Бойко Вірою, Бойко Віктором;
г) Яковченко Валентину, Яковченка Олександра.

37. Який із варіантів звертання відповідає правописним нормам?
а) Шановна Катерина Василівна;
б) Шановна пані Катерина Василівно;
в) Шановна пані Катерино;
г) Шпновно пані Катерино Василівна.

38. Виберіть правильне написання складних слів:
а) робітничоселянський; без кінця краю; пів аркуша; науково – обґрунтова-
ний; вище зазначений; високо – кваліфікований;
б) робітничо – селянський; без кінця - краю; піваркуша; науково обґрунтова-
ний; вищезазначений; висококваліфікований;
в) робітничо селянський; без кінцякраю; пів – аркуша; науковообґрунтований;
вище - зазначений; високо кваліфікований;
г) робітничо селянський; без кінця - краю; піваркуша; науково – обґрунтова-
ний; вищезазначений; висококваліфікований.

39. Виберіть правильний варіант словосполучення:
а) ставлення до справи; на замовлення; написати оголошення; наказ про
звільнення; обіймати посаду; брати участь;
б) відношення до справи; по заказу; написати об’яву; приказ про звільнення;
займати посаду; приймати участь;
в) ставлення до справи; по заказу; написати оголошення; наказ про звільнення;
обіймати посаду; приймати участь;
г) відношення до справи; на замовлення; написати оголошення; наказ про
звільнення; займати посаду; брати участь.

40. Виберіть правильний варіант словосполучення:
а) завдати шкоду; завідувач кафедри; ігнорувати думкою; заслуговувати увагу;
за таких умов; моя автобіографія;
б) завдавати шкоди; завідувач кафедри; ігнорувати думку; заслуговувати на
увагу; за таких умов; автобіографія;
в) завдавати шкоди; завідувач кафедри; ігнорувати думку; заслуговувати на
увагу; при таких умовах; власна автобіографія;

г) завдати шкоду; завідувач кафедри; ігнорувати думкою; заслуговувати на
увагу; за таких умов; моя біографія.

41. Виберіть правильний варіант перекладу спеціальних словосполучень.
а) абсолютная прибавочна вартість; адміністративне взискання; агент щодо
постачання; ґалузева ярмарка; составлення акту ревізії;
б) абсолютна додана вартість; адміністративне стягнення; агент з постачання;
ґалузевий ярмарок; складання акта ревізії;
в) абсолютна додана коштовність; административне стягнення; агент по
постачанню; отраслєва ярмарка; складання акту ревізії;
г) абсолютная прибавочна вартість; адміністративне стягнення; агент по
постачанню; ґалузева ярмарка; складання акта ревізії.





















































БЛОК ЗАПИТАНЬ І ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
______________________________________________________________________

Які іменники II відміни у родовому відмінку мають закінчення -а (-я), а які -у
(-ю)?
Які закінчення мають іменники чоловічого, жіночого та середнього родів у клич-ній формі?
В яких випадках складні іменники пишуться разом, а в яких через дефіс?
Назвіть правила використання прикметників у текстах ділових документів.
Які основні правила запису цифрової інформації?
Назвіть особливості використання займенників у текстах ділових документів.
Які особливості правопису словосполучень прийменникового типу?
Чого треба остерігатися при перекладі прийменникових конструкцій з російської мови?
Наведіть приклади дієприкметників, дієприслівників. За допомогою яких суфіксів утворюються названі частини мови?
Наведіть приклади речень з дієприкметниковими зворотами. Поясніть особливості перекладу їх з російської мови.







































Заголовок 1…ђ Заголовок 2…ђ Заголовок 3…ђ Заголовок 4.ђ Заголовок 515

Приложенные файлы

  • doc 18391273
    Размер файла: 583 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий