Farmopika_khvorikh_z_patologiyeyu_oporno-rukhov..


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.

1

Фармацевтична опіка хворих з патологією опорно
-
рухового апарату
.

Ушкодження і захворювання органів опорно

рухової системи займає одно із
провідних місць в структурі загальної захворюваності населення більшості європейських
країн, в тому числі України.
За даними ВОЗ, біль у суглобах зустрічається у 30%
населення, 20% хворих

потребують обов
`
язкового систематичного лікування під наглядом
лікаря, 10% стаю
ть частково непрацездатними, а
5%
-

повними інвалідами. Особливу
актуальність захворювання суглобів набу
вають у зв`язку з ростом тривалості життя
людини. Згідно епідеміологічних досліджень патологія суглобів у осіб старше 40 років
виявляється у 50% випадків, а після 70 років
-

90% населення.


Суглобний і м
`
язовий біль.


Біль у суглобах


найбільш часті прич
ини болю у суглобах.

П
ри всій багато численності причин, що викликають ураження суглобів, більшість
випадків можна умовно поділити на три групи:



системні з
ахворювання сполучної тканини (
ревматизм, ревматоїдний

артрит,
системний червоний вовчак, склеродер
мія);



по
рушення обмінних процесів в тканинах суглобного хряща і кістки (остеоартроз,
подагра, остеопороз);



травми (побутова, спортивна і т.п.)

Системні захворювання сполучної тканини



група захворювань, що
характеризую
ться системним імунозапальним у
ражен
н
ям сполучної ткани
ни, що
проявляється множинним у
раженням органів і тканин, що набуває циклічного
прогресуючого протікання.

Ревматизм



токсикоз
-
імунологічне системне запальне захворювання сполучної
тканини з переважним ураженням серцево
-
судинної системи,

що розвивається внаслідок
інфікування β
-
гемолітичним стрептококом групи А.

Ревматоїдний артрит



хронічне ав
тоімунн
е системне запальне захворювання
сполучної тканини з переважним ураженням суглобів.

Системний червоний вовчак



тяжке хронічне ав
тоімунне си
стемне
захворюван
ня, що протікає з множинними у
раженнями внутрішніх органів.


«Загрозливими» сим
п
томами,

що дозволяють запідозрити у хворого
захворювання сполучної тканин є:



виникнення болю у суглобах через 1
-
2 тижні після перенесеної ангіни;



біль у су
глобах, що супроводжуються підвищенням температури, набряком
суглоба, почервонінням шкіри над ним;



біль у суглобах, що супроводжується втратою ваги, підвищеною
втомлюваністю;



біль у суглобах, що супроводжується ранковою скутістю;



біль у суглобах, що супров
оджується м
`
язовою слабістю;



біль у суглобах, що супроводжується шкірною висипкою;



біль у суглобах у сполученні з синдромом Рейно (напади похолодання

і
збліднення пальців верхніх кінцівок, що виникає під впливом холоду,
емоційного стресу; супроводжується в
ідчуттям поколювання, оніміння,
зниження шкірної і больової чутливості).


Захворювання, що пов
`
язані з по
рушенням обмінних процесів в тканинах
суглобного хряща і кістки.

Остеопороз



зниження щільності кісткової тканини, що супроводжу
ється
підвищен
ою схи
льністю до переломів.



2

Розвитку остеопорозу сприяють:



раннє н
аста
ння менопаузи;



паління;



надлишкове вживання кофеїну (
більше 2 чашок кави вдень);



прийом лікарських препаратів (кортикостероїдів).

Подагра



захворювання, що обумовлене гіперурик
емією (
підви
щенням вмісту
сечової кислоти у позаклітинних рідинах організму) , що приводить до відкладання
кристалів сечової кислоти (уратів) у тканинах.

Розвитку подаг
р
и сприяють:



спадковість;



вживання великої кількості м
`
яса, копченостей;



вік у чоловіків після 30
років, а у

жінок після 60 років;



стать


чоловіки хворіють

у

5
-
7 разів частіше жінок;



прийом лікарських препаратів


гіперурикемією
можуть викликати нікотинова
кислота, фу
росемід і інші петльові діуретик
и, ті
азидні д
іуретик
и (
дихлотіазид,
гідрохлортіазид
)
,

ацетилсаліцилова кислота (мал
і дози), циклоспорин, алкоголь
.

Оте
оартроз


дистрофічне захворювання суглобів кінцівок і хребта, в основі
якого лежить повільно прогресуюча дегенерація суглобного хряща. При арт
р
озі частіше
всього уражаються тазостегнові і

колінні суглоби, біль як правило, підсилюється при
фізичному навантаженні і поглиблюється

в стані спокою.

Розвитку арт
р
озу сп
р
ияють:



похилий вік;



ожиріння;



постійне навантаження на суглоб;



спадкові (
генетичні фактори);



паління.

«Загрозливими» симптомами,

які дозволяють запідозрити у хворого
захворювання суглобів, що пов
`
язане з обмінними по
рушеннями, є:



переважне ураження суглобів нижніх кінцівок (плюсни);



пер
еважне ураження тазостегнових (
колінних) суглобів;



біль у суглобах у вигляді нападів, які почин
аються вночі або ранком;



біль у сполученні з швидким наростанням набряків і підвищенням температури в
ділянці суглоба;



виникнення нападу болю в

суглобах після прийому діуретик
ів, ацетилсаліцилової
кислоти, алкоголю;



часті переломи у жінок
клімактеричного в
іку.

Окрім за
хворювань сполучної тканини і по
рушень обміну, причиною болю у
суглобах може бути інфекція
, в першу чергу


туберкульоз (
про
це
слід думати при
відповідних позитивних пробах з туберкуліном, контакті з хворим на туберкульоз.
Найменші підозри на

одне із вище перерахованих захворювань вимагає обов
`
язкового
звернення до лікаря.


Біль у

м
`
язах

Найбільш часті причини болю у м
`
язах:



грип і інші ГРВІ;



радикуліт;



травма ( побутова, спортивна);



надлишкова фізична загрузка;



прийом ді
уретиків.




3

«Загро
зливі» симптоми при болях у м
`
язах:



болі у м
`
язах супроводжуються підвищенням температури при відсутності інших
симптомів ГРВІ;



до болю м
`
язах

приєднуються болі в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки.


Загальні підходи до лікування при суглобному і

м
`
язовому болю.

1.

Застосування міс
цевих протизапальних і
з
не
болю
вальних засобів.

2.

Застосування перорал
ьних протизапальних і
з
не
болю
вальних
засобів.


Загальні рекомендації для пацієнтів.



При забоях і розтягненні протягом перших 24
-
48 годин
-
спокій, холод на
місце
ушкодження.



При місцевій болючості


місцевого застосування сухого тепла.



Починати лікування з лікарських препаратів для місцевого застосування

(мазі, гелі,
розтирки).




Пероральні НПЗЗ використовувати тільки при неефективності місцевих засобів.


Реко
мендації для батьків.



У дітей болі у м
`
язах частіше всього пов
`
язані з ГРВІ або забоями.



При використані місцевих засобів у дітей слі
д уникати препаратів з виражен
ою
місцево подразнюючою дією.



Препаратом вибору при необхідності перорального прийому анал
ьг
етиків у дітей є
високо

очищен
ий парацетамол.


Без
рецептурні лікарські препарати, що використовують для симптоматичного
лікування суглобного і м
`
язо
вого

болю, і умови їх раціонального застосування.


Використовують не
стероїдні

протизапальні п
репарати (
НПЗ
П
) і анальгетики
а
нтипіретики, які знижують вираження запальної реакції , зменшують

набряк тканин , що
оточують суглоби, проявляють
з
неболю
вальну дію, Поряд з
сприятливою

фармакологічною дією і достатнім ступенем клінічної ефективності препарати цієї груп
и
проявляють ряд небажаних побічних ефектів.

При захворюванні суглобів найбільш практичне значення має негативний вплив
НПЗП

на метаболізм суглобного хряща.

В результаті застосування НПЗП хворі спочатк
у
відчувають полегшення стану (
зменшення

болю, набряк
у , збільшення об`єму рухів) , а
потім погіршення функції суглобів,

п
ов
`
язане з руйнуванням суглобного хряща під
впливом НПЗП.

Найбільшу ушкоджувальну

дію на хрящ проявляють ацетилсаліцилова кислота,
індометацин, піроксикам, фенілбутазон. Диклофенак має
хондронейтральну дію,
ібупро
фен і кетопрофен


слабо вираже
ну хондропротекторну дію, парацетамол помірну
хондропротекторну ді
ю.

Окрім ушкоджувальної

дії на суглобний хрящ, при прийомі НПЗП і анальгетиків


антипіретиків можливий розвиток специфічного ускл
аднення
, що отримало назву НПЗП


гаст
р
о
патія. Це ураження слизової оболонки шлунково
-
киш
кового тракту з розвитком
диспепс
ичних явищ (
нудота, блювання, зниження апетиту), виразкові утворення ,
кровотечі.

Найбільш вираже
ною ульцерогенною дією (
ушкодження с
лизової шлунка)
володіють ацетилсаліцилова кислота, інд
ометацин, піроксикам. Серед без
рецептурних
препаратів у
льце
рогенна дія найменш вираже
на у диклофенака, відсутня


у
парацетамола.


4

Практично не мають вираженої дії на шлунок нові НПЗП, які відносяться
до групи
селективних і специфічних інгібіторів ЦОГ
-
2
-
мелоксикам, німесулід, целекоксиб,
рефекоксиб. Але ці препарати відпускаються тільки за рецептом лікаря.

НПЗП і анальгетики
-
антипіретики предс
тавлені в аптеці великою кількістю
лікарських форм

як

для с
истемного (
таблетки , капсули, суспензії) т
ак і для місцевого
застосування.

Останнім при суглобному і м
`
язевому болю надається перевага.


Клініко
-
фармацевтична характеристика лікарських форм препаратів для місцевого
застосування при суглобному

і

м
`
язо
вому
болю.


мазі

переваги

недоліки

Відносна простота і безпечність
застосування. Можл
ивість використання як
місцевої

так і резорбтивної д
ії. Слабо
виражена системна дія.

Забезпечення
високої концентрації діючих речовин в
місці нанесення мазі. В одній мазі мо
жуть
міститися речовини різні за механізмом і
напрямком лікувальної дії. Можливість
пролонгованої дії.

Мазі на осн
ові вазеліну слабо вивільнюють

діючі речовини.

При попаданні на шкіру або одежу мазь
залишає жирні плями. Мазі на гідрофобній
основі обумовлю
ють виражений
«парниковий» ефект при використанні
пов
`
язок на місці нанесення мазі.

гелі

переваги

недоліки

Пролонгована дія. Можливість
застосування на ніч. Наявність зволожуючої
дії на шкіру. По порівнянню з мазями, гелі
краще всмоктуються, проявляють

більш
виражену дію. При попаданні на шкіру або
одежу гель легко змивається

водою, не
залишаючи

слідів (
на відміну від мазей).


Гель не стабільна лікарська форма, при
зберіганні відбувається його розшарування.
Дифузія діючої речовини в тканини із
лікарс
ької форми «гель» відбувається
повільніше, ніж із розчину або мазі. В той
же час, ця

властивість дозволяє досягнути
пролонгованої дії препарату. Гелі
володіють вираженою системною дією. Що
далеко не

завжди бажано (підвищується
ві
рогідність розвитку побі
чних ефектів.
)

розтирки

переваги

недоліки

За рахунок місцево
ї
подразнюючої дії
спирту розширюються судини шкіри і
покращується крово
о
біг в ближніх
тканинах. Слабо виражена системна дія.

За рахунок спиртової основи проявляють
підсушуючи дію на шкіру, сп
рияють її

лущенню
. Вираженість системної дії нижча
ніж у мазей і гелей.



Безрецептурні не
стероїдні протизапальні препарати для місцевого застосування.


Для дан
их препаратів характерні наступн
і фармакологічні властивості:



при місцевому застосуванні проя
вля
ють протизапальну і знеболюваль
ну

дію;



сприяють зменшенню набряку суглобів і

біля

суглобних м`яких тканин;



зменшують агрегацію тромбоцитів (пок
ращують місцеву мікро
циркуляцію).


1.

Фенілбутазон

-

мазь бутадіонова


не слід допускати попадання на поверхн
ю ран
або ділянки ураженої шкіри з екземою.


При вт
иранні можлива гіперемія шкіри
, свербіж
, шелушіння шкіри.


5


При передозуванні можливі головний біль, головокружіння, неприємні відчуття в



епігастрії.

2.

Піроксика
м



Ревмадор

гель, Фіналгель


Протипоказ
а
ний при підвище
ній чутливості до НПЗП


При втира
нні можливі гіперемія шкіри, свербіж, лущення

шкіри.


При

неповному втиранні гелю можлива

зникаюча зміна кольору шкіри.

3.

Ке
топрофен



К
етонол
-
гель; Фастумгель, Кетум
-
гель, Форт
-
гель.


Не слід допускати попадан
ня на поверхню ран або ділян
ки,

у
раженої
шкіри з



екземою.

При втира
нні можливі гіперемія шкіри, свербіж, лущення

шкіри.


При передозуванні можли
ві головний біль, головокружіння, неприємні відчуття в



епігастрії.

Наноситься 3
-
4 рази в день.

4.

Ібупрофен



Ібупрофен
-
гель, крем; Дипреліф
-

гель;

Ібалгін.


Не слід допускати попадання на поверхню ран, або ділянки з екземою.



При втиранн
і можливі гіперемія шкіри, свербіж, лущення

шкіри.


При передозуванні неприємні відчуття в епігастрії.


Наноситься 3
-
4 рази на день.

5.

Диклофенак



Вольт
арен
-
гель; Дик
лак гель; Диклоран

гель; Диклоран плюс;
Клаф
ен, Наклофен.


Не слід допускати попадання на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з


екземою.

При втира
нні можливі гіперемія шкіри, свербіж, лущення

шкіри.


При передозуванні можливий головний біль, головокружіння, неп
риємні відчуття в



епігастрії.


6.

Індометацин



маз
ь
, гель

Не слід допускати попадання на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з


екземою.

При втира
нні можливі гіперемія шкіри, свербіж, лущення

шкіри.


При передозуванн
і можливий головний біль, головокружіння, неприємні відчуття в


епігастрії.

Не рекомендують застосовувати у дітей


Німесулід



гель
характерні особливості такі як у ібупрофену.


Особливої уваги заслуговують комбіновані препарати, тому що вони забезпечую
ть
потенціювання і багатогранність дії.

Препарати: Диклофен



гель
-

дик
ло
фенак + ментол





Диклосан


гель
-

диклофенак

+ кислота нікотинова




Денебол



гель рофекоксиб, масло льняне, метилосаліцилат,





м
ентол, феноксиетанол.




Долобене



гель
-
диметилсульфоксид, гепарин, декспантенол.





Бом
-
Бенге



мазь
-

метилосаліцинат + ментол
.


Безрецептурні препарати місцево
подразнюючої дії для симптоматичного лікуван
ня
суглобного і м
`
язевого болю.

Для даних препаратів характерні

наступні

фармакологічні властиво
с
ті:



місцева
подразнююча дія;



відволікаюча дія;



з
не
болю
вальна дія (
як результат місцево подразнюючої і відволікаючої дії);



суди
н
орозширювальна дія, покращен
ня

кровообігу у місті нанесення.

1.

Апізартрон



бджолина отрута + метилсаліцитат.

2.

Гевкамен


ментол, камфора, масло евкаліптове,

масло гвоздичне, масло м´
ятне.

3.

Фаст
-
реліф



ментол, камфора, метилсаліцилат, тимол, масло евкаліптове, масло
терпентинне, масло
гвоздичне.

4.

Мазь « Еспол»

-

екстракт стручкового пер
цю, диметилсульфоксид.


6

5.

Мазь «Ефкамон»

-

камфора, масло гвоздичне, масло ефірне гірчичне, масло
евкаліптове, ментол, метилосаліцилат, настойка стручкового перцю, спирт
коричний, тимол.

6.

Нікофлекс


капсаіцин
, етилнікотин
ат, гліколь
саліцилат

7.

Віпросал В



о
трута гадюки, кам
фора, кислота саліцилова, скіпі
дар очищений.

8.

Фіналгон


нонівамі
д, нікобоксил.

Для лікування суглобних болей застосовується системна ензимотерапія

(
Вобензим) у сполученні з коротким курсом

НПЗП для зменшення їх побічної дії або
самостійно.


Остеоартроз ( ураження синовіальних суглобів)

відноситься до тяжких недругів
людства, а проблема його лікування є однією із основних в терапії,

ортопедії ,
ревматології.
Остеоа
ртроз
широко розповсюджений

серед людей зрілого віку,
характеризується дегенерацією суглобного хряща, структурними змінами субхондральної
кістки, помірним

або вираженим синові
том, хронічним протіканням і тенденцією до
прогресування. Все вище перелічене сприяє зниженню працездатнос
ті ( в середньому у
60% випадків) і приводить в 11,5
%

випадках до інвалідності хворих працездатного віку.

Особливого значення ця проблема набуває і у зв´язку з підвищенням

тривалості

життя людей. Згідно проведених епідеміологічних досліджень, дистрофічні
зміни у
суглобах спостерігаються в 50
% випадків у людей старше 40 років, а у віці 70років і
старше дане захворювання відмічається у 90%. Жінки, особливо у період менопаузи,
мають більший ризик розвитку
остеоартрозу
, ніж чоловіки. В середньому питома вага

остеоарторзу
в загальній структурі захворювань населення складає 12% і займає перше
місце в суглобній патології.

Синовіальні суглоби



складна багатокомпоне
нтна органоспецифічна система, що
включає як елементи, як
і безпосередньо формують суглоб

(
сугл
обн
і хрящі, синовіальна
рідина, меніски,
синовіальна оболонка), так і прилеглу до суглобного хряща
субхондральну кістку, за допомогою якої частково забезпечуються енергетичні, пластичні
і механічні функції суглобного хряща.

Синовіальні суглоби не мають судин
і нервів, в з
в'язк
у з чим дифузно
-
навантажливий

характер поступлення речовин відображається на їх морфологічній
організації. Найбільш висока частота остеоартрозу характерн
а для колінного,
тазо
с
тегнового
, і ліктьового суглобів.


Найбільш часті причини осте
оартроза
:



генетичні фактори
. Епідеміологічні дослідження показали, що деякі форми
остеоартроза спадковуються, як домінантний признак. Доказано, що при сімейних
остеоартрозах причиною
дегенеративних змін може бути по
рушення синтезу
колагену ІІ типу , що від
іграє важливу роль в підтримці структури, функції
механічній міцності суглобного хряща;



негенетичні

(
не спадкові) фактори. З віком значно збільшується захворюваність
остеоартрозом; переїдання

і пов'язане з цим ожиріння; по
рушення ендокринного
статуса орга
нізму ( хондроіцити мають специфічні рецептори до ряду гормонів


тироксину, інсуліну, глюкокортикостероідам і андрогенам);



внутрішні фактори.

Загальне і місцеве переохолодження, екологічна ситуація
(дефіцит міді, цинку, марганцю, кремнію, інтоксикація со
лями алюм
інію, свинцю);
характер праці (
важкі фізичні навантаження, спортивні навантаження на кінцівки,
тривале стояння на колінах, сидіння навшпинька
х, підняття важкої ноші по
сход
ах), перенесені травматичні

ушкодження, тривала імобілізація суглоба.


Дані аналізу, що дозволяють запідозрити остеоартроз:



сімейний анамнез остеоартрозу;


7



травматичні ушкодження в анамнезі
;



наявність декількох факторів ризику остеоартрозу (жіноча стать, похилий вік,
надлишкова вага тіла і інші);



характер болю (максимал
ьна сп
очатку руху, так названа «
стартова» і така, що
підсилюється ввечері;



переважне ураження тазостегнових
, колінних суглобів.


«Загрозливі « симптоми при отеоартрозі:



блок суглоба, креп
тація;



розвиток синові
ту (гіперемія, різке підсилення болю, підвищення лока
льної
температури, різке обмеження рухів в ураженому суглобі).


Загальні підходи до профілактики

Можна віднести
комплекс заходів

так званого здоро
вого способу жи
ття:
адекватний руховий режим (
боротьба з гіподинамією)
, виключення шкідливих звичок
(
паління,
зловживання алкоголем), раціональне харчування.


Загальні рекомендації для пацієнтів.

При наявності симптомів, що дозволяють запідозрити ост
е
оартроз, треба негайно
звернутися до лікаря. В період загострення остеоартроза

ураженому суглобу необхідно
створити

спокій, але при зменшенні больових відчуттів руховий режим розширюється.
Рухова гімнастика суглобів нижніх кінцівок рекомендується

розвантажувати хворий
суглоб (
користуватися палицею, милицею), не ходити на великі відстані, уникати
тривалого стояння на н
огах.

Хворим на остеоартроз рекоменд
ується раціональне харчування (
4,5 разове,
малими порціями
, з обмеженням калорійності за рахунок тваринних жирів і вуглеводів),
багате на вітаміни. При загостренні захворювання бажано о
бмежити вживання
вуглеводів
, щ
о л
егко засвоюються і повареної солі. Хворим на остеоартроз слід обмежити
прийом алкоголю.


Основні принципи терапії остеоартрозу включають:

Усунення причини захворювання, ліквідацію вогнища хронічної інфекці
ї (
санація
зубів, носоглотки, жовчо
-

і сечовидільни
х шляхів і т.п.)
, нормалізацію обмінних процесів
у суглобі, раціональне харчування і відповідний руховий режим.

Головною метою медикаментозної терапії
остео
арт
р
озу

є попередження
деструкції суглобного хряща, тому для лікування даної патології необхідно
ви
користовувати лікарські препарати, які здатні стимулювати репаратив
ні процеси в
суглобному хрящі (
хондро
протектори) глюкозаміну гідро
хлорид, глюкоза
міну

сульфат,
хондроітин сульфат,
ацетилглюкоза
мін, гіауронова кислота, диацере
ін і інші.

До фізичних факто
рів лікування остеоартрозу відноситься лікувальна фізкультура,
масаж, рефлексотерапія, водобальнеолікування.


Без
рецептурні лікарські препарати, що застосовуються для лікування

остеоартроза.


Хондропротектори.

Термін «препарати
-

хонддропротектори» був
запропонований в 1960 році при оцінюванні
ефекту препаратів цілеспрямованої дії на метаболізм хрящової тканини, що стимулюють
в хондроцитах біосинтез глюкозаміногліканів (ГАГ) і підвищують стійкість хряща до дії
ферментів катаболізму. Хондропротектори ві
днесені до препаратів патогенетичної дії при
лікуванні остеоартроза.



8

Глюкозамін
приймає участь в біосинтезі протеогліканів, гіалурнової

і
хондроітинсірчаної кислоти (
сприяє

фіксації сірки в пр
оцесі біосинтезу) які є
будівельним матеріалом для суглобних
оболонок,

в
нутрішньосуглобної рідини і хрящової
тканини.

Зменшує утворення супероксидних радикалів і фермент
ів ( колагенази і
фосфаліпази
), що ушкоджують хрящову тканину; підвищує проникливість суглобної
капсули, відновлює ферментативні процеси в клітинах
мембрани і суглобного хряща,
сп
р
ияє кальцифік
ації кісткової тканини. При систематичному застосуванні стимулює
синтез протеогліканів і колагену
, чим перешкоджає прогресуванню дегенеративн
их
процесів в суглобах, хребті

і прилеглих м'яких тканинах. Зменшує б
олючість
і нормалізує
рухливість в ураже
них
суглобах, перешкоджа
є можливому метаболічному ушкодженню
хряща при застосуванні НПЗП і глюкокортикоідів. Окрім того завдяки здатності
вловлювати вільні радикали, проявляє власну протизапальну дію. Тривалість ліку
вання



в

середньому 6 тижнів, але може бути продовжена до 6 місяців, в залежності до
протікання захворювання. Курси лікування повторюють з інтервалом в 2 місяці.


Похідні

глюкоза
міна

(глюкоза
міну г/х

Артрон Флокс
-

таб 0,75;

Герон Остеозі

таб 0,75.
Глюко
замін
-
сінергія


капс 0,5;
-
Дона
) помимо хондропротекторної і протиза

пальної,
проявляють антигіпоксичну, гепатопротекторну, дезінтоксикаційну фармакологіч

ну
активність, можуть бути використані в дерматології і косметології.


Хондроітинсульфат



глюкозозам
іногліка
н, що локалізується у внутрішньоклітинному
матриксі суглобного хряща
.

Хондроітинсульфат є

високомолекулярним

м
укополісахаридом, який в нормі
с
екретується в екстра целюлярний матрикс суглобного хряща. Представляє собою в'язкий
і всоко
гідрофільн
ий полі
аніон, він перешкоджає стисненню сполучної тканини і відіграє
роль своєрідної змазки суглобних поверхонь. При зниженні концентрації хондроітин

сульфату в синовіальній р
ідині страждає рухливість ураже
них суглобів.

Прийом
екзогенного хондроітинсульфа
ту перешкоджає прогресуванню остеоартрозу і зменшує
частоту його загострень.

Хондроітинсульфат

попереджує деструктивні зміни в хрящовій і кістковій тканинах і
знижує втрату кальцію завдяки конкурентному інгібуванню протеолітичних ферментів,
що викликают
ь ці зміни. Проявляє анальгезуючу і протизапальну дію. Рекомендована
тривалість початкового курсу лікування складає 6 місяців, період післядії відміни
-
5
-
6 міс.
в залежності від протікання захворювання.

Хондроітинсульфат
в комплексі з

диметилсульфок
сидом
входить до складу місцевих
лікарських форм (мазь). Диметилсульфоксид (димексид) володіє протизапальною дією,
відіграє роль «провідника» тобто покращує всмоктування хондроітинсульфату через
шкірні покрови. Мазь наносять тонким шаром і втирають протягом 2
-
3 хвилин 2
-
3 рази
на добу.

Артродар


хондроітин сульфат


капсули 0,5.

Арт
р
орн хондрекс



натрію хондроітин сульфат таб
.

0,75


Диацереін лікарський препарат,

який відноситься одночасно до двох фармак
ологічних
груп


до нестероідних

протизапальних препарат
ів і хондропротекторів.

Проявляє
анаболічну, антибактеріальну дію на суглобний хрящ. Ефект розвивається через 6 тижнів
від початку лікування і зберігається протягом 2
-
3 місяців.


Гіалуронова кислота


ГАГ, основний структурний компонент міжклітинної речов
ини
сполучної тканини, що приймає участь в трофіці суглобного хряща. Вона модулює
протікання запального процесу в суглобі, знижує хемотаксис і міграцію лейкоцитів і
лімфоцитів, проявляє інгібуючий вплив на вільні радикали.


9

Гілган
-

гілуронової кислоти натрі
єва сіль

р
-
н для ін`єкції 2мл.

Алфутоп
містить екстракт і
з

морських організмів, в склад якого входять амінокислоти
,
високомолекулярні

мукополісахариди, пептиди, мінерали. Проявляє ви
ражену
протизапальну і обезболю
вальну дію при остеоартрозі, попереджує
руйнування
макромолекулярних структур нормальних тканин, стимулює процеси відновлення в
інтерстиціальній тканині і тканині суглобного хряща. Препарат вводять глибоко в/м по
1мл протягом 20 днів або внутрішньосуглобно по 1
-
2мл в кожний суглоб з послідуючи
м
в/м введенням 1мл препарату протягом 20 днів. Курс лікування повторюється через 6
місяців.

Алфлутоп


екстракт морських організмів
-

1% р
-
н 1мл.


Багатокомпонентні препарати:

Артрон
-
комплекс


нат
рію хондроітинсульфат і глюкоза
міну г/х по 0,5 таб;

Терафл
екс



глюкоза міну г/х 0,5 і натрію хондроітинсульфат 0,4
-
капсули;

Глюкозамін С
-
синергія



глю
коза
мін
у г/х 0,3 і аскорбінова кислота

0,025

капсули;

Хондроксид


хондроінтинсульфат і димексид


мазь.


Остеопороз



системне захворювання скелету, що характери
зується низькою кістковою
масою і мікроструктурними ушкодженнями кісткової тканини, які приводять до
підвищення крихкості кістки і збільшенню ризику переломів.

Згідно світовій статистиці кількість хворих на остеопороз складає 210млн. За останнє
десятилітт
я проблема остеопорозу набула особливу актуальність внаслідок двох тісно
пов
`язаних демографічних процесів: різке збільшення в популяції людей похилого віку і ,
відповідної, кількості жінок в постменопаузному періоді. У
кожної третьої жінки після

65
рокі
в зустрічається , як мінімум, один пер
ел
ом кісток. Пе
ре
лом шийки стегнової
кістки
приводить до зниження очікуваної середньої тривалості життя на 12
-
15%. Після таких
переломів біля 50% пацієнтів не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, а третина
вт
рачає здатність до самообслуговува
ння. Сумарний ризик остеопороз
них переломів у віці
50 років складає 39,7% для жінок і 13,1% для чоловіків.

Головне,
що відрізняє остеопороз від інших захворювань опорно
-
рухового
апарату,
-

це майже повна відсутність
клініч
них проявів аж до виникнення перелому. У
з
`
язку з цим, остеопороз визначають як тиху або «невидиму» епідемію
.


Основні функції кісткової тканини


опорно
-
механічна і метаболічна.

Матрикс кісткової тканини займає 90% від об
`
єму, решта належить клітинам,
кр
овоносним і лімфатичним судинам. Кістковий матрикс складається із органічного і
мінерального компонентів. Неорганічні компоненти складають біля 60% ваги кіски,
органічні


30%, на долю клітин і води випадає біля10%.

В залежності від віку
C
а
2+

в
організмі
коливається в межах 0,
8 до 1,7%.

В абсолютних цифрах скл
а
дає біля 25
-
30г у немовлят

і 850
-
1400г у дорослих. Приблизно
98
-
99% Са
2+

знаходиться в кістковій і хрящовій тканинах у вигляді кристалів
гідроксиапатиту, решта
-

в м
`
яких тканинах і позаклітинній
рідині. Кінетичне
дослідження за допомогою радіоактивного Са
47

показали, що в скелеті щорічно
обмінюєть
ся до 18% від загального вмісту

Са
2+


Найбільш часті причини остеопорозу:



генетичні по
рушення


генетичною детермінантою зниження щільності кісткової
т
канини і підвищення частоти переломів є ген, що

контролює рецептори 1,25


дигідрокси
-

вітаміну Д
3.

Також до спадкових факторів ризику відносять
особливості будови тіла пацієнтів, що
у
спадковані від батьків (низький зріст,
тендітна будова тіла);


10



стать,
вік
-


широкомасштабними епідеміологічними дослідженнями встановлено,
що похилий вік і належність до жіночої статі виступають як фактори ризику
остеопорозу;

Виявлен
о,

що ризик захворювання підвище
ний у жінок по порівнянню з
чоловіками в 6
-
7 разів;



Геог
рафічні фактори



в різних географічних регіонах є відмінні особливості за
частотою переломів шийки

стегна

при остеопорозі, однак причина географічних
варіацій невідома;



раса



представники білої і жовтої раси страждають захворюванням з більш
високою часто
тою ніж представники чорної раси;



спосіб життя



при малоактивному нерухомому
способі життя виникають ранні
по
рушення в кістковій тканині. Високе фізичне навантаження у жінок молодого
віку можуть призводит
и до зміни гормонального статусу
;



особливості харч
ування.

До факторів остеопорозу можуть бути віднесені:
паління, зловживання алкоголем, пов
аре
ною сіллю, непереносимість молочних
продуктів або їх низький рівень в дієті, недостатнє вживання кальцію,

магнію і
вітаміну Д, надмірне

вживання м`
яса і напої з
підвище
ним вмістом фосфатів (
типу
Соса
-
СоІа,
Sprite
,
Pepsi
), а також надмірний прийом мінеральних солей;



по
рушення

ендокринного балансу організму
, інші супутні захворювання.

На
першому місці по частоті по
рушення метаболізму кістко
вої тканини стоять
ендок
ринні по
рушення (
менопауза, ановуляторні менструальні
цикли, первинна і
вторинна амен
о
р
ея, гіпертиреоз, гіпотиреоз, цукровий діабет, гіпогонадизм,
синдром Іценко
-
Кушенга , гіперпаратиреоідизм);



до факторів ризику остеопорозу відносять

ревматичні захворюва
ння



(
ревматоідний артрит, системний червоний вовчак); гемолітичну
анемію, мієлому,
лімф
ому, лейкози, захворювання нирок;



медикаментозна терапія.

Серед препаратів, що по
рушують метаболізм кісткової
тканини , на першому місці стоять глюкокортикостероіди,
крім того, тироксин,
високі дози гепарину, препарати літію, антиконвульсанти , ант
ибіотики
(тетрациклін), діуретики, антац
ид
и, що містять алюміній , цитост
атики, антагоністи
або агоністи

гонадотропного гормону;



неблагоприємні фактори оточуючого середовища
:

тривала імобілізація, вібрація,
іонізую
ча радіація, хімічні сполуки (
солі алюмінію, фенол, бензол, диоксид азоту,
формальдегід, оксиди марганцю і хрому , фтор і інші).


«Загрозливі» сим
п
томи і дані анамнезу, що дозволяють запідозрити остеопороз.

Остеопо
роз
у більшості випадків протікає без

сим
птомів
, і пацієнти звертаються за
медичною допомогою на пізніх стадія
х

захворювання .



Сімейний анамнез переломів.



Наявність декількох факторів ризику остеоп
орозу (
жіноча стать, менопауза
,
похилий вік і інше).



Зм
еншення росту пацієнта , формув
ання деформацій хребта

у вигляді
«горба».



Наявність переломів в ана
мнезі, особливо шийки стегнової кістки, хребців

або зап’ястя.



Болі в різних частинах скелету, м
`
язова слабість.



Сим
п
томами легкої форми недостатності кальцію
є дратливість, ламкі нігті,
посмикування м`язів, безсоння і серцебиття





11

Загальні підходи до профілактики.

Профілактика препаратами кальцію економічно ефективна навіть у жінок з нормальною
мінеральною щільністю кісткової тканини
.

Серед фізичних факторів

профілактики остеопо
розу можна виділити наступні
: загальне
ультрафіолетове опромінення, боротьба з гіподинамією

(
розширення рухової активності) прийом біологічно активних добавок, що містять
кальцій.

Раціон харчування хворих на отеопороз і пацієнтів гру
пи ризику повинен бути
збалансованим по вмісту протеїнів, жирів, вуглев
одів, основних мікроелементів (
кальцій,
натрій, магній, калій, фосфор і інші) і вітамінів


(Д, К, А, С і В). Самим звичайним харчовим джерелом кальцію є молоко і молочні
продукти. Кальц
ій із молока, як правило, засвоюється легше, ніж із овочів.


Загальні рекомендації для пацієнтів

При наявності сим
п
томів, що д
о
зволяють запідозрити остеопороз, необхідно терміново
звернутися до лікаря.

Перш ніж починати лікування отеопорозу, необхідно вст
ановити причину, що о
бумовила
по
рушення в кістковій тканині.

Лікування остеопорозу

проводиться тільки під наглядом лікаря, одночасно з лікуванням
основного захворювання.

Пацієнти, що страждають на ревматоїдний артрит, цукровий діабет і інші захворювання є

факторами ризику остеопорозу і повинні бути під постійним наглядом лікаря
-
ортопеда.

Необхідна ланка

у лікуванні остеопорозу



підвищена фізична активність,
боротьба з шкідливими звичками. До фізичних факторів лік
ування остеопорозу
відносяться
лікувальна

ф
ізкультура, загальне ультрафіолетове опромінення, рефлексо
т
е
р
а

пія, водобальнеолікування, масаж.


Загальні підходи до лікування.

Терапевтична медикаментозна стратегія профілактики і лікування остеопорозу
включає
застосування препаратів
, що інгібують резорб
цію
кістки (
біофосфонати
,

кальцій,
естрогени, кальцитонін), що стимулюють кісткоутворення (
ф
т
ориди, анаболічні стероїди,
паратгормон, остеогенон) і препаратів багатопланової дії (вітамін Д і його активні
метаболіти).

Біофосфон
ати,

естрогени (
замісна гормо
нальна терапія у жінок в постмено
-

паузному
періоді), кальцитіон, остеогенон відносяться до препаратів рецептурного відпуску і
застосовуються тільки по призначенню лікаря і під його наглядом.


Біофо
сфонати
(
етидронова, клодронова , тилудронова, памидроно
ва
,
алендронова,
ризедронова, золедронова кислота) сповільнюють мінералізацію кістки і кальцифікацію
хряща, інгібують резорбцію кісткової тканини, остеобластами.


Клодронова кислота

має високу спорідненість до кісткової тканини, пригнічує її
резорбцію, яка

патологічно підвищується при злоякісних процесах у кістках.

При лікуванні клодронатом сп
остерігається зниження підвищеної концентрації кальцію у
си
ро
ва
тці крові і знижується ризик розвитку переломів.

Алендронова кислота

діє як ефективний специфічний інгі
бітор остеокласто
опосередковані
й

кісткової резорбції і застосовується при постменопаузному остеопорозі.

Помидронова кислота
, так і
золедронова кислота
, протидіють остеолізу, який
індукується злояк
існими пухлинами, знижує виражен
ість гіперкальциемії у онк
ологічних
хворих.


12

Остеогенон


оссеін
-

гідроксиапатитний комплекс, що впливає на фосфорно


кальцієвий
обмін. Препарат проявляє подвійну дію на метаболізм кісткової тканини
: стимулююча дія
на остеобла
сти і гальмівн
а дія на остеок
ласти.

Кальцій, що входить

до складу остеогенону
, міститься

у вигляді гідроксиапарату, що
сприяє більш повному всмоктуванні в ШКТ.

Міокальцик (кальцитонін лосося)

регулює обмін кальцію в організмі. Пригнічуючи
активність остеобластів, суттєво знижує швидкість резорбції кісткової тк
анини. Крім того
м
іокальцик володіє знеболювальною

активністю, яка, напевне
, обумовлена безпосереднім
впливом на ЦНС.


Використана навчально
-
методична
література


1.

«Правові, медичні та фармацевтичні аспекти створення реалізації і
застосування лікарських зас
обів» Т.Г.Калинюк, Б.Л.Парновський, 2002р.

2.

«Фармацевтична опіка. Атлас». Національний медичний університет, 2003р.

3.

Фармацевтическая опёка
Курс лекций Под редакцией члена корреспондента
НАН Украины, профессора В. П. Черных, профессора И. А. Зупанца 2006

4.

«Ле
карственные средства». Машковский М.Д. т.1.2 Москва 2000

5.

Опека пациента в практике врача и провизора (руководство по применению
лекарственных средств).
Видавництво «Український медичний вісник»
















Приложенные файлы

  • pdf 18378195
    Размер файла: 344 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий