Praktikum_z_kriminalnogo_protsesu






13PAGE1420315


13PAGE1420415


13PAGE1420315


13PAGE1420615


13PAGE1420715


13PAGE1420815


13PAGE1420715


13PAGE1420815


13PAGE1420915


13PAGE1421015


13PAGE1420915


13PAGE1422015


13PAGE1422115


13PAGE1422215


13PAGE1422115


13PAGE1422415


13PAGE1422315



ББК 67.9(4УКР)311я73 Н82

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист№ 1.4/18-Г-1675 від 11.10.2007 р.)

Рецензенти:
Стахівський С. М. доктор юридичних наук, професор, начальник кафедри кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ; Шумило М. Є. доктор юридичних наук, професор, проректор з наукової роботи Університету економіки і права «Крок* (м. Київ), завідувач кафедри криміналь- ного процесу і криміналістики, Голова асоціації процесуалістів України

Нор В. Т.
Н82 Кримінальний процес України: Практикум: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Т. Нор, Н. Р. Бобечко, В. П. Бойко та ін. / За ред. В. Т. Нора. K.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. 232 с. ISBN 978-966-313-360-7

Навчальний посібник побудований відповідно до навчальної програ- ми з курсу «Кримінально-процесуальне право України», який вивча- ється студентами вищих юридичних навчальних закладів України, зокрема на юридичному факультеті Львівського національного уні- верситету імені Івана Франка, та з урахуванням положень Болонської декларації, до якої приєдналася Україна. Видання охоплює плани практичних занять, контрольні питання, нормативні матеріали та додаткову спеціальну літературу, засвоєння якої дає можливість успішно опанувати програму курсу.
Вирішення наведених у практикумі юридичних казусів і виконан- ня завдань сприятиме виробленню навиків використання здобутих знань у практичній діяльності правника.
Практикум розрахований на студентів та викладачів вищих на- вчальних закладів. Видання буде також корисним для практичних працівників правоохоронних органів та суддів.
ББК 67.9(4УКР)311я73+67.311я73

© Колектив авторів. Керівник авторського колективу В. Т. Hop, 2008 ISBN 978-966-313-360-7 © Видавничий Дім -Ін Юре., 2008

Передмова

Кримінально-процесуальне право (криміналь- ний процес) України належить до навчальних дисциплін, за- своєння яких становить фундамент фахової підготовки юриста. Без міцних знань кримінально-процесуального права та практичних навичок його застосування не можна уявити суддю, прокурора, слідчого, адвоката, оперативного працівни- ка органів MBC1 СБУ, управління Військової служби правопо- рядку у ЗС України, митних органів, оскільки виконувані ними функції щодо провадження у кримінальних справах безпосе- редньо і детально регламентовані саме цією галуззю права. Без знань кримінального процесу не можуть обійтись у своїй прак- тичній діяльності також інші представники юридичного фаху.
Сказане зумовлює необхідність глибокого вивчення теорії (доктрини) кримінального процесу, норм кримінально-проце- суального права, які регулюють діяльність, спрямовану на охо- рону і захист прав та законних інтересів громадян і колектив- них формувань (юридичних осіб), швидке і повне розкриття злочинів та притягнення винних у їх вчиненні осіб до криміна- льної відповідальності та покарання. Не менш важливим є і на- буття практичних навичок застосування названих норм до реальних життєвих ситуацій. Допомогти у всьому цьому і по- кликаний запропонований практикум. Він стане дороговказом студентові під час вивчення складного, але цікавого курсу кримінального процесу України.
Практикум насамперед має на меті забезпечити оптималь- ну організацію практичних занять, зокрема:
закріпити, розширити та поглибити знання, одержані студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи з реко- мендованими джерелами;
активізувати мисленнєву діяльність студентів завдяки колективному обговоренню проблемних ситуацій;
виробити навички самостійного аналізу норм криміналь- но-процесуального права та теоретичних положень, сформульо- ваних кримінально-процесуальною доктриною;
виробити навички самостійного вивчення матеріалів кримінальної справи, прийняття рішень та грамотного скла- дання процесуальних документів;
допомогти оволодіти методологією застосування теоре- тичних знань та кримінально-процесуального закону до кон- кретних життєвих фактів і ситуацій;
З

6) допомогти сформувати у студентів науковий світогляд, високу відповідальність за доручену справу, розуміння важли- вості завдань, які стоять перед посадовими особами та органа- ми, що ведуть кримінальний процес.
Практикум складено відповідно до програми курсу «Криміна- льний процес України», затвердженої Радою юридичного фа- культету Львівського національного університету імені Івана Франка та з урахуванням кількості годин, відведених для прак- тичних занять навчальним планом спеціальності «Правознав- ство» для денної форми навчання.
Він містить плани практичних занять із Загальної й Особли- вої частини курсу, перелік питань для самоконтролю, додаткову (крім підручників) спеціальну літературу, нормативний ма- теріал, роз'яснення (постанови) Пленуму Верховного Суду Ук- раїни, накази Генерального прокурора України. До кожного практичного заняття, крім того, дається низка завдань чи ка- зусів, переважна більшість яких складена за матеріалами кри- мінальних справ, що були у провадженні слідчо-прокурорських органів та судів західних областей України, а також зразки процесуальних документів.
Кілька настанов та порад методичного характеру.
Тісний зв'язок теорії і практики основний принцип підго- товки студентів до практичної фахової роботи. Для студен- тів-юристів цей принцип має особливо важливе значення. В його реалізації першочергове значення має самостійна домаш- ня підготовка студентів до практичних занять.
Підготовку до кожного практичного заняття необхідно по- чати з вивчення чинного кримінально-процесуального зако- нодавства (що стосується теми занять), рекомендованого підруч- ника, конспекту прослуханої лекції, рекомендованої додаткової спеціальної літератури та праворозяснювальних постанов Пле- нуму Верховного Суду України І наказів Генерального прокуро- ра України.
Студенти повинні навчитися правильно застосовувати кри- мінально-процесуальний закон. Немалу послугу їм у цьому на- дасть аналіз та вирішення поданих у практикумі завдань (практичних ситуацій), розв'язувати які слід лише після глибо- кого засвоєння основних питань теми, поданих у плані та пе- релічених у питаннях для самоконтролю.
Вирішення завдань необхідно почати зі з'ясування викла- дених у них фактичних обставин справи, осмислення постав- лених запитань, а розв'язання слід подавати в письмовій формі. Воно мусить бути розгорнутим, обґрунтованим, з поси- ланням на кримінально-процесуальні норми (за необхідності на інші норми права), постанови Пленуму Верховного Суду

України та ін. Необхідно твердо засвоїти положення, що кри- мінальне судочинство є такою правовою діяльністю, в якій кожний висновок, рішення повинно бути детально обґрунто- ваним і аргументованим наявними доказами. Останні ж, у свою чергу, мають бути належним чином перевірені і пра- вильно оцінені.
Вирішення завдань (казусів) без правового аналізу, без по- силання на закон та інші акти, лише в загальних міркуваннях та з кінцевою правильною відповіддю вважається незадо- вільним.
На практичних заняттях у ході обговорення і вирішення за- вдань викладач може ускладнити їх, зокрема: ввести додаткові умови, змінити конкретну ситуацію і змоделювати нову, вклю- чити нових учасників процесу, організувати інсценівку певної ситуації (ділову гру) тощо. Форми і методи опрацювання ма- теріалу визначаються з урахуванням специфіки теми.
4. Кожний студент веде окремий зошит для практичних за- нять, де він записує:
тему занять, тези відповідей на запитання теми та запи- тання для самоконтролю;
вузлові і детальні запитання до завдань, а також мотиво- вані відповіді на них;
конспект прочитаної додаткової літератури;
проекти процесуальних документів, складених студентом за поданою викладачем фабулою.
Під час проведення практичних занять студент може ко- ристуватися цим практикумом, кодексами та іншими норма- тивними матеріалами, а також своїми записами. Користування на заняттях підручниками, коментованими кодексами та іншою додатковою літературою не допускається.
На практичні заняття необхідно завжди приносити Кримінально-процесуальний кодекс України та інші норма- тивні матеріали, що стосуються теми занять. Кодекс краще придбати власний, оскільки він знадобиться в майбутній практичній роботі і в нього необхідно вносити (шляхом вкле- йок чи вписування) зміни і доповнення, що їх прийматиме законодавець.
Під час вивчення Особливої частини кримінального про- цесу (окремих його стадій) студенти повинні набути навичок складання різних процесуальних документів. Загальновизна- но, що випускники-юристи на початках своєї практичної діяльності у правоохоронних органах відчувають серйозні труднощі щодо правильного оформлення процесуальних доку- ментів, що, у свою чергу, викликає у практичних працівників обґрунтовані нарікання. Тому слід визнати обов'язковим міні-

мумом складання і зарахування таких процесуальних доку- ментів:
Постанови про порушення кримінальної справи;
Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи;
Протоколу огляду місця події (іншої слідчої дії);
Постанови про приєднання до справи речових доказів;
Постанови про притягнення як обвинуваченого;
Постанови (ухвали) про обрання запобіжного заходу (підписки про невиїзд, застави);
Подання про обрання для підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;
Подання до суду про проведення обшуку в житлі чи ін- шому володінні особи;
Постанови (ухвали) про призначення експертизи;

Постанови (ухвали) про зупинення кримінальної справи;
Постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи;
Протоколу оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства;
Протоколу ознайомлення обвинуваченого та його захис- ника з матеріалами кримінальної справи;
Постанови про направлення справи до суду для закрит- тя її з підстав, передбачених ст. 7 і КПК;
Постанови про направлення справи до суду для ви- рішення питання про звільнення неповнолітнього ВІД кримінальної відповідальності із застосуванням приму- сових заходів виховного характеру;
Постанови (ухвали) про задоволення (відхилення) клопо- тань учасників процесу;
Подання слідчого в порядку ст. 23 і КПК України;
Обвинувального висновку;
Постанови судді про призначення справи до судового розгляду;
Вироку (обвинувального і виправдального);
Окремої постанови (ухвали) в порядку ст. 232 КПК України;
Апеляції (засудженого, його захисника, прокурора та інших учасників процесу);
Касаційної скарги (подання прокурора);
Протоколу про обставини вчиненого злочину в порядку передбаченому ст. 426 КПК.
Вказані процесуальні документи студенти складають за фа- булою, даною викладачем, як на практичних заняттях, так і під час самопідготовки.
Для складання процесуальних актів необхідно використову- вати кодекс, інші нормативні акти та збірники зразків проце- суальних документів.

Студент, який з будь-яких причин не підготувався до занять або пропустив їх, зобов'язаний ліквідувати заборгованість з цієї теми до наступного заняття,
7. Кредитно-модульна (бально-модульна) система організа- ції навчального процесу (відповідно до Болонської декларації, до якої долучилася Україна) передбачає опанування будь-якою навчальною дисципліною, у тому числі і кримінальним проце- сом України (кримінально-процесуальним правом), на основі поєднання модульних технологій навчання та залікових оди- ниць (балів, оцінок) за кожне практичне заняття, контрольну роботу, реферат тощо. Крім балів (оцінок), які студент одержує на практичних заняттях, він упродовж навчального року має скласти з кримінального процесу, відповідно до встановленого графіка, 4 (по два у семестрі) модулі значну частину ос- вітньо-професійної програми цієї навчальної дисципліни. Мо- дулі охоплюють такі теми практикуму:
Модуль перший.
Поняття, завдання і система кримінального процесу України.
Кримінально-процесуальне законодавство.
Принципи кримінального процесу України.
Суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності.
Модуль другий.
Докази і доказування у кримінальному процесі (загаль- ні положення).
Процес доказування в кримінальній справі та його су- б'єкти.
Показання осіб як докази у кримінальному процесі.
Речові докази у кримінальному процесі.
Висновок експерта як джерело доказів у кримінально- му процесі.
Протоколи слідчих і судових дій, протоколи з відповід- ними додатками, складеними уповноваженими орга- нами за результатами ОРЗ, та інші документи як джерела доказів.
Модуль третій.
Порушення кримінальної справи.
Загальні умови досудового розслідування кримінальної справи.
Поняття і види слідчих дій.
Пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
Зупинення досудового слідства та його закінчення шля- хом закриття кримінальної справи.

3.6. Закінчення досудового слідства складанням обвину- вального висновку.
* Модуль четвертий.
Підсудність кримінальних справ та їх попередній роз- гляд.
Загальні умови судового розгляду кримінальної справи.
Судовий розгляд кримінальної справи.
Вирок суду.
Апеляційне провадження у кримінальній справі.
Успішне навчання впродовж навчального року (позитивні оцінки з практичних занять, контрольних робіт, рефератів; своєчасне відпрацювання пропущених занять та негативних оцінок) у поєднанні з результатом модульного контролю (мо- дульною оцінкою) є запорукою успішного засвоєння студентом навчального матеріалу з курсу кримінально-процесуального права за певний період (семестр чи навчальний рік) та одер- жання високої підсумкової оцінки.
8. І, нарешті, остання методична не вказівка, а порада. Не задовольняйтеся приблизним («в основному») розумінням пра- вової матерії. Якщо вам здасться, що ви зрозуміли питання чи всю проблему, але просто не можете висловити свого розу- міння, знайте ви їх не засвоїли. А отже, як правило, залиша- ється незасвоєною і вся тема. Мислення, а отже, і розуміння, власне, передбачає чітке вираження предмета міркування у словесній формі. Людина може мислити лише словами. Тому, пам'ятаючи стару істину «Хто ясно мислить чітко викладає думку», повертайтеся до цього питання (проблеми) знову, доки його не засвоїте.
Дотримання наведених методичних порад, настанов щодо підготовки до практичних занять та їх проведення, як за- свідчив наш досвід, допоможе глибше засвоїти мінімум прак- тичних навичок його застосування.
9. Цей практикум перероблено (змінено і доповнено) на осно- ві навчального видання «Нор В. Т. Практикум з кримінального процесу України. Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1994. 228 а». За період, що минув з часу його першого видання, у житті нашої держави відбулися істотні суспільно-політичні зміни. Насамперед була прийнята нова Конституція України (1996 p.), яка задекларувала засадничі положення, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищими соціальними цінностями і що утвердження й за- безпечення прав і свобод людини, їх гарантії є головним обо- в'язком держави, змістом і спрямованістю її діяльності. Саме під кутом зору цих та інших конституційних положень відбу-

вається судово-правова реформа, в ході проведення якої було прийнято низку нових кодифікованих законів (кодекси: Кри- мінальний, Цивільний, Господарський, Кримінально-виконав- чий, Цивільний процесуальний, Адміністративного судочинства та ін.), конституційних та інших законів (про судоустрій, про прокуратуру (нова редакція), про міліцію, про Службу безпеки, про адвокатуру та ін.). Шляхом внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України (КПК) істотно трансформувався вітчизняний кримінальний процес у на- прямку від розшуково-змагальної (змішаної) його моделі до мо- делі змагальної, а також розширення і зміцнення гарантій процесуальних прав учасників кримінального судочинства. Особливо істотних змін він зазнав вже у ході так званої «малої» судової реформи 2001 р. (червеньлипень), яка була спрямо- вана насамперед на реалізацію названих конституційних по- ложень (засад).
Все це вимагало внесення змін та доповнень до названого практикуму. До його оновлення приєдналися викладачі кафед- ри кримінального процесу І криміналістики Львівського націо- нального університету імені Івана Франка, кандидати юридич- них наук, доценти: Бойко В. П., Бобечко Н. Р., Гузела М. В., Маланюк А. Г., Павлишин А. А.
Оновлення низки тем та загальна редакція практикуму здійснена автором його першого видання, професором Ho- ром В. Т.
Більш ніж десятирічний досвід вивчення курсу криміна- льно-процесуального права України з використанням названо- го практикуму студентами-правниками не лише Львівської правничої школи підтвердив високі його дидактичні якості та ефективність. Проте це не заперечує можливих критичних за- уважень, пропозицій і побажань щодо його змісту. Вони з вдячністю будуть сприйняті на кафедрі кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Тема 1 .
ПОНЯТТЯ, СУТЬ. ЗАВДАННЯ ТА СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА КУРСУ



План заняття

Поняття кримінального процесу.
Історичні форми кримінального процесу.
Завдання кримінального процесу України.
Система (стадії) кримінального процесу.
Механізм кримінально-процесуального регулювання.
Кримінально-процесуальні відносини.
Кримінально-процесуальні функції.
Кримінально-процесуальна форма.
Кримінально-процесуальні акти. 10. Кримінально-процесуальні гарантії.
] 1. Кримінально-процесуальне право в системі інших галу- зей вітчизняного права.
12. Наука кримінального процесу: предмет, система, за- вдання.

ШНормативний матеріал та судова практика
Конституція України: статті 3, 6, 8, 21, 22.
Кримінально-процесуаяьний кодекс України: статті 1, 2, 5, 14, 14і, 32.
Постанова Пленуму Верховного Суду України
·npo поси- лення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» від ЗО травня 1997 р. (Преамбула, пункти 1, 2, 7).
Додаткова спеціальна література
1. Альпєрт С. Кримінально-процесуальні функції: Поняття, система, суб'єкти: Конспект лекцій. X.: НЮАУ, 1995.
2- Аленін Ю., Гурджі Ю. Публічна природа гарантій прав особи у кримінальному процесі // Право України. 2003. Ns 4.

Алексеев Н. С, Даев В. Г., Кокорев Л. Д. Очерк развития науки советского уголовного процесса. Воронеж: Изд-во Во- ронеж, ун-та, 1980.
Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотноше- ния. M., 1975.
Володина Л. М. Цели и задачи уголовного процесса // Го- сударство и право. 1994. № 11.
Горбачов О., Кривобок В. Завдання кримінального судо- чинства: витоки, зміст, реалізація // Право України. 2001. № 8.
Даев В. Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. Л., 1982.
ЗусъЛ. Б. Механизм уголовно-процессуального регулиро- вания. Владивосток: ДГУ, 1986.
Ларин А. И. Уголовный процесс: Структура права и струк- тура законодательства. M., 1985.

Лобойко Л. М. Стадії кримінального процесу: Навч. посіб. К.: Центр навч. літ-ри, 2005.
Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизво- дстве: Их виды, содержание и формы. M., 1976.
Маляренко В. Т. Про завдання кримінального судочи- нства /1 Вісник Верховного Суду України. 2000. № 6.
Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Теорія, медодика, зразки документів: Навч. посіб. K., 1992.
Нажимов В. П. Типы, формы и виды уголовного процес- са. Калининград, 1977.
Никоненко М. Я. Поняття, види і зміст кримінально-про- цесуальних гарантій / / Науковий вісник Нац. акад. MBC України. K., 2001. Вип. 1.
Погорецъкий М. А. Кримінально-процесуальні правовідно- сини: Структура і система. X.: Арсіс, 2002.
Смирнов А. В. Модели уголовного процесса. СПб.: Нау- ка, 2000.
Чепурний О. Кримінально-процесуальні функції: про- блеми визначення та законодавчого врегулювання // Право України. 2001. № 8.
Якуб М. А Процессуальная форма в советском уголов- ном судопроизводстве. M., 1981.
Шпилев В. Н. Содержание и форма уголовного судопро- изводства. Минск: Изд-во БГУ, 1974.

Питання для самоконтролю

У чому полягає суть кримінального процесу?
Які історичні форми (моделі) мав кримінальний процес?
Які завдання стоять перед кримінальним процесом України?
У чому полягає суть і яке поняття правосуддя?
У якому співвідношенні перебувають поняття «право- суддя», «кримінальний процес» і «судочинство в кримі- нальних справах»?
Яким є механізм кримінально-процесуального регулю- вання? Назвіть його елементи.
Якою є система кримінального процесу?
Що слід розуміти під стадією кримінального процесу?
Які є стадії у кримінальному процесі України?

Що таке кримінально-процесуальні відносини, які є їх види та в чому полягає їх особливість?
Що становлять собою кримінально-процесуальні гаран- тії? Які кримінально-процесуальні гарантії особи закріп- лені в Конституції України ?
Що слід розуміти під кримінально-процесуальною функ- цією?
Які функції властиві кримінальному процесу?
Що слід розуміти під кримінально-процесуальним актом?
Які є види кримінально-процесуальних актів? (Пере- рахуйте їх.)
У якому співвідношенні перебуває кримінально-проце- суальне право з кримінальним (матеріальним) правом та іншими галузями права?
Якими є предмет і завдання науки кримінального про- цесу (кримінально-процесуальної доктрини)?



Задачі і завдання

1. Які з наведених нижче положень згідно зі ст. 2 КПК Украї- ни становлять завдання кримінального процесу (кримінально- го судочинства):
а) виявлення злочинів;
б) швидке і повне розкриття злочинів;
в) викриття винних у вчиненні злочинів;
г) правильне застосування Закону {як матеріального, так і процесуального) з метою, щоб кожний, хто вчинив злочин,

був притягнутий до відповідальності і жодний невинний не був покараний; ґ) виконання вироку і виправлення та перевиховання за- суджених;
д) сприяння зміцненню законності і правопорядку;
е) сприяння відверненню і викоріненню злочинів;
є) охорона прав та законних інтересів фізичних та юридич- них осіб, які беруть участь у кримінальному процесі;
ж) виховання громадян в дусі неухильного дотримання Кон- ституції України, законів держави та правил соціального співжиття;
з) захист майнових та пов'язаних з майновими прав і інте- ресів потерпілих від злочинів.
2. Оберіть у поданому нижче переліку стадії кримінального процесу:
а) проведення перевірки повідомлень про злочини;
б) порушення кримінальної справи;
в) досудове розслідування;
г) попереднє дізнання; ґ) судове слідство;
д) попередній розгляд справи суддею;
е) судовий розгляд справи; є) судові дебати;
ж) постановления вироку;
з) виконання вироку;
и) апеляційне провадження;
і) провадження по застосуванню примусових заходів ме- дичного характеру; ї) касаційне провадження;
й) перегляд судових рішень в порядку виключного прова- дження;
к) провадження в справах про злочин неповнолітніх. Назвіть ознаки стадії кримінального процесу і дайте її по- няття.
3. Оберіть із перерахованих нижче положень ті, які є кримі- нально-процесуальними функціями:
а) виявлення злочинів і порушення кримінальних справ; б)обвинувачення;
в) захист обвинуваченого;
г) розслідування кримінальної справи; ґ) віддання до суду обвинуваченого;
д) розгляд і вирішення кримінальної справи судом;
е) підтримання цивільного позову у кримінальній справі;

є) захист від цивільного позову;
ж) захист порушених злочином майнових та особистих не- майнових прав та інтересів потерпілих осіб;
з) попередження злочинів і виховання громадян в дусі по- ваги до закону і правил соціального співжиття.
4. Складіть схему системи кримінального процесу за таким зразком:

Стадії кримінального процесу України

№ п/п
Найме- нування стадії
Безпосе- реднє за- вдання
Коло основ- них суб'єктів, які відповіда- ють за їх
вирішення
Основні ме- тоди і спо- соби їх вирішення
Початковий і за- ключний момен- ти та підсумкове процесуальне рішення

1
2
3
4
5
6



Зразок виконання

1.

и
о
O

и S а

д
І
о

о

а о
о Cl
G C
о о
·
C то

о w

K
а

Прийняття заяв і по- відомлень про зло- чини. У разі необ- хідності їх пе- ревірка шляхом відібрання пояснень або витребування необхідних доку- ментів (статті 9597 КПК). У невідклад- них випадках проведення слідчих дій: огляду місця події (ч. 2 ст. 190 КПК); арешт корес- понденції і зняття інформації з каналів зв'язку (ч. З ст. 187).

Початковий мо- мент одержан- ня законного приводу для по- рушення кри- мінальної справи
(ст.94 КПК). Кінцевий при- йняття рішення про порушення (або відмову) кримінальної справи у формі постанови (про- курор, слідчий, дізнавач, суддя у справах приват- ного обвинува- чення).

m

5. Під час судового розгляду кримінальної справи підсуд- ний заявив клопотання про відмову від призначеного йому су- дом захисника-адвоката Карбовника, мотивуючи це тим, що

захисник недостатньо ознайомився з матеріалами справи і не- кваліфіковано виконує свій процесуальний обов'язок. Підсуд- ний просив суд допустити до участі у справі обраного ним самим захисника адвоката Гикавку. Суд відмовив у задово- ленні клопотання підсудного, посилаючись на те, що адвокат Карбовник заперечує проти заявленого йому відводу.
Чи правильне рішення прийняв суд? Яким процесуаль- ним актом він повинен оформити своє рішення щодо за- явленого клопотання?
У чому полягає суть кримінально-лроцесуальних гарантій?
Про які процесуальні гарантії йдеться у цьому випадку і чи не були вони порушені?
Відповіді обґрунтуйте посиланням на кримінально-проце- суальний закон.
б. Під час проведення досудового слідства в кримінальній справі про обвинувачення Мочульського у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 KK України, виникла необхідність провести обшук у його квартирі відповідно до вимог статей 177, 180, 181, 183 і 186, 188 та 189 КПК України.
Слідчий виніс постанову про проведення обшуку, запросив понятого та спеціаліста-криміналіста і прибув на квартиру Мо- чульського. В той час в ній перебував лише 9-річний син обви- нуваченого. У його присутності слідчий разом із запрошеними особами провів обшук, вилучивши кілька цінних речей. Про їх вилучення був складений акт, один екземпляр якого було зали- шено на квартирі Мочульського,
У чому полягає суть і значення кримінально-процесуаль- ної форми?
Чи не допустив слідчий порушень кримінально-процесу- альної форми? Якщо так, то які саме?
Чи були порушені процесуальні гарантії прав обвинуваче- ного, і якщо так, то які?

Тема 2.
КРИМІНАЛЬНО- ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО



План заняття

Загальна характеристика джерел кримінально-процесу- ального права.
Конституція України нормативний акт прямої дії у сфері кримінального процесу.
Міжнародні договори (багатосторонні та двосторонні), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, як джерело кримінально-процесуального права.
Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України та його структура.
Інші закони України, які регламентують окремі питання кримінального судочинства.
Рішення Конституційного суду України в механізмі кри- мінально-процесуального регулювання.
Рішення Європейського суду з прав людини як джерело кримінально-процесуального права.
Роль постанов Пленуму Верховного Суду України в ме- ханізмі кримінально-процесуального регулювання.
Значення наказів, вказівок, інструкцій Генерального прокурора України та міністра внутрішніх справ з пи- тань кримінально-процесуальної діяльності та проку- рорського нагляду.

Норми кримінально-процесуального права: їх структура та особливості; види кримінально-процесуальних норм за способом правового регулювання. Аналогія у кримі- нально-процесуальному регулюванні.
Дія кримінально-процесуального закону в просторі, часі та стосовно кола осіб. Особливості дії кримінально-про- цесуального закону щодо окремих осіб.

ШНормативний матеріал та судова практика

Конституція України: статті 8, 9, 19, 22, 26, 80, 92 (пунк- ти 1, 2, 14), 105, 107, ч. З ст. 126, 152.
Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК): статті 1, 3, 5, 31.
Закон України «Про судоустрій України» (п. 2 ч. 2 ст. 47; п. 6 ч. 2 ст. 55) від 7 лютого 2002 р.
Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. Статті 22, 24, 26, 27, 2931, 37, 39// Кри- мінально-процесуальний кодекс з постатейними матеріала- ми / За ред. Шибіко В. П. K.: Юрінком Інтер, 2000. С. 155166.
Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. (глава 2) //Там само. C 175184.
Закон України «Про громадянство України» від 8 жовтня 1991 р. (витяг) // Там само.
Закон України «Про правовий статус іноземців" від 4 лю- того 1994 р. (витяг) // Там само. C 178.
Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. (ст. 27) // Там само. C 199.
Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. (ст. 13) // Там само. C 200.

Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. (ст. 20) // Там само. C 200.
Положення про дипломатичні представництва та кон- сульські установи іноземних держав в Україні, затверджене Указом Президента України від 10 червня 1993 р. // Там само. C 193.
Положення про торговельне представництво України за кордоном (статті 1, 3, 7), затверджене Указом Президента Укра- їни від 17 серпня 1993 р. / /Голос України. 1993. 26 серп.

Додаткова спеціальна література
Депутатська недоторканність: Сучасна парламентська та судова практика / За заг. ред. О. В. Задорожного. K.: Ло- гос, 2004.
Дроздов О. М. Джерела кримінально-процесуального пра- ва. X., 2004.
Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі Украї- ни. X.: Консум, 2005. Розділ 3.

Землянський П. Т. Уголовно-процессуальное законодатель- ство в первые годы советской власти (на материалах УССР). Киев, 1972.
Ларин А. М. Уголовный процесс: Структура права и структура законодательства. M., 1975.
Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности /Под ред. В. М. Савицького. M., 1979, Главы 1,3.
Філатов В. Af., Солодкий С. А. Застосування норм міжна- родних договорів і рішень Європейського суду з прав людини у кримінальному судочинстві / / Вісник Верховного Суду Украї- ни. 2004. № 7.
Чаюн М. Г., Кириченко Ю. M., Кидисюк Р. А. та ін. Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях і висновках (19972003 pp.). K.: Атіка, 2003. Передмова.

# Питання для самоконтролю

1. Що є джерелом кримінально-процесуального права?
2. Які нормативні акти є формою кримінально-процесу- ального права?
3. Яка роль Конституції України як джерела кримінально- процесуального права?
4. Які ви знаєте міжнародні багатосторонні договори (між- народно-правові акти: декларації, пакти, конвенції), які регулюють кримінально-процесуальні відносини і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Украї- ни (ратифіковані)?
5. Які є основні закони, що регламентують кримінальне су- дочинство України?
Якою є структура Кримінально-процесуального кодексу України? Коли він був прийнятий та введений в дію?
Яке значення мають рішення Конституційного Суду України для регулювання кримінально-процесуальних відносин?
8. Яке значення для кримінального судочинства мають рішення Європейського суду з прав людини?
9. У чому полягає суть і значення для кримінального судо- чинства роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у його постановах?
10. На кого поширюються і яке значення мають для кримі- нального процесу накази та інші акти нормативного ха- рактеру Генерального прокурора України?

Які є види кримінально-процесуальних норм?
Яке співвідношення кримінально-процесуальної норми і статті кримінально-процесуального закону?
Якою є структура кримінально-процесуальної норми?
Чи допускається застосування кримінально-процесуаль- ного закону за аналогією?
На якій території діє кримінально-процесуальний закон України?
Як він діє в часі?
На яких осіб поширює свою дію кримінально-процесуаль- ний закон України?
Чи має кримінально-процесуальний закон зворотну силу?
У чому полягає суть імунітету посадових осіб, що вико- нують особливі за своєю вагою і значенням функції у державі, і які це посадові особи? В чому виявляється цей вид імунітету?
Які ви знаєте імунітети стосовно дії кримїнально-проце- суального закону України, пов'язані з міжнародними відносинами?



Задачі і завдання

1.10 жовтня 1960 р. Лимаренкові було пред'явлено обвину- вачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 127 KK УРСР 1927 р. (спекуляція). Під час проведення попереднього розслі- дування у нього було вилучено 5 000 крб та дві ощадні книжки з вкладом на загальну суму 4 000 крб. Під вартою Лимаренко не перебував. Після пред'явлення йому матеріалів попередньо- го розслідування для ознайомлення він перейшов на нелегаль- не становище. Лише в кінці 1961 р. він був затриманий, а 10 квітня вироком народного суду Залізничного району м. Львова був засуджений до трьох років позбавлення волі. Цим же вироком у відповідності зі ст. 78 та п. 4 ст. 84 і п. 2 ст. 324 КПК УРСР 1960 р. знайдені у нього гроші і вклади в ощадних касах були конфісковані.
Захисник Лимаренка подав касаційну скаргу на вирок су- ду, в якій, крім строку покарання, заперечував правомірність конфіскації грошей і вкладів. На думку захисника, застосуван- ня конфіскації в цьому випадку суперечить закону, який діяв у момент вчинення злочину Лимаренком. Стаття 50 КПК УРСР 1927 р., на відміну від ст. 78 КПК України 1960 p., стверджував він, не включала до числа речових доказів гроші та інші цінності, які придбані злочинним шляхом. Крім того, ст. 306

КПК УРСР 1927 р. (вказуючи, що речі, які здобуті злочином і не є речовими доказами в справі, повинні бути повернуті власни- кові) також нічого не говорить про гроші та інші цінності.
Таким чином, на думку захисника, суд неправильно засто- сував статті 78, 81 та 324 КПК України 1960 p., надавши зако- ну зворотної сили і тим самим погіршивши становище засудженого.
Чи були допущені судом порушення закону?
Розкажіть про дію кримінально-процесуального закону в часі.
Чи має кримінально-процесуальний закон зворотну силу?
2. Коли вступає в законну силу кримінально-процесуальний закон:
а) негайно після його опублікування в офіційних друкова- них виданнях;
б) через 10 днів із часу опублікування;
в) після опублікування в пресі, але з дня, який вказано в за- коні;
г) через 10 днів із часу публікації закону в офіційних друко- ваних виданнях, якщо в самому законі (або постанові парламенту про порядок введення його в дію) немає іншої вказівки про введення його в дію, але не раніше дня його опублікування.
Чи може бути така ситуація, що опублікований закон вво- диться в дію лише частково (певні норми діють з іншого часу)? Якщо така ситуація можлива, наведіть приклад.
3. Теплохід «Михайло Шолохов», маючи прописку Одеського порту, здійснював круїз до Талліна (Естонія). Коли теплохід пе- ребував у Балтійському морі, на ньому було вчинено крадіжку цінних особистих речей у туриста Волкова. Викрадені речі були виявлені у матроса Бувалого. Капітан теплохода порушив кримінальну справу, провів дізнання і після прибуття судна в Одесу передав матеріали справи слідчому.
Яким матеріальним і кримінально-процесуальним законом мав керуватися капітан під час порушення кримінальної спра- ви та проведення дізнання?
Яким кримінально-процесуальним законом слід керуватися слідчому і судові під час проведення досудового розслідування і судового розгляду справи?
4. Під час провадження досудового слідства в кримінальній справі про обвинувачення громадянина Петрененка за ч. 2 ст. 143 KK України виникла необхідність вчинення окремих

слідчих дій на території Білорусі і Російської Федерації. У зв'яз- ку з цим слідчий склав окремі доручення про проведення цих дій і вислав їх у відповідні слідчі органи названих держав. При цьому він просив в окремих дорученнях, щоб слідчі дії прово- дилися за процесуальним законом (КПК) України.
За яких умов можливе надіслання окремих доручень в інші держави та виконання на їх територіях слідчих дій слідчими інших держав?
Яким кримінально-процесуальним законом мають керу- ватися слідчі органи під час виконання взаємних дору- чень?
Чи зміниться ситуація у випадку, коди слідчий, який вів слідство у справі Петрененка, сам виїде у названі держа- ви для проведення певних слідчих дій?
5. Під час пред'явлення Федику обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 KK України, він відмовився від захисника, мотивуючи це тим, що він є студентом юридич- ного факультету шостого курсу заочного навчання і може сам успішно здійснювати свій захист. Проте після закінчення досу- дового слідства і оголошення йому про це, обинувачений заявив клопотаня про участь у справі як захисника адвоката Гикавки. Це клопотання слідчий відхилив, мотивуючи тим, що обвину- вачений раніше відмовився від участі в справі захисника.
Чи було забезпечено право обвинуваченого на захист?
Якою нормою воно врегульоване?
Розкрийте структуру цієї норми.
6. Торговий аташе одного з іноземних посольств разом з ак- редитованим журналістом своєї держави здійснював турис- тичну поїздку по нашій країні. Під час прогулянки в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вони зустріли гро- мадянина однієї з африканських держав, який навчався у Київському університеті, посварилися з ним і в бійці, яка ви- никла після цього, завдали останньому ножових поранень.
Після затримання і доставления до відділу внутрішніх справ торговий аташе і журналіст вимагали негайного їх звільнення, посилаючись на своє іноземне підданство.
З'ясуйте порядок притягнення до кримінальної відпо- відальності іноземців та осіб без громадянства.
Хто з іноземних громадян користується недоторканністю (імунітетом від кримінальної відповідальності на тери- торії України)?
3. Як повинен діяти керівник відділу внутрішніх справ?

Тема 3.
ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ



Cl^ План заняття

Заняття І.
1. Поняття і значення принципів кримінального процесу.
2. Класифікація принципів.
3. Зв'язок та взаємозумовленість принципів кримінального процесу.
4. Загальна характеристика окремих принципів криміна- льного процесу.
4.1. Законність (легітимність) кримінального процесу.
4.2. Публічність (офіційність) і диспозитивність криміна- льного процесу.
4.3. Рівність громадян перед законом і органом, що веде процес.
4.4. Встановлення об'єктивної істини (всебічність, повно- та й об'єктивність дослідження обставин справи).
Державна (національна) мова судочинства.
Вільна оцінка доказів за внутрішнім переконанням.
Заняття II.
4.7. Презумпція невинуватості.
4.8. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, під- судному права на захист.
4.9. Недоторканність особи, її житла, майна і приватного життя. Повага до честі і гідності особи.
4.10. Здійснення правосуддя в кримінальних справах вик- лючно судом.
4.11. Незалежність і недоторканність суддів і підкорення їх тільки закону.
4.12. Гласність (відкритість) судового розгляду та його по- вне фіксування технічними засобами.
Колегіальність і одноособовість розгляду кримінальних справ.
Змагальність сторін та свобода в наданні суду доказів.

4.35. Безпосередність та усність судового розгляду при незмінному складі суду.
Участь народу при здійсненні правосуддя через на- родних засідателів і присяжних.
Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень суду.
Обов'язковість рішення суду.

ШНормативний матеріал та , судова практика
Конституція України, прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.
Кримінально-процесуальний кодекс України.
Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. із наступними змінами і доповненнями. Останні зміни до цього Закону були прийняті Законом України від 19 грудня 2006 р. № 489-V.
Закон України «Про судоустрій України» № 3018-ПІ від 7 лютого 2002 р.
Закон України «Про мови в Українській РСР» № 8312-ХІ від 28 жовтня 1989 р. (статті 1823) // Відомості Верховної Ради УРСР. 1989. № 45 (додаток). Ст. 631.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 20 жовтня 2003 р. «Про застосування законодавства, яке за- безпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 чер- вня 2007 р. «Про незалежність судової влади» // Вісник Вер- ховного Суду України. 2007. № 6.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листо- пада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здій- сненні правосуддя».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від ЗО трав- ня 1997 р. «Про посилення судового захисту прав та свобод лю- дини і громадянина».

Додаткова спеціальна література
Гласность судебной деятельности по уголовным делам. Киев., 1993.
Гриненко А. В., Кожевников Г. К., Шумилин С. Ф. Прин- цип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе.
·Харьков, 1997.

Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса: Вопросы теории и практики. M., 1971.
Либус И. Презумпция невиновности в советском уголов- ном процессе. Минск, 1969.
Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального су- дочинства. К.: Юрінком, 1999.
Михеєнко М. М. Конституційні принципи кримінального процесу // Вісник Академії правових наук України. X., 1997. № 2 (9).
Репешко П. И. Принципы уголовного процесса. Нико- лаев: Атолл, 2001.
Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презум- пция невиновности. M., 1984.
Тыричев И. В. Принципы советского уголовного процес- са. M., 1983.
10. Смирнов А. В. Модели уголовного процесса. СПб.: На- ука, 2000.

Питання для самоконтролю

У чому полягає суть принципу кримінального процесу? Його поняття?
У чому полягає практичне значення принципів процесу?
Як класифікуються принципи кримінального процесу?
Які принципи кримінального судочинства закріплені в Конституції України?
Які ви знаєте організаційні принципи судочинства?
Які принципи процесу треба віднести до функціональних?
У чому полягає суть принципу публічності (офіційності) кримінального процесу?
Чи знає кримінальний процес України обмеження при- нципу публічності?
У чому полягає суть принципу рівності громадян перед законом і судом?

В яких випадках принцип гласності судочинства обме- жується?
Чи поширюється принцип гласності на додаткове роз- слідування кримінальної справи?
У чому, на вашу думку, переваги змагального процесу?
Що означає встановлення об'єктивної істини в справі?
Якою є формула презумпції невинуватості обвинуваченого?
Що означає право на захист від обвинувачення? Хто його здійснює в кримінальному процесі?

Чи допускається проведення судочинства не держав- ною {не українською) мовою?
На чому ґрунтується оцінка доказів у справі?
Які органи здійснюють правосуддя у кримінальній спра- ві в Україні?
Хто призначає суддів в Україні і на який строк? Ви за принцип виборності суддів чи за принцип призначення їх?
Як ви розумієте колегіальність у розгляді і вирішенні кримінальних справ?
Справи про які злочини розглядаються суддями одно- особово?
Що означає принцип незалежності суддів у вирішенні кримінальних справ?
У чому проявляється процесуальна рівність учасників судового розгляду кримінальної справи?
Що означає принцип безпосередності у розгляді кримі- нальної справи?
В яких формах бере участь у кримінальному процесі України громадськість?
Які, на вашу думку, положення кримінально-процесу- ального закону, крім перелічених у плані занять, слід та- кож віднести до принципів кримінального процесу?



Задачі і завдання

До заняття першого
1. Слідчим Галицького відділу внутрішніх справ м. Львова була порушена кримінальна справа за ознаками ч. 1 ст. 185 KK України. Під час розслідування було встановлено, що Пилип- чук, повертаючись із футбольного матчу, в трамваї здійснив крадіжку грошей у громадянки Матвієнко. Цього ж вечора він завдав побоїв і заподіяв легкі тілесні пошкодження, з коротко- часним розладом здоров'я глухонімій громадянці Мисник за те, що вона відмовилася піти з ним в кіно.
Встановивши дійсні обставини справи, слідчий пред'явив Пилипчуку обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 125 KK України. Однак через 5 днів грома- дянки Матвієнко і Мисник звернулися до слідчого з заявами, в яких просили не притягати Пилипчука до кримінальної від- повідальності, враховуючи його молодий вік.
Слідчий клопотання потерпілих відхилив, мотивуючи тим, що справа була порушена за ознаками двох злочинів, а не од- ного І що розслідування її фактично закінчене.
Рішення слідчого було оскаржене потерпілими прокуророві.

Яке рішення повинен прийняти прокурор за скаргами потерпілих?
Чи зміниться правова ситуація, якщо кримінальна спра- ва за фактом вчинення обох злочинів буде порушена не слідчим, а прокурором?
2. Оперуповноважений карного розшуку Петренко одер- жав інформацію про те, що на квартирі у громадянина Усенка незаконно зберігаються наркотичні засоби в особливо великих розмірах (ч. З ст. 307 KK). Побоючись за те, що наркотичні за- соби будуть швидко передані на продаж, він вирішив їх вилу- чити. Прибувши на квартиру Усенка, оперуповноважений встановив, що господарів удома немає. Двері йому відчинив малолітній син Усенка. Оперуповноважений запросив двох сусідів на сходовому майданчику як понятих, зайшов з ними до квартири Усенка і провів там обшук. Під час обшуку було виявлено 200 грамів макової соломи і чотири упаковки кофеї- ну, про що було відзначено у протоколі обшуку, який підписали всі присутні під час обшуку. На підставі протоколу обшуку була порушена кримінальна справа.
Чи були допущені порушення закону працівником міліції. Якщо так, то якого?
Чи були порушені принципи кримінального процесу? Якщо так, то які. Розкрийте їх зміст.
3. Під час апеляційного розгляду кримінальної справи судо- ва колегія Закарпатського апеляційного суду дійшла висновку, що вирок Виноградівського районного суду слід скасувати, а справу повернути на новий розгляд у стадію судового розгляду. Підставою для цього рішення були такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений Гофінгер є угорцем за національністю і українською та російською мова- ми володіє недосконало. Копія ж обвинуваченого висновку була йому вручена російською мовою. В справі є письмове кло- потання засудженого, яким він просив суд, щоб захист його інтересів у суді було доручено адвокатові Гриці, який доскона- ло володіє угорською мовою. Суд, відмовивши в задоволенні клопотання засудженому, лише через 3 дні призначив захис- ником адвоката Дудку. Останній угорську мову знав недоско- нало, і коли засуджений про це дізнався, то відмовився від показань у суді і від захисника.
Чи були допущені порушення принципів кримінального процесу на досудовому розслідуванні?
Чи були порушені принципи кримінального процесу в суді?
Чи правильні дії апеляційного суду?

4. Під час розгляду справи про обвинувачення Мацюка в злочині, передбаченому ст. 115 KK України, свідки в судовому засіданні дали такі показання. Свідок Гец показав, що після того, як Мацюк схопив потерпілого Пилипчука за горло і почав його душити, останній вирвався і, пробігши 25ЗО метрів, упав. Такі ж показання дав свідок Крутиков. Свідок Харченко показав, що в той момент, коли Пилипчук вирвався від Мацю- ка і побіг, його наздогнав Веремчук і завдав кількох ударів штахетою. Після цього Пилипчук впав і більше не підводився. Два інші свідки пояснили, що вони на місці бійки не були, але, йдучи вулицею, побачили людину, яка лежала на тротуарі, під- няли її і повезли до лікарні. Як пізніше з'ясувалося, це був Пи- липчук. Вони були при огляді потерпілого лікарем і чули, як останній, обстежуючи хворого, сказав: «Ще одна жертва ін- фаркту». Свідок Власов, який був очевидцем події, виїхав не- відомо куди і своїх показань не давав.
З висновку судово-медичної експертизи, який є у справі, вбачається, що смерть Пилипчука настала від асфіксії. Суд визнав Мацюка винним у тому, що він схопив Пилипчука за горло і задушив його.
Порушення яких принципів кримінального процесу при- пустився суд?
З'ясуйте суть цих принципів.
До заняття другого
5. Сімнадцятирічний Фесюк і двадцятирічний Раєвський здійснили крадіжку продуктів зі складу Галицького гастро- ном-торгу м. Львова на суму 2 108 грн, і їм було пред'явлено об- винувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 KK України. Пред'явлення обвинувачення Фесюкові слідчий про- вів у присутності захисника адвоката Зайди. Коли Раєв- ський довідався про це, він порушив клопотання, щоб йому також негайно дозволили запросити адвоката як захисника. У клопотанні Раєвський зазначив, що в нашій країні всі грома- дяни рівні перед законом і судом. Слідчий поставив його в нерівне положення з Фесюком, чим допустив порушення зако- ну. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи це тим, що Раєвський є повнолітнім, а в таких випадках участь за- хисника не є обов'язковою.
Чи обґрунтовані вимоги обвинуваченого Раєвського?
У чому полягає принцип рівності громадян перед зако- ном і органом, що веде процес?
Чи порушив слідчий право на захист Раєвського?
6. Скасувавши вирок суду, яким комбайнера Микитку було засуджено за здійснення крадіжки 10 центнерів зерна на два

роки позбавлення волі, судова палата в кримінальних справах Волинського апеляційного суду у своїй ухвалі вказала: «.,.Ра- йонний суд не врахував при винесенні вироку, що комбайнер Микитка є сумлінним виробничником, що правління колектив- ного господарства «Зоря» просило суд не позбавляти його волі... Районному судові під час нового розгляду необхідно врахувати вказані обставини і обрати Микитці міру покарання, не пов'я- зану з позбавленням волі...».
Зробіть правовий аналіз описаної ситуації. Оцініть дії апе- ляційного суду з точки зору принципів кримінального процесу.
7. 8 жовтня у районному суді м. Львова розглядалася справа про обвинувачення учня 9-го класу Семенова Петра у вчиненні крадіжки з кіоску. В судове засідання прийшли класний ке- рівник Петра і п'ять учнів його класу, щоб бути присутніми на засіданні, а пізніше обговорити процес з усіма учнями класу. Головуючий в справі суддя Заніздра запропонував учням зали- шити зал судового засідання, вказавши, що закон не дозволяє неповнолітнім бути присутніми на судовому засіданні. Клас- ний керівник заперечила головуючому, заявивши, що згідно з законом будь-який судовий процес є відкритим І кожний гро- мадянин незалежно від віку може бути присутнім при розгляді кримінальної справи.
Який принцип кримінального процесу був в основі дис- кусії класного керівника і судді?
Вирішіть спір відповідно до вимог процесуального закону.
8. Розглядаючи кримінальну справу Буряка за ч. 1 ст. 296 KK України, суд встановив, що підсудний вчинив злочин у день свого 18-річчя. Оскільки справа слухалася з участю прокурора, а підсудний захисника не мав, то суд викликав адвоката юри- дичної консультації І запропонував йому взяти захист підсуд- ного. Однак Буряк категорично, спочатку усно, а потім і в письмовій заяві, відмовився від захисника. Він заявив, що здійснювати захист буде сам і сторонньої допомоги не потре- бує. Суд задовольнив клопотання підсудного.
У чому полягає суть принципу забезпечення обвинуваче- ному права на захист?
Чи правильно вчинив суд, задовольнивши клопотання підсудного?
Чи змінилася б ситуація, коли б підсудний мав 25 років?
9. З'ясувавши думку учасників процесу, суд виніс ухвалу такого змісту: «Беручи до уваги, що всі свідки, які не з'явилися до суду, допитані під час досудового розслідування, показання є в справі і їх можна зачитати в судовому засіданні, а також те,

що причина неявки свідків с поважною, суд вважає можливим продовжувати розгляд справи».
Суд розглянув справу і постановив обвинувальний вирок. Чи допустив суд порушення основних начал кримінального процесу?
Якщо так, то яких? У чому полягає їх суть?
10. У районному суді розглядалася справа про обвинува- чення Грушовського в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 KK України. Справа слухалася 5 жовтня, але не була закінчена у зв'язку з захворюванням захисника підсудного, і головуючий оголосив перерву до наступного дня. 6 жовтня судовий розгляд справи був закінчений і суд постановив обвинувальний вирок.
В апеляційній скарзі на вирок суду захисник засудженого просив апеляційний суд пом'якшити міру покарання. На його думку, суд не врахував низки пом'якшуючих обставин і це ста- лося тому, що після оголошення перерви 5 жовтня він розгля- дав цивільні справи. Втомлені судді на другий день не звернули уваги на згадані обставини. Потерпілий у своїх запе- реченнях на апеляцію стверджував, що вирок суду є законним і справедливим. Та обставина, що суд під час перерви розгля- дав інші справи, не може вплинути на вирішення кримінальної справи, оскільки ті справи були не кримінальні, а цивільні.
Як має вчинити апеляційна інстанція?
Чи відомий кримінальному процесу України принцип безперервності судового розгляду?

План заняття

Заняття перше
Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.
Державні органи І посадові особи, які ведуть криміна- льний процес, їх процесуальний статус.
Підстави, які виключають участь у кримінальному про- цесі судді, прокурора, слідчого, особи, яка проводить дізнання.
Заняття друге
Учасники кримінального процесу, які мають власний інтерес у ньому, їх процесуальний статус.
Участь захисника у кримінальному процесі. Процесуальні обов'язки і права захисника.
Представники у кримінальному процесі, їх процесуаль- ний статус.
Процесуальне становище перекладача, експерта, спеціа- ліста, понятих, секретаря судового засідання.
Підстави, які виключають участь у кримінальному про- цесі захисника, перекладача, експерта, спеціаліста, сек- ретаря судового засідання і представників учасників процесу.



КПК України: глави 3, 4, 9; статті 32, 75, 77, 114, 114і, 127, 128, 128і, 147, 227, 370, 441-^43.
ЗаконУкраїни «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 груд- ня 1992 р. зі змінами й доповненнями.
Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 5 листо- пада 1991 р. зі змінами й доповненнями.

зо

Нормативний матеріал та



Закон України «Про адвокатуру» № 2887-ХІІ від 19 грудня 1992 р. зі змінами й доповненнями.
Закон України «Про судоустрій України» № 3018-ІП від 7 лютого 2002 р. зі змінами й доповненнями.
Закон України «Про попереднє ув'язнення» № 3352-ХІІ від ЗО червня 1993 р. зі змінами й доповненнями.
Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135-ХІІ від 18 лютого 1992 р. зі змінами й доповненнями.
Рішення Конституційного Суду України у справі за кон- ституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Кон- ституції України, ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення {справа про право вільного вибору захисни- ка) від 16 листопада 2000 р.

Положення про порядок короткочасного затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину від 13 липня 1976 р. № 4203-ІХ // Відомості Верховної Ради СРСР. 1977. № 1. Ст. 2.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про за- стосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному процесі» від 24 жовтня 2003 р.
Додаткова спеціальна література
Баулін О. До встановлення правового інституту процесу- альної незалежності слідчого // Право України. 1997. № 7.
Бекешко С. П., Матвиенко Е. А Подозреваемый в совет- ском уголовном процессе. Минск, 1969.
Брынцев В. Д. Судебная власть (правосудие): Пути рефор- мирования в Украине. Харьков, 1998.
Бушуев Г. И. Судья в уголовном процессе. M., 1984.
Гловацький І. Ю. Діяльність адвоката-захисника у кри- мінальному процесі. К., 2003.
Гошовський М. L1 Кучинська О. П. Потерпілий в криміна- льному процесі України. К., 1997.
Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе. M., 1981.
Денежкин В. М. Подозреваемый в советском уголовном процессе. Саратов, 1982.
ЗейканЯ. П. Захист у кримінальній справі. К., 2002.

Івашкович I. Реально забезпечити право на захист // Право України. 1999. № 6.
Назаренко М. Право свідка на імунітет та підстави його застосування // Право України. 1998. № 2.

Кокорев Л. Д Подсудимый в советском уголовном про- цессе. Воронеж, 1973.
Корнуков В. Af. Конституционные основы положения личности в уголовном судопроизводстве. Саратов, 1987.
Кузнецов В. Вдосконалення правового регулювання відносин між особою, яка проводить дізнання, та начальником органу дізнання // Прокуратура. Людина. Держава. 2004. № 8.
Маляренко В. Т., Вернидубов I. В. Прокурор у криміна- льному судочинстві. К.: Юрінком Інтер, 2001.
Мінюков П. L1 МінюковА. П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу. K., 2004.
Нагорний Г., Сегай M., Ісакович Б. Експерт і спеціаліст: проблема розмежування їх функцій і шляхи її вирішення / / Право України. 1998. № 2.
Нор В. Т. Удосконалення процесуального статусу по- терпілого від злочину та система гарантій захисту його прав та законних інтересів // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 36. 2001.
Нор В, Т. Защита имущественных прав в уголовном су- допроизводстве. Киев, 1989.
Присяжнюк Т. Підсудний у кримінальному процесі // Право України. 1998. № 11.
Саркисянц Г. П. Защитник в уголовном процессе. Ташкент, 1971.
Черечукіна А. Інститут понятих: гарантії додержання законності або процесуальний архаїзм // Право України. 1999. № 6.
ШаповаловаЛ. Підстави визнання особи потерпілим // Право України. 2000. № 7.
Шпилев В. Н. Участники уголовного процесса. Минск, 1970.

щ Питання для самоконтролю

До заняття першого
1. Кого слід вважати суб'єктом кримінально-процесуальної діяльності?
Які функції виконує суд у сфері кримінального процесу?
Що розуміється під законним складом суду?
4. Який процесуальний статус судді в кримінальному про- цесі?
5. Який процесуальний статус народного засідателя?

6. Яку функцію виконує прокурор у кримінальному процесі і яким є його процесуальний статус?
Якими є завдання і повноваження слідчого?
Якими є повноваження начальника слідчого відділу (управління, відділення} та його заступника?
Які є органи дізнання за законодавством України?

Які процесуальні повноваження органу дізнання та осо- би, яка проводить дізнання (дізнавача)?
Якими є підстави для відводу судді, прокурора, слідчого та особи, яка проводить дізнання? Яким є порядок ви- рішення заявленого відводу?
Яким є порядок вирішення заявленого відводу?
Якими є наслідки задоволення заявленого відводу?
До заняття другого
Хто визнається потерпілим і який його процесуальний статус в кримінальному процесі?
Хто є підозрюваним у кримінальному процесі, які під- стави для затримання особи як підозрюваного?
Хто є обвинуваченим і який його процесуальний статус?
Хто с законним представником неповнолітнього обвину- ваченого і яким є його процесуальний статус?
Хто з учасників процесу має право мати у ньому свого представника? Яким є процесуальний статус остан- нього?
Хто може бути захисником обвинуваченого (підсудно- го) і якими є його права та обов'язки в кримінальному процесі?
З якого часу захисник допускається в кримінальний процес і в яких випадках його участь у справі є обов'яз- ковою?
Які обставини виключають участь у справі особи як за- хисника?
Хто є цивільним позивачем у кримінальній справі, яким є його процесуальний статус?
Хто може залучатися в процес як цивільний відповідач і яким є його статус?
У яких випадках у справі бере участь перекладач? Які вимоги до нього ставляться та які він має права й обо- в'язки в процесі?
Хто може бути експертом у кримінальній справі, якими є його обов'язки і права?
Яке процесуальне становище має спеціаліст? За яких об- ставин він бере участь у справі?
Хто може бути понятим і яким є його статус?

Завдання і задачі

До заняття першого
1. Судді Брюховецького районного суду Лавриненку була надана чергова щорічна відпустка. Оскільки у його прова- дженні перебувала кримінальна справа про обвинувачення Бровчука у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 KK України (справа вже була направлена до суду і призначена до розгляду), він, щоб не допустити порушення встановлених за- коном строків розгляду справ, домовився з суддею сусіднього району Мартинюком про те, що останній вирішить згадану справу. У призначений день суддя Мартинюк прибув до Брю- ховецького районного суду, розглянув справу і постановив об- винувальний вирок.
Захисник підсудного подав до апеляційного суду апеляцію, якою обґрунтовував необхідність пом'якшити обране його підзахисному покарання. При цьому він відзначив, що коли б справу розглядав суддя Лавриненко, то він би обрав покаран- ня, не пов'язане з позбавленням волі.
Що слід розуміти під поняттям «законний склад суду»?
Чи законним є вирок, постановлений в описаній ситуації?
Як має вчинити голова районного (міського) суду, коли цей суд позбавлений можливості розглянути підсудну йому справу?
2. Прокурор району Микитка відповідно до ст. ЗО Закону «Про прокуратуру» та ст. 227 КПК України, здійснюючи нагляд за виконанням законів при проведенні досудового слідства у справі про обвинувачення Журовського за ст. 122 та ст. 296 KK України, дав слідчому такі письмові вказівки:
Провести обшук у квартирі обвинуваченого з метою ви- явлення знаряддя (стамески) завдання потерпілому умис- них середньої тяжкості тілесних пошкоджень.
Допитати сусідів обвинуваченого Бровчука та Волкову про їх взаємини з потерпілим до вчинення злочинів.
Змінити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Закрити кримінальну справу в частині обвинувачення Журовського за ч. 2 ст. 296 KK, оскільки тілесні пошко- дження були заподіяні на ґрунті особистих неприязних відносин між обвинуваченим і потерпілим і в діях першо- го не було грубого порушення громадського порядку та вираження явної неповаги до суспільства.
Ознайомившись із наведеними вказівками, слідчий провів лише обшук, а від виконання інших відмовився, вважаючи їх

безпідставними. За таких обставин прокурор вважав немож- ливим продовження досудового слідства цим слідчим і виніс постанову про усунення його від дальшого ведення досудового слідства.
Чи мав право прокурор давати слідчому перелічені вка- зівки?
Чи слідчий діяв в описаній ситуації відповідно до закону?
Чи відповідали закону дії прокурора?
3. Начальник слідчого відділення Гаврилко, здійснюючи контроль за ходом розслідування кримінальної справи про об- винувачення неповнолітнього Зеленського у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 KK України, дав усну вказівку слід- чому провести відтворення обстановки та обставин події для перевірки можливості проникнення обвинуваченого через вікно до квартири потерпілого, а також допитати матір обви- нуваченого для з'ясування обставин, перелічених у ст. 433 КПК України.
На думку слідчого, названі обставини матеріалами справи достатньо з'ясовані, і він категорично відмовився їх виконува- ти. Начальник відділення сам провів відтворення обстановки і обставин події, допитав матір обвинуваченого, не приймаючи справи до свого провадження. Протоколи названих слідчих дій він передав слідчому для приєднання до справи, але слідчий відмовився це зробити на тій підставі, що він не брав участі у проведенні слідчих дій.
Якими є повноваження начальника слідчого відділу (від- ділення) в процесі досудового слідства?
Чи вправі слідчий не погодитися з вказівками начальни- ка слідчого відділу і не виконувати їх?
Чи слідчий і начальник слідчого відділення в описаній си- туації діяли відповідно до закону?
4. Державний ветеринарний інспектор Галицького району м. Львова Заніздра за неодноразові і грубі порушення санітарних правил торгівлі продуктами і сировиною тваринного похо- дження на Галицькому ринку порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 202 KK України. Постано- ву про порушення кримінальної справи та первинні матеріали він скерував начальникові Галицького райвідділу внутрішніх справ м. Львова. Начальник PBBC доручив проведення невід- кладних слідчих дій для встановлення і закріплення слідів зло- чину дільничому інспектору Галицького ринку. Останній вико- нав доручення начальника, після чого надіслав всі матеріали слідчому прокуратури Галицького району м. Львова.

Які повноваження органів дізнання передбачені чинним законом?
Яке співвідношення між поняттям «орган дізнання» й «особа, яка проводить дізнання»?
Чи посадові особи в описаній ситуації діяли відповідно до закону?
5. Одержавши згоду обвинуваченого Зайчука на одноособо- вий розгляд кримінальної справи про злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 KK України, суддя місцевого суду Михайленко при- значив її до розгляду на 10 жовтня. У підготовчій частині судо- вого розгляду підсудний Зайчук заявив судді відвід, мотивуючи його тим, що дружина судді працює головним бухгалтером на фірмі, зі складу якої була вчинена крадіжка.
Суддя, керуючись ст. 57 КПК України, на місці виніс поста- нову, якою залишив клопотання про відвід без задоволення, і продовжив розгляд справи, постановивши в ній обвинуваль- ний вирок.
Які обставини виключають участь судді в розгляді спра- ви? (Випишіть їх у зошит.)
Яким є порядок вирішення заявленого судді (суддям) відводу?
Чи є особливості в порядку відводу і його вирішення, ко- ли справа розглядається суддею одноособово?
Дайте оцінку діям судді на підставі чинного криміна- льно-процесуального закону?
6. Закінчуючи судове слідство, головуючий судового за- сідання опитав учасників засідання, чи бажають вони допов- нити судове слідство і чим саме. Підсудний Гончарук заявив клопотання про відвід державного обвинувача прокурора Савчука на тій підставі, що останній проводив розслідування в справі, давав згоду на направлення до суду подання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, і, на його думку, він не може бути об'єктивним обвинувачем. Суд відхилив кло- потання підсудного.
Хто з учасників процесу наділений правом заявляти від- води?
Кому може бути заявлений відвід у кримінальній справі?
Які обставини виключають участь прокурора на досудо- вому слідстві та в розгляді кримінальної справи в суді?
Коли мають бути подані заяви про відвід?
Чи правильно суд відхилив клопотання (заяву) підсуд- ного?

До заняття другого
7. З будинку культури с. Підгайці Золочівського р-ну був викрадений акордеон. На запитання слідчого, хто б міг вчини- ти крадіжку, директор будинку культури Неписьменний зая- вив, що підозра падає на мешканця села Рябоконя. Останній у день крадіжки брав у руки акордеон і сказав: «Непогано було б придбати таку річ*. Крім того, він у минулому був судимий за крадіжку зерна в колгоспі і взагалі є сумнівною особою.
Одержавши ці відомості, слідчий викликав Рябоконя і за- пропонував йому розповісти, як він викрав акордеон. Рябокінь заперечив свою причетність до крадіжки. Тоді слідчий сказав, що він затримує його за підозрою у вчиненні крадіжки, і дав розпорядження відвезти Рябоконя до камери попереднього ув'язнення.
Хто визнається підозрюваним у кримінальному процесі?
Якими с підстави для затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину?
Як має бути процесуально оформлене затримання?
Дайте оцінку дій слідчого.
8. Під час огляду магазину, з якого було вчинено крадіжку товарів, до слідчого Гирі підійшов громадянин Хмурий і ска- зав, що бачив, як на світанку його сусід Співак, який працює продавцем у магазині, щось закопував у саду. Хмурий підоз- рює, що там сусід ховав викрадені ним товари.
Припинивши огляд місця події, слідчий взяв понятих і пі- шов до громадянина Співака в сад, де дійсно виявив викраде- ні у магазині речі. Присутньому при цьому продавцю Співаку слідчий заявив: «Ви обвинувачуєтеся у викраденні товарів з магазину. Прошу не лишати без мого дозволу місце постійного проживання і через день з'явитися в прокуратуру для допиту».
Зайшовши до голови сільського споживчого товариства, слідчий заявив йому, що продавець Співак обвинувачується у вчиненні крадіжки товарів з магазину і що він усуває його від роботи.
Дайте правову оцінку діям слідчого.
Хто визнається обвинуваченим у кримінальному процесі І яким є порядок визнання?
Ким і на яких підставах особа може бути відсторонена від посади?
9. Пушкар обвинувачувався в порушенні правил безпеки руху. Під час допиту він дізнався від слідчого, що останній буде проводити відтворення обстановки й обставин події з метою перевірки показань 60-річного свідка Процик, який стверджу-

вав, що бачив автодорожну подію, хоч і перебував на значній відстані від неї. Обвинувачений попросив слідчого надати йому можливість бути присутнім при проведенні вказаної слідчої дії. Слідчий відмовив у проханні, заявивши, що закон нічого не говорить про присутність обвинуваченого під час проведення цієї слідчої дії. Коли ж Пушкар запитав слідчого, чи може він з таким проханням звернутися до прокурора, слідчий відповів, що незабаром розслідування справи буде закінчено і він ознайомить обвинуваченого зі всіма матеріалами справи. Коли у нього під час ознайомлення виникнуть якісь клопотання або скарги, він вправі їх заявити слідчому або прокуророві.
З'ясуйте процесуальне становище обвинуваченого.
Дайте правову оцінку дій слідчого.
10. Кротову, інваліду Афганської війни (він був без обох рук і сліпий на одне око), було пред'явлено обвинувачення у вчи- ненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 KK України. Під час пред'явлення обвинувачення Кротов заявив клопотання слід- чому, що він бажає мати захисником свого старого фронтового товариша Співака. Останній працює юрисконсультом на під- приємстві, вважається висококваліфікованим юристом і сам виявив бажання його захищати. Зі Співаком вони разом вою- вали і після закінчення війни підтримують дружні стосунки.
Порадившись із прокурором, який здійснював нагляд за до- судовим слідством, слідчий задовольнив клопотання обвинува- ченого, призначивши захисником Співака, і в його присутності пред'явив обвинувачення Кротову.
Хто може бути захисником у кримінальному процесі?
Дайте правову оцінку дій слідчого.
Варіант: Кротов заявив клопотання в судовому засіданні про призначення його захисником професора юридичного інституту Іванця, якого він не знав, але знає, що Іванець також є інвалідом війни, і чув від знайомих, що останній є чудовим оратором.
Варіант: під час ознайомлення з матеріалами досудового слідства Кротов заявив клопотання про допуск до участі в справі як захисника його сина студента 5-го курсу юридич- ного факультету, відмовившись від захисника адвоката Ги- кавки.
11. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачен- ня трьох підсудних у вчиненні ними розбійного нападу на ма- газин у селі Брюховичі адвокат Співак зробив суду заяву, в якій відмовився від захисту інтересів підсудного Мацюка. Свою заяву адвокат обґрунтував тим, що його підзахисний не

визнає пред'явлених йому обвинувачень, хоч досудовим слідством зібрано достатньо доказів, які викривають його у вчиненні злочину, і він (захисник) глибоко переконаний, що підзахисний був співучасником вчинення злочину, а тепер по- водиться в судовому засіданні вкрай цинічно і навіть допускає нетактовні зауваження на адресу свого захисника.
Львівський апеляційний суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, відхилив прохання адвоката Співака. Нас- тупного дня адвокат вдруге заявив суду, що він відмовляється від прийнятого на себе захисту, оскільки внаслідок виникнен- ня у нього до підзахисного глибокої неприязні, він недостатньо активно, а лише формально захищає підсудного Мацюка. Одержавши і на цей раз відмову в клопотанні, адвокат Співак самовільно залишив судове засідання.
З'ясуйте права й обов'язки захисника у кримінальному процесі.
Дайте правову оцінку діям адвоката та Судової колегії апеляційного суду.
Варіант: адвокат відмовився бути захисником Мацюка на тій підставі, що останній своїми показаннями в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину перекладає на іншого підзахисного Швайку.
12. Боркович, Гірний і Стецюк обвинувачувалися у вчинен- ні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 KK України. Суть обви- нувачення полягала в тому, що всі троє перебували у не- тверезому стані в будинку культури залізничників і вчинили злісні хуліганські дії: розбили стенд передовиків виробництва; в присутності відпочиваючих затіяли брудну лайку, насильно відібрали в одного з музикантів ударні інструменти, розірвав- ши при цьому йому піджак, ходили по танцювальному залу, б'ючи в барабани. Коли співробітниця будинку культури Горба- чова підійшла до них і сказала: «Такі гарні хлопці, а так погано себе ведуть! Як вам не соромно!», Гірний у відповідь на це плюнув їй в обличчя.
У процесі розслідування справи потерпілим від хуліга- нських дій слідчий визнав музиканта Феська, винісши про це відповідну постанову. Клопотання Горбачової визнати її по- терпілою слідчий залишив без задоволення. У своїй постанові про відхилення клопотання слідчий відзначив, що хуліганські дії обвинувачених були спрямовані проти громадського поряд- ку взагалі, а не проти інтересів окремих осіб, присутніх на ве- чорі. Крім того, обурена поведінкою обвинувачених була не тільки Горбачова, але й багато інших. І коли визнавати по- терпілою її, то необхідно це зробити і стосовно інших осіб, які

були присутні на вечорі. Заяв же про визнання потерпілими від інших осіб не надходило. Горбачова оскаржила дії слідчого прокуророві.
Хто визнається потерпілим у кримінальному процесі і яким є порядок визнання?
Чи має право Горбачова оскаржити дії слідчого?
Яке рішення повинен прийняти прокурор?
З'ясуйте права потерпілого у кримінальному процесі.
13. Колективному Сільськогосподарському підприємству «Авангард» Золочівського району злочинними діями бухгалтера підприємства була заподіяна матеріальна шкода на суму 25 ООО грн. У процесі розслідування слідчий виніс постанову, якою визнав підприємство потерпілим. Викликавши голову підприємства, слідчий оголосив йому постанову і роз'яснив процесуальні права й обов'язки потерпілого.
У ході їх розмови слідчий заявив, що він міг би визнати під- приємство ще й цивільним позивачем, але не хотів цього роби- ти, оскільки права й обов'язки потерпілого нічим не відрізня- ються від прав і обов'язків цивільного відповідача.
Дайте правову оцінку дій слідчого.
Зробіть порівняльну характеристику процесуальних прав потерпілого і цивільного позивача.
14. Назаренко завдав тілесних пошкоджень середньої тяж- кості Сивулі, за що був відданий до суду. Перед початком судо- вого слідства потерпілий Сивуля заявив суду клопотання про визнання його цивільним позивачем і просив стягнути з під- судного 310 грн, витрачених потерпілим на додаткове харчу- вання під час лікування.
Висловлюючи свою думку з приводу заявленого клопотання, прокурор заявив, що він не знаходить підстав для його задово- лення. Свою думку прокурор обґрунтував такими міркування- ми: потерпілий міг заявити своє клопотання на досудовому слідстві, але цього не зробив; визнання потерпілого ще й ци- вільним позивачем значно ускладнить судовий розгляд спра- ви; відхилення клопотання потерпілого не відіб'ється на його майнових правах, оскільки відшкодування збитків, завданих злочином можливе і шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства; відхилення клопотання потерпілого не відіб'ється на його правах у процесі, оскільки права по- терпілого значно ширші, ніж права цивільного відповідача.
Яке рішення повинен прийняти суд?
Дайте аналіз кожному з аргументів прокурора.
З'ясуйте процесуальні права цивільного позивача.

4. Якими міркуваннями керувався законодавець, допуска- ючи можливість вирішити цивільний позов при розгляді кримінальної справи?
15. У справі про вчинення квартирних крадіжок слідчий притягнув як обвинуваченого двірника Грицика. З'ясувавши кількість вчинених ним крадіжок і розмір викраденого, слід- чий виніс постанову, якою визнав Грицика ще й цивільним відповідачем, оскільки він своїми діями заподіяв трьом сім'ям матеріальні збитки на загальну суму ЗО 485 грн.
Дайте правову оцінку діям слідчого.
З'ясуйте процесуальне становище цивільного відповідача. Варіант у цій справі як обвинувачений був притягнений
неповнолітній Кравчик.
16. Карпенко обвинувачувався в тому, що він самовільно взяв на вулиці Львова автомашину «Волга», яка належала агро- об'єднанню «Винниківське», і поїхав до м. Стрий. Перебуваючи в нетверезому стані і не справившись із керуванням, він виїхав в одному з населених пунктів на пішохідну доріжку і збив ма- лолітню Кравець Ліду. Від одержаних ушкоджень Ліда тут же померла.
У процесі розслідування справи слідчий встановив, що водій «Волги» залишив машину на вулиці, а сам пішов у кіно, при цьому навіть не замкнувши дверей.
Цивільним відповідачем слідчий визнав агрооб'єднання «Винниківське».
Зробіть правовий аналіз описаної ситуації.
Ким і до кого може бути пред'явлений цивільний позов?

План заняття

Встановлення об'єктивної істини мета доказування у кримінальному процесі.
Поняття, зміст та характер істини, що підлягає доказу- ванню.
Поняття предмету доказування у кримінальній справі та його структура.
Межі доказування.
Поняття доказу у кримінальному процесі. Джерела доказів.
Належність і допустимість доказів.
Класифікація доказів. Характеристика їх окремих джерел.
Правила користування непрямими доказами.



ШНормативний м судова практика

ивний матеріал та

Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 22, 23; глава 5 (статті 64, 65, ч. З ст. 68, ч. 2 ст. 72, 114, 227).
Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від зло- чинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджений по- становою Кабінету Міністрів від 16 липня 1993 р. (зі змінами і доповненнями).
Про додержання судами України процесуального законо- давства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р. (п. 12) (зі змінами і доповненнями).
Про застосування судами України кримінально-процесу- ального законодавства, що регулює повернення справ на додат- кове розслідування: Постанова Пленуму Верховного Суду Украї- ни від 11 лютого 2005 р. (п. 11) (зі змінами і доповненнями).

Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку: Постанова Пле- нуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 р. (п. 16) (зі змінами і доповненнями).
Проект кримінально-процесуального кодексу України, прийня- тий BP України у першому читанні (реєстр. №3456-1). K., 2003.
Додаткова спеціальна література
Гмирко В. Легальне визначення загального поняття до- казів // Право України. 2003. № 11.
Горский Г. Ф., Кокорев А. Д., Элькинд П. С. Проблемы до- казательств в советском уголовном процессе. Воронеж, 1978. Главы 23.
Грошевий Ю. M., Стахівський С. М. Докази і доказування у кри- мінальному процесі: Наук.-практ. посіб. K., 2006. Розділи 1, 2.
Капустинський В. А. Істина як важливий елемент розвитку судочинства / / Вісник Верховного Суду України. 2004. №11.
Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підруч. K.: Юрінком Інтер, 2006.' Глави 13.
Куценко О. Правила перевірки допустимості доказів у кримінальному судочинстві / / Прокуратура. Людина. Держа- ва. 2005. № 5.
Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном су- допроизводстве. Киев, 1984. Главы 34.
Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. Львів, 1978. Главы 23.
Попелюшко В. О. Предмет захисту та його доказування в кримінальній справі. K., 2005.

Прилуцький П. Поняття і види істини в кримінальному судочинстві // Право України. 2003. № 6.
Прилуцький П. Проблема істини в теорії кримінального судочинства / / Право України 2004. № 4.
Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. M., 1968. Том 1. Главы 10, 12).
СтахівськийС. М. Теорія і практика кримінально-проце- суального доказування. К., 2005. Розділ 1, 2.
Сибилева Н. В. Допустимость доказательств в советском уголовном процессе. Киев, 1990.
Теория доказательств в советском уголовном процес- се. M., 1973. Главы IIIIV.
Хмыров А. А. Косвенные доказательства. M., 1979.
Шевченко В. Співвідношення понять «факту», «фактич- них даних», «відомостей про факти» та «доказової інформа- ції» // Право України. 2003. № 2.

Питання для самоконтролю

Пригадайте, якими є завдання кримінального судочин- ства (ст. 2 КПК).
Що є метою доказування в кримінальній справі?
Що розуміється під істиною у кримінальному процесі?
Яким є її характер?
Що становить зміст істини в кримінальній справі?
Що таке предмет доказування в кримінальній справі?
Які елементи становлять його структуру?
Чи можуть бути додаткові елементи структури предмета доказування в окремих категоріях кримінальних справ?
Що собою становить «подія злочину» як обставина, що підлягає доказуванню?

Якими є вимоги кримінально-процесуального закону щодо встановлення (доказування) суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину?
З якою метою закон вимагає встановлення обставин, які характеризують обвинуваченого як особистість?
В якому законі закріплені пом'якшуючі й обтяжуючі кримінальне покарання обставини? Перелічіть їх.
Яка може бути за своїм характером заподіяна злочином шкода?
Чи підлягає відшкодуванню завдана злочином шкода і яка саме?
Чи підлягає доказуванню в кримінальній справі: а) роз- мір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину; б) розмір витрат цьо- го ж закладу на стаціонарне лікування обвинуваченого, шкода здоров'ю якого була завдана в ході оборони від його дій або під час затримання?
З якою метою законодавець вимагає встановлення (ви- явлення) причин і умов, які сприяли вчиненню злочину?
Що слід розуміти під доказом у кримінальній справі? В якій статті КПК України дається поняття доказу?
Які є джерела доказів у кримінальному процесі? В якій статті КПК дається їх перелік?
Що таке «належність доказу»?
Що слід розуміти під «допустимістю доказу»?
Яке значення має правильне процесуальне оформлення доказу?
Як у теорії доказів прийнято класифікувати (групувати) докази та їх джерела?

Чи однакове доказове значення мають первинні і похід- ні докази та їх джерела?
Що виступає критерієм (підставою) поділу доказів на прямі і непрямі?
Які правила користування непрямими доказами виро- била теорія доказів? Чи згодні ви з такими, що запропо- нував М. С. Строгович? (Курс советского уголовного процесса. 1968. Т. 1. С. 384391).



Задані і завдання

1. Коваленко подав заяву до райвідділу внутрішніх справ про те, що о двадцять четвертій годині в ніч з 20 на 21 листопа- да він повертався до свого дому. На вул. Медовій його зустріли троє молодих хлопців, які, погрожуючи ножем, забрали у нього гаманець з грошима, годинник і зникли. На цій підставі слід- чим була порушена кримінальна справа за ознаками ч. 2 ст. 186 KK України.
Під час розслідування обставин справи слідчий з'ясував, що вдень, коли за заявою Коваленка на нього був вчинений напад, дружина останнього дала йому гроші для купівлі імпортного костюма, який вони напередодні приміряли на Коваленка в одному з магазинів міста. Проте, як заявила на допиті дружина Коваленка, ні костюма, ні грошей додому він не приніс. 21 лис- топада прийшов додому серед ночі у нетверезому стані і розпо- вів, що його було пограбовано. Грабіжники забрали гаманець з грошима і наручний годинник. Вранці вона перевірила кишені його одягу і знайшла там гаманець, у якому було 12 грн. Дру- жина також зазначила, що за останній рік чоловік часто став випивати, почав дружити з Громовим і Фостяком, які також були любителями спиртного.
Слідчий вирішив допитати останніх. Громов на допиті за- явив, що увечері 20 листопада вони були в ресторані «Мо- лодіжний», куди його і Фостяка запросив Коваленко на «50 гра- мів коньяку». Вони цілий вечір провели у ресторані.
Розрахувався за все сам Коваленко, та ще й дав «на чай» офіціантові. З ресторану вони вийшли разом, і Коваленко від- разу ж сів у попутне таксі з двома пасажирами і поїхав ніби до- дому. Фостяк на допиті заявив, що вони дійсно були в ресторані, але хто розраховувався і куди пізніше подівся Коваленко, він не пам'ятає, оскільки був дуже п'яним.
Проаналізувавши зібрані докази, слідчий дійшов висновку, що злочину насправді не було. Коваленко витратив гроші і, щоб уникнути неприємностей удома, вирішив зробити неправ-

диву заяву. Справа була закрита на підставі п. 1 ст. 6 КПК України.
Чи можна за таких обставин вважати, що слідчим була встановлена істина в кримінальній справі?
Що слід розуміти під істиною у кримінальному процесі?
Яким є характер істини, що встановлюється в криміна- льній справі?
2. 27 жовтня до подружжя Федюків, що проживало в ок- ремій квартирі на вул. Художня, 81, кв. 15, приїхав погостюва- ти брат дружини. Під час вечері між ним та Федюком виникла сварка, яка перейшла в бійку. Під час неї Федюк перекинув у коридорі тумбочку з телефоном і розбив останній, кілька разів вдарив свою дружину, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а також обмінявся удара- ми із братом дружини.
На гамір до квартири зайшла сусідка Бойченко. Побачивши бійку, вона вибігла до своєї квартири і викликала міліцію. На- ряд міліції затримав Федюка, а згодом йому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 KK України.
Що становить зміст істини в кримінальній справі?
Чи була встановлена істина в наведеній ситуації?
Слідчий слідчого відділення райвідділу внутрішніх справ закінчив досудове слідство в справі про обвинувачення Соло- губа у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 KK Украї- ни, і надіслав справу прокуророві району для затвердження обвинувального висновку і направлення її до суду.
Перевіривши матеріали справи, прокурор відмовився за- твердити обвинувальний висновок. Він повернув справу слід- чому ЗІ своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування. При цьому він дав такі вказівки слідчому: 1) встановити мотив вчинення злочину, оскільки ця обставина залишилась у справі нез'ясованою; 2) витребувати від лікарні довідку про те, скільки часу перебував на лікуванні потерпілий і які витрати понесла лікарня на його лікування; 3) оскільки злочин вчинений у спосіб, що має характер мучен- ня, перевірити, чи обвинувачений не хворіє на психічні захво- рювання; 4) зібрати дані, які характеризують обвинуваченого в побуті І на роботі.
Слідчий оскаржив це рішення прокуророві області. У своїй скарзі він вказав, що для кваліфікації дій за ст. 121 KK мотив не має жодного значення. Що стосується даних, які характери- зують обвинуваченого як виробничника, то вони також до

справи не належать. Що ж до психічного стану обвинувачено- го, то в справі є показання, з яких вбачається, що хоч він часом і «впадає в нерви», але на психічні захворювання ніколи не хворів.
На закінчення своєї скарги слідчий вказав, що своє завдан- ня він вбачає у «безкомпромісній боротьбі зі злочинністю, а не у захисті прав та інтересів злочинців, чим мають займатися адво- кати, а не слідчі».
Зробіть аналіз ситуації, з'ясувавши при цьому і такі питання:
Які обставини необхідно встановити в кримінальній спра- ві? Чи були вони встановлені у цій справі?
Чи потрібно встановлювати розмір витрат закладу охоро- ни здоров'я на лікування потерпілого, якщо на час закін- чення слідства він ще перебував у лікарні?
Чи законними були вказівки прокурора?
4. У ніч з 1 на 2 січня в селі Великі Глібовичі Перемишлян- ського району було обкрадено магазин. Вранці на місце події виїхали працівники райвідділу внутрішніх справ.
У результаті проведеного розслідування обвинувачення у вчиненні крадіжки було пред'явлено мешканцю села Гриці. У кримінальній справі були такі матеріали;
Рапорт дільничного інспектора райвідділу внутрішніх справ, в якому вказувалося: «Відразу після вчинення крадіжки у магазині підозра впала на Грицу, який у минулому був два рази засуджений за крадіжку і фактично є єдиною підозрюва- ною особою в селі. В селі відразу пішли чутки про те, що хтось бачив, як Грица ховав вкрадені речі у лісі».
Анонімний лист, у якому вказувалося, що крадіжку вчи- нив тільки Грица. Автор листа стверджував, що сам бачив, як Грица ніс викрадені речі до лісу.
Показання свідка Борковича, в яких стверджувалося, що свідок, проходячи пізно ввечері повз магазин, бачив біля нього Грицу. Прикуривши у Грици, Боркович запитав у нього, чого він тут стоїть, на що Грица сердито відповів: «Діло є, то й стою».
Протокол, в якому вказувалося, що службово-розшуко- вий пес взяв слід і вів у напрямку будинку, де проживає Грица. Проте згодом слід був ним втрачений, але коли Грицу підвели до пса, то останній почав на нього гавкати.
Фотографія, на якій знято момент, коли службово-розшу- ковий пес гавкає на Грицу.
Показання Грици, в яких він категорично заперечує свою причетність до злочину.
1. З'ясуйте поняття «доказ» і «джерело доказу» та проведіть розмежування між ними.

Якими властивостями має бути наділена інформація (ві- домості), щоб її можна було використати як доказ у кри- мінальній справі?
Проаналізуйте в описаній справі джерела відомостей про факти і з'ясуйте можливість їх використання як доказів.
Яке значення для доказування має інформація, одержа- на шляхом проведення оперативно-розшукових дій орга- нів дізнання?
5. У справі про обвинувачення Розкольникова у вбивстві з метою пограбування громадянки Лихвар були такі матеріали:
Показання свідка Петрушко, в яких свідок стверджував, що в день вбивства він бачив, як обвинувачений виходив з бу- динку, в якому проживала Лихвар.
Протокол огляду речового доказу, в якому було зафіксо- вано, що на рукаві піджака Розкольникова є бурі плямі, схожі на кров.
Висновок біологічної експертизи про те, що бурі плями є плямами крові і що кров на рукаві належить до тієї ж групи, що й кров громадянки Лихвар.
Протокол особистого обшуку Розкольникова, з якого вид- но, що в нього був вилучений золотий годинник.
Протокол пред'явлення предмета (годинника) для впіз- нання, в якому вказувалося, що син загиблої Петро впізнав го- динник як такий, що належав матері.
Покази свідка Гордієнка, в яких він стверджував, що його син товаришував із сином Розкольникова. Якось син ска- зав, що чув від сина Розкольникова про те, що його батько має гарний фінський ніж.
Висновок судово-медичної експертизи, в якому вказува- лося: «Не виключено, що проникаючі в грудну клітку рани за- вдані фінським ножем».
Розкольников у своїх показаннях заперечував наявність у нього фінського ножа. В дім, де проживала Лихвар, він дійсно заходив, але не до неї, а до знайомого Зарубіна. Появу крові на рукаві пояснив тим, що порізав руку. Годинник він придбав на ринку за кілька днів до вбивства Лихвар.
Свідок ЗарубІн підтвердив показання Розкольникова, але на очній ставці з останнім, яка проводилася з метою усунення суперечностей у їхніх показаннях, заявив, що одного разу ба- чив у Розкольникова фінський ніж.
Проаналізуйте перелічені джерела інформації і з'ясуйте, чи передбачені вони кримінально-процесуальним законом.
Проведіть класифікацію (групування) доказів та їх джерел за такою схемою і зразком:

z a
Доказ
Джерело, 3 якого він одержаний
Класифікація доказів та їх джерел




Стосовно тези обви- нувачення
Стосовно обстави- ни, яка підлягає доказу- ванню
Стосовно
джерела
одержання
відомостей
та характеру
формування
джерела
Стосовно механізму форму- вання і викорис- тання

1
Золо- тий годин- ник
Прото- кол осо- бистого обшуку
Обвину- вальний
Прямий
Первісний
Речовий



6. Прокурором м. Львова була порушена кримінальна спра- ва за фактом вбивства в ніч з 10 на 11 жовтня пострілом з пістолета громадянина Кротова. Допитаний як свідок Крамен- ко зазначив, що ввечері 10 жовтня він разом з Сологубом і зна- йомою останнього Ніною (прізвища він її не знав) та Кротовим були в кафе «Під Левом». Там між Кротовим і Сологубом виник- ла сварка. На думку свідка, сварка виникла внаслідок того, що Кротов нетактовно повівся з Ніною, образливо висловившись на її адресу. Після цього Сологуб з Ніною вийшли. Виходячи, Сологуб сказав до Кротова: «Ти дорого мені за це заплатиш».
Сологуб свою причетність до вбивства Кротова категорично заперечував, але підчас обшуку в його квартирі був знайдений пістолет;
З'ясуйте, що в цій справі є джерелами доказів.
Які докази в цій справі є прямими і непрямими, обвину- вальними і виправдувальними?
Які правила користування непрямими доказами вироби- ла наука про докази і доказування (теорія доказів)?

Тема 6.
ПРОЦЕС ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ ТА ЙОГО СУБ'ЄКТИ



План заняття
Поняття процесу доказування та його елементи.
Способи збирання і перевірки доказів у кримінальній справі.
Оцінка доказів у кримінальній справі.
Обов'язок доказування вини обвинуваченого.
Захисник як суб'єкт доказування.
Участь інших учасників процесу у доказуванні.
Версії у процесі доказування.
Планування у процесі доказування.
Використання досягнень науки і техніки в процесі дока- зування.

Роль оперативно-розшукової діяльності (ОРД) у доказуванні.
Презумпції і преюдиції у доказуванні.
Моральні засади доказування у кримінальному процесі.
іГТПц Нормативний матеріал та судова практика
Кримінально-процесуальний кодекс України: пункти 911 ст. 6, статті 22, 23, ч. З ст. 28, 48, 84, 85-852, 128і; глава 5 (статті 6467, 74, 75), ст. 114, 227.
Про практику застосування судами України законодав- ства, що регулює повернення справ на додаткове розслідуван- ня: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 (п. 3).
Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку: Постанова Пле- нуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 р. (пункти 16, 17) (зі змінами і доповненнями).
Проект кримінально-процесуального кодексу України, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні (ре- єстр. № 3456-1). K., 2005.

Додаткова спеціальна література
Бережний О. І. Преюдиціальність судових рішень у кри- мінальних справах. X., 2004.
Білоусов О. І. Оцінка окремих джерел доказів у криміна- льному судочинстві: Посібник для слідчих і суддів. K., 1996.
Горский Г. Ф., Кокорев А. Д., Элъкинд П. С. Проблемы до- казательств в советском уголовном процессе. Изд-во Воро- неж, ун-та, 1978. Главы VVII.
Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве. Киев, 1980.
Грошевий Ю., Дідоренко E., Розовський Б. Кримінально- процесуальні аспекти оперативно-розшукової діяльності // Право України. 2003. № 1.
Грошевий Ю, M., Стахівський С. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Наук.-практ. посіб. K., 2006. Розділ 1.
Іщенко В. Способи збирання доказів у кримінальному про- цесі України // Право України. 2000. № Ю.
Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопро- изводстве. Харьков, 2000.
Курочка М. Легалізація оперативно-розшукової діяльності у доказуванні // Право України. 1999. № 10.

Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном су- допроизводстве. Киев, 1984. Главы 1, 2.
Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. Львів, 1978. Розділи 4, 5.
Прилуцький П. Роль і місце учасників кримінального судочинства при встановленні істини у справі // Право Украї- ни. 2003. № 10.
Ревака В. Використання спеціальних знань // Прокура- тура. Людина. Держава. 2004. № 5.
Стахівський C'. М. Теорія і практика кримінально-проце- суального доказування. К.р 2005. Розділ 1.
L 5. Теория доказательств в советском уголовном процессе. M., 1973. Главы VVIH.
16. Шейфер С. А. Собирание доказательств в советском уго- ловном процессе. Саратов, 1986.

# Питання для самоконтролю

Яку питому вагу має доказування у кримінально-проце- суальній діяльності?
Що собою являє доказування як діяльність суб'єктів кри- мінального процесу?

Якими є елементи (етапи) процесу доказування?
У чому полягає суть регламентації процесу доказування? (Кримінально-процесуальна форма доказування.)
Якими способами здійснюється збирання доказів?
Які слідчі дії проводяться для збирання доказів?
Які інші способи збирання доказів ви знаєте?
Від кого можуть бути прийняті докази?
Якими є способи засвідчення і закріплення доказової інформації?

Що являє собою перевірка доказів? Які існують способи перевірки доказів?
У чому полягає оцінка доказів?
Якою є роль оперативно-розшукової діяльності органів дізнання у процесі доказування?
Що таке версія у доказуванні у кримінальних справах?
Які є види версій?
У чому полягає планування у процесі доказування?
Що таке правова презумпція?
Які презумпції використовуються у кримінально-проце- суальному доказуванні?
У чому полягає суть презумпції невинуватості обвинува- ченого?
Що таке преюдиція і як вона використовується у про- цесі доказування?
На кому лежить обов'язок доказування вини обвинува- ченого?
Які обов'язки лежать на захисникові в процесі доказу- вання?
Яка роль суду у доказуванні?
Які є форми використання спеціальних знань у кримі- нальному процесі?
Які існують моральні засади доказування у криміналь- ній справі?
Які вимоги професійної етики використовуються у про- цесі доказування?



Завдання і задачі

1. У процесі розслідування кримінальної справи про за- подіяння середньої тяжкості тілесних пошкоджень громадяни- нові Гичці слідчий встановив, що потерпілий виписався з лікарні і поїхав на санаторно-курортне лікування. Щоб не до- пустити порушення встановленого строку досудового слідства в цій справі, слідчий вислав на адресу Гички чистий бланк про-

токолу допиту і на підставі ст. 170 КПК України просив його написати показання власноруч. Одночасно він запросив у потер- пілого лікарську довідку про стан його здоров'я. Вказані доку- менти були одержані і приєднані до справи.
Керуючись ст. 66 КПК, слідчий скерував обвинуваченому в цій справі Артеменку письмову вимогу про представлення слід- ству знаряддя злочину стамески, якою були завдані тілесні ушкодження Гичці. Артеменко приніс стамеску, і слідчий своєю постановою приєднав її до справи як речовий доказ. Під час до- питу Артеменко не заперечував факту завдання цією стамес- кою тілесних ушкоджень потерпілому, але заявив, що останній першим напав на нього і він змушений був оборонятися.
Зробіть правовий аналіз ситуації і з'ясуйте такі питання:
Які етапи проходить процес доказування у кримінальній справі?
Якими способами (шляхами) особи, які ведуть криміна- льній процес, одержують докази?
У чому полягає суть процесуальної форми доказування?
Що таке версія? Які загальні версії можна висунути в опи- саній ситуації?
Дайте правову оцінку діям слідчого.
2. Бондаренко була притягнута до кримінальної відпові- дальності за привласнення 2 000 грн вартості проданих нею за день товарів у магазині. Під час допиту як обвинуваченої вона заявила, що гроші були в неї викрадені у трамваї, коли вона везла їх у банк. Факт крадіжки вона виявила вже у трам- ваї і просила пасажирів, а також водія допомогти знайти зло- дія, але це не дало ніяких результатів. Слідчий запропонував обвинуваченій знайти присутніх під час інциденту громадян, а також виявити водія трамваю і дати йому їх адреси або самій запросити їх до слідчого. Обвинувачена відмовилася шукати свідків.
Висуніть загальні версії і змоделюйте способи їх пере- вірки.
Чи може обов'язок доказування невинуватості перехо- дити на обвинуваченого? Якщо може, то за яких обста- вин?
На кому лежить обов'язок доказування вини обвинуваче- ного у вчиненні злочину?
На кому лежить обов'язок збирати докази, що виправдо- вують обвинуваченого або пом'якшують його відпові- дальність?
Дайте оцінку діям слідчого й обвинуваченої.

3. Аналізуючи зібрані докази, слідчий в обвинувальному висновку написав; «Григорчук винним себе не визнає, але чо- гось суттєвого у своє виправдання не навів». Прокурор, який затверджував висновок, наведену фразу викреслив і запро- понував слідчому переробити обвинувальний висновок. Слід- чий це зробив, але оскаржив дії прокурора прокуророві вищо- го рівня.
Підготуйте відповідь на скаргу слідчого.
4. Недалеко від свого будинку у скверику вранці була вияв- лена громадянка Трусова. Вона була без свідомості і з числен- ними слідами побоїв. По дорозі в лікарню, не приходячи до тями, вона померла. В процесі розслідування кримінальної справи слідчий встановив, що ввечері напередодні події Трусо- ва була зі своїм знайомим Даниловим. Під час допиту Данилова слідчий запропонував йому зізнатися у вчиненому злочині, за що він (слідчий) потурбується про пом'якшення йому покаран- ня. Данилов заявив, що оскільки його наречена мертва, то йому також «не хочеться жити і хай слідчий чинить так, як вва- жає за потрібне». Одержавши таке «зізнання», слідчий виніс постанову про притягнення Данилова як обвинуваченого, ого- лосив її обвинуваченому й обрав запобіжний захід щодо ньо- го тримання під вартою.
Чи має перевагу перед іншими доказами зізнання обви- нуваченого у вчиненні злочину?
Чи може лише воно бути покладене в основу обвинува- чення?
Дайте оцінку діям і рішенням слідчого.
Змоделюйте свою програму дій як слідчого в описаній си- туації, задіявши всі елементи процесу доказування.-
5. В селі Гаї Пустомитівського району було обкрадено мага- зин. Інспектор карного розшуку (оперуповноважений карно- го розшуку) Мартинюк, який прибув на місце вчинення злочину, виявив недалеко від магазину сліди взуття невідо- мих осіб. Не маючи в своєму розпорядженні необхідних для виготовлення зліпків слідів матеріалів, він викликав як поня- того місцевого шевця Відуна і запропонував йому детально вивчити виявлені сліди та бути готовим до зіставлення їх із взуттям підозрюваних осіб, а також бути готовим дати пока- зання як свідок. Після цього Мартинюк склав протокол огляду місця події, в якому під диктовку Відуна описав також вияв- лені сліди взуття.
1. Чи можна Відуна вважати спеціалістом, якого запрошено до участі у проведенні слідчої дії?

Які форми використання досягнень науки і техніки пере- дбачені КПК?
Проаналізуйте дії Інспектора і дайте їм оцінку.
6. Слідчий слідчого відділення по ДТП (дорожньо-транс- портних подіях) слідчого відділу управління внутрішніх справ м. Львова за повідомленням ДАІ виїхав на місце дорожньо- транспортної події. У результаті його огляду та отримання по- яснень очевидців події слідчий встановив: водій тресту «Промбуд» Климко, керуючи закріпленим за ним вантажним автомобілем у нетверезому стані (такий стан він визначив за запахом алкоголю), не забезпечив безпеки руху при обгоні трамваю, вчинив наїзд на Громову, яка від одержаних травм померла на місці події.
Провівши огляд місця події, слідчий порушив кримінальну справу за цим фактом і розпочав розслідування справи. Він допитав водія Климка та свідків події. Водій, зокрема, пояс- нив: він перебуває у тверезому стані; їде за цеглою; коли робив обгін трамваю, з-за нього раптово вибігла потерпіла на про- їжджу частину дороги; гальмувати було вже пізно і тому стався наїзд. Аналогічну Інформацію про поведінку потерпілої дав та- кож свідок Гальперін. Він, крім того, повідомив, що потерпіла вийшла на дорогу з-за трамвая і дивилася в протилежний від руху автомашини бік. На його думку, потерпіла з'явилася рап- тово перед автомобілем приблизно на віддалі біля трьох метрів. Перевіркою показань водія Климка на місці було встановлено, що відстань від місця, де водій побачив потерпілу, до місця на- їзду на неї становила 16 метрів.
Назвіть елементи процесу доказування.
Оцініть дії слідчого, спрямовані на виявлення і збір дока- зової інформації.
Які, на вашу думку, необхідно вчинити дії з метою одер- жання доказів у цій справі?

Тема 7.
ПОКАЗАННЯ ОСІБ ЯК ДОКАЗИ В
КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

План заняття



Поняття показань свідка, потерпілого, підозрюваного і обвинуваченого та їх предмет.
Процесуальне становище свідка і потерпілого за КПК Ук- раїни: права, обов'язки, відповідальність.
Свідоцький імунітет: сучасний стан і перспектива зако- нодавчого врегулювання.
Особливості показань неповнолітнього свідка. Процесу- альні гарантії одержання правдивої інформації від нього.
Особливості оцінки показань потерпілого від злочину.
Види показань підозрюваного і обвинуваченого. Зміц- нення процесуальних гарантій їх прав.
Показання експерта за КПК України.

Нормативний матеріал та судова практика



іШКУкраїни: глава 5, статті 43, 43і, 49, 61, 143; глава 14, статті 201, 311, 367, ч. 2 ст. 370.
Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Плену- му Верховного Суду України № 13 від 2 липня 2004 р.
Про додержання судами України процесуального законо- давства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р. (пункти 4, 5) (зі змінами і доповненнями).
Додаткова спеціальна література
Бекешко С. П., Матвиенко В, А. Подозреваемый в совет- ском уголовном процессе. M., 1969.
Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі Украї- ни. X., 2005. Розділ 4.

Грошевий Ю. M., Стахівський С. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Наук.-практ. посіб. K., 2006. Розділ 3.
Казаренко М. Право свідка на імунітет та підстави його застосування // Право України. 1998. № 2.
Калашникова Н. И. Гарантии прав свидетеля, эксперта, переводчика, понятого в советском уголовном процессе. M., 1966.
КарнееваЛ. М. Значение показаний обвиняемого (подсу- димого} // Советская юстиція. 1971. № 23.
Нор В. Т. Свідок у кримінальному процесі України: коло осіб, предмет показань та свідоцький імунітет // Вісник Львів- ського університету. Серія юридична. Львів, 2002. Вип. 37.
Смислов В. И. Свидетель в советском уголовном процес- се. M., 1975.
Соловьев А. В. Допрос свидетеля и потерпевшего. M., 1974.

Стахівський С. Відповідальність свідка у кримінально- му процесі / / Право України. 1997. № 2.
Стахівський С. Особливості формування окремих проце- суальних джерел / / Право України. 1998. № 7.
Стахівський С. Проблеми імунітету свідків у криміналь- но-процесуальному законодавстві / / Право України. 1996. № 9.
Стахівський C. М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. K.: Олан, 2001.
Стахівський С. М. Теорія і практика кримінально-про- цесуального доказування. K., 2005. Розділ 3.
Якуб М. А. Показания обвиняемого как источник дока- зательств в советском уголовном процессе. M., 1963.
ЯкубМ. А. Показания свидетелей и потерпевших. M., 1968.

ф Питання для самоконтролю

І.Який процес формування показань осіб (одержання, сприйняття, фіксація, збереження, відтворення і переда- ча інформації)?
Які фактори впливають на повноту і достовірність пока- зань свідка і потерпілого?
Які особи можуть бути допитані як свідки?
Які особи не можуть бути допитані як свідки?
Яким є предмет свідоцьких показань?

Якими є особливості формування показань неповноліт- ніх свідків?
Які права має свідок в кримінальному процесі?
Які обов'язки несе свідок за КПК України?
За що і яку саме несе відповідальність свідок за законо- давством України?

Які процесуальні гарантії проти лжесвідчень передба- чені КПК України?
Чим відрізняється процесуальний порядок одержання показань від свідка і від потерпілого?
Яким є предмет показань потерпілого?
Якими є особливості оцінки показань потерпілого?
Яким є предмет показань підозрюваного і обвинуваче- ного?
Які існують види показань обвинуваченого і підозрюва- ного?
Чи має яку-небудь перевагу зізнання обвинуваченого у вчиненні злочину над іншими доказами?
За яких обставин визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину може бути покладене в основу обвину- вачення?
Чи має захисник право брати участь у допиті підозрюва- ного чи обвинуваченого за КПК України?
Якими є особливості оцінки показань обвинуваченого та підозрюваного?
В яких випадках і з приводу яких обставин може бути допитаний експерт?



Завдання і задачі

1. У справі про обвинувачення Чайки у завданні тяжких тілесних ушкоджень Кривці останній повідомив слідчому, що очевидцями події злочину були 5-річний Юрко Горобець, ста- рий Шорман, глухонімий Силенко і сестра обвинуваченого Чайка. Він просив викликати і допитати їх як свідків. Слідчий клопотання потерпілого задоволив лише частково, відмовив- ши у допиті малолітнього і сестри обвинуваченого.
Як хто і з приводу яких обставин можуть бути допитані названі потерпілим Кривкою особи?
Якими будуть процесуальні обов'язки та права названих осіб у випадку, коли вони будуть допитані як свідки?
Чи допитуватимуться вони як свідки в однаковому про- цесуальному порядку?
Чи правильним є рішення слідчого?

2. Обвинувачений Карбовник співучасник злочину, перед- баченого ч. 2 ст. 142 KK України, ухилився від слідства. Справа про нього була виділена в окреме провадження і після проведення всіх необхідних і можливих у відсутності обвину- ваченого слідчих дій була зупинена {зупинене провадження в справі). Після розшуку Карбовника і відновлення провадження слідчий викликав на допит засудженого співучасника цього злочину Михальського.
Як хто і з приводу яких обставин може бути допитаний останній?
Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України?
3. Адвокат Березюк сусід Злобіна, обвинуваченого у вчи- ненні злочину, передбаченого ст. 157 KK України, був виклика- ний на допит як свідок. З'явившись на виклик, він заявив, що показань давати не буде, оскільки до нього звертався за пора- дою Злобін, і він дав свою згоду бути його захисником після пред'явлення обвинувачення.
Чи підставна заява адвоката?
З приводу яких обставин справи захисник обвинуваче- ного не може допитуватися як свідок?
4. Адвокат Гикавка, який представляв інтереси потерпілого у справі про обвинувачення Зюзака в злочині, передбаченому ч. З ст. 296 KK України, був викликаний як свідок. З'явившись на виклик слідчого, він заявив, що свідком у цій справі бути не може, оскільки про обставини справи йому стало відомо в зв'язку з виконанням функцій представника потерпілого.
Чи підставна заява адвоката?
Чи можуть бути допитані як свідки представники по- терпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача і за яких обставин?
В яких випадках допускається суміщення представника (кого?) і свідка?
5. Підозрювані Варава і Микулик на допитах, визнаючи свою участь у бійці, розповіли за яких обставин вона виникла, а також про особисту участь у завданні тілесних пошкоджень Скибіцькому. Проте кожний з них стверджував, що удар но- жем завдав потерпілому не він, а його співучасник.
Які обставини враховуються при оцінці показань?
З допомогою яких процесуальних заходів можуть бути перевірені ці показання?
Визначіть предмет показань підозрюваного.

6. Абраменко обвинувачувався втому, що він, перебуваючи в неприязних стосунках з Охріменком, в ніч на 5 травня вчи- нив замах на умисне знищення його майна шляхом підпалу. Не визнаючи себе винним у підпалі, Абраменко як обвинувачений на допиті заявив, що в ніч на 5 травня він чергував на фермі і нікуди з неї не відлучався. Про те, що хтось намагався в ту ніч підпалити будинок Охріменка, він довідався лише ранком 5 травня від завідуючого фермою, коли той прийшов на роботу.
Визначте предмет показань обвинуваченого.
Які є види показань обвинуваченого?
Визначте можливі способи І процесуальні засоби для пе- ревірки показань Абраменка.
7. Вироком Завадського районного суду м. Миколаєва Бон- даренка М. було засуджено за ч. З ст. 296, ст. 116 і ч. 2 ст. 126 KK України до 13 років позбавлення волі. Постановою судді для участі в судовому засіданні в цій справі були допущені як за- хисники Бондаренко 3. і Бондаренко К. батько і брат засу- дженого.
Як видно з матеріалів справи, останні під час досудового слідства допитувалися як свідки щодо обставин злочину та об- ставин, що характеризують особу засудженого.
За апеляцією прокурора постанову судді та вирок суду було скасовано.
Чи правильно вчинив апеляційний суд, скасувавши названі рішення суду?

План заняття

Поняття і значення речових доказів як одного з джерел доказів у кримінальному процесі.
Види речових доказів.
Особливості збирання, оцінки і збереження речових до- казів,
Процесуальний порядок оформлення предметів як речо- вих доказів.
Визначення долі речових доказів при вирішенні кри- мінальної справи по суті.



Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 65 67, 7881, 83, ч. 1 ст. 214, ст. 224, частини 1 і 9 ст. 335.
Інструкція «Про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів по кримінальних справах, цінностей і іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і су- дами», затверджена наказом міністра юстиції CPCP 18 жовтня 1989 р. № 34/15 і введена в дію з 1 липня 1990 p. / / Криміналь- но-процесуальний кодекс України з постатейним матеріалом / За відп. ред. Шибіко В. П. K.: Юрінком Інтер, 2000. C 484500.
Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 р. (пункти 19, 20) (зі змінами і доповненнями від 3 грудня 1997 p.).
Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. № 12 (п. 37) (зі змінами і до- повненнями від 3 грудня 1997 p.).

Нормативний матеріал та



Додаткова спеціальна література
Арсенъев В. Д. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе. M., 1957.
Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказа- тельства. M., 1980.
Выдря М. М. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе. M., 1995.
Грошевий Ю. M., Стахівський С. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Наук.-практ. посіб. К., 2006. Розділ 3.
Аяш А. А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. К., 1991.
Нор В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судо- производстве. К., 1989. Глава V.
Селиванов Я. А Вещественные доказательства. M., 1971.
Стахівський С. М. Теорія І практика кримінально-проце- суального доказування. К., 2005. Розділ 3.
Теория доказательств в советском уголовном процессе. M., 1973. Глава ХГ.

ф Питання для самоконтролю
Що слід розуміти під «речовими доказами» у криміналь- ному процесі?
Яким чином відображається, зберігається і передається інформація (фактичні дані) «через» матеріальні об'єкти?
Чи мають речові докази які-небудь переваги над інши- ми доказами?
Які існують підстави для віднесення матеріального об'єк- та до речових доказів у справі?
Які види найбільш розповсюджених речових доказів пе- редбачає чинний кримінально-процесуальний закон?
Що необхідно зрозуміти під «похідними» речовими дока- зами?
За яких умов з'являються у справі похідні речові докази?
Чи можуть бути речовими доказами документи?
Як відмежувати речовий доказ від документа як окре- мого джерела доказу?

Чи можуть бути речовими доказами відібрані зразки для порівняльного дослідження?
Якою є процесуальна форма речового доказу?
Які науково-технічні засоби використовуються для фік- сації речових доказів і чия допомога при цьому може бути використана?

Чи можна предмети, подані органам розслідування гро- мадянами, представниками державних, громадських та інших організацій, визнати речовими доказами?
Яким є загальний порядок зберігання речових доказів?
Яким є порядок зберігання таких речових доказів, як: гроші, цінні папери, коштовності, наркотичні речовини?
Якими процесуальними документами вирішується доля речових доказів?
Чи можуть бути повернуті і кому об'єкти злочинного по- сягання речові докази до вирішення справи по суті? Якщо так, то за яких умов?
Якою є доля різних видів речових доказів?
Яким є порядок вирішення долі речових доказів, які мо- жуть швидко зіпсуватися?



Завдання і задачі

1. Під час огляду місця події злочину (крадіжки майна з ма- газину способом злому дверей і проникнення через них в при- міщення магазину) слідчий з допомогою експерта-криміналіста знайшов відбитки пальців на прилавку, закривавлений бинт і відбиток взуття з правої ноги, невідомо ким залишені.
Як має діяти слідчий у цьому випадку?
Яким є порядок фіксації речових доказів?
До якого виду речових доказів належать знайдені пред- мети та їх відбитки?
2. Слідчим райвідділу внутрішніх справ Галицького району м. Львова була порушена кримінальна справа за фактом неза- конної реалізації громадянином Овсієнком промислових і про- довольчих товарів. Під час проведеного в його квартирі обшуку були виявлені 400 л оливкової олії в молочних бідонах, 230 кг вершкового масла, 120 кг ковбаси «Сервілат», 3 телевізори «Електрон», 20 пар чоловічих штанів-джинсів фірми «Левіс» та Інші товари.
Чи є підстави визнати виявлені предмети речовими дока- зами в справі?
Яким є процесуальний порядок визнання предметів ре- човими доказами?
До якого виду речових доказів належать виявлені пред-

мети?

4. Як слід вчинити з продуктами, які можуть швидко псува-

тися?

3. Розглянувши кримінальну справу про обвинувачення за- відувача спортивним магазином Бровка у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 KK України, суду резолютивній частині вироку вказав: 1) 10 пар лиж і 12 комплектів чоловічих і жіно- чих спортивних костюмів, які привласнив підсудний і які були вилучені у нього на квартирі та визнані речовими доказами, підлягають реалізації, а вилучені суми мають бути звернені на відшкодування завданої шкоди; 2) знайдені на квартирі гроші в сумі 5 700 грн повернути сім'ї підсудного; 3) чисті бланки на- кладних на одержання товарно-матеріальних цінностей, знай- дені в гаражі підсудного, знищити; 4) п'ять золотих монет царського карбування вартістю 10 крб кожна та діамантовий перстень, які є фамільними цінностями і перейшли в спадщину від батька підсудного, повернути дружині останнього.
Якою є доля різних речових доказів при вирішенні кри- мінальної справи по суті?
Вирішіть долю названих речей доказів у справі на підставі чинного законодавства.
4. Громадянка Арбузова у зв'язку з сімейними неполадками вирішила покінчити життя самогубством і з цією метою перері- зала на руці вену. Після цього залишила записку, написану кро- в'ю, такого змісту: «Яким ти був, таким і залишився». Поранену Арбузову було відправлено до лікарні, а в кімнаті було проведе- но огляд, під час якого слідчий виявив: бритву з бурими пля- мами, схожими на кров; згадану записку; записник, у якому Ар- бузова щоденно занотовувала свої переживання та враження.
Слідчий склав акт вилучення виявлених предметів і приєд- нав його до справи. Бритву, записку, записник зберігав в окре- мому пакеті.
До якого виду джерела доказів належить віднести вилу- чені предмети?
Чи має доказове значення складений слідчим акт?
Як процесуально оформити вилучення і приєднання до справи названих предметів?
5. У селищі Брюховичі група грабіжників скоїла напад на Пі- тухова. Під загрозою фінського ножа грабіжники запропонували Пітухову зняти плащ і годинник. Побачивши автомашину, яка наближалася по шосе, злочинці втекли. В автомашині їхали вій- ськовослужбовці, які, дізнавшись про подію, організували пере- слідування злочинців і двох із них затримали. В момент затри- мання один із злочинців кинув у сніг якийсь блискучий предмет. Незабаром на місце події прибули працівники міліції. Вважаючи, що злочинець кинув фінський ніж, вони провели огляд місця події, але ножа не виявили через велику кількість снігу.

Через три тижні Гусєва, яка живе поблизу місця події, при- несла дільничному інспектору міліції фінський ніж і заявила, що знайшла його поблизу шосе.
Працівники міліції пригадали про подію і дійшли висновку, що це і є той ніж, що розшукувався у справі про пограбування Пітухова. Вони передали ніж слідчому без будь-якого докумен- тального оформлення, а останній виніс постанову про приєд- нання фінського ножа до справи як речового доказу.
При розгляді справи в суді підсудні категорично заперечу- вали належність їм ножа. Викликана в суд як свідок Гусєва за- явила, що точно вказати місце, де вона знайшла ніж, не може, оскільки сніг зійшов і місцевість змінила свій вигляд. Харак- терних ознак знайденого ножа також назвати не може, але пам'ятає, що ніж мав різнокольорову ручку.
Чи можна за таких обставин визнати ніж речовим дока- зом у справі?
Як необхідно було органам дізнання і слідчому процесу- ально оформити знайдений ніж?
Яке рішення міг прийняти суд у наведеній ситуації?
7. З вересня 2002 р. близько 11 год ранку троє невідомих, один з яких був у формі працівника міліції, зупинили таксі, у якому перебували головний касир міського вузла зв'язку Доля та інкасатор Василенко з 200 тис. грн, тільки що одержаними у банку. Погрожуючи вогнепальною зброєю, невідомі відібрали гроші та втекли на автомобілі «Жигулі».
Одержавши повідомлення про це, в УВС області ввели в дію план «Сирена». Через 50 хв екіпаж однієї з патрульних машин виявив грабіжників на території підприємства «Дружба». Вони, залишивши машину, намагалися втекти, але були затримані.
У залишеній ними машині виявлено гроші в сумі 199 500 грн, два обрізи мисливських рушниць, патрони до них, комплект міліцейської форми, гумовий кийок, паспорти на ім'я Попова, Галамаєва і Власова та довідку про звільнення останнього з місць позбавлення волі.
Оцініть доказове значення виявлених предметів.
Які процесуальні дії потрібно вчинити, щоб закріпити ви- явлені дані?

8. Із розподільника Інституту експериментальної патології було викрадено 8 японських мавп макак, яких виростили для продажу за кордоном і мали намір продати їх приблизно за 100 тис. доларів США. Злочин було розкрито, мавп вилучено і повернуто законному власникові.
До якого виду доказів слід віднести у цьому випадку мавп?
З 7 813 65

Тема 9.
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ



План заняття

Поняття і значення висновку експерта як доказу у кримі- нальному процесі.
Процесуальний статус судового експерта: права, обов'яз- ки, відповідальність.
Предмет судової експертизи та її види.
Права учасників кримінального процесу та їх реалізація при призначенні та проведенні судової експертизи.
Постанова про призначення експертизи.
Висновок експерта та його структура.
Особливості оцінки висновку експерта.
ШНормативний матеріал та , судова практика
Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 62, 6567, 7577, 91, 92; глава 18 (статті 196205); статті 311, 367, 368.
Закон України про судову експертизу від 25 лютого 1994 р. (зі змінами і доповненнями).
Додаткова спеціальна література
Башматов Б. М. Эксперт и специалист в уголовном су- допроизводстве. M., 2003.
Грошевий Ю. M., Стахівський С. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Наук.-практ. посіб. K., 2006. Розділ 3.
Исаева Л. М. Специальные познания в уголовном судо- производстве. M., 2003.
Івакін Е. Державна судова експертиза гарантія одер- жання об'єктивних і достовірних доказів у справі / / Право України. 2000. № 9.
Крылов И. Ф. Судебная экспертиза в уголовном процес- се. M., 1983.

Селина В. В. Применение специальных познаний в уго- ловном судопроизводстве. M., 2002.
Стахівський С. М. Теорія і практика кримінально-проце- суального доказування. К., 2005. Розділ 3.
Шляхов А. Р. Судебная экспертиза: организация и прове- дение. M., 1979.
Эйсман А. А. Заключение эксперта: структура и научное обоснование. M., 1967.
10. Экспертизы** судебной практике. К., 1987.

+ Питання для самоконтролю
Що таке експертиза?
Які є види експертиз?
Які ви знаєте експертні установи в Україні?
В яких випадках призначається судова експертиза?
В яких випадках обов'язково призначається судова ек- спертиза?
Що таке предмет і об'єкт експертизи?
Хто може бути експертом у кримінальній справі?
Яким є зміст поняття «спеціальні знання»?
Що слід розуміти під поняттям «компетенція експерта»?

Що слід розуміти під самостійністю і незалежністю ек- сперта?
Якими є процесуальні обов'язки експерта?
Якими є процесуальні права експерта?
Якою є відповідальність експерта за неналежне вико- нання своїх обов'язків: за злісне ухилення; за відмову без поважних причин від виконання своїх обов'язків; за дачу завідомо неправдивого висновку?
Яким є порядок призначення експертизи?
Якими є структура і зміст постанови про призначення експертизи?
Якими с права обвинуваченого і потерпілого під час призначення та проведення експертизи?
Що являє собою висновок експерта як доказ у криміналь- ному процесі? Якими є Його суттєві ознаки (властивості)?
Які є види висновків експерта?
Яким є доказове значення ймовірного висновку експерта?
Якою є структура висновку експерта?
Чи має які-небудь переваги висновок експерта над ін- шими доказами в справі?
Які особливості оцінки висновку експерта?

Завдання і задачі

1. У справі, яка була порушена за фактом вбивства Павло- ва, під час огляду місця події недалеко від трупа в кущах був знайдений кухонний ніж, на лезі якого містилися плями бурого кольору, схожі на кров.
Слідчий написав листа керівництву Львівського НДІСЕ, який у своїй структурі має лабораторію з дослідження речових дока- зів. У листі слідчий на вирішення експертів поставив запитання:
чи бурі плями на кухонному ножі є плямами крові людини;
якщо вони є кров'ю людини, то якою є її групова належність?

Що є підставою для проведення експертизи в криміна- льній справі?
Яким є співвідношення між поняттями «експерт» і «екс- пертна установа»?
Дайте оцінку діям слідчого.
2. Кондратенку було пред'явлено обвинувачення в тому, що, перебуваючи в нетверезому стані, небезпечним для життя ба- гатьох людей способом пострілами з мисливської рушниці він убив двох пастухів Сіренка і Климчука.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат Костовський, заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану підсудного. Своє клопо- тання захисник мотивував тим, що Кондратенко був учасни- ком війни, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілим є мотив убивства. Адже підсудний перебу- вав у дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався підсудний, про стан його здоров'я.
Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки підсуд- ний визнав вину і заявив про свою готовність нести відпо- відальність за свій вчинок.
Вироком суду Кондратенко був визнаний винним у пред'явле- ному обвинуваченні І засуджений на 15 років позбавлення волі.
Захисник подав на вирок суду апеляцію, в якій просив ска- сувати його і скерувати справу на новий розгляд.
В яких випадках проведення експертизи є обов'язковим?
Чи слідчий і суд діяли відповідно до кримінально-проце- суального закону?
Якщо є підстави для призначення в справі експертизи, то: 1) яку експертизу слід призначати; 2) які питання не- обхідно поставити на вирішення експерта?
Яке рішення слід прийняти апеляційному суду в описаній ситуації?

3. У готелі «Ювілейний» з п'ятого поверху в проміжку між сходами впав громадянин Валько і розбився. Слідчому, що прибув на місце події, чергова на поверсі повідомила, що Валь- ко за кілька хвилин (57 хв) до падіння стояв разом із громадя- нином Ткебучавою на сходах 5-го поверху і про щось голосно розмовляв. Цю обставину підтвердив і Ткебучава, заявивши, що з Валько він перебував у дружніх стосунках. Залишив він його на 5-му поверсі і пішов у буфет обідати. Там він почув, що хтось впав з п'ятого поверху і розбився.
Слідчий вирішив призначити судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставив питання: що стало причиною смерті громадянина Валька нещасний випадок чи самогубство?
Як би ви діяли в описаній ситуації? З'ясуйте питання про компетенцію експерта.
4. Під час перевезення робітників-будівельників на обладна- ній для цього вантажній автомашині її водій Штеменко пору- шив правила вуличного руху, результатом чого стала автопри- года без тяжких наслідків. Встановивши цю обставину, а також те, що Штеменко вживав на роботі в той день спиртне, начальник автоцеху Ткачук усунув його від роботи і подав ра- порт про переведення його на місяць в автослюсарі. Незадово- лений Штеменко кишеньковим ножем завдав начальнику цеху поранення в груди, від якого він незабаром помер. Під час допи- ту як обвинуваченого Штеменко винним визнав себе повністю, але заявив, що дій своїх не пам'ятає і не може їх пояснити.
Під час досудового слідства була призначена слідчим і прове- дена судово-психіатрична експертиза лікарями-психіатрами обласної психіатричної лікарні Барановим і Гаврищуком, які дали спільний висновок. З нього вбачалося, що обвинувачений є психічно здоровим. Проте захисник обвинуваченого заявив клопотання про призначення повторної стаціонарної експер- тизи, на вирішення якої він просив поставити питання: чи не пе- ребував Штеменко в момент нападу на Ткачука в стані патало- гічного сп'яніння? Слідчий відмовив у задоволенні клопотання.
Під час розгляду справи в судовому засіданні захисник знову повторив своє клопотання. Суд задовольнив його, призначивши стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої було доручено лікарям обласної психіатричної лікарні Баранову і Стеценку. На вирішення експертів були поставлені питання: чи хворіє Штеменко на якесь психічне захворювання; чи є він осудним стосовно інкримінованого йому злочину; чи не є Ште- менко холериком за типом темпераменту? Експерти дійшли висновку, що підсудний на психічне захворювання не хворіє і є повністю осудним. За типом темпераменту холерик.

Захисник знову заявив у судовому засіданні клопотання про проведення додаткової експертизи, оскільки у проведенні експертизи брав участь експерт, який проводив попередню експертизу. Суд відхилив клопотання захисника. У своїй ухвалі він відзначив, що в суді проводилася, власне, додаткова, а не повторна експертиза. Що ж до участі в проведенні експертизи лі- каря Баранова, то, як відомо, закон не забороняє брати участь тому самому експерту при проведенні додаткової експертизи.
В яких випадках призначаються додаткова і повторна експертизи?
Чи може бути відведений експерт і якщо так, то які для цього є підстави?
Дайте оцінку діям суду і захисника.
5. У справі про обвинувачення Торчакова за п. 4 ст. 115 KK України була проведена комплексна психолого-психіатрична експертиза групою експертів у складі двох психіатрів, ліка- ря-психолога, судового психолога і педагога. На запитання про осудність і відповідність фізичного та інтелектуального розвит- ку обвинуваченого досягнутому віку всі експерти дали пози- тивну відповідь, а на запитання про усвідомлення значення своїх дій у момент вчинення вбивства І розуміння їх як особли- во жорстоких психіатр і педагог відповіли позитивно, лікар- психолог негативно, а судовий психолог утримався від від- повіді. Більшістю голосів була прийнята позиція психіатрів І педагога. Висновок експертизи підписали всі експерти, однак у судовому засіданні кожен із них виклав свої міркування.
Яке доказове значення має висновок експертизи в цьому випадку?
Як повинен оцінити суд висновок експертизи і показан- ня експертів?
6. Лозовський Дмитро був притягнутий до відповідальності за ст. 115 KK України за вбивство своєї дружини, Лозовської Марії. Як речовий доказ у Лозовського була вилучена мисли- вська рушниця і направлена «в інститут експертизи для прове- дення балістичної експертизи». В результаті дослідження було встановлено, що Лозовську Марію було вбито з цієї рушниці і відповідний висновок був направлений слідчому прокуратури. В зв'язку з переїздом Інституту в інше приміщення мисливська рушниця Лозовського була загублена. У судовому засіданні Ло- зовський відмовився від даних ним показань і свою вину запе- речував, а його захисник поставив під сумнів висновок експер- тизи і заявив клопотання про проведення повторної експертизи.
Як повинен діяти суду цьому випадку?
Яке значення має висновок проведеної балістичної експертизи?

Тема 10.
ПРОТОКОЛИ СЛІДЧИХ t СУДОВИХ ДІЙ ТА ІНШІ ДОКУМЕНТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОКАЗІВ



План заняття

Поняття та види протоколів слідчих дій як джерел до- казів.
Процесуальна форма та зміст протоколу слідчої дії. До- датки до нього.
Судові протоколи: види, зміст та порядок складання.
Зауваження на протокол судового засідання: внесення, розгляд і вирішення.
Поняття документа як джерела доказів. Види докумен- тів.
Перевірка й оцінка документів як джерел доказів.
Протоколи з відповідними додатками, складені уповно- важеними органами за результатами оперативно-розшу- кових заходів, як джерело доказів.

ШНормативний матеріал та судова практика
Кримінально-процесульний кодекс України: п. 20 ст. 32; статті 6467, 80, 82, 83; глава 6 (статті 84-882); статті 176, 188, 195.
Закон України про оперативно-розшукову діяльність від 18 лютого 1992 р. (статті 8, 10) (зі змінами і доповненнями).
Закон України про організаційно-правові основи бороть- би з організованою злочинністю від ЗО червня 1993 р. (ст. 15) (зі змінами і доповненнями).
Додаткова спеціальна література 1. Горский Г Ф., Кокорев А. Д., Элькинд П. С. Проблемы до- казательств в советском уголовном процессе. Воронеж, 1978. Глава 4.

2. Грошевий Ю. M., Стахівський С. М, Докази і доказування у кримінальному процесі: Наук.-практ. посіб. K., 2006. Розділ 3.
З.Дорохов В. Я. Понятие документа в советском праве // Правоведение. 1982. № 2.
їщенко В. Поняття документа як джерела доказів у кри- мінальному судочинстві // Право України. 1997. № 2.
їщенко В. Поняття протоколів слідчих і судових дій як са- мостійного виду доказів у кримінальному судочинстві / / Пра- во України. 1998. № 5.
КопьеваА. Н. Документы как доказательства в советском уголовном процессе. - Иркутск, 1973.
Аисиченко В. К. Криминалистическое исследование доку- ментов: Автореф. дис. ... док. юрид. наук. Киев, 1974.
Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном су- допроизводстве. Киев, 1984.
Пинхасов Б. И. Использование документов в доказыва- нии. Ташкент, 1977.

Погарецький М. А. Протоколи оперативно-розшукових заходів новий вид доказів у кримінальному судочинстві / Теорія та практика застосування чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства в сучасних умо- вах: Тези доповідей науково-практичної конференції у 2-х ч. Ч. 1. K., 2002.
Погорецький М. А. Судовий контроль та прокурорський нагляд за використанням протоколів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. 2003. № 2.
Погорецький М. Докази у кримінальному процесі. Вико- ристання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання доказів // Вісник прокуратури. 2002. № 2 (14).
Прокофьев Ю. Н. Понятие и сущность документов как доказательств в советском уголовном процессе. Иркутск, 1987.
Стахівський С. М. Теорія і практика кримінально-про- цесуального доказування. К., 2005. Розділ 3.
Теория доказательств в советском уголовном процессе. - M., 1973. Глава XII.
HIyмило M. Є. Наукові засади використання оператив- но-розшукових матеріалів в доказуванні по кримінальних справах. Судова реформа в Україні: проблеми І перспективи // Матеріали науково-практичної конференції. X., 2002.

9

Питання для самоконтролю

Протоколи яких слідчих дій є джерелом доказів у кримі- нальному процесі?
Які вимоги щодо форми і змісту протоколів слідчих дій передбачені кримінально-процесуальним законом?
Які процесуальні гарантії щодо повноти і достовірності інформації, зафіксованої в протоколі, встановлені зако- нодавцем?
Що являють собою додатки до протоколу слідчої дії? Яким є їхнє процесуальне значення?
Які є судові протоколи?
Який зміст має протокол судового засідання?
Яким є порядок внесення, розгляду і вирішення заува- жень на протокол судового засідання?
Що слід розуміти під «документом» як джерелом доказо- вої інформації у кримінальному процесі?
Якими є ознаки документа як джерела доказів?

Які реквізити містять офіційні документи?
У чому полягає відмінність між документом і докумен- том речовим доказом?
Протоколи яких оперативно-розшукових заходів мо- жуть бути джерелами доказів у кримінальній справі?
Якими є вимоги до протоколів оперативно-розшукових заходів?
Як оцінюються протоколи оперативно-розшукових за-

ходів?



Завдання і задачі

1, Дайте письмовий перелік слідчих дій, протоколи про про- ведення яких є джерелом доказів у кримінальній справі.
2. Потерпілий КвасницькиЙ при проведенні впізнання вка- зав на Баб'яка як на чоловіка, який два дні тому, погрожуючи фінським ножем, відібрав у нього гаманець з грошима і доку- ментами та ручний годинник японської фірми «Орієнт». Після виконання цієї слідчої дії слідчий прийняв рішення затримати Баб'яка як підозрюваного.
Чи є в цьому випадку підстави для затримання опізнаного?
Які підстави для затримання підозрюваного у вчиненні злочину передбачені КПК України?

Який процесуальний документ виноситься при затри- манні особи як підозрюваної і яким є його зміст?
Пригадайте процесуальні права, які має підозрюваний у вчиненні злочину.
Чи може бути протокол затримання джерелом доказу в кримінальній справі?
3. Старший слідчий прокуратури Львівської області допитав як свідка Харламову О. П., склавши при цьому такий протокол:
Протокол допиту свідка
19 жовтня 2006 р. м. Львів
Допит розпочато о 10 год. Закінчено о 11 год. ЗО хв.
Старший слідчий прокуратури Львівської області радник юстиції Іва- ненко П. І. у своєму службовому кабінеті допитав свідка з дотриманням ви- мог статей 85, 167, 170 КПК України.
Особа свідка встановлена за даними паспорта громадянина України серії iV-СҐ № 557582, виданого 26 грудня 1984 року Стрийським міським відділом внутрішніх справ Львівської області.
Прізвище, ім'я та по батькові Харламова Ольга Петрівна.
Рік народження 29 березня 1953 року.
Місце народження.
Громадянство громадянка України.
Національність росіянка.
Родинний стан одружена.
Освіта вища, закінчила економій факультет Львівського політех- нічного інституту в 1977 році.
Місце роботи Стрийська меблева фабрика, економіст.
Місце проживання м. Стрий Львівської області, вул. Зелена, буд. 8, кв. 9.

Судимість не має.
В яких стосунках перебуває з потерпілим та обвинуваченим у ро- динних. Обвинувачений її син.
Харламовій О. П. повідомлено, що вона викликана як свідок в криміна- льній справі про обвинувачення Харламова В. Я. за ст. 115 KK України. Відповідно до ст. 70 КПК України їй роз'яснено обов'язки свідка І попе- реджено про кримінальну відповідальність за відмову віддавання показан- ня за ст. 385 KK України.
На пропозицію розповісти все, що відомо їй про життя і поведінку сина за останній рік, свідок повідомила: «Мій син, Харламов Валерій Якович, на- родився в 1986 році від першого шлюбу у м. Львові, де я в той час працюва- ла. В 1989 році мого чоловіка Харламова Якова Овсійовича перевели на роботу до м. Стрия Львівської області, де він працював головним інже- нером цегельного заводу. Коли Валерію було 6 років, помер батько. Через рік син пішов вчитися до першого класу Стрийської міської середньої шко- ли № 7. Через рік ми переїхали жити до моєї сестри Федорової Марини у

м. Рівне. Але у зв'язку з незадовільними житловими умовами сім'ї сестри через півтора року змушені були повернутися назад до Стрия. Коли син пішов до 4-го класу, я вдруге одружилася з Кондратюком Павлом Йосипо- вичем, з яким і живу в цей час. Після закінчення 9-го класу син Валерій не захотів навчатися у школі і вирішив Іти працювати. Я не заперечувала, оскільки він навчався в основному на «задовільно». В 2002 році син вчинив крадіжку автомобіля і був засуджений на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі, але був звільнений судом від відбування покарання з випробуванням. По- ведінка сина в цей час мене дуже турбувала: він інколи не виходив на робо- ту без поважних причин; часом не ночував дома; відчувалося, що він вживає алкогольні напої. На мої прохання та прохання вітчима змінити спосіб життя не реагував.
У листопаді 2004 року його призвали на службу до Збройних Сил Украї- ни. Службу проходив у м. Котовську Одеської області. Перебуваючи в армії, він на третьому місяці служби з кимось зі своїх молодших командирів побився І самовільно залишив частину. За це він був засуджений військо- вим судом до тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 1 рік. Про це я нічого не знала, а довідалася, коли він відбув покарання і проходив подальшу службу.
10 жовтня 2006 року він приїхав додому після демобілізації з армії. Я звернула увагу на те, що він був одягнений у військовий стрій, але, крім військового, у нього був І цивільний одяг, зокрема: куртка нейлонова сіро- го кольору; темно-коричневі штани; блакитна сорочка та чорні туфлі. Цей одяг він тримав у своїй валізі. Крім того, я побачила, що особливих радощів у зв'язку з демобілізацією він не проявив. Більше того, був мовчазний і дратівливий. Я якось його запитала, чи з ним чогось не трапилося. Він по- мовчав, потім махнув рукою і промовив: «Здається, знову влип». Більше він мені нічого не повідомив, хоч я і намагалася вивідати у нього, у чому поля- гають його проблеми.
Питання: Чи Ви не бачили у сина після його приїзду яких-небудь пред- метів, що є зброєю?
Відповідь: Ні, таких предметів у нього я не побачила.
Питання: Чи знайомилися Ви з тим, що було у його валізі?
Відповідь: Я одного разу хотіла подивитися туди, і попросила сина по- казати, що там міститься, але це його тільки розсердило, і він категорично відмовився показати. Більше того, замкнув валізу.
Питання: Чи не цікавились Ви у сина, як він збирається жити далі, адже він вже два рази був засуджений?
Відповідь: Я про це йому неодноразово говорила і просила як мати, щоб він змінив свою поведінку, пішов працювати, чесно ставився до праці, створив свою сім'ю. Проте такі розмови були йому не до вподоби. Він, як правило, говорив, що не треба його вчити як жити.
Питання: Де зараз перебуває Ваш син?
Відповідь: Коли я сьогодні йшла на роботу, то він залишався вдома. А де перебуває зараз мені невідомо.
Старший слідчий Іваненко П. І.
Свідок Харламова О. П.

Проведіть аналіз наведеного процесуального документа. При цьому з'ясуйте:
Як визначено в законі предмет свідоцьких показань?
Якими є загальні вимоги до складання протоколів слідчих дій?
Які процесуальні гарантії щодо повноти і достовірності інформації, зафіксованої в протоколі, встановлені зако- нодавцем?
Чи дотримані слідчим вимоги КПК при допиті свідка й оформленні результатів слідчої дії?
4. Горбатюк неодноразово вступав у сварку зі своїм сусідом Максютою з-за межі, що розділяла їх присадибні ділянки. Останній під час чергової сварки пообіцяв Горбатюку «знести голову», якщо він ще раз підоре їх спільну межу. 29 квітня, коли Максюта розпочав сварку знову, Горбатюк взяв мисливську рушницю і двічі прицільно вистрілив у Максюту, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. Після цього він зник з села, за- лишивши дружині записку такого змісту: «Я більше не зміг терпіти. Пробач і не тримай на мене образи і гніву. Може, дасть Бог, колись ще побачимося».
Під час огляду місця події слідчий виявив паперовий пиж, виготовлений з аркуша учнівського зошита, а дружина Горба- тюка передала йому згадану записку.
Допитуючи дружину як свідка з приводу обставин справи та залишеної записки, слідчий поцікавився, чи немає, часом, вдома зошита, з якого міг би бути вирваний аркуш для запис- ки. Свідок підтвердила, що такий зошит вдома є. Він лежить у книжковій шафі, але чи з нього був вирваний листок для за- писки, вона не знає і до хати нікого не пустить. Одержавши таку інформацію, слідчий прийняв рішення про проведення виїмки зошита, винісши про це відповідну постанову. Про проведення виїмки згаданого учнівського зашита в лінійку слідчий склав протокол і приєднав його та зошит до справи. У результаті проведення призначеної слідчим криміналістичної експертизи було зроблено висновок, що знайдений на місці вчинення злочину паперовий пиж, записка і учнівський зошит, вилучений з будинку Горбатюка, раніше становили одне ціле.
Проаналізуйте одержану слідчим доказову інформацію {фактичні дані) і дайте відповідь: з яких джерел вона одержана?
Протоколи яких слідчих дій виступають як джерело до- казів?
Якими є ознаки документа як джерела доказів?
Чи слідчий діяв відповідно до закону?

5. Оперативна група по боротьбі з кишеньковими злодіями з метою одержання доказової інформації використала фото- графування. Один із членів цієї групи прихованою камерою зробив декілька знімків дій групи злодіїв на трамвайній зу- пинці. На одержаних фотографіях було чітко видно, як один із злодіїв (Петренко) витягає гаманець з господарської сумки гро- мадянки, як він передає його іншому злодію Федорченку, як вони втрьох (Петренко, Федорченко та Васюта) про щось весе- ло домовляються між собою після вчинення крадіжки. Після затримання цієї злочинної групи у Федорченка був вилучений гаманець з грошима та документами, зокрема: паспортом гро- мадянина України на ім'я Колесніченко Тетяни Федорівни; лист- ком непрацездатності, виданим на її ім'я; квитанцією на ім'я її чоловіка про сплату мита. Про особистий обшук та його резуль- тати був складений відповідний протокол. Після порушення кримінальної справи на допитах як підозрюваних всі троє за- триманих категорично заперечували свою причетність до вчи- нення крадіжки індивідуального майна громадян, а також знайомство між собою.
Які докази є в цій справі?
Чи мають доказове значення одержані фотографії та до якого виду джерел доказів вони можуть належати?
Чи можуть використовуватися матеріали оперативно- розшукової діяльності як докази в кримінальній справі?
6. Результати огляду місця події (автоаварії) були зафіксо- вані в протоколі огляду, до якого додано схему розташування об'єктів та серію оглядових і детальних фотознімків. На одному з них, підписаному слідчим і понятими, було видно чітке зобра- ження уламка карданного вала, про який нічого не було сказа- но у протоколі огляду місця події.
Що являють собою додатки до протоколу слідчої дії і яким є їхнє процесуальне значення?
7. Окунєв, Лещенко і Шукін обвинувачувалися у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 KK України. Слідством було встановлено, що виготовлення і збут підроблених грошей та цінних паперів обвинувачені здійснювали в будинку, де меш- кав Окунєв.
Обвинувачений Лещенко під час допитів неодноразово за- являв про свою непричетність до злочинної діяльності, ствер- джуючи, що жодного разу в будинку Окунева не був.
Під час обшуку в квартирі Щукіна було виявлено фотозні- мок, на якому зображено веселу компанію за столом у кімнаті будинку Окунева, в якій був Лещенко. Крім того, було

вилучено магнітофонну касету із записом пісні у виконанні Лещенка.
Чи можуть бути використані названі предмети в процесі до- казування і до яких джерел доказів вони належать?
8. Могилевський, перебуваючи за кермом автомобіля в не- тверезому стані, грубо порушив Правила дорожнього руху і вчинив наїзд на пішохода, від чого останній помер. Наступно- го дня, після порушення кримінальної справи, до слідчого на- дійшов лист без зворотної адреси і за підписом особи, якої, як підтвердила перевірка, насправді не існує. В листі невідомий автор стверджував, що Могилевський нечесна і непорядна людина: він має коханку (вказано особу і її адресу), з якою про- водить майже весь свій вільний час, а своїй сім'ї і вихованню дітей уваги не приділяє; на коханку він витрачає переважну частину свого заробітку; будує їй новий дачний будинок, тоді як його сім'я страждає від нестатків; нерідко б'є свою дружину.
Слідчий надіслав вимогу за місцем праці Могилевського про надіслання до нього характеристики останнього. З неї вбачало- ся, що Могилевський в цілому зі своїми службовими обов'язка- ми справляється, хоч і не проявляє ні в чому ініціативи; користується повагою серед членів трудового колективу, є доб- рим сім'янином, виховуючи трьох малолітніх дітей.
Беручи до уваги, що в одержаному листі від невстановленої особи містяться дані, які можуть допомогти встановити обста- вини, що характеризують особу обвинуваченого (п. З ст. 64 КПК), слідчий виніс постанову про приєднання його до ма- теріалів справи.
Що слід розуміти під документом як джерелом доказів?
Які є види документів?
Які реквізити мають містити офіційні документи?
Дайте правову оцінку діям слідчого.

План заняття

Загальна характеристика заходів процесуального приму- су за кримінально-процесуальним правом України, їх по- няття, види та значення.
Поняття та види запобіжних заходів.
Підстави і мета застосування запобіжних заходів.
Порядок обрання, зміни і скасування запобіжного за- ходу.
Взяття під варту як запобіжний захід. Процесуальні га- рантії законності застосування тримання під вартою.

Строки тримання під вартою та порядок їх продовження.
Затримання підозрюваного як тимчасовий запобіжний захід: мета, підстави, строки, гарантії законності.
Запобіжне обмеження щодо особи, стосовно якої поруше- но кримінальну справу.
Заходи з піклування про неповнолітніх дітей заарештова- ного та щодо охорони його власності.
Прокурорський нагляд та судовий контроль за за- конністю застосування запобіжних заходів.

ШНормативний матеріал та судова практика
Конституція України, прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.
Кримінально-процесуальнийкодекс України.
Закон України «Про попереднє ув'язнення» від ЗО червня 1993 р.
Конвенція про захист прав людини і основоположних сво- бод від 4 листопада 1950 р. (т. зв. «Європейська конвенція»). Протоколи № 1, 2, 4, 6, 7, 11 до неї (Закон України про рати- фікацію від 17 липня 1997 р. Набрала чинності для України 11 вересня 1997 р.) (Протокол № 11 1 листопада 1998 p.).

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 бе- резня 1999 р. «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листо- пада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здій- сненні правосуддя».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від ЗО трав- ня 1997 р. «Про посилення судового захисту прав та свобод лю- дини і громадянина».
Постанова Пленуму, Верховного Суду України від 25 квіт- ня 2003 р. «Про практику застосування судами запобіжного за- ходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» (зі змінами від 11 червня 2004 p.).
Додаткова спеціальна література
Батюк В. В. Задержание и заключение под стражу в ста- дии предварительного расследования. К., 1990.
ГромовН. А., КиєваГ. Ф., Аисоволенко В. В. Меры пресече- ния в уголовном процессе. Саратов, 1997.
ДубинскийА. Я., СербуловА. М. Меры пресечения в совет- ском уголовном процессе. К., 1980.
Зинатуллин 3. 3. Уголовно-процессуальное принужде- ние. Воронеж, 1975.
Коврига 3. Ф. Уголовно-процессуальная ответственность. Воронеж, 1984.
Корнуков В. Й. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве. Саратов, 1978.
Кудин Ф. М. Принуждение в уголовном судопроизвод- стве. Красноярск, 1985.
Питулько К. В. Судебный контроль за применением за- ключения под стражу и реализации права обвиняемого (подо- зреваемого) на защиту. СПб., 2000.
Петру хин И. А, Свобода личности и уголовно-процессу- альное принуждение. M., 1985.

Петрухин И. А. Неприкосновенность личности и при- нуждение в уголовном процессе. M.: Наука, 1989.
Реформування системи запобіжних заходів у криміналь- ному судочинстві. K., 2000.

# Питання для самоконтролю
1. Чим зумовлена необхідність застосування заходів проце- суального примусу у кримінальному судочинстві?

Що слід розуміти під заходами процесуального примусу?
Які заходи процесуального примусу передбачені чинним кримінально-процесульним законодавством України і які з них для застосування потребують дозволу судді?

Що таке привід, ким, стосовно кого і в яких випадках він може застосовуватися?
Ким, стосовно кого і в яких випадках може застосовува- тися грошове стягнення?
Ким, стосовно кого і в яких випадках може застосовува- тися відсторонення обвинуваченого вщ посади?
Ким, стосовно кого і в якому випадку може застосовува- тися запобіжне обмеження щодо особи, стосовно якої порушено кримінальну справу?
Що слід розуміти під запобіжними заходами як окремим видом заходів процесуального примусу? Чим зумовлене виділення їх в окрему групу?
Що є достатньою юридичною підставою для застосуван- ня запобіжних заходів?

Якою є мета застосування запобіжних заходів? Які об- ставини враховуються при їх обранні?
Які запобіжні заходи передбачені Кримінально-процесу- альним кодексом України і до кого вони можуть застосо- вуватися?
Як забезпечити явку обвинуваченого до органів, що ве- дуть кримінальний процес, у випадку, коли підстави для обрання запобіжного заходу відсутні?
У чому полягає суть підписки про невиїзд І які наслідки її порушення?
У чому полягає суть особистої поруки? Які наслідки не- дотримання поручителями взятих на себе зобов'язань? Яким є порядок притягнення їх до відповідальності?
У чому полягає суть поруки громадської організації або трудового колективу?
Чи може громадська організація чи трудовий колектив відмовитися від поруки?
За яких умов застосовується запобіжний захід у вигляді взяття під варту?
Як процесуально оформляється застосування запобіж- ного заходу взяття під варту? Кому належить право надання дозволу на взяття під варту?
Які існують установи для попереднього ув'язнення?
Які строки тримання під вартою? Чи можна продовжу- вати їх? Якщо так, то у якому порядку?
Які заходи піклування про неповнолітніх дітей заареш- тованого вживаються, ким і в якому порядку?

Які вживаються заходи щодо охорони майна заарешто- ваного, яке залишається без нагляду?
Чи орган, що заарештував підозрюваного чи обвинуваче- ного, зобов'язаний повідомити про це родичів останнього?
Яким є порядок надання побачень особам, взятим під варту, та з ким?
Якими є підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу? Ким і в якому порядку вони можуть проводитися?
Ким і в яких формах здійснюється контроль за законніс- тю застосування запобіжних заходів?
Чи можна оскаржити постанову судді про взяття обви- нуваченого (підозрюваного) під варту? Якщо так, то ким, в який строк, куди і в якому порядку?



Задачі та завдання

1. Які з перерахованих нижче заходів процесуального при- мусу, передбачених КПК України, слід віднести до запобіжних заходів: обшук і вилучення предметів і документів (статті 177, 184, 186); виїмка (ст. 178); освідування (ст. 193); взяття під варту (ст. 155); привід (статті 70, 72, 136); накладення на свід- ка грошового стягнення (штрафу) за неявку без поважних при- чин на виклик (ст. 7Oj; затримання (статті 106,115); відібрання зразків для експертного дослідження (ст. 199); відібрання під- писки про невиїзд (ст. 151); направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (ст. 205); відсторонення від посади (ст. 147); передача під нагляд командування військової части- ни (ст. 163); віддання неповнолітнього обвинуваченого під на- гляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи (ст. 436); накладання арешту на майно обви- нуваченого або підозрюваного та його вилучення (ст. 126); ви- далення підсудного з залу засідання за порушення порядку судового засідання (ст. 272)?
Для застосування яких із перерахованих заходів процесу- ального примусу необхідний дозвіл суду (судді)?
2. Проведіть класифікацію запобіжних заходів, передбаче- них КПК України, за суб'єктом. Накресліть схему за таким зразком:
Запобіжні заходи Загальні Спеціальні
щодо військовослужбовців;
щодо неповнолітніх.
3. Старший слідчий прокуратури м. Львова радник юстиції Дмитренко пред'явив обвинувачення Парпі Г. за ч. 2 ст. 191 KK

України. Беручи до уваги, що характер пред'явленого обвину- вачення (небезпечність вчиненого злочину) виключає мож- ливість перебування обвинуваченого на волі, а тим більше на посаді завідувача бази «Галшкіргалантерея», старший слідчий на підставі статей 147, 155 КПК України одночасно з пред'яв- ленням обвинувачення в постанові про притягнення як обви- нуваченого постановив: «Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, від посади завбази Парпу Г. відсторонити і запропо- нувати прокуророві звернутися з поданням до суду щодо об- рання обвинуваченому запобіжного заходу взяття під варту».
Якими є підстави для застосування запобіжного заходу?
У чому полягає суть заходів (засобів) процесуального при- мусу і запобіжних заходів? Як співвідносяться ці поняття?
Яким є процесуальний порядок застосування такого за- побіжного заходу, як взяття під варту?
Дайте правову оцінку процесуальним діям слідчого в описаній ситуації.
4. Уважно прочитайте наведену нижче постанову слідчого. Зробіть її аналіз і дайте висновок щодо її обґрунтованості і за- конності.
«Підписку про невиїзд щодо неповнолітнього Струтинського М. Г. санкціоную» Прокурор м. Енська, радник юстиції І. В. Петренко 10 грудня 2006 р. (Печатка прокуратури)
Постанова
про застосування запобіжного заходу підписки про невиїзд

10 грудня 2006 р. м. Енськ
Слідчий слідчого відділення управління внутрішніх справ м. Енська лей- тенант міліції Гиря В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 52 про обвинувачення Струтинського Миколи Григоровича у злочині, перед- баченому ч. З ст. 185 KK України,
встановив:
2листопада2006року, біля 16години,неповнолітнійСтрутинський М. Г., застосувавши раніше виготовлену ним відмичку, проник до квартири грома- дянина Гофмана С. M., що проживає ум. Енську, вулиця Вокзальна, буд. 6, кв. 102, і вчинив крадіжку відеомагнітофона фірми «Соні», золотого годинни- ка «Польот», трьох золотих обручок та носильних речей, всього на суму 22 тис. 650 грн, тобто вчинив злочин, передбачений ч. З ст. 185 KK України.
Струтинський М. Г. визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні і висловив каяття за вчинене. Проте раніше він піддавався заходам громад- ського впливу за вчинення крадіжки з учнівської роздягальні школи № 8 м. Енська, перебував на обліку в кримінальній міліції в справах неповнолітніх як такий, що схильний до правопорушень, школою характеризується вкрай негативно, вчиненню неповнолітнім злочину сприяла безконтрольність і

бездоглядність за ним з боку батьків. Перелічені обставини є достатньою підставою вважати, що Струганський М. Г. може продовжувати займатися злочинною діяльністю, а також ухиляється від слідства і суду. Тому, керую- чись статтями 130,148,150 і 151 КПК України,
постановив:
Застосувати щодо обвинуваченого Струтинського Миколи Григоро- вича, 15 січня 1988 року народження, уродженцям. Енська, що проживає з батьками за адресою: м. Енськ, вул. Вокзальна, буд. 6, кв. 102, українця, учня 10-го класу середньої загальноосвітньої школи №8м. Енська, раніше не судимого, запобіжний захід підписку про невиїзд.
Оголосити цю постанову обвинуваченому, роз'яснити її суть та на- слідки недотримання зобов'язання про невиїзд з місця постійного прожи- вання без дозволу слідчого під розписку на постанові.
Слідчий,
лейтенант міліції (підпис) Гиря В. В.
Постанова мені оголошена 10 грудня 2006 року о 12 год. Зобов'язуюсь без дозволу слідчого не відлучатися з місця свого постійного проживання і вести себе добре. Я попереджений, що у випадку порушення цього зобо- в'язання буду нести тяжке покарання.
Обвинувачений (підпис) Струтинський М. Г.
10 грудня 2006 р.
5. 24 жовтня 2005 р. Мартишок був затриманий за підоз- рою у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 187 KK України. 28 жовтня стосовно нього слідчий вніс подання до суду про обрання запобіжного заходу взяття під варту, одночасно на- правивши копію подання прокурору для відома. В той же день суддя виніс постанову про надання дозволу про обрання за- побіжного заходу взяття під варту. 9 листопада Мартиннжу було пред'явлено обвинувачення, а 18 грудня слідчий закінчив досудове слідство і справу з обвинувальним висновком напра- вив прокуророві. Через два дні прокурор затвердив обвину- вальний висновок і направив справу до місцевого суду району.
Суддя місцевого суду провів попередній судовий розгляд 15 січня 2006 р. і виніс постанову про направлення справи на додаткове розслідування. Запобіжний захід при цьому був за- лишений попередній перебування під вартою. 25 січня 2006 р. справа з суду надійшла до прокурора району, а 27 січ- ня слідчий, якому було доручено додаткове розслідування, прийняв справу до свого провадження.
До кого, крім обвинуваченого (підсудного, засудженого), можна застосовувати запобіжний захід?
Протягом якого часу підозрюваному, щодо якого застосо- вано запобіжний захід, повинно бути пред'явлене обви- нувачення?

Які строки тримання під вартою передбачені законом?
Чи можна їх продовжити і якщо так, то кому надається таке право і в якому порядку здійснюється продовження?
Зробіть аналіз вказаних у задачі строків і процесуальних дій суб'єктів та дайте висновок щодо їх законності.
6. 21 березня 2006 p., біля 12 години, на території музею на- родної архітектури і побуту «Шевченківський гай» у м. Львові був затриманий Галімзянов. Він, перебуваючи у нетверезому стані, чіплявся до відвідувачів музею та його працівників, брудно лаявся, а потім напав на громадянина Синельникова, вдарив його перочинним ножем у живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.
Галімзянов був затриманий працівниками міліції, які здій- снювали охорону парку, і доставлений в райвідділ міліції, де після складання протоколу затримання його о 14 год ЗО хв 21 березня помістили до камери затриманих. Наступного дня о 17 год ЗО хв про затримання Галімзянова телефоном був по- відомлений прокурор району, який наступного дня вніс по- дання до суду про обрання запобіжного заходу взяття під варту. Того ж дня суддя, ознайомившись з матеріалами спра- ви, виніс постанову про запобіжний захід взяття під варту.
1 квітня 2006 р. слідчий виніс постанову про притягнення Галімзянова як обвинуваченого за вчинення злочину, передба- ченого ч. 1 ст. 121 KK України, але враховуючи, що він затри- маний і перебуває в камері тримання затриманих райвідділу внутрішніх справ, запобіжних заходів до нього не вживав. Після допиту Галімзянова як обвинуваченого, під час якого останній визнав повністю свою вину, слідчий виніс постанову про переведення його до слідчого ізолятора.
Проаналізуйте описану ситуацію і дайте відповіді на такі за- питання:
До кого можна застосовувати запобіжні заходи?
Пригадайте, хто є підозрюваним у кримінальному про- цесі України та порядок і підстави його затримання.
У чому полягають процесуальні гарантії від незаконного затримання?
Де відповідно до закону мають утримуватися затримані (підозрювані) та особи (як правило, обвинувачені), щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту?
5. Чи були допущені порушення процесуального закону з боку посадових осіб в описаній ситуації?
7. Слідчий пред'явив обвинувачення Гончаренко Софії у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 225 KK України.

Обвинувачена є інвалідом III групи, розведена, має на утри- манні малолітню дитину, освіта середня спеціальна, прожи- ває на приватній квартирі як піднаймач, раніше не судилася. Враховуючи ці обставини, слідчий вирішив обрати запобіж- ний захід підписку про невиїзд. Проте проведена за його вказівкою контрольна закупка продуктів, які продавала обви- нувачена, засвідчила, що вона знову обважила покупця на 300 г і перевищила встановлені на них роздрібні ціни. Як, на вашу думку, має вчинити слідчий у цій ситуації?
8. Колкера М. Ш. було притягнуто до кримінальної відпо- відальності за ст. 367 KK України. Слідчий вирішив обрати за- побіжний захід підписку про невиїзд, про що оголосив особисто обвинуваченому і запропонував йому дати відповідну підписку. Проте обвинувачений відмовився дати таку підпис- ку, мотивуючи тим, що від нього вже було відібрано письмове зобов'язання, за яким він взяв на себе обов'язок повідомляти про зміну місця свого перебування та про явку до слідчого і су- ду за їх викликом. Крім того, обвинувачений вважав, що слід- чому необхідно було при вирішенні питання «Чи є необхідність у застосуванні запобіжного заходу?» врахувати стан його здо- ров'я та вік, чого слідчий не зробив. Нарешті, на думку обви- нуваченого, слідчий не виніс відповідного процесуального доку- мента про застосування запобіжного заходу, без якого останній не може застосовуватися.
Варіант: слідчий виніс постанову про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу підписки про невиїзд. У постанові він навів підстави обрання заходу, але Колкер і в цьому разі відмовився дати підписку про невиїзд та підписати- ся на постанові про її оголошення. Тоді слідчий особисто вніс подання до суду щодо необхідності обрання запобіжного захо- ду взяття під варту (копію подання надіслав прокуророві для відома).
Дайте висновок про законність дій слідчого. При цьому з'я- суйте такі питання:
Чи є відмінність між підпискою про невиїзд і письмовим зобов'язанням, що відбирається в порядку, передбачено- му ч. З ст. 148 КПК України?
Які обставини належить врахувати при вирішенні питан- ня про застосування запобіжного заходу?
Який процесуальний порядок застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту?
Яким є процесуальний порядок скасування і зміни за- побіжного заходу?



План заняття

Поняття, завдання і значення стадії порушення криміналь- ної справи.
Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
Процесуальний порядок порушення чи відмови у пору- шенні кримінальної справи.
Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.

ШНормативний матеріал та судова практика
Кримінально-процесуальний кодекс України: статті б 12; глава 8 (статті 94100); ст. 430.
Закон України «Про статус народного депутата України» від 21 листопада 1992 р. (ст. 7) // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 3. Ст. 17.
Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. (ст. 10) // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 9. Ст. 62.
Закон України «Про державну контрольно-ревізійну служ- бу в Україні» від 26 січня 1993 р. {ст. 12)// Відомості Верховної Ради України. 1993. № 13. Ст. 110.
Інструкція про порядок приймання реєстрації і розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і пові- домлень про злочини, що вчинені або готуються.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 груд- ня 2005 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду

судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи».
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів».
Додаткова спеціальна література
ГапановичН. Н. Отказ в возбуждении уголовного дела. Минск, 1977.
Карев Д. С, Савгирова М. H Возбуждение и расследован- ние уголовних дел. M., 1967.
Михайленко А. Р. Возбуждение уголовного дела в совет- ском уголовном процессе. Саратов, 1975.
Зеленецький В. С. Возбуждение уголовного дела. Харь- ков, 1998.
Михайленко О, Р. Складання процесуальних актів з кримі- нальних справ. K., 1991.
Шимановский В. В. Законность и обоснованность возбуж- дения уголовного дела. Л., 1987.
Смітієнко З., Назаренко Р. Вдосконалення кримінально- процесуальних правовідносин на початковому етапі криміналь- ного судочинства // Право України. 2000. № 5.

+ Питання для самоконтролю
Якими є завдання стадії порушення кримінальної справи?
У чому полягають негативні наслідки несвоєчасного по- рушення кримінальної справи?
LUp слід розуміти під законним приводом для порушення кримінальної справи?
Які приводи для порушення кримінальної справи перед- бачені законом?
Що є підставою (достатньою підставою) для порушення кримінальної справи?
Яким способом і протягом якого часу можна провести пе- ревірку заяв і повідомлень про злочини?
Чи можна проводити слідчі дії до порушення криміналь- ної справи?
Яким є процесуальний порядок прийняття заяв і повідом- лень про злочини?
Хто має право приймати, розглядати і вирішувати заяви і повідомлення про злочини та протягом якого часу?

Яким процесуальним документом вирішується питання про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи? Яким є його зміст?
Які обставини виключають порушення кримінальної справи?
Які процесуальні гарантії захисту прав і законних інте- ресів особи встановлені законом у стадії порушення кри- мінальної справи?
Якими є права прокурора в процесі здійснення нагляду за законністю порушення чи відмови в порушенні кри- мінальної справи і способи їх реалізації?



Завдання і задачі

1. Тяжко хворий Макарчук П. Ф. зателефонував до прокура- тури міста. Коли телефонну трубку взяв прокурор, він відреко- мендувався йому і розповів у загальних рисах про те, що вбивство, яке мало місце в минулому році в будинку № 7 на вул. Моховій, вчинив він. Оскільки прибути особисто у зв'язку з тяжким захворюванням він не може, Макарчук просив при- слати до нього слідчого, якому він у деталях розкаже про всі об- ставини вчиненого злочину.
Коли слідчий прибув на квартиру Макарчука, він застав ос- таннього в ліжку з тяжким недугом. Вислухавши детальну роз- повідь хворого про його «гріх», слідчий склав протокол явки з повинною, а повернувшись до прокуратури виніс постанову про відновлення досудового слідства у кримінальній справі, провадження в якій було зупинене у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.
Які приводи для порушення кримінальної справи перед- бачені КПК України?
Що становить собою «явка з повинною» як привід для по- рушення кримінальної справи?
Які матеріально-правові наслідки явки з повинною?
Як процесуально оформлюється явка з повинною?
Дайте правову оцінку діям слідчого.
2. 28 листопада 2006 р., о 4 год 30 хв, до міськвідділу внут- рішніх справ надійшло телефоном повідомлення від невідомої особи про те, що до універмагу на вул. Топольній проникли зло- дії. На місце події негайно виїхала оперативна група, у складі якої був слідчий, але ні в магазині, ні біля нього вже нікого не було. В результаті проведеного огляду було встановлено, що

невідомі особи дійсно проникли до магазину, вирізавши скло у вікні підсобного приміщення. Викликаний директор магазину повідомив, що сигналізація зіпсована, і він не міг вчора здати магазин під охорону. В торговельній залі були виявлені явні сліди проникнення до магазину сторонніх осіб: дверцята шаф із товаром були розчинені; багато товарів розкидано на підлозі; на прилавку лежав великий вузол з різними товарами. Слідчий провів огляд місця події, склавши про це відповідний прото- кол. Директор універмагу висловив припущення, що викраде- ні, мабуть, були лише товари, оскільки виручена від продажу товарів готівка щоденно здається в банк. У цей же день в уні- вермазі була призначена ревізія. Повернувшись до міськвід- ділу, слідчий доповів про подію начальнику слідчого відділення і висловив міркування, що, мабуть, слід би було порушити кримінальну справу. Начальник відділення порадив цього не робити до закінчення ревізії, оскільки ще невідомо, по-перше, чи буде встановлена нестача товарів, а по-друге, якщо так, то якого вона розміру, а отже, і за ознаками якої статті Криміна- льного кодексу слід порушувати кримінальну справу.
Через два дні ревізія встановила нестачу товаро-матеріль- них цінностей на суму 23 600 грн. На підставі одержаного акта ревізії, протоколу огляду місця події та пояснень директора універмагу слідчий порушив кримінальну справу за ознаками ч. 4 ст. 185 KK України.
За яких умов може порушуватися кримінальна справа?
Що є достатньою підставою для порушення кримінальної справи?
Дайте правову оцінку діям слідчого.
Складіть постанову про порушення кримінальної справи за викладеними вище обставинами.
3. У чергову частину райвідділу внутрішніх справ з міської лікарні № 8 телефоном надійшло повідомлення про те, що до неї щойно доставлено громадянина Федоренка М. І. з колото- різаною раною, що проникає у грудну порожнину.
Слідчий негайно виїхав до лікарні, але провести допит по- терпілого не зміг внаслідок його тяжкого стану. За поясненням чергового лікаря, Федоренка привіз у лікарню громадянин Bo- родій на своїй автомашині марки «Москвич-412», номерні знаки «А 42-12 ОН», біля 0 год 20 хв. Поранений був при свідо- мості і розповів йому, що біля 24 години повертався додому по вул. Пасічній, зійшовши на кінцевій зупинці з трамвая, що курсує за маршрутом № 2. Коли він відійшов від зупинки, за 100120 м його зупинили двоє невідомих і, погрожуючи но- жем, почали вимагати гроші, годинник і шкіряну куртку. Фе-

Доренко чинив їм опір. Один із нападників ударив його ножем у груди, а другий зірвав з руки годинник і зняв куртку. В цей час на дорозі з'явилася автомашина і світлом фар всіх їх ос- вітила. Нападники з речами потерпілого побігли в парк, а водій зупинив автомашину, підняв потерпілого і доставив його до лі- карні. Всі ці відомості були занесені черговим лікарем в історію хвороби Федоренка.
На запитання слідчого черговий лікар відповів, що допит потерпілого можна провести за 12 дні, коли стан його хоч трохи поліпшиться. На його думку, тілесні ушкодження за сту- пенем тяжкості належать до тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Що буде у наведеному випадку законним приводом для порушення кримінальної справи?
Чи є достатня підстава для порушення кримінальної справи?
Які слідчі дії можна проводити до порушення криміналь- ної справи?
4. Уважно прочитайте наведений нижче процесуальний до- кумент. Проаналізуйте статті 85, 95, 97 КПК України. Чи про- токол складений відповідно до вимог процесуального закону?

Протокол усної заяви про вчинення злочину
31 грудня 2005 р. м. Львів
Складання протоколу розпочато о 22 год 45 хв
Відповідальний черговий райвідділу внутрішніх справ Галицького ра- йону м. Львова, майор міліції Лободинський П. Г., відповідно до вимог ст. 95 КПК України прийняв у приміщенні чергової частини райвідділу усну заяву про вчинений злочин від Прохоренко Валентини Петрівни, 1981 року народження, яка мешкає у м. Львові, вул. Квіткова, 8. На засвідчення своєї особи вона пред'явила студентський квиток № 0328671 С, виданий 31 сер- пня 1990 р. Львівським медичним університетом.
Прохоренко В. П. була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (на підставі ст. 383 KK України).
(Підпис) Прохоренко В. Н.
Прохоренко В. П. заявила: «Сьогодні, 31 грудня 2005 p., мій чоловік, Прохоренко Михайло Федорович, прийшов додому біля 21 год ЗО хв у не- тверезому стані. На мої та моєї матері, Шимкарук Марії Петрівни, заува- ження щодо його поведінки і стану в передноворічну ніч він почав брудно сваритися. Підчас цієї сварки він схопив із газової плити каструлю і кинув

нею в матір. Від удару цим предметом в голову моя мати впала і втратила свідомість. Я викликала швидку допомогу, яка забрала її до лікарні, де вона перебуває в цей час у тяжкому стані. Прошу притягти мого чоловіка, Про- хоренка Михайла Федоровича, 1988 року народження, до кримінальної відповідальності за завдання тяжких ушкоджень Шинкарук М. П.
Складання протоколу закінчено о 23 год 20 хв
Заявник підпис (Прохоренко В. П.) Відповідальний черговий Галицького райвідділу внутрішніх справ, майор міліції підпис {Лободинський П. Г.)
5. Ранком до райвідділу внутрішніх справ звернулася з пись- мовою заявою громадянка Бахурська 3. П. Вона повідомила про те, що цієї ночі була зґвалтована невідомим злочинцем не- далеко біля свого будинку, коли поверталася з роботи. Описати зовнішність ґвалтівника вона не може, оскільки було темно, але, мабуть, зможе впізнати його за голосом (ґвалтівник мав хрипливий і гаркавий голос). Заявниця просила знайти ґвал- тівника і притягти його до кримінальної відповідальності.
Посилаючись на те, що розслідування кримінальної справи про зґвалтування доцільніше було б передати слідчим прокура- тури (як це було раніше), заступник начальника райвідділу внутрішніх справ відмовив у прийнятті заяви і порекоменду- вав заявниці звернутися до рай прокуратури.
Яким є порядок прийняття заяв і повідомлень про злочи- ни та порядок їх розгляду?
Чи законною була відмова у прийнятті заяви про злочин?
6. До райвідділу внутрішніх справ звернувся 80-річний гро- мадянин Ситарчук із заявою, у якій просив порушити кримі- нальну справу і притягти до суворої відповідальності свого зятя, громадянина Завадського, за те, що останній завдав йо- му побоїв і тілесних ушкоджень. До заяви була додана довідка поліклініки, за якою у потерпілого на обличчі, шиї та правому плечі були виявлені численні синці, садна та подряпини. По- мічник чергового райвідділу роз'яснив Ситарчуку, що оскільки йдеться про справу приватного обвинувачення, то йому необ- хідно звернутися з заявою до судді місцевого суду, який і ви- рішить питання про порушення кримінальної справи.
Незадоволений такою відповіддю, заявник звернувся до прокурора району зі скаргою на дії працівника райвідділу.
Яким є порядок порушення кримінальної справи?
Чи помічник чергового вчинив відповідно до закону?
Підготуйте відповідь прокурора на скаргу Ситарчука з посиланням на кримінально-процесуальний закон.

4. Чи вправі суддя відмовити в прийнятті скарги потерпіло- го на тій підставі, що скарга адресована райвідділу внут- рішніх справ?
7. Шофер акціонерного товариства «Сільгосптехніка» Чер- нов запропонував покататися на автомобілі своїй знайомій МилокумовІй. Виїхавши за місто, він запропонував вступити їй у статеві зносини. Коли вона відмовилася, Чернов намагався зґвалтувати її, але злочинний намір не довів до кінця в зв'язку з сильним опором Милокумової. Наступного дня Милокумова подала начальнику райвідділу внутрішніх справ заяву, в якій просила оштрафувати Чернова за його вчинок та зобов'язати відшкодувати їй вартість розірваного одягу. Начальник міліції порушив кримінальну справу за ознаками ст. 15, ч, 1 ст. 152 KK України і передав матеріали слідчому.
Яке рішення слід прийняти у зв'язку з заявою Милокумо- вої?
Як вчинити в аналогічному випадку, коли потерпіла є не- повнолітньою?
Варіант: на другий день після подання заяви про замах на зґвалтування Милокумова прийшла до прокурора і заявила, що Чернов приходив до неї і просив пробачення. Вона пробачає і не бажає, щоб щодо нього були вжиті якісь заходи відповідаль- ності.
8. Зробіть правовий аналіз наведеного нижче процесуаль- ного документа.

Постанова
про відмову у порушенні кримінальної справи
29 січня 2007 р. м. Львів
Слідчий слідчого відділення відділу внутрішніх справ Галицького райо- ну м. Львова, капітан міліції Коробко Ф. П., розглянувши матеріали кримінальної справи про обвинувачення Влэсенко Марії Петрівни у вчи- ненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 KK України,
встановив:
9 січня 2007 p., біля 17 години, Власенко Марія Петрівна, скористав- шись короткочасною відсутністю чергової в роздягальні цеху № 2 BO «По- лярон», викрала з шафи своєї співробітниці Білоцинко Зиновії Василівни куртку вартістю 320 грн, але на виході з цеху була затримана з краденим ін- шою співробітницею Гаврищук C В. За заявою Білоцинко 10січня2007 p., заступником начальника Галицького райвідділу внутрішніх справ м. Льво- ва, майором Незнаним В. В., за цим фактом була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 KK України.

Проте Власенко М. П. щиро розкаялася у скоєному і публічно попросила вибачення. На виробництві вона зарекомендувала себе позитивно, що засвідчується характеристикою виробничого об'єднання. На своєму утри- манні має двох малолітніх дітей.
Беручи до уваги, що вчинена Власенко М. П. крадіжка індивідуального майна громадян є незначною, викрадене повернуто власникові, злочин вчинений нею вперше і вона щиро у цьому розкаюється, має на своєму утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується на роботі і може бути виправлена заходами громадського впливу без застосування кримінального покарання на підставі п. 1 ст. 47 KK України і керуючись статтями 8, 99, 213, 214 КПК України,
постановив:
У порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки індивідуально- го майна громадянкою Власенко Марією Петрівною відмовити.
З метою застосування заходів громадського впливу передати гро- мадянку Власенко М. П. на поруки трудовому колективу цеху № 2 BO «По- лярон».
Про відмову у порушенні кримінальної справи повідомити адмініст- рацію BO «Полярон» та прокурора Галицького району м. Львова.
Слідчий капітан міліції (Коробко)
Знайдіть матеріально-правову підставу для звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки.
Чи були допущені порушення кримінально-процесуаль- ного закону слідчим при винесенні ним наведеної вище постанови?
Чи є відмінність між відмовою у порушенні кримінальної справи І закриттям кримінальної справи?

План заняття

Суть, завдання і значення досудового розслідування кри- мінальних справ.
Особливості реалізації принципів кримінального проце- су в стадії досудового розслідування.
Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
Поняття та види підслідності кримінальних справ.
Суб'єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. їх визнання і залучення.
Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кри- мінальних справах.
Взаємодія слідчого з органами дізнання.
Використання науково-технічних засобів під час про- вадження досудового розслідування.
Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудо- вого розслідування.

Оскарження дій слідчого й особи, яка проводить дізнання.
Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.

ШНормативний матеріал та судова практика
ХТЖУкраїни: статті 25, 26; глава 6 (статті 84 852); глави 10, 11 (статті 103 130); глава 22 (статті 234 2368).
Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. (статті ЗО 32) (зі змінами) / / Відомості Верховної Ради Украї- ни. 1991. № 53. Ст. 793.
3. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. (статті 18, 10) (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303.



Тема 13.
\ ЗАГАЛЬНІ УМОВИ І ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ \/ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Наказ Генерального прокурора України № 4 від 19 верес- ня 2005 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додер- жанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лю- того 2005 р. № 1 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнан- ня, слідчого, прокурора про порушення кримінальної спра- ви».
Додаткова спеціальна література
Биховский И. Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе. M., 1961.
Бринцев В. Система досудового слідства // Право Украї- ни. 1998. № 12.
Викторов Б. А. Общие условия предварительного рассле- дования. M., 1971.
Власов В. И. Расследование преступлений: Проблемы ка- чества. Саратов, 1988.
Гончаренко В. И. Научно-технические средства в сле- дственной практике. К., 1984.
Горбачов В. Підслідність кримінальних справ // Вісник прокуратури. 2003. Nc 11.
ДжигаМ. В., Бауліна О. В., Аук'янець С. І, Стахівський С. М. Провадження дізнання в Україні: Навч.-практ. посіб. К., 1999.
Дубинский А. Я. Производство предварительного рассле- дования органами внутренних дел. К., 1987.
Зеленецький В., Денисюк П. Поняття дізнання та його види // Право України. 2001. № 9.

ЗинатуллинЗ. 3., СалаховМ. C1 ЧулюкинА.Д Подслед- ственность уголовных дел. Казань, 1986.
Клименко В. Взаємодія органів дізнання зі слідчими військових прокуратур при провадженні розслідування // Право України. 2000. № 3.
Маляренко В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попе- реднього слідства // Право України. 2001. № 3.
Михайлов А. И. Отдельные поручения следователя. M., 1971.
Павлюкова Т. Розгляд скарг на дії та рішення слідчого у стадії попереднього розгляду справи суддею // Право Украї- ни. 2005. № 10.
Панюшкин В. А. Научно-технический прогресе и уголов- ное судопроизводство. Воронеж, 1988.

Погорецький М. Межі доручень слідчого органу дізнання про проведення оперативно-розшукових заходів // Право України. 2000. № 9.
Федченко В. Груповий метод розслідування криміналь- них справ: деякі питання // Право України. 2003. № 1.
ФілінД. Функції суду в досудових стадіях кримінального процесу // Право України. 2005. № 1.
Шимановский В. В. Общие условия производства пред- варительного следствия. Л., 1983.
Юркова Г. Досудове слідство: шляхи його прискорення / / Право України. 2000. № 4.

+ Питання для самоконтролю
У чому полягає суть досудового розслідування криміналь- них справ?
Чи у всіх кримінальних справах проводиться досудове розслідування?
Що становить зміст стадії досудового розслідування, якими є її завдання і структура?
У яких формах відбувається досудове розслідування?
Що таке підслідність і які її види існують?
У чому полягають особливості предметної підслідності кримінальних справ?
У якому обсязі і протягом якого строку проводиться до- судове розслідування у формі дізнання?
Які процесуальні передумови необхідні для початку про- вадження досудового слідства?
У чому полягає процесуальна самостійність слідчого?

Які вказівки і доручення слідчий вправі давати органам дізнання у справі, що ним розслідується?
У чому полягає суть окремого доручення слідчого іншим слідчим чи органам дізнання?
Чим окреме доручення відрізняється від вказівок і дору- чень, передбачених ч. З ст. 114 КПК України?
Якими є строки проведення досудового слідства?
Хто, на який строк і в якому порядку може продовжити строк досудового слідства?
Як обчислюється строк досудового слідства?
У яких процесуальних формах здійснюється взаємодія слідчого з органом дізнання під час розкриття та роз- слідування злочинів?

4 7-в]з

97

У яких випадках і в якому процесуальному порядку за- стосовується груповий (бригадний) метод досудового слідства?
Якими є підстави для об'єднання справ в одне прова- дження?
Що є підставою для виділення справи в окреме прова- дження?
У чому полягає обмеження принципу гласності на досу- довому слідстві?
Коли і в якому порядку застосовуються звукозапис, ві- деозапис і фотографування при проведенні слідчих дій?
У яких формах громадськість бере участь у провадженні досудового слідства?
Якими процесуальними документами оформляє слідчий свої рішення щодо процесуальних дій та результати реа- лізації цих рішень?
Кому оскаржуються дії слідчого та в якому порядку?
Кому оскаржуються дії прокурора, який безпосередньо брав участь у проведенні досудового слідства?
Які процесуальні акти органу дізнання і слідчого підля- гають оскарженню до суду?
У чому полягає суть судового контролю за діями і рішен- нями органів дізнання та досудового слідства і в яких формах він здійснюється?



Задачі і завдання

1. Мандрик, Крохмалюк і Жигунов були затримані під час спроби вивезти з м'ясокомбінату 123 кг м'яса. Начальник по- завідомчої охорони з участю понятих провів огляд машини, в якій вказані особи намагалися вивезти крадене м'ясо з підпри- ємства, обшукав кожного з них і допитав. Вжиті заходи були зафіксовані в протоколах огляду місця події, обшуку і допиту.
Чи є начальник позавідомчої охорони підприємства орга- ном розслідування?
Дайте оцінку діям начальника позавідомчої охорони.
Яке процесуальне значення мають складені ним документи?
2. Під час проведення дізнання Личаківським райвідділом внутрішніх справ м. Львова у справі про крадіжку речей з квартири громадянина Вовка С. І. (ч. З ст. 185 KK) було вста- новлено, що злочин вчинили неповнолітні Братусь і Федорчак. Через 15 діб із часу порушення кримінальної справи вона була передана безпосередньо до слідчого відділення Личаківського

райвідділу внутрішніх справ. Через два дні до начальника цього райвідділу з'явився з повинною неповнолітній Заремба і зая- вив, що він також брав участь у крадіжці. Начальник райвідді- лу дав розпорядження оперуповноваженому карного розшуку негайно допитати Зарембу як підозрюваного. Після допиту, на якому Заремба розповів обставини вчинення злочину І повідо- мив, де міститься частина викрадених речей, оперуповнова- жений провів їх виїмку. Протоколи затримання Заремби, його допиту та виїмки речей були направлені слідчому для приєд- нання до справи. Проте слідчий відмовився прийняти ці доку- менти і повернув їх начальнику райвідділу. В супровідному листі радив йому порушити кримінальну справу за фактом вчинення злочину Зарембою, провести дізнання і лише після пред'явлення йому обвинувачення надіслати справу до слідчо- го відділення для об'єднання зі справою про обвинувачення Братуся і Федорчака.
Дайте правову оцінку діям начальника райвідділу внут- рішніх справ.
У яких формах здійснюється досудове розслідування кримінальних справ?
Кому підслідна ця кримінальна справа?
Який порядок об'єднання і виділення справ?
У якому порядку надсилається кримінальна справа слід- чому після проведення дізнання?
Які порушення КПК були допущені в описаній ситуації?
3. До начальника райвідділу внутрішніх справ звернулася їщенко Дарія зі скаргою на свого чоловіка, Іщенка Григорія. Після проведення попередньої перевірки цієї скарги началь- ник райвідділу виніс постанову про порушення кримінальної справи проти Іщенка Григорія за ч. 1 ст. 126 KK України і на- правив матеріали справи начальнику слідчого відділення рай- відділу внутрішніх справ для проведення досудового слідства.
Дайте оцінку діям начальника райвідділу внутрішніх справ.
Досудове розслідування яких злочинних діянь є обов'яз- ковим?
4. У складі групи осіб, обвинувачених за ч. 2 ст. 185 та ст. 189 KK України, був менгрел (народність на Закавказзі) Ax- метілі, який не володів українською мовою, погано володів ро- сійською. Слідчий домовився з Ахметілі, що допит його вестиме грузинською мовою, яку і слідчий, і обвинувачений знають добре, але запис показань у протоколі вестиметься російською мовою. Після закінчення допиту і складення протоколу слідчий

зробив його усний переклад грузинською мовою й обвинуваче- ний підписав протокол.
Дайте оцінку діям слідчого.
Які принципи кримінального процесу України реалізову- ються під час проведення досудового розслідування?
5. Личаківський районний суд м. Львова, розглянувши кри- мінальну справу про обвинувачення Радченка за ч. 5 ст. 191 KK України, засудив його до 10 років позбавлення волі з кон- фіскацією всього належного йому майна. Для виконання виро- ку в частині конфіскації майна державний виконавець Тюкалов разом з дільничним інспектором міліції Соколюком і практи- кантом Климківим, що навчається у Юридичному інституті МВС, прибули на вул. Пропелерну, де розміщені на праві осо- бистої власності Радченка будинок, автомашина «Лада» та інше майно.
Дружина засудженого Радченка разом зі своїм братом Лаза- ренком вчинила опір державному виконавцю: не давала пе- ревірити наявність описаного майна; порвала акт опису майна; ображала його. Коли дільничний інспектор Соколюк по- передив Радченко і Лазаренка про недопустимість їх дій, то вони накинулися на нього, зірвали погони, подряпали обличчя, ображали непристойними словами. Дільничний інспектор зая- вив, що Радченко і Лазаренко вчинили злочин, і він негайно приступає до огляду місця події. Тюкалова і Климківа він за- просив як понятих. У результаті проведених дій був складений протокол, який підписали Соколюк, Тюкалов і КлимкІв. Рад- ченко і Лазаренко підписати цей документ відмовилися. На підставі цього протоколу начальник райвідділу внутрішніх справ порушив кримінальну справу за ознаками злочину, пе- редбаченого ст. 342 KK України, за фактом вчинення опору представникам влади.
Чи вправі був дільничний інспектор проводити огляд міс- ця події?
Чи могли Тюкалов і КлимкІв бути понятими?
Чи можна проводити розслідування до порушення кримі- нальної справи?
6, 8 грудня до прокурора району з райвідділу внутрішніх справ Богданівського району надійшла кримінальна справа № 106, порушена 27 листопада 2006 р., за ознаками ч. 2 ст. 286 KK України за фактом виявлення трупа громадянина Остапен- ка Василя Григоровича. Підсумковим документом у матеріалах справи була така постанова.

Постанова про направлення справи за підслідністю
8 грудня 2006 р. м. Богданівка
Старший дізнавач відділення ДАІ Богданівського райвідділу внутрішніх справ, лейтенант міліції Федоряко С. В., розглянувши матеріали криміна- льної справи № 106, порушеної за фактом виявлення трупа громадянина Остапенка В. Г., за ознаками ч. 2 ст. 286 KK України,
встановив:
27 листопада 2006 р. в районі перехрестя вулиць Зеленої і Будівельної м. Богданівки на узбіччі був знайдений труп громадянина Остапенка Васи- ля Григоровича з ознаками насильницької смерті. За висновком судо- во-медичного експерта смерть була насильницькою і настала від дії з великою силою тупого предмета, найімовірніше в результаті наїзду авто- машини. Під час огляду місця події недалеко від трупа на асфальті дороги виявлені бурі плями, схожі на кров, а також сліди волочіння трупа на узбіччі.
Вжитими слідчими та оперативно-розшуковими діями встановити транспортний засіб, а також його водія поки що не вдалося. Оскільки зло- чин є тяжким І вже сплив 10-денний строк дізнання, кримінальна справа підлягає передачі слідчому прокуратури для проведення досудового слід- ства.
Беручи до уваги викладені обставини та керуючись статтями 104, 108, 111 та 116 КПК України,
постановив:
направити кримінальну справу № 106, порушену за фактом виявлення трупа громадянина Остапенка Василя Григоровича з ознаками насиль- ницької смерті, прокурору Богданівського району Львівської області для передачі її за підслідністю.
Ст. дізнавач Федоряко Г. В.
Проаналізуйте наведений процесуальний документ і дайте висновок щодо його законності. Крім того, з'ясуйте:
Що таке підслідність і які є її види?
Які процесуальні документи можуть бути прийняті в стадії досудового розслідування?
7. Старший інспектор районного управління пенсійного фонду Матусевич допоміг своєму двоюрідному брату Лащу оформити одержання пенсії на підставі фальшивих докумен- тів. Інспектор державної служби по боротьбі з економічною злочинністю Івасюта виявив цей факт і, відібравши від Мату- севича і Лаща пояснення, доповів про нього начальнику рай- відділу внутрішніх справ, висловивши при цьому свою думку з приводу кваліфікації злочину. Він вважав, що дії Матусевича

слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 364 KK1 а дії Лаща за ст. 193 і ч. З ст. 358 KK України.
Начальник райвідділу внутрішніх справ вислухав міркуван- ня інспектора, але виніс постанову про порушення криміна- льної справи проти Матусевича та Лаща за ч. З ст. 191 KK України і доручив провести дізнання в цій справі інспектору Івасюті. Останній від його проведення відмовився, подавши рапорт на ім'я начальника райвідділу. В ньому він відзначив, що кваліфікацію дій Матусевича і Лаща, вказану в постанові начальника райвідділу, він вважає неправильною.
За невиконання його розпорядження начальник райвідділу виніс Івасюті догану, а проводити дізнання доручив іншому оперативному працівнику. Після закінчення 10-денного стро- ку справа була передана слідчому райвідділу внутрішніх справ Даниленку, який у постановах про притягнення як обвинува- чених кваліфікував дії Матусевича за ст. 366 KK, а дії Лаща за ч. 1 ст. 190 KK України. Начальник слідчого відділення відмі- нив постанови слідчого про притягнення як обвинувачених, мотивуючи неправильною кваліфікацією їх дій.
Чи має право оперативний працівник органів внутрішніх справ відмовитися від дорученого йому досудового роз- слідування?
Чи може слідчий райвідділу внутрішніх справ змінювати кваліфікацію злочину, дану начальником райвідділу?
Чи зобов'язаний слідчий узгоджувати свої дії з думкою начальника слідчого відділення?
Охарактеризуйте повноваження слідчого.
Який порядок передачі справи за підслідністю?
8. Райвідділ внутрішніх справ 9 серпня почав дізнання щодо факту розкрадання державного майна на трикотажній фабрика «Промінь». Матеріали дізнання були передані в проку- ратуру району 19серпня, івцейжедень справа була прийнята слідчим.
Слідчий проводив досудове слідство до 11 жовтня, після чого прокурор району продовжив строк слідства на місяць. Слідчий змушений був зупинити слідство 3 листопада у зв'язку з тим, що один з обвинувачених, організатор розкрадання Ko- пелсевич, до слідчого не з'явився і перейшов на нелегальне ста- новище. 12 грудня Копилевич був розшуканий і досудове слідство було відновлене.
Скільки часу тривало розслідування в цій справі?
З якого моменту слідство вважається продовженим?
Яким є порядок продовження строку досудового слід- ства?

План заняття

Поняття і значення притягнення особи як обвинувачено- го у вчиненні злочину.
Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.

Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слід- стві. Обов'язки обвинуваченого.
Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред'явлення обвинувачення.
Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
Засоби процесуального примусу, які можуть бути засто- совані до обвинуваченого.

матеріал та



судова практика
Конституція України: статті 29, 59, 62, 63, 80.
Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 44 48, 130148.
Закон України «Про адвокатуру» Nc 2887-ІХ від 19 грудня 1992 р. (ст. 10).
Закон України «Про статус народного депутата України» № 2862-ІХ від 17 листопада 1992 р.
Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 p.: ст.іЗ (в редакції Закону України від 21 червня 2001 p.).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листо- пада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жов- тня 2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпе- чує право на захист у кримінальному судочинстві».



8. Наказ MBC України від 28 грудня 1995 р. № 864 «Про за- твердження Інструкції про порядок виконання постанов про- курорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і по- терпілих» / / Кримінально-процесуальний кодекс України з по- статейними матеріалами / Відп. ред. Шибіко В. П. K.: Юрін- ком Інтер, 2000. С. 458.
Додаткова спеціальна література
Альперт С. А. Обвинение в советском уголовном процес- се. Харьков, 1974.
БіленчукП.Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного. K.: Атіка, 1999.
Дубинский А. Я., Сербулов В. А. Привлечение в качестве обвиняемого: Учебное пособие. К., 1989.
КарнееваА. М. Привлечение к уголовной ответственнос- ти. M., 1971.
Мікулін В. Підстави для формування обвинувачення в світлі вимог Конституції України // Право України. 1997. № 12.
Михайленко А. Р. Расследование преступлений: закон- ность и обеспечение прав граждан. К.: Юринком Интер, 1999. Глава 2.
Михайленко О., Юрчишин В. Обвинувачення. Його види і значення в кримінальному судочинстві України / / Вісник про- куратури. 2003. № 5.
Михеенко М. M., Сейтназаров К, Про момент виникнення функції обвинувачення у кримінальному процесі // Право України. 1995. № 11.
РогатюкІ. Зміна обвинувачення у досудовому слідстві та суді. Практичні аспекти / / Підтримання державного обвину- вачення у суді. K., 2003.

Рогатюк І. Обвинувачення та принцип презумпції не- винуватості при провадженні досудового слідства / / Право України. 2001. № 10.
Рогатюк І. Перекваліфікація злочинних дій у криміна- льному процесі: проблема юридична чи статистична // Право України. 2004. № 12.
Стецовский Ю. И. Если человек обвинен в преступле- нии. M., 1988.
Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумп- ция невиновности. M., 1984.

Питання для самоконтролю

Що таке обвинувачення?
Що є підставою для притягнення особи як обвинуваче- ного?
Яким процесуальним документом вирішується питання про притягнення особи як обвинуваченого?
Який встановлено строк пред'явлення обвинувачення?
Яким є порядок виклику обвинуваченого до слідчого?
Які права має обвинувачений і в якому порядку вони роз'яснюються слідчим?
Яким є порядок пред'явлення обвинувачення?
У яких випадках участь захисника при пред'явленні об- винувачення незалежно від волі обвинуваченого має обо- в'язковий характер?
Якими є особливості пред'явлення обвинувачення не- повнолітнім та особам із фізичними вадами?

Які засоби процесуального примусу можуть бути засто- совані до обвинуваченого?
У яких випадках оголошується розшук обвинуваченого? Яким є порядок його оголошення?
Яким є порядок допиту обвинуваченого?
У чому полягає особливість першого допиту обвинуваче- ного?
Якими є реквізити протоколу допиту обвинуваченого?
У якому порядку здійснюється зміна і доповнення обви- нувачення?
У якому порядку реалізовується право обвинуваченого на власноручний запис своїх показів?
Які запобіжні заходи можуть застосовуватися до обви- нуваченого?
У яких випадках і порядку застосовується відсторонен- ня обвинуваченого від посади?
Як реалізовується право обвинуваченого на захист під час пред'явлення обвинувачення?
Якими є особливості процедури притягнення до кримі- нальної відповідальності {пред'явлення обвинувачення) народного депутата України та судді?

Задачі і завдання

1. Черговому на залізничному переїзді Борковичу було пред'явлено обвинувачення в тому, що в ніч на 15 листопада 2005 року він пробрався до вагона пасажирського поїзда, який стояв на запасній колії, виламавши ломом двері, і вкрав 10 дзеркал, бак для кип'ятіння води, 12 комплектів постільної білизни та 8 ковдр. Всього було викрадено матеріальних цін- ностей на суму 1 036 грн. В основу обвинувачення були покла- дені такі докази:
Залізничний переїзд розташований біля 500 м від вагона, з якого було вчинено крадіжку. Свідок Червоній черговий на станції дав показання, за якими в ніч з 15 листопада близько 24 години він з інтервалами біля 15 хвилин телефонував на пе- реїзд, але до телефону Боркович так і не підійшов.
Біля приміщення чергового на переїзді було знайдено лом, на якому виявлені подряпини та фарба, схожа кольором із фарбою на дверях вагона.
З- Коло вагона, з якого вчинено крадіжку, під час огляду місця події було виявлено кілька клаптів доповідної, написаної рукою Борковича на Ім'я начальника станції.
4. Висновок криміналістичної експертизи, з якого вба- чається, що знайдений на переїзді лом міг бути використаний як знаряддя злому дверей вагона, але час появи на ньому под- ряпин встановити неможливо.
Обвинувачений Боркович у пред'явленому обвинуваченні вини своєї не визнав, запевняючи слідчого, що в ніч на 15 лис- топада він зі свого посту нікуди не відлучався.
Чи були підстави для притягнення Борковича як обвину- ваченого?
Яким процесуальним документом оформляється притяг- нення особи як обвинуваченого?
Які процесуальні права має і які несе обов'язки обвинува- чений за кримінально-процесуальним законом України?
Які, на вашу думку, слідчі дії необхідно було б провести в описаній ситуації з метою перевірки показань обвинува- ченого?
2. У процесі розслідування кримінальної справи №72/1 про відкрите викрадення майна (грабіж) громадянки Мазур С. І. слідчий встановив, що 20 січня 2006 p., біля 23 години, Мар- ченко Сергій Петрович, 20 грудня 1983 року народження, підійшов на трамвайній зупинці «Площа Івана Франка» до гро- мадянки Мазур С. І. і почав виривати з її рук жіночу сумку. Oc-

тання здійняла лемент і сумки з рук не випустила. З метою подолання опору Марченко завдав потерпілій кілька ударів ку- лаком в обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я, вирвав сумку і втік на вул. Стрийську. Там він був затриманий міліцейським патрулем.
Зібравши достатню сукупність доказів вини Марченка С. П. у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 KK України, слід- чий виніс таку постанову:
Постанова про притягнення як обвинуваченого
13 лютого 2006 р. м. Львів
Слідчий прокуратури Галицького району м. Львова, юрист Il класу He- читайло В. M., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за ознаками ч. 2 ст. 186 KK України, встановив, що у справі зібрано достатньо доказів для пред'явлення Марченку С. П. обвинувачення у скоєнні ним від- критого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, що не є не- безпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
На підставі викладеного та керуючись статтями 130, 131, 132 КПК Ук- раїни,
постановив:
притягти Марченка С. І. як обвинуваченого в цій справі, пред'явивши йому обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 KK України, про що йому й оголосив.
Слідчий Нечитайло В. М.
Постанова мені оголошена 15 лютого 2006 р. Суть пред'явленого обвинувачення роз'яснено.
Марченко СП.
Зробіть аналіз правової ситуації та процесуального доку- мента і з'ясуйте, чи правильно він складений за змістом і формою.
З яких частин складається постанова слідчого?
Складіть за наведеними та іншими довільними даними свою постанову про притягнення Марченка С. П. як об- винуваченого.
3. Слідчий виніс постанову про притягнення Берко Г. П. як обвинуваченої за ч. 2 ст. 190 KK України, але пред'явити обви- нувачення не зміг, оскільки громадянка Берко залишила місце постійного проживання і вибула невідомо куди. Слідчий про- вів ще кілька слідчих дій, які можна було проводити у відсут- ності обвинуваченої (виїмку документів, допит свідків), і виніс

постанову про зупинення досудового слідства та постанову про оголошення розшуку. Остання була такого змісту:
Постанова про розшук обвинуваченого
10 січня 2006 р. м. Львів
Слідчий прокуратури Галицького району м. Львова, юрист Il класу He- читайло В. M., розглянувши кримінальну справу № 78/4 про обвинувачен- ня Берко Г. П. у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 KK України,
встановив:
Берко Г. П., працюючи бухгалтером КЕЧ № 2 Західного оперативного командування, систематично займалася розкраданням грошей шляхом внесення у грошові документи виправлень та доповнення їх підставними особами. За період Із березня по грудень 2005 р. нею було привласнено З тис. 456 грн державних коштів.
За фактом розкрадання 19 грудня 2005 р. була порушена кримінальна справа. Проведеним розслідуванням зібрано достатньо доказів, які вказу- ють на вчинення злочину, і в січні 2006 р. мною винесена постанова про притягнення Берко Г. П. як обвинуваченої в цій справі. Проте пред'явити обвинувачення і продовжити подальше розслідування справи неможливо, оскільки Берко Г. П. з місця постійного проживання зникла і її місце пере- бування невідоме. Вжитими заходами встановити місце її перебування не вдалося.
На підставі викладеного та керуючись статтями 130, 138, 139 КПК України,
постановив:
Оголосити розшук обвинуваченої в кримінальній справі № 78/4 Бер- ко Галини Петрівни, 1969 року народження, українки, уродженки м. Льво- ва, з вищою освітою, що проживала у м. Львові, вул. Підзамкоаа, 18, раніше не судима.
Обрати щодо Берко Г. П. запобіжний захід взяття під варту і в разі виявлення названої громадянки відправити й етапом до слідчого ізолятора м. Львова.
Проведення розшуку доручити відділу внутрішніх справ Галицького району м. Львова, направивши туди копію цієї постанови.
Слідчий Нечитайло В. М.
З'ясуйте:
У яких випадках оголошується розшук обвинуваченого?
Чи можливе оголошення розшуку обвинуваченого до закінчення строку, встановленого для провадження до- судового слідства?
Чи оголошення розшуку звільняє слідчого від необхіднос- ті вжиття заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого?

Чи потребує наведена постанова затвердження або попе- реднього отримання дозволу? Якщо так, то ким (кого)? Роз'ясніть процедуру.
Чи відповідає наведена вище постанова вимогам кримі- нально-процесуального закону?
4. 27 листопада слідчий виніс постанову про притягнення ЖуравськогоЛ. А. як обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 KK України і вирішив відразу ж пред'явити обвинувачення та провести до- пит обвинуваченого. O 15 год він зв'язався по телефону з останнім і запропонував йому негайно з'явитися до райвідділу внутрішніх справ «для важливої розмови». Журавський заявив, що сьогодні з'явитися не може, оскільки у нього запланована поїздка за місто з господарською метою, і що він прибуде за- втра о 12 год. Вважаючи причину неявки на виклик неповаж- ною, слідчий цього ж дня виніс постанову про приведення обвинуваченого. Він викликав помічника чергового райвідділу і доручив йому негайно виконати постанову.
Зробіть аналіз ситуації і дайте відповіді на такі запитання:
Протягом якого строку має бути пред'явлене обвинува- чення?
Який порядок виклику обвинуваченого?
Який засіб процесуального примусу може бути застосова- ний до обвинуваченого, якщо він ухиляється від явки до слідчого?
Яким є порядок застосування приведення обвинуваченого?
Дайте оцінку діям слідчого з погляду КПК.
5. Мазурик 3. П. був притягнутий до кримінальної відпо- відальності за ч. З ст. 185. У постанові про притягнення як об- винуваченого вказувалося, що він 19 вересня 2005 р. викрав з магазину товари на суму 6 560 грн та вчинив крадіжки майна з квартир громадян, зокрема: 12 жовтня 2005 р. з квартири Миколаєнка на суму 1 425 грн; 11 листопада 2005 р. з авто- мобіля Григоровського на суму 1 820 грн; 15 листопада 2005 р. з квартири Муталібова на суму 1 286 грн.
У процесі подальшого розслідування були зібрані докази, які підтвердили, що з магазину обвинувачений викрав товарні цінності не на вказану раніше суму, а на більшу 8 930 грн. Крім того, було встановлено, що крадіжку з квартири Мута- лібова вчинив не Мазурик, а Меншиков, який діяв самостійно і обвинуваченого не знав.
Зібравши докази про вказані обставини, слідчий виніс нову постанову про притягнення Мазурика як обвинуваченого і за- ново Пред'явив обвинувачення. Оскільки права обвинувачено-

го раніше Мазурику оголошувалися і роз'яснювалися, то при пред'явленні нового обвинувачення слідчий цієї процесуальної дії не вчиняв.
Чи правильно діяв слідчий в описаній ситуації?
Як мав би вчинити слідчий, коли б Мазурик обвинувачу- вався ще й у грабежі за описаних умов?
Як слідчому необхідно було б діяти, коли б Мазурик обви- нувачувався лише в крадіжці з автомобіля Григоровсько- го за описаних умов?
Як забезпечуються права і законні інтереси обвинуваче- ного при зміні обвинувачення?
6. Абрамчуку було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 KK України, і роз'яснено встановлені законом права обвинуваченого. Раніше Абрамчук вже допитувався як підозрюваний і повністю визнав свою ви- ну. Допит Абрамчук як обвинуваченого був проведений лише на четвертий день після пред'явлення йому обвинуваченя, оскільки слідчий був зайнятий розслідуванням інших справ.
На допиті слідчий пересвідчився в особі обвинуваченого і запитав, чи підтверджує він показання, які давав раніше. Абрамчук заявив, що свої показання підтверджує І доповнень не має. Ця заява обвинуваченого була занесена до протоколу, який підписали слідчий і обвинувачений. На цьому допит був закінчений.
Яким є порядок допиту обвинуваченого?
Яким є порядок оформлення протоколу допиту обвинува- ченого?
Чи має право обвинувачений дати власноручні показан- ня?
Якими є права обвинуваченого під час його допиту?
Дайте правову оцінку діям слідчого.



CiP^ План заняття

Заняття перше
Поняття та система слідчих дій. їх співвідношення з ін- шими процесуальними діями та оперативно-розшукови- ми заходами.
Класифікація слідчих дій.
Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
Поняття, види та процесуальний порядок проведення до- питу.
Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
Поняття, види та процесуальний порядок пред'явлення для впізнання.
Поняття та процесуальний порядок проведення відтво- рення обстановки Й обставин події.
Заняття друге
Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
Поняття, види та процесуальний порядок проведення об- шуку.
Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв'язку.
Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.

ШНормативний матеріал та . , судова практика
Крішіпально-процесуальний кодекс України: статті 48, 85-852, 107, 127, 128і, 142, 143, 145; глави 1418.
ЗагсонУкраїни «Про адвокатуру» No 2887-ХІІ від 19 грудня 1992 р. (ст. 10).
Закон України «Про розвідувальні органи України» № 2331-Ш від 22 березня 2001 р. (ст. 20).
Закон України «Про статус народного депутата України» № 2790-ХІІ від 17 листопада 1992 р. (ст. 27).
Закон України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 груд- ня 1992 р. (ст. 13).
Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» № 776/97-ВР від 23 грудня 1997 р. (ст. 20).
Положення про дипломатичні представництва та кон- сульські установи іноземних держав в Україні, затверджене Указом Президента України № 198/93 від 10 червня 1993 р. (пункти 6, 9, 10, 21, 23, 24, 27, 29).
Інструкція про призначення та проведення судових екс- пертиз, затверджена наказом міністра юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 р. з наступними змінами і допов- неннями.
Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працю- ють у державних спеціалізованих експертних установах, за- тверджена наказом міністра юстиції України № 170/5 від 24 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. 2003. № 52. Ст. 2853.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке за- безпечує право на захист у кримінальному судочинстві» (пун- кти 11, 12).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від ЗО трав- ня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і ци- вільних справах» (пункти 1116).
Додаткова спеціальна література
АленинЮ. П. Процессуальные особенности производства следственных действий. Одесса: Центрально-Украинское издательство, 2002.
Борисенко І. Пред'явлення для впізнання // Вісник про- куратури. 2007. № 1.

Бортник В. Захист прав, честі і гідності підозрюваного під час допиту: окремі проблеми // Право України. 2005. № П.
Быков В. Принятие следователем решения о производ- стве следственных действий // Законность. 2005. № 10.
Гевко В., Стратонов В. Відтворення обстановки і обста- вин події: проблемні питання // Право України. 2000. № 4.
Денисюк С. Ф., Шепитько В. Ю. Обыск в системе след- ственных действий (тактико-криминалистический анализ): Науч.-практ. пособие. Харьков: Консум, 1999.
Ільченко С. Визначення підстав для проведення обшуку / / Підприємництво, господарство і право. 2005. № 4.
КІнаш О. Організація окремої слідчої дії умова закон- ності й ефективності розслідування злочинів / / Право Украї- ни. 2003. № 2.
Козьяков І. Проблеми теорії та практики застосування статей 187, 187і КПК України // Право України. 2003. № 4.

КуценкоД. Виїмка документів, що становлять державну таємницю // Право України. 2007. № 3.
Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. K.: Юрінком Інтер, 2005.
Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кри- мінальних справах / / Бюлетень законодавства і юридичної практики України. K.: Юрінком Інтер, 1996. № 1.
Аоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право України. 2003. № 9.
Сопин В. Эксгумация / / Законность. 2005. № 7.
УдаловаА.Д Освідування при розслідуванні злочинів. K., 1998.
Удалова А. Деякі проблеми розвитку кримінально-про- цесуального законодавства // Право України. 2002. № 6.
Удалова А. Допит експерта: проблеми законодавчого ре- гулювання // Право України. 2003. № 2.
Удалова А. Особливості проведення вербальних слідчих дій // Підприємництво, господарство і право. 2005. № 11.
Удалова А. Специфіка допиту при пред'явленні для впізнання // Право України. 2002. N° 9.
Черечукіна А. Впізнання особи поза візуальним спосте- реженням: кримінально-процесуальні і криміналістичні аспек- ти // Право України. 2003. № 10.

Чорноус Ю. Місце та значення слідчих дій у процесі до- казування по кримінальній справі // Підприємництво, госпо- дарство і право. 2004. № 4.
Чорноус Ю. Морально-етична характеристика слідчих дій // Право України. 2005. № 2.
Ягодинський В. Щодо відтворення обстановки і обста- вин події // Право України. 2003. № 5.

» Питання для самоконтролю

До першого заняття
Що слід розуміти під поняттям «слідча дія» та яким є його співвідношення з поняттям «процесуальна дія»?
У чому полягає відмінність слідчих дій від оперативно- розшукових заходів?
Назвіть слідчі дії, передбачені КПК України.
Які слідчі дії кримінально-процесуальний закон дозво- ляє проводити до порушення кримінальної справи?
Для проведення яких слідчих дій вимагається винесен- ня слідчим постанови?
Які слідчі дії дозволяється проводити лише з санкції про- курора?
Які слідчі дії дозволяється проводити лише за постано- вою судді?
Які слідчі дії проводяться без участі понятих?
Назвіть загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.

З яких частин складається протокол будь-якої слідчої дії? Назвіть зміст цих частин.
Яке правило закріплене у КПК України в разі, коли хто- небудь з учасників слідчої дії через свої фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол?
Назвіть допоміжні форми фіксації ходу та результатів слідчих дій і порядок їх використання.
За яких процесуальних умов при проведенні очної став- ки дозволяється відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки?
Назвіть види допиту.
Яким є процесуальний порядок виклику підозрюваного та обвинуваченого на допит?
У який строк проводиться допит підозрюваного та обви- нуваченого?
Назвіть процесуальні правила допиту обвинуваченого та оформлення його результатів.

Яким є процесуальний порядок виклику свідка та по- терпілого на допит?
Назвіть процесуальні правила допиту свідка та офор- млення UQro результатів.
Якими є процесуальні особливості допиту німого та (або) глухого свідка?
Назвіть процесуальні передумови для проведення очної ставки.
Якою є мета проведення очної ставки?
Чи допускається проведення очної ставки, якщо одним з її учасників є експерт, а також очної ставки між екс- пертами?
Назвіть види пред'явлення для впізнання.
Назвіть обов'язкових учасників пред'явлення для впіз- нання.
Якими є процесуальні передумови пред'явлення для впізнання?
Яким є процесуальний порядок пред'явлення особи для впізнання?
З якою метою проводиться відтворення обстановки й обставин події?
З яких двох груп процесуальних дій складається відтво- рення обстановки й обставин події?
Назвіть обов'язкових учасників відтворення обстановки й обставин події.
До другого заняття
Назвіть види слідчого огляду.
Якими є підстави та мета проведення огляду місця події?
Назвіть обов'язкових учасників слідчого огляду.
Яким є процесуальний порядок проведення огляду?
У чому полягають суть та мета ексгумації трупа?
Якими є процесуальні передумови огляду житла чи ін- шого володіння особи?
Яким є процесуальний порядок огляду кореспонденції?
Які вимоги ставляться до понятих, які беруть участь в огляді кореспонденції?
З якою метою проводиться освідування?

Назвіть обов'язкових учасників освідування.
Чи вимагається присутність понятих під час освідування?
Яким є процесуальний порядок проведення освідування?
Назвіть підстави для проведення обшуку.
Назвіть види обшуку.
У яких випадках обшук особи може бути проведений без попереднього винесення про це постанови?

Якими є процесуальні особливості проведення обшуку в приміщеннях дипломатичних представництв?
Чи вимагається санкція прокурора вищого рівня на про- ведення обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо по- станова про проведення обшуку винесена прокурором?
Яким є процесуальний порядок надання судом дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи?
19- Хто і в який строк вправі подати апеляцію на постанову судді про відмову у проведенні обшуку житла чи іншого володіння особи?
В яких випадках дозволяється проведення обшуку жит- ла чи іншого володіння особи без постанови судді?
Яким є процесуальний порядок проведення обшуку?
Які морально-етичні засади проведення обшуку закріп- лені в КПК України?
У чому полягає відмінність між обшуком та виїмкою?
Назвіть види виїмки.
Назвіть час доби, в який, за загальним правилом, повин- на проводитися виїмка.
Якими є процесуальні передумови проведення виїмки документів, що становлять державну та (або) банківську таємницю?
Який процесуальний порядок виїмки кореспонденції встановлює КПК України?
Чи вимагає КПК України санкції прокурора на прове- дення звичайної виїмки?
У скількох примірниках складається протокол виїмки?
У який строк слідчий зобов'язаний повідомити прокуро- ра, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, про наявність у протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку?
Назвіть підстави для накладення арешту на кореспон- денцію.
Що належить до кореспонденції, на яку може бути на- кладено арешт?
Яким є порядок розгляду подання про накладення ареш- ту на кореспонденцію?
Хто дає дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію?
Яким є зміст постанови про накладення арешту на ко- респонденцію?
Назвіть підстави для зняття інформації з каналів зв'язку.
Яким є зміст постанови про зняття інформації з каналів зв'язку?
Чи підлягає оскарженню постанова про зняття інфор- мації з каналів зв'язку?

Протягом якого строку начальник відповідної установи зв'язку після зняття інформації повинен повідомити про це слідчого?
Яким є порядок дослідження інформації, знятої з кана- лів зв'язку?
Назвіть процесуальні передумови для одержання зраз- ків для експертного дослідження.
Чи вимагається присутність понятих під час одержання зразків для експертного дослідження?
У кого з учасників процесу можна відібрати зразки для експертного дослідження?
Яким є процесуальний порядок призначення експертизи?
З якою метою проводиться допит експерта?
Чи зобов'язує кримінально-процесуальний закон слідчо- го ознайомити з постановою про призначення експер- тизи потерпілого або Його представника?
Чи має свідок, який підлягає експертному дослідженню, право заявити відвід експерту?

Задачі і завдання

№ п/п
і

Назва слідчої Дії
Освідування

Юридичні підстави ,для проведення
1) Винесення постанови про порушення кримінальної справи;
2) винесення постанови про проведення освідування.

Мста прове- дення
Виявлення та (або) засвідчення наявності у підозрю- ваного, обвинуваченого, потерпілого чи свідка особли- вих прикмет та слідів злочину.

Види слідчої дії
U Слідче;
2) судово-медичне.

Обов'язкові учасники
1) Особа, яка вправі проводити цю слідчу дію, слідчий, судово-медичний експерт або лікар без участі слідчого;
2) особа, яка підлягає освідуванню, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок.

Процесуаль- ний документ, що фіксує хід та результа- ти слідчої дії
1) Протокол освідування, якщо освідування проводив слідчий;
2} акт, якщо освідування проводив судово-медичний експерт;
3) довідка, якщо освідування проводив лікар.



До першого заняття
1. Складіть таблицю передбачених КПК України слідчих дій за таким зразком:

2. Балабанова була викликана по телефону до слідчого з ме- тою допиту її як свідка у кримінальній справі про обвинува- чення за ч. З ст. 185 KK України її рідного брата Василюка П. Ф.
З метою встановлення психологічного контакту слідчий ви- рішив провести допит у «невимушеній обстановці» та записати його на диктофон. У своєму кабінеті він приготував чай, печи- во, запросив до столу Балабанову і почав розпитувати про об- ставини її життя, розповідати деякі епізоди з власного, а пізніше повів розмову і про обставини вчиненого злочину. В ході такої розмови Балабанова повідомила деякі факти про злочинну діяльність її брата та обставини його особистого жит- тя, прохаючи при цьому допомогти «врятувати брата від тюр- ми». Слідчий пообіцяв допомогу лише за умови, що вона правдиво розповість, що їй відомо з приводу злочинної діяль- ності обвинуваченого. Після такого запевнення свідок розпо- віла слідчому й про інші обставини вчиненого злочину.
Одержану інформацію слідчий заніс до протоколу допиту свідка і запропонував Балабановій підписати його. Остання, не читаючи, поставила свій підпис у кінці протоколу. Хід допи- ту фрагментарно (тільки дані, які стосуються справи) слідчий непомітно для свідка записав на диктофон, вмикаючи та ви- микаючи його у необхідних випадках.
Яким є порядок виклику свідка для допиту і чи він був до- триманий в описаній ситуації?
Яким є порядок допиту свідка?
Які вимоги ставляться до протоколу допиту свідка?
Чи вправі свідок написати свої показання власноручно і якщо так, то чи необхідно складати при цьому протокол його допиту?
Яким є порядок застосування звукозапису при прова- дженні досудового слідства?
Чи були допущені порушення вимог кримінально-проце- суального закону слідчим у цьому випадку?
3. 23 грудня 2006 р., о 22 год 15 хв, за підозрою у вчиненні розбійного нападу на громадянку Миколайчук був затриманий Марченко. У райвідділі внутрішніх справ від Миколайчук було відібрано пояснення про обставини злочину, яке вона дала відразу ж після його вчинення 23 грудня о 21 год 25 хв. При цьому в поясненні було зазначено, що Миколайчук змогла б упізнати нападника, оскільки він «стоїть у неї перед очима».
Старший оперуповноважений карного розшуку Ребров ви- рішив негайно пред'явити Миколайчук підозрюваного для впізнання. Для цього він запросив трьох понятих, які не мали між собою різких відмінностей за віком, запропонував підоз-

рюваному на власний розсуд зайняти серед них місце та запро- сив до кабінету потерпілу. Остання відразу ж вказала, що напад на неї вчинив «крайній зліва мужчина". Ребров склав протокол впізнання, оголосив його всім присутнім і запропону- вав підписати. Підозрюваний Марченко поставити свій підпис відмовився.
1. Чи вправі був Ребров проводити таку слідчу дію, як пред'яв- лення особи для впізнання?
2. Яким є порядок пред'явлення особи для впізнання?
3. Які порушення кримінально-процесуального закону були допущені в наведеній ситуації?
До другого заняття
1. До чергової частини Личаківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова надійшла заява від громадянки Паньківської про те, що з її квартири вчинена крадіжка матеріальних цінностей.
Прибувши на квартиру заявника разом з дільничним інспек- тором, слідчий склав протокол такого змісту: «Місцем події є квартира № 13 будинку № 57 на вул. І. Франка. При огляді квар- тири виявлені сліди проникнення до неї: шиба у вікні вибита, на підвіконні виявлено чіткий слід взуття дорослої людини. За словами потерпілої, з квартири зникли домашній кінотеатр фірми «ВВК», куплений нею за 400 доларів США, старовинний настільний годинник, вартості якого вона не знає, дві кришта- леві вази на суму 230 грн та гроші в сумі 4 400 грн. Обстановка в квартирі не порушена. Інших обставин, які б мали значення для справи не виявлено. Під час огляду місця події проводило- ся фотографування квартири та слідів проникнення до неї. За- уважень від учасників огляду не надійшло».
Яка слідча дія проводилася слідчим в описаній ситуації?
Дайте правову оцінку діям слідчого.
Складіть протокол слідчої дії, яку необхідно провести в наведеній ситуації (якщо вказаних обставин недостат- ньо додайте необхідні на свій розсуд).
2. На допиті потерпілий Зайчук повідомив слідчому, що під час вчинення хуліганських дій Бородій і Власенко завдавали йому ударів руками та ногами, а коли він впав на землю, Вла- сенко шилом вдарив його в сідницю, в результаті чого він не може сидіти. На підтвердження сказаного потерпілий скинув штани і показав слідчому крововилив та місце, де «дуже боля- че». Зайчук просив відобразити цей факт у протоколі допиту або в якомусь іншому документі.
Закінчивши допит потерпілого, слідчий запросив двох по- нятих, оглянув у їх присутності частину тіла потерпілого, на

яких були крововилив і синці, та зафіксував це у протоколі освідування.
Якою є мета проведення освідування?
Назвіть види освідування.
Яким є процесуальний порядок проведення освідування?
Дайте правову оцінку діям слідчого.
3. Петрушко 3. П., працюючи інспектором паспортного сто- лу Галицького райвідділу внутрішніх справ м. Львова, система- тично за хабарі оформляла паспорт громадянина України на підставних осіб.
У ході розслідування кримінальної справи було встановлено, що Петрушко 3. П. пообіцяла оформити паспорт громадянина України на ім'я Ващенка Петра Васильовича громадянину Російської Федерації Дятлову Є. M., від якого одержала 5 000 доларів США. Оформити паспорт громадянина України на підставну особу вона також пообіцяла і громадянці Республіки Казахстан Суворовій О. І., від якої одержала мобільний теле- фон та відеокамеру.
Через два дні після затримання Петрушко 3. П. слідчий ви- рішив провести у ЇЇ квартирі обшук, для чого звернувся з подан- ням, погодженим із заступником прокурора Галицького району м. Львова, до місцевого суду та одержав мотивовану постанову судді на проведення обшуку. За результатами проведеного об- шуку був складений протокол такого змісту:
Протокол обшуку
2 лютого 2006 р. м. Львів
Слідчий прокуратури Галицького району м. Львова, юрист Пі класу Фартушок П. І., в присутності понятих Устименка П. П., який проживає у м. Львові, вул. Січових Стрільців, 18, кв. 19, практиканта прокуратури студента 5-го курсу юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Гриба С. П. та в присутності власника квартири, підозрюваної Петрушко 3. П., і її сина Петрушко В. К., провів обшук у квар- тирі, що розміщена за адресою: проспект Свободи, 5, кв. 9.
Обшук проведено на підставі постанови судці Галицького районного суду м. Львова від 1 лютого 2005 р. відповідно до вимог, передбачених статтями 177, 181, 183, 186 та 188 КПК України. Перед початком обшуку всім перерахованим особам були роз'яснені їх права та обов'язки від- повідно до вимог статей 127,181 КПК України.
Перед початком обшуку підозрюваній Петрушко 3. П. пред'явлено по- станову про проведення обшуку та запропоновано видати зазначені в ній предмети і документи. Петрушко 3. П. заявила, що жодних предметів І до- кументів, які б мали значення для справи, вона не має.
Після такої заяви був проведений обшук, в результаті якого виявлено таке:

паспорт на ім'я Ващенка Петра Васильовича;
4 300 доларів США;
мобільний телефон червоного кольору фірми «Nokia» моделі 7370;
відеокамера сріблястого кольору фірми «Сапоп» моделі MVX4i;
записна алфавітна книжка розміром 10 х 6 см у темно-зеленій об- кладинці. Вказані предмети вилучені для приєднання до справи.
Підозрювана Петрушко 3. П. заявила, що вона дасть свої пояснення що- до вилучених речей пізніше. Крім того, вона заявила, що слідчий неправиль- но діяв, залучивши до проведення обшуку як понятого Устименка П. П., який є водієм належної прокуратурі автомашини. Інших заяв та зауважень від присутніх не надходило.
Під час обшуку практикант Гриб С. П. зробив фотознімки вилучених предметів та місць, де вони містилися, за допомогою фотокамери мо- більного телефону фірми "Sony Ericsson* моделі К750.
Обшук розпочався о 22 год ЗО хв і закінчився о 23 год 50 хв.
Протокол прочитаний вголос всім учасникам обшуку, які заявили, що стверджують правильність його змісту.
(підпис) Петрушко 3. П. (підпис) Устименко П. П. (підпис) Фартушок П. І.
Зробіть правовий аналіз описаної ситуації та процесуально- го документа і з'ясуйте, чи слідчий діяв відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
4. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу Тихому О. А., затриманому за підозрою у вчиненні злочину, пе- редбаченого ч. 1 ст. 263 KK України (виготовлення та збут вог- непальної зброї), з'ясувалося, що підозрюваний страждає на кардіоміопатію та міокардит.
Для вирішення питання про те, в яких слідчих діях (зокрема у відтворенні обстановки і обставин події) може брати участь підозрюваний, а також про можливість перебування Тихо- го О. А. під вартою у зв'язку з його станом здоров'я, слідчий призначив судово-медичну експертизу.
Судово-медичний експерт дав висновок, що вказані захво- рювання підозрюваного не можуть бути перешкодою для про- ведення слідчих дій за його участі, а також для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Проаналізуйте наведену ситуацію і дайте оцінку діям слід- чого та висновку судово-медичного експерта.

Тема 1 6.
ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА ТА ЙОГО ЗАКІНЧЕННЯ ШЛЯХОМ ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇСПРАВИ АБО НАПРАВЛЕННЯ її ДО СУДУ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ



План заняття

Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
Процесуальні передумови зупинення досудового слід- ства.
Постанова про зупинення досудового слідства.
Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місце- знаходження невідоме.
Процесуальний порядок відновлення досудового слід- ства.
Форми закінчення досудового слідства.
Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчен- ня досудового слідства.
Підстави для закриття кримінальної справи.
Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.

Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
Відновлення слідства в закритій справі.
Поняття і підстави для направлення кримінальної спра- ви до суду для звільнення особи від кримінальної від- повідальності.
Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

ШНормативний матеріал та судова практика
Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 6, 7, 7і, 72, 73, 8, 9, 10, 12, 13, 53, 53і, ч. 1 ст. 108, 138139, 206 216, 226, 2365, 2366.
Кримінальний кодекс України: статті 4549, ч. 1 ст. 97.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про прак- тику застосування судами України законодавства про звіль- нення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 р.
Додаткова спеціальна література
Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідаль- ності. K.: Атіка.
Быков В. H., Аомовский В. Д. Приостановление произво- дства по уголовному делу. M., 1978.
Боголюбская Т. В. Деятельность следователя органов внут- ренних дел по розыску скрывшихся обвиняемых. M., 1986.
Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования. К., 1975.
Аобойко А. М. Кримінально-процесуальне право: Курс лек- цій. К.: Істина, 2005. Лекції 11, 12.
Малютін І. А. Підстави та процесуальний порядок зупи- нення досудового розслідування. K., 2000.
Малютін І. А. Зупинення досудового розслідування. K., 2003.
Нове у кримінально-процесуальному законодавстві Укра- їни: Навч. посіб. для студентів юрид. спеціальностей вищих за- кладів освіти / За ред. Ю. М. Грошевого. X.: Право, 2002.
Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ: Узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. 2004. № 2.

ХрусловаА. Закриття кримінальної справи: деякі теоре- тичні та практичні проблеми // Прокуратура. Людина. Держа- ва. 2004. № І.
Шевченко Т. Деякі питання застосування давності в кри- мінальному судочинстві / / Право України. 2002. № 10.
Шимановский В, В. Законность и обоснованность при- остановления следователем уголовного дела. Л., 1985.
Якупов P. X. Возобновление предварительного след- ствия. Волгоград, 1976.

Питання для самоконтролю

Розкрийте зміст поняття «зупинення досудового слід- ства у кримінальній справі»?
Якими є кримінально-правові та кримінально-процесу- альні наслідки зупинення досудового слідства?
Як впливає зупинення досудового слідства у криміна- льній справі на строки слідства і тримання під вартою?
Які є підстави для зупинення слідства?
Чи можна зупинити слідство без винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого?
Які умови зупинення слідства на тій підставі, що місце- знаходження обвинуваченого невідоме?
Яким є порядок оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме?
Якими є умови зупинення слідства за такою підставою, як психічне або інше тяжке захворювання обвинуваче- ного, яке перешкоджає закінченню провадження у справі?
Чи можна зупинити провадження у справі у зв'язку з хворобою підозрюваного?

Як слід вчинити слідчому, якщо непсихічне захворюван- ня обвинуваченого є хронічним?
Як слід діяти слідчому, якщо психічне захворювання об- винуваченого є хронічним і потребує періодичного ліку- вання?
Якими є умови зупинення слідства на тій підставі, що не встановлено особу, яка вчинила злочин?
Яким є процесуальний порядок зупинення досудового слідства?
Як необхідно діяти у випадках, коли у справі є два і більше обвинувачених, а підстава для зупинення сто- сується лише окремих із них?
Якими є підстави для відновлення досудового слідства?
Яким є процесуальний порядок відновлення досудового слідства?
Чи може зупинятися провадження в одній і тій самій справі кілька разів?
Які заходи і якими органами можуть проводитися у зу- пиненій кримінальній справі?
Чи можливо зупинити дізнання у кримінальній справі?
Чи можливо закрити кримінальну справу, слідство у якій зупинено? Якщо так, то які для цього є підстави?

Які ви знаєте форми закінчення досудового розсліду- вання?
У чому полягає суть і значення законного і обґрунтова- ного закриття кримінальної справи?
Чим відрізняється зупинення досудового слідства від за- криття?
Як поділяються передбачені КПК підстави для закриття кримінальної справи?
Які підстави для закриття кримінальної справи нале- жать до реабілітуючих?
Які підстави для закриття кримінальної справи нале- жать до не реабілітуючих?
Якими є структура і зміст постанови про закриття кри- мінальної справи?
Кого з суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності не- обхідно повідомити про закриття справи і у який спосіб?
Як має вчинити слідчий у випадку, коли є підстави для закриття кримінальної справи, але одночасно встанов- лені аморальні вчинки чи правопорушення обвинуваче- ного та інших осіб, що вимагають дисциплінарних чи адміністративних заходів впливу?
Яке значення під час вирішення питання про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами має ставлення до цього обвинуваченого (підозрюваного) і потерпілого?
Які обов'язки щодо роз'яснення порядку поновлення по- рушених прав особи, стосовно якої кримінальну справу закрито за реабілітуючими обставинами, зокрема май- нових, лежать на органові, який закрив кримінальну справу?
Хто, в які строки та якому порядку має право оскаржи- ти постанову про закриття кримінальної справи?
Які повноваження прокурора щодо скарги на постанову про закриття кримінальної справи?
Яким є порядок оскарження до суду постанови про за- криття кримінальної справи?
Яким є порядок розгляду скарги суддею?
Яким є порядок відновлення слідства у закритій кримі- нальній справі?
У чому полягає суть такої форми закінчення досудового слідства, як направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності?
Які є підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідаль- ності?

Якими є порядок і умови направлення кримінальної справи до суду для звільнення обвинуваченого від кри- мінальної відповідальності у зв'язку з тим, що внаслідок зміни обстановки вчинене ним діяння втратило сус- пільну небезпечність або він перестав бути суспільно не- безпечним?
Якими є порядок і умови направлення кримінальної спра- ви до суду для звільнення обвинуваченого від криміна- льної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям?
Якими є порядок і умови направлення кримінальної справи до суду для звільнення від кримінальної відпо- відальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим?
Якими є порядок і умови направлення кримінальної справи до суду для звільнення від кримінальної відпо- відальності у зв'язку із застосуванням до неповнолітньо- го примусових заходів виховного характеру в порядку, передбаченому ст. 447 КПК?
Якими є порядок і умови направлення кримінальної справи до суду для звільнення обвинуваченого від кри- мінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи органі- зації?
Якими с порядок і умови направлення кримінальної справи до суду для звільнення обвинуваченого від кримі- нальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності?
Якими є порядок і умови направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про застосуван- ня примусових заходів медичного характеру?



Задачі і завдання

1. 18 жовтня 2006 р. слідчий прокуратури виніс постанову про зупинення досудового слідства у кримінальній справі, що була порушена 22 серпня цього ж року за фактом вчинення на- паду з метою заволодіння майном грошима у філії ощадного банку.
Досудовим розслідуванням було встановлено: 21 серпня 2006 p., біля 19 год 40 хв, до філії ощадного банку зайшло двоє чоловіків. У приміщенні філії в цей час перебували дві працівни- ці банку та два його клієнти Петрунько В. С. і Сербулова С. В. Один із чоловіків став біля входу у філію, а другий, погрожую- чи пістолетом, наказав скласти у мішок всю наявну готівку і

передати йому. Під загрозою застосування зброї касир Тка- чук Л. П. виконала вимоги нападника. Проходячи повз стіл у залі філії, за яким сиділи клієнти, один із нападників взяв у Петрунько Міжнародну платіжну картку «Mastercard Maestro», що лежала біля неї. Після цього нападники вийшли з примі- щення і зникли.
Всі чотири жінки, які були допитані як свідки, змогли пові- домити лише про загальні прикмети нападників: обоє високого зросту; один був одягнений у пальто сірого кольору, інший у спортивну темно-синього кольору куртку; в одного з них, що погрожував пістолетом, були вуса. Виготовлення фотографій нападників за даними словесного портрета успіху у їх розшуку також не принесло через серйозні суперечності у показаннях свідків щодо їхніх прикмет. Все це загальмувало розшук на- падників. Станом на 18 жовтня злочин розкрити не вдалося, і слідчий, керуючись ст. 209 КПК України, виніс постанову про зупинення досудового слідства у справі. Копію постанови на- діслав прокуророві району.
Перевіряючи законність постанови, прокурор дійшов ви- сновку, що під час проведення слідства не були виконані вимо- ги ч. З ст. 206 КПК, а саме: не проведено відтворення обстанов- ки й обставин події злочину, що дало б змогу перевірити та уточнити показання свідків; громадянку Петрунько В. С, у якої нападник забрав платіжну картку, не визнано потерпілою; не опитані мешканці будинку, що проживають навпроти філії банку, хоча, можливо, хтось із них випадково бачив напад- ників; не виявлено, чи знімалися в банку або його філіях гроші з депозитного рахунку за номером, що відповідає номеру пла- тіжної картки; не дано вказівок відділу карного розшуку рай- відділу внутрішніх справ вжити заходів до встановлення осіб, які вчинили злочин.
На підставі цього прокурор скасував постанову слідчого.
У яких випадках досудове слідство в кримінальній справі зупиняється?
За яких умов слідство може бути зупинено, коли не вста- новлено особи, яка вчинила злочин?
Чи зобов'язаний слідчий безпосередньо вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин?
Як має діяти слідчий, коли виникає потреба провести слідчі дії в кримінальній справі, досудове слідство в якій зупинено?
Дайте висновок щодо законності дій слідчого і прокурора.
2. У кримінальній справі, порушеній за фактом виявлення трупа громадянина Зайчука Г. В. на проїжджій частині дороги

з ознаками наїзду на нього автотранспорту, дізнавач ДАІ виніс таку постанову:
Постанова
м. Львів
Дізнавач відділення дізнання ДАІ м. Львова, лейтенант міліції Заха- ров В. K., розглянувши матеріали кримінальної справи № 76,
встановив:
26 червня 2002 p., біля 19 год ЗО хв, на вул. Зеленій ум. Львові, біля бу- динку № 69, невідомою автомашиною був здійснений наїзд на громадяни- на Зайчука Григорія Володимировича, який від одержаних ушкоджень помер на місці події.
Враховуючи, що всі необхідні і можливі дії у справі виконані, але авто- машина й особа, яка нею керувала, не встановлені, керуючись статтями 104, 108,138, 209 КПК України,
постановив:
Дізнання у кримінальній справі № 76, порушеній за ознаками ч. 2 ст. 286 KK України, зупинити до встановлення особи, яка вчинила злочин.
Оголосити розшук особи, яка вчинила злочин.
Копію цієї постанови направити прокуророві м. Львова.
Дізнавач,
лейтенант міліції Захаров В. К.
«З постановою згодний» Начальник ДАІ м. Львова,
підполковник міліції Цибулько В. І.
Зробіть аналіз наведеної постанови.
Чи відповідає вона вимогам кримінально-процесуального закону?
3. 20 березня 2006 р. була порушена кримінальна справа № 47 за фактом вчинення Бондарчуком В. C злочину, перед- баченого ч. 2 ст. 191 KK України. Досудовим слідством було встановлено; Бондарчук В. C1 раніше судимий за ч. 1 ст. 185 KK України, працюючи заготувачем TOB «Заготівельник» з березня 2002 р. по лютий 2006 p., шляхом привласнення ввірених йому коштів вчинив крадіжку грошей на суму 50 000 гривень.
10 травня цього ж року слідчий виніс постанову про при- тягнення Бондарчука В. C як обвинуваченого і по телефону викликав його до себе для пред'явлення обвинувачення. Однак Бондарчук на виклик не з'явився, а через день слідчому стало відомо, що він перебуває на стаціонарному лікуванні з діагно- зом «хронічний тонзиліт, ускладнений ревмокардитом».

Витребувавши з лікарні відповідну довідку, слідчий виніс 15 травня постанову про зупинення досудового слідства у справі. 26 червня Бондарчук В. С. був виписаний з лікарні у зв'язку з суттєвим поліпшенням стану здоров'я.
І. Дайте висновок щодо законності дій слідчого, при цьому з'ясуйте:
Яке за характером захворювання обвинуваченого є під- ставою для зупинення кримінальної справи?
Чим посвідчується захворювання?
Яких заходів має вжити слідчий, перш ніж зупинити про- вадження у справі на підставі захворювання обвинува- ченого?
II. Заданими, що містяться у фабулі завдання (характер за- хворювання до уваги не береться), складіть відповідний проце- суальний документ про відновлення досудового слідства.
4. 28 грудня 2005 р. на автотрасі КиївЛьвів сталося зітк- нення автомобілів «Москвич» під керуванням Петренка та «Жи- гулі», за кермом якого перебував Василенко, внаслідок чого обидва отримали тяжкі тілесні ушкодження. За цими ознака- ми слідчий порушив кримінальну справу за ч. 2 ст. 286 KK. Че- рез п'ять днів після ДТП Василенкові довелося ампутувати обидві ноги, а ще за шість днів помер Петренко. У ході слідства встановлено, що обидва водії порушили Правила дорожнього руху: Петренко значно перевищив допустиму на цій ділянці до- роги швидкість, а Василенко правила обгону, що, крім того, підтверджується і висновком судово-автотехнічної експерти- зи. Автомобілі відновленню не підлягають.
Яке рішення повинен прийняти слідчий у цій кримінальній справі?
5. Мисливці Іванов та Зайцев, повертаючись надвечір із по- лювання після невдалих пошуків дикого кабана, почувши у лісі за 20 м від себе тріск сухих гілок, одночасно вистрілили у цьому напрямі, вважаючи, як вони показали згодом на допиті, ще то був кабан. Але замість кабана вони виявили там людину ще одного мисливця Кротова, смертельно пораненого. Доста- вивши потерпілого до лікарні, де лікарі констатували Його смерть, Іванов та Зайцев повідомили про те, що сталося, у мі- ліцію. У результаті слідчий міліції порушив кримінальну справу щодо них за фактом необережного вбивства.
Проведеним розслідуванням було встановлено: смерть Кро- това настала від того, що йому в голову потрапила куля; ще одну кулю виявлено у дереві біля якого був потерпілий у мо- мент пострілів. Однак ні огляд місця події, ні відтворення
4,5 7-віз 129

обстановки та обставин події, ні проведені балістичні і трасо- логічні експертизи не дозволили відповісти на запитання, від чийого ж пострілу Іванова чи Зайцева загинув Кротов.
Як повинен діяти у цій ситуації слідчий?
Складіть проект рішення, яке має бути прийняте за опи- саних обставин.
6. Неповнолітній Бровченко Василь був притягнутий як об- винувачений за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 KK України. Відповідно до зібраних у справі доказів Бровченко вчинив хуліганські дії з використанням металевого прута, ви- йшовши у двір будинку після святкування свого дня наро- дження. Цього дня йому виповнилося 14 років.
Після пред'явлення обвинувачення захисник порушив кло- потання про зміну кваліфікації своєму підзахисному. Оскільки останній залізний прут знайшов випадково на місці вчинення злочину і ним завдав кількох ударів потерпілим, то його дії слід кваліфікувати за ч. З ст. 296 KK,
Після надходження справи з обвинувальним висновком до прокурора, останній, вивчивши всі матеріали справи, дійшов висновку, що кримінальну справу необхідно направити до суду для застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Він сам виніс постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього Бровченка приму- сових заходів виховного характеру і направив її до суду.
1. Якими є порядок і умови направлення справи до суду для звільнення неповнолітнього від кримінальної відпові- дальності у зв'язку із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру?
2. Оцініть законність дій слідчого і прокурора. Варіант: неповнолітньому Бровченку в день вчинення ним
описаних дій виповнилося 11 років.
7. 15 вересня 2005 p., біля 19 год ЗО хв, Лимаренко Володи- мир Васильович, 15 серпня 1984 року народження, уродженець м. Житомира, мешканець м. Львова, вул. Топольна, буд. 18, кв. 124, робітник СП «Іскра», неодружений, освіта загальна се- редня, раніше не судимий, громадянин України, допризовник, перебуваючи у нетверезому стані, перевернув кіоск, що розміщувався на розі вулиць Зеленої і Бондарської у м. Львові І належав товариству з обмеженою відповідальністю (TOB) «Ім- пекс». Як пояснив на допиті Лимаренко, мотивом, що спонукав його до таких дій, стала нетактовна, на його думку, поведінка продавця кіоска. На його (Лимаренка) пропозицію продати де- шевше цигарки продавець відповіла, що хай він іде на ринок і

там торгується. Розгнівавшись за таку відповідь, він перевер- нув кіоск.
Своїми діями Лимаренко умисно пошкодив майно, запо- діявши TOB «Імпекс» збитки в сумі З ООО грн. На другий день після вчиненого Лимаренко вибачився перед керівництвом TOB за свою поведінку і частково (2 ООО грн) відшкодував за- вдані збитки.
27 вересня (ще до пред'явлення обвинувачення) Лимаренко був призваний на службу до Збройних Сил України. За пові- домленням командування військової частини, він добросовіс- но несе службу, дисциплінований, вже має заохочення.
Чи є за описаних обставин підстави для закриття кримі- нальної справи?
Що є тут підставою для звільнення від кримінальної відповідальності?
У якому порядку вирішується питання про звільнення від кримінальної відповідальності?
8. 26 грудня 2004 р. слідчий, на підставі п. 2 ст. 213 КПК України, виніс постанову про закриття кримінальної справи про обвинувачення Андрошука у вчиненні злочину, передбаче- ного ч. 1 ст. 185 KK України. Андрощуку було направлене пові- домлення такого змісту: «Повідомляю, що кримінальна справа про обвинувачення Вас у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 KK України, закрита 26 грудня за недоведеністю Вашої участі у вчиненні злочину». Це повідомлення Андрошук одер- жав 29 грудня.
Повідомлення про закриття кримінальної справи було та- кож направлене потерпілій Зварич Т. M., яка його одержала в той же день, що й Андрощук.
8 січня Андрощук оскаржив прокуророві постанову слідчого про закриття кримінальної справи. У скарзі він просив поста- нову скасувати, довести досудове слідство до кінця, передати справу в суд, щоб останній підтвердив Його невинуватість, по- становивши виправдувальний вирок.
Ще раніше, 4 січня, скаргу на постанову про закриття кри- мінальної справи подала прокуророві потерпіла Зварич. У ній вона вказувала, що кримінальна справа закрита безпідставно. У справі «є достатні дані, які свідчать про вину Андрошука у вчиненні крадіжки». Крім того, слідчий відмовився надати їй та її представникові адвокатові Злобіну матеріали справи для ознайомлення. Потерпіла скаржилася також на те, що вона не була визнана цивільним позивачем попри те, що злочином "їй була завдана істотна матеріальна шкода. Такі дії слідчого по- збавили її можливості домогтися відшкодування шкоди. 8 лю-

того прокурор повідомив обох скаржників про те, що їх скарги є безпідставними і не підлягають задоволенню. При цьому він зазначив, що його рішення щодо скарг є остаточним.
Чи може бути закрита кримінальна справа за-недоведен- істю участі обвинуваченого у вчиненні злочину?
Яким є порядок закриття кримінальної справи?
Які обов'язки покладає на слідчого (прокурора, суд) кри- мінально-процесуальний закон у випадку закриття кри- мінальної справи (вкажіть окремо за нереабілітуючими підставами і реабілітуючими)?
Якими є порядок та строки оскарження постанови про закриття кримінальної справи?
Дайте правову оцінку відповідям прокурора на скарги.

План заняття

a. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримі- нальної справи.
Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
Процесуальне значення та порядок ознайомлення учас- ників процесу з матеріалами справи:
а) ознайомлення потерпілого, цивільного позивача і цивіль- ного відповідача та їх представників з матеріалами справи;
б) ознайомлення обвинуваченого та його захисника з мате- ріалами справи.
Процесуальні права учасників процесу під час ознайом- лення з матеріалами справи.
Процесуальне оформлення оголошення учасникам про- цесу про закінчення досудового слідства та пред'явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з ма- теріалами справи.
b. Обвинувальний висновок.
Поняття і значення обвинувального висновку.
Структура обвинувального висновку.
Додатки до обвинувального висновку.
в. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком. 9. Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинуваль- ним висновком. 10. Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.



Нормативний матеріал та судова практика



1. Криміиально-процєсуальнийкодекс України. K., 2005. Глава 20 (статті 212, 217225); глава 21 (статті 227233).

72+5 7-*на

133

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини» від 27 березня 1992. (зі змінами, внесеними постано- вами від 4 червня 1993 р. та від 3 грудня 1997 p.). Пункт 3.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику застосування законодавства, яким передбачені пра- ва потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що ре- гулює повернення кримінальних справ на додаткове розсліду- вання» від 11 лютого 2005 р. // Вісник Верховного Суду України. 2005. № 3 (55). Ст. 17.
Додаткова спеціальна література
Батюк О. В. Актуальні питання щодо зміни і доповнення обвинувачення / / Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірник наукових статей. Івано- Франківськ: Плай, 2002. Вип. 8.
БелозеровЮ. H., Вфимичев С. П. Обвинительное заключе- ние в уголовном процессе. M., 1992.
Гришин Ю. О. Закінчення досудового слідства зі складан- ням обвинувального висновку // Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. X., 2000.
Ефимичев С. Г. Правовые и организационные вопросы окончания предварительного расследования с обвинительным заключением. Волгоград., 1977.
Зразки кримінально-процесуальних документів: Наук.- практ. посіб. / За ред. М. П. Стрельбицького. К.: Істина, 2006.
Зубарев В. С, КроткинА. П., СтаткусВ. Ф. Язык и стиль обвинительного заключения. M., 1976.
КомпевБ. Использование доказательств в обвинительном заключении // Законность. 1997. № 7.
Коханов В. А., Савин А. В. Обвинительное заключение по уголовному делу. M., 1993.
Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково- практичний коментар І За заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гон- чаренка. К.: Форум, 2003.

Маляренко В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попе- реднього слідства // Право України. 2001. № 3.
Мариупольский А. А., СтаткусВ. Ф., Тульчина В. С. Об- винительное заключение в советском уголовном процессе. M., 1969.

Минаев Ю. В., Лещенко В. А. Обвинительное заключе- ние: Значение и отражение в нем данных, входящих в предмет доказывания по уголовному делу. Волгоград, 1979.
Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів по кримінальних справах. К., 1996.
Питерцев С. К. Составление обвинительного заключе- ния. Л., 1981.
Півненко В. П., Мірошниченко Е. О. Впровадження кон- ституційних принципів змагальності та рівності сторін на ста- дії досудового слідства: проблеми і шляхи їх вирішення // Право України. 2003. Na 2 (36}.
Рогатюк І. Перекваліфікація злочинних дій у криміна- льному процесі: проблема юридична чи статистична // Право України. 2004. № 12.
ЯкубовичН. А., Громов С. М. Обвинительное заключение: Методическое пособие. M., 1977.

щ Питання для самоконтролю
Які можливі форми закінчення досудового слідства?
Кого передусім повідомляє слідчий про закінчення досу- дового слідства у справі, яка підлягає направленню до суду, і яким способом?
Чи існує для учасників процесу обмеження в обсязі мате- ріалів справи при ознайомленні? Якщо так, то для кого?
Про що повідомляється обвинувачений в разі закінчен- ня досудового слідства і зібрання доказів, достатніх для складання обвинувального висновку?
Які права мають учасники процесу при ознайомленні з матеріалами справи?
Яким процесуальним документом оформляється оголо- шення обвинуваченому про закінчення досудового слід- ства і пред'явлення йому матеріалів справи для ознайом- лення?
Яким є порядок ознайомлення обвинуваченого з матеріа- лами справи, коли він заявив клопотання про участьу спра- ві захисника або коли участь останнього є обов'язковою?
Як має вчинити слідчий, коли участь обраного обвину- ваченим захисника в ознайомленні з матеріалами спра- ви неможлива?
Чи можна обмежити обвинуваченого і його захисника в часі при ознайомленні з матеріалами справи?
10. Які права має захисник при ознайомленні з матеріалами справи?

У якій формі заявляються клопотання слідчому обвину- ваченим та його захисником при ознайомленні з ма- теріалами справи і яким є порядок їх вирішення?
Яким є порядок проведення додаткових слідчих дій та ознайомлення учасників процесу з додатковими мате- ріалами?
Що становить собою обвинувальний висновок як проце- суальний документ і якою є його структура?
Яким є зміст описової частини обвинувального висновку?
Які методи використовуються у слідчій практиці для викладення описової частини?
Яким є зміст резолютивної частини обвинувального вис- новку?
Які матеріали обов'язково додаються до обвинувального висновку?
Яким процесуальним документом реагує слідчий на при- чини та умови, що сприяли вчиненню злочину?
Які питання з'ясовує прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком?
Які рішення вправі прийняти прокурор у справі з обви- нувальним висновком?
Яким є порядок внесення прокурором змін до обвину- вального висновку?
Що розуміється під поняттям «більш тяжке обвинува- чення»? Яке обвинувачення слід вважати більш тяжким як одну із підстав повернення прокурором або його за- ступником справи на додаткове розслідування під час перевірки ними справи з обвинувальним висновком (ч. 1 ст. 231 КПК України)?
Розкрийте зміст поняття «обвинувачення, що істотно від- різняється від пред'явленого за фактичним обставинами» як підставу для повернення прокурором кримінальної справи на додаткове розслідування? Яким є співвідно- шення цього поняття з поняттям «більш тяжке обвину- вачення» (ч. 1 ст. 231 КПК України)?
Якими є дії прокурора після затвердження обвинуваль- ного висновку?
Протягом якого часу має розглянути прокурор справу з обвинувальним висновком і прийняти по ній рішення?



Задачі і завдання

1. Визнавши досудове слідство у справі закінченим, слідчий телефоном повідомив про це дружину потерпілого Зубарєва і

просив її передати чоловікові (потерпілому у справі), що він може ознайомитися з матеріалами справи 10 лютого у при- міщенні прокуратури з 10 до 14 години. В установлений час потерпілий Зубарєв до прокуратури не з'явився. Слідчий, після того як ознайомив обвинуваченого і його захисника з мате- ріалами справи, склав обвинувальний висновок і направив справу до прокурора.
Через день до прокурора надійшла заява потерпілого, у якій він, відзначивши, що йому нічого не було відомо про закінчен- ня досудового слідства, просив ознайомити Його з матеріалами справи в лікарні, де він перебуває з 7 лютого на лікуванні.
Яким є порядок ознайомлення потерпілого з матеріалами справи?
Чи були допущені порушення кримінально-процесуально- го закону з боку слідчого?
Як, на вашу думку, має реагувати прокурор на заяву по- терпілого?
2. Закінчивши досудове слідство у справі про обвинувачен- ня Вовченка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 KK України, слідчий надіслав письмове повідомлення про це ци- вільному позивачеві керівництву товариства з обмеженою відповідальністю (TOB)
·lMneKC».
Коли директор «їмпексу» з'явився для ознайомлення з мате- ріалами справи, слідчий надав йому можливість ознайомитися лише з тими матеріалами, які стосуються цивільного позову, заявленого у справі. Після ознайомлення з ними директор заявив усне клопотання про накладення арешту на майно обвинуваче- ного для забезпечення цивільного позову і можливої конфіска- ції майна. З результатами арешту й опису майна він просив його ознайомити.
Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, усно роз'яс- нивши цивільному позивачеві, що санкція ч. 1 ст. 194 KK не передбачає можливості конфіскації майна, а тому немає необ- хідності накладати арешт на майно обвинуваченого.
Які процесуальні права мають учасники процесу під час ознайомлення з матеріалами справи?
Яким є порядок заявления та вирішення їх клопотань?
Чи можна оскаржити постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання?
Яким процесуальним документом оформляється озна- йомлення учасників процесу з матеріалами справи?
Дайте правову оцінку діям цивільного позивача і слідчого.

3. Після закінчення досудового слідства у справі про вби- вство громадянина Волошина слідчий ознайомив із матеріала- ми справи дружину вбитого, громадянку Волошину, а потім обвинуваченого Чорного. Обвинувачений заявив декілька кло- потань про доповнення слідства, які були слідчим задоволені. Після цього обвинувачений знову був ознайомлений з усіма ма- теріалами справи. Дізнавшись про доповнення слідства, гро- мадянка Волошина заявила клопотання про ознайомлення і її з додатковими матеріалами слідства.
Яке рішення повинен прийняти слідчий?
4. Зробіть аналіз наведеного нижче процесуального акта. З'ясуйте, чи відповідає він вимогам кримінально-процесуаль- ного закону.
Протокол
оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред'явлення йому матеріалів справи для ознайомлення
27 лютого 2005 р. м. Львів
Слідчий слідчого управління внутрішніх справ м. Львова, капітан міліції Мазуркевич, розглянувши матеріали кримінальної справі № 107 про обви- нувачення Миколенка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 KK України, визнав зібрані у справі докази достатніми для висновку про вину обвинуваченого І для складання обвинувального висновку. Відповідно до вимог статтей 218220 КПК України обвинуваченому оголошено про те, що досудове слідство в його справі закінчено. Йому роз'яснено, що він має право ознайомитися з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допо- могою захисника, а також заявляти клопотання про доповнення досудово- го слідства.
Обвинувачений Миколенко заявив клопотання про те, щоб до озна- йомлення з матеріалами справи був допущений адвокат Гречко, який зай- мається приватною адвокатською діяльністю. Клопотання обвинуваченого слідчий задовольнив. Адвокат Гречко прибув до службового кабінету № 7 слідчого ізолятора м. Львова, пред'явивши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 112, видане на підставі рішення атестаційної палати Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 8 вересня 2004 р.
Обвинуваченому Миколенку і його захисникові адвокату Гречко були пред'явлені всі матеріали кримінальної справи № 107 у підшитому і прону- мерованому вигляді на 127 аркушах.
Обвинувачений і його захисник разом знайомилися з матеріалами справи у слідчому ізоляторі УВСм. Львова з 10 год 20 хв до 19 год.
Після ознайомлення з матеріалами справи від обвинуваченого Мико- ленка заяв і клопотань не було. Захисник обвинуваченого, адвокат Гречко, заявив клопотання про закриття кримінальної справи за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи тим, що це клопотання не ґрунтується на мате- ріалах справи і є голослівним.

Протокол прочитаний вголос Право на внесення до нього зауважень роз'яснене. Зауважень не було. Записано правильно.

Обвинувачений

Миколенко П. П.

Захисник

Гречко 3. П.

Слідчий, капітан міліції

Мазуркевич 3. П.

5. Громадянину Кротову було пред'явлено обвинувачення за ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 185 KK України. Обвинувачення за ч. 1 ст. 185 KK України в процесі розслідування справи не підтвер- дилося. В частині обвинувачення в хуліганстві виникла потре- ба перекваліфікувати дії Кротова з ч. 4 ст. 296 KK України на ч. 1 ст. 296 KK України. Зі становища, яке склалося, слідчий вийшов так: він склав обвинувальний висновок, у якому ква- ліфікував дії лише за ч. 1 ст. 296 KK України.
Дайте оцінку дій слідчого.
6. Зробіть аналіз наведеного процесуального акта.

«Затверджую»
прокурор Личаківського району м. Львова, ст. радник юстиції І. Васьків
(підпис, гербова печатка) 15 березня 2006 р.

Обвинувальний висновок

у кримінальній справі № 124 про обвинувачення Коляди Тамари Федорівни у вчиненні злочину, передбаченого ч .1 ст. 121 KK України

12 січня 2005 р. до Личаківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова з травматологічного пункту 8-1 міської лікарні надійшла телефонограма про те, що 12 січня 2005 р., о 3 год 20 хв, до пункту був доставлений авто- мобілем «Швидка допомога» Ходунов Іван Петрович, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і мав відкритий перелом склепіння черепа. За цим фактом слідчим слідчого відділення Личаківського PBBC була пору- шена кримінальна справа (а. с. 12).
Проведеним досудовим слідством у цій справі було встановлено: зве- чора 11 січня 2005 р. Коляда у своїй квартирі, що розташована у м. Львові на вул. Батальній, буд. 98, кв. 206, пиячила разом із Ходуновим, з яким вона проживала у фактичних шлюбних відносинах. Протягом вечора між ними декілька разів виникали сварки. Під час однієї з них Ходунов кілька разів вдарив рукою Коляду, але через деякий час вони примирилися. Біля 1 год ЗО хв 12 січня між ними знову виникла сварка, під час якої Ходунов

знову вдарив в обличчя свою фактичну дружину. При цьому обоє перебу- вали в нетверезому стані. Вдаривши Коляду, Ходунов пішов до другої кімнати і ліг на ліжко. Приблизно через годину Коляда взяла з комори, що розміщена в коридорі, молоток, зайшла до кімнати, де відпочивав Ходу- нов, і завдала ним два удари по голові останнього. Після цього вона вибігла з дому, а ще через 1015хв викликала «швидку допомогу», якою Ходунов був доставлений до лікарні (а. с. 79; 1519; 2631).
Проведеною судово-медичною експертизою встановлено, що в ре- зультаті завданих молотком ударів у Ходунова стався відкритий перелом склепіння черепа, струс головного мозку, що належить до тяжких тілесних ушкоджень (а. с. 48). Судово-медичним освідуванням Коляди встановле- но, що у неї на обличчі, на грудях і на шиї є кілька синців і крововиливів, які могли утворитись 1112 січня 2005 р. Ці тілесні ушкодження належать до легких, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я або коротко- часної втрати працездатності (а. с. 5254).
Допитана як обвинувачена у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 KK України, Коляда винною себе визнала частково і дала такі пока- зання: в ніч з 11 на 12 січня вона з фактичним чоловіком Ходуновим «трохи випила». Між ними тоді кілька разів виникали сварки, І Ходунов без будь-якої причини побив її. Така поведінка останнього її розгнівала, і вона, взявши молоток з комори, завдала ним два удари по голові чоловіка, після чого викликала «швидку допомогу» (а. с. 59).
Крім особистого зізнання, вина обвинуваченої Коляди підтверджується зібраними у цій справі доказами, а саме: показаннями потерпілого (а. с. 36, 62); показаннями свідків Будкевич сусідки обвинуваченої та Макарен- ка лікаря станції «швидкої допомоги» (а. с. 3738; 4244); висновком судово-медичної експертизи {а. с. 5254), На підставі викладеного
Коляда Тамара Федорівна, 14 червня 1962 року наро- дження, уродженка м. Вінниці, громадянка України, укра- їнка, освіта середня спеціальна (закінчила Львівський фінансово-кредитний технікум у 1983 p.), розведена, має на утриманні дочку ученицю третього класу, по- запартійна, працює прибиральницею на базі «Культто- вари» Львівської облспоживспілки, проживає в м. Львові, вул. Батальна, буд. 98, кв. 206, раніше не судима,
обвинувачується у тому, що вона в ніч з 11 на 12 січня 2005 р-, перебуваючи в нетверезому стані, після кількох сварок з Ходуновим, з яким перебувала у фактичних подружніх стосунках, завдала йому молотком по голові два удари, умисно спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинила зло- чин, передбачений ч. 1 ст. 121 KK України.
Обвинувальний висновок складений у м. Львові 3 березня 2006 р. із дотриманням вимог ст. 223 КПК України.
Слідчий CB Личаківського PBBC м. Львова,
ст. лейтенант міліції Парубій П. С.
«Згодний»
Начальник CB Личаківського PBBC м. Львова,
капітан міліції Зубов A. C

Відповідно до вимог ст. 224 КПК до обвинувального висновку додається:
список осіб, що підлягають виклику в судове засідання (а. с. 72);
довідка про рух справи (а. с. 73);
довідка про відсутність речових доказів (a. C 14);
довідка про відсутність судових витрат у справі (а. с. 75).
Дайте відповіді на такі питання:
Чи відповідає наведений обвинувальний висновок вимо- гам КПК України? Якщо не відповідає внесіть до нього свої поправки і доповнення. Недостатню Інформацію можна використовувати довільно.
Які є науково-практичні рекомендації щодо змісту, фор- ми і техніки складання обвинувального висновку та до- датків до нього?
Протягом якого часу слідчий має направити кримінальну справу з обвинувальним висновком до прокурора?
7. До прокурора надійшла з обвинувальним висновком кри- мінальна справа про обвинувачення Чижова в крадіжці інди- відуального майна (5 епізодів) та в замаху на грабіж. Перевірив- ши її відповідно до вимог ст. 228 КПК, він встановив, що є підстави для скерування справи до суду, але кваліфікацію дій Чижова вважав не цілком правильною. По-перше, один епізод крадіжки матеріалами справи не підтверджується, а тому його необхідно з обвинувачення виключити. По-друге, в діях Чижо- ва є закінчений склад злочину, а не замах на грабіж, що знай- шло, на його думку, підтвердження в матеріалах справи.
На підставі цього прокурор склав новий обвинувальний висновок і скерував справу до суду.
Проаналізуйте наведену ситуацію і дайте оцінку діям проку- рора з точки зору процесуального закону. З'ясуйте при цьому коло обставин, що є предметом перевірки прокурором справи з обвинувальним висновком, та можливі рішення у справі.
Варіант: як повинен діяти прокурор у випадку, коли не- обхідно виключити два епізоди крадіжки, а замість замаху на грабіж фактично був замах на крадіжку?
8. Вивчивши справу про обвинувачення Баранова, яка надійшла від слідчого, прокурор встановив достатню повноту розслідування і дійшов висновку, що є всі підстави для скеру- вання її до суду. Однак дії обвинуваченого Баранова, на думку прокурора, слідчий кваліфікував неправильно.
Баранову пред'явлено обвинувачення у зловживанні служ- бовим становищем, а ним, як це випливає з матеріалів справи, допущена службова недбалість. У зв'язку з цим прокурор дійшов висновку про необхідність зміни обвинувачення пере-

кваліфікувати дії Баранова з ч. 1 ст. 364 на ч. 1 ст. 367 KK Ук- раїни.
Крім того, на думку прокурора, є підстави для зміни запо- біжного заходу обвинуваченому з утримання під вартою на підписку про невиїзд. У судове засідання також необхідно вик- ликати двох свідків, прізвища яких не були вказані в списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання.
Змоделюйте дії прокурора відповідно до вимог криміна- льно-процесуального закону.
9. Після пред'явлення обвинувачення Петренкові у вчинен- ні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 KK України, в проце- сі подальшого розслідування справи на основі зібраних доказів виникла необхідність перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 186 KK України на ч. 2 ст. 185 KK України. За цих обставин слідчий виніс «Постанову про перекваліфікацію злочинних дій обвину- ваченого Петренка», повідомив про це в письмовій формі обви- нуваченого і продовжив розслідування справи.
Чи були порушені слідчим вимоги закону?
Дайте правову оцінку його діям?

Тема 18.
ПІДСУДНІСТЬ ТА ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ СУДДЕЮ

План заняття



Поняття і значення підсудності кримінальних справ.
Види підсудності.
Передання кримінальної справи з одного суду до іншого.
Сутність і завдання стадії попереднього розгляду кримі- нальної справи суддею.
Строки та порядок попереднього розгляду справи суддею.
Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому роз- гляді.
Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи.
Особливості попереднього розгляду суддею справ при- ватного обвинувачення.
Вручення підсудному копії обвинувального висновку та забезпечення права сторін на ознайомлення з матеріала- ми справи.

Нормативний матеріал судова практика

та



Кримінально-процесуальний кодекс України {станом на 1 січня 2007 p.): глава 23 {статті 237256).
Кримінальний кодекс України: статті 4449.
Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 p.: ст. 13, частини 5 (у редакції закону від 21 червня 2001 р.) і 6 (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 8. Ст. 56.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 люто- го 2005 р. «Про практику застосування судами України законо- давства, що регулює повернення кримінальних справ на до- даткове розслідування» // Вісник Верховного Суду України. 2005. №3 (55).

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочин- стві» // Вісник Верховного Суду України. 2004. № 8 (48).
Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ (Узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України) / / Вісник Верховного Суду України. 2004. № 2.
Додаткова спеціальна література
Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково- практичний коментар / За заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гон- чаренка. K.: Форум, 2003. Глава 2 (с. 98106); глава 23 (с. 485510). Див. також видання друге, змінене і доповнене (2004 p.).
Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу Ук- раїни в контексті європейських стандартів: Теорія, історія, практика X., 2004.
Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору / / Вісник Верховного Суду України. 2004. № 6. (Ця стаття також опублікована у таких джерелах: В. Т. Маляренко Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку: Навч. посіб.: Вибрані наукові праці. K.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004; Право України. 2004. № 4.)
Михеєнко М. M., Нор В. T., Шибіко В. П. Кримінальний про- цес України. K.: Либідь, 1999.
Назаров В. В., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес України: Підруч. K.: Юридична думка, 2005 (2-ге видання, 2007).
Нове у кримінально-процесуальному законодавстві Укра- їни: Навч. посіб. / За ред. Ю. М. Грошевого. X.: Право, 2002.
Попелюшко В. О. Мала судова реформа. Острог, 2003.

+ Питання для самоконтролю
Що слід розуміти під підсудністю кримінальних справ та яке її значення?
Які види підсудності є у кримінальному процесі?
Хто і коли визначає підсудність конкретної справи?
Що таке предметна (родова) і територіальна (місцева) під- судності?

Що таке спеціальна, а також у ЇЇ межах персональна під- судності?
Як необхідно вирішити питання про підсудність за зв'яз- ком справ?
Як кримінально-процесуальний закон регулює питання про склад суду першої інстанції?
Яким є порядок передачі кримінальної справи від одно- го суду першої інстанції до іншого?
Чому не допускається спір між судами про підсудність справи?

Чи є попередній розгляд справи суддею самостійною ста- дією кримінального процесу? Чим ви аргументуєте свою відповідь?
Які завдання стоять перед попереднім розглядом спра- ви суддею?
У які строки здійснюється попередній розгляд справи?
Які питання з'ясовує суддя при попередньому розгляді справи?
Хто з учасників процесу бере участь у попередньому розгляді справи?
Яким є порядок попереднього розгляду справи суддею?
Які рішення вправі прийняти суддя за результатами по- переднього розгляду справи?
У яких випадках та за чиєї ініціативи суддя повертає справу на додаткове досудове розслідування?
У яких випадках суддя повертає справу прокуророві?
У яких випадках суддя зупиняє провадження в справі?
У яких випадках суддя закриває провадження у справі (закриває справу)?
Які питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду, вирішує суддя, коли він прийняв рішення про призначення справи до судового розгляду? Чи врахову- ються при цьому клопотання сторін?
Як має вирішити суддя клопотання будь-якого учасника судового розгляду про дослідження доказів у стадії судо- вого розгляду?
Ким і коли вручається підсудному копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду?
Як реалізується право учасників судового розгляду на ознайомлення з матеріалами справи, призначеної до су- дового розгляду?
Якими є особливості досудового розгляду скарги потер- пілого у справах приватного обвинувачення?

Задачі і завдання

1. До Франківського районного суду 6 лютого 2007 р. наді- йшла кримінальна справа про обвинувачення Забіяки у злочи- ні, передбаченому ч. З ст. 296 KK України. Ознайомившись зі справою, суддя призначив її до попереднього розгляду на 27 лютого 2007 р. У призначений день на досудовий розгляд з'явилися потерпілий і захисник обвинуваченого. Прокурор те- лефоном повідомив, що він взяти участь у попередньому роз- гляді справи не зможе через велику зайнятість, але оскільки справу знає досконало і впевнений, що жодних порушень на досудовому слідстві не було допущено, просив суддю здійснити розгляд без його участі та призначити справу до судового роз- гляду на 13 березня 2007 р.
Оскільки потерпілий і захисник не заперечували проти по- переднього розгляду справи без участі прокурора, суддя допо- вів суть обвинувачення, констатував, що серйозних порушень на досудовому слідстві він не встановив, (правда, в обвину- вальному висновку в низці випадків є посилання на докази, яких він не виявив у справі), а тому вважає можливим призна- чити справу до судового розгляду.
Потерпілий не погодився з таким висновком судді і заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, оскільки дії обвинуваченого кваліфіковано неправильно. На його думку, їх слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 KK, бо хуліганські дії обвинуваченого були вчинені із застосуванням предмета (мета- левого прута), заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень. Захисник заперечив проти задоволення клопотання потерпілого, мотивуючи тим, що потерпілий не вправі заявляти такі клопотання, а їх може заявити лише прокурор, або ж суддя за власною ініціативою може перекваліфікувати дії обвинуваче- ного на ч. 4 ст. 296, не повертаючи справи на досудове слідство.
Суддя виніс постанову про призначення справи до судового розгляду на 13 березня 2007 р.
Проаналізуйте описану ситуацію і висловіть свої міркування щодо законності дій потерпілого, прокурора, захисника і судді.
2. До Шевченківського районного суду м. Львова 3 березня надійшла кримінальна справа про обвинувачення Петренка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 KK України (конт- рабанда). Голова суду доручив провадження у ній судді Федоровій і передав їй справу. Суддя призначила справу до попереднього розгляду на 12 березня. 10 березня прокурор Шевченківського району звернувся до голови суду з листом про відкликання за- значеної справи у зв'язку з «необхідністю уточнити обвинува-

чення». Голова суду відмовився повернути справу, мотивуючи тим, що справа вже передана для провадження судді Федоро- вій. На звернення прокурора суддя також відмовила поверну- ти справу, оскільки вона вже призначена нею до попереднього розгляду. На попередньому розгляді суддя винесла постанову про повернення справи прокуророві «для уточнення обвинува- чення». На цю постанову захисник обвинуваченого подав апе- ляцію, а прокурор подання до апеляційного суду.
Чи голова суду, суддя, прокурор і захисник діяли відпо- відно до процесуального закону?
Які є підстави для повернення справи прокуророві зі ста- дії попереднього розгляду справи суддею?
3. Під час попереднього розгляду справи про обвинувачен- ня Герасимчука за ч. 2 ст. 309 KK України захисник обвинува- ченого адвокат Гикавка заявив клопотання про виклик у судове засідання додатково ще двох свідків Клименка і Фрішмана, які проживають з обвинуваченим в одному будинку, є його сусідами і зможуть дати йому характеристику як громадянина і сім'янина. Крім того, захисник просив суддю витребувати ха- рактеристику на обвинуваченого з його останнього місця робо- ти, оскільки слідчий цього не зробив попри те, що під час ознайомлення з матеріалами закінченого досудового слідства таке клопотання слідчому було заявлено.
Вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення заявлених клопотань, суддя виніс постанову про повернення справи на додаткове розслідування. Мотивуючи та- ке рішення, суддя зазначив, що досудовим слідством були допу- щені такі порушення кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового роз- гляду. Через 10 днів прокурор подав апеляцію на постанову судді.
Які рішення вправі прийняти суддя за результатами по- переднього розгляду?
Чи були підстави для повернення справи на додаткове розслідування в описаній ситуації?
Чи законними є дії судді, прокурора і захисника в описа- ній ситуації?
У яких випадках справа підлягає поверненню на додат- кове розслідування зі стадії попереднього Гі розгляду та за чиєю ініціативою?
4. Складіть схему підстав для повернення справи на додат- кове розслідування та ініціаторів прийняття такого рішення суддею за таким зразком: № п/п; підстава повернення справи на додаткове розслідування; хто з суб'єктів процесу є ініціато- ром повернення за кожною з підстав.

5. Проаналізуйте наведений процесуальний акт. З'ясуйте, чи відповідає він вимогам кримінально-процесуального зако- ну. Якщо необхідно, внесіть відповідні корективи.
Постанова
про призначення справи до судового розгляду
2 березня 2006 р. м. Львів
Судця Шевченківського районного суду м. Львова, суддя IV класу Ґапо- ненко В. C1 розглянувши матеріали кримінальної справи про обвинува- чення Жураківської в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 134 KK України,
встановив:
Жураківська С. Й. обвинувачується в тому, що, не маючи спеціальної медичної освіти, 20 грудня 2002 р. у себе на квартирі за грошову винагоро- ду незаконно провела аборт у громадянки Ковальчук I. C., що спричинило тривалий розлад здоров'я останньої.
Ця справа підсудна місцевому суду Шевченківського району м. Львова. Підстав для П закриття чи зупинення немає. Дії обвинуваченої Жу- раківської C Й. правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 134 KK України. У справі зібрані необхідні докази для розгляду справи у судовому засіданні. Всі вони є переконливими і достатніми для висновку про вину обвинуваченої. Вимоги кримінально-процесуального закону під час порушення справи та провадження досудового слідства додержані. Обвинувальний висновок складено відповідно до вимог закону. Запобіжний захід обрано правильно, проте заходів із забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочи- ном, і витрат на стаціонарне лікування потерпілої, органом досудового слідства не вжито, незважаючи на заподіяння їй значної матеріальної шко- ди та пред'явлення цивільних позовів про відшкодування шкоди і витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої.
На підставі викладеного, керуючись статтями 29,36,244,245,253, 256 КПК України,
постановив:
Призначити справу Жураківської Софії Йосипівни за ч. 2 ст. 134 KK України до розгляду у відкритому судовому засіданні о 10 год на 25 берез- ня 2006 р. у залі судових засідань № 2 місцевого суду Шевченківського ра- йону м. Львова, про що повідомити учасників судового розгляду.
У судове засідання викликати: підсудну Жураківську С. Й., потерпілу Ковальчук І.С., судово-медичного експерта Громова В. К.р свідків, вказа- них у списку, доданого до обвинувального висновку (а. с. 63).
Справу розглянути у відкритому судовому засіданні за участю проку- рора і захисника-адвоката Гикавки П. Ф., запрошеного обвинуваченою.
Зобов'язати слідчого слідчого відділення Шевченківського відділу внутрішніх справ м. Львова, капітана міліції Шевчука П. Ф., негайно вжити заходів до забезпечення цивільного позову відповідно до вимог статтей 125, 126 КПК України.
Суддя місцевого суду Шевченківського району
м. Львова Гапоненко В. C

План заняття

Суть, завдання і значення стадії розгляду кримінальної справи судом першої інстанції.
Засади кримінального судочинства.
Сторони у судовому розгляді. Процесуальні права й обо- в'язки учасників судового розгляду.
Керівна роль суду під час відправлення правосуддя в кримінальній справі. Головуючий судового засідання.
Порядок винесення ухвал (постанов) у судовому розгляді.
Межі судового розгляду.
Відкладення і зупинення розгляду справи.
Направлення справи на додаткове розслідування.
Закриття кримінальної справи судом.



Конституція України: розділ VIII.
Кримінально-процесуальний кодекс України: глава 24 (статті 257282).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про додер- жання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» від 27 груд- ня 1985 р. (з наступними змінами).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про неза- лежність судової влади» від 13 червня 2007 р. // Вісник Вер- ховного Суду. 2007. № 6.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про засто- сування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. (пункти 110).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про засто- сування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримі- нальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. (пункти 120).



матеріал та

Додаткова спеціальна література
Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково- практичний коментар / За ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гонча- ренка. K.: Форум, 2003. Глава 24. {Також 2-ге видання, 2004 p.; 3-тє і 4-те видання).
Маляренко В. Т. Про змагальність сторін у кримінальному судочинстві та функціональне становище суду {окремі аспек- ти) // Вісник Верховного Суду України. 2002. № 6. (Стаття опублікована також у навчальному посібнику: В. Т. Маляренко Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвит- ку: Вибрані наукові праці. K.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.)
Назаров В. В., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес України: Підруч. K.: Юридична думка, 2005. (Вид. 2-ге, 2007 р.)
Нове у кримінально-процесуальному законодавстві Укра- їни / За ред. Ю. М. Грошевого. X.: Право, 2002.
Попелюшко В. О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навч. посіб. Острог, 2003.

ф Питання для самоконтролю
1. Які завдання вирішуються на стадії судового розгляду кримінальної справи?
Які принципи кримінального процесу є характерними (властивими) для стадії судового розгляду кримінальної справи?
Які засади (принципи) судочинства знайшли закріплен- ня у ст. 129 Конституції України?
4. У чому полягає суть принципу незмінності складу суду?
5. Якою є роль головуючого (судді) в судовому засіданні?
6. Які засоби впливу надає закон головуючому у випадку порушення учасниками судового розгляду порядку засідання та невиконання його розпоряджень?
Які сторони процесу беруть участь у судовому розгляді? Хто з учасників судового розгляду до них належить?
У чому полягає рівність сторін у судовому розгляді?
Чи можливий розгляд кримінальної справи без участі підсудного?
10. Які процесуальні права має підсудний під час судового розгляду?
11. Чи обов'язкова участь прокурора в судовому засіданні? Якими є його процесуальні права?
12. Які процесуальні права має захисник у судовому засіданні?

Якими є процесуальні права в судовому засіданні по- терпілого?
Які процесуальні права мають цивільний позивач і ци- вільний відповідач у судовому засіданні?
Яким є порядок винесення ухвал (постанов) суду (судді) в судовому засіданні?
Чи може суд обрати, змінити або скасувати запобіжний захід щодо підсудного?
Якими є межі судового розгляду кримінальної справи?
Як вирішується питання про нове обвинувачення під- судного, яке йому не пред'являлося?
Як вирішується питання про притягнення до криміна- льної відповідальності ще й інших осіб, які не притягнуті до такої відповідальності?
За яких умов розгляд кримінальної справи може бути відкладений?
Якими є підстави для зупинення розгляду кримінальної справи?
Чи можливе направлення справи судом на додаткове розслідування? Якщо так, то на яких підставах? Порів- няйте статті 246 і 281 КПК.
Які підстави встановлює КПК для прийняття судом рі- шення про закриття провадження у справі (закриття справи)?



Задачі і завдання

1. Суд у складі двох суддів і трьох народних засідателів роз- глянув справу про обвинувачення Ващука, Гордона, Кобицько- го та інших (всього 6 осіб) у скоєнні злочинів, передбачених пунктами 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 KK України. Враховуючи те, що справа буде розглядатися тривалий час, головуючий оголо- сив про участь у складі суду запасного народного засідателя Куліша, який через два дні приїде з відрядження і прибуде до суду. Прокурор висловив заперечення проти продовження розгляду справи без участі запасного народного засідателя і за- пропонував судові на підставі ст. 280 КПК розгляд справи від- класти до його прибуття на судове засідання. Головуючий відхилив пропозицію прокурора, мотивуючи тим, що ст. 280 КПК передбачає відкладення розгляду справи у зв'язку з неяв- кою кого-небудь із викликаних осіб або у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази. Що стосується осіб, які входять до складу суду, то названа норма їх не стосується. Суд виніс ухва- лу про продовження розгляду справи.

З'ясуйте такі питання:
Що таке «законний склад суду» та його незмінність при розгляді справи?
Чи допускається заміна когось зі складу суду під час роз- гляду справи? Якщо так, то кого і за яких умов?
У яких випадках суд може відкласти розгляд справи?
Яких дій вживає суд у зв'язку з відкладенням розгляду справи (до закриття судового засідання і після його за- криття)?
2. На завершенні судового слідства у справі про обвинува- чення Горбатюка за ст. 286 KK України захисник підсудного подав до суду фотознімки (панорамний, вузловий і детальний) місця автоподії. Ці фотознімки свідчили, що в протоколі огляду місця події не були відображені суттєві обставини, а галь- мівний шлях визначений неточно. У зв'язку з цим захисник за- явив клопотання про приєднання до справи поданих ним фотознімків, а також про проведення огляду місця події судом.
Висловлюючи свою думку щодо заявленого захисником кло- потання, прокурор відзначив, що повторне проведення огляду місця події навряд чи внесе щось нове у зібрану досудовим слідством доказову базу, а тому нехай це клопотання суд ви- рішує на свій розсуд. Що ж стосується приєднання до справи поданих захисником фотознімків, то він заперечує проти цьо- го, оскільки збирання доказів це функція органів досудового слідства, прокурора і суду, а не захисника.
Суддя ухвалив постанову про задоволення клопотання за- хисника.
Зробіть аналіз описаної ситуації і дайте оцінку діям захис- ника, державного обвинувача і суду під кутом зору чинного КПК.
3. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Петренка за ст. 116 KK України (у підготовчій частині судового засідання) суддя, попри заперечення прокурора, задовольнив клопотання захисника підсудного про виклик до суду ще двох свідків, які не були допитані на досудовому слідстві. Незадово- лений таким рішенням суду прокурор почав кидати репліки на адресу судді, звинувачуючи його в необ'єктивності та упере- дженості щодо сторони обвинувачення. Головуючий зробив йому зауваження про недопустимість такої поведінки, на що державний обвинувач відповів погрозою заявити йому відвід. Слідом за прокурором потерпілий також почав висловлювати обурення діями судді та звинуватив його «у несправедливості». Головуючий попередив прокурора і потерпілого, що у випадку

продовження порушення ними порядку судового засідання він усуне їх від участі у розгляді справи.
Якою є роль головуючого у судовому засіданні?
Як КПК регулює поведінку учасників судового розгляду?
Які заходи вправі вживати головуючий до учасників су- дового розгляду та інших осіб, які присутні в залі суду, коли вони не виконують його розпоряджень?
Як мав діяти головуючий в описаній ситуації?
4. Підсудний Кондратюк, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ст. 115 KK України, зробив у судо- вому засіданні заяву про відмову від послуг свого захисника адвоката Гикавки. Своє рішення він мотивував так: «Моя по- зиція в справі не збігається з позицією мого захисника».
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд відхи- лив клопотання підсудного, мотивуючи тим, що "санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне позбавлен- ня волі». У процесі судового слідства підсудний знову заявив клопотання про відмову від захисника. Адвокат Гикавка підтримав це клопотання, підтвердивши, що «дійсно, їх позиції мають істотні розбіжності», а крім того, він до вступу у справу надавав юридичну допомогу потерпілому t склавши йому по- зовну заяву для пред'явлення цивільного позову у справі.
За таких обставин суд задовольнив клопотання підсудного, звільнив адвоката від участі в судовому засіданні і продовжив розгляд справи без участі захисника.
Якими процесуальними правами наділений підсудний під час судового розгляду?
Якими є процесуальні функції захисника в судовому роз- гляді?
У чому полягає суть заборони «відмови захисника в судо- вому засіданні від захисту підсудного»? Чи є ця заборона абсолютною?
Чи допустив суд у цій справі порушення права підсудно- го на захист?
5. Під час судового розгляду кримінальної справи про обви- нувачення Слюсаренка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 KK України, прокурор вирішив змінити обвинувачення, пред'явлене підсудному. На його переконання, дані судового слідства підтверджують, що підсудний вчинив злочин, перед- бачений ч. 1 ст. 115 KK. Про зміну обвинувачення прокурор за- явив судові клопотання. Висловлюючи свою думку щодо цього клопотання, захисник підсудного, адвокат Гикавка вважав, що воно не може бути задоволене. Він відзначив, що змінити

обвинувачення в суді на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред'явлене обвинувачення за фактичними обставина- ми прокурор не вправі. Не вправі цього зробити і суд, оскільки відповідно до ст. 275 КПК він розглядає справу тільки в межах пред'явленого підсудному обвинувачення.
Представник потерпілого, адвокат Перебийніс, із приводу клопотання прокурора висловив таку думку: змінити обвину- вачення в суді прокурор вправі, винісши про це відповідну по- станову і вручивши її учасникам сурового розгляду з обох сторін. Така зміна може відбутися як із метою полегшення становища підсудного (зменшення обсягу обвинувачення або переква- ліфікація діяння на кримінальний закон, який передбачає відповідність за менш тяжкий злочин), так і його обтяження. Але прокурор не дотримав процедури зміни обвинувачення в суді, а тому його клопотання не підлягає задоволенню.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя ви- йшов до нарадчої кімнати і виніс постанову про направлення справи на додаткове розслідування.
Проаналізуйте описану ситуацію і дайте відповіді на такі запитання:
Чи вправі прокурор змінити обвинувачення підсудному?
Якщо вправі, то за яких умов і в якому процесуальному порядку?
Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді на більш тяжке?
Чи правильно діяв суд в описаній ситуації?
6. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Павленка у скоєнні ним злочину, передбаченого ч. З ст. 185 KK України, свідок Васильків під час допиту її в судовому засідан- ні заявила, що підсудний, на її думку, вчиняв крадіжку особис- того майна громадян не один. У цьому йому допомагав підліток Іван Побігайло. Вона багато разів бачила їх разом, хоч вони ма- ють різний вік (Павленкові 24 роки, а Побігайлові 15 років). Був також випадок, коли Побігайло пропонував їй купити «пі- дозрілі» речі. її сусідка розповідала, що особисто бачила, як Павленко і Побігайло на речовому ринку продавали цінні речі.
Допитана як свідок мати Івана Побігайла дала показання, з яких випливало, що підсудний негативно впливав на її сина: часто вживав із ним спиртні напої, давав гроші на їх придбан- ня, син нерідко зникав з дому на кілька днів, до навчання в школі ставився несумлінно, невідомо звідки у нього з'являлися цінні речі.
Підсудний участь у крадіжках Побігайла заперечував, але поодинокі факти вживання з ним спиртного підтвердив.

Взявши цю інформацію до відома, вислухавши думку учас- ників судового розгляду, суд, порадившись на місці, виніс ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з необхідністю пред'явлення підсудному Павлюку обви- нувачення ще й за ст. 304 KK України.
При цьому суд не погодився з пропозицією представника потерпілих, адвоката Гикавки, про порушення судом криміна- льної справи щодо непритягнутого до кримінальної відпові- дальності неповнолітнього Побігайла і повернення всієї справи на додаткове розслідування, оскільки новопорушена справа тісно пов'язана з розглядуваною. Суд взяв до уваги думку про- курора про те, що кримінальна справа стосовно факту участі Побігайла у квартирних крадіжках була порушена, але на під- ставі п. 2 ст. 213 КПК постановою прокурора закрита. За таких же обставин суд відповідно до п. 10 ст. 6 КПК не вправі пору- шити кримінальну справу щодо нової особи (неповнолітнього Побігайла). Проте суд не погодився з висновком прокурора, який стверджував, що розгляд справи в суді має проводитися тільки в межах обвинувачень, за якими підсудного було відда- но до суду. У випадку ж повернення справи на додаткове розслідування на тій підставі, що необхідно порушити справу за новим обвинуваченням щодо підсудного, суд неминуче по- рушить межі судового розгляду.
Що означає поняття «межі судового розгляду»?
Чи суд має право порушити кримінальну справу? Якщо таким правом він не наділений, то як мав діяти в опи- саній ситуації?
Як вирішується питання в суді про порушення криміна- льної справи за новим обвинуваченням або щодо притяг- нення до кримінальної відповідальності ще й інших осіб у цій справі?
Проаналізуйте і дайте оцінку діям суду в описаній ситуа- ції.

Тема 20.
СУДОВИЙ РОЗГЛЯД КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

План заняття



Основні частини судового розгляду і їх значення.
Підготовча частина судового розгляду. її завдання.
Судове слідство: завдання та особливості.
Процесуальний порядок проведення судового слідства. Скорочений судовий розгляд.
Дослідження доказів у ході проведення судового слід- ства.
Закінчення і відновлення судового слідства.
Судові дебати: предмет, порядок, значення.
Останнє слово підсудного.

Ш

Нормативний матеріал судова практика

та

Кримінально-процесуальний кодекс України: глави 25 27 (статті 283320).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про засто- сування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. (пункти 2, 10, 1820).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від ЗО травня 1997 р. (пункти 817).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про вико- нання судами України законодавства і постанов Пленуму Вер- ховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку» від 29 червня 1990 р. (пункти 612).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про до- держання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» від 27 груд- ня 1985 р.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про прак- тику застосування судами законодавства, яким передбачені пра- ва потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 р. (пункти 1223).
Додаткова спеціальна література
Алексеев Н. С, Макарова 3. В. Ораторское искусство в суде. Л., 1989.
Бородін M., Мірошниченко Є. Особливості допиту підсуд- ного в судовому засіданні // Право України. 1996. № 5.
Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. Харьков, 1976.
Загурський О. Психологічні особливості судових дебатів / / Наше право. 2004. № 2.
КолбаяГ. Н. Соотношение предварительного и судебного разбирательства. M., 1975.
Маляренко В. Про заочне провадження у кримінальному судочинстві // Право України. 2004. № 9.
Маляренко В. Т. Реформування кримінального процесу в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практи- ка. K., 2004.
Матвиенко Е. А. Судебная речь. Минск, 1972.
Михайленко О. P. Провадження кримінальних справ у суді. K., 1992.

Слинько С. В. Судебное производство по уголовным де- лам: Учебное пособие. Харьков, 2002.
Нор В. Т. Защита имущественных прав в уголовном су- допроизводстве. К., 1989.
Присяжнюк Т. Підсудний у кримінальному процесі // Право України. 1998. № 11.
Побегайло Г. Д. Судебные прения в советском уголовном процессе. M., 1982.
Попелюшко В. О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навч. посіб. Острог, 2003.
Ціркаль В. Проведення судом відтворення обстановки і обставин події // Право України. 2004. №10.
Чеджемов Т. Б. Судебное следствие. M., 1979.
Щолкін В., Стулов О. Визнання вини підсудним як спосіб спрощення кримінального процесу: «за» і «проти» // Вісник прокуратури. 2002. № 1.
Шмаленя C Негативне у скороченні судового слідства // Вісник прокуратури. 2003. № 6.

Питання для самоконтролю

1. З яких частин складається судовий розгляд криміналь- ної справи?
2. У чому полягають суть і завдання підготовчої частини судового розгляду?
3. Які дії вчиняє суд у підготовчій частині і якою є їхня по- слідовність?
4. Як діє суд у випадку неявки кото-небудь з учасників су- дового розгляду?
5. У чому полягає відмінність відводу та усунення учасни- ка від участі у справі?
6. Які дії вправі вчинити суд у підготовчій частині у зв'язку з відкладенням судового розгляду?
7. Яким є порядок вирішення заяв і клопотань учасників судового розгляду до початку судового слідства?
Які завдання вирішує суд під час судового слідства?
Чи відкривається судове слідство у справах, у яких слід- чим винесено постанову про направлення справи до су- ду для її закриття?
10. Як встановлюється порядок дослідження доказів?
11. Яким є порядок застосування спрощеного судового роз- гляду?
12. З допомогою яких судово-слідчих дій здійснюється до- слідження і перевірка доказів під час судового слідства?
13.У якому порядку задаються запитання допитуваному під час судового слідства?
14. У яких випадках можуть бути оголошені в судовому за- сіданні показання підсудного, потерпілого та свідків, дані ними під час досудового розслідування справи?
Яке роз'яснення дав Пленум Верховного Суду України в постанові від 27 грудня 1985 р. щодо порядку призна- чення експертизи в суді (див. п. 15 постанови)?
Якими є умови і порядок проведення судового огляду місця події?
17. За якою метою, кому, про проведення яких дій можуть направлятися судові доручення?
У яких випадках судове слідство може бути відновлене після його закінчення?
Якими є призначення і порядок судових дебатів?

Яким є основний зміст обвинувальної та захисної промов?
За яких умов може бути використано право на репліку в судових дебатах?
22. Яким є призначення останнього слова підсудного?

Задачі і завдання

1. У судовому засіданні під час слухання справи Артюшкіна і Воробчука, обвинувачених за ч. 4 ст. 206 KK України, було встановлено, що копію обвинувального висновку підсудному Артюшкіну вручено в день розгляду справи, а підсудному Bo- робчуку за два дні до розгляду.
Головуючий роз'яснив підсудним їхнє право на одержання копій обвинувального висновку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, а також заявив, що справа може бути розглянута в цьому судовому засіданні лише за наявності згоди на це підсудних.
Чи правильним є роз'яснення головуючого?
Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України (див. п. 9 постанови «Про додержання суда- ми України процесуального законодавства, яке регла- ментує судовий розгляд кримінальних справ»)?
Зі скількох частин складається стадія судового розгляду кримінальних справ і в якій частині повинен з'ясовува- тися час вручення підсудним копії обвинувального вис- новку?
2. Справа про обвинувачення Сидоренка та Георгадзе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 KK України, була призначена до розгляду на 10 год 20 лютого. На цей час у судо- ве засідання були доставлені підсудні, які перебували під вар- тою, та з'явилися всі учасники судового розгляду і викликані до суду свідки. O 10 год 45 хв суд зайняв своє місце, і суддя від- крив судове засідання. Після цього він перевірив, хто з учас- ників судового розгляду з'явився. Попередивши викликаних свідків про відповідальність за відмову від показань та даван- ня завідома неправдивих показань, суддя видалив їх із зали суду. Потім він встановив особи підсудних і всіх учасників су- дового розгляду та опитав їх, чи довіряють вони йому розглянути справу. Одержавши від усіх стверджувальну відповідь, суддя оголосив про початок судового слідства і запропонував по черзі державному обвинувачеві, захисникам та підсудним дати свої пропозиції щодо встановлення порядку дослідження доказів.
Яким є призначення підготовчої частини судового розгляду?
Яким є порядок (послідовність) проведення підготовчої частини?
Чи допустив головуючий порушення порядку проведення підготовчої частини? Якщо так, то в чому воно полягає?
Чи вправі учасники судового розгляду звертати увагу го- ловуючого в судовому засіданні на допущені ним пору- шення процесуального закону або заперечувати його дії?

5. Складіть письмову схему послідовності дій суду у підго- товчій частині судового засідання.
3. У справі про обвинувачення Федорова за ч. З ст. 186 KK України суд викликав у судове засідання 18 свідків. Під час су- дового слідства були допитані експерти і 11 свідків. Семеро свідків у судове засідання не з'явилися. Стосовно двох з них було відомо, що вони хворі. Ще один перебував у довготривало- му відрядженні. Причину неявки чотирьох свідків з'ясувати не вдалося. Головуючий із цього приводу з'ясував думку учасни- ків судового розгляду. Державний обвинувач заявив, що, на його думку, є всі підстави завершувати судове слідство, оскіль- ки обставини справи з'ясовані повно, підсудний сам визнає частково свою вину, а крім того, в матеріалах справи є пока- зання свідків, які не з'явилися в суді. їх можна зачитати. Ново- го нічого вони в справу не внесуть. Відкладати ж слухання справи не можна, оскільки наступного дня він має виїхати в довготривале (45 днів) відрядження. Якщо ж суд дійде вис- новку, що без їх допиту завершувати судове слідство неможли- во, то хай у такому разі зупинить розгляд справи.
Захисник підсудного, навпаки, наголосив на тому, що судове слідство без допиту свідків, які не з'явилися, завершувати не можна, оскільки буде порушено принцип безпосередності до- слідження доказів у справі. Він заявив клопотання про відкла- дення розгляду справи і вжиття заходів до виклику всіх свідків, а у випадку їх ухилення від явки до суду застосувати привід.
У чому полягає суть принципу безпосередності й усного дослідження доказів в суді?
Чи допускає кримінально-процесуальний закон відхилен- ня від цього принципу?
Яким є порядок допиту свідка в суді?
Зробіть правовий аналіз позицій прокурора і захисника.
Як має діяти суд в описаній ситуації?
4. Самбірським районним судом Львівської області розгля- далася справа про обвинувачення Корнієнка у вчиненні злочи- ну, передбаченого ч. З ст. 152 KK України. Під час судового слідства після допиту потерпілої один із суддів поставив питан- ня про необхідність огляду місця події, оскільки в її показаннях і показаннях підсудного є істотні протиріччя. Місце події зло- чину розташоване на віддалі 27 км від суду. Прокурор, захис- ник підсудного, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду місця події судом. Підсудний також не заперечу- вав, але вважав, що особливої необхідності у виїзді на місце події немає, оскільки у справі є протокол його огляду, складе- ний слідчим і підписаний ним (підсудним). Начальник конвою

повідомив головуючого, що конвой зможе доставити підсудно- го на місце події лише спеціальним транспортом і за умови, що на це він одержить згоду свого безпосереднього начальника.
Оскільки спеціального транспорту в цей час не було, суд ухвалив рішення провести огляд місця події без участі підсудно- го. Крім того, секретар судового засіданя попросила головую- чого відпустити її, оскільки поїздка вимагатиме кількох годин, а їй необхідно забрати з дитячого садка дитину.
Головуючий відпустив її, доручивши скласти протокол огля- ду судом місця події одному з суддів, що входили до судової ко- легії в цій справі.
Які слідчі ДІЇ вправі провести суд під час судового слідства?
Яким є порядок огляду місця події судом?
Чи названа слідчо-судова дія була проведена відповідно до чинного кримінально-процесуального закону?
5. У процесі допиту підсудного Забіяки головуючий порів- няв Його показання в суді з показаннями на досудовому слід- стві і звернув увагу на розбіжності в них. Захисник підсудного просив головуючого дотримуватися порядку оголошення пока- зань підсудного, передбаченого законом.
Чи правильним було зауваження захисника і якщо пра- вильним, то чому?
Чи допускається на судовому слідстві відтворення звуко- запису показань обвинуваченого, даних під час досудо- вого розслідування?
6. Галицьким районним судом м. Львова було повернуто для проведення додаткового слідства справу про обвинувачення Вовченка за ч. 1 ст. 286 KK України, який здійснив наїзд мото- циклом на 15-річну потерпілу Панасюк. Суддя, повертаючи справу, вказав на необхідність перевірити висновок експерта щодо визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження по- терпілої, встановити особи двох чоловіків, які надавали першу медичну допомогу потерпілій, та допитати їх щодо обставин події злочину, допитати неповнолітню Панасюк за участю її за- конного представника, а також провести додатковий огляд місця події з метою точного визначення місця перебування Па- насюк у момент наїзду.
Прокурор Галицького району оскаржив це рішення суду до апе- ляційного суду Львівської області з огляду на його безпідставність.
Чи є рішення прокурора обґрунтованим?
Якими діями суд може перевірити наявні у матеріалах справи докази?
Складіть процесуальний документ, який за цих умов не- обхідно винести судді.

План заняття

Поняття та процесуальне значення вироку суду.
Властивості вироку.
Види вироків та підстави їх постановления.
Складові вироку та їх зміст.
Таємниця наради суддів під час постановления вироку.
Питання, що вирішуються судом під час постановления вироку. Порядок їх вирішення. Окрема думка судді.
Проголошення вироку та роз'яснення його змісту.
Піклування суду про особисті та майнові інтереси засу- дженого або виправданого.

Нормативний матеріал та судова практика
Кршиїнально-процесуальний кодекс України; статті 232, 53, 53і; глава28 (статті 321346); пункти 89 ч. 2 ст. 367, 370.
Положення про порядок здійснення помилування, затвер- джене Указом Президента України № 588/2000 від 12 квітня 2000 р. // Урядовий кур'єр. 2000. № 77. 26 квіт.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримі- нальних справ і постановления вироку» від 29 червня 1990 р. (пункти 1326) (зі змінами і доповненнями).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» від 27 груд- ня 1985 р. (пункти 19, 20) (зі змінами і доповненнями).
Додаткова спеціальна література 1. Бушуев Г. И. Совещание судей при постановлении приго- вора. M., 1988.



Грошевий Ю. М. Правові властивості вироку акта пра- восуддя. X., 1994.
Кобликов А. С. Судебный приговор. M., 1966.
Мартынчик В. Г. Основы формирования приговора в со- ветском уголовном процессе. Кишинев, 1989.
Надь А. Приговор в уголовном процессе. M., 1982.
Настольная книга судьи. M., 1972. Главы 2022.
Павлишин А. Підстави постановления обвинувального ви- року: аналіз чинного закону та проекту КПК України / / Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів, 2004. Вип. 39.
Перлов И. Д. Приговор в советском уголовном процес- се. M., 1980.
Попелюшко В. О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навч. посіб. Острог, 2003.

Толочко А. Н. Судовий вирок та його мотивування. K., 1991.
Харута О. Чи потрібна нарадча кімната? / / Право Ук- раїни. 1995. № 8.
ЧеречукінаА. Тернистий шлях виправдувального виро- ку // Право України. 2000. № 12.
Шаренко С. А. Процесуальний статус окремої думки суд- ді // Вісник Верховного Суду України. 2006. № 11 (75).

ф Питання для самоконтролю

У чому полягає суть і значення вироку?
Якими є властивості вироку? Які з них є внутрішніми, а які зовнішніми?
У чому полягає законність, обґрунтованість, мотивова- ність і справедливість вироку?
У чому полягає виключність, обов'язковість і преюдицій- ність вироку?
Які є види вироків?
Які є види обвинувального вироку?
Якими є підстави для постановления обвинувального ви- року з призначенням покарання?
Якими є підстави для постановления обвинувального ви- року зі звільненням від відбування покарання?
Якими є підстави для постановления обвинувального ви- року зі звільненням від відбування покарання з випробу- ванням?

Якими є підстави для постановления виправдувального вироку?
Чи має значення підстава для постановления виправду- вального вироку для вирішення цивільного позову?
Яким є порядок наради суддів під час постановления вироку?
У чому полягає таємниця нарадчої кімнати та яке зна- чення вона має?
Які питання вирішуються судом під час постановления вироку? На які групи їх можна поділити?
Чи може суд відновити судове слідство, розпочавши по- становления вироку?
Який зміст має вступна частина обвинувального (вип- равдувального) вироку?
Яким є зміст мотивувальної частини обвинувального ви- року?
Який зміст має резолютивна частина обвинувального вироку?
Яким є зміст мотивувальної частини виправдувального вироку?
Який зміст має резолютивна частина виправдувального вироку?
Що таке окрема думка судді і яке процесуальне значен- ня вона має?
Яким є порядок підписання вироку? Які наслідки тягне непідписання вироку одним із суддів?
Яким є порядок оголошення вироку?
Як бути із оголошенням вироку, коли підсудний не во- лодіє мовою, якою ведеться судочинство?
Які питання можуть бути вирішені одночасно з поста- новлениям вироку?
У яких випадках після оголошення вироку головуючий повинен дати розпорядження про звільнення підсудно- го з-під варти?
У яких випадках суд зобов'язаний або має право винес- ти окрему ухвалу?
Яким є порядок вручення копії вироку засудженому або виправданому?
Яких заходів уживає суд щодо піклування про неповно- літніх дітей та майно засудженого, а також щодо від- шкодування шкоди, заподіяної незаконними діями виправданому?

Задачі і завдання

1. Під час розгляду справи про обвинувачення Коцюби у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 KK України, у го- ловуючого в судовому засіданні судді Павличка виник сумнів щодо кваліфікації дій підсудного. В одній із перерв у судовому засіданні він зателефонував до судді апеляційного суду Федор- чука, поділився з ним своїми сумнівами, але чіткої відповіді від нього не одержав. Перебуваючи під час перерви в кабінеті судді, він з іншими суддями цього суду продовжував обгово- рювати питання. В цей час до них зайшли прокурор і захисник Коцюби, які також взяли участь в обговоренні питання щодо кваліфікації дій підсудного і висловили свої міркування. Так і не дійшовши єдиної думки, засідання продовжили. Суддя за- слухав судові дебати, останнє слово підсудного і вийшов до на- радчої кімнати для постановления вироку. Оскільки постанов- ления вироку затягувалося, головуючий вийшов із нарадчої кімнати, зайшов до кімнати секретаря судового засідання і по- просив її приготувати для нього чай. У цей час до нього піді- йшов прокурор і поцікавився, чи ще довго буде постановлятися вирок. Після того як був постановлений і оголошений вирок, захисник засудженого адвокат Гикавка подав на нього апе- ляцію. Обґрунтовуючи неправильну кваліфікацію дій обвину- ваченого, він вказав також на порушення судом вимог ст. 322 КПК України і просив апеляційний суд змінити вирок, пере- кваліфікувавши дії засудженого на ч. З ст. 296 KK, та вказати головуючому суду Павличку на порушення процесуального за- кону, винісши про це окрему ухвалу.
Що слід розуміти під таємницею нарадчої кімнати і яке значення має дотримання вимог ст. 322 КПК України для постановления законного і обґрунтованого вироку?
Чи можна вважати порушеною таємницю нарадчої кім- нати, якщо:
а) суддя (один із суддів) виходив із нарадчої кімнати для вирішення питань, які не пов'язані з кримінальною справою?
б) якщо під час постановления вироку до нарадчої кімнати заходив запасний засідатель або секретар судового засідання;
в) якщо під час наради суддів головуючий вів телефонні розмови з іншими особами щодо обставин справи;
г) якщо суддя (один із суддів), який брав участь у постанов- ленні вироку, розповідав про висловлювані під час постанов- ления вироку міркування?
3. Чи вважається порушення таємниці нарадчої кімнати істотним порушенням вимог закону, що тягне обов'язко- ве скасування вироку?

4. Яке рішення має прийняти апеляційний суд на скаргу за- хисника в описаній ситуації?
2. Під час обговорення в нарадчій кімнаті питання про те, яка міра покарання повинна бути призначена неповнолітньо- му підсудному Івашку, якого судді щойно визнали винним у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 4 і 6 ч. 2 ст. 115 KK, народні засідателі наполягали на обранні довічного позбавлен- ня волі.
Головуючий у судовому засіданні суддя апеляційного суду Бубка роз'яснив, що таке рішення суду буде незаконним, оскільки відповідно до чинного кримінального закону України (ст. 64 KK) довічне позбавлення волі не може бути застосоване до осіб, які не досягли на час вчинення злочину повноліття. Проте народні засідателі не погодилися з таким розумінням і наполягали на постановлены обвинувального вироку з призна- ченням покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вра- ховуючи, що всі професійні судді, які брали участь у розгляді справи, дійшли висновку про необхідність призначення пока- рання підсудному у вигляді позбавлення волі на строк 15 років, суд постановив саме такий вирок. Народні засідателі відмови- лися його підписати.
Яким вимогам має відповідати вирок суду?
Яким є порядок наради суддів при постановленні вироку?
Яким є порядок складання вироку і його підписання?
Що таке окрема думка судді і яке вона має процесуальне значення?
Як має діяти головуючий в описаній ситуації?
3. Складіть письмову довідку про вступну частину вироку, вказавши в ній, які дані про особу підсудного мають бути за- значені у вступній частині. При цьому врахуйте роз'яснення, які дав Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 29 червня 1990 р. (п. 14).
Складіть письмову довідку про мотивувальну частину обви- нувального і (окремо) виправдувального вироку. При цьому по- рівняйте ст. 324 і ст. 334 КПК та використайте пункти 1523 названої постанови Пленуму Верховного Суду України.
4. Зробіть правовий аналіз і дайте правильне вирішення та- кої ситуації.
У мотивувальній частині обвинувального вироку в справі про обвинувачення Копиленка Ф. П. у вчиненні злочину, пере- дбаченого ст. 122 KK України, суд вказав: «Підсудний Копилен- ко Ф. П. винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину

не визнав. Проте вина його підтверджується показаннями свідків Якуби П. Г., Петренка Л. К. та Федорової 3., які були очевидцями побиття підсудним потерпілого і спричинення йо- му тілесних ушкоджень. Цю обставину підтверджують також свідки Гуренко П. Д. та Яблонська Л. В., які хоч і не були допи- тані в судовому засіданні, але дали показання на досудовому слідстві. Ці показання підсудний, як і інші дані про його вину, не міг спростувати. Пояснення підсудного про те, що тілесні пошкодження потерпілому завдані ним у стані необхідної обо- рони, є голослівними. На підтвердження цього факту він не навів жодних доказів. Вина ж його, крім перелічених доказів, підтверджується і висновком судово-медичної експертизи.
На підставі наведеного суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, визнає Копиленка Ф. П. винним у вчиненні зло- чину, передбаченого ст. 122 KK України».
Чи правильно складена мотивувальна частина вироку в описаній ситуації? У чому ЇЇ недоліки?
Для обгрунтування своєї відповіді використайте роз'яс- нення Пленуму Верховного Суду України, дані в постано- ві від 29 червня 1990 р. (пункти 1517).
5. Складіть письмову довідку про резолютивну частину ви- року обвинувального і окремо виправдувального. Крім того, вкажіть, як у вироку суду (в його мотивувальній і резолютивній частинах) мають бути відображені такі обставини:
Підсудний обвинувачувався у вчиненні кількох злочинів, які передбачені різними статтями кримінального закону. В ході судового слідства обвинувачення у вчиненні деяких із них не підтвердилися.
Підсудний обвинувачувався у вчиненні декількох зло- чинів, які кваліфіковані однією нормою кримінального закону (наприклад, декілька крадіжок). У ході судового слідства обви- нувачення у вчиненні деяких із них (однієї) не підтвердилися.
Підсудний вчинив один злочин, який помилково був ква- ліфікований за декількома статтями кримінального закону (на- приклад, умисне вбивство, вчинене учасниками банди (ст. 257 і ст. 115 KK України).
У ході судового слідства суд визнав необхідним кваліфі- кувати окремі епізоди злочину за статтею закону, за якою під- судному не було пред'явлено обвинувачення (наприклад, дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 KK, а суд вважає, що окремі епізоди необхідно кваліфікувати за ст. 364 KK України).
Для обґрунтування своєї відповіді використайте роз'яснен- ня Пленуму Верховного Суду України, дані в постанові від 29 червня 1990 р.

6. Гриньків Ф. І. обвинувачувався в тому, що, їдучи на за- кріпленому за ним автомобілі по вулиці, де було багато пішо- ходів, проявив необачність не зауважив, як із правого боку за ходом автомобіля до нього наблизився Паньків А. Була оже- ледь, і при гальмуванні (спереду на відстані біля 5 м був пішо- хідний перехід) автомобіль закинуло і задня частина кузова вдарила потерпілого. Від одержаних тілесних ушкоджень ос- танній помер. Провівши судове слідство, суд дійшов висновку, що Гриньків не порушив правил вуличного руху, і виніс вип- равдувальний вирок за недоведенням участі підсудного у вчи- ненні злочину, передбаченого ч, 2 ст. 286 KK України. Суд також відмовив у задоволенні цивільного позову, заявленому дружиною померлого Паньківа.
Чи правильно суд визначив підставу виправдання під- судного?
За якими підставами може бути постановлено виправду- вальний вирок?
Чи впливають підстави виправдання на вирішення ци- вільного позову у кримінальній справі?
7. Томаша, якого звинувачували у розкраданні майна на суму 6 тис. грн та у службовій недбалості із заподіянням шкоди на суму 15 тис. грн, вироком місцевого суду було виправдано відповідно за відсутністю у його діях складу злочину та недове- деністю його участі у вчиненні злочину. Заявлений до Томаша цивільний позов суд залишив без розгляду.
Чи правильно вчинив суд у цій ситуації?
8. Одночасно з вироком суд постановив окремі постанови щодо потерпілих Максимова та Михайлова. У них суддя зазна- чив, що 20 грудня 2006 р. потерпілі не з'явилися без поважних причин на судове засідання, а 24 грудня відмовилися давати показання і порушували порядок у судовому засіданні. Окремі постанови було надіслано адміністрації за місцем роботи по- терпілих.
Чи правильно діяв суд у цій ситуації?

Тема 22.
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

План заняття



Заняття перше
Система перегляду судових рішень у кримінальному су- дочинстві України. Суть, завдання та значення апеля- ційного провадження.
Суб'єкти права на апеляційне оскарження судових рі- шень.
Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційно- му порядку.
Зміст та форма апеляційних скарг. Строки та порядок апеляційного оскарження.
Наслідки надходження апеляцій до суду першої інстанції.
Направлення справи до суду апеляційної інстанції та ви- значення дати апеляційного розгляду.
Попередній розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Заняття друге
Строки розгляду справ у суді апеляційної інстанції. По- відомлення про час та місце апеляційного розгляду. Пере- несення апеляційного розгляду.
Особливості розгляду кримінальної справи в суді апе- ляційної інстанції. Фіксування ходу апеляційного роз- гляду.
Підстави для перегляду судових рішень в апеляційному порядку.
Обсяг перевірки справи апеляційним судом. Рішення апе- ляційного суду за результатами апеляційного розгляду.
Вирок та постанова суду апеляційної інстанції: підстави та умови винесення.
Порядок апеляційної перевірки постанов (ухвал) про закриття справи, повернення справи на додаткове роз- слідування, а також Інших постанов суду першої ін- станції.

6 7-61 з

169

ШНормативний матеріал та судова практика
Кримінально-процесуальний кодекс України (ч. 4 ст. 17, пункти 3, 15 ст. 32, ст. 45, ч. З ст. 61і, 87, 882, ч. 9 ст. 106, ч. 7 ст. 1652, ч. 4 ст. 276, ч .4 ст. 282, ч. З ст. 299; глави 29, 30).
Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. з наступними змінами (статті 37, 40).
Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. з наступними змінами (ч. 2 ст. 6, ст. 12, ч. З ст. 13).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 р. (пункти 17, 18).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. (пункти 19, 2125).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передба- чені права потерпілих у кримінальному судочинстві» від 2 лип- ня 2004 р. (пункти 12, 32).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що ре- гулює повернення кримінальних справ на додаткове розсліду- вання» від 11 лютого 2005 р. (пункти 3, 8, 1315).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 3 червня 2005 р. (п. 23).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15 травня 2006 р. «Про практику постановления судами ви- років (постанов) при розгляді кримінальних справ в апе- ляційному порядку».

Додаткова спеціальна література
Бобечко Н. Р. Апеляційне оскарження у кримінальному су- дочинстві України: Навч. посіб. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2007.
Бобечко Н. Р. Попередній розгляд кримінальної справи судом апеляційної інстанції // Вісник Верховного Суду Украї- ни. 2007. № 2.

Богословская Л. А. Основания к отмене или изменению приговоров: Учебное пособие. Харьков: Юрид. ин-т, 1981.
Богословська Л. О. Апеляційне провадження: історія ви- никнення в Україні // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. Матеріали наук.-практ. конф., 1819 квітня 2002 p., м. Харків / Редкол.: Сташис В. В. (голов, ред.) таін. К.; X.: Юрінком Інтер, 2002.
Захаров Д. О. Рішення апеляційного суду та їх правові властивості / / Судова реформа в Україні: проблеми і перспек- тиви. Матеріали наук.-практ. конф., 1819 квітня 2002 p., м. Харків / Редкол.: Сташис В. В. (голов, ред.) та ін. К.; X.: Юрінком Інтер, 2002.
Костючєнко О. Ю. Порядок і строки апеляційного оскар- ження у кримінальному судочинстві України // Судова апеля- ція. 2006. № 3.
Маляренко В, Т. Перебудова кримінального процесу Ук- раїни в контексті європейських стандартів: Монографія. K.: Юрінком Інтер, 2005.
Маляренко В. Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах / / Вісник Верховного Суду Украї- ни. 2002. № 1.
Маляренко В. Т. Про розгляд кримінальної справи в апе- ляційному порядку // Вісник Верховного Суду України. 2002. № 2.

Мірошников І. Ю. Особливості судового слідства апеля- ційної інстанції // Судова реформа в Україні: проблеми і перс- пективи. Матеріали наук.-практ. конф., 1819 квітня 2002 p., м. Харків / Редкол.: Сташис В. В. (голов, ред.) та ін. К.; X.: Юрінком Інтер, 2002.
Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду ви- років, постанов і ухвал суду в кримінальних справах // Право України. 2003. № 10.
Попелюшко В. О. «Мала» судова реформа в Україні та за- хист прав громадян. Острог, 2003.
Теремецький В. І. Проблеми реалізації принципів кри- мінального судочинства у стадії апеляційного провадження // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. Матеріали наук.-практ. конф., 1819 квітня 2002 р., м. Харків / Редкол.: Сташис В. В. (голов, ред.) таін. К.; X.: Юрінком Інтер, 2002.
Теремецький В. Повідомлення про надходження апеля- ції гарантія забезпечення права на апеляційне оскарження вироку // Прокуратура. Людина. Держава. 2005. № 8.
Теремецький В. Сутність і зміст доповнення та зміни апеляції в кримінальному судочинстві України // Підприєм- ництво, господарство і право. 2005. N° 7.

Филин Д. В. Проблемы апелляции в современном уголов- но-процессуальном законодательстве Украины / / Государство и право. 2005. № 2.
Шевченко Т. В. Нагальні проблеми апеляційного розгля- ду кримінальних справ / / Вісник Верховного Суду України. 2003. № 4.

+ Питання для самоконтролю

До першого заняття:
Які форми перевірки судових рішень закріплені у чин- ному КПК України?
У чому полягає суть апеляційного провадження?
Якими є завдання стадії апеляційного провадження?
Яке значення має апеляційне провадження у криміна- льному судочинстві України?
Чи вправі обмежено осудна або неосудна особа, щодо якої застосовані примусові заходи медичного характе- ру, самостійно подати апеляційну скаргу?
Чи вправі підозрюваний та обвинувачений згідно з чин- ним КПК України подати апеляційну скаргу?
Чи дозволяє кримінально-процесуальний закон цивіль- ному позивачу оскаржити судове рішення незалежно від того, що на це ж рішення за його дорученням подав апеляційну скаргу його представник?
Чи можуть бути об'єктом апеляційного перегляду вине- сені в ході судового розгляду судом першої інстанції по- станови (ухвали) щодо порядку дослідження доказів, розв'язання клопотань сторін, дотримання порядку в залі судового засідання?
Чи передбачає кримінально-процесуальний закон мож- ливість апеляційного оскарження рішення суду про відмову в допуску захисника до участі у справі?

Назвіть суди, які уповноважені здійснювати перевірку судових рішень в апеляційному порядку.
Назвіть судові рішення, для яких встановлений 15-добо- вий строк на апеляційне оскарження.
Назвіть судові рішення, на які можна подати апеляцію у 3-добовий строк.
Які додаткові вимоги покладає кримінально-процесу- альний закон на окремих суб'єктів права на апеляційне оскарження щодо змісту та форми їх апеляції?

До якого суду, за загальним правилом, сторонами пода- ється апеляція?
Як повинен вчинити головуючий, одержавши апеляцію, що не відповідає усім вимогам закону щодо її змісту та форми?
Як повинен вчинити головуючий, одержавши апеляцію, що надійшла з пропущенням строку на апеляційне ос- карження за відсутності клопотання про його віднов- лення?
Які причини пропущення строку на апеляційне оскар- ження можна вважати поважними?
Які постанови головуючого, пов'язані із забезпеченням сторонам права на апеляційне оскарження, можуть бу- ти оскаржені до суду апеляційної інстанції?
Які процесуальні наслідки тягне за собою подання апе- ляції?
Якими шляхами згідно з чинним КПК України здійсню- ється повідомлення про надходження апеляції?
Протягом якого часу з моменту поміщення оголошення про надходження апеляції заінтересовані особи мають право ознайомитися з нею в суді першої інстанції?
Протягом якого часу з моменту ознайомлення з апеля- цією заінтересовані особи мають право подати свої за- перечення на неї?
До якого моменту кримінально-процесуальний закон до- зволяє особі, яка подала апеляцію, доповнити, змінити або відкликати її?
Чи пов'язує кримінально-процесуальний закон право подання апеляції з правом внесення заперечень на неї?
Коли забороняється вносити до апеляції зміни, що тяг- нуть за собою погіршення становища засудженого або виправданого?
За якої умови захисник, який вступив у процес на стадії апеляційного провадження, може змінити апеляцію за- хисника, який брав участь у розгляді справи судом пер- шої інстанції?
Який суд уповноважений визначати дату апеляційного розгляду справи?
У який строк кримінальна справа повинна бути призна- чена до апеляційного розгляду?
У який строк кримінальна справа (разом з апеляціями, доповненнями та запереченнями на них) повинна на- дійти до суду апеляційної інстанції?
Для вирішення яких питань може бути проведений по- передній розгляд справи судом апеляційної інстанції?

31.3 якого метою апеляційний суд на попередньому роз- гляді вправі дати доручення суду першої інстанції?
У якому випадку суд апеляційної інстанції відмовляє у прийнятті апеляції до свого розгляду?
За наявності яких підстав за результатами попередньо- го розгляду справа повертається до суду першої ін- станції?
Яке рішення приймається в разі відмови апелянта від своїх апеляційних вимог та за відсутності апеляцій інших учасників ,процесу в ході попереднього розгляду?
У якому випадку суд апеляційної інстанції при поперед- ньому розгляді зупиняє апеляційне провадження?

До другого заняття
1. У який строк та яким способом суд апеляційної інстанції повідомляє заінтересованих осіб про час і місце апеля- ційного розгляду?
Назвіть випадки перенесення апеляційного розгляду.
На який максимальний строк дозволяється переносити апеляційний розгляд?
4. У яких межах проводиться судове слідство судом апеля- ційної інстанції?
5. Назвіть особливості судових дебатів у суді апеляційної інстанції.
6. З наявністю яких процесуальних умов кримінально- процесуальний закон пов'язує надання останнього сло- ва підсудному в суді апеляційної інстанції?
7. Якими засобами здійснюється фіксування ходу апе- ляційного розгляду кримінальної справи?
8. Чи обов'язково в ході кожного судового засідання суду апеляційної інстанції складати протокол?
9. У яких випадках у суді апеляційної інстанції здійсню- ється повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу?
10. Назвіть підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
11. У яких випадках дізнання, досудове чи судове слідство визнаються однобічними і неповними?
12. Назвіть випадки безумовного скасування судового рішення у зв'язку з однобічністю і неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства.
13.У яких випадках судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи?
14. Які порушення вимог кримінально-процесуального за- кону вважаються істотними?

Назвіть випадки безумовного скасування судового P1' шення у зв'язку з істотним порушенням вимог кримі**а' льно-процесуального закону.
у чому полягає неправильне застосування криміналі^0' го закону як апеляційна підстава?
У чому полягає невідповідність призначеного судом
по- карання ступеню тяжкості злочину та особі засуджено14' як апеляційна підстава?
18. у якому обсязі проводиться перевірка справи апеляіііи" ним судом?
19 Назвіть рішення, які вправі прийняти суд апеляцій**0* Інстанції за результатами розгляду справи.
у яких випадках суд апеляційної інстанції Може 3mjhj*tH вирок?
у яких випадках суд апеляційної інстанції Може 3Mjhi*th постанову про застосування примусових заходів виху яких випадках суд апеляційної інстанції може скану- вати вирок (постанову) і повернути справу Иа ДОдаткс?рс розслідування?
у яких випадках суд апеляційної інстанції може ска^У вати вирок (постанову) і повернути справу ца новий
су- довий розгляд?
24. у яких випадках суд апеляційної інстанції Може ска^у" вати вирок (постанову) і закрити справу?
у яких випадках суд апеляційної інстанції Може скаСуі?а"" ти вирок суду першої інстанції і постановити свій виро^?
Які існують види вироків суду апеляційної інстанції?
у яких випадках суд апеляційної інстанції Може скаСу0&~ ти постанову про застосування примусових заходів вихЯкі особливості апеляційної перевірки постанов (ухв^' про закриття справи, повернення справи ца ДОдатко**е розслідування, а також окремих постанов (ухвал) су^У першої інстанції?
у який строк розглядається апеляція на Постанову cyfP& про продовження строку тримання під вартого чи п?° відмову в цьому?

Задачі і завдання

До першого заняття
1. Шпортун обвинувальним вироком суду був засуджене1* на два роки позбавлення волі. Сторони захисту ч обвинув&~

31. З якою метою апеляційний суд на попередньому роз- гляді вправі дати доручення суду першої Інстанції?
32. У якому випадку суд апеляційної інстанції відмовляє у прийнятті апеляції до свого розгляду?
33. За наявності яких підстав за результатами попередньо- го розгляду справа повертається до суду першої ін- станції?
Яке рішення приймається в разі відмови апелянта від своїх апеляційних вимог та за відсутності апеляцій інших учасників процесу в ході попереднього розгляду?
У якому випадку суд апеляційної інстанції при поперед- ньому розгляді зупиняє апеляційне провадження?

До другого заняття
1. У який строк та яким способом суд апеляційної інстанції повідомляє заінтересованих осіб про час і місце апеля- ційного розгляду?
Назвіть випадки перенесення апеляційного розгляду.
На який максимальний строк дозволяється переносити апеляційний розгляд?

У яких межах проводиться судове слідство судом апеля- ційної інстанції?
Назвіть особливості судових дебатів у суді апеляційної інстанції.
З наявністю яких процесуальних умов кримінально- процесуальний закон пов'язує надання останнього сло- ва підсудному в суді апеляційної інстанції?
7. Якими засобами здійснюється фіксування ходу апе- ляційного розгляду кримінальної справи?
8. Чи обов'язково в ході кожного судового засідання суду апеляційної інстанції складати протокол?
9. У яких випадках у суді апеляційної інстанції здійсню- ється повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу?
10. Назвіть підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
11. У яких випадках дізнання, досудове чи судове слідство визнаються однобічними і неповними?
12. Назвіть випадки безумовного скасування судового рішення у зв'язку з однобічністю і неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства.
У яких випадках судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи?
Які порушення вимог кримінально-процесуального за- кону вважаються істотними?

Назвіть випадки безумовного скасування судового рі- шення у зв'язку з істотним порушенням вимог криміна- льно-процесуального закону.
У чому полягає неправильне застосування кримінально- го закону як апеляційна підстава?
У чому полягає невідповідність призначеного судом по- карання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого як апеляційна підстава?
У якому обсязі проводиться перевірка справи апеляцій- ним судом?
Назвіть рішення, які вправі прийняти суд апеляційної інстанції за результатами розгляду справи.
У яких випадках суд апеляційної інстанції може змінити вирок?
У яких випадках суд апеляційної інстанції може змінити постанову про застосування примусових заходів вихов- ного чи медичного характеру?
У яких випадках суд апеляційної інстанції може скасу- вати вирок (постанову) і повернути справу на додаткове розслідування?
У яких випадках суд апеляційної інстанції може скасу- вати вирок (постанову) і повернути справу на новий су- довий розгляд?
У яких випадках суд апеляційної інстанції може скасу- вати вирок (постанову) і закрити справу?
У яких випадках суд апеляційної інстанції може скасува- ти вирок суду першої інстанції і постановити свій вирок?
Які існують види вироків суду апеляційної інстанції?
У яких випадках суд апеляційної інстанції може скасува- ти постанову про застосування примусових заходів вихов- ного чи медичного характеру і винести свою постанову?
Які особливості апеляційної перевірки постанов (ухвал) про закриття справи, повернення справи на додаткове розслідування, а також окремих постанов (ухвал) суду першої інстанції?
У який строк розглядається апеляція на постанову судді про продовження строку тримання під вартою чи про відмову в цьому?



Задачі і завдання

До першого заняття
1. Шпортун обвинувальним вироком суду був засуджений на два роки позбавлення волі. Сторони захисту та обвинува-

чення в апеляційному порядку вирок не оскаржили. За три дні до закінчення строку на апеляційне оскарження в апеляцій- ний суд надійшла апеляційна скарга батька засудженого Шпортуна, який просив змінити призначене синові покарання на покарання, не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що без батька залишилися двоє малолітніх дітей, а дру- жина Шпортуна за станом здоров'я працювати не може.
Шпортун після ознайомлення зі скаргою написав запере- чення на неї, зазначивши, що він з нею не погоджується і ба- жає відбувати призначене йому покарання.
Назвіть суб'єктів права на апеляційне оскарження.
Чи підлягає розгляду ця кримінальна справа в суді апеля- ційної інстанції?
2. Захисник засудженого Іванчука вирішив подати апеля- цію на обвинувальний вирок, в якій довести, що Іванчука за- суджено незаконно, і просити суд апеляційної інстанції вирок скасувати, а справу закрити.
Повідомивши про це Іванчука, який перебував під вартою, він дізнався від нього, що вироком він задоволений, оскаржува- ти його не збирається і вимагає від адміністрації слідчого ізоля- тора негайного відправлення до місця відбування покарання.
Незважаючи на відсутність згоди свого підзахисного, захис- ник оскаржив вирок.
Чи зв'язаний захисник думкою свого підзахисного щодо оскарження судового рішення?
3. Постановою судді Глибоцького районного суду Чернівець- кої області від 8 травня 2004 р. потерпілим Рябцеву Василю та Рябцеву Андрію відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження обвинувального вироку від 27 люто- го 2004 p., постановленого цим судом щодо Зарубицького.
Відмовляючи у відновленні строку на апеляційне оскаржен- ня вироку, суддя вказав нате, що причини пропущений строку не можуть бути визнані поважними.
Як видно з матеріалів справи, потерпілі Рябцев Василь та Ряб- цев Андрій проживають в Алтайському краї Російської Федера- ції. Після давання показань у судовому засіданні Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі Зарубицького по- терпілі повернулися до свого місця проживання, узгодивши з голо- вуючим можливість наступного розгляду справи за їх відсутності.
27 лютого 2004 р. був постановлений вирок у цій криміналь- ній справі.
ЗО березня 2004 р. потерпілі отримали направлену їм судом поштою копію вироку. 5 квітня 2004 р. потерпілі також по- штою надіслали апеляційні скарги та клопотання про віднов-

лення пропущеного строку на апеляційне оскарження, які надійшли до районного суду 18 квітня 2004 р.
У клопотаннях потерпілі посилалися на те, що вказані вище дати підтверджені штемпелями поштових відділень, просили відновити для них пропущений строк на оскарження вироку в апеляційному порядку.
Чи є відмова судді у відновленні пропущеного потерпіли- ми строку на апеляційне оскарження обґрунтованою?
У який строк можна оскаржити постанову (ухвалу) суду про відмову у відновленні пропущеного строку на апе- ляційне оскарження?
Яке рішення повинен ухвалити суд апеляційної інстанції у випадку оскарження потерпілими постанови судді Гли- боцького районного суду Чернівецької області в апе- ляційному порядку?
4. Демиденко був засуджений 10 грудня місцевим судом за розбій і обвинувальний вирок в апеляційному порядку не ос- каржив. 27 грудня того ж року в апеляційний суд надійшла скарга його дружини, в якій вона просила суд пом'якшити призначену міру покарання. Суддя апеляційного суду за ре- зультатами попереднього розгляду відмовив у прийнятті апе- ляції до апеляційного розгляду з таких підстав:
а) апеляційна скарга дружини засудженого Демиденка по- дана з порушенням строку, встановленого законом;
б) апеляційна скарга подана не через суд, який постановив вирок, а безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Чи правомірним є рішення судді апеляційного суду?
Якщо ні, то як належить правильно вчинити в описаній ситуації?
До другого заняття
1. Вироком місцевого суду Потапчука засуджено за задово- лення статевої пристрасті неприродним способом, а також за замах на зґвалтування.
За поданими апеляціями засудженого та його захисника відбувся апеляційний розгляд (апеляційний суд не визнав за необхідне проводити судове слідство), в результаті якого вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційних скаргах засуджений та його захисник поруши- ли питання про скасування винесеної ухвали суду апеляційної інстанції та про направлення справи на новий апеляційний розгляд, посилаючись на те, що всупереч їх вимогам апеляцій- ний суд не задовольнив клопотання про фіксування апеляцій- ного розгляду за допомогою технічних засобів.
1. Чи обґрунтовані вимоги засудженого Потапчука та його захисника?

2. Яке рішення повинна прийняти колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України?
2. Апеляційним судом Корнієнка засуджено за умисне вбив- ство матері, вчинене з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 KK України).
Суд встановив, що злочин вчинено 24 липня 2005 р. у першій половині дня за місцем проживання Корнієнка. Він же стверджував, що в цей час вживав спиртні напої у Забородька разом із матір'ю і з нею, повернувся додому в другій половині дня. Ці доводи у вироку викладені, але не спростовані.
Свідки не підтвердили, що Корнієнко та його мати перебу- вали у своїй квартирі в першій половині дня 24 липня 2005 р.
На підставі яких даних суд дійшов висновку про вчинення КорнІєнком злочину саме в цей час, з вироку не ясно. Згідно з висновком судового медика тілесні ушкодження потерпілій могли бути заподіяні в період з 16 години 23 липня до 18 го- дини 24 липня.
Суд не перевірив доводи Корнієнка про відсутність його та матері в квартирі в першій половині дня 24 липня 2005 р. та не допитав свідка Забородька, про що клопотав підсудний.
Слідчий пред'явив обвинувачення Корнієнку в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження матері в період з 16 до 18 години 24 липня 2005 р.
Назвіть підстави для скасування чи зміни вироку в цьому випадку.
Вкажіть, які обставини вчинення злочину необхідно вста- новити у цій справі.
3. Суд у вироку по справі Григоришина та Латиського, за- суджених за зґвалтування, допустив непослідовність в оцінці показань засудженого. Визнаючи Григоришина винним у зґвалтуванні потерпілої Рудків, суд водночас відзначив, що визнає достовірними і його показання про те, що він намагав- ся вчинити статевий акт за згодою з потерпілою.
Кваліфікуйте це порушення, вкажіть його наслідки.
4. Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 17 бе- резня 2006 р. Гавенко був засуджений за фіктивне підприємництво.
Справа щодо Гавенка розглядалася під головуванням судді Коробченко, яка на день постановления вироку була суддею Дрогобицького міськрайонного суду, а її перевід до Личаків- ського районного суду м. Львова фактично був узгоджений у всіх інстанціях, але ще не був юридично оформлений.
1. Чи є в цьому випадку підстави для зміни чи скасування вироку?

2. Яке рішення повинен прийняти суд апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Гавенка, який вказав у ній лише на несправедливість призначеного йому покарання?
5. Гусаченка (раніше судимого) було засуджено зач. З ст. 289 KK України на десять років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 71 KK України до при- значеного покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком цього ж суду від 22 листопада 2000 р. і остаточно за сукупністю вироків Гусаченку призначено покарання оди- надцять років позбавлення волі з конфіскацією всього належ- ного йому майна.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд вра- хував лише ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного й обставини, що обтяжують покарання. Обставини, що пом'якшують покарання, судом не були враховані. Однак із матеріалів кримінальної справи вбачається, що Гусаченко вчи- нив злочин у неповнолітньому віці, щиро розкаявся у скоєно- му, реальної матеріальної шкоди злочином заподіяно не було, оскільки транспортний засіб був повернений власникові. Ці об- ставини відзначив захисник засудженого у своїй апеляції.
Яке рішення, на вашу думку, ухвалить апеляційний суд?
6. У ході судового розгляду справи про обвинувачення Бод- нарчук у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 2 ст. 364 KK України, суд визнав за недоцільне досліджувати докази, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, в тому числі й підсудною, яка повністю визнала себе винною. Про те, що Боднарчук усвідомлювала процесуальні наслідки такого рі- шення, свідчив відповідний запис у протоколі судового засідання.
Однак після постановления вироку засуджена Боднарчук подала апеляцію, в якій просила суд апеляційної Інстанції ска- сувати його і справу закрити за відсутністю в ЇЇ діях складу зло- чину. Апеляційний суд розглянув справу і задовольнив апеляцію засудженої частково вніс зміни до вироку суду першої ін- станції, виключивши з обвинувачення кваліфікацію дій Бод- нарчук за ч. 2 ст. 364 KK України як зайву, і постановив вважати її засудженою тільки за ч. 1 ст. 212 KK України. Міру покаран- ня при цьому суд залишив без змін.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи апеляційним су- дом, вніс на ухвалу суду апеляційної інстанції касаційне подання.
Чи правильно вчинив апеляційний суд?
Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції в результаті розгляду кримінальної справи за касаційним поданням прокурора?

План заняття

Суть, завдання та значення касаційного провадження.
Об'єкт касаційного оскарження. Суди, уповноважені здійснювати перевірку судових рішень у касаційному по- рядку.
Суб'єкти права на касаційне оскарження.
Строки та порядок касаційного оскарження. Рух справи в касаційній інстанції.
Наслідки надходження касаційних скарг чи подань. По- рядок і строки призначення справи до касаційного роз- гляду.
Порядок касаційного розгляду. Особи, які беруть участь у розгляді справи в касаційному порядку. Підстави для пе- регляду судових рішень у касаційному порядку.
Обсяг перевірки справи касаційним судом. Нові (додат- кові) матеріали в суді касаційної інстанції.
Рішення касаційного суду за результатами розгляду справи.

ШНормативний матеріал та судова практика
Кримінально-процесуальний кодекс України (ч. 4 ст. 17, пункти 4, 19 ст. 32; глава 31).
Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. з наступними змінами (статті 37, 40).
Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. з наступними змінами (ч. 2 ст. 6, ст. 12, ч. З ст. 13).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 р. (пункт 18).

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. (пункт 25).
Постанова Пленуму Верховного Суду України No 1 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 11 лютого 2005 р. (пункт 5).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що ре- гулює повернення кримінальних справ на додаткове розсліду- вання» від 11 лютого 2005 р. (пункт 14).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 3 червня 2005 р. (пункт 23).
Додаткова спеціальна література
Бобечко Я. Вказівки касаційного суду як засіб усунення виявлених недоліків кримінально-процесуальної діяльності / / Підприємництво, господарство і право. 2006. № 6.
Бобечко Н. Межі та обсяг перевірки кримінальної справи касаційним судом / / Право України. 2006. № 4.
Бойко В. П. Основні риси касації в світлі нового криміна- льно-процесуального законодавства України // Вісник Львів- ського інституту внутрішніх справ: Збірник / Гол. ред. В. Л. Op- тинський. Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при HABC України. 2004. № 1.
Лобач В. Межі касаційного реагування прокурорів на су- дові рішення у кримінальних справах: окремі аспекти // Про- куратура. Людина. Держава. 2004. Nq 6.
Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу Ук- раїни в контексті європейських стандартів: Монографія. K.: Юрінком Інтер, 2005.
Маляренко В. Т. Про окремі питання касаційного пере- гляду кримінальних справ за новими правилами // Вісник Верховного Суду України. 2001. № 4.
Омельяненко Г. М. Концептуальні питання касаційного провадження у кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України. 1998. № 2.
Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов і ухвал суду в кримінальних справах / / Право Украї- ни. 2003. № 10.
Попелюшко В. О. «Мала» судова реформа в Україні та за- хист прав громадян. Острог, 2003.

10. Смирнов NT. І. Щодо використання відеоконференцзв'яз- ку при перегляді судових рішень у касаційному порядку // Вісник Верховного Суду України. 2004. № 1.

ф Питання для самоконтролю
1. У чому полягає суть касаційного провадження?
2. Якими є завдання стадії касаційного провадження?
3. Яке значення має касаційне провадження у криміна- льному судочинстві України?
4. Які судові рішення, що не набрали законної сили, мо- жуть бути перевірені в касаційному порядку?
5. Які судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути перевірені в касаційному порядку?
6. Які суди уповноважені здійснювати перевірку судових рішень у касаційному порядку?
7. Назвіть суб'єктів права подання касаційної скарги на судові рішення, що не набрали законної сили.
Назвіть суб'єктів права внесення касаційного подання на судові рішення, що не набрали законної сили.
Назвіть суб'єктів права подання касаційної скарги на судові рішення, що набрали законної сили.
10. Назвіть суб'єктів права внесення касаційного подання на судові рішення, що набрали законної сили.
11. Який строк встановлений для касаційного оскарження судових рішень, що не набрали законної сили?
Який строк встановлений для касаційного оскарження судових рішень, що набрали законної сили?
До якого суду подаються касаційні скарги і подання на судові рішення, що не набрали законної сили?
До якого суду подаються касаційні скарги і подання на судові рішення, що набрали законної сили?
15. Який суд призначає до касаційного розгляду справу з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, що не набрали законної сили?
16. Упродовж якого строку кримінальна справа з ка- саційними скаргами і поданнями на судові рішення, що не набрали законної сили, має бути призначена до ка- саційного розгляду?
Яким є порядок розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, що набрали законної сили?
Упродовж якого строку з часу надходження касаційних скарг чи подань суддя касаційного суду повинен вирі-

шити питання про витребування справи або про відмо- ву в цьому?
У яких випадках кримінально-процесуальний закон за- бороняє судді касаційного суду витребувати криміналь- ну справу?
Назвіть строки, у межах яких повторно можна подати касаційні скарги чи подання після усунення зазначених у постанові судді недоліків, для того щоб суддя касацій- ного суду зміг витребувати справу?
Чи передбачає кримінально-процесуальний закон право судді касаційного суду зупинити виконання судового рішення, що набрало законної сили, до його перевірки в касаційному порядку?
Яким є порядок призначення до касаційного розгляду справи за касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, що набрали законної сили?
У який строк із моменту надходження витребуваної суд- дею касаційного суду справи повинно бути розглянуте питання про призначення її до судового розгляду?
Протягом якого строку справа за касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, що набрали законної сили, призначається до касаційного розгляду?
Якою є структура касаційного розгляду?
Чи обов'язкове для касаційного суду клопотання засу- дженого, який утримується під вартою, подане в межах строку на касаційне оскарження, про його участь у су- довому засіданні при касаційній перевірці судового рі- шення, що набрало законної сили?
Назвіть підстави для скасування чи зміни судового рішення в касаційному порядку.
У якій частині, за загальним правилом, здійснюється ка- саційна перевірка законності та обґрунтованості судо- вого рішення?
Чи вправі касаційний суд вийти за межі касаційних ви- мог, викладених у касаційній скарзі чи поданні?
Чи вправі касаційний суд прийняти рішення на користь інших засуджених, які самостійно судове рішення не оскаржили або щодо яких касаційна скарга не подава- лася і не вносилося касаційне подання?
Якою є правова природа нових (додаткових) матеріалів?
Назвіть умови допустимості нових (додаткових) мате- ріалів, що подаються сторонами до касаційного суду?
Чи можуть бути нові (додаткові) матеріали покладені в основу рішення суду касаційної інстанції про скасуван- ня вироку, закриття справи або зміну вироку?

Які рішення вправі прийняти касаційний суд за резуль- татами касаційного розгляду?
У чому полягає суть правила про недопустимість погір- шення становища засудженого чи виправданого в ка- саційному провадженні?
Які питання касаційний суд не має права вирішувати наперед, скасовуючи судове рішення та повертаючи справу на додаткове розслідування, новий судовий чи апеляційний розгляд?



Задачі і завдання

1. Проаналізуйте наведений нижче процесуальний документ. Вкажіть, чи він відповідає усім вимогам закону, що до нього ставляться.
До Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України адвоката Феденка Івана Степановича захисника Григоренка Василя Івановича на вирок місцевого суду Шевченківського району м. Львова від 12 вересня 2006 р.

КАСАЦІЙНА СКАРГА
12 вересня 2006 р. вироком суду Шевченківського району м. Львова Григоренка Василя Івановича засуджено зач. 1 ст. 115 KKУкраїни за умис- не вбивство Лаврінського Олега Вікторовича на ґрунті особистих неприяз- них стосунків до дев'яти років позбавлення волі.
17 травня 2006 р. Григоренко В. І., перебуваючи у промисловій зоні виправної установи, вживав спиртні напої з Лаврінським О. В. Між ними виникла сварка, в ході якої Григоренко В. І. завдав удару заточкою Лав- рінському О. В. у груди, заподіявши йому проникаюче колото-різане пора- нення з пошкодженням лівого шлуночка серця, що стало причиною смерті.
Цей вирок вважаю незаконним і необгрунтованим із таких підстав:
1. Вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Згідно з протоколом огляду місця події на місці події був виявлений труп Лаврін- ського О. В. із затиснутим у руці ножем. На досудовому слідстві та в судо- вому засіданні Григоренко В. І. давав показання про вимушений захист від посягань потерпілого. Дані протоколу огляду місця події та показання Гри- горенка В. І. про те, що в момент конфлікту між ним та Лаврінським О. В. останній тримав у руці ніж, не були зіставлені та цій обставині не була дана належна оцінка. Крім того, зазначена обставина підтверджується показан- нями свідків Онуфрова П. О. та Кабанова Б. Г., які вказали нате, що Ініціа- тором конфлікту був саме Лаврінський О. В.

Судом було неправильно застосовано кримінальний закон, і він не- правильно кваліфікував дії підсудного. Матеріали справи підтверджують факт захисту Григоренком В. І. свого життя. Такі дії визнаються відповідно до ст. 36 KK України необхідною обороною та е обставиною, що виключає злочинність діяння. Таким чином, суд не застосував закон, який належало б застосувати.
Суд істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону. Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві Григоренко клопотав про те, щоб при розгляді справи в суді йому був наданий захис- ник для захисту його прав та законних інтересів, оскільки з пред'явленим обвинуваченням він не погоджується. Однак у судовому засіданні захис- ник участі не брав. За результатами попереднього розгляду справи суддя відмовив у призначенні захисника Григоренку, якого засуджений просив.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 384,387,369,370,371 КПК України,
прошу:
вирок суду Шевченківського району м. Львова від 12 вересня 2005 р. ска- сувати та повернути справу на новий судовий розгляд або змінити вирок і призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
З грудня 2006 р. Феденко I. C {підпис}

2. Ухвалою апеляційного суду визнано доказаним вчинення Дубасом суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 KK України, але він був звільнений від кримінальної відповідальності, і до нього застосовані примусові заходи ме- дичного характеру.
У касаційній скарзі захисник Дубаса стверджував, що озна- ка особливої жорстокості при кваліфікації вбивства за п. 4 ч. 2 ст. 115 KK України не може стосуватися діянь, вчинених не- осудними особами. Дубае тяжко хворий, тому до нього не мо- жуть бути застосовані положення про прямий умисел або свідоме допущення особливої жорстокості у своїх діях. Його дії необхідно розцінювати як вбивство, передбачене ч. 1 ст. 115 KK України. А оскільки кваліфікацією діяння визначаються підслідність та підсудність справ, то справу Дубаса потрібно направити за підсудністю до місцевого суду для нового судово- го розгляду.
Чи обґрунтовані доводи захисника, викладені у касацій- ній скарзі?
Чи є підстави для скасування або зміни ухвали апеляцій- ного суду?
3. Місцевим судом Демченко виправданий за недоведеніс- тю його участі у вчиненні крадіжки. В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Прокурор, який підтримував державне обвинувачення у цій справі, вніс касаційне подання на цей вирок, в якому про- сив касаційний суд його скасувати, а справу повернути на но- вий судовий розгляд.
Адвокат Тимчишин, ознайомившись із поданням прокуро- ра, подав на нього свої заперечення. З метою перевірки до- водів адвоката прокурор додатково допитав трьох свідків та призначив трасологічну експертизу. Протоколи допиту свідків та висновок експерта були використані прокурором у ході обґрунтування свого подання.
Касаційний суд, розглянувши справу за поданням прокуро- ра, на підставі поданих ним нових матеріалів скасував вирок та повернув справу на новий судовий розгляд.
Що слід розуміти під новими (додатковими) матеріалами?
Чи правильно вчинив суд касаційної інстанції?
4. Томенко засуджений місцевим судом за ч. 2 ст. 186 KK України до п'яти років позбавлення волі. Цим же вироком част- ково був задоволений цивільний позов потерпілої.
В апеляційному порядку вирок не переглядався. Засуджений подав касаційну скаргу на вирок, у якій про- сив замінити йому позбавлення волі на звільнення від відбу- вання покарання з випробуванням, а прокурор вніс касаційне подання в частині цивільного позову, вважаючи, що суд першої інстанції помилково задовольнив цивільний позов частково.
Касаційний суд, розглянувши справу за касаційною скар- гою засудженого та касаційним поданням прокурора, дійшов висновку, що подання прокурора обґрунтоване та підлягає за- доволенню. Водночас суд касаційної інстанції визнав, що при- значене Томенку покарання є явно м'яким та не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
З урахуванням вказаних обставин, касаційний суд скасу- вав вирок і повернув справу на новий судовий розгляд.
Дайте оцінку рішенню касаційного суду.
5. Скасовуючи вирок у зв'язку з однобічністю та неповно- тою судового слідства за касаційною скаргою Штанька, засу- дженого за пунктами 1, 13 ч. 2 ст. 115 KK України, і повертаючи справу на новий судовий розгляд, колегія суддів Судової пала- ти у кримінальних справах Верховного Суду України у своїй ухвалі вказала таке:
«Володіючи матеріалами, які вказують на те, що сам Штань- ко був підданий нічим не викликаним з його боку та несподіва- ному для нього нападу, апеляційний суд, однак, не дав цій обставині належної оцінки та не забезпечив її реальної пере-

вірки. Наведені дані дають серйозні підстави вважати, що на Штанька було вчинене протиправне посягання і що він діяв лише з метою свого захисту. А за такої ситуації при оцінці вчиненого повинні застосовуватися правила про необхідну оборону.
Водночас винесений обвинувальний вирок не виключає не- обхідності проведення нового судового розгляду з метою най- повнішого встановлення картини події шляхом детальної перевірки наявних, а також одержання нових доказів. Для цього необхідно встановити місце, де в засідці перебували Про- копчук, Устименко та Галаган, перевірити причетність до на- паду на Штанька інших осіб, зокрема тих, на яких у своїх показаннях вказав засуджений. Довідка дільничного інспекто- ра про те, що Штанько не тримає у себе вдома домашніх тва- рин не стосується справи.
З'ясування вказаних вище обставин дозволить встановити, що Штанько мав непрямий умисел на позбавлення життя лю- дей, які здійснили на нього напад.
Копію вироку, постановленого при новому судовому роз- гляді справи, надіслати в Судову палату у кримінальних спра- вах Верховного Суду України».
Чи зобов'язаний був давати суд касаційної інстанції в цьому випадку вказівки?
Чи відповідають вказівки касаційного суду вимогам за- кону?

План заняття

Сутність і завдання стадії виконання вироку, ухвали і по- станови суду.
Набрання вироком законної сили і порядок звернення його до виконання.
Питання, які вирішуються судом у стадії виконання ви- року.

Питання, які вирішуються судом у процесі звернен- ня вироку до виконання.
Питання, які вирішуються судом у процесі фактич- ного виконання вироку.
Питання, які вирішуються судом після відбування засудженим призначеного покарання.

Усунення судом неясностей у вироку і сумнівів, що ви- никли при їх виконанні, які не стосуються суті вироку і не погіршують становища засудженого.
Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із вико- нанням вироку.
Нагляд прокурора за законністю виконання вироків та інших судових рішень.



Кримінально-процесуальний кодекс України: розділ V, глава 33 (статті 401415).
Кри-мінальний кодекс України: статті 78, 79, 8185, 91.
Кримінально-виконавчий кодекс України: статті 1119, 25, 26, 29, ЗО, 36, 41, 47, 48, 50, 57, 87, 91, 154.
Закон України «Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України» від 7 березня 2002 р. (п. 8 ст. 8) // Ві- домості Верховної Ради України. 2002. № 32. Ст. 225.

Нормативний матеріал та



Положення про спостережні комісії, затверджене поста- новою КМУ № 429 від 1 квітня 2004 р. // Офіційний вісник України. 2004. № 13. Ст. 905.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законо- давства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням виро- ку» від 21 грудня 1990 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання І за- міну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 р. (пункти 1321).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 (з на- ступними змінами і доповненнями) «Про практику застосуван- ня судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 «Про практику застосування судами України законодавства про по- гашення і зняття судимості» від 26 грудня 2003 р.

Додаткова спеціальна література
Белозеров Ю. H., Николюк В. В. Исполнение приговора в советском уголовном процессе. M., 1984.
Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-прак- тичний коментар / За заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. K.: Форум, 2003. (Див. також наст, видання.)
Матвиенко Е. А., Вибило В. Я. Уголовное судопроизвод- ство по исполнению приговора. Минск, 1982.
Миненок А. И. Стадия исполнения приговора. Кали- нинград, 1988.
Назаров В. H., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес України: Підруч. K.: Юридична думка, 2005.
Нове у кримінально-процесуальному законодавстві Укра- їни: Навч. посіб. / За ред. Ю. М. Грошевого. X., 2002.
Финько В. Д. Прокурорский надзор за соблюдением зако- нов в стадии исполнения приговора. Харьков, 1989.

9

Питання для самоконтролю
Якими є завдання стадії виконання вироку, ухвали і по- станови суду?
Коли рішення суду у кримінальній справі набирає закон- ної сили?

3. Яким є порядок звернення вироку до виконання:
а) виправдувального вироку;
б) обвинувального вироку?
4. До яких органів надсилає суд своє розпорядження про виконання обвинувального вироку та копію вироку, як- що він засуджений до покарання у вигляді:
а) позбавлення волі;
б) позбавлення волі з випробуванням;
в) обмеження волі;
г) арешту;
ґ) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослуж- бовців;
д) службових обмежень для військовослужбовців;
е) виправних робіт; є) громадських робіт;
ж) позбавлення права обіймати певні засади або займатися певною діяльністю;
з) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
и) штрафу;
і) конфіскації майна?
Чи зобов'язані органи, що виконують вирок, повідомити суд про їх виконання?
Які питання вирішуються судом у процесі фактичного (реального} виконання вироку? Дайте їх перелік.
Якими є підстави і порядок скасування судом звільнен- ня засудженого від відбування покарання з випробу- ванням?
Якими є підстави і порядок скасування судом звільнен- ня від відбування покарання вагітних жінок та жінок, які мають дітей до трьох років?
Якими є підстави і порядок умовно-дострокового звіль- нення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким?

Якими є підстави і порядок звільнення від покарання за хворобою?
Чи може суд замінити призначене покарання засудже- ному? Якщо так, то яким покаранням?
Які питання, що виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, має право вирішувати суд, який постановив вирок? Якими є межі прав суду при цьому?
Які питання вирішуються судом після відбуття засудже- ним призначеного покарання?
Яким є загальний порядок вирішення питань, пов'яза- них з виконанням вироку?

Які постанови суду з питань, пов'язаних із виконанням вироків, не підлягають оскарженню, а які підлягають?
Якими є форми участі громадськості у стадії виконання вироку?
Хто і в якому порядку здійснює нагляд за законністю ви- конання вироку?



Задачі і завдання

1. Вироком суду Галицького району м. Львова, постановле- ним 26 березня 2006 р., Гринда М. С. був засуджений за ч. 5 ст. 285 KK України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ще на досудовому слідстві щодо нього було вжито запо- біжний захід взяття під варту. З метою забезпечення цивіль- ного позову та можливої конфіскації майна слідчий відповідно до вимог статей 125, 126 КПК провів опис і арешт майна, на- лежного обвинуваченому. Вирок суду був оскаржений захис- ником засудженого в апеляційному порядку, але Львівський апеляційний суд, як суд другої інстанції, своєю ухвалою від 26 квітня 2006 р. залишив його без змін, а апеляцію без за- доволення. 29 квітня справа з апеляційного суду повернулася до районного.
8 травня з районного суду до слідчого ізолятора надійшло розпорядження про виконання вироку такого змісту:

Начальнику слідчого ізолятора УВС м. Львова полковнику Підзирайлу М. Ф.

Розпорядження про виконання вироку

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України направляю копію вироку Га- лицького районного суду м. Львова від 26 березня 2006 р. стосовно Грин- ди Миколи Степановича, 12 грудня 1966 року народження, уроженця м. Львова, засудженого за ч. 5 ст. 285 KK до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Судова палата у кримінальних справах Львівського апеляційного суду, яка перевіряла законність і обґрунтованість вироку за апеляцією захисника засудженого, своєю ухвалою від 26 квітня 2006 р. вирок залишила без змін.
У зв'язку з набранням вироком стосовно Гринди М. C законної сили приведіть його до виконання.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 404 КПК та ст. 20 і ч. 2 ст. 91 KBK негайно по- відомте районний суд про виконання вироку, а сім'ю засудженого, яка мешкає у м. Львові, вул. Пісочна, буд. 14, кв. 7, про місце відбування ним покарання.
Додаток: копія вироку на 4 аркушах.

Секретар суду Н. Головата

7 травня 2006 р.

Як КПК України урегулював питання про набрання виро- ком законної сили?
Яким є порядок звернення обвинувального вироку до ви- конання?
Яким є порядок звернення до виконання виправдуваль- ного вироку?
Яким є порядок звернення до виконання вироку, який змінено апеляційним або касаційним судом?
Чи знаходите ви які-небудь порушення у зверненні виро- ку до виконання в описаній ситуації?
2. Вироком суду Залізничного району м. Львова Сафаров К. Ф. був засуджений за ч. 2 ст. 189 KK України до 4 років позбавлен- ня волі. Через 5 днів після оголошення вироку засуджений подав до суду апеляцію, в якій, не оспорюючи своєї вини у вчиненні злочину та обраного судом покарання, просив зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення. При цьому він зазна- чив, що 10 лютого був затриманий за підозрою у вчиненні вима- гання, але через 10 днів (20 лютого) був з-під варти звільнений. Після пред'явлення йому обвинувачення слідчий обрав запо- біжний захід утримання під вартою, що було приведено до виконання 20 березня. 20 квітня суддя під час попереднього розгляду справи змінив обраний слідчим запобіжний захід на підписку про невиїзд. Вирішуючи ж питання про покарання та початок його відбування, суд не зарахував йому попереднє ув'язнення у строк відбування покарання.
Чи законною є скарга засудженого?
Який суд (І чи II інстанції) вправі вирішувати це питання?
Чи стосується підняте засудженим питання суті вироку?
Як, на вашу думку, має бути вирішена скарга?
Які питання, що виникають при виконанні вироків вна- слідок їх недоліків, вправі вирішувати суди, які постано- вили вирок?
Які питання, що виникли після винесення вироку в про- цесі його виконання, вправі вирішувати суди?
Зробіть виписку пунктів 4, 6 Постанови Пленуму Верхов- ного Суду України від 21 грудня 1990 р.
3. Вироком суду Городоцького району Львівської області Ко- марову було визнано винною у вчиненні злочину, передбачено- го ч. 5 ст. 191 KK України. Працюючи продавцем, вона за попередньою домовленістю з іншим продавцем (стосовно яко- го справа провадженням закрита на підставі п. 8 ст. 6 КПК) присвоїла державне майно на суму 28 тис. 420 грн. Суд обрав їй покарання позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією

майна. На виконання вироку у засудженої були конфісковані З килими, кольоровий телевізор «Електрон», меблевий гарнітур «Калина» та ряд виробів з кришталю.
Через три місяці після приведення вироку до виконання на товарному ринку м. Львова працівниками міліції була затрима- на Калинюк. Остання працювала прибиральницею магазину, продавцем якого була засуджена Комарова. Підставою для за- тримання була спроба продати 3 золотих монети царського карбування та кілька ювелірних виробів великої цінності. Піс- ля доставки в орган внутрішніх справ Калинюк пояснила, що перелічені речі передала їй на зберігання Комарова перед взят- тям її під варту. Крім згаданих цінних речей, вона добровільно передала ще 3 золотих обручки, що належали Комаровій.
Чи підлягають конфіскації перелічені цінності, належні засудженій?
Які питання, що виникли після винесення вироку в про- цесі його виконання, мають право вирішувати суди?
Яким є порядок вирішення питань, пов'язаних із вико- нанням вироку?
4. За висновком медичної комісії, яка складалася з лікаря- психіатра, лікаря-терапевта і лікаря-психолога, засуджений Макаренко був визнаний хворим на шизофренію. Начальник виправної колонії підготував документи і разом з висновком комісії направив їх до суду, який постановив вирок, для ви- рішення питання про звільнення від відбування покарання Макаренка як такого, що захворів на тяжку хворобу.
Одержавши перелічені матеріали, суддя засумнівався в обґрунтованості висновку лікарської комісії і виніс постанову про призначення судово-психіатричної експертизи, доручив- ши її проведення лікарям судово-психіатричної лікарні.
Чи можливе звільнення засудженого Макаренка за наяв- ності названого захворювання?
Яким є порядок визначення захворювання на стадії ви- конання вироку?
Яким судом має бути вирішено питання про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання?
Які документи передаються до суду для вирішення пи- тання про звільнення від відбуття покарання в зв'язку з тяжким захворюванням?
Як бути у випадку, коли висновок лікарської комісії про необхідність звільнення засудженого є, але начальник КВУ заперечує проти звільнення?
Чи були допущені які-небудь порушення закону в опи- саній ситуації?

При підготовці відповідей на поставлені питання уважно ознайомтеся з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хво- робу» від 28 серпня 1973 р. (з наступними змінами і доповнен- нями).
5. Розглянувши спільне подання адміністрації КВУ і спосте- режної комісії при державній адміністрації Шевченківського району м. Львова, суддя виніс такий процесуальний документ:
Постанова
20 квітня 2006 р. м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Мальський І. Ф. при секретарі Ярошенко Л. П., з участю прокурора ФедорченкаЗ. П., в присут- ності заступника начальника виправної колонії № 37 Василюка M C1 члена спостережної комісії при державній адміністрації Шевченківського району м. Львова Гулкевича 3. Ф. та засудженого Шевчука В. П., розглянувши спільне подання адміністрації виправної колонії № 37 та спостережної комісії при державній адміністрації Шевченківського району м. Львова від 8 квітня 2006 р. про умовно-дострокове звільнення від покарання засудже- ного Шевчука Василя Прокоповича, 20 вересня 1977 року народження, уродженця м. Здолбунова Рівненської області, одруженого, має двох дітей (7 і 10 років),
встановив:
Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області, постанов- леним 2 лютого 2002 p., ШевчукаВ. П. засудженозач. 1 ст. 121 KKУкраїни до 6 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії за умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне Максимову Й. Г.
Як на попередньому розслідуванні, так і в суді засуджений вину свою визнав і розкаювався за свої злочинні дії. Зі спільного подання адмі- ністрації КВУ № 37 і спостережної комісії вбачається, що Шевчук протягом всього часу відбуття покарання довів своє виправлення: він не допускав порушень режиму у місцях позбавлення волі та внутрішнього розпорядку у виправній колонії, добросовісно ставився до праці, виявив дисципліно- ваність, брав активну участь у громадській роботі виправної установи, добре навчається у вечірній школі, користується повагою у колективі за- суджених, які стали на шлях виправлення.
Обговоривши спільне подання, заслухавши засудженого Шевчука В. П., який просив суд звільнити його від подальшого відбуття покарання, пред- ставника КВУ Василюка М. С, який позитивно охарактеризував засудже- ного і просив суд задовольнити подання адміністрації, а також члена спостережної комісії Гулкевича 3. Ф., який підтримав клопотання адмі- ністрації КВУ, та висновок прокурора, на думку якого є всі підстави для за- доволення спільного подання, суд дійшов висновку, що подання про умовно-дострокове звільнений від покарання підлягає задоволенню. За- суджений Шевчук своєю зразковою поведінкою, чесним ставленням до

праці і навчання, за що має 8 подяк, активною участю у громадському житті виправної установи довів своє виправлення.
Беручи до уваги, що відповідно до вимог ч. З ст. 81 KK України засудже- ний до 6 років позбавлення волі Шевчук уже відбув дві третини покарання, довів, що він твердо став на шлях виправлення, суд вважає, що він може бути умовно- достроково звільнений від невідбутої частини покарання.
Виходячи з наведеного і керуючись статтями 407,411 КПКУкраїни, суд
постановив:
Спільне подання адміністрації виправної колонії № 37 та спостережної комісії при державній адміністрації Шевченківського району м. Львова від 8 квітня 2006 р. задовольнити: Шевчука Василя Прокоповича умовно-дос- троково звільнити від невідбутого покарання у вигляді позбавлення волі, яке становитьі (один) ріх 9 місяців і 26 днів.
Ця постанова може бути оскаржена до Судової палати в кримінальних справах Львівського апеляційного суду протягом 15 діб Із дня її оголо- шення.
Суддя (підпис) Мальський І. Ф.
Секретар судового засідання (підпис) Ярошенко Л. П.
Уважно проаналізуйте наведену постанову суду. Чи відпо- відає вона вимогам кримінально-процесуального закону?

План заняття

Суть, завдання та значення перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
Підстави для перегляду судових рішень у порядку вик- лючного провадження,
Приводи для порушення провадження за нововиявлени- ми обставинами. Порядок перевірки та розслідування нововиявлених обставин. Дії прокурора після закінчення перевірки або розслідування нововиявлених обставин.
Порушення питання про перегляд судових рішень з підстав неправильного застосування кримінального за- кону та істотного порушення вимог кримінально-проце- суального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Дії судді щодо розгляду і перевірки клопотань про перегляд судових рішень у порядку вик- лючного провадження. Обговорення клопотання та при- значення справи до судового розгляду.
Суди, які уповноважені здійснювати перегляд судових рі- шень у порядку виключного провадження. Строки для пере- гляду судових рішень у порядку виключного провадження.
Правило про абсолютну недопустимість погіршення ста- новища засудженого, виправданого чи особи, справу щодо якої закрито» при перегляді судових рішень у по- рядку виключного провадження. Порядок розгляду справ та рішення суду за результатами перегляду судо- вих рішень у порядку виключного провадження.



Кримінально-процесуальний кодекс України: ч. 4 ст. 17; глава 32.
Кримінальний кодекс України: розділ XVIII.

Нормативний матеріал та



Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репре- сій на Україні» від 17 квітня 1991 р.
Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. з наступними змінами (ч. З ст. 13, п. 1 ч. 2 ст. 47).
Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради Ук- раїни з прав людини» від 23 грудня 1997 р. (ст. 13).
Додаткова спеціальна література
БеднарськаВ. М. Перегляд судових рішень у зв'язку з но- вовиявленими обставинами виняткова й окрема стадія в системі кримінального судочинства // Вісник Верховного Суду України. 2005. № 10.
Бобечко Н. Заборона «повороту на гірше» при перегляді судових рішень у порядку виключного провадження // Право України. 2003. № 12.
Бобечко Н. Зловживання посадових осіб, які ведуть кримі- нальний процес, як одна з підстав для перегляду судових рі- шень за нововиявленими обставинами / / Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів, 2003. Вип. 38.
Бобечко Н. Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів, 2004. Вип. 39.
Бойко В., Бобечко Н. Щодо деяких положень нового кримінально-процесуального законодавства України / / Право України. 2003. № 1.
ЛобачВ. Роль прокурора і суду в перегляді судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами // Прокуратура. Людина. Держава. 2004. № 3.
Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. K.: Юрінком Інтер, 2005.
Маляренко В. Т. Про перегляд судових рішень у криміна- льних справах в порядку виключного провадження / / Вісник Верховного Суду України. 2001. № 5.
ОлыиансъкаН. Відновлення справ за нововиявленими об- ставинами //Вісник прокуратури. 2006. № 12.

ОлыиансъкаН. Про перегляд судових рішень у криміна- льних справах за нововиявленими обставинами // Прокурату- ра. Людина. Держава. 2005. № 11.
Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду ви- років, постанов і ухвал суду в кримінальних справах / / Право України. 2003. № 10.
Попелюшко В. О. «Мала» судова реформа в Україні та за- хист прав громадян. Острог, 2003.

Питання для самоконтролю

У чому полягає суть перегляду судових рішень у порядку виключного провадження?
З яких видів проваджень складається форма перевірки судових рішень, передбачена главою 32 КПК України?
Якими є завдання перегляду судових рішень у порядку виключного провадження?
Яке значення має перегляд судових рішень у порядку виключного провадження?
Які обставини вважаються нововиявленими?
У чому полягають завідомо неправдиві показання свід- ка та потерпілого як підстава для перегляду судових рі- шень за нововиявленими обставинами?
У чому полягає завідомо неправильний висновок експерта та завідомо неправильний переклад як підстава для пе- регляду судових рішень за нововиявленими обставинами?
У чому полягає фальсифікація речових доказів, прото- колів слідчих і судових дій та інших документів як під- става для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?
У чому полягають злочинні зловживання дізнавача, слід- чого та прокурора, вчинені під час провадження у справі, як підстава для перегляду судових рішень за но- вовиявленими обставинами?

У чому полягають злочинні зловживання судді, вчинені під час провадження у справі, як підстава для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?
Наведіть приклади всіх інших невідомих суду при вине- сенні судового рішення нововиявлених обставин.
Що означає «істотність впливу» неправильного застосу- вання кримінального закону або (та) істотного порушен- ня вимог кримінально-процесуального закону на пра- вильність судового рішення?
Назвіть приводи для порушення провадження за ново- виявленими обставинами.
Хто вправі призначити розслідування нововиявлених обставин?
З якого моменту обчислюється строк розслідування но- вовиявлених обставин?
У які строки здійснюється розслідування нововиявлених обставин?
Яким є процесуальний статус осіб, щодо яких прово- диться розслідування нововиявлених обставин?

Які рішення вправі прийняти прокурор за результатами розслідування нововиявлених обставин?
Хто уповноважений вносити подання про перегляд су- дових рішень за нововиявленими обставинами?
Назвіть суб'єктів, які вправі подавати клопотання про перегляд судових рішень на підставі неправильного за- стосування кримінального закону або (та) істотного по- рушення вимог кримінально-процесуального закону?
Які рішення вправі прийняти суддя касаційного суду за результатами розгляду та перевірки клопотань про пе- регляд судових рішень на підставі неправильного засто- сування кримінального закону або (та) істотного пору- шення вимог кримінально-процесуального закону?
Як називається процесуальний документ, яким справа призначається до судового розгляду на підставі непра- вильного застосування кримінального закону або (та) істотного порушення вимог кримінально-процесуально- го закону?
Яка мінімальна кількість суддів касаційного суду необ- хідна для призначення кримінальної справи до розгляду на підставі неправильного застосування кримінального закону або (та) істотного порушення вимог криміна- льно-процесуального закону?
Назвіть суди, уповноважені здійснювати перегляд судо- вих рішень за нововиявленими обставинами?
Який суд здійснює перегляд судових рішень на підставі неправильного застосування кримінального закону або (та) істотного порушення вимог кримінально-процесу- ального закону?
Які строки встановлені для перегляду за нововиявлени- ми обставинами виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття кримінальної справи?
Який день вважається днем виявлення нових обставин?
Протягом якого строку допускається відновлення кри- мінальної справи у зв'язку з нововиявленими обстави- нами за наявності доказів, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого злочину, ніж той, за який вона була засуджена?
У яких випадках кримінально-процесуальний закон за- бороняє перегляд судових рішень на підставі непра- вильного застосування кримінального закону або (та) істотного порушення вимог кримінально-процесуально- го закону?
За якими правилами відбувається перегляд судових рішень у порядку виключного провадження?

і завдання

Задачі і

1. Проаналізуйте наведений нижче процесуальний документ. Чи відповідає він вимогам кримінально-процесуального закону?

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії
під головуванням заступника Голови Верховного Суду України Пилипенка П. П.
за участю прокурора Генеральної Прокуратури України Кривов'яза І. М.
розглянув у м. Києві 24 січня 2004 р. клопотання заступника прокурора м. Києва про перегляд кримінальної справи щодо засуджених Харамбу- ри М. Я. та Харамбури !. Я. в порядку виключного провадження, внесене на розгляд спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Вій- ськової судової колегії за поданням п'яти суддів Верховного Суду України.
У своєму клопотанні заступник прокурора м. Києва просить скасувати ви- рок щодо Харамбури М. Я. та Харамбури І. Я. у зв'язку з істотним порушен- ням вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, а справу повернути на новий судовий розгляд.
У поданні п'яти суддів Верховного Суду України порушено питання та наведені підстави для скасування вироку суду щодо Харамбури М. Я. та Ха- рамбури І. Я. та повернення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, допу- щеного судом першої інстанції при розгляді цієї справи.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про обґрунтованість подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викла- дені у клопотанні, судді Верховного Суду України вважають, що клопотан- ня підлягає задоволенню.
Оскільки перегляд судових рішень з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст, 4004 КПК України щодо істотного порушення вимог кримінально-про- цесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішен- ня, відповідно до вимог ч. 6 ст, 4006 КПК України строком не обмежується, то вирок щодо засуджених Харамбури М. Я. та Харамбури І. Я. підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4004, 400'° КПК України, Верховний Суд України

ухвалив:

Клопотання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2006 р. щодо Харамбури Миколи Яковича та Харамбури Ігоря Яковича скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

Головуючий (підпис) Суддя-доповідач (підпис)

ПилипенкоП. П. Міщенко С. М.

2. Вироком місцевого суду Русина засуджено за ч: 2 ст. 192 KK України до одного року обмеження волі. Русина визнано винним у тому, що він шляхом обману і зловживання довірою умисно заволодів 21 350 грн, які добровільно передав йому по- терпілий Остапчук.
Ухвалою суду апеляційної інстанції вирок скасовано, а справу повернено на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
З ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що суд не перевірив у повному обсязі доводи потерпілого Остапчука, викладені у його апеляційній скарзі, зокрема: не вказав, в якій частині задовольнив апеляцію потерпілого, а які її доводи відхилив та на яких підставах; залишив без відповіді доводи потерпілого про м'якість призначеного Русину покарання. Крім того, зі змісту апеляційної скарги Остапчука стало відомо, що дружина Русина працює помічником судді апеляційного суду, в якому розглядалася апеляційна скарга потерпілого.
У своєму клопотанні потерпілий Остапчук порушив питан- ня про перегляд ухвали апеляційного суду у порядку виключ- ного провадження.
Назвіть суб'єктів, які вправі подавати клопотання про пе- регляд судових рішень на підставі неправильного засто- сування кримінального закону або (та) істотного порушен- ня вимог кримінально-процесуального закону.
Чи підлягає клопотання задоволенню? Якщо так, то яке рішення повинен прийняти Верховний Суд України? Мо- тивуйте свою відповідь.
3. Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вирок місцевого суду, що набрав законної сили, був змінений в частині призначеного по- карання з п'яти років позбавлення волі до двох років.
Прокурор, який брав участь у касаційному розгляді, роз- цінив це як невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і вніс клопотання про перегляд у порядку виключного провадження ухвали каса- ційного суду, в якому просив скасувати рішення касаційної інстанції та повернути справу на новий касаційний розгляд.
Чи є в цьому випадку підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження?
Чи підлягає клопотання задоволенню?
4. Зарубицька, яка відбувала покарання за вбивство Пет- ренка, розповіла журналісту місцевого телебачення, що три роки тому двоє її старших братів після вживання спиртних на-
7 7(113 201

поїв посварилися з односельчанином Петренком і під час бійки вбили його. Вона у вчиненні цього злочину участі не брала, але брати попросили її взяти вбивство Петренка на себе, переко- навши її в тому, що оскільки вона раніше не судилася і до того ж є вагітною, суд поставиться до неї гуманно та звільнить від покарання з випробуванням.
Суд призначив Зарубицькій покарання у вигляді позбав- лення волі на вісім років. Вона багато думала, відбуваючи по- карання, і вважає, що брати погано з нею вчинили, а тому не бажає «відбувати за них строк». Про це журналіст усно повідо- мив прокурора області. На наступний день репортаж-інтерв'ю із Зарубицькою був показаний по місцевому телебаченні.
Яке рішення належить прийняти прокурору області у зв'язку з одержанням такого повідомлення?
Чи є підстави для порушення провадження по справі?
У якому порядку повинен бути скасований неправосуд- ний вирок?
5. Ґрунтуючись на показаннях свідків Овсійчука, Крушель- ницької та Мазур, суд виправдав підсудного Тимченка, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 KK України.
Через чотири місяці до прокурора району прийшли на при- йом вказані свідки та повідомили, що в суді вони дали завідомо неправдиві показання під впливом погроз із боку Тимченка та його родичів. Насправді вони були свідками розбійного нападу Тимченка і приносять свої вибачення прокуророві та слідчому.
Яке рішення повинен прийняти прокурор району?
6. Перед розглядом кримінальної справи в суді захисники Кужіль та Фуртак домовилися з суддею Борисенком про те, що він виключить на свій розсуд низку «недопустимих доказів», які безсумнівно вказують на вчинення підсудним Михальчи- шиним злочину, передбаченого ч. З ст. 152 KK України, та по- становить виправдувальний вирок. Від імені підсудного вони дали судді хабар у розмірі 15 тис. доларів США. Суддя постано- вив виправдувальний вирок.
Про це стало відомо прокурору. Щодо Борисенка була пору- шена кримінальна справа, і він поніс заслужене покарання.
Проаналізуйте цю ситуацію. Чи є підстави для порушен- ня провадження за нововиявленими обставинами?
Якщо такі підстави є, то хто вправі порушити і у якій формі провадження у справі?



План заняття

Необхідність особливостей провадження у справах про злочини неповнолітніх.
Предмет доказування у справах про злочини непов- нолітніх.
Особливості провадження досудового слідства у справах про злочини неповнолітніх.
Захист інтересів неповнолітнього підозрюваного й обви- нуваченого.
Особливості попереднього та судового розгляду справ про злочини неповнолітніх у суді першої інстанції.
Участь громадськості у розгляді справ про злочини не- повнолітніх.
Особливості провадження у справах про суспільно небез- печні діяння неповнолітніх, які не досягай віку криміна- льної відповідальності, та про застосування до них примусових заходів виховного характеру.
ШНормативний матеріал та судова практика
Конвенція про права дитини, ратифікована Верховною Радою України постановою №789-12 від 27 лютого 1991 р. (статті 37, 40).
Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здій- снення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»), прийняті на 9б-му пленарному засіданні ООН у 1985 р. // Пра- ва людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організа- цій. АмстердамКиїв, 1996.
Кримінально-процесуальний кодекс України: п. 5 ч. 1 ст. 6; ч. 5 ст. 6; п. З ч. 1 ст.71; статті 73, 9; п. 10 ст. 32; ч. 4 ст. 44; п. 1 ч. 1 ст. 45; ч. З ст. 46; статті 47, 64; п. 5 ст. 76; ст. 111; ч. 2

ст. 112; ст. 232і; п.Зч.1 ст. 253; ч. 6 ст. 254; ч. 1 ст. 347; п. 3 ст. 348; частини 1, 4, 5 ст. 407, глава 36 (статті 432449).
Кримінальний кодекс України: ст. 22, розділ XV.
Закон України «Про органи і служби у справах непов- нолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. {зі змінами і доповненнями). (статті 1, 5, 6, 7).
Положення про судових вихователів, затверджене спіль- ним наказом Голови Верховного Суду України, міністра юс- тиції України та міністра освіти України №478/63/7/5 від 15 листопада 1995 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про прак- тику розгляду судами справ про застосування примусових за- ходів виховного характеру» від 15 травня 2006 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про прак- тику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про засто- сування судами законодавства про відповідальність за втяг- нення неповнолітніх у злочинну чи Іншу антигромадську діяль- ність» від 27 лютого 2004 р.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. № 3/1 «Про організацію прокурорського нагляду за до- держанням законів про права неповнолітніх».
Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність / / Вісник Верховного Суду України. 2003. № 4 (38).
Додаткова спеціальна література
БояровВ. І. Залучення спеціалістів-психологів до слідства у кримінальних справах // Вісник прокуратури. 2002. № 6.
Боярська О. Внесок у майбутнє України (судочинство у справах неповнолітніх) / / Юридичний вісник України. 2002. № ЗО. 27 липня2 серпня.
Голубева М. Н. Судебное рассмотрение дел о преступле- ниях несовершеннолетних. Фрунзе, 1981.
Гузъ А М. Коло осіб, які беруть участь по захисту прав у справах неповнолітніх / / Право України. 1992. № 4.
ГуковскаяН. И., Долгова А. И., Миньковский Г. М, Рассле- дование и судебное разбирательство дел о преступлениях несо- вершеннолетних. M., 1974.
ДубинскийА. Я. Применение следователями органов внут- ренних дел мер пресечения к несовершеннолетним. К., 1988.
ДубинскийА. Я. Разрешение органами внутренних дел за- явлений и сообщений о преступлениях несовершеннолет- них. К., 1988.

Каневский Л. М. Расследование и профилактика преступ- лений несовершеннолетних. M., 1982.
Леоненко В. В, Судебное производство по делам о пре- ступлениях несовершеннолетних. К., 1987.

Лукъянчиков Э. Д. Особенности росследования преступ- лений несовершеннолетних. К., 1987.
Лукъянчиков Е, Д., Письменный Д. П. Разрешение орга- нами внутренних дел заявлений и сообщений о преступлениях несовершеннолетних. К., 1987.
Мельникова Э. Б, Правосудие по делам несовершенно- летних: История и современность. M.: Наука, 1990.
Мельникова Э. Б. Ювенальная юстиция: Проблемы уго- ловного процесса и криминогии. M., 2000.
Нор В. Т., Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. К., 1985.
Омелъяненко Г. М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-процесуальної форми: Навч. посіб. K., 2002.
СедихК. В., СєдихС. M., ГасійЮ. В. Деякі питання засто- сування психологічної експертизи в судовій практиці / / Вісник Верховного Суду України. 1999. № 2.
ШимановскийВ. В. Процессуальные особенности рассле- дования дел о преступлениях несовершеннолетних. Л., 1970.
Ягодинський В. Вирішення кримінальних справ про сус- пільно небезпечні діяння, вчинені особами, які не досягай віку кримінальної відповідальності // Право України. 2001. № 11.

+ Питання для самоконтролю

Чим викликані особливості провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх?
Які обставини необхідно перевірити слідчому і прокуро- рові під час вирішення питання про порушення криміна- льної справи щодо неповнолітнього?
Хто вважається неповнолітнім? На які групи можна по- ділити неповнолітніх у кримінальному процесі?
Які є підстави для звільнення неповнолітнього від кримі- нальної відповідальності?
Які обставини становлять предмет доказування у спра- вах про злочини неповнолітніх?
Як встановлюється вік неповнолітнього?
Як встановлюється стан здоров'я неповнолітнього?
Яка форма розслідування кримінальних справ щодо не- повнолітніх застосовується і хто їх розслідує?

9. Які запобіжні заходи можуть застосовуватися до непов- нолітнього обвинуваченого?
Чи застосовується до неповнолітніх затримання і взяття під варту? Якщо так, то у якому порядку?
Яким є порядок виклику неповнолітнього обвинуваче- ного до слідчого, суду?
Яким є порядок пред'явлення обвинувачення і допиту неповнолітнього обвинуваченого?
Яким є порядок пред'явлення матеріалів закінченої спра- ви неповнолітньому обвинуваченому?
14. Чи обов'язковим є виділення справи про злочин непов- нолітнього в окреме провадження, якщо він вчинив зло- чин разом із дорослим?
15. Яким є порядок досудового провадження у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не до- сягла 11 років?
Яким є порядок досудового провадження у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка досягла 11 років, але не досягла віку кримінальної відповідальнос- ті {16 років, а в окремих випадках 14 років ст. 22 ККУ)?
Якими є особливості реалізації права на захист неповно- літнього обвинуваченого?
18. Хто, крім захисника, представляє і захищає права та за- конні інтереси неповнолітнього у кримінальному про- цесі?
19. Якими процесуальними правами наділяється законний представник неповнолітнього обвинуваченого {підсудного)?
20. Які особливості попереднього розгляду суддею справ про злочини неповнолітніх?
21. З якою метою суд має право викликати в судове засі- дання представників:
а) служби у справах неповнолітніх;
б) міліції у справах неповнолітніх;
в) підприємств, установ і організацій, у яких навчається чи працює неповнолітній?
Чи однакове їх процесуальне становище у суді?
Чи може неповнолітній підсудний бути видалений з залу судового засідання? Якщо так, то за яких обставин?
Які питання вирішуються судом під час постановления вироку щодо неповнолітнього?
У яких випадках суд може замість кримінального пока- рання застосувати до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру?
Які примусові заходи виховного характеру передбачені кримінальним законом України?

Яким є порядок застосування і скасування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього?
Яким є порядок розгляду судом справ про суспільно не- безпечні діяння осіб, які не досягай віку, з якого можли- ва кримінальна відповідальність?



Задачі і завдання

1. Під час проведення досудового слідства у справі про вчи- нення розбійного нападу неповнолітнім Плахутою слідчий встановив, що у підозрюваного відсутні документи про його вік. Мати неповнолітнього заявила, що її синові виповнилося 16 років, але документів про народження сина (свідоцтва про народження, паспорта) немає, і вона не знає, куди вони по- ділися. Мати рекомендувала слідчому витребувати довідку про вік сина зі школи, де він навчався.
Які обставини підлягають доказуванню у справах про злочини неповнолітніх (предмет доказування)?
Яких заходів має вжити слідчий для встановлення віку обвинуваченого в описаній ситуації?
2. Неповнолітній Павленко у складі групи дорослих вчинив низку квартирних крадіжок та два напади на громадян з ме- тою їх пограбування. З матеріалів справи вбачалося, що ор- ганізатором злочинів був неповнолітній Павленко. Захисник останнього після пред'явлення обвинувачення заявив клопо- тання про виділення справи про злочини, вчинені його підза- хисним, в окреме провадження.
Якими є підстави і порядок виділення справи про злочин неповнолітнього в окреме провадження?
Як має діяти слідчий щодо заявленого клопотання?
3. Неповнолітній Громов був затриманий за вчинення ху- ліганства. Через два дні після затримання прокурор району особисто допитав затриманого і запропонував слідчому обрати щодо нього запобіжний захід віддання під нагляд батьків.
Зібравши достатньо доказів, які вказували на вчинення не- повнолітнім Громовим злочину, слідчий виніс постанову про пред'явлення йому обвинувачення за ч. 1 ст. 296 KK України. При цьому він обрав йому запобіжний захід віддання під на- гляд батьків. Викликавши матір обвинуваченого, Громову К. О., слідчий роз'яснив їй суть пред'явленого синові обвинувачення і запропонував дати письмове зобов'язання про забезпечення нею і батьком належної поведінки неповнолітнього та його яв-



ки до слідчого, прокурора і суду. Проте Громова К. О. відмови- лася давати будь-які зобов'язання і заявила, що ніякого впливу на сина вона не має. Він часто не ночує вдома, дружить із підлітками, які перебувають на обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх, на її прохання і зауваження не реагує. Батько постійно перебуває у довготривалому службовому від- рядженні і повернеться не раніше як через 34 місяці. Вона просила передати його під нагляд адміністрації школи, у якій навчається син.
Які запобіжні заходи можуть бути застосовані до непов- нолітнього обвинуваченого (підозрюваного)?
Який порядок допиту неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого?
З'ясуйте, чи не було допущено порушення закону в опи- саній ситуації.
Як би ви вчинили на місці слідчого в описаній ситуації?
4. 15 листопада 2005 р. до Терещенка І., 1985 року наро- дження, який обвинувачувався у вчиненні грабежу, слідчий застосував запобіжний захід передачу під нагляд батьків. 31 листопада слідчий викликав Терещенка на допит, однак з'я- сувалося, що ЗО листопада він зник і місцезнаходження його невідоме. Слідчий, керуючись статтями 153 і 436 КПК, склав протокол про ухилення обвинуваченого від явки до нього і наклав на батьків штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Батьки Терещенка звернулися до прокурора зі скаргою на незаконність рішення слідчого, посилаючись на те, що підстав для стягнення з них грошей немає, оскільки їхній син ЗО листопада досяг двадцяти років, тому зобов'язан- ня, пов'язані з передачею їм сина під нагляд, перестали діяти.
Чи правильно діяв слідчий у цій ситуації?
Чи обґрунтованою є скарга батьків Терещенка?
Як повинен діяти прокурор за вказаних обставин?
5. Калинович П., З грудня 1989 року народження, 15 чер- вня 2004 р. вчинив замах на зґвалтування своєї однокласниці Тетяни Ф. При цьому він завдав їй легких тілесних пошко- джень. Слідчий виніс постанову про притягнення Калиновича як обвинуваченого і прийняв рішення через 3 дні пред'явити обвинувачення. Присутній під час пред'явлення обвинувачен- ня захисник Калиновича адвокат Гикавка заявив клопотання про виклик для участі в пред'явленні обвинувачення педагога і проведення допиту обвинуваченого у його присутності.
Слідчий задовольнив клопотання захисника і запросив бути присутніми при пред'явленні обвинувачення і допиту непов-



нолітнього обвинуваченого завуча з виховної роботи школи, у якій навчалися Калинович і потерпіла.
Пред'явивши обвинувачення за правилами статей 140, 438 КПК, слідчий оголосив про допит обвинуваченого. Коли остан- ній дізнався, що під час допиту, крім його захисника, буде при- сутній ще й завуч школи, він категорично відмовився давати показання, мотивуючи тим, що йому соромно розповідати про обставини справи у його присутності.
Зважаючи на таку обставину, слідчий видалив педагога з ка- бінету І допит обвинуваченого провів лише за участю захисника.
Яким є порядок виклику неповнолітнього обвинувачено- го до слідчого, прокурора чи до суду?
Яким є порядок пред'явлення обвинувачення та допиту неповнолітнього обвинуваченого?
Які права мають присутні при допиті неповнолітнього об- винуваченого особи, зокрема спеціалісти?
6. Під час попереднього розгляду суддею Петренком О. В. справи про обвинувачення Жмаченка у вчиненні злочину, пе- редбаченого ч. 1 ст. 289 KK України, захисник останнього зая- вив клопотання про виклик у судове засідання законних представників підсудного та представника технічного ліцею, у якому навчався неповнолітній обвинувачений. Присутній при цьому прокурор заявив, що, на його думку, замість «представ- ників ліцею у судове засідання доцільніше було б викликати представника служби у справах неповнолітніх».
Вирішуючи це клопотання, суддя дійшов висновку, що ос- кільки батька у обвинуваченого немає, мати відбуває покарання за вчинення злочину, а він проживає разом Із дідусем і бабу- сею, то законних представників до суду викликати неможливо за їх відсутністю. Одночасно суддя в постанові про призначення справи до судового розгляду прийняв рішення про виклик у су- дове засідання для участі у розгляді справи: а) представника служби у справах неповнолітніх; б) представника міліції у спра- вах неповнолітніх; в) представника адміністрації ліцею, в якому навчався підсудний; г) представника профспілкової організації BO «Промінь», на якому працювала до арешту мати підсудного.
Яким є правове становище законного представника не- повнолітнього обвинуваченого (підсудного)? Хто ним є?
За яких умов участь у судовому засіданні законного пред- ставника неповнолітнього може бути обмежена?
Хто з представників державних і громадських форму- вань може брати участь у розгляді справи в суді? Яким є їхній процесуальний статус?
4. Чи відповідають закону рішення судді в описаній ситуації?

7. Проведіть аналіз наведеного нижче процесуального акта.
Постанова про призначення справи до розгляду
5 травня 2004 р. м. Львів
Судця Личаківського районного суду м. Львова Шумейко П. Ф., розгля- нувши у попередньому розгляді матеріали кримінальної справи № 428 про обвинувачення неповнолітнього Павлика Василя Петровича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 KK України, і беручи до уваги, що спра- ва підсудна цьому суду, підстав для її закриття чи зупинення немає, об- винувальний висновок складено правильно, а досудове розслідування про- ведено без порушень вимог КПК, та керуючись статтями 237,244,245,253 КПК,
постановив:
Призначити справу про обвинувачення Павлика Василя Петровича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 KK України, до розгляду на 10 годину 14 травня 2004 р. у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за участю захисника.
Викликати в судове засідання підсудного Павлика В. П., потерпілого та свідків згідно з доданим до обвинувального висновку списком.
Суддя Шумейко П. Ф.
Чи відповідає вимогам кримінально-процесуального закону наведена вище постанова?
8. Уважно прочитайте наведений нижче кримінально-про- цесуальний акт:
Вирок Іменем України
5 травня 2004 р. Галицький районний суд м. Львова в особі судді Голов- ченка І. 3., за участю прокурора Галицької А. 3., адвоката Гикавки 1.1, і сек- ретаря Кислої Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення Щерби Івана Васильовича, 1987 ро- ку народження, уродженця с. Підгайці Перемишлянського району Львів- ської області, українця, з освітою 10 класів загальноосвітньої школи, що ніде не працює і проживає за адресою: м. Львів, вул. І. Підкови, будинок № 58, кв. 17, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 KK України,
встановив:
Неповнолітній Щерба І. В. винний у тому, що 7 березня 2004 p., перебу- ваючи на вечорі відпочинку у будинку культури у м. Львові, зажадав від Федчука П. Д., щоб він не танцював з його (Щерби) знайомою дівчиною Пилипенко Зоряною Василівною. У відповідь на відмову Федчука Щерба став погрожувати йому розправою, намагався вдарити ногою, голосно

- . ,+mm*****л іщщирріїррі

кричав на нього, супроводжуючи все це нецензурною лайкою. Цими діями Щерба грубо порушив громадський порядок у будинку культури і проявив явну неповагу до суспільства.
Після закінчення дискотеки Щерба наздогнав на вулиці Федчука і підібраним по дорозі залізним прутом завдав йому удару по голові, спри- чинивши пролом склепіння черепа.
Допитаний у судовому засіданні підсудний Щерба вину свою у пред'яв- леному обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він дійсно висловлю- вав погрози на адресу Федчука у будинку культури, оскільки просив його не чіпати діачини, яка йому подобалася. Коли Федчук відмовився виконати його прохання, він дійсно сварився на нього, вживав при цьому нецензурні слова. Після закінчення дискотеки він наздогнав Федчука на вулиці і підібраним на дорозі металевим прутом ударив його. У яке йому місце прийшовся удар, він не знає.
Крім визнання підсудним своєї вини, його вина підтверджується також зібраними у справі І перевіреними у судовому засіданні показаннями по- терпілого Федчука, свідків Горбунової, Максимчука, Фаріона та Завидов- ської. Всі вони підтвердили аморальну поведінку підсудного у приміщенні будинку культури, а свідок Горбунова те, що удару по голові потерпілого завдав підсудний.
За висновком судово-медичної експертизи завдані потерпілому тілесні ушкодженні належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, не- безпечних для життя в момент заподіяння.
Злочинні дії підсудного Щерби правильно кваліфіковані органами до- судового розслідування за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 тач. 1 ст. 121 KK України.
Обираючи покарання Щербі, суд врахував його особу, неповноліття, першу судимість, з одного боку, та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, тяжкі наслідки, з другого, а тому вважає необхідним обрати йому міру покарання, пов'язану з ізоляцією від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 323, 324 КПК України,
суд

присудив:

Щербу В. А. визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 KK України, і обрати йому за сукупністю цих норм по- карання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років.
Запобіжний захід залишити попередній тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку протягом 15 діб до Львівського апеляційного суду.

Головуючий, суддя Секретар судового засідання

Головченко 1.3. Кисла Л. В.

Зробіть аналіз наведеного вироку і з'ясуйте, чи були допу- щені судом, а якщо так, то які, порушення кримінально- процесуального закону?
Які питання вирішуються судом під час постановления вироку щодо неповнолітнього?

3. Хто має право подати апеляцію на вирок у справі щодо неповнолітнього?
9. У складі групи злодіїв-квартирників («домушників») було двоє неповнолітніх. Наймолодшому Павловичу Ігорю випов- нилося 11, а Максименку Андрію 15 років. Група вчинила понад 10 квартирних крадіжок, шість розбійних нападів на громадян з метою заволодіння їх майном. Ігор був активним учасником майже всіх злочинів: він проникав через кватирки до квартир, забирав під час нападу у громадян речі, перехову- вав їх на даху свого будинку тощо.
Після порушення кримінальної справи, проведення всіх не- обхідних слідчих дій і зібрання достатніх доказів слідчий пред'я- вив обвинувачення всім учасникам злочинної групи за ч. З ст. 185 та ч. 2 ст. 186 KK України. На пропозицію прокурора, який здійснював нагляд за досудовим розслідуванням справи, слідчий виніс постанову про виділення справи щодо обох не- повнолітніх в окреме провадження, а потім І постанову про за- криття справи щодо неповнолітнього Павловича та застосуван- ня до нього примусових заходів виховного характеру.
Виділивши з цієї справи всі необхідні матеріали, слідчий разом із вказаною постановою направив їх прокуророві. Одно- часно з цим він виніс постанову про поміщення Павловича Ігоря у приймальник-розподільник на ЗО діб і доручив органові дізнання міліції негайно доставити його у цей заклад.
Одержавши від слідчого справу разом з постановою про її закриття щодо Павловича, прокурор перевірив повноту про- веденого розслідування та законність прийнятих слідчим по- станов і погодився з ними і направив справу до суду для застосування щодо неповнолітнього примусових заходів ви- ховного характеру.
Суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні за участю прокурора та законного представника Павловича і по- становив ухвалу про направлення неповнолітнього до спеці- альної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення. Вважаючи, що Ігор буде продовжувати зай- матися протиправною діяльністю, а також з метою забезпечен- ня виконання своєї ухвали, суд прийняв рішення {в ухвалі) про поміщення його на період до відправлення до спеціальної уста- нови до приймальника-розподільника для неповнолітніх стро- ком на 40 діб.
1. Чи може бути порушена кримінальна справа за фактом вчинення суспільно небезпечного діяння особою, яка до- сягла 11 років, але не досягла віку, з якого законом пере- дбачена кримінальна відповідальність?

Яким є порядок провадження у справах про суспільно не- безпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність?
Чи пред'являється обвинувачення неповнолітньому у ви- падку, коли приймається рішення про закриття справи і застосування щодо нього примусових заходів виховного характеру?
Чи можна до неповнолітнього, який досяг 11 років І вчи- нив тяжке суспільно небезпечне діяння, застосувати за- побіжний захід?
Якими є дії прокурора у справах про застосування до не- повнолітніх примусових заходів виховного характеру?
Яким є порядок розгляду і вирішення справи про засто- сування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру?
Дайте висновок щодо законності дій слідчого, прокурора і суду в описаній ситуації.

Тема 27. ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

План заняття



Суть, значення та підстави застосування примусових за- ходів медичного характеру.
Види примусових заходів медичного характеру за KK України.
Порядок та особливості проведення досудового розсліду- вання у справах про діяння неосудних осіб, які підпада- ють під ознаки суспільно небезпечних. Види процесуаль- них рішень за результатами проведеного досудового розслідування.
Участь захисника у справах про застосування примусо- вих заходів медичного характеру.
Порядок та особливості судового розгляду справ про за- стосування примусових заходів медичного характеру.
Рішення суду у справах про застосування примусових за- ходів медичного характеру.
Порядок оскарження рішення суду.
Скасування або зміна {продовження} застосування при- мусових заходів медичного характеру: особливості, при- води, підстави, наслідки.
Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру: підстава та особливості.

Ш

Нормативний матеріал та судова практика

Кримтально-процесуальний кодекс України. K., 2007. Глава 34 (статті 416424); ст. 76.
Кримінальний кодекс України. K., 2002. Статті 19, 9395.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судо- ву практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру* від 19 березня 1982 p. // Постанови Пленуму Вер- ховного Суду України. 1993. Бюлетень № 6. C 236.
Додаткова спеціальна література
ГалаганА. И. Особенности расследования органами внут- ренних дел общественноопасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми. К., 1986.
КовтунН. Н. Производство по применению принудитель- ных мер медицинского характера. Н. Новгород, 1999.
Колмаков П. А. Правовое регулирование принудительных мер медицинского характера. Сыктывкар, 1999.
КомароваН. А., Сидорова И. А, Производство по примене- нию принудительных мер медицинского характера. СПб., 1996.
Михайлова Т. А. Производство по применению принуди- тельных мер медицинского характера. M., 1987.
Николюк В. В., Кальницкий В. В. Уголовно-процессуаль- ная деятельность по применению принудительных мер меди- цинского характера. Омск, 1990.
Овчинникова А. П. Сущность и назначение принудитель- ных мер медицинского характера. M., 1977.
Радаев В. В. Расследование преступлений, совершенных лицами с психическими недостатками. Волгоград, 1987.
Протченко Б. А. Принудительные меры медицинского ха- рактера. M., 1976.

Рыжаков А. П. Производство по применению принуди- тельных мер медицинского характера. M., 1997.
Улицкий С. Я. Правовое регулирование принудительных мер медицинского характера. Владивосток, 1974.

Питання для самоконтролю
Якими є підстави для застосування примусових заходів медичного характеру?
Які заходи медичного характеру передбачені KK Украї- ни? Якими є особливості їхнього застосування? Якими є особливості досудового розслідування у справах щодо неосудних та щодо осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину?
Який процесуальний документ складає слідчий, якщо він встановить неосудність особи, що вчинила суспільно не- безпечне діяння? Розкрийте його зміст.

Які процесуальні дії повинен вчинити прокурор після отримання від слідчого справи про застосування приму- сових заходів медичного характеру?
Чи допускається до участі у провадженні справ цієї ка- тегорії захисник? Якщо так, то з якого моменту?
Які підготовчі дії вчиняє суддя (суд) після отримання справи про застосування примусових заходів медично- го характеру? Яким процесуальним документом вони оформляються?
Чи обов'язковою є участь у розгляді справи судом особи, щодо якої ведеться провадження?
Якими є особливості розгляду таких справ у суді?

Які питання вирішуються судом у справах про застосу- вання примусових заходів медичного характеру?
Які рішення вправі прийняти суд у таких справах та яким процесуальним документом вони оформляються?
За яких умов може відбутися скасування або зміна при- мусових заходів медичного характеру та в якому порядку?
Яким є порядок відновлення кримінальних справ сто- совно осіб, що захворіли на душевну хворобу після вчи- нення злочину, але в результаті лікування одужали?
Які роз'яснення дав Пленум Верховного Суду України щодо можливості розгляду в суді кримінальної справи стосовно підсудного і неосудного, які є співучасниками вчинення суспільно небезпечного діяння?
Чи вправі суд при застосуванні примусових заходів ме- дичного характеру визначити в ухвалі назву конкретної психіатричної установи, в якій має проводитися приму- сове лікування, і його строк?
Чи підлягають апеляційному та касаційному оскаржен- ню ухвали суду (постанови судді) про застосування (про відмову в застосуванні) примусових заходів медичного характеру?
Яким є порядок звільнення засудженого, що захворів на душевну хворобу, від подальшого відбуття покарання?



Задачі і завдання

1. У побутовій кімнаті одного з будівельних управлінь бу- дівельник Зінченко В. І. без будь-якої видимої причини вдарив сокирою по голові слюсаря Сороку, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. В ході розслідування криміна- льної справи, порушеної за ознаками ст. 122 KK України, вста- новлено, що Зінченко був комісований з армії у зв'язку з

психічним захворюванням і неодноразово перебував на ліку- ванні в психіатричній лікарні. Висновком судово-психіатрич- ної експертизи, яка була призначена слідчим, було встановлено, що Зінченко хворіє на хронічне психічне захворювання ши- зофренію параноїдальної форми І вказані дії вчинив під впли- вом манії переслідування. Обвинувачений є неосудним і підлягає примусовому лікуванню в психіатричній лікарні з по- силеним наглядом.
Чи порушується за таких обставин кримінальна справа?
Які "обставини підлягають доказуванню у справах про суспільно небезпечні діяння душевнохворих осіб?
Чи обов'язкове призначення судово-психіатричної екс- пертизи в таких категоріях справ і які питання мають бути поставлені на вирішення експертів?
Як повинен діяти слідчий в описаній ситуації?
2. 10 травня 2007 р. Ярошенко В. П., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і керуючи автомобілем «MAZDA», пере- вищив швидкість руху і збив пішохода, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. Оскільки слідчому стали відомі деякі об- ставини, які давали підставу сумніватися у психічній повно- цінності обвинуваченого, він призначив судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставив одне питання: чи не пе- ребував Ярошенко під час вчинення злочину в неосудному стані? Висновок експертів підтвердив сумніви слідчого: обвинуваче- ний на той час перебував у неосудному стані. Слідчий закрив кримінальну справу за відсутністю в діях Ярошенка складу злочину. Проте з постановою про закриття справи не погодив- ся потерпілий, який повідомив, що після вчинення наїзду Яро- шенко приходив до нього в лікарню і вів себе якось дивно: то плакав, прохаючи пробачити його, то зривався гнівом і погро- жував «покінчити зі всіма і з собою». При цьому він показував потерпілому фінського ножа і предмет, схожий на ручну грана- ту. Потерпілий вважав, що Ярошенка слід направити на при- мусове лікування, оскільки він може «наробити багато лиха».
Після одержання цього повідомлення слідчий виніс поста- нову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування щодо Ярошенка примусових заходів медич- ного характеру, оскільки він за своїм психічним станом є не- безпечним для суспільства.
Проведіть аналіз ситуації і дайте правову оцінку діям слід- чого. З'ясуйте при цьому, в яких випадках досудове слідство завершується закриттям справи, а в яких направленням справи до суду для вирішення питання про застосування при- мусових заходів медичного характеру.



3. До районного відділу внутрішніх справ громадянка Ma- тюхіна 3. P. звернулася з заявою, у якій просила притягти до кримінальної відповідальності її чоловіка Матюхіна І. П. Прове- деним у справі розслідуванням було встановлено, що Матюхін, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 2 травня вчинив у своїй квартирі хуліганські дії: в присутності неповнолітніх дітей брутально лаявся, побив на кухні посуд, погрожував вчи- нити розправу не лише над домочадцями, але й сусідами, по- бив дружину та сусідку Яремчук Ю. В. Приборкати його збіглися мешканці багатьох квартир.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи Матюхін І. П. хворіє на шизофренію, що протікає за типом про- стої зі змінами незначного характеру. Описані дії були вчинені ним у стані неосудності. На думку експертів, Матюхін потребує «лікування в психіатричній лікарні зі звичайним наглядом».
Чи підлягає Матюхін І. П. притягненню як обвинувачений? Яке рішення за вказаних обставин має прийняти слідчий?
Як має діяти слідчий, якщо неосудність Матюхіна з'я- сується після притягнення його як обвинуваченого?
Яке рішення повинен прийняти слідчий у випадку, коли він не погодиться з висновком експертизи «про необхід- ність лікування Матюхіна І. П. у психіатричній лікарні зі звичайним наглядом»?
4. Зробіть аналіз наведеного процесуального документа. Чи відповідає він вимогам кримінально-процесуального закону?
«Затверджую»
Прокурор Галицького району м. Львова, ст. радник юстиції Холява В. В. Дата (підпис)
Постанова
про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру
ЗО травня 2007 р. м. Львів
Слідчий прокуратури Галицького району м. Львова, юрист Il класу Побірченко В. П., розглянувши матеріали кримінальної справи № 167 про обвинувачення Крупки Степана Васильовича у вчиненні злочинів, пере- дбачених ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 342 KK України,
встановив:
14 травня 2007 р. у прокуратуру Галицького району м. Львова з Галиць- кого райвідділу внутрішніх справ за підслідністю надійшла кримінальна справа про обвинувачення Крупки С. В. за ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 342 KK України.

Проведеним розслідуванням цієї справи встановлено таке: 1 травня 2007 p., біля 23 год ЗО хв, до ресторану готелю «Жорж» зайшов Крупка С. В. і почав вимагати, щоб йому продали дві пляшки горілки. Коли офіціант Ba- кулов сказав, що в ресторані спиртні напої «людям з вулиці» не продають- ся, то Крупка вчинив сварку і хуліганські дії: він голосно кричав, брутально лаявся, кулаком вдарив в обличчя швейцара Поляруса, перевернув один зі столів у банкетному залі. Коли Крупку доставили в чергову кімнату Галиць- кого PBBC1 він і там продовжував хуліганити: стукав кулаком по столі, кри- чав, нецензурно лаявся на адресу працівників міліції Заброварного, Пташки та Соколова. Після того як його відвели до камери затриманих, він продовжував висловлювати погрози на адресу працівників міліції, бив ру- ками й ногами в двері, вимагав викликати до нього прокурора області. Коли через дві години його знову привели до чергового райвідділу внут- рішніх справ, він продовжував викрикувати погрози І брутальну лайку на адресу працівників міліції, вчинив спробу втечі з райвідділу, але був затри- маний. Під час затримання Крупка чинив міліціонеру Заброварному Ф. І. опір і завдав йому кулаком удару в обличчя, спричинивши легкі тілесні уш- кодження без короткочасного розладу здоров'я.
Вина Крупки у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 342 KK України, підтверджується поданими матеріалами справи.
Потерпілі Гречко і Полярус пояснили, що дійсно 1 травня цього року біля 24 години, Крупка в ресторані «Жорж» вчинив хуліганські дії: бру- тально сварився, вдарив в обличчя потерпілого Поляруса, перекидав столи.
Потерпілий Заброварний пояснив, що біля 0 год 40 хв 2 травня в чер- говій кімнаті Галицького PBBC Крупка вчинив сварку, брутально лаявся, стукав кулаком об стіл, висловлював погрози на адресу працівників міліції. Після того як його помістили до камери затриманих, бив руками й ногами у двері, лихословив, а коли його знову завели до чергового, кинувся тікати, проте був затриманий. Підчас затримання чинив опір і вдарив його (Заб- роварного) в обличчя.
Крім того, вина Крупки підтверджується показаннями свідків Колосо- вої В. М. (а. с. 19), Пташки М. Н. (а. с. 22); Соколова П. І. (а. с. 29) та актом судово-медичної експертизи (а. с. 4142).
Вивчення особистості Крупки виявило, що незадовго до вчинення зло- чинів він став поводитися дивно: примушував членів сім'ї виконувати не- потрібну роботу, співати хором або декламувати вірші; коли хтось відмовлявся це робити, заходився істеричним криком; нерідко сам до себе беззмістовно говорив, войовничо викрикував на адресу невідомого чоловіка погрози «покінчити раз і назавжди».
З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається, що Крупка хворіє на психічне захворювання шизофренію в параноїдальній формі. Злочини вчинив у хворобливому стані і є неосудним. За висновком експертів він потребує примусового лікування в психіатричній лікарні з по- силеним наглядом (а. с. 4448).
Враховуючи, що на підставі ст. 19 KK України Крупка не підлягає кри- мінальній відповідальності, оскільки злочини вчинив у стані неосудності, керуючись статтями 416, 417 КПК України,

постановив;
кримінальну справу № 167 направити через прокурора Галицького ра- йону м. Львова в суд для вирішення питання про застосування до Крупки Сергія Васильовича, 1942 року народження, уродженця м. Вінниці, украї- нця, безпартійного, одруженого, з освітою 8 класів загальноосвітньої шко- ли, ніде не працює з 2002 року, проживає ум. Львові, вул. Замкова, буд. 6, кв. 13, який вчинив злочини, передбаченій. 1 ст. 296тач. 2ст. 342 KKУкраї- ни, примусових заходів медичного характеру.
Слідчий,
юрист Il класу Побірченко В. П. (підпис)
Додаток: Список осіб, яких необхідно викликати до суду та довідка про рух справи.
5. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Ковальова у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 KK Украї- ни, захисник підсудного заявив клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що його підзахисний захворів на психічну хворобу і став неосудним. Висловлюючи міркуван- ня щодо заявленого клопотання, прокурор вважав, що необхід- но призначити судово-психіатричну експертизу і вирішувати питання з урахуванням її висновку.
Призначена судом експертиза дійшла висновку, що Кова- льов не розуміє на цей час значення своїх дій, оскільки у нього відбувся розлад психічної діяльності у формі реактивного пси- хозу з псевдодеменцією, і що він потребує примусового ліку- вання в умовах суворого нагляду. Суд погодився з висновком експертизи і виніс ухвалу про звільнення Ковальова від кри- мінальної відповідальності та покарання і застосував до нього примусові заходи медичного характеру поміщення в психі- атричну лікарню з суворим наглядом.
Чи мав суд право звільнити підсудного від кримінальної відповідальності і покарання?
Чи міг суд застосувати примусові заходи медичного ха- рактеру до особи, в якої настав тимчасовий розлад ду- шевної діяльності?
Чи обов'язкові для суду рекомендації експертів-психіат- рів щодо типу психіатричної лікарні, де мають застосову- ватися примусові заходи медичного характеру?
Якими є порядок і підстави відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру?
6. Ухвалою районного суду 14 січня 2007 р- до Максимчук 3. В. були застосовані примусові заходи медичного характеру по- міщення в психіатричну лікарню зі звичайним наглядом. 28 січ-



Ї' ня 2007 р. комісія лікарів-психіатрів психіатричної лікарні дійшла висновку, що Максимчук перебуває у стані практично- I го видужання і подальшого застосування примусових заходів і медичного характеру (примусового лікування) не потребує. На І підставі цього висновку адміністрація психіатричної лікарні ! припинила щодо Максимчук примусове лікування, і її було ви- . писано з лікарні.
Після виписки Максимчук додому не поїхала, а жила зде- більшого на залізничному вокзалі і незабаром була затримана за крадіжку особистих речей громадян. Постановою судді ра- йонного суду до неї були знову застосовані примусові заходи медичного характеру поміщено до тієї самої психіатричної лікарні. Перебуваючи в лікарні, Максимчук часто зникала і приносила крадені речі. Лікар, що її лікував, звернувся до го- ловного лікаря з клопотанням про переведення хворої у відді- лення з посиленим наглядом. З'ясувавши обставини, головний лікар звернувся з поданням до районного суду за місцем ліку- вання Максимчук. Суд задовольнив клопотання адміністрації лікарні змінив раніше застосований примусовий захід ме- дичного характеру на поміщення до психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
Захисник Максимчук на постанову судді про зміну приму- сового заходу подав апеляційну скаргу, в якій просив вказану , постанову скасувати як незаконну.
Яким є порядок скасування або зміни застосованих ра- ніше примусових заходів медичного характеру?
Чи були допущені в описаній ситуації порушення кримі- нально-процесуального закону? Якщо так, то які саме?

Тема 28.
СПРОЩЕНІ ФОРМИ ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ



План заняття

Спрощення процесуальної форми провадження у кри- мінальному судочинстві: завдання, напрямки і форми.
Суть та значення протокольної форми досудової підготов- ки матеріалів.

Строк і порядок досудової підготовки матеріалів у протокольній формі.
Порядок закінчення провадження щодо досудової підготовки матеріалів у протокольній формі. Зміст протоколу про вчинене правопорушення, його до- датки.
Повноваження прокурора у справах, у яких здійсню- ється протокольна форма досудової підготовки ма- теріалів.
Підстави проведення досудового слідствау справах з протокольною формою досудової підготовки мате- ріалів.
Порядок судового розгляду кримінальних справ із протокольною формою підготовки матеріалів.
3. Особливості провадження у справах приватного обвину- вачення.
Особливості порушення кримінальної справи щодо злочинів, що належать до категорії справ приватного обвинувачення.
Порядок призначення до розгляду і вирішення справ приватного обвинувачення.
4. Відновлювальне правосуддя та перспективи його запро- вадження в Україні.
Примирення сторін процесу як форма вирішення кримінально-право в их конфліктів. Інститути проба- ції і медіації.
Форми примирення сторін у кримінальному процесі України.

4.3. Порядок вирішення кримінальної справи у зв'язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпі- лим, дійовим каяттям обвинуваченого.
ШНормативний матеріал та ^ _ судова практика
Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 72, 8, 27, НІ, 245, 251, глава 35. :
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про засто- сування "Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України: 19722002 pp.: Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренко. К.: «А.С.К.».
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про прак- тику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 р. // Вісник Верховного Суду України. 2005. № 8 (п. 2533).
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про прак- тику застосування судами України законодавства про прото- кольну форму досудової підготовки матеріалів» від 27 червня 1986 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України: 19722002 pp.: Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Малярен- ко. К.: «А.С.К.».
Додаткова спеціальна литература
Басков В. И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов M., 1989.
Верещак В. Судовий компроміс у кримінальному судо- чинстві // Вісник Верховного Суду України. 2000. № 1.
Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. СПб.: Юрид.-центр Пресс, 2002.
Гуліна С. Протокольна форма досудової підготовки мате- ріалів зміни у кримінально-процесуальному законодавстві / / Право України. 2000. № 5.
Денисюк П. Процесуальний порядок порушення кримі- нального провадження // Право України. 2001. № 10.
Дьяченко В. И. Протокольная форма досудебной подго- товки материалов. M., 1985.
Землянська В. Запровадження відновлюючих підходів: зміна поглядів на кримінальне судочинство // Право Украї- ни. 2003. № 10.
НескороджєнаА. Мирова угода та угода про визнання ви- ни: можливість їх затосування у кримінальному процесі Ук- раїни / / Вісник Верховного Суду України. 2001. № 1.

9. Усатый Г. О. Кримінально-правовий компроміс. К.: Атіка, 2001.
Маляренко В. Т., ВойтюкІ. А. Відновлювальне правосуд- дя: можливості запровадження в Україні // Бюлетень Міністе- рства юстиції України. 2004. № 8.
Маляренко В. Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практика. K., 2004.
Макарцев А. Защита прав потерпевших по делам част- ного обвинения // Российская юстиция. 2003. № 12.
Савонюк Р. Права людини та проблемні питання пору- шення кримінальних справ приватного обвинувачення // Право України. 2005. № 5.
Попелюшко В. Справи приватного обвинувачення: акту- альні проблеми, законодавчі парадокси // Право України. 2003. № 4.
Попелюшко В. О. «Мала» судова реформа в Україні та за- хист прав громадян. Острог, 2003.
Трофименко В,, Фомін С. Примирення як підстава за- криття кримінальної справи // Вісник прокуратури. 2003. №2.
Туркота C Правовий компроміс у кримінальному судо- чинстві // Право України. 2001. № 12.
Туркота С. М. Кримінально-процесуальне забезпечення компромісу між потерпілим та обвинуваченим / / Адвокат. 2002. № 1.



Питання для самоконтролю

Пригадайте, що таке процесуальна форма у кримінально- му судочинстві.
З якою метою законодавець запровадив спрощені форми провадження у кримінальному судочинстві?
Які спрощені форми провадження відомі кримінальному судочинству України?
Коли вперше було введено до вітчизняного кримінального процесу протокольну форму досудової підготовки мате- ріалів?
У чому полягає суть протокольної форми досудової підго- товки матеріалів? Чи є вона різновидом дізнання чи досу- дового слідства?

Які підстави виключають можливість здійснення у кри- мінальній справі провадження у протокольній формі до- судової підготовки матеріалів?
У яких складах злочинів передбачена можливість здій- снення протокольної форми досудової підготовки ма- теріалів?
У який спосіб і протягом якого строку здійснюється встановлення обставин злочину Й особи правопорушни- ка у справах з протокольною формою підготовки ма- теріалів?
Чи можуть бути застосовані до правопорушника запо- біжні заходи? Якщо так, то коли і ким?

Яким процесуальним документом завершується діяль- ність органів дізнання щодо досудової підготовки ма- теріалів? Яким є його зміст?
Які повноваження має начальник органу дізнання у справах із протокольною формою досудової підготовки матеріалів?
Хто порушує кримінальну справу у зв'язку з вчиненням злочину щодо якого проводилася досудова підготовка матеріалу?
Які повноваження має прокурор у справах, щодо яких здійснюється досудова підготовка матеріалу?
Хто визнає особу потерпілою, якщо їй злочином за- подіяно моральну, фізичну, майнову шкоду?
Яким є порядок направлення до суду справи, у якій здійснювалася протокольна форма досудової підготов- ки матеріалу?
У зв'язку з якими істотними порушеннями вимог кри- мінально-процесуального закону справа з протокольною формою підготовки матеріалів може бути повернута для проведення дізнання чи досудового слідства (див. Поста- нову Пленуму Верховного Суду від 27 червня 1986 р.)?
Коли і хто має право ознайомитися з матеріалами спра- ви з протокольною формою підготовки?
Чи є якісь особливості судового розгляду кримінальної справи з протокольною формою підготовки матеріалів?
Що виступає приводом і підставою для порушення кри- мінальної справи приватного обвинувачення?
Які вимоги ставляться до змісту і форми заяви про зло- чин?
Чи проводиться перевірка заяв про злочин у справах приватного обвинувачення?
Хто порушує кримінальну справу про злочин, що нале- жить до категорії приватного обвинувачення?

Яким є порядок проведення попереднього розгляду суд- дею справи приватного обвинувачення?
Які рішення приймає суд за результатами попереднього розгляду справи?
У чому полягають особливості судового розгляду справи приватного обвинувачення?
Які наслідки тягне неявка потерпілого в судове засідан- ня у справах приватного обвинувачення?
Які процесуальні права й обов'язки має потерпілий у справах приватного обвинувачення?
З яких підстав суд вправі закрити кримінальну справу приватного обвинувачення?
У чому полягає суть відновлювального правосуддя? Чи можна розглядати відновлювальне правосуддя як особ- ливу форму провадження?
Які міжнародні документи становлять правову основу запровадження відновлювального правосуддя у кримі- нальному судочинстві?
Які існують форми відновлювального правосуддя?
Що таке медіація? Яким є досвід її запровадження у за- рубіжних країнах?
Як реалізується програма медіації в Україні?
Які роз'яснення дав Пленум Верховного Суду України щодо можливостей використання організацій-посеред- ників для примирення підсудного з потерпілим (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 лип- ня 2004 р.)?
Які форми примирення встановлює чинний КПК України?
Якими є умови примирення обвинуваченого з по- терпілим у справах публічного обвинувачення?
Які обов'язки покладено на суд щодо забезпечення при- мирення сторін у справах приватного обвинувачення?
Чи можна розглядати дійове каяття як форму прими- рення у кримінальному судочинстві?



Завдання і задачі

1. За вчинення хуліганських дій 23 травня 2005 р. Андрій- чук В. був доставлений до районного відділу внутрішніх справ і затриманий. Після опитування його та очевидців з'ясувалося, що дії правопорушника слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 KK України. В ході з'ясування даних про особу правопорушника було встановлено, що Андрійчук працює слюсарем ЛМКП «Центр», народився 13 листопада 1987 p., батька не має, до

кримінальної відповідальності раніше не притягався, за міс- цем праці і проживання характеризується позитивно, бере участь у громадських заходах підприємства, допризовник, проживає з матір'ю і молодшим братом. Трудовий колектив підприємства звернувся з проханням передати Андрійчука на поруки, про що направив витяг із протоколу загальних зборів колективу.
З урахуванням даних про особу правопорушника заступник начальника райвідділу внутрішніх справ порушив криміна- льну справу і, керуючись статтями 7і, 10, 426 КПК України, виніс постанову про направлення справи до суду для вирішен- ня питання про звільнення Андрійчука від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудово- му колективу ЛМКП «Центр» для перевиховання і виправлення.
Як повинен вчинити у цьому випадку прокурор?
2. До місцевого суду Франківського району м. Львова від прокурора надійшли матеріали кримінальної справи про вчи- нення Франчуком В. злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 KK Ук- раїни. Вивчаючи матеріали справи, суддя встановив, що особа протягом року вже притягалася до відповідальності за цей са- мий злочин. З огляду на це він виніс постанову про повернення справи прокурору для перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 2 ст. 249 KK України та обрав щодо правопорушника за- побіжний захід підписку про невиїзд.
Яким є порядок проведення попереднього розгляду суд- дею справи, у якій проводилася протокольна форма досу- дової підготовки матеріалів?
Дайте правову оцінку дій судді.
3. Зробіть аналіз наведеного нижче процесуального акта. Чи не було допущено порушень КПК при його складанні?

«Затверджую» Прокурор (заступник прокурора району) (підпис)
«21» травня 2003 р.

«Санкціоную» Начальник районного відділу внутрішніх справ (підпис)
«22» травня 2003 р.

ПРОТОКОЛ
про обставини вчиненого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 KK України
20 травня 2003 р. м. Львів
Старший дільничний інспектор Галицького райвідділу внутрішніх справ м. Львова, капітан міліції Корольчук А. О., згідно зі статтями 425, 426 КПК

України склав цей протокол про те, що 12 травня 2003 p., біля 19 год, ван- тажник TOB «Супермаркет» Бордюк П. І., перебуваючи у нетверезому стані, біля входу у магазин «Продукти», що розташований за адресою: вул. Промислова, 34, безпричинно приставав до громадян, хапав їх за руки й одяг, допускав брутальні нецензурні висловлювання на їхню адресу, вдарив рукою у груди громадянина Петренка В. M., який зробив йому за- уваження. На виклик старшого продавця магазину Федорів Н. П. прибув міліцейський патруль, який затримав Бордюка П. І., і доставив його у райвідділ внутрішніх справ. Своїми діями Бордюк П. І. вчинив злочин, пе- редбачений ч. 1 ст. 296 KK України.
Вчинене Бордюком П. І. діяння, крім власних пояснень, підтверджується також показаннями очевидців: старшого продавця магазину «Продукти» Федорів Надією Петрівною (а. с. 5); громадянина Петречка Василя Михай- ловича (а. с. 4); та міліціонера старшого сержанта Бурки Василя Федоро- вича (а. с. 6); актом судово-медичного освідування Бордюка П. І. (а. с. 7).
Дані про особу правопорушника: Бордюк Петро Іванович, 20 квітня 1962 року народження, українець, позапартійний, освіта середньо-тех- нічна, військовозобов'язаний, працює вантажником TOB «Супермаркет», неодружений (розведений), раніше не судився, притягався до адміністра- тивної відповідальності за дрібну крадіжку 15 січня 2003 р., на роботі ха- рактеризується в основному позитивно, проживає за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 23, кв. 57.
Від правопорушника відібрано зобов'язання з'явитися за викликом органу дізнання і суду та повідомити їм про зміну місця проживання.
До протоколу додається:
Пояснення правопорушника Бордюка П. І. (а. с. 3).
Пояснення очевидця Федорів Н. І. (а. с. 5).
Пояснення очевидця Петречка В. М. (а. с .4).
Пояснення очевидця Бурки В. Ф. (а. с. 7).
Акт судово-медичного освідування (а. с. 7).
Характеристика Бордюка В. І. (а. с. 8).
Список осіб, які підлягають виклику до суду: Правопорушник Бордюк Петро Іванович. Очевидці: Федорів Н. І., Петренко В. M., Бурка В. Ф.
Старший дільничний інпектор,
капітан міліції Корольчук Ф. П.

4. У ході перепланування дачного будинку Родецький ра- зом зі своїм сином розібрав дерев'яну комору, що належала власниці сусідньої ділянки Леженіній, і заклав на цьому місці фундамент під розширення власного будинку. Крім того, ними було знищено огорожу та зрізано два дерева, які належали Ле- женіній. Виявивши зазначені факти, остання 25 вересня 2003 р. звернулася до районного відділу внутрішніх справ із заявою про притягнення Родецьких до кримінальної відповідальності

за умисне знищення її майна. Здійснити перевірку заяви було доручено дільничному інспекторові капітану міліції Сидоренку.
За результатами опитування сусідів Леженіної було встанов- лено, що остання вже давно не користується цією ділянкою, а ' комора й огорожа перебували в незадовільному стані. У своїх поясненнях Родецький вказав на неправильності у визначенні меж земельної ділянки, з огляду на що, на його думку, діяв пра- вомірно. Витребувавши документацію щодо розподілу земель- них паїв, дільничний інспектор 3 жовтня 2003 р. порушив кримінальну справу і склав протокол про обставини злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 KK України. Після затвердження на- чальником райвідділу протокол разом із зібраними матеріала- ми був направлений прокурору району для складання обвину- вального висновку.
Як повинен діяти прокурор району в описаній ситуації?
У яких категоріях справ не проводиться досудове слідство?
Складіть проект процесуального рішення, яке необхідно було прийняти в описаній ситуації.
5. 21 червня 2004 р. у місцевий суд Галицького району на- дійшла скарга громадянки Щерби, у якій вона просила притяг- нути до кримінальної відповідальності Реброва і Заїку. У своїй заяві вона вказувала, що 12 червня 2004 р. до її приватного бу- динку прийшли Ребров і Заїка, з якими вона перебуває у не- приязних відносинах. Ймовірно, будучи у стані сп'яніння, Ребров схопив її за шию, після чого завдав їй удару кулаком в обличчя. В той самий час Заїка утримував її за руки, щоб вона не змогла чинити спротиву. Намагаючись вирватися, Щерба впала, після чого Ребров двічі завдав їй ударів ногою. Згідно з довідкою дільничного лікаря Щербі були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Розглянувши отриману скаргу, суддя виніс постанову про призначення справи до судового розгляду на 17 серпня 2004 p., про що повісткою повідомив Щербу, Реброва і Заїку, а також зобов'язав потерпілу забезпечити присутність свідків, які могли б підтвердити факт заподіяння тілесних ушкоджень. У зазначе- ний час суддя розпочав судовий розгляд справи. Втім, у підго- товчій частині судового розгляду Щерба звернулася до суду із заявою про те, що вона порозумілася із Заїкою і не бажає, щоб він був притягнутий до кримінальної відповідальності. З огляду на це суддя виніс постанову про закриття кримінальної справи.
Яким є порядок розгляду суддею скарги про злочин?
Якими правами наділений потерпілий у ході розгляду кримінальної справи приватного обвинувачення?
Дайте правову оцінку діям суду в описаній ситуації.

ЗМІСТ

Передмова З
Тема 1. Поняття, суть, завдання та система
кримінального процесу України.
Предмет і система курсу 10
Тема 2. Кримінально-процесуальне законодавство. . . 16 Тема 3. Принципи кримінального процесу України. . . 22 Тема 4. Суб'єкти кримінально-процесуальної
діяльності ЗО
Тема 5. Докази (загальні положення). Ціль, предмет,
межі доказування та докази у кримінальному
процесі 42
Тема 6. Процес доказування у кримінальній справі та
його суб'єкти 50
Тема 7. Показання осіб як докази в кримінальному
процесі 56
Тема 8. Речові докази у кримінальному процесі 61
Тема 9. Висновок експерта як джерело доказів у
кримінальному процесі 66
Тема 10. Протоколи слідчих і судових дій та інші
документи як джерело доказів 71
Тема 11. Запобіжні заходи 79
Тема 12. Порушення кримінальної справи 87
Тема 13. Загальні умови досудового розслідування
кримінальних справ 95
Тема 14. Пред'явлення обвинувачення та допит
обвинуваченого 103
Тема 15. Слідчі дії 111
Тема 16. Зупинення досудового слідства та його
закінчення шляхом закриття кримінальної
справи або направлення її до суду для
звільнення обвинуваченого від
кримінальної відповідальності 122
Тема 17. Закінчення досудового слідства складанням
обвинувального висновку 133
Тема 18. Підсудність та попередній розгляд
кримінальної справи суддею 143
Тема 19. Загальні положення судового розгляду .... 149

Тема 20. Судовий розгляд кримінальної справи 156
Тема 21. Вирок суду 162
Тема 22. Апеляційне провадження 169
Тема 23. Касаційне провадження 180
Тема 24. Виконання вироку, ухвали і постанови суду. . 188 Тема 25. Перегляд судових рішень у порядку
виключного провадження 196
' Тема 26. Особливості провадження у справах про
злочини неповнолітніх 203
Тема 27. Застосування примусових заходів медичного
характеру 214
Тема 28. Спрощені форми провадження у
кримінальних справах 222



­ 15

Приложенные файлы

  • doc 18322541
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий