na_disk


РОЗДІЛ 1
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА В
СУЧАСНИХ УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Організаційно-правова характеристика ПАТ «Поліпласт»
Приватне Акціонерне Товариство «Поліпласт» з 1996 року є одним з ведучих імпортерів та дистриб'юторів товарів господарчо-побутового призначення виробництва Польща, яке розташоване за адресою: 49083, Україна м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, тел.: 8 (056) 371-79-80 та електронна адреса – [email protected] Ідентифікаційний код 05743013. Довiдка про взяття на облiк платника податкiв вiд 17.05.10 р. № 15593/284, взяття на облiк вiд 05.07.96 р. № 730 ДПI у м. Дніпропетовську. Свiдоцтво про реєстрацiю платника ПДВ № 30461046 серiя НВ № 107177 вiд 05.07.96 р. Iндивiдуальний податковий номер 057430121030. Банк, який обслуговує емітента за поточним рахунком у національній валюті – Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «Приват Банк» в місті Дніпропетровськ. МФО банку – 305299 , поточний рахунок – 32099100400.
До підприємства належать магазини «Господарчі товари» та «Янтар» .
ПАТ «Поліпласт» створене згідно чинного законодавства України [1]. На підприємстві укладений договір про створення і діяльність товариства від 03.07.96 р.
Установчими документами підприємства називається комплект документів встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права.
Нами було розглянуто такі установчі та внутрішні нормативні документи ПАТ «Поліпласт»: Статут підприємства, колективний договір, наказ № 1 „Про облікову політику підприємства".
Підприємство набуло права юридичної особи з моменту реєстрації, має самостійний баланс, власні основні і оборотні засоби, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп,
фірмовий, торговий і товарні знаки.
Підприємство від свого імені укладає договори, контракти, набуває майнові та особисті немайнові права. Воно може бути позивачем і відповідачем в суді, може здійснювати експортні та імпортні операції для господарської діяльності.
Підприємство має право на прийняття робочої сили, умови оплати праці, надання відпусток, визначаються в трудових договорах, контрактах, що укладаються з кожним працівником.
Працівники підлягають соціальному страхуванню та соціальному забезпеченню в порядку, передбаченому законодавством.
Працівники підприємства несуть відповідальність за результати фінансової та господарської діяльності фірми, а також зміцнення та збереження її власності.
Середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві за 2011 р. склала 208 чоловік, а за даними статистичних спостережень за 2010 р. – 146 чол.. Чисельність працюючих зросла на 62 працівники – це сталося в результаті відкриття нового магазину вул. М. Островського 75, «Янтар».
Держава не несе відповідальності за зобов’язання ПАТ «Поліпласт», так само як підриємство не відповідає по зобов’язаннях держави. Учасники підприємства несуть відповідальність в межах своїх вкладів.
Учасниками компанії є: Шевченко Богдан Євгенович, Гулецький Володимир Лук’янович, Гетьман Любов Петрівна. Генеральний директор обирається одним із учасників товариства і керує поточною діяльністю. Порядок його діяльності встановлюється трудовим договором. Генеральний директор забезпечує рентабельність і перспективний розвиток ПАТ «Поліпласт», організовує виконання рішень зборів, приймає на роботу і проводить звільнення працівників. Він також представляє товариство у відносинах з організаціями, підприємствами, установами, державним органами, законодавчими партнерами і несе відповідальність за діяльність фірми.
Організаційна структура ПАТ «Поліпласт» представлена на рис. 1.1.

Директор

Дільниця
експедирування
товарів
Бухгалтерія


Програміст

Економіст

Торговий відділ
Оптово-роздрібна
мережа
Група технологій
та якості


Відділ кадрів

Магазин
«Господарчі товари»
Магазин
«Янтар»

Адміністративно-господарчий відділ




Рис. 1.1. Організаційна структура ПАТ «Поліпласт»
Управлінська структура підприємства наведена на рис. 1.2.
Бухгалтерія є самостійним структурним підрозділом ПАТ «Поліпласт» і підпорядковується головному бухгалтеру. Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади наказом керівника організації. У складі бухгалтерії існують: розрахунковий, матеріальний і зведений відділи. Розрахунковий відділ займається комплексом робіт з обліку розрахунків по оплаті праці, розрахунків з ЄСВ, а також відповідної звітністю. Матеріальний відділ відповідає за ведення обліку та здійснення контролю за наявністю та
рухом матеріальних ресурсів. На зведений відділ покладається узагальнення даних бухгалтерського обліку, складання бухгалтерської звітності. Обов'язки кожного з бухгалтерів строго визначені посадовими інструкціями.
Директор

Менеджер з постачання
Головний бухгалтер

Обліковий персонал

Начальник дільниці експедирування товарів


Організатор оптово-роздрібної торгівлі
Програміст
Сортувальники

Економіст

Начальник торгового відділу

Організатор оптово-роздрібної торгівлі
Завідуючі магазинами
Начальник відділу кадрів

Начальник адміністративно-господарчого відділу


Продавці
Прибиральники

Прибира-льники
Сторож
Секретар-друкарка
Електро-механік


Рис. 1.2. Організаційна структура управління ПАТ «Поліпласт»
ПАТ «Поліпласт» має високий рівень автоматизації облікових робіт, кожен з працівників бухгалтерії має ПК, зі встановленою програмою «Галактика ERP» що дає можливість використовувати робочий час з
найбільшою ефективністю і зберігати більшу частину інформації (крім
суворо документованої) на електронних носіях.
Організаційна структура бухгалтерії наведена на рис. 1.3.
Головний бухгалтер


Центральна бухгалтерія

Каса
Зведений відділ
Матеріальний відділ
Розрахунковий відділ


Обліковий персонал виробничих підрозділів

Рис. 1.3. Організаційна структура бухгалтерії ПАТ «Поліпласт»
Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді Наказу про облікову політику, якому після його затвердження надається статус юридичної документа.
Бухгалтерія господарств користується новим планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, розроблених та затверджених Міністерством фінансів України [2].
Бухгалтерський облік здійснюється із застосуванням журнально-ордерної форми.
ПАТ «Поліпласт» застосовує прямолінійний метод нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів.
Підприємство не проводить нарахування зносу на об’єкти, вартість яких протягом часу їх експлуатації не зменшується, а також на об’єкти, використання яких приносить постійний або зростаючий прибуток. До таких об’єктів належать права «ноу-хау», товарні знаки тощо.
Товариство створено для здійснення підприємницької діяльності участників з метою отримання прибутку від господарської діяльності, направленої для задоволення потреб народного господарства і населення в товарах і послугах.
Предметом діяльності ПАТ «Поліпласт» є: роздрібна та оптова торгівля товарами господарчо-побутового призначення. Асортимент, яких включає 2000 найменувань товарів з пластмаси, дерева, скла, і метала. Весь асортимент можна розділити на шість основних товарних груп: кухонний інвентар, посуд, ємкості для зберігання; аксесуари для ванної кімнати, все для сушки білизни; інвентар для прибирання, мочалки, губки; аксесуари для квітів, саду, городу; товари для дітей; господарський інвентар; вішалки для гардероба.
Компанія представляє в Україні продукцію таких відомих брендів: як CURVER, PLAST TEAM, PLAFOR, YORK, MTM, MARC-TH, AGD PASTERSKI, PROSPERPLAST, KARO PLAST, SNB, DASTAL.
Поставки здійснюються зі складів в Дніпропетровську, Києві, Донецьку, Харкові, Одесі, Львові, Кривому Розі, Севастополі, Суми. Підприємство пропонує широкий асортимент, конкурентну ціну, гнучку систему знижок, а так само пільгові форми оплати для постійних партнерів.
1.2. Аналіз господарчої діяльності ПАТ «Поліпласт» за 2011-2010 рр.
За умов переходу економіки України до pинкових вiдносин, суттєвого pозшиpення пpав пiдпpиємств у галузi фiнансово-економiчної дiяльностi значно зpостає pоль своєчасного та якiсного аналiзу фiнансового стану пiдпpиємств, оцiнки їхньої лiквiдностi, платоспpоможностi i фiнансової стiйкостi та пошуку шляхiв пiдвищення і змiцнення фiнансової стабiльностi.
Аналіз фінансового стану – це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.
Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємопов'язані, мають спільну
інформаційну базу (рис. 1.4).
Аналіз господарської діяльності підприємства


Управлінський аналіз
Фінансовий аналіз


Внутрішньо-господарський аналіз за даними управлінського обліку
Внутрішньо-господарський аналіз за даними бухгалтерського обліку та звітності
Зовнішній аналіз за даними публічної фінансової (бухгалтерської) звітності

Рис. 1.4. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу
господарської діяльності підприємства
Інформаційною базою для аналізу ПАТ «Поліпласт» являються дані фінансової звітності за 2010 – 2011 рр., а саме Баланс (Додаток А), Звіт про фінансові результати (Додаток Б), та дані облікової звітності.
Основні техніко-економічні показники представлені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1.
Техніко-економічні показники діяльності ПАТ «Поліпласт»
Показники Звітні дані Відносне відхилення, %
2010 р. 2011 р. 1 2 3 4
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг 75023,00 101591,00 135,41
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 67259,00 92719,00 137,85
3. Прибуток (збиток) 9925,00 10035,00 101,11
4. Фінансовий результат від операційної діяльності 3144,00 2133,00 67,84
5. Чистий прибуток 639,00 455,00 71,21
6. Собівартість реалізованої продукції (товарів,робiт, послуг) 57334,00 82684,00 144,2
7. Адміністративні витрати 5006,00 6049,00 120,83
8. Витрати на збут 1061,00 1939,00 182,75
9. Інші операційні витрати 20704,00 94728,00 457,53
10. Повна собівартість готової продукції. 84105,00 185400,00 220,44
11. Фінансові витрати 5194,00 6044,00 116,36
12. Інші витрати 615,00 408,00 66,34
Продовження табл. 1.1.
1 2 3 4
13. Повна собівартість реалізованої продукції 89914,00 191852,00 213,37
14. Матеріальні затрати 48976,00 68104,00 139,06
15. Витрати на оплату праці 9663,00 12227,00 126,53
16. Відрахування на соціальні заходи 3755,00 5044,00 134,32
17. Амортизація 5006,00 5886,00 117,58
18. Інші операційні витрати 1520,00 2279,00 149,93
19. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) 0,15 0,22 146,67
20. Коефіцієнт оборотності власного капіталу 0,56 0,76 135,71
∑ 584566,00 869577,00 З даних табл. 1.1. видно що чистий прибуток на кінець 2010 р. дорівнював 639 тис. грн., а на кінець 2011 р. він зменшився до 455  тис. грн.. Для того, щоб з’ясувати, в результаті чого підприємство зменшило прибуток розглянемо більш детально фінансові результати. Дохід від реалізації продукції за звітний рік збільшився на 35,41% або на 26568 тис. грн., собівартість реалізованої продукції збільшилась на 44,21% або на 25350 тис. грн., отже збільшення собівартості вплинули на зменшення чистого прибутку, але все одно прибуток на кінець 2011 р. збільшився і дорівнює 10035 тис. грн., що на 110 тис. грн. більше, ніж в 2010 р.. На зменшення чистого прибутку вплинуло збільшення інших операційних витрат, витрат на збут  та адміністративних витрат. Отже, як видно з проведеного аналізу повна собівартість реалізованої продукції на 96,64% складається з повної собівартості готової продукції. Великі зміни відбулися в 2011 р., це пов’язано зі збільшення виробництва продукції. В 2011 р. найбільше збільшення відбулося в інших операційних витратах – на 49,93%, а матеріальні витрати також збільшились на 39,06% і становлять вже 68104 тис. грн.. Показником, що впливає на фінансові процеси та стан господарських суб’єктів є коефіцієнт оборотності оборотних засобів. Він характеризує швидкість руху оборотних засобів, тобто оборотні засоби за звітний період зробили 0,22 оборотів, а за попередній рік 0,15 оборотів.
Результати фінансового аналізу наведені в табл. 1.2.
Аналізуючи майновий стан ПАТ «Поліпласт» розрахуємо коефіцієнт зносу основних засобів, який не збільшується, але залишається дуже високим на рівні 76,6%. У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність. Аналізуючи дані, наведені в таблиці можна зробити наступні висновки. Коефіцієнти ліквідності визначають рівень платоспроможності підприємства. Всі показники ліквідності протягом звітного періоду збільшилися, тобто  платоспроможність підприємства дуже висока. Менше рекомендованого показника лише коефіцієнт абсолютної ліквідності – 0,012.
В попередніх розрахунках ми бачили, що проблеми у підприємства заключаються в запасах. Згідно табл. 1.2 ми бачимо, що підприємство не є абсолютно платоспроможним протягом двох періодів і ця неплатоспроможність з кожним роком збільшується. Коефіцієнт автономії зменшився на 0,04; фінансування збільшився на 0,29.
Коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів визначає, чи може підприємство залучати до господарського обороту залучений капітал. У 2011 р. ми бачимо, що власних засобів достатньо для покриття чужих джерел.
Підприємство є дуже маневреним.
Отже, згідно проведеного аналізу, можна прослідкувати збільшення майже всіх коефіцієнтів протягом 2011 р., те ж саме відбувалося і в 2010 р. Отже ділова активність підприємства збільшується. Показником, що впливає на фінансові процеси та стан господарських суб’єктів є коефіцієнт оборотності оборотних засобів. Він характеризує швидкість руху оборотних засобів, тобто оборотні засоби за звітний період зробили 0,22 оборотів, а на початку 2011 р. 0,16 оборотів. Майже всі показники  періоду оборотності зменшились. Це відбулося в результаті більш менших темпів збільшення активів та пасивів по відношенню до реалізації продукції.
На протязі двох років всі показники рентабельності зменшувалися, це свідчить про погіршення фінансової діяльності підприємства.
1.3. Поняття МШП, класифікація, оцінка, умови визнання
В процесі своєї господарської діяльності кожна організація набуває і використовує велику кількість предметів, які враховуються не в складі основних коштів, а в складі виробничих запасів [3, с. 6]. Такі предмети в бухгалтерському обліку прийнято називати малоцінними і швидкозношувальними предметами. Згідно П(С)БО 9 «Запаси» [4] МШП визначаються за єдиним критерієм – строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо.
Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам’ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу до МШП не належать і обліковуються як товари.
В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи (рис. 1.5).
Малоцінні засоби

Оборотні
Рахунок 22 «Малоцінні швидкозношувальні предмети»
Строк корисного використання менше одного року або менше одного операційного циклу, якщо він перевищує рік


Необоротні
Субрахунок 112 «Малоцінні необоротні активи»
Строк корисного використання більше одного року або одного операційного циклу, якщо він перевищує рік


Рис. 1.5. Класифікація малоцінних засобів для
цілей бухгалтерського обліку
Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують.
МШП за своєю функціональною роллю в підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.
Наразі до МШП відносять (рис. 1.6).
Класифікація МШП



Тимчасові споруди
Предмети на прокат
Тара
Знаряддя лову
Спецодяг та постільні принадлежності
Інструменти і пристосування


Спеціальне призначення
Загальне користування


Свердла
Молотки
Лещата
Безмоторні пили Сучкорізи
Рукавиці Комбінезони Гумові чоботи Простирадла Трали Неводи Сіті Ящики Діжки Мішки Сезонні дороги Пересувні будинки Бензозаправки Майстерні
Рис. 1.6. Класифікація МШП
По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх скаду малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.
По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.
МШП можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації (в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.
Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.
Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:
– метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів: вартість запасів, що вибувають визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при надходженні.
– метод середньозваженої собівартості: оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.
– метод нормативних витрат: при використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і переглядатися підприємством.
– метод ціни продажів: даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.
– метод ФІФО: оцінка запасів по методу ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом надходження запасів.
Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: МШП , які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року. Тобто до МШП належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому такі предмети, незалежно від вартості, визнаються малоцінними і швидкозношуваними й обліковуються як запаси. МШП, строк корисного використання яких більше одного року, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів. Проте Положенням (стандартом) 9 не визначено, які предмети належать до малоцінних і швидкозношуваних з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів – запасів. Отже, основна проблема, пов'язана з обліком МШП, полягає у визначенні їх вартісної межі. Таку межу підприємства визначають самостійно, виходячи з конкретних умов господарювання. Умови визнання МШП представлені (рис. 1.7).
Малоцінні та швидкозношувані предмети
Визначається активом
Строк корисного використання яких становить не більше як один рік або нормальний операційний цикл, якщо він не перевищує одного року
Вартість визначена наказом про облікову політику підприємства
Ймовірність одержання підприємством у майбутньому економічних вигод
Вартість може бути достовірно визначена
Входить до складу «Запаси»

Рис. 1.7. Умови визнання МШП

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ
ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ
2.1. Документальне оформлення наявності та руху МШП на ПАТ «Поліпласт»
Документальне оформлення надходження, наявності та руху МШП – досить складний процес, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.
Всі операції по надходженню і списанню матеріальних цінностей на підприємствах повинні оформлюватися типовими формами документів, затвердженими наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» [5]. Типові форми документів оформлення операцій з МШП представлені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Первинні документи з обліку МШП
№ Форми Назва форми Призначення документу
1 2 3
МШ-1 Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) Використовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду
МШ-2 Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (Додаток В) Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП
МШ-3 Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт
МШ-4 Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів Застосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП
МШ-5 Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття
Продовження табл. 2.1.
1 2 3
МШ-6 Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування
МШ-7 Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання
МШ-8 Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (Додаток Д) Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю
Основними формами документів з оприбуткування сировини та матеріалів на досліджуваному підприємстві є:
– рахунок-фактура (типова форма № 868);
– доручення (типова форма № М-2);
– прибутковий ордер (типова форма № М-4);
– податкова накладна, реєстри обліку придбання і обліку продажу товарів (типові форми затверджені до використання Порядком ДПА № 165).
Придбанням МШП в ПАТ «Поліпласт» займається відділ постачання, який з кожним постачальником укладає договір.
У договорі обов’язково відображаються: найменування і кількість матеріальних цінностей, їх ціна, термін постачання і порядок розрахунків. На підставі договорів постачальники оформляють рахунки-фактури (типова форма № 868), які є розрахунковими документами і виписуються на кожну партію відвантажених МШП. У договорі зазначаються найменування, адреса і розрахункові рахунки постачальника і платника, також розрахунок вартості, пред’явленої платнику для оплати і найменування, кількість, ціна і сума цінностей, ПДВ. Рахунок-фактура на підприємстві призначено для оформлення платіжних доручень банку для оплати за матеріальні цінності.
Наказом директора ПАТ «Поліпласт» визначений перелік осіб, яким може бути видана довіреність на отримання у постачальника матеріальних цінностей.
Оформлення доручень здійснює бухгалтер матеріального відділу за умови, якщо за попередню доручення особа, якій вона була видана, вже звітувала. Кожне доручення реєструється в журналі довіреностей № М-3, який знаходиться в бухгалтерії. Всі сторінки журналу реєстрації доручень пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства.
Отримані за дорученням сировина та матеріали співробітником підприємства здаються на склад. Комірник оформляє надходження цінностей випискою прибуткового ордера типової форми № М-4 або розпискою про одержання на товарно-транспортній накладній типової форми № 1-ТН (Додаток Е), що виписується постачальником (вантажовідправником).
Прибутковий ордер (типова форма № М-4) призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників, заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальника, використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку надходження запасів.
Співробітник підприємства, який здав комірнику матеріальні цінності представляє супровідні документи постачальника (ф. № 1-ТН) бухгалтеру матеріального відділу, який здійснює відмітку в журналі реєстрації доручень про її використання і ставить свій підпис.
Один раз на квартал спеціально створеною комісією проводиться списання використаних бланків доручень і оформляється – Акт списання бланків доручень.
Товарно-транспортна накладна (типова форма № 1-ТН) в ПАТ «Поліпласт» є основним первинним документом з оприбуткування матеріалів та МШП. Вона є комбінованим документом і складається з трьох самостійних розділів: відомостей про вантаж, вантажно-розвантажувальних робіт, іншої інформації [6, с. 28].
Розділ «Відомості про вантаж» містить усю інформацію про перевезення матеріальних цінностей і є підставою для оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку МШП. Товарно-транспортна накладна виписується у чотирьох примірниках:
– перший екземпляр залишається у вантажовідправника і є підставою для списання матеріальних цінностей;
– другий є супровідним документом на перевезення вантажів і призначений для оприбуткування його покупцем;
– третій екземпляр (є підставою для проведення розрахунків за виконані транспортні послуги) з даними таксування і підписом таксувальника перевізник направляє заказнику автотранспорту для оплати;
– четвертий екземпляр разом з подорожнім листом вантажного автомобіля (ф. № 2-ТН) залишається у перевізника для обліку його транспортної роботи.
Товарно-транспортна накладна може бути прибутковим документом тільки при відсутності між фактичними даними і даними супровідних документів.
При виявленні кількісних чи якісних розбіжностей у кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також при відсутності платіжних документів при надходженні матеріалів, здійснюють складання Акту про приймання матеріалів (типова форма № М-7). Акт складається у двох примірниках приймальною комісією, яка призначається керівником підприємства, з обов’язковою участю завідуючого складом та представника відправника (постачальника) або представника відділу постачання ПАТ «Поліпласт». Акт виступає підставою для оприбуткування матеріалів.
Після приймання цінностей акти з супровідними документами передаються: один примірник в бухгалтерію для обліку руху матеріальних цінностей, а другий – відділу постачання для направлення листа претензії постачальнику.
При видачі МШП працівникам ПАТ «Поліпласт» в коморі застосовується «Картка обліку МШП» форма № МШ-2 (Додаток В). Вона заповнюється в одному екземпляр комірником на кожного робітника, який отримав ці предмети. Обов'язково вказуються найменування цінностей, одиниця вимірювання, кількість, ціна і загальна собівартість відпущених МШП.
Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання МШП форма № МШ-8 (Додаток Д).
При поломці, і втраті інструментів чи інших МШП складається «Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів» форма № МШ-4. Складається в одному екземплярі майстром і начальником цеху (ділянки) на одного або декількох робочих. При пред'явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку МШП форма № МШ-2 (Додаток В). Акт вибуття потім прикладається до акта списання форма № МШ-8 [7, с. 129].Для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатний-них для подальшого використання МШП і здавання їх в комору для утилізації Акт складається в одному екземплярі комісією. Після здачі списаних предметів до комори для утилізації акт з розпискою комірника здається в бухгалтерію [8, с. 411].
Працівники бухгалтерії підприємства зобов'язані систематично, не рідше одного разу на тиждень (декаду), здійснювати перевірку своєчасності, достовірності записів, і оформлення первинних документів за складськими операціями, підтверджуючи їх своїм підписом на відповідній картці складського обліку [9, с. 325].
Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється Актом передачі
МШП в експлуатацію. Дані первинного обліку узагальнюються в оборотних відомостях. Організація обліку МШП в експлуатації має визначені особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш розповсюджених з них.
Кожен з перерахованих документів складається в момент здійснення відповідних операцій із МШП. Їх можуть виписувати комірники, інструментальники, облікові та інші працівники, які несуть матеріальну відповідальність за малоцінні та швидкозношувані предмети [10, с. 6-9].
На різні види МШП акти на списання складаються окремо.
З метою скорочення та оптимізації документообігу на ПАТ «Поліпласт» за допомогою бухгалтерської програми «Галактика ERP » МШП оформлюється прибутковими та видатковими накладними з урахуванням найменувань.
2.2. Облік спецодягу на ПАТ «Поліпласт»
До спеціального одягу, спеціального взуття і засобів індивідуального захисту відносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т. п. Класифікація спецодяг, що надається працівникам в представлена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Види спецодягу
Вид забезпечення працівниківНа підставі чого надається На підставі чого класифікується
1 2 3
Спеціальний одяг Обов'язковість надання передбачено КЗпП [11, ст. 163] і Закону про охорону праці [12, ст. 8] Одяг (взуття) відноситься до спеціального, якщо його видачу для певного виду робіт або професій передбачено Типовими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту (зазначено у відповідному переліку)
Спеціальне взуття Засоби індивідуального захисту Формений одяг1Обов'язковість забезпечення передбачено Правил торгівлі продтоварами [13, п. 9] і Правил торгівлі непродтоварами [14, п. 1.9] Одяг (взуття) відноситься до форменого, якщо його призначено для дотримання санітарних вимог, що висуваються до виду діяльності чи професії
Фірмовий одяг2Може надаватися для присвоєння такому суб'єкту вищої категорії класності (як правило, використовується з рекламною метою для формування іміджу і торговельної марки) Одяг (взуття) можна віднести до фірмового, якщо його елементи є одними зі складових, що формують стиль підприємства (магазину, виробника тощо). Тобто фірмовим може вважатися одяг (взуття), що має символіку такого підприємства, зображення його товарного знака, виконана у його фірмовій кольоровій гаммі, що підкреслює його стилістичний образ
Примітка:
У межах цієї статті не розглядаються питання про формений одяг посадових осіб органів державної влади та осіб, які перебувають на державній службі. Наприклад, формений одяг мають особи начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, митної служби тощо. Вигляд і перелік такого форменого одягу установлюються КМУ.
На нашу думку, є різновидом форменого одягу.
Бухгалтерський облік спецодягу залежить від строку його експлуатації. Очікуваний строк експлуатації спецодягу визначають, як правило, на підставі типових (галузевих) норм безплатної видачі одягу, і якщо він не перевищує 1 року, то спецодяг зараховують до складу запасів як МШП. Облік спецодягу як МШП ведеться з використанням однойменного рахунка 22. За дебетом цього рахунка відображається придбання спецодягу, а за кредитом – її відпуск в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат. Далі ведеться оперативний кількісний облік МШП у розрізі матеріально відповідальних осіб та місць експлуатації протягом строку їх фактичного використання [4, п. 23]. Іноді на склад підприємства повертають раніше виданий одяг, ще придатний до подальшого використання. Це відбувається, наприклад, унаслідок звільнення працівника або його переведення на іншу роботу, для якої видачу спецодягу не передбачено відповідними нормами. Повернення спецодягу, як правило, у бухгалтерському обліку не відображається (тобто на рахунок 22 одяг більше не зараховують) [15, с. 199]. А такий його рух фіксується тільки в оперативному обліку – у картці за ф. № МШ-6 (особистій картці обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, форму якої затверджено наказом Мінстату України [5]). У цій картці матеріально відповідальна особа робить запис про повернення спецодягу, а при його видачі іншому працівнику заводить на нього нову картку.
Щодо спецодягу, строк експлуатації якого більше 1 року, то його оприбутковують як об’єкт необоротних активів або на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (ПАТ «Поліпласт» орієнтуються на вартісну межу в 1000 грн., для віднесення активів до основних фондів), або на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи» (якщо вартість спецодягу перевищує встановлену межу).Вартість такого спецодягу підлягає амортизації починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому спецодяг було передано в експлуатацію. Згідно з П(С)БО №7 [16, п. 27] , амортизація інших необоротних активів нараховується із застосуванням прямолінійного або виробничого методу. Водночас для амортизації недорогого одягу, що значиться у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (на субрахунку 112) можуть застосовуватися ще два методи:
– списання 100 % вартості, що амортизується, уже при відпуску спецодягу зі складу в експлуатацію;
– списання 50 % вартості, що амортизується, у першому місяці його використання, а решти 50 % — у місяці вилучення одягу зі складу активів підприємства.
Підприємство має право вибрати будь-який з перелічених методів
амортизації спецодягу та закріпити свій вибір у наказі про облікову політику.
Нарахування амортизації відображається проводкою Дт 23, 91, 92, 93, 94 – Кт 132, а списання спецодягу з балансу Дт 132 – Кт 112, 117.
Щодо витрат на догляд та обслуговування спецодягу, то вони списуються до складу тих же витрат, що і вартість виданого працівникам спецодягу (Дт 23, 91, 92, 93, 94 – Кт 209, 661, 685,...).  Особливості податкового обліку витрат на придбання спецодягу обумовлено в ПКУ [17, р. ІІІ п. 138]. Так, згідно з цим підпунктом витрати платника податків на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідним для виконання професійних обов’язків, включаються до складу витрат за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України [18]. Таким чином, до витрат можна відносити тільки вартість спецодягу в межах норм та переліків, установлених нормативно-правовими актами. Щоправда, при цьому слід пам’ятати про правило, викладене в Переліку № 994 [18, п. 2], відповідно до якого суми витрат на охорону праці, які є складником підготовки, організації та ведення виробництва, ураховуються у складі валових витрат тільки один раз. Інакше кажучи, відобразивши вартість спецодягу у складі витрат як витрати на охорону праці, їх не можна повторно відображати в податковому обліку.
У ПДВ обліку проблем виникнути не повинно. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (відповідно до встановлених переліків та в межах норм) є прямим обов’язком роботодавця. Тому зв’язок витрат на ці цілі з господарською діяльністю підприємства очевидний. А отже, віднести до податкового кредиту суму вхідного ПДВ згідно ПКУ [17] підприємство зможе в загальновстановленому порядку – за наявності податкової накладної.
Відразу зауважимо, що виданий спецодяг не можна розглядати як безоплатно передані товари. Причина в тому, що спецодяг, виданий згідно з нормами Закону про охорону праці [12], є власністю підприємства і його має бути повернено, навіть якщо йдеться про «наднормативний» спецодяг. А отже, видача спецодягу не спричинює виникнення доходу [19, с. 168]
Водночас при передачі одягу в експлуатацію його вартість виключається з перерахунку, що дозволяє зменшити розмір оподатковуваного прибутку підприємства в цей період.
А тепер розглянемо порядок відображення спецодягу в бухгалтерському та податковому обліку підприємства ПАТ «Поліпласт» .
У червні 2011 р. підприємство придбало та видало вантажнику згідно з установленою нормою:
костюм бавовняний вартістю 180 грн. (у тому числі ПДВ – 30 грн.) і строком носіння 12 місяців;
берет вартістю 48 грн. (у тому числі ПДВ – 8 грн.) і строком носіння 12 місяців;
черевики вартістю 240 грн. (у тому числі ПДВ – 40 грн.) і строком носіння 12 місяців;
рукавиці вартістю 12 грн. (у тому числі ПДВ – 2 грн.) і строком носіння 2 місяці;
наплічники вартістю 6 грн. (у тому числі ПДВ – 1 грн.) і строком носіння до зносу.
Загальна вартість спецодягу склала 486 грн. (у  тому числі ПДВ – 81грн.).
Однак уже в серпні 2011 р. працівник звільнився та повернув на склад виданий йому спецодяг. Бухгалтер ПАТ «Поліпласт» за цією операцією складе бухгалтерські проведення, наведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3.
Облік спецодягу
Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік
дебет кредит дохід витрати
1 2 3 4 5 6
Оприбутковано спецодяг 22 631 405,00 — 405,001
Відображено суму сплаченого ПДВ 641 631 81,00 — —
Оплачено рахунок постачальника 631 311 486,00 — —
Видано працівнику зі складу спецодяг 23 22 405,00 — —2
Повернено спецодяг — 3 — — — —
Примітка:
Вартість спецодягу бере участь у перерахунку .Вартість виданого працівнику спецодягу зменшує балансову вартість запасів на кінець звітного періоду.Операція відображається тільки в оперативній обліку: у картці за ф. № МШ-6 робиться відмітка про повернення спецодягу працівником, який звільняється.
2.3. Порядок списання МШП на ПАТ «Поліпласт»
З метою збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, керівник
ПАТ «Поліпласт»повинен належним чином організувати контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Основні шляхи вибуття МШП наведені на рис. 2.1.Списання МШП здійснюється при їх повній зношеності на підставі акта списання МШ-8 (Додаток Д). Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю [5]. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії [20, с. 36].
Вибуття МШП

Відпуск у виробництво
Списання у випадку морального і фізичного зносу
Ліквідація при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях
Передача до статутного капіталу іншого підприємства
Безоплатної передачі




Рис. 2.1. Шляхи вибуття МШП
Для визначення непридатності малоцінних предметів до подальшого використання, неможливості або неефективності проведення відновного ремонту, а також для оформлення необхідної документації та списання зазначених предметів в установі створюються постійно діючі комісії, які: – здійснюють огляд предметів, що підлягають списанню;
встановлюють неможливість їх відновлення і подальшого використання;
визначають можливість використання або реалізації матеріалів, що залишаються від списуваних предметів, і здійснюють їх оцінку, складають акти на списання;
В актах списання зазначаються дані, що характеризують запаси: найменування, опис (марка, сорт тощо), термін перебування в експлуатації, кількість, ціна за одиницю і сума. Докладно вказуються причини списання і спосіб знищення непридатних запасів (якщо реалізація їх неможлива).Акт списання складається комісією у двох примірниках та затвержується керівником установи. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, другий залишається у матеріально відповідальної особи [19, с. 167]. Якщо після ліквідації МШП залишилися різні матеріальні цінності, то вони надходять у розпорядження установи і можуть бути використані для проведення ремонту та інших господарських потреб установи (якщо інше не передбачено чинним законодавством). Такі матеріальні цінності обов’язково повинні бути зараховані до складу запасів установи [21, с. 215]. Облік МШП, що знаходяться на складі, матеріально відповідальними особами ведеться за найменуваннями предметів і кількістю у книзі складського обліку ф. № М-17. Видача цих предметів зі складу здійснюється за накладною (вимогою). При видачі зі складу на предметах ставиться маркірувальний штамп із зазначенням найменування установи, відділення, року і місця видачі їх в експлуатацію. Усі малоцінні та швидкозношувані предмети повинні перебувати на зберіганні в осіб, відповідальних за їх правильну експлуатацію і збереження [22, с. 40].Облік операцій з вибуття та переміщення МШП на ПАТ «Поліпласт» ведеться в меморіальному ордері № 10.
2.4. Синтетичний та аналічний облік МШП на ПАТ «Поліпласт»
Відповідно до П(С)БО 9 [4, п. 7] одиницею бухгалтерського обліку МШП є їх найменування або однорідна група. Аналітичний облік МШП на складі ПАТ «Поліпласт» ведеться по кожному найменуванню в Картках складського обліку матеріалів типової форми № М-12 (Додаток Є). Вона застосовується для оперативного обліку руху матеріалів, МШП по складу. Картка відкривається на кожне найменування, сорт і розмір конкретного виду МШП на рік із переносом залишку запасу на початок року з картки попереднього року.
Зупинимося на деяких загальних принципах, які визначають порядок відображення інформації про МШП в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.
Записи про надходження і вибуття МШП до карток складського обліку здійснюються безпосередньо матеріально відповідальними особами (зав. складом, комірником) на підставі прибуткових і видаткових первинних документів [23, с. 47].
По закінченню звітного місяця завідуючий складом складає звіт про рух матеріальних цінностей і разом з первинними документами подає бухгалтеру матеріального відділу.
Таким чином, первинний облік руху МШП на ПАТ «Поліпласт» організований за допомогою типових форм первинного обліку, на складі аналітичний облік ведеться по кожному найменуванню виробничих запасів з використанням карток складського обліку.
Синтетичній облік МШП на ПАТ «Поліпласт» здійснюється на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (рис. 2.2). Цей рахунок відноситься до рахунків господарських засобів, основний, матеріальний, активний [24, с. 89].
23 «Виробництво»
24 «Брак у виробництві»
26 «Готова продукція»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
41 «Пайовий капітал»
42 «Додатковий капітал»
46 «Неоплачений капітал»
48 «Цільове фінансування та цільові надходження»
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»
64 «Розрахунки за податками та платіжами»
68 «Розрахунки за іншими операціями»
71 «Інший операційний дохід»
74 «Інші доходи»
15 «Капітальні інвестиції»
23 «Виробництво»
28 «Товари»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
39 «Розрахунки майбутніх періодів»
42 «Додатковий капітал»
80 «Матеріальні витрати»
84 «Інші операційні витрати»
85 «Інші витрати»
91 «Загальновиробничі витрати»
92 «Адміністративні витрати»
93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльності»
99 «Надзвичайні витрати»

22 «МШП»

Рис. 2.2. Кореспонденція рахунку 22 «МШП»
За дебетом рахунка відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки облік затрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Під первісною вартістю придбаних малоцінних предметів розуміють фактичну собівартість придбання, яка включає покупну вартість та транспортно-заготівельні витрати (витрати по перевезенню, вантажно-розвантажувальні роботи, оплату послуг посередницьких організацій, митні збори, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів) [4].
Сальдо рахунка 22 дебетове, показує вартість МШП, які знаходяться на складі і відображається в складі статті “Виробничі запаси” у другому розділі активу балансу [25, с. 487].
Основні проведення щодо обліку МШП на ПАТ «Поліпласт» представлено у табл. 2.4.
Таблиця 2.4.
Бухгалтерські проведення щодо обліку МШП на ПАТ «Поліпласт»
Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків  дебет кредит
Придбано МШП 22 631
Внесено МШП до статутного капіталу як внесок учасників 22 46
Безоплатно отримано МШП 22 745
Списано МШП у виробництво 23 22
Списано МШП на загальновиробничі витрати 91 22
Списано МШП на адміністративні витрати 92 22
Списано МШП на збутові витрати 93 22
Списано собівартість реалізованих МШП 943 22
Відображено уцінення МШП 946 22
Як вже зазначалось, завідуючий складом на підставі карток складського обліку складає матеріальний звіт тільки у кількісному виразі. Матеріальні звіти складаються у двох примірниках. Один примірник складається автоматизованим шляхом в бухгалтерії, а другий примірник складає завідуючий складом без застосування комп’ютера. Завскладом по закінченню місяця подає свій примірник до бухгалтерії, де здійснюється перевірка цих двох примірників матеріального звіту. Матеріальній звіт повинний містити: код, найменування матеріалу, одиниці виміру, залишок на початок і кінець періоду, а також надходження та вибуття запасів. До матеріальних звітів на дослідному підприємстві включаються усі матеріали, які були та є у наявності на складі, незалежно від того, був чи не був рух цих матеріалів за звітний місяць.
Найважливішою роботою бухгалтера по обробці звіту комірника про рух МШП є оцінка надходження і вибуття кожної одиниці МШП. У ПАТ «Поліпласт» при оцінці вибулих МШП використовується метод – ФІФО, який в умовах зростання інфляції керівництво вважає більш обґрунтованим для визначення собівартості і фінансових результатів своєї діяльності. Для організації синтетичного обліку МШП бухгалтерія використовує типову кореспонденцію по руху запасів.
МШП ПАТ «Поліпласт» придбає у вітчизняних постачальників, то суму, яку сплачують постачальникові без суми ПДВ відносять в дебет рахунку 22 по кредиту субрахунку в 631 – Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядчиками, а на суму ПДВ складається кореспонденція по дебету субрахунку 641 і кредиту субрахунку 631.
Відомості про надходження і вибуття МШП на підприємстві відображаються у регістрі синтетичного обліку – Головній книзі, яка складається автоматизованим шляхом за допомогою комп’ютерної програми –Галактика ERP. У Головній книзі протягом року на сторінці, що призначена для рахунку 22 – МШП, реєструються певні грошові суми, що пов’язані з рухом МШП. На початку та наприкінці кожного місяця виводяться залишки за дебетом рахунка 22, що свідчать про наявність МШП на складах ПАТ «Поліпласт» Таким чином, синтетичний і аналітичний облік МШП на підприємстві організований відповідно до Інструкції по застосуванню плану рахунків [26], перелік субрахунків і аналітичних рахунків розроблений з урахуванням особливостей діяльності підприємства.
2.5. Автоматизація обліку МШП на ПАТ «Поліпласт»
Контур бухгалтерського обліку управлінської інформаційної системи «Галактика ERP» складається з таких модулів (рис. 2.3):

Рис. 2.3 Головне меню контуру бухгалтерського обліку
Ці модулі забезпечують зв’язок бухгалтерського та оперативного модулів; ведення касових і розрахунково-бухгалтерських операцій; облік МЦ та МШП; розрахунок зарплати, облік основних засобів і нематеріальних активів; ведення Головної книги та формування балансу; проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми.
Модуль «Облік МЦ» («Матеріальні цінності») забезпечує: облік наявності та руху МЦ; оформлення прибуткових (видаткових) ордерів; оформлення накладних на внутрішнє переміщення; розрахунок поточних залишків МЦ; інвентаризацію та дооцінювання МЦ; складання звітів про наявність і рух МЦ; виконання контролю прострочених партій, неліквідованих дефіцитів.
Основні функції цього модуля:
документи (прибутковий ордер, видатковий ордер, картка складського обліку, накладна на внутрішнє переміщення, накладна склад-роздрібна торгівля, накладна МШП, акти);
операції (формування накладних на внутрішнє переміщення, інвентаризація, дооцінювання МЦ, поточні залишки, розрахунок початкових залишків тощо);
звіти (складська відомість, наявність, рух).
Окрема категорія МШП – спеціальний та форменний одяг (СФО) , для автоматизації обліку якого в «Галактиці» пропонується спеціальний модуль. Він призначений для автоматизованого ведення обліку наявності та видавання спецодягу працівникам підприємства.
Модуль «Спецодяг» – складова частина контура «Бухгалтерський облік» і функціональне доповнення до модуля «Облік МШП» («Малоцінка»). Цей модуль доцільно використовувати на підприємстві, коли з «Галактикою» працюють одночасно кілька бухгалтерів і потрібно забезпечувати їхню тісну інформаційну взаємодію (рис. 2.4).
Модулі «Малоцінка» та «Спецодяг» мають спільну картотеку МШП (СФО), і їх облік часто виконується за допомогою однакових господарських операцій.
Модуль «Матцінності» забезпечує контроль залишків МЦ і формування витратних складських ордерів. Після передання МЦ у «Малоцінку (СФО)» всі операції з обліку МШП (СФО) виконуються за модулем «Малоцінка (СФО)».
Дані про операції з модуля «Малоцінка (СФО)» надходять до модуля «Госпоперації», де на їх основі формуються бухгалтерські проводки. На основі відомостей із модуля «Госпоперації» засобами модуля «Баланс, бухзвітність» формуються єдиний баланс та конкретна бухгалтерська звітність.

Рис. 2.4. Інформаційні зв’язки модуля СФО з іншими модулями
Розглянемо фунціональні можливості модуля «Спецодяг» (рис. 2.5). Усі операції цього модуля умовно поділяють на дві частини: МШП-операції –загальні операції для МШП та СФО; СФО-операції – застосовуються тільки для СФО.

Рис. 2.5. Структура модуля «Спецодяг»
До загальних для МШП та СФО операцій належать: оприбуткування; переведення МШП із катеогорії МЦ; внутрішнє переміщення.
Спеціальні операції модуля «Спецодяг» дають можливість вести персоніфікований облік: видавання СФО працівникові (з оформленням вимоги); повернення СФО; планове та позапланове списання СФО з працівника; переведення працівника в інший підрозділ; звільнення працівника та розрахунки з ним.
Записи про оприбуткування та витрати в результаті операцій із СФО заносяться в картку обліку СФО. За кожним оприбуткуванням формується окремий запис.
Операції з СФО класифікують за такими ознаками:
– приходні операції: прихід СФО від постачальника; прихід із передання МЦ у СФО;
– витратні операції: нарахування зношуваності; списання та вибуття СФО;
переміщення (приходно-витратні операції): внутрішнє переміщення; повернення СФО; переведення працівника; передавання в експлуатацію; видавання СФО;переоцінювання.
Нарахування зношуваності та переоцінювання виконуються тільки засобами модуля «Малоцінка».
У системі використовуються такі класифікатори та довідники: норми видавання спецодягу (довідник, який містить перелік норм, що регулюють отримання працівником спецодягу); групи спецодягу (довідник, який містить класифікатор груп СФО); індекс споживацьких цін (реєстр, у якому зберігаються значення індекса цін на зазначену дату).
Предмети СФО розрізняються за найменуванням, за кодом групи МЦ та номенклатурним номером. Групи (предмети) СФО зі своїми кодами утворюють довідник груп СФО, який має таку структуру:
одяг форменний;
засоби захисту: каски, чоботи, жилети, рукавиці (бавовняні, з надолонником із ПВХ, із брезентовим надолонником);
одяг сезонний.
Модуль «Спецодяг» дає можливість формувати чотири види звітів: наявність спецодягу (у запасі або тільки в носінні); рух спецодягу; реєстри виданого СФО; ростовочна відомість (відомість потреби в СФО на конкретний період із зазначенням росту, розміру тощо).
РОЗДІЛ 3
АУДИТ ОПЕРАЦІЙ З МАЛОЦІННИМИ
ШВИДКОЗНОШУВАНИМИ ПРЕДМЕТАМИ
3.1. Основні завдання, джерела інформації аудиту МШП та нормативно-правові документи, що його регулюють
Аудит МШП проходить у складі аудиту виробничих запасів, які становлять значну частину вартості майна ПАТ «Поліпласт». Мета аудиторської перевірки МШП полягає в підтвердженні достовірності даних по наявності і руху МШП, встановленні правильності оформлення операцій по МШП відповідно до діючих нормативних актів України.
Аудитори як правило проводять вибіркову перевірку МШП яка є більш ефективною в порівнянні з суцільною.
Основними завданнями аудиту МШП є:
підтвердження достовірності показників бухгалтерського обліку по статті МШП;
перевірка повноти і своєчасності оприбуткування МШП;
підтвердження доцільності і законності операцій по відпуску і списанню МШП;
перевірка організації складського господарства і забезпечення збереження МШП;
оцінка якості проведення інвентаризації МШП;
перевірка порядку формування вартості МШП;
вивчення інших особливостей, які пов’язані безпосередньо з особливостями діяльності організації, що перевіряється.
Об’єктами аудиту МШП на ПАТ «Поліпласт» є: прийом матеріальних цінностей за кількісною та якісною ознакою; збереження одержаних МШП в коморах; псування МШП; дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У результаті проведення аудиту МШП необхідно використовувати різні способи та прийоми.
Основними із них є: з’ясування відповідності фактичних сум залишків МШП з їх даними згідно попередньої інвентаризації, а також із сумами матеріальних цінностей, відображених в первинних і зведених документах та регістрах бухгалтерського обліку і документованими витратами цих об’єктів обліку. Цей прийом необхідно використовувати аудитору, якщо виникає підозра у відношенні приписок МШП у інвентаризаційних описах підприємства з метою приховування нестач, крадіжок чи зловживань; контрольне порівняння фактичних залишків МШП із даними останньої інвентаризації; завищення цін на товаро-матеріальні цінності, що відпускалися по документам [27, с. 74].
Джерела інформації МШП такі: первинні документи, рахунки-фактури, накладні, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні (Додаток Е), картки складського обліку (Додаток Є), а також відповідні форми: наказ про облікову політику підприємства; записи на рахунках бухгалтерського обліку; МШ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів" (Додаток В); МШ-4 "Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів" ; МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристосування) та обмін їх на придатні" ; МШ-7 "Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування"; МШ-8 "Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів (Додаток Д).
Нормативні джерела використані аудитором в процесі проведення аудиту наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Нормативні джерела проведення аудиту
Назва документа Зміст інформації Використання інформації в процесі аудиту
1 2 3
Закон України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»[28]
Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в
Україні Цей нормативний акт використовується з метою контролю за формуванням обліку доходів і витрат, веденням бухгалтерського обліку і поданням фінансової звітності у порядку, встановленому законодавством про систему обліку і звітності
Продовження табл. 3.1.
1 2 3
П(С)БУ 11 «Зобов’язання» [29] Це положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.
Норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
Визначає визначення та оцінку зобов’язання Нормативний акт використовується для визначення та оцінки зобов’язання
Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» [30] Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків Регламентує форми і порядок розрахунків
Про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2011 р. [31] Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення Керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності
Кодекс етики аудитора [32] Вимоги до професійних якостей аудитора Аудитор виконує завдання на професійному рівні
3.2. Методика та організація аудиту МШП на ПАТ «Поліпласт»
Методика проведення аудиторської перевірки МШП повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає :
перелік основних нормативних документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;
первинні документи з надходження, збереження, переміщення та витрат малоцінних та швидкозношуваних предметів;
регістри аналітичного та синтетичного обліку та фінансову звітність;
класифікатор можливих порушень з обліку МШП;
методи збору аудиторських доказів, що використовуються при аудиті малоцінних та швидкозношуваних предметів та опис їх контрольних процедур.
На першому етапі аудиту з МШП аудитор розробляє план аудиторської перевірки та програму (Додаток Ж), де визначає важливі ділянки перевірок, загальний план аудиту з обліку МШП представлений табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Загальний план аудиту з обліку МШП
Види робітСтроки виконання,
днів Виконавці
1 2 3
Укладання договору, підготовка програми аудиторських процедур, ознайомлення з установчими документами підприємства та його діяльністю, вивчення системи внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку, перевірка дотримання положень облікової політики 1 Петренко Ю.Р.
Ващенко О.М.
Аудит аналітичного обліку руху МШП на складах підприємства 1 Петренко Ю.Р.
Аудит обліку використання МШП, списання недостач, втрат і розкрадання 1 Ващенко О.М.
Аудит зведеного обліку МШП 1 Петренко Ю.Р.
Проведення аналізу використання МШП 1 Ващенко О.М.
Підготувати аудиторський висновок. Скласти й підписати акт про виконану роботу. Обговорити з клієнтом питання щодо продовження співпраці. 1 Петренко Ю.Р.
Програма аудиту на даному підприємстві представлена в табл. 3.3.
Таблиця 3.3.
Програма аудиту на ПАТ «Поліпласт»
Найменування аудиторських процедур Період Документи, що перевірябться
1. Аудит аналітичного обліку руху МШП на складах підприємства
Вивчення організації зберігання МШП I квартал Інструкція про приймання матеріалів, техпаспорти, книги санітарного стану складів
Перевірка повноти оприбуткування МШП і правильності їх оцінки На протязі року Таблиці звірки внутрішніх документів з документами постачальників
Перевірка повноти і якості інвентаризації МШП Грудень 2011 Наказ про проведення інвентаризації, наказ про облікову політику, таблиці даних інвентаризаційних відомостей
2. Аудит обліку використання МШП, списання нестач, втрат і розкрадань
Вивчення організації ведення обліку МШП I квартал Облікова політика, картки по обліку МШП
Перевірка правильності нарахування зносу і його включення у витрати виробництва 1 раз в квартал Витратні документи по обліку МШП, зведені відомості по обліку зносу
Продовження табл. 3.3.
1 2 3
Перевірка обгрунтованості списання розкрадань, нестач, втрат МШП Грудень
2011 Акти на списання розкрадань, нестач, втрат
3. Аудит зведеного обліку МШП
Перевірка даних аналітичного і синтетичного обліку по синтетичних рахунках, субрахунках, напрямах витрат 1 раз в квартал Зведені відомості по витратах матеріалів, відомості, журнал №5(5А)
Перевірка даних бухгалтерських регістрів і звітності 1 раз в квартал Баланс, таблиці, журнал №5(5А)
4. Проведення аналізу використання МШП
Виявлення невикористаних МШП на протязі звітного року Грудень 2011 Картки складського обліку, оборотні відомості
Виявлення невикористаних МШП понад 1 рік і більше Грудень 2011 Картки складського обліку, оборотні відомості
На другому етапі перевірки аудитор ознайомлюється з організацією та формою ведення обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами. На третьому етапі аудитору необхідно з’ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявленні під час попередньої аудиторської перевірки. На четвертому етапі перевірки аудитор звертає увагу на законність, правильність обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх збереження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку. На останньому етапі аудитор перевіряє забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпуску малоцінних та швидкозношуваних предметів. Послідовність методики проведення аудиту з МШП наведено у вигляді (рис. 3.1).
В обліковій політиці ПАТ «Поліпласт» МШП поділяють на дві групи: одна частина їх належить до запасів, що відображаються у другому розділі активу балансу «Оборотні активи», а друга їх частина входить до складу «матеріальних
необоротних активів», що відображаються у першому розділі балансу «Необоротні активи» і відносяться до складу основних засобів.
Аудитором перевіряється номенклатура МШП і виявляються предмети, які не належать до першої групи, тобто до «оборотних активів».
Визначення належності номенклатури оборотних МШП до запасів, Що відображаються у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»
Організація порядку аудиту нарахування зносу оборотних МШП та віднесення його сум на відповідні об’єкти обліку
Порядок організації оперативного кількісного обліку МШП за місцями їх експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання
Перевірка складського оперативного обліку МШП та їх оцінка
Методика аудиту надходження та використання оборотних МШП
Співставлення аналітичних і синтетичних даних з обліку оборотних МШП


Рис. 3.1. Послідовність методики проведення аудиту з МШП
Аудиторською перевіркою з’ясовується порядок нарахування зносу оборотних активів, що обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». На МШП, які обліковуються на рахунку 22, не нараховується знос. МШП, термін експлуатації яких перевищує один рік або операційний цикл, відображаються у складі необоротних активів на субрахунку 112 "Малоцінні матеріальні активи" з нарахуванням амортизації [33, с. 344].
Аудитор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання, на наявність на всіх підприємствах відповідного маркування (фарбами, прикріпленням жетонів, проставлення штампів тощо), правильне оформлення первинними документами руху МШП.
Після ознайомлення з обліковою політикою ПАТ «Поліпласт» аудитор перевіряє проведені процедури з МШП. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації. Суть аудиторської перевірки зводиться до того, наскільки правильно вона проводилась, як відображені її результати в обліку. Спочатку слід перевірити дотримання до вимог Інструкції щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових засобів, документів і розрахунків [34].
У процесі аудиторської перевірки аудитору потрібно з’ясувати наступні питання:
на базі яких документів проводилась інвентаризація;
склад інвентаризаційної комісії;
правильність оформлення та складання інвентаризаційного опису;
правильність і повнота проведення інвентаризації.
Аудит порівняльної відомості на даному підприємстві необхідно починати з перевірки: повноти і правильності виведення залишків у кількісному виразі; правомірності виявлених відхилень за кількістю; правильності віднесення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку; своєчасність затвердження та відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.
Якщо аудитор бере участь у проведенні інвентаризації, він
здійснює підрахунки МШП, щоб переконатися в повноті і правильності її проведення. При відсутності порушень у проведенні інвентаризації, оформленні надходжень і витрат МШП, фактична їх кількість не може перевищувати максимально можливий їх залишок. Максимально можливий залишок МШП визначається при виконанні таких дій: до залишку запасів згідно інвентаризаційного опису на початок облікового періоду додається кількість матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство протягом інвентаризаційного періоду та виключення МШП згідно видаткових документів, що підтверджують витрати.
Під час проведення інвентаризації аудитор збирає докази про правильне здійснення всіх процедур, проводить контрольні перевірки – звертає увагу на багато вартісні, застарілі та пошкоджені цінності, вивчає правильність відображення в обліку МШП, які належать третім особам, встановлює достовірність визначення залишків цінностей, документів, які відображають рух МШП.
Аудитору необхідно з'ясувати виконання Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" [28, ст. 10], якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому інвентаризації підлягають усі існуючі МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Необхідно встановити достовірність відображення результатів інвентаризації МШП в обліку, якщо виявлена недостача, то їх необхідно відображати відповідно до П(С)БО 9 [4, п. 27], зокрема вартість повністю витрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду, і до прийняття рішень про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в балансовому обліку.
Перевищення максимально можливого залишку МШП свідчить про надходження на підприємство не оприбуткованих цінностей.
Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозаліків нестач і лишків, що виявлені у результаті проведення інвентаризації [35, с. 221]. Нестача МШП, що перебувають на складі, виявлена під час інвентаризації, відображається у такий спосіб: Д-т 947, К-т 22, віднесена на витрати поточного періоду сума ПДВ на вартість МШП, яких бракує, – Д-т 949, К-т 641; віднесені на фінансовий результат (недостача МШП: Д-т 791, К-т 947; віднесена сума недостачі МШП на конкретну особу: Д-т 375, К-т 716 й одночасно Д-т 716, К-т 641 на суму ПДВ, пов'язану з відшкодуванням винною особою.
Сума недостачі погашена винною особою через:
утримання (за заявою) із заробітної плати: Д-т 661, К-т 375;
внесення грошових коштів до каси підприємства: Д-т 301, К-т 375.
Розміри збитків від нестач, крадіжок та псування матеріальних цінностей визначений Порядком № 116 [36]. Необхідно пам’ятати, що згідно Порядку 116 [36] здійснюється відшкодування збитків, нанесених підприємству, а залишок коштів перераховується до державного бюджету. У випадку, якщо винні особи в нестачі, крадіжках не встановлені, або у відшкодуванні їх відмовлено судом, або при інвентаризації виявлені надлишки МШП, їх суми відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Результати по встановленим нестачам, лишкам, втратам від псування майна підприємства повинні знайти відображення в протоколі інвентаризаційної комісії та затверджені керівником ПАТ «Поліпласт» в п’ятиденний термін.
Затверджені результати перевірки цінностей відображаються у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведена інвентаризація.
Несвоєчасне відображення в обліку нестач чи інших втрат матеріальних цінностей означає можливе покриття їх штучно створеними лишками або вилучення в наступному інвентаризаційному періоді.
Встановлюють випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації.
При поверненні на склад з експлуатації МШП, придатних для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунка 22 «МШП» та кредитом рахунка 71 «Інший операційний дохід». Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів за однорідними групами.
Ретельній перевірці підлягають акти на списання МШП. У комісії зі списання МШП повинні брати участь кваліфіковані фахівці. На предмет списання МШП має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину. Аудитор виявляє випадки довгострокового списання МШП, а також їх списання при звільненні працівником з місця роботи .
Заключним етапом аудиторської перевірки є співставлення аналітичних і синтетичних даних з обліку оборотних МШП. На цьому етапі передбачається звірка сум з обліку оборотних МШП, що фактично обліковуються на місцях їх збереження, з обліковими даними, які відображені в регістрах бухгалтерського обліку (журналах, відомостях, Головній книзі). Після підтвердження відповідності цих даних здійснюється співставлення і арифметична перевірка облікових даних у Головній книзі і оборотній відомості по рахунках із звітними даними, відображеними у балансі.
Аудитор перевіряє тотожність відображення даних в активів балансу по рядку «Виробничі запаси» на початок і кінець звітного періоду в співставленні з відповідними кінцевими даними журналу № 5.
Аудитор, який здійснює аудит МШП на ПАТ «Поліпласт» протягом усієї перевірки, формує робочу документацію, необхідну для: розробки планів; підтвердження виконання плану перевірки; систематизації інформації; створення основи для визначення ефективності виконаної аудитором роботи. Нижче наведений перелік робочої документації аудитора (табл. 3.4). Наведений перелік свідчить про складання аудитором значної кількості робочих документів, які дають можливість у кінці перевірки систематизувати її результати, оцінити одержану інформацію з метою встановлення об'єктивної істини, достовірності, повноти і законності інформації, яка підтверджується в підсумкових документах.
Таблиця 3.4.
Перелік робочої документації аудитора
Назва документа або розділу, за яким оформлюються документи Джерело інформації
Аналіз активів і довідок попередніх перевірок та попереднього аудиту з питань перевірки достовірності, повноти іі законності обліку МШП Аудитор (на підставі актів (довідок) перевірки)
Програма аудиту МШП Аудитор
Тести встановлення рівня внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку МШП Аудитор
Витяг із наказу про облікову політику в частині обліку виробничих запасів ПАТ «Поліпласт»
Схема розміщення складських приміщень Аудитор, ПАТ «Поліпласт»
Перелік осіб, які мають право підпису документів на відпускання МШП ПАТ «Поліпласт»
Перелік матеріально відповідальних осіб ПАТ «Поліпласт»
Матеріали інвентаризації, проведеної за участю аудитора Аудитор, ПАТ «Поліпласт»
Пояснення персоналу щодо встановлених порушень Персонал ПАТ «Поліпласт»
Продовження табл. 3.4.
Акти зустрічних перевірок розрахунківАудитор. ПАТ «Поліпласт», треті особи
Довідка про результати перевірки правильності оцінки МШП при їх надходженні та списанні Аудитор
Результати зіставлення даних документів з оплати постачальникам і документів на оприбуткування матеріальних цінностей Аудитор
Акти (довідки) результатів контрольних аналізів, контрольних запусків, контрольних обмірів та інших аудиторських процедур Аудитор, члени комісій
Зіставлення щомісячних залишків МШП із нормативами Аудитор
Довідка про результати перевірки списання запасів: відповідність норм, проставлених у документах на списання, нормативним даним; відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї сировини за нормами Аудитор
Акти (довідки) результатів роботи інших аудиторів, експертів, внутрішніх аудиторівІнші аудитори, експерти, внутрішні аудитори
Аудиторська перевірка закінчується оформленням двох підсумкових документів акту аудиторської перевірки бухгалтерського обліку і достовірності звітності і аудиторського висновку.
У акті аудиторської перевірки з достатньою деталізацією, однак без включення малоістотних деталей, аудитори повідомляють клієнту про виконану роботу, про її основні напрямки і про те, які з цих напрямків піддані суцільній перевірці, а які вибірковій. Після цього вказуються виявлені недоліки в послідовності, відповідній їх значимості. При цьому в акті нарівні з відміченими недоліками повинні бути викладені конкретні рекомендації по їх виправленню і недопущенню в майбутньому. Разом з тим аудитори не повинні самі робити такі виправлення, тобто виконувати роботу персоналу бухгалтерії.
Акт аудиторської перевірки є суворо конфіденційним документом, із змістом якого аудитори не мають прав, без згоди на це клієнта, знайомити третіх осіб, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (виявлення розкрадання, шахрайства і інших особливих випадків). У зв'язку з цим акт аудиторської перевірки складається в двох примірниках, один з яких передається аудиторами особисто головному бухгалтеру підприємства або особі, яка його заміняє, а другий примірник залишається в аудиторській організації, що проводила перевірку, для подальшого контролю за усуненням виявлених недоліків.
Після підготовки проекту акту аудитори знайомлять керівництво підприємства з його змістом, розглядають висловлені при цьому заперечення і зауваження, при необхідності вносять в акт відповідні корективи і підписують його.
На ПАТ «Поліпласт» бухгалтерами на чолі з головним бухгалтером Шевченко Л. І. здійснюється внутрішній аудит. Внутрішній аудит — це внутрішньогосподарський контроль, але за змістом і методами проведення він має багато спільного із зовнішнім аудитом. В табл. 3.5. представлений тест внутрішнього контролю МШП.
Таблиця 3.5.
Тест внутрішнього контролю обліку МШП на ПАТ «Поліпласт»
Зміст питання Варіанти відповіді Оцінка системи внутрішнього контролю
Так Ні Інформація відсутня 1 2 3 4 5
Чи перевіряється правильність оцінки і обліку МШП службами внутрішнього контролю + висока
Чи відображені в обліковій політиці методи оцінки і обліку на рахунках запасів? + висока
Чи порівнюються первинні дані про витрачання МШП із даними обліку про рух МШП із наданими звітами + висока
Чи є служба внутрішнього аудиту, ревізійна комісія, постійно діюча інвентаризаційна комісія + висока
Чи закріплені МШП, що знаходяться на складі і в експлуатації, за особами, відповідальними за їх зберігання і використання + висока
Доступ до комп'ютеризованих записів про МШП є тільки у осіб, для яких це пов'язано з посадовими обов'язками + висока
Чи виявлені у звітному періоді факти крадіжки та псування МШП + висока
Чи проводиться контроль за фактами списань від псування та знищення МШП + середня
Чи проводиться звірка даних регістрів бухгалтерського обліку запасів із даними Головної книги + висока
Чи проводиться контроль за точністю підрахунку первинних документів + середня
Продовження табл. 3.5.
1 2 3 4 5
Ціни, підрахунки в інвентаризаційних описах перевіряються третьою особою + висока
Чи складаються акти про списання МШП, які стали непридатними + середня
Чи здійснюється контроль за своєчасністю пред'явлення претензій щодо якості та кількості одержаних записів+ середня
Чи розроблений наказ про облікову політику в частині рахунків щодо МШП + висока
Чи проводиться інвентаризація МШП + висока
Чи є на підприємстві план (графік) схем документообігу й альбом із переліком і зразками заповнених типових первинних документів + висока
Чи наявні правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність матеріально відповідальних осіб + висока
3.3. Інвентаризація МШП на ПАТ «Поліпласт»
Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка. Важливо підкреслити, що інвентаризація є засобом контролю за раціональним використанням МШП, виявлення залежних цінностей.
У Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" [28] зазначено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства, на ПАТ «Поліпласт» вона проводиться один раз на рік.
Порядок проведення, документальне оформлення і терміни інвентаризації визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків [34]. Для проведення інвентаризації на підприємстві за наказом керівника ПАТ «Поліпласт» (Додаток З) створюється інвентаризаційна комісія в складі економіста, головного бухгалтера, що очолюється заступником керівника підприємства.
При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.
Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.
Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія ПАТ «Поліпласт» складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку.
Якщо інвентаризацією виявлено цінності, які раніше не обліковувалися, матимемо так званий надлишок. Надлишок підлягає оприбуткуванню за дебетом рахунку відповідних цінностей 22 і кредитом субрахунку 719. Якщо виявлених цінностей буде менше, ніж перебуває в обліку, матимемо нестачу. Вибуття майна внаслідок нестачі відображається списанням з балансу згідно з Інструкцією № 291. Водночас вартість нестачі (за винятком нестачі в межах норм природного убутку) повинна бути стягнена з винних осіб у разі їх встановлення. Окрім нестачі і надлишку може бути такий вид інвентаризаційних різниць, як пересортиця. Розглянемо приклад надлишку МШП в бухгалтерському обліку на табл. 3.6.
   Таблиця 3.6.
Надлишок МШП відображений в бухгалтерському обліку
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Податковий облік
Дт Кт Сума, грн. Доходи Витрати
Оприбутковано надлишки МШП 22 719 70 70 -
Віднесено надлишок на фінансові результати 719 791 70 - -
Використано МШП в адміністративних цілях 92 22 70 - 70
Відповідно до П(С)БО 9 [4] суми виявлених нестач списуються на витрати звітного періоду. Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу.
Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з позабалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Частина суми відшкодування, що надійшла від винної особи, списується на фінансовий результат підприємства, а інша частина підлягає перерахуванню в бюджет.
Правильна організація інвентаризаційної роботи, своєчасне і якісне відображення її результатів має велике значення для покращення загальних результатів фінансово-господарської діяльності підприємств. Порядок відображення результатів інвентаризації на ПАТ «Поліпласт» наведений в табл. 3.7.
Таблиця 3.7.
Порядок відображення результатів інвентаризації
Зміст господарської операції Кореспонденція рахунківдебет кредит
1 2 3
Нестачі, виявлені при інвентаризації (винуватці не встановлені).Документ: звірювальна відомість.Акт на списання. 947 22
Продовження табл. 3.7.
1 2 3
Відображено виявлену нестачу по за балансовому рахунку 072 22
Відображено суму фактичної нестачі, визнану ненормованою, за рахунок винної особи 375 716
Відображена різниця між сумою до відшкодування, розрахованої згідно з діючим порядком та балансовою вартістю МШП, яких не вистачає 375 719
Відображено податкові зобов’язання з ПДВ 719 641
Нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету 719 641
Отримана від винної особи сума по відшкодуванню нестачі 301 375
Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю майна 642 311
Відображено результат від проведеної інвентаризації 791
716 947
794
Оприбутковані лишки МШП від інвентаризації 22 719
РОЗДІЛ 4
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ТА
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МШП
4.1. Визначення економічної партії МШП на ПАТ «Поліпласт»
Ми визначаємо економічну партію МШП за умови, що на ПАТ «Поліпласт» незадоволений попит відсутній.
Нехай МШП деякого виду є об'єктами постійного попиту. При цьому витрачається h МШП в одиницю часу. Причому не можна допустити недостачі МШП.
Малоцінні предмети надходять на склад партіями. Нехай витрати на доставку однієї партії не залежать від числа МШП у партії і складають С1. Витрати на збереження одного малоцінного предмету в одиниці часу і на добу складають С2. Нехай загальний попит за інтервал часу θ дорівнює N. Виходячи з того, що всі партії складаються з того самого числа n визначимо величину n, щоб сумарні витрати на створення і збереження МШП з N малоцінних предметів були мінімальні.
Потрібно також визначити число партій r1, необхідне для створення МШП з N малоцінних предметів і період поповнення запасів Т.
Визначимо середній запас МШП на складі:
1T0Тn-htdt=1Tnt-ht220T=1TnT-hT22,
де h=nT , тоді 1TnT-nT22T=n2 , середній запас n2 .
Середні витрати на збереження за інтервал часу Т:
n2Tc2 , усього витрат n2Tc2+c1 .
Загальне число партій:
r=Nn=θT , (4.1)
T=nθN .
Сумарні витрати на створення і збереження МШП дорівнюють N за період θ:
Fn=C1+n2C2TNn=C1Nn+C1TN2 ,
Fn=C1Nn+nC2θ2=F1n+F2n ,
dFndn=0 , d2Fndn>0 ,
dFndn=-NC1n2+C2θ2=0 ; d2Fndn>0 ,
при цьому n=n0=2NC1C2θ – оптимальна кількість МШП у партії (4.2)
Множимо праву і ліву частину на n:
-NC1n2+C2θn2=0 ,
-NC1n=C2θn2 ,
тоді витрати на доставку = витратам на збереження:
F1n=F2n .
З формул 4.1 та 4.2 оптимальний період МШП Т=Т0 буде таким:
T=θNn0=2C1θC2NFn=2NθC1C2 (4.3)
Всі отримані формули справедливі при обчисленні оптимального числа МШП у партії по формулі (4.2) з наступними округленнями до найближчого цілого числа.
Таблиця 4.1.
Вихідні дані
Наменування Затрати на збереження одиниці товар Попит Витрати на доставку одиниці товару Ціна за одиницю продукції Кількість штук в партії
Костюм бавовняний 13,00 25 27,00 180,00 10
Черевики 18,00 25 36,00 240,00 50
Рукавиці 0,90 100 1,8 12,00 50
Берет 3,60 15 7,20 48,00 10
Період попиту (θ) на продукцію 90 днів.
Витрати на збереження одного товару в одиниці часу на добу складають С2. Ці витрати розраховуються наступним чином:
костюм бавовняний 13,00/90=0,144 коп.,
черевики 18,00/90=0,20 коп.,
рукавиці 0,90/90=0,01 коп.,
берет 3,60/90=0,04 коп.
Для обчислення оптимального періоду поповнення МШП у партії на ПАТ «Поліпласт» спочатку треба знайти оптимальне число МШП у партії, яке розраховується за формулою (4.2).
Для костюму бавовняного оптимальна кількість в партії
n0 =2*25*270,144*90=10 шт. Тепер знаючи всі дані розраховуємо оптимальний період МШП T=902510=37 днів.

Рис. 4.1. Оптимальний період поповнення костюмів
Для черевиків n0=2*25*3618=10 шт. Тепер розраховуємо оптимальний період МШП T=902510=36 днів.

Рис. 4.2. Оптимальний період поповнення черевиків
Для рукавиць n0=2*100*1.80.9=20 шт., T=9010020=18 днів.

Рис. 4.3. Оптимальний період поповнення рукавиць
Для беретів n0=2*15*7.23.6=8 шт., T=90158=48 днів.

Рис. 4.4. Оптимальний період поповнення беретів.
4.2. Шляхи удосконалення обліку МШП на ПАТ «Поліпласт
Згідно з Законом – Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [28].
Метою розробки облікової політики є забезпечення підготовки достовірної та своєчасної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, про результати його діяльності, необхідні різним користувачам.
Облікова політика ПАТ «Поліпласту» розроблена головним бухгалтером і оформлена наказом про облікову політику в 2000 р. Підприємство не один рік працює та обліковує свої активи та зобов’язання у відповідності з розробленою обліковою політикою. Тут діє принцип «Послідовність»: постійне, з року в рік, застосування обраної облікової політики. Слід зазначити, що в українському законодавстві відсутні норми та рекомендації щодо розробки облікової політики та змісту наказу про облікову політику. Між тим, розробка облікової політики на підприємстві – досить трудомісткий і відповідальний процес, адже обрана облікової політики істотно впливає на фінансовий результат, і її розробники мають передбачити цей вплив. Саме в цій роботі головний бухгалтер творчо підходить до вибору методів обліку, способу оцінки, переліку банківських рахунків.
Проведемо аналіз використання необхідних елементів облікової політики згідно П(С)БО 9 в наказі про облікову політику ПАТ «Поліпласт».
Вивчивши зміст наказу №1 «Про облікову політику», на підприємстві в частині обліку виробничих запасів, ми дійшли висновку про необхідність його вдосконалення. Необхідно, перш за все, в наказі висловити критерії визнання МШП, виділивши такі пункти:
МШП признаються активи підприємства, які містяться для споживання в процесі виробництва, виконання робіт, надання послуг, для забезпечення функціонування адміністрації підприємства, для завершення процесу виробництва;
ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;
вартість МШП може бути достовірно визначена.
У ПАТ «Поліпласт» в даний час переоцінка МШП не проводиться. Між тим П(C)БО 9 [4, п. 24] указує, що запаси відображаються по найменшій з двох оцінок:
за первинною вартістю;
за чистою вартістю реалізації.
Чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію. Іншими словами, чиста вартість реалізації – це ринкова вартість, по якій МШП можна продати.
Необхідність проведення переоцінки МШП на ПАТ «Поліпласт» виникає, коли їх ціна зменшилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим способом втратили спочатку очікувану економічну вигоду. У будь-якій з перерахованих ситуацій повинно бути проведено оцінку за рішенням керівника, якщо: МШП не мають збуту більш 3-х місяців; МШП втратили свої первинні якості; необхідність її проведення встановлена в процесі інвентаризації.
У завдання проведення інвентаризації входить виявлення МШП, що підлягають оцінці. Зниження ціни МШП відбивається по дебету субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» і кредиту 22 «МШП».
У зв'язку з вищевикладеним, в наказі про облікову політику окремим пунктом слід виділити: уцінку або дооцінку раніше уцінених МШП, ціна яких знизилась на дату балансу, внаслідок псування або втрати очікуваної економічної вигоди від їхнього використання здійснювати за чистою вартістю реалізації по кожній одиниці МШП. Ввести карту для контролю видачи МШП, яка представлена на табл. 4.2.
Таблиця 4.2.
Картка обліку МШП в експлуатації
Найменування МШП Строк використання Кому відпущенно Дати видачі Дата списання
Набір канцелярський 2 міс. Галенко Д.Ю. 31.03.12 Калькулятор 9 міс. Кравцов Л.Д. 15.01.12 Клавіатура 11 міс. Савина А.А. 02.02.12 Маніпулятор мишка 11 міс. Савина А.А. 02.02.12 Дослідження практики проведення інвентаризації МШП на ПАТ «Поліпласт» встановлено, що не проводиться інвентаризація МШП які знаходяться в дорозі, МШП які належать підприємству, але знаходяться на складах інших підприємств.
У випадку, якщо на складі зберігаються МШП інших підприємств, на них складаються окремий опис з посиланням на підтверджуючі документи, які свідчать про факт ухвалення таких цінностей на відповідальному зберіганні. Один екземпляр належним чином заповненого акту по інвентаризації таких запасів в десятиденний термін передається (прямує) їх власникові.
Інвентаризація МШП в дорозі необхідно оформити актом .Дуже важливо, щоб комісія перевірила факт відвантаження МШП. Так, на відвантажені покупцем, але несплачені у встановлені терміни МШП і на ті, термін оплати яких не наступив, ми пропонуємо складати окремі описи. Виробничі запаси в дорозі повинні бути підтверджені належно оформленими первинними документами: рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур), прибутково-видатковими, податковими і товарно-транспортними накладними, договорами на відповідальне зберігання, які надаються покупцям (виписуються від постачальників).
Оформлення результатів інвентаризації супроводжується заповненням значної кількості різних документів. При цьому спостерігається дублювання записів. Для усунення цього недоліку нами пропонується для виявлення результатів інвентаризації відмовитися від оформлення інвентаризаційних описів, в процесі інвентаризації використовувати картку складського обліку. З цією метою в типову форму картки складського обліку ввести додаткову графу «Інвентаризація», де відобразити фактично виявлений залишок (кількість) і підпис голови і членів інвентаризаційної комісії, як це показано.
Сутність запропонованої методики проведення інвентаризації цінностей на складах полягає в тому, що на початку інвентаризації голова робочої інвентаризаційної комісії проставляє на картках складського обліку дату проведення інвентаризації і підпис. Якщо фактична наявність цінностей відповідає обліковим даним, то записи у картках про фактичний залишок цінностей не повторюються. Якщо ж розбіжності між фактичною наявністю цінностей і даними обліку виявляються, то до картки окремо заносять фактичні залишки. Така методика інвентаризації дає змогу знизити її трудомісткість витрати часу на проведення. Таким чином, зіставлення фактичної наявності із залишками даного виду цінностей безпосередньо в картці складського обліку дозволяє оперативно виявити розбіжності, тобто надлишок або нестачу. У випадках встановлення фактів нестачі або надлишку оформляється порівняльна відомість. Реалізація на практиці нашої пропозиції можлива тільки при систематичному контролі складського обліку з боку бухгалтерії. В зв'язку з цим рекомендується бухгалтерові матеріального відділу один раз на тиждень або декаду у присутності завідувача складом здійснювати перевірку своєчасності і правильності оформлення первинних документів по складських операціях.
РОЗДІЛ 5
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ПРИ
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Основні заходи безпеки на ПАТ «Поліпласт».
До основних заходів безпеки відносять: і затвердити у керівника підприємства Положення про службу охорони праці підприємства. За наявності в службі кількох працівників – розробляються посадові інструкції;
ознайомлення зі станом охорони праці у структурних підрозділах підприємства та визначення найбільш небезпечні з них;
придбання необхідних нормативно-правових актів з охорони праці;
заведення журналу для обліку передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці документів та проведених заходів;
організація збирає та забезпечує зберігання документів, які характеризують діяльність підприємства з питань охорони праці та визначає дійсний стан умов та безпеки праці;
підготовка проектів нормативно-правових актів та наказів, що регулюють діяльність підприємства з питань охорон и праці, затвердження їх у керівника підприємства.
До основних функцій служби охорони праці на ПАТ «Поліпласт» належать:
опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці та оперативно-методичне керівництво роботою підрозділів з охорони праці;
підготовка комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, у тому числі розділу «Охорона праці» у колективному договорі;
проведення вступного інструктажу з питань охорони праці;
облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій та участь у їх розслідуванні;
визначення необхідної кількості інструкцій з охорони праці, організація їх розробки, облік та забезпечення ними структурних підрозділів;
організація підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці;
організація паспортизації робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці, підготовка статистичних звітів;
організація ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН), декларації безпеки ОПН;
розробка плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС);
проведення консультацій, бесід, лекцій, оформлення стендів, куточків і кабінету з охорони праці;
здійснення контролю за своєчасним проведенням навчання та інструктажів з охорони праці працюючих, медичних оглядів, додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів роботодавця з питань охорони праці;
Служба охорони праці повинна керувати діючими нормативними актами нормативно-правовими актами: Закон України «Про охорону праці» [11]; Типове положення про службу охорони праці [32]; Наказ «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ» [33].
Працівникам ПАТ «Поліпласт» забезпечується доступ до інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державного управління і державного нагляду за охороною праці.
Органи державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров’я працівників.
На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Охорона праці в бухгалтерії ПАТ «Поліпласт».
Санітарно-гігієнічні вимоги до робочих місць в офісах регулюються:
Законом України «Про охорону праці» [11];
правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин [33]; та іншими нормативно-правовими актами.
гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу [34] та іншими нормативно-правовими актами.
Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп’ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:
площа - не менше 6,0 кв.м;
обсяг - не менше 20,0 куб.м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні;
робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м. від стіни з вікном;
відстань між бічними поверхнями комп‘ютерів має бути не меншою за 1,2 м;
відстань між тильною поверхнею одного комп‘ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.
Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг; стегна – в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті – під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови – 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.
Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його перефірійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.
Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу.Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.
Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. В табл. 5.1. представлена оптимальна відстань монітору від очей працівника.
Таблиця 5.1.
Відстань від екрана до ока працівника повинна складати
При розмірі екрану по діагоналі Відстань від екрана до ока працівника
 35/38 см (14"/15") 600 - 700 мм43 см (17") 700 - 800 мм48 см (19") 800 - 900 мм 53 см (21") 900 - 1000 ммВідносно вікон робоче місце повинно бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Робоче місце, обладнане ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела штучного світла рекомендується розташувати з обох сторін від екрану паралельно напрямку зору. Щоб уникнути світових блисків від екрану, клавіатури, освітлювальних пристроїв, сонця в напрямку очей необхідно застосовувати антиблискові сітки, спеціальні фільтри для екрану, захисні козирки, жалюзі на вікнах. Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відкривання.
Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження або штучної іонізації, кондиціювання повітря. Рівні іонізації повітря наведені в табл. 5.2.
Таблиця 5.2.
Рівні іонізації повітря приміщень
Рівні Кількість іонів в 1 см куб. повітря
n+ n-
 Мінімально необхідні 400  600
 Оптимальні 1500 - 3000 3000 - 5000
Максимально допустимі 50000 5000
Параметри допустимих значень мікроклімату в приміщені представлені в табл. 5.3.
Таблиця 5.3.
Параметри мікроклімату приміщень
Пора року Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88 Температура повітря, град. СВідносна вологість повітря, % Швидкість руху повітря, м/с
оптимальна оптимальна оптимальна
Холодна  легка-1 а 22 - 24 40 - 60 0,1
 легка-1 б 21 - 23 40 - 60 0,1
 Тепла  легка-1 а 23 - 25 40 - 60 0,1
 легка-1 б 22 - 24 40 - 60 0,2
Лінія електромережі для живлення персональних комп‘ютерів, їх периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.
Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму тощо.
Рівні шуму та вібрації на робочих місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98 [35]. Допустимі рівні звуку наведені в табл. 5.4.
Таблиця 5.4.
Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і
рівні звукового тиску в октавних смугах
 Вид трудової діяльності, робочі місця Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв.
 31,5  63  125 250  500  1000  2000  4000  8000 Програмісти 86 71 61 54 49 45 42 40 38 50
Оператори в залах обробки інформації на ПК та оператори комп'ютерного набору 96 83 74 68 63 60 57 55 54 65
В приміщеннях для розташування шумних агрегатів103 91 83 77 73 70 68 66 64 75
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.
Основними видами аварій та надзвичайних подій є: пожежі, вибухи, снігові заноси, спека, епідемії, екологічні катастрофи, виробничі, під час яких виходить з-під контролю енергія (хімічна, теплова, механічна, електрична, різних видів випромінювання) або шкідливі речовини.
Основними заходами по ліквідації наслідків аварій і стихійних лих є:оповіщення робітників і службовців, ЦО і населення, що проживає поблизу об’єкту, екстрена евакуація;
комплексна розвідка об’єкту на якому виникла аварія;
рятування людей з-під завалів, із оточуючих і ушкоджених будівель і споруд;
надання медичної допомоги потерпілим від аварії, вивіз у лікувальні установи;
гасіння пожеж;
локалізація аварії на комунально-енергетичних мережах, перешкоджаючих веденню рятувальних робіт;
улаштування проїздів і підходів до місць аварій;
руйнування ненадійних конструкцій, розбирання завалів;
демонтаж зберігшогося устаткування, якому загрожує небезпека;
організація комендантської служби.
Задача кожного працюючого на ПАТ «Поліпласт» – знати основні правила поведінки при аваріях, вміти діяти в обставинах, що при цьому склалися.
В аварійний ситуації важливою задачею є оповіщення про аварію. Кожний робітник і службовець будь-якого об’єкту народного господарства повинен вміти користуватися наявними на підприємстві оповіщувачами. Кожний робітник підприємства, пов’язаний з можливою газовою обстановкою, повинен знати способи виклику газорятівників.
Для ліквідації стихійних лих, виробничих аварій і рятування потерпілих на об’єктах народного господарства у першу чергу залучаються спеціальні підрозділи (газорятівників, пожежників і т. ін.), при необхідності можуть залучатися формування ЦО.
З виникненням аварій робітники і службовці, що входять до складу формування ЦО, зобов’язані негайно прибути на місце збору. Робітники і службовці підприємства, що не входять до складу формувань, повинні бути також готові вести роботи по ліквідації аварії, по спасінню потерпілих на об’єктах.
Ліквідація наслідків стихійних лих і аварій може здійснюватись одночасно на всьому об’єкті або по окремих його ділянках при наявності достатніх сил і засобів. При цьому розпочинають їх у першу чергу там, де необхідно надати допомогу людям, на ділянках, які становлять найбільшу небезпеку.Перша медична і лікарська допомога надається перш за все потерпілим, що знаходяться у шоковому стані, а також вивільнені з-під уламків завалів. Вивільнення людей з-під великих завалів проводиться з додержанням особливих заходів перестороги, їм надається невідкладна медична допомога на місці з подальшою евакуацією у лікувальні установи.

Приложенные файлы

  • docx 18241641
    Размер файла: 203 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий