makro_shpori_gotovi

1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
Макроек. – галузь екон. науки, що вивчає поведінку екон. як єдиного цілого з метою забезпеч. умов сталого ек зрост, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу.
Зрозуміти роль макроек. у сусп.. означає з’ясувати її практичну ф-ію. В її основі лежить головна суперечність сусп. суперечність між безмежними матеріальними потребами людей та обмеженими екон. ресурсами. Єдиним способом зменшити розрив між безмежними потребами та обмеженими ресурсами є постійне підвищення ефективності екон. Тому практична ф-ія макроек.полягає в тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброїти людей спроможністю підвищувати ефективність ек. і на цій основі забезп. умови для стійкого зрост рівня їхнього життя.
Об’єктом макроек. є екон система, що являє собою сукупність екон суб’єктів, діяльність яких спирається на історично визначені форми виробн.. відносин та адекватні їм механізми регулювання екон діяльності. Окремі екон системи різняться між собою формами власності на засоби виробн та механізмами регулювання екон. За цими ознаками екон системи поділяють на три типи: ринкова еконо (чистий ринок), командно-адміністративна ек (планова ек), змішана ек. Проміжним варіантом екон системи є перехідна екон.Сучасна екон є змішаною, в якій співіснують приватна та державна власність та адекватні їм механізми впливу на екон. процеси.
З головного завдання макроек випливає також її предмет. Щоб уміти впливати на екон для підвищення її ефективності, потрібно знати механізм її функціонування. Тому предметом макроек є механізм функціонування екон. З метою його вивчення макроек виконує дві функції: позитивну і нормативну. Перша спрямована на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан екон розв країни; друга на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної екон.
Основним методом узагальнення фактів і продукування теоретичних положень у макроек є моделювання. Модель це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовуються різні типи моделей: графічні, табличні, схематичні, математичні. В моделях використовуються два типи змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні змінні це внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови. Екзогенні змінні це зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови. Модель показує, як екзогенні змінні впливають на ендогенні. Для побудови моделей широко використовуються припущення, які дають змогу абстрагуватися від зв’язків, що не є предметом дослідження, і зосереджувати увагу лише на зв’язках, які досліджуються.
2. Сутність, принципи та основні категорії СНР. Відмінності СНР від балансу народного господарства.
Система національних рахунків - сукупність категорій, що відображують загальні умови та сукупні результати економічної діяльності країни. СНР- це також система взаємопов. стат.показників, які відобр. найважливіші аспекти ек.діяльності країни щодо вир-ва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування нац.багатства.
Основні принципи СНР:
1. продуктивною є будь-яка діяльність, яка приносить дохід її суб’єктам. Цей принцип лежить в основі визначення величини доходу, створеного нац екон, при обчисленні якого беруться до уваги не лише галузі матеріального вироб, а й галузі, які надають послуги (освіта, охорона здоров’я тощо);
2. видатки на вир-во нац продукту дорівнюють доходу, одержаному від його реалізації, або вартість факторів вир-ва, спожитих при виготовленні нац продукту, дорівнює доходам, що їх отримують власники виробничих факторів. Цей принцип лежить в основі екон рівноваги, до якої екон постійно тяжіє;
3. екон перебуває в постійному кругообігу, котрий являє собою безперервний потік перетворень видатків у доходи, а доходів у видатки. Цей принцип лежить в основі екон динаміки і свідчить про те, що доходи є функцією видатків, а видатки залежать від розподілу доходів.
СНР спирається на певну систему категорій, за допомогою яких здійснюється облік економічної діяльності в країні. Основні з них інституціональна одиниця, сектор, економічна операція, рахунок.
Інституціональна одиниця СНР екон одиниця, що може володіти активами, брати на себе зобов’язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяльності.
Сектори: підприємства (нефінансові); фінансові установи; громадські та приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв’язки.
Екон операції СНР операції, які відображають відносини між інституціональними одиницями, що пов’язані з їх економічною діяльністю.Їх поділяють на три групи: операції з товарами та послугами; розподільчі операції; фінансові операції.
Рахунки СНР двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з іншого їх використання. Виділяють рахунки внутрішньої економіки та рахунки зовнішньоекономічних зв’язків.
СНР вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.
Баланси нар госп-ва – це система взаємопов’язаних макроек показників за допомогою якої описувалась і аналізувалась модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інф-го забезпечення – сферу матеріального виробн. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.
Матеріальний баланс відображав рух ресурсів та використання матеріальних благ. Сфера послуг розглядалась як система перерозподільчих відносин і не включалась у вироб сукупного суспільного продукту.
Розподіл доходів та операцій з фінансовими активами в БНГ не знайшов належного відображення, оскільки в централізовано-розподільчий економіці вони не мали визначального значення.
Порівнюючи дві системи національного рахівництва, варто зазначити, що обидві вони мали за мету опис існуючої економічної моделі
.3. Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ВВП та індексу споживчих цін, їх порівняння.
СНР передбачає застосування великої кількості макроек показників, які відобр результати екон діяльності країни. Первинним показником є випуск, який являє собою сукупну ринкову вартість товарів і послуг, вироблених резидентами країни за відповідний період. Центральне місце серед макроек показників посідає ВВП, який відображує ринкову вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період. ВВП є тією частиною випуску, яка спрямовується на кінцеве використання і не враховує ту частину випуску, що спрямовується на виробниче споживання. ВВП є показником первинних доходів, зароблених резидентами від економічної діяльності лише всередині країни.
ВВП можна обчислити трьома методами:
1. виробничим методом: ВВП = (ВВ – МВ) + чпп, де (ВВ – МВ) додана в-ть усіх галузей економіки, ЧПП чисті прод податки, тобто продукт податки мінус субсидії;
2. методом доходів (розподільчим): ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + ЧНП, де ЗП зарплата найманих працівників, ВКП валовий корпоративний прибуток, ЗД змішаний дохід, ЧНП чисті неприбуткові податки, тобто неприбуткові податки мінус субсидії;
3. методом видатків (кінцевого використання). ВВП, обчислений цим методом, відображає основну тотожність національних рахунків і є основним предметом макроек аналізу. Y = C + І + G +NX, де Y валовий внутрішній продукт, С споживчі видатки, І валові приватні інвестиції, G державні закупівлі, NX чистий експорт, який обч як різниця між експортом (Х) та імпортом (М), тобто NX = X – M.
Дефлятор ВВП індекс цін, який показує темп зрост цін за певний період на всі товари і послуги, що охоплює ВВП; відношення номінального та реального ВВП. Індекс споживчих цін співвідношення між ціною певного кошика товарів і послуг (ринкового кошика) в даному періоді і ціною ідентичного або подібного ринкового кошика в попередньому періоді.
4. Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ВВП від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
Ринок праці сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. Для характеристики стану ринку праці застосовуються відносні показники. До них можна віднести такі:1) рівень зайнятості визначається як відношення кількості зайнятого населення у віці 1570 років (доросле населення) до всього населення зазначеного віку:
13 EMBED Equation.3 1415
2) рівень безробіття визначається як відношення кількості безробітних віком 1570 років до робочої сили (економічно активного населення): 13 EMBED Equation.3 1415 де u –– рівень безробіття; U –– кількість безробітних; L –– робоча сила;
3) коефіцієнт участі в робочій силі відображує процент робочої сили в чисельності дорослого населення: 13 EMBED Equation.3 1415
Безробіття –це економ. явище, коли частина економ. активного населення не має можливості використ. свою робоч. силу. У залежності від причин, які виклик.безробіття, слід розрізняти декілька його видів: Фрикційне б безробіття, яке виникає внаслідок добровільної зміни місця праці. Структурне б б-тя, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками. Циклічне б бе-тя, яке виникає внаслідок загального падіння виробн і скорочення попиту на ринку праці. Виділяють також природне б б-тя, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного б-тя.
Якщо фактичний рівень безробіття (РБф) перевищує його природний рівень (РБп), то це свідчить про виникнення циклічного безробіття, яке є ознакою неповної зайнятості. Воно викликається загальним падінням попиту в економіці, в тому числі й на ринку праці. За цих умов певна частка робочої сили не використовується для виробн ВВП. Це викликає відставання фактичного ВВП від потенційного. Чим вище циклічне безробіття, тим більшим є відсоток відставання (в) і тим більшу величину ВВП втрачає ек (ВВПв). Американський вчений Оукен емпірично виявив залежність, за якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає 2,5 % відставання ВВПф від ВВПп. Це отримало назву закона Оукена.
Матем цей закон відображається так : 13 EMBED Equation.3 1415 де
·y розрив ВВП у процентах до потен ВВП;
· коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного б-тя, який показує, на скільки процентів факт ВВП менший від потен, якщо фактичне б-тя перевищує природний рівень на один процентний пункт; u фактичний рівень б-тя; un при-р рівень б--тя.
Прир б-тя є не лише показником повної зайнятості, а й чинником кількісної визначеності потенційного ВВП. Тому обчислення прир рівня бтя має велике аналітичне значення. Найпростіший сп вимірюв прир рівня безр полягає в його обчисленні як середньорічного рівня безр за тривалий період. Такий сп спирається на положення, згідно з яким середній рівень факт-го безр за великі проміжки часу згладжує його циклічні коливання навколо прир рівня. Це означає, що прир рівень безр є довгостроковим рівноважним рівнем безр, до якого постійно тяжіє ринок праці.
Широке визнання отримала концепція, згідно з якою в умовах еконї рівноваги безр дорівнює прир рівню, а факт інфл співпадає з очікуваною. Якщо безр зменш порівняно з прир рівнем, то відбувається прискорення інфляції порівняно з очікуваним рівнем. Звідси випливає висновок прир є такий рівень безр, що не прискорює інфляцію. Зазначена концепція була запропонована М. Фрідманом у і незалежно від нього розроблена Е. Фелпсом. В її основі лежить теоретичний інструментарій кривої Філіпса.
Інший підхід до обчислення прир рівня безр пропонує Г. Манків. Він виходить з того, що рівновага на ринку праці спостерігається тоді, коли к-ть звільнених з роботи дорівнює кількості працевлаштованих:
13 EMBED Equation.3 1415,де v коеф працевлашт, який відобр частку працевлаштованих безробітних у складі безробітних;l коеф звільнення, який відображає частку звільнених працівників у складі зайнятих (L – U) к-ть зайнятих (робоча сила безробітні).
Якщо обидві частини рівняння поділити на L, то можна визначити природний (рівноважний) рівень безробіття: 13 EMBED Equation.3 1415.
5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
У макроек теорії механізм функціонув ринку праці пояснюється по-різному. При цьому найрельєфніше з цього питання конкурують між собою дві теорії: неокласична та кейн-сіанська.
Згідно з класичною теор попит на роб силу є спадною ф-ією від реальної з/п, а пропозиція праці зростаючою ф-єю від реальної з/п. За таких умов будь-яке порушення рівноваги на ринку праці усувається за допомогою коливань реальної з/п. При цьому причиною нерівноваги на ринку праці, тобто циклічного безр, є надмірна з/п, яка перевищує рівноважну величину. На думку прихильників класичної т, таке безр швидко усувається, оскільки конкуренція між робітниками примушує їх погодитися на зниження з/п до рівноважного рівня. Якщо певна частка робітників не захоче найматися на роботу за зниженої з/п, то таке безробіття вважається добровільним і тому не є безробіттям.
Залежність попиту і пропозиції на ринку праці від реальної з/п в інтерпретації неоклас т проілюструємо за доп граф моделі (Рис. 3.1).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Неокласична модель ринку праці
За реальної з/п (W/P)0 пропозиція праці дорівнює попиту на працю, тобто забезпечується рівновага: Ls = L0. Тепер припустимо, що внаслідок зниження цін реальна з/п перевищила рівноважний рівень і зросла до (W/P)1. Згідно з клас теорією пропозиція праці зросте до L1, а попит на працю впаде до L2 , що викличе безр, яке вимірюється відрізком L1 L2. Відповідно до даної теорії його причиною є надмірна з/п, яка перевищила рівноважну величину.
У кейнсіанській т. попит на робочу силу залежить не від з/п, а від сукупного попиту. Це означає, що сукупний попит зумовлює не лише обсяг реального ВВП, а й ту кількість праці, яка необхідна для його виробн. Тому попит на працю є зростаючою функцією від сукупного попиту. На відміну від класиків, у прихильників кейнсіанської теорії пропозиція праці є зростаючою функцією від номінальної з/п. Проте остання не здатна викликати зменшення пропозиції праці, оскільки, на думку Кейнса, вона не може змінюватися в бік зниження. Отже, згідно з кейнсіан. теор з/п не є інструментом усунення безробіття. Проблема безробіття може вирішуватися за допомогою заходів держави, спрямованих на стимулювання сукупного попиту.
У кейн т виникнення б-тя пояснюється не надмірною з/п, а дефіцитом сукупного попиту. Проілюструємо це положення за допомогою графічної моделі
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Кейнсіанська модель ринку праці
Кількість зайнятих, яка узгоджується з природним рівнем безробіття, становить L0. Попит на працю в обсязі L2 є функцією сукупного попиту в умовах неповної зайнятості, а номінальна з/п W1, встановлена підприємцями, зумовлює пропозицію праці в обсязі L1. За таких умов циклічне безробіття становить величину, яка вимірюється відрізком L1 L2.
6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
Сукупний попит це сукупність вітчизняних товарів і послуг, які резиденти і нерезиденти мають бажання купити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Суб’єктами сукуп п є домогосп-ва, підпр, уряд та іноземці. У зв’язку з цим сукуп п є сумою попиту на прив спожив, прив інвестиції, держ закупівлі та чистий експорт. Базовою змінною ф-ії сукуп п є ціна, яка впливає на сукуп п не прямо, а опосередковано, що проявляється через ефект процентної ставки, ефект багатства та ефект чистого експорту. Сукуп п-т є спадною ф-ією від ціни. Тому його крива має від’ємний нахил. Крім ціни, на сукуп п впливає низка нецінових чинників, які переміщують його криву у відповідний бік.

13 EMBED Word.Picture.8 1415
Крива сукупного попиту
Як видно з рис, у разі зниження ціни від P1 до P2 сукуп п збільш від Y1 до Y2. Отже, сукуп пт є спад ф-єю від ціни. Тому крива сукупного попиту має від’ємний нахил.
Цінові чинники сукупного попиту: Ефект проц ставки полягає в тому, що у разі зрост загального рівня цін покупцям товарів і послуг потрібно більше грошей для оплати купівельних операцій. Отже, зростає попит на гроші, що за незмінної пропозиції грошей викликає підвищ їх ціни, тобто проц ставки. Внаслідок цього сукуп п зменш за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно запозичувати (купувати) гроші. Ефект багатства Зі зростм цін в екон реальна вар-ть, тобто купівельна спром нагромаджених домогосп фін активів зменш. Це стосується, зокрема, активів із фіксованою грош. вартістю: строкових депозитів, облігацій. За таких умов власники зазначених активів стають реально біднішими, що скорочує їх попит. І навпаки, за умов зниження загального рівня цін реальна вар-ть фінан активів збільш, що збільшує платоспромож попит їх власників. Ефект чистого експорту проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зрост або зменш порівняно з цінами на аналогічні іноземні товари, тобто коли змінюються відносні ціни. Якщо ціни на вітчизн товари піднімуться вище за ціни на іноз товари, вітчизн покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам. Це збільш імпорт і зменшить сукупний п-т за рахунок скороч чистого експорту. Іноземці, навпаки купуватимуть менше вітчизняних товарів, що викличе скорочення експорту, чистого експорту і зменшення сукупного попиту.
Нецінові чиннки сукупного попиту: (Вони є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. Визначаючи їх, слід враховувати, що сукупний попит складається з таких 4 компонентів: споживчий п, тобто п дом госп на споживчі товари і послуги; інвестиційний п , тобто п підпр на прив інвестиції; урядовий п і п іноземців. Тому нецінові чинники сукупного попиту слід поділити на відповідні 4 групи) 1. Спож пт (Особистий дохід домогос; Податки на доходи фіз осіб; Багатство домогосп; Запозичення домогосп; Очікування домогосп) 2. Інвестиційний п (Проц ставка; Технічний прогрес; Рівень забезп основним капіталом; Податки на прибуток підпр; Ділові очікування)3. Урядовий п (Держ закупівлі) 4. Іноземний п (ВВП інших країн; Валютний курс; Торгов політика)
7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
Сукупна проп (AS) це сукупність товарів і послуг, які виробляють нац підпр для продажу на ринку з метою отримання прибутку. Отже, суб’єктами сукупної пр. ї є підприємства, які виробляють товари і послуги, а мотиваційним чинником, який лежить в основі прийняття ними рішень щодо зміни обсягів виробн своєї продукції, є максимізація прибутку. Тому чинниками, що впливають на сукупну пр, є такі, від яких залежить прибутковість вироб. Всі ці чинники можна поділити на 2і групи: ціна і нецінові чинники. Ціна впливає на прибутковість вироб через обсяг виручки від продажу даного обсягу продукції, а нецінові чинники через середні витрати на її вироб.
В довгостро періоді зрост цін збільшує лише номінальну з/п, а реальні параметри ек залишаються незмінними: безроб зберігається на прир рівні, а сукупна пропозиція на рівні потенційного ВВП. Граф інтерпретацію довгостр сукупної пр наведено на рис. 4.3.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
На рис. 4.3, крива ASL є кривою довгостр сукупної проп. Вона має вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенц ВВП, тобто в точці Yp. За цих умов будь-яка зміна сукупного попиту не впливає на сукупну проп, а спричинює лише зміну рівня цін. Зрост сукупного попиту переміщує його криву з положення AD1 у положення AD2. Це підвищує ціни від Р1 до Р2, але обсяг виробн не змінюється і залишається на рівні потенц ВВП.
Таким чином, у довгострок періоді, в якому ціни і з/п є абсолютно гнучкими, сукупна пропозиція не залежить від ціни, а визначається потенц ВВП. Проте пряму залежність довгострокї сукупної пропозиції від потенц ВВП не слід розуміти як кінцевий результат руху ек на певну дату довгострок періоду. Сутність цієї залежності полягає в іншому вона існує у вигляді закону-тенденції, згідно з яким у довгострок періоді, незважаючи на можливі відхилення сукупної пропозиції від потенц ВВП у короткострок періоді, динаміка сукупної пропозиції і фактичного ВВП визнач лише динамікою потенц ВВП.
Теорія короткостр сукупної проп є однією з найсуперечливіших ел макроек теорії. Передусім макроекономісти виділяють 2 моделі короткостр сукупної пропозиції. Одна з них називається крайнім випадком. Сутність моделі за крайнім випадком полягає в тому, що ціни і з/п тимчасово є абсолютно негнучкими, тобто фіксованими. Такий випадок припускав Кейнс в умовах депресії, коли в усіх або переважній більшості галузей спостерігається низький рівень використання вироб потужностей. За такої ситуації у разі збільшення сукупного попиту робітники зацікавлені втримуватися від вимог щодо збільшення з/п, а підприємці від бажання підвищувати ціни.
На рис. 4.4 крива AS є кривою короткостр сукупн пропозиції. Оскільки у крайньому випадку ціни не змінюються, то крива AS має вигляд горизонт лінії. Збільш сукупнопиту переміщує його криву з положення АD1 у положення AD2. За абсолютно негнучких цін збільш сукупн попиту втілюється в адекватне зрост обсягів вироб з Y1 до Y2. Це означає, що в умовах фіксованих цін короткостр сукуп проп є функцією сукупного попиту.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рис. 4.4. Крива короткострокової сукупної проп
Згідно з основною моделлю обсяг вироб у короткост періоді підпр визначають з урахуванням їхніх очікувань щодо рівня цін. Якщо фактичні ціни перевищили очікувані, то у підпр виникає мотивація збільш обсяг виробн порівняно з потенц величною. Якщо навпаки, фактичні ціни зменш відносно очікуваних, то підпр зменш обсяг виробн порівняно з потенці величиною. Отже, основна модель передбачає, що сукупна пропозиція в короткостр періоді є зрост ф-єю від ціни, внаслідок чого її крива має додатний нахил.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рис. 4.5. Крива коротк сукуп пропї осн модель
На рис. 4.5 поч рівновага в екон знаходиться в точці Т1. У цій точці крива AS перетинається з кривою AD1 на умовах, що фактичний рівень цін збігається з очікуваним рівнем, тобто Р1 = Ре, безроб дор прир нормі, а факт обсяг вироб знаходиться на потенц рівні, тобто Y1 = Yр. Тепер припустимо, що внаслідок збільш сукупн поп факт рівень цін зростає від Р1 до Р2, що вищий за очікуваний рівень. Внаслідок цього здешевлюється праця і у підприємців з’являється мотивація збільшити обсяг вироб порівняно з потенц рівнем, тобто від Y1 до Y2.
Нецінові чинники короткострї сукупн проп це такі чинники, які змінюють середні витрати і прибутковість підпр за даного рівня товарних цін, що спонукає підпр змінювати обсяг виробн. До основних нецінових чинників короткост сукуп пропоз можна віднести такі: 1) ресурсові ціни; 2) продуктивнысть рес; 3) субсидії підпр і податки на підпр. Серед нецін чинників сукупної пропоз найбільш мінливими є ресурсові ціни. Якщо ресурсові ціни зрост, то за інших незмінних умов збільш середні витрати і зменш рівень прибутковості виробн. Продуктивність рес залежить від технологічного рівня виробн і впливає на обсяг продукції, яку ек спроможна виробити за наявної к-ті рес. Зрост продуктивності рес є однією із передумов збільш довгострок сукупної пропоз, що викликає зміщення її кривої вправо. Субсидії, які держава надає підпр, занижують дійсну величину середніх витрат. Тому у разі їх застосування прибутковість виробн підвищя. Це стимулює підприємства збільшувати обсяг виробн і викликає зниження товарних цін. До нецінових чинників відносять і оподаткування підприємств. Для підп податки також є витратами, оскільки від їх рівня залежить чистий прибуток, тобто частина прибутку, якою підпр можуть вільно розпоряджатися. Якщо рівень оподаткування підпр зростає, то чистий прибуток зменш.
8. Модель «АD-AS» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
Внутрішньою властивістю ринкової ек є її постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді рівновага в екі є рівновагою між сукупним попитом і сукупною проп, тобто AD = AS. Тому модель AD–AS є базовою моделлю ек рівноваги.
Слід розрізняти рівновагу короткостр і довгостр. Короткостр рівновага відображує рівновагу між сукуп попитом і короткостр сукупною пропоз. Довгост рівновага це рівновага між сукуп поп і короткостр сукупною пропоз, яка дорівнює довгостр сукупній проп.
Найбільш нестабільним компонентом екон рівноваги є сукуп попит. Якщо рівновага порушується падінням сукуп попиту відносно потенц ВВП, то це викликає зниження цін, яке скорочує сукупну пропоз до сукупного попиту. В такий спосіб забезпечується рівновага в короткостр періоді на умовах неповної зайнятості. Але довгостр рівновага, яка відповідає умовам повної зайнятості, не буде досягнута. Вона може відновитися лише з часом, якщо з/п відреагує на падіння сукупного попиту і, як наслідок, зменшення попиту на ринку праці. Це зменшить середні витрати і збільшить прибутковість вироб, що стимулюватиме зрост сукупної пропозиції до рівня потенц ВВП. Одночасно збільшення сукупної пропозиції викликає зниження цін, що збільшить сукупний попит до рівня потенційного ВВП і урівноважить його з сукупною пропозицією на умовах повної зайнятості.
Ек рівновага може порушуватися і сукупною проп. Якщо вона порушується падінням сукуп проп відносно потенц ВВП, то ціни зростуть, а сукупний попит під їх впливом зменш до рівноваги з сукупною пропоз в умовах неповної зайнятості. Це короткостр рівновага на умовах стагфляції. У довгостр періоді рівновага на умовах повної зайнятості може відновитися, якщо адекватно скороченню попиту на ринку праці зменшиться з/п. Це збільшить прибутковість виробн і стимулюватиме зрост сукупної пропозиції до рівня потенц ВВП. Одночасно зменшаться ціни, що збільшить сукупний попит до рівня потенц ВВП, внаслідок чого ек рівновага відновиться на умовах повної зайнятості.
Спроможність ринкового механізму до відновлення ек рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню. Тому шлях до неї лише за допомогою ринкового механізму може бути невизначено тривалим і супроводжуватися великими ек і соц. втратами. Щоб скоротити його тривалість і зменшити втрати, необхідне держ втручання в ек.
9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
Грош ринок це такий сегмент фін ринку, на якому здійснюється купівля-продаж лише короткост боргових інструментів, строк погашення яких становить менше ніж один рік. Основними параметрами гр ринку є гр пропозиція і гр попит.
Пропозиція гр це сукупність гр активів, які використовуються в нац ек в кожний даний період часу. Грошова проп складається з різних форм гр активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючим підсумком в окремі гр агрегати: МО = готівкові гроші (гроші поза банками); М1 = МО + кошти на поточних та розрахункових рахунках; М2 = М1 + строкові депозити; М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Попит на гроші це запаси (залишки) гр активів, якими бажають володіти ек суб’єкти в кожний окремий період часу.
Згідно з кількісною теорією грошей Фішера попит на гроші є виключно ф-єю доходу, а проц ставка на нього не впливає. Фішер дійшов до такого висновку, вважаючи, що люди зберігають гроші лише з однієї причини для фінансування купівельних операцій і не мають інших мотивів для зберігання грошових запасів. 13 EMBED Equation.3 1415 де MD попит на гроші; V швидкість обігу грошей; 13 EMBED Equation.3 1415 коеф пропорційності, що показує к-ть грошей на кожну одиницю доходу (P ( Y), якою люди бажають володіти. Він є величиною, оберненою до швидкості обігу грошей. При цьому шв обігу грошей вважається постійною величиною. Тому коеф 13 EMBED Equation.3 1415 теж вважається постійним.
Згідно з кейнс. теорією якщо проц ставка є низькою, оскільки низьким є процент від облігацій, в ек суб’єктів зменшуватиметься бажання вкладати свої гроші в облігації. Вони віддадуть перевагу ліквідності і зберіганню свого багатства у формі грошових активів. Якщо, навпаки, проц ставка за облігаціями висока, то володіти вел ліквідністю невигідно. За цих умов ек суб’єкти намагат економити на гр запасах, тобто зменш попит на гроші. Отже, між проц ставкою і попитом на гроші існує обернена залежність.
Кейнсіанське р-ня попиту на гр 13 EMBED Equation.3 1415де Md / P попит на реальні грошові запаси (або залишки); L ( ) символ, яким Кейнс позначав функцію попиту на гроші. У р-ні знак «+», розміщений під Y, означає, що попит на реальні грошові запаси знаходиться в прямій залежності від реального доходу, а знак «–», розміщений під і, вказує на обернену залежність між реальним попитом на гроші та номінальною проц ставкою.
Конкретизуємо кейнсіанське рівняння попиту на гроші: 13 EMBED Equation.3 1415,де k чутливість попиту на гроші до зміни рівня доходу. Показує, на скільки грошових одиниць змінюється попит на гроші у разі зміни доходу на одну грошову одиницю; h чутливість попиту на гроші до зміни рівня процентної ставки. Показує, на скільки грошових одиниць змінюється попит на гроші у разі зміни процентної ставки на один пункт.
Рівновага на гр ринку свідчить про те, що на цьому ринку не має ні профіциту, ні дефіциту грошей. Але така ситуація існує лише в тенденції, яка постійно порушується і відновлюється. Рівновага гр ринку може порушуватися зміною доходу або зміною гр бази чи незбалансованою зміною доходу і гр бази.
Якщо рівновага порушується зрост доходу за незмін гр бази, то попит на гроші як ф-ія доходу зростає. Це викликає нестачу гр, збільш проп негрош активів, напр облігацій. Тому ціни на облігації падають, що підв проц ставку. Це, з одного боку, загальмує збільш попиту на гроші; з іншого дещо підв грош мультиплікатор і збільш проп грошей. Проц ставка зрост допоки приріст попиту на гроші не врівноваж зі збільш проп грошей.
Якщо рівновага порушується приростом грошової бази за незмінності доходу, то пропозиція грошей збільш і з’являється їх надлишок. Це збільшує попит на облігації і викликає зрост їхньої ціни та зниження процентної ставки. Внаслідок цього зростає попит на гроші і падає грошовий мультиплікатор, який гальмує приріст пропї грошей. Процентна ставка знижуватиметься допоки на ринку грошей не встановиться рівновага.10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
Головна особливість комерційних банків полягає в тому, що, залучаючи початково на депозит певні суми грошей, вони володіють здатністю створювати нові депозити. Це означає, що між початковим приростом деп грошей 13 EMBED Equation.3 1415 і створеними депозитами існує не проста, а помножена, тобто мультиплікативна, залежність. Механізм примноження депозитних грошей можна розглянути за допомогою схеми, в якій 13 EMBED Equation.3 1415

13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415

Банк № 1
100
20
80

Банк № 2
80
16
64

Інші банки
320
64
256

Усього
500
100
400

У наведеній схемі банк № 1 залучив на свій депозит 100 грн. нових грошей. Із цієї суми він 20 грн. відрахує в банківські резерви. Решта 80 грн. буде використана для надання кредитів. Згідно з дорученням клієнтів банку № 1 ця сума буде переказана в банк № 2 на розрахунковий рахунок продавців товарів, що їх закуповують клієнти. Банк № 2, у свою чергу, розподіляє приріст своїх депозитів за аналогічною схемою. Оскільки у кожного наступного банку приріст депозитних грошей зменш порівняно з попереднім, то цей процес має певну межу. У нашому прикладі початкове збільшення депозитних грошей на 100 грн. у підсумку дозволило банківській системі створити депозитних грошей на суму 500 грн. На цю величину збільш грошова пропозиція.
Здатність банківської системи примножувати початкову величину депозитних грошей визначається депозитним мультиплікатором, який перебуває в оберненій залежності від резервної норми і обчислюється за формулою 13 EMBED Equation.3 1415. Згідно з наведеною схемою, депоз мультиплікатор дорівнює 5, тобто (1/0,2). Якщо резервна норма встановлена, то можна обчислити приріст грошової пропозиції за формулою 13 EMBED Equation.3 1415
Гр пропозиція включає як депозитні, так і готівкові гроші (МВ), тобто 13 EMBED Equation.3 1415 За цих умов певна частка грошей, що їх залучають комерційні банки, вилучається в формі готівки. З урахуванням цього зміна гр пропозиції визначається за формулою 13 EMBED Equation.3 1415 де Н грошова база (гроші високої ефективності), яка дорівнює сумі готівкових грошей та банківських резервів 13 EMBED Equation.3 1415 13 EMBED Equation.3 1415 грошовий мультиплікатор. Останній визначається за формулою
13 EMBED Equation.3 1415,де 13 EMBED Equation.3 1415 коефіцієнт готівки, який відображає відношення готівкових грошей до депозитних грошей: 13 EMBED Equation.3 1415
Грошово-кредитне регулювання ек здійснює Нацбанк за допомогою монетарної пол. Монетарна п це сукупн певних цілей та інструментів їх досягнення. Цілі монет пол поділяються на кінцеві (ек зрост, повна зайнятість, стабільність цін) та проміжні (гр пропозиція, відсоткова ставка, валютний курс). За доп проміжних цілей Нацбанк впливає на кінцеві цілі.
Основною проміжною ціллю є гр пропозиція. На її динаміку Нацбанк впливає трьома головними методами.
1 операції з державними цінними паперами. В процесі цих операцій Нацбанк купує державні облігації у юр та фіз осіб або продає їх. При купівлі цих облігацій продавці їх отримують гроші, на величину яких збільш грошова база. Протилежний результат досягається при продажу облігацій. 2 зміна норми обов’язкових резервів. За підвищення цієї норми зменш грошовий мультиплікатор, що адекватно зменшує вплив гр бази на гр пропозицію. І навпаки. 3 зміна облікової ставки, згідно з якою Нацбанк надає кредити комерц банкам. Змінюючи облікову ставку, Нацбанк регулює попит комерц банків на свої кредити, що адекватно впливає на величину гр, залучених банками на депозит, і в остаточному підсумку на гр пропозицію.
Залежно від умов функціонув ек Нацбанк може застосовувати різну політику. Так, в умовах неповної зайнятості, коли виникає необхідність стимулювати ділову активність, застосовують пол дешевих грошей. З цією метою збільш гр пропозиція і завдяки цьому зниж відсоткова ставка. В умовах інфляц-го зрост, коли постає необхідність стримувати ділову активність, Нацбанк застосовує політику дорогих грошей, зменшуючи грошову пропозицію і підвищуючи відсоткову ставку.
11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
Проц ставка це -ть послуги, пов’язаної з грошовим запозиченням, яка встановлюється в процентах до суми запозичених грошей.
Залежно від способів гр запозичення застосовуються різні проц ставки. Серед них можна виділити такі: проц ставки за депозитами, проц ставки за кредитами, проц ставки за облігаціями, облікову проц ставку тощо.
Реальна проц ставка це така ставка пр, яка формується ринком за припущення, що ціни на товари та послуги не зміняться протягом терміну викор позики. Вона визначає реальну к-ть грошей, яку може отримати позикодавець, або к-ть товарів і послуг, яку він може купити за цю к-ть грошей. Рівень реальної пр ставки залежить від багатьох чинників. Серед них головними є такі: адміністративні витрати позикодавців, строк позики, кредитні ризики, оподаткування доходу позикодавця, попит і пропозиція на ринку позичкових грошей. Номінальна пр ставка це така ставка процента, яка формується ринком з урахуванням реальної пр. ставки та інфляції, тобто зрост цін на товари та послуги, яке відбувається протягом терміну викор позики. Така проц ставка визначає номінальну к-ть грошей, яку може отримати позикодавець за надання позики.
13 EMBED Equation.3 1415. де і номінальна проц ставка; r реальна проц. ставка; 13 EMBED Equation.3 1415 очікуваний темп інфляції. Це р-ня назив р-ням Фішера. Воно показує, що номінальна проц ставка може змінюватися в разі зміни реальної проц ставки та/або внаслідок інфляції. Згідно з р-ням Фішера зрост очікуваного темпу інфляції на один процентний пункт збільшує номінальну пр ставку також на 1 проц пункт. Такий зв’язок між номінальною проц ставкою і темпом інфляції називають ефектом Фішера.
На базі р-ня Фішера можна визначити очікувану реальну проц ставку: 13 EMBED Equation.3 1415.Як видно з формули , реальна проц ставка це різниця між номінальною проц ставкою та очікуваним темпом інфляції. Але реальну проц ставку можна обчислювати і на базі фактичного темпу інфляції. Така можливість випливає з особливості формування рівня реальної проц ставки порівняно з номінальною проц ставкою.
12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфл: сутність, види, методи вимірювання.
Інфл це зрост заг рівня цін в ек, яке показує наскільки зросли ціни в даному періоді порівняно з попереднім. Сутність інф полягає в зростанні цін, тобто обернена сторона цього процесу – знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Інструментом вимірювання рівня інф є індекси цін. За їх доп визнач темп зрост цін і темп приросту цін. Показником темпу зрост цін є самі індекси цін. Якщо індекс цін дорівнює 120 %, то ще означає, що ціни в економіці зросли в 1,2 раза. Тому індекс цін ще називають індексом інфляції. Показником темпу приросту цін є темп інфляції, який можна обчислити за двома методами. 1 на основі індексу цін базового періоду. За цим методом індекс цін базового періоду приймається за 100 %, а темп інфї в даному періоді обчислюється як різниця між індексом цін поточного періоду та індексом цін базового періоду:13 EMBED Equation.3 1415, де
·t темп інфї даного періоду; Pt індекс цін даного періоду. 2 на основі індексів цін попереднього періоду, який не є базовим. За цим методом інф показує процент приросту цін у даному періоді порівняно з попереднім періодом. Звідси темп інф визнач за формулою13 EMBED Equation.3 1415,де 13 EMBED Equation.3 1415 індекс цін попереднього періоду порівняно з поточним періодом.
Залежно від рівня інфляції розрізняють такі її види:
Помірна інф відображує відносно невисокі темпи приросту цін, щорічні темпи інфляції вимірюються однозначним числом, тобто знаходяться в межах до 10 %. За помірної інфї зрост цін сприймається екон суб’єктами нормальним явищем, яке не справляє істотного впливу на їх поведінку. Такий рівень інф притаманний країнам із стабільною ек, в яких інф знаходиться під ефективним контролем з боку держави. Галопуюча інф вимірюється двозначними або тризначними числами, тобто десятками або сотнями процентів за рік. У разі галопуючої інф гроші помітно втрачають купівельну спроможність. Такий рівень інф є ознакою екї нестабільності і свідчить про те, що держ контроль за інф є неефективним. Гіперінф настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється тисячами, мільйонами або навіть більшою кількістю процентів. Виникає, переважно, під впливом надзвичайних подій, зокрема таких як війна, пол. переворот, революційна зміна екон системи тощо. Гіперінф є ознакою того, що держава втратила контроль за фін процесами в країні.
Залежно від основних причин, які викликають інф, розрізняють Інф попиту це таке зрост цін, яке спричинюється надмірним попитом, тобто виникає внаслідок випереджального зрост сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією (рис. 6.1).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рис. 6.1. Інфл попиту Рис. 6.2. Інфл витрат
Як видно з рис. 6.1, за незмінної сукупної проп, яку відображує крива AS, збільшення сукупного попиту від AD1 до AD3 викликає зрост цін від P1 до P3. Але слід звернути увагу на те, що в умовах різного рівня зайнятості реакція цін на однаковий приріст сукупного попиту є різною.
Інф витрат це таке зрост цін, яке виникає внаслідок збільш витрат на одиницю продукції (середніх витрат), що супроводжується зменш сукупної пропозиції. 2 основними джерелами збільш середніх витрат є підвищення цін на проміжну продукцію, тобто на матеріальні ресурси і збільш номінальної з/п, яке не супроводжується адекватним підвищ продуктивн праці.
Якщо витрати на одиницю продукції збільш, то за заданих цін на цю продукцію прибутки підпр-виробників зменш. Це примусить їх зменш вир-во продукції, тобто скоротити пропоз, що за незмінного попиту викликає зрост цін. Збільш витрат на одиницю продукції переміщує криву сукупн пропоз вліво вздовж нерухомої кривої сукупн попиту. Внаслідок цього ціни зрост від P1 до P2.
Інфл попиту та інфл витрат відбуваються не лише автономно. За певних умов вони можуть знаходитися між собою у причинно-наслідковій залежності та викликати інфл спіраль «ціни з/п». Здебільшого вона започатковується зростм цін у формі інфл попиту. Реагуючи на підвищення цін, робітники примушують роботодавців підвищувати номінальну з/п. Це викликає зрост середніх витрат на вир-во продукції, скорочення обсягів вир-ва та зменшення сукуп пропозиції і, як наслідок, нове зрост цін у формі інфл витрат. Така інфл спіраль продовжуватиметься, допоки номінальна з/п буде адекватно реагувати на зрост цін.
Залежно від можливостей ек суб’єктів передбачати (прогнозувати) майбутнє зрост цін розрізняють очікувану (прогнозовану) і неочікувану (непрогнозовану) інфл. Очіку-ваною є така інфл, яку ек суб’єкти передбачали на основі доступної їм інформ, неочікуваною інфл, яку ек суб’єкти не передбачали. Фактична інфл може збігатися з очікуваною, а може й відхилятися від очікуваної.
Серед макроекономістів не існує єдиної думки щодо причин (чинників), які викликають інфл. Згідно з кейнсіанською теорією причиною інфляції є надмірні сукупні витрати, тобто надмірний сукупний попит. Прихильники монетаристської теорії вважають, що причиною інфл є надмірна к-ть грошей в обігу порівняно з вартістю товарів і послуг за даних цін. Усі чинники інфл поділяються на 3 види: чинники інфл попиту(урядовий попит, приватн попит, іноз п.), чинники інфл витрат (внутр, зовн), інфл очікування (адаптивні, раціональні). Серйозною проблемою для ек є висока інфл, яка викликає негативні ек та соц наслідки. Серед цих наслідків основними є: зниження реальних доходів населення, знецінення фін активів, деформування відносин між позикодавцями і позичальниками, зниження мотивації до інвестування, перерозподіл доходів між прив сектором і державою.
Заходи антиінф. пол : 1) Пол. адаптації полягає в індексації доходів (характер такої пол.. пасивний, вона не усуває причини інф.), 2) Стримуюча або рестриктвна фін-кред. пол. : скорочення пропозиції грошей, зменш держ закупівель, підвищення податків, зменш трансфертів, відсутність грошово-кредитної емісії (пол. більш активна, але її наслідки – швидкі ек результати, тому її необхідно застосовувати послідовно і жорстко), 3) Вплив на ринок – це посилення конкуренції та конкурентоспроможності вітчизняних товарів на св. Ринку, 4) пол. стимулювання вироб : через створення сприятливого інцест. Клімату (її рез. – екон стабільність, стабільність пол.. та законодавча), впровадження НТР
13. Очікувана інфл в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
Залежно від можливостей ек суб’єктів передбачати (прогнозувати) майбутнє зрост цін розрізняють очікувану (прогнозовану) і неочікувану (непрогнозовану) інфл. Очікуваною є така інфл, яку ек суб’єкти передбачали на основі доступної їм інф-ії, неочікуваною інфл, яку ек суб’єкти не передбачали. Фактична інфл може збігатися з очікуваною, а може й відхилятися від очікуваної. Відхилення факт інфл від очікуваної зменш ефективність рішень, які приймаються в ек. Очікувану інфл можна заздалегідь врахувати і звести втрати від неї до мінімуму.
Згідно з теорією адаптивних очікувань ек суб’єкти формують свої інфл прогнози лише на базі інф-ії про інфл, яка спостер в найближчому мин періоді. Такий механізм можна описати за допомогою формули 13 EMBED Equation.3 1415. Якщо в процесі передпрогнозного періоду факт інфл перевищує очікувану, то очікувана інфл прогнозного періоду також перевищуватиме очікувану інфл передпрогнозного періоду. Механізм формув інфл очікувань, запропонований теорією адаптивних очікувань, може забезпечувати достатньо точне прогнозування лише в умовах стабільних темпів інфл. Якщо темпи інфл нестабільні, то викор рекомендацій цієї теорії може викликати певні відхилення факт інфл від очікуваної.
Теорія раціональних очікувань спирається не на минулу інф-ію, а на майбутню. Вона виходить з того, що ек суб’єкти користуються достатньою інф-єю про майбутні зміни в ек і можуть її використати для формув прогнозів щодо всіх ек змінних, у тому числі й цін. Прихильники цієї теорії припускають, що в процесі формув очікувань люди можуть помилятися, але систематичних помилок не роблять. Що стосується окремих помилок, то їх легко помітити, виправити і з урахуванням цього вдосконалити спосіб формування очікувань.
Прогресивним ел теорії рац очікувань є ідея про те, що інфл очікування мають базуватися на майб змінах в ек. Але гіпотеза про спроможність домогосп і підпр володіти всією необхідною інф-єю і на її базі без «систематичних помилок» передбачити майб інфл, суперечить дійсності.
14. Інфл та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
Підтримання інфл та безробіття на низькому рівні головні завдання макроек пол. держ. Для їх вирішення застосовується теоретичний інструментарій кривої Філіпса у короткостр періоді, яка розкриває зв’язок між інфл та безробіттям. Спочатку крива Філіпса відображала обернену залежність між номінальною з/п і фактичним безроб. Пізніше номінальну з/п було замінено на інфл, а фактичне безроб на циклічне безроб. Крім того, криву Філіпса було доповнено очікуваною інфл та інфл витрат, яка спричинюється збуреннями сукупної пропозиції. Отже, в сучасному варіанті кривої Філіпса інфл знаходиться в оберненій залежності від циклічного безроб з поправкою на очікувану інфл та інфл витрат. Тому вона має від’ємний нахил. Крива Філіпса у короткостр періоді

13 EMBED Word.Picture.8 1415
Сучасний варіант кривої Філіпса можна подати за допомогою такого р-ня:13 EMBED Equation.3 1415,де (e очікуваний темп інфл; ( коеф, що показує реакцію інфл на динаміку циклічного безроб, яке спричинюється збуреннями сукупн попиту; (s темп інфл, який спричин збуреннями сукупн проп.
Згідно з рис розташування кривої Філіпса на графіку залежить від 2 складових р-ня:очікуваного темпу інфл ((e) і темпу інфл, що спричинюється збуреннями сукуп пропозиції ((s). Інфл, що дорівнює сумі цих складових, свідчить про відсутність цикл безроб. За цих умов р-ня кривої Філіпса втрачає циклічний компонент, тобто –((u – un), і має такий вигляд: ( = (e + (s. Інфл, яка форм в умовах відсутності цикл безроб, можно назвати інфл повної зайнятості. Такій інфл відповідає безроб на рівні прир норми
Якщо інфл повної зайнятості збільш, то крива Філіпса переміщується вправо; якщо ця інфл зменш, то крива Філіпса переміщується вліво.
Зміни в інфл, що викликаються цикл безроб, відображ на графіку через відповідне переміщення точки інфл вздовж нерухомої кривої Філіпса. З рис. 6.3 видно, що у разі збільш безроб відносно прир норми до u1 інфл зменш до
·1, а зменш безробіття до u2 збільш інфл до
·2 і т. д, тобто має місце обернена залежність між інфл та безроб.
Спираючись на криву Філіпса, уряд може робити вибір між інфл та безроб. Це досягається за рахунок пол заходів, які здатні впливати на циклічний компонент інфл.
Вибір між інфл та безроб існує лише у короткостр періоді. У довгостр періоді можливість такого вибору зникає. Це виявляє крива Філіпса у довгостр п (див. р 6.4).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
На рис. 6.4 точка Т1 на короткостр кривій Філіпса 1 характеризує такий стан в ек, коли інфл дорівнює
·1, а безроб прир нормі, тобто un Тепер припустимо, що уряд хоче зменш рівень безроб. З цією метою він стимулює збільш сукупного попиту. У короткостр періоді це, з одного боку, зменш безроб, а з іншого спричинить зрост інфл у формі інфл попиту до
·2, що перемістить ек з точки Т1 у точку Т2.
15. Доходи і витрати домогосподарств в моделі ек кругообігу. Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання. Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
Спож домогосп це їхні витрати на споживчі товари та послуги, які залежать від їхніх доходів. домогосп взаємодіють з підпр через ринок рес і ринок продуктів. У процесі цієї взаємодії домогосп формують свої доходи і здійснюють витрати на спож. Домогосп взаємодіють з підпр через ринок рес і ринок продуктів. У процесі цієї взаємодії домогосп формують свої доходи і здійснюють витрати на спожив.
Домогосп, які володіють усіма ек рес безпосередньо або опосередковано (через власність на капітал), виходять на цей ринок із своїми рес. Підпр для здійснення вироб купують ці ресурси у домогосп. У результаті купівлі-продажу виробничі витрати підпр, що пов’язані з купівлею рес, водночас формують грошові доходи домогосп. Сума цих доходів є доходом домогосп, або особистим доходом.
Якщо особистий дохід пов’язувати з джерелами формув, то його величину можна визнач за такою ф-ою:
13 EMBED Equation.3 1415Перші 2 ел особистого доходу назив доходами від трудової діяльності. Доходи від активів це дохід від власності. До таких доходів можна віднести дивіденди, проценти, ренту. Соц трансферти охоплюють доходи не зароблені, а отримані внаслідок перерозподілу сукупн доходу. До них належать пенсії, стипендії, виплати по безроб, субсидії тощо.
Наявний дохід це та частина сукупн доходу, яка залишається у розпорядженні суб’єктів приватної ек після сплати податків і може бути використана для прив спожив і заощадж. Оскільки у прив закритій ек, що розглядається, немає держави та відсутні податки, увесь дохід залишається в її розпорядженні. Таким доходом є ВВП. Це означає, що наявний дохід прив закритої ек дор ВВП.
Особистий наявний дохід можна визначити як різницю між наявним доходом прив ек і наявним доходом підпр: 13 EMBED Equation.3 1415.
Особистий наявний дохід є безпосереднім джерелом спожив домогосп. Але в кожному поточному періоді домогосп спрямовують на спожив не весь свій наявний дохід. Це пояснюється бажанням людей заощаджувати певну частку свого наявного доходу. Оскільки спожив є пріоритетним напрямом використання особистого наявного доходу, то заощадж є тією частиною цього доходу, яка не витрачається на спожив. Іншими словами, особистий наявний дохід розподіляється на 2 частини: спожив та заощадж домогосп.
Здійснення домогосп заощадж не є самоціллю. У кінцевому підсумку заощаджя використ домогосп для переміщення доходів з одного періоду в інший з метою регулювання в часі своїх витрат на споживання. При цьому вони враховують, що з часом вартість заощаджуваних грошей зростає. Тому слід розрізняти теп і майб вартість грошей.
Теп вар грошей це наявна сума грошей у поточному періоді. Майб вартість теперішньої суми грошей визнач за доп нарахування складного процента на теп вартість цих грошей. Це означає, що майб вартість більша за теп вартість на величину процентів, нарахованих за кожний рік викор заощадженої суми грошей у майб періоді. Така майб вар складається з основної суми і процентів, нарахованих за попередні роки. Майб вартість грошей, обчислену на основі нарахування складного процента, можна визначити за такою ф-ю: FV = PV(1+r)n, де FV майб вартість; PV тепвартість; r ставка дисконту, n кількість років майб періоду.
Відмінність майб вартості від теп залежить не лише від часу, протягом якого заощаджуються гроші, а й від ставки дисконту. Зазвичай в ек розрахунках ставку дисконту визначають як максимально можливий рівень доходу, котрий можна отримати за альтернативними варіантами вкладання коштів
16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
Для аналізу рівня диференціації доходів домогосп застосовують різні методи та показники, але найчастіше криву Лоренца (рис.7.2).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
На рис. 7.2 на горизонт осі всю кількість (100 %) сімей (домогосп) поділено на п’ять рівних груп (по 20 %), а на верт осі відкладено п’ять рівних часток (по 20 %) у складі сукупної величини (100 %) особистих доходів.
Теоретичну можливість існування абсолютної рівності в розподілі доходів між окремими групами сімей унаочнює бісектриса. Вона показує, що кожний процент сімей одержує адекватний процент доходу. Це означає, що 20, 40, 60, 80, 100 % сімей отримують відповідно 20, 40, 60, 80, 100 % усієї величини особистих доходів. Реально будь-якому проценту сімей відповідає інший процент сукупного доходу. Цю фактичну ситуацію відображує крива Лоренца, яка має вигляд угнутої кривої, що відхиляється від бісектриси.
Крім кривої Лоренца для визнач рівня диференціації особистих доходів викор такі показники, як децільний коеф і коеф Джині. Децільний коеф відображує співвідношення між середніми доходами 10 % найбагатшої частини населення і доходами 10 % найбіднішої частини населення.
Коеф Джині показує рівень концентрації доходів насел. На базі кривої Лоренца цей коеф розраховують діленням площі, що знаходиться між бісектрисою і кривою Лоренца, на площу трикутника сторонами якого є бісектриса, горизонт вісь і права вертикальна вісь. Коеф Джині може коливатися від 0 (абсолютна рівність) до 100 (абсолютна нерівність). Отже, чим вище коефіцієнт Джині, тим більша нерівність у розподілі доходу, тим більше крива Лоренца відхиляється від бісектриси. Згідно з міжнародною класифікацією коефіцієнт Джині в інтервалі 3335 характеризує високий рівень нерівності в розподілі доходу, а в інтервалі 2426 низький.
17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
Згідно з кейнсіан теорією основним чинником, який визначає величину спожив в кожному періоді, є поточний дохід домогосп. У разі його зрост домашні госп готові витрачати більше своїх коштів на споживчі товари і послуги в кожному поточному періоді. Кейнс не заперечував, що проц ставка може впливати на спожив. Але, на його думку, її вплив на спожив не є визначним. Згідно з кейнсіан теорією головним чинником спожив є особистий наявний дохід, яким розпоряджаються домогосп у кожному поточному періоді. Залежність спожив від цього доходу Кейнс назвав ф-єю спожив, яку в алгебраїчній формі можна передати так: 13 EMBED Equation.3 1415 де С спожив домогосп (приватне спожив); 13 EMBED Equation.3 1415 автономне спожив; с гранична схильність до спож; DI наявний поточний дохід домогосп.
У спрощеній, тобто безподатковій ек, що розглядається, наявний дохід прив ек (DI) дорівнює доходу (Y), тобто DI = Y. Він розподіляється на приватне спожив та прив заощадж: DI = Y = C + S, де C прив споживання; S прив заощадж.
За цих умов кейнсіанська функція споживання набуває такого вигляду: 13 EMBED Equation.3 1415Принципову роль у кейнсіан ф-ії споживання відіграє гранична схильність до спожив. Вона являє собою коеф, який показує, на скільки одиниць зміниться величина спожив у разі зміни доходу на одну одиницю, і визнач за формулою13 EMBED Equation.3 1415де с гранична схильність до спожив.
Кейнс припускав, що зі зрост доходу середня схильність до спожив зменш. В обґрунтуванні цього припущення він виходив із того, що в короткостр періодах індивідууми незалежно від динаміки доходу намагаються підтримувати звичні для себе життєві стандарти. Тому в межах цих періодів зрост доходу супроводжується збільш заощадж, а зменш доходу скороченням заощад порівняно з їх величиною, яка підтримувалася в мин.
Щоб глибше розкрити кейнсіанську функцію спожив, звернемося до графічних моделей (рис. 7.3 і 7.4).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Рис.7.3. Функція споживання
На рис. 7.3 бісектриса є кривою, в кожній точці якої споживання дорівнює доходу. Але фактично споживчі витрати менші, а інколи навіть більші за дохід у поточному періоді. Цьому відповідає крива С, нахил якої залежить від граничної схильності до споживання. На кривій С розміщуються три точки. Лише в точці С0 весь дохід спрямовується на споживання, а заощадження відсутні. В точці С1 споживання менше за дохід. Тому виникають додатні заощадження. В точці С2 споживання перевищує дохід, внаслідок чого виникають від’ємні заощадження. Останні показують, що певна частка споживання здійснюється за рахунок попередніх заощаджень або позик.
Можлива ситуація, коли домашні господарства споживають більше, шіж одержаний дохід. Це можливо, коли є попередні заощадження. Таке явище отримало назву ефект заощадження.
Ще одним ел кейнсіан ф-ії спожив є автономне спожив, яке не залежить від поточного доходу. Оскільки у підсумку споживє лише ф-єю доходу, то це означає, що автономне спожив може змінюватися внаслідок викор попередніх і майб доходів домогосп. На цій підставі до чинників автономного спожив можна віднести багатство та запозичення. Багатство формується заощадж, які були здійснені за рахунок доходів попередніх періодів, і слугує джерелом доходів і спожив в поточному періоді. Запозичення збільшує споживання відносно доходу у поточному періоді та зменшує споживання відносно доходу в майб періоді, за рахунок якого повертаються борги.
18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
Існує 2 різні ф-ії спожив: короткостр і довгостр. Короткостр ф-ія спожив була обґрунтована Кейнсом. Довгостр ф-ія спожив пояснюється в посткейнсіан теор, які спираються на т І. Фішера про міжчасовий вибір споживача.
Згідно з теорією Фішера спожив домогосп в кожному поточному періоді не обмежується лише їхнім поточним доходом. Згідно з цією теор сучасні люди є раціональними і передбачливими. Тому в процесі прийняття рішень щодо величини спожив вони здійснюють міжчасовий вибір і враховують не лише пот дохід, а й переміщення доходу між різними періодами життя. Звідси випливає основна ідея Фішера спожив в кожному окремому періоді життя людини залежить від її доходу впродовж усього її життя.
Для ілюстрації т Фішера про міжчасовий вибір споживача припустимо, що його життя складається лише з 2 періодів: 1 молодість, 2 старість. У 1му періоді дохід споживача становить Y1, а спожив С1. У 2му пер дохід становить Y 2, а спожив С2. Врахуємо також, що споживач має можливість заощаджувати і брати позику. Тому його спожив у будь-якому періоді може бути нижчим за поточний дохід (внаслідок заощаджень) або вищим за поточний дохід (за рахунок активів і позик).
Гіпотеза життєвого циклу. Згідно з цією г-ою дохід людей впродовж життя змінюється. Але, попри це, люди прагнуть підтримувати рівномірний рівень спожив протягом усіх періодів свого життя. Виходячи з цього, гіпотезою життєвого циклу передбачається, що люди багато заощаджують, коли їхні доходи вищі за середні протягом життя, і більше витрачають на споживання, коли їхні доходи нижчі за середні протягом життя.
Гіпотеза постійного (перманентного) доходу. Згідно з цією гіпотезою споживання залежить не від поточного доходу, а від постійного. За своїм визначенням постійний дохід це сталий компонент поточного доходу, який людина спроможна підтримувати протягом усього життя за рахунок трудового доходу і нагромаджених активів. У математичній інтерпретації постійний дохід являє собою середньозважену величину або тренд поточних доходів людини за всі роки її життя. Це означає, що поточний дохід крім постійного доходу включає також і тимчасовий дохід, який не піддається передбаченню. Згідно з цією гіпотезою в процесі прийняття рішень люди спираються на постійний дохід, який вони спроможні передбачити.
19. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
В основі кейн підходу до ф-ії інвестицій в основний капітал лежать 3 передумови. 1 коли хтось інвестує, то він орієнтується не на валовий, а на чистий прибуток від інвестув. 2 оскільки інвестиції приносять результати не в тому періоді, в якому вони здійснюються, а в майб, то необхідно спиратися на прибуток, який очікується отримати протягом всього строку служби осн капіталу. 3 об’єкт інвестув Кейнс називає капітальним майном. Визнаючи вар капіт майна, він враховує не вартість його придбання, а його відновну вартість. Попит виникає лише на такі інвестиції, вигоди від яких у формі прибутку перевищують інвест витрати.
У Кейнса інвест витратами є вар кап майна, а вигодами від інвест дисконтована вар очікуваних прибутків. Для їх зіставлення Кейнс викор категорію, яка має назву «гранична ефективність капіталу».
За своїм визнач гранична ефект кап це така ставка процента, що врівноважує дисконтовану (теп) вар прибутків, які очікується отримати від викор кап майна, з вартістю кап майна. 13 EMBED Equation.3 1415, де К вартість кап майна (інвест проекту); PR очікуваний прибуток (чистий); R13 EMBED Equation.3 1415 гранична ефект кап; t роки, протягом яких має викор кап майно (реалізується інвест проект).
Гранична еф кап є аналітичним інструментом. Дійсна еф кап залежить від проц ставки, яка формується на ринку позичкового капіталу. Це означає, що в процесі визначення доцільності вкладання коштів у певний інвест проект кожний інвестор має зіставляти ринкову проц ставку з граничною еф кап. Залежність інвестицій від ставки процента і граничної ефі капіталу унаочнює графік,
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Спираючись на рис, можна зробити висновок, що інвест попит зростає в міру зниження проц ставки. Отже, інвестиції знаходяться в оберненій залежності від проц ставки, рівень якої не може перевищувати граничну еф кап. Виходячи з цього кей ф-ію інвестицій можна подати такою ф-ою:13 EMBED Equation.3 1415
Прихильники неоклас ф-ії інвестицій в основний капітал спираються на 2 передумови. 1 передумова попит підприємців на інвестиції залежить від розриву між бажаним і наявним обсягами основного кап, який потрібно усувати за рахунок інвестицій. При цьому бажаним обсягом основного кап є такий, який підприємці хотіли б мати у майб періоді. 2 передумова підприємці не можуть миттєво усувати розрив між наявним і бажаним обсягами осн капіталу. Тому їхній попит на інвестиції в кожному поточному періоді залежить не лише від розриву між наявним і бажаним обсягами осн кап, а й від швидкості (інтенсивності), з якою вони мають намір нарощувати осн кап. Бажаний обсяг осн кап (Кf). Згідно з неоклас підходом бажаний обсяг осн кап залежить від граничних витрат на кап і обсягів вир-ва, очікуваних у майб періоді.
Розрив між наявним і бажаним обсягами осн кап зумовлює попит на інвестиції протягом майб періоду. В кожному поточному періоді цей попит залежить від швидкості нарощування осн кап. Для визначення цієї шв прихильники неоклас ф-ії інвестиції в осн кап викор модель гнучкого акселератора, згідно з якою в кожному пот періоді підпр зменшує розрив в осн кап на певну частку.13 EMBED Equation.3 1415.- приріст осн кап залежить від чистих інвестицій. Тому приріст чистих інвестицій протягом пот періоду (NIt) визнач за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415.З урахув попиту на відновлювальні інвестиції (d ( Kt), поточний попит на валові інвест в неоклас ф-ії інвестицій в осн кап можна визначити такою ф-ою: 13 EMBED Equation.3 1415.
20. Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ВВП.
Інвестиції це витрати, здійснювані з метою створення нового кап та відшкодування зношеного капіталу. В кор періоді інвестиції впливають на сукупний попит і ВВП; у довгос на обсяг кап і потенц ВВП. Зрост сукупного попиту і ВВП залежить від приросту валових інвестицій, а нагромадження обсягів кап від обсягу чистих інвестицій, тобто від співвідношення між валовими інвест та амортизацією.
Мотиваційним чинником інвест попиту є чистий прибуток (NP). Вихідною базою його обчислення є валовий прибуток (GP), отриманий від реалізації інвест проекту. Він залежить від величини інвест та норми прибутку. Чистий приб менше валового прибутку на вел податку на прибуток (ТР) та затрат на інвест, які пов’язані зі сплатою % за викор інвест коштів (13 EMBED Equation.3 1415). Звідси випливає ф-ла чистого прибутку: NP = (GP – TP) – Y · r.
Попит на інвест має місце лише тоді, коли NP > 0. Якщо NP < 0, то інвест попит не виникає. Найбільш мінливим чинником, що впливає на інвестиції через зміну чистого прибутку, є відсоткова ставка. Тому модель інвест попиту відображає залежність інвест від відс ставки. При цьому враховується реальна відс ставка, яка об як номінальна відс ставка n, мінус інфл: 13 EMBED Equation.3 1415 Між інвестиц попитом і відс ставкою існує обернена залежність. За цих умов крива інвест попиту прибирає вигляду від’ємно похилої лінії.
До інших чинників інвест попиту належать дохід (ВВП), податок на прибуток, очікування, від яких залежить чистий прибуток. Інвестиції, які перебувають під впливом ін чинників, тобто змінюються незалежно від відс ставки, є автономними інвест (13 EMBED Equation.3 1415), а чинники, які на них впливають, чинниками автономних інвест. У моделі інвест попиту чинники автономних інвест зміщують криву інвест попиту у відповідний бік. Звідси випливає інвест ф-ія: 13 EMBED Equation.3 1415 де b коеф еластичності інвест за відс ставкою. У простій інвест ф-ії незалежною змінною є проц ставка, а залежною інвестиції. Зі зрост проц ставки збільш витрати, пов’язані з інвестуванням, і зниж рівень прибутков, що знижує к-ть прибуткових інвест проектів. Це зменшує сукупн попит на інвестї. Чим вищою є проц ставка (вар інвест), тим менша к-ть інвест проектів може бути привабливою для підпр і тим меншим є сукупн попит на інвест. І навпаки.
Інвестї є найбільш динамічним чинником ВВП. Але слід звернути ув на те, що вони вплив на ВВП не пропорційно, а помножено, тобто мультиплікативно. Це означає, що при зміні інвестицій на одну грошову одиницю ВВП змінюється більше ніж на одиницю.
Мультипл вплив інвестицій на ВВП пояснюється тим, що будь-яка угода, яка пов’язана із початковим вкладанням інвестицій в ек, породжує ланцюг вторинних угод з відповідними видатками і доходами. Так, якщо на етапі початкової угоди приріст інвестицій становить 13 EMBED Equation.3 1415, то це створить поч дохід в обсязі13 EMBED Equation.3 1415. Але ті ек суб’єкти, які отримали цей дохід, на наступному етапі угод витратять його на спожив з певною граничною схильністю, тобто їх видатки становитимуть 13 EMBED Equation.3 1415. Виробники споживчих товарів та послуг, які отримали дохід обсягом 13 EMBED Equation.3 1415 у свою чергу витратять його на спожив в обсязі с213 EMBED Equation.3 1415 і т. д.
21. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
Автономні інвестиції – інв, що не пов'язані з ростом сукупн попиту, а здійснювані підприємцями з метою поліпшити своє становище на ринку. Збільш авт інвест означає, що для кожного рівня проц ставки підпр збільш свій попит на інвест, внаслідок чого крива інвест попиту зміщується вправо. І навпаки, вона зміщується вліво, якщо авт інвестиції зменш. Серед чинників, що впливають на величину авт інвес, можна виділити такі: Технічний прогрес. Техн прогрес є гол чинником ек зрост. Він проявляється переважно через створення нових, ефект засобів вироб або через модернізацію існуючих. Результатом техн прогресу є зменш витрат на вироб продукції і збільш прибутковості інвестованого кап, що спричинює зрост попиту на інвест за даної проц ставки. Рівень забезпеченості осн кап. Якщо вирі потужності галузі спроможні повністю задовольняти попит на її продукцію, то зрост інвест в цю галузь стримуватиметься. І навпаки, якщо за повного викор наявних вироб потужностей попит на продукцію галузі задовольняється не повністю, то це спонукатиме підприємців до збільш обсягів вироб за рахунок збільш кап, що спричинює зрост попиту на інвестиції за даної проц ставки. Податки на прибуток підпр. У процесі прийняття інвест рішень підпр беруть до уваги не валовий, а чистий прибуток, для визначення якого від валового прибутку віднімаються податки. За цих умов зі збільш податків чистий прибуток зменш, що послаблює мотивацію підприємців до інвестування.Ділові очікування. Підприємці, ухвалюючи інвест рішення, орієнтуються на прибуток, очікуваний у майб, тобто впродовж часу, протягом якого викор інвестований кап. Це означає, що їхні інвест рішення залежать від ділової активності, яку вони очікують у майбутньому. Оптимістичні очікування щодо рівня ділової активності збільшують інвест попит підприємців, песимістичні зменшують їхні бажання інвестувати.
Попит на інвест залежить від співвідношення між виробництвом ВВП та осн кап. Це випливає з моделі акселератора, найпростішу форму якої можна подати так: 13 EMBED Equation.3 1415 де It обсяг інвестицій (валових); a коеф акселерації; Yt –– Yt–1 приріст ВВП за період t; a (Yt – Yt–1) чисті інвестиції за період t; d (·Kt відновлювальні інвестиції (амортизація) за період t.
Основним ел рівняння є коеф акселерації, який показує, на скільки одиниць змінюються інвестиції у
·  >tvx†Ћ’”єјѕАЮа
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·°
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·J
·J
·
·разі зміни ВВП на одиницю. Залежність, яку описує р-ня, означає, що підпр намагаються зберігати певні співвідношення між осн кап і обсягом вироб. Оскільки ВВП є нестабільною вел, то це зумовлює і нестабільність інвестицій: у період пожвавлення ек інвестиції збільшуються, у період рецесії зменшуються.
22. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
Згідно з клас теорією рівновага між заощадж та інвестиціями досягається на фін ринку завдяки коливанню проц ставки під впливом попиту на позичкові кошти (інвестиції) та їх пропозиції (заощадження).
13 EMBED Word.Picture.8 1415
За клас теорією заощадж та інвестиції є високоеластичними до проц ставки. При цьому заощадж знаходяться в прямій залежності від проц ставки: чим нижчою є проц ставка, тим меншими є заощадження. Тому на рис. 8.6 крива заощаджень має додатний нахил. Що стосується інвестицій, то вони знаходяться в оберненій залежності від проц ставки. У зв’язку з цим їх крива має від’ємний нахил. На думку класиків, зменш заощаджень супроводжується адекватним збільш спожив, що відновлює повну зайнятість. Припустимо, що в стані повної зайнятості заощадж та інвестиції в ек становили 40 млрд грн. За цих умов перетин кривої S з кривою І1 у точці Т1 фіксує, що рівноважна проц ставка дорівнює 10 %. Тепер припустимо, що внаслідок закінчення буму в будівництві житла обсяг інвестицій скоротився до 35 млрд грн. Цю ситуацію відображує переміщення кривої інвестицій від положення І1 у положення І2 і зниження процентної ставки до 8 %.
Згідно з кей теорією, відхилення ек від стану повної зайнятості внаслідок зменш інвестицій також знижує проц ставку. Але не проц ставка, а скорочення обсягу вироб і величини доходу зменш заощадж до рівня інвест. Це означає, що у кейнсіанців рівновага між заощадж та інвестиціями може досягатися за неповної зайнятості.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
У цьому варіанті інвестиції є менш еластичними відносно процентної ставки, ніж у класичному. Тому їх крива має невеликий кут нахилу. Але головною відмінністю кейнсіанського механізму врівноваження заощаджень з інвестиціями є нееластичність заощаджень до процентної ставки. У зв’язку з цим на рис. крива заощаджень набуває вигляду вертикальної лінії. Припустимо, що початково ек знаходиться в умовах повної зайнятості, а заощадження та інвестиції становлять 40 млрд грн. На рис. 8.7 цю ситуацію відображує перетин кривої S1 і кривої І1 в точці Т1, якій відповідає рівноважна процентна ставка на рівні 10 %. Тепер змінимо умови і припустимо, що песимізм підприємців змусив їх скоротити обсяг інвестицій на 5 млрд грн. Внаслідок цього крива інвестицій переміститься вліво в положення І2, а ставка процента впаде до 8 %. Оскільки заощадження у кейнсіанців є нееластичними до процентної ставки, то це не вплине на їх обсяг, який, як і раніше, становитиме 40 млрд грн.

23. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
Заощадження та частка післяподаткового доходу, яка не використовується на споживання.
Приватні заощадження це структуризована система, яка складається з двох сегментів: заощадження домашніх господарств і заощадження підприємств.
Заощадження домашніх господарств визначаються згідно із загальним правилом це та частина їхнього наявного доходу, яка залишається після здійснення витрат на споживання:
13 EMBED Equation.3 1415 Найпоширенішими формами заощаджень домогосп є депозитні вклади в комерційних банках, придбання акцій та облігацій. Заощадж підпр структурно поділяються на чисті та валові. В їх основі лежить відмінність між прибутком, чистим прибутком і валовим прибутком підприємств. Прибуток відображує перевищення виручки від реалізації продукції над витратами, пов’язаними з її виробництвом. Прибуток мінус податок на прибуток це чистий прибуток. Валовий прибуток це прибуток плюс амортизація, тобто споживання основного капіталу. Звідси :
13 EMBED Equation.3 141513 EMBED Equation.3 141513 EMBED Equation.3 1415
Отже, заощаджують як домогосп, так і підпр. Проте майже всі інвестиції здійснюють підпр. При цьому їхні потреби в інвест коштах, як правило, перевищують їхні заощадж. За цих умов виникає певний дисбаланс: з одного боку, заощадження домогосп перевищують їхні потреби в інвест ресурсах; з іншого заощадж підпр є недостатніми для фін забезпечення інвест. Це зумовлює як можливість, так і доцільність переміщення тимчасово вільних коштів домогосп тимчасове розпорядження підпр. Таке переміщення здійснюється за доп фін системи, яка складається з 2 інститутів: фін ринків і фін посередників. Фін ринки це ринки, здебільшого облігацій та акцій. До фін посередників належать банки, страхові компанії та пенсійні фонди, а також інвестиційні посередники.
Залучення підпр інвест коштів через фін ринки це пряме фінансування інвест, яке здійснюється за рахунок емісії цінних паперів. Головними інструментами прямого фінансування інвест є облігації та акції. Облігація це борговий інструмент, який зобов’язує підпр-позичальника оплачувати власникові цього боргового інструмента фіксовану суму грошей через регулярні проміжки часу (сплата процентів) до дати її погашення, коли відбувається остання сплата процента. Інший спосіб прямого фінансування інвест емісія акцій. Основним видом акцій є звичайна акція вимога акціонера на частку акціонерного кап підпр і на відповідну частку в його прибутках у формі дивідендів.
Мобілізація підпр-ми інвест коштів через фін посередників це непряме фінансування інвестицій. Роль фін посередників полягає в тому, щоб акумулювати в себе заощадження домогосп і за рахунок їх надавати кошти підпр, які мають дефіцит фін-інвест рес. Банки акумулюють вільні кошти домогосп прийняттям їх на депозит, страхові компанії і пенсійні фонди через отримання коштів на договірній основі, інвестиційні посередники переважно шляхом продажу цінних паперів.
24. Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
 Згідно з методом «витрати випуск» рівноважний ВВП є таким обсягом виробленої продукції, який дорівнює запланованим сукупним витратами. Якщо ВВП більше запланованих сукуп витрат, то це свідчить про виникнення перевиробн, яке супроводж незапланованим збільш інвесту товарні запаси, що спонукає підпр скорочувати ВВП до рівноважного обсягу. Якщо ВВП менше запланованих сукупних витрат, то це є ознакою недовиробн, яке супроводжується незапланованим зменш інвест у товарні запаси, що спонукає підпр збільш ВВП до рівноважного обсягу. Спираючись на спрощену економіку, рівноважний ВВП за методом «витративипуск» можна визначити за такою ф-ою:13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Граф модель назив «кей хрест». На горизонтальній осі графіка вимірюється ВВП, а на верт заплановані сукупні витрати. Бісектриса показує всі точки, в яких фактичні і заплановані сукупні витрати збігаються і забезпечується рівноважний ВВП. Лінія E( це лінія фактичних сукупних витрат, які можуть дорівнювати запланованій вел або відхилятися від неї у той чи той бік.
Згідно з методом «вилучення ін’єкції» рівноважним є такий ВВП, який у процесі розподілу породжує вилучення із сукупн витрат, що врівноважуються з ін’єкціями в сукупні витрати. У спрощеній ек вилученнями є заощадження, а ін’єкціями  інвестиції. Тому рівноважний ВВП забезпечується тоді, коли заощадж дорівнюють запланованим інвестиціям. Будь-які відхилення фактичних інвест від заощаджень свідчать про виникнення незапланованих інвестицій у товарні запаси, які спонукають підпр змінювати обсяг виробн в напрямі до рівноважного ВВП.
У спрощеній ек, якою є прив закрита ек, вилучення суперечить прив заощадж, а ін’єкції прив інвест. Це означає, що рівноважний ВВП досягається лише за умов, якщо S = I. При цьому І це заплановані інвест, які є складовим ел запланованих сукуп витрат.
Визначення рівноважного ВВП за методом «вилученняін’єкції» не суперечить його визначенню за методом «витративипуск». Це пояснюється тим, що рівновага між заощадженнями та запланованими інвестиціями є лише іншим відображенням рівноваги між запланованими сукупними витратами і ВВП. Якщо за методом «витрати випуск» рівновага в економіці визначається за формулою Y = C + I, то Y – C = I. Оскільки Y – C = S, то S = I.
Визначення рівноважного ВВП за методом «вилучення ін’єкції» можна подати графічно
13 EMBED Word.Picture.8 1415
На рис лінія запланованих інвестицій (І) є горизонтальною, тобто відповідає припущенню, що інвест плани підприємств не залежать від поточного ВВП. Лінія заощаджень (S) має додатний нахил і відображує пряму залежність заощаджень від поточного ВВП.
25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
Мультиплікатор витрат це число, на яке потрібно помножити зміну автономних витрат, щоб визначити зміну рівноважного ВВП. Мультиплікатор витрат відображує відношення між зміною рівноважного ВВП і зміною автономних витрат. 13 EMBED Equation.3 1415Позначимо мультиплікатор витрат символом me і запишемо його формулу:13 EMBED Equation.3 1415Звідси приріст рівноважного ВВП можна визначити за спрощеною формулою:13 EMBED Equation.3 1415
Мультип витрат перебуває в прямій залежності від граничної схильності до спожив (с) і в оберненій від граничної схильності до заощаджень (1 – с).
Гранична схильність до спожив, як правило, менша за 1. Тому мультип витрат, як правило, більший за 1. Це означає, що приріст автономних витрат на 1 грн спричинює приріст рівнов ВВП більше, ніж на 1 грн.
Між запланованими автономними витратами і рівноважним ВВП існує не проста, а помножена залежність, яка вимірюється мультип витрат. Він показує, на скільки одиниць змінюється ВВП у разі зміни авт витрат на одиницю. Щоб розкрити залежність між ВВП та авт витратами, слід врахувати відмінність між авт та індуційованими витратами у складі заплан сукупних витрат. До авт належать витрати, які не залежать від доходу; до індуційованих витрати, що змін внаслідок зміни доходу.
У моделі рівноважного ВВП спрощеної ек індуційованими є витрати на спожив. Звідси випливає такий алгоритм: приріст авт витрат на адекватну вел збільш дохід, що породжує індуційовані витрати на спожив, які, у свою чергу, збільш дохід. Завдяки цьому дохід збільш на вел, що перевищує приріст авт витрат. Величина цього перевищення є ефектом мультиплікатора.
26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
Якщо заплановані сукупні витрати менші за потенц необхідну вел, то фактично рівноважний ВВП менший за потенційно рівнов ВВП. Таке явище назив рецесійним розривом. рецесійний розрив є таким явищем, яке викликає в економіці відставання фактичного ВВП від потенц ВВП, тобто рецесію.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Графічно рец розрив це відрізок, рівний відстані по вертикалі між лінією потенційно необхідних сукупних витрат (Е2) і лінією запланованих сукупних витрат (Е1). Як відомо, цей відрізок відображує різницю в автономних витратах, які входять до складу різних за величиною запланованих сукупних витрат. Звідси випливає кількісне визначення рецесійного розриву. Він являє собою таку величину, на яку заплановані автономні витрати є меншими порівняно з потенційно необхідними автономними витратами, тобто 13 EMBED Equation.3 1415
Рецес розрив спричинює помножене, тобто мультиплікат відставання факт ВВП від потенційного ВВП. Це означає, що потенц ВВП перевищує фактичний ВВП на величину рецесійного розриву, помножену на мультипл витрат: 13 EMBED Equation.3 1415Із р-ня випливає інше визначення рец розриву: це така вел приросту запланованих авт витрат, яка на мультиплікативній основі здатна забезпечити зрост фактичного ВВП до потенційного рівня.Розв’язавши р-ня відносно 13 EMBED Equation.3 1415, можна визначити величину рец розриву:13 EMBED Equation.3 1415.
Якщо заплановані сукупні витрати є надмірними порівняно з потенційно необхідними сукупними витратами, то фактично рівноваж ВВП номінально перевищує потенційно рівноваж ВВП за рахунок інфляції. Таке явище назив інфляц розривом. Такий розрив назив інфляц тому, що в умовах повної зайнятості він повністю трансформ у зрост цін і не збільшує обсяг виробн.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Графічно інфл розрив це відрізок, рівний відстані по вертикалі між лініями потенційно необхідних сукупних витрат 13 EMBED Equation.3 1415 і запланованих сукупних витрат 13 EMBED Equation.3 1415. Він являє собою таку величину, на яку заплановані автономні витрати перевищують потенційно необхідні автономні витрати, тобто 13 EMBED Equation.3 1415. Цей розрив назив інфляц, оскільки в умовах повної зайнятості він викликає надмірне зрост запланованих сукупн витрат, яке повністю трансформ у приріст цін і не збільш обсяг виробн.
Інфляц розрив викликає інфляц збільш фактичного ВВП порівняно з потенц ВВП на мультиплікативній основі. Інфляційний розрив є такою величиною скорочення запланованих авт витрат, яка на мультипл основі здатна забезпечити номінальне зменш фактичного ВВП до потенц рівня лише за рахунок зниження цін.
Щоб визначити інфл розрив в умовах повної зайнятості 13 EMBED Equation.3 1415
Інфл розрив виникає в умовах повної зайнятості, коли сукупний попит перевищує потенційно можливу сукупну проп, тобто потен ВВП. Це не збільшує обсяг виробн, а викликає лише зрост цін, тобто інфляцію. Але інколи зрост сукупного попиту в умовах повної зайнятості може викликати не лише інфл зрост, а й надмірну зайнятість, тобто тимчасовий вихід обсягів виробн за межі потенц ВВП. Це дає підстави стверджувати, що в ек з надмірною зайнятістю може виникати інфляційно-експансійний розрив. У такому разі фактичний ВВП перевищує потенц ВВП як номінально, так і реально.
27. Сутність ек зрост та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зрост економіки. Ек зрост та економічний розвиток.
Під ек зростм слід розуміти довгостр зрост обсягів виробн за рахунок збільш потенц ВВП і адекватного зрост сукупного попиту. Обсяг виробн може збільш у 2 способи: 1) на умовах усунення рецесійного розриву, який зумовлює розрив між сукупним попитом і потенц ВВП; 2) на умовах збільш потенц ВВП. 1ий спосіб зрост обсягів виробн не збільшує виробн потенціал ек, тобто потенц ВВП, а здійснюється завдяки наближенню сукупного попиту до рівня довгостр сукупної пропозиції, яка дорівнює потенц ВВП. 2ий спосіб зрост обсягів виробн спирається на збільш виробн потенціалу ек, тобто потенц ВВП. Збільшення обсягів виробн в такий спосіб свідчить про зрост масштабів ек, тобто про ек зрост.
Ек зрост вимірюється 2 показниками: середньорічним темпом приросту реального ВВП; середньорічним темпом приросту реального ВВП на душу населення.
Ек зрост є ф-єю певних чинників. До них належать збільш обсягів факторів виробн (земля, праця, капітал) і підвищення рівня їхньої ефективності, яке переважно, досягається за рахунок технічного прогресу. Ці чинники здатні збільш вироб потенціал ек і в такий спосіб забезпечувати зрост сукупної пропозиції. Залежно від того, які чинники викликають збільшення обсягів виробн, розрізняють 2 форми ек зрост: екстенсивне та інтенсивне. Екстен зрост досягається за умов, якщо обсяг виробн зростає лише за рахунок збільш обсягів факторів виробн за незмінної ефективності цих факторів. Це означає, що ек зрост є чисто екстенсивним, коли обсяг виробн збільш прямопропорційно збільшенню к-ті факторів виробн. Якщо, навпаки, зрост обсягів виробн відбувається лише завдяки підвищенню продуктивності виробничих факторів, то це означає, що ек зростає на чисто інтенсивній основі.
Проте в реальній ек не буває чисто екст або чисто інтен ек зрост. Фактично обсяг виробн збільш на основі певного поєднання екстенсивного та інтенсивного типів ек зрост. Тому, оцінюючи реальну ек, можна говорити про переважно екстенсивне або переважно інтенсивне її зрост.
Ек зрост не слід ототожнювати з ек розвитком. Категорія ек розвитку країни є змістовнішою, ніж категорія ек зрост. Ек розвиток відбиває не лише збільшення обсягів виробн, а й здатність ек за рахунок цього підвищувати якість життя населення. Це означає, що ек зрост може відбуватися і без ек розвитку, але екон розвиток неможливий без ек зрост.
28. Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій ек зрост. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.
Сучасні уявлення про ек зрост сформувалися на базі 2 ек теорій кейнсіанської і неокласичної, які зумовили виникнення двох відповідних теорій ек зрост.
Кейнсіанська теорія ек зрост була заснована анг. еко-м Р. Харродом і амер. ек. Є. Домаром. Вони вважали, що головну роль в ек зростанні відіграють інвестиції як компонент сукупного попиту і як засіб нагромадження капіталу та збільшення виробничого потенціалу ек. У моделі Харрода Домара джерелом інвестування є заощадж, які залежать від доходу (ВВП) і норми заощадж, тобто S = s ( Y. Обсяг інвестування визначається попитом на інвестиції, який ставиться в залежність від приросту продукту та його капіталомісткості (Ky).
Припущення моделі Харрода Домара: 1) капіталомісткість є незмінною внаслідок негнучкості цін в короткостр періоді та нейтральності технічного прогресу; 2) норма заощаджень у довгостр періоді також має тенденцію до стабільності; 3) інвестиції дорівнюють заощадженням (I = S).
Вираз (Y / Y відображує темп ек зрост, який визначається за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415Оскільки в р-ні норма заощаджень (s) і капіталомісткість (Ky) є постійними, то і темп ек зрост має бути постійним. Такий темп Харрод назвав «гарантованим». Крім «гарантованого» Харродом уведено й поняття «прир» темпу зрост, який досягається в умовах повної зайнятості.
Особливість кей теорії ек зрост полягає в тому, що її прихильники доходять до висновку про необхідність державного регулювання процесу нагромадження капіталу з метою підтримання в довгостроковому періоді стійких темпів зрост економіки. При цьому головним об’єктом державного регулювання мають бути інвестиції.
В основу неокласичної теорії ек. зрост були покладені такі положення:
1) вартість продукту створюється факторами виробн, і передусім працею і капіталом, кожний з яких робить свій внесок в її створення; 2) ціни виробничих факторів, якими виступають з/п і прибуток, дорівнюють їхнім граничним продуктам; 3) зв’язок між збільшенням факторів виробн і зростм продукту описується за допомогою виробничої функції.
Прикладом неокласичної виробничої функції є виробнича функція Кобба-Дугласа: 13 EMBED Equation.3 1415де А продуктивність факторів виробн за наявної технології; а частка капіталу у виробленому продукті; 1–а частка праці у виробленому продукті.
Виробнича функція Кобби-Дугласа має 2 властивості:1)  властивість постійної віддачі від масштабу. Це означає, що у разі збільш к-сті праці та капіталу на певний процент, обсяг виробн збільш на такий самий процент;2) виробнича функція Кобба-Дугласа є нелінійною і характеризується спадною граничною продуктивністю капіталу, згідно з якою кожна додаткова одиниця капіталу забезпечує виробництво меншого обсягу продукту, ніж попередня. Отже, чим більше застосовується капіталу, тим нижчою є його гранична продуктивність.
Кейнс і неоклас теорії ек зрост будувалися на екзогенній основі. Це означає, що в їх моделях темп зрост ек є ф-єю екзогенно визначених змінних (норма заощадж, сукупна продуктивність факторів вир-ва, капіталомісткість тощо).
29. Передумови моделі ек зрост Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність. Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.
Модель Солоу пояснює залежність ек зрост від 3 чинників капіталу, праці і технічного прогресу. Модель Солоу ґрунтується на низці передумов. Серед них гол є такі: 1. Об’єктом моделювання слугує прив закрита ек, рівновага в якій визначається за формулою Y = C + I. 2. Цільовою функцією моделі є зрост не загального обсягу продукту, а збільш його обсягів на одного працівника, тобто зрост продуктивності праці. 3. Прод праці залежить від її капіталоозброєності. 4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від 3 чинників: нагромадження капіталу, приріст населення, техн прогрес. 5. Інвестиції дорівнюють заощадж. Тому i = s ( y, або i = s ( f(k). Виходячи з наведених передумов, визначається вплив окремих факторів на капіталоозброєність і, як наслідок, на ек зрост.
1ий фактор запас капіталу. Згідно з моделлю запас капіталу збільш внаслідок інвестицій і зменш через зношення (амортизацію) капіталу. Для визначення впливу цього фактора на капіталоозброєність праці застосовують категорію «стійкий рівень капіталоозброєності». Останній досягається тоді, коли капітал, що інвестується 13 EMBED Equation.3 1415, дорівнює капіталу, що амортизується 13 EMBED Equation.3 1415, внаслідок чого 13 EMBED Equation.3 1415. Відтак, стійкий рівень капіталоозброєності визначається за формулою 13 EMBED Equation.3 1415 Звідси випливає висновок: нарощування капіталу 13 EMBED Equation.3 1415 відбувається лише тоді, коли капітал, що інвестується, перевищує капітал, що амортизується: 13 EMBED Equation.3 14152ий фактор приріст населення. Згідно з моделлю приріст населення (а отже, і працюючих) з темпом n впливає на капіталоозброєність так само, як і зношення капіталу, тобто зменшує її. Цей зв’язок описується р-ням: 13 EMBED Equation.3 1415 Складова 13 EMBED Equation.3 1415 має назву критичної величини інвестицій, оскільки вона показує, наскільки потрібно збільш запас капіталу на одного працюючого, тобто 13 EMBED Equation.3 1415 щоб компенсувати вибуття капіталу та приріст працюючих і забезп незмінність його величини 13 EMBED Equation.3 14153ій фактор техн прогрес, який зумовлює приріст ефективності праці з коеф Е і темпом q. Згідно з моделлю вплив зрост ефективності праці з темпом q на обсяг продукту прирівнюється до його збільш за рахунок приросту населення. Тому в моделі кількість праці з незмінною ефективністю (L ( E) зростає з темпом 13 EMBED Equation.3 1415.
Отже, темп скорочення копіталоозброєності дорівнює 13 EMBED Equation.3 1415, а величина скорочення капіталоозброєності визначається як 13 EMBED Equation.3 1415. За цих умов стійкий рівень капіталоозброєності 13 EMBED Equation.3 1415 досягається тоді, коли приріст капіталоозброєності за рахунок інвестицій дорівнює її скороченню внаслідок вибуття капіталу, приросту населення та техн прогресу. Звідси випливає формула стійкого рівня капіталоозброєності:
13 EMBED Equation.3 1415
Із моделі Солоу випливають 2 висновки. Перший вплив нагромадження капіталу і приросту населення на ек зрост обмежується досягненням ек стійкого стану, а технічний прогрес є нескінченним чинником ек зрост. Другий оптимальним обсягом нагромадження капіталу є така норма заощаджень, яка забезпечує ек стійкий стан із найвищим рівнем спожив. Стійка капіталоозброєність, яка максимізує спожив, назив капіталоозброєністю за Золотим правилом, а норма заощаджень, яка відповідає цим умовам, нормою заощаджень за Золотим правилом. Під золотим правилом мається на увазі така норма заощадж, за якої стійкий рівень капіталоозбр забезпечує максимальний рівень споживання. Згідно із золотим правилом ця умова досягається тоді, коли 13 EMBED Equation.3 1415
Для визначення впливу техн прогресу на ек зрост застосовується показник сукупної продуктивності факторів виробн, який модифікує виробничу функцію:
13 EMBED Equation.3 1415де А сукупна продуктивність факторів виробн, підвищення якої слугує індикатором впливу техн прогресу на обсяг виробн.
Отже, обсяг виробн збільш тепер не лише внаслідок збільш к-ті виробничих факторів, а й завдяки такому чиннику інтенсивного зрост, яким є техн прогрес, що здатний підвищувати продуктивність факторів виробн. Врахування техн прогресу у виробничій функції доповнює р-ня ще одним членом: 13 EMBED Equation.3 1415У р-ні член (A / A відображує темп приросту сукупної продуктивності факторів виробн і водночас визначає внесок техн прогресу в приріст продукту. Але насправді безпосередньо виділити вплив техн прогресу на приріст продукту неможливо. Тому внесок сукупної продуктивн факторів виробн у приріст продукту визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального темпу приросту продукту тієї частки, яка припадає на капітал і працю:13 EMBED Equation.3 1415
30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз ек циклу. Основні теорії ек циклу.
Ек циклом назив період, протягом якого ек проходить шлях від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зрост. Окремі ек цикли істотно різняться між собою. Проте всі вони складаються з 4 фаз: пік (вершина), спад (рецесія), дно, піднесення. Відлік цикл коливання поч з точки, яку назив піком циклу і в якій обсяг виробн сягає макс рівня. В цій фазі циклу в ек досягається повне використ наявних рес і тому виробн працює на повну або майже повну потужність, а ціни, як правило, зрост. За піком настає фаза спаду, протягом якого обсяг виробн зменш. Спад (рецесія) фіксується за умов, якщо скорочення обсягу виробн триває не менше двох кварталів. Якщо рецесія в ек набуває глибокого і тривалого характеру, то ця фаза назив депресією. Дно наступна фаза ек циклу. Вона відображує найнижчу точку спаду. Ця фаза може бути короткостр або тривати досить довго. Все залежить від характеру причин, які викликали спад виробн. Піднесення фаза ек циклу, протягом якої обсяг виробн спочатку відновлюється до рівня, що передував фазі спаду, а потім продовжує збільш допоки не досягне нового макс значення, тобто допоки не перевищить фазу пік попереднього циклу. В міру ек піднесення зростає рівень викор наявних виробн потужностей та вводяться нові потужності, оптимізується рівень безроб, а зрост цін набуває помірних темпів.
Чотирифазова структура коливань ділової активності це спільна властивість усіх ек циклів. Головними відмітними ознаками ек циклів є їхня тривалість і рушійні сили (причини виникнення). Аналіз розвитку св ек за два останні століття дав підстави науковцям виявити найбільш важливі ек цикли:  короткостр ( «ц Китчина»). Трив таких ц 35 років. Прич їх виникнення пов’язують зі збуреннями на фін ринках;  середньостр (ц Джаглера і Кузнеця). Трив циклів колив в межах 1020 років. Їх пов’язують із структурними зрушеннями в ек та суттєвими міжгалузевими переливами кап;  довгостр, або довгохвильові ( «цикли Кондратьєва»). Їх трив становить близько 50 років. Головною руш силою є радикальні зміни в технологічній базі як нац, так і св ек.
Серед усієї палітри теорій ек коливань можна виділити найважливіші. Такими є:1. Інноваційні т пов’язують ек цикли з великими техн нововведеннями, які з’являються нерегулярно і зумовлюють коливання ділової активності. 2. Монетаристська т її прихильники вважають, що гол причиною цикліч коливань в ек є нестабільні темпи грошової емісії. На їх думку, надлишок грошової маси може викликати інфляц зрост, а дефіцит спровокувати спад виробн. 3. Теорія рівноважного ділового циклу пояснює цикл коливання помилковим сприйняттям ек суб’єктами динаміки цін і заробітної плати, що спонукає найманих працівників до прийняття помилкових рішень щодо пропозиції робочої сили, а підприємців щодо зміни обсягів виробн.
4. Теорія реального ек циклу передбачає, що номінальні чинники, такі як пропозиція грошей та ціни, не впливають на реальні зміни в економіці, тобто на обсяг виробн і зайнятість. За цією теорією, циклічні коливання в економіці спричинюються переважно технологічними шоками.
5. Згідно з моделлю мультиплікатора-акселератора, економічні коливання виникають за умов певного співвідношення між мультиплікатором інвестицій та акселератором. Основне р-ня цієї моделі має такий вигляд: 13 EMBED Equation.3 1415де 13 EMBED Equation.3 1415 авт інвестиції; с гранична схильність до спожив; а коефіцієнт акселерації; Y дохід, тобто ВВП.
31. Модель ек кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Держава в економічному кругообігу
Усі потоки, які відображають ек відносини між домогосп і підпр, залишаються такими, як і в умовах чистого ринку. Предметом цього рисунку є лише ті потоки, в яких бере участь уряд. З іншими суб’єктами ек системи він пов’язаний через такі інструменти: податки трансферти, держі закупівлі і позики.
Податки є основним джерелом доходів держ бюджету і стягуються із суб’єктів прив ек: податок з доходів фіз осіб, податок на прибуток підприємств, продуктові (непрямі) податки тощо. Сума податкових платежів до держ бюджету це валові податки. Але поряд із цим уряд має справу зі зворотними платежами прив сектору ек, які приймають форму трансфертних платежів. До них належать пенсії, стипендії, виплати безробітним, дотації, субсидії тощо. Валові податки за мінусом трансфертних платежів назвемо чистими податками:Т = АТ – ТR, де Т чисті податки; АТ валові податки; ТR трансфертні платежі.
У наведеній моделі ек кругообігу доходи уряду подано за доп чистих податків, оскільки лише вони характеризують дійсну величину коштів, які надходять у розпорядження уряду від прив сектору ек. чисті податки це наявний дохід уряду. Держ видатки в моделі ек кругообігу виступають у формі держ закупівель. Вони охоплюють платежі уряду за товари та послуги, які закуповуються у прив підпр на відповідних ринках (вертикальні стрілки) і надаються суб’єктам прив сектору ек (нижні горизонтальні стрілки). До товарів, які закуповує уряд, можна віднести військову техніку, будівлі, офісні меблі, канцелярські товари, комп’ютери. Серед послуг основними є послуги органів держ управління, армії, міліції, освіти, охорони здоров’я тощо.
Роль держ в системі макроек регулювання проявляється через ф-ії, які вона виконує в ек кругообігу. По-перше, вона виконує перерозподільчу ф-ію в ек. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між приватним сектором ек і держ сектором, який займається виробн сусп благ. Крім того, стягуючи податки із заможних домогосп, держава за доп трансфертів, що надаються незаможним домогосп, зменшує розрив у їх доходах. По-друге, держава виконує стабілізаційну ф-ію в ек. Так, в умовах надмірного безробіття уряд може збільш свої видатки, що збільш сукупн попит і зменшить безроб. Цього він може досягти і за доп зниження рівня оподаткування. В умовах високої інфляції уряд може вдатися до протилежних заходів.
Ек рівновага за методом «видатки випуск» визнач за ф-ою: 13 EMBED Equation.3 1415. З появою держави сукупні видатки доповнюються держ закупівлями: 13 EMBED Equation.3 1415. Тому ек рівновага визнач за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415. Одночасно суттєво трансформується ф-ія спожив. В спрощеній моделі 13 EMBED Equation.3 1415. Тому ф-ія спожив визнач так: 13 EMBED Equation.3 1415 З урахуванням держави, коли з’являються чисті податки, післяподатковий дохід зменш за формулою: 13 EMBED Equation.3 1415. За цих умов ф-ія споживання змінюється: 13 EMBED Equation.3 1415 Чисті податки можна обчислити за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415, де t граничний коеф податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: 13 EMBED Equation.3 1415 Звідси ф-ія спожив модифікується: 13 EMBED Equation.3 1415 Отже, поява чистих податків зменшує спожив за будь-якого рівня доходу.
Модель ек рівноваги за методом «вилучення ін’єкції». В умовах відсутності держави рівновага за цим методом визначається ф-ою: 13 EMBED Equation.3 1415 З урахуванням держави вилучення доповнюються чистими податками, а ін’єкції держ закупівлями. Внаслідок цього формула ек рівноваги прибирає вигляд: 13 EMBED Equation.3 1415 Одночасно трансформуються заощадження. У спрощеній моделі заощадж зводяться до приватних за формулою 13 EMBED Equation.3 1415. З урахуванням держави вони зменшуються на величину чистих податків: 13 EMBED Equation.3 1415. Якщо в модель ек рівноваги підставити нове значення прив заощаджень і перенести держ закупівлі в ліву част р-ня, то отримаємо кінцевий вираз моделі ек рівноваги: 13 EMBED Equation.3 1415де (13 EMBED Equation.3 1415) приватні заощадження, (13 EMBED Equation.3 1415) держ заощадж. Сума приватних та держ заощадж дорівнює нац заощадж. Отже, ек рівновага за методом «вилучення ін’єкції» це рівновага між нац заощадж та інвестиц.
Зазначена модель є лише іншим виразом моделі за методом «видатки випуск». Щоб у цьому переконатися, розкриємо дужки в нашій моделі: 13 EMBED Equation.3 1415 Після скорочень і перенесення в праву част р-ня С і G, отримаємо формулу, яка є моделлю ек рівноваги за методом «видатки випуск»: 13 EMBED Equation.3 1415
32. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Логіка обґрунтування мультиплікаторів видатків та податків. Сутність ефекту гальмування динаміки ВВП внаслідок фіскальних заходів та його кількісне визначення.
Фіскальна пол це пол у сфері урядових видатків та оподаткування. Відповідно до основних цілей стабілізаційної пол фіскальна політика здійснюється з метою цілеспрямованого впливу на обсяг нац виробн, рівень безроб та інфл Інструментами дискреційної фіскальної пол є держ закупівлі, податки і трансферти. Змінюючи держ закупівлі, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП. Змінюючи компоненти чистих податків, держава впливає на сукупний попит і ВВП опосередковано через наявний дохід прив ек, від якого безпосередньо залежить споживання. За рівнем керованості фіск інструментами розрізняють дискреційну (свідому) і недискреційну (автоматичну) фіск політику. Дискреційна фіск пол це пол, в межах якої зміна держ видатків і податків здійснюється на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту. Недискреційна фіск пол стосується лише податків і трансфертів, які є ф-єю від доходу. Тому недискреційною є така фіск пол, яка, встановлюючи певну залежність податків і трансфертів від доходу, забезпечує їм можливість змінюватися в авт режимі в разі зміни доходу.
В основі дискреційної пол лежить цілеспрямоване застосування держ закупівель і чистих податків. Зазначені фіскальні засоби впливають на доход мультиплікативно. Але слід брати до уваги, що в умовах змішаної ек закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще один канал вилучень податки в формі чистих податків (T). При цьому вилучення в формі податків відбуваються автоматично в разі зміни доходу як податкової бази і вимірюються через граничний коефіцієнт податків (t). При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільшуються і становлять величину 1 – с · (1 – t). Звідси випливає формула складного мультиплікатора видатків 13 EMBED Equation.3 1415. Мультиплікатор податків завжди менше мультипл видатків пропорційно граничній схильності до спожив. Це дає підстави перейти до мультипл податків (mt) 13 EMBED Equation.3 1415
Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обч автономний вплив на дохід держ закупівель або чистих податків, які можуть змінюватися дискреційно, тобто за рахунок зміни податкових ставок або рівня трансфертів: 13 EMBED Equation.3 1415; 13 EMBED Equation.3 1415.У наведених ф-ах слід зверн ув на знаки. Вони свідчать про те, що між G і Y існує пряма залежність, а між Т і Y обернена.
Оскільки me > mt, то це означає, що збільш держ закупівель на грошову одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменш чистих податків на гр одиницю. З іншого боку, для досягнення цільового приросту доходу держ закупівлі потрібно збільш на меншу величину, ніж та, на яку слід зменшити чисті податки. Для держ бюджету ця обставина породжує різні наслідки. В першому варіанті досягнення цільового приросту доходу викличе менший бюджетний дефіцит через збільш бюджетних видатків, у другому більший бюджетний дефіцит через зменш бюджетних доходів.
Одна частина податків і трансфертів не залежить від доходу (податки на нерухомість, транспортні засоби, землю, а також трансферти в формі пенсій, стипендій). Чисті податки такого роду називають автономними, тобто не залежними від доходу. Переважна частина податків та деякі трансферти змінюються автоматично в разі зміни доходу. Чисті податки, які залежать від доходу, називають автоматичними. Це означає, що величина їх вилучень до бюджету змінюється в автом режимі в разі зміни доходу, тобто без державного втручання. Але не слід вважати, що держава в цьому випадку виглядає як сторонній спостерігач. Роль держави полягає в тому, що вона впроваджує в економіку певну систему податків і трансфертів, якою визначається рівень залежності податкових вилучень від доходу.
Автоматична залежність чистих податків від доходу важливий чинник стабілізації ек: зменшуючи податкові вилучення в період скорочення виробн, вони збільшують їх у період його зрост. У першому випадку це гальмує скорочення виробн, у другому стримує його зрост. Завдяки цій властивості автоматичні чисті податки сприяють стабілізації ек без держ втручання. Тому їх назив вмонтованими стабілізаторами. Величина цього гальмування динаміки виробн з боку автоматичних чистих податків залежить від впливу автоматичних чистих податків на мультиплікатор.
Мультиплікатор видатків, що враховує вилучення лише в формі заощаджень, визнач за ф-ою: 13 EMBED Equation.3 1415. Але якщо вилучення доповнити автоматичними чистими податками, то виникає складний мультипл: 13 EMBED Equation.3 1415. Оскільки 1 – с (1 – t) > 1 – c, то це означає, що мультипл з урахуванням автоматичних податкових вилучень нижчий, ніж за їх відсутності. Зазначене адекватно зменшує мультиплікативну зміну доходу.
Узагальнюючи попередній аналіз, ефект гальмування динаміки виробн 13 EMBED Equation.3 1415викликаного автоматичними чистими податками, можна визначити таким чином: 13 EMBED Equation.3 1415.
Звичайно, в умовах інфляції в наведеній формулі слід також врахувати індекс цін.
Оскільки автоматичні чисті податки стримують скорочення або зрост виробн лише частково, то за необхідності досягнення повного відновлення попереднього рівня доходу автоматична фіскальна політика має доповнюватися дискреційною політикою.
33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
Держ бюджет це план формування та викор фін ресурсів для забезпечення завдань і ф-ій, які здійснюються держ. Формування фін рес відображується в доходах бюджету, а їх викор в його видатках. Доходи бюджету формуються за рахунок усіх податкових, неподаткових та інших надходжень, які здійснюються на безповоротній основі, включаючи трансферти, дарунки, гранти. Видатки бюджету відображують кошти, що спрямовуються на фінансування запланованих держ програм і заходів, за винятком коштів, призначених на погашення основної суми держ боргу та повернення надмірно сплачених до бюджету сум.
Залежно від співвідношення між доходами і видатками бюджет може бути збалансованим або незбалансованим, тобто мати дефіцит або профіцит. Бюджетний дефіцит виникає тоді, коли доходи бюджету не покривають його видатки, а бюджетний профіцит коли доходи бюджету перевищують його видатки.
Стан держ бюджету визначається за доп бюджетного сальдо (13 EMBED Equation.3 1415), яке обч як різниця між чистими податками і держ закупівлями: 13 EMBED Equation.3 1415. Слід розрізняти фактичне, потенційне і циклічне бюджетне сальдо.
Фактичне бюд сальдо характеризує стан держ бюдж в умовах фактичного рівня зайнятості і тому обч на базі фактичного доходу за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415 де 13 EMBED Equation.3 1415 сер коеф податків, а 13 EMBED Equation.3 1415 фактичні надходження до бюдж. Таке бюдж сальдо відображає вплив на держ бюдж як фіск пол, так і циклічних коливань.
Вплив циклічних коливань на стан держ бюджету можна нейтралізувати, якщо в якості податкової бази використати потенц дохід (Yр). Завдяки цьому можна обчислити потенційне бюджетне сальдо за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415. Воно показує, яким могло б бути бюдж сальдо, коли б ек функціонув в умовах повної зайнятості.
Якщо б перебуває в умовах неповної зайнятості, то держ бюджет втрачає певну величину доходів. Ці втрати відображає циклічне бюджетне сальдо, яке обч за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415
Концепції регулювання державного бюджету. Згідно з конц збалансування бюджету на щорічній основі, під час спаду виробн і автоматичного зменш податкових надходжень потрібно щорічно адекватно зменш держ закупівлі або дискреційно збільш чисті податки. Але такі заходи ще більше посилять спад виробн. Це означає, що згадана конц суперечить стабілізаційній ф-ії фіск пол.
Згідно з конц збалансув держо бюдж на циклічній основі, видатки і доходи бюдж мають балансуватися в межах ек циклу. Тобто, під час скорочення виробн держ має фіскально стимулювати ек, внаслідок чого бюджет спрямов до дефіциту. Під час інфляц зрост стримуюча фіск пол спрямовує бюджет до надлишку. У підсумку бюджетні дефіцити і надлишки в межах ек циклу мають балансуватися. Але в дійсності зазначена умова не витримується, оскільки спад та зрост нееквівалентні за глибиною та тривалістю. Тому і ця конц не здатна узгодити стабіліз і бюджетну ф-ії фіск пол.
Суперечність між стабілізаційною і бюджетною функц може бути вирішена лише на основі принципу пріоритетів. Цьому принципу відповідає конц функціональних фін, за якою гол ф-єю фіск пол має бути стабілізація ек, а держ бюджет повинен виконувати роль інструмента її досягнення. Спираючись на цю концепцію, фіск пол припускає можливість утворення бюдж дефіциту, якщо він є необхідною умовою стабілізації ек. Така пол одночасно передбачає джерела дефіцитного фінансування: держ позички (внутр і зовн) і грошово-кредитна емісія. Держ позички є неінфляц джерелом, але породжують два наслідки. 1ий наслідок пов’язаний з тим, що боргове фінансування бюдж дефіциту супроводжується збільш держ попиту на гроші і підвищ відсоткової ставки, внаслідок чого виникають 2 ефекти витіснення: еф витісн інвестицій і еф витісн чистого експорту. 1ий зумовлюється оберненою залежністю між відсотковою ставкою і прив інвестиціями. 2ий тим, що зрост внутр відсотк ставки збільшує попит нерезидентів на вітчизняні активи і, як наслідок, на вітчизн валюту. Це викликає зрост вал курсу і скорочення чистого експорту. 2ий наслідок пов’язаний з тим, що держ позички породжують держ борг, який за умов неефективн викор запозичених коштів може становити загрозу для майб розв ек і вимагати підвищ податків або скор держ видатків.
Грошово-кредитна емісія не викликає ефекти витіснення і не створює державного боргу, але породжує інфляцію. За цих умов держава отримує «сеньйораж» дохід від друкування грошей, а економічні суб’єкти змушені сплачувати інфляційний податок.
34. Вплив держави на економічну рівновагу: функція споживання у закритій змішаній економіці; кількісне визначення приватних, державних, національних заощаджень та національних інвестицій; рівновага між ними.
Держава вносить суттєві зміни в параметри економічної рівноваги. В межах приватної закритої економіки 13 EMBED Equation.3 1415, а ек рівновага за методом «видатки випуск» визнач за ф-ою: 13 EMBED Equation.3 1415.
З появою держави сукупні видатки доповнюються держ закупівлями: 13 EMBED Equation.3 1415. Тому ек рівновага визнач за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415. Одночасно суттєво трансформується ф-ія спожив. В спрощеній моделі 13 EMBED Equation.3 1415. Тому ф-ія спожив визнач : 13 EMBED Equation.3 1415
З урахуванням держави, коли з’являються чисті податки, післяподатковий дохід зменш за формулою: 13 EMBED Equation.3 1415. За цих умов функція споживання змінюється: 13 EMBED Equation.3 1415 Чисті податки можна обч за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415, де t граничний коеф податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: 13 EMBED Equation.3 1415 Звідси ф-ія спожив модифікується: 13 EMBED Equation.3 1415 Отже, поява чистих податків зменшує спожив за будь-якого рівня доходу.
Тепер перейдемо до моделі ек рівноваги за методом «вилучення ін’єкції». В умовах відсутності держави рівновага за цим методом визначається ф-ою: 13 EMBED Equation.3 1415 З урахув держави вилучення доповнюються чистими податками, а ін’єкції держ закупівлями. Внаслідок цього формула ек рівноваги прибирає вигляд: 13 EMBED Equation.3 1415 Одночасно трансформ заощадж. У спрощеній моделі заощадж зводяться до прив за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415. З урахуванням держ вони зменш на вел чистих податків: 13 EMBED Equation.3 1415. Якщо в модель ек рівноваги підставити нове значення прив заощаджень і перенести держ закупівлі в ліву част р-ня, то отримаємо кінцевий вираз моделі ек рівноваги: 13 EMBED Equation.3 1415 де (13 EMBED Equation.3 1415) прив заощ, (13 EMBED Equation.3 1415) державні заощадж. Сума приватних та державних заощаджень дорівнює нац заощадж. Отже, ек рівнов за методом «вил ін’єкції» це рівновага між нац заощадж та інвестиц.
Зазначена модель є лише іншим виразом моделі за методом «видатки випуск». Щоб у цьому переконатися, розкриємо дужки в нашій моделі: 13 EMBED Equation.3 1415
Після скорочень і перенесення в праву част р-ня С і G, отримаємо формулу, яка є моделлю ек рівноваги за методом «видатки випуск»: 13 EMBED Equation.3 1415
35. Монетарна політика у моделі AD-AS та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
Згідно із Законом монет пол «це комплекс заходів у сфері грош обігу та кредиту, направлених на регулюв ек зрост, стримання інфл та забезп стабільності грош одиниці У, забезп зайнятості насел та вирівнюв платіжного балансу».
Для аналізу наслідків впливу на ек монетарної експансії в короткос періоді крім моделі AD – AS викор також ще 2 граф моделі, які дають змогу пояснити зміни, що відбуваються в моделі AD – AS. рис. 13.1а відображ ринок грошей, рис. 13.1б графік інвестицій, рис. 13.1в модель AD – AS. Припустимо, що початково ринок грошей знаходиться у стані рівноваги в точці Т1. У цій точці крива пропозиції грошей (13 EMBED Equation.3 1415) перетинається з кривою попиту на гроші (13 EMBED Equation.3 1415), внаслідок чого рівноважне знач реальної проц ставки дор r1. Рисунок 13.1б унаочнює обернену залежність між проц ставкою (r1) та інвесторами (І1). Даний рівень інвестицій поряд з іншими компонентами сукупн попиту визначає розміщ кривої сукупного попиту (АD1) і початкову рівновагу на товарному ринку в точці Т1, що знаходить своє відображ на рис. 13.1в.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Тепер припустимо, що центр банк застосував експансіоніську пол і збільшив пропозицію грошей. Граф на рис. 13.1а це проявляється через переміщення кривої пропозиції грошей у положення 13 EMBED Equation.3 1415, що спричинює відповідне зниження проц ставки. Під впливом зниження проц ставки зрост інвестиції (рис. 13.1б). Приріст інвестицій, у свою чергу, примушує переміститися вправо криву сукупного попиту (рис. 13.1в). У відповідь на зрост сукупного попиту відбувається як збільш реального ВВП, так і підвищ цін. За таких умов точка ек рівноваги переміщ вздовж кривої сукуп пропоз вправо (рис.13.1в).
Проте на цьому процес пристосув ек до нового рівня пропозиції грошей не завершується. В міру зрост реального ВВП збільшиться попит на гроші (
·
·d = k (
·Y), що викличе переміщення його кривої вправо від положення 13 EMBED Equation.3 1415 у положення 13 EMBED Equation.3 1415. Таке переміщення кривої попиту на гроші обмежить рух проц ставки вниз, викликаний збільш пропозиції грошей. Але воно не може повністю нейтралізувати її зниження.
У підсумку під впливом прямих і зворотних процесів рівновага на грош ринку встановиться в точці Т2, в якій крива 13 EMBED Equation.3 1415 перетинається з кривою 13 EMBED Equation.3 1415, а рівноважна проц ставка становить r2. Новому рівноважному стану на грошовому ринку відповідають інвестиції на рівні І2 (рис. 13.1б). З урахуванням їх величини крива сукупного попиту переміщується в положення АD2, а економічна рівновага в нову точку Т2, відповідно до якої реальний ВВП збільш до Y2, а ціни зростають до Р2 .(рис. 13.1в). Підсумовуючи, можна виділити 3 наслідки експансіоністської мон пол в короткост періоді: 1зниж номінальної і реальної проц ставок; 2збільш номінал і реального ВВП; 3підвищення цін (інфл). Такі наслідки мон експансії відповідають сучасній кей теорії, згідно з якою в короткост періоді крива сукупн пропозиції має додатн нахил.
Особливість довгостр періоду, як відомо, полягає в тому, що в межах цього періоду ціни і з/п здатні адекватно відреагувати на зміну сукупного попиту і відновити повну зайнятість. Така властивість довгостр періоду відповідає клас теорії, згідно з якою крива сукупної пропозиції має вигляд вертик лінії, що бере свій поч. у точці потенц ВВП.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Знову розглянемо мон експансію. Для аналізу її наслідків у довгостроковому періоді обмежимося лише використ моделі AD – AS, наведеної на рис. 13.2. Нехай поч рівноважний стан в ек за повної зайнятості знах в точці Т1, де крива сукупного попиту (AD1) перетинається з кривою довгост сукупної пропозиції (ASL). Тепер припустимо, що центр банк збільш номінальну проп грошей. Згідно з передатним механізмом монет пол це спрямує сукупн попит до зрост, що переміст його криву вправо в положення AD2, а товарні ціни підніме до Р2.
В довгострок періоді мон експансія не здатна збільш сукупну проп. Але вона збурює сукуп попит, який здатний номінально збільш, допоки у зв’язку зі зрост цін не зрівняється із сукупн пропоз. Це відбудеться в точці Т2, в якій забезпеч повна зайнятість. У цій точці ціни зростуть у точній пропорції зі зростм номінальної к-ті грошей. Напр, якщо кількість грошей в обігу збільш на 10 %, то і ціни в довгостроковому періоді зростають також на 10 %.
Якщо номінальна к-ть грошей і ціни зрост в однаковій пропорції, то реальна проп грошей (М/Р) не змінюється. Тому, незважаючи на монет експансію, попит на гроші (MD/P) і пропозиція грошей (MS/P) у довгост періоді залишаються такими, якими вони були до застосув монетї експансії. За цих умов залишаються без змін параметри рівноваги на гр ринку і рівень реальної проц ставки.
Проведений аналіз дає змогу зробити узагальн висн щодо наслідків мон експансії у довгост періоді: 1Ціни підвищ пропорційно номінальному збільш пропозиції грошей. 2Реальний ВВП залишається без змін, а номінальний ВВП зростає пропорційно зростанню цін. Реальна проц ставка збер на незмінному рівні, а номінальна зростає пропорційно зростанню цін.
Такі наслідки мон пол свідчать про нейтральність грошей у довгостр періоді. Гроші вважаються нейтральними в тому розумінні, що зміна їх к-ті не справляє в довгостр періоді будь-якого впливу на реальні величини (реальний ВВП, реальну з/п, реальну проц ставку тощо). Змінюються лише номін величини (номін ВВП, номін з/п, номінальна проц ставка тощо).
36. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
Платіж баланс це макроек модель, яка охоплює сукупність ек операцій певної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійсн контролю за ефективністю зовнішньоек діяльності даної країни та обґрунтування ек пол держави. За формою складання платіжний баланс є статистичним звітом, в якому в систематизованому вигляді подається інф-ія про зовнішньоек операції резидентів країни за певний період.
Платіжний баланс розраховується в нац або іноземній валюті й складається із стандартних рахунків і статей, в яких відображ результ відповідних зовнішньоек операцій. Ці операції охоплюють товарний експорт та імпорт, надання та отримання послуг і трансфертів, продаж і купівлю активів тощо. Плат баланс базується на принципах бух обліку. Це означає, що кожна ек операція має подв запис за кредитом однієї статті та дебетом іншої статті. За кредитом відповідних статей відображ зі знаком «+» такі операції, які забезп надходження в країну іноз валюти. До кредитових оп відносяться: експорт товарів і послуг; надходж з-за кордону доходів і трансфертів; отримання іноз кредитів; продаж нерезидентам нерухомого майна та цінних паперів тощо.
За дебетом відповідних статей обліковуються зі знаком «–» операції, пов’язані з витрачанням країною ін валюти. До дебетових операцій відносяться: імпорт товарів і послуг; доходи і трансферти, що переказуються за межі країни; надання кредитів іноземцям; купівля у нерезидентів нерухомого майна та цінних паперів тощо.Різниця між кред та деб статтями визначає сальдо платіж балансу. Усі ек операції, які відображ в платіжному балансі, поділяються на поточні та капітальні. Поточними є операції з товарами, послугами, доходами та поточними трансфертами. Капітальні операції пов’язані з інвест та кредитною діяльністю і є операціями з активами та зобов’язаннями. Відповідно до цього платіжний баланс складається з 2 рахунків рахунка поточних операцій та рахунка операцій з капіталом і фінансових операцій.
Рахунок поточних операцій складається з 3 частин: баланс товарів та послуг, сальдо якого дорівнює чистому експорту; доходи, сальдо яких обчислюється як різниця між доходами, отриманими резидентами, і доходами, виплаченими нерезидентам; поточні трансферти, сальдо яких являє собою різницю між отриманими і виплаченими трансфертами. Рахунок кап операцій складається з 2 частин: рахунок операцій з кап відображає рух кап трансфертів і нефін активів і фін рахунок відображує операції з фін активами та зобов’язаннями, які виникають у резидентів відносно нерезидентів. Виділяють 4 групи активів і зобов’язань: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи.
Платіжний баланс за своїм визначенням завжди є рівноважним. Його рівновага означає, що сальдо поточного рахунка дорівнює сальдо рахунка кап операцій з протилежним знаком за одночасного врахування сальдо статті «Помилки та упущення». 13 EMBED Equation.3 1415 де ВР сальдо платіжного балансу; СА сальдо поточного рахунка; КА сальдо рахунка кап операцій; ЕО сальдо статті «Помилки та упущення».
Нерівноважним може бути лише неповний платіжний баланс, в якому рахунок кап операцій не враховує статтю «Резервні активи». Без цієї статті виникає баланс автономних операцій. Його нерівноважність свідчить про те, що країна одержала від усіх автономних операцій менше або більше інозе-мної валюти, ніж витратила на ці операції. Цей дисбаланс усува-ється за рахунок операцій з резервними активами за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415де ВРа сальдо балансу автономних операцій; RES с статті «Резервні активи».
Нерівноважність балансу автономних операцій свідчить про те, що країна отримала від всіх автономних операцій менше або більше іноз валюти, ніж витратила на такі операції. Цей дисбаланс усувається за рахунок неавтономних операцій з резервними активами, що знаходяться під контролем центрального банку. Якщо баланс авт операцій є дефіцитним, то він покривається за рахунок скорочення резервних активів центрального банку, яке означає зменшення вимог країни до нерезидентів і тому обліковується у кредиті зі знаком «+».
37. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
Необхідним інструментом зовнішньоек діяльності є валюта. Залежно від умов обміну та викор валюта буває конвертованою, частково конв і неконв. Вільно конвертована валюта це така валюта, яка без перешкод обмінюється на інші валюти і без обмежень викор у поточних і фін операціях. До такого виду валют належать гр одиниці розв країн, напр долар США, або рег валюти, напр євро. До частково конв валюти відносяться гр одиниці, умови обміну та використання яких обмежуються держ. Це стосується валют переважної більшості країн світу. Неконверт валютою є гр одиниці тих країн, в яких заборон їх обмін на іноз гр одиниці.
Процес визнач валютного курсу назив валютним котируванням. Існує пряме та обернене котирування. Пряме котир це оцінювання одиниці іноз валюти через певну к-ть нац валюти. Напр, 1 дол. США дорівнює 5,0 грн. Обернене котир передбачає оцінювання одиниці нац валюти через певну к-ть іноз валюти. Напр, 1 грн дор 0,2 дол. США. В У, як і в переважній більшості країн, застосовується пряме котирування.
Номінальний курс валюти відобр спроможність валюти обмінюватися на іншу валюту. Тому, якщо ном вартість нац валюти зростає, то ек суб’єктам даної країни потрібно менше цієї валюти для купівлі необхідної к-ті іноз валюти. І навпаки. Проте кінцевою метою обміну валют є забезп міжнар обміну товарів. У цьому випадку мова має йти не про обмінну, а про купівельну спроможність валюти, тобто про її спроможність забезп обмін вітчизняних товарів на іноземні. Оскільки товари мають ціну, то це означає, що купівельна спроможність валюти залежить не лише від її обмінної спроможності, тобто номін курсу, а й від співвіднош цін на товари торговельних партнерів. Обидва ці чинники враховує реальний вал курс. Згідно з оберненим котируванням ном курсу валюти її реальний курс можна визначити за ф-ою 13 EMBED Equation.3 1415де є реальний валютний курс; е номін вал курс за оберненого котирування. Pd, Pf ціна видів товарів або ринкового кошика відповідно у національній (внутрішній) та іноземній валютах.
Сучасна міжнародна валютна система виникла не відразу, а пройшла у своєму розв ряд етапів, кожному з яких був притаманний свій режим курсоутворення.
1ий етап система золотого стандарту охоплює пер з 1870-х років до початку Другої св війни (1939). За цією системою курс нац валюти визначався на основі золотого паритету, тобто з урахуванням оф встановленого зол вмісту валют, що обмінювалися між собою. За системи зол стандарту нац банки були зобов’язані обмінювати паперові гроші на відповідну к-ть золота. Але з розв міжнародної торгівлі, у зв’язку зі збільш її обсягів і к-ті паперових грошей, для багатьох країн почали виникати труднощі щодо золотого забезпечення цих грошей. Тому з часом обмін паперових грошей на золото припинився.
2ий етап Бретон-Вудська валютна система, принципи якої були закладені в угоді, підписаній 44 країнами у 1944 р. під час конференції у Бретон-Вудсі (США). Кожна країна, визначаючи самостійно вміст золота в своїй валюті, вирішувала, яким має бути курс її валюти відносно американського долара на умовах золотого паритету. Але на відміну від системи золотого стандарту від країн не вимагалося обмінювати свої валюти на золото. Конвертованість у золото зберігалася лише за американським доларом.
Третій етап Ямайська валютна система, започаткована у 1976 р., коли члени Міжнародного валютного фонду підписали Ямайську угоду. За цією угодою замість золотофіксованих валютних курсів запроваджувалася система плаваючих валютних курсів. За таких умов курс національної валюти в кожній країні був поставлений в залежність від стану національної економіки та конкурентоспроможності її товарів на міжнародних ринках. Правила, визначені Ямайською угодою, лежать в основі сучасних міжнародних валютних відносин, які допускають кілька різновидів плаваючого валютного курсу: вільне плавання, кероване плавання, спільне плавання тощо.

38. Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
Зовн торгівля може справляти суттєвий вплив на ВВП країни. Цей вплив проявляється через чистий експорт. До осн чинників, які впливають на чистий експорт, належать: дохід торговельних партнерів, тобто іноз ВВП; внутрішній дохід, тобто нац ВВП; реальний курс нац валюти, торгов пол. Серед них за базову екзогенну змінну ф-ії чистого експорту приймається реальний вал курс. Інші чинники відносяться до зовн екзогенних змінних, від яких залежить автономний компонент чистого експорту.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Вплив чистого експорту на ВВП
Як ми бачимо, збільш автон витрат в ек за рахунок зрост чистого експорту 13 EMBED Equation.3 1415 викликає зрост ВВП від 13 EMBED Equation.3 1415 до 13 EMBED Equation.3 1415. При цьому відрізок, який відображ приріст ВВП, більший за відрізок, який ілюструє приріст чистого експорту, тобто 13 EMBED Equation.3 1415. Звідси 13 EMBED Equation.3 1415, а 13 EMBED Equation.3 1415. Але мультиплікативний зв’язок між приростом чистого експорту і приростом ВВП не відображує всіх наслідків впливу зовн торгівлі на обсяг нац виробн. Слід також враховувати, що зовн торгівля змінює кількісну визначеність мультиплікатора витрат.
Відомо, що гранична схильність до внутр спожив з доходу у відкритій ек дор (с – іm)(1 – t). Виходячи з цього наведемо систему р-нь, які описують сукупний попит у відкритій ек: 13 EMBED Equation.3 1415 13 EMBED Equation.3 1415 13 EMBED Equation.3 1415 13 EMBED Equation.3 1415 13 EMBED Equation.3 1415
Зведемо всю систему наведених р-нь у розгорнуте р-ня рівноважного ВВП:
13 EMBED Equation.3 1415
Розв’язавши р-ня (16.3) відносно Y, отримаємо:
13 EMBED Equation.3 1415 У рівнянні (16.4) коеф 13 EMBED Equation.3 1415 є мультипл витрат у відкритій ек: 13 EMBED Equation.3 1415
Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на обсяг ВВП мультиплікативно. Але слід враховувати, що зовнішня торгівля зменшує граничну схильність до внутрішнього споживання. Внаслідок цього у відкритій економіці мультиплікатор витрат зменш порівняно з мультиплікатором витрат у закритій економіці. За таких умов однаковий приріст автономних витрат у відкритій економіці забезпечує менший приріст ВВП порівняно з умовами закритої економіки.
За базову екзогенну змінну функції чистого експорту нами прийнято реальний вал курс. Це означає, що інші чинники, які впливають на чистий експорт, відносяться до зовнішніх екзогенних змінних, від яких залежить автономний компонент чистого експорту. Виходячи з цього, запишемо 13 EMBED Equation.3 1415таку ф-ю чистого експорту: де 13 EMBED Equation.3 1415 автономний чистий експорт, тобто такий, що не залежить від реального курсу валюти; z еластичність чистого експорту до змін рівня реального валютного курсу, яка показує, на скільки процентів обернено змінюється чистий експорт зі зміною рівня реального курсу валюти на один процент.
Для граф ілюстрації р-ня (16.2) звернемося до рис. 16.1. Крива чистого експорту має від’ємний нахил, оскільки між реальним вал курсом і чистим експортом існує обернена залежність. При цьому нахил кривої чистого експорту визнач чутливістю чистого експорту до змін рівня реального вал курсу, тобто величиною z.
Згідно з рис. 16.1 початкова величина чистого експорту визначається кривою NX1. Тепер врахуємо інші змінні, які впливають на автономний компонент чистого експорту. Припустимо, що за даного рівня реального курсу валюти збільшився ВВП у країнах, які є покупцями наших українських товарів і послуг. Це збільшить нац експорт і зумовить приріст чистого експорту. На рис.16.1 такий наслідок відобразиться зміщенням кривої чистого експорту з положення NX1 у положення NX2. Аналогічний наслідок матиме місце в разі зменшення національного ВВП, яке викликає зрост чистого експорту за рахунок скорочення імпорту. Припустимо тепер, що нац ВВП збільшився та/або зменшився ВВП у країнах покупців укр продукції. За цих умов в Україні збільшиться імпорт і зменшиться експорт, що зумовить скорочення чистого експорту. Такий наслідок позначиться на графіку зміщенням кривої чистого експорту вліво, тобто в положення NX3.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Крива чистого експорту в координатах NX є
Торговельна політика також може викликати збільшення або зменшення чистого експорту. Наприклад, український уряд прийняв рішення підняти мито на певне коло іноземних товарів. За фіксованого валютного курсу це підвищить ціни на такі товари і зменшить їх імпорт, що збільшить чистий експорт. На графіку крива чистого експорту переміститься вправо від кривої NX1, тобто в положення NX2.
1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
2. Сутність, принципи та основні категорії СНР. Відмінності СНР від балансу народного господарства.
3. Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ВВП та індексу споживчих цін, їх порівняння.
4. Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ВВП від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
8. Модель «АD-AS» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфл: сутність, види, методи вимірювання.
13. Очікувана інфл в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
14. Інфл та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
15. Доходи і витрати домогосподарств в моделі ек кругообігу. Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання. Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
19. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
20. Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ВВП.
21. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
22. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
23. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
24. Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
27. Сутність ек зрост та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зрост економіки. Ек зрост та економічний розвиток.
28. Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій ек зрост. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.
29. Передумови моделі ек зрост Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність. Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.
30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз ек циклу. Основні теорії ек циклу.
31. Модель ек кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
32. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Логіка обґрунтування мультиплікаторів видатків та податків. Сутність ефекту гальмування динаміки ВВП внаслідок фіскальних заходів та його кількісне визначення.
33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
34. Вплив держави на економічну рівновагу: функція споживання у закритій змішаній економіці; кількісне визначення приватних, державних, національних заощаджень та національних інвестицій; рівновага між ними.
35. Монетарна політика у моделі AD-AS та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
36. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
37. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
38. Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.














Root EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native Заголовок 115Times New Roman

Приложенные файлы

  • doc 18220386
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий