Voyenka_moya_gotova (Восстановлен)


ВСТУП
В даній курсовій роботі проводиться виконання ряду задач для прийняття най оптимальнішого рішення щодо розташування складу пального корпусної бригади матеріального забезпеченню (Кбрмз). Однією з основних задач є проведення гідравлічного розрахунку роботи штатних засобів перекачування для забезпечення надійної і оптимальної роботи складу.
В загальному випадку польові склади пального призначені для прийому зберігання і видачі паливно-мастильних матеріалів (для надійного, вчасного і безперебійного забезпечення військ паливно-мастильними матеріалами). Польові склади пального Кбрмз, ємністю 6000 м3, забезпечують всі війська армійського корпусу . При побудові армійського типу розміщуються на напрямку головного удару на віддалі (60-80) км у наступі і (80-130) км у обороні. Основними операціями, які виконують польові склади пального є:
- прийом, зберігання і видача паливно-мастильних матеріалів;
- забезпечення надійної роботи польового магістрального трубопроводу;
- швидке і мобільне пересування в ході військових операцій з метою наближення запасів ПММ до військ;
- бойове забезпечення.
Згідно завдання на курсову роботу для даного складу пального - 2304 СП Кбрмз виконати наступні завдання:
- вибрати та обґрунтувати вибір ділянки для розміщення даного складу;
- провести попередній підбір необхідної кількості засобів перекачування для проведення операцій по прийому і видач ПММ на складі;
- виконати гідравлічний розрахунок вибраних засобів перекачування;
- провести аналіз надійності прийнятих рішень на виконанню поставлених задач;
- розробити технологічну схему трубопроводів складу;
розробити схему розміщення, охорони і оборони складу.
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ СКЛАДУ ПАЛЬНОГО
При виборі ділянки для розташування складу пального по карті вибираються, як правило 2-3 ділянки. Після цього рекогносціювальна група, яку очолює начальник складу або заступник по технічній частині, виїжджають на місцевість де проводять остаточний вибір ділянки. При виборі ділянки слід керуватися такими умовами:
–ділянка повинна бути віддалена від лінії фронту;
–ділянка повинна розміщуватись біля автодоріг або базуватися на залізницю;
–для ліквідації можливих пожеж, господарських та технічних потреб ділянка складу повинна вибиратися поблизу природних водних ресурсів;
–з метою покращення маскування ділянки складу повинні розмішуватись на галявині в лісі (краще листяному).
Рекогносціювальна група при виборі ділянки на місцевості вибирає ділянку за такими показниками:
–райони розміщення ракетних військ, великі населені пункти та інші об'єкти можливого нападу противника повинні знаходитися не ближче
10-ти км. від території складу;
–віддаль до складів боєприпасів повинна бути не меншою 5-ти км.;
–віддаль від інших видів складів - не менше 3-ох км.;
–необхідна наявність під'їзних доріг;
–слід враховувати стан ґрунтів та ґрунтових вод.
1.1 Вибір ділянки місцевості для розміщення складу
Виходячи з наведених вище вимог по карті У-41-96 вирішив розгорнути склад в районі кол. Леспромхоз (7649), Новостройки (7850), Мал. Тынцы (7846), Жуковцы (7647), Марковцы (7648).
Дана ділянка має всі необхідні умови для розміщення складу. Так з півночі на південь проходить залізниця. На ділянці знаходиться шосейна дорога, а також проходять покращені ґрунтові та ґрунтові дороги. Відмітка висоти місцевості – 142,5 м.
Частина ділянки вкрита змішаними лісами. На східній частині ділянки протікає річка Малий Сиуч (7848).
Отже, дана ділянка підходить для розташування на ній складу пального.
1.2 Схема розміщення ділянок складу
Схема розміщення ділянок складу складається на основі робочої карти начальника складу пального Kбрмз.
В даному підрозділі вказані нормативні віддалі між ділянками складу та розміри окремих ділянок. Так територія складу пального поділяється на адміністративну-господарську та технічну тереторію.
Технічна тереторія складається з наступних елементів:
ділянки прийому-зберігання-видачі (ПВЗ) пального (одна ділянка об'ємом 4000 м3 і одна ділянка - 2000 м3), які розміщені на відстані 1 - 1,5 км. одна від одної;
ділянка прийому-видачі із залізничних цистерн, яка розташована навіддалі 300 - 500 м. від найближчої ділянки ПЗВ;
площадка передачі пального із транспорту в транспорт, яка знаходиться на дорозі на відстані 0,8 – 1,0 км. від ділянки ПЗВ;
на віддалі 1 - 1,5 км. від ділянок складу (з протилежних сторін під'їздудо складу) розташовуються ділянки очікування порожнього (завантаженого) транспорту.
На віддалі 100 - 150 м. від технічної території складу розміщується адміністративно-господарська ділянка та ділянка технічного обслуговування.
Ділянка прийому, зберігання та видачі складається з таких майданчиків:
1) зберігання пального 250*250 м.;
2) на відстані 80 м. від ділянки зберігання знаходиться площадка прийому-видачі із автотранспорту, яка базується на автодорогу і оснащується комплектами масової видачі пального;
3) на віддалі (50 - 100) м. від ділянки зберігання розташовується майданчик затарювання та зберігання ПММ в тарі.
ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК РОБОТИ ПЕРЕСУВНИХ ЗАСОБІВ НА ПОЛЬОВИЙ СКЛАДСЬКИЙ ТРУБОПРОВІД
Попередній розрахунок необхідної кількості засобів перекачування
Для забезпечення потреб у проведенні перекачування на складі пального необхідно визначити годинну продуктивність, з якою приймається та видається паливо з складу пального та за отриманими даними і відомим оснащенням вибрати необхідну кількість штатних перекачувальних засобів, які будуть працювати на прийомі та видачі пального.
При розрахунках слід користуватися відомостями про технічне оснащення складу пального Кбрмз (таблиця 2.1) та паспортними характеристиками по роботі окремих засобів перекачування (таблиця 2.2).
Таблиця 2.1 - Оснащення технічними засобами перекачування і зберігання складу Кбрмз№ п/пНайменування Кількість
1 ПСГ-160 6
2 МНУГ-804
Отже, продуктивність, з якою приймається паливо з залізничних цистерн можна визначити за формулою
, (2.1)
де - корисний об'єм однієї цистерни (60 м3 );
п - кількість цистерн з певним видом палива, що подається на злив;
t - час, який відведено на прийом палива (згідно завдання –1,8 год).
Сумарна продуктивність засобів перекачування, які приймаються для перекачування повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне виконання прийому палива.
Спочатку визначимо продуктивність засобів перекачування по прийманню та видачі для кожного сорту пального.
Приймання А-76 з залізничних цистерн
QА-76=7∙601.8=233 м3/год.Приймання дизельного палива З-0,20-(-25) з залізничних цистерн
QЗ-0,2--25=7∙601.8=233 м3/год.Продуктивність для видачі пального в автотранспорт обчислюється за формулою
, (2.2)
Видача А-76
QА-76=4301,8=239 м3/год.Видача дизельного палива З-0,2-(-25) в автотранспорт
QЗ-0,20--25=3101,8=172 м3/ год.
В таблиці наведені продуктивності засобів перекачування. Із таблиці, що наведена нижче вибираємо марку та тип засобу перекачування а також і необхідну їх кількість.
Таблиця 2.2 - Середньорозрахункова продуктивність засобів перекачування
Марка засобу перекачування Середньо розрахункова продук., м3/ годавтобензиндизпаливо та ТС-1
ПСГ – 160 100-110 130
МНУГ – 80 68-70 75-80
Для приймання автобензину А –76 з залізничних цистерн потрібно ПСГ-160 – 2 штуки.
Для приймання дизельного палива З-0,20-(-25) з залізничних цистерн потрібно ПСГ-160 – 2 штуки.
Для видачі автобензину А –76 в автотранспорт потрібно ПСГ-160 – 2 штуки.
Для видачі дизельного пального З-0,2-(-25) потрібно МНУГ-80 – 2 штуки.
Отже загальна кількість засобів перекачування що потрібна для виконання представленого завдання повинна становити:
- ПСГ-160- 6 штук ;
- МНУГ-80 – 2 штуки ;
Робимо висновок, що кількість прийнятих засобів не перевищує кількості штатних засобів перекачування складу 2304 СП Кбрмз.
2.2 Гідравлічний розрахунок роботи пересувних засобів на польовий складський трубопровід
Основною метою проведення розрахунків на використання засобів перекачування є визначення продуктивності насосного агрегату при роботі його на задану трубопровідну мережу.
Вихідними даними для проведення розрахунків є:
- - густина рідини, кг/м3;
- - тиск насичених парів рідини, що підлягає перекачуванню, Па;
- - кінематична в’язкість рідини, м2/с;
- - внутрішній діаметр напірного трубопроводу для ПСТ-100;
- - внутрішній діаметр напірного трубопроводу d=0,1 м для ПСТР-100;
- - коефіцієнт гідравлічного опору рукава всмоктуючої лінії, ;
- - довжина всмоктуючої лінії, ;
- - діаметр рукава всмоктуючої лінії, ;
- - атмосферний тиск, ;
- робоча характеристика насосного агрегату вибраного засобу перекачування .
Визначаємо густину палива при температурі -7 ºС за формулою
(2.3)

де ρT i ρT0 – гранична густина при температурі t i t0;
α – температурна поправка, , кг/(м3∙град) ;
t0 – 20ºC.
Розрахунки для побудови графіку виконуються за формулою
, (2.4)
де - допустима вакууметрична висота всмоктування, м ст. рід.;
- коефіцієнт запасу, ;
- частота обертання ротору насоса, для ПСГ-160 n = 2900 об/хв і для МНУГ-80 n = 3000 об/хв;
- кавітаційний критерій подібності насосу.
Кавітаційний критерій подібності насосу визначається в залежності від величини коефіцієнта швидкохідності .
Коефіцієнт швидкохідності визначається за формулою
, (2.5)

Частота обертання валу насоса , подача та напір визначаються за характеристикою насосного агрегату при максимальному коефіцієнті корисної дії.
Втрати напору у всмоктуючій лінії в залежності від подачі визначаються за формулою
, (2.6)
де - втрати напору у всмоктуючій лінії, м;
- сума коефіцієнтів місцевих опорів всмоктуючої лінії.
Довжина трубопроводу , на яку забезпечується перекачування продуту із заданою продуктивністю , для побудови графіку визначається за формулою
. (2.7)
2.3 Гідравлічні розрахунки агрегатів по прийманню пального
2.3.1 Гідравлічний розрахунок роботи ПСГ-160 при прийомі бензину А-76 із залізничних цистерн по трубопроводу ПСТ 100×1,5
1) Вихідні дані для розрахунку: (А-76; tн.с=-7℃ )
- Py = 14718.8 Па;
- ;
-;

Рисунок 2.1 - Схема прийому палива із залізничного транспорту станцією
ПСГ-160
- ;
- інші вихідні дані наведені в розділі 2.
- густина автобензину А-76 при температурі -7ºС визначається за формулою (2.3):
α=1,825-0,001315∙744=0,8466ρt=744-0,8466-7-20=766,86 кг/м3.
- коефіцієнт швидкохідності для ПСГ-160 дорівнює , оскільки на ньому встановлено насос 6НГН-7*2( де 7-коефіцієнт швидкохідності зменшений у 10 разів)
Даному значенню відповідає такий кавітаційний критерій .
2) Розрахунок
розрахунки для побудови графіку виконуємо за формулою (2.4)
Нвакдоп=101300-14718,8766,88∙9,81-10∙1,360∙300060∙110360090043=5,2 м.
- втрати напору у всмоктуючій лінії визначаються за формулою (2.6)
hт.в=0,08270,11180,1+6,6110/2360020,14=5,1 м- довжина трубопроводу визначається за формулою (2.7):
l=57,7160,0984,79(0,9∙10-6)0,21∙149-5,111036001,79=1171 мТаблиця - 2.3 Прийом з залізниці бензину А-76 через ПСГ-160 ( t= -7oC )
Q,м3год90 100 110 120 130 140 150 160
Н,м 168 158 149 138 123 110 92 62
Нвакдоп,м 6,0 5,6 5,2 4,8 4,4 4,1 3,7 3,4
hтв,м 3,4 4,2 5,1 6,1 7,1 8,3 9,5 10,8
L,м 1918 1485 1171 919 699 538 386 213
За даними таблиці 2.3 будую графіки , ,
2.3.2 Гідравлічний розрахунок роботи ПСГ-160 при прийомі палива З-0,2-(-25) із залізничних цистерн по трубопроводу ПСТ 100×1,5
1) Вихідні дані для розрахунку: (ТС-1;tнс= -7 ºС)
- Py= 665 Па;
- n=50 c-1;
-;

Рисунок 2.2 - Схема прийому палива із залізничного транспорту станцією
ПСГ-160
- ν= 13,5∙10-6 м2/с;
- інші вихідні дані наведені в розділі 2.
- густина ракетного палива при температурі -7 ºС визначається за формулою (2.3)
α=1,825-0,001315∙859=0,695ρt=859-0,695-7-20=877,77 кг/м3.
- коефіцієнт швидкохідності для ПСГ-160 рівний
Даному значенню відповідає такий кавітаційний критерій .
2) Розрахунок
- розрахунки для побудови графіку виконуємо за формулою (2.4)
Hвакдоп=101300-665877,77∙9,81-10∙1,360∙30006090360090043=6,2 м- втрати напору у всмоктуючій лінії визначаються за формулою (2.6)
hтв=0,08270,11180,1+6,6902360020,14=3,4 м- довжина трубопроводу визначається за формулою (2.7)
l=57,7160,0984,7914∙10-60,21∙168-3,49036001,79=1078 мТаблиця - 2.4 Прийом з залізниці дизельного палива З-0,2-(-25)через ПСГ-160
( t= -7 oC)
Q,м3год90 100 110 120 130 140 150 160
Н,м 168 158 149 138 123 110 92 62
Нвакдоп,м 6,2 5,8 5,4 5,0 4,6 4,3 3,9 3,6
hтв,м 3,4 4,2 5,1 6,1 7,1 8,3 9,5 10,8
L,м 1078 834 658 516 393 302 217 120
За даними таблиці 2.4 будую графіки , ,
2.4 Гідравлічні розрахунки агрегатів по видачі пального
2.4.1 Гідравлічний розрахунок роботи ПСГ-160 при видачі бензину А-76 із резервуарів складу по трубопроводу ПСТР-100
1) Вихідні дані для розрахунку: (АБ-76; tнс= -7 ºС)
- Py = 14718.8 Па;
- =766,88 кг/м3;
- n=50 c-1;
-;
- ;
- інші вихідні дані наведені в розділі 2.
- коефіцієнт швидкохідності для ПСГ-160 рівний

Рисунок 2.3 – Схема видачі палива станцією ПСГ-160
Даному значенню відповідає такий кавітаційний критерій .
2) Розрахунок:
- розрахунки для побудови графіку виконуємо за формулою (2.4)
Hвакдоп=101300-14718,8766,88∙9,81-10∙1,360∙5090360090043=6,0 м- втрати напору у всмоктуючій лінії визначаються за формулою (2.6)
hтв=0,08270,11180,1+2,790/2360020,14=2,9 м- довжина трубопроводу визначається за формулою (2.7)
l=57,7160,14,790,9∙10-60,21∙168-2,99036001,79=1924 мТаблиця - 2.5 Видача бензину А-76 через ПСГ-160 ( t= -7 oC)
Q,м3год90 100 110 120 130 140 150 160
Н,м 168 158 149 138 123 110 92 62
Нвакдоп,м 6,0 5,6 5,2 4,8 4,4 4,1 3,7 3,4
hтв,м 2,9 3,6 4,3 5,2 6,1 7,0 8,1 9,2
L,м 2120 1642 1297 1019 777 600 432 242
За даними таблиці 2.5 будую графіки , , .
2.4.2 Гідравлічний розрахунок роботи МНУГ-80 при видачі дизельного палива З-0,2-(-25) із резервуарів складу по трубопроводу ПСТР-100
1) Вихідні дані для розрахунку дизельного палива З-0,2-(-25); (tнс= -7 ºС)
- ;
-=877,77 кг/м3;
- ;
-;

Рисунок 2.4 – Схема видачі палива установкою МНУГ-80- ν= 13,5∙10-6 м2/с;
- інші вихідні дані наведені в розділі 2.
- коефіцієнт швидкохідності для МНУГ-80 рівний 60
Цьому значенню відповідає .
2) Розрахунок:
- розрахунки для побудови графіку виконуємо за формулою (2.4)

Hвакдоп=101300-665877,77∙9,81-10∙1,360∙30006040360087043=8,3 м - втрати напору у всмоктуючій лінії визначаються за формулою (2.6)
hтв=0,08270,11180,1+2,640360020,14=2,3 м- довжина трубопроводу визначається за формулою (2.7)
l=57,7160,14,7914∙10-60,21∙82-2,34036001,79=2456 мТаблиця - 2.6 Видача дизельного палива З-0,2-(-25)через МНУГ-80 ( t= -14oC )
Q,м3год30 40 50 60 70 75 80 90
Н,м 83 82 80 78 75 73 68 58
Нвакдоп,м 8,9 8,3 7,7 7,3 6,8 6,6 6,3 5,9
hтв,м 1,3 2,3 3,6 5,1 7,0 8,0 9,1 11,6
L,м 4213 2456 1579 1086 769 650 524 335
За даними таблиці 2.6 будую графіки , ,
3 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ СКЛАДУ ПАЛЬНОГО
Основою для розробки технологічної схеми польових скадів пального (СП) служить принципова технологічна схема та розробка схеми розміщення складу.
На технологічній схемі СП схематично відображаються засоби зберігання, перекачування, транспортування (ПСТ, ПСТР) та інше технологічне обладнання складу. Вона розробляється виходячи із завдань, що стоять передскладом та повинні забезпечити виконання наступних операцій:
приймання пального з залізничного транспорту;
приймання пального із наливного та (АЦ,ПЗ) та переустаткованого бортового автотранспорту;
приймання пального із ПМТ;
видача пального в наливний та переустаткований бортовий автотранспорт;
злив пального з транспорту відправника в транспорт одержувача минуючи резервуари складу;
одночасний злив та налив до 2-3 сортів пального;
переміщення пального з однієї ділянки на іншу;
при необхідності послідовне перекачування по одному трубопроводу декількох сортів пального.
Одночасно на технологічній позначають ділянку АГО (ПУ складу, медпункт, продовольчий пункт, вузол зв’язку, сховище для особового складу, польова лабораторія, ділянка ТО).
Технологічна схема розробляється з технічної частини, та затверджується начальником складу.
Для забезпечення розгортання польового СП у відповідності до розроблення схеми і технологічної схеми начальником відділів, або відділень старшим ділянок і площадок складу пального видаються копії вказаних схем.
Зберігання пального здійснюється в групі резервуарів МР місткістю 500 м3 кожна і відстанню між групами до 40 м, а між резервуарами в групі 1 м в заповненому стані.
Для масової видачі пального в автотранспорт розгортається комплект КМВ-6 по 2 помпи.
Крім того видача може здійснюватися на площадках для затарювання в бочки, крім того видача пального в магістральний трубопровід.
Роботи по інженерному обладнанню складу проводяться в два етапи:
До робіт першого етапу відносять:
обладнання сховищ для особового складу, пункту управління складом, медичного пункту;
підготовка під’їздних та внутрішньо-складських доріг;
обладнання котлованів для гумо-тканинних резервуарів, паливо-мастильних матеріалів в тарі і технічних засобів;
проводяться роботи по організації захисту, оборони та маскування складу.
До робіт другого етапу відносять:
обладнання джерел водопостачання;
удосконалення сховищ і котлованів;
удосконалення маскування, систем захисту і оборони складу.
Для груп гумо-тканинних резервуарів відриваються котловани на глибину 20-25 см. Грунт вкладається в обвалування висотою 1 м. Відстань між порожніми резервуарами в групі більше 30 см. Для зберігання ПММ в тарі відриваються траншеї приблизно на 65-70 бочок: довжиною – 20 м, шириною – 3м, глибиною – 1,5 м.
Також виривається котлован для засобів перекачування.

4 РОЗРОБКА СХЕМИ ЗАХИСТУ, ОХОРОНИ ТА ОБОРОНИ СКЛАДУ ПАЛЬНОГО
Захист, охорона і оборона (ЗОО) здійснюється згідно схеми захисту, охорони і оборони складу.
Захист, охорона і оборона складу організовується в будь-яких умовах і включає в себе:
захист складу від ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї;
безпосередньо охорону складу;
протипожежну охорону;
оборону від повітряного і наземного нападу противника.
Начальник складу пального планує і організовує ЗОО у відповідності із вказівками і планом захисту охорони і оборони кбрмз.
Захист від зброї масового враження досягається:
безперервним веденням радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки в районі розміщення складу;
своєчасним оповіщенням особового складу про загрозу зараження;
використання засобів індивідуального захисту особового складу;
розгортанням складу на відповідній відстані від об’єктів можливого ядерного нападу противника;
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних заходів;
не допустити скупчення транспорту на ділянках прийому, зберігання і видачі пального;
забезпечення безпеки особового складу при роботі на зараженій місцевості;
дотримуватись правил особистої гігієни;
проведення дезинфікуючих засобів, особлива увага звертається на водойми.
Ліквідація засобів використання зброї масового ураження включає:
проведення рятувальних робіт;
надання першої медичної допомоги;
спеціальну обробку особового складу і технічну обробку засобів.
Часткова обробка проводиться за наказом начальника складу без зупинки виконання поставлених задач.
Повна обробка проводиться після виконання поставлених задач. Вона проводиться силами і засобами частин хімічних і інженерних військ бригади.
Охорона і оборона складу організовується в масштабі карти бригади матеріального забезпечення і здійснюється силами і засобами складу. В момент нападу при перебуванні на складі підрозділів підвозу пального, особовий склад цих підрозділів підпорядковується начальнику складу.
Основними засобами по організації охорони і оборони складу є:
1) організація спостереження, зв’язку оповіщення, збору і дій особового складу по тривозі;
2) призначення чергового підрозділу;
3) обладнання позицій для оборони складу на важливих напрямках;
4) обладнання сховищ для особового складу, запасів матеріальних засобів і техніки;
5) маскування району розміщення складу.
Протипожежна охорона складу здійснюється у відповідності наказів МО України “Положення про організацію протипожежного захисту в ЗСУ”.
Відповідальність за організацію і стан протипожежної охорони покладено на начальника складу. Протипожежна охорона на складі здійснюється пожежним розрахунком. З її складу для несення служби призначається протипожежний добовий наряд, перед яким поставлені наступні задачі:
контроль виконання правил пожежної безпеки на ділянках і площадках складу;
несе пожежно-постову службу на ділянках і площадках найбільш небезпечних у пожежному відношенні;
контролює стан засобів пожежегасіння на ділянках і площадках складу.
На складах пального забороняється :
застосовувати відкритий вогонь, курити, користуватися неприспосібленими ліхтарями;
користуватися при роботі інструментом, який здатний викликати іскру;
проводити злив-налив пального в автотранспорт при несправності, або відсутності пристроїв заземлення і засобів пожежегасіння на ньому.
Сигнали оповіщення в разі нападу противника:
Голосом Ракетами
1. Наземний напад Земля 2 червоні
2. Повітряний напад Повітря 2 зелені
3. Ядерний напад Атом 1червона, 1 зелена
4. Хімічний напад Хімія 1 жовта
5. Пожежа Пожежа 1 червона
Щоб запобігти раптовому нападу противника і відбивати його напад на складі створюється кругова оборона. Для цього відриваються окопи.
Розрахунок сил і засобів на випадок нападу противника передбачається розрахунок особового складу який займає певні позиції.
В окопі №1 обороняються:
- прапорщик Стельмащук Д.В.;
- рядові: Рига А.І., Дем’янчук А.Я., Михайлюк С.І., Зайцев С.Ф.
В окопі №2 обороняються:
- прапорщик Якобенчук Р.Р.;
- рядові: Волосюк М.А., Козловський В.О., Карась Ю.В., Іванов Ф.І.
В окопі №3 обороняються:
- прапорщик Шевченко А.А.;
- рядові: Левицький В.В., Головенько Я.Д., Дмитрух О.М., Вихор А.П.
В окопі №4 обороняються:
- прапорщик Кішко Р.Р.;
- рядові: Михайленко Д.П., Карпенко П.Г., Рудюк С.О., Стасюк Л.Д.
В окопі №5 обороняються:
- прапорщик Шевчук А.В.;
- рядові: Петров С.Д., Мелащук П.Г., Леонко В.М., Маленкович В.В.
ВИСНОВКИ
В даній курсовій роботі мною було вибрано ділянку для розгортання польового складу пального. Виходячи з вимог для складу типу кбрмз по карті У-41-95 вирішив розгорнути склад в районі Хонтово(24.36), Енотовка(26.38), Сулда(24.38), Добрино(22.40), Листа(22.38), Карево(24.38). Дана ділянка має всі необхідні умови для розміщення складу.
Згідно проведення гідравлічних розрахунків засобів перекачування видно, що даний склад пального з поставленою задачею справляється. Отже приймаю наступні рішення:
1. Для прийому 7 цистерн з бензином А-76 потрібно використати ПСГ-160–2 шт.
2. Для прийому 7 цистерн дизельного палива З-0,2-(-25) потрібно використати ПСГ-160–2 шт.
3. Для видачі 310 м3 дизельного палива З-0,2-(-25) потрібно використати МНУГ-80–2 шт.4. Для видачі 490 м3 бензину А-76  потрібно використати ПСГ-160–2 шт.
Для виконання поставленої задачі використовуються не всі штатні засоби. Отже в резерві знаходяться такі засоби:
- МНУГ-80 – 2 штуки.
Було також розроблено технологічну схему, на якій ми схематично показали всі необхідні елементи для прийому нафтопродуктів із залізниці та подальше транспортування його на склади. Передбачили ділянки АГО та ТО, райони очікування порожнього та заповненого транспорту.
Під час розробки схеми захисту, охорони та оборони складу пального визначили маршрути ведення варти та розмістили окопи для захисту складу від противника.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Руководство по работе складов и баз горючего И.1.
Руководство по работе складов и баз горючего И.2.
Керівництво по роботі військових складів пального ЗСУ.
Методичні рекомендації “Правила разработки и оформления боевых документов” ВИ, М., 1984.

Приложенные файлы

  • docx 18218817
    Размер файла: 218 kB Загрузок: 3

Добавить комментарий