Metodychni_recomendacii_z_zagalnoii_gigieny_ta

Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького
Кафедра загальної гігієни з екологією












МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до практичних занять і самостійної роботи
з загальної гігієни та екології
для студентів III курсу
медичного факультету

Спеціальності: 7.110101 - “лікувальна справа”
7.110104 - “педіатрія”
7.110105 - “медико - профілактична справа”


Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології
(видання друге)
















Львів-2012

Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету за спеціальностями: 7.110101 - “лікувальна справа” , 7.110104 - “педіатрія”, 7.110105 - “медико - профілактична справа”. Частина 2. Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології.
Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко.

Підготували: професор В. І. Федоренко, доценти І.Г. Мудра, Л. М. Кіцула, доцент Л.П.Козак, асистенти к.м.н. Н.В. Москвяк, Н.М. Скалецька, Я. М. Ямка.

Рецензенти:
А.К. Маненко, професор кафедри гігієни і профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

О.П. Корнійчук, завідувач кафедри мікробіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку.

Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький.






















Методичні рекомендації з гігієни та екології для студентів медичного факультету складені на основі експериментального навчального плану розробленого на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) мають на меті допомогти студентам у підготовці та виконанні практичних занять і самостійної роботи.
Методичні рекомендації до практичних занять включають: актуальність кожної теми; навчальні цілі заняття на рівні теоретичних знань (ІІ рівень засвоєння), практичних навиків і вмінь (ІІІ рівень засвоєння), якими повинен оволодіти студент; базові знання, вміння та навики, отримані студентами в процесі попереднього навчання (міжкафедральне інтегрування); зміст теми, що тезово висвітлює основні питання програми; основну і додаткову літературу для самопідготовки; матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів; навчальні практичні завдання; матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи містять перелік контрольних питань, тестів і задач для здійснення студентом самоконтролю домашньої самопідготовки.
Під час домашньої самопідготовки студент зобов’язаний вивчити всі теоретичні і практичні питання і з метою самоконтролю коротко письмово відповісти на контрольні питання, тести і розв’язати контрольні задачі.
Навчальні практичні завдання вміщують план практичної роботи, яка виконується студентами у навчальній лабораторії.
Результати практичної роботи оформляються студентом у вигляді протоколу за схемою: дата і тема заняття; принцип методу визначення досліджуваних показників; формула для розрахунку і отриманий результат; гігієнічний висновок, в якому одержаний результат порівнюється з гігієнічним нормативом і даються гігієнічні рекомендації для оптимізації стану об’єкта дослідження, спрямовані на поліпшення показника. Протокол наприкінці заняття підписується викладачем.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків містять перелік ситуаційних задач ІІІ рівня засвоєння, які дозволяють виявити ступінь опанування студентами вміннями та навиками з кожної теми.
Методичні рекомендації до самостійної роботи мають аналогічну структуру і не вміщують лише навчальних практичних завдань. Самостійна робота виконується студентом вдома у робочому зошиті у вигляді письмових відповідей на контрольні питання, тести і розв’язань ситуаційних задач. Самостійні роботи з розділу повинні виконуватись паралельно з вивченням даного розділу на практичних заняттях. В академічному журналі викладачем робиться відмітка про зарахування відповідної теми самостійної роботи, а контроль засвоєння матеріалу здійснюється під час підсумкового модульного контролю.
Студент, що пропустив заняття, зобов’язаний відпрацювати його упродовж двох тижнів від моменту пропуску в дні, передбачені кафедральним графіком відробок. Студент, що пропустив три чи більше занять скеровується викладачем у деканат для отримання дозволу на відробки і подальшу присутність на заняттях.
Оцінка засвоєння окремих тем (вихідний, поточний і підсумковий контроль) проводиться на кожному практичному занятті у формі усного та письмового опитування відповідно до конкретних цілей. Оцінка засвоєння модуля здійснюється на останньому навчальному занятті модуля.
При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількостей тем у модулі.
При вивченні другого модуля дисципліни застосовується наступна конвертація традиційних оцінок у бали: відмінно – 8 балів, добре – 7 балів, задовільно – 5 бали і незадовільно – 0 балів.
Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента залежить від обсягу і значимості роботи, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі і становить для модуля №2 - 56 балів.
Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.
Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до теми аудиторних навчальних занять, контролюється на підсумковому модульному контролі.
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Форма проведення підсумкового модульного контролю включає контроль теоретичної і практичної підготовки. Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Оцінка з гігієни та екології виставляються лише студентам, яким зараховані обидва модулі з дисципліни.
За рішенням Вченої Ради студентам, які мають наукові публікації, або які зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України можуть додаватися заохочувальні бали до кількості балів з дисципліни.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.


Зміст
Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології
СТОР
1.
Основи запобіжного санітарного нагляду. Методика експертизи будівельних проектів. Методика «читання» та гігієнічної оцінки будівельних креслень. Загальна методика поточного санітарного нагляду. Методи санітарного обстеження об’єкта та оформлення акта обстеження чи санітарного опису.

6

2.
Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту.
9

3.
Особливості планування та облаштування спеціалізованих відділень та лікарень
12

4.
Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та гігієна праці медичних працівників в лікувально-профілактичних закладах. Профілактика ВІЛ-інфекції у медичних закладах.
16

5.
Лікарсько-санітарний нагляд за організацією харчування в лікувальних закладах. Обстеження харчоблоку лікарні з оформленням акта обстеження.
22

6.
Методика та засоби радіаційного контролю і протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних закладах. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.
27

7.
Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
32

8.
Гігієна польового розміщення цивільних формувань та умови їх праці при ліквідації наслідків катастроф.
36

9.
Організації та проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях. Оцінка якості води в польових умовах (очищення, знезараження, дезактивація).
41

10.
Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю та безпечністю харчування цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях за допомогою табельних засобів

44

11.
Гігієна праці особового складу військ при обслуговуванні об’єктів озброєння військової техніки, радіолокаційних станцій.
48


12.
Психогігієнічні основи повсякденної діяльності людини.
52

13.
Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.
56

14
Гігієнічна оцінка мийних засобів, тканин та побутового, виробничого і лікарняного одягу
60


САМОСТІЙНІ РОБОТИ


1
Методика визначення та гігієнічної оцінки коефіцієнта природної освітленості (КПО) за допомогою графіків Данилюка та часу інсоляції приміщень будівель за архітектурно-планувальними кресленнями.

63

2
Первинна профілактика ВІЛ_інфекції.
65

3
Радіаційне забруднення довкілля. Гігієнічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС.
67

4
Методика комплексної гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища. Вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.
71

5
Природні та антропогенні катастрофи. Організація санітарно – гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях.
75

6
Організація і проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій
77

7
Здоровий спосіб життя та особиста гігієна. Фізична культура і основи загартовування. Профілактика алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, тютюнопаління. Гігієнічна оцінка лазень.
79

8
Підсумковий модульний контроль
82

Тема 1. Основи запобіжного санітарного нагляду. Методика експертизи будівельних ппроектів. Методика “читання” та гігієнічної оцінки будівельних креслень. Загальна методика поточного санітарного нагляду. Методи санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта та оформлення акта обстеження чи санітарного опису
Актуальність теми
Запобіжний санітарний нагляд – це злагоджена система заходів, законодавчих актів, науково обгрунтованих гігієнічних нормативів і правил, спрямованих на охорону навколишнього середовища, здоров’я людей та покращання санітарних умов життя. Дотримання гігієнічних вимог під час проектування, відведення земельної ділянки, будівництва, реконструкції та приймання в експлуатацію є передумовою для подальшого функціонування об’єкта у відповідності до чинного гігієнічного законодавства.
В ході запобіжного державного санітарного нагляду здійснюється контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог під час проектування, відведення земельної ділянки, будівництва, реконструкції та прийому в експлуатацію об’єкту, що є передумовою його оптималного функціонування. Правильно складений акт обстеження, оформлення приписів та гігієнічних висновків є підгрунтям для забезпечення санітарно-епідемічного благополучя.
Навчальні цілі
Знати основні принципи та завдання запобіжного санітарного нагляду, методику “читання” та експертизи будівельних проектів, складання гігієнічних висновків.
Знати основні принципи та методи поточного санітарного нагляду за об’єктами різного призначення.Вміти проводити біжучий санітарний нагляд, складати акт санітарного обстеження об’єктів, оформлення приписів по ліквідації виявлених недоліків та впровадження заходів санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму на об’єктах різного призначення.
Базові знання, вміння та навики
Знати правила складання планів і креслень, умовні позначення, масштаби (шкільний курс), рози вітрів (гігієна та екологія).
Методи гігєнічних досліджень (гігієна та екологія).
Зміст теми
Зміст і етапи запобіжного санітарного нагляду. Роль лікаря лікувального профілю у здійсненні запобіжного санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами. Основні методичні принципи читання будівельних креслень, експертизи будівельного проекту та складання гігієнічного висновку з проекту будівництва (реконструкції) лікувальної установи.
Суть поточного санітарного нагляду. Основні методичні принципи комплексного санітарно-гігієнічного обстеження об’єкту та складання акту санітарного обстеження. Роль лікаря лікувального профілю у здійсненні поточного санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.148-169.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С.24 – 32, 42.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.17 – 21, 31.
Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. – К. : Вища шк., 1995. – С.512 – 530.
Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С.338-342.

Додаткова:
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С.224-245.
Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Поняття запобіжного санітарного нагляду, його етапи.
Види проектів, їх складові частини.
Зміст пояснювальної записки до проекту.
Ситуаційний план, його призначення.
Генеральний план, його призначення.
Поповерхові плани, їх призначення.
Креслення фасадів і вертикальних розрізів, їх призначення.
Креслення санітарно-технічних споруд, їх призначення.
Види масштабів, що застосовуються у будівельних планах і кресленнях.
Способи позначення розмірів споруд на кресленнях.
Основні умовні позначення на кресленнях.
Поняття про поточний санітарний нагляд.
Види поточного санітарного нагляду.
Методи інструментального дослідження і лабораторного контролю за санітарним станом об’єкта.
Правила складання акту санітарно – гігієнічного обстеження об’єкта.
Правила складання акту “Перевірки дотримання санітарного законодавства”.
Правила складання “пропозицій про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства”.
Схема санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта.
Контрольні тести
Генеральний план – це план:
а) місцевості (населеного пункту), на якій розміщена земельна ділянка, призначена для будівництва проектованого об’єкта; б) земельної ділянки проектованого об’єкта; в) будинку в площині, що проходить трохи вище лінії підвіконь; г) зовнішнього вигляду будинку; д) будинку у фронтальній та сагітальній площинах.
Ситуаційний план – це план:
а) місцевості (населеного пункту), на якій розміщена земельна ділянка, призначена для будівництва проектованого об’єкта; б) земельної ділянки проектованого об’єкта; в) будинку в площині, що проходить трохи вище лінії підвіконь; г) зовнішнього вигляду будинку; д) будинку у фронтальній та сагітальній площинах.
3. Запобіжний санітарний нагляд не проводиться на стадіях:
а) будівництва; б) реконструкції; в) зміни профілю; г) планування;
д) функціонування об’єкту.
Поточний санітарний нагляд не проводиться на стадіях:
а) будівництва; б) реконструкції; в) зміни профілю; г) планування; д) функціонування об’єкту.
5. Екстренний санітарний нагляд проводять:
а) при прийманні об’єкту в експлуатацію;б) планово;в) позапланово; г) на підставі скарг; д) при аварійних ситуаціях.
6. Спорадичний санітарний нагляд проводять:
а) при прийманні об’єкту в експлуатацію;б) планово;в) позапланово;
г) на підставі скарг;д) при аварійних ситуаціях.
7. Поглиблений санітарний нагляд проводять:
а) при прийманні об’єкту в експлуатацію;б) планово;в) позапланово;
г)на підставі скарг;д) при аварійних ситуаціях.
Контрольні задачі
1. При виборі місця під будівництво дитячої лікарні виникла потреба визначити об’єкти потенційного забруднення довкілля, які знаходяться поряд з ділянкою, що планується під забудову лікарні. Яка складова проектної документації містить відповідь на поставлене питання.
Підготовчий етап заняття (15 %)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70 %)

Ознайомитись з методикою “читання” будівельних креслень.
Ознайомитись з проектом, його складовими частинами.
Провести експертизу ситуаційного і генеральних планів, креслень, фасадів, вертикальних розрізів, по поверхових планів.
Провести самостійне санітарне обстеження об’єкту (за узгодженням з викладачем).
5. Скласти акт санітарного обстеження об’єкту, що досліджувався. Запропонувати оздоровчі заходи

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15 %)

Розв’язати ситуаційну задачу. На етапі планування лікарні стало питання про взаєморозташування елементів лікарні на території ділянки, відведеної під забудову. Яка складова проектної документації містить відповідь на це питання.

Тема 2. Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту.
Актуальність теми
Вирішення основних завдань гігієни лікувально-профілактичних установ, а саме оптимізація лікарняного середовища, створення належних умов перебування хворих і праці медперсоналу, підвищення ефективності лікувального процесу, забезпечення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму, залежить, перш за все, від дотримання гігієнічних вимог під час відведення земельної ділянки, проектування, будівництва або реконструкції та приймання в експлуатацію лікувального закладу.
Дотримання цих вимог є метою запобіжного санітарного нагляду, який стосовно лікувально-профілактичних установ здійснюється санітарно-епідеміологічною службою за активної участі адміністрації лікувального закладу.
Навчальні цілі
Вміти провести гігієнічну оцінку планування земельної ділянки, палатних відділень лікувально-профілактичних установ, їх санітарного благоустрою та розробити оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Володіти методичними прийомами читання та експертизи будівельних проектів лікарень і поліклінік (загальна гігієна).
Зміст теми.
Особливості сучасного лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до забудови, планування лікарняної ділянки, внутрішнього планування палатних відділень, палатних секцій і палат лікарні.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.474-484.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 558-575.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.608-626.
Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 344-357.
Додаткова:
Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.- 320 с.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С. 238-244.
ДБН В. 2.2 – 10 – 2001 Заклади охорони здоров’я.
Держ СанПіН 172 – 96 Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів.
Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. СанПиН 5179-90.
Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Системи забудови лікарень.
Гігієнічні вимоги до розташування земельної ділянки лікарні, поліклініки.
Норми площі земельної ділянки лікарні, поліклініки, відсоток забудови, санітарні розриви між будівлями.
Зонування лікарняної ділянки.
Озеленення лікарняної ділянки, відсоток озеленення, розташування зелених насаджень.
Поняття про палатне відділення і палатну секцію соматичного відділення для дорослих.
Структура палатної секції соматичного відділення для дорослих, кількість ліжок і палат у ній, її розташування, способи забудови.
Гігієнічні вимоги до місткості, площі лікарняної палати соматичного відділення для дорослих, розташування ліжок в ній.
Контрольні тести
Палатна секція соматичного відділення для дорослих розрахована не більше як на .. ліжок:
а) 10 ; б) 20 ; в) 24 ; г) 30 ; д) 40.
Максимальна місткість лікарняної палати соматичного відділення для дорослих повинна становити не більше . ліжок:
а) 2; б) 4; в) 6; г) 8; д) 10.
Мінімальна площа одноліжкової лікарняної палати соматичного відділення для дорослих становить .м2:
а) 5; б) 7; в) 9; г) 12; д) 14.
Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дорослих має становити не менше як . м2:
а) 5; б) 7; в) 9; г) 12; д) 14.
Відсоток озеленення лікарняної ділянки має становити не менше .%:
а) 40; б) 50; в) 60; г) 70; д) 80.
Відсоток забудови лікарняної ділянки має становити не менше .%:
а) 40; б) 50; в) 60; г) 70; д) 80.
В лікарні на 50 ліжок площа земельної ділянки має становити м2 на одне ліжко:
а) 50; б) 60; в) 100; г) 200; д) 300.
В лікарні на 1000 ліжок площа земельної ділянки має становити м2 на одне ліжко:
а) 50; б) 60; в) 100; г) 200; д) 300.
Площа садово-паркової зони лікарні має становити м2 на одне ліжко:
а) 5; б) 15; в) 25; г) 35; д) 45.
Найбільш перспективною з гігієнічних позицій слід вважати систему лікарняного будівництва:
а) централізовану; б) децентралізовану; в) змішану; г) централізовано- блочну; д) моноблочну.
Яка система забудови лікарні передбачає розташування всіх відділень в окремих корпусах?
а) централізована; б) децентралізована; в) змішана; г) централізовано-блочна; д) моноблочна.
Оптимальна поверховість лікарняних будинків повинна становити не більше поверхів:
а) 2; б) 4; в) 6; г) 9; д) 12.
Санітарні розриви між палатними корпусами повинні становити:
а) 10 м; б) 25 м; в) 40 м; г) 2,5 висоти будинку навпроти, але не менше 25 м; д) 1,5 висоти будинку навпроти, але не менше 15 м.
Кількість одноліжкових палат, що входять до складу палатної секції соматичного відділення для дорослих, повинна становити не менше % загальної кількості ліжок у секції:
а) 3; б) 7; в) 10; г) 15; д) 20.
Зелені насадження висаджуються за периметром ділянки лікарні смугою завширшки м:
а) 10; б) 15; в) 20; г) 25; д) 30.
Які гігієнічні переваги має децентралізована система забудови лікарень?
а) максимально запобігає поширенню внутрішньолікарняних інфекцій;
б) полегшує постачання хворих їжею; в) полегшує медичне обслуговування хворих; г) зменшує розміри земельної ділянки; д) сприяє перебуванню хворих на свіжому повітрі.
Контрольні задачі
Визначити необхідну площу земельної ділянки лікарні загального типу на:
а) 100; б) 300; в) 500 ліжок.
Визначити необхідну площу: а) дволіжкової палати; б) чотириліжкової палати соматичного відділення для дорослих.
3. На земельній ділянці міської лікарні загального типу на 500 ліжок площею 40000 м2 виділені наступні зони: лікувального корпусу для неінфекційних хворих, лікувального корпусу для інфекційних хворих, поліклініки, патологоанатомічного корпусу, господарська, а також загальна для обох лікувальних корпусів садово-паркова зона площею 5000 м2. Відсоток забудови ділянки – 25 %, озеленення – 40 %. Дайте гігієнічну оцінку площі земельної ділянки, планування та санітарного благоустрою лікарні, запропонуйте оздоровчі заходи.
Лікарня складається з головного корпусу, в якому розташовані хірургічне та терапевтичне відділення, і кількох менших будинків, призначених для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Терапевтичне відділення складається з двох палатних секцій по 40 ліжок в кожній. Палатна секція складається з однієї одноліжкової, двох дволіжкових, чотирьох чотириліжкових та трьох шестиліжкових палат, а також лікарського кабінету та процедурної. Площа на одне ліжко у всіх палатах становить 8 м2. Вікна 60% палат орієнтовані на північ (місто знаходиться на 460 північної широти). Дати гігієнічну оцінку ділянки лікарні, визначити тип забудови, дати гігієнічну оцінку планування палатної секції, орієнтації лікувального корпусу за сторонами світу, санітарного благоустрою лікарняних приміщень.
Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
За матеріалами проекту дайте гігієнічну оцінку планування лікарняної ділянки.
За матеріалами проекту оцініть планування палатного відділення і палатної секції соматичного відділення для дорослих.
Складіть експертний висновок з проекту і запропонуйте оздоровчі заходи.
Розв’язання ситуаційних задач.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15 %)
Контрольні завдання
Площа земельної ділянки районної лікарні на 150 ліжок становить 2,25 га. Відсоток забудови ділянки – 17 %, озеленення – 58 %. Лікарняна ділянка має чотири в’їзди. Палатні корпуси розташовані на відстані 20 м від найближчого житла. Санітарні розриви між палатними корпусами становлять не більше 20 м. Дайте гігієнічну оцінку площі земельної ділянки, планування та санітарного благоустрою лікарні, запропонуйте оздоровчі заходи

Тема 3. Особливості планування та облаштування спеціалізованих лікарень та відділень
Актуальність теми
Підвищення ефективності лікувального процесу обумовлює необхідність організації та облаштування спеціалізованих лікарень та відділень, в яких створюються належні умови перебування хворих і праці медперсоналу для надання спеціалізованої медичної допомоги.
Дотримання цих вимог є метою запобіжного санітарного нагляду, який стосовно лікувально-профілактичних установ здійснюється санітарно-епідеміологічною службою за активної участі адміністрації лікувального закладу.
Навчальні цілі
Вміти провести гігієнічну оцінку спеціалізованих (інфекційних, дитячих, акушерських, хірургічних, поліклінічних) відділень лікувально-профілактичних установ, їх санітарного благоустрою та розробити оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Володіти методичними прийомами читання та експертизи будівельних проектів лікарень і поліклінік (загальна гігієна).
Зміст теми
Гігієнічні вимоги до забудови, планування інфекційних, дитячих, акушерських, хірургічних і поліклінічних відділень лікарні.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.474 – 492 .
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 575-597.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.626-651.
Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 357-383.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С. 244-247.
Додаткова:
Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.- 320 с.
ДБН В. 2.2 – 10 – 2001 Заклади охорони здоров’я.
Держ СанПіН 172 – 96 Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів.
Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. СанПиН 5179-90.
Пособие по проектированию учреждений здравоохранения. Дополнение к СНиП 2.08.02-89.

Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Розташування та структура боксованої секції інфекційного відділення.
Гігієнічні вимоги до планування, місткості і площ боксів, півбоксів, боксованих палат.
Розташування та структура палатної секції соматичного відділення для дітей різного віку, кількість ліжок і палат у ній.
Розташування та структура акушерського відділення, число ліжок в окремих підрозділах.
Способи розташування новонароджених в акушерському відділенні, їх порівняльна гігієнічна оцінка.
Медичні покази для скерування жінок в обсерваційне відділення, відділення патології вагітності, фізіологічне відділення.
Види операційних блоків, їх структура.
Поняття про септичні та асептичні операційні, їх поповерхове розташування.
Зонування операційного блоку, набір приміщень, що входять до кожної зони.
Гігієнічні вимоги до приймальних відділень лікарень, набір приміщень.
Особливості прийому хворих у соматичні відділення для дорослих і дітей, інфекційні, акушерські відділення та зумовлені ними планувальні особливості приймальних відділень.
Гігієнічні вимоги до поліклінічних відділень, структура, площі кабінетів.
Планувальні особливості дорослих і дитячих поліклінік.
Контрольні тести
Повна ізоляція інфекційних хворих здійснюється у:
а) боксах; б) півбоксах; в) боксованих палатах; г) звичайних палатах;
д) палатах зі шлюзом.
Обсерваційне відділення служить для госпіталізації:
а) жінок з нормальним перебігом вагітності; б) жінок з патологією вагітності; в) вагітних з субфебрильною температурою; г) вагітних з венеричними захворюваннями; д) вагітних з ангіною, гноячковими захворюваннями.
Жінок з патологією вагітності госпіталізують у:
а) обсерваційне відділення; б) відділення фізіології вагітності; в) відділення патології вагітності; г) гінекологічне відділення; д) терапевтичне відділення.
Скільки операційних столів має бути в операційній?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
З скількох елементів складається бокс?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
З скількох елементів складається півбокс?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
Число столів в операційному блоці визначають з розрахунку один стіл на ліжок:
а) 5; б) 10; в) 15-20; г) 20-25; д)25-30.
Площа операційної загальнохірургічного профілю становить м2:
а) 36; б) 42; в) 48; г) 56; д) 70.
Площа на одне ліжко у післяопераційній палаті становить м2:
а) 6; б) 7; в) 9; г) 12; д) 13.
Загальна площа одноліжкового півбоксу становить м2:
а) 7; б) 13; в) 20; г) 22; д) 27.
Загальна площа дволіжкового боксу становить м2:
а) 7; б) 13; в) 20; г) 22; д) 27.
Максимальна місткість палатної секції для дітей до одного року становить ліжок:
а) 10; б) 15; в) 20; г) 24; д) 30.
Максимальна місткість палати для дітей до одного року становить ліжок:
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дітей становить не менше м2:
а) 3; б) 6; в) 7; г) 9; д) 12.
Контрольні задачі
Задача 1. Відділення для новонароджених фізіологічного пологового відділення складається з двох десятиліжкових палат. Всі палати обсерваційного відділення та патології вагітності мають по 3-4 ліжка. Приміщення виписки породіль з немовлятами одне для всього акушерського відділення. Дати гігієнічну планування відділень, місткості палат та запропонувати обґрунтовані оздоровчі заходи.
Задача 2. Операційна загальнохірургічного профілю площею 36 м2, обладнана двома операційними столами. Загальна освітленість 400 лк, освітленість операційного поля 5000 лк,орієнтація вікон операційної - південно – західна, вентиляція операційної проводиться за рахунок штучної припливної вентиляції. Дати гігієнічну оцінку планування та санітарного благоустрою операційної, запропонувати обґрунтовані оздоровчі заходи.
Задача 3. Інфекційна лікарня обладнана боксами загальною площею 27 м2, в кожному з яких розташовано по 3 ліжка. Для вентиляції приміщень використовується витяжна система від кожного боксу. Централізована система водопостачання передбачає подачу води в кількості 350 л на одного хворого. Очищення знезараження стічних вод здійснюється на загальноміських очисних спорудах. КПО (коефіцієнт природної освітленості) – 1%, світловий коефіцієнт – 1:6, загальна штучна освітленість 100 лк. Дайте гігієнічну оцінку площі та місткості боксів, санітарно-технічного благоустрою (вентиляція, водопостачання, освітлення). Запропонуйте обґрунтовані оздоровчі заходи.
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття - 70%)
Дати за матеріалами проекту гігієнічну оцінку планування дитячого, інфекційного, акушерського, поліклінічного відділень, операційного блоку лікарні (за завданням викладача).
Скласти експертний висновок, запропонувати оздоровчі заходи.
Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Контрольні завдання
Дати гігієнічну оцінку планування спеціалізованих відділень лікарні, запропонувати оздоровчі заходи:
Акушерське і дитяче відділення розташовані в одному чотириповерховому корпусі разом з терапевтичним і хірургічним віддленнями.
Поліклінічне відділення розташоване в одному корпусі з приймальними покаями неінфекційних та інфекційних відділень.
Дитяче відділення складається з однієї палатної секції на 40 ліжок, у якій розташовані палати для дітей всіх вікових груп.
Відділення для новонароджених фізіологічного пологового відділення складається з двох десяти ліжкових палат.
Операційна знаходится на поверсі хірургічного відділення, розташована у тупіку, зі шлюзом при вході та складається з септичної й асептичної операційної.

Тема 4. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та гігієна праці медичних працівників в лікувально – профілактичних закладах. Профілактика ВІЛ – інфекції в медичних закладах.
Актуальність теми
Дотримання санітарно-гігієнічного і нерозривно пов’язаного з ним протиепідемічного режиму лікувально-профілактичних установ є необхідною запорукою створення належних умов перебування хворих і праці медичного персоналу, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій і забезпечується медичним персоналом лікувального закладу.
Несприятливі умови лікарняного середовища, особливості праці персоналу є суттєвим фактором ризику, що зумовлює високий рівень захворюваності медичних працівників, а також необхідність організації та проведення відповідних профілактичних гігієнічних заходів.
В умовах стрімкого розповсюдження ВIЛ-інфекції серед населення кожний пацієнт розглядається як потенційний носій інфекції, що передається через кров. Відповідно, кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі інфекцій, що передаються через кров, у тому числі вірусу імунодефіциту людини, від можливого носія інфекції іншим пацієнтам, медичному та технічному персоналу.
Навчальні цілі
Засвоїти гігієнічні вимоги і вміти проводити гігієнічну оцінку характеру й умов праці медичного персоналу, розробляти оздоровчі заходи. Засвоїти та вміти дотримуватись принципів і правил особистої гігієни персоналу та пацієнтів.
Вміти провести комплексне санітарно-гігієнічне обстеження лікувальної установи, дати гігієнічну оцінку санітарного режиму лікарні, скласти акт санітарного обстеження лікарні та впроваджувати заходи, спрямовані на підтримання санітарного режиму лікувальної установи і профілактику внутрішньолікарняних інфекцій.
Оволодіти заходами профілактики професійного інфікування ВІЛ-інфекцією у медичних установах.
Базові знання, вміння та навики
Знати гігієнічні вимоги і вміти проводити гігієнічну оцінку системи забудови, планування ділянки та основних структурних підрозділів лікарні, планування та санітарного благоустрою лікувально-профілактичних установ, мікроклімату, освітлення приміщень, якості питної води, хімічного та мікробного складу грунту (загальна гігієна), знати роль мікроорганізмів у виникненні інфекційних захворювань (мікробіологія).
Знати сучасну класифікацію праці за ступенем важкості, напруженості, шкідливості та небезпечності, вплив чинників виробничого середовища на організм. Вміти проводити гігієнічну оцінку характеру й умов праці робітників (загальна гігієна).
Поняття про ВІЛ-інфекцію (мікробіологія).

Зміст теми
Роль лікаря – лікувальника у здійсненні поточного санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами.
Гігієнічні вимоги до санітарного благоустрою (опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізування) та санітарно – протиепідемічного режиму лікарні (санітарної обробки хворих, прибирання, провітрювання, заміни білизни, дотримання правил асептики й антисептики, стерилізації, дезінфекції, особистої гігієни персоналу і хворих тощо). Гігієнічні та бактеріологічні критерії та методи оцінки мікроклімату, хімічного складу повітря, опалення, вентиляції, освітлення лікарняних приміщень, якості питної води, дезінфікуючих засобів.
Вимоги до особистої гігієни персоналу та пацієнтів. Вплив процесу й умов праці на стан здоров’я медичного персоналу. Заходи профілактики несприятливої дії характеру й умов праці на здоров’я медичного персоналу.
Заходи профілактики ВІЛ-інфекції у медичних закладах
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.485-492.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С.597-607.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.647-658.
Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С.374-393.
Закон України "Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення"

Додаткова:
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С.248-252.
Маненко А.К., Сахновская Н.Н. Гигиена лечебных учреждений. - К.: Здоров’я, 1982.- 180с.
Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.- 320 с.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.98 № 2026 "Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД".
Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Вимоги до особистої гігієни медперсоналу (санобробки, заміни халатів, миття та дезінфекції рук).
Вимоги до особистої гігієни пацієнтів (санобробки, заміни лікарняного одягу).
Охорона праці медичних працівників. Гігієнічна оцінка виробничого середовища та умов праці фахівців охорони здоров’я. Психофізіологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони праці представників основних медичних спеціальностей.
Характеристика праці лікарів за важкістю та напруженістю.
Категорії важкості праці лікарів різних спеціальностей. Особливості характеру праці лікарів-терапевтів, хірургів, анестезіологів – реаніматорів, лікарів швидкої допомоги. Особливості режиму праці медперсоналу.
Класифікація професійних шкідливостей в діяльності медперсоналу.
Вплив лікарських, анестезуючих, дезінфікуючих препаратів, інших хімічних та біологічних чинників на здоров’я медперсоналу.
Вплив на здоров’я персоналу вимушеної робочої пози і перенапруження окремих органів і систем.
Групи заходів з оптимізації характеру та умов праці медперсоналу.
Поняття санітарно-гігієнічного, протиепідемічного та лікувально-щадного режиму лікарні.
Порядок прийому хворих у загальносоматичний стаціонар.
Режим прибирання, провітрювання та УФ опромінення приміщень лікарні.
Поняття про асептику і антисептику. Передстерилізаційна обробка і стерилізація інструментів. Контроль якості. Методи і засоби дезінфекції.
Гігієнічний режим хворого. Терміни заміни білизни.
Гігієнічні вимоги до водопостачання, каналізування лікувальної установи, видалення сміття.
Методи інструментального і лабораторного контролю за санітарним станом лікарні.
Заходи з профілактики зараження інфекціями, що передаються з кров’ю при наданні медичної допомоги, обслуговуванні хворих і роботі з біоматеріалом.
Значення дезінфекційних заходів та стерилізації інструментів у попередженні внутрішньолікарняних випадків інфікування ВІЛ.
Профілактика синдрому “вигорання” у персоналу, який доглядає за ВІЛ-інфікованими.
Контрольні тести
Фізична компонента праці більшості лікарських спеціальностей характеризується:
а) значними енерговитратами; б) незначними енерговитратами; в) загальною гіперкінезією; г) загальною гіпокінезією; д) великою кількістю мануальних рухів; е) невеликою кількістю мануальних рухів; є) переважанням статичної компоненти; ж) переважанням динамічної компоненти.
До найвищої категорії за важкістю праці належать лікарі:
а) хірурги стаціонарів; б) хірурги поліклінік; в) акушери - гінекологи стаціонарів; г) акушери – гінекологи поліклінік; д) лікарі швидкої допомоги.
До особливостей праці лікарів швидкої допомоги належать:
а) рівномірність навантаження; б) нерівномірність навантаження; в) найвищий ступінь відповідальності за життя хворого; г) відсутність відповідальності за життя хворого; д) високі вимоги до оперативних якостей; е) невисокі вимоги до оперативних якостей.
Праця лікаря-анестезіолога вимагає наступних психофізіологічних рис особистості:
а) великого об’єму оперативної та довготривалої пам’яті; б) звичайного об’єму оперативної та довготривалої пам’яті; в) розв’язання завдань середньої важкості в звичайному темпі; г) розв’язання складних завдань в умовах гострого дефіциту часу; д) високого ступеня відповідальності; е) не-високого ступеня відповідальності.
До особливостей праці дільничних терапевтів належать:
а) рівномірність фізичних навантажень; б) нерівномірність фізичних навантажень; в) постійне нервово – емоційне напруження; г) періодичне нервово – емоційне напруження; д) виконання дій в умовах дефіциту часу; е) виконання дій у довільному темпі.
Праця хірурга вимагає наступних психофізіологічних і фізичних рис особистості і характеризується:
а) значним напруженням органу зору; б) незначним напруженням органу зору; в) витривалості; г) високого ступеня відповідальності; д) відсутність відповідальності; е) небезпекою для власного здоров’я; є) безпекою для власного здоров’я; ж) виконання дій в умовах дефіциту часу; з) виконання дій у довільному темпі.
У позі сидячи медпрацівник повинен працювати % робочого часу:
а) 30; б) 40; в) 50; г) 60; д) 70.
Найефективнішим заходом боротьби із забрудненням повітря операційної речовинами-анестетиками є застосування:
а)автономної системи припливно – витяжної вентиляції з переважанням припливу; б) кондиціювання повітря; в) спеціальних фільтрів до наркозних апаратів; г) відведення видихуваного хворим повітря за межі операційної;
д) внутрішньовенного наркозу.
9. Медперсонал акушерського відділення повинен обов’язково приймати гігієнічний душ:
а)перед виходом на зміну; б)після зміни; в)під час зміни; г)вдома, перед виходом на роботу; д)вдома після зміни.
10. Медперсонал інфекційного відділення проходить санобробку:
а)перед виходом на зміну; б)після зміни; в) під час зміни; г)вдома, перед виходом на роботу; д)вдома після зміни.
Хто безпосередньо відповідає за організацію і проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у лікувальній установі?
а) головний лікар; б) старший ординатор; в) старша медсестра; г) персонал лікарні; д) головний лікар територіальної санепідстанції.
Періодичність вологого прибирання асептичних палат:
а) раз на день; б) двічі на день; в) раз на тиждень; г) двічі на тиждень;
д) тричі на тиждень.
Залишкові кількості мийного препарату, що застосовувався під час передстерилізаційної обробки інструментів, виявляють за допомогою проби:
а) бензидинової; б) амідопіринової; в) ортотолуїдинової; г) фенолфталеїнової; д) з тест-індикаторами.
Норми водопостачання в лікарнях загального типу (І) та інфекційних (ІІ) на одного хворого становлять л:
а) 100; б) 200; в) 250; г) 300; д) 400; е) 500.
Яке опалення повинно застосовуватись у лікарнях:
а) місцеве; б) центральне; в) центральне парове; г) центральне повітряне;
д) панельно-променисте.
Яка вентиляція повинна застосовуватись в операційній:
а)природна; б)припливна; в) витяжна; г) припливно-витяжна з переважанням припливу; д) припливно-витяжна з переважанням витяжки.
Які засоби індивідуального захисту повинні використовувати медпрацівники при проведенні парентеральних маніпуляцій?
а) гумові рукавички; б) респіратори; в) захисні окуляри; г) халат; д) фартух; е) нарукавники.

Контрольні задачі
Задача 1. В зв’язку з довготривалою роботою пов’язаною із значним психологічним перевантаженням у лікаря – анесетзіолога виникла втомленність. За якими показниками можна визначити ступінь падіння його працездатності.
Задача 2.Лікарю терапевту для обслуговування викликів хворих прийшлось пройти пішки 4 км. Як можна охарактеризувати такі умови праці.
Задача 3. Прибирання всіх, у тому числі асептичних палат хірургічного відділення здійснюється один раз на день з використанням 0,1% розчину хлораміну. Провітрювання всіх палат здійснюють один раз на день вранці після підйому хворих. Забезпечення постільною білизною здійснюється самими хворими. Контроль достерилізаційної обробки інструментів здійснюється з використанням фенолфталеїнової проби, контролю піддають 0,1% всіх інструментів. Контроль стерилізації інструментів здійснює бактеріологічне відділення клінічної лабораторії та бактеріологічна лабораторія санітарно-епідеміологічної станції один раз на рік. Дайте гігієнічну оцінку санітарно-гігієнічному та санітарно-протиепідемічному режиму хірургічного відділення. Запропонуйте обґрунтовані оздоровчі заходи.
Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Скласти графологічну структуру професійних шкідливостей лікаря-хірурга, лікаря анестезіолога, лікаря терапевта та запропонувати оздоровчі заходи.
Дати за матеріалами проекту гігієнічну оцінку санітарного благоустрою лікарні (опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізування, видалення відходів)(за завданням викладача), скласти експертний висновок, запропонувати оздоровчі заходи.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15%)
Контрольні завдання
Задача 1. Хірург районної лікарні 80 % робочого часу хірург знаходиться в позі стоячи, з них біля 40 % у статичній фіксованій позі. Кожні 1,5-2 год. роботи і після кожної операції робить 10-15 - хвилинні перерви. За даними місцевої санепідстанції температура в операційній влітку становить 24-25 (С, взимку – 17-18(С, відносна вологість 55 %, швидкість руху повітря 0,15 м/с. В повітрі операційної наприкінці операції вміст вуглекислого газу сягає 1,1 %0, мікроорганізмів – 1500 у м3, при застосуванні маскового наркозу виявляються закис азоту в концентрації 6-10 мг/м3 та фторотан - 30 мг/м3. Загальна штучна освітленість операційної становить 300 лк, освітленість операційного поля – 3000 лк.
Визначити характер несприятливої дії режиму праці та відпочинку, умов праці на стан здоров’я хірурга і запропонувати оздоровчі заході. Дати гігієнічну оцінку елементів санітарного режиму лікарні, запропонувати обґрунтовані оздоровчі заходи.
Задача 2. Приймальне відділення багатопрофільної міської лікарні складається з окремих відділень для прийому соматичних, інфекційних хворих, вагітних і дітей. Прийом і санітарна обробка вагітних в акушерське відділення здійснюється в один потік. Хворі з підозрою на особливо небезпечні інфекції госпіталізуються у бокси інфекційного відділення, минаючи приймальне відділення; санобробка цих хворих здійснюється в санвузлах боксів. Дати гігієнічну оцінку організації роботи приймального відділення лікарні.
Задача 3. Усі приміщення лікарні обладнані централізованим водопостачанням і каналізуванням. Стічні води інфекційного відділення збираються в окремий нагромаджувач, звідки після механічного та біологічного очищення скидаються у міську каналізацію. Усі приміщення лікарні обладнані центральним водяним опаленням і припливно-витяжною вентиляцією з переважанням витяжки, зокрема в операційній, у якій припливне повітря очищається на бактерицидних фільтрах. Дати гігієнічну оцінку водопостачання, каналізування та вентиляції лікарні.


Тема 5. Лікарсько-санітарний нагляд за організацією харчування в лікувальних закладах. Обстеження харчоблоку лікарні з оформленням акту обстеження.

Актуальність теми
Правильно організоване лікувальне харчування є невід’ємною частиною лікувальних і оздоровчих заходів. Лікувальне харчування полягає у призначенні хворим з гострим або загостреним хронічним захворюванням спеціально складених раціонів (дієт) та відповідного режиму харчування.
Приготування страв для лікувального харчування залежить від технологічного обладнання, його експлуатації, якості і умов зберігання продовольчої сировини, технології виробництва, котролю за якістю готової їжі та станом здоров’я персоналу харчоблоку. Дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил, що пред’являються до харчоблоку, запобігає виникненню харчових отруєнь, інфекційних захворювань тощо.

Навчальні цілі
Знати санітарно-гігієнічні вимоги до планування, устаткування, утримання і організації роботи харчоблоку лікарні. Засвоїти санітарно-гігієнічні правила транспортування та зберігання харчових продуктів, правила видачі готової їжі з кухні, транспортування і роздачі їжі у відділеннях, схему санітарно-гігієнічного обстеження харчоблоку лікарні. Вміти оцінювати санітарний стан харчоблоку, органолептичні показники готової їжі, використовувати експресні методи санітарно-гігієнічного контролю за роботою харчоблоку.

Базові знання, вміння та навики
Знати значення білків, жирів, вуглеводів у харчуванні людини. (фізіологія, загальна гігієна).
Знати принципи раціонального харчування, харчову і біологічну цінність продуктів тваринного і рослинного походження (загальна гігієна), основні етапи патогенезу захворювань, що потребують призначення лікувального (дієтичного) харчування (пропедевтична терапія), вміти визначати склад і енергетичну цінність добового раціону харчування за меню-розкладкою і дати його гігієнічну оцінку (загальна гігієна).
Знати роль мікроорганізмів у виникненні захворювань. (мікробіологія) Профілактика харчових отруєнь.(загальна гігієна)

Зміст теми
Типи харчоблоків. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування виробничого устаткування і утримання приміщень харчоблоку. Гігієна технологічного процесу обробки харчових продуктів. Медичний контроль за заготівлею, зберіганням харчових продуктів, приготуванням їжі, забезпеченням доброякісності та смакових якостей продуктів і готової їжі, їх роздачею у відділення. Санітарно-гігієнічні вимоги до транспортування готової їжі з кухні в медичні відділення. Відбір проб і оцінка повноцінності та доброякісності страв черговим лікарем. Організація лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах. Оформлення акту обстеження харчоблоку.

Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.485-492.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 385 – 397.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /Під ред. І.І.Даценко, - Львів, Світ, 2001. - с.174-181.
Додаткова:
1. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. - К.: Здоров’я, 1999. – С. 157-164.
2. Азбука харчування. Лікувальне харчування: Довідник / За ред. С.К. Ткаченко, І.О. Мартинюка. – Львів: Світ, 1995
3. Смолянський Б.Л., Абрамова Ж.И. Справочник по лечебному питанию. – С-П.: Гиппократ, 1993. – С.4-33, 78-106, 119-150.
4. Справочник по диетологии /Под ред. М.А. Самсонова, А.А. Покровского. – М.: Медицина, 1992. – С.54-63.
5. Губергриц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. – К.: Вища школа, 1989. – С. 88-106, 114-168.
6. Доценко В.А., Бондарев Г.И., Мартинчик А.Н. Организация лечебно-профилактического питания. – М.: Медицина, 1987. – С.216.
Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання
Типи лікарняних харчоблоків.
Набір приміщень харчоблоку.
Основні принципи планування приміщень харчоблоку.
Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень харчоблоку, механічного (холодильні установки, м’ясорубки) та немеханічного (столи, обробні дошки, ножі, посуд) обладнання.
Маркування столів, обробних дошок, ножів, кухонного посуду.
Правила миття кухонного і столового посуду.
Санітарно-гігієнічні вимоги до їдалень і буфетних у відділеннях стаціонарів.
Особливості планування буфетних в інфекційних, туберкульозних та шкірно-венерологічних лікарнях. Особливості миття посуду в цих відділеннях.
Санітарно-гігієнічні вимоги до транспортування і приймання продуктів на харчоблок.
Правила зберігання продовольчої сировини і готової їжі.
Контроль за якістю харчових продуктів, порядок проведення контролю за якістю готової їжі. Органолептичні показники готової їжі.
Проведення обов’язкової С-вітамінізації страв.
Санітарно-гігієнічні вимоги до видачі готової їжі з кухні, транспортування і роздачі їжі у відділеннях.
Особиста гігієна працівників харчоблоку. Медичні огляди.
Обов’язки працівників дієтслужб лікарні, головного лікаря, лікаря-дієтолога, дієтсестри, завідувача виробництвом, шеф-кухаря, санітарок-буфетниць.

Контрольні тести
Як організовується харчування хворих при централізованому типі харчоблоку лікарні:
а) перші страви і чай готуються на кухні-заготівельні і транспортуються до їдалень відділення, другі готуються на кухні-доготівельні, котра знаходиться у відділеннях; б) готова їжа з харчоблоку транспортується до буфетів і їдалень відділеннь; в) напівфабрикати транспортуються з центральної заготівельні до кухні-доготівельні; г) другі страви транспортуються з харчоблоку до буфетів і їдалень відділеннь, перші страви і чай готуються на кухні-доготівельні у відділеннях.
На які основні групи поділяються всі приміщення харчоблоку:
а) виробничі цехи; б) комори для овочів; в) холодильні установки; г) складські приміщення; д) м’ясний і рибний цехи; е) адміністративно-побутові.
Маркування обробних дошок повинно проводитись одним із наступних способів:
а) нанесенням букв олійною фарбою на зворотню поверхню дошки; б) нанесенням букв олійною фарбою на бічну поверхню дошки; в) вирізуванням букв на бічній поверхні дошки; г) випалюванням букв на бічній поверхні дошок; д) випалюванням букв на зворотній поверхні дошок.
Основним принципом планування приміщень харчоблоку є:
а) принцип ізольованості виробничих приміщень; б) принцип поточності технологічного процесу; в) принцип кількості приміщень харчоблоку; г) принцип розміщення харчоблоку в окремому приміщенні на віддалі від медичних відділень.
Миття столового посуду ручним способом проводять у ванні з гніздами:
а) 2; б) 3; в) 4; г) 5.
Знезараження столового посуду на харчоблоках лікарень повинно проводитись:
а) кип’ятінням упродовж 15 хв; б) занурюванням посуду в 0,5% розчин хлораміну на 10 хв; в) занурюванням посуду в 0,5% розчин хлораміну на 30 хв; г) занурюванням посуду в 0,2% розчин хлораміну на 10 хв.
Генеральне прибирання приміщень харчоблоку з дезинфекцією приміщень, обладнання, інвентаря повинно проводитись::
а) щотижня; б) щомісяця; в) 1 раз на 2 місяці; г) 1 раз на квартал.
Окремо від інших продуктів повинні зберігатися:
а) вершкове масло; б) олія; в) м’ясо відварне; г) молоко; д) оселедець; е) вінегрет; є) спеції.
Температура перших страв для загальної дієти (№15) повинна бути (0С):
а) 80; б) 75; в) 70; г) 65; д) 60; е) 50.
Час зберігання готової їжі на плиті не повинен перевищувати:
а) 1 год; б) 2 год; в) 3 год; г) 4 год.
Продукти, що швидко псуються повинні зберігатися при температурі:
а) від –20С до –50С; б) не вище ніж 60С; в) не вище ніж 80С; г) від 00С до 80С; д) від –100С до 80С.
Розморожувати м’ясо потрібно:
а) на столах біля плити; б) зануривши у теплу воду; в) зануривши в холодну воду; г) порізати на малі кусочки і розморожувати; д) на столах у м’ясному цеху при кімнатній температурі; е) в спеціальних камерах (дефростерних) при поступовому підвищенні температури від 00С до 80С.
Температура всередині (у центрі) готових виробів з котлетної маси повинна бути не нижчою:
а) 1000С; б) 900С; в) 800С; г) 600С; д) 500С.
Напівфабрикати із посіченого м’яса після обжарювання доводять до готовності в жаровій шафі при температурі 250-2800С упродовж:
а) 1-2 хв; б) 3-5 хв; в) 5-7 хв; г) 8-10 хв; д) 12-15 хв.
Не допускаються до роботи з готовими продуктами працівники харчоблоку, котрі мають:
а) ангіну; б) атеросклероз; в) гноячкові захворювання шкіри рук; г) опіки поверхні кисті рук І ступеня.
При проведенні С-вітамінізації компоту із сухофруктів вітамін С додають:
а) разом із сухофруктами; б) після того, як закипить вода; в) за 5 хв до закінчення варіння компоту; г) після закінчення варіння; д) безпосередньо до склянки компоту в буфеті (їдальні), чи біля ліжка хворого.
17.У дієтичному харчуванні температура перших страв не повинна перевищувати:
а) 300С; б) 400С; в) 500С; г) 600С; д) 700С.
18.У дієтичному харчуванні температура других страв не повинна перевищувати:
а) 350С; б) 400С; в) 450С; г) 500С; д) 550С.

Контрольні задачі
Задача 1. При проведенні планового санітарного обстеження харчоблоку лікарні встановлено: м’ясо зберігається у холодильній камері, де немає постійної температури, воду для миття посуду підігрівають у відрах, поверхня розрубувальної колоди для м’яса нерівна, не посипана сіллю. У однієї кухарки, що зайнята безпосередньо у технологічному процесі, був забинтований палець правої руки, при огляді – рана з гнійним нальотом після незначного опіку. Визначте порушення санітарно-гігієнічних вимог, котрі допущені на харчоблоці і запропонуйте заходи щодо їх усунення.
Задача 2. У лікарні на лікуванні 100 чоловік (80 дорослих і 20 дітей віком від 5 до 10 років). Необхідно провести С-вітамінізацію компоту. Як Ви це зробите? Дайте письмову відповідь.

Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Скласти алгоритм санітарно-гігієнічного обстеження харчоблоку лікарні.
Записати нормативну документацію, що регламентує організацію лікувального харчування в умовах лікарні.
Описати методику С-вітамінізації перших страв і компотів.
Написати етапи контролю за якістю продуктів та готової їжі.
Ознайомитися із зразком акту санітарного обстеження харчоблоку лікарні, прикладом оформлення мотивованого висновку про відповідність харчоблоку лікарні санітарно – гігієнічним вимогам, запропонованим оздоровчим заходам.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15%)
Контрольні завдання
За наведеними умовами ситуаційних задач назвіть можливі санітарно-гігієнічні порушення у роботі харчоблоку і запропонуйте заходи щодо їх усунення.


Продукти, температура їх зберігання, 0С
Температура 0С води у мийках
Інші умови ситуаційних задач

1
1
Молоко +100С
400С у 1-ій секції ванни для миття столового посуду
Ртутний термометр у холодильній камері не фіксує температуру; у холодильній камері знаходяться качині яйця

2
2
Сметана +60С
400С у 1-ій секції ванни для миття столового посуду
Не всі обробні дошки і ножі промаркіровані згідно з видом продуктів

5
3
Кефір 60С
400С у 2-ій секції ванни для миття столового посуду
У холодильнику знаходиться картопляне пюре, макарони, що приготовані напередодні, сметана у відкритій тарі з ложкою

7

4
М’ясні порційні напівфабрикати (шніцель, котлета) +40С
Проточна вода 650С у 3-ій секції ванни для миття столового посуду
Їжа транспортується у лікарняні відділення з кухні у термосах, які не мають маркування, роздає їжу санітарка відділення

8


5
М’ясо птиці +80С
500С у 2-ій секції ванни для миття столового посуду 0,5% розчин хлораміну
Залишки їжі з терапевтичного та інфекційного відділення передаються на згодовування тваринам

9

6
Яйця варені +100С
Проточна вода 650С у 3-ій секції ванни для миття столового посуду
Готову їжу на обід було видано з кухні у відділення, після чого черговий лікар зняв пробу з кожної страви, оцінив на “добре” і записав дозвіл на видачу їжі у журнал



7
Сосиски +50С
700С у 1-ій секції ванни для миття столового посуду
Температура у центрі натуральних січених виробів становила 780С, проба з амідопірином і перекисом водню показала синьо-фіолетове забарвлення

1
8
Риба морожена 00С
700С у 2-ій секції ванни для миття столового посуду
Знезараження столового посуду у буфетах інфекційної лікарні проводили у 0,2% розчині хлораміну упродовж 10 хв.



Тема 6. Методика та засоби радіаційного контролю і протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних закладах. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.
Актуальність теми
Вміст радіонуклідів в повітрі, воді водоймищ, в ґрунті і на різних поверхнях оцінюється за результатами радіометричних досліджень. Правильно організований контроль є необхідною умовою безпечного використання джерел іонізуючого випромінювання. Складовою частиною системи заходів для забезпечення радіаційної безпеки при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання є розрахунковий радіодозиметричний контроль. Правильно організований і планомірно здійснений розрахунковий контроль є обов’язковою умовою безпечного застосування джерел іонізуючого випромінювання і основою проведення оздоровчих заходів.
Навчальні цілі
Знати особливості радіаційної небезпеки при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань. Знати принципи та заходи протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів при роботі з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, методи оцінки радіаційної безпеки та параметри захисту від зовнішнього корпускулярного та фотонного випромінювання.
Засвоїти основні принципи і методи досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні (дозиметричний, радіометричний та розрахунковий. Засвоїти методику розрахунку параметрів захисту екрануванням, кількістю, часом, відстанню при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання.
Вміти визначити потужність дози фотонного випромінювання, індивідуальні дози опромінення, проводити індикацію радіоактивного забруднення об’єктів довкілля, оцінювати результати радіаційного контролю. Вміти розрахувати щільність потоку часток, що утворюються джерелами корпускулярного випромінювання, параметри захисту екрануванням при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання.
Базові знання, вміння та навики
Знати класифікацію іонізуючих випромінювань, якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань, проникну та іонізуючу здатність джерел іонізуючого випромінювання, фізичні властивості матеріалів, що використовуються для екранування, принципи захисту від іонізуючого випромінювання, формули розрахунку доз іонізуючого випромінювання, захисту від іонізуючого випромінювання та безпечні параметри іонізуючого випромінювання, прилади радіаційного контролю, сутність радіаційної небезпеки при роботі з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання (біологія, фізика).
Зміст теми
Джерела іонізуючого випромінювання, що використовуються в медицині. Кількісні характеристики радіонуклідів. Класифікація осіб, що опромінюються. Радіочутливість органів і систем. Групи радіаційно-гігієнічних регламентів. Основні види променевих пошкоджень організму. Типи радіологічних відділень, структура, внутрішнє планування. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д2000), основні положення. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ).
Відкриті і закриті джерела іонізуючого випромінювання. Зовнішнє і внутрішнє опромінення. Класи нормативів в радіаційній гігієні. Розрахункові методи радіаційного контролю і протирадіаційного захисту.

Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.493-535.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 792.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під. ред. І.І. Даценко. Львів: Світ, 1992. – С. 188-194.
Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – 160 с.

Додаткова:
Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.
Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків, 1999. – 392 с.
А.А. Моисеев, В.И. Иванов. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене. – М.: Энергоатомаиздат, 1990. – 252 с.
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д2000). –К., 1997. – 121 с.
Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з загальної гігієни з екологією для студентів медичного факультету. Гігієна праці. Радіаційна гігієна/ За ред. В.І.Федоренко. – Львів. – 2005. – С. 49 – 66.
Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. К.: Урожай, 1990. – 144 с.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 135-144, 638-646.

Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Класифікація іонізуючих випромінювань.
Види ядерних перетворень та види випромінювань, які їх супроводжують.
Радіометричний метод дослідження.
Дозиметричний метод дослідження.
Розрахункові методи визначення доз корпускулярного і фотонного випромінювання.
Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникаюча та іонізуюча здатність). Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.
Категорії осіб, які зазнають опромінення.
Групи критичних органів.
Визначення поняття ліміт дози (ЛД). Ліміти доз для різних категорій осіб, які зазнають опромінення.
Визначення поняття допустимі рівні. Види допустимих рівнів.
Категорії пацієнтів, які піддаються медичному опроміненню. Рекомендовані гранично-ефективні дози для різних категорій пацієнтів.
Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, соматостохастичні, генетичні) та умови їх виникнення.
Методи і засоби захисту від зовнішнього та внутрішнього опромінення.
Групи радіаційно-гігієнічних регламентованих величин.
Призначення, будова та принцип роботи приладів Ид-0,2 “Кактус”, СПР-68-01, КИД-2, ДРГ-0,5, “Терра”.
Контрольні тести
Одиниці активності:
а) Кі; б) розп/сек; в) Бк; г) рад; д) Кл; е) Вт.
Одиниці ввібраної дози:
а) Кл; б) Дж/кг; в) ерг; г) рад; д) Р/сек; е) Вт.
Одиниці експозиційної дози:
а) Дж; б) Кл/кг; в) Р; г) рад; д) бер; е) керма.
Одиниці еквівалентної дози:
а) Р; б) рад; в) бер; г) Зв; д) Кл; е) А.
Першовідкривач Х-променів:
а) Рентген; б) Беккерель; в) Ферма; г) Курчатов; д) Пулюй; е) Резерфорд.
Першовідкривач явища радіоактивності:
а) Рентген; б) Вернадський; в) Резерфорд; г) Беккерель; д) Менделєєв; е) Ферма.
Автор теорії планетарної будови атома:
а) П. Жоліо-Кюрі; б) Ферма; в) Кротков; г) М. Жоліо-Кюрі; д) Резерфорд; е) Вернадський.
ЛД опромінення на кисті рук для рентгенолога (мЗв рік-1):
а) 20; б) 10; в) 15; г) 30; д) 35; е) 40.
ЛД опромінення на шкіру для секретаря-друкарки директора АЕС (мЗв рік1):
а) 50; б) 1; в) 5; г) 10; д) 15; е) 30.
Коефіцієнт якості для Х-променів:
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 100; е) 0,5.
До першої групи критичних органів належать:
а) все тіло; б) гонади; в) червоний кістковий мозок; г) щитоподібна залоза; д) селезінка; е) печінка.
До третьої групи критичних органів належать:
а) гонади; б) печінка; в) селезінка; г) шкіра; д) кістки; е) щиколотки.
До категорії А (персоналу) належать такі працівники:
а) рентгенологи; б) радіологи; в) інженери АЕС; г) директори АЕС;
д) санітарки рентгенкабінетів; е) референти директорів АЕС.
До категорії В належать такі групи осіб:
а) студенти; б) рентгентехніки; в) пожежники АЕС; г) санітарки рентгенкабінетів; д) пілоти; е) фермери.
Одиниці забруднення радіоактивними речовинами робочих поверхонь:
а) рад; б) Кі ; в) част·хв-1·см-2; г) бер; д) Зв ; е) Кі/кг .
Формула розрахунку захисту від бета-випромінювання:
а) 13 EMBED Equation.3 1415; б) 13 EMBED Equation.3 1415; в) 13 EMBED Equation.3 1415; г) 13 EMBED Equation.3 1415; д) 13 EMBED Equation.3 1415; е) 13 EMBED Equation.3 1415.
Закрите джерело іонізуючого випромінювання – це джерело іонізуючого випромінювання:
а) при нормальній експлуатації якого не забруднюються об’єкти довкілля; б) яке опромінює об’єкти довкілля; в) що призводить до іонізації повітря; г) що призводить до виникнення енергії в органах і тканинах;д) що призводить до виникнення вільних кисневих радикалів в органах і тканинах.
Відкрите джерело іонізуючого випромінювання – це джерело іонізуючого випромінювання:
а) при нормальній експлуатації якого не забруднюються об’єкти довкілля; б) яке опромінює об’єкти довкілля; в) що призводить до іонізації повітря; г) що призводить до виникнення енергії в органах і тканинах; д) що призводить до забруднення об’єктів довкілля; е) що призводить до виникнення вільних кисневих радикалів в органах і тканинах.
Найбільшу проникну здатність мають такі види іонізуючого випромінювання:
а)
·+; б)
·-; в) n0; г) р+; д) Не+4; е)
·; є) Х-промені.
Найменшу проникну здатність мають такі види іонізуючого випромінювання:
а)
·+; б)
·-; в) n0; г) р+; д) Не+4; е)
·; є) Х-промені.
Залежність дози іонізуючого випромінювання від віддалі (R):
а) 13 EMBED Equation.3 1415; б) 13 EMBED Equation.3 1415; в) 13 EMBED Equation.3 1415; г) 13 EMBED Equation.3 1415; д) 13 EMBED Equation.3 1415; е) 13 EMBED Equation.3 1415.
Контрольні задачі
Задача 1. Розрахуйте безпечну активнiсть джерела гама-випромінювання при роботi з Co60 (К
· – 13,2) на вiдстанi 1 м при 27 годинному робочому тижнi.
Задача 2. Розрахуйте 6езпечний час роботи на тиждень протягом року з джерелом гама-випромінювання активнiстю 5 мг/екв радiю на вiдстанi 1 м.
Задача 3. Розрахуйте 6езпечну вiдстань при pоботі з джерелом гама-випромінювання активнiстю 1,25 мг/екв радiю. Тривалість робочого часу протягом року - 1000 год.
Задача 4. Визначте дoпycтuмy тривалiсть роботи з джерелом іонізуючого випромiнювання з потужнiстю дози 5 м6ep/гoд.
Задача 5. Визначте допустиму потужнiсть дози на робочому мiсцi рентгенолога. мбер/год, якщо тривалiсть робочого тижня складас 25 год.

Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)

Скласти графологічну структуру методів досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні.
Скласти графологічну структуру для розрахунку захисту від джерел іонізуючого випромінювання.
Скласти схему принципів захисту від джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ).
Перелічіть умови від яких залежить біологічна дія іонізуючих випромінювань та особливості радіаційної небезпеки в медицині.
5. Розв’язати ситуаційну задачу: Активність джерела гамма-випромінювання І131, вийнятого із захисного контейнера, складає 225 мКі. Гамма-постійна І131 - 2,23 Р/год. Енергія гамма-квантів І131 – 0,722 Мев. Віддаль від джерела до тіла лаборанта становить 1 м, час роботи протягом робочого дня – 2 год, тривалість робочого тижня становить 5 днів, робочих тижнів у році - 50.
Розрахуйте дозу опромінення лаборанта за тиждень.
Розрахуйте безпечну активність джерела іонізуючого випромінювання.
6. Під час обстеження умов праці персоналу R-кабінету проведені виміри потужності дози R-випромінювання на робочому місці лікаря-рентгенолога при проведенні рентгеноскопії грудної клітки з метою отримання інформації про експозиційну дозу випромінення та ефективність захисту екранами. Що означає поняття доза’’, потужність дози’’ випромінення , одиниці виміру. Дайте визначення одиниці виміру експозиційної дози випромінення. Яке призначення і принцип роботи рентгенометра. Які матеріали є найбільш ефективними для екранування.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні задачі:

Задача 1. Визначте товщину екрана з алюмiнiю для захисту тiла медсестри радіологічного відділення лікарні при роботi з бета-активним джерелом, якщо максимальна енергiя бета-частинок складас 4 Мев.
Задача 2. Визначте товщину захисного екрана iз свинцю для захисту тiла лiкаря при роботi з джерелом гама-випромінювання (енергiя гама-випромiнювання становить 1,5 Мев), якщо доза опромiнення без екрана перевищус ліміт дози у 15 разiв.
Задача 3. Визначте товщину захисного екрана iз свинцю i бетону при роботi з джерелом гама-випромінювання активнiстю 130 мг/екв радiю. Тривалість робочого часу протягом року станови - 1000 год., вiдстань до джерела гамма-випромінювання 1 м, енергiя гама-випромiнювання 6 Мев.


Тема 7. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
Актуальність теми
На сьогоднішній день широкого застосування для діагностики та променевої терапії набуло використання радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань (закритих та відкритих). Робота з відкритими радіоактивними джерелами пов’язана із небезпекою впливу проникаючого випромінювання і попадання всередину організму радіоактивних речовин, що призводить до можливого зовнішнього та внутрішнього опромінення. Для захисту персоналу та пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях лікарняних закладів важливе значення мають заходи протирадіаційного захисту. Правильно організований контроль є необхідною умовою безпечного використання джерел іонізуючого випромінювання.
Навчальні цілі
Оволодіти методами і засобами радіаційного контролю за умовами праці персоналу та захисту пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях лікарняних закладів.
Знати призначення, будову та принципи роботи найбільш поширених приладів радіаційного контролю, принципи та заходи протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів при роботі з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання.
Вміти організувати радіаційний контроль в лікувально-профілактичних установах.
Базові знання, вміння та навики
Способи застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах з діагностичною і лікувальною метою (кафедра променевої діагностики).
Закономірності біологічної дії іонізуючих випромінювань (кафедра загальної гігієни).
Сутність радіаційної небезпеки при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань (кафедра загальної гігієни).
Зміст теми
Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість для персоналу лікувальних закладів. Іонізуючі випромінювання як чинник ризику для пацієнтів лікувальних закладів при проведенні рентгенорадіологічних, діагностичних та лікувальних процедур.
Структура радіологічного відділення лікарні. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в кожному структурному підрозділі (відкритих, закритих джерел, дистанційної терапії). Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Вимоги до планування рентгенкабінету.
Регламенти радіаційної безпеки і пільги для персоналу лікувальних закладів та пацієнтів (НРБУ-97, ОСПУ-01, інші законодавчі документи).
Шляхи зниження променевого навантаження для персоналу та пацієнтів лікувальних закладів. Санітарно-технічне обладнання рентген- і радіологічних відділень. Методи збору та знешкодження радіоактивних відходів при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань.
Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань в медичних закладах.


Рекомендована література
Основна:
1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.493-535.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 792.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 135-144, 638-646.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під. ред. І.І. Даценко. Львів: Світ, 1992. – С. 188-194.
Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – 160 с.
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д2000). –К., 1997. – 121 с.
Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.

Додаткова:
Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків, 1999. – 392 с.
А.А. Моисеев, В.И. Иванов. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене. – М.: Энергоатомаиздат, 1990. – 252 с.
Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з загальної гігієни з екологією для студентів медичного факультету. Гігієна праці. Радіаційна гігієна/ За ред. В.І.Федоренко. – Львів. – 2005. – С. 49 – 66.
Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. К.: Урожай, 1990. – 144 с.
Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість для персоналу лікувальних закладів.
2. Іонізуючі випромінювання як чинник ризику для пацієнтів лікувальних закладів при проведенні рентгенорадіологічних діагностичних та лікувальних процедур.
3. Структура рентгенологічного та радіологічного відділень лікарень. Вимоги до планування рентгенкабінету.
4. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в кожному структурному підрозділі МТЗ (відкритих, закритих джерел, аплікаційній, дистанційної терапії).
Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить.
6. Регламенти радіаційної безпеки і пільги для персоналу лікувальних закладів та пацієнтів (НРБУ-97 інші законодавчі документи).
7. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувальних закладів. Санітарно-технічне обладнання рентген- і радіологічних відділень.
8. Методи збору та знешкодження радіоактивних відходів при роботі з відкритими джерелами іонізуючої радіації.
9. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.
Контрольні тести
1. Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для постійного перебування персоналу (при проектуванні захисту):
а) 1,7 мР/год; б) 30 Р/год; в) 5 Р/год; г) 0,1 мР/год; д) 15 Р/год; е) 0,5 мР/год.
Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для постійного перебування персоналу (при контролі захисту):
а) 1,7 мР/год; б) 15 мкР/год; в) 3,4 мР/год; г) 30 мкР/год; д) 5 мкР/год; е) 35 мР/год.
Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в інших приміщеннях (при проектуванні захисту):
а) 0,12 мР/год; б) 2,4 мР/год; в) 0,24 мР/год; г) 0,1 мкР/год; д) 1,7 мР/год; е) 0,5 бер/с.
Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в інших приміщеннях (при контролі захисту):
а) 0,12 мР/год; б) 2,4 мР/год; в) 0,24 мР/год; г) 0,1 мкР/год; д) 1,7 мР/год; е) 0,5бер/с.
Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для перебування хворих (при проектуванні захисту):
а) 0,03 мР/год; б) 1,7 мР/год; в) 0,06 мР/год; г) 2,4 мР/год; д) 0,12 мР/год; е) 0,5 бер/с.
Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для перебування хворих (при контролі захисту):
а) 0,03 мР/год; б) 1,7 мР/год; в) 0,06 мР/год; г) 2,4 мР/год; д) 0,12 мР/год; е) 0,5 бер/с.
Назвіть основні принципи захисту медичного персоналу від зовнішнього опромінення:
а) захист часом; б) захист відстанню; в) захист екранами; г) захист кількістю; д) використання захисних костюмів.
Основна небезпека для медичного персоналу при рентгенівських дослідженнях полягає у:
а) зовнішньому опроміненні; б) внутрішньому опроміненні; в) опроміненні рук і тулуба; г) засліплюючій дії рентгенівських променів; д) несприятливому мікрокліматі.
У відділеннях відкритих джерел захист медичного персоналу повинен здійснюватися за такими напрямками:
а) захист органів дихання і шкіри від попадання радіоактивних джерел; б) захист від зовнішнього опромінення; в) правильне планування відділень; г) використання індивідуальних засобів захисту; д) щомісячнийй медичний огляд.
Радіолог за 10 років роботи може отримати максимальну сумарну дозу опромінення:
а) 100 мЗв; б) 200 мЗв; в) 300 мЗв; г) 400 мЗв; д) 500 мЗв.
Контрольні задачі
Задача 1. Лаборант радіологічного відділення протягом 30 год. на тиждень працює з джерелом гама-випромінювання Co60 (К
· – 13,2) активнiстю 10 мKi на вiдстанi 1м (у роцi 50 робочих тижнiв).
1. Розрахуйте рiчну дозу опромiнення лаборанта.
2. Напишіть ліміт ефективної дози опромінення для лаборанта радіологічного відділення.
3. Оцініть рiчну дозу опромiнення лаборанта.
Задача 2. Медичний персонал радіологічного відділення лікарні у роботі використовує джерело гама-випромінювання з активнiстю 5 мг/екв радiю на вiдстанi 0,5 м. Тривалiсть робочого тижня медичного персоналу 20 год. У роцi 50 робочих тижнiв.
1. Розрахуйте рiчну дозу опромiнення медичного персоналу.
2. Напишіть ліміт ефективної дози опромінення для медичного персоналу радіологічного відділення.
3. Оцініть рiчну дозу опромiнення медичного персоналу.

Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)

1. Скласти структурно логічну схему методів протирадіаційного захисту медичного персоналу при роботі із закритими радіоактивними джерелами.
2. Скласти структурно логічну схему методів протирадіаційного захисту медичного персоналу при роботі із відкритими радіоактивними джерелами.
3. Ознайомитися із основними індивідуальними засобами захисту при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання.
3. Розв’язати ситуаційні задачі:
Задача 1. До складу рентгенодіагностичного кабінету дільничної лікарні входить процедурна площею 30 м2, пультова – 4 м2, фотолабораторія – 4 м2, кабінет лікаря – 6 м2, приймальня – 10 м2. Вентиляція в процедурній – природна припливно-витяжна, з вентиляційними каналами біля підлоги та біля стелі (висота – 3 м). Для захисту рентгенолога використане просвинцьоване скло товщиною 10 мм і мала захисна ширма з просвинцьованої гуми товщиною 4 мм.
1. Визначте, чи відповідає гігієнічним нормативам та умовам праці медичного персоналу рентгенодіагностичний кабінет дільничної лікарні.
2. Запропонуйте (у разі необхідності) обґрунтовані оздоровчі заходи.
Задача 2. Потужнiсть дози вiд джерела гамма-випромінювання у фасувальнiй радiологiчного вiддiлення лiкарнi становить 8 м6ер/год. Тривалість роботи - 2 години на день. У роцi 300 робочих днів.
1. Розрахуйте дозу зовнiшнього опромiнення персоналу фасувальної радiологiчного вiддiлення лiкарнi.
2. Оцiнiть отриману дозу зовнiшнього опромiнення персоналу фасувальної радiологiчного вiддiлення лiкарнi.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15%)
Контрольні задачі
Задача 1. У рентгенологічному відділенні лікарні у приміщенні для постійного перебування персоналу (процедурній) фактична потужність дози опромінення становить 6,8 мР/год, відстань екрану до рентгенівської труби 2 м, анодний струм 3 mА.
1. Розрахуйте коефіцієнт послаблення випромінювання.
Вкажіть допустиму потужність дози радіації в даному приміщенні.
3. Дайте гігієнічну оцінку радіаційній ситуації у відділенні.
Задача 2. У відділенні променевої терапії використовується
·-терапевтична установка з кобальтом 60-анодний струм якої 3 mА і енергією випромінювання 1,2 МеВ та напругою на трубі 220 кВ, розрахунок захисту якої проводиться для 1 точки, впритул розміщеної до внутрішньої поверхні бетонної зовнішньої стіни га відстані 1 м від трубки.
Окресліть можливі варіанти радіаційної небезпеки персоналу та пацієнта.
Намітьте план протирадіаційного захисту персоналу.
Розрахуйте необхідну кратність ослаблення випромінювання.
Оцініть правильність вибору точок для розрахунку захисту.
Тема 8.  Гігієна польового розміщення цивільних формувань та умови їх праці при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Актуальність теми
Санітарний нагляд за розміщення цивільних формувань має на меті попередити або послабити вплив несприятливих чинників довкілля на їх здоров’я, забезпечити умови для підтримання їх працездатності.
Навчальні цілі
Знати сутність та роль гігієни при надзвичайних станах, способи польового розташування цивільних формувань, види польових жител та польових фортифікаційних споруд, гігієнічні вимоги до розташування табору, організації роботи пральні та лазні.
Вміти організувати заходи з гігієнічного забезпечення в екстремальних умовах, провести санітарну розвідку місць розташування цивільних формувань в польових умовах, провести гігієнічну оцінку умов перебування в польових спорудах різного призначення, організувати санітарну очистку місць розташування цивільних формувань.
Базові знання вміння та навики
Знати прилади та методику оцінки мікрокліматичних показників приміщень та СО2 (загальна гігієна).
Зміст теми
Основи організації санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях. Гігієнічна характеристика різних способів польового розташування цивільних формувань, польових жител та фортифікаційних споруд. Гігієнічні вимоги та проведення гігієнічного контролю за умовами перебування в сховищах різних типів та призначення. Організація та порядок проведення санітарної розвідки місць розташування цивільних формувань. Гігієнічне значення санітарної очистки місць розташування в польових умовах. Завдання медичної служби з контролю санітарної очистки. Гігієнічні вимоги до організації роботи лазні та пральні.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.591-605.
Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С.19 – 108.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 657-666.
Загальна гігієна, Посібник для практичних занять/ За ред. І.І.Даценко.- Львів: Світ, 2001.-С.422-424.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України // Військові статути Збройних Сил України.-Київ: Воєнне видавництво України "Варта", 2000.-С. 19-27, 36-38, 45-47, 53-54, 82-97, 108-117, 157-158, 199-200.
Додаткова:
Общая и военная гигиена / Под ред. Н.Ф. Кошелева.-Ленинград:ВМА, 1978.-С.374-386.
Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология.-М: Медицина, 1988.- С.10-26, 27-47.
Каракчиев Н.И. Токсиология ОВ и защита от оружия массового поражения.-Ташкент: Медицина, 1973.-С.296-305.
Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. –К.: Видавництво КУРС. 1999.- С.108-109.
Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Роль і місце санітарно-гігієнічних заходів у загальній системі медичного забезпечення при надзвичайних ситуаціях.
Особливості організації і проведення санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях.
Поняття про польове розташування цивільних формувань.
Розвідка району польового розташування.
Гігієнічна оцінка різних способів польового розташування.
Заходи з організації санітарної очистки території табору.
Види польових жител, їх порівняльна гігієнічна характеристика.
Землянки, типи, їх гігієнічна характеристика.
Фортифікаційні споруди.
Сховища, їх призначення і влаштування.
Вентиляція сховищ, ФВУ, її будова і призначення. Регенерація повітря.
Гігієнічні вимоги до мікроклімату та вмісту СО2 для сховищ різного призначення.
Методика розрахунку умов перебування в сховищах різного призначення за вмістом СО2.
Завдання медичної служби щодо організації поховання померлих та осіб, що загинули.
Гігієнічні вимоги до організації роботи лазні та пральні.
Контрольні тести
Яким способом забудовується табір для польового розташування цивільних формувань?
а) поквартально; б) прямокутно-шаховим; в) в одну лінійку; г) в три лінійки; д) радіально-кільцевим способом.
В першій смузі табору розташовують:
а) цивільні підрозділи; б) штаб; в) мед.пункт; г) їдальню; д) склади; е) майстерні; є) гаражі; ж) туалети.
В другій смузі табору розташовують:
а) цивільні підрозділи; б) штаб; в) мед.пункт; г) їдальню; д) склади; е) майстерні; є) гаражі; ж) туалети.
В третій смузі табору розташовують:
а) цивільні підрозділи; б) штаб; в) мед.пункт; г) їдальоню; д) склади; е) майстерні; є) гаражі; ж) туалети.
Сховища першого класу витримують дію ударної хвилі більше, кг\см2.
а) 50; б) 30; в) 20; г) 10; д) 5.
Сховища другого класу витримують дію ударної хвилі більше, кг\см2.
а) 50; б) 30; в) 20; г) 10; д) 5.
Площа в медичних сховищах на одного сидячого хворого повинна становити не менше ніж, м2.
а) 3.0; б)3.0-2.5; в) 2.5-2.0; г) 2.0-1.25; д) 0.75-0.5.
Площа в медичних сховищах на одного хворого на ношах повинна становити не менше ніж, м2.
а) 3.0; б)3.0-2.5; в) 2.5-2.0; г) 2.0-1.25; д) 0.75-0.5.
Вміст СО2 в медичних сховищах не повинен перевищувати, %
а) 0.4; б) 0.75; в) 1.0; г) 2.0; д) 3.0.
При якому вмісті СО2 строк перебування людей в сховищах для цивільних формувань може перевищувати 8 год.?
а) 0.4; б) 0.75; в) 1.0; г) 2.0; д) 3.0.
Максимально допустимий вміст СО2 в сховищах в екстремальних умовах становить, %.
а) 5; б) 4; в) 3; г) 2; д) 1.
Протягом якого часу (год.) допускається перебування людей сховищах, якщо вміст СО2 становить 2%.
а) 2; б) 4; в) 8; г) 12; д) 24.
В якому типі польових жител створюються найоптимальніші гігієнічні умови перебування?
а) намет; б) заслін; в) курінь; г) снігова нора; д) землянка.
На якій глибині (м) будуються землянки заглибленого типу?
а) 3.5; б) 3.2; в) 2.6; г) 2.2; д) 1.6.
На якій глибині (м) будуються землянки напівзаглибленого типу?
а) 3.5; б) 3.2; в) 2.6; г) 2.2; д) 1.6.
Мінімальна добова потреба у воді при перебуванні в сховищі повинна становити, л.
а) 0.5; б) 1.0; в) 1.5; г) 2.0; д) 2.5.
Ширина польового рівчака повинна становити, м:
а) 0.1; б) 0.3; в) 0.5; г) 0.75; д) 1.0.
Контрольні задачі
Дайте гігієнічну оцінку умов перебування в сховищах:
Задача 1. У сховищі площею 25 м2 розташовано на ношах 15 хворих, а також 5 сидячих хворих. Вміст СО2 становить 1%.
Задача 2. У сховищі площею 30 м2 розташовано на ношах 5 хворих, а також 20 сидячих хворих. Вміст СО2 становить 0,4%
Задача 3. У сховищі площею 50 м2 розташовано на ношах 15 хворих, а також 30 сидячих хворих. Вміст СО2 становить 1.5%
Задача 4. В ізольованому сховищі кубатурою 50 м3 знаходиться 30 чоловік, кожний з яких виділяє щогодини 30 л вуглекислого газу. За даними ситуаційної задачі розрахуйте час максимального перебування в ізольованому сховищі.
Задача 5. У сховищі, яке вентилюється, кубатурою 40 м3 знаходиться 20 чоловік, кожний з яких виділяє щогодини 30 л вуглекислого газу. Фактична кратність обміну повітря за рахунок ФВА-0,5. За даними ситуаційної задачі визначте вміст СО2 і необхідну кратність обміну повітря в сховищі.

Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Оволодіти методикою медичної розвідки для розташування населення в польових умовах.
Оволодіти методикою гігієнічної оцінки різних типів польових жител і фортифікаційних споруд.
Оволодіти методикою гігієнічного контролю за експлуатацією ФВА.
За даними ситуаційної задачі розрахуйте час максимального перебування в ізольованому сховищі.
Задача.
В ізольованому сховищі цивільної оборони кубатурою 50 м3 знаходиться 30 чоловік, кожен з яких виділяє щогодини 30 л вуглекислого газу.
За даними ситуаційної задачі визначте вміст СО2 і необхідну кратність обміну повітря в сховищі.
Задача.
У сховищі цивільної оборони, яке вентилюється, кубатурою 40 м3 знаходиться 20 чоловік, кожний з яких виділяє щогодини 30 л вуглекислого газу. Фактична кратність обміну повітря за рахунок ФВА-0,5.
За даними ситуаційної задачі розрахуйте фактичну кількість людей, на яку розраховано сховище.
Задача.
У сховищі цивільної оборони розміром 7х5х2.5м ФВА забезпечує кратність повітрообміну 1,5. Кожний із перебуваючих виділяє щогодини 30 л вуглекислого газу.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні задачі:
Розрахуйте час максимального перебування людей в невентильованому сховищі.

Варіант Дані
1
2
3
4
5
6
7
8

Т
М

М

М
ЗВ
М


К
105
188
155
210
205
320
280
360

N
32
45
53
58
60
47
68
140

А
22.5
30
25
35
30
27,5
32,5
37


Розрахуйте вміст СО2, а також необхідну кратність обміну повітря в сховищі, яке вентилюється.

Варіант
Дані
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

T
М
ЗВ
М
ЗВ
М
ЗВ
М
ЗВ
ЗВ
М

N
12
135
18
350
22
26
120
142
140
38

A
30
40
30
35
30
25
40
30
35
35

K
90
150
85
200
145
110
180
120
180
100

S
0,5
0,5
1,5
1,0
1,0
0,75
1,25
1,4
0,75
1,5


Розрахуйте допустиму кількість людей, на яку розраховано сховище, що вентилюється.
Варіант
Дані
1
2
3
4
5
6
7
8

T
М
ЗВ
М
ЗВ
М
ЗВ
М
ЗВ

K
80
190
120
320
175
280
210
360

S
0,75
1,25
1,5
2,5
2,5
3,0
3,5
5,0

A
25
30
27
35
22
40
30
36

*Позначення:Т- тип сховища; ЗВ- сховища загальновійськового призначення; М- сховища медичного призначення; S- кратність повітрообміну; А- кількість СО2, що видихається однією людиною, л/год; N- кількість осіб; К- кубатура сховища, м3.

Тема 9. Організація та проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях. Оцінка якості води у польових умовах (очищення, знезараження, дезактивація).
Актуальність теми
Ураховуючи потенційну небезпеку води у випадку її забруднення патогенними мікроорганізмами, отруйними та радіоактивними речовинами при застосуванні зброї масового ураження, а також в екстремальних ситуаціях (аварії, повінь, землетрус тощо), забезпеченню доброякісною водою особового складу цивільних формувань та потерпілого населення в польових умовах надається першорядне значення. Тому, забезпечення ліквідаторів надзвичайних ситуацій та населення доброякісною водою у зазначених умовах є одним із найважливіших чинників збереження їх здров’я та працездатності, що вимагає організації та проведення розвідки джерел водопостачання, добування води, покращання її якостей та підвезення у значних кількостях.
Навчальні цілі
Знати обов’язки посадових осіб з організації польового водопостачання особового складу цивільних формувань та потерпілого населення в польових умовах та порядок проведення санітарного нагляду за водопостачанням.
Оволодіти методами дослідження та покращання якості води в польових умовах за допомогою табельних та підручних засобів в надзвичайних ситуаціях .
Вміти провести розвідку джерел водопостачання, дати їм гігієнічну оцінку, здійснювати контроль за очищенням, знезараженням, дегазацією та дезактивацією води в польових умовах.
Базові знання вміння та навики
Вододжерела, їх порівняльна гігієнічна характеристика. Методика відбору проб води для гігієнічного аналізу. Показники якості питної води, методи покращання її якості (загальна гігієна).
Зміст теми
Організація та порядок проведення санітарної розвідки джерел водопостачання, гігієнічна експертиза води, санітарний нагляд за водопостачанням. Засоби та методи дослідження води. Пункти польового водопостачання, гігієнічні вимоги до їх устаткування. Очистка, знезараження, дезактивація та знешкодження води в польових умовах, табельні та підручні засоби покращання якості води. Контроль за організацією покращання якості води. Гігієнічні вимоги до організації транспортування та зберігання води. Норми водопостачання в польових умовах. Організація водопостачання в умовах застосування зброї масового ураження.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.627-641.
Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С.109 – 152.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 437-449.

Додаткова:
Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М.: Медицина, 1988.- С.47-78
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 679-688.
Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – Видавництво КУРС, 1999. – С. 108-109.
Методичні вказівки до практичних занять і самостійної рооти з загальної гігієни з екологією для студентів медичного факультету. Частина 6. гігієна лікувально – профілактичних установ. Гігієна надзвичайних ситуацій і військова гігієна / За ред. В.І.Федоренко. – Львів. – 2000. – С. 48 – 54.

Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Обов’язки посадових осіб щодо організації польового водопостачання особового складу.
Розвідка на воду, її організація і завдання, гігієнічна оцінка джерел водопостачання.
Вимоги до якості води в польових умовах.
Гігієнічні вимоги до пунктів водопостачання.
Табельні (штатні) технічні засоби вододобування води.
Польові засоби очистки та опріснення води: ТУФ-200, ВФС, МАФС, ОПС, ПОУ, їх призначення та принципова структура.
Нетабельні (підручні) засоби покращання якості води.
Гігієнічні вимоги до організації водорозбірних пунктів.
Гігієнічні вимоги до організації транспортування та зберігання води. Консервування води, методи та засоби.
Знезараження засобів транспортування та зберігання запасів води.
Знезараження води в польових умовах.
Знезараження індивідуальних запасів води.
Опріснення води в польових умовах.
Водопостачання в умовах застосування зброї масового ураження.
Контрольні тести.
Знезараження води може проводитися за допомогою:
а) ТУФ -200; б) ОПС; в) МАФС; г) ПОУ; д) ВФС.
Опріснення води може проводитися за допомогою:
а) ТУФ -200; б) ОПС; в) МАФС; г) ПОУ; д) ВФС.
Одна таблетка пантоциду розрахована на знеражування води в:
а) склянці; б) флязі; в) котелку; г) 1 літрі води; д) відрі.
Мінімальна потреба у воді на марші в умовах помірного клімату становить, л:
а) 5; б) 8; в) 10; г) 12; д) 15.
Для визначення забруднення води РР в польових умовах використовують:
а) актинометр; б)ДП-5А; в)ПХР-МВ; г)батометр; д)УФМ-5.
Для визначення забруднення води ОР в польових умовах використовують:
а) актинометр; б)ДП-5А; в)ПХР-МВ; г)батометр; д)УФМ-5.
Вміст активного хлору в таблетках пантоциду повинен становити не менше мг.:
а) 2,5; б) 2,8; в) 3,0; г) 3,2; д) 4,0.
Вміст активного хлору в таблетках бісульфатпантоциду повинен становити не менше, мг.:
а) 2,5; б) 2,8; в) 3,0; г) 3,2; д) 4,0.
Вміст активного хлору в таблетках аквациду повинен становити не менше, мг.:а) 2,5; б) 2,8; в) 3,0; г) 3,2; д) 4,0.
Найбільш ефективним методом знезараження індивідуальних запасів води є:
а) пантоцидом; б) бісульфатпантоцидом; в) аквацидом; г) тіосульфатом натрію; д) йодними таблетками;
Вміст активного хлору в хлорному вапні для знезараження води методом перехлорування в польових умовах повинен бути не менше, %:
а) 15; б) 20; в) 25; г) 30; д) 32.
Розмір зони санітарної охорони пункту водопостачання повинен становити не менше, м:
а) 10-20; б) 25-50; в) 50-100; г) 100-150; д) 200-250.
При знезараженні води час контакту з таблетками пантоциду повинен становити не менше, хв.:
а) 10; б) 15; в) 20; г) 30; д) 45.
В екстремальних, особливо важких умовах мінімальна норма споживання води в помірному поясі становить, л:
а) 0,5; б) 1,0; в) 2,0; г) 2,5; д) 3,5.
Контрольні задачі
Дайте гігієнічну оцінку проведеним заходам для знезараження води.
Для знезараження методом перехлорування в польових умовах чистої води з річки до 100 л води додали 1 чайну ложку хлорного вапна, що містить 15% активного хлору. Через 15 хвилин воду дехлорували додаванням 0,5 чайної ложки тіосульфату натрію.
Для знезараження методом перехлорування в польових умовах каламутної води з колодязя до 10 відер води додали 2 чайних ложки хлорного вапна з вмістом 25% активного хлору.
Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Дослідити якість води за допомогою табельного комплекту ЛГ-1.
Визначити дозу коагулянта і провести коагуляцію води польовим методом.
Дослідити вміст активного хлору в хлорвмісному препараті.
Визначити хлорпотребу води крапельним (польовим) методом.
Визначити вміст залишкового хлору у воді.
Оволодіти методикою перехлорування води в польових умовах.
Скласти структурно-логічну схему пункту польового водопостачання.
Провести санітарну експертизу води при зараженні ОР та РР.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття - 15%)

Дайте гігієнічну оцінку проведеним заходам для знераження води.

Варіант Умови
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15

П
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3

M
2
1
1
1
2
3
1
1
2
1
2
3
1
2
1

A
3,0
3,5
4,5
2,8
3,0
3,5
3,2
3,2
4,2
3,0
3,2
4,0
2,5
3,15
3,5

V
750
750
750
750
2500
2500
750
750
750
1000
1500
3000
750
750
750

Ч
15
30
15
30
30
30
30
30
15
30
15
15
30
30
30

Умовні позначення:
П – використаний препарат: 1-пантоцид; 2-бісульфатпантоцид; 3-аквацид.
M – кількість таблеток; A – вміст активного хлору, мг; V – об’єм води, що знезаражувалась, мл.; Ч – час контакту води з препаратом, хв.

Тема 10. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю та безпечністю харчування цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях за допомогою табельних засобів
Актуальність теми
Санітарний нагляд за харчуванням особового складу цивільних формувань та потерпілого населення здійснюється з метою забезпечення його повноцінності, що сприятиме збереженню їх здоров’я і підвищенню опірності до дії несприятливих чинників довкілля, а також запобігання виникнення захворювань, які можуть передаватися через їжу та продукти харчування.
Проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах є необхідним заходом для вирішення питання забезпечення харчуванням рятувальних команд і потерпілого населення в умовах надзвичайних ситуацій, необхідності та вибору методів дезинфекції, дегазації дезактивації, утилізації або знищення партії продовольства, що накладає велику відповідальність на медичну службу цивільних формувань.
Навчальні цілі
Знати обов’язки посадових осіб з організації раціонального харчування осіб, що працюють в умовах дії екстремальних факторів, медичні заходи для гігієнічного забезпечення харчування, особливості організації харчування в польових умовах, а також в умовах зараження місцевості бактеріальними засобами (БЗ), отруйними речовинами (ОР) та радіоактивними речовинами (РР).
Вміти провести гігієнічну оцінку харчування осіб, що працюють в умовах дії екстремальних факторів, організувати контроль за повноцінністю харчування, дотриманням санітарних правил на об’єктах продовольчої служби, відібрати проби продуктів для гігієнічної експертизи, а також провести гігієнічну експертизу продуктів, забруднених ОР, БЗ та РР.
Базові знання, вміння та навики
Знати гігієнічні вимоги до раціонального харчування, влаштування, обладнання та роботи харчоблоку. Вміти оцінити повноцінність харчування за меню-розкладкою, дати експертне заключення про якість основних продуктів харчування (борошна, хліба, м’яса, молока), організувати гігієнічний контроль об’єктів громадського харчування, провести запобіжні заходи для профілактики харчових отруєнь та розслідувати випадки харчових отруєнь (загальна гігієна).
Зміст теми
Обов’язки посадових осіб з організації харчування осіб, що працюють в умовах дії екстремальних факторів. Гігієнічний контроль за повноцінністю харчування, санітарним станом об’єктів продовольчої служби, правилами перевезення, зберігання та кулінарної обробки харчових продуктів, приготуванням та видачею їжі, дотриманням правил особистої гігієни особами, що задіяні на об’єктах служби продовольчого постачання.
Організація харчування в польових умовах, в умовах дії екстремальних факторів, а також забруднення місцевості БЗ, РР та ОР. Експертиза продовольства, забрудненого БР, РР і ОР та методи його дезактивації та дегазації.
Рекомендована література.
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.606-626.
Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С.153 – 196.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 666-678.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко.- Львів: Світ, 2001.- С.424-437.

Додаткова:
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України // Військові статути Збройних Сил України.-Київ: Воєнне видавництво України "Варта", 2000.-С. 53-54, 102-103, 112-116, 126, 135-139.
Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М.: Медицина, 1998. С. 78-118.
Общая и военная гигиена / Под ред. Н.Ф. Кошелева.-Ленинград: ВМА, 1978.-С.310 – 338.

Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Обов’язки посадових осіб з організації раціонального харчування осіб, що працюють в умовах дії екстремальних факторів.
Гігієнічні особливості організації харчування в польових умовах.
Основні розділи гігієнічної оцінки стану харчування у польових умовах при надзвичайних ситуаціях .
Контроль за повноцінністю харчування у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.
Контроль за санітарним станом об’єктів продовольчої служби.
Контроль якості харчових продуктів та готової їжі. Профілактика харчових отруєнь.
Харчування осіб, що працюють в умовах дії екстремальних факторів.
Гігієнічні вимоги до меню-рoзкладки.
Медичний контроль за станом здоров’я осіб, що постійно працюють на об’єктах продовольчої служби.
Медичні огляди осіб, призначених на роботу до їдальні.
Гігієнічні вимоги до розташування та улаштування польових продовольчих пунктів.
Польові технічні засоби продовольчої служби.
Види харчування в польових умовах.
Правила зберігання та транспортування готової їжі в польових умовах.
Профілактика гіповітамінозів в польових умовах. Використання природних вітаміноносіїв.
Гігієнічна експертиза продовольства в польових умовах, основні етапи, їх сутність.
Організація та проведення медичної експертизи продовoльства в умовах можливого забруднення БЗ, РР та ОР.
Правила відбору проб їжі для гігієнічної експертизи. Транспортування відібраних проб, супроводжуюча документація.
Табельні засоби та прилади для індикації забруднення продуктів БЗ, РР та ОР.
Способи дезактивації та дегазації продовольства та тари.
Організація харчування в умовах зараження місцевості та об’єктів БЗ, РР та ОР.
Контрольні тести.
Максимальний проміжок часу між прийомами їжі може становити, год.
а) 4; б) 5; в) 6; г) 7; д) 8.
Медичні огляди осіб, що постійно працюють в їдальнях та продовольчих складах проводяться :
а) щоденно; б) щотижнево; в) щомісячно; г) щоквартально; д) щорічно.
На яких умовах допускаються до чергування в їдальнях особи, що перехворіли на гострі кишкові захворювання?
а) не допускаються; б) через 1 тиждень після виписки з лікарні; в) через 4 тижні після виписки з лікарні; г) через 8 тижнів; д) через 12 тижнів.
Місце для очистки овочів та картоплі повинно находитись на відстані від кухні не менше як, м.
а) 10; б) 15; в) 25; г) 50; д) 100.
Місце для зберігання відходів повинно находитись на відстані від кухні не менше як, м.
а) 10; б) 15; в) 25; г) 50; д) 100.
Для визначення забруднення харчових продуктів РР в польових умовах використовують прилад:
а) УФМ-5; б) актинометр; в) ДП-5А; г) ПХР-МВ; д) ВЕМП-Т.
Для визначення забруднення харчових продуктів ОР в польових умовах використовують прилад:
а) УФМ-5; б) актинометр; в) ДП-5А; г) ПХР-МВ; д) ВЕМП-Т.
Усунення з харчових продуктів РР називається:
а) дезактивація; б) дезінфекція; в) дезінсекція; г) дегазація; д) дератизація.
Усунення з харчових продуктів ОР називається:
а) дезактивація; б) дезінфекція; в) дезінсекція; г) дегазація; д) дератизація.
З якої кількості місць беруть проби харчових продуктів для формування загальної проби продуктів для лабораторного дослідження на забруднення ОР, РР та БЗ?
а) 1; б) 3; в) 5; г) 7; д) 10.
Загальна проба продукту для лабораторного дослідження на вміст ОР, РР та БЗ повинна становити близько, кг.
а) 0,5; б) 1; в) 2; г) 3; д) 5.
Контрольні задачі
Зробіть гігієнічні заключення за даними ситуаційних задач
Після приготування їжі в польовій кухні ПАК – 170 її зберігали в котлі, що охолонув, протягом двох годин, після чого її розігріли і видали особовому складу.
Для харчування осіб в умовах дії екстремальних факторів їжу після приготування в польовій кухні заклали в термоси і протягом 1,5 год доставили для споживання особовому складу.
Для приготування обіду в польових умовах відкрили 10 банок з м’ясними консервами, сім з них використали, а три залишили на вечерю.
Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Провести розрахунок калорійності і оцінити якісний склад добового пайка за даними меню-розкладки
Провести експертизу харчових продуктів, забруднених РР за допомогою приладу ДП –5А.
Провести експертизу харчових продуктів, забруднених ОР за допомогою ПХР–МВ.


Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття 15%)
Задача 1. Для ліквідаторів надзвичайної ситуації був приготований обід, який через невідкладні роботи не змогла отримати група рятівників. Дайте відповідні рекомендації щодо їх харчування в даній ситуації.
Задача 2. Необхідно провести санітарну експертизу м’яса, яке знаходилось в районі забруднення викидами радіоактивних речовин. Відомостей про використання отруйних речовин та бактеріологічної зброї немає. Дайте відповідні рекомендації щодо індикації радіоактивних речовин.
Задача 3. Проведена санітарна експертиза 10 мішків цукру, які при перевезенні були піддані забрудненню отруйними речовинами. Проби забирали з глибини 3 см по 100 г з кожного мішка. Індикацію рівня забруднення проводили за допомогою приладу ПХР – МВ і виявили наявність отруйних речовин типу “Іприт” і солей важких металей. Дайте гігієнічний висновок щодо порядку проведеної експертизи якості цукру та рекомендації для його подальшого використання.

Тема 11. Гігієна праці особового складу військ при обслуговуванні об’єктів озброєння військової техніки, радіолокаційних станцій
Актуальність теми
Збереження високого рівня працездатності особового складу військ при дії шкідливих та небезпечних факторів, що супроводжують працю військовослужбовців можливо лише при гігієнічному регламентуванні умов праці та нормуванні шкідливих факторів, які характеризують діяльність цих контингентів.
Навчальні цілі
Знати гігієнічну характеристику умов праці в різних родах військ, гігієнічні особливості використання індивідуальних засобів захисту при обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, гігієнічні вимоги щодо переміщення військ маршем в пішому строю і транспортом.
Вміти провести гігієнічні заходи з попередження шкідливого впливу виробничих шкідливостей на здоров’я військовослужбовців.
Базові знання, вміння та навики
Знати класифікацію виробничих шкідливостей, поняття про шкідливі та небезпечні фактори, класифікацію умов праці, шляхи надходження токсичних речовин в організм та гігієнічну оцінку електромагнітного поля радіочастот (загальна гігієна).
Зміст теми
Організація та порядок проведення санітарного нагляду та медичного контролю за умовами праці у військах. Гігієнічні особливості праці в радіотехнічних, ракетних, бронетанкових, мотострілецьких військах та в артилерії. Гігієнічні заходи для захисту особового складу військ при роботі з отруйними токсичними речовинами (ОТР).
Гігієнічна оцінка засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), заходи для зниження негативної дії ЗІЗ на організм, обов’язки посадових осіб в організації переміщення , особового складу військ. Особливості нічного маршу, маршу в горах, а також в умовах високої та низької температури. Гігієнічне забезпечення перевезення особового складу військ автомобільним, залізничним, водним та авіаційним транспортом.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.642-657.
Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С.197 – 278.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 688-696.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/ За ред. І.І.Даценко.- Львів: Світ, 2001.- С.449-452.

Додаткова:
Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от оружия массового поражения.-Ташкент: Медицина.1973.- С.231-254.
Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология.- М.: Медицина, 1988. – С.118-172.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України // Військові статути Збройних Сил України.-Київ: Воєнне видавництво України "Варта", 2000.-С. 108-110, 112-116, 159-170.
Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Напрямки діяльності для створення оптимальних умов перебування військовослужбовців при виконанні професійних обов’язків.
2. Засоби індивідуального захисту, їх класифікація, призначення, гігієнічна оцінка.
Особливості роботи особового складу військ з ЗІЗ. Заходи для зниження негативної дії ЗІЗ на організм.
Токсиколого-гігієнічна характеристика отруйних технічних речовин – метилового спирту, етиленгліколю, дихлоретану, тетраетил свинцю.
Джерела, умови та причини ураження ОТР військових спеціалістів.
Групи заходів профілактики ураження ОТР. Система медичного контролю за станом здоров’я осіб, що контактують з ОТР.
Гігієна праці в танкових та мотострілецьких військах.
Особливості медичних заходів з гігієнічного забезпечення танкістів.
Гігієнічні особливості праці артилеристів.
Засоби захисту артилеристів від впливу несприятливих факторів.
Гігієна праці в радіотехнічних військах.
Гігієнічна характеристика шкідливих факторів умов праці на радіолокаційних станціях (РЛС).
Біологічна дія НВЧ-поля. Джерела НВЧ-поля. Радіохвильова хвороба, клініка, профілактика. Гігієнічні принципи захисту від дії НВЧ-поля.
Гігієнічні вимоги до організації праці оператора РЛС.
Способи переміщення військ. Групи гігієнічних заходів для організації переміщення військ Обов’язки посадових осіб в організації пересування військ.
Обов’язки лікаря ешелону з гігієнічного забезпечення перевезення віськ.
Особливості гігієнічного забезпечення перевезення військ автомобільним, водним та авіаційним транспортом.
Гігієнічне забезпечення маршу в пішому строю. Класифікація маршів. Режим руху та харчування.
Особливості нічного маршу, маршу гірською місцевістю, а також в умовах високої та низької температури повітря.
Контрольні тести
Якому виду вентиляції надається перевага при роботі з ОТР:
а) місцевій припливній; б) місцевій витяжній; в) загальній припливній; г)загальній витяжній; д) загальній припливно-витяжній.
Найбільш радикальним методом запобігання впливу ОТР на організм людини є: а) ізоляція ОТР від зовнішнього середовища; б) використання засобів індивідуального захисту; в) контроль за вмістом ОТР в повітрі; г) загальна витяжна вентиляція; д) місцева витяжна вентиляція.
Періодичність медичних спостережень за особами, що працюють з ОТР:
а) щоденно; б) щотижнево; в) щомісяця; г) щоквартально; д) два рази на рік.
Періодичність тілесного огляду осіб, що працюють з ОТР:
а) щоденно; б) щотижнево; в) щомісяця; г) щоквартально; д) два рази на рік.
Періодичність медичних обстежень осіб, що працюють з ОТР:
а) щоденно; б) щотижнево; в) щомісяця; г) щоквартально; д) два рази на рік.
Основним токсичним компонентом порохових газів є:
а) окис сірки; б) альдегіди; в) окис вуглецю; г) окисли азоту; д) вуглеводні.
Штучна освітленістьв танку в денний час повинна бути не менше (лк):
а) 5; б) 10; в) 25; г) 50; д) 100.
До специфічних шкідливих факторів праці на РЛС відносяться:
а) м’яке рентгенівське випромінювання; б) шум; в) вібрація; г) несприятливі мікрокліматичні умови; д) імпульсне ЕМВ надвисокої частоти.
До неспецифічних шкідливих факторів праці на РЛС відносяться:
а) м’яке рентгенівське випромінювання; б) шум; в) вібрація; г) несприятливі мікрокліматичні умови; д) імпульсне ЕМВ надвисокої частоти.
Найбільшу біологічну небезпеку НВЧ-поля складають хвилі з довжиною:
а) 1 мм; б) 5 мм; в) 1 см; г) 10 см; д) 1 м.
До термічних відносять інтенсивності опромінення, що перевищують, мВТ/см 2: а) 1; б) 5; в) 10; г) 20; д) 25.
Величина проникнення в організм хвиль НВЧ дорівнює:
а) 1 мм; б) 10 мм; в) 10 см; г) 0,1 довжини їх хвиль; д) довжині їх хвиль.
Добова норма водопостачання особового складу при перевезенні морем становить не менше, л: а) 3; б) 5; в) 10; г) 15; д) 20.
Найбільшу небезпеку для здоров’я при автомобільному перевезенні особового складу цивільних формувань та населення становить:
а) сонячна радіація; б) шум; в) трясіння; г) запиленість повітря; д) відпрацьовані гази.
Контрольні задачі
Дайте гігієнічну оцінку ситуації за умовами задачі:
О другій годині ночі підрозділ через сорок хвилин після прийому їжі виступив в марш в пішому строю. Через одну годину був зроблений малий привал на 15 хв., в подальшому через кожні 2,5 год. робили великі привали на 25 хв.
Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
1. Скласти структурно-логічну схему умов праці танкістів.
Скласти структурно-логічну схему умов праці оператора РЛС..

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття 15%)
Дайте гігієнічну оцінку умовам праці оператора РЛС за даними інтенсивності густини потоку енергії (ГПЕ), потужнрсті рентгенівського випромінювання (R – випромінювання), рівня шуму, температури повітря (t0 C), вмісту вуглекислого газу (СО2) та оксиду вуглецю (СО) в кабіні РЛС.

(ГПЕ), мВТ/см2
R - випром.,
мР/год
Шум,
дБ
t0 C
(СО2),
%
СО,
г/м3

1
2
0,3
45
16
0,04
0,001

2
8
0,1
65
18
0,08
0,2

3
4
0,05
75
15
0,06
0,015

4
12
0,02
50
10
0,04
0,001

5
10
0,1
45
24
0,5
0,01

6
5
0,25
55
18
0,1
0,02

7
3
0,15
35
27
0,4
0,3

8
6
0,04
60
22
0,08
0,04

9
20
0,1
65
35
0,15
0,02

10
4
0,1
85
19
0,04
0,01

11
7
0,111
60
14
0,05
0,1

12
9
0,05
55
1222
0,04
0,03

13
15
0,15
90
18
0,04
0,005


Тема 12. Психогігієнічні основи повсякденної діяльності людини

Актуальність теми
Одна з основних проблем гігієни пацієнтів та персоналу ЛПУ – збереження нервово-психічного здоров’я, що і обумовлює необхідність вивчення стану нервово-психічного здоров’я пацієнтів та персоналу ЛПУ, ув зв’язку із впливом на них різних факторів навколишнього середовища та розроблення засобів збереження їх психічного здоров’я.

Навчальні цілі
Знати про психічне здоров’я та основні критерії особистості людини. Знати психогігієнічні принципи оптимізації повсякденної діяльності пацієнтів та персоналу ЛПУ. Вміти визначити і оцінити властивості темпераменту та характеру, мотиваційної спрямованості та особливостей нервово–психічного стану особистості людини.

Базові знання та вміння
Знати визначення темпераменту, його види. Знати особливості впливу різних захворювань на психічне здоров’я пацієнтів лікувально-профілактичних установ, та особливості впливу на психічне здоров’я персоналу ЛПУ умов повсякденної діяльності в різних відділеннях (загальна та медична психологія).

Зміст теми
Психогігієна як наука, її завдання та розділи. Психічне здоров’я, його критерії. Психогігієна праці медичного персоналу ЛПУ. Професійні фактори, які негативно впливають на трудову діяльність персоналу ЛПУ. Психогігієнічні принципи оптимізації праці медичного персоналу в повсякденній роботі. Психогігієнічне навчання пацієнтів в стаціонарі. Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту і характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово–психічного стану), методики їх вивчення.

Рекомендована література
Основна:
Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / За ред. В.Г. Бардова та І.В. Сергети. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – с. 559 – 568.
Нікберг І.І., Сергета І.В, Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. Підручник. – Київ.: Здоров’я, 2001. – 504 с.
Додаткова:
Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – с. 229 – 242, 246 – 253.
Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 4-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 1999. – с. 632.
Нікберг І.І. Гігієна лікарень. – К.: Здоров’я, 1993. – с. 16 – 20, 235 – 248.

Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Психогігієна як наука, її завдання, розділи.
Поняття про психічне здоров’я, його критерії.
Психогігієна праці медичного персоналу ЛПУ.
Розлади психічного здоров’я, як гігієнічна проблема у пацієнтів різних відділень ЛПУ.
Психогігієнічне навчання пацієнтів в стаціонарі.
Професійні фактори, які негативно впливають на трудову діяльність персоналу ЛПУ.
Методи оптимізації професійної діяльності персоналу лікувально-профілактичних установ.
Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту і характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово–психічного стану).
Методика вивчення властивостей темпераменту і характеру.
Методика вивчення властивостей мотиваційної спрямованості та особливості нервово–психічного стану людини.
Методика вивчення властивостей нервово–психічного стану людини.

Контрольні тести
1. Психічне здоров’я людини характеризується:
а) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом; б) певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом;
в) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил;
г) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом.
2. Визначальними рисами психічного здоров’я є:
а) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи;
б) відсутність психічних захворювань, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи;
в) нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи;
г) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові.
3. Психогігієна складається з наступних розділів:
а) психогігієна праці; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя;
б) вікова психогігієна; психогігієна праці; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя;
в) психогігієна праці; психогігієна сім’ї та сексуального життя; вікова психогігієна;
г) вікова психогігієна; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя;
д) вікова психогігієна; психогігієна праці; психогігієна побуту.
4. Обов’язковому вивченню провідних особливостей особистості людини при проведенні психогігієнічних досліджень підлягають:
а) властивості темпераменту та характеру, мотиваційну спрямованість та особливості нервово-психічного стану;
б) властивості темпераменту, мотиваційну спрямованість та особливості нервово-психічного стану;
в) властивості темпераменту та характеру, мотиваційну спрямованість;
г) властивості характеру та особливості нервово-психічного стану;
д) властивості темпераменту та характеру, особливості нервово-психічного стану.
5. До психологічних принципів оптимізації повсякденної діяльності пацієнтів та персоналу слід віднести:
а) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
б) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
в) визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
г) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
д) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини.
6. Цілі психогігієнічного навчання хворих:
а) дотримання хворими правил особистої та загальної гігієни в умовах перебування в даному стаціонарі; науково-медична пропаганда загальних засад здорового образу життя в повсякденних умовах та при трудовій діяльності;
б) навчання вимогам гігієни, які повинні дотримуватись при конкретному захворюванні, в цілях його вторинної профілактики; науково-медична пропаганда загальних засад здорового образу життя в повсякденних умовах та при трудовій діяльності;
в) дотримання хворими правил особистої та загальної гігієни в умовах перебування в даному стаціонарі; навчання вимогам гігієни, які повинні дотримуватись при конкретному захворюванні, в цілях його вторинної профілактики; науково-медична пропаганда загальних засад здорового образу життя в повсякденних умовах та при трудовій діяльності;
г) дотримання хворими правил особистої та загальної гігієни в умовах перебування в даному стаціонарі; навчання вимогам гігієни, які повинні дотримуватись при конкретному захворюванні, в цілях його вторинної профілактики.
7. До факторів, що негативно впливають на професійну діяльність персоналу ЛПУ відносять:
а) високе нервово-емоційне навантаження; б) контакт з інфекційними хворими; в) несприятливі умови праці; г) вимушена поза; д)порушення фізіологічно оптимальної біоритмологічної структури режиму дня; е) темп і ритм роботи; є) монотонність роботи .
8. Гігієнічний режим стаціонару забезпечується за допомогою дотримання наступної мети:
а) створення оптимальних умов перебування і ефективного лікування пацієнтів; б) профілактика внутрішньолікарняних інфекцій; в) оптимізація гігієнічних умов праці медичного та допоміжного персоналу; г) якісного, основаного на спеціальній методиці відбору медичного персоналу.

Контрольні задачі
1. Дайте гігієнічну оцінку властивостям темпераменту студента медичного університету, якщо під час тестування були отримані такі результати: екстраверсія – 6 балів, ригідність нервових процесів – 10 балів; емоційна збудливість – 17 балів, темп реакцій – 15 балів, активність – 9 балів, щирість – 15 балів.
2. Дайте гігієнічну оцінку провідним характеристиками мотиваційної спрямованості, якщо під час тестування були отримані такі результати: внутрiшнiй мотив – 13 балів, мотив уникання – 15 балів, змагальний мотив – 10 балів, мотив змiни дiяльностi – 23 балів, мотив самоповаги – 16 балів

Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Скласти графологічну схему “Психогігієнічного навчання хворих в стаціонарі”.
Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо провідних властивостей темпераменту та рівня домагань пацієнта К., якщо під час тестування за опитувальником, що розподілений В.М. Русаловим, були отримані наступні результати: екстраверсія – 20 балів, ригідність нервових процесів – 5 балів; емоційна збудливість – 10 балів, темп реакцій – 19 балів, активність – 25 балів, щирість – 14 балів, внутрiшнiй мотив – 10 балів, пiзнавальний мотив – 14 балів, мотив уникання – 9 балів змагальний мотив – 20 балів, мотив змiни дiяльностi – 14 балів, мотив самоповаги – 17 балів.


Матеріали контролю засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання
Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо провідних властивостей темпераменту та рівня домагань учня 10 класу, якщо під час тестування опитувальником В.М. Русалова були отримані такі результати: екстраверсія – 24 балів, ригідність нервових процесів – 2 балів; емоційна збудливість – 19 балів, темп реакцій – 10 балів, активність – 23 балів, щирість – 16 балів, внутрiшнiй мотив – 8 балів, пiзнавальний мотив – 19 балів, мотив уникання – 13 балів змагальний мотив – 20 балів, мотив змiни дiяльностi – 14 балів, мотив самоповаги – 12 балів.

Тема 13. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни

Актуальність теми
Формування сучасного органічного світу і, зокрема людини відбувалося в умовах циклічної динаміки зовнішніх чинників – ритмічної зміни часу, дня і ночі, пори року, рівня освітленості тощо. Відповідно до цих видів ритмічності, як реакція пристосування, відбуваються ритмічні зміни біологічних процесів – біоритми.

Навчальні цілі
Знати про біологічні ритми, їх характеристики та види.
Вміти провести гігієнічну оцінку біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини.
Засвоїти методики визначення фізіологічних, психофізіологічних та розрахункових корелят біологічних ритмів організму.

Базові знання та вміння
Медична біоритмологія як науки та її гігієнічне значення. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів та їх характеристики (нормальна фізіологія).

Зміст теми
Передумови та причини виникнення медичної біоритмології. Біологічні ритми, ії вплив на стан здоров’я людини. Характеристики біологічних ритмів їх класифікація. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів. Методика визначення типу денної працездатності людини. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про цикли змін функціонального стану організму. Десинхроноз, його види, причини виникнення. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини. Біоритмологічні принципи раціональної організації робочого (навчального) процесу та вільного часу людини.


Рекомендована література:
Основна:
1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006.
2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За ред. Є.Г. Гончарука. К.: Вища шк., 1995 С. 178185.
3. Нікберг І.І., Сергета І.В, Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. Підручник. – Київ.: Здоров’я, 2001. – 504 с.

Додаткова:
1. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 185-203.
2. Сергета І.В, Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. 292 с.
3. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. М.: Медицина, 1991. 272 с.
4. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Выща школа, 2000. – С. 561 – 577.
5. Общая гигиена. / Г.И. Румянцев, М.П. Воронцов, Е.И. Гончарук и др. М.: Медицина, 1990. С. 255256.
6. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. М.: Медицина, 1988. С. 6079.
7. Биологические ритмы / Под ред. Ю.Ашоффа. М.: Мир, 1984. Т.1. 414 с. Т.2. 262 с.
8. Биоритмы и труд / К.М.Смирнов, А.О.Навакатикян, Г.М.Гамбашидзе и др. Л.: Наука, 1980. 143 с.


Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання:
Поняття про біологічні ритми.
Передумови та причини виникнення медичної біоритмології, як науки.
Біологічні ритми та стан здоров’я людини.
Характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза та форма денної кривої ритму).
Класифікація біологічних ритмів.
Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.
Методика визначення типу денної працездатності людини.
Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про цикли змін функціонального стану організму.
Десинхроноз, його види, причини виникнення.
Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.
Біоритмологічні принципи раціональної організації робочого (навчального) процесу та вільного часу людини.

Контрольні тести:
1. Біологічні ритми являють собою:
а) самопідтримуючі автономні процеси періодичного чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума;
б) самопідтримуючі процеси чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума;
в) автономні процеси періодичного чергування станів організму;
г) самопідтримуючі автономні процеси коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума.
2. Розрізняють біоритми:
а) добові; б) тижневі; в) місячні; г) квартальні; д) річні.
3. Рівень ритму – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
4. Період ритму – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
5.Амплітуда – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
6.Акрофаза – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
7. До психологічних принципів оптимізації повсякденної діяльності пацієнтів та персоналу слід віднести:
а) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
б) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
в) визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
г) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації;
д) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини.
8.До нормальних фізіологічних кривих відносять:
а) параболоподібні; б) платоподібні; в) інертні; г) двохвершинні; д)інвертовані
9. До змінених фізіологічних кривих відносять:
а) параболоподібні; б) платоподібні; в) інертні; г) двохвершинні; д) інвертовані
10. Вкажіть, який період (у днях) становить фізичний цикл змін функціонального стану організму:
а) 15; б) 43; в) 28; г) 23; д) 10.
11. Вкажіть, який період (у днях) становить емоційний цикл змін функціонального стану організму:
а) 75; б) 15; в) 34; г) 43; д) 28.
12. Вкажіть, який період (у днях) становить інтелектуальний цикл змін функціонального стану організму:
а) 12; б) 56; в) 33; г) 24; д) 69.

Контрольні задачі:
Задача 1. Дайте гігієнічну оцінку типам денних кривих біологічних ритмів температури тіла та частоти серцевих скорочень студента медичного факультету, якщо в 800 температура його тіла складала 36,3 °С, частота серцевих скорочень – 74 удари за хвилину, в 1200 температура його тіла складала 36,8 °С, частота серцевих скорочень – 80 ударів за хвилину, в 1600 температура його тіла складала 36,4 °С, частота серцевих скорочень – 70 ударів за хвилину, в 2000 температура його тіла складала 36,6 °С, частота серцевих скорочень – 76 ударів за хвилину.
Задача 2. Обґрунтуйте гігієнічний висновок, щодо типів працездатності чотирьох учнів 7 класу у віці 14 років, що навчаються в першу зміну школі-інтернаті , якщо сума балів виконання тестової методики О.Остберга складає відповідно 66, 50, 46, 70 балів та, у разі необхідності, дайте відповідні рекомендації щодо зміни стереотипу навчальної діяльності на підставі урахування особливостей біоритмологічного профілю особистості.
Задача 3. Визначте (на день проведення дослідження) розрахункові біологічні ритми людини, яка народилася 5 вересня 1985 року.
Задача 4. Визначте (на день проведення дослідження) розрахункові біологічні ритми для кожного студента вашої групи.

Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)

1. Використовуючи додаток , визначте тип вашої денної працездатності.
2. Студент медичного університету народився 21 березня 1983 року. Розрахуйте його біологічний ритм.
3. Обґрунтуйте гігієнічний висновок, щодо типів працездатності двох учнів 6 класу у віці 13 років, що навчаються в другу зміну школі-інтернаті , якщо сума балів виконання тестової методики О.Остберга складає відповідно 56, 33 балів та, у разі необхідності, дайте відповідні рекомендації щодо зміни стереотипу навчальної діяльності на підставі урахування особливостей біоритмологічного профілю особистості.


Тема 14. Гігієнічна оцінка мийних засобів, тканин та побутового, виробничого, лікарняного одягу

Актуальність теми
Створення за допомогою одягу штучного мікроклімату зі сприятливими для людини чинниками за різних метеорологічних умов забезпечує людині збереження нормального самопочуття та захищає людину від несприятливих факторів навколишнього середовища.

Навчальні цілі

Знати роль мийних та хімічних засобів захисту шкіри та волосся, значення та функції одягу, види і властивості тканин одягу.
Вміти проводити гігієнічну оцінку тканин різного призначення та мийних засобів за результатами дослідження їх фізичних та хімічних властивостей.

Базові знання, вміння та навики

Знати анатомічні особливості і фізіологічні функції шкірного покриву людського тіла (нормальна анатомія), механізм впливу температури, вологості, швидкості руху повітря на організм людини та шляхи тепловіддачі організму (загальна гігієна).

Зміст теми
Мийні засоби – моло, детергенти їх класифікація, гігієнячна характеристика. Гігієнічні вимого до синтетичних мийних засобів (СМЗ). Токсиколого-гігієнічні та мікробіологічні показники продукції парфюмерно-косметичної промисловості. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і фізико-хімічними властивостями. Гігієнічне значення, функції та види одягу. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення. Гігієнічні особливості та критерії оцінки мікроклімату в підодяговому просторі. Гігієнічна оцінка тканини, методика визначення окремих її показників (товщини, питомої ваги, пористості, капілярності, відносної теплопровідності, стійкості до кислот, лугів, органічних розчинників). Гігієнічні вимоги до дитячого одягу. Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу. Гігієнічні вимоги до виготовлення натільної білизни. Гігієнічна характеристика тканин різного походження (бавовняні, лляні, вовняні, синтетичні, штучні).

Рекомендована література
Основна:
1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.536-558.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. К.: “Здоров’я” 2004. – с. 606-638.
3. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 178 – 179, 479-506,543.
4. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять/ За загальною ред. Даценко І.І. – Львів: Світ, 2001. – с. 388-393.

Додаткова:
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. К.: “Здоров’я” 1999. – с. 652-653, 657-688.
Даценко І.І . Гігієна та екологія людини. – Л.: “Афіша”, 2000. – с. 133-171, 174 – 181, 189 – 194.
Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – с. 229 – 242, 246 – 253.
Санітарні правила і норми продукції парфюмерно-косметичної промисловості №27 від 01.07.1999 року

Завдання для самостійної роботи студентів
Контрольні питання:
Мийні засоби – мило, детергенти їх класифікація, гігієнячна характеристика.
Гігієнічні вимого до синтетичних мийних засобів (СМЗ).
Токсиколого-гігієнічні та мікробіологічні показники безпеки для здоров’я людини продукції парфюмерно-косметичної промисловості.
Види тканин, їх класифікація за походженням і призначенням. Фізико-хімічні показники, які характеризують гігєнічні властивості тканин для одягу побутового, виробничого, лікарняного призначення.
Методика визначення окремих показників тканин (товщини, питомої ваги, пористості, капілярності, відносної теплопровідності, стійкості до кислот, лугів, органічних розчинників).
Гігієнічне значення, функції та види одягу. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення. Гігієнічні особливості та критерії оцінки мікроклімату в підодяговому просторі.
Гігієнічні вимоги до дитячого одягу.
Гігієнічні вимоги до натільної білизни.
Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу.
Антимікробна (бактерицидна) білизна, її призначення.

Контрольні тести:
1. Гігієнічні властивості одягу залежить від таких чинників:
а)розкрою одягу; б)виду тканини; в)характеру її обробки; г) товщини тканини; д)теплопровідності.
2. Повітропроникність тканини залежить від:
а)структури; б)пористості; в)товщини; г)ступеня зволоження; д)характеру переплетення волокон.
3. Гігроскопічність тканин – це:
а)здатність волокон тканин вбирати воду; б)здатність пропускати водяну пару через пори тканини; в)здатність волокон тканин пропускати УФ випромінювання; г)здатність тканини пропускати через свої пори повітря; д)здатність волокон тканин поглинати водяну пару з повітря і поверхні тіла.
4. Гігроскопічність тканин залежить від:
а)природи волокон; б)характеру переплетень волокон; в) товщини тканини; г)пористості тканини; д)питомої ваги тканин
5. Теплопровідність тканини залежить:
а)пористості тканини; б)товщини; в)характеру переплетення волокон;
г)питомої ваги тканини; д)ступеня зволоження.
6. Ступінь прозорості синтетичних тканин для ультрафіолетового
випромінювання дорівнює, %:
а)20; б)40; в)60; г)70; д)80.
7. Допустима напруженість статичного електричного поля для синтетичних
виробів, В/см:
а)50 – 100; б)100 – 150; в)150 – 200; г)200 – 250; д)250 – 300.

Підготовчий етап заняття (15%)
Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття 70%)
Скласти графологічну схему визначення санітарної безпеки парфюмерно-косметичних засобів.
Визначити питому вагу зразка тканини.
Визначити пористість тканини.
Визначити капілярність зразка тканини
Визначити відносну теплопровідность сухої та вологої тканини.
Визначити походження волокон тканини.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь та навиків
(заключний етап заняття – 15%)

Контрольна задача
Працівниками СЕС було проведене дослідження на підприємстві з умовами праці середньої важкості. Виявлено, що в цеху температура повітря становить 38 °С, відносна вологість 70 %, швидкість руху повітря 0,4 м/с. Одяг з яких тканин не може забезпечити тепловий комфорт працюючих в даному випадку:
а) бавовняних; б) лляних; в) вовняних; г) синтетичних; д) шовкових.


С А М О С Т І Й Н І Р О Б О Т И

Тема 1. Методика визначення та гігієнічної оцінки коефіцієнта природної освітленості (КПО) за допомогою графіків Данилюка та часу інсоляції приміщень будівель за архітектурно-будівельними кресленнями
Актуальність теми
Сонячна радіація є потужним лікувальним і профілактичним фактором, вона впливає на всі фізіологічні процеси в організмі, змінюючи обмін речовин, загальнийй тонус та працездатність. Сонячне голодування може стати причиною зниження адаптаційних можливостей організму до інфекційних і токсичних агентів. Природня освітленість приміщень залежить від орієнтації вікон, наявності затіняючих споруд та зелених насаджень Створення достатньої природної освітленості в приміщеннях має велике гігієнічне значення. Одним із заходів профілактики УФ – голодування є правильне планування населених пунктів. Для визначення тривалості інсолції житлової забудови необхідно володіти спеціальними методичними прийомами.
Навчальні цілі
Освоїти методику визначення та гігієнічної оцінки коефіцієнта природної освітленості (КПО) за допомогою графіків Данилюка та часу інсоляції приміщень будівель за архітектурно-будівельними кресленнями.
Базові знання, вміння та навики
Методи визначення показників природної освітленості приміщень (світлового коефіцієнта, кута падіння світлових променів на робоче місце, кута отвору, коефіцієнта природної освітленості). Інсоляція приміщень, види інсоляційних режимів (загальна гігієна).
Зміст теми
Методика визначення та гігієнічної оцінки коефіцієнта природної освітленості (КПО) за допомогою графіків Данилюка та часу інсоляції приміщень будівель за архітектурно-будівельними кресленнями.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.157-160.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С.98 - 106.
Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С.338-342.

Додаткова:
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С.224-247.
Основы предупредительного санитарного надзора / Под ред. Г.Х.Шахбазяна и Е.И. Гончарука. – К.: Вища школа, 1975. – С.5-37.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Гігієнічні норми КПО у приміщеннях різного призначення.
2. Методика визначення та гігієнічної оцінки коефіцієнта природної освітленості (КПО) на пректах за допомогою графіків Данилюка:
Нормування тривалості інсоляції території житлової забудови.
Гігієнічні нормативи термінів інсоляції приміщень різного призначення.
5. Методика визначення та гігієнічної оцінки терміну інсоляції проектованих будівельза допомогою контрольно-інсоляційної лінійки (побудова лінійки, порядок визначення).
Контрольні тести
Інтенсивність сонячної радіації визначає:
а) світловим кліматом; б) кліматичним районом; в) широтою; г) світловим поясом; д) широтою, сезоном, часу доби
2. Інсоляція нормується за сезонами року:
а) весняний, осінній; б) весняний, літній. осінній; в) осінній, зимовий; г) літній, осінній; д) зимовий.
3. Контроль за інсоляцією необхідно проводити на етапі:
а) проекту районного планування; б) вибору ділянки для міста; в) генплану міста; г) проекту забудови; д) відведення ділянки під забудову, проекту детального планування житлового району, проекту забудови житлового кварталу.
4. Контроль за інсоляцією проводиться у випадках:
а) реконструкції забудови; б) прибудови надбудови в) капітального ремонту; г) в усіх приміщеннях; д) в усіх приміщеннях, крім капітального ремонту.
5. На територіях дитячих ігрових, спортивних майданчиків, житлових будинків дошкільних закладів, шкіл, спортивної зони та зони відпочинку повинна бути забезпечена інсоляція:
а) безперервна тригодинна на добу; б) загальна тригодинна на добу пропускні; в) 2,5 – ти годинна на день; г) не менш ніж чотиригодинна на добу; д) не менш ніж двогодинна на добу.
Тема 2. Первинна профілактика ВІЛ-інфекції
Актуальність теми
Проблема інфекції, що викликається вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ-інфекції з її останньою стадією СНІД є однією з найсерйозніших загроз здоров’ю людства. Це зумовлено широким розповсюдженням ВІЛ-інфекції (захворювання поширюється за законами геометричної прогресії), важким клінічним перебігом хвороби і високими показниками летальності (майже 100 %). Епідемія СНІДу забирає в світі близько 7000 молодих людей щодня, приблизно 11 чоловіків, жінок та дітей щохвилини інфікується ВІЛ. В Україні СНІД реєструється впродовж останніх 15 років.
Перші ВІЛ-інфіковані виявлені в 1987 р., серед яких було 6 громадян України та 75 іноземців. На даний час найбільш уражені ВІЛ в Україні молоді люди у віці 18-38 років, діти до 14 років становлять 2-3-% від загальної кількості інфікованих, ін’єкційні наркомани становлять до 85 % всіх інфікованих. Поінформованість населення щодо небезпеки епідемії,створення системи цілеспрямованого інформування населення щодо різних аспектів СНІДу є найактуальнішим і, водночас, найскладнішим завданням.

Навчальні цілі
Знати джерела та шляхи передачі ВІЛ-інфекції.
Засвоїти основні принципи організації протиепідемічних та профілактичних заходів.
Оволодіти методами профілактичної роботи стосовно запобігання інфікуванню ВІЛ серед школярів, підлітків та молоді.

Базові знання, вміння та навички
Знати характеристику збудника ВІЛ-інфекції (мікробіологія), методику проведення стерилізації медичного інструментарію з метою попередження поширення хвороби парентеральним шляхом в умовах лікувально-профілактичних закладів (загальна хірургія).

Зміст теми
Місце ВІЛ-інфекції в інфекційній захворюваності населення. Джерела збудника інфекції. Шляхи і фактори передачі ВІЛ- інфекції. Контингенти ризику щодо виникнення захворювання. Захворюваність на ВІЛ-інфекцію (СНІД) в Україні. Первинна профілактика ВІЛ-інфекції. Роль санітарно-просвітньої роботи.

Рекомендована література
Основна:
Епідеміологія / К.М. Синяк, В.М. Гирін – К.: Здоров’я, 1998. – С. 384-389.
Закон України "Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення"

Додаткова:
Беляков В.Д., Яфаєв Р.Х. Эпидемиология. – М.: Медицина. 1989. – С. 3030-309.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.98 № 2026 "Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД".

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

1. Етіологія ВІЛ-інфекції.
Джерела передачі ВІЛ-інфекції.
Шляхи передачі ВІЛ-інфекції
Проведення первинної профілактика ВІЛ-інфекції.
Запобігання інфікуванню ВІЛ-інфекцією у зв’язку із застосуванням ін’єкційних наркотиків.
Методи профілактичної роботи серед школярів, підлітків та молоді стосовно запобігання інфікуванню ВІЛ-інфекцією.
Роль санітарно- просвітньої роботи.

Контрольні тести
Який збудник викликає ВІЛ-інфекція?
а) герпес вірус; б) цитомегаловірус; в) ретровірус; г) поксвірус; д) онковірус.
Визначте джерело інфекції ВІЛ:
а) хвора людина; б) птахи; в) членистоногі; г) вірусоносії; д) рептилії е) земноводні; є) свійські тварини.
Якими шляхами може передаватись ВІЛ-інфекція?
а) аліментарним; б) парентеральним; в) трансмісивним; г) трансплацентарним; д) статевим; е) повітряно-краплинним; є) повітряно-пиловим; ж) водним; з) ґрунтовим.
Вкажіть групи підвищеного ризику зараження на ВІЛ-інфекцію:
а) гомо- та бісексуали; б) наркомани; в) працівники комунальних об'єктів; г) повії; д) діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями; е) донори крові; є) донори сперми.
Первинна профілактика ВІЛ-інфекції проводится серед:
а) людей, які мають певний досвід взаємодії із шкідливим агентом; б) здорового населення; в) серед ВІЛ-інфікованих; г) серед дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями; д) донорів крові.
6. Перед виїздом у тривале закордонне відрядження працівник спільного з іноземною компанією підприємства пройшов комплексне медичне обстеження, у результаті чого встановлено носійство ВІЛ. З епіданамнезу відомо, що 6 місяців тому знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділі з приводу оперативного втручання внаслідок вентральної кели. Який шлях передачі захворювання наймовірніше міг реалізуватись у даній ситуації?
А. Аерогенний;
В. Парентеральний;
С. Аліментарний;
Д. Ентеральний
Е. Трансмісивний

Контрольне задвдання
Скласти план бесіди з питання профілактики Віл-інфекції для середнього медперсоналу аптечного закладу.

Тема 3. Радіаційне забруднення довкілля. Гігієнічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС
Актуальність теми
Еколого - гігієнічні наслідки найбільшої атомної катастрофи, що сталась на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року і на сьогоднішній день вимагають організації та проведення комплексу санітарно- гігієнічних заходів для зменшення негативного впливу наслідків атомної катастрофи на здоров’я населення України.
Навчальні цілі
Знати еколого – гігієнічні наслідки аварії на ЧАЕС.
Вміти розробити санітарно – гігієнічні заходи для ліквідації наслідків аварії.
Базові знання, вміння та навики
Природний радіаційний фон та його компоненти. Фонове опромінення людини. Знати прилади для проведення дозиметричного та радіометричного контролю, класифікацію іонізуючого випромінювання, його основні фізичні характеристики, одиниці активності та доз, принципи захисту від іонізуючого випромінювання (загальна гігієна), основи біологічної дії радіації (біологія), хімізм дії на біосубстрати (біохімія).
Зміст теми
Вплив АЕС на об'єкти довкілля. Радіаційна та екологічна обстановка довкілля України після аварії на ЧАЕС. Санітарно – гігієнічні заходи ліквідації аварії. Вплив аварії на ЧАЕС на стан здоров'я населення.
Допустимі рівні забруднення води та харчових продуктів цезієм та стронцієм.
Рекомендована література
Основна:
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 2004.-- 792 с.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. К.: Здоров'я, 1999. С. 135-149, 640-646.
Нікберг І.І. Радіаційна гігієна.- К.: Здоров'я, 1999. - 160 с.
Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків, 1999. – 392 с.
Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д2000). –К., 1997. – 121 с.
Додаткова:
Білявський Г.Я. Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. К.: Либідь, 1993. - С. 223-230.
Андрушків М.М., Баюн В.М. Показники смертності від гемобластозів у Рівненській області перед і після аварії на ЧАЕС. VIII Конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. Львів-Трускавець. - 2000р.- С.-68.
Бариляк І.Р, Ісаєва Г.В., Куцоконь Н.К., НеумержицькаЛ.В. Екогенетична оцінка території населених пунктів у 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС. VIII Конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. Львів-Трускавець. 2000р.-С.-70.
Бузунов В.О., Пирогова О.Я., Страпко Н.П. та ін. Епідеміологічні особливості формування здоров'я різних груп населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи -- VIII Конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. Львів-Трускавець. - 2000р.-С.-73-74.
Кириллов В.Ф., Книжников В.А., Коренков И.П. Радиационная гигиена. -М.: Медицина, 1988. - С. 261-273.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Визначення поняття радіаційного фону.
Природний радіаційний фон. Визначення.
Техногенно змінений природний радіаційний фон. Визначення.
Природна радіоактивність повітря, води, грунту, рослинного і тваринного світу і організму людини.
Фонове опромінення людини.
Рівні забруднення атомними електростанціями об'єктів довкілля.
Паливо, сповільнювач та теплоносій РБМК-1000.
Рівні забруднення води, повітря, грунту, харчових продуктів після аварії на ЧАЕС.
Першочергова програма санітарно – гігієнічних заходів після аварії на ЧАЕС.
Стохастичні та нестохастичні наслідки опромінення персоналу та населення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Допустимі рівні забруднення цезієм та стронцієм води і харчових продуктів.

Контрольні тести
Штучний радіаційний фон збільшує природний фон на ... %.
а) 0,1 - 0,2: б) 0,2 - 0,3; в) 0.3 - 0.4; г) 0,4 - 0,5; д) 0,5 - 0,6; е) 1,0 - 3,0.
Первинне космічне випромінювання складається з:
а) протонів; б) альфа-випромінювання; в) ядер атомів літію; г) ядер атомів берилію; д) гамма-випромінювання; е) бета-випромінювання.
Вторинне космічне випромінювання складається з:
а) електронів; б) нейтронів; в) мезонів; г) фотонів; д) ядер атомів урану;
е) ядер атомів плутонію.
Найбільше К40 знаходиться в :
а) м’язах; б) головному мозку; в) печінці; г) легенях; д) жировій тканині;
е) кістковій тканині.
Найбільше радію знаходиться в:
а) кістковій тканині; б) печінці; в) легенях; г) м'язах; д) нирках; е) яйниках.
В якості теплоносія в РМБК-1000 ЧАЕС використовується:
а) вода; б) дистильована вода; в) бідистильована вода; г) спирт; д) гліцерин;
е) повітря.
Дата аварії планетарного масштабу, що трапилася на ЧАЕС:
а) 26.04.86; б) 26.08.87; в) 16.04.88; г) 13.04.89; д) 26.10.90. е) 26.04.91.
Sr90 нагромаджується в таких органах:
а) печінці; б) м'язах; в) селезінці; г) щитоподібній залозі; д) шкірі; е) кістках.
Депо нагромадження І131:
а) печінка; б) селезінка; в) мязи; г) щитоподібна залоза; д) кістки; е) шкіра.
Потужність природного радіаційного фону в Україні становить (мкР/год);
а) 0,5 – 1,0; б) 1,0 - 5,0; в) 5,0 - 10,0; г) 10,0 - 15,0; д) 15,0 - 20,0; е) 4,0 – 20.
Основні радіонукліди, що забруднили грунт Чорнобильської зони в перші дні аварії:
а) йод; б) цезій; в) стронцій; г) барій; д) уран; е) родон.
Легкий ступінь променевої хвороби виникає при опроміненні дозами Зв:
а) 0,5-1,0; б) 1,0-1,5; в) 1,0-2,5; г) 2,5-4,0; д) 4,0-10,0; е) 100.
До соматичних патологій дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:
а) канцерогенез; б) лейкемія; в) тератогенез; г) імпотенція; д) гостра променева хвороба; е) хронічна променева хвороба.
До соматостохастичних патологій дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:
а) скорочення тривалості життя; б) безпліддя; в) тератогенез г) хромосомні аберації; д) катаракта; е) опіки шкіри.
Період піврозпаду стронцію - 90 становить (в роках):
а) 29,12; б) 30,0; в) 5,77; г) 18,3; д) 25,1; е) 7,03*108.
16. Студент має прилади: лічильник Гейгера, лічильник Ебера, апарат Кротова,
прилад Міщука, прилад Ебера. Який прилад він має використати для
визначення радіоактивності?
а)лічильник Гейгера; б)лічильник Ебера; в)прилад Ебера; г)прилад Міщука;
д)апарат Кротова.
17. На державних іспитах студент доводив екзаменатору, що найбільшим
проникненням в організм людини має альфа випромінювання. Вірною
відповіддю є:
а) гама-випромінювання; б) нейтронне випромінювання;
в) альфа-випромінювання; г)протонне випромінювання;
д) бета-випромінювання.
Контрольні задачі
Задача 1. На станцію швидкої допомоги доставлений пацієнт з множинними переломами кісток. З метою встановлення локалізації переломів проводилося рентгенологічне обстеження, в результаті якого хворий отримав дозу опромінення 100 мЗв. Чи допустиме повторне рентгенологічне обстеження?
Задача 2. В обласній лікарні хворому з доброякісною пухлиною проведено рентгенологічне обстеження, в результаті якого він отримав дозу опромінення 40 мЗв. В скільки разів ця доза більша за рекомендовані граничні рівні (РГР) медичного опромінення?
Задача 3. Хворому після радикального лікування злоякісної пухлини при періодичному обстеженні проводилося рентгенодіагностичне обстеження. Індивідуальний дозиметр показав, що доза опромінення становить 1мЗв. Яку дозу опромінення за поточний рік може отримати пацієнт при повторному обстеженні.
Задача 4. Студент, що приймає участь в медичній програмі при рентгенодіагностичному обстеженні отримав дозу опромінення 1мЗв. Чи можна йому рекомендувати в поточному році рентгенодіагностичне обстеження?
Задача 5. Внаслідок порушення техніки безпеки медична сестра радіологічного відділення лікарні на ділянку шкіри отримала еквівалентну дозу 2000 мЗв. Укажіть, у скільки разів отримана доза перевищує мінімум еквівалентної дози згідно нормативів, передбачених НРБУ-97.Д 2000.

Тема 4. Методи комплексної гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища. Вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.

Актуальність теми
Антропогенне забруднення навколишнього середовища призводить до зміни структури захворюваності та появи нових хвороб неінфекційної етіології. Дія негативних чинників навколишнього середовища може знижувати загальну резистентність організму і потому впливати на зростання різних видів захворюваності. Серед актуальних проблем, що вивчаються гігієнічною наукою і практикою, провідне значення має проблема оцінки з науково-гігієнічних позицій взаємозв’язку людини з чинниками навколишнього середовища. Вплив навколишнього середовища на біологічну систему організму має, як правило, складний характер і обумовлений одночасною дією фізичних, хімічних і біологічних чинників природного та антропогенного походження. Залежно від конкретних умов чинники навколишнього середовища можуть справляти на організм роздільну, комбіновану, комплексну та поєднану дії. Встановлення наявності і характеру зв’язку між рівнем здоров’я населення і факторами навколишнього середовища, зокрема, факторами ризику, є передумовою профілактики негативного впливу денатурованого довкілля на здоров’я населення.

Навчальні цілі
Знати методичні основи комплексної гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища.
Засвоїти
· методику комплексної оцінки стану навколишнього середовища та його вплив на здоров’я населення; методику обчислення інтегрального індексу здоров’я.
Вміти в санітарно-гігієнічних цілях досліджувати об’єкти навколишнього середовища, володіти основними методами гігієнічних досліджень, що використовуються з метою вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення, розраховувати основні статистичні показники.

Базові знання, вміння та навики
Знати визначення понять навколишнє середовище, внутрішнє середовище, зовнішнє середовище (гігієна, біологія, фізіологія). Здоров’я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища (гігієна, біологія). Методологічні і методичні основи та загальна схема вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення. Поняття про показник забруднення, сумарний показник забруднення, коефіцієнт комбінованої дії суміші, кратність перевищення гранично допустимого забруднення (гігієна).

Зміст теми
Зони спостереження, визначення поняття, методика вибору. Здоров’я населення, критерії, показники, що його характеризують. Методи вивчення стану здоров’я населення. Фактори ризику навколишнього середовища, їх вплив на формування здоров’я населення. Принципові схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. Методи виявлення впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення. Основні статистичні показники. Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища.

Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.223-253.
2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 118 - 138, 313, 385 - 412, 458 - 479.
3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены /Е.И. Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – 2-е изд. перераб. и доп. – К.: Вища шк., 2000. – С. 47 – 96, 131 – 153, 538-560.
4. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учебное пособие /Под ред. Е.И. Гончарука. – К.: КМИ, 1989. – С. 28-36, 47-70, 133-139, 175-202.

Ддаткова:
1. Современные проблемы экогигиены / М.П. Захарченко, Е.И. Гончарук, Н.Ф. Кошелев, Г.И. Сидоренко. – К.: Хрещатик, 1993. – Часть 1. – С.65-173; часть 2. – С. 99-126.
2. Тимченко Г.И., Сердюк А.М., Турос О.І. Гігієна довкілля: політика, практика, перспективи. – Київ. – 2000. – С. 26-49.

Матеріали для самоконтролю і контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Зони спостереження. Визначення поняття. Вимоги до вибору.
2. Поняття про епідеміологічний метод вивчення стану здоров(я населення та основні способи його реалізації.
3. Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища.
4. Фактори ризику навколишнього середовища, їх класифікація та вплив на формування здоров’я населення.
5. Поняття про принципові схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.
6. Схема гігієнічного дослідження типу: чинник – показник здоров’я.
7. Схема гігієнічного дослідження типу: чинник – комплекс показників здоров’я.
8. Схема гігієнічного дослідження типу: комплекс чинників – показник здоров’я.
9. Схема гігієнічного дослідження типу: комплекс чинників – комплекс показників здоров’я.
10. Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення.
11. Методи вивчення впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.

Контрольні тести
Комбінована дія на організм людини шкідливих факторів довкілля – це така дія при якій:
а) одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ довкілля; б) з одного середовища довкілля в організм людини надходить декілька забрудників; в) на організм людини впливають два або більше шкідливих факторів різної природи.
Комплексна дія на організм людини шкідливих факторів довкілля – це така дія при якій:
а) одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ довкілля; б) з одного середовища довкілля в організм людини надходить декілька забрудників; в) на організм людини впливають два або більше шкідливих факторів різної природи.
Поєднана дія на організм людини шкідливих факторів довкілля – це така дія при якій:
а) одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ довкілля; б) з одного середовища довкілля в організм людини надходить декілька забрудників; в) на організм людини впливають два або більше шкідливих факторів різної природи.
За допомогою епідеміологічного методу здійснюється:
а) санітарний опис досліджуваного чинника; б) поглиблене санітарне обстеження чинників навколишнього середовища; в) вивчення здоров’я людей, колективу, населення тощо; г) вивчення чинників навколишнього середовища; д) дослідження з обґрунтування гігієнічних нормативів.
До основних способів реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення належать:
а) санітарно-статистичний; б) медичного обстеження популяції; в) санітарний опис чинників навколишнього середовища; г) клінічне обстеження спеціально відібраних людей; д) натурного експерименту з участю волонтерів.
Методика вибору зон спостереження та визначення якісних і кількісних характеристик вибірки населення для вивчення здоров’я включає:
а) вибір території для проведення дослідження; б) визначення якісного складу населення, що вибирається для вивчення здоров’я; в) визначення мінімально необхідної кількості населення; г) проведення математико-статистичного аналізу; д) проведення натурного експерименту.
До групи факторів які використовуються при виборі території для проведення досліджень належать:
а) природно-кліматичні; б) біогеохімічні; в) соціально-економічні; г) соціально-гігієнічні; д) клінічні.
При інтегральній оцінці стану здоров’я популяції розподіл населення за групами здоров’я проводять на основі:
а) математико-статистичного аналізу; б) математичного моделювання; в) оцінки факторів ризику; г) якісного аналізу показників; д) узагальненого індексу здоров’я.
Назвіть інтегральний критерій оцінки якості атмосферного повітря:
а) ГДК; б) кратність перевищення ГДЗ; в) ГДС; г) кратність перевищення ГДС; д) ПЗ; ж) кратність перевищення ПЗ.
Назвіть коефіцієнт, який вводиться у формулу розрахунку сумарного показника забруднення, для речовин І класу небезпечності:
а) 0,8; б) 0,9; в) 1,0; г) 1,1; д) 1,5.

Тестові завдання
1. При вивченні ступеня впливу факторів навколишнього середовища на рівень здоров’я населення було встановлено, що коефіцієнт детермінації становить 8. Ступінь впливу факторів навколишнього середовища за значенням цього коефіцієнта оцінюється як:
А. Дуже слабкий
В. Слабкий
С. Помірний
D. Сильний
Е. Дуже сильний
2. За даними оцінки забруднення атмосферного повітря, показник сумарного забруднення перевищує ГДЗ у 2 рази. Назвіть ступінь небезпечності атмосферного повітря.
А. Безпечний
В. Слабко-небезпечний
С. Помірно небезпечний
D. Небезпечний
Е. Дуже небезпечний
3. При вивченні впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людей постало питання необхідності вивчення як показників здоров’я, так і якісної та кількісної характеристики основних хімічних речовин, які забруднюють довкілля. Який із способів реалізації епідеміологічного методу доцільно використати з даною метою?
А. Санітарно-статистичний
В. Медичного обстеження популяції
С. Клінічного спостереження за спеціально відібраними людьми
D. Натурного експерименту з участю волонтерів
Е. Санітарної експертизи
4. При гігієнічному дослідженні впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення було використано такі схеми: 1) фактор – показник здоров’я; 2) фактор – комплекс показників здоров’я; 3) комплекс факторів – показник здоров’я; 4) фактор – комплекс показників здоров’я; 5) інверсійний підхід. Яка із використаних схем є найбільш складна і перспективна?
А. 1
В. 2
С. 3
D. 4
Е. 5
5. За орієнтовною оцінкою рівня здоров’я населення міста Н. було встановлено, що загальна захворюваність (на 1000 чоловік населення) становить 2000, захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (на 100 працюючих) – 130 випадків, інвалідність (на 1000 чоловік населення) – 11 випадків, дитяча смертність – 26 , загальна смертність – 16 . Який рівень захворювання населення згідно наведеної шкали оцінки?
А. Дуже низький
В. Низький
С. Середній
D. Високий
Е. Дуже високий

Контрольні задачі.
1. За даними ситуаційних задач оцініть ступінь впливу факторів навколишнього середовища на рівень здоров’я населення, якщо коефіцієнт детермінації становить (%): а) 1; б) 3; в) 6; г) 13; д) 20.
2. За даними ситуаційної задачі дайте орієнтовну оцінку рівня здоров’я населення сільського населеного пункту, в якому первинна захворюваність (на 1000 чоловік населення) становить 400, захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (на 100 працюючих) – 110 днів, інвалідність (на 1000 чоловік населення) – 1 випадок, дитяча смертність – 2 , загальна смертність – 4 .

Тема 5. Природні та антропогенні катастрофи. Організація санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях
Актуальність теми
З другої половини ХХ століття збільшилася кількість надзвичайних ситуацій (НС), що супроводжуються несприятливим впливом на здоров’я людини або загибеллю людей. У районах надзвичайних ситуацій створюється складна санітарно-гігієнічна та епідемічна обстановка, що негативно впливає на здоров’я потерпілого населення і ліквідаторів наслідків НС. Обсяг і зміст санітарно-гігієнічних заходів залежить від багатьох умов, у т.ч. рівня, масштабів НС, стану аварійно-рятувальних формувань тощо.

Навчальні цілі
Знати класифікацію надзвичайних ситуацій, природні та антропогенні катастрофи в Україні та світі. Вміти опрацьовувати санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.

Базові знання, вміння та навички
Знати основні джерела, шляхи, масштаби забруднення навколишнього середовища, основні глобальні техногенні забруднювачі. Їхній вплив на організм. Знати приклади природних та антропогенних катастроф, їхні наслідки. Розуміти, що таке дезактивація, дегазація, дезінфекція.

Зміст теми
Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням, масштабами, швидкістю розвитку. Природні катастрофи, антропогенні катастрофи. Хімічні катастрофи, ядерні аварії. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Екологічні та медичні наслідки катастроф.
Міжнародні організаційні структури з ліквідації та медичного забезпечення наслідків катастрофи, національні формування для ліквідації НС в Україні. Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій. Зміст санітарного нагляду в осередку НС. Обґрунтування різночасових та аварійних ГДК для ліквідаторів надзвичайних ситуацій та населення.

Рекомендована література
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К: Здоров’я. – 2004. – С.
Зербіно Д.Д., Гжегоцький М.Р. Екологічні катастрофи у світі та в Україні. – Львів. – 2005. – 280 с.
Гігієна та екологія. Підручник /За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 591-664.
Військова гігієна з гігієною надзвичайних ситуацій. Підручник/ За ред. Пашка К.О. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 312 с.

Контрольні питання
Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
Класифікація НС за походженням, масштабами, швидкістю розвитку.
Природні катастрофи: повені, землетруси, зсуви, селі тощо, навести приклади, екологічні і медичні наслідки.
Техногенні катастрофи: хімічні катастрофи. Навести приклади, їхні наслідки.
Токсичні харчові катастрофи (хвороба Мінамата, ітай-ітай, хвороби Юшо (Японія), Ю-Генг (Тайвань) та інші.
Причини виникнення смогу (м. Лондон, Лос-Анджелес), парникового ефекту та озонової діри.
Чернівецька хімічна хвороба, основні синдроми.
Ядерні аварії та катастрофи. Медичні і екологічні наслідки аварії на ЧАЕС.
Соціальні надзвичайні ситуації.
Потенційно-небезпечні технічні об’єкти у Львівській області.
Міжнародні національні організаційні структури по ліквідації та медичному забезпеченню наслідків природних, техногенних, соціальних катастроф.
Соціально-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.
Поняття про різночасові максимально допустимі концентрації та аварійні ГДК.
Контрольні тести
До надзвичайних ситуацій природного походження належать: а) аварії; б)бурі; в) військові; г) землетруси; д) епідемії.
2. До надзвичайних ситуацій антропогенного (техногенного) походження належать: а) аварії; б) неврожаї; в) епідемії; г) тероризм; д) промислові аварії.
3. Смог Лондонського типу називають: а) чорний смог; б) білий смог; в) сухий смог; г) нефос; д) фотохімічний туман.
4. У 1976 р. у м. Севезо (Італія) на хімічному заводі виникла аварія, внаслідок чого стався викид в атмосферу: а) синільної кислоти; б) хлору; в) аміаку; г) тетрахлордибензодіоксину; д) метилізоціонату.
5. Хвороба Мінамата виникла внаслідок отруєння: а) свинцем; б) кадмієм; в) ртуттю; г) метилртуттю; д)полі хлорованими дифенілами.
6. Хронічне отруєння кадмієм, що надходить із харчовими продуктами, передусім рисом називають: а) хвороба Мінамата; б) хвороба Кешана; в) хвороба ітай-ітай; г) хвороба Юшо; д) хвороба Прасада.
7. Назвіть, які групи ефектів може викликати іонізуюче випромінювання:
а) генетичні; б) детерміністичні ефекти; в) катаракта кришталика ока; г) стохастичні; д) ймовірні.

Тема 6. Організація і проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій
Актуальність теми
Збереження високого рівня працездатності особового складу цивільних формувань та населення при дії шкідливих та небезпечних факторів, що супроводжують працю в екстремальних ситуаціях можливо лише при гігієнічному регламентуванні умов праці та нормуванні шкідливих факторів, які характеризують діяльність цих контингентів.
Навчальні цілі
Знати гігієнічну характеристику умов праці при надзвичайних ситуаціях та ліквідації наслідків катастроф, гігієнічні вимоги щодо переміщення особового складу цивільних формувань та населення маршем пішки і транспортом.
Вміти провести гігієнічні заходи з попередження шкідливого впливу виробничих шкідливостей на здоров’я особового складу цивільних формувань та населення, вміти використовувати індивідуальні засоби захисту, розробити комплекс заходів для медичного забезпечення при переміщенні особового складу цивільних формувань та населення.
Базові знання, вміння та навики
Знати класифікацію виробничих шкідливостей, поняття про шкідливі та небезпечні фактори, класифікацію умов праці, шляхи надходження токсичних речовин в організм та гігієнічну оцінку електромагнітного поля радіочастот (загальна гігієна).
Зміст теми
Організація та порядок проведення санітарного нагляду та медичного контролю за умовами праці. Гігієнічні заходи для захисту особового складу цивільних формувань при роботі з отруйними токсичними речовинами (ОТР).
Шкідливі і небезпечні фактори при надзвичайних ситуаціях, їх вплив на здоров’я і працездатність особового складу цивільних формувань та населення.
Гігієнічна оцінка засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), заходи для зниження негативної дії ЗІЗ на організм, обов’язки посадових осіб в організації переміщення особового складу цивільних формувань та населення. Особливості маршу уночі, маршу в горах, а також в умовах високої та низької температури. Гігієнічне забезпечення перевезення особового складу цивільних формувань автомобільним, залізничним, водним та авіаційним транспортом.
Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.642-657.
Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С.197 – 278.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 688-696.
Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/ За ред. І.І.Даценко.- Львів: Світ, 2001.- С.449-452.

Додаткова:
Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от оружия массового поражения.-Ташкент: Медицина.1973.- С.231-254.
Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология.- М.: Медицина, 1988. – С.118-172.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України // Військові статути Збройних Сил України.-Київ: Воєнне видавництво України "Варта", 2000.-С. 108-110, 112-116, 159-170.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
Шкідливі і небезпечні фактори при надзвичайних ситуаціях, їх вплив на здоров’я і працездатність особового складу цивільних формувань та населення.
Гігієнічна характеристика основних факторів, що визначають умови праці при надзвичайних ситуаціях.
Гігієнічні особливості праці медичних працівників та рятувальників при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Особливості роботи особового складу цивільних формувань із засобами індивідуального захисту.
Забруднення повітря шкідливими газами, їх вплив на організм людини. Аварійні ГДК.
Групи заходів профілактики ураження ОТР. Система медичного контролю за станом здоров’я осіб, що контактують з ОТР.
Способи переміщення особового складу цивільних формувань та населення.
Групи гігієнічних заходів для організації переміщення особового складу цивільних формувань та населення.
Особливості гігієнічного забезпечення перевезення особового складу цивільних формувань та населення автомобільним, водним та авіаційним транспортом.
Особливості маршу уночі, маршу гірською місцевістю, а також в умовах високої та низької температури повітря.
Психоемоційне напруження та стрес, їх подолання.
Показники втомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.
Контрольні тести
1. Якому виду вентиляції надається перевага при роботі з ОТР:
а) місцевій припливній; б) місцевій витяжній; в) загальній припливній; г)загальній витяжній; д) загальній припливно-витяжній.
2. Найбільш радикальним методом запобігання впливу ОТР на організм людини є:
а) ізоляція ОТР від зовнішнього середовища; б) використання засобів індивідуального захисту; в) контроль за вмістом ОТР в повітрі; г) загальна витяжна вентиляція; д) місцева витяжна вентиляція.
3. Добова норма водопостачання особового складу при перевезенні морем становить не менше, л:
а) 3; б) 5; в) 10; г) 15; д) 20.
Найбільшу небезпеку для здоров’я при автомобільному перевезенні особового складу цивільних формувань та населення становить:
а) сонячна радіація; б) шум; в) трясіння; г) запиленість повітря; д) відпрацьовані гази.
Контрольні задачі
Дайте гігієнічну оцінку ситуації за умовами задачі:
Через 3 доби після роботи в автопарку у військовослужбовця розвинувся галюцинаторний психоз, який супроводжувався гіпотонією, гіпотермією та брадикардією.

Тема 7. Здоровий спосіб життя та особиста гігієна. Фізична культура і основи загартовування. Профілактика алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, тютюнопаління. Гігієнічна оцінка лазень

Актуальність теми
Здоровий спосіб життя людини – це комплекс біологічно та соціально цілеспрямованих методів і засобів життєдіяльності, які відповідають потребам і можливостям людини і яких вона свідомо дотримується з метою забезпечення формування, збереження та зміцнення здоров’я, здатності до продовження роду і досягнення активного довголіття.

Навчальні цілі
Знати гігієнічне значення та основні принципи здорового способу життя та особистої гігієни.
Знати шкідливі та небезпечні наслідки зловживання наркотиками, алкоголем, тютюнопалінням.
Вміти дотримуватись принципів та правил особистої гігієни, впроваджувати основи здорового способу життя, методи і засоби особистої гігієни та загартовування організму.
Засвоїти основи особистої гігієни, методи і засоби загартовування організму, впроваджувати їх у практику лікарської діяльності серед організованих контенгентів, окремих груп людей та сімей.

Базові знання, вміння та навички
Знати анатомічні особливості і фізіологічні функції шкіри (нормальна анатомія, фізіологія) механізм впливу температури, вологості, швидкості руху повітря на організм людини та шляхи тепловіддачі організму (загальна гігієна).

Зміст теми
Значення особистої гігієни для здоров’я людини. Методи і засоби здорового способу життя. Поняття про активний і пасивний відпочинок. Гігієна сну. Гігієна тіла (шкіри, волосся). Гігієна ротової порожнини. Гігієна взуття. Вимоги до взуття різних вікових груп. Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії. Загартовування. Визначення поняття. Принципи, методи та режим загартовування. Лазні як засоби підтримання чистоти та стимуляції фізіологічних функцій шкіри. Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя, їх профілактика.

Рекомендована література
Основна:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 536-545.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С.608-638.
Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гончарука., Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г. Гончарука. - К.: Вища школа, 1995.- С. 479-493.

Додаткова:
Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Л.: “Афіша”, 2000. – с. 133-171,174-181, 189-194.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 1999.- С. 659-688.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Здоровий спосіб життя. Визначення, зміст.
Методи і засоби здорового способу життя.
Поняття про активний і пасивний відпочинок.
Гігієна сну.
Гігієна тіла (шкіри, волосся).
Гігієна ротової порожнини.
Гігієна взуття. Вимоги до взуття різних вікових груп.
Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії.
Загартовування. Визначення поняття. Принципи, методи та режим загартовування.
Засоби підтримання частоти тіла – душі, лазні, сауни, вимоги до їх обладнання і експлуатації.
Лазні як засоби підтримання чистоти та стимуляції фізіологічних функцій шкіри.
Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя , їх профілактика.

Контрольні тести:
До суб’єктивних методів і засобів здорового способу життя відносяться:
а) дотримання режиму праці і відпочинку; б) режиму харчування;
в) регулярне підтримування чистоти тіла; г) регулярні заняття фізичною культурою; д) загартовування; е) матеріальне забезпечення особистості.
До об’єктивних методів і засобів здорового способу життя відносяться:
а) матеріальне забезпечення особистості; б) забезпечення холодним і гарячим водопостачанням; в) повноцінність, збалансованість харчування; г) режим харчування; д) відповідність гігієнічним вимогам, напруженості праці, факторів виробничого середовища; е) рівень культури особистості.
Вкажіть компоненти фізичної культури: а) біг; б) ранкова гімнастика; в) плавання; г) спортивні ігри; д) баскетбол; е) волейбол; є) стрільба з лука; ж) ходьба.
Фізичні вправи впливають на: а) кору головного мозку та підкоркові центри; б) викликають відчуття бадьорості; в) стимулюють розвиток мускульної системи організму; г) підвищення психоемоційної стійкості; д) матеріальне забезпечення особистості; е) житлові умови.
Які види загартовування водою є найбільш ефективні:
а) душ; б) обливання; в) обтирання; г) купання; д) обливання ніг.
Основні загартовуючі чинники: а) повітря; б) вода; в) сонячне випромінюваня; г) режим харчування; д) ранкова гігієнічна гімнастика.
Вкажіть основні принципи загартовування: а) поступовість; б) систематичність; в) комплексність; г) індивідуальний режим д) темперамент.
Повітряні ванни (аеротерапія) поділяються на:
а) теплові; б) прохолодні в) індиферентні г) холодні; д) гарячі.
Лазні, якого типу найбільш відповідають гігієнічним вимогам:
а) туалетні; б) пропускні; в) змішаного типу; г) душові.
У взутті з якою висотою каблука (см) навантаження розподіляється рівномірно між переднім і задніми відділами стопи?
а) 1-2; б) 2-3; в) 3-4; г) 5-6; д) 6-8; е) 8-10.
Root EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native

Приложенные файлы

  • doc 18213581
    Размер файла: 709 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий