NE_1_1lektsiya

НЕ 1.1. Наукові основи економічного аналізу
1.Економічний аналіз і теорія пізнання.
2.Економічний аналіз та основні принципи діалектики
3.Зв’язок економічного аналізу з іншими суміжними науками.
4.Основні принципи економічного аналізу

1.Економічний аналіз і теорія пізнання.
Аналіз (від грец. – analуsis) – означає розчленування, розподіл досліджуваного об’єкта на частини, елементи, на внутрішньо притаманні цьому об’єкту складові частини
У вузькому розумінні аналіз означає розчленування, розкладання досліджуваного об’єкта на складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого.
У широкому розумінні аналіз – це спосіб пізнання досліджуваних об’єктів, який базується на розчленуванні цілого на складові частини і вивченні їх у всьому різноманітті зв’язків і взаємозалежностей.
Аналіз економічних явищ та процесів – це спосіб пізнання, який базується на абстрактно-розумовому розчленуванні цих явищ на складові частини з допомогою логічних висновків та моделювання.
Розчленування загального явища на його складові частини уможливлює вивчення окремих сторін цього явища, але не створює цілісного уявлення про взаємодію цих частин. Тому після розподілу досліджуваного об’єкта на складові частини та їх глибокої деталізації, руйнується його цілісність (не можна в повній мірі характеризувати об’єкт), необхідно відновити єдність досліджуваного явища.
Аналіз - це початковий етап дослідження, який зводиться до поділу в думці цілого і взагалі складного явища на його складові більш прості елементарні частини і виділення окремих сторін, властивостей, зв’язків. Однак аналіз не створює цілісного уявлення про їх взаємодію, залишається незрозумілим місце частин у складі цілого. Тому аналіз не є кінцевою метою наукового дослідження, яке має відтворити ціле, зрозуміти його внутрішню структуру, характер його функціонування, закони розвитку. Ця мета досягається за допомогою зворотного процесу абстрактного дослідження –синтезу.
Синтез (від грец. – sintesis) – об’єднання раніше розчленованих частин, елементів досліджуваного об’єкта у єдине ціле.
Перехід від аналізу фактів до теоретичного синтезу здійснюється з допомогою таких методів як індукція і дедукція.
Індукція – це метод дослідження, що дозволяє здійснити перехід від знання окремих фактів до знання загального, яке відображає закони або інший суттєвий і необхідний зв'язок. В реальному пізнанні індукція завжди виступає в єдності з дедукцією, органічно пов’язана з нею.
Дедукція – це метод дослідження, що дозволяє здійснити рух думки від загального до часткового, виділення із загальних положень наслідків більш часткового характеру. За допомогою цього методу окреме (частина) пізнається на основі знання загальних закономірностей.
Економічний аналіз - це абстрактно-логічний спосіб пізнання, який забезпечує системне, комплексне, органічно взаємозв’язане дослідження економічних явищ і процесів з метою об’єктивної оцінки результатів господарської діяльності, діагностики ознак невідповідності регламентованому рівню, пошуку нових можливостей у досягненні мети, забезпечення необхідної інформації для вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.
Теорія пізнання є методологічною основою всіх галузей науки. Вона визначає сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу.
Процес пізнання має два ступені: чуттєве (відчуття, сприйняття, пам’ять, уявлення) пізнання і раціональне (поняття, судження, умовивід).
Найефективнішим способом пізнання навколишньої дійсності є наука. Будь-яка наука - це сфера людської діяльності, де відбувається вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність, в яку науки – в міру свого розвитку – проникають все більш глибоко і широко. Потрібно звернути увагу на те, що система знань, які продукує наука, ґрунтується на теорії наукового пізнання, яка вивчає можливості та закономірності через дослідження об’єктивної реальності: від відчуття, сприйняття, уявлення, почуття, судження, реальної дійсності до передбачення тенденцій розвитку дійсності і здатності її змінюватися.
З метою глибокого пізнання економіки економічний аналіз вивчає її діалектично, у взаємозв’язках, у причинно-наслідковій підпорядкованості явищ і процесів.
Сучасна наукова теорія пізнання ґрунтується на таких основоположних принципах: об’єктивності, пізнаваності, діалектики, критерієм істини пізнання є практика. З’ясуйте їх сутність.
Пізнання – специфічна діяльність людини по вивченню суттєвих рис, властивостей, зв’язків предметів і явищ об’єктивної дійсності, в результаті якої одержуються їх адекватні відображення – знання.
Процес пізнання у гносеології осмислюється через категорії «суб’єкт» та «об’єкт».
Процес пізнання здійснюється за класичною формулою: споглядання – наукова абстракція – формування нових практичних пропозицій і умовиводів.
Споглядання – початковий етап процесу пізнання. Йому властиве відображення об’єкта дослідження в наочній формі, присутність безпосереднього (без проміжних ланок) зв’язку людини з дійсністю, відображення переважно зовнішніх сторін та зв’язків, початок занурення у внутрішні закономірності та зв’язки на основі первинного узагальнення даних.
На стадії споглядання відбувається спостереження за господарськими процесами (об’єктами дослідження), збір інформації, яка є базою для абстрактного наукового узагальнення. При цьому дуже важливо, щоб система інформації адекватно відображала досліджуваний об’єкт, не включала лишніх і дублюючих один одного показників.
Абстрагування сприяє проникненню пізнання у сутність явищ, процесів, руху пізнання від явищ до сутності, обґрунтовує цілісну рухому дійсність. Саме це й забезпечує більш глибоке вивчення окремих сторін предмета, і тим самим проникнення в їхню сутність. На стадії абстрактних узагальнень можлива багатоваріантність теоретичних суджень і умовиводів. Чим більше таких суджень, тим більша ймовірність вибору оптимального рішення. Абстрактне мислення, яке ґрунтується на об’єктивних даних, що пройшли логічну обробку, розкриває глибинний зміст досліджуваних явищ, виявляє певні закономірності їх розвитку. Це дозволяє перейти до побудови практичних пропозицій, спрямованих на вдосконалення практики. Запам’ятайте, що логіка аналітичного дослідження – це метод, за допомогою якого здійснюється перехід від абстрактного до конкретного, до перетворення (якщо це необхідно) положень теорії у практичні дії.
Потрібно звернути увагу на те, що практика і пізнання – дві взаємопов’язані сторони єдиного історичного процесу, але вирішальну роль тут відіграє практична діяльність.
Лише практика, виконуючи свої функції в процесі наукового пізнання (рис. 1.1.1) може остаточно доказати істинність тих або інших знань. На пильну увагу заслуговує усвідомлення основних функцій практики в процесі наукового пізнання. Тому студенти повинні детально їх розглянути.


























Рис. 1.1.1. Основні функції практики в процесі наукового пізнання

Для пізнання, осмислення дійсності в процесі економічного аналізу використовуються найважливіші категорії діалектики (рух, простір і час, буття, якість, кількість, одиничне, загальне, сутність, явище, зміст, форма, система, структура, причина, наслідок, випадковість, дійсність, можливість).

2. Економічний аналіз і принципи діалектики
Закони діалектики – загальні форми суттєвого зв’язку в процесі розвитку, які виконують важливу методологічну функцію в побудові теорії. Вони (закони) власне, формують предмет теорії як спосіб зв’язку між категоріями, що є фундаментальними поняттями, які відображають різноманітні аспекти процеси розвитку.
У розробці теорії економічного аналізу особливо важливе значення має закон єдності і боротьби протилежностей, оскільки він вирішує питання про джерела і рушійні сили виникнення, становлення, розвитку і зникнення об’єктів і появи на їх місці інших. Дослідження тенденцій кожного із явищ, процесів як єдності і боротьби протилежностей означає, що кожен об’єкт дослідження – це єдність протилежностей, суттєві риси якої (такої єдності) – це взаємозумовленість і взаємопроникненість протилежних сторін, властивостей, тенденцій (стійкості і змінності, позитивного і негативного, того, що відмирає і того, що народжується).
Вивчаючи розглядувану тему, необхідно добре зрозуміти, як механізм перетворень, що відбуваються у рухливому бутті, розкривається через закон переходу кількісних змін у якісні, який має важливе значення в методології економічного аналізу. Основний зміст цього закону: накопичення кількісних змін у будь-якому об’єкті з необхідністю приводить до якісних змін, які відбуваються стрибкоподібно, а новий якісний стан, у свою чергу, викликає зворотний вплив на протікання відповідних кількісних змін.
Зверніть увагу на те, що кількісні зміни в тому чи іншому об’єкті – це зміни, що відбуваються в протилежних сторонах об’єкта, відображаються зовнішнім формальним взаємовідношенням предметів і їх частин, властивостей і зв’язків, які виражаються числом, величиною, обсягом, множиною інших вимірників ступеня прояву тих чи інших властивостей.
Необхідно пам’ятати, що кількісні зміни не впливають на сутність об’єкта лише до певної межі, за нею кількісні зміни призводять до якісних. Якісні перетворення відбуваються стрибкоподібно, що є також вираженням єдності перервності і безперервності. Швидкість перетворень однієї якості на іншу залежить від характеру суперечностей, що визначають суть даного об’єкта та від умов, в яких відбуваються перетворення. Категорії кількість і якість мають розглядатися в діалектичній єдності, в постійному переході кількості в нову якість і нової якості в нову кількість.
Студенти мають знати, як на методологію економічного аналізу має вплив і закон заперечення заперечення, який характеризує загальний напрям розвитку, взаємозв’язок етапів та їх послідовність, тенденцію і форму.
Варто також чітко зрозуміти, що процес пізнання – це постійний сумнів в істинності пізнаного, постійне заперечення встановлених істин, постійне сходження до нових висот. Аналітику не так важливо виявити кількість ступенів і заперечень, як встановити тенденцію розвитку, охопити процес у цілому, звести все в систему, у рамках якої все відбувається. При запереченні заперечення відбувається не просте повторення, а «немов повернення до старого», але вже на більш високому ступені розвитку, повернення деяких властивостей, сторін, рис, але у перетвореному вигляді і функціонуванні у новій цілісності і новій якості.

3.Зв’язок економічного аналізу з іншими суміжними науками
Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, виступає діалектика.
Економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами. Позиція економічного аналізу серед економічних наук представлена на рис. 3.1.
Економічний аналіз тісно пов'язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.
Аналіз і політична економія. Політична економія – наука загальнометодологічна, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний напрям розвитку того чи іншого господарства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії.
Базис, яким є політична економія, озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, собівартість та ін. Користуючись теоретичними визначеннями, можна кількісно виразити ці показники і проводити їх аналіз, встановлювати відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.
Численні аналітичні дослідження нагромаджують дані про вияв тих або інших економічних законів.
Економічний аналіз і економічна теорія. Теоретичною і методологічною основою економічного аналізу є економ теорія, що вивчає загальні закони розвитку народного господарства. Грунтуючись на цих законах, економічний аналіз досліджує розвиток економіки окремих підприємств та об'єднань, а також галузі народного господарства. При цьому він спирається на категорії економічної теорії, розглядає, чи відповідає розвиток економіки окремих підприємств та об'єднань вимогам основних економічних законів економічної теорії і завданням, які поставив уряд країни перед даною галуззю народного господарства.












Рис. 3.1. Місце економічного аналізу в системі економічних наук
(3 осн. літ. с.14)
Чітке, однозначне, змістовне тлумачення положень і категорій економічної теорії є передумовою становлення науки економічного аналізу, достатньо інтегрованого в системі економічних наук.
Економічний аналіз і бухгалтерський облік. Тісний зв'язок існує між економічним аналізом та бухгалтерським обліком. Цей зв'язок має подвійний характер. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків ( до 70% всієї економічної інформації для аналізу отримують у системі бухгалтерського обліку). Використання даних бухгалтерського обліку додає аналітичним висновкам документальну обґрунтованість. Разом із тим вимоги аналізу враховуються при розробці системи показників, що піддягають обліку, форм звітності і первинних документів.
Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність. З другого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи інакше переадресовуються бухгалтерському обліку.
Зв'язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком полягає також у широкому застосуванні в процесі аналізу бухгалтерських прийомів дослідження. Насамперед мова йде про використання в економічному аналізі балансового та сальдового прийомів.
Економічний аналіз й аудит. Аудит також пов'язаний з економічним аналізом. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності і повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в плані, балансі, звіті про фінансові результати та іншій звітності внутрішнього характеру, служать інформаційною базою, пристосованою до вимог і цілей аудиту.
Економічний аналіз фінансового становища, аналіз платоспроможності й фінансової стійкості, ліквідності балансу, інших фінансових показників підприємств різних форм власності – кінцева мета аудиту.
Результати економічного аналізу узагальнюються, опрацьовуються заходи для поліпшення стану економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво. Узагальнення аналітичних результатів є найважливішим етапом аналізу, необхідним для аудиторських висновків.
Економічний аналіз і статистика. Між економічним аналізом і статистикою існує тісний зв'язок, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, форми і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, установлення відхилень, які потребуватимуть з’ясування причин їх виникнення. Статистична інформація не лише виражає динаміку змін економічних явищ і процесів, а й допомагає визначити тенденції та закономірності змін, виявити специфіку прояву певних явищ у різних економічних умовах, що дає змогу розширити зону якісної оцінки та виконувати вибіркові аналітичні оцінки.
Статистика розробляє і теоретично вдосконалює правила і можливості застосування тих чи інших прийомів (метод аналітичних групувань, індексний метод, прийоми кореляції) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови.
Виконання аналітичних розрахунків і побудова аналітичних таблиць вимагають знання статистичної методології - вибіркових спостережень, середніх і відносних показників, індексів, прийомів побудови таблиць і графіків і т. ін. Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.
Економічний аналіз і фінансово-кредитні дисципліни. Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв'язок з економічним аналізом. Цей зв'язок полягає у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. Аналіз фінансового стану і оцінка виконання фінансового плану базується на діючих принципах фінансового планування, формування власних і позикових засобів. Не знаючи діючого порядку розподілу прибутку, кредитування, неможливо кваліфіковано проводити аналіз. За умов ринку цей зв'язок є необхідним.
Аналіз і планування. Аналіз є базою планування, засобом оцінки виконання плану, основою багатоваріантного планування та обґрунтування планових рішень, оцінки доцільності вибраної стратегії і контролю досягнення визначених цілей. У свою чергу розвиток планування, необхідність розробки планів, спрямованих на розвиток підприємства в умовах невизначеності й динамізму зовнішніх факторів потребують розширення аспектів, питань і напрямків аналітичних досліджень.
Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розроблення прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, а й в організації їх виконання.
На стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення недоліків і причин їх виникнення.
Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління. Планові показники - це критерії оцінки роботи підприємства.
Економічний аналіз і маркетинг. Перехід до ринкових відносин господарюючих суб’єктів зумовив маркетинговий аспект їхньої діяльності, що виражається: у формуванні стилю мислення керівника з пріоритетною орієнтацією на запит споживача; у підтримці конкурентоспроможних позицій та досягненні монопольного становища; у максимальному використанні сприятливих умов участі на ринку тощо. Це зумовлює розширення сфери аналітичних досліджень, зміну їх цільової орієнтації, трансформацію загальної моделі комплексного економічного аналізу. Маркетингова діяльність передбачає розв’язок цілої низки аналітичних завдань, пов’язаних з: дослідженням ємкості ринку, його кон’юнктури, ступенем конкурентності та станом урегульованості і т. п.
Розробка маркетингових програм і їх реалізація пов’язані з відповідними економічними розрахунками та передбачає аналіз за такими напрямами: аналіз впливу на економіку підприємства зовнішнього і внутрішнього середовища; аналіз кон'юнктури; аналіз покупців і споживачів; аналіз конкурентів; аналіз ринкових цін і формування власної цінової політики; аналіз кінцевих фінансових результатів.
Аналіз і наукова теорія управління. Всі управлінські рішення повинні бути обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Вибір найкращого варіанта здійснюється за допомогою економіко-математичного моделювання і системного аналізу. Прийняттю рішень повинно передувати проведення економічного аналізу різних управлінських варіантів.
Економічний аналіз і контролінг. Мета контролінгу – забезпечити конструктивне управління у досягненні тактичних і стратегічних цілей діяльності. Економічний аналіз є елементом контролінгу, виконуючи функцію оцінки відповідності фактичного стану об’єкта до визначених параметрів його поведінки. При позитивному стані системи забезпечується підтримка у продовженні роботи, а при її збуренні – визначається стан проблеми, механізм її розв’язання та проектуються нові стандарти поведінки.
Економічний аналіз та ревізія і контроль. Безпосередньо пов'язана з економічним аналізом така економічна дисципліна, як ревізія і контроль. Цей зв'язок зворотний. З одного боку, в процесі економічного аналізу використовують матеріали документальних ревізій і деякі специфічні методи ревізій та контролю. З іншого боку, одержані аналітичні результати ревізори застосовують з метою недопущення в майбутньому виявлених недоліків.
Для проведення ефективного економічного аналізу на підприємстві необхідною є відповідна техніко-економічна інформація. Ця інформація повинна бути не тільки відображеною в документах, але і певним чином організованою. Для розробки і підготовки аналітичних даних у теорії економічного аналізу використовуються досягнення теорії інформації.
Підприємства є факторними системами, тому що характеризуються кінцевим числом техніко-економічних показників. Для моделювання таких систем у теорії економічного аналізу використовуються факторні моделі і детерміновані та стохастичні моделі дослідження операцій, що припускають зв'язок ТЕА з теорією масового обслуговування, теорією транспортних потоків, теорією ігор, теорією статистичних рішень і іншими.
Для рішення стохастичних задач у теорії економічного аналізу використовується апарат теорії ймовірностей і математичної статистики.
Аналіз господарської діяльності тісно зв'язаний і з іншими економічними науками, а також з математикою, правовими дисциплінами та соціологією. Він використовує встановлені цими науками положення і їх науковий апарат для вивчення господарської діяльності об'єктів, що аналізуються, об'єктивної її оцінки і визначення можливостей подальшого розвитку.
Досить важко знайти науки, з якими б не була пов'язаною теорія економічного аналізу і це все незважаючи на те, що вона є молодою наукою.


4.Основні принципи економічного аналізу
Принцип - це те, на чому ґрунтується наука (це її начало, основа). Докладно розгляньте сутність таких основних принципів: науковості, системності, комплексності, головної ланки, практичної корисності, дієвості, оперативності, рейтингової оцінки, об’єктивності й ефективності.
Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу повинна базуватися на положеннях діалектики та економічної теорії. Аналіз повинен проводитися з урахуванням вимог об’єктивних економічних законів. Цей принцип реалізується шляхом удосконалення теорії аналізу і галузевих методик, широкого впровадження сучасних економіко-математичних методів та ЕОМ.
Принцип об’єктивності передбачає дослід-ження реальних економічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків, використовуючи достовірну перевірену інформацію. Дані аналізу повинні бути документально підтвердженими, точно відображати майновий стан, результати діяльності та резерви. Усі висновки повинні обгрунтовуватися аналітичними розрахунками.
Принцип системності та комплексності вимагає вивчати кожен об’єкт як сукупність взаємопов’язаних та взаємопідпорядкованих елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Усі сторони господарської діяльності повинні розглядатися не ізольовано, а у взаємозв’язку. Економіка підприємства повинна аналізуватися як цілісна система. Це забезпечує глибину пізнання. Системно мають розглядатися всі стадії, явища, показники діяльності аналізованого об’єкта в їх взаємозалежності.
Принцип оперативності означає швидкість і чіткість проведення аналізу, прийняття управлінських рішень та їх виконання. Оперативність аналізу полягає у своєчасному виявленні та попередженні причин негативних явищ, закріпленні та посиленні дії позитивних. Таким чином досягається можливість покращання роботи підприємства.
Дієвість аналізу проявляється в активному впливі на хід виробництва та його результати. Шляхом аналізу повинні своєчасно виявлятися недоліки та прорахунки. Інформація про це повинна надаватися керівництву підприємства для використання матеріалів аналізу при розробці конкретних заходів, обгрунтуванні та коригуванні програм або планів розвитку.
Принцип ефективності аналізу означає, що затрати на виконання аналітичних робіт повинні давати у багато разів більший ефект.
Саме такими вимогами слід керуватися при проведенні аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні.









13PAGE 15


13PAGE 14115



Джерело пізнання. Всі знання викликані до життя головним чином її потребами

Мета наукового пізнання.
Пізнання здійснюється для того, щоб спрямовувати і відповідним чином тією чи іншою мірою регулювати діяльність людей. Наукові знання (як і всі інші його форми) повертаються назад до практики і суттєво впливають на її розвиток

Основа наукового пізнання (рушійна сила).
Весь процес пізнання, починаючи від елементарних відчуттів і закінчуючи самими абстрактними теоріями, зумовлюється в кінцевому завданнями і потребами практики. Вона ставить перед пізнанням проблеми і вимагає їх вирішення

Вирішальний критерій істини наукового знання.
Перевірка знання «на істину» практикою (в тій чи іншій формі) не якийсь одноразовий акт, це процес. Вона носить історичний, діалектичний характер, тобто критерій практики одночасно як визначений, так і невизначений, абсолютний і відносний

ПРАКТИКА

Фундаментальні економічні науки:
- макроекономіка
- мікроекономіка




Галузеві економічні науки:
- економіка країн
- економіка галузей
- економіка підприємств та ін.

Спеціальні економічні науки:
фінанси
кредит
маркетинг
економіка природокористування та ін.


Економічні науки

Прикладні економічні науки:
- облік
- статистика
- аудит
- економічний аналіз та ін.



Основной шрифт

Приложенные файлы

  • doc 18152897
    Размер файла: 93 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий