Okh_ti_Batyushki_33_Kursach_2




Зміст
TOC \o "1-3" \h \z \u ВСТУП PAGEREF _Toc450661747 \h 51 ЕКОЛОГІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ПРОМИСЛОВОЇ ЗОНИ МІСТА PAGEREF _Toc450661748 \h 71.1 Фізико-географічна характеристика району та майданчика дослідження PAGEREF _Toc450661749 \h 82 ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, КОНТРОЛЮ ЗАБРУДНЕНЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ PAGEREF _Toc450661750 \h 112.1 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря PAGEREF _Toc450661751 \h 112.2 Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері PAGEREF _Toc450661752 \h 172.3 Встановлення категорії небезпечності підприємства та уточнення розмірів санітарно-захисної зони PAGEREF _Toc450661753 \h 282.4 Визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітря PAGEREF _Toc450661754 \h 312.5 Визначення речовин, які підлягають контролю PAGEREF _Toc450661755 \h 343 ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ PAGEREF _Toc450661756 \h 35ВИСНОВОК PAGEREF _Toc450661757 \h 39СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ PAGEREF _Toc450661758 \h 41
Змн.
Арк..
№ Докум.
Підпис.
Дата
Арк.
4
14 КР.5.04010602 016 ПЗ
Розроб.
Хоменко С. Г.
Перевір.
Тараненко О.О.
Н.Конт.
Затверд.
Літ.
Аркушів
МХПК Полт НТУ

ВСТУП
Атмосфера - це повітряна оболонка, яка оточує Землю і пов’язана з нею силою тяжінняЗмн.Змн.
Арк.Арк.
№ докум.№ докум.
Підпис
ДатаДатаАрк.
5
14 КР.5.04010602 016ПЗ
14 ТП.5.04010602 016ПЗ
. Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує кілька основних функцій і бере участь у добовому обертанні й річному русі нашої планети, захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів, регулює сезонні й добові коливання температури (якби на Землі не існувало атмосфери, то добові коливання температури досягали б ± 200°С), є носієм тепла й вологи, є депо газів, які беруть участь у фотосинтезі й забезпечують дихання, зумовлює низку складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо)
Повітря насичене багатьма газами, які потрапляють в атмосферу з великої кількості заводів, автомобілів і призводять до різних наслідків, такі як: кислотні дощі, смог, глобальне потепління і інші. Забрудненням повітря називають один з основних типів антропогенного забруднення. Його дія полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих часточок і біологічних матеріалів, здатних завдати шкоду людини або іншим живим організмам. Часто забруднюючий ефект діє непрямим чином і проявляється лише з часом. Прикладом цього є порушення озонового шару, який з часом впливає на більшість земних екосистем.
Мета цієї курсової роботи полягає у визначенні впливу підприємства з виробництва запірної арматури на стан атмосферного повітря та розробці заходи для запобігання перевищення ГДК речовин у викидах підприємства.

1 ЕКОЛЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
6
14 КР.5.04010602 016ПЗ
ОГІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ПРОМИСЛОВОЇ ЗОНИ МІСТАВихідні дані: область ‒ Полтавська, м. Миргород; площа: 2,9 тис. км2; кількість населення: 42,4 тис. осіб; площа басейну ‒ 34,2 км2; масштаб планшету ‒ 1:50 000; підприємство ‒ завод з виробництва запірної арматури. В табл.1.1.1, 1.1.2 наведено параметри джерела викиду та викиди в атмосферне повітря.
Таблиця 1.1.1 Викиди підприємства в атмосферне повітря
№ з/п Завод з виробництва запірної арматури
Забруднююча речовина г/с
1. Оксид сульфуру (IV) 0,45
2. Сірководень 0,04
3. Оксид карбону (II) 4,7
4. Пил нетоксичний 7,7
5. Сажа 0,05
6. Оксид нітрогену (IV) 0,41
7. Фенол 1,46
8. Формальдегід 0,26
9. Аміак 3,45
Таблиця 1.1.2 Параметри джерела викидуЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
7
14 КР.5.04010602 016ПЗ

Висота труби 40 м
Діаметр труби 0,47 м
Температура викиду 520С
Температура повітря 20,80С
1.1 Фізико-географічна характеристика району та майданчика дослідженняМісце розташування. Миргород розташований в Північно – Західній частині Полтавської області по обидва боки р. Хорол (правої протоки Псла).
Миргород – місто обласного підпорядкування, центр однойменного району Полтавської області, залізнична станція на лінії Київ – Харків.
Місто має зручне розташування на стикові залізничних та автомобільних шляхів та пряме сполучення з великими містами України.
Кордони. Межує з В. Багачанським, Лубенським, Хорольським, Гадяцьким, Лохвицьким, Шишацьким районами.
Населення. Станом на 01.01.08. чисельність наявного населення міста складає 41,5 тис. осіб, з яких:
          23,3 тис. чол. - працездатне населення працездатного віку;
          11,9 тис. чол. - пенсіонери;
          6,3 тис. чол. – діти.
Географічні дані. Поверхня міста рівнинна, це частина Придніпровської височини. Абсолютні висоти від 0 до 150 метрів.
Природні умови на території міста визначаються тим, що він розташований у лісостеповій географічній зоні лівобережної частини Придніпровської низини. Це обумовило м’який, безЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
8
14 КР.5.04010602 016ПЗ
різких коливань температури, клімат (середньорічна літня температура +16,50С, зимова – -6,10С). Кількість опадів – 494 мм/рік.
Миргород розташований в Східноукраїнській нафтогазоносній області.
Місто розташоване в зоні чорноземних ґрунтів з типовими малогумусними, середньої і важкосуглинистими видами. У ґрунтовому покриві міста переважають глибокі мало гумусні чорноземи. З глибиною ґрунт переходить в материнську породу – глину. Товщина переходового шару – 60-80 см. Карбонати залягають на глибині 30 см.
Площа, зайнята водними об’єктами 72,9 га, з яких ставків – 7 га, р. Хорол – 65,9 га. 
Велика кількість лісових масивів, серед яких переважають змішані та хвойні ліси, багаті на гриби та ягоди. Площа озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), які розташовані та території забудови міста на 1 жителя становить 21,1 м2.
Природні ресурси. Головним природним даром є унікальні цілющі властивості миргородського джерела, відкриті близько 85 років. 
Вода Миргородського джерела відноситься до слабо мінералізованих хлоридно – натрієвих вод та близька за вмістом хлористого натрію до мінеральної води відомих європейських курортів Соден, Баден-Баден, Аахен.
Водноносний горизонт мінеральної води "Миргородська" знаходиться в Юрських відкладеннях на глибині 620 м, фільтрат виходить з глибини660-690 м, вода виходить на поверхню під тиском (фонтан до 6м), температура +20-22оС.
Миргородська мінеральна вода – прозора, солонувата на смак, без запаху або з незначним запахом сірководню.
"Миргородська" мінеральна вода містить органічні речовини:
- карбонові кислоти;
- вуглеводи типу мальтози і сахарози;
- сліди аміносполуки типу цистеїну.
Мікроелементи - мідь, йод, бром, фтор, які містяться у "Миргородській" відіграють важливу роль у життєдіяльності організму, адже вони входять до складу багатьох ферментів, вітамінів, гормонів.
Є поклади нафти, газу, торфу (в долині р. Хорол). Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
9
14 КР.5.04010602 016ПЗ

Нерудні корисні копалини: пісок (будівельний, білий кварцовий, кольоровий), глини, ворха, мергель, лес (в долинах річок та по балках).

2 ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЮ ЗАБРУДНЕНЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ2.1 Характеристика джерел забруднення атмЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
10
14 КР.5.04010602 016ПЗ
осферного повітряЗавод з виробництва запірної арматури розташований на одному промисловому майданчику, який географічно знаходиться на південній окраїні м. Миргорода за адресою: 37600; Полтавській області, м. Миргород, вул. Хорольській, 82А та межує:
з півночі - із територією ВАТ "Миргородського елеватора";
з півдня - із полями;
зі сходу – із територією сільського будівельного комбінату;
з заходу – із автотрасою Хорол – Миргород, за якою знаходяться СТО та АЗС.
Карта-схема проммайданчика ВАТ «Армапром» зображена на рис. 2.1. На ній зображені:
територія, будівлі та споруди підприємства;
джерела викиду шкідливих речовин та їх порядкові номери;
координатна сітка;
межа території проммайданчика;
санітарно-захисна зона.
Завод з виробництва запірної арматури розташовується у помірному кліматичному районі. Майданчик прямокутної форми, витягнутий з північного заходу на південний схід. Відносне підвищення рельєфу складає 3,62 м. Вітри не відзначаються постійністю.
Переважаючий напрямок вітру у січні – південно-західний, у липні – північно-західний. Швидкість вітру у січні становить 5,6 м/с, у липні – 5,1м/с. Середня швидкість вітру за рік становить 3-5 м/с.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
11
14 КР.5.04010602 016ПЗ
-95885224155
Рисунок 2.1 – Карта схема проммайданчика заводу з виробництва запірної арматури, М 1:2000
Умовні позначення рис. 2.1Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
12
14 КР.5.04010602 016ПЗ

471854-48895адміністративний корпус;
453390-2540їдальня;
44386524130механоскладальний цех;
45339012700462915288925станція нейтралізації;
пральня;
4724408890компресорна станція;
472440-2540462915264160гараж;
472440281305склад солі;
блок складів;
453390-24765склад оснащення;
481965289560472440-34290підстанція 110/6 кВ;
453390278130котельня;
453390266700склад балонів з киснем;
сталеливарний цех.
41529097155
- джерело викидів шкідливих речовин, що підлягають контролю, та його номер;
- джерело викидів шкідливих речовин, що не підлягають контролю, та його номер;
- номер позиції по експлікації будівель та споруд;
- межа території проммайданчика;
- санітарно-захисна зона.
Нормативне снігове навантаження 70 кгс/м2. Максимальна глибина промерзання ґрунту 0,95 м.
За даними інженерно-геологічних добірок ґрунтиЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
13
14 КР.5.04010602 016ПЗ
майданчика характеризується нашаруванням: грунтово - рослинний шар; суглинки гумусні; суглинки лесовидні; супіски жовто-сірі.
Найближча житлова забудова знаходиться на відстані 200 м від проммайданчика підприємства.
Завод з виробництва запірної арматури спеціалізується на виготовленні запірної арматури високого тиску рідин прохідних діаметрів, які застосовуються здебільшого при експлуатації газонафтопроводів. Потужність підприємства становить до 5016 одиниць сталевої запірної арматури на рік в асортименті.
Технологія виробництва має повний цикл від виготовлення сировини (виплавлення сталей необхідних марок) до випуску готової продукції, яка вже реалізується замовнику. Технологічний процес скорочено можна привести за таким алгоритмом.
На підприємстві існують і супутні виробництва, які життєво необхідні для випуску головної продукції.
До них належать: виготовлення форм та стержнів, які є невід’ємною частиною технології литва; виробництво болтів шпильок, штоків, «дзеркал», щічок, клапанів, втулок та інших складових частин запірної арматури;виробництво гумово - технічних виробів – сальників (в основному), манжетів; деревообробне виробництво, яке необхідне для моделювання форм майбутніх виробів.
Джерелами утворення забруднюючих речовин на території підприємства є:
заточний верстат 3Б634, фарбувальна та сушильна камера, теплогенератор АТОН – 150, ванна для миття деталей в гасі цеху №9;
ванни фосфатування, хімічного травлення та знежирення гальванічної дільниці;
пости електрозварювання, заточний верстат 3М636, верстат порубки дроту 8А210, галтовочний барабан ОБ800, заточний верстат 332Б, направляючий автомат НС500/600Г, три електропечі віджигу, ванна закалювання дві шахтні електропечі віджигу НШ-100В, дві сонячні ванни СВС-2,3х3, три електропечі накалювання СНЗ-8-4-14-6,5, дві газові печі нагрівання заготівок П-364, відрізний верстат 8А240, газова двохщільова піч нагрівання заготівок П-369 та газова піч нагрівання заготівок, що обертається ковальсько-термічної дільниці(дільниця №4); електроерозійні верстати (4Б723М, 4Е723М, 4Е724), вісім слюсарних столів, сім заточних верстатів (3Б632, 3Б634, 3В642, 3Е642, 3М642Е), шліфувальний верстат 3А130, два стола шліфування металевих форм, установки СВЧ, десять деревообробних верстатів дільниці №25;
пост газової різки та термопрес ПГ-30 виготовлення гумово – технічних виробів дільниці не стандартного обладнання;
електропіч випалювання електродвигунів ПВЕ – 5 дільниці №27;
два котлоагрегати ВК – Г – 7,56 – 150 котельні;
дробилка ЩДС шихтового складу;
газова піч сушки піску П420, дві електродугові сталеплавильні печі ВСП – 3М, лінія ручного заливання форм, установка приготування плакірованої суміші НР – 30 та робоча зона її оператора, відрізний верстат Н3 - 26, дві формувальні машини FDК, апарат очищення дробу від пилу (сепаратор дробу або охолоджувач дробу), вибивна решітка ХТС 31327У та апарат газокисневого рафінування (ГКР) плавильної дільниці;
конвеєрна стрічка КЛС – 650, машина приготування плакірованої суміші 30 – НР сумішоприготувального відділення;
формувальна машина приготування корки УОФ – 2, два прохідних сушила стержнів, пост електрозварювання та стіл пофарбування стержнів формувальної дільниці;
чотирЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
14
14 КР.5.04010602 016ПЗ
и заточні верстати (3622Д, 3Б634) та шліфувальний верстат механічної дільниці;
два стола великого литва, два заточні верстати (3Б634, 3В642), два стола плазмового різання приростів, стіл та два поста електродугового відрізання приростів, три газових печі СДО віджигу відливів та три дробометних барабана 42223 термообробного відділення;
лабораторна шафа хімічної лабораторії.
В цілому по підприємству встановлені величини викидів для 59 організованих стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Валовий викид шкідливих речовин по підприємству складає 5,020218 т/рік.
Всього по підприємству в атмосферне повітря викидається 39 забруднюючих речовин: пил силікатний нетоксичний, алюмінію оксид; барію хлорид (в перерахунку на барій); ванадію п'ятиокис; ферум оксид (в перерахунку на залізо); манган та його сполуки (в перерахунку на діоксид мангану); купрум оксид (в перерахунку на купрум); натрію гідроокис (натр їдкий); ніколу оксид (в перерахунку на нікол); хром шестивалентний (в перерахунку на триокис хрому); оксиди нітрогену (в перерахунку на нітроген оксид (IV)); амоніак; гідроген хлорид (хлоридна кислота); сірководень; гідроген ціаністий (синильна кислота); кислота сульфатна; силіцію оксид аморфний Аеросил-175); оксид сульфуру (IV); карбон оксид (II); фториди, газоподібні сполуки (фтористий гідроген); фториди добре розчинні неорганічні (фтори натрію); фториди погано розчинні неорганічні (фторид алюмінію і кальцію); кислота о-фосфорна; ксилол; спирт бутиловий; спирт метиловий; фенол; формальдегід; ацетон; керосин; масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндрове та ін.); сольвент нафта; уайт-спірит; завислі речовини (суспендовані частинки, недиференційовані за складом); пил неорганічний, який містить двоокис кремнію у % вище 70; пил деревини; пил абразивно-металевий; молібден та Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
15
14 КР.5.04010602 016ПЗ
його неорганічні сполуки молібдену триокис); тринатрійфосфат та аерозоль лакофарбових матеріалів.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
16
14 КР.5.04010602 016ПЗ
2.2 Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосферіРозподіл концентрацій підпорядковується законам турбулентної дифузії. На розсіювання викидів суттєво впливає стан атмосфери, розміщення підприємства і характеристика джерел викидів (висота джерела, діаметр гирла тощо), особливості місцевості, фізичні та хімічні властивості речовин, що викидаються. Горизонтальне переміщення суміші визначається, як правило, швидкістю вітру, а вертикальне — розподілом температур у вертикальному напрямку.
З віддаленням від джерела викиду (труби) в напрямку розподілу промислових викидів виокремлюють три зони забруднення атмосфери:
1) зону перекиду факела викидів (вона характеризується невисоким вмістом шкідливих речовин у приземному шарі повітря);
2) зону задимлення з максимальним вмістом шкідливих речовин (ця зона найнебезпечніша для населення), яка залежить від метеорологічних умов і може бути розміщена у межах 10-49 висот джерела викиду (труби) від забудови;
3) зону поступового зниження рівня забруднення.
Значення максимальної приземної концентрації прямо пропорційне до обсягу викидів з джерела і обернено пропорційне квадрату висоти джерела викиду (труби) над землею. Підйом гарячих потоків майже повністю зумовлений підйомною силою газів, що мають вищу температуру, ніж навколишнє повітря.
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші з одиничного джерела з круглим гирлом, яке досягається за несприятливих умов на відстані Хм (м) від джерела, визначають за формулою:
C=,
де А — коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (табл.2.2.1);
Таблиця 2.2.1 Значення коефіцієнту А
Географічний район Значення А
Європейська територія СНД і Урал на північ від 52° пн. ш. (за винятком центра європейської території), Україна
Для розташованих в Україні джерел заввишки до 200 м у зоні від 50° до 52° пн. ш.
Те саме на південь від 52° пн. ш. 160
180
200
М — маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с; F — безрозмірний коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання шкідливих речовин (для газів – 1, для пари – 2, для пилу – 3);H — висота джерела викиду над рівнем землі, м; η— безрозмірний коефіцієнт, що залежить від рельєфу місцевості (у разі рівної місцевості або з перепадом висоти не більш як 50 м на 1 км η = 1); ∆T— різниця температур викидних газів Tг і навколишнього атмосферного повітря Tn (за останню приймають середню максимальну температуру повітря найжаркішого місяця року); V1 (м3/с) — витрата (об’єм) газоповітряної суміші; ω0 — середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, м/с:
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
17
14 КР.5.04010602 016ПЗ
ω0=4*V1π*D2=4*0,33π*0,472=1,90мс,
де D — діаметр гирла труби, м; m і n — коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, їх визначають залежно від параметрів f, fе, Vm, V'm :
f=;
f=1001,9021*0,47402*31,2=0,034∆Т=52-20,8=31,2 °СV'm = 1,3
V'm=1,31,9021*0,4740=0,029 м/с
fe = 800(V'm)3;
fe=800*(0,0291)3=0,0196Vm=0,65
Vm=0,6530,33*31,240=0,4135 м/с
де Vm — небезпечна швидкість вітру; V'm — швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші значення. Коефіцієнт т визначають залежно при f < 100 за формулою:
m =
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
18
14 КР.5.04010602 016ПЗ
m=10,67+0,10,0341+0,3430,0341=1,252Коефіцієнт n при f < 100 та Vm < 0,5 визначають за формулою:
n = 4,4Vm
n=4,4*0,4135=1,819Відстань Хm (м) від джерела викидів, на якій приземна концентрація С(мг/м3) за несприятливих метеорологічних умов досягає максимального значення Сm, визначають за формулою:
Xm=5-F4*dH,
де безрозмірний коефіцієнт d при f<100 та Vm≤ 0,5 обчислюють за формулою:
d = 2,48(1 + 0,28)
d=2,48(1+0,2830,0341=2,7051Хm газ=5-14*40*2,7051=108,2 мХm сажа, пил=5-34*40*2,7051=54,1 м,
Отже, розрахуємо максимальні приземні концентрації речовин:
CmSO2=200*0,45*1*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,0589 мг/м3CmH2S=200*0,04*1*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,0052 мг/м3CmCO=200*4,7*1*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,6152 мг/м3CmПил=200*7,7*3*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=3,0234 мг/м3Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
19
14 КР.5.04010602 016ПЗ

CmСажа=200*0,05*3*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,0196 мг/м3CmNO2=200*0,41*1*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,0537 мг/м3CmC6H5OH=200*1,46*1*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,1911 мг/м3CmCH2O=200*0,26*1*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,0340 мг/м3CmNH3=200*3,45*1*1,2521*1,8193*1402*331,2*0,33=0,4516 мг/м3Результати розрахунку зведені у таблицю 2.2.2.
Як видно з таблиці 2.2.2, концентрації таких речовин, як фенол, аміак і пил нетоксичний перевищують значення максимально разових і середньодобових ГДК (рис. 2.2, 2.3).

Рисунок. 2.2 – Порівняльна діаграма максимальних приземних концентрацій речовин з відповідними ГДК

Рисунок. 2.3 – Порівняльна діаграма максимальних приземних концентрацій речовин з відповідними ГДК
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
20
14 КР.5.04010602 016ПЗ

Таблиця 2.2.2 Результати розрахунків максимальних приземних концентрацій

Назва ЗР Маса викиду Висота джерела Витрата газової суміші А F ἠ M n f VmVm` feC maxС ГДК max.разС ГДКс.д.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
SO2 0,45 40 200 1 1 1,2521 1,8193 0,0341 0,4135 0,0291 0,0196 0,0589 0,5 0,05
H2S 0,04 0,0052 0,008 0,008
CO 4,7 0,6152 5,0 3,0
Пил 7,7 3 3,0234 0,5 0,05
Сажа 0,05 0,0196 0,15 0,05
NO2 0,41 1 0,0537 0,085 0,04
C6H5OH 1,46 0,1911 0,01 0,003
CH2O 0,26 0,0340 0,035 0,003
NH3 3,45 0,4516 0,2 0,04
Для речовин, концентрації яких перевищують гранично допустимі максимальні разові концентрації (для фенолу, аміаку та пилу), розраховую відстань, на якій формується концентрація в межах ГДК. За небезпечної швидкості вітру Vm приземну концентрацію шкідливих речовин С (г/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях Хм від джерела викиду визначено за формулою:
С = S1*Cм,
де S1 – коефіцієнт, який визначається залежно від відношення Х/Хм і коефіцієнта F.
при
при 1 < Х /Хm ≤ 8
при Х/Хm > 8, F ≤ 1,5
при Х/Хm > 8, F > 1,5
100мЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
22
14 КР.5.04010602 016ПЗ

XXmгаз=100108,2039=0,9242мXXmпил=10054,109 =1,8481мSгаз=3(XXm)4-8(XXm)3+6(XXm)2 при
S100 газ=3(0,9242)4-8(0,9242)3+6(0,9242)2=0,9984Sпил=1,130,13(XXm)2+1S100 пил=1,130,13(1,8481)2+1=0,7825Спил=0,7825*3,0235=2,3659 г/м3
Сфенол=0,9984*0,1911=0,1908 г/м3
CNH3=0.9984*0.4519=0.4509 г/м3
200м
Спил=0,4071*3,0234=1,2308 г/м3
Сфенол=0,7823*0,1911=0,1495 г/м3
CNH3=0,7823*0,4516=0,3533 г/м3
300м
Спил=0,2263*3,023=0,6842 г/м3
Сфенол=0,5652*0,1911=0,1080 г/м3
CNH3=0,5652*0,4516=0,2552 г/м3
500м
Спил=0,1106*3,0234=0,3344 г/м3
Сфенол=0,2993*0,1911=0,0572 г/м3
CNH3=0,2993*0,4516=0,1352 г/м3
1100м
Сфенол=0,0769*0,1911=0,0147 г/м3
1300м
Сфенол=0,0562*0,1911=0,0107 г/м3
Розрахунки подано у таблиці 2.2.3.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
23
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Таблиця 2.2.3 Відстань, на яких концентрації досягають ГДК
Фенол NH3 Пил нетоксичний Відстань, на якій встановлюється концентрація в межах ГДК
100/Xm0,9242 0,9242 1,8481 S1 0,9984 0,9984 0,7825 Cx0,1908 0,4509 2,3659 ГДКм.р. 0,01 0,2 0,5 200/Xm1,8484 1,8484 3,6962 S1 0,7825 0,7825 0,4071 Cx0,1495 0,3533 1,2308 ГДКм.р. 0,01 0,2 0,5 300/Xm2,7725 2,7725 5,5444 S1 0,5652 0,5652 0,2263 Cx0,1080 0,2552 0,6842 ГДКм.р. 0,01 0,2 0,5 500/Xm4,6209 4,6209 9,2406 S1 0,2993 0,2993 0,1106 NH3-500м
Cx0,0572 0,1352
(norma) 0,3344
(norma) Пил-500м
ГДКм.р. 0,01 0,2 0,5 1100/Xm10,1660 S1 0,0769 Cx0,0147 ГДКм.р. 0,01 1300/Xm12,0144 S1 0,0562 Cx0,01 Фенол-1300м
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
24
14 КР.5.04010602 016ПЗ

Перевіримо, чи входять до груп сумацій речовини газопилової суміші. Для проведення розрахунків щодо ефекту сумації враховують, що сума концентрацій речовин, наділених ефектом сумації, нормована на їх гранично допустимі рівні і не повинна перевищувати 1: Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
25
14 КР.5.04010602 016ПЗ


де С1, С2, ..., Сn, — фактичні концентрації речовин в атмосфері; ГДК1, ГДК2, ..., ГДКn — гранично допустимі концентрації тих самих речовин.
Речовини з ефектом сумації окремо можуть мати концентрації, що не перевищують ГДК, і бути нешкідливими, але разом вони діють, як речовини, вміст яких перевищує ГДК. Ефект сумації мають такі групи речовин:
1) ацетон, акролеїн, фталевий ангідрид; 2) ацетон, фенол; 3) ацетон, ацетофенол; 4) ацетон, фурфурол, формальдегід, фенол; 5) ацетальдегід, вінілацетат; 6) аерозолі п'ятиокисного ванадію і окисли марганцю; 7) аерозолі п'ятиокисного ванадію і триоксидів хрому; 8) аерозолі п'ятиокисного ванадію і сірчистий ангідрид; 9) бензол і ацетофенол; 10) озон, діоксид азоту, формальдегід; 11) оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід, гексан; 12) сірчистий ангідрид, аерозоль сірчаної кислоти; 13) сірчистий ангідрид і сірководень; 14) сірчистий ангідрид і діоксид азоту; 15) сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, діоксид азоту і фенол; 16) сірчистий ангідрид, фенол. 17) аміак, формальдегід і сірководень. 18) аміак, формальдегід. 19.) аміак і сірководень. В даній курсовій роботі речовини, які викидаються у газопиловій суміші, входять до груп сумацій за №13, 14, 15, 16, 17, 18, 19. Перевіримо виконання дотримання умови:
13. 0,05890,5+0,00520,008=0,7678≤114. 0,05890,5+0,05370,085=0,7496≤115. 0,05890,5+0,61525+0,19110,01+0,05370,085=19,9826≥116. 0,05890,5+0,19110,01=19,2278≥117.0,45160,2+0,00520,008+0,03400,035=3,8794≥118. 0,45160,2+0,03400,035=3,2294≥119. 0,45160,2+0,00520,008=2,908≥1Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
26
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Для досягнення виконання нерівності для речовин що володіють ефектом сумації, необхідно щоб концентрації речовин набули таких значень: SO2 = 0,0143; H2S = 0,00021; CO = 0,0145; NO2 = 0,0161; C6H5OH = 0,0075; CH2O = 0,0231; NH3 = 0,044.
19. 0,0440,2+0,000210,008=0,2463≤118. 0,0440,2+0,02310,035=0,88≤117.0,0440,2+0,000210,008+0,02310,035=0,9063≤116.0,01430,5+0,00750,01=0,7786≤115.0,01430,5+0,01455+0,00750,01+0,01610,085=0,9709≤114.0,01430,5+0,01610,085=0,0447≤113. 0,01430,5+0,000210,008=0,0549≤1
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
27
14 КР.5.04010602 016ПЗ
2.3 Встановлення категорії небезпечності підприємства та уточнення розмірів санітарно-захисної зониДля визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря.
Категорію небезпечності підприємств (КНП) обчислюється за формулою:

де Мі – маса викиду і-тої речовини, т/рік; ГДКс.д. – середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини, мг/м3; n – кількість викинутих підприємством шкідливих речовин, які забруднюють атмосферу; аі – безрозмірна константа, яка дає змогу порівняти ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю оксиду сульфуру (IV) ( табл. 2.3.1).
Таблиця 2.3.1 Відповідність безрозмірної константи класу небезпечності речовини
Константа Клас небезпечності речовини
1 2 3 4
αі 1,7 1,3 1,0 0,9
КНП=(0,45*2194560,05)1+(0,04*21,94560,008)1,3+4,7*21,94563,00,9+(7,7*21,94560,05)1+(0,05*21,94560,005)1+(0,41*21,94560,04)1,3+(1,46*21,94560,003)3+(0,26*21,94560,003)1,3+(3,45*21,94560,04)0,9=207558За величиною КНП підприємства поділяють на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для з'ясування категорії небезпечності підприємства наведено в табл. 2.3.2
Таблиця 2.3.2 КНП і їх граничні значення
Категорії
небезпечності Значення КНП СЗЗ, м
I ≥108 1000
II 104 ≤ КНП < 108 500
III 103 ≤ КНП < 104 300
IV < 103 100
Залежно від КНП здійснюють облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу, запроваджують періодичність контролю за викидами підприємств і визначають санітарно-захисну зону (СЗЗ) від джерел забруднень до житлових районів. У таких зонах розміщують адміністративно-службові приміщення, склади, гаражі, депо тощо.
Розрахунок показує, що завод з виробництва запірної арматури належить до II категорії небезпечності і, відповідно, стандартна СЗЗ становить 500 м. Але необхідно провести уточнення цієї відстані з урахуванням «рози вітрів» і відстані формування концентрацій забруднюючих речовин у межах ГДК.
Уточнення розмірів стандартної СЗЗ проводять з урахуванням «рози вітрів» (рис. 2.3.4) за формулою:
´ =
де Lсан - відстань від джерела забруднення до межі санЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
28
14 КР.5.04010602 016ПЗ
ітарної зони, м. Її обчислюють за співвідношенням:
якщо Х < ст , то = ст.
якщо ст. < Х < 3ст , то = Х
якщо Х > 3ст., то = 3ст.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
29
14 КР.5.04010602 016ПЗ
де Lсансm – розміри стандартної санітарно-захисної зони, м; X – найбільша відстань, де формується концентрація забруднюючої речовини в межах ГДК; Р – середньорічна повторюваність напрямку вітру; Р0 – повторюваність напрямку вітрів одного румба при круговій «розі вітрів» (при восьми-румбовій «розі» Р0 = 100/8 =12,5%).
Оскільки, 500 ‹ 1300 ‹ 3*500, Lсан =1300м

Рис. 2.3.3 Роза вітрів
Розрахунки уточнення розмірів СЗЗ подано у таблиці 2.3.4 та на рисунку 2.3.5.
Таблиця 2.3.3 Результати розрахунку уточненої санітарно-захисної зони
Напрямки вітру Пн Пн-СхСхПд.-СхПдПд.-ЗхЗхПн-ЗхLсансm1300 1300 1300 1300 1300 1300 1300 1300
Lсан500 500 500 500 500 500 500 500
Р 12 13 13 13 10 10 13 16
Р/Р0 0,96 1,04 1,04 1,04 0,8 0,8 1,04 1,28
Lсан ' 1248 1352 1352 1352 1040 1040 1352 1668
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
30
14 КР.5.04010602 016ПЗ

Рисунок 2.3.5 Уточнення розмірів СЗЗ

2.4 Визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітряПости спостереження за забрудненням атмосферного повітря бувають стаціонарні, маршрутні та пересувні.
Кількість стаціонарних постів визначають залежно від чисельності населення, Оскільки населення Миргорода становить 41,5 тис. осіб, то кількість стаціонарних постів дорівнює 1, але город курортний тому постів буде становить 2(табл. 2.4.1).
Таблиця. 2.4.1 Залежність кількості стаціонарних постів спостереження
від чисельності населення
Кількість населення, тис.осіб< 50 50-100 100-200 200-500 500-1000 1000-2000 > 2000
Кількість постів, шт1 2 3 3-5 5-10 10-15 15-20
Маршрутні пости розміщують в точках перетину концентричних кіл з радіальними лініями, що вказують напрямки світу (рис. 2.4.2).

Рис. 2.4.2 Схема розташування маршрутних постів спостереженняЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
31
14 КР.5.04010602 016ПЗ

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
32
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Концентричні кола мають такі радіуси: 0,5R; R; 1,5 R.
R =20Н;
R=20*40=800 м
0.5R=0.5*800=400 м
1.5R=1.5*800=1200 м
де Н — висота джерела викиду, м.
При маршрутних спостереженнях проби повітря необхідно відібрати у 24 точках.
Пересувний (підфакельний) пост розміщують під димовим факелом.
При спостереженнях за допомогою пересувних постів основні відстані розміщення точок відбору проб повітря від джерела забруднення такі: 1 – 54.1м, 9,17 – 2,164; 2 -100м, 10,18 – 4м; 3-200м, 11,19 - 8м; 4 - 300м, 12,20 -12м; 5 - 500м, 13,21 - 20м; 6 - 1100м, 14,22 - 44м; 7 – 1300м, 15,24 – 52м, 8-1500м, 16.24 – 60м (рис. 2.4.4).

Рисунок 2.4.4 Розміщення пересувних постів для заводу з виробництва запірної арматури
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
33
14 КР.5.04010602 016ПЗ
2.5 Визначення речовин, які підлягають контролюНа стаціонарних постах обов'язково проводять спостереження за такими речовинами, як пил, оксид сульфуру (IV), оксид карбону (II), оксиди нітрогену і тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК. Ці спостереження проводять, якщо підприємства впливають на місця розташування постів.
Спостереження під факелом проводять щодо типових для підприємства інгредієнтів. У зоні максимального забруднення аналізують концентрації всіх речовин, що викидаються, за межею санітарної зони (табл.2.5.1).
Таблиця. 2.5.1 Речовини, що підлягають контролю (поблизу заводу)
Пости спостереження Кількість постів Речовини, що контролюються
за обов’язковою програмою перевищують ГДК
Маршрутні 24 Оксид карбону (II), пил фенол, пил, аміак
Пересувні 24 Оксид карбону (II), сажа, оксид нітрогену (IV), оксид сульфуру (IV), сірководень, пил, аміак, фенол, формальдегід, фенол, пил, аміак
Стаціонарні 2 Пил, оксид сульфуру (IV), оксид карбону (II), оксиди нітрогену і тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК. фенол, пил, аміак
Для оцінювання забруднення повітря використовують лабораторні (характеризуються високою точністю і є незамінними для поглиблених досліджень); експресні (передбачають використання універсальних газоаналізаторів); автоматичні (забезпечують безперервний контроль забруднення атмосферного повітря) методи.
Лабораторні дослідження проводять з використанням хроматографічних, мас-спектрального, спектрального, електрохімічного методів аналізу забруднення атмосферного повітря.
Широкий спектр методів оцінювання забруднень атмосфери є запорукою того, що можна з високою точністю з’ясувати якісні та кількісні характеристики речовин і сумішей, наявних у повітрі.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
34
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Методи відбору проб атмосферного повітрядля лабораторного аналізу.  Одним з основних елементів аналізу якості атмосферного повітря є відбір проб. Важливість його зумовлюється тим, що за неправильного відбору проб результати аналізу втрачають сенс. Проби повітря відбирають аспіраційним способом і способом заповнення посудин обмеженого об’єму. Для дослідження газоподібних домішок придатні обидва способи, а для дослідження аерозольних домішок і пилу – лише аспіраційний.
Аспіраційний спосіб відбору проб повітря. У результаті пропускання повітря через поглинальний прилад відбувається концентрування аналізованої речовини в поглинальному середовищі. Для визначення концентрації речовини витрата повітря повинна становити десятки і сотні літрів за хвилину. Проби поділяють на разові (період відбо-ру 20–30 хв) та середньодобові (не менше чотирьох проб через однакові проміжки часу протягом доби о 1-, 7-, 13- та 19-й годині). Найкращим способом отримання середньодобових значень є безперервний відбір проб повітря протягом 24 годин.
Важливим елементом системи аспіраційного пробовідбору є поглинальні пристрої, призначені для вбирання газоподібних речовин, аерозолів і пилу.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
35
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Відбір проб повітря способом заповнення посудин обмеженого об’єму. Використання способу зумовлено значною агресивністю хімічних речовин, які вловлюють з повітря поглинальні пристрої. Звичайні скляні ємності найчастіше використовують при відборі проб повітря для визначення оксиду вуглецю та інших газових домішок. Скляний посуд заповнюють аналізованим повітрям шляхом продування через посудину його 10-разового об’єму, після чого посудину закривають; за допомогою вакуумного заповнення (з герметично закритих посудин повітря відкачується, їх відкривають у місці відбору проби і потім знов закривають); способом заміщення попередньо залитої в посудину інертної рідини повітрям (після виливання рідини посудину закривають).
Охарактеризовані методи відбору проб дають змогу відібрати повітря для лабораторного аналізу за різноманітних умов. Вибір конкретного методу залежить від мети дослідження і якісного складу проби повітря. Правильний відбір проби впливає на достовірність лабораторних визначень концентрації забруднюючої речовини в повітрі.[10] З метою обмеження і контролювання антропогенних впливів на навколишнє середовище запроваджують екологічне нормування – комплекс заходів для встановлення граничних меж, в яких можуть коливатися параметри показників, що характеризують стан природного середовища. Екологічному нормуванню підлягають усі небезпечні речовини. До них належать речовини, що надходять до навколишнього середовища як продукти чи супутні утворення людської діяльності і становлять пряму чи опосередковану загрозу суспільству або довкіллю загалом, знешкодження яких у поточний момент часу може бути здійс-нено тільки завдяки значним техніко-економічним та організаційним витратам.
Кількісну оцінку вмісту речовин в атмосфері позначають поняттям “концентрація”. Це кількість речовини, яка міститься в одиниці об’єму повітря, за нормальних умов.
Якість атмосферного повітря - сукупність властивостей повітря, яка визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослин та тваринний світ і на довкілля загалом
Основним критерієм якості середовища є гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючої речовини.
Гранично допустима концентрація (ГДК) – це кількість забруднюючої речовини в природному середовищі, віднесена до маси чи об’єму його конкретного компонента, яка при постійному контакті чи при тимчасовій дії практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних змін у нащадків.
Отже, основним критерієм встановлення нормативів ГДК для оцінювання якості атмосферного повітря є обсяг і особливості дії наявних у повітрі забруднюючих речовин на організм людини. Для визначення якості атмосферного повітря послуговуються двома ГДК – максимально разовою (ГДКМ.Р) і середньодобовою (ГДКС.Д).
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
36
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Максимально разова гранично допустима концентрація (ГДКМ.Р) – основна характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, біоелектричної активності головного мозку) при короткотривалому впливіатмосферних домішок. Їх застосовують, оцінюючи умови праці в забруднених приміщеннях.
Середньодобова гранично допустима концентрація (ГДКС.Д) – характеристика небезпечності шкідливої речовини, встановлена для попередження загальнотоксичного, канцерогенного, мутагенного та інших впливів речовин на організм людини.
Речовини, які оцінюють за цим нормативом, здатні тимчасово або постійно накопичуватися в організмі людини. ГДКМ.Р встановлюють для промислових підприємств, а ГДКС.Д – для зон житлової забудови. Різниця між цими показниками зумовлена тим, що на підприємствах до роботи допускають, як правило, здорових людей, які пройшли медичний огляд і стійкіші до дії на організм шкідливих речовин. Отже, ГДКМ.Р більші, ніж ГДКС.Д.Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
37
14 КР.5.04010602 016ПЗ

Гранично допустима концентрація робочої зони (ГДКР.З) – це концентрація шкідливої речовини, яка при щоденному впливі протягом 8 год (40 год на тиждень) не впливає на здоров’я.
Різні види ГДК лежать в основі принципу роздільного нормування забруднень у повітрі. На основі ГДК інженерні служби розраховують розміри гранично допустимих викидів (ГДВ) речовин в атмосферу.
Гранично допустимий викид (ГДВ) – це максимальна кількість викидів за одиницю часу, яка не призводить до перевищення їх ГДК на межі санітарно захисної зони. Встановлюється в метрах кубічних за годину (м3/год). При визначені ГДВ враховують кількість джерел викидів, їх висоту розташування, стан атмосфери, фонові концентрації речовин, викиди від інших джерел. Нормативи ГДВ встановлюють на 10 років. Для речовин, ГДВ яких не встановлені, використовують нормативи тимчасово узгоджених[10]

3 ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
38
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Природоохоронні заходи – це система екологічних заходів, що проводить господарюючий суб’єкт для зниження і ліквідації негативного впливу антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище.
До природоохоронних заходів відносять ті заходи, які підвищують загальну ефективність функціонування економічних систем. Кінцевим результатом цих заходів є зниження ресурсомісткості (матеріаломісткості, енерго- чи водоємності) виробництва одиниці продукції (виконання певної роботи, надання послуг).
Для очищення атмосферного повітря від викидів використовують: абсорбцію, адсорбцію, хемосорбцію, біологічне очищення, термічну нейтралізацію, каталітичне знешкодження, біохімічний метод, а також механічні методи очищення від пилу.
Оскільки на підприємстві з виготовлення запірної арматури пил, фенол і аміак перевищують гранично допустимі концентрації, вважаю, що для очищення від них можна застосувати такі методи, як інерційний і абсорбційний.
Циклон (рис. 3.1) — циліндро - конічний апарат для очищення повітря або газу від завислих твердих частинок, пиловловлювач, в якому тверда фаза відділяється від газу під впливом відцентрових сил, які виникають при тангенціальній подачі вихідного газу під тиском і осьовому розвантажуванні продуктів розділення.
Рисунок 3.1 Циклон
Принцип дії циклонів полягає в тому, що пило-газова суміш подається по дотичній до внутрішньої поверхні циліндричної частини корпуса і рухається по ґвинтовій лінії зверху вниз.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
39
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Частинки пилу під дією відцентрових сил притискаються до внутрішніх стінок циклона і під дією газового потоку і сили ваги рухаються по спіралі униз, де розвантажуються через спеціальну насадку у конічній частині циклону. Очищене від пилу повітря видаляється через осьовий патрубок у верхній частині циклона.
Для нормальної роботи циклона необхідно забезпечити герметичність бункера. В іншому випадку пил з потоком повітря буде без очищення виходити через верхні вихідні отвори (канали). Чим вища швидкість газу в циклоні, тим вища його ефективність, і тим менші його габарити. Але із збільшенням швидкості зростає гідравлічний опір. Циклони, які випускаються промисловістю, розраховані на швидкість газового потоку на вході від 5 до 20 м/с (номінально 15 м/с).
Ефективність циклонів залежить від концентрації пилу та розмірів його часток, різко знижується при зменшенні цих показників. Середня ефективність знепилення газів в циклонах складає 98% при розмірі часток пилу 30-40 мкм, 80% - при 10 мкм та 60% - при 4-5 мкм.
Для фенолу і аміаку пропоную застосувати абсорбційний метод.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
40
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Абсорбційне очищення - безперервний і, як правило, циклічний процес, тому що поглинання домішок зазвичай супроводжується регенерацією поглинаючої розчину і його поверненням на початку циклу очищення. Застосування абсорбційного методу очищення обумовлено високою інтенсивністю абсорбційних процесів, що дозволяє створювати високопродуктивні газоочисні установки, можливістю застосування методу для очищення газів, містять і шкідливі гази, і пил, і, нарешті, наявністю величезного досвіду експлуатації абсорбційного обладнання в різних технологічних процесах і в першу чергу в хімічній технології.
Абсорбер (від лат. аbsorbeo - поглинаю) ‒ апарат для поглинання газів, парів, для поділу газової суміші на складові частини шляхом розчинення одного або декількох компонентів цієї суміші в рідини, званої абсорбентом (поглиначем). Абсорбер зазвичай являє собою колонку з насадкою або тарілками, в нижню частину якої подається газ, а у верхню - рідина; газ видаляється з абсорбера зверху, а рідина - знизу. Абсорбер буває декількох типів, наприклад для очищення повітря від фенолу можна використати форсунковий (рис. 3.3, 2) абсорбер, а для аміаку барботажно-пінний (рис.3.3,3).

Рисунок 3.2 – Скрубер
Пропоную схему очисних споруд для заводу з виробництва запірної арматури, щоб зменшити викиди пилу, аміаку і фенолу у повітря.

Рисунок 3.3 – Технологічна схема очищення газопилової суміші:
1-циклон; 2-форсунковий абсорбер; 3-барботажно-пінниЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
41
14 КР.5.04010602 016ПЗ
й абсорбер

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
42
14 КР.5.04010602 016ПЗ
ВисновокКурсова робота виконана за темою «Визначення впливу на стан атмосферного повітря міста від промислового підприємства з виробництва запірної арматури». В цій курсовій роботі розраховані значення максимальних приземних концентрацій таких речовин : оксид сульфуру, оксид карбону, сірководень, оксид нітрогену, фенол, формальдегід, аміак, а також пил і сажа.
Для речовин, які перевищують свої максимально разові ГДК розрахував відстань на яких вони його досягнуть , а це такі речовини: пил, фенол і аміак. Найбільша відстань на якій формується концентрація в межах ГДК становить фенол - 1300 м.
Було побудовано санітарно-захисну зону (СЗЗ), яка становить 1500 м, а також уточнену СЗЗ. Встановив пости спостережень для контролю за атмосферним повітрям і розрахував кількість точок спостережень для кожного з них.
Розрахував категорію небезпечності підприємства і встановив, що завод з виробництва запірної арматури належить до II класу небезпечності і його стандартна СЗЗ становить 500 м.
Для речовин, які перевищують свої максимально разові ГДК підібрав таке очисне обладнання : циклон, форсунковий скрубер і барботажно-пінний .
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
43
14 КР.5.04010602 016ПЗ
Список використаної літературиКалверта С.И, Инглунда. Г.А. Защита атмосферы от промышленных загрязнений. – М.:Металлургия, 1991. – 688 с.
Охрана и оптимизация окружающей среды /Под ред. А.А. Лаптева. – К.: Лыбедь, 1990. – 256с
Словарь-справочник по экологии. Сытник К.М., Брайон А.В., Гордецкий А.В. – К.: Наукова думка, 1994. – 664 с.
Ст. 31 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Це неправильне оформлення
.Касьяненко А.А. Контроль качества окружающей среды. – М.: Университет Дружбы Народов, 1992. – 386с.
Білявський Г.О. та ін. Основи екології: теорія і практикум: Навчальний посібник.-К.: Лібра, 2002.
Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе. – М.:Химия, 1991. –476с.
Ст. 4 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
ВоейковА.И. Типовая инструкция по организации системы контроля промышленных выбросов ватмосферу в отраслях промышленности. – Л.: Издат. ГГО, 1986. – 644 с.
http://lubbook.net/book_571_glava_10_Lek%D1%81%D1%96ja10.%C2%A0Mon%D1%96torin.html
Джерел повинно бути не менше 12-15

Приложенные файлы

  • docx 18139550
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий