KP-5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту
зі спеціальності 7.05170106
“Технології продуктів бродіння і виноробства”
для студентів денної та заочної форм навчання








Затверджено
на засіданні кафедри
технології органічних продуктів.
Протокол № від 2012 р.









Львів – 2012
Методичні вказівки до виконання курсового проекту зі спеціальності 7.05170106 “Технології продуктів бродіння і виноробства” для студентів денної та заочної форм навчання / Укл.:. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2012. – с.



Укладачі




Відповідальний за випуск



Рецензент Жизневський В.М., д-р. хім. наук, проф.
Вступ
Основна мета виконання курсового проекту – набуття навичок проектування технологічного процесу одержання продуктів бродіння та підготовка до виконання дипломного проекту, на основі якого присвоюється кваліфікація «спеціаліст».
Виконання курсового проекту зобов’язує студента:
знати методику технологічного проектування; особливості та обґрунтування вибору технологічних способів переробки сировини для випуску продукції бродильних виробництв; вторинні матеріальні ресурси та способи їх використання; компонування обладнання і приміщень; заходи з охорони довкілля;
виконувати принципову та апаратурно-технологічну схеми в обсязі проектного завдання; креслення планів приміщень із розміщенням в них технологічного устаткування і привязкою до елементів будівельних конструкцій; креслення розрізів приміщень з обладнанням і пристроями механізації; технологічні та енергетичні розрахунки;
вміти комплексно вирішувати питання технологічного проектування; чітко доповідати положення проекту та захищати прийняті рішення; виділяти та обґрунтовувати перспективні рішення.
Курсовий проект може бути складовою частиною дипломного проекту (роботи). Базою для його виконання є спеціальні дисципліни з технологій бродильних виробництв, основ промислового будівництва, технологічного обладнання галузі, монтажу та експлуатації технологічного обладнання та інші дисципліни навчального плану підготовки технолога бродильних виробництв: біохімія, мікробіологія, процеси та апарати харчових виробництв, екологія тощо.

І. Завдання та організація курсового проектування
Завдання на проектування видається студентам на початку десятого семестру. Воно формулюється з максимальним урахуванням комплексу чинників: місце роботи після закінчення вузу, тема дипломного проекту, науково-дослідна робота студента, база технологічної практики. Цей творчий процес відбувається за активної участі студента під керівництвом викладачів.
Завдання на курсовий проект містить назву теми та вихідні дані (продуктивність, вид сировини, її склад, спосіб одержання і вимоги до якості готової продукції, ін.). Перелік розділів дипломного проекту та графічного матеріалу, їх зміст і обсяг повинні відповідати вимогам, описаним у методичних вказівках.
Студент – автор проекту, повністю відповідає за всі прийняті рішення та результати розрахунків, за уміння їх захистити. Якість роботи над проектом і його зміст поетапно контролюється керівником проекту. Під час проектування рекомендується консультуватись з викладачами таких суміжних дисциплін, як обладнання галузі, монтаж та експлуатація промислового обладнання тощо.
Виконання проекту та його захист відбуваються згідно з графіком навчального процесу, конкретизованим студентом і узгодженим з керівником. Суттєвим критерієм зрілості студента як самостійного фахівця є організованість його роботи під час проектування і подання проекту на кафедру у визначений графіком навчального процесу термін. У разі недотримання цих умов проект може отримати негативну оцінку, і студенту доведеться виконувати повторне проектування у визначений кафедрою термін.

ІІ. Тематика курсових проектів
Рекомендований перелік тем курсових проектів:
Проект виробництва хлібопекарських дріжджів;
Проект відділення термоферментативної обробки зернової сировини;
Проект відділення одержання спиртової бражки з крохмалевмісної сировини;
Проект відділення приготування мелясного сусла спиртового заводу;
Проект бродильного відділення мелясноспиртового заводу;
Проект брагоректифікаційного відділення спиртового заводу;
Проект відділення приготування пивоварного солоду сумісним способом;
Проект відділення приготування пивного сусла;
Проект бродильного відділення пивоварного заводу;
Проект відділення доброджування та дозрівання пива;
Проект відділення бродіння та доброджування пива в циліндроконічних бродильних апаратах;
Проект виробництва концентрату квасного сусла;
Проект виробництва солодових екстрактів;
Проект виробництва хлібного квасу з концентрату квасного сусла;
Проект виробництва білих столових виноматеріалів;
Проект виробництва білих міцних виноматеріалів;
Проект виробництва червоних столових виноматеріалів;
Проекту виробництва червоних десертних виноматеріалів;
Проекту виробництва кріплених виноматеріалів;
Проект виробництва коньячних виноматеріалів;
Проект виробництва ігристих вин;
Проект виробництва коньяків (бренді);
Проект цеху оброблення та витримування виноматеріалів;
Проект виробництва спеціальних вин (хересу, мадери, портвейну тощо);
Проект відділення водопідготовки горілчаного заводу;
Проект виробництва горілок;
Проект виробництва лікерів;
Проект виробництва бальзамів;
Проект виробництва оцту.
Тематика курсового проектування не обмежується цим переліком. Вона може бути розширена відповідно до запитів промисловості та перспектив розвитку галузі
ІІІ. Зміст пояснювальної записки та
Пояснювальна записка проекту складається з таких розділів:
Зміст
Вступ
1. Характеристика готової продукції, сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергетичних засобів
1.1. Асортимент і характеристика готової продукції
1.2. Характеристика сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергетичних засобів
1.3. Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
2. Науково-теоретичні основи проекту
3. Технологічна схема
3.1. Вибір і обґрунтування технологічних способів і режимів
3.2. Принципова технологічна схема процесу
3.3. Опис апаратурно-технологічної схеми
4. Технологічні розрахунки
4.1. Розрахунок продуктів
4.2. Розрахунок витрат теплоносіїв та холодоагентів
4.3. Визначення норм витрат основних видів сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів (Визначення витратних коефіцієнтів) (?)
4.4. Розрахунок і підбір технологічного обладнання
5. Компонування технологічного обладнання
6. Технохімічний і мікробіологічний контроль процесів
7. Заходи з охорони довкілля та утилізації відходів виробництва
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Зміст
Зміст (1 стор.) пояснювальної записки подається на початку записки. У ньому наводять номери розділів і підрозділів, їх повну назву та номер першої сторінки розділу чи підрозділу (додаток 1).

Вступ
У цьому розділі (1 стор.) повинні знайти відображення стан і перспективи розвитку галузі виробництва, для якої передбачено виконання курсового проекту, а також основні завдання які слід вирішити в проекті.

1. Характеристика готової продукції, сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергетичних засобів

1.1. Асортимент і характеристика готової продукції
У цьому підрозділі (1-2 стор.) обґрунтовують вибраний асортимент продукції, подають його у відсотках кожного виду продукції від її загального випуску та в натуральних величинах (табл. 1).
Таблиця 1
Асортимент продукції
Найменування продукту (типу, сорту)
Випуск продукції


у %
на рік

1
2
3





Усього
100



Потім у вигляді таблиці дають органолептичну (табл. 2) та фізико-хімічну характеристику (табл. 3) окремих продуктів (типів, сортів) відповідно до вимог діючих стандартів.
Таблиця 2
Органолептична характеристика готової продукції
Показник
Характеристика продукту (типу, сорту)






зовнішній вигляд




колір




запах




смак





Таблиця 3
Основні фізико-хімічні показники готової продукції
Показник, одиниці вимірювання
Значення показника для продукту (типу, сорту)






1
2
3
4








1.2. Характеристика сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергетичних засобів
Асортимент основної сировини та допоміжних матеріалів визначається вибраним асортиментом продукції, а їх витрати в основному зазначені у рецептурі продукту.
У цьому підрозділі (2-3 стор.) у вигляді табличних даних наводять технічні вимоги до кожного виду сировини, допоміжних матеріалів і напівпродуктів (табл. 4). Якщо сировиною або цільовим продуктом проектованого відділення є напівпродукт багатостадійного процесу, якість якого не регламентується стандартом чи ТУ, то вказують його кількісний склад з допустимими змінами показників.
Також обов’язково дають характеристику енергетичних засобів (вид, склад, фізичні показники, температура і тиск тощо) і наводять фізико-хімічні показники індивідуальних речовин, необхідні для подальших розрахунків (ентальпії, теплоти утворення, теплоємності, коефіцієнти теплопровідності тощо).
Таблиця 4
Технічні вимоги до якості сировини, матеріалів і напівпродуктів
Сировина,
матеріали,
напівпродукти
Державний або галузевий стандарт, технічні умови, регламент або методика на підготовку сировини
Показники для обов’язкової перевірки (назва і одиниці вимірювання)
Регламентовані норми з допустимими відхиленнями

1
2
3
4







1.3. Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
Цей підрозділ (1 стор.) повинен міститися в записці, якщо в технології проектованого виробництва мікроорганізми відіграють важливу роль. У ньому дають порівняльну характеристику технологічних властивостей кількох рас (штамів), які можуть бути використані в даному процесі; обґрунтовують вибір найефективніших з них; описують таксономічні ознаки вибраних культур, їх морфологічні, культуральні, фізіологічні та технологічні властивості. Інколи обґрунтовують використання двох чи більше штамів мікроорганізмів (асоціативні чи змішані культури).

2. Науково-теоретичні основи проекту
У розділі (4-6 стор.) наводять хімічну чи біохімічну схему одержання цільового продукту, найважливіші реакції та закономірності, які характеризують перебіг процесую.
За результатами аналізу й критичного огляду джерел наукової та технічної літератури дають характеристику впливу умов (температури, тиску, pH тощо) на перебіг процесу і вихід цільового та побічних продуктів, аналізують взаємозв’язок параметрів процесу і його технологічних особливостей, розглядають питання регулювання процесів нагромадження цільового продукту (спирту, біомаси дріжджів, ферментів).
Характеристику і теоретичне обґрунтування масообмінних, теплових, гідродинамічних (відстоювання, фільтрування, сепарація, змішування), механічних (подрібнення, просіювання тощо) та інших процесів дають, якщо вони мають безпосередній вплив на перебіг проектованого технологічного процесу.

3. Технологічна схема
3.1. Вибір і обґрунтування технологічних способів і режимів
Цей підрозділ (4-6 стор.) є одним із найбільш важливих і визначальних у проекті, що зумовлено багатоваріантністю проектних рішень і необхідністю їх оптимізації. Виконання розділу вимагає від студента хорошої професійної підготовки та творчого підходу, вміння досить повно та переконливо обґрунтовувати прийняті рішення в результаті опрацювання спеціальної літератури, патентів, аналізу практики роботи підприємств галузі.
Обґрунтування технологічних операцій виконують у такій послідовності: мета і призначення кожної технологічної операції; способи проведення технологічного процесу; порівняльна оцінка існуючих способів; висновок про доцільність застосування того чи іншого способу у конкретному випадку; коротка характеристика процесів, що відбуваються на даній стадії технологічного процесу; фактори, що позитивно або негативно впливають на технологічний процес, та шляхи їх регулювання; технологічні вимоги до машин і апаратів для виконання окремих технологічних операцій; обґрунтування вибору типів технологічного обладнання.
Кожну стадію процесу виділяють (курсивом або підкреслюючи), а вкінці підрозділу перелічують основні прогресивні рішення, передбачені проектом.
Норми технологічного режиму зводять у таблицю (табл. 5). Параметри технологічного процесу (температуру, тиск, тривалість процесу, об’ємну або масову витрату потоку, концентрації компонентів, pH тощо) слід вказувати з їх допустимими відхиленнями.
Таблиця 5
Норми технологічного режиму
Назва стадії та
потоків реагентів або назва і позиція апарата
Назва технологічних показників


Температура, оС
Тиск, МПа
Тривалість процесу,
од. часу
Інші показники

1
2
3
4
5








3.2. Принципова технологічна схема
Принципова схема (1 стор.) відображає послідовність стадій технологічного процесу і в подальшому використовується при складанні та описі апаратурно-технологічної схеми, розрахунках продуктів тощо.
Принципову схему складають з прямокутників, у які вписують найменування окремих стадій, а поряд – основні параметри технологічних режимів (температуру, тиск, тривалість, ін.) і матеріальних потоків (концентрацію, рН, співвідношення компонентів, ін.). Прямокутники з’єднують лініями зі стрілками, що вказують напрям руху потоків. Над лініями вказують найменування потоків (сировини, напівпродуктів, готової продукції, відходів).

3.3. Опис апаратурно-технологічної схеми
Цей підрозділ (1 стор.) виконують після креслення апаратурно-технологічної схеми (або її ескізної розробки) та її узгодження з керівником проекту. У ньому описують рух основних продуктів виробництва без роз’яснення суті та режимів окремих стадій; вказують тільки звідки, куди і як переміщуються сировина, напівпродукти, побічні продукти, відходи виробництва, описують способи переміщення продуктів (самопливом, насосом, пневмотранспортом, ін.). При першому згадуванні найменування обладнання потрібно вказати його номер (без дужок), що відповідає номерові на апаратурно-технологічній схемі.
4. Технологічні розрахунки

4.1. Розрахунок продуктів
Метою розрахунку продуктів є визначення кількості сировини, допоміжних матеріалів, проміжних і побічних продуктів та відходів виробництва на одиницю маси чи об’єму готової продукції. Розрахунок продуктів (6-8 стор.) виконують для кожного виду (сорту, типу) продукції.
Розрахунок ведуть за принципом складання матеріальних балансів послідовно на кожну операцію технологічної схеми. Основою для розрахунку є наведені в попередніх розділах дані про склад сировини і готової продукції, норми втрат на окремих стадіях виробництва. Розрахунок здійснюють за спеціальними методиками, розробленими для кожного виробництва, посилаючись на відповідні джерела та досвід виробництв.
Результати розрахунку продуктів перераховують на добову чи річну продуктивність, а також для періодичних процесів – на одну операцію, а для безперервних – на годинну продуктивність (табл. 6).
Таблиця 6
Зведена таблиця розрахунку продуктів
Продукт
Витрата продуктів на


100 кг
(1 дал, тощо)
добову продуктивність (річну)
годинну продуктивність (одну операцію)

1
2
3
4







Витрати води на технологічні потреби розраховують окремо на кожну технологічну операцію, пов’язану з її використанням, за нормами водопостачання та даними матеріальних балансів. Результати розрахунків зводять у таблицю (табл. 7).
Таблиця 7
Зведена таблиця витрат води
Технологічна стадія
Характер забору води
(періодичний або безперервний)
Джерело водопостачання (водопровід, артезіанська свердловина, відкрите водоймище або оборотна вода)
Показники води
(температура, твердість тощо)
Витрата води на добу (операцію), м3

1
2
3
4
5







Усього
-
-
-



Витрати води на господарсько-побутові потреби визначають за нормативними даними (з достатньою точністю вони можуть бути прийняті у кількості 5% від технологічних потреб).

Витрати допоміжних матеріалів (повітря, оксиду карбону (ІV), кислот, живильних солей, оксиду сульфуру (ІV) тощо) розраховують окремо на кожну технологічну операцію, пов’язану з їх використанням, за нормами технологічного проектування згідно з вибраною технологічною схемою та прийнятим асортиментом і зводять у таблицю (табл.8).
Таблиця 8
Зведена таблиця витрат допоміжних матеріалів
Назва
допоміжного матеріалу
Технологічна операція,
де застосовують допоміжний матеріал
Технічна характеристика, параметри
Масова (об’ємна) витрата,
кг/од. часу
(м3/ од. часу)

1
2
3
4







4.2. Розрахунок витрат теплоносіїв та холодоагентів
Розрахунок витрат теплоносіїв та холодоагентів (до 4 стор.) виконують за принципом складання теплових балансів на кожну операцію технологічної схеми, в якій відбувається теплообмін. Основою для розрахунку є одержані дані матеріальних балансів, питомі теплоємності та ентальпії утворення компонентів потоків, а також відомості про характер руху потоків та умови теплообміну. Результати розрахунків вносять у таблицю (табл. 9).
Таблиця 9
Зведена таблиця витрати теплоносіїв і холодоагентів
Назва
теплоносія (холодоагенту)
Назва технологічної операції, де застосовують теплоносій (холодоагент)
Технічна характеристика, параметри
Масова (об’ємна) витрата,
кг/од. часу
(м3/ од. часу)
Витрата
енергії, кДж/од. часу

1
2
3
4
5







За сумарними витратами окремих теплоносіїв чи холодоагентів розраховують їх питомі витрати на одиницю продукції.

4.3. Визначення норм витрат основних видів сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів (Визначення витратних коефіцієнтів) (?)
Питомі витрати сировини, допоміжних матеріалів та енергоресурсів (теплоносіїв і холодоагентів) (1стор.) розраховують на одиницю маси (кг, т) або об’єму (дал, гл) цільового продукту за результатами розрахунків матеріальних і теплових балансів і вносять у таблицю (табл. 10).
Таблиця 10
Таблиця витратних коефіцієнтів
Назва сировини, матеріалів та енергоресурсів
Одиниці
вимірювання
Витрата на одиницю товарного продукту

1
2
3





4.4. Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Основою для розрахунку та підбору обладнання (3–4 стор.) є задана продуктивність виробництва, прийнята апаратурно-технологічна схема, дані розрахунків продуктів, матеріальних і теплових балансів, вимоги та рекомендації щодо норм технологічного проектування.
Розрахунок обладнання являє собою визначення кількості та об’єму (продуктивності) резервуарів, машин, апаратів, допоміжного обладнання, що потрібні для забезпечення необхідної продуктивності проектованого цеху.
Для проведення кількісного розрахунку обладнання необхідно знати об’єм або масу матеріалів, що надходять на кожну операцію. У багатьох випадках він обмежується підбором певних зразків і марок машин, апаратів, технологічних резервуарів і допоміжних пристроїв.
Під час вибору апаратів і машин, допоміжних пристроїв керуються такими принципами: вибирають обладнання технічно найбільш сучасне, що повною мірою задовольняє технологічні умови; вибирають переважно типове обладнання, виготовлене вітчизняною промисловістю; вибирають обладнання, що, по можливості, відповідає за своєю продуктивністю чи робочим об’ємом фактичній продуктивності операції, для якої воно використовується.
Для вибору обладнання користуються довідниками, у яких наведені технічні характеристики окремих марок обладнання і наводяться його техніко-економічні показники. Такими довідниками є: каталоги та проспекти машинобудівних заводів, вітчизняних та зарубіжних машинобудівних фірм; довідкова, технічна та навчальна література з технологічного обладнання підприємств галузі; спеціальні видання.
Після розрахунків обладнання складають специфікацію технологічного обладнання (табл. 10).
Таблиця 10
Специфікація обладнання
По-
зиція
Найменування призначення
Технічна характеристика
Габаритні розміри
Спосіб встанов-лення
Наявність допоміжних
пристроїв

1
2
3
4
5
6








У графах таблиці вказують:
1 - позицію апарата згідно технологічної схеми виробництва;
2 - найменування апарата та його призначення в технологічному процесі;
3 - коротку технічну характеристику апарата (тип, тиск в апараті, робоча температура середовища, характеристика середовища);
4 - габаритні розміри апарата (висота, ширина або діаметр, довжина);
5 - спосіб встановлення апарату (на фундаменті чи на етажерці, вертикально чи горизонтально);
6 - наявність допоміжних пристроїв для монтажу, ремонту та обслуговування даного апарату (обслуговуючі площадки, опори, рим-болти, крани-укосини, тощо).
5. Компонування технологічного обладнання
Компонування технологічного устаткування (3-4 стор.), тобто розміщення технологічної схеми на площах та в об’ємі, виконують комплексно, одночасно з попереднім визначенням габариту і конфігурації виробничого корпусу.
Загальну площу виробничого корпусу визначають як суму площ, необхідних для розташування обладнання та проходів між ними. Далі визначають поверховість виробничого корпусу залежно від типу підприємства, потужності та місця будівництва; вибирають будівельну секцію та висоту приміщення залежно від розмірів використовуваного устаткування і особливостей даного виробництва.
Розміщення (компонування) обладнання на плані проводять, беручи до уваги прийняту технологічну схему, габаритні розміри обладнання та необхідність створення нормальних умов праці.
Основними умовами для розміщення обладнання є: дотримання заданих умов технологічного процесу щодо взаємного узгодження окремих об’єктів устаткування та послідовності їх розташування; забезпечення прямотоку в русі сировини, напівфабрикатів та готової продукції; забезпечення зручності обслуговування апаратів і машин; забезпечення вільного пересування оброблюваних матеріалів, людських потоків та обладнання; більш щільне і раціональне використання виробничих площ та об’ємів приміщень; забезпечення найменших відстаней між окремими операціями; дотримання усіх правил техніки безпеки та протипожежної профілактики.

6. Технохімічний і мікробіологічний контроль процесів
Схему контролю (2-4 стор.) сировини, допоміжних матеріалів і напівпродуктів у ході виробничого процесу та готової продукції формують на основі відповідних, обов’язкових для промисловості інструкцій.
Опис методів і засобів контролю повинен включати: об’єкт контролю, назву сировини, матеріалів, напівпродукту чи стадії технологічного процесу згідно з тематикою курсового проекту; періодичність контролю; обмежувальні значення параметрів (від до, не менш ніж , не більш ніж ); методи і засоби контролю. Схему наводять у вигляді таблиці (табл. 11).
Таблиця 11
Схема технохімічного і мікробіологічного контролю процесів
Об’єкт
контролю
Показник,
що підлягає
контролю
Значення показника з допустимими відхиленнями
Періодичність контролю
Метод
контролю

1
2
3
4
5








7. Заходи з охорони довкілля
У цьому підрозділі (1 стор.) вказують кількість шкідливих викидів чи стоків на одиницю готової продукції за добу, їх агрегатний стан, склад або характеристику і передбачають заходи повного усунення або зменшення їх шкідливості (табл. 12).
Таблиця 12
Характеристика промислових викидів, побічних продуктів і відходів
Назва викиду, побічного продукту або відходу. Апарат або стадія, де він утворюється
Агрегатний стан
Кількість на одиницю готової продукції
Характеристика основних забруднень (органічні, мінеральні речовини тощо), їх кількість, г/л
Рекомендації з очищення викидів чи переробки і використання відходів



кг
м3



1
2
3
4
5
6








·u°

Висновки

Список використаної літератури
Список літератури складають систематично під час роботи над проектом. До нього включають підручники, каталоги обладнання, періодичні інформаційні видання, інструкції, стандарти, а також відповідні методичні вказівки. Кожне використане джерело заноситься до списку під черговим номером. На цей номер робиться посилання по тексту проекту, при цьому бажано вказати сторінку, наприклад [7, с. 13]. Під час кінцевого оформлення проекту кожному джерелу інформації може присвоюватись новий номер в алфавітному порядку.

Додатки

ІV. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
Загальний обсяг пояснювальної записки становить 40-50 сторінок рукописного тексту, написаного чорним (синім) чорнилом (або пастою) на аркушах формату А4 (279х210). Текст дозволяється набирати шрифтом Тіmes New Roman, розмір 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5. На кожному аркуші залишають поля: ліворуч, знизу та зверху – 20 мм; праворуч – 10 мм.
Курсовий проект оформлюють відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.
Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, другою – завдання на проектування. Ці сторінки включають до загальної нумерації, але на них номера не ставлять. Титульний аркуш пояснювальної записки і завдання на проектування заповнюють згідно зі зразком (додаток 1, 2).
Зміст проекту розміщають на третьому аркуші пояснювальної записки (додаток 5). Якщо зміст переносять на наступний аркуш, то на ньому рисують спрощений штамп 185(15 мм (додаток 3).
Список літератури складають у послідовності появи посилань на джерела у тексті, в абетковому порядку прізвищ перших авторів або заголовків чи у хронологічній послідовності.
У тексті записки обов’язково наводять посилання на джерела літератури у вигляді цифр у квадратних дужках, наприклад: [1, 2, 5]; цифра повинна відповідати порядковому номеру підручника, довідника, статті у списку літератури проекту.
Бібліографічний опис складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84 „Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 „Библиографическая запись. Сокращение слов в русском языке. Общие требования и правила”).
У кінці пропонованих методичних вказівок наведено список джерел спеціальної літератури, рекомендованої до використання в процесі проектування.
Додатки до пояснювальної записки курсового проекту містять специфікацію до креслення технологічної схеми (додаток 4), таблицю потоків (додаток 6) та можуть містити таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру. Кожен додаток починають з нової сторінки із заголовка. Додатки позначають послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад: додаток А, додаток Б). Один додаток позначають як додаток А.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Переноси слів у заголовках, назвах таблиць і підписах до рисунків не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою.
Кожен розділ записки починають з нової сторінки. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „2.3.” (третій підрозділ другого розділу). У цьому ж рядку дають заголовок підрозділу.
Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки) і таблиці подають у записці безпосередньо після тексту, де про них згадано вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках курсового проекту, включають до загальної нумерації сторінок.
Рисунки позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер рисунку повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунку, між якими ставлять крапку, наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер рисунку, його назву і пояснювальні підписи розміщають послідовно під рисунком.
Цифровий матеріал оформляють у вигляді таблиць, які нумерують послідовно. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщають напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщають над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
При перенесенні частини таблиці на інший аркуш слово „Таблиця” і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: „Продовження табл. 1”.
Формули в курсовому проекті нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

V. Вимоги до оформлення графічної частини курсового проекту
Графічну частину проекту виконують олівцем або за допомогою спеціальних графічних комп’ютерних програм. Оформлення повинно відповідати вимогам ЄСКД. Нижче наведені лише загальні рекомендації до виконання графічної частини проекту.
Апаратурно-технологічну схему креслять на аркуші формату А4 (279х210). Зразок оформлення основних написів до креслення схеми подано в додатку 7. При викреслюванні схеми рівномірно заповнюють аркуш з урахуванням продуктових потоків і поетапного розміщення обладнання на різних поверхах. На схемі креслять транспортні засоби – насоси, конвеєри. Продуктову лінію викреслюють суцільною товстою лінією. При необхідності вона може перериватися з написом напрямку продукту, наприклад, “до поз. 5”, “від поз. 4”. Лінії комунікацій позначають цифрами в розривах ліній. Потоки води, пари, повітря нумерують за стандартом, інші лінії – послідовно по ходу технологічного процесу. Потрібно чітко фіксувати місця підключення і виводу ліній з апаратів та писати під лініями, що закінчуються стрілками, напрямок руху – “в атмосферу”, “від компресора” і т.п. Арматуру не показують, якщо вона не є невід’ємною частиною об’єкту.
При кресленні обладнання на апаратурно-технологічній схемі дотримуються пропорцій габаритних розмірів усіх апаратів. Обладнання розміщують по ходу технологічного процесу зліва направо і зверху вниз. На схемі показують усе обладнання, що зображене на планах і розрізах, і навпаки. Номери позицій обладнання проставляють на схемі за годинниковою стрілкою, а потім зберігають ці ж номери на планах і розрізах.
Під час складання апаратурно-технологічної схеми обладнання розташовують відповідно до висотних позначок планів і розрізів, тобто її остаточний варіант складають після компонування обладнання.
Плани та розрізи цеху (відділення) викреслюють на аркуші формату А1 (449х841 мм). Зразок оформлення основних написів до креслення компонування обладнання подано в додатку 8. Креслення виконують у масштабі 1:100 (найчастіше), 1:50, 1:20.
Основне призначення планів – розміщення всього обладнання всередині приміщення цеху і одних апаратів відносно інших.
На планах компонувальних креслень наносять прив’язувальні розміри (прив’язки). Прив’язка – це віддаль від осі кроку (прогону) до геометричної осі апарату або до будь-якої його грані. Кожний апарат на плані повинен бути прив’язаним до осі кроку та до осі прогону. Крім цього проставляються віддалі між самими осями. Прив’язки здійснюють розмірними лініями, на кінцях яких ставлять лінії-засічки під кутом 450 (стрілки на розмірні лінії не наносяться). Розміри на планах вказуються в міліметрах.
На плані кожний апарат зображають у вигляді його зовнішнього контуру з орієнтацією відносно осей каркасних колон, осей прогонів або стін будівлі (для безкаркасних споруд). Габаритні розміри обладнання не показують.
У назвах планів вказують обрану відмітку, яка відповідає певному поверху (наприклад, „План на відм. 0.00”). На плані показують січну площину для зображення усіх елементів в розрізі. В назвах розрізів вказують позначення відповідної січної площини (наприклад, „А - А”).
За великої кількості однотипного обладнання (апарати бродіння, доброджування, ін.) проставляють осі прив’язки та вказують кількість апаратів.
Основне призначення розрізів – показати взаємне розміщення обладнання по висоті приміщення цеху і можливість здійснення технологічного потоку. На розрізах показують висоту промислової споруди, перекриття, висоту площадок, спосіб встановлення апарату (на фундаменті, на балці перекриття, на кронштейні) та його висоту.
Відмітки на розрізах вказують у метрах і проставляють над лініями – виносками зі стрілками (наприклад, 0.000, 4.000). Обов’язково проставляють наступні відмітки: підлоги першого поверху (нульова відмітка); підлоги усіх поверхів; низу стропильної конструкції; верху покриття; верху обслуговуючої площадки; верху усіх запроектованих апаратів.
Конструктивні елементи будівель та промислових етажерок на планах і розрізах зображають тонкими лініями, контури апаратів - товстими лініями. Осі усіх споруд та апаратів наносять штрих-пунктирними лініями з довгими штрихами. Осі кроку каркасних колон позначають арабськими цифрами, осі прогонів - літерами українського алфавіту (за винятком букв З, Н, О, Х, Ч, Щ, Ь ), які проставляють у кільцях (діаметр 8 мм). Послідовність маркування осей приймають зліва направо та зверху вниз. Контури обслуговуючих площадок наносять двома паралельними тонкими лініями: одна – суцільна, друга – штрих-пунктирна.
Апарати на планах і розрізах проставляють над лініями-виносками. Нумерація обладнання на планах і розрізах повинна відповідати нумерації на апаратурно-технологічній схемі.
На аркуші, де розміщені плани і розрізи, наводять специфікацію обладнання (додаток ?), показуючи тільки те, яке показано на аркуші.

VI. Захист курсового проекту та критерії оцінювання
Термін захисту встановлюється і затверджується кафедрою згідно з навчальним планом. Захист приймає комісія, затверджена кафедрою.
Студент лаконічно (протягом 5-10 хв.) доповідає про особливості проекту, виділяючи його мету і завдання, переваги прийнятих рішень. Члени комісії задають питання з загальнонаукових та спеціальних дисциплін за тематикою проекту. Захист є важливою частиною виховного процесу, тому його ведуть відкрито, вказують студенту на недоліки проекту, відзначають його позитивні аспекти, висловлюють побажання на майбутнє.
Оцінка автору проекту ставиться за критеріями, поданими в табл. 13.
Таблиця 13
Критерії оцінювання захисту курсового проекту
Критерії оцінювання
Умови одержання оцінки


відмінно
добре
задовільно
незадовільно

Доповідь
чітка, повна
коротка, зрозуміла,
без істотних помилок
по суті правильна, проте нелогічна,
з великою кількістю неточностей
неповна, нелогічна,
з грубими помилками

Засвоєння методики технологічного проектування
глибоке, всебічне
повне
неповне
неповне

Знання теоретичних і практичних положень
глибокі, всебічні
повні
неповні
неповні,
з грубими помилками

Пояснювальна записка
відповідає вимогам
відповідає вимогам,
містить непринципові неточності
відповідає вимогам,
містить непринципові неточності
містить суттєві відхилення від вимог і грубі помилки, по-дана нелогічно, рішення необгрунтовані

Графічна частина
відповідає вимогам
відповідає вимогам,
містить елементи недбалості та несуттєві помилки
відповідає вимогам,
містить елементи недбалості та несуттєві помилки
містить суттєві відхилення від вимог і грубі помилки

Графік виконання
не порушувався
не порушувався
не порушувався
порушувався
без поважних причин

Студенту, що одержав на захисті незадовільну оцінку, або не подав проект у призначений термін, зараховується академічна заборгованість. Для її усунення видається нове завдання або встановлюється термін для доопрацювання проекту.
VII. Список рекомендованої літератури

Авакянц С.П. Игристые вина. – М.: Агропромиздат, 1986. – 272с.
Балашов В.Е. Дипломное проектирование предприятий по производству пива и безалкогольных напитков. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 288с.
Балашов В.Е. Оборудование предприятий по производству пива и безалкогольных напитков. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 248с.
Балашов В.Е. Практикум по расчету технологического оборудования для производства пива и безалкогольных напитков. – М.: Агропромиздат, 1988. – 188с.
Будасов Б.В., Каминский В.П. Строительное черчение. – М.: Стройиздат, 1990.
Валуйко Г.Г., Домарецкий В.А., Загоруйко В.О. Технология вина. – Київ, 2003. – 588с.
Гинзбург А.С. и др. Теплофизические характеристики пищевых продуктов: справочник. – М., 1980 – 288с.
Гринберг Я.И. Проектирование химических производств. – М.: Химия, 1975.
Домарецький В.А. Технологія солоду та пива. – К.: Фірма “ІНКОС”, 2004. – 426с.
Експлуатація та обслуговування машин/ Навч. посібник СДУ,2009.
Зайчик Ц.Р. Номограммы к расчету оборудования первичного виноделия. – М.: Пищевая промышленность, 1971. – 108с.
Зайчик Ц.Р. Оборудование предприятий винодельческой промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 1977. – 400с.
Иоффе И.Л. Проектирование процессов и аппаратов химической технологии. – Л.: Химия, 1991.
Калунянц К.А., Херсонова Л.А., Колчева Р.А., Садова А.И. Дипломное проектирование заводов по производству пива и безалкогольных напитков. – М.: Агропромиздат, 1987. – 272с.
Кишковский З.Н., Мержаниан А.А. Технология вина. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 504с.
Колотуша П.В. Технологія виробництва пива. – К.: Міносвіта, 1995. – 227с.
Колотуша П.В., Домарецкий В.А., Емельянова Н.А., Ващук В.С., Сиднев Ю.П. Технологическое проектирование солодовенных и пивобезалкогольних заводов. – К.: Вища школа, 1987. – 255с.
Кунце В., Мит Г. Технология солода и пива / Пер. с нем. – СПб.: Профессия, 2001. – 912с.
Лабораторный практикум по курсу “Технология вина” / Под ред. А.А.Мержаниана. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. – 216с.
Макаревич В.А. Строительное проектирование химических предприятий – М.: Высшая школа, 1977.
Мелетьев А.Е., Домарецкий В.А., Емельянова Н.А., Колотуша П.В. Технология пивоварного и безалкогольного производств. Практикум. Технологические расчёты. – К.: Вища школа, 1986. – 191с.
Муравицкая Л.В. Технохимический контроль пивоваренного и безалкогольного производств и основы управления качеством продукции. – М.: Агропромиздат. – 1987. – 256с.
Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию / Г.С.Борисов, В.П.Брыков, Ю.И.Дытнерский и др. Под ред. Ю.И.Дытнерского. – М.:Химия, 1991. – 496с.
Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. – Л.: Химия, 1987. – 575с.
Розрахунок продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних та безалкогольних напоїв / Під ред. Коробова В.М. – К.: Вища школа, 1972. – 379с.
Рудольф В.В. Производство кваса. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. – 153с.
Русаков В.А. Расчет купажей: Учебное пособие. – К.: УМК ВО, 1989. – 160с.
Русаков В.О., Шольц-Куліков Є.П., Домарецький В.А. та ін. Хімія і біохімія вина. – К.: УДУХТ, 2001 – 224с.
Сборник технологических инструкций, правил и нормативных материалов по винодельческой промышленности. Под ред. Г.Г.Валуйко. – М.: Агропромиздат, 1985. – 511с.
Сидоров Ю.І., Влязло Р.Й., Новіков В.П. Процеси і апарати мікробіологічної промисловості , ч.ІІІ. Основи проектування виробництв. – Львів: Вид. НУЛП, 2004.
Слюсаренко Т.П. Лабораторный практикум по микробиологии пищевых производств. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 208с.
Софинский И.Д. Основы промышленного строительства и санитарной техники. – М.: Стройиздат, 1985.
Справочник механика дрожджевого завода / Ю.И.Шишицкий, Н.В.Семенов, В.А.Федоров, С.В.Бостриков. – М.: Агропромиздат, 1987. – 295с.
Справочник по виноделию. Под ред. Г.Г.Валуйко. – М.: Агропромиздат, 1985. – 447с.
Справочник по производству безалкогольных напитков. – М.: Пищевая промышленность, 1979. – 368с.
Справочник по производству спирта. Сырье, технология и технохимконтроль / В.Л.Яровенко, Б.А.Устинников, Ю.П.Богданов, С.И.Громов. – М.: Пищевая промышленность, 1981. – 336с.
Справочник по производству спирта: Оборудование, средства механизации и автоматизации / Ю.П.Богданов, В.Н.Зотов, С.П.Колосков и др. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 480с.
Справочник по производству спирта: Сырье, технология и технохимконтроль / В.Л.Яровенко, Б.А.Устинников, Ю.П.Богданов, С.И.Громов – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. – 336с.
Справочник по специальным работам. Технологические трубопроводы промышленных предприятий. – М.: Стройиздат, 1985.
Справочник работника спиртовой промышленности (производство спирта из мелассы) / Под ред. П.В.Рудницкого. – К.: Техника, 1972. – 377с.
Справочник технолога ликеро-водочного производства / В.Л.Яровенко, И.И.Бурачевский – М.: Агропромиздат, 1988. – 208с.
Строительные нормы и правила, гл.2. Производственные здания промышленных предприятий. СНиП П-М. 2-92, Госстройиздат, 1992.
Технологическое оборудование предприятий бродильной промышленности. Под ред. И.Т.Кретова. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 464с.
Технология пивоваренного и безалкогольного производства. Практикум. Технологические расчеты / А.Е.Мелетьев, В.А.Домарецкий, Н.А.Емельянова, П.В.Колотуша. – К.: Вища школа, 1986. – 191с.
Технология спирта / Под ред. В.Л.Яровенко. – М.: Колос, 1996. – 464с.
Технологія спирту. В.О.Маринченко, В.А.Домарецький, П.Л.Шиян, В.М.Швець, П.С.Циганков, І.Д.Жолнер / Під ред. В.О.Маринченка. – Вінниця: Поділля-2000, 2003. – 496с.
Циганков П.С. Ректификационные установки пищевой промышленности. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 336с.
Шольц Е.П., Понамарев В.Ф. Технология переработки винограда. – М.: Агропромиздат, 1990. – 448с.

VII. Додатки
ДОДАТОК 1. ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут хімії та хімічних технологій
Кафедра технології органічних продуктів






ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту
зі спеціальності 7.05170106
“Технології продуктів бродіння і виноробства”
на тему:
______________________________________________________
(назва проекту)












Студент групи___________________
___________________
(прізвище та ініціали,підпис,дата)
Керівник ______________________
(прізвище та ініціали,підпис,дата)



Львів –(рік виконання роботи)
ДОДАТОК 2. ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ
Прізвище та ім’я студента: _______________________________________
Тема: _________________________________________________________
Вихідні дані для курсового проектування: __________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Керівник: ______________ (__________________)
підпис прізвище та ініціали
Студент: ______________ (_______________)
підпис прізвище та ініціали

ДОДАТОК 3. ШТАМП ДО АРКУША ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
(ОФОРМЛЕННЯ І РОЗМІРИ)

7
13
23
15
10

10






15
ІХХТ-ТОП-БВВ-ХХХХХ-ПЗіР
Арк.










Зм.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата






ДОДАТОК 4. СПЕЦИФІКАЦІЯ ДО КРЕСЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ

20
110
10
45

Позиція
15
Назва
Кіл.
Примітка


8





























ІХХТ-ТОП-БВВ-ХХХХХ-СхАТ-Сп








Зм.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата


Студент



(ТЕМА ПРОЕКТУ). СпеЦИФІКАЦІЯ
Літера
Аркуш
Аркушів

Керівник




Д
П

1


Консультант




НУ “Львівська
політехніка”, ІХХТ,
каф. ТОП, гр. БВВ-2

Зав. кафедри






Рецензент






ДОДАТОК 5. ЗРАЗОК ЗМІСТУ ДО ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ЗМІСТ

стор.
Завдання на курсове проектування
Зміст
Вступ
1. Характеристика готової продукції, сировини,
напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергетичних засобів
1.1. Асортимент і характеристика готової продукції
1.2. Характеристика сировини, напівпродуктів, допоміжних
матеріалів та енергетичних засобів
1.3. Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
2. Науково-теоретичні основи проекту
3. Технологічна схема
3.1. Вибір і обґрунтування технологічних способів і режимів
3.2. Принципова технологічна схема процесу
3.3. Опис апаратурно-технологічної схеми
4. Технологічні розрахунки
4.1. Розрахунок продуктів
4.2. Розрахунок витрат теплоносіїв та холодоагентів
4.3. Визначення норм витрат основних видів сировини,
матеріалів, енергетичних ресурсів (Визначення витратних коефіцієнтів)
4.4. Розрахунок і підбір технологічного обладнання
5. Компонування технологічного обладнання
6. Технохімічний і мікробіологічний контроль процесів
7. Заходи з охорони довкілля та утилізації відходів виробництва
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

7
10
23
15
10
70
3(5
17
18

5(11




ІХХТ-ТОП-БВВ-ХХХХХ-ПЗіР




















(ТЕМА ПРОЕКТУ)
Літера
Аркуш
Аркушів

Зм.
Арк.
N  докум.
Підпис
Дата

ГК
РП
Р
3
...

Студент




НУ “Львівська політехніка”,
ІХХТ, каф. ТОП,
гр. БВВ-11

Керівник


































ДОДАТОК 6. ТАБЛИЦЯ ПОТОКІВ

10
Умовне позначення
Назва середовища
у трубопроводі

10
Буквене
Графічне


8

( 1 ( 1 (
вода



( 2 ( 2 (
пара


20
50
70



ДОДАТОК 7. ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНИХ НАПИСІВ
ДО КРЕСЛЕННЯ АПАРАТУРНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ






ІХХТ-ТОП-БВВ-ХХХХХ-СхАТ




















(ТЕМА ПРОЕКТУ).
СХЕМА АПАРАТУРНО-ТЕХНОЛОГІЧНА
Літера
Маса
Масштаб

Зм.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата

Д
П


б/м

Студент










Керівник















Аркуш
Аркушів






НУ “Львівська
політехніка”, ІХХТ,
каф. ТОП, гр. БВВ-2

















ДОДАТОК 8. ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНИХ НАПИСІВ
ДО КРЕСЛЕННЯ КОМПОНУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ






ІХХТ-ТОП-ХР-ХХХХХ-КО




















(ТЕМА ПРОЕКТУ).
КОМПОНУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ
Літера
Маса
Масштаб

Зм.
Арк.
N  докум.
Підпис
Дата

Д
П


1:100

Студент










Керівник















Аркуш 1
Аркушів 1






План на відм.0.00
Розрізи А – А, Б – Б
НУ “Львівська
політехніка”, ІХХТ,
каф. ТОП, гр. БВВ-2
















НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту
зі спеціальності 7.05170106
“Технології продуктів бродіння і виноробства”
для студентів денної та заочної форм навчання




Укладачі






Підписано до друку .
Формат 60(84 1/16. Обсяг 2,0 друк. аркуші.
Тираж 25 примірників.
Видавництво і тиражування здійснено на кафедрі ТОП
НУ “Львівська політехніка”
79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12
 де ХХХХХ – шифр теми проекту, ПЗіР –пояснювальна записка і розрахунки

 де ХХХХХ – шифр теми роботи












Приложенные файлы

  • doc 18110059
    Размер файла: 352 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий