Informatsiyny_paket_II_k (1)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка












ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ІІ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ
(70–90 рр.)





(Інформаційний пакет для студентів ІІ курсу)






Викладач – доц. Л.О. Зубак















Кіровоград, 2013



Опис навчальної дисципліни
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни



денна форма навчання

Кількість кредитів - 5
Галузь знань 0203 Гуманітарні науки
Нормативна


Напрям підготовки 6.020303 Філологія*. Українська мова і література


Модулів - 3
Спеціальність (професійне спрямування): Українська мова і література
Спеціалізація: редагування освітніх видань; мова і література (англійська)
Рік підготовки:

Змістових модулів - 3

2-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання ––

Семестр

Загальна кількість годин - 180

3-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: 3
аудиторних - 90 самостійної роботи студента - 90
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
40 год.



Практичні, семінарські



50 год.



Лабораторні







Самостійна робота



90 год.



Індивідуальні завдання: –



Вид контролю: екзамен

Розподіл балів, які отримують студенти
Поточне оцінювання та самостійна робота
Екзамен
Сума

Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
Змістовий модуль 3
40
100







Т1
Т2
Т3
Т4
КР
СР
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9
КР
СР
Т10
Т11
Т12
Т13
КР
СР



 10
 5

10 


10 





 20
 20
 20



Робота на практичних заняттях оцінюється за п’ятибальною шкалою. Загальний бал за практичні заняття визначається як середньоарифметиче кратне 2.

ПРОГРАМА КУРСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Проза
Вступ. Соціально-економічні, громадсько-політичні умови розвитку української літератури ІІ пол. ХІХ століття. Літературна дискусія. Філософські, естетичні засади реалізму. Здобутки української реалістичної літератури.
Іван Нечуй-Левицький. Життєвий і творчий шлях письменника. Перший реалістичний роман з життя української інтелігенції “Хмари”. Духовний стан українського селянства пореформеного періоду в повісті “Кайдашева сім’я”, функції сміху у творі. Історична проза (повість “Гетьман Іван Виговський”).
Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. Аналітичний підхід до дійсності та творчо-психологічна настанова на зображення життя людини у соціально-психологічному романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Новаторство письменника у традиційній темі нещасливої жіночої долі в романі “Повія”. Модерністські тенденції в повісті “Лихі люди”. “Мала” проза (оповідання “Лови”).
Борис Грінчено. Багатогранність культурницької, громадської, літературної діяльності письменника. Зображення життя, його проблем і типів у дилогії “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”. “Мала” проза.
Жіноча проза. Наталя Кобринська. Життєвий і творчий шлях письменниці. Організація жіного руху. Проблематика та художні особливості повісті “Дух часу”. Олена Пчілка. Життєвий і творчий шлях. Громадська діяльність. Повість „Товаришки”.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Драматургія
Вступ. Становлення і розвиток українського професійного театру; особливості української драматургії 70–90 рр.
Михайло Старицький. Життєвий і творчий шлях, подвижницька громадсько-культурницька діяльність, роль і участь в розбудові українського професійного театру. Оригінальні твори та переробки. Доля творчої жінки у драмі “Талан”. Історична проза (повість „Оборона Буші”)
Марко Кропивницький. Життєвий і творчий шлях; театральна діяльність. Реалістичне відтворення нових суспільних відносин на селі у драмі “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”. “Чеховський” тип ліричної героїні у драмі “Олеся”. Водевілі. Сатиричне спрямування водевілю “По ревізії”.
Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях; формування світогляду; громадська, театральна діяльність. Новаторство драматургії. Соціально-психологічні комедії: формування психології вітчизняних мільйонерів у п’єсах “Сто тисяч”, “Хазяїн”. Трагікомічні мотиви в комедії “Мартин Боруля”. Проблема батьків і дітей у драмі “Суєта”. Героїко-романтичні твори: трагедія неординарної особистості в конкретно-історичних умовах у п’єсі “Сава Чалий”.




ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

Поезія. Іван Франко
Українська поезія 70–90 рр. М. Старицький, П.Грабовський, Я.Щоголів.

Іван Франко. Життєвий і творчий шлях; формування світогляду; громадсько-політична діяльність; масштаб і якість творчої спадщини. Збірка “З вершин і низин” як етапне явище в історії української літератури. Мотиви й образи у збірці інтимної лірики “Зів’яле листя”. Філософське переосмислення біблійних тем і мотивів у збірці “Мій Ізмарагд”. Роман виховання “Лель і Полель”, реалістичні й романтичні мотиви у творі. Новаторство в розкритті соціальної психології буржуа в повісті “Boa constrictor”. Модерністські тенденції в повісті “Сойчине крило”. Психологізм повісті “Перехресні стежки”. Проблема вибору в поемі ”Іван Вишенський”. Символіко-філософська структура поеми „Мойсей”. Фольклорна основа сюжету, психологічна наповненість образів у драмі “Украдене щастя”. Літературно-критичні праці (“Література, її завдання і найважніші ціхи”, “Із секретів поетичної творчості”).


ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:

Єфремов С. Історія українського письменства. – Київ, 1995.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 2 кн. – Книга друга / За ред. М.Г.Жулинського. – К.: „Либідь”, 2006.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. – Книга третя / За ред. М.Т.Яценка. – К.: „Либідь”, 1997.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І, ІІ.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24

СПИСОК ТВОРІВ
ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОЧИТАННЯ:
ПРОЗА

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
“Хмари”, ”Кайдашева сім’я”, “Гетьман Іван Виговський”, “Сьогочасне літературне прямування” (законспектувати)

ПАНАС МИРНИЙ
“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, “Повія”, “Лихі люди”, „Лови”

БОРИС ГРІНЧЕНКО
Дилогія “Серед темної ночі”, „Під тихими вербами”
Оповідання “Украла”, ”Кавуни”, ”Дзвоник”, ”Каторжна” .

НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА
”Дух часу”

ОЛЕНА ПЧІЛКА
“Товаришки”


ДРАМАТУРГІЯ

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ
Драма “Талан”, повість “Оборона Буші”

МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ
“Олеся”, “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”, ”По ревізії”

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
“Сава Чалий”, “Мартин Боруля”, „Сто тисяч”, “Хазяїн”, ”Суєта”

ІВАН ФРАНКО

Збірки ”З вершин і низин”, ”Зів’яле листя”, Мій Ізмарагд”
Поеми ”Іван Вишенський”, ”Мойсей”
Проза: ”Boa constrictor”, ”Лель і Полель”, ”Перехресні стежки”, “Сойчине крило”
Драматичні твори: ”Украдене щастя”
Літературно-критичні праці: ”Література, її завдання і найважніші ціхи”, “Із секретів поетичної творчості”
Повість-есе Романа Горака “Тричі мені являлася любов”.

ПОЕЗІЯ:
Михайло Старицький, Яків Щоголів, Павло Грабовський: огляд життя і творчості.


ТВОРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ:

П.Чубинський “Ще не вмерла України”
М. Старицький “Виклик” (“Ніч яка місячна, зоряна, ясная...”)
І. Франко “Гімн” (Вічний революціонер...)
І. Франко “Каменярі”
І. Франко “Сікстинська Мадонна”
І.Франко “Чого являєшся мені”
І.Франко Пролог до поеми “Мойсей”

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

І рівень
Тести (життєвий і творчий шлях, літературна спадщина письменників ІІ пол. ХІХ ст.; загальні особливості літературного процесу ІІ пол. ХІХ ст.).

ІІ рівень

Суспільні умови розвитку української літератури ІІ половини ХІХ століття. Діяльність громад. Емський указ.
Засади і напрямки літературної дискусії 70–90 рр. ХХ століття. Погляди М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Б. Грінченка та ін. на шляхи розвитку української літератури.
Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького. Світогляд письменника. Творча спадщина.
Проблема духовного стану українського селянства пореформеного періоду в повісті І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я”. Проблема батьків і дітей.
Система образів героїв у повісті І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я”. Українознавство у творі.
Викриття русифікаторської політики в повісті І. Нечуя-Левицького „Хмари”. Алегоричне значення назви. Освітні заклади як головний засіб русифікації.
Старше (Василь Дашкович) і молодше (Павло Радюк) покоління патріотично налаштованої української інтелігенції в повісті І. Нечуя-Левицького „Хмари”.
Історична основа повісті І. Нечуя-Левицького „Гетьман Іван Виговський”. Зображення життя українського суспільства після Переяслівської угоди. Втрата початків української державності, її причини і наслідки.
Образ гетьмана Івана Виговського з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького. Побутова лінія життя Івана Виговського у творі.
Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного. Особливості світогляду. Творча спадщина письменника.
Історія написання роману Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Життєва основа твору, панорамність зображення дійсності.
Роль і значення другої частини в романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Психологічні наслідки довголітнього перебування українців у кріпацькій неволі.
Жанрово-композиційні особливості роману Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Проблематика, сюжет.
Образ „пропащої сили” в романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Внутрішня неоднозначність і суперечливість Чіпки. Дві паралелі до образу Чіпки – Максим Гудзь та Грицько.
Жанрово-композиційні особливості роману Панаса Мирного „Повія”. Село і місто у творі.
Новаторство Панаса Мирного в зображенні долі жінки в романі „Повія”. Образ головної героїні Христі Притики. Дві паралелі до образу Христі – Марина і Мар’я.
Проблема самовизначення української інтелігенції у повісті Панаса Мирного „Лихі люди”. Образи Тимофія Жука і Петра Телепня: демократичні ідеали, відмінність темпераменту і світовідчуття. Композиційні особливості твору.
Проблема розпаду української родини під впливом суспільних процесів у дилогії Б. Грінченка “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”. Образи братів Сивашів – Романа, Зінька, Дениса.
Розкриття психології дитини у кризових морально-етичних ситуаціях в оповіданнях Бориса Грінченка (на матеріалі прочитаних творів).
Заснування і розвиток українського професійного театру. Внесок у розбудову театру М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого. Провідні актори театру корифеїв.
Проблематика п’єси М.Старицького „Талан”. Образ Марії Лучицької.
Історична основа повісті М. Старицького „Оборона Буші”. Образ Орисі Завісної. Риси романтизму у творі.
Проблема становлення особистості в драмі М.Кропивницького „Олеся”. Образ головної героїні.
Особливості конфлікту (конфлікт „двох правд”) у драмі М.Кропивницького „Олеся” . Риси „нової драми” у п’єсі.
Розкриття драми нещасливого кохання в органічній єдності з соціальними та національними колізіями у драмі М. Кропивницького „Доки сонце зійде, роса очі виїсть”. Народницькі позиції Владимира Горнова.
Художні особливості водевілю М. Кропивницького „По ревізії”. Гумор і сатира у п’єсі.
Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого. Театральна, акторська діяльність, драматургічна спадщина.
Життєва основа, автобіографічні мотиви у п’єсі Івана Карпенка-Карого „Мартин Боруля”. Проблематика твору. Конфлікт.
Трагікомічне звучання образу Мартина Борулі з однойменної комедії Івана Карпенка-Карого. Засоби сміху у творі.
Проблема первинного накопичення капіталу в комедіях І.Карпенка-Карого „Сто тисяч”, „Хазяїн”. Принципи діяльності мільйонера-землевласника, духовна деградація.
Проблема впливу грошей на психологію людини в комедії І.Карпенка-Карого „Хазяїн”. Образ Терентія Пузиря.
Історична основа трагедії І. Карпенка-Карого „Сава Чалий”. Зовнішній конфлікт у творі.
Особливості внутрішнього конфлікту в трагедії І. Карпенка-Карого „Сава Чалий”. Образ головного героя.
Проблема батьків і дітей, висміювання системи виховання в комедії І. Карпенка-Карого „Суєта”.
Особливості української поезії ІІ пол. ХІХ століття: мотиви, художні засоби, ліричний герой (на матеріалі творчості М. Старицького, П. Грабовського, Я. Щоголіва (на вибір)). Аналіз поезії (на вибір).
Життєвий і творчий шлях Івана Франка. Громадсько-політична діяльність.
Масштаб і якість творчої спадщини Івана Франка. Перекладацька діяльність. Іван Франко – теоретик літератури і літературний критик.
Збірка І.Франка „З вершин і низин”: композиція, мотиви, образ ліричного героя. Роль Прологу, його ідейно-художній зміст.
Звернення до народнопоетичних засобів для вираження суспільних процесів у циклі „Веснянки” І. Франка. Аналіз поезії (на вибір).
Збірка І. Франка „Мій Ізмарагд”: композиція, мотиви, жанри. Аналіз поезії (на вибір).
Збірка І.Франка „Зів’яле листя”: композиція, мотиви, рух почуття ліричного героя. Аналіз поезії (на вибір).
Творча історія поеми І. Франка „Мойсей”. Суспільно-історичні, особистісні, філософські аспекти у творі. Ідейно-художня роль Прологу.
Проблема формування національної свідомості в поемі І.Франка „Мойсей”. Зовнішній конфлікт у творі. Образ гебреїв.
Внутрішній конфлікт у поемі і. Франка „Мойсей”. Образ Мойсея.
Зображення психології буржуа-мільйонера в повісті І.Франка „Boa constrictor”. Особливості композиції твору. / Жанрово-композиційні особливості повісті І. Франка „Лель і Полель”. Брати Калиновичі як репрезентанти двох життєвий позицій, двох типів етико-суспільної поведінки.
Композиційно-сюжетні особливості повісті І.Франка „Перехресні стежки”.
Особливості зовнішнього конфлікту в повісті І. Франка „Перехресні стежки”. Духовна атмосфера, соціальна структура містечка N. Громадянська позиція Євгена Рафаловича.
Внутрішній конфлікт у повісті І. Франка „Перехресні стежки”. Діалектика душі головного героя. Образ Регіни.
Жанрово-композиційні особливості новели І. Франка „Сойчине крило”. Проблема пошуку внутрішньої гармонії людини. Образ ліричного героя (Массіно).
Мотив любові в новелі І. Франка „Сойчине крило”. Жіноча та чоловіча духовність. Система символів.
Проблема вибору в поемі І. Франка „Іван Вишенський”. Широке звернення до символів.
Особливості конфлікту в драмі І. Франка „Украдене щастя”. Народнопоетична основа. Психологізм у змалюванні образів героїв.

ІІІ рівень

Охарактеризуйте художньо-філософські засади реалізму і проілюструйте їх на прикладах вивчених творів.
Окресліть основні тенденції розвитку української прози ІІ пол. ХІХ століття: новизна тематики, жанрів; драматизм, психологізм образів героїв.
Розкрийте особливості жанрової природи української прози ІІ пол. ХІХ століття.
Поясніть, за якими ознаками Іван Франко назвав І. Нечуя-Левицького „артистом зору”, „колосальним всеобіймаючим оком України”, „творцем живих типів”.
В.Шевчук назвав усіх героїв повісті І.Нечуя-Левицького „Хмари” тією чи іншою мірою „охмареними”. Доведіть або спростуйте його думку.
Простежте особливості української ментальності у творах Івана Нечуя-Левицького?
На прикладі вивчених творів проілюструйте думку Ніни Крутікової про сміхову культуру І. Нечуя-Левицького: „Гумор І. Нечуя-Левицького набуває багатобарвних відтінків – від світлого, життєрадісного сміху до сумно-іронічної посмішки і сатиричного шаржу або прямої карикатури”.
За якими ознаками романи Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, «Повія» слід зараховувати до реалістичних творів? Проілюструйте свою відповідь прикладами з вивчених творів.
Поясніть, чому композиція роману П.Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, за висловом О. Білецького, нагадує „будинок з багатьма прибудовами і надбудовами”?
Визначте лейтмотив творчості Панаса Мирного і розкрийте його особливості на матеріалі вивчених творів.
На матеріалі вивчених творів поясніть, у чому полягає новаторство в зображенні жіночої долі в українській літературі ІІ пол. ХІХ століття?
Простежте романтичні мотиви в українській літературі ІІ половини ХІХ століття.
Як художньо втілюються просвітницькі ідеї в українській літературі ІІ пол. ХІХ ст.?
Визначте жанрові особливості української драматургії ІІ пол. ХІХ століття.
Простежте риси реалістичної поетики на прикладі творів Івана Нечуя-Левицького.
Доведіть чи спростуйте думку, що Сава Чалий з однойменної трагедії І.Карпенка-Карого є уособленням трагічної самотності неординарної особистості.
Проаналізуйте співвіднесеність історичної правди та художнього домислу в трагедії І. Карпенка-Карого „Сава Чалий”.
У чому новаторство драматургії І. Карпенка-Карого? До яких засобів сміху звертається письменник?
Простежте еволюцію світогляду і художнього мислення Івана Франка.
Поясніть Франкову концепцію розвитку суспільства на прикладі його художніх творів.
У чому психологізм творів Івана Франка? Які засоби розкриття психології героїв застосовує автор?
У чому новаторство сонетів І. Франка? Поясніть теорію сонета в художньому трактуванні письменника.
Чому творчість Івана Франка вважають перехідним явищем від реалізму до модернізму? Обгрунтуйте свою думку.
Простежте автобіографічні мотиви у творчості Івана Франка.
Розкрийте роль і значення символіко-образної системи в поемі І. Франка „Мойсей”.
Визначте і прокоментуйте філософські мотиви у творчості Івана Франка.


ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ:

Лекції 1–2. Вступ. Соціально-економічні, громадсько-політичні умови розвитку української літератури 70–90 рр. ХІХ ст..; Емський указ; розвиток музики, образотворчого мистецтва, архітектури; літературна дискусія; філософські, естетичні засади реалізму; здобутки і досягнення української реалістичної літератури.
Лекція 3. Життєвий і творчий шлях І. Нечуя-Левицького; формування світогляду; публіцистика; літературна спадщина. Повість-хроніка „Хмари”; жанр, алегоричне значення назви; старше і молодше покоління свідомої української інтелігенції; образи сільських людей; особливості нарації.
Лекція 4. Повість „Кайдашева сім’я”: проблематика; система образів; українознавство у творі; функції сміху; художні особливості. Повість „Микола Джеря”: жанрові особливості; засоби психологічної характеристики головного героя; поетика.
Лекція 5-6. Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного. Формування світогляду. Історія написання роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні? Композиція твору; проблематика; конфлікт; роль і навантаження ІІ ч. в романі; образ „пропащої сили”.
Лекція 7. Роман „Повія”, композиція, соціальне середовище, образ Христі, художні особливості.
Лекція 8. Борис Грінченко: громадсько-культурна діяльність, літературна спадщина. Дилогія „Серед темної ночі”, „Під тихими вербами”: проблематика, система образів, поетика.
Лекція 9. Розвиток і становлення українського професійного театру. Театральне життя на Єлисаветградщині. Особливості української драматургії: тематика, жанри.
Лекція 10. Михайло Старицький. Формування світогляду. Громадська діяльність. Внесок М.Старицького в розбудову українського театру. Літературна спадщина. Драма „Талан”: проблематика, особливості конфлікту, образ Марії Лучицької, особливості мовних партій.
Лекція 11. Марко Кропивницький. Життя і творчість. Театральна діяльність. Драма „Олеся”: новизна проблематики, конфлікт; ліризм образу головної героїні, „нові” риси психологізму.
Лекція 12. Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях. Світогляд. Громадсько-політична робота. Творча спадщина. Соціально-психологічні комедії. Комедія „Хазяїн”: проблематика, функції сміху, образ Пузиря, засоби комічного, особливості мовних партій.
Лекція 13. Героїко-романтична трагедія „Сава Чалий”: історична основа, особливості зовнішнього конфлікту, переростання зовнішнього конфлікту у внутрішній, глибина психологічної характеристики Сави Чалого, неоромантизм твору.
Лекція 14. Розвиток української поезії: провідні мотиви, образи, поетика. Творчість М. Старицького, П. Грабовського, Я. Щоголіва.
Лекція 15. І. Франко. Життєвий і творчий шлях. Еволюція світогляду. Масштаб і якість творчої спадщини.
Лекція 16. Збірка „З вершин і низин”: композиція, провідні мотиви й образи, ліричний герой, ідейно-художній зміст поезій „Гімн”, „Каменярі”, новизна І.Франка у жанрі сонету.
Лекція 17. Збірка „Зів’яле листя”: жанрово-композиційні особливості, рух почуття ліричного героя, народно-поетичні мотиви, ідейно-художній зміст поезії „Чого являєшся мені...”. Збірка „Мій Ізмарагд”: композиція, жанрова розмаїтість, ліричний герой, худ. особливості поезій циклу „Поклони”, християнські, староруські мотиви циклів „Паренетікон”, „Притчі”, „Балади”.
Лекція 18. Проза І.Франка (загальна характеристика). Повість „Перехресні стежки”: композиція, зовнішній і внутрішній конфлікт, система образів, психологізм.
Лекція 19. Повість-новела „Сойчине крило”: проблема „цілості” (гармонійності) людини, мистецтва. Особливості композиції, система символів, образи Мані і Массіно.
Лекція 20. Поема І.Франка „Мойсей”. Філософська основа. Ідейно-художнє навантаження Вступу. Зовнішній і внутрішній конфлікт у творі. Образ Мойсея.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І (Проза)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ ПОЛ. ХІХ ст.
В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

План:

І. Соціально-економічне життя суспільства після реформи 1861р.:
– пореформене село, розшарування селянства;
– модернізація економіки, зародження пролетаріату, розвиток міст;
– занепад дворянства;
– інтелігенція.
2. Громадсько-політичне життя в Україні у 70-90-их рр:
– громадівський рух: українофіли, “хлопомани”;
–діяльність південно-західного відділення Російського Імператорського Географічного Товариства в Києві;
– Емський указ 1876 року.
– російський революційний рух в Україні (“Київська комуна”, групи “Народної волі” та “Чорного переділу”).
3. Діяльність найвідоміших діячів громадівського руху (В. Антонович, Т. Рильський, К. Михальчук, М. Лисенко, П. Чубинський, Софія і Олександр Русови. М. Драгоманов та ін.).
4. Зростання інтересу до питань національної самобутності в Західній Україні:
– зміцнення зв’язків Галичини з Україною:
– літературне (згодом Наукове) товариство ім. Т.Г. Шевченка у Львові;
– діяльність “Просвіти”. “Руської бесіди”.
5. Меценатський рух.
6. Розвиток української культури: театр; музика; образотворче мистецтво; архітектура, скульптура.


Запитання і завдання:

Чим відрізнялася діяльність Громад від гуртків “Земля і воля” та “Чорний переділ”?
Чим пояснюється перевага громадянських мотивів, суспільної проблематики в літературі 70–90 рр.? Як це, на вашу думку, позначилось на художності творів?
Підготуйте повідомлення на тему:
”Розвиток музичного мистецтва в Україні у 70–90 рр.”;
”Розвиток образотворчого мистецтва й архітектури в Україні у
70– 90 рр.”

Література:

Єфремов С. Історія українського письменства. – Київ, 1995. – С.461–470.
Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. – К., 1997.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. – Книга третя / За ред. М.Т.Яценка. – К., 1997. – с.3–74.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І. – С. 7 – 129.
Панченко В. Особливості українського літературного життя ІІ половини ХІХ століття // Укр. Мова і тература в загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.
Бесіда перша. – 2003. – №2, – С. 75–82;
Бесіда друга. – 2003. – №3. – С.112–118;
Бесіда третя. – 2003. – №5. – 62–69.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 3–15.
Субтельний О. Історія України. – К., 1993. – С.324–363.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

ТЕМА: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70–90 рр. У МИСТЕЦЬКОМУ КОНТЕКСТІ

План:

1. Літературна дискусія:
– М.Драгоманов про шляхи розвитку української літератури;
– І.Нечуй-Левицький про головні принципи української літератури;
– концепція “накового реалізму” І Франка;
Б. Грінченко про українську літературу в полеміці з М.Драгомановим.
2. Реалістичний тип художнього мислення:
– філософська основа реалізму;
–філософсько-естетичні засади реалізму (раціоцентризм, соціодетермінізм, міметичність, типовість);
– засоби і прийоми зображення в реалістичній літературі.
3. Художні здобутки української реалістичної літератури:
– новизна тематики, проблематики;
психологізація та драматизація;
художньо-стильові течії, жанровий склад.


Запитання і завдання:

У чому полягали головні розбіжності в поглядах на розвиток української літератури між М. Драгомановим та І. Нечуєм-Левицьким, між М. Драгомановим та Б.Грінченком?
Чия позиція з учасників літературної дискусії є вам ближчою? Обгрунтуйте свою відповідь.
Визначте спільне й відмінне між реалізмом і натуралізмом?
Опрацюйте статтю М.Кодака ”Реалізм” (Історія української літератури ХІХ ст. : У 3 кн. – К., 1997. – Кн.3. – С. 35–74). Визначте:
філософську основу реалізму;
особливості конфлікту, особливості творення характерів персонажів;
проблемно-тематичний комплекс літератури 70–90 рр.;
жанровий склад.
Опрацюйте статтю “Реалізм” у посібнику В.Пахаренка “Українська поетика”. Поясніть принципи реалізму.
Законспектуйте статті:
Нечуй-Левицький І. Сьогочасне літературне прямування // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У 2 кн. – Кн. ІІ. – К., 1998. – С.213–236. Які три принципи української літератури розробив у цій статті автор?
Франко І. Література, її завдання і найважливіші ціхи // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1980–1984. – Т.26. – С.5–14. (або: Франко І. Літературно-критичні статті. – К., 1950, – С.18–28). Поясніть концепцію “наукового реалізму”.

Література:

Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово. – 1997. – №7. – С. 44-45.
Єфремов С. Історія українського письменства. – Київ, 1995. – С.461–470.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. – Книга третя / За ред. М.Т.Яценка. – К., 1997. – с.3–74.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І. – С. 7 – 129.
Моренець В. Народництво – позитивізм – модернізм // Слово і час. – 2000. – №1. – С. 35– 40.
Панченко В. Особливості українського літературного життя ІІ половини ХІХ століття // Укр. Мова і література в загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.
Бесіда перша. – 2003. – №2, – С. 75–82;
Бесіда друга. – 2003. – №3. – С.112–118;
Бесіда третя. – 2003. – №5. – 62–69.
Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси: Відлуння-плюс, – 2002. – С. 183– 198.
Пахаренко В. Основи теорії літератури. – К.: „Генеза”, 2007. – С. 190–202.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 3–15.
Приходько І. Іван Нечуй-Левицький проти “орбрусенія” народів // Березіль. – 1997. – №9-10. – С. 156-165.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

ТЕМА: ПОВІСТЬ ІВАНА НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО З ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ “ХМАРИ”

План:
Життєвий і творчий шлях І.Нечуя-Левицького. Формування світогляду. Естетичні принципи.
Творча історія повісті. “Хмари” в оцінці критики (М.Драгоманов, С.Єфремов, О. Кониський, О.Білецький).
Хронікальні риси твору. Ідеологічна заданість.
Алегорія назви (варіації образу хмар). Освітні заклади як основний інструмент русифікації.
Старше (Дашкович) покоління патріотично налаштованої української інтелігенції:
носієм яких рис національного характеру є Дашкович (у порівнянні з Воздвиженським)?
інтерес до народного життя, рідної мови, культури, звичаїв;
поступове згасання мрій про свій квітучий край, поетичний, гордий народ;
відірваність від життя, національних інтересів народу;
самоусвідомлення краху свого духовного буття як національної людини (сон Дашковича).
Молодше покоління української інтелігенції. Павло Радюк – тип українофіла-просвітителя:
– у чому виявляється українофільство Павла Радюка?
які завдання ставить перед собою Радюк?
у чому полягає просвітительська діяльність Радюка?
у чому обмеженість його дій і програми?
розбіжність між гаслами і ділами, теорією і практикою.
Любовна лінія роману: Ольга Дашковичівна і Галя Масюківна в житті Радюка. Психологічні й світоглядні чинники у взаєминах.
Колоритність образів сільських людей (Радюки, Масюки, Ликерія Висока): господарність, тяга до знань, щирість і відкритість, дотепність, почуття гумору.
Особливості розповіді. Прямі характеристики персонажів. Авторське мовлення та мовлення героїв, їх специфіка та співвідношення. Публіцистичні елементи. Гумор і сатира.

Запитання і завдання:
1. Чи погоджуєтесь ви з думкою В. Шевчука, що всі без винятку герої повісті є тією чи іншою мірою „охмареними”? Обґрунтуйте свою відповідь.
2. Чи дотримується І.Нечуй-Левицький власної настанови, висловленої в статті „Сьогочасне літературне прямування”, „освітити зображене „вищою ідеєю”?
3. Як, на вашу думку, вплинуло на рівень художності твору прагнення автора втілити суспільно-політичні ідеї часу?
4. Знайдіть історіософські вкраплення у пейзажних картинах повісті і визначте їх ідейно-художнє навантаження.
5. Підготуйте повідомлення з історії таких освітніх закладів, як Києво-Могилянська академія, Київський університет св. Володимира.

Література:
Абрамова І. Біля витоків української ідеї (Нечуй-Левицький і формально-національний напрям) // Слово і час. – 1999. – №12. – С.56–58.
Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. – К., 1964. – Т.2. 5.
.Власенко Художня майстерність І.Нечуя-Левицького. – К., 1969. – С.46-50.
Гусар Стук С. Реабілітація “Хмар” Івана Нечуя-Левицького //Літературознавство (ІІІ міжнародний конгрес україністів). – К., 1996. – С.389-398.
Зборовська Н. Український світ у творчості Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах. – 2000. – №5. – С. 54–65.
Єфремов С. Історія українського письменства. – С.482-484.
Зінченко Н.І. “Мета ясна й проста – народ й Україна” // Слово і час. – 1991. – №8. – С.42-47.
Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя / За ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. С.114-117.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І. – С. 195–238.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 17–23.
Приходько І. Іван Нечуй-Левицький проти “обрусенія” народів Березіль. – 1997. – №9-10. – 156-164.
Шевчук В. Про “захмарених” героїв Івана Нечуя-Левицького, а також закон про тенденцію художнього твору і його мистецьку повновартість. Передмова. // І.Нечуй-Левицький. “Хмари”. – К., 1993.



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

ТЕМА: ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ.
ПОВІСТЬ “КАЙДАШЕВА СІМ’Я”

План:

Історія написання твору. Життєва основа. Композиційно-сюжетні особливості.
Кайдаші як вияв духовного занепаду українського селянства пореформеного періоду, його причини і витоки.
Проблема руйнування і розпаду патріархального устрою української родини (батьки і діти; конфлікт поколінь).
Пластичність змалювання народних характерів:
а) Омелько та Маруся Кайдаші: відстоювання законів патріархальної української родини:
– працелюбність, господарність;
– вплив кріпацтва на світогляд і звички;
– намагання утвердити батьківський авторитет (Омелько); співчутливе ставлення автора до свого героя, його негативних звичок, забобонності (Омелько);
– материнські почуття (Маруся); висміювання автором пихатості, манірності, безпідставного гонору Марусі Кайдашихи, її сварливості, лукавства, непоступливості.
б) Карпо і Лаврін: риси “нової” ментальності:
– почуття індивідуалізму, що переростає в егоїзм;
– практичність, прагнення збагачення;
– наполегливість, рішучість (Карпо);
– поетичність душі (Лаврін);
в) Мотря й Мелашка – “заручники” дріб’язкових, індивідуалістських, егоїстичних стосунків у сім’ї:
– працьовитість;
– впевненість, яка переростає у самовпевненість, зверхність (Мотря);
– лагідність характеру, поетичність душі, які згодом розгубилися у сварках (Мелашка);
Функції сміху у творі: доброзичливий, жартівливо-безтурботний. ліричний, сатирично-викривальний, дошкульний.
Українознавство в повісті: народні ремесла, буденний і святковий одяг селян, інтер’єр селянського житла, устрій селянського життя, народні обряди, забави сільської молоді, звичаї ”вулиці”, українська фантасмагорія.
Художні особливості:
– майстерність, віртуозність у створенні пейзажних картин;
– зорові, слухові образи, вміле використання при цьому синонімічних рядів;
– деталізовані, індивідуалізовані портретні характеристики;
– динамізм, жвавість діалогічного мовлення;
–мовне багатство (розмовно-побутова лексика, гумористичні, народнопоетичні звороти, прислів’я, приказки, епітети, порівняння, метафори);
– легкість, зручність фрази.

Запитання і завдання:

Повість свого часу зазнала цензурних втручань, з неї вилучалися цілі уривки. Це принципово міняло погляд на твір. Прочитайте (див. ДОДАТКИ) першоваріант початку “Кайдашевої сім’ї”, знайдіть в ньому історіософські вкраплення і визначте їх роль.
Радянське літературознавство причини дріб’язковості Кайдашів вбачало в існуванні приватної власності на землю (ідея твору визначалася так: “показати, що доки буде приватна власність на землю, доти буде існувати ворожість між людьми”). Висловіть свою думку з цього приводу.
Чим зумовлений, на вашу думку, “кайдашизм”: суспільно-історичними чинниками чи рисами ментальності українців? Обгрунтуйте свою думку посиланнями на текст.
Що дало підстави В.Скуратівському вважати, що “Кайдашева сім’я” демонструє []не так своєрідну “національну ментальність” [], як драму народу”?
К.Г. Юнг зазначав: “Психологія окремої людини відповідає психології нації. Що робить нація, те робить і кожний окремо, а оскільки це робить кожен окремо, то це саме робить і нація...” Узявши за основу зміст повісті “Кайдашева сім’я”, спростуйте або підтвердіть цю думку.
Висвітлюючи найтемніші, найзгубніші сторони селянського життя, письменник ніде не глумиться над своїми персонажами. Лагідна посмішка з якимось прихованим співчуттям чи жалем пронизує всю повість. І скільки любові пробивається крізь той сміх. Особливо тоді, коли щоденні родинні чвари хоч зрідка поступаються згадкам про історію України, доля якої асоціюється із страсними муками Хреста. Знайдіть відповідні місця у тексті.

Література:

Абрамова І. Біля витоків української ідеї (Нечуй-Левицький і формально-національний напрям) // Слово і час. – 1999. – №12. – С.56–58.
Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти т. – К., 1964. – Т.2. – 317 –367.
Бондаренко Ю. “Кайдашева сім’я” І Нечуя-Левицького в контексті національного виховання школярів // Дивослово. – 1998. – №9.
Власненко В. Художня майстерність І.Нечуя-Левицького. – К., 1969.
Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово. – 1997. – №7. – С. 45-48.
Демчук О. Багата палітра прози І.С. Нечуя-Левицького // Українська мова і література в школі. – 2001. – №4. – С.26–28.
Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.
Зборовська Н. Український світ у творчості Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах. – 2000. – №5. – С. 54–65.
Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя / За ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. С.114-117.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І. – С. 195–238.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 23–26.
Походжук Д. Лицар української ідеї крізь призму сьогоднішнього бачення (До 160-річчя від дня народження І.Нечуя-Левицького) // Літ. Україна. – 1998. – 26 листопада.
Скуратівський В. І.Нечуй-Левицький (Проспект до майбутньої дисертації) // Дивослово. – 1998. – №12.
Шавловський І.І. Вивчення творчості І.С. Нечуя-Левицького в школі. К., 1969.




ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5

ТЕМА: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН ПАНАСА МИРНОГО “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?”

План:

Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного. Світоглядні, естетичні принципи. Внесок у розвиток української прози.
Життєва основа роману ”Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Історія написання. Три етапи роботи над твором. Співпраця з І.Біликом.
Жанрово-композиційна структура: наявність інтриги, ретроспекції. Сюжет та позасюжетні елементи. О. Білецький про архітектоніку твору.
Проблематика. Широта представлення народного життя. Історичні виміри зображуваної дійсності.
Головна сюжетна лінія. Зовнішній і внутрішній конфлікт.
Ідейно-смислове навантаження ІІ частини в романі:
Кому і за які “заслуги” було подаровано Піски?
Як зустріли звістку про неволю реєстрові козаки і хлібороби?
зверхнє, презирливе ставлення новоявлених господарів до українців;
моральне, національне виродження українців через військо;
моральний і економічний розклад дворянства;
психологічні наслідки довголітнього перебування українців у неволі.

Запитання і завдання:

1. Яким чином такі композиційні елементи, як інтрига, ретроспекції, сприяють глибшому розкриттю авторського задуму.
2. У ІІ частині роману селяни порівнюються з отарою. Як цей прийом пояснює суть і світоглядний рівень громади?
3. У романі багато разів згадується віл. Він є глибинно-багатогранною деталлю-метафорою, винесеною в заголовок. Символом чого виступає образ вола у творі?
4. Проілюструйте прикладами з тексту твору логічний ряд, що вимальовується з ІІ частини: неволя – приниження – пияцтво – злочинність.

Література:

Білецький О. Панас Мирний // Білецький О. Від давнини до сучасності. Зібр. праць: У 2-х т. – К., 1965. – Т.1,2.
Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово, – 1997. – №8 – С.31-46.
Грицай М.С. Панас Мирний: Літературний портрет. – К., 1986.
Ільницький О. Конфлікт між козацьким і селянським світоглядом у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” // Слово і час. – 1990. – №4. – С.50–57.
Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя / За ред. М.Т. Яценко. – К., 1997. – С. 131-160.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 303–358.
Кодак М.П. Психологізм соціальної прози. – К., 1980.
Кузнецов Ю.Б. Розвиток психологізму в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1991.
Міщук Р.С. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1991.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 30–39.
Сиваченко М. Історія створення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – К., 1957.
Турчин М. Пропаща доля внука. Ще одне прочитання образу Чіпки // Дивослово. – 2004. – №9. – С. 23–25.
Хропко П.П. Широкий та вільний розмах думки як константа романного мислення Панаса Мирного // Індтивідуальні стилі українських письменників ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1987.
Черкаський В.М. Художній світ Панаса Мирного. – К., 1989.
Черкаський В.М. Вивчення творчості Панаса Мирного в школі. – К., 1983.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6

ТЕМА: ОБРАЗ “ПРОПАЩОЇ СИЛИ” В РОМАНІ “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?”. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ

План:

1. Образ Чіпки Варениченка, його динаміка: від правдошукацтва до розбійництва:
а) генетичні, психологічні, соціальні чинники формування характеру Чіпки;
в) нереалізованість людини у певних суспільно-історичних умовах (самоствердження; пошуки ідеалу; розчарування; слабкість волі; озлобленість, розбіжність між метою і засобами; самоаналіз, самооцінка).
г) прийоми психологічної характеристики героя:
портретні характеристики (поєднання об’єктивного і суб’єктивного зображення; психологічна місткість портретних деталей);
типове й індивідуальне в долі героя;
індивідуалізація мовлення; внутрішні монологи та їх форми: власне пряма мова і невласне пряма мова;
пейзаж як художній інструмент передачі внутрішнього стану героїв.
Дві паралелі до образу Чіпки: “Махамед” Максим і “чесний” господар Грицько.
Поетизація жіночих образів (баба Оришка, Мотря, Галя, Христя).
Моральне звиродніння пануючої верстви; корумпованість суспільного життя.
Стильові особливості роману: відсторонено-об’єктивне зображення, ліризм, сатира. Лексичне багатство. Художні тропи.

Запитання і завдання:

Який із чинників, на вашу думку, виявився вирішальним у формуванні Чіпчиного характеру? Аргументуйте свою відповідь.
З’ясуйте причини прихильності Христі до Чіпки, аналізуючи обставини життя, душевний стан і вчинки героїні.
Як розв’язується у творі проблема успадкованої духовності? Чи можна стверджувати, що Чіпка мав “характер патологічний” (М.Турчин)?
Про яку особливість внутрішнього світу Чіпки говорить оксюморон ”молився прокльонами”?
Які художні прийоми використовує автор для розкриття психічних станів Чіпки?
Прочитайте уривок від слів ”Поволікся Чіпка від двору тихо-помалу” (Передостанній абзац ХХІІІ р. ”Невзначай свої”). Як опис природи допомагає розкрити настрій і переживання Чіпки після розмови з Галею?
Знайдіть у творі настроєво-пророчі пейзажі заходу і сходу сонця і визначте їх роль.
Підготуйте повідомлення на тему: “Художнє мовлення роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні” за таким планом:
лексичне багатство (загальновживана, народнорозмовна лексика, здебільшого емоційно забарвлена; загальномовні й авторські неологізми; синонімія; фразеологізми; авторські афоризми);
художні тропи;
поетичний синтаксис (риторичні запитання; вигуки; незакінчені, обірвані фрази; повтори, еліпси, паралелізми, градація, ритмічна стрункість речень).

Література: Див. план-завдання №5.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

ТЕМА: РОМАН ПАНАСА МИРНОГО “ПОВІЯ”

План:

Історія створення роману і його публікації. М.Коцюбинський, І.Франко та ін. критики про роман “Повія”.
Особливості композиції:
циклічність зображення життя головної героїні (чотири частини – чотири пори року – чотири періоди життя головної героїні);
обрамлення;
функціональна роль снів.
Соціально-психологічне тло. Село і місто у романі:
соціальна структура села і міста;
переваги і небезпеки міської культури;
почуття Христі у рідному селі і місті.
Головна сюжетна лінія у романі. Оригінальність письменника у розкритті традиційної теми нещасливої жіночої долі, жінки як жертви зведення:
вихідна залежність становища героїні, зазіхання світу фальші (сфальшоване зобов’язання, наклеп злочинця Загнибіди);
портретні характеристики в різні періоди життя, їх роль у розкритті внутрішнього світу героїні;
уявлення Христі про правдиве життя, щастя;
динаміка характеру і почуття;
психологія маргінальної людини;
Марина і Мар’я: дві паралелі до образу головної героїні.
Григорій Проценко: культурник і ”народолюбець” при поклику кар’єри і безтурботного життя; зв’язок з Христею – всього лиш епізод на його життєвому шляху; сатиричні елементи у змалюванні образу персонажа.
Панування хижацьких законів у суспільстві:
сільський кар’єрист Грицько Супрун;
повітова ”еліта”: Загнибіда, Рубець, Колісник та ін.;
масові сцени.

Запитання і завдання:

Що споріднює і різнить Христю з Мариною і Мар’єю?
Чи здатна була Христя боротися за себе? Як розв’язується у творі проблема активності героя?
Як ви розумієте символіку ”невпізнавання” при зустрічі Христі й Федора Супруненка у змінених обставинах?
На місце кого з чотирьох ”товаришів” із повісті ”Лихі люди” ви б поставили Григорія Проценка?

Література:

Білецький О. Панас Мирний. Від давнини до сучасності. Зібр. праць: У 2-х т. – К., 1965. – Т.1,2.
Горленко В. ”Повія”, роман Панаса Мирного // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія У 3-х кн. – Кн.2. – К., 1998.
Грицай М.С. Панас Мирний: літературний портрет. – К.,1986.
Кодак М.П. Психологізм соціальної прози. – К., 1980.
Кузнецов Ю.Б. Розвиток психологізму в укр. прозі кінця ХІХ–поч.ХХ ст. // Проблеми історії та теорії реалізму укр. літератури ХІХ–поч. ХХ ст. – К.,1991 р.
Міщук Р.С. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблема історії та теорії реалізму укр. літератури ХІХ–поч. ХХ ст. – К., 1991.
Пивоваров М.П. Майстерність психологічного аналізу (роман ”Повія” Панаса Мирного). – К., 1960.
Сиваченко М.Є. Корифей української прози. – К., 1967.
Хропко П.П. Широкий та вільний розмах думки як константа романного мислення Панаса Мирного // Індивідуальні стилі укр. письменників ХІХ–поч. ХХ ст. – К., 1991.
Черкаський В.М. Художній світ Панаса Мирного. – К.,1989.

Див. літературу до П/З №5.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

ТЕМА: БОРИС ГРІНЧЕНКО. ДИЛОГІЯ “СЕРЕД ТЕМНОЇ НОЧІ”, “ПІД ТИХИМИ ВЕРБАМИ”.

План:

Життєпис письменника. Світоглядні позиції. І. Франко, С. Єфремов про Б.Грінченка. Багатогранність громадської, творчої діяльності митця (літературна спадщина, педагогічна діяльність, видавнича діяльність, участь в літературній дискусії, праця на терені фольклористики й етнографії, лексикографічні праці).
Тема соціальних суперечностей в українському селі на зламі століть (узагальнення суспільних явищ завдяки глибині і конкретності реалістичного дослідження стосунків між людиною і суспільним середовищем) у дилогії ”Серед темної ночі” і ”Під тихими вербами”:
руйнування патріархальної хліборобської родини (Сиваші, родина Момотів);
національне, моральне виродження соціальної верхівки села (волосний писар, урядник, крамар, старшина);
соціальне дно, люмпенство (отаман Ярош, Патрокл Хвигуровський);
поява ”нових” хазяїв на селі;
аморфність селянства.
Психологічна переконливість образів:
Роман Сиваш: моральна, духовна деградація (вплив системи на формування світогляду; відраза до хліборобської праці; пошуки ”легкого” шляху; озлобленість, розбійне життя; ставлення до Левантини);
Зінько: концепція місця і ролі ”нової” людини в житті українського селянства (добродушність, добропорядність, совісність, мудрість, прагнення об’єднати своїх однодумців; нерозуміння і несприйняття громадою його ідей);
Денис: формування психології глитая.
Художні особливості:
символічне значення назв;
елементи пригодницького жанру;
натуралістичні сцени, увага до художньої деталі.

Запитання і завдання:

Хто з героїв представляє у творі “пропащу силу”? Що спільного і відмінного між ним і головним героєм роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
У чому новаторство Б.Грінченка в зображенні сільської громади?
Яке місце у творі займають масові сцени, їхня роль і значення?

Література:

Грінченко Б., Драгоманов М. Діалоги про українську національну справу. – К., 1994.
Гаєвська Л.О. Грінченко і художня еволюція української прози // Рад. літературознавство. – 1989. – №1.
Єфремов С. (Грінченко) // Літературно-критичні статті. – К., 1993.
Із щоденників Б.Грінченка // Жовтень. – 1970. – №1.
Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя. – К., 1997. – С. 241–271.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 430–462.
Пільгук І. Класична спадщина Бориса Грінченка // Грінченко Б. Твори: У 2 т. – К., 1963. – Т.1.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 86–94.
Погрібний А. Борис Грінченко: Нарис життя і творчості. – К., 1988.
Хропко П. Дилогія Бориса Грінченка з життя села // Дивослово. – 1997. – №2. – С.33–36.
Шумило Н. Соціологія народницької концепції в українській літературі кінця ХІХ – поч. ХХ ст. // Укр. мова і літ. в школі. – 1991. – №11.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ (Драматургія)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10

ТЕМА: РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО
ПРОФЕСІЙНОГО ТЕАТРУ. ДРАМАТУРГІЯ.

План:

Виникнення аматорських театральних гуртків, їх активна діяльність (Київ, Бобринець, Єлисаветград).
Створення першої професійної театральної трупи М. Кропивницького (1882) та об’єднаної трупи (1883) під керівництвом М. Старицького. Тріумф українського професійного театру.
Театральна, акторська діяльність Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Заньковецької.
„Хутір Надія” як центр українського культурного життя кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Розвиток театру і драматургії на Галичині та на Буковині.
Тепертуар:
сценічні переробки та інсценізації;
розвиток жанрів соціальної драми та комедії;
рух від соціально-побутової до соціально-психологічної драми і комедії.

Запитання і завдання:

Які перепони стояли на шляху створення і розбудови українського театру?
Що, на вашу думку, головним чином призвело український театр до втрати своїх позицій в кінці ХІХ– на поч. ХХ ст.?
Чим пояснюється наявність мелодраматичних тонів у драматургії 70–80 рр. ХІХ ст.?
Підготуйте повідомлення на тему:
“ Меморіальні театральні місця на Кіровоградщині”
“Акторська майстерність видатних діячів сцени Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Заньковецької”.”

Література:

Василько В. Микола Садовський і його театр. – К., 1962.
Дурылин С. Мария Заньковецкая. – К., 1982.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 485–514.
Куценко Л. “Народу самосійні діти”. – Кіровоград: Спадщина, 2005.
Куценко Л. Стежками «Хутора Надії». – Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2007.
Мар’яненко І. Минуле українського театру. – К., 1954.
Саксаганський П. Думки про театр. – К., 1955.
Спогади про Марка Кропивницького. Зб.– К., 1990.
Спогади про Миколу Садовського. Зб. – К., 1981.
Спогади про Панаса Саксанського. Зб. – К., 1882.
Хорунжий Ю. Садовський садить сад з Марією і без... Роман. – К.: Фенікс, 2005.
Ярош В.П. Стежками звіяними. – Кіровоград, 1992.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11

ТЕМА: МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ. ДРАМА “ТАЛАН”

План:
Участь М.Старицького в громадсько-політичному житті, у створенні українського професійного театру. Літературна спадщина.
Марія Заньковецька – гордість і слава українського театру. Доля актриси.
Проблематика п’єси “Талан“ (проблема служіння мистецтву; проблема вибору між сімейним життям і театром).
Образ Марії Лучицької (талант актриси; прагнення любові, особистого щастя; внутрішня боротьба; цілісність характеру; духовне багатство; трагедія таланту).
Середовище:
заздрощі, пліткарство (Квятковська, Котенко);
духовний примітивізм, безвольність (Квітка);
повне несприйняття, нерозуміння Марії (мати Квітки);
Особливості мовних партій. Психологізм, реалістичність, індивідуалізація мовлення (лексичний склад, синтаксична будова фрази). Ремарки.

Запитання і завдання:

Як реагує Лучицька на плітки про себе? Як це її характеризує?
Яка роль у п’єсі репортера Юрковича, редактора Антипова? Дайте їм стислу характеристику.
Що, на вашу думку, призводить актрису до трагічного фіналу?
Поясніть символіку осінніх квітів, які згадує Марія у розмові з нянею. Як це допомагає зрозуміти внутрішню сутність Лучицької?
Підготуйте повідомлення на тему: “Марія Заньковецька – гордість і слава українського театру. Доля актриси”.

Література:

Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас. – Дивослово. – 1997. – №9.
Дурилін С.М. Мрія Заньковецька: Життя і творчість. – К., 1965.
Зубков В. Михайло Петрович Старицький // Поетичні твори. драматичні твори. – К., 1987.
Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя. – К..1997. – С.363–381.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 504–536.
Комишанченко М.П. Михайло Старицький: Літературний портрет. – К., 1968.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 40–49.
Пчілка О. Михайло Петрович Старицький // Київ. – 1991. – №12.
Сокирко Л.Г. М.П. Старицький. Критико-біографічний нарис. – К., 1960.
Цибаньова О. Лаври і терни: Життєвий і творчий шлях Михайла Старицького.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №12

ТЕМА: ОСОБИСТІСНА ДРАМА ЖІНКИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДРАМІ М. КРОПИВНИЦЬКОГО “ОЛЕСЯ”

План:

Проблематика:
загальнолюдське у творі (шукання і відстоювання себе як юдини, як жінки-особистості);
суспільно-історичне (занепад дворянства, поява новітніх господарів із селян).
Центральний конфлікт у драмі. Конфлікт двох “правд“:
прагнення збагачення (Балтиз, Нихвінт Варфоломейович, Марфа Варфоломеївна);
вільне людське життя (Олеся, Влас)
Ліричні риси образу Олесі (пошуки сенсу життя; сумніви, розмірковування; намагання розібратися у складній ситуації). Внутрішня суперечливість Олесі.
Складність характеру Кіндрата Балтиза: холодний розрахунок заради матеріальної вигоди; здатність аналізувати ситуацію; працьовитість; уміння дбати про справу і сім’ю.
“Нові” риси психологізму у драмі: переростання зовнішнього конфлікту у внутрішній; відсутність антиподів; уповільнення зовнішньої дії; зосередженість на настроях і переживаннях героїв.

Запитання і завдання:

Чим, на вашу думку, приваблювала Олесю професія акторки? Як це відповідає внутрішній суті героїні?
Поясніть життєву філософію Марфи Варфоломіївни? Порівняйте її зі світоглядними принципами Олесі.
Чим Олесю привабив Влас? Що, на вашу думку, стало на заваді їхнього порозуміння?
У чому новаторство М.Кропивницького в розкритті теми жіночої долі?

Література:

Зубак Л. “Чеховський” тип драматичної героїні у п’єсі Марка Кропивський “Олеся” // Наукові записки. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Вип. 50. – Кіровоград, 2003. – С. 120 – 129.
Історія української літератури ХІХ ст. – Кн. третя. – К., 1997. – С. 381–398.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 482–503.
Киричок М.П. Марко Кропивницький: Життя і творчість. – К., 1968.
Киричок М.П. Марко Кропивницький: Літературний портрет. – К., 1985.
Марко Лукич Кропивницький: Зб. статей, спогадів і матеріалів. – К., 1995. Мар’яненко М.Л. Кропивницький та його театр // Минуле українського театру. – К., 1954.
Мороз Л.З. Марко Кропивницький // Кропивницький Марко. Драматичні твори. – К., 1990. – С.5–78.
Пільгук І. Вступна стаття // Кропивницький М. Твори: У 6-ти т. – К.,1958.
Смоленчук М.К. Марко Кропивницький і його рідний край. – К., 1971.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №13

ТЕМА: КОМЕДІЯ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО „МАРТИН БОРУЛЯ”

План:

І.Карпенко-Карий як організатор українського професійного театру: участь в роботі Єлисаветградської громади; поєднання літературної творчості з акторською, режисерською, роботою.
Життєва основа твору. Автобіографічні мотиви.
Проблематика:
прагнення стати дворянином як міф про краще життя;
підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) соціально-становими.
Особливості конфлікту, комічний ефект. Анекдотичність ситуацій.
Трагікомічне звучання образу Мартина Борулі.
Природа сміху у творі: гумор, сатира, шаржування, гротеск.


Запитання і завдання для самоперевірки:

Що спонукало Мартина Борулю до пошуків втраченого дворянства?
В яких епізодах яскраво розкривається селянська вдача Мартина?
Які дворянські порядки заводить він у своєму домі? Чи відповідає це його суті?
Як розкривається характер Мартина Борулі у стосунках з Омельком, дружиною, Гервасієм?
Охарактеризуйте батьківські почуття головного героя.
Чи можна визначати жанр п’єси як трагікомедію? Обгрунтуйте свою думку.
За рахунок чого досягається комічний ефект у творі?


Література:

Вієвський В. Поетика комедійної творчості І. Карпенка-Карого. – К., 1995.
Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово. – 1998. – №9. – С.31–36.
Галабутська Г. Життєві і творчі обрії Карпенка-Карого // Дивослово. – №12. – 1995. – С.44–45.
Дем’янівська Л.С. І.Тобілевич (Карпенко-Карий). – К.,1995.
Дорошкевич О. Іван Тобілевич Карпенко-Карий. 1845–1907) // Тобілевич І. (Карпенко-Карий). Вибрані твори. – К.,1930.
Єфремов С. Карпенко-Карий (І.К. Тобілевич) Критико-біографічний нарис. – К.,1924.
Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя. – К..1997. – С. 397–421.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 537–573.
Мамонтов Я. Драматургія І.Тобілевича // Тобілевич І. Твори: В 6-ти т. – Т.6. – К.,1931.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 50–61.
Свербилова Т. Уроки “Хазяїна” наприкінці ХХ ст. // Слово і час. – 1998. – №3. – С.61–64.
Сидоренко В. Робота з текстом комедії І.Карпенка-Карого “Хазяїн“ // Дивослово. – 1995. – №9. – С.№38-40.
Тобілевич С. Мої стежки і зустрічі. Спогади. – К.,1957.
Франко І. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) // Зібр. творів: У 50-ти т. – К.,1982. – Т.37.
Цибаньова О. Літопис життя і творчості І.Карпенка-Карого (І.Тобілевича). – К., 1967.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 14

ТЕМА: МОРАЛЬНИЙ ТА СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТИ ЗОБРАЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У ДРАМІ І.КАРПЕНКА-КАРОГО “САВА ЧАЛИЙ”.

План:
Історична основа твору. Історичні джерела написання. Мистецька традиція інтерпретації образу Сави Чалого (драма М.Костомарова, народна пісня).
Зовнішній конфлікт у творі, його особливості.
Переростання зовнішнього конфлікту у внутрішній:
ідейна програма Сави Чалого;
проблема вибору;
Образ Сави Чалого: розкриття трагічної самотності неординарної особистості:
природний розум, талант ватажка;
вболівання за долю рідного краю;
далекоглядність, масштабність мислення;
непорозуміння з гайдамаками;
розбіжність між метою і засобами;
сумніви, вагання, усвідомлення власної помилки.
вмотивованість вчинків героя показом душевного стану;
роль і значення авторських ремарок у розкритті психології героя;
особливості мовлення героя.
Шмигельський – шукач мирних, гуманних шляхів розв’язання конфлікту між селянами і шляхтою (суб’єктивне прагнення до миру і об’єктивна неможливість бути поза суворими законами своєї доби).
Образ Гната Голого – ватажка народного повстання:
тактика швидкої і рішучої помсти;
оборона козацької честі.

Запитання і завдання:

У чому неоромантизм п’єси? Обгрунтуйте свою відповідь.
Що у п’єсі є історичною правдою, а що – художньою?
Який, на вашу думку, ракурс зображення героя домінує у п’єсі: суспільно-історичний чи психологічно-особистісний?
Радянське літературознавство трактувало Саву Чалого однозначно як зрадника. Чи відчувається у творі оціночне ставлення автора до свого героя? Чи можна, на вашу думку, трактувати смерть Сави Чалого у фіналі трагедії як засудження письменником його за зраду (так зокрема стверджує Б. Шнайдер)? Висловіть власне ставлення до вчинку Сави Чалого.

Література:

Шнайдер Б.І. Трагедія “Сава Чалий” Карпенка-Карого і українська історична драма ХІХ ст. – К.,1959.

Див літературу до П/З №11.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №15

ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ (Поезія. Іван Франко)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №16

ТЕМА: УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ 70–90 рр. ХІХ ст.

План:

1. ПОЕЗІЯ МИХАЙЛА СТАРИЦЬКОГО:
високе покликання поета-громадянина в поезіях “Поету”, “Ой знущались з мого слова”, “На спомин Т.Г. Шевченка”, “На спомин Котляревського”;
роздуми над долею батьківщини в поезіях “Нема правди”, “До України”, “Нива”, До молоді”, “Борцю”, “Прощання”, “Хрещенська ніч”;
доля трудящої людини у поезіях “”Швачка”. “Сумно й тьмяно”, “Ніч”, “Місто спить”;
інтимна поезія (“Виклик”).
2. ПОЕЗІЯ ПАВЛА ГРАБОВСЬКОГО:
громадянський і творчий подвиг поета;
збірки поезій “Пролісок”, “З півночі”, “Кобза”. Тематика віршів, естетичні пошуки. Характер переживань ліричного героя;
роль митця в суспільстві (“Я не співець чудовної природи”, “До парнісавців”, “До сіячів”, “Не згадуй нам про вічну млу труни”);
розкриття тяжкого становища трудящих (“Робітникові”, “Швачка”, “Трудівниця”, “Сироти”, “Веснянка”);
тема революційного подвигу (“Не раз ми ходили в дорогу”, “Уперед”, “Мало нас, та це дарма”, “До товариша”);
національно-патріотична тема (“До України”, “До Русі-України”, “Орли”, “Україна приснилась мені”);
інтимна лірика (цикл “До Н.К.С.)
3. ПОЕЗІЯ ЯКОВА ЩОГОЛІВА
світоглядно-естетичні принципи, гуманістична позиція поета. Творча історія збірок поезій “Ворскло”, “Слобожанщина”;
реалістичні поезії, співчуття до долі трудової людини, тема праці (“Ткач”, “Чередничка”, “Бурлаки”, “Косарі”).
пейзажна лірика (“Осінь”, “Зимовий ранок”);
героїко-романтичні мотиви, образи запорожців в поезіях “Орел”, “Воля”, “Остання січа”, “Щастя”, “Діброва”. Близькість образів до фольклорних;
релігійні мотиви (“Ікона”, “Субота святого Дмитра” та ін.).

Література:

Антологія української поезії: У 6-ти т. – К., 1984.
Бондар М.П. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. – К.,1986.
Єфремов С. Історія українського письменства. – К,. 1995.
Зеров М. “Непривітаний співець” (Я. Щоголів) // Зеров М.. – Твори у двох томах. – Т.2. – К., 1990. – С.294–323.
Ткачук М.П. Українська поезія останньої третини ХІХ століття. Основні тенденції розвитку і естетична стратегія. – Тернопіль, 1998.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. – Кн. 3. – К., 1997. – С.161–204.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 277–419.
Гаєвська Н.М. Вивчення творчості П.А. Грабовського в школі. – К., 1989.
Гаєвська Н.М. Павло Грабовський: Нарис життя і творчості. – К., 1994.
Панченко В.Є. Поет революційного гарту: До 125-річчя від дня народження П.Грабовського. – К., 1989.
Панченко В.Є. “Вийди , коханая, працею зморена” (Михайло Старицький) // “Так ніхто не кохав” ( 10 шедеврів української любовної лірики і новели про них). – Кіровоград, 1997. – С. 16-20.
Панченко В.Є. “Моєю музою була” (Павло Грабовський) // Там само. – С.31-36.
Сиваченко М.Є. Над текстами українських письменників. – К., 1985.



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №17

ТЕМА: ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ІВАНА ФРАНКА

План:

Життєпис письменника (родина, дитячі роки, навчання, переїзд до Львова, арешти, сімейне життя, 25-ти і 40-річний ювілеї творчої діяльності).
Еволюція світогляду і художнього мислення. Від соціалізму (марксизму) до соціал-(націонал)-демократії.
Громадсько-політична робота. Видавнича і журналістська діяльність.
Стосунки з москвофілами, польськими соціалістами, українськими народовцями. Загострення стосунків з українською громадою після опублікування статті “Дещо про себе самого”.
Масштаб і якість літературної спадщини.
Перекладацька діяльність І. Франка.
Теоретико-літературні, літературно-критичні праці.

Запитання і завдання:

Якою вам бачиться еволюція Франка – світоглядна і творча? Спробуйте оформити її графічно у вигляді діограми.
На підставі чого Є.Маланюк назвав Франка “апполонійським типом” поета?
Укладіть хронологічну таблицю життєвого і творчого шляху Івана Франка.
Законспектуйте статтю Івана Франка “Із секретів поетичної творчості”

Література:

Басс І.І., Каспрук А.А. Іван Франко: Життєвий і творчий шлях. – К., 1983.
Гундарова Т.І. Проявлення Слова. Дискурс раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997.
Денисюк Іван. Речник національної ідеї // Дзвін. – 2006. – №8. – 103–111.
Єфремов С. Історія українського письменства. – С. 489–494.
Зеров М. Франко-поет // Твори: У 2-х т. – К., 1991. – Т.1.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 321–341.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 123 –161.
Маланюк Є. Франко незнаний // Книга спостережень. – Торонто, 1962.
Мельник Ярослава. З останнього десятиліття Івана Франка.– Львів, 1999.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 62–65.
Салига Тарас. “Ні, я не кинув каменярський молот” // Дзвін. – 2006. – №8. – С. 112–122.
Тихолаз Богдан. Психодрама Івана Франка. – Львів, 2005.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 18

ТЕМА: ПОЕЗІЯ ІВАНА ФРАНКА. ЗБІРКА “З ВЕРШИН І НИЗИН”.

План:

Суспільно-політичні, світоглядні, естетичні принципи Івана Франка. Громадсько-політична діяльність.
Збірка “З вершин і низин” як етапне явище в історії української української літератури. Провідні мотиви збірки. Особливості композиції. Образ ліричного героя.
Пролог до збірки (“Гімн”). Ідейно-художній зміст поезії.
Цикл “Веснянки”. Використання засобів алегорії, паралелізму, образів-символів у творах “Гримить”, “Гріє сонечко”, “Земле, моя всеплодющая мати”, “Дивувалась зима” для зображення суспільних процесів.
Ідейно-художній зміст поезії “Каменярі”.
Новаторство Франка в жанрі сонету (Для аналізу сонети: “Сонети – се раби”, “Колись в сонетах Данте і Петрарка”, “Сікстинська Мадонна” з циклу “Вольні сонети”, цикл “У сні мені явились дві богині”, “Епілог” з циклу “Тюремні сонети”)
Цикл “Україна” (“Моя любов”, “Гімн” (“Не пора, не пора, не пора...”)”, “Розвивайся ти, високий дубе”).

Запитання і завдання:

До поезії “Гімн”:
Який зміст укладає І. Франко в поняття “революціонер”? Чому революціонер “вічний”?
Чому образ реакційних сил конкретно-реалістичний, а образ вічного революціонера алегоричний?
Яка роль дієслів у творі?
Назвіть основний мотив твору, охарактеризуйте ліричного героя.
Визначте розмір, яким написано вірш. Якого звучання він надає поезії?
Назвіть художні засоби і поясніть їх роль.

До поезії “Каменярі”:
Який художній прийом використовує автор для розкриття основної думки? У формі чого написано вірш?
Визначте ключові алегоричні образи, розкрийте їх значення.
В яких алегоричних образах втілено почуття обов’язку?
Якими почуттями охоплені каменярі?
Куди прокладають вони шлях? Яким він є?
Що допомагає каменярам вистояти, не зламатись у боротьбі?
Зверніть увагу на форму дієслів в останній строфі. У якій формі дієслова вжиті у всіх попередніх строфах? У чому різниця? Як це впливає на розкриття мотиву поступу?
Що ви знаєте про такий віршований розмір, як гекзаметр (його ще називають „гомерівським”)?
Визначне і сформулюйте основний мотив твору.

До циклу “Сонети”:
Назвіть художні особливості сонета.
Як обгрунтовує форму сонету у своїх поетичних творах І.Франко?
В чому полягає драматургія сонета? Проілюструйте це на прикладі сонетів Івана Франка.
Яким, на думку Франка, є призначення українського сонета?

Література:

Басс І.І., Каспрук А.А. Іван Франко: Життєвий і творчий шлях. – К., 1983.
Гундарова Т.І. Проявлення Слова. Дискурс раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997.
Єфремов С. Історія українського письменства. – С.489–494.
Зеров М. Франко-поет // Твори: У 2-х т. – К., 1991. – Т.1.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 321–341.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 123 –161.
Мороз О. Н. Іван Франко: Семінарій. – К., 1977.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 62–65.
Филипович П. Шляхи Франкової поезії // Літературно-критичні статті. – К., 1991.
Ткачук М. Лірика Івана Франка. – Тернопіль-Київ, 2006.
Шевченко З. Про сучасний підхід до шкільного аналізу творів Івана Франка // Дивослово. – 2000. – №10. – С.43-48.
Яременко В. До всіх народів і всіх віків // Українське слово. Хрестоматія української літератури і літературної критики ХХ ст. – Т.1. – К., 1994, – С. 25 – 31. (Тут поезія “Гімн” (“Не пора, не пора, не пора”)



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №19

ТЕМА: ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ІВАНА ФРАНКА “ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ”

План:

Творча історія збірки “Зів’яле листя”. Автобіографічні мотиви в поезії “Тричі мені являлася любов”. (На основі документальних матеріалів повісті-есе Р.Горака “Тричі мені являлася любов”).
Критика про збірку. Художня новизна збірки: композиція, жанрова різноманітність, мотиви й образи.
Характер переживань ліричного ліричного героя:
Перший жмуток (“За що, красавице, я так тебе люблю”, “Так, ти одна моя правдивая любов”, “Я не кляв тебе, о зоре”, “Безмежнеє поле в сніжному завою”, “Епілог” та ін.)
Другий жмуток (“Чого являєшся мені” /напам’ять/, “Що щастя? Се ж ілюзія”, “Як почуєш вночі край свойого вікна”, “Сипле, сипле, сипле сніг” та ін.).
Третій жмуток (“Байдужісінько мені тепер”, “Я хтів життю кінець зробить”, “Отсей маленький інструмент” та ін.).
Народнопоетичні мотиви у збірці (“Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?” та ін.).

Література:

Горак Р. “Тричі мені являлася любов”. Повість-есе. – К, 1983.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 321–341.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 123 –161.
Логвиненко Н. Народнопоетична основа поезій збірки І.Франка “Зів’яле листя”// Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – №4. – С. 26–32.
Павличко Д. З глибини душі // Франко Іван. Зів’яле листя. – К., 1985.
Панченко В. “Являйся, зіронько, мені” // Панченко В. “Так ніхто не кохав”. – Кіровоград, 1997. – С.36–41.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 64–70.
Рильський М.Т. Франко – поет // Рильський М.Т. Статті про літературу. – К., 1980.
Шевченко З. Про сучасний підхід до до шкільного аналізу творів Івана Франка // Дивослово. – 2000. – №10. – С.43–48.
Яній О. Інтимна лірика І.Франка та повість-есе Р.Горака “Тричі мені являлася любов” // Дивослово. – 1996. – №8. – С. 11– 17.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №20

ТЕМА: ЗБІРКА ІВАНА ФРАНКА “МІЙ ІЗМАРАГД”

План:

Зб. “Мій Ізмарагд” як нове етапне явище у творчості Івана Франка. Передмова до збірки. Різноманітність жанрів та мотивів.
Жанрові особливості, провідні мотиви, символіко-образна система циклів:
а) “Поклони” (“Поет мовить”, “Україна мовить”; “Сідоглавому”, “Декадент”, “Моїй не моїй”, “Спомин”);
б) “Паренетікон” (“Не слід усякого любити без розбору”, Немає друга понад мудрість”, “Строфи”, “Себе самого наперед..” та ін.)
в) “Притчі” (“Притча про життя”, “Притча про красу”, “Притча про вдячність” та ін.);
г) “Легенди” (“Легенда про вічне життя” та ін.).

Література:

Див. літературу до П/З 14–15



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №21

ТЕМА: ПОВІСТЬ ІВАНА ФРАНКА “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”

План:

Творча історія повісті:
передумови написання;
суспільно-політична ситуація на Галичині ІІ пол. ХІХ ст.
погляди і переконання автора, що знайшли втілення у творі;
місце повісті в художній спадщині Франка.
Особливості композиції:
кількість розділів та їх особливості;
наявність інтриги і детективно-пригодницьких елементів;
ретроспекції, сни;
Жанр. Проблематика. Конкретно-історичне, національне, загальнолюдське у творі. Дві сюжетні лінії.
Зовнішній конфлікт у творі: проблема вибору життєвої позиціії, обов’язок і відповідальність (система; життєва позиція Рафаловича). Переростання зовнішнього конфлікту у внутрішній (Рафалович і селяни).

Запитання і завдання:

Порівняйте два погляди на розв’язку в повісті (М. Євшан – В.Панченко). Які відчуття викликає у вас фінал твору?
Визначте ідейно-композиційну роль картини сну Рафаловича у повісті. Як у ньому змодельовано сюжет?

Література:

Брайко О. Художні особливості роману І.Франка “Перехресні стежки” // Українська мова та література (газета). – 1998. – №10 (74).
Жиденко Г. “Перехресні стежки” Івана Франка в 10 класі // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – №6. – С.6–15.
Жук Н.Є. Проза Івана Франка. – К,.1977.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 347–351.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 191– 215.
Панченко В. Любов і боротьба адвоката Рафаловича (повість Івана Франка “Перехресні стежки”). – Кіровоград, 1999.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 82–84.
Франко І. Перехресні стежки. (Повість. Шкільна версія аналізу твору. Конспекти уроків). – Кіровоград: “Степова Еллада”, 2000.

ПЛАН-ЗАВДАННЯ №22

ТЕМА: ПОВІСТЬ “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”

План:

Внутрішній конфлікт: драма втрати ідеалу, проблема вибору між особистим щастям і громадянським покликанням.
Образ Рафаловича, особливості його характеру, внутрішнього світу та засоби їх розкриття.
Образ Регіни. Символіка образу “діамантової корони”.
“Таємниця” Вагмана.
Психологічні типи (Стальський, Баран).
Детективні елементи у творі.

Запитання і завдання:

У чому спільність і відмінність образу Павла Радюка із повісті І.Нечуя-Левицького “Хмари” і Рафаловича?
Розгляньте “під мікроскопом” епізод “розмови очей” Регіни і Рафаловича (р. ХVІ–ст.50), сцену зустрічі Регіни з Рафаловичем у Стальського після десятилітньої розлуки (р.ХХІІ–ст.68).

Література:

Див. літературу до П/З №17



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №23

ТЕМА: ПОВІСТЬ “СОЙЧИНЕ КРИЛО”

План:

Мотив „цілості” (внутрішньої гармонії) людини. Мотив кохання. Проекція на мистецтво.
Композиція, сюжет. Художні прийоми (схрещення листа і щоденника, драматичні ситуації і ліричні спогади про них, скептичний коментар героя).
Внутрішній конфлікт у творі. Боротьба раціонального й емоційного в людині.
Жіноча і чоловіча духовність. Образи Мані й Массіно.
Символічні образи у творі. Річ-символ сойчине крило як сублімація почуттів.

Запитання і завдання:

Знайдіть у творі моменти, які говорять про те, що Массіно активно займався громадською роботою.
Простежте вияви раціонального начала в діях, вчинках і характері ліричного героя?
Яке місце в житті Массіно займає любов? Як виявляє він свої почуття до Мані? Чому Маня назвала його любов як “головно сердитістю”?
Як пояснює дівчина психологію (ментальність) жінки? В чому її сутність? Що є головним для жінки?
Поясніть слова Мані: “Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене”. Що не зміг дати їй Массіно?
Простежте, як змінюються настрої ліричного героя з прочитанням кожного листа Мані. До якого переконання він приходить?
Спробуйте пояснити сутність героїв повісті через призму гендерних теорій, опираючись при цьому на вчення З.Фройда, К.Юнга.

Література:

Денисюк Іван. Любовні історії української белетристики // Український декамерон. Книга перша. – К., 1993. – С. 382–388
Чопик Р. Про читання Франка, або як обійтися без “Коду да Вінчі” // Дзвін. – 2006. – №8. – С.69–73.

Див. літературу до П/З № 16–18


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №24

ТЕМА: ФІЛОСОФСЬКА ПОЕМА І. ФРАНКА “МОЙСЕЙ”

План:

Історія написання. Символіко-філософська основа. Біблійний образ Мойсея. Національно-історичний, особистісний філософський аспекти твору.
Пролог, його ідейно-художнє навантаження. Особливості віршування.
Зовнішній конфлікт у поемі. Конфлікт Мойсея з громадою:
моральний, духовний стан ізраїльтян після сорокалітнього блукання по арабській пустелі, його інтереси й потреби;
життєва філософія Датана й Авірона;
образ гебрейських дітей;
ставлення гебреїв до Мойсея;
позиція Мойсея, його реакція на звинувачення гебреїв.
Внутрішній конфлікт у творі. Три “спокуси” Азазеля:
У чому звинувачує Азазель Мойсея?
Як доводить Мойсей своє щире бажання допомогти гебреям?
Чому вдруге Азазель промовляє голосом матері?
У чому символічне значення образів: каменя, що летить із кручі, сліпого Оріона, хлопчика-поводиря, сонця?
Якою постає Палестина перед Мойсеєм? За що там точиться боротьба, проливається кров?
Проблема вождя і народу. Образ Мойсея.
У чому покликання Мойсея? Яка його життєва мета?
Як ставиться Мойсей до свого народу?
У чому виявляється самозреченість Мойсея, щирість його намірів?
За що покараний Мойсей Єговою?
Символічні образи. Система віршування.

Запитання і завдання:

Розкрийте символічне значення притчі про дерева, розказану Мойсеєм.
Проаналізуйте промову Мойсея (р.ІХ): “Горе вам, нетямучі раби”.
Чим важливий для Франка рух, поступ народу? Яке значення він має для нації?

Література:

Багінська Ю. Поема Івана Франка “Мойсей” як заповіт українському народові // Дивослово. – 1996. – №8. – С.22–28.
Возняк М. Нариси про світогляд Івана Франка. – К., 1955.
Гординський С. Мойсей – сумління свого народу // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: В 4-х кн. – К., 1994. – Кн.1. – С. 80–83.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 355–357.
Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 161 –191.
Павличко Дмитро. Заповідь Пророка // Літературна Україна. – 2006. – 27 квітня, 4 травня.
Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 70–73.
Шерех (Шевельов) Ю. Другий “заповіт” української літератури // Українське слово. – Кн. 3. – С. 545–565.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №25

ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ


САМОСТІЙНА РОБОТА

Змістовий модуль І

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

ПОВІСТЬ “ГЕТЬМАН ІВАН ВИГОВСЬКИЙ”

План:
Історична основа твору (Монографія М.Костомарова “Іван Виговський”, історіософська праця І.Нечуя-Левицького “Гетьман Іван Виговський та Юрій Хмельницький”)
Зображення життя українського суспільства після Переяславської угоди:
козацько-республіканські порядки після 1654 року
ставлення української шляхти, козацької старшини, низового козацтва до Переяславської угоди
соціальна, психологічна напруга часу, зображеного у повісті
Побутова лінія життя сім’ї Виговських. Етичні цінності. Всезростаючі претензії дружини Олесі.
Образ Івана Виговського: від щирого вболівання за долю України – до розуміння гетьманської влади як можливості широкого вибору для себе.
Особливості розповіді. Характеристики персонажів, описи. Авторське мовлення та мовлення героїв, їх специфіка та співвідношення. Публіцистичні елементи. Гумор і сатира.


Запитання і завдання для самоперевірки:

Підготуйте історичну довідку про діяльність гетьмана Івана Виговського.
Чому Виговський із самого початку не схвалював союз Богдана Хмельницького із Москвою?
У чому виявляється обережність, поміркованість, дипломатична „хитрість” майбутнього гетьмана?
Чим був вигідний для України проект Гадяцької угоди?
Як ставився Виговський до соціальних запитів і можливостей посполитого люду в Україні?
Що, на вашу думку, головним чином похитнуло владу Виговського?
Розкажіть про родину козака Лютая. Порівняйте її з родиною Виговських.
Які проблеми, характерні для часу, коли жив І.Нечуй-Левицький, порушено у творі?

Література:

Каменчук А. Особливості характеротворення в історичних романах І.С. Нечуя-Левицького // Слово і час. – 2000. – №11. – С.2–5.
Бойко Н. Герої і антигерої в історичних романах І.Нечуя-Левицького // Дивослово. – 2000. – №1. – С.2–5.
Див літературу до П/З №3.

ПАНАС МИРНИЙ

ПОВІСТЬ “ЛИХІ ЛЮДИ”

План:
Проблема самовизначення української інтелігенції ІІ пол. ХІХ ст. у повісті “Лихі люди”. Демократичні ідеали Тимофія Жука і Петра Телепня. Відмінність темпераменту і світовідчуття.
Образи Шестірного і Попенка. Дві позиції сприяння політичному ладові: запопадливе почуття обов’язку (прокурор Шестірний) і цинізм (священник Григорій Попенко).
Композиційні особливості: монтажність, зміщення часових площин, чергування зображальних та виражальних засобів.
Оповідні прийоми: спогади, марення, роздуми головного героя та поодинокі об’єктивно-описові відступи.

Запитання і завдання для самоперевірки:
Поясніть назву твору. В чому її подвійне трактування? Кого називає “лихими людьми” Петро Телепень? Хто є “лихими людьми” для його матері?
Які епізоди із життя головного героя постають в його пам’яті?
Простежте еволюцію світогляду і характеру Петра Телепня.
Коли вперше Петро замислюється над причинами тяжкого становища народу? Що стало поштовхом до цього?
Що стало причиною духовного краху Петра Телепня?
Під впливом чого формується характер Жука?
Що об’єднує і що різнить двох інтелігентів-різночинців? В чому їх слабкі і сильні сторони?
У чому динамізм портретних характеристик Петра Телепня і Тимофія Жука?
Чому, на вашу думку, портрети Жука і Телепня є динамічними, а Шестірного й Попенка – статичними?
Поясніть роль пейзажів у передачі настроїв і переживань героїв?
Яка роль художньої деталі “жовта пляма” ?
У чому новизна твору П.Мирного? До яких модерністичних прийомів вдається автор?
У чому літературний діалог П.Мирного з І.Нечуєм-Левицьким (“Хмари”).

ОПОВІДАННЯ “ЛОВИ”

Поясніть суть і значення обрамлення у творі.
Знайдіть у творі художні деталі, визначте їх роль.
Від кого ми дізнаємося про минуле Костенка й Орисі?
Як зробив кар’єру Костенко? У чому виявляється його “мисливська” вдача?
Чим привабив Орисю Костенко? Про що вона найбільше мріяла ще в стінах інституту?
Як, на вашу думку, чи була між ними любов і чи не виявились вони вартими один одного?
За які “заслуги” Костенка зробили поліцмейстром?
В чому гумористично-сатирична спрямованість твору? За допомогою яких художніх засобів автор висміює “кругову поруку”, “кругову пошлість”?

БОРИС ГРІНЧЕНКО

ОПОВІДАННЯ
(“Украла”, “Кавуни”, “Дзвоник”, “”Каторжна”)

Які життєві ситуації покладено в основу названих оповідань?
Розкрийте психологічні особливості доленосного вчинку героїв оповідань “Украла” (Олександри), “Кавуни” (Санька), “Каторжна” (Докії), “Дзвоник” (Наталки).
Простежте рух почуттів, думок героя у кризових морально-етичних ситуаціях. Як розкривається при цьому їх духовний світ?
Які художні деталі використовує автор для розкриття психології своїх героїв.


ЖІНОЧА ПРОЗА

НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА

План:

Життєвий і творчий шлях Наталі Кобринської.
Зацікавлення феміністичними проблемами. Участь у жіночому русі, громадському житті Галичини.
Оповідання “Дух часу”: форма оповіді у творі, символічний образ клубка ниток, проблема взаємостосунків поколінь, доля жінки.
Перехід від реалістичного письма до нової (експресіоністичної) техніки. Збірка “Казки”. Оповідання “Душа”.


ОЛЕНА ПЧІЛКА

План:
Життєвий і творчий шлях. Громадська робота.
Поетична спадщина. Збірка “Думки-мережанки”: мотиви, жанри, образи.
Художня проза. Оповідання “Товаришки”. Морально-етичні проблеми. Тема духовного пробудження жіноцтва.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ. ПОВІСТЬ „ОБОРОНА БУШІ”

План:
Історична основа повісті. Роль епіграфа для розкриття авторського задуму.
Проблематика твору: народ та історія; масовий героїзм у визвольній боротьбі; виховання національної самосвідомості; глибина народної моралі й етики.
Композиційно-сюжетні особливості твору. Пригодницькі елементи у творі.
Образи Орисі Завісної, Антона Корецького.
Образи захисників фортеці – сотника Завісного, хорунжого Островерхого, Вернидуба та ін.
Романтизм повісті. Елементи реалізму.


МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ

ДРАМА “ДОКИ СОНЦЕ ЗІЙДЕ, РОСА ОЧІ ВИЇСТЬ”

План:

Розкриття драми нещасливого кохання в органічній єдності з соціальними та національними колізіями. Особливості конфлікту (“любовний трикутник”).
Психологічна достовірність характерів, що є водночас виразними соціальними типами: спільне і відмінне:
захоплення народницькими ідеями (Владимир Горнов);
ненадійність життєвих позицій, слабкість переконань ліберальних паничів (Борис Воронов);
щирість почуття, внутрішня краса української дівчини (Оксана).
”Панське болото” у драмах (Воронови, Бєлохвостов).
Проблема малоросійства (Воронов).
Реалістичне змалювання селянського середовища.
Сценічність, видовищність п’єси. Елементи мелодраматизму.

Запитання і завдання для самоперевірки:

У чому полягає народницька діяльність Владимира Горнова?
Чим можна довести щирість його намірів? Що ви знаєте про минуле героя?
Яким чином виявляє свій інтерес до селян Борис Воронов? У чому його слабкість?
Що чекає від кохання панич? Чи здатен він ощасливити свою обраницю?
Як ставляться до Оксани односельці? Чим пояснюється жорстоке ставлення до неї?


“ПО РЕВІЗІЇ”

Які анекдотичні ситуації мають місце у творі?
Які риси сільської верхівки висміює автор?
У чому сатирична спрямованість п’єси? Назвіть елементи гумору.
Назвіть мовно-стилістичні засоби висміювання героїв.

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КОМЕДІЇ І. КАРПЕНКА-КАРОГО „СТО ТИСЯЧ” , “ХАЗЯЇН”

План:

І.Карпенко-Карий як організатор українського професійного театру:
просвітницькі ідейні пріорітети світогляду (знайомство із творами Руссо, Дідро, Вольтера);
участь в роботі Єлисаветградської громади;
поєднання літературної творчості з акторською, режисерською, роботою.
Проблематика п’єс:
конкретно-сторичне (розшаруання селянства, первинне накопичення капіталу, формування “нових хазяїв“ із селян і намагання зайняти ними найвищі щаблі у суспільстві);
загальнолюдське (проблема сенсу життя, безглуздість зведення життя до накопичення грошей, вплив грошей на людину).
Образи Герасима Калитки і Терентія Пузиря: внутрішня неоднозначність і суперечливість. Особливості мовлення.
Природа сміху:
функції сміху (сатирична, трагічна);
засоби гумору і сатири (створення комічних ситуацій, шаржування, пародіювання). Особливості мовних партій.
Сатирично загострені образи Бонавентури, кума Савки („Сто тисяч”), Феногена, Зеленського, Ліхтаренка („Хазяїн”),.
Вираження просвітницьких ідей в образах представників інтелігенції (Золотницький, Калинович, Соня).

Запитання і завдання:

Проведіть паралелі між Герасимом Калиткою (“Сто тисяч“) і Терентієм Пузирем (“Хазяїн“). Що спільного і відмінного між ними?
Як характеризують Пузиря слова Золотницького: “Ах ти нещасна, безводна хмаро...”?
У чому символічне значення образу “хазяйського колеса”? Спробуйте його схематично зобразити.

“СУЄТА”

План:
Проблематика п’єси: батьки і діти; інтелігенція і народ; роль і призначення театру; внутрішня краса людини і духовний примітивізм.
Жанр. Композиція (сукупність окремих, різних за змістом і характером сцен; відсутність головного героя). Художній зміст назви.
Висміювання дріб’язковості, прагнення до багатства, кар’єри й чинів (Михайло, Петро, Тарас Гупаленко).
Духовна краса людини, що працює на землі (Карпо, Явдоха).
Духовне зцілення людини хліборобською працею, спілкування з природою (Іван, Василина, Демид Короленко).
Особливості сміху у творі (гумор, сатира, іронія, елементи фарсу).

Запитання і завдання для самоперевірки:

У чому виявляється батьківська (материнська) любов Макара і Тетяни до своїх дітей? Чи не допустилися вони помилок у вихованні дітей?
За чий рахунок вчилися Михайло і Петро?
Що каже Михайло про дітей, які соромляться своїх батьків? Чи дотримується він сам сказаного?
Прочитайте яву УІІ ІІІ дії. У чому комізм ситуації розказування Матюшею вірша про гусей? Яким, на вашу думку, виросте хлопчик? Спроектуйте його майбутнє на Петра і Михайла.
Які погляди на театр висловлює автор у своєму творі?


ІВАН ФРАНКО

ДРАМА “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ”

План:

Народнопоетична основа твору (“Пісня про шандаря”).
Композиція. Соціально-психологічний конфлікт.
Проблема брутального втручання у природний плин життя. Проблема неможливості повернення втраченого щастя.
Психологічна майстерність у змалюванні образів героїв. Складність, неоднозначність їх почуттів:
Анна – любов-страх, любов-виклик;
Михайло – любов-егоїзм, любов-злоба, любов-помста;
Микола: любов-біль, любов-відчай.

Запитання і завдання:

За допомогою яких засобів розкривається передісторія подій?
В чому соціальний, психологічний конфлікт твору?
Яка атмосфера панує в сім’ї Задорожних? Від кого ми дізнаємося про стосунки в цій сім’ї?
Чого вимагає від Анни Михайло? Яким чином він досягає її зізнань у любові?
Чим можна пояснити інколи досить “відверту”, демонстративну поведінку Анни?
Хто з героїв твору, на вашу думку, обікрадений найбільше?

ПОВІСТЬ “BOA CONSTRICTOR” (перша редакція – 1878 р.)

План:

Жанр, композиція, особливості сюжету.
Соціальне середовище і його вплив на долю людини.
Психологія буржуа-мільйонера:
передісторія Германа, “коріння”, психологічні джерела характеру;
холодний розрахунок, індивідуалізм Гольдкремера, втіленням якого є власництво, голий чистоган;
шахрайство, безжалісність і злочиннійсть у стосунках з робітниками;
внутрішній конфлікт (суперечка героя з самим собою, його духовні піднесення й падіння);
моменти прозрінь, усвідомлення власної вини;
трагедійність образу.
Натуралістичні тенденції у творі:
картини побуту єврейської бідноти, ріпників;
натуралістичний спосіб узагальнення (людина в соціальному процесі відіграє роль жертви, а сам процес стає фатальним і міфологізується);
символічний образ змія-полоза як уособлення “золотої лихоманки”).
Психологізм повісті: самоспостереження (інтроспекції), самосповіді (ретроспекції), самоаналіз (зображення героя наодинці з самим собою, що є умовою для візій, рефлексій, внутрішнього монологу, асоціацій, переживань).

Запитання і завдання для самоперевірки:

Які риси випещувало і прищеплювало соціальне середовище, в якому зростав Гольдкремер? Рабом якої моралі він стає?
Які риси вдачі, дії і вчинки Германа-дитини і Германа-юнака говорять про його людяність?
Яким був передсмертний наказ матері? Чи дотримався його Голькремер?
Які сили зламали людяне в душі героя?
Після якої події в житті Герман різко змінюється, його починає захоплювати “гарячка збагачення”?
В яких епізодах найповніше виявляється “сліпа жадоба грошей” Гольдкремера?
Які наслідки має злочинна “фізіологія” накопичення на родинному тлі (дружина Рифка, син Готліб)?
Які епізоди витримано в поетиці натуралізму?
Визначте кульмінаційний момент у творі, розкрийте його символічне значення. Про що говорить розв’язка твору?
Яку роль у структурі твору відіграють лейтмотиви: образи змія-полоза: крові, страху, горя, проклять?


ПОВІСТЬ “ЛЕЛЬ І ПОЛЕЛЬ” (1887 р.)

План:

Жанрові, композиційні особливості твору:
І ч. – “початок суспільного роману виховання”; ІІ ч. – “зразок новітнього психологічного роману”;
дихотомічна (паралелістична) структура роману (застосування матриці міфу про близнюків)
поєднання романтичних (фантастичних, легендарних) і реалістичних елементів.
Соціальна структура Львова й Галичини ІІ пол ХІХ ст.:
взаємини міста й села;
національні взаємини;
топографічна й часова точність.
Конфлікт у романі (конфлікт між прагненням двох демократів служити народові та волею закостенілих галицьких інтелігентів, які не бажають змін у суспільному житті).
Владислав і Гнат як репрезентанти двох життєвих позицій, двох типів етико-суспільної поведінки:
умови та обставини формування характеру українсько-галицької інтелігенції;
двовимірність психіки людини: мислячої (Владко) відчуваючої (Начко);
сила і слабкість героїв;
вибір між особистим щастям і громадянським обов’язком;
зосередженість на особистих проблемах.

Запитання і завдання для самоперевірки:

Розкрийте душевну чистоту дітей-сиріт. Як виявляється захоплення наратора (автора-розповідача) їхніми пригодами?
Перечитайте епізод перебування дітей в осінньому лісі. Як виявляється гармонія дитячих душ із природою? Чи такими будуть їхні стосунки із суспільством?
Як і в чому виявляється відмінність характерів Владка і Начка?
Як розкриваються характери братів Калиновичів у драматичному зіткненні із зовнішнім світом, із суспільством – його законами, мораллю, порядками?
Якою є програма служіння народові братів-близнюків? Як вони втілюють її в життя?
Чому вечірку у своєму салоні Владислав іронічно назвав “людською комедією”?
Доки Гнат і Владислав є сильними, непереможними особистостями?
Чому бал у народному домі став фатальним відліком для обох братів?
Як внутрішній стан героїв виявляється через портрет?
Простежте шлях Гната до духовного, морального ренегатства, його внутрішню боротьбу.

ПОЕМА “ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ”

План:

Документальна й художня історія життя Івана Вишенського (монографія І.Франка “Іван Вишенський і його твори”).
Внутрішній конфлікт. Проблема духовного вибору.
Особливості композиції. Вставні притчі, їхні смисли.
Символістсько-образна система.

Запитання і завдання для самоперевірки:

Яка атмосфера панує на горі Афон? Які прийоми і засоби для її відтворення використовує автор?
У чому полягає психологічна драма І.Вишенського?
Поясніть символічне значення фіналу поеми.


ДОДАТКИ

Додаток до П/З №1

Хронологія основних культурних, громадсько-політичних подій в Україні другої половини ХІХ століття

1868 р. – заснування товариства ”Просвіта” у Львові

1869 р. – створення товариства ”Руська бесіда” – першої української організації на Буковині

1870 р. – заснування товариства ”Руська Рада” у Чернівцях

1873 р. – відновлення діяльності Старих Громад і створення Нових Громад у Києві, Харкові, Одесі, Полтаві

1873 р. – відкриття з ініціативи П.Чубинського у Києві південно- західного відділення Російського Імператорського Географічного товариства

1873 р. – заснування з ініціативи О.Кониського, М.Драгоманова та за фінансової підтримки Є.Милорадович-Скоропадської, В.Симиренка Літературного товариства ім. Т.Г. Шевченка у Львові

1874 р. – Археологічний з’їзд у Києві, в якому взяли участь 86 професорів, учених із Києва та 35 – з інших міст України. Головував відомий археолог, граф О. Уваров

1876 р. – підписання олександром ІІ Емського указу про заборону українського слова.

1878 р. – виступ на літературному конгресі у Парижі М.Драгоманова з доповіддю ”Українська література, заборонена російським урядом”

1882 р. – створення першої професійної театральної трупи М. Кропивницького у Єлисаветграді

1883 р. – створення об’єднаної професійної театральної трупи під керівництвом М.Старицького

1890 р. – заснування в Галичині Русько-української радикальної партії на чолі з І.Франком та М.Павликом з ініціативи М.Драгоманова

1899 р. – заснування Національно-Демократичної парті в Галичині на чолі з М.Грушевським та І.Франком


* * *

ГРОМАДАМИ на поч. 60-х років у підросійській Україні називалися об’єднання патріотично настроєної української інтелігенції. до Громад входили вчителі, лікарі, літератори, музиканти, юристи, військові – всі, кого об’єднувала українська ідея, ідея відродження української культури, освіти. Громадівці здійснювали культурно-просвітницьку роботу: відкривали недільні школи для дорослих і дітей рідною мовою і безкоштовно працювали в них (напр., А.Свидницький), друкували й поширювали книжки-метелики для простих людей (Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ’яненка, Ганни Барвінок та .н.), створювали ”Букварі”, читанки, записували фольклор, ”ходили в народ”, прагнули допомогти селянам юридичними, медичними порадами тощо. Громади діяли у Києві, Чернігові, Полтаві, Харкові, Миргороді та ін. містах. Серед активних громадівців – П.Чубинський, В.Антонович, К. Михальчук, Т.Рильський, М.Старицький, М.Лисенко, М.Драгоманов, О.Русов, С.Русова (Ліндфорс), П.Житецький, А.Свидницький, О.Пчілка, П.Косач, І.Рудченко та ін.
У 1963 році після придушення польського повстання і Валуєвського циркуляру Громади були заборонені. Свою роботу вони відновили лише у 1973 році у зв’язку з відкриттям у Києві Південно-Західного відділу Географічного товариства. Вдруге їхня діяльність була призупинена у 1876 р. Емським указом.

НАРОДОВЦІ – суспільно-політична течія в Західній Україні ІІ пол ХІХ ст. – поч. ХХ ст. Народовці здійснювали велику патріотично-культурну роботу, організовували такі українські інституції, як ”Просвіта” (1868), “Руська бесіда” (1862, 1869)., літературне товариство ім. Т.Г.Шевченка у Львові. Видавали популярні журнали: ”Правда” (1867–1898), ”Зоря” (1880–1897), газету ”Діло” (1880–1930), у яких друкувалися практично всі наддніпрянські письменники.

НАРОДОВОЛЬЦІ – російський революційний рух, який набув свого розмаху у 60–80 рр. Сюди входила радикально настроєна молодь (в основному вихідці з народу), яка ототожнювала себе з народом і за кінцеву мету ставила здійснення революції. У 1871 році у Петербурзі Мих.Чайковським був створений гурток ”Земля і воля”, який згодом розділився на дві групи: ”Народна воля” (кер. Петро Лавров. Завдання: шляхом просвіти і пропаганди готувати народ до революції) і ”Чорний переділ”(кер. Мих.Бакунін. Мета: здійснювати терористичні акти, щоб викликати стихійне повстання). Активним часником цього руху був петербурзький студент, виходець з українських селян Андрій Желябов.
Перші народовольчі гуртки в Україні з’явилися на поч. 70-х рр. у Києві, Одесі, Харкові. У Києві в 1971–72 рр. діяла група з анархістським ухилом ”Київська комуна”, членом якого була Віра Засулич, яка 1881 р. здійснила терористичний акт проти царя Олександра ІІ. Членом групи ”Чорний переділ” у Харкові був Павло Грабовський.
Не дивлячись на протиріччя, народовольці й українофіли, особливо молоде покоління, мали багато спільного – насамперед загальний інтерес до селянства. Проте революційний рух вносив не тільки розкол, але й скорочував ряди українофілів. Його героїчний романтизм захоплював молодих людей, і вони залишали в стороні національні питання або у кращому випадку відкладали їх на потім. Близьким до ”Землі і волі” був полтавський гурток ”Унія”, до якого входив Панас Мирний.

ДОДАТОК до П/З №4

Початок першої редакції повісті
І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я”

Вся Канівщина од самого берега Дніпра вкрита крутими горами, але ніде нема таких крутих та густих гір, як на полуденній стороні Канівщини, де річка Рось наближається до Дніпра, де вона прорізує гори і під горами кам’яний шар, де обидва береги Росі обставлені скелями. Глянеш з корсунських гір, славних битвами Богдана Хмельницького, і по обидва боки Росі земля ніби схопилася пухирями та бульками, ніби вона кипіла, клекотіла і тільки що простигла саме тоді, як добре вбилася в ключі. Здається, ніби то не земля, а море в час бурі з високими та крутими хвилями, з кучерявими гребінями. Скрізь понад Россю стоять круті гори, як висока покрівля хат, поламані на всі боки; між горами узькі та довгі без кінця яри, покручені, як безконечник на писанках. Гори то піднямаються, то вгинаються на всі боки, то западають дуже глибоко круглими глибокими долинками, похожими на погріб. На їх крутих ребрах подекуди ніби хтось повиколупував долинки якоюсь велетенською ложкою. На тих горах скрізь стримлять козацькі могили, куди тільки кинеш оком. Ввесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля. Вся країна без лісу, гола, спустошена. Лісів зосталось небагато. Тільки в долини та яри поховались чудові пишні села та хутори з садками та ставками. Вся сторона густо засипана селами, як рясна яблуня яблуками. Вийдеш з глибокого яру на високу круту гору, а за тією горою розкинеться долина, вся вкрита травою, ніби зеленими килимами, на котрих розкидані розкішні букети садів з білими, як сніг хатами, з блискучими ставками, з зеленими купами верб понад ставками. З’їдеш з крутої гори в глибокий яр, і перед тобою на всі боки неначе одчиняються ворота між крутими горбами, а через ті ворота виглядають то села з зеленими садами та городами в глибоких закутках, то зелені бані церков, то зелені байраки на крутих ребрах, то голі боки гір, літом попалені сонцем, то здорові сахарні з чорними високими виводами коло ставків, то часом густий, як щетина, дубовий старий ліс. Вискочиш другу гору – і знов перед тобою міняється декорація: внизу блищить глибока узька долина, неначе здорова миска, вся обросла чагарником, а на самому дні долини лежить довгий невисокий горб, весь порослий густими кущами, неначе якийсь зелений здоровий їжак притаївся на дні долини. А там по другий бік шляху між горами в’ється Рось од Стеблева до Корсуня; понад Россю скрізь млини, коло млинів високі верби, хати з зеленими огородами. В воді сіріє здорове каміння, до котрого притулились букети лоз та високого очерету. Над берегами стримлять скелі, сіріє й червоніє каміння, що повисовувалось з землі на світ Божий, неначе повисовувались сухі ребра.
В літній час те давнє кладовище української історії й тепер буває пишне. Всі хвилі гір зверху застелені розкішними нивами, вкриті зеленими сахарськими буряками, житами, пшеницями, білими гречками. Гаряче сонце обливає жовті жита, пшениці, ціле море зеленої ярини, кидає проміння в глибокі яри, в темні дубові та грабові ліси. А над тими хвилями ярини та озимини високо чорніють козацькі гостроверхі й круті могили, обсмалені гарячим сонцем, а зверху блищить синє шатро широко розкинутого неба, шугають здорові орли або сидять купами на могилах

Нечуй-Левицький І. Твори: У 10 т. – К., 1965. – Т. 3. – С.442–443.








Приложенные файлы

  • doc 18104031
    Размер файла: 446 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий