Planu praktuchnuh ta seminarskuh zanyatiy

13 TOC \o "1-1" \h \z 1413 LINK \l "_Toc164754008" 14ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН З ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ”. 13 PAGEREF _Toc164754008 \h 1451515
13 LINK \l "_Toc164754035" 14ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ”. 13 PAGEREF _Toc164754035 \h 14171515
13 LINK \l "_Toc164754036" 14ПЛАН практичних робіт з курсу: «Матеріалознавство 13 EMBED Equation.3 1415швейного виробництва» 13 PAGEREF _Toc164754036 \h 14191515
13 LINK \l "_Toc164754037" 14ПЛАН лабораторних занять з курсу: «Обладнання та технологія кулінарного виробництва» 13 PAGEREF _Toc164754037 \h 14201515
13 LINK \l "_Toc164754038" 14ПЛАН лабораторних занять з курсу: «Основи харчових технологій» 13 PAGEREF _Toc164754038 \h 14221515
13 LINK \l "_Toc164754039" 14ПЛАН практичних занять з курсу: «Технологія швейного виробництва» 13 PAGEREF _Toc164754039 \h 14231515
13 LINK \l "_Toc164754040" 14Плани занять з дисципліни „Практикум з технології обробки матеріалів” за напрямком „Механічна обробка металів” 13 PAGEREF _Toc164754040 \h 14291515
13 LINK \l "_Toc164754041" 14Плани лабораторних занять з дисципліни „Практикум з технології обробки матеріалів” за напрямком „Обробка деревини. Механічна обробка металів” 13 PAGEREF _Toc164754041 \h 14321515
13 LINK \l "_Toc164754042" 14Плани лабораторних занять з „Практикуму з технології обробки матеріалів” за напрямком „Обробка тканин” 13 PAGEREF _Toc164754042 \h 14351515
13 LINK \l "_Toc164754043" 14Плани лабораторних занять з дисципліни “Практикум з технології обробки матеріалів” за напрямком “Ручна обробка металів” 13 PAGEREF _Toc164754043 \h 14351515
13 LINK \l "_Toc164754044" 14ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ з курсу “ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ” 13 PAGEREF _Toc164754044 \h 14361515
13 LINK \l "_Toc164754046" 14ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ з курсу “ОСНОВИ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ” 13 PAGEREF _Toc164754046 \h 14381515
13 LINK \l "_Toc164754047" 14Плани семінарських та практичних занять з професійної педагогіки 13 PAGEREF _Toc164754047 \h 14401515
13 LINK \l "_Toc164754048" 14План виконання практичних робіт з методики викладання фахових дисциплін у вищих навчальних закладах. 13 PAGEREF _Toc164754048 \h 14581515
13 LINK \l "_Toc164754049" 14План виконання практичних робіт з методики викладання автосправи 13 PAGEREF _Toc164754049 \h 14711515
13 LINK \l "_Toc164754074" 14Змістовні модулі учбового курсу “Комп’ютерний дизайн в конструюванні і моделюванні одягу” 13 PAGEREF _Toc164754074 \h 14791515
13 LINK \l "_Toc164754075" 14Змістові модулі учбового курсу Методика навчання виготовленню виробів із текстильних матеріалів 13 PAGEREF _Toc164754075 \h 14791515
13 LINK \l "_Toc164754076" 14Змістові модулі учбового курсу “Методика трудового навчання” 13 PAGEREF _Toc164754076 \h 14791515
13 LINK \l "_Toc164754077" 14Змістові модулі учбового курсу “Основи декоративно-ужиткового мистецтва” 13 PAGEREF _Toc164754077 \h 14801515
13 LINK \l "_Toc164754078" 14Змістові модулі учбового курсу “Основи наукових досліджень” 13 PAGEREF _Toc164754078 \h 14811515
13 LINK \l "_Toc164754079" 14Змістовні модулі курсу “Практикум з технології художньої обробки матеріалів” 13 PAGEREF _Toc164754079 \h 14811515
13 LINK \l "_Toc164754080" 14Змістові модулі учбового курсу “Психологія творчості” 13 PAGEREF _Toc164754080 \h 14821515
13 LINK \l "_Toc164754081" 14Змістові модулі учбового курсу “Технології науково-педагогічних досліджень” 13 PAGEREF _Toc164754081 \h 14821515
13 LINK \l "_Toc164754082" 14Змістовні модулі учбового курсу “Основи швейного виробництва”(денна) 13 PAGEREF _Toc164754082 \h 14831515
13 LINK \l "_Toc164754083" 14Змістові модулі учбового курсу “Конструювання швейних виробів” 13 PAGEREF _Toc164754083 \h 14841515
13 LINK \l "_Toc164754084" 14Змістові модулі учбового курсу “Практикум з конструювання і моделювання одягу” (денна) 13 PAGEREF _Toc164754084 \h 14851515
13 LINK \l "_Toc164754085" 14Змістові модулі учбового курсу “Практикум з конструювання і моделювання одягу” (заочна) 13 PAGEREF _Toc164754085 \h 14861515
13 LINK \l "_Toc164754086" 14Змістові модулі учбового курсу “Технічне моделювання та художнє оформлення одягу” 13 PAGEREF _Toc164754086 \h 14861515
13 LINK \l "_Toc164754087" 14Змістові модулі учбового курсу “Основи проектування одягу”(денна) 13 PAGEREF _Toc164754087 \h 14871515
13 LINK \l "_Toc164754088" 14Змістовні модулі учбового курсу “Основи проектування одягу” (заочна) 13 PAGEREF _Toc164754088 \h 14901515
13 LINK \l "_Toc164754089" 14Змістовні модулі учбового курсу Практикум з технології електромонтажних робіт 13 PAGEREF _Toc164754089 \h 14911515
13 LINK \l "_Toc164754090" 14Змістовні модулі навчального курсу Практикум з технології електромонтажних робіт (заочна форма навчання) 13 PAGEREF _Toc164754090 \h 14911515
13 LINK \l "_Toc164754091" 14Змістовні модулі учбового курсу “Технічна творчисть” 13 PAGEREF _Toc164754091 \h 14911515
15ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН З ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ”.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН З ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ.
Мета заняття: закріпити знання сутності та головних завдань методики викладання дисциплін з професійного навчання як науки та як навчального предмету, сформувати у студентів вміння орієнтуватися в основних визначеннях методики викладання дисциплін з професійного навчання,
1.План заняття.
1.Актуальність завдань професійної підготовки молоді в сучасних соціально-економічних умовах.
2.Сутність та завдання курсу “Методика викладання дисциплін з професійного навчання”.
3. Завдання методики викладання дисциплін з професійного навчання як галузі педагогічної науки.
4. Основні визначення та методологія курсу “Методика викладання дисциплін з професійного навчання”.
Практична робота № 1.
Вивчення і аналіз навчального плану підготовки трактористів сільського господарства з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника.
Мета роботи: ознайомитися з змістом і структурою навчальних планів підготовки робітників за професією тракторист сільського господарства з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника; набути практичних навичок по аналізу навчальних планів підготовки трактористів сільського господарства з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника.
1. Зміст і послідовність виконання роботи..
1. Ознайомитися з загальними відомостями про збірник навчально-програмної документації: професією робітника, терміном навчання, шифром збірнику, структурою збірнику. Визначити призначення і зміст пояснювальних записок до навчального плану до програм спеціальних дисциплін і розділів виробничого навчання, визначити її основні рекомендації.
2. Вивчити кваліфікаційну характеристику робітника: структуру, основні знання ті вміння, якими повинен опанувати спеціаліст даної кваліфікації.
3.Ознайомившись з змістом пояснювальних записок та кваліфікаційної характеристики зробити їхній аналіз, який охоплює наступні питання:
3.1. Чи достатньо повний зміст пояснюючих записок навчальних планів?
3.2. Які на ваш погляд слід включити додаткові роз'яснення до пояснювальних записок?
4. Вивчити графік навчального процесу, встановити тривалість семестрів, сесій, канікул, види практик, їх тривалість та місце розташування у навчальному процесі.
5. Зробити аналіз навчального плану у наступної послідовності:
5.1.визначити цикли предметів по типовому і робочому навчальним планам, заповнити таблицю, яка характеризує обсяг їх вивчення окремо по курсам та за весь період навчання.
5.2. Визначити метод включення предметів професійно-технічного циклу в сітку годин навчального плану (послідовний, паралельний, комбінований).
5.3. Встановити час, що відводиться на вивчення основних предметів професійно-технічного циклу в робочому і типовому навчальних планах, заповнити відповідну таблицю і дати її аналіз.
5.4. Розглянути місце і роль навчального розділу "Виробниче навчання" у системі дисциплін навчального плану.
5.5. Встановити число годин, що відводиться на виробниче навчання в робочому і типовому навчальних планах по роках навчання і за весь період, заповнити відповідну таблицю.
5.6. Розглянути середню кількість предметів , що вивчається у рік за типовим та робочим навчальними планами.
5.7. Співставити результати аналізу робочого і типового навчального планів, обґрунтувати зміни, які були внесені у робочий навчальний план.
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота № 2.
Вивчення і аналіз програми навчального предмету підготовки трактористів сільського господарства з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника.
Мета роботи: ознайомитися з змістом і структурою програм навчальних предметів підготовки робітників за професією тракторист сільського господарства з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника; набути практичних навичок по аналізу навчальних предметів підготовки трактористів сільського господарства з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника.

1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Розглянути загальні відомості про професію робітника: назва, термін підготовки, шифр збірника програм.
2. Проаналізувати програму навчального предмета (розділу) "Виробниче навчання":
- вивчити пояснювальну записку до програми, виділити її основні положення, у тому числі відомості про основну спеціальність і спеціалізації (при підготовці робітників по групі професій), етапи навчання і встановити систему виробничого навчання;
- співвіднести перелік умінь випускника, приведений у кваліфікаційній характеристиці, зі змістом виробничого навчання учнів. Зробити висновок про ступінь обґрунтованості добору і повноту змісту програми аналізованого предмета;
- виділити за тематичним планом різні види робіт, що виконуються учнями на виробничому навчанні, у тому числі: вправи в керуванні транспортними засобами, операційні і комплексні роботи, учбово-виробничі роботи в профтехучилище і вправи на підприємстві. Відомості про число годин, що відводяться програмою на кожний з них, заносять у відповідну таблицю. За даними таблиці роблять висновок про переважні види діяльності учнів у процесі формування робочих умінь і навичок;
- вивчити перелік, послідовність і зміст комплексних робіт, визначити систему їх організації.
3. Проаналізувати програму навчального предмета "Спеціальна технологія" (дисципліна теоретичного навчання):
- вивчити пояснювальну записку до програми, установити її основні положення, конкретизувати права викладача по коректуванню програми, виділити зазначені в записці освітні, виховні і розвиваючі цілі вивчення предмета;
- проаналізувати тематичний план. У ньому виділяють групи і підгрупи тем, що мають науково-технічну спільність змісту. За цією ознакою технічні знання підрозділяється на наступні групи: техніка, технологія виробництва, відомості про сировину і матеріали, організація й економіка виробництва Отримані за аналізом тематичного плану дані заносять у відповідну таблицю.
- встановити метод побудови програми предмета (лінійний, концентричний) і обґрунтувати доцільність його застосування;
- виділити у програмі теми, що містять стабільний, що не змінюється протягом десятиліть матеріал, і (варіативну частину) динамічний матеріал, що характеризує сучасний стан науки, техніки і технології;
- провести якісний аналіз відповідності числа годин, виділених на вивчення тем, обсягу викладеного в них матеріалу. При цьому використовують знання відповідного матеріалу базової дисципліни вузу, дані про число годин, відведених у ній на вивчення аналогічного матеріалу; перелік знань і умінь кваліфікаційної характеристики, що формується на основі змісту виділених тем. Можливо також використовувати порівняння між собою співвідношень по кожній з тем числа рядків у програмі до числа відведених на її вивчення годин. У разі потреби внести пропозиції по коректуванню розподілу числа годин на теми предмета;
- вивчити перелік вправ, що містяться в програмі і лабораторних робіт, дати висновок про доцільність їхнього введення і ступеня достатності їхньої кількості.
4. Аналіз програми загальнотехнічного навчального предмета виконується в наступному порядку.
1. Вивчити структуру збірника, у якому розміщена програма предмета, пояснювальну записку до неї, переглянути зміст усієї програми. По пояснювальній записці конкретизувати мету вивчення предмета, особливості методики його викладання, права викладача по коректуванню програми, вивчити інші відомості, що містяться в ній.
2. Проаналізувати тематичний план і текст програми:
- визначити групи і підгрупи технічного знання, до яких відноситься матеріал окремих розділів предмета;
- установити метод побудови програми (лінійний, концентричний) ;
- виділити базову дисципліну (дисципліни) Вузу, матеріал якої є науковою основою змісту навчального предмета, установити мету її вивчення і метод побудови;
- співвіднести тематичні плани навчального предмета і базової дисципліни Вузу, мету вивчення і методи побудови їхніх програм.
- обґрунтувати розходження в переліку і послідовності вивчення тим навчального предмета і базової дисципліни Вузу. Розглядають питання про наявність застарілих тем і введення в програму предмета тем, що відображають сучасний рівень розвитку науки, техніки і технології. При необхідності вносять пропозиції по коректуванню тематичного плану навчального предмета;
- виділити у тематичному плані три - п'ять найбільш складних і об'ємних тем, розглянути їхній зміст. Оцінюють на якісному, логічному рівні достатність годин, відведених тематичним планом на їхнє вивчення. При необхідності вносять пропозиції з перерозподілу часу на вивчення тем програми навчального предмета;
- установити вид зв'язків основних тем навчального предмета з виробничим навчанням;
- вивчити перелік включених у програму вправ і лабораторних робіт; (зіставляють перелік і назви лабораторних робіт навчального предмета і базової дисципліни Вузу). Дати висновок про ступінь достатності представлених у програмі вправ і лабораторних робіт.
3. Розглянути перелік наочних приладів, що рекомендуються програмою.
4. Вивчити список навчально-методичної літератури, що рекомендується програмою, виділити основний підручник, дати висновок про достатність представленого в списку переліку літератури.
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота № 3.
Вивчення та аналіз навчальних посібників для учнів ПТНЗ зі спеціальних дисциплін і розділів виробничого навчання.
Мета роботи: ознайомитися з призначенням і змістом навчальних посібників для учнів ПТНЗ сільськогосподарського профілю з спеціальних дисциплін і розділів виробничого навчання; набути практичних навичок з аналізу змісту навчальних посібників, які видаються для учнів зі спеціальних дисциплін і виробничого навчанні.
1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Ознайомитися з найменуванням навчальних посібників для учнів ПТНЗ сільськогосподарського профілю зі спеціальних дисциплін і розділів виробничого навчання, які видаються останніми роками.
2. Ознайомитися з призначенням і змістом досліджуваних навчальних посібників для учнів ПТНЗ зі спеціальних дисциплін і розділів виробничого навчання, установивши при цьому наступне:
а) найменування посібника;
б) видавництво і рік випуску;
в) тираж видання;
г) для кого призначений навчальний посібник;
д) основні питання, розглянуті в навчальному посібнику.
3. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання зробити аналіз глави, розділу або всього навчального посібника, відповівши на наступні питання:
а) Чи достатньо повно відбито в навчальному посібнику зміст розглянутого питання?
б) Які додаткові відомості слід було б включити до навчального посібника?
в) Чи у доступній для розуміння учнів формі викладений у посібнику навчальний матеріал?
г) Чи відповідає викладений у посібнику навчальний матеріал сучасному розвитку науки і техніки?
д) Які ви можете дати рекомендації, що спрямовані на поліпшення якості навчального посібника ?
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота № 4.
Вивчення та аналіз методичних посібників і методичних журналів, що видаються в системі профтехосвіти.
Мета роботи: ознайомитися з призначенням і змістом методичних посібників і методичних журналів, що видаються в системі профтехосвіти; набути практичних навичок з аналізі змісту методичних посібників і методичних журналів, що видаються в системі профтехосвіти.
1. Зміст і послідовність виконання роботи..
1. Ознайомитися з найменуванням методичних посібників і методичних журналів, які видаються в системі профтехосвіти.
2. Ознайомитися з призначенням і змістом досліджуваних методичних посібників і методичних журналів, які видаються в системі профтехосвіти, установивши при цьому наступне:
а) найменування методичного посібника або журналу;
б) видавництво, рік випуску, тираж;
в) для кого призначений методичний посібник або журнал;
г) основні питання, розглянуті в методичному посібнику або журналі.
3. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання зробити аналіз глави, розділу, статті або всього методичного посібника або журналу, відповівши на наступні питання:
а) Чи достатньо повно відображено в методичному посібнику або журналі зміст розглянутого питання?
б) Які додаткові відомості слід було б включити до методичного посібника або журналу?
в) Чи в доступній для розуміння формі викладений у методичному посібнику або журналі матеріал?
г) Чи відповідає викладений у методичному посібнику або журналі матеріал сучасному розвитку науки і техніки?
д) Які ви можете дати рекомендації, спрямовані на поліпшення якості методичного посібника або журналу?
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота № 5.
Вивчення і аналіз орієнтовних переліків учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень ПТНЗ сільськогосподарського профілю.
Мета роботи: ознайомитися з призначенням і змістом орієнтовних переліків учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень ПТНЗ сільськогосподарського профілю; набути практичних навичок по аналізу орієнтовних переліків учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень ПТНЗ.
1. Зміст і послідовність виконання роботи
1. Ознайомитися з призначенням і змістом пояснювальної записки до розробленого Держпрофосвітою орієнтованого переліку учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень ПТНЗ сільськогосподарського профілю.
2. Установити, які види учбово-наочних посібників і устаткування містять у собі розроблені Держпрофосвітою вищезгадані орієнтовні переліки.
3. Відповідно до отриманого від викладача індивідуального завдання і використовуючи орієнтовні переліки, зробити аналіз матеріально-технічного оснащення тієї або іншої лабораторій, кабінету, майстерні ПТНЗ, відповівши на наступні питання:,
а) Яке конкретно оснащення повинен мати той або інший навчальний кабінет ПТНЗ, у тому числі натуральні зразки. моделі, макети, тренажери, стенди, планшети, плакати, альбоми, таблиці, кінофільми, діафільми, підручники і навчальні посібники, технічні засоби навчання, меблі?
б) Яке конкретно оснащення повинна мати та або інша лабораторія ПТНЗ, у тому числі агрегати, складальні одиниці, механізми, спеціальне устаткування, інструмент, пристосування, інвентар, учбово-наочні посібники, технічну документацію і навчальну літературу, технічні засоби навчання, меблі?
в) Яке конкретно оснащення повинна мати та або інша майстерня ПТНЗ, у тому числі устаткування, інструмент, пристосування, прилади, інвентар, меблі, тренажери, учбово-наочні посібники, технічну документацію, навчальну літературу, кінофільми, діафільми, технічні засоби навчання?
4. Установити відповідно до індивідуального завдання, яким матеріально-технічним оснащенням доцільно доповнити розроблені Держпрофосвітою орієнтовні переліки учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень ПТНЗ.
5. Відповідно до отриманого від викладача індивідуального завдання і використовуючи навчальні програми спеціальних дисциплін і розділів виробничого навчання ПТНЗ, установити необхідне матеріально-технічне оснащення для проведення занять по заданій темі.
6. Порівняти отримані результати самостійної роботи по визначенню необхідного оснащення для вивчення заданої теми з рекомендованим Держпрофосвітою орієнтовними переліками учбово-наочних посібників, обладнання кабінетів, лабораторій і майстерень ПТНЗ.
7. Зробити висновок про відповідність розроблених Держпрофосвітою орієнтовних переліків учбово-наочних посібників, обладнання кабінетів, лабораторій і майстерень ПТНЗ вимогам навчальних програм спеціальних дисциплін і розділів виробничого навчання ПТНЗ.
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота № 6.
Розробка фрагменту уроку професійного навчання В ПТНЗ з використанням проблемної методики навчання.
Мета роботи: систематизувати знання про проблемно-пошукову методику, сформувати вміння використовувати проблемну методику під час викладання дисциплін професійного навчання в ПТЗН сільськогосподарського профілю.
1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1.При підготовці до виконання завдання необхідно повторити загальні питання теорії проблемного навчання.
2. Роботу виконують у наступному порядку:
2.1. Вивчають розділ (параграф) підручника, складають план викладу матеріалу. Дають анотацію на нього.
2.2. Виділяють нові поняття для учнів, установлюють рівень їхнього засвоєння (впізнавання, запам'ятовування, розуміння, уміння, перенос), заповнюють відповідну таблицю.
2.3. Визначають освітню мету і завдання вивчення матеріалу.
2.4. Виявляють суперечливі сторони інформації (факт не відповідає відомому правилу, матеріал суперечить раніше сформованим поняттям), що дозволяють на їхній основі створити проблемні ситуації.
2.5.Формулюють проблемну задачу, указують тип створюваної на її основі проблемної ситуації.
2.6. Намічають спосіб створення проблемної ситуації.
2.7. Розробляють зміст діяльності викладача й учнів при постановці і рішенні проблеми, конкретизують вихідні знання учнів, необхідні для вирішення проблемної ситуації, вибирають спосіб їхньої актуалізації.
2.8. Розробляють конспект фрагмента уроку у виді евристичної бесіди викладача з учнями на кожнім з етапів.
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота № 7.
Розробка системи засобів наочності до занять професійного навчання в ПТНЗ сільськогосподарського профілю.
Мета роботи: сформувати у студентів вміння відбирати засоби наочності та розробляти методику їх використання на заняттях професійного навчання в ПТНЗ сільськогосподарського профілю.
1. Зміст і послідовність виконання роботи
1. Для виконання завдання студенту видається підручник предмету спецтехнології з указівкою розділу (параграфа), матеріал якого складає основу змісту навчання на уроці комбінованого типу.
У завданні вказують:
- мету і задачі навчання;
- етап (структурний елемент) уроку, стосовно до якого будуть підбиратися засоби наочності. (Це повинні бути наступні етапи: повідомлення навчального матеріалу викладачем, самостійне засвоєння учнями нових знань, первинне закріплення і поточне повторення, контроль і оцінка знань і умінь учнів, вправи і самостійна робота з закріплення й удосконалювання знань і умінь, узагальнююче повторення);
- метод навчання (використовують дві класифікації: по способу організації пізнавальної діяльності учнів і по джерелу знань);
- приблизний рівень розвитку просторового мислення учнів (низький, середній, високий).
2. Роботу виконують у наступному порядку:
1. Вивчають матеріал підручника і дають анотації на нього.
2. Розробляють план викладу матеріалу.
3. Для заданого етапу уроку пропонують засоби наочності з урахуванням мети навчання, характеристики матеріалу і рівня розвитку просторового мислення учнів.
4. Пропонують способи використання засобів наочності на уроці.
5. Розробляють методику і техніку роботи викладача з засобами наочності на уроці. (Обґрунтовують місце введення засобу наочності на заданому етапі уроку, тривалість демонстрації, послідовність пред'явлення демонстрацій або рисунків; зміст усного викладу матеріалу, що супроводжує пред'явлення засобу наочності, зміст діяльності учнів під час демонстрації наочності, розташування засобу, який демонструється в кабінеті).
Підготовлений таким чином матеріал оформляють у вигляді відповідної таблиці.
За результатами виконаної роботи скласти звіт.
Практична робота № 8.
Підготовка інженера-педагога до проведення занять зі слюсарної обробки матеріалів.
Мета роботи: ознайомитися з змістом і формою плану заняття виробничого навчання (розділ "Слюсарна справа"); набути вмінь та навичок розробці з складання плану-конспекту заняття виробничого навчання ( тема з розділу "Слюсарна справа").
1. Зміст і послідовність виконання роботи
1. Згідно отриманого від викладача завданням ознайомитися з змістом і формою плану заняття виробничого навчання (зразок плану заняття додається).
2. Визначити мету заняття, у тому числі:
а) які теоретичні знання повинні отримати учні;
б) які практичні вміння і навички повинні бути сформовані в учнів;
в) яка виховна та розвиваюча мета заняття.
3. Установити обсяг навчального теоретичного матеріалу, який необхідно повідомити учням по темі заняття.
4. Визначити нові терміни і поняття, які необхідно пояснити учням.
5. Визначити нові операції і прийоми обробки матеріалу, якими повинні оволодіти учні.
6. Згідно вимог програми ПТНЗ з виробничого навчання і стану матеріального забезпечення училища підібрати об'єкти навчально-виробничих робіт учнів.
7. Перерахувати матеріали, інструменти й устаткування, які необхідно використовувати на занятті.
8. Установити необхідні для проведення заняття технологічну документацію і технічні засоби навчання.
9. Визначити тип і структуру заняття, продумати і намітити методику його проведення.
10. Спланувати виховні задачі, які будуть вирішуватися на занятті, визначити шляхи їх здійснення.
11. Скласти план-конспект заняття.
12. При підготовці до заняття необхідно врахувати результати попередніх занять, звернувши особливу увагу на наступне:
а) чи була досягнута намічена мета на попередньому занятті;
б) які виявлені істотні недоліки;
в) яким способом ви пропонуєте виправити виявлені недоліки.
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота №9.
Попередня підготовка викладача до проведення теоретичних занять з дисципліни "Трактори і автомобілі".
Мета роботи: систематизувати знання про завдання та зміст попередньої підготовки викладача спец дисциплін до навчального року; набути навички розробки системи занять з дисциплін теоретичного навчання в ПТНЗ.
1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Використав навчально-методичну літературу поглибити знання про завдання та зміст попередньої підготовки викладача спецдисциплін до навчального року.
2. Розробити систему занять з теми, вказаної викладачем, а саме:
а/ розподілити матеріал теми на двохгодинні заняття;
б/ сформулювати тему двохгодинного заняття;
в/ визначити стисло основні змістовні питання;
г/ визначити головну дидактичну мету уроку;
д/ визначити тип уроку;
е/ визначити основні види самостійної роботи учнів на занятті;
ж/ підібрати наочність та іншій дидактичний матеріал до проведення уроку;
з/ установити міжпредметні зв'язки з іншими спеціальними дисциплінами та розділами виробничого навчання.
3. На підставі виконаної роботи скласти перспективно-тематичний план на рік або півріччя. Деякі етапи розробки плану можна представити у виді наступної евристичної послідовності дій викладача:
3.1. По кваліфікаційній характеристиці уточнюють знання, уміння і навички, що повинні одержати учні при вивченні предмета і конкретно розглянутої теми.
3.2. Установлюють місце предмета в системі дисциплін плану (на яких курсах
3.3. Аналізують тематичний план вивчається, кількість годин, з якими навчального дисциплінами має міжпредметні зв'язкі).програми навчального предмета. Установлюють місце розглянутої теми в програмі і її зв'язкі з попередніми і наступними темами, дають характеристику зв'язків.
3.4. Аналізують зміст теми, розробляють структуру теми з виділенням у ній логічно закінчених по змісту фрагментів. По кожнім пункті рубрикації виявляють основні поняття, що підлягають вивченню, встановлюють внутрішні міжпредметні зв'язкі, у тому числі і з виробничим навчанням, розробляють освітні цілі – знання, вміння та навички учнів.
3.5. Розбивають навчальний матеріал теми на заняття. Час, що відводиться на вивчення теми, розподіляють по фрагментах таким чином, щоб система запланованих занять охоплювала всі етапи навчального процесу - від засвоєння нових знань до їхнього повторення, узагальнення і контролю. З цією метою в складений перелік занять включають, якщо необхідно, тему, орієнтовану на повторення й узагальнення пройденого матеріалу, і виділяють час на його проведення.
3.6. Вибирають форми організації занять. При цьому мають на увазі, що основна форма занять у профтехучилищах - урок, хоча використовуються й екскурсії, семінари, навчальні конференції. Найбільш поширена класифікація типів уроків по основним дидактичним цілям:
урок засвоєння нових знань;
урок закріплення й удосконалювання знань і умінь;
повторювально-узагальнюючий урок;
контрольно-перевірочний урок;комбінований урок.
У залежності від кількості годин, що відводяться на тему, може бути заплановане застосування не всіх типів уроків, але в будь-якому випадку повинна бути створена їхня система. Вона повинна забезпечувати строго логічну побудову процесу навчання для того, щоб кожне заняття займало відведене йому місце в ряді інших, а навчальний процес включав би всі можливі організаційні форми в рамках усього курсу.
3.7. Вибирають метод навчання на основі класифікації методів за джерелом знань та за рівнем організації пізнавальної діяльності учнів.
3.8.Намічають для кожного заняття перелік засобів навчання. Основну увагу при цьому приділяють наочним приладдям, дидактичним матеріалам, технічним засобам навчання. У перспективному-тематичному плані вказують не тільки назва засобу навчання, але і його марку, модель, назву кінофільму, діапозитивів і т.д. Це служить передумовою для своєчасної підготовки їх до моменту проведення уроків.
3.9. Розробляють зміст і обсяг домашнього завдання для учнів.
На підставі виконаної роботи скласти перспективно-тематичний план за відповідною формою.
За результатами виконаного скласти звіт.
Практична робота № 10.
Безпосередня підготовка викладача до проведення заняття з теоретичного навчання.
Мета роботи: систематизувати та закріпити знання з безпосередньой підготовки викладача до теоретичного уроку; набути навички розробки плану-конспекту заняття професійного навчання з теоретичного циклу дисциплін.
1. Зміст та послідовність виконання роботи
1. Використовуючи навчально-методичну літературу поглибити та систематизувати знання з безпосередньої підготовки викладача до уроку, повторити вимоги та рекомендації до складання плану-конспекту заняття.
2. Ознайомитись зі змістом і формою плану-конспекту заняття з теоретичного циклу дисциплін.
3. Етапи розробки план-конспекту уроку.
3.1. Визначити тему та мету уроку :
а/ навчальну;
б/ виховну;
в/ розвиваючу;
г/ профорієнтаційну.
3.2. Визначити обсяг учбового матеріалу, який необхідно повідомити учням на уроці.
3.3. Визначити тип уроку.
3.4. Підібрати оптимальні методи вирішення педагогічних задач уроку.
3.5. Уточнити матеріально-технічне забезпечення уроку /наочність, технічну документацію, ТЗН, тощо/.
3.6. У розділі "Хід уроку" розписати його структуру з встановленням витрат часу на реалізацію кожного компоненту уроку, при цьому необхідно розкрити:
а/ прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів під час проведення уроку;
б/ зміст та види контролю знань учнів;
в/ методику проведення кожного структурного елементу уроку;
г/ зміст домашнього завдання.
4. Для вказаної викладачем теми скласти розгорнутий план-конспект уроку теоретичного навчання згідно наступної послідовності:
4.1. Конкретизують освітню мету і формулюють виховну і розвиваючу задачі уроку.
4.2. Вибирають тип уроку, розробляють його структуру з указівкою погодинних витрат на структурні елементи уроку.
4.3. Установлюють методи навчання. Використовують дві класифікації методів: за рівнем пізнавальної діяльності учнів і по джерелу знань.
4.4. Підбирають засоби навчання стосовно до кожного етапу уроку.
4.5. Складають домашнє завдання, конкретизують окремі його частини, обсяг і час виконання.
4.6. Розробляють зміст уроку, що представляється у виді переліку розглянутих на уроці питань і у виді конспекту уроку.
Форма конспекту довільна. Він може вестися від першого лиця, оформлятися довільно або у вигляді таблиці «Форма і зміст конспекта уроку» в обох випадках конспект уроку являє собою сполучення змісту, що послідовно викладається, і відповідної йому методики роботи викладача й учнів на організаційній частині уроку, при опитуванні по пройденому матеріалі, при повідомленні нових даних учнем, їхньому закріпленні і видачі домашнього завдання. Основна увага в конспекті уроку повинне бути приділено розробці методики роботи викладача. Саме ця частина найбільш складна в підготовці конспекту, вона багато в чому визначає ступінь готовності викладача до заняття, рівень його вихідних знань і умінь, а також ступінь творчості у виконанні розробки.
За результатами виконаної роботи скласти письмовий звіт.
За результатами підготовчої роботи студент повинен скласти план-конспект заняття, як письмовий звіт.
Практична робота № 11.
Проведення пробних теоретичних занять професійного навчання та їх колективне обговорення.
Мета роботи: сформувати у студентів вміння реалізувати на практиці розроблений план-конспект уроку; оволодіти навичками педагогічного аналізу теоретичного уроку професійного навчання.
1. Зміст та послідовність виконання роботи.
Використовуючи навчально-методичну літературу закріпити знання про педагогічний аналіз увожу.
Призначеному студенту провести заняття з рештою студентів, як учнями, згідно зі складеним планом-конспекстом уроку.
Всім студентам фіксувати позитивні моменти та зауваження щодо проведення заняття у відповідності зі схемою аналізу уроку та взяти активну участь у його обговоренні.
Практична робота №12.
Підготовка викладача до проведення заняття з технічного креслення.
Мета роботи: ознайомитися з змістом і формою плану заняття по технічному кресленню; набути вмінь та навичок по розробці і складанню плану заняття з технічного креслення.
1. Зміст і послідовність виконання роботи
1.Відповідно до отриманого від викладача завдання ознайомитися із змістом і формою плану заняття з технічного креслення.
2. Визначити мету заняття, у тому числі:
а) які теоретичні знання повинні отримати учні;
б) які практичні вміння і навички повинні бути вироблені в учнів;
в) яка виховна мета заняття.
3. Установити обсяг навчального матеріалу, який необхідно повідомити учням по темі заняття.
4. Відповідно до програми установити завдання на практичну роботу.
5. Установити необхідні для проведення заняття технічну документацію і технічні засоби навчання.
6. Визначити тип і структуру заняття.
7. Продумати й установити виховні задачі заняття і шляху їхній здійснення.
8. При підготовці до заняття необхідно врахувати результати попереднього заняття, звернувши особливу увагу на наступне:
а) чи була досягнута намічена мета на попередньому занятті;
б) які виявлені істотні недоліки проведення заняття;
в) яким способом ви пропонуєте усунути виявлені недоліки. В результаті підготовчої роботи студент складає план-конспект заняття за відповідною формою.
Кількість і послідовність етапів уроку встановлюється в залежності від типу уроку. Зміст кожного етапу можна записувати після плану або після кожного пункту плану. Правила, висновки, нові терміни, визначення в тексті необхідно виділити. Перед використанням наочності записувати: "Показую зображення", "Виконую креслення", "Пишу на дошці".
Практична робота №13.
Спостереження та аналіз заняття з виробничому навчанню.
Мета роботи: ознайомитися зі схемою загального аналізу заняття з виробничого навчання; набути практичних навичок по спостереженню та аналізу заняття з виробничого навчання.
1. Зміст і послідовність виконання роботи
1. Використовуючи учбово-методичну літературу, ознайомитися з змістом і вимогами, які ставляться до заняття з виробничого навчання.
2. Ознайомитися зі схемою загального аналізу заняття з виробничого навчання (додаток).
3. З метою спостереження і наступного аналізу відвідати заняття з практикуму в навчальних майстернях (розділ "Слюсарна обробка матеріалів") з виробничого навчання в ПТНЗ.
4. Відповідно до наявної схеми провести загальний аналіз заняття виробничого навчання.
Скласти письмовий звіт про виконану роботу.
Практична робота № 14.
Методика організації і проведення лабораторно-практичного заняття з дисципліни "Трактори та автомобілі".
Мета роботи: ознайомитися з процесом підготовка лабораторно-практичного заняття з дисципліни "Трактори та автомобілі" в умовах ПТНЗ; набути практичних навичок з організації та проведення лабораторно-практичного заняття з дисципліни "Трактори та автомобілі".
1. Зміст і послідовність виконання роботи
1. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання (див. цикли № 1-9 дисципліни "Трактори та автомобілі" програми спеціальних дисциплін ПТНЗ) виявити перелік заходів, які інженер-педагог повинен самостійно виконати перед проведенням даного лабораторно-практичного заняття (визначити зміст заняття, скласти його план-конспект, визначити перелік необхідного устаткування, пристосувань, інструментів і матеріалів, перевірити його справність, підготувати робочі місця учнів, тощо).
У зміст плану-конспекту лабораторно-практичного заняття необхідно включити наступні основні питання:
а) організаційний момент;
б) контроль знань учнів з досліджуваної теми;
в) вступний інструктаж;
г) зміст виконуваних учнями практичних робіт;
д) поточний інструктаж;
е) перевірка звітів, контроль знань;
ж) заключний інструктаж.
У зміст вступного інструктажу необхідно включити наступні основні питання:
а) тему та мету заняття;
б) пояснення характеру і призначення роботи, яку потрібно виконати на занятті, порядку виконання самостійної роботи учнями;
в) ознайомлення учнів із методичними матеріалами (інструкційні карти, ескізи, креслення), формою звіту заняття;
г) ознайомлення учнів із матеріалами, інструментами, приладами, пристосуваннями, які будуть застосовуватися на занятті;
д) пояснення і показ прийомів, способів і послідовності виконання роботи; пояснення і показ способів самоконтролю, правильності виконання прийомів і якості роботи;
е) розгляд типових помилок, способів їх попередження та усунення;
ж) пояснення і показ способів раціональної організації робочих місць при виконанні завдань;
з) правила техніки безпеки праці учнів;
и) закріплення і перевірка засвоєння учнями матеріалу вступного інструктажу; додаткові повторні пояснення і показ прийомів і способів роботи;
к) видача завдань і розподіл учнів по робочих місцях.
2. Скласти інструкційну карту для одного з завдань циклу лабораторно-практичного заняття, яка містить наступні основні відомості:
а) назва роботи та її мета;
б) перелік необхідних матеріалів, устаткування, інструментів;
в) послідовність виконання роботи;
г) форму звіту.
За результатами виконаного скласти письмовий звіт
Практична робота № 15.
Методика організації і проведення лабораторно-практичного заняття з дисципліни "Сільськогосподарські машини".
Мета роботи: ознайомитися з процесом підготовки лабораторно-практичного заняття з дисципліни "Сільськогосподарські машини" в умовах ПТНЗ; набути практичних навичок з організації та проведення лабораторно-практичного заняття з дисципліни "Сільськогосподарські машини".
1. Зміст і послідовність виконання роботи
I. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання (див. цикли № 1-8 дисципліни "Сільськогосподарські машини" програми спеціальних дисциплін ПТНЗ) виявити перелік заходів, який інженер-педагог повинний самостійно виконати перед проведенням даного лабораторно-практичного заняття (визначити зміст заняття, скласти його план-конспект, визначити перелік необхідного устаткування, пристосувань, інструментів і матеріалів, перевірити його справність, підготувати робочі місця учнів, тощо). До змісту плану-конспекту лабораторно-практичного заняття необхідно включити наступні основні питання:
а) організаційний момент;
б) контроль знань учнів з досліджуваної теми;
в) вступний інструктаж;
г) зміст виконуваної учнями практичної роботи;
д) поточний інструктаж;
е) перевірка звітів, контроль знань;
ж) заключний інструктаж.
Зміст вступного, поточного та заключного інструктажів варто побудувати згідно загальноприйнятої структури. 2. Скласти інструкційну карту для одного з завдань циклу лабораторно-практичного заняття, яка містить наступні основні відомості:
а) назва роботи та її мета;
6) перелік необхідних матеріалів, устаткування, інструментів;
в) послідовність виконання роботи;
г) форму звіту.
За результатами виконаного скласти письмовий звіт.
Практична робота № 16.
Методика організації і проведення заняття виробничого навчання з розділу "Підготовка до роботи машинно-тракторних агрегатів".
Мета роботи: ознайомитися з процесом підготовки заняття з теми виробничого навчання з розділу "Підготовка до роботи машинно-тракторних агрегатів"; набути практичних навичок з організації і проведення заняття виробничого навчання.
1. Зміст і послідовність виконання роботи
1. Згідно індивідуального завдання, отриманого від викладача, виявити перелік заходів, які інженер-педагог повинен самостійно здійснити перед проведенням заняття (підготувати трактори, сільськогосподарські машини; полігон; розробити план-конспект заняття й інструкційно-технологічні карти; скоординувати свої дії з майстрами виробничого навчання, які виділяються в “допомогу” для проведення заняття і т.д.).
До змісту плану-конспекту заняття виробничого навчання необхідно включити наступне:
а) організаційний момент;
б) контроль знань учнів (питання доцільно задавати з регулювання сільськогосподарських машин, з технічного обслуговування трактора, техніки безпеки);
в) вступний інструктаж (рекомендується проводити поетапно, одночасно для всіх трьох ланок учнів, присутніх на занятті);
г) зміст виконуваних учнями практичних завдань;
д) поточний інструктаж;
е) заключний інструктаж.
2. Розробити інструкційно-технологічну карту для одного з завдань програми.
При підготовці до заняття необхідно враховувати, що учні не встигають пройти лабораторно-практичні заняття з сільськогосподарських машин, тому що вони проводяться одночасно з заняттями по підготовці до роботи машинно-тракторних агрегатів. Тому при поясненні прийомів наладки, агрегатування та регулювання сільськогосподарських машин слід приділити більше уваги демонстрації виконання цих робочих операцій із наступним тренуванням учнів.
Теми, на які в тематичному плані програми приділяється 12 годин, необхідно розділити на два заняття.
Вступний інструктаж доцільно проводити поетапно. Наприклад, з теми "Підготовка до роботи орних агрегатів" можна включити наступні питання:
а) підготовка трактора до роботи;
б) підготовка плуга до роботи;
в) складання опорного агрегату і перевірка його в русі.
На кожний етап виконуваного учнями завдання також необхідно мати інструкційну-технологічну карту.
При проведенні заняття головна роль належить викладачу-майстру, закріпленому за групою; два майстри виробничого навчання беруть участь у підготовці до заняття і допомагають у проведенні поточного інструктування. На занятті присутні три ланки учнів, які складаються із двох чоловік.
Кожна ланка працює з окремим агрегатом.
За результатами виконаного скласти письмовий звіт.
Практична робота № 17.
Методика організації і проведення заняття виробничого навчання з індивідуального водіння трактора.
Мета роботи: ознайомитися з процесом підготовки заняття виробничого навчання з індивідуального водіння; набути практичні навички з організації і проведення заняття з індивідуального водіння трактора.
1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання, використовуючи програму занять з індивідуального водіння тракторів, виявити перелік заходів, які інженер-педагог повинен самостійно виконати перед проведенням даного аналізу;
розробити план-конспект заняття, який включає питання:
а) організаційний момент;
б) контроль знань з техніка безпеки, з вивченого матеріалу;
в) вступний інструктаж (в індивідуальній формі, розділений на декілька етапів);
г) зміст виконуваних учнями практичних завдань;
д) поточний інструктаж;
е) контроль засвоєння матеріалу заняття;
к) заключний інструктаж.
При розробці плану-конспекту заняття необхідно враховувати
специфіку занять з індивідуального водіння:
а) заняття починаються до вивчення курсу з будови і роботі трактора;
б) протягом заняття учнів повинні засвоїти велику кількість прийомів і операцій;
в) самохідні сільськогосподарські машини, трактори є джерелом підвищеної небезпеки.
Тому обов'язковою вимогою при проведенні занять є постійне закріплення і поглиблення знань учнів правил безпеки під час роботи на тракторах (самохідних машинах), наполегливе формування навички перевіряти стан машини до (зовнішній огляд, очищення, заправка водою, паливом і мастилом), а так само виконувати кожну вправу у встановленій послідовності, що виключає пропуск окремих операцій або несвоєчасне їхнє проведення. Засвоєння великої кількості операцій учнями вимагає поділу завдання на декілька частин, які відпрацьовуються послідовно. Наприклад, завдання заняття "Пуск двигуна" доцільно розділити на три етапи:
1. Підготовка трактора до роботи.
2. Запуск пускового двигуна.
3. Запуск дизельного двигуна.
За результатами виконаного скласти письмовий звіт

ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ”.

СЕМІНАРСЬКЕ Заняття №1.
Профорієнтація як комплесна система.
Мета заняття: закріпити знання сутності та головних завдань профорієнтації як комплексної системи.
План заняття.
1. Професійна орієнтація як комплексна науково система; її сутність та мета.
2. Сучасний стан профорієнтаційної роботи.
3. Основні напрямки реформування та розвитку системи профорієнтації.
4. Організаційна структура системи професійної орієнтації.
Методичні вказівки до підготовки семінарського заняття.
При підготовці до семінарського заняття необхідно розкрити поняття профорієнтації у п’яти аспектах. Звернути увагу на ті елементи профорієнтації, які характеризують її як комплексну науково обґрунтовану систему. Це, насамперед профінформація; профконсультація, профвиховання; профдобір та профвідбір; профадаптація.
Розкрити сутність цих підсистем. Охарактеризувати основні науково-методичні засоби, які використовуються у профорієнтаційній роботі: професіографію та профдіагностику.
Відповідаючи на друге питання, вказати установи та заклади, які здійснюють профорієнтаційну роботу. Звернути увагу на зміст та завдання профорієнтаційної роботи в дошкільних закладах та загальноосвітніх школах.
Охарактеризувати профорієнтаційну роботу, яку проводять соціальні служби країни: соціальні служби для молоді; служби зайнятості населення; центри професійної орієнтації.
У третьому питанні необхідно установити взаємозв’язки існуючих соціально-економічних умов з основними напрямками розвитку системи профорієнтації у країні. Дати характеристику основних напрямків розвитку системи профорієнтації в Україні та за її межами.
При підготовці до четвертого питання звернути увагу на дві ланки, що виконують керівництво профорієнтаційною роботою: законодавчо-організаційні структури; методичні структури.
Розкрити три аспекти профорієнтаційної роботи: соціально-економічний, психолого-педагогічний та медико-фізиологічний.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1.
ВИВЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ.
Мета роботи:Ознайомитися з призначенням і змістом, підручників, методичних посібників і публікацій у науково-методичних журналах по професійній орієнтації учнів. Придбати практичні уміння і навички аналізу змісту науково-методичної літератури з профорієнтації.
1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Ознайомитися зі змістом досліджуваних навчальних і методичних посібників і журналів, установивши при цьому наступне:
1.1. Найменування методичного посібника або журналу.
1.2. Видавництво, рік випуску, тираж.
1.3. Для кого призначений посібник або журнал.
1.4. Основні питання, розглянуті в посібнику або журналі.
2. Відповідно до отриманого від викладача індивідуального завдання здійснити аналіз глави, розділу або всього навчального методичного посібника (статті журналу), освітивши наступні питання:
2.1. Як відбите значення профориентационной
роботи в школі в справі підготовки учнів до трудової
діяльності в народному господарстві?
2.2. Досить повно відбито, на Ваш погляд,. у
посібнику або публикации, зміст розглянутого питання?
2.3. Які додаткові відомості слід було б, на Вашу думку, включити в методичний посібник або журнал?
2.4. У доступної для розуміння формі викладений матеріал у посібнику або публікації?
2.5. Відповідає викладений у посібнику або журналі матеріал сьогоднішньому дню розвитку суспільства й освіти?
2.6. Які Ви можете дати рекомендації, спрямовані на поліпшення якості вивченого Вами літературного джерела?
Скласти письмовий звіт.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №2.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ.
Мета роботи: Систематизувати і поглибити знання про профосвіту, як підсистему профорієнтаційної роботи. Вивчити підходи і методичні вимоги до підготовки і проведення профорієнтаційної бесіди і профінформаційного уроку. Набути вмінь організації заходів профосвітніцького напрямку в трудовому навчанні та позакласній роботі з школярами.
1.Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Проаналізувати основні теоретичні і методичні аспекти організації роботи з профосвіті учнів у трудовому навчанні та в позакласній роботі, використовуючи навчально-методичну та спеціальну літературу.
2. Використовуючи навчально-методичну і спеціальну літературу, ознайомитись з професіограмами деяких професій.
3. Скласти розгорнутий план-конспект бесіди для ознайомлення учнів з вказаною викладачем професією. План доцільно скласти за наступною формою:
3.1. Загальні відомості про професію: коротка характеристика галузі народного господарства, де застосовується професія; коротка історична довідка і перспективи розвитку професії; основні спеціальності, пов’язані з даною професією.
3.2. Умови роботи і вимоги професії до людини; санітарно-гігієнічні умови праці; вимоги до віку та здоров’я; елементи творчості, характер труднощів, ступінь відповідальності, спеціальні вимоги до фізіологічних особливостей людини, якості, які відрізняють гарного робітника; спеціальні умови; вплив професії на спосіб життя робітника, його побут і т. ін.; економічні умови, система оплати, відпуски та ін.
3.3. Система підготовки до професії; шляхи набування професії бригадно-індивідуальне навчання, навчальні комбінати, курси, МНВК, ПТНЗ, коледжі, вузи, тощо); зв’язок професійної підготовки з навчальною і трудовою діяльністю в школі, рівень і обсяг професійних знань, вмінь та навичок, які необхідні для отримання початкової кваліфікації по даній професії; перспективи професійного росту; де можна продовжити ознайомлення з професією; що читати про професію.
Примітка. Перелік професій, які можуть бути використані для виконання завдань.
Професії групи «Людина-техніка»: слюсар механоскладальних робіт, машиніст баштового крану, інженер-конструктор, токар, зварювальник.
Професії групи «Людина-людина»: бібліотекар, журналіст, вчитель трудового навчання, спортивний тренер, стюардеса, екскурсовод, лікар.
Професії групи «Людина-знакова система»: програміст, телеграфіст, секретар-машиніст, оператор ЕОМ.
4. Скласти письмовий звіт.
1.Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Проаналізувати основні теоретичні і методичні аспекти організації роботи з профосвіті учнів у трудовому навчанні та в позакласній роботі, використовуючи навчально-методичну та спеціальну літературу.
2. Використовуючи навчально-методичну і спеціальну літературу, ознайомитись з професіограмами деяких професій.
3. Скласти розгорнутий план-конспект бесіди для ознайомлення учнів з вказаною викладачем професією. План доцільно скласти за наступною формою:
3.1. Загальні відомості про професію: коротка характеристика галузі народного господарства, де застосовується професія; коротка історична довідка і перспективи розвитку професії; основні спеціальності, пов’язані з даною професією.
3.2. Умови роботи і вимоги професії до людини; санітарно-гігієнічні умови праці; вимоги до віку та здоров’я; елементи творчості, характер труднощів, ступінь відповідальності, спеціальні вимоги до фізіологічних особливостей людини, якості, які відрізняють гарного робітника; спеціальні умови; вплив професії на спосіб життя робітника, його побут і т. ін.; економічні умови, система оплати, відпуски та ін.
3.3. Система підготовки до професії; шляхи набування професії бригадно-індивідуальне навчання, навчальні комбінати, курси, МНВК, ПТНЗ, коледжі, вузи, тощо); зв’язок професійної підготовки з навчальною і трудовою діяльністю в школі, рівень і обсяг професійних знань, вмінь та навичок, які необхідні для отримання початкової кваліфікації по даній професії; перспективи професійного росту; де можна продовжити ознайомлення з професією; що читати про професію.
Примітка. Перелік професій, які можуть бути використані для виконання завдань.
Професії групи «Людина-техніка»: слюсар механоскладальних робіт, машиніст баштового крану, інженер-конструктор, токар, зварювальник.
Професії групи «Людина-людина»: бібліотекар, журналіст, вчитель трудового навчання, спортивний тренер, стюардеса, екскурсовод, лікар.
Професії групи «Людина-знакова система»: програміст, телеграфіст, секретар-машиніст, оператор ЕОМ.
4. Скласти письмовий звіт.
ПЛАН практичних робіт з курсу: «Матеріалознавство 13 EMBED Equation.3 1415швейного виробництва»

Практична робота № 1.
Тема: «Дослідження текстильних волокон».
Мета роботи: набути знання з особливостей будови текстильних волокон; набути навички в дослідженні основних видів текстильних волокон.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зробити малюнки повздовжнього виду і поперечного зрізу основних видів текстильних волокон і короткий опис особливостей їх будови.
3. Скласти таблицю розпізнавання складу тканей.
Практична робота № 2.
Тема: «Аналіз ткацьких переплетень».
Мета роботи: набути знання з визначення лицьової і зворотної сторін тканей; набути навички в визначенні основної і уткової нитей тканей, визначенні ткацьких переплетень.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зробити опис визначення основних показників лицьової сторін тканей.
3. Зробити опис визначення основних показників зворотної сторін тканей.
4. Скласти таблицю розпізнавання основної і уткової нитей зразків тканей, вказати їх склад і ткацьке переплетення.
Практична робота № 3.
Тема: «Визначення технологічних властивостей тканин».
Мета роботи: набути знання з особливостей будови текстильних волокон; набути навички в дослідженні основних видів текстильних волокон.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Дослідити хімічні та механічні властивості в зразках тканини.
3. Визначити в зразках тканини виду ткацьких переплетень.
4. Виконати таблицю з визначення структури в зразках тканини.
Практична робота № 4.
Тема: «Розпізнавання видів бавовняних тканин».
Мета роботи: набути знання з особливостей будови видів бавовняних тканин; набути навички в дослідженні видів бавовняних тканин, їх складу, виду ткацьких переплетень.
Зміст звіту:
1. Найменування і мета роботи.
Дослідити в зразках видів бавовняних тканин.
2. Визначити в зразках бавовняних тканин виду ткацьких переплетень.
3. Визначити склад в зразках бавовняних тканини.
4. Виконати таблицю з визначення призначення тканини.

ПЛАН лабораторних занять з курсу: «Обладнання та технологія кулінарного виробництва»
1. Змістовний модуль.
Тема: «Технологічні процеси приготування їжі».
Лабораторна робота № 1.
Тема: «Вивчення столового посуду, столових приборів, білизни».
Мета роботи: ознайомитися з класифікацією столових приборів, посуду і білизни, їх характеристика і правила вибору: набути практичні навики у виборі столових приборів, посуду і білизни для подачи їх до столу.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити схему класифікації столових приборів, посуду і білизни за основними ознаками.
4. Скласти таблицю характеристики столових приборів, посуду і білизни згідно завдання.
Лабораторна робота № 2.
Тема: «Естетика сервірування столу».
Мета роботи: ознайомитися із значенням естетика сервірування столу; ознайомитися з естетичними вимогами до сервірування столу; набути практичні навики з сервірування столу в залежності від виду вживання їжі або застілля, асортименту страв і напоїв, кількості персон.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити таблицю характеристики естетичних вимог до сервірування столу.
4. Зробити сервіровки столу згідно завдання.
Лабораторна робота № 3.
Тема: «Вивчення універсальних приводів».
Мета роботи: ознайомитися із призначенням, класифікацією і конструкцією універсальних приводів; набути навики в визначенні передаточного числа редуктора універсальних приводів і швидкісті обертання його приводного валу.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Скласти таблицю основних відомостей про універсальні приводи.
3. Виконати кінематичну схему універсального приводу.
4. Визначити передаточного числа редуктора універсального приводу і швидкість обертання його приводного валу
Лабораторна робота № 4.
Тема: «Вивчення побутових холодильників».
Мета роботи: ознайомитися із призначенням, класифікацією і конструкцією побутових холодильників; набути навики експлуатації побутових холодильників; набути навики в визначенні робочого часу побутових холодильників.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Виконати принципові схеми будови побутових холодильників.
3. Розробити правила зберігання харчових продуктів у побутових холодильниках.
4. Визначити робочий час побутових холодильників.
2. Змістовний модуль.
Тема: «Технологічні процеси приготування страв».
Лабораторна робота № 5.
Тема: «Вивчення будови машин і механізмів для нарізування овочів».
Мета роботи: ознайомитися із призначенням, класифікацією і конструкцією машин і механізмів для нарізування овочів; набути навики в визначенні продуктивності машин і механізмів для нарізування овочів.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Скласти таблицю технічної характеристики машин і механізмів для нарізування овочів.
3. Виконати кінематичну схеми машин і механізмів для нарізування овочів.
4. Визначити теоретичну та дійсну продуктивність машин і механізмів для нарізування овочів.
Лабораторна робота № 6.
Тема: «Вивчення будови машин і механізмів для збивання тіста та крему».
Мета роботи: ознайомитися із призначенням, класифікацією і конструкцією машин і механізмів для збивання тіста та крему; набути навики в визначенні продуктивності машин і механізмів для збивання тіста та крему.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Скласти таблицю технічної характеристики машин і механізмів для збивання тіста та крему.
3. Виконати кінематичну схеми машин і механізмів для збивання тіста та крему.
4. Визначити теоретичну та дійсну продуктивність машин і механізмів для збивання тіста та крему.
Лабораторна робота № 7.
Тема: «Вивчення будови машин для нарізування хлібу та гастрономічних продуктів».
Мета роботи: ознайомитися із призначенням, класифікацією і конструкцією машин для нарізування хлібу та гастрономічних продуктів; набути навики в визначенні продуктивності машин для нарізування хлібу та гастрономічних продуктів.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Скласти таблицю технічної характеристики машин для нарізування хлібу та гастрономічних продуктів.
3. Виконати кінематичну схеми машин для нарізування хлібу та гастрономічних продуктів.
4. Визначити теоретичну та дійсну продуктивність машин для нарізування хлібу та гастрономічних продуктів.
ПЛАН лабораторних занять з курсу: «Основи харчових технологій»
1. Змістовний модуль.
Тема: «Основні поняття про їжу і харчування людини.
Лабораторна робота № 1.
Тема: « Розрахунок енергетичної цінності харчових продуктів».
Мета роботи: ознайомитися з енергетичною цінністю харчових продуктів; набути практичні навики у визначенні енергетичної цінності харчових продуктів.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити схему класифікації харчових продуктів.
4. Скласти таблицю з визначення енергетичної цінності харчових продуктів.
Лабораторна робота № 2.
Тема: «Розробка індивідуальної добової потреби в харчових речовинах».
Мета роботи: ознайомитися з добовою потребою в харчових речовинах; набути практичні навики у визначенні добової потреби в харчових речовинах.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Визначити індивідуальну масу тіла.
4. Скласти таблицю з визначення добової потреби в харчових речовинах.
Лабораторна робота № 3.
Тема:«Розробка меню денного раціону харчування».
Мета роботи: ознайомитися з меню денного раціону харчування, розміщенням страв у меню, нормою подачи страв до столу; набути практичні навики з розробки меню денного раціону харчування.
Зміст звіту:
1. Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити схему класифікації страв.
4. Скласти таблицю з розробці меню денного раціону харчування
2. Змістовний модуль.
Тема: «Технологічні процеси первинної обробки харчових продуктів».
Лабораторна робота № 4.
Тема: «Розробка технологічного процесу обробки овочів».
Мета роботи: ознайомитися з технологічним процесом обробки овочів; набути практичні навики у виконанні технологічного процесу обробки овочів, форм їх нарізування у залежності від кулінарного використання.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити схему класифікації овочів.
4. Розробити технологічний процес обробки овочів відповідно до індивідуального завдання
5. Скласти таблицю форм нарізування овочів у залежності від їх кулінарного використання.
6. Виконати первинну обробку овочів та форми їх нарізування у залежності від кулінарного використання.
Лабораторна робота № 5.
Тема: «Розробка технологічного процесу обробки риби».
Мета роботи: ознайомитися з технологічним процесом обробки риби; набути практичні навики у виконанні технологічного процесу обробки риби та приготування напівфабрикатів у залежності від їх кулінарного використання.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити схему класифікації риби.
4. Розробити технологічний процес обробки риби відповідно до індивідуального завдання
5. Виконати первинну обробку риби, способи її розділення та приготування напівфабрикатів у залежності від їх кулінарного використання.
Лабораторна робота № 5.
Тема: «Розробка технологічного процесу обробки м’яса».
Мета роботи: ознайомитися з технологічним процесом обробки м’яса; набути практичні навики у виконанні технологічного процесу обробки м’яса та приготування напівфабрикатів у залежності від їх кулінарного використання.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити схему класифікації м’яса.
4. Розробити технологічний процес обробки м’яса відповідно до індивідуального завдання.
5. Виконати первинну обробку м’яса та приготування напівфабрикатів у залежності від їх кулінарного використання.
Лабораторна робота № 7.
Тема: «Розробка технологічного процесу обробки птиці».
Мета роботи: ознайомитися з технологічним процесом обробки птиці; набути практичні навики у виконанні технологічного процесу обробки птиці та приготування напівфабрикатів у залежності від їх кулінарного використання.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Зміст індивідуального завдання.
3. Зробити схему класифікації птиці.
4. Розробити технологічний процес обробки птиці відповідно до індивідуального завдання.
Виконати первинну обробку птиці та приготування напівфабрикатів у залежності від їх кулінарного використання.

ПЛАН практичних занять з курсу: «Технологія швейного виробництва»

Змістовний модуль.
Тема: «Технологічна послідовність обробки поясних виробів в верхньому одязі».
Практична робота № 1.
Тема: « Технологічна послідовність та виконання рельєфних швів».
Мета роботи: набути знання з технологічної послідовності та виконання рельєфних швів у верхньому одязі; набути навички з виконання ручних, машинних, прасувальних робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю різновидів рельєфних швів у верхньому одязі.
4. Зробити зразки рельєфних швів у верхньому одязі.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 2.
Тема: « Технологічна послідовність та виконання оздоблювальних швів в верхньому одязі».
Мета роботи: набути знання з технологічної послідовності та виконання оздоблювальних швів в верхньому одязі; набути навички з виконання ручних, машинних, прасувальних робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю різновидів оздоблювальних швів в верхньому одязі.
4. Зробити зразки оздоблювальних швів в верхньому одязі.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 3.
Тема: «Технологічна послідовність обробки верхнього зрізу спідниці з підкладкою».
Мета роботи: набути знання з технологічної послідовності обробки верхнього зрізу спідниці з підкладкою; набути вміння і навички з обробки верхнього зрізу спідниці з підкладкою та виконання ручних, машинних, прасувальних робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки верхнього зрізу спідниці з підкладкою.
4. Зробити зразок обробки верхнього зрізу спідниці з підкладкою.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 4.
Тема: «Технологічна послідовність та обробка різних видів шлиць в верхньому одязі».
Мета роботи: набути знання з технологічної послідовності обробки різних видів шлиць в верхньому одязі; набути вміння і навички з обробки різних видів шлиць в верхньому одязі та виконання ручних, машинних, прасувальних робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності різних видів шлиць в верхньому одязі.
4. Зробити зразок обробки різних видів шлиць в верхньому одязі.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.

2. Змістовний модуль.
Тема: «Технологія виготовлення демісезонного пальто та жакета».
Практична робота № 1.
Тема: « Обробка накладної кишені при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки накладної кишені при виготовленні верхнього одягу; набути вміння і навички з обробки накладної кишені та виконання ручних, машинних, прасувальних робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки накладної кишені при виготовленні верхнього одягу.
4. Зробити зразок обробки накладної кишені при виготовленні верхнього одягу.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 2.
Тема: «Обробка прорізної кишені з клапаном при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки прорізної бічної кишені з клапаном у виготовленні верхнього одягу; набути навички і вміння з обробки прорізних бічних кишень з клапаном та виконання ручних, машинних, спецмашинних та прасувальник робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки прорізної кишені з клапаном при виготовленні верхнього одягу
4. Зробити зразок обробки прорізної кишені з клапаном при виготовленні верхнього одягу
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.

Практична робота № 3.
Тема: «Обробка прорізної кишені з листочкою з настрочними кінцями при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки прорізної кишені з листочкою та настрочними кінцями при виготовленні верхнього одягу; набути вміння і навички з обробки прорізної кишені з листочкою та настрочними кінцями при виготовленні верхнього одягу та виконання ручних, машинних, прасувальних, спецмашинних операцій відповідно до технічних умов.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки прорізної кишені з листочкою та настрочними кінцями при виготовленні верхнього одягу.
4. Зробити зразок обробки прорізної кишені з листочкою та настрочними кінцями при виготовленні верхнього одягу5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 4.
Тема: «Обробка прорізної кишені з вшивними кінцями при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки прорізної бічної кишені з листочкою із вшивними кінцями; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні, спецмашинні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки прорізної бічної кишені з листочкою із вшивними кінцями при виготовленні верхнього одягу.
4. Зробити зразок обробки прорізної бічної кишені з листочкою із вшивними кінцями при виготовленні верхнього одягу.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 5.
Тема: « Обробка кишені у рельєфному шві з оздоблювальною строчкою при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки кишень у рельєфному шві з оздоблювальною строчкою; набутивміння і навички з виготовлення у технологічній послідовності з дотриманням технічних вимог кишені у рельєфному шві з оздоблювальною строчкою.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки кишень у рельєфному шві з оздоблювальною строчкою при виготовленні верхнього одягу.
4. Зробити зразок обробки кишень у рельєфному шві з оздоблювальною строчкою при виготовленні верхнього одягу.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 6.
Тема: « Обробка спинки з розрізом - шліцом при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки спинки з розрізом-шліцем при виготовленні верхнього одягу; набути вміння та навички з обробки спинки з розрізом-шліцем при виготовленні верхнього одягу та виконання ручних, машинних, прасувальних робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки спинки з розрізом-шліцем при виготовленні верхнього одягу.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 7.
Тема: « Обробка спинки зі швом посередені при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки спинки зі швом посередині при виготовленні верхнього одягу; набути вміння і навички з обробки спинки зі швом посередині та виконання ручних, машинних, спецмашинних, прасувальних робіт відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки спинки зі швом посередині при виготовленні верхнього одягу.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 8.
Тема: « Обробка двошовних рукавів з переднім та ліктьовими швами при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки двошовних рукавів з передніми та ліктьовими швами при виготовленні верхнього одягу; набути навички і вміння з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки двошовних рукавів з передніми та ліктьовими швами при виготовленні верхнього одягу.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 9.
Тема: «Обробка рукавів із виточними шліцами при виготовленні верхнього одягу».
Мета роботи: набути знання з обробки рукавів із виточними шліцами при виготовленні верхнього одягу; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки рукавів із виточними шліцами при виготовленні верхнього одягу.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.

3. Змістовний модуль.
Тема: «Технологічні вимоги обробки виробів із складною конфігурацією».
Практична робота № 1.
Тема: «Скласти інструкційно-технологічну картку технологічної послідовності обробки коміра з хутра та з’єднання його з нижнім коміром».
Мета роботи: набути знання з технологічної послідовності обробки коміра з хутра та з’єднання його з нижнім коміром при виготовленні верхнього одягу; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти інструкційно-технологічну картку технологічної послідовності обробки коміра з хутра та з’єднання його з нижнім коміром при виготовленні верхнього одягу.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 2.
Тема: «Скласти інструкційно-технологічну картку технологічної послідовності з’єднання утеплюючої прокладки і підкладки з верхом виробу».
Мета роботи: набути знання з технологічної послідовності з’єднання утеплюючої прокладки і підкладки з верхом виробу при виготовленні верхнього одягу; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти інструкційно-технологічну картку технологічної послідовності з’єднання утеплюючої прокладки і підкладки з верхом виробу при виготовленні верхнього одягу.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 3.
Тема: «Технологічна послідовність обробки низу виробу у верхньому одязі».
Мета роботи: набути знання з обробки низу виробу у верхньому одязі; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки низу виробу у верхньому одязі.
4. Зробити зразок обробки низу виробу у верхньому одязі.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 4.
Тема: «Скласти інструкційну послідовність з’єднання рукавів з проймою у верхньому одязі».
Мета роботи: набути знання з технологічної послідовності з’єднання рукавів з проймою у верхньому одязі; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти інструкційно-технологічну картку технологічної послідовності з’єднання рукавів з проймою у верхньому одязі.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 5.
Тема: «Технологічна послідовність обробки прорізної кишені із штучної шкіри».
Мета роботи: набути знання з обробки прорізної кишені із штучної шкіри; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки прорізної кишені із штучної шкіри.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 6.
Тема: «Технологічна послідовність обробки низу виробу із штучного хутра».
Мета роботи: набути знання з обробки низу виробу із штучного хутра; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки низу виробу із штучного хутра.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 7.
Тема: « Технологічна послідовність обробки прорізних петель з натуральної шкіри».
Мета роботи: набути знання з обробки прорізних петель з натуральної шкіри; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки прорізних петель з натуральної шкіри.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Практична робота № 8.
Тема: «Технологічна послідовність обробки швів з тонких та мереживних тканин».
Мета роботи: набути знання з обробки швів з тонких та мереживних тканин; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки швів з тонких та мереживних тканин.
4. Зробити зразок обробки швів з тонких та мереживних тканин.
5. Висновки до роботи.
6. Список використаної літератури.
Практична робота № 9.
Тема: «Технологічна послідовність обробки складних вузлів з трикотажу».
Мета роботи: набути знання з обробки складних вузлів з трикотажу; набути вміння і навички з вказаної теми та виконувати ручні, машинні, прасувальні роботи відповідно до технічних вимог.
Зміст звіту:
1Найменування і мета роботи.
2. Матеріальне забезпечення роботи.
3. Скласти таблицю технологічної послідовності обробки складних вузлів з трикотажу.
4. Висновки до роботи.
5. Список використаної літератури.
Плани занять з дисципліни „Практикум з технології обробки матеріалів” за напрямком „Механічна обробка металів”

Заняття 1-2. Вступне заняття.
Ознайомлення з виробами, що виготовляються у механічній мвйстерні.
Ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку в учбових майстернях.
Техніка безпеки при роботі на металоріжучих верстатах (токарних, свердлильних, фрезерних та заточних). Надання потерпілим першої долікарняної допомоги.
Правила протипожежної безпеки при роботі в учбових майстернях. Правила промислової санітарії та особистої гігієни.
Роль та завдання дисципліни „Практикум з технології оброрбки матеріалів” за напрямком „Механічна обробка металів” у спеціальній та методичній підготовці майбутніх вчителів трудового навчання.
Значення наукової організації праці в учбовому процесі і роботі токаря та фрезерувальника.
Заняття 3. Будова токарно –гвинторізного верстата.
Основні частини та вузли токарно-гвинторізного верстата. Їх призначення.
Налагодження верстата на задану частоту обертання шпинделя,поздовжню та поперечну подачі, Переміщення різця по лімбу поперечної подачі на задану глибину різання, переміщення різця по лімбу на задану довжину оброблюваної поверхні.
Заняття 4-5. Виготовлення валика гладенького.
Установка і закріплення різців у різцетримачі.
Установка і закріплення заготовок на токарно-гвинторізних верстатах.
Будова токарного різця.
Класифікація токарних різців за різними ознаками (конструкцією, напрямком подачі, за розташуванням головки та державки, за призначенням).
Техніка вимірювання штангенциркулем.
Обробка плоских торцевих поверхонь. Вимоги до поверхні торця. Види браку та заходи щодо його попередження та усунення.
Обробка гладких зовнішніх циліндричних поверхонь. Відрізання готової деталі від заготовки. Геометрія відрізного різця.
Центрування заготовок. Будова та характеристичні особливості застосовуваних для центрування інструментів.
Заняття №6-7. Виготовлення зразка для розривної машини.
Ознайомлення студентів з виробами типу „валик ступінчастий”.
Технологія підрізання прямокутних уступів.
Проточування канавок . Геометрія прорізних (канавочних) різців.Контроль якості обробки ступінчастих циліндричних поверхонь.
Види браку при обробці ступінчастих циліндричних поверхонь та шляхи його попередження та усунення.
Заняття 8. Виготовлення зразка для розривної машини.
Елементи режимів різання : глибина різання, подача , швидкість різання. Вибір режимів різання для виконання зазначених видів робіт.
Заточування різців прохідних упорних, прямих прохідних, відрізних, підрізних та прорізних.
Матеріали, які використовуються для виготовлення ріжучих інструментів.
Заняття №9-10. Виготовлення кільця до рукоятки напилка.
Свердління та розсвердлювання отворів.
Характеристика отворів у деталях (наскрізні та глухі, глпденькі та ступінчасті).
Будова свердла. Геометрія ріжучої частини свердла. Різновиди свердел залежно від форми хвостовика. Способи установки і закріплення свердел з циліндричним і конічним хвостовиками у пінолі задньої бабки токарно-гвинторізного верстата.
Режими різання при свердлінні та правила їх вибору.
Заняття №11-12. Виготовлення корпусу плашкотримача.
Розточування наскрізних , глухих та ступінчастих отворів.
Характеристичні особливості інструментів, які застосовуються для обробки внутрішніх циліндричних поверхонь (різців розточних проходних та розточних упорних).
Режими різання і правила їх вибору при виконанні цих видів робіт.
Заняття №13. Виготовлення корпусу плашкотримача.
Зенкерування та розвірчування циліндричних отворів.
Інструменти та техніка вимірювання при контролі внутрішніх циліндричних поверхонь.
Види браку при свердлінні, зенкеруванні та розвірчуванні отворів, способи його попередження та усунення.
Режими різання при зенкеруванні та розвірчуванні отворів.
Заняття №14-15. Виготовлення рукоятки плашкотримача.
Загальні відомості про різьбу. Утворення гвинтової лінії. Основні елементи різьби.
Класифікація різьб за різними ознаками.
Особливості підготовки заготовок під нарізання зовнішньої різьби.
Характеристика інструментів, які застосовуються для нарізання зовнішньої різьби.
Режими різання для нарізання різьби плашками.
Налагодження верстата для нарізання різьби.
Заняття №16-17. Виготовлення гайки.
Особливості підготовки заготовок під нарізання внутрішньої різьби.
Характеристика інструментів, які застосовуються для нарізання внутрішньої різьби.
Поняття про нарізання різьби різьцями та токарно-гвинторізному верстаті.
Контрольно-вимірювальні інструменти для контролю різьб.
Види браку при нарізанні різьби, заходи щодо його попередження та усунення.
Мастильно-охолоджувальні рідини, їх різновиди, основні властивості та застосування.
Заняття №18-19. Виготовлення кернера.
Демонстрація виробів, які мають конічні поверхні.
Поняття про утворення конічних поверхонь. Основні параметри конічних поверхонь.
Обробка зовнішніх конічних поверхонь широким різцем та методом поворота верхньої частини суппорта.
Заняття №20. Виготовлення кернера.
Підготовка заготовки під обробку конічної поверхні.
Налагодження верстата для обробки зовнішньої конічної поверхні методом повороту верхньої частини суппорта.
Режими різання при обробці конічних поверхонь. Вибів режимів різання .
Заняття №21-22. Виготовлення чекана.
Технологія обробки конічних поверхонь методом поперечного зміщення корпусу задньої бабки.
Технологія обробки конічних поверхонь з використанням конусної лінійки.
Розточування і розвірчування конічних отворів. Характеристика пристосувань і інструментів, що використовуються при обробці зовнішніх і внутрішніх конічних поверхонь: Конічні лінійки, прохідні різці, розточувальні прохідні і підрізні різці, конічні розгортки.
Заняття №23. Виготовлення чекана.
Техніка вимірювання кутів зовнішніх конічних поверхонь за допомогою шаблонів і кутомірів.
Вимірювання конічних отворів за допомогою конічної пробки.
Контроль якості обробки зовнішніх і внутрішніх конічних поверхонь. Види браку та шляхи його запобігання.
Високопродуктивні методи обробки. Правила безпеки праці.
Заняття №24-25. Виготовлення молотка для карбування.
Ознайомлення з деталями, що мають фасонні поверхні: рукоятки, кулі, штуцери тощо.
Способи обробки фасонних поверхонь: сполученням двох подач, фасонними пізцями, за допомогою копіювальних пристроїв та використання гідравлічного суппорта.
Підготовча обробка фасонних поверхонь. Характеристика пристосувань і інструментів, що використовуються при обробці фасонних поверхонь: гідравлічні суппорти, копіювальні пристосування, стержневі фасонні різці, призматичні фасонні різці, дискові фасонні різці.
Заняття №26-27. Виготовлення молотка для карбування.
Вибів раціонального способу обробки фасонних поверхонь.
Режими різання при обробці фасонних поверхонь. Вибір режимів різання при обробці фасонних поверхонь.
Заточування стержньових фасонних різців та перевірка профілю заточки різців по шаблону.
Обробка фасонних поверхонь стержньовими фасонними різцями при ручній подачі. Обробка фасонних поверхонь способом сполучення двох подач.
Заняття №28-29. Виготовлення меблевого болта з фасонною головкою.
Перевірка якості обробки фасонних поверхонь. Контроль профілю фасонних поверхонь шаблоном.
Види браку при обробці фасонних поверхонь та шляхи його попередження та усунення.
Високопродуктивні методи обробки.
Правила безпеки праці при обробці фасонних поверхонь.
Заняття №30. Будова горизонтально-фрезерного верстата. Управління верстатом та його налагодження.
Формоутворення деталей фрезеруванням.
Призначення і будова горизонтально-фрезерного верстата і його основних частин. Взаємозв*язок і взаємодія основних частин, механізмів і вузлів верстата. Поняття про головний і допоміжний рухи при фрезеруванні.
Характеристика приладдя, пристроїв і ріжучого інструмента: машинні лещата, кутові плити, притискувачі, оправки для закріплення фрез, ділильні головки, фрези (відрізні, прорізні, дискові, циліндричні, торцеві, фасонні).
Керування верстатом і його налагодження. Установка фрез і заготовок на верстаті.
Характеристика процесу фрезерування: ширина фрезерування, швидкість різання. Вибір режимів різання.
Техніка вимірювання при виконанні фрезерних робіт. Організація робочого місця фрезерувальника.
Заняття №31-32. Виготовлення слюсарного молотка.
Ознайомлення з деталями, що мають фрезеровані площинні зовнішні поверхні.
Характеристика циліндричних, торцевих , дискових і відрізних фрез, їх призначення і геометрія.
Розрізування заготовок відрізними фрезами. Фрезерування площинних зовнішніх поверхонь циліндричними і торцевими фрезами.
Методи фрезерування. Чорнове і чистове фрезерування. Режими різання при фрезеруванні площинних поверхонь.
Види браку і шляхи його запобігання. Високопродуктивні методи обробки. Правила безпеки праці.
Заняття №33-34. Виготовлення слюсарного молотка.
Ознайомлення з деталями, що мають фрезеровані площинні внутрішні поверхні.
Характеристика дискових та кінцевих фрез, їх призначення і геометрія.
Фрезерування уступів і пазів дисковими фрезами. Фрезерування наскрізних шпонкових пазів.
Режими різання при фрезеруванні площинних внутрішніх поверхонь.
Контроль якості обробки поверхонь.
Види браку та шляхи його запобігання.
Високопродуктивні методи обробки. Правила безпеки праці.
Самостійна робота студентів з дисципліни „Практикум з технології обробки матеріалів” за напрямком „Обробка деревини. Механічна обробка металів”
Вивчити технологію виготовлення другорядних видів пиломатеріалів (ДВП, ДСП, фанера).
Підготовка та виконання практичних робіт включаючих розробку технологічних карт на виготовлення виробів: кутник столярний, дошка кухонна, ручка для молотка.
Розробити технологічний процес розмітки заданої деталі включаючи наступні пункти: вибір установочної і розміточної баз, необхідні пристосування, інструмент і матеріали.
Підготовка та виконання практичних робіт включаючих розробку технологічних карт на виготовлення виробів: полка для квітів, рамки до портретів, столярні кутники, каркаси стендів, плечики для одягу, маяки, єрунки, креслярські дошки.
Підготовка та розв’язання задач на розвиток конструкторських знань та технологічних вмінь.
Вивчити тему «Профільне стругання деревини».
Підготовка та виконання практичних робіт, які включають розробку технологічних карт на виготовлення виробів стільців, столів, шаф для книг, тумбочок.
Розробити кінематичну схему токарного деревообробного верстата СТД-120М, вкажіть його головні та допоміжні робочі рухи.
Підготовка та виконання практичних робіт, які включають в себе розробку технологічних карт на виготовлення виробів: тарілка, підставка під квіти, шахові фігури, ручки для напилка.
Підготувати тему: «Вибір режимів різання при роботі на СТД-120М».
Розробка конструкції та технологія виготовлення приладів, які можуть використовуватись при вивченні програмних тем трудового навчання в школі.
Розробити кінематичну схему токарно-гвинторізного верстата ТВ-6, вкажіть його головні та допоміжні робочі рухи.
Підготовка та виконання практичних робіт, які включають в себе розробку технологічних карт на виготовлення виробу: меблевий болт.
Підготувати тему: «Вибір режимів різання при роботі на ТВ-6».
Розробка конструкції та технологія виготовлення приладів, які можуть використовуватись при вивченні програмних тем трудового навчання в школі.

Плани лабораторних занять з дисципліни „Практикум з технології обробки матеріалів” за напрямком „Обробка деревини. Механічна обробка металів”

Заняття №1-2. Вступне заняття.
Ознайомлення з обладнанням, пристосуванням і інструментами у столярній майстерні.
Організація робочого місця столяра. Значення НОП у навчальному процесі і роботі столяра.
Характеристика деревинних матеріалав і напівфабрикатів.
засоби контролю і вимірювання розмірів. Характеристика основних видів контрольно-вимірювальних інструментів і правила їх використання.
Основні відомості про стандартизацію в деревообробці, допуски і посадки. Основні відомості про технологічну документацію.
Правила внутрішнього розпорядку під час роботи в столярній майстерні. Правила безпеки праці. Протипожежні заходи, виробнича санітарія та особиста гігієна.
Заняття №3-4.Виготовлення кухонної дошки.
Ознайомлення з виробами прямокутної форми, що не мають з*єднань.
Розмічання деревини. Характеристика обладнання, пристосувань та інструментів, які використовуються при виконанні розмітки: верстак, лінійка, кутник, єрунок, малка, рейсмус, циркуль розміточний.
Розмічання деталей за зразком, шаблоном і кресленням.
Заняття №5-6. Виготовлення кухоної дошки.
Пиляння деревини вздовж, впоперек та під кутом до волокон.
Характеристика обладнання, пристосувань та інструментів, що використовуються для пиляння деревини. Види пилок. Ручні ножівки.
Особливості обробки деревини різанням.
Розводка і заточування пилок.
Техніка безпеки при пилянні деревини.
Заняття №7-8. Виготовлення підкладної дошки для столярних робіт.
Площинне та профільне стругання деревини.
Характеристика обладнання, пристосувань та інструментів, що застосовуються для стругання деревини : шерхебель, рубанки одинарні та подвійні, фуганок, кальовка, зензубель та інші. Будова електричного рубанка та правила роботи ним.
Заточівання ножів рубанків.
Вибір стругального інструмента в залежності від форми, розмірів деталей, що обробляються, та від потрібної шорсткості поверхонь.
Стругання брусків і дошок шерхебелем, рубанком і фуганком.
Торцювання брусків і дошок звичайним і торцевим рубанком.
Перевірка точності розмірів і шорсткості поверхонь при струганні.
Заняття №9-10. Виготовлення виробів на токарних деревообробних верстатах.
Ознайомлення з виробами, що виготовляються на токарних деревообробних верстатах: ручки для інструментів, скалки, киянки, шахові фігури тощо.
Будова і призначення токарного верстата по дереву СТД-120.
Шпиндельні насадки: тризубець, патрон, планшайба.
Управління токарним верстатом. Правила технічної експлуатації токарного верстата.Догляд за токарним верстатом по дереву.
Правила безпеки праці при роботі на токарному деревообробному верстаті.
Заняття №11-12. Виготовлення рукояток для напилків.
Ручні різці для виконання токарних робіт: напівкругла стамеска, коса стамеска, гачки для фасонних робіт.
Установка і закріплення заготовок на верстаті.
Налагодження верстата на задану частоту обертання шпинделя.
Вибір необхідного інструмента для виконання заданих робіт.
Технологія обробки циліндричних та фасонних поверхонь
Заняття №13-14.Виготовлення рукояток для інструментів.
Підбір необхідного комплекта інструментів для виконання рукояток для інструментів столярних та слюсарних.
Установка і закріплення заготовок у токарному верстаті.
Обробка циліндричних, конічних і фасонних поверхонь та розточування отворів.
Заняття №15-16.Будова токарно-гвинторізного верстата.
Формоутворення деталей методом точіння.
Призначення і будова токарно-гвинторізного верстата і його головних частин.
Взаємодія і взаємозв*язок головних частин, механізмів і вузлів верстата.Поняття про головний та допоміжний рухи.
Інструменти, приладдя і пристосування до токарного верстата.
Токарні різці: будова, геометрія та класифікація різців за різними ознаками.
Техніка безпеки при роботі на металообробних верстатах (токарному, фрезерному, свердлильному). Надання першої долікарняної допомоги.
Керування і налагодження токарно-гвинторізного верстата: установка та закріплення заготовки у патроні, установка і закріплення різців у різцетримачі, налаштування верстатат на задану частоту обертання шпинделя, пуск та зупинка двигуна, переміщення різця на задану глибину різання і довжину поверхні, що обробляється з відрахуванням по лімбам поздовжньої та поперечної подач.
Заняття №17-18.Виготовлення рукоятки плашкотримача.
Ознайомлення з виробами типу „валик гладенький” та „валик ступінчастий”.
Токарні операції що виконуються при виготовленні виробів цього типу: підрізання торців, центрування, обточування циліндричних поверхонь заготовок, зняття фасок , відрізання, підрізання уступів.
Геометричні параметри токарних різців , які застосовуються для обробки деталей такого типу.
Контроль якості поверхні. Види браку та шляхи його запобігання та усунення.
Заняття №19-20. Виготовлення корпусу плашкотримача.
Ознайомлення з виробами типу „втулка гладенька” та „втулка ступінчаста”.
Токарні операції при виготовленні деталей цього типу:свердління, розсвердлювання, зенкерування, розвірчування та розточування.
Характеристика пристосувань та інструментів, що використовуються при обробці гладеньких, ступінчастих та глухих отворів: свердлильні патрони, свердла з циліндричними та конічними хвостовиками, перехідні конусні втулки, розточувальні різці, зенкери та розгортки.
Режими різання при свердлінні, зенкеруванні, розгортуванні та розточуванні отворів.
Контроль якості обробки. Види браку та шляхи його запобігання.
Правила техніки безпеки при свердлінні, зенкеруванні, розвірчуванні та розточуванні отворів.
Заняття №21-22. Виготовлення кернера.
Характеристика конічних поверхонь. Ознайомлення з виробами, що мають конічні поверхні.
Способи обробки конічних поверхонь: поворотом верхньої частини суппорта, поперечним зміщенням корпусу задньої бабки, спеціальним широким різцем, з використанням конусної лінійки.
Характеристика пристосувань та інструментів, що використовуються при обробці зовнішніх і внутрішніх поверхонь.
Техніка вимірювання кутів зовнішніх конічних поверхонь за допомогою шаблонів та кутомірів. Вимірювання конічних отворів за допомогою контрольної конічної пробки.
Види браку та його запобігання.
Заняття №23-24. Виготовлення болта різцетримача.
Загальні відомості про різьби. Елементи різьби. Класифікація різьб.
Характеристика пристосувань та інструментів, що застосовуються: плашкотримач, воротки, мітчики, плашки, різьбові різці для нарізування зовнішніх та внутрішніх різьб.
Засоби контролю різьби: різьбоміри, різьбові мікрометри, калібри-кільця, калібри-пробки.
Геометричні параметри різьбових різців.
Технологія нарізування різьб плашками та мітчиками та токарному верстаті. Нарізування різьби різцями.
Режими різання при нарізуванні різьби мітчиками, плашками та різцями.
Визначення діаметрів стержнів та отворів під нарізання різьби.
Перевірка якості обробки, Види браку при нарізуванні різьби та шляхи його попередження та усунення.
Заняття №25-26. Виготовлення молотка для карбування.
Способи обробки фасонних поверхонь: сполученням двох подач, фасонними різцями, за допомогою копіювальних пристроїв та використанням гідравлічного суппорта.
Підготовча обробка фасонних поверхонь.
Характеристика пристосувань та інструментів, що використовуються при обробці фасонних поверхонь.
Режими різання при обробці фасонних поверхонь.
Перевірка якості обробки фасонних поверхонь.
Види браку та шляхи його запобігання та усунення.
Правила безпеки праці.
Заняття№27-28. Виготовлення слюсарного молотка.
Призначення та будова горизонтально-фрезерного верстата.
Характеристика приладдя, пристроїв і ріжучого інструмента, який використовується при фрезеруванні.
Організація робочого місця фрезерувальника. Правила догляду за верстатом і робочим місцем, правила техніки безпеки при роботі на фрезерних верстатах.
Розрізування заготовок відрізними фрезами.
Фрезерування площинних зовнішніх поверхонь циліндричними і торцевими фрезами. Методи фрезерування.
Режими різання при фрезеруванні плоских поверхонь. Вибір режимів різання.
Види браку при фрезеруванні та шляхи його запобігання.
Контроль точності розмірів і якості обробки поверхонь.

Плани лабораторних занять з „Практикуму з технології обробки матеріалів” за напрямком „Обробка тканин”

1 курс (2 семестр)

Заняття №
Зміст заняття

1-2

Техніка безпеки, організація робочого місця для виконання ручних робіт. Інструменти, пристосування і матеріали для ручних робіт.

3
Вивчення термінології ручних, машинних та волого-теплових робіт.

4-5
Виконання зразків ручних швів та стібків. Технічні умови на виконання ручних швів.

6-7
Виконання зразків машинних швів. Технічні умови на виконання машинних швів. Волого-теплова обробка виробів.

8
Виготовлення білизняних виробів. Проведення ВТО.

9-10
Виконання вишивки у техніці „хрестик”

11-12
Виконання вишивки у техніці „напівхрестик”.

13
Виконання вишивки у техніці „гладь”.

14-15
Виготовлення м*якої іграшки. Підбір основних та допоміжних матеріалів. Виготовлення лекал. Виготовлення деталей крою.

16-17
Виготовлення м*якої іграшки. З*єднання деталей крою, заповнення іграшки набивним матеріалом. Оздоблення іграшки.

18
Розробка ескізу та обгрунтування моделі поясного виробу (фартуха).

19-20
Складання інструкційної карти технології виготовлення розробленої моделі поясного виробу.

21-22
Моделювання швейного виробу згідно задуманої моделі.

23
Розкроювання швейного виробу.Раціональна розкладка виробу на тканині з урахуванням технічних умов на розкрій.

24-25
Виготовлення швейного виробу. Виконання ВТО вироба. Оздоблення фартуха.

26-27
Розробка ескізу та обгрунтування моделі поясного виробу (спідниці).

28
Складання інструкційної карти технології виготовлення розробленої моделі поясного виробу.

29-30
Моделювання швейного виробу згідно задуманої моделі.

31-32
Розкроювання швейного виробу.Раціональна розкладка виробу на тканині з урахуванням технічних умов на розкрій.

33
Виготовлення швейного виробу (спідниці).Оброрбка виточок спідниці. Підготовка до першої примірки та її проведення.

34-35
Обробка застібки у поясних виробах різними способами.

36-37
Обробка верхнього зрізу поясного виробу різними способами.

38
Обробка нижнього зрізу поясного виробу різними способами.

39-40
Оздоблення поясного виробу. Проведення ВТО.


Плани лабораторних занять з дисципліни “Практикум з технології обробки матеріалів” за напрямком “Ручна обробка металів”

Заняття №
Зміст заняття

1-2
Вступне заняття. Техніка безпеки під час роботи у слюсарній майстерні.Правила вгутрішнього розпорядку у навчальних майстернях. Протипожежні заходи, виробнича санітарія та особиста гігієна. Ознайомлення з організацією робочого місця слюсаря та обладнанням навчальних майстерень.

3
Виготовлення підкладки під різець. Випрямляння тонколистового металу товщиною до 1мм.

4-5
Виготовлення підкладки під різець. Площинне розмічання тонколистового металу.

6-7
Виготовлення підкладки під різець. Різання тонколистового металу.

8
Пробивання отворів у виробах із тоноколистового металу.

9-10
Виготовлення підставки під паяльник.Лудіння тонколистового металу.

11-12
Виготовлення підставки під паяльник. Паяння тоноколистового металу.

13
Виготовлення підставки під паяльник. Гнуття, фальцовка та відбортовка тонколистового металу.

14-15
Виготовлення ящика для дрібних деталей (болтів, гайок, гвіздків).

16-17
Виготовлення ящиків для дрібних деталей.

18
Виготовлення совка. С вердління металів.

19-20
Виготовлення совка. Розмічання та гнуття металу.

21-22
Виготовлення совка.Види з*єднаннь за допомогою заклепок. Види заклепок.Розрахунок довжини заклепок .

23
Виготовлення совка.Клепання металу.Механізація робіт. Види браку та шляхи його попередження.

24-25
Виготовлення совка.Підготовка металевих поверхрнь пі оздоблення.

26
Оздоблення металевих поверхонь лакофарбовими матеріалами.

27
Виготовлення слюсарного кутника. Рубання металу.

28-29
Виготовлення слюсарного кутника. Різання металу слюсарною ножівкою.

30-31
Виготовлення слюсарного кутника. Обпилювання металів.

32
Виготовлення слюсарного кутника. Зенкерування металів. Розвірчування виробів .

33
Допуска та посадки (основні поняття про характер з*єднання деталей, про номінальні та граничні розміри).

34
Виготовлення болтів та шпильок. Нарізування зовнішньої різьби.

35
Виготовлення гайок. Нарізування внутрішньої різьби.

36
Виготовлення центрошукача. Шабріння, притирання, доводка.

37
Виготовлення слюсарного молотка. Просторове розмічання.

38
Термічна обробка металів.

39
Обробка абразивними шкурками та абразивними кругами.

40
Слюсарно-складальні роботи.

ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ з курсу “ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ”
Практичне заняття 1. Взаємозв’язок психології праці з іншими психологічними науками
Мета: ознайомитись з метою та задачами психології праці; актуалізувати опорні знання із загальної та вікової психології, необхідні для засвоєння матеріалу з психології праці.
Завдання для роботи:
Навести приклади прояву властивостей психічних процесів особистості у відповідній праці
Обгрунтувати психофізіологічні властивості та якості учнів ПТУ віковими особливостями старшого підліткового та раннього юнацького віку.
Визначити мету, мотиви та зміст відповідноїпраці з точки зору психологічної теорії діяльності
Розкрити у конкретних прикладах властивості дій та рухів при відповідній праці . За результатами аналізу заповнити таблицю:
Влвстивості рухової сфери особистості
Особливості прояву у праці з механізації с/г




Практичне заняття 2. Структура професійної діяльності
Мета: навчитися проводити класифікацію професій та визначати складові професійної діяльності
Завдання для роботи:
У відповідності до отриманих професій :
Визначити об’єкти праці:
Визначити вид дій:
Визначити знаряддя праці:
Визначити умови праці:
2.За допомогою кваліметричної моделі (наведено в табл) розрахувати складність робіт, що виконуються спеціалістом (за заданим варіантом).
Практичне заняття 3. Професіографічний аналіз праці
Мета: Набути умінь і досвіду здійснювати аналіз зовнішніх та внутрішніх компонентів професійної діяльності.
Завдання для роботи:
1. Виконайте порівняльний аналіз двох інструментів: гайкового ключа і молотка; вимірювальної рулетки і гайкового ключа; молотка і вимірювальної рулетки.
2. У запропонованій професіограмі професії виділіть основні характеристики змісту праці. Назвіть параметри цих характеристик.
3. Виконайте аналіз запропонованої психограми професії з механізації с/г. Наведіть приклади прояву властивостей та якостей професіонала у праці з механізації с/г.
4. Здійсніть аналіз та оцінку організації робочого місця працівника з механізації с/г. Охарактеризуйте виявлені недоліки у організації робочого місця, які можуть негативно впливати на психіку і організм професіонала.
5. Проаналізуйте з позиції професіографічних параметрів об'єкт праці у механізації с/г. Складіть його характеристику за професіографічними параметрами. Можливі умовні об'єкти праці: ділянка землі у конкретних кліматичних умовах; транспортний засіб; тваринницька ферма.
6. Вам необхідно раціонально розташувати на робочому столі учня ПТУ:
- пенал, ручку, олівець, гумку, лінійку, трикутник, калькулятор, підручник, зошит, блокнот, настільну лампу;
- пенал, ручку, олівець, гумку, циркуль, лінійку, транспортир, калькулятор, підручник, зошит, настільну лампу;
- пенал, ручку, олівець, гумку, лінійку, лекало, калькулятор, підручник, довідник, зошит, настільну лампу.
.Практичне заняття 4. Психологічне вивчення трудових прийомів і операцій
Мета: Ознайомитись із психологічними показниками характеристики трудових прийомів та операцій; навчитись застосовувати психологічні показники для характеристики трудових прийомів та операцій.
Завдання для роботи:
1. Охарактеризуйте особливості регуляції розумових дій різних за темпераментом учнів ПТУ(отриманих за варіантом), яким на уроці задали вивчити текст з агрономії.
2. Виконайте чотири операції: - складіть аркуш паперу навпіл; - напишіть на аркуші паперу слово "професіонал"; - додайте до 138 цифру 22; - уявіть поворот автомобіля.
Вкажіть вид дій, які Ви застосовували при виконанні кожної операції.
3. Розробіть план виготовлення болта. Визначте операції і дії при виготовленні.
4. Зараз Ви будете доповідати на семінарі з психології праці. Охарактеризуйте рівневу регуляцію дій при підготовці до усної доповіді.
Практичне заняття 5. Професійно важливі якості у структурі особистості працівника.
Мета: Набути уявлень про відображення структури особистості працівника у психограмі; навчитись визначати і аналізувати професійно важливі якості працівника.
Завдання для роботи:
Складіть перелік параметрів частини психограми, що характеризує особливості психічних процесів професіїї (отриманої за варіантом)
Побудувати частину психолого-педагогічного профілю, яка відображає професійний досвід (отриманої за варіантом) професії.
Визначити для вивчення яких професійно важливих якостей водія автомобілю використовують такі діагностуючи методики( у відповідності до переліку отриманого від викладача)
Практичне заняття 6. Характеристика і аналіз працездатності особистості.
Мета: Поглибити знання щодо працездатності особистості; навчитись аналізувати працездатність учнів ПТУ з метою удосконалення процесу професійної освіти.
Завдання для роботи:
1. Учень ПТУ мешкає в умовах (у выдповыдносты до отриманих умов). Розробіть програму щоденного прибирання помешкання, враховуючи, що заняття у ПТУ відбуваються з 9.00 до 14.00.
2. Для групи учнів ПТУ розробіть програму підготовки вікторини з теми "Українське козацтво".
Закріпіть за учнями обсяг роботи з підготовки вікторини, враховуючи розумову працездатність кожного.
3. Виконайте порівняльний аналіз стадій релаксації та не компенсаційного зниження працездатності для відповідної праці (за варіантом).
4. Розподіліть роботи за учнями ПТУ під час виробничої практики, враховуючи психолого-педагогічну характеристику групи (за отриманим варіантом)
Учнів необхідно розподілити на такі роботи: монотонна робота на поточному конвеєрі, бригадири (два-п'ять учнів), один розпорядник і розподілювач робіт, два табельники, робота на токарних верстатах із забезпеченням високої норми виробітку, прийом замовлень на електросхеми від споживачів, швидке завантаження автофургону, один учень - на звірку документів на завантаження, копітка робота з ремонту двигуна, спілкування з представниками інших підприємств у відділі постачання, один учень для швидкої перевірки якості зібраних електросхем.
Практичне заняття 7. Вивчення готовності учнів ПТУ до праці.
Мета: Опанувати структуру професійної готовності особистості до праці; навчитись аналізувати рівень готовності учнів ПТУ до праці.
Завдання для роботи:
Вивчити і проаналізувати особливості структурних компонентів, які визначають готовність учнів ПТУ до праці в відповідній галузі. Використовуючи відповідні методики:
Метод шкалування
Утилізація речей
Як організувати своє дозвілля
Темпінг-тест
Самооцінка характеру методом оціночних шкал

ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ з курсу “ОСНОВИ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ”

№1 Методика підготовки та проведення ситуаційних семінарів
Питання до обговорення:
Визначення поняття “менеджмент”. Менеджмент як самостійний вид професійної діяльності.
Задачі та стадії менеджменту. Економічний механізм менеджменту.
Сучасні принципи управління та методологія їх розроблення.
Передумови виникнення науки управління. Класичні теорії менеджменту
Інтегровані підходи до управління
№2 Самоменеджмент
Мета: систематизувати та поглибити знання з основ менеджменту
Завдання до работи:
Зробіть аналіз використання власного часу за декількома типовими для Вас днями.
Вид діяльності
Інтервал часу
Тривалість
А
Б
В
Г









Зробити аналіз втрат часу за допомогою “пасток часу”
“Пастки часу”
Можливі причини втрат часу
Заходи по усуненню





№3 Менеджер як особистість та його ролі, функції
Питання до обговорення:
Менеджер, його обов’язки
Вміння та ролі менеджера
Зміст роботи менеджера та відмінності від підприємця
Якості та властивості особистості успішного менеджера
№4 Контроль та регулювання в діяльності менеджера
Питання до обговорення:
1.Поняття і зміст контролю
2.Види контролю
3.Процес контролю і техніка його проведення
4.Регулювання та процес його впровадження в діяльність менеджера
№5 Основи теорії мотивації
Питання до обговорення:
1.Поняття мотивації та її зміст
2.Мотиваційні теорії
3.Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації.
№6 Стимулювання праці
Мета:практично ознайомитись з існуючими формами оплати праці, які використовують для стимулювання працівників
Завдання до роботи :
Запропонуйте по кожному з працівників відповідну форму оплати ( відповідно варіанту)
Обґрунтуйте, які теорії мотивації відображені в конкретних формах оплати праці.
За наведеними даними розрахувати місячну заробітну плату робітника, застосовуючи відрядну, почасову, комбіновану та комісійну форми оплати праці
№7 Методи менеджменту
Питання до обговорення:
1.Сутність та особливості формування методів менеджменту.
2.Класифікація методів менеджменту за різними ознаками.
3.Характеристика методів менеджменту.
№8 Організаційні структури у виробничому менеджменті.
Мета: практично ознайомитись з існуючими формами організації діяльності фірми, навчитися визначати оптимальну структуру організації
Завдання до роботи :
У відповідності до отриманого варіанту визначити:
відповідну організаційну структуру організації,
функціональні обов’язкі та підпорядкованість кожного члену виробничого колективу
запропонувати відповідну форму оплати праці
№9 Розрахунки показників діяльності підприємства
Мета: ознайомитися з цільовою орієнтацією виробничого менеджменту, навчитися визначати показники виробництва, конкурентоспроможність та стратегію розвитку.
Завдання до роботи :
У відповідності до отриманого варіанту розрахувати та обгрунтувати
значення виробничих показників на наступний рік
точку безбитковості виробництва
оптимальну виробничу стратегію
визначити конкурентоспроможність
№10 Проектування виробничої потужності
Мета: ознайомитись з організаційними аспектами виробничого менеджменту
Завдання до роботи :
У відповідності до отриманого варіанту :
Оберіть місце розташування підприємства
Визначити чинники впливу на виробничу потужность
Розрахувати виробничу потужность
Розрахувати основні показники виробництва
№11 Розрахунок коефіцієнту дефектності праці на виробництві
Мета: Ознайомитися з поняттям якость продукції, її ціною та факторами впливу на неї. Завдання до роботи :
У відповідності до отриманого варіанту розрахувати коефіцієнт дефектності праці
№12 Комунікації у виробничому менеджменті
Питання до обговорення:
1.Сутність комунікацій
2.Види комунікацій
3.Місце комунікацій у процесі менеджменту
4.Комунікаційний процес
№13 Управлінські рішення та культура праці керівника
Питання до обговорення:
1.Сутність та класифікація управлінських рішень
2.Умови прийняття управлінських рішень.
3.Технологія розробки рішень.
4. Основні засади культури праці керівника
№14 Керівництво і лідерство в організації
Питання до обговорення:
1.Сутність, основні засади керівництва та лідерства
2.Підходи та стилі керівництва. Шляхи вдосконалення керівництва колективом
3.Природа конфліктів та їх види
4.Умови та причини виникнення конфліктів та методи їх розв’язання.
5.Управління стресами в виробничих колективах

Плани семінарських та практичних занять з професійної педагогіки

Семінарське заняття № 1
Сутність і значущість основних категорій професійної педагогіки.
План заняття.
Професійна освіта, як інтегрована соціально - педагогічна категорія.
Сутність професійного навчання, характеристика його процесуальних складових та результатів.
Професійне виховання та професійний розвиток як компоненти процесу становлення професіонала.
Сутність та взаємозв’язок понять “професія”, “спеціальність”, “спеціалізація”.
Семантична сутність та значущість понять “кваліфікація”, “компетенція”, “компетентність”.
Семінарське заняття № 2.
Профтехосвіта і ПТНЗ як педагогічна система.
План заняття.
Сутність і тлумачення понять “система” та “педагогічна система” з точки зору основних ідей кібернетики.
Структури та функціональні компоненти педагогічної системи.
Закони функціонування педагогічної системи, їх значення та шляхи реалізації.
Професійно – технічний навчальний заклад як педагогічна система.
Семінарське заняття № 3.
Історія становлення та сучасний стан профтехосвіти України.
План заняття.
Підготовка трудових ресурсів держави як соціальна та наукова проблема.
Характеристика довоєнного періоду розвитку системи професійної освіти на Україні.
Основні здобутки та недоліки розвитку системи професійної освіти України в 50-80 роках двадцятого століття.
Сучасний стан підготовки трудових ресурсів в Україні з точки зору безперервної освіти. Структура і стисла характеристика елементів професійної освіти за рівнями акредитації.
Семінарське заняття № 4
Аналіз змісту освіти в професійних навчально – технічних закладах.
План заняття.
Сутність професійної освіти та її характеристика.
Система організаційних напрямків підготовки кваліфікованих робочих в ПТНЗ.
Завдання та організація теоретичного навчання; педагогічне керівництво практичним (виробничим) навчанням.
Семінарське заняття № 5.
Принципи професійної педагогіки.
План заняття.
Сутність та значущість сучасних методологічних принципів в контексті державних законодавчих актів про професійну освіту.
Система дидактичних принципів та їх специфіка в професійній педагогіці.
Принципи професійного виховання; їх значущість та перспективні шляхи реалізації.
Семінарське заняття №6.
Значущість та технологія науково – педагогічних досліджень в практиці роботи інженера – педагога.
План заняття.
Педагогічні дослідження – шлях досягнення інформації про ефективність навчання та виховання в теорії та масовій практиці.
Сутність і значущість пасивних методів дослідження: спостереження, анкетування, інтерв’ювання, вивчення документації.
Сутність, значущість та технологія реалізації активних методів дослідження: професійних спроб, педагогічних тренінгів, моніторингів.
Сутність, етапи та технологія педагогічного експерименту; особливості його проведення в ПТНЗ.
Шляхи та методи підвищення валідності і репрезентативності педагогічних досліджень.
Статистична і графічна обробка результатів досліджень; інтерпретація висновків.
Семінарське заняття №7.
Змістовно – методична сутність і структура системи професійної орієнтації молоді.
План заняття.
Основні фактори, які обумовлюють зміст профорієнтаційної роботи у залежності від особливостей соціально – економічної та кадрової структури регіону.
Роль, місце, завдання та функції професійної освіти у системі профорієнтації. Принципова єдність та відмінність її підсистем.
Значення професіографії та її місце у “трикутнику” задач профорієнтації.
Профконсультація і профвиховання у системі профорієнтаційної роботи.
Особливості профвідбору та профадаптації як підсистем профорієнтації.
Роль і місце попередньої профдіагностики та профактивізації у системі профорієнтаційної роботи.
Семінарське заняття № 8.
Класифікація професій її значення для підготовки інженера - педагога до профорієнтаційної роботи.
План заняття.
Особливості теоретичних підходів до вибору типу і способу розподілу професій. Сутність основних ознак різних класифікацій.
Аналіз класифікації за характером суб’єктів - об’єктних зв’язків.
Аналіз класифікації за характером мети професійної діяльності людини.
Аналіз класифікації за рівнем і характером матеріально-технічного оснащення професійної праці.
Характеристика класифікації за умовами праці.
Характеристика класифікації за рівнем розповсюдженості професій у галузях суспільного виробництва.
Семінарське заняття №9.
Система виховної роботи інженера – педагога в ПТНЗ.
План заняття.
Принципи і методи виховання, соціально – економічні і філософські підходи до виховання.
Вивчення особистості людини - невід’ємна частина єдиного виховного процесу.
Виховання в ПТНЗ – продовження виховної роботи в школі.
Цілеспрямованість виховної роботи в виробничому навчанні.
Методи виховання, теоретичні основи використання заохочення і стягнення.
Основні напрямки планування виховної роботи в учбовий і позаурочний час в ПТНЗ.
Семінарське заняття №10.
Саморозвиток особистості інженера – педагога.
План заняття.
Самооцінка та самопізнання в діяльності інженера – педагога, їх значущість на шляху підвищення педагогічної майстерності.
Гіпотетичне моделювання шляхів саморозвитку інженера – педагога.
Державні заходи та заклади, що сприяють саморозвитку інженера – педагога.
Кваліфікаційні рівні інженера – педагога та технологія атестації інженерно – педагогічних кадрів ПТНЗ.
Семінарське заняття № 11.
Інтерактивний характер стратегії взаємодії інженера –педагога з учнями ПТЗО.
План заняття.
Сутність інтерактивності як комплексу комунікативних функцій взаємодії інженера – педагога з учнями.
Технологія вибору інженером – педагогом стратегії та тактики взаємодії з учнями.
Особистістно – орієнтований підхід до організації і проведення індивідуальних і групових форм комунікації з учнями ПТНЗ.
Педагогічна технологія створення та підтримання позитивного емоційно – психологічного клімату.
Техніка безконфліктної взаємодії в системі “керівник – інженер – педагог – учень - батьки”.
Семінарське заняття №12.
Педагогічна технологія планування навчально – виховної роботи в ПТНЗ.
План заняття.
Поетапний механізм процесу планування навчально – виховної роботи в ПТНЗ.
Типізація планів за ознаками лонгитюдності, змістовності та функціональності.
Структура планів навчально – виховної роботи в ПТНЗ та персоналізація відповідальності за їх виконання.
Технологія розробки плану виховної роботи в групі учнів ПТНЗ.
Аналіз ступеню реалізації плану; діагностика ефективності досягнутих результатів; поточна корекція планів; фіксація досягнутого як передумова для подальшого ефективного планування.
Семінарське заняття № 13.
Система внутрішнього та зовнішнього контролю в ПТНЗ.
План заняття.
Контроль як важіль ефективного керівництва навчально – виховною роботою ПТНЗ.
Принципи внутрішнього контролю училища.
Основні об’єкти та суб’єкти контролю.
Основні форми контролю навчальної роботи.
Контроль знань, вмінь та навичок учнів.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1.
Політехнічний аналіз змісту професійного навчання в ПТНЗ.
Мета роботи:
Поглибити знання про суть політехнічного навчання в сучасних умовах;
Навчитися визначити зміст політехничних знань та вмінь, які формуються на заняттях професійного навчання в ПТНЗ.
Зміст та послідовність виконання роботи:
1.Використовуючи посібник з методики трудового та професійного навчання, повторити матеріал про суть політехнічного принципу в сучасних умовах професійної підготовки.
2.Охарактеризувати шляхи реалізації політехнічного принципу на заняттях професійного навчання в ПТНЗ.
3.На прикладі однієї з тем програми професійної підготовки виділити міжпредметні зв’язки професійного навчання з предметами загальноосвітнього циклу.
4.У відповідності з індивідуальним завданням викладача визначити зміст політехнічних знань та вмінь та скласти таблицю по формі:
Розділ, тема, назва, група
Політехнічні знання
Політехнічні вміння

А.
А.

Б.
Б.

В.
В.

Г.
Г.


4.1. Визначити загальнотрудові, загальновиробничі та спеціальні вміння, які вміщені у вказаній темі.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №2.
Вивчення психофізіологічних особливостей працездатності та втомленості.

Мета роботи:
Вивчення індивідуальної працездатності особистості, вивчення факторів, які визначають працездатність.
Зміст та послідовність виконання роботи:
1. На першому етапі дослідження підраховується і записується частота пульсу піддослідного. Піддослідний за командою “Приготуватися” та “Почав” починає ритмічні стискування еспандера правою рукою. Частота стискування – приблизно одне за секунду. Експериментатор контролює частоту та силу стискування, в разі необхідності подає команди “Швидше” або “ Повільніше”, “ Стискувати повністю” та ін. Піддослідний упродовж виконання роботи по стискуванню еспандера повідомляє про свої суб’єктивні почуття: “Стало легше стискувати”, “Відчуваю теплоту в м’язах”, “Відчуваю втомленість”, “Дуже втомився”, “Скоро не зможу”, “Через не зможу”.
Помічник експериментатора підраховує частоту пульсу серця за 5–6 секунд, після подачі піддослідним повідомлень про суб’єктивні відчуття. Крім того, спостерігач фіксує час початку зміни кольору обличчя, міміки, напруження лівої руки, пітливість. Час подачі повідомлень про суб’єктивні відчуття і настання змін, що спостерігаються, фіксується за допомогою секундоміра і записується.
Після відпочинку піддослідного, через 10 хвилин, експеримент повторюється в попередній послідовності. Наступний експеримент проводиться після 40–хвилинного відпочинку. Паралельно проводиться експеримент з іншими піддослідними. Перший експеримент з новим піддослідним проводиться за попередньою схемою. Але під час першого десятихвилинного відпочинку піддослідний приймає зручну позу. Права рука вільно лежить на столі. Очі у піддослідного закриті. Уявно за експериментатором промовляються таки словесні формули:
а) я заспокоююсь, відключаюсь від усього навколишнього. Ні про що активно не думаю. Відключаю волю, розслаблююсь, відпочиваю. б) уявляю своє обличчя, воно спокійне, безвільне. М’язи обличчя розслаблені, віки важчають, опускаються. Розслаблені м’язи рота. Все обличчя розслаблене, спокійне. в) дихання рівне, повільне, плавне. Дихаю легко, вільно, спокійно. г) серце заспокоюється, працює рівно і ритмічно. д) м’язи правої руки розслаблюються. На кінчиках пальців відчуваю приємне тепло, руки теплішають. Руки нерухомі, розслаблені. е) все тіло розслаблене, нерухоме. Розслаблені м’язи живота. М’язи спини розслаблені. Відчуваю тепло, яке розходиться по тілу. Приємне тепло у всьому тілі.
Після цього треба відпочити 1–2 хвилини, в уяві повторюючи перелічені фрази. Пробудження супроводжується потягуванням. При бажанні можна позіхнути. Проводиться легка розминка м’язів, які беруть участь у стисканні еспандера. Одночасно обидві руки дуже сильно стиснути в кулаки. Затримати зусилля і поступово розслабити. Для розслаблення протилежних груп м’язів розчепірити пальці настільки широко, наскільки це можливо і поступово розслабити. Другу вправу з невеликими паузами повторити 4–5 разів. Наступні вправи: імітація рухів під час миття рук. Закінчується розминка круговими рухами кистей рук. Після невеликої паузи піддослідний в уяві повторює за експериментатором такі установки:
а) мій організм швидко відновлюється після стомливої роботи. З кожною секундою, хвилиною підвищується моя працездатність, сила. б) виразно уявляю себе стискуючим еспандер, намагаюсь виконувати стискування ритмічно й вірно. Уявляю, як за рахунок вольових зусиль зберігаю працездатність безмежно довго. г) впевнений у своїх можливостях. Під час наступного іспиту покажу прекрасний результат. Наступний іспит надає мені велику насолоду.
Для мобілізації в кінці відпочинку використовуються наступні формули:
а) в усіх м’язах зникає почуття важкості і розслабленості. Відчуваю прохолоду. Шкіра стає “гусячою”, долоні і ступні холонуть. б) я відпочив. Відчуваю бадьорість, свіжість. Дихання стає частішим, глибшим. З кожним подихом м’язи стають легшими. Серце б’ється сильніше, частіше, енергійніше. Голова ясна, легка. Всі м’язи легкі, пружні. Я бадьорий, енергійний. Готовий переносити будь–які навантаження, проявляти витривалість. д) відкриваю очі. Дивлюся уважно, зосереджено. Відчуваю збудження, прилив енергії. Я повний сил. е) в мене добра працездатність. Тіло напружується, як пружина. Я повністю мобілізований. Готовий діяти, проявити волю.
Після відпочинку повторюється іспит по повній схемі. В експеримент лише вноситься доповнення: стискання еспандера піддослідним супроводжується відліком секунд експериментатором “один”, два“ і т. д. Крім того, після повідомлення піддослідного про труднощі в підтримці заданої частоти та сили стискання дається невелике навантаження на ліву руку або ж піддослідному дозволяється піднятися і переміщуватись по кімнаті, не припиняючи своєї роботи.
2. Опрацюйте результати дослідів. Спостереження і наступне опитування дозволить виявити, наскільки була виражена втомленість і яке напруження сили волі було потрібне для його подолання. Розгорнуто сформулюйте свої відчуття на різних фазах виконання роботи і способів, за допомогою яких змогли подолати втому й збільшити працездатність.
Заповнити протокол дослідження за такою формою:
Прізвище піддослідного ________________________________________
Дата ___________________ Час ________________________________

Етап дослід-ження
1 дослід
2 дослід
3 дослід
Додаткова інформація спостережень за змінами (кольору обличчя, мімійніі т. і.)


показ
секун-
доміра
частота
пульсу
показ
секун-
доміра
частота
пульсу
показ
секун-
доміра
частота
пульсу











3. Побудуйте графік власної працездатності, виділіть на ньому характерні стадії його з наведеними в науковій літературі.
Проведіть аналіз отриманих результатів. Співставлення матеріалів, зафіксованих в протоколі, дає можливість уточнювати темпи зростання неприємних відчуттів і їх співвідношення з силою вольового напруження. Проаналізуйте особливості працездатності піддослідних, визначте фактори, які сприяли підвищенню працездатності.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3.
Сенсомоторна координация.
Мета роботи:
Оцінка здібностей до сенсомоторної координації при ламанні рухового стереотипу - важливої якості для цілої низки професій.
Порядок виконання роботи:
Перед Вами два аркуші паперу, на першому - п'ять пар пронумерованих однакових ліній. На кожній лінії першого аркуша напишіть фразу, яку я Вам задиктую. Потрібно писати з звичайною для вас швидкістю та зручним для Вас розміром літер. Там, де число 1, - “писати потрібно акуратно”, 2 – “писати потрібно швидше”, 3- “токарю потрібна координація рухів”, 4-“сьогодні йде сильний дощ”, 5- “середнє профтехучилище”. Фіксуємо час написання кожної фрази.
Це була підготовка до дослідження. Тепер ваша задача переписати кожну фразу по відповідних хвилястих лініях так, щоб кожна буква торкалась і нижньої і верхньої лінії, не перетинаючи їх і без просвітів. Розмір літер буде завжди змінюватись. Писати потрібно, відриваючи олівець від паперу не частіше, ніж звичайно в слові, щоб літери в словах були зв'язані одна з одною. Закінчивши одну фразу, одразу ж пишіть другу, і так - всі п'ять фраз. Знову фіксуємо чає написання кожної фрази.
ІІІ. Облік та аналіз результатів:
При спостереженні необхідно виявити, наскільки включаються в роботу інші м'язи при написанні перших літер. Вираз обличчя показує емоційний стан діяльності, що й уточнюється при опитуванні.
Всі дані заносяться в протокол. Кількісними показниками є :
а) час координації Тк, який отримують як різницю між Т2 -
часом виконання особливого завдання та Т1 - сумою часів запису
кожної фрази “своїм почерком”.
б) загальна кількість просвітів та перетинань, спочатку підрахованих окремо для нижньої і для верхньої лінії кожної фрази.
13 EMBED Equation.3 1415 Час координації Тк:
Тк = Т2 – Т1;
Показник часу координації % Тк визначаємо за формулою:
%Тк =13 EMBED Equation.3 1415

завдання
Час виконання
завдання
Кількість помилок
%
Тк
%
Пк


Перший
раз Т1
Другий
раз Т2
Нижня лінія
Верхня
лінія






про-світи
пере-тини
про-світи
пере-тини













Показник помилки координації Пк як сума всіх просвітів і перетинань, яка може бути переведена у відсоток до числа літер в завданні - % ПК:
%Пк =13 EMBED Equation.3 141513 EMBED Equation.3 1415
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Формування трудових навичок.
Мета роботи:
Вивчити особливості процесу формування трудових моторних навичок.
Обладнання:
Лінійка, дзеркало, секундомір.
ІІІ. Зміст та послідовність виконання роботи:
ЗАВДАННЯ № 1.
Мета: Виявити та дослідити вплив інформованості про результат на формування навичок.
Хід виконання завдання.
Наносимо на лінійку три яскраві риски, відмічаючи 10 мм, 80 мм, 150мм. В першій серії піддослідний тупим кінцем олівця веде вздовж шкали від першої риски до 80 мм. Потім, закривши очі, він продовжує вести олівцем доти, поки йому не буде здаватись, що довжина лінії, що проведена ним з закритими очима дорівнює довжині лінії, проведеної з відкритими очима. Експериментатор фіксує помилку (у міліметрах), не повідомляючи про неї піддослідного. Дослід повторюється 15 разів, по кожному розміру.
У другій серії (також 15 разів) піддослідний кожен раз перевіряє свій результат.
Обробка даних виконаного завдання
иходячи з отриманих результатів будується графік. На осі ординат відкладається величина помилки (в мм) в той чи інший бік (не береться до уваги знак відхилення), а на осі абсцис - порядковий номер вправи. Пунктирною лінією креслиться крива, що відповідає результатам першої серії експерименту безперервною лінією - крива, яка відповідає другій серії (Мал. 1).


30
25
20
15
10
5

1 2 3 4 5 6 7 порядковий номер
Мал. 1
Порівнюючи криві першої та другої серії, можна зробити висновок про те, як вплинула на якість формування даного навику інформованість про результат вправи.
ЗАВДАННЯ №2.
Мета: Дослідити процес формування навичок методом порівняння зразків запису.
Обладнання: Лист паперу, ряд слів, наприклад: молоко, дорога, комісія, стільчик, портфель, верстат, ножиці.

Хід виконання завдання.
Експериментатор диктує досліджуваному слово, яке той записує між рядками, не перетинаючи ліній. Спочатку запис ведеться з відкритими очима, потім - з заплющеними. Таким чином записуються усі слова.
Обробка, результатів завдання.
Підраховується, скільки разів при написанні кожного слова була перетнута лінія і заповнюється таблиця.
Порядковий номер
Кількість перетинів



При запису з
відкритими очима
При запису з закритими очима





Потім за отриманими результатами креслять графік формування навичок виконання завдання з заплющеними очима (Мал. 2).


20

15

10

5 1 2 3 4 5 6 7 порядковий номер завдання
Мал.2
Процес формування навичок можна характеризувати, віднімаючи від максимальної кількості перетинів мінімальне. Більша різниця вказує на більш інтенсивний процес формування навику.
ЗАВДАННЯ № 3.
Мета: Дослідити процес формування навичок способом дзеркального малювання.
Обладнання: Аркуш паперу з накресленими на ньому 12 фігурами.
Хід виконання завдання
Задача: Обвести ці фігури по контуру олівцем. Перша та дванадцята фігури обводяться лівою рукою, інші 10 - правою.
Перша і остання фігури обводяться лівою рукою, щоб виявити явище співтренування - визначити вплив тренованості правої руки на роботу лівої. Перший дослід покаже, як дослідник виконує цю роботу лівою рукою до тренування, 12-й - після тренування, інші 10 продемонструють процес формування моторних навичок правої руки.
Кожен дослідник, отримавши лист з фігурами, кладе його на стіл перед дзеркалом так, щоб зображена фігура добре проглядалася в ньому. В одній руці дослідник тримає олівець, в іншій картон, який повинен приховувати безпосереднє зображення фігури від очей працюючого.
Кожну фігуру починають обводити за сигналом експериментатора, який фіксує час роботи виконуючого дослід за допомогою секундоміра.
Дослідник повинен знати про труднощі, що його чекають при виконанні цієї роботи. Це, перш за все, складність відшукати вірний напрямок руху власної руки, що пояснюється наявністю стереотипу в координації зорових та м'язових відчуттів. Відображення в дзеркалі все змінює, старий стереотип відзначається своєю закріпленістю, багаторазово повтореними діями. В процесі вправ ці труднощі поступово зникають, формується новий стереотип. Час, що йде на роботу, скорочується, рухи з уривчастих стають плавними, злітними, якість роботи покращується.
Увага повинна бути звернена на ті місця фігур, котрі особливо складні (наприклад, кути, що вимагають змін напрямку руху руки з олівцем).
Обробка результатів виконання завдання.
Експериментатор і протоколіст будують графік роботи досліджуваного.
На цій кривій виявиться співсправність (висота кривої на початку і в кінці вправи); процес формування навичок (поступове рівномірне зниження кривої від досліду до досліду): “плато” (рівна частина кривої), що характеризує або застійні явища при формуванні навичок (якщо після “плато” крива піднімається вгору), або закріплення його та пошук нових прийомів (якщо крива після “плато” знижується): рецидиви (повторення утруднень) - якщо крива має піки, стрімко йде вгору (Мал.. 3).




35
30
25
20
15
10
5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12.
Мал. 3
ЗАВДАННЯ№ 4.
Співвіднесіть дані, що отримані в результаті виконання цієї практичної роботи, з даними, отриманими при виконанні завдань №№ 1, 2: зробіть висновки, які ваші індивідуальні особливості визначають успішність або неуспішність формування трудових навичок.
ЗАВДАННЯ № 5.
У письмовій формі розкрийте зміст та специфіку формування трудового навику вказаної операції Покажіть етапи та послідовність формування цього навику, способи організації окремих вправ.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5.
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ.
Мета роботи:
Провести порівняльний аналіз різноманітних методів професійної підготовки, закріпити знання алгоритму вибору методів професійного навчання.
Порядок виконання роботи:
1. Складіть і заповніть таблицю з характеристикою найбільш вживаних в професійної підготовці видів навчання.
Вид методики про-фесійного навчання
Можливості виду впливати на


знан-ня
вмін-ня
зацікавле
-ність
мислення
пам’я
-ть
ува-
гу
вольові якості
самос-
тійність

1
2
3
4
5
6
7
8
9

Пояснювально-ілюстративний









Програмований









Алгоритмований









Проблемно-пошуковнй









Ділових ігор









2. Обґрунтуйте вибір можливих методів викладання та вивчення матеріалу однієї з тем програми професійного навчання, запропонованої викладачем.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6.
МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРАЦІ.
Мета роботи:
Систематизувати та поглибити знання з методів вивчення готовності учнів до праці. Отримати навички в плануванні роботи з професійного навчання і виховання учнів в залежності від рівня їх готовності до праці.
Зміст та послідовність виконання роботи:
1. Розробіть анкету, що складатиметься з 5, 6 питань і дозволятиме вивчити деякі особливості особистісної спрямованості учня на працю, наприклад, ціннісні орієнтації, мотиви, перспективи, що пов'язані з майбутньою трудовою діяльністю (за вказівкою викладача).
2. Користуючись одним з варіантів проективної методики методом незакінчених речень або оповідань, сформулюйте три діагностичних завдання. Прикладом діагностичного завдання для виявлення стабільності вибору учня може бути незакінчене оповідання; «Микола мріяв стати суднобудівником. Але гурток юних суднобудівників вже укомплектовано, і йому запропонували інший, не менш цікавий гурток радіо - конструювання. І тоді Микола...»
5. На прикладі однієї з тем програми професійного навчання продемонструйте можливості виявлення рівнів оволодіння знаннями.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №7.
ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМНО - ПОШУКОВИХ МЕТОДІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ.
Мета роботи:
І. Поглибити знання проблемно-пошукових методів професійного навчання.
2. Оволодіти прийомами створення проблемної ситуації на заняттях професійного навчання.
Зміст та послідовність виконання роботи:
1. Набути навичок у створенні проблемно-пошукових ситуацій на заняттях професійного навчання.
2. Сформулювати не менш п’яті типів проблемних ситуацій до теми, вказаної викладачем.
3. Розробити приблизний сценарій вирішення проблемної ситуації, передбачаючи можливість створення затруднюючих умов. Будьте готові усно обґрунтувати умови створення і логіку рішень проблемної ситуації.
4. Виділити можливі проблемно-пошукові вправи до теми, вказаної викладачем.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8
ВИВЧЕННЯ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ У ПРОФЕСЇЙНОМУ НАВЧАННІ.
Мета роботи:
1. Ознайомитись з функціями контролю та вимогами, які ставляться до нього.
2. Оволодіти прийомами контролю знань та вмінь учнів, визначення специфіки різних видів контролю.
Зміст та послідовність виконання роботи:
Користуючись таблицею, складіть графік контролю знань та вмінь учнів у першому півріччі та обґрунтуйте його.
Тема заняття
Вид контролю




Поточний




Тематичний




Заключний




ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ.
Мета роботи:
1. Поглибити та систематизувати знання основних систем виробничого навчання.
2. Набути навичок аналізу можливостей різних систем виробничого навчання.
Зміст та послідовність виконання роботи:
1. Використовуючи методичну літературу, повторити матеріал щодо систем виробничого навчання.
2. Зробити порівняльний аналіз основних систем виробничого навчання, результати занести в таблицю.
№ п / п
Назва системи виробничого навчання
Переваги
Недоліки






ПРАКТИЧНА РОБОТА №10
АНАЛІЗ ТРУДОВИХ ПРИЙОМІВ
ТА ВІДПРАЦЮВАННЯ МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМІВ ПОКАЗУ ТРУДОВИХ ДІЙ.
Мета роботи:
1. Закріпити знання про структуру трудової операції і метод особистого показу трудових прийомів.
2. Сформувати вміння виконувати показ трудових прийомів та операцій.
Зміст і послідовність виконання роботи:
1. Використовуючи навчально-методичну літературу, закріпити знання про структуру трудової операції, систему методів, які використовуються педагогом під час навчання учнів трудовим професійним діям та операціям.
2. Для вказаної викладачем теми навчальної програми з професійного навчання скласти текст пояснень, якими повинен супроводжуватись особистий показ трудових прийомів за схемою:
2.1. Виходячи з навчального змісту та освітньої цілі конкретної тема практичного навчання, продумати і вказати зміст, послідовність, методику показу трудових професійних прийомів.
2.2. Написати текст пояснень під час показу трудової операції.
2.3. Виконати малюнки прийомів під час показу конкретної трудової операції.
3. За вказівкою викладача виконати особистий показ трудових прийомів на робочому місці інженера-педагога (майстра виробничого навчання).
4. Здійснити письмовий аналіз виконання методу “показ трудових прийомів” студентом, поклавши за основу такі критерії:
4.1. Рівень оволодіння студентами професійними вміннями та навичками конкретної робочої спеціальності.
4.2. Вміння правильно використовувати схему показу трудових прийомів.
4.3. Вміння активізувати пізнавальну діяльність учнів.
4.4. Вміння поєднувати пояснення з показом трудових
прийомів.
4.5. Загальна і технічна грамотність мови.
4.6. Вміння поводитись перед групою студентів.
4.7. Вміння використовувати наочні посібники під час показу трудових прийомів.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11.
РОЗПОДІЛ ПРОФЕСІЙ ПО ГРУПАМ ТА ПІДГРУПАМ У ВІДПОВІДНОСТІ З ТИПОВИМИ ПІДХОДАМИ ДО ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ.
Мета роботи:
1. Систематизувати знання про теоретичні основи та типові підходи до класифікації професій.
2. Сформувати вміння аналізування зміст діяльності і навички розподілу конкретних професій по групам при використанні основних типів класифікацій.
Вказівки по змісту та послідовності виконання роботи:
1. Ознайомитись з типовими підходами до класифікації професій.
2. В залежності з отриманими від викладача завданням здійснити аналіз кожної із професій з метою встановлення придатності до конкретної групи і й підгрупи в кожній із 4 ознак.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №12.
ПОПЕРЕДНЯ ПРОФЕСІЙНА ДИАГНОСТИКА ТА МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ З МЕТОЮ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ.
Мета роботи:
1. Систематизувати та поглибити знання про мету, задачі і зміст попередньої професійної діагностики.
2. Ознайомитись з методами вивчення школярів з метою профорієнтації.
3. Набути вміння та навички по вивченню школярів з метою профорієнтації.
Зміст та послідовність виконання роботи.
1. Використовуючи навчально-методичну літературу, ознайомитися з методами вивчення учнів з метою профорієнтації.
2. Визначити індивідуально-типологічні особливості учня за наступною методикою:
2.1 .Визначення сили нервових процесів.
Для визначення сили нервових процесів необхідно запропонувати учню оцінити по п'ятибальній системі свої якості:
1) працездатність;
2) витривалість;
3) рішучість;
4) активність;
5) цілеспрямованість;
6) хоробрість;
7) враженість апетиту;
8) глибина сну;
9) наполегливість;
10) витримка.
Потім виводиться середній бал. Якщо середній бал перевищує 3,5 то це означає, що людина володіє сильним типом вищої нервової діяльності (+), якщо менше 3,5 – слабким
(-).
Вивчення врівноваженості нервових процесів.
Для вивчення врівноваженості нервових процесів треба запропонувати учням оцінити по п'ятибальній системі ступінь проявлення наступних якостей, які характеризують силу збудження нервових процесів:
1) сміливість;
2) ініціативність;
3) схильність до ризику;
4) схильність викладатися в роботі;
5) непокірність;
6) горячкуватість;
7) готовність іти назустріч труднощам;
8) впевненість у собі;
9) внутрішня зібраність;
10) настрій.
З одержаних даних виводиться середній бал.
Для виявлення сили гальмування визначаються такі якості:
1) обережність;
2) терплячість;
3) самоволодіння;
4) передбачливість;
5) вміння вислухати докори;
6) зібраність в очікуванні небезпеки;
7) схильність до недовіри;
8) вміння підкорятися;
9) вміння зберігати таємницю;
10) вміння дотримуватися встановлених правил.
Знову виводиться середній бал і зрівнюються отримані данні. Якщо сила збудження перевищує силу гальмування - тип збуджувальний (-), якщо навпаки гальмівний (+).
2.3. Визначення рухливості нервових процесів.
Для визначення рухливості нервових процесів оцінюються наступні показники:
1) швидкість переходу від діяльності до спокою;
2) схильність урізноманітнювати виконання однієї і тієї ж справи;
3) незлопам'ятність;
4) швидкість засинання;
5) запальність;
6) нетерплячість, бажання перебивати співбесідника;
7) швидкість переходу від однієї роботи до іншої;
8) швидкість реакції;
9) винахідливість;
10) кмітливість.
Далі перевіряють інертність збудження:
перехід від діяльності до спокою;
вміння доводити почату справу до кінця;
терпимість та здібність не реагувати на дрібниці;
здібність думати та говорити про щось не дуже довго;
засинання після сильного нервового збудження;
нестриманість в висловлюваннях та справах;
привикання до нових умов;
схильність до роботи в малому темпі;
постійність в звичках та взаємовідносинах;
поступливість.
Виводиться середній бал і порівнюється з попереднім за тією ж метою. Визначається тип збудження - рухливий (+) або інертний (-).
Із перерахованих вище характеристик утворюються чотири основних типи вищої нервової діяльності й відповідно фізіологічні основи чотирьох типів темпераменту. Для визначення індивідуально - типологічних особливостей учня отримані в процесі роботи показники необхідно занести у відповідну графу таблиці:


Тип темпераменту
Сила нервових процесів
Врівноваженість нервових процесів
Рухливість нервових процесів

Сангвінік. Холерик. Флегматик. Меланхолік.
+
+
+
+
+
__
+
__
+
+
__
+

УЧНЯ




2.5. Визначте сильні та слабкі сторони індивідуальних особливостей.
Зробіть висновок про придатність особистості до педагогічної професії.
3. Провести дослідження по вивченню інтересів і схильностей учнів, використовуючи одну із запропонованих методик:
- методика “ОДАнИ” - автор С.Л.Карпіловська.
- методика “НИН-78” 0 автор Б.О.Федоришин.
- методика “Анкета інтересів” - автори О.П.Мешковська, А.Е. Голомшток.
- методика “Диференційно-діагностичний опитувач” (ДДО) - автор Е.О.Клімов.
- Багатосходинковий опитувач професійних інтересів “МОПИН” -автор В.Д.Симоненко.
Зробити висновок про придатність до професії інженера-педагога з професійного навчання.
4. Оцінити комунікативні та організаторські схильності за методикою КОС-1.
5. Зробити висновки про придатність до педагогічної професії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №13
ПРОФЕСІЙНЕ ВИХОВАННЯ І МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ.
Мета роботи:
1. Систематизувати і поглибити знання про зміст і критерії професійного виховання.
2. Ознайомитися з методиками вивчення мотивів вибору професій учнями, їх ціннісних орієнтацій, самооцінки і навчитися використовувати їх на практиці.
Зміст і послідовність виконання роботи:
1. Використовуючи навчально-методичну літературу ознайомитися зі структурою мотивів вибору учнями професій й методиками їх визначання.
2. Для вивчення мотивів вибору професій методом шкалірування виконати підготовчу роботу.

2.1. Підготувати зразок картки, в яку в спеціальній формі учні будуть заносити відповіді на питання, які їм задають.

ФОРМА КАРТКИ
Прізвище, ім'я __________________________________________
Група _________________________ ПТНЗ __________________


1
5
9
13
17
21
25
29
33
37
41

2
6
10
14
18
22
26
30
34
38
42

3
7
11
15
19
23
27
31
35
39
43

4
8
12
16
20
24
28
32
36
40
44

Ознайомитися з питаннями спеціального тесту:
Що вплинуло на вас при виборі професії_____________ (вказати мету)?
1. Бажання навчатися в_________________(вказати тип закладу)
2. Бажання отримати престижну професію.
3.Інтерес до діяльності і умов праці_________(вказати назву професії)
4. Тому, що ця професія відповідає моїм інтересам й схильностям.
5. Тому, що цього вимагають мої батьки.
6. Щоб не відставати від товаришів.
7. Тому, що мені подобається ця професія.
8. Бажання отримати потрібну для суспільства професію.
Як ви поясните своє відношення до навчання у зв'язку з обраною професією?
9. Готуюсь до занять, коли відчуваю, що повинні запитати.
10.Готуюсь до занять, коли розумію матеріал.
11. Активно вивчаю предмет тому, що це необхідне для подальшого й професійного навчання.
12. Як ви поясните своє відношення до роботи на уроках? (Подобається вивчати предмети тому, що це цікаво і т ін.).
13. Якщо б вам надали можливість, ви б часто пропускали заняття без поважних причин?
14. Чи вважаєте ви, що знання тільки по окремим предметам стануть в пригоді Вам для майбутньої професії, а решту можна й не вчити?
15. Чи вважаєте ви, що вивчення всіх предметів важливе для вашого загального розвитку?
16. Чи вважаєте ви, що вивчаєте предмети досить глибоко, відчуваєте потребу, бажання знати як можна більше?
Яка робота на уроці вам найбільш за все подобається?
17. Слухати розповідь викладача.
18. Слухати відповіді своїх одногрупників.
19. Самому аналізувати, розмірковувати з приводу поставлених викладачем запитань, завдань.
20. Чи намагаєтесь самостійно знайти шлях вирішення, довести своє припущення, зробити висновок?
Яке значення ви надаєте вивченню предметів для оволодіння вами майбутньою професією?
21. Ніякого.
22. Вивчаючи предмети, отримати основу для оволодіння професією.
23. Знання з усіх предметів допоможуть оволодіти практичними вміннями.
24. Знання з усіх предметів допоможуть стати спеціалістом широкого профілю.
Тепер про інше.
25. Чи часто у вас на заняттях буває такий стан, коли нічого не хочеться робити?
26. Якщо матеріал занять цікавий, чи сумлінно вивчаєте його?
27. .Якщо на початку уроку буваєте активні, зацікавлені роботою, то чи завжди зберігається ваша активність до кінця уроку?
28. Чи часто, зіткнувшись при вивчені теорії, рішенні задач, ви доводите до кінця почате діло?
29. Чи вважаєте ви, що найбільш важкі чи нецікаві теоретичні питання можна було б на уроках не вивчати?
30. Чи вважаєте ви, що в житті вам стануть у пригоді знання тільки по окремим розділам предметів?
31. Чи вважаєте ви, що для гарного знання предметів ви намагаєтесь глибоко вивчати їх?
32. Чи вважаєте ви, що для вашої майбутньої професії необхідні глибокі знання по всім предметам?
33. Чи буває так, що у вас не вистачає вмінь, а ви не хочете ними оволодіти?
34. Чи вважаєте ви, що при виконанні різних навчальних завдань головне - це отримати результат, не важливо, яким способом?
35. Чи намагаєтесь ви на уроках навчатися раціональним способам виконання завдань?
36. Чи часто при вивчені нового матеріалу ви звертаєтесь крім підручників і до інших джерел: до словників, довідників і т.д.?
37. Чи часто вам, для того щоб ви втягнулись в роботу, необхідно показувати досліди, наводити цікаві факти?
38. Чи часто у вас буває так, що працювати на уроках в ПТНЗ цікаво, а ось вдома будь яке бажання зникає?
39. Чи часто ви продовжуєте обговорювати запитання, зазначені на уроці, після його закінчення: на перерві, вдома, на наступний день?
40. Якщо ви зустрічаєтесь з вибором: піти в кіно, погратися чи присвятити час вивченню будь якого навчального предмету, то чи часто ви вирішуєте робити останнє?
41. Чи часто ви користуєтеся можливістю списати домашнє завдання у товариша?
42. Чи часто подобається вам вирішувати типові задачі, які можна було б вирішувати за зразком?
43. Чи подобаються вам завдання, які потребують довгих обміркувань і до яких ви не знаєте як підступитися?
44. Чи подобаються вам такі завдання, коли потрібно висувати припущення, доводити їх практично?
3. Визначити рівні мотивації вибору професії учнями . Для цього необхідно:
3.1. Роздати учням завчасно виготовлені карти або запропонувати їм самостійно підготувати такі карти. В останньому випадку учням необхідно продемонструвати зразок карти.
3.2. Пояснити учням в якій формі необхідно вносити відповіді на запропоновані їм питання. Відповідь на кожне питання тесту необхідно записувати у вигляді символів від 01 до 05 в відповідній клітці картки. Значення відповідей на кожне запитання може бути таким:
05 - впевнено так;
04 - більш так, ніж ні;
03 - не впевнений, не знаю,
02 - більше ні, ніж так;
01 - впевнено ні.
Можливі форми відповідей рекомендується записувати на дошці, щоб в процесі анкетування вони знаходилися у колі зору учнів.
3.3. Послідовно, з інтервалом 10-15 сек. зачитати учням анкети. Інтервал між питаннями необхідно витримувати для того, щоб поставити відповідь в картку. Приступаючи до роботи з запитаннями, необхідно звертати увагу учнів на те, щоб відповідь на запитання проставлялася тільки в тій клітинці, яка відповідає номеру питання. Якщо учень по будь-якій причині не встиг заповнити клітинку / наприклад 15 /, то нехай вона залишиться пустою, а наступну відповідь слід писати в клітинці 16, а не 15.
3.4. Зібрати картки з відповідями учнів, проаналізувати. Обробка карток заключається в наступному: необхідно, не звертаючи уваги на "0" перед цифрами, скласти усі числа в кожному рядку. Всього 4 рядки, що відповідає чотирьом рівням мотивації. Той рядок, в якому буде отримано найбільшу суму, буде відповідати певному рівню мотивації. Наприклад, в першому /верхньому/ рядку маємо 23, далі - 38, потім - 26, а в четвертому /нижньому/ рядку - 19. Це означає, що в учня, який заповнив дану картку, найвірогідніше за все, другий рівень сформованості мотивації.
3.5. Дати характеристику рівням мотивації вибору професії. Ознаки рівнів мотивації дані в табл. № 1.
Виконати методику по дослідженню рівня мотивації, зробити висновки.
Табл.1 Ознаки, які характеризують рівні мотивації.
Рівні

Ознаки рівнів мотивації


Перший
Мала кількість мотивів, зумовлених на вибір професії. В основному це мотиви уникнення незручностей (бажання навчатися в престижному навчальному закладі, підкорення вимогам батьків). Практично до всіх сторін змісту навчання і професії учень ставиться байдуже, свої життєві плани не пов'язують зі своєю загальною освітою і майбутньою професією, віддає перевагу не складним видам діяльності.

Другий
Превалюють мотиви вузько - особистого плану. Розуміється в цілому значення вивчення основ наук, але інтерес до предметів проявляється лиш тоді, коли встановлюється зв'язок навчального матеріалу з майбутньою професією. Навчання і праця виступають для учня в якості засобу для досягнення і особистого благополуччя. Приваблює цікавий, простий матеріал, за допомогою якого можна отримати позитивні оцінки, досягнути успіх без особливих зусиль.

Третій
Достатньо сформовані усі компоненти мотивації. Чітко виділяються навчальні предмети, які здаються найбільш важливими для майбутньої професії. На уроках, які їх цікавлять, учні активні, самостійні, свідомо прагнуть оволодіти знаннями і вміннями. Але ще потребують керівництва з боку викладачів і старших товаришів. Розуміють суспільне значення вибраної професії.

Четвертий

Превалюють чітко виражені потреби і ціносні орієнтації. Своє майбутнє учні впевнено пов'язують з професією, яка вибирається, їх відрізняє загальна цілеспрямованість і наполегливість у вивчені предметів. Вони глибоко вивчають предмети, займаються самостійно. Цілі навчання ці учні повязують з необхідністю стати кваліфікаційним спеціалістом в вибраній професії, вони мають тверді моральні ідеали, які служать їм орієнтирами у житті.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №13
СУМІСНА РОБОТА ШКОЛИ, СІМ'Ї, ПТНЗ І ВИРОБНИЦТВА ПО ПРОФОРІЕНТАЦИЇ МОЛОДІ.
Мета роботи:
1. Систематизувати, поглибити знання про цілі, завдання і форми організації сумісної роботи школи, сім'ї, ПТНЗ і виробництва по профорієнтації молоді.
2. Набути практичних вмінь і навичок по плануванню сумісної роботи школи, сім'ї , ПТУ і підприємства по профорієнтації учнів.
Зміст і послідовність виконання роботи:
1. Використовуючи навчально-методичну літературу, ознайомитися з організацією профорієнтаційної роботи школи спільно з сім'єю, ПТНЗ і виробництвом. Встановити основні напрямки такої профорієнтаційної діяльності.
2. Вивчити літературні джерела і скласти план проведення батьківських зборів з питань вибору професії учнями 7-11 класів (за вказівкою викладача).
План повинен включати: мету проведення зборів, тему бесіди чи виступу перед батьками, тези бесіди чи виступу, рекомендації батькам учнів по темі зборів, які проводяться.
Для цього може бути використана наступна тематика зборів:
2.1. ”Вибір професії-завдання соціальне”.
2.2. “Індивідуальні здібності дітей і вибір професії”.
2.3. “Світ професій”.
2.4. “Здоров'я і вибір професії”.
2.5. “Система профтехосвіти - головне джерело поповнення рядів робітничого класу”.
2.6. “Роль батьків у трудовому вихованні дітей”.
3. На основі наявних в літературі рекомендацій скласти план спільної роботи школи, ПТНЗ і підприємства по орієнтації школярів на робочі професії. В плані повинні бути відображенні наступні напрямки сумісної роботи школи, ПТНЗ і підприємства:
3.1. Зустрічі школярів з учнями ПТНЗ і з представниками робочих професій.
3.2. Спільні культмасові заходи.
3.3. Проведення спільних конкурсів та виставок.
3.4. Участь представників училищ і підприємств в проведенні батьківських зборів і т. д.
При складанні плану необхідно додержуватися наступної форми:
№№ п/п
Назва заходу
Мета проведення
Відповідальний
Відповідальні







Від школи
Від ПТНЗ
Від підприємства


1
2
3
4
5
6


Список використаних джерел
Батышев С.Я. Производственная педагогика: Учебник для работников, занимающихся професcиональным обучением рабочих на производстве, - 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1984. – 672 с.
Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах: Метод. пособие. – М.: Высш. шк., 1991. – 208 с.
Бех І.Д. Проблема методів виховання в сучасній школі // Педагогіка і психологія. – 1996. № 4. – С. 136 – 141.
Бондар В. Дидактичне забезпечення управління процесом навчання // Освіта і управління. – 1997. - №2. – с. 85 – 102.
Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К.: Здоровье, 1989. – 163с.
Вайсбург А.А. Организация профориентационной работы школы, ПТУ, предприятия: Пособие для учителя / Под ред. М.И. Махмутова. - М. : Просвещение, 1986 – 128 с.
Газарян С. Ты выбираешь профессию. - М. - Молодая гвардия, 1985. - 175 с.
Гончаренко С.У., Володько В.М. Проблеми індивідуалізації процесу навчання // педагогіка і психологія. – 1995. - №1. – с. 63 – 72.
Гринев Е.А. 150 рабочих профессий: Справочник Харьков: Прапор, 1989. - 149 с.
Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). – К.: Райдуга , 1994. – 61с.
Единый тарифно-квалификационный справочник работ и профессий рабочих. Вып. 1. - М. : Машиностроение, 1969. - 328 с.
Ендальцев В.С, Выбор профессии. Социальные, экономические и педагогические факторы. - Киев : Вища школа, 1982, - 150 с.
Жуков Г.И., Матросов П.Г., Каплан С.Л. Основы общей и профессиональной педагогики. – М..: Гардарики, 2005.- 382 с.
Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников. - М.: Просвещение, 1988. - 272 с.
Клімов Ш.І., Сідляр І.О., Янцур М.С. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи (практикум): Посіб. для слухачів фак–ту перепідготовки кадрів та практ. працівників служби зайнятості і студ. пед. навч. закладів. – К.: 1995. – 180с.
Костюк Г.С. Навчально–виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: 1989. – 452с.
Кругликов Г.И. Методика профессионального обучения с практикумом. - М.: Издательский центр «Академия», 2005.- 228 с.
Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. – 2 –е изд., перераб. – М.: Высш. шк., 1991. – 224 с.
Мир профессий : Человек - человек /Сост. -Р. Каверина. - М. : Мол. гвардия, 198б. - 300 с.
Мир профессий: Человек – техника /Сост Р. Каверина. - М.: Мол. гвардия, 1988. - 335 с.
Мороз О. Навчальні заклади нового типу формують інтелект держави // Освіта. – 1994. – 9 лютого (№ 13 - 14). – с. 2
Навчально–виховна робота в міжшкільному навчально–виробничому комбінаті / В.М. Мадзігон, В.З.Моцак. Д.М. Тарнапольський та інші. – К.: Рад. шк.., 1979. – 175с.
Ничкало Н. Професійна освіта України у світовому контексті // Рідна школа. – 1996. - № 9. – с. 58 –59.
Ничкало Н.Г. Наставничество в системе профессионально – технического образования. – К.: Знание, 1992. – 216с.
Новиков А. Профтехшкола: стратегия развития. – М.: Ровесник, 1991. – 68с.
Основы профессиональной педагогики: Профпедагогика / Под ред. С.Я. Батышева и С.А.Шапоринского, 2–е изд.., перераб и доп. – М.: Высшая школа, 1977. – 504 с.
Павлютенков Е.М. Формирвание мотивов выбора профессии / Под ред. Б.А. Федоришина. - Киев: Рад. школа, 198О. - 144с.
Педагогика профессионального образования / Е.П.Белозерцев. А.Д.Гонеев, А.Г.Пашков и др.; Под ред. В.А.Сластенина. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 368 с.
Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.–метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін. / За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа. 1992. – 334 с.
Перспективное планирование воспитательной работы в средних профтехучилищах. – М.: Высш. школа, 1985. – 111с.
Профессии колхозного села: Сб. /Сост. Герасимов Д.Д. - Симферополь: Таврия, 1983. - 144 с.
Профессиограмы основных профессий. Метод. пособие. / Сост. П.Л. Буря, А.В. Казановский. – К.: РИСУ и ЗМ, 1992. – 162с.
Профессиографические карты основных профессий. Метод. пособие. / Сост. П.Л. Буря, А.В. Казановский. – К.: РИСУ и ЗМ, 1992. - 188с.
Профессиональная ориентация учащихся: Учебное пособие для студентов педагогических интститутов по специальности - 212О "Общетехнические дисциплины и труд" / А.Д. Сазонов, В.Д. Симоненко, В.С. Аванесов, Б.И. Бухалов; Под ред. А.Д. Сазонова. - М.:Просвещение, 1988. - 223 с.
Профессиональная ориентация, подготовка и оценка персонала: Обзорная информация / Сост. Яровой В.И.; под ред. Щекина Г.В. – К.: МАУП, – 120с.
Профконсультационная работа со старшеклассниками. / Под ред. Б.А. Федоришина. – Киев: Радянська школа, 1980. – 162с.
Ретивых М.В., Семоненко В.Д. Как помочь выбрать профессию. – Тула: Приок. кн. изд-во,1990. – 132с.
Семененко В.Д., Денидчик В.Г. Профессии промышленного производства: Профессиограмы. – К.: Рад. школа, 1993. – 175с.
Семыкин Н.П.Трудовое воспитание и профессиональная ориентация учащихся в сельской школе. Пособие для учителей . - М.: Просвещение, 1979. -17бс.
Симоненко В.Д., Демидчик В.Г. Профессии промышленного производства : Профессиограммы . - Киев: Рад. школа, 198З. – 175с.
Сухомлинська О.В. Проблеми теорії виховання дітей і молоді в Україні // Педагогіка і психологія. – 1997. - №4. – С. 109 – 125.
Ткаченко Е. М., Федоришин Б.А., Ящишин О. Е. Психологическое изучение профессий с целью профконсультации // Психологические вопросы професиональной пригодности. – Вильнюс: 1981. – с. 114 – 117.
Чистякова С.Н., Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников: - М.: Педагогика, 1987. - 1бО с.
Ярошенко В.В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся. – К.: Рад. шк., 1983. – 122с.

План виконання практичних робіт з методики викладання фахових дисциплін у вищих навчальних закладах.

1. Тематика практичних робіт з методики викладання фахових дисциплін у ВНЗ.
В практичних роботах повинні вирішуватись питання підготовки майбутніх педагогічних робітників ВНЗ до використання сучасних технологій навчання.
Теми може бути сформульовані наступним чином: “Методична розробка теми “” предмету “” для підготовки робітників з фаху ”, або, “Розробка педагогічної технології навчання з теми “” предмету “”, або “Розробка методики викладання навчального предмету “”.
Наводимо приклад одного з наступних варіантів теми:
1 варіант: “Розробити дидактичний проект підготовки робочих, (службовців, молодших спеціалістів, бакалаврів тощо) (______________________________) .”
професія та рівень кваліфікації
При розробці такого дидактичного проекту студенти визначають найменування професії робітника, для підготовки яких через систему ПТО, ВНЗ необхідно розробити дидактичний проект, і обґрунтовує необхідність підготовки фахівців відповідної професії і рівня кваліфікації (останній вказується згідно професії до ЕТКС, та ДІС-003-95). Далі розробляється сам дидактичний проект підготовки робітників обраної професії і кваліфікації.
Наводимо приклад стислого (нерозгорнутого) завдання по першому варіанту (розробка дидактичного проекту).
Вступ. (Формулюються актуальність, та значення теми, задачі, які слід вирішити).
Найменування професії та її значення для об’єкту виробництва.
Професіографічна, або кваліфікаційна характеристика фахівця.
Характеристика програми професійної підготовки та розробка перспективно – тематичного плану.
Дидактичний проект навчання по одній із тем теоретичного, або практичного навчання.
Висновки:
2 варіант завдання.
Наводимо приклад стислого (нерозгорнутого) завдання лабораторно-практичної роботи на тему “Розробка методики викладання навчального предмету “” з метою вдосконалення професійної підготовки ”.
1. Вступ. (Розкрити актуальність теми, стан системи професійної підготовки, понятійний апарат, методологію).
2. Методичний розділ.
2.1 Навчальний предмет “ ”, його роль в формуванні професійних якостей фахівця профілю.
2.1.1. Місце предмета “..” в навчальному плані фахівця.
(Визначить цикл дисциплін, до якого відноситься навчальний предмет, кількість годин, їх розподіл, МПЗ і т.ін.)
2.1.2. Роль предмета в формуванні спеціалістів з фаху “”.
(Розкрити вимоги до робітників даної професії на основі аналізу кваліфікаційної характеристики, і т. ін.)
2.1.3. Аналіз навчальної програми предмета.
(Зробити аналіз тематичного плану предмету, змісту тем програми та мети предмету )
2.1.4. Відбір форм та методів навчання.
(На підставі раніше визначених цілей та задач навчального предмету обґрунтувати відбір форм та методів навчання.)
2.1.5. Реалізації міжпредметних зв’язків в процесі викладання предмету “”.
(Встановити МПЗ та їх види, розкрити шляхи їх реалізації.)
2.2. Проект (рекомендація, реорганізація) навчального кабінету “”
(лабораторії тощо)
2.2.1. Основні вимоги до навчального кабінету (лабораторії) .
(Розкрити основні вимоги до навчального кабінету (НВМ) на основі принципів НОТ .)
2.2.2. Планування навчального кабінету (лабораторії).
(Обґрунтування планування робочих місць учнів та викладача. Виконати планування навчального кабінету в графічної частині проекту.)
2.2.3. Обладнання навчального кабінету (лабораторії).
2.2.3.1. Робоче місце викладача (майстра виробничого навчання).
2.2.3.2. Робоче місце учня.
2.3. Методична розробка теми “”.
2.3.1. Дидактична характеристика теми “”.
2.3.2. Обґрунтування форм, методів та засобів навчання з теми “”.
(Визначити дидактичний характер змісту навчального матеріалу теми, рівень його складності. Обґрунтувати конкретні форми, методи та засоби навчання з теми “”.)
2.3.3. Розробка перспективно-тематичного плану вивчення теми “”.
2.3.4. Методичні рекомендації з проведення занять з теми.
3. Висновки.

При будь-якому варіанті практичної роботи в її структурі повинні бути такі складові – вступ, основна частина, графічна частина, висновки, список використаних джерел (методична література вказується в загальному списку використаних джерел).
Практичні роботи з методики викладання фахових дисциплін у ВНЗ виконується відповідно до державних вимог до оформлення текстових документів такого виду на аркушах формату А4.
Графічна частина виконується у вигляді таблиці (плакату) формату А 1 відповідно вимогам ЕСКД. Зміст креслень на плакаті повинен відображувати наступне:
структурно-логічну схему викладання теми ””
технологічні карти;
конспекти-схеми занять;
інструкційні карти;
структурно-логічні схеми занять і т. ін.

2. Вказівки з виконання практичних робіт з методики викладання фахових дисциплін у ВНЗ.
2.1. Аналіз вихідних даних з метою формування змісту професійної підготовки робітників.
Даний етап проектування здійснюється згідно наступного алгоритму:
Аналіз вихідних даних (кваліфікаційних, нормативних і технологічних документів);
Складання кваліфікаційній характеристики;
Розробка навчального плану підготовки спеціаліста
Розробка програми теоретичної та практичної підготовки фахівця.
На даному етапі роботи студенти виконують аналіз професійно-кваліфікаційної структури діяльності визначених спеціалістів, визначають характер та зміст їх діяльності на виробництві шляхом вивчення відповідної літератури та власних спостережень роботи спеціалістів на робочих місцях.
При цьому необхідно проаналізувати зміст процесів і операцій, що виконує робітник, схеми обслуговування, і т.д.
Як результат необхідно скласти конкретну кваліфікаційну характеристику за наступними розділами:
значення даної професії для народного господарства, галузі;
професійне призначення та умови використання робітника;
функціональна структура діяльності (процес діяльності і засоби його здійснення);
кваліфікаційні вимоги і способи атестації спеціалістів.
Структура діяльності робочого складається на підставі аналізу трудових процесів, які він виконує. За основу можна взяти існуючі кваліфікаційні характеристики, але вони повинні відповідати вимогам до спеціальних, професійних вмінь фахівців, які пов’язані з конкретними особливостями об’єкту проектування (технології, виробництва).
Аналіз структури професійної діяльності фахівців краще надати у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1.
Структура виробничої діяльності робіттника

п/п
Функції праці
Процедури праці ФЄП
Предмети праці
Матеріальні засоби праці
Умови праці
Продукти праці

1
2
3
4
5
6
7









У графі “Функції праці” вказують чотири функції діяльності робітника: підготовча, технологічна, контрольна та організаційна.
Перераховані вище процедури діяльності по кожній функції праці мають назву функціональних одиниць діяльності (ФОД).
ФОД для окремих груп професій наданий у таблиці 2.
У графі 4 таблиці 2 вказуються предмети праці. У графі 5 перераховуються матеріальні засоби праці (технічне обладнання, прилади, інструменти, верстати тощо які використовує даний спеціаліст при трудовій діяльності. У графі 6 відмічаються особливі умови праці., то в цій графі вказують: умови праці стандартні.
У графі 7 вказуються продукти праці, тобто кінцевий результат праці.

Таблиця 2
Узагальнена структура професійної діяльності робітників
№ п/п
Група професій
Структура професійної діяльності



Мета
Предмет
Засоби
Процедури

1
2
3
4
5
6









Далі зміст всієї технологічної діяльності по основній функції робітника (ФОД) слід трансформувати у систему вмінь, які необхідні для цієї професійної діяльності. Таким чином, виробничі функції необхідно привести до вмінь та навичок виконувати ці функції.
В інженерної психології визначають такі вміння та навички:
предметно-практичні вміння та навички (ПП);
предметно-розумові (ПР);
знаково-практичні (ЗП);
знаково-розумові (ЗР).
До предметних вмінь відносять такі, у яких предметом діяльності є природні об’єкти, до знакових – ті в яких предметом діяльності стають знакові системи, замість природних об’єктів.
Практичні і розумові вміння відрізняються способом виконання дій: практичним, або розумовим виконанням операцій з об’єктом, або знаком, який його замінює.
Практичні вміння і навички використовують головним чином при рішенні задач, які орієнтовані на психомоторику, або регламентовані алгоритми діяльності.
Знаково-практичні вміння – це вміння практично працювати з знаковими системами (з кресленням, технологічними картами та ін.).
Розумові вміння і навички необхідні головним чином при рішенні задач, які орієнтовані на здібності мислення, вмінні робити висновки та приймати своєчасні обґрунтовані рішення. Знаково-розумові вміння та навички необхідні для розумової діяльності з знаковими системами (тестами, формулами, схемами і т. ін.) Предметно-розумові вміння це вміння розумової роботи з предметами.
Всі ці вміння і навички у різній ступені потрібні кваліфікованому робітнику. Їх перелік слід оформити у вигляді таблиці 3, в якій вказуються види вмінь, що необхідні для забезпечення виконання конкретних функцій діяльності робітником, а також необхідний рівень їх сформованості. Цей рівень визначають згідно трьох категорій, а саме:
рівень сформованості початковий – з опорою на джерело інформації; (ОДІ);
рівень самостійного виконання (С);
рівень самостійного виконання у автоматичному режимі (СА);

Таблиця 3.

Перелік
вмінь та рівень їх сформованості, що необхідний для
виконання професійних функцій робітником.


№п/п
Перелік вмінь, що забезпечують виконання ФОД (трудових функцій робочим).
Необхідний рівень сформованості вмінь



ОДІ
С
СА

1
2
3
4
5

1
Предметно-практичні (ПП)
1.1. .
1.2. .
1.3. .









2
Предметно-розумові (ПР)
2.1. .
2.2. .
2.3........................................









3
Знаково-практичні (ЗП)
3.1. .
3.2. .
3.3. .




4
Знаково-розумові (ЗР)
4.1. .
4.2. .
4.3. .




Необхідний рівень сформованості вмінь позначається у відповідних графах (3 – 5) значком “+”.
Завершує розділ програма професійної підготовки фахівця. В цій програмі наводиться план професійної підготовки, який містить перелік курсів навчальних предметів, відповідно до визначеної структури діяльності робітника.
Розробка змісту професійного навчання базується на переліку вмінь (табл. 3), в число яких в основному входять предметно-практичні та предметно-розумові вміння.
Розробка змісту теоретичного навчання включає формування знаково-розумових і знаково-практичних вмінь, а також знань, які потрібні для формування усіх видів вмінь. Основу виробничого (практичного) навчання становлять в основному предметно-практичні вміння.
Зміст підготовки робочих заданої професії та рівня кваліфікації оформлюється у вигляді таблиці 4, у якої ліва частина повторює відомості надані раніше у таблиці 3, а права включає знання, які необхідні для їх формування з врахуванням необхідного рівня їх сформованості. Якщо для декотрих вмінь потрібні однакові знання, вони вказуються один раз і у подальшому не повторюються.
Необхідні рівні сформованості знань у графі 7 вказуються наступним чином:
ознайомче-орієнтовний (ОО). При формуванні знань на цьому рівні учні мають тільки орієнтовне уявлення про поняття, які вивчаються, здібні лише повторювати формулювання теоретичних законів, положень.
понятійно-аналітичний (ПА). Учні в даному випадку мають чіткі уявлення і поняття про об’єкт, що вивчається, здатні здійснити усвідомлене відокремлення, пояснення, проводити аналіз, переносити раніше засвоєні знання у типові ситуації.
продуктивно-синтетичний (ПС). При знаннях на цьому рівні учні мають глибокі поняття про об’єкт, що вивчається, здатні здійснювати синтез, генерувати нові уявлення, переносити раніше засвоєні знання в нові нетипові ситуації.
Таблиця 4

Перелік знань, які необхідні при підготовці фахівця
за професією_____________________________________
(вказується професія та необхідна кваліфікація)
Уміння
Знання


п/п
Найменування
Вид
Рівень
сформованості

п/п
Найменування
Рівень
сформованості

1
2
3
4
5
6
7

















На підставі даних таблиці 4 формується перелік тем, які необхідно включити в теоретичне та виробниче (практичне) навчання фахівців даної професії.
Результати проведеної роботи слід оформити у вигляді таблиці 5.

Таблиця 5

Перелік тем теоретичного і практичного навчання, які
необхідні для підготовки спеціалістів_______________________________
(вказується професія і рівень кваліфікації)

вміння

знання
Перелік необхідних тем



Практичне навчання
Теоретичне навчання




Спец дісціпліни
Загальнотехнічний предмет

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11




теми
Найменування теми
Кількість годин

теми
Найменування теми
Кількість годин

теми
Найменування теми
Кількість годин













При цьому № теми та її найменування (як теоретичного, так і практичного навчання) можуть бути взяти із існуючої навчальної програми предмету, яка є типовою для даної професії. Якщо необхідної теми у програмі нема, її слід ввести додатково, сформулював стислу назву і орієнтовно необхідну кількість годин для її вивчення.
При цьому слід керуватися орієнтовними нормативними даними організації процесу навчання у ВНЗ, ПТНЗ тощо.
Після виконання цієї частини роботи слід визначити конкретну тему навчальної дисциплін і приступити до розробки дидактичного проекту вивчення теми. Чітко вказуються результати вибору.


3.2. Розробка дидактичного проекту теми

Після виконання першої половини лабораторно-практичної роботи (визначення змісту професійної освіти фахівця) студент обирає конкретну тему навчальної дисципліни теоретичного або практичного навчання і приступає до розробки дидактичного проекту вивчення теми і одного з занять з цієї теми.
1. Розробка дидактичного проекту теми.
1.1. Відбір навчального посібника для того виду підготовки фахівця, на якому вирішив зосередитися студент. Аналіз однотипової навчальної літератури по дисципліни, або визначеній темі здійснюється за допомогою бального методу. Сутність цього методу в тому, що кожний з обраних підручників (2-3 підручника) оцінюється сумою балів N, яка характеризує його здатність до вивчення того або іншого матеріалу. Ця сума балів визначається наступним чином: коефіцієнт вагомості кожного показника якості підручника Кі (де і – порядковий номер показника якості) помножується на Pij – ступінь реалізації і-того показника якості в j-тому підручнику. Оцінку Pij за п’ятибальною шкалою студент-дипломник робить самостійно на підставі аналізу підручників. Сума отриманих множень для кожного підручника (посібника) складається і результат стає характеристикою якості підручника. Таким чином, характеристикою навчального посібника (підручника) Nj, яка визначається за формулою:
n n
Nj = ( Ki х Pij = ( Nі, де n – кількість показників оцінювання.
і = 1 і = 1
Перелік найбільш важливих показників якості підручників, коефіцієнти вагомості показників і форма щодо проведення аналізу наведені у таблиці 6.
Таблиця 6
Показники оцінювання якості підручників

п/п
Найменування показника якості
Кі
Значення Pij та Nj




Посібник №1
(j = 1)
Посібник №2
(j = 2)
Підручник №3
(j = 3)




Рі1
Nі1
Рі2
Nі2
Рі3
Nі3

1
2
3
4
5
6
7
8
9

1
Повнота відображення матеріалу, що вивчається
5







2
Логічність викладу

4







3
Відповідність визначень, термінів та символів у навчальному предметі та базовій науці.
4







4
Доступність викладу матеріалу

5







5
Відповідність навчального матеріалу програмі
4







6
Відповідність послідовності викладу матеріалу теми у підручнику та програмі
5







7
Зв’язок з практикою
3







8
Чіткість структури
3








n = 8

n
N1=( Nі1
і = 1
n
N2=( Nі2
і = 1
n
N3=( Nі3
і = 1

На підставі результатів оцінювання підручників, робиться висновок про вибір підручника для подальшого використання при розробці змісту навчання фахівців.
Наступною задачею стає вибір логічної послідовності вивчення теми професійного навчання. Необхідно здійснити аналіз логічності тієї послідовності тем, що передбачена у навчальній програмі для обраної професії та кваліфікації.
Метою розробки послідовності вивчення окремих тем є побудова такого навчального процесу, в якому відсутні (або зведені до мінімуму) логічні непогодження). Логічними непогодженнями називають такі варіанти побудови тем, при яких попередні зв’язки стають актуальними. Тобто при наявності логічних непогоджень базовий для вивченої теми матеріал вивчається після, тим самим порушується логіка викладу.
Процедура аналізу логічності розміщення окремих тем зводиться до побудови і аналізу матриці пов’язаності, яка складається наступним чином. Умовно рахуємо теми, які розташовані по вертикалі, теми , що забезпечують, а по горизонталі, теми , що забезпечуються (табл. 7).
Таблиця 7
Матриця логічних зв’язків між темами
№ тем
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Кількість логічних непогоджень
Кількість позитивних зв’язків

1

+
+
0
+
+
0
0
0
0
0
4

2


+
+
+
0
0
0
0
+
0
4

3



+
+
0
0
0
0
0
0
2

4





+
+
+
0
0
1
3

5



+

+
+
+
0
0
1
3

6






+
+
0
+
0
2

7







+

+
1
2

8








+
+
0
2

9






+



1
1

10










0
0

( 23
Наприклад, нами було визначено 10 тем. Аналізуємо логічні зв’язки кожної теми з останніми. Якщо тема №1 забезпечує вивчення тем №2, 3, 4, 5, 6, то у першому рядку стовпців № 2, 3, 5, 6 ставимо знак “+”, + ознака наявності вірного логічного зв’язку між ними. При відсутності зв’язку (наприклад, з темами 4, 7, 10) у рядку ставимо знаки “0”.У нашому прикладі тема №1 може вивчатися першою, тому, що у графі: “Кількість логічних непогоджень” вказується, що їх нема (“0”), а кількість позитивних зв’язків (кількість “+”) складає 4.
Аналогічна процедура здійснюється для теми №2. Тема №2, як було визначено спочатку не забезпечує першу, а базується на ній. Це відмічається у другому рядку матриці в першій колонці знаком “ – “. В подальшому студент-дипломник аналізує логічні зв’язки теми №2 з наступними. З таблиці 6 бачимо, що в цьому рядку логічні непогодження також відсутні. Аналізуємо логічні зв’язки наступних тем. Звернемо увагу на рядок 4. У стовпці 5 цього рядку стоїть знак “ – “, що позначає, що не тема №4 забезпечує №5, а навпаки тема №5 забезпечує тему №4 (це відмічено у рядку 5 стовпця 4 знаком “+”). Аналогічна ситуація спостерігається у рядках 7, 9. Тему №9 необхідно вивчати до теми №7.
Таким чином, загальна кількість логічних непогоджень аналізуємого варіанту послідовності вивчених тем становить кількість позитивних зв’язків – 23.
Спробуємо змінити порядок вивчення тем і тім самим зменшити кількість логічних непогоджень. З цією метою поміняємо місцями теми №4, №5, а також розмітимо тему №9 поперед теми №7. Матриця буде виглядати наступним чином:
Таблиця 8.1
Другий варіант матриці логічних зв’язків


№ тем
1
2
3
5
4
6
9
7
8
10
Кількість логічних непогоджень
Кількість позитивних зв’язків

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13

1

+
+
0
+
+
0
0
0
0
0
4

2


+

·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·У другому варіанті матриці положення у рядках 1, 2, 3 не змінилося, логічну непогодженість між темами №4 та №5 виправлено, рядок 6 залишився без змін, у рядку 7 непогодженості нема, але з’явилася непогодженість між темою 9 та 8, якої раніше не було (рядки 9 і 8).
Загальна сума логічних непогоджень – 1, позитивних зв’язків – 24. Тобто другий варіант кращий.
У тих випадках, коли не вдається досягнути повної відсутності логічних непогоджень шляхом перестановки, зміни порядку вивчення тем, слід обрати один з варіантів з мінімальною кількістю непогоджень.
Після визначення послідовності вивчення тем студент повинен обрати одну з найбільш значимих тем обсягом 6-10 годин для подальшої розробки логіки і її змісту та робочого перспективно-тематичного плану.
Логічний аналіз змісту теми здійснюється з метою зрозуміння логічності структури її змісту. Для аналізу структури змісту використовуємо поняття про дидактичні одиниці (ДО) змісту.
Дидактичним одиницями називають логічно незалежні дози навчальної інформації, які зберігають властивості навчального об’єкту. За обсягом та логікою ДО відповідають такому компоненту змісту як – поняття, закон, закономірність, теорія, явище, факт, метод і т. ін.
Аналіз структури навчального матеріалу теми включає розподіл її на дидактичні одиниці та встановлення логічних зв’язків між ними. Таким чином, кожну тему можна уявити у вигляді системи, яка має зовнішні та внутрішні смислові зв’язки. Зовнішні зв’язки такої системи становлять її міжтемні зв’язки (рис.1)

Тема №1


Тема №2

Рис. 1. Зовнішні (міжтемні) логічні зв’язки теми №3.
Внутрішні зв'язки цієї системи становлять зв’язки між її складовими.
Далі слід визначити кілька занять з теми та розробити систему занять з даної теми (фрагмент перспективно-тематичного плану вивчення теми).
Визначення кількості занять з теми при розробці її перспективно-тематичного плану (системи занять) може бути проведено по аналогії з тим, як це зроблено у типової програмі дисципліни базової спеціальності
Зміст теми слід розподілити на відповідну кількість занять, визначити тему кожного заняття, скласти стислий варіант фрагменту перспективно-тематичного плану з даної теми за формою, яка наведена у таблиці 8.
Таблиця 8
Перспективно-тематичний план теми “_____________________________”
(назва теми)

п/п занять
Тема заняття
Тип заняття
Мета уроку (дидактична)
Методи навчання
Засоби навчання

1
2
3
4
5
6









3.3. Розробка дидактичного проекту заняття.
При виконанні цього параграфу студент вказує тему і тип заняття, яке обрано для розробки дидактичного проекту:
Дидактичний проект уроку включає:
конкретизацію цілей заняття у вигляді задач;
стислу характеристику вхідних умов;
опорний конспект або конспект-схему матеріалу, що вивчається, з розробкою логічної структури навчального матеріалу;
розробка сценарію уроку з вказівкою бінарних дій викладача та учня на усіх його етапах;
визначення технології навчання і контролю результатів учбових дій.
Цілі уроку конкретизуються на підставі даних, що приведені у перспективно-тематичному плані теми, та записуються у таблицю 9.
Таблиця 9
Дидактичні цілі заняття

Цілі-задачі заняття
Рівень сформованості знань і вмінь

1
2
3

1.



2.

Учень повинен знати:
-
-
-
Учень повинен вміти:
-
-
-


Знання і вміння під час теоретичного навчання – знаково-практичні та знаково-розумові. Мова про їх визначення йшла у розділі 3 .Спосіб визначення рівня сформованості знань та вмінь оговорений також там.
Стисла характеристика вхідних умов повинна включати відомості про необхідний базовий матеріал, способах його перевірки та формування, посилання на підручник (навчальний посібник) з вказівкою сторінок, на яких викладений базовий та новий матеріал, який вивчається;
Відомості про базовий матеріал наводять у таблиці 10.
Таблиця 10
Базові знання та методика їх формування
Тема заняття
Перелік базового матеріалу
Аналіз сформованості
базового матеріалу
Методика (методи)
формування базового
матеріалу



Тип його зв’язку з
темою уроку
Вид
вхідного контролю


1
2
3
4
5







У графі 1 таблиці 10 вказується тема заняття, у графі 2 – перелік того базового учбового матеріалу, який повинен бути засвоєний раніше. У графі 3, вказується тип зв’язку цього матеріалу з учбовим матеріалом уроку. У випадку, коли цей зв’язок попередній, у графі 4 вказується вид вхідного контролю (опитування, тестування і т. ін.). Якщо зв’язок з базовим матеріалом – перспективний (ще цей матеріал буде вивчатися), і має місце логічна непогодженість в навчальному плані, то базовий матеріал слід формувати в ході заняття. В цьому випадку у графі 5 вказується яким чином це буде робитися (наприклад, стисле повідомлення, пояснення під час викладу)
Зміст навчальної інформації заняття надається у вигляді опорного плану-конспекту, або конспекту-схеми. У конспекті-схемі надаються не тільки тези навчального матеріалу, але і його структура – зв’язки між блоками інформації. Логічний конспект-схема – це наочне, схематичне надання структури і основного змісту найбільш важливої інформації навчального матеріалу.
Далі розробляється сценарій заняття з врахуванням його структури, з описанням бінарних дій викладачів і учнів, які пов’язані з цілями на всіх етапах викладення начального матеріалу. Розроблений сценарій проведення заняття надається у вигляді таблиці 11.
Таблиця 11.
Сценарій заняття на тему “______________________________”


Структурні елементи заняття та їх тривалість (хв.)
Дії педагога
Дії слухачів

1
2
3
4






Далі, на підставі аналізу запропонованих студентом бінарних дій викладача та слухачів, слід відібрати та охарактеризувати дидактичну технологію навчання. Дидактична технологія (вид методики проведення заняття) відбирається на підставі аналізу цілей заняття, характеру змісту навчального матеріалу, учбових можливостей учнів та педагогічної майстерності викладача. У таблиці 12 наведена характеристика дидактичних технологій навчання.
Таблиця 12
Характеристика дидактичних технологій навчання


№ п/п
Тип технології навчання
Вид дидактичної технології
Цілі, які досягаються при дидактичній технології
Рівень сформованості знань і вмінь

1
2
3
4
5
6

1
2
3
4
5
6

1.
Репродуктивні технології
Монологічне викладання
Розвиток пам’яті
Поповнення знань фактологією

ОО

2.

Розмірковуюче викладання
Розвиток здібностей до аналізу, співставленню, доказу
Розуміння сут-тєвості, понять, які вивчаються, у їх взаємо-зв’язку, засво-єння зразку рішення нової проблеми, нової дії
ПА

3.

Діалогічний виклад
Розвиток самостійності, вдосконалення логіки міркування
Ознайомлення з діями з пошуку шляхів рішення нових задач, проблем
ПА

4.
Продуктивні технології
Евристична бесіда, частково-пошуковий виклад
Розвиток самостійності при висуванні та обґрунтуванні гіпотез, побудові доказів, аналізі результатів
Включення учнів у пошукову діяльність
Отримання нових знань у результаті пошукової діяльності
Набуття вмінь переносити знання у нову ситуацію
ПА-ПС

5.

Дослідницька методика
Розвиток самостійності при вирішенні нових задач, виконанні нових завдань.
Включення учнів у самостійну пошукову діяльність;
Отримання нових знань у результаті самостійної пошукової діяльності.
ПС

Таблиця 13

Критерії та умови вибору дидактичної технології

№ п/п
Критерій вибору
Умови вибору
Вибір дидактичної технології

1
2
3
4

1.
Дидактична мета
Поповнення знань фактологією, розвиток пам’яті
Репродуктивний тип, монологічний виклад



Розуміння суттєвості понять, які вивчаються, у їх взаємозв’язку;
засвоєння зразку рішення нової проблеми, дії;
розвиток здібностей до аналізу, співставленням, доказам.
Репродуктивного типу, розмірковуюче викладання.



Ознайомлення з діями з пошуку рішення нових задач, проблем;
Розвиток самостійності, вдосконалення логіки міркувань.
Репродуктивний тип, діалогічне викладання.



Включення учнів у пошукову діяльність, отримання нових знань у результаті цієї діяльності;
демонстрація, як слід використати знання у нових ситуаціях;
розвиток самостійності, вдосконалення логіки міркувань.
Репродуктивний тип, діалогічне викладання.



Включення учнів у пошукову діяльність; отримання нових знань у результаті цієї діяльності;
використання знань у новій ситуації;
розвиток самостійності при висуванні гіпотез, побудові доказу.
Продуктивний тип, евристична бесіда, частково-пошукова методика.



Включення учнів у самостійну пошукову діяльність, отримання нових знань в результаті її;
розвиток самостійності при рішенні нових задач, виконанні нових завдань.
Продуктивного типу, дослідницькі методи.

2.
Зміст нав-чального матеріалу
Зміст має допоміжне значення;
Недостатня кількість опорних знань; велика кількість фактичного матеріалу (історичні відомості і т. ін.); велика кількість міжпред-метних зв’язків.

Група методів репродуктивного типу.

3.
Навчальні можливості учнів
Увага прослуховування
запам’ятовування інформації
самостійність у діях, яка спирається на вміння самоконтролю.
вміння аналізувати, порівнювати, зіставляти, узагальнювати;

Пояснювально-ілюстративні методи;
Практичні методи на виконання дій




вміння висувати гіпотези, обґрунтовувати припущення;
самостійне планування роботи;
самостійний підбір та використання засобів діяльності (інструментів, таблиць і т. ін.)
самостійний пошук та знаходження несправностей у технічних системах.
Частково-пошукові та дослідницькі методи.

4.
Методична підготовленість викладача
Аналіз змісту навчального матеріалу, визначення можливості використання тієї або іншої дидактичної технології.
Вміння вірно співвіднести цілі навчання з змістом навчального матеріалу і можливостями учнів.
Вміння знайти способи та прийоми реалізації обраної дидактичної технології.
Будь-яка дидактична технологія.



Способи та прийоми створення проблемних ситуацій.
Організація рішення проблемних ситуацій.
Постановка робіт творчого змісту.
Продуктивні дидактичні технології






У таблиці 13 наведено критерії та умови вибору тієї або іншої дидактичної технології навчання.
Таким чином, розробка дидактичного проекту заняття професійного навчання закінчується вибором та обґрунтуванням вибору тієї або іншої дидактичної технології.
Список використаних джерел
Артюх С.Ф., Бєлова О.К., Коваленко О.Е. Навчальний посібник з курсового проектування – Харків, УІПА, 1999.
Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. – М.: Экономика, 1990.
Дячкова Т.В. Педагогіка професійно-технічної освіти: Навчальний посібник. – Херсон: Айлант. 2003.
Жуков Г.И., Матросов П.Г., Каплан С.Л. Основы общей и профессиональной педагогики. –М.: Гардарики, 2005.
Кальней В.А. Основы методики трудового и профессионального обучения. - М.: Просвещение, 1987.
Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. – Харьков, ЧП Штрих, 2003.
Коваленко О.Е. Методичні основи технології навчання. – Харків, Основа, 1996.
Комплект учебной документации для подготовки в средних профессионально-технических училищах трактористов-машинистов широкого профиля (с умением выполнять работы слесаря-ремонтника). - М.: Всесоюзный научно-метод. центр профтехобучения молодежи, 1985.
Кравцов Н.И. Содержание методической работы в системе профессионально-технического образования. - М.: Высш.шк., 1977.
Кругликов Г.И. Методика профессионального обучения с практикумом. -М.: Издательский центр «Академия», 2005.
Педагогика профессионального образования / Е.П.Белозерцев. А.Д.Гонеев, А.Г.Пашков и др.; Под ред. В.А.Сластенина
Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник /За ред. Н.Г. Ничкало.- К.: Вища школа, 1994.
Скакун В.А. Методика преподавания специальных и общетехнических предметов (в схемах и таблицах).- М.: Издательский центр «Академия», 2006.
Скакун В.А. Преподавание специальных и общетехнических предметов в училищах профтехобразования. - М.: Высш.шк., 1987.
Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін.-К.: Вища школа,1992.
Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. – Київ. ДІНІТ, - 2000.

План виконання практичних робіт з методики викладання автосправи

Практична робота № 1.
Вивчення та аналіз навчальних програм з автосправи в школі.
Мета роботи: ознайомитися з змістом і структурою навчальних програм професійного навчання з профілю “Автосправа” в школі за професіями водій автомобіля категорій “В” і ”С”, слюсар по ремонту автомобіля; набути практичних навичок з аналізу навчальних програм спеціальних дисциплін і виробничого навчання за цими професіями.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Ознайомитися з призначенням і змістом пояснювальних записок до програм з автосправи.
2. Установити, які розділи і теми та у якому обсязі містять у собі курси програм спеціальних дисциплін, виробничого навчання з автосправи.
3. Ознайомившись з змістом програм спеціальних дисциплін, виробничого навчання з автосправи, зробити їхній аналіз, який охоплює наступні питання:
а) чи достатньо повний зміст пояснюючих записок програм?
б) які на ваш погляд додаткові роз’яснення слід включити до пояснюючих записок програми?
в) чи достатньо повно охоплюють програми з автосправи підготовку відповідних робітників?
г) чи відповідають досліджувані програми сучасному рівню розвитку науки і техніки, вимогам професійної школи?
д) які зміни і з якою метою слід зробити в програмах?
е) які додаткові форми занять і чому ви рекомендуєте включити до програми?
4. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання установити:
а) які технічні відомості і в якому обсязі містить у собі той або інший розділ навчання;
б) виконання яких видів практичних робіт даного розділу і в якому обсязі передбачено програмою автосправи в школі;
в) розробити орієнтований перелік об’єктів праці до вказаної викладачем теми виробничого навчання.
Практична робота № 2.
Вивчення та аналіз навчальних посібників з профілю автосправа.
Мета роботи: ознайомитися з призначенням і змістом навчальних посібників для учнів з профілю автосправа; набути практичних навичок з аналізу змісту навчальних посібників, які призначені для учнів з профілю автосправа.
Зміст і послідовність виконання робот.
1. Ознайомитися з найменуванням навчальних посібників для учнів шкіл з профілю автосправа, які видані останніми роками.
2. Ознайомитися з призначенням і змістом досліджуваних навчальних посібників для учнів шкіл з профілю автосправа, установивши при цьому наступне:
а) найменування посібника;
б) видавництво і рік випуску;
в) тираж видання;
г) для кого призначений навчальний посібник;
д) основні питання, розглянуті в навчальному посібнику.
3. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання зробити аналіз глави, розділу, або всього навчального посібника, відповівши на наступні питання:
а) достатньо повно відбито в навчальному посібнику зміст розглянутого питання?
б) які додаткові відомості бажано було б включити до навчального посібника?
в) чи у доступній для розуміння учнів формі викладений у посібнику навчальний матеріал?
г) чи відповідає викладений у посібнику навчальний матеріал сучасному розвитку науки і техніки?
д) які ви можете дати рекомендації, що спрямовані на поліпшення якості навчального посібника ?
Практична робота № 3.
Вивчення та аналіз методичних посібників з автосправи і методичних журналів, що видаються в системі освіти.
Мета роботи: ознайомитися з призначенням і змістом методичних посібників з автосправи і методичних журналів, що видаються в системі освіти; набути практичних навичок з аналізу змісту методичних посібників і методичних журналів з автосправи, які видаються в системі освіти.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Ознайомитися з найменуванням методичних посібників з автосправи і методичних журналів, які видаються в системі освіти.
2. Ознайомитися з призначенням і змістом досліджуваних методичних посібників і методичних журналів, які видаються в системі освіти, установивши при цьому наступне:
а) найменування методичного посібника або журналу;
б) видавництво, рік випуску, тираж;
в) для кого призначений методичний посібник або журнал;
г) основні питання, розглянуті в методичному посібнику або журналі.
3. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання зробити аналіз глави, розділу, статті або всього методичного посібника або журналу, відповівши на наступні питання:
а) чи достатньо повно відображено в методичному посібнику або журналі зміст розглянутого питання?
б) які додаткові відомості слід було б включити до методичного посібника або журналу?
в) чи в доступній для розуміння формі викладений у методичному посібнику або журналі матеріал?
г) чи відповідає викладений у методичному посібнику або журналі матеріал сьогоднішньому дню розвитку науки і техніки?
д) які ви можете дати рекомендації, спрямовані на поліпшення якості методичного посібника або журналу ?
Практична робота № 4.
Вивчення та аналіз переліків учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень шкіл з автосправи.
Мета роботи: ознайомитися з призначенням і змістом переліків учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень шкіл з автосправи; набути практичних навичок по аналізу переліків учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень шкіл з автосправи.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Ознайомитися з призначенням і змістом пояснювальної записки до розробленого та затвердженого міністерством освіти і науки України орієнтованого переліку учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень шкіл з автосправи.
2. Установити, які види учбово-наочних посібників і устаткування містять у собі розроблені та затверджені міністерством освіти і науки України вищезгадані орієнтовані переліки.
3. Відповідно до отриманого від викладача індивідуального завдання і використовуючи орієнтовні переліки, зробити аналіз матеріально-технічного оснащення тієї або іншої лабораторій, кабінету, майстерні школи, відповівши на наступні питання:,
а) яке конкретно оснащення повинен мати той або інший навчальний кабінет школи, у тому числі натуральні зразки. моделі, макети, тренажери, стенди, планшети, плакати, альбоми, таблиці, кінофільми, діафільми, підручники і навчальні посібники, технічні засоби навчання?
б) яке конкретно оснащення повинна мати та або інша лабораторія школи з автосправи, у тому числі агрегати, складальні одиниці, механізми, спеціальне устаткування, інструмент, пристосування, учбово-наочні посібники, технічну документацію і навчальну літературу, технічні засоби навчання?
в) яке конкретно оснащення повинна мати та або інша майстерня школи з автосправи, у тому числі устаткування, інструмент, пристосування, прилади, тренажери, учбово-наочні посібники, технічну документацію, навчальну літературу, кінофільми, діафільми, технічні засоби навчання?
4. Установити відповідно до індивідуального завдання, яким матеріально-технічним оснащенням доцільно доповнити розроблені та затверджені міністерством освіти і науки України орієнтовні переліки учбово-наочних посібників, устаткування кабінетів, лабораторій і майстерень шкіл з автосправи.
5. Відповідно до отриманого від викладача індивідуального завдання і використовуючи навчальні програми спеціальних дисциплін з автосправи у школі, установити необхідне матеріально-технічне оснащення для проведення занять по заданій темі.
6. Порівняти отримані результати самостійної роботи по визначенню необхідного оснащення для вивчення заданої теми з рекомендованим міністерством освіти і науки України орієнтованими переліками учбово-наочних посібників, обладнання кабінетів, лабораторій і майстерень шкіл з автосправи.
7. Зробити висновок про відповідність розроблених міністерством освіти і науки України орієнтованих переліків учбово-наочних посібників, обладнання кабінетів, лабораторій і майстерень шкіл вимогам навчальних програм спеціальних дисциплін з автосправи.
Практична робота № 5.
Підготовка викладача до проведення занять з слюсарної обробки матеріалів.
Мета роботи: ознайомитися з змістом і формою плану заняття виробничого навчання; набути вмінь та навичок розробці плану-конспекту заняття виробничого навчання (тема “Слюсарні роботи”, розділ “Експлуатація автомобіля”).
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Ознайомитися з змістом і формою плану заняття виробничого навчання (зразок плану заняття додається).
2. Згідно до визначеної викладачем теми скласти план-конспект заняття, а саме, визначити мету заняття, у тому числі:
а) які теоретичні знання повинні отримати учні;
б) які практичні вміння і навички повинні бути сформовані;
в) яка виховна мета заняття.
3. Установити обсяг навчального теоретичного матеріалу, який необхідно повідомити учням по темі заняття.
4. Виявити нові терміни і поняття, які слід пояснити учням.
5. Виявити нові операції і прийоми обробки матеріалу, якими повинні оволодіти учні.
6. Згідно вимог програми школи з практичного навчання і стану матеріального забезпечення школи підібрати об’єкт праці.
7. Перерахувати матеріали, інструменти й устаткування, які необхідно використовувати на занятті.
8. Установити необхідні для проведення заняття технологічну документацію і технічні засоби навчання.
9. Визначити тип і структуру заняття, продумати і намітити методику його проведення.
10. Сформулювати виховні задачі, які будуть вирішуватися на занятті, визначити шляхи їх здійснення.
11. Скласти план-конспект заняття.
12. При підготовці до заняття необхідно врахувати результати попередніх занять, звернувши особливу увагу, на наступне:
а) чи була досягнута намічена мета на попередньому занятті;
б) які виявлені істотні недоліки;
в) яким способом ви пропонуєте виправити виявлені недоліки.
Практична робота №6.
Попередня підготовка викладача до проведення теоретичних занять з профілю “Автосправа”.
Мета роботи: систематизувати знання про завдання та зміст попередньої підготовки викладача автосправи до навчального року; набути навички розробки системи занять з дисциплін теоретичного навчання профілю автосправа.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Використав навчально-методичну літературу, поглибити знання про завдання та зміст попередньої підготовки викладача автосправи до навчального року.
2. Розробити систему занять з теми вказаної викладачем, а саме:
а/ розподілити матеріал теми на двохгодинні заняття;
б/ сформулювати тему двохгодинного заняття;
в/ визначити основні змістовні питання;
г/ визначити головну дидактичну мету уроку;
д/ визначити тип уроку;
е/ визначити основні види самостійної роботи учнів на занятті;
ж/ підібрати наочність та іншій дидактичний матеріал до проведення уроку; 6. Зміст і послідовність виконання завдання.
з/ установити міжпредметні зв’язки з іншими спеціальними дисциплінами та розділами виробничого навчання профілю автосправа.
Практична робота № 7.
Безпосередня підготовка викладача до занять теоретичного навчання з автосправи.
Мета роботи: систематизувати та закріпити знання з безпосередньої підготовки викладача до теоретичного уроку; набути навички розробки плану-конспекту заняття професійного навчання з теоретичного циклу дисциплін профілю “Автосправа”.
1.1. Зміст та послідовність виконання роботи.
1. Використовуючи учбово-методичну літературу поглибити та систематизувати знання з безпосередньої підготовки викладача до уроку теоретичного навчання з автосправи, вивчити вимоги та рекомендації до складання плану-конспекту заняття теоретичного навчання.
2. Ознайомитись зі змістом і формою плану-конспекту заняття з теоретичного циклу дисциплін.
3. Для вказаної викладачем теми скласти розгорнутий план-конспект уроку згідно зі схемою.
3.1. Визначити тему та мету уроку :
а/ навчальну;
б/ виховну;
в/ розвиваючу;
г/ профорієнтаційну.
3.2. Визначити обсяг учбового матеріалу, який необхідно повідомити учням на уроці.
3.3. Визначити тип уроку теоретичного навчання.
3.4. Підібрати оптимальні методи вирішення дидактичних задач уроку.
3.5. Уточнити матеріально-технічне забезпечення уроку /наочність, технічну документацію, ТЗН, тощо/.
3.6. У розділі "Хід уроку" розписати його структуру з встановленням витрат часу на реалізацію кожного структурного елементу уроку, при цьому необхідно розкрити:
а/ прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів під час проведення заняття;
б/ зміст та види контролю знань учнів;
в/ методику проведення кожного структурного елементу уроку;
г/ зміст домашнього завдання.
4.В результаті підготовчої роботи студент повинен скласти план-конспект заняття.
Практична робота № 8.
Проведення пробних теоретичних занять з профілю автосправа та їх колективне обговорення.
Мета роботи: сформувати у студентів вміння реалізувати на практиці розроблений план-конспект уроку, оволодіти навичками педагогічного аналізу теоретичного уроку з профілю “Автосправа”.
1.1. Зміст та послідовність виконання роботи.
Використовуючи навчально-методичну літературу закріпити знання про педагогічний аналіз уроку.
Призначеному студенту провести заняття з рештою студентів, як учнями, згідно зі складеним планом - конспектом уроку.
Всім студентам фіксувати позитивні моменти та зауваження до ведення занять у відповідності зі схемою аналізу уроку та взяти активну участь у його обговоренні.
Практична робота №9.
Спостереження та аналіз заняття виробничого навчання з профілю автосправа.
Мета роботи: ознайомитися зі схемою загального аналізу заняття з виробничого навчання; набути практичних навичок по спостереженню та аналізу заняття з виробничого навчання.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Використовуючи навчально-методичну літературу, ознайомитися з змістом і вимогами, які ставляться до заняття з виробничого навчання.
2. Ознайомитися зі схемою загального аналізу заняття з виробничого навчання (додаток).
3. З метою спостереження і наступного аналізу відвідати заняття з практикуму в навчальних майстернях (розділ “Слюсарна обробка матеріалів”) в університеті або з професійного навчання в школі.
4. Відповідно до наявної схеми провести загальний аналіз заняття виробничого навчання.
5. Скласти письмовий звіт про виконану роботу.
Практична робота № 10.
Методика організації і проведення лабораторно-практичного заняття з профілю автосправа.
Мета роботи: ознайомитися з процесом підготовка лабораторно-практичного заняття з дисциплін профілю ”Автосправа” в умовах школи; набути практичних навичок з організації та проведення лабораторно-практичного заняття з дисциплін профілю “Автосправа”.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання виявити перелік заходів, які викладач повинен самостійно виконати перед проведенням лабораторно-практичного заняття (визначити зміст заняття, скласти його план-конспект, визначити перелік необхідного устаткування, пристосувань, інструментів і матеріалів, перевірити його справність, підготувати робочі місця учнів, тощо).
У зміст плану-конспекту лабораторно-практичного заняття необхідно включити наступні основні питання:
а) організаційний момент;
б) контроль знань учнів з теми;
в) вступний інструктаж;
г) зміст виконуваних учнями практичних робіт;
д) поточний інструктаж;
е) перевірка звітів, контроль знань;
ж) заключний інструктаж.
У зміст вступного інструктажу необхідно включити наступні основні питання:
а) пояснення характеру і призначення роботи, яку потрібно виконати на занятті, порядку виконання самостійної роботи учнями;
б) ознайомлення учнів із методичними матеріалами (інструкційні карти, ескізи, креслення), формою звіту заняття;
в) ознайомлення учнів із матеріалами, інструментами, приладами, пристосуваннями, які будуть застосовуватися на занятті;
г) пояснення і показ прийомів, способів і послідовності виконання роботи; пояснення і показ способів самоконтролю, правильності виконання прийомів і якості роботи;
д) розгляд типових помилок, способів їх попередження та усунення;
е) пояснення і показ способів раціональної організації робочих місць при виконанні завдань;
ж) правила техніки безпеки праці учнів;
з) закріплення і перевірка засвоєння учнями матеріалу вступного інструктажу; додаткові повторні пояснення і показ прийомів і способів роботи;
и) видача завдань і розподіл учнів по робочих місцях.
2. Скласти інструкційну карту для одного з завдань циклу лабораторно-практичного заняття, яка містить наступні основні відомості:
а) назва роботи та її мета;
б) перелік необхідних матеріалів, устаткування, інструментів;
в) послідовність виконання роботи;
г) форма звіту.
Практична робота № 11.
Методика організації і проведення заняття практичного навчання з розділу “Експлуатація автомобіля”.
Мета роботи: ознайомитися з процесом підготовки заняття з теми практичного навчання розділу “Експлуатація автомобіля”; набути практичних навичок з організації і проведення заняття практичного навчання.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Згідно індивідуального завдання, отриманого від викладача, виявити перелік заходів, які викладач повинен самостійно здійснити перед проведенням заняття (підготувати автомобіль; полігон; розробити план-конспект заняття, інструкційно-технологічні карти; скоординувати свої дії з майстрами практичного навчання, які виділяються в допомогу для проведення заняття і т.д.).
До змісту плану-конспекту заняття практичного навчання необхідно включити наступні структурні елементи:
а) організаційний момент;
б) контроль знань учнів (питання доцільно задавати з регулювання автомобілів, з технічного обслуговування автомобіля, техніки безпеки);
в) вступний інструктаж (рекомендується проводити поетапно, одночасно для всіх трьох ланок учнів, присутніх на занятті);
г) зміст виконуваних учнями практичних завдань;
д) поточний інструктаж;
е) заключний інструктаж.
2. Розробити інструкційно-технологічну карту для одного з завдань програми.
При підготовці до заняття необхідно при поясненні прийомів наладки, та регулювання автомобіля приділити більше уваги демонстрації виконання цих робочих операцій із наступними тренувальними вправами учнів.
Вступний інструктаж доцільно проводити поетапно.
На кожний етап виконуваного учнями завдання також необхідно мати інструкційну-технологічну карту.
При проведенні заняття головна роль належить викладачу, закріпленому за групою; два майстри практичного навчання беруть участь у підготовці до заняття і допомагають у проведенні поточного інструктування. На занятті присутні три ланки учнів, які складаються із двох чоловік.
Кожна ланка працює з окремим автомобілем.
Практична робота № 12.
Методика організації і проведення заняття виробничого навчання з індивідуального водіння автомобіля.
Мета роботи: ознайомитися з процесом підготовки заняття з індивідуального водіння автомобіля; набути практичні навички з організації і проведення заняття з індивідуального водіння автомобіля.
1.1. Зміст і послідовність виконання роботи.
1. Згідно отриманого від викладача індивідуального завдання та використовуючи програму занять з індивідуального водіння автомобіля, виявити перелік заходів, які викладач повинен самостійно виконати перед проведенням даного заняття.
Розробити план-конспект заняття, який включає:
а) організаційний момент;
б) контроль знань з техніка безпеки, з вивченого матеріалу;
в) вступний інструктаж (в індивідуальній формі, розподілений на декілька етапів);
г) самостійна робота учнів та поточний інструктаж;
д) заключний інструктаж.
При розробці плану-конспекту заняття необхідно враховувати специфіку занять з індивідуального водіння:
а) заняття починаються до вивчення курсу з будови і роботі автомобіля;
б) протягом заняття учнів повинні засвоїти велику кількість прийомів і операцій;
в) автомобілі є джерелом підвищеної небезпеки.
Тому обов’язковою вимогою при проведенні занять є постійне закріплення і поглиблення знань учнів правил безпеки під час роботи на автомобілі, наполегливе формування навички перевіряти стан машини до її увімкнення (зовнішній огляд, очищення, заправка водою, паливом і мастилом), а так само виконувати кожну вправу у встановленій послідовності, що виключає пропуск окремих операцій або несвоєчасне їхнє проведення. Засвоєння великої кількості операцій учнями вимагає поділу завдання на декілька частин, відпрацьовуються послідовно.
Відповідно вступний інструктаж також проводиться поетапно.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Автомобиль: Учебное пособие. Под ред. Плеханова И.П. – М., Просвещение, 1987.
Ажикин Г.И. Самостоятельная работа учащихся профтехучилищ в процессе производственного обучения. - М.: Высш. шк., 1987.
Атутов П.Р. Политехническое образование школьников.- М.: Просвещение, 1986.
Бабусенко С.М. Ремонт тракторів и автомобілів. – К.: Вища школа, 1982.
Батышев С.Я. Подготовка рабочих кадров. - М.: Экономика, 1984.
Боднев А.Г. и др. Лабораторный практикум по ремонту автомобилей. – М.: Транспорт, 1989.
Боровських Ю.І. та ін. Будова автомобілів. – К.: Вища школа, 1991.
Вольских В.И. Диагностика технического состояния и регулировка тракторов: Учебник для ПТУ. - М.: Колос. 1973.
Воронов Ю.И. и др. Сельскохозяйственные машины.-М.,Агропромиздат, 1990.
Галкин Е.В. Методика лабораторно-практических занятий по тракторам и автомобилям. – М.:Высшая школа,1983.
Гапоненко З.С. и др. Методика преподавания предмета "Сельскохозяйственные машины и их использование". - К.: Урожай, 1977.
Дзюба П.Я. и др. Безопасность движения автомобилей и тракторов.- К.: Урожай, 1979.
Дзюба П.Я. и др. Автомобили, тракторы и сельскохозяйственные машины.- К.: Высшая школа, 1983.
Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти».
Журнал “Професійно-технічна освіта”
Жаров М.С. Методика теоретического обучения по предмету "Тракторы и автомобили": Методическое пособие для ПТУ. - М.: Высш.шк., 1982.
Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. - М.: Просвещение, 1987.
Комиссаров В.И. и др. Общий курс слесарного дела. – М.: Высш. шк., 1969.
Китаев И. Г. Юный моделист-конструктор сельскохозяйственных машин и тракторов. - М.: Просвещение, 1977.
Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. – Харьков, ЧП Штрих. – 2003.
Кочетов С.И. Основы применения средств обучения в ПТУ. - М.: Высш.шк., 1986.
Комплект учебной документации для подготовки в средних профессионально-технических училищах трактористов-машинистов широкого профиля (с умением выполнять работы слесаря-ремонтника). - М.: Всесоюзный научно-метод. центр профтехобучения молодежи, 1985.
Кравцов Н.И. Содержание методической работы в системе профессионально-технического образования. - М.: Высш.шк., 1977.
Кругликов Г.И. Методика профессионального обучения с практикумом. - М.: Издательский центр «Академия», 2005.
Лившиц А.В. Программированные задания по устройству и техническому обслуживанию автомобиля. – М.: Высш., шк., 1980.
Макиенко Н.И. Общий курс слесарного дела.- М.: Высш., шк.,1980.
Михайловский Е.В. и др. Устройство автомобиля.- М.: Машиностроение, 1987.
Осипова А.Н. Подготовка квалифицированных рабочих для сельскохозяйственного производства. - М.: Высш.шк., 1985.
Панасюк А.0., Григорьян В.Г. Индивидуальная воспитательная работа мастера с учащимися. - М.: Высш.шк., 1985.
Перспективное планирование воспитательной работы в средних профтехучилищах. - М.: Высш.шк., 1985.
Програма професійного навчання 10-11 кл. Профіль автосправа.- К.: Перун, 1998.
Семенов В.М. Трактор: Учеб. пособие для ПТУ. - М.: Колос, 1977.
Скакун В.А. Преподавание специальных и общетехнических предметов в училищах профтехобразования. - М.: Высш.шк., 1987.
Скакун В.А. Методика преподавания специальных и общетехнических предметов (в схемах и таблицах).- М.: Издательский центр «Академия», 2006.
Сычев А.Я. Мостаков В.А. Вождение автомобиля: Методическое пособие.- М.: ДОСААФ, 1981.
Трактор Т-150 (устройство и эксплуатация) /Под ред. Б.П.Кашубы и И.А.Коваля. - М.: Колос, 1978.
Тхоржевський Д. О., Методика трудового та професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін.-К.:Вища школа,1992.
Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. – Київ. ДІНІТ, - 2000.
Ширяев В.В. и др. Организация и методика производственного обучения в СПТУ. - М.: Высш.шк., 1974.

Змістовні модулі учбового курсу “Комп’ютерний дизайн в конструюванні і моделюванні одягу”

Модуль 1. “Основи автоматизації проектування одягу”
Практичні модулі
Ознайомлення з системою автоматизованого проектування «КОМПАС». Розробка програм. Робота с файлами.
Розробка ескізу базисної сітки основи швейного виробу.
Розробка алгоритмів побудови креслення спинки.
4. Розробка алгоритмів побудови креслення пілочки.

Модуль 2. “Використання прикладних компьютерних програм для проектування одягу”
Практичні модулі
Розробка алгоритмів побудови креслення пройми
Розробка алгоритмів побудови креслення втачного рукава
Розробка алгоритмів побудови креслення прямої юбки

Змістові модулі учбового курсу Методика навчання виготовленню виробів із текстильних матеріалів

Модуль 1. Тема: “Організаційно-методичне забезпечення навчального процесу за профілем “Основи швейного виробництва” Практичні модулі:
Аналіз програм за профілем “Основи швейного виробництва”
Аналіз навчальних та методичних посібників за профілем “Основи швейного виробництва”
Розробка поурочно-тематичного плану за розділом програми
Розробка засобів навчання до уроків різних типів.
Модуль 2. Тема: Сучасні методи навчання проектуванню та виготовленню виробів з текстильних матеріалів
Практичні модулі:
Розробка планів конспектів комбінованого типу (тема за вибором)
Розробка продуктивних методів навчання до уроку (тема за вибором)
Розробка ігрових методів навчання до уроку.
Розробка системи конструкторсько-технологічних задач до уроку.
Розробка методики організації проектної діяльності учнів на уроках.

Змістові модулі учбового курсу “Методика трудового навчання”

1 Змістовий модуль (5 семестр)
Тема: Загальні положення методики трудового навчання
Практичні модулі:
Вивчення та аналіз шкільної програми з трудового навчання в 5-9 класах.
Політехнічний аналіз змісту трудового навчання в 5-9 класах.
Методи вивчення психофізіологічних особливостей працездатності і втомленості.
2 Змістовий модуль (5 семестр)
Тема: Організаційні основи трудової підготовки учнів
Практичний модуль
Порівняльний аналіз систем трудового навчання.
Вивчення та аналіз навчальних і методичних посібників з трудового навчання у 5-9 класах.
Розробка робочого календарно-тематичного плану занять з трудового навчання в 5-9 класах.
3.Змістовий модуль (6 семестр)
Тема: Методичні основи викладання предмету “Трудове навчання”
Практичний модуль
Аналіз методів трудового навчання.
Вивчення проблемно-пошукових методів трудового навчання.
Вивчення методів контролю знань та вмінь у трудовому навчанні.
Розробка засобів наочності до уроку трудового навчання.
Розробка системи технічних задач до уроку.
Розробка планів-конспектів уроків до викладання основ проектування виробів
Розробка планів-конспектів уроків до викладання основ проектування виробів
Розробка планів-конспектів уроків до викладання основ машинознавства
4 Змістовий модуль (6 семестр)
Тема “Матеріально-технічне і методичне забезпечення трудової підготовки учнів”
Практичний модуль
1. Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню виробів з деревини
2. Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню виробів з деревини
3. Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню виробів з металу
4. Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню виробів з металу
5 Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню виробів з текстильних матеріалів.
6. Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню виробів з текстильних матеріалів.
7. Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню кулінарних виробів.
8. Розробка планів-конспектів уроків до навчання виготовленню кулінарних виробів.
9. Розробка планів-конспектів уроків з сільськогосподарської праці.
5. Змістовий модуль (7 семестр)
Тема: Методика профільного навчання у старшій школі
Практичний модуль
Вивчення та аналіз шкільної програми з профільного навчання
Розробка календарно-тематичного плану занять з певного профілю.
Розробка планів-конспектів уроків за профілем “Деревообробка”
Розробка планів-конспектів уроків за профілем “Металообробка”
Розробка планів-конспектів уроків за профілем “Основи кулінарії”
Розробка планів-конспектів уроків за профілем “Основи швейного виробництва”

Змістові модулі учбового курсу “Основи декоративно-ужиткового мистецтва”

Модуль І. Тема: “Художній розпис тканин ”
Практичні модулі:
Закони і правила образотворчого мистецтва
Техніка і технологія розпису тканин
Розробка композиції та технології виготовлення виробу.
Виготовлення декоративного виробу у визначеній техніці.
Оформлення та оздоблення декоративного виробу у визначеній техніці. Модуль І1. Тема: “Художній розпис одягу ”
Практичні модулі:
Розробка композиції виробу.
Розробка технології виготовлення виробу
Вибір та підготовка матеріалів до виконання роботи.
Виготовлення декоративного виробу
Оформлення та оздоблення виготовлених виробів
Захист творчих робіт.

Змістові модулі учбового курсу “Основи наукових досліджень”

I. Змістовий модуль
Модуль 1. “Методика організації, проведення та оформлення результатів наукового дослідження з педагогіки”
Практичні модулі
Опитувальні методи у педагогічних дослідженнях.
Статистичні методи у педагогічних дослідженнях
Оцінка кількості повторних досліджень
Математична обробка результатів анкетного опитування.

Змістовні модулі курсу “Практикум з технології художньої обробки матеріалів”


Модуль 1. Тема: “Основи декоративного розпису”
Практичні модулі:
Засвоєння малювання мазка “зернятко” та “кривеньке зернятко” (4 год.)
Удосконалення техніки малювання мазка “кривеньке зернятко” (4 год.)
Засвоєння малювання частин рослин за допомогою елементів декоративного розпису (4 год.)
Малювання простих рослинних орнаментів (4 год.)
Виконання складних елементів петриківського розпису (4 год.)
Модуль І1.Тема: “Виготовлення декоративних виробів із застосуванням петриківського розпису ”

Практичні модулі:
Розробка композиції декоративного виробу із розписом (4 год.)
Підготовка матеріалів до виконання роботи та прорисовування композиції (4год.)
Виготовлення декоративного розпису (4 год.)
Виготовлення декоративного розпису (4 год.)
Виготовлення та оздоблення декоративного виробу із розписом (4 год.)

Модуль 1. Тема: “Художня обробка соломки”
Практичні модулі:
Вивчення властивостей соломки та підготовка її до виконання аплікації.
Виконання предметної площинної аплікації із соломки.
Виконання предметної аплікації із соломки методом накладки.
Виконання аплікації із соломки методом мозаїки.
Виконання аплікації із соломки методом інкрустації.
Виконання аплікації із соломки технікою графіки.
Виконання аплікації методом розщеплення соломки.
Виконання аплікації методом крихт із соломки
Виконання аплікації із соломки методом плетіння.
Виконання тонально-площинної аплікації із соломки.
Виконання тонально-випуклої аплікації із соломки.
Розробка композиції залікової роботи.
Виконання залікової роботи.
Модулі самостійної роботи:
1. Виготовлення декоративних виробів (на вибір)
Підсумкова тека.
Проведення творчого конкурсу

Модуль І1.Тема: “Художня обробка природних матеріалів”
Практичні модулі:
Підготовка природних матеріалів до аплікації.
Розробка композиції орнаменту.
Виготовлення орнаменту.
Розробка композиції натюрморту.
Виготовлення натюрморту.
Виготовлення натюрморту.
Розробка композиції пейзажу.
Виготовлення пейзажу.
Виготовлення пейзажу.
Розробка об’ємної композиції.
Виготовлення об’ємної композиції.
Виготовлення об’ємної композиції.
Виготовлення виробу за власним задумом.
Виготовлення виробу за власним задумом.

Змістові модулі учбового курсу “Психологія творчості”

I. Змістовий модуль
Модуль 1. “Методика розвитку творчого мислення учнів”
Методика розвитку творчої уяви
Вирішення логічних вправ.
Розробка алгоритму визначення понять.
Розробка алгоритму вирішення проблемних ситуацій.

Змістові модулі учбового курсу “Технології науково-педагогічних досліджень”

9 семестр. Модуль 1. “Методика організації наукового дослідження з педагогіки”
Методи психо – педагогічної діагностики дітей підліткового та юнацького віку.
10 семестр. Модуль 2. „Методика проведення наукового дослідження з педагогіки”
1. Методи психолого - педагогічної діагностики студентів вчителів та батьків
Визначення проблем експериментальної педагогіки.
Методика розробки плану наукового педагогічного дослідження.
10 семестр. Модуль 3. “Технологія оформлення результатів наукового дослідження з педагогіки”
Методика підготовки та проведення педагогічного експерименту
Методи первинної статистичної обробки результатів експерименту.
Методи вторинної статистичної обробки результатів експерименту.
Способи табличного та графічного представлення результатів експерименту.

Змістовні модулі учбового курсу “Основи швейного виробництва”(денна)

I. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Основні відомості про одяг та костюм
Лабораторні модулі:
Визначити розподіл джерела освітлення при малюванні кола.
Визначити розподіл джерела освітлення при малюванні куба.
Визначити розподіл джерела освітлення при малюванні драпіровок на тканині.
Визначити розподіл джерела освітлення при малюванні складок на тканині.
ІI. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Основи композиції костюма
Аналіз використання модулів при малювання чоловічої фігури.
Аналіз використання модулів при малюванні жіночої фігури.
Малювання дитячої постаті з використанням пропорційних схем.
Малювання жіночого одягу різних силуетів за допомогою журналів мод.
Малювання чоловічого одягу за допомогою журналів мод.
ІІІ. Змістовий модуль (9 семестр)
Тема: Основні вимоги до конструювання поясних виробів по єдиному методу конструювання одягу
Розрахувати та побудувати креслення конічних спідниць.
Розрахувати та побудувати креслення сучасних брюк та виконати технічне моделювання.
Розрахувати та побудувати дитячі брюки.
ІV. Змістовий модуль (9 семестр)
Тема: Основні вимоги до конструювання плечових виробів (єдиний метод конструювання одягу)
Розрахувати та побудувати чоловічу сорочку, рукав та комір.
Розрахувати та побудувати креслення жіночого плечового виробу прилягаючого силуету.
Розрахувати та побудувати креслення комірів І-ІІІ-ї груп.
Розрахувати та побудувати креслення дитячого плечового виробу ІІІ-ї вікової групи.
Змістовні модулі учбового курсу “Основи швейного виробництва” (заочна)
I. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Основні відомості про одяг та костюм
Основи композиції костюма
Малювання геометричних фігур.
Малювання драпіровок на тканині.
Малювання складок на тканині.
Малювання чоловічої та жіночої фігури.
Малювання дитячої постаті з використанням пропорційних схем.
Малювання жіночого одягу різних силуетів за допомогою журналів мод.
Малювання чоловічого одягу за допомогою журналів мод.
IІ. Змістовий модуль (9 семестр)
Тема: Основні вимоги до конструювання поясних виробів по єдиному методу конструювання одягу
Виконати розрахунок та побудувати дитячі брюки.
Особливості розрахунку та побудови креслення жіночого плечового виробу.
Особливості розрахунку та побудови креслення жіночих вшивних рукавів.

Змістові модулі учбового курсу “Конструювання швейних виробів”

I. Змістовий модуль (7 семестр)
Тема: Характеристика методів конструювання одягу, методика розмірних ознак та прибавок
Особливості розрахунку та побудови креслень жіночих плечових виробів прямого, напівприлягаючого та прилягаючого силуетів з різними видами вшивних рукавів
Практичні модулі:
Аналіз особливостей знімання вимірів з індивідуальної фігури та таблиць стандартних розмірів. Визначення будови статури.
Аналіз таблиць прибавок та підбір прибавок для побудови креслення основи виробу на індивідуальну фігуру в залежності від асортиментної групи моделі.
Розрахунок та побудова креслення жіночого плечового виробу прямого силуету на індивідуальну фігуру.
Виготовлення виробу макету прямого силуету. Аналіз виникнення дефектів та методи їх усунення при проведенні примірки макета.
Розрахунок та побудова основи жіночого плечового виробу прилягаючого силуету на індивідуальну фігуру.
Розрахунок та побудова креслення комірів першої групи.
Розрахунок та побудова креслення комірів другої та третьої груп.
IІ. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Особливості побудови креслень жіночих плечових виробів з різними видами рельєфів та виробів на складні нестандартні фігури
Розрахунок та побудова креслення вшивного трьохшовного рукава за заданим розміром.
Розрахунок та побудова креслення плечового жіночого виробу з фігурними рельєфами на індивідуальну фігуру.
Розрахунок та побудова креслення жіночого жакету з рельєфами та відрізним бочком.
Розрахунок та побудова креслення жіночого плечового виробу на складні фігури (з великим об’ємом грудей).
Розрахунок та побудова креслення на нестандартні жіночі фігури (з великим об’ємом стегон).
Розрахунок та побудова креслення жіночого плечового виробу на нестандартну фігуру (на сутулу).
Розрахунок та побудова креслення плечового жіночого виробу на перегнуту фігуру.
ІІІ. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Особливості побудови креслень жіночих плечових виробів з складними видами рукавів. Особливості побудови креслень чоловічих виробів.
Розрахунок та побудова креслення жіночого плечового виробу з рукавом „реглан” на індивідуальну фігуру.
Розрахунок та побудова креслення жіночого плечового виробу з заниженою лінією плечового зрізу .
Розрахунок та побудова креслення жіночого плечового виробу з суцільнокроєними рукавами та ластовицею з відрізним бочком.
Виготовлення макета жіночого плечового виробу із суцільнокроєними рукавами та ластовицею з відрізним бочком на індивідуальну фігуру.
Розрахунок та побудова креслення жіночого виробу з комбінованими рукавами пілочка з вшивним, спинка із суцільно кроєним.
Розрахунок та побудова креслення виробу з квадратною лінією пройми.
7. Розрахунок та побудова креслення основи чоловічого плечового виробу.
8. Розрахунок та побудова креслення чоловічого вшивного двохшовного рукава.
9. Розрахунок та побудова креслення чоловічого плечового виробу з рукавом „реглан”. Розрахунок та побудова креслення чоловічого рукава „реглан”.
10. Розрахунок та побудова креслення чоловічого пальто з відрізним бочком.
11. Розрахунок та побудова креслення чоловічого піджака з відрізним бочком та нижнього коміра.

Змістові модулі учбового курсу “Практикум з конструювання і моделювання одягу” (денна)

I. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Розробка конструкцій моделей асортименту легкого та верхнього жіночого одягу
Практичні модулі:
Вибір моделі жіночого костюма легкого асортименту. Аналіз вимірів.
Розрахунок та побудова креслення виробу в масштабі та в натуральну величину.
Виготовлення лекал та оформлення технічної документації. Проведення примірки.
Вибір моделі жіночої сукні складної конструкції. Аналіз вимірів.
Розрахунок та побудова креслення жіночої сукні. Виготовлення макету сукні.
Проведення примірки. Оформлення технічної документації для сукні.
Вибір моделі жіночого жакету з рукавами складної конструкції. Аналіз вимірів та розрахунків для обраної моделі.
Виготовлення лекал жіночого жакету з рукавами складної конструкції. Оформлення технічної документації.
Виконання раціональної розкладки лекал на тканині. Специфікація деталей крою.
Вибір моделі жіночого пальто з рукавами конструкції „реглан”. Аналіз вимірів та розрахунків на індивідуальну фігуру.
Побудова креслення жіночого пальто з рукавами „реглан”. Виготовлення лекал.
Виконання раціональної розкладки лекал на тканині. Специфікація деталей крою пальто з рукавами реглан.
Вибір моделі жіночої куртки з суцільнокроєними рукавами. Аналіз вимірів та розрахунків.
Вибір моделі жіночого напівпальто з комбінованими рукавами. Аналіз вимірів та розрахунків для побудови креслення.
Побудова креслення напівпальто. Виготовлення лекал моделі.
Виконання раціональної розкладки лекал на тканині. Специфікація деталей крою жіночого напівпальпо з комбінованими рукавами.
ІІ. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Розробка конструкцій моделей чоловічого та одягу для хлопчиків різного асортименту
Практичні модулі:
Підбір моделі чоловічої куртки. Аналіз вимірів та розрахунків для побудови креслення.
Побудова креслення куртки. Виготовлення лекал. Оформлення технічної документації.
Виконання раціональної розкладки лекал чоловічої куртки на тканині.
Розрахунок та побудова креслення чоловічого піджака на індивідуальну фігуру.
Виготовлення лекал чоловічого піджака. Оформлення технічної документації.
Виконання раціональної розкладки чоловічого піджака на тканині.
Розрахунок та побудова креслення чоловічого пальто з рукавами „реглан” на індивідуальну фігуру.
Виготовлення лекал чоловічого пальто з рукавами „реглан”. Оформлення технічної документації.
Виконання раціональної розкладки лекал пальто на тканині.
Розрахунок та побудова креслення хлопчикового костюму. Виготовлення лекал.
Виконання раціональної розкладки лекал на тканині.

Змістові модулі учбового курсу “Практикум з конструювання і моделювання одягу” (заочна)

I. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Розробка конструкцій моделей асортименту жіночого, дитячого та чоловічого одягу
Практичні модулі:
Вибір моделі жіночого, костюма легкого асортименту. Аналіз вимірів.
Розрахунок та побудова креслення виробу в масштабі та в натуральну величину.
Виготовлення лекал та оформлення технічної документації. Проведення примірки.
Виготовлення лекал жіночого виробу з рукавами „реглан”.
Виготовити макет виробу. Провести примірку. Усунути дефекти.

Змістові модулі учбового курсу “Технічне моделювання та художнє оформлення одягу”

I. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Принципи моделювання та художнє оформлення чоловічого та жіночого одягу
Практичні модулі:
1. Виготовлення штучних квітів для оздоблення жіночого одягу.
2. Виготовлення оздоблення жіночого одягу з тасьми.
3. Виготовлення буф різними способами, ручним та машинним.
4. Виготовлення аплікацій комбінованими способами.
5. Розробка та виготовлення зразків оздоблення чоловічого одягу згідно його призначення.
IІ. Змістовий модуль (8 семестр)
Тема: Принципи моделювання та художнього оформлення дитячого одягу
1. Виготовлення зразків оздоблення дитячого одягу для 0-1 вікових груп.
2. Виготовлення зразків оздоблення дитячого одягу для дівчат ІІ-ї вікової групи.
3. Виготовлення зразків оздоблення дитячого одягу для хлопчиків ІІ-ї вікової групи.
4. Виготовлення видів оздоблення для хлопчиків та дівчаток ІІІ- вікової групи.
5. Виготовлення оздоблення для художньо-образної моделі дитячого одягу. IІІ. Змістовий модуль (9 семестр)
Тема: Основні закономірності композиційного формоутворення одягу
Розробити ескізи моделей одягу для серії виробів на базі однієї конструктивної основи
Виконати ескіз моделі за заданою темою при проектуванні комплекту одягу.
Виконати ескіз моделі за заданою темою при проектуванні ансамблю одягу.
Розробити ескізи моделей одягу з використанням нюансу та акценту.
Розробити ескізи моделей одягу на непропорційну фігуру з низькою лінією талії враховуючи основні закономірності композиції одягу.
Розробити ескіз моделі жіночого одягу на фігуру з великими стегнами.
Розробити ескіз моделі жіночого одягу на фігуру з великим розміром груді.
ІV. Змістовий модуль (9 семестр)
Тема: Технічне моделювання сучасних моделей одягу
Практичні модулі:
Розробити ескіз моделі жіночої сукні з асиметричним підрізом та виконати технічне моделювання.
Розробити ескіз моделі жіночого виробу з симетричними підрізами та виконати технічне моделювання.
Розробити ескіз моделі жіночого виробу в романтичному стилі, визначити ритм в одязі та виконати технічне моделювання.
Розробити ескіз моделі чоловічого виробу в стилі „тінейджер” та виконати технічне моделювання.
Розробити ескіз моделі чоловічого виробу в спортивному стилі та виконати технічне моделювання.
Розробити ескіз моделі чоловічого виробу з асиметричною застібкою та лініями, виконати технічне моделювання.
Розробити ескіз моделі дитячого комбінезону та виконати технічне моделювання.

Змістові модулі учбового курсу “Основи проектування одягу”(денна)

I. Змістовий модуль (2 семестр)
Тема: Основні поняття одягу, костюма, їх функції. Основи малювання жіночої, чоловічої та дитячої постаті.
Практичні модулі:
Основні поняття і термінологія конструювання та моделювання одягу: одяг, костюм і їх функції.
Асортимент групи жіночого одягу. Асортимент верхнього одягу. Асортимент жіночого легкого плаття та білизни.
Асортимент групи чоловічого одягу.
Асортимент дитячого одягу. Асортимент дитячого одягу ІІ -V вікових груп.
Основні особливості малювання різними техніками. Малювання розтяжки кольору.
Освітлення тіл в залежності від джерела освітлення. Композиція. Малювання простих геометричних тіл.
Розмітка та малювання схеми жіночої фігури.
Розмітка та малювання схеми жіночої постаті за різними типами фігур.
Особливості будови дитячої фігури. Розмітка та побудова схем дитячої фігури 5 вікових груп.
Розмітка та малювання чоловічої постаті.
Використання пропорційних схем при малюванні простих рухів дорослої людини.
Розмітка та малювання жіночого манекену.
Розмітка та малювання чоловічого манекену.
ІІ. Змістовий модуль (2 семестр)
Тема: Основні вимоги до розробки ескізу костюма та малювання жіночого, чоловічого та дитячого одягу різного за призначенням та силуетами.
Практичні модулі:
Основні вимоги та малювання поясних виробів (спідниці, брюки, шорти).
Малювання комірів та застібок з використанням схеми жіночого манекена.
Малювання рукавів з використанням схеми жіночого манекена в розвороті ѕ.
4. Виконання ескізних розробок моделей одягу, дотримуючись основних правил та вимог спец малювання, використовуючи журнали мод.
5. Малювання ескізу моделі жіночого одягу прямого силуету.
6. Малювання ескізу моделі жіночого одягу трапецієвидного силуету.
7. Малювання ескізу моделі жіночого одягу прилягаючого та напівприлягаючого силуетів.
8. Вимоги та ескізування моделі жіночого одягу овальної форми.
9. Малювання ескізу моделі чоловічого костюма.
10. Малювання ескізу моделі чоловічого верхнього одягу.
11. Малювання ескізу моделі чоловічого одягу літнього асортименту.
12. Розробка ескізів дитячого одягу І-ІІ-ї вікових груп.
13. Розробка ескізів дитячого одягу ІІІ-ї вікової групи.
14. Розробка ескізу дитячої моделі одягу за заданою темою.
ІІІ. Змістовий модуль (3 семестр)
Тема: Історія художнього оформлення одягу
Практичні модулі:
1. Аналіз жіночого та чоловічого одягу Месопотамії.
2. Аналіз конструктивних особливостей костюму Древнього Єгипту.
3. Аналіз конструктивних особливостей костюму Древньої Греції.
4. Аналіз конструктивних особливостей костюму Древнього Рима.
5. Аналіз костюму чоловічого та жіночого одягу Візантії.
6. Аналіз костюму європейського середньовіччя. Романський стиль.
7. Аналіз костюму епохи Середньовіччя. Готичний стиль.
8. Аналіз чоловічого та жіночого костюму епохи Відродження (іспанський костюм).
9. Аналіз чоловічого та жіночого костюму епохи Відродження (італійський костюм).
10. Аналіз чоловічого та жіночого костюму епохи Відродження (французький костюм).
ІV. Змістовий модуль (3 семестр)
Тема: Історія художнього оформлення одягу Нового часу
Практичні модулі:
1. Аналіз та характеристика особливостей жіночого та чоловічого Західноєвропейського костюму ХУІІ ст.
2. Аналіз та характеристика особливостей жіночого та чоловічого Західноєвропейського костюму першої половини ХУІІІ ст.
3. Аналіз та характеристика особливостей жіночого та чоловічого Західноєвропейського костюму кінця ХУІІІ ст.
4. Аналіз особливостей жіночого та чоловічого костюму
першої половини ХІХ ст.
5. Аналіз особливостей жіночого та чоловічого костюму другої половини ХІХ ст.
6. Розробити ескіз моделі жіночого та чоловічого одягу обраної епохи.
7. Виготовити лекала моделей одягу в масштабі для виконання „калаша”.
8. Підготовка основи виробу.
9. Виготовлення жіночого костюму .
10. Виготовлення чоловічого костюму.
V. Змістовий модуль (4 семестр)
Тема: Історичний розвиток художнього оформлення одягу першої половини ХХ століття.
Практичні модулі:
Аналіз творчості Чарльз Ворта.
Аналіз творчості Поля Пуаре.
Аналіз художнього оформлення одягу 20-30-х років ХХ ст. (Поль Іріб, Мадлен Віонне,).
Аналіз творчості Надії Ломанової.
Аналіз художнього оформлення одягу 40-х років ХХ ст. (Габріель Шанель, Крістобаль Балєнсіага).
Аналіз конструктивних особливостей жіночого та чоловічого костюму та розвитку моди 40-50-х років.
Аналіз творчості Крістіан Діор.
Аналіз творчості Юбер де Реванші.
Аналіз творчості П єр Кардена.
VІ. Змістовий модуль (4 семестр)
Тема: Історичний розвиток художнього оформлення одягу середини ХХ століття.
Практичні модулі:
Аналіз конструктивних особливостей жіночого та чоловічого костюму та розвитку моди 60-х років (Ів Сен-Лоран).
Аналіз конструктивних особливостей жіночого та чоловічого костюму та розвитку моди 70-х років (епоха постмодернізму).
Аналіз конструктивних особливостей жіночого та чоловічого костюму та розвитку моди 80-х років.
Аналіз конструктивних особливостей жіночого та чоловічого костюму та розвитку моди 90-х років.
Аналіз конструктивних особливостей жіночого та чоловічого костюму та розвитку моди ХХІ ст. (деконструктивізм, інсталяція).
Аналіз творчості Еману ель Ангаро.
Аналіз творчості Джона Гальяно.
Аналіз творчості Дільче і Габбанна.
VІІ. Змістовий модуль (5семестр)
Тема: Аналіз історичного розвитку українського костюму.
Практичні модулі:
Український костюм ХV-ХVІІ ст. , загальна характеристика.
Аналіз тканин для виготовлення українського вбрання.
Аналіз конструкційного рішення жіночого українського костюму.
аналіз конструкційного рішення чоловічого українського костюму.
Аналіз кольорового рішення українського одягу.
Аналіз оздоблення українського одягу.
VІІІ. Змістовний модуль ( 5 семестр).
Тема: Виготовлення аналогу українського костюму в масштабі.
Практичні модулі:
1. Розробка ескізу українського костюму для виготовлення „калашу” .
2. Виготовлення лекал в масштабі чоловічого та жіночого костюму.
3. Виготовлення оздоблення виробу.
4. Виготовлення заднього плану для виробу.
5. Виготовлення жіночого костюму.
6. Виготовлення чоловічого костюму.
7. Кінцева обробка виробу.
ІХ. Змістовий модуль (6семестр)
Тема: Розробка ескізів сучасних моделей одягу за використанням різних творчих джерел.
Практичні модулі:
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням класичного іміджу.
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням традиційного іміджу.
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням вимог до спортивного іміджу.
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням романтичного іміджу.
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням вимог до „яскравого” іміджу.
Розробка ескізу сучасної моделі одягу творчим джерелом якої є історичний костюм стилю стародавнього світу.
Розробка ескізу сучасної моделі одягу творчим джерелом якої є костюм епохи Відродження.
Розробка ескізу сучасної моделі одягу творчим джерелом якої є костюм стилю бароко.
Розробка ескізу моделі одягу творчим джерелом якої є стиль рококо.
Розробка ескізу сучасної моделі одягу творчим джерелом якої є стиль модерн.
Розробка ескізів моделей одягу, творчим джерелом яких є національний український костюм.
Виконання та оформлення ескізів моделей одягу, творчим джерелом яких є музика та хореографія.
Розробка ескізів моделей одягу, творчим джерелом яких є природа.
Розробити ескіз моделі творчим джерелом якої є техногенний розвиток світу.
15. .Розробка ескізу моделі одягу творчим джерелом якої є архітектура.
Х. Змістовий модуль (6 семестр)
Тема: Розробка проекту моделі-образу за обраним творчим джерелом.
Практичні модулі:
1. Аналіз творчого джерела обраної моделі-образу.
Розробка робочого ескізу моделі-образу.
Конструктивний та технологічний аналіз моделі
Економічний аналіз моделі.
Розробка конструкції основи обраної моделі-образу в масштабі.
Моделювання виробу в масштабі.
Розробка конструкції моделі плечової частини в натуральну величину.
Розробка конструкції моделі поясної частини в натуральну величину.
Розробка конструкції рукава та коміра для обраної моделі.
Виготовлення лекал виробу методом технічного моделювання.
Технічні вимоги на розкрійні роботи та розкрій виробів.
Підготовка виробу до першої примірки.
Проведення першої примірки. Виникнення та усунення дефектів.
Осноровка виробу підготовка виробу до подальшої обробки.
Технологічна послідовність обробки пілочки.
Обробка виточок, підрізів.
Обробка рельєфів.
Обробка деталей спинки за моделлю.
Обробка спинки за моделлю.
Обробка плечових та бокових швів.
Обробка складних вузлів плечової частини виробу.
Обробка рукавів складної конфігурації.
Обробка пройми виробу.
Обробка комірів складної конфігурації.
Обробка горловини.
Обробка поясної частини виробу.
Обробка драпіровок, складок.
Обробка низу виробу та лінії талії.
Виготовлення оздоблення.
Кінцева обробка виробу.

Змістовні модулі учбового курсу “Основи проектування одягу” (заочна)

ІІ. Змістовий модуль (3 семестр)
Тема: Історія художнього оформлення одягу
Історія художнього оформлення одягу Нового часу
Практичні модулі:
1. Аналіз жіночого та чоловічого одягу Месопотамії.
Аналіз конструктивних особливостей костюму Древнього світу (Древньої Греції, Древнього Рима).
Аналіз костюму чоловічого та жіночого одягу Візантії.
4. Аналіз та характеристика особливостей жіночого та чоловічого Західноєвропейського костюму ХУІІІ ст.
ІІІ. Змістовний модуль (4 семестр)
Тема: Історичний розвиток художнього оформлення одягу першої половини ХХ століття.
Історичний розвиток художнього оформлення одягу середини ХХ століття.
Аналіз історичного та сучасного розвитку українського костюму.
Практичні модулі:
Аналіз основних тенденцій художнього оформлення одягу ХХ ст.
ІV. Змістовний модуль (5 семестр)
Тема: Проектування моделі одягу за обраним іміджем
Виготовлення моделі одягу за обраним іміджем
Практичні модулі:
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням класичного іміджу.
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням традиційного іміджу.
Розробка ескізів моделей одягу з урахуванням вимог до спортивного іміджу.
Розробка ескізу моделі плечового виробу за обраним іміджем.
V. Змістовний модуль (6 семестр)
Тема: Основні вимоги до ескізування одягу з використанням різних творчих джерел
Розробка проекту моделі-образу за обраним творчим джерелом.
Технологічна послідовність виготовлення моделі за обраним творчим джерелом.
Практичні модулі:
Розробка ескізів моделей одягу, творчим джерелом яких є національний український костюм.
Виконання та оформлення ескізів моделей одягу, творчим джерелом яких є музика та хореографія.
Розробка ескізів моделей одягу, творчим джерелом яких є природа.
Розробити ескіз моделі творчим джерелом якої є техногенний розвиток світу.

Змістовні модулі учбового курсу Практикум з технології електромонтажних робіт

І. Змістовий модуль
Тема: Використання електричних вимірювань під час електромонтажних робіт.
Практичні модулі:
Читання схем та креслень електричних установок.
Вибір проводів та робота з ними при виконанні електричного монтажу.
Вивчення арматури та пускозахисних апаратів електроосвітлювальної мережі
II. Змістовий модуль
Тема: Технологія монтажу електричних кіл та силових електричних установок.
Практичні модулі:
Вивчення, вибір та передмонтажна перевірка апаратів автоматичного управління та захисту промислового силового електрообладнання.
Складання та монтаж схем, управління електричним освітленням.
Вивчення засобів безпечної експлуатації силового електрообладнання.

Змістовні модулі навчального курсу Практикум з технології електромонтажних робіт (заочна форма навчання)

І. Змістовий модуль
Тема: Електричні вимірювання та технологія монтажу електричних кіл
Практичні модулі:
Читання схем та креслень електричних установок.
Вибір дроту та робота з ними при виконанні електричного монтажу.
Вивчення, вибір та передмонтажна перевірка апаратів автоматичного управління та захисту промислового силового електрообладнання.
Складання та монтаж схем, управління електричним освітленням.


Змістовні модулі учбового курсу “Технічна творчисть”

1. Змістовний модуль.
Тема: « Загальнотеоретичні питання технічної творчості».
Лабораторні модулі:
1. Вибір технічного об'єкту для виготовлення.
2. Розробка робочої конструкторської документації для виготовлення
технічного об'єкту.
3. Виготовлення деталей технічного об'єкту.
4. Виготовлення окремих елементів технічного об'єкту.
5. Складання та регулювання технічного об'єкту.
6. Фарбування та оздоблення технічного об'єкту.
7. Випробування технічного об'єкту.
2. Змістовний модуль.
Тема:« Моделювання і конструювання технічних об'єктів».
Лабораторні модулі:
1. Вивчення класифікаційних вимог до проектуємої моделі.
2. Виготовлення кузова моделі.
3. Виготовлення ходової частини моделі.
4. Складання моделі.
5. Регулювання моделі.
6. Фарбування та оздоблення моделі.
7. Ходові випробування моделі.
Орієнтовний перелік виробів: моделі сільськогосподарської техніки,
моделі трасового автомоделювання різних класів.
Тема: «Конструювання технічних об'єктів навчально-виробничого
призначення».
Лабораторні модулі:
1. Вибір та технічне завдання на конструювання технічного об'єкту.
2. Аналіз конструкцій існуючих аналогів створюємого технічного
об'єкту та вибір оптимального варіанту.
3. Обгрунтування вибору геометричної форми, конструкційних
матеріалів, деталей технічного об'єкту та способів Їх з'єднання.
4. Опис конструкції та принципу дії спроектованого технічного об'єкту.
5. Виготовлення деталей технічного об'єкту.
6. Складання та регулювання технічного об'єкту.
7. Фарбування та оздоблення технічного об'єкту.
8. Випробування технічного об'єкту.
4. Змістовний модуль.
Тема: «Технологія виготовлення технічних об'єктів»
Семінарські модулі:
1. Теоретичні основи інженерної творчості.
2. Метод проектної діяльності і основні принципи формоутворення про-
мислових виробів.
3. Закономірності і засоби композиції у техніці.
Лабораторні модулі:
1. Виготовлення шаблонів та викройок деталей моделей.
2. Фарбування та оздоблення моделі.
3. Ходові випробування моделі і підготовка до Тема: «Організація і методика гурткової роботи з технічної творчості
учнів.»
Семінарські модулі:
1. Відомості про організацію технічної творчості учнів.
2. Відомості про види позакласної роботи з техніки та праці.
Лабораторні модулі:
1. Виготовлення деталей технічного об'єкту.
2. Складання та регулювання технічного об'єкту.
3. Фарбування та оздоблення технічного об'єкту.
4. Випробування технічного об'єкту.



13PAGE 15


13PAGE 15


13PAGE 141415



Тема № 3




Приложенные файлы

  • doc 18083575
    Размер файла: 991 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий