4_Разд 5,6

РОЗДІЛ 5
Науково-технічний та організаційний прогрес

13 EMBED Word.Picture.8 1415
Розд. 5, як видно з його назви, охоплює два взаємодоповнюючі блоки задач. У першому містяться задачі, за змістом пов’язані з науково-технічним прогресом, і розрахунки потребують вартісної оцінки основних результатів використання нових засобів і предметів праці, визначення та аналізу економічної ефективності застосування у виробничій сфері нових технологій, технологічного устаткування, конструкційних і допоміжних матеріалів, механізації та автоматизації виробничих процесів і процесів управління. Другий блок складається зі значної кількості задач, що охоплюють організаційний прогрес, зокрема обчислення рівня та ефективності процесів концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування й диверсифікації виробництва. Завершальною для розділу є комплексна задача з визначення інтегрального організаційно-технічного рівня виробництва на гіпотетичному підприємстві.
Вартісне оцінювання результатів використання виготовлених упродовж кількох років нових засобів праці здійснюється перемножуванням ціни та продуктивності одиниці й обсягу їх щорічного використання в усіх сферах. При цьому для безпомилкового визначення обсягу використання нових засобів праці за роками розрахункового періоду доцільно побудувати спеціальну таблицю із зазначенням років їх експлуатації та сфер використання. Вартісне оцінювання результатів використання нових предметів праці зводиться до визначення сукупного обсягу виробництва відповідної кількості продукції у вартісному виразі за всіма сферами застосування. Методично розрахунки здійснюються в такій послідовності: 1) обчислюється можливий обсяг виробництва продукції з нових предметів праці за сферами використання діленням обсягу застосування нових предметів праці за певний рік на нормативну величину їх витрати на 1 виріб; 2) визначається вартісна оцінка основних результатів використання нових предметів праці множенням ціни одиниці продукції на річний обсяг її виготовлення за кожною сферою застосування; 3) здобуті результати розрахунків за сферами використання нових матеріалів підсумовуються й таким способом визначається шуканий показник.
Основним показником ефективності переважної більшості об’єктових напрямів науково-технічного прогресу слугує річний економічний ефект. Методичний підхід до його визначення диференціюється залежно від груп заходів у галузі науково-технічного прогресу.
Розрахунок річного економічного ефекту від механізації та автоматизації виробництва, застосування нових технологічних процесів, що забезпечують економію виробничих ресурсів за умови випуску однотипної продукції 13 EMBED Equation.3 1415, здійснюється за формулою різниці зведених витрат:
13 EMBED Equation.2 1415 (5.1)
де З1, З2 зведені витрати на виготовлення одиниці продукції за допомогою відповідно базової (індекс «1») і нової (індекс «2») техніки чи технології; А2 річний обсяг виробництва продукції (виконання роботи) за допомогою нового заходу науково-технічного спрямування, фіз. од.
Для розрахунків річного економічного ефекту від виробництва й використання нових засобів праці 13 EMBED Equation.3 1415застосовують модифіковану формулу різниці зведених витрат, що враховує коефіцієнти зростання продуктивності (kЗП) і зміни довговічності (строку служби) (kt) нового засобу праці порівняно з базовим, а також економію споживача за весь строк експлуатації нового засобу праці (Ес). Ця формула має такий вигляд:
13 EMBED Equation.2 1415 (5.2)
де А2 річний обсяг виробництва нового засобу праці.
При цьому величина Ес розраховується за формулою чистої економії експлуатаційних витрат:
13 EMBED Equation.2 1415 (5.3)
де 13 EMBED Equation.3 1415 річні експлуатаційні витрати споживача за умови використання відповідно базового (індекс «1») і нового (індекс «2») засобу праці в розрахунку на обсяг продукції (роботи), виготовлюваної (виконуваної) за допомогою нового засобу праці; Ен нормативний (прийнятний) коефіцієнт ефективності (прибутковості, рентабельності) інвестиційних ресурсів споживача нового засобу праці; 13 EMBED Equation.3 1415 сукупні капітальні вкладення споживача за умови використання базового й нового засобів праці.
Під час визначення річного економічного ефекту від виробництва й використання нових предметів праці 13 EMBED Equation.3 1415 застосовується модифікована формула різниці зведених витрат:
13 EMBED Equation.2 1415 (5.4)
де13 EMBED Equation.3 1415 питома витрата відповідно базового й нового предметів праці на одиницю виготовленої споживачем продукції; ЕПС  питома економія поточних і капітальних витрат у споживача у розрахунку на одиницю споживаного нового предмета праці; А2 річний обсяг виробництва нового предмета праці.
Річний економічний ефект від виготовлення нової кінцевої продукції підвищеної якості й конкурентоспроможної на ринку, у тому числі товарів споживчого призначення, можна визначити за формулою (4.8).
На госпрозрахунковому рівні річний економічний ефект визначається окремо в продуцента й споживача технічних новин, а також народногосподарський (сукупний) економічний ефект, що є алгебраїчною сумою ефектів виробника й споживача нової техніки та технології. Для повнішого (комплексного) оцінювання ефективності технічних новин і нововведень можуть використовуватися, крім річного економічного ефекту, інші окремі показники: річна чи загальна економія відокремлених видів за поточними і капітальними витратами, зростання продуктивності праці, зниження трудомісткості виробів, вивільнення працівників, коефіцієнт (індекс) прибутковості чи термін окупності інвестиційних ресурсів як обернені вимірники тощо. При цьому останні 2 показники (коефіцієнт прибутковості та термін окупності інвестицій) дозволяється розраховувати на основі не грошового потоку, а прибутку (валового, чистого). Насамкінець варто виокремити необхідність у відповідних випадках визначення соціального ефекту від виробництва та застосування нових засобів і предметів праці, товарів споживацького призначення, підвищення рівня екологізації виробництва. У загальну вартісну оцінку соціального ефекту можуть включатися передусім такі його складники, як економія фонду заробітної плати внаслідок усунення важких умов праці, зменшення витрат на оплату листків непрацездатності, скорочення обсягу капітальних вкладень в охорону праці тощо.
Рівень спеціалізації виробничого підприємства (об’єднання, корпорації) тієї або іншої галузі народного господарства визначається коефіцієнтом спеціалізації, що розраховується як частка основної (профільної) продукції в загальному обсязі товарної продукції відповідного суб’єкта господарювання. При цьому важливо зазначити, що основною (профільною) вважається та продукція, заради виробництва якої створювалося (будувалося) спеціалізоване підприємство певної галузевої підпорядкованості. Об’єктивно зумовлений спеціалізацією виробництва рівень розвитку кооперування певного підприємства з іншими використовується коефіцієнт кооперування, що характеризує частку купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів у повній собівартості товарної продукції підприємства-виробника.
Оптимальний розмір підприємства (об’єднання), економічна ефективність розвитку спеціалізації, кооперування й комбінування виробництва визначаються на підставі показника загальних (питомих) зведених витрат з урахуванням додаткових чинників (транспортних витрат, вартості витрат сировини й матеріалів, капітальних вкладень у суміжні галузі та інфраструктуру). З огляду на це формула зведених витрат 13 EMBED Equation.3 1415 для вибору (обґрунтування) оптимальних розмірів підприємства має такий вигляд:
13 EMBED Equation.3 1415 (5.5)
де Вnі транспортні витрати на доставку сировини (матеріалів) для виробництва та готової продукції споживачам; Qi вартість утрат сировини (матеріалів) і готової продукції у процесі транспортування та зберігання; 13 EMBED Equation.2 1415 капітальні вкладення (інвестиції) у створення (спорудження) підприємства і-го розміру; 13 EMBED Equation.3 1415 додаткові інвестиційні ресурси у водопостачання, комунікаційні системи та очисні споруди, транспорт.
Для визначення економічної ефективності концентрації, спеціалізації, кооперування й комбінування виробництва обчислюється загальний річний економічний ефект ЕЕР у вигляді різниці зведених витрат з урахуванням транспортних витрат до (індекс «1») та після (індекс «2») підвищення рівня розвитку відповідної суспільної форми організації виробництва в розрахунку на річний обсяг випуску продукції (ВП2) після проведення заходів щодо розвитку певної форми організації виробництва за формулою
13 EMBED Equation.3 1415 (5.6)
де 13 EMBED Equation.3 1415 зведені витрати, відповідно до та після підвищення рівня суспільної форми організації виробництва;
13 EMBED Equation.3 1415 транспортні витрати, відповідно до та після підвищення рівня суспільної форми організації виробництва;
13 EMBED Equation.3 1415 нормативний коефіцієнт ефективності;
13 EMBED Equation.3 1415 капітальні витрати, відповідно до та після підвищення рівня суспільної форми організації виробництва.
При цьому враховуються також поодинокі оцінні показники: відносне збільшення обсягу виробництва, приріст прибутку, зростання продуктивності праці, фондовіддачі та рентабельності продукції, абсолютне й відносне зменшення окремих елементів поточних витрат.
Визначення економічної ефективності диверсифікації виробництва, яка стає однією з поширених форм його організації за умови посилення конкуренції продуцентів на ринку, має ґрунтуватися на обчисленні кількох взаємопов’язаних показників: зростання обсягу торгу від реалізації диверсифікованої продукції, приросту валового й чистого прибутку, коефіцієнт прибутковості та терміну окупності інвестицій у подальший розвиток диверсифікації виробництва. При цьому варто наголосити, що коефіцієнта прибутковості та термін окупності потрібно розраховуватися неодмінно з використанням дисконтованих (зведених до теперішньої вартості) щорічних інвестицій та грошових потоків.
Інтегральний коефіцієнт організаційно-технічного рівня виробництва визначається застосуванням двох розрахункових операцій. Під час першої з них обчислюється окремо коефіцієнт технічного та організаційного рівня виробництва (kТPВ, kOPВ) за формулою
13 EMBED Equation.3 1415, (5.7)
де qві коефіцієнт вагомості і-го показника певної їхньої сукупності, що відібрані для визначення технічного та організаційного рівнів виробництва;
Прі, Пні, відповідно розрахункове й нормативне за конкретний рік значення і-го показника технічного чи організаційного рівня виробництва; n кількість показників у групі, що використовуються для визначення окремо технічного та організаційного рівнів виробництва.
Друга розрахункова операція зводиться до безпосереднього визначення шуканого інтегрального коефіцієнта організаційно-технічного рівня виробництва шляхом середньозваженої інтеграції коефіцієнтів, що характеризують окремо технічний та організаційний рівні виробництва, на основі заданої їхньої вагомості.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Задача. Визначити величину комерційного ефекту у виробника та споживача нової формувальної машини. Витрати на виробництво формувальної машини становлять 5250 грн, рентабельність виробництва 42 %, ставка податку на прибуток 30 %. Використання машини дає можливість довести потужність цеху до 30 тис. од. на рік. Ціна виробу 1,7 грн, а собівартість 1,02 грн. Супутні капіталовкладення дорівнюють 500 грн щороку. Термін експлуатації машини згідно технічної документації 4 роки.
Розв’язання.
Комерційний ефект підприємства виробника обчислимо як величину прибутку за вирахуванням податку:
П = 5250 · 0,42 · 0,7 = 1543,5 грн
Комерційний ефект у споживача машини:
E = Результати Витрати
Результати за рік = 30 тис · 1,7 = 51 тис. грн
Результати за весь термін експлуатації = 51 тис · 4 = 204 тис. грн
Витрати за перший рік = 5250 + 30 тис · 1,02 + 500 = 36350 грн
Витрати за наступні три роки = (30 тис · 1,02 + 500) · 3 = 93300 грн
E = 204000 – 93300 = 110700 грн
Відповідь. Комерційний ефект підприємства становить 1543,5 грн, а споживача 93300 грн
13 EMBED Word.Picture.8 1415
5.1. Обґрунтування доцільності застосування нової технології зварювання. На автомобільному заводі змонтовано нову автоматичну лінію складання кузова легкового автомобіля. Це дало можливість використати у виробництві досконалішу технологію зварювання окремих деталей, яка забезпечує істотне підвищення продуктивності праці та зниження поточних валових витрат.
Завдяки застосуванню нової технології зварювання валові витрати на виготовлення (собівартість) одиниці продукції зменшилися з 3680 до 3520 грн. Оптова ціна одиниці продукції становить 4100 грн.
Нову автоматичну лінію розраховано на випуск 120 тис. кузовів щороку. В її придбання та введення в дію вкладено 75 280 тис. грн інвестицій.
Обґрунтувати економічну доцільність застосування нової технології зварювання кузова легкового автомобіля, розрахувавши:
1) коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) реалізації технологічного проекту;
2) строк окупності капітальних вкладень;
3) рівень рентабельності нової автоматичної лінії.
5.2. Вартісне оцінювання результатів та ефективності використання нових засобів праці. Нові засоби праці призначені для випуску одного виду продукції у двох сферах національної економіки. Раціональний термін експлуатації нових засобів праці, які випускаються впродовж трьох років, становить 5 років. При цьому продуктивність нових засобів праці змінюється в часі, що підтверджують дані, наведені в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Динаміка продуктивності нових засобів праці впродовж раціонального терміну їх експлуатації, од.
Продуктивність
Рік експлуатації


1-й
2-й
3-й
4-й
5-й

У 1-й сфері використання
1100
1000
900
700
500

У 2-й сфері використання
400
350
300
250
200

Обсяги випуску й використання нових засобів праці за сферами використання та ціну одиниці продукції, що випускається за їхньою допомогою, наведено в табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Обсяги випуску й використання нових засобів праці та ціна одиниці виготовлюваних за їх допомогою виробів
Показник
Рік випуску та експлуатації засобів праці


1-й
2-й
3-й
4-й
5-й
6-й
7-й
8-й

Обсяг випуску нових засобів праці, од.
1250
750
500
(
(
(
(
(

Обсяг використання нових засобів праці, од.:









у 1-й сфері
(
250
500
1000
1000
1000
750
500

2-й сфері
(
1000
1500
1500
1500
1500
500
(

Ціна одиниці продукції, що виготовляється, грн:









у 1-й сфері
(
35
35
40
40
40
40
40

2-й сфері
(
10
10
12,5
12,5
12,5
12,5
12,5

Дати вартісну оцінку основних результатів та ефективності використання нових засобів праці.
5.3. Обґрунтування економічної доцільності використання нових електродів для зварювальних робіт. Україна зазнавала гострого дефіциту рутилового концентрату, що використовувався як основа технологічного покриття найпоширеніших марок електродів. Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України після виконання комплексу наукових досліджень запропонував використовувати для виготовлення нових електродів ільменитовий концентрат одного з вітчизняних родовищ.
Лабораторні випробування й дослідно-промислова перевірка електродів АНО-6М показали, що за комплексом властивостей такі електроди максимально наближені до електродів з покриттям рутилового типу, а собівартість їх виготовлення в середньому на 10 % менша. Порівняльні показники щодо обсягів виробництва й собівартості виробів на кількох українських підприємствах, які освоїли виробництво нових електродів марки АНО-6М замість раніше виготовлюваних електродів марки АНО-4, зазначено в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
Середньорічний обсяг і собівартість виготовлення порівнюваних електродів для електрозварювальних робіт
Назва підприємства
Середньорічний обсяг випуску електродів АНО-6М, т
Собівартість виготовлення електродів, грн/т



АНО-4
АНО-6М

ВАТ «Завод пускових двигунів»
8,5
2620
2360

АТЗТ «Металовироби»
9,8
2690
2520

Державне підприємство «Будмашина»
5,7
2580
2250

Сталепрокатний завод «Калібр»
14,0
2600
2380

Разом
38,0
(
(

Обчислити загальний річний економічний ефект від запровадження нових електродів АНО-6М на кількох підприємствах України.
5.4. Визначення вартісної оцінки основних результатів використання нових предметів праці. Спираючись на інформацію, наведену в табл. 5.4, визначити вартісну оцінку основних результатів використання нових предметів праці в кількох виробничих сферах.
Таблиця 5.4
Обсяг використання нових предметів праці та ціни одиниці продукції
Показник
Сфера використання предметів праці


1-ша
2-га
3-тя
4-та

Обсяг застосування нових предметів праці, кг
70 000
20 000
20 000
16 000

Витрата предметів праці на одиницю продукції, кг
2,0
2,5
1,0
3,2

Ціна одиниці продукції, грн
40,0
30,0
25,0
65,0

5.5. Розрахунок економічного ефекту від уведення в дію установки для приготування рідкорухомої суміші. На машинобудівному підприємстві «Аверс» замість глиняних стержнів, що застосовувалися в ливарному виробництві, використано винахід  установку для приготування рідкорухомої суміші. Це уможливило зниження трудомісткості виготовлення стержнів, усунути їх теплове сушіння, зменшити витрати стисненого повітря, пиломатеріалів і чорних металів для виробництва каркасів. Інформацію для розрахунку економічного ефекту від використання зазначеного винаходу наведено в табл. 5.5.
Таблиця 5.5
Порівняльні показники процесів виготовлення глиняних стержнів і рідкорухомих сумішей
Показник
Базовий рік (виробництво глиняних стержнів)
Рік використання винаходу технології приготування рідкорухомої суміші



1-й
2-й
3-й
4-й
5-й

Обсяг виробництва чавунного литва, т
15 000
15 100
15 600
16 500
18 000
20 000

Вартість камерної сушарки, грн:







( повна
70 000






( залишкова
30 000






( ліквідаційна
2500






Вартість установки для приготування рідкорухомої суміші (з урахуванням доставки та монтажу), грн

320 000
322 500
325 000
327 500
330 000

Собівартість виготовлення стержнів у розрахунку на 1 т литва, грн
165
128
126
124
120
116

Обчислити загальну суму інвестицій в освоєння виробництва рідкорухомої суміші для ливарного цеху й величину економічного ефекту за кожний розрахунковий рік п’ятирічного періоду. На підставі порівняння витрачених інвестиційних ресурсів та очікуваного економічного ефекту зробити висновок щодо ефективності використання нових матеріалів у ливарному виробництві.
5.6. Визначення ефективності запровадження прогресивного способу ультразвукового оброблення штампованих плат. На приладобудівному підприємстві «Мікроприлад» запроваджено прогресивний спосіб ультразвукового оброблення за допомогою інструмента, що обертається, отворів у штампованих платах із ситалу. Це дало можливість істотно підвищити продуктивність праці, знизити собівартість оброблення плат і зменшити втрати від браку продукції.
Порівняльні техніко-економічні показники за базовим і новим технологічними процесами наведено в табл. 5.6.
Таблиця 5.6
дані для розрахунку економічного ефекту від застосування ультразвукового оброблення штампованих плат
Показник
Одиниця вимірювання
Технологічний процес



базовий
новий

Річний обсяг виготовлення друкованих плат
од.
8000
8000

Трудомісткість свердління однієї печатної плати
хв.
110
22

Погодинна тарифна ставка
грн
0,75
0,75

Коефіцієнт, що враховує доплати до основної заробітної плати й відрахування на соціальне страхування

1,45
1,45

Річна витрата інструменту
од.
5000
400

Ціна одиниці інструмента
грн
8,0
27,5

Коефіцієнт амортизації та експлуатації інструменту

1,25
1,25

Потужність електродвигунів
кВт
2,8
0,9

Коефіцієнт використання електродвигунів за часом і потужністю

0,76
0,68

Тариф на електроенергію
грн/(кВт(год)
0,07
0,07

Балансова вартість устаткування
грн
28 000
40 000

Виробнича площа, яку займає устаткування
м2
8,0
4,0

Вартість одиниці виробничої площі
грн/м2
1500
1500

Амортизаційні відрахування від вартості:




устаткування
%
15,0
15,0

виробничої будівлі
%
5,0
5,0

Дійсний річний фонд часу роботи устаткування
год
1860
1860

Вартість однієї машино-години роботи устаткування
грн/год
0,45
0,20

Собівартість однієї печатної плати (до її свердління)
грн
8,50
8,50

Коефіцієнт, що враховує втрати від браку

0,4
0,2

Визначити річний економічний ефект використання нового способу оброблення печатних плат, якщо нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій становить 0,1.
5.7. Вибір форми виробництва чи придбання в порядку кооперованих зв’язків комплектуючих деталей. Перед підприємством «Інфоприлад», яке започаткувало й активно нарощує виробництво електроустаткування, постала дилема: виготовляти за допомогою власного устаткування необхідні для комплектування готових приладів 2500 од. деталей КД-10250 або ж купувати їх у порядку кооперованих зв’язків за договірною ціною 37 грн за одиницю.
Якщо буде прийнято рішення щодо виготовлення деталей КД-10250 самим підприємством «Інфоприлад», то валові витрати на їх виробництво в необхідній кількості становитимуть за окремими елементами, грн:
прямі матеріальні витрати 40 000;
прямі витрати на оплату праці 20 000;
змінні накладні витрати 15 000;
постійні витрати 50 000.
Знайти економічно вигідний варіант комплектування готових виробів деталями КД-10250.
5.8. Розрахунок річного економічного ефекту від виробництва і використання пластмасових деталей замість металевих. В одному з виробничих об’єднань приладобудівного профілю для виготовлення апарата АТФ-20 почали застосовувати ряд пластмасових деталей замість металевих. Це уможливило значне зниження валових витрат на виготовлення (собівартість) одиниці виробу.
Для випуску пластмасових деталей було придбано й установ-лено спеціальне устаткування. Вивільнені верстати використовуються на іншій виробничій дільниці механічного цеху. Решту даних для відповідних економічних розрахунків наведено в табл. 5.7.
Таблиця 5.7
дані для визначення ефективності застосування деталей із пластмас у виробничому об’єднанні приладобудівного профілю
Показник
Одиниця вимірювання
Виготовлення деталей



металевих
пластмасових

Річний обсяг випуску продукції А
од.
24 000
24 000

Кількість деталей на одиницю продукції
од.
50
50

Норма витрати матеріалу
кг
0,3
0,06

Ціна 1 кг матеріалу з урахуванням транспортних витрат
грн
2,5
7,5

Витрати за окремими елементами собівартості одиниці продукції (без вартості матеріалів):
грн



заробітна плата з відрахуваннями на соціальне страхування

6,80
1,66

амортизаційні відрахування

2,18
3,26

витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт устаткування

0,98
0,21

Додаткові капітальні вкладення
грн
(
35 000

Залишкова вартість вивільненого устаткування
грн
24 000
(

Обчислити:
1) розмір елементів валових витрат на виробництво (собівартості) одиниці продукції за порівнюваними варіантами виготовлення деталей;
2) річний економічний ефект від виготовлення й використання пластмасових деталей замість металевих.
5.9. Розрахунок економічної ефективності запровадження прогресивної технології оброблення металу (штампування деталей). На кількох машинобудівних підприємствах України запроваджено штампування деталей на електричних кривошипних пресах замість штампування на парових молотах. Техніко-економічні показники зазначених способів виготовлення окремих деталей наведено в табл. 5.8.
Таблиця 5.8
Техніко-економічні показники двох способів штампування окремих деталей (середні по кількох підприємствах)
Назва деталі
Штампування


на парових молотах
на електричних кривошипних пресах


Витрата металу на 1000 штук поковок, кг
Коефіцієнт використання металу
Трудомісткість штампування на 1000 од поковок, год
Витрата металу на 1000 од поковок, кг
Коефіцієнт використання металу
Трудомісткість штампування на 1000 од поковок, год

Вилка
3100
0,630
7,9
1890
0,785
5,108

Колінчастий вал
18 900
0,725
13,6
14 900
0,825
7,400

Підшипник
1400
0,786
6,2
1080
0,798
5,604

Важіль
1200
0,640
3,8
840
0,742
3,408

Шестерня
4800
0,690
7,2
3860
0,720
5,165

Середньорічна виробнича програма випуску окремих деталей становить, од.: вилок 450 000, колінчастих валів 230 000, підшипників 160 000, важелів 680000, шестерень 820 000.
Користуючись наведеними даними, визначити:
1) розмір економії та зменшення втрат металу завдяки переходу на штампування прогресивнішим способом;
2) зниження трудомісткості виробів і вивільнення робочої сили за умови, що річний корисний фонд часу одного робітника становить 2016 год.
5.10. Визначення річного економічного ефекту від уведення в дію автоматичної лінії замість потокової. На машинобудівному підприємстві «Універсалмаш» упровадження автоматичної лінії замість потокової забезпечило зниження трудомісткості виготовлення деталей і зменшення інших витрат, що дало змогу вивільнити виробничу площу. Основні показники, що змінюються, наведено в табл. 5.9.
Таблиця 5.9
Змінювані показники в РЕЗУЛЬТАТІ заміни діючої потокової лінії на автоматичну
Показник
Одиниця вимірювання
Лінія



потокова
автоматична

Річний випуск деталей
од.
82 000
120 000

Балансова вартість устаткування
грн
32000
48000

Кількість одиниць устаткування

14
12

Потужність електродвигунів устаткування
кВт
96
148

Виробнича площа, що її займає технологічне устаткування
м2
192
112

Інтегральний коефіцієнт використання електродвигунів

0,56
0,72

Річний фонд часу роботи устаткування
год
4015
3725

Трудомісткість виготовлення однієї деталі
год
0,2
0,05

Вартість машино-години роботи устаткування
грн
0,288
0,466

Вартість різального інструменту на одну верстато-годину роботи устаткування
грн
0,216
0,324

Додаткова інформація, необхідна для розрахунків:
вартість одиниці виробничої площі 500 грн;
погодинна тарифна ставка 0,75 грн;
коефіцієнт доплат до заробітної плати й відрахувань на соціальне страхування 1,51;
умовно постійні витрати на річний випуск деталей 52 150 грн;
норма амортизаційних відрахувань від вартості:
устаткування 15 %;
виробничих будівель 5 %;
тариф на електроенергію 0,15 грн/кВт.
Обчислити річний економічний ефект від уведення в дію на підприємстві автоматичної лінії замість потокової.
5.11. Оптимізація розміру заводу з виробництва баштових кранів середньої вантажопідйомності. Необхідні для економічних розрахунків техніко-економічні показники наведено в табл. 5.10. У процесі обчислень використати нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій, який становить 0,20.
Таблиця 5.10
Основні економічні показники заводу з виробництва баштових кранів різної потужності
Показник
Розмір заводу з виробництва кранів, од./рік


500
1500
3000

Капітальні вкладення в будівництво заводу, тис. грн
3480
8000
14 100

Валові витрати на виробництво (собівартість) одиниці продукції, грн
17 570
17220
17 090

Транспортні витрати на доставку одиниці продукції до споживача, грн
360
910
1850

Продажна ціна одиниці продукції, грн
19 850
19 975
20 180

Чисельність персоналу, осіб
225
500
900

1. Визначити оптимальний розмір заводу з виробництва баштових кранів середньої вантажопідйомності.
2. Розрахувати економічну ефективність будівництва заводу з виробництва баштових кранів оптимального розміру.
5.12. Визначення економії поточних витрат внаслідок вдосконалення технологічних процесів. У результаті впровадження певних заходів отримано зниження собівартості виготовлення виробів за статтею «Матеріали» за рахунок зміни конструкції деталей, які дають змогу використовувати дешевші матеріали зі значним скороченням норми витрат. За даними таблиці 5.11 визначити економію поточних витрат у вигляді абсолютного зниження собівартості продукції в результаті вдосконалення технологічних процесів виготовлення деталей виробу.
Таблиця 5.11
ДАНІ СТАТТІ «МАТЕРІАЛИ» ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕКОНОМІЇ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ
№ з/п
Показники
Одиниця вимірювання
Значення показника




до впровадження
після впровадження

Зміна конструкції регулятора

1
Річна програма
од.
1237
1237

2
Норма витрати матеріалів на один виріб:
кг




деталь 1

1,84



деталь 2


0,488

3
Ціна матеріалу за 1 кг.:
грн




матеріал 1

3,00



матеріал 2


1,857

4
Трудомісткість: .
нормо-год




деталь 1

0,147



деталь 2


0,323

5
Розцінка на:
грн




виріб 1

0,23



виріб 2


0,52

6
Додаткова заробітна плата:
%




виріб 1

20



виріб 2


20

Зміна конструкції барабана

1
Річна програма
од.
1237
1237

2
Норма витрати матеріалів на один виріб:
кг




деталь 1

0,777



деталь 2

2,970



деталь 3


1,313


деталь 4


0,850


деталь 5


0,12

Закінчення табл. 5.11
№ з/п
Показники
Одиниця вимірювання
Значення показника




до впровадження
після впровадження

3
Ціна матеріалу за 1 кг:
грн




матеріал 1

2,50



матеріал 2

3,00



матеріал 3


1,87


матеріал 4


3,00


матеріал 5


2,50

4
Трудомісткість:
нормо-год




деталь 1

0,926



деталь 2


1,195

5
Розцінка на:
грн




виріб 1

1,48



виріб 2


1,91

6
Додаткова заробітна плата:
%




виріб 1

20



виріб 2


20

7
Коефіцієнт що враховує:





транспортно-заготівельні витрати на матеріали

1,1
1,1


відрахування на соціальні потреби

1,385
1,385

5.13. Визначити економію поточних витрат у вигля- ді абсолютного зниження собівартості виробу. На підприємстві здійснено переведення заготовки деталі на прогресивний метод литва під тиском для підвищення якості литва. Використавши дані табл. 5.12, обчислити економію поточних витрат у вигляді абсолютного зниження собівартості виробу завдяки зменшенню матеріаломісткості та втрат від браку деталей.
Таблиця 5.12
інформація про зміну технології виробництва деталей
№ з/п
Показники
Одиниця вимірювання
Значення показника




до впровадження
після впровадження

1
Річна програма
од.
800
800

2
Норма витрати матеріалів на один виріб, усього
кг
5,991
4,514


в тому числі





ст25

4,691
4,514


ст40

1,3


3
Ціна матеріалу за 1 кг
грн
3,00
3,00

4
Витрати електроенергії на нагрівання 1 кг поковок
Квт · год
0,6
0,6

5
Ціна 1 кВт · год електроенергії на технологічні цілі
грн
0,4
0,4

6
Коефіцієнт що враховує транспортнозаготівельні витрати

1,1
1,1

7
Витрати на оснастку
грн
2550
1950

8
Термін списання оснастки
роки
2
2

5.14. Визначення економії поточних витрат у результаті зниження метало-, енергомісткості та собівартості виготовлення. На підприємстві здійснено впровадження сумісно- го варіанта заготовки, яку отримують методом штампування виробів. У результаті впровадження заходів отримано зниження метало-, енергомісткості та собівартості виготовлення. На підставі інформаційної табл. 5.13 розрахувати економію поточних витрат.
Таблиця 5.13
інформація для Визначення економії поточних витрат у результаті зниження метало-, енергомісткості та собівартості виготовлення
№ з/п
Показники
Одиниця вимірювання
Значення показника




до впровадження
після впровадження

1
Річна програма
од.
1200
1200

2
Норма витрати матеріалів на деталі (1, 2) з урахуванням комплектності на виріб
кг
0,550
0,130

3
Ціна матеріалу за 1 кг.:
грн




матеріал 1

16,08



матеріал 2


18,15

4
Процент браку
%
25
20

5
Собівартість виготовлення деталей (1, 2) на операції отримання заготовки
грн
24,86
13,37

6
Вартість оснастки для:
тис. грн




деталі 1

6,5104



деталі 2


39,2906

7
Термін списання оснастки
роки
1
5

5.15. Визначення ефективності спеціалізації та кооперування АТ «КС-Авторемонт». Користуючись показниками, наведеними в табл. 5.14, необхідно обчислити:
1) зміни рівня спеціалізації та кооперування виробництва в АТ «КС-Авторемонт»;
2) економічну ефективність зміни рівня спеціалізації та кооперування авторемонтного виробництва.
Таблиця 5.14
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІН РІВНЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА АТ «КС-АВТОРЕМОНТ»
Показник
Одиниця вимірювання
Рік



звітний
розрахунковий

Товарна продукція
тис. грн
34 450
48 220

Обсяг капітального ремонту й виробництва запасних частин
тис. грн
24 800
37 200

Випуск запасних частин для ремонту:




( автодвигунів
од.
250 000
400 000

( вантажних автомобілів
од.
170 000
150 000

Використання запасних частин, отримуваних у порядку кооперованих поставок для ремонту:




( автодвигунів
од.
150 000
300 000

( вантажних автомобілів
од.
80 000
200 000

Середня собівартість однієї запчастини власного вироблення для ремонту:




( автодвигунів
грн
4,00
3,75

( вантажівок
грн
3,00
2,70

Середня продажна ціна однієї запчастини, отримуваної в порядку кооперування для ремонту:




( автодвигунів
грн
2,50
2,50

( вантажівок
грн
1,50
1,50

5.16 Розрахунок ефективності спеціалізації швейного об’єднання «Таврія». Виробниче швейне об’єднання «Таврія», до складу якого входять головне підприємство, кілька фабрик і філій, виготовляє жіночі сукні та фартухи. Нещодавно об’єднання стало відкритим акціонерним товариством ВАТ «Таврія». З метою ефективнішого господарювання в умовах ринку в об’єднанні розроблено проект удосконалення організації виробництва, який передбачає впорядкування предметної спеціалізації виробничих підрозділів (фабрик, філій) скороченням номенклатури виробів у розрахунку на один виробничий підрозділ і ліквідацією нераціонального дублювання випуску продукції, а також здій- снення спеціалізації виробництва за видами використовува- них тканин. Такі зміни в організації виробництва в результаті його спеціалізації підтверджуються показниками, наведеними в табл. 5.15.
Асортимент, обсяг випуску ТА собівартість продукції
Виробничі підрозділи ВАТ
Асортимент виробів, од.


До спеціалізації
Після


Готові сукні
Фартухи
Готові


шерстяні
бавовняні
шовкові
шерстяні
бавовняні
шовкові
шерстяні
бавовняні

Головне підприємство
40 000
60 000
10 000

10 000
5000
95 000


Фабрики:









( «Таврія-1»
30 000
40 000

30 000
20 000


110 000

( «Таврія-2»
45 000

35 000
8000
15 000
80 000



( «Таврія-3»

8000
15 000
20 000
60 000




( «Таврія-4»
10 000
12 000

40 000

40 000



Філії:









( ФГП-1
20 000

18 000
5000

12 000
55 000


( ФГП-2

10 000

60 000





( ФГП-3

60 000


40 000


90 000

Разом
145 000
190 000
78 000
163 000
145 000
137 000
150 000
200 000

Таблиця 5.15
до ТА після спеціалізації виробництва у ВАТ «Таврія»

Собівартість одиниці продукції до спеціалізації, грн

спеціалізації


сукні
Фартухи
Готові сукні
Фартухи

шовкові
шерстяні
бавовняні
шовкові
шерстяні
бавовняні
шовкові
шерстяні
бавовняні
шовкові





58
12,6
26,4

5,7
11,4
















·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·Заплановане вдосконалення організації виробництва шляхом його спеціалізації не потребує додаткових капітальних вкладень. Транспортні витрати внаслідок спеціалізації виробництва в цілому на ВАТ «Таврія» збільшаться з 2 до 4 % виробничих валових витрат на виробництво (собівартості) річного обсягу продукції. Собівартість виготовлення виробів у виробничих підрозділах ВАТ у результаті їх предметної спеціалізації, за попередніми розрахунками, має зменшитися в таких розмірах: суконь, виготовлюваних із шерстяних, бавовняних і шовкових тканин, відповідно на 6,9 та 8 %; фартухів з тих самих тканин на 5, 7 і 8 %.
Визначити річну економію поточних витрат у вигляді абсолютного зниження собівартості продукції в результаті спеціалізації виробництва.
5.17. Розрахунок і зіставлення фактично досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. У табл. 5.16 наведено показники для оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва в АТ «Техномаш».
Таблиця 5.16
Показники для ВИЗНАЧЕННЯ організаційно-технічного рівня ВИРОБНИЦТВА ват«техномаш»
Показник
Вагомість показника
Значення показника



нормативне
фактичне




2003 р.
2004 р.
2005 р.

Технічний рівень виробництва

1. Рівень механізації та автоматизації виробництва
0,50
0,75
0,40
0,63
0,72

2. Рівень прогресивності технологічних процесів
0,25
0,80
0,45
0,65
0,75

3. Середній вік технологічних процесів, років
0,10
3,0
5,0
4,5
4,2

4. Середній строк експлуатації технологічного устаткування, років
0,08
5,0
8,2
7,5
7,0

5. Фондоозброєність праці персоналу, тис. грн/ос.
0,07
25,0
17,0
19,8
20,7

Організаційний рівень виробництва

6. Рівень спеціалізації виробництва
0,15
0,95
0,83
0,90
0,92

7. Рівень кооперування виробництва
0,08
0,60
0,45
0,50
0,57

Закінчення табл. 5.16
Показник
Вагомість показника
Значення показника



нормативне
фактичне




2003 р.
2004 р.
2005 р.

8. Коефіцієнт змінності роботи технологічного устаткування
0,10
2,2
1,8
1,85
1,95

9. Укомплектованість підприємства персоналом
0,15
100,0
85,0
90,0
94,8

10. Частка виробничих робітників у загальній чисельності персоналу
0,10
45,0
37,5
42,0
44,6

11. Коефіцієнт плинності кадрів
0,15
0,09
0,26
0,18
0,12

12. Витрати робочого часу, %
0,05
2,0
7,5
5,0
4,0

13. Коефіцієнт ритмічності виробництва
0,10
0,90
0,63
0,75
0,84

14. Коефіцієнт пропорційності процесів за потужністю
0,07
0,95
0,83
0,89
0,92

15. Коефіцієнт безперервності виробничих процесів
0,05
0,80
0,70
0,75
0,80

Рекомендовані коефіцієнти вагомості інтегральних технічного та організаційного рівнів виробництва становлять відповідно 0,55 і 0,45.
1. Обчислити інтегральний організаційно-технічний рівень виробництва в окремі роки.
2. Зробити висновок щодо зміни організаційно-технічного рівня виробництва в АТ «Техномаш» за аналітично оцінюваний період.
5.18. Визначення ефективності диверсифікації виробництва в АТЗТ «Книга». У київському АТЗТ «Книга» з метою підвищення ефективності господарювання прийнято рішення щодо диверсифікації виробництва започаткуванням нового виробництва виготовлення пакетів для рідких продуктів.
Продажна ціна технологічної лінії з виробництва пакетів для рідких продуктів, що охоплює безпосередньо вартість устаткування і таро-пакувальних робіт, становить 55 000 грн. Витрати на транспортування технологічної лінії від продуцента до місця її експлуатації дорівнюють 7 % продажної ціни комплекту устаткування, а витрати на монтажні та пусконалагоджувальні роботи 5 % вартості технологічної лінії. Норматив оборотних коштів у запасні частини для устаткування, який зараховується до загальної величини необхідних інвестиційних ресурсів, установлено на рівні 3 % його балансової вартості.
Паспортна продуктивність технологічної лінії дорівнює 5000 пакетів на добу, а коефіцієнт використання потужності 0,96. У розрахунковому році має бути 250 робочих днів.
Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 000 пакетів складаються з таких елементів: прямих матеріальних витрат 53,5 грн; витрат на оплату праці з нарахуваннями й відрахуваннями на соціальне страхування 15,6 грн; інших витрат 6,5 грн. Відпускна ціна однієї тисячі пакетів дорівнюватиме 110 грн. Податок на прибуток відповідно до чинного законодавства. Обчислити необхідний обсяг, коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій (капітальних вкладень) у диверсифікацію виробництва в АТЗТ «Книга».

РОЗДІЛ 6
Технічний розвиток і виробнича потужність

13 EMBED Word.Picture.8 1415
У розд. 6 подано 2 групи (сукупності) задач, що мають відповідні методичні особливості щодо їх розв’язання. Першу з них становлять задачі, зміст яких спрямований на: а) кількісне визначення технічного оснащення праці, рівня прогресивності технологічних процесів, стану технічного розвитку підприємств, досягнутого рівня механізації та автоматизації виробництва; б) розрахунки економічної ефективності використання нових видів технологічного устаткування та автоматичних ліній, різних форм підтримання на дієздатному рівні й розвитку техніко-технологічної бази виробничого підприємства, включаючи капітальний ремонт та оновлення діючого устаткування, технічне переозброєння й реконструкцію, розширення функціонуючих підприємств, спорудження та розміщення нових виробничих об’єктів. Друга група задач віддзеркалює методичні основи визначення величин і рівня використання виробничих потужностей різногалузевих підприємств та їхніх структурних підрозділів.
Насамперед варто нагадати, що фондоозброєність праці на певному підприємстві обчислюється діленням балансової вартості основних виробничих фондів на загальну чисельність персоналу, а механоозброєність праці відношенням вартості машин та устаткування до облікової кількості робітників. Зіставлення названих показників за базовий і кілька наступних років уможливлює виявлення їхньої динаміки.
Коефіцієнт рівня прогресивності технології (kПТ) можна визначити, скориставшись формулою
13 EMBED Equation.3 1415 (6.1)
де 13 EMBED Equation.3 1415 відповідно коефіцієнт вагомості й відносне значення коефіцієнта використання металу; 13 EMBED Equation.3 1415 відповідно коефіцієнт вагомості й відносне значення частки заготовчої стадії технології; 13 EMBED Equation.3 1415 відповідно коефіцієнт вагомості й відносне значення частки продукції, виготовлюваної за допомогою нової технології.
Обчислення інтегрального коефіцієнта технічного рівня окремої групи та всього парку металорізальних верстатів здійснюється за такою схемою. Спочатку розраховується середнє значення конкретного показника (коефіцієнта продуктивності; коефіцієнта ремонтомісткості; коефіцієнта питомої металомісткості; частки прогресивних видів устаткування; частки технічно та економічно застарілого устаткування) за всіма виокремленими групами металорізальних верстатів. Потім визначається інтегральний показник технічного рівня окремої групи металорізальних верстатів (токарних, свердлильних, фрезерних, шліфувальних тощо) множенням числового значення й коефіцієнта вагомості кожного окремого показника та підсумовуванням одержаних результатів (добутків). Зрештою, якщо помножити середні значення всіх п’яти показників на відповідні коефіцієнти їхньої вагомості й підсумувати добутки, то відтак буде знайдено числове значення шуканого інтегрального показника технічного рівня всього парку металорізальних верстатів підприємства.
Подібний алгоритм обчислення покладено в основу визначення інтегрального коефіцієнта механізації та автоматизації виробництва на окремих підприємствах з урахуванням числового значення й коефіцієнта вагомості (значущості) двох показників: загального ступеня охоплення персоналу механізованою працею й частки продукції, виготовлюваної за допомогою автоматизованих засобів праці. Такий самий методичний підхід рекомендується використовувати для інтегрального оцінювання рівня технічного розвитку окремих виробничих підприємств у розрахунковому році. Згідно з ним інтегральний коефіцієнт обчислюється на основі розрахункових значень і коефіцієнтів вагомості чотирьох показників: 1) рівня фондоозброєності праці; 2) рівня прогресивності технології; 3) технічного рівня використовуваного устаткування; 4) загального рівня механізації та автоматизації виробничо-управлінських процесів.
Визначення економічної ефективності використання різноманітних напрямів (елементів, форм) технічного розвитку підприємства й відтворення його матеріально-технічної бази здійснюється зазвичай за допомогою безлічі усталених показників, методику обчислення яких викладено в попередніх розділах навчального посібника. Зокрема, для оцінювання економічної ефективності окремих об’єктів чи напрямів технічного розвитку підприємства можна погодитися на застосуванні таких показників:
використання поодиноких виробничих об’єктів матеріально-технічної бази (устаткування, автоматичних ліній, механізації технологічних процесів) річного економічного ефекту у вигляді загальної економії поточних і капітальних витрат; терміну окупності інвестицій за рахунок зменшеної суми поточних витрат;
розміщення та спорудження нових виробничих об’єктів мінімальної величини зведених витрат, у тому числі з урахуванням транспортних витрат і дисконтованих інвестицій;
здійснення інших інвестиційних проектів технічного розвитку, у тому числі реконструкції та модернізації техніко-технологічних об’єктів, коефіцієнта прибутковості й терміну окупності інвестицій, що перевищують їх нормативне значення; коефіцієнта використання виробничих потужностей; приросту товарної продукції та обсягу її продажу; рівня фондовіддачі за продукцією і прибутком; зменшення питомих зведених витрат тощо;
скорочення терміну спорудження нового виробничого об’єкта  загального економічного ефекту, що складається з економії умовно постійних витрат і додаткового прибутку від дострокової реалізації інвестиційних ресурсів.
Для оцінювання ступеня ефективності витрат на капітальний ремонт машини або ж капітальний ремонт і модернізацію, здійснюваних одночасно, розраховують коефіцієнти ефективності витрат на капітальний ремонт діючої машини (ер), а також на капітальний ремонт й модернізацію, суміщених у часі (ерм), за формулами
13 EMBED Equation.3 1415 (6.2)
13 EMBED Equation.3 1415 (6.3)
де Ri, M витрати відповідно на капітальний ремонт і модернізацію діючої машини; Se перевищення експлуатаційних витрат (собівартості виготовлення виробу) за капітально відремонтованою, капітально відремонтованою та модернізованою машиною над поточними витратами (собівартістю продукції) за новою машиною; Bн витрати на придбання й уведення в дію нової машини; (, ( коефіцієнти, що характеризують відповідно співвідношення продуктивності й тривалості ремонтного циклу діючої (капітально відремонтованої чи капітально відремонтованої та модернізованої) і нової машини; Qa утрати від недоамортизації діючої машини в разі її заміни на нову аналогічного призначення.
Коефіцієнти ( і (, обчислені за формулами (6.2) і (6.3), можуть мати додатне, від’ємне чи нульове значення. Витрати на капітальний ремонт і модернізацію діючого устаткування можуть вважатися економічно ефективними за умови будь-якого додатного значення коефіцієнта.
Середньорічна величина виробничої потужності цеху підприємства обчислюється за методичною схемою визначення середньорічної балансової вартості основних фондів (див. розд. 1), а коефіцієнт її використання діленням обсягу виготовленої в розрахунковому році продукції на середньорічну величину потужності.
Величина виробничої потужності технологічної лінії (Ni) за розрахунковий період (рік, квартал) визначається як співвідношення фонду робочого часу (Тр) у цьому періоді та трудомісткості одного виробу (деталі) (ti), виражених в однакових одиницях вимірювання часу (год., хв):
13 EMBED Equation.3 1415 (6.4)
Якщо ж треба обчислити виробничу потужність цеху підприємства, то використовують аналогічний обчислювальний алгоритм, але при цьому враховують кількість устаткування (m) провідної (найменш спроможної) його групи:
13 EMBED Equation.3 1415 (6.5)
Відтак можна визначити фактичну кількість виготовлених (оброблених) деталей (Q) групою верстатів, урахувавши коефіцієнт використання верстатів (Кв):
13 EMBED Equation.3 1415 (6.6)
Дещо специфічна методика застосовується для обчислення виробничої потужності складальної дільниці (складального цеху) підприємства (Nскл) Зокрема, для розрахунку річної її величини використовується формула
13 EMBED Equation.3 1415 (6.7)
SК корисна виробнича площа дільниці (цеху); Sс виробнича площа, необхідна для складання одного виробу; Др кількість робочих днів розрахункового періоду; tц тривалість циклу складання одного виробу, днів.
Визначення величини виробничої потужності підприємств різних галузей народного господарства має певні особливості. Зокрема, на металургійному комбінаті з повним технологічним циклом виокремлюються виробничі потужності доменного (Nд), сталеплавильного (Nс) і прокатного (Nп) виробництв (цехів).
Виробнича потужність окремих металургійних переділів розраховується за формулами
13 EMBED Equation.3 1415 (6.8)
13 EMBED Equation.3 1415 (6.9)
13 EMBED Equation.3 1415 (6.10)
де Vi корисний об’єм і-ї домни (доменної печі), м3; 13 EMBED Equation.3 1415 коефіцієнт використання корисного об’єму і-ї домни (середній за квартал максимальної продуктивності у звітному році), т/м3; 13 EMBED Equation.3 1415 коефіцієнт зростання добової продуктивності і-ї домни в розрахунковому році; Тн номінальний фонд часу роботи металургійних агрегатів, діб; tpi час на передбачувані ремонти агрегатів, діб; Bi маса плавки (садка і-ї мартенівської печі), т; tпi тривалість плавки в і-й мартенівській печі, год; Пгi годинна продуктивність і-го прокатного стану; k кількість однотипних металургійних агрегатів.
Виробничу потужність прядильного (Nпр) і ткацького (Nтк) виробництв бавовняного комбінату визначають за формулами
13 EMBED Equation.3 1415 (6.11)
13 EMBED Equation.3 1415 (6.12)
де kВС середньорічна кількість веретен у розрахунковому році, од.; Пг годинна продуктивність прядильних машин у розрахунку на 1000 веретен; m середній номер пряжі; Тн річний номінальний фонд часу роботи устаткування, год; tp передбачувані простої устаткування в ремонтах, год; kТВС середньорічна кількість ткацьких верстатів, фіз. од.; Пгв годинна продуктивність ткацьких верстатів, уточних ниток у розрахунку на один верстат; (  середня щільність по утоку на 1 см тканини, кількість ниток.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Задача. У шліфувальному цеху функціонують 15 шліфувальних верстатів. Цех працює в однозмінному режимі з тривалістю зміни 8,2 год. Кількість неробочих днів у розрахунковому році 105. Трудомісткість оброблення однієї деталі на токарному верстаті становить 0,80 нормо-год. Коефіцієнт використання токарних верстатів дорівнює 0,70. Потрібно обчислити величину виробничої потужності та річну кількість виготовлених деталей.
Розв’язання.
Для визначення величини виробничої потужності шліфувального цеху застосуємо формулу (6.5):
13 EMBED Equation.3 1415
Тобто нам невідомий річний фонд робочого часу устаткування (Тр). Розрахуємо його як різницю загальної кількості днів на рік та кількості неробочих днів за рік, кількості днів простоїв верстатів у ремонтах, помножену на тривалість робочого фонду в один день:
Тр = (365 – 105) ( 8,2 = 2132 (нормо-год.)
Річний фонд робочого часу шліфувального цеху становить 2132 нормо-год. Тепер можна обчислити виробничу потужність цеху:
13 EMBED Equation.3 1415.
Розрахуємо річну кількість виготовлених деталей на шліфувальних верстатах за формулою (6.6):
Q = 39 975 ( 0,7 = 27 983 (деталі)
Відповідь. Максимальна виробнича потужність, на яку спроможний шліфувальний цех, становить 39 975 деталей, а фактично він випускає 27 983 деталі.
13 EMBED Word.Picture.8 1415
6.1. Визначення й порівняння фондоозброєності та механоозброєності праці на підприємствах. На підставі показників, наведених у табл. 6.1:
1) розрахувати рівень фондо- і механоозброєності праці та його динаміку за порівнювані роки на кожному підприємстві;
2) порівняти розраховані показники й зробити загальний висновок щодо рівня фондо- та механоозброєності праці на зазначених підприємствах.
Таблиця 6.1
показники для розрахунку рівня фондо- і механоозброєності праці на окремих підприємствах
Показник
Київський державний завод автоматики ім. Г. І. Петровського
Київське АТ «Оболонь»
АТ «Цегла Трипілля»


Базовий рік
Розрахунковий рік
Базовий рік
Розрахунковий рік
Базовий рік
Розрахунковий рік

Балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн
13 695
68 491
167 700
179 100
15 875
15 602

У тому числі:







вартість машин та устаткування, тис. грн
6294
29 146
77 142
82 386
6670
6864

Загальна чисельність персоналу, осіб
3574
3070
1680
1700
397
374

У тому числі:







робітників, осіб
2860
2488
1346
1360
332
316

6.2. Визначення та аналіз рівня прогресивності технології на підприємствах. На підприємствах однієї галузі «Астрон» і «Софт» застосовуються різні технологічні процеси, які характеризуються техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Основні техніко-економічні показники технологічних процесів, що застосовуються у ВАТ «астрон» і «софт»
Показник
ВАТ «Астрон»
ВАТ «Софт»


Роки
Роки


1-й
2-й
3-й
1-й
2-й
3-й

Трудомісткість річної програми виробів за стадіями технології, тис. нормо-год:







( заготовча
2016
2174
2387
1142
1302
1494

( механообробна
3024
2985
2984
2592
2381
2301

( складальна
2160
2121
2089
1066
1177
1285

( разом
7200
7280
7460
4800
4860
4980

Трудомісткість продукції, виготовлюваної за допомогою нових технологічних процесів, тис. нормо-год
1510
1675
1865
768
884
986

Коефіцієнт використання металу
0,68
0,70
0,71
0,64
0,65
0,67

Для визначення інтегрального рівня технології треба прийняти таку вагомість окремих показників: коефіцієнт використання металу 0,45; частина заготовчої стадії технології 0,35; частка продукції, виготовлюваної за новою технологією, 0,20.
1. Визначити структуру стадій технологічних процесів за трудомісткістю й частку продукції, виготовлюваної за допомогою нових технологічних процесів за відповідні роки на обох підприємствах.
2. Обчислити інтегральний рівень технології за зазначеними в табл. 5.2 показниками у ВАТ «Астрон» і «Софт» та індекс його зростання за 13-й роки.
6.3. Визначення ефективнішого варіанта спорудження нового заводу. Запропоновано 2 варіанти спорудження нового заводу з техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 6.3.
Таблиця 6.3
техніко-економічні показники двох варіантів спорудження нового заводу
Показник
Варіанти спорудження заводу


1-й
2-й

Річний обсяг виробництва, т
90 000
136 000

Капітальні вкладення, грн
3 960 000
4 500 000

Собівартість річного випуску продукції, грн
3 250 000
3 510 000

Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень
0,15
0,15

Довести економічно, який варіант спорудження нового заводу є ефективнішим.
6.4. Обчислення інтегрального коефіцієнта технічного рівня металорізальних верстатів у машинобудівному об’єднанні. Машинобудівне об’єднання «Денітехмаш» випускає спеціальну техніку для внутрішнього й зовнішнього ринків. Для виконання щорічної виробничої програми на ньому використовуються кілька груп металорізальних верстатів токарних, свердлильних, фрезерних, шліфувальних тощо, кількісний склад і техніко-експлуатаційні показники яких наведено в табл. 6.4.
Таблиця 6.4
Кількісний склад і техніко-експлуатаційні показники окремих груп металорізальних верстатів об’єднання «Денітехмаш» за станом на початок розрахункового року
Показник
Групи металорізальних верстатів


Токарні
Свердлильні
Фрезерні
Шліфувальні
Інші

1. Кількість фізичних одиниць, що перебувають в експлуатації, од.
172
58
76
44
65

2. Коефіцієнт продуктивності порівняно з найкращими світовими зразками аналогічного устаткування
0,76
0,82
0,78
1,05
0,66

Закінчення табл. 6.4
Показник
Групи металорізальних верстатів


Токарні
Свердлильні
Фрезерні
Шліфувальні
Інші

3. Коефіцієнт ремонтомісткості (відношення кількості ремонтів до прогнозованого строку експлуатації)
1,1
1,0
1,2
0,9
0,9

4. Коефіцієнт питомої металомісткості порівняно з найкращими світовими зразками
0,80
0,74
0,82
0,76
0,84

5. Частка прогресивних видів у загальній кількості устаткування групи
0,20
0,15
0,12
0,14
0,08

6. Частка технічно та економічно застарілого в загальному парку групи устаткування
0,60
0,64
0,58
0,68
0,72

За експертною оцінкою, коефіцієнти вагомості (значущості) техніко-експлуатаційних показників становлять: коефіцієнт продуктивності 0,25; коефіцієнт ремонтомісткості 0,15; коефіцієнт питомої металомісткості 0,2; частка прогресивних видів  0,2; частка технічно та економічно застарілого устаткування 0,2.
Обчислити: середні значення коефіцієнтів продуктивності, ремонтомісткості й питомої металомісткості, а також частки прогресивних видів, технічно та економічно застарілого устаткування за групою металорізальних верстатів у цілому; інтегральний показник технічного рівня окремих груп і загального парку металорізальних верстатів об’єднання «Денітехмаш».
6.5. Визначення рівня й динаміки механізації та автоматизації виробництва на підприємствах. Користуючись даними, наведеними в табл. 6.5, обчислити значення та динаміку зміни таких показників на окремих підприємствах: ступеня охоплення робітників механізованою працею; частки працівників, які використовують на своїх робочих місцях персональні комп’ютери; загального ступеня охоплення персоналу підприємства механізованою працею; частки обсягу продукції, виготовлюваної за допомогою автоматизованих засобів праці; інтегрального коефіцієнта механізації та автоматизації виробництва.
Таблиця 6.5
показники для визначення рівня й динаміки механізації та автоматизації виробництва
Показник
Машинобудівні підприємства


«Комплекс»
«Фіоніт»
«Навігатор»


Базовий рік
Прогнозований рік
Базовий рік
Прогнозований рік
Базовий рік
Прогнозований рік

Загальна чисельність персоналу, осіб
2600
2660
1240
1280
680
730

Чисельність виробничих робітників, осіб
2240
2280
1030
1060
560
600

Чисельність робітників, зайнятих механізованою та автоматизованою працею, осіб
1440
1720
610
660
310
400

Кількість працівників, які використовують на своїх робочих місцях персональні ком комп’ютери, осіб
26
60
34
74
22
46

Загальний обсяг товарної продукції, тис. грн
27 600
30 100
18 100
19 800
12 400
14 200

Обсяг продукції, виготовлюваної за допомогою автоматизованих засобів праці, тис. грн
6900
9630
3800
7120
3600
4800

Під час розрахунків останнього показника рекомендується використати такі коефіцієнти значущості: загальний ступінь охоплення персоналу підприємства механізованою працею 0,65; частка обсягу продукції, виготовлюваної за допомогою автоматизованих засобів праці, 0,35.
6.6. Інтегральне оцінювання рівня технічного розвитку підприємства. Окремі показники, що використовуються для інтегрального оцінювання досягнутого та прогнозованого рівнів технічного розвитку трьох одногалузевих підприємств ВАТ «Сента», «Карат», «СВ-плюс», наведено в табл. 6.6.
Таблиця 6.6
середньозважені показники для інтегрального оцінювання стану технічного розвитку трьох підприємств
Показник
ВАТ


«Сента»
«Карат»
«СВ-плюс»


Базовий рік
Прогнозований рік
Базовий рік
Прогнозований рік
Базовий рік
Прогнозований рік

1. Рівень фондоозброєності праці щодо середньогалузевого показника
0,86
0,92
0,78
0,84
0,76
0,88

2. Коефіцієнт рівня прогресивності технології
0,454
0,492
0,516
0,548
0,420
0,488

3. Коефіцієнт технічного рівня використовуваного парку устаткування
0,672
0,696
0,708
0,732
0,664
0,703

4. Загальний коефіцієнт механізації та автоматизації виробничо-управлінських процесів
0,488
0,564
0,436
0,514
0,428
0,532

Дати інтегральну оцінку рівня технічного розвитку кожного ВАТ і визначити його найвищий рівень серед трьох зазначених підприємств, ураховуючи такі коефіцієнти вагомості наведених у таблиці показників: першого 0,15; другого й третього 0,25; четвертого 0,35.
6.7. Обґрунтування доцільності впровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії на автомобільному заводі. На автомобільному заводі «Автопотяг-М» донедавна верхній корпус карбюратора двигуна збирали на складальних стендах уручну. Для міжопераційного передавання цього вузла використовували стрічковий конвеєр. Різьбові з’єднання оператор загвинчував за допомогою пневматичного інструмента.
З метою підвищити продуктивність праці спроектовано автоматизовану складально-зварювальну лінію оригінальної конструкції, яка оснащуватиметься чотирма автоматичними маніпуляторами й лазерною зварювальною установкою. Складання виробів за новим технологічним процесом здійснюється на пристроях-супутниках, що переміщуються по транспортній системі з приводними роликовими конвеєрами. Усі технологічні операції виконуються на виносних позиціях, розміщених на додаткових гілках транспортної системи, яка функціонує паралельно з основною технологічною трасою. Для передавання супутників з основної технологічної траси на додаткові гілки застосовуються спеціальні секції зсунення. Перед позиціями розташовано пристрої зчитування, що відбирають супутники з потрібним номером коду.
На складально-зварювальній лінії автоматично виконуються: передавання деталей; загвинчування клапана, штуцера та пробки; контрольні операції; зварювання повітряної заслінки з вісями на лазерній установці. Автоматизація складання верхнього корпуса карбюратора спричинила вивільнення від ручної праці 6 слюсарів механоскладальних робіт. Натомість, унаслідок застосування складнішого устаткування, збільшуються витрати на електроенергію, поточний ремонт і технічне обслуговування, амортизаційні відрахування.
Дані для розрахунків, якими можна обґрунтувати економічну доцільність упровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії, наведено в табл. 6.7.
Таблиця 6.7
показники для визначення економічної доцільності впровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії
Показник
Складальний стенд
Автоматизована лінія

Річний обсяг виробництва, од.
320 000
320 000

Розцінка за одиницю виробу, коп.
13,2
4,5

Додаткова заробітна плата, %
10,0
10,0

Премія, %
25,0
25,0

Відрахування на соціальне страхування, %
37,0
37,0

Установлена потужність електродвигунів, кВт

3,2

Коефіцієнт використання електродвигунів:



за часом

0,8

потужністю

0,6

Ефективний річний фонд часу роботи устаткування, год

3725

Тариф за використання 1 кВт·год електроенергії, грн

0,038

Закінчення табл. 6.7
Показник
Складальний стенд
Автоматизована лінія

Складність ремонту устаткування, рем. од.:



механічної частини
6
13

електротехнічної частини

25

Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування 1 рем. од. устаткування, грн:



механічної частини
59,7
59,7

електротехнічної частини

14,8

Амортизаційні відрахування, %
25,0
15,0

Балансова вартість устаткування, грн
39 700
176 500

Визначити річний економічний ефект від упровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії на автомобільному заводі «Автопотяг-М», якщо мінімально прийнятний коефіцієнт прибутковості інвестицій дорівнює 0,12.
6.8. Обґрунтування пункту розміщення нового промислового підприємства. Потреба внутрішнього ринку в електродвигунах становить 600 000 од./рік. Така потреба може бути задоволена через кілька років за умови спорудження нового підприємства потужністю 700 000 од. необхідних виробів за коефіцієнта її використання 0,86. У процесі техніко-економічного обґрунтування регіону розміщення нового підприємства встановлено, що на його вибір впливають не лише різні за величиною капітальні вкладення й валові витрати на виготовлення продукції, а й транспортні витрати на доставку готових виробів до споживачів.
На підставі даних, наведених у табл. 6.8, необхідно визначити регіон (пункт) будівництва нового підприємства, який є економічно найдоцільнішим. Під час розрахунків застосувати нормативний коефіцієнт ефективності виробничих капітальних вкладень, що становить 0,12.
Таблиця 6.8
техніко-економічні показники розміщення нового підприємства в певних регіонах України
Регіон будівництва підприємства
Потужність промислового підприємства, тис. од.
Питомі капітальні вкладення, грн
Валові витрати на виробництво одиниці продукції, грн
Питомі транспортні витрати на доставку продукції, грн

Північ
700 000
500
56
5

Південь
700 000
580
40
9

Захід
700 000
450
60
10

6.9. Визначення ефективнішого варіанта реконструкції виробничого підприємства. Реконструкцію великого підприємства передбачається здійснити за одним з двох проектних рішень упродовж 6 років, ураховуючи наявність власних інвестиційних ресурсів і необхідність поступово нарощувати виробничу потужність. Загальний обсяг капітальних вкладень у реконструкцію підприємства за першим варіантом проектного рішення становить 1000 тис. грн, за другим 900 тис. грн. Розподіл капітальних вкладень у часі за можливими варіантами проектних рішень і коефіцієнти приведення інвестицій за чинником часу наведено в табл. 6.9.
Таблиця 6.9
дані для визначення ефективнішого варіанта реконструкції виробничого підприємства
Показник
Порядковий рік періоду реконструкції


1-й
2-й
3-й
4-й
5-й
6-й

Розподіл капітальних вкладень за варіантами проектних рішень, тис. грн







першим
80
120
150
170
230
250

другим
250
220
190
130
60
50

Коефіцієнт приведення інвестицій за чинником часу
1,000
0,926
0,857
0,794
0,680
0,583

Собівартість річного випуску продукції за першим варіантом проектного рішення дорівнює 200 тис. грн, а за другим 250 тис. грн.
Визначити найефективніший варіант реконструкції виробничого підприємства, якщо нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій установлено на рівні 0,15.
6.10. Обґрунтування ефективності реконструкції приватного підприємства. Після кількох років виробничої діяльності приватного підприємства «Сонола» за умов ринку й жорсткої конкуренції на ньому прийнято рішення щодо докорінної його реконструкції з метою в кілька разів збільшити обсяг виробництва продукції, яка має величезний ринковий попит. Основні техніко-економічні показники цього підприємства до й після докорінної реконструкції наведено в табл. 6.10.
Таблиця 6.10
техніко-економічні показники для ОБҐРУНТУВАННЯ ефективності реконструкції приватного підприємства «Сонола»
Показник
До реконструкції
Після реконструкції

Виробнича потужність підприємства, т
100 000
900 000

Річний випуск продукції, т
90 000
820 000

Валові витрати на виробництво одиниці продукції, грн
18,0
12,0

Ціна одиниці продукції, грн
18,5
18,5

Питомі капітальні вкладення, грн

19,0

Нормативний термін окупності інвестицій

5

За допомогою економічних розрахунків довести прийнятний рівень ефективності реконструкції приватного підприємства «Сонола».
6.11. Визначення найефективнішого варіанта будівництва нового заводу. Проектні варіанти будівництва нового підприємства передбачають показники обсягу капітальних вкладень і валових витрат на виробництво (собівартості) продукції, які наведено в табл. 6.11.
Таблиця 6.11
показники для вибору найефективнішого варіанта будівництва нового підприємства
Показник
Варіанти будівництва заводу


1-й
2-й
3-й

Кошторисна вартість будівництва заводу, тис. грн
12 800
13 600
14 000

Валові витрати на виробництво (собівартість) одиниці продукції, грн
116
112
110

Обсяг річного випуску продукції, тис. од.
42 000
44 000
45 000

Нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій
0,2
0,2
0,2

На підставі відповідних економічних розрахунків визначити, який варіант будівництва нового заводу є найефективнішим серед можливих варіантів спорудження виробничого об’єкта.
6.12. Оцінювання економічної доцільності передбаченого технічного переозброєння заводу залізобетонних виробів. Завод залізобетонних виробів «Укррос» щороку випускає 40 000 м3 збірних залізобетонних конструкцій. Передбачається здійснити технічне переозброєння заводу заміною частини технологічного устаткування новим, продуктивнішим. У результаті здійснення цього технічного заходу валові витрати на виробництво (собівартість) 1 м3 збірного залізобетону знизяться з 40 до 35 грн. На технічне переозброєння підприємства потрібно буде витратити 2300 тис. грн інвестиційних ресурсів. Невелику кількість зайвого устаткування вартістю 300 тис. грн (за залишковою вартістю), за попередньою домовленістю, має бути продано іншому підприємству для виробничого призначення.
Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у технічне переозброєння підприємств промисловості будівельних матеріалів становить 0,14.
З’ясувати, чи є передбачуване технічне переозброєння заводу «Укррос» економічно виправданим.
6.13. Визначення абсолютної ефективності інвестування в розширення й реконструкцію виробничих об’єктів. Програмою 5-річного технічного розвитку виробничого об’єднання «Топ-Сервіс» передбачено подальше нарощування виробничих потужностей з метою повнішого задоволення потреб внутрішнього ринку. На це потрібно буде витратити 80 млн грн капітальних вкладень. У 1-й рік отриманий виробничим об’єднанням прибуток становив 24 млн грн, а у 5-му році, за попередніми розрахунками, він збільшиться до 56 млн грн. Із загального приросту прибутку 75 % його буде забезпечено завдяки інвестуванню технічно- го розвитку об’єднання. Нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій у технічний розвиток виробничих підприємств меб- левої промисловості на найближчу перспективу встановлено на рівні 0,2.
Визначити рівень абсолютної ефективності інвестицій у технічний розвиток виробничого об’єднання «Топ-Сервіс» на найближчі 5 років.
6.14. Економічне обґрунтування варіанта реконструкції та розширення діючого підприємства. На замовлення дирекції діючого підприємства розроблено проект його реконструкції та розширення. Відповідно до проекту виробнича потужність підприємства та річний випуск мають зрости в кілька разів. Економічні показники цього підприємства до й після реконструкції порівняно з варіантом нового будівництва наведено в табл. 6.12.
Таблиця 6.12
дані для економічного ОБҐРУНТУВАННЯ ефективності реконструкції ТА розширення діючого підприємства
Показник
Діюче підприємство
Нове будівництво


до реконструкції
після реконструкції


Виробнича потужність, тис. од.
240
720
720

Річний випуск продукції, тис. од.
216
660
640

Собівартість одиниці продукції, грн
35,0
24,5
22,8

Відпускна ціна одиниці продукції, грн
37,0
37,0
37,0

Питомі капітальні вкладення (на одиницю потужності), грн
32,0
38,0
50,0

У розрахунках взяти до уваги норматив ефективності капітальних вкладень, що становить 0,16.
Економічно обґрунтувати доцільність долучення до титульного списку капітального будівництва галузі реконструкцію й розширення діючого підприємства.
6.15. Визначення економічного ефекту від скорочення терміну спорудження виробничого об’єкта. У процесі будівництва великого текстильного комбінату підрядна будівельна організація, застосовуючи передову технологію і прогресивні методи організації спорудження виробничого об’єкта, скоротила термін виконання будівельно-монтажних робіт на 6 місяців.
Визначити економічний ефект від дострокового введення в дію основних виробничих фондів і зниження кошторисної вартості будівництва об’єкта на основі даних табл. 6.13. При економічних розрахунках обсяг уведення в дію основних виробничих фондів прийняти на рівні кошторисної вартості будівництва об’єкта. Нормативний коефіцієнт загальної ефективності капітальних вкладень становить 0,16.
Таблиця 6.13
показники для визначення ефекту від скорочення спорудження текстильного комбінату
Показник
Значення показника


проектне
фактичне

Кошторисна вартість будівництва комбінату, тис. грн
48 000
48 000

У тому числі будівельно-монтажні роботи, тис. грн
24 000
24 000

Норматив накладних витрат, %
20
20

Умовнопостійні витрати (у складі нормативу накладних витрат), %
60
60

Тривалість виконання будівельно-монтажних робіт, місяців
24
18

6.16. Розрахунок ефективності модернізації технологічної лінії на деревообробному комбінаті. Цех деревообробного комбінату виготовляє 36 000 м3 деревостружкових плит на рік. Розроблено проект модернізації технологічної лінії з виготовлення деревостружкових плит з урахуванням ринкового попиту на цю продукцію. Після модернізації технологічної лінії випуск деревостружкових плит має збільшитися на 9000 м3 на рік. На основі даних, наведених у табл. 6.14, визначити доцільність та ефективність модернізації технологічної лінії на деревообробному комбінаті.
Таблиця 6.14
показники для оцінки економічної доцільності та ефективності модернізації технологічної лінії на деревообробному комбінаті
Показник
До модернізації
Після модернізації

Річний випуск деревостружкових плит, м3
36 000
45 000

Собівартість (валові витрати на виробництво) річного випуску плит, тис. грн
5440
6600

Продажна ціна 1 м3 деревостружкових плит, грн
165
165

Капітальні вкладення в модернізацію технологічної лінії, тис. грн

600

Балансова вартість виробничих основних фондів, тис. грн
4800
5400

6.17. Визначення доцільності капітального ремонту металорізального верстата. Витрати на проведення капітального ремонту металорізального верстата моделі А становлять 640 грн. Альтернативою ремонту є заміна верстата моделі А новим верстатом моделі Б, оптова ціна якого дорівнює 2000 грн. До моменту проведення капітального ремонту верстата моделі А сума його недоамортизації становитиме 190 грн. Приріст експлуатаційних витрат протягом такого ремонтного циклу відремонтованого верстата порівняно з величиною відповідних витрат по новому верстату Б досягне 960 грн. Верстат моделі Б продуктивніший на 25 %, а його ремонтний цикл 8 років проти 6 років у верстата моделі А, тобто коефіцієнти
· і
· дорівнюють відповідно 0,8 (1:1,25) і 0,75 (6:8). Визначити доцільність майбутнього капітального ремонту металорізального верстата моделі А.
6.18. Визначення середньорічної величини й коефіцієнта використання виробничої потужності чавуноливарного цеху машинобудівного заводу. Виробнича потужність чавуноливарного цеху заводу «Колонель» станом на 1 січня розрахункового року становила 15 000 т чавунного литва. З 1 травня розрахункового року введено в дію 2 плавильних агрегати потужністю 1200 т литва кожний, а з 1 серпня цього самого року виведено з експлуатації 1 плавильний агрегат потужністю 540 т литва. Середньорічна виробнича потужність чавуноливарного цеху за звітний рік становила 14 000 т литва. Упродовж розрахункового року вироблено 13 500 т литва.
Визначити:
1) середньорічну виробничу потужність чавуноливарного цеху за розрахунковий рік;
2) приріст середньорічної потужності чавуноливарного цеху в розрахунковому році порівняно зі звітним;
3) вихідну потужність чавуноливарного цеху на початок наступного за розрахунковим року;
4) коефіцієнт використання виробничої потужності чавуноливарного цеху в розрахунковому році.
6.19. Економічне обґрунтування доцільності капітального ремонту, модернізації та заміни спрацьованих і застарілих машин. Користуючись техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 6.15, щодо кожної машини зробити розрахунки й на їхній підставі визначити економічно найдоцільніший варіант: 1) капітальний ремонт машини; 2) суміщені в часі капітальний ремонт і модернізація машини; 3) заміна спрацьованої та застарілої машини.
Таблиця 6.15
інформація щодо економічного ОБҐРУНТУВАННЯ доцільності капітального ремонту, капітального ремонту з модернізацією або заміни спрацьованої та застарілої машини
Показник
Одиниця вимірювання
Машина



ТС-1
ФС-5
ШС-2

Вартість однотипної нової машини
грн
2 400 000
3 200 000
4 000 000

Продуктивність у першому циклі експлуатації:
тис. деталей




нової однотипної машини

12
19
24

капітально відремонтованої машини

8
14
17

капітально відремонтованої та модернізованої машини

10
15
18

Закінчення табл. 6.15
Показник
Одиниця вимірювання
Машина



ТС-1
ФС-5
ШС-2

Тривалість ремонтного циклу машини:
місяців




нової однотипної

42
36
48

капітально відремонтованої

34
29
38

капітально відремонтованої та модернізованої

36
30
43

Утрати від неповної амортизації діючої машини в разі її заміни
грн
656 000
480 000
900 000

Вартість капітального ремонту діючої машини
грн
600 000
1 280 000
1 050 000

Вартість суміщених у часі капітального ремонту і модернізації діючої машини
грн
980 000
1 600 000
1 750 000

Валові витрати (собівартість) на виготовлення однієї деталі:
грн




старій (капітально відремонтованій)

26 200
29 800
31 830

модернізованій

26 060
29 700
31 820

новій

25 980
29 300
31 800

6.20. Обчислення виробничої потужності дільниці механічного цеху. На дільниці механічного цеху встановлено й діють 20 токарних верстатів. Трудомісткість оброблення однієї деталі на токарному верстаті становить 0,25 нормо-год. Дільниця працює у двозмінному режимі, тривалість однієї зміни дорівнює 8 год. Кількість неробочих днів у розрахунковому році 107. Регламентовані простої устаткування становлять 5 % режимного фонду часу. Очікуваний коефіцієнт використання токарних верстатів 0,85.
Обчислити величину виробничої потужності дільниці механічного цеху й річну кількість оброблених на токарних верстатах деталей.
6.21. Визначення виробничої потужності механічного цеху машинобудівного підприємства. У механічному цеху машинобудівного підприємства «Добробут» нараховується 3 групи діючих верстатів: револьверних 16 од.; деревообробних 12 од.; шліфувальних 8 од. Норма часу на оброблення одиниці виробу в кожній групі верстатів дорівнює відповідно 1,5, 1,12 і 0,75 год.
Потрібно визначити виробничу потужність механічного цеху, якщо відомо, що режим роботи устаткування двозмінний, тривалість зміни 8 год. Регламентовані простої устаткування становлять 6 % режимного фонду часу, а кількість робочих днів на рік  252.
6.22. Розрахунок виробничої потужності металообробного цеху підприємства й коефіцієнта її використання. У металообробному цеху промислового підприємства «Новатор» діє 100 однотипних верстатів. З 1 вересня розрахункового року встановлено ще 30 верстатів, а з 1 липня виведено з експлуатації 8 од. устаткування. На цьому підприємстві усталеним є двозмінний режим роботи устаткування за тривалості зміни 8 годин. Кількість робочих днів на рік 250. Регламентована величина простоїв устаткування, спричинених його ремонтом і профілактичним обслуговуванням, становить 7 % режимного фонду часу. Продуктивність одного верстата в середньому дорівнює 5 деталей на годину. Запланований обсяг випуску виробів протягом року 1 720 000 деталей.
1. Визначити величину виробничої потужності металообробного цеху.
2. Розрахувати очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності.
6.23. Визначення виробничої потужності складальної дільниці машинобудівного підприємства. Обчислити виробничу потужність складальної дільниці машинобудівного підприємства, користуючись такими даними:
1) корисна площа складальної дільниці становить 200 м2;
2) зайнята під виріб площа дорівнює 3,5 м2, а робоча зона для складання одного виробу 30 % його площі;
3) тривалість складання одного виробу 12 днів;
4) режимний фонд часу роботи дільниці 265 днів на рік.
6.24. Розрахунок виробничої потужності технологічної лінії. Меблева фабрика придбала нову технологічну лінію для вироблення м’яких куточків. Тривалість виготовлення одного виробу на технологічній лінії становить 8 год. Технологічна лінія має бути введена в експлуатацію на початку IV кварталу розрахункового року з 76 робочими днями. Режим роботи лінії двозмінний. Очікується, що до кінця розрахункового року буде вироблено 125 м’яких куточків.
1. Визначити величину виробничої потужності технологічної лінії у IV кварталі розрахункового року.
2. Обчислити коефіцієнт використання виробничої потужності нової технологічної лінії.
6.25. Визначення величини виробничої потужності підприємства й випуску продукції. Обчислити виробничу потужність підприємства на початок кожного року розрахункового періоду, середньорічну її величину і випуск продукції на основі даних, наведених у табл. 6.16.
Таблиця 6.16
дані для обчислення виробничої потужності підприємства й випуску продукції
Показник
Базовий рік
Розрахунковий рік



1-й
2-й
3-й

Виробнича потужність на початок року, тис. од.
600
(
(
(

Приріст виробничої потужності завдяки організаційно-технічним доходам, тис. од.
20
40
50
150

Вибуття виробничих потужностей, тис. од.
10
20
30
20

Коефіцієнт для перерахунку абсолютного введення і вибуття виробничої потужності в середньорічну величину
0,40
0,45
0,50
0,40

Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності
0,75
0,78
0,80
0,85

6.26. Визначення виробничої потужності металургійного комбінату. Розрахувати виробничу потужність доменного, сталеплавильного і прокатного цехів металургійного комбінату, використавши наведену інформацію.
1. Виплавлення чавуну здійснюється в 4 домнах об’ємом 1300 м3 кожна. Режим роботи безперервний. Коефіцієнти використання корисного об’єму доменних печей у звітному році за квартал максимальної продуктивності наведено в табл. 6.17. У розрахунковому році передбачається підвищити продуктивність доменних печей завдяки:
підвищенню температури й вологості доменного дуття (на домнах № 13 на 6 %, домні № 4 на 4 %);
підвищенню тиску газу на колошникові (на домнах № 13 на 1 %, домні № 4 на 2 %);
повнішому офлюсуванню агломерату (на домнах № 1 і № 4 на 5 %, а № 2 та № 3 на 4 %).
Таблиця 6.17
Фактичні коефіцієнти використання корисного об’єму доменних печей металургійного комбінату у звітному році
Домна
Декада кварталу
У середньому за квартал


1
2
3
4
5
6
7
8
9


№ 1
0,740
0,738
0,737
0,732
0,728
0,714
0,714
0,711
0,722
0,726

№ 2
0,795
0,730
0,703
0,705
0,705
0,723
0,732
0,733
0,735
0,722

№ 3
0,765
0,760
0,740
0,725
0,699
0,697
0,729
0,731
0,702
0,730

№ 4
0,685
0,670
0,669
0,666
0,682
0,700
0,698
0,697
0,690
0,685

У розрахунковому році мають бути проведені капітальний ремонт домни № 2 тривалістю 30 діб і малий ремонт решти домен тривалістю 3 доби.
2. Сталеплавильний цех має: 4 мартени з площею поду 66 м2 і тоннажем 185 т кожний; 8 мартенів з площею поду 75 м2 і тоннажем 370 т кожний. Режим роботи безперервний.
Передбачено здійснити в розрахунковому році капітальний ремонт мартенівських печей № 912 тривалістю 25 діб, решти печей  холодний ремонт тривалістю 10 діб. Простої на гарячих ремонтах становитимуть 4 % номінального часу.
Завдяки проведенню різних організаційно-технічних заходів у розрахунковому році передбачено:
( збільшити масу плавки на мартенівських печах № 14 зі 185 до 200 т, а на мартенах № 512 з 370 до 400 т;
( зменшити тривалість однієї плавки на печах № 14 з 8,5 до 8 год, а на мартенах № 512 з 12,8 до 12 год.
3. Прокатне виробництво металургійного комбінату має блюмінг-слябінг «1150» і тонколистовий стан «1700». Режим роботи безперервний. Годинну продуктивність і простої прокатних станів наведено в табл. 6.18.
Таблиця 6.18
Годинна продуктивність і простої прокатних станів металургійного комбінату
Прокатний стан
Годинна продуктивність, т
Простої в ремонті



капітальному, діб
поточному, % номінального часу

Блюмінг-слябінг «1150»
425
23
7

Тонколистовий стан «1700»
390
23
9

6.27. Обчислення розміру й коефіцієнта використання виробничої потужності ткацької фабрики. Ткацька фабрика «Пані» оснащена ткацькими верстатами, кількість яких на початок розрахункового року становила 500 од., і працює у 2 зміни. З 1 квітня розрахункового року передбачається встановити 80 нових верстатів, а з 1 серпня цього самого року вивести з експлуатації 30 верстатів. Кількість робочих днів на рік дорівнює 260. Тривалість регламентованих простоїв ткацьких верстатів у ремонтах становить 6 % річного режимного фонду часу. У розрахунковому році передбачено виготовити 7800 тис. м тканини. Продуктивність одного ткацького верстата 4 м тканини за годину.
Визначити виробничу потужність ткацької фабрики «Пані» і рівень її використання.
6.28. Визначення виробничої потужності бавовняного комбінату. Технічна та економічна інформація для розрахунків:
1. Бавовняний комбінат «Злата» на початок розрахункового року мав на своєму балансі 6000 прядильних веретен і 250 ткацьких верстатів. Протягом року передбачено: увести в дію 480 веретен і 26 верстатів; вивести з експлуатації 180 веретен та 12 верстатів. При цьому коефіцієнт перерахунку абсолютних розмірів уведення і вибуття в середньорічні величини дорівнює 0,5.
2. Комбінат працює 5 днів на тиждень. Режим роботи тризмінний. Дані щодо очікуваних простоїв технологічного устаткування в ремонтах наведено в табл. 6.19.
Таблиця 6.19
Тривалість капітальних і поточних ремонтів технологічного устаткування на комбінаті «Злата»
Вид устаткування
Простої в ремонті


капітальному, год
поточному, % номінального часу

Прядильна машина
280
2,0

Ткацький верстат
120
2,5

3. Рівень годинної продуктивності устаткування, досягнутий на кращих споріднених підприємствах галузі, становить:
у прядінні 780 кіло-номерів на 1000 веретен за умови середнього номера пряжі, що дорівнює 40;
у ткацтві 12 500 уточних ниток у розрахунку на один верстат за умови щільності 25 ниток на 1 см тканини.
Належить визначити:
1) виробничу потужність прядильного та ткацького виробництва бавовняного комбінату «Злата»;
2) виробничу програму комбінату (виробництво пряжі та сирових тканин) за умови використання потужності на 90 %.
13PAGE 15


13PAGE 1416115






Root Entry15Основной текст с отступомTimes New RomanЎ: 15 шрифт абзацаЎ: 15
Методичні рекомендації до розв’язання практичних задач

13 EMBED Word.Document.8 \s 1415



о Equation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native Заголовок 115Основной шрифEquation Native

Приложенные файлы

  • doc 18050599
    Размер файла: 969 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий