L_R_12

Лабораторна робота №12

Тема: ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
СВІЖИХ ОВОЧІВ І ПЛОДІВ

Мета роботи: вивчити методи та способи пакування, транспортування і зберігання свіжих овочів і плодів.

Теоретична частина

Пакування свіжих овочів і плодів. Пакування свіжих овочів і плодів упереджує їх від механічних пошкоджень, забезпечує краще збереження при транспортуванні. Тарою для пакування є ящикові піддони, ящики дощаті, картонні і полімерні, ящики-лотки, мішки тканинні, сітчасті і полімерні, корзини та ін.
Картоплю пізню для перевезення, збереження і продажу в роздрібній торговельній мережі завантажують у ящикові піддони масою 445-550 кг, тару-обладнання масою нетто 250-350 кг, у мішки тканинні або сітчасті масою нетто до 50 кг. Картоплю ранню і пізню завантажують у ящики дощаті масою нетто до 18 і до 35 кг, полімерні масою нетто 20-25 кг, у тканинні, сітчасті, паперові або полімерні мішки з плівки масою нетто 2, 3, 5 кг.
Моркву і буряк пакують у ящики дощаті і полімерні масою нетто до 20 кг, ящикові піддони масою нетто 150-180 кг і 300-350 кг, тканинні і сітчасті мішки.
Петрушку, селеру, пастернак, редьку пакують у ящики масою нетто не більш як 20 кг.
Редиску, зв'язану у пучки і незв'язану, пакують у дерев'яні ящики масою нетто не більш як 16 кг і полімерні ящики масою 7-8 кг.
Молоду моркву, зв'язану у пучки і насипом, пакують у ящики масою нетто не більш як 15 кг.
Молоду петрушку–зелень і молоду селеру–зелень, зв'язану у пучки, пакують у полімерні ящики масою нетто 5,5-7 кг, фасовану в поліетиленові мішки (маса селери – до 100 г, петрушки – до 200 г) і нефасовану – у дерев'яні ящики масою нетто не більш як 15 кг.
Білоголову і червоноголову капусту завантажують у ящикові піддони масою нетто 350-400 кг, дерев'яні ящики масою нетто 40 кг.
Цвітну капусту і брокколі пакують тільки в дерев'яні ящики масою нетто до 25 кг і полімерні ящики масою нетто 15-20 кг рядами, з прошаруванням, на рівні з краями тари.
Савойську капусту і капусту кальрабі пакують в ящики масою нетто до 20 кг.
Цибулю ріпчасту і часник пакують у дерев'яні і полімерні ящики масою нетто до 25 кг, ящикові піддони масою нетто 250-420 кг, сітчасті мішки (7-25 кг) і тканинні мішки (до 30 кг), Цибулю і часник вищого ґатунку пакують тільки в ящики.
Салат, шпинат і щавель фасують у поліетиленові мішечки масою нетто до 200 г, які укладають в ящики, нефасовані – в дерев'яні і полімерні ящики масою нетто 5-7 кг.
Огірки і кабачки укладають в дерев'яні ящики масою нетто 20, 30, 35 кг і полімерні – огірки масою нетто 17, 20 і 25 кг, а кабачки – масою нетто 12, 14 і 18 кг.
Фасують свіжі огірки масою нетто до 1,5 кг в тканинні, сітчасті, полімерні мішки або пакети із прозорої плівки, середньоплідні кабачки і огірки – також у термоусадочну плівку, кожний плід окремо.
Кавуни і гарбузи укладають в ящикові піддони масою нетто до 580 кг, дині – масою нетто до 350 кг і у ящики дерев'яні масою нетто до 35 кг.
Томати пакують у дерев'яні ящики, ящики-лотки, у ящики з гофрованого картону, полімерні ящики масою нетто 10-12 кг. Свіжі томати фасують масою нетто до 1,5 кг в пакети, мішки сітчасті чи полімерні, з іншої прозорої плівки і укладають у ящики.
Баклажани пакують у дерев’яні ящики масою нетто 14-20 кг, полімерні-масою нетто 12-18 кг, ящикові піддони масою нетто 350 кг.
Перець укладають у дерев'яні ящики щільно, масою нетто не більш як 15 кг, а також в ящикові піддони.
Насіннячкові плоди сортують на помологічні і товарні ґатунки, калібрують за розміром. За домовленістю сторін плоди не сортують і не калібрують. Упаковують насіннячкові плоди у ящики дощаті: яблука і айву масою нетто до 25 кг, груші – до 12 кг. Використовують також ящики картонні масою нетто до 16 кг, гофрованого картону масою нетто до 17 і 20 кг, з гофрованого картону масою нетто до 18 кг, полімерні масою нетто до 17 і 20 кг, а також ящичні піддони для пакування яблук масою нетто до 350 кг.
Кісточкові плоди сортують за помологічними сортами; абрикоси, персики, вишні, черешні, сливу, аличу крупноплідну, крім цього і на товарні ґатунки, персики калібрують. За домовленістю сторін кісточкові плоди можуть не сортувати і не калібрувати.
Укладають кісточкові плоди у дощаті ящики масою нетто 6-8 кг, у полімерні ящики масою нетто до 12 кг, а також в корзини.
Ягоди укладають у дощаті ящики, ящики з гофрованого картону масою нетто до 10 кг, у полімерні ящики масою нетто від 8 до 14 кг, ящики-лотки масою нетто від 6 до 8 кг (виноград – до 10 кг, суницю садову, малину –5-7 кг). Суницю садову і малину також укладають у кузовки, корзинки масою по 2-2,5 кг.
Цитрусові плоди калібрують за розмірами на три групи (категорії), укладають у дерев'яні ящики масою брутто 35-40 кг (нетто – 30-32 кг), у напівящики масою брутто 18-20 кг (нетто – 16-18 кг), картонні і полімерні масою нетто до 16 кг, дощаті ящики масою нетто до 25 кг.
Банани укладають у ящики гронами. Використовують ящики фанерні, картонні масою нетто 20 кг.
Ананаси укладають в один ряд султаном догори у ящики фанерні, картонні масою нетто 16-18кг.
Горіхи пакують у тканинні мішки масою до 50 кг і багатошарові паперові мішки масою до 30 кг. Мигдаль паперовошкаралупний і м'якошкаралупний пакують в ящики масою не більш як 50кг. Ядро волоського горіха і мигдалю пакують у фанерні ящики масою не більше як 25 кг, із гофронового картону не більше ніж 20 кг.
Тара повинна бути чистою, сухою, міцною, без сторонніх запахів. Кожен вид тари маркується, де вказується товарний знак або назва постачальника, назва овочу (плоду), його товарний ґатунок, категорія (якщо поділяються), маса брутто, нетто, нормативний документ та ін.
Транспортування овочів і плодів. Транспортування овочів і плодів – одна із найважливіших ланок у системі їхнього товароруху, яка впливає як на втрати, якість продукції, так і на витрати обігу. На сучасному етапі переходу до ринкових відносин втрати на переміщення сільськогосподарських продуктів становлять основну частку витрат обігу. Необхідно організувати перевезення продукції таким чином, щоб зменшити її втрати і забезпечити здатність для подальшого зберігання. Ритмічне і своєчасне перевезення овочів і плодів з впровадженням раціоналізації технологічних процесів сприятиме підвищенню продуктивності праці, ефективному використанню транспортних засобів.
Плоди і овочі перевозять залізницею, автомобільним, водним і повітряним транспортом. Великий обсяг перевезень плодів і овочів виконує автомобільний транспорт.
Перевезення автомобільним транспортом. На території України встановлено певний порядок перевезення плодів і овочів. При завантаженні в автомобільний транспорт плоди і овочі повинні мати температуру, що не виходить за межі режиму, необхідного для їх перевезення. Плоди і овочі можна перевозити весною і восени, за винятком бананів та ананасів, які транспортуються тривалістю не більш ніж 6 годин при температурі не нижче від 0єС в автомобілях з бортовою платформою, вкриваючи їх брезентом і провітрюючи.
Свіжу зелень (салат, редиску, цибулю зелену, кріп та іншу зелену продукцію) перевозять у неспеціалізованих автомобілях вночі і вранці впродовж не більше як 3 години.
Для перевезення плодоовочевої продукції при температурі нижчій від 0°С використовують автомобілі з ізотермічним кузовом, а при перевезенні в автомобілях з бортовою платформою або в автофургонах, відправник зобов'язаний утеплити вантаж брезентом.
Для перевезення плодів і овочів використовують традиційні і нові види автомобільного холодильного транспорту – автомобілі з ізотермічним кузовом, автомобілі-льодовні і автомобілі-рефрижератори, у яких температура в кузові становить 4-18°С (при температурі зовнішнього повітря 30-40°С).
За допомогою авторефрижераторів здійснюють міжнародні перевезення плодів і овочів. Використовують авторефрижератори трьох класів, у кузові яких забезпечується практично постійною одна із наступних температур: не вище від 2°С, -10°С і -20°С. За видом шасі авторефрижератори поділяють на: автомобілі-фургони (кузов і кабіна розміщені на одному шасі), автопотяги, автопотяги з причепами.
Продукція, яку перевозять у стандартній тарі, повинна відповідати вимогам відповідних стандартів або технічних умов. У кузов автомобіля продукцію укладають щільними рядами, без проміжків, рівномірно за довжиною і шириною. Відстань між стелею і верхнім рядом повинна бути не менш як 30-85 см. Картоплю, капусту пізніх сортів та іншу овочеву продукцію, упаковану в мішки, укладають у кілька шарів з повним використанням вантажності автомобіля. Борти автомобілів і причепів при перевезенні капусти нарощують до висоти 1,4 м від підлоги кузова, а при перевезенні картоплі та інших овочів – до 0,9 м. Для перевезення кавунів і стійких сортів динь без тари на підлогу кузова кладуть підстилку із шару соломи не менше як 10 см заввишки або рогожі, мати, брезент тощо. Висота завантаження кавунів повинна бути не менш як 1,3-1,4 м. Дині укладають рядами, але не більше ніж 5 рядів. Кожний ряд прокладають шаром соломи або іншим пакувальним матеріалом.
При перевезенні плодів у відкритих ящиках між рядами ящиків прокладають дерев'яний щит, розмір якого відповідає розміру кузова, або кілька великих щитів. Ящики укладають в 3-4 ряди так, щоб верхній ряд виступав вище від бортів кузова автомобіля не більше, ніж на половину своєї висоти, зв'язують мотузком і вкривають брезентом.
Закриті ящики або лотки з виноградом укладають не більше ніж у 9, а лотки – у 7 рядів. Верхній ряд лотків забивають дощечками (по 3 дощечки на кожний лоток). Кузов автомобіля укривають брезентом. Ягоди у невеликій легкій тарі укладають у контейнери або зв'язують у паки.
Перевезення залізницею. Товари, що швидко псуються, у тому числі плоди і овочі, перевозять у критих вагонах, ізотермічних вагонах, вагонах-льодовнях, автономних вагонах-рефрижераторах, у рефрижераторах з 5 і 12 вагонних секцій, у потягах-рефрижераторах з 21 і 23 вагонних секцій.
Ізотермічні вагони можуть бути з охолодженням і без нього.
Продукцію, при наявності на стінках вагонів вертикальних брусків, закладають щільно до них, а якщо немає – на відстані 4-5 см від торцевих і поздовжніх стін одним із трьох способів.
Вертикальне укладання. Ящики укладають з просвітами між ними 40-50 мм. Через один-два ряди на ящики накладають рейки у поперечному перерізі 20x30 мм, кінці яких повинні упиратися у поздовжні стіни вагону. У двох верхніх рядах ящики бажано ставити на рейки.
Шахове укладання виконують без прокладання рейок між рядами ящиків масою більш як 20 кг і тільки у вагоні-льодовні з пристінними кишенями для льоду. Ящики в непарних рядах укладають уздовж вагона з просвітами між ними 40-50 мм на відстані 70-80 мм від однієї поздовжньої стіни вагона і 20-30 мм від другої. Ящики парних рядів укладають так само, але з перекриттям просвітів непарних рядів із заходом на другий ящик не менше ніж на 20-30 мм. Ящики-лотки укладають один на одного і до поздовжніх стін вагона так, щоб головки ящиків-лотків точно входили в пази ящиків верхнього ряду.
Перехресне укладання. Ящики укладають у першому ряді вздовж вагону, а в другому поперек, з просвітами між рядами 40-50 мм.
Укладають ящики так, щоб повністю використати місткість вагонів, а між верхнім рядом і стелею залишають проміжок не менш як 50 см, якщо правилами не встановлено висоту завантаження.
Картоплю пізню, цибулю ріпчасту, моркву, буряки столові та інші овочі, упаковані в мішки і сітки, в осінній період укладають у вагони щільними штабелями. Під час перевезення цих вантажів з охолодженням, опаленням або з безперервним вентилюванням мішки укладають у вагони стоячки в кілька рядів,, залежно від їх розміру і місткості, але не вище ніж на 1,6 м.
Для перевезення без тари картоплю, овочі і плоди завантажують у вагони навалом заввишки (м): капусту середньостиглу (після 1 вересня) - 1,3; капусту пізню - не менш як 1,7; картоплю пізню урожаю поточного року - 1,6; картоплю урожаю минулого року під час перевезення в квітні і травні - не більш як 1,5, у червні – 1,1; буряки столові – не більше як 1,6; кавуни - не більш як 1,3; гарбузи – не більше як 1,3.
Для кожного виду овочів і плодів, залежно від пори року, типу вагонів (криті, ізотермічні з охолодженням, без охолодження, льодовні, потяги-рефрижератори) встановлено строки перевезення.
Температурний режим і необхідність вентилювання під час перевезення плодів в рефрижераторних потягах і секціях встановлюють залежно від їхнього виду.
Перевезення повітряним транспортом регламентується «Повітряним кодексом і правилами перевезень пасажирів, багажу і вантажів». Застосування вантажних літаків для перевезення плодоовочевої продукції поки що обмежено через високу вартість. Транспортні літаки не мають спеціального холодильного обладнання. Температура і відносна вологість повітря нестабільні. Тому для перевезення приймають овочі і плоди тільки високої якості, здатних зберігати під час перевезення товарні властивості.
Вантажні місця розміщують у літаку так, щоб до кожного з них був вільний доступ повітря. Якщо вантажі укладають у кілька рядів, то між ними прокладають рейки, які скріплюють сіткою чи іншими матеріалами, щоб запобігти пошкодженням. При укладанні вантажних місць обов'язково слід залишати центральний прохід.
Перевезення водним транспортом. Порядок перевезення вантажів річковим транспортом регламентується «Статутом внутрішнього водного транспорту» і розробленими на його основі правилами. Перевезення вантажів може бути в межах одного, двох і більше пароплавств. Судна завантажуються частково (невеликі партії) і повністю (суднові перевезення).
Плоди і овочі перевозять баржами, навалом, для чого їх обладнують решітчастою підлогою і засіками. У трюмах пароплавів овочі та плоди перевозять у тарі (ящики, контейнери). Ящики укладають штабелями, між якими залишають простір для циркуляції повітря, а відстань від верхнього ряду до стелі не менше як 50 см. Трюми барж і пароплавів мають для вентиляції люки і вентиляційні труби.
Плоди і овочі перевозять річковим і морським рефрижераторним транспортом. Судна-рефрижератори бувають спеціалізовані і універсальні. У трюмах може підтримуватись температура повітря від -20 до 15°С.
Рівномірність температурно-вологісного режиму підтримують спеціальними вентиляторами. Морськими рефрижераторами перевозять цитрусові плоди, банани, ананаси, інші види тропічних і субтропічних плодів з країн далекого зарубіжжя. Перевозять цю продукцію в ящиках і спеціальних контейнерах, які укладають у трюми. Ящики укладають на піддони в штабелі або пакетують.
При перевезенні апельсинів в трюмах рекомендується підтримувати температуру 4-5°С, лимонів – 6-7 , грейпфрутів – 9-11, а відносну вологість повітря – 85-90%.
Банани перевозять у спеціалізованих рефрижераторних суднах-банановозах великої вантажності. У трюмах вантажі укладають у засіки. Грона, упаковані у крафт-мішки, укладають у засіки на решітчасту підлогу товстим кінцем стебла вниз, щільно одне до одного в 2 грона заввишки. На ці грона можуть бути покладені ще одне-два грона. Ящики, картонні коробки в трюмах розміщують штабелями 4-6 одиниць заввишки. Між рядами залишають невеликий простір, а між верхнім рядом і стелею – 10-15 см. Під час транспортування в трюмах підтримують температуру для бананів сорту «Грос Мішель» – 11,5-12,5°С, сортів групи «Кавендіш» – 12,8-13,5°С і відносну вологість повітря 85-90%.
Ящики з ананасами укладають у трюми на підлогу штабелями, і між рядами кладуть рейки. Висота штабеля залежить від висоти стелі. Відстань між верхнім рядом ящиків і стелею повинна бути не менше як 50 см. Температуру в трюмах підтримують на рівні 8-9°С, відносну вологість повітря – 85-90%.
Зберігання свіжих овочів і плодів. Зберігання свіжих овочів і плодів. Технологія зберігання овочів і плодів зводиться до того, щоб найбільш тривалий час підтримувати їх у життєздатному стані. Для цього існують оптимальні (найбільш сприятливі) або близькі до них умови зберігання, які залежать перш за все від температури, відносної вологості повітря і циркуляції повітря.
З цією метою овочі та плоди зберігають у найпростіших (сезонних) або стаціонарних сховищах..
Сезонні сховища – це кагати, траншеї з природним і активним вентилюванням. У сховищах з природним вентилюванням неможливо регулювати температуру, слідкувати за станом продукції, виникають труднощі в реалізації продукції взимку, особливо при сильних морозах. Модернізовані великогабаритні кагати з активним вентилюванням дають можливість уникнути цих недоліків.
Кагати не потребують великих затрат на обладнання, їх можна розміщувати у місцях вирощування продукції і при дотриманні всіх вимог отримати економічний ефект.
Стаціонарні сховища мають переваги перед сезонними, бо вони можуть забезпечити кращу збереженість і високу якість продукції, зменшити втрати, але їх утримання коштує значно дорожче, ніж сезонні сховища.
Стаціонарні сховища для плодів і овочів класифікуються: за цільовим призначенням – спеціалізовані (для зберігання окремих видів плодів та овочів), неспеціалізовані або універсальні (для зберігання усіх або декількох видів продукції); за способом зберігання – з засіками, стелажні, тарні, навальні; за способом підтримання температурно-вологісного і газового режимів зберігання – з активним вентилюванням, з природним або штучним охолодженням, з регульованим газовим середовищем; згідно механізації вантажно-розвантажувальних робіт – механізовані, напівмеханізовані, немеханізовані; за місткістю – невеликі (250 т), середні (1000 т), великі (більше 1000 т); за конструктивними особливостями щодо рівня землі – наземні, напівзаглиблені, заглиблені, одноповерхові з підвалом, багатоповерхові; за способом вантаження – прирельсові, без залізничних шляхів, з заїздом і без заїзду транспорту у сховище; за місцем знаходження – в місцях виробництва і в місцях споживання плодоовочевої продукції.
Для регулювання дихання овочів і плодів важлива вентиляція. При природній вентиляції по проточним трубам, розміщеним у боковинах стін, поступає наружне повітря і збагачене киснем (у холодну годину охолоджений), а по витяжним трубам виходить тепле повітря, насичене продуктами дихання (вуглекислим газом, спиртом, ацетальдегідом). У таких сховищах важко регулювати температуру в середині. При примусовій вентиляції повітря у сховищі подається за допомогою вентиляторів по сіті каналів, які підводять наружне повітря у підпільну частину. При цьому краще регулюється режим зберігання.
Найбільш досконалим способом вентилювання є активна вентиляція, при котрій наружне повітря, яке подається вентиляторами, проходять через товщу овочів і плодів.
У холодильниках зі штучним охолодженням постійно підтримується задана температура і оптимальна відносна вологість повітря. Холодильник складається із окремих камер, кожна із котрих може підтримувати оптимальну температуру залежно від виду плодів, овочів і ступеню їх стиглості. Оптимальний режим може автоматично регулюватися. Для охолодження камер використовують компресорні прилади; хладогентами є аміак і фреон.
Ефективним є метод зберігання, овочів і плодів у регульованому (контрольованому) газовому середовищі. Сутність цього способу заключається у створенні штучного газового середовища, оточуючого плоди, в якому масова доля вуглекислого газу вища, а кисню нижча, ніж у звичайному середовищі. При таких умовах процес дихання сповільнюється, підвищується стійкість овочів та плодів проти захворювань, збільшується термін зберігання.
Картоплю зберігають навалом у сезонних сховищах (кагатах), у тарі в умовах природного вентилювання, або із застосуванням активної вентиляції. У постійних сховищах її зберігають навалом у засіках, секціях і контейнерах. У кожному типі сховищ може бути природна, припливно-витяжна, примусова загальнообмінна або активна вентиляція.
У засіки картоплесховищ місткістю 16-20 т суху картоплю завантажують 2-2,5 м заввишки із зниженням шару в січні-лютому до 1,5 м, а при активному вентилюванні – до 3 м.
Картоплю в ящиках розміщують на плоских піддонах щільно, а в сітчастих мішках – укладають колодцем до 2,5 м заввишки. Картоплю в контейнерах розміщають у штабелі 4-6 контейнерів заввишки в 3-5 ярусів.
Ящики розміщують на піддоні у кількості 8-12 завширшки, до 2,5 м заввишки, а із застосуванням навантажувачів - до 4 м.
Ранню картоплю недовго можна зберегти в холодильниках (в червні-серпні) при температурі 6-10°С. Пізню картоплю необхідно зберігати у холодильниках при оптимальній температурі не нижче від 3°С і не вище за 6°С та відносний вологості повітря 85-95%. Строк лежкості при зберіганні 5-7 місяців.
Моркву зберігають в кагатах, складеною в піраміди на підлозі, або на стелажах 1 м завширшки в основі і 3-7 м завдовжки. Висота піраміди на ніжних і середніх стелажах 70-75 см, а на верхніх – 50 см. Моркву зберігають у ящикових піддонах, які укладають у штабелі в стаціонарних сховищах, насипом на стелажах, в траншеях і кагатах, пересипаючи її піском, а також в ящиках. Зберігається морква при температурі 0-1°С та відносній вологості повітря 90-95% протягом 6-10 місяців.
Буряки, брукву, ріпу, редьку зберігають у постійних сховищах в ящиках масою нетто до 25-30 кг, у контейнерах масою нетто 300-350 кг, укладаючи їх у штабелі, а також навалом у засіках. Контейнері застеляють поліетиленовою плівкою або вкривають нею штабелі.
Коренеплоди петрушки, селери, пастернаку зберігають так само, як і моркву. Пастернак можна зберігати розсипом на стелажах шаром до 60 см або у вузьких засіках до 150 см завширшки і до 100 см заввишки. Зберігають ці овочі при температурі 0-1єС та відносній вологості повітря 90-95%: буряки, пастернак, брукву – 6-10 місяців, селеру і петрушку коренеплідні – 4-8 місяців, редьку і ріпу – 3-4 місяці.
Редиску, петрушку-зелень, селеру молоду із зеленню, петрушку молоду із зеленню можна зберігати не більше однієї доби з часу приймання продукції.
Капустяні овочі зберігають в кагатах, траншеях і стаціонарних сховищах без штучного охолодження з природною, примусовою і активною вентиляцією, а також в холодильниках.
У кагатах і траншеях білоголову і червоноголову капусту укладають на підстилку із соломи, поштучно цільними рядами, нижній ряд качанами вгору. Головки наступного ряду укладають так, щоб кожна лежала на чотирьох нижніх головках качанами вгору.
Найкраще капусту зберігати в стаціонарних спеціалізованих сховищах без штучного охолодження і в холодильниках. У стаціонарних сховищах капусту зберігають в ящиках, клітках, ящикових піддонах і розсипом – пірамідами (до 60 см заввишки) на стелажах і на підлозі. У сховищах з активною вентиляцією капусту зберігають навалом суцільним шаром 2-2,8 м заввишки, 6-8 м завширшки або в засіках.
Червоноголову і савойську капусту зберігають так само, як і білоголову.
Цвітну капусту зберігають в ящиках-лотках і ящиках-клітках.
Зберігають капустяні овочі при температурі 0...-0,8°С та відносній вологості повітря 85-95%: білоголову пізньостиглу – 6-8 міс., червоноголову – 5-7 міс., кольрабі – 5-8 міс., савойську – 4-8 місяців, білоголову середньопізню – 2-4 міс., цвітну – 1-2 міс., брюссельську і білоголову середньостиглу – до 1 міс., брокколі – 10-20 діб.
Цибулю і часник зберігають у сховищах без штучного охолодження, з природною, активною вентиляцією, а також в холодильниках. У сховищах ящики з цибулею і часником укладають у штабелі в 5 ящиків завширшки, 8-10 ящиків заввишки, ящикові піддони не більш як 3 завширшки, 3-5 заввишки.
Перед укладанням на зберігання цибулю просушують, прогрівають, зволоженим повітрям і поступово охолоджують (на 0,5єС за добу) зовнішнім повітрям.
Цибулю і часник зберігають у камерах з регульованим газовим середовищем до 7 місяців. Цибулю ріпчасту і часник гострих сортів зберігають при температурі -2...-3°С до 6-10 міс., напівгострі і солодкі сорти при температурі 0...-1°С – до 4-7 міс., часник при температурі -1... -3єС – до 4-7 міс. Відносна вологість повітря для усіх цих овочів 70-80%. Цибулю зелену, цибулю-порей, часник зелений зберігають в ящиках, в поліетиленових мішечках масою нетто до 2 кг при температурі 0-20С і відносній вологості повітря 90-95% протягом двох діб.
Зелені овочі зберігають при температурі 0-10С і відносній вологості повітря 90-95%: салат, шпинат – 12 годин, щавель – 24 години з часу приймання.
Гарбузові овочі зберігають у тарі. Кавуни, гарбузи і дині можна зберігати на стелажах в один ряд на м'якій підстілці із соломи, листя, хвої, торфу.
Забороняється зберігати кавуни в засіках картоплесховищ і складах з недостатньою вентиляцією. У таких умовах вони швидко перестигають і закисають. Дині не дозволяється зберігати поруч з овочами або яблуками. Гарбузи і дині зберігають 2-7 міс. при температурі 0-1єС (дині) і 8-10єС (гарбузи), відносна вологість повітря, відповідно, 85-90% і 70-75%.
Патисони зберігаються при температурі 0-4єС та відносній вологості повітря 90-95% до 2 міс; кабачки при температурі 0-4°С і відносній вологості повітря 85-90% – до 15 діб, кавуни стиглі – при температурі 2-3є С, відносній вологості повітря 80-85% – до 1-2 міс., огірки зберігаються до 15 діб при температурі 10-14°С (захищеного ґрунту) і 7-10є С (відкритого ґрунту), відносна вологість повітря, відповідно, 85-95% і 85-90%.
Томатні овочі зберігаються при відносній вологості повітря 85-90%. Томати зелені, молочної стиглості, бурі – до 1 міс. (температура відповідно 12-14°С, 8-10°С, 4-6°С), червоні і рожеві - до 1-1,5 міс. при температурі 0-2°С.
Перець солодкий і баклажани зберігають при температурі 7-10°С, перець – до 15 діб, баклажани – до 10 діб.
Насіннячкові плоди зберігають у фруктосховищах без штучного охолодження і з штучним охолодженням. Фруктосховища без штучного охолодження не забезпечують надійного і тривалого зберігання продукції, оскільки температура в них коливається від 1 до 15єС залежно від пори року. Холодильники забезпечують зберігання продукції при температурі від -1єС до 4єС упродовж тривалого періоду. Відносна вологість повітря повинна бути 85-95%.
Пізні сорти яблук можуть зберігатися 7-8 міс., середньостиглі – 4-5 міс. або 6-7 міс. (залежно від ботанічного сорту плодів).
Груші зберігаються при температурі 0-1° С, або -1...-3° С (холодостійкі або холодолюбні) до 6-8 міс.
Кісточкові плоди для зберігання укладають в ящики, корзини. Черешні, вишні, сливи і аличу крупноплідну одного помологічного і товарного сорту укладають у тару насипом.
Абрикоси, персики одного помологічного і товарного сортів калібрують за розміром. Персики укладають рядами, на дно і під кришку кладуть шар стружки, вкритий папером. Персики вищого сорту укладають рядами в чарунки з картону або з інших матеріалів.
У неохолоджених сховищах кісточкові плоди зберігають залежно від виду 2-6 діб, а в холодильниках – 10-40 діб, і тільки лежкоздатні сливи – до 2 міс. при температурі зберігання -1єС та відносній вологості повітря 85-95%.
Ягоди, за винятком пізніх сортів винограду і деяких сортів чорної смородини, брусниці і журавлини, навіть у холодильниках довго зберігати не можна.
На тривале зберігання (4-5 міс.) відбирають виноград лежких сортів: «Італія», «Молдавський чорний», «Тайфі рожевий», «Карабурну», «Німринг». Для менш тривалого зберігання (2-3 міс.) придатні сорти «Сенсо», «Тавриз», «Мускат Олександрійський».
Перед закладанням на зберігання і через кожних 10-12 діб виноград рекомендують обробляти сірчистим газом. Ящики з виноградом укладають у камерах в штабелі 10-12 рядів заввишки, пакетований виноград – в штабелі 2 пакети заввишки. При температурі -1єС і відносній вологості повітря 90-95% виноград ранньостиглих сортів зберігають залежно від особливостей сорту впродовж 10-30 діб, середньостиглих – до 3 міс., пізньостиглих – 4-5 міс. У камерах з регульованим газовим середовищем виноград пізньостиглих сортів можна зберігати 6,5-7 міс.
Чорну смородину при температурі 0-1°С і відносній вологості повітря 90% зберігають до 20 діб (пізні сорти «Голіаф», «Неаполітанська», «Черкащанка» – до 30 діб), порічки білі і червоні – до 10 діб, аґрус – до 15 діб, суниці – 3 доби, малину – 2 доби. У регульованому і модифікованому газових середовищах смородину зберігають 2 міс., аґрус – 1,5-2 міс., суниці садові – 15-20 діб.
Цитрусові плоди доцільно зберігати у сховищах зі штучним охолодженням. В осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди їх зберігають на складах без штучного охолодження. Камери у зимовий період утеплюють, сховища перед завантаженням дезінфікують. Ящики розміщують у камерах на плоских піддонах. Повністю стиглі цитрусові зберігаються до 10 діб при температурі 0-1єС – для мандаринів і апельсинів, 1-2°С – лимонів і грейпфрутів.
Краще зберігаються цитрусові недостиглими. Температура зберігання може бути 1-4°С, відносна вологість повітря 85-90%. Мандарини і грейпфрути зберігаються 2-3 міс., звичайні апельсини – 3-4 міс., пупкові і корольки – 2-3 міс., лимони «Прімофіоре» – до 6 міс. Обробка цитрусових плодів захисним покриттям сприяє зменшенню їх втрат, збереженню якості і харчової цінності.
Гранати зберігають при температурі 1-20С і відносній вологості повітря 85-90% от 2 до 6 міс.; хурму – при температурі 0-10С, відносній вологості повітря 85-90% впродовж 2-3 міс. Банани зрілі зберігають при температурі 120С і відносній вологості повітря 80-85% протягом 3-4 діб. Ананаси зрілі зберігають при температурі 8-90С і відносній вологості повітря 80-85% протягом 2-3 діб.
Горіхоплідні необхідно зберігати при температурі від -15 до 20°С і відносній вологості повітря не більше як 70%. При таких умовах горіх волоський, фундук зберігають до 1 року, ядра волоського горіха – до 6 міс.; горіх мигдалю і його ядро при температурі від -15° до 0°С – до 5 років, при температурі від 0° до 20°С – до 2 років.
Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 18047678
    Размер файла: 106 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий