PSEP_LK_T_7

міністерство аграрної політики ТА ПРОДОВОЛЬСТВА україни
Миколаївський НАЦІОНАЛЬНИЙ аграрний університет
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ




13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
«ПРОГНОЗУВАННЯ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ»
для студентів обліково-фінансового факультету
5 курсу денної форми навчання

Галузь знань 0305 «Економіка і підприємство»
Спеціальність 8.03050901 «Облік і аудит»
Освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр»
Кваліфікація «Магістр з обліку і аудиту»
Хилько Іван Іванович
старший викладач
кафедри економічної кібернетики і математичного моделювання (М 117)
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415 ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА
«ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ»
Курс – 5
Семестр – 9
Всього годин – 72 год./2,00 кред.
з них:
лекцій – 30 год./0,83 кред.
лабораторних – 14 год./0,39 кред.
самостійна робота – 28 год./0,78 кред.
Залік в 9 семестрі
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
ЛІТЕРАТУРА
Воронкова В.Г. Соціально-економічне прогнозування: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 248 с.
Кулявець В.О. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. - 194 с.
Присенко Г. В., Равікович Є. І. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2005. 378 с.
L:\МетодРекомендации\ФакМенеджменту\ КafEKMM\ ПСЕП
Тема 7

МЕТОДИ
ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК
План
Методи колективної експертної оцінки.
Етапи колективної генерації ідей («мозкова атака»).
Метод «Делфі» в соціально-економічному прогнозуванні.
Метод побудови «сценаріїв».
Метод побудови прогнозних графів.

7.1. Методи колективної експертної оцінки
До методів колективної експертної оцінки відносять:
– експертний метод;
– метод генерації ідей;
– метод „Делфі";
–метод „сценаріїв" ;
–метод прогнозних графів.

7.1.1. Суть та зміст експертного методу
Суть експертного методу для розробки прогнозів полягає у визначенні погодженості думок експертів стосовно перспективних напрямків розвитку об'єкта прогнозування, які раніше були сформульовані окремими спеціалістами, а також стосовно оцінки аспектів розвитку об'єкта, що не може бути визначена іншими методами (наприклад, аналітичними розрахунками, експериментом тощо).
Експертний метод має чотири етапи.
1. Створюються робочі групи, функцією яких є проведення опитування і обробки матеріалів та аналіз результатів колективної експертної оцінки. Робоча група призначає експертів, які дають відповіді на сформульовані питання, що стосуються перспектив розвитку даної галузі.
2. Перед тим як організувати опитування експертів, проводиться уточнення основних напрямків розвитку об'єкта, а також складається матриця, яка відображує генеральну мету, її окремі частини та засоби досягнення.
При цьому під час попереднього аналізу спільно з групою спеціалістів визначаються найважливіші цілі для вирішення поставленого завдання.
В якості засобів досягнення мети приймаються напрямки наукових досліджень та розробок, результати яких можуть бути для цього використані.
При цьому напрямки наукових досліджень та розробок не повинні між собою перетинатися.
Далі формулюються питання, які будуть запропоновані для розгляду експертам. Форма питань може бути розроблена у вигляді таблиць, але зміст їх повинен визначатись специфікою прогнозного об'єкта чи галузі.
При цьому питання мають бути складені за певною структурно-ієрархічною схемою, тобто від складних до простих.
3. Проводиться опитування експертів.
При цьому забезпечується однозначність сприйняття окремих питань, а також незалежність міркувань експертів.
4. Виконується обробка матеріалів колективної експертної оцінки, які характеризують узагальнену уяву та степінь погодженості індивідуальних оцінок експертів. Обробка оцінок експертів є вихідним матеріалом для синтезу прогнозних гіпотез та варіантів розвитку об'єкта прогнозування.

7.1.2. Формування групи експертів та визначення коефіцієнта їх компетентності

При формуванні групи експертів основним є визначення її кількісного та якісного складу. Відбір експертів починається з визначення питань, що оперативно охоплюють вирішення даної проблеми. Далі складається список осіб, які є компетентними в даній сфері.
Для визначення якісного прогнозу перед експертами ставиться ряд вимог, серед яких є:
високий рівень загальної ерудиції;
глибокі спеціальні знання в оцінюваній сфері;
здатність адекватно оцінювати тенденцію розвитку досліджуваного об'єкта;
наявність психологічної настанови на майбутнє;
наявність академічного наукового інтересу до оцінюваного питання та відсутність особистої зацікавленості спеціаліста в даній сфері;
наявність виробничого та (або) наукового досвіду в даній сфері.

Для визначення відповідності майбутнього експерта вказаним вимогам використовується анкетне опитування. Додатково до цього часто використовують засіб самооцінки на підставі анкети.
Обробка даних дає можливість отримати кількісну оцінку компетентності потенційного експерта
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 1415 вага градації складової характеристики з номером 13 EMBED Equation.3 1415 в анкеті в балах, перекресленої експертом;
13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415максимальна вага (межа шкали) цієї складової характеристики в балах;
13 QUOTE 1413 EMBED Equation.3 141515загальна кількість складових характеристики в анкеті;
13 EMBED Equation.3 1415вага клітинки, перекресленої експертом у шкалі самооцінки в балах;
13 EMBED Equation.3 1415межа шкали самооцінки експерта в балах.
Встановити оптимальний склад групи експертів нелегко. Однак розроблено формалізований підхід до цього питання. Він базується на визначенні максимальної та мінімальної границь чисельності групи.
При цьому йдеться про дві умови: високу в цілому компетентність групи експертів та стабілізацію середньої оцінки прогнозної характеристики.
Перша умова використовується для визначення максимальної чисельності експертної групи
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 1415константа; 13 EMBED Equation.3 1415максимально можлива компетентність за використаною шкалою компетентності; 13 EMBED Equation.3 1415компетентність окремого експерта з номером 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415.
Ця умова передбачає, що коли є група експертів, компетентність яких максимальна, то середнє значення їх оцінок можна вважати «істинним».
Для визначення константи 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415 використовується метод голосування, тобто група вважається вибраною, якщо за неї подано 13 EMBED Equation.3 1415 голосів тих, що були присутні.
Звідси 13 EMBED Equation.3 1415, тоді
13 EMBED Equation.3 1415

Далі визначається мінімальна кількість членів експертної групи 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415.
Це здійснюється шляхом використання умови стабілізації середньої оцінки прогнозної характеристики, яка формулюється у вигляді
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 1415середня оцінка прогнозної величини в балах, за даними експертної групи;
13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415середня оцінка за даними експертної групи, із якої виведено (або в яку введено) одного експерта;
13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415максимально можлива оцінка прогнозної величини за прийнятою шкалою оцінок;
13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415задана величина зміни середньої похибки при додаванні чи вилучені одного експерта.
Величина середньої оцінки є найбільш чутливою для оцінки експерта, який має найбільшу компетентність і який поставив
найбільший бал при 13 EMBED Equation.3 1415
13 QUOTE 1415і
найменший – при 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415.
Величина
13 EMBED Equation.3 1415.
Остаточний склад експертної групи вибирається на підставі послідовного вилучення малокомпетентних експертів, при цьому використовується умова
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415задана величина границі допустимого відхилення компетентності експерта з номером 13 QUOTE 1413 EMBED Equation.3 141515 від максимальної.
Одночасно до групи експертів можуть залучатись нові експерти.
Остаточно чисельність групи встановлюється в межах
13 EMBED Equation.3 1415

7.1.3. Методи статистичної обробки матеріалів анкет

Методи статистичної обробки матеріалів колективної експертної оцінки для розробки науково-технічних прогнозів є сукупністю оцінок відносної важливості визначених експертами кожного із оцінюваних напрямків наукових досліджень та розробок.
Оцінки важливості задаються в балах і можуть приймати значення від 0 до 1, від 0 до 10, від 0 до 100 і т. д.
При обробці матеріали оцінки важливості питання, яке розглядається, зводять до таблиці (див. табл. 7.1), рядки якої відповідають напрямкам досліджень, а стовпці – експертам, де 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415є оцінкою експерта з номером 13 QUOTE 1413 EMBED Equation.3 141515, яку він виставив даному напрямку розвитку 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415.
Табл. 7.1
Напрямки
досліджень
Експерти


1
2
3
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·
·
·
·
·
·
·
·–
·
·D Equation.3 1415

13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415


Далі визначаються статистичні оцінки прогнозних характеристик, їх довірчі інтервали та статистичні оцінки погодженості думок експертів.
Середнє значення оцінки напрямку досліджень
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415оцінка прогнозної величини експерта з номером 13 EMBED Equation.3 1415.
Дисперсія цієї оцінки
13 EMBED Equation.3 1415.

Приблизне значення довірчого інтервалу
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 1415параметр, який визначається за таблицями Ст'юдента для заданого рівня довірчої ймовірності і ступенів свободи 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415.
Коефіцієнт варіації оцінок
13 EMBED Equation.3 1415,
де
13 EMBED Equation.3 1415.

7.1.4. Методи оцінки погодженості поглядів між експертами

При статистичній обробці результатів анкет експертної групи стосовно відносної важливості кожного напрямку середнє значення, дисперсія, довірчий інтервал та коефіцієнт варіації обчислюються для кожного оцінюваного напрямку.
Крім того, обчислюється коефіцієнт конкордації, який характеризує ступінь погодженості поглядів експертів стосовно важливості кожного із оцінюваних напрямків та коефіцієнти парної рангової кореляції, які визначають ступінь погодженості даного експерта з іншими.
Для цього здійснюється ранжирування оцінок важливості, даних експертами. Кожна оцінка, яку виставив експерт з номером 13 EMBED Equation.3 1415, виражається числом натурального ряду таким чином, що число 13 EMBED Equation.3 1415 присвоюється максимальній оцінці, а число 13 EMBED Equation.3 1415 мінімальній.
Якщо всі оцінки різні, то відповідні числа натурального ряду є рангом оцінок експерта 13 QUOTE 1413 EMBED Equation.3 141515 .
Якщо між оцінками експерта 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415 є однакові, то їм назначається однаковий ранг, за який приймається середнє арифметичне відповідних чисел натурального ряду.
Сума рангів
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415ранг оцінки, яку виставив експерт 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415 напрямку 13 QUOTE 1413 EMBED Equation.3 141515, 13 EMBED Equation.3 1415 кількість досліджуваних напрямків
Середнє значення суми рангів оцінок за всіма напрямками
13 EMBED Equation.3 1415.

13 QUOTE 1415
Відхилення суми рангів, яку отримав даний напрямок, від середньої суми рангів
13 EMBED Equation.3 1415.
Коефіцієнт конкордації, обчислений за сукупністю всіх напрямків
13 EMBED Equation.3 1415.

Коефіцієнт конкордації приймає значення в межах від 0 до 1.
Якщо 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415, то є повна погодженість поглядів експертів, якщо 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415, то має місце повна розбіжність у їхніх поглядах.

7.2. Етапи колективної генерації ідей («мозкова атака»)

Задачі прогнозування, які вирішують з допомогою методу експертних оцінок, мають два формально не зв'язані між собою елементи – визначення можливих варіантів розвитку об'єкта прогнозування та їх оцінка.
Аналіз експертного методу показує доцільність використання «мозкової атаки» для визначення можливих варіантів розвитку процесу.
Їх використання дозволяє отримати продуктивні результати за короткий період часу і залучити всіх експертів до активного творчого процесу.
Методи «мозкової атаки» можна класифікувати за ознакою наявності чи відсутності зворотного зв'язку між керівниками та учасниками «мозкової атаки» в процесі вирішення деякої проблемної ситуації.
Наявність зворотного зв'язку дозволяє концентрувати увагу учасників тільки на тих варіантах, які є цінними за тими чи іншими критеріями для вирішення проблемної ситуації.
Однак при цьому з'являється ймовірність пропуску оригінальної думки, яка є потенційною, але ще не усвідомленою в даний момент часу.
Відсутність зворотного зв'язку, тобто максимальна стимуляція висловлювань, передбачає здійснення складної та великої за обсягом роботи на етапі їх оцінки. Тому метод «мозкової атаки» передбачає розробку методу деструктивної віднесеної оцінки (ДВО), який дозволяє якісно і достатньо швидко оцінити варіанти без обмеження їх кількості.
Суть цього методу полягає в активізації творчого потенціалу спеціалістів при «мозковій атаці» проблемної ситуації, яка на початку реалізує генерацію ідей та наступне деструктуювання (критику) цих ідей з формулюванням контрідей.
Використання методу ДВО передбачає реалізацію таких 6 етапів.

1. Формування групи учасників «мозкової атаки» (кількість та склад). Оптимальну чисельність групи учасників знаходять емпіричним шляхом. Найбільш продуктивними є групи з 1015 осіб.
Склад учасників передбачає їх цілеспрямований підбір за такими двома умовами: із осіб приблизно одного рангу, якщо учасники знають один одного, та із осіб різного рангу, якщо учасники між собою не знайомі (в цьому випадку необхідно нівелірувати кожного із учасників шляхом присвоєння йому номера з подальшим звертанням до нього тільки за номером).
Відносно необхідності спеціалізації учасника в даній сфері проблемної ситуації, то ця умова не є обов'язковою для всіх членів групи.
Навпаки, бажано, щоб у групі були спеціалісти з інших сфер знань, які володіють високим рівнем загальної ерудиції і розуміють суть проблемної ситуації.

2. Складання проблемної записки учасника «мозкової атаки». Вона складається групою аналізу проблемної ситуації і включає опис методу ДВО та опис проблемної ситуації.
Опис методу ДВО повинен передбачати:
опис принципу, який є підставою методу;
опис умов, що забезпечують найбільшу ефективність «мозкової атаки» та авторство результатів атаки;
основні правила здійснення атаки.
Опис проблемної ситуації повинен мати:
опис причин появи проблемної ситуації;
аналіз причин і можливі наслідки цієї проблемної ситуації (доцільно гіперболізувати наслідки, щоб гостріше відчувалась необхідність розв'язання протиріч);
аналіз світового досвіду розв'язання подібної проблемної ситуації (якщо він є);
класифікацію (систематизацію) існуючих напрямків розв'язання проблемної ситуації у вигляді центрального питання з ієрархією більш легких питань.

3. Генерація ідей. Він починається з того, що ведучий розкриває зміст проблемної записки.

Перед розкриттям методу ДВО він концентрує увагу учасників на правилах здійснення «мозкової атаки», тобто:
висловлювання учасників мають бути чіткими та лаконічними;
скептичні зауваження та критика попередніх висловлювань не допускається;
кожний з учасників має право виступати декілька раз, але не підряд;
не дозволяється оголошувати список ідей, який може бути підготовлений учасниками заздалегідь.
Розкриваючи зміст проблемної ситуації, ведучий концентрує увагу учасників на головному питанні.
Свій виступ він має побудувати таким чином, щоб викликати психологічну сприйнятливість учасників, змусити їх відчути потребу зробити те, що їх зацікавило.
Активна діяльність ведучого передбачається тільки на початку «мозкової атаки». Після того, як учасники достатньо зацікавились у розв'язанні проблемної ситуації, процес генерації нових ідей здійснюється спонтанно. Ведучий у цьому процесі відіграє пасивну роль, керуючи учасниками тільки відносно до правил здійснення атаки.
Необхідно пам'ятати, що чим більша і різноманітніша кількість висловлювань, тим глибше розкривається суть проблеми і тим більша ймовірність появи цінних ідей.

Враховуючи ці обставини, ведучий при здійсненні «мозкової атаки» дотримується таких правил:
зосередити увагу учасників на проблемній ситуації, обмежуючи рамки її специфічними вимогами та термінологічною суворістю ідей, що пропонуються;
не оголошувати хибною, не засуджувати та не переривати дослідження жодної ідеї, тобто розглядати будь-яку ідею незалежно від її, на перший погляд, важливості чи можливості здійснення;
заохочувати поліпшення чи комбінацію ідей, надаючи слово в першу чергу тому, хто бажає висловити свою думку щодо попереднього виступу;
надавати підтримку і заохочувати учасників, звільняючи їх від скутості;
створювати творчі обставини, заохочувати активний процес учасників „мозкової атаки".
Мозковий штурм може тривати не менше 20 хвилин і не більше однієї години в залежності від активності учасників.
Занотовувати ідеї, що висловлюються, доцільно на магнітофонну плівку, щоб не пропустити жодної ідеї та мати можливість систематизувати їх для наступного етапу.

4. Систематизація ідей, які були висловлені на етапі генерації ідей.
Їх здійснює група аналізу проблемної ситуації в такій послідовності:
здійснюється номенклатурний перелік усіх ідей;
кожна з ідей формулюється в термінах загального висловлювання; визначаються ідеї, які повторюються в термінах загального використання;
ідеї, що повторюються та (або) доповнюють попередні, об'єднуються і формулюються у вигляді однієї комплексної ідеї;
виділяються ознаки, за якими ідеї можна об'єднати;
об'єднуються ідеї відповідно до виділених ознак;
складається перелік ідей по групах (в кожну групу записуються ідеї відповідно до їх узагальнення).

5. Деструктуювання систематизованих ідей. При цьому здійснюється оцінка ідей з точки зору практичної їх реалізації в процесі «мозкової атаки», коли кожна з них підлягає всебічній критиці з боку учасників «мозкової атаки».
Головне правило цього етапу полягає в тому, що необхідно аналізувати кожну ідею тільки з точки зору перешкод на шляху її здійснення, тобто учасники атаки висловлюють аргументи для вилучення систематизованої ідеї.
Особливо важливою є обставина, за якої в процесі деструктуювання може з'явитись нова ідея (контрідея), яка формулює наявні обмеження та пропонує шляхи їх усунення.
Група учасників «мозкової атаки» цього етапу складається із висококваліфікованих спеціалістів у досліджуваній сфері, її кількість передбачає 20... 25 осіб, а тривалість етапу не повинна перевершувати 1,5 години. Висловлені критичні зауваження та контрідеї записуються на магнітофонну плівку.

Оцінка критичних зауважень та складання списку ідей, які можна практично реалізувати.

Цей етап здійснює група аналізу проблемної ситуації в такій послідовності:
складається перелік усіх критичних зауважень, які були висловлені на попередньому етапі;
складається загальна таблиця етапів систематизації та деструктуювання ідей, а також список показників можливості практичної реалізації ідей (ці показники в кожному конкретному випадку є специфічними і залежать від конкретної проблемної ситуації);
оцінюється кожне практичне зауваження та контрідея;
складається остаточний список ідей.
7.3. Метод «Делфі» в соціально-економічному прогнозуванні

Цей метод є одним із найбільш поширених методів експертної оцінки майбутнього, тобто експертного прогнозування. Його розроблено для визначення та оцінки ймовірності появи тих чи інших явищ.
Метод «Делфі» побудовано на такому принципі, що в неточних науках думки експертів та суб'єктивні висловлювання через свою необхідність повинні замінити точні закони причинності, які віддзеркалюються точними науками.
Даний метод дозволяє узагальнювати погляди окремих експертів до узгодженої думки групи експертів.
Він характеризується такими особливостями:
анонімність експертів;
використання результатів попереднього туру опитування;
статистична характеристика групової відповіді.
Анонімність полягає в тому, що при здійсненні процедури експертної оцінки прогнозного явища учасники експертної групи не знають один одного.
При цьому взаємодія членів групи при заповнюванні анкет не дозволяється. В результаті такої постановки автор відповіді може змінювати свій погляд без публічної об'яви про це.
Використання результатів попереднього туру полягає в тому, що, оскільки групова взаємодія здійснюється безпосередньо з допомогою відповіді на анкету, спеціаліст чи організатор дослідження використовує із анкет тільки ту інформацію, яка стосується даної проблеми. Спеціаліст-прогнозист враховує погляди експертів «за» і «проти» з кожної точки зору.
Основний результат функціонування цієї системи пролягає в тому, щоб перешкодити групі прийняти свої власні цілі та задачі.
Ця система дає можливість групі спеціалістів зосередити свої зусилля на раніше визначених задачах, а не прогнозувати кожний раз що-небудь нове.
Статистична характеристика групової відповіді полягає в тому, що група спеціалістів складає прогноз, який визначає точку зору тільки більшості експертів, тобто такий погляд, з яким згодна більшість експертів.
Метод Делфі дає можливість взаємодіяти членам журі, хоча результати цієї взаємодії контролюються керівником групи шляхом об'єднання аргументів. Член журі змінює свою оцінку тільки тоді, коли його переконали колеги, в іншому випадку він наполегливо дотримається власної протилежної позиції.

7.4. Метод побудови «сценаріїв»

Побудова сценарію – це метод, за допомогою якого встановлюється логічна послідовність подій з метою показати, як, виходячи з даної ситуації, етап за етапом може здійснюватись дослідження об'єкта. Побудова сценарію, як правило, здійснюється в чітко виражених часових координатах.
Ця особливість суттєва при прогнозуванні в сфері соціально-економічних проблем.
Основне призначення сценарію полягає у визначенні генеральної мети розвитку об'єкта прогнозування, виявленні основних факторів фону та формулюванні критеріїв для оцінки верхніх рівнів «дерева цілей».
У сценарії використовуються заздалегідь підготовленні прогнози та матеріали з розвитку об'єкта прогнозування.
Розробка сценарію спонукає дослідника займатись деталями і процесами, які він міг би легко пропустити, якби обмежився абстрактними міркуваннями.
При розробці сценарію, оскільки в ній бере участь група спеціалістів, завжди виникає невизначеність через суб'єктивність міркувань членів цієї групи. Цінність сценарію тим вища, чим менший степінь невизначеності, тобто більший степінь погодженості думок експертів.
Тому не можна упускати з поля зору такі питання:
наскільки велика суттєва невизначеність?;
що необхідно зробити для її зменшення?;
який очікуваний ступінь зменшення невизначеності при продовженні розробки сценарію?
Сценарій має бути так описаний, щоб після ознайомлення з ним стала зрозумілою генеральна мета виконуваної роботи з точки зору політичних, ідеологічних та соціально-економічних задач на період прогнозування.
Сценарій є тією інформацією, на підставі якої буде виконуватись вся подальша робота, тому спеціалісти, що його розроблюють, повинні при роботі використовувати право консультацій з необхідними спеціалістами, користуватись інформацією галузевих інститутів, вимагати необхідні довідки від організацій.
Сценарій у готовому вигляді повинен підлягати аналізу. З подальшого розгляду вилучається все те, що на думку спеціалістів, достатньо забезпечено на період, що розглядається, тобто знаходиться на високому рівні розвитку.
На підставі аналізу інформації, яка визнана придатною для подальшого використання, формулюються цілі, критерії та розглядаються альтернативні рішення.
Сказане становить собою таку модель сценарію, яка охоплює всі рівні – від політики до науки. В основі моделі закладено цільовий підхід.
Спочатку простежуються вимоги політики на внутрішньому та зовнішньому ринках збуту. Визначаються потреби в продуктах різних країн світу (зовнішній ринок) і галузей промисловості (внутрішній ринок).
На підставі аналізу політичної картини (фону) визначаються основні пропорції та співвідношення між ринками збуту.
Вибираються альтернативи, цілі, критерії, ступінь ризику, розміри можливої економічної вигоди тощо. Ці фактори визначають потреби на випуск продукції. Основні критерії показують, при яких виробничих потужностях можна досягнути необхідного рівня розвитку галузі промисловості. З цих позицій розглядається вклад науки в забезпечення потреб галузі.
Аналогічно аналізуються можливості галузі по задоволенню цих потреб. Потім порівнюються рішення з вибору оптимального варіанту розвитку науки і техніки. Для аналізу даної моделі використовується системний підхід, який полягає в тому, що ціле послідовно, за певними правилами ділиться на окремі частки і досліджуються взаємовідносини цих часток з позицій вартості, ефективності, ступеню ризику тощо.
7.5. Метод побудови прогнозних графів
Графом називають фігуру, яка складається із точок (вершин), з'єднаних відрізками (ребрами).
Графи можуть бути зв'язувальними, орієнтованими чи неорієнтованими, мати чи не мати цикли (петлі). Вибір тієї чи іншої структури графа визначається наявністю тих відношень між елементами, які він повинен виразити.
Деревом називається орієнтований граф, який не має петель і для кожної пари його вершин існує шлях для довільної іншої вершини. Тільки структура зв'язувального орієнтованого графа може виразити відношення тієї чи іншої ієрархії.
«Деревом цілей» називають граф – дерево, яке виражає відношення між вершинами – етапами чи проблемами, котрі дають можливість досягнути деякої мети. «Дерево цілей», вершини якого ранжируванні, тобто виражені кількісними оцінками їх важливості, широко використовується для кількісної оцінки пріоритету різних напрямків розвитку.
Побудова «дерева цілей» вимагає розв'язання багатьох прогнозних задач, а саме:
прогнозу розвитку об'єкта в цілому;
формування сценарію прогнозної мети, рівня та вершин «дерева цілей», критеріїв та їх ваги в ранжируванні вершин.
Кожна з цих прогнозних задач при необхідності розв'язується методом експертних оцінок.
«Дерево цілей» використовується для аналізу систем, об'єктів, процесів, в яких можна виділити декілька структурних чи ієрархічних рівнів.
Воно будується шляхом послідовного виділення більш дрібних компонентів на спадаючих рівнях.
Кожна гілка на кожному рівні ділиться на два відгалуження наступного, більш низького рівня.
З кожної вершини повинно виходити не менше двох гілок, причому кількість цих гілок не обмежується зверху, тобто на верхньому рівні їх може бути три, п'ять і більше. Крім того, обов'язково, щоб із кожної вершини виходила однакова кількість гілок.
У побудові «дерева цілей» необхідно відмітити такі умови:
гілки, що виходять з однієї вершини, повинні створювати замкнуту множину;
гілки, що виходять з однієї вершини, повинні бути взаємно виключними, тобто не повинно бути часткового збігання об'єктів, поданих двома різними гілками, що розгалужуються з даної вершини;
«дерево цілей», що використовується для нормативного прогнозування, необхідно вважати сукупністю цілей та їх часток, тобто кожна вершина являє собою мету для всіх гілок, які з неї виходять.










13PAGE 15








Флаг11 копияЛоготип к-ри кибернетикиRoot EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native

Приложенные файлы

  • doc 18033013
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий