Metodichni_vkazivki_do_laboratornikh_robit_z_entomologiyi.PDF


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра
Рослинництва









МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОР
Н
ИХ РОБІТ З



СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ЕНТОМОЛОГІЇ































Мелітополь, 2012

2


Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни
©Сільськогосподарська ентомологіяª для студентів за напрямом підготовки
6.090101 ©Агрономіяª ОКР Бакалавр.



Розробник
: Розова ст. викл.
,

к.с.
-
г.н.


Рецензенти: Колесніков М.
О
.
доцент,

к.с.
-
г.н.





Алексєєва О.М. доцент, к.с.
-
г.н.






Затверджена на засіданні кафедри ©Рослинництваª

Протокол від ―_____‖___________________ 2012 року №




Завідувач кафедри
©Рослинництваª


___________________________ О.А. Іванченко


(підпис) (прізвище та ініціали)


―_____‖___________________ 2012 року


Схвалено методичною комісією факультету АТЕ за напрямом підготовки
6.090101 ©Агрономіяª ОКР ©Бакалаврª


Протокол
від.
―_____‖___________________

2012 року №



Голова _______________ (Григоренко О.В.)


(підпис) (прізвище та ініціали)


―_____‖___________________


2012 року





Розова Л.В., 2012 рік








3


Зміст


Лабораторна робота № 1


Т
ема:
З
агальні відомості про шкідників рослин
..............................................5


Лабораторна робота № 2

Тема:
С
истематика і класифікація комах
…………………………………….14


Лабораторна робота № 3

Тема:
Т
ипи пошкоджень
комахами
……………………………………………19


Л
абораторна робота № 4

Т
ема:
С
кладання фенологічного календаря
………………………………….22


Лабораторна робота

№ 5

Тема:
Б
атоїдні шкідники
………………………………………………………..26


Лабораторна робота

№ 6

Тема:
Ш
кідники зернових культур
……………………………………………30


Лабораторна робота

№ 7

Тема:
Ш
кідники зернобобових культур
………………………………………37


Лабораторна робота № 8

Тема:
Шкідники соняшнику
……………………………………………………42


Лабораторна робота № 9

Тема:
Шкідники цукрового буряку
……………………………………………44


Лабораторна робота № 10

Тема:
Шкідники овочевих культур і картоплі
……………………………….49


Лабораторна робота № 11

Тема:
Шкідники зерна і зернопродуктів у період зберігання
………………55


Лабораторна робота № 12

Тема:
Шкідники плодових культур
……………………………………………60


Лабораторна робота № 13

Тема:
Шкідни
ки ягідних культур та винограду
……………………………..68


Лабораторна робота № 14

Тема:
Шкідники лісових культур
……………………………………………...77


4


Вступ

В Україні сільськогосподарські культури пошкоджує близько 400 видів
шкідників, у тому числі 120


здатних завдавати посівам

та насадженням
відчутної шкоди. Втрати врожаю як 50 років тому залишились на попередньому
рівні, тобто близько 30%, а інколи врожай гине повністю.

У сучасних умовах розвитку сільськогосподарського виробництва, з
переходом на нові форми господарювання,
засновані на приватній власності на
землю та майно (приватні підприємства, фермерські господарства, товариства з
обмеженою відповідальністю, агрофірми тощо), одержання високих та сталих
врожаїв неможливо без комплексної, науково
-
обгрунтованої, гнучкої сист
еми
захисту росли від шкідників, хвороб та бур'янів, розроблення на основі
вивчення видового складу й закономірностей їх розвитку та розмноження.

Важливим резервом збільшення виробництва сільськогосподарської
продукції є розробка та впровадження прогресивн
их методів і засобів захисту
рослин від шкідливих організмів. На жаль, орієнтація на широкомасштабне
застосування пестицидів призводить до дестабілізації фітосанітарної
обстановки в рослинництві, поглиблення процесу забруднення середовища і
негативного впл
иву на здоров'я людини.

Перед наукою та практикою поставлене завдання всесвітньої екологізації
захисту рослин, відмова від тотального (а часто і неграмотного) використання
пестицидів і мінеральних добрив.

Основними заходами профілактики від пошкоджень шкід
никами є
переведення захисту рослин на екологічну, або точніше, агроценотичну основу,
тобто науково
-
обгрунтоване управління фітосанітарним станом посівів шляхом
максимального використання природних регулюючих факторів агроценозу
(посівів, насаджень).

Завда
ння
полягає в тому, щоб розробити такі прийоми, які б дозволили
механізмам саморегуляції проявити себе на початку заселення посівів
шкідниками. Необхідно зберегти і правильно використовувати колосальні
резерви зофагів і ентомопатогенів в агроекосистемах. А

це в першу чергу,
використання організаційно
-
господарчих та агротехнічних заходів,
біологічного методу захисту рослин, використання інтегрованої системи
захисту рослин від шкідників.

Мета

дисциплині
.

Вивчення
"С.г. ентомології" має на меті навчити
визнач
ати шкідливих комах, проводити обстеження різних польових угідь і
багаторічних насаджень; знаходити місця концентрації шкідників по окремим
ознакам пошкоджених рослин, характеру заселення культур при високій і
слабкій чисельності шкідників, вивчити ситуаці
ї, при яких планується
застосування різних методів і заходів захисту сільськогосподарських культур
від пошкоджень шкідниками, або накопиченню корисної фауни з подальшим її
використанням.




5


Лабораторна робота № 1


Тема:
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ШКІДНИКІВ РО
СЛИН


Шкідники сільськогосподарських рослин належать до різних груп
тваринного світу. Серед них є нематоди, слимаки, гризуни, кліщі. Але за
кількістю видів і ступенем шкідливості перше місце займають комахи, які є
найнебезпечнішими шкідниками культурних
рослин.

Комахи належать до багатоїдних, або поліфагів, що живляться
різноманітними рослинами з ботанічно близьких родин, і монофагів, які
живляться одним видом рослин.

Комахи

-

численний клас шкідників культурних рослин і
найпоширеніший серед тваринного св
іту; відомо близько мільйонна видів або
більше як усіх видів рослин і тварин. Комахи належать до типу членистоногих,
і представники цього класу відрізняються від інших членистоногих тварин тим,
що в стадії імаго (дорослий стан) мають три пари членистих ніг
, павукоподібні
-

4, ракоподібні
-

5, у багатоніжок
-

багато пар. У більшості видів комах доросла
має крила. А у раків, павуків та багатоніжок їх немає

Тіло комах покрито щільною кутикулою, яка відіграє роль зовнішнього
скелету і складається з трьох відділ
ів: голови, грудей та черевця.














Рис. 1 Тіло італійської сарани збоку
(ліва пара крил видалена):

1


вусик; 2


лоб; 3


глазок; 4


око; 5


переднєспинка; 6


орган слуху;

7


крила; 8


яйцеклад; 9


лапка; 10


гомілка; 11
-

стегно


Голова
комахи розділена більш або менш виразними швами на кіл
ька
склеритів (частин), які тісно злиті між собою: лоб, наличник, тім'я, затилок,
виски (зверху за очима) та щоки.
На голові знаходиться пара складних
фасеткових очей, а у багатьох видів є ще 1
-
3 прости
х очок; пара членистих
вусиків, ротові органи.

Очі
фасеткові, або складні, складаються з численних (до кількох тисяч)
простих очок (омматидій), які на поверхні очей утворюють шестигранні
фасетки, і їх лише дві.
Прості очка знаходяться між складними очима н
а лобі
або тім'ї (від 1 до 3); очі є органами зору.

6


Вусики

(рис.2) у комах дуже різноманітні і розміщені вони на передній
частині голови, є в основному органами нюху та дотику. Вони складаються із
члеників; їх буває від трьох до кількох десятків. Форма ву
сиків і різниця в
довжині використовуються в систематиці та діагностиц
і.















Рис. 2. Типи вусиків комах

(за Богдановим
-
Катьковим):

1
-

щетинкоподібний вусик, 2
-

ниткоподібний, 3
-

чіткоподібний. 4
-

пилкоподібний, 5
-

гребінчастий, 6
-

булавоподібний, 7
-

веретеноподібний. 8
-

пластинчасто
-
булавоподібний, 9
-
гребінчасто
-
колінчастий, 10
-
пір'ястий, 11


щетинконосний


Розрізняють такі типи вуси
к
ів:

-

ниткоподібні; всі членики майже однакової ширини, лише біля біля основи
вони можуть бути де
що потовщені (саранові, блішки, деякі види метеликів
-

вогнівки і п'ядуни);

-

щетинкоподібні; членики поступово звужуються від основи і на верхівці явно
загострені (вовчок звичайний, коникові, таргани, цвіркуни, деякі вусачі);

-

чіткоподібні; основи членик
ів звужені так, що вони відділені один від одного
перетяжками (чорниші);

-

пилкоподібні; членики мають відтягнутий верхній кут і нагадують зубчики
пилки (ковалики та златки);

-

гребенеподібні; видозмінені пилкоподібні, кожний членик має відросток, а
відростки утворюють гребінь (деякі види жуків
-
коваликів);

-

булавоподібні; кілька верхівкових члеників розширені й утворюють булаву
(білани, кропив'янка);

-

пластинчасто
-
булавоподібні; булава в
усиків складається із пластинок

-

віялоподібно (травневий хрущ,

червневий, мармуровий та ін.);

-

пір'ясті; у кожного членика є по боках вирости, що зменшуються від основи
до верхівки, тобто вусики нагадують перо птаха (метелик шовкопряда);

-

колінчасті; перший членик значно довший за інші, що схожий на колінчасті;
пер
ший членик значно довший за інші, що схожий на джгутик, спрямований
під кутом до них (шершень, джміль);

-

колінчасто
-
булавоподібні; останні членики джгутика розширені й утворюють
булаву (жуки
-
довгоносики); гребінчасто
-
колінчасті; останні членики вусиків з
7


Рис.
4.
Колючо
-
сисний ротовий апарат
(клопа) (за Кузнєцовим та Бей
-
Бієнком
і Скориковою):

вус
-

вусик, оч
-

очі, вг
-

верхня губа, вщ
-
верхня пара колючих щетинок, нг
-

нижня
губа, нщ
-

нижня пара колючих щетинок

довгими відростками у вигляді гребеня (жук
-
олень та інші види родини
рогачів);

-

щетинконосні; складаються із трьох коротких і широких члеників різної
форми, на останньому членику з боку або на верхівці є щетинка (аріста), іноді
вона може бути пір'ястою (
домашня муха і деякі інші двокрилі);

-

неправильні; членики несхожі між собою за величиною і формою (м'якотілі).

Ротові органи

комах

мають різну будову
залежно від способу живлення. Багато комах (жуки,
прямокрилі, таргани, гусениці лускокрилих)
живляться твердою рослинною їжею, викликають
механічне руйнування тканин, з'їдаючи рослини
частково або повністю, і мають гризучий ротовий
апар
ат. Комахи, які живляться клітинним соком з
порушенням у рослинах процесів обміну речовин,
відмиранням окремих ділянок тканин, погіршенням
якості пошкодженої продукції, мають колючо
-
сисний
ротовий апарат у вигляді хоботка, а у багатьох мух
-

лижучий.

Взага
лі ж у комах розрізняють два основних
типи ротового апарата: гризучий і колючо
-
сисний.

Гризучий ротовий апарат

(рис. 3)

складається із чотирьох відділів: 1) верхньої губи у
вигляді непарної поперечної пластинки (плоскої
складки шкіри), що прикриває ротові органи
зв
ерху, рухається лише зверху вниз; 2) парних і
нечленистих верхніх щелеп, що відкушують і
подрібнюють тверді частинки їжі, рухаються лише
в одній горизонтальній площині; 3) парних і
членистих нижніх щелеп, що складаються із
основного членика, який приєднуєт
ься до голови,
короткого стволика, з'єднаних з ним двох
жувальних лопатей (зовнішньої й внутрішньої) і
рухливого щелепного щупика; 4) членистої
нижньої губи, яка розчленована на підборіддя, що
прикріплюється до голови і приєднане до нього
підборіддя, на як
ому розміщені дві пари жувальних
лопатей, які часто називають язичками, і пари членистих і губних щупиків.

Колючо
-
сисний ротовий апарат

(рис. 4) мають клопи, попелиці, складається
він із верхньої губи, приєднаної до голови; хоботка, утвореного членистою,
п
озбавленою щупиків нижньою губою, в якій лежать у поздовжньому жолобку
чотири колючі тонкі й довгі, дуже видозмінені щетинки
-

верхні та нижні
щелепи.
При живленні хоботок упирається в субстрат, коліноподібно
вигинається назад, і перша пара щетинок (верхні

щелепи) проколює покриви і
проникає у тканину рослин. Друга пара щетинок (нижні щелепи) на
Рис.
3.
Ротові органи гризучого типу чорного
таргана: І
-

верхня губа, II
-

верхні щелепи,
III

-

нижні щелепи, IV
-

нижня губа (із
Богданова
-
Катькова):

очл
-

основний членик, ств
-

стволик, зл
-
зовнішня жувальна лопать, щщ
-

щелепний
щупик, ппб
-

підпідборідок, пб
-

підборідок, яз
-
язичок, пяз
-

придатковий язичок, гщ
-

губний
щупик, вл
-

внутрішня жувальна лопать

8


Рис. 5. Будова та типи ніг (за Бей
-
Бієнком та Іммсу):

1
-

бігальна (жужелиці: тз
-

тазик, в
-

вертлуг, с
-

стегно, г
-

гомілка, л
-

лапка),
2
-

стрибальна (сарани), 3
-

копальна (вовчок звичайний), 4
-

плавальна
(плавунці), 5
-

хватальна (богомола), 6
-

збиральна (бджоли)

внутрішньому боці має по два поздовжніх канальці (жолобки), і при щільному
зіткненні обох щетинок утворюються два внутрішні канали. Потім по одному з
них у тканину
рослини вводиться слина з протеолітичними ферментами для
розчинення поживних речовин, а по другому
-

всмоктується їжа.

Груди

складаються з трьох сегментів: передньо
-
, середньо
-

та
задньогруди. На грудях розміщені ноги та крила: на передньогрудях
-
перша
пара

ніг, середньогрудях
-

друга пара ніг і перша пара крил та задньогрудях
-

третя пара ніг і друга пара крил. На грудних члениках розрізняють зверху
тергіт, або спинку, знизу
-

стерніт, або грудку, і по боках
-

плеврити, або бочки.

Ноги

(рис. 5) комахи складаються з п'яти частин: тазика, вертлуга, стегна,
гомілки та лапки. Лапка має 1
-
5 члеників і закінчується часто кігтиками або


присосками.

Залежно від функцій, які виконують ноги, розрізняють кілька типів:

бігальні
-

характеризуються видовженими тонкими члениками,
стрункими гомілкою та лапкою, тазик і стегно можуть бути вузькими або
широкими (таргани, жужелиці, клопи);

ходильні
-

з широкою і сплющеною лапкою, нижня частина якої з
короткими волосками, членики

лапок коротші і розширені, утворюють
підошву, часто 4
-
членикові (жуки
-
листоїди, вусачі, довгоносики, короїди,
трубковерти);

копальні
-

передні ноги з укороченими і розширеними стегном і гомілкою
та недорозвиненою лапкою (вовчок звичайний, травневий хрущ,
жук
-
гнойовик);

хватальні
-

мають видовжені передні ноги із зазубреними стегнами і
гомілками (передні ноги хижака
-
богомола);

стрибальні
-

мають сильно потовщене стегно, гомілки видовжені і
відсутній вертлуг (задні ноги саранових, коників, цвіркунів);

9


плавал
ьні
-

задні, а інколи й середні ноги виконують функцію плавальних
(гребних), мають сплющені гомілки і лапки та довгі волоски, що створюють
гребну поверхню (жуки
-
плавунці, водолюби);

присмоктувальні
-

у самців водних комах на розширених члениках лапок
розмі
щенні присоски. У двокрилих між кігтиками розміщена пара
лопатеподібних подушечок, або пульвіл, а іноді розвинутий непарний емподій;

збиральні
-

на розширеному зовнішньому боці гомілки розміщена корзиночка у
вигляді заглиблення, яке облямоване двома рядами

пружних волосків,
призначених для квіткового пилку. На внутрішньому боці першого членика
лапки знаходиться щиток з 10
-
12 поперечними рядами жорстких золотистих
волосків, що виконують функції для збирання і утримання пилку (медоносна
бджола, джміль). Ноги
у комах розташовані знизу грудей.

Крила
(рис. 6) розміщені (одна або дві пари) зверху грудей і є
придатками середньо
-

та задньогрудей; у багатьох комах вони відсутні або
недорозвинені (кокциди, первиннобезкрилі тощо).



Рис. 6. Типи крил
(
за Вебером і Гусаковським):

А
-

сітчасте (переднє крило золотоочки); Б
-

перетинчасте (переднє крило пильщика: пт
-

птеростигма); В
-

надкрило жука; Г
-

напівнадкрило клопа


Крило являє собою двошарову складку покривів шкіри, що зближені між
собою,

затверд
ілі й утворили еластичну пластинку, а між складками
знаходяться жилки. У різних груп комах форма, число і розташування жилок
різно
манітні, але здебільшого для родів, а іноді й для видів жилкування є
сталими, а також і важливою ознакою для їх визначення. Н
а крилах
розрізняють як поздовжні (костальна, субкостальна, радіальна, медіальна,
кубітальна і анальна), так і поперечні жилки, або дискальні, визначають їх за
прилягаючими поздовжніми жилками.

На пластинці крила розрізняють три кути: основу, задній кут і
верхівку.
Боки трикутника називають так: передній, або костальний, край, що
розміщений між основою і верхівкою крила; зовнішній
-

між верхівкою і задні
кутом; задній, або внутрішній,
-

мі
ж основою і заднім кутом крила.

Різноманітність крил, що трапляються
у комах, класифікують за трьома
ознаками: консистенцією
-

однорідні або різнорідні; кількістю замкнутих вічок
-

перетинчасті, або сітчасті; ступенем опушення пластинки крила лусочками
або волосками
-

голі чи покриті.

10


За консистенцією перша пара крил щільні
ша, ніж задня, і може бути
сильно ущільненою або роговою (твердокрилі) чи помірно ущільненою
(шкірястою), але з добре вираженим жилкуванням (прямокрилі, богомоли,
таргани).

У твердокрилих (жуки) жилкування з верхнього боку крила, звичайно,
непомітне, такі
крила називають надкрилами, або елітрами. У
напівтвердокрилих (клопи) передні крила називають напівнадкрилами, або
напівелітрами, оскільки у них шкіряста або рогова консистенція є лише при
основі передніх крил.

У цілому ж якщо перша пара крил більш щільна,

ніж задня, такі крила
називають різнорідними.

За кількістю замкнутих вічок крила бувають перетинчастими (рівнокрилі,
лускокрилі, перетинчастокрилі), якщо поперечних жилок, тобто і замкнутих
вічок, не більше 15
-
20, якщо є поперечних жилок понад 20 (бабки,
сітчастокрилі, прямокрилі тощо), такі крила називають сітчастими.

За ступенем опушення крила називають покритими, якщо пластинка
крила майже суцільно вкрита лусочками (метелики, або лускокрилі) або
численними волосками (ручайники); якщо лусок або волосків
мало чи вони
відсутні, такі крила називають голими.

Отже, будова крила може бути однією з основних ознак, що характеризує
таку систематичну одиницю, як ряд комах. Наприклад, у твердокрилих крила
різнорідні, голі й перша пара рогова (надкрила), а друга
-

пе
ретинчаста; у
лускокрилих вони однорідні, перетинчасті, вкриті лусками; у
перетинчастокрилих
-

однорідні, перетинчасті, голі; у прямокрилих (крилатих
представників) перша пара шкіряста, друга
-
сітчаста й крила голі.

Черевце у комах членисте і складається і
з кількох сегментів (максимально
12), а взагалі їх буває 9
-
10 (прямокрилі), у деяких перетинчастокрилих,
двокрилих)
-

4
-
6. У кожного сегмента черевця розрізняють тергіт (верхнє, або
спинне, напівкільце), стерніт (нижнє, або черевне, напівкільце) і пару боч
ків
(плевр).

За характером зчленування з грудьми є сидяче черевце, яке
прикріплюється до задньогрудей всією своєю основою; стебельчасте
-

має
звужений перший видимий членик, який утворює тонке і більш або менш довге
стебельце (їздці, оси тощо); висяче
-

че
ревце з коротким стебельцем і відділене
від грудей явним, але коротким перехватом (бджоли, деякі оси).

На останніх сегментах черевця є придатки: церки, грифельки і яйцеклад.
Церки можуть бути членистими (таргани), нечленистими (щипавки,сарана) і
розміщені
по боках останнього сегмента.

Грифельки збереглися у деяких видів комах (таргани, коникові) на
останньому стерніті черевця самця у вигляді невеликих нечленистих утворень.
Яйцеклад у самок складається із кількох стулок: у сарани видно чотири короткі
товсті
гачкоподібні стулки, якими самка робить у ґрунті ямку при відкладанні
яєць. Яйцеклад коникових шабле
-

або серпоподібний і його можна розділити на
шість стулок, він сплюснутий з боків і загострений до верхівки; у цвіркунів
11


Рис.
7.
Внутрішня будова самця чорного
таргана (за Холодковським):

стр
-

стравохід, р
-

резервуар слинної залози, слз
-

слинна залоза, з
-

зоб, мш
-

м'язовий шлунок, св
-

сліпі відростки, срк
-

середня кишка, мс
-
мальпігієві
судини, тк
-

товста кишка, пк
-

пряма кишка, чл
-

черевний нервовий ланцюжок, тр
-
трахеї, д
-

дихальця, с
-

сім'яник, сп
-

сім'япровід, пз
-

придаткова залоза

яйцеклад списоподібний. У самок пе
ретинчастокрилих яйцеклади також
різноманітні: у пильщиків
-

пилкоподібні (короткі й з зазубринками); у їздців
стулки часто витягнуті й мають вигляд довгої нитки; у бджіл, ос, мурашок
яйцеклад перетворився на жало.


Внутрішня будова комах

(рис. 7).

Шкіра.

Тіло комахи зовні вкрите шаром хітину, товщина якого в одних
видів досить значна (саранові, жуки тощо), а в таких, як попелиці, трипси, дуже
тонка. Шкіряні покриви становлять зовнішній скелет, захищають тіло від
механічних пошкод
жень та проникнення в кро
в мікроорганізмів, беруть участь
у регуляції водного і повітряного режимів.

Травна система.

Основну частину травної системи становить травний
канал, або кишечник, який поділяється на три відділи: передню, середню та
задню кишку. Передній відділ (передня ки
шка) починається ротовою
порожниною, в яку впадають слинні залози, що виділяють карболітичні
ферменти для

хімічного перетравлювання їжі.

Потім вона потрапляє у глотку, довгий
стравохід, об'ємистий (великий) зоб, а з нього у
твердий округлий м'язовий шлунок
. В зобі їжа
тимчасово нагромаджується, затримується, і тут в
основному відбувається її хімічне
перетравлювання. У багатьох гризучих комах у
м'язовому шлунку їжа перетирається за
допомогою наявних усередині хітинових
пластинок чи зубців, а потім переходить

у
середню кишку. В середній кишці, або власне
шлунку, яка має вигляд тонкої трубки (тарган,
сарана) або ж вона розширена в передній частині й
покрита численними сліпими короткими
відростками (травними залозами), під дією
додаткових травних ферментів, що в
иділяються,
закінчується хімічна переробка їжі
(перетравлювання)
і відбувається її всмоктування.

Неперетравлені

рештки пе
реміщуються у задню
кишку, яка у деяких комах (сарана, чорний тарган
та ін.) ділиться на тонку й пряму. В цьому відділі
відбувається всмоктування води з харчової маси,
формування екскрементів і видалення їх назовні
разом із неперетравленими рештками через
задній отвір.

У гусениць деяких лускокрилих (метеликів) слинні залози перетворені на
прядильні, або шовкові, залози, що виділяють шовковисті нит
ки (шовкопряди).

Між середньою й задньою кишками розміщено багато трубочок
(мальпігієві судини), які впадають у

травну систему
-

органи виділення.
Продукти обміну речовин, що виділяються, потрапляють у кишечник, а потім
12


разом з екскрементами через анальний отвір виводяться назовні. Видільну
функцію виконує також жирове тіло, що м
ає вигляд білої сирнистої маси.

Осно
вна функція його
-

нагромадження запасних поживних речовин
(жири, глікоген, білки), за рахунок яких розвиваються яйця.

Кровоносна система

представлена спинною судиною, незамкнена і
розміщена на спинній стінці тіла, складається із серця й аорти. Серце
знахо
диться в черевній частині тіла і має ряд пульсуючих камер, у кожній з
яких по парі бічних отворів (остій), через які з порожнини тіла при роз
ширенні
камери (діастолі) кров потрапляє у її порожнину. Від серця вперед відходить
одна кровоносна судина
-

аорта
. Задній кінець серця сліпий і кров (гемолімфа)
рухається до переднього, далі потрапляє в аорту, а з аорти виливається в
порожнину голови, а потім у порожнину тіла.

Кров комах, або гемолімфа, безбарвна, чи забарвлена в блідо
-
зелений
колір, розносить по тіл
у поживні речовини, захищає від мікроорганізмів та
інших сторонніх тіл, поглинає з тканин шкідливі продукти обміну і транспортує
їх до органів виділення.

Дихальна система.

Дихають комахи через систему повітроносних трубок
-

трахеї і дихальця
-

отвори (стиг
ми), розміщені по боках черевця й грудей;
більшість комах мають 10 пар
-

2 на грудях і 8 на черевці. Трахеї
-

це
порожнисті трубки, вистилені хітином у вигляді спіральних потовщень, які
розгалужуються на найдрібніші капіляри
-
трахеоли (до 1 мкм), обплітаюч
и
внутрішні органи, й доставляють кисень повітря безпосередньо до тканин і
клітин тіла. У грудях і передній частині черевця трахеї розширені й утворюють
повітряні мішки. Свіже повітря потрапляє у трахейну систему через дихальці
черевця, а використане видал
яється через дихальці грудей. Багато видів комах
вдихають повітря через грудні, а видихають через черевні дихальці.

Нервова система

поділяється на центральну, периферичну й симпатичну.
Перша складається з надглоткового вузла (ганглія), який часто називають

головним мозком, розташованим над стравоходом; підглоткового вузла
(ганглія), менш розвиненого й розміщеного під стравоходом, та
навкологлоткових комісур, що утворюють навкологлоткове нервове кільце, і
черевного нервового ланцюжка.

Надглотковий ганглій (г
оловний мозок) складається з трьох гангліїв, що
злилися між собою. Передній відділ розвинений сильніше, ніж інші і включає
два великих зорових нерви, іннервуючих очі, і кілька асоціативних центрів,
кожний з яких може збуджуватися від інших відділів нервово
ї системи й від
самих різноманітних рецепторів. Середній відділ головного мозку іннервує
вусики, а задній
-

верхню губу й пов'язаний із симпатичною нервовою
системою.

Підглотковий вузол (ганглій) іннервує ротові органи, передній відділ
кишечнику й утворивс
я внаслідок злиття трьох гангліїв щелепного відділу
голови; він є власне початком черевного нервового ланцюжка. Ці два відділи
(вузли) з'єднані навкологлотковим кільцем.

13


Черевний відділ являє собою черевний нервовий ланцюжок, що
складається з трьох пар гру
дних і восьми пар черевних гангліїв (у більш
примітивних комах), у сарани й тарганів
-

трьох добре виражених грудних й
п'ять
-
шість черевних вузлів (ганглії), які виражених грудних й п'ять
-
шість
черевних вузлів (ганглії), які поздовжньо з'єднані між собою п
арними тяжами.

Симпатична, або вегетативна, нервова система складається з кількох
гангліїв, розміщених у голові й грудях, непарного нерва, що проходить між
поздовжніми тяжами черевного нервового ланцюжка, й хвостового відділу,
з'єднаного із заднім вузлом ч
еревного нервового ланцюжка.

Симпатична система регулює роботу м'язової системи й внутрішніх
органів, у т. ч. й ендокринних залоз.

Периферична нервова система складається з усієї сукупності нервів, що
відходять від центральної й симпатичної нервової систем
, й за допомогою їх
ганглії з'єднуються з різними рецепторами й ефекторами, що знаходяться в
різних частинах тіла комахи.

Статева система

(органи розмноження) розміщена в черевці й
складається із статевої залози, вивідних шляхів і статевих придатків. У сам
ки
статева система включає пару трубчастих яєчників, парні яйцепроводи
-

провідні шляхи й непарний яйцепровід, або піхву, парні придаткові залози,
сім'яприймач та яйцеклад. Яєчники складаються з яйцевих трубок, які поділені
на ряд яйцевих камер, де відбува
ється розвиток яєць. У різних видів комах
яйцевих трубок у кожному яєчнику від 4
-
8 пар (у деяких жуків і метеликів) і до
кількох десятків або сотень (самки терміту
-
12000 пар).

Дозрілі яйця з яйцевих камер надходять у парні яйцепроводи, потім у
непарний,
куди впадає протока сім'яприймача. В цей час спермато
зоїди
виходять із сім'яприймача й проникають у яйце.

У самок інколи непарний сім'япровід розширюється на задньому кінці,
утворюючи парувальну сумку
-

піхву, при копуляції сперматозоїди
потрапляють сюди,

а потім у сім'яприймач. У непарний яйцепровід відкри
-
вається й протока придаткових залоз, які виділяють секрет для прикле
ювання
яєць до субстрату (у метеликів), бо служать для утворення яйцевого кокона (у
тарганів і богомолів) або ворочка (у саранових).

У самця статева система включає пару сім'яників, пару сім'явивідних
каналів і непарний сім'явипорскувальний канал, придаткові статеві залози й
копулятивний орган, або фаллус.

Комахи розмножуються статевим способом, більшість їх відкладають
яйця, з яких піс
ля певного періоду ембріонального розвитку виплоджуються
личинки. У комах різних рядів подальший розвиток личинок відбувається з
повним або неповним перетворенням.

У комах із повним перетворенням розрізняють чотири стадії розвитку:
яйце, личинка, лялечка,
доросла комаха. Личинка не схожа на дорослу комаху й
різко відрізняється від неї зовнішньою будовою, способом життя й живлення.
Крім того, у цих комах є ще окрема стадія розвитку
-

лялечка (у нерухомій
лялечці відбувається гістоліз личинкових і гістогенез
дорослих тканин та
14


органів). Лялечка іноді знаходиться у сплетеному з павутиння коконі, або в так
званому несправжньому коконі, що є висохлою шкіркою личинки (у мух). До
них належать твердокрилі, або жуки, лускокрилі, або метелики, двокрилі, або
мухи та пе
ретинчастокрилі.

У комах із неповним перетворенням розрізняють три стадії розвитку:
яйце, личинка, доросла комаха.

Личинка схожа на дорослу комаху зовнішньою будовою, способом життя
та живлення й відрізняється від дорослих в основному меншим розміром та
відсутністю крил або вони неповністю розвинені, а стадії лялечки немає. До
них належать клопи, саранові, попелиці, щитівки, цикади.


Контрольні питання

1.

Назвіть основні органи, з яких складаються комахи.

2.

Охарактеризуйте типи ніг комах.

3.

Назвіть типи вусиків
комах і дайте коротку характеристику.

4.

Назвіть типи крил комах і дайте коротку характеристику.

5.

Види ротових апаратів комах.

6.

Охарактеризуйте анатомічну будову комах.



Лабораторна робота № 2


Тема:
СИСТЕМАТИКА І КЛАСИФІКАЦІЯ КОМАХ


Основні шкідники сільськог
осподарських рослин належать до восьми
рядів.

Основні ряди комах. Ряди з неповним перетворенням.

Прямокрилі (Оrthopterа)
. У світовій фауні нараховується близько 20
тисяч видів. Ротовий апарат гризучого типу, мають пару великих фасеткових
очей та по парі пр
остих вічок. Крил дві пари
-

верхні (перша пара) перетворені
на шкірясті, вузькі, довгі надкрила; нижні (друга пара)
-

перетинчасті, тонкі,
широкі, складаються на черевці уздовж. У більшості прямокрилих, коли вони
сидять, крила й надкрила складаються дахоп
одібно. Ноги добре розвинені,
сильні; задні ноги стрибальні, у багатьох видів із товстими стегнами й довгими
гомілками. У деяких самців є пристосування, щоб подавати голос (коники,
цвіркуни). Мають по 10 пар дихалець
-

дві пари
на грудях і вісім
-

на черев
ці.

До цього ряду належать такі небезпечні шкідники, як сарана, коникові,
цвіркуни, вовчки, або капустянки.

Війчастокрилі, або трипси (Тhysanopterа).

Це дрібні комахи (1
-
2 мм),
ротовий апарат колючо
-
сисного типу, мають дві пари вузьких видовжених
крил,
облямованих з одного або з двох країв волосками (війками); лапки ніг з
особливими пухирчиками (пристосування для кращого утримання на
рослинах). Для них характерна, крім личинки майже нерухома стадія німфи, що
нагадує лялечку комах із повним перетворенням.

Личинка дуже схожа на
15


дорослу комаху, але без крил. Небезпечні шкідники
-

пшеничний, тютюновий,
оранжерейний, гороховий та інші види трипсів.

Рівнокрилі хоботні (Ноторtеrа).

Це дрібні комахи з колючо
-
сисним
ротовим апаратом, більшість із них мають дві пар
и однорідних прозорих крил,
що прикривають тіло дахоподібно (зверху й з боків). Нерідко безкрилі, а в
червчиків є лише одна пара крил. Вусики мож
уть бути більше як 5
-
членикові.

Дихалець у хоботних вісім
-

десять пар: дві пари на головогрудях, решта
-

на че
ревці.

До небезпечних шкідників належать попелиці, цикади, листоблішки
(медяниці), червчики.

Напівтвердокрилі, або клопи (Hemiptera).
У світовій фауні
нараховується до 30 тис. видів. Комахи з колючо
-
сисним ротовим апаратом у
вигляді хоботка, що у спокійном
у стані підігнутий під черевце, приєднаного до
передньої частини голови. Передні крила в основній частині ущільнені,
шкірясті, а на верхівці перетинчасті, ніжні, тонкі, а крила другої пари прозорі,
перетинчасті; складаються на тілі горизонтально. У клопів
на задньогрудях
здебільшого є пахучі залози. Вусики 4
-
5
-
членикові. Небезпечні шкідники:
клопи
-
черепашки, хрестоцвіті клопи, люцерновий клоп тощо.

Ряди з повним перетворенням.

Твердокрилі, або жуки (Coleoptera).

У світовій фауні нараховується до
250 тисяч в
идів. Комахи з гризучим ротовим апаратом; мають дві пари крил
-

передні позбавлені жилок і перетворені на тверді, міцні, рогові надкрила, задні
-

перетинчасті, тонкі, прозорі, у спокійному стані складаються складками під
надкрилами. Дихалець у них 9
-
10 пар
: дві пари на грудях, решта
-

на черевці.

До небезпечних шкідників сільськогосподарських та лісових культур
належать: колорадський жук, хлібний жук
-
кузька, хлібна жужелиця,
довгоносики, травневий хрущ, короїди, вусачі та інші.

До корисних комах (ентомофагі
в)
-

сонечка, хижі жуки жужелиці тощо.

Лускокрилі, або метелики (Lepidoptera).

У світовій фауні
нараховується близько 140 тис. видів. Ротовий апарат у метеликів сисний, у
вигляді хоботка, в стані спокою спірально зг
орнутий; у гусениць
-

гризучий.

Мають дві

пари перетинчастих крил, вкритих мікроскопічними
лусочками, які мають різний вигляд; від забарвлення, структури й розміщення
лусок залежить різноманітне забарвлення й малюнок крил.
У гусениць дев'ять
пар дихалець, з яких одна пара на грудях, решта
-

на
черевці; у метеликів до
десяти пар, із них дві
-
три пари на грудях.

Серед небезпечних шкідників сільськогосподарських і лісових культур
цього ряду є: совки (озима, капустяна), білани (капустяний, жилкуватий),
шовкопряди (непарний, кільчастий), вогнівки, пло
дожерки, молі тощо.

16






























Рис. 1 Неповне та повне перетворення.

А


клопа Plesiocoris (яйце, п’ять віків личинок,
доросла комаха); б


таргана
-
прусака (яйце, шість віків личинок, імаго) та В


метелик
соснової совки (п’ять віків личинок, лялечка, метелик)

(по Ейдману з кн. Шванвича)


Перетинчастокрилі (Hymenoptera).

У

світовій фауні нараховується
близько 100 тисяч видів. Комахи з гризучим ротовим апаратом або гризучо
-
лижучим; мають дві пари перетинчастих, голих, прозорих крил із
нечисленними темними жилками, задні крила коротші від передніх. У самок на
кінці черевця є
яйцеклад, у деяких видів (медоносна бджола, джміль)
перетворений на жало.

Серед шкідників сільськогосподарських і лісових культур відмічені
пильщики (хлібні, ріпаковий, аґрусовий, яблуневий та ін.), горіхотворки. В
цьому ряді багато представників корисних
комах (їздці, хальциди, медоносна
бджола); запилювачі культурних рослин
-

бджоли, джмелі.

Двокрилі, або мухи (Diptera).

У світовій фауні нараховується до 80
тисяч видів. Ротовий апарат у вигляді нечленистого хоботка, пристосований до
всмоктування або злизу
вання. На відміну від інших комах, у мух лише одна
17


пара перетинчастих крил, друга пара перетворена на дзизкальця; голова дуже
рухлива, груди великі. Більшу частину голови займають великі фасеткові очі й
здебільшого мухи ще мають три простих очка; дихалець
10 пар. Серед мух є й
безкрилі форми.

Шкідники сільськогосподарських культур: шведська і гессенська мухи,
капустяні, вишнева та інші види. Серед двокрилих є багато хижаків і паразитів
(тахіни), частина мух живиться лише пилком та нектаром квіток, запилюючи

їх.

Типи личинок комах.

Личинок комах поділяють на дві групи: первинні
та вторинні. Первинні властиві комахам з неповним перетворенням, для них
характерна зовнішня схожість із дорослою фазою, наявність ротових органів
такої ж будови, як у дорослої фази,
і складних очей, а старшого віку мають
зачатки крил. Вторинні личинки властиві комахам із повним перетворенням й
відрізняються від дорослої своїм зовнішнім виглядом, відсутністю складних
очей і зачатків крил, але можуть бути прості вічка.

Личинки комах із
повним перетворенням поділяються на три типи:
камподеоподібні, червоподібні та гусеницеподібні.















Рис. 2 Типи істинних личинок.

А


В протоподні (проктотрупоїди); Г


камподеоподібна
(жужелиця); Д
-
Е


червоподібна (Д


травневий хрущ; Е


жук
-
могильщик); Ж


гусеницеподібні (метелики); З


М


червоподібні анодні (З


жука
-
златки; И


жука
-
довгоносика; К


бджоли; Л та М


кругл
о шовних мух) (за Веберу):

ус


вусики. Р


рот, жв


вали, нч


нижні щелепи


Камподеоподібні личинки.
Для них характерно: добре розвинена голова,
ротові частини спрямовані вперед, верхня щелепи довгі, міцні й загострені до
верхівки (серпоподібні), грудні
ноги довгі (в 1,5
-
2 раза більші за ширину
грудей), останній сегмент черевця часто з парними придатками; вусики добре
розвинені.

В основному належать до хижих комах (жужелиці, сонечка, личинки
золотоочок); із шкідників
-

хлібна жужелиця (турун).

Червоподібн
их личинок

поділяють на три підтипи: з добре помітною
головою й трьома парами грудних ніг (личинки хрущів, листоїдів, коваликів,
чорнишів тощо); з добре помітною головою, але без ніг (личинки вусачів,
18


жуків
-
довгоносиків, трубковертів, хлібного пильщика, ко
роїдів); без вираженої
голови і без ніг (личинки більшості мух).

Гусеницеподібних личинок

поділяють на два підтипи: з добре
вираженою головою, трьома парами грудних ніг і від двох до п'яти пар
розвинених несправжніх черевних ніг (личинки метеликів
-

гусени
ці); з добре
вираженою кулястою головою, трьома парами грудних ніг і від шести до
восьми пар розвинених несправжніх черевних ніг (личинки справжніх
пильщиків
-

несправжні гусениці).


Розвиток личинок комах триває від 3
-
5 днів у попелиць, до 3
-
5 років у
жу
ків
-
коваликів. Личинки, що закінчили розвиток, стають нерухомими й
перетворюються в лялечку.

Типи лялечок.

У комах розрізняють три основних типи лялечок
-
відкриті, або вільні, покриті та приховані (діжкоподібні).





Рис. 3 Типи лялечок.

А


відкрита (наїзниця); Б


покрита (метелики); В


прихована
(мухи) (по Иммсу)


Відкриті,або вільні,

лялечки. Придатки тіла й кінцівки
-

ротові органи,
вусики, ноги, крила рухомі, добре помітні й не покриті зовні твердою
оболонкою
(секретом личинки або коконом), легко відділяються від тіла, лише
притиснуті до нього. Такі лялечки характерні для комах із ряду твердокрилих,
або жуків (родини жужелиць, чорниші, ковалики, довгоносики, листоїди,
пластинчастовусі), ряду перетинчастокрилих
(родини бджолині, мурашок).

Покриті лялечки.

Придатки тіла й кінцівки нерухомі й покриті твердою
прозорою оболонкою (секретом личинки). Такі лялечки властиві для ряду
лускокрилих (родини біланів, німфалід, бражників, вогнівок, совок, хвилівок).

Приховані л
ялечки.

Вільні лялечки знаходяться у несправжньому або
справжньому коконі. Кокон несправжній, або пупарій, утворений затверділою і
не скинутою личинкою останнього віку шкіркою; на передньому кінці помітні
ротові гачки, а на протилежному
-

горбики дихалець.

Кокон із поперечною
сегментацією, діжкоподібний (підряд коротковусі мухи), або загострений з
обох кінців (родина галиці). Забарв
лення його від блідо
-
жовтого до
червонувато
-
коричневого. Несправжній кокон буває лише у двокрилих, або
мух.

19


Кокон справжній, н
есегментований, утворений із виділень залоз личинки,
пергаментоподібний або шкірястий. Забарвлення
-

від жовто
-
бурого до блідо
-
зеленого. Лялечка світлозабарвлена (ряд перетинчасток
рилі, родина справжні
пильщики)
.

По лялечках можна визначити вид шкідника. Т
ривалість стадії лялечки у
різних комах буває від 5
-
10 днів до кількох місяців. Під час розвитку лялечки
зазнають складних змін і перетворюються в дорослу комаху.

Період від яйця до дорослої комахи називають генерацією, або поколінням.


Контрольні питання

1.

Назвіть основні ряди комах з повним та неповним перетворенням, їх
характеристика.

2.

Охарактеризуйте типи личинок основних рядів комах.

3.

Дайте характеристику типам лялечок комах.



Лабораторна робота № 3


Тема:
ТИПИ ПОШКОДЖЕНЬ КОМАХАМИ


1. Типи пошкоджень росл
ин шкідниками.
Пошкодження рослин комахами
поділяють на дві групи: пошкодження, викликані комахами з гризучим ротовим
апаратом; пошкодження, викликані комахами з колючо
-
сисним ротовим
апаратом.



Рис.1 Типи пошкоджень рослин
комахами
: 1


грубе об’їдання; 2


дірчасте об’їдання; 3


фігурне об’їдання; 4


скелетування; 5


мінування; 6


виїдання ходів; 7


мінування плодів


До першої групи належать такі типи:

-

грубе об'їдання
-

листки об'їдені без вибору (безладно) й пошкод
ження
частіше починаються з країв, так що від них залишаються лише черешки або
20


товсті жилки (гусениці капустяного і жилкуватого біланів, саранових,
шовкопрядів
-

кільчастого та непарного тощо);

-

вибіркове вигризання (дірчасте), або виїдені отвори різної
форми та величини
(найчастіше круглі) (гусениці капустяної совки, зимового п'ядуна та п'ядуна
-
обдирало, багато видів жуків
-
листоїдів);

-

скелетування
-

виїдена м'яка тканина з одного або обох боків листка, а
залишаються всі, навіть тонкі жилки (гусениці я
блуневої молі, личинки
багатьох листоїдів, молоді гусениці різних видів лускокрилих);

-

фігурне
-

об'їдання з країв листків досить правильними напівкруглими
ділянками (бульбочкові довгоносики, бджоли
-
листорізи);

-

мінування
-

виїдання м'якоті (утворення
ходів) у паренхімі листка, плода або
стебла, а епідерміс з обох боків не пошкоджений (бурякова мінуюча муха,
мінуючі молі, смородинові склівка та златка тощо);

-

галоутворення
-

під впливом дії ферментів розростання тканин у вигляді
здуття (дубова горіхот
ворка);

-

віконичне виїдання
-

вискрібається поверхня листка, в більшості випадків
нижня, а з протилежного боку кутикула залишається незайманою, утворюється
нібито ©віконечкоª
-

отвір, затягнутий прозорою плівкою, яка при розростанні
листкової пластинки (
гусениці капустяної молі, жуки блішок) проривається.

До другої групи належать такі типи:

скручування, деформація
-

нерівномірне розростання тканин листка, зморщування, гофрованість,
викликані висмоктуванням соків різних видів попелиць (велика та звичайна
злакова, бурякова, зелена яблунева та ін.);

-

зміна забарвлення
-

суцільне або у вигляді

плям внаслідок відмирання клітин
у місцях уколів (капустяні клопи, грушевий клоп, пшеничний трипс, клопи
-

шкідлива черепашка, цикадки);

-

утворення галів
-

розростання тканин у вигляді здуття (галів) різної форми
(кулястої, овальної, коржикоподібної) пі
д впливом висмоктування соків і
викликаного при живленні подразнення сисними шкідниками;

-

гали утворюються на листковій пластинці, жилках або черешках (галиці,
попелиці, галові кліщі).


2) Вивчення кліщів, нематод, слимаків та гризунів

Слимаки, кліщі,
гризуни представлені незначною кількістю видів, але в
роки масових розмножень вони можуть завдавати великих збитків сільському
господарству.

Нематоди
належать до типу круглих червів. Значно поширена коренева
або галова, вівсяна, картопляна і бурякова нема
тоди. Рослиноїдні нематоди
дрібні, довжина тіла 0,2
-
1,3 мм, без ніг, мають нерозчленоване, подовжене,
веретеноподібне або ниткоподібне тіло і видільні органи у вигляді двох
поздовжніх каналець з вивідним отвором на передньому кінці тіла. Кровоносна
і дихал
ьна системи відсутні. Верхній покрив тіла тісно зв'язаний з м'язами і
утворюють вони так званий шкіряно
-
м'язовий мішок. Кишечник у нематод
починається на передньому кінці тіла ротовим отвором з губами, за ним
21


розміщений стравохід, а далі шлунково
-
кишковий
канал, який має вигляд
звичайної прямої трубки. Мешкають у підз
емних тканинах рослин і грунті.

Шкодять личинки та дорослі, живлячись соком рослин.

Слимаки
належать до типу молюсків. Великої шкоди завдають посівам
озимих, конюшині, моркві й особливо капусті
. Найчисленнішими є сітчастий,
польовий, моторний, облямований слимаки. Тіло їх веретеноподібне, покрите
слизом. На ньому може розміщатися раковина, в якій слимаки живуть,
висовуючись з неї і знов ховаючись за допомогою мязів. На голові у них є пара
щупале
ць. Ротовий апарат пристосований

для перетирання рослинної їжі.

Мешкають у зволожених місцях, живляться вночі, увечері, а вдень
ховаються під укриття.

Кліщі
належать до класу павукоподібних. Це дрібні, завдовжки не більше
за 1 мм, тварини з колючо
-
сисним р
отовим апаратом. Дорослі мають чотири
пари ніг, а личинку
-

три і без вусиків. Найбільш шкідливими є павутинні,
плодові й галові кліщі та їхні личинки, які пошкоджують овочеві й плодові
культури.

Гризуни
належать до класу ссавців. З них найбільше поширені
ховрахи,
полівки, миші, хом'яки. Мишоподібні гризуни найчастіше завдають шкоди
овочевим і плодовим культурам, живлячись бульбами, насінням,
коренеплодами, об'їдають кору і коріння молодих дерев. Живуть у норах,
виритих у ґрунті.





Рис. 2 Нематода сунична:

1


самець, 1а


задній кінець тіла самки, 1б


пошкоджена
суничною нематодою рослина суниці; нематода стеблова: 2


самка; 3


слимаки, які
пошкоджують ягоди суниці; кивсяк: 4


кивсяк в активному стані, 4а


він же згорнувся
пр
ужиною, 4б


ягоди суниці , пошкоджені кивсяком; мурахи: 5


доросла особина; 5а


ягода суниці, пошкоджена мурахами.:


22


Контрольні питання

1.

Охарактеризуйте типи пошкоджень комахам з гризучим ротовим
апаратом.

2.

Дайте характеристику пошкоджень рослин комахами
з колюче
-
сисним
ротовим апаратом.

3.

Дайте коротку характеристику кліщам.

4.

Охарактеризуйте нематод.

5.

Охарактеризуйте слимаків.

6.

Дайте характеристику гризунам.



Лабораторна робота № 4


Тема:
СКЛАДАННЯ ФЕНОЛОГІЧНОГО КАЛЕНДАРЯ


Фенологічним календарем
(феонокалендарем) або фенограмою,

називають графічне зображення розвитку біологічних об'єктів (комах, рослин
тощо) протягом літнього сезону, виконане в умовних знаках. Фенограми
застосовують для співставлення строків розвитку комах різних видів у
конкретн
ій зоні і за зонами, тривалість розвитку окремих фаз і генерацій
протягом одного року і за роками. Такого ж роду співставлення проводять і для
різних сільськогосподарських культур.

Для складання фенограми необхідно мати підбірку первинних матеріалів,
у яки
х відображені фенологічні спостереження. На станціях захисту рослин і
наукових установ такими матеріалами є данні детальних і маршрутних
обстежень, обліків, різні збори, спостереження в садках і природі. Ці матеріали,
як правило, повинні відображувати наст
упні основні показники розвитку:

1
-

зимуючу фазу і час відходу на зимівлю;

2
-

час виходу із зимівлі
-

перших особин і масовий;



3
-

початок льоту, масовий літ, закінчення льоту;

4

-

початок відкладання яєць, масове відкладання, його кінець;

5

-

перша по
ява личинок, масова їх поява ( якщо можливо визначають вік
личинок;

6
-

початок заляльковування, масове заляльковування, кінець періоду
заляльковування;

7

-

початок появи нового покоління, масова його поява;

8

-

період інтенсивної шкоди;

9

-

рекомендовані
строки боротьби.

При наявності декілька поколінь їх опис йде у тому ж порядку,
виключаючи перший і другий пункти. Послідовність розташування пунктів
може дещо змінюватися у зв'язку з конкретною біологією шкідника.

Наприклад, якщо комаха зимує у фазі яйця,
то розташування матеріалу по
пунктах буде наступним: 1,5,6,7,4,8,9.

23


Фенограми складаються щорічно для кожного шкідника, за яким
проводять спостереження. У кінці року доцільно складати зведену фенограму
по шкідникам культури, яка наочно показує час появи рі
зних шкідників на цій
культурі і їх зміну протягом вегетаційного періоду.

Наявність фенологічних спостережень за ряд років (не менше 5
-
7)
дозволяє скласти фенограму, в якій відображені середні строки розвитку
шкідників, що відповідають середнім багаторічни
м кліматичним показникам.
Співставлення багаторічних фенограм з погодними умовами вегетаційного
сезону і метеорологічним прогнозам, що надходять на пункти, дозволяє
передбачити час появи тієї чи іншої фази шкідника, строки його виходу з місць
зимівлі і інш
і моменти.

Більшість шкідників так тісно пов'язані з культурами, що пошкоджують,
що розвиток тих і інших у значному ступені проходить синхронно. Шведські
мухи, наприклад, відкладають яйця тільки на молоді рослини у фазу двох
-
трьох
листків, яблунева плодоже
рка
-

на плоди, що втратили опушення, а до цього
моменту відкладає їх на листки. Тому одночасне спостереження за фенологією
культур, що пошкоджуються і шкідниками дозволяють у подальшому
передбачити строки появи різних фаз комах, що особливо цінне у тих ви
падках,
коли шкідники малопомітні, ведуть схований образ життя або чисельність їх
невелика.

Виключно корисні спостереження і за дикоростучою флорою, так як
розвиток комах проходить у єдиному і достатньо стійкому ланцюгу різних
фенологічних явищ. Співставля
ючи розвиток дикоростучої рослинності і
розвиток шкідників, можна підібрати для кожної місцевості добре помітні
фенологічні явища, що співпадають за часом з появою фази шкідника, або, що
особливо цінне, передувати їй. Такі явища називають фенологічними сиг
налами
(феносигналами), або фенологічними індикаторами (феноіндикаторами).

У дерев’янистих листкових рослин відзначають:

-

початок сокоруху;

-

набрякання і початок розпускання бруньок;

-

початок розпускання листків;

-

масовий розвиток листків;

-

поява бутонів,
суцвіть;

-

початок, масове цвітіння і кінець цвітіння;

-

початок і масове дозрівання насіння або плодів;

-

початок осіннього пожовтіння листків;

-

початок, масовий листопад і кінець листопаду;



у трав 'янистих рослин:

-

поява сходів, листків, стебел;

-

початок, мас
ове цвітіння і кінець цвітіння;

-

початок і масове дозрівання насіння;

-

початок в'янення, повне пожовтіння або засихання.

Побудову фенограм рекомендується проводити на міліметровому папері,
у такій послідовності: спочатку викреслюється календарна сітка, у яку

24


включають стільки граф, скільки місяців триває розвиток комахи від весняного
пробудження до відходу на зимівлю. Праворуч поміщається спеціальна графа
для зимуючої фази. Графи кожного місяця розбиваються на три частини
відповідно декадам, а у випадку необх
ідності побу
дови більш точних фенограм

-

на п'ятиднівки (пентади). Для того щоб мати можливість порівнювати
фенограми різних років, необхідно при їх побудові притримуватися одного
масштабу.

Позначення кожної фази розвитку займають окремий рядок у календарн
ій
сітці. Найбільш просто будують фенограми шкідників з моновольтинним
циклом розвитку. Якщо комахи мають декілька генерацій за сезон, то графіки
кожного покоління слідують підряд один за одним.

Дещо інший вигляд мають фенограми комах з багаторічним циклом

розвитку. Діло у тому, що у таких комах кожного року спостерігаються всі фази
розвитку, але у фенограмах відображують розвиток тільки самої
багаточисельної частини популяції. Наприклад, у широкого лускуна у зонах з
чотирирічним циклом розвитку літ основно
ї маси жуків спостерігається один
раз у чотири роки, заляльковування личинок проходить роком раніше, і 2
-
3
роки триває розвиток личинок. Фенологія тільки цієї частини популяції
відображується у фенограмі. У лівій частині таблиці іноді виділяють графу для
з
апису років спостережень, а умовні позначення фаз розвитку кожного року
відокремлюють горизонтальною рискою.

На основі щорічних фенологічних спостережень складають
фенокалендарі за багаторічними даними. Для цього записують всі дати появи
фаз розвитку за ря
д років, а потім розраховують їх середні строки.

Наприклад, поява жуків яблуневого квіткоїда після перезимівля було
відзначено:



Рік


Строк появи




Відхилення строків від ранньої дати, доба




1998



12/V




15

1999



6/V




9

2000



7/V




10

2001



27/ IV



0

2002



30/IV



3




2003



4/ V




7

Самий ранній строк появи 27 квітня, самий пізній
-

12 травня. Для
визначення середньої багаторічної дати появи шкідника від самої ранньої дати,
що приймається за почато
к відраховування, вираховують ( у добах) відхилення
всіх послідуючих, знаходять суми відхилень і ділять її на число років
спостережень. Середнє відхилення додають до самої ранньої дати і отримують
середню дату появи жуків за багаторічними даними.

У нашому прикладі сама рання дата виходу квіткоїда з місць зимівлі 27
квітня, а сума відхилень 15 + 9+10 + 3 + 7 = 44 доби. Середнє відхилення

44 : 6 = 7днів; отже, до ранньої дати 27 квітня додають 7 днів і отримують
середню дату
-

4 травня.


25


Насеко
мое и
место
наблюдений

Месяцы

Апрель

Май

Июнь

Июль

Август

Сентябрь

Октябрь

Зимовка

Декады

1 2 3

1 2 3

1 2 3


1 2 3

1 2 3

1 2 3

1 2 3

Годы

Стеблевой
мотылек

Г. Новгород
-
Северский



То же






1932

















″ ″







″ ″ ″

+ + +


● ●


″ ″

+ +

● ● ●














































1933


















″ ″


″ ″ ″

+ + +


● ●




+ +

● ● ●

































Яблонный
цветоед
Ростовская
область



Краснодарский
край,
Черноморское
побережье

Много
-
летние
данные

+ + +







+







″ ″ ″

+ + +






+ + +





+ + +






+ + +






+ + +






+ + +






+


Много
-
летние
данные

+ + +

● ● ●








″ ″


+






″ ″

+ + +





+ + +






+ + +






+ + +






+ + +






+ + +






+


+ Взрослое насекомое ● Яйцо


Личинка ″ Куколка


Рис.
Фенологический календарь развития стеблевого мотылька и яблонного цветоеда


(по Добровольскому и Щеголеву)


(+)

(+)

(+)

(+)

























+

+

+

+

+















































































(

)

(

)

(

)























+

+

+

+

















































































(

)

(

)

(

)

(

)























+

+

+

+
















































































(

)

(

)

(

)

(

)

(

)

(

)





















+

+

+

+

+

+















































































(

)

(

)

































































































1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Примітка. (+) імаго в стані спокою, + імаго,


яйця,


личинки, (

) німфи

Рис.


Розвиток Psylla pyri L. в умовах степової зони України у 2011 році

(за даними
Розової Л.В).


Контрольні питання

1.
Дати характеристик
у поняттю фенологічний календар.

2. У чому різниця фонограми комахи з однорічним циклом розвитку від
фонограми з багат
орічним і полівольтинним циклом.



26


3. Як розраховують середню багаторічну

дату появи фази розвитку?

4. Назвіть основні
умовні знаки фаз розвитку комах.

5. Що таке феноіндикатори і яке їх значення?



Лабораторна робота

№ 5


Тема:
БАТОЇДНІ ШКІДНИКИ


Шкідник

Шкодочинна стадія. Характер
пошкодження

Зимуюча
стадія і місце
зимівлі

Кількість
поколінь за
сезон

1

2

3

4

Клас Комахи
-

Insecta

Ряд Прямокрилі
-

Orthoptera

Родина Саранові
-

Arcrididae

Італійський
прус


Callip
t
amus
italicus
.
L
.

Дорослі жуки та їх личинки,
грубо обгризають надземні
частини польових культур
(зернових
зернобобових,
технічних. овочевих,
лікарських) а також листки і
цьогорічний приріст гілок
чагарників та дерев, особливо
в розсадниках, молодих
насадженнях, на
виноградниках тощо.

Яйця у
кубушках в
грунті.

За рік одне
покоління.

Перелітна, або
азіатська
са
рана


Locusta
migratoria

L
.

Дорослі комахи і личинки
грубо об'їдають надземні
частини польових, лучних
культур, листки і молоді
пагони чагарників і навіть
дерев, а іноді зарости очерету.

Яйця у
кубушках в
грунті

За рік одне
покоління.

Родина Капустяні, або Вовчки


Gryllotalp
i
dae

Вовчок
звичайний

Gryllotalpa
gryllotalpa

L
.

Дорослі комахи

й личинки
підгризають в поверхневому
шарі грунту польові й,
особливо, овочеві культури,
сіянці плодових дерев.

Дорослі
комахи й
личинки в
грунті на
глибині від
20 до 100 см

Одне
покоління
розвивається
протягом 1
-
2
років.

Ряд Твердокрилі


Coleoptera

Родина Ковалики
-

Elateridae

Ковалик
посівний


Личинки вгризаються в
насіння злакових
культур,
Жуки в
грунті у
По
вний цикл
розвитку
27


Agriotes
sputator L.

ушкоджують підземні стебла і
бульби, вузол кущіння. Жуки
живляться пилком квіток, іноді
надгризають листки злаків, але
помітної шкоди не завдають.

лялечкових
колисочках
на глибині
100 см,
личинки
різних віків
на глибині
50
-
80 см

завершується
за 3
-
5 років.

Родина Пластинчастовусі


Scarabaeidae

Західний
травневий
хрущ

Melolontha
m
elolontha
L
.


Жуки грубо об'їдають листки
на деревах і чагарниках.
Личинки живуть в грунті,
пошкоджуючи
коренебульбоплоди,
коріння
дерев і чагарників.

Жуки в
лялькових
колисочках
на глибині
30
-
60 см.

Одне
покоління
розвивається
протягом 3
-
4
років.

Східний
травневий
хрущ


Melolontha
hippocastani

Fabr
.

Жуки грубо об'їдають листки
на деревах і чагарниках.
Личинки пошкоджують
корені
дерев і чагарників, особливо
шкідливі в плодових
розсадниках, в також
пошкоджують коренеплоди
буряків, бульби картоплі,
головки часнику, цибулі,
коріння зернових,
зернобобових, технічних,
овочевих та ін. культур.

Жуки в
лялечкових
колисочках у
грунт
і на
глибині до 60
см, а личинки
різних віків
-

на глибині до
150 см.

Одне
покоління
розвивається
протягом 4
-
5
років.

Кравчик


apterus
Laxm.

Шкодять жуки. При заготівлі
корму для личинок вони
згризають сходи трав'янистих
рослин, а також об'їдають

бруньки, листя і молоді пагони
плодових дерев, виноградної
лози та ін.

Жуки на
глибині 50
см.

За рік одне
покоління.

Ряд Лускокрилі


Lepidoptera

Родина Совки


Noctuidae

Озима совка
-

Schiff.

Гусениці молодих віків
зіскрібають паренхіму
з
нижнього боку листків,
середніх


виїдають отвори в
листках, старших


грубо
об'їдають листки, підгризають
сходи і проростки насіння.

Гусениці
шостого віку
на глибині
10
-
25 см.

За рік два
покоління.
На
крайньому
півдні
України
можливе ще
третє
28


неповне.

Совка
-
гамма
Autographa
gamma L.

Гусениці

молодих віків
скелетують листки, старших


грубо об'їдають листки, квіти,
зав'язі, зелені коробочки
льону. Ушкоджують коноплі,
цукрові буряки, багаторічні
трави, картоплю, овочеві.

Гусениці,
лялечки,
метелики під
рослинними
рештками на
межах полів,
у лісосмугах
тощо.

За рік одне
покоління.

Родина
Лучні В
огнівки


Pyraustidae

Лучний

метелик



Pyrausta
sticticalis L.

Гусениці об'їдають листя,
квітки, зав'язь, стебла,
верхівки коренеплодів. Місце
ушкодження
обплітають
злегка павутиною.
Ушкоджують цукрові буряки,
зернобобові, соняшник,
коноплю, кукурудзу,
ефіроолійні культури.

Діапазуючі
гусениці
останнього
віку в
землистих
коконах у
поверхневому
шарі грунту
вертикально.

За рік
розвивається
2
-
3 генерації.

Стебловий
(кукурудзяний)
метелик
-

Ostrinia

nubilalis

Hb
.

Гусениці спочатку
вгризаються в черешки, піхву
листків, а потім ушкоджують
стебло, суцвіття, плодоніжку,
качан і зерно.

Гусениці в
стеблах
ушкоджених
рослин.

За рік одне
покоління.


Контрольні пита
ння

1.
Де і в якій стадії зимує сарана перелітна, або азіатська?

2.
У скількох поколіннях розвивається упродовж року прус, або сарана
італійська?

3.
Тривалість розвитку
вовчка

звичайної.

4.
В якій стадії зимує крав
чик
?

5.
Які види відносяться до травневих
хрущів?

6
.
За який термін завершується повний розвиток посівного ковалика?

7. Характер пошкодження озимої совки.

8. Місце і стадія зимівлі совки
-
гамма.

9. Кількість генерацій лучного метелика.

10. Де зимує стебловий (кукурудзяний) метелик?

29






Рис. 2 Перелітна, або азіатська сарана




Locusta
migratoria

L
.


Рис. 1 Італійський прус



Callip
t
amus
italicus
.
L
.





Рис 3 Вовчок звичайний


Рис. 4 Ковалик посівний


Agriotes

sputator

L
.


Gryllotalpa
gryllotalpa

L
.





Рис. 5 Західний травневий хрущ




Рис. 6 Кравчик


Lethrus
apterus

Laxm
.


Melolontha
m
elolontha
L
.



30




Рис. 7 Озима совка




Рис. 8 Совка
-
гамма
Autographa gamma L.

Scotia

segetum

Schiff
.






Рис. 9 Лучний метелик


Рис. 10
Стебловий (кукурудзяний) метелик
-



Pyrausta sticticalis L. Ostrinia nubilalis Hb
.



Лабораторна робота

№ 6


Тема:
ШКІДНИКИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер
пошкодження

Зимуюча стадія,
місце зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон

1

2

3

4

Ряд Напівтвердокрилі (Клопи)


Hemiptera

Родина Щитники


черепашки


Scutelleridae

Клоп шкідлива
черепашка


Eurygaster
integriceps Put.

Фаза кущіння або
вихід в трубку
озимої пшениці,
ярої
-

у фазі


3
-
4
Клопи, що
перезимували,
висмоктують соки із
стебел і спричинюють
Дорослі клопи
під опалим
листям дерев і
кущів у
31


листки.

пожовтіння
центрального листка,
живляться
також на
верхній частині стебел
і зумовлюють
білоколосість.
Личинки і молоді
клопи живляться на
колоссі зерном,
спричинюючи їх
щуплість, зниження
посівних і
хлібопекарських
властивостей.

лісосмугах, на
галяви
нах лісів.
За рік одне
покоління.

Ряд Твердокрилі


Coleoptera

Родина Жужелиці


Carabidae


Хлібна
жужелиця
-
Zabrus
tenebrioides
Goeze.

Формування зерна
озимої пшениці і
ін. зернових,
масово


у фазі
молочної
стиглості.

Жуки живляться вночі
на верхівках
рослин
зерном, яке
наливається,
вигризаючи його
вміст, іноді об'їдають
луски, остюки. Жуки
вибивають з колосся
на грунт багато
неушкоджених зерен.

Личинки в
грунті на
глибині до 30
-
40
см, нерідко
також зимують
жуки. За рік
одне покоління.

Родина пластинча
стовусі


S
c
a
ra
baeidae

Жук
-

кузька
-

Anisoplia
austriaca Hrbst.

Кінець травня


початок червня.

Частково обгризають
м'які нестиглі зерна
пшениці, жита,
ячменю, а стиглі


вибивають з колосся
на землю. Личинки в
грунті ушкоджують
кореневу систему і
підземну частину
хлібних злаків,
цукрових буряків і ін.

Личинки у
грунті двічі на
глибині 35
-
40
см. Цик
л
розвитку
дворічний.

Родина Листоїди
-

Chrysomelidae

Велика
стеблова
блішка
-

aridula

Gyll
.

Із зимівлі виходять
у першій половині
квітня і заселяють
спочатку озимі,
потім ярі злакові
Шкодять личинки, які
проникають у стебло
злаків і вигризають в
ньому ходи. У
результаті
Жуки на лісових
галявинах під
опалим листям,
на схилах балок
і ярів, на полях
32


культури.

ушкодження жовтіє і
в'яне центральний
листок, а потім і все
стебло.

під рослинними
рештка
ми. За
рік одне
покоління.

Смугаста
хлібна блішка



vittula

Redt
.

На посівах
з'являються у
квітні, де
ушкоджують
листя.

Жуки живляться
листками сходів та
молодих рослин, вони
зіскрібають паренхіму
у вигляді прозорих
смужок та довгастих
плям.

Ж
уки під
опалим листям у
лісах,
лісосмугах,
садах або у
верхньому шарі
грунту. Одна
генерація за рік.

П'явиця
звичайна
(червоногруда)


Oulema
melanopus

L.

Навесні при
температурі
повітря понад
10
0
С (початок
виходу озимих в
трубку)

Жуки вигризають
повздовж
ні дірки в
листках у фазі
трубкування і
колосіння ячменю,
вівса, пшениці,
особливо твердої.
Личинки скелетують
листя, яке з часом
прив'ядає і засихає,
рослини
пригнічуються і
відстають у рості.

Жуки у грунті
на глибині 3
-
5
см

на полях, де
вирощували
зернові в
лісосмугах. За
рік одне
покоління.

Ряд Рівнокрилі


Homoptera


Родина афіди
-

Aphididae

Звичайна
злакова
попелиця

Schizaphis
graminum

Roind
.

При заселенні до
початку колосіння
ушкодженні
рослини не
виколошуються.
При
заселенні
колосся зерно стає
легким, щуплим.

Шкодять як дорослі
комахи так і личинки,
висмоктуючи сік із
рослин. Ушкодженні
листки скручуються,
знебарвлюються,
жовтіють та
відмирають.

Яйця на листках
сходів озимих,
падалиці і
дикорослих
злаків. За рік
може

бути до 12
генерацій.

Ряд Трипси
-

Thysanoptera


Родина Флеотрипіди
-

Phloeothripidae

Пшеничний
трипс

Haplothrips
tritici Kurd.

На початку
колосіння озимої
пшениці.

Імаго висмоктують
соки під верхнім
піхвовим листком ще
до виколошування
хлібів із
найбільш
нижньої частини
обгортки колосу,
Личинка в
поверхневому
шарі грунту і на
його поверхні
під рослинними
рештками. За
рік одне
33


утворюється
білоколосість.

покоління.

Ряд Двокрилі
-

Diptera

Родина Галиці


Cecidomyiidae

Гессенська
муха


destructor Say.

Кінець кущіння


перша половина
фази виходу в
трубку озимих.
Колосіння
-

налив
зерна у ярих.

Личинки
пересуваються по
листовій пластинці до
її основи, де
проникають за піхву
листка і живляться
соками стебла. На
ярих знаходяться біля
підніжжя пагона.
Ушкоджені посіви
набувають вигляду
побитих градом або
потолочених.

Личинки у
несправжніх
коконах у
стеблах озимих
злаків і
кормових
злакових трав.
4
-
5 генерацій за
рік.

Родина Злакові мухи
-

Chloropidae

Ячмінна
шведська муха
-

Oscinella

pusilla

Mg
.

Кінець квітня


початок травня.
Друга генерація


фаза цвітіння


виколошування. 3
-
4 покоління


сходи озимих.

Личинка проникає в
середину стебла і
живиться
ембріональним
зачатком колоса,
ушкоджує основу
центрального листка.

Личинки у
стеблах о
зимих і
дикорослих
злаків. 3
-
4
покоління (рідко
5) за рік.

Зеленоочка


Chlorops
pumilionis Bjerk.

Відкладення яєць


початок
трубкування ярих
злаків. Виліт мух


кінець травня.

Розрізняють два типа
ушкоджень: при
ушкодженні у ранніх
фазах розвитку
міжву
зля
скорочуються, стебла
надмірно
потовщуються, ріст
затримується, дуже
ушкоджені рослини
гинуть. У більш
розвинених рослин
личинки залазять у
піхву листка і
вигризають
повздовжню
борозенку в
колосоніжці, іноді
ушкоджують колос.

Личинки в
середині стебла
сходів озимих.
Два покоління
за рік.

34


Ряд Перетинчастокрилі


Hymenoptera

Родина Стеблові пильщики
-

Cephidae

Пильщик
хлібний
звичайний


Cephus
pygmaeus

L
.

Закінчення фази
виходу в трубку


початок
виколошування
озимої пшениці.

Личинки живляться
внутрішньою
частиною стебел. У
вузлах стебла
прогризають отвори,
великі відрізки ходу в
соломині
червоточиною та
екскрементами.
Основна маса личинок
досягає нижнього
міжвузля в період
закінчення фази
наливання


воскової
стиглості зерна.

На
рівні поверхні грунту
личинка всередині
стебла робить
кільцеподібний надріз.
Частина стебел під
дією вітру
обламується в місці
надрізу.

Личинки у
прозорих
коконах
всередині
©пеньківª стерні
зернових. За рік
одне покоління.


Контрольні питання

1.

В якій
стадії і де зимує звичайна злакова попелиця?

2.

Хар
актер пошкодження жуком
-
кузькою.

3.

Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшен
иці клопами
шкідливої черепашки.

4.

В якій стадії і де зимує трипс пшеничний?

5.

Зовнішні ознаки пошкодження зерн
ових личинками

хлібної жужелиці.

6.

Які сорти вівса та ярої пшениці менше пошкоджуються п’явицею
червоногрудою?

7.

Які із зернових культур найбільш пошкоджує стеблова блішка?

8.

Де і в якій стадії зимує смугаста хлібна блішка?

9.


Де зимує пильщик хлібний звичайний?

10.


Назвіть зовніш
ні ознаки пошкоджених

рослин личинками шведських
мух.

11.


Місце і
стадія зимівлі гессенської мухи.

12.


Де і в якій стадії зимує зеленоочка

?



35




Рис. 1 Клоп шкідлива черепашка



Рис. 2

Жук
-

кузька


Anisoplia

austriaca

Hrbst
.




Eurygaster

integriceps

Put
.









Рис. 3
Хлібна жужелиця




Рис. 4

Велика стеблова блішка
-
Chaetocnema

aridula

Gyll
.

Zabrus

tenebrioides

Goeze
.







Рис. 5 П'явиця звичайна (червоногруда)






Рис. 6 Звичайна злакова попелиця



Oulema
melanopus

L


Schizaphis
graminum

Roind
.

36






Рис. 7 Смугаста хлібна блішка




Рис.8
Пильщик хлібний звичайний





vittula

Redt
.


Cephus
pygmeus

L
.




Рис. 9 Пшеничний трипс




Рис. 10


Гессенська муха


Mayetiola

destructor

Say
.

Haplothrips
tritici

Kurd
.





Рис. 11
Ячмінна шведська муха
-


Рис. 12
Зеленоочка


Chlorops
pumilionis

Bjerk
.


Oscinella

pusilla

Mg
.











37


Лабораторна робота

№ 7


Тема:
ШКІДНИКИ ЗЕРНОБОБОВИХ
КУЛЬТУР


Шкідники

Період
пошкодження
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер пошкодження

Зимуюча стадія,
місце зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон.

1

2

3

4

Ряд Твердокрилі


Coleoptera

Родина Довгоносики
-

Curculionidae

Смугастий
бульбочковий
довгоносик
-

Sitona

lineatus

L
.

У лісостеповій
зоні жуки
з`являються
наприкінці
третьої декади
червня.

Шкодять як жуки так і
личинки. Жуки
вигризають по краям
листків частини овальної
форми


©фігурне
об`їданняª. Особливо
небезпечні
ушкодження
сім`ядольних листків і
точки росту.

Жуки у
верхньому шарі
та під
рослинними
рештками
багаторічних
бобових трав.
За рік одне
покоління.

Родина Зернівки


Bruchidae

Горохова
зернівка
-

Bruchus

pisorum

L
.

Перша половина
травня


період
утворення
вусиків


бутонізація
гороху.

Личинки вгризаються
всередину бобів, а згодом
у недостигле зерно,
живляться його вмістом,
розвиваються до жуків і
залишаються в ньому. В
екскрементах личинок є
алкалоїд кантари дин,
тому ушкоджене зерно
неможна
використовувати

в їжу та
на корм худобі.

Жуки всередині
горошини в
зерносховищах
та на полі. На
півдні


у
скиртах соломи,
рослинних
рештках, під
корою дерев та
ін.

З
а рік одне
покоління.

Квасолева
зернівка


Acanthoscelides
obtectus Say.

Початок
утворення бобів

Яйця в
ідкладають самки
на достигаючі, підсохлі
боби в щілини шва або
вигризені ямки на шві.
Личинка зразу проникає у
біб, а потім у зерно.
Найбільша шкода завдає
раннім посівам культури.

У
зерносховищах
у зерні квасолі,
в полі
-

в грунті
під рослинними
рештками. За
рік одне
покоління.

Ряд Лускокрилі


Lepidoptera

Родина Листовійки


Tortricidae

38


Горохова
плодожерка
-

Laspeyresia

nigricana

F
.

Цвітіння
бобових рослин

Гусениці прогризають
отвір в стулці молодого
боба (біля верхнього шва)
і крізь нього
проникають
всередину. Спочатку
мінують стінку боба
потім живляться зерном.
Кожна гусениця знищує
до чотирьох зерен.

Дорослі
гусениці в
щільних
шовковистих
коконах на
поверхні грунту
або на глибині 5
см. Одне
покоління за
рік.

Ряд Рівнокрилі хоботні


Homo
ptera

Родина Попелиці
-

Aphididae

Горохова
попелиця
-

Acyrthosiphon

pisum

Harr
.

Вегетуючі
рослини

Попелиці висмоктують
сік із рослин і вводять
туди токсичні ферменти.
Ушкоджені рослини
відстають в рості, що
призводить до зменшення
урожаю і погіршення
якості насіння.

Яйця на
прикореневих
частинах стебел
багаторічних
сіяних і диких
бобових трав.
До 10 поколінь
за рік.

Ряд Жуки


Coleoptera

Родина Довгоносики


Curculionidae

Листковий
люцерновий
довгоносик,
або фітономус
-

Phitonomus

transsylvanicus

.

Квітень
-
червень,
відростання
-

бутонізація

Жуки у період
відростання живляться
листочками, об`їдаючи їх
з країв, а потім м`якими
тканинами стебел, на
яких вигризають ямки.
Личинки молодих віків
(1
-
3) ведуть прихований
спосіб життя (всередині
стебел)
, старших


відкрито; пошкоджують
бруньки, бутони,
суцвіття, верхівки
молодих листочків.

Жуки на полях
посівної
люцерни та в
місцях з дикими
її видами, у
верхньому
прошарку
грунту та під
рослинними
рештками. За
рік одне
покоління.

Люцерновий
кореневий
дов
гоносик


Sitona
longulus

Gyll
.

З другої
половини травня


серпень, сходи


відростання.

Жуки об`їдають листки,
велика шкоду завдають
сходам люцерни, що
відростає. Личинки
живляться вмістом
бульбочок, частково
об`їдають тканини на
корінцях, часто
Личинки різних
віків серед
коренів
конюшини на
глибині до 15
см.

39


вгризають
ся всередину
головного кореня.

Люцерновий
скосар
(великий
люцерновий
довгоносик)


Otiorrhynchus

ligustici

L
.

Кінець квітня


червень, червень


жовтень


травень, сходи,
весняне
відростан
ня


стеблування,
припинення
вегетації.

Жуки живляться
листками, а личинки на
коренях, вигризаючи
невеликі ямки, а пізніше
(серпень


вересень)
перегризають корені і
рослини гинуть.
Закінчують харчуватись у
червні наступного року.

Жуки і личинки
в грунті н
а
глибині від 20
до 40 см.
Повний цикл
розвитку триває
два роки.

Люцерновий
жовтий
насіннєїд, або
тіхіус


Tychius
flavus

Beck
.

Друга половина
квітня


травень,
липень


вересень,
впродовж
вегетації.

Жуки живляться
тканинами стебел,
листками, бруньками,
генеративними органами,
переважно у верхній
частині вигризають

Жуки в грунті
на глибині 2
-
5
см на посівах
люцерни. За рік
одне покоління.

Ряд Перетинчастокрилі


Hymenoptera

Родина Товстоніжки
-

Eurytomidae

Люцернова
товстоніжка
-

Bruchophagus

roddi

Guss
.

Кінець травня


вересень,
бутонізація


початок
утворення бобів.

Шкодять личинки, які
живляться вмістом
насіння під оболонкою.
Суттєво зменшує
врожайність насіння. За
вегетаційний період
розвивається у двох


трьох поколіннях.

Личинки
всередині
насін
ня в
зерносховищах
і в полі. В
Лісостепу
розвивається
два покоління, в
Криму


три.

Ряд Напівтвердокрилі


Hemiptera

Родина Сліпняки
-

Miridae

Люцерновий
клоп
-

Adelphocoris
lineolalus
Goeze.

Травень


жовтень, період
вегетації.

Шкодять дорослі комахи
та

личинки, які живляться
соком молодих пагонів,
листками, суцвіттями,
бутонами, зав`язями,
насінням. Пошкоджені
частини рослин
деформуються, жовтіють,
уражені генеративні
органи не утворюють
насіння. Крім того, є
перенощиками вірусних
хвороб.

В стадії яйця
в
стеблах
бур`янів:
деревію,
щириці,
березки,
живокіста тощо,
дуже рідко


в
стеблах
люцерни. За рік
два покоління.


40


Контрольні питання

1.
Зимуюча стадія горохової зернівки
.

2.
Характер пошкодження горохової зернівки
.

3. Місце і ст
адія зимівлі горохової
попелиці.

4
.
Квасолева зернівка дає поколінь у польових умовах
?

4.
Характер пошкодження смугастого бульбочкового довгоносика
.

5.
Зимуюча стадія горохової плодожерки
.

6.
Характер пошкодження горохової плодожерки
.

7.
Зимуюча стадія люцернового клопа
.

8.
Зимуюча стадія листового люцернового довгоносика
.

9.
Скосар люцерновий дає за сезон поколінь
?

1
0.
Характер пошкоджень

люцернового жовтого насіннєїда
.

1
1.
Характер пош
кодження люцернової товстоніжки
.





Рис. 1
Люцернова товстоніжка



Рис. 2

Люцерновий клоп




Bruchophagus

roddi

Guss
.


Adelphocoris

line
а
lalus

Goeze
.





Рис. 3
Смугаст
ий бульбочковий Рис. 4

Горохова зернівка
-

Bruchus

pisorum

L
.


довгоносик



Sitona

lineatus

L
.


41





Рис. 5
Квасолева зернівка



Рис. 6

Горохова плодожерка
-

Laspeyresia

nigricana

F
.


Acanthoscelides
obtectus

Say
.
\




Ри
с. 7 Горохова попелиця



Рис. 8 Листковий люцерновий довгоносик,



Acyrthosiphon

pisum

Harr
.

або фітономус

-

Phitonomus

transsylvanicus

Petry
.




Рис. 9
Люцерно
вий кореневий довгоносик


Рис. 10
Люцерновий скосар (великий


Sitona
longulus

Gyll
.

люцерновий

довгоносик)


Otiorhynchus

ligustici

L
.



Рис.
11
Люцерновий жовтий насіннєїд,

або тіхіус




Tychius
flavus

Beck
.

42


Лабораторна робота № 8


Тема:
ШКІДНИКИ СОНЯШНИКУ


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер
пошкодження

Зимуюча стадія,
місце зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон.

1

2

3

4

Родина Вузькокрилі вогнівки


Phycitidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Соняшникова
вогнівка або
міль
-

Homoeosoma

nebulellum

Schiff
.

Початок
цвітіння
Червень
-
серпень

Гусениці спочатку
живляться лише пилком та
частинами вже запліднених
квіток, не завдаючи шкоди
рослинам. Починаючи з
третього віку, вони
прогризають оболонки
сім`янок і цілком або
частково виїдають ядра.
Крім насіння, гусениці
обгризають край листків,
обго
ртки кошиків,
вигризають багато
численні ходи в денці
корзинки; при цьому
гусениці обплітають кошик
павутинням у вигляді
брудною повсті з
огризками й
екскрементами.

Гусениці
останнього (ІV)
віку в коконах в
грунті. За рік
одне покоління,
на півдні іноді
ро
звивається ще
друге
факультативне.

Родина Вусачі або скрипуни


Ceramb
і
cidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Соняшниковий
вусач


Agapanthia
dahli

Richt
.

Кінець травня


початок
серпня

Жуки живляться на
соняшнику та інших
айстрових, вигризаючи
вузьку
смужку шкірочки на
стеблах та біля черешків.
Личинка розвивається в
середині стебла,
проточуючи зверху лише
ходи та поступово
розширяючи їх і
Личинки
всередині
підземної
прикореневої
частини стебел
соняшнику та
різних диких
складноцвітних.
Одне покоління
за рік.

43


просовуючись до
приземної частини стебла.
Більше пошкоджуються
рослини пізніх строків
сівби. Іноді пошкоджені
росл
ини ламаються вітром.
Рослини, що за селені
шкідником у ранньому віці,
відстають в рості, нерідко
в`януть до цвітіння.

Родина Шипоноски
-

Mordellidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera


Соняшникова
шипоноска
-

Mordellistena

parvula

Gyll
.

Травень
-

червень

Личинки живляться
серцевиною стебла.
Проточують численні
короткі, вузькі ходи, в яких
і зимують, а навесні
заляльковуються.

Личинки
всередині
стебел
соняшнику.

Контрольні питання

1.

Місце і стадія зимівлі соняшникової вогнівки.

2.

Характер пошкодження соняшниковим вусачем.

3.

В якій стадії зимує соняшникова шипоноска?




Рис. 1
Соня
шникова вогнівка Рис. 2

Соняшниковий вусач


Agapanthia
dahlia

Richt
.

або міль


Homoeosoma

nebulellum

Schiff
.



Рис. 3 Соняшникова шипоноска
-

Mordellistena

parvula

Gyll
.

44


Лабораторна робота № 9


Тема:
ШКІДНИКИ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер
пошкодження

Зимуюча стадія,
місце зимівлі.
Кількість поколінь
за сезон.

1

2

3

4

Родина Довгоносики


Curculionidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Звичайний
буряковий
довгоносик
-

Bothynoderes
punctiventris
Germ.

Кінець квітня


червень, сходи


змикання
листків у
міжряддях.
Кінець травня


серпень.

Жук обгризає
сім`ядолі, перегризає
стеблинки, обгризає
листки, рослини
гинуть, посіви
зряджаються, іноді
гинуть. Личинки у
молодшому віці
перегризаю
ть корінці,
у старшому


вигризають у
коренеплодах ямки,
при великій
чисельності рослини
в`януть, зменшується
приріст коренеплоду,
інколи рослини
гинуть.

Жуки в грунті на
глибині 15
-
45 см. За
рік одне покоління.

Сірий
буряковий
довгоносик


Tanymecus

palliat
и
s

F
.

Кінець квітня


травень. Сходи


змикання
листків у
рядках.

Жук обгризає
сім`ядолі і листки,
перегризає стеблинки
у грунті, сходи
зріджуються, інколи
посіви гинуть.

Жуки та личинки
різного віку в грунті
на глибині 15
-
50 см.
Генерація дворічна.

Чорний
буряковий
довгоносик


Psalidium

maxillosum

F
.

Кінець квітня


вересень,
сходи


технічна
стиглість.

Жук обгризає
сім`ядолі і листки,
перегризає стеблинки.

Жуки і личинки в
грунті на глибині до
30
-
40 см. Генерація
дворічна.

Родина Листоїди


Chry
somelidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Звичайна
бурякова
Кінець квітня


середина
Жук у сім`ядолях і
листках вигризає
Жуки у
поверхневому шарі
45


блішка
-


concinna

March
.

травня, липень,
сходи


змикання
листків у
міжряддях,
формування
коренеплоду.

виразки, часто
пошкоджує точку
росту. Пошкодженні
сім`ядолі засихають,
рослини гинуть. Жуки
нового покоління
вигризають
асиміляційну
діяльність листкового
апарату в період
інтенсивного приросту
коренеплоду.

грунту, під
рослинними
решками, межах,
ярах, узлісся тощо.
За рік одне
покоління.

Бурякова
щитоноска


Cassida
nebulosa

L
.

Кінець квітня


серпень, сходи


змикання
листків у
рядках,
змикання
листків у
міжряддях.

Середина
травня


червень, 4
-
5
пар листків


змикання
листків у
рядах.

Жук
обгризає по краях
сім`ядолі і листки.
Молоді


вигризають у
листках віконця.

Личинка вигризає на
пластинках листків з
нижнього боку
віконця.

Жуки під
рослинними
рештками і під
опалим листям у
полезахисних
насадженнях. Два
покоління за рік.

Родина Сновиги

-

Anthomyidae

Ряд Двокрилі
-

Diptera


Бурякова
мінуюча муха
-

Pegomyia


Curt
.

Травень


червень,
липень


серпень, 2
-
3
при листків


змикання
листків у
рядах,
змикання
листків у
міжряддях.

Личинка пошкоджує
паренхіму,
утворюється міна у
вигляді
світлих плям, з
підсиханням вона
буріє та розривається.

Личинки в
несправжньококонах
в грунті на глибині
3
-
10 см. За рік 2
-
3
генерації

Родина Афіди


Aphididae

Ряд Рівнокрилі хоботні
-

Homoptera


Бурякова
листкова
Середина
травня


Самки і личинки
висисають соки із
Заплі
днені яйця біля
основи бруньок на
46


попелиця
-

Aphis

fabae

Scop
.

липень, 2
-
3
пари листків


змикання
листків у
міжряддях.

листків та стебел;
листки скручуються,
жовтіють, а згодом
засихають; стебла
насінників
припиняють ріст і
розвиток. Сприяють
поширенню вірусних
хвороб.

пагонах бруслини,
калини, жасмину. На
цих рослинах
розмножуються в 2
-
3 поколіннях.

Родина Сліпняки


Miridae

Ряд Напівтвердокрилі
-

Hemiptera

Буряковий
клоп
-

Polymerus
cognatus Fieb.

Квітень


червень


вересень,
сходи


змикання
листків у
міжряддях.

Імаго, личинка у
період сходів
пошкоджує точку
росту рослин, рослина
гине або утворює
багато головчастий
коренеплід. На
насінниках уколи в
стебла викликають
відставання в рості і
розвитку, інтенсивне
утворення бокових
гілок.

У місці уколів
утворюються бурі
плями. Сприяють
поширенню вірусних
хвороб.

Яйця в тканинах
стебел, жилок різних
рослин, але
переважно на
багаторічних
бобових травах
(люцерна, еспарцет,
конюшина). За рік 2
-
3 генерації.

Родина Різношкірі нематоди



Ряд Тіленхіди
-

Tylenchidae

Бурякова
нематода
-


schactii

Schm
.

Кінець квітня


вересень.
Сходи


технічна
стиглість

Шкодять личинки.
Пошкоджені рослини
цукрових буряків
відстають у рості,
листки жовтіють,
в'януть і нерідко
рослини

гинуть. На
коренеплодах замість
загиблих внаслідок
пошкоджень личинок
надмірно
розвиваються нові,
утворюючи
характерну
Цисти (відмерлі
самки, тіло яких
покрито щільною
обол
онкою


кутикулою) з
яйцями (до 600 шт.)

47


©бородатістьª коренів.
Маса пошкоджених
коренів та цукристість
значно зменшуються.


Контрольні питання

1. Місце і стадія зимів
лі бурякової листкової попелиці.

2.
Характер пошкодження рослин листковою буряковою попелицею
.

3.
Місце і стадія зимівлі бурякового клопа
.

4.
Місце і стадія зимівлі зв
ичайного бурякового довгоносика
.

5.
Характер пошкодження рослин жуками зв
ичайного бурякового
довгоносика
.

6.
Місце і стадія зимівл
і сірого бурякового довгоносика
.

7.
Генераці
я сірого бурякового довгоносика
.

8.
Місце і стадія зимівлі

чорного бурякового довг
оносика
.

9
. Місце і стадія зимівлі звичайної бурякової блішки
.

1
0
.
Характер пошкодження рослин жу
ками звичайної бурякової блішки
.

11
.
Кількість

поколінь у щитоноски бурякової
.

12
.
Характер пошкодже
ння рослин щитоноскою буряковою
.

13
.
Характер пошкодження
рослин буряковою мінуючою мухою
.

14.
Характер

пошкодження
буряковою нематодом.







Рис. 1 Сірий буряковий довгоносик



Рис. 2 Чорний буряковий довгоносик



Tanymecus

palliat
и
s

F
.

Psalidium

maxillosum

F
.





Рис. 3 Бурякова щитоноска


Cassida
nebulosa

L
.


Рис. 4



Бурякова мінуюча муха




Pegomyia

betae

Curt
.

48






Рис. 5
Звичайний буряковий довгоносик




Рис. 6
Звичайна бурякова б
лішка




Bothynoderes punctiventris Germ.



Chaetocnema

concinna

March
.




Рис. 7
Бурякова листкова попелиця



Рис. 8

Буряковий клоп
-

Polymerus

cognatus

Fieb
.


Aphis

fabae

Scop
.



Рис. 9 Бурякова нематода
-

Heterodera

schactii

Schm
.







49


Лабораторна робота № 10


Тема:
ШКІДНИКИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР І КАРТОПЛІ


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер пошкодження

Зимуюча
стадія, місце
зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон.

1

2

3

4

Шкідники картоплі

Родина Листоїди


Chrysomelidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Колорадський
жук
-

Leptinotarsa
decemlineata
Say.

Сходи
картоплі,
особливо
небезпечний
шкідник у фазу
зав`язування
картоплі
(бутонізація


цвітіння).

На сходах картоплі жуки
об`їдають молоді
листочки. Личинки
спочатку з`їдають яйцеві
оболонки, а потім
починають живитися
листочками. При цьому
вони скупчуються на
верхівках пагонів і
об`їдають листки.

Жуки в
грунті
на глибині 10
-
22 см (до 1 м).
На півдні
можливо три
покоління за
рік.

Родина Виїмчастокрилі молі


Gele
с
hi
і
dae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Картопляна
міль
-

Gnorimoschema
operculella Zell.

Виліт
метеликів
починається
ранньою
весною
(травень).

Гусениці, які мінують
листки, молоді пагони,
вигризають ходи в
бульбах. Шкірка над
ходами підсихає і
зморщується. Потім
розвиток молі
продовжується в
сховищах.

Гусениці
останнього віку
і лялечки в
коконах під
рослинними
решками та в
поверхневому
шарі грун
ту.

Шкідники капустяних культур

Родина Афіди


Aphididae

Ряд Рівнокрилі хоботні
-

Homoptera


Капустяна
попелиці
-
Brevicoryne

brassicae

L
.

Навесні
вироджуються
личинки

Листки пошкоджені
шкідником,
знебарвлюються,
зморщуються, а сильно
пошкоджені стебла
не
утворюють головок.
Яйця на
капустяних
бур`янах,
незібраних
рештках
капусти та на
50


Пошкоджені листки
легко виявити, оскільки
попелиці, покриті сірим
восковим нальотом)
добре помітні на їхньому
зеленому фоні.

маточниках
капустяних
культур. За
вегетацію
сам
ка дає до 16
поколінь.

Родина Серпокрилі молі


Plutellidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Капустяна міль


Plutella
maculipennis
Cust.

Найбільше
ушкодження у
фазі утворення
кільця
(©сердечкаª)

Личинки вгризаються
усередину листкових
пластинок і проточують

в них криві міни.
Підростаючи, вони
вилазять на поверхню
листків, вигризають у
них з нижнього боку
невеликі ділянки, не
пошкоджуючи верхню
тканину, внаслідок чого
на листках утворюються
ніби ©віконечкаª,
покриті з верхнього боку
тонкою плівкою, які у
міру

росту листків
розвиваються.

Лялечки в
довгастих
напівпрозорих
коконах на
листках
капусти,
бур`янах,
рослинних
рештках або на
поверхні
грунту. За літо
розвивається 4
-
10 поколінь.

Родина Совки


Noctuidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Капустяна
совка



Mamestra
brassicae L.

Метелики
першого
покоління


травень,
масово


червень.

Метелики
другого
покоління


з
середині липня
до кінця
серпня.

Молоді гусениці
обгризають м`якуш
листків знизу, де були
відкладені яйця, а потім
розповзаються і виїдають
великі
округло
-
повздожні отвори в
листках. Дорослі
гусениці проникають
всередину головки і
прогризають у них
глибокі ходи,
забруднюючи їх
екскрементами.

Лялечки в
гр
ун
ті на
глибині 10
-
12
см.

За рік два
покоління.

Родина Білани


Pieridae

Ряд Лускокрилі
-

Lepido
ptera

Капустяний
Квітень


Гусениці молодших віків
Лялечки на
51


білан


Pieris
brassicae L.

травень


метелики
першого
покоління

групами живляться на
нижньому боці листка.
Гусениці старшого віку
розповзаються по всій
рослині, сидять зверху
листків і їх обгризають,
залишаючи

стовбурах
дерев,
огорожах, у
хлівах, на
гілочках
чагарників
тощо. За рік 2
-
4
покоління.

Родина Квіткові мухи



Anthomyidae

Ряд Двокрилі
-

Diptera

Весняна
капустяна
муха



Delia

brassicae

Bouche


Виліт
капустяної
мухи
збігається з
цвітінням
суріпки та
вишні при
прогріванні
грунту до 8
0
С.

Личинки пошкоджують
корінь спочатку зовні,
потім вгризаються
всередину його і
переходять до підземної
частини стебла. Коріння
загниває, рослини
відстають у рості, на
сонці листки в'януть,
набувають
синюватого
забарвлення, іноді
обвисають і зовсім
засихають.

Пупарії у
грунті на
глибині 10
-
15
см.
Розвивається в
1
-
3 поколіннях.

Родина Листоїди


Chrysomelidae

Ряд Твердокрилі


Coleoptera

Хрестоцвітні
блішки


рід
.

Види:
світлоного
(
Phyllotreta

nemorus

L
.),

виїмчаста
(
Ph
.
vivata

F
.),

хвиляста
(
Ph
.
undulata

Kutsh
)
, синя
(
Ph
.
nigripes

F
.),

чорна
(
Ph
.
atra

F
),

південна
(
Ph
.
cruciferae

Goeze

).

Прокидаються
жуки рано
дуже рано
навесні (у
квітні).
Спочатку
живляться на
бур'янах з
родини
капустяних.

Жуки вигризають з країв
листків заглиблення у
вигляді виразок, а також
вискрібають ямки на
листковій пластинці. На
насінниках вигризають
такі самі виразки в
пуп`янках, стручках.

Особливо небезпечні
блішки для розсади після
висаджування її у гру
нт,
сходів молодих рослин.

Жуки під
рослинними
рештками,
обпалими
листями, у
верхньому шарі
грунту в
лісосмугах і
чагарниках.
Світлонога та
південна
блішки можуть
розвиватися у
трьох
поколіннях.

Родина Щитники


Pentatomidae

52


Ряд Напівтвердокрилі
-

Hemiptera

Хрестоцвіті
клопи


рід
Eurydema

Види:
ріпаковий
(
E
.
oleracea
),

розмальований
(
E
.
Ventralis

Kol
.).

Рано навесні
виходять з
місць зимівлі і
живляться на
капустяних
бур'янах. При
появі сходів
культурних
рослин, після
висаджування
розсади в
грунт
клопи
перелітають на
них.

Внаслідок
висмоктування соків
клопами та їх личинкам
на листях спочатку
утворюються світлі
крапки, які потім
зливаються у плями.
Пошкоджені листки
в'януть, жовтіють, а іноді
гине і вся рослина.
Пошкоджені клопами
насінники утворюю
ть
щупле насіння або зовсім
гинуть.

Дорослі клопи
на поверхні
грунту під
рослинними
рештками,
обпалими
листями в
садах, під
деревами, по
узбіччях канав,
чагарників
тощо.
Розвиваються в
одному
поколінні.

Родина Мухи квітківниці


Anthomyiidae

Ряд Двокрилі
-

Diptera

Цибулева муха


Delia antiqu
а

Mg.

Мухи
з'являються в
середині
травня, під час
цвітіння вишні
та кульбаби.

Личинки проникають в
цибулину, найчастіше з
боку денця, живляться
м'ясистими лусками.
Цибулі загнивають,
листки в'януть,
жовт
іють.

Пупарії в
грунті на
глибині 10
-
20
см.
Розвиваються в
двох
поколіннях.

Родина Дзюрчалки


Syrphidae

Ряд Двокрилі
-

Diptera

Цибулева
дзюрчалка


Eumerus
strigatus Fll.

На початку
липня
спостерігається
виліт мух. Літ
мух другого
покоління


кінець
липня


вересень.

Личинки, які після
виплоджування
проникають у цибулину і
живляться їх м'якими
соковитими частинами,
причому нерідко вся
внутрішня частина
перетворюється на чорну
гнилу масу

Личинки у
грунті, в
цибулинах або
під рослинними
рештками.
Розвиваються в
двох
поколіннях.

Родина Мухи
-
псиліди


Psilidae

Ряд Двокрилі
-

Diptera

Морквяна
муха


Psilla

rosae

F
.

Виліт мух у
травні
-
червні
при
температурі
грунту 15
-
17
0
с,
збігається з
Личинки перегризають
корінці
молодих листків,
потім вгризаються в
коренеплоди і
проробляють у них ходи
переважно під шкіркою.
Пупарії в
грунті або
овочесховищах.
Розвиваються в
двох
поколіннях.

53


цвітінням
горобини та
яблуні.

Листки пошкоджених
рослин стають червоно
-

фіолетовими, жовтіють і
засихають; нерідко при
значній кількості
личинок пошкоджені
рослини сильно
пригнічуються або
гинуть.


Контрольні питання

1
.
Кількіст
ь поколінь у колорадського жука.

2
.
Місце і стадія зимівлі карт
опляної молі в природних умовах
.

3
.
Кількість поколінь карт
опляної молі в природних
умовах
.

4
. Місце і стадія зимівлі капустяної попелиці
.

5
.
Кількість

поколінь у капустяної попелиці
.

6
. Місце і стадія зимівлі капустяного клопа
.

7
.
Кількіс
ть поколінь у капустяного клопа
.

8
. Місце і стадія зимівлі капустяної молі
.

9
.
Характер пошко
дження
гусениць капустяної молі
.

10
. Місце і стадія зимівлі білана капустяного
.

11
.
Характер пошкодже
ння гусениць капустяного білана
.

12
. Місце і стадія зимівлі капустяної совки
.

13
. Місце і стадія зимівлі весняної капустяної мухи
.

14
.
Характер пошкодження рослин

лич
инками весняної капустяної мухи
.

15
. Місце і стадія зимівлі цибулевої
дзюрчали.

16
.
Характер пошкодження росли
н личинками цибулевої дзюрчалки
.

17
. Місце і стадія зимівлі цибулевої мухи
.

18
. Місце
і стадія зимівлі морквяної мухи.


19
.
Характер пошкоджен
ня
рослин личинками морквяної мухи
.






Рис. 1
Колорадський жук




Рис. 2 Картопляна міль




Leptinotarsa

decemlineata

Say
.

Gnorimoschema

operculella

Zell
.




54





Рис. 3 Капустяна попелиці




Рис. 4 Цибулева дзюрчалка


Eumerus

strigatus

Fll
.


Brevicoryne

brassicae

L
.






Рис. 5
Капустяна міль



Рис. 6
Капустяна совка


Mamestra

brassicae

L
.


Plutella maculipennis Cust.





Рис. 7
Капустяний білан


Pieris

brassicae

L
.



Рис. 8 Весняна капустяна муха




Delia


brassicae

Bouche

55





Рис. 9 Блішка хвиляста




Рис. 10 Капустяний клоп
-

Eurydema
ventralis


Phyllotreta undulata Kut
sch





Рис. 11 Цибулева муха


Delia

antiqu
а
Mg
.


Рис. 12
Морквяна муха


Psilla

rosae

F
.





Лабораторна робота № 11


Тема:
ШКІДНИКИ ЗЕРНА І ЗЕРНОПРОДУКТІВ У ПЕРІОД
ЗБЕРІГАННЯ


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер пошкодження

Зимуюча стадія,
місце зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон.

1

2

3

4

Родина Довгоносики


Curculionidae

Ряд Твердокрилі


Coleoptera

Комірний
довгоносик


Sitophilus
granarium L.

Навесні при
температурі 15
-
16
0
С самки
починають
відкладати
яйця.

Жуки живляться зерном,
вигризаючи найм’якіші
частини. Оптимальні
умови для розвитку
шкідника


температура
повітря 23
-
27
0
С та
вологість зерна 14
-
16%; в
зерні з вологі
стю менш як
Жуки, личинки і
лялечки у
середині зерна,
крім цього, жуки
можуть
знаходитись в
щілинах на
тріщинах стін,
56


12% довгоносик не
розвивається і гине.
Пошкоджує зерно
пшениці, рису, ячменю,
насіння інших злакових
рослин, кукурудзи тощо.

підпіллі та і
нших
місцях.
Розвивається в
теплих
приміщеннях
протягом року:
на півночі дає 1
-
2 генерації, а на
півдні
-
3
-
4.

Родина Чорниші


Tenebrionidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Малий
борошняний
хрущак


Tribolium

confusum

Duv
.

Самки
відкладають
яйця на
продукти,
мішки, у
щілини стін
складів.

Жуки пошкоджують
зерно, борошно грубого
помелу, висівки, манну
крупу, рідше


гречану
крупу, рис, насіння
соняшнику, сухофрукти.

У неопалюваних
приміщеннях
зимують жуки, в
опалюваних


і
жуки, і личинки
За рік
розвивається 4
покоління.

Родина Шкіроїди


Dermestidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Капровий жук


Trogoderma
granarium Ev.

В
зерносховищах

в період
зберігання
зерна
.

Пошкоджує зерно,
продукти його переробки,
а також насіння
зернобобових, олійних,
баштанних та інших
культур.

Личинки у
вузьких щілинах
цегли та інших
тріщинах
зерносховищ. За
рік розвивається
в 5 генераціях.

Родина


Щитовки
-

Ostomatidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Мавританська
кузька
-

Tenebrioides

mauritanicus

L
.

В період
зберігання
зерна.

Пошкоджує зерно
пшениці, ячменю,
кукурудзи, вівса, печений
хліб, сушені фрукти,
овочі та ін.

Личинка або жук
у щілинах,
сховищах,мішках
та інших
укриттях.
Розвивається в 1
-
2 поколіннях за
рік.

Родина Справжні молі


Tineidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Комірна міль


Nemapogon
granellus L.

Поширена
повсюди. В
період
зберігання
Пошкоджує зерно
пшениці, жита, ячменю,
вівса, сухарі, сушені
гриби, насіння динь,
Гусениця
останнього
віку в
коконах, у тарі,
щілинах
57


зерна.

кавунів, гарбузів.
Гусениці частково
виїдають вміст зерна, а
потім переходить на інші;
всі пошкодження зерна
обплітають павутиною,
утворюючи при цьому
значні скупчення
пошкодження зерен (20
-
30). При сильному
пошкодженні на насипу
зерна утворюється
суцільна павутиниста
кірка до 5
-
10 см
завтовшки.

дерев`яних
частин і ін.
Розвивається в
двох поколіннях,
на півдні


в
трьох.

Родина Виїмчастокрилі


Gelechiidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Зернова міль


Sitotroga
cerealella Oliv.

Поширена в
складських
приміщеннях,
зерносховищах,
а на півдні


і в
польових
умовах, в
період
наливання
зерна.

Пошкоджує зерно
кукурудзи, ячменю, жита,
пшениці.

Гусениці і
лялечки. За рік
розвивається до
8 генерацій, а в
полі в південній
частині


1
-
2.

Родина
-

Acaridae

Хлібні кліщі.
Борошняний
(
Acarus

siro

L
.),

видовжений
(
Tophagus

putrescentiae

Schrank
)
, кліщ
Родіонова
(
Calogluphus

Rodionovy

A
.
Zachv
.)
; родина
Glycyphagidae



звичайний
волосатий
(Glycyphagus
Поширені в
зерносховищах,
зернопере
-
робних

господарствах,
комбікормових
заводах,
польові умови.

Кліщі живляться будь
-
якими продуктами
рослинного та
тваринного походження.
Живлячись продуктами
або зерном, кліщі
забруднюють його
линяльними шкірками,
екскрементами,
створюють умови для
розвитку мікроо
рганізмів,
погіршують якість зерна і
зернопродуктів,
переносять інфекційні
захворювання.

Деякі види
кліщів за
несприятливих
умов в ході
життєвого циклу

58


destructor
Schrk.)

Родина Вузькокрилі вогнівки


Phycitidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Південна
комірна
вогнівка


Plodia

interpunctella

Hb
.

Поширена
повсюди на
складах,
млинах, в
будинках.

Пошкоджує зерно,
борошно, крупи, сушені
овочі, фрукти та інші
продукти. Гусениці
вигризають широкі ходи
в продуктах, в зерні
виїдають зародок і всю
поверхню насипу
обплітають
павутиною.

Гусениці в
коконах у
щілинах стін,
мішках та інших
місцях.
Розвивається від
1 до 6 генерацій
за рік.

Родина Довгоносики


Curculionidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Рисовий
довгоносик



Sitophilus
(Calandra)
oryzae L.

Жуки стійкі до
сухості
корму,
але чутливі до
низьких
температур. За
температури
мінус 5
0
С
витримує 4
доби, +5
0
С


21
добу.

Імаго та личинки крім
рису пошкоджують
пшеницю, жито, ячмінь,
кукурудзу, борошно,
сухарі, висівки, печиво,
хліб, макарони, сухі
яблука, тютюнові вироби.

За
звичайних
умов
розвивається в
двох поколіннях.
На Півдні може
дати 7
-
8
поколінь за рік.


Контрольні питання

1.

Що пошкоджує комірний довгоносик?

2.

Кількість генерацій

розвитку комірного довгоносика.

3.

Що пошкоджує капровий жук?

4.

Де і в

якій стадії зимує мавританська

кузька?

5.

Кількість генерацій розвитку рисового довгоносика на півдні Укра
їни.

6.

Характер пошкодження комірної молі?

7.

Кількість генерацій розв
итку малого борошняного хрущака.

8.

Зимуюча стадія зернової молі.

9.

Пе
рерахувати види хлібн
их кліщів.

10.

Кількість генерацій
зернової молі в польових умовах.

11.

Характер пошкодження та зимуюча стадія п
івденної комірної вогнівки.

59





Рис. 1 Комірний довгоносик




Рис. 2 Малий борошняний хрущак



Sitophilus granarium L.


Tribolium

confusum

Duv
.








Рис. 3 Капровий жук




Рис. 4 Мавританська кузька




Trogoderma

granarium

Ev
.


Tenebrioides

mauritanicus

L
.





Рис. 5
Комірна міль


Рис. 6

Зернова міль


Sitotroga

cerealella

Oliv
.


Nemapogon

granellus

L
.





Рис. 7 Південна комірна вогнівка



Рис. 8 Борошняний Кліщ
-

Acarus

siro

L
.


Plodia

interpunctella

Hb
.

60



Рис. 9 Рисовий довгоносик


Sitophilus

oryzae

L
.



Лабораторна робота № 12


Тема:
ШКІДНИКИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер пошкодження

Зимуюча
стадія, місце
зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон.

1

2

3

4

Родина Бріобіди


Bryobiidae

Ряд Акариформні
-

Acariformes

Бурий
плодовий кліщ


Bryobia

redikorzevi

Reck
.

Від початку
розпускання
бруньок у
квітні до кінця
серпня.

Личинки висмоктують сік
з бруньок, що
розпускаються, а потім
з
листків. Листки
пошкоджені кліщем, не
мають павутинок,
втрачають зелений колір,
стають брудно
-
білуватими або з
бронзовим відтінком,
перестають рости і часто
засихають.

Яйця на корі
пагонів і гілок
біля плодушок.
Чотири
-
п'ять
поколінь.

Родина Афіди


Aph
ididae

Ряд Рівнокрилі


Homoptera

Зелена
яблунева
попелиця


Aphis

pomi

Deg
.

Рано навесні, у
період появи
©зеленого
конусуª

Личинки висмоктують сік
з набухаючи
х

бруньок, а
потім з листків та пагонів.
Пошкоджені листки
деформуються,
Чорні яйця біля
бруньок.
Розвивається у
північній
частині до 12, а
61


скручуються та
відмирають, а пагони
відстають у рості,
викривляються і
засихають.

на півдні


до
16 поколінь.

Кров'яна
попелиця


Eriosoma

lanigerum

Hausm
.

З'являються
навесні, при
середньодобов
ій температурі
5
0
С

Висмоктують сік з
пагонів, гілок, штамбів,
коренів. Одночасно з
висмоктуванням попелиці
вводять речовини, що
призводить до утворення
вузлуватих
потовщень,
розтріскувань, виразок.

Личинки на
корінні. За рік
розвивається
від 8 до 12
поколінь.

Родина Щітивки


Diaspididae

Ряд Рінокрилі


Homoptera

Яблунева
комоподібна
щитівка


Lepidosaphes

ulmi

L
.

Після цвітіння
яблуні


травень


липень.

Личинки
розповзаються
по гілках, стовбурах і
присмоктуються до них.
Вони перестають
рухатися, швидко ростуть
і покриваються щитком.
Пошкоджені гілки
перестають рости, не
закладають плодові
бруньки, всихають
верхівки дерев, рослини
втрачають
морозостійкість, дерева

припиняють ріст і
плодоношення.

Яйця під
щитком
загиблої самки
на корі гілок.
Розвивається в
одному
поколінні.

Каліфор
-
нійська
щитівка


Guadraspidio
-
tus

perniciosus

Comst
.

З
`являється
навесні
(травень
-

серпень)

Пошкоджує кору і плоди.
Першими ознаками

масового розмноження
щитівки в саду є
засихання окремих гілок і
навіть цілого дерева. При
сильному уражені дерев
розтріскується і відмирає
кора, передчасне
опадання листків,
викривлення пагонів.

Личинки
першого,
частково
другого віків
на корі
штамбів і
гілок.
Розвивається у
двох
поколіннях.

Родина Справжні горностаєві молі


Yponomeutidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Яблунева
Навесні, через
Гусениці проникають в
Гусениці під
62


горностаєва
міль


Yponomeuta

malinellus

L
.

кілька днів
після
розпускання
бруньок.

середину

молодих
листків і живляться
м`якушем, не
пошкоджуючи шкірку
(мінують листки).
Пошкоджені листки
буріють і засихають.
Перед цвітінням
переходять до відкритого
живлення


скелетують
листки зверху,
обплітаючи їх густою
павутиною, рухаючись
від вершини до ос
нови
гілки, і утворюючи гнізда.

яйцевим
щитком на корі
пагонів.
Розвивається в
одному
поколінні.

Родина листокрутки


Tortricid
а
e

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Яблунева
плодожерка


Laspeyresia
pomonella

L
.

У квітні
відбувається
перетворення
на лялечку
(при середньо
-
добовій
температурі
10
0
С), а після
закінчення
цвітіння
яблуні
(початок
травня на
півдні) виліт
метеликів.

Гусениці вгризаються в
м`якуш плода,
закриваючи хід
недогризками,
скріпленими павутиною, і
прокладають хід у насінні
камери,

де виїдають 2
-
3
насінини, потім
прогризають хід назовні і
переходять в інший плід.

Гусениці в
коконах під
корою, в
грунті,
рослинних
рештках тощо.
За рік 2
-
3
покоління.

Грушева
плодожерка


Laspeyresia

pyrivora

Danil
.

Літ метеликів
спостері
-
гається через

місяць після
закінчення
цвітіння груші
(сума
ефективних
температур
400
0
С).

Гусениці проробляють
прямий хід до насінної
камери і виїдають
насіння. На відміну від
яблуневої плодожерки, в
якій вихідні отвори забиті
бурими екскрементами, у
грушевої


вони чис
ті, не
забруднені
екскрементами і
залишками м`якуша.

Гусениці в
коконі в грунті
біля кореневої
шийки,
рослинних
рештках. За
рік одне
покоління.

Сливова
Лялечка
Гусениці вгризаються в
Гусениці в
63


плодожерка


Grapholitha

funebrana

Tr
.

утворюється в
період
цвітіння сливи.
Після цвітіння
(тр
авень
-
червень)
вилітають
метелики.

плоди, проробляючи ходи
в напрямку до
плодоніжки, і виїдають у
м`якуші звивисті ходи
навколо кісточки. З
пошкоджених плодів
виступають прозорі
капельки камеді, вони
припиняють ріст,
набувають фіолет
ового
забарвлення, обпадають і
загнивають.

коконах під
корою, в
грунті,
рослинних
рештках тощо.
За рік 2
-
3
покоління.

Розанова
листовійка


Archips
rosana

L
.

Навесні після
розпускання
бруньок, в
період
відокремлення
бутонів яблуні,
під час
цвітіння
кісточкових
порід.

Гусениці скелетують
листки, вигризають
бутони і квітки. Гусениці
старшого віку скручують
листки сигароподібно
вздовж центральної
жилки в рихлу трубку або
стягують по кілька штук
павутиною.

Кладки яєць на
корі скелетних
гілок і
штамбів.

За рік одне
покоління.

Родина п`ядуни



Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Зимовий
п`ядун


Operophthera

brumata

L
.

Гусениці
відроджуються
навесні у фазі
розділення


рожевий
бутон.

Гусениця вигризає у
сплетених павутиною
бутона
х
, квітках,

листках
дірки, після цвітіння
об`їдає листки,
залишаючи лише
центральну жилку.

Яйця біля
бруньок тонких
гілочок.

Генерація
однорічна.

Родина Коконопряди


Lasiocampidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Кільчастий
шовкопряд
-

Malacosoma

Neustria

L
.

Гусениці
починають
шкодити в
період
розпускання
бруньок

Гусениці виходять з яєць і
починають обгризати
бутони, квітки, листки в
розкритих розетках.
Живляться колоніями
вночі, а вдень ховаються
у павутинних гніздах у
розвилках гілок.

Сформовані
гусениці в
яйцевих
об
олонках у
яйцекладці.

Родина Білани
-

Pieridae

Ряд Лускокрилі


Lepidoptera

Білан
Гусениці
Гусениці пошкоджують
Гусениці
64


жилкуватий
-

Aporia

crataegi

L.

виходять у
квітні, у фазу
період
розпускання
бруньок.

бруньки, бутони, листки,
з`їдаючи їх повністю. До
осені
гусениці сплітають
по декілька листків,
якими живилися,
прикріплюють їх
павутиною до гілки у
висячому положенні й
залишаються на зимівлю.

другого
-
третього віків у
зимових
гніздах із 2
-
3
листочків,
скріплених
павутиною, які
звисають на
гілочках.
Ро
звивається в
одному
поколінні.

Родина Справжні пильщики


Tenthredinidae

Ряд Перетинчастокрилі
-

Hymenoptera

Яблуневий
плодовий
пильщик


Hoplocampa

testudinea

Klug
.

За 3
-
5 днів до
цвітіння
ранніх сортів
яблуні (у фазі
рожевого
бутона)
починається
літ
пильщиків.

Личинки після
відродження роблять міну
до плодоніжки,
вгризаються в зав`язь і
виїдають насіннєву
камеру, заповнюючи її
бурою мокрою
червоточиною.

Еонімфи в
коконах в
грунті на
глибині до 10
см. Звичайно
розвиток
закінчується за
один рік, проте
ч
астина еонімф
може
діапаузувати
два і три роки.

Родина Строкатокрилі


Tephritidae

Ряд Двокрилі
-

Diptera

Вишнева муха


cerasi L.

Мухи
вилітають у
другій
половині
травня у фазі
розростання
зав`язі й
літають до
кінця червня.

Личинка проникає
до
кісточки і виїдає м`якоть
плоду навколо неї, а потім
залишає плід і в
поверхневому шарі
грунту утворює пупарій.

Лялечка в
пупарії у
поверхневому
шарі грунту


до 5 см.
Розвивається в
одному
поколінні на
рік.

Родина Довгоносики


Curculionidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Яблуневий
квіткоїд


Anthonomus

pomorum

L
.

Жуки виходять
при
середньодо
-
бовій
температурі
Жуки пересуваються п
грунту, залазять на дерева
і живляться бруньками,
вигризаючи в них глибокі
ранки; з яких витікають
Жуки в лісовій
підстилці,
дуплах,
тріщинах кори
та інших
65


повітря 6
0
С (до
розпускання
бруньок) і до
липня
живляться.

крапельки прозорого соку


©плач бруньокª.

затишних
місцях, у
верхньому
шарі грунту. За
рік одне
покоління.

Родина Трубковертів


Attelabidae

Ряд Т
вердокрилі
-

Coleoptera

Букарка


Coenorrhinus
pauxillus Germ.

Під час
набухання
бруньок у
кронах дерев
з`являються
жуки

Личинки виїдають
повздовжні ходи в
черешках і центральній
жилці, а також виїдають
м`якуш у листках (міни),
викликаючи передчасний
листопад (червень).

Нестатевозрілі
жуки у
верхньому
шарі грунту

на
глибині 10
-
15
см. За рік одне
покоління.

Казарка


Rhynchites
bacchus L.

Вихід жуків
при середньо
-
добовій
температурі
повітря 8
0
С. У
кінці літа або
восени
з`являються
жуки другого
поколін
ня.

Жуки спочатку живляться
бруньками, вигризаючи в
них глибокі отвори,
пізніше пошкоджують
бутони, листки і плоди, на
яких виїдають вузькі
ямки, схожі на уколи.
Місця уколів часто
затягуються пробковою
тканиною з утворенням
згодом горбиків.

Жуки у
тріщина
х кори
і під листяною
підстилкою, а
личинки


у
верхньому
шарі грунту. За
рік одне
покоління,
інколи одне на
два роки.

Родина Довгоносики


Curculionidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Сірий
бруньковий
довгоносик


Sciaphobus
squalidus

Gyll
.

Жуки виходять
при середньо
-
добовій
температурі
повітря 10
0
С

Жуки вигризають
спочатку великі,
неправильної форми
заглиблення, потім
об`їдають листки,
виїдають внутрішні
частини бутонів.

Жуки і
личинки в
грунті.
Розвивається в
одному
покоління за
два роки.


Контрольні
питання

1
.
Зимуюч
а стадія бурого плодового кліща
.

2
.
Зимуюча стад
ія у зеленої яблуневої попелиці
.

3
. Місце знаходження зимуючої ст
адії зеленої яблуневої попелиці.

4
. Кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці упродовж

вегетаційного
сезону
.

5
.
Зиму
юча

стадія у кров’яної попелиці
.

6
. Місце знаходження зим
уючої стадії кров’яної попелиці.

66


7
. Характер

пошкодження кров’яної попелиці.

8
. Зимуюча стадія у яблуневої комоподі
бної щитівки.

9
. Личинки яблуневої ком
оподібної щитівки відроджуються?

10
.
Кількість п
околінь за рік у

яблуневої комоподібної щитівки
.

11
.
Зимуюча с
тадія у каліфорнійської щитівки
.

12
.
Кількість поколінь з
а рік у каліфорнійської щитівки
.

13
.
Зимуюча стадія у яблуневої горностає
вої молі
.

14.
У яблуневої плодожерки зимує
?

15
.
У

грушевої
плодожерки зимує
?

16
.
У сливової плодожерки зимує
?

17
.
Кількість поколін
ь у розанової листовійки за рік
.

18
.
Гусениці р
озанової листовійки пошкоджують
?

19
.
Зи
муюча стадія у зимового п’ядуна
.

20
.
Місце знаходження зи
муючої стадії зимового п’ядуна
.

21
.
У
зимового п’ядуна генерація
?

22
. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда
.

2
3
.
У білана жилкуватого зиму
є
?

2
4
.
Місце знаходження зим
уючої стадії білана жилкуватого
.

2
5
.
У яблу
невого плодового пильщика зимує
?

2
6
.
Личинка яблуневого плодового пильщика
під час живлення в плоді виїдає
?

2
7
.
Вишнева муха зимує в стадії
?

28
. Зимуюча стадія та місця зимівлі казарки
.

29
. Характер пошкодження яблуневого квіткоїда.

3
0
. Зимуюча стадія та місця зимівлі

букарки.

3
1
.
Генерація у

сірого брунькового довгоносика
.




Рис. 1 Зелена яблунева попелиця




Рис. 2 Яблунева горностаєва міль



Aphis

pomi

Deg
.


Yponomeuta

malinellus

L
.




Рис. 3 Яблунева плодожерка



Рис. 4 Грушева плодожерка

.


Laspeyresia
pomonella

L
.


Laspeyresia

pyrivora

Danil
.

67






Рис. 5 Сливова плодожерка



Рис. 6
Розанова листовійка


Archips
rosana

L
.


Grapholitha

funebrana

Tr
.




Рис.7 Зимовий п`ядун




Рис. 8

Кільчастий шовкопряд



Operophthera

brumata

L
.

Malacosoma

Neustria

L
.




Рис. 9
Білан жилкуватий
-

Aporia

crataegi

L.

Рис. 10

Сірий бруньковий довгоносик




Sciaphobus
squalidus

Gyll
.



Рис. 11 Вишнева муха




cerasi

L
.


Рис. 12

Яблуневий квіткоїд




Anthonomus

pomorum

L
.

68





Рис. 15 Казарка


Rhynchites
bacchus

L
.


Рис. 16

Яблунева комоподібна щитівка



Lepidosaphes

ulmi

L
.




Рис. 13 Букарка






Рис. 14 Яблуневий плодовий пильщик



Coenorrhinus

pauxillus

Germ
.


Hoplocampa

testudinea

Klug
.





Лабораторна робота № 13


Тема:
ШКІДНИКИ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР ТА
ВИНОГРАДУ


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер пошкодження

Зимуюча стадія,
місце зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон.

1

2

3

4

ШКІДНИКИ МАЛИНИ ТА СУНИЦІ

Родина Малиники


Byturidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Малиновий
жук


Byturus
tomentosus F.

На початку
травня, коли
грунт
прогрівається
Жуки на бутонах
виїдають отвори, а потім
живляться нектаром та
пиляками на квітках,
Жуки та
личинки в грунті
на глибині до
10
-
15 см. Значна
69


до 12
0
С
з`являються
жуки.

внаслідок чого
утворюються спотворені
ягоди низької якості.
Личи
нки вгризаються в
ягоду, проробляючи
хвилясті ходи в
плодоложе і
пошкоджують кістянку.
Пошкоджені ягоди стають
спотвореними, дрібними,
в`януть або загнивають.

частина личинок
діапазує,
заляльковується

й
перетворюється
в жуків лише
восени
наступного року.

Родина Попелиці


Aphididae

Ряд Рівнокрилі
-

Homoptera

Пагонова
малинова
попелиця


Aphis

idaei

Goot
.

Личинки
виплоджуються
на початку
травня
(одночасно з
розпусканням
бруньок).

Личинки живляться
висмоктуючи сік з
бруньок, з нижнього боку
молодих листків, які
скручуються. На час
появи бутонів малинова
попелиця утворює великі
колонії на верхівках
ростових і молодих
квіткових пагонів,
черешках, листків,
квітконіжках та на
нижньому боці листків,
викли
каючи їх
скручування, деформацію,
випуклості, що
утворюються, часто
жовтуваті або
червоновуті, пагони
викривляються й
недорозвиваються.

Чорні, дрібні,
блискучі яйця
біля бруньок
поодиноко або
невеликими
купками на
однорічних
пагонах.
Розвивається в
6
-
8
поколіннях
на рік.

Родина Квітниці


Anthomyiidae

Ряд Двокрилі
-

Diptera

Малинова
стеблова муха


Pegomyia

rubivora

Cog
.

В середині
травня
спостерігається
літ мух,
збігається в
відростанням
пагонів.

Личинки вгризаються в
середину пагонів, де
спочатку
проточують
прямі ходи під шкіркою, а
потім опускаються донизу
по стеблу, проробляючи
спіральні або
кільцеподібні ходи.
Личинки в
несправжньо
-
коконах у грунті
під кущами
ма
лини на
глибині 5
-
6 см.
За рік одне
покоління.

70


Верхівки пошкоджених
пагонів в`януть, чорніють
і поступово засихають або
загнивають.

Родина Різнокігтикові


Tarsonemidae

Ряд Акариформні


Acariformes

Суничний кліщ


Tarsonemus
pallidus Banks

З початком
вегетації
суниці, а при
досягненні
температури
повітря 13
0
С
відкладають
яйця

Личинки і
дорослі кліщі
переважно живляться на
листках, висмоктуючи з
них клітковий сік.
Внаслідок чого листки
зморщуються, стають
спотвореними, у місцях
пошкодження
утворюються жовтувато
-
маслянисті плями і, як
правило, відмирають.
Урожайність ягід значно
знижуєтьс
я (від 10 до
70%), пошкоджені
рослини погано
перезимовують і часто
вимерзають.

Запліднені
самки біля
основи рослин
за прилистками.
За вегетаційний
період кліщ
розвивається в
4
-
5 поколіннях.

ШКІДНИКИ СМОРОДИНИ ТА АГРУСУ

Родин Еріофіїди


Eriophyidae

Ряд


Акариформні
-

Acariformes

Смородиновий
бруньковий
кліщ


Cecidophyopsis

ribis

Westw
.

Від початку
набубнявіння
бруньок
відкладають
яйця. У нових
бруньках кліщі
з`являються в
кінці травня


на початку
червня.

За наявності великої
кількості кліщів бруньки
деформуються, і в
наступному не
розпускаються. При
сильному заселенні
кліщем бруньки вже
восени стають здутими,
навесні вони здуваються
ще більше (до розмірів
великої горошини), із них
з`являються зелені
деформовані листочки.

Самка кліща
всередині
бруньок

чорної
смородини. За
вегетаційний
період кліщ
розвивається в
4
-
5 поколіннях.

Родина Склівки


Aegeryidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Смородинова
склівка



Synantedon
Гусениці
відновлюють
живлення у
Гусениці проникають
через бруньку або поруч з
нею через механічні
Гусениці різних
віків усередині
пошкоджених
71


tipuliformis Cl.

фенофазі
©зелений
конусª. У кінці
цвітіння
-

виліт
метеликів.
Літають
метелики у
травні
-
червні.

пошкодження в серцевину
гілок і вигризають у них
гладенькі з чорними
стінками ходи. Листки
пошкоджених пагонів
в`януть, припиня
ють ріст
і поступово засихають.

пагонів.
Розвивається в
одному
поколінні або
одне за два роки.

Родина Попелиці


Aphididae

Ряд Рівнокрилі
-

Homoptera

Попелиця
велика
смородинова
(салатова)


Hyperomyzus

lactucae

Kalt
.

Личинки
виплоджуються
ранньою
весною й
перетво
-
рюються в
самок
-
засновниць.

Переважно на нижньому
боці листків утворюються
великі колонії попелиць.
Внаслідок висмоктування
соку листки скручуються
й стають зморшкуватими,
на них утворюються
випуклі жовтуваті або
зеленуваті здуття.

В стадії яйця на
пагонах
смородини біля
бруньок.

Родина Справжні пильщики




Ряд Перетинчастокрилі
-

Hymenoptera

Пильщик
жовтий
агрусовий


Nematus

(
Pteronidae
)
ribesii

Scop
.

Після
розпускання
бруньок
з`являються
дорослі
комахи. Виліт
дорослих
пильщиків
починається у
період
достигання
ягід.

Личинки
(несправжньогусениці)
грубо об`їдають листки,
залишаючи товсті жилки.

Личинки
(несправжньо
-
гусениці)
другого
покоління в
щільних
коричнюватих
павути
нних
коконах у грунті
під кущами на
глибині до 10
-
15
см. За
вегетаційний
період
розвивається в
2
-
3 поколіннях.

Пильщик
блідоногий
агрусовий


Pristiphora
pallipes

Lep
.

Виліт імаго при
температурі 11
-
12
0
С (початок
бутонізації й
розпускання
листків аґрусу
й

порічок)

Личинки виїдають
дірочки, а пізніше
об`їдають листки з країв,
залишаючи лише черешки
й частину товстих жилок.
Знаходяться вони, як
правило, у верхньому
Дорослі
несправжньо
-
гусениці
(
еонімфи) у
темно
-
бурих,
блискучих
коконах у грунті
72


ярусі кущів, поодиноко
живляться переважно
молодими листками,
знищують також точку
росту пагон
ів, зупиняючи
їх розвиток.

на глибині до 5
см під кущами.
За рік 2
-
3
покоління, третє
може бути
факультативним.

Родина Вогнівки


Pyralididae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Вогнівка
агрусова


Zophodia

convolutella

Zell
.

У кінці квітня в
період
викидання
бутонів
починається літ
метеликів
першого
покоління й
продовжується
до початку
червня, а
другого
(факультатив
-
ного)


у липні


на початку
серпня.

Гусениці вгризаються в
зав`язь, живляться
насінням і частково
м`якушем ягід; при цьому
вони можуть перелити з
однієї зав`язі на іншу й
таким чином
пошкоджувати до шести
ягід аґрусу і до 15


смородини, обплітаючи їх
павутиною. Пошкоджені
ягоди червоніють, а потім
засихають, обп
адають
або, обплутані павутиною
залишаються висіти.

Лялечки в
сірувато
-
бурих
павутинних
коконах у
поверхневому
шарі грунту на
глибині 3
-
5 см
під кущами
смородини й
аґрусу.
Розвивається в
одному
поколінні на рік,
але іноді буває
часткове друге
(факультативн
е)
покоління.

Родина Златки
-

Buprestidae

Ряд Твердокрилі
-

Coleoptera

Смородинова
вузькотіла
златка
-

Agrilus

viridis

L
.

В кінці травня з
лялечок
виходять мухи,
їх літ триває з
кінця травня до
кінця липня.
Личинки
виплоджуються
на початку
липня.

Жуки
живляться
листками, вигризаючи їх
візерунчасто з країв.
Личинки вгризаються в
серцевину гілок і роблять
у них ходи,
пересуваючись зверху
вниз. На пошкоджених
пагонах листки навесні не
розпускаються або дуже
поступову й прив`ядають.

Личинки
всередині
пошкод
жених
пагонів.
Розвивається в
одному
поколінні за рік.

ШКІДНИКИ ВИНОГРАДУ

Родина Філоксери


Phylloxeridae

Підряд Попелиці


Aphidinea

Ряд Рінокрилі
-

Homoptera

Виноградна
філоксера


Навесні з яєць
виплоджуються
Є коренева і листкова
форма. Личинки
Яйця у тр
іщинах
кори штамбів
73


Viteus

vitifolii

Fich
.

личинки, тому
активність
проявляється
протягом
всього
вегетаційного
періоду.

присмоктуються на
верхньому боці молодих
листочків. У місцях
висмоктування соку
тканини листків знизу
розростаються й
утворюються гали
(вирости).

або дво
-
,
трирічних
пагонах
виноградної
лози. За літо
розвивається 6
-
7
поколінь.
Коренева форма
філоксери
-

личинки
першого та
другого віків на
коренях
винограду.

Родина Листокрутки


Torticidae

Ряд Лускокрилі
-

Lepidoptera

Гронова
листовійка


Lobesia

botrana

Den
.
.
Schiff

При середньо
-
добовій
температурі
повітря вище
14
0
С (у кінці
квітня


травні)
починається
виліт
метеликів.

Гусениці першого
покоління живляться
бутонами, квітками та
зав`язями, скріплюючи їх
павутиною, що
призводит
ь до засихання і
опадання. Гусениці
другого покоління
стягують павутиною 2
-
3
ягоди і виїдають у них
ямки і навіть порожнини,
через що пошкоджені
ягоди засихають,
обпадають або
загнивають, заражаючи й
сусідні. Гусениці третього
покоління живляться
соком і ч
астково
м`якушем ягід, які
засихають, а в сиру
погоду загнивають.

Лялечки в білих
коконах у різних
затишних
місцях: серед
обпалих листків,
під відсталою
корою, у її
тріщинах тощо.
За рік три
покоління.

Виноградна
листовійка


Sparganothis
pilleriana Den.
Et Schiff

Навесні при
сумі
ефективних
температур
200
-
210
0
С
(нижній поріг
10
0
С). Літ
Гусениці проникають у
бруньки та бутони
винограду, виїдають їх з
середини, потім
переходять до живлення
мол
одими листочками на
верхівки пагонів, а також
Гусениці
першого віку,
утворюючи

білий кокончик
у тріщинах і
щілинах кори
штамбів і гілок,
74


метеликів
відбувається з
останньої
декади червня
до кінця липня.

суцвіттями та зав`язями
плодів. З розпусканням
листків гусениці
вигризають у них великі
наскрізні отвори;
пошкоджені листки
скріплюють павутиною й
утворюють великі рихлі
гнізда.

рослинних
рештках, а
також у грунті
на глибині 4
-
5 і
навіть 10 см. За
рік одне
покоління.

Родина Галові чотириногі кліщі


Eriophyidae

Ряд акариформні кліщі
-

Acariformes

Виноградний
повстяний
кліщ (зудень)


Eriophyes

(
Colomerus
)
vitis

Pg

Кліщи
з`являються під
час
розпускання
бруньок і
розвитку
перших
листочків
(друга
половина
травня).

Кліщі висмоктують сік з
листків, що призводить до
утворення тонких
волосинок, які нагаду
ють
іржасто
-
коричневу
повсть, під покривом якої
живуть і розмножуються.
На нижньому боці листків
повстяні плями білясті,
блідо
-
коричневі, рудуваті;
невеликі здуття, опуклості
різної величини
утворюються з верхнього
боку.

Дорослі самки
переважно під
лусочка
ми
бруньок, а також
у тріщинах кори.
Розвивається до
семи літніх
поколінь.

Родина Павутинні кліщі



Ряд Акариформні
-

Acariformes

Садовий
павутинний
кліщ


Schizotetra
-
nychus

pruni

Oudms

З`являються
під час
розпускання
бруньок

Кліщі
утворюють колонії
на нижньому боці листків,
прикриваючись шаром
павутиння. Внаслідок
пошкоджень листки
буріють уздовж
центральної та бічної
жилок, скручуються,
засихають і обпадають.

Діапазуючі
самки в
тріщинах кори
штамбів і
товстих гілок.
Утворює до 6
-
8
літних поколінь.

Родина Трипси


Thripidae

Ряд Трипси, або Війчастокрилі
-

Thysanoptera

Трипс
виноградний


Drepanothrips

reuteri

Uz
.


Імаго і личинки
шкодять з
квітня по
серпень.

Найбільша шкода навесні,
внаслідок пошкоджень
дорослими трипсами
бруньки

не розпускаються
чи розпускаються
потворно. Пошкоджена
Дорослі самки в
тріщинах, під
корою лози та в
грунті. У Криму
розвивається не
менше п`яти
75


лоза сильно запізнюється
в розвитку, пізніше
дорослі та личинки
викликають відмирання
квітконіжок, деформацію
листків і з`явлення на них
червонуватих плям. При
масовому пошкодженні
листки засихають й
обпадають.

поколінь на рік.


Контрольні питання

1.

Характер пошкодження личинки

смородинної вузькотілої златки.

2.

Скільки поколінь у

смородинної вузькотілої златки.

3.

Зимуюча стадія та місця зимівлі
малинного жука.

4.

Кількість генерацій малинової стеблової мухи.

5.

Характер пошкодження загонової малинової попелиці.

6.

Характер пошкодження суничного кліща.

7.

Перерахувати шкідників смородини та аґрусу.

8.

Зимуюча стадія та місця зимів
лі
смородинової склівки.

9.

Характер пошкодження смородинової великої попелиці.

10.


Місце зимівлі жовтого аґрусового пильщика.

11.


В якій стадії зимує пильщик блідоногий агрусовий?

12.


Характер пошкодження вогнівки аґрусової.

13.


Перерахувати шкідників винограду.

14.


Стадія зимівлі листкової та кореневої форм виноградної філоксери.

15.

Характер пошкодження гронової листовійки.

16.

Місце і стадія зимівлі виноградної листовійки.

17.


Характер пошкодження винограду кліщами та трипсами.







Рис. 1 Малиновий жук



Рис. 2
Суничний кліщ


Tarsonemus

pallidus

Banks


Byturus

tomentosus

F
.

76





Рис. 3 Виноградна філоксера




Рис. 4 Пагонова малинова попелиця






Viteus

vitifolii

Fich
.

Aphis idaei Goot.





Рис. 5 Малинова стеблова муха








Рис. 6 Смородинова склівка





Pegomya

rubivora

Cog
.


Synantedon

tipuliformis

Cl
.







Рис. 7 Пильщик жовтий аґрусовий




Рис. 8 Вогнівка аґрусова



Nematus

(
Pteronidae
)
ribesii

Scop
.

Zophodia

convolutella

Zell
.





Рис. 9
Гронова листовійка



Рис. 10

Виноградна листовійка




Lobesia

botrana

Den
.
.
Schiff


Sparganothis

pilleriana

Den
.

Schiff

77




Рис. 11 Смородиновий бруньковий кліщ



Рис. 12 Виноградний повстяний кліщ (зудень)




Cecidophyopsis

ribis

Westw
.


Eriophyes

(
Colomerus
)
vitis

Pg







Рис. 14
Трипс виноградни
й




Drepanothrips

reuteri

Uz
.

Рис. 13
Садовий павутинний кліщ



Schizotetra
-
nychus

pruni

Oudms



Лабораторна робота № 14


Тема:
ШКІДНИКИ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР


Шкідники

Період
пошкодження.
Фази рослин.

Шкодочинна стадія.
Характер пошкодження

Зимуюча
стадія,
місце
зимівлі.
Кількість
поколінь за
сезон.

1

2

3

4

Родина Хвилянки


Lymantriidae

Ряд Лускокрилі


Lepidoptera

78


Непарний
шовкопряд
-

Ocneria dispar
L.

Відродження
гусениць
відбувається у
квітні, під час
розпускання
бруньок, на
ранній формі
дуба
звичайного.

Гусениці живляться
листками, спочатку
скелетуючи, а пізніше
грубо об’їдаючи їх.

При
масовому розмноженні
повністю об’їдають листя
на значних площах
насаджень, що часто
призводить до засихання
дерев.

Сформовані
гусениці в
яйцевих
оболонках.

Генерація
однорічна.

Родина Листовійки


Tortricidae

Зелена дубова
листовійка
-

Tortrix viridana
L
.

Гусениці
відроджуються
наприкінці
квітня


на
початку
травня, в
період
набрякання
бруньок
раннього дуба.

Спочатку гусениці
вгризаються всередину
набряклих бруньок і
живляться в них до
відокремлення листків. З
розпусканням листя
пошкоджують його,
пухко обплітаючи розетку
павутиною. Пізніше
звивають із шовковинок
трубки або живуть під
скрученим краєм листка.
Спочатку скелетують, у
старшому віці з’їда
ють
листя повністю.

Запліднені
яйця під
щитками на
корі молодих
гілок.

За рік
розвивається
одна генерація.

Родина Хвойні пильщики


Diprionidae

Ряд Перетинчастокрилі


Hymenoptera

Звичайний
сосновий
пильщик
-

Diprion pini
L
.

Літ першого
починається
наприкінці
квітня до
середини
травня.

Літ
другого


кінець липня


початок
серпня.


Личинки об’їдають хвою
з країв, залишаючи
центральну жилку і
верхівку. Личинки
старших віків об’їдають
хвоїнки майже до основи.

За час живлення одна
личинка з’їдає 30


40

хвоїнок. Пошкодження
хвої призводить до
засихання верхівок,
ослаблення дерев і
заселення їх
стовбуровими
шкідниками.

Личинки в
коконі під
підстилкою або
в ґрунті на
глибині до 10
см.

За рік
розвивається
дві генерації.

Рудий
Личинки
Личинки об’їдають
Характерною
79


сосновий
пильщик
-

Neodiprion
sertifer
Geoff
.

відроджуються
наприкінці
квітня або на
початку
травня.

Високому
виживанню
шкідника
сприяє тепла,
безвітряна
погода навесні
й у період
масового
льоту та
відкладання
яєць.

хвоїнки з країв, доросліші
з’їдають хвоїнки цілком.
Спочатку живляться
старою хвоєю, в разі
нестачі корму переходять
на хвою поточного року,
крім того, перегризають
пагони і вигризають
ділянки кори на
минулорічних пагонах.

За
час живлення личинка
з’їдає 0,9 г хвої, або 20


30 хвоїн
ок.

екологічною
особливістю
виду є
наявність у
популяціях
двох
біологічних
форм, в однієї з
яких зимують
яйця,
відкладені
всередину
хвоїнок, у
другої


еонімфи в
лісовій
підстилці.

Генерація
однорічна.


Контрольні питання

1.

Стадія та місце зим
ів
лі зеленої дубової листовійки.

2.

Шкідливість
зеленої дубової листовійки.

3.

Стадія та місце зимівл
і звичайного соснового пильщика.

4.

Характер пошкодження рудого соснового пильщика.

5.

Стадія та місце зимівлі рудого
соснового пильщика.

6.

Стадія та міс
це зимівлі непарно
го шовкопряда.

7.

Кількість поколінь за рік у зеленої дубової листовійки.







Рис. 1

Непарний шовкопряд





Рис. 2

Зелена дубова листовійка




Ocneria dispar L.

Tortrix viridana
L
.




80





Рис.

3 Звичайний сосновий пильщик




Рис. 4 Рудий сосновий пильщик




Diprion pini
L
.


Neodiprion sertifer

Geoff.




Список використаної літератури


Основна

література

1.

Бей
-
Биенко Г.Я., Асатур М.К., Бондаренко Н.В. и др. Практикум по с.
-
х.
э
нтомологии.


М.


Л., 1968, 1976.

2.

Сільськог
осподарська ентомологія, підруч
.

/

М.Б.Рубан та ін.; за ред..
М.Б.Рубана


2


и. вид.


К.:Арістей 2008.


520 с.

3.

Вредители с.
-
х. культур и лесных насаждений (под ред. В.П. Васильева).
Киев, 1987. Т. 1, 1988. Т.2, 1989. Т. 3.

4.

Захист злакових і бобових к
ультур від шкідників, хвороб і бур’янів:
Навчальний посібник/ М.О. Білик, М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін, В.К. та ін.;
за ред. В.К. Пантєлєєва.


Х.: Еспада, 2005.


672

с.

5.

Круть М.В. Основи захисту рослин від шкідників.


К.: Аграрна наука,
1997.
-

100с
.

6.

Определитель сельскохозяйственных вредите
лей по повреждениям
культурных растений (под ред. Г.Е. Осмоловского). Л.: Колос, 1976.

7.

Сельскохозяйственная энтомология (под ред. А.А. Мигулина). М.: Колос,
1983.


416с.

Додаткова література

1.

Глущенко А.Ф.
Долгоносики


вредители бобовых культур. Л.: Колос, 1972.

2.

Закладной Г.А., Ратанова В.Ф. Вредители хлебных запасов и меры борьбы с
ними. М.: Колос, 1973.

3.

Машек А.А. Вредители злаковых трав. Л.: Колос, 1977.

4.

Методы прогноза развития вредителей и болезней с.
-
х. культур (под ред.
Ю.Н. Фадеева и И.Я. Полякова). М.: Колос, 1978.

5.

Фабр Ж.А. Жизнь насекомых. М.: Учпедгиз, 1963.

6.

Шовен Р.В мире насекомых. М.: Мир, 1979.

7
. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Ук
раїні.


К.: Юнівест
Медіа, 2
012. С. 831.

8.
Журнали: ©Карантин
і захист рослин‖, ―
Защита растений и карантинª.


Приложенные файлы

  • pdf 18031025
    Размер файла: 3 MB Загрузок: 1

Добавить комментарий