Bileti_3_modul_ch_Osobli

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр_____5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
Родовим об'єктом злочинів проти власності є:
а) суспільні відносини, що регулюють право користування чужим майном;
б) суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави;
в) право на майно;
г) чуже майно.

До кваліфікуючих ознак розбою (ст. 187 КК України) належить:
а) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; спрямованість на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах ; вчинення організованою групою; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
б) вчинення групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій; поєднання з проникненням у житло; вчинення організованою групою; або поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
в) вчинення групою осіб; повторність; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах; вчинення злочинною організацією; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
г) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах ; поєднання із заподіянням тяжких чи особливо тяжких наслідків.

Вимагання (ст. 189 КК України) вважається закінченим злочином:
а) з моменту застосування будь-якого насильства, залежно від того, чи вдалося особі заволодіти майном, чи ні;
б) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
в) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з застосуванням будь-якого насильства;
г) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з погрозою.

Поняття привласнення майна у злочині, що передбачений ст. 191 КК України:
а) привласнення - це незаконне безоплатне утримання чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке на законній підставі перебуває в її віданні;
б) привласнення - це безоплатне користування чужим майном, ввіреним особі, або майном, яке перебувало в її віданні ;
в) привласнення - це незаконне безоплатне відчуження чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке перебуває в її віданні на законній підставі;
г) привласнення - це витрачання чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке перебуває в її віданні на свої потреби.

Привласнення чужого майна, що випадково опинилося у особи (ст. 193 КК України), полягає у тому, що:
а) особа обертає майно на свою користь всупереч волі власника;
б) чуже майно випадково переходить до її володіння;
в) майно завдяки її діям переходить до її власності;
г) майно вилучається із фонду власника безоплатно.




Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) фізична, осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
б) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні;
в) фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
г) будь-яка особа.

Диспозиція ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна), викладена законодавцем наступним чином:
а) необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
б) необережне знищення або пошкодження чужого майна;
в) необережне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у особливо великих розмірах;
г) необережне знищення або пошкодження майна, вчинене особою, якій було доручено зберігання чи охорона чужого майна.

Службовими особами згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є:
а) особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом;
б) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників законодавчої, виконавчої та судової влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням;
в) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків;
г) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників законодавчої, виконавчої чи судової влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях державної чи колективної форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням.

Згідно з п. 3 примітки до ст. 364 КК України шкода, що полягає у заподіянні матеріальних збитків, визнається істотною, якщо вона:
а) в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 150 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб'єктивна сторона злочину «Службове підроблення» (ст. 366 КК України) характеризується:
а) прямим умислом, корисливим мотивом або іншою особистою заінтересованістю. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися як в умисній, так і у необережній формі вини;
б) прямим умислом. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися як в умисній, так і у необережній формі вини;
в) прямим чи непрямим умислом. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися лише у необережній формі вини;
г) необережною формою вини.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]


Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Відносини власності, як об’єкт кримінально-правової охорони передбачають:
а) право власника на володіння своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
б) право власника на розпорядження чужим майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
в) право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
г) право на користування своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

2. Розбій (ст. 187 КК України) вважається закінченим:
а) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням будь-якого насильства, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;
б) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
в) з моменту подолання реального опору потерпілої особи шляхом застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства.
г) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;

3. Види погроз при вимаганні, згідно зі ст. 189 КК України:
а) погроза насильством над потерпілим чи його близькими родичами; обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб; пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці ;
б) погроза фізичним насильством над потерпілим чи його близькими, знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці ;
в) погроза насильством над потерпілим чи його близькими, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці ;
г) погроза насильством над потерпілим чи його родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці.

4. Поняття розтрати майна у злочині, що передбачений ст. 191 КК України:
а) розтрата - це незаконне безоплатне утримання майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;
б) розтрата - це незаконне безоплатне витрачення майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;
в) розтрата - це безоплатне користування майном, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;
г) розтрата - це незаконне безвідплатне відчуження, використання, витрачення чужого майна, яке було ввірено особі чи перебувало в її віданні.

5. Придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України) полягає:
а) отриманні такого майна в будь-яких формах: купівля, обмін тощо;
б) у виготовленні майна (предметів), щодо якого встановлена спеціальна заборона - виготовлення чи ремонт вогнепальної зброї, вибухонебезпечних речовин тощо;
в) у прийнятті в дарунок, запозичення тощо;
г) у тимчасовому знаходженні майна у володінні особи.



6. Щодо загибелі людей як кваліфікуючої ознаки умисного знищення або пошкодження майна (ч. 2 ст. 194 КК України) має бути встановлено:
а) лише необережна форма вини;
б) прямий або непрямий умисел;
в) лише прямий умисел;
г) будь-яка форма вини.

7. Злочин, передбачений ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) за суб’єктивною стороною характеризується:
а) змішаною формою вини: умисел чи необережність щодо порушення обов’язків зберігання чи охорони чужого майна та тільки необережність щодо наслідків;
б) лише необережною формою вини;
в) прямим або непрямим умислом;
г) будь-якою формою вини.

8. До представників влади, як суб’єктів злочинів у сфері службової діяльності відносяться:
а) особи, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
б) працівники правоохоронних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
в) працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, незалежно від їх підлеглості або відомчої належності;
г) працівники державних органів виконавчої влади та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності.

9. Тяжкими наслідками, згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, що:
а) в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 500 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 150 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 350 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

10. Тяжкими наслідками, згідно ч.2 ст. 366 КК України (Службове підроблення), якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, що:
а) в 500 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 150 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 350 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]





Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Предметом злочинів проти власності можуть виступати:
а) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру;
б) результати дій майнового характеру;
в) дикоростучий ліс на корені, риба та інші водяні тварини в природних водоймах, звіри у лісі тощо;
г) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру, об’єкти інтелектуальної та промислової власності .

2. Погроза при розбої (ст. 187 КК України):
а) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована негайно;
б) має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реально реалізована в майбутньому;
в) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
г) має сприйматися потерпілою особою чи її близькими родичами як така, що може бути реалізована негайно.

3. Погроза при вимаганні (ст. 189 КК України):
а) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
б) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що дійсно може бути реалізована;
в) має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована в майбутньому;
г) звернена в майбутнє, тобто її реалізація обумовлена виконанням чи невиконанням вимоги, і носить реальний характер.

4. Говорков за фальшивим посвідченням отримав посилку з електронним обладнанням на пошті, частину якого віддав куму, а решту доставив на роботу. Слідством було встановлено, що у Говоркова викрали барсетку з документами, а він терміново за робочою необхідністю (це входило до його обов’язків) мав отримати посилку. Говорков буде нести відповідальність у сукупності за підроблення документів (ст. 358 КК України) та:
а) за розтрату за ч.1 ст. 191 КК України;
б) за шахрайство і привласнення за ст. 190, ч.1 ст. 191 КК України;
в) за шахрайство за ст. 190 КК України;
г) за привласнення за ч.1 ст. 191 КК України.

5. Поняття майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України):
а) це - ліс на корені, риба та інші водяні тварини в природних водоймах, звірі у лісі тощо, які мають бути одержані злочинним шляхом, тобто бути результатом вчиненого суспільне небезпечного діяння, що визнається злочином;
б) це - товари (промислові, побутові товари, продукти харчування), речі, гроші, цінні папери (векселя, акції), які мають становити матеріальну цінність і володіти товарною міновою вартістю, які мають бути одержані злочинним шляхом, тобто бути результатом вчиненого суспільно небезпечного діяння, що визнається злочином;
в) це - зброя, бойові припаси, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, легкозаймисті та їдкі речовини , наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги прекурсори тощо, які мають бути одержані злочинним шляхом, тобто бути результатом вчиненого суспільне небезпечного діяння, що визнається злочином;
г) об’єкти інтелектуальної та промислової власності .



6. Диспозиція ст. 195 КК України (погроза знищення майна), викладена законодавцем наступним чином:
а) погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози;
б) погроза знищення чужого майна;
в) погроза знищення чужого майна, поєднана із погрозою застування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;
г) погроза знищення чужого майна у великих розмірах.

7. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) може бути:
б) фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
в) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні;
г) особа, якій було доручено зберігання чи охорона чужого майна;
а) фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

8. Під організаційно-розпорядчими обов'язками службової особи розуміють функції:
а) здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях, зокрема, центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань;
б) здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на держаних та колективних підприємствах, в установах чи організаціях;
в) управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, а також здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях;
г) здійснення повноважень працівниками органів влади та їх апарату, які наділених правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності.

9. Суб’єктом злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади;
б) особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
в) працівник правоохоронного органу, який є службовою особою;
г) особи, які постійно або тимчасово обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.

10. Предметом «Одержання хабара» (ст. 368 КК України) є:
а) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру;
б) майно; право на майно;
в) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру; матеріальні блага, а також послуги, пільги та привілеї, що не мають матеріального характеру;
г) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру; інші блага.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]



Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр_____5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Фізична ознака майна, як предмета злочинів проти власності означає, що:
а) майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її віданні чи під її охороною;
б) майно є річчю матеріального світу, яку можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо;
в) це майно створене працею людини;
г) майно є предметами, які можна обернути на свою користь.

2. Розбій, поєднаний із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілої особи, має кваліфікуватися за:
а) ч.4 ст.187 КК України;
б) п.6 ч.2 ст.115 КК України;
в) ч.4 ст.187 та п.6 ч.2 ст.115 КК України;
г) ч.4 ст. 187 та ч.2 ст.121КК України.

3. Вимагання, яке поєднане з реальним застосуванням насильства (ч.3 ст. 189 КК України) відрізняється від насильницького грабежу (ч.2 ст. 186 КК України) і розбою (ст. 187 КК України) тим, що:
а) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайного заволодіння чужим майном або для його утримання;
б) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для підкріплення погрози;
в) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для утримання будь-якого майна;
г) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайної передачі майна, права на майно або вчинення дій майнового характеру.

4. До корисливих злочинів проти власності, що не пов’язані з обертанням чужого майна на свою користь або на користь інших осіб відносяться злочини, що передбачені:
а) ст. 192, 193, 194, 198 КК України;
б) ст. 189, 190, 193 КК України;
в) ст. 192, 193, 194, 195 КК України;
г) ст. 192, 193, 198 КК України.

5. Отримання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України) полягає:
а) у здобутті такого майна в будь-яких формах: прийняті в дарунок, запозиченні тощо;
б) у виготовленні майна (предметів), щодо якого встановлена спеціальна заборона - виготовлення чи ремонт вогнепальної зброї, вибухонебезпечних речовин тощо;
в) в заволодінні таким майном в будь-яких формах;
г) у тимчасовому знаходженні майна у володінні особи або у певному місці (сховищі).

6. Кримінальна відповідальність за застосування ст. 195 КК України (погроза знищення майна) настає:
а) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення такої погрози;
б) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно у великих розмірах;
в) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно у великому чи особливо великому розмірі незалежно від способу його знищення;
г) коли суб’єкт злочину погрожує знищити лише нерухоме майно, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення такої погрози.



7. Необережне спричинення смерті одній людині у результаті вчинення злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна):
а) охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) і додаткової кваліфікації не вимагає;
б) вимагає додаткової кваліфікації за окремою статтею, що передбачає відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119 КК України);
в) є кваліфікуючою ознакою складу необережного знищення або пошкодження майна;
г) вимагає застосування лише однієї статті, що передбачає відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119 КК України).

8. Під адміністративно-господарськими обов'язками службової особи розуміють функції:
а) щодо управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, а також здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях;
б) щодо здійснення повноважень працівниками органів влади та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
в) управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, що припускає встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо;
г) щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях, зокрема, центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань.

9. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України) з об'єктивної сторони полягає:
а) у вчиненні лише активних дій, які: зумовлені службовим становищем особи; пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень; спричиняють істотну шкоду або тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; знаходяться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками;
б) у вчиненні діяння (дії чи бездіяльності), які: зумовлені службовим становищем винного; пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень; спричиняють істотну шкоду або тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; знаходяться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками;
в) у вчиненні лише активних дій, які: не зумовлені службовим становищем винного; не пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень;
г) у вчиненні діяння (дії чи бездіяльності), які: зумовлені службовим становищем винного; не пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень.

10. Хабарем у великому розмірі вважається таким, що у:
а) 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) 50 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Система злочинів проти власності включає такі групи злочинів:
а) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна; не пов’язані з таким; некорисливі;
б) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна і не пов’язані з таким;
в) корисливі і некорисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна;
г) корисливі; некорисливі, що не пов’язані з обертанням чужого майна.


2. Предметом вимагання (ст.189 КК України) є:
а) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру;
б) чуже нерухоме майно, дії майнового характеру;
в) будь-яке майно, право на майно, результати дій майнового характеру;
г) чуже рухоме майно, право на майно, дії майнового характеру.

3. Дегтярьов та Куприянов зустріли на вулиці перехожого Васюкіна і, погрожуючи йому ножем, стали вимагати передачі усіх цінних речей. Ніяких цінних речей у Васюкіна не виявилося. Тоді Дегтярьов та Куприянов побили Васюкіна, заподіявши легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров’я, забрали у нього паспорт й призначили зустріч за два дні, на яку останній мав їм принести гроші, сума яких становила злочинний розмір. Дії Дегтярьова та Куприянова мають бути кваліфіковані :
а) як вимагання, що поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, за ч.3 ст. 189 КК України;
б) як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 187 КК України;
в) як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 187 КК України за сукупністю із вимаганням, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст. 189 КК України;
г) як вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст. 189 КК України, та за заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження за ч. 1 ст. 125 КК України.

4. Безпосереднім об'єктом заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) є:
а) відносини власності;
б) відносини власності в галузі розпорядження чужим майном;
в) майно, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду договорів і зобов'язань;
г) відносини власності в галузі використання майна, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду договорів і зобов'язань, внаслідок яких власник мав би отримати дохід (прибуток);відносини з формування фондів власності.

5. Придбання, збут чи зберігання майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України), має бути:
а) обіцяним , тобто мати місце до вчинення злочину або в момент його вчинення і перебувати з ним у причинному зв'язку;
б) систематичним тобто, коли особа, яка вчиняє злочин, має підстави розраховувати, що майно, здобуте нею злочинним шляхом, у цьому випадку, як і раніше, буде придбане або буде прийняте на зберігання;
в) з ознаками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
г) заздалегідь не обіцяним, тобто вказані дії, вчинені вже після факту вчинення злочину, не перебувають із ним у причинному зв'язку.

6. Злочин, передбачений ст. 195 КК України (погроза знищення майна), вважається закінченим з моменту:
а) здійснення погрози за наявності реальних підстав побоюватися її здійснення;
б) знищення майна;
в) спричинення матеріальної шкоди у великих розмірах;
г) здійснення дій, безпосередньо спрямованих на знищення майна.

7. Диспозиція ст. 197 КК України (порушення обов’язків щодо охорони майна), викладена законодавцем наступним чином:
а) порушення обов’язків щодо охорони майна;
б) порушення обов’язків щодо охорони майна, якщо це спричинило втрату майна у великих розмірах;
в) невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна;
г) невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило знищення, пошкодження чи втрату майна.

8. Особа визнається службовою:
а) тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним органом (службовою особою) у встановленому законом порядку;
б) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, проте лише за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним державним органом (службовою особою) і у встановленому законом порядку;
в) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом;
г) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли фактично виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, не обов’язково за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним органом (службовою особою) і у встановленому законом порядку.

9. Під перевищенням влади або службових повноважень слід розуміти вчинення дій:
а) які входять до компетенції будь-якої іншої (але не цієї) службової особи; виконання яких дозволяється лише за наявності особливих і відсутніх у цьому випадку умов; одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально; які жодна службова особа не має права виконувати або дозволяти;
б) які входять до компетенції вищестоящої службової особи; одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально;
в) одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально; які жодна службова особа не має права виконувати або дозволяти;
г) які входять до компетенції представників влади; виконання яких дозволяється лише за наявності обставин, що виключають злочинність діяння; які має право виконувати або дозволяти лише службова особа органу державної влади.

10. Одержання хабара, поєднане з його вимаганням, визначене в п. 4 примітки до ст. 368 КК України і характеризується такими ознаками:
а) ініціатором давання-одержання хабара є службова особа ( хабароодержувач; пропозиція про давання хабара має характер вимоги, яка підкріплюється фізичним або психічним насильством; дії, вчиненням (не вчиненням) яких загрожує винний, спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця або його близьких осіб;
б) вимога службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законні інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів;
в) службова особа ( хабароодержувач висловлює пропозицію про давання хабара, що має характер вимоги, яка підкріплюється відкритою погрозою або створенням таких умов, які створюють реальну небезпеку законним інтересам хабародавця. Вимаганням хабара з боку службової особи є також вимога передати хабар під умовою виконання (невиконання) таких дій, які спрямовані на задоволення протиправних (незаконних) інтересів хабародавця;
г) протиправна вимога передати хабар під загрозою застосування впливу своєї посади для заподіяння шкоди хабародавцю або його близьким особам.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]


Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль №3
БІЛЕТ № ____
1. Загальними ознаками корисливих злочинів проти власності, пов’язаних з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб є:
а)незаконне вилучення чужого майна;
б)незаконне, безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб та корисливі мотив та мета прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна;
в)незаконне, оплатне використання чужого майна і прагнення, спонукання до незаконного збагачення;
г) незаконне збагачення за рахунок використання чужого майна.

2. Вимагання (ст. 189 КК України) вважається закінченим злочином :
а) з моменту застосування будь-якого насильства, залежно від того, чи вдалося особі заволодіти майном, чи ні;
б) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з погрозою;
в) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з застосуванням будь-якого насильства.

3. Шахрайство (ст. 190 КК України) вважається закінченим злочином з моменту:
а) заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
б) заволодіння будь-яким майном;
в) застосування обману, незалежно від того, чи вдалося особі заволодіти майном, чи ні;
г) заволодіння майном або правом на майно, шляхом обману чи зловживання довірою.

4. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) може виявлятися в таких формах:
а) у використанні чужого майна (розпорядженні); ухиленні від сплати податків; обертанні на власну користь грошових коштів;
б) незаконному розпорядженні чужим майном; обертанні на власну користь чужого майна;
в) незаконному використанні чужого майна (незаконне користування); ухиленні від сплати митних платежів; обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов'язань мають надійти на користь власника;
г) незаконному використанні чужого майна; ухиленні від сплати обов'язкових платежів; обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов'язань мають надійти до фондів власності і на користь власника.

5. Предметом злочину, передбаченого ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) є:
а) майно та право на майно;
б) дії майнового характеру;
в) рухоме майно та (або) нерухоме майно;
г) нерухоме майно.

6. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 195 КК України (погроза знищення майна), характеризується:
а) лише прямим умислом;
б) прямим або непрямим умислом;
в) будь-якою формою вини;
г) змішаною формою вини.




7. Кримінальна відповідальність за порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 КК України) настає за умови, якщо:
а) були спричинені тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
б) були спричинені тяжкі наслідки для власника майна;
в) були спричинені матеріальні збитки у великому чи в особливо великому розмірі;
г) були заподіяні будь-які наслідки.

8. Ознаками об'єктивної сторони «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) дія, що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби; суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; причинний зв'язок діяння з зазначеними наслідками;
б) діяння (дія чи бездіяльність), що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби;
в) діяння (дія чи бездіяльність), що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби; суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; причинний зв'язок діяння з зазначеними наслідками;
г) дія, що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється поза межами наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби; суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; причинний зв'язок діяння з зазначеними наслідками.

9. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 365 КК України, у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам може полягати у заподіянні:
а) як прямих матеріальних (майнових) збитків, так і в упущеній вигоді (неодержаних доходах);
б) тільки прямих матеріальних (майнових) збитків;
в) матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру;
г) матеріальних (майнових) збитків; нематеріальної (фізичної, моральної, організаційної тощо) шкоди; матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру.

10. Одержання хабара (ст. 368 КК України) визнається закінченим злочином з моменту:
а) прийняття хоча б частини хабара особою-посередником, яка діє в інтересах хабародавця;
б) прийняття хоча б частини хабара особою-посередником, яка діє в інтересах хабароодержувача (службової особи);
в) прийняття повністю хабара службовою особою;
г) прийняття хоча б частини хабара службовою особою.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Крадіжка (ст. 185 КК України) визнається закінченим злочином з моменту:
а) реальної можливості хоча б початкового розпорядження майном;
б) вилучення будь-якого майна;
в) заволодіння чужим майном;
г) вилучення чужого майна і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;

2. Види погроз при вимаганні, згідно зі ст. 189 КК України :
а) погроза фізичним насильством над потерпілим чи його близькими, знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці;
б) погроза насильством над потерпілим чи його близькими, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці;
в) погроза насильством над потерпілим чи його близькими родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці;
г) погроза насильством над потерпілим чи його родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці.

3. Під обманом при шахрайстві (ст. 190 КК України) розуміється:
а) усне повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
б) замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
в) повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
в) письмове повідомлення неправдивих відомостей з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.

4. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) вчинюється наступними способами:
а) підроблення документів або зловживання довірою;
б) обман або зловживання довірою;
в) обернення на свою користь чужого майна шляхом обману;
г) користування чужим майном.

5. Злочин, передбачений ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна), викладений законодавцем наступним чином:
а) умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;
б) умисне знищення або пошкодження майна;
в) умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу чи іншим загально небезпечним способом;
г) умисне знищення або пошкодження майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.




6. Яким чином кваліфікується погроза знищення майна (ст. 195 КК України) поєднана з вимаганням (ст. 189 КК України):
а) за ст. 195 КК України;
б) за ст. 195 КК України та ст. 189 КК України;
в) за ст. 189 КК України;
г) за ст. 15, ст. 194 та ст. 189 КК України.

7. Щодо суспільно небезпечних наслідків злочину, передбаченого ст. 197 КК України (порушення обов’язків щодо охорони майна) можлива (-ий):
а) прямий або непрямий умисел;
б) лише прямий умисел;
в) лише необережна форма вини;
г) будь-яка форма вини.

8. Ознаками суб’єктивної сторони «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) умисна форма вини. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб. Мета – заподіти шкоду підприємству, установі, організації або фізичній особі.
б) умисна форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо спричинення тяжких наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
в) умисна чи змішана форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб.
г) умисна чи необережна форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а психічне ставлення щодо наслідків у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків може бути тільки необережним. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб.

9. Не є обов’язковою ознакою складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України):
а) мотив – корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
б) предмет злочину – майно, право на майно, дії майнового характеру, матеріальні блага;
в) суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків;
г) діяння (дія чи бездіяльність), що вчинюється з використанням влади або службового становища та суперечить інтересам служби.

10. Звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара згідно ч.3 ст. 369 КК України можливе, якщо:
а) після давання хабара особа добровільно заявив про те, відповідним органам влади до притягнення його до кримінальної відповідальності або мало місце вимагання хабара;
б) після давання хабара особа добровільно заявив про це відповідним органам влади до притягнення його до кримінальної відповідальності, щиросердечно покаявся та повідомив про обставини вчинення злочину;
в) мало місце вимагання хабара або після давання хабара особа добровільно заявив про те, відповідним органам влади до порушення щодо нього кримінальної справи;
г) особа до порушення кримінальної справи добровільно заявив про давання хабара відповідним органам влади, щиросердечне покаявся і сприяв викриттю хабароодержувача.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]





Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, як кваліфікуючою ознакою злочинів проти власності розуміється:
а) незаконне вторгнення до них будь-яким способом;
б) вторгнення до них із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання;
в) незаконне вторгнення до них будь-яким способом з метою вилучення;
г) проникнення до них із застосуванням засобів подолання перешкод.

2. Погроза при вимаганні (ст. 189 КК України):
а) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
б) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що дійсно може бути реалізована;
г) звернена в майбутнє, тобто її реалізація обумовлена виконанням чи невиконанням вимоги і носить реальний характер;
г)має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована в майбутньому.


3. Особливості шахрайства (ст. 190 КК України) полягають у тому, що :
а) потерпіла особа, будучи введена в оману, зовні добровільно передає своє майно або право на майно;
б) потерпіла особа добровільно передає чуже майно або право на майно;
в) потерпіла особа, будучи введена в оману, добровільно передає чуже майно або право на майно;
г) потерпіла особа, будучи введена в оману, передає своє майно або право на майно.

4. Незаконне використання чужого майна, як форма заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) полягає у:
а) оплатному використанні чужого майна всупереч інтересам власника;
б) протиправному використанні чужого майна власника для отримання майнового зиску;
в) протиправному безоплатному використанні чужого майна всупереч інтересам власника для отримання майнових вигод;
г) безоплатному використанні майна власника для отримання майнового зиску.

5. Шкода вважається заподіяною у великих розмірах як ознака злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) якщо вона:
а) це поняття оціночне, яке уточнюється у кожному конкретному випадку, з урахуванням матеріального становища потерпілого;
б) в 50 або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 100 або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 250 або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.


6. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 195 КК України (погроза знищення майна), може бути:
а) фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
б) фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
в) суб'єкт злочину спеціальний - особа, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності;
г) суб'єкт злочину спеціальний - особа, якій майно було ввірено.


7. Щодо порушення обов’язків з охорони майна (тобто щодо діяння, передбаченого ст. 197 КК України - порушення обов’язків щодо охорони майна) можлива (-ий):
а) прямий або непрямий умисел;
б) лише прямий умисел;
в) лише необережна форма вини;
г) будь-яка форма вини.

8. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 365 КК України, у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам може полягати у заподіянні:
а) тільки прямих матеріальних (майнових) збитків;
б) як прямих матеріальних (майнових) збитків, так і в упущеній вигоді (неодержаних доходах);
в) матеріальних (майнових) збитків; нематеріальної (фізичної, моральної, організаційної тощо) шкоди; матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру;
г) матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру.

9. Предметом складу злочину «Службове підроблення» (ст. 366 КК України) є:
а) документи, тобто відомості, що зафіксовані у формі, передбаченій законом, на будь-якому матеріальному носії, які складаються або видаються службовою особою від імені органів державної влади для посвідчення фактів, що мають юридичне значення;
б) офіційні документи, тобто відомості, що зафіксовані у формі, передбаченій законом, на будь-якому матеріальному носії з метою її зберігання, використання чи поширення, які складаються або видаються службовою особою від імені відповідних органів (підприємств, установ, організацій) для посвідчення фактів, що мають юридичне значення, а також документи, які виходять від приватних осіб, за умови, якщо вони були засвідчені уповноваженими особами від імені відповідного органу або надійшли на зберігання чи у введення юридичних осіб;
в) відомості, що зафіксовані на будь-якому матеріальному носії, які складаються або видаються службовою особою для посвідчення фактів, що мають юридичне значення;
г) інформація, що розповсюджується службовою особою від імені відповідних органів (підприємств, установ, організацій) та містить відомості про факти, що мають юридичне значення, зафіксовані у формі передбаченій законом на будь-якому матеріальному носії.

10. Об'єктивна сторона «Одержання хабара» (ст. 368 КК України), полягає в:
а) домовленості про передачу хабара за виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється з використанням службового становища;
б) прийнятті предмета хабара до чи після виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється в інтересах хабародавця або третьої особи;
в) прийнятті предмета хабара в будь-якому вигляді за виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється з використанням службового становища в інтересах хабародавця або третьої особи;
г) одержанні хабара за вчинення дій, що вчинюються з перевищенням влади або службового становища в інтересах хабародавця.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]





Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Грабіж (ст. 186 КК України) з об'єктивної сторони виражається у:
а) викраденні чужого майна, тобто вилученні його в присутності осіб, які усвідомлюють те, що вчиняється;
б) відкритому викраденні будь-якого майна, тобто оберненні його в присутності певних осіб, які усвідомлюють те, що вчиняється;
г) відкритому викраденні чужого майна, тобто вилученні його в присутності власника або інших осіб, які усвідомлюють те, що скоюється злочин;
в) викраденні майна, тобто вилученні його в присутності власника, який усвідомлює те, що вчиняється злочин.


2. Вимагання, яке поєднане з реальним застосуванням насильства (ч.3 ст. 189 КК України) відрізняється від насильницького грабежу (ч.2 ст. 186 КК України) і розбою (ст. 187 КК України) тим, що:
а) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для підкріплення погрози;
б) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для утримання будь-якого майна;
в) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайного заволодіння чужим майном або для його утримання;
г) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайної передачі майна, права на майно або вчинення дій майнового характеру.

3. Формами об’єктивної сторони злочину, що передбачений ч. 1 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) є:
а) привласнення, розтрата предмету злочину або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
б) привласнення, розтрата предмету злочину;
в) обернення предмету злочину на свою користь чи користь інших осіб шляхом зловживання службовим становищем;
г) вилучення, витрачання предмету злочину або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

4. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) є злочином:
а) з формальним складом;
б) з усіченим складом;
в) з матеріальним складом;
г) склад цього злочину залежить від форми діяння.

5. Соціальний зміст суспільно небезпечних наслідків злочину, що передбачений ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) визначається як:
а) спричинення майнової шкоди;
б) істотне обмеження або неможливість використання майна за своїм призначенням;
в) умисне спричинення майнової шкоди та через необережність загибелі людей;
г) спричинення майнової шкоди у великому розмірі.








6. Відсутність у суб’єкта злочину дійсного наміру знищити чуже майно для застосування ст. 195 КК України (погроза знищення майна):
а) є необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності;
б) значення не має;
в) є єдиною та достатньою умовою для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за погрозу знищення майна;
г) є однією із умов для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за погрозу знищення майна.

7. Предметом злочину, передбаченого ст. 197 КК України (порушення обов’язків щодо охорони майна) є:
а) майно та право на майно;
б) відносини власності з приводу охорони майна;
в) майно, право на майно, а також дії майнового характеру;
г) чуже майно, яке передано власником іншій особі на зберігання чи під охорону.

8. Згідно з п. 3 примітки до ст. 364 КК України шкода, що полягає у заподіянні матеріальних збитків, визнається істотною, якщо вона:
а) в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 150 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

9. Ознаками суб’єктивної сторони «Перевищення влади або службових повноважень» (ст. 365 КК України) є:
а) умисна чи змішана форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною;
б) умисна форма вини. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
в) умисна чи необережна форма вини. Діяння вчинюється лише з прямим умислом, а психічне ставлення щодо наслідків може бути тільки необережним;
г) умисна форма вини. Діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо спричинення тяжких наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливий; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб.

10. Суб'єктивна сторона «Одержання хабара» (ст. 368 КК України) характеризується:
а) прямим умислом. Мотив і мета на кваліфікацію не впливає;
б) прямим чи непрямим умислом і наявністю корисливого мотиву;
в) прямим умислом і наявністю мотиву – вчинити дії всупереч інтересам служби в інтересах хабародавця або третіх осіб;
г) прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.


Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Закінченим грабіж (ст.186 КК України) визнається:
а) з моменту реальної можливості хоча б початкового розпорядження майном;
б) з моменту насильницького вилучення будь-якого майна;
в) з моменту вилучення чужого майна і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) з моменту відкритого заволодіння чужим майном.

2. Дегтярьов та Куприянов зустріли на вулиці перехожого Васюкіна і, погрожуючи йому ножем, стали вимагати передачі усіх цінних речей. Ніяких цінних речей у Васюкіна не виявилося. Тоді Дегтярьов та Куприянов побили Васюкіна, заподіявши легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров’я, забрали у нього паспорт й призначили зустріч за два дні, на яку останній мав їм принести гроші, сума яких становила злочинний розмір. Дії Дегтярьова та Куприянова мають бути кваліфіковані:
а) як вимагання, що поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, за ч.3 ст. 189 КК України;
б) як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 187 КК України за сукупністю із вимаганням, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст. 189 КК України;
в) як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 187 КК України;
г) як вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст. 189 КК України, та за заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження за ч. 1 ст. 125 КК України.

3. Особливостями предмету злочину, що передбачений ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», є те, що:
а) майно перебуває в віданні особи, або особа, внаслідок службового становища має спеціальні повноваження щодо цього майна;
б) майно ввірене особі, перебуває в її віданні, або особа, внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна;
в) майно, ввірене особі чи перебуває в її віданні;
г) майно довірене особі або особа має повноваження по управлінню чи розпорядженню майном, що припускає встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями.

4. Суб'єктом злочину «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» (ст. 192 КК України) є:
а) будь-яка особа, яка не є посадовою;
б) особа, яка має ознаки загального суб'єкта;
в) будь-яка особа;
г) службова особа (спеціальний суб'єкт).

5. Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) фізична, осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
б) фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
в) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні;
г) будь-яка особа.





6. Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК України) настає у разі:
а) знищення або пошкодження майна у великих розмірах;
б) знищення або пошкодження майна у особливо великих розмірах;
в) якщо це спричинило будь-які наслідки;
г) якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.

7. Родовим об'єктом злочинів проти власності є:
а) суспільні відносини, що регулюють право користування чужим майном;
б) право на майно;
в) суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави;
г) чуже майно.

8. Тяжкими наслідками, згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, що:
а) в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 500 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 150 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 350 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

9. Об'єктивна сторона злочину «Службове підроблення» (ст. 366 КК України):
а) внесення до офіційних документів неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання неправдивих документів;
б) внесення до офіційних документів неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання неправдивих документів; видача неправдивих документів;
в) складання неправдивих документів; видача неправдивих документів;
г) внесення до офіційних документів неправдивих відомостей; видача неправдивих документів.

10. Ознаки добровільної заяви про давання хабара як умови звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар:
а) 1) автором заяви є хабародавець або інший співучасник; 2) адресатом заяви є державний орган; 3) змістом заяви є надання інформації тільки про факт давання хабара; 4) заява має бути добровільною, з будь-яких мотивів, в тому числі у зв'язку з тим, що про давання хабара стало відомо органам влади чи відповідним службовим особам; 5) заява має бути до моменту порушення кримінальної справи;
б) 1) автором заяви є хабародавець або інший співучасник; 2) адресатом заяви є орган державної влади; 3) заява має бути добровільною; 4) заява має бути зроблена після давання хабара, але до моменту порушення кримінальної справи;
в) 1) автором заяви є хабародавець; 2) адресатом заяви є орган державної влади; 3) змістом заяви є надання відповідним органам усієї тієї інформації про факт давання хабара, яка є наявною у хабародавця; 4) заява має бути добровільною; 5) заява має бути зроблена після давання хабара, але до моменту порушення щодо заявника кримінальної справи;
г) 1) автором такої заяви є хабародавець; 2) адресатом заяви є державний орган, який наділений законом правом на порушення кримінальної справи; 3) змістом заяви є надання відповідним органам усієї тієї інформації про факт давання хабара, яка є наявною у хабародавця; 4) заява має бути добровільною; 5) заява має бути своєчасною, після давання хабара, але до моменту порушення щодо заявника кримінальної справи.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі (ст.186 КК України) розуміється:
а) фізичне насильство, а саме: обмеження волі потерпілої особи або інших осіб, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності і психічне насильство - погроза застосувати вказане фізичне насильство;
б) фізичне насильство – спричинення мучень, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, обмеження волі потерпілої особи (зв’язування, замкнення в певному приміщенні);
в) фізичне насильство - обмеження волі потерпілої особи або інших осіб, нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності або психічне насильство - погроза застосувати вказане фізичне насильство;
г) фізичне насильство - обмеження волі потерпілої особи або інших осіб (зв'язування, замкнення в певному приміщенні), нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, що обов’язково поєднане з психічним насильством погрозою застосувати вказане фізичне насильство.

2. Предметом шахрайства (ст. 190 КК України) є:
а) чуже майно, право на майно;
б) чуже рухоме майно, право на майно;
в) чуже нерухоме майно, право на майно;
г) чуже майно, право на майно, результати дій майнового характеру.

3. Поняття привласнення майна у злочині, що передбачений ст. 191 КК України:
а) привласнення - це незаконне безоплатне утримання чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке на законній підставі перебуває в її віданні;
б) привласнення - це безоплатне користування чужим майном, ввіреним особі, або майном, яке перебувало в її віданні ;
в) привласнення - це незаконне безоплатне відчуження чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке перебуває в її віданні на законній підставі;
г) привласнення - це витрачання чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке перебуває в її віданні на свої потреби.

4. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 КК України), це злочин:
а) з формальним складом;
б) з матеріальним складом;
в) з усіченим складом;
г) склад цього злочину залежить від правового статусу майна (історична, наукова, художня, культурна цінність чи скарб).

5. Щодо загибелі людей як кваліфікуючої ознаки умисного знищення або пошкодження майна (ч. 2 ст. 194 КК України) має бути встановлено:
а) прямий або непрямий умисел;
б) лише необережна форма вини;
в) лише прямий умисел;
г) будь-яка форма вини.





6. Предметом злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) як рухоме майно та (або) нерухоме майно;
б) майно та право на майно;
в) дії майнового характеру;
г) як рухоме майно, так і нерухоме майно, що перебувало під охороною винної особи.

7. Відносини власності, як об’єкт кримінально-правової охорони передбачають:
а) право власника на володіння своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
б) право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
в) право власника на розпорядження чужим майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
г) право на користування своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

8. Суб’єктом злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом;
б) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади;
в) працівник правоохоронного органу, який є службовою особою;
г) особи, які постійно або тимчасово обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.

9. Суб'єктивна сторона злочину «Службове підроблення» (ст. 366 КК України) характеризується:
а) прямим умислом, корисливим мотивом або іншою особистою заінтересованістю. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися як в умисній, так і у необережній формі вини;
б) прямим чи непрямим умислом. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися лише у необережній формі вини;
в) прямим умислом. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися як в умисній, так і у необережній формі вини;
г) необережною формою вини.

10. Спричиненням тяжких наслідків у ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 367 КК України є:
а) такі наслідки службових злочинів, як заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства, дезорганізація діяльності органів влади чи місцевого самоврядування, розвал діяльності підприємств, установ, організацій, їх банкрутство, приховування службовою особою тяжких чи особливо тяжких злочинів тощо;
б) заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства;
в) заподіяння матеріальних збитків розмір яких повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) заподіяння як матеріальної, так й нематеріальної шкоди. Якщо вони виявляються у заподіянні матеріальних збитків їх розмір повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.


Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Обов'язковим додатковим об'єктом розбою (ст. 187 КК України) виступає:
а) життя, здоров'я і власність потерпілої особи;
б) життя і здоров'я будь-якої особи;
в) життя і здоров'я потерпілої особи;
г) громадська безпека.

2. Шахрайство (ст. 190 КК України) вважається закінченим злочином з моменту:
а) заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
б) заволодіння будь-яким майном;
в) застосування обману, незалежно від того, чи вдалося особі заволодіти майном, чи ні;
г) заволодіння майном або правом на майно, шляхом обману чи зловживання довірою.

3. Поняття розтрати майна у злочині, що передбачений ст. 191 КК України:
а) розтрата - це незаконне безоплатне утримання майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;
б) розтрата - це незаконне безвідплатне відчуження, використання, витрачення чужого майна, яке було ввірено особі чи перебувало в її віданні;
в) розтрата - це незаконне безоплатне витрачення майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;
г) розтрата - це безоплатне користування майном, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

4. Предметом привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 КК України) може бути:
а) будь-яке майно, що було знайдено або випадково опинилося у особи, а також скарб;
б) чуже майно, яке було знайдено або випадково опинилося у особи;
в) знайдене чи таке, що випадково опинилося у неї, чуже майно або скарб, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність;
г) будь-яке чуже майно.


5. Диспозиція ст. 195 КК України (погроза знищення майна), викладена законодавцем наступним чином:
а) погроза знищення чужого майна;
б) погроза знищення чужого майна, поєднана із погрозою застування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;
в) погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози;
г) погроза знищення чужого майна у великих розмірах.

6. Диспозиція ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна), викладена законодавцем наступним чином:
а) необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
б) необережне знищення або пошкодження чужого майна;
в) необережне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у особливо великих розмірах;
г) необережне знищення або пошкодження майна, вчинене особою, якій було доручено зберігання чи охорона чужого майна.





7. Предметом злочинів проти власності можуть виступати:
а) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру;?
б) результати дій майнового характеру;
в) дикоростучий ліс на корені, риба та інші водяні тварини в природних водоймах, звіри у лісі тощо;
г) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру, об’єкти інтелектуальної та промислової власності.

8. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України) з об'єктивної сторони полягає:
а) у вчиненні діяння (дії чи бездіяльності), які: зумовлені службовим становищем винного; пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень; спричиняють істотну шкоду або тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; знаходяться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками;
б) у вчиненні лише активних дій, які: зумовлені службовим становищем особи; пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень; спричиняють істотну шкоду або тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; знаходяться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками;
в) у вчиненні лише активних дій, які: не зумовлені службовим становищем винного; не пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень;
г) у вчиненні діяння (дії чи бездіяльності), які: зумовлені службовим становищем винного; не пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень.

9. Тяжкими наслідками, згідно ч.2 ст. 366 КК України (Службове підроблення), якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, що:
а) в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 500 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 150 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 350 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

10. Провокація хабара (ст. 370 КК України) полягає:
а) у підбурюванні до давання або одержання хабара;
б) у пропозиції хабародавцю від працівника правоохоронного органу повідомити про факт вимагання хабара, з метою наступного викриття хабароодержувача;
в) у свідомому створенні службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або отримав хабар або неправомірну вигоду;
г) у свідомому створенні працівником державного органу влади обставин та умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, з метою наступного викриття хабародавця або хабароодержувача.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Об’єктивна сторона розбою (ст. 187 КК України) полягає в:
а) нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства;
б) нападі, поєднаному з заволодінням чужим майном, що супроводжувався насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства;
в) нападі з метою заволодіння майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу;
г) нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

2. Під обманом при шахрайстві (ст. 190 КК України) розуміється:
а) усне повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
б) замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
в) письмове повідомлення неправдивих відомостей з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
г) повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.

3. Погроза при вимаганні (ст. 189 КК України):
а) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
б) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що дійсно може бути реалізована;
в) звернена в майбутнє, тобто її реалізація обумовлена виконанням чи невиконанням вимоги, і носить реальний характер;??
г) має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована в майбутньому.?


4. Родовим об'єктом злочинів проти власності є :
а) суспільні відносини, що регулюють право користування чужим майном;
б) суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави;
в) право на майно;
г) чуже майно.

5. Кримінальна відповідальність за застосування ст. 195 КК України (погроза знищення майна) настає:
а) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно у великих розмірах;
б) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно у великому чи особливо великому розмірі незалежно від способу його знищення;
в) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення такої погрози;
г) коли суб’єкт злочину погрожує знищити лише нерухоме майно, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення такої погрози.






6. Злочин, передбачений ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) за суб’єктивною стороною характеризується:
а) змішаною формою вини: умисел чи необережність щодо порушення обов’язків зберігання чи охорони чужого майна та тільки необережність щодо наслідків;
б) лише необережною формою вини;
в) прямим або непрямим умислом;
г) будь-якою формою вини.

7. Фізична ознака майна, як предмета злочинів проти власності означає, що:
а) майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її віданні чи під її охороною;
б) це майно створене працею людини;
в) майно є річчю матеріального світу, яку можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо;
г) майно є предметами, які можна обернути на свою користь.

8. Під перевищенням влади або службових повноважень слід розуміти вчинення дій:
а) які входять до компетенції вищестоящої службової особи; одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально;
б) одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально; які жодна службова особа не має права виконувати або дозволяти;
в) які входять до компетенції представників влади; виконання яких дозволяється лише за наявності обставин, що виключають злочинність діяння; які має право виконувати або дозволяти лише службова особа органу державної влади;
г) які входять до компетенції будь-якої іншої (але не цієї) службової особи; виконання яких дозволяється лише за наявності особливих і відсутніх у цьому випадку умов; одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально; які жодна службова особа не має права виконувати або дозволяти.

9. Предметом «Одержання хабара» (ст. 368 КК України) є:
а) майно; право на майно;
б) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру;
в) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру; інші блага
г) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру; матеріальні блага, а також послуги, пільги та привілеї, що не мають матеріального характеру.


10. Суб’єктом «Провокації хабара» (ст. 370 КК України) є:
а) як службова так і не службова особа;
б) тільки службова особа;
в) фізична осудна особа, яка досягла 16 річного віку;
г) працівник правоохоронного органу.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Під фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров'я при розбої (ст. 187 КК України) розуміється:
а) середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство, вбивство. Замах на вбивство і вбивство охоплюються складом розбою;
б)легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, вбивство. Вбивство не охоплюється складом розбою і вимагає додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України;
в) замах на вбивство, вбивство;
г)легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство. Вбивство та замах на вбивство, що супроводжували розбій, вимагають додаткової кваліфікації за п.6 ч. 2 ст. 115 КК України із посиланням, у разі замаху на ст. 15 КК.

2. Особливості шахрайства (ст. 190 КК України) полягають у тому, що:
а) потерпіла особа, будучи введена в оману, зовні добровільно передає своє майно або право на майно;
б) потерпіла особа добровільно передає чуже майно або право на майно;
в) потерпіла особа, будучи введена в оману, добровільно передає чуже майно або право на майно;
г) потерпіла особа, будучи введена в оману, передає своє майно або право на майно.

3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
б) фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
в) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні;
г) особа, якій було доручено зберігання чи охорона чужого майна.

4. Відносини власності, як об’єкт кримінально-правової охорони передбачають:
а) право власника на володіння своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
б) право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
в) право власника на розпорядження чужим майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
г) право на користування своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

5. Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
б) будь-яка особа;
в) фізична, осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
в) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні.


6. Яким чином кваліфікується погроза знищення майна (ст. 195 КК України) поєднана з вимаганням(ст. 189 КК України):
а) за ст. 195 КК України та ст. 189 КК України;
б) за ст. 189 КК України;
в) за ст. 15, ст. 194 та ст. 189 КК України;
г) за ст. 195 КК України.





7. Система злочинів проти власності включає такі групи злочинів:
а) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна і не пов’язані з таким;
б) корисливі; некорисливі, що не пов’язані з обертанням чужого майна;
в) корисливі і некорисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна;
г) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна; не пов’язані з таким; некорисливі.

8. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 365 КК України, у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам може полягати у заподіянні:
а) як прямих матеріальних (майнових) збитків, так і в упущеній вигоді (неодержаних доходах);
б) матеріальних (майнових) збитків; нематеріальної (фізичної, моральної, організаційної тощо) шкоди; матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру;
в) тільки прямих матеріальних (майнових) збитків;
г) матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру.

9. Хабарем у великому розмірі вважається таким, що у:
а) 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) 50 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

10. Службовими особами згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є:
а) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників законодавчої, виконавчої та судової влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням;
б) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків;
в) особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом;
г) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників законодавчої, виконавчої чи судової влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях державної чи колективної форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. До кваліфікуючих ознак розбою (ст. 187 КК України) відносяться:
а) вчинення групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій; поєднання з проникненням у житло; вчинення організованою групою; або поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
б) вчинення групою осіб; повторність; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах; вчинення злочинною організацією; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
в) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; спрямованість на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах ; вчинення організованою групою; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
г) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах ; поєднання із заподіянням тяжких чи особливо тяжких наслідків.

2. Формами об’єктивної сторони злочину, що передбачений ч. 1 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) є:
а) привласнення, розтрата предмету злочину або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
б) привласнення, розтрата предмету злочину;
в) обернення предмету злочину на свою користь чи користь інших осіб шляхом зловживання службовим становищем;
г) вилучення, витрачання предмету злочину або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
3. Необережне спричинення смерті одній людині у результаті вчинення злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна):
а) вимагає додаткової кваліфікації за окремою статтею, що передбачає відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119 КК України);
б) є кваліфікуючою ознакою складу необережного знищення або пошкодження майна;
в) охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) і додаткової кваліфікації не вимагає;
г) вимагає застосування лише однієї статті, що передбачає відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119 КК України).

4. Предметом злочинів проти власності можуть виступати:
а) результати дій майнового характеру;
б) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру;
в) дикоростучий ліс на корені, риба та інші водяні тварини в природних водоймах, звіри у лісі тощо;
г) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру, об’єкти інтелектуальної та промислової власності .

5. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 195 КК України (погроза знищення майна), характеризується:
а) лише прямим умислом;?
б) прямим або непрямим умислом;
в) будь-якою формою вини;
г) змішаною формою вини.



6. Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) фізична, осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
б) фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
в) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні;
г) будь-яка особа.

7. Загальними ознаками корисливих злочинів проти власності, пов’язаних з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб є:
а)незаконне вилучення чужого майна на свою користь;
б)незаконне, безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб та корисливі мотив та мета прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна;
в)незаконне, оплатне використання чужого майна і прагнення, спонукання до незаконного збагачення;
г) незаконне збагачення за рахунок використання чужого майна.

8. Не є обов’язковою ознакою складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України):
а) предмет злочину – майно, право на майно, дії майнового характеру, матеріальні блага;
б) мотив – корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
в) суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків;
г) діяння (дія чи бездіяльність), що вчинюється з використанням влади або службового становища та суперечить інтересам служби.

9. Одержання хабара, поєднане з його вимаганням, визначене в п. 4 примітки до ст. 368 КК України і характеризується такими ознаками:
а) ініціатором давання-одержання хабара є службова особа ( хабароодержувач; пропозиція про давання хабара має характер вимоги, яка підкріплюється фізичним або психічним насильством; дії, вчиненням (не вчиненням) яких загрожує винний, спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця або його близьких осіб;
б) вимога службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законні інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів;
в) службова особа ( хабароодержувач висловлює пропозицію про давання хабара, що має характер вимоги, яка підкріплюється відкритою погрозою або створенням таких умов, які створюють реальну небезпеку законним інтересам хабародавця. Вимаганням хабара з боку службової особи є також вимога передати хабар під умовою виконання (невиконання) таких дій, які спрямовані на задоволення протиправних (незаконних) інтересів хабародавця;
г) протиправна вимога передати хабар під загрозою застосування впливу своєї посади для заподіяння шкоди хабародавцю або його близьким особам.

10. До представників влади, як суб’єктів злочинів у сфері службової діяльності відносяться:
а) працівники правоохоронних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
б) особи, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності; ???????
в) працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, незалежно від їх підлеглості або відомчої належності;
г) працівники державних органів виконавчої влади та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]


Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Розбій (ст. 187 КК України) вважається закінченим:
а) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;
б) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням будь-якого насильства, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;
в) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) з моменту подолання реального опору потерпілої особи шляхом застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства.

2. Особливостями предмету злочину, що передбачений ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», є те, що:
а) майно ввірене особі, перебуває в її віданні, або особа, внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна;
б) майно перебуває в віданні особи, або особа, внаслідок службового становища має спеціальні повноваження щодо цього майна;?????
в) майно, ввірене особі чи перебуває в її віданні;
г) майно довірене особі або особа має повноваження по управлінню чи розпорядженню майном, що припускає встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями.

3. Злочин, передбачений ст. 197 КК України (порушення обов’язків щодо охорони майна), викладений законодавцем наступним чином:
а) порушення обов’язків щодо охорони майна, якщо це заподіяло істотну шкоду;
б) невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна;
в) порушення обов’язків щодо охорони майна, якщо це спричинило втрату майна у великих розмірах;
г) невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

4. Фізична ознака майна, як предмета злочинів проти власності означає, що:
а) майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її віданні чи під її охороною;
б) це майно створене працею людини;
в) майно є річчю матеріального світу, яку можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо;
г) майно є предметами, які можна обернути на свою користь.

5. Отримання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України) полягає:
а) у виготовленні майна (предметів), щодо якого встановлена спеціальна заборона - виготовлення чи ремонт вогнепальної зброї, вибухонебезпечних речовин тощо;
б) у здобутті такого майна в будь-яких формах: прийняті в дарунок, запозиченні тощо;
в) в заволодінні таким майном в будь-яких формах;
г) у тимчасовому знаходженні майна у володінні особи або у певному місці (сховищі).

6. Відсутність у суб’єкта злочину дійсного наміру знищити чуже майно для застосування ст. 195 КК України (погроза знищення майна):
а) є необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності;
б) є єдиною та достатньою умовою для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за погрозу знищення майна;
в) значення не має;
г) є однією із умов для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за погрозу знищення майна.

7. Крадіжка (ст. 185 КК України) визнається закінченим злочином з моменту:
а) реальної можливості хоча б початкового розпорядження майном;
б) вилучення будь-якого майна;
в) вилучення чужого майна і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) заволодіння чужим майном.

8. Предметом складу злочину «Службове підроблення» (ст. 366 КК України) є:
а) документи, тобто відомості, що зафіксовані у формі, передбаченій законом, на будь-якому матеріальному носії, які складаються або видаються службовою особою від імені органів державної влади для посвідчення фактів, що мають юридичне значення;
б) відомості, що зафіксовані на будь-якому матеріальному носії, які складаються або видаються службовою особою для посвідчення фактів, що мають юридичне значення;
в) офіційні документи, тобто відомості, що зафіксовані у формі, передбаченій законом, на будь-якому матеріальному носії з метою її зберігання, використання чи поширення, які складаються або видаються службовою особою від імені відповідних органів (підприємств, установ, організацій) для посвідчення фактів, що мають юридичне значення, а також документи, які виходять від приватних осіб, за умови, якщо вони були засвідчені уповноваженими особами від імені відповідного органу або надійшли на зберігання чи у введення юридичних осіб;
г) інформація, що розповсюджується службовою особою від імені відповідних органів (підприємств, установ, організацій) та містить відомості про факти, що мають юридичне значення, зафіксовані у формі передбаченій законом на будь-якому матеріальному носії.

9. Одержання хабара (ст. 368 КК України) визнається закінченим злочином з моменту:
а) прийняття хоча б частини хабара службовою особою;
б) прийняття хоча б частини хабара особою-посередником, яка діє в інтересах хабародавця;
в) прийняття хоча б частини хабара особою-посередником, яка діє в інтересах хабароодержувача (службової особи);
г) прийняття повністю хабара службовою особою.

10. Під організаційно-розпорядчими обов'язками службової особи розуміють функції:
а) здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на держаних та колективних підприємствах, в установах чи організаціях;
б) управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, а також здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях;
в) здійснення повноважень працівниками органів влади та їх апарату, які наділених правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
г) здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях, зокрема, центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Погроза при розбої (ст. 187 КК України):
а) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована негайно;
б) має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реально реалізована в майбутньому;
в) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
г) має сприйматися потерпілою особою чи її близькими родичами як така, що може бути реалізована негайно.

2. Поняття привласнення майна у злочині, що передбачений ст. 191 КК України:
а) привласнення - це безоплатне користування чужим майном, ввіреним особі, або майном, яке перебувало в її віданні;
б) привласнення - це незаконне безоплатне утримання чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке на законній підставі перебуває в її віданні;
в) привласнення - це незаконне безоплатне відчуження чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке перебуває в її віданні на законній підставі;
г) привласнення - це витрачання чужого майна, ввіреного особі, або майна, яке перебуває в її віданні на свої потреби.

3. Кримінальна відповідальність за порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 КК України) настає за умови, якщо:
а) були спричинені тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
б) були спричинені тяжкі наслідки для власника майна;
в) були спричинені матеріальні збитки у великому чи в особливо великому розмірі;
г) були заподіяні будь-які наслідки.

4. Система злочинів проти власності включає такі групи злочинів:
а) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна і не пов’язані з таким;
б) корисливі і некорисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна;
в) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна; не пов’язані з таким; некорисливі.
г) корисливі; некорисливі, що не пов’язані з обертанням чужого майна;

5. Придбання, збут чи зберігання майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України), має бути:
а) обіцяним , тобто мати місце до вчинення злочину або в момент його вчинення і перебувати з ним у причинному зв'язку;
б) заздалегідь не обіцяним, тобто вказані дії, вчинені вже після факту вчинення злочину, не перебувають із ним у причинному зв'язку;
в) систематичним тобто, коли особа, яка вчиняє злочин, має підстави розраховувати, що майно, здобуте нею злочинним шляхом, у цьому випадку, як і раніше, буде придбане або буде прийняте на зберігання;
г) з ознаками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.


6. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 195 КК України (погроза знищення майна), може бути:
а) фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
б) фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
в) суб'єкт злочину спеціальний - особа, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності;
г) суб'єкт злочину спеціальний - особа, якій майно було ввірено.



7. Погроза при вимаганні (ст. 189 КК України):
а) звернена в майбутнє, тобто її реалізація обумовлена виконанням чи невиконанням вимоги, і носить реальний характер;
б) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
в) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що дійсно може бути реалізована;
г) має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована в майбутньому.

8. Ознаками суб’єктивної сторони «Перевищення влади або службових повноважень» (ст. 365 КК України) є:
а) умисна форма вини. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
б) умисна чи необережна форма вини. Діяння вчинюється лише з прямим умислом, а психічне ставлення щодо наслідків може бути тільки необережним;
в) умисна чи змішана форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною;
г) умисна форма вини. Діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо спричинення тяжких наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливий; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб.

9. Звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара згідно ч.3 ст. 369 КК України можливе, якщо:
а) після давання хабара особа добровільно заявив про те, відповідним органам влади до притягнення його до кримінальної відповідальності або мало місце вимагання хабара;
б) після давання хабара особа добровільно заявив про це відповідним органам влади до притягнення його до кримінальної відповідальності, щиросердечно покаявся та повідомив про обставини вчинення злочину;
в) особа до порушення кримінальної справи добровільно заявив про давання хабара відповідним органам влади, щиросердечне покаявся і сприяв викриттю хабароодержувача;
г) мало місце вимагання хабара або після давання хабара особа добровільно заявив про те, відповідним органам влади до порушення щодо нього кримінальної справи.

10. Під адміністративно-господарськими обов'язками службової особи розуміють функції:
а) щодо управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, а також здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях;
б) щодо здійснення повноважень працівниками органів влади та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
в) управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, що припускає встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо;?
г) щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях, зокрема, центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Розбій, поєднаний із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілої особи, має кваліфікуватися за:
а) п.6 ч.2 ст.115 КК України;
б) ч.4 ст.187 та п.6 ч.2 ст.115 КК України;
в) ч.4 ст. 187 та ч.2 ст.121КК України;
г) ч.4 ст.187 КК України.

2. Поняття розтрати майна у злочині, що передбачений ст. 191 КК України:
а) розтрата - це незаконне безоплатне утримання майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;
б) розтрата - це незаконне безвідплатне відчуження, використання, витрачення чужого майна, яке було ввірено особі чи перебувало в її віданні;
в) розтрата - це незаконне безоплатне витрачення майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;
г) розтрата - це безоплатне користування майном, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

3. Щодо порушення обов’язків з охорони майна (тобто щодо діяння, передбаченого ст. 197 КК України - порушення обов’язків щодо охорони майна) можлива (-ий):
а) прямий або непрямий умисел;
б) будь-яка форма вини;
в) лише прямий умисел;
г) лише необережна форма вини.

4. Загальними ознаками корисливих злочинів проти власності, пов’язаних з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб є:
а)незаконне вилучення чужого майна на свою користь;
б)незаконне, оплатне використання чужого майна і прагнення, спонукання до незаконного збагачення;
в)незаконне, безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб та корисливі мотив та мета прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна;
г) незаконне збагачення за рахунок використання чужого майна.

5. Злочин, передбачений ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна), викладений законодавцем наступним чином:
а) умисне знищення або пошкодження майна;
б) умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу чи іншим загально небезпечним способом;
в) умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;
г) умисне знищення або пошкодження майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.

6. Яким чином кваліфікується погроза знищення майна (ст. 195 КК України) поєднана з вимаганням (ст. 189 КК України):
а) за ст. 195 КК України;
б) за ст. 189 КК України;
в) за ст. 195 КК України та ст. 189 КК України;
г) за ст. 15, ст. 194 та ст. 189 КК України.



7. Вимагання, яке поєднане з реальним застосуванням насильства (ч.3 ст. 189 КК України) відрізняється від насильницького грабежу (ч.2 ст. 186 КК України) і розбою (ст. 187 КК України) тим, що:
а) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для підкріплення погрози;
б) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для утримання будь-якого майна;
в) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайного заволодіння чужим майном або для його утримання;
г) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайної передачі майна, права на майно або вчинення дій майнового характеру.

8. Об'єктивна сторона злочину «Службове підроблення» (ст. 366 КК України):
а) внесення до офіційних документів неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання неправдивих документів;
б) складання неправдивих документів; видача неправдивих документів;
в) внесення до офіційних документів неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання неправдивих документів; видача неправдивих документів;
г) внесення до офіційних документів неправдивих відомостей; видача неправдивих документів.

9. Об'єктивна сторона «Одержання хабара» (ст. 368 КК України), полягає в:
а) домовленості про передачу хабара за виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється з використанням службового становища;
б) прийнятті предмета хабара в будь-якому вигляді за виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється з використанням службового становища в інтересах хабародавця або третьої особи;
в) прийнятті предмета хабара до чи після виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється в інтересах хабародавця або третьої особи;
г) одержанні хабара за вчинення дій, що вчинюються з перевищенням влади або службового становища в інтересах хабародавця.

10. Особа визнається службовою:
а) тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним органом (службовою особою) у встановленому законом порядку;
б) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, проте лише за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним державним органом (службовою особою) і у встановленому законом порядку;
в) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли фактично виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, не обов’язково за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним органом (службовою особою) і у встановленому законом порядку;
г) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом??

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Предметом вимагання (ст.189 КК України) є:
а) чуже нерухоме майно, дії майнового характеру;
б) будь-яке майно, право на майно, результати дій майнового характеру;
в) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру;
г) чуже рухоме майно, право на майно, дії майнового характеру.

2. Обов'язковим додатковим об'єктом розбою (ст.187 КК України) виступає:

а) життя, здоров'я і власність потерпілої особи;
б) життя і здоров'я будь-якої особи;
в) життя і здоров'я потерпілої особи;
г) громадська безпека.

3. Щодо порушення обов’язків з охорони майна (тобто щодо діяння, передбаченого ст. 197 КК України - порушення обов’язків щодо охорони майна) можлива (-ий):
а) прямий або непрямий умисел;
б) лише прямий умисел;
в) будь-яка форма вини;
г) лише необережна форма вини.

4. Крадіжка (ст. 185 КК України) визнається закінченим злочином з моменту:
а) реальної можливості хоча б початкового розпорядження майном;
б) вилучення чужого майна і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
в) вилучення будь-якого майна;
г) заволодіння чужим майном.

5. Злочин, передбачений ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна), викладений законодавцем наступним чином:
а) умисне знищення або пошкодження майна;
б) умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу чи іншим загально небезпечним способом;
в) умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;
г) умисне знищення або пошкодження майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.

6. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 195 КК України (погроза знищення майна), характеризується:
а) прямим або непрямим умислом;
б) будь-якою формою вини;
в) лише прямим умислом;
г) змішаною формою вини.

7. Предметом шахрайства (ст. 190 КК України) є:
а) чуже рухоме майно, право на майно;
б) чуже майно, право на майно;
в) чуже нерухоме майно, право на майно;
г) чуже майно, право на майно, результати дій майнового характеру.


8. Суб'єктивна сторона злочину «Службове підроблення» (ст. 366 КК України) характеризується:
а) прямим умислом, корисливим мотивом або іншою особистою заінтересованістю. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися як в умисній, так і у необережній формі вини;
б) прямим чи непрямим умислом. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися лише у необережній формі вини;
в) прямим умислом. За ч. 2 ст. 366 КК психічне ставлення щодо тяжких наслідків може виявлятися як в умисній, так і у необережній формі вини;
г) необережною формою вини.

9. Суб'єктивна сторона «Одержання хабара» (ст. 368 КК України) характеризується:
а) прямим умислом. Мотив і мета на кваліфікацію не впливає;
б) прямим чи непрямим умислом і наявністю корисливого мотиву;
в) прямим умислом і наявністю мотиву – вчинити дії всупереч інтересам служби в інтересах хабародавця або третіх осіб;
г) прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.

10. Ознаками об'єктивної сторони «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) діяння (дія чи бездіяльність), що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби; суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; причинний зв'язок діяння з зазначеними наслідками;
б) дія, що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби; суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; причинний зв'язок діяння з зазначеними наслідками;
в) діяння (дія чи бездіяльність), що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби;
г) дія, що вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється поза межами наданих особі службових повноважень; суперечить інтересам служби; суспільно-небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; причинний зв'язок діяння з зазначеними наслідками.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр_____5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Вимагання (ст. 189 КК України) вважається закінченим злочином:
а) з моменту застосування будь-якого насильства, залежно від того, чи вдалося особі заволодіти майном, чи ні;
б) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з погрозою;
в) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з застосуванням будь-якого насильства.

2. Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі (ст.186 КК України) розуміється:
а) фізичне насильство, а саме: обмеження волі потерпілої особи або інших осіб, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності і психічне насильство - погроза застосувати вказане фізичне насильство;
б) фізичне насильство - обмеження волі потерпілої особи або інших осіб, нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності або психічне насильство - погроза застосувати вказане фізичне насильство;
в) фізичне насильство – спричинення мучень, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, обмеження волі потерпілої особи (зв’язування, замкнення в певному приміщенні);
г) фізичне насильство - обмеження волі потерпілої особи або інших осіб (зв'язування, замкнення в певному приміщенні), нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, що обов’язково поєднане з психічним насильством погрозою застосувати вказане фізичне насильство.

3. Предметом злочину, передбаченого ст. 197 КК України (порушення обов’язків щодо охорони майна) може бути:
а) чуже майно, яке передано власником іншій особі на зберігання чи під охорону;
б) майно та права на майно;
в) відносини власності з приводу охорони майна;
г) майно, право на майно, а також дії майнового характеру.

4. Під фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров'я при розбої (ст. 187 КК України) розуміється:
а) середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство, вбивство. Замах на вбивство і вбивство охоплюються складом розбою;
б) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, вбивство. Вбивство не охоплюється складом розбою і вимагає додаткової кваліфікації;
в) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство. Вбивство та замах на вбивство, що супроводжували розбій, вимагають додаткової кваліфікації;
г) тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство, вбивство.

5. Шкода вважається заподіяною у великих розмірах як ознака злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) якщо вона:
а) в 50 або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 100 або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) це поняття оціночне, яке уточнюється у кожному конкретному випадку, з урахуванням матеріального становища потерпілого;
г) в 250 або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

6. Відсутність у суб’єкта злочину дійсного наміру знищити чуже майно для застосування ст. 195 КК України (погроза знищення майна):
а) є необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності;
б) значення не має;
в) є єдиною та достатньою умовою для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за погрозу знищення майна;
г) є однією із умов для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за погрозу знищення майна.

7. Під обманом при шахрайстві (ст. 190 КК України) розуміється:
а) повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
б) усне повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
в) замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
г) письмове повідомлення неправдивих відомостей з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.

8. Тяжкими наслідками, згідно ч.2 ст. 366 КК України (Службове підроблення), якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, що:
а) в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 500 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 150 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 350 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

9. Ознаки добровільної заяви про давання хабара як умови звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар:
а) 1) автором заяви є хабародавець або інший співучасник; 2) адресатом заяви є державний орган; 3) змістом заяви є надання інформації тільки про факт давання хабара; 4) заява має бути добровільною, з будь-яких мотивів, в тому числі у зв'язку з тим, що про давання хабара стало відомо органам влади чи відповідним службовим особам; 5) заява має бути до моменту порушення кримінальної справи;
б) 1) автором заяви є хабародавець або інший співучасник; 2) адресатом заяви є орган державної влади; 3) заява має бути добровільною; 4) заява має бути зроблена після давання хабара, але до моменту порушення кримінальної справи;
в) 1) автором заяви є хабародавець; 2) адресатом заяви є орган державної влади; 3) змістом заяви є надання відповідним органам усієї тієї інформації про факт давання хабара, яка є наявною у хабародавця; 4) заява має бути добровільною; 5) заява має бути зроблена після давання хабара, але до моменту порушення щодо заявника кримінальної справи;
г) 1) автором такої заяви є хабародавець; 2) адресатом заяви є державний орган, який наділений законом правом на порушення кримінальної справи; 3) змістом заяви є надання відповідним органам усієї тієї інформації про факт давання хабара, яка є наявною у хабародавця; 4) заява має бути добровільною; 5) заява має бути своєчасною, після давання хабара, але до моменту порушення щодо заявника кримінальної справи.

10. Тяжкими наслідками, згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, що:
а) в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 500 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 150 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 350 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]





Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Види погроз при вимаганні, згідно зі ст. 189 КК України:
а) погроза насильством над потерпілим чи його близькими родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці;
б) погроза фізичним насильством над потерпілим чи його близькими, знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці;
в) погроза насильством над потерпілим чи його близькими, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці;
г) погроза насильством над потерпілим чи його родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці;

2. Закінченим грабіж (ст.186 КК України) визнається:
а) з моменту реальної можливості хоча б початкового розпорядження майном;
б) з моменту вилучення чужого майна і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
в) з моменту насильницького вилучення будь-якого майна;
г) з моменту відкритого заволодіння чужим майном.

3. Щодо порушення обов’язків з охорони майна (тобто щодо діяння, передбаченого ст. 197 КК України - порушення обов’язків щодо охорони майна) можлива (-ий):
а) прямий або непрямий умисел;
б) будь-яка форма вини;
в) лише прямий умисел;
г) лише необережна форма вини.

4. До кваліфікуючих ознак розбою (ст. 187 КК України) відносяться:
а) вчинення групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій; поєднання з проникненням у житло; вчинення організованою групою; або поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
б) вчинення групою осіб; повторність; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах; вчинення злочинною організацією; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
в) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; спрямованість на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах; вчинення організованою групою; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
г) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах; поєднання із заподіянням тяжких чи особливо тяжких наслідків.

5. Соціальний зміст суспільно небезпечних наслідків злочину, що передбачений ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) визначається як:
а) умисне спричинення майнової шкоди та через необережність загибелі людей;
б) спричинення майнової шкоди;
в) істотне обмеження або неможливість використання майна за своїм призначенням;
г) спричинення майнової шкоди у великому розмірі.


6. Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК України) настає у разі:
а) якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
б) знищення або пошкодження майна у великих розмірах;
в) знищення або пошкодження майна в особливо великих розмірах;
г) якщо це спричинило будь-які наслідки.

7. Особливостями предмету злочину, що передбачений ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», є те, що:
а) майно перебуває в віданні особи, або особа, внаслідок службового становища, має спеціальні повноваження щодо цього майна;
б) майно ввірене особі, перебуває в її віданні, або особа, внаслідок службового становища, має певні повноваження щодо цього майна;
в) майно, ввірене особі чи перебуває в її віданні;
г) майно довірене особі або особа має повноваження по управлінню чи розпорядженню майном, що припускає встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями.

8. Предметом «Одержання хабара» (ст. 368 КК України) є:
а) майно; право на майно;
б) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру;
в) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру; матеріальні блага, а також послуги, пільги та привілеї, що не мають матеріального характеру;
г) майно; право на майно; будь-які дії майнового характеру; інші блага.

9. Спричиненням тяжких наслідків у ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 367 КК України є:
а) такі наслідки службових злочинів, як заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства, дезорганізація діяльності органів влади чи місцевого самоврядування, розвал діяльності підприємств, установ, організацій, їх банкрутство, приховування службовою особою тяжких чи особливо тяжких злочинів тощо;
б) заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства;
в) заподіяння як матеріальної, так й нематеріальної шкоди. Якщо вони виявляються у заподіянні матеріальних збитків їх розмір повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) заподіяння матеріальних збитків розмір яких повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

10. Згідно з п. 3 примітки до ст. 364 КК України шкода, що полягає у заподіянні матеріальних збитків, визнається істотною, якщо вона:
а) в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 150 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль №3
БІЛЕТ № ___
1. Погроза при вимаганні (ст. 189 КК України):
а) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
б) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що дійсно може бути реалізована;
в) звернена в майбутнє, тобто її реалізація обумовлена виконанням чи невиконанням вимоги, і носить реальний характер;
г) має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована в майбутньому.

2. Грабіж (ст. 186 КК України) з об'єктивної сторони виражається у:
а) відкритому викраденні чужого майна, тобто вилученні його в присутності власника або інших осіб, які усвідомлюють те, що скоюється злочин;
б) викраденні чужого майна, тобто вилученні його в присутності осіб, які усвідомлюють те, що вчиняється;
в) відкритому викраденні будь-якого майна, тобто оберненні його в присутності певних осіб, які усвідомлюють те, що вчиняється;
г) викраденні майна, тобто вилученні його в присутності власника, який усвідомлює те, що вчиняється злочин.

3. Щодо порушення обов’язків з охорони майна (тобто щодо діяння, передбаченого ст. 197 КК України - порушення обов’язків щодо охорони майна) можлива (-ий):
а) прямий або непрямий умисел;
б) лише прямий умисел;
в) лише необережна форма вини;
г) будь-яка форма вини.

4. Розбій (ст. 187 КК України) вважається закінченим:
а) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;
б) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням будь-якого насильства, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;
в) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) з моменту подолання реального опору потерпілої особи шляхом застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства.

5. Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
б) фізична, осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
в) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні;
г) будь-яка особа.

6. До корисливих злочинів проти власності, що не пов’язані з обертанням чужого майна на свою користь або на користь інших осіб відносяться злочини, що передбачені:
а) ст. 192, 193, 194, 198 КК України;
б) ст. 192, 193, 198 КК України;
в) ст. 189, 190, 193 КК України;
г) ст. 192, 193, 194, 195 КК України.

7. Родовим об'єктом злочинів проти власності є:
а) суспільні відносини, що регулюють право користування чужим майном;
б) суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави;
в) право на майно;
г) чуже майно.

8. Хабарем у великому розмірі вважається таким, що у:
а) 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) 50 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

9. Провокація хабара (ст. 370 КК України) полягає:
а) у підбурюванні до давання або одержання хабара;
б) у свідомому створенні службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або отримав хабар або неправомірну вигоду;
в) у пропозиції хабародавцю від працівника правоохоронного органу повідомити про факт вимагання хабара, з метою наступного викриття хабароодержувача;
г) у свідомому створенні працівником державного органу влади обставин та умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, з метою наступного викриття хабародавця або хабароодержувача.

10. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 365 КК України, у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам може полягати у заподіянні:
а) як прямих матеріальних (майнових) збитків, так і в упущеній вигоді (неодержаних доходах);
б) матеріальних (майнових) збитків; нематеріальної (фізичної, моральної, організаційної тощо) шкоди; матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру;
в) тільки прямих матеріальних (майнових) збитків;
г) матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Вимагання, яке поєднане з реальним застосуванням насильства (ч.3 ст. 189 КК України) відрізняється від насильницького грабежу (ч.2 ст. 186 КК України) і розбою (ст. 187 КК України) тим, що:
а) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для підкріплення погрози;
б) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для утримання будь-якого майна;
в) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайного заволодіння чужим майном або для його утримання;
г) при насильницькому грабежі та розбої насильство застосовується для негайної передачі майна, права на майно або вчинення дій майнового характеру.

2. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, як кваліфікуючою ознакою злочинів проти власності розуміється:
а) вторгнення до них із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання;
б) незаконне вторгнення до них будь-яким способом з метою вилучення;
в) незаконне вторгнення до них будь-яким способом;
г) проникнення до них із застосуванням засобів подолання перешкод.

3. Кримінальна відповідальність за порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 КК України) настає за умови, якщо:
а) були спричинені тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
б) були спричинені матеріальні збитки у великому чи в особливо великому розмірі;
в) були заподіяні будь-які наслідки
г) були спричинені тяжкі наслідки для власника майна.

4. Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі (ст.186 КК України) розуміється:
а) фізичне насильство, а саме: обмеження волі потерпілої особи або інших осіб, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності і психічне насильство - погроза застосувати вказане фізичне насильство;
б) фізичне насильство - обмеження волі потерпілої особи або інших осіб, нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності або психічне насильство - погроза застосувати вказане фізичне насильство;
в) фізичне насильство – спричинення мучень, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, обмеження волі потерпілої особи (зв’язування, замкнення в певному приміщенні);
г) фізичне насильство - обмеження волі потерпілої особи або інших осіб (зв'язування, замкнення в певному приміщенні), нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, що обов’язково поєднане з психічним насильством погрозою застосувати вказане фізичне насильство.

5. Щодо загибелі людей як кваліфікуючої ознаки умисного знищення або пошкодження майна (ч. 2 ст. 194 КК України) має бути встановлено:
а) прямий або непрямий умисел;
б) лише необережна форма вини;
в) лише прямий умисел;
г) будь-яка форма вини.

6. Під фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров'я при розбої (ст. 187 КК України) розуміється:
а) середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство, вбивство. Замах на вбивство і вбивство охоплюються складом розбою;
б) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, вбивство. Вбивство не охоплюється складом розбою і вимагає додаткової кваліфікації;
в) тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство, вбивство;
г) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство. Вбивство та замах на вбивство, що супроводжували розбій, вимагають додаткової кваліфікації.

7. Предметом злочину, передбаченого ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) є:
а) майно та право на майно;
б) рухоме майно та (або) нерухоме майно;
в) дії майнового характеру;
г) нерухоме майно.

8. Одержання хабара, поєднане з його вимаганням, визначене в п. 4 примітки до ст. 368 КК України і характеризується такими ознаками:
а) ініціатором давання-одержання хабара є службова особа ( хабароодержувач; пропозиція про давання хабара має характер вимоги, яка підкріплюється фізичним або психічним насильством; дії, вчиненням (не вчиненням) яких загрожує винний, спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця або його близьких осіб;
б) вимога службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законні інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів;
в) службова особа ( хабароодержувач висловлює пропозицію про давання хабара, що має характер вимоги, яка підкріплюється відкритою погрозою або створенням таких умов, які створюють реальну небезпеку законним інтересам хабародавця. Вимаганням хабара з боку службової особи є також вимога передати хабар під умовою виконання (невиконання) таких дій, які спрямовані на задоволення протиправних (незаконних) інтересів хабародавця;
г) протиправна вимога передати хабар під загрозою застосування впливу своєї посади для заподіяння шкоди хабародавцю або його близьким особам.

9. Суб’єктом «Провокації хабара» (ст. 370 КК України) є:
а) як службова так і не службова особа;
б) фізична осудна особа, яка досягла 16 річного віку;
в) тільки службова особа;
г) працівник правоохоронного органу.

10. Ознаками суб’єктивної сторони «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) умисна форма вини. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб. Мета – заподіти шкоду підприємству, установі, організації або фізичній особі;
б) умисна чи змішана форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
в) умисна форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо спричинення тяжких наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
г) умисна чи необережна форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а психічне ставлення щодо наслідків у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків може бути тільки необережним. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]



Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль №3
БІЛЕТ № ____
1. Дегтярьов та Куприянов зустріли на вулиці перехожого Васюкіна і, погрожуючи йому ножем, стали вимагати передачі усіх цінних речей. Ніяких цінних речей у Васюкіна не виявилося. Тоді Дегтярьов та Куприянов побили Васюкіна, заподіявши легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров’я, забрали у нього паспорт й призначили зустріч за два дні, на яку останній мав їм принести гроші, сума яких становила злочинний розмір. Дії Дегтярьова та Куприянова мають бути кваліфіковані:
а) як вимагання, що поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, за ч.3 ст. 189 КК України;
б) як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 187 КК України за сукупністю із вимаганням, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст. 189 КК України;
в) як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 187 КК України;
г) як вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст. 189 КК України, та за заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження за ч. 1 ст. 125 КК України.

2. Крадіжка (ст. 185 КК України) визнається закінченим злочином з моменту:
а) реальної можливості хоча б початкового розпорядження майном;
б) вилучення чужого майна і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
в) вилучення будь-якого майна;
г) заволодіння чужим майном.

3. Злочин, передбачений ст. 197 КК України (порушення обов’язків щодо охорони майна), викладений законодавцем наступним чином:
а) порушення обов’язків щодо охорони майна, якщо це заподіяло істотну шкоду;
б) порушення обов’язків щодо охорони майна, якщо це спричинило втрату майна у великих розмірах;
в) невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки;
г) невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна.

4. Обов'язковим додатковим об'єктом розбою (ст.187 КК України) виступає:
а) життя, здоров'я і власність потерпілої особи;
б) життя і здоров'я будь-якої особи;
в) життя і здоров'я потерпілої особи;
г) громадська безпека.

5. Злочин, передбачений ст. 195 КК України (погроза знищення майна), викладений законодавцем наступним чином:
а) погроза знищення чужого майна;
б) погроза знищення чужого майна, поєднана із погрозою застування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;
в) погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози;
г) погроза знищення чужого майна у великих розмірах.

6. До кваліфікуючих ознак розбою (ст. 187 КК України) відносяться:
а) вчинення групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій; поєднання з проникненням у житло; вчинення організованою групою; або поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
б) вчинення групою осіб; повторність; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах; вчинення злочинною організацією; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
в) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; спрямованість на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах ; вчинення організованою групою; поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
г) вчинення за попередньою змовою групою осіб; або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; поєднання з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах ; поєднання із заподіянням тяжких чи особливо тяжких наслідків.

7. Придбання, збут чи зберігання майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України), має бути:
а) заздалегідь обіцяним, тобто мати місце до вчинення злочину;
б) систематичним тобто, коли особа, яка вчиняє злочин, має підстави розраховувати, що майно, здобуте нею злочинним шляхом, у цьому випадку, як і раніше, буде придбане або буде прийняте на зберігання;
в) з ознаками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
г) заздалегідь не обіцяним.

8. Одержання хабара (ст. 368 КК України) визнається закінченим злочином з моменту:
а) прийняття хоча б частини хабара особою-посередником, яка діє в інтересах хабародавця;
б) прийняття хоча б частини хабара особою-посередником, яка діє в інтересах хабароодержувача (службової особи);
в) прийняття повністю хабара службовою особою;
г) прийняття хоча б частини хабара службовою особою.

9. Провокація хабара (ст. 370 КК України) полягає:
а) у підбурюванні до давання або одержання хабара;
б) у пропозиції хабародавцю від працівника правоохоронного органу повідомити про факт вимагання хабара, з метою наступного викриття хабароодержувача;
в) у свідомому створенні службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або отримав хабар або неправомірну вигоду;
г) у свідомому створенні працівником державного органу влади обставин та умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, з метою наступного викриття хабародавця або хабароодержувача.

10. Ознаками суб’єктивної сторони «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) умисна форма вини. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб. Мета – заподіти шкоду підприємству, установі, організації або фізичній особі;
б) умисна форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо спричинення тяжких наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
в) умисна чи змішана форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків – вина може бути як умисною, так і необережною. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб;
г) умисна чи необережна форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а психічне ставлення щодо наслідків у вигляді істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків може бути тільки необережним. Мотив: корисливі мотиви; інші особисті інтереси; інтереси третіх осіб.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]


Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Предметом шахрайства (ст. 190 КК України) є:
а) чуже рухоме майно, право на майно;
б) чуже нерухоме майно, право на майно;
в) чуже майно, право на майно, результати дій майнового характеру;
г) чуже майно, право на майно.

2. Загальними ознаками корисливих злочинів проти власності, пов’язаних з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб є:
а)незаконне вилучення чужого майна на свою користь;
б)незаконне, оплатне використання чужого майна і прагнення, спонукання до незаконного збагачення;
в)незаконне, безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб та корисливі мотив та мета прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна;
г) незаконне збагачення за рахунок використання чужого майна.

3. Необережне спричинення смерті одній людині у результаті вчинення злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна):
а) вимагає додаткової кваліфікації за окремою статтею, що передбачає відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119 КК України);
б) є кваліфікуючою ознакою складу необережного знищення або пошкодження майна;
в) охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) і додаткової кваліфікації не вимагає;
г) вимагає застосування лише однієї статті, що передбачає відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119 КК України).

4. До корисливих злочинів проти власності, що не пов’язані з обертанням чужого майна на свою користь або на користь інших осіб відносяться злочини, що передбачені:
а) ст. 192, 193, 194, 198 КК України;
б) ст. 192, 193, 198 КК України;
в) ст. 189, 190, 193 КК України;
г) ст. 192, 193, 194, 195 КК України.

5. Застосування ст. 195 КК України (погроза знищення майна) можливе:
а) лише коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно у великих розмірах;
б) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно у великому чи особливо великому розмірі незалежно від способу його знищення і незалежно від реальності погрози;
в) коли суб’єкт злочину погрожує знищити майно шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися цієї погрози;
г) коли суб’єкт злочину погрожує знищити нерухоме майно, коли були реальні підстави побоюватися виконання погрози у майбутньому.

6. Розбій (ст. 187 КК України) вважається закінченим:
а) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;
б) з моменту нападу, поєднаного із застосуванням будь-якого насильства, чи погрози застосування такого насильства, незалежно від того, вдалося особі заволодіти майном чи ні;
в) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) з моменту подолання реального опору потерпілої особи шляхом застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, чи погрози застосування такого насильства.

7. Поняття майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України):
а) це - ліс на корені, риба та інші водяні тварини в природних водоймах, звірі у лісі тощо, які мають бути одержані злочинним шляхом, тобто бути результатом вчиненого суспільне небезпечного діяння, що визнається злочином;
б) це - зброя, бойові припаси, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, легкозаймисті та їдкі речовини , наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги прекурсори тощо, які мають бути одержані злочинним шляхом, тобто бути результатом вчиненого суспільне небезпечного діяння, що визнається злочином;
в) це - товари (промислові, побутові товари, продукти харчування), речі, гроші, цінні папери (векселя, акції), які мають становити матеріальну цінність і володіти товарною міновою вартістю, які мають бути одержані злочинним шляхом, тобто бути результатом вчиненого суспільно небезпечного діяння, що визнається злочином;
г) об’єкти інтелектуальної та промислової власності .

8. Звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара згідно ч.3 ст. 369 КК України можливе, якщо:
а) після давання хабара особа добровільно заявив про те, відповідним органам влади до притягнення його до кримінальної відповідальності або мало місце вимагання хабара;
б) після давання хабара особа добровільно заявив про це відповідним органам влади до притягнення його до кримінальної відповідальності, щиросердечно покаявся та повідомив про обставини вчинення злочину;
в) особа до порушення кримінальної справи добровільно заявив про давання хабара відповідним органам влади, щиросердечне покаявся і сприяв викриттю хабароодержувача;
г) мало місце вимагання хабара або після давання хабара особа добровільно заявив про те, відповідним органам влади до порушення щодо нього кримінальної справи.

9. Спричиненням тяжких наслідків у ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 367 КК України є:
а) такі наслідки службових злочинів, як заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства, дезорганізація діяльності органів влади чи місцевого самоврядування, розвал діяльності підприємств, установ, організацій, їх банкрутство, приховування службовою особою тяжких чи особливо тяжких злочинів тощо;
б) заподіяння як матеріальної, так й нематеріальної шкоди. Якщо вони виявляються у заподіянні матеріальних збитків їх розмір повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства;
г) заподіяння матеріальних збитків розмір яких повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

10. Особа визнається службовою:
а) тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним органом (службовою особою) у встановленому законом порядку;
б) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, проте лише за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним державним органом (службовою особою) і у встановленому законом порядку;
в) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли фактично виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, не обов’язково за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним органом (службовою особою) і у встановленому законом порядку;
г) не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом

не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції постійно, а й тоді, коли виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням, проте лише за умови, якщо ці функції покладені на неї правомочним органом (службовою особою) і у встановленому законом порядку.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали






Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Шахрайство (ст. 190 КК України) вважається закінченим злочином з моменту:
а) заволодіння будь-яким майном;
б) застосування обману, незалежно від того, чи вдалося особі заволодіти майном, чи ні;
в) заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
г) заволодіння майном або правом на майно, шляхом обману чи зловживання довірою.

2. Система злочинів проти власності включає такі групи злочинів:
а) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна; не пов’язані з таким; некорисливі;
б) корисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна і не пов’язані з таким;
в) корисливі і некорисливі, що пов’язані з обертанням чужого майна;
г) корисливі; некорисливі, що не пов’язані з обертанням чужого майна.

3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку;
б) фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку;
в) особа, якій майно було ввірене або знаходилося у її віданні;
г) особа, якій було доручено зберігання чи охорона чужого майна.

4. Безпосереднім об'єктом заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) є:
а) відносини власності;
б) відносини власності в галузі розпорядження чужим майном;
в) майно, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду договорів і зобов'язань;
г) відносини власності в галузі використання майна, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду договорів і зобов'язань, внаслідок яких власник мав би отримати дохід (прибуток);відносини з формування фондів власності.

5. Злочин, передбачений ст. 195 КК України (погроза знищення майна), вважається закінченим з моменту:
а) знищення майна;
б) спричинення матеріальної шкоди у великих розмірах;
в) здійснення дій, безпосередньо спрямованих на знищення майна;
г) здійснення погрози.

6. Погроза при розбої (ст. 187 КК України):
а) має сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реально реалізована в майбутньому;
б) має носити характер погрози вбивством і сприйматися потерпілою особою як така, що буде реалізована негайно;
в) має носити реальний характер і сприйматися потерпілою особою як така, що може бути реалізована негайно;
г) має сприйматися потерпілою особою чи її близькими родичами як така, що може бути реалізована негайно.

7. Придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України) полягає:
а) у виготовленні майна (предметів), щодо якого встановлена спеціальна заборона - виготовлення чи ремонт вогнепальної зброї, вибухонебезпечних речовин тощо;
б) у прийнятті в дарунок, запозичення тощо;
в) отриманні такого майна в будь-яких формах: купівля, обмін тощо;
г) у тимчасовому знаходженні майна у володінні особи.

8. Об'єктивна сторона «Одержання хабара» (ст. 368 КК України), полягає в:
а) домовленості про передачу хабара за виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється з використанням службового становища;
б) прийнятті предмета хабара до чи після виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється в інтересах хабародавця або третьої особи;
в) прийнятті предмета хабара в будь-якому вигляді за виконання (невиконання) будь-якої дії, що вчинюється з використанням службового становища в інтересах хабародавця або третьої особи;
г) одержанні хабара за вчинення дій, що вчинюються з перевищенням влади або службового становища в інтересах хабародавця.

9. Згідно з п. 3 примітки до ст. 364 КК України шкода, що полягає у заподіянні матеріальних збитків, визнається істотною, якщо вона:
а) в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 150 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

10. Під адміністративно-господарськими обов'язками службової особи розуміють функції:
а) щодо управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, а також здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях;
б) щодо здійснення повноважень працівниками органів влади та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
в) управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, що припускає встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо;
г) щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях, зокрема, центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Під обманом при шахрайстві (ст. 190 КК України) розуміється:
а) усне повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
б) замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
в) повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають і можуть бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно;
г) письмове повідомлення неправдивих відомостей з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.

2. Фізична ознака майна, як предмета злочинів проти власності означає, що:
а) майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її віданні чи під її охороною;
б) це майно створене працею людини;
в) майно є річчю матеріального світу, яку можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо;
г) майно є предметами, які можна обернути на свою користь.

3. Злочин, передбачений ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна) за суб’єктивною стороною характеризується:
а) лише необережною формою вини;
б) змішаною формою вини: умисел чи необережність щодо порушення обов’язків зберігання чи охорони чужого майна та тільки необережність щодо наслідків;
в) прямим або непрямим умислом;
г) будь-якою формою вини.

4. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) може виявлятися в таких формах:
а) у використанні чужого майна (розпорядженні); ухиленні від сплати податків; обертанні на власну користь грошових коштів;
б) незаконному використанні чужого майна; ухиленні від сплати обов'язкових платежів; обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов'язань мають надійти до фондів власності і на користь власника;
в) незаконному розпорядженні чужим майном; обертанні на власну користь чужого майна;
г) незаконному використанні чужого майна (незаконне користування); ухиленні від сплати митних платежів; обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов'язань мають надійти на користь власника.

5. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 195 КК України (погроза знищення майна), характеризується:
а) прямим або непрямим умислом;
б) будь-якою формою вини;
в) лише прямим умислом;
г) змішаною формою вини.

6. Розбій, поєднаний із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілої особи, має кваліфікуватися за:
а) п.6 ч.2 ст.115 КК України;
б) ч.4 ст.187 КК України;
в) ч.4 ст.187 та п.6 ч.2 ст.115 КК України;
г) ч.4 ст. 187 та ч.2 ст.121КК України.

7. Привласнення чужого майна, що випадково опинилося у особи, полягає у тому, що:
а) чуже майно поступає у володіння особи внаслідок випадкових обставин;
б) особа обертає майно на свою користь всупереч волі власника;
в) майно завдяки діям особи переходить до її власності;
г) майно вилучається із фонду власника безоплатно.

8. Суб'єктивна сторона «Одержання хабара» (ст. 368 КК України) характеризується:
а) прямим умислом. Мотив і мета на кваліфікацію не впливає;
б) прямим чи непрямим умислом і наявністю корисливого мотиву;
в) прямим умислом і наявністю мотиву – вчинити дії всупереч інтересам служби в інтересах хабародавця або третіх осіб;
г) прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.

9. Тяжкими наслідками, згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, що:
а) в 500 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
б) в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) в 150 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
г) в 350 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

10. Під організаційно-розпорядчими обов'язками службової особи розуміють функції:
а) здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на держаних та колективних підприємствах, в установах чи організаціях;
б) управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, а також здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях;
в) здійснення повноважень працівниками органів влади та їх апарату, які наділених правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
г) здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях, зокрема, центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Особливості шахрайства (ст. 190 КК України) полягають у тому, що:
а) потерпіла особа, будучи введена в оману, зовні добровільно передає своє майно або право на майно;
б) потерпіла особа добровільно передає чуже майно або право на майно;
в) потерпіла особа, будучи введена в оману, добровільно передає чуже майно або право на майно;
г) потерпіла особа, будучи введена в оману, передає своє майно або право на майно.

2. Предметом злочинів проти власності можуть виступати:
а) результати дій майнового характеру;
б) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру;
в) дикоростучий ліс на корені, риба та інші водяні тварини в природних водоймах, звіри у лісі тощо;
г) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру, об’єкти інтелектуальної та промислової власності .

3. Диспозиція ст. 196 КК України (необережне знищення або пошкодження майна), викладена законодавцем наступним чином:
а) необережне знищення або пошкодження чужого майна;
б) необережне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у особливо великих розмірах;
в) необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
г) необережне знищення або пошкодження майна, вчинене особою, якій було доручено зберігання чи охорона чужого майна.

4. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) вчинюється наступними способами:
а) обман або зловживання довірою;
б) підроблення документів або зловживання довірою;
в) обернення на свою користь чужого майна шляхом обману;
г) користування чужим майном.

5. Отримання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України) полягає:
а) у виготовленні майна (предметів), щодо якого встановлена спеціальна заборона - виготовлення чи ремонт вогнепальної зброї, вибухонебезпечних речовин тощо;
б) у здобутті такого майна в будь-яких формах: прийняті в дарунок, запозиченні тощо;
в) в заволодінні таким майном в будь-яких формах;
г) у тимчасовому знаходженні майна у володінні особи або у певному місці (сховищі).

6. Предметом вимагання (ст.189 КК України) є:
а) чуже нерухоме майно, дії майнового характеру;
б) будь-яке майно, право на майно, результати дій майнового характеру;
в) чуже майно, право на майно, дії майнового характеру;
г) чуже рухоме майно, право на майно, дії майнового характеру.

7. Предметом привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 КК України) може бути:
а) будь-яке майно, що було знайдено або випадково опинилося у особи, а також скарб;
б) чуже майно, яке було знайдено або випадково опинилося у особи;
в) будь-яке чуже майно;
г) чуже майно, яке має особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність, а також скарб.



8. Ознаки добровільної заяви про давання хабара як умови звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар:
а) 1) автором заяви є хабародавець або інший співучасник; 2) адресатом заяви є державний орган; 3) змістом заяви є надання інформації тільки про факт давання хабара; 4) заява має бути добровільною, з будь-яких мотивів, в тому числі у зв'язку з тим, що про давання хабара стало відомо органам влади чи відповідним службовим особам; 5) заява має бути до моменту порушення кримінальної справи;
б) 1) автором заяви є хабародавець або інший співучасник; 2) адресатом заяви є орган державної влади; 3) заява має бути добровільною; 4) заява має бути зроблена після давання хабара, але до моменту порушення кримінальної справи;
в) 1) автором заяви є хабародавець; 2) адресатом заяви є орган державної влади; 3) змістом заяви є надання відповідним органам усієї тієї інформації про факт давання хабара, яка є наявною у хабародавця; 4) заява має бути добровільною; 5) заява має бути зроблена після давання хабара, але до моменту порушення щодо заявника кримінальної справи;
г) 1) автором такої заяви є хабародавець; 2) адресатом заяви є державний орган, який наділений законом правом на порушення кримінальної справи; 3) змістом заяви є надання відповідним органам усієї тієї інформації про факт давання хабара, яка є наявною у хабародавця; 4) заява має бути добровільною; 5) заява має бути своєчасною, після давання хабара, але до моменту порушення щодо заявника кримінальної справи.

9. Суб’єктом злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 КК України) є:
а) особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом;
б) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади;
в) працівник правоохоронного органу, який є службовою особою;
г) особи, які постійно або тимчасово обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.

10. До представників влади, як суб’єктів злочинів у сфері службової діяльності відносяться:
а) працівники правоохоронних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
б) працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, незалежно від їх підлеглості або відомчої належності;
в) особи, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності;
г) працівники державних органів виконавчої влади та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]




Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Формами об’єктивної сторони злочину, що передбачений ч. 1 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) є:
а) привласнення, розтрата предмету злочину;
б) обернення предмету злочину на свою користь чи користь інших осіб шляхом зловживання службовим становищем;
в) привласнення, розтрата предмету злочину або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
г) вилучення, витрачання предмету злочину або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

2. Відносини власності, як об’єкт кримінально-правової охорони передбачають:
а) право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
б) право власника на володіння своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
в) право власника на розпорядження чужим майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб;
г) право на користування своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

3. Предметом злочину, передбаченого ст. 196 КК України(необережне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) майно та право на майно;
б) як рухоме майно та (або) нерухоме майно;
в) дії майнового характеру;
г) як рухоме майно, так і нерухоме майно, що перебувало під охороною винної особи.

4. Незаконне використання чужого майна, як форма заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) полягає у:
а) протиправному використанні чужого майна власника для отримання майнового зиску;
б) оплатному використанні чужого майна всупереч інтересам власника;
в) протиправному безоплатному використанні чужого майна всупереч інтересам власника для отримання майнових вигод;
г) безоплатному використанні майна власника для отримання майнового зиску.

5. Придбання, збут чи зберігання майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК України), має бути:
а) заздалегідь не обіцяним;
б) заздалегідь обіцяним, тобто мати місце до вчинення злочину;
в) систематичним тобто, коли особа, яка вчиняє злочин, має підстави розраховувати, що майно, здобуте нею злочинним шляхом, у цьому випадку, як і раніше, буде придбане або буде прийняте на зберігання;
г) з ознаками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

6. Вимагання (ст. 189 КК України) вважається закінченим злочином:
а) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з погрозою;
б) з моменту застосування будь-якого насильства, залежно від того, чи вдалося особі заволодіти майном, чи ні;
в) з моменту заволодіння чужим майном і наявності реальної можливості хоча б початкового розпорядження ним;
г) з моменту пред'явлення вимоги, що пов’язана з застосуванням будь-якого насильства.



7. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 КК України), це злочин:
а) з матеріальним складом ;
б) з формальним складом;
в) з усіченим складом;
г) склад цього злочину залежить від правового статусу майна (історична, наукова, художня, культурна цінність чи скарб).

8. Спричиненням тяжких наслідків у ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 367 КК України є:
а) такі наслідки службових злочинів, як заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства, дезорганізація діяльності органів влади чи місцевого самоврядування, розвал діяльності підприємств, установ, організацій, їх банкрутство, приховування службовою особою тяжких чи особливо тяжких злочинів тощо;
б) заподіяння як матеріальної, так й нематеріальної шкоди. Якщо вони виявляються у заподіянні матеріальних збитків їх розмір повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
в) заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства;
г) заподіяння матеріальних збитків розмір яких повинен у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

9. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України) з об'єктивної сторони полягає:
а) у вчиненні діяння (дії чи бездіяльності), які: зумовлені службовим становищем винного; пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень; спричиняють істотну шкоду або тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; знаходяться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками;
б) у вчиненні лише активних дій, які: не зумовлені службовим становищем винного; не пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень;
в) у вчиненні лише активних дій, які: зумовлені службовим становищем особи; пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень; спричиняють істотну шкоду або тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; знаходяться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками;
г) у вчиненні діяння (дії чи бездіяльності), які: зумовлені службовим становищем винного; не пов'язані з реалізацією його службових повноважень; явно виходять за межі цих повноважень.

10. Службовими особами згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є:
а) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників законодавчої, виконавчої та судової влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням;
б) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків;
в) особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом;
г) особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників законодавчої, виконавчої чи судової влади; обіймають на підприємствах, в установах або організаціях державної чи колективної форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; виконують зазначені обов'язки за спеціальним повноваженням.
Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]


Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______5____________
Навчальний предмет кримінальне право (ч. Особлива)
Форма контролю знань: Поточний модульний контроль
Змістовний модуль № 3
БІЛЕТ № ____
1. Родовим об'єктом злочинів проти власності є:
а) суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави;
б) суспільні відносини, що регулюють право користування чужим майном;
в) право на майно;
г) чуже майно.

2. Особливостями предмету злочину, що передбачений ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», є те, що:
а) майно перебуває в віданні особи, або особа, внаслідок службового становища, має спеціальні повноваження щодо цього майна;
б) майно ввірене особі, перебуває в її віданні, або особа, внаслідок службового становища, має певні повноваження щодо цього майна;
в) майно, ввірене особі чи перебуває в її віданні;
г) майно довірене особі або особа має повноваження по управлінню чи розпорядженню майном, що припускає встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями.

3. Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК України) настає у разі:
а) знищення або пошкодження майна у великих розмірах;
б) якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
в) знищення або пошкодження майна у особливо великих розмірах;
г) якщо це спричинило будь-який наслідок із зазначених вище.

4. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) є злочином:
а) з матеріальним складом;
б) з формальним складом;
в) з усіченим складом;
г) склад цього злочину залежить від форми діяння.

5. Предметом злочину, передбаченого ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) може бути:
а) майно та право на майно;
б) рухоме майно та (або) нерухоме майно;
в) дії майнового характеру;
г) нерухоме майно.

6. Види погроз при вимаганні, згідно зі ст. 189 КК України:
а) погроза фізичним насильством над потерпілим чи його близькими, знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці;
б) погроза насильством над потерпілим чи його близькими, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці;
в) погроза насильством над потерпілим чи його близькими родичами; обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб; пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці;
г) погроза насильством над потерпілим чи його родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці.

7. Суб'єктом злочину «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» (ст. 192 КК України) є:
а) будь-яка особа, яка не є посадовою;
б) особа, яка має ознаки загального суб'єкта;
в) будь-яка особа;
г) службова особа (спеціальний суб'єкт).

8. Провокація хабара (ст. 370 КК України) полягає:
а) у підбурюванні до давання або одержання хабара;
б) у пропозиції хабародавцю від працівника правоохоронного органу повідомити про факт вимагання хабара, з метою наступного викриття хабароодержувача;
в) у свідомому створенні службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або отримав хабар або неправомірну вигоду;
г) у свідомому створенні працівником державного органу влади обставин та умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, з метою наступного викриття хабародавця або хабароодержувача.

9. Під перевищенням влади або службових повноважень слід розуміти вчинення дій:
а) які входять до компетенції вищестоящої службової особи; одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально;
б) одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально; які жодна службова особа не має права виконувати або дозволяти;
в) які входять до компетенції представників влади; виконання яких дозволяється лише за наявності обставин, що виключають злочинність діяння; які має право виконувати або дозволяти лише службова особа органу державної влади;
г) які входять до компетенції будь-якої іншої (але не цієї) службової особи; виконання яких дозволяється лише за наявності особливих і відсутніх у цьому випадку умов; одноособово, хоча їх можна було здійснювати лише колегіально; які жодна службова особа не має права виконувати або дозволяти.

10. Суб’єктом «Провокації хабара» (ст. 370 КК України) є:
а) як службова так і не службова особа;
б) тільки службова особа;
в) фізична осудна особа, яка досягла 16 річного віку;
г) працівник правоохоронного органу.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1
_______________протокол №_____1_____ від « 06 » ___вересня_____________ 2011 р.
В.о. зав.кафедрою Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________
[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]















13PAGE 15


13PAGE 146515




Заголовок 1 Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 17994007
    Размер файла: 687 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий