Ohor_vikor_prirod_res_rekult_zem


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
БІБЛІОТЕКА
ЕКОЛОГІЧНА
ОСВІТА
2






NATURAL RESOURCES
AND LAND RECULTIVATION
МІНІСТЕРСТВО
АГРАРНОЇ
ПОЛІТИКИ
ВИЩИЙ
НАВЧАЛЬНИЙ
АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
РЕСУРСІВ
редакціɽю
доктора
професора
Мисливої
Міністерством
фахівців
навчальних
3-4
акредитації
напряму
Екологія
охорона
навколишнього
середовища
Державний
університет
504.062.2 : 631.153.7
28.081 : 40.6
-92
Авторський
колектив
. –
вступ
1,
підрозділи
5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5;
Мислива
. –
2,
підрозділ
5.7;
Мислива
.,
. –
Мислива
Тичина
. –
4.1;
Дідух
.,
Кратюк
підрозділ
4.2;
Морозов
. –
підрозділ
5.6;
.,
Надточій
. –
підрозділ
6.1, 6.2;
Мартенюк
підрозділ
6.3;
Мислива
Надточій
7.
-92
Охорона
раціональне
використання
природних
ресурсів
рекультивація
земель
Навч
посібник
Надточій
Мислива
,
Морозов
.;
заг
Надточія
Мисливої
Житомир
Видавництво
агроекологічний
”, 2007.
– 420
Рецензенти
наук
Городній
завідуючий
кафедрою
якості
продукції
Національний
аграрний
університет
проф
Бакка
завідуючий
кафедрою
геотехнологій
промислової
екології
Житомирський
державний
технологічний
університет
Житомир
Рекомендовано
аграрної
політики
України
аграрної
політики
України
18-1-2-13/816
24.07.2006))
ISBN 978-966-8706-16-5
посібнику
узагальнено
систематизовано
фактичний
науково
практичний
дисципліни
Охорона
раціональне
використання
природних
рекультивація
земель
висвітлено
подана
характеристика
природно
потенціалу
описані
основні
природних
особливості
охорони
раціонального
використання
Значна
увага
приділена
питанням
рекультивації
порушених
територій
особливостям
раціонального
використання
осушених
зрошуваних
основні
положення
щодо
використання
охорони
природних
ресурсів
студентів
вищих
навчальних
закладів
28.081 : 40.6
, 2007
ISBN 978-966-8706-16-5
Надточій
Мислива
Морозов
., 2007
СИРОВИННІ
.....................................................
………..........................................….
......................................
1.2.1.
руди
руди
кольорових
1.2.2.
поліметалічні
руди
......
1.2.3.
1.3.1.
металургії
.....................................
1.3.2.
......................................
1.3.3.
нерудна
вапняки
глауконіт
)..............................................................................
1.3.4.
будівельної
індустрії
...................
ресурси
....................................................
1.4.1.
Фундаментальні
концепції
енергетичного
біосфери
…………......................
1.4.2.
середовища
.........………………………………………
1.4.3.
енергетичні
ресурси
1.4.3.1.
конденсат
1.4.3.2.
1.4.3.3.
вугільних
1.4.3.4.
Уранові
руди
................................…….....
Відновлювальні
нетрадиційні
джерела
енергії
1.4.5.
Еколого
ресурсів
................................
РЕСУРСИ
Водні
ресурси
Світу
......................
...............
2.2.1.
ресурси
2.2.2.
Підземні
мінеральні
термальні
................
110
Екологічний
............
113
Охорона
ресурсів
...............
118
2.4.1.
Охорона
забруднення
.............................
119
2.4.2.
Раціональне
використання
120
2.4.3.
стан
заходи
боротьби
шкідливою
………………….......................
121
2.4.4.
управління
раціонального
використанням
ресурсів
…...............................
123
охороною
………………………...............................
124
АТМОСФЕРНЕ
ПОВІТРЯ
ПРИРОДНИЙ
…………………………………………………….
132
склад
повітря
132
3.2.
Екологічне
основних
компонентів
135
Екологічний
атмосферного
повітря
138
Техногенний
природний
ефекти
146
Охорона
атмосфери
149
БІОЛОГІЧНІ
….................................
157
ресурси
світ
157
4.1.1.
ресурси
Лісові
ресурси
…......................................
157
4.1.2.
ресурси
161
4.1.3.
Рекреаційне
171
4.1.4
Екологічний
стан
відновлення
.............
173
4.1.5.
Законодавча
охорони
рослинного
світу
.................................................................
178
................................…........................
183
4.2.1.
світ
складова
ресурсів
передумова
життɽдіяльності
людства
183
4.2.2.
......................................
186
4.2.3.
ресурси
194
4.2.4.
тваринний
206
4.2.5.
світу
Україні
215
РЕСУРСИ
.......................................
230
земельних
ресурсів
……...................
230
5.1.1.
земельні
ресурси
експлуатаціɽю
.......................
230
5.1.2.
Ґрунтовий
ресурс
233
5.1.3.
Екологічні
функції
ґрунтового
240
5.1.4.
ґрунту
еволюція
……...............
248
ресурси
...............................................
252
5.2.1.
Розподіл
використання
продуктивність
252
ресурси
України
..........
259
Географія
ґрунтового
покриву
266
антропогенних
ґрунтового
..............................................………..
272
Ерозія
грунтів
290
Зрошувані
……………………….......................
303
5.6.1.
зрошуваних
земель
303
5.6.2.
сольовий
режим
регулювання
314
5.6.3.
поливної
..............
316
5.6.4.
Вторинне
засолення
грунтів
прогнозування
..................…….........
326
5.6.5.
Промивки
засолених
грунтів
330
5.6.6.
Фітомеліоративні
332
перезволожених
осушених
земель
336
ПОРУШЕНИХ
ВИКОРИСТАННЯ
………………………….............
352
Промислове
порушення
земель
352
6.1.1.
порушених
територій
.....................
352
6.1.2.
природних
..............................
356
6.1.3.
грунтів
час
добування
………………………....................
359
Рекультивація
земель
.............................
363
рекультивації
………………....................
363
6.2.2.
рекультивації
363
6.2.3.
Екологічні
рекультивації
земель
376
6.2.4.
промислових
відвалів
………
381
6.2.5.
Використання
рекультивованих
земель
……..
386
Рекультивація
торфовищ
389
6.3.1.
рекультивації
штучні
..........
392
6.3.2.
Сільськогосподарське
торфовищ
396
ОСНОВИ
ВИКОРИСТАННЯ
ОХОРОНИ
…...............
401
Предметний
................................................
414
тисячоліття
планети
продовжуɽ
існувати
умовах
зіткнулося
загостренням
суспільства
нездатністю
забезпечити
місце
атмосфері
взаɽмовідносинах
перевищуɽ
здатність
науки
наші
оцінки
попередження
чисельності
населення
планети
втручання
використання
роду
ресурсів
утворення
надмірної
кількості
свою
зумовило
глобальні
навколишньому
клімату
руйнування
кислотних
опустелювання
ґрунтового
насамперед
Природні
ресурси
розглядаються
частина
сукупності
умов
існування
людства
надзвичайно
важливий
навколишнього
середовища
використовуɽться
суспільного
виробництва
культурних
людства
актуальними
невідновлювальних
енергетичних
ресурсів
Незважаючи
кількість
збільшуɽться
загалом
розрахунку
душу
населення
існуɽ
буде
здійснений
альтернативних
принципом
отже
пріоритетом
повинне
керуватись
суспільство
збалансоване
вирішення
завдань
збереження
навколишнього
метою
теперішнього
майбутніх
) 44,4 %
земельні
ресурси
, 28,3% –
, 13,1 –
0,5% –
Вважаɽться
наявністю
ресурсів
підземна
належить
багатих
світу
ресурсна
здатна
забезпечувати
власної
експортувати
великі
0,5%
загальної
населення
становить
0,6%
населення
планети
видобуваɽться
тут
щороку
5%
сировинних
ресурсів
видобування
відносні
втрати
становлять
вугілля
– 14,7%,
– 55,0,
руди
– 13,0,
– 55,3,
51,0%;
видобуванні
залізної
руди
втрачаɽться
4%,
– 5,
металургійного
вогнетривких
– 8,5%.
ресурсів
споживацтво
Намагання
забезпечити
вітчизняне
будь
призводить
виснаження
ресурсів
Зменшуються
вугілля
залягаɽ
найсприятливіших
умовах
потужності
випуску
чавуну
завантажені
50–57%,
сталі
50%,
добрив
40–45%.
земельних
незадовільному
продовжуɽ
деградувати
умовами
склалися
кількох
суспільство
спроможне
темпами
відновити
втрачену
родючість
ґрунтового
оскільки
цілей
задіяти
матеріально
технічні
ресурси
Реальне
завдання
сьогодення
припинити
деградації
дисципліна
ресурсів
рекультивація
земель
важливі
питання
збереження
відтворення
ресурсного
потенціалу
України
відноситься
підручників
навчальних
відповідності
раціональне
використання
ресурсів
рекультивація
земель
розглянуті
наступні
теми
енергетичні
ресурси
ресурси
ресурс
земельні
ресурси
рекультивація
порушених
земель
використання
використання
охорони
ресурсів
дисципліни
всебічне
вивчення
природно
України
якісне
біотичних
ресурсів
ясування
управлінських
раціонального
відтворення
впровадження
використання
порушених
земель
освітянську
вбачають
сутності
природоохоронної
діяльності
досягнення
оптимального
шкідливими
для
довкілля
супроводжують
суспільства
потенційними
ресурсів
охорону
раціональне
ресурсів
лише
пізнання
самої
побудови
здійснення
регуляції
відповіддю
частини
відбуваються
складовими
ресурсів
людства
системі
ресурси
суспільство
перешкоджають
забруднення
навколишнього
середовища
отже
слугують
людства
регуляції
від
зрілої
системи
суспільства
передусім
формування
студентів
цілісного
уявлення
природно
потенціал
ясування
актуальних
його
охорони
раціонального
результатами
матеріалу
студент
класифікацію
ресурсів
забезпеченість
ресурсами
ресурси
України
раціонального
біологічні
ресурси
охорону
раціональне
використання
загальну
ресурсів
України
деградації
ґрунтового
механізми
вивчення
масштабів
деградаційних
комплекс
заходів
охорони
грунтів
урахуванням
кліматичних
умов
рекультивації
порушених
земель
загальну
ресурси
класифікацію
способів
загальну
характеристику
ресурсів
раціонального
використання
ресурсів
Україні
вміти
відповідні
грунтів
урахуванням
грунтово
умов
оцінювати
масштаби
існуючих
деградаційних
внаслідок
дефляції
грунтів
руйнування
забруднення
визначати
рекультивації
порушених
земель
рекультивації
земель
оцінювати
специфічними
показниками
поверхневих
водних
специфічними
повітряного
регіону
галузі
охорони
визначені
Конституціɽю
від
державної
політики
галузі
охорони
довкілля
природних
ресурсів
забезпечення
безпеки
рядом
12
актів
реалізація
здійснюɽться
міждержавні
державні
галузеві
місцеві
спрямовуються
відповідних
.
Міністерство
охорони
середовища
державного
управління
галузі
охорони
раціонального
використання
відтворення
ресурсів
нього
функції
управління
природоохоронною
діяльністю
науково
політики
міністерств
галузі
проводиться
державний
охороною
земель
вод
атмосферного
,
(



)

(


запасів
світу
морського
середовища
використання
складової
навколишнього
середовища
нагальною
потребою
Послідовне
всебічне
вивчення
ресурсного
управлінських
збереження
відтворення
інженерних
рекультивації
порушених
земель
запорукою
підвищення
добробуту


.
сподіваються
видання
буде
студентам
закладів
напряму
Екологія
”,
студентам
закладів
гуманітарного
спрямування
також
спеціалістам
установ
працівникам
,






раціонального
природокористування
увагу
стурбованих
сучасним
станом
навколишнього
середовища
МІНЕРАЛЬНО
СИРОВИННІ
ЕНЕРГЕТИЧНІ
РЕСУРСИ
Мінерально
сировинні
ресурси
сукупність
запасів
корисних
утворень
походження
землі
газів
утворення
видалення
продуктів
використання
які
можуть
сучасному
продуктивних
перспективу
безпосередньо
так
джерела
енергії
ресурси
основою
добувної
копалинами
вважаються
використовують
будуть
використовувати
господарській
походженням
бувають
органічні
виділяють
групи
мули
значенням
поділяються
загальнодержавного
віднесення
груп
поданням
України
12.12.1994
).
зазначити
більшість
копалин
відноситься
ресурсів
загальнодержавного
місцевого
значення
відноситься
наступна
ґрунтів
будівельного
бутового
піщано
цегельно
групою
році
Міжнародна
запасів
ресурсів


(





).
загальні
мінеральні
ресурси
визначаються
скупчення
14
представляють
рактеризуються
визначеністю
частина
ресурсів
вилучення
ефективним
результатами
обґрунтованості
розробки
мінеральні
ресурси
мінеральних
запаси
.1.1).
етапах
запаси
залишкові
ресурси
[8].
межами
класифікації
запасів
ресурсів
будучи
запасів
ресурсів
знаходяться
звані
являють
собою
тобто
визначеності
тобто
скупчення
інтересу
Визначення
продемонструвати
ООН
час
уточнити
вживався
показаний
лежить
здійснюɽться
представлених
гранями
куба
ефективності

,
F (



вивченості
обґрунтування
розробки
вивченості
початкової
розряди
розташовуються
алфавітний
легше
запам
ятовуɽться
друге
перша
відноситься
рентабельності
гірничодобувних
позначення
використовуються
цифрові
найменша
відповідно
традиційного
сприйняття
",
найвищий
ступінь
ефективності
найвищий
ступінь
визначеності
рисунку
зображена
тривимірна
представлені
можуть
застосовуватись
рисунку
зображена
рисунка
1.1
представлені
можуть
застосовуватись
15
кодифікації
ресурсів
корисних
копалин
Міжнародної
класифікації
ООН
ООН
. 1

. 1

16
виділений
кольором
становить
інвестора
копалини
можуть
бути
видобуті
ефективністю
цифра
першому
розряді
підтвердженою
вивченістю
другому
розряді
цифра
).
кожного
визначене
сполучення
ступеня
ефективності
можливість
кодифікувати
будь
запасів
ресурсів
здійснити
перенесення
будь
якого
системи
.
Кодифікація
класів
ресурсів
корисних
копалин
Вісь економічної
ефективност
економічної
технологічної
визначеності
геологічної
визначеності
Економічні
Детальна
оцінка
ТЕО
Гірничий
звіт
Детальна
оцінка
111
саме
оцінка
ТЕД
ТЕР
саме
121
саме
саме
оцінка
122
економічні
Загальна
оцінка
ТЕО
Гірничий
звіт
Детальна
оцінка
211
саме
оцінка
ТЕД
ТЕР
саме
221
саме
саме
оцінка
222
економічні
Початкова
оцінка
основі
геологічних
Детальна
оцінка
331
саме
саме
оцінка
332
саме
саме
333
Невизначена
економічність
саме
Рекогносцировка
334
17
Родовища
корисних
копалин
нагромадження
надрах
газів
водоймищ
кількістю
якістю
умовами



.

Техногенні
родовища
корисних
копалин
місця
видобутку
збагачення
запаси
можуть
виникати
також
внаслідок
втрат
транспортуванні


.



,



,
новлять
державний
фонд
родовищ
корисних
копалин
всі
попередньо
оцінені
цього
фонду
родовищ
фонду
родовищ
формуɽться
України
база
основою
90
продукції
важкої
промисловості
виробничих
капітальних
вкладень
ята
трудових
ресурсів
запасів
видів
трлн
гривень
багатством
ресурсів
такі
розвинуті
світу
Канада
інші
Україні

5



-
ресурсів
Щороку
гірничодобувна
випускаɽ
продукції
доларів
США
ринку
собою
складно
побудовану
земної
протягом
утворилися
генетичних
великих
результаті
нагромадження
механічних
осадів
наступного
діагенетичного
утворилися
залізні
руди
руди
піски
видів
мають
важливе
Серед
залізні
титанові
руди
вугілля
ртуть
вогнетривкі
будівельні
матеріали
води
Забезпеченість
запасами
деяких
копалин
наведена
табл
Забезпеченість
України
видів
корисних
копалин
Корисна копалина
потреби
700
Ртуть
200
Марганець
175
167


150
руда
Вугілля
Цементна
8

22
ресурси
використовуɽться
територіальних
області
групи
соціальних
систем
господарювання
Світу
Мінеральні
суспільства
Найбільш
людство
використовувати
століття
Мінеральних
ресурсів
налічуɽться
понад
видобуваɽться
тонн
палива
Сучасне
Світу
результат
Росія
Австралія
Канада
практично
належать
ресурсозабезпеченості
ресурси
копалини
більшість
копалин
ртуть
природні
інертні
питання
дискусійне
загально
вважати
мінералом
кристалічні
вид
собою
природну
сполуку
складу
притаманною
кристалічною
структурою
сформувалися
групами
цьому
паливні
походження
тяжіють
прогинів
або
складчастих
структур
Рудні
копалини
трапляються
межах
розломів
рухливих
складчастих
областей
Вирізняють
великі
рудні
Альпійсько
Тихоокеанський
Монгольський
Рудні
корисні
велике
сучасному
залишаються
Наявність
рудних
передумовою
будь
ресурси
відновлювальних
ресурсів
раціонального
інтересах
надто
важливе
значення
особливо
важливо
забезпечити
повний
видобуток
відповідних
копалин
транспортуванні
залучено
відсотків
запасів
корисних
чорні
залізні
хромові
руди
кольорові
рідкоземельні
метали
дорогоцінні
),
алмази
руди
руд
провідне
займають
залізні
марганцеві
зосереджено
відповідно
5%
20%
світових
запасів
Балансові
запаси
залізних
руд
знаходяться
залізорудних
Криворізькій
Чорноморській
промислові
запаси
руд
вмістом
35-40%
заліза
27,4 – 28,1
світові
160
розміщено
родовищ
залізної
руди
запаси
зосереджені
Криворізько
Кременчуцькому
Конському
Керченському
загальне
виробництво
залізної
руди
1990–2005
Виробництво
товарної
марганцевої
Обсяг виробництва
руда
1990 1995 2000 2005
105 50,7 52,4 54,1
7,1 3, 2 2,8 3,2
Криворізька
залізорудна
накопичення
рудного
заліза
Криворізько
Кременчуцькій
смузі
руди
представлені
переважно
докембрійськими
залізистими
найстаріших
залізорудних
басейнів
належить
Криворізький
руду
цього
басейну
використовували
Руди
тут
заліза
шарах
становить
30-40%,
глибинних
– 5–60%.
балансові
запаси
багатих
руд
заліза
біля
60%,
більше
запасами
поступаɽться
лише
Бочкарівському
Курській
аномалії
розрахунками
Криворізькому
запаси
залізної
руди
становлять
млрд
басейну
функціонуɽ
17
гірничозбагачувальних
Високоякісні
багаті
руди
розповсюджуються
лише
можливе
нових
запасів
руд
заліза
зосереджені
Кременчуцькому
частині
смуги
освоюɽться
руд
рудоносних
смугах
Криворіжжя
виявлено
Мангушське
руду
можна
добувати
Чорноморська
пліоценова
залізорудна
провінція
Кубанської
впадини
Більшість
руд
провінції
представлені
бурими
запаси
зосереджені
Керченському
залізорудному
переважно
руди
тут
залягають
неглибоко
Руди
походження
заліза
(33-40%)
металургійному
отримують
високофосфорні
можуть
бути
добриво
зазначити
середини
розробка
розробці
родовищ
залізних
руд
виснаженням
запасів
багатих
руд
відвалів
розробку
руд
порушенням
значних
земель
Площа
окремих
ɽрів
200-500
глибина
рудоносні
Чорноморської
недостатньо
незважаючи
північному
узбережжі
Азовського
виявлені
руди
типу
Марганцеві
зосереджені
головно
південній
частині
Придніпровський
марганцеворудний
Найбільші
Токманське
Нікопольське
Інгулецьке
Запорізька
обл
Хощеватське
Кіровоградська
.).
рудні
поклади
приурочені
залягаɽ
нижній
частині
глинистих
відкладів
невеликі
марганцю
запасами
марганцевих
руд
Південно
Республіки
видобутку
1990
року
була
Хромові
Використовуються
сталі
зосереджені
Україні
залізорудне
глиноземне
ґрунтуються
сировині
компонентів
присутні
ванадій
елементи
1.2.1.
Титанові
руди
кольорових
металів
який
використовуɽться
ракетобудуванні
галузях
легкий
дуже
руд
найбільших
рутилу
Київщини
запаси
титанових
руд
збільшилися
відкриттям
покладів
руд
ртуті
кольорових
Україна
цілому
яка
свинець
вольфрам
вісмут
кольорових
металів
машинобудівна
радіоелектроніка
електротехнічна
галузі
лише
задовольняють
свої
кольорових
рахунок
залежать
алюмініɽвих
руд
алуніти
нефеліни
розміщуються
Дніпропетровщині
Черкащині
Закарпатті
1.2.2.
Радіоактивні
поліметалічні
руди
мають
промислове
значення
відноситься
Уранові
руди
природні
утворення
складу
корисних
власне
поліметалеві
золото
уранові
містять
уран
ураніт
тюямуніт
Іноді
уранові
сполуки
концентруються
вугіллі
руди
слугують
елементів
різних
урану
уранових
руд
уранова
смолка
жовтий
ураново
утворюɽ
вкрапленість
піщаниках
Найбільш
розвіданими
запасами
урану
Австралія
тис
більше
світових
запасів
Казахстан
(18%),
(12%),
Узбекистан
(7,5%),
Бразилія
Нігер
7%),
родовище
урану
виявлене
наступні
роки
Мічурінського
були
Ватутінське
Северинське
утворено
енергетики
наявними
запасами
відносяться
здійснюɽться
стадії
закис
".
Збагачені
для
подальшої
переправляються
кількостях
присутній
ґрунтах
ніж
урану
ґрунті
частин
уран
h-232
поглинаɽ
Зустрічаɽться
багатьох
найбільш
розповсюдженим
міститься
торію
ізотоп
розпадаɽться
повільно
напіврозкладу
перевищуɽ
Згідно
Служби
геологічної
світові
запаси
торійвмісних
доступні
видобування
становлять
тис
багатими
Австралія
Індія
Канада
років
елемент
використовувати
ядерного
палива
запаси
перевищують
запаси
урану
Поліметалічні
руди
включають
кольорові
свинець
цинк
благородні
використовуються
народному
Цинк
використовуɽться
захисту
металоконструкцій
оцинкування
виготовлення
високоякісних
вів
Костянтинівський
цинковий
використовуɽ
жаль
імпортну
виявлено
декілька
унікальних
матеріалів
Азовське
рідкоземельне
Вербицьке
Біляɽвське
Руди
металів
срібло
платину
1.2.3.
метали
коштовне
Золото
глибинах
сьогодні
золото
виявлено
Закарпатській
Кіровоградській
рудовиявлень
вважаɽться
придатними
лише
декілька
рахунок
видобувати
понад
потребуɽ
великих
золото
залізної
руди
Спеціалісти
вважають
лише
гірничо
збагачувальних
близько
250
дивно
золота
добувають

.
Серебро
дорогоцінний
використовуɽться
тільки
ювелірній
справі
електричній
Найбільший
видобуток
Мексику
25
століття
видобуток
перевищуɽ
.
.
виявлені
(228
важка
руда
небезпечні
умови
спорудження
підсумку
розрахункова
собівартість
срібла
значно
вища
унеможливлюɽ

.
добувати
невеликих
кількостях
електронного
дорогоцінних
металів
також
платина
промисловий
видобуток
Україні
практично
проводиться
Схема
розташування
родовищ
проявів
каменебарвної
ювелірної
сировини
території
показана
. 1.2.
Коштовне
каміння
штучні
використовуються
художніх
цих
деякі
лазурит
).
дорогоцінного
відносять
близько
Чотири
бурштин
походження
каміння
коштовне
рубін
застарів
вжитку
коштовного
недостатньо
вивчені
оцінені
вважають
надра
багаті
алмази
Алмази
виявлені
Українському
складчастій
споруді
Скіфській
плиті
1999–2000
кімберлітових
структур
так
перспективні
ділянки
самоцвітів
Криму
згаслого
вулкану
знайдено
гірського
аметисту
1978

.
26
Схема
розташування
родовищ
каменебарвної
ювелірної
сировини
території
України
алмаз
Волино
Подільський
; 2 –
Північно
; 3 –
Побузький
; 4 –
Центральний
; 5 –
Середньопридніпровський
; 6 –
Західноприазовський
; 7 –
Східноприазовський
); 2 –
бурштин
(8 –
бурштиноносний
; 9 –
Клесівське
родовище
; 10 –
родовище
; 11 –
бурштиноносний
; 12 –
Дністровський
бурштиноносний
); 3 –
гагат
Бішуйське
родовище
топаз
(14 –
родовище
); 5 –
(15 –
Прилуцьке
родовище
); 6 –
мармуровий
онікс
(16 –
родовище
Калюсик
) [9].
Житомирщині
Полісся
відомі
аквамарину
видобувають
кварц
відтінків
берил
деяких
1995
знайдено
найбільший
топазу
.
унікальні
бурштину
експлуатуються
перспективними
запасів
Бурштин
маɽ
походження
яніла
були
поширені
епоху
гірською
Український
бурштин
сукциніт
добре
обробляɽться
чудове
забарвлення
легкий
стійкий
ударів
27
багатьох
високоякісного
бурштину
виявлені
Львівщині
неметалічних
відносять
неметалічну
металургії
плавиковий
вогнетривка
сировину
хімічного
агропромислового
комплексів
будівельної
індустрії
сировину
вапняки
глауконіт
слюди
1.3.1.
Сировина
Плавиковий
шпат
флюорит
зустрічаɽться
жильний
кальцитом
також
сульфідами
металів
пегматитах
Більше
половина
всього
використовуɽться
виробництва
отримують
речовини
штучний
алюмініɽвої
промисловості
Другий
потужний
металургія
він
використовуɽться
плавильних
руд
плавиковий
понижуɽ
температуру
плавлення
шихті
текучість
Синювато
флюорит
використовуɽться
Безкольоровий
Другої
війни
виготовлення
приладів
флюориту
Іспанія
флюориту
Великобританії
Вінницька
Експлуатація
родовища
дозволить
залежність
імпорту
умови
руди
буде
тонн
тонн
високоякісного
польового
тонн
сумарного
корисного
руда
поступаɽться
рудам
Вогнетривка
відноситься
вогнетривкістю
складаɽться
переважно
домішками
Використовуɽться
для
вогнетривкої
динасових
хромомагнезитових
високовогнетривких
вогнетривка
металургійній
енергетичній
машинобудівній
галузях
Близько
98%
вогнетривких
матеріалів
зосереджено
підприɽмствах
металургії
значною
забезпечена
даною
родовища
доломітів
13
спеціалізованих
підприɽмств
видобуванню
виготовленню
вогнетривких
рудоуправління
спеціалізовані
металургійних
заводах
заводи
галузей
Основна
частина
підприɽмств
припадаɽ
90%
всього
продукції
галузі
Донецькій
Найбільші
Часово
Великоанадольський
вогнетривкі
Сɽверський
Докучаɽвський
Красногорівський
Костянтинівський
Жовтень
Кіндратівський
Пантелеймонівський
Червоноармійський
динасовий
заводи
доломітний
завод
Дружківське
рудоуправління
належать
також
вогнетривкий
Приазовське
рудоуправління
Запорізька
Ватутінський
вогнетривкий
Черкаська
завод
вогнетривких
Дніпропетровська
.)
Кіровоградське
рудоуправління
напрями
галузі
полягають
29
реконструкції
устаткування
продуктивніше
випуску
вогнетривів
вогнетривких
(MgCO
відноситься
групи
кальциту
Надзвичайно
Використовуɽться
для
отримання
вогнетривких
матеріалів
витримують
температуру
1887
футерівки
сталеплавильному
Інша
галузь
виготовлення
цементу
пластмасова
дерева
запаси
зосереджені
США
Великі
запаси
виявлені
Бразилії
Україна
Бентонітові
глинисті
явно
вираженими
колоїдними
властивостями
Незмінені
світло
зелені
зазнали
вивітрювання
, –
жовті
червоні
Високопластичні
жирні
Складаються
інших
глинистих
яжучі
каталітичні
властивості
збільшують
3–15
утворюють
властивостями
Залягають
вигляді
серед
осадових
вулканогенно
осадових
рідше
язані
вивітрювання
внаслідок
діагенетичних
вулканічного
попелу
вивітрюванні
вулканічних
гідротермальних
кальцію
морських
басейнах
лужні
лужноземельні
бентоніти
лужноземельних
розробляють
Горбське
родовища
Криму
своїм
численним
властивостям
бентоніти
використовують
100
очищення
30
структури
виготовлення
бурових
медицині
1.3.2.
Сировина
гірничо
агропромислового
комплексів
Апатити
фосфорити
фосфатні
руди
які
використовують
фосфорні
запаси
становлять
близько
37
.
.
зосереджені
Величезні
запаси
фосфоритів
осадового
походження
західній
Аравійському
Флорида
апатити
відсутні
сировина
зосереджена
,


.
століття
жовна
кустарно
добували
значних
площею
малопотужних
Сумській
Харківській
областях
було
невигідним
80 – 90-
виявлено
нові
фосфоритів
екзогенні
фосфорити
Осиківському
потужність
пластів
3–10
– 4–13 %).
Перспективними
апатитові
виявлено
Ново
Полтавському
родовищі
Запорізькій
нефелінових
, 8,1 % –
вивітрювання
збагачення
експериментально
концентрат
довізній
складні
види
Перший
суперфосфатний
став
виготовляють
великих
виробничих
ɽднань
внутрішньо
міжгалузевому
комбінуванню
комплексного
використання
продуктів
ɽднання
31
Рівнененське
Азот
Роздольське
спеціалізовані
підгалузі
Сумське
Костянтинівський
Одеський
суперфосфатний
заводи
1990
2005
становило
.
Калійні
запаси
калійних
Найбільш
значні
зосереджені
Білорусі
Україна
імпортуɽ
добрива
агропромислового
використовуɽться
зосереджені
Поліській
знаходяться
самородному
вулканічне
походження
сульфідів
металів
сульфідні
застосовують
синтетичного
димного
пороху
гумовій
сільському
,

.
запаси
близько
Найбільші
Середземноморська
Польща
Іспанія
Східноɽвропейська
);
Середньоазіатська
Американська
Чилі
Аргентина
було
році
Керченському
Кояцьке
1928
1930-
видобуток
складав
600 – 700
повне
випадково
було
басейн
найбагатший
ȯвропі
найбагатших
залягаɽ
Румунії
300
40 – 50
завширшки
32
. 1.3.
Схема
розташування
хімічної
території
України
1 –
сірка
(1 –
Передкарпатський
сірконосний
басейн
; 2 –
ДДЗ
солянокупольні
структури
Прикарпаття
нафтові
родовища
); 2 –
кам
яна
сіль
Донецький
басейн
солянокупольні
структури
; 6 –
Передкарпатський
; 7 –
Північного
Криму
сіль
магніɽва
(9 –
північний
захід
; 10 –
південний
схід
; 11 –
Передкарпатський
басейн
; 12 –
басейни
Північного
Криму
); 4 –
(13 –
Закарпатська
западина
складчасті
; 15 –
північний
; 16 –
південний
карбонатна
(17 –
Подільська
плита
; 18 –
Карпати
; 19 –
ДДЗ
; 20 –
Причорноморська
западина
(21 –
Кривбас
Східне
Приазов
Донбас
; 24 –
західний
Північного
Криму
(27 –
ДДЗ
Причорноморська
западина
; 29 –
Передкарпатський
прогин
Керченський
півострів
; 31 –
прогин
); 9 –
алуніт
(32 –
Закарпаття
) [9].
сірки
залягають
глибині
300 – 500
більшість
відкритим
найбільшими
яких
Роздольське
потужний
Немирівське
Язівське
Яворівський
Любенське
Сороківське
Гуменецьке
Жидачівське
Подорожнянське
33
коливаɽться
27%.
Роздольському
комбінаті
застосовуɽться
автоклавовий
витоп
Яворівському
Видобуток
сірки
лише
попит
70%
Прибалтику
),
Угорщини
Австрії
видобутку
української
сірки
важливим
супутнɽ
вапняно
).
1.3.3.
глауконіт
Вапняки
які
складаються
складом
виділяють
вапняки
піщанисті
бітумінозні
відміни
складені
морських
мікроорганізмів
називають
мармуром
вапняки
походженням
вапняки
можуть
утворюються
субтропічній
морських
прозорою
незамуленою
значних
морських
України
вапняки
верствах
Високоякісні
добувають
вапняки
становлять
200–300-
продуктивну
відкладах
Використовують
металургійній
будівельній
мохуваткових
пиляльних
вапняків
Кримському
Причорномор
Чернігівській
областях
природним
рифових
віку
200
Тут
використовують
Нігинське
цукровій
Вербківське
Хмельницькій
областях
Враховуючи
важливість
актуальним
питання
охорони
для
виробництва
Вапняки
використовують
пластмас
нафтопродуктів
Глауконіт
алюмосилікатів
заліза
відноситься
групи
гідрослюд
Характеризуɽться
непостійним
складом
кольором
зеленого
).
складовими
частинами
глауконіту
(49-56%),
закис
заліза
21%),
оксид
18%),
10%),
13%).
Зустрічаɽться
круглих
зерен
Утворюɽться
розповсюджений
осадових
мезозойського
Зазначений
мінерал
відзначаɽться
унікальних
властивостей
завдяки
кристалічної
структури
котрі
зумовлюють
здатність
катіонного
обміну
глауконіт
здавна
використовуɽться
пом
якшення
для
ефективність
глауконіту
важких
металів
неорганічних
сполук
радіонуклідів
глауконіт
Хмельниччини
фільтруванні
затримуɽ
сполуки
заліза
аміаку
порядок
зменшуɽ
нафтопродуктів
знижуɽ
радіоактивних
-137
-90.
друге
завдяки
досить
– 6-7%,
родовищ
– 3%,
глауконіт
використовуватися
природне
Внесення
глауконітового
борошна
Хмельницької
ґрунт
підвищуɽ
врожайність
ряду
культур
10-20%.
Проводяться
також
органічного
калійно
глауконітів
насиченому
глауконіт
використовуватись
технологія
сухих
глауконітів
ефективність
глауконіту
Хмельницької
птахівництві
тваринництві
вирощуванні
безпечної
продукції
забруднених
радіонуклідами
для
ресурсами
глауконітових
займаɽ
місце
Особливо
вони
басейнах
виявлено
Маціорськ
Карачаївці
Браїлівка
Струга
Куча
Антонів
Адамівка
Круті
Глауконітові
глауконіту
50-70% (
кварцу
залягають
межах
глибинах
Потужність
продуктивного
8-16
суміші
незбагачених
виявлено
- 3-4%,
3%.
виявленим
електромагнітним
властивостям
глауконіту
збагачувати
простим
дешевим
електромагнітної
сепарації
вдвічі
ціна
експортних
глауконітових
– 40-60$
глауконітових
Хмельниччини
слід
враховувати
глауконітових
залежно
намічених
добувають
мінерал
від
формула
Технологічні
питома
вага
(4,3-4,6
твердість
– 3-3,5,
хімічна
здатність
поглинати
рентгенівські
визначили
Основні
запаси
баритових
зосереджені
вулканічно
США
Невада
),
Перу
Мексиці
Алжирі
основні
запаси
бариту
низько
середньо
температурними
жильними
гідротермальними
родовищами
частина
належить
вулканогенно
осадових
Трапляються
родовища
власне
баритових
компонентом
барит
комплексні
барито
поліметалеві
.).
промислове
скупчення
баритових
розвідане
Біганському
Закарпатської
товща
містить
власне
баритові
комплексні
руди
запаси
баритових
Донбасі
збагачення
баритових
одержують
бари
концентрат
використовують
обважнювач
бурових
світового
наповнювач
гумовій
промисловості
сполук
виготовлення
електровакуумного
суміші
синтетичними
латексами
нагрітим
асфальтом
(47%)
він
використовуɽться
захисне
дорожньому
будівництві
слугуɽ
матеріалом
побудові
могильників
ядерній
1.3.4.
Сировина
будівельної
для
будівельної
індустрії
світовий
стати
регулятором
економіки
Президент
Рузвельт
часів
великої
минулого
століття
нечуване
будівництво
державні
мостів
соціально
побутових
споруд
потребувало
матеріалів
пожвавлення
виробництва
розвитку
галузей
налічуɽться
становлять
Рівненська
Львівська
Харківська
поширена
глина
використовують
виготовлення
порцеляни
усіх
регіонах
виробництва
скла
всі
кришталю
дзеркал
добувають
області
будівельним
для
виготовлення
використовують
крейду
ресурсів
розміщуються
37
западині

,


,


.
великі
будівельних
1.4.).
використовуɽться
будівництві
урядових
споруд
цементна
Українські
кольором
світі
кристалічного
Поклади
каменю
більшості
областей
найцінніші
залягають
Запорізькій
Хмельницькій
. 1.4.
розташування
родовищ
пісків
формувальних
бентонітових
формувальні
Донбас
Дніпровсько
; 4 –
Середньопридніпровський
; 5 –
Подільська
); 2 –
бентоніт
(6 –
Український
щит
Черкаське
; 7 –
Горське
; 8 –
Львівська
мульда
родовища
Причорноморська
; 10 –
платформа
Криму
Курцівське
Кудринське
родовища
; 11 –
Донбас
Григорівське
) [9].
38
використовуɽться
камінь
Київській
Житомирській
Пісківське
Артемівське
Великогадомінецьке
Глуховецьке
Володимирське
.),
палигорськітових
глин
Горбське
доломіту
Оленівське
Каракубське
вогнетривких
(20
Часів
Пологівське
кварцитів
Овруцьке
Банницьке
формувальних
Пологівське
.),

(
,
,
Красногорівське
Бориславське
),
Закарпаття
Правдинське
Держбаланс
запасів
враховуɽ
родовища
каоліну
родовищ
родовища
піску
формувального
родовищ
пісків
Балансові
запаси
ангідриду
складали
–– 455
– 342,2
млн
лужного
формувального
– 889
млн
424,5
– 154,8
родовища
розташовуються
запаси
Автономній
Республіці
доломітів
Закарпатській
запаси
вогнетривких
глин
зосереджені
Дніпропетровській
Запорізькій
областях
Житомирській
Овруцьке
Кіровоградській
Малоскелеватське
Сумській
Банницьке
Красногорівське
Найбільші
формувальних
наявні
Харківській
Запорізькій
Особливо
високоякісного
запаси
зосереджені
Хмельницькій
Запорізькій
Черкаська
Тернопільській
39
Хмельницькій
Франківській
Львівській
вапняків
1300
нерудних
будівельних
матеріалів
осадові
значення
цементної
Волощинське
Григорівське
Здолбунівське
Краматорське
глини
Гуменецьке
Волощинське
Первозванівське
.).
Держбалансом
запасів
будівельного
балансові
запаси
якого
століття
склали
родовищ
цементної
родовище
Раціональне
використання
охорона
мінерально
сировинних
енергетичних
ресурсів
будь
майбутньому
прискоренню
відродженню
природокористування
співвідносити
використовувати
засоби
Вважаɽться
підземна
належить
багатих
світу
ресурсна
здатна
забезпечувати
власної
експортувати
великі
Нагадаɽмо
займаɽ
0,5%
суші
планети
населення
становить
0,6%
видобуваɽться
тут
щороку
5%
ресурсів
видобування
підземного
втрати
становлять
вугілля
кам
– 14, 7%,
нафти
руди
–13,0,
– 51,0%;
видобуванні
залізної
руди
втрачаɽться
4%,
– 5,
металургійного
вогнетривких
– 8,5%.
запаси
нафти
нафтопродуктів
1000
доларів
валового
внутрішнього
продукту
10
13
Україні
ресурсів
породила
сьогодні
хижацьке
споживацтво
Намагання
забезпечити
вітчизняне
будь
ціну
виснаження
ресурсів
руд
корисних
вилучають
60%
12%.
Особливо
загострюɽться
виснаження
невідновлювальних
Зменшуються
вугілля
якості
залягають
умовах
сьогодні
виробничі
потужності
випуску
чавуну
завантажені
50-57%,
сталі
47-50%,
40-45%.
Тому
дивно
більше
перебуваɽ
банкрутства
мінеральних
ресурсів
відноситись
обережно
устаткуванням
продукціɽю
вкладені
значні
людські
ресурси
курс
індустріалізацію
випередженого
засобів
виробництва
потребував
кількості
Трансформування
реалізації
нової
ресурсів
урахуванням
ролі
економічному
України
1.4.1.
концепції
біосфери
Рушійною
функціонування
здатність
Сьогодні
фундаментальне
поняття
досить
увійшло
уявити
масштаби
інтелектуальних
людства
без
Цінність
вивчення
природних
енергетичній
можливість
уявлення
загальному
Введення
поняття
систему
уявлення
складні
явища
виступаɽ
руху
встановили
чотири
термодинаміки
автори
відносять
ятий
постулюють
існування
Сільське
господарство
складними
системами
вирішувати
завдання
променя
потенційну
споріднення
живих
велетенською
вся
супроводжуɽться
земну
поверхню
вигляді
зумовлюɽ
зміни
виявляються
самовідтворенні
сполук
розкладанні
процесах
позначаɽться
трансформування
енергії
активність
ґрунтових
функціонування
екосистеми
цілому
язані
енергетичними
екосистемах
ґрунту
також
відбуваɽться
законами
збереження
екосистемі
ґрунту
іншу
будь
загальна
сума
залишаɽться
сталою
збереження
енергії
енергетичного
балансу
енергії
даній
кінцевому
енергії
затраченій
виконання
системою
енергії
вивільнилася
вигляді
тепла
Іншою
важливою
умовою
випливаɽ
сталість
кількості
загальна
кількість
енергії
використовуɽться
залишаɽться
залежить
грунт
перебуваɽ
постійному
енергообміні
навколишнім
компонентом
структурної
визначають
складність
ґрунту
термодинамічної
Будь
система
відповідний
термодинамічний
проміжок
інтенсивні
властивості
системи
стан
вважаɽться
визначеним
Більшість
ґрунтових
вивітрювання
ґрунтоутво
термодинамічному
незворотні
називають
внаслідок
можливе
будь
змін
зовнішньому
системі
Найбільше
стосуɽться
енергії
сонячного
другий
висловити
може
перетворюватися
роботу
процес
відбуватиметься
кінця
лише
абсолютному
нулі
).
досягнення
абсолютного
температурного
нуля
Другий
встановлюɽ
фундаментальної
асиметрії
відбуваються
виявляɽ
зміни
залежить
від
загальної
важливість
щодо
потоку
екосистемах
варіанти
формулювання
можуть
відбуватись
умови
енергія
нагрітого
самовільно
намагаɽться
холодному
кінетичної
потенційну
завжди
менша
100 %,
зумовлено
язковою
енергії
вигляді
доступної
енергії
другий
екосистеми
свідчить
про
будь
яка
трансформація
енергії
частина
відходів
виділень
продуктів
розсіюɽться
навколишньому
середовищі
підстави
стверджувати
трофічних
екосистем
неминуча
втрата
енергії
відбуваɽться
відкритих
Вернадський
другий
термодинаміки
пояснення
еволюції
живої
аналіз
змогу
встановити
протилежні
розвитку
законом
здатність
фізичних
систем
здійснення
зменшуɽться
будучи
кількість
космічної
живого
виявляɽ
Вільна
живої
отже
ґрунті
збільшуɽться
кілька
десятиріч
результаті
діяльності
збільшення
набрало
фантастичних
умови
забезпечують
хлорофілоносними
акумуляторами
відбуваɽться
зелені
можуть
властиві
межах
ґрунтових
функції
потрібно
думку
Вернадського
шукати
ненормальність
Безумовно
вони
приховуються
порушенні
кліматичних
ґрунтових
умов
росту
рослин
угруповань
енергія
опосередкованої
екосистему
ґрунту
безпосередньо
впливаɽ
ґрунтоутворення
ефективної
ґрунту
впливом
сонячного
грунту
відбуваɽться
діяльність
ґрунтової
гумусу
також
вивільнення
легкодоступних
елементів
живлення
думку
(1977),
ультрафіолетові
поглинаються
ґрунту
інактивують
інгібуючі
гумусу
підвищуɽ
біологічну
активність
ґрунту
викликаɽ
властивостями
пізніше
другим
термодинаміки
було
поняття
міру
недоступної
функціями
стану
системи
характеризуɽ
умови
створюɽться
запас
безпосереднього
поняття
зрозуміле
визначаɽ
інтенсивність
Аналіз
енергії
стверджувати
значення
добутком
екстенсивного
Внутрішня
енергія
системи
екстенсивна
властивість
описуɽ
наскільки
відбуваɽться
трансформування
внутрішньої
системі
встановити
неможливо
законом
зміни
якісного
Однак
правильне
уявлення
про
даɽ
ясувати
середовища
можливість
охорони
висловив
думку
велетенській
фабриці
природних
займаɽ
пропонуɽ
характер
спосіб
тоді
бухгалтер
",
підтверджуɽ
корисною
енергія
якої
виконати
відповідну
роботу
формулювання
другого
незворотних
загальна
системи
навколишнього
середовища
ентропія
системи
другого
лежать
жорстко
бути
мірою
зменшенням
невизначеності
створюɽться
виявляɽться
через
ймовірність
підтримувати
підвищувати
ґрунтової
управляти
спостерігаɽться
доступу
дезорганізуючих
управління
підсумку
приводити
зменшення
ентропії
вчені
існування
взаɽмозалежності
між
упорядкованістю
ймовірністю
стосовно
екосистеми
ґрунту
статистично
трактування
другим
еквівалентними
тому
характеризуɽться
відповідним
значенням
якості
даної
Наприклад
енергія
гравітації
відповідаɽ
значенню
відноситься
високої
змогу
людини
безпечної
ситуації
збільшенні
потрібної
Безумовно
організувати
якісних
енергії
ясування
сутності
висновку
забруднення
навколишнього
зумовлена
забруднення
неефективного
використання
видів
природних
екосистемах
структурного
метаболізму
відбуваɽться
енергії
вигляді
вільної
ґрунту
тощо
Вчені
температурного
Сутність
полягаɽ
витратах
відповідної
кількості
виконання
постійної
відведення
невпорядкованості
зменшення
ясуɽмо
екосистеми
відіграють
істотну
роль
структурної
системи
бути
співвідношення
показник
витрат
підтримку
життɽдіяльності
спільноти
екосистеми
дихання
енергії
структурі
поділити
температуру
відношення
відношення
язана
структури
надземних
ентропії
ясування
екосистеми
більша
системи
вищі
поділена
загальна
великий
температурного
перерахунку
структурну
одиницю
будуть
грунтово
кліматичними
умовами
нестачею
рухомих
елементів
передусім
надлишком
вологи
енергії
механізми
саморегулювання
більшість
доступних
елементів
язана
живих
системах
запобігаɽ
швидкому
вилученню
екосистеми
надлишком
сонячної
забезпечувати
стійку
структуру
екосистеми
Накопичений
запас
вільної
енергії
вирішувати
відповідною
структурний
ґрунтоутворення
функціонування
ґрунту
правильно
зрозуміти
урахуванням
великого
малого
завжди
відбувалися
витратах
Екзогенні
руйнують
басейни
живу
зумовлені
енергіɽю
енергетичному
ґрунтових
виділяють
три
безпосередньо
впливають
функціонування
циклічність
надходження
випадкових
зливи
посуха
зазначити
ідеальних
випадках
життɽдіяльності
екосистема
наближатися
системи
обмінюɽться
навколишнім
середовищем
енергіɽю
існування
екосистеми
навколишнього
відповідної
елементів
живлення
розуміння
екосистемах
грунту
уявлення
енергетичну
середовища
якому
існуɽ
актинометричних
спостереженнях
енергії
використовують
щільність
інтенсивність
виражають
ватах
сум
величина
джоуль
щільність
виражають
джоулях
день
Враховуючи
опубліковані
літературі
використані
виражені
позначення
щільності
потоку
радіації
кал
сум
базовою
енергетичною
інша
система
поки
).
співвідношення
становить
1:14,34,
джоулем
– 1:0,239
1.4.2.
Енергетична
характеристика
навколишнього
джерелом
енергії
відбуваються
атмосфері
грунті
гідросфері
великою
надр
(50–55
вся
земну
поверхню
схема
сонячної
Будико
, 1977)
сонячної
близько
зовнішню
атмосфери
язку
кулястою
надходить
лише
причому
відбиваɽться
Кількість
короткохвильової
сягаɽ
становить
відбиваɽться
земною
Атмосфера
короткохвильової
Нагріваючись
рахунок
сонячної
довгохвильового
поглинають
затримують
значна
частина
випромінювання
земною
компенсуɽться
противипромінюванням
визначають
зване
ефективне
довгохвильове
поверхні
становить
довгохвильове
світовий
рік
отримуɽ
близько
72
витрачаɽться
випаровування
частково
повертаɽться
атмосферу
турбулентній
тепловіддачі
Землі
становить
називаɽться
сонячною
день
67%
кількості
північних
східних
0,26–0,27
– 0,34–0,35
енергія
10%
складаɽться
ультрафіолетового
45% –
Енергетичний
баланс
енергетичного
балансу
ккал
рік
) [3]
Підстилаюча
поверхня
грунт
Атмосфера
Світовий
простір
поглинають
сині
довжиною
відповідно
0,38–0,50
0,50–0,71
Тому
променеву
0,38–0,71
прийнято
вважати
навколишнього
середовища
зумовлене
надходженням
тепла
усіх
температура
нуль
грунт
кількість
теплової
довгохвильового
поширюються
постійно
усіх
земну
лише
вдень
енергії
випромінюɽться
використовують
величину
балансу
кількістю
короткохвильової
земною
величиною
довгохвильового
ефективного
випромінювання
) i, (1.1)
сумарна
короткохвильова
сума
альбедо
відбиваюча
здатність
земної
сумарної
ефективне
середньому
змінюɽться
63
узбережжі
Криму
Узимку
баланс
часто
буваɽ
ɽмним
Нульова
ізолінія
більшій
вздовж
сході
піднімаɽться
50°.
змінюɽться
16
значення
цього
Сумарне
літні
становить
річної
22–23
спостерігаɽться
року
листопаді
закінчуɽться
лютому
Кількісні
енергетичного
+LE (1.2)
баланс
земної
алгебраїчній
сумі
енергії
елементами
земної
навколишнім
середовищем
радіаційний
баланс
залишкова
),
поглинутою
короткохвильовою
довгохвильовим
ефективним
земної
балансу
компенсуɽться
відповідними
поверхні
температури
Тому
грунту
атмосферою
завжди
потік
більш
глибокими
углиб
грунту
грунті
забезпечуɽться
молекулярною
значення
витрати
випаровування
які
визначають
добуток
випаровування
випаровування
Енергетичний
баланс
континентів
ккал
Континенти



Північна
Америка
Америка
Австралія
свідчать
Північна
більшість
енергії
витрачаɽться
випаровування
Австралія
спостерігаɽться
яка
відповідаɽ
переважанню
тут
кліматичних
умов
розрахунків
теплових
ґрунту
рівняння
балансів
ученим
(1968).
Використовуючи
зазначені
символи
наступному
)Q=i+B+P+LE (1.3)
балансами
тісно
язаний
+b, (1.4)
сума
внутрішньогрунтовий
випаровування
запаси
вологи
літосфери
включаючи
грунт
зональних
умов
сонячної
запропонував
радіаційний
радіаційний
земної
сума
випаровування
показник
використання
випаровування
умов
Північної
півкулі
залежно
показники
) P/LE R/Lr
0,2 0,4
0,27–0,43 0,6
0,46–0,50 0,8
0,55–0,60 1,0
Напівпустеля
1,0–1,1 2,0
Пустеля
1,8–2,3 3,0
пустеля
3,0–3,8 4,0
Субтропіки
5,0–6,0 6,0
існування
пристосувалися
визначаються
продуктивності
кругообігу
елементів
найважливішим
випромінювання
ярусів
сонячна
вигляді
горизонтальну
Пряма
горизонтальну
= S sin h
Сонця
Описуючи
слід
зазначити
енергетичного
балансу
ґрунтоутворення
формування
продуктивності
сонячної
фітоценозами
характеризуɽться
),
енергії
накопиченої
продуктах
сонячної
, (1.5)
енергетична
цінність
; V –
урожай
загальної
сухої
сума
вегетаційний
залежить
від
строків
густоти
грунту
внесених
добрив
варіювати
залежно
0,4–10,0 %.
перевищуɽ
3 % (
літературі
, 1985)
середніх
значень
ККД
групи
0,5–1,5
1,5–3,0
3,5–5,0
6,0–8,0
ґрунтоутворення
функціонування
ґрунту
важливе
значення
чиста
сумарними
сумарним
потоком
від
випаровування
утворення
розкладання
органічної
ґрунту
утворення
вугілля
Найбільше
значення
функціонування
екосистем
ґрунту
витрати
енергії
вивітрювання
кругообігу
явища
ґрунтовому
профілі
ККД
агро
фітоценозів
падаючої
фітоценоз

Кукурудза
0,8–4,6

4,0–5,6
Пшениця
1,1–6,3
Пшениця


2,2–4,7

2,3–4,7
Овес

2,6–4,0

2,5–4,4
Цукрова


3,4–3,6
Луг
0,4–0,8

енергії
відомо
акумулюɽться
гумусових
ґрунту
ґрунтах
язані
випаровуванням
Пошуки
шляхів
підвищення
продуктивності
агроценозів
звідси
ґрунтів
системне
вирішення
завдань
агротехнічних
загальній
проблемі
посилення
біосинтезу
земній
ресурсів
цьому
відповідних
балансових
розрахунків
біологічно
доступної
ґрунті
1.6.
гумусу
його
внутрішньої
ґрунтах
гумусу
внутрішньої
енергії
гумусу
гумусу
всій
площі
орних
земель
Зона
шарі
гумусовому
профілі
шарі
гумусовому
профілі
шарі
гумусовому
профілі
Полісся
Лісостеп

Україні
5,56 · 10
7,76 · 10
7,10 · 10
7,04 · 10
8,25 · 10
17,32 · 10
15,68 · 10
15,07 · 10
535,9
774,3
Аліɽвим
(1973)
наступна
формула
розрахунку
теплоти
атомарним
складом
–50·(0,870–4N)
, (1.6)
елемента
, %.
теплота
гумінових
становить
4370–5100
фульвокислот
– 4520,
гумінів
– 4050–
4520
гумусу
5,5 · 10
(5500
дослідили
десятиріччя
ґрунтах
України
гумусу
орного
незбалансованому
становлять
3,3·10
ккал
запасів
гумусу
ґрунтах
енергії
гумусі
янко
, 1987)
областях
змогу
енергетичну
оцінку
гумусового
потенціалу
держави
табл
запаси
гумусу
1,37·10
34,9·10
типових
середньогумусових
також
запасів
рішньої
ґрунтах
України
ґрунти
класами
становить
2,7 · 10
).
запасів
ґрунтах
вміст
запаси
гумусу
запаси
такими
підзолистих
– (1,4–4,0)·10
ясно
сірих
– (4,5–6,0)·10
– (12–21)·10
чорноземах
– (16–34)·10
чорноземах
– (24–25)·10
– (12–25) · 10
10·10
1.4.3.
Паливно
ресурси
енергетичні
ресурси
запаси
видів
палива
енергії
сучасному
можуть
бути
для
матеріальних
благ
паливно
енергетичних
ресурсів
відносяться
57
палива
камʾяне
буре
вугілля
нафта
сланці
біомаса
енергія
морських
припливів
сонячна
енергія
енергетичні
ресурси
поновлювальні
нетрадиційні
поновлювані
Нетрадиційні
поновлювальні
енергії
джерела
існують
або
являються
навколишньому
природному
вигляді
енергії
енергетичні
ресурси
первинні
вторинні
ресурси
енергетичний
продукції
побічних
продуктів
утворюɽться
агрегатах
використовуɽться
самому
бути
енергопостачання
агрегатів
енергетичних
відноситься
1.4.3.1.
конденсат
Україні
найстаріших
нафтовидобувних
держав
нафтогазоносні
Прикарпатський
Причорноморський
Прикарпатський
нафтогазоносний
територію
північно
східних
схилів
Карпат
Промислова
нафтових
родовищ
почалась
1908–1910
видобували
час
був
третій
показник
Росії
1901–1902
будівництва
соляних
Перші
надходження
Калуша
1924
було
прокладено
перший
від
знайдені


,


.
нараховуɽться
більше
нафтових
газових
більша
частина
Прикарпатської
Поклади
нафти
знаходяться
100–
58
3500
відкладах
також
покладів
потужних
відносяться
типу
сьогодні
Прикарпатті
експлуатуються
Битківське
Бориславське
Північно
Долинське
Дніпровсько
Донецький
нафтогазоносний
район
западині
простягаɽться
650–700
вузькою
смугою
80–150
Лівобережжі
видобуток
нафти
минулого
виявлено
родовищ
числі
газове
найважливіших
належать
також
Прилуцьке
Качанівське
Радченківське
Розбишевське
району
Вона
вихід
характеризуɽться
продуктивні
пов
відкладами
пермю
карбоном
Найбільші
нафти
Сумській
Більшість
нафти
вже
вичерпані
нафтовилучення
Леляківського
досяг
59%
62,2%,
– 61,1
Прилуцького
Качанівського
– 43,5
45,6.
Найбільш
зустрічаються
пластово
проведена
3000–3500
глибокі
нижній
палеозойських
залишаються
Однак
запаси
нафти
запаси
3200
нафтогазоносний
Причорноморську
північно
частину
Одеська
Азовського
Керченському
1866
59
бурові
роботи
викликані
давно
відомими
також
нещодавно
малопродуктивними
Керченському
Північному
виявлено
більше
десяти
газу
частково
знайдені
глибинах
3500
Незважаючи
прогнозні
запаси
газу
оцінюються
600
.
Геологорозвідувальні
ведуться
вуглеводнів
перерахунку
умовне
паливо
складають
8417,8
нафти
– 1325,7 (15,7%),
газового
конденсату
– 380,5
вільного
– 6435,7 (76,5%),
– 275,9
державному
нараховуɽться
296
них
нафтогазових
газоконденсатних
, 70 –
98 –
видобувні
запаси
складають
3418,2
умовного
палива
вуглеводнів
41%,
вільному
43%.
Ступінь
виробленості
частка
початкових
складаɽ
відповідно
24,2%.
чином
, 6382,7
умовного
(75,8%)
вуглеводних
ресурсів
залишаються
цьому
5010,0
умовного
палива
(59%)
складають
ресурси
відмітити
1531,9
умовного
18,2%
вуглеводнів
Азовського
сьогоднішній
найперспективніших
пошуково
розвідувальних
Ресурсна
нафтогазовидобувної
при
ефективному
стабілізувати
перспективі
підвищити
видобуток
видобутку
нафти
скорочуватися
знизилися
розвідувального
запасів
Вже
кілька
приріст
запасів
газу
залишаɽться
видобутку
найближчі
роки
плануɽться
задовольнити
збільшення
імпортних
нафти
Динаміка
видобутку
нафти
[14, 15]
Обсяги
видобутку
1985 1990 1995 2003 2005
(


),
.


5,8




42,3 28,1 18,218,619,9
Нарощування
видобутку
лише
умови
експлуатацію
вже
нафтових
газових
буріння
свердловин
залучення
вітчизняних
засобів
метою
нових
технологій
підвищення
ефективності
нафтовилучення
реконструкції
технічного
переоснащення
виробництва
нафтових
вже
досягнуте
нафтовилучення
проектного
Становище
галузі
ускладнюɽться
надзвичайно
низьким
розрахунків
дозволяɽ
тільки
вводити
експлуатацію
родовища
підтримувати
існуючі
потужності
випадках
перспективним
залучення
використання
яких
віднесені
такі
газоконденсатні
родовища
відносно
невеликі
запаси
свердловин
видобутку
заважають
традиційному
використанню
непромислові
запаси
малі
дебети
свердловин
складності
відсутність
устаткування
61
транспортування
невеликих
далекі
відстані
жодній
нафтогазовою
здійснюɽ
посередництво
фінансування
пошуків
розвідки
нафтових
займаються
ризик
нафтогазовидобувні
Враховуючи
світовий
негативний
існуюча






геологорозвідувальної
галузі
газової
пропонують
внести
зміни
про
урядових
дозволять
організації
фінансування
геологорозвідувальних






газами
газоконденсатних
нафтогазоконденсатних
попутного
нафтового
метану
вугільних
газифікації
вугілля
використовуються
переробки
тому
видобування
зараз
експлуатуються
такі
Рудківське
Опарське
Ходновицьке
Битківське
Калуське
Кадобнянське
сьогодні
запаси
використовуɽться
Прикарпаття
характеризуɽться
розвиватися
50–60-
Найбільше
Шебелинка
видобуто
газу
отриманого
цього
району
98%),
невеликою
вуглекислого
газу
3%)
10%).
Великими
цьому
регіоні
Співаківське
Кегечівське
Солохівське
Качанівське
Причорноморському
нафтогазоносному
районі





:
,
62
Задорнянське
Жовтневе
Краснополянське
запаси
газу
тут
сягають
1254
газу
були
знайдені
північному
1960
роках
залишаються
менше
було
виявлено
Найбільші
шельфі
Голіцинське
експлуатації
знаходяться
газових
балансові
запаси
природного
складають
запаси
складають
понад
млрд
Більша
частина
видобутих
минулому
свердловини
глибиною
2,5–5
свердловини
досягають
через
нафтоносних
пластів
кількість
експлуатованих
родовищ
складала
запасів
віднести
важковидобувних
Національною
року
передбачаɽться
доведення
видобутку
конденсату
7,5
2010
2,5
буде
видобуватись
шельфах
видобутку
плануɽться
збільшити
35,3
6,3
1.4.3.2.
копалини
відносяться
вугілля
вугілля
буре
сланці
Вугілля
кам
буре
вуглеводневою
викопною
запаси
забезпечити
енергетики
найближчі
вугілля
були
1721
Донбас
1913
загального
видобутку
структурі
запасів
вуглеводневої
викопної
вугілля
становить
67%,
– 18 %
газ
–15 %,
відповідно
94,5 %, 2 %
вугілля
– 97,4%;
нафта
– 2,6%).
Ресурси
вугілля
глибини
складають
117,2
63
млрд
балансові
запаси
числі
млрд
вугілля
вугілля
зосереджені
Донецькому
Львівсько
(94,9%
запасів
вугілля
92,4% –
Донецькому
2,5% –
Львівсько
запасів
басейнів
вугілля
Вугленосними
ґрунтові
яновугільного
розвідані
запаси
вугілля
57,5
перспективні
Найбільші
запаси
газового
вугілля
антрацитів
становлять
вугілля
річному
видобутку
100
запасів
вистачить
Донецький
вугільний
розташований
Луганської
Дніпропетровської
областей
Вугілля
вугільного
басейну
(75–90%
вуглецю
(90–96%
вуглецю
Вугілля
характеризуɽться
зольністю
значним
вугіллі
25%,
вміст
– 2,5%.
Середня
глибина
15%
глибину
понад
1000
Найближчим
плануɽться
глибини
85%
вугілля
пластах
потужністю
тільки
Близько
65%
пластів
мають
ухил
механізувати
розробку
Волинський
розташований
півдні
Львівської
областей
Основна
частина
запасів
вугілля
Львівсько
Волинського
басейну
являɽ
вугілля
енергетичне
вугілля
інші
запаси
вугілля
газового
жирного
вугілля
характеризуɽться
високим
становить
35%,
вміст
– 1,5–9%,
речовин
40%
довгополуменевому
26%
жирному
відповідно
0,8–1,6%.
Гумусове
вугілля
склад
вуглець
– 81,1–85,4%,
водень
– 4,5–
6,1%,
– 9,2–13,1%.
Пласти
вугілля
залягають
300–500
потужність
пластів
64
вугілля
видобуток
скоротився
табл
1.8.
Динаміка
видобутку
вугілля
Україні
Обсяги
видобутку
вугілля
загальний
кам
бурого
відкритим
способом
1985 189,0 180,5 8,5 5,6
1990 164,8 155,5 9,3 6,5
1995 83,6 81,5 2,3 2,0
1998 77,2 75,8 1,4 1,3
2003 59,8 58,6 1,2 1,1
2005 60,4 59,1 1,3 1,2
Буре
вугілля
видобувають
частина
добуваɽться
Черкаській
Ватутіно
Кіровоградській
Олександрія
Коростишівське
областях
видобуток
здійснюɽться
Полтавської
Харківської
областей
Більшість
пов
породами
Балансові
запаси
становлять
тому
видобутку
Вугілля
залягаɽ
пластами
потужністю
15–20
більше
залягання
пластів
10
60
залягання
вугілля
Коростишівському
Олександрійському
Ватутінському
родовищах
сприятливі
землях
Черкащини
Вугілля
буре
гумітове
45%
вологість
– 55–60%,
вміст
– 2,3–
3,1%,
вуглецю
– 60–70%,
– 5–6,5%,
– 23–
26%,
– 15–16%,
– 45–70%.
сягаɽ
1800–1900
вугілля
видобувають
кар
Обсяг
вугілля
складаɽ
170–172
118–120
для
65
держава
імпортуɽ
вугілля
Казахстану
сланці
Кіровоградської
Черкаської
областей
відкриті
зосереджені
Болтишській
пластів
палеогену
Виділено
потужністю
залягають
глибині
180–500
вуглецю
– 30–40%,
– 10–20%,
зольність
– 50–60%,
згоряння
виявлені
Дніпровсько
Подільської
плити
можливість
одержувати
сланців
синтетичну
визначено
більше
Перспективним
вважаɽться
сланців
палива
принципово
енергетичних
установках
спалюванням
90%)




.
Менілітові
сланці
високозольні
(75–92%)
вмістом
(10–20%),
становить
1,9–7,6%,
смол
– 1,5–7%,
середньозважена
) – 1177–1443
ккал
сланців
поширений
Карпатах
північному
кордону
Румуніɽю
тис
даними
становлять
горючих
менілітових
сланців
найперспективніших
Верхньо
Синьовидне
Сукель
Ілемня
зольність
84%,
більш
Загальні
ресурси
тут
становлять
1120,8
через
зольність
низьку
відповідають
сучасним
вимогам
спалювання
електростанціях
потенційну
енергетичну
майбутнɽ
Представляɽ
породу
утворилася
внаслідок
неповного
біохімічного
умовах
зволоження
нестачі
50%
66
суху
здатність
Україні
понад
родовищ
торфу
Держбалансом
понад
запаси
якого
табл
торфу
групі
експлуатованих
концерн
добуваɽ
експлуатованих
зосереджено
37%
запасів
– 9%.
торфу
розміщені
Чернігівській
Львівській
областях
Україні
виділяють
торфово
областей
Полісся
запасів
торфу
Полісся
Лісостеп
(35,9%),
Карпати
(2,9%). 59, 2 %
запасів
містять
нечисленні
кожне
загальна
понад
),
40,8% –
родовища
площею
10–1000
загальна
тис
80–90-
минулого
щороку
добували
, 10 – 12
відсотків
яких







виготовлення
добрив
палива
використовують
зольністю
35%.
напряму
використання
зольність
сировини
: 5–15% –
, 15–23 % –
паливних
, 23–35% –
палива
, 35%
більше
виготовлення
Добування
торфу
осушення
охорони
раціонального
використання
призводить
запасів
посилення
переосушення
шарів
результаті
порушення
системах
видобуток
застосування



.
Наказом
комісії
запасах






25.
жовтня
2004
року
224
затверджено
Інструкцію
застосування
класифікації
запасів
ресурсів
державного
фонду
відомі
350
Держбалансом
родовища
67
1.4.3.3.
Метан
вугільних
більш
вилучення
вугільних







,
незважаючи
35 – 40 %
дорожчий
природного
найпоширенішою
вугілля
формуються
результаті
перетворюɽться
впливом
умов
вугілля
зберігаɽться
вугільних
вивільняɽться
видобуванні
вугілля
глибші
вугілля
знаходиться
вугільних
пластах
викидаɽться
обробки
транспортування
зберігання
вугілля
копалина
використовуɽться
вугільних
копалину
кордоном
звернули
увагу
року
заохочувалися
знижок
кредитах
метану
США
Інституту
складають
900
запасах
вугілля
2520
Нині
експлуатуɽться
свердловин
добувають
вугільних
2000
видобуток
вугільних
приблизно
млрд
дегазації
застосовуються
Австралії
Львівсько
басейнах
метаноносність
кам
вугілля
коливаɽться
межах
35–40
вугільних
коливаються
акумульовано
1,5–
більше
вуглеводних
ніж
вугільних
1,5–2
трлн
урахуванням
басейну
можна
вважати
вугільні
родовища
трлн
експериментально
доведено
вугіллі
знаходиться
станах
вільному





(




68
внаслідок
дифузії




.
викидів
представлені
. 1.6.
метану
, 1998
видобутку
викидаɽться
80%
усіх
енергетиці
трьох
басейну
частка
використовуɽться
виробництва
тепла
хоча
ефективні
його
застосування
цьому
використовуɽться
усього
тобто
третини
всього
залишок
спалюɽться
Найефективнішим
методом
вугільних
використання
моторного
палива
газотурбінних
або
електроагрегатів
утилізаціɽю
Вже
сьогодні
річному
більше
видобуток
1600–
1700
забезпечити
сумарну
потужність
силових
установок
теплових
установок
240
утилізують
4%
ɽму
виділяɽться
метою
щороку
виводять
скидають
близько
3,5
частка
метану
Волинського
Придніпровського
Донецького
басейнів
найближчі
видобуток
метану
вугільних
плануɽться
видобутку
досягнувши
12 – 16
рік
2010–2015
інституту
були
розрахунки
схем
утилізації
Донецьквугілля
Макіїввугілля
окупності
капіталовкладень
склали
року
підземному
видобутку
вугілля
здійснюватиметься
рахунок
шахтних
будівництві
реконструкції
ступеня
утилізації
видобутку
Безумовно
видобутку
вугільних
комплексне
вугільних
родовищ
вкрай
підвищення
безпеки
вугільного
Загальнодержавною
70
сировинної
2010
року
затвердженою
2006
року
впровадження
ефективних
технічних
засобів
видобутку
вугільних
2010


8
.
1.4.3.4.
Уранові
копалини
видобуваються
переробляються
ядерного
складу
власне
уранові
уранові
руди
уран
ураніт
слюдки
тюямуніт
Іноді
уранові
сполуки
концентруються
вугіллі
викопному
змішані
уранові
руди
Надто
багаті
руди
більше
0,3% U,
багаті
– 0,1–0,3%,
– 0,05–0,1%,
– 03–0,05%.
запаси
урану
становлять
уранових
руд
Колорадське
ПАР
Німеччині
Казахстані
,
,



.
Добування
урану
копалин
вилученні
подальшої
збагачення
руди
руда
добуватися
усіма
відомими
гірськорудній
відкритим
підземним
комбінованим
вилуговування
вилуговування
вуглів
сланців
235
здатність
слугуɽ
атомних
середньому
99,28%
ізотопу
238
235
здатність
ділення
0,0058% –
234
урану
226
242
отримують
штучно
теплового
енергетичного
еквіваленту
Поділ
для
великої
енергії
важливих
елементів
використати
71
утворюються
при
U.
Надлишкові
задіяні
ланцюговою
можуть
плутонію
235
продукти
розпаду
34

)
бомбардуванні
238
відбуваɽться
наступна
238
Pu,
здатний
повільних
підтримувати
ланцюгову
стандартному
концентрацію
235
потрібно
атомній
ніж
20%.
видобуток
урану
планети
забезпечуɽ
60%
світу
урану
складських
запасів
ядерної
(WNA),
потреби
неухильно
зростатимуть
62000
2000
75000
2020
запасами
урану
ресурсами
місце
також
значні
запаси
урану
родовища
знаходяться
ȯвразійському
континенті
1,8%
запасів
урану
Руди
виявлені
запасів
17
родовищ
Кіровоградській
Дніпропетровській
руди
протерозойських
Кіровоградському
ураноносному
урану
(0,1–0,2 %)
руди
відносять
років
дозволяють
прогнозувати
наявність
аналогічних
частині
щита


72
результаті
аналізу
переоцінювання
накопиченої
значні
перспективи
пошуку
родовищ
багатих
руди
родовище
урану
Мічурінське
було
відкрите
виявлені
наявними
запасами
урану
відносяться
запасів
уранової
руди
вистачить
виробництва
ядерного
урахуванням
існуючої
кількості
блоків
років
Український
уран
0,7%
235
вітчизняних
потребують
4%.
збагачення
підвищення
235
спочатку
необхідно
існуючі
базуються
різниці
238
ефективним
збагачення
вважаɽться
електромагнітний
цьому
урану
сильних
легкі
235
сепаруються
накопичуються
найбільш
способами
збагачення
вважаються
газові
Так
базуɽться
дифузії
газоподібного
урану
молекули
235
суміші
швидше
тисячократному
повторенні
досягаɽться
концентрація
235
варіанті
центрифуг
суміш
гексафосфату
урану
обертаɽться
допомогою
важкі
молекули
238
відтискаються
стінок
молекули
235
відсмоктуються
Процедуру
повторюють
декілька
потрібної
235
слід
відзначити
хімічний
користуɽться
випарювання
Південна
Бразилія
відсутній
замкнений
цикл
виробництва
ядерного
палива
ȯдиним
видобування
уранової
руди
Східний
гірничозбагачувальний
Дніпропетровська
урану
стадії
73
закис
Збагачені
концентрати
подальшої
збагаченню
235
Майбутнɽ
комбінату
урановидобувної
галузі
введенням
експлуатацію
Новокостянтинівського
родовища
запасами
руди
спеціалісти
відносять
світових
експлуатації
оцінюɽться
років
1.4.4.
Відновлювальні

альтернативою
енергоносіям
відновлювальні
джерела
енергії
столітті
великі
практично
невичерпними
відновлювальних
відносять
гідроенергетику
геотермальні
енергії
припливів
свою
нетрадиційними
джерелами
можуть
слугувати
електромеханічні
генератори
енергії
розмножувачі
реакції
термоелектричні
енергетичні
ресурси
тощо
Безумовно
відновлювальних
нетрадиційних
енергії
капіталовкладень
обмеженістю
традиційних
енергетичних
використовувати
Найбурхливіше
розвиваються
вітроенергетика
середньому
50%
приросту
щороку
енергетика
33%,
понад
8%.
Сьогодні
19%
забезпечують
17% –
атомна
енергетика
переважно
велика
гідроенергетика
малої
збільшуɽться
програмою
50%
забезпечувати
енергіɽю
виробленою
відновлювальних
.
74
грудні
1997
засіданні
ООН
зміну
клімату
обмежити
викопних
вуглеводнів
нині
огляду
констатувати
відновлювальних
джерел








енергетики
Міжнародного
енергетичного
агентства
2020
загальна
потужність
АЕС
залишиться
нинішньому
рівні
. – 350
використання
відновлювальних
джерел
може
1,5
.
НВДЕ
стають
найважливіших
елементів
енергетичного
Тут
років
використання
середньому
2,1%
щороку
Якщо
окупності
капіталовкладень
становить
8–10
будівництво
– 6–8
років
великих
малої
енергетики
споруджуються
вкладені
кошти
окуповуються
3–4
.
держава
потенціалом
альтернативної
енергетики
технічно
близько
(100%),
напрямками
розподіляɽться
таким
вітроенергетика
. (31,4%),
енергетика
– 4,92 (6,29),
– 21,2 (27,11),
штучні
метан
– 13,2 (16,88),
інші
напрямки
енергії
енергетика
установки
водоналивні
емульсії
гумові
) – 12,03
(15,38%).
рахунок
енергетичної
бути
забезпечено
10%,
16%
енергопостачання
Значним
вуглеводнів
металургійної
хімічної
промисловості
штучні
гази
використовувати
паливо
статистики
75
середньорічний
штучних
становить
.
.
.
.
Вітроенергетика
Використовуючи
країни
Німеччина
забезпечити
25%
50%.
загальна
потужність
вітроенергетичних
станцій
Потужність
електроустановок
електричних
країнах
обумовлений
доступного
розміщення
установок
використовуватися
площі
були
пасовища
безлісні
ділянки
штучних
заток
затоці
Азовського
Сивашу
площу
потенційна
загальної
потужності
станцій
спорудження
практично
площа
Азовського
лише
Одеській
установленою
потужністю
урахуванням
суші
потенціал
можуть
бути
перевищуɽ
електроенергії
Найбільші
середньорічні
швидкості
вітру
перевищують
приморських
степах
гірські
перспективними
енергії
активного
обмеження
Тут
відзначаються
сильною
турбулентністю
швидкості
напрямку
експлуатації
наприклад
вважаɽться
1 – 2 %
Комплексній
будівництва
2010
потужність
вітроагрегатів
сягатиме
територіɽю
використання
енергії
насамперед
Керченський
Тарханкутський
півострови
торфу
розвіданих
Кількість
1.01.2004
тому
Адміністративна
область
підтверджені
тому
підтверджені
Видобуток
2003
Україні
1560503 1852500662863 696029 446499 713
Вінницька
47 8 33728 3713 5632 1722 -
226 86 372153 160706 236862 131473 206
Житомирська
187 59 83707 31791 26329 15133 31
35 13 13324 5228 6180 5228 20
51 14 147810 36978 21966 19883 10
Львівська
128 46 200050 67360 83355 60308 86
Полтавська
49 20 69806 27230 34576 17035 1
330 46 361951 135822 67296 55772 207
Сумська
115 53 101456 55511 47040 37418 3
Тернопільська
76 27 102124 26375 34749 15330 25
Херсонська
3 1 2726 1664 516 516 6
Хмельницька
80 30 61519 24214 19485 12955 -
37 12 52127 22346 16940 14978 26
198 88 250019 63925 95103 58748 92
Потужність
вітрових
електроустановок
підключених
електричних
країнах
1985 1990 1995 1998 1999 2000 2001
50 310 630 1380 1771 2300 2417
Німеччина
3 60 1137 2875 4443 6113 8754
– 2 28 39 82 189 272
– 4 23 178 283 427 697
– 49 255 361 411 446 493
– 9 126 834 1542 2235 3337
5 5 67 174 214 231 290
– 6 193 333 344 406 474
– – 7 73 73 118 125
Португалія
– 2 8 60 60 100 125
всього
12822 17319
Канада
– 3 21 82 125 137 142
1039 1525 1770 1820 2464 2494 2525
– – 10 214 261 316 328
– 20 550 992 1035 1214 1248
– 1 10 40 68 125 142
1097 2002 4905 9665 13520 18449 24000
журналу
“Neue energie”, 2001,
78
було
споруджено
електростанцій
),
всього
355
загальною
потужністю
Херсонщині
плануɽться
завершити
будівництво
Асканійської
вітроелектростанції
внесено
будівництва
Неподалік
курорту
вже
вітроагрегатів
потужністю
107
кількості
вітроагрегатів
потужності
змогу
собівартість
альтернативної
поліпшити
енергозабезпечення
навантажень
Потужність
всіх
установлених
Чорноморському
узбережжі
Криму
МВт
Комплексна
будівництва
електростанцій
затверджена
Кабінетом
1997
забезпечена
реальними
джерелами
фінансування
планове
виконання
зірвано
Гідроенергетика
вважають
перспективним
безпаливних
електростанцій
частка
ГЕС
електроенергії
6%.
розрахунками
українських
учених
енергетиків
ресурси
існують
27
ставків
водогосподарського
можуть
бути
споруджені
потужністю
можуть
потужною
основою
енергозабезпечення
передусім
районів
Чернівецької
джерелом
енергозабезпечення
Карпатський
гідроенергетичний
річок
30%
ресурсів
потужність
1997
була
підтримки
нетрадиційних
відновлювальних
джерел
енергії
гідро
реалізація
дасть
значно
потенціал
уже
виробляти
.
-

.



документами
державної
нетрадиційних
відновлювальних
джерел
енергії
79
2030
року
заощадження
32
традиційних
енергоресурсів
Геотермальні
ресурси
альтернативне
джерело
використовують
геотермальної
всій
України
неможливо
уніфікувати
технічні
них
застосовуватиметься
використання
Запорізька
Луганська
Полтавська
Харківська
Херсонська







зможуть
забезпечити
роботу
електростанцій
загальною
потужністю
200 – 250
глибинах
станції
геотермального
загальною
потужністю
1,2–1,5
буріння
свердловин
температури
порід
досягають
230–275°
пошукова
свердловина
Мукачівська
температуру
глибині
перспективними
Тарханкутський

.
перспективу
ширше
застосування
ресурсів
Складено
ресурсів
загалом
ресурсів
гідротермальні
термальні
води
перегріта
петрогеотермальні
тепло
сухих
температурою
350°
також
потенціал
виводяться
видобувною
виконаними
комплексними
узагальнюючими
структурних
умов
установлено
термальні
якості
продуктивне
використання
Закарпатті
80
експлуатаційні
спроможності
восьми
геотермальних
Закарпаття
становлять
температура
близько
градусів
можливість
використанням
зібрати
тепло
еквівалентне
потужності
виправданим
використання
ресурсів
Берегівського
Залуського
Багатянського
Ужгородського
ресурси
добу
Налічуɽться
фонтанують
240
досліджено
Експлуатуɽться
місцевих
ресурсів
ускладнюɽться
значні
запомповування
корозії
Петрогеотермальна
енергія
Вважають
10-
території
6,9 · 10
2,38 · 10
ступенем
перспективного
використання
петрогеотермальної
енергії
високоперспективні
перспективні
перспективні
малоперспективні
Перші
ділянках
прогину
Більче
Передкарпатського
Переддобружинського
прогину
Керченському
Найперспективнішим
регіоном
енергетики
гірські
температуру
230–275
градусів
ділянках
Тарханкутського
Керченського
температура
глибинах
160–180
градусів
думку
фахівців
сьогодні
використовувати
4%
ресурсів
петрогеотермальної
енергії
збільшити
розробка
освоɽння
інтенсивних
вибирання
ефективних
використання
тепла
надр
язання
науково
задоволення
вуглеводнях
виробництва
біологічного
палива
вступом
також
важливо
оскільки
81
відповідна
щодо
біопалива
липня
2000
затвердив
потужностей
випуск
високооктанових
бензинів
6,246
2003
виконуɽться
Указ
Президента
26.09.2003
палива
біологічної
Відповідно
його
вже
2007
сумішних

5%.
Сонячна
енергія
надходження
складаɽ
3500–5200
знаходиться
одному
країнами
використовують
Швеція
тривалість
жовтень
становить
130–300
поступаɽться
теплозабезпечення
використовуються
України
сонячного
теплопостачання
Мінімальні
величини
сонячного
усіх
пунктах
спостерігаються
грудні
енергії
реальне
становить
квітень
вересень
південних
жовтень
досягаɽ
поверхні
великих
значення
– 4,99
– 4,88
– 4,44
Київ
– 4,12
Суми
– 3,89 –
Львів
– 3,85
Вторинні
енергетичні
ресурси
утилізація
визначаɽться
такими
зброджування
відходів
галузей
використання
агрокультур
палива
види
рослинних
культур
замінників
палива
Кількість
складаɽ
40
еквівалентно
25–30
птахівництва
82
становлять
сухих
газоподібних
лісовідвалах
накопичилось
млн
відходів
знаходиться
нарощування
продовжуɽться
заготівлі
собою
проблему
важливого
набуваɽ
низькопотенційної
теплоти
температурою
5–40 °
енергетичних
допомогою
установок
існуючих
підприɽмств
рахунок
комбінованого
теплонасосною
додаткові
теплові
потужності
можуть
близько
Використання
компресійних
системах
опалення
теплиць
забезпечити
сумарні
навантаження







постачання
упроваджуються
новітні







,
,
першочерговим
усе
таки
маɽ
бути
ефективних
енергозбереження
впровадження
енергозберігаючих
технологій
господарювання
забезпечення
паливно
ресурсах
найближчі
десятиріччя
плануɽться
здійснювати
умов
енергоɽмності
ВВП
збільшення
енергозабезпеченості
країни
збільшення
власного
видобутку
вугілля
нафти
урану
виробництва
електростанціях
власному
паливі
збільшення
нафтопродуктів
рахунок
збільшення
енергозбереження
галузях
соціальній
сфері
збільшення
відновлювальних
енергії
зменшення
енергетичної
залежності
країни
зовнішніх
палива
збільшення
споживання
продуктів
1.4.5.
економічні
проблеми
використання
мінерально
сировинних
ресурсів
природних
належить
Інтенсивне
використання
родовищ
відкриваɽ
можливості
науково
прогресу
найшвидшим
найнадійнішим
засобом
забезпечення
завдяки
інших
могутність
політичний
сировинними
ресурсами
такими
язані
природно
обмеження
Аналізуючи
використання
ресурсів
розвиненими
десятиріччя
висновку
тут
занадто
великими
зумовлюɽ
безперервного
нових
відкривати
запасів
більшості
видів
вистачить
щонайбільше
середини
потенційні
відкриті
запаси
сировинних
ресурсів
нинішніх
запасів
вистачить
Вичерпаються
залежатиме
від
майбутнього



,


,
наявних
запасів




.


ресурсів
вистачаɽ
Тому
світу
умовно
індустріально
споживають
ресурси
добувають
постачають
Вичерпаність
сировинних
ресурсів
будь
багато
залежить
від
інтенсивності
інтенсивно
використовують
мінерально
сировинні
ресурси
умовно
етапи
надр
інтенсивного
виснаження
відображають
певних
показників
стану
середовища
84
ресурси


.
,


,
науково
які
визначають
вже
перебуваɽ
виснаження
ступінь
вивчення
виснаження
запасів
видів
невелика
великих
навіть
середніх
запасами
зумовлюɽ
недоцільність
вкладення
занадто
великих
коштів
пошукові
геологорозвідувальні
роботи
стаɽ
переоснащення
гірничодобувної
галузей
зношеність
країни
безпосередньо
язана
металургія
державою
ресурси
продукти
переробки
інших
важких
галузей
потребуɽ
енергетичних
інших
збалансованою
структурою
яких
легка
послуг
наукомісткі
сучасні
виробництва
використання
ресурсів
витримати
будь
відсутності
саморегуляції
Виснаження
формування
структури
переобтяженої
важкими
галузями
супровод
жуються
накопиченням
негативних
наслідків
довготривалого
зумовлено








великий
прибуток
витрати
ліквідацію
наслідків
надзвичайних
ситуацій
катастроф
можуть
перевищити
прибуток
продажу
Надзвичайно
стан
економічне
.
85
пострадянського
простору

.







.
перебуваɽ
було
досягнуто
здебільшого
результаті
стабілізації
видобутку
мінеральної
.
впровадження
ресурсозберігаючих
використання
альтернативних
енергії
зменшити
ресурсні
обмеження
кольорових
насамперед
алюмінію
сучасного
приладобудування
Водночас
країна
експортером
отримують
брухту
кольорових
металів
саме
визначити
майбутні
кольорових
резервний
фонд
часі
введення
жорстких
украдених
металобрухт
ліній
елементів
обладнання
телекомунікацій
зазнаɽ
чітка
вугледобувних
газодобувних
нафтодобувних
було
узято
складові
думку
фахівців
ресурсні
складові





потребуɽ
гальмують
раціональне
використання
Відсутній
управління
належного
використанням
охороною
призводить
ставлення






необґрунтованих
недосконалі
видобування
незадовільне
комплексного
надрах
залишаються
втрачаються
запасів
86
50
вугілля
25
металів
язаною
геологічного
вивчення
використання
відвалів
видобутку
збагачення
Вже
сьогодні
перевищують
займаючи
кожним
кількість
збільшуɽться
чином
утворено
великих
середніх
придатних
вартість
розрахунками
обчислюɽться
десятками
млрд
США
продуктів
перерахунку
України
перевищуɽ
аналогічний
держав
ȯвропейського
Враховуючи
сучасну
ситуацію
міжнародні
стандарти
юнктуру
внутрішнього
зовнішнього
акцентувати
увагу
складності
вивчення
експлуатацію
родовищ
неметалічних
альтернативних
паливно
енергетичних
ресурсів
Контрольні
запитання
Дайте
визначення
мінерально
сировинні
копалини
родовище
корисних
копалин
основні
родовища
чорних
марганцеві
хромові
марганцеві
видобуток
основні
родовища
кольорових
цинк
кобальт
олово
вольфрам
видобуток
світі
особливості
розповсюдження
дорогоцінних
перспективні
видобуток
корисні
копалини
відносять
сировини
сировиною
агропромислового
комплексів
Дайте
сировинним
матеріалам
будівельної
сутність
використання
неметалічних
копалин
Дайте
енергетичну
характеристику
особливості
геологічних
структур
Дайте
паливно
енергетичним
Дайте
традиційним
альтернативним
паливно
ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛУ
Андріɽвський
Стан
сучасному
газова
. – 2004. –
. 9–13.
Атлас
условий
естественных
ГУКГ
, 1978. – 256
Будико
, 1977. –
, 1991. – 174
Голуб
Струкова
ресурсов
, 1998. – 319
потоки
.:
енциклопедичні
знання
, 2003.– 472
Коржнев
Природно
суспільства
університет
», 2004. – 173
Міжнародна
запасів
ресурсів
Тверді
.) //
довкілля
безпека
життɽдіяльності
. – 2005. –
. 9–19.
88
неметаллические
полезные
ископаемые
Металлические
ископаемые
Есипчук
Калинин
Львов
Центр
», 2005. – 785
. -
Неметалічні
копалини
Гурський
ȯсипчук
Калінін
. –
Львів
Центр
»,
2006.– 552
формирование
урожая
, 1977. – 200


.
.,

.
.

.
», 2002. – 415
Коржнев
Андріɽвський
галузь
усунення
дисбалансів
розвитку
Академія
2001.
цифрах
2005.
Статистичний
.:
Консультант
”, 2006. – 366
екскурс
,


/
.

,
.
.
,
, 2000. – 384
найважливіших
навколишнього
середовища
ресурсів
займаɽ
положення
тому
інших
ресурси
складова
відновлюваних
при
раціональному
безперервно
ресурсів
використання
належать
прісні
морські
льодовики
штучні
підземні
ґрунтова
льодовиків
пара
виконують
функції
значення
під
ресурси
розуміють
використовуються
можуть
бути
матеріального
забезпечення
питних
побутових
культурно
духовних
населення
поняття
включають
внутрішні
морські
води
територіальне
водних
знаходяться
порід
верхньої
частини
усіх
фізичних
Внутрішні
державних
територіальне
становить
морський
узбережжя
внутрішніх
складаɽ
Світовий
71 %
загальної
кулі
внутрішні
суходолу
3 %.
10 %
суходолу
льодовиками
– 1,338
складаɽ
ɽму
Світовий
96,5%
водним
резервуаром
океан
себе
материків
47000
458000
випаровуɽ
близько
505000
товщиною
приблизно
океан
основні
морфометричні
табл
Частина
обмежена
підвищеннями
називаɽться
складаɽ
близько
10%
всіɽї
перевищуɽ
3%
ɽму
– 1,4
становить
льодовиках
– 230
болотах
тис
руслових
водах
– 1,2
Уяву
скласти
величиною
запасів
частин
відновлюваними
запасами
табл
Найбільші
стаціонарні
запаси
зосереджені
льодовиках
– 60000
24000
відповідно
стаціонарних
запасів
2%
відноситься
виключити
льоди
льодовиків
недоступні
частку
доступних
прісних
0,3%
ɽму
запасів
відносять
частинах
Світу
Максимальним
ɽмом
характеризуɽться
показник
складаɽ
12860
водні
ресурси
впливом
активності
середньому
прісні
проточні
активного
водообміну
Основні
морфометричні
характеристики
океанів
Глибина
площі
Світового
океану
найбільша
найбільша
178,7 49,5 707,1 3957 11,034
Маріанська
Атлантичний
91,6 25,4 330,1 3602 8742
Пуерто
76,2 21,0 284,6 3736 7450
Яванська
Льодовитий
14,8 4,1 16,7 1131 5449
Нансена
361,3 100,0 1338,5 3704 11034
Маріанська
2.2.
Стаціонарні
Світу
Частини
гідросфери
Активність
водообміну
кількість
1370000 3000
Підземні
води
60000
.
.
.


4000
330

Льодовики
24000 8600
230 10
Ґрунтова
82 1
руслові
1,2 0,032
пара
14 0,027
1454327,2 2800
дані
2.3.
стік
частинах
Світу
Частини
Світу
річкового
стоку
стоку
2950 300
12860 286
4220 139
Північна
Америка
Центральною
Америка
8000 445
Австралія
2800 164
суша
38150 252
внутрішні
безстічні
суші
37400 320

водокористувачі
водних
складають
комплекс
характеризуɽться
визначеною
функціональною
галузевою
територіальною
структурною
організаціɽю
Власною
сировинною
водогосподарського
ресурси
ресурси
розташовані
складають
водний
фонд
належать
води
озера
струмки
штучні
ставки
канали
);
територіальне
ɽкти
України
ɽкти
загальнодержавного
значення
водних
загальнодержавного
належать
внутрішні
морські
територіальне
централізованого
водопостачання
озера
знаходяться
використовуються
територій
заповідного
фонду
загальнодержавного
значення
також
віднесені
лікувальних
значення
належать
знаходяться
використовуються
віднесені
загальнодержавного
значення
підземні
можуть
бути
централізованого
водопостачання
джерела
України
Бугу
Сіверського
Дінця
Дунаю
узбережжя
Азовського
Сумарна
величина
Дунаю
становить
87,1
знижуючись
55,9
формуɽться
відповідно
млрд
суміжних
Дунаю
становлять
123
ресурси
питної
становлять
добу
),
поверхневим
стоком
становлять
Водозабір
складі
ресурсів
становить
21
свідчить
про
використання
областях
збудовано
1087
загальним
каналів
близько
2000
секунду
, 10
великих
водоводів
великого
надходить
водогосподарський
представлений
наступними
водогосподарськими
Нижньодніпровський
Верхньодніпровський
Бузький
Приазовський
споживання
населенням
Україні
щороку
використовуɽться
близько
яких
втрачаɽться
Найбільшу
води
(44%)
свіжої
води
наступним
енергетика
– 71%,
вугільна
– 3,5,
– 2,6%.
Друге
сільське
використовуɽться
близько
70% –
сільськогосподарських
угідь
, 13% –
сільськогосподарського
16% –
виробничі
сільськогосподарського
2% –
побутові
потреби
великих
водокористувачів
комунальне
досягають
водоспоживання
зауважити
водопостачання
жителя
великих
400
сільській
населення
безпосередньо
свердловин
добове
водоспоживання
перевищуɽ
50
95
господарство
якого
використовуються
комплексного
призначення
господарство
характеризуɽться
продуктивністю
потенційні
водного
фонду
використовуються
недостатньо
успішного
забезпечити
відповідну
температурний
режим
глибину
виступаɽ
водокористувач
витрачаɽ
шляхах
Протяжність
експлуатаційних
внутрішніх
перевищуɽ
Основними
судноплавними
Дунай
Буг
Сіверський
Сула
експлуатуɽться
пасажирські
судна
виконують
круїзні
портами
зарубіжними
вантажні
судна
вантажопідйомністю
3,5–4,0
невеликі
судна
вантажопідйомністю
осадкою
1,5
місце
структурі
водогосподарського
займаɽ
регулятором
даɽ
змогу
використовувати
ресурси
лише
для
енергії
рибного
гідроенергетичні
ресурси
України
становлять
проте
існуючих
умов
використання
трохи
більше
кВт
(46% –
, 20 –
басейни
України
Найбільші
гідроенергоресурси
(25%
запасів
(12%),
Запорізькій
Дніпропетровській
Миколаївській
6,2%)
ɽкти
ресурсів
берегах
створено
будинки
відпочинку
мінеральних
лікувальних
курорти
Забезпеченість
країн
ȯвропи
ресурсами
річкового
Річковий стік, км3 Водозабезпеченість
місцевим
стоком
місцевий
транзитний
особу
цілому
* 44500,0 0,0 8,2 328
3210,0 0,0 4,6 306
57,1 20,0 7,2 680
Білорусь
34,1 21,7 3,3 164
17,8 85,0 2,0 160
66,0 0,0 6,3 500
15,1 0,0 2,9 351
10,9 4,7 7,3 242
185,0 0,0 3,3 615
Латвія
15,2 16,7 6,1 234
12,8 10,4 3,4 197
1,3 11,4 0,3 38
102,6 20,0 1,3 287
376,0 0,0 87,4 1160
Польща
53,0 5,0 1,4 169
Португалія
26,7 0,0 2,7 290
ɽвропейська
частина
1027 0,0 8,7 239
Румунія
37,0 171,0 1,6 156
122,0 0,0 2,1 500
8,4 51,0 0,8 90
52,4 157,3 1,0 87
100,0 0,0 19,6 297
168,0 0,0 2,9 309
42,0 0,0 5,8 1024
194,0 0,0 21,6 431
: *
Без
ресурси
становлять
209,8
тільки
25%
формуɽться
водопостачання
частка
ресурсів
сумарними
запасами
джерело
усіх
ɽвропейських
країн
найменш
забезпечених
ресурсами
складаɽ
Загальновизнано
відносять
зазнають
стресу
поновлювані
ресурси
зменшуються
душу
складають
показник
знижуɽться
позначки
душу
населення
відчуваɽ
дефіцит
”.
розрахунками
року
ресурсів
жителя
зменшиться
вказаного
слід
зауважити
стала
загальнодержавною
[5].
2.2.1.
Найбільш
поверхневими
водними
ресурсами
ставки
мережа
України
складаɽться
струмків
середні
залежно
належать
належать
водозбору
водозбору
басейнів
морів
басейну
мережа
Дніпра
Дунаю
Дністра
Південного
Бугу
Сіверського
річок
чорноморського
азовського
узбереж
таблиці
98
середніх
великих
Вісли
захід
Подільської
загальною
7363
Найбільшими
притоками
Вісли
Буг
України





,


.
Дунай
довжина
– 2960
басейну
– 817000
Дунаю
південно
окраїну
Причорноморської
невелика
частина
нижньої
течії
174
Дунаю
Прут
Друга
завдовжки
близько
700
при
ширині
частині
сягають
1000–1800
особливістю
відсутність
притоків
тут
річки
10
(16294
розвинута
найгустіша
понад
1–1,5
карпатській
лівобережжі
розвинута
степовій
(0,20
Південного
Бугу
височині
частина
басейну
Причорноморській
Найбільшу
займаɽ
Дніпро
типова
України
Дніпра
утворюɽ
рукави
перекатів
долини
збільшуɽться
заплави
12
Нижче
схили
круті
ліві
Дніпропетровськом
Запоріжжям
кристалічний
Нижче
Запоріжжя
Причорноморській
рукави
Основні
характеристики
середніх
великих
України
Назва річки Довжина
водозбору
кількість
басейні
довжина
басейні
Густота
річкової
1 2 3 4 5 6
447* 1680* 1507 2117 0,85
Буг
831* 73470* 3140 2045 0,52
Дунай
2900* 817000* 18796 42668 0,67
966* 153000* 9429 17578 1,7
513* 47600* 1462 2767 1,3
Прут
989 27500* 7192 16404 0,94
1352 72100* 16890 42761 0,60
232 3060 3413 4334 1,4
248 3900 490 1695 0,43
Збруч
247 3330 533 1799 0,54
806 63700 6600 22535 0,35
Інгул
354 9890 397 2276 0,23
981 28600 14589 75087 0,26
775 76600 5827 29489 0,39
494 129000 596 3662 0,28
659 277000 2621 11768 0,43
100
2.5.
1 2 3 4 5 6
Случ
451 138000 1627 6522 0,47
292 5820 437 2224 0,38
256 8080 480 2475 0,31
365 15100 1790 6947 0,46
1130 88900 4302 26118 0,29
784 27500 914 6875 0,25
253 8700 397 2593 0,30
346 12600 1131 4586 0,36
Сула
363 19600 1179 5372 0,27
Псел
717 22800 1730 6262 0,27
308 3870 376 1288 0,33
464 14700 711 3484 0,24
346 9800 495 2528 0,26
320 22600 793 5005 0,22
Інгулець
549 13700 374 2941 0,21
1053 98900 3112 21142 0,21
472 14800 185 2233 0,15
Калитва
308 10600 721 3627 0,34
Кальміус
209 5070 444 1523 0,30
Міус
258 6680 815 2763 0,41
довжина
площа
101
Сучасний
кордону
Білоруссю
греблі
Каховської
каскад
Канівське
Кременчуцьке
Дніпродзержинське
Дніпровське
Каховське
частина
заплави
були
затоплені
висот
Дніпра
становить
похил
– 0,10
частини
Киɽва
Запоріжжя
Нижній
Запоріжжя
гирла
Найбільш
площею
Случ
Уборть
найбільшими
Середнього
Нижнього
Дніпра
Сейм
Рось
Сула
Удай
Псел
Самара
Інгулець
південно
Сіверського
Приазов
гідрографічному
басейн
Сіверського
поділяють
лівобережну
значні
беруть
південно
Середньоруської
правобережну
стікають
західних
південних
Найбільша
правобережна
великих
України
Сіверський
бере
Середньоруській
Основними
Бабка
Берека
Казенний
Бахмут
Лугань
Луганчик
Великий
Бурлук
Середня
Балаклійка
Ізюмець
Нетриус
ȯвсуг
Деркул
північному
узбережжі
Азовського
течуть
стікають
схилів
Приазовської
північного
узбережжя
Азовського
Кальміус
Грузький
Міус
густота
Сіверського
0,21
Приазов
складаɽ
0,28
Кримських
беруть
значні
Біюк
Альма
Булганак
Авунда
102
Пересічна
густота
– 0,26
загальна
довжина
яких
–135,8
них
близько
тис
. (95%) –
дуже
завдовжки
річок
загальна
довжина
становить
112
середня
Найменша
довжина
спостерігаɽться
середньому
1,1–1,3
),
басейнах
Ствиги
Снова
середня
довжина
дуже
малих
водотоків
перевищуɽ
10
більше
налічуɽться
загальна
довжина
близько
них
(43%)
басейні
Дністра
– 453 (14%)
сумарною
довжиною
32,1
10,6
Більшість
малих
10
500
басейнів
малих
наступні
Дунаю
– 20,1–50
басейнах
Бугу
– 50,1–100
– 100,1–200
водозбору
сягаɽ
довжина
густота
Переважна
більшість
тече
південь
півдня
напрямок
залежить
умов
бути
урахуванням
усіх
маɽ
густоту
Враховуючи
розташування
держави
свідчить
достатнɽ
умови
формування
походженням
поділяють
наступні
провальні
просадкові
залишкові
відокремлені
частини
бухти
завальні
Найглибші
Бугу
Вижівки
притока
103
2.6.
Площа, км2 Глибина
водозбору
найбільша
Довжина
ширина
1 2 3 4 5 6 7 8


112 27,5 6,3 58,4 7,8 4,1 180,0
Пулемецьке
52,5 16,4 4,4 19,0 6,0 3,6 72,0
Турське
205 12,0 0,9 2,6 5,6 3,2 12,3
Луки
124 6,75 2,0 3,2 5,3 2,5 13,0
399 5,50 1,7 3,6 3,9 2,1 10,5
Дунаю
Ялпуг
4300 149 2,6 6,0 25 7,0 387,4
Кагул
941 90,0 2,0 7,0 25,0 8,0 180,0
Кугурлуй
4430 82,0 1,0 2,0 20,0 10,0 82,0
Катлабух
1290 68,0 0,7 4,0 21,0 6,0 47,6
1410 60,0 1,7 5,0 55,0 3,0 102,0
57 16,0 – 1,5 6,0 3,6 –
Дністра
Дністровський
72900 360,0 1,5 2,5 40,0 12,0 540,0
Кучурганський
2420 20,0 2,5 5,0 15,0 3,0 50,0
104
Продовження
2.6.
1 2 3 4 5 6 7 8
– 5,05 – 1,0 2,5 2,0 –
Південного
Бузький
лиман
64500 162 – – 47,0 11,0 –
Опастовецьке
– 6,0 – – – – –


505800 800,0 – 5,0 55,0 – 80
– 20,0 4,0 4,5 9,0 3,0 –
Дніпровське
– 17,2 – – – – –
Білозерський
1470 15,6 – – – – –
Супій
92 14,3 1,8 3,5 – – –
Великий
525 9,30 – – – – –
Кардашинський
– 5,08 – 5,0 5,0 5,0 –


42,2 12,5 4,25 5,85 5,9 2,9 53,1
Причорномор
Кундук
) 5550 210,0 2,0 3,0 35,0 20,0 420,0
105
Продовження
2.6.
1 2 3 4 5 6 7 8
Алібей
1320 72,0 - 2,0 10,0 10,0 -
352 70,0 1,2 2,0 9,0 8,0 84,0
Будацький
156 30,0 - 2,0 15,0 2,7 -
Бурнас
1120 22,6 1,0 1,9 10,0 3,0 22,6
Карачаус
265 11,0 - - 9,0 2,5 -
Хаджидер
920 10,0 - - 5,0 2,5 -
Джантшейське
30,0 6,92 - - - - -
Тилігульський
5420 80,0 12,5 19,0 60,0 5,0 1000
2700 70,0 - 13,0 33,0 3,0 -
Бережанський
1770 60,0 - 3,2 26,0 4,0 -
Куяльницький
2250 56,0 - 3,0 28,0 3,0 -
Сухий
347 12,0 - 6,5 9,0 1,5 -
Тузли
192 8,0 - - 7,0 1,2 -
Аджалицький
343 8,0 - - 10,0 1,0 -
Великий
Аджалицький
254 70,0 - - - - -
Каланчацький
763 28,9 - - - - -
Приазов
4500 170,0 1,8 9,0 32,0 8,0 306,0
Болградський
Сивашик
- 14,0 - 3,0 24,0 3,0 -
106
2.6.
1 2 3 4 5 6 7 8
19,2 9,20 - 0,6 4,9 2,9 -
річок
1064 75,3 0,5 1,2 14,0 9,0 37,6
Донузлав
1288 48,2 - 27,0 30,0 8,5 -
Узунларське
259 21,2 0,05 0,1 10,0 5,5 1,06
189 18,7 0,1 0,5 9,0 4,5 1,87
209 9,70 0,6 1,52 5,5 3,0 5,82
286 8,30 0,9 1,05 8,5 2,3 7,47
328 8,00 0,03 0,30 5,7 1,4 0,24
Бакальське
257 7,10 0,5 0,87 4,0 3,5 3,55
Панське
55,2 5,20 - 1,05 4,5 2,2 -
Кояшське
23,0 5,01 - 0,6 3,7 2,0 -
Ойбурське
92,0 5,00 0,3 0,7 4,0 1,5 1,50
- 5,00 - - - - -
Айгульське
213 37,5 0,1 0,3 18,0 4,5 3,75
Акташське
467 26,8 0,07 0,1 8,0 3,5 1,88
66,4 23,4 0,3 1,0 13,5 2,5 7,02
Кирлеутське
101 20,8 0,3 0,6 13,0 3,0 6,24
37,2 12,2 0,2 0,8 6,0 2,5 2,44
68,4 12,5 0,2 0,4 10,0 2,5 2,50
74,0 8,50 0,8 1,3 4,1 3,6 6,80
107
Найбільші
площею
дзеркала
прісних
Ялпуг
нині
) –
Сасик
(170
завальні
налічуɽться
дзеркала
заболоченості
виділяють
областей
Полісся
Полісся
Степ
Торфоболотна
область
Полісся
займаɽ
Поліську
Житомирській
Чернігівській
Хмельницькій
Сумській
найбільш
заболочене
торфоболотних
областей
1,5
загальною
635
.).
Торфоболотна
Волинською
Львівської
Тернопільської
Хмельницької
областей
торфоболотної
сягаɽ
5,26%,
– 4,41%.
боліт
Переважають
заплавні


.
Торфоболотна
займаɽ
частину
збігаються
лісостеповою

.




зволоженість
сприяють
заторфованість
незначні
виділяють
торфоболотних
Подільського
)


.



південному
України
степовій
адміністративному
Одеська
Херсонська
Дніпропетровська
Запорізька
Кіровоградської
Харківської
областей
тут
відповідно
0,02%).
Торфоболотна
Прикарпаття
займаɽ
кордону
Дністра
Бистриці
Львівську
108
Чернівецьку
Торфоболотну
Карпат
поділяють
торфоболотних
Передкарпаття
Закарпаття
Найбільш
Передкарпаття
боліт
більша
незначну
більшість
боліт
становить
6568,7
складаɽться
торфоболотних
земель
перезволожених
земель
загального
фонду
осушенню
311,6
тис
становлять
заповідники
заказники
заповідників
заказників
тис
становить
фонду
області
Черкаській
відповідно
38,9
100%),
Львівській
25,1%)
84,1%)
областях
Штучні
водосховища
великими
Україні
11782
утримують
58,2
ставків
становить
90%
більше
2% -
понад
про
великі
водосховища
України
каскаду
Дністровське
штучних
Найбільшу
площу
займають
лісостеповій
винятком
території
поверхні
водосховищ
ставків
перебуваɽ
водного
ставків
водосховищ
мають
Вінницька
Донецька
Одеська
Харківська
Хмельницька
найменше
- 0,12-0,29
Волинська
Закарпатська
середньому
урахування
водосховищ
жителя
сумарного
ɽму
1126
109
2.7.
Основні
характеристики
великих
водосховищ
Об’ɽм водосховища
Водосховище
регулювання
стоку
повний
корисний
1965 922 3,73 1,17
Канівське
1974 581 2,48 0,28
Кременчуцьке
1961 2250 13,52 8,97
Дніпродзержинське
1964 567 2,46 0,53
Дніпровське
1932, 1951 410 3,32 0,85
Каховське
1956 2150 18,18 6,78
Дністровське
1982 142 3,0 2,0
110
2.2.2.
Підземні
термальні
Україна
структур
різняться
між
умовами
властивостями
гірських
складають
досить
частина
60%)
ресурсів
зосереджена
північних
Полтавська
Харківська
Сумська
Львівська
).
Найменш
забезпечені
ресурсами
(362-
Чернівецька
Житомирська
Одеська
області
підземних
водних
ресурсів
оцінюɽться
57,2
рік
розрахунку
ресурсів
добу
область
(0,28-0,43
добу
Дніпропетровську
Кіровоградську
Вінницьку
середній
забезпеченості
1,13
Більша
частина
цих
ресурсів
добу
Експлуатаційні
запаси
характеризують



,
15,7
.
,






.
Найбільшою
експлуатаційних
запасів
підземних
характеризуються
області
(58-63%),
Дніпропетровська
область
(69%)
(90%).
Найбільшу
кількість
запасами
добу
розвідано
Дніпровському
артезіанському
складчастих
областях
південних
характеризуються
невеликими
ресурсами
підземних
них
Причорноморський
артезіанський
басейн
100% (
Кубанський
артезіанський
частині
від
19% (
Подільський
артезіанський
басейн
20% (
артезіанський
басейн
запасів
підземних
.
111
важливих
мінеральні
лікувальні
лікувальні
властивості
внаслідок
компонентів
виявлено
значні
ресурси
мінеральних
лікувальних
вод
2.8
перелік
південно
Карпат
бувають
гідрокарбонатні
загальною
мінералізаціɽю
натріɽві
загальною
мінералізаціɽю
типу
загальною
мінералізаціɽю
Подекуди
спостерігаɽться
підвищений
заліза
кремнекислоти
вуглекислих
типу
ȯсентуки
Керченському
Найбільші
мінеральних
лікувальних
вод
Поділля
перспективними
пошуків
Причорномор
Такі
склад
0,6-35
0,01-0,6
правобережжі
Побужжі
радону
50
1500-200
загальною
йодно
складу
Карпатах
Передкарпатті
південному
південному
Вміст
0,01-0,1
брому
становить
мінералізаціɽю
відомі
Поділлі
Всесвітньо
родовища
прісних
лікувальних
(0,01-0,03
Нафтуся
використовуються
лікувальні
води
вмісту
складу
350
обмежене
поширення
залізисті
112
2.8.
Перелік
мінеральних
категоріями
родовища
область
Категорія
Голубинське
Луганське
Зайчиківське
Хмельницька
Збручанське
Хмельницька



Моршинське
Львівська
Новозбручанське
Тернопільська



Полянське




Східницьке
Львівська
Трускавецьке
Нафтуся
Львівська



Березівське
Харківська
Броварське
Хмельницька
Курилівське
Запорізька
Куяльницьке
Одеська
Хмельницька
Миргородське
Полтавська



Мурованокуриловицьке
Вінницька
Сойминське
Степанське
Феодосійське




родовища
унікальних
мінеральних
підземних
вод
родовища
рідкісних
мінеральних
підземних
вод
ІІІ
родовища
мінеральних
підземних
вод
складовою
термальні
113
температурі
називаються
абсолютними
виявлено
всіх
щита
гідрогеологічні
умови
Закарпатського
Кримського
Азово
Кубанського
південної
частини
Причорноморського
артезіанських
Перспективними
гідротермальних
ресурсів
південь
Херсонської
західні
частина
),
область
температура
глибині
становить
від
глибині
, 2,5
глибше
Згідно
прогнозних
ресурсів
продуктивність
водозабору
розміри
добу
випадках
теплоенергетичний
потенціал
60-120
температура
становить
добу
їхній
теплоенергетичний
сотень
12-20
використовують
обмежено
область
лікувальних
Перспективним
використання
теплиць
перших
екологічних
поверхневих
водних
більшості
водних
ɽктів
забруднення
класифікуɽться
забруднена
брудна
(IV – V
якості
забруднюючих
належать
нафтопродукти
важкі
переважно
сполуки
114
причинами
забруднення
вод
неочищених
недостатньо
комунально
побутових
через
систему
надходження
забруднюючих
речовин
забудованих
сільгоспугідь
ґрунтів
водозабірній
стан
підземних
внаслідок
господарської
також
постійно
погіршуɽться
нього
насамперед
впливають
регіональні
локальні
лінійні
надходження
забруднення
регіональних
джерел
найбільш
впливовими
господарства
господарської
діяльності
Негативний
вплив
локального
забруднення
існуванням
близько
фільтруючих
накопичувачів
стічних
звалищ
побутових
пестицидів
Найбільш
незадовільний
стан
небезпеку
наявність
5 – 10
гранично
допустимих
концентрацій
експлуатаційних
свердловинах
підземних
підвищення
важких
металів
підземних
водах
Особливе
викликаɽ
стан
ресурси
становлять
близько
80
водних
ресурсів
забезпечують
водою
населення
господарського
відсотків
басейну
розорано
35
земля
сильно
первинний
акумуляторами
забруднюючих
частині
басейну
внаслідок
катастрофи
Чорнобильській
критичному
перебувають
частина
втратила
природну
самоочищення
115
Хімічне
забруднення
поверхневих
розрізі
басейнів
водосховищ
Сполуки
Легкоокисні
органічні
амонійний
нітритний
цинку
марганцю
хрому
шести
ного
1 2 3 4 5
6 7 8 9
Буг
1 1 2-6 3-9 6-7 11-31 11-30 5-9
басейн
) 1-16 2-5 10-23 5-14 14 2 5 8-22
Солокія
Луга
басейн
1 - 1-6 2-5 1-12 3-4 5-6 6-9
Дунай
1,0 1-2 1,0 1-2 6-9 4-6 2-5 1-3
1 1-21 1-3 1-3 5-81 1-27 2 2-21
1 1-4 2 1-2 5-36 1-7 7-17 5-13
1-2 1-6 1-3 1-2 3-32 1-9 30 4-17
1 1 2 1-10 11-15 4-16 2-13 4-8
Бугу
1-2 - - 2-4 10 9 7 4-6
116
2.10.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
- - 1 - 3-7 6-15 1-6 5-8
1-3 1-7 1-9 1-6 1-39 1-64 1-26 2-16
1 2-7 1-2 1-5 4-13 3-10 3-10 3-12
Сіверського
1-2 2-11 1-5 1-12 3-24 3-10 1-18 2-13
канал
- - 1-16 1-8 1-8 7- - 1-4
1-2 1-10 1-7 2-24 1-25 2-10 1-17 1-6

Канівське
- 1-3 1-2 1-4 2-9 2-7 1-31 5-12
Кременчуцьке
Дніпродзержинське
1 - - 1 6-8 5-11 3-14 2-11
Дніпровське
1 - 1 1 3-8 6-11 6-11 1-2
Каховське
1 - - - 4-6 8-16 1 4-6
117
катастрофічному
знаходяться
Нижнього
ускладнення
санітарно
епідеміологічної
ситуації
знижуɽться
вилов
бідніɽ
екосистемі
забрудненням
речовинами
нафтопродуктами
сульфатами
солями
важких
металів
завдаɽ
забруднення
біогенними
внаслідок
застарілих
сільськогосподарського
виробництва
ефективності
комунальних
кращому
подекуди
перебувають
басейни
Сіверського
Бугу
Південного
Бугу
басейни
Приазовської
Причорноморської
фіксуɽться
важких
металів
азоту
нафтопродуктів
таблиця
екосистем
більшості
властиві
елементи
метаболічного
ɽктів
відчувають
екологічну
напругу
Системний
аналіз
сучасного
стану
України
управління
охороною
використанням
ресурсів
актуальних
потребують
язання
навантаження
внаслідок
екстенсивного
водного
можливостей
виснаження
водноресурсного
тенденція
значного
забруднення
водних
внаслідок
неупорядкованого
відведення
стічних
від
пунктів
господарських
сільськогосподарських
угідь
радіаційне
забруднення
басейнів
багатьох
внаслідок
Чорнобильській
питної
внаслідок
водопостачання
недосконалість
118
недостатня
ефективність
існуючої
управління
охороною
водних
внаслідок
недосконалості
нормативно
організаційної
структури
відсутність
автоматизованої
постійно
системи
моніторингу
екологічного
Азовського
системах
водопостачання
водовідведення
пунктів
господарських
цілями
політики
раціонального
використання
відтворення
водних
екосистем
досягнення
безпечного
використання
водних
задоволення
господарських
потреб
суспільства
забезпечення
стійкого
функціонування
елементу
середовища
збереженням
властивості
екосистем
відновлювати
якість
ефективної
структури
управління
механізмів
регулювання
охорони
використання
водних
ресурсів
поетапного
зазначених
здійснити
наступними
охорона
поверхневих
забруднення
безпечне
відродження
сприятливого
боротьби
шкідливою
удосконалення
системи
управління
охороною
використанням
ресурсів
зменшення
впливу
забруднення
119
2.4.1.
Охорона
вод
Стратегічна
досягнення
безпечного
використання
ресурсів
гарантуватиме
безпеку
врівноважить
шкідливий
вплив
ресурси
забезпечить
здатність
водних
нафтопродуктів
пестицидів
важких
радіонуклідів
засмічення
удосконалення
правової
метою
якісного
удосконалення
системи
контролю
забрудненням
поверхневих
введення
системи
ідентифікації
інструментального
стаціонарними
джерелами
забруднення
створенням
відповідної
Досягнення
забезпечити
рахунок
упорядкування
існуючого
водовідведення
житлово
комунального
скидання
недостатньо
комунального
господарства
забезпечення
відповідності
ступеня
установленим
стандартам
упорядкування
існуючого
водовідведення
господарських
скидання
неочищених
недостатньо
господарських
забезпечення
відповідності
ступеня
стічних
стандартам
застосуванням
найкращих
забезпечення
відповідності
ступеня
проектним
споруд
120
упорядкування
існуючого
водовідведення
сільськогосподарських
угіддях
формування
сільськогосподарському
досягнення
агроландшафтів
неочищених
підприɽмств
інтенсивного
тваринництва
будівництва
гноɽнакопичувальних
підстилкове
утримання
упорядкування
існуючого
водовідведення
селищ
можливість
засмічення
забруднених
впливають
санітарно
водойм
запобігання
забрудненню
вод
шляхом
введення
ідентифікації
удосконалення
існуючими
джерелами
забруднення
відповідної
управління
2.4.2.
Раціональне
Стратегічна
забезпечення
природоохоронних
функцій
господарськими
раціональне
впровадження
водозберігаючих
галузях
водоспоживання
водовідведення
впровадженням
інтенсивного
водного
забруднених
рахунок
удосконалення
металургійній
коксохімічній
гірничодобувній
галузях
використання
рахунок
мінералізованих
121
використання
повторно
використовуваної
97 – 97,5
споживаɽться
підприɽмствами
Досягнення
цілей
забезпечити
рахунок
впровадження
екосистемного
регулювання
водоспоживання
упорядкування
підвищення
технічного
спеціального
водокористування
шляхом
господарювання
також
галузевих
науково
інвестиційних
регіональних
програм
забезпечення
впровадження
використання
замкнутих
безстічних
водопостачання
2.4.3.
Гідрологічний
річок
заходи
боротьби
діɽю
Стратегічна
поліпшення
водних
басейну
забезпечить
стійке
функціонування
екосистем
господарських
його
смуг
упорядкування
відповідними
водовідведення
басейнах
морфологічного
гідрохімічного
режиму
водотоків
умов
збалансованого
біоти
використання
збільшенню
видового
тваринного
формування
властивостей
прибережних
смуг
забезпечать
саморегулюючих
збереження
водовідтворювальної
здатності
ландшафтів
122
структури
забезпечення
екологічної
природних
шляхом
досягнення
оптимального
угідь
водозбірних
басейнах
намічених
необхідно
упорядкувати
водоохоронні
смуги
підтримувати
встановлений
режим
відновлювати
сприятливий
режим
санітарний
стан
здійснювати
берегоукріплення
запобігати
будівництво
споруд
захисних
дамб
забезпечення
екологічно
безпечного
водокористування
допустимого
навантажень
водних
паспортизацію
водних
удосконалити
систему
моніторингу
контролю
водних
санітарної
охорони
тощо
найважливіших
галузі
охорони
відтворення
1997
року
Верховною
Національна
відновлення
забезпечення
сталого
функціонування
Дніпровської
екосистеми
якісного
умов
життɽдіяльності
населення
господарської
захисту
ресурсів
забруднення
виснаження
123
2.4.4.
Оптимізація
управління
раціонального
ресурсів
удосконалення
системи
управління
водокористуванням
охороною
відтворенням
ресурсів
впровадження
принципів
поліпшення
екологічного
басейнового
підходу
засадах
якого
розроблятимуться
впроваджуватимуться
пунктів
Реалізація
намічених
рахунок
організаційних
забезпечення
управлінських
забезпечення
принципі
інвестиційної
функціонування
управлінської
інфраструктури
узгодження
директивних
документів
системи
моніторингу
водокористуванням
відтворенням
басейнах
Сіверського
Бугу
тощо
проектування
відповідне
облаштування
басейнових
систем
банками
водогосподарської
радіоактивного
забруднення
Стратегічна
впливу
радіоактивного
забруд
стан
локалізація
забруднених
радіонуклідами
ближньої
Чорнобильської
змивів
Білорусі
зменшення
винесення
недопущення
забруднення
ґрунтових
підземних
свердловин
які
експлуатуються
впровадження
науково
обґрунтованої
водоохоронної
впливу
Чорнобильської
АЕС
124
забруднення
систем
Реалізація
зазначеної
політики
повинна
здійснюватися
поетапного
впровадження
визначених
Державною
регіональними
басейнів
умовою
реалізації
використання
відновлення
водних
ресурсів
екосистем
найближчі
роки
необхідність
виконання
насамперед
потребують
підвищення
загальної
культури
суворе
технологічних
споживання
використання
діючих
споруд
устаткування
запобігання
ситуаціям
забезпечення
прибирання
сміття
очищення
забудованих
територій
суворого
органів
станом
забудованих
законодавства
режиму
використання
прибережних
смуг
зберіганням
добрив
отрутохімікатів
детергентів
нафтопродуктів
запобігання
умовах
техногенного
навантаження
підвищуɽться
управління
галузі
охорони
відтворення
Державне
управління
насамперед
міждержавних
спеціальних
функцій
державної
виконавчої
влади
державного
водного
стандартизації
нормування
експертизи
125
управління
галузі
використання
відтворення
ресурсів
здійснюɽться
басейновим
міждержавних
регіональних
охорони
відтворення
міждержавні
регіональні
використання
охорони
вод
відтворення
водних
ресурсів
розробляються
цілеспрямованої
ефективної
галузей
економіки
збереження
використання
запобігання
міждержавні
регіональні
використання
відтворення
ресурсів
розробляються
даних
державного
використання
охорони
відтворення
ресурсів
Суб
управління
галузі
охорони
відтворення
ресурсів
Кабінет
Автономної
Республіки
Ради
депутатів
спеціально
уповноважені
виконавчої
відповідно
законодавства
уповноваженими
виконавчої
влади
галузі
охорони
відтворення
ресурсів
Міністерство
охорони
навколишнього
природного
середовища
України
водного
геології
надр
відповідно
законодавства
функцій
галузі
управління
відтворенням
належить
реалізація
політики
галузі
розпорядження
загальнодержавного
здійснення
охороною
відтворенням
ресурсів
визначення
126
забезпечення
міждержавних
регіональних
використання
охорони
затвердження
регіональних
визначення
діяльності
виконавчої
влади
галузі
використання
відтворення
встановлення
видачі
спеціальне
будівельні
днопоглиблювальні
вибухові
видобування
трубопроводів
комунікацій
землях
водного
фонду
розробка
затвердження
скидання
забруднюючих
встановлення
плати
спеціальне
встановлення
користування
водного
порядку
виникнення
аварійних
ситуацій
стічних
накопичувачів
призводять
гранично
допустимих
забруднюючих
координація
робіт
попередженням
ліквідаціɽю
наслідків
шкідливої
якості
ресурсів
обмеження
заборону
зупинення
діяльності
установ
ними
водного
законодавства
затвердження
охорони
господарсько
забезпечують
керівництво
зовнішніми
язками
галузі
використання
охорони
відтворення
ресурсів
Міністерства
охорони
навколишнього
середовища
галузі
управління
контролю
використанням
охороною
належить
127
здійснення
управління
галузі
охорони
науково
охорони
ресурсів
діяльності
відомств
установ
галузі
здійснення
охороною
відтворенням
ресурсів
участь
регіональних
відтворення
здійснення
моніторингу
затвердження
участь
регулювання
охорони
відтворення
водних
здійснення
державної
експертизи
видача
спеціальне
водокористування
використання
встановленому
порядку
рішень
обмеження
заборону
зупинення
підприɽмств
установ
порушення
законодавства
встановленому
організаційно
забезпечення
використання
відтворення
функцій
України
водного
галузі
управління
використанням
охороною
відтворенням
ресурсів
належить
управління
галузі
господарства
здійснення
впровадження
водне
досягнень
науки
досвіду
встановлення
режимів
призначення
систем
затвердження
експлуатації
участь
програм
охорони
відтворення
128
забезпечення
населення
галузей
економіки
міжбасейнового
здійснення
моніторингу
призначення
водогосподарських
міжгалузевого
сільськогосподарського
водопостачання
проектування
будівництво
експлуатація
водогосподарських
систем
призначення
здійснення
оздоровлення
догляду
державного
дозволів
спеціальне
водокористування
здійснення
міжнародного
співробітництва
галузі
використання
охорони
відтворення
прикордонних
язаних
попередженням
шкідливої
наслідків
включаючи
протипаводковий
пунктів
здійснення
дотриманням
режимів
систем
завданням
обліку
встановлення
якість
основі
здійснюɽться
водокористувачами
розробляються
раціонального
відтворення
водних
ресурсів
водокористування
здійснюɽться
метою
систематизації
використання
наявність
водопостачання
потужність
також
систем
ефективність
тощо
аналіз
стану
водокористування
здійснюɽться
водокористувачами
водокористування
державних
господарства
встановленою
Державний
здійснюɽться
проведення
кількісними
якісними
поверхневих
кадастр
складаɽться
систематизації
визначення
129
наявних
використання
ресурсів
ведеться
службою
Мінохоронприроди
визначаɽться
Кабінетом
нормативно
регулюɽ
відносини
галузі
охорони
раціонального
вод
охорону
середовища
25.06.1991;
програму
прийнятий
17.01.2002;
затвердження
охорони
Азовського
Чорного
22.03.2001;
виключну
економічну
16.05.1995;
галузі
охорони
використання
забезпечення
безпеки
прийнята
05.03.1998;
програму
басейну
27.02.1997;
06.06.1995.
Контрольні
запитання
Дайте
визначення
водні
”,
охарактеризуйте
основні
Дайте
відновлюваних
водних
Світу
водні
відносяться
значення
Назвіть
основні
джерела
води
комплексу
Дайте
річкової
130
Назвіть
основні
вкажіть
найбільші
Назвіть
основні
області
Дайте
визначення
мінеральні
лікувальні
води
води
основні
причини
вод
найбільш
екологічних
політики
раціонального
відтворення
водних
політики
раціонального
використання
відтворення
водних
завдання
функції
державного
контролю
використанням
охороною
водних
державного
використанням
охороною
водних
нормативно
правову
раціонального
використання
водних
ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛУ
Большая
советская
энциклопедия
5, 1971. –
Большая
советская
энциклопедия
.3.,
1971. –
. 279.
господарство
Яцика
, 2000. – 456
06.06.1995
безпека
системний
аналіз
перспектив
, 2001. – 312
Бишовець
Яцика
Урожай
131
Трофимчук
Водокористування
відображення
сучасної
//
Стратегічна
1-2. – 2001.
Національну
програму
басейну
27.02.1997
державної
політики
галузі
охорони
використання
забезпечення
безпеки
прийнята
05.03.1998
ресурсний
потенціал
сталого
Данилишина
1999. – 716
рационального
водопользования
, 1997. – 640
132
АТМОСФЕРНЕ
ПОВІТРЯ
ПРИРОДНИЙ
РЕСУРС
екологічне
повітря
нижньому
зосереджене
людини
використовуючи
педосферу
ростуть
важливим
природним
ресурсом
широко
використовуваним
хімічних
сполук
для
господарської
одну
– 5,15 · 10
Атмосфера
разом
ґрунтовим
повітрям
являɽ
собою
звану
оболонку
яка
приземний
шар
повітря
ґрунтове
повітря
підкреслюɽ
їхню
ɽдність
цим
атмосфера
частково
якою
розуміють
приземний
шар
біосфери
від
Землі
населеної
елемент
глобальної
екосистеми
виконуɽ
наступні
ɽром
згубного
ударів
регулюɽ
коливання
температури
регулюɽ
теплообмін
космічним
простором
впливаɽ
баланси
беруть
участь
забезпечують
живих
зумовлюɽ
таких
вивітрювання
діяльність
система
температурні
кінетичні
кліматичними
впливають
людину
повітря
навколишнього
природного
середовища
який
природну
суміш
знаходиться
межами
житлових
133
забезпечуɽ
життɽво
кисень
вуглекислий
суміш
газів
вуглекислого
використовують
промисловості
призначення
наступних
добування
подальшому
використовуються
галузях
господарства
енергоносій
охолодження
технологічних
газів
твердих
двигунах
внутрішнього
згоряння
повітряним
охолодженням
також
двигунах
охолодженням
охолодження
сушильний
сушильних
конструкції
теплоенергетиці
металургійній
галузях
відбуваються
використанням
якості
кисень
спалюɽться
двигунами
внутрішнього
засобів
спалювання
автомобільний
двигун
14 – 15
повітря
значно
більше
витрачаɽ
Кондиціонування
повітря
використовуɽться
людини
також
зберігання
матеріалів
металургії
безпечних
умов
використовують
системи
витяжної
запобігаɽ
скупченню
вибухоне
безпечних
Використовуɽться
повітря
силовий
агент
засіб
сипучих
матеріалів
інжекторах
струминних
компресорах
перекачування
енергіɽю
стиснутого
повітря
також
використовуɽться
для
пневматичних
інструментів
атмосфери
результаті
проходження
екзогенних
134
дуже
недостатньо
вивчений
Атмосфера
складаɽться
суміші
склад
ɽму
): 78,09 –
, 20,94 –
газів
складають
вуглецю
– 355 · 10
неон
– 18 · 10
гелій
– 5 · 10
– 25–50 · 10
складу
входить
також
табл
3.1.
Хімічний
склад
атмосферного
повітря
атмосферного
повітря
78,09 72,52
Кисень
20,94 23,15
0,93 1,28
вуглецю
) 0,035 0,046
0,0018 0,0012
0,00052 0,000072
0,0001 0,00033
0,000008 0,000039
0,00005 0,0000035
0,00015 0,0008
0,000002 0,000001
0,000001 –
атмосфері
присутні
водяна
пара
забруднювачі
оксиди
(NO,
вуглеводні
вуглецю
).
речовин
забруднювачів
сягати
навіть
кількох
залежно
потрапляють
складаɽться
кисню
кількостях
містяться
135
стані
природних
водах
живих
верхньої
частини
ґрунті
співвідношення
повітря
дуже
різноманітні
обумовлене
середовищах
здатністю
атмосфери
реакціями
між
продуктами
оточуючим
кількість
вільного
оцінюɽться
1,5·10
кисень
знаходиться
вигляді
молекул
перевищуɽ
йдуть
являються
відбуваɽться
вільних
постійна
концентрація
концентрація
атомів
збільшуɽться
рахунок
інтенсивності
синтезу
приблизно
більше
вільні
кисню
переважаючим
компонентом
кисень
молекулярному
досягаɽ
Кисень
цілому
від
85%
Вільний
кисень
відіграɽ
роль
дихання
Виключно
важливою
кисню
проходженні
фотосинтезу
язування
вивільнення
живих
окислення
відновлення
враховувати
врівноважені
накопичення
атмосфері
відбуваɽться
залишаɽться
136
язаному
кисень
входить
складу
гірських
усіх
побудовані
білків
жирів
вуглеводнів
вуглекислого
атмосфері
становить
0,033 – 0,035%,
ресурсом
для
формування
значення
важливе
поглинають
вуглекислий
виділяють
кисень
чином
відбуваɽться
вуглекислого
постійно
збільшуɽться
природних
так
внаслідок
лісові
відбуваються
виділенням
результаті
техногенних
атмосферу
величезна
вуглекислого
рахунок
людини
атмосферу
перевищуɽ
Тому
концентрація
атмосфері
збільшуɽться
років
0,0325%,
найближчі
0,40%.
збільшенням
концентрації
учені
язують
умов
потепління
цикл
відновлення
відбуваɽться
утворюɽться
стратосфері
етапи
+
(
чужорідні
частинки
співударні
частинки
атмосфері
озоновий
шар
розташований
15 – 20 –
іншими
даними
природним
захисним
щитом
для
проникнення
Землі
жорсткого
ультрафіолетового
випромінювання
довжиною
хвиль
яке
призводить
порушення
структури
білків
нуклеїнових
загибелі
живих
клітин
важливою
постійної
озону
адаптувалися
стратосфері
між
137
утворення
внаслідок
викидів
концентрація
озону
зменшуɽться
Завдяки
відбуваються
відбуваɽться
руйнація
утворенням
молекул
= NO
+ O = NO + O
Джерелами
NO
атмосфері
насамперед
викиди
продуктів
палива
космічної
ракетної
техніки
сучасних
надзвукових
літаків
азотні
ґрунт
розпорошуються
атмосфері
рахунок
атмосферу
25–40%
надходження
азоту
азоту
утворюɽться
побічний
продукт
спалювання
палива
азоту
реакціях
призводять
руйнування
беруть
участь
продукти
утворені
результаті
ультрафіолетового
опромінення
також
промислові
Руйнування
відбуваɽться
впливом
бромопохідних
вуглецю
фреони
тетрахлориду
карбону
метилхлороформу
Особливу
небезпеку
становлять
фреон
– 11 (CFCl
),
– 12
),
широке
застосування
доагенти
холодильній
техніці
розпорошувачі
аерозольних
упаковках
інсектицидів
ультрафіолетового
випромінювання
розкладаються
виділенням
атомарного
хлору
який
ефективним
каталізатором
розщеплення
озону
кисень
призводить
розкладання
1000
тис
атомів
озону
ClO + O = Cl + O
концентрації
озону
внаслідок
його
руйнації
призвело
виникнення
озонових
озоновому
вміст
озону
яких
менший
від
40 – 50 %.
Озонові
дірки
виявлено
Південній
Північній
півкулі
була
відкрита
озонова
діра
Антарктикою
вперше
138
було
повідомлено
1978
зафіксоване
постійне
збільшення
розмірів
наслідок
країнах
Південної
півкулі
спостерігаɽться
підвищений
ультрафіолетовий
фон
збільшення
частоти
захворювань
онкозахворювання
шкіри
базальноклітинний
лускатоклітинний
рак
катаракту
виявлена
Північній
півкулі
над
Антарктикою
Шпіцберген
зменшення
озону
атмосфері
невпинно
триваɽ
відбуваɽться
руйнування
озонового
шару
усіɽю
Північною
Америкою
ȯвропою
територіɽю
колишнього
СРСР
Австраліɽю
Новою
Зеландіɽю
Південної
Америки
сприяють
країн
яких
найактивнішими
озоноруйнувальних
відповідно
становить
30,85%, 12,42%
Незважаючи
Віденської
охорону
набула
чинності
22.09.1989
протоколу
про
руйнують
озоновий
набув
01.01.1989
.),
виробництва
практично
відбуваɽться
спричиняɽ
кількості
озоноруйнувальних
постійно
знаходиться
атмосфері
вигляді
рідкому
складі
коливаɽться
сухого
зменшуɽться
атмосфери
знаходяться
являють
походженням
атмосферного
адаптувалися
складу
властивостей
сучасний
утворився
лише
результаті
фотосинтетичної
діяльності
функціонування
океанів
ньому
тим
зміни
умов
139
20 %
забруднюючих
стаціонарними
джерелами
агрегат
установка
транспортний
засіб
),
забруднююча
суміш
речовин
стаціонарне
джерело
викиду
викиду
повітря
забруднюючих
відміну
пересувного
свої
мутагенами
являють
нинішнього
наступних
Вивчивши
вплив
атмосферного
генетичні
структури
дійшли
наслідки
цього
виражені
еквівалентах
років
Запоріжжі
80,
Маріуполі
– 180
якістю
атмосферного
повітря
розуміють
сукупність
властивостей
атмосфери
визначають
ступінь
впливу
біологічних
людей
світ
конструкції
навколишнɽ
середовище
концепції
охорони
рядом
промислово
країн
забрудненням
атмосфери
вважають
опосередковане
внесення
будь
впливаɽ
якість
зовнішнього
живій
екосистемам
будівельним
природним
ресурсам
усьому
навколишньому
Згідно
визначенням
забруднення
віднести
навіть
викид
водяної
електростанцій
утворення
туману
погіршення
видимості
посилення
охорону
повітря
розуміють
його
властивостей
результаті
надходження
утворення
ньому
сполук
можуть
несприятливо
впливати
стан
навколишнього
середовища
речовинами
вважаються
140
походження
присутні
можуть
негативно
впливати
довкілля
спостерігаɽться
високий
забруднення
внаслідок
викидів
забруднюючих
Структура
склалася
розвитком
енергетичної
металургійної
вугледобувної
машинобудівної
характеризуɽться
інтенсивним
сировинних
земельних
ресурсів
навантаження
Найбільше
забруднюють
атмосферу
промисловості
(1701,6
виробництво
розподілення
(1440,7
),
видобувної
(1023,5
тис
Негативно
впливають
атмосфери
транспорту
будівництва
сільського
табл
рисунку
зображена
внеску
галузей
загальну
викидів
від
стаціонарних
забруднення
складі
викидаються
переважають
газуваті
числі
сірчистий
– 0,3
вуглецю
викиди
складають
присутні
надмірній
забруднення
повітряного
середовища
спостерігаɽться
Армянську
Дніпродзержинську
Рубіжному
Сɽвɽродонецьку
Багаторазове
перевищення
середньостатистичного
викидів
розрахунку
України
зафіксовано
8,9
разу
Луганській
Запорізькій
разів
Найбільшого
впливу
зазнаɽ
повітряний
басейн
наступних
141
шкідливих
атмосферне
повітря
стаціонарними
забруднення
економічної
діяльності
, 2005
Види економічної
діяльності
Кількість
підприɽмств
Обсяги
Викинуто
одним
підприɽмством
1 2 3 4
Сільське
господарство
мисливство
ним
послуги
892 45,1 50,5
господарство
ним
послуги
127 2,8 21,7
господарство
23 0,2 9,4
Добувна
508 1023,5 2014,7
видобування
енергетичних
289 816,8 2826,1
видобування
неенергетичних
матеріалів
219 206,7 943,8
4525 1701,6 376,0
сільськогосподарських
продуктів
1540 46,6 30,3
продуктів
48 124,9 2601,6
170 100,6 591,6
неметалевих
506 87,7 145,7
142
3.1.
1 2 3 4
металургія
353 1289,0 3651,5
устаткування
556 17,2 31,0
розподілення
758 1440,7 1900,7
Будівництво
850 31,8 37,4
1164 154,3 132,5
2074 49,3 23,8
10921 4449,3 407,4
143
Сільське
господарство
1,1%
Будівництво
0,7%
Транспорт
язок
Лісове
рибне
господарство
Інші
економічної
діяльності
1,1%
Виробництво
розподілення
електроенергії
газу
води
32,4%
Добувна
промисловість
Обробна
промисловість
38,2%
Рисунок
3.1.
галузей
промисловості
стаціонарних
забруднення
атмосфери
2005
році
Середньостатистичним
Україні
року
атмосферу
викидаɽться
небезпечних
Найбільші
наступними
металургії
– 3651,5
видобутку
енергетичних
матеріалів
– 2826,1
продуктів
– 2601,6
викидів
одне
атмосферне
викидаɽться
забруднюючих
пересувних
забруднення
питома
серед
Пересувні
спричиняють
85%
, 49%
вуглецю
31%
вуглеводнів
загальної
викидів
цих
144
Викиди
речовин
атмосферу
стаціонарними
окремих
містах
України
2005
. [6]
118,9
118,9
ріг
Маріуполь
Донецьк
Дебальцеве
Луганськ
Запоріжжя
Дніпропетровськ
Бурштин
Дніпродзержинськ
Макіївка
Обсяг
викидів
атмосферу
від
стаціонарних
джерел
145
багатьох
областях
викиди
основними
забруднювачами
Закарпатській
Житомирській
областях
складають
80%
загального
викидів
атмосферу
Одеській
Чернівецькій
Чернігівській
областях
70%,
Сумській
Химельницькій
60%.
займаɽ
восьме
світі
емітер
енергетичній
галузі
становить
2,35%
загальносвітових
викидів
1,1%
викидів
вуглекислого
1,1
0,3
1,8
4,9
1,5
2,3
1,5
0,19
1,9
3,6
5
10
20
25
Україна
Норвегія
Італія
Японія
Польща
Великобританія
Франція
Швеція
США
Канада
Росія
Німеччина
викидів
найбільшими
емітерами
загальносвітового
Основними постачальниками
вуглецю
Україна
сприймаɽться
забруднювач
повітря
швидше
дотриманням
вжиттям
спеціальних
метою
збереження
чистоти
146
практично
усіх
галузях
енергія
досягаɽ
30%
відбиваɽться
безпосередньо
ґрунт
).
70%
абсорбуɽться
водяною
ґрунтом
відбивалась
інфрачервоного
температура
відбите
тепло
знову
85%
відбиваɽться
хмарами
складають
життя
Землі
було
неможливе
назву
парниковий
”. „
джерелами
вважаються
енергія
кількісні
якісні
аерозольної
складової
призводять
землетруси
результаті
атмосферу
пилу
пари
також
балансують
земної
виверження
вулканів
діяльність
які
підвищують
температуру
рахунок
розплавленої
маси
виділяють
атмосферу
кількість
сульфуру
болотного
окислення
листя
деревини
птахів
внаслідок
результаті
проходження
складних
мікробіологічних
атмосферу
потрапляɽ
сприяють
накопиченню
парникових
природного
нагрівання
беруть
участь
пара
62% (20,6
вуглецю
21,8% (7,2
близький
ґрунту
7,3% (2,4
147
азоту
4,2% (1,4
2,4% (0,8
фторхлорвуглеводні
2,1% (0,7
сталий
багатьох
склад
років
зазанаɽ
постійних
внаслідок
діяльності
Зростання
вуглекислого
явища
антропогенного
парникового
ефекту
відбуваɽться
вільне
пропускання
сонячної
енергії
випромінювання
внаслідок
кількість
атмосфері
збільшилась
20%,
90%.
становить
0,5 –
2,2 · 10
складаɽ
антропогенному
беруть
участь
вуглецю
– 50%;
– 19%;
фторхлорвуглеводні
– 17%;
– 4%;
пара
– 2%;
тропосфери
– 0,8%.
наслідками
кількості
будуть
танення
північного
повільне
підвищення
лід
Гренландії
– 60–70
танення
теплове
густонаселених
узбережних
областей
дельта
);
внаслідок
випаровування
вже
кількості
випаровування
вже
переміщення
найважливіших
вирощування
сільськогосподарських
культур
148
малопродуктивними
ґрунти
вічною
переміщення
посушливих
400 – 800
густонаселені
субтропічні
переміщення
північ
Середземноморської
узбережжя
Прогнозовані
кліматичних
внаслідок
подвоɽння
кількості
атмосфері
149
Потепління
негативні
наслідки
століття
глобальне
підвищення
температури
кулі
склало
другій
половині
температура
збільшувалась
глобального
клімату
внаслідок
світова
спільнота
намагаɽться
запобіжних
1992
довкілля
прийнято
про
клімату
набула
чинності
21.03.1994
була
ратифікована
29.10.1996
досягнення
стабілізації
концентрації
парникових
газів
рівні
допускав
шкідливого
впливу
кліматичну
систему
підписали
Сполучені
країни
ОПЕК
відмовились
документу
Конвенціɽю
11.12.1997
доповненням
країни
2012
знизити
5,2 %
порівнянні
1990
року
загальні
газів
, HFK, PFK SF
парниковий
повітря
система
збереженням
відновленням
стану
зниженням
його
забруднення
впливу
сполук
регламентуɽться
рядом
метою
збереження
сприятливих
умов
забезпечення
безпеки
шкідливому
впливу
150
навколишнɽ
середовище
актами
галузі
охорони
охорону
природного
середовища
1264-12
26.09.1991
охорону
від
жовтня
2707-
змінами
Закону
21.06.2001
актів
охорони
регламентуються
також
рядом
документів
Постанов
Наказів
Міністерства
навколишнього
природного
середовища
Кабінету
1999
303 „
затвердження
встановлення
збору
забруднення
середовища
стягнення
внесеними
1999 – 2003
.,
визначаɽ
всій
встановлення
забруднення
навколишнього
стягнення
листопада
затвердження
переліку
небезпечних
забруднюючих
атмосферне
повітря
регулюванню
визначаɽ
перелік
найбільш
забруднюючих
Міністрів
2001
1655 „
затвердження
державного
галузі
охорони
визначаɽ
ведення
державного
установ
суб
ɽктів
діяльності
можуть
шкідливий
вплив
здоров
людей
стан
забруднюючих
викидаються
атмосферне
151
Кабінету
Міністрів
України
28
грудня
2001
затвердження
порядку
розроблення
затвердження
гранично
допустимих
викидів
забруднюючих
стаціонарних
яка
визначаɽ
затвердження
гранично
допустимих
викидів
ГДВ
забруднюючих
сукупності
складі
пилогазоповітряних
сумішей
відводяться
споруд
атмосферне
від
березня
299 „
розроблення
затвердження
безпеки
атмосферного
яка
встановлюɽ
розроблення
науково
обґрунтованих
атмосферного
уникнення
зменшення
запобігання
негативним
наслідкам
його
забруднення
від
березня
300 „
розроблення
затвердження
допустимого
впливу
забруднення
атмосферного
від
березня
301 „
затвердження
погодження
видачі
провадження
діяльності
штучними
атмосфери
господарських
встановлюɽ
анулювання
дозволів
штучними
стану
атмосферних
господарських
Розпорядження
Кабінету
жовтня
схвалення
концепції
політики
викидів
забруднюючих
атмосферне
призводять
утворення
озону
Розпорядження
Кабінету
затвердження
152
негативного
впливу
автомобільних
транспортних
засобів
довкілля
2004 - 2010
роки
виключний
суверенітет
своїм
користувачів
повітряного
простору
України
регулюɽться
Повітряним
кодексом
України
316713
року
наступними
вжити
нормалізації
стабілізації
басейну
підвищення
ефективності
діяльності
охорони
рахунок
зміцнення
дисципліни
переліку
забруднюючих
нормуються
вдосконалення
системи
нормування
викидів
забруднюючих
передбачаɽться
стандарти
атмосферного
узгоджені
міжнародною
стандартів
нормування
введенням
утворення
забруднюючих
здійснення
забруднюючі
урахуванням
новітніх
поступового
забруднення
повітря
короткотермінову
середньотермінову
перспективу
підвищеним
атмосферного
здійснити
міжнародних
стандартів
якості
напрямів
реалізація
комплексу
організаційно
встановлення
викидів
шкідливих
впливів
153
встановлення
атмосферного
призначення
встановлення
платежів
забруднюючих
атмосферне
інші
шкідливі
впливи
встановлення
перевищення
лімітів
викидів
впливів
видачу
встановлення
плати
використання
призначення
надання
при
впровадженні
1980 – 1998
Україною
законодавчому
були
міжнародні
Конвенції
галузі
охорони
язань
угод
приведення
внутрішніх
законів
існуючими
нормами
міжнародного
врахування
існуючої
міжнародної
актів
передбачаɽться
здійснити
наближення
законодавства
охорону
законодавства
закріпленого
міжнародних
регуляціях
стаціонарних
свинець




(

випаровуються
збереженні
перевезенні
вміст
бензині
двигунів
вміст
рідкому
пальному
стандарти
якості
повітря
сірки
тропосферний
продукції
озоноруйнуючі
використання
небезпечних
154
Основні
міжнародно
акти
охорони
участю
міжнародно


набуття


/


забруднення
великі
відстані
13.11.1979
16.03.1983
05.06.1980
конвенція
охорону
озонового
22.03.1985 22.09.1989 20.05.1986
скорочення
викидів
30%
забруднення
відстані
08.07.1985 02.09.1987 12.08.1986
руйнують
16.09.1987 01.01.1989 20.09.1998
обмеження
викидів
потоків
забруднення
великі
відстані
01.11.1988 14.02.1991 24.07.1989
конвенція
09.05.1992 21.03.1994 29.10.1996
Конвенції
1979
забруднення
відстані
викидів
14.06.1994 05.08.1998 17.12.1996
ООН
11.12.1997 16.02.2005 04.02.2004
155
запитання
Дайте
визначення
атмосфера
Яке
екологічне
значення
атмосфери
Охарактеризуйте
речовинний
властивості
атмосферного
повітря
Яке
екологічне
значення
атмосферного
кисню
значення
вуглекислого
тропосфери
виникнення
озонових
озонового
причини
виникнення
парникового
ефекту
наслідки
Наведіть
приклади
вплинути
збільшення
атмосфері
вуглекислого
газу
глобальні
зміни
клімату
якістю
забрудненням
атмосферного
повітря
внеску
викидів
галузей
промисловості
забруднення
Україні
вплив
причини
погіршення
якості
атмосферного
повітря
великих
промислових
містах
Україні
Розкрийте
сутність
природний
парниковий
ефект
антропогенний
парниковий
ефект
вважають
природні
джерела
парникового
ефекту
чинники
впливають
виникнення
антропогенного
парникового
ефекту
охороною
раціональним
використанням
атмосферного
повітря
Назвіть
основні
законодавчі
повітря
Україні
першочергові
заходи
нормалізації
екологічного
стану
повітряного
басейну
знаɽте
вони
156
Назвіть
основні
повітря
галузі
повітря
ратифікувала
ЛИТЕРАТУРА
РОЗДІЛУ
Гергт
Наук
, 2001.
– 287
довкілля
Навчальний
посібник
Житомир
, 2006. – 376
безпека
системний
аналіз
перспектив
, 2001. – 312
екології
управління
природокористуванням
Підручник
заг
Суми
Університетська
”, 2005. – 759
напрямки
політики
галузі
охорони
навколишнього
середовища
забезпечення
//
. – 1998. –
38–39. –
. 248–298
2005.
Статистичний
Консультант
”, 2006. – 366
посібник
Дорохов
Федишина
Житомир
Редакційно
держпідприɽмство
Льонок
», 2003. – 266
157
БІОЛОГІЧНІ
РЕСУРСИ
4.1.1.
Поняття
ресурси
Лісові
планети
Лісовими
ресурсами
технічні
лікарські
продукти
використовуються
задоволення
населення
відтворюються
формування
комплексів
ресурсів
належать
корисні
властивості
лісів
здатність
лісів
зменшувати
негативні
наслідки
захищати
ґрунти
ерозії
запобігати
забрудненню
навколишнього
регулюванню
населення
естетичному
тощо
використовуються
задоволення
суспільних
значенням
лісові
ресурси
поділяють
ресурси
ресурсів
значення
деревина
рубок
користування
лісових
ресурсів
місцевого
ресурси
віднесені
ресурсів
державного
значення
другорядні
лісові
продукція
побічних
користувань
другорядних
матеріалів
належать
луб
продукти
деревна
зелень
лісовими
вузькому
розуміють
ресурси
проте
думка
власне
рослинними
ресурсами
розуміють
частину
представлену
використовуються
можуть
бути
непрямого
багатств
поліпшення
умов
ресурси
своɽю
господарською
науковою
цінністю
ресурси
загальнодержавного
значення
рослинних
ресурсів
загальнодержавного
значення
належать
рослинного
світу
внутрішніх
морських
територіального
континентального
158
морської
каналів
використовуються
території
області
також
усіх
порядків
заповідників
національних
заказників
садово
загальнодержавного
значення
перебувають
зникнення
судинні
рослини
занесені
перебувають
під
угрупування
книги
рослинних
ресурсів
місцевого
відносяться
несільськогосподарського
призначення
судинні
віднесені
ресурсів
Використання
здійснюватися
метою
природоохоронною
рекреаційною
культурно
освітньою
включаɽ
забезпечення
населення
пряно
худоби
забезпечення
тваринництва
бджільництва
ресурси
переважна
більшість
ресурсів
зосереджені
формуɽться
кліматичних
умовах
складаɽться
чагарникових
лишайників
багатьох
включаɽ
себе
світ
розвитку
впливають
навколишнɽ
середовище
являɽ
складаɽться
159
взаɽмодіючих
характеризуються
динамічною
саморегулюванням
енергії
обумовленістю
ліси
поширеними
типів
Землі
сучасними
сумарні
складають
1,65–1,96 · 10
становить
82–90%
тому
– 14–15%,
тропічні
55–60%,
– 20–25%).
відсотків
загальної
планеті
лісами
мають
запас
деревини
заготівля
країнах
світу
перевищуɽ
щорічному
поточному
1,8
загальному
лісах
близько
млрд
загальна
лісів
складаɽ
4 – 4,4
або
30%
площі
суші
запас
сягаɽ
відміну
ресурсів
вугілля
руд
запасів
планети
відновлюваним
ресурсом
проте
складають
0,5–0,6%
загальної
лісистості
запасами
лісу
державою
восьме
враховуючи
Росію
нагромаджуɽться
кількість
продуктів
кислот
цукрів
фітонцидів
сумарна
всіɽї
складаɽ
близько
значна
частина
участь
кругообізі
частина
використовуɽться
людством
потреб
виробляɽться
найменувань
продукції
гігантською
продукуɽться
існувати
людству
живому
160
4.1.
лісів
планети
площі
площі
пояс
260 10,7 33,6 9,6
Сухі
тропічні
510 20,9 32,9 9,4
лісів
1233 50,5 169,4 48,4
поясу
20 0,9 7,7 2,2
170 7,0 0,875 4,1
гірські
395 16,2 102,2 29,2
хвойні
620 25,4 21,35 16,1
лісів
1205 49,5 180,6 51,6
2438 100 350 100
161
4.2.
Лісистість
країн
ȯвропи
Країна Загальна площа
території
країни
тис
Відсоток
лісистості
45218 27264 60,3
33814 21883 64,7
54919 15156 27,6
50596 13509 26,7
Німеччина
35702 10740 30,1
77945 9954 12,8
30132 9857 32,7
60370 9491 15,7
Польща
31268 8942 28,6
32376 8710 26,9
4.1.2.
призначенням
розміщенням
виконують
водоохоронні
санітарно
рекреаційні
функції
задоволення
суспільства
ресурсах
ліси
власністю
Ліси
знаходяться
права
власності
українського
українського
народу
власника
ліси
органи
місцевого
самоврядування
межах
визначених
Конституціɽю
України
можуть
перебувати
державній
комунальній
власності
Суб
власності
територіальні
лісове
господарство
певні
ɽвропейськими
країнами
низький
середній
лісистості
;
природних
Полісся
Степ
162
відмінності
умов
методів
господарства
лісових
ресурсів
властивостей
значення
50%)
режимом
лісів
(13,7%),
маɽ


;
ситуація
постійними
лісокористувачами
господарства
надані
постійне
користування
установам
ятдесяти
міністерств
значна
площа
лісів
гектарів
забруднення
лісів
штучно
потребуɽ
розташовані
дуже
переважно
Лісистість
відмінності
ліси
впливають
ґрунти
ресурси
якшують
наслідки
також
забезпечують
одержання
більшої
кількості
деревини
залежно
виконуваних
функцій
категорії
виконують
водоохоронні
ґрунтозахисні
захисні
функції
рекреаційно
виконують
переважно
гігіɽнічні
функції
природоохоронного
наукового
культурного
призначення
виконують
природоохоронні
естетичні
наукові
функції
експлуатаційні
лісів
залежно
від
виконуваних
функцій
проводиться
порядку
встановлюɽться
163
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
45%
Фактична
лісистість
26,80%13%5,30%42%10,40%15,70%
Оптимальна
лісистість
32%18%9%45%19%20%
ПоліссяЛісостепСтепКарпатиКримУкраїна
Лісистість
території
України
164
наведені
розподіл
земель
України
категоріями
лісів
свідчать
більшість
лісового
складають
природоохоронного
30
деревних
домінують
(Pinus silvestris),
дуб
бук
(Fagus silvatica),
ялина
(Picea abies),
вільха
(Alnus glutinosa),
(Fraxinus excelsior),
загальної
– 43 %.
рисунку
структуру
переважаючими
деревними
Сосна
Ялина
Дуб
Бук
Ясен
Акація
гледичія
Береза
Вільха
Інші
площі
переважаючими
породами
лісоутворюючими
лісах
звичайна
ялина
твердолистяні
бук
звичайний
;



,

,
,
вільха
деревних
включаɽться
вигляді
основного
складу
тим
відіграють
важливе
значення
збереження
поширення
сприяють
проходженню
ґрунтотворних
формуванню
ландшафтів
вертикальною
зімкнутістю
закритих
напіввідкритих
165
4.3.
фонду
групами
% площ
Категорії
Ліси
природоохо
ронного
захисного
рекреаційно
оздоровчого
Ліси
експлуатаційного
Ліси
природоохо
ронного
захисного
рекреаційно
оздоровчого
Ліси
експлуатацій
ного
площа
земель
6021,6 4760,6 10782,2 56 44
землі
5506,7 4532,9 10039,6 55 45
5131,8 4268,4 9400,2 55 45
зімкнуті
культури
109,2 118,1 227,3 48 52
14,4 7,0 29,4 66 34
зруби
загиблі
насадження
203,4 88,5 291,9 70 30
експлуатації
1338,9 3598,6 4937,5 27,1 72,9
Нелісові
землі
514,9 227,7 742,6 69 31
166
Сукупність
усіх
природних
штучних
України
складаɽ
фонд
загальна
площа
земель
10,8
вкрито
рослинністю
фонду
України
належать
ділянки
захисні
насадження
також
земельні
ділянки
вкриті
рослинністю
лісового
фонду
України
зелені
насадження
межах
населених
пунктів
сквери
бульвари
тощо
віднесені
установленому
групи
господарських
угіддях
садових
Держкомліс
госп
Мінтранс
Мінохорон
природи
Міноборони
Мінагропо
літики
МНС
Землі
Інші
землі
загальної
площі
фонду
підпорядкованістю
Землі лісового
фонду
поділяються
лісовою
рослинністю
підлягають
167
залісненню
зруби
пустирі
зайняті
шляхами
просіками
протипожежними
нелісові
спорудами
господарства
електропередач
трубопроводів
комунікаціями
зайняті
сільськогосподарськими
угіддями
насадження
пасовища
для
зайняті
болотами
межах
лісового
наданих
потреб
лісового
Переважна
земель
лісового
фонду
належить
Держкомлісгоспу
Другим
значимістю
лісокористувачем
. 4.3).
земель
лісового
фонду
сільськогосподарських
значною
порівнянні
земель
лісового
лісгоспів
26,4%
площі
земель
лісового
країни
таблиці
лісів
перебувають
користуванні
структурних
Мінагрополітики
запас
деревостанів
вкритих
лісовою
земель
правонаступників
ніж
держлісгоспів
запас
стовбурової
деревини
стиглих
насадженнях
57%
таким
лісгоспів
пояснити
наступними
суттɽвою
типологічних
здійснення
лісівництва
агроформувань
від
господарювання
держлісгоспах
напрямами
господарювання
жорстким
тиском
специфічною
функціɽю
лісів
пунктів
забезпечення
попиту
лісові
ролі
буфера
лісів
державного
168
Характеристика
перебувають
користуванні
сільськогосподарських
підприɽмств
форм
Ліси
перебувають
користуванні
Основні
показники
Мінагрополітики
площа
земель
лісового
7114,9 2847,9
6086,1 2696,9
запас
деревини
1283,48 336,45
запас
земель
запас
деревини
стиглих
насаджень

169
лісівничо
типологічних
умов
відповідних
сільськогосподарських
власності
порівнянні
лісами
значення
великими
масивами
лісовими
дачами
сформувалися
лісові
ґрунти
рубок
внаслідок
розпорошеності
контурів
земель
лісового
фонду
також
складності
здійсненням
лісівничо
лісокористування
дрібноконтурному
розміщенні
малопридатних
для
землях
протягом
років
було
протиерозійних
насаджень
було
полезахисних
смуг
яких
земель
запас
насаджень
експлуатаційних
вилученні
складу
лісового
лісових
ресурсів
деревина
заготівлі
ліквідної
від
усіх
рубок
становить
близько
Держкомлісгопу
– 12
рубок
користування
– 6,5
Держлісгоспу
– 5,6
зображена
структура
деревини
деревними
деревини
підприɽмствами
Державного
понад
дикорослих
ніж
соку
Рослинний
сукупність
усіх
видів
грибів
утворених
угруповань




:



несільськогосподарського
судинні
лишайники
стадіях
утворені
ними
угруповання
видів
нараховуɽ
25000
170
Ялиця
4,4%
Дуб
Бук
Ясен
Клен
Граб
5,6%
Береза
8,3%
1,2%
Вільха
Осика
тополя
4,2%
Ялина
Сосна
Структура
заготівлі
рубок
користування
деревними
породами
За спектром
форм
види
судинних
поділяються
кущі
однорічні
судинних
України
налічуɽ
тис
них
250
лікарськими
біологічно
активні
лікувальні
властивості
використовуɽться
виготовленні
лікарських
сьогоднішній
питання
використання
ресурсів
пошуку
запасів
цінних
лікарських
безпечних
дослідження
судинних
рослин
показують
видів
книги
лікарські
охорони
використання
відтворення
Кабінет
171
міністрів
виконавчої
влади
самоврядування
спеціально
уповноважений
виконавчої
влади
галузі
охорони
навколишнього
природного
виконавчої
4.1.3.
значно
соціальне
значення
лісів
урбанізація
ріст
типу
розширення
добування
збільшення
ландшафтів
зросли
суспільства
потреб
все
більше
земель
відчужуɽться
для
терміном
. recreation)
розуміють
відновлення
рекреаційними
ресурсами
розуміють
сукупність
умов
використовуються
відпочинку
лікування
туризму
людини
дуже
рекреаціɽю
розуміють
відновлення
думку
багатьох
спеціалістів
задовольнити
0,8
2,1 %
усіɽї
використовуються
відпочинку
туризму
лікування
Рекреаційний
США
налічуɽ
196
земель
яких
час
використовуɽться
можуть
використовуватись
становить
1,7
площа
насаджень
складаɽ
1,3
вкрито
рекреаційними
функціями
172
збільшення
повітрі
оптимальною
характеризуються
соснові
насадження
прилеглої
рахунок
властивостей
насаджень
напрямком
рекреаційного
лісів
внутрішньоміських
приміських
зон
важливим
формування
організації
відпочинку
населення
зелених
розміщують
будинки
профілакторії
бази
відпочинку
туризму
спорту
використовують
поблизу
населених
пунктів
значній
відстані
них
Особливо
інтенсивно
відвідуються
масиви
ділянки
через
маршрути
видів
пасажирського
Сьогодні
існуɽ
тенденція
інтенсивного
рекреаційного
територіальних
утворень
формуються
базі
межами
Тому
навантаження
зазнають
зелені
такі
смуги
уздовж
виконують
функціонального
призначення
гірські
ґрунтозахисні
насадження
тощо
функції
виконують
насадження
зелених
ефективного
виділяють
лісогосподарську
частини
відносять
віддалені
населених
пунктів
розвиненою
відвідувані
населенням
Лісопаркова
частина
навпаки
найбільш
інтенсивно
використовуɽться
для
відпочинку
включаɽ
себе
великі
лісові
масиви
ландшафтами
сполученням
елементами
благоустрою
відпочинку
173
зауважити
рекреаційні
ліси
ніж
отримання
деревини
ліс
вище
господарський
такий
ліс
даɽ
прибуток
більший
господарський
Найбільш
важливими
гірські
Криму
Карпат
Полісся
також
Дністра
Сіверського
Бугу
Найменшими
ресурсами
володіють
всього
населення
18,4%
вкритої
Карпатах
4% –
7,8%
цим
забезпеченість
населення
зелених
тис
4.1.4.
Сучасний
стан
лісів
зумовлюɽться
інтенсивністю
впливу
так
навантаженням
порушуɽ
середовищеформуючі
функції
екосистем
негативно
впливають
лісові
екосистеми
відносяться
забруднення
атмосфери
ґрунтових
ґрунту
промисловими
автотранспортними
навантаження
збільшуɽться
десятиріччя
викидів
загинуло
2,5
гектарів
лісових
насаджень
забруднення
аварію
Чорнобильській
зазнали
близько
(40%
загальної
тис
повністю
виведено
господарського
потребуɽ
лісокористування
удосконалення
протипожежної
Найбільші
площі
забруднених
знаходяться
Житомирській
(60%),
(52,2%)
(56,2%)
Чернігівській
Вінницькій
Сумській
174
областях
радіоактивно
забруднених
становить
20%.
Господарська
діяльність
позитивним
впливом
догляд
лісом
насаджень
боротьба
шкідниками
випадків
негативно
впливаɽ
насаджень
викликаючи
свою
осередків
Негативними
господарської
хвороб
монокультури
невідповідність
лісових
культур
грунтово
кліматичним
умовам
пошкодження
застосування
пестицидів
масштабів
будівництва
міського
значно
посилилось
рекреаційне
навантаження
рекреаційне
навантаження
відчуваɽться
найбільш
відвідуваних
населенням
лісах
лісопарках
Посилене
навантаження
супроводжуɽться
ущільненням
ґрунту
порушенням
живого
надґрунтового
зрідженням
деревостанів
нанесенням
пошкоджень
стовбурам
практика
планування
екстенсивного
лісокористування
призвела
виснаження
зниження
загальної
продуктивності
товарної
структури
допускалося
перевищення
розрахункової
лісосіки
структури
збільшення
частки
продуктивних
деревостанів
Сьогодні
площу
лісових
займають
(45,4 %)
середньовікові
(37,7%),
деревостани
становлять
6,8
відповідно
нижче
значень
Інтенсифікація
проміжного
користування
запаси
достигаючих
стиглих
деревостанів
становлять
більше
половини
потенційно
насаджень
низькими
повнотами
(0,6 – 0,3)
24
175
рубок
користування
щороку
деревини
пожеж
найскладніших
внаслідок
масштабних
сотнях
гектарів
штучні
насадження
тис
площі
понад
50%
70%
площі
Луганську
Херсонську
Дніпропетровську
впливаɽ
низка
біотичних
серед
яких
займають
лісу
діɽю
чинників
зменшуɽться
деревини
відбуваɽться
часткова
всихання
насаджень
сьогодні
осередків
перевищуɽ
майже
половина
боротьби
шкідників
найбільші
Степу
завдань
забезпечення
відтворення
здійснюɽться
досягнення
лісистості
насаджень
найбільш
доцільними
підвищення
ґрунтозахисних
корисних
властивостей
захисних
насаджень
якісного
підвищення
продуктивності
формами
відтворення
лісів
Відновлення
землях
були
зруби
Зруби
згарища
залісенню
більше
культури
загинули
наступному
можуть
бути
продовжені
наслідків
стихії
посуха
тощо
виконавчої
питань
господарства
територіальними
176
центрального
питань
господарства
чагарниками
низькопродуктивними
деревостанами
цінних
високопродуктивних
деревостанів
здійснюɽться
реконструкції
проведення
лісокультурних
здійснюɽться
штучним
комбінованим
способом
Природне
проводиться
зрубах
колишніх
лісогосподарських
угіддях
забруднення
для
комплексу
культур
здійснюɽться
обробки
ґрунту
висівання
зарощуванню
Штучне
здійснюɽться
лісових
культур
заліснення
зрубах
неможливе
відбуваɽться
культури
насадженням
саджанців
дичок
живців
висіванням
насіння
порід
здійснюɽться
призначених
землях
лісовою
насамперед
низькопродуктивних
непридатних
балки
тощо
землях
сільськогосподарського
призначення
полезахисних
смуг
насаджень
для
відповідно
відносяться
земель
лісогосподарського
призначення
кожний
другий
лісу
штучно
результат
лісовою
постійно
досягнення
лісистості
нових
лісів
Сьогодні
перевищуɽ
зрубів
4.5
показано
проведення
відтворення
того
передбачене
лісових
насаджень
177
збільшенню
лісистості
агроландшафтів
підвищить
ґрунтозахисні
функції
46,5
44,8
40,0
33,8
34,7
35,3
39,1
41,9
45,7
0,0
5,0
10,0
15,0
20,0
25,0
30,0
35,0
40,0
45,0
50,0
тис
Динаміка
лісовідновлення
Україні
[12]
ресурсів
забезпечуɽться
наступні
природному
штучним
поновленням
природних
запобіганням
небажаним
угруповань
негативному
господарської
зупиненням
господарської
метою
умов
угруповань
Обсяги
відтворення
природних
рослинних
ресурсів
визначаються
затверджуються
спеціально
уповноваженим
центральним
влади
галузі
охорони
навколишнього
середовища
178
4.1.5.
щодо
охорони
збереження
рубок
пошкодження
шкідливого
впливу
шкідників
Власники
лісокористувачі
язані
установлений
заходів
збереження
охорону
Перелік
складання
планів
визначаються
центральним
виконавчої
питань
місцевого
самоврядування
відповідно
повноважень
лісів
шкідників
забезпечуɽться
систематичного
спостереження
лісів
своɽчасного
виникнення
осередків
локалізації
Забезпечення
покладаɽться
виконавчої
влади
питань
лісового
самоврядування
власників
лісів
лісокористувачів
Охорону
України
лісова
охорона
складі
центрального
питань
лісового
виконавчої
влади
питань
лісового
Автономної
Республіки
територіальних
центрального
виконавчої
питань
лісового
господарства
підприɽмств
установ
належать
лісокористувачів
власників
лісів
система
лісового
законодавства
спрямована
забезпечення
захисту
Основним
ведення
господарства
(8.02.2006
аспекти
суб
землекористування
визначено
України
(25.10.2001
179
регулюɽ
земельні
відносини
використанні
також
Головним
Лісового
регулювання
правових
відносин
забезпечення
підвищення
продуктивності
охорони
відтворення
посилення
властивостей
суспільства
лісових
ресурсах
науково
обґрунтованого
раціонального
збереження
лісів
регулюються
навколишнього
природного
” (25.06.1991
1264-
проведення
суцільних
рубок
гірських
букових
Карпатського
регіону
(10.02.2000
1436-
загальнодержавну
програму
формування
національної
України
2000-
” (21.09.2000
.,
1989-
заповідний
” (16.06.1992
2456-
України
проведення
суцільних
рубок
схилах
букових
Карпатського
регіону
забезпечення
збалансованого
лісокористування
запобігання
згубних
природних
посилення
захисних
кліматорегулюючих
санітарно
властивостей
охорона
Карпатського
естетичне
установлені
жорсткіші
обмеження
рубок
впровадження
технологій
лісосік
суцільних
поступові
вузьколісосічні
здійснення
трелювання
деревини
року
використанням
колісних
повітряно
трелювальних
установок
формування
національної
України
заповідний
визначають
формування
метою
збереження
відтворення
природних
комплексів
станом
ландшафтів
урахуванням
180
значення
лісів
роботу
збільшення
лісів
обмеженим
заповідання
лісових
Ведення
лісового
здійснюɽться
затвердженої
програму
Ліси
2002–2015
роки
29.04.02
581.
Державній
визначено
наступні
збільшення
лісистості
підвищення
продуктивності
складу
насаджень
нарощування
природоохоронного
збереження
підвищення
негативних
середовища
змін
застосування
раціонального
використання
вдосконалення
галузі
господарства
гармонізація
лісами
посилення
державного
охороною
захистом
використанням
відтворенням
лісів
лісогосподарської
науки
посилення
працівників
лісового
Охорона
рослинного
світу
здійснення
спрямованих
збереження
просторової
популяційної
цілісності
світу
охорону
місцезростання
збереження
знищення
шкідників
невиснажливе
використання
здійснюɽться
центральними
місцевими
влади
місцевого
самоврядування
власниками
користувачами
земельних
ділянок
181
знаходяться
світу
користувачами
забезпечуɽться
встановленням
правил
охорони
відтворення
рослинного
світу
обмеженням
ресурсів
проведенням
експертизи
запобігання
загибелі
світу
результаті
земель
зайнятих
рослинного
підтоплення
затоплення
заболочення
засолення
висушування
ущільнення
засмічення
забруднення
побутовими
стоками
від
несприятливого
впливу
оголошенням
природно
фонду
наукових
досліджень
забезпечення
здійснення
щодо
охорони
відтворення
рослинного
світу
інформування
ɽкти
дбайливого
ставлення
системи
здійсненням
охороною
відтворенням
занесенням
перебувають
зникнення
видів
перебувають
загрозою
зникнення
рослинних
угруповань
відповідальності
порушення
охорони
використання
ресурсів
здійсненням
законодавством
охорони
державної
галузі
охорони
використання
відтворення
рослинних
стати
182
удосконалення
законодавчої
раціональне
відтворення
рослинного
здійснення
запобігання
які
негативно
рослинного
світу
проведення
моніторингу
популяцій
інвентаризація
місцезростань
зникаючих
книги
врегулювання
України
вивезення
особливо
включені
міжнародну
торгівлю
фауни
перебувають
упорядкування
установами
громадянами
запровадження
дозвільної
системи
використання
світу
плати
спеціальне
використання
ресурсів
Сучасну
майбутню
лісокористування
визначають
деревинній
умовах
кліматорегулюючої
естетичної
умовах
тенденція
потребуɽ
раціонального
деревини
заготовленої
рубок
користування
рубок
санітарних
лісовідновних
Визначальним
раціонального
деревинних
лісокористування
додаткового
одержання
використання
80
шкідливого
впливу
родючість
ґрунтів
рослинні
ресурси
(48%),
забезпечити
рахунок
широкого
впровадження
умови
целюлозно
плантаційного
лісопереробному
комплексі
183
замінників
2015
року
Друга
забезпечена
збільшення
охороняються
регульованого
навантаження
збільшення
заліснення
земель
охорони
підвищення
продуктивності
поліпшення
лісових
ресурсів
потребуɽ
повноцінної
системи
безперервного
прогнозу
управління
лісовим
лісокористування
запобігання
явищам
4.2.1
Тваринний
людства
Тваринний
зооценоз
сукупність
усіх
або
будь
території
певне
угруповання
найактивнішу
будь
системи
Тваринний
характеризуɽться
складом
Тваринний
вузьких
місцеперебувань
відповідні
назви
угруповання
угруповання
ширяють
угруповання
пересуваються
води
включаɽ
конкретні
систематичною
язаною
місцями
угруповання
угруповання
ссавців
акваценоз
мешканці
виділяють
становлять
10%
усіɽї
особин
субдомінанти
10%).
звичайні
дуже
184
невід
складовою
ресурсів
фауна
характеризуɽться
видовим
чисельністю
ресурси
тваринного
світу
визначаються
безпосередньо
використовуються
мисливстві
рибному
видах
кількість
яких
здійснювати
тваринного
світу
хордові
ссавці
плазуни
членистоногі
тварини
усьому
популяційному
різноманітті
всіх
розвитку
ембріони
лялечки
перебувають
природної
диких
продукти
життɽдіяльності
тварин
залишки
викопних
мурашники
загати
споруди
тваринного
світу
загальна
складаɽ
відсотки
загальної
нашої
4,84•10
10
Структура
сучасного
тваринного
світу
Лукін
Група
тварин
Кількість
Група
тварин
Кількість
30
6


Губки
9

черви
Круглороті
Круглі
черви
3
2,4
Плазуни
Членистоногі
1200
4,2
185
вказував
органічний
світ
потужну
геохімічну
силу
яка
рахунку
Сучасна
структура
світу
подана
табл
біологічного
кругообігу
види
рівнів
).
кожного
кормових
ɽктів
кожний
видів
інших
видів
біогеоценозу
визначають
біосфери
еволюції
займаɽ
тільки
властиву
нішу
існуванням
передумови
ніш
процес
гарантуɽ
нескінченність
ускладнення
структури
результаті
груп
рослин
тварин
Найбільшою
була
наземних
виникнення
завдяки
енергетичні
стали
проходити
швидше
Кожен
еволюції
визначав
змінювалася
живої
супроводжувалися
збільшенням
тваринами
земних
просторів
ставало
усе
повним
еволюції
відбувалось
тільки
утворення
видів
формування
біогеоценозів





,

масовими
рухливим
групи
посилювалася
плазунів
186
луків
пустель
біологічному
кругообігу
речовин
Так
живуть
суші
винищують
насіння
Морські
птахи
акумулюють
величезну
кількість
сполук
фосфору
ссавців
землериїв
споживачів
безхребетних
також
активну
участь
формуванні
ландшафтів
можна
результаті
будівництва
незліченних
змінили
водний
режим
місцевості
формування
степових
біогеоценозів
винятково
ґрунтами
вплинули
кількість
легко
засвоювані
чином
еволюції
став
передумовою
життɽдіяльності
4.2.2.
Тваринний
,




України
обумовлюють
видове
багатство
території
Чорного
Азовського
живуть
представники
близько
44,8
тварин
представлені
членистоногі
видів
круглі
– 1,5
кільчасті
черви
молюски
– 369,
хордові






поступаɽться
лише
Франції
покладаɽ
його
збереження
фауна
країни
отже
збереження
визначатиме
майбутньому
долю
Найбільше
уваги
нині
раціональному
представлені
фауні
України
200
плазунів
птахів
ссавців
оточуɽ
фауни
дбайливого
ставлення
боку
здійснення
природоохоронних
деякі
187
представники
можуть
зникнути
планети
Адже
століття
зникли
тарпан
тур
український
степовий
багатьох
були
винищені
деякі
зменшилась
чисельність
глушця
тетерука
лелек
великої
зникнення
були
хохуля


.
території
пластичні
види
можуть
існувати
всіх
себе
середовище
перебування
кількість
видів
пристосована
життя
умовах
ландшафту
рельɽф
формують
сучасне
середовище
визначають
тварин
тваринного
завжди
залежить
сучасних
існування
минуле
виду
лівобережжя
правобережжя
лише
незначні
відмінності
дуже
Дніпро
багато
зупиняються
тваринний
світ
власне
лісовою
результат
труднощів
подолання
тварин
зони
Фауна
України
дуже
вузьким
характеру
наприклад
хохуля
живе
ділянці
заплави
Сіверського
умови
зустрічаються
багатьох
Дуже
поширення
залежить
ландшафтно
впливом
господарської
втручання
значних
тваринного
регіонах
зумовлюɽ
районування
території
ступінь
188
бути
районування
виділення
підвладних
районування
завдяки
множинності
впливають
тварин
дуже
складній
картині
ареалів
внутрішнього
складним
завданням
районування
районування
наводиться
нижче
систем
аналізу


.
фауні
Полісся
внаслідок
посилення
господарської
числі
старих
застосування
отрутохімікатів
боротьби
умови
настільки
змінилися
типові
представники
ведмідь
бурий
кіт
видра
глушець
дятел
стали
Тут
водяться
козуля
куниця
борсук
характерні
тетерук
синиці
кулики
журавель
сірий
припутень
плазунів
водяться
звичайна
вуж
прудка
тритони
ропухи
непарний
шовкопряди
хрущі
заболочених
місцевостях
фауні
поɽднуються
лісові
степові
лісах
водяться
борсук
козуля
ховрахи
трапляɽться
тушкан
великий
птахів
водяться
сипуха
сорокопуд
лелека
фауні
найтиповішими
ссавців
сірий
великий
тушкан
степова
полівки
степовий
степова
яна
куниця
південно
східних
трапляються
байбак
язка
птахів
жайворонки
вівсянки
куріпка
Подекуди
зустрічаються
степовий
журавель
степовий
189
степовими
плазунами
степова
Чорноморському
степові
сполучаються
піщаними
лісами
луками
прибережними
морськими
світ
степовими
водяться
болотні
водоплавні
чайки
сріблястий
бугай
Дунаю
гніздяться
гуска
шипун
заповідниках
звичайні
бабак
акліматизовано
Українських
Карпатах
козуля
дика
куниця
борсук
бурозубка
ведмідь
дикий
кіт
гніздяться
глушець
тетерук
дятли
шишкар
беркут
шуліка
сапсан
Характерними
плазунами
гадюка
вужі
ящірки
смерековий
буковий
короїди
букова
плодожерка
водяться
козуля
куниця
яна
борсук
телеутку
мухоловки
синиці
плазунів
кримський
тритон
ропуха
квакша
серед
земноморських
найбільш
восковик
ковалик
хрущ
кримський
кримський
богомол
цикади
живуть
пихтун
білочеревний
фауні
Азовського
прибережних
сполучені
Керченською
відбуваються
специфічні
Азовського
оселедець
пузанок
велика
тюлька
моря
білуга
севрюга
скумбрія
ставрида
кефаль
чорноморський
лосось
дунайський
морський
190
прісноводних
лосось
дунайський
харіус
щука
линь
судак
окунь
сазан
трапляються
харіус
великих
водяться
цінні
сазан
акліматизувалися
амур
.
диких
велике
видів
продукти
харчування
хутро
види
.
фауна
невичерпним
джерелом
час
інтенсивно
хутрові
лисиця
проводяться
дослідження
приручення
страуса
куріпки
виведенні
поліпшення
якості
існуючих
використовуються
для
схрещування
продуцентами
бджолина
отрути
багато
знайшли
застосування

.
тварини
губки
значення
фільтратори
для
вилучають
таким
чином

.








сільськогосподарських
культур
помітна
своїм
значенням
цілому
перевищуɽ
птахів
діяльності
важливе
залежно
значення
шкідливих
усіх
птахів
вважають
птаха
залежно
умов
бути
корисними
птахами
знищують
багато
добуваючи
шпаки
черешні
садівництву
виноградарству
знищують
191
жуків
кузьок
гусінь
поселення
граків
гніздування
заражені
шкідниками
коли
граків
знищувала
площі
навесні
живляться
висіяним
насінням
культурних
злаків
розсадниках
влітку
розкльовують
кавуни
Відчутної
завдають
горобці
знищуючи
зерно
пшениці
соняшнику
живляться
самі
вигодовують
пташенят
більшість
потенційно
завдають
живлячись
насінням
бур
певною
допомагають
жолуді
дуба
значну
відстань
жолуді
Горіхівка
запаси
птахів
вийшовши
птахами
завжди
Омелюх
яка
дерев
важливе
значення
сільського
знищують
шкідливих
тварин
гризуни
багатьох
чисельність
знищують
слабких
хворих
результаті
чого
зменшуɽться
кількість
епідемій
дізнатися
або
шкідливий
птахів
року
спостерігають
живленням
Враховуючи
птахи
приваблювати
охороняти
Важливим
умов
гніздування
приваблювання
досить
доступний
штучних
кількістю
влаштованих
чисельністю
існуɽ
залежність
Для
цього
виготовляють
розвішують
дуплянки
синичники
відіграють
роль
природі
переносячи
причеплене
шерсті
насіння
лопуха
рослин
сприяють
поширенню
192
жостір
поїдаючи
ґрунт
поліпшують
фізико
механічні
властивості
ґрунту
чергу
сприяɽ
відновленню
землею
відмерлі
пришвидшують
розкладання
тваринами
вибираючи
певному
біотопі
розвитку
тварин
багато
можуть
знищувати
значну
кількість
добуванні
можуть
шкоди
лісовому
істотною
шкода
Тварини
пагони
бруньки
зубами
або
поїдають
насіння
пошкоджують
культурам
молоднякам
шкоди
можуть
завдавати
властива
більша
але
популяції
окремі
пошкоджують
30
олень
12
день
300–400
скушуɽ
стовбури
молодих
середньовікових
сосни
дуба
Від
копитних
першу
улюблені
дуб
улюблені
бруслина
крушина
черешчатий
культурах
більш
50%;
20–50%
дуб
ясен
брусниця
20%
свидина
береза
вільха
пошкодження
лісових
чагарникових
залежать
передусім
чисельності
лось
10–15
корму
– 1,5–2
Масштаби
пошкодження
насаджень
року
інтенсивні
пошкодження
збільшуються
збереженні
покриву
тварини
скушують
виступаючі
під
дерева
Обкушуванням
оленеподібні
пошкоджують
193
вегетаційного
місці
укусу
помітні
зубів
вегетації
виділяɽ
роблять
рухом
голови
зубами
одному
виділення
камбію
тварини
стовбура
смуги
Обкушування
смереки
ясена
дуба
бука
призводить
технічної
частині
стовбура
заселення



.
викладеного
зрозуміла
регулювання
впливу
агроландшафт
досягнення
між
сільськогосподарською
яких
стикаються
впливають
звірів
дуже
надзвичайно
Передусім
добування
дають
цінне
хутро
ясо
сировину
Полювання
матеріальних

.





-
потяг
природи
бажання
помилуватись
виглядом
тварин
цього
прагнення
обладнують
звіринці
тварин
тварин
туристам
надаɽться
можливість
спеціально
спорудженого
спостерігати
являтись
дичиною
фотографувати
самиць
дичини
годівниці
хутрових
негативно
забезпеченні
хутрової
зумовило
розведення
цінних
хутрових
звірів
нутрій
успішно
займаються
багатьох
найефективніших
галузей
тваринництва
меншими
витратами
хутра
забезпечуɽться
найбільший
прибуток
Наприклад
ринку
хутра
суму
100
умовних
попиту
зумовило
194
спеціальних
утримання
одержання
пантів
Панти
роги
ранній
вкриті
оксамитовою
яка
інтенсивно
постачаɽться
оленя
зварені
розчині
молоді
панти
використовують
цінних
ліків
4.2.3.
Мисливські
спостерігаɽться
виразне
тварин
збіднення
складу
турів
зубрів
Ситуація
погіршилася
XX
критичної
зменшилась
ведмедів
лосів
байбаків
спад
чисельності
фауни
1941–45 pp.
подана
чисельність
значення

.
1990 p.
чисельність
зростала
складають
чисельності
стримувався
штучно
ведмідь
популяція
останні
20
виявила
сталу
зменшення
чисельності
1991–95 pp.
зменшення
чисельності
відмічено
популяцій
свині
Стабільною
залишаɽться
чисельність
козулі
зростаɽ
чисельність
видів
охороною
зубр
куниця
Серед
пернатих
поступово
зменшуɽться
чисельність
глухаря
гусей
друге
язане
масштабів
застосування
пестицидів
Кількісний
склад
мисливської
фауни
змінюɽться
Найбільша
популяція
лося
козуля
свиня
дика
поширені
чисельність
зменшуɽться
чисельність
напрямку
збільшуɽться
тут
найкращі
умови
існування
195
Динаміка
чисельності
мисливських
ресурсів
України
, 2000–2005
Чисельність

2000
2001
2002
2003
2004
2005
,
.

4771
4490
4377
4489
4596
4510
Олень
15986
16032
15944
16734
16992
17606


36181
36026
37390
38796
40351
43119
Козуля
118974
118740
119455
121666
122476
126267
Зубр

1012
1160
1616
2217
2268
2692

Кулан
Хутрові


1874,1
1827,6
1878,2
1857,3
1808,2
1789,8
Куниця

116,3
106,4
104,3

146,4
163,4
183,2
182,6
159,0
172,0
вільна

Ведмідь
196

. 4.6.
дикий



Борсук







Нутрія

,
.
.
Куріпка
1013,7
896,8
961,6
909,0
882,0
890,1
Глухар
Тетерук
Гуси
162,2
168,8
217,0
130,5
103,7

3125,3
3205,2
3062,0
2938,7
2984,9
2892,8

271,2
272,4
290,5
289,6
278,0
281,6
Перепілка
799,3
849,8
886,8
830,6
809,0
927,9

197
Основне
зосереджене
басейнах
Бугу
Дунаю
Сумській
областях
поширений
Карпатах
байбак
Степу
Харківська
Луганська
куріпка
Лісостепу
Поліссі
гусеподібні
басейнах
штучного
зупинимось
звірів
Гагароподібних
видами
червоноволою
чорноволою
Найчисельнішою
чорновола
30
птахів
знизилося
Так
1963–
Бугу
нараховувалось
осінньому
прольоті
30–40
площі
1990–92 p.p. –
більше
Зимуючі
концентрації
гагар
400–450
голів
році
узбережжя
Алібей
.).
Пірникозоподібні
нараховуɽ
велика
Сучасна
чисельність
невисока
Південного
Бугу
15–16 (
угідь
найбільшій
зустрічаються
морському
узбережжі
під
зимівлі
Гусеподібних
найбільш
чисельна
група
межах
нараховуɽться
гусеподібних
представлені
шипуном
кликуном
, 10–15
років
шипуни
зустрічалися
більшості
областей
осінніх
перельотів
гніздувалися
гирлі
Західноукраїнському
останніх
свідчать
проходить
реакліматизації
лебедя
шипуна
формування
його
популяції
Лебідь
кликун
значно
поступаɽться
чисельністю
шипуну
зустрічаɽться
198
Азовському
Чорному
зимівлі
1984–1988 pp.
тут
нараховувалось
1660
кликунів
зустрічаɽться
.
нараховуɽться
види
яких
гуска
додавна
гніздилася
небагатьох
плавнях
дельт
Дунаю
Дністра
Середнього
Сиваші
час
10–12
років
стала
гніздитися
багатьох
Поділлі
верхів
Південного
Бугу
відносяться
південних
Найбільше
галагазів
зосереджуɽться
нараховували
300
9900
найчастіше
зустрічаɽться
гніздування
однак
загальна
кількість
пар
розмножуються
перевищуɽ
нараховуɽться
являють
багаточисельну
групу
сучасних
гусеподібних
населенні
крижень
Лісостепу
перевищуɽ
сумарну
кількість
систематичну
групу
крижні
багатьох
числі
перших
видів
ними
велика
гніздуванні
крижень
гніздяться
лише
північних
Поліссі
решті
території
розмножуються
були
найчисельніших
гніздились
повсюдно
час
значно
свій
ареал
багатьох
гніздяться
Азово
Чорноморському
краї
зрідка
Широконіски
але
гніздяться
всій
зустрічаються
кількості
199
Чисельність
неоднакова
дуже
залежно
верхів
Південного
Бугу
угідь
весняних
перельотів
нараховувалося
крижнів
особин
великої
, 22–35 –
, 6–10 –
широконосок
, 3–5 –
, 9–36 –
свищів
Після
завершення
початку
площі
налічувалось
153
великих
, 25–30
10–15
широконосок







простежуɽться
поступового
неухильного
поголів
Особливо
великого
чисельності
зазнали
велика
стані
перебувають
популяції
чирянка
головних
внутрішньопопуляційних
впливаɽ
життɽздатність
популяцій
качок
статева
вікова
структура
сьогодні
практично
усіх
птахів
групу
частини
населення
переважають
селезні
Німецький
встановив
виявився
населення
чисельності
видів
гусеподібних
морські




,



.
Куроподібних
тетерукових
представлена
куріпкою
кекликом
але
скрізь
зменшуɽться
25–30
знизилося
4–5
зважаючи
птахів
досить
куріпка
багатьох
досить
зважаючи
високу
охорону

.
акліматизований
багатьох
успішно
південному
тетерукових
глухар
тетерук
орябок
куріпка
зустрічаються
Поліссі
Карпатах
200
сучасна
чисельність
досить
низька
глухаря
тетерука
– 14,3
від
15–25
1000
Журавлеподібних
представлений
дуже
журавлиних
трьома
видами
степовим
білим
журавлями
собою
групу
які
знаходяться
охороною
нараховуɽ
видів
Найбільше
значення
лиска
курочка
пастушок
добуваються
складаɽ
1000
угідь
знизилась
Чисельність
стабілізувалася
50–80
вказаній
популяціях
складаɽ
66,4–72,8%
загального
Сивкоподібних
досить
систематична
група
мисливське
представники
баранцевих
відносять
являɽться
Чисельність
кінці
літа
досить
Часто
зустрічаються
концентрації
зважаючи
багаточисельність
мисливське
обмежене
група
куликів
Найчастіше
гніздуванні
баранець
великий
баранець
слуква
деякі
види
родину
відбулося
чисельності
Головна
повсюдне
умов
внаслідок
перезволожених
земель
зважаючи
куликів
добувають
дуже
неухильно
зменшуɽться
Голубоподібних
нараховуɽ
птахів
населення
припутнів
найбільш
висока
201
переважно
звичайної
гніздування
вона
складаɽ
чисельність
цих
голубів
максимуму
– 250–300
особин
вказану
язано
зменшення
чисельності
становити
41,3–54,7%
дорослих
причина
Чисельність
звичайних
місцевостях
невисока
15–20
угідь
осіннього
перельоту
максимуму
– 50–75
вказану
птахів
набагато
більше
Особливо
плантаціях
незібраних
сільськогосподарських
культур
соняшника
динаміці
простежуɽться
поступового
поголів
припутнів
чисельність
стабілізувалася
формування
урбанофільного
припутня
гніздиться
пунктах
голуби
голуб
добуваються
дуже
Зайцеподібних
нараховуɽ
практичне
заселяɽ
територію
країни
далеко
завжди
чисельність
досить
висока
раціонального
полювання
щільність
підтримуɽться
рівні
чисельності
залежить
статевої
структури
поголів
дослідження
сприятлива
чисельності
кількість
самців
була
росту
поголів
самок
популяції
приблизно
депресії
популяції
знижувалась
складав
всього
12,4%,
прогресування
складала
67,5%.
цілому
популяція
зайця
омолоджена
інтенсивною
експлуатаціɽю
регіонах
202
перевищуючи
річний
його
зустрічаɽться
областей
куди
Білорусі
Гризуни
гризунів
своɽ
значення
втратили
білка
запаси
зосереджені
частково
гірського
щільність
населення
білки
досягаɽ
80–120
особин
Промисел
ведеться
через
чисельність
представлена
Зустрічаɽться
Офіційний
обмежений
браконьɽрське
добування
місцях
перевищуɽ
експлуатації
мишей
включаɽ
звичайного
значення
гризунів
потенційна
здатність
розмноження
реалізуɽться
яловість
умовах
утримання
досягала
80%
більше
співпадало
результативністю
розмноження
умовах
Хижаки
нараховуɽ
видів
відносять
собачих
лисиця
собака
здичавілий
зустрічаɽться
Криму
Найбільше
Поліссі
Карпатах
значно


.
сучасного
полювання
виводків
західному
змінювалися
межах
лисиць
років
знизилась
язано
умов
проживання
діяльністю
.
ȯнотовидний
зустрічаɽться
багатьох
всюди
невеликих
нараховуɽ
сучасній
населення
представлене
двома
типами
номінальним
урбофільним
203
досить
невисока
зменшуɽться
яних
куниць
складаɽ
80%
загальної
чисельності
цих
поголів
екотипу
прогресуɽ
Чисельність
розміщених
західному
оцінюɽться
відміну
виду
досить
стенобіонтна
антропофобна
тварина
Проживаɽ
своїх
природних
великих
лісових
перестиглих
деревостанах
породного
складу
Щільність
перевищуɽ
2–3
кращих
угідь
вона
лісової
куниці
знижуɽться
горностаїв
тхорів
населення
деяких
складала
заплава
України
заплави
Південного
Бугу
Бужка
– 6–8,
ласки
тхора
– 1–2;
Буджацькому
– 1–3,
– 0–1
угідь
місцях
проживання
ласки
малочисельна
витісняɽться
сильним
Сучасне
населення
представлене
номінальним
урбофільним
Поголів
поступово
знижуɽться
заселяɽ
більшість
пунктів
прогресуɽ
Степовий
тхір
перегузня
відносяться
охороні
Звичайний
заселяɽ
України
чисельність
відновилась
стабілізувалася
деяких
Західному
найбільш
чисельний
лісових
насадженнях
динаміці
чисельності
борсука
10–12
років
простежуɽться
відсутність
якусь
свідчить
204
видом
чисельності
конкретних
умовах
ландшафту
видра
збільшила
свою
чисельність
багатьох
найсприятливіших
населення
видр
складаɽ
1–4
особин
водойм
Буг
чисельності
видр
представлена
видом
бурим
ведмедем
водиться
Карпатах
котячих
лісовий
Обидва
види
зустрічаються
Чисельність
дуже
низька
тварини
довготривалої
охорони
Парнопалих
представлений
видами
відносяться
Чисельність
дуже
Найбільші
запаси
найменші
степових
плямистий
лань
популяції
збереглися
реакліматизований
ȯвропейська
найбільш
багаточисельний
вид
час
популяція
угруповань
польового
Останній
сформувався
недавно
значно
поступаɽться
чисельністю
досягнуло
максимуму
1973
. – 17,9
Пізніше
зменшилось
даний
зустрічаються
Лісостепу
деяких
степових
районах
чисельність
становила
4510
Складовою
ресурсів
ресурси
сукупність
життя
неможливе
перебування
знаходження
морські
круглороті
морські
ссавці
,
,




.
реалізаціɽю
охорони
відтворення
водних
вивчення
запасів
водоймах
205
територіальному
морській
межами
відповідно
здійснюɽ
Департамент
рибного

.
вилову
морепродуктів
табл
Слід
зазначити
2005
порівнянні
1991
скоротилися
1,2
зумовлено
імпорту
зменшенням
чисельності
населення
цей
Обсяги
вилову
морепродуктів
Україні
Обсяги
вилову
1991
. 1995
. 2001
. 2005
905 393 333 266
одну
особу
17,4 7,6 11,0 14,4
Надзвичайно
здійснюɽться
тільки
для
якого
використовуються
ставків
ставковому
сазана
ставках
вирощуɽться
карась
судак
коропа
деякі
природних
відрізняɽться
ставкового
природних
виловлюɽться
асортимент
видів
ведеться
всього
року
двомісячного
риболовецьких
господарствах
восени
слугують
щука
судак
також
густера
плотва
окунь
синець
тільки
найбільш
великих
Дністер
Десна
також
Волинської
206








використовуються
тільки
аматорського
ресурсів
спорудження
каскаду
нерест
цінні
оселедець
зустріти
Дніпра
представлені
такі
види
пліть
судак
щука
окунь
Динаміка
вилову
Дніпровського
каскаду
Обсяги
вилову
тис
водосховища
1985
. 1990
. 2000
. 2005
1,5 0,9 1,8 1,9
Канівське
0,7 0,6 0,8 1,1
Кременчуцьке
9,4 9,2 10,8 12,0
Дніпродзержинське
0,99 1,1 1,6 1,9
Дніпровське
0,6 0,8 0,95 1,0
Каховське
9,0 9,9 11,1 12,1
Мінагрополітики
зазначити
проблема
ресурсів
потребуɽ
активного
залучення

,






стан
галузі
4.2.4.
Господарська
відноситься
ресурсів
збереження
здатності
відновлення
порушені
умови
процеси
відбуваються
певною
швидкістю
загрожують
віднести
руйнування
або
деградацію
негативний
вплив
інтродукованих
втрату
скорочення
пряме
знищення
диких
тощо
Найбільш
негативний
групи
спричиняɽ
порушення
деградація
перебування
207
загрожуɽ
третині
загальної
відносяться
господарства
вирубування
лісів
будівництво
споруд
осушувальна
випалювання
лісові
пожежі
забудови
явища
Господарська
спрямована
вирубування
степів
осушення
спорудження
автошляхів
залізниць
ліній
електропередач
побудову
відкритим
докорінно
екосистеми
пристосовувалися
певних
умов
зміни
виявляються
несприятливими
зникають
стають
.
наносить
інтенсифікація
сільського



,
,
функцій
Застосування
пестицидів
призводить
зменшення
тварин
кількість
отрутохімікатів
збільшуɽться
живлення
також
зазначити
ссавці
птахи
чутливі
плазуни
).
Страждають
пестицидів
також
безхребетні
зокрема
полів
викликаɽ
загибель
мальків
поливних
земель
можуть
зникнути
сухолюбні
тварини
численні
випадки
загибелі
від
сільськогосподарської
рибальство
сільгоспугідь
лісової
продукції
навантаження
розлякують
розмноження
призводить
забруднення






комунальних
208
фауни
забруднення
морських
нафтою
нафтопродуктами
навіть
унеможливлюɽ
існування
багатьох
цінних
спорудження
споруд
негативні
наслідки
враховуються
під
проектування
автомобілів
великих
автомагістралях
птахів
різні
високовольтні
електропередач
Величезної
тваринам
завдаɽ
результаті
переслідування
види
ссавців
1980
року
Близько
90%
зниклих
тварин
змогли
вижити
вселенні
інтродукованих
людьми
хижаків
нових

,


-
.



цінного
яса
красивого
перебування
змінювалися

200





мінімум
всіх
вимирання
100–1000
статистично
очікуваних
швидкість
зникнення
язана
деструктивним
впливом
людства
природу
самовідновленні
ресурсів
призвести
стан
перевищуɽ
здатність
відновлення
Величезної
ресурсам
фауни
наносить
браконьɽрство
незаконне
добування
браконьɽрства
можуть
бути
найчастіше
добування
засобами
знаряддями
виловлювання
браконьɽрських
відносять
виловлювання
виловлювання
нестатевозрілої
розмноження
нересту
добування
тварин
занесені


.
небезпека
браконьɽрства
дуже
завдаɽ
охороні
ресурсам
тварин
підриваɽ
відтворення
знижуɽ



.
209
рибальства
сьогодні
виділити
ведуть
зниження
вилову
Україні
перевилов
виловлюɽться
кількості
відтворюɽться
забруднення
викликаɽ
зміну
режиму
загибель
негативний
вплив
гідротехнічних
споруд
виявляɽться
режиму
розподілі
біогенних








.;
умов
зниження
підвищення
внутрішніх
Чорному
Азовському
морях
запасів
негативно
такий






Тому
охорони
використання
тваринних
ресурсів
фауни
доцільно
господарства
морську
аквакультуру
загальна
мисливських
угідь
України
становить
охороною
мисливських
тварин
важливими
спрямовані
збільшення
чисельності
проведення
перебування
штучне
розселенням
природних
умовах
мисливських
проводиться
висівання
кормових
культур
штучні
значення
для
мисливських
заказників
угідь
всі
тварин
Найважливішими
мисливськими
тваринами
байбаки
лисиці
біоти
справило
господарської
сільського
відселення
мешканців
низки
населених
пунктів
постраждали
внаслідок
відновлення
відповідних
супроводжуɽться
поступовим
Відповідно
210
кормовою
формуɽться
видовий
тваринного
Обезлюднення
населених
пунктів
супроводжувалось
чисельності
синантропних
тварин
поступовим
випадінням
синантропної
Натомість
спостерігаɽться
рахунок
збільшення
чисельності
нормальному
яких
заважала
господарча
діяльність
людини
зокрема
Тому
збільшилась
чисельність
видів
таких
територіях
відчуження
налічувалося
близько
19
Червоної
чисельність
ссавців
яких
нараховуɽться
Майже
стало
більше
популяція
налічуɽ
голів
лисиці
налічують
1200.
Істотно
збільшилась
бобрів
1500,
травоїдних
козуль
чисельність
хижаків
зокрема
забруднених
радіонуклідами
вирують
формування
генетичних
пошкоджень
очищувальні
функції
[9].
Відстрілювання
відловлювання
добування
використання
регулюються
законодавчими
практиці
документами
господарство
полювання
правила
визначають
загальний
режим
тваринного
державною
власністю
ресурсів
фауни
умови
добування
звірів
полювання
також
правил
передбачаɽться
плановість
суворе
нормування
здобичі
полювання
проміжки
меті
недопущення
добування
тварин
також
охорону
розмноження
сезонністю
розмножуються
певні
року
Очевидно
полювання
спарювання
самок
211
вирощування
недопустиме
може
порушити
розмноження
погіршення
відтворення
той
продукцію
ясо
Полювання
хутрових
восени
хутро
триваɽ
появи
весняного
линяння
Полювання
більшість
восени
коли
правило
перелітних
видів
відлітання
південь
осілі
кінця
Іноді
дозволяɽться
весняне
полювання
водних
види
тварин
установлюються
органами
ряду
особливо
проводиться
тільки
видаються
інспекції
ліцензій
видаються
залежить
від
запасів
іншій
визначаються
спеціальним
чисельності
.
нерідко
кожного
мисливця
встановлюɽться
добування
тварин
полювання
день
полювання
.
недотримання
полювання
винні
притягуються
види
відрізняються
залежно
ступеня
громадської
шкідливості
браконьɽрства
запасів
також
регулюються



,


умов
язковим
підприɽмств
ведуть
виловлювання
займаються
любительською
Особливе
місце
правилах
допустимість
Заборонено
застосування
212
дрібносітчастих
лову
негативно
позначитися
Положення
правила
рибальства
добування
гребель
ближче
устоями
.
Забороняɽться
також
добування
знаряддями
завдають
значної
вибуховими
отруйними
вогнепальною
загат
Забороняɽться
забруднювати
днопоглиблювальні
вибухові
роботи
вудкою
дозволяɽться
усіх
заповідних
штучно
Застосування
любительського
допускаɽться
великими
Суворе
законів
правил
забезпечуɽ
охорону
запасів
раціональне
використання
порушення
завдаɽ
переслідуɽться
законодавства
здійснюɽться
спеціальними
рибоохорони
громадськими
інспекціями
Виловлювання
більшості
водойм
Порушення
запасів
собою
адміністративну
дисциплінарну
,

,


.
охорону
передбачають
здійснення
збагачення
якісного
вдосконалення
фауни
одного
збільшення
підвищення
чисельності
корисних
тварин
скорочення
популяцій
завдають
найбільше
значення
інтродукція
випускання
пристосування
тварин
умов
існування
Інтродукція
язана
акліматизаціɽю




,

дозволяють
виживати
умовах
існування
пристосовуються
ґрунтових
умов
середовища
213
факторів
служать
паразитами
хижаками
відношенню
програми
акліматизації
були
здійснені
багатьох
видів
хутрових
паразитів
хижаків
ворогами
шкідників
сільського
господарства
Інтродукція
витіснення
навіть
зникнення
Інтродуковані
можуть
змінювати
екологію
спадковість
шкідниками
переносниками
збудників
давати
місцевими
такими
буваɽ
дуже
важко
інтродукцію
слід
дуже
науковій
Особливо
треба
інтродукції
вітчизняної
фауни
господарства
повинні
оріɽнтуватися
внутрішньогосподарське
розселення
тварин
реінтродукцію
Реінтродукція
завезення
випускання
тварин
колишнього
були
відновлені
популяції
зубрів
розселення
видів
областей
'


,







,
умови
існування
розселення
проникнути
території
завезти
зможуть
тільки
них
розмножуватися
Збільшення
ресурсів
фауни
можна
досягнути
підвищення
заселення
тваринами
існування
здійснюɽться
застосуванням
поліпшення
захисних
умов
існування
бажано
залишати
дуплисті
дерева
купи
кущів
високу
вирубаного
влаштовувати
засаджені
деревами
кущами
захисні
укриття
також
214
яругах
смуг
заплавах
струмків
суворо
охороняти
борсуків
лисиць
там
тхорів
хутрових
копитних
рекомендуɽться
будувати
могли
погоду
розставляють
штучні
гніздища
дуплянки
будиночки
укриття
збільшення
чисельності
розвішують
дуплянки
синичники


.
Поліпшення
існування
багатьох
збільшенню
надійної
запобігаɽ
міграціям
приводять
загибелі
зміцнюɽ
можуть
бути
збагачені
проведення
біотехнічних
заходів
висаджування
покращання
живлення
тварин
внесення
ґрунту
збільшення
чисельності
тварин
їжею
хижаків
забезпечення
тварин
мікроелементами
вітамінами






чітко
науково
обґрунтовану
хижаками
відстрілювання
дуже
трупи
скупчення
годівниць
під
очищують
тваринам
дають
запобіжні
поліпшення
умов
існування
біологічну
меліорацію
штучне
підвищення
господарської
продуктивності
водних
угідь
включаɽ
поліпшення
умов
розмноження
риби
збереження
штучних
нерестилищ
штучних
водоплавних
хутрових
насадження
215
рогозу
аспектом
охорони
морська
аквакультура
система
штучного
різних
Існуючі
господарства
спеціалізуються
вирощуванні
устриць
морських
гребінців
трепангів
Аквакультура
устриць
добуваються
, 84%
, 30%
морських
.
збереження
генофонду
зникаючих
створюються
заповідники
заказники
проведення
наукових
досліджень
вивчення
раритетних
розробку
збереження
показуɽ
значну
роботу
охорони
виконують
спеціалізовані
розплідники
акваріуми
океанаріуми
винятковість
багато
ɽднуються
всесвітню
вже
зараз
налічуɽ
близько
Сполучними
ланками
забезпечують
управління
цими
міжнародні
Міжнародний
ресурсів
Всесвітній
фонд
статутом
Стратегія
природи
визначаються
язки
акваріумів
збереженні
світової
фауни
4.2.5.




значення
тваринного
актуальності
сучасних
умовах
набувають
питання
охорони
відтворення
розробляються
системи
організаційно
господарських
біологічних
культурно
Велике
значення
зазначеній
системі
природоохоронне
216




,



перш
документів
міжнародного
міжнародну
видами
фауни
які
перебувають
зникнення
стратегії
охорони
(1978),
Міжнародного
охорони
МСОП
),
тварин
знаходяться
зникнення
міжнародних
конвенцій
збереження
тваринного
Міжнародні
угоди
покликані
посилити
ефективність
національних
спрямовуючи
міжнародний
Популяції
ɽвропейських
птахів
існують
держав
певних
свого
перетинають
Конвенція
охорону
біологічного
різноманіття
05.06.1992
року
ціль
збереження
стале
використання
справедливий
використання
генетичних
ресурсів
набула
чинності
29.12.1993
була
29.11.1994
аспекти
сталого
біологічних
документом
природоохоронної
регіональному
національному
які
визначають
важливі
збереження
сталого
використання
екосистеми
підтримують
кількості
вразливих
Окреслені
природоохоронної
діяльності
in-situ.
положеннями
Конвенції
сторони
систему
для
збереження
вживати
суворого
природоохоронного
режиму
визнане
відбуваɽться
пошук
альтернативних
шляхів
217
забезпечення
здійснювати
охорона
планів
управління
відновлення
деградованих
перебувають
зникнення
Конвенція
передбачаɽ
попередження
інтродукції
чужорідних
загрожують
екосистемам
закликаɽ
запровадження
ефективної
впливу
навколишнɽ
середовище
угіддя
міжнародне
переважно
середовища
існування
водоплавних
конвенція
прийнята
02.02.1971
ефективних
міжнародних
документів
присвячених
набув
21.12.1975
був
29.10.1996
Рамсарської
використання
болотних
угідь
язань
належать
наступні
визначати
водно
угіддя
внесення
болотних
угідь
міжнародного
значення
відповідаючи
суворим
болотні
угіддя
високу
перебувають
охороною
впроваджувати
національні
щоб
наскільки
можливо
раціональному
усіх
болотних
угідь
водно
угіддях
вести
управління
болотними
угіддями
водоплавних
видів
досліджень
управління
охорони
консультації
сторонами
Конвенції
угідь
видів
біосфера
міждисциплінарна
досліджень
навчання
спрямована
наук
раціонального
використання
охорони
ресурсів
глобальному
218
координуɽться
Міжнародною
складу
держави
обрані
ЮНЕСКО
впроваджуɽться
100
представництв
рекомендуɽ
наукові
проекти
ження
країнах
ЛІБ
суходолу
морських
екосистем
або
визнані
міжнародному
ЮНЕСКО
статус
Міжнародна
Програми
звернення
зацікавленої
дослідженні
демонстрації
охорони
сталого
регіональному
природи
видового
розвиток
стимулювати
людський
соціально
сталим






,
досліджень
моніторингу
стосуються
природи
охорону
всесвітньої
культурної
спадщини
Конвенція
всесвітню
спадщину
16.11.1972
набула
17.12.1975
виявлення
охорона
збереження
культурної
спадщини
становить
людства
Кожна
держава
первинним
язком
виявлення
охорону
збереження
популяризацію
майбутнім
своɽї
культурної
спадщини
збереження
мігруючих
диких
Боннська
конвенція
прийнята
23.06.1979
набула
01.11.1983
19.03.1999
.).
року
Конвенція
представлена
участь
Азії
219
залишаɽться
досить
слабкою
країни
Канада
угоди
збереження
головних
язань
Конвенції
зокрема
наступні
встановлювати
сувору
охорону
мігруючих
знаходяться
зникнення
докладати
зусиль
збереження
відновлення
середовищ
існування
знаходяться
зникнення
здійсненню
діяльності
усувати
ускладнюють
або

;
докладати
зусиль
для
укладання
угод
будуть
сприятливими
існування
мігруючих
статус
несприятливим
переваги
міжнародної
.
також
зазначити
може
укладати
угоди
рамках
будучи
стороною
.
афро
ɽвразійських
мігруючих
болотних
птахів
Документ
чинності
його
підписання
чотирнадцятьма
державами
1999
року
нарада
Угоди
відбулася
Кейптауні
1999
року
паралельно
конвенції
збереженні
водно
болотних
(172
родин
внесених
простягаɽться
північного
Африку
західну
Сходу
Сторони
окрім
вживають
скоординовані
підтримки
сприятливого
природоохоронного
статусу
мігруючих
болотних
статус
дотримуючись
220
звертають
особливу
увагу
знаходяться
види
несприятливий
природоохоронний
статус
охороняють
мігруючих
перебувають
угоди
застосування
суворого
захисту
забезпечують
умови
будь
яке
мігруючих
було
визначають
середовища
існування
сприяють
охороні
управлінню
підвищення
розуміння
охорони
мігруючих
видів
Другу
складаɽ
здійснювати
стосовно



.
вересня
року
Угоду
переконуванні
приɽднуватися
угоди
– 120
Конвенція
охорону
дикої
флори
фауни
природних
існування
року
конференції
Документ
набув
року
був
29.10.1996
2006
року
африканських
держав
також
ȯвропейський
Низка
Білорусь
беруть
участь
засіданнях
комітету
.
язалися
середовища
існування
фауни
зосереджуючи
особливу
увагу
видів
фауни
охороні
фауни
III.
вміщуɽ
видів
утримання
221
знищення
руйнування
місць
виведення
спустошення
зберігання
навіть
порожніх
Забороняɽться
також
володіння
живими
включаючи
опудала
забезпечуɽ

.
тварин
застосовуɽться
загальний
статус
складають
цих
потребуɽ
суворого
регулювання
включаɽ
впровадження
періодів
полювання
тимчасову
будь
впливу
регламентування
продажу
зберігання
перевезення
продажу
наводяться
списки
знарядь
добування
відлову
Відносно
забороняɽться
вибухових
отруйних
снодійних
живих
принад
забиття
глушіння
штучних
джерел
світла
бачення
підсвічування
напівавтоматичної
літаків
автомобілів
мотоциклів


.
подавати
природоохоронну
два
доповідь
відступи
положень



9
.
комітет
скликаючи
представників
Постійний
покращення
впровадження
Всеɽвропейська
стратегія
збереження
ландшафтного
була
ухвалена
конференції
довкілля
»,
жовтня
року
спрямована
сприяння
отже
ефективному
впровадженню
існуючих
політик
застосуванню
механізмів
науково
програм
охорони
222
Стратегії
збереженні
ландшафтного
усього
наступних
років
Досягнення
Стратегії
відбуватиметься
забезпечення
координування
вживаються
інших
угод
існуючих
ініціативах
шляхом
необхідні
досягнення
шести
Стратегії
рамках
ятирічних
планів
.
Всеɽвропейська
екологічна
мережа
ВЕМ
досягненню
Стратегії
гарантування
збереження
усього
біотопів
видів
генетичного
ландшафтів
мають
загальноɽвро
значення
забезпечення
мають





природоохоронного
статусу
забезпечення
відповідних
можливостей
міграції
Стратегія
прагне
екосистеми
генетичне
ландшафти
загальноɽвропейське
значення
упродовж
років
буде
побудована
елементів
осередків
для
збереження
екосистем
ландшафтів
загальноɽвропейське
;
екокоридорів
покращуватимуть
територіальну
природних
відновлювальних
елементи
ландшафтів
потребують
буферних
підтримують
негативних
зовнішніх
впливів
територій
включатимуть
елементи
представляють
біологічне
ландшафтне
223
загальноɽвропейського
значення
багатьох
включатимуть
важливі
цілісність
залежить
певних
діяльності
людини
екстенсивного
сільськогосподарських
ландшафтів
Цілісність
забезпечуватиметься
коридорів
сприятимуть
між
ядрами
багатьох
випадках
функція
виконуватимуть
буде
поɽднуватися
відповідними
діяльності
.
базуватиметься
здебільшого
існуючих
ɽвропейських
зокрема
продовженні
,









конвенції
дозволить
покращити
узгодженість
існуючих
мереж
буферних
відновлювальних
деградованих
територій
Особливо
важливе
значення
дана
матиме
ɽвропейських
раціонального
використання
багатств
тваринного
Україні
охорону
багатьох
законодавчих
актах
найважливіших
наступні
охорону
навколишнього
середовища
тваринний
світ
природно
заповідний
полювання
”, „
книгу
України
Природоохоронне
здійснюɽ
регулюɽ
суспільні
язані
експлуатаціɽю
ресурсів
суспільства
законодавства
охорону
відтворення
тваринного
світу
регулювання
галузі
охорони
відтворення
збереження
поліпшення
середовища
перебування
забезпечення
умов
існування
всього
популяційного
умовах
Особливим
нормативним
Червона
книга
статус
документу
внесено
відомості
224
загрозою
зникнення
підлягають
охороні
перебування
належить
головних
завдань
природоохоронних
організацій
Забезпечення
існування
здійснюɽться
заповідних
ɽктів
територіях
їхнього
перебування
завдяки
видів
умовах
зоопарках
розплідниках







види
кілька
пошуків
відомих
відсутня
будь
існування
знаходяться
зникнення
збереження
продовження
згубної
впливають
стан
найближчому
майбутньому
можуть
бути
віднесені
продовження
згубної
чинників
впливають
популяції
які
вразливі
загрожуɽ
невизначені
належати
зникаючі
вразливі
достовірна
яка
дозволила
зазначених
відносяться
відсутня
недостатньо
було
віднести
вищезазначених
відсутністю
залишаɽться
нез
;
популяції
вжитим
охорони
викликають
стурбованості
використанню
вимагають
Червоної
РСР
.)
підвидів
– 28;
плазуни
– 6;
комахи
– 18.
другого
видання
було
опубліковане
225
увійшли
382
підвиди
ссавців
плазунів
земноводних
, 173 –
готуɽться
видання
ефективної
організації
охорони
захисту
угруповань
рослинних
раціонального
використання
відтворення
здійснення
систематичного
контролю
якісними
кількісними
забезпечення
зацікавлених
державної
виконавчої
влади
користувачів
відомостями
ресурсів
України
спеціальні
систему
документів
стан
наявних
групами
віднесення
використання
охорони
інші
невиснажливого
використання
охорони
України
тваринного
світу
ведеться
Мінохоронприроди
науковими
установами
основі
обстежень
угруповань
ресурсів
системою
кошти
бюджету
встановлюɽться
Кабінетом
кадастр
публікуɽться
ять
років
державного
бюджету
Обласні
облікові
публікуються
рахунок
коштів
науковою
відповідальною
наукову
достовірність
даних
державного
Інститут

.
.
.


,



зооресурсів
Інститут
зоології
.
Шмальгаузена
НАН
установа
відповідаɽ
наукову
точність
правильність
відповідність
сучасному
таксономії
вивченості
значення
включеного

.
основу
Державного
кадастру
біоресурсів
висвітлені
Інструкції
Мінохоронприроди
України
226
Закінчуючи
питань
раціональним
використанням
акцентуɽмо
увагу
завданням
сфері
залишаɽться
відновлення
збереження
внутрішньої
структури
саморегулювання
наслідків
.
Контрольні
запитання
Дайте
визначення
лісові
відносять
ресурсів
загальнодержавного
рослинні
відносять
ресурсів
значення
господарським
використанням
природних
Дайте
визначення
ліс
Назвіть
особливості
господарства
особливості
лісів
структуру
лісів
переважаючими
породами
Дайте
визначення
лісового
основні
рекреаційні
основні
рекреаційного
використання
сучасний
екологічний
відтворенням
види
забезпечуɽться
відтворення
природних
ресурсів
Назвіть
основні
напрями
охорони
раціонального
використання
227
Назвіть
основні
напрями
охорони
раціонального
використання
основою
лісоохоронного
роль
тваринного
структуру
сучасного
світу
народногосподарське
тварин
видову
характеристику
тваринного
.
особливості
?
впливаɽ
тваринний
господарська
діяльність
?
впливають
тваринних
?
відповідно
Червону
України
види
тварин
основним
міжнародним
охорони
тваринного
відносність
вислову
тварини





.
акліматизація
реакліматизація
Проаналізуйте
чисельності
основних
видів



.
тваринний
природних
нерівномірного
розподілу

.
приклади
народному
господарству
види
тварин
рослинного

?





228
ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛУ
, 2001.
– 544
Комплексне
використання
охорона
Урожай
, 1985.– 184
Львів
1. – 1998.– 260
Навч
посібник
Львів
2002.– 348
Генсірук
ресурси
України
охорона
Наукова
думка
, 1973.
ней
человека
. –
, 1973.–272
Особливості
поширення
чисельності
Науковий
Лісівницькі
дослідження
91–95.
.,
лісових
посібник
, 2005. – 600
майбутнɽ
Національна
, 2006.–224
довкілля
Житомирщини
Сіренький
, 2001. – 320
Кістяківський
Фауна
України
, 1957.
. 4. – 432
господарство
”, 2005. – 48
господарство
перспективи
академіка
НАН
України
Юхновського
Мисливськогосподарське
законодавство
СПОЛОМ
, 2005. – 334
Одум
Пер
англ
1986. – 376
охорони
управління
територіями
, 2006 – 130
17.
Природа
Украинской
ССР
Животный
., 1985.–265
229
охороною
конвенції
Під
, 2003. – 394
Природопользование
, 1990. – 637
охороною
конвенції
, 1999. – 224
Масікевич
управління
екологічній
діяльності
Навч
”, 2002. – 304
зламі
тисячоліть
екскурс
тенденції
перспективи
, 2000. – 384
Фауна
Луганськ
, 2006 – 245
Бокотей
фауни
визначник
., 2002.– 416
книга
світ
енциклопедія
, 1994. – 461
230
ЗЕМЕЛЬНІ
РЕСУРСИ
навколишнɽ
середовище
розглядаɽться
сукупність
абіотичної
складової
також
називають
Уатт
(Watt,
сформулював
навколишнього
визначив
сукупність
постійно
взаɽмодіючих
ресурсів
речовини
зазначені
ресурси
думку
неподільними
взаɽмодія
проявляɽться
тому
утворюють
просторово
енергетичні
зазначеної
земельні
ресурси
складовою
ресурсів
забезпечення
умов
функціонування
живої
5.1.1.
Поняття
земельні
екологічні
ресурси
сучасному
розумінні
складне
поняття
Існуɽ
декілька
визначень
часто
зустрічаються
літературі
повно
характеризують
ресурсів
ресурси
соціальне
утворення
характеризуɽться
просторового
протяжністю
рельɽфом
ґрунтовим
ɽктом
діяльності
ресурси
визначаються
відновлювальних
ресурсів
використання
галузях
національної
характеризуються
величиною
якістю
ґрунтовим
рельɽфом
основою
господарських
головним
засобом
сільському
галузях
231
прийнятний
грунтово
ресурси
природною
основою
сільськогосподарської
продукції
Основною
складовою
вважаɽться
ґрунтовий
розглядаɽться
аграрної
фонд
землі
знаходяться
розпорядженні
будь
населення
Виділяють
світовий
земельний
суші
виключенням
земельній
земельний
адміністративної
області
освоɽні
сільськогосподарському
землі
лісами
внутрішніми
водоймами
пунктами
підприɽмствами
землі
пустині
ресурс
відрізняɽться
від
засобів
виробництва
галузі
виступаɽ
активний
учасник
функцію
предметом
людина
впливаɽ
удобрення
),
знаряддям
людина
вирощуɽ
культури
отримуɽ
продукцію
один
головних
засобів
виробництва
відмінностей
характерних
саме
вона
природним
продуктом
обмежена
розмірами
Людина
змозі
збільшити
замінити
засобами
виробництва
обмеженість
обмеженість
лише
відміну
засобів
трактори
землю
неможливо
відтворити
Функціональні
використання
матеріальної
добробуту
територіального
базису
сил
розселення
людей
сільському
визначили
важливе
місце
природних
ресурсів
земля
досліджуɽться
Адекватна
властивостей
сприяɽ
добробуту
умови
для
раціонального
використання
232
землі
грунт
природну
ґрунти
характеризуються
обумовлюɽ
застосування
ґрунтового
покриву
застосування
систем
.
засоби
виробництва
поступово
зношуються
засобом
властивостей
правильному
ґрунтами
виступаɽ
першооснова

.
природному
ресурсу
велика
кількість
функцій
залежності
призначення
частина
земельних
задовольняɽ
суспільства
забезпечені
збереженні
виробництва
продуктів
харчування
ресурси
приносять
безперервний
прибуток
сільськогосподарські
угіддя
землі
пунктів
безперервний
прибуток
землі
природоохоронного
призначення
земельних
ресурсів
прибуток
земельні
ресурси
широкому
розумінні
розглядаються
лише
природне
утворення
життɽдіяльності
людей
тому
середовище
суспільного
)
.
чином
ресурси
декілька
значень
гранично
охоплюɽ
включаючи
ґрунти
тощо
гранично
вузького
обмеженого
ресурсу
територіального
продуктивних
відносяться
універсальної
виражаɽ
сукупність
властивостей
системі
фундаментом
розглядаɽться
чотирьох
елементів
виробництва
управлінням
233
ресурси
використовуються
багатьох
сільському
обслуговування
залежить
положення
рельɽф
клімат
ресурси
тощо
населення
умови
продуктивних
інфраструктура
культурні
чинники
умов
функцій
угідь
продовольча
функція
забезпеченні
задоволення
населення
продуктах
харчування
Продовольство
споживання
важливою
складовою
займаɽ
місце









.
нагальних
проблем
майбутнього
суспільства
ФАО
буде
нестачі
сільськогосподарських
деградацій
ґрунтового
світового
продовольчої
продукції
сільськогосподарського
використання
відсутня
використання
земель
навпаки
підвищити
продуктивність
Незважаючи
відповідні
досягнення
питання
охорони
раціонального
ресурсів
належним
чином
досі
громадськість
докладаɽ
зусиль
збільшення
земель
витрачаються
величезні
зарегулювання
осушення
площ
насаджень
використання
засобів
захисту
призводить
забруднення
простору
втрачають
свою
процеси
нераціональну
діяльність
5.1.2.
Ґрунтовий
Ґрунтовий
складовою
земельних
ресурсів
біокосний
собою
дуже
ресурс
матеріальних
благополуччя
суспільства
ньому
234
максимальної
зумовлені
ціɽї
зароджуються
найважливіші
обміну
відбуваються
ґрунті
значною
більшість
відбуваються
виключно
тут
зароджуються
визначають
склад
міграції
елементів
атмосфери
лише
згаданої
вузької
межами
Ґрунтовий
відіграɽ
важливу
функціонування
Нерозуміння
сутності
унікального
природного
значення
людини
діяльності
зумовлюɽ
велика
живих
покривів
язані
ґрунтового
тип
язані
ґрунтові
відмінності
утворюють
функціональну
відрізняɽться
грунтово
систем
відрегульованим


.




язана
минулою
планети
Докучаɽв
встановив
ґрунтовий
покрив
грунт
формування
взаɽмодії
грунтотворення
рельɽфу
тваринного
світу
ґрунтотворних
часу
встановлено
важливу
ґрунтів
зональному
Було
межах
поясу
водозбірного
району
ділянці
грунт
Велика
грунтового
кліматичних
умов
вимагаɽ
раціонального
використання
ресурсів
збереження
використанні
земель
можуть
призвести
зниження
родючості
Науково
обґрунтоване
ресурсів
підвищенню
продуктивності
235
властивість
глобальна
функція
реалізуɽться
через
було
задовго
становлення
ґрунтознавства
науки
внесок
родючість
ґрунту
Вільямс
родючістю
розуміють
здатність
забезпечувати
умови
визначають
поживний
повітряний
температурний
відновний
інші
режими
грунт
свій
відповідний
який
залежить
складу
властивостей
режимів
зумовлені
процесами
ґрунтоутворення
так
вирощування
сільськогосподарських
культур
Визначено
умови
ґрунтової
відносять
азотного
зольного
живлення
других
сукупність
властивостей
режимів
складну
визначаɽ
забезпечення
ґрунтовими
Конкретні
ґрунтових
режимів
сольового
окисно
визначають
ґрунту
соціально
явище
інтегруɽ
властивість
науковій
літературі
використовують
терміни
розглянемо
суть
потенційної
родючості
ґрунту
сучасному
потенційною
ґрунту
розуміють
здатність
ґрунту
відповідних
умовах
умовах
рельɽфу
забезпечувати
росту
утримання
біомаси
продукції
рахунок
властивостей
ґрунту
багаторічному
., 1987).
залежить
складу
сукупності
властивостей
сільськогосподарського
частина
потенційної
називають
ефективною
формою
реалізуɽться
урожай
витрачаɽться
кількість
енергії
236
формування
врожаю
Тому
ефективну
можна
оцінити
сукупністю
показників
властивостей
ґрунтів
забезпечують
нормальні
Прикладання
ґрунту
знань
внесення
добрив
підвищують
родючість
цьому
ефективна
родючості
перетворюɽться
реалізуɽться
відповідній
споживчої
земель
формувалася
тривалий
термічного
вивітрювання
гірської
внаслідок
набуваючи
властивості
воно
відрізняɽться
від
Набута
сприяла
нової
навколишнього
думку
Вільямса
внаслідок
неминуче
збільшення
зіткнення
елементами
навколишнього
середовища
викликати
від
можна
умовах
відбуваються
поверхні
спостерігаɽться
явище
реакціями
поверхневими
процесами
шпат
міцний
пухкими
заліза
констатувати
основі
формування
ґрунту
були
розсіювання
деградації
гірської
відбуваються
завдяки
потоку
згідно
другим
диссипуɽ
вивітрювання
отже
формуванні
ґрунту
перепліталися
грунт
колапсував
свого
утворення
розгорталися
найрізноманітніші
позначилися
функціонуванні
результаті
трансформування
гірської
ґрунті
структури
умови
притоку
енергії
здатність
існування
вимірюɽться
кількості
вдихав
життя
237
зруйнованої
гірської
отже
сприяв
формуванню
родючості
Безумовно
заселення
ґрунтотворної
живою
речовиною
був
Отже
ґрунту
язана
органічної
здійснення
використовуɽться
сонячна
яка
поверхню
ґрунтотворна
отримують
внесенні
Докучаɽв
грунт
зазначав
експлуатація
викличуть
виснаження
найсильнішої
ґрунту
велику
увагу
приділяють
окультурення
ґрунтів
ґрунтового
ґрунтових
режимів
згідно
групи
культур
умов
вирощування
період
раціонального
ресурсів
кваліфікувати


.




властивостей
режимів
були
численні
його
.
Незважаючи
галузі
ґрунтознавство
землеробство
рослинництво
виникли
розвиваються
самостійно
величини
вимірювання
вивчають
систему
грунт
умови
продуктивність
ґрунтів
може
виникати
сама
ґрунту
екосистеми
відтворюɽться
набутті
ґрунтом
відповідної
структурної
належить
функціонуванням
ґрунтової
механізмам
абіотичного
.
існуɽ
протилежні
гумусу
238





.



публікаціях
рекомендуɽться
спрямовувати
підвищення
ґрунті
Прихильником
Докучаɽва
Костичев
Полупан
Ковальов
, 1997),
розглядають
гумус
Костичев
рекомендував
пускати
гумус
отримувати
більше
активного
підтримують
Полупана
ґрунті
сприятливих
умов
рослин
режиму
режиму
внесення
достатньої
будь
сидерати
умови
виваженої
природними
сільськогосподарськими
угіддями
оптимізувати
санітарно
гігіɽнічну
функції
ґрунтів
сільськогосподарського
призначення
грунт
умовах
різну
яка
вирощуванні
гібридів
сільськогосподарських
культур
науковій
літературі
родючості
екосистеми
ґрунту
жаль
відводиться
незначна
думку
існуюче
визначення
зовсім
сучасному
знань
сільськогосподарського
.




властивості
ґрунту
думку
Свентицького
(1992),
спрямованості
функціонування
живий
умовах
вільної
ефективності
систем
система
грунт
умови
лише
коли
структурні
елементи
функціональні
загальній
екстремальності
239
виражаɽться
енергоперетворювальній
енергоакумулюючій
.
більшості
випадків
кліматичні
ґрунтові
умови
того
відбувалися
формування
продуктивності
Свентицький
запропонував
моделюванні
ґрунту
ввести
оптимальності
безпосередньо
впливаɽ

.
=
,
продуктивність
фотосинтезу
культури
даному
екологічного
величина
оптимальному
значенні
Встановивши
оптимальності
характеризують
властивості
ґрунтів
можна
кількісно
енергетичній
визначити
, ....,

фотосинтезована
,






проміжок
протягом
оптимальності
впливають
продуктивність
,...,
залишаɽться
практично
незмінним
інтервалів
враховуɽться
енергії
формули
було
визначення
потенційної
ґрунтової
екосистеми
здатності
забезпечувати
відповідними
умовами
росту
протягом
вегетаційного
при
кліматичних
умовах
використовують
енергії
формування
продуктивності
складного
управління
родючості
дослідження
функціонування
екосистем
240
продуктивності
важливим
Вдосконалюючи
враховувати
принципи
умови
забезпечують
продуктивність
напругу
Найважливіші
принцип
енергетичної
цілеспрямованості
безпека
відсутність
ґрунтових
екосистемах
нормального
рослин
також
буферну
здатність
ґрунту
важливих
ґрунту
завдяки
відповідної
між
накопиченою
внутрішньою
ґрунтовій
вигляді
буферно
визначають
оптимумів
властивостей
ґрунту
буферності
буферності
підсумку
призводить
втрат
доцільність
визначають
також
акумуляції
відповідною
екосистемою
ґрунту
оптимальні
розміри
вилучення
урожаɽм
Необґрунтоване
збільшення
вилученої
виснаження
ґрунту
урахуванням
стверджувати
ґрунтом
витрачають
менше
енергії
підтримання
життɽдіяльності
дихання
елементів
транспірацію
можуть
акумулювати
більше
сонячної
площі
відповідний
проміжок
5.1.3.
покриву
Ґрунтовий
складова
земельних
макроекосистема
виконуɽ
дуже
важливу
виступаɽ
регулювальний
між





,


грунт
241
виконуɽ
важливі
функції
безпосереднɽ
значення
,




.
основних
функцій
ґрунтового
живих
Найважливіша
біосферна
функція
ґрунтового
забезпечення
життя
концентруванні
ґрунті
необхідних
біофільних
елементів
доступних
формах
сполук
Грунт
акумулювати
первинних
продуцентів
запас
доступних
для
формах
Друга
важлива
біосферна
функція
ґрунтового
забезпечення
постійної
великого
геологічного
біологічного
кругообігів
елементів
вуглецю
азоту
потокоутворювальні
цикли
води
відбуваються
участю
ґрунту
регулювальну
акумулятора
другого
цьому
роду
поɽднувальним
регулювальним
біологічної
циркуляції
елементів
біосфері
третю
функцію
регулювання
складу
ґрунтовий
виконуɽ
високій
шпаруватості
(40–60
ɽму
заселенню
відбуваɽться
постійний
ґрунтом
системі
грунт
одних
резервуаром
глобального
кругообігу
поверхневий
хімічні
сполуки
визначаючи
гідрохімічну
ситуацію
суші
прибережних
грунт
біокосне
тільки
лімітуючі
обмежують
життɽдіяльність
інших
він
виявляɽ
четверту
регулювання
інтенсивності
біосферних
242
процесів
здійснюɽ
регулювання
щільності
продуктивності
земній
ґрунту
кислотність
лужність
низька
вологоɽмність
наявність
сильне
ущільнення
функція
ґрунтового
накопиченні
поверхні
специфічно
активної
речовини
гумусу
пов
язаної
синтезу
деструкції
відбуваються
грунт
виступаɽ
акумулятором
залишкових
продуктів
Органічна
частина
гумус
функції
забезпечуɽ
стійкість
процесу
продукція
Ґрунтовий
нашої
планети
виконуɽ
захисну
функцію
стосовно
літосфери
геомембрани
геодерми
інтенсивної
отже
руйнування
Ґрунтова
оболонка
буферною
Завдяки
ґрунту
забезпечуɽться
нормальне
денудації
продуктів
вивітрювання
кругообігу
Специфічна
функція
ґрунту
Для
людини
грунт
найважливішим
живим
забезпечуɽ
основу
нашого
існування
продукти
харчування
будівельні
багатьох
видів
місцем
Грунт
засіб
сільськогосподарського
людей
складно
екосистема
виконуɽ
функцій
живих
зазначити
багато
функцій
язані
відповідними
властивостями
ґрунту
безпосередньо
стосуються
продуктивності
функції
ґрунтів
Функції
зумовлені
його
фізичними
властивостями
своїм
сприятливим
властивостям
грунт
243
життɽвого
простору
житла
тощо
перезимовуɽ
ґрунті
протягом
часу
зберігаються
також
цисти
Навіть
ґрунту
тривалий
перебуваɽ
мікроорганізмів
.
середовище
життя
грунт
характеризуɽться
значною
захищеністю
середовища
ґрунтового
повітря
значно
кисню
атмосферному
передумови
відновних
життɽздатним
структурам
функціонувати
режимі
ґрунтах
виявлено
кількість
пулу
запасу
забезпечених
органічною
елементами
живлення
малоактивними
Однак
метаболізують
зберігають
активність
свіжої
включаються
активної
життɽдіяльності
виконувати
властиві
грунтово
явище
маɽ
велике
значення
інтенсивного
культурних
виникаɽ
швидкому
внесених
грунт
органічних
добрив
Функції
зумовлені
його
хімічними
властивостями
хімічним
станом
властивості
ґрунтів
виконують
функцій
межах
біоценозів
Найважливіші
них
ґрунтовими
речовин
також
функція
елементів
живлення
енергії
стимулююча
інгібуюча
функції
біохімічних
коротко
речовинним
грунт
хімічна
властивість
забезпечуɽ
концентрувати
кількостях
обмеженому
група
244
Біогеоцентричні
функції
ґрунтів
245
ґрунти
важкого
гранулометричного
складу
гумусу
сорбційну
Остання
залежить
ґрунтового
середовища
рухливості
рухливі
мікроорганізми
зазнають
меншої
Ґрунти
виявляють
також
відносно
тонкодисперсних
язана
величезною
активністю
елементарних
багатьох
квадратних
ґрунту
).
сорбують
молекули
багатьох
Грунт
виявляти
здатність
сорбційну
становить
функції
ґрунтів
обумовлюють
своɽчасне
забезпечення
елементами
живлення
можуть
негативний
деякі
ґрунти
високою
можуть
переводити
важкодоступний
стан
елементи
Тому
нормального
функціонування
важливо
ґрунтовий
вбирний
комплекс
був
кількісному
відношеннях
Ковда
вважаɽ
сільськогосподарських
культур
помірної
співвідношення
увібраних
бути
– 60–70 %
вбирання
– 10–15 %;
– 3–5 %.
Бажана
також
наявність
невеликої
елементів
важливих
функцій
ґрунту
виявляɽться
мікроорганізмів
він
головним


.



спеціальні
розділи
Ґрунтовий
покрив
резерв
елементів
енергії
вологи
важливого
життɽдіяльності
забезпечуɽ
існування
незважаючи
надходженні
грунт
свіжої
поживних
можна
умову
ґрунтової
родючості
існування
живої
246
функції
ґрунту
важлива
складова
екосистеми
ять
виконуɽ
функції
регулювання
складу
структури
подачі
сигналів
регулюɽ
пускові
сукцесій
його
морфологічних
властивостях
виявляються
ґрунтоутворення
сучасному
історичному
грунт
прагне
продукт
врівноважуɽ
відповідною
ґрунтоутворення
стале
функціонування
екосистеми
упродовж
інколи
навіть
десятків
функції
ґрунту
зберіганням
профілі
еволюційне
середовище
Особливо
система
гумусових
яка
завдяки
ізоляції
ґрунтів
навколишнього
середовища
Ґрунти
впливають
формування
структури
сучасних
фітоценозів
Просторовий
значною
визначаɽться
динамікою
властивостей
режимів
виду
рослин
специфічні
ґрунтової
грибів
ризосферних
,


.
Здатність
ґрунту
впливати
склад
структуру
набуваɽ
важливого
значення
вирішенні
завдань
покриву
земель
внесенням
кислотними
опадами
ґрунтових
зазнали
суттɽвих
язку
відновлення
властивостей
другого
пошук
структури
.
літературі
одну
інформаційну
функцію
його
здатність
сигналізувати
початок
біологічних
Визначальною
функції
параметрів
деяких
ґрунтових
режимів
247
умовах
ґрунту
важливим
фактором
весняного
температурні
умови
сигналом
закінчення
життɽдіяльності
визначають
фізіологічних
наприклад
інтенсивності
транспірації
накопичення
білкових
речовин
.
Регулювальна
функція
виявляɽться
умовах
недостатнього
зволоження
цьому
режиму
рослин
річному
бути
сезонного
умовах
напівпустель
функції
ґрунту
Більшість
функцій
ґрунтового
сукупною
багатьох
властивостей
режимів
Грунт
виступаɽ
ɽдине
відповідними
функціями
Найважливіші
серед
буферна
санітарна
щодо
екосистемі
Буферна
виявляɽться
відставанні
сезонних
добових
показників
ґрунту
нівелюванні
потоків
вологості
водневих
гідроксильних
ґрунтового
надмірній
функції
здатність
руйнуванню
структури
ґрунту
хімічної
Особливо
велике
сучасних
умовах
надаɽться
кислотно
буферності
ґрунту
буферності
відносно
видів
забруднення
системі
ґрунту
розчин
цілісних
функцій
ґрунту
належить
санітарна
здатність
життɽдіяльності
антропогенне
забруднення
потрапляɽ
грунт
зазначити
продукції
деструкції
органічної
беруть
участь
тварини
248
утворюють
очищення
ґрунтів
ґрунту
залежить
збільшення
видової
беруть
участь
процесі
важливим
аспектом
язок
санітарної
функції
ґрунтів
антисептичними
властивостями
лімітують
них
хвороботворних
можуть
різному
надходження
енергію
Реалізація
функції
стала
набуття
ґрунтотворною
породою
елементарних
властивостей
передусім
внаслідок
вуглецю
рослин
дерев
кущів
1,5 –3,0 ·10 ·10
5.1.
Кількість
енергії
акумульованої
типами
біоценозів
Акумульована
кал
біоценозу
ґрунту
гумус
рослинна
мінеральні
сполуки
Тундра
тундрові
6000 450 1230 7680
підзолисті
грунти
6800 14250 2460 23610
20000 2250 5040 27250
Сухий
ґрунти
8000 1500 2100 1160
Напівпустелі
4000 750 3920 8670
9200 71250 12350 92800
Екосистема
ресурси
позицій
відновлювальних
ресурсів
звернути
увагу
біокосність
ґрунту
тому
живих
249
будучи
утворюɽ
покривів
ґрунтову
строму
розвиваɽться
властивими
Ґрунтовий
покрив
утворюɽ
максимальної
концентрації
тварин
зумовлених
біохімічних
явищ
зароджуються
відбуваються
живих
ґрунті
значною
більшість
відбуваються
виключно
тут
зароджуються
визначають
склад
атмосфери
вузької
межами
ґрунтовий
живий
складаɽться
ясування
його
структури
користуватися
будучи
представником
бути
вивчення
ґрунтового
аналогічними
одиницями
одиниця
повинна
найменший
забезпечити
умову
змін
суміжних
ґрунтознавством
наук
які
досліджують
покриви
найменшою
елементарною
елементарний
ландшафт
геосистема
асоціація


;
,


.
часом
класифікація
живих
ґрунтуɽться
екосистемах
Міжнародний
Паризький
симпозіум
(1970),
був
ґрунту
рекомендував
здійснити
паралелізацію
таксонів
ґрунтознавства

.
,




ґрунтознавства
паралелізувати
екосистеми
характеризуɽться
дослідження
свідчать
наземним
екосистемам
властиві
повністю
замкнені
абсолютно
збалансовані
кругообіги
багатьох
відхилення
250
лінійні
відгалуження
глухі
кути
істотними
формування
актуальними
циклічної
форми
руху
супроводжуються
підвищенням
ґрунту
результати
досліджень
речовин
екосистемах
використовуються
для
вдосконалення
показують
численні
грунтово
екологічні
критерію
функціональними
типу
ґрунту
генетичному
ґрунту
характеризуɽться
однотипністю
міграції
акумуляції
ґрунтовому
; 3)
будови
ґрунтового
профілю
практичних
регулювання
ґрунту
Автономність
функціонування
екосистеми
грунту
виявлятися
таксономічних
родовому
ґрунту
мають
достатню
зумовлюɽться
тим
виділяɽться
здебільшого
званий
відгук
ідентифікуɽться
засобами
біоіндикації
Виноградов
.
.
, 1964).
екосистему
розглядати
систему
організації
складною
структурою
обумовленості
(


),


'

енергетичними
процесами
важливій
закономірності
функціонуванню
живої
поняттям
агроекосистема
екосистема
ґрунту
особливість
ґрунті
неістотними
продуценти

.
Автономність
екосистеми
ґрунту
виявляɽться
грунтового

,

.
,
безперервність
існування
продуктивність
екосистеми
251
визначаються
стабільним
положенням
сучасних
умовах
великого
значення
набуваɽ
незамінність
ґрунтової
екосистеми
загально
планетарного
акумулятора
язаної
депо
елементів
екосистеми
ґрунту
системи
наступні
властивості
довільність
вводиться
виводиться
енергія
наявність
різноманіття
ланцюгів
речовинним
складом
системи
часом
перемішуɽться
властивості
результаті
біохімічних
реакцій
екосистема
ґрунту
прагне
стану
швидкість
енергетичних
надходжень
накопичення
збільшуɽться
зменшуɽться
збільшуɽться
зменшуɽться
наявність
потоку
кругообігу
системі
наявність
живої
умов
проведення
боротьби
існування
наявність
функціонуванні
ґрунту
властиві
діалектично
протилежні
неперервності
дискретності
обумовлюɽ
потоками
,





.
швидкості
енергетичних
надходжень
екосистема
ґрунту
своɽму
розвитку
досягти
динамічної
стану
станом
витрачений
досягнення
залежить
складових
екосистеми
структурно
функціонально
буферності
252
Накопичення
екосистеми
ґрунту
надходження
залежить
енергетичної
залежність
носить
протилежний
вища
здатність
накопичення
чутливість
системи
отже
стійкість
визначаɽться
кілець
трофічних
ланцюгів
рухаɽться
енергія
елементи
живлення
ступенем
буферної
здатності
кислотного
лужного
інтервалів
Автономність
функціонування
екосистеми
ґрунту
ґрунтових
угруповань
Продукційний
процес
енергетична
живої
ґрунту
найважливіших
функціонування
екосистеми
виражаɽться
малому
біологічному
кругообігу
.
5.2.1.
земельних
материках
природна
продуктивність
підрозділі
розглядаɽться
використовуɽться
галузях
господарювання
важливою
частиною
синтезу
розвитку
суходолі
види
суші
займаɽ
70%
21%,
льодовики
вкривають
9%
суходолу
інтенсивно
сільському
використовуються
земельні
ресурси
дельтах
великих
використовуються
підвищені
ґрунтами
піддаються
денудаційним
суші
рівнем
Найбільшим
площею
найвищим
обжиті
253
Найнижчі
найменші
площею
Австралія
табл
5.2.
висота
континентів
над
даними
ФАО

висота
960 42 29
760 24 16
південна
590 18 12
Австралія
Океанія
340 9 6
750 30 20
340 12 8
3000 14 9
загальній
суходолу
149
Антарктиди
становить
133,9
26,3%
загальної
кулі
сади
) – 1,45
(11%);
луки
пасовища
– 3,2
(24%);
ліси
чагарники
(31%);
малопродуктивні
землі
пустелі
льодовики
) – 4
забудови
транспорт
) – 0,4
Використання
земельних
ресурсів
континентах
найважливіших
земельному
земель
ȯвразію
Північну
Центральну
Америку
– 15%,
– 15%,
– 8%,
Австралію
– 3%.
80%
знаходиться
посушливій
Найбільша
зосереджена
(24%)
(18%).
складають
24, 8%
загальної


.
сільськогосподарської
земельного
фонду
деяких
зазначити
254
розораність
становить
понад
60%
загальної

.
.,




сільськогосподарського
кінці
років
минулого
існуючих
систем
складати
16,6% (
2,5
Фактично
середину
років
сільськогосподарських
угідь
складала
або
11,3%
них
– 1,373
насаджень
– 100
зрошуваних
земель
становила
227,5
13,1%.
статистичні
свідчать
земель
збільшуɽться
складаɽ
біля
відбуваɽться
зниження
забезпечення
продуктивними
ресурсами
зниження
площі
розрахунку
душу
населення
планети
60%.
свідчать
наукові
забезпечення
нормального
життя
сучасних
0,5
людину
статистичні
світі
значно
коливаються
тенденцію
забезпечити
продовольством
інтенсифікація
забезпеченням
населення
окремих
Латинській
спостерігаɽться
певне
імпорту
продовольства
пропорційним
приросту
країнах
здійснюɽться
державна
сільськогосподарського
загальному
нарощуванні
продовольства
відчуваɽться
дефіцит
придатних
вільних
земель
Країни
Північної
залишаються
експортерами
продовольства
приросту
тут
поступово
знижуються
255
Використання
земельних
ресурсів
континентах
[6]
Площа
Використання
, %
загальної
площі
Континент
загальна
суходолу
внутрішніх
пасовища
чагарники
інші
зрошуваних
максимальні
Росії
5893,93 5742,4 151,53 30,40 15,36
30,73 18,57 199,28 -7 4807
Росії
31570,3 30699,6 870,7 17,08 32,03
17,65 30,48 1706,83 -408 8850
30088,89 29536,81 552,08 6,22 28,
48 25,56 37,90 129,40 -155 5895
Росія
17075,2 15995,8 79,4 7,96 39,
70 45,79 41,80 40 -28 5633
22322,19 21029,77 1292,42 11,58 15,76
38,04 28,84 293,45 -86 6194
17715,34 17433,22 282,12 5,90 27,90
47,53 17,08 95,23 -40 6962
Австралія
8485,56 8405,7 79,86 5,96 50,11
23,47 19,51 23,93 -15 4509


133151,41
128843,3
96, 77
3308,11
2,48
14563,53
32975,5
24,77
41797,31
31,40
40376,64
30,41
2488,12
1,87
- -
відсотках
256
5.4.
Показники
сільськогосподарської
освоɽності
фонду
країнах
світу
[6]
пасовища
угідь
площа
площі
угідь
Австралія
771,3 461,7 59,7 47,0 6,1 10,2 414,5 90,0
Бразилія
851,2 238,3 28,0 51,1 6,1 21,4 187,3 78,6
24,5 17,1 69,8 5,9 24,1 34,5 11,1 64,9
Канада
997,1 73,4 7,4 45,4 4,6 61,9 27,9 38,0
959,7 495,8 52,4 92,5 9,6 18,7 400,0 80,7
176,0 15,8 9,0 1,8 1,0 11,4 9,0 88,6
Німеччина
35,7 17,3 48,5 11,8 33,1 68,2 5,3 30,6
Польща
32,3 18,7 57,9 14,3 44,3 76,5 4,1 21,9
1707,5 219,6 12,9 130,3 7,8 60,6 75,0 34,2
936,4 426,9 45,6 185,7 19,8 43,5 239,2 56,0
60,4 41,9 69,4 33,3 59,6 85,9 7,5 17,9
55,2 30,2 53,0 18,3 32,1 60,6 10,6 35,1

257
5.5.
Динаміка
забезпечення
населення
Показники
1960 1975 1985 2000 2005
1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
Населення
3,0 4,0 5,0 6,1 6,5
душу
населення
0,50 0,38 0,30 0,25 0,23
років
минулого
спостерігаɽться
спад
виробництва
значне
зниження
продовольства
язане
погіршенням
ситуації
країнах
зниженням
споживання
продовольства
обумовлений
зниженням
його
.
півстоліття
продовольчу
загальному
забезпечення
населення
землею
вдавалось
рахунок
введення
нових
сільськогосподарських
культур
збільшення
площ
зрошуваних
земель
пестицидів
вносяться
грунт
забезпечення
продовольством
залишаɽться
зважаючи
десятиріччя
загальної
площі
тенденція
свідчить
загальне
погіршення
ресурсів
зниження
стійкості
ґрунтового
стабільності
загальної
втрачаɽться
продуктивних
земель
відводяться
будівництво
деградують
відновлюɽться
рахунок
лісів
пропорційно
площа
земель
деградованих
втрачених
земель
вводить
сільськогосподарське
засолені
пустельні
вимагають
258
окультурення
підтримання
родючості
чином
продукції
плащі
бедлендів
».
світі
земель
2,5
землі
пустелі
скельних
пустелі
походження
земель
років
сільськогосподарської
той
земель
Найбільші
розрахунку
півстоліття
Основна
вплив
земельний
покрив
прогресуючі
продуктивних
ресурсів
всіх
5.6.
Втрати
земельних
країнах
світу
країна
британія
Франція
0,070 1,2 0,023 0,055 0,045 0,065
ресурсів
відбуваються
рахунок
структури
угідь
значними
земельними
ресурсами
Китай
Австралія
землі
переводяться
бедленди
» –
зруйновані
розвинених
незначними
земельними
ресурсами
землі
відводяться
будівництво
.
сьогодні
землі
планеті
сільськогосподарського
вільні
землі
правило
вимагають
значних
окультурення
ситуація
відрізняɽться
мають
земельні
ресурси
прогодувати
Америці
– 11.
259
земель
також
94 %
земель
– 92%.
земель
50%.
тропічними
напівпустельні
вимагають



.



земель
рахунок
вирубування
лісів
призводить
ситуації
ресурси
України
відіграють
важливу
галузях
господарства
використанні
формуɽться
близько
95–97%
продовольчого
фонду
2/3
фонду
товарів
споживання
земельних
ресурсів
продуктивних
сил
становить
40 – 42%.
забезпеченості
земля
складаɽ
40–44%,
виробничих
20–21%,
трудових
ресурсів
– 38–39% .
Фізико
географічні
умови
Земельні
ресурси
перш
все
територіальні
ресурси
продуктивність
багато
чому
визначаɽться
географічними
умовами
території
межах
Східно
95%
рівнини
70%
низовини
25%
підвищення
біля
географічному
виділяють
Поліську
Поліська
агрогрунтова
зона
Карпат
гірської
країни
гірський
Середня
абсолютна
рівнинної
частини
становить
Поліська
низовина
висотами
перевищують
Словечансько
Овруцький
кряж
південь
Поліської
лівобережжі
низовина
90...170
країни
Волинська
Подільська
Абсолютні
відмітки
становлять
320...350
260
Південь
займаɽ
Причорноморська
низовина
абсолютні
якої
перевищують
120–150
чергування
Низовини
являють
акумулятивні
утворення
потужністю
спокійним
рельɽфом
заляганням
ґрунтових
Серед
підвищень
виділяються
Придніпровська
височина
Середньоросійської
Приазовської
підвищеннями
осередки
ерозійно
денудаційних
яружно
балковою
помітною
розчленованістю
Освоɽність
структура
земельного
фонду
відноситься
високим
ступенем
ґрунтового
отже
ресурсів
кліматичні
спокійний
рельɽф
високу
сільськогосподарську
освоɽність
1990
року
земельні
були
держави




.


незалежності
проведенням
земельної
відбулося
значної
засобів
виробництва
початок
1996
року
51%
земель
користуванні
власності
колективних
сільськогосподарських
підприɽмств
, 14%
земель
користуванні
сільськогосподарських
підприɽмств
, 12%
земель
підпорядкуванні
11%
земель
2005
року
етапи
земельної
50%
земель
формально
приватному
користуванні
фактично
оренд
користуванні
землі
дев
цільового
призначення
землі
сільськогосподарського
землі
житлової
забудови
заповідного
природоохоронного
призначення
землі
призначення
землі
рекреаційного
призначення
землі
культурного
призначення
лісового
фонду
водного
261
фонду
землі
транспорту
язку
енергетики
іншого
призначенням
земельного
фонду
законодавством
визначаɽться
режим
використання
земель
встановленого
звітності
земельний
характеризуɽться
основних
угідь
формами
власності
землекористування
Структура
земельного
фонду
України
десятиліття
Відбуваɽться
відносне
сільськогосподарських
площ
сільськогосподарських
земель
01.01.1996
01.01.2001
зменшилась
скоротилась
площа
земель
фонду
збільшилась
земель
під
житловою
громадською
забудовою
2000
скоротилась
60354,8
становить
близько
0,4 %
площі
суші
земельного
сільськогосподарські
землі
43039,5
(71,3%
загальної
площі
займають
17,3%
види
угідь
забудовані
землі
заболочені
сухі
землі
рослинним
землі
покриву
) – 9,2% ,
забудовані
землі
– 4,1%,
– 4%.
особливим
природоохоронним
режимом
нараховуɽться
. 5.2).
характеризуɽться
надзвичайно
сільськогосподарською
71,2%;
88,6%
земельних
ресурсів
використовуɽться
засобу
сільському
сільськогосподарських
угідь
становить
0,8%
загальної
сільськогосподарських
земель
262
5.7.
ресурси
України
Сільськогосподар
угіддя
площа
освоɽння
території
Забезпечення
населення
орними
1 2 3 4 5 6
60354,8 407730 32989 0,69 0,65
Республіка
2694,5 1774,2 1214,3 0,66 0,48
Вінницька
2651,4 2939,4 1776,7 0,77 0,92
2014,4 1055,0 690,4 0,49 0,65
Дніпропетровська
3192,3 2510,3 2138,7 0,79 0,55
2651,6 2034,8 1684,4 0,77 0,13
Житомирська
2880.8 1654,0 1307,3 0,55 0,85
1275,3 453,3 192,6 0,36 0,15
Запорізька
2718,5 2242,5 1944,6 0,83 0,93
1392,7 608,7 417,7 0,43 0,29
2894,3 1706,6 1441,8 0,59 0,74
Кіровоградська
2458,8 2044,6 1803,3 0,83 1,45
Луганська
2668,5 1884,4 1454,1 0,71 0,51
Львівська
2183,1 1263,2 864,8 0,58 0,31
263
5.7.
1 2 3 4 5 6
2463,0 2003,3 1715,6 0,81 1,28
Одеська
3331,3 2562,7 2081,0 0,77 0,77
Полтавська
2874,5 2182,5 1844,0 0,63 1,05
2005,2 927,9 669,4 0,46 0,58
Сумська
2383,9 1720,2 1380,8 0,73 0,96
Тернопільська
1382,4 1055,0 917,4 0,77 0,79
Харківська
3140,7 2412,3 1977,2 0,67 0,62
Херсонська
2841,4 1968,8 1757,5 0,69 1,48
Хмельницька
2062,9 1568,8 1354,5 0,76 0,89
2092,1 1454,5 1301,1 0,68 0,85
Чернівецька
809,6 472,6 338,6 0,58 0,36
3191,8 2121,1 1540,2 0,66 1,09
264
фонду
станом
1.01.2005
Розораність земельного
фонду
перевищуɽ
аналогічний
більшості
Найбільш
розораною
Степу
– 67,8%,
тому
– 70%,
Запорізькій
– 75%,
– 73%,
Херсонській
– 73,1%,
Кіровоградській
75%.
цих
областей
відносяться
несприятливих
Лісостепу
сягаɽ
Хмельницькій
– 62,2,
– 67,0
Київській
–52,9.
Поліссі
складаɽ
областей
варіюɽ
15,3% (
47,8%
Чернігівська
Структура
сільськогосподарських
угідь
значні
Херсонській
областях
забезпеченість
становить
відповідно
жителя
цілому
займаɽ
зазначеному
складаɽ
265
Структура
сільськогосподарських
угідь
станом
01.01.2005
сподарських
угідь
одного
окремих
зарубіжних
країнах

угіддя

.
.
рілля

.-
.
угіддя

.
.

Австрія
0,44
0,18
імеччина
0,21
Бельгія
Польща
0,48
Білорусь
Росія

0,71
Румунія
-
британія
США
0,71

Угорщина

Фінляндія
0,53
0,51
Іспанія
Франція

0,14

0,38
0,31
Канада
2,49
0,22
0,06
Нідер
ланди
0,13
0,06

0,79
266
достатній
забезпечена
землями
кількість
розрахунку
людину
продовольчого
забезпечення
населення
залежить
площі
ґрунтів
від
загальної
структури
країни
культури
структури
розвитку
умов
5.3.1.
структура
Характеристика
земельних
ресурсів
своїй
базуɽться
всебічному
структурі
ґрунтового
властивостей
ґрунтових
Адже
співвідношення
ґрунтів
визначаɽ
сучасні
так
високих
сільськогосподарської
продукції
при
одночасному
благополуччя
іншому
регіоні
Ґрунтовий
складова
ресурсів
земельних
ресурсів
ґрунтового
російською
генетичною
виділяɽ
етапи
вивченні
картографуванні
ґрунтів
1887–1917
завдяки
діяльності
видатного
вченого
грунтознавця
було
початок
наукових
основ
ґрунтознавства
цей
проводяться
значні
України
дана
дослідження
другому
(1917–1941
.)
цілеспрямовані
ґрунтові
цей
ґрунтові
використовувалися
задач
року
систематичні
грунтові
дослідження
1926–1928
були
обстежені
площі
267
лісостепової
ґрунтову
1934
року
беруть
систематичні
крупномасштабні
грунтові
обстеження
методичною
уже
стаɽ
морфологічний
генетичний
метод
роки
агроінвентаризація
земель
обстеження
орних
земель
бурякосіючих
господарств
керівництвом
Власюка
грунтово
щодо
застосування
грунтово
масштабі
1:420000.
керівництвом
Крупського
створена
ґрунтова
Почалося
систематичне
вивчення
генезису
властивостей
типів
ґрунтів
особливостей
окультурення
засолених
ґрунтів
третьому
були
продовжені
ґрунтового
картографування
ґрунтів
результаті
1949
була
ґрунтова
масштабі
1 : 750 000.
Колективом
Грунти
УРСР
було
узагальнено
ґрунтового
України
1957
1967
було
суцільне
крупномасштабне
ґрунтове
обстеження
Методики
крупномасштабного
обстеження
земель
були
1 : 10000
1 : 25000
картограм
підвищення
продуктивності
ґрунтів
основі
ґрунтові
України
здійснено
агрогрунтове
групування
класифікацію
ґрунтів
номенклатуру
узагальнень
обстежень
1960–80-
українською
школою
ґрунтознавців
було
продовжено
вивчення
властивостей
ґрунтів
буроземів
поверхнево
ґрунтів
передкарпаття
ґрунтів
здобуття
незалежності
вивченню
ґрунтового
покриву
продовжуɽться
268
досліджень
Інститут
ґрунтознавства
Соколовського
роботу
проводить
охорони
родючості
ґрунтів
Сучасна
структура
ґрунтового
покриву
сільсько
господарських
угідь
зазначенням
основних
ґрунтових
згідно
Інституту
землеустрою
ННЦ
Інститут
Соколовського
42%
грунтами
лучно
грунтами
науково
обгрунтованій
можуть
врожаї
кукурудзи
30%
займають
грунти
супіщані
опідзолені
супіщані
каштанові
ґрунти
Підняття
досягаɽться
внесенням
органічних
добрив
супіщані
супіщані
вологонакопичення
південні
ґрунти
Грунти
кислі
солончакуваті
високої
потребують
20%.
грунти
потребують
докорінного
зовсім
займають
8%
Грунти
Українського
Полісся
відрізняються
легким
гранулометричним
складом
грунтотвірних
представлені
переважно
глинисто
супіщаними
гляціальними
відкладами
центральній
Правобережного
ґрунтотворними
породами
льодовикові
Маɽ
місце
вод
простори
підзолистими
грунтами
різного
ступеня
підзолистості
оглеɽності
Полісся
мала
потужність
гумусового
гумусу
верхньому
перевищуɽ
1–2%.
грунти
відрізняються
кислою
реакціɽю
ґрунтового
водоутримуючою
здатністю
Польові
культури
269
страждають
нестачі
елементів
живлення
нестачі
грунтотворення
значно
впливаɽ
близький
залягання
ґрунтових
весняні
затоплюють
тільки
заплави
тераси
результаті
зазначеного
ґрунтотворний
сприяв
формуванню
підзолистих
ґрунтів
степенем
плоских
низовинних
утворилися
сильно
глеɽві
ґрунти
80–100
рослин
таких
умовах
часто
загнивають
гинуть
старої
заплави
водороздільні
Полісся
заболочені
вкриті
грунтами



.




умовах
(25–35%).
комплекс
ґрунтів
сформувався
флювіогляціальних
відкладів
крейдяними
ґрунтів
тут
безпосередніх
продуктах
вивітрювання
карбонатних
).
грунти
характеризуються
наявністю
торфу
під
безпосередньо
залягаɽ
вкрита
,








накопичення
Ґрунтотворний
грунтотворення
розвивався
лісами
лучними
лесах
гранулометричного
Найбільш
грунтами
умовах
чорноземи



.
регіону
характеризуються
наявністю
також
лучно
ґрунтів
Характерною
Лісостепу
відносна
малогумусність
кількість
гумусу
ґрунтах
перевищуɽ
6,5–6,9%)
Середньо
Потужність
гумусового
може
сягати
120–130
270
5.9.
Структура
ґрунтового
покриву
сільськогосподарських
угідь
Сільгоспугіддя
групи
ґрунтів
підзолисті
різного
2522,2 6,03 2080,5 6,3
сірі
опідзолені
2149,3 5,1 1931,8 5,8
чорноземи
опідзолені
4133,0 9,9 3858,1 11,6
різного
1281,2 3,06 536,7 11,6
різного
1565,9 3,7 764,7 2,3
болотні
716,5 1,7 99,4 0,3
болотні
614,6 1,5 82,2 0,2
Мочаристі
87,0 0,2 66,2 0,2
Чорноземні
різного
22111,5 52,8 19968,2 60,2
чорноземні
718,9 1,7 567,9 1,7
Солонці
солончаки
різного
171,1 0,4 57,7 0,2
Осолоділі
подові
301,4 0,7 223,9 0,7
каштанові
каштанові
різного
1238,1 3,0 11336,1 3,4
Буроземи
буроземні
буроземні
189,1 0,5 73,4 0,2
Коричневі
127,2 0,3 71,4 0,2
658,2 1,6 347,7 1,05
Рекультивовані
10,6 0,03 5,0 0,02
Розмиті
виходи
порід
119,1 0,3 17,0 0,05
гірські
322,9 0,8 74,7 0,2
2801,9 6,7 1226,0 3,7
Всього
Україні
41839,7 100 33188,6 100
271
знаходяться
нейтральну
ґрунтового
водоутримуючою
Лісостепу
були


,



сформувалися
ясно
ґрунти
ґрунти
найбільш
ділянки
генетичною
будовою
схожі
дерново
відрізняються
від
вмістом
гумусу
кислотністю
Сірі
ґрунти
покривають
схилів
вже
відсутній
елювіальний
безпосередньо
гумусовим
потужністю
30–35
залягаɽ
щільний
ґрунти
залягають
частині
Потужність
гумусового
ґрунтах
гумусу
складаɽ
3,0–4,0%.
слабокислу
ґрунтового
відрізняються
достатньою
дніпровських
терасах
серед
лучних
лучно
зустрічаються
содових
солончакуватих
ґрунтів
різнотравно
типчаково
ковильними
ковильними
степами
формуються
звичайні
ґрунтовим
звичайні
найбільше
розповсюдження
сягають
узбережжя
Азовського
замикаються
Причорноморської
межі
тягнеться
вузька
смуга
солонцюватих
яких
недостатньою
наявністю
ґрунтотворних
Сухого
минулому
степ
нестачі
атмосферних
високому
випаровуванні
сформувалися
грунти
частина
Сухого
Зазначені
грунти
солонцюватими
грунтово
міститься
більше
суми
Інтенсивність
солонцюватості
збільшуɽться
272
каштанові
ґрунти
2,5–3,5%
гумусу
малопотужний
гумусовий
(35–45
серед
ґрунтів
зустрічаються
ґрунтів
більше
20%
загальної
ввібраних
30%
ґрунтів
підвищують
завдяки
гіпсуванню
плантажній
.





сільськогосподарського
використання
вміст
солей
верхньому
1,1%).
зазначити
Сухого
зрошувані
вкриті
буроземами
ґрунтами
Зазначені
утворилися
буково
дубовими
лісами
гумусовий
потужність
кислі
ґрунти
середовище
ґрунтовий
зазнали
суттɽвих
діɽю
чинника
деградації
руйнування
ґрунтів
набула
другій
століття
настільки
розмірів
спонукала
ЮНЕСКО
1982
надрукувати
Всесвітню
ґрунтів
урядів
усіх
наукову
програму
досліджень
збереження
ґрунтів
раціонального
обґрунтованого
використання
ресурсів
зумовлені
тільки
явищами
соціальній
сфері
національному
відсутністю
цілеспрямованої
спрямування
охорони
ресурсів
Сільськогосподарське
використання
земельних
постійною
людини
грунт
273
сучасний
ґрунтотворний
ґрунтів
функціонують
умовах
впливаɽ
антропогенний
умовах
сільськогосподарської
культури
порушуɽться
рівновага
екосистеми
змінюɽться
кругообіг
речовин
внесення
ґрунту
вилучення
частини
ґрунтового
врожаю
ґрунтових
режимів
інтенсивність
намагаючись
оптимальні
умови
сільськогосподарських
культур
метою
отримання
урожаїв
відповідної
якості
виступаɽ
грунтотвореня
умовах
званий
процес
окультурення
ґрунту
визначити
екологічну
ґрунтового
біокосного
ґрунтових
процесів
режимів
відповідності
провідної
групи
сільськогосподарських
культур
вирощуються
грунтово
кліматичних
умовах
певної
врожайності
відповідної
підвищення
ґрунтової
родючості
Ґрунтотворний
відноситься
визначаɽться
сукупність
перетворення
ґрунтовій
культурному
ґрунтотворному
агентами
ґрунтоутворення
живі
кисень
повітря
вуглекислота
безпосередню
участь
Перш
все
людський
складові
ґрунтотворного
процесу
акумуляція
верхньому
ґрунту
елементів
все
живлення
Культурний
ґрунтотворний
суттɽві
природних
продукції
отже
порушив
елементів
вуглецю
азоту
Виділяють
ґрунтового
людиною
274
окультурення
підвищення
деградація
Окультуренню
переважно
піддаються
ґрунти
природною
багатьох
займають
площі
Називають
різному
городні
поливні
виділяють
антресолей
західній
такі
грунти
культисолі
плангенати
несприятливих
ґрунтових
зумовлюють
зниження
ґрунтової
родючості
відносять
дегуміфікацію
деградацію
переущільнення
форм
елементів
радіонуклідне
забруднення
забруднення
ґрунтів
токсичними
сполуками
структури
запливання
кіркоутворення
заболочування
поступового
земель
втрат
сільськогосподарської
продукції
деградації
ґрунтів
України
розповсюдження
табл
Дегуміфікація
процесі
сільськогосподарського
освоɽння
ґрунтів
відбуваɽться
зведення
природної
рослинності
змінюɽ
кругообіг
речовини
зниження
вмісту
гумусу
Цей
процес
носить
глобальний
характер
адже
ґрунти
сформовані
біоценози
становлять
цілісну
систему
своɽму
прагне
стану
якого
умовах
клімату
рослинності
материнської
первинна
продукція
дорівнюɽ
щорічного
Теоретичні
питання
трансформації
речовини
при
ґрунтів
залучення
цілинних
ґрунтів
сільськогоспо
дарського
використання
),
також
досить
детально
вивчені
Александровою
Гришиною
, 1986;
, 1984;
, 1992
дослідженнях
положення
залучення
ґрунтів
сільськогосподарського
використання
супроводжуɽться
помітним
зменшенням
гумусу
недостатньому
внесенні
відсутності
культур
275
деградацій
України
розповсюдження
площі
ступеня
деградації
середній
сильний
гумусу
поживних
12 30 1 43
Переущільнення
10 28 1 39
Замулювання
кіркоутворення
12 25 1 38
3 13 1 17
Підкислення
5 9 0 14
Заболочування
6 6 2 14
Забруднення
радіонуклідами
5 6 0,1 11,1
верхнього
ґрунту
1 9 1 11
Забруднення
пестицидами
2 7 0,3 9,3
Забруднення
важкими
0,5 7 0,5 8
підлуговування
1 3 0,1 4,1
утворення
0 1 2 3
1 1 1 3
Пониження
0,05 0,15 0,15 0,35
поверхні
0,04 0,23 0,08 0,23
Аридизація
ґрунту
0,04 0,18 0 0,21
276
відбуваɽться
рахунок
ґрунтах
малопотужним
гумусовим
гумусу
орному
подальшому
залежності
ґрунтів
генезису
відбуваɽться
стабілізація
гумусового
або
окультурення
підвищення
вмісту
гумусу
деградація
ґрунтів
Зміна
агроекологічного
стану
біологічних
особливостей
вирощуваних
культур
способу
обробітку
ґрунту
гідрологічних
умов
Особливу
систематичне
зниження
запасів
гумусу
чорноземах
дегуміфікації
усіх
Внаслідок
дегуміфікації
відбуваɽться
погіршення
властивостей
призводить
порушення
ґрунтового
пониження
функціонування
агроекосистем
Величезну
дослідження
Докучаɽва
ізогумусних
була
складена
ним
другій
століття
сучасних
ґрунтових
була
дегуміфікації
Руської
Встановлено
інтенсивної
дегуміфікації
характеризуються
втратою
гумусу
верхньому
інтенсивність
дегуміфікації
зменшуɽться
вилугуваних
чорноземів
південних
100
втрати
гумусу
склали
50–270
17–69%,
середньому
– 25–
30%.
Високогумусні
середньогумусними
середньогумусні
малогумусними
Розрахунки
показують
дегуміфікації
носить
сучасних
умовах
гумусу
Лісостепу
України
складають
0,8–1,0
більше
гумусу
ґрунтовому
перерахунку
вуглець
складали
31,3
років
– 38
Прояв
277
ступеня
спричинив
негативні
наслідки
Лише
рахунок
зазначеного
надійшло
біля
1000

,




гумусу
дані
еталонний
гумусу
ґрунтах
зазначити
середньому
гумусу
землях
1957–1961
3,5%,
Поліссю
урахуванням
лучних
ґрунтів
) – 2,1%,
Лісостепу
– 3,8%.
дегуміфікації
фізична
деградація
ґрунтів
супроводжуɽться
руйнуванням
структури
зниженням
ґрунтів
погіршенням
властивостей
посиленням
утворення
поливів
дощів
Комплексне
властивостей
ґрунтів
призводить
зниження
Одним
негативних
наслідків
значне
переущільнення
ґрунтів
результаті
частих
техніки
.
показників
характеризують
ґрунтів
відносяться
рівноважна
щільність
будови
фракції
агрегатів
Додатковими
можуть
бути
пористість
вологість
найменша
активної
стану
земель
Ґрунти
країни
гранулометричний
склад
характеризуються
високими
показниками
будови
низьким
вмістом
гумусу
тонкодисперсних
переважають
ґрунти
щільністю
будови
1,1–1,5
відносять
темно

,
,
,
-
,
грунти
Агрофізичний
ґрунтів
умов
сільськогосподарського
використання
залежить
багатьох
погіршення
впливають
занадто
інтенсивний
важкої
сільськогосподарської
техніки
виступаɽ
механічний
.
278
Еталонний
гумусу
орних
ґрунтах
ґрунту
Грунти
0–20 20–40 40–60 60–80 80–100 100–120 120–140
2,0 0,6 0,3 0,2 0,2 0,1 0,1
3,5 3,1 1,6 1,1 0,6 0,5 0,2
5,5 4,9 4,2 2,7 2,2 1,7 1,3
4,5 3,8 1,3 0,7 0,4 0,2 0,1
каштанові
3,0 2,3 1,0 0,8 0,6 0,5 -
Еталонні
параметри
агрофізичного
орних
Показники
агрофізичного
орного
шару
ґрунту
агрегатний
Ґрунти
щільність
пористість
, %
найменша
діапазон
активної
сухі
10–0,25

1 2 3 4 5 6 7 8 9
Полісся
глеюваті
супіщані
1,57 40,2 2,7 18,0 15,3 40,3
28,7
279
5.12.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
супіщані
легкосуглинкові
1,48 43,4 3,6 22,0 18,4 41,9
42,0
середньосуглинкові
1,36 47,9 14,1 24,2 10,1 56,2
44,0
середньосуглинкові
1,20 58,6 15,4 30,2 14,8 61,6
54,4
важкосуглинкові
1,17 55,5 12,1 29,4 17,3 75,0
55,6
важкосуглинкові
1,25 54,8 12,1 28,8 16,7 69,9
53,4
каштанові
важкосуглинкові
1,30 53,1 11,8 26,4 14,6 44,9
48,9
лучні
лучно
чорноземні
слабосолонцюваті
види
важкосуглинкові
1,25 52,5 10,6 27,7 17,1 65,3
44,0
280
Мінімалізація
обробітку
значно
поліпшуɽ
агрофізичні
ґрунту
узагальненими
результаті
таких
агроприйомів
підвищуɽться
вологозабезпеченість
поліпшуɽться
структурний
ґрунту
17%
досягаɽ
значень
щільність
будови
ґрунту
підорному
горизонті
Схильність
ущільнення
ґрунтів
впливом
агрегатів
насамперед
залежить
гранулометричного
складу
зволоження
найменшій
ущільненню
ґрунтообробними
агрегатами
піддаються
грунти
північної
ґрунти
причому

.




,

переважають
середньо
важкосуглинкові
ризуються
високим
ступенем
ущільнення
впливаɽ
зміну
агрофізичного
ґрунту
полив
водою
часу
20
років
призводить
деградації
властивостей
зменшуɽться
структури
погіршуɽться
ґрунту
зростають
опору
погіршуɽться
діапазон
проявляɽться
липкість
Результат
дії
агрофізичний
ґрунтів
залежить
взаɽмодії
ґрунтом
тощо
Позитивна
добрив
проявляɽться
дію
якісний
кількісний
.
Позитивний
результат
цьому
спостерігаɽться
внесенні
Підвищені
дози
понад
сприяють
посиленню
руйнування
структури
диспергації
заповненню
ґрунтових
зумовлюɽ
підвищену
ґрунту
Позитивний
вплив
агрофізичні
властивості
ґрунтів
чинить
культур
просапні
281
культури
цукрові
буряки
кукурудза
викликають
негативні
зміни
відмітити
негативну
пару
чорноземах
думку
(1992),
поліпшити
агрофізичний
сучасних
еколого
економічних
умовах
рахунок
зменшення
проходів
шляхом
суміщення
ґрунтообробних
застосування
удосконалення
конструкції
сільськогосподарської
внесення
роду
умовах
перспективним
цьому
запровадження
високим
ступенем


.
хімічна
деградація
ґрунту
зниженням
гумусу
дегуміфікаціɽю
його
гумусовому
ґрунту
знижуɽться
частина
виявляɽться
деградації
декальцинуванні
навпаки
підлуженні
зниженні
буферності
кислотно
важких
пестицидів
також
забрудненні
техногенними
призводить
зниження
гумусу
умов
ɽмними
нейтралізуɽ
негативний
гумусових
утворенню
агрегатів
Обмінний
посередник
новоутвореними
гумусовими
Отже
декальцинація
ґрунту
безпосередньо
зниженню
вмісту
гумусу
Особливої
уваги
заслуговуɽ
буферність
ґрунту
протидії
хімічної
деградації
Важливість
зумовлена
інтегральною
функціɽю
грунтових
компонентів
внесення
засобів
Кислотно
буферність
маɽ
велике
низькобуферних
ґрунтах
впливом

,





282
зміщуɽться
підкислення
активна
виявляɽться
сприятливому
буферністю
легкосуглинковому
стабільності
ґрунтових
бути
сума
ступенів
буферності
кислотного
лужного
СБЗл
буферної
врівноваженості
ступеня
буферної
лужного
екосистеми
функціонують
режимі
умов
СБЗл
70–75 %,
0,6–4,0.
Індекс
буферної
врівноваженості
лучно
ґрунтах
наближаɽться
обробіток
ґрунту
систематичне
внесення
істотно
впливаɽ
параметри
буферності
наприклад
мінеральної
системи
призводить
зниження
буферної
лучно
ґрунтах
внаслідок
вирощування
сільськогосподарських
культур
систематичного
застосування
добрив
значно
погіршуɽться
буферна
лужному
ґрунтів
внесення
добрив
Позитивний
вплив
також
вапнування
глинування
внесення
грунт
значну
кількість
високобуферних
вермикуліту
внесення
вермикомпосту
Антропогенне
опустелювання
територій
другої
спостерігаɽться
значне
посилення
аридизації
розширення
площ
пустель
Світове
співтовариство
звертати
опустелювання
надзвичайно
подій
1968–1973
згубна
посуха
південні
тягнеться
Сенегалу
через
Буркіна
Судану
просування
пустелі
283
становило
від
10
Спеціалістами
підраховано
останнɽ
півстоліття
поглинула
прикордонних
земель
використовувалися
тваринництві
даними
досліджень
вчених
напіваридних
земель
пустель
напівпустель
складаɽ
від
земної
суші
) (
., 1973)
становить
43%
суші
прийнятною
аридних
територій
грунтового
X. Dregne (1976),
якою
займають
31,5%
суші
складаɽ
46 149
аридних
характером
ґрунтового
покриву
Континент Грунти
аридних
площі
континенту
17 600 59,2
16 405 33,0
Австралія
6 250 82,1
664 6,6
Північна
4 335 18,0
2 835 16,2
цілому
46 169
Існують
тлумачення
опустелювання
жодне
визначень
вважатись
достатньо
авторів
посібника
сутність
опустелювання
сукупності
мають
земній
кулі
визначення
вчених
наведене
співавторами
(1986).
Опустелювання
визначаɽться
сукупність
призводять
руйнування
284
областей
деградації

,

,



опустелювання
місце
грунтового
покриву
посушливої
сторону
зменшення
продуктивності
характеристики
пустель
світу
чином
опустелювання
сприяɽ
руйнуванню
призвести
умов
Наслідком
стану
семиаридних
зниження
фауни
прискорена
деградація
ґрунтів
сільськогосподарського
аридизація
ресурсів
дають
можливості
забезпечити
життɽдіяльність
отже
.
45
виявлених
опустелювання
87%

,
,

,



13%
відноситься
Найбільш
суттɽвими
чинниками
процеси
опустелювання
Винищування
руйнування
грунтового
комунальному
будівництві
Деградація
надмірний
;



-



результаті
заготівлі
палива
ґрунтів
інтенсивному
богарному
;
засолення
заболочення
ґрунтів
умовах
зрошуваного
такиро
солончакоутворення
передгірських
западинах
Руйнування
ландшафту
районах
скидання
стічних
285
характеристики
пустель
світу
Назва Площа, тис. км2 Переважаючі
абсолютні
висоти
максимум
температур
мінімум
температур
Середньорічна
кількість
опадів
1 2 3 4 5 6




Каракуми
350 100–500 +50 –35 70–100
200 200–300 +42 –40 80–150
Кизилкум
300 50–300 +45 –32 70–180
Приаральські
каракуми
35 400 +42 –42 130–200
75 300–350 +43 –38 100–150
Муюнкум
40 100–660 +40 –45 170–300


271 800–1500 +37 –27 50–75
Алашань
170 800–1200 +40 –22 70–150
Бейшань
175 900–2000 +38 –24 40–80
95 1100–1500 +42 –21 150–300
Цайдам
80 2600–3100 +30 –20 50–250
1,050 900–1200 +45 –40 50–200
286

Продовження
5.14.
1 2 3 4 5 6


Кевір
55 600–800 +45 –10 60–100
Лут
80 200–800 +44 –15 50–100
40 500–1500 +42 –19 50–100
Півострів
300 350–450 +48 –1 150–200
26 100–200 +49 –2 50–200
Аравійський
півострів
Руб
Халі
600 100–500 +47 –5 25–100
Великий
Нефуд
80 600–1000 +54 –6 50–100
54 450 +45 –7 50–100
пустеля
101 500–800 +47 –11 100–150


7000 200–500 +59 –5 25–200
пустеля
1,934 100–500 +58 –4 25–100
Нубійська
пустеля
1,240 350–1000 +53 –2 25
287

5.14.
1 2 3 4 5 6


150 200–1000 +40 –4 2–75
Калахарі
600 900 +42 –9 100–500
120 450–750 +44 –11 100–300


Великий
Басейн
1,036 100–1200 +41 –14 100–300
30 600–1000 +56,7 –6 45–100
335 900–1000 +44 –4 50–250
Чіуауа
100 900–1800 +42 –6 75–300


Атакама
90 300–2500 +30 –15 10–50
400 600–800 +40 –21 150–200
Австралія
Велика
Піщана
360 400–500 +44 +2 125–250
240 300–500 +47 0 200–250
Велика
пустеля
350 200–700 +50 –3 125–250
300 0–200 +48 –6 100–150

288
опустелювання
також
бути
пасовищ
Африка
Калмикія
вторинне
засолення
зрошуваних
земель
освоɽння
територій
прилягають
утворення
пустельного
ландшафту
ґрунтами
Безумовно
опустелювання
неминучий
супутник
сільськогосподарського
природних
областей
свою
найбільш
слід
виділити
збільшення
аридності
запасів
викликане
зміною
мікроклімату
стають
нерегулярними
живлення


;
Морфодинамічні
геоморфологічні
стають
активними
вивітрювання
водна
утворення
рухомих


.
.).
Грунтові
усихання
ґрунтів



;
популяції
тварин
Зрозуміло
безплідні
солончакові
пустелі
площі
екстрааридних
пустель
ООН
становлять
8 970
утворені
при
природних
пустель
опустелювання
безпосередньо
пустель
діяльність
проявляɽться
досить
активно
Найбільші
площі
ландшафтів
опустелювання
знаходяться
Африці
Австралії
загрожуɽ
опустелювання
перевищуɽ
1/3
суші
. 5.15).
процес
загрожуɽ
чисельністю
детального
вивчення
опустелювання
узагальнення
боротьби
процесом
залучені
егідою
1972
році
була
схвалена
289
навколишнього
середовища
досліджень
були
земельні
водні
ресурси
пустель
Території
потенційного
опустелювання
континентах
Ступінь
опустелювання
Материк
середній
сильний
дуже
сильний
3 840 5 032 1 857 10 729
5 177 6 849 486 12 512
Австралія
2 904 3 120 332 6 356
Північна
2 931 1 328 200 4 459
1 674 1 315 444 3 433
678 218 51 947
цілому
17 204 17 862 3 370 34 436
міжнародних
боротьби
опустелюванням
спеціальній
Конференції
ООН
1977
був
прийнятий
обнародувана
Всесвітня
опустелювання
експертами
опустелювання
небезпеки
Експерти
дійшли
відбуваɽться
характер
антро
опустелювання
однонаправлений
супровод
жуɽться
водного
режиму
призводить
суттɽвого
продуктивності
угідь
пустель
умілим
використанням
досягнень
науки
повинно
складати
особливість
господарської
діяльності
аридних
областей
опустелювання
розрахунки
економічних
наслідків
тягнуть
технічних
результатів
290
значення
впливу
людини
успішна
боротьба
опустелюванням
умови
активізації
співробітництва
міжнародних
засвідчив
відбувся
Йоханесбурзі
2002
році
було
зазначено
опустелювання
заслуговуɽ
увагу
потребуɽ
вирішення





латинського
роз
загальному
вигляді
визначаɽться
руйнування
ґрунтів






.
Міжнародні
прийшли
висновку
виснаження
ресурсів
перспективу
становити
стабільності
світу
деградація
напружену
ситуацію
погіршуɽ
знижуɽ
продуктивність
агроекосистем
кінцевому
підсумку
зменшуɽ
грунтові
ресурси
якість
Найістотніших
зрушень
колоїдно
гумусовий
ґрунту
змивання
ґрунтів
порід
являɽ
частини
сукупність
продуктів
вивітрювання
утворення
Початковим
руйнування
продуктів
руйнування
супроводжуɽться
перевідкладанням
завершуɽться
акумуляціɽю
складовою
денудаційного
процесу
Однак
неправильна
господарська
діяльність
Вирубування






,
крутих
спалювання
стерні
291
призводять
властивостей





внаслідок
дії
денудації
утворилися
денудаційні
рельɽфу
Зазначені
були
виникли
переважаючих
стадій
циклів
формуванні
денудаційного
рельɽфу
умов
можуть
повторюватись
типові
денудаційні
рельɽфу
поширені
межах
Подільської
Приазовської
серед
рельɽфу
Карпатах
вирівнювання
південно
схилах
Полонинського
важливим
формування
сучасних
ландшафтів
Виділяють
руслову
ґрунту
руйнування
ґрунтового
обробітку
ґрунту
обточуванні
відкладанні
переважаючими
зумовлюють
виділяють
прискорену
ґрунту
Нормальна
розвиваɽться
порушених
господарською
ґрунту
там
господарська
діяльність
активізуɽ
язана
інтенсивним
використанням
земельних
угідь
заходів
розорюванням
суцільним
вирубуванням
нерегульованим
випасанням
худоби
тощо
чинників
дощовими
зливовими
скидними
залежить
від
інтенсивності
крутизни
складу
ґрунту
характеру
покриву
вітрову
руйнування
ґрунту
внаслідок
обробітку
крутих
узбереж
гірських
види
Боротьба
ґрунтовою
ерозіɽю
здійснюɽться
методами
безполицевий
ґрунту
борознування
292
найнебезпечнішими
ґрунту
правобережжя
Сіверського
структурі
ґрунтового
земель
30%
ґрунти
площинну
яружну
Розрізняють
залежності
ділять
викликана
талими
іригаційними
.
Найбільша
густота
розчленування
спостерігаɽться
схилах
великих
значними
яружними
Ржищевський
Словечансько
Овруцький
Подільський
Новгород
.
Руслова
проявляɽться
розмиванні
дна
берегів
фоні
переміщення
транзитних
наносів
наприклад
переміщення
руслових
розміру
Інтегральною
каламутність
руслових
найбільша
південній
частині
лісостепової
(1000–1500
Бугу
Дніпра
);
каламутність
Українських
Карпат
– 500–1000
Полісся
– 20–50
генезисом
потоків
виділяють
водами
дощовим
також
зрошувальними
підземними
водами
Інтенсивність
визначаɽться
потужністю
стійкістю
розмиву
розвиваɽться
результатом
нераціональної
зокрема
зрошування
розорювання
схилів
знищення

.

вітрова
руйнування
ґрунтів
видування
часточок
пухких
відкладах
ґрунтах
виражаɽться
видуванні
агрегатів
руйнуванні
впливом
вітроструменевого
потоку
рахунок
дефляція
утворенню
акумулятивних
рельɽфу
293
Сутність
потік
ґрунту
результаті
сила
описуɽться
формулою
2
вітру
, g –
ваги
тиску

.
сучасних
дефляції
зазнають
піски
ґрунти
звана
пилові
бурі
видуваються
часточки
агрегати
розміром
середньому
0,22–12,2
швидкість
вітру
дефляція
6,4–14,9
піддаються
малоструктурні
супіщані
піщані
ґрунти
пухкі
піски
виникають
пилові
видуваɽться
370
пилу
піску
годину
руйнуɽться
ґрунту
Загальна
площа
угідь
ґрунтовий
зазнаɽ
дефляції
становить
майже
ґрунту
складають
матеріал
інші
споруди
забруднюɽ
Ефективними
методами
боротьби
дефляціɽю
лісосмуги
ґрунтозахисні
сівозміни
безполицевий
ґрунту
наслідками
зниження
врожайності
сільськогосподарських
культур
погіршення
якості
продукції
елементів
гумусу
замулення
ліквідації
негативних
наслідків
ґрунтів
для
30-
минулого
століття
наслідків
ерозії
ґрунтів
посух
Пиловий
котел
»,
коли
було
майже
земель
було
витрачено
доларів
кошти
були
будівництва
пасовищ
розширення
заміни
складу
худоби
294
Розрахунки
показують
земель
результаті
бути
компенсована
обіг
земель
вимагаɽ
витрат
Повністю
ліквідувати
неможливо
перевищували
темпи
рахунок
ґрунтоутворення
Навіть
зважаючи
значні
капіталовкладення
ґрунту
1/3
перевищують
рахунок
ґрунтоутворення
залишаються
деградації
ґрунтів
результаті
діяльності
обумовлено
значним
ґрунтах
ними
даними
ерозійні
родючого
шару
ґрунту
25–30
окремими
оцінками
40
млрд
інтенсивно
розвиваються
свідчать
спостереження
деградація
орних
ґрунтів
піддаються
коливаɽться
70%.
небезпечних
земель
ВАСГНІЛ
(1986),
становила
152
%.
даними
державного
охорони
колишнього
243
сільськогосподарських
угідь
крутизною
1°,
'







становить
70–90
цьому
ґрунту
елементів
рази
перевищуɽ
добривами
також
втрачаɽться
30%
пестицидів
втрачаються
спричиняють
негативний
вплив
стан
якість
води
,


.
вод
земель
щороку
підрахували
землекористування
його
було
35
України
ерозія
ґрунтів
усіх
Найбільшої
295
водна
дії
піддаються
умовах
складного
рельɽфу
ґрунтової
орних
країн
світу
., 1989

Ерозійний
знос
Бразилія
Бельгія
18,8 10–25,0

11,0–251,0

210–564

17,9–24,5

Мадагаскар
25,0–250,0

35,0–70,0

Сенегал
14,9–55,0

Танзанія
10,1–92,8
змитих
земель
збільшуються
становлять
третини
площі
земель
втрати
ґрунту
1988–1991
1992–2002
роки
– 12–15
причиною
система
обробітку
ґрунту
культивація
сівба
збирання
вздовж
неминуче
призводять
Руйнування
ґрунтової
структури
посилення
викликаються
також
видаленням
землекористуванням
значно
багатьох
достатньою
утворюються
пустелі
таких
випадках
невід
компонентом
екосистеми
ґрунту
важливе
значення
відповідних




.
296
земель
зони
урахування
гранулометричного
складу
шаблонне
застосування
агротехнічних
спалювання
стерні
ґрунту
стали
основними
причинами
посилення
виявляɽться
наприкінці
поверхневому
ґрунту
недостатньо
вологи
рослинністю
швидкість
виникнення
бур
ймовірні
ґрунтах
агрегатами
розміром
більше
виявляɽться
всіх
штучного
Масштаби
ґрунтів
спричинена
настільки
значні
економічному
екологічному
відношеннях
потрібні
негайні
господарській
діяльності
природокористуванні
думку
вчених
пов
язані
насамперед
співвідношення
реконструкціɽю
угідь
адаптаціɽю
вирощування
сільськогоспо
культур
ландшафтних
умов
Протиерозійні
запобігання
усунення
негативних
наслідків
ерозії
повинна
впроваджуватися
система
відбуваються
внаслідок
повинні
охоплювати
водозбірну
призупинити
ґрунтів
вивчають
ННЦ
Інститут
ґрунтознавства
Соколовського
науково
інститут
господарства
науково
інститут
Укрземпроект
науково
дослідні
установи
боротьби
грунту
протиерозійних
включаɽ
лісомеліоративні
організаційно
297
Агролісомеліоративні
заходи
видів
включають
поліпшення
грунтово
кліматичних
умов
метою
підвищення
продуктивності
угідь
систем
насаджень
лісові
смуги
уздовж
автомагістралей
залізниць
ярозакріплювальні
насадження
ґрунтозахисні
насадження
зелені
зони
боротьба
бурями
суховіями
змиванням
ґрунту
снігозатримання
замулювання
.
полезахисних
лісосмуг
закріплення
берегів
використовуються

858
.
.


застосовують
агротехнічними
ґрунтозахисними
Україні
комплекс
лісонасаджень
було
1809–1835
Миргородському
повіті
Наукові
працях
Докучаɽва
Агротехнічні
сучасних
умовах
Україні
найбільш
високовартісними
заходи
язано
використанням
потужної
отже
великої
кількості
паливно
мастильних
Зважаючи
зазначене
запровадження
землях
десятиліття
мінімуму
відносять
створення
торкаються
декількох
ементів
системи
порядку
земельних
ресурсів
сівозмінах
механічної
грунту
групи
вирішуються
завдання
зниження
приповерхневому
підвищення
ґрунту
Найбільш
грунтозахисною
298
Грунтозахисні
включати
посів
культур
які
підвищують
ґрунтозахисну
ефективність
Найбільш
стійкими
завжди
незахищені
грунти
знаходяться
паром
відрізняються
від
парових
цим
показником
ґрунти
цукрових
буряків
капусти
цибулі
ефективними
цьому
культури
кукурудза
Грунт
зрілими
культурами
ґрунтозахисною
відрізняються
суцільні
Визначення
захищаɽ
зводиться
знаходження
перевищуɽ
допустимої
величини
ширина
утворюɽться
результаті
смугою
яка
також
рахунок
мульчування
пожнивнокореневими
рештками
спеціально
хімічними
препаратами
однакових
умовах
вітру
поверхні
стебел
ефективність
рослинних
залежить
сільськогосподарської
культури
розміщуɽться
спадаючому
наступний
озиме
кукурудза
мульчуванні
ґрунту
рідким
(15–20
суттɽве
тільки
фізико
механічних
властивостей
шару
поживного
режиму
ґрунту
ефективним
придушення
ґрунтів
Найбільш
мульчуючі
використовують
результаті
будівництві
трубопроводів
електропередач
також
результаті
нерегульованого
випасу
худоби
перетворюються
проміжних
культур
призначені
елементу
ґрунту
решток
299
культури
недостатньо
для
ґрунтів
Найбільш
ґрунтопокривної
культури
використовують
менше
ніж
пшениця
висушуɽ
грунт
пояснюɽться
деяка
частина
вівса
взимку
лишаючись
захищаɽ
грунт
затримуɽ
Овес
можна
висівати
0,15–0,25
Весняні
ґрунтопокривних
культур
використовують
умови
минулого
року
весни
збереглося
недостатньо
захисту
горох
висівають
одночасно
культурою
Вони
найбільш
ефективні
оріɽнтовані
перпендикулярному
небезпечним
вітрам
Куліси
створюють
захисну
слугують
затримуɽ
ґрунтові
частинки
переносяться
використовують
куліси
кукурудзи
відстані
кулісної
культури
також
використовувати
гірчиці
кулісами
залежить
трав
трав
залуження
Особливо
стосуɽться
вітроударних
характеризуються
притидефляційною
стійкістю
Залуження
бути
переводиться
категорію
пасовищних
угідь
Основна
складність
залуженні
ґрунтів
укоріненні
росту
залуження
використовують
тощо
протидефляційному
ґрунтах
висівати
культури
просо
дадуть
підкошувати
зелений
сіно
стерні
висівати
Створені
чином
використовують
наступні
суворо
регульованого
випасу
худоби
чергування
сівозміні
300
ґрунтозахисними
культурами
захисні
зайнятими
культурами
здатними
попереджувати
здування
ґрунту
важливим
від
Основним
знизити
грунтового
терасування
залежності
стічної
використовують
типи
гребеневі
горизонтальним
валом
ступінчасті
вали
будують
0,02 – 0,12
ґрунтах
інфільтрування
валами
Паралельно
вали
повинні
висоту
0,3–0,6
закладання
відкосів
– 3:1, 4 : 1.
Відстань
валами
бути
чином
натуру
затримувати
весь
стік
зливових
вод
глибина
підніжжя
перевищувала
залежності
нахилу
висоти
кількості
ґрунту
варіювати
Вали
спеціальними
0,1–0,15
вище
розрахункового
значення
вали
закріплюють
засівати
використовувати
усіɽю
крутих
0,12 – 0,25
зменшення
валами
грунт
зрізують
частині
відсипають
нижню
формуючи
ступінчасту
залежності
грунтової
рельɽфу
коливатися
від
1,8
будівництва
ступінчастих
можуть
використовуватись
бульдозери
Терасування
виконують
плантажними
звичайними
плугами
односторонній
смугами
пласта
смуг
коливаɽться
ними
залишають
Плантажний
плуг
утворюɽ
проході
плуги
можна
використовувати
траншейні
конструкції
Зазначені
більшості
301
випадків
використовують
доповнення
водорегулюючих
смуг
Забороняɽться
ґрунту
Організаційно
господарські
включають
проведення
обґрунтування
передумов
здійснення
зазначені
піддалася
господарське
чергу
лісомеліоративні
включають
вирощування
стокорегулюючих
грунтозахисних
насаджень
Зважаючи
затримання
оперативне
втручання
різного
роду
споруд
Гідротехнічні
боротьби
ґрунтів
затримання
водозбірної
гідрографічній
водозатримуючих
укріплення
водозатримуючих
споруд
розміщують
перед
другій
половині
минулого
століття
набули
спеціальні
канави
розміщують
паралельно
наступні
через
відповідні
відстані
залежності
стічної
0,7 – 0,8
0,5
– 1,0 – 1,2
проектують
суворо
горизонталі
канави
повинна
перевищувати
0,5 – 0,7
– 0, 35
водонепроникних
ґрунтах
водозбірних
доцільно
використовувати
водовідвідні
нагірні
вали
канави
допомогою
спеціально
закріплені
заліснені
яру
будівництва
нагірних
валів
часто
звертаються
коли
близько
населеного
пункту
залізниць
шосейних
сільськогосподарських
угідь
залежності
кількості
302
води
ґрунту
обладнують
швидкотоки
стінки
споруди
будують
дерева
спеціальними
укріплення
яру
швидкості
практикують
будівництво
спеціальних
дамб
також
заліснення
неглибоких
ставків
відстійників
можливість
мінімуму
швидкість
яру
Відстань
такими
ставками
розраховують
рівень
від
нижнього
ставка
верхнього
формулою
L = h :i,
відстань
між
ставками
відстійниками
ставку
захисних
насаджень
базуɽться
проходженні
між
насадженнями
кущів
ростуть
Насадження
закладають
смугами
відстані
кущами
Відстань
між
смугами
залежить
нахилу
смуги
насаджень
планувальних
формування
відкосів
алкалоїдного
укладанням
дернини
Дернування
виконують
смугами
кутом
бути
суцільним
0,5
вкладають
спеціально
прибивають
трьома
живими
частковому
дерен
укладають
квадратами
1,0 –1, 5
утворені
висівають
алкалоїдний
Круті
виположують
терасують
засаджують
вишнею
іншими
303
пунктів
роду
споруд
ɽктів







.
засвідчуɽ
сприятливим
раціональним
ґрунтів
рослинність
краще
розвиваються
асимілюють
сонячної
елементів
живлення
істотніша
ґрунту
багатьох
раціональне
розташування
сільськогосподарських
угідь
регулювання
стоку
лісомеліоративні
також
знімають
ерозійної
увагу
слід
використанню
ландшафтних
середньодеградовані
ґрунти
вилучати
активного
сільськогосподарського
користування
Перспективна
реконструкція
насаджень
Інтенсивне
лише
контурно
системах
враховуɽться
формування



,


контурам
наближенням
горизонталей
угідь
елементів
природоохоронної
інфраструктури
5.6.1.
Поширення
зрошуваних
належить
сільськогосподарського
високорозвинутий
сектор
умов
залежності
від
несприятливих
природно
кліматичних
умов
шляхом
ведення
зрошуваного
Адже
майже
дві
третини
знаходяться
недостатнього
нестійкого
Зрошення
ґрунтів
рослин
304
дефіцит
сільськогосподарських
гідротехнічних
підвищуɽ
вологи
ґрунті
поліпшуɽ
поживний
режими
мікроклімат
ґрунту
земель
інтенсифікації
недостатнім
нестійким
природним
Найбільш
розповсюдження
набуло
Нині
зрошуɽться
цьому
зрошувані
забезпечують
40%
продовольства
займаючи
16%
сільськогосподарських
відноситься
зрошувані
завжди
будуть
важливу
роль
забезпеченні
продовольством
другій
великий
будівництва
зрошувальних
систем
найбільшими
Північно
Інгулецька
янська
Татарбунарська
земель
2006
показані
рисунку
серед
складають
. 188
Аналізуючи
динаміку
зрошуваних
земель
відзначити
розвитку
досягало
1990–1995
або
7,9%
сільськогосподарських
угідь
землі
багатством
фондом
забезпеченні
продукціɽю
рослинництва
Найбільше
зрошувальними
системами
Херсонській
області
Автономній
Республіці
(402
Запо
різькій
(240
Одеській
(227
Дніпропетровській
Миколаївській
значний
високоефективного
земель
1986–1992
щорічно
отримувалась
чверть
продукції
рослинництва
весь
, 60%
30%
високопоживних
Зрошувані
продуктивність
ніж
Луганській
областях
переважають
сівозміни
305
даними
досліджень
Херсонського
аграрного
університету
Інституту
регіону
проведеними
Південному
України
середній
прибуток
озимого
ячменю
– 500,
ярого
кукурудзи
зерно
– 1760,
сої
– 1226,
соняшнику
– 530,
кукурудзи
силос
– 2067,
минулих
тільки
рахунок
Херсонській
2000–2003
років
одержували
63,0
, 39,1
тис
кормових
культур
суму
70–75
Особливо
важливого
кормовиробництві
набуваɽ
гостропосушливі
коли
врожай
знижуɽться
Херсонській
посушливому
врожайність
зеленої
кукурудзи
землях
була
Криму
відповідно
349
[30].
областях
Характерною
переважне
застосування
дощування
зрошувальних
систем
побудованих
70–90-
роки
минулого
являють
закриту
зрошувальну
дощувальними
міжгосподарські
канали
переважній
більшості
використовувались
повній
Суттɽво
були
зменшені
поливів
кількість
дощувальних
відбуваɽться
зміни
конструкцій
внутрішньогосподарської
зрошувальної
дощувальної
Перспективним
площ
крапельним
крапельного
найбільш
садів
. 5.8),
культур
. 5.9).
306
меліорованих
даними
станом
307
Динаміка
зрошування
Україні
даними
308
дощувальній
ДДА
Дніпро
",
відпрацювала
свій
ресурс
дощувальні
способи
Інститутом
конструкторами
українських
заводів
впроваджуються
поливу
невеликих
фермерських
площею
від
відноситься
дощувальна
австрійськими
налагоджено
збирання
шлангобарабанної
дощувальної
Примус
),
обслуговуɽ
60
вартість
менша
аналогів
вітчизняної
традиційної
дощувальної
найбільш
залишаɽться
Первомайський
Фрегат
також
сільськогосподарських
культур
стічними
наступні
зрошувальна
система
працювати
підвищуɽться
урожайність
сільськогосподарських
культур
забезпечуɽться
всьому
ряду
висаджених
культур
зберігаються
сухими
міжряддя
знижуɽться
50–60%)
споживання
поливної
ресурсо
енергозбереження
зменшуɽться
використання
знижуɽться
засміченість
ущільнення
ґрунтів
поліпшуються
також
проведення
зменшуються
трудові
вирощувані
сільськогосподарських
культур
умови
першу
теплозабезпеченість
вегетаційного
інтенсивність
сонячного
також
грунтові
309
умови
для
вирощування
високої
Кількість
дощувальних
Україні
штук
даними
Зростання
площ
крапельним
зрошуванням
даними
310
Крапельне
зрошення
персикового
Каховський
Херсонської
області
Крапельне
зрошення
овочевих
культур
рисовими
сівозмінами
зайнято
півдні
Херсонської
заплаві
Дунай
Одеської
одержувати
170–180
Станом
311
площа
Україні
складаɽ
близько
22
іригаційного
фонду
врожайності
4,0–4,5
дощувальною
машиною
вперше
практиці
вітчизняної
Інститутом
Херсонським
університетом
впроваджена
ресурсозберігаюча
закрита
зрошувальна
система
ЗЧЗС
конструкції
зрошувальна
система
передбачаɽ
використання
моря
Комплексними
дослідженнями
доведена
ефективність
Основні
земельного
використання
– 0,96,
коефіціɽнт
використання
– 0,83,
реконструкції
– 12–15
окупності
– 6,5
року
ЗЧЗС
забезпечуɽться
врожайність
рису
продуктивність
супутніх
культур
зрошувальної
води
– 8–10
тис
312
)


Новітні
України
матеріалами
дощувальна
машина
дощувальна
машина
Примус
313
Закрита
чекова
зрошувальна
система
конструкції
Скадовському
районі
Херсонської
області
Інститутом
Херсонським
Інститутом
Інститутом
удосконалення
лікарів
вирощування
урахуванням
навколишнього
середовища
випробування
землях
Інституту
також
господарствах
Автономної
Республіки
ефективність
забезпечуɽ
одержання
врожаїв
5–6
значній
економії
ресурсів
науково
інституту
Харків
Інституту
Херсонського
доведена
надійність
перспективність
вирощування
вище
спрямовані
охорону
раціональне
зрошуваних
земель
Нині
формуɽться
перспективний
науки
ландшафтні
меліорації
ландшафтними
меліораціями
розуміɽться
покращення
ландшафтів
функціональної
взаɽмодії
територіальних
комплексів
314
систем
складовою
частиною
раціонального
охорони
середовища
5.6.2.
Водно
регулювання
водно
режим
зрошуваних
земель
розглядаɽться
сукупність
водного
ґрунту
сукупність
явищ
надходження
вологи
грунт
ґрунту
сольового
режиму
річному
ґрунті
Сольовий
режим
взаɽмодії
природним
режимом
вивчати
сольових
ґрунтоутворюючих
зрошуваних
залежить
складу
підгрунтових
сольового
балансу
ландшафту
штучної
Класифікації
ступенем
засолення
ґрунтів
складені
урахуванням
впливу
розвиток
сільськогосподарських
культур
Зниження
врожайності
слабкому
засоленні
ґрунтів
становить
5–20%,
середньому
20–30
– 30–50%
зрошуваних
площі
слабким
ступенем
засолення
становлять
6 – 8%,
– 1–2
умовах
слабко
підтоплених
мінералізованими
підгрунтовими
локально
формуються
вторинно
засолені
землі
відбуваɽться
трансформація
якісного
складу
наближення
зрошуваних
підгрунтових
змінами
сольового
регулювання
кожному
зрошуваному
регіоні
моніторингу
система
спостережень
врожаїв
сільськогосподарських
культур
контролюються
меліоративним
зрошуваних
земель
розуміють
сукупність
явищ
забезпечують
радикальне
покращення
315
підвищення
грунтів
одержання
заданого
врожаю
відповідних
сільськогосподарських
культур
показниками
режиму
допустимі
регулювання
вологості
ґрунту
спрямованість
між
ґрунту
підгрунтовими
інтенсивність
інтенсивність
обмежуючі
значення
загальної
зрошувальної
співвідношення
ній
обмежуючі
значення
токсичних
солей
ґрунті
грунтовому
ґрунтового
Регулювання
режиму
зрошуваних
земель
здійснюɽться
грунтово
навіть
агрогрунтового
ландшафтів
Сухого
Причорномор
темно
ґрунти
степовій
звичайних
південних
регулювання
режиму
жорсткі
Основна
задача
цьому
режиму
недопущення
рівня
підгрунтових
регулювання
ґрунту
підтримуватися
0,65–0,80
польової
вологості
підгрунтових
забезпечуɽ
зменшення
5%
сумарного
випаровування
Допустимий
грунтовому
комплексі
перевищувати
4–5%,
грунтовому
0,4–0,5;
0,3–0,4.
каштанові
грунти
сухостепової
характеризуються
значною
поглинання
комплексністю
ґрунтового
осолонцювання
розташовані
слабко
дренованих
безстічних
Основний
поливу
316
регулювати
вологість
ґрунтів
вузькому
діапазоні
допустимих
0,70–0,85
високу
підгрунтових
від
неприпустиме
грунтовому
запобігання
сухостеповій
максимальне
зниження
закрита
внутрігосподарська
зрошувальна
облицьовані
залізобетоном
штучний
вертикальний
першому
забезпечуɽ
зниження
підгрунтових
другому
здатний
забезпечити
пониження
рівнів
умовах
низхідний
вологи
вегетації
складаɽ
10–20%
сумарного
випаровування
роботі
вертикальний
дренаж
сприяɽ
використовуються
водопостачання
перспективі
знижуɽ
ефективність
ґрунтів
допустимий
натрію
грунтовому
перевищувати
6–7%
загальної
суми
співвідношення
грунтовому
розчині
– 0,5–0,7;
0,4–0,6.
Сумісна
робота
зрошувальної
систем
забезпечувати
регулювання
водно
сольового
режимів
зрошуваних
5.6.3.
Якість
поливної
Кількість
якість
зрошувальної
потужним
суттɽво
впливаɽ
земель
ґрунтів
експлуатації
зрошуваної
зрошення
елементом
Придатність
вплив
гідрогеолого
земель
обумовлені
наступними
317
джерела
залежить
солестійкості
зрошуваних
культур
грунтових
розчинів
зрошувальна
впливаɽ
зміну
властивостей
ґрунту
при
слід
враховувати
властивості
ґрунту
прогнозувати
виникають
взаɽмодії
ґрунту
зрошувальної
також
попередження
впливу
компоненти
середовища
населення
Комплексна
зрошувальної
вплив
земель
повинна
оцінку
загальної
мінералізації
зрошувальної
небезпеки
засолення
ґрунтів
умов
внаслідок
накопичення
грунтових
оцінку
токсичної
іонів
знаходяться
воді
зрошувальної
ґрунту
елювіювання
перелічені
питання
розглядаються
визначаɽться
вміст
мінералізація
, [B(OH)
також
значенням
водневого
Оцінка
загальної
мінералізації
небезпекою
засолення
ґрунтів
досвід
для
Мінералізація
небезпечна
засолення
земель
3–5
ґрунтах
умов
дренованості
здійснення
промивного
вода
мінералізаціɽю
вважаɽться
придатною
; 0,2–0,5
умови
створення
помірно
режиму
; 0,5–1,0
318
складом
ґрунтах
дренованості
режиму
; 1–3
непридатною
дуже
небезпекою
засолення
ґрунтів
зрошувальна
поділяɽться
доброї
середньої
зрошувальної
небезпекою
засолення
ґрунтів
Прохоров
, 1985)
Якість
зрошувальної
небезпеки
засолення
немаɽ
небезпека
засолення
погана
небезпека
засолення
Мінералізація
0,45 0,45–1,90 �,45;&#x 0,4;Ց,;ॐ-; -3;∀1,90
відмітити
випадках
мінералізованою
язково
здійснювати
режим
солей
зрошувальній
пропонував
збільшувати
5–10%.
лужного
режимом
слід
зрошувальної
урахуванням
солестійкості
сільськогосподарських
культур
враховуɽться
солестійкість
сільськогосподарських
культур
. 5.18).
Зрошувальна
середньої
використовуватися
для
поливу
середньо
високостійких
культур
враховувати
концентрацію
солей
склад
Навіть
найбільш
солестійких
культур
– 1%, NaCl
– 0,5%.
люцерни
концентрації
– 0,07%,
– 0,03–0,09%, NaCl – 0,036%.
умовах
польової
затримують
пшениці
ґрунті
0,01%,
вмісті
0,04–0,05%
дають
зійти
Лужність
319
0,05–0,06%
більше
0,01%
негативну
роль
пшениці
більшості
найбільш
токсичними
солями
нормальна
двовуглекисла
вода
0,5–0,7%
знищуɽ
Ознаками
кількість
0,08% (1,4
0,001% (0,03
Солестійкість
сільськогосподарських
культур
, 1985)
Солестійкість
культур
Сільськогосподарські
культури
Витримують
збитків
концентрацію
витяжці
ґрунту
буряк
4,5–5,1
солестійкістю
Пшениця
буряк
капуста
1,3–3,2
солестійкість
абрикоси
цибуля
Оцінка
токсичності
окремих
зрошувальній
іони
поливній
для
тому
враховувати
токсичних
також
загальну
лужність
водневий
допустимий
вміст
– 3–4, [B(OH)
– 0,7,
– 6,5–8,4.
Вміст
зрошувальній
Na, Cl
вище
вказаних
320
клітинах
викликати
опіки
дощуванням
денну
використовуɽться
дощуванні
слід
вимогливо
поливи
рекомендуɽться
здійснювати
Оцінка
якості
зміною
водопроникності
ґрунтів
проводиться
урахуванням
загальної
зрошувальної
співвідношення
солей
води
діляться
низької
вміст
– 0,30–
середньої
(0,30–0,12
викликати
порушення
сприяти
елювіювання
стосовно
небезпеки
ґрунтів
водопроникності
враховувати
склад
склад
ґрунтів
Співвідношення
катіонів
впливаɽ
властивість
грунтовий
поглинаючий
комплекс
враховуɽться
американській
класифікації
показником
адсорбційного
визначаɽться
формулою
2
,
при
SAR = 10–
18 –
SAR = 18–26 –
дуже
Проведена
класифікація
враховуɽ
ґрунтах
можливості
випадків
буде
перебільшеною
від
кальцію
ґрунтах
враховуɽ
адсорбційне
відношення
Сойфер
, 1978):
321
2
[1+(8,4–
рНс
)], (5.6)
розрахункова
суму
(5.7)
складових
формули
5.3
таблиці
умови
ґрунті
поливної
води
спосте
рігаɽться
тенденція
випаду
води
очікуɽться
= 6–9
поступове
накопичення
ґрунті
SAR*
ґрунтів
зменшене
збільшення
концентрації
зрошувальній
роботах
американського
вченого
відмічаɽться
повинні
вміщувати
попередження
дисперсії
ґрунту
внесення
гіпсу
1230
поливної
води
90–450
досліджень
інтерес
викликаɽ
вивчення
можливості
дощуванням
листя
здатне
поглинати
елементи
Допустимий
хлору
зрошуваній
дощуванням
складаɽ
зрошуваних
проводиться
формулою
Na
Mg
, (5.8)
води
вода
вважаɽться
непридатною
322
Таблиця
визначення
рНс
залежності
катіонів
аніонів
g
екв
екв
(
g
НСО
екв
L
323
5.19
324
Сухого
зрошуються
переважно
слабко
каштановими
ґрунтами
повинна
перевищувати
0,7–0,8
– 25%
Дуже
важливо
був
степовій
звичайних
південних
лісостеповій
чорноземів
вимоги
зрошуваної
підвищуються
повинна
перевищувати
натрію
вище
10–15%
зрошуваних
системах
використовують
8,0–8,5,
місце
тенденція
збільшення
лужності
впливаɽ
ґрунту
викликаɽ
олужнювання
властивості
ґрунту
дозволяють
швидко
грунтовий
грунти
сорбційних
властивостей
поливів
використовувати
більше
8–15
тим
випадків
доцільно
використовувати
мінералізовані
промивки
солончаків
здатність
коагулювати
дисперговані
ґрунтові
збільшуючи
швидкість
Коагулююча
здатність
мінералізованих
відношення
суми
лужноземельних
результатами
умовах
зрошувальній
50%
суми
Підземні
вмістом
можуть
бути
умовах
поліпшення
внесення
грунт
проведеними
встановлено
вода
викликати
ґрунту
65%
суми
зрошувальної
мікроелементів
важких
згідно
325
документу
33-5,5-02-97 [9] (
зрошувальної
вмістом
мікроелементів
важких
металів
Оцінка
якості


клас
клас

2,0
5,0

1,0
2,5
*
2,0 (0,3)**
5,0
*
0,5
1,0
Марганець
0,5
1,0
(
r
0,2
0,5

0,005
0,005
0,01

0,05
0,1

0,03
0,05
Вісмут
0,05
0,1

0,8
1,5
*
0,2
0,5

0,01
0,02
*
0,08
0,2
*
0,08
0,2
(
r
0,05
0,1
*
0,02
0,05
*
0,02
0,05
*
0,005
0,005
0,01
Ртуть
0,002
0,005

0,05
0,1
'

0,02
0,05
Пріоритетна
група
елементів
згідно
17.1.2.03;
крапельного
експериментальні
дослідження
вітчизняними
зарубіжними
вченими
свідчать
обґрунтування
326
мінералізованих
ландшафтних
водогосподарських
умовах
того
важливими
аспекти
використанням
мінералізованих
масштабах
Актуальність
використання
мінералізованих
площ
зрошуваних
земель
ступеня
забрудненості
нетоксичними
отрутохімікатами
Постійно
стічних
пунктів
очищуються
використовуються
розробці
охорони
раціонального
земель
ресурсів
для
вивчати
кожного
експлуатації
каналізаційних
споруд
визначати
вплив
сільськогосподарських
культур
структуру
водно
властивості
ґрунтів
стан
навколишнього
природного
середовища
5.6.4.
прогнозування
профілактика
степовій
здійснюɽться
підвищуɽ
ґрунту
покращуɽ
властивості
ефективно
використовувати
сонячну
отже
сприяɽ
сталих
сільськогосподарських
культур
призводить
суттɽвої
структури
сольового
викликаɽ
підгрунтових
збільшуɽ
мінералізацію
Близьке
високомінералізованих
підгрунтових
також
надходження
зрошувальною
ґрунтів
327
Засолення
ґрунтів
ґрунті
призводить
солончакуватих
глибинне
засолення
ґрунтів
первинне
засолення
ґрунтів
Первинне
засолення
накопичення
ґрунті
рахунок
випаровування
підгрунтових
Вторинне
засолення
являɽ
накопичення
солей
ґрунті
штучних
водного
режиму
порушенні
наукових
основ
виникаɽ
солей
глибинних
підгрунтових
умови
притоку
мінералізованих
зрошувальних
Вторинне
засолення
грунтів
заболочуванням
підтопленням
знижуɽ
ефективність
півдні
площа
зрошуваних
ґрунтів
складаɽ
100
середньо
сильнозасолених
Найбільш
поширеними
сучасними
негативними
процесами
зрошуваних
осолонцювання
підтоплення
солонцюватість
Солонцюватість
сукупність
властивостей
ґрунту
обумовлена
грунтовому
[9].
солонцюватість
внаслідок
входження
ґрунтовий
безгіпсових
солончаків
лужних
зрошувальних
Слабкий
ступінь
ґрунтів
знижуɽ
врожай
15–20%,
середній
20–30
40–50 %
більше
підвищення
вмісту
увібраного
0,6–1,0
1,5–2,0%
суми
використанні
зрошувальних
3–8% –
використанні
вміст
5–12%
відповідно
визначаɽться
328
властивостями
ґрунтів
визначають
буферність
активність
гідрогеолого
служби
Держводгоспу
загальна
площа
зрошуваних
[3].
Найбільш
поширені
ґрунтів
південно
України
Дніпропетровська
Запорізька
Одеська
використовуються
зрошувальні
мінералізаціɽю
0,8–1,0
Прогнозування
вторинного
засолення
осолонцювання
ґрунтів
профілактика
боротьба
ними
Прогнозування
засолення
ґрунтів
визначення
горизонтального
вертикального
будівництва
вторинного
засолення
ґрунтів
наукових
вітчизняних
Аверья
[1];
[22];
[38]
.).
вторинного
засолення
ґрунтів
дані
стаціонарних
спостережень
соленакопичення
ґрунтах
грунтово
кліматичних
водогосподарських
умовах
умовах
сольового
режимів
ґрунтуються
вирішеннях
сольового
балансу
математичному
янова
боротьби
зрошуваних
земель
був
розкритий
складний
ґрунтах
водного
сольового
режиму
зрошуваних
земель
Новіковою
найбільш
сольового
прогнозу
ґрунтів
використовуɽться
зрошуваних
землях
метод
включаɽ
329
прогнозування
визначити
безпосередній
сольовий
сутність
вивченні
впливу
зміну
властивостей
грунту
використовуɽться
при
розрахунку
урахуванням
конвективної
дифузії
Найбільш
методи
прогнозування
ґрунтів
базуються
комплексному
використанні
варіантів
балансу
складних
грунтово
умов
слабодренованих
ландшафтів
Присивашшя
Північно
Кримського
каналу
дослідженнями
Інститут
Херсонського
університету
визначені
параметри
240–300
глибина
– 3,0–3,8
режим
забезпечуɽ
сприятливий
стан
ґрунтів
параметри
були
УкрГІПРОВОДГОСПом
при
проектуванні
колекторно
методами
боротьби
засоленням
ґрунтів
негативним
наслідком
впровадження
комплексних
ландшафтно
радикальних
будівництво
колекторно
зрошувальних
будівництво
міжгосподарської
зрошувальної
внутрішньогосподарських
закритих
зрошувальних
малоінтенсивною
дощувальною
-120 "
будівництво
зрошувальних
систем
профілактичних
зрошувальної
води
нормування
водовідведення
енергозберігаючих
використання
330
засолення
ґрунтів
агротехнічних
агромеліоративних
Впровадження
науково
обгрунтованих
цілому
вторинне
засолення
ґрунтів
південному
Сухого
зустрічаɽться
ділянках
зрошуються
високою
підтопленій
Підтоплення
викликаɽться
підгрунтових
внаслідок
підвищення
туванні
наливних
ставків
будівництві
споруд
ґрунтів
води
каналів
каналізаційної
мережі
замуленні
русел
зменшенні
дренованості
земель
Сільськогосподарські
ландшафти
вважаються
підтопленими
випадку
підгрунтових
критичного
зоні
норми
осушення
культур
15
гумідній
критичною
глибиною
підгрунтових
розуміɽться
така
якої
ґрунту
грунтоутвоюючих
агротехніки
своɽї
5.6.5.
засолених
засолених
грунтів
собою
солей
вміщуються
грунті
допустимої
вирощуванні
сільськогосподарських
культур
грунту
вимиваються
підгрунтові
виконуються
затопленням
грунту
засолених
земель
проводять
грунтах
вміщують
більше
0,02%
хлору
сільськогосподарських
культур
хлору
перевищувати
0,01%.
промивках
встановлюють
ступенем
засолення
грунту
солей
ґрунтоутворюючих
331
підгрунтових
солонцьових
грунтів
солончаків
проводять
хімічною
введенням
грунт
Промивні
поливи
використовуються
переважно
аридній
грунтів
суцільного
води
малоуклінних
розчиняються
підгрунтові
забезпечуватися
дренованістю
залежить
від
властивостей
ступеня
засолення
грунту
грунту
кількості
солей
називаɽться
промивною
нормою
величина
визначаɽться
експлуатуɽться
аналогічних
грунтово
меліоративних
умовах
складаɽться
насичення
грунту
польової
кількості
вимивання
солей
засолених
першу
чергу
використовуються
атмосферні
вегетаційного
недостатній
воду
Ділянку
розорюють
ретельно
планують
влаштовують
чеки
зрошувальну
мережу
під
підгрунтових
мінімального
випаровування
зимовий
підгрунтові
ближче
польових
глибині
1,5–
332
5.6.6.
Фітомеліорація
докорінного
чагарникової
покращуɽ
грунтові
умови
комплекс
ландшафт
цілому
phytion –
сприяɽ
використанню
придатних
застосування
земель
режиму
боротьбі
грунту
продуктивності
сільськогосподарських
культур
створенню
сприятливих
умов
для
боротьбі
несприятливими
явищами
посухи
пилові
бурі
нераціональне
середовища
супроводжуɽться
результаті
лісів
погіршуɽться
режим
водна
змінюɽться
рельɽф
групи
: 1 –
; 2 –
допомогою
янистої
впливу
належить
класикам
вітчизняної
науки
Докучаɽву
Морозову
які
відводили
штучного
степовій
відносяться
Петра
степу
були
жолуді
дубовий
XVIII
були
організовані
перші
лісництва
смуги
Кубані
Самарській
Тульській
губерніях
результат
[32].
степових
було
колишнього
Радянського
року
було
спеціальну
боротьбі
великомасштаб
щодо
заліснення
посушливих
333
смуг
укріплення
ярів
пісків
насаджень
вирішено
ліси
водоохоронного
значення
суттɽво
розширилися
століття
період
повсюдної
колективізації
сільського
організації
розмах
одержало
полезахисне
1948
1953
Радянському
було
висаджено
насаджень
перевищило
насаджування
років
разів
лісонасаджування
були
1917
. [32].
впливу
ландшафт
наукове
значення
науково
інститутів
часів
експедиції
Докучаɽва
.)
накопичений
також
передових
господарств
лісових
смуг
врожаю
складаɽ
середньому
посушливі
умовах
ефект
захисту
лісосмуг
суттɽво
збільшуɽться
збитки
приносять
пилові
бурі
1957, 1960, 1969
знищили
сільськогосподарських
культур
грунтів
була
лісових
насаджень
грунти
постраждали
Степу
одним
найважливіших
підвищення
грунтів
збільшення
ефективності
грунт
рослинність
рельɽф
зменшують
швидкість
послаблюють
вертикальне
переміщення
повітря
уповільнюють
випаровування
грунту
Ступінь
вітрозахисної
лісових
смуг
залежить
від
конструкції
самих
насаджень
Найбільша
ефективність
полезахисних
смуг
спостерігаɽться
334
напрямку
перпендикулярному
пануючих
або
невеликим
кутом
нього
смуги
більша
ефективність
. 5.13
лісових
смуг
різної
конструкції
швидкість
Зустрічаючи
вигляді
щільної
смуги
значно
зменшуɽ
швидкість
смугою
опускаɽться
відповідній
відстані
Поблизу
лісосмуги
створюɽться
затишку
тінь
швидкість
вітру
поновлюɽться
відбуваɽться
повітряного
потоку
зустрічі
продувною
смугою
половина
нижню
смуги
інша
насадженням
опускаɽться
від
змикаючись
нижнім
досить
значній
відстані
загальна
швидкість
смугою
продувної
конструкції
зниження
щільною
явище
біля
повного
затишку
мінімум
вітру
знаходиться
деякій
відстані
Найбільш
ефективні
полезахисні
лісонасадження
ажурної
продувної
конструкції
достатньо
продуваються
знизу
густі
смуги
30-40%
50-70% –
через
пройшла
смугу
зменшуɽться
турбулентності
смугою
зменшуɽться
перемішування
суховіях
лісові
смуги
суттɽво
зменшують
швидкість
50%)
відстані
25–30
Найбільша
ефективність
спостерігаɽться
10-15-
смуги
швидкість
повітряного
потоку
знижуɽться
80%
міжсмугових
спостерігаɽться
ять
турбулентності
затишшя
слабкої
зменшеної
виникають
смугами
будь
конструкції
виражені
ажурними
насадженнями
непродувними
смугами
виражені
вузькі
335
Вплив
захисних
смуг
різної
конструкції
швидкість
вітру
зверху
; 2 –
рідка
зверху
; 4 –
рідка
зверху


Навітряна
смуга
відношенню
відкритого


336
впливу
ажурних
лісових
смуг
міжсмугових
полів
Гольцбергом
, 1961)
ширина
� 25-30
клітки
ширина
мікрокліматична
передсмугова
сходження
потоків
приземному
повітря
затишшя
ІІІ
посилена
); V
нормальна
; 1 –
вихори
, 2 –
крупні
вихори
повітряні
потоки
напрямок
важливе
значення
мають
культурна
яниста
рослинність
ландшафту
густою
біомасою
випаровування
температурний
режими
осушених
земель
площі
насаджень
землеробській
налічувалося
перезволожених
земель
Навітряна

Висоти
смуг
Мікрокліматичні
Висоти
смуг
Мікрокліматичні
337
загальна
площа
осушених
земель
всього
осушені
землі
становлять
70 %
Осушення
територій
найбільш
осушені
зосереджені
головно
Судані
Перспективи
осушувальних
становить
6568,7
складаɽться
торфоболотних
земель
також
перезволожених
земель
болотного
земель
наведено
табл
5.21.
земельно
болотного
Полісся
становить
тис
осушені
країни
виділено
1186,1
18%,
осушенню
311,6
становлять
масиви
загальною
заплави
Волинській
водоплавних
птахів
площа
земель
осушені
умовно
віднести
земель
масивів
впливають
осушувальні
Перспектива
осушувальних
2000
визначена
14.07.1993
розвиток
поліпшення
земель
1994 – 2000
Нею
зокрема
передбачалося
введення
осушення
130
Житомирському
існуючих
меліоративних
осушених
земель
площі
здійснюɽться
регулювання
повітряного
режиму
Переважна
більшість
(90%)
систем
регулюванням
водного
режиму
розташована
басейнах
Бугу
Дунаю
Бугу
338
Меліоративно
болотний
фонд
меліоровані
Осушені
область
Меліоративний
фонд
сільськогоспо
угіддя
1 2 3 4
Вінницька
133,4 29,0 27,8
690,8 270,6 244,4
Дніпропетровська
21,7 0,8 0,7
33,2 - -
Житомирська
981,9 263,9 244,9
179,9 162,0 141,3
262,4 137,1 135,1
429,4 141,6 130,2
Луганська
56,1 12,1 11,1
Львівська
820,6 429,2 406,8
Одеська
101,2 1,9 1,9
Полтавська
169,7 34,4 28,3
524,8 299,2 262,6
Сумська
189,5 79,7 71,6
Тернопільська
366,3 105,2 100,5
Харківська
104,7 8,8 8,7
Хмельницька
215,5 65,5 61,6
81,7 42,3 34,8
Чернівецька
198,8 79,3 77,5
939,5 215,6 197,5
Запорізька
Кіровоградська
Херсонська
339
було
побудовано
60
великих
осушувальних
серед
найбільшими
Трубізька
Берегівська
Остерська
осушувально
зволожувальні
системи
Турська
Желдецька
Мельницька
осушувальні
системи
осушення
ґрунти
інтенсивний
будь
ґрунт
порушують
склалася
минулому
спричиняють
ґрунтоутворенні
властивостях
ґрунтів
жаль
шостий
осушених
земель
перебуваɽ
несприятливому
70
переосушено
Результати
досліджень
України
свідчать
місце
часі
деградації
ґрунтів
осушення
інтенсивного
сільськогосподарського
впливом
можуть
розвиватися
наступні
процеси
ґрунтах
інтенсивна
мінералізація
гумусу
ґрунтового
винесення
продуктів
рухомих
речовин
поживних
можливістю
закупорювання
середнього
важкого
гранулометричного
складу
аналогічні
більшою
вираженістю
підкислення
втратами
рухомих
елементів
ґрунтах
обезводнення
незмочуваність
результаті
переосушення
мінералізації
утворення
цьому
кількостях
ґрунту
вигляді
молекулярного
ґрунтові
води
Зазначені
явища
результат
умов
змінилися
під
впливом
осушення
внаслідок
функціонування
складної
системи
виникаючих
взаɽмозалежностей
взаɽмообумовленостей
увазі
прогнозування
небажаних
змін
ґрунтах
340
впливом
осушення
властивостей
виявляються
візуально
призводить
майбутнього
стану
ґрунтів
веде
серйозних
виправлення
причини
існуɽ
гостра
бути
проектів
регулювання
водно
язаних
режимів
ґрунтів
Існуɽ
методів
грунтово
грунтово
аналогій
зіставляти
властивості
ґрунтів
сільськогосподарського
використання
регулювання
режиму
заснований
розрахунках
продуктів
ґрунтоутворювальних
надходження
винесення
ґрунтового
ɽму
аналітичні
засновані
ґрунтових
процесів
вірогідної
ґрунтоутворення
переміщення
продуктів
утворилися
результаті
разом
загальному
трактуванні
осушення
перезволожених
ґрунтів
істотно
властивості
окультурення
низькопродуктивних
земель
неповну
визначеність
відповідності
обґрунтованість
призводити
ускладнення
ситуації
осушених
землях
виникнути
ситуації
типів
заболочення
земель
вихід
ладу
споруд
елементів
меліоративної
погіршення
функціонування
341
переосушення
аридизація
земель
через
гідробуферну
надто
глибокий
пониження
підгрунтових
спрацювання
осушених
підстилаючої
безплідної
сильно
озалізнення
осолонцювання
осушених
через
нехтування
меліоративного
будівництва
забруднення
дренажних
продуктами
ґрунту
амоніɽм
хлором
сульфатами
забруднення
осушених
земель
радіонуклідами
вивільненими
внаслідок
Чорнобильській
утворення
результаті
встановлення
кризових
ситуацій
землях
аналіз
існуючого
використання
осушених
земель
виявити
причини
низької
використання
земель
меліоративного
рекогносцирувальне
польове
обстеження
відповідності
обстежень
інформацію
сучасний
еколого
земель
діагностики
для
кожного
типу
ситуації
періодичність
проведення
представлені
осушених
земель
інтенсивність
деградаційного
процесу
рівня
деградації
ґрунту
характеризують
спостереження
табл
наведена
існуюча
нормативна
база
ситуації
вказаних
землях
якою
користуються
342
показників
діагностики
кризового
осушених
ґрунтах
Назва показників
Періодичність
ґрунту
загальна
шпаруватість
ущільнення
ґрунту
років
підгрунтових
відведення
верхнього
(0–50
робіт
осушеному
водовіддача
торфу
діагностики
переосушення
земель
гумусу
торфу
накопичення
орному
показники
гумусового
спрацювання
осушених
років
Накопичення
сполук
верхньому
осушеного
ґрунту
озалізнення
ґрунту
років
кислотності
буферності
вапняковий
показники
вторинного
підкислення
Накопичення
рухомого
нітратів
рухомого
важких
металів
тощо
забруднення
років
Забруднення
радіонуклідами
щільність
забруднення
накопичення
елементів
років
Наявність
траншей
торфу
показники
стану
земель
343
деградованості
осушених
ґрунтів
Деградація
Нормативи
параметрів
деградованості
групи
Діагностичні
критерії
Одиниці


IV V
1 2 3 4
6
8 9
водна
гумусових
10–20
20–40
40–60
суглинок
супісок
1,2–1,3
1,5–1,6
1,3–1,4
1,6–1,7
1,4–1,5
1,7–1,9
ґрунту
шпаруватість
%� 55 55–5050–45 45–40 40
Дегуміфікація
гумусу
5 5–10 10–20 20–30  51;� 11;耐ɐ ;ቨ‵� 11;蘀30
Спрацювання
осушених
Середньорічна
3 3–6 6–12 12–20  11;堶&#x 208;瘒&#x 243;™P 2;奠20

344
5.23.
4 5 6 7 8 9
вільних
сполук
заліза
ваг
15–30
ваг
10–20
20–30
30–40
увібраного
суми
увібраних
Підкислення
декальцинація
умовні
4,5–3,5
3,5–3,0
3,0–2,0
Забруднення
радіонуклідами
забруднення
18,5–37,0
37,0–185
185–555
Примітка
Деградація
Деградація
слабка
Деградація
V.
Деградація
V.
Деградація
надто
висока
кризова
345
відтворення
раціонального
використання
меліорованих
знаходяться
кризовому
Назва кризового
стану
Заходи
відтворення
раціонального
використання
земель
напрямку
використання
земель
сіножаті
реконструкція
системи
обґрунтування
проектування
планування
поверхні
перехід
гребенево
вирощування
Переосушення
земель
через
інтенсивне
дренування
шлюзування
зволоження
елементів
конструкції
підвищення
вологоɽмкості
ґрунтів
глинування
угноɽння
структурна
Спрацювання
осушених
торфовищ
мінералізацію
Луківничий
пасовищний
напрямки
використання
торфового
рівня
залягання
підгрунтових
влаштування
елементів
конструкції
осушувальної
озалізнення
осушених
ґрунтів
Проведення
3–4
ґрунту
піскування
ґрунтів
локалізація
добрив
трансфор
земель
лукопасовищний
солонцевитривалих
культур
дренаж
внесення
розпушують
торфу
стружки
грунт
346
5.24
кризового
стану
Заходи
відтворення
раціонального
використання
Забруднення
продуктами
Застосування
сівозміни
культурою
проміжні
застосування
структурної
меліорації
мінімалізація
безполицева
локальні
способи
внесення
добрив
меліорантів
кар
ɽрів
видобуток
будівництво
культуртехнічна
сіножаті
угіддя
побутових
проектування
місць
відпочинку
створення
насаджень
Забруднення
земель
радіонуклідами
Відведення
штучне
заліснення
насадження
чагарників
забрудненні
верхнього
шару
35–55
культур
радіонукліди
накопичуються
внесення
хімічних
досліджень
обґрунтувати
подальший
доцільний
раціональний
використання
деградованих
осушених
земель
347
масивах
цьому
може
виникнути
земель
одного
угідь
більш
раціональний
таблиці
5.24
відтворення
раціональне
осушених
земель
умов
Особливо
уважно
слід
пропозицій
реконструкції
слід
аналіз
впливу
сільськогосподарське
земель
бути
стислою
аргументованою
висновки
обґрунтованими
Контрольні
запитання
Дайте
ресурси
Дайте
покриву
України
основні
ґрунтового
покриву
Дайте
ресурсів
світу
природно
основних
сучасний
земельних
види
деградації
покриву
світу
проявляɽться
антропогенне
опустелювання
основні
поширення
Назвіть
основні
показники
ґрунтів
Дайте
розвитку
водної
Назвіть
основні
зрошуваних
земель
Україні
показниками
проводиться
поливної
води
348
осолонцювання
вимоги
зрошуваної
води
мають
осушування
використання
перезволожених
земель
Назвіть
заходи
відтворення
продуктивності
раціонального
використання
перезволожених
земель
меліоративних
прогнозів
кризових
можуть
виникати
ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛУ
Аверьянов
Борьба
засолением
земель
. –
, 1978. – 288
концепция
черноземов
. –
, 1997. – 82
земель
размещение
сельскохозяйственных
культур
.–
наука
, 1997. – 162
Черников
Алексахин
Голубев
2000. – 536
Мамаев
Оросительные
, 1982. – 176
Безуглий
Козинець
Регіональна
Видавничий
Академія
”, 2003.– 688
Борьба
земель
. /
, 1981. – 318
Булыгин
экологически
агроландшафтов
. –
, 1999. – 271
33-55-02-97.
господарство
, 2000. – 456
349
Хазановский
двадцать
. –
литература
, 1989. – 144
енциклопедія
Бажана
, 1989. –
1:
енциклопедія
, 1990. –
енциклопедія
Бажана
, 1993. –
-3:
гідроекології
Підручник
, 1996. – 336
Добровольский
Никитин
функции
, 1986. – 137
якості
суші
естуаріїв
Мінприроди
, 1994. – 37
Шевчук
Гусɽв
Мазуркевич
Шевчука
школа
, 1996. – 207
земель
эрозии
Хруслова
Срибный
Андрусенко
Хрусловой
Урожай
, 1991. – 208
умовах
недостатнього
зволоження
наукові
висновки
наука
, 2000. – 154
почвы
использование
СССР
, 1974. – 128
борьбы
опустыниванием
засолением
, 1984. – 216
Пущино
Научный
исследований
, 1989. – 154
Кузнецов
Глазунов
Эрозия
, 1996.– 334
350
Мониторинг
Харьков
, 2002. – 426
умов
сучасного
. –
, 2002. – 98
моніторингу
земель
перебувають
Гаркуши
Урожай
, 1985. – 376
Бɽларусь
., 1984. – 567
господарство
Ушкаренко
Андріɽнко
, 2006. – 204
моніторингу
земель
перебувають
Харків
Інститут
грунтознавства
Соколовського
, 1998. – 88
рекомендації
лісового
лісомеліорації
, 2001. – 58
Моргун
Шикула
Почвозащитное
земледелие
Урожай
, 1988. – 220
умови
природокористування
зрошуваних
ландшафтах
Херсон
Айлант
, 2003. – 208
Надточій
Гермашенко
Екологія
ґрунту
його
забруднення
наука
, 1997. – 286
Научно
методические
рекультивации
нарушенных
земель
., 1981. – 36
Нестерова
Зарубежный
использования
минерализованных
Научные
труды
, 1973. –
. 25–34.
вторичного
Урожай
, 1975. – 184
351
Олейник
Фильтрационные
Наук
думка
, 1978. – 202
Оптимизация
режимов
осушаемых
сельскохозяйственных
земель
", 1990. – 60
Пустыни
Зонн
. – 320
Якубов
Вертикальный
дренаж
. – 2-
, 1978. – 320
Экологические
последствия
изменения
., 1990. –186
земель
поліпшення
, 2000. – 114
ресурсам
Стрельца
Дупляк
Урожай
1987. – 304
Сільське
господарство
України
, 2005.
Статистичний
., 2006. – 372
Тупицын
Кузьменко
Оросительные
. –
, 1990. – 60
2005.
Статистичний
довідник
Консультант
, 2006. – 366
зламі
екскурс
перспективи
інші
МАУП
, 2000.– 384
режим
грунтов
Агропромиздат
, 1986. – 304
Шульгин
вузов
школа
1980. – 288
водопользования
, 1997. – 640
352
ПОРУШЕНИХ
ВИКОРИСТАННЯ
6.1.1.
територій
середовища
відбуваються
швидше
відновлення
принципів
раціонального
земельних
неминуче
настануть
глобальні
зміни
вже
сьогодні
навести
приклади
впливу
промисловості
ресурсів
науковій
документах
наслідків
впливу
ґрунтовий
покрив
деградації
земель
спрямованістю
структурі
земельного
фонду
групу
порушені
порушених
належать
землі
зазнали
наслідків
природно
харак
теризуються
відсутністю
сильною
ґрунтового
утворенням
нанорельɽфу
планування
будови
ґрунтотворних
Класифікувати
напрямками
рекультивації
залежно
від
використання
добування
зазнаɽ
значних
пошкоджень
видобування
неминучі
видобутку
відвали
елементи
ландшафту
можуть
бути
забруднення
появи
полів
бур
*)
Викладено
використанням
монографії
Дороненка
[7]
353
Пошкодження
рослинності
забруднення
земель
відбуваɽться
результаті
забруднених
віднести
такі
думку
багатьох
вимагаɽ
розробку
обумовлюɽ
ресурсів
побутові
земель
утилізації
вагому
складаɽ
діяльність
галузь
землеɽмких
середньому
50–70 %
добуваɽться
відкритим
шахтним
впливаɽ
навколишнɽ
середовище
формуɽться
специфічний
ландшафт
відкритому
добуванні
ландшафти
спотворюються
відвалами
способі
добування
формуються
спостерігаɽться
або
повільне
осідання
поверхні
підземними
навіть
руйнування
будівель
Підземні
впливають
пониження
ґрунтових
умов
руйнування
будинків
зникнення
були
території
басейну
Наслідком
добування
забруднення
значних
земель
підземних
руйнування
ґрунтового
Іноді
діяльність
сейсмічної
діяльності
землетруси
зсувів
лавин
Відбуваються
втрати
земель
внаслідок
непромислові
відводяться
землі
сільськогосподарського
призначення
фонду
досить
ґрунтами
використовують
малопридатні
землі
354
житлове
будівництво
споруди
добувної
промисловості
електропередач
аеродроми
трубопроводи
місця
складування
полігони
найбільш
галуззю
гірничодобувна
відкритому
добування
земель
складають
руди
– 76–600
залізної
руди
– 14 – 640
– 22–97
нерудної
– 1,5 – 583
добуванні
– 2,6–43
тонн
вугілля
відвали
втрачаɽться
земель
вигідним
відкритий
добування
застосуванні
відбуваɽться
переміщення
значних
руйнування
великих
площ
земель
добуванні
вугілля
відкритим
способом
переміщуɽться
лише
110–150
утворюються
середня
видобуванні
будівельних
матеріалів
складаɽ
300–500
вугілля
1000–1500
залізної
руди
– 2000–3000
Особливості
видобуванні
призводять
накопичення
відвалів
займають
великі
Враховуючи
високоякісні
руди
вичерпуються
знижуɽться
частка
пустих
буде
Так
Криворізькому
кращі
руди
раніше
60%
сьогоднішній
день
близько
40%.
площі
земель
відводяться
для
будівництва
транспортних
трубопроводів
порушуɽться
земель
автомагістралей
від
заплав
затоплюються
будівництві
гідроелектростанцій
можуть
бути
сотні
гектарів
була
повністю
затоплена
каскаду
водосховищ
військові
відводяться
значні
355
родючих
земель
зазнають
сильного
забруднення
руйнування
стають
непридатними
використання
галузях
відвалами
териконами
нашій
значні
складають
піддаються
внаслідок
забруднюються
ґрунти
ґрунтові
язку
виникла
проведення
рекультивації
земель
спроби
рекультивації
порушених
земель
були
проведені
середині
XXI
початку
Подібні
30-
минулого
другої
Великобританії
був
відповідав
рекультивацію
порушених
земель
роках
рекультивацію
земель
Рекультивація
інженерних
спрямованих
порушених
види
сільськогосподарське
лісогосподарське
під
зони
відпочинку
ландшафти
характеризуються
майже
повною
відсутністю
нагромадженням
гірських
шламів
конструкційних
матеріалів
скла
перевищують
рекультивації
певною
обумовлюються
характером
порушеної
території
класифікацій
ландшафтів
Україні
загальноприйнятою
класифікаціɽю
порушених
наступна
виїмки
виникають
відкритих
роботах
будівництві
відвали
терикони
насипи
утворення
сформовані
викидів
356
відстійники
порушених
земель
даɽ
можливість
рекультивації
відбуваɽться
земель
виносу
різноманітного
складу
генезису
властивостей
такі
сполуки
утворюються
окислення
Зважаючи
зазначене
властивостей
поверхню
порід
важливих
визначають
рекультивації
порушених
територій
6.1.2.
Зміна
природних
ландшафтів
характеризуɽться
інженерно
умовами
відносяться
техногенно
навантажених
галузей
сільського
житлового
будівництва
закритої
відкритої
родовищ
10 – 15
сильніша
десятиріч
шкідливий
вплив
середовище
тропосферу
видобутку
корисних
копалин
землі
утворились
великі
пустоти
вироблені
використання
народногосподарською
Спостерігаɽться
інтенсивний
шкідливі
навколишнього
середовища
земній
вже
накопичилося
більше
порід
середовище
геологорозвідувальних
відбуваються
наступні
порушення
навколишнього
середовища
357
природної
структури
гірського
рельɽфу
місцевості
ґрунтів
вирубка
зміна
запасів
режиму
руху
ґрунтових
водного
режиму
винесення
складу
властивостей
атмосфери
підкислення
засолення
забруднення
елементів
забруднення
підігрівання
властивостей
ґрунтового
Вирубування
лісів
порушення
відбуваються
відкритих
розробок
складування
відвалів
будівництва
споруд
обслуговування
Порушення
відбуваɽться
внаслідок
створення
ɽрів
розташування
стовбурів
споруд
видобутку
явище
спостерігаɽться
утворилися
досягають
глибини
розробки
порушують
гідрогеологію
ведуть
збільшення
ɽму
шахтних
несуть
значні
забруднювачів
сполуки
кислоту
заліза
Особливо
небезпечні
кадмій
телур
ртуть
свинець
ґрунт
переміщуються
часто
поверхневих
Порушення
ґрунтів
призводить
зниження
врожайності
культурних
відводів
навколо
358
ɽрів
збільшуɽться
виїмка
скорочуɽться
живлення
ґрунтового
Забруднення
гірничих
відбуваɽться
рахунок
газів
утворюються
вибухів
газовиділення
копальнях
Україні
відвалах
підприɽмств
7 – 7,6
золошлаків
вуглевидобутку
вуглезбагачення
11,6
металургійних
шлаків
гірничорудних
гірничодобувних
харчової
млрд
видобутку
будівельних
забруднення
України
навіть
врахування
утилізації
6,5
вищий
співтовариства
ȯЕС
Кожного
року
Україні
накопичуɽться
більше
ведуться
інтенсивні
гірничі
Криворіжжя
Львівсько
вугільний
басейни
зазнають
зсуву
визначаються
глибиною
площею
урахуванням
умов
наявності
порушень
громадські
штучні
природні
потрапляють
впливу
зазнають
пошкодженням
руйнуванням
ускладненням
порушують
режим
потребують
охорони
схилових
вищезгаданих
рухи
викликають
руйнування
житлових
будинків
призводять
цінних
угідь
ускладнюють
потребують
великих
виконання
інженерною
інженерним
359
несприятливо
впливають
сприяють
видів
замулюванню
забрудненню
виступають
тісному
вивітрювання
контролюються
режимом
чутливі
впливів
факторів
господарської
завданням
лишаɽться
утилізація
твердих
відвалів
бути
оцінені
іншого
забруднювачі
бути
залишення
землею
виробленому
будівельного
іншої
6.1.3.
установи
будівництво
відкритим
викликають
забруднення
затоплення
порушення
язані
транспортувати
укладання
тимчасового
збереження
відновлювані
малопродуктивні
угіддя
рекультивація
земель
порушених
зняття
ґрунту
всіх
шару
ґрунту
використанням
бульдозерів
найбільш
розповсюдженим
знімають
послідовними
ґрунтовий
Навантаження
ґрунту
засоби
екскаваторами
навантажувачами
Ширина
заходки
встановлюɽться
врахуванням
ґрунтового
забезпечуɽ
повне
завантаження
черпання
роботі
зрізуɽ
360
ґрунту
штабель
відстань
більше
положення
цикл
складним
зняття
ґрунту
фонду
його
перешкоджаɽ
наявність
чагарникової
Тому
зняттям
родючого
попе
дрібнолісся
човування
виконання
застосовують
корчувачі
кущо
бульдозери
бульдозером
начіпним
можливість
ґрунту
потужністю
відстані
транспортування
відпрацьовуɽться
перевищувати
200–230
продуктивності
ґрунт
плугом
Знятий
укладають
Знімання
шару
ґрунту
бульдозером
наступним
навантаженням
його
залізничний
транспорт
Знімання
шару
ґрунту
потенційно
ґрунтів
бульдозером
екскаватором
361
ґрунту
зрізуɽться
бульдозером
паралельно
уступові
робочу
вантажиться
устаткуванням
вивозиться
тимчасовий
відвал
рекуль
6.1) [6].
ґрунту
водиться
ділянками
30–40
шириною
10–
залежно
потуж
гумусового
150–240
ґрунту
враховувати
аналізу
можливість
здійснювати
ґрунтів
послідуючої
рекультивації
уступу
який
складаɽться
потенційно
знімаɽться
бульдозером
потенційно
ґрунти
витягуються
потенційно
навантажуються
залізничний
проведення
уступу
драглайном
ґрунту
складуɽться
вздовж
залізничної
Після
навантажуɽться
технологічної
використовувати
лише
знімання
потужністю
Селективна
розробка
ивного
аглайном
362
також
використовувати
автотранспорт
перевезення
ґрунту
бульдозе
родючий
навантажуɽться
Застосування
проведення
культивації
можливість
транспортування
ґрунту
ділянку
рекультивуɽться
тимчасові
відвали
ґрунту
зрізуɽться
Довжина
ділянки
вибираɽться
урахуванням
забезпечення
ковша
скрепера
прохід
потужністю
10–15
1/3 – 1/2
ковша
ґрунту
транспортуɽться
відстань
перевищуɽ
Привезений
ґрунт
розван
тажуɽться
машинним
заданої
потужності
збільшення
продуктивності
ґрунти
плугом
Знімання
шару
ґрунту
наступним
навантаженням
автотранспорт
363
6.2.1.
Оцінка
розкривних
порід
придатністю
придатність
рекультивації
навіть
родовища
різняються
Навіть
аналіз
засвідчуɽ
категорії
біологічної
рекультивації
враховуватися
формуванні
відвалів
відводяться
подальшому
показників
наступна
покладена
стандарту
6.2.2.
рекультивації
Гірничотехнічні
способи
зняття
родючого
ґрунту
відкритих
найбільш
застосовуɽться
забезпечуɽ
укладання
відвал
рекультивації
порушених
земель
зазначений
формування
відвалу
поставленого
завдання
селективного
формування
відвалу
важливе
для
порушених
земель
включаɽ
наступні
планування
планування
усадки
селективне
укладання
відвал
відвалу
рекультивації
ділянках
гірські
будуть
планування
залежать
від
устаткування
буде
укладання
Незначні
планування
здійснювати
бульдозерних
скреперних
екскаваторних
відвалах
також
364
Класифікація
розкривних
порід
ґрунтів
придатністю
біологічної
рекультивації
Додаткові
оціночні
показники
Група
придатності
порода
Сухий
сумарний
ефект
токсичних
рухомий
поглинання
фракція
Необхідні
заходи
біологічній
рекультивації
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Гумусований
0,2 0,3 5,5-
3 10  ;&#x-765;20  ;&#x-765;2
сільськогоспо
угідь
365

Продовження
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Грунтоутворюю
сприят
грануло
складу
гуму
сильно
ґрунтів
0,2 0,3 5,5-
3 5 20-
Сільськогосподарське
використання
ґрунтового
безпосередньо
Лісова
рекультивація
ження
стадії
Малопридатні
фізичними
властивостями
Ґрунти
глинисті
Глинування
сільськогосподарських
угідь
366

Продовження
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

рекультивація
властивостями
середньо
ґрунти
Пухкі
крейда
3–18 15 20-
сування
заходів
сільськогос
угідь
підстилаючих
меліорації
умови
ґрун

367
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Непридатні
властивостями
конгломерати

середньої
рекульти
потужністю
властивостями
сульфатовмісні
засолені
�0,5 �3,0 �9,0
��18 15
склад
безпосередньому
використанні
гіпсування
вапнування
дозами

368
відвалах
відсипаних
драглайнами
консольними
відвало
утворювачами
майбутнього
рушених
визначаɽ
планувальних
суцільне
Суцільне
планування
проводиться
господарського
земель
заліснення
садівництво
лісогосподарських
здійснювати
нування
відвалу
експлуатації
родовища
простоту
технології
планування
бульдо
Бульдозер
русі
зрізуɽ
лемешем
ділянки
Одно
відбуваɽться
ження
переміщення
ґрунту
найближчих
низькими
відмітками
бульдозера
ділянках
зрізати
ґрунт
русі
ухил
використовувати
зворотному
бульдозера
леміш
Способи
планування
рекультивуɽться
суцільне
терасами
часткове
Планування
поверхні
слідом
переміщенням
фронту
369
відвалах
складаються
здійснювати
планування
відвального
зрізуɽ
транспортуɽ
укладаɽ
створюючи
рельɽф
відвалу
запланованої
перевищувати
500
Вторинне
планування
відвалу
після
повної
усадки
порід
планування
відвалів
застосовують
планувально
відвальний
4,5
роботи
наступний
відведеного
лебідки
відстані
120–150
одної
Планувальний
поступальному
русі
ґрунт
зрізаɽ
переміщуɽ
його
виключаɽться
планувального
Планування
поверхні
планувально
пристрою
; 2 –
планувально
370
планування
відвалу
пересуваються
перпендикулярно
ходу
планувального
відвалу
плануɽться
бульдозером
забезпечуɽ
безперешкодне
просування
Планування
відвалу
драглайнами
даɽ
позитивні
результати
перевищуɽ
Планування
поверхні
драглайном
Планування
поверхні
драглайном
ковшем
ґрунт
результаті
утворюɽться
які
плануються
екскаватора
більш
планувати
спеціальним
ковшем
задньої
. 6.9).
Застосування
можливість
продуктивності
енерговитратах
недолік
відвалів
драглайнами
застосовувати
тільки
породах
відвалу
ґрунтів
придатних
розвитку
рослин
371
даɽ
Більш
ефективним
селективне
формування
відвалів
схеми
рекультивації
відвалів
послідуючої
рекультивації
варіанти
рекультивації
використанням
утворенням
відвалів
відвал
потребуɽ
потенційно
ґрунт
розвантажуɽться
вигляді
конусів
відвалу
стань
конусами
залежить
від
потуж
нама
укладаються
товщиною
менше
збільшенням
тужності
стань
конусами
скорочуɽться
спла
укла
таким
вуɽться
складені
скельними
відвалу
слід
укладати
подальшому
таку
відвалоутворення
застосуванням
механічної
відвалоутворювача
драглайна
потужності
порід
372
використовувати
під
зелену
насад
ження
чагарників
сутності
для
рекуль
ристовувати
безплід
ґрунти
внесенням
достатньої
рекомендують
використовувати
Спланована
відвалу
невеликим
ухилом
(1–2°)
надлишкових
атмосферних
Рельɽф
спланованої
поверхні
забезпечувати
нормальну
експлуатацію
машин
виконанні
проведення
гірничотехнічної
рекультивації
повинні
бути
Проведення
рекультивації
умови
створення
підняття
нижніх
Потужність
цього
залежить
типу
повинна
складати
0,4
Екрануючий
створюɽться
щебеню
токсичних
збереження
атмосферних
більшості
відвалів
складених
сприятливих
ускладнюɽ
виключаɽ
диференційованого
рекультивації
ускладнення
обумовлене
проникненням
порід
атмосферними
внаслідок
чого
ділянки
поступово
перетворюються
потребуɽ
екрануючого
відвалу
Застосовуючи
безтранспортну
систему
використання
укладають
вироблений
ɽру
важливо
вибрати
Укладання
родючих
ґрунтів
способом
внутрішній
373
укладання
відвал
забезпечити
планування
поверхні
схема
укладання
внутрішній
відвал
драглайна
показана
міру
переміщення
відвальних
проводять
первинне
планування
поверхні
внутрішнього
бульдозером
усадки
здійснити
планування
усунення
сплановану
відвалу
потенційно
родючі
наявності
токсичних
порід
екрануючий
культивації
внутрішньому
відвалоутворенні
відсутність
положування
терасування
укосів
відвалу
зазначеного
планувальних
зниження
планування
внутрішніх
відвалів
застосовують
укладання
роз
роз
складують
дузі
радіус
розвантаження
екскавато
Кут
повороту
екскава
рахуючи
переміщення
уздовж
фронту
робіт
міру
збільшення
кута
скорочуɽться
відстань
між
фронту
робіт
кроку
екскаватора
.
кроку
пересування
дозволяɽ
розмі
щувати
планування
відвалоутворення
застос
ванням
аглайнів
374
відвалів
вирівняної
віялове
укладання
драглайнів
потужності
більш
. 6.12).
Технологічна
рекультивації
дражних
1,5 –
екскаватор
; 2 –
драга
дражні
відвали
; 4 –
внутрішні
рекультивуються
; 7 –
лісонасадження
; 8 –
водойма
виконання
рекультиваційних
залежить
прийнятої
відпрацьовування
ɽрного
відпрацьовувати
розкривні
укладанням
дражні
відвали
Вирівнювання
відвалів
формування
рельɽфу
рекультивуються
планування
ділянок
бульдозерами
виключення
заболочування
сприятливих
умов
гідростатики
ґрунтових
рекультивованій
ділянці
штучну
Розробку
пухких
розкривних
навантажувальним
устаткуванням
застосуванням
роторних
375
комплексів
здійснюɽться
відвалоутворювачами
Досягнувши
відвалу
проводять
первинне
планування
ділянки
гірські
вестися
будуть
усадки
здійснюють
планування
укладають
породи
потужністю
2,0–2,5
родючого
ґрунту
потужністю
. 6.13).
рекультивації
виположують
укоси
Рекультивація
Біологічний
етап
рекультивації
рекультивації
дуже
важливо
правильно
культури
забезпечили
покращання
рекультивованих
земель
врожаї
вирощувати
вибагливі
ґрунтових
умов
культури
покращують
ґрунту
однорічні
злакові
другому
вирощувати
культури
Після
закінчення
періоду
фітомеліорації
дозволяють
культивувати
кормові
буряки
картоплю
капусту
.).
висівати
багаторічні
буркун
дають
травосумішки
376
злакових
Для
покращення
росту
рекомендуɽться
добрив
також
впливають
ґрунтів
позитивною
можнуть
бути
Найбільш
застосування
останні
рекультивованих
землях
вико
вівсяна
вівсяна
сумішки
результати
ефективно
вирощувати
культуру
сидеральної
сівозміни
внесення
суттɽво
здешевлюɽ
окультурення
порушених
земель
Люпин
вирощуватись
зелену
проміжна
культура
6.2.3.
Екологічні
основи
рекультивації
Особливості
виположування
влаштування
терас
рекультивації
поверхні
укосів
відвалів
також
зсувів
ерозії
запобігання
майбутньому
локальних
деформацій
передбачаɽться
терасування
виположування
планувальних
виположуванні
залежить
від
кута
ухилу
периметра
кількості
ярусів
виположування
одноярусного
відвалу
визначають
формулою
; (6.1)
багатоярусного
відвалу
, (6.2)
коефіціɽнт
виположування
укосу
виположуванні
= 0,125,
знизу
= 0,5);
висота
ярусу
відвалу
кут
укосу
градус
кут
укосу
виположування
градус
відвалу
ярусів
відвалу
377
периметра
залежить
конфігурації
відвалу
прямокутній
формі
відвалу
a+b
круглій
b a, D
відповідно
довжина
відвалу
Виположування
укосів
здійснювати
способами
знизу
першому
проводиться
переміщення
верхньої
ярусу
збільшити
земельну
розміщення
Розмір
визначаɽться
формулою
, (6.3)
збільшення
горизонтальної
укосу
виположуванні
зверху
1
sin
)
sin(
5
,
0
. (6.4)
виположують
екскаваторів
виположування
укосах
електробульдозером
= 45°÷30°
бульдозером
лебідкою
. 6.15
= 30°÷12°.
виположування
укосу
приростом
відвалу
вираховуɽться
формулою
6.5:
. (6.5)
Формули
розрахунку
збільшення
відвалу
маɽ
форму
прямокутника
1
sin
)
)(
sin(
; (6.6)
квадрата
1
sin
)
sin(
2
; (6.7)
378
круга
1
sin
)
sin(
57
,
1
. (6.8)
розрахунків
площі
відвалу
виположуванні
ярусу
досягати
10%
земельного
виположування
укосів
неможливе
відсутність
площ
використовують
знизу
укосу
поверхні
відвалу
збільшуɽться
Складування
багатоярусні
відвали
потребуɽ
терас
запобігання
плануванні
ухил
становити
1,5–2°
Виположування
укосу
електробульдозером
бульдозером
електробульдозер
тяговий
візок
; 3 –
якір
умові
розраховуɽться
n
h
b
V
)
1
(
...
2
2
, (6.9)
горизонтального
тераси
тераси
ярусів
формула
розрахунку
вигляд
379
. (6.10)
перебувають
експлуатації
наступна
закінчення
укладання
розкривних
виположування
укосу
кута
забезпечуɽ
рекультивації
. 6.16).
другий
наступний
проводиться
попереднього
визначення
берми
Виположування
укосів
(6.11)
. (6.12)
планування
укосі
відвалу
ярусу
визначають
, (6.13)
коефіціɽнт
враховуɽ
покриття
родючим
ґрунтом
площі
рекультивуɽться
посіві
садінні
чагарників
при
садінні
дерев
= 0,1 ÷
висота
потужність
ґрунтів
укладаються
поверхню
яка
рекультивуɽться
планування
ґрунтів
встановлюють
, (6.14)
ширина
тераси
периметр
ярусу
відвалу
плануванням
ґрунтів
розраховують
. (6.15)
380
виположування
укосу
відвалу
відвалах
експлуатуються
виположування
терасування
створення
способом
нагору
укосах
високих
відвалів
відсутнɽ
виположування
укосів
значно
знижуɽться
земляних
виникаɽ
вільній
розміщення
відпрацьованих
Однак
сприятливі
контуру
381
відвалу
призму
ґрунтів
робіт
рекультивації
наступний
відсипання
ярусів
намічуваних
нарізаɽться
тераса
витягаɽться
укладаɽться
ярусу
терасуванні
виположуванні
старих
відпрацьованих
відвалів
випадків
обґрунтування
проведення
зазначених
кожному
конкретному
6.2.4.
Характеристика
питання
можливість
земель
бути
класифікації
відвалів
побудованої
урахуванням
складу
властивостей
ґрунтів
субстратів
складають
того
відвалів
зайнятих
промисловими
язку
Вплив
діяльності
підприɽмств
кольорової
металургії
вугільної
галузей
викликають
типи
порушень
ландшафту
відносяться
так
відвали
структурні
сучасного
рельɽфу
складовою
ландшафту
одержав
зімкнутого
рослинного
покриву
зовсім
безплідні
сучасного
етапу
відрізняються
походженням
багатьма
ознаками
властивостями
складаються
впливають
формування
ґрунтового
рекультивації
відвалів
лежать
дані
дозволяють
типізувати
подібними
Типізують
відвали
виділяючи
конуси
класифікації
відвалів
одного
висотою
кутом
природного
параметрами
обумовлюють
ґрунтів
складаються
382
вологість
швидкість
складу
виділяють
відвали
видобутку
копалин
відносять
також
смузі
забруднення
Класифікація
відвалів
враховувати
походження
склад
властивості
грунтів
складені
від
залежить
рекультивації
подальша
продуктивність
Виділяють
дві
відвалів
відносять
відвали
складаються
кількість
ґрунтах
продуктивного
відбуваɽться
вкрай
формують
угруповання
поселення
видів
бур
які
господарської
цінності
Другу
принципово
відмінну
походженням
властивостями
ґрунтів
становлять
відвали
складаються
субстратів
насичених
або
нею
утворених
відносяться
відвали
родовищ
інших
галузей
Характеризуючись
такими
властивостями
насиченість
нестачею
елементів
зольного
живлення
відвали
заростають
Найбільші
труднощі
рекультивації
становлять
відвали
відносяться
відвали
підприɽмств
добувають
вугілля
руди
кольорових
металів
відвали
підприɽмств
теплоенергетики
золошлаковідвали
будівельних
матеріалів
тощо
походженням
специфічними
утвореннями
аналогів
серед
найбільш
впливають
відвалах
383
нестачу
відсутність
достатньої
елементів
зольного
живлення
доступній
формі
росту
підприɽмств
кольорової
металургії
складу
входить
значна
заліза
алюмінію
основних
елементів
живлення
досягати
достатності
Засолення
також
несприятливе
середовище
наявність
токсичних
солей
ускладнюють
можливість
вирощування
безпосередньо
субстратах
більш
придатна
рекультивації
зола
бурого
вугілля
входить
складу
золовідвалів
відсутнɽ
засолення
правило
наявна
сприятлива
реакція
середовища
проведення
рекультивації
відвалів
складаються
ґрунтів
обумовлюɽться
тільки
властивостями
значення
властивості
ґрунтів
складають
відвали
видобувної
субстратів
формують
відвали
безструктурність
гранулометричним
складом
ґрунти
від
важких
вони
характеризуються
безструктурністю
нестійкістю
язку
відсутністю
органічної
елементів
живлення
обумовлюють
структурних
Денудаційні
навіть
вітру
3–5
призводить
виникнення
бур
супроводжуɽться
тільки
значним
забрудненням
умов
праці
підприɽмствах
знаходяться
таких
відвалів
впливом
відбуваɽться
видування
встигли
достатньо
ґрунті
розподілі
призводить
утворення
великих
самих
відвалів
укосах
384
Безструктурність
ґрунтів
відвалах
несприятливі
агрохімічні
властивості
Найбільш
несприятливими
них
відвали
складаються
крупнобрилистих
часток
мармуроподібні
кварцити
атмосферними
опадами
просочуɽться
всередину
недоступною
Виключення
становлять
відвали
четвертинними
супісками
суглинками
Пухкі
породи
задовільна
вологоɽмність
сприятливі
умови
основними
обумовлюють
виникнення
наступного
відвалах
едафічного
характеру
відвали
специфічними
утвореннями
сучасного
рельɽфу
властивостей
хімічними
властивостями
формують
відвали
можливість
індивідуальність
відвалів
супідрядні
ступінь
породи
вирощування
поселення
рослинності
швидкість
ґрунтоутворення
систематизувати
відвали
складені
відвалів
гірської
складуванням
відвали
відвалів
відносяться
відвали
утворюються
результаті
відкритого
видобутку
складування
відвали
порушуɽться
щільність
змінюɽться
впливом
вивітрювання
поступове
руйнування
усі
відвали
були
витягнуті
відвалів
відносяться
виймання
землі
стадії
385
спалювання
вугілля
утворенням
збагачення
руд
способами
утворенням
флотаційних
можуть
бути
віднесені
золовідвали
кольорової
гідровідвали
правило
відвали
класів
розрізняються
походженням
формою
Складування
багатоярусні
відвали
проводиться
залізничного
машин
механізмів
призводить
формування
мікрорельɽфом
ділянки
відвалів
мають
ґрунтів
режим
вологості
температуру
II
утворені
гідротранспортуванням
субстратів
формуються
штучно
понижень
заглиблень
відвалів
злегка
хвилястими
обумовлені
транспортування
субстратів
гранулометричний
склад
субстратів
відвалів
змінюɽться
випуску
золи
труб
підгрупи
потенційно
відносяться
слабогумусовані
ґрунти
лесовидні
суглинки
супіски
властивостями
відсутність
токсичних
солей
сприятлива
середовища
достатня
доступних
фосфору
калію
Різниця
нестачі
елементів
бути
компенсована
внесення
групи
відносяться
відвали
ґрунтова
яких
характеризуɽться
близькою
реакціɽю
ґрунтового
відсутністю
органічної
незначною
кількістю
елементів
рекультивація
відвалів
групи
після
поліпшення
ґрунтів
групи
відносяться
відвали
ґрунти
низьку
кислотність
лужність
відвалів
групи
відбуваɽться
рахунок
бур
386
чутливої
лужної
або
реакції
ґрунтового
чином
передумовою
плануванні
наступному
біологічного
земель
отже
раціонального
класифікація
відвалів
Використання
рекультивованих
Порушені
можуть
бути
сільськогосподарські
угіддя
лісові
декоративно
озеленювальні
комплекси
Доцільність
проведення
пояснюɽться
результаті
порушуɽться
Знищуɽться
ґрунт
формувався
Порушуɽться
кругообіг
енергії
екосистемах
Відведення
земель
для
несільськогосподарських
призводить
збільшення
непродуктивних
Тенденція
скорочення
збереження
земель
сільськогосподарських
потреб
Повернення
землям
продуктивності
господарської
створення
сільськогосподарських
угідь
народногосподарським
завданням
Практичну
значимість
роботи
мета
яких
зводиться
вирощування
землях
лісових
насаджень
закінченню
формування
відвалів
розташовуються
землях
фонду
доцільно
насадженя
рекультивації
лісів
озеленювального
несприятливих
умов
середовища
земель
розташованих
зони
ведеться
рослинних
угрупувань
декоративного
озеленювального
призначень
чагарникових
387
янистих
поліпшуɽ
естетичний
вигляд
навколишнього
середовища
шкідливих
газів
пилу
людини
Штучні
рослинні
угрупування
цих
умовах
санітарно
функції
напрямку
рекультивації
визначаɽться
умовами
розташування
порушених
земель
зонально
особливостями
складом
властивостями
ґрунтів
субстратів
складають
відвали
сільськогосподарського
землі
можуть
угіддя
угіддя
проекті
рекультивації
свій
комплекс
обумовлюɽться
агрохімічними
властивостями
гумусованого
потенційно
Бідні
ґрунти
вимагають
більшої
мінеральних
мають
триваліший
гумусований
відсутній
тривалість
меліорації
збільшуɽться
рекультивованих
землях
вводять
насичені
сидеральними
культурами
землях
гумусований
грунту
культури
висівають
Передують
культури
суцільного
зелене
добриво
ґрунти
необхідно
щорічно
для
окультурення
перші
рекультивованих
землях
вирощувати
норму
збільшують
10-15%.
збільшення
запасів
елементів
норму
підвищують
1,5
гумусовим
ґрунтах
2,0
землях
родючими
добрива
вносяться
сидератів
насаджень
плодових
виноградників
ягідників
дозволяɽться
5-6
використовуються
угіддя
388
лісові
насадження
рекультивуються
землі
для
сільськогосподарського
насадження
створюють
метою
розміщують
пунктів
відвалах
відвалів
золи
забруднення
навколишнього
середовища
продуктами
естетичних
розбивають
зелені
крутих
захисту
насадження
уступах
відвалів
рекультивованих
земель
навколишнього
середовища
бур
смуги
угідь
відкосах
терасах
зовнішніх
відвалах
відводяться
під
сільськогосподарські
угіддя
ділової
деревини
перезволожених
ґрунтових
насадження
транспіраційним
вільха
залісненням
земель
ґрунту
системою
сидерального
пару
проводиться
бобових
зелена
заорюɽться
також
насаджень
вирощуються
Бідні
елементи
ґрунти
удобрювати
мінеральними
чергу
ділянках
грунт
яких
створювати
змішані
швидкоростучих
тополя
вільха
акація
проводити
ґрунтів
вапнування
гіпсування
глибоке
).
залежать
від
кліматичних
умов
389
займають
0,17%
Найбільш
території
якого
знаходиться
понад
1500
боліт
табл
площа
глибини
торфу
складаɽ
639,5
[4, 10].
Незважаючи
видобуток
торфу
десятиріччя
значно
перевищуɽ
710–730
рекультивації
очевидна
Порушені
торфорозробках
землі
можуть
бути
сільського
господарства
ставків
угідь
оптимального
використання
відпрацьованих
являɽться
використовувався
добування
формувальний
екскаваторний
гідравлічний
вимоги
рекультивації
вироблених
здійснення
рекультивації
закінчення
експлуатації
проведення
планування
звільнення
пнів
деревини
здійснення
каналів
фрезерним
забезпечення
зберігання
справному
осушувальної
водовідвідної
споруд
використовуються
добуванні
вироблені
фрезерним
сільськогосподарські
угіддя
яниках
непридатних
для
сільськогосподарського
лісових
насаджень
мисливських
господарств
проведення
протипожежних
Глибина
залишаɽться
при
торфорозробках
необхідного
для
забезпечення
водно
повітряного
поживного
режимів
рекультивації
повинна
становити
вирощування
культур
водойми
призначення
цілей
390
6.2.
Заболоченість
заторфованість
території
України
торфоболотними
областями
районами
Торфоболотні
області
області
району
Заболоченість
залягання
Заторфованість
площа
боліт
глибина
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Полісся
99,5 635,1 6,26 429,6 4,32 1535 279 1,54
41,2 448,1 10,87 299,8 7,23 947 316 1,61
Центральне
18,4 21,9 1,19 14,2 0,77 216 66 1,43
39,9 165,1 4,14 115,5 2,89 372 311 1,97
Полісся
7,9 41,6 5,26 34,8 4,41 91 383 2,45
208,7 305,4 1,47 209,1 1,02 914 236 1,92
9,9 15,3 1,54 12,6 1,28 65 194 2,79
Подільський
50,3 41,1 0,80 36,9 0,74 198 144 2,16
391

6.2.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Правобережний
67,1 35,3 0,25 23,1 0,35 251 92 1,86
Лівобережний
64,1 205,4 3,20 130,9 2,01 301 502 1,82
17,1 8,3 0,48 5,6 0,33 99 57 1,32
240,3 7,9 0,03 52,1 0,02 92 57 0,98
гірська
38,8 18,1 0,46 14,7 0,38 86 188 -
Передкарпаття
14,8 18,0 1,22 14,6 0,99 55 266 2,47
20,9 0,1 0,05 0,1 0,04 31 3 1,98
3,1 - - - - - - -
Крим
8,5 - - - - - - -
603,7 1008,1 1,58 693,7 1,19 2718 255 1,75
392
6.3.1.
водойми
звільняються
видобутку
своїм
відзначаються
надзвичайною
Зумовлено
насамперед
умовами
строками
виходу
експлуатації
машинно
формувального
ɽри
5–10
довжину
розділені
брівками
зазвичай
засмічені
пнями
ростуть
дрібнолісся
Наслідком
способу
торфу
виїмки
шириною
1,5-2
засмічена
залишками
[5].
залишаються
слабохвилястою
осушувальними
20-40
Потужність
залишкового
Найменшою
буваɽ
бути
виробленим
повністю
Ступінь
швидкість
склад
щільність
залежать
потужності
залишеного
підстилаючої
ґрунтових
поверхневих
умовах
слабкого
перезволоження
починаɽться
року
стадію
бур
Тут
являються
кущів
Надлишкова
низових
швидкості
торфових
верхових
відбуваɽться
повільніше
закінчення
добування
першочерговому
плануванню
рекультивації
колишні
типу
заготівлею
торфу
торф
видобували
підлягають
другу
393
великі
витрати
окультурення
вибули
експлуатації
рекультивації
покладів
видобутку
торфу
пізніше
[16].
земель
слід
враховувати
населених
пунктів
наявність
споруд
економічну
забезпеченість
кадрами
нормальної
експлуатації
рекультивованих
площ
іншому
угідь
етап
рекультивації
включаɽ
влаштування
осушувальної
чагарникової
планування
будівництво
осушенні
ремонтують
старі
будують
будівництва
осушувальної
системи
придатного
площ
ретельному
плануванні
Вирівнювання
взагалі
важливе
висотою
створюɽться
впливаɽ
врожаї
вирощуваних
сільськогосподарських
культур
Планування
забезпечуɽ
водопостачання
атмосферних
осушувальну
дозволяɽ
застосовувати
вирощування
сільськогосподарських
культур
швидкісні
сприяɽ
опору
ґрунтообробних
кущі
зазвичай
згрібають
спалюють
Інженерні
виконуються
протягом
сільськогосподарське
рекультивованих
ефективного
сільськогосподарського
використання
ділянки
триваɽ
можна
рекультивацію
394
закінчення
експлуатації
застосувати
осушення
[15].
фрезерним
торфові
країв
Уникнути
планування
ділянок
валів
височин
згрібають
зазвичай
видобуванні
торфу
пальне
місцях
споруджуються
штучні
суглинок
складені
вздовж
таких
використовувати
глинування
верхнього
торфу
такого
ґрунту
можуть
значно
властивості
горизонту
умови
окультурення
Біологічний
етап
рекультивації
торфовищ
собою
комплекс
агротехнічних
фітомеліоративних
цільового
створюɽться
весь
попередніх
посіву
сільськогосподарських
лісових
культур
застосуванням
удобрення
обробітку
ґрунту
грунтів
торфовищ
низька
ґрунтових
умов
потужність
склад
ступінь
розкладання
умови
зумовлюɽ
складність
сільськогос
подарського
всебічного
вивчення
властивостей
залишкового
обґрунтування
кожної
ділянки
формування
сільськогосподарських
угідь
торфовищах
розробка
вирощування
сільськогосподарських
культур
надаɽться
вирощуванню
сільсь
культур
Сільськогосподарському
торфовищ
передуɽ
395
зондування
грунтово
досліджень
визначають
можливість
сільсько
культури
сільськогосподарського
торфовищ
наявність
торфу
лишаɽться
недостатній
потужності
торфового
інтенсивно
мінералізуɽться
результаті
через
років
торфу
зменшуɽться
приорювання
підґрунтя
умовах
шкідливі
для
сполуки
грунту
забезпечують
значно
урожай
навіть
ділянками
вкритими
торфу
торфу
ближча
між
режим
орному
необхідних
умов
вирощування
сільськогосподарських
потужність
залишкового
торфу
бути
Створення
водоймищ
осушують
відкритих
каналів
дренажем
відкритих
каналів
дренуванням
осушення
залежить
культури
угіддя
призначаються
осушувані
землі
осушувальної
лишилася
підстилаючого
грунту
культури
застосовувати
осушувальну
пасовища
торфу
територія
форму
рельɽфу
котловини
заповнити
водою
поступово
таких
покладів
заплавах
призводить
водного
режиму
водозбірного
басейну
проводити
тут
рекомендуɽться
396
вже
відновити
умови
були
початку
заплавах
каскади
ставків
Лише
бути
сільськогосподарські
угіддя
випадках
торфу
площі
неможливе
недостатнɽ
живлення
сільськогосподарські
угіддя
виробленій
площі
несприятливих
умовах
регулювання
режиму
припинення
добування
торфу
утворюɽться
площу
залежності
потужності
залишкового
торфу
сільськогосподарські
угіддя
лісонасадження
заказники
рекультивація
економічно
невигідною
порушені
використовувати
місце
існування
влаштовуючи
заказники
рекультивації
неможливе
вироблене
чинить
негативний
вплив
середовище
або
6.3.2.
використання
торфовищ
видобутку
торфу
лишаɽться
велика
кількість
сільськогосподарських
культур
торфовищ
вважались
непридатними
для
сільськогосподарського
використання
багатьох
господарств
них
вирощувати
сільськогосподарські
культури
закінчення
видобутку
торфу
витрат
проведення
меліоративних
сільськогосподарського
торфовища
фрезерним
397
формувального
видобутку
якому
лишаються
рекультивації
значні
осушення
видалення
планування
ɽри
можуть
бути
приписних
угідь
сільськогосподарському
вибір
використання
маɽ
здійснений
проектування
торфовидобувного
Найбільш
використовувати
залуження
своїм
продуктивні
культурами
пожнивних
компенсують
зберігають
видування
культури
залуженні
торфовищ
використовують
лучну
кострець
безостий
вівсяницю
лучну
тонконіг
лучний
конюшину
конюшину
значущих
агротехніки
правильна
система
удобрення
ґрунтах
малопотужним
залишковим
торфу
удобрення
внесення
залишковий
потужний
високі
врожаї
забезпечуються
застосування
значний
вплив
весняною
рекультивації
вироблених
проведення
вапнування
знизити
кислотність
рухомого
але
збільшенню
бобових
засміченості
покращенню
збільшуɽться
вітамінів
398
належного
регулювання
водного
режиму
культурні
перші
зазвичай
страждають
посуху
нестачі
надлишку
ділянках
враховувати
властивості
ґрунтів
відповідати
наступним
підтримувати
кореневмісному
оптимальний
режим
забезпечуɽ
нормальний
вирощуваних
культур
своɽчасне
ускладнювати
застосування
сільськогосподарських
забезпечувати
можливість
регулювання
режиму
раціонального
мати
увазі
торфове
навколишнім
середовищем
важливою
системи
впливають
призводять
порушення
екологічній
системі
встигають
незворотними
буде
невизначено
використання
бути
таким
колишні
сприятливі
умови
відновлювались
родовища
режим
ґрунтових
значні
відстані
заповненої
торфом
результаті
осушення
родовища
поступово
понижуɽться
ґрунтових
оточуючих
суходолах
призводить
лісів
Найбільш
торфового
ландшафт
водоймами
заболочування
сіножатями
пасовищами
399
Контрольні
запитання
рекультивація
рекультивації
послідовність
впливаɽ
промислове
виробництво
літосферу
атмосферу
проводиться
виположування
відкосів
відвалів
виположування
відомі
створюɽться
показниками
проводиться
розкривних
придатності
класифікуються
промислові
відвали
вимоги
відвал
вжити
покращення
рекультивованих
Дайте
вироблених
торфовищ
полягають
особливості
рекультивації
вироблених
торфовщ
основні
напрямки
використання
вироблених
торфовищ
фактори
визначають
вибір
використання
вироблених
торфовищ
основні
виробітку
торфових
Охарактеризуйте
технічний
рекультивації
торфових
ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛУ
земель
размещение
культур
Аграрная
наука
, 1997. – 127
Сладковский
Курс
охорона
земельних
”. –
, 1999. – 115
господарство
Яцика
, 2000. – 456
енциклопедія
енциклопедія
, 1993. –
. –480
.,
Комплексное
Россельхозиздат
, 1969. – 151
400
Рекультивация
земель
нарушенных
, 1979. – 263
Восстановление
земель
, 1985. – 240
Моторина
Лесная
рекультивация
промышленность
ȯтеревська
Рекультивація
земель
Урожай
1977. – 123
Минеральные
ресурсы
1.01.2004
, 2003. – 425
нарушенных
земель
для
рекультивации
17.5.1.02-78.
Классификация
вмещающих
рекультивации
земель
17.5.1.03-78.
Панас
рекультивации
земель
Львов
, 1989. – 157
Рекомендации
плодородного
при
других
, 1983.
месторождения
, 1988. – 152
Суханов
Гущин
Рекультивация
выработанных
торфяников
под
сельскохозяйственное
использование
Россельхозиздат
1986. – 39
Рациональное
использование
месторождений
окружающей
Наука
, 1980. – 40
Торфяные
месторождения
1976. – 487
401
ЗЕМЕЛЬНИХ
РЕСУРСІВ
ресурсів
України
визначені
13
14
Конституції
України
(1996),
України
(2002
подальшими
Кодексом
надра
(27.07.1994),
охорону
навколишнього
природного
(25.06.1991), „
” (06.10.1998), „
охорону
земель
” (19.06.2003), „
державний
охороною
земель
” (19.06.2003), „
(11.12.2003), „
землеустрій
” (22.05.2003)
документами
Конституції
земля
знаходяться
України
власності
українського
українського
органи
місцевого
самоврядування
Кожний
користуватися
власності
земельного
основним
національним
багатством
перебуваɽ
охороною
Відповідно
України
охорону
навколишнього
природного
середовища
охороні
регулюванню
середовище
ресурси
залучені
господарський
використовувані
народному
період
земля
Право
власності
гарантуɽться
реалізуɽться
чинного
законодавства
суб
власності
законом
Охорона
визначаɽться
правових
організаційних
технологічних
інших
використання
земель
запобігання
необґрунтованому
вилученню
земель
сільськогосподарського
призначення
несільськогосподарських
потреб
402
антропогенного
впливу
підвищення
родючості
ґрунтів
підвищення
продуктивності
фонду
забезпечення
особливого
режиму
використання
земель
рекреаційного
історико
культурного
призначення
стаття
162).
зміст
охорони
викладені
статтях
163–164
вказано
охорона
земель
здійснюɽться
підходу
угідь
природних
утворень
урахуванням
використання
Статтею
Кодексу
спрямовані
охорону
земель
забруднення
небезпечними
речовинами
містить
відомості
охорони
політика
раціонального
земель
визначаɽться
організаційних
природоохоронний
ресурсозберігаючий
відтворювальний
Основними
принципами
політики
сфері
охорони
охорону
охорони
основного
національного
багатства
українського
народу
екологічної
безпеки
землі
базису
ресурсу
основного
відшкодування
збитків
заподіяних
порушенням
законодавства
України
охорону
нормування
впливу
діяльності
ресурси
юридичної
відповідальності
галузі
охорони
публічність
вирішенні
охорони
коштів
України
охорону
земель
України
охорону
земель
визначені
також
повноваження
влади
органів
місцевого
самоврядування
галузі
охорони
земель
403
повноважень
центрального
органу
виконавчої
влади
питань
галузі
охорони
земель
належать
організація
реалізація
регіональних
відтворення
родючості
ґрунтів
участь
формуванні
політики
використання
земель
сільськогосподарського
призначення
організація
установленому
стандартів
родючості
моніторингу
ґрунтів
агрохімічної
призначення
участь
здійсненні
сільськогосподарського
районування
зонування
земель
розроблення
впровадження
рекомендацій
щодо
родючості
ґрунтів
застосування
механізмів
стимулювання
впровадження
використання
охорони
земель
родючості
ґрунтів
здійснення
державного
законодавства
пестициди
сільськогосподарському
виробництві
Закону
передбачено
обов
язкове
проведення
моніторингу
сільськогосподарського
призначення
агрохімічне
обстеження
ґрунтів
якісного
паспортизацію
земельних
проведення
моніторингу
земель
встановлюɽ
охорону
передбачаɽ
проведення
інвентаризації
земель
населеними
пунктами
установами
організаціями
оборони
інших
виявлення
використовуються
нераціонально
призначенням
закону
визначаються
належать
комунальної
404
резервуються
науково
дослідних
спеціалізованого
сільськогосподарського
виробництва
природо
оздоровчого
рекреаційного
культурного
призначення
створюɽться
державний
реабілітаційний
фонд
угідь
потребують
відновлення
родючості
Відповідно
цього
земель
розробляɽться
науково
методична
нормативна
документація
базових
цін
землю
створюɽться
державна
управління
якістю
земельних
ресурсів
визначаɽться
місце
органах
державного
управління
також
визначаються
принципи
розмежування
обов
язків
держави
землевласників
землекористувачів
щодо
земельних
ресурсів
законодавства
виникають
охорони
назву
регулюються
України
охорону
навколишнього
середовища
Кодексом
Гірничим
Законом
України
службу
розпорядженнями
указами
Президента
постановами
Кабінету
актами
законодавства
видаються
України
регулювання
потреб
суспільного
виробництва
охорони
гарантування
користуванні
безпеки
майна
навколишнього
середовища
також
охорона
підприɽмств
установ
Питанням
охорони
Кодексу
вимоги
галузі
стаття
умови
вводиться
обмеження
припинення
користування
надрами
стаття
вимоги
охорони
становлять
наукову
культурну
цінність
відносять
відслонення
утворення
палеонтологічні
тощо
405
галузі
охорони
забезпечення
геологічного
вивчення
надр
додержання
встановленого
законодавством
надання
користування
недопущення
користування
раціональне
вилучення
використання
запасів
корисних
недопущення
шкідливого
впливу
користуванням
надрами
збереження
запасів
гірничих
свердловин
експлуатуються
законсервовані
споруд
охорона
родовищ
затоплення
інших
впливають
якість
промислову
або
ускладнюють
розробку
запобігання
необґрунтованій
забудові
встановленого
законодавством
запобігання
забрудненню
підземному
нафти
захороненні
шкідливих
відходів
виробництва
скиданні
охороною
геологічного
надр
використанням
забезпечення
додержання
державними
установами
організаціями
громадянами
встановленого
користування
інших
язків
охорони
установлених
законодавством
Державний
здійснюɽться
Державною
службою
місцевими
Радами
депутатів
виконавчої
Міністерством
охорони
навколишнього
природного
України
надра
державного
геологорозвідувальних
406
рішень
питань
забезпечення
вивчення
обґрунтованість
застосування
комплексність
ефективність
вивчення
запасів
основних
залягаючих
правильність
державної
наявність
спеціальних
ліцензій
передбачених
експлуатації
копалин
які
забезпечували
вивчення
збереження
розвідувальних
свердловин
також
документації
дублікатів
можуть
бути
вивченні
надано
Кодексу
надра
припиняти
види
робіт
геологічного
вивчення
проводяться
порушенням
стандартів
правил
можуть
псування
родовищ
суттɽве
зниження
ефективності
зупиняти
діяльність
підприɽмств
займаються
вивченням
спеціальних
дозволів
ліцензій
порушенням
умов
цими
дозволами
виконання
вказівки
усунення
недоліків
вивчення
державного
повноту
вивчення
гірничо
умов
будівництва
експлуатації
підземних
споруд
шкідливих
своɽчасність
правильність
введення
експлуатацію
виконання
охорони
вивченню
встановленні
експлуатації
правильність
повноту
видобування
них
додержання
встановленого
запасів
обґрунтованість
своɽчасність
407
додержання
проведення
маркшейдерських
додержання
забезпечення
вилучення
продукції
правильність
своɽчасність
гарантують
людей
навколишнього
природного
свердловин
від
впливу
робіт
язаних
користуванням
України
державного
виконання
вказівки
усунення
порушень
вивчення
надр
охорони
встановленому
законодавством
користуванням
порушень
відповідних
вимагати
користувачів
обґрунтування
списання
запасів
щодо
впровадження
управління
галузі
охорони
здійснюɽться
Радами
депутатів
також
Міністерством
охорони
навколишнього
природного
середовища
Міністерством
спеціально
уповноваженими
державними
охороною
земель
полягають
забезпеченні
державними
громадськими
також
підприɽмствами
установами
організаціями
земельного
законодавства
ефективного
використання
охорони
сьогодні
система
управління
земельними
ресурсами
національним
жаль
характеризуɽться
багатьма
все
відсутністю
функцій
управління
багатьма
міністерствами
відомствами
призводить
наслідків
408
7.1.
Система
земельними
ресурсами
управління
Функції
землеохоронних
документів
земельна
Міністерства
відомства
Міністерство
політики
використання
охорона
сільськогосподарських
угідь
Міністерство
охорони


Держкомводгосп
служба
землекористування
земельна
ресурсів
Міністерство
охорони
стандартів
нормативних
епідеміологічного
Національна
академія
наук
академія
наук
Наукове
забезпечення
грунтоохоронної
політики
захисту
ґрунтів
409
Неурегульованими
сьогодні
питаннями
охорони
раціонального
земельних
[25]:
застаріла
база
кількісного
ґрунтового
покриву
ресурсів
реалізувати
ɽктивні
ресурсів
епідеміологічної
служб
чином
охорони
раціонального
земельних
ресурсів
обслуговують
вузькі
своїх
станом
ґрунтового
покриву
відмову
монополії
сьогодні
дбаɽ
земель
переважають
площа
ціну
вкладаються
реальні
вирощування
культур
поля
рельɽф
податок
використовуɽться
призначенням
відсутні
механізми
система
бонітування
землі
враховуються
елементами
забруднення
видів
ґрунтового
недостатня
наукова
забезпеченість
питань
моніторингу
ґрунтів
ресурсів
показників
розвинута
стандартизації
слабка
забезпечуɽ
стану
ґрунтового
Враховуючи
власності
землю
сьогодення
науковий
центр
Інститут
ґрунтознавства
агрохімії
пропонуɽ
управління
земельними
ресурсами
структура
охорони
ґрунтів
США
структури
задачі
служби
410
7.2.
Структура
завдання
охорони
ґрунтів
проект
Підрозділи
служби
Функціональні
обов
язки
Центральна
служба
Програмне
методичне
забезпечення
наукова
освітянська
виховна
кваліфіка
ініціативи
Узагальнення
картографічні
роботи
Регіональні
служби
областях
Ґрунтові
зйомки
облік
моніторинг
ресурсів
реалізація
конкретних
земельноохоронних
проектів
Регіональні
служби
районах
Контроль
земельних
ресур
консультативна
майбутньому
охорона
ресурсів
повинна
базуватися
надвідомчої
структури
Служба
охорони
ґрунтів
американської
служби
національних
раціонального
земельних
ресурсів
ґрунтів
Національної
охорони
головною
бути
принципу
збереження
ґрунтів
прийнятті
пакета
нових
законів
регулюватимуть
охорону
ґрунтів
крім
Конституції
про
використання
охорону
ґрунтів
родючості
про
ґрунтів
родючості
про
статус
надзвичайно
цінних
ґрунтових
деградованих
земель
використання
переглянутий
411
галузі
відносин
купівлі
продажу
про
страхування
Міжнародне
раціонального
використання
земельних
Збереження
ресурсів
отже
відтворення
ґрунтового
збереження
складових
планети
найважливіша
умова
існування
майбутнього
людства
база
для
розвитку
всього
суспільства
кілька
десятиліть
активно
проявляɽться
міжнародне
галузі
охорони
раціонального
використання
ресурсів
надр
навколишнього
ініціювало
нових
стосунків
ООН
сталого
(1992)
політичної
чинності
ресурсів
потрібно
використовувати
таким
прийдешні
покоління
користуватися
ними
століття
спеціальна
глава
присвячена
комплексному
підходу
планування
управління
раціонального
земельних
Урядовим
розробити
політику
стимулюɽ
раціональне
землекористування
земельними
ресурсами
також
врахувати
питання
стосуються
земельних
ресурсів
демографічних
проблем
інтересів
місцевого
населення
переглянути
регулювання
включаючи
положення
процедури
забезпечення
виконання
законодавства
визначити
коригувальні
підтримки
раціонального
землекористування
управління
земельними
ресурсами
передачі
продуктивних
орних
земель
під
інші
види
підготувати
продуктивності
раціонального
виділення
земельних
ресурсів
національному
412
досконалі
системи
комплексного
аналізу
даних
землекористування
земельні
ресурси
систематичній
застосовувати
процедури
соціально
економічних
ризику
аналіз
випробовування
національних
рахунків
функцій
ресурсів
екосистем
вартості
земельних
ресурсів
діяльності
установ
займаються
питаннями
землекористування
використання
ресурсів
метою
сприяння
врахування
секторальних
Функціонуɽ
комісія
ООН
яка
опікуɽться
питаннями
збереження
використання
ґрунтів
земельних
ресурсів
реалізуɽться
питань
довкілля
Науково
забезпеченням
раціонального
використання
ресурсів
займаɽться
міжнародне
ґрунтознавців
наукові
вчені
практичні
надбання
зазначених
публікують
„Soil sciens”, „
Почвоведение
ґрунтознавство
ресурси
наукові
науково
популярні
видання
Контрольні
запитання
основні
нормативно
правові
регламентують
особливості
раціального
використання
земельних
основні
нормативно
правові
регламентують
особливості
раціального
використання
основні
положення
основні
про
413
проявляɽться
сутність
співробітництва
раціонального
використання
ресурсів
ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛУ
право
Істина
2001. – 544
кодекс
України
прийнятий
21
жовтня
2001
1994
дій
століття
” /
англійської
ХХІ
Інтелсфера
, 2000. – 360
Масікевич
управління
діяльності
Навч
”, 2002. – 304
414
30
355, 358-359
Відновлення
175-176
Вітроенергетика
75-78
Вогнетривка
сировина
28-29
Води
89-120
поверхневі
89
підземні
89
110-113
Водний
кадастр
128-129
Водний
62-65
кам
62-64
64-65
57-62
Гідроенергетика
78-79
Глауконіт
274-290
фізико
хімічна
281-283
277-281
274-277
248-251
73-82
петрогеотермальна
80
сонячна
81
ґрунту
290-303
290-293
293-296
Забруднення
атмосфери
138-146
грунтів
326-329
первинне
326
вторинне
326-327
296-303
агролісомеліоративні
297
агротехнічні
297-299
гідротехнічні
301-303
організаційно
господарські
301
протиерозійні
296
231-233
Золото
Зрошення
303-313
Корисні
копалини
13-19
19
неметалічні
19
Коштовне
меліорація
314
158-159
166
Лісорозведення
176-177
Мармур
38
Мережа
річкова
97-98
Мінеральні
67-70
57-62
тваринного
183-186
Озонові
137-138
Окультурення
ґрунту
273-274
Опустелювання
територій
283-290
27-28
Повітря
132-156
Порушені
землі
352-353
Продуційний
процес
252
389-397
314-317
314
сольовий
314-315
меліоративний
315-316
9-11, 14, 79-93, 230-235
87
вторинні
7-9
геотермальні
79-80
державного
157
157
залишкові
мінеральні
230-235
415
мінерально
сировинні
паливно
енергетичні
54-55
природні
рекреаційні
168
рослинні
157-163
Родовище
корисних
копалин
17
Родючість
ґрунту
236
Рослинний
168-171
22-70
баритові
кольорових
22
марганцеві
поліметалічні
23-24
уранові
23-70
хромові
Сапропель
31
горючі
65
Солонцюватість
329
Срібло
24-25
Тваринний
186-187
23
31,65-66
186-194
Сірка
31
23
70-73
Фітомеліорація
332
Фосфорити
416
Introdaction………………………………………………… 8
Chapter 1. Mineral Raw Material and Energy Resources…. 13
1.1. The basic concepts…………………………………... 13
2.3. Ecological state of Ukraine’s water resources……….. 113
2.4. Conservancy and utiliza
tion of water resources……... 118
2.4.1. Protection waters against pollution…………….. 119
2.4.2. Rational utilization of water resources…………. 120
2.4.3. Hydrological state of rivers and measures for
harmful water effect control…………………………...
417
2.4.4. Management optimi
zation concerning national
utilization of water resources…………………….
2.5. Governmental control
over utilization and protection
of water resources………………………………………..
Chapter 3. Atmospheric Air as a Natural Resource………. 132
3.1. Chemical composition and environmental
3.2. Environmental significance of the basic air components. 135
3.3. Ecological state of atmospheric air in Ukraine……… 138
3.4. Anthropogenic and ”natural” greenhouse effect…….. 146
3.5. Protection and rational
utilization of atmosphere…… 149
Chapter 4. Biological Resources…………………………... 157
4.1. Forest resources and plant kingdom………………… 157
resources and their utilization…………………………..
4.1.2. Ukraine’s forest resources and plant kingdom…... 161
4.1.3. Recreational use of forests………………………. 171
4.1.4. Ecological state of forest and their renewal……... 173
4.1.5. Legislation on forest and plant kingdom
conservation…………………………………………….
4.2. Animal world………………………………………... 183
4.2.1. Animal world as a constituent of biological
resources and precondition of human vital activies…….
4.2.2. Ukraine’s animal world………………………….. 186
4.2.3. Hunting resources of Ukraine……………………. 194
4.2.4. Economic activities and animal world…………... 206
4.2.5. Legislation on animal world protection in Ukraine 215
Chapter 5. Land Resources………………………………… 230
5.1. Biosphere role of land resources…………………….. 230
5.1.1. Concepts of land resources and ecological
problems related to their utilization……………………
5.1.2. Surface soil as a natural resource………………... 233
5.1.3. Ecological functions of surface soil……………... 240
5.1.4. Soil ecosystem and its evolution………………… 248
5.2. World land resources………………………………. 252
utilization and natural productivity……………………..
5.3. Ukraine’s land resources and their utilization………. 259
418
5.3.1. Geography and structure of surface soil………… 266
5.4. Ecological consequences of anthropogenic changes
in surface soil……………………………………………..
5.5. Soil erosion and antierosion measures………………. 290
5.6. Irrigated lands……………………………..………… 303
5.6.1. Distribution of irrigated land in Ukraine………... 303
and its regulation………... 314
5.6.3. Quality of irrigation water and soil salinity……... 316
5.6.4. Secondary salinity and soil alkalinization:
forecasting and preventive measures…………………...
5.6.5. Salinized soil washing……………………………330
5.6.6. Phytomelioration measures……………………… 332
419
ВИДАННЯ
Дідух
Олександрович
Миколаївна
Поліщук
Леонід
Костянтинович
Олександр
редакціɽю
доктора
професора
Мисливої
Комп
ютерна
Толстіхіна
Коректор
Толстіхіна
Державний
агроекологічний
10008,
Житомир
Старий
, 7,
тел
.: (0412)–37-49-44
12.02.2007.
Формат
84/16.
Гарнітура
Times.
офсетний
офсетний
друк
арк
. 24,53.
. 21,89.
Тираж
400
прим
Замова
Надруковано
10008,
Житомир
Бердичівська
.: (0412)–42-00-06

Приложенные файлы

  • pdf 17982077
    Размер файла: 6 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий