gp_tema_12_17_1

Проблеми ліквідації підприємств
Літ-ра: Щербина монографія Суб’єкти господарського права
Повар стаття Поняття ліквідації підприємства
Повар Правоверегулювання ліквідації підприємств в Укр. моногр.
Проблема: співвідношення поняття “ліквідація підприємства” з поняттями “припинення підприємства” та “припинення діяльності підприємства”. Припинення підприємства є родовим поняттям щодо ліквідації підприємства.
У науковій літературі звертають увагу на необхідність розмежування понять “припинення підприємства” та “припинення діяльності підприємства”. З цього приводу законодавець не відзначається послідовністю та єдністю підходу у використанні термінології. Причому термінологічні розбіжності спостерігаються не лише між різними нормативними актами, але і в межах одного акта. Так, у Законі України “Про господарські товариства” неодноразово вживається термін “припинення діяльності товариства”, хоча водночас у ст. 19 цього ж Закону, вживається термін “припинення господарського товариства”.
Щодо співвідношення понять «ліквідація підприємства» та «припинення діяльності підприємства», то у разі ліквідації підприємства прийняття рішення про ліквідацію має своїм наслідком припинення господарської діяльності, що може наставати відразу або ж припинятися поступово. В останньому випадку господарська діяльність повинна бути остаточно припинена не пізніше моменту завершення розрахунків з кредиторами.
Проблема: відсутнє законодавче закріплення поняття «ліквідація». Ні в ГК України, ні в ЦК України немає цього визначення. Проте, в деяких законах містяться визначення ліквідації, однак їх не можна вважати задовільними, оскільки вони є неповні або такі, що відображають особливості сфери регулювання відповідного закону. (ст.. 2 ЗУ про банки і банківську діяльність - «ліквідація банка» )
О.В. Титова пропонує включити у чинне законодавство таке визначення поняття «ліквідація»: припинення діяльності підприємства без переходу прав та обов’язків у порядку правонаступництва до інших осіб, крім випадків, спеціально обумовлених законодавством. Проте, П.О. Повар не погоджується із таким визначенням і зазначає, що неправильно вважати, що підприємство вже ліквідувалося, тому що припинилася його діяльність. Так, підприємство може припинити свою господарську діяльність, але воно залишається суб’єктом права до тих пір, поки не внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про його припинення шляхом ліквідації. Більше того, підприємство може припинити свою господарську діяльність ще до прийняття рішення про ліквідацію, тобто до початку ліквідаційної процедури і, таким чином, під час процедури ліквідації не буде припинятись господарська діяльність.
Проблема: відсутність чи наявність при ліквідації підприємства правонаступництва. У сучасній юридичній літературі переважає точка зору, відповідно до якої при ліквідації немає правонаступництва. Але у літературі висловлюються точки зору, які не виключають можливості існування правонаступництва при ліквідації суб’єкта господарювання (юридичної особи), виходячи з положень ч. 3 ст. 205 ГК України та ст. 609 ЦК України. ст. 609 ЦК України допускає припинення зобов’язання у зв’язку з ліквідацією юридичної особи, якщо законом або іншим нормативно-правовим актом виконання зобов’язання не покладено на іншу особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю”. Ч.3 ст. 205 - Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.
О. П. Віхров. зауважує, що “ліквідація підприємства – сторони у господарському зобов’язанні, за загальним правилом, не припиняє дію цього зобов’язання, оскільки права та обов’язки ліквідованого суб’єкта, обумовлені зобов’язанням, переходять до його правонаступника. Але зобов’язання припиняються неможливістю виконання у разі ліквідації суб’єкта, якщо правонаступництво за цим зобов’язанням забороняється законом або суперечить змісту зобов’язання”.
Також проблемним є правове регулювання процедури ліквідації підприємства, визначення етапів та дій з ліквідації. Справа в тому, що законодавством по-різному визначено в ЦК і ГК сукупність дій, які складають зміст процедури ліквідації підприємства. Положення цих кодексів не узгоджені між собою. Так, Законом від 19 травня 2011р. було внесено зміни до ЦК щодо порядку ліквідації юридичної особи, а до ГК відповідних змін внесено не було.

Поняття правового режиму майна суб’єктів господарських відносин: аналіз спірних точок зору

Літ-ра – Пацурківський автореф. Правовий режим майна суб’єктів підр. діяльності.
Щербина Поняття та зміст правового режиму майна суб’єктів господарювання
Кологойда – розділ в посібнику Акт. Проблеми ГП
В Україні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, що визначає правовий режим майна суб’єктів господарювання. Норми, присвячені правовому режиму майна суб’єктів господарювання, містяться в ГК, ЦК, Податковому кодексі, ЗУ «Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність ВРУ», «Про приватизацію державного майна», «Про господарські товариства», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про кредитні спілки», «Про товарну біржу» та ін.
Чинне законодавство України, використовуючи термін «правовий режим майна», не дає його уніфікованого значення.
У науковій юридичній літературі під правовим режимом майна розуміють:
- обсяг прав, що здійснюється щодо тих чи інших видів майна тими господарськими органами, за якими це майно закріплене. (Певзнер А.Г.)
- повноваження органів господарського керівництва по управлінню майном, закріпленим за підприємством (Цимерман Ю.С
- систему правовідносин, об’єктом яких є цілісний майновий комплекс суб’єкта господарювання, пов’язані з володінням і використанням цілісного майнового комплексу в господарській діяльності. (ХозПравоУкр под. ред.. А.С. Васильева, О.П. Подцерковного – автор – В.А. Малига)
- встановлені правовими нормами структура майна, порядок його набуття, використання і вибуття, а також звернення на нього стягнень кредиторів. (советское хоз право под. ред. Побирченко И.Г. автор – Г.В. Пронська). Це визначення правового режиму майна підприємства видається найбільш повним і підтримується представниками школи господарського права КНУ. (зазначає Щербина Валентин Степанович) Ю.П.Пацурківський доповнює це визначення таким елементом, як обсяг прав та обов’язків суб’єктів господарювання з приводу володіння, користування та розпорядження майном, що на думку В.С. Щербини, є зайвим, оскільки охоплюється такими елементами, як набуття, використання і вибуття.
На думку Щербини, якщо додати до визначення правового режиму майна, запропонованого Пронською, такий елемент, як межі розпорядження майном з боку третіх осіб, то таке розуміння правового режиму майна дозволяє з’ясувати:
Структуру) майна, закріпленого за суб’єктом господарювання, що, в свою чергу, створює можливість визначити особливості правового режиму окремих видів зазначеного майна.
Порядок формування майнової бази та майновий стан суб’єкта господарювання
Порядок використання (експлуатації) різних видів майна в процесі здійснення господарської діяльності (в тому числі його амортизації, застосування норм і нормативів тощо)
Порядок вибуття майна з майнової сфери суб’єкта господарювання (відповідно до умов укладених договорів, у тому числі у вигляді санкцій за порушення договірних зобов’язань; шляхом використання у своїй господарській діяльності; у вигляді сплати податків і інших обов’язкових платежів; шляхом вилучення майна за рішенням уповноважених органів, у т.ч. у вигляді санкцій за порушення правил здійснення господарської діяльності тощо).(Щербина)


15

Приложенные файлы

  • doc 17960887
    Размер файла: 44 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий