ekzamen


1. Програми енергоефективності у сфері природокористування.
У зв’язку з підвищенням тарифів на газ на 280% та комунальні послуги на 60%., а також зниження доходів населення внаслідок девальвації гривні зросла велика потреба в необхідності економії і відповідно для цього необхідним є забезпечення енергозбереження свого будинку і відповідно цим самим суттєво покращити рівень комфорту для усіх мешканців будинку, а також скоротити щомісячні рахунки за опалення.
Енергоефективність - це використання меншої кількості енергії при організації належного рівня енергетичного комфорту в приміщенні та будівлі.
Найбільш пріоритетні енергоефективні заходи, які допоможуть знизити втрати тепла у будинку та заощадити:
1.ВСТАНОВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТЕПЛОВОГО ПУНКТУ (ІТП) ТА БАЛАНСУВАННЯ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ МЕРЕЖ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ (для будинків із централізованим опаленням)Що це дасть:
•    можливість регулювати кількість та градус гарячої води, що проходить через труби та батареї для забезпечення комфортної температури у приміщенні залежно від температури зовнішнього повітря;
•    облік спожитої теплової енергії за допомогою лічильників;
•    економію до 50% тепла, якщо одночасно провести й утеплення будівлі.Встановлення лічильників допомагає нам слідкувати за своїми витратами та сплачувати лише за спожиті ресурси.
2. УТЕПЛЕННЯ ФАСАДУ, ПОКРІВЛІ, ДАХОВОГО ПЕРЕКРИТТЯ ТА ПІДЛОГИЩо важливо знати:
•    утеплення фасаду потрібно здійснювати лише повністю! Клаптикове (поквартирне) утеплення руйнує цілісність конструкції будинку. Таким чином зменшується термін його експлуатації;
Клаптикове утеплення не можна вважати енергоефективним заходом, адже його встановлення не лише порушує норми, а й може завдати шкоду конструкціям будівлі та недовго прослужити. Натомість комплексне утеплення будинку дозволить майже вдвічі скоротити витрати на тепло.3.РЕКОНСТРУКЦІЯ ВІКОН ТА ДВЕРЕЙ
При заміні вікон обов’язково потрібно зважати на належний рівень повітрообміну, адже нові вікна можуть загерметизувати приміщення та порушити режим його вентиляції.
Зменшити втрати тепла через вікна можна двома способами: або ущільнити ті, що вже є, або встановити нові, енергоощадні. У першому випадку втрати тепла зменшуються у 2–3 рази, при цьому зберігаються здорові параметри мікроклімату. Встановлення ж нових склопакетів додає тепла не лише за рахунок відсутності шпарин, а й завдяки спеціальному покриттю на склі, яке забезпечує проникність у приміщення сонячного випромінювання ззовні (пасивне опалення) і запобігає втратам теплоти зсередини.
Неважкий для втілення, утім важливий для підвищення енергоефективності захід – встановлення енергоощадних (світлодіодних) ламп. Термін їхньої служби значно триваліший, а ваші витрати на освітлення зменшаться на 80-90%. 
Відповідно цього на законодавчому рівні було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2017 роки» від 1 березня 2010 р. № 243, Постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» від 17 жовтня 2011 р. № 1056 якою затверджено «Порядок  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження».
На локальному рівні було прийнято Програми енергоефективності, зокрема у Львові було затверджено Програму Львівської міської ради «Теплий дім» для ОСББ та ЖБК від 19.03.2015 , Програму Львівської міської ради «Енергоефективна оселя» для фізичних осіб від 09.02.2017.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 р. № 1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» зі змінами передбачається конкретний перелік матеріалів, обладнань повинні використовуватись бюджетні кошти, а також розміри відшкодування частини суми кредиту, залученого для придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів, зокрема:
20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;
35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб;
40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.
Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень.
Якщо в складі ОСББ є родини-отримувачі субсидії, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% — залежно від кількості квартир-субсидіантів.
Наразі 432,44 млн. грн спрямовано з бюджету на допомогу українцям для утеплення власного житла.
З метою задоволення попиту на програму у державному бюджеті на 2016 рік було передбачено 893,8 млнгрн на відшкодування за "теплими" кредитами.
Держенергоефективності провело активну роботу із органами місцевої влади для залучення коштів місцевих бюджетів на програму утеплення. На поточний час прийнято 172 місцеві програми співфінансування. У результаті, лише за шість місяців цього року українцями вже залучено майже 954 млнгрн на утеплення. При цьому найбільше коштів, 907 млн грн., залучено саме на придбання енергоефективнихматеріалів та обладнання, на яке надається відшкодування у розмірі 30% від суми залучених коштів, а для субсидіантів – 70%.
У 2016 році за січень-травень Агентством було відшкодовано за програмою 386 млн грн, з яких 368,98 млн грн компенсовано тим, хто оформив "теплі" кредити саме на енергоефективні матеріали та обладнання.
Перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів для ОСББ, ЖБК, при закупівлі якого за кредитні кошти відбувається відшкодування частини суми кредиту:
заходи з утеплення
придбання теплоізолюючих матеріалів та проведення робіт з термоізоляції зовнішніх стін багатоквартирного будинку, підвальних приміщень, горищ, покрівлі та фундаменту
придбання та встановлення двокамерних енергоефективних склопакетів у вікнах, що розташовані в місцях загального користування
придбання та встановлення дверей для місць загального користування (в тому числі під'їздів, підвалів, технічних приміщень, горищ)
система опалення/вентиляції
облаштування або ремонт індивідуальних теплових пунктів
придбання приладів обліку теплової енергії та води (гарячої та холодної), регуляторів теплового потоку за погодними умовами, включаючи вартість їх встановлення
система сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання
інші заходи з підвищення енергетичної ефективності
модернізація систем освітлення місць загального користування (зокрема, заміна електропроводки, ламп та патронів до них, встановлення систем автоматичних вимикачів)
Перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів для населення(фізичних осіб), при закупівлі якого за кредитні кошти відбувається відшкодування частини суми кредиту:
для одно- та двоквартирних житлових будинків:
радіатори водяної системи опалення, регулятори температури повітря (в тому числі автоматичні), та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них;
рекуператори теплоти вентиляційного повітря та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них;
теплонасосна система для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання та відповідне додаткове обладнання і матеріали до неї;
система сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання та відповідне додаткове обладнання і матеріали до неї;
вузли обліку води (гарячої, холодної), зокрема засоби вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них;
багатозонні (багатотарифні) прилади обліку електричної енергії (лічильники активної електричної енергії) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них;
обладнання і матеріали для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;
світлопрозорі конструкції з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері, та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них.
для квартир у багатоквартирних житлових будинках:
радіатори водяної системи опалення, регулятори температури повітря (в тому числі автоматичні) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них;
вузли обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засоби вимірювальної техніки (прилади обліку, лічильники) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них;
багатозонні (багатотарифні) прилади обліку електричної енергії (лічильники активної електричної енергії) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них;
світлопрозорі конструкції з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері, та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них.
Відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності).
Отримати кредити на умовах відшкодування за Державною програмою можна в таких уповноважених установах:
АТ «Ощадбанк»
АБ «Укргазбанк»
АТ «Укрексімбанк»
КБ «ПриватБанк»
Порядок реалізації для ОСББ/ЖБК програми:
1.Вибір необхідних заходів енергоефективності (щоб правильно розрахувати доцільність запровадження того чи іншого заходу для будинку, можна звернутись до свого менеджера банку: він надасть Вам перелік компаній, що проводять таку оцінку, зокрема такі послуги надає Ощадбанк)
2.Прийняття рішення про реалізацію проекту (2/3 голосів співвласників ОСББ). Деякі банки встановлюють умову для ОСББ, що на загальних зборах 75% співвласників будинків повинні проголосували за рішення отримати кредит та необхідність зафіксувати це письмово як рішення ОСББ. Ще однією із умов для ОСББ може бути, що ОСББ повинно бути зареєстроване не менше ніж за 6 або 12 місяців до звернення до банку щодо кредитування.
3.Надання документів банку (Перелік документів встановлюється кожним банком окремо відповідно до умов кредитування, наприклад це може бути енергоефективний проект - розрахунок витрат на заходи для зменшення енергоспоживання; установчі та фінансові документи ОСББ).
4. Отримання рішення від банку та надання кредиту.
5. Реалізація проекту з підвищення енергоефективності (пошук підрядників та постачальників, проведення ремонтних робіт та заміна обладнання).
5. Надання документів, що підтверджують цільове використання коштів.
Документи, які підтверджують цільовість використання кредитних коштів:- Рахунки – фактури.
- Договір купівлі-продажу або документ, що підтверджує сплату коштів за придбаний товар або виконані роботи (копія).
- Акт перевірки цільового використання коштів за кредитом або документ, що підтверджує факт впровадження енергозберігаючих заходів.- Акт прийому-передачі товару/Акт про надання послуг або накладна на товар.
6. Отримання компенсації частки кредитних коштів, витрачених на обладнання та матеріали.
Порядок реалізації програми для фізичних осіб:
1.Обрання товару в магазині.
2. Надання документів банку. Перелік документів:
- Заявка на одержання кредиту (заповнюється в Банку або у кредитного менеджера в гіпермаркеті)
- Паспорт громадянина України (та ксерокопія)
-Податковий номер
- Документ про отримані доходи та утримання з них за останні 6 місяців
- Рахунок-фактура на обраний котел або енергозберігаюче обладнання/матеріали
- Інші документи (за необхідності після консультації в Банку)
3.Отримання згоди банку щодо надання кредиту. Банк може встановити деякі умови для надання кредиту, наприклад, громадянство України вік від 18 років; реєстрація у Львівській області; платоспроможність – середньомісячний дохід клієнта перевищує суму платежу по кредиту та витрати на утримання сім’ї (прожитковий мінімум на кожного неповнолітнього та/ або безробітного члена сім’ї); позитивна кредитна історія (відсутність інформації щодо прострочення платежів по раніше отриманих кредитах).
4. Оплата початкового внеску та надання підтверджуючих документів.
5. Отримання кредиту та надання документів, що підтверджують придбання товару.
Документи, які підтверджують отримання Позичальником товару (-ів), на оплату якого (-их) було надано кредит та цільове використання кредитних коштів, зокрема:
- Видаткова накладна.
- Акти приймання-передачі товару (-ів).
- Товарний чек або інший документ, що згідно із законодавством України посвідчує передачу товару (-ів).
6. Отримання відшкодування на поточний рахунок відповідного Банку.
На локальному рівні, зокрема існує
1.Програма Львівської міської ради «Теплий дім» для ОСББ та ЖБК
За відповіддю на запит в департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради було встановлено, що за програмою «Теплий дім» ОСББ та ЖБК було укладено від 19.03.2015 по 19.03.2017 рік, 32 кредитних договори з відповідними фінансовими установами та які отримали відшкодування в повному обсязі частину кредиту з міського бюджету.
2.Програма Львівської міської ради «Енергоефективна оселя» для фізичних осіб
Відшкодування частини кредиту з міського бюджету м. Львова надається співвласникам у розмірі до 15% від максимального розміру основної суми (тіла) кредиту, але не більше 50 тис. грн. за одним кредитним договором.
Програма «Енергоефективна оселя» діятиме протягом 2017-2020 років.
Існує позитивний досвід впровадження енергоефективних заходів, наприклад, в Луцьку термомодернізація будинку від ОСББ "Біном", дозволила заощадити 160 тис. грн. за опалювальний сезон, у Львові по вул. Нечуя-Левицького, 19 було успішно проведено кредитування придбання вікон з двохкамерними енергоефективними склопакетами за 24 507 грн, з яких сумарне відшкодування за кредитом становило 70 % за Держаною програмою(40%) та від Львівської міської ради(30%), сума сплати кредиту в місяць з однієї квартири становила 42 грн. Даний досвід показує, що запровадження енергоефективних заходів є дієвим в плані заощадження у сплаті житлово-комунальних послуг та підтримання тепла в будинку, а державна підтримка стимулює до впровадження таких заходів.
2. Правове регулювання фінансування заходів по охороні довкілля. Фонди охорони довкілля
Законодавчою основою для формування та функціонування фондів охорони навколишнього природного середовища став Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р.
Стаття 42. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
Стаття 47. Фонди охорони навколишнього природного середовища
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища
 Серед економічних державних цільових фондів велике значення має Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.
         Цей фонд був створений в 1991 році для концентрації коштів,  з метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, а також для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення.
         Правовою основою функціонування Фонду є:
·        Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»  №1264 від 25.06.1991г.;
·        Постанова Кабінету Міністрів України  «Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища» №181, від 15.02.2002г.
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища» 5 липня 1999 р. N 1185
Головним розпорядником коштів Фонду є Міністерство екології і природних ресурсів України в особі його Міністра.
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища входить до складу Державного бюджету України. Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівнях.    
До джерел формування Державного фонду охорони навколишнього природного середовища входять:
-        10% збір за забруднення навколишнього природного середовища;
-         штрафи за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища;
-         добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій, громадян;
-         інші кошти, визначені законодавством.
         Основним джерелом надходжень коштів є збір за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється за:
-         викиди в атмосферу забруднюючих речовин  стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
-         скидання забруднюючих речовин у водні і підземні горизонти;
-         розміщення відходів в навколишньому природному середовищі.
         Ставки збору вводяться урядом АРК і органами місцевого самоврядування на базі лімітів викидів і скидань забруднюючих речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них.
         Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривні за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщення відходів.
         За понад лімітні об’єми викидів, скидань забруднюючих речовин і розміщення відходів збір обчислюється і  стягується в п’ятикратному розмірі.
         Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року. Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понад лімітні викиди.
         Основними напрямами використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища є:
-         фінансування природоохоронних заходів;
-         фінансування ресурсозберігаючих заходів;
-         забезпечення екологічної безпеки.
         Кошти Фонду використовуються в межах бюджетних програм визначених законодавством, відповідно до кошторисів доходів і витрат, що затверджуються Міністерством екології і природних ресурсів за узгодженням з Міністерством фінансів України. Перелік природоохоронних заходів в межах бюджетних програм Фонду узгоджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології і природних ресурсів.  
Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що надходять до Державного бюджету України, здійснюється Верховною Радою України. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються в межах єдиного фонду відповідної Ради народних депутатів за рахунок:а) платежів за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 70 % – у місцевий бюджет, 20 % – в обласний бюджет;б) частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, а саме:
50 % суми штрафів, стягнутих із посадових осіб за правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
50 % коштів, стягнутих із громадян за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
80 % коштів, стягнутих із підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
- 80 % коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих природних ресурсів, або продукції, виробленої з них, чи їх вартості;
в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:а) 10 % платежів за забруднення навколишнього природного середовища;б) відрахувань із місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;в) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.Розподіл коштів, що надходять до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України.Власні кошти підприємств.У загальній структурі витрат на охорону навколишнього природного середовища найбільшу питому вагу мають власні кошти підприємств.Поточні витрати – це витрати на підтримання основних фондів у належному стані (зарплата працівників, матеріали та ін.).Інші джерела.Важливим джерелом фінансування природоохоронної діяльності є зарубіжна технічна допомога. Сьогодні в Україні міністерства, відомства, органи місцевого самоврядування, підприємства отримують різноманітну технічну допомогу у формі грантів і пільгових кредитів.
3. Рентна плата за користування надрами
З 01.01.2017 р. до Податкового кодексу України було внесено чимало змін.
Перш за все, було розширено коло платників рентної плати за користування надрами. Так, з початку 2017 року платниками є не тільки СГ, що мають спеціальні дозволи в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин. Тепер до них приєдналися СГ, що виконують роботи, для проведення яких необхідно отримувати погодження Державної служби геології та надр (пп. 252.1.6 ПК). Внаслідок цього з’явився новий пп. 252.3.3 ПК, що вказує, який обсяг товарної продукції є об’єктом оподаткування. До обєкту оподаткування включно: обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини, що є результаом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України,її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
Сума доходів від реалізації видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) за звітній період зменшується на суму витрат на доставку та на суму витрат, що пов'язані із передпродажною підготовкою, враховуючи пакування та фасування (п. 252.8, п. 252.9 та 252.11 ПК). Змінилися і строки подачі податкової накладної. Відтепер її необхідно подавати починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом у якому платник отримав або переоформив свій спеціальний дозвіл на видобування чи використання надр (п. 252.23 ПК). Також, пункт 252.22 ПК підкорегував критерії застосування коефіцієнта. Величина коригуючого коефіцієнта може виражатися у довільному вигляді (не тільки як десятковий дріб із 4 знаками після коми). Міністерство економічного розвитку відтепер також на зобов’язане щомісяця до 10 числа розміщувати визначену величину коефіцієнта на своєму сайті. У 2017 році зменшено рентну плату за користування надрами для видобування нафти (відповідно до п. 252.20 ПК): Поклади, що залягають на глибині до 5000 метрів з 45% до 29%; Поклади, що залягають на глибині понад 5000 метрів з 21% до 14%. Як ми бачимо, розмір рентної плати зменшився, вважаємо це позитивним нововведенням, оскільки це заохочуватиме інвесторів до видобування корисних копалин.
ПРИКЛАД
На території України знаходяться два основних родовища сланцевих порід, з яких можливе видобування природного газу, а саме: Львівсько-Люблінський басейн на заході країни (видобувні запаси сланцевого газу оцінюють на рівні 1,47 трильйона метрів кубічних) та Дніпровсько-Донецький басейн – на сході (видобувні запаси сланцевого газу оцінюють на рівні 2,15 трильйонів метрів кубічних).
Площа Олеського родовища перевищує шість тисяч квадратних кілометрів, а запаси газу дорівнюють приблизно 3-3,5 трильйона кубометрів. Компанія Chevron мала намір вкласти у розробку родовища більше 10 мільярдів доларів. Але перемовини про це йшли дуже тяжко.
Івано-Франківська обласна рада кілька разів поспіль відхиляла проект угоди про розподіл продукції Олеського родовища з компанією Chevron, мотивуючи це загрозою довкіллю, яку, на думку місцевих депутатів, несе гідророзрив пласта. Лише наприкінці 2013-го Івано-Франківська облрада переважною більшістю голосів підтвердила проект угоди, в яку внесли запропоновані депутатами зміни. Проте згодом ця угода була розірвана.
ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД
Канада(помірний режим рентного оподаткування з індивідуальним підходом до надрокористувачів та делегуванням прав зі встановлення ставок податків місцевим громадам)
Країна, що протягом останніх трьох років входить до трійки найбільш податково конкурентоспроможних держав світу, має один з найширших переліків податкових інструментів та стимулів для підприємств видобувної промисловості.
Прогресивність системи рентного оподаткування в Канаді зумовлена неоднорідними умовами видобутку корисних копалин, що унеможливило застосування універсальних норм та фіскальних інструментів на федеральному рівні. У зв’язку з цим кожній провінції(території провінції) делеговані повноваження зі встановлення режиму оподаткування видобутку природних ресурсів, що дає змогу максимально враховувати усі специфічні ризики надрокористувачів та реалізовувати надскладні мегапроекти (зокрема, видобуток нафти з нафтових пісків, важковидобувних покладів вугілля).
Важливими перевагами режиму рентного оподаткування Канади є його стабільність (сім із 20 пільгових режимів діють із 1991–1993 рр., лише чотири – тимчасові, на період 3–10 років) та адаптивність (10 із 20 пільгових режимів було запроваджено в період світової рецесії 2000–2001 рр. та світової фінансової кризи 2008–2009 рр. з метою збереження обсягу видобутку корисних копалин та посилення привабливості галузі для іноземного капіталу).
Таким чином, створення за допомогою системи оподаткування зручних і стабільних умов для ведення бізнесу навіть у складних кліматичних умовах сприяє високій інвестиційній привабливості Канади, розподіляючи податковий тягар між надрокористувачами та кінцевими споживачами корисних копалин.
Досвід Канади важливий для України в частині розуміння необхідності: а) підвищення прозорості системи оподаткування при розподілі податкового тягаря між різними групами платників податків; б) орієнтації фіскальних інструментів на забезпечення реалізації прав територіальної громади.
4. ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ
Екологічне страхування — різновид страхування цивільної відповідальності власників або користувачів об'єктів підвищеної екологічної небезпеки у зв'язку з імовірним аварійним забрудненням ними довкілля та спричиненням шкоди важливим інтересам третіх осіб, який передбачає часткову компенсацію збитків потерпілим.
В Україні відсутній закон про обов’язкове страхування відповідальності за шкоду навколишньому природному середовищу, що заподіюється суб’єктом господарювання.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування» підлягають обов’язковому страхуванню цивільна відповідальність:
1) оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
2) суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи вибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
3) експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) не- безпечних відходів;
4) суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.
ЕС здійснюється в двох формах: обов’язкове і добровільне.
Страхувальниками в системі обов’язкового ЕС є підприємства незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою аварійного забруднення навколишнього середовища.
Розмір страхової суми (обсяг відповідальності страховика) по кожній угоді обов’язкового ЕС встановлюється відповідно до реєстру підприємств, що підлягають обов’язковому ЕС, але не більш ніж сума річного обсягу продукції, що випускається, підприємством-страхувальником.
Суми страхових внесків, що направляються на обов’язкове ЕС страхувальником, включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства - страхувальника.
При понаднормативному забрудненні навколишнього середовища, що не є страховою подією, покриття збитки здійснюється підприємством самостійно відповідно до чинного законодавства.
Майнові інтереси громадян чи юридичної особи, діяльність яких пов’язана з ризиком відповідальності перед третіми сторонами за заподіяння шкоди внаслідок порушення екологічного благополуччя, можуть бути застраховані за угодою добровільного ЕС, при цьому може бути застрахований як ризик відповідальності самого страхувальника, так і іншої особи, на яку така відповідальність може бути покладена.
Добровільне екологічне страхування варто розглядати як вид підприємницької діяльності. Його можуть виконувати державні страхові установи чи незалежні самостійні організації.
Класифікація збитків:
1. Прямі збитки - збиток, заподіяний сільськогосподарським і водним культурам, лісам і нерухомій власності. До прямих збитків відноситься і неможливість окремих осіб володіти чи використовувати належне їм майно. А також порушення суспільного порядку й умов для відпочинку, тобто нематеріальної власності.
2. До непрямих збитків відносять збільшення витрат і втрату доходів (викликаних простоєм устаткування) чи бізнесу в результаті забруднення і порушення земельної родючості, місць мешкання риби, а також територій, призначених для відпочинку і розваги. Непрямі збитки включають також витрати на очищення і видалення відходів, зниження вартості майна; нещасні випадки, пов’язані з забрудненням.
Екологічне страхування здійснюється на підставі угод про страхування, що укладаються страхувальником і страховиком.
На підприємства - джерела підвищеної екологічної небезпеки - покладається обов’язок укладати угоди обов’язкового ЕС зі страховиками і за рахунок власних коштів сплачувати страхові внески.
5. Екологічний аудит
екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудит

Об'єктами екологічного аудиту є: підприємства, установи та організації, їх філії та представництва чи об'єднання, окремі виробництва, інші господарські об'єкти;
Екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об'єктів державної власності, іншої зміни форми власності, зміни конкретних власників об'єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об'єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об'єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, а також здійснення господарської та іншої діяльності.
Суб'єктами екологічного аудиту є: замовники; виконавці екологічного аудиту.
У разі проведення обов'язкового екологічного аудиту, замовником якого є заінтересовані органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єктами екологічного аудиту також є керівники чи власники об'єктів екологічного аудиту.
Замовниками екологічного аудиту можуть бути заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші юридичні, а також фізичні особи.
Виконавцем екологічного аудиту може бути юридична чи фізична особа (екологічний аудитор), кваліфікована для здійснення екологічного аудиту
Екологічний аудит може бути добровільним або обов'язковим.
Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об'єктів екологічного аудиту на замовлення зацікавленого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта екологічного аудиту.
Обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення зацікавлених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках:
банкрутство;
приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності;
передача або придбання в державну чи комунальну власність;
передача у довгострокову оренду об'єктів державної чи комунальної власності;
створення на основі об'єктів державної чи комунальної власності спільних підприємств;
екологічне страхування об'єктів;
завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;
в інших випадках, передбачених законом.
Результати екологічного аудиту подаються у формі звіту про екологічний аудит, який має містити:
загальні відомості про об'єкт та замовника екологічного аудиту;
підстави для проведення екологічного аудиту, його мету, завдання, програму та обсяг виконаних робіт;
відомості про виконавців екологічного аудиту;
перелік основних законодавчих актів та інших нормативних документів, для перевірки на відповідність яким проводився екологічний аудит;
характеристику фактичного стану об'єкта екологічного аудиту, включаючи оцінку ефективності та достатності його природоохоронної діяльності, систем екологічного управління, стану природоохоронного обладнання та споруд, зокрема, час установлення, амортизація, придатність; відомості про сплату екологічних зборів і платежів, включаючи стан та можливості їх сплати та заборгованість, збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, стан статистичної та іншої звітності з охорони навколишнього природного середовища на предмет відповідності її фактичним екологічним показникам; { Абзац шостий частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009 }
висновки екологічного аудиту щодо виявлених невідповідностей екологічних характеристик об'єкта екологічного аудиту вимогам законодавчих актів та інших нормативних документів;
відомості щодо підприємств, установ, організацій та осіб, яким надається звіт.
Звіт про екологічний аудит може містити рекомендації щодо заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених невідповідностей. Звіт про екологічний аудит є власністю його замовника і підставою для прийняття ним відповідних рішень.
Кінцевою метою екологічного аудиту є визначення відповідності сучасної екологічної ситуації екологічним стандартам, які б забезпечували оптимальний стан довкілля та безпеку життєдіяльності людини. Екологічний моніторинг виконується на прикладі нафтогазопромислового району і його результатом є комп'ютерна система кореляції захворюваності населення досліджуваних територій від екологічних чинників, яка включає:
1) бази даних різних рівнів захворюваності населення у різних районах за хворобами згідно з чинною міжнародною класифікацією хвороб (МКХ);
2) бази даних з хімічного забруднення ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод, атмосферного повітря і рослинності важкими металами, радіонуклідами, нафтопродуктами;
3) комп'ютерні карти екологічного стану геологічного середовища, геофізичних полів, геоморфосфери, ландшафтів;
4) електронні карти хімічного забруднення ґрунтів, гідросфери, атмосфери і фітосфери;
5) карти екологічного стану техносфери району.
Комп'ютерний кореляційний аналіз баз даних захворюваності кожної з груп хвороб МКХ разом з комп'ютерними (електронними) картами екологічного стану кожного із компонентів довкілля досліджуваної території дозволяє визначити пряму кореляційну залежність між різними захворюваннями і ступенем трансформації довкілля.
На основі аудиту і менеджменту розробляється прогноз розвитку екологічної ситуації у залежності від того чи іншого сценарію перспектив видобутку нафти і газу в тому чи іншому районі.
6. Заохочення використання велосипедів
Відносини, пов'язані зі створенням, функціонуванням та розвитком велосипедної інфраструктури, регулюються законом «Про велосипедний транспорт» , законами України «Про транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про благоустрій населених пунктів», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про будівельні норми», «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства.
Відповідно до Закону України про « Про велосипедний транспорт» :
Велосипед - транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що має два колеса та приводиться в рух виключно мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, зокрема, за допомогою педалей або рукояток.
Велосипедист - учасник дорожнього руху, що керує велосипедним транспортним засобом.
Найкращим способом заохотити людей користуватися велосипедом є створення велосипедної інфраструктури: мережі, якою зрозуміло як користуватися, і це безпечно. На цьому наголошують всі європейські підручники та мерії: спершу веломережа, потім промо-акції
Транспортну стратегію України на період до 2020 року було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2010 році, відповідно до якої розвиток велосипедного транспорту зазначено як один із пріоритетів розвитку напрямку міського пасажирського транспорту.
Першим етапом має бути будівництво велопарковок біля найбільш важливих соціальних об`єктів міста: загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, дитячо-юнацькі спортивні школи, ВУЗи, лікарні тощо.
Я зібрані п’ять найкращих, з точки зору Асоціації велосипедистів України, акцій із заохочення користування велосипедом.
5 місце. Заохочення працівників приїжджати на роботу велосипедом за допомогою доплати до зарплати (Нідерланди, Велика Британія, Бельгія)
Простий спосіб заохочення – гроші. У Нідерландах, Великій Британії та Бельгії працівникам, що їздять на роботу велосипедом, доплачують за кожен велокілометр.
В Україні таких випадків ще не було, але роботодавці усе активніше підтримують працівників-велосипедистів.
4 місце. Велосипедні та пішохідні зони щотижня (Богота, Колумбія, і багато інших міст надалі)
Щонеділі та у святкові дні з 7 до 14 годин центральні вулиці міста Богота закривають для проїзду автомобілів та залишають для прогулянок, велосипедних поїздок, катання на роликах, скейтах.
Київ та Львів з 2012 року організовують подібні пішохідно-велосипедні зони раз на рік, у День без авто (22 вересня).
Асоціація велосипедистів Києва, що організовує пішохідну зону в Києві, щороку вибирає нову вулицю, яку хочуть пішохідною: Сагайдачного, Володимирська, Богдана Хмельницького, - і облаштовують танцювальні майданчики, куточки з малювання та ігор для дітей, велосипедне навчання та екскурсії.
Львівські активісти пішли далі: пішохідна зона навколо площі Ринок тепер функціонує постійно, і цим опікується львівська мерія. На в'їздах до центральної історичної зони встановили боларди, слідкують за тим, щоб автомобілі не паркувалися на пішохідних вулицях надовго.
Безперешкодно до центру Львова може проїхати лише трамвай.
Велосипедистам у пішохідну зону Львова – можна. Для цього навіть зробили табличку індивідуального проектування, бо такої у Правилах дорожнього руху не існує.
3 місце. Кампанії Bike to work. Велосипедом на роботу (Баварія, Німеччина)
Працівники, які вирішили взяти участь у кампанії, їздять на роботу велосипедом у командах (чотири особи, незалежно від їхнього реального шляху на роботу). Учасники їздять велосипедом на роботу протягом наперед визначених днів, протягом певного періоду часу. Особи мають право виграти цікаві призи, за умови, якщо всі учасники команди дотримувались цього плану.
У Києві уже кілька років існує ініціатива "Велосипедом на роботу", яка пропагує щоденне використання велосипеда.
На сайті зібрані поради, як краще проїхати велосипедом і куди, а з 2014 року ініціатор Павло Кулініч організовує щотижневі велопоїздки з лівого берега на правий для працівників офісів.
2 місце. Блоги Cycle Chic
CycleChiс (ВелоШик) бере початок у липні 2007 року, коли експерт з мобільності та генеральний директор Copenhagenize Design Company Мікаель Колвіл-Андерсен вирішив розмістити в інтернет-мережі підбірку власних фотографій, присвячених копенгагенській велокультурі.
Так, на одній з них були зображені кілька велосипедистів, серед яких особливо вирізнялася жінка, вдягнена у спідницю.
1 місце. Велопаради
Одним з найкращих способів заохочення мешканців міста користуватися велосипедом є велопаради. При цьому вигляд учасників та учасниць має бути таким, щоб люди захотіли його наслідувати і мали можливість це зробити.
Тому паради у повсякденному, святковому або тематичному одязі залучають потенційних велосипедистів, змушуючи їх вперше за 20 років вивести з гаражів свої велосипедики, у значно більшій мірі, ніж велопробіги у спортивній лайкрі та шолома
Перший лондонський твід ран відбувся у 2009, і з того часу проводився щороку, збираючи понад 500 учасників.
З 2012 року твідові велопаради організовує київський велоклуб Pride Customs. Лише на перший велопарад приїхали понад 150 учасників, а на другий – близько 300. Умови участі для першого параду були ті самі: твід та англійський костюм, але для другого діапазон стилю розширили до середини XX століття, що дозволило побачити на параді замріяних пані епохи модернізму та раннього стилю Коко Шанель.Тематичний одяг або прикраси для велосипеда є вдалими ідеями і для інших велопарадів: у Києві, Львові, Харкові, Одесі та ще восьми українських містах з 2010 року проходить Велопарад дівчат, умовою якого є участь велосипедисток у повсякденному або святковому, але ні в якому разі не спортивному одязі.
У 2014 році Велопарад дівчат пройшов у 5 українських містах, але без Києва, і тематикою його став одяг у "горошок".
7. Альтернативні джерела енергії
Відновлювані або невичерпні енергоресурси – потоки енергії, що постійно або періодично діють у навколишньому середовищі. У цілому всі енергетичні потоки відновлюваних джерел енергії розділяються на дві основні групи:
- пряма енергія сонячного випромінювання;
- вторинні прояви енергії сонячного випромінювання у вигляді енергії вітру, гідроенергії, теплової енергії навколишнього середовища, енергія біомаси та ін.
Вперше на законодавчому рівні в Україні визначено термін нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії Законом України «Про енергозбереження» від 1 липня 1994 року. Закон визначив не тільки поняття альтернативної енергії, а й встановив правове регулювання, яке застосовується до юридичних і фізичних осіб котрі проводять роботу з будівництва і реконструкції об’єктів відновлювальної енергетики.
У 2003 році Верховною Радою України було прийнято Закон «Про альтернативні джерела енергії», яким визначено правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії, забезпечено сприяння розширення їх використання у паливно- енергетичному комплексі. Даним законом альтернативна енергетика визначається як сфера енергетики, що забезпечує вироблення електричної, теплової та механічної енергії з альтернативних джерел енергії. Закон описує альтернативні джерела енергії як відновлювані джерела, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.
Відповідно до «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», прийнятої Кабінетом Міністрів України 15 березня 2006 року, освоєння нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії розглядається як важливий фактор підвищення рівня енергетичної безпеки та зниження антропогенного впливу енергетики на довкілля.
В Україні існує низка можливих альтернативних джерел енергії, головними з яких є сонячна енергія, енергія біомаси, вітрова енергія, гідроенергія.
При великій кількості переваг альтернативної енергетики, не слід забувати і про наявність певних недоліків. Так, вітрові електростанції створюють шум високої частоти, тому потребують великих земельних ділянок для свого розміщення, а також заважають близьким населеним пунктам. Також негативним впливом вітрової енергетики є генератори великих вітродвигунів, що обертаються зі швидкістю близько 30 обертів за секунду. Це близько до частоти синхронізації телебачення. Тому великі вітродвигуни можуть заважати прийому передач на відстані до 1,6 кілометрів. Для використання сонячної енергії необхідно відведення великих площ землі під будівництво сонячних електростанцій, а фотоелементи які використовують для виготовлення сонячних батарей містять отруйні речовини, такі як свинець, кадмій, галій, миш’як тощо [9, с. 86]. Недоліком малої гідроенергетики є затоплення територій, усихання малих річок, а при неправильному місці планування встановлення дамби або греблі можуть відбутися зміна екосистем і втрата біорізноманіття, насамперед, іхтіофауни річок. Найменше недоліків спостерігається при використанні біопалива та біомаси, їх практично не існує.
8. Зелений тариф
В останні роки, за рахунок прийнятих рішень на законодавчому рівні в Україні активно розвиваються проекти відновлюваної енергетики. Закон України «Про внесення змін щодо встановлення «зеленого тарифу» був прийнятий ще 25 вересня 2008 р. «Зеленим» називається завищений тариф, за яким регульований державою оптовий ринок купує електроенергію у компаній і приватних домогосподарств, що виробляють її з відновлювальних джерел енергії.
. Експерти стверджують, що це один з найпрогресивніших у Європі законів про «зелений тариф». Його розмір розраховується за формулою з окремими коефіцієнтами для кожного з чотирьох основних джерел «чистої» енергії (вітру, сонця, води та біомаси).
Строк дії «зеленого тарифу» – до 2030 р. При цьому держава зобов’язала обленерго безперешкодно підключати альтернативну генерацію до мереж. Серед принципових положень закону – зобов’язання для інвесторів, які претендують на «зелений тариф», щоб з 2012 року «частка сировини, матеріалів, основних фондів, робіт і послуг українського походження у вартості будівництва відповідного об’єкта» становила не менше 30%, а з 2014 р. – 50%.
Однак на початку літа «зелені» тарифи були переглянуті. Так, ціна на енергію, вироблену на СЕС, булла знижена з 50 до 20 євроцентів за кВт/год
9. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК
З 1 січня 2011 року з набранням чинності Податкового кодексу України на зміну збору за забруднення навколишнього природного середовища справляється екологічний податок.
Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Платниками податку можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які здійснюють свою діяльність на території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і негативно впливати на стан довкілля одним із визначених способів:
1) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;
2) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
3) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
4) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
5) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Юридичні особи можуть бути платниками екологічного податку за усіма переліченими видами забруднення, а фізичні особи - виключно за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами.суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.
Сплата екологічного податку не звільняє юридичних і фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вимог екологічної безпеки.
Суми податку обчислюються платниками податку та податковими агентами самостійно щокварталу.
Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.
10. Утеплення Будинків
Утеплення будинків фактично є одним із заходів енергоефективності.
Йдеться власне про УТЕПЛЕННЯ ФАСАДУ, ПОКРІВЛІ, ДАХОВОГО ПЕРЕКРИТТЯ ТА ПІДЛОГИ
Що важливо знати:
•    утеплення фасаду потрібно здійснювати лише повністю! Клаптикове (поквартирне) утеплення руйнує цілісність конструкції будинку. Таким чином зменшується термін його експлуатації;
•    утеплення стін необхідно проводити згідно з нормативними вимогами до  теплотехнічних характеристик зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків (ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" зі зміною №1);•    при виборі систем утеплення варто зважати на ті їхні властивості, які можуть бути шкідливими для довкілля та здоров’я людини. Для утеплення різних частин будинку потрібно обирати матеріал, оптимальний для конкретних умов експлуатації. Характеристики, на які треба звернути увагу: теплопровідність, густина, паропроникність, негорючість, водопоглинання, стійкість до зміни температур тощо;
•    при утепленні покриття необхідно враховувати вид його конструкції, його стан, а також наявність первинної теплової ізоляції;
•    утеплюючи перекриття над неопалювальними підвалами, потрібно пам’ятати, що існує висока ймовірність конденсації вологи з повітря між утеплювачем та підлогою. Це призводить до зволоження будівельних конструкцій із наступним погіршенням або втратою ними теплозахисних характеристик.
Клаптикове утеплення не можна вважати енергоефективним заходом, адже його встановлення не лише порушує норми, а й може завдати шкоду конструкціям будівлі та недовго прослужити. Натомість комплексне утеплення будинку дозволить майже вдвічі скоротити витрати на тепло.
Український уряд видає "енергоефективні " кредити, щоб допомогти українцям утеплити їхні помешкання, і обіцяє повернути за рахунок бюджетних коштів частину витрат.
Відповідно цього на законодавчому рівні було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2017 роки» від 1 березня 2010 р. № 243, Постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» від 17 жовтня 2011 р. № 1056 якою затверджено «Порядок  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження».
На локальному рівні було прийнято Програми енергоефективності, зокрема у Львові було затверджено Програму Львівської міської ради «Теплий дім» для ОСББ та ЖБК від 19.03.2015 , Програму Львівської міської ради «Енергоефективна оселя» для фізичних осіб від 09.02.2017.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 р. № 1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» зі змінами передбачається конкретний перелік матеріалів, обладнань повинні використовуватись бюджетні кошти, а також розміри відшкодування частини суми кредиту, залученого для придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів, зокрема:
35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб;
40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.
Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень.
Якщо в складі ОСББ є родини-отримувачі субсидії, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% — залежно від кількості квартир-субсидіантів.
Перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів для ОСББ, ЖБК, при закупівлі якого за кредитні кошти відбувається відшкодування частини суми кредиту:
заходи з утеплення
придбання теплоізолюючих матеріалів та проведення робіт з термоізоляції зовнішніх стін багатоквартирного будинку, підвальних приміщень, горищ, покрівлі та фундаменту
придбання та встановлення двокамерних енергоефективних склопакетів у вікнах, що розташовані в місцях загального користування
придбання та встановлення дверей для місць загального користування (в тому числі під'їздів, підвалів, технічних приміщень, горищ)
Перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів для населення (фізичних осіб) , при закупівлі якого за кредитні кошти відбувається відшкодування частини суми кредиту:
для одно- та двоквартирних житлових будинків:
обладнання і матеріали для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;
світлопрозорі конструкції з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері, та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них.
для квартир у багатоквартирних житлових будинках:
Для фізичних осіб, які проживають у багатоквартирних будинках і де не створено ОСББ мають не мають можливості відшкодування кредитних коштів саме на енергозберігаючий захід з утеплення будинків.
Програмою Львівської міської ради «Теплий дім» для ОСББ та ЖБК передбачено такі цілі кредитування, які стосуються утеплення будинку та підпадають під часткове відшкодування тіла кредиту:
Модернізація та утеплення стін фасаду
Модернізація, реконструкція, утеплення і ремонт покрівель, дахового перекриття, підвальних приміщень
Утеплення під`їздів (встановлення та заміна вікон, вхідних дверей)
Програмою Львівської міської ради «Енергоефективна оселя» для фізичних осіб передбачено такі цілі кредитування, які стосуються утеплення будинку та підпадають під часткове відшкодування тіла кредиту:
1.Для житлових будинків з кількістю квартир від однієї до десяти:
- Вікна та балконні двері з енергозберігаючим склом (крім однокамерних) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них (для будинків, які не є пам’ятками архітектури місцевого та державного значення, а також не розташовані в історичному ареалі міста).
- Обладнання і матеріали для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів (для будинків, які не є пам’ятками архітектури місцевого та державного значення, а також не розташовані в історичному ареалі міста).
2. Для житлових будинків з кількістю квартир понад десять:
Для фізичних осіб, які проживають у багатоквартирних будинках і де не створено ОСББ мають не мають можливості відшкодування кредитних коштів саме на енергозберігаючий захід з утеплення будинків.
Відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності).
Отримати кредити на умовах відшкодування за Державною програмою можна в таких уповноважених установах:
АТ «Ощадбанк»
АБ «Укргазбанк»
АТ «Укрексімбанк»
КБ «ПриватБанк»
Порядок реалізації для ОСББ/ЖБК програм:
1.Вибір необхідних заходів енергоефективності (щоб правильно розрахувати доцільність запровадження того чи іншого заходу для будинку, можна звернутись до свого менеджера банку: він надасть Вам перелік компаній, що проводять таку оцінку, зокрема такі послуги надає Ощадбанк)
2.Прийняття рішення про реалізацію проекту (2/3 голосів співвласників ОСББ). Деякі банки встановлюють умову для ОСББ, що на загальних зборах 75% співвласників будинків повинні проголосували за рішення отримати кредит та необхідність зафіксувати це письмово як рішення ОСББ. Ще однією із умов для ОСББ може бути, що ОСББ повинно бути зареєстроване не менше ніж за 6 або 12 місяців до звернення до банку щодо кредитування.
3.Надання документів банку (Перелік документів встановлюється кожним банком окремо відповідно до умов кредитування, наприклад це може бути енергоефективний проект - розрахунок витрат на заходи для зменшення енергоспоживання; установчі та фінансові документи ОСББ).
4. Отримання рішення від банку та надання кредиту.
5. Реалізація проекту з підвищення енергоефективності (пошук підрядників та постачальників, проведення ремонтних робіт та заміна обладнання).
5. Надання документів, що підтверджують цільове використання коштів.
Документи, які підтверджують цільовість використання кредитних коштів:- Рахунки – фактури.
- Договір купівлі-продажу або документ, що підтверджує сплату коштів за придбаний товар або виконані роботи (копія).
- Акт перевірки цільового використання коштів за кредитом або документ, що підтверджує факт впровадження енергозберігаючих заходів.- Акт прийому-передачі товару/Акт про надання послуг або накладна на товар.
6. Отримання компенсації частки кредитних коштів, витрачених на обладнання та матеріали.
Порядок реалізації програм для фізичних осіб:
1.Обрання товару в магазині.
2. Надання документів банку. Перелік документів:
- Заявка на одержання кредиту (заповнюється в Банку або у кредитного менеджера в гіпермаркеті)
- Паспорт громадянина України (та ксерокопія)
-Податковий номер
- Документ про отримані доходи та утримання з них за останні 6 місяців
- Рахунок-фактура на обраний котел або енергозберігаюче обладнання/матеріали
- Інші документи (за необхідності після консультації в Банку)
3.Отримання згоди банку щодо надання кредиту. Банк може встановити деякі умови для надання кредиту, наприклад, громадянство України вік від 18 років; реєстрація у Львівській області; платоспроможність – середньомісячний дохід клієнта перевищує суму платежу по кредиту та витрати на утримання сім’ї (прожитковий мінімум на кожного неповнолітнього та/ або безробітного члена сім’ї); позитивна кредитна історія (відсутність інформації щодо прострочення платежів по раніше отриманих кредитах).
4. Оплата початкового внеску та надання підтверджуючих документів.
5. Отримання кредиту та надання документів, що підтверджують придбання товару.
Документи, які підтверджують отримання Позичальником товару (-ів), на оплату якого (-их) було надано кредит та цільове використання кредитних коштів, зокрема:
- Видаткова накладна.
- Акти приймання-передачі товару (-ів).
- Товарний чек або інший документ, що згідно із законодавством України посвідчує передачу товару (-ів).
6. Отримання відшкодування на поточний рахунок відповідного Банку.
11. Стимулювання широкого використання електротранспорту
Зважаючи на переваги переходу на електромобілі, 13.04.2017 Міністерство інфраструктури України у Верховній Раді презентувало новий законопроект «Про стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні». До розробки даного законопроекту Міністерство підійшло ґрунтовно. Ще в кінці 2016 року була створена робоча група з представників бізнесу, законодавчого органу - народних депутатів та громадських організацій (наприклад, автомобільна асоціація).
В результаті спільної співпраці даної робочої групи під керівництвом Міністерства в новий законопроект «Про стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» були включені наступні ініціативи:
•скасування ПДВ для імпорту електротранспорту на 5 років;
•нульовий акциз на придбання електромобіля;
•звільнення покупця від сплати збору до Пенсійного Фонду при першій реєстрації електромобіля (що становить 5% від вартості електромобіля);
•а також додаткові переваги, такі як дозвіл рухатися в смугах громадського транспорту та безкоштовне паркування електромобілів в місті.
Якщо всі дані ініціативи будуть прийняті Верховною Радою України, то економія при купівлі електромобіля може становити майже 30%. В даному випадку електромобіль стає дуже вигідним придбанням і в перспективі в 2020 р. частка електричного транспорту в Україні може зрости до 15% (згідно з Концепцією реформи щодо стимулювання ринку електромобілів).
Імперативний курс Організації Об'єднаних Націй на сталу енергетику, Механізм Чистого Розвитку в рамках Кіотського протоколу, Концепція Енергетичної безпеки КНР, Енергетична стратегія США 2014 - 2018 та Європейська стратегія 2020 наголошують на надзвичайній важливості зниження рівня атмосферних викидів, підвищення ефективності використання електричної енергії замість паливних ресурсів, збільшення долі відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі.
Розвинені європейські країни вживають заходів щодо державної підтримки розвитку електротранспорту та використання відновлювальних джерел енергії, зокрема, через прийняття відповідних законодавчих актів, що дозволяє щорічно значно скорочувати обсяги споживання продукції нафтопереробної промисловості та покращувати екологічний стан.
Для стимулювання та підвищення інвестиційної привабливості традиційно застосовують державні механізми підтримки, зокрема, податкові, митні пільги, пільги, тощо.
Так, такий екологічний транспорт як електромобіль вже давно здобув популярність у світі. Керівництво розвинених країн у різний спосіб заохочує громадян купувати їх. Загалом, у світі на розвиток електромобілів за 2008 - 2014 роки було витрачено понад 14,3 млрд. доларів США. Без урахування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розвитку технологій електромобілів, витрати склали близько 7 млрд. доларів США, з яких на фіскальні стимули було витрачено близько 5 млрд. доларів США (70 %), а ще 30 % пішло на розвиток інфраструктури.
Тобто, у всьому світі для покупців електромобілів створюються різноманітні преференції: податкові пільги, компенсації вартості авто, безкоштовні паркінги тощо. Наприклад, у Китаї покупець отримує компенсацію в розмірі близько 35 % вартості авто, а в США така "знижка" становить 25 %. У деяких країнах - Португалії, Іспанії, Франції, Ірландії та інших - уряд виплачує субсидію в розмірі від 5000 до 7000 євро (залежно від моделі) кожному покупцеві. В інших країнах (Великобританії, Данії, Німеччини) прямої субсидії на придбання електромобілів немає, але всіх покупців звільняють від сплати транспортного податку на певний термін (до 5 років) або від збору при реєстрації.
Україна для популяризації електромобілів робить мало. У листопаді 2015 року парламент, одним з останніх в Європі, вжив заходів для підтримки електромобілів, проголосувавши за скасування для них тільки ввізного мита, без надання пільг по сплаті чи скасуванні інших податків та зборів, як це прийнято в країнах-лідерах електромобільного ринку.
В свою чергу це впливає на зацікавленість громадян в придбанні такого екологічного виду транспорту, як електромобіль. Так, за даними Державної фіскальної служби в 2014 і 2015 роках в Україні було імпортовано лише 95 і 731 електромобілів, відповідно. В порівнянні з країнами Європи це надзвичайно малі цифри, де кількість зареєстрованих автомобілів рахується в тисячах. Тільки на Норвегію припадає понад 22 тис. зареєстрованих електромобілів. Далі йде Франція - трохи більше 17 тис, Німеччина - 9,4 тис, Великобританія - 8,3 тис. автомобілів.
Також, варто зазначити, що Україна імпортує близько 70 % бензину та 80 % дизельного палива. За підрахунками експертів, якщо перевести 10 % ринку автомобілів на електротягу то розмір щорічного зменшення імпорту енергоносіїв складе від 1,8 млрд. дол. США.
За таких умов надзвичайно актуальним є питання розвитку енергозберігаючих, екологічно безпечних видів транспорту та його інфраструктури в Україні. Одним із напрямків, який дозволить значно скоротити споживання паливно-мастильних матеріалів, та покращити екологічну ситуацію в Україні є популяризація серед населення транспортних засобів, оснащених електричними двигунами.
Щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії, то ще в липні 2015 року було прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії", яким побутовому споживачеві надано право на встановлення у своєму приватному домогосподарстві генеруючої установки, призначеної для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру.
Проте, в умовах економічної кризи та нестабільного валютного курсу вартість такого обладнання (в середньому від 9 до 25 тис. дол. США) не дає змоги всім громадянам, зацікавленим у використанні альтернативних джерел енергії встановлювати таке устаткування в своїх приватних домогосподарствах.
Забезпечення державної підтримки в цьому секторі економіки та стимулювання розвитку такого екологічного виду транспорту, як електромобілі сприятиме зменшенню шкідливих викидів CO2 в атмосферу та знизить залежність України від іноземних постачальників енергоресурсів, зокрема, нафтопродуктів та газу.
Також, збільшення використання енергії, видобутої з відновлюваних джерел становлять разом з економією енергії та підвищеною енергоефективністю важливі складові комплексу заходів, що вимагаються для скорочення викидів парникових газів та для виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про кліматичні зміни.

Приложенные файлы

  • docx 17949686
    Размер файла: 62 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий