255986_56CC1_zharko_i_v_vnutrenniy_ekonomichesk..

міністерство освіти і науки україни

Харківський державний університет
харчування та торгівлі











ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМСТВа

міністерство освіти і науки україни

Харківський державний університет
харчування та торгівлі













ПРАКТИКУМ

з дисципліни

ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМСТВа

для спеціальності
6.050107 “Економіка підприємства”









харків 2004
Затверджено кафедрою економіки
підприємств харчування та торгівлі
ХДУХТ, протокол № 12 від 15.03.2004 р.

Схвалено навчально-методичною
комісією економічних факультетів ХДУХТ,
протокол № 5 від 18.03.2004 р.




































ЗМІСТ

Вступ ......

5





Розділ І Передумови та форми функціонування внутрішнього економічного механізму



Тема 1 Виробничо-організаційна та економічна структуризація підприємства ...


6

Тема 2 Структура та форми функціонування внутрішнього економічного механізму .


16

Тема 3 Внутрішні ціни та методи їх формування ....

24





Розділ ІІ Планування діяльності підрозділів підприємства



Тема 4 Система та порядок планування

37

Тема 5 Виробнича програма та її ресурсне обґрунтування ....

44

Тема 6 Планування витрат .....

65





Розділ ІІІ Контроль, оцінка та стимулювання діяльності



Тема 7 Контроль і оцінка діяльності .....

86

Тема 8 Механізм стимулювання

107

Тема 9 Матеріальна відповідальність за результати роботи ...

125





Розділ ІV Методичні основи аналізу та оптимізації операційної системи підприємства



Тема 10 Аналіз системи “витрати – випуск – прибуток” ....

139

Тема 11 Регулювання та оцінка виробничих запасів ...

158

Тема 12 Адаптація операційної системи до зміни її завантаження ...

171





Рекомендована література ...

185






ВСТУП

Реформування економіки України створює умови і робить необхідним перехід до нової ідеології управління, нової базової концепції. Підготовка бакалаврів з економіки підприємства вимагає широкого кола знань, у тому числі внутрішнього економічного механізму функціонування підприємства, тобто знання таких економічних відносин всередині підприємства, які формуються згідно з його виробничою та організаційною структурою. Курс “Внутрішній економічний механізм підприємства” є обов’язковою дисципліною навчального плану підготовки бакалавра напряму 0501 – “Економіка і підприємництво” спеціальності 6.050107 - “Економіка підприємства”.
Вивчення дисципліни “Внутрішній економічний механізм підприємства” передбачає засвоєння студентами теоретичних положень про структуру, принципи побудови та закономірності функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства, його нормативну базу, планування, контроль, оцінку діяльності підрозділів, матеріальне стимулювання їх трудових колективів, методичні основи аналізу та оптимізації операційної системи підприємства, а також оволодіння практичними навичками і вміннями обґрунтовувати форми внутрішнього економічного управління, обчислювати планові показники діяльності підрозділів, оцінювати їх виконання та розробляти системи матеріального стимулювання розвитку їх ефективності.
Мета вивчення дисципліни “Внутрішній економічний механізм підприємства” – оволодіння знаннями про структуру, принципи побудови та закономірності функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства, а також формування сучасного економічного мислення, глибокого комплексного розуміння проблем управління діяльністю підрозділів підприємства та опанування навичками їх практичного розв’язання.
Практикум з дисципліни “Внутрішній економічний механізм підприємства” підготовлений відповідно до програми курсу з метою надання допомоги студентам у досконалому вивченні теоретичного матеріалу та набутті відповідних навичок обґрунтованого розв’язання практичних завдань.
Виходячи зі змісту навчальної дисципліни “Внутрішній економічний механізм підприємства”, даний практикум покликаний допомогти студентам поєднати теоретичні знання і практичні навички в опануванні основних тем курсу, а також формувати здатність самостійного економічного мислення.
Практикум побудовано так, щоб студент мав змогу ознайомитися з метою і змістом навчального курсу у розрізі окремих тем. Подано добірки запитань і тестів для перевірки знань з тем дисципліни, наведено приклади розв’язання типових задач і задачі для самостійного розв’язання, а також теми рефератів.

Розділ І
Передумови та форми функціонування
внутрішнього економічного
механізму

Тема 1 Виробничо-організаційна та економічна
структуризація підприємства



Мета вивчення теми - поглибити теоретичні знання щодо структуризації підприємства як економічної системи та набути навичок системно-цільового підходу до проектування структури управління підприємством.

Зміст теми

1. Економічна модель підприємства.
Основні концепції підприємства: неокласична, інституціональна, еволюційна, підприємницька. Різні аспекти системної побудови підприємства: виробничо-технічний, організаційний, соціальний, економічний, інформаційний, екологічний. Адміністративно-правовий статус підприємства. Підприємство - складна відкрита система. Стійкий та нестійкий стани підприємства. Горизонтальний та вертикальний розподіл праці на підприємстві, його структуризація. Гнучкість структури підприємства як умова пристосування виробничої системи до змін. Адаптація виробничої системи, її складові.
2. Структуризація виробничої системи підприємства.
Виробнича, організаційна і загальна структура підприємства. Основні рівні типової виробничої структури підприємства, їх характеристика та взаємодія. Типи підприємств: “технологічні”, “кон’юнктурні”, “маркетингові”, “підприємства технологічної атаки”. Вплив типу підприємства на його виробничу структуру. Чинники, що визначають основні параметри виробничої структури підприємства: форми спеціалізації виробничих підрозділів (технологічна, предметна, змішана), орієнтація виробництва, організаційне середовище, місце розташування виробництва, масштаби діяльності.
3. Структуризація системи управління підприємством.
Види організаційних структур підприємства (“механічна”, “органічна”), їх характеристика. Вплив типу підприємства на вибір організаційної структури. Моделі організаційних структур управління: лінійна, функціональна, програмна, дивізіональна. Допоміжні структури, їх необхідність. Сучасні тенденції трансформації організаційно-виробничих структур.

Рекомендована література до вивчення теми: [1], [7, с. 4-24], [8, с. 16-25], [16, с. 103-107], [21].

Питання для перевірки знань

Надайте характеристику підприємства як відкритої системи.
2. Охарактеризуйте діяльність підприємства як окремої ланки економічного простору.
3. Охарактеризуйте виробничі фактори (входи у виробничий процес).
4. Визначте сучасні особливості функціонування підприємства та окремих його підрозділів.
5. Дайте характеристику основних концепцій (теорій) підприємства, які визначають його виникнення, діяльність, розвиток і ліквідацію.
6. Визначте основні аспекти системної побудови та функціонування підприємства, дайте їх стислу характеристику.
7. Охарактеризуйте можливі напрямки адаптації виробничої системи до умов динамічного зовнішнього середовища.
8. Визначте специфічні риси підприємства як системи, що характеризується виробничо-технічними, організаційними, соціальними, економічними, інформаційними, екологічними та адміністративно-правовими відносинами.
9. У чому полягає функціональна структуризація підприємства?
10. Які існують види розподілу праці на підприємстві, як вони впливають на структуризацію підприємства?
11. Визначте критерії поділу виробничих підрозділів підприємства на основні та допоміжні (неосновні).
12. Яких змін зазнає структура підприємства під впливом ринкової кон’юнктури та рівня кооперування?
13. Дайте стислу характеристику підрозділів підприємства.
14. Які чинники впливають на формування виробничої структури підприємства?
15. Дайте характеристику матриці взаємодії виробничих підрозділів підприємства та основним етапам її побудови.
16. Які основні чинники впливають на вибір типу організаційної структури підприємства?
17. Охарактеризуйте матрицю зв’язків елементів структури управління.
18. Визначте сучасні тенденції трансформації організаційно-виробничих структур підприємств.
19. Дайте характеристику чинникам, які зумовлюють специфіку функціонування сучасних підприємств, та їх вплив на трансформацію організаційно-виробничих структур.


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Вкажіть, яка з концепцій (теорій) підприємства є базовою і загальновизнаною у світовій економічній науці:
а) підприємство як цілісний об’єкт, який залучає вихідні ресурси у виробництво та перетворює їх у продукцію (неокласична теорія);
б) підприємство як організація, що створена людьми для ефективнішого використання обмежених ресурсів (інституціональна теорія);
в) підприємство як один із об’єктів системи, яку можна порівняти з біологічною популяцією (еволюційна теорія);
г) підприємство як сфера реалізації підприємницької ініціативи та наявних у підприємця або доступних для залучення ресурсів (підприємницька модель).

2. Вкажіть, які з ознак характеризують сучасне підприємство як складну відкриту виробничо-господарську і соціальну систему:
а) складається із взаємозалежних частин (виробництв, цехів, дільниць, служб тощо), діяльність яких впливає на кінцевий результат виробництва;
б) взаємодіє із зовнішнім середовищем і має властивості, що притаманні складним відкритим цілеспрямованим системам;
в) здійснює діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства;
г) усі попередні відповіді правильні.

3. У виробничо-технічному плані підприємство - це:
а) техніко-технологічний комплекс, система робочих машин і механізмів, дібраних пропорційно до кількості й потужності та згідно з видами продукції (робіт, послуг), що випускаються;
б) первинна ланка промисловості, виробнича одиниця економіки країни з певною внутрішньою структурою, зовнішнім оточенням, закономірностями функціонування та розвитку;
в) виокремлена ланка промисловості, що визначається певною господарською, фінансовою, економічною самостійністю;
г) складна динамічна система, яка характеризується великим обсягом, інтенсивністю та різноспрямованістю інформаційних зв'язків між підсистемами й елементами, а також зовнішнім оточенням.

4. Організаційно підприємство становить:
а) техніко-технологічний комплекс, систему робочих машин і механізмів, дібраних пропорційно до кількості й потужності та згідно з видами продукції (робіт, послуг), що випускаються;
б) первинну ланку промисловості, виробничу одиницю економіки країни з певною внутрішньою структурою, зовнішнім оточенням, закономірностями функціонування та розвитку;
в) виокремлену ланку промисловості, що визначається певною господарською, фінансовою, економічною самостійністю;
г) складну динамічну систему, яка характеризується великим обсягом, інтенсивністю та різноспрямованістю інформаційних зв'язків між підсистемами й елементами, а також зовнішнім оточенням.

5. В економічному аспекті підприємство становить:
а) техніко-технологічний комплекс, систему робочих машин і механізмів, дібраних пропорційно до кількості й потужності згідно з видами продукції (робіт, послуг), що випускаються;
б) первинну ланку промисловості, виробничу одиницю економіки країни з певною внутрішньою структурою, зовнішнім оточенням, закономірностями функціонування та розвитку;
в) виокремлену ланку промисловості, що визначається певною господарською, фінансовою, економічною самостійністю;
г) складну динамічну систему, яка характеризується великим обсягом, інтенсивністю та різноспрямованістю інформаційних зв'язків між підсистемами й елементами, а також зовнішнім оточенням.

6. В інформаційному аспекті підприємство становить:
а) техніко-технологічний комплекс, систему робочих машин і механізмів, дібраних пропорційно до кількості та потужності згідно з видами продукції (робіт, послуг), що випускаються;
б) первинну ланку промисловості, виробничу одиницю економіки країни з певною внутрішньою структурою, зовнішнім оточенням, закономірностями функціонування та розвитку;
в) складну динамічну систему, яка характеризується великим обсягом, інтенсивністю та різноспрямованістю інформаційних зв'язків між підсистемами й елементами, а також зовнішнім оточенням;
г) виробничо-екологічну систему, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем у процесі матеріально-енергетичного обміну.

7. Стійкий стан підприємства характеризується:
а) ритмічним випуском високоякісної продукції та існуванням стійкого попиту на неї;
б) рівномірним процесом виробництва та належним матеріально-технічним і кадровим забезпеченням;
в) нормальним психологічним кліматом у колективі;
г) усі попередні відповіді правильні.

8. Гнучкість виробничої системи забезпечується завдяки:
а) збереженню стабільної базової форми організаційної структури, основу якої становлять невеликі самостійні в господарському розумінні вузькоспеціалізовані підрозділи;
б) створенню характерних для малих підрозділів якостей, а саме: інноваційності, керованості, наявності підприємницьких рис;
в) збільшенню кількості підрозділів усередині підприємства з одночасним зменшенням їх розмірів;
г) усі попередні відповіді правильні.

9. Стійкість виробничої системи забезпечується завдяки:
а) створенню характерних для малих підрозділів якостей, а саме: інноваційності, керованості, наявності підприємницьких рис;
б) збереженню стабільної базової форми організаційної структури, основу якої становлять невеликі самостійні в господарському розумінні вузькоспеціалізовані підрозділи;
в) збільшенню кількості підрозділів усередині підприємства з одночасним зменшенням їх розмірів;
г) усі попередні відповіді правильні.

10. Адаптивність виробничої системи забезпечується завдяки:
а) збереженню стабільної базової форми організаційної структури, основу якої становлять невеликі самостійні в господарському розумінні вузькоспеціалізовані підрозділи;
б) збільшенню кількості підрозділів усередині підприємства з одночасним зменшенням їх розмірів;
в) створенню характерних для малих підрозділів якостей, а саме: інноваційності, керованості, наявності підприємницьких рис;
г) усі попередні відповіді правильні.

11. Вкажіть, за рахунок яких властивостей підрозділів, досягається адаптивність виробничої системи до змін зовнішнього середовища:
а) інноваційність;
б) керованість;
в) наявність підприємницьких рис;
г) усі попередні відповіді правильні.

12. Адаптація підприємства як системи може виявлятися через:
а) саморегулювання;
б) самоорганізацію;
в) самонавчання і самовдосконалення;
г) усі попередні відповіді правильні.

13. У процесі саморегулювання підприємство як система:
а) здатне змінювати програму реагування;
б) змінює не лише програму реагування, а й свою внутрішню структуру;
в) реагує на зміни середовища жорстко встановленими спеціальною програмою заходами та діями;
г) може перебудувати свою структуру не лише в межах заданого набору елементів, а й розширенням цього набору.

14. У процесі самонавчання підприємство як система:
а) змінює не лише програму реагування, а й свою внутрішню структуру;
б) здатне змінювати програми реагування;
в) реагує на зміни середовища жорстко встановленими спеціальною програмою заходами та діями;
г) може перебудувати свою структуру не лише в межах заданого набору елементів, а й розширенням цього набору.

15. У процесі самоорганізації підприємство як система:
а) здатне змінювати програму реагування;
б) реагує на змін середовища жорстко встановленими спеціальною програмою заходами та діями;
в) може перебудувати свою структуру не лише в межах заданого набору елементів, а й розширенням цього набору;
г) змінює не лише програму реагування, а й свою внутрішню структуру.

16. У процесі самовдосконалення підприємство як система:
а) може перебудувати свою структуру не лише в межах заданого набору елементів, а й розширенням цього набору;
б) здатне змінювати програму реагування;
в) змінює не лише програму реагування, а й свою внутрішню структуру;
г) реагує на зміни середовища жорстко встановленими спеціальною програмою заходами та діями.

17. Характерними рисами підприємства “технологічного” типу є:
а) відсутність стабільної технології і виробництво продукції, яка не потребує тривалого освоєння;
б) наявність базових технологічних процесів, зміна яких приводить до зміни профілю підприємства;
в) можливість заздалегідь підготувати технологію до майбутніх потреб ринку;
г) спроможність самостійно здійснити стрибкоподібні зміни технології.

18. Характерними рисами підприємства “кон’юнктурного” типу є:
а) відсутність стабільної технології і виробництво продукції, яка не потребує тривалого освоєння;
б) наявність базових технологічних процесів, зміна яких приводить до зміни профілю підприємства;
в) можливість заздалегідь підготувати технологію до майбутніх потреб ринку;
г) спроможність самостійно здійснити стрибкоподібні зміни технології.

19. Характерними рисами підприємства “маркетингового” типу є:
а) відсутність стабільної технології і виробництво продукції, яка не потребує тривалого освоєння;
б) наявність базових технологічних процесів, зміна яких приводить до зміни профілю підприємства;
в) можливість заздалегідь підготувати технологію до майбутніх потреб ринку;
г) спроможність самостійно здійснити стрибкоподібні зміни технології.

20. Характерними рисами підприємства “технологічної атаки” є:
а) відсутність стабільної технології і виробництво продукції, яка не потребує тривалого освоєння;
б) наявність базових технологічних процесів, зміна яких приводить до зміни профілю підприємства;
в) можливість заздалегідь підготувати технологію до майбутніх потреб ринку;
г) спроможність самостійно здійснити стрибкоподібні зміни технології.

21. У процесі вибору структурних рішень у виробництві визначальними є такі чинники:
а) форми спеціалізації та кооперування підрозділів;
б) орієнтація виробництва та організаційне середовище;
в) місце розташування виробництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

22. Прогресивним напрямком розвитку структур підприємства є такий:
а) технологічна структуризація;
б) предметна (продуктова) структуризація;
в) ресурсна структуризація;
г) територіальна структуризація.

23. Спільний аналіз матриць відношень і зв'язків у виробничій структурі та структурі управління дає змогу:
а) визначати склад функцій і видів робіт, що виконуються в системі управління, розподіляти їх між підрозділами та окремими робітниками, оцінювати його доцільність, визначати недоліки структури управління;
б) визначати основні особливості структури виробничої організації та можливі напрямки її раціоналізації з метою підвищення ефективності управління;
в) описувати організаційну структуру управління, виявляти тенденції її розвитку та ступінь відповідності завданням виробничої організації;
г) усі попередні відповіді правильні.

24. Матриця взаємодії виробничих підрозділів будується на базі:
а) взаємовідносин відділів, служб, лабораторій підприємства;
б) взаємодії функціональних відділів та виробничих підрозділів підприємства;
в) системи матеріальних потоків;
г) усі попередні відповіді правильні.

25. Вкажіть, які з чинників впливають на розвиток структури управління підприємством:
а) виробнича структура;
б) трудомісткість та складність управлінської роботи;
в) вимоги ринку;
г) усі попередні відповіді правильні.

26. Виробнича структура підприємства являє собою:
а) склад, кількість співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку;
б) кількість суб’єктів-засновників та взаємовідносини між ними;
в) частку капіталу кожного засновника в статутному фонді;
г) організаційно-правову форму існування підприємства.

27. Вкажіть, які з чинників не впливають на виробничу структуру підприємства:
а) масштаб виробництва;
б) складність конструкції виробу;
в) рівень фахової підготовки працівників;
г) характер технологічного процесу.

28. Загальна структура підприємства не включає:
а) виробничі підрозділи;
б) підрозділи збуту продукції;
в) підрозділи апарату управління;
г) заклади соціально-культурного призначення.

29. Вкажіть, яка з вимог не притаманна сучасній системі управління підприємством та його підрозділами:
а) простота;
б) гнучкість;
в) наявність ієрархічного ланцюга;
г) невелике число рівнів управління.
30. Виробнича структура підприємства - це:
а) склад його виробничих підрозділів;
б) склад і співвідношення між виробничими та невиробничими підрозділами;
в) взаємозв’язки між виробничими підрозділами;
г) співвідношення між організаціями, що обслуговують виробниче підприємство.

31. Загальна структура підприємства включає:
а) основні, допоміжні та обслуговуючі цехи;
б) виробничу структуру та організації, що займаються обслуговуванням працівників підприємства;
в) підсобні цехи та господарства;
г) апарат управління підприємством.

32. Вкажіть, якому підприємству притаманний змішаний тип виробничої структури:
а) текстильний комбінат;
б) цукровий завод;
в) швейна фабрика;
г) металургійний комбінат.

33. Вкажіть, якому підприємству властива технологічна виробнича структура:
а) спиртозавод;
б) швейна фабрика;
в) кондитерська фабрика;
г) консервний комбінат.

34. Вкажіть, якому підприємству властива предметна виробнича структура:
а) металургійний комбінат;
б) фарфоровий завод;
в) хлібозавод;
г) кондитерська фабрика.

35. Обслуговуючі процеси забезпечують безперебійність:
а) основних процесів;
б) допоміжних процесів;
в) основних і допоміжних процесів;
г) технологічних процесів.



Теми рефератів

1. Гнучкість структури підприємства як умова пристосування виробничої системи до змін.
2. Адаптація виробничої системи, її складові.
3. Виробничо-організаційна структуризація підприємства.
4. Вплив типу підприємства на його виробничу структуру.
5. Економічна структуризація підприємства.
6. Вплив типу підприємства на вибір організаційної структури.
7. Сучасні тенденції трансформації організаційно-виробничих структур.



Тема 2 Структура та форми функціонування
внутрішнього економічного механізму



Мета вивчення теми - набуття теоретичних знань щодо структури внутрішнього економічного механізму підприємства та дослідження тенденцій його розвитку за різних умов створення й функціонування підприємства.

Зміст теми

1. Структура внутрішнього економічного механізму та принципи його побудови.
Господарський механізм як складна суспільна система. Економічний механізм як система чинників, що забезпечує реалізацію економічних інтересів. Внутрішній економічний механізм, його орієнтація на вирішення тактичних завдань. Складові внутрішнього економічного механізму: організаційно-технічна система підприємства, планування діяльності підрозділів, система контролю й оцінки діяльності, матеріальна відповідальність підрозділів, мотиваційний механізм. Основні принципи побудови внутрішнього економічного механізму: цільової сумісності та зосередженості; безперервності та надійності; планомірності, пропорційності та динамізму; науковості та обґрунтованості методів управління; розподілу функцій управління; ефективності управління.
2. Організаційні передумови функціонування внутрішнього економічного механізму.
Майнова відокремленість виробничих підрозділів підприємства. Відносна економічна самостійність виробничих підрозділів. Прогресивна нормативна база як основа планування, регулювання і контролю діяльності підрозділів. Належна система обліку руху матеріальних цінностей, витрат, продукції. Раціональна система оцінки і матеріального стимулювання діяльності. Економічна відповідальність за кінцеві результати праці. Створення внутрішньофірмової інфраструктури.
3. Форми функціонування внутрішнього економічного механізму.
Економічні форми функціонування підрозділів підприємства: центри витрат і центри прибутку. Режими функціонування внутрішнього економічного механізму. Чинники, що впливають на вибір форми функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства: тип виробництва і призначення продукції, розміри підприємства та його підрозділів, ринкова політика підприємства. Проблема адаптації виробництва до змін навколишнього середовища. Основні фундаментальні проблеми, що впливають на форму економічного механізму підприємства.
Рекомендована література до вивчення теми: [1], [7, с. 25-44], [8, с. 25-30], [16, с. 102-107], [21].

Питання для перевірки знань

1. Дайте визначення поняття “господарський механізм”.
2. У чому полягає сутність економічного механізму підприємства?
3. Дайте визначення поняття “внутрішній економічний механізм підприємства”.
4. З’ясуйте складові внутрішнього економічного механізму підприємства.
5. З’ясуйте, що представляє собою організаційно-технічна система підприємства?
6. Охарактеризуйте систему вертикальних та горизонтальних зв’язків між підрозділами підприємства.
7. Які різновиди зв’язків можна встановити між підрозділами та адміністративним центром підприємства?
8. Від яких чинників залежить форма зв’язків між окремими підрозділами підприємства?
9. У чому полягає сутність мотиваційного механізму функціонування підприємства та його підрозділів?
10. Які основні принципи побудови внутрішнього економічного механізму підприємства? Надайте їм стислу характеристику.
11. Визначте основні організаційні передумови функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства.
12. Які форми функціонування внутрішнього економічного механізму Вам відомі?
13. Назвіть і охарактеризуйте основні режими функціонуванню внутрішнього економічного механізму?
14. Які фундаментальні проблеми необхідно вирішувати керівництву підприємствами при їх адаптації до динамічних зовнішніх умов функціонування?
15. Охарактеризуйте еволюцію економічного механізму вітчизняних підприємств.
16. З’ясуйте основні ознаки організації внутрішніх економічних відносин на вітчизняних підприємствах?
17. Дайте характеристику світового досвіду організації внутрішніх економічних відносин.
18. Які тенденції розвитку внутрішніх економічних відносин на зарубіжних фірмах?



Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Господарський механізм представляє собою:
а) механізм, що забезпечує взаємодію підсистеми, яка управляє, та підсистеми, якою управляють;
б) механізм, що складається із сукупності конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку;
в) складну суспільну систему, для якої характерний високий ступінь невизначеності зв'язків і відносин;
г) усі попередні відповіді правильні.

2. Складовими економічного механізму є:
а) механізм формування і використання ресурсів (капіталу);
б) механізм управління витратами та фінансами;
в) мотиваційний механізм та механізм взаємодії з ринком;
г) усі попередні відповіді правильні.

3. Система форм і методів управління підрозділами та організація відносин між ними, завдяки якій забезпечується функціонування підприємства, представляє собою:
а) господарський механізм;
б) економічний механізм;
в) внутрішній економічний механізм підприємства;
г) мотиваційний механізм підприємства.

4. Внутрішній економічний механізм підприємства представляє собою:
а) систему управління підрозділами та організацію відносин між ними, що ґрунтуються на економічних методах;
б) систему управління підрозділами та організацію відносин між ними, що ґрунтуються на директивних методах;
в) систему управління підрозділами та організацію відносин між ними, що ґрунтуються на основі суб’єктивних методик та розпоряджень керівництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

5. Внутрішньовиробничий економічний механізм дає можливість:
а) зміцнити виробничу і трудову дисципліну на підприємстві;
б) своєчасно виявити резерви виробництва і краще використовувати виробничі фонди;
в) розкрити і ліквідувати недоліки у роботі;
г) усі попередні відповіді правильні.

6. Зв’язок економічного механізму підприємства та його підрозділів полягає у єдності:
а) керівництва;
б) мети - підвищення ефективності виробництва, забезпечення прибуткової та рентабельної діяльності;
в) основних і оборотних фондів;
г) усі попередні відповіді правильні.

7. Структура внутрішнього економічного механізму підприємства визначається через:
а) організаційно-технічну систему;
б) систему планування, контролю і оцінки діяльності підрозділів;
в) установлення матеріальної відповідальності підрозділів і мотиваційний механізм функціонування;
г) усі попередні відповіді правильні.

8. Відносна майнова самостійність підрозділів забезпечується:
а) створенням внутрішньовиробничого госпрозрахункового банку;
б) закріпленням за ними частини виробничих фондів для самостійного використання їх у процесі виробництва;
в) створенням самостійних юридичних осіб на базі підрозділів з правом укладання угод з партнерами;
г) усі попередні відповіді правильні.

9. Відносна організаційна самостійність підрозділів передбачає:
а) скорочення кількості централізовано запланованих показників і запровадження у цехах деяких елементів ринкової економіки;
б) організацію системи фінансових розрахунків на внутрішньовиробничому рівні;
в) організацію виробничого процесу із залученням наданих підрозділу основних і оборотних фондів;
г) усі попередні відповіді правильні.

10. Основними передумовами впровадження внутрівиробничих економічних відносин на підприємстві є:
а) організаційно-економічні;
б) соціально-психологічні;
в) правові;
г) усі попередні відповіді правильні.

11. До організаційно-економічних передумов впровадження внутрішнього економічного механізму належать:
а) формування оптимальної виробничої структури підприємства і розробка внутрішніх планово-розрахункових цін;
б) створення належної нормативної бази і розробка системи техніко-економічних показників оцінки діяльності структурних підрозділів;
в) формування системи матеріального заохочення та матеріальної відповідальності за результати роботи;
г) усі попередні відповіді правильні.

12. Соціально-психологічні передумови впровадження внутрішнього економічного механізму передбачають:
а) обговорення керівництвом підприємства нових умов роботи з працівниками;
б) наявність певної нормативної бази для впровадження внутрівиробничих економічних відносин;
в) певну підготовленість працівників до нових умов господарювання, проведення роз’яснювальної роботи стосовно вигоди і обов’язків працівників у нових умовах;
г) усі попередні відповіді правильні.

13. Відносна фінансова самостійність виробничих підрозділів підприємства передбачає:
а) створення управління майном підприємства;
б) організацію системи фінансових розрахунків на внутрішньофірмовому рівні завдяки створенню внутріфірмового банку;
в) виробничим підрозділам не надається фінансова самостійність;
г) усі попередні відповіді правильні.

14. Створення внутрішньозаводської ринкової інфраструктури означає:
а) налагодження тісних зв’язків між основними, допоміжними і обслуговуючими підрозділами;
б) створення внутрішньозаводського госпрозрахункового банку;
в) формування укрупнених підрозділів на базі основного, допоміжного і обслуговуючого виробництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

15. Внутрішній економічний механізм підприємства представляє собою:
а) систему форм і методів управління підрозділами та організацію відносин між ними, завдяки якій забезпечується функціонування підприємства;
б) механізм, що складається із сукупності конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку;
в) сукупність економічних відносин між підприємствами та засіб регулювання економічних відносин;
г) усі попередні відповіді правильні.
16. Організаційною основою функціонування внутрішнього економічного підприємства є:
а) відповідні цілі і завдання, що визначено на рівні підприємства та його структурних підрозділів;
б) відносна економічна самостійність підрозділів підприємства;
в) адміністративно-управлінський апарат підприємства;
г) спеціалізація та кооперування підрозділів.

17. Вкажіть, що не відноситься до обов’язкових передумов функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства:
а) виробничо-господарська самостійність підрозділів;
б) оперативна самостійність керівників підрозділів;
в) договірні форми функціонування підрозділів;
г) прогресивна нормативна база.

18. Технологічні зв’язки виробництва бувають наступних типів:
а) вертикальні та горизонтальні;
б) послідовні, паралельні та послідовно-паралельні;
в) технологічні, предметні та змішані;
г) лінійні, функціональні та дивізіональні.

19. Мотиваційний механізм охоплює такі підсистеми мотивів:
а) високоякісної продуктивної праці;
б) науково-технічного розвитку виробництва;
в) підприємництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

20. До принципів, на яких ґрунтується внутрішній економічний механізм підприємства, не належить:
а) принцип цільової сумісності та зосередженості;
б) принцип прямоточності;
в) принцип безперервності і надійності;
г) принцип планомірності, пропорційності та динамізму.

21. Принцип планомірності, пропорційності та динамізму виявляється в такому:
а) досягається найкоротший термін виконання всіх операцій;
б) виробничий процес та його складові мають суворо повторюватися в рівні проміжки часу;
в) система управління має бути націлена на вирішення не лише поточних, а й довгострокових завдань розвитку підприємства;
г) взаємозалежні підрозділи підприємства забезпечують приблизно однакову продуктивність.

22. Принцип цільової сумісності та зосередженості означає:
а) створення таких організаційно-господарських та технічних умов, за яких досягається стійкість і безперервність заданого режиму виробничого процесу;
б) створення цілеспрямованої системи управління, за якої всі її ланки функціонують як єдиний механізм, спрямований на вирішення загального завдання;
в) створення системи управління, що націлена на вирішення не лише поточних, а й довгострокових завдань розвитку підприємства;
г) усі попередні відповіді правильні.

23. Принцип безперервності та надійності означає:
а) створення таких організаційно-господарських та технічних умов, за яких досягається стійкість і безперервність заданого режиму виробничого процесу;
б) створення системи управління, що націлена на вирішення не лише поточних, а й довгострокових завдань розвитку підприємства;
в) створення пов'язаної цілеспрямованої системи управління, за якої всі її ланки створюють єдиний механізм, спрямований на вирішення загального завдання;
г) усі попередні відповіді правильні.

24. До організаційних передумов функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства належать:
а) наявність майнової відокремленості, відносної економічної самостійності та прогресивної нормативної бази;
б) функціонування системи обліку руху матеріальних цінностей, витрат і продукції та раціональної системи оцінювання та матеріального стимулювання діяльності;
в) економічна відповідальність за кінцеві результати роботи і створення внутрішньозаводської ринкової інфраструктури;
г) усі попередні відповіді правильні.

25. Економічними формами функціонування підрозділів підприємства можна вважати:
а) функціонування підрозділів, що формують розрахунковий умовний прибуток;
б) функціонування підрозділів як центрів реального прибутку;
в) функціонування підрозділів як центрів витрат;
г) усі попередні відповіді правильні.

26. Підрозділи, що є центрами витрат, як правило, виготовляють:
а) кінцеву продукцію, яку реалізують на ринку;
б) продукцію внутрішньокоопераційного призначення;
в) проміжну продукцію внутрішньокоопераційного призначення, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово-розрахунковими цінами;
г) усі попередні відповіді правильні.

27. Підрозділи, що є центрами прибутку, як правило, виготовляють:
а) продукцію внутрішньокоопераційного призначення;
б) проміжну продукцію внутрішньокоонераційного призначення, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово-розрахунковими цінами;
в) кінцеву продукцію, яку реалізують на ринку;
г) правильні відповіді б і в.

28. Центр прибутку - це:
а) підрозділи внутрішньовиробничої кооперації, які виробляють проміжну продукцію та вироби для внутрішнього споживання;
б) основна, первинна ланка підприємства, для якої розробляється ділова стратегія;
в) виробниче відділення, яке с самостійною господарською одиницею ти бере на себе всю відповідальність за результати своєї діяльності;
г) усі попередні відповіді правильні.


Теми рефератів

1. Економічний механізм як система чинників, що забезпечує реалізацію економічних інтересів.
2. Передумови функціонування внутрішнього економічного механізму.
3. Структура внутрішнього економічного механізму.
4. Сучасні форми функціонування внутрішнього економічного механізму.
5. Еволюція економічного механізму вітчизняних підприємств.
6. Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин.



Тема 3 Внутрішні ціни та методи їх формування



Мета вивчення теми - засвоєння теоретичних основ внутрішнього ціноутворення на підприємстві та набуття практичних навичок визначення цін на продукцію окремих його підрозділів.

Зміст теми

Функції та система внутрішніх цін на підприємстві.
Вартісна оцінка ресурсів і продукції. Поняття внутрішньої ціни, особливості внутрішніх розрахунків. Функції внутрішніх цін. Чинники, що впливають на вибір системи внутрішньофірмового ціноутворення: стиль управління (централізований, децентралізований), професійна орієнтація керівництва підприємства (на виробництво, на ринок). Специфіка застосування внутрішніх цін у практиці господарювання вітчизняних та зарубіжних підприємств.
2. Методи формування внутрішніх цін.
Внутрішні ціни, визначені за ринковими цінами, їх переваги та недоліки, специфіка застосування. Внутрішні ціни, визначені на базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції. Внутрішні ціни, сформовані на договірній основі, їх переваги та недоліки, умови доцільного використання. Внутрішні ціни, визначені на основі витрат виробництва. Комбіновані (змішані) методи внутрішнього ціноутворення. Нижня та верхня межі внутрішньої ціни.
3. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.
Визначення величини прибутку в ціні виробів підрозділів. Способи розподілу прибутку підприємства між його підрозділами. Залишковий принцип розподілу прибутку підприємства. Витратний і розподільний методи внутрішнього ціноутворення. Виробнича собівартість як критерій розподілу прибутку між підрозділами. Додані витрати підрозділів (вартість обробки). Використання коригуючих коефіцієнтів при формуванні внутрішніх цін.

Рекомендована література до вивчення теми: [7, с. 45-58], [8, с. 30-35], [10, с. 225-238], [20, с. 53-59], [21].

Питання для перевірки знань

1. Розкрийте поняття «внутрішня ціна».
2. Охарактеризуйте сутність та роль внутрішніх цін на сучасному підприємстві.
3. У чому полягають функції внутрішніх цін?
4. Яка специфіка застосування внутрішніх цін у практиці господарювання вітчизняних та зарубіжних підприємств?
5. Які існують методи формування внутрішніх цін на продукції підрозділів підприємства?
6. Яка специфіка застосування внутрішніх цін, що формуються на рівні ринкових?
7. Як визначаються внутрішні ціни на базі фактичної ціни готової продукції?
8. За яких умов доцільно формувати внутрішні ціни на договірній основі?
9. У чому полягає сутність витратного методу утворення внутрішніх цін?
10. Дайте характеристику досвіду розробки внутрішніх цін вітчизняними підприємствами.
11. Який із методів внутрішнього ціноутворення найбільш поширений у практиці господарювання вітчизняних підприємств? Чому?
12. Визначте позитивні якості та негативні наслідки впровадження тієї чи іншої схеми встановлення внутрішніх цін.
13. На яких засадах формуються внутрішні ціни на продукцію підрозділів - центрів витрат?
14. Яку структуру мають внутрішні ціни на продукцію підрозділів - центрів прибутку?
15. Які коригувальні коефіцієнти та з якою метою можна використовувати у процесі формування внутрішніх цін?
16. Яка верхня та нижня межі внутрішньої ціни?
17. Розкрийте сутність стратегії й тактики ціноутворення на підприємстві.
18. Дайте характеристику внутрішнім цінам як інструменту організації внутрішньовиробничих економічних відносин.
19. В чому сутність проблеми визначення розміру прибутку, який підлягає розподілу між підрозділами підприємства?
20. З’ясуйте, які чинники впливають на розмір прибутку, який підлягає розподілу між підрозділами підприємства? Як їх можна враховувати у процесі встановлення внутрішніх цін?
21. Охарактеризуйте механізм розподілу прибутку між підрозділами підприємства.


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Внутрішні планово-розрахункові ціни - це:
а) виробничі ціни, за якими реалізується продукція і надаються послуги іншим підприємствам та організаціям;
б) споживчі ціни на товари і послуги, що реалізуються населенню;
в) договірні ціни, що встановлюються за домовленістю між продавцем та покупцем товару і можуть змінюватись за взаємною згодою сторін;
г) ціни, які діють лише всередині підприємства при розрахунках структурних підрозділів один з одним та із самим підприємством.

2. Характеристики внутрішніх цін не стосується твердження:
а) згідно з внутрішніми цінами здійснюються реальні (готівкові) платежі між підрозділами;
б) внутрішні ціни - це умовно-розрахункові ціни;
в) внутрішні ціни формуються з урахуванням взаємозв’язку загальнофірмових критеріїв роботи з критеріями роботи окремих підрозділів.
г) внутрішні ціни створюють основу договірних відносин між підприємством та його підрозділами, а також між самими підрозділами;

3. Визначте, які з наведених визначень є неправильними:
а) внутрішні ціни є економічним елементом управління підрозділами;
б) внутрішні ціни забезпечують узгодження економічних інтересів кожного підрозділу і підприємства в цілому;
в) внутрішні ціни формуються з урахуванням взаємозв’язку загальних критеріїв оцінки роботи підприємства з критеріями, що характеризують роботу окремих підрозділів;
г) усі визначення правильні.

4. До найбільш вагомих функцій внутрішньої планово-розрахункової ціни не слід відносити:
а) контрольну;
б) вимірюючу;
в) стимулюючу;
г) всі перелічені вище функції рівнозначно виконуються внутрішньою ціною.

5. Перевагою централізованої структури управління підприємством при формуванні внутрішніх цін є
а) свобода структурних підрозділів у виборі рішень;
б) використання договірної основи при формуванні внутрішніх цін;
в) відсутність внутрішніх узгоджень щодо встановлення внутрішніх цін;
г) узгодження економічних інтересів підрозділів;

6. Чинником, що впливає на вибір системи внутрішньофірмового ціноутворення є:
а) стиль управління вищого керівництва;
б) професійна орієнтація керівництва підприємства;
в) правильні відповіді а і б;
г) жодної правильної відповіді.

7. Вкажіть, яке з наведених тверджень є не правильним:
а) за централізованої структури управління система внутрішніх цін формується на договірній основі;
б) за децентралізованої структури управління підрозділи можуть обирати систему внутрішнього ціноутворення;
в) на підприємствах, зорієнтованих на виробництво, існує тенденція до ціноутворення на основі витрат виробництва;
г) на підприємствах, зорієнтованих на ринок, внутрішня ціна встановлюється як різниця між ринковою ціною та витратами реалізації.

8. До особливостей внутрішніх розрахунків слід відносити:
а) вони не обговорюються в пресі;
б) не враховуються як статистичні дані;
в) система внутрішнього ціноутворення є комерційною таємницею підприємства;
г) усі попередні відповіді правильні.

9. Визначте, який з методів внутрішнього ціноутворення не розповсюджений на підприємствах, зорієнтованих на виробництво:
а) на основі витрат виробництва;
б) як сума витрат виробництва і прибутку;
в) як різниця між ринковою ціною і витратами реалізації;
г) всі перелічені вище методи внутрішнього ціноутворення однаково розповсюджені на підприємствах, зорієнтованих на виробництво.

10. На підприємствах, зорієнтованих на ринок, внутрішня ціна продукції встановлюється переважно:
а) на основі витрат виробництва;
б) як різниця між ринковою ціною і витратами реалізації;
в) як сума витрат виробництва і прибутку;
г) на основі виробничої собівартості.

11. Найпоширенішим методом внутрішнього ціноутворення на вітчизняних підприємствах є:
а) ціноутворення на базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції;
б) ціноутворення на договірній основі;
в) ціноутворення на основі ринкових цін;
г) ціноутворення на базі витрат виробництва.

12. Якщо внутрішні товари виробляються підприємством із застосуванням секретних технологій, тоді неможливо використовувати метод внутрішнього ціноутворення, що ґрунтується на:
а) базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції;
б) основі ринкових цін;
в) базі витрат виробництва;
г) договірній основі.

13. Нижня та верхня межі внутрішньої ціни виражаються відповідно рівнями:
а) виробничих витрат підрозділу-постачальника та ринкової ціни;
б) прямих витрат підрозділу-постачальника та собівартості кінцевої продукції;
в) ринкової ціни аналогічної продукції внутрішньокоопераційного призначення та собівартості кінцевої продукції;
г) доданих витрат підрозділу-постачальника та повної собівартості продукції.

14. До основних методів установлення внутрішніх цін не належить:
а) ціноутворення на основі витрат виробництва;
б) ціноутворення на основі очікуваного економічного ефекту;
в) ціноутворення на договірній основі;
г) ціноутворення на основі ринкових цін.

15. Основними недоліками встановлення внутрішньої ціни на основі витрат виробництва є:
а) завищення витрат підрозділу-постачальника;
б) відсутність стимулів у підрозділів зменшувати ціну;
в) незаінтересованість приймати ефективні управлінські рішення;
г) усі попередні відповіді правильні.

16. До основних переваг методу внутрішнього ціноутворення неї базі ринкових цін належать:
а) стимулювання підвищення ефективності роботи підрозділів;
б) сприяння зростанню продуктивності праці;
в) можливість достовірно оцінювати ефективність діяльності підрозділів;
г) усі попередні відповіді правильні.

17. Недоліками внутрішніх цін, визначених на базі ринкових, є:
а) ринкові ціни неточно відображають виробничі витрати підрозділу;
б) ринкові ціни не забезпечують основу господарської взаємодії підрозділів;
в) ринкові ціни не стимулюють підвищення роботи підрозділів;
г) усі попередні відповіді є недоліками внутрішніх цін.

18. Основною проблемою встановлення внутрішньої ціни на базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції є:
а) узгодження інтересів постачальників і споживачів продукції внутрішньокоопераційного призначення;
б) визначення обсягу витрат виробництва продукції внутрішньокоопераційного призначення;
в) встановлення розміру прибутку, що включається у внутрішню ціну;
г) усі попередні відповіді правильні.

19. Перевагою ринкових цін як бази для формування внутрішніх цін є:
а) вони забезпечують основу господарської взаємодії підрозділів і дозволяють об’єктивно оцінити ефективність їх діяльності;
б) створюють стимули до підвищення ефективності роботи підрозділів;
в) позитивно впливають на продуктивність праці й конкурентоспроможність внутрішньої продукції;
г) усі попередні відповіді правильні.

20. Недоліком внутрішніх цін, сформованих на договірній основі, є:
а) певний суб’єктивізм;
б) тривалість процесу встановлення цін;
в) ризик виникнення конфліктних ситуацій;
г) усі попередні відповіді правильні.

21. Підрозділу підприємства для виробництва кінцевої продукції необхідний комплектуючий виріб, вартість якого на ринку становить 15 грн. У разі організації внутрішньокоопераційних поставок підрозділ-постачальник комплектуючого виробу втрачає 6 грн. прибутку на кожну одиницю своєї продукції за рахунок скорочення зовнішнього продажу. Собівартість виробу внутрішньокоопераційного призначення 10 грн. Ураховуючи наведену інформацію, можна зробити такий висновок:
а) підприємству не доцільно підтримувати внутрішню закупівлю комплектуючих, оскільки внутрішня ціна потрібних виробів перевищує ціну їх зовнішнього придбання;
б) підприємству доцільно організувати внутрішню закупівлю комплектуючих, оскільки ціна зовнішніх закупівель перевищує ціну внутрішніх поставок;
в) прибуток підприємства зменшиться на 6 грн. у розрахунку на кожну одиницю продукції, якщо комплектуючі постачаються за внутрішньокоопераційною угодою;
г) підприємство збільшить прибуток від реалізації кінцевої продукції на 5 грн. у розрахунку на кожну одиницю продукції, якщо комплектуючі постачаються за внутрішньокоопераційною угодою.
22. Залишковий принцип розподілу прибутку підприємства дає можливість:
а) акумулювати частину коштів на рівні підприємства для вирішення питань розвитку підприємства;
б) правильно визначати виробничу і повну собівартість продукції;
в) зберігати частину коштів підприємства на випадок непередбачених ситуацій, стихійного лиха;
г) усі попередні відповіді правильні.

23. Критерієм розподілу частини прибутку підприємства між його виробничими підрозділами є:
а) коефіцієнт розподілу прибутку;
б) витрати виробництва підрозділу за кошторисом;
в) додані витрати виробництва підрозділу;
г) усі попередні відповіді правильні.

24. Валовий прибуток виробничого підрозділу є джерелом сплати:
а) орендної плати;
б) відшкодування збитків;
в) повернення внутрізаводських кредитів та процентів за кредит;
г) усі попередні відповіді правильні.

25. Внутрізаводські договори укладаються на:
а) оренду приміщення, устаткування тощо;
б) постачання сировини і матеріалів;
в) постачання готової продукції та надання послуг;
г) усі попередні відповіді правильні.

26. Додані витрати підрозділу включають:
а) власні витрати підрозділу;
б) витрати допоміжних підрозділів, які співпрацюють з ним на договірній основі;
в) витрати обслуговуючих і забезпечуючих підрозділів, які співпрацюють з ним на договірній основі;
г) усі попередні відповіді правильні.

27. Визначте, яке з тверджень є не правильним:
а) коефіцієнт розподілу прибутку доводиться до підрозділів як єдина норма рентабельності;
б) коефіцієнт розподілу прибутку визначається як відношення суми доданих витрат до чистого прибутку;
в) коефіцієнт розподілу прибутку показує частку чистого прибутку щодо доданих витрат;
г) усі попередні твердження є правильними.

Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 3.1

Після усіх відрахувань і платежів з прибутку у розпорядженні цукрового заводу залишилося 1032 тис. грн. Сумарні додані витрати виробництва продукції становлять 6100 тис. грн.
Необхідно: за даними таблиці 3.1 розрахувати внутрішні планово-розрахункові ціни на продукцію цеху з виробництва цукру.
Таблиця 3.1
Інформація для розрахунку внутрішніх цін на продукцію
цукрового заводу


Продукція
Планова собівартість одиниці (т) продукції,
грн.
Частка матеріальних витрат у собівартості одиниці (т)
продукції, %

Цукор-пісок
2094,0
60

Патока
1475,6
70

Жом сухий
239,3
45


Розв’язок:

1. Визначимо величину матеріальних витрат (М) для кожного виду продукції, грн./т:
13 EMBED Equation.3 1415, (3.1)
де СП - планова собівартість одиниці продукції, грн.;
%М - частка матеріальних витрат у собівартості одиниці продукції, %.
Мцукор = 2094 Ч 60/100 = 1256,40;
Мпатока = 1475,6 Ч 70/100 = 1032,92;
Мжом = 239,3 Ч 45/100 = 107,69.
2. Обчислимо додані витрати (СД), грн.:

СД = СП – М. (3.2)
СД цукор = 2094,0 – 1256,4 = 837,6;
СД патока = 1475,6 – 1032,92 = 442,68;
СД жом = 239,3 – 107,69 = 131,61.
3. Визначимо коефіцієнт розподілу прибутку (частка чистого прибутку щодо доданих витрат) (РП):
13 EMBED Equation.3 1415, (3.3)
де ПЧ - чистий прибуток;
РП = 1032 : 6100 Ч 100 = 16,92.
4. Розрахуємо внутрішні планово-розрахункові ціни на продукцію цеху (ЦВ), грн.:
13 EMBED Equation.3 1415. (3.4)
ЦВ цукор = 837,6 Ч (1 + 16,92 / 100) + 1256,4 = 2235,7;
ЦВ патока = 442,68 Ч (1 + 16,92 / 100) + 1032,92 = 1550,49;
ЦВ жом = 131,62 Ч (1 + 16,92 / 100) + 107,69 = 261,56.
Відповідь: внутрішні планово-розрахункові ціни становитимуть, грн.: на цукор-пісок - 2235,7, на патоку - 1550,49, на жом - 261,56.


Задача 3.2

Підрозділ А виробничого підприємства виготовляє блоки внутрішньокоопераційного призначення. Підрозділу Б необхідно отримати 5000 блоків, які може поставити лише підрозділ А. Витрати на виробництво одного блока підрозділом А становлять 28 грн. Якщо підрозділ А погодиться на поставку такої партії блоків для підрозділу Б, тоді йому необхідно зменшити продаж на зовнішньому ринку на 3500 блоків за рік. Ціна блоку, що реалізується на зовнішньому ринку, становить 45 грн. Повні витрати на один блок – 35 грн. Виробничі потужності підрозділу А використовуються на 100 %.
Необхідно:
визначити верхню та нижню межі внутрішньої ціни блока;
2) розрахувати внутрішню ціну блока з урахуванням втраченого прибутку від зменшення обсягів реалізації на зовнішньому ринку;
3) проаналізувати, як впливає вибір внутрішньої ціни блока на прибуток підприємства в цілому.

Розв’язок:

1. Нижня межа внутрішнього ціни (Цвнmin) блока визначається на рівні витрат виробництва одного блока підрозділом А і становить відповідно 28 грн.:
Цвнmin = 28 грн.
Верхня межа внутрішнього ціни (Цвнmax) блока визначається на рівні ринкової ціни, тобто:
Цвнmax = 45 грн.
2. Внутрішня ціна блоку з урахуванням утраченого прибутку від зменшення обсягів реалізації на зовнішньому ринку визначається так:
- визначаємо розмір прибутку з продажу одного блоку:
45 – 35 = 10 грн.;
- визначаємо загальний обсяг утраченого прибутку:
10 ( 3500 = 35000 грн.;
- визначаємо розмір утраченого прибутку на одиницю продукції, який необхідно врахувати при визначенні внутрішньої ціни блоку:
35000 : 5000 = 7 грн.;
- визначаємо внутрішню ціну блоку як суму повної собівартості та прибутку, який було втрачено:
Цвн = 35 + 7 = 42 грн.
3. Проаналізуємо вплив вибору внутрішньої ціни блока на прибуток підприємства в цілому:
- якщо внутрішня ціна блоку буде встановлена на рівні виробничої собівартості, то підприємство матиме збиток у розмірі постійних витрат, що відносяться до даного виробу;
- якщо внутрішня ціна блоку буде встановлена на рівні повної собівартості, то підприємство повністю покриватиме витрати, але не матиме прибутку;
- якщо внутрішня ціна блоку буде встановлена як сума повної собівартості та прибутку, то це дозволить підприємству і підрозділу отримати прибуток.

Задачі для розв’язання

Задача 3.3

У механічному цеху машинобудівного заводу виробляються три види деталей - А, Б і В. Матеріальні витрати у собівартості деталі А становлять 70 %, Б – 58 %, В – 64 %, що відповідно становить 48, 74 і 56 грн. Коефіцієнт розподілу прибутку - 0,24.
Необхідно: розрахувати внутрішньовиробничу планово-розрахункову ціну кожної деталі.

Задача 3.4

Виробниче підприємство спеціалізується на комплексній переробці смоли, з якої одержує ряд продуктів. Після усіх відрахувань і платежів з прибутку у розпорядженні підприємства залишилося 2168 тис. грн. Сумарні додані витрати виробництва продукції становлять 11920 тис. грн.
Необхідно: за даними таблиці 3.2 розрахувати внутрішні планово-розрахункові ціни на продукцію цеху з виробництва нафталіну.
Таблиця 3.2
Інформація для розрахунку внутрішніх цін на продукцію підприємства

Продукція
Планова собівартість одиниці (т) продукції, грн.
Матеріальні витрати на
одиницю (т) продукції, грн.

Пек кам’яновугільний
530,6
371,4

Мастило антраценове
560,3
386,6

Мастило знефенолене
583,2
390,7

Мастило поглинальне
614,5
402,5

Нафталін 100 %-й
657,4
416,1


Задача 3.5

В механічному цеху машинобудівного підприємства виготовляються чотири види металовиробів – болти, шпильки, гайки і шайби, інформація за якими представлена в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Вихідні показники щодо виробництва окремих металовиробів
механічним цехом машинобудівного підприємства

Види
металовиробів
Планова собівартість
одиниці (т) продукції,
грн.
Частка матеріальних витрат у собівартості одиниці продукції, %

Болти
2360,0
71

Шпильки
1840,0
58

Гайки
2320,0
66

Шайби
2360,0
63


Коефіцієнт розподілу прибутку - 0,19.
Необхідно: розрахувати внутрішні планово-розрахункові ціни на металовироби, що виготовляються механічним цехом.

Задача 3.6

Механічний цех машинобудівного заводу виготовляє деталі внутрішньокоопераційного призначення. Складальному цеху необхідно отримати 7500 деталей, які може поставити лише механічний цех підприємства. Витрати на виробництво однієї деталі механічним цехом становлять 42 грн. Якщо механічний цех погодиться на поставку такої партії деталей для складального цеху, тоді йому необхідно зменшити продаж на зовнішньому ринку на 5250 деталей за рік. Ціна деталі, що реалізується на зовнішньому ринку, становить 68 грн. Повні витрати на одну деталь - 53 грн. Взяти до уваги, що виробничі потужності механічного цеху використовуються па 100 %.
Необхідно:
1) визначити верхню та нижню межі внутрішньої ціни деталі;
2) розрахувати внутрішню ціну деталі з урахуванням утраченого прибутку від зменшення обсягів реалізації на зовнішньому ринку;
3) проаналізувати, як впливає вибір внутрішньої ціни деталі на прибуток підприємства в цілому.
Вказівка. Щодо визначення верхньої та нижньої меж внутрішньої планово-розрахункової ціни, то їх значення коливається від витрат на виробництво однієї деталі до ціни цієї продукції на ринку. Тому в західних компаніях часто внутрішню ціну визначають на базі витрат виробництва продукції внутрішньокоопераційного призначення з урахуванням утраченого прибутку від зменшення обсягів продажу цієї продукції на ринку. Такий підхід дозволяє враховувати вклад кожного підрозділу в загальний прибуток компанії.

Задача 3.7

Керівництво виробничого підприємства вирішило розширити застосування економічних методів управління підрозділами і впровадити стимулювання колективів цехів з предметно-замкнутим циклом через показник прибутку. Для цього потрібно визначити внутрішні планово-розрахункові ціни на їх продукцію з урахуванням прибутку. У цьому разі йдеться про механоскладальний цех, планово-обліковими одиницями продукції якого є готові прилади. Вихідна інформація щодо витрат механоскладального цеху на прилад № 1 за статтями представлена в таблиці 3.4.
Ціна готової машини, в яку входить прилад, - 2000 грн., повна собівартість - 1600 грн., виробнича собівартість - 1400 грн., вартість обробки (повна собівартість без прямих матеріальних витрат) - 800 грн.
На підприємстві в цехах до останнього часу застосовувався безнапівфабрикатний облік витрат. Річна виробнича собівартість продукції цеху - 10000 тис. грн., собівартість без прямих матеріальних витрат - 6000 тис. грн. Витрати прибутку підприємства на стимулювання колективу механоскладального цеху, його соціальні потреби становлять 800 тис. грн. на рік.
Таблиця 3.4
Витрати механоскладального цеху на прилад № 1

Статті витрат
Значення, грн.

Основні матеріали та купівельні напівфабрикати
130,00

Напівфабрикати інших цехів
64,00


Енергія технологічна
26,20

Основна зарплата виробничих робітників
42,40

Додаткова зарплата виробничих робітників
6,00

Відрахування на соціальні потреби
26,00

Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування
57,40

Загальновиробничі витрати
30,00


Необхідно:
1) вибрати модель планово-розрахункової ціни на продукцію цеху;
2) на підставі вибраної моделі планово-розрахункової ціни обчислити цю ціну;
3) дати схему обчислення і розподілу прибутку цеху.
Вказівка. Щоб вибрати модель планово-розрахункової ціни на продукцію цеху, необхідно дати відповіді на наступні запитання:
- яку собівартість взяти за базу ціни - цехову чи повну (загальногосподарські та позавиробничі витрати становлять 75 % до основної зарплати);
- який розмір прибутку включити в ціну - весь чи лише ту його частину, яка спрямовується на стимулювання колективу;
- як визначити розмір прибутку, що включається в ціну?


Теми рефератів

1. Стратегія і тактика ціноутворення на підприємстві.
2. Внутрішні ціни як важливий елемент нормативної бази підприємства.
3. Специфіка застосування внутрішніх цін у практиці господарювання вітчизняних підприємств.
4. Специфіка застосування внутрішніх цін у практиці господарювання зарубіжних підприємств.
5. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.




Розділ ІІ
Планування діяльності підрозділів
підприємства

Тема 4 Система та порядок планування



Мета вивчення теми - набуття теоретичних знань щодо системи і змісту внутрішніх планів, принципів та методів їх розробки, основ організації нормативної бази планування.

Зміст теми

1. Система та зміст внутрішніх планів.
Планування діяльності підприємства, характеристика його аспектів (зовнішнього і внутрішнього). Зв’язок внутрішньофірмового планування з плануванням діяльності підприємства в цілому. Особливості внутрішнього планування залежно від обраної схеми економічного управління. Горизонт внутрішніх планів, їх орієнтація на вирішення тактичних завдань. Склад внутрішніх планів підрозділів центрів витрат і центрів прибутку. Техніко-економічне та оперативно-календарне планування як різновиди внутрішнього планування.
2. Принципи та методи розробки внутрішніх планів.
Принципи системності (єдності), участі (партисипативності), оптимальності, безперервності та гнучкості у внутрішньому плануванні. Економічне значення цих принципів і умови їх додержання. Методи внутрішнього планування, їх класифікація. Сутність, переваги та недоліки синхронного (симультаційного) і послідовного (сукцесійного) планування. Часовий, функціональний та ієрархічний аспекти координації розробки планів. Методи ієрархічного планування, їх переваги, недоліки та сфера застосування. Сутність нормативного, факторного, динамічно-статистичного та балансового методів, їх застосування у внутрішньому плануванні на підприємстві.
3. Нормативна база планування.
Система техніко-економічних норм і нормативів як основа розробки планів. Принципи організації нормативної бази планування. Класифікація норм і нормативів за видами нормованих ресурсів, терміном дії, ступенями диференціації та агрегування. Методи розробки норм і нормативів: розрахунково-аналітичний, дослідно-аналітичний, досвідно-статистичний. Вимоги до застосовуваних норм і нормативів.

Рекомендована література до вивчення теми: [1], [7, с. 59-75], [8, с. 36-39], [9, с. 44-57, 148-151], [10, с. 274-291], [12, с. 198-217], [20, с. 21-32], [21].
Питання для перевірки знань

1. Що представляє собою процес планування?
2. Дайте характеристику зовнішньому і внутрішньому аспектам планування.
3. Вкажіть, які особливості притаманні внутрішньофірмовому плануванню?
4. Поясніть зміст основних розділів поточних планів внутрішньокоопераційних підрозділів та підрозділів - суб’єктів ринку.
5. У чому різниця між техніко-економічним і оперативно-календарним плануванням?
6. Стисло охарактеризуйте принципи планування.
7. Як Ви розумієте принцип системності в плануванні?
8. Сутність принципу участі (партисипативності) і значення його додержання при плануванні.
9. Розкрийте сутність принципу оптимальності в плануванні. Як Ви розумієте принципи мінімізації та максимізації?
10. У чому полягає сутність принципу безперервності планування і як він реалізується в процесі розробки планів підрозділів?
11. Що таке гнучкість планів і як вона досягається?
12. Дайте стислу характеристику основним методам планування на підприємстві.
13. З’ясуйте сутність методу синхронного (симультаційного) планування.
14. У чому особливість методу послідовного (сукцесійного) планування? Надайте йому характеристику.
15. Дайте характеристику основним аспектам координації розробки окремих частин (розділів) планів: часовій, функціональній та ієрархічній координації.
16. Методи ієрархічного планування і сфери їх застосування у внутрішньому плануванні на підприємстві.
17. Розкрийте сутність нормативного, факторного та динаміко-статистичного методів планування. Визначте особливості їх застосування у внутрішньому плануванні на підприємстві.
18. Сутність балансового методу і його застосування у внутрішньому плануванні на підприємстві.
19. Які види норм застосовуються у плануванні?
20. Охарактеризуйте нормативну базу підприємства.
21. Назвіть і поясніть напрямки класифікації норм і нормативів підприємства.
22. Які існують методи розробки норм? Дайте їх характеристику.
23. Який порядок формування й використання норм і нормативів на підприємстві?

Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Особливістю внутрішніх планів є
а) орієнтація на вирішення тактичних завдань у межах короткострокового періоду;
б) розробка і реалізація на рівні підприємства;
в) вони є перспективними планами;
г) усі попередні відповіді правильні.

2. Основними розділами поточного плану внутрішньокоопераційного виробничого підрозділу, що належить до центрів витрат, є:
а) обсяг продажу продукції та прибуток;
б) виробництво продукції та оборотні засоби;
в) виробництво продукції та витрати (виробнича собівартість);
г) витрати і продуктивність праці.

3. Основними розділами поточного плану підрозділу, що виготовляє і постачає продукцію на ринок, є:
а) виробництво продукції та прибуток;
б) виробництво продукції та витрати (виробнича собівартість);
в) поставка (продаж) продукції та витрати;
г) поставка (продаж) продукції та прибуток.

4. Планування, що стосується виготовлення продукції й передбачає календарну ув’язку виробничих процесів з урахуванням послідовності та тривалості виробництва, називається:
а) техніко-економічним;
б) оперативно-календарним;
в) ієрархічним;
г) комплексним.

5. Синхронне (симультаційне) планування передбачає:
а) першочергову розробку планів основних підрозділів;
б) першочергову оптимізацію виробничої програми;
в) одночасну розробку всіх розділів плану та його оптимізацію в цілому;
г) мінімізацію планових витрат.

6. Метод планування, за якого оптимізується окремий основний розділ плану, а інші розділи адаптуються до нього, називається:
а) синхронним;
б) послідовним;
в) факторним;
г) нормативним.

7. Аспектами координації розробки планів є:
а) часова;
б) функціональна;
в) ієрархічна;
г) усі попередні відповіді правильні.

8. Охоплення плануванням ряду підрозділів у межах комплексного плану підприємства є змістом:
а) планування в часі;
б) функціонального планування;
в) ієрархічного планування;
г) всіх аспектів координації розробки внутрішніх планів.

9. Послідовне погодження загального плану підприємства і планів його підрозділів різного рівня управління є змістом:
а) планування в часі;
б) функціонального планування;
в) ієрархічного планування;
г) всіх аспектів координації розробки внутрішніх планів.

10. Підприємство має 4 основні цехи, які спеціалізуються на виготовленні окремих частин готових виробів і є внутрішньокоопераційними. Їх підрозділи (дільниці) мають технологічну спеціалізацію. Цим умовам найбільше відповідає метод ієрархічного планування:
а) “знизу-вверх”;
б) “зверху-вниз”;
в) комбінований;
г) довільний.

11. Підприємство має 4 основні цехи, які є предметно спеціалізованими підрозділами, що виготовляють продукцію на ринок. Цим умовам найбільше відповідає метод ієрархічного планування:
а) комбінований;
б) “зверху-вниз”;
в) “знизу-вверх”;
г) довільний.

12. Принцип безперервності у плануванні передбачає:
а) своєчасну розробку і доведення планів до виконавців;
б) підтримку безперервної планової перспективи;
в) взаємозв’язок планів різних часових горизонтів;
г) усі попередні відповіді правильні.

13. Принцип гнучкості в плануванні означає:
а) розробку плану централізовано зверху-вниз;
б) розробку плану на основі дослідно-статистичних норм;
в) можливість оперативно реагувати на не передбачені планом зміни і швидко адаптувати його до нових умов;
г) визначення загальних напрямків роботи без певних обчислень.

14. Принцип участі у плануванні означає:
а) участь у розробці планів усіх працівників підприємства;
б) розробку планів підрозділів центральним плановим відділом;
в) участь у розробці планів працівників, які реалізують плани;
г) розробку планів керівниками підрозділів.

15. До позитивних наслідків участі працівників підрозділів у розробці планів слід відносити:
а) поглиблення розуміння організації підприємства, його внутрішніх зв’язків, інформаційних потоків, перспективних і поточних проблем;
б) підвищення стимулів до виконання планів;
в) кваліфікаційне зростання працівників, розвиток їх здатності до виявлення резервів ефективності;
г) усі попередні відповіді правильні.

16. Метод обчислення планових показників, що передбачає коригування їх фактичного рівня в базовому періоді внаслідок впливу чинників формування показників у плановому періоді, називається:
а) нормативним;
б) факторним;
в) динамічно-статистичним;
г) аналітичним.

17. Вкажіть, який з методів не використовується у внутрішньому плануванні на підприємстві:
а) нормативний;
б) соціальний;
в) факторний;
г) балансовий.

18. Формою виразу планових показників є:
а) таблична;
б) лінійно-графічна;
в) логіко-структурна;
г) усі попередні відповіді правильні.

19. Залежно від узгодженості ресурсів і потреб підрозділів підприємства розрізняють наступні методи планування:
а) факторний і нормативний;
б) послідовний і синхронний;
в) балансовий і матричний;
г) порівняльний і оптимізаційний.

20. Залежно від порядку розробки плану розрізняють наступні методи планування:
а) факторний і нормативний;
б) послідовний і синхронний;
в) балансовий і матричний;
г) порівняльний і оптимізаційний.

21. Сукупність норм і нормативів підприємства створюють:
а) нормовані ресурси;
б) нормативні режими;
в) нормативні показники;
г) нормативну базу.

22. Визначте, які з перелічених нижче норм і нормативів не є стабільними:
а) ставка податку на прибуток;
б) норми амортизації;
в) норми затрат матеріалів на виготовлення основної продукції;
г) ставка обов’язкових відрахувань на соціальні заходи.

23.Визначте, які з перелічених нижче норм і нормативів є зведеними:
а) норма затрат листової сталі;
б) норма затрат матеріалу певного профілю, розміру та марки;
в) норма затрат праці робітників певної професії та кваліфікації;
г) норма затрат часу на виготовлення певного виду продукції на конкретному обладнанні.

24. Найбільш обґрунтованим методом визначення норм затрат ресурсів на підприємстві є метод:
а) досвідно-статистичний;
б) на основі поточних фактичних затрат на робочих місцях;
в) дослідно-аналітичний;
г) розрахунково-аналітичний.

25. Норма затрат металу на один виріб 10 кг. У серпні поточного року зазначена норма знижена на 2 кг завдяки вдосконаленню технології обробки металу. Норма затрат металу на кінець року (для розробки плану) і середньорічна норма за поточний рік (для аналізу) відповідно становитимуть, кг:
а) 10 і 10;
б) 8 і 10;
в) 8 і 8;
г) 8 і 9.


Теми рефератів

1. Зв’язок внутрішньофірмового планування з плануванням діяльності підприємства в цілому.
2. Особливості внутрішньофірмового планування.
3. Техніко-економічне планування як різновид внутрішнього планування.
4. Оперативно-календарне планування як різновид внутрішнього планування.
5. Нормативна база підприємства.

Тема 5 Виробнича програма
та її ресурсне обгрунтування



Мета вивчення теми - з’ясування змісту і порядку розробки виробничої програми підрозділів підприємства та її обґрунтування виробничою потужністю (пропускною спроможністю устаткування) і трудовими ресурсами (кількістю робітників).

Зміст теми

1. Зміст і порядок розробки виробничої програми підрозділів.
Сутність виробничої програми підрозділів. Особливості та порядок розробки виробничої програми внутрішньокоопераційних підрозділів і підрозділів, що виготовляють готову продукцію. Планово-облікові одиниці виробничої програми підрозділів та їх залежність від типу виробництва. Обґрунтування планів випуску та запуску виробів за умов тривалого виробничого циклу. Вплив величини партії деталей на економічні показники підрозділу. Одиниці виміру та показники загального обсягу виробництва підрозділу. Особливості розробки виробничих програм допоміжних підрозділів підприємства (інструментальних, ремонтних, енергетичних).
2. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю.
Особливості обґрунтування виробничої програми в одно- і багатопродуктовому виробництві. Обчислення виробничої потужності в однопродуктовому виробництві. Обчислення пропускної спроможності груп устаткування та їх завантаження в багатопродуктовому виробництві. Сутність і організаційно-економічне значення балансу пропускної спроможності та завантаження устаткування.
3. Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
Трудомісткість виробничої програми, її залежність від рівня механізації та автоматизації виробництва. Особливості обчислення потрібної кількості робітників залежно від специфіки виконуваних процесів і нормування праці (на основі трудомісткості робіт, норм виробітку, норм обслуговування, за робочими місцями). Критерії оптимізації роботи людино-машинних систем. Оптимізація роботи людино-машинних систем за критерієм витрат на основі теорії масового обслуговування.

Рекомендована література до вивчення теми: [7, с. 76-94], [8, с. 40-47], [10, с. 161-170], [11, с. 292-326], [12, с. 265-283], [18, с. 64-88], [19, с. 32-45], [20, с. 137-145], [21].
Питання для перевірки знань

1. Що являє собою виробнича програма підрозділу підприємства?
2. Розкрийте зміст і порядок розробки виробничої програми підрозділів підприємства
3. З’ясуйте особливості розробки виробничої програми внутрішньокоопераційних підрозділів і підрозділів, що виготовляють готову продукцію на ринок.
4. Охарактеризуйте вплив місця підрозділу у виробничій системі підприємства на зміст і порядок розробки його виробничої програми. При відповіді на питання скористайтеся прикладами.
5. Як вирішується проблема співвідношення власного виробництва і купівлі окремих частин виробів під час розробки виробничої програми?
6. Назвіть планово-облікові одиниці виробничої програми підрозділів у натуральному вимірі та сфери їх застосування.
7. Поясніть загальний порядок розробки виробничої програми внутрішньокоопераційних підрозділів.
8. За яких умов планується не лише випуск виробів підрозділу, а й їх запуск?
9. Як впливає величина партії обробки деталей на економічні показники цеху?
10. Назвіть показники загального обсягу продукції підрозділу та їх вимірники.
11. Які особливості має розробка виробничої програми допоміжних цехів: інструментальних, ремонтних, енергетичних?
12. Поясніть методику обчислення виробничої потужності в однопродуктовому виробництві.
13. Що таке пропускна спроможність устаткування і як вона обчислюється у багатопродуктовому виробництві?
14. Як обчислюються коефіцієнти завантаження і пропускної спроможності устаткування? В чому полягає різниця між ними?
15. У чому полягає сутність і організаційно-економічне значення балансу пропускної спроможності та завантаження устаткування?
16. Які існують методи обчислення кількості робітників і в чому їх особливості?
17. Поясніть методику визначення планового фонду часу роботи одного робітника.
18. У чому полягає різниця між трудомісткістю продукції, обчисленою в нормованому і реальному часі?
19. Назвіть критерії оптимізації роботи системи «устаткування-робітники».
20. Як можна оптимізувати обслуговування устаткування робітниками за допомогою теорії масового обслуговування?

Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Виробнича програми підрозділів основного виробництва - це:
а) план ресурсного забезпечення виробництва;
б) план діяльності;
в) сукупність продукції певної номенклатури і асортименту, яка має бути виготовлена у плановому періоді в заданих обсягах;
г) послідовність запуску продукції у виробництво у плановому періоді.

2. Виробнича програма підрозділу основного виробництва відображає:
а) обсяг випуску продукції за номенклатурою й асортиментом;
б) собівартість продукції;
в) ритмічність виробництва;
г) рентабельність виробництва.

3. До вартісних показників виробничої програми підрозділу належать:
а) товарна продукція;
б) обсяг незавершеного виробництва;
в) номенклатура та асортимент;
г) усі попередні відповіді правильні.

4. Порядок розробки виробничої програми підрозділів підприємства залежить від:
а) призначення їх продукції;
б) економічного статусу підрозділу та технологічного зв’язку між підрозділами;
в) ступеня завершеності циклу виготовлення продукції та її подальшого спрямування;
г) усі попередні відповіді правильні.

5. Для технологічно взаємопов’язаних внутрішньокоопераційних підрозділів виробнича програма розробляється:
а) з орієнтацією на максимальний обсяг виробництва;
б) у послідовності технологічного процесу (від заготівельних до випускних підрозділів);
в) у порядку, зворотному технологічному процесу (від випускних до заготівельних підрозділів);
г) незалежно від планів виробництва інших підрозділів.
6. Виробнича програма виробничих підрозділів підприємства розробляється:
а) у порядку послідовності технологічного процесу;
б) у порядку, зворотному до послідовності технологічного процесу;
в) без врахування послідовності технологічного процесу;
г) жодної правильної відповіді.

7. У підрозділах з тривалим виробничим циклом виготовлення продукції завдання встановлюються з:
а) випуску виробів;
б) запуску виробів;
в) випуску і запуску виробів;
г) випуску, запуску і реалізації виробів.

8. Оптимальною є така партія (кількість) запуску предметів обробки у виробництво, яка забезпечує:
а) мінімальні експлуатаційні витрати і втрати від відволікання коштів у незавершене виробництво;
б) мінімальний виробничий цикл;
в) максимальне завантаження устаткування;
г) належну комплектність виробництва.

9. До особливостей виробничих програм допоміжних підрозділів не належить:
а) їх продукція і роботи мають внутрішнє призначення;
б) вони обумовлені потребами підрозділів основного виробництва;
в) вони розробляються незалежно від підрозділів основного виробництва;
г) всі перелічені вище відповіді є особливостями виробничих програм допоміжних підрозділів.

10. Власне виробництво складових готової продукції (заготівок, деталей, вузлів, приладів і т. ін.) за інших рівних умов є доцільним:
а) тоді, коли воно потребує більших витрат, ніж купівля їх в інших підприємств;
б) тоді, коли воно потребує менших витрат, ніж купівля їх в інших підприємств;
в) тоді, коли у підприємства є для цього можливості;
г) у будь-якому випадку.

11. Виробнича програма підрозділів підприємства обґрунтовується:
а) виробничою потужністю;
б) трудовими ресурсами;
в) матеріальними ресурсами;
г) усі попередні відповіді правильні.

12. Яку з наведених відповідей слід вважати правильною:
а) виробнича програма має відповідати виробничій потужності;
б) виробнича програма має перевищувати виробничу потужність;
в) виробнича програма має бути меншою, ніж виробнича потужність;
г) виробнича програма не пов’язана з виробничою потужністю.

13. Виробнича потужність підрозділу - це:
а) максимально можливий річний випуск продукції при заданих організаційно-технічних умовах;
б) максимально можливий річний випуск продукції за умови використання резервного обладнання;
в) максимальний випуск продукції на вузьких місцях;
г) усі попередні відповіді правильні.

14. Виробнича потужність залежить від таких чинників:
а) якості сировини;
б) рівня спеціалізації;
в) режиму роботи підрозділу;
г) кваліфікації робітників.

15. Виробнича потужність підприємства визначається за:
а) потужністю провідних дільниць;
б) потужністю провідних цехів;
в) потужністю провідного обладнання;
г) ефективним фондом часу роботи обладнання.

16. Календарний фонд часу роботи обладнання використовується під час планування виробничої програми підприємств та підрозділів:
а) з безперервним характером виробництва;
б) з циклічним характером виробництва;
в) з сезонним характером виробництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

17. Параметрами потокової лінії є:
а) ритм;
б) розрахункова кількість робочих місць;
в) довжина конвеєра;
г) усі попередні відповіді правильні.

18. Виробнича потужність потокової лінії з регламентованим ритмом визначається:
а) кількістю робітників на лінії та продуктивністю їх праці;
б) кількістю устаткування і часом його роботи;
в) часом та тактом роботи лінії;
г) швидкістю руху конвеєра.

19. Такт - це проміжок часу між:
а) запуском двох сусідніх окремих виробів;
б) випусками партій виробів;
в) випусками окремих виробів;
г) запусками партій виробів.

20. Ритм - це проміжок часу між:
а) запуском окремих виробів;
б) запуском сусідніх транспортних партій виробів;
в) випуском партії виробів;
г) випуском окремих виробів.

21. Партія - це:
а) кількість виробів, що запускаються і обробляються одночасно;
б) кількість виробів, що запускаються і обробляються послідовно;
в) кількість конструктивно однакових виробів, що запускаються і обробляються одночасно або послідовно, але безперервно;
г) кількість виробів, що запускаються і обробляються одночасно або послідовно, але безперервно.

22. Тривалість технологічної частини обробки виробів обчислюється у:
а) годинах;
б) хвилинах;
в) робочих днях;
г) усі попередні відповіді правильні..

23. За нормованої трудомісткості роботи облікова кількість робітників обчислюється:
а) діленням нормативної трудомісткості роботи на фонд часу одного робітника з урахуванням коефіцієнта виконання норм;
б) діленням трудомісткості роботи на продуктивність праці в натуральному виразі;
в) діленням обсягу роботи в натуральному виразі на фонд часу одного робітника;
г) множенням продуктивності праці на фонд часу роботи одного робітника.

24. Основним критерієм оптимальної кількості обслуговуючого персоналу певної операційної системи є:
а) час обслуговування;
б) продуктивність праці;
в) завантаження системи;
г) витрати в системі на одиницю продукції (роботи).

25. Механічному цеху потрібно запустити у виробництво в плановому періоді 20 машин, машинокомплекти на які виготовляє гальванічний цех. У зв’язку з форсуванням виробництва у поточному періоді незавершене виробництво в гальванічному цеху знизилося на 3 машинокомплектів нижче нормативу. 5 машинокомплектів треба виготовити і здати на склад готової продукції для сервісних центрів. За цих умов плановий випуск і запуск машинокомплектів в гальванічному цеху становитиме:
а) 20 і 23;
б) 23 і 28;
в) 25 і 28;
г) 20 і 28.

26. Виробнича дільниця, на якій 10 токарних верстатів, виготовляє за місяць 12680 деталей. Час обробки деталі 15 хв. Верстати працюють у 2 зміни, по 8 год. кожна. Кількість робочих днів у місяці 22. Коефіцієнт завантаження устаткування становить:
а) 0,8;
б) 0,9;
в) 1,0;
г) 1,1.

27. У цеху встановлено 90 верстатів, які працюють у дві зміни. Верстати обслуговуються налагоджувальниками, норма обслуговування - 15 верстатів на одного налагоджувальника. Планові втрати робочого часу 15 %. Облікова кількість налагоджувальників становить:
а) 16;
б) 14;
в) 12;
г) 10.


Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 5.1

Механічний цех виготовляє комплекти деталей для металообробних верстатів. За місяць передбачається виготовити і передати складальному цеху 300 машинокомплектів; трудомісткість одного комплекту 25 нормо-год. Трудомісткість незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду становитиме 625 і 675 нормо-год.
Необхідно:
1) визначити обсяг кінцевої продукції цеху в нормо-годинах;
2) обчислити загальну умовну кількість виготовлених машинокомплектів і валову продукцію цеху в нормо-годинах.

Розв’язок:

1. Обсяг кінцевої продукції цеху у нормо-годинах визначається за формулою:
Ткп = tод ( N , (5.1)
де tод – трудомісткість одиниці комплекту;
N – кількість виготовлених комплектів.
Ткп = 25 ( 300 = 7500 нормо-годин.
2. Обчислюємо валову продукцію цеху у нормо-годинах за формулою:

Твп = Ткп + (ТнзпК – ТнзпП), (5.2)
де ТнзпК, ТнзпП - трудомісткість незавершеного виробництва відповідно на кінець і початок періоду.
Твп = 7500 + (675 – 625) = 7550 нормо-годин.
3. Загальну умовну кількість виготовлених машинокомплектів визначаємо за формулою:
Nук = 13 EMBED Equation.3 1415 = 13 EMBED Equation.3 1415 = 302 м/к. (5.3)

Задача 5.2

У цеху працює 25 верстатів. Норма часу на обробку виробу - 0,5 нормо-год/шт. Режим роботи цеху двозмінний, тривалість зміни 8,2 год. Для розрахунку слід прийняти номінальний фонд робочого часу 230 днів/рік, а регламентовані простої обладнання у ремонті - 4%.
Необхідно:
1) визначити виробничу потужність цеху;
2) обчислити виробничу програму цеху, якщо коефіцієнт використання виробничої потужності 0,95.

Розв’язок:

1. Визначимо дійсний фонд роботи обладнання цеху (ФД), год.:
13 EMBED Equation.3 1415, (5.4)
де ФН - номінальний фонд часу роботи обладнання цеху, год.;

· – частка витрат часу на ремонт обладнання, %;
NОБ – кількість одиниць обладнання в цеху.
При цьому
ФН = (ФК – ВС) Ч S Ч tЗМ, (5.5)
де ФК – календарний фонд, днів;
ВС – кількість вихідних і святкових днів;
S – режим роботи цеху (кількість змін);
tЗМ – тривалість зміни, год.
ФН = 230 Ч 2 Ч 8,2 = 3772 год.;
ФД = 3772 Ч (1 – 4/100) Ч 25 = 90528 год.
2. Розрахуємо виробничу потужність цеху (ВП):

ВП = ФД / ТШТ , (5.6)
де ТШТ - норма часу на виробництво одного виробу.
ВП = 90528 / 0,5 = 181056 шт./рік.
3. Визначимо виробничу програму цеху (Q):

Q = ВП Ч kВП , (5.7)
де kВП - коефіцієнт використання виробничої потужності.
Q = 181056 Ч 0,95 = 172003 шт./рік.
Відповідь: виробнича потужність цеху становить 181056 шт./рік, а виробнича програма - 172003 шт./рік.


Задача 5.3

Виробнича дільниця, на якій 12 токарних верстатів, виготовляє за місяць 12348 деталей. Час обробки деталі 15 хв. Верстати працюють у 2 зміни, по 8 годин кожна. Кількість робочих днів у місяці 22.
Необхідно: визначити коефіцієнт завантаження устаткування.

Розв’язок:

1. Визначимо завантаження устаткування виробничою програмою (З):

13 EMBED Equation.3 1415, (5.8)
де Р - кількість виробів у натуральному виразі;
t - затрати часу на обробку одного виробу, год.
З = 12348 Ч (15 / 60) = 3087 маш.-год.;
2. Визначимо час роботи одного верстата:
Оскільки за умовою не передбачено планових втрат часу на ремонт устаткування, то час роботи одного верстата (В) дорівнює номінальному (режимному) фонду (Ф), год., який визначається за формулою

13 EMBED Equation.3 1415, (5.9)

де ДР - кількість робочих днів у плановому періоді;
tЗ - тривалість робочої зміни, год.;
kС - коефіцієнт змінності роботи (кількість змін роботи на добу).
В = Ф = 22 Ч 8 Ч 2 = 352 маш.-год.;
3. Визначимо пропускну спроможність устаткування як добуток часу роботи одного агрегату на їх кількість:
ПС = 352 Ч 12 = 4224 маш.-год.;
4. Обчислимо коефіцієнт завантаження устаткування (kЗ) за формулою

13 EMBED Equation.3 1415. (5.10)
kЗ = 3087 : 4224 = 0,73.
Відповідь: коефіцієнт завантаження устаткування становить 0,73. Він є низьким, що свідчить про те, що устаткування використовується неефективно


Задача 5.4

Механічний цех має у своєму розпорядженні 20 токарних, 12 фрезерних, 6 свердлильних і 4 шліфувальних верстати. Цех працює у 2 зміни тривалістю 8 годин кожна. Згідно з планом виробництва на другий квартал, в якому 66 робочих днів, завантаження устаткування за нормованим часом в машино-год. становитиме: токарне устаткування - 18500, фрезерне - 10400, свердлильне - 6400, шліфувальне - 2600. Норми виконуються на всіх верстатах на 100 %.
Необхідно:
1) обчислити фонд робочого часу одного верстата, якщо середній простій у ремонті становить 2,5 %;
2) обчислити пропускну спроможність груп устаткування в машино-год.;
3) визначити коефіцієнти завантаження груп устаткування за даних умов і дати їм відповідну оцінку.
Вказівка. Обчислення виконати у табличній формі.

Розв’язок:

1. Обчислюємо фонд робочого часу одного верстата за період (В) за формулою:
В = Др ( с ( n (1 - 13 EMBED Equation.3 1415), (5.11)
де Др – кількість робочих днів в періоді;
с – тривалість зміни, год.;
n – кількість змін роботи;
h – втрати робочого часу з причини ремонтів, %
За даних умов час роботи одного верстата за квартал становитиме
В = 66 ( 8 ( 2 ( (1 - 13 EMBED Equation.3 1415 ) = 1030 год.
2. Обчислюємо пропускну спроможність груп устаткування в машино-годинах за формулою:
Тпс = Тр ( mo , (5.12)
де mo – кількість верстатів у групі.
3. Розраховуємо коефіцієнти завантаження груп устаткування (kз) за формулою:
kз = 13 EMBED Equation.3 1415 , (5.13)
де Тз - завантаження групи устаткування виробничою програмою, машино-годин.
Дані розрахунків зводимо в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1
Баланс пропускної спроможності та завантаження устаткування механічного цеху на __ІІ__ квартал 2004 р.

Показники
Групи устаткування


токар-на
фре-зерна
сверд-лильна
шліфу-вальна

Кількість верстатів, шт.
20
12
6
4

Фонд часу роботи одного верстата, год.
1030
1030
1030
1030

Пропускна спроможність, маш.-год.
20600
12360
6180
4120

Завантаження устаткування за нормами часу, маш.-год.
18500
10400
6400
2600

Коефіцієнт виконання норм
1,0
1,0
1,0
1,0

Завантаження устаткування в реальному часі, маш.-год.
18500

10400

6400

2600


Коефіцієнт завантаження
0,90
0,84

1,04

0,63


Резерв пропускної спроможності, маш.-год.
+2100

+1960

-
+1520


Дефіцит пропускної спроможності, маш-год
-
-
-220
-


Як бачимо, рівень завантаження різних груп устаткування механічного цеху є досить різним. Виробнича потужність токарної, фрезерної та шліфувальної груп устаткування дозволяє виконати виробничу програму, але при цьому устаткування використовується не досить ефективно, про що свідчить наявний резерв пропускної спроможності верстатів. При цьому, як бачимо, свердлильна група устаткування перевантажена. Тут треба шукати резерви для того, щоб виконати заплановану роботу: перерозподіляти роботи між підрозділами, частково застосовувати роботу в третю зміну, знижувати витрати часу тощо. Шліфувальна група устаткування, навпаки, недозавантажена. Тут верстатів небагато і, можливо, їх недостатня завантаженість є тимчасовою.


Задача 5.5

У складальному цеху виробничого підприємства, яке спеціалізується на випуску радіоапаратури, встановлено багатопредметну потокову лінію із складання приймачів, магнітофонів і телевізорів. Трудомісткість їх складання становить відповідно 24,8, 15 і 18,7 год., а обсяг випуску - 250, 200, 500 шт./міс. Крок конвеєра - 1,2 м; режим роботи цеху - п’ятиденний, двозмінний, тривалість робочої зміни – 8,2 год.; номінальний фонд робочого часу - 22 дні. Розміщення робочих місць двостороннє, радіус закруглення лінії конвеєра - 1 м.
Необхідно:
1) розрахувати кількість робочих місць, такт і довжину багатопредметної потокової лінії;
2) вказати найраціональнішу послідовність запуску виробів на потік.

Розв'язок

1. Визначимо кількість робочих місць на багатопредметній потоковій лінії (С) за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (5.14)
де ТН і - трудомісткість складання і-го виробу, год.;
Ns – обсяг випуску і-го виробу за період, шт.;
Фд – дійсний фонд робочого часу за період, год.

13 EMBED Equation.3 1415.
Отже, приймаємо 52 робочих місця.
2. Визначаємо такт лінії (r), хв.:
13 EMBED Equation.3 1415. (5.15)
а) при складанні приймачів:
13 EMBED Equation.3 1415хв.;
б) при складанні магнітофонів:
13 EMBED Equation.3 1415хв.;
в) при складанні телевізорів:
13 EMBED Equation.3 1415хв.
3. Розрахуємо довжину потокової лінії (L), м:

13 EMBED Equation.3 1415, (5.16)
де l - крок конвеєра, м;
R - радіус закруглення лінії конвеєра, м.
13 EMBED Equation.3 1415м.
Відповідь: кількість робочих місць С = 52, такт лінії для приймачів - 28,62 хв., для магнітофонів - 17,31 хв., для телевізорів - 21,58 хв. Довжина потокової лінії становитиме 33,2 м. Найраціональніша послідовність запуску виробів на лінію: приймачі, телевізори, магнітофони.


Задача 5.6

На дільниці машинобудівного підприємства працює 11 верстатів-автоматів холодного штампування, їх обслуговує п’ять наладчиків в одну зміну тривалістю 8 годин. Середня заробітна плата наладчика з відрахуваннями на соціальні потреби 3,20 грн. за годину. Вартість однієї години простою верстата (амортизаційні відрахування, утримання верстата і площі, яку він займає, втрачений дохід унаслідок відсутності віддачі від інвестованого капіталу та ін.) - 5,32 грн. У таблиці 5.2 наведено результати дослідження процесу обслуговування верстатів наладчиками.
Необхідно: визначити оптимальну кількість наладчиків устаткування, що забезпечує мінімальні витрати.
Вказівка. Обчислення провести у табличній формі.

Таблиця 5.2
Показники обслуговування верстатів за різної кількості наладчиків

Показники
Одиниці виміру
Кількість наладчиків



5
4
3
2

Кількість верстатів
шт.
11
11
11
11

Середня кількість верстатів, що чекає об-слуговування (довжина черги)
шт.
0,1
0,4
0,8
2,0

Середня кількість наладчиків, не зайнятих обслуговуванням
осіб
2,8
2,7
0,6
0,2


Розв’язок:

Визначимо оптимальну кількість наладчиків устаткування, що забезпечує мінімальні витрати (розрахунки представлені в таблиці 5.3).
Таблиця 5.3
Показники обслуговування верстатів за різної кількості наладчиків

Показники
Од. вим.
Кількість наладчиків



5
4
3
2

1. Кількість верстатів
шт.
11
11
11
11

2. Середня кількість верстатів, що чекає обслуговування (довжина черги)
шт.
0,1
0,4
0,8
2,0

3. Середня кількість наладчиків, не зайня-тих обслуговуванням
осіб
2,8
2,7
0,6
0,2

4. Простої устаткування (гр.2 / гр.1)
%
0,9
3,6
7,3
18,2

5. Простої наладчиків (гр.3 / кількість наладчиків)
%
56,0
42,5
20,0
10,0

6. Втрати від простоїв устаткування за зміну (гр.2 Ч 5,32 грн. Ч 8)
грн.
4,26
17,0
34,05
85,12

7. Витрати на зарплату з відрахуваннями наладчиків за зміну (кількість наладчиків Ч Ч 3,2 грн. Ч 8)
грн.

128,0

102,4

76,80

51,20

8. Загальні витрати за зміну (гр.6 + гр.7)
гри.
132,26
119,4
110,85
136,32

Як видно з таблиці 5.3, оптимальним є варіант обслуговування устаткування трьома наладчиками. Він забезпечує мінімальні витрати (110,85 грн. за зміну). За інших варіантів сумарні витрати на налагоджування устаткування і від його простоїв зростають. Зі збільшенням кількості наладчиків поліпшується використання устаткування, за наявності п’яти робітників верстати практично працюють без простоїв, але зростання зарплати у цьому випадку є більшим, ніж ефект від інтенсифікації роботи верстатів. Іншою буде ситуація, якщо кількість наладчиків зменшується до двох.


Задачі для розв’язання

Задача 5.7

Планом заводу передбачено виготовити за квартал 500 машин. Заготівельний і механічний цехи для складального цеху виготовляють корпус редуктора машини. На одну машину потрібний один корпус редуктора. Крім цього, механічному цеху слід поставити 10 корпусів у свій сервісний центр, а для заготівельного цеху є замовлення іншого заводу на 50 заготівок корпусів. Машина випускається постійно, тому незавершене виробництво періодично коригується і підтримується на нормативному рівні.
Необхідно: скласти плани виробництва (запуску і випуску) корпуса редуктора для цехів підприємства за умови, що:
- фактична величина машин у незавершеному виробництві в складальному цеху становить 15 шт., а нормативна - 20 шт.;
- у незавершеному виробництві механічного цеху корпусів редуктора є на 8 штук більше за норматив;
- незавершене виробництво у заготівельному цеху підтримується на нормативному рівні.

Задача 5.8

Планом підприємства передбачено виготовити за квартал 9300 двигунів СМД-8. На один двигун потрібен один корпус блока циліндрів. Крім цього, слід поставити 100 корпусів блоку у свій сервісний центр і є замовлення іншого заводу на 300 заготівок корпусів блоку. Оскільки машини випускаються постійно незавершене виробництво періодично коригується і підтримується на нормативному рівні.
Необхідно: скласти плани виробництва корпуса блоку циліндрів для складального, механічного та заготівельного цехів, за умови, що незавершене виробництво у них становить, шт.:
Норматив Фактично
Складальний цех 40 30
Механічний цех 20 28
Заготівельний цех 20 20


Задача 5.9

За місяць, у якому 22 робочих дні, складальний цех має виготовити 110 машин. Тривалість виробничого циклу складання машини - 10 робочих днів.
Необхідно:
1) обчислити мінімальний середньоденний запуск-випуск машин для забезпечення виконання виробничої програми;
2) визначити, за скільки робочих днів до планового місяця слід почати запускати машини у виробництво.
Вказівка. Машини можуть запускатись у виробництво різними партіями. У задачі запуск-випуск передбачається рівномірний за робочими днями, чим зумовлюється його кількість.

Задача 5.10

Механічний цех виготовляє комплекти деталей для деревообробних верстатів. За місяць передбачається виготовити і передати складальному цеху 450 машинокомплектів; трудомісткість одного комплекту 23 нормо-год. Трудомісткість незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду становитиме 865 і 930 нормо-год.
Необхідно:
1) визначити обсяг кінцевої продукції цеху в нормо-годинах;
2) обчислити загальну умовну кількість виготовлених машинокомплектів і валову продукцію цеху в нормо-годинах.

Задача 5.11

Механічний цех машинобудівного заводу виготовляє двигуни СМД-8. В табл. 5.4 представлені вихідні показники цеху на ІІІ квартал планового року.
Таблиця 5.4
Вихідні показники для визначення плану виробництва
механічного цеху на ІІІ квартал 200_ р.

Показники
Значення

1. Цех
2. Квартал
3. Програма випуску двигуна СМД-8, машинокомплектів
4. Деталі, що входять до одного машинокомплекту:
- Вал
- Черв’як
- Вісь
М-2
ІІІ

9300
4
3
2

Необхідно: скласти план виробництва механічного цеху на ІІІ квартал планового року з розподілом по місяцях.

Задача 5.12

У цеху встановлено 30 верстатів. Норма часу на обробку виробу - 0,25 нормо-год/шт. Режим роботи цеху двозмінний, тривалість зміни - 8,2 год. Для розрахунку слід прийняти номінальний фонд робочого часу 252 дні/рік, а регламентовані простої обладнання у ремонті - 3 %.
Необхідно:
1) визначити виробничу потужність цеху;
2) обчислити виробничу програму цеху, якщо коефіцієнт використання виробничої потужності 0,93.

Задача 5.13

В пекарні встановлено 3 печі. Середня тривалість випікання хлібобулочних виробів вагою 1 кг становить 40 хв., тривалість робочої зміни - 8 годин, режим роботи - двозмінний. Номінальний фонд робочого часу 300 днів/рік, а втрати робочого часу 10 %.
Необхідно:
1) визначити виробничу потужність пекарні;
2) обчислити виробничу програму пекарні, якщо коефіцієнт використання виробничої потужності 0,85.

Задача 5.14

На дільниці механічного цеху встановлено й діють 20 токарних верстатів. Трудомісткість обробки однієї деталі на токарному верстаті становить 0,25 нормо-год. Дільниця працює у двозмінному режимі, тривалість однієї зміни дорівнює 8 год. Число неробочих днів у розрахунковому році – 107. Регламентовані простої устаткування становлять 5 % від режимного фонду часу. Очікуваний коефіцієнт використання токарних верстатів дорівнює 0,85.
Необхідно:
1) обчислити величину виробничої потужності дільниці механічного цеху;
2) визначити річну кількість оброблених на токарних верстатах деталей.

Задача 5.15

Токарна дільниця механічного цеху має наступні вихідні показники:
- кількість токарних верстатів на дільниці - 27;
- кількість робочих днів у році - 255;
- режим роботи дільниці - 2 зміни;
- номінальна тривалість робочої зміни - 8,2 год.;
- плановий час перебування верстатів на ремонті – 7 %;
- норма часу на виготовлення одного виробу - 12 хв.;
- планове використання виробничої потужності – 85 %.
Необхідно:
1) визначити виробничу потужність токарної дільниці механічного цеху;
2) обчислити плановий обсяг випуску продукції дільниці.

Задача 5.16

В складальному цеху машинобудівного підприємства встановлена складальна потокова лінія з тактом роботи 5 хв. і фондом робочого часу за рік 3850 год.
Необхідно: визначити річну виробничу потужність складальної потокової лінії.

Задача 5.17

Виробнича дільниця, на якій 18 токарних верстатів, виготовляє за місяць 11520 деталей. Час обробки деталі 20 хв. Верстати працюють у 2 зміни, по 8 годин кожна. Кількість робочих днів у місяці 21.
Необхідно: визначити коефіцієнт завантаження устаткування дільниці.

Задача 5.18

Виробничий підрозділ підприємства з початку кварталу приступив до виготовлення складного виробу вартістю 250 тис. грн. Тривалість виробничого циклу виготовлення виробу становить 3 місяці (67 робочих днів), у тому числі перший місяць - 22 дні, другий - 23 дні і третій - 22 дні.
Необхідно:
1) визначити ступінь готовності виробу на кінець кожного місяця, %;
2) обчислити обсяг валової продукції за кожний місяць у гривнях.
Вказівка. Вважати, що витрати виробництва розподіляються в часі рівномірно і готовність виробу пропорційна до тривалості виробничого циклу.

Задача 5.19

Механічний цех має у розпорядженні чотири групи устаткування: 10 токарних, 6 фрезерних, 3 свердлильних і 2 шліфувальних верстати. У плановому кварталі 66 робочих днів, у тому числі два дні передсвяткові. Цех працює у 2 зміни тривалістю 8 годин кожна, у передсвяткові дні - 7 годин. Планові втрати часу на ремонт - 2,1 %. Згідно з планом виробництва на квартал завантаження устаткування за нормованим часом в машино-год. становитиме: токарне устаткування - 11185, фрезерне - 5800, свердлильне - 3856, шліфувальне - 1236. Норми виконуються на токарному устаткуванні на 120 %, на фрезерному і свердлильному - на 110 %, на шліфувальному - на 100 %.
Необхідно:
1) обчислити фонд робочого часу одного верстата;
2) обчислити пропускну спроможність груп устаткування в машино-год.;
3) визначити коефіцієнти завантаження груп устаткування за даних умов і дати їм відповідну оцінку.
Вказівка. Обчислення виконати у табличній формі (див. табл. 5.5).
Таблиця 5.5
Баланс пропускної спроможності та завантаження устаткування механічного цеху на _____ квартал 200_ р.

Показник
Групи устаткування


токар-на
фре-зерна
сверд-лильна
шліфу-вальна

Кількість верстатів, шт.





Фонд часу роботи одного верстата, год.





Пропускна спроможність, маш.-год.





Завантаження устаткування за нормами часу, маш.-год.





Коефіцієнт виконання норм





Завантаження устаткування в реальному часі, маш.-год.





Коефіцієнт завантаження





Резерв пропускної спроможності, маш.-год.





Дефіцит пропускної спроможності, маш-год







Задача 5.20

Трудомісткість виробничої програми механічного цеху в попередній задачі (задача 5.19) збігається із завантаженням устаткування в машино-год. У плановому кварталі 92 календарні дні, у тому числі 26 вихідних. За балансом робочого часу передбачається в середньому на одного робітника 7 днів відпустки і 1 день втрат робочого часу внаслідок хвороби. Середня тривалість робочого дня 7,9 год. (у цеху працюють кілька підлітків зі скороченим робочим днем). Металообробні верстати обслуговує бригада налагоджувальників, норма обслуговування - 8 верстатів на одного налагоджувальника.
Необхідно:
1) скласти баланс часу роботи одного робітника цеху на плановий квартал за схемою, наведеною у табл. 5.6;
2) обчислити середньооблікову кількість основних робітників-верстатників у цілому по цеху;
3) обчислити середньооблікову кількість налагоджувальників устаткування.
Вказівка. У задачі мається на увазі, що верстатники безпосередньо працюють на верстатах і перебувають на робочих місцях постійно. Тільки в цьому разі значення людино-годин і машино-годин збігаються. Налагоджувальники виконують лише специфічні функції налагодження устаткування. Розрахункову кількість робітників слід округляти за загальними правилами.
Таблиця 5.6
Обчислення фонду часу роботи одного робітника на квартал

Показник часу
Кількість

Календарні дні



Неробочі дні – всього, у тому числі:



а) вихідні



б) святкові



Робочі дні



Невиходи на роботу, передбачені планом – усього, у тому числі:



а) відпустка



б) хвороба



Дні виходу на роботу



Середня тривалість робочого дня, год.



Фонд часу роботи одного робітника, год.



Втрати робочого часу, %





Задача 5.21

У цеху встановлено 90 верстатів, які працюють у дві зміни. Верстати обслуговуються налагоджувальниками, норма обслуговування - 12 верстатів на одного налагоджувальника. Планові втрати робочого часу 12 %.
Необхідно: визначити облікову кількість налагоджувальників.
Задача 5.22

На хімічному заводі встановлено 40 нових агрегатів безперервної дії. Норматив обслуговування для кожного агрегату - 4 чол. на зміну.
Необхідно: визначити, скільки треба підготувати нових робітників, якщо планова кількість явочних днів одного робітника 275 за рік при чотиризмінній роботі по 6 год. Виробництво безперервне.

Задача 5.23

На дільниці машинобудівного підприємства працює 17 високопродуктивних холодновисаджувальних верстатів-автоматів, які обслуговує сім наладчиків в одну зміну тривалістю 8 годин. Середня заробітна плата наладчика з відрахуваннями на соціальні потреби 3,35 грн. за годину. Вартість однієї години простою верстата (амортизаційні відрахування, утримання верстата і площі, яку він займає, втрачений дохід унаслідок відсутності віддачі від інвестованого капіталу та ін.) - 5,73 грн. У таблиці 5.7 наведено результати дослідження процесу обслуговування верстатів наладчиками.
Таблиця 5.7
Показники обслуговування верстатів за різної кількості наладчиків

Показники
Одиниці виміру
Кількість наладчиків



5
4
3
2

Кількість верстатів
шт.
17
17
17
17

Середня кількість верстатів, що чекає об-слуговування (довжина черги)
шт.
0,2
0,5
0,9
1,7

Середня кількість наладчиків, не зайнятих обслуговуванням
осіб
2,9
2,3
0,7
0,3


Необхідно: визначити оптимальну кількість наладчиків устаткування, що забезпечує мінімальні витрати.
Вказівка. Обчислення провести у табличній формі (див. табл. 5.3).


Теми рефератів

1. Особливості та порядок розробки виробничої програми внутрішньокоопераційних підрозділів.
2. Особливості та порядок розробки виробничої програми підрозділів, що виготовляють готову продукцію.
3. Особливості розробки виробничих програм допоміжних підрозділів.
Тема 6 Планування витрат



Мета вивчення теми - формування чіткого уявлення про склад витрат підрозділів підприємства, їх поділу на прямі й непрямі, змінні та постійні, з’ясування порядку розробки плану витрат, формування кошторисів підрозділів і собівартості продукції.


Зміст теми

1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.
Інвестиційні та поточні витрати. Планування поточних витрат за місцями, видами і носіями. Елементи й калькуляційні статті витрат, прямі та непрямі, змінні та постійні витрати підрозділів. Основні та накладні витрати, виробничі та невиробничі накладні витрати. Основні показники витрат підрозділів: кошториси, собівартість виробів. Порядок розробки планів витрат підрозділів. Методи напівфабрикатного і безнапівфабрикатного формування витрат підрозділів.
2. Формування кошторисів підрозділів.
Функції кошторисів, їх елементна та калькуляційна структура. Обчислення матеріальних витрат, витрат на оплату праці та соціальні заходи. Формування загальновиробничих витрат, їх поділ на змінні та постійні. Методика обчислення окремих елементів загальновиробничих витрат.
3. Планування собівартості продукції.
Визначення планової собівартості кінцевої продукції підрозділу. Обчислення собівартості окремих виробів. Методи калькулювання та сфера їх застосування. Особливості калькулювання в одно- і багатопродуктовому виробництві. Розподіл непрямих (загальновиробничих) витрат у багатопродуктовому виробництві, бази розподілу та умови їх застосування. Обчислення величини прибутку в підрозділах, що є центрами прибутку.

Рекомендована література до вивчення теми: [3], [5], [6], [7, с. 95-119], [8, с. 47-56], [11, с. 303-332], [56, с. 243-267], [18, с. 226-272], [19, с. 46-61, 107-148], [20, с. 46-52], [21].

Питання для перевірки знань

1. Охарактеризуйте сутність і склад витрат підрозділів підприємства.
2. У чому полягає відмінність між поточними та інвестиційними витратами?
3. На основі положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” розкрийте зміст основних понять теми.
4. Для чого потрібно планувати витрати за їх місцями, видами та носіями?
5. Які витрати підрозділів відносять до прямих, а які до непрямих?
6. Як можна розмежувати витрати на змінні та постійні?
7. У чому сутність поділу витрат на основні та накладні? Поясніть поділ накладних витрат на виробничі й невиробничі.
8. Які показники витрат обчислюються при плануванні?
9. Поясніть порядок розробки плану витрат підрозділу.
10. Чим відрізняються методи напівфабрикатного і безнапівфабрикатного формування витрат підрозділів? Дайте їх оцінку і визначте сфери застосування.
11. Що таке кошторис підрозділу та які його функції?
12. Поясніть склад витрат кошторису цеху.
13. Як Ви розумієте поняття “гнучкий кошторис”?
14. Що передбачає процедура перерахунку загальних витрат на різні варіанти обсягу виробництва?
15. Розкрийте економічне значення складання кошторисів підрозділів за калькуляційними статтями та елементами витрат.
16. Як обчислюються планові витрати на матеріали під час складання кошторису?
17. Як обчислюються витрати на куповані вироби й напівфабрикати, паливо та енергію технологічного призначення?
18. Поясніть обчислення планових витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи.
19. Що таке кошторис загальновиробничих витрат і яка його структура?
20. Як визначаються планові витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування?
21. Дайте характеристику витрат на організацію й управління виробництвом цеху і методики обчислення їх планової величини.
22. Що таке втрати від браку, як визначається їх величина і за яких умов вони плануються?
23. Коли собівартість готової (кінцевої) продукції й кошторис підрозділу збігаються і за яких умов такої відповідності немає?
24. Розкрийте економічне значення процедури визначення собівартості окремих виробів - калькулювання.
25. Поясніть методику обчислення собівартості продукції підрозділу.
26. Для чого обчислюються планові калькуляції на продукцію підрозділів?
27. Як обчислюється собівартість одиниці продукції в однопродуктовому виробництві?
28. У чому полягає специфіка і проблема калькулювання в багатопродуктовому виробництві?
29. Поясніть методику обчислення планових прямих витрат при калькулюванні.
30. Які можливі бази розподілу загальновиробничих витрат при калькулюванні?
31. У чому полягають позитивні та негативні сторони методики розподілу витрат на утримання й експлуатацію машин і устаткування пропорційно до основної заробітній плати виробничих робітників?
32. З’ясуйте сутність і позитивні сторони методики розподілу витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування на основі собівартості машино-години його роботи.
33. Як визначається величина прибутку в підрозділах, що є центрами прибутку?
34. Для чого застосовується показник прибутку у внутрішньокоопераційних підрозділах, кінцева продукція яких не поставляється на ринок?



Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. За ступенем однорідності витрати поділяють на:
а) прості та комплексні;
б) прямі та непрямі;
в) змінні та постійні;
г) основні та накладні.

2. Зі зменшенням обсягу виробництва (за інших незмінних умов) частка постійних витрат у загальній їх сумі:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) залишається незмінною;
г) спочатку зменшується, а згодом збільшується.

3. Зі збільшенням обсягу виробництва (за інших незмінних умов) частка постійних витрат у загальній їх сумі:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) залишається незмінною;
г) спочатку збільшується, а згодом зменшується.

4. До змінних належать витрати, величина яких:
а) змінюється на одиницю продукції внаслідок НТП;
б) залежить від продуктивності праці;
в) нестабільна у часі;
г) залежить від обсягу виробництва.

5. Вкажіть, які з витрат відносять до змінних:
а) адміністративно-управлінські витрати;
б) відрахування на соціальні заходи від заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу;
в) паливо й енергія на технологічні потреби;
г) амортизаційні відрахування.

6. До постійних належать витрати, величина яких:
а) однакова для різних видів продукції;
б) не залежить від обсягу продукції в межах даної виробничої потужності;
в) постійна на одиницю продукції;
г) має незмінні норми на тривалий час.

7. Вкажіть, які з витрат належать до постійних:
а) куповані вироби й напівфабрикати;
б) електроенергія на технологічні потреби;
в) сировина й основні матеріали;
г) амортизаційні відрахування.

8. Вкажіть витрати, що не залежать від обсягу виробництва:
а) валові;
б) змінні;
в) постійні;
г) граничні.

9. Кошторис витрат на виробництво продукції складається:
а) у розрізі комплексних статей витрат;
б) у розрізі економічних елементів та статей витрат;
в) на одиницю продукції;
г) усі попередні відповіді правильні.

10. Кошторис підрозділу складають на основі:
а) виробничої програми підрозділу;
б) нормативної бази;
в) цін і тарифів на ресурси;
г) всього переліченого вище.

11. До функцій кошторисів підрозділів не належить:
а) стимулююча;
б) розподільча;
в) організуюча;
г) контролююча.

12. Собівартість кінцевої продукції підрозділу підприємства з тривалим виробничим циклом за певний період:
а) завжди дорівнює кошторису його діяльності;
б) завжди менша за кошторис діяльності;
в) завжди більша за кошторис діяльності;
г) менша, більша за кошторис діяльності або дорівнює йому залежно від динаміки незавершеного виробництва.

13. Вкажіть, які витрати потрібно додати до виробничої собівартості продукції, щоб отримати повну собівартість:
а) загальнозаводські;
б) цехові;
в) позавиробничі;
г) майбутніх періодів.

14. Вкажіть, які з перелічених елементів витрат не входять до виробничої собівартості продукції:
а) сировина й основні матеріали;
б) додаткова заробітна плата виробничих робітників;
в) амортизаційні відрахування;
г) витрати на збут.

15. Повна собівартість продукції більша від виробничої на суму:
а) зміни залишків незавершеного виробництва;
б) прибутку;
в) позавиробничих витрат;
г) амортизаційних відрахувань.

16. Загальновиробничі витрати - це витрати на:
а) основні матеріали;
б) основні матеріали і оплату праці виробничих робітників;
в) утримання, експлуатацію устаткування, організацію й управління виробництвом;
г) виробництво і збут продукції.

17. В однопродуктовому виробництві загальновиробничі витрати розподіляються між виробами при калькулюванні:
а) пропорційно до основної зарплати виробничих робітників;
б) пропорційно до часу обробки виробів у машино-годинах;
в) пропорційно до прямих витрат на матеріали і зарплату;
г) діленням загальновиробничих витрат на кількість виробів у натуральному виразі.

18. В багатопродуктовому виробництві загальновиробничі витрати розподіляються між виробами при калькулюванні:
а) пропорційно до основної зарплати виробничих робітників;
б) пропорційно до часу обробки виробів у машино-годинах;
в) пропорційно до прямих витрат на матеріали і зарплату;
г) правильні відповіді а і б.

19. Частка прямих витрат у загальних витратах підрозділу підприємства залежить від:
а) його виробничої потужності і кількості персоналу;
б) широти номенклатури продукції і диференціації обліку витрат;
в) продуктивності праці;
г) усіх перелічених вище факторів.

20. Калькулювання - це обчислення собівартості продукції:
а) валової;
б) товарної;
в) реалізованої;
г) окремих її видів.

21. Середня повна собівартість одиниці продукції визначається:
а) нормами прямих (змінних) витрат на одиницю продукції;
б) величиною постійних (непрямих) витрат за певний період;
в) обсягом виробництва продукції;
г) всіма переліченими вище показниками.

22. У період освоєння виробництва нових складних виробів їх собівартість:
а) знижується рівномірно (лінійно) зі зростанням кількості виготовлених виробів;
б) рівномірно підвищується;
в) залишається незмінною;
г) немає певної закономірності динаміки.

23. Вкажіть, які з перелічених елементів не входять до виробничої (цехової) собівартості продукції підрозділу:
а) сировина й основні матеріали;
б) заробітна плата основних виробничих робітників;
в) амортизаційні відрахування;
г) витрати на збут.
24. Доцільність зміни обсягу виробництва продукції оцінюють на основі витрат:
а) загальних;
б) змінних;
в) постійних;
г) граничних.

25. Шляхами зниження витрат у матеріаломістких галузях є:
а) збільшення норми витрат;
б) використання відходів;
в) підвищення фондовіддачі;
г) підвищення продуктивності праці.

26. До шляхів зниження собівартості продукції не слід відносити:
а) підвищення якості продукції;
б) збільшення обсягу реалізації,
в) скорочення і ліквідація браку;
г) зростання продуктивності праці.

27. Витрати на 1 гривну товарної продукції визначаються відношенням:
а) прибутку до собівартості продукції;
б) вартості товарної продукції в оптових цінах на собівартість її виробництва;
в) собівартості продукції до її вартості в оптових цінах;
г) усі попередні відповіді правильні.

28. У собівартості продукції підприємства постійні витрати становлять 25 %. Яке буде відносне зниження відповідно до постійних витрат і всієї собівартості продукції у відсотках, якщо обсяг виробництва зросте на 12 %?
а) 6 і 1,4;
б) 9 і 2,7;
в) 10 і 5,2.
г) 12 і 4,5.



Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 6.1

У собівартості продукції виробничого підприємства постійні витрати становлять 20 %.
Необхідно: визначити відносне зниження постійних витрат і всієї собівартості продукції у відсотках, якщо обсяг виробництва зросте на 10 %.

Розв'язок:

1. Частка змінних витрат у собівартості продукції підприємства (РЗМ) складає:
РЗМ = 100 – 20 = 80 %.
2. Визначимо частку змінних витрат у собівартості продукції підприємства у зв’язку з ростом обсягу виробництва на 10 % (РЗМ 1).
Приймаємо, що змінні витрати зростуть пропорційно до обсягу виробництва, тобто на 10 %:
РЗМ 1 = 80 Ч 1,1 = 88 %.
3. Частка постійних витрат у собівартості продукції підприємства (Рпост 1) складе:
Рпост 1 = 100 – 88 = 12 %, тобто знизиться на 8 %.
4. Визначимо відносне зниження собівартості продукції у зв’язку із зростанням обсягу виробництва (
·С) за допомогою індексного методу за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (6.1)
де ІПОСТ – індекс зміни постійних витрат;
ІВ – індекс зміни обсягу виробництва;
РПОСТ – питома вага постійних витрат у собівартості продукції, %.

·С = (1 – 1 : 1,1) Ч 20 = 1,8 %.
Відповідь: відносне зниження постійних витрат і собівартості продукції складе відповідно 8 % і 1,8 %.

Задача 6.2

За звітний період обсяг виробництва цеху збільшився на 20 %, а сукупні витрати зросли з 400 тис. грн. до 460 тис. грн.
Необхідно:
1) поділити загальні витрати звітного періоду на змінні та постійні на основі їх динаміки;
2) обчислити планові витрати, якщо обсяг виробництва в плановому періоді зросте на 10 %.
Вказівка. Розв’язуючі задачу, слід вважати, що величина постійних витрат у зазначених періодах однакова. У цьому разі вона визначається за допомогою простого рівняння, в якому невідома величина - постійні витрати.

Розв’язок:

1. Сукупні (загальні) витрати складаються як сума змінних та постійних витрат:
Сзаг. = Сзм. + Спос. (6.2)
Так як змінні витрати є прямими, тобто змінюються пропорційно зміні виробництва, то для їх визначення необхідно скласти пропорцію
Сзм + Спос = 400 тис. грн., тобто: Спос = 400 тис. грн.- Сзм;
1,2Сзм + Спос = 460 тис. грн.
Вирішення пропорції дає:
0,2Сзм = 60 тис. грн.
Сзм. = 60 : 0,2 = 300 тис. грн.
Спос. = 400 – 300 = 100 тис. грн.
2. Для визначення планових витрат щодо зростання обсягів виробництва на 10 % у плановому періоді, обчислимо спочатку величину змінних витрат звітного періоду, згідно з вищенаведеними розрахунками.
Сзм звіт. = 1,2 ( 300 = 360 тис. грн.
Сзм план. = 360 ( 1,1 = 396 тис. грн.
Сзагплан. = 396 + 100 = 496 тис. грн.


Задача 6.3

Пивзавод виготовляє 3 сорти пива: А, Б, В. За місяць виготовлено 90 тис. декалітрів, на що витрачено 979 тис. грн. Дані за окремими сортами наведено в таблиці 6.1. Базовим є сорт Б.
Таблиця 6.1
Інформація про випуск пива за місяць


Сорт пива
Виготовлено декалітрів
Коефіцієнт еквівалентності

А
25000
1,2

Б
35000
1,0

В
30000
0,8

Необхідно: розрахувати собівартість різних сортів пива.

Розв’язок:

1. Виконаємо перерахунок загального обсягу виробництва за базовим сортом (QБ):
QБ = 25000 Ч 1,2 + 35000 Ч 1 + 30000 Ч 0,8 = 89000 декалітрів.
2. Визначимо виробничу собівартість одного декалітру базового сорту пива Б (СО.Б) за формулою:
СО.Б = 13 EMBED Equation.3 1415, (6.3)
де Взаг – загальні витрати, віднесені на кінцеву продукцію, за період, грн.
СО.Б = 979000 : 89000 = 11,0 грн.
3. З урахуванням коефіцієнта еквівалентності визначимо собівартість інших сортів пива:
СО.А = 11 Ч 1,2 = 13,2 грн.;
СО.В = 11 Ч 0,8 = 8,8 грн.
Відповідь: собівартість сорту пива А складає 13,2 грн., Б – 11,0 грн., В – 8,8 грн.


Задача 6.4

Цех виготовляє два види виробів: А – 2000 одиниць на рік, Б – 4000 одиниць на рік, за які встановлені відповідні відрядні розцінки за один виріб А - 100 грн., Б - 150 грн. Собівартість виробів становить А – 500 грн., Б - 800 грн. За планом загальновиробничі витрати цеху складають 25 % від виробничої собівартості продукції.
Необхідно: визначити розмір загальновиробничих витрат на кожний з виробів підрозділу.

Розв’язок:

1. Розрахуємо суму загальновиробничих витрат підрозділу (Взаг.вир. ):
Взаг.вир. = 500 Ч 0,25 Ч 2000 + 800 Ч 0,25 Ч 4000 = 1050 тис. грн.
2. Загальновиробничі витрати підрозділу на кожний з виріб розподілимо пропорційно до основної зарплати виробничих робітників.
Для цього розрахуємо фонд основної заробітної плати виробничих виробників (ФОЗПвр) виходячи з обсягів виробництва та відрядних розцінок за одиницю виробів:
ФОЗПвр = 2000 Ч 100 + 4000 Ч 150 = 800 тис. грн.
3. Розрахуємо відношення загальновиробничих витрат до основної заробітної плати за період (РВ):
РВ = Взаг.вир. / ФОЗПвр. (6.4)
РВ = 1050 : 800 = 1,31.
4. Розподілимо загальновиробничі витрати цеху за виробами:
СА = 100 Ч 1,31 = 131,0 грн.
СБ = 150 Ч 1,31 = 196,5 грн.
Відповідь: СА = 131,0 грн., СБ = 196,5 грн.


Задача 6.5

Спеціалізоване підприємство виготовляє один вид продукції – вироби А (однопродуктове виробництво). За місяць виготовлено 1000 виробів, з них продано 900, решта, тобто 100 шт. залишилась на складі готової продукції. Запасів готової продукції на складі на початок місяця не було. Ціна продажу одного виробу 100 грн., виробнича собівартість – 60 грн. Адміністративні витрати й витрати на збут за місяць відповідно становлять 10 і 12 тис. грн.
В наступному місяці виробництво виробу А передбачається збільшити на 300 шт. у зв’язку з цим зростуть витрати на збут на 2 тис. грн. Загальновиробничі витрати у звітному місяці становлять 15 тис. грн., у тому числі змінні – 8 тис. грн., постійні – 7 тис. грн. Тобто на один виріб припадає 15 грн. загальновиробничих і 45 – прямих змінних витрат.
Необхідно:
1) обчислити валовий і операційний прибуток підприємства за звітній місяць при калькулюванні за виробничими витратами;
2) визначити операційний прибуток у тому разі, коли на собівартість товарної продукції відносяться всі витрати, окрім витрат на збут;
3) якщо операційний прибуток у цих випадках різний, з’ясуйте причини відхилення;
4) обчислити рентабельність продукції (обороту) за звітній місяць;
5) обчислити, як вплине на виробничу собівартість виробів збільшення їх виробництва;
6) визначити плановий операційний прибуток у наступному місяці і його зміну порівняно з попереднім періодом, якщо буде продано всі вироби, тобто 1400 шт.

Розв’язок:

1. Обчислюємо валовий прибуток звітного місяця при калькулюванні за виробничими витратами:
Пр вал. = (Ц – Свир.) ( Nпродажу. (6.5)
Тобто, Пр вал. = (100 – 60) ( 900 = 36 тис. грн.
2. Обчислюємо операційний прибуток:
Пропер. = Првал. – Вадм. – Взбут = 36 – 10 – 12 = 14 тис. грн.
3. Визначаємо операційний прибуток собівартістю повною, окрім витрат на збут:
Пр опер. = (Ц – Свир. - 13 EMBED Equation.3 1415) ( Nпродажу – Взбут . (6.6)
Таким чином,
Пр опер. = (100 – 60 – 13 EMBED Equation.3 1415) ( 900 – 12000 = 15000 грн.
4. Відхилення пов’язані зі збільшенням запасів продукції на складі у кількості 100 виробів.
5. Обчислюємо рентабельність продукції (обороту) за місяць:

Рп = 13 EMBED Equation.3 1415 ( 100 % = 15,6 %.
6. Обчислюємо собівартість продукції у плановому періоді (на одиницю продукції).
Для цього загально виробничі витрати на виріб у звітному періоді розподіляємо на постійні та змінні:
15 грн. = 13 EMBED Equation.3 1415= 8 + 7 (грн.).
Далі обчислюємо зміну постійних загальновиробничих витрат на один виріб у плановому періоді:
13 EMBED Equation.3 1415 = 5,4 грн.
Таким чином, загально виробничі витрати у плановому періоді будуть становити:
8 + 5,4 = 13,4 грн.,
а сукупна собівартість одного виробу:
45 + 13,4 = 58,4 грн.
7. Визначаємо плановий операційний прибуток у наступному періоді:
Про = (100 – 60) ( 100 + (100 – 58,4) ( 1300 – 10000 – (12000 + 2000) = 34080 грн., тобто прибуток зросте на 20080 грн. (34080 – 14000).


Задачі для розв’язання

Задача 6.6

Загальна сума умовно-постійних витрат становить 12 млн. грн., а собівартість товарної продукції - 36 млн. грн.
Необхідно: визначити вплив на собівартість продукції збільшення її випуску на 30 %, якщо передбачається зростання умовно-постійних витрат на 5 %.

Задача 6.7

За минулий період обсяг виробництва збільшився на 20 %, а сукупні виробничі витрати зросли на 15 %.
Необхідно:
1) визначити частку постійних витрат у їх загальній сумі за минулий період;
2) обчислити, на скільки зростуть сукупні витрати у плановому періоді, якщо обсяг виробництва зросте на 18 %;
3) визначити частку постійних витрат у плановому періоді.
Вказівка. При розв’язанні задачі скористатися рівнянням, яке має вигляд:
(100 – РСП) * ІВ + РСП = 100 * ІС, (6.7)
де РСП - частка постійних витрат у загальній їх сумі, %;
ІВ - індекс зростання обсягу виробництва;
ІС - індекс зміни загальних витрат.

Задача 6.8

Користуючись наведеними вихідними показниками звітного і наступного року, необхідно: установити можливий відсоток зниження річного випуску виробу А за рахунок збільшення обсягу виробництва.
Вихідна інформація звітного і наступного року:
- випуск виробу А за рік, шт. - 50000;
- збільшення обсягу виробництва в наступному році, % - 20;
- умовно-постійні витрати на річний випуск виробу А у звітному році, грн. - 35000;
- збільшення умовно-постійних витрат у наступному році, % - 4;
- валові витрати на виробництво (собівартість) одиниці продукції у звітному році, грн. – 6,6.

Задача 6.9

Механічний цех виготовляє два види виробів - А і Б. Показники цеху за звітний період представлені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.3
Показники цеху за звітний період


Показники
Виріб А
Виріб Б

Обсяг виробництва, одиниць
Норма витрат матеріалу на одиницю виробу, кг
Ціна одиниці матеріалу, грн.
Кількість зворотних відходів з одного виробу, кг
Ціна 1 кг відходів, грн.
500
80
5
0,4
2
800
100
10
0,6
5


Необхідно: розрахувати витрати на матеріали цеху в плановому періоді, якщо передбачається збільшити обсяг виробництва виробу А на 10 % та знизити зворотні відходи з виробу Б на 5 %. Частка транспортних витрат врахована у внутрішній ціні на матеріали.

Задача 6.10

На основі наведеної нижче інформації необхідно:
1) скласти річний постатейний кошторис цеху;
2) скласти річний кошторис цеху за статтями й елементами витрат (у шахматній формі);
3) проаналізувати склад і структуру витрат цеху.
Інформація про витрати цеху на плановий період:
- основні матеріали – 290 тис. грн.;
- допоміжні матеріали – 38 тис. грн.;
- зворотні відходи – 10 тис. грн.;
- куповані вироби і напівфабрикати – 226,5 тис. грн.;
- паливо та енергія на технологічні потреби – 16,3 тис. грн.;
- основна заробітна плата виробничих робітників – 180 тис. грн.;
- додаткова заробітна плата виробничих робітників – 9,44 % від основної зарплати;
- відрахування на соціальні заходи – 37 %;
- допоміжні матеріали загальновиробничого використання – 46 тис. грн.;
- паливо й енергія на загальновиробничі потреби – 86,8 тис. грн.;
- зарплата управлінського та обслуговуючого апарату підрозділу – 116 тис. грн.;
- амортизаційні відрахування – 22,3 тис. грн.;
- послуги інших підрозділів – 59,7 тис. грн.
Вказівка. Результати розрахунків представити у вигляді таблиць 6.3 і 6.4.
Таблиця 6.3
Кошторис цеху на рік, тис. грн.

Стаття витрат
План на рік




Матеріали (за вирахуванням відходів)


Куповані вироби і напівфабрикати


Паливо й енергія на технологічні потреби


Основна заробітна плата виробничих робітників


Додаткова заробітна плата виробничих робітників


Відрахування на соціальні заходи


Загальновиробничі витрати


У тому числі:
- витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування


- витрати на організацію та управління виробництвом


Втрати від браку (у звіті)


Разом



Таблиця 6.4
Кошторис цеху на рік за статтями й елементами витрат, тис. грн.



Стаття
витрат
Елементи витрат


Основні матеріали
Куповані виро-би і напівфаб-рикати
Допоміжні матеріали
Паливо та енергія

Зарплата
Відрахуван-ня на соці-альні заходи
Амортиза-ційні відра-хування
Послуги інших під-розділів

Разом

Матеріали (за вирахуванням відходів)










Куповані вироби і напівфабрикати










Паливо й енергія на технологічні потреби










Основна заробітна плата виробничих робітників










Додаткова заробітна плата виробничих робітників










Відрахування на соціальні заходи










Загальновиробничі витрати










Втрати від браку (у звіті)










Разом










У тому числі витрати змінні










постійні










Задача 6.11

Цех виготовляє два види металевої продукції: виріб А – 1200 тис. одиниць, виріб Б – 1500 тис. одиниць на рік. Вага одного виробу в кг: А - 2 кг та Б – 1,5 кг. Коефіцієнт використання металу відповідно до виробів 0,85 та 0,95. Ціна 1 т металу – 800 грн. Вартість купованих виробів та напівфабрикатів на весь обсяг виготовленої продукції планується в розмірі 700 тис. грн. на рік, витрати на паливо та енергію на технологічні потреби - 132,8 тис. грн. на рік. Відрядні розцінки на один виріб складають: за виробом А – 0,2 грн., Б – 0,5 грн. Додаткова заробітна плата виробничих робітників складає 10 % від основної заробітної плати. Відрахування на соціальні заходи становлять 37 % від основної й додаткової заробітної плати. У складі загальновиробничих витрат плануються витрати на утримання та експлуатацію обладнання (125 % від фонду основної зарплати виробничих робітників) та витрати на організацію й управління виробництвом (75 % від фонду основної зарплати виробничих робітників).
Необхідно: скласти кошторис витрат цеху на рік із розбивкою по кварталах виходячи з того, що обсяги виробництва продукції по кварталах відповідно дорівнюють 20 %, 30 %, 25 %, 25 %.
Вказівка. Результати розрахунків представити у вигляді таблиці 6.5.
Таблиця 6.5
Кошторис витрат цеху на 200___ рік, тис. грн.

Статті витрат
План
на рік
У тому числі по кварталах



1
2
3
4

Матеріали (за вирахуванням відходів)






Куповані вироби і напівфабрикати






Паливо й енергія на технологічні потреби






Основна заробітна плата виробничих робітників






Додаткова заробітна плата виробничих робітників






Відрахування на соціальні заходи






Загальновиробничі витрати






У тому числі: - витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування
- витрати на організацію та управління виробництвом






Втрати від браку (у звіті)






Разом






Задача 6.12

Спеціалізоване виробниче підприємство виготовляє один вид продукції А (однопродуктове виробництво). За місяць виготовлено 3000 виробів, з них продано 2830, решта, тобто 170 шт., залишилась на складі готової продукції. Запасів готової продукції на складі на початок місяця не було. Ціна продажу одного виробу 380 грн., виробнича собівартість - 275 грн. Адміністративні витрати й витрати на збут за місяць відповідно становлять 42 і 57 тис. грн.
Необхідно:
1) обчислити валовий і операційний прибуток підприємства за місяць при калькулюванні за виробничими витратами;
2) визначити операційний прибуток у тому разі, коли на собівартість товарної продукції відносяться всі витрати, окрім витрат на збут;
3) якщо операційний прибуток у цих випадках різний, з’ясувати причини відхилення;
4) обчислити рентабельність продукції (обороту) за місяць.
Вказівка. У цій задачі слід звернути увагу на вплив методики калькулювання (за неповними і повними витратами) на розмір прибутку. Різне охоплення калькулювання витрат призводить до різного розміру прибутку в окремі періоди під час зміни запасів готової продукції.

Задача 6.13

Виробництво виробу А, зазначеного в задачі 6.12, передбачається збільшити в наступному місяці з 3000 до і 3500 шт. У зв’язку з цим зростуть витрати на збут на 11 тис. грн. Загальновиробничі витрати у звітному місяці становлять 63 тис. грн., у тому числі змінні - 35 тис. грн., постійні - 28 тис. грн. Тобто на один виріб припадає 21 гри. загальновиробничих і 254 - прямих змінних витрат.
Необхідно:
1) обчислити, як вплине на виробничу собівартість виробів збільшення їх виробництва;
2) визначити плановий операційний прибуток у наступному місяці і його зміну порівняно з попереднім періодом, якщо буде продано всі вироби, тобто 3670 шт.

Задача 6.14

Вартість основних матеріалів цеху за період становить 320 тис. грн., заробітна плата основних виробничих працівників - 25,2 тис. грн., додаткова заробітна плата – 12 %, а відрахування на соціальні заходи складають 37 %. Амортизаційні відрахування складають 13,5 тис. грн.; питома вага амортизаційних відрахувань у загальновиробничих витратах – 18 %, інші цехові витрати становлять 5 %.
Необхідно: на основі наведеної інформації визначити собівартість продукції цеху.

Задача 6.15

Цементний завод виготовляє 4 марки цементу: М-1, М-2, М-3 і М-4. За місяць виготовлено 45 тис. тон, на що витрачено 7628 тис. грн. Дані за окремими сортами наведено в таблиці 6.6. Базовою є марка М-3.
Таблиця 6.6
Інформація про випуск цементу за місяць


Марка цементу
Виготовлено тон
Коефіцієнт еквівалентності

М-1
6000
1,15

М-2
7000
1,1

М-3
18000
1,0

М-4
14000
0,75


Необхідно: розрахувати собівартість різних марок цементу.

Задача 6.16

Валик можна обробляти у цеху станків-автоматів або у механічному цеху на універсальному обладнанні. Вартість обробки та витрати на матеріали у механічному цеху – 50 коп., а у автоматному цеху – 40 коп. Постійні витрати, що припадають на виготовлення валика становлять у першому варіанті 800 грн. а у другому – 1000 грн.
Необхідно:
1) визначити, який варіант технологічного процесу обрати щодо виготовлення валика розміром 300 ( 400 мм за програмою 8000 шт.;
2) обрати більш вигідний варіант щодо програми 1800 та 2200 шт.

Задача 6.17

За рік цехом виготовлено 2000 виробів загальною собівартістю 72 тис. грн., причому питома вага основної заробітної плати виробничих робітників становить 22 %.
Необхідно: розрахувати величину загальновиробничих витрат, які були включені у калькуляцію собівартості одиниці продукції, якщо їх загальна сума склала 39,5 тис. грн.
Задача 6.18

Механічний цех виготовляє два вироби – А і Б. За річним кошторисом витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування підрозділу складають 500 тис. грн., завантаження всього устаткування – 100 тис. машино-годин.
Необхідно: розподілити витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування підрозділу за виробами, використовуючи дані таблиці 6.7.
Таблиця 6.7
Інформація для розрахунків

Показники
Виріб А
Виріб Б

Трудомісткість виробу, люд.-год.
У тому числі:
обробка на верстатах
- ручні слюсарні роботи
3,0

1,5
1,5
2,0

2,0
-



Задача 6.19

Хімічний завод виготовляє з однієї сировини два продукти (А і Б). Виробничі витрати за місяць становлять 18,2 тис. грн. Продукти А і Б реалізуються без додаткової подальшої обробки. Обсяг виробництва продукту А за місяць 1 тис. л (ціна 15 грн. за 1 л), продукту Б – 0,5 тис. л (ціна 22 грн. за 1 л). Адміністративні витрати і витрати на збут 5 тис. грн.
Необхідно:
1) обчислити виробничу собівартість одиниці продукції А і Б, розподіливши витрати пропорційно до обсягу виробництва в ринкових цінах;
2) визначити собівартість залишків готової продукції за умови, що на початок місяця продукції на складі не було, а за місяць передбачається продати продукту А - 800 л, продукту Б - 450 л;
3) обчислити валовий і операційний прибуток за місяць.
Вказівка. Ця задача передбачає розподіл сукупних витрат у сумісному (комплексному) виробництві, коли з однієї сировини і внаслідок єдиного технологічного процесу одержують кілька продуктів. Найпростішим і широко застосовуваним методом розподілу витрат за цих умов є їх розподіл пропорційно до обсягу виробництва в цінах продажу товару.

Задача-ситуація 6.20

У механічному цеху виготовляється три комплекти деталей для машин А, Б, В. Деталі обробляються на трьох групах устаткування: токарному, фрезерному, свердлильному, а також проходять слюсарну обробку з переважно ручною працею. Загальновиробничі витрати за рік 3 млн. грн., у тому числі витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування (ВУЕМУ) 2 млн. грн., на організацію й управління виробництвом 1 млн. грн. ВУЕМУ за групами устаткування, їх завантаження у нормованому часі, а також витрати часу на один комплект наведені у таблиці 6.8. Коефіцієнт виконання норм часу на всіх групах устаткування дорівнює 1,1.
Таблиця 6.8
Витрати на експлуатацію устаткування і його завантаження

Група
устаткування
ВУЕМУ, тис. грн.
Завантаження, тис. машино-год. за нормами
Нормований час обробки ком-плекту деталей, машино-год.




А
Б
В

Токарна
900
99
3,3
5,5
5,0

Фрезерна
640
88
2,2
3,3
6,0

Свердлильна
420
77
-
2,2
-

Робочі місця для слюсарних робіт

40

11

5,5

-

-

Разом
2000
-
11,0
11,0
11,0


Середньогодинна тарифна ставка робітників-верстатників і слюсарів разом з доплатами становить 5,45 грн. Додаткова заробітна плата 12 % від основної, відрахування на соціальні потреби 37 %. Фонд основної зарплати виробничих робітників за рік становить 1,5 млн. грн.
У цеху загальновиробничі витрати в повній їх сумі розподіляються при калькулюванні пропорційно до основної зарплати виробничих робітників. Проте у правомірності застосування такої методики за умов підвищення вимог до точності економічних обчислень виникли сумніви. Є підстави вважати, що розподіл ВУЕМУ у складі загальновиробничих витрат пропорційно до зарплати викривляє собівартість окремих виробів, а отже, й їх рентабельність. Вирішено вивчити, як зміниться собівартість комплектів деталей, якщо змінити традиційну методику розподілу загальновиробничих витрат. Під час аналізу порівнюється розподіл за трьома базами: пропорційно до основної заробітної плати виробничих робітників, до машино-годин роботи устаткування за кошторисними ставками ВУЕМУ на одну машино-годину.
Необхідно:
1) обчислити основну (пряму) і додаткову зарплату виробничих робітників, а також відрахування на соціальні потреби і на комплекти деталей;
2) визначити загальновиробничі витрати на комплекти деталей пропорційно до основної зарплати виробничих робітників;
3) визначити загальновиробничі витрати на комплекти деталей пропорційно затратам часу в машино-годинах;
4) обчислити собівартість машино-години роботи різних груп устаткування;
5) обчислити кошторисні ставки ВУЕМУ на комплекти деталей, а витрати на організацію й управління виробництвом розподілити пропорційно до затрат часу в машино-годинах;
6) порівняти результати розподілу загальновиробничих витрат за зазначеними базами, дати оцінку їх переваг і недоліків та рекомендувати прийнятну для умов цеху методику.
Вказівка. Для спрощення обчислень сумарні затрати часу на обробку всіх комплектів взято однакові. Однакові й тарифні ставки робітників. Унаслідок цього розподіл витрат пропорційно до зарплати та машино-годин дає однакові результати, що рідко трапляється в реальних умовах виробництва. Обчислення середніх витрат на машино-годину і за групами устаткування слід виконувати в реальних машино-годинах, тобто з урахуванням коефіцієнта виконання норм.


Теми рефератів

1. Інвестиційні та поточні витрати підприємства.
2. Особливості формування кошторисів підрозділів підприємства.
3. Формування загальновиробничих витрат підрозділу.
4. Визначення планової собівартості кінцевої продукції підрозділу.


Розділ ІІІ
Контроль, оцінка та стимулювання
діяльності

Тема 7 Контроль і оцінка діяльності



Мета вивчення теми - з’ясування форм контролю, критеріїв оцінки діяльності підрозділів, особливостей оцінки результатів виробництва і загальної ефективності діяльності.

Зміст теми

1. Контроль як функція управління.
Сутність і завдання контролю. Зв’язок контролю з плануванням. Види і форми контролю діяльності підрозділів. Поточний, періодичний і разовий контроль. Технічний контроль (якості продукції), контроль трудової дисципліни (якості праці), контроль поточних витрат і результатів виробництва. Звітність підрозділів, її зміст і періодичність.
2. Критерії оцінки діяльності підрозділів.
Оцінка діяльності та її роль. Обґрунтування системи показників оцінки діяльності підрозділів. Визначення показників кінцевих результатів для різних підрозділів. Порівняння фактичних показників із плановими, нормативними їх значеннями, а також фактичними за минулі періоди. Сфера застосування різних критеріїв оцінки діяльності підрозділів. Комплексна оцінка діяльності на основі коефіцієнта трудового внеску.
3. Оцінка виробничої діяльності.
Значення оцінки виробничої діяльності. Показники оцінки виробничої діяльності підрозділів. Оцінка виконання плану за загальним обсягом виробництва та номенклатурою продукції. Комплектність виробництва та його роль. Ритмічність виробництва та її визначення. Чинники забезпечення ритмічності роботи підрозділів. Оцінка якості продукції.
4. Оцінка ефективності роботи за показником витрат.
Відносні та абсолютні показники витрат, їх застосування для оцінки роботи підрозділів. Необхідність перерахування планових витрат на фактичний обсяг виробництва для оцінки роботи. Функції перерахунку планових витрат на фактичний обсяг продукції, їх роль у складанні гнучких кошторисів. Аналіз відхилень фактичних витрат від планових, заходи з раціонального використання ресурсів.

Рекомендована література до вивчення теми: [7, с. 120-140], [8, с. 56-63], [10, с. 118-131], [14, с. 136-152], [16, с. 173-188], [18, с. 226-272], [19, с. 280-296], [21].
Питання для перевірки знань

1. Дайте характеристику контролю як важливої функції управління.
2. У чому сутність і завдання контролю?
3. Назвіть види контролю.
4. Дайте характеристику основним формам контролю.
5. З’ясуйте зв’язок контролю з плануванням.
6. Розкрийте зміст оцінки діяльності підрозділів підприємства та окремих працівників як передумови побудови механізму їх стимулювання.
7. Назвіть і поясніть вимоги до системи показників оцінки діяльності підрозділів.
8. За якими основними показниками оцінюється робота внутрішньокоопераційних підрозділів?
9. Назвіть допоміжні показники оцінки діяльності виробничих підрозділів.
10. Які особливості оцінки діяльності допоміжних підрозділів?
11. За якими основними показниками оцінюється робота виробничих дільниць і бригад?
12. Який основний метод оцінки діяльності підрозділів?
13. Які можливі критерії оцінки діяльності підрозділів і за яких умов вони застосовуються?
14. Поясніть сутність узагальненої оцінки діяльності на основі показника (коефіцієнта) трудового внеску (якості праці).
15. Поясніть порядок оцінки результатів виробництва і його ефективності.
16. Назвіть показники оцінки виробничої діяльності підрозділів.
17. Як оцінюється загальний обсяг виробництва продукції?
18. Як оцінюється виконання плану з номенклатури і асортименту продукції?
19. Що таке комплектність виробництва? Як обчислюється кількість машинокомплектів?
20. У чому полягає сутність ритмічності виробництва і як вона обчислюється?
21. Як контролюється й оцінюється якість продукції?
22. Які є оцінні показники витрат і в чому їх особливості?
23. Для чого перераховуються планові витрати на фактичний обсяг виробництва?
24. Сформулюйте функцію витрат, в якій змінною є обсяг продукції.
25. Як перераховуються статті кошторису на фактичний обсяг виробництва?
26. Як визначається результат діяльності підрозділу за показником витрат?


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Перевірка відповідності фактичних характеристик установленим вимогам (обмеженням) представляє собою:
а) діагностику;
б) оцінку;
в) контроль;
г) аналіз.

2. На підприємстві контролю підлягають:
а) матеріальні й грошові потоки;
б) виробничі процеси і діяльність людей;
в) витрати ресурсів і результати;
г) усі попередні відповіді правильні.

3. Процес контролю передбачає:
а) аналіз інформації;
б) виявлення відхилень фактичних показників від установлених;
в) з’ясування причин відхилень фактичних показників від установлених;
г) усі попередні відповіді правильні.

4. На підприємствах використовують наступний вид контролю:
а) технічний контроль;
б) контроль трудової дисципліни;
в) контроль результатів виробництва і витрачених ресурсів;
г) усі попередні відповіді правильні.

5. Контроль матеріалів і продукції на всіх стадіях її обробки, а також технологічних процесів має назву:
а) технічний контроль;
б) контроль трудової дисципліни;
в) контроль витрат;
г) контроль результатів.

6. Контроль дотримання організаційного регламенту та якості виконання своїх функцій працівниками має назву:
а) технічний контроль;
б) контроль трудової дисципліни;
в) контроль витрат;
г) контроль результатів.
7. Залежно від частоти контрольних операцій виділяють наступні форми контролю:
а) зовнішній і внутрішній;
б) технічний, трудової дисципліни, витрат і результатів;
в) поточний, періодичний і разовий;
г) візуальний і інструментальний.

8. Оперативний облік у системі диспетчерського регулювання виробництва є основним інструментом:
а) поточного контролю;
б) періодичного контролю;
в) разового контролю;
г) усіх перелічених вище форм контролю.

9. Усталена регулярна звітність підрозділів підприємства є основною формою:
а) поточного контролю;
б) періодичного контролю;
в) разового контролю;
г) усіх перелічених вище форм контролю.

10. Інвентаризація матеріальних і фінансових активів підприємства є формою:
а) поточного контролю;
б) періодичного контролю;
в) разового контролю;
г) усіх перелічених вище форм контролю.

11. Допоміжними показниками контролю та оцінки роботи підрозділів є:
а) ритмічність і рівномірність роботи;
б) продуктивність праці і трудомісткість продукції;
в) фондовіддача і рівень завантаження устаткування;
г) усі попередні відповіді правильні.

12. Основними оцінними показниками діяльності підрозділів-центрів витрат є:
а) прибуток;
б) обсяг виробництва і прибуток;
в) виконання зобов'язань з виготовлення продукції в натуральному виразі (надання послуг) та витрати;
г) приріст обсягу виробництва і витрати.

13. Основними оцінними показниками діяльності підрозділів-центрів прибутку є:
а) обсяг виробництва і продуктивність праці;
б) прибуток;
в) собівартість продукції і прибуток;
г) виконання зобов'язань з виготовлення продукції у натуральному вимірі та витрати.

14. Для поточного оцінювання ефективності роботи підрозділу, що виготовляє один вид продукції з коротким виробничим циклом, найприйнятнішим с показник собівартості:
а) кінцевої готової продукції;
б) валової продукції;
в) одиниці продукції;
г) однієї нормо-години.

15. Діяльність допоміжних підрозділів, що виготовляють продукцію внутрішнього призначення, яка обумовлює технічний рівень основного виробництва оцінюється за показниками:
а) аналогічними показникам основних підрозділів;
б) безперебійного обслуговування підрозділів-споживачів продукції та послуг установленої номенклатури;
в) додержання витрат у межах кошторису;
г) усі попередні відповіді правильні.

16. Діяльність допоміжних підрозділів з суто обслуговуючими функціями оцінюється за показниками:
а) аналогічними показникам основних підрозділів;
б) безперебійного обслуговування підрозділів-споживачів продукції та послуг установленої номенклатури та додержання витрат у межах кошторису;
в) обсягу виробництва і прибутку;
г) усі попередні відповіді правильні.

17. Для поточного оцінювання ефективності роботи цеху, що виготовляє широку номенклатуру продукції внутрішньокоопераційного призначення з тривалим виробничим циклом, найприйнятнішим с показник собівартості:
а) кінцевої (готової) продукції;
б) валової продукції (кошторис витрат);
в) одиниці продукції;
г) однієї нормо-год.

18. Основним методом оцінки роботи підрозділів за показниками є:
а) коригування;
б) моделювання;
в) порівняння;
г) оптимізація.

19. Виконання плану виробництва з номенклатури продукції обчислюється діленням на плановий обсяг продукції:
а) фактичного обсягу продукції;
б) фактичного обсягу продукції, але без урахування перевиконання плану за окремими номенклатурними позиціями;
в) планового обсягу продукції, збільшеного на перевиконання плану з дефіцитних виробів;
г) планового обсягу продукції, зменшеного на суму невиконання плану з дефіцитних виробів.

20. Кількість готових машинокомплектів визначається:
а) за максимальною кількістю окремих деталей;
б) мінімальною кількістю укомплектованих машин;
в) середньою кількістю виготовлених деталей;
г) мінімальною кількістю виготовлених деталей.

21. Узагальнююча кількісна оцінка кінцевих результатів діяльності підрозділів здійснюється:
а) у формі коефіцієнта трудового внеску;
б) за критерієм ступеня виконання плану;
в) за критерієм динаміки показників;
г) за середньою величиною показника по сукупності.

22. Виробництво продукції підрозділів контролюється й оцінюється за показниками:
а) загального обсягу та якості продукції;
б) виконання плану виробництва з номенклатури;
в) комплектності та ритмічність виробництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

23. Основними причинами неритмічної роботи підрозділу є:
а) «вузькі» місця;
б) некомплектність поставки;
в) неякісне планування;
г) позапланові втрати.

24. Абсолютним показником витрат є:
а) собівартість одиниці продукції;
б) кошторис;
в) витрати на 1 грн. обсягу продукції;
г) витрати на 1 нормо-годину обсягу продукції.

25. Оперативне визначення планових витрат на фактичний обсяг виробництва ґрунтується на:
а) поділі витрат на прямі та непрямі;
б) групуванні витрат у калькуляційні статті;
в) групуванні витрат на однорідні елементи;
г) поділі витрат на змінні та постійні.

26. Фактичні змінні витрати цеху, які є пропорційними, за звітний період становлять 35 тис. грн., а постійні – 10 тис. грн. Планові витрати передбачались відповідно 32 тис. грн. і 12 тис. грн. Завдання з випуску продукції цех виконав на 106,5 % (надплановий випуск продукції доцільний). За результатами роботи цех має в тис. грн.:
а) перевитрати 1;
б) перевитрати 2;
в) економію 1;
г) економію 2.

27. Планом виробництва бригади на місяць, в якому 21 робочий день, передбачено щоденно виготовляти продукції на 3000 нормо-годин. Фактично виготовлено в перші 7 днів по 3480 нормо-годин, а в останні 7 днів - по 2550 нормо-годин. Протягом решти днів фактичне виробництво продукції відповідало плановому завданню. Коефіцієнт ритмічності виробництва за місяць становить:
а) 0,85;
б) 0,90;
в) 0,95;
г) 1,0.

28. У базовому періоді витрати підрозділу становили 85 тис. грн., у звітному 90 тис. грн. План виробництва виконано на 110 %. Постійні витрати у загальних витратах підрозділу становлять, тис. грн.:
а) 50;
б) 35;
в) 15;
г) 5.


Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач
Задача 7.1

Планом виробництва дільниці на місяць, в якому 22 робочі дні, передбачено щоденно виготовляти продукції на 2000 нормо-год. Фактично виготовлено в перші 5 днів по 1560 нормо-год., а в останні 5 днів по 2500 нормо-год. Протягом решти днів фактичне виробництво відповідало плановому завданню.
Необхідно: визначити коефіцієнт ритмічності виробництва за місяць.

Розв'язок:

Коефіцієнт ритмічності виробництва розраховується за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (7.1)
де kР - коефіцієнт ритмічності виробництва за період;
Т - кількість календарних відрізків часу, на яку поділено період (днів);
Вфі - фактичний обсяг продукції, виготовлений за і-й відрізок часу (день) у встановленому вимірі, у межах запланованого (без перевиконання);
Впл - обсяг продукції, передбачений планом на період.

13 EMBED Equation.3 1415.
Відповідь: коефіцієнт ритмічності виробництва дільниці за місяць становить 0,95.

Задача 7.2

Комплексна оцінка діяльності механічного цеху виробничого підприємства здійснюється за чотирма показниками, план за якими виконано наступним чином:
- номенклатура продукції - 96,71 %;
- за кошторисом витрат є надпланова економія – 2 %;
- ритмічність виробництва - 98 % (kр = 0,98);
- продуктивність праці – 105 %.
Необхідно: провести комплексну оцінку роботи механічного цеху виробничого підприємства за період на основі коефіцієнта трудового внеску (КТВ).
Вказівка. Нормативи коригування коефіцієнта трудового внеску наведено в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1
Нормативи коригування КТВ


Показник

Виконання плану
(нормативу), %
Зміна КТВ



·
Збільшення
(+)
Зменшення (-)

1. Номенклатура
продукції
100
0,15




95 – 99


0,05


89 – 94


0,10


85 – 90


0,2


79 – 84


0,3

2. Кошторис
витрат
За кожний процент надпланової економії
За кожний процент перевитрат
0,05


0,05

3. Ритмічність
виробництва
100
0,1




95 – 99


0,03


89 – 94


0,06


85 – 90


0,10


79 – 84


0,20

4. Продуктивність
праці
За кожний процент надпланового підвищення
За кожний процент зниження порівняно з планом
0,01


0,02


Розв’язок:

Величина коефіцієнта трудового внеску (КТВ) визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (7.2)
де п - кількість показників, за якими оцінюється робота;
kВ.і - підвищувальний коефіцієнт за і-й показник;
kН.і - понижувальний коефіцієнт за і-й показник.
Підвищувальний (понижувальний) коефіцієнт визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (7.3)
де РПЛ.і - виконання плану за і-м показником, %;
hі - норматив підвищення (зниження) КТВ за кожний процент перевиконання (недовиконання) плану за і-м показником у частках одиниці.
Згідно із зазначеними умовами КТВ механічного цеху за звітний період становитиме:
КТВ = 1 + (2 Ч 0,05 + 5 Ч 0,01) - (0,05 + 0,03) = 1,07.
Отже, відповідно до встановлених критеріїв робота цього підрозділу є досить ефективною, оскільки КТВ дещо вищий від нормативного рівня (КТВ>1).

Задача 7.3

У таблиці 7.2 представлена вихідна інформація про витрати робочого часу на виробничому підприємстві з вини служб та відділів апарату управління виробничого підприємства.
Таблиця 7.2
Витрати робочого часу з вини служб та відділів апарату управління

№ цеху
Змінний фонд робочого часу, год.
Втрати робочого часу, год.



Разом
В тому числі з вини




ОГМ
ОГТ
ОГК
інших відділів
адміністра-ції цехів

1
2
3
1600
1768
1280
475
656
269
130
247
134
65
94
27
180
150
42
15
21
11
85
144
55

Разом
4648
1400
511
186
372
47
284


Необхідно: визначити показники якості виконання керівницької функції відділами, адміністрацією цехів та підприємства в цілому.

Розв’язок:

Коефіцієнт якості виконання керівницької функції (Ккф) дозволяє об’єктивно оцінити діяльність апарату управління в цілому і його окремих підрозділів на базі витрат робочого часу, що викликані недоліками у роботі. Даний показник розраховується за формулою:
Ккф = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415, (7.4)

де Тст – змінний фонд часу підрозділу, год.;
n – кількість підрозділів;
13 EMBED Equation.3 1415- сумарні втрати робочого часу у виробничих підрозділах за період з несвоєчасного або неякісного виконання керівницьких функцій.
Визначаємо ці коефіцієнти:
1) по відділам та службам:
- по відділу ОГМ:
Ккф1 = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,89;
- по відділу ОГТ:
Ккф2 = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,96;
- по відділу ОГК:
Ккф3 = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,92;
- по іншим відділам та службам:
Ккф4 = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,99;
2) по виробничим цехам:
- по цеху №1:
Ккф5 = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,95;
- по цеху №2:
Ккф6 = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,92;
- по цеху №3:
Ккф7 = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,96;
3) по підприємству в цілому:
Ккф = 1 - 13 EMBED Equation.3 1415 = 0,70.


Задача 7.4

Механічний цех виробничого підприємства за звітний місяць виконав завдання з виробничої програми на 101,45 %. Вихідна інформація про витрати цеху представлені в таблиці 7.3
Необхідно: за даними планового кошторису цеху за поточний (звітній) місяць провести оцінку його виконання.
Таблиця 7.3
Витрати цеху за __травень__ місяць 200_ р., грн.


Стаття витрат
Планові витрати
Фактичні витрати



Загальні
в т.ч. змінні


1
Матеріали (за вирахуванням відходів)
18720
18720
18100

2
Куповані вироби і напівфабрикати
13300
13300
13523

3
Паливо і енергія на технологічні потреби
945
945
900

4
Основна заробітна плата виробничих робітників

10660

10660

10815

5
Додаткова заробітна плата виробничих робітників

1050

1050

1080

6
Відрахування на соціальні заходи
4360
4360
4428

7
Загальновиробничі витрати,
22065
6350
21505


у тому числі:
- витрати на утримання і експлуа-тацію машин та устаткування


14005


6350


13675

8
Втрати від браку (у звіті)
-
-
130


Разом
71100
55385
70481


Розв’язок:

Для обчислення планових витрат за кошторисом на фактичний обсяг виробництва продукції необхідно планові змінні витрати помножити на індекс виконання плану з обсягу виробництва, тобто:
13 EMBED Equation.3 1415, (7.5)
де СЗ - змінні витрати за кошторисом, грн.;
ІПЛ - індекс виконання плану виробництва.
При оцінці роботи підрозділів за показником витрат такі перерахунки необхідно здійснювати за кожною статтею кошторису і за кошторисом в цілому. У результаті виявляються відхилення фактичних витрат від планових.
Планові витрати на фактичний обсяг продукції обчислені в таблиці 7.4. Відповідно їх суми становлять:
- витрати на матеріали:
18720 Ч 1,0145 + 0 = 18991 грн.;
- витрати на куповані вироби і напівфабрикати:
13300 Ч 1,0145 + 0 = 13493 грн. і т. д. по всіх статтях змінних витрат.
Таблиця 7.4
Витрати цеху за __травень__ місяць 200_ р., грн.








Стаття витрат


Планові витрати


Планові витрати на фак-тичний обсяг
про-дукції

Фак-
тичні витра-
ти


Відхи-лення: еконо-мія -; переви-трати +










зага-льні
у т. ч.
змінні












1
Матеріали (за вирахуванням відходів)

18720

18720

18991

18100

-891

2
Куповані вироби і напівфаб-рикати

13300

13300

13493

13523

+30

3
Паливо і енергія на техноло-гічні потреби

945

945

959

900

-59

4
Основна заробітна плата виробничих робітників

10660

10660

10815

10815

-

5
Додаткова заробітна плата виробничих робітників

1050

1050

1065

1080

+15

6
Відрахування на соціальні заходи

4360

4360

4423

4428

+5

7
Загальновиробничі витрати
22065
6350
22157
21505
-652


у тому числі:
- витрати на утримання і експлуатацію машин та устаткування


14005


6350


14097


13675


-422

8
Втрати від браку (у звіті)
-
-
-
130
+130


Разом
71100
55385
71 903
70481
-1422


Загальновиробничі витрати містять як змінні, так і постійні витрати. До змінних належить істотна частка витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування. Витрати на організацію й управління виробництвом, як правило, постійні. Отже, планова сума цієї статті коригується на фактичний обсяг виробництва так:
6350 Ч 1,0145 + (22065 - 6350) = 22157 грн.
Планові витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування на фактичний обсяг виробництва в складі загальновиробничих витрат становлять:
6350 Ч 1,0145 + (14 005 - 6350) = 14097 грн.
Порівняння фактичних витрат з плановими, обчисленими на фактичний обсяг продукції, показує результат діяльності підрозділу за цим критерієм. Як бачимо, понадпланова економія витрат за трьома статтями становить 1602 грн. (891 + 59 + 652). Водночас є перевитрати ресурсів на суму 50 грн. (30 + 15 + 5) і втрати від браку на 130 грн.
Загальна економія становить 1422 грн., тобто 2 % (1422 Ч 100 / 71903).


Задачі для розв’язання

Задача 7.5

Фактичні змінні витрати цеху, які можна вважати пропорційними, за звітний період становлять 23 тис. грн., а постійні – 8 тис. грн. Планові витрати передбачались відповідно 20 тис. гри. і 10 тис. грн. Завдання з випуску продукції цех виконав на 110 % (надплановий випуск продукції доцільний).
Необхідно: визначити розмір економії чи перевитрати коштів цеху.

Задача 7.6

У базовому періоді витрати підрозділу становили 70 тис. грн., у звітному 75 тис. грн. План виробництва виконано на 110 %.
Необхідно: визначити величину постійних і змінних витрат підрозділу у звітному періоді.

Задача 7.7

Комплексна оцінка діяльності складального цеху машинобудівного підприємства здійснюється за чотирма показниками, план за якими виконано наступним чином:
- номенклатура продукції - 92,47 %;
- за кошторисом витрат є надпланова економія – 0,4 %;
- ритмічність виробництва – 95,4 % (kр = 0,954);
- продуктивність праці – 101,6 %.
Необхідно: провести комплексну оцінку роботи механічного цеху на основі коефіцієнта трудового внеску (КТВ).
Вказівка. Нормативи коригування КТВ наведено в таблиці 7.2.

Задача 7.8

Проектна потужність цеху, що введений у дію чотири роки тому, складає 36000 тонн. Нормативний строк освоєння потужності – три роки. Цех випускає однорідну продукцію. Вихідна інформація про діяльність цеху представлена в таблиці 7.5.
Необхідно: провести оцінку виконання цехом планового завдання з обсягу виробництва.
Таблиця 7.5
Вихідна інформація про діяльність цеху

Показники
Фактично за попередній рік
Звітний рік
У % до попереднього року



план
Фактично
план
фактично

Випуск продукції:
тонн
тис. грн.

2400
240

26880
268,8

28800
288

112
112

120
120


Задача 7.9

Механічний цех машинобудівного підприємства виготовляє чотири види виробів - А, Б, В і Г, які є основною продукцією підприємства. Крім того, надплановий випуск виробу А є недоцільним внаслідок того, що попит на нього не зростає. Вихідна інформація про діяльність механічного цеху за місяць представлена в таблиці 7.6.
Необхідно: провести оцінку виконання планового завдання з номенклатури та асортименту продукції механічного цеху машинобудівного підприємства.
Вихідні дані взяти з місячного звіту цеху.
Таблиця 7.6
Вихідні показники про діяльність механічного цеху за місяць

Найменування виробів
Трудоміст-кість 1 шт., нормо-год.
План
Фактично



кількість, шт.
нормо-год.
кількість, шт.
нормо-год.

А
Б
В
Г
20
80
5
30
100
450
200
120
2000
36000
1000
3600
110
500
150
60
2200
40000
750
1800

Разом


42600

44750


Задача 7.10

Механообробний цех виготовляє вузли машин для складального цеху, а також надає виробничі послуги іншим цехам і службам (виготовлення реманенту, обробка деталей і т. ін.). Планом на місяць передбачено виготовити 500 вузлів і надати послуги іншим цехам обсягом 1000 нормо-год. Трудомісткість одного вузла 20 нормо-год. За місяць цех виготовив і здав складальному цеху 450 вузлів, надав послуг іншим підрозділам заводу на 2100 нормо-год., але внаслідок нечіткої роботи не виконав замовлення інструментального цеху на 300 нормо-год.
Необхідно:
1) визначити ступінь виконання цехом плану з номенклатури продукції у відсотках;
2) оцінити виконання плану із загального обсягу виробництва;
3) з’ясувати можливі причини невиконання плану з номенклатури.

Задача 7.11

Бригада виготовляє деталі, що входять до виробу А. Кількість деталей, що входять до одного машинокомплекту А, наступна:
- кільця – 3 шт.;
- вал – 1 шт.;
- корпус – 1 шт.;
- клапан – 2 шт.;
- шток – 3 шт.
За місяць виготовлено деталей: вал – 300 шт.; кільце – 700 шт.; корпус – 273 шт.; клапан – 500 шт.; шток – 800 шт.
Необхідно: визначити, яка кількість готових машинокомплектів буде прийнята до виконання плану за комплектністю виробництва.
Вказівка. Кількість забезпечених деталями готових комплектів - це мінімальна величина з ряду 13 EMBED Equation.3 1415, і = 1, , m, де Nі - кількість деталей і-го найменування; nі - кількість деталей і-го найменування в комплекті, m - кількість найменувань деталей.

Задача 7.12

Механообробна дільниця цеху виготовляє деталі десяти найменувань, які входять до двох комплектів - А і Б. Планування і облік виробництва деталей здійснюються в комплектах. Склад комплектів і трудомісткість деталей наведені у таблиці 7.7.
За планом на місяць було передбачено виготовити 500 комплектів А і 400 комплектів Б. Зміна залишків незавершеного виробництва на дільниці не планувалась. Фактичне виготовлення деталей за місяць у штуках становить: № 1 - 550, № 2 - 500, № 3 - 900, № 4 - 495, № 5 - 1480, № 6 - 810, № 7 - 420, № 8 - 400, № 9 - 780, № 10 - 390.
Необхідно:
1) визначити кількість забезпечених деталями комплектів А і Б;
2) обчислити коефіцієнт комплектності виробництва.
Таблиця 7.7
Склад і трудомісткість обробки комплектів


Показник
Деталі та їх кількість в комплектах


№ 1
№2
№3
№4
№5
№6
№7
№8
№9
№10

Комплект А
1
1
2
1
3
-
-
-
-
-

Комплект Б
-
-
-
-
-
2
1
1
2
1

Трудомісткість деталі, нормо-год.

3,0

2,0

1,0

4,0

1,0

1,0

3,0

4,0

1,0

2,0


Вказівка. Коефіцієнт комплектності обчислюється діленням фактичного обсягу виробництва в повних комплектах на його фактичну величину.

Задача 7.13

Випуск продукції виробничим підрозділом підприємства за декадами розрахункового місяця представлено в таблиці 7.8.
Таблиця 7.8
Запланований і фактичний обсяг товарної продукції підрозділу
підприємства за декадами розрахункового місяця, тис. грн.


Показник
Декада
Усього
за місяць


Перша
Друга
Третя


Обсяг продукції:
запланований
фактичний

1600
400

1600
800

1600
4000

4800
5200


Необхідно:
1) обчислити коефіцієнт ритмічності випуску продукції виробничим підрозділом;
2) аналітично оцінити рівень ритмічності випуску продукції в розрахунковому місяці.

Задача 7.14

Вихідні дані з місячного звіту цеху, що характеризують планову та фактичну трудомісткість виготовлення закінчених (для даного цеху) напівфабрикатів, представлені в таблиці 7.9.
Необхідно: визначити ритмічність виробництва за сумою фактичного виконання виробничого плану цехом за І декаду місяця і в цілому за місяць.

Таблиця 7.9
Вихідні дані з місячного звіту цеху

Дні місяця
Трудомісткість робіт, люд.-год.


за планом
фактично

1
3
4
5
6
7
8
10
2700
2700
2700
2700
2700
2700
2700
2700
1260
1300
1480
1760
2100
2460
2880
3120

Всього за І декаду
Всього за ІІ декаду
Всього за ІІІ декаду
21600
18900
16200
16360
17900
24000

Всього за місяць
56700
58260


Задача 7.15

У таблиці 7.10 представлена вихідна інформація щодо випуску продукції механічним цехом виробничого підприємства за календарними періодами (декадами) місяця.
Таблиця 7.10
Вихідна інформація щодо випуску продукції механічним цехом

Декада місяця
План
Фактично
Частка планового декадного випуску, %

І
ІІ
ІІІ
73000
73000
77000
71000
72500
79720
32,73
32,74
34,53

Разом
223000
223220
100,0


Необхідно:
1) оцінити виконання плану виробництва цехом на протязі місяця,
2) оцінити рівномірність ходу виробництва;
3) визначити коефіцієнт ритмічності виробництва.

Задача 7.16

Складальний цех виробничого підприємства за звітний місяць виконав завдання з виробничої програми на 102,37 %. Вихідна інформація про витрати цеху представлені в таблиці 7.11.
Таблиця 7.11
Витрати цеху за __жовтень__ місяць 200_ р., грн.


Стаття витрат
Планові витрати
Фактичні витрати



загальні
в т.ч. змінні


1
Матеріали (за вирахуванням відходів)
21530
21530
21700

2
Куповані вироби і напівфабрикати
17800
17800
18620

3
Паливо і енергія на технологічні потреби
12725
12725
13000

4
Основна заробітна плата виробничих робітників
15327
15327
15690

5
Додаткова заробітна плата виробничих робітників
1500
1500
1600

6
Відрахування на соціальні заходи
6200
6200
6350

7
Загальновиробничі витрати, у тому числі
- витрати на утримання і експлуа-тацію машин та устаткування
27625

16800
10800

10800
26908

16000

8
Втрати від браку (у звіті)
-
-
130

9
Разом
102707
85882
104061


Необхідно: за даними планового кошторису цеху за поточний (звітній) місяць провести оцінку його виконання.

Задача 7.17

У таблиці 7.12 наведено планові й фактичні виробничі витрати підрозділу за місяць. План виробництва продукції підрозділ виконав на 105 %. Перевиконання плану виробництва було доцільне.
Необхідно:
1) перерахувати планові витрати на фактичний обсяг виробництва;
2) визначити результат діяльності підрозділу за показником витрат (економія, перевитрати).
Вказівка. Всі прямі витрати слід уважати змінними пропорційними.

Таблиця 7.12
Витрати підрозділу за місяць, тис. грн.

Стаття втрат
План
Фактично

Основні матеріали
65,0
68,0

Основна зарплата виробничих робітників
24,0
26,2

Додаткова зарплата виробничих робітників
2,8
3,0

Відрахування на соціальні заходи
8,58
9,34

Загальновнробничі витрати, у тому числі:
58,0
59,3

- змінні
36,0
37,3

- постійні
22,0
22,0

Разом
158,38
165,84


Задача 7.18

Філія фірми „Заріна” виготовляє шафи для одягу. Норми прямих змінних витрат на одну шафу такі:
- матеріали – 6 м2 за ціною 20 грн. за 1 м2;
- трудомісткість – 20 людино-годин, середня тарифна ставка, згідно з установленими розрядами роботи, 3 грн. за годину.
За місяць виготовлено 160 шаф, для чого закуплено і використано 976 м2 дощок. За дошки заплачено 19032 грн. Фактично на виробництво шаф затрачено 3120 людино-годин, виплачено пряму заробітну плату 9672 грн.
Необхідно:
1) визначити відповідність прямих витрат на матеріали встановленим нормам і цінам;
2) визначити відповідність прямих витрат на заробітну плату встановленим трудомісткості та середній тарифній ставці;
3) обчислити загальне відхилення фактичних прямих витрат від планових (нормативних).
Вказівка. Загальне відхилення витрат за певним ресурсом обчислюється як різниця між фактичними і плановими витратами на фактичний обсяг виробництва. Відхилення за кількістю ресурсу (у даному разі матеріали і трудомісткість) та цінами на нього (ціни на матеріали і тарифні ставки) обчислюється за формулами:
- за кількістю ресурсу:
13 EMBED Equation.3 1415; (7.6)
- за цінами:
13 EMBED Equation.3 1415, (7.7)
де РФ - фактична кількість затраченого ресурсу в натуральному вимірі;
NФ - фактичний обсяг виробництва у натуральному вимірі;
Н - норма витрат ресурсу;
ЦФ - фактична ціна одиниці ресурсу, грн. 13 EMBED Equation.3 1415;
ВФ - фактична вартість всього затраченого ресурсу, грн.;
ЦПЛ - планова ціна одиниці ресурсу, грн.

Задача 7.19

Промислово-виробничий персонал підприємства складає 380 чоловік, з них робітники – 300. Виробнича структура підприємства включає 20 виробничих дільниць, об’єднаних у 6 цехів. Кожна виробнича дільниця керується одним старшим майстром та двома змінними.
Необхідно: визначити ефективність переводу підприємства на безцехову структуру управління.
Вказівка. Завдання полягає в тому, щоб скоротити структуру підприємства та витрати на управління підприємством.
Разом з тим слід мати на увазі, що на кожному підприємстві питання поліпшення виробничої та організаційної структури мають вирішуватися лише на основі детального вивчення конкретних умов виробництва.


Теми рефератів

1. Зв’язок контролю з плануванням.
2. Технічний контроль (контроль якості продукції): сутність, завдання і особливості.
3. Контроль трудової дисципліни (якості праці).
4. Значення контролю поточних витрат і результатів виробництва в діяльності підрозділів.
5. Звітність підрозділів, її зміст і періодичність.
6. Оцінка якості продукції.

Тема 8 Механізм стимулювання



Мета вивчення теми - формування чіткого уявлення про побудову та функціонування механізму стимулювання підрозділів підприємства, набуття практичних навичок обґрунтування форм і систем оплати праці з урахуванням конкретних умов діяльності підрозділів, обґрунтування видів і розмірів виплат із прибутку.

Зміст теми

1. Роль, форми та джерела стимулювання.
Стимулювання як спонукання до дій у певному напрямку. Матеріальне і нематеріальне стимулювання. Провідна роль матеріального стимулювання в забезпеченні ефективної діяльності підрозділів. Форми і джерела матеріального стимулювання. Роль прибутку у стимулюванні персоналу.
2. Стимулююча функція оплати праці.
Обґрунтування форми оплати праці з урахуванням її стимулюючих особливостей. Переваги, недоліки та сфери ефективного застосування відрядної й погодинної оплати праці. Об’єктивні передумови застосування погодинної оплати праці. Напрямки удосконалення форм оплати праці та підвищення їх стимулюючої ролі. Показники й умови преміювання, їх встановлення в конкретних умовах виробництва.
3. Оплата праці за кінцевим результатом та її стимулююча роль.
Сутність оплати праці за кінцевим колективним результатом і сфера її ефективного використання. Формування комплексних розцінок і загального (колективного) фонду заробітної плати. Розподіл колективного заробітку між членами колективу за коефіцієнтом трудової участі.
4. Стимулювання через участь у прибутку.
Роль стимулювання через участь у прибутку. Види участі працівників у прибутку, їх особливості. Участь у прибутку на основі відносин власності (участі у капіталі). Визначення величини дивіденду на акцію. Вплив форми виплати дивідендів на структуру балансу підприємства. Внутрішня ціна акції, її економічна сутність. Форми залучення персоналу підприємства до участі в капіталі. Виплати з прибутку за результати роботи. Централізовані та децентралізовані виплати з прибутку працівникам виробничих підрозділів. Напрямки використання прибутку підрозділів-суб’єктів ринку, їх стимулююча роль.

Рекомендована література до вивчення теми: [5], [6], [7, с. 141-162], [8, с. 64-70], [10, с. 269-302], [12, с. 209-242], [13, с. 164-175], [15, с. 283-304], [20, с. 267-284], [21].
Питання для перевірки знань

1. Розкрийте сутність категорій “мотив” і “стимул”. Що в них є спільного і що їх різнить?
2. У чому сутність стимулювання (мотивації)?
3. Дайте характеристику матеріальному (економічному) і соціально-психологічному (неекономічному) стимулюванню. Які їх форми?
4. Що являє собою стимулювання у формі матеріального заохочення?
5. Назвіть форми і джерела матеріального стимулювання.
6. Поясніть переваги і недоліки відрядної оплати праці та сферу її застосування.
7. Які переваги і недоліки погодинної оплати праці? За яких умов доцільно її застосовувати?
8. В яких напрямках відбувається удосконалення форм оплати праці та підвищення їх стимулюючої ролі?
9. Як Ви вважаєте, чим пояснюється загальна світова тенденція до поступового звуження сфери застосування відрядної заробітної плати в її безпосередній формі?
10. Розкрийте механізм формування політики оплати праці на підприємстві з урахуванням державного і договірного регулювання заробітної плати.
11. Що таке показники й умови преміювання? Як вони встановлюються в конкретних умовах виробництва?
12. У чому полягає сутність оплати праці за кінцевим колективним результатом?
13. Як обчислюються комплексні відрядні розцінки на одиницю кінцевої продукції підрозділу?
14. Що являє собою комплексний показник (коефіцієнт) трудової участі (КТУ)? Як він обчислюється для кожного працівника?
15. Поясніть, як обчислюється заробіток кожного члена бригади при колективній відрядній оплаті праці.
16. Які є види виплат працівникам із прибутку і в чому полягає їх особливість?
17. Як визначається величина дивіденду на звичайні акції?
18. Поясніть, як впливає на баланс підприємства виплата дивідендів грошима.
19. З’ясуйте зміни в балансі при виплаті дивідендів додатковим випуском акцій.
20. Що таке внутрішня ціна акції і в чому полягає її економічна сутність?
21. Які практикуються форми залучення персоналу підприємства до участі в капіталі?
22. Як стимулюються із прибутку за результати роботи працівники підрозділів - центрів витрат?
23. У чому особливості стимулювання з прибутку працівників підрозділів - центрів розрахункового (умовного) прибутку?
24. З’ясуйте напрямки використання прибутку підрозділів - суб'єктів ринку та їх стимулюючу роль.


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Мотивація – це:
а) умова господарської самостійності підрозділу, що пов’язана з процесом матеріальної винагороди осіб за результати праці;
б) процес збудження працівників до ефективної діяльності для досягнення цілей підприємства;
в) процес вивчення прагнень працівників підприємства;
г) усі попередні відповіді правильні.

2. Внутрішня спонукальна сила, прагнення є:
а) стимулом;
б) мотивом;
в) потребою;
г) поведінкою.

3. Зовнішнє збудження з певною метою представляє собою:
а) стимул;
б) мотив;
в) потребу;
г) поведінку.

4. Визначте, яке з тверджень є не правильним:
а) стимулювання здійснюється з метою мотивації необхідної поведінки працівників;
б) мотивація ґрунтується на потребах людей;
в) в ринковій економіці основною формою стимулювання є соціально-психологічне (моральне);
г) матеріальне стимулювання є економічним, моральне – неекономічним.

5. Найбільш повним визначенням поняття “стимулювання” є наступне:
а) система заохочувальних заходів, що формує у працівників трудову активність;
б) система формування у працівників заохочувальних мотивів до трудової діяльності;
в) система участі працівників у прибутку пiдприємства, яка стимулює підвищення продуктивності праці;
г) система заохочувальних заходів, що стимулює підвищення продуктивностi праці.

6. Матеріальне стимулювання здійснюється у формі:
а) грошових виплат;
б) передачі матеріальних благ;
в) надання певних пільг;
г) усі попередні відповіді правильні.

7. Джерелом матеріального стимулювання працівників підприємства є:
а) дохід підприємства від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
б) відшкодування витрат, що формують собівартість продукції;
в) прибуток як різниця між доходом і витратами;
г) усі попередні відповіді правильні.

8. Сутність мотиваційного механізму часткового саморегулювання виробничих відносин полягає в тому, що:
а) для структурних підрозділів обмін продуктів не має форми товарного обігу;
б) структурні підрозділи займаються виготовленням продукції, але не реалізують її;
в) на внутрівиробничому рівні вводиться економічне і матеріальне стимулювання, що базується на принципах повної або часткової самоокупності і часткового самофінансування;
г) усі попередні відповіді правильні.

9. Визначте, яке з наведених означень найбiльш точно характеризує поняття “оплата працi”:
а) будь-який заробiток, що за трудовим договором виплачується працiвникам за виконану роботу та наданi послуги;
б) заробiток у виглядi окладу та iнших заохочувальних i компенсацiйних виплат тощо;
в) установлений державою розмiр заробiтної плати, нижче за який не може здійснюватись оплата за фактично виконану роботу (за повний мiсяць);
г) будь-який заробiток, що залежить вiд результатiв працi робiтника й визначається тарифними ставками, посадовими окладами.

10. Визначте, яке з наступних тверджень є не правильним:
а) організація заробітної плати на пiдприємствi будується з обов’язковим додержанням принципу матеріальної зацікавленості;
б) різновидами погодинної форми оплати праці є акордна та прогресивна;
в) для визначення відрядного заробітку потрібно знати відрядну розцінку;
г) однією з форм стимулювання є система доплат і надбавок.

11. У разі відрядної оплати праці основний заробіток працівника визначається:
а) обсягом виконаної роботи у натуральному вимірі та відрядною розцінкою;
б) обсягом виконаної роботи у натуральному вимірі і тарифною ставкою;
в) фактичною трудомісткістю роботи і тарифною ставкою;
г) нормативною трудомісткістю роботи і відрядною розцінкою за одиницю продукції.

12. Основний заробіток працівника за погодинної оплати праці визначається:
а) відпрацьованим часом і відрядною розцінкою;
б) відпрацьованим часом і тарифною ставкою;
в) обсягом виконаної роботи і тарифною ставкою;
г) обсягом виконаної роботи і відрядною розцінкою.

13. Недоліком відрядної форми оплати праці є:
а) не забезпечення прямого зв’язку між розміром оплати праці та її кількісним результатом;
б) трудомісткість роботи з нормування праці;
в) обчислення заробітку є методично складним і не зрозумілим для працівників;
г) всі перелічені вище відповіді є недоліками відрядної форми оплати праці.

14. Вкажіть, яке з тверджень є правильним:
а) тарифна ставка визначається складністю виконуваної роботи;
б) тарифна ставка визначається вимогами до рівня ділових якостей працівника;
в) тарифна ставка стимулює підвищення кваліфікації та дисципліни;
г) усі попередні відповіді правильні.

15. Вкажіть, за яких умов раціонально застосовувати відрядну форму оплати праці:
а) можливе чітке кількісне вимірювання результатів праці;
б) на належному рівні організовано нормування праці;
в) працівники мають можливість збільшити виробіток;
г) всі перелічені вище відповіді є умовами застосування відрядної форми оплати праці.

16. Вкажіть, за яких умов доцільне застосування почасової оплати праці:
а) кількісний результат процесу визначається машиною;
б) результат праці чітко вимірюється кількісно;
в) важливе значення має кількісний результат праці;
г) на належному рівні організовано нормування праці.

17. За умов, коли кількісний результат процесу визначається машинною системою і висуваються високі вимоги до якості праці, оптимальною є оплата праці:
а) відрядна прогресивна;
б) відрядна преміальна;
в) погодинна проста;
г) погодинна преміальна.

18. Зміни в рівні реальної заробiтної плати можна визначити за допомогою порівняння змін у рівні номiнальної зарплати зі змінами:
а) у рівні цін на товари та послуги;
б) нормі прибутку;
в) ставках оподаткування;
г) тривалості робочого часу.

19. Визначте, яке з наведених нижче тверджень є не правильним:
а) матеріальне стимулювання належить до сфери розподільних відносин;
б) заробітна плата є основною формою матеріального стимулювання;
в) держава регулює оплату праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати;
г) премія є значною частиною основної заробітної плати.

20. До складу фонду заробітної плати не входять:
а) сплати за фактично виконану роботу;
б) доплати за сумісництво професій;
в) кошти на матеріальну допомогу;
г) премії за виробничі результати.

21. Договірне регулювання оплати праці найманих працівників підприємств здійснюється на основі:
а) єдиної державної тарифної системи;
б) громадсько-правового законодавства;
в) системи тарифних угод;
г) типового контракту.

22. На розмір фонду заробітної плати безпосередньо впливає:
а) рівень заробітної плати працівників на підприємствах-конкурентах;
б) кiлькiсть працівників на підприємстві;
в) рівень мінімальної зарплати, що встановлений державою;
г) діяльність профспілки.

23. Планування фонду оплати праці на підприємстві не пов’язане з:
а) кiлькiстю працівників;
б) кваліфікаційним і професійним складом персоналу;
в) розміром власного капіталу;
г) розміром заробітної плати на підприємствах-конкурентах.

24. Нарахована загальна зарплата за кінцевим колективним результатом розподіляється між працівниками пропорційно:
а) тарифним розрядам працівників;
б) кількості відпрацьованих днів;
в) кількості відпрацьованих днів і КТУ;
г) стажу роботи.

25. Добуток середньої частки премій цеху на величину фонду заробітної плати робітників цеху становить:
а) суму коштів, що використовуються на поточне преміювання робітників;
б) суму коштів, що спрямовується на виплату винагороди за річними підсумками роботи працівників цеху;
в) величину основної заробітної плати робітників;
г) величину додаткової заробітної плати робітників.

26. Чистий прибуток виробничого підрозділу підприємства спрямовується на:
а) формування фондів споживання, накопичення та резервного фонду;
б) повернення внутрішньофірмових кредитів та відшкодування збитків;
в) сплату орендної плати та процентів за кредит;
г) виплату премій працівникам підрозділу.

27. Кошти з фонду споживання підрозділу підприємства спрямовуються на:
а) виплату заробітної плати працівникам підрозділу;
б) поповнення запасів оборотних фондів;
в) фінансування розвитку виробництва;
г) стимулювання працівників підрозділів.

28. Кошти з фонду накопичення підрозділу підприємства спрямовуються на:
а) виплату заробітної плати працівникам підрозділу;
б) поповнення запасів оборотних фондів;
в) фінансування розвитку виробництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

29. Вкажіть, чи здійснюються з цехових фондів матеріального заохочення виплати винагород працівникам за річними підсумками:
а) так;
б) ні, бо такі виплати проводяться з цехового фонду заробітної плати;
в) ні, бо такі виплати проводяться із заводського фонду заробітної плати;
г) ні, бо такі виплати здійснюються із заводського фонду матеріального заохочення.

30. Одноразова матеріальна допомога працівникам підрозділів:
а) не виплачується;
б) виплачується з цехового резервного фонду;
в) виплачується із заводського фонду матеріального заохочення;
г) виплачується з цехового фонду матеріального заохочення.

31. Внутрішня ціна акцій підприємства визначається:
а) відношенням нерозподіленого прибутку до кількості акцій;
б) відношенням власного капіталу до кількості акцій;
в) відношенням статутного капіталу до кількості акцій в обороті;
г) розміром дивідендів і їх динамікою.

32. Виплата дивідендів додатковим випуском акцій:
а) не змінює структуру активів і пасивів балансу;
б) змінює структуру активів і пасивів балансу;
в) змінює структуру лише пасивів;
г) змінює структуру лише активів.

33. Виплата дивідендів грошима:
а) не впливає на структуру активів і пасивів;
б) змінює структуру активів і пасивів балансу;
в) змінює структуру лише пасивів;
г) змінює структуру лише активів.

34. Відносний розмір дивідендів на прості акції визначається відношенням:
а) всього прибутку до статутного капіталу;
б) прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, до власного капіталу;
в) прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, до статутного капіталу, зменшеного на номінальну вартість привілейованих акцій;
г) прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, до статутного капіталу.

35. Виконуючи разове замовлення, бригада зекономила дефіцитних матеріалів на 1000 грн., використавши для цього спеціальне пристосування, яке коштувало 300 грн. і подальшого застосування не мало. Податок на прибуток 30 %. Максимальний розмір премії, яка може бути виплачена бригаді за економію, не спричиняючи втрат, грн., становить:
а) 1000;
б) 700;
в) 210;
г) 490.

36. Продуктивність праці робітників на погодинній оплаті зросла на 15 %, внаслідок чого зарплатомісткість продукції знизилась на (%):
а) 0;
б) 13;
в) 20;
г) 10.


Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 8.1

Виконуючи разове замовлення, бригада зекономила дефіцитних матеріалів на 1000 гри., використавши для цього спеціальне пристосування, яке коштувало 300 грн. і подальшого застосування не мало. Податок на прибуток 30 %.
Необхідно: визначити максимальний розмір премії, яка може бути виплачена бригаді за економію, не спричиняючи втрат.

Розв'язок:

1. Визначимо суму прибутку від економії матеріалів до оподаткування (П) як різницю між сумою економії матеріалів та вартістю спеціального пристосування:
П = 1000 - 300 = 700 грн.
2. Визначимо суму чистого прибутку підрозділу (ЧП) від економії матеріалів:
ЧП = 700 Ч 0,7 = 490 грн.
Відповідь: максимальний розмір премії, яка може бути виплачена бригаді за економію, не спричиняючи втрат, становить 490 грн.


Задача 8.2

Бригада з чотирьох осіб працює за єдиним нарядом відповідно до спільного кінцевого результату. Розподіл відрядного заробітку здійснюється пропорційно кількості відпрацьованих днів і коефіцієнтів трудової участі (КТУ). Ці дані наведені у таблиці 8.1, в якій і доцільно виконувати завдання. За місяць бригаді нараховано 2910 грн. зарплати, в тому числі 2610 грн. - відрядний заробіток, решта, тобто 300 грн. - індивідуальні доплати.
Таблиця 8.1
Обчислення зарплати членів бригади

Члени бригади
КТУ за мі-сяць

Відпра-цьова-но днів

Кіль-кість КТУ-днів
Оплата за один КТУ-день,
Грн.
Зарпла-та за відпра-цьовані КТУ-дні, грн.
Індиві-дуальні допла-ти, грн.
Зарпла-та за місяць, грн.

Петренко І.О.
2,1
18



120


Самойлов С.В.
1,9
22



80


Григоров В.В.
1,7
22



60


Літвін С.М.
1,4
20



40


Разом
-
-



300



Необхідно:
розподілити відрядну заробітну плату між членами бригади;
обчислити загальну зарплату кожного працівника бригади за місяць.

Розв’язок:

1. Визначаємо кількість відпрацьованих КТУ-днів кожним працівником бригади (ДКТУ і) за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (8.1)
де КТУ(ф)і - фактичний КТУ кожного і-го працівника за місяць;
Ді - фактична кількість відпрацьованих днів і-тим працівником за місяць.
2. Розраховуємо розмір оплати за один КТУ-день (ЗКТУ) за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (8.2)
де Ф - фактичний фонд заробітної плати підрозділу, грн.;
n - кількість працівників підрозділу, осіб.
Тобто розмір оплати за один КТУ-день становить:
2610 : 145 = 18 грн.
3. Визначаємо величину зарплати кожного працівника за відпрацьовані КТУ-дні (З):
13 EMBED Equation.3 1415, (8.3)
де h – індивідуальні доплати (за роботу в нічний час, святкові дні та ін.).
Результати розрахунків заносимо в таблицю 8.2.
Таблиця 8.2
Обчислення зарплати членів бригади

Члени бригади
КТУ за місяць

Відпра-цьова-но днів

Кіль-кість КТУ-днів
Оплата за один КТУ-день,
грн.
Зарпла-та за відпра-цьовані КТУ-дні, грн.
Індиві-дуальні допла-ти, грн.
Зарпла-та за місяць, грн.

Петренко І.О.
2,1
18
37,8
18
680,4
120
800,4

Самойлов С.В.
1,9
22
41,8
18
752,4
80
832,4

Григоров В.В.
1,7
22
37,4
18
673,2
60
733,2

Літвін С.М.
1,4
20
28,0
18
504,0
40
544,0

Разом
-
-
145,0

2610,0
300
2910,0


Відповідь: 1) 680,4 грн., 752,4 грн., 673,2 гри., 504 грн.;
2) 800,4 грн., 832,4 грн., 733,2 грн., 544 грн.


Задача 8.3

Продуктивність праці робітників на погодинній оплаті зросла на 15 %.
Необхідно: визначити як внаслідок цього змінилася зарплатомісткість продукції.

Розв'язок:
Відносну зміну зарплатомісткості продукції (%ЗМ) визначимо за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (8.4)
де %П – зміна продуктивності праці робітників, в %.
13 EMBED Equation.3 1415.
Відповідь: зарплатомісткість продукції знизилась на 13,04 %.


Задача 8.4

У результаті розподілу прибутку швейної фабрики між її виробничими підрозділами розкрійний цех одержав 9,4 тис. грн. валового прибутку. Після сплати орендної плати в розмірі 0,8 тис. грн. та повернення внутрізаводських кредитів у сумі 1,2 тис. грн. і відшкодування збитків у розмірі 0,45 тис. грн. у цеху було утворено фонд споживання та фонд накопичення у співвідношенні 3:1.
Необхідно: розрахувати розміри фонду споживання та фонд накопичення цеху.

Розв’язок:

1. Визначимо величину прибутку, що залишився у розпорядженні цеху (ПР):
ПР = 9,4 – 0,8 – 1,2 – 0,45 = 6,95 тис. грн.
2. Розрахуємо величину фонду споживання (ФС) і фонду накопичення (ФН) цеху:
ФС = 6,95 Ч 0,75 = 5,2125 тис. грн.;
ФН = 6,95 Ч 0,25 = 1,7375 тис. грн.
Відповідь: фонд споживання склав 5212,5 грн., фонд накопичення – 1737,5 грн.

Задача 8.5

Акціонерне товариство прийняло рішення про випуск акцій на суму 1 млн. грн. в обсязі 20 тис. акцій. Встановлений розмір дивідендів на акцію 10 %. Рівень позичкового проценту 12 %.
Необхідно:
1) обчислити ринковий курс акції;
2) визначити суму виплачених акціонерам дивідендів.

Розв’язок:

1. Ринковий курс акції (Ка) визначаємо за формулою:
Ка = 13 EMBED Equation.3 1415, (8.5)
де Да – величина дивіденду на одну акцію;
( - ставка дисконту (рівень позичкового проценту), %
Ка = 13 EMBED Equation.3 1415 = 41,67 грн.
2. Сума виплачених акціонерам дивідендів дорівнюватиме:
13 EMBED Equation.3 1415= 1000000 ( 10 : 100 = 100000 грн.
Розмір дивідендів на одну акцію (Да) становитиме:
Да = 13 EMBED Equation.3 1415 = 5 грн.


Задачі для розв’язання

Задача 8.6

Продуктивність праці робітників на погодинній оплаті зросла на 12 %.
Необхідно: визначити як внаслідок цього змінилася зарплатомісткість продукції.

Задача 8.7

Для виконання річної програми з виготовлення однотипних виробів бригаді за нормативом було встановлено витрат металу 43,2 т. Оптова (гуртова) ціна запланованих на рік виробів – 148 тис. грн. Пряма відрядна заробітна плата у структурі оптової ціни на виріб становить 35 %, витрати металу на один виріб - 216 кг. Бригадою були розроблені заходи, які дають можливість добитися економії металу на 1 %.
Необхідно: визначити, на яку суму збільшиться відрядна заробітна плата бригади при виготовленні понадпланових виробів із зекономленого металу.

Задача 8.8

Для бригади заплановано виготовити 200 виробів за рік, оптова (гуртова) ціна яких становить 148 тис. грн. Пряма відрядна заробітна плата в структурі гуртової ціни – 35 %. За рік бригадою зекономлено 450 кг чорних металів, завдяки чому виготовлено понад план два вироби і одержано додатково 518 грн. заробітної плати.
Госпрозрахунковим бригадам нараховується премія за економію чорних металів у розмірі 50 % одержаної економії. Вартість 1 кг чорних металів - 0,6 грн. За перевиконання плану на 1 % бригада преміюється в розмірі 2 % запланованого фонду оплати праці.
Необхідно: визначити приріст заробітної плати бригади за рік за виготовлення додаткової кількості виробів із зекономлених матеріалів.

Задача 8.9

У цеху оплата робітників на основних виробничих процесах відрядна. Трудомісткість технологічних операцій за рік 420 тис. нормо-год., середня тарифна ставка на відрядних роботах 3,5 грн. Норми в середньому виконуються на 110 %. 100 робітників на допоміжних і обслуговуючих роботах оплачуються почасово, їх середня тарифна ставка 3,2 грн. Фонд часу роботи одного робітника на плановий рік - 1820 год. Додаткова заробітна плата робітників (оплата відпустки, доплати за роботи в нічний час та ін.) становить 12 % від основної (прямої) зарплати. За додержання технологічної, трудової дисципліни і якісне виконання роботи передбачена премія для робітників на рівні 25 % основної зарплати. Керівництво і спеціалісти цеху в кількості 50 осіб оплачуються за окладною системою. Місячний фонд їх зарплати становить 37,5 тис. грн.
Необхідно:
1) обчислити планові річні фонди основної і загальної зарплати виробничих робітників;
2) визначити загальний фонд заробітної плати цеху на рік;
3) обчислити середньомісячну зарплату працівників цеху.

Задача 8.10

Бригада виготовляє три види продукції - вироби А, Б і В, прямі відрядні розцінки на одиницю яких відповідно становлять 14,0, 23,5 і 21,2 грн. Річний випуск продукції бригади склав: виробів А – 4500 шт., Б – 2000 і В – 1200 шт. Фонд зарплати інших працівників бригади за звітний рік становить 25200 грн.
Необхідно: обчислити комплексні розцінки (нормативи зарплати) за видами продукції підрозділу.

Задача 8.11

Виробнича бригада виготовляє три види продукції – вироби А, Б і В, комплексні розцінки (нормативи зарплати) за якими відповідно становлять: А – 16,60 грн., Б – 27,87 грн., В – 25,14 грн. За місяць фактичний випуск продукції підрозділу склав: виробів А – 320 шт., Б – 143 шт. і В – 85 шт.
За звітний місяць бригада отримала додаткову економію витрат у сумі 4500 грн., а план з номенклатури продукції було виконано на 99 %.
Необхідно: визначити фактичний фонд зарплати бригади за місяць.
При проведенні розрахунків врахувати:
- передбачену доплату (премію) за економію витрат, за умови що норматив відрахування у фонд оплати праці за економію витрат становить 20 % від суми економії;
- коригування нарахованого фонду зарплати залежно від виконання плану з номенклатури продукції за умови, що норматив зменшення фонду оплати праці за кожний процент невиконання плану з номенклатури складає 1 %.

Задача 8.12

Бригада з чотирьох осіб працює за єдиним нарядом відповідно до спільного кінцевого результату. Розподіл відрядного заробітку здійснюється пропорційно кількості відпрацьованих днів і коефіцієнтів трудової участі (КТУ). Ці дані наведені у таблиці 8.3, в якій і доцільно виконувати завдання. За місяць бригаді нараховано 3135 грн. зарплати, в тому числі 2860 грн. - відрядний заробіток, решта, тобто 275 грн. – індивідуальні доплати.
Таблиця 8.3
Обчислення зарплати членів бригади

Члени бригади
КТУ за мі-сяць

Відпра-цьова-но днів

Кіль-кість КТУ-днів
Оплата за один КТУ-день,
грн.
Зарпла-та за відпра-цьовані КТУ-дні, грн.
Індиві-дуальні допла-ти, грн.
Зарпла-та за місяць, грн.

Зарубін В.О.
1,9
20



115


Стешенко І.П.
1,6
22



75


Олійник О.С.
1,4
22



50


Черкашин А.В.
1,2
18



35


Разом
-
-



275



Необхідно:
1) розподілити відрядну заробітну плату між членами бригади;
2) обчислити загальну зарплату кожного працівника бригади за місяць.

Задача 8.13

Підприємство за звітний період одержало прибуток на суму 60,57 тис. грн., який оподатковувався за ставкою 30 %. Протягом року сплачено проценти за кредит і погашено заборгованість за енергоносії на загальну суму 5,5 тис. грн. та створено фонд накопичення і фонд споживання на суму 18,2 тис. грн. Частину прибутку, що залишилася, було розподілено між підрозділами підприємства. Зокрема, коефіцієнт розподілу прибутку для механічного цеху становить 0,42. Цей цех сплатив орендну плату 0,4 тис. грн., витратив на повернення внутрізаводських кредитів 1,25 тис. грн. та відшкодував завдані іншим цехам збитки на суму 0,6 тис. грн.
Необхідно: розрахувати величину фонду споживання, фонду накопичення і резервного фонду механічного цеху, якщо вони формуються у співвідношенні 2:1:1.

Задача 8.14

За планом цеху передбачено фонд матеріального заохочення в розмірі 1,5 тис. грн. Встановлені нормативи відрахувань у фонд матеріального заохочення у процентах до базового фонду заробітної плати всього персоналу, який становить 16 тис. грн.:
- за кожний процент перевиконання плану з обсягу товарної продукції - 0,4 %;
- збільшення рентабельності - 0,2 %;
- підвищення продуктивності праці - 0,3 %.
Цех має виробничі показники, наведені в таблиці 8.4.
Таблиця 8.4
Вихідні показники виробничої діяльності цеху

Показник
За планом
Фактично

Обсяг виробництва продукції, тис. грн.
11000
11330

Рентабельність виробництва, %
20
21

Виробіток на одного працівника, грн.
5680
5705,2


Необхідно: визначити приріст фонду матеріального заохочення цеху з урахуванням показників його роботи.

Задача 8.15

Акція номінальною вартістю 20 грн. куплена на біржі за ціною 25 грн. На акцію виплачується річний дивіденд 4 грн.
Необхідно:
1) визначити розмір дивіденду у відсотках;
2) визначити дохідність акції для власника.

Задача 8.16

Власний капітал акціонерного підприємства, що становить 240 тис. грн., складається зі статутного капіталу – 150 тис. грн., емісійного доходу та нерозподіленого прибутку – 90 тис. грн.
Необхідно:
1) визначити індекс внутрішньої ціни акції;
2) визначити внутрішню ціну акції номіналом 10 грн.

Задача 8.17

Відкрите акціонерне товариство “Данко” прийняло рішення про випуск акцій на суму 3 млн. грн. в обсязі 50 тис. акцій. Встановлений розмір дивідендів на акцію 12 %. Рівень позичкового проценту 14 %.
Необхідно:
1) обчислити ринковий курс акції;
2) визначити суму виплачених акціонерам дивідендів.

Задача 8.18

Капітал відкритого акціонерного товариства становить 4000 тис. грн., в тому числі власний – 3000 тис. грн. Статутний капітал у сумі 2100 тис. грн. сформований із 420 тис. акцій (номінальна вартість акції 5 грн.), серед яких 20 тис. акцій є привілейованими, на які сплачується 20 % дивідендів. Для підтримки авторитету ВАТ і ринкового курсу акцій важливо було б виплатити дивіденди на звичайні акції за звітній рік на рівні 15 %, що відповідає чинній процентній ставці. Річний прибуток ВАТ після сплати податку і відрахувань у резервний фонд становить 500 тис. грн.
Необхідно:
1) обчислити, скільки прибутку треба спрямувати на виплату дивідендів, щоб забезпечити зазначені їх рівні;
2) оцінити в загальних рисах пропорцію розподілу прибутку на виплату дивідендів та інвестування (нерозподілений прибуток);
3) проаналізувати, чи є прийнятною для підприємства та акціонерів виплата дивідендів у тих самих сумах додатковим випуском акцій з гарантією підвищення дивідендів з наступного року до 18 %.
Вказівка. Розподіл прибутку на виплату власникам (дивідендів) та на інвестування розвитку підприємства залежить від низки обставин, у тому числі й від прийнятої дивідендної політики. Проте вважається, що розподілений прибуток не повинен перевищувати 50 % загальної його суми після оподаткування. За аналізу третього питання можна обмежити перспективу виплати дивідендів на старому (15 %) і новому (18 %) рівнях п’ятьма роками. Мається на увазі, що при виплаті дивідендів за звітний рік акціями, які будуть додатково випущені, прибуток підприємство спрямує у вигідний інвестиційний проект. Це дасть змогу через рік підвищити виплати акціонерам за загальний пакет акцій. Тут доцільно використати методику ануїтетних обчислень.


Теми рефератів

1. Провідна роль матеріального стимулювання в забезпеченні ефективної діяльності підрозділів.
2. Передовий досвід і тенденції в оплаті праці.
3. Напрямки удосконалення форм оплати праці та підвищення їх стимулюючої ролі.
4. Роль прибутку у стимулюванні персоналу.
5. Сучасні форми залучення персоналу підприємства до участі в капіталі.




Тема 9 Матеріальна відповідальність
за результати роботи



Мета вивчення теми - з’ясувати форми матеріальної відповідальності підприємства та їх економічну роль, методи обчислення збитків і економічних санкцій за невиконання договірних зобов’язань, особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.

Зміст теми

1. Форми та зміст матеріальної відповідальності.
Компенсаційно-еквівалентні відносини та матеріальна відповідальність як умови ефективної взаємодії підприємств. Відповідальність підприємства перед державою та споживачами за якість продукції. Матеріальна відповідальність перед державою за умови функціонування й додержання чинного законодавства. Роль господарських договорів у забезпеченні матеріальної відповідальності. Форми матеріальної відповідальності підприємств та їх підрозділів-суб’єктів ринку за порушення договірних зобов’язань. Штрафні санкції, відшкодування збитків.
2. Методи обчислення збитків та економічних санкцій.
Сутність і склад збитків. Додаткові витрати, втрата або пошкодження майна, неодержаний прибуток (втрачена вигода). Наслідки порушень договірних зобов’язань: простої та форсування виробництва, заміна матеріалів, повернення неякісної продукції, зміна асортименту та зменшення обсягу виробництва продукції, брак тощо. Порядок обчислення збитків за певними наслідками. Розподіл збитків і суми претензії між кількома контрагентами, що порушили договірні зобов’язання.
3. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.
Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому та його підрозділів. Складові системи внутрішньої матеріальної відповідальності на підставі економічних претензій і порядок її функціонування. Облік взаємних санкцій підрозділів, їх вплив на кінцеві результати діяльності та оцінні показники. Особливості обчислення втрат і внутрішніх економічних санкцій.

Рекомендована література до вивчення теми: [4], [7, с. 163-175], [8, с. 70-76], [13, с. 337-349], [14, с. 186-214], [20, с. 192-197], [21].

Питання для перевірки знань

І. У чому сутність і роль матеріальної відповідальності?
2. Перед ким підприємства матеріально відповідають за якість продукції та її своєчасну поставку?
3. Які існують форми матеріальної відповідальності підприємств та їх підрозділів?
4. В чому полягає економічна сутність штрафних санкцій і матеріальної відповідальності у формі відшкодування збитків?
5. В чому полягає сутність збитків?
6. Назвіть складові збитків.
7. Що дозволяє однозначно і повно визначати розмір збитків, уникаючи повторного врахування витрат?
8. Який загальний порядок обчислення збитків?
9. Дайте характеристику порушенням контрагентами своїх зобов’язань та їх наслідкам.
10. Поясніть методику обчислення збитків внаслідок простоїв і форсування виробництва.
11. Як обчислюються збитки від вимушеної заміни матеріалів і комплектуючих виробів?
12. З’ясуйте порядок обчислення збитків при усуненні недоліків в одержаній продукції (виконаній роботі).
13. Як обчислюються збитки від браку продукції внаслідок прихованих дефектів одержаних матеріалів і комплектуючих виробів?
14. Поясніть методику обчислення збитків від вимушеної доставки продукції прискореним способом.
15. Як обчислюється зменшення прибутку (утрачена вигода) унаслідок зменшення обсягу виробництва?
16. У чому полягають особливості внутрішньої матеріальної відповідальності?
17. Які основні складові (елементи) системи внутрішніх претензій?
18. Як організаційно функціонує система внутрішніх претензій?
19. Поясніть методику обчислення втраченої вигоди внаслідок вимушеного зменшення обсягу виробництва підрозділами - центрами витрат.
20. Як впливають внутрішні санкції на економічні інтереси підрозділів?


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Оперативно-господарська самостійність внутрішніх підрозділів підприємства передбачає:
а) достатність виручки від реалізації продукції для покриття всіх поточних витрат підрозділу;
б) закріплення за підрозділом основних і оборотних фондів для ефективного самостійного їх використання;
в) формування і використання цехових фондів матеріального заохочення;
г) усі попередні відповіді правильні.

2. Матеріальна (економічна) відповідальність підрозділів та їхніх трудових колективів за кінцеві результати роботи підприємства полягає у:
а) закріпленні за підрозділами основних оборотних фондів для ефективного самостійного їх використання;
б) формуванні і використанні цехових фондів матеріального заохочення;
в) відповідальності за економічні збитки через невиконання договірних зобов’язань та відшкодування прямих матеріальних втрат;
г) усі попередні відповіді правильні.

3. Матеріальна відповідальність підприємств та їхніх підрозділів за виконання своїх договірних зобов’язань перед контрагентами здійснюється у формі:
а) штрафних санкцій;
б) відшкодування збитків;
в) усі попередні відповіді правильні;
г) матеріальна відповідальність не передбачена діючим законодавством.

4. Вкажіть, чи має право підрозділ вимагати відшкодування збитків, завданих йому самим підприємством:
а) так, якщо збитки виникли через неякісну роботу управлінських структур;
б) ні, оскільки служба заводоуправління є невиробничим і негоспрозрахунковим підрозділом.

5. Захист економічних інтересів потерпілої сторони здійснюється через:
а) відносну економічну самостійність підрозділів підприємства;
б) правовий механізм матеріальної відповідальності;
в) механізм матеріального стимулювання;
г) контроль і оцінку діяльності.

6. Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає матеріальну відповідальність за виготовлення і продаж неякісних товарів у формі:
а) обміну;
б) повернення грошей;
в) компенсації витрат;
г) усі попередні відповіді правильні.
7. Попередньо встановлені виплати за певні порушення представляють собою:
а) штрафні санкції;
б) відшкодування збитків;
в) втрачену вигоду;
г) компенсацію економічних втрат.

8. Вкажіть, що належить до збитків:
а) додаткові витрати потерпілої сторони;
б) втрата від пошкодження майна;
в) неодержаний прибуток;
г) усі попередні відповіді правильні.

9. Економічні збитки і матеріальні втрати мають відшкодовуватися:
а) основними підрозділами підприємства;
б) усіма підрозділами (основними, допоміжними, обслуговуючими, управлінськими);
в) службою заводоуправління;
г) державою.

10. Збитки у підрозділах підприємства з вини відділів і служб заводоуправління підприємство відшкодовує за рахунок:
а) фонду споживання підприємства;
б) фонду накопичення підприємства;
в) резервного фонду;
г) не відшкодовує взагалі.

11. До основних наслідків порушення договірних зобов’язань належать:
а) простої і форсування виробництва;
б) зміна асортименту продукції і зниження її якості;
в) зменшення обсягу виробництва продукції;
г) усі попередні відповіді правильні.

12. До збитків, спричинених неналежним виконанням контрагентом своїх зобов’язань, належать:
а) додаткові витрати;
б) втрата або пошкодження майна;
в) неодержаний прибуток;
г) усі попередні відповіді правильні.

13. Матеріальна відповідальність підприємств і їх підрозділи за виконання своїх договірних зобов'язань здійснюється у формі:
а) поставки продукції (надання послуг);
б) штрафних санкцій;
в) відшкодування збитків;
г) правильні відповіді б і в.

14. Витрати, які виникають через недотримання норм, нормативів і лімітів:
а) не відшкодовуються виробничими підрозділами;
б) відшкодовуються за рахунок валового прибутку виробничого підрозділу;
в) відшкодовуються за рахунок чистого прибутку виробничого підрозділу;
г) відшкодовуються за рахунок резервного фонду.

15. Штрафи за рекламаціями через невиконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції стороннім організаціям виробничі підрозділи сплачують за рахунок:
а) фонду споживання підрозділу;
б) валового прибутку підрозділу;
в) чистого прибутку підрозділу;
г) резервного фонду.

16. Зі зменшенням обсягу виробництва чистка постійних витрат у загальній їх сумі:
а) збільшується;
б) зменшується;
в) залишається незмінною;
г) змінюється залежно від конкретних умов.

17. У разі зменшення обсягу виробництва і продажу продукції сума операційного прибутку зменшується па величину:
а) відносного зростання постійних витрат;
б) зменшення маржинального прибутку;
в) зменшення обсягу виробництва;
г) правильні відповіді а і б.

18. У разі доставляння продукції прискореним способом порівняно зі звичайним (передбаченим угодою, планом) додаткові витрати дорівнюють:
а) витратам на транспортування звичайним способом;
б) фактичним транспортним витратам;
в) різниці між фактичними транспортними витратами і витратами на звичайне транспортування;
г) фактичним витратам, зменшеним на суму страхування вантажу.

19. До особливостей внутрішньої матеріальної відповідальності слід відносити:
а) вона не є майновою з юридичної точки зору;
б) організується і регулюється підприємством;
в) ґрунтуються на плановій основі;
г) усі попередні відповіді правильні.

20. Визначте, яке з тверджень є не правильним:
а) внутрішня матеріальна відповідальність відіграє стимулюючу і дисциплінуючу роль;
б) внутрішня матеріальна відповідальність реалізується через систему економічних претензій і санкцій;
в) в межах одного підприємства підрозділи не відповідають за спричинені збитки іншим підрозділам;
г) невиконання одним із підрозділів своїх завдань призводить до негативних наслідків у інших підрозділах.

21. Унаслідок невиконання договору поставки сировини контрагентом підприємство знизило випуск продукції на 50 штук за ціни за один виріб 130 грн., змінних витратах - 80 грн. Неодержаний прибуток через невиконання зобов'язань контрагентом у повному обсязі становить, грн.:
а) 6500;
б) 4500;
в) 2500;
г) 500.

22. Через невиконання тонового завдання з випуску продукції заготівельним цехом у механообробному цеху виникли простої, за які виплачено робітникам 4000 грн. Додаткова зарплата 15 %, відрахування на соціальні заходи 37 %. Збитки механообробного цеху від простоїв становлять, грн.:
а) 4000;
б) 4600;
в) 5480;
г) 6300.

23. У зв’язку з невиконанням зобов’язань щодо поставки матеріалів контрагентом завод знизив виробництво продукції на 7000 грн. Виробничі витрати на одну гривню товарної продукції 85 коп., в тому числі змінні - 70 коп. Неодержаний (втрачений) прибуток унаслідок невиконання контрагентом своїх зобов’язань становить, грн.:
а) 7000;
6) 5950;
в) 4900;
г) 2100.

24. Через неритмічну подачу комплектуючих складальний цех змушений був форсувати виробництво, застосовуючи надурочну роботу. Доплати робітникам за надурочну роботу склали 2255 грн., додаткова зарплата – 15 %, відрахування на соціальні заходи - 37 %. Додаткові витрати (збитки) цеху становлять, грн.:
а) 2525;
б) 3090;
в) 3460;
г) 4270.

25. Підприємство-постачальник не виконало вчасно замовлення на виготовлення комплекту спеціального інструменту вартістю 11 тис. грн., в тому числі транспортні витрати 1 тис. грн. Підприємство-замовник змушене було виготовити цей інструмент власними силами з такими показниками витрат: виробнича собівартість 12,5 тис. грн., адміністративні витрати 1,5 тис. грн. Додаткові витрати підприємства становлять, тис. грн.:
а) 1,0;
б) 1,5;
в) 2,5;
г) 3,0.


Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 9.1

Внаслідок невиконання договору поставки сировини контрагентом підприємство знизило випуск продукції на 130 штук за ціни за один виріб 315 грн., змінних витратах - 205 грн.
Необхідно: визначити у повному обсязі суму неодержаного підприємством прибутку через невиконання зобов’язань контрагентом.

Розв'язок:

При зменшенні обсягу виробництва загальні постійні витрати за період не знижуються. Це означає, що зменшення прибутку (
·П) відповідає його маржинальній величині, тобто:

13 EMBED Equation.3 1415, (9.1)
де Ц – ціна одиниці виробу, грн.;
СЗМ – планові змінні витрати на одиницю продукції, грн.;

·К – зменшення обсягу виробництва продукції в натуральному виразі.
Тобто:
·П = (315 – 205) Ч 130 = 14300 грн.
Відповідь: сума неодержаного підприємством прибутку через невиконання зобов’язань контрагентом становить 14,3 тис. грн.


Задача 9.2

Внаслідок невиконання договору поставки матеріалів контрагентом підприємство знизило випуск виробу А на 130 шт. за ціною 220 грн. і виробу В - на 100 шт. за ціною 270 грн. Планові змінні витрати на виготовлення виробів: А - 130 грн., В - 145 грн. За непоставку цих виробів споживачеві підприємство заплатило штраф на суму 6500 грн. Крім цього, брак матеріалів на підприємстві зумовив простої, за які сплачено робітникам 3250 грн. Додаткова зарплата (резервування на оплату відпустки) становить 10 %, відрахування на соціальні заходи - 37 %.
Необхідно: обчислити суму збитків підприємства для оформлення претензії щодо їх відшкодування контрагентом, що порушив договір.

Розв'язок:

1. Збитки від зниження обсягу виробництва і продажу продукції (СЗБ 1) визначимо за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (9.2)
де СС – сума санкцій контрагентам, грн.;

·П – зменшення прибутку внаслідок зниження обсягу виробництва, грн., обчислений за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (9.3)
де Ц – ціна одиниці виробу, грн.;
СО – повна планова собівартість одного виробу, грн.;
СП.О – постійні витрати у собівартості одного виробу, грн.;

·N – зменшення обсягу виробництва продукції в натуральному виразі.
СЗБ 1 = (220 - 130) Ч 130 + (270 - 145) Ч 100 + 6500 = 30700 грн.
2. Визначимо збитки підприємства внаслідок вимушених простоїв (СЗБ 2) за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (9.4)
де ЗП - виплати працівникам за час простою, грн.;
Д – додаткова заробітна плата, %;
В – відрахування на соціальні заходи, %.
13 EMBED Equation.3 1415 грн.
3. Загальна сума збитків підприємства (СЗБ) становить:
СЗБ = 30700 + 4897,75 = 35597,75 грн.
Відповідь: загальна сума збитків підприємства склала 35597,75 грн.


Задача 9.3

Внаслідок невиконання договору поставки матеріалів контрагентом підприємство знизило випуск виробу А на 40 штук, виробу Б - на 55 штук. Ціни цих виробів і планові змінні витрати на їх виготовлення такі: ЦА = 400 грн., ЦБ = 360 грн., СЗ.оА = 240 грн., СЗ.оБ = 180 грн. Нестача матеріалів спричинила простої, за які сплачено робітникам 1800 грн. Додаткова зарплата становить 12 %, відрахування на соціальні заходи - 37 %. За непоставку замовнику виробів А і Б у повному обсязі згідно з договором підприємство заплатило штраф у сумі 4 тис. грн.
Необхідно:
1) обчислити втрачений підприємством прибуток унаслідок зменшення обсягу виробництва і продажу продукції;
2) обчислити загальний розмір збитків від невиконання договірних зобов’язань для оформлення претензії постачальнику.

Розв’язок:

1. Втрачений підприємством прибуток унаслідок зменшення обсягу виробництва і продажу продукції ((П) знаходимо як:

13 EMBED Equation.3 1415, (9.5)
де Ц - ціна одиниці виробу, грн.;
СО - повна планова собівартість одного виробу, грн.;

·N - зменшення обсягу виробництва продукції в натуральному виразі.
Тобто
(П = (400 – 240) ( 40 + (360 – 180) ( 55 = 6400 + 9900 = 16300 грн.
2. Обчислюємо втрати підприємства внаслідок простоїв:

13 EMBED Equation.3 1415, (9.6)
де ВПРС - сума втрат підприємства внаслідок простоїв, грн.;
ЗП - виплати працівникам за час простою, грн.;
РД - додаткова заробітна плата, %;
РС - відрахування на соціальні заходи, %.
Тобто
Впрс = 13 EMBED Equation.3 1415 = 2761,92 грн.
3. Обчислюємо загальну суму збитків внаслідок невиконання договірних зобов’язань (Сзб):
Сзб = (П + Впрс + Сс, (9.7)
де СС - сума санкцій (штрафів) контрагентам, грн.
Таким чином,
Сзб = 16300 + 2761,92 + 4000 = 23061,92 грн.
Відповідь: 1) (П = 16,3 тис. грн.; 2) Сзб = 23061,92 грн.


Задачі для розв’язання

Задача 9.4

Через невиконання планового завдання з випуску продукції механічним цехом у складальному цеху виникли простої, за які виплачено робітникам 3,5 тис. грн. Додаткова зарплата 11 %, відрахування на соціальні заходи 37 %.
Необхідно: визначити суму збитків складального цеху виробничого підприємства від простоїв.

Задача 9.5

У зв’язку з невиконанням зобов’язань щодо поставки матеріалів контрагентом машинобудівне підприємство знизило виробництво продукції на 125 тис. грн. Виробничі витрати на одну гривню товарної продукції 78 коп., в тому числі змінні - 62 коп.
Необхідно: визначити суму неодержаного (втраченого) підприємством прибутку внаслідок невиконання контрагентом своїх зобов’язань.

Задача 9.6

Через неритмічну подачу заготівок механообробний цех змушений був форсувати виробництво, застосовуючи надурочну роботу. Доплати робітникам за надурочну роботу склали 2700 грн., додаткова зарплата – 12 %, відрахування на соціальні заходи - 37 %.
Необхідно: визначити суму додаткових витрат (збитків) механообробного цеху.

Задача 9.7

Завод-постачальник не виконав вчасно замовлення на виготовлення комплекту спеціального інструменту вартістю 17 тис. грн., в т. ч. транспортні витрати 1,2 тис. грн. Підприємство-замовник змушене було виготовити цей інструмент власними силами з такими показниками витрат: виробнича собівартість 19 тис. грн., адміністративні витрати 2 тис. грн.
Необхідно: визначити суму додаткових витрат підприємства.

Задача 9.8

За результатами роботи у минулому місяці цеху за нормативами перераховано 22,5 тис. грн. заробітної плати і 3,8 тис. грн. до фонду матеріального заохочення. План за номенклатурою виконано на 98,2 %. Однією з бригад допущений брак вартістю 500 грн.
Згідно з Положенням «Про внутрішньовиробничий госпрозрахунок" за кожний процент невиконання номенклатурного плану фонд матеріального заохочення цеху зменшується 2,9 %. Брак відшкодовується повністю з цього фонду.
Необхідно: визначити, як зміниться розмір фонду оплати праці цеху.

Задача 9.9

Через зрив постачання контрагентом комплектувальних виробів завод знизив виробництво приладів ПІ і П2, а через це не виконав зобов’язань щодо їх постачання і заплатив штраф замовникові. Відповідні дані щодо зазначених приладів наведені у таблиці 9.1
Таблиця 9.1
Показники для обчислення збитків

Показник
Прилад ПІ
Прилад П2

1. Зниження обсягу виробництва і поставок, шт.
-100
-50

2. Ціна, грн.
200,0
300,0

3. Виробнича собівартість, грн.
160,0
230,0

4. Постійні витрати у виробничій собівартості, %
20,0
20,0

5. Заплачено штраф за зменшення поставки приладів, грн.
4200,0
3500,0


Необхідно:
1) обчислити втрачений заводом прибуток (збитки) внаслідок зниження виробництва і продажу приладів;
2) визначити загальний обсяг збитків заводу від порушення договірних зобов’язань.
Вказівка. За умовою задачі задана виробнича собівартість виробів як це й передбачено національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо калькулювання. Як відомо, у складі загальновиробничих витрат є постійні витрати. В задачі вони взяті на рівні 20 %. Мається на увазі їх відсоток у структурі всіх виробничих витрат, тобто 80 % становлять прямі витрати, 20 % - постійні.

Задача 9.10

На деревообробній фабриці виготовляють дерев’яні столи за спеціальним замовленням у кількості 7450 шт. Деревина для виробництва столів надходить від трьох постачальників - А, Б і В. Договірні зобов’язання (у м3) щодо постачання матеріалів та їх виконання відображають дані таблиці 9.2.
Таблиця 9.2
Виконання договорів постачання, м3


Постачальники
План
постачання
Фактично поставлено

Відхилення (-,+)

А
500
480
-20

Б
650
600
-50

В
340
380
+40

Разом
1490
1460
-30


З одного кубометра деревини виготовляють 5 столів. Ціна стола 200 грн., його виробнича собівартість 150 грн., у тому числі постійні витрати, віднесені на виробничу собівартість, 30 грн. За зменшення поставки замовнику кількості столів фабрика заплатила штраф у сумі 6 тис. грн. З огляду на термінову закупівлю більшої кількості матеріалів, ніж передбачено договором, у постачальника В фабрика зазнала додаткових витрат на суму 2,5 тис. гри.
Необхідно:
1) обчислити втрачений підприємством прибуток внаслідок зниження виробництва і продажу столів;
2) визначити загальний обсяг збитків фабрики від неналежного виконання договірних зобов’язань;
3) розподілити збитки фабрики між постачальниками, що їх спричинили, для оформлення претензії щодо компенсації вимушених втрат.
Вказівка. Розподіл загальних збитків між контрагентами, що їх спричинили, здійснюється пропорційно до ступеня порушення договірних зобов’язань. У даному разі - пропорційно до зменшення фактичної кількості поставлених матеріалів порівняно з їх договірною кількістю.

Задача 9.11

Внаслідок невиконання договору поставки матеріалів контрагентом підприємство знизило випуск виробу А на 80 штук, виробу Б - на 110 штук. Ціни цих виробів і планові змінні витрати на їх виготовлення такі: ЦА = 200 грн., ЦБ = 180 грн., СЗ.оА = 120 грн., СЗ.оБ = 90 грн. Нестача матеріалів спричинила простої, за які сплачено робітникам 3100 грн. Додаткова зарплата становить 10 %, відрахування на соціальні заходи - 37 %. За непоставку замовнику виробів А і Б у повному обсязі згідно з договором підприємство заплатило штраф у сумі 6,5 тис. грн.
Необхідно: обчислити суму збитків підприємства для оформлення претензії щодо їх відшкодування контрагентом, що порушив договір.

Задача 9.12

Внаслідок невиконання договору поставки матеріалів контрагентом підприємство знизило випуск виробу А на 175 штук, виробу Б - на 240 штук. Ціни цих виробів і планові змінні витрати на їх виробництво наступні: ЦА = 340 грн., ЦБ = 285 грн., СЗ.оА = 225 грн., СЗ.оБ = 170 грн. За непоставку цих виробів споживачеві підприємство заплатило штраф на суму 7,5 тис. грн. Крім цього, нестача матеріалів на підприємстві зумовила простої, за які сплачено робітникам 3740 грн. Додаткова зарплата (резервування на оплату відпустки) становить 14 % від основної, відрахування на соціальні заходи - 37 %.
Необхідно:
1) обчислити втрачений підприємством прибуток унаслідок зменшення обсягу виробництва і продажу продукції;
2) обчислити загальний розмір збитків від невиконання договірних зобов’язань для оформлення претензії щодо їх відшкодування контрагентом, що порушив договір.

Задача 9.13

В таблиці 9.3 наведені вихідні показники для оцінки браку цеху виробничого підприємства.
Планом на звітний рік передбачувалось знизити процент браку підрозділу у 2 рази. Вартість валової продукції у звітному році склала 594 тис. грн.

Таблиця 9.3
Вихідні показники для оцінки браку цеху



з/п

Показники
Фактично за мину-лий рік
Звітний рік





План

Фактично

1
Собівартість валової продукції цеху, тис. грн.

448

485

492

2
Собівартість цілком забракованих виробів, тис. грн.

30

-

21

3
Витрати на усунення дефектів щодо виправимого браку, тис. грн.

5

-

3

4
Виручка від реалізації виправленого браку, тис. грн.

2

-

1,7

5
Утримано з осіб, що є винними у випуску бракованої продукції, тис. грн.

3,5

-

2


Необхідно: на основі представленої інформації провести оцінку браку у цеху.


Теми рефератів

1. Компенсаційно-еквівалентні відносини та матеріальна відповідальність як умови ефективної взаємодії підприємств.
2. Відповідальність підприємства перед державою і споживачами за якість продукції.
3. Матеріальна відповідальність перед державою за умови функціонування й додержання чинного законодавства.
4. Роль господарських договорів у забезпеченні матеріальної відповідальності.
5. Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому та його підрозділів.


Розділ ІV
Методичні основи аналізу та оптимізації
операційної системи підприємства

Тема 10 Аналіз системи
“витрати – випуск – прибуток”



Мета вивчення теми - з’ясувати економічну сутність показників, за якими аналізується система «витрати - випуск – прибуток» (ВВП), методику їх обчислення, взаємозв’язок і роль у прийнятті господарських рішень.

Зміст теми

1. Сутність і передумови аналізу системи «витрати – випуск – прибуток» (ВВП).
Зв’язок витрат, обсягу виробництва (операційної активності) і прибутку. Економічне значення моделювання та аналізу цього співвідношення. Спрощена модель лінійних співвідношень у процесі ВВП-аналізу та її графічна інтерпретація. Показники, що обчислюються й аналізуються у процесі ВВП-аналізу. Поділ витрат на змінні та постійні. Сутність маржинального прибутку, його роль у процесі аналізу та прийняття рішень.
2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
Вплив постійних витрат на прибутковість діяльності підприємства. Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності (виробництва). Визначення беззбиткового обсягу операційної діяльності в натуральному і грошовому виразі. Беззбитковість та безпека операційної діяльності підприємства і його підрозділів. Обчислення рівня економічної безпеки підприємства.
3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
Значення управління прибутком і чинниками його формування. Визначення рівня операційної активності (обсягу виробництва), що забезпечує цільовий прибуток підприємства. Залежність прибутку від операційної активності. Операційний ліверидж (важіль), його визначення й застосування в оперативному аналізі. Вплив структури витрат на величину операційного лівериджу.

Рекомендована література до вивчення теми: [3], [6], [7, с. 176-188], [8, с. 76-82], [14, с. 218-234], [17, с. 341-367], [18, с. 96-131], [19, с. 236-271], [21].

Питання для перевірки знань

1. У чому сутність ВВП-аналізу?
2. Які передумови передбачає ВВП-аналіз?
3. Розкрийте економічну сутність показників, за якими аналізується система «витрати – випуск – прибуток».
4. Наведіть показники, що обчислюються й аналізуються у процесі ВВП-аналізу.
5. У чому сутність маржинального прибутку і як він обчислюється?
6. Поясніть економічну сутність, роль і методику розрахунку коефіцієнта маржинального прибутку.
7. Що являє собою рівноважний обсяг операційної (виробничої) діяльності (точка беззбитковості)? В чому полягає її економічне значення.
8. Дайте графічну інтерпретацію лінійної динаміки витрат і виручки та визначте точку беззбитковості графічним методом.
9. Як аналітично визначити беззбитковий обсяг продукції в однопродуктовому виробництві?
10. Виведіть формулу для обчислення беззбиткового обсягу продукції у грошовому виразі.
11. У чому сутність готівкової беззбитковості і як обчислюється відповідний обсяг виробництва?
12. Поясніть сутність безпеки операційної діяльності і методику обчислення її рівня.
13. Як визначається обсяг виробництва, що забезпечує цільовий прибуток підприємства?
14. Що являє собою операційний ліверидж (важіль) і як він обчислюється?
15. Поясніть, чому операційна залежність (ліверидж) визначається відношенням маржинального та операційного прибутку.
16. Як впливає структура витрат підприємства на величину операційного лівериджу?


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Аналіз системи “витрати – випуск – прибуток” дозволяє:
а) оцінити вплив величини і структури витрат, обсягу виробництва продукції на прибуток;
б) аналізувати залежність прибутку від рівня цін і структури виробництва;
в) обґрунтовувати маркетингову стратегію підприємства;
г) усі попередні відповіді правильні.

2. Аналіз беззбитковості господарської дiяльностi пiдприємства ґрунтується на залежності:
а) фактичних та кошторисних витрат;
б) ціни і обсягу виробництва;
в) витрат, обсягу випуску продукції та прибутку;
г) обсягу виробництва і виручки від реалізації.

3. На підприємстві аналіз беззбитковості виробництва використовується для визначення:
а) собівартості продукції;
б) максимального прибутку при даному обсязі випуску;
в) критичного обсягу виробництва;
г) рівня постійних витрат.

4. Визначте, який висновок можна зробити в ситуації, коли виручка підприємства в поточному році зростає повільніше, ніж його витрати:
а) підприємство зазнає збитків;
б) зменшуються суми одержаного прибутку порівняно з минулим роком;
в) знижується обсяг виробництва;
г) жодної правильної відповіді.

5. Пiдприємство обере ту величину обсягу виробництва, коли рiзниця мiж виручкою (доходом) від продажу продукції i загальними (сукупними) витратами буде:
а) оптимальною;
б) мiнiмальною;
в) максимальною;
г) рiзницi не буде.

6. Маржинальний прибуток - це:
а) виручка (дохід) від продажу продукції;
б) різниця між виручкою і змінними витратами;
в) різниця між виручкою і постійними витратами;
г) різниця між виручкою і загальними (сукупними) витратами.

7. Коефіцієнт маржинального прибутку обчислюється як відношення останнього до:
а) загальних (сукупних) витрат;
б) змінних витрат;
в) виручки від продажу продукції (доходу);
г) постійних витрат.
8. У разі зміни обсягу виробництва і продажу операційний прибуток змінюється:
а) на зміни величини маржинального прибутку;
б) пропорційно до зміни обсягу продажу;
в) на величину змінних витрат;
г) на величину відносного зменшення постійних витрат.

9. Обсяг виробництва підприємства, при якому сума отриманої виручки дорівнює розміру поточних витрат, досягається:
а) у точці ліквідностi;
б) у точці замовлення;
в) у точці беззбитковості;
г) жодної правильної відповіді.

10. Точка беззбитковості показує:
а) який обсяг виручки забезпечить покриття всіх змінних витрат пiдприємства;
б) при якому обсязi виробництва величина виручки буде дорівнювати постійним витратам;
в) при якому обсязi виробництва величина виручки буде дорівнювати сумі постійних і змінних витрат;
г) який розмір виручки забезпечить отримання необхідного цільового прибутку за діючої системи оподаткування.

11. У точці беззбитковості маржинальний прибуток дорівнює:
а) операційному прибутку;
б) постійним витратам;
в) нулю;
г) змінним витратам.

12. Низьке значення точки беззбитковості впливає на економічний стан підприємства наступним чином:
а) не дозволяє впроваджувати сучасні технології виробництва;
б) призводить до високих постійних витрат;
в) погіршує становище за умови падіння попиту;
г) дозволяє вистояти за умов падіння попиту, навіть при зниженні ціни реалізації.

13. Якщо обсяг виробництва продукції перевищує так звану “точку беззбитковості”, то підприємство:
а) не отримує ні прибутку, ні збитку;
б) отримує прибуток;
в) отримує збиток;
г) спочатку отримує збиток, а потім прибуток.
14. Для стимулювання продажу продукції підприємство переводить оплату агентів зі збуту з погодинної (окладної) системи на комісійну (у відсотках від обсягу продажу). Унаслідок цього точка беззбитковості:
а) зросте;
б) не зміниться;
в) знизиться;
г) може змінитися залежно від ряду інших факторів.

15. Зміну прибутку підприємства при зміні обсягу виробництва дозволяє оцінити:
а) операційний ліверидж;
б) обсяг беззбиткового виробництва;
в) коефіцієнт безпеки операційної діяльності;
г) коефіцієнт маржинального прибутку.

1б. Операційний ліверидж (операційна залежність) визначається відношенням:
а) постійних витрат до обсягу продажу (доходу);
б) змінних витрат до постійних;
в) маржинального прибутку до операційного прибутку;
г) маржинального прибутку до обсягу продажу.

17. У разі збільшення частки постійних витрат у загальній їх сумі операційний ліверидж:
а) не змінюється;
б) зростає;
в) зменшується;
г) зростає в разі збільшення частки готівкових постійних витрат.

18. Більш потужною є сила впливу операцiйного лівериджу підприємства:
а) з високими постiйними витратами;
б) низькими постiйними витратами;
в) високими змiнними витратами;
г) за умов збиткової дiяльностi.

19. Операційний ліверидж показує, на скільки відсотків зміниться прибуток підприємства при зміні на 1 %:
а) загальних витрат;
б) обсягу виробництва продукції;
в) постійних витрат;
г) змінних витрат.

20. Чим вищим є значення операційного леверіджу, тим:
а) скоріше підприємство досягне точки беззбитковості;
б) пізніше підприємство досягне точки беззбитковості;
в) більшу частку посідають змінні витрати в загальних витратах пiдприємства;
г) жодної правильної відповіді.

21. Якщо операційний ліверидж дорівнює 3, то це означає, що при:
а) зниженні обсягу виробництва на 1 %, прибуток знизиться на 3 %;
б) збільшенні обсягу виробництва на 3 %, прибуток збільшиться на 1 %;
в) зниженні обсягу виробництва на 1 %, прибуток збільшиться на 3 %;
г) збільшенні обсягу виробництва на 3 %, прибуток зменшиться на 1 %.

22. Коефіцієнт безпеки операційної діяльності підприємства є:
а) рівнем безпеки його операційної діяльності;
б) мірою операційного ризику;
в) відношенням різниці між фактичним і беззбитковим обсягами виробництва до фактичного обсягу виробництва;
г) усі попередні відповіді правильні.

23. Рівень безпеки операційної діяльності підприємства обчислюється як відношення:
а) загальних витрат до виручки від продажу продукції;
б) різниці між фактичним і беззбитковим обсягами виробництва до фактичного обсягу виробництва;
в) різниці між беззбитковим і фактичним обсягами виробництва до беззбиткового обсягу виробництва;
г) маржинального прибутку до виручки від продажу продукції.

24. У поточному періоді підприємство виготовляє і продає продукції на 200 тис. грн. за змінних витрат у сумі 120 тис. грн. У наступному періоді передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 50 тис. грн. Унаслідок цього приріст прибутку становитиме, тис. грн.:
а) 50;
б) 40;
в) 30;
г) 20.

25. Підприємство виготовляє і продає продукції на 200 тис. грн., загальні витрати його 150 тис. грн., у т. ч. постійні – 50 тис. грн. Коефіцієнт безпеки операційної діяльності становить:
а) 0,7;
б) 0,5;
в) 0,2;
г) 0,1.
26. У поточному році підприємство одержало 200 тис. грн. операційного прибутку. У наступному році передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 10 %. За операційного лівериджу 3,0 прибуток у плановому році становитиме, тис. грн.:
а) 220;
б) 260;
в) 480;
г) 600.


Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 10.1

У поточному періоді підприємство виготовило і реалізувало продукції на суму 400 тис. грн. за змінних витрат у розмірі 240 тис. грн. У наступному періоді передбачається збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції на 100 тис. грн.
Необхідно: визначити приріст прибутку підприємства у наступному періоді.

Розв'язок:

1. Визначимо величину маржинального прибутку підприємства у поточному періоді (ПМ) за формулою:

ПМ = В – СЗМ , (10.1)
де В – обсяг виробництва і реалізації продукції за період, грош. од.;
СЗМ – змінні витрати за цей самий період, грош. од.
ПМ = 400 – 240 = 160 тис. грн.
2. Визначимо коефіцієнт маржинального прибутку (кПМ) за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415. (10.2)
кПМ = 160 : 400 = 0,4.
3. Визначимо приріст прибутку підприємства у наступному періоді (
·П) за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (10.3)
де
·В – приріст обсяг виробництва і реалізації продукції, грош. од.

·П = 100 Ч 0,4 = 40 тис. грн.
Відповідь: приріст прибутку підприємства у наступному періоді складе 40 тис. грн.


Задача 10.2

Фактичний обсяг виробництва і продажу продукції підприємством – 20 тис. штук, а обсяг беззбиткового виробництва – 15 тис. штук.
Необхідно: визначити коефіцієнт безпеки операційної діяльності.

Розв’язок:

Рівень безпеки операційної діяльності визначається на основі беззбиткового обсягу виробництва. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення беззбиткового обсягу виробництва над фактичним обсягом виготовлюваної продукції.
Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (кБ) обчислюється за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (10.4)
де N – обсяг виробництва продукції в натуральному виразі;
NБ – точка беззбитковості (беззбитковий обсяг виробництва продукції) в натуральному виразі.
Для заданий умов коефіцієнт безпеки виробництва (операційної діяльності) становитиме:
13 EMBED Equation.3 1415
Відповідь: коефіцієнт безпеки операційної діяльності підприємства становить 0,25.


Задача 10.3

Підприємство виготовляє і продає в середньому за рік 25 тис. виробів по ціні 70 грн. Змінні витрати на один виріб - 45 грн., річні постійні витрати – 450 тис. грн.
Необхідно: визначити, скільки виробів треба виготовити підприємству, щоб за даних умов одержати 350 тис. грн. прибутку за рік.

Розв'язок:

1. Визначимо обсяг продукції в натуральному виразі, що забезпечує отримання підприємством цільового прибутку (NЦ), за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (10.5)
де СП – постійні витрати за період, грн.;
ПЦ – цільовий прибуток, грн.;
Ц – ціна виробу, грн.;
СЗ.О – змінні витрати на одиницю продукції, грн.

13 EMBED Equation.3 1415 шт.
2. Для отримання 350 тис. грн. прибутку за рік слід обсяг виробництва і продажу продукції довести до 32 тис. виробів, тобто збільшити на 8 тис. шт. Правильність виконаних розрахунків легко перевірити прямим обчисленням прибутку за даного обсягу виробництва:
ПЦ = 32000 Ч (70 – 45) – 450000 = 350000 грн.
Відповідь: для отримання необхідної суми цільового прибутку підприємству необхідно виготовити і реалізувати 32 тис. виробів.

Задача 10.4

Річний обсяг виробництва і продажу продукції підприємства становить 600 тис. грн. Витрати на виробництво і збут цієї продукції - 400 тис. грн., у тому числі постійні витрати – 100 тис. грн. Власний капітал підприємства - 1200 тис. грн.
Необхідно визначити:
1) маржинальний та операційний прибуток підприємства;
2) обсяг беззбиткового виробництва;
3) коефіцієнт безпеки виробництва;
4) обсяг виробництва, який забезпечує рентабельність власного капіталу на рівні 20 %;
5) операційний ліверидж;
6) як зміниться прибуток підприємства, якщо обсяг виробництва зросте на 30 %.
Розв’язок:

1. Визначимо маржинальний прибуток (ПМ) за формулою:

ПМ = В – СЗМ , (10.6)
де В – обсяг виробництва і реалізації продукції за період, грош. од.;
СЗМ – змінні витрати за цей самий період, грош. од.
ПМ = 600000 - (400000 - 100000) = 300000 грн.
2. Обчислимо операційний прибуток (П) за формулою:

П = ПМ - СП,, (10.7)
де СП – постійні витрати за період, грош. од.
П = 300000 - 100000 = 200000 грн.
3. Розрахуємо коефіцієнт маржинального прибутку (kПМ) за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415. (10.8)
13 EMBED Equation.3 1415,
тобто на кожну гривню виручки припадає 50 коп. прибутку і постійних витрат. У разі збільшення обсягу виробництва на 1 грн. прибуток зростає на 50 коп.
4. Визначимо обсяг беззбиткового виробництва (ВБ) за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415. (10.9)
13 EMBED Equation.3 1415 грн.
5. Обчислимо коефіцієнт безпеки виробництва (kБ) за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415. (10.10)
13 EMBED Equation.3 1415.
Рівень безпеки щодо обсягу операційної діяльності є досить високим. Фактичний обсяг виробництва в 3 рази перевищує беззбиткову його величину. Тільки при зниженні обсягу виробництва на 67 % є загроза опинитися в точці беззбитковості.
6. Визначимо обсяг виробництва, що забезпечує рентабельність власного капіталу підприємства на рівні 20 %.
Цільовий прибуток (ПЦ) за цих умов становитиме:

ПЦ = 1200000 Ч 0,2 = 240000 грн.,
а відповідний обсяг виробництва визначимо за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (10.11)
де ВЦ – обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток, грош. од.
13 EMBED Equation.3 1415 грн.
Таким чином, для досягнення річного прибутку на суму 240 тис. грн. і рентабельності власного капіталу на рівні 20 % обсяг виробництва слід збільшити на 80 тис. грн. (або на 13,3 %).
7. Визначимо операційний ліверидж (L) за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (10.12)
13 EMBED Equation.3 1415.
Отже, при зміні обсягу виробництва на 1 % прибуток підприємства зросте на 1,5 %.
8. Обчислимо зміну прибутку підприємства при зростанні обсягу виробництва на 30 %.
Розрахунки виконаємо за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (10.13)
де
·РП – зміна прибутку, %;

·РВ – зміна обсягу виробництва, %.


·РП = 30 Ч 1,5 = 45 %.
Прибуток підприємства зростає на 45 % і становитиме 290 тис. грн. (200000 Ч 1,45). Тоді рентабельність власного капіталу дорівнюватиме 24,17 % (290000 : 1200000 Ч100).


Задачі для розв’язання

Задача 10.5

Підприємство виготовило і реалізувало продукції на суму 250 тис. грн., його загальні витрати склали 180 тис. грн., у т. ч. постійні – 70 тис. грн.
Необхідно: визначити коефіцієнт безпеки операційної діяльності підприємства.

Задача 10.6

У поточному році підприємство одержало 600 тис. грн. операційного прибутку. У наступному році передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 25 %.
Необхідно: визначити суму операційного прибутку підприємства у наступному році, якщо операційний ліверидж становить 2,0.

Задача 10.7

Однопродуктове підприємство виготовляє виріб А і продає його за ціною 250 грн. за штуку. Змінні витрати на один виріб 150 грн. Постійні витрати за рік становлять 200 тис. грн.
Необхідно: обчислити мінімальний річний обсяг виготовлення і продажу виробу А, який забезпечує беззбитковість виробництва.

Задача 10.8

Змінні витрати однопродуктового підприємства на виріб Б - 80 грн. Річні витрати на оренду виробничого приміщення - 50 тис. грн.; витрати на управління, виробничо-господарське обслуговування - 65 тис. грн.; амортизація власного устаткування - 25 тис. грн. Ціна виробу - 140 грн.
Необхідно: визначити мінімальний річний обсяг виготовлення і продажу виробу Б, який забезпечує готівкову беззбитковість.
Вказівка. Оскільки амортизаційні відрахування не є реальними грошовими (готівковими) витратами, а нарахуваннями, то до загальної суми постійних витрат вони в цьому разі не включаються.

Задача 10.9

Підприємство виготовляє три вироби, показники яких наведено у таблиці 10.1. Загальні річні постійні витрати становлять 144 тис. грн.
Таблиця 10.1
Вихідні показники за виробами підприємства


Вироби
Ціна,
грн.
Змінні
втрати, грн.
Маржинальний прибуток, грн.
Питома вага у загаль-ному обсязі випуску, %

А
100,0
60,0
40,0
30,0

Б
180,0
100,0
80,0
50,0

В
210,0
110,0
100,0
20,0


Необхідно: визначити річний обсяг виготовлення і продажу кожного виробу в заданій пропорції, який забезпечує беззбитковість виробничої діяльності підприємства.
Вказівка. Точку беззбитковості кожного виробу в багатопродуктовому виробництві можна визначити за умови встановлення його структури, тобто чіткого співвідношення між окремими виробами у загальному обсязі продукції. У даному випадку спочатку визначається точка беззбитковості умовного виробу (NБУ), до якого зведені реальні вироби на основі середньозваженого маржинального прибутку, тобто

13 EMBED Equation.3 1415, (10.14)
де СП – постійні витрати;
ПМСЗ - середньозважений маржинальний прибуток виробів.
Значення Пмсз обчислюється за формулою:

13 EMBED Equation.3 1415, (10.15)
де n - кількість виробів;
ПМі - маржинальний прибуток і-го виробу;
Чі – питома вага (частка) і-го виробу в загальному обсязі виробництва продукції.
Після цього обчислюється точка беззбитковості щодо кожного виробу.

13 EMBED Equation.3 1415, (10.16)
де NБ і - точка беззбиткового виробництва і-го виробу в натуральному виразі.

Задача 10.10

Виробнича потужність підприємства, яке виробляє один вид продукції, становить 650 тис. од. на рік, а надходження від реалізації виробів – 2600 тис. грн. Постійні витрати на виробництво складають 900 тис. грн., змінні витрати – 1360 тис. грн.
Необхідно: використовуючи наведену інформацію, обчислити точку беззбитковості виробництва на промисловому підприємстві. Розв’язання задачі здійснити аналітичним і графічним методами.

Задача 10.11

Поточний обсяг реалізації продукції підприємства з урахуванням кон’юнктури ринку може дорівнювати 15 тис. од. Продажна ціна одиниці продукції становить 30 грн. Змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції складають 12 грн., а постійні витрати на весь річний обсяг випуску продукції – 80 тис. грн.
Необхідно:
1) визначити точку беззбитковості виробництва, використавши аналітичний і графічний методи розрахунків;
2) розрахувати додатковий розмір прибутку, який одержить підприємство за умови скорочення змінних витрат на 10 % і постійних витрат на 20 тис. грн.

Задача 10.12

На державних підприємствах «Оріана», «Ровента» та «Юніон» виробництво опинилося у несприятливих умовах господарювання. У зв’язку з цим виникла необхідність визначення мінімального (критичного) обсягу реалізації продукції на основі структури валових витрат на її виробництво (собівартості). Величини змінних і постійних поточних витрат на цих підприємствах наведено у таблиці 10.2. Через два роки економічна ситуація на них має поліпшитися і для забезпечення нормальної їх діяльності потрібно одержувати на початку очікуваного періоду прибуток, що дорівнює 10 % собівартості продукції.
Таблиця 10.2
Змінні та постійні витрати на виробництво продукції
на окремих підприємствах у розрахунковому році, тис. грн.

Витрати
ДП «Оріана»
ДП «Ровента»
ДП «Юніон»

Змінні
48980
66400
73750

Постійні
32720
39800
41300


Необхідно: на підставі наведеної вихідної інформації, розрахувати критичний обсяг реалізації продукції по кожному підприємству за умови господарювання, що склалася нині і зміниться у найближчій перспективі (через два роки).

Задача 10.13

На малому підприємстві витрати на оренду приміщень та їх утримання становлять 4000 тис. грн. на рік, а витрати на управління, інженерне і виробничо-господарське обслуговування та амортизаційні відрахування – 3000 тис. грн. Змінні витрати на один виріб складають 200 грн., його продажна ціна – 300 грн.
Необхідно: визначити мінімальний річний обсяг випуску продукції, який забезпечує беззбитковість виробництва.

Задача 10.14

На виробничому підприємстві в першому кварталі поточного року змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції склали 950 грн., ціна одиниці виробу – 1250 грн., загальні постійні витрати – 500 тис. грн. протягом другого кварталу цього ж року ціна на вихідну сировину підвищилась на 10 %, що обумовило збільшення змінних витрат на такий самий відсоток.
Необхідно: визначити, як зміна ціни на вихідну сировину вплинула на критичний обсяг випуску продукції.

Задача 10.15

Продажна ціна на виготовлюваний виріб, яка в першому кварталі становила 200 грн., у другому кварталі підвищилась на 10 %. Постійні витрати складають 2000 тис. грн. Питомі змінні витрати – 60 грн.
Необхідно: обчислити ступінь впливу зміни ціни виробу на критичний обсяг випуску продукції.

Задача 10.16

Промислове підприємство виробляє продукцію одного найменування (однопродуктове виробництво) та реалізує її на внутрішньому ринку за ціною 230 грн. за одиницю. Питомі змінні витрати становлять 180 грн. Постійні вит-рати становлять разом 550 тис. грн. Внаслідок підвищення орендної плати по-стійні витрати збільшились на 8 %. Крім того, кон’юнктура внутрішнього рин-ку спричинила зниження продажної ціни на продукцію підприємства на 5 %.
Необхідно: визначити, яким чином збільшення постійних витрат і зниження продажної ціни на продукцію вплинуть на розрахункову величину її критичного обсягу, який треба виготовляти на підприємстві.

Задача 10.17

Харківський державний завод «Авіант» започаткував виробництво пральних машин «Либідь». Валові витрати на виробництво (собівартість) однієї пральної машини складають 140,06 грн. Частка постійних витрат у валових витратах дорівнює 15 %. Продажна ціна пральної машини «Либідь» становить 200 грн., а річна програма випуску нових побутових машин – 250 тис. шт.
Необхідно: визначити критичний обсяг виготовлення пральних машин «Либідь», перевищення якого починає забезпечувати прибутковість нового виробництва, двома способами (аналітично-розрахунковим і графічним).

Задача 10.18

Предметом бізнесової діяльності підприємця Миколи Петренка є виготовлення і реалізація дитячих іграшок. Елементи поточних витрат на виробництво (собівартість) одиниці продукції наступні: сировина і матеріали – 2 грн.; витрати на оплату праці – 1 грн.; інші посередні витрати – 0,4 грн. продажна ціна одиниці виробу становить 5 грн.
Необхідно: визначити необхідний обсяг реалізації продукції, який забезпечить одержання 10 тис. грн. чистого прибутку за умови діючої ставки податку (30 % від величини об’єкта оподаткування).

Задача 10.19

Акціонерне товариство «Радикал» досягло таких результатів своєї виробничо-комерційної діяльності за рік:
- обсяг продажу продукції – 100 тис. одиниць;
- продажна ціна за одиницю продукції – 100 грн.;
- змінні витрати на весь обсяг продукції – 3000 тис. грн.;
- постійні витрати на весь обсяг продукції – 5000 тис. грн.
Проте кон’юнктура ринку вимагає від акціонерного товариства знизити продажну ціну зі 100 до 80 грн. за одиницю продукції, аби залишитися на ньому як продавець власних товарів.
Необхідно:
1) визначити беззбитковий обсяг виробництва продукції;
2) визначити обсяг продажу продукції за новою ціною, який спроможний забезпечити величину прибутку, що досягнуто підприємством у попередньому році.

Задача 10.20

Розробляється проект створення малого спеціалізованого підприємства з виготовлення жіночих сумок. Середньорічний обсяг продажу сумок 80 тис. штук. Витрати на оренду виробничого й адміністративного приміщень, їх утримання становлять 400 тис. грн. на рік. Витрати на управління, інженерне та виробничо-господарське обслуговування - 150 тис. грн. на рік, річна сума амортизації власного устаткування - 80 тис. грн. Змінні витрати на одну сумку (матеріали, інструмент, зарплата робітників, технологічна енергія тощо) - 80 грн., а ціна - 100 грн. Їх розміри практично не залежать від обсягу виробництва в межах виробничої потужності. Попит на сумки високий і стабільний. Загальна сума інвестицій у підприємство - 600 тис. грн.
Необхідно:
1) визначити мінімальний річний обсяг виготовлення сумок, який забезпечує беззбитковість виробництва;
2) побудувати графік динаміки загальних витрат і обсягу продажу продукції;
3) обчислити, за якого річного обсягу випуску сумок рентабельність інвестицій у це виробництво становитиме 20 %;
4) визначити коефіцієнт безпеки виробництва;
5) обчислити операційний ліверидж.
Вказівка. На основі розрахунку показників слід дати належну оцінку економічного стану підприємства і можливі його зміни за певної динаміки ділової активності.
У процесі побудови графіка загальних витрат і обсягу продажу (виробництва) передбачаються стабільні змінні витрати на одиницю продукції і ціни. Контрольними тут є точки: постійні витрати, обсяг виробництва в точці беззбитковості, загальні витрати в точці беззбитковості. Для визначення обсягу виробництва, що забезпечує задану рентабельність інвестицій, спочатку обчислюється цільовий прибуток як добуток бажаної рентабельності та інвестицій.

Задача 10.21

Річний обсяг виробництва і продажу продукції підприємства становить 1200 тис. грн. Адміністративні витрати, витрати на збут і загальновиробничі постійні витрати - 300 тис. грн. на рік. Змінні витрати на 1 тис. грн. випуску продукції становлять 600 грн. Власний капітал підприємства - 800 тис. грн.
Необхідно:
1) обчислити маржинальний і операційний прибуток, коефіцієнт маржинального прибутку;
2) визначити обсяг беззбиткового виробництва і коефіцієнт безпеки виробництва;
3) обчислити обсяг виробництва, який забезпечує рентабельність власного капіталу на рівні 20 %;
4) обчислити операційний ліверидж;
5) визначити, як зміниться прибуток підприємства, якщо обсяг виробництва зросте на 30 %.
Вказівка. Особливість даної задачі полягає в тому, що обсяг виробництва задано лише у грошовому вимірі, а змінні витрати наведено не в абсолютній сумі на весь обсяг виробництва (на одиницю продукції), а у вигляді відносного показника витрат на 1 тис. грн. (відповідно на одну гривню - 0,6 грн.). Отже, загальна сума змінних витрат визначається просто - множенням зазначеного показника на обсяг виробництва у грошовому виразі. Зміну прибутку в п. 5 слід визначити за допомогою операційного лівериджу, а після цього провести обчислення прямим методом, щоб переконатися в однозначності отриманих результатів.

Задача-ситуація 10.22

У таблиці 10.3 наведена вихідна інформація щодо кількох варіантів ведення бізнесу на виробничому підприємстві. При цьому є два застереження: 1) постійні витрати залишаються незмінними для всіх варіантів ведення бізнесу; 2) обсяг реалізації продукції дорівнює обсягу її виробництва.
Таблиця 10.3
Вихідні показники для розрахунку можливого прибутку (збитку)
за умови різних обсягів випуску продукції

Номер варіанта ведення бізнесу
Продажна ціна одиниці продукції, грн.
Випуск і реалізація продукції, шт.
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.
Питомі змінні витрати, грн.
Загальні змінні витрати, тис. грн.
Питомі постійні витрати, грн.
Загальні постійні витрати, тис. грн.
Питомі сукупні поточні витрати, грн.
Загальні сукупні поточ-ні витрати, тис. грн.
Прибуток (збиток) на одиницю продукції, грн.
Загальна сума прибутку (збитку), тис. грн.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

1
95
2000





99




2
90




25

75




3
75


42



62




4




188


93


61,5

5

3500

44

36



12


6
105



194




25



Необхідно: зробити відповідні економічні розрахунки, заповнити таблицю 10.3 і визначити найефективніший варіант ведення бізнесу, який забезпечуватиме підприємству максимальний прибуток.
Вказівка. Процес вибору найефективнішого варіанта ведення бізнесу завершується обчисленням і зіставленням очікуваної суми прибутку за всіма можливими варіантами. Проте знаходження абсолютної величини річного прибутку залежно від обсягу виробництва продукції, поточних витрат, цін за кожним варіантом вимагає певної кількості простих послідовних попередніх розрахунків.

Задача-ситуація 10.23

Підприємство виготовило і реалізувало в базовому році 2000 шт. виробів одного виду. Ціна реалізації одиниці виробу становить 30 грн., а повна собівартість його виробництва та продажу – 28 грн. Співвідношення змінних і постійних витрат на виробництво продукції дорівнює 60 і 40 %.
Дослідження ринку показали, що якщо знизити ціну одного виробу на 1 грн., тобто з 30 до 29 грн., то обсяг продажу продукції може бути збільшений на 10 %. Виробничі потужності підприємства уможливлюють відповідне збільшення обсягу виробництва продукції.
Необхідно: прийняти обґрунтоване рішення щодо доцільності зниження продажної ціни виготовлюваного виробу за умови зміни кон’юнктури ринку.
Вказівка. Традиційний підхід до розв’язання задачі може бути помилковим, оскільки зниження ціни одиниці виробу при збереженні рівня повної собівартості, безумовно, спричинить зменшення абсолютної суми прибутку. Тому правильне розв’язання даної задачі має базуватися на врахуванні зниження собівартості продукції за рахунок економії постійних витрат внаслідок можливого збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції з меншою ціною. Процес обґрунтування доцільності зниження ціни за такої ринкової ситуації має включати послідовний розрахунок:
1) змінних витрат на одиницю продукції з урахуванням заданої їх частки у собівартості;
2) маржинального прибутку на одиницю продукції як різниці між її ціною та змінними витратами;
3) загального маржинального прибутку на весь річний фіксований і збільшений обсяги продукції відповідно базового і наступного років;
4) очікуваного прибутку шляхом віднімання від загального маржинального прибутку загальної величини постійних витрат за умови, що склалася до і після зниження ціни.
Позитивний результат зіставлення розрахунків за наявним та альтернативним варіантами означатиме економічну доцільність зниження ціни реалізації одиниці продукції з урахуванням ситуації на ринку.


Теми рефератів

1. Зв’язок витрат, обсягу виробництва і прибутку підприємства.
2. Роль матеріальних витрат у формуванні вартості продукції та прибутку.
3. Вплив постійних витрат на прибутковість діяльності підприємства.
4. Беззбитковість та безпека операційної діяльності підприємства і його підрозділів.
5. Залежність прибутку від операційної активності підприємства.


Тема 11 Регулювання та оцінка
виробничих запасів



Мета вивчення теми - формування чіткого уявлення про методичні підходи до регулювання виробничих запасів, розгляд основних систем управління запасами, з’ясування методичних підходів до оцінки руху виробничих запасів та її впливу на собівартість продукції.

Зміст теми

1. Оптимізація запасів та інтервалів поставки матеріалів.
Роль виробничих запасів, їх природно-речовинний склад. Основні методи класифікації запасів. Сутність методу АВС та XYZ-аналізу. Сутність та аспекти системи управління запасами. Різновиди систем управління запасами. Система з фіксованою величиною запасу. Визначення оптимальної величини запасу. Система з фіксованим інтервалом часу між поставками. Системи управління запасами “точно за часом” та “мінімум-максимум”.
2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції.
Методи оцінки матеріалів у запасах під час їх відпускання у виробництво, на продаж та в разі зменшення запасів з інших причин. Сутність та умови ефективного застосування методів оцінки запасів: за собівартістю перших надходжень (FIFO), за собівартістю останніх надходжень (LIFO), за ідентифікованою і середньозваженою собівартістю, за нормативними запасами і цінами продажу. Вплив вибору методу оцінки запасів на собівартість продукції.

Рекомендована література до вивчення теми: [7, с. 189-205], [8, с. 83-88], [11, с. 364-383], [13, с. 173-179], [15, с. 196-202], [18, с. 152-158], [20, с. 372-383], [21].

Питання для перевірки знань

1. Розкрийте сутність і умови формування виробничих запасів.
2. Для чого створюються запаси на підприємстві?
3. За якими ознаками класифікують виробничі запаси?
4. Визначте основні аспекти управління запасами на підприємстві.
5. У чому сутність системи управління запасами? Які її основні елементи?
6. Перелічіть основні методи класифікації запасів.
7. У чому сутність методу АВС?
8. Поясніть сутність ХYZ-аналізу.
9. Які системи управління запасами впроваджені на вітчизняних підприємствах?
10. Дайте характеристику системи з фіксованою величиною запасу.
11. Як визначається оптимальна величина запасу?
12. Охарактеризуйте систему з фіксованим інтервалом поставок.
13. Які витрати виникають у процесі підготовки та утримання запасів?
14. З’ясуйте вплив величини запасу та терміну його поповнення на ефективність роботи підприємства.
15. Охарактеризуйте сучасні тенденції практики господарювання вітчизняних та зарубіжних підприємств.
16. У чому сутність системи управління запасами «точно за часом»?
17. Які особливості регулювання запасів за системою «мінімум - максимум»?
18. Які є методи оцінки запасів?
19. Дайте характеристику Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку “Запаси” стосовно регламентації методичних засад формування інформації про запаси підприємств.
20. За яких умов доцільно застосовувати метод ФІФО? У чому його специфіка?
21. Чим відрізняється від попереднього метод ЛІФО?
22. За яких умов застосовують метод середньозваженої собівартості?
23. Як вибір того чи іншого методу оцінки запасів впливає на собівартість продукції?


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. На рівні підприємства виробничі запаси:
а) належать до об’єктів, які потребують великих капіталовкладень;
б) є одним із чинників, що визначають політику підприємства;
в) впливають на рівень ефективності функціонування підприємства;
г) усі попередні відповіді правильні.

2. Предмети, що створюють матеріальну основу продукції, представляють собою:
а) сировину та основні матеріали;
б) допоміжні матеріали;
в) напівфабрикати та комплектуючі вироби;
г) малоцінні та швидкозношувані предмети.

3. Предмети, які використовуються при перетворенні сировини і матеріалів для надання продукції специфічних характеристик, обслуговування засобів праці та полегшення процесу виробництва, представляють собою:
а) сировину та основні матеріали;
б) допоміжні матеріали;
в) напівфабрикати та комплектуючі вироби;
г) запасні частини.

4. Матеріали, які пройшли попередню обробку та необхідні для процесу виробництва, представляють собою:
а) зворотні відходи виробництва;
б) допоміжні матеріали;
в) напівфабрикати та комплектуючі вироби;
г) запасні частини.

5. Залишки сировини та матеріалів, які виникають у процесі виробництва, представляють собою:
а) зворотні відходи виробництва;
б) малоцінні та швидкозношувані предмети;
в) допоміжні матеріали;
г) запасні частини.

6. Запаси класифікуються за:
а) вартістю,
б) потенційним прибутком (або збитком),
в) обсягом можливих втрат від браку запасів;
г) усі попередні відповіді правильні.

7. Розмір обсягу планового надходження матеріалів знаходиться в протилежній залежності:
а) обсягу виробництва продукції у плановому періоді;
б) від розміру виробничих запасів на початок планового періоду;
в) розміру виробничих запасів на кінець планового періоду;
г) розміру відходів матеріалів у плановому періоді.

8. На формування виробничих запасів підприємства впливає:
а) сезонність виробництва, споживання та транспортування;
б) потреба в матеріальних ресурсах;
в) періодичність використання матеріальних ресурсів;
г) усі попередні відповіді правильні.

9. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:
а) мінімальних витрат на придбання;
б) мінімальних витрат на зберігання;
в) мінімальних витрат на придбання і зберігання;
г) мінімальної складської площі.

10. При оптимальній величині замовлення матеріалів:
а) мінімальною є сума витрат зі зберігання та закупівлі даного виду матеріалів;
б) мінімальною є сума питомих витрат із закупівлі та зберігання даного виду матеріалів;
в) мінімальними є питомі витрати із закупівлі даного виду матеріалів;
г) мінімальними є витрати на зберігання даного виду матеріалів.

11. Основним аспектом управління запасами на підприємстві є:
а) забезпечення підприємства виробничими запасами для виготовлення необхідної продукції продукту в достатній кількості;
б) забезпечення підприємства виробничими запасами для виготовлення необхідного продукту у певні терміни та в потрібному місці;
в) обґрунтування витрат на підтримання певного рівня запасів;
г) усі попередні відповіді правильні.

12. Метод, який дозволяє класифікувати матеріальні запаси відповідно до певного показника їх значущості, має назву:
а) АВС;
б) XYZ-аналіз;
в) ЛІФО;
г) ФІФО.

13. Метод, згідно з яким запаси класифікуються за характером їх споживання та достовірності прогнозування змін в їх споживанні, має назву:
а) АВС;
б) XYZ-аналіз;
в) ЛІФО;
г) ФІФО.

14. Основним параметром системи управління запасами з фіксованою величиною запасу є:
а) можливість завантаження складських приміщень;
б) зручність транспортування;
в) величина замовлення;
г) усі попередні відповіді правильні.

15. Необхідність гарантійного (страхового) запасу обумовлена:
а) можливістю затримки надходження чергової партії матеріалів;
б) бажанням керівництва захистити грошові кошти від інфляції;
в) можливістю зростання денного споживання матеріалів;
г) усі попередні відповіді правильні.

16. Граничний рівень запасу визначає:
а) термін витрачання запасу;
б) оптимальну величину запасу;
в) можливе затримання поставки;
г) рівень запасу, при досягненні якого здійснюється наступне замовлення.

17. До зовнішніх чинників, що впливають на ефективність управління виробничими запасами підприємства, належать:
а) загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні,
б) особливості та нестабільність податкового законодавства,
в) умови надання кредитів та наявність цільового фінансування;
г) усі попередні відповіді правильні.

18. Зменшення матеріаломісткості продукції дає змогу підприємству:
а) поліпшити фінансовий стан за рахунок зменшення собівартості продукції та збільшення прибутку;
б) збільшити обсяг випуску продукції за умов незмінності обсягів використання сировини і матеріалів;
в) зменшити нормативний обсяг обігових коштів;
г) усі попередні відповіді правильні.

19. Для оцінювання виробничих запасів підприємство може застосовувати протягом року:
а) різні методи оцінювання для окремих видів (груп) виробничих запасів;
б) один з двох визначених на початок року методів оцінювання запасів;
в) лише один з методів оцінювання за кожним видом (групою) виробничих запасів;
г) лише метод ФІФО.

20. У процесі оновлення продукції та впровадження стратегії збуту за мінімальними цінами доцільно застосовувати:
а) метод ЛІФО;
б) метод ФІФО;
в) метод середньозваженої собівартості;
г) метод ідентифікованої собівартості.

21. У разі зниження цін на ресурси підприємству для оцінювання запасів найдоцільніше застосовувати метод:
а) ЛІФО;
б) ФІФО;
в) середньозваженої собівартості;
г) ідентифікованої собівартості.

22. У разі коливання цін на ресурси підприємства для оцінювання запасів найдоцільніше застосовувати метод:
а) ЛІФО;
б) ФІФО;
в) середньозваженої собівартості;
г) ідентифікованої собівартості.

23. Якщо керівництво підприємства в певному звітному періоді за умов інфляції намагається отримати максимальний прибуток та високі дивіденди для акціонерів, пріоритет надається методу:
а) ЛІФО;
б) ФІФО;
в) середньозваженої собівартості;
г) ідентифікованої собівартості.

24. Для оцінювання запасів для спеціальних замовлень і специфічних проектів найдоцільніше застосовувати метод:
а) Л1ФО;
б) ФІФО;
в) середньозваженої собівартості;
г) ідентифікованої собівартості.

25. Залишок тканини на складі підприємства на початок періоду оцінюється сумою в 7000 грн., залишок па кінець періоду - 50 м, ціна останньої закупки - 20 грн., надійшло за період тканини на 5000 грн. Вартість витрачених матеріалів (тканини) за методом ФІФО за період становить, тис. грн.:
а) 12;
б) 11;
в) 7;
г) 5.

26. Залишок матеріалів на складі підприємства на початок періоду оцінюється на суму 15 тис. грн., залишок на кінець періоду - 10 т, ціна першої закупки - 50 грн., надійшло за період матеріалів на 5 тис. грн. Вартість витрачених матеріалів за методом ЛІФО за період становить, тис. грн.:
а) 20,0;
б) 19,5;
в) 15,0;
г) 5,5.
27. На початок періоду на складі підприємства зберігалося 200 т сировини за ціною 25 грн. Протягом періоду надійшло 40 т по 30 грн. та 80 т по 20 грн. Було відпущено у виробництво 120 т. Вартість залишку сировини на кінець періоду за методом середньозваженої собівартості становить, грн.:
а) 7800;
б) 5500;
в) 4875;
г) 2265.

28. На початок періоду на складі підприємства зберігалося 20 кг коштовних металів за ціною 3 тис. грн. Протягом періоду надійшло 10 кг по 2 тис. грн. та 5 кг по 5 тис. грн. Було відпущено у виробництво 32 кг (у порядку надходження матеріалів). Вартість залишку сировини на кінець періоду за методом ідентифікованої собівартості становить, тис. грн.:
а) 90;
б) 45;
в) 20;
г) 15.


Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 11.1

Залишок тканини на складі підприємства на початок періоду оцінюється сумою в 5000 грн., залишок на кінець періоду - 100 м, ціна останньої закупки - 10 грн., надійшло за період тканини на 3500 грн.
Необхідно: визначити вартість витрачених матеріалів (тканини) за період за допомогою методу ФІФО.

Розв'язок:

Оцінка запасів за методом ФІФО передбачає, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство. Тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.
Тобто:

Залишок на початок періоду – 5000 грн.
Надійшло за період – 3500 грн.
Усього запасів – 8500 грн.
Запаси наприкінці періоду – 100 м по 10 грн. = 1000 грн.
Відпущено у виробництво за період – 8500 – 1000 = 7500 грн.

Відповідь: вартість витрачених матеріалів за період склала 7,5 тис. грн.


Задача 11.2

Залишок матеріалів на складі підприємства на початок періоду оцінюється на суму 25 тис. грн., залишок на кінець періоду - 20 т, ціна першої закупки - 80 грн., надійшло за період матеріалів на 10 тис. грн.
Необхідно: визначити вартість витрачених матеріалів за період за допомогою методу ЛІФО.

Розв'язок:

Оцінка запасів за методом ЛІФО передбачає, що запаси використовуються у послідовності, яка протилежна їх надходженню на підприємство. Тобто запаси, які першими надходять у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходжень. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.
Таким чином:

Залишок на початок періоду – 25000 грн.
Надійшло за період – 10000 грн.
Запаси наприкінці періоду – 35000 грн.
Залишок наприкінці періоду – 20 т по 80 грн. = 1600 грн.
Відпущено у виробництво за період – 35000 – 1600 = 33400 грн.

Відповідь: вартість витрачених матеріалів за період склала 33,4 тис. грн.


Задача 11.3

На початок періоду на складі підприємства зберігалося 100 т сировини за ціною 12 грн. Протягом періоду надійшло 20 т по 15 грн. та 40 т по 10 грн. Було відпущено у виробництво 60 т.
Необхідно: визначити вартість залишку сировини на кінець періоду за методом середньозваженої собівартості.

Розв'язок:
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній номенклатурній позиції запасів. Вона виражається відношенням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів до загальної кількості запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.
Таким чином:

Залишок на початок періоду – 100 т по 12 грн. = 1200 грн.
Надійшло за період – 20 т по 15 грн. = 300 грн.
40 т по 10 грн. = 400 грн.
Усього запасів – 160 т на суму 1900 грн.
Ціна одиниці запасу
наприкінці періоду – 13 EMBED Equation.3 1415
Відпущено у виробництво за період – 60 т по 11,875 грн. = 712,5 грн.
Залишок на кінець періоду – 100 т на суму 1187,5 грн. (=1900 – 712,5)

Відповідь: вартість залишку сировини на кінець періоду склала 1187,5 грн.


Задача 11.4

На початок періоду на складі підприємства зберігалося 15 кг коштовних металів за ціною 5 тис. грн. Протягом періоду надійшло 5 кг по 4 тис. грн. та 2 кг по 6 тис. грн. Було відпущено у виробництво 21 кг (у порядку надходження матеріалів).
Необхідно: визначити вартість залишку сировини на кінець періоду за методом ідентифікованої собівартості.

Розв'язок:

Запаси оцінюються за ідентифікованою собівартістю, якщо вони відпускаються для спеціальних замовлень і проектів та не замінюють один одного. Цей метод забезпечує високу точність, оскільки у даному випадку запаси оцінюються за собівартістю кожної одиниці.
Тобто:

Залишок на початок періоду – 15 кг по 5000 грн. = 75000 грн.
Надійшло за період, усього – 7 кг
у тому числі – 5 кг по 4000 грн. = 20000 грн.
2 кг по 6000 грн. = 12000 грн.
Відпущено у виробництво за
період, усього – 21 кг на суму 101000 грн.
у тому числі – 15 кг по 5000 грн. = 75000 грн.
5 кг по 4000 грн. = 20000 грн.
1 кг по 6000 грн. = 6000 грн.
Залишок на кінець періоду, усього – 1 кг на суму 6000 грн.

Відповідь: вартість залишку сировини на кінець періоду склала 6 тис. грн.

Задачі для розв’язання

Задача 11.5

Період поставки борошна у пекарню становить 8 днів, а період зриву поставки - 2 дні. Для забезпечення виконання денної виробничої програми слід використати 960 кг борошна, причому його природна втрата становить 2 %. Протягом місяця хлібопекарня працює 25 робочих днів.
Необхідно: визначити місячну потребу пекарні в борошні, його середній і максимальний запас.

Задача 11.6

Механічний цех виробничого підприємства щомісячно витрачає 250 токарних різців. Мінімальний (страховий) запас на центральному інструментальному складі становить 25 штук цього виду інструменту. Технологічний цикл виготовлення і доставки необхідної партії інструменту становить 15 днів (0,5 місяця).
Необхідно на підставі наведених даних визначити:
1) норму запасу інструменту (токарних різців) на центральному інструментальному складі підприємства;
2) розрахунковий обсяг замовлення інструменту.

Задача 11.7

Середньомісячний розмір споживання інструменту на виробничому підприємстві становить 100 штук. Проміжок часу від моменту документального оформлення замовлення до надходження замовленого інструменту на склад підприємства становить 1 місяць. Найменша (допустима) норма складського запасу інструменту дорівнює 50 штук, а часовий інтервал між двома суміжними замовленнями – 3 місяці.
Необхідно:
1) обчислити норму запасу (точку замовлення) інструменту;
2) визначити найбільший обсяг замовлення інструменту.

Задача 11.8

Підприємство спеціалізується на виготовленні окулярів. Виробнича потужність його 500 тис. окулярів на рік, яка використовується на 90 %. Для виготовлення окулярів потрібні лінзи. Ціна однієї лінзи 4 грн. Витрати на оформлення і поставку однієї партії лінз (оформлення документації, транспортні витрати, поїздки агентів з постачання тощо) 450 грн. Витрати підприємства на утримання запасу лінз (капітал у запасах, утримання складу і т. п.) становлять 15 % від їх вартості.
Необхідно:
1) визначити оптимальну партію поставки лінз на підприємство;
2) установити періодичність постачання лінз протягом року.
Вказівка. Оптимальна величина запасу за критерієм мінімізації сукупних витрат на зберігання та поповнення запасів (nМ) обчислюється за формулою Вільсона:
13 EMBED Equation.3 1415, (11.1)
де Мр - річна потреба у матеріалах;
Сn - транспортно-заготівельні витрати на одну партію поставки;
Цм - ціна одиниці матеріалу без урахування транспортно-заготівельних витрат;
КН - коефіцієнт, що враховує втрати, пов’язані з відволіканням коштів у запаси й витрати на зберігання матеріалів.

Задача 11.9

Залишок тканини на складі підприємства на початок періоду оцінюється сумою в 12000 грн., залишок на кінець періоду - 220 м, ціна останньої закупки – 20 грн., надійшло за період матеріалів на 10500 грн.
Необхідно: визначити вартість витрачених матеріалів (тканини) за період за допомогою методу ФІФО.

Задача 11.10

Залишок сировини на складі підприємства на початок періоду оцінюється на суму 47 тис. грн., залишок на кінець періоду - 44 т, ціна першої закупки – 380 грн., надійшло за період сировини на 58 тис. грн.
Необхідно: визначити вартість витраченої сировини за період за допомогою методу ЛІФО.

Задача 11.11

На початок періоду на складі підприємства зберігалося 32 т матеріалів за ціною 165 грн. Протягом періоду надійшло 18 т по 187 грн. та 12 т по 136 грн. Було відпущено у виробництво 30 т.
Необхідно: визначити вартість залишку матеріалів на кінець періоду за методом середньозваженої собівартості.

Задача 11.12

На початок періоду на складі підприємства зберігалося 100 одиниць матеріалів за ціною 800 грн. Протягом періоду надійшло 150 одиниць по 880 грн. та 200 одиниць по 1000 грн. Було відпущено у виробництво 280 одиниць (у порядку надходження матеріалів).
Необхідно: визначити вартість залишку матеріалів на кінець періоду за методом ідентифікованої собівартості.

Задача 11.13

В таблиці 11.1 представлена вихідна інформація про рух матеріалу А на виробничому підприємстві за місяць.
Таблиця 11.1
Вихідні дані про рух матеріалу на виробничому підприємстві
за січень місяць 200 _ року


Показники
Кількість,
тис. од.
Ціна,
грн.
Сума,
тис. грн.

Залишок на 1 січня
Надійшло:
у І декаді
у ІІ декаді
у ІІІ декаді
Всього з залишком
Використано у виробництві
12

25
15
30
82
60
10

10
9
8
120

250
135
240
745


Необхідно:
1) розрахувати вартість витраченого матеріалу і його залишок методами ФІФО та ЛІФО;
2) порівняти отримані результати і зробити висновки.

Задача 11.14

Підприємство планує протягом III кварталу 2004 року відпустити у виробництво 400 т матеріалів за ціною 30 грн. Прогнозні дані про рух матеріалів підприємства наведено в таблиці 11.2.
Таблиця 11.2
Прогнозні дані про рух матеріалів на підприємстві
за III квартал 2004 року

Рух матеріалів
Кількість, т
Ціна, грн.

Залишок на початок періоду
70
31

Придбано: 17.07.
150
31

13.08.
200
29

20.09.
50
33


Необхідно:
1) визначити собівартість матеріалів, відпущених у виробництво протягом періоду в разі застосування одного з таких методів оцінювання товарних запасів:
а) методу середньозваженої вартості;
б) методу Ф1ФО;
в) методу ЛІФО;
2) розрахувати вартість залишків матеріалів на складі за кожним з названих методів;
3) проаналізувати, який з цих методів найпривабливіший для підприємства за критерієм прибутковості.
Вказівка. Обчислення провести в табличній формі, наведеній у розв’язку до задач 11.1 - 11.3.


Теми рефератів

1. Роль виробничих запасів, їх природно-речовинний склад.
2. Сучасні системи управління запасами, їх особливості.
3. Характеристика системи управління запасами “точно за часом”.
4. Особливості системи управління запасами “мінімум-максимум”.
5. Вплив вибору методу оцінки запасів на собівартість продукції.








Тема 12 Адаптація операційної системи
до зміни її завантаження



Мета вивчення теми - з’ясування методичних основ ефективного вирішення двох взаємопов’язаних комплексів економічних питань: адаптації операційної системи до зміни її завантаження та вибору оптимальної форми зміни кількості устаткування чи його заміни.

Зміст теми

1. Сутність і форми адаптації операційної системи.
Відповідність структури і режиму роботи операційної системи певному обсягу діяльності. Змінюваність обсягу діяльності й необхідність адаптації операційної системи до нового рівня завантаження. Параметри та основні форми адаптації (адаптація устаткування до заданого рівня завантаження за інтенсивністю, адаптація до зміни обсягу випуску кінцевої продукції за часом роботи, адаптація до зміни обсягу виробництва за кількістю агрегатів). Змішані форми адаптації. Селективна і мутативна адаптація.
2. Механізм адаптації устаткування виробничих систем.
Критерій оптимальності процесу адаптації. Етапи адаптації. Комбінована адаптація однотипного устаткування з однаковими і різними експлуатаційними витратами за його кількістю, часом роботи та інтенсивністю використання. Процеси адаптації устаткування без регулювання часу його роботи. Особливості процесів адаптації в разі постійної й змінної інтенсивності роботи. Застосування функцій граничних витрат і динамічного програмування у процесі адаптації.
3. Обґрунтування форми придбання устаткування.
Потреба у придбанні устаткування в разі його заміни та розширення обсягу операційної діяльності. Варіанти придбання устаткування: купівля (за рахунок власних коштів, кредиту), лізинг. Сумарні дисконтовані витрати як критерій вибору форми придбання устаткування. Обчислення теперішніх (дисконтованих) витрат за порівнюваними альтернативними варіантами. Особливості обчислення лізингових платежів.

Рекомендована література до вивчення теми: [2], [7, с. 206-225], [8, с. 88-94], [17, с. 148-159, 386-421], [21].

Питання для перевірки знань

1. З якою метою здійснюється адаптації операційної системи?
2. У чому полягає сутність адаптації операційної системи підприємства до зміни її завантаження?
3. Назвіть параметри адаптації.
4. Охарактеризуйте три основні форми адаптації.
5. За яким критерієм здійснюється адаптація устаткування до певного обсягу виробництва?
6. Що представляє собою інтенсивність використання агрегату?
7. В якій послідовності здійснюється адаптація устаткування?
8. Як визначається верхня та нижня межі зміни значень для різних адаптаційних параметрів?
9. Як визначається оптимальна інтенсивність роботи устаткування?
10. Що являє собою змішана форма адаптації?
11. Що можна побачити, скориставшись картою ізоквант для роботи агрегату?
12. Що являє собою так звана селективна адаптація; мутативна адаптація?
13. За яким критерієм відбувається пошук оптимального процесу адаптації?
14. Сформулюйте задачу оптимізації адаптації, коли при виготовленні продукції використовується деяка кількість функціонально різних типів агрегатів.
15. Охарактеризуйте форму функції витрат на одиницю продукції для певного устаткування (функції «витрати – результат»).
16. Охарактеризуйте поведінку функції витрат на одиницю продукції для агрегату у випадку використання на цьому агрегаті кількох (двох) ресурсів.
17. Як формулюється функція витрат у разі адаптації устаткування за часом та інтенсивністю роботи?
18. Яким чином будується функція витрат на фактори, що споживаються, при адаптації за часом та інтенсивністю роботи одного агрегату? Опишіть поведінку цієї функції.
19. Сформулюйте постановку задачі оптимізації адаптації у випадку, коли для виготовлення кінцевої продукції підприємство має у своєму розпорядженні кілька агрегатів одного функціонального типу, що потребують різних витрат.
20. Поясніть, як визначаються граничні витрати на експлуатацію устаткування.
21. Поясніть процедуру адаптації устаткування за допомогою функцій граничних витрат.
22. Що являє собою етап попередньої оптимізації для задачі оптимальної адаптації?
23. У чому полягає процес оптимізації адаптації за допомогою функцій граничних витрат? Які є обмеження цього методу?
24. Поясніть сутність методу динамічного програмування для комбінованої адаптації до заданого обсягу випуску.
25. Які є форми придбання устаткування, у чому полягають їх особливості, переваги і недоліки?
26. За яким критерієм можна здійснювати вибір форми придбання устаткування?
27. Опишіть структуру грошових платежів, пов'язаних із придбанням обладнання за допомогою кредиту банку.
28. Що входить до складу лізингових платежів згідно із Законом України «Про лізинг»?
29. З’ясуйте в загальних рисах, як визначається розмір річних лізингових платежів.
30. Назвіть можливі методи нарахування лізингових платежів.
31. Наведіть формулу обчислення загальних витрат на лізинг і викуп устаткування у теперішній вартості.
32. Наведіть формулу обчислення теперішньої вартості витрат для варіанта купівлі обладнання за допомогою кредиту.
33. Як можна визначити дисконтну ставку при оцінюванні теперішньої вартості грошових платежів підприємства?


Тестовий контроль


Виберіть одну правильну відповідь із наведених (альтернативний вибір).

1. Адаптація устаткування до зміни обсягу виробництва здійснюється з метою:
а) підвищення завантаження устаткування;
б) збільшення обсягу виробництва;
в) підвищення продуктивності праці;
г) мінімізації експлуатаційних витрат.

2. До основних параметрів адаптації устаткування належать:
а) кількість устаткування, час та інтенсивність (продуктивність) його роботи;
б) кількість устаткування, потужність його двигунів і час роботи;
в) пропускна здатність устаткування в машино-годинах;
г) потужність двигунів і час роботи устаткування.

3. Вкажіть, яку форму адаптації може використати підприємство при зміні зайнятості його операційної системи:
а) адаптацію машин до заданого рівня зайнятості за інтенсивністю;
б) адаптацію до зміни обсягу випуску кінцевої продукції за часом роботи;
в) адаптацію до зміни обсягу виробництва за кількістю агрегатів;
г) усі попередні відповіді правильні.

4. Обсяг роботи, що виконується певним засобом праці і залежить від часу та інтенсивності його використання, характеризує засобу праці:
а) адаптацію;
б) продуктивність;
в) витратомісткість;
г) зайнятість.

5. Оптимальною є така інтенсивність роботи устаткування, за якої:
а) максимальний час машинної роботи;
б) максимально використовується потужність двигунів верстату;
в) мінімальні витрати на одиницю роботи (продукції);
г) мінімальні витрати на одиницю часу роботи (машино-годину).

6. Якщо задані і незмінні кількість агрегатів і час їх роботи, а запланований обсяг роботи може досягатися шляхом зміни інтенсивності роботи машини, то в даному випадку мова йде про:
а) адаптацію машин до заданого рівня зайнятості за інтенсивністю;
б) адаптацію до зміни обсягу випуску кінцевої продукції за часом роботи;
в) адаптацію до зміни обсягу виробництва за кількістю агрегатів;
г) усі попередні відповіді правильні.

7. Якщо задані і незмінні кількість агрегатів та інтенсивність їх використання, а варіювати може час роботи, то в даному випадку мова йде про:
а) адаптацію машин до заданого рівня зайнятості за інтенсивністю;
б) адаптацію до зміни обсягу випуску кінцевої продукції за часом роботи;
в) адаптацію до зміни обсягу виробництва за кількістю агрегатів;
г) усі попередні відповіді правильні.

8. Якщо задані і незмінні інтенсивність і час роботи, а використовуватися може різна кількість агрегатів, то в даному випадку мова йде про:
а) адаптацію машин до заданого рівня зайнятості за інтенсивністю;
б) адаптацію до зміни обсягу випуску кінцевої продукції за часом роботи;
в) адаптацію до зміни обсягу виробництва за кількістю агрегатів;
г) усі попередні відповіді правильні.

9. Верхня межа кількості агрегатів підприємства визначається:
а) числом наявних агрегатів одного і того самого функціонального призначення;
б) числом агрегатів різного функціонального призначення;
в) числом агрегатів, що знаходяться у робочому стані;
г) середньорічною кількістю агрегатів.

10. Якщо при зміні обсягу кінцевої продукції визначається не тільки необхідна кількість агрегатів, а й порядок їх уведення і виведення з процесу виробництва, що зумовлено відмінностями у витратах для машин одного функціонального виду, то має місце:
а) чиста адаптація;
б) селективна адаптація;
в) мутативна адаптація;
г) кількісна адаптація.

11. Якщо обсяг випуску продукції змінюється шляхом переналагодження обладнання на інший метод виробництва, то має місце:
а) чиста адаптація;
б) селективна адаптація;
в) мутативна адаптація;
г) кількісна адаптація.

12. Процес адаптації вважається економічно ефективним, або оптимальним, якщо загальні витрати, що пов’язані з випуском заданої кількості кінцевої продукції, є:
а) мінімальними;
б) максимальними;
в) постійними;
г) змінними.

13. У разі зростання інтенсивності роботи устаткування витрати на одиницю продукції (функція “витрати – результат”):
а) спочатку зростають, а потім знижуються, тобто функція витрат має
·-подібну форму;
б) зростають на всьому діапазоні інтенсивностей;
в) спочатку знижуються, а потім зростають, тобто функція витрат має
·-подібну форму;
г) незмінні.

14. Розподіл роботи між однотипними машинами з різними функціями “витрати – результат” у процесі адаптації операційної системи здійснюється в такій послідовності:
а) від машини з меншими граничними витратами в разі адаптації її за інтенсивністю до досягнення нею рівня витрат наступної машини в разі адаптації її за часом;
б) від машини з меншими граничними витратами без урахування їх зміни у процесі адаптації;
в) від більш продуктивних до менш продуктивних машин;
г) у порядку спадної продуктивності машин.

15. Основними складовими лізингових платежів (орендної плати) є:
а) амортизаційні відрахування і експлуатаційні витрати;
б) амортизаційні відрахування і витрати на ремонт;
в) амортизаційні відрахування і лізинговий дохід (дохід на капітал);
г) витрати на страхування майна і ремонт.

16. Формою відчуження та залучення обладнання для операційної системи підприємства може бути:
а) здача машин в оренду;
б) продаж або придбання обладнання за допомогою лізингу;
в) купівля обладнання;
г) усі попередні відповіді правильні.

17. Вибір варіанта придбання обладнання пов’язаний з оцінкою:
а) приведених до теперішнього часу витрат по кожній альтернативі;
б) міри ризику за кожною альтернативою;
в) продуктивності обладнання;
г) фінансового стану підприємства.

18. У разі порівняння альтернативних варіантів придбання устаткування економічно вигіднішим вважається той, який забезпечує:
а) мінімальний термін оплати вартості устаткування;
б) мінімальні загальні витрати у теперішній вартості;
в) мінімальні річні платежі;
г) мінімальний процент річного доходу (орендний дохід, процент за кредит).

19. Згідно Закону України “Про лізинг” обов’язковою складовою лізингових платежів є:
а) сума, яка відшкодовує вартість об’єкта лізингу;
б) сума, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна;
в) платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
г) усі попередні відповіді правильні.

20. До складу лізингових платежів можуть входити:
а) експлуатаційні витрати;
б) премія лізингодавцю за ризик;
в) витрати на ремонт об’єкта лізингу;
г) усі попередні відповіді правильні.

21. Ануїтетними вважаються платежі, які протягом певної кількості років:
а) однакові;
б) поступово зменшуються;
в) поступово зростають;
г) спочатку зростають, а потім зменшуються.

22. До основних методів нарахування лізингових платежів слід відносити:
а) з регулярним періодичним відшкодуванням вартості майна рівними або нерівними частками;
б) з відстрочкою платежів;
в) з авансовим платежем;
г) усі попередні відповіді правильні.

23. Машина поставляється за договором лізингу на 2 роки з наступним викупом. Орендна плата за рік становить 2880 грн., ціна викупу за залишковою вартістю 2160 грн. Дисконтна ставка 20 %. Загальні витрати на лізинг у теперішній вартості становлять (грн.):
а) 6480;
б) 5900;
в) 4300;
г) 3870.

24. Машина вартістю 20 тис. грн. купується за кредит, що надається на 2 роки під 20 % річних. Кредит повертається в кінці кожного року рівними сумами, тобто першого і другого року по 10 тис. грн. Загальна сума процентів за два роки становитиме, тис. грн.:
а) 5;
б) 6;
в) 7;
г) 8.


Практичні завдання


Приклади розв’язання типових задач

Задача 12.1

Машина поставляється за договором лізингу на 2 роки з наступним викупом. Орендна плата за рік становить 3160 гри., ціна викупу за залишковою вартістю 2840 гри. Дисконтна ставка 18 %.
Необхідно: визначити загальні витрати підприємства на лізинг у теперішній вартості.

Розв'язок:

Суму загальних витрат на лізинг у теперішній вартості визначимо за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (12.1)
де СЛ – теперішня вартість грошових платежів за лізингом;
Лі – загальна сума лізингових платежів в і-му році;
р – дисконтна ставка;
К – вартість викупу об’єкта лізингу;
п – тривалість у роках договору лізингу.
Таким чином:
13 EMBED Equation.3 1415 грн.
Відповідь: загальні витрати на лізинг у теперішній вартості становлять 6987,1 грн.


Задача 12.2

Підприємство планує залучити у виробництво додаткове обладнання вартістю 300 тис. грн. Строк служби обладнання - 6 років. Є дві можливості профінансувати його придбання. Перша - це взяти кредит у банку в розмірі 300 тис. грн. під 30 % з щорічним погашенням основної суми заборгованості за кредитом рівними частками впродовж трьох років. Друга - це укласти договір фінансового лізингу терміном на чотири роки з щорічними сплатами лізингового платежу; відшкодування вартості лізингового майна відбувається рівними частками; лізинговий процент нараховується за ставкою 25 % від залишкової вартості об’єкта лізингу; викуп обладнання здійснюється за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу. Дисконтна ставка - 20 %.
Необхідно: оцінити витрати за кожним варіантом придбання обладнання, порівняти їх і на основі цього прийняти рішення на користь однієї з альтернатив.
Розв’язок:

Оцінку витрат для лізингу обладнання та його купівлі за допомогою кредиту здійснюють шляхом зведення грошового потоку за вказаними варіантами до теперішнього моменту часу. Формули зведення потоків грошових витрат для варіантів фінансового лізингу і купівлі з використанням кредиту наступні:

13 EMBED Equation.3 1415, (12.2)
13 EMBED Equation.3 1415, (12.3)
де Сл, Ск - теперішня вартість грошових платежів для лізингу і купівлі за допомогою кредиту відповідно;
Лі - загальна сума лізингових платежів у і-му році;
Кв - вартість викупу об’єкта лізингу;
Боj - сума погашення основної суми боргу за кредитом у j-му році;
Пкj - виплата процентів за кредит у j-му році;
р - дисконтна ставка;
п, т - тривалість у роках відповідно договору лізингу і кредиту.
За формулою (12.3) обчислимо теперішню вартість грошового потоку для варіанта купівлі обладнання. Результати розрахунків представимо в таблиці 12.1.
Таблиця 12.1
Розрахунок теперішньої вартості витрат на купівлю обладнання, грн.

Показник
Рік


1-й
2-й
3-й

Погашення основної суми заборгованості за кредитом

100000

100000

100000

Проценти за кредит
90000
60000
30000

Загальна сума заборгованості за кредитом

190000

160000

130000

Коефіцієнт дисконтування для дисконтної ставки 20 %

0,833

0,694

0,579

Теперішня вартість сум погашення заборгованості за кредитом

158333

111111

75231,5

Теперішня вартість сум погашення заборгованості за кредитом наростаючим підсумком

158333

269444

344676

Під коефіцієнтом дисконтування для заданої дисконтної ставки і певного періоду в таблиці розуміється вираз 1 / (1 + р) і.
Останній рядок таблиці 12.1 являє собою величину теперішньої вартості кредитних платежів наростаючим підсумком за роками. За три роки цей показник досягає рівня 344676 грн.
За формулою (12.2) обчислимо теперішню вартість витрат для варіанта лізингу обладнання. Результати розрахунків представимо в таблиці 12.2.
Таблиця 12.2
Розрахунок теперішньої вартості витрат за лізингом, грн.

Показник
Рік


1-й
2-й
3-й
4-й

Відшкодування вартості об’єкта лізингу
50000
50000
50000
50000

Лізинговий процент
75000
62500
50000
37500

Викуп об’єкта лізингу
-
-
-
100000

Загальна сума лізингових платежів
125000
112500
100000
187500

Коефіцієнт дисконтування для дисконтної ставки 20 %
0,833
0,694
0,579
0,482

Теперішня вартість лізингових платежів
104167
78125
57870,4
90422,5

Теперішня вартість лізингових платежів наростаючим підсумком
104167
182292
240162
330584


Як видно з останнього рядка таблиці 12.2, за чотири роки вартість зведених до теперішнього моменту часу лізингових платежів, включаючи суму викупу об’єкта лізингу, становить 330584 грн.
Таким чином, теперішня вартість витрат для лізингу нижча, ніж нинішня вартість витрат для купівлі обладнання (330584 < 344676), тобто лізинг є доцільнішим для підприємства.


Задачі для розв’язання

Задача 12.3

Машина поставляється за договором лізингу на 3 роки з наступним викупом. Орендна плата за рік становить 3460 гри., ціна викупу за залишковою вартістю 3030 гри. Дисконтна ставка 20 %.
Необхідно: визначити загальні витрати підприємства на лізинг у теперішній вартості.

Задача 12.4

Машина вартістю 40 тис. грн. купується за кредит, що надається на два роки під 20 % річних. Кредит повертається в кінці кожного року рівними сумами, тобто першого і другого року по 20 тис. грн.
Необхідно: визначити загальну суму виплачених процентів за два роки.

Задача 12.5

Підприємство виготовляє продукцію за допомогою двох машин одного функціонального призначення. Експлуатаційні витрати на одиницю продукції на цих машинах різні і виражаються такими функціями (функції «витрати – результат»):
13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415,
де
·1,
·2 - інтенсивність роботи відповідно першої і другої машин.
Максимальний час роботи машин (t) – 8 годин. Під час пуску машин постійних витрат немає.
Необхідно:
1) сформулювати функції витрат С (N) обох агрегатів у разі оптимальної адаптації за часом та інтенсивністю;
2) вивести функції граничних витрат С (N) у разі адаптації за часом та інтенсивністю;
3) скласти комбінований процес адаптації, що забезпечує мінімальні витрати за умов зростаючого обсягу виробництва.
Вказівка. Для формулювання функцій витрат слід спочатку визначити оптимальну інтенсивність роботи машин. Для цього перші похідні наведених функцій прирівнюються до нуля і обчислюються
·1* і
·2*. Функції граничних витрат визначаються диференціюванням функцій витрат агрегатів. Вони необхідні для процесу адаптації, який відбувається поступово до максимально можливого обсягу виробництва Nmax = 30 Ч 8 + 40 Ч 8 = 560 шт.
Процес адаптації узагальнити у вигляді таблиці, в якій слід зазначити оптимальні його форми для різних обсягів виробництва.

Задача 12.6

У зв’язку з організацією виробництва меблів треба придбати комплект технологічного устаткування вартістю 50 тис. грн. У підприємства таких грошей немає. Потрібне устаткування можна взяти за лізингом або купити за рахунок кредиту. Кредит на три роки банк надає за плату в 15 % річних. Лізингова компанія може поставити устаткування за договором фінансового лізингу на чотири роки з наступним викупом за залишковою вартістю. Річна орендна плата в сумі 16 тис. грн., в т.ч. 7 тис. грн. амортизаційні відрахування, вноситься на початку року. Кредит з процентами за залишок суми боргу повертається в кінці року. За роками основний борг погашається так: 1-й – 15 тис. грн., 2-й – 15 тис. грн., 3-й – 20 тис. грн. Дисконтна ставка - 20 %.
Необхідно:
1) обчислити витрати на лізинг і викуп устаткування в теперішній вартості;
2) обчислити витрати на купівлю устаткування за рахунок кредиту в теперішній вартості;
3) зробити висновок про економічно доцільну форму придбання устаткування за критерієм витрат.
Вказівка. Оскільки орендна плата вноситься на початку року, за перший рік її сума не дисконтується. Витрати на купівлю устаткування за рахунок кредиту в даному разі доцільно обчислювати за схемою, наведеною в таблиці 12.3.
Таблиця 12.3
Обчислення платежів за боргом, грн.


Рік
Погашення кредиту

Борг
Виплата відсотків
Загальна сума платежу

1-й
15000
50000
7500



2-й
15000
35000
і т. д.



3-й
20000
20000





Разом
50000
-






Після цього витрати дисконтуються у звичайному порядку.

Задача 12.7

У зв’язку з технічним переобладнанням виробництва потрібно придбати устаткування вартістю 75 тис. грн. У підприємства таких грошей немає. Потрібне устаткування можна взяти за лізингом або купити за рахунок кредиту. Договір лізингу і кредит пропонуються на три роки. Річні платежі за цими варіантами в тис. грн. такі: лізинг (орендна плата і викуп) – 30, 30, 60; купівля (повернення кредиту з відсотками) – 37,5, 37,5, 37,5. Дисконтна ставка – 20 %.
Необхідно: обґрунтувати економічно вигідніший спосіб придбання устаткування.

Задача 12.8

Підприємство планує залучити у виробництво додаткове обладнання вартістю 450 тис. грн. Строк служби обладнання - 7 років. Є дві можливості профінансувати його придбання. Перша - це взяти кредит у банку в розмірі 450 тис. грн. під 25 % з щорічним погашенням основної суми заборгованості за кредитом рівними частками впродовж трьох років. Друга - це укласти договір фінансового лізингу терміном на чотири роки з щорічними сплатами лізингового платежу; відшкодування вартості лізингового майна відбувається рівними частками; лізинговий процент нараховується за ставкою 25 % від залишкової вартості об’єкта лізингу; викуп обладнання здійснюється за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу. Дисконтна ставка - 20 %.
Необхідно: оцінити витрати за кожним варіантом придбання обладнання, порівняти їх і на основі цього прийняти рішення на користь однієї з альтернатив.

Задача-ситуація 12.9

Для технічного переобладнання і розширення виробництва потрібно придбати устаткування вартістю 100 тис. грн. Розглядається три варіанти фінансування інвестицій на зазначену суму: за рахунок власних коштів, кредиту і фінансового лізингу. Умови фінансового забезпечення придбання устаткування наступні: термін договору лізингу - 4 роки; за цей період рівномірні (однакові за роками) лізингові платежі повністю відшкодовують вартість устаткування з виплатою лізингового доходу на рівні 12 % річних. Кредит надається на 3 роки за плату 15 % річних і повертається рівними сумами в кінці кожного року. Дисконтна ставка - 20 %.
Необхідно:
1) обчислити річну орендну плату і загальну суму лізингових платежів у теперішній вартості;
2) обчислити річні платежі і загальну їх суму в теперішній вартості при купівлі устаткування за кредит;
3) визначити витрати у теперішній вартості при купівлі устаткування за власні кошти;
4) вибрати оптимальний варіант придбання устаткування за критерієм витрат.
Вказівка. Особливості даної ситуації полягають у тому, що лізингові платежі (орендна плата) і повернення кредиту з відсотками здійснюються однаковими сумами за роками (ануїтетні суми). За цих умов обчислення річних платежів і загальної суми дисконтованих витрат істотно спрощується за допомогою коефіцієнтів ануїтету теперішньої вартості. Таблиці таких коефіцієнтів містяться у спеціальній літературі з фінансів, інвестицій та проектного аналізу. Річні ануїтетні платежі обчислюються за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (12.4)
де К - загальна теперішня вартість кредиту (придбання устаткування), грн.;
КР - річні платежі з відсотками (доходом), грн.;
13 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт ануїтету теперішньої вартості при n роках платежів і річній процентній ставці (доходу) Р.
Звідси
13 EMBED Equation.3 1415. (12.5)
Після цього річні платежі дисконтуються і визначається загальна сума витрат у теперішній вартості. Для цього знову можна застосувати формулу теперішньої вартості ануїтетних платежів.


Теми рефератів

1. Відповідність структури і режиму роботи операційної системи певному обсягу діяльності.
2. Змінюваність обсягу діяльності й необхідність адаптації операційної системи до нового рівня завантаження.
3. Варіанти придбання устаткування.
4. Лізинг як форма придбання устаткування.



















РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

Законодавча база

Господарський Кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144.
Закон України “Про лізинг” від 16 березня 1995 р. // Голос України. – 1995. - 7 квітня.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16 червня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 1 вересня.
Закон України “Про захист прав споживачів” від 19 вересня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 49.
Закон України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. // Урядовий кур’єр. – 1995. – 18 травня.
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1997 р. // Там само. – 1997. – 6 червня.


Основні підручники та навчальні посібники

Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова, О.С. Кошоба; за ред. М.Г. Грещака. – К.: КНЕУ, 2001. – 228 с.
Грещак М.Г., Гребешкова О.М. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 103 с.


Додаткова література

Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник. – М.: ИНФРА-М. 1999. – 392 с.
Волков О.И., Скляренко В.К. Экономика предприятия: Курс лекций. – М. ИНФРА-М, 2002. – 280 с.
Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
Економіка підприємства: Навч. посібник / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін.; За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання-Прес, 2001.- 384 с.
Экономика предприятия: Учебник / Под ред. О.И. Волкова. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 416 с.
Козловский В.А. и др. Производственный и операционный менеджмент: Учебник. – СПб.: Спец. лит., 1998. – 366 с.
Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2001. – 346 с.
Минаев Э.С., Агеева Н.Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-ти модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 15. Управление производством и операциями. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 328 с.
Фандель Г. Теорія виробництва і витрат: Пер з нім. – К.: ТАКСОН, 2000. – 528 с.
Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. – 3-тє вид. – Д.: ООО «Баланс-Клуб», 2000. – 368 с.
Шим Джей К., Сигел Джоел Г. Методы управления стоимостью и анализ затрат: Пер. с англ. – М.: Филинъ, 1998. – 344 с.
Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия: Пер. с нем. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 512 с.
Жарко І.В. Робоча програма з дисципліни “Внутрішній економічний механізм підприємства” для спец. 6.050107 ”Економіка підприємства”. - Х.: ХДУХТ, 2003. – 36 с.



























Навчальне видання

Укладач:
ЖАРКО Інна Василівна


Рецензент:
Н.М. Смольнякова, доц.






ПРАКТИКУМ

з дисципліни

ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМСТВа

для спеціальності
6.050107 “Економіка підприємства”





Редактор М.О. Середенко
Коректор О.В. Плужник




Підп. до друку . .2004 р. Формат 60х841/16. Папір газет. Друк офсет. Умов. друк. арк. . Умов. фарб.-відб. . Обл.-вид. арк. . Тираж прим. Замов. № .

Харківський державний університет харчування та торгівлі
61051 Харків – 51, вул. Клочківська, 333.

ДОД ХДУХТ. Харків – 51, вул. Клочківська, 333.








13PAGE 15













ПРАКТИКУМ




Root EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 17944281
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 1

Добавить комментарий