8_klass_pourochnye

І семестр ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
УРОК 1
Епіграф до уроку:
«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не залежить від нього!»
Л. Бернстайн
Тема. МузикаЙ. С. Бахай сучасність.
Мета. Виявити особливості й відмінності академічної та розважальної музики за їхнім життєвим змістом і призначенням, роль музичного мистецтва у суспільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Засвоїти значення понять і термінів «серйозна (академічна)» та «легка (розважальна, естрадна, популярна музика», «естрада», «токата». Закріпити визначення понять «стиль», «поліфонія» , «фуга».На основіодного з найвідоміших творів Й. С. Баха - «Токата і фуга ре мінор» обговорити питання про роль і значення творчості видатного німецького композитора в розвитку музичного мистецтва різних епох, зокрема сучасного. Розвивати в учнів навички глибокого, порівняльного аналізу виконання музичних творів. Формувати інтерес до поліфонічної музики й творчості Й.С.Баха Виховувати любов до природи й краси,
Музичний матеріал: Й.С.Бах. «Токата і фуга ре мінор» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучування).
Тип уроку: урок уведення в тему.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка,портрети композиторів Й. С. Баха, Л. Квінт, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Шкільний корабель » Г. Струве або пісні про школу на вибір учителя.
Виконання пісні «Шкільний корабель» композитора Г. Струве.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Бесіда-діалог учителя з учнями щодо музичних вражень, отриманих під час літніх канікул. (Під час бесіди-діалогу слід звернути увагу учнів на життєвий зміст прослуханих творів.) Учитель
Яку музику ви слухали під час літніх канікул?
Які музичні телепрограми та конкурси ви запам'ятали?
Які музичні твори, пісні ви можете продемонструвати?
У якому музичному стилі вони звучали: класицизмі, бароко, романтизмі чи імпресіонізмі?
(Учні розповідають про свої враження, по можливості ілюструють або виконують фрагменти інструментальної чи вокальної музики.)
Якою з пісень ви хотіли б підсилити нашу бесіду?
Виконання пісні за бажанням учнів.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель. У цьому навчальному році ви продовжуватимете пізнавати світ музичних образів. Однак порівняно з минулим ройком, завдання, які вам доведеться розв'язувати на уроках музики, будутьскладнішими.
Тема І семестру має назву «Відлуння епох у музичному мистецтві». Мистецтво дає можливість уявити духовний образ кожної епохи, тому «відлуння епох» (бароко, класицизму, романтизму тощо) це духовний зв'язок усіх часів. «Музика це звучання часу, його дух» (С. Коньонков), а «мистецький шедевр народжується навіки» (В. Гюго).
Музичні твори минулих епох і сьогодення звучать поряд, вони впливають на життя, людей і ведуть Нескінченний діалог із реальністю. Вони прагнуть будувати світ, людину згідно із законами Добра, Краси та Любові. Тема II семестру, яка має назву «Музика в діалозі із сучасністю», присвячена саме цим проблемам, тобто проблемам взаємодії музичного мистецтва й сучасності.
У цьому навчальному році ви познайомитеся з тим, як взаємодіють між собою академічна (серйозна) та розважальна(легка) музика. Існування цих жанрів у мистецтві, житті є таким самим природним, як різноманітне емоційне життя людини.
Слід запам'ятати, що «серйозна й легка музика це поєднані між собою великою кількістю каналів дві протоки однієї могутньої ріки» (А. Сохор, музикознавець).
Розкривати таємницю впливу музики минулих епох, яка дійшла до нас через століття, долаючи руйнівну стихію часу, ми розпочнемо з музики Баха, бо він, «Йоганн Себастьян Бах велика таємниця! Таємниця людського генія, таємниця розуму й почуттів» (А. Котляревський, музикознавець ).
Відомий учений Альберт Енштейн зазначав, що в музиці Баха він чув «гармонію Всесвіту». Феномен Баха, його «гармонію Всесвіту» нам допоможуть зрозуміти органні твори композитора, які ми слухали раніше, а також один із його найвідоміших ранніх творів «Токата і фуга ре мінор».
Твір «Токата і фуга ре мінор» Й. С. Бах написав у молоді роки в так званий веймарський період творчості (у місті Веймар Бах упродовж кількох років працював помічником придворного капельмейстера).
Ця музика, яка народилася, мабуть, із блискучої імпровізації, а потім була записана й відшліфована, сповнена юнацького натхнення.
Уявна музична подорожна батьківщину композитора.


Учитель. Уявімо, що ми потрапили до Німеччини. Ось ми заходимо до Кельнського собору,. Розгляньмо його зовнішній вигляд. Велич цього собору ніби з'єдналась із величчю бахівської музики.
Що характерно для архітектури собору?
У якому стилі вона виконана?
6. Слухання твору «Токата і фуга ре мінор» Й. С. Баха.
Яке враження справив на вас цей органний твір композит тора?
У чому полягають жанрові особливості токати?
(Цей твір належить до поліфонічного циклу, у який входять
Зверніть увагу на зображення органа, улюбленого інструмента Й. С. Баха, супутника всього його творчого життя.
Що означає термін «токата» ?

Звернімося до словника
Токата (італ.toccata, відtoccare доторкатися) віртуозна інструментальна п'єса для клавішних інструментів, витримана зазвичай у швидкому, розміреному, чітко ритмованому русі.
Токата була відома ще в епоху Відродження. Це був урочисто-сигнальний твір для духових інструментів та литавр, який виконували як святкові фанфари. У XVIII ст. це вступ фанфарного характеру до опер та балетів.
Надалі токата як клавірний твір виконувала роль вступу (прелюдії до хорових духовних творів) і лише згодом стала самостійним жанром.
Чи помітили ви, як проходив розвиток основної теми фуги?

Який висновок щодо особливостей фуги ви можете зробити?
Що означає термін «фуга»?
Звернімося до словника
Фуга (від лат.fuga втеча) найбільш розвинута форма поліфонічної музики, в основі якої лежить імітація (наслідування) та багаторазове послідовне видозмінене повторення різними голосами однієї або кількох тем.
Підсумок учителя
Тема фуги у творі інтонаційно пов'язана з токатою. Вона постійно змінюється, розкривається різними гранями в різних тембрах і регістрах.
Запитання до учнів
У яку епоху жив і творив Й.С. Бах?
Який музичний стиль притаманний творчості композитора: романтизм, класицизм, імпресіонізм чи бароко?
Майже 800 років живе в мистецтві ім'я Йоганна Себастьяна Баха. Чим близька людині XXI ст. його музика?
Що знайшли для себе в ній ви?
7. Гра «Мистецтвознавець».
Уявіть, що кожен із вас мистецтвознавець. У яких кольорах, символах, художніх образах ви відобразили б своє враження від музики Й. С. Баха? Які поетичні слова ви знайшли б для музики Й.С. Баха?
Послухайте вірш Бориса Дубровіна «Бах у Домському соборі»:
Бах в Домском соборе.
  
Звучанье Баха
Снова первозданно,
Его дыханье
Рвется в вышину.
И мы у этой пленницы органа –
У музыки,
У музыки в плену.
 
То гром грозы,
То оклик океана,
То вздох дождя,
То колокола стон,
То звук слезы,
Сорвавшейся нежданно,
А то ручья
Веселый перезвон.
Бой хрусталя,
Биение капели,
Как взлет весны,
Собора небосвод.
Сама Земля
В предчувствии апреля
Сквозь сны и стены
Музыку несет.
 
 
Так слит со сводом
Домского собора
Весь небосвод со звездной
высотой,
Как ты со мною жаждою
простора,
Как я  с  тобою сердцем
и мечтой.

Чи такі слова ви хотіли сказати на честь Баха? Якою музикою вони для вас прозвучали?
Послухайте висловлювання щодо музики Й. С. Баха:
«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу і не залежний від нього!» (Л. Бернстайн).
«Якщо життя забере в тебе надію й віру, один бахівський твір здатен усе повернути» (Ф. Мендельсон-Бартольді).
Як ви їх розумієте? ,
8. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» композитора Л. Квінтна слова В. Кострова.
а) Слово вчителя.
У творчості композитора Лори Квінт ця пісня займає особливе місце. Саме вона принесла авторці перший справжній успіх. Унікальним і незабутнім було перше виконання цієї пісні на закритті Ігор Доброї Волі в Таллінні (Естонія) в 1986 році. Її виконував ансамбль зірок російської естради.
(Звернення до портрета композитора, фотознімка першого виконання пісні.)
Згодом мелодія пісні довгий час буде виконувати роль позивних на радіо.
б) Слухання пісні «Здрастуй, світ!».
Запитання до учнів
Що оспівано в цій пісні? Які почуття вона викликає?
Чи почули ви відлуння бахівських образів у пісні, створеній у кінці XX століття?
в) Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.
9. Гра «Композитор».
Познайомтесь із текстом приспіву та складіть свою мелодію на його слова.
Послухайте композиторський варіант приспіву та розучіть його на слух.
10. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Які враження справила на вас музика Й. С. Баха?
Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?
Як ви розумієте значення музичного терміна «поліфонія»?
Поліфонія це багатоголосий склад музики, усякому окреміголоси чи групи голосів мають самостійне значення та інтонаційно-ритмічний розвиток.
У якому жанрі академічному (серйозному) чи розважальному (легкому) написаніпісня «Здрастуй, світ!» й «Токата і фуга ре мінор» ?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
11. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Визначати її жанр та образний зміст. Вивчити формулювання музичних термінів.
12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.

















УРОК 2

Епіграф до уроку:
«Й. С. Бах це такий гігант, що сприймається не як особистість, а як могутня творча лабораторія, у якійперековувалися всі творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики його часу».
Б.Асаф'св
Тема. Бахівські традиції в музиці XX ст.
Мета. На прикладі арії з «Бразильської бахіани № 5» познайомити учнів із творчістю бразильського композитора XX ст. Ейтора Вілла-Лобоса. Розвивативміння характеризувати основні риси творчості відомих композиторів минулих епох і сучасності. Закріпити визначення понять «арія», «академічна (серйозна) музика». Розвивати вокально-хорові навички та вміння орієнтуватися в стильових напрямах музичного мистецтва. Формувати інтерес до творчості Е. Вілла-Лобоса, Й. С. Баха, Л. Квінт, глибоке розуміння класичної музики. Виховувати почуття краси, оптимізму, любові до життя.
Музичний матеріал: Е. Вілла-Лобос. Арія з «Бразильської бахіани № 5» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні Інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрета композиторів Е. Вілла-Лобоса, Л. Квінт, фотознімок «Ріо-де-Жанейро, столиця Бразилії», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковcька), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Токати і фуги ре мінор» Й. С. Баха.
2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
Яка музика прозвучала на початку нашого уроку?
Який образний зміст, характер має ця музика?
Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?
У якому жанрі академічному (серйозному) чи розважальному, «легкому» написана «Токата і фуга ре мінор»?
3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох, творчості Й. С. Баха?
Які твори мистецтва ви можете згадати?
Чи знайомі вам ці рядки російського поета Миколи Ушакова:
«Нам любий Бах...
Та як про це сказать?
Не те, щоб нині музики не стало,
Але такого чистого кристалу
Не дарувала неба благодать...»?
Бразильський композитор Ейтор Вілла-Лобос був одним із тих, хто у своїй творчості передав глибоку любов і шану до музики видатного композитора Й. С. Баха.
4. Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» композитора
Е. Вілла-Лобоса.
а) Повідомлення вчителя або учня - «музикознавця».
Бразильський композитор, диригент, гітарист і музичний Діяч XX ст. Ейтор Вілла-Лобос є засновником національної класики Бразилії, Бразильської музичної академії та її перший президент,
Народився композитор у 1887 році в Ріо-де-Жанейро, столиці Бразилії.
(Звернення до фотознімка «Ріо-де-Жанейро, столиця Бразилії».)
Першим учителем музики Ейтора був його батько, який почав навчати сина гри на віолончелі із шести років. А вже в 16 років Ейтор здійснив самостійну подорож Бразилією, записуючи народні пісні та виконуючи власні в супроводі гітари. Це сприяло розквіту його власної різножанрової творчості на основі народного фольклору й класичних традицій.
Серед творів Е. Вілла-Лобоса кілька опер, 15 дитячих балетів та інших оркестрових жанрів, інструментальна, вокально-інструментальна музика, пісні, аранжування творів И. С. Баха, С. Рахманінова для хору, оркестру, обробки народних пісень тощо.
Вілла-Лобос обожнював музику Баха. Він знав і міг виконати кожний його жанр й у своїх оригінальних композиціях не лише використав певні прийоми та інтонаційні риси творчості німецького майстра, а й зазначив ім'я Баха в назві циклу «бахіана».
У 1940-х роках після двох поїздок до Європи Вілла-Лобос створив новий цикл із п'яти «Бразильських бахіан» сюїт для різного складу виконавців. Тими творами Вілла-Лобос хотів передусімуклонитися імені й творчості Баха неперевершеного зразка для композиторів усіх часів і народів.
б) Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» Вілла-Лобоса.
Які враження справила на вас музика Е. Вілла-Лобоса?
Який характер музики, особливості будови арії?
Що характерно для звучання мелодії арії?

Виконайте фрагмент арії як вокаліз.
Що нагадує акомпанемент до мелодії цього твору?
Яку атмосферу він створює?
Два такти вступу (віолончелі ріzzісаtо) імітують гітарний супровід, створюють атмосферу серенади.
На фоні супроводу лунає вокаліз мрійливого ліричного характеру, що згодом переростає в нову мелодію у стилі старовинних пісень.
Російська поетеса Анна Ахматова, почувши цю арію у виконанні відомої співачки Галини Вишневської, написала вірш (див. «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко та інші), с. 23).
Які враження справила на вас ця музика і як би ви змогли виразити їх малюнком чи поетичними рядками?
Чому композитор назвав свій твір «Бразильська бахіана»?
Арія з «Бразильської бахіани № 5» одна із перлин світової
музичної класики. Музика арії (дует жіночого голосу й віолончелі) сповнена любові до прекрасного в житті, до вічних людських цінностей, що не підвладні часові.
Бахівські глибини втіленої думки та поліфонічність викладу поєднуються в «бахіанах» Вілла-Лобоса з інтонаціями бразильського фольклору елементами танцювальності та пристрасним, відвертим і «нетерплячим» вираженням почуттів.
У якому жанрі музичного мистецтва написана арія: академічному (серйозному) чи розважальному (легкому)?
Яке значення має творчість Е. Вілла-Лобоса для розвитку як національної, так і світової музичної культури?
«Вілла-Лобос залишиться однією з видатних постатей сучасної йому музики та найбільшою гордістю країни, що його народила» (П. Казальс, іспанський віолончеліст, педагог і диригент).
У музиці Вілла-Лобоса узагальнено його блискучі знання бразильського фольклору, в якому поєднались елементи індіанської, африканської, а також іспано-португальської та інших європейських музичних культур.
Думаючи про майбутнє Бразилії, її культуру, Вілла-Лобос запровадив обов'язкове вивчення музики в школах Бразилії і склав для цього навчальну програму, що ґрунтувалася на багатій національній музичній культурі. Він написав посібники для хорових колективів, організовував грандіозні концерти під відкритим небом, збираючи дитячі хори кількістю до 44 тисяч.
5. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» («Здравствуй, мир!») Л. Квінт (другий куплет).
Який образний зміст має ця пісня?
До яких важливих і вічних понять звертаються її автори? (Світ, друг, дім,радість, майбуття, любов тощо.)
Аналіз поетичних та музичних засобів виразності. (Під час вокально-хорової роботи над піснею слід звернути увагу на чітку дикцію, плавність виконання, чистоту інтонації, виконавський план пісні.)
Які пісні подібної тематики ви можете згадати? Виконання пісень за
бажанням учнів.
6. Гра «Композитор».
Уявіть, що кожен із вас композитор. Кому з видатних композиторів минулих епох ви присвятили б свій музичний твір?
7. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Чи схвилювала вас музика композиторів Е. Вілла-Лобоса та Л. Квінт?
Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відобразити свої враження від музики уроку в улюбленому виді мистецтва.
9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.




























УРОК 3
Тема. Вічні почуття в музиці Бетховена.
Мета. Визначити особливість образного змісту Сонати № 14 (І частина) Л. Бетховена. Закріпити знання понять «музичний образ», «камерна музика», «соната». Розвивати вміння глибоко аналізувати та характеризувати особливості музичного образу в його інтонаційному становленні й розвитку як відображення почуттів людини. Удосконалювати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору в процесі його виконання. Формувати інтерес до творчості Л. Бетховена, Л. Квінт. Виховувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, естетичний смак, любов до життя, почуття оптимізму, любові, вірності.
Музичний матеріал; Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ!» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, Л. Квінт, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання арії з «Бразильської бахіани № 5».
2. Актуалізація музичного досвіду, опорних знань учнів.
Який музичний твір вітав вас, коли ви заходили до класу?
Що хотів виразити у своїй музиці композитор Е. Вілла-Лобос?
Яке власне бачення фрагментів «Сюїти у старовинному стилі» ви можете запропонувати засобами інших видів мистецтв?
Які музичні зустрічі відбулися у вас упродовж тижня?
3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
Продовжимо розмову про музику минулих епох, яка звучить у наш час. ,
Чи хвилює вона вас? Чи знайома вам ця музика? Послухаймо фрагмент Сонати № 14 (І частини) Л. Бетховена.
У якому музичному стилі написана соната? Що вам відомо про її автора? Скільки образів утілено в музиці цього твору?
На всі ці запитання ви спробуєте відповісти, прослухавши ще раз І частину Сонати № 14 композитора Л. Бетховена.
4. Слухання Сонати № 14 (І частини) композитора Л. Бетховена.
а) Слово вчителя. Ця відома соната Л. Бетховена, що була
присвячена графині Джульєтті Гвіччарді, має свою історію.
(Показ портрета Д. Гвіччарді.) Звернімось до сторінок із життя композитора.
...Бетховену було близько ЗО років, коли він почав втрачати слух. У цей час він учив грати на фортепіано Джульєтту Гвіччарді доньку одного знатн'ого аристократа.
Юнак закохався у свою ученицю. Він змінився. І причиною цих змін була мила, чудова дівчина.
Композитор сподівався, що кохання допоможе здолати йому недугу. Однак багата аристократична родина Джульєтти зверхньо ставилася до талановитого композитора адже він був бідним, і віддала Джульєтту заміж за графа Галленберга.
Під впливом усіх цих подій Бетховен створив Сонату №. 14 і на її титульному аркуші написав: «Соната на зразок фантазії. Графині Джульєтті Гвіччарді присвячується». (Показ ілюстрації.)
б) Слухання Сонати № 14 (І частини) Л. Бетховена.
Визначте образний зміст І частини сонати, характер її музики.
Які почуття викликала у вас музика І частини Сонати № 14?
Яку характеристику ви можете дати основній темі прослуханого твору?

Виконайте фрагмент теми як вокаліз або із назвою нот. в) Виконання теми І частини Сонати №14.
Що характерно для супроводу, на фоні якого звучить мелодія «душі, яка плаче»?

Передайте характер ритмічної пульсації твору легкими ударами руки по парті (інструменту).
Домагайтесь «найделікатнішого виконання» (ЛБетховен ).
Який живописний образ викликала у вашій уяві музика І частини сонати?
Чи близька соната за своїм образним змістом до фортепіанної п'єси «Елізі» ?
Порівняйте образний зміст п'єси із піснею Л. Квінт «Здрастуй, світ!». '
Широко відома п'єса-мініатюра «Елізі» це перлина любовної лірики композитораЛї чиста, переливчаста, як струмок, мелодія нагадує легкий подих вітерцю, що торкається найпотаємніших струн людської душі.
5. Виконання пісні Л. Квінт «Здрастуй, світ!».
; Який виконавський план цієї пісні ви можете придумати?
Подумайте, як слід виконувати кожний куплет та приспів цього твору.
6. Гра «Диригент».
Уявіть, що кожен із вас диригент. Пластичним рухом руки передайте характер музики пісні.
7. Які пісні, близькі за образним змістом, характером, ви можете згадати?
8. Підсумок уроку.
а) Використання технології «Мікрофон».
Які враження справила на вас музика уроку?
За допомогою яких видів мистецтва ви змогли б її відобразити?
Чи запала вам у душу музика Бетховена?
Чи хотіли б ви, щоб музика Бетховена супроводжувала вас усе життя, стала вашим супутником?
Чи згодні ви зі словами Едуарда Ерріо, які він сказав про Бетховена: «Душі, які страждають, благородні душі, / Візьміть собі в супутники цю людину » ?
Як ви гадаєте, чому композитор не скористався у І частині сонати традиційною сонатною формою?
На титульному аркуші свого твору Бетховен написав «Соната на зразок фантазії». Чому саме так він написав? Поясніть
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй,світ!» Л. Квінт.
УРОК 4
Епіграф до уроку:
«Душі, які страждають, благородні душі, Візьміть собі в супутники цю людину».
Е. Ерріо
Тема. Світ почуттів бетховенської Сонати № 14.
Мета. Продовжувати знайомство із Сонатою № 14 Л. Бетховена та обставинами її створення. Пояснити історію виникнення програмної назви сонати. Поглибити знання поняття «сонатна форма» та її складових частин. Розвивати вміння аналізувати музичний твір, його образний"зміст. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до класичної музики, до творчості Л. Бетховена, І.'Шамо. Виховувати естетичний смак, почуття співпереживання та поваги до мужньої особистості, стійкість у житті, вірність у дружбі, любов до столиці України Києва.
Музичний матеріал: Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); І. Шамо. «Києве мій» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання:, музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичнемистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О, Дорогань, Ю. О. Очаовська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента Сонати № 14 Л. Бетховена.
2. Актуалізація музичних вражень, музичного досвіду учнів.
Яка музика вітала вас, коли ви заходили до класу (кабінету)?
Кому присвятив свою сонату композитор Л. Бетховен?
Чим вразила вас Соната № 14?
Які почуття вона у вас викликала?
Чи з'явилось у вас бажання послухати наступні частини Сонати №14?
Сьогодні ми продовжимо знайомство із Сонатою № 14 композитора Л. Бетховена.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Безмежний світ музики композитора Л. Бетховена вражає своїм розмаїттям. У ньому бурхливі пристрасті й замріяність, драматична напруженість і лірична сповідь, філософські роздуми й дух боротьби.
Саме таке коло музичних образів притаманне Сонаті № 14.
Чим відрізняється музика кожної з частин Сонати № 14?
Чому Соната № 14 має другу програмну назву?
Чому музичний твір, написаний понад 200 років тому, і досі бентежить мільйони сердець?
4. Слухання Сонати № 14 (II та III частин) Л. Бетховена.
Яку характеристику образному змісту другої і третьої частин твору ви можете дати?
Організація роботи в групах («Соната», «Рифма», «Палітра»).
Учитель. У І частині твору важкі роздуми змінюються на грайливий, легкий та витончений наспів II частини. Світла й танцювальна музика ніби зіткана зі спогадів про минуле щастя. Проте її яскраві фарби вкриті пеленою суму. Це ніби радість, яка сумує, і сум, що посміхається.
Який образний зміст має фінал твору?
Що відчутно в його звучанні? (Звернення до запису на плакаті, дошці чи у творчому зошиті.)



(Спокій, роздуми, бунтівний дух боротьби, героїка, драматизм.)
Чи згодні ви з французьким письменником Роменом Ролланом, який сказав, що це «картина дикої нічної бурі»?
Учитель. Для III частини характерні нейтральні пристрасті, Почуття, киплячі струмені, що вирвалися, назовні. Це вираження гніву й захоплення, радості й тріумфу. Це кульмінація, вершина драматургічного розвитку твору. Саме тут стає зрозумілим, що людина не скорилася під тягарем скорботи, а намагається перемогти її.
Соната № 14 вражає єдністю частин і деталей. Ференц Ліст назвав II частину цієї сонати «квіткою, що зростає між двох безодень». Різні й на перший погляд суперечливі образи Бетховен поєднав у художньо Цілісне творіння.
Згадайте музику всієї сонати та спробуйте дати їй другу програмну назву. (Висловлювання різних груп.)
Учитель. Соната № 14 має другу назву «Місячна». Вона відома багатьом знавцям музики всього світу.
Цю назву їй дав не Л. Бетховен, а німецький романіст, драматург і музичний критик Людвіг Рельштаб.
Йому здалося, що музика І частини сонати змальовує переливчасту гру місячного сяйва на воді озера у Швейцарії.
Як ви думаєте, чи можна давати назву твору, маючи на увазі лише один його фрагмент?
Чи згодні ви з такою назвою?
Чи відповідає вона вашому сприйняттю музики сонати? (Організація роботи в групах.)
Учитель. Цікаву й повну характеристику сонати дав композитор Д. Кабалевський: «Сприймайте її не тільки своїм слухом, а й усім серцем!.. Ви почуєте в її І частині таку скорботу, яку ніколи раніше не чули; у II частині таку світлу й водночас таку сумну посмішку, яку раніше й не помічали; і у фіналі таке непереможне прагнення вирватися з кайданів страждань та печалі, про які можна сказати тільки такими словами: "Я схоплю долю за горлянку, їй не вдасться зігнути мене зовсім..."».
5. Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас художник. У яких кольорах ви бачите сонату Л. Бетховена?
6. Розучування пісні «Києве мій» композитора І. Шамо на слова поета Д. Луценка.
а) Слово вчителя.
Ця відома, сповнена любові до рідного міста пісня здобула всенародне визнання й стала неофіційною емблемою Києва. І якщо ви хоча б раз були в Києві, прогулювалися його зеленими вулицями, квітучим Хрещатиком, милувалися широким Дніпром, соборами, то ви неодмінно заспіваєте разом із композитором Ігорем Шамо та поетом Дмитром Луценком «Як тебе не любити, Києве мій!..».
б) Слухання пісні «Києве мій».
Чи схвилювала вас ця пісня?
Яким є образний зміст, характер її музики?
Що в ній відчутно: маршовість, пісенність чи танцювальність?
в) Розучування пісні «Києве мій» (першого куплету).
При розучуванні першого куплету слід звернути увагу на особливості ритму, мелодичні ходи, вальсовий характер музики, кантиленне звучання мелодії.
Які пісні про Київ ви можете згадати та виконати?
Чи має ваше місто (село), так само, як багато міст (сіл) в Україні, пісенні «емблеми»? Якщо ні, то створіть свою пісню про улюблене або рідне місто.
7. Підсумок уроку.,
а) Запитання до учнів.
1. Чи схвилювала вас музика уроку?
2. Чому Соната № 14 Л. Бетховена, створена в 1801 році, є одним із найпопулярніших музичних творів нашого часу?
Соната № 14 розкриває багатство внутрішнього світу людини, передає складну гаму пристрастей з неймовірною силою та витонченістю. До Бетховена це нікому не вдавалося зробити в музиці з такою повнотою вираження. Цей твір згодом
назвали «вікном у романтизм».
Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 стали називати «Місячною»?
Чи відповідає ця назва вашому сприйняттю музики Сонати №14?
Чи близький особисто вам, сучасній людині, образний зміст Сонати № 14? .
Чи можна «Місячну сонату», пісню «Здрастуй, світ!» віднести до вічних творінь?
Що ви можете сказати про сучасність музики Л. Бетховена?
Чи можете ви погодитися з такими словами композитора Д. Шостаковича: «Чим далі ми відходимо за часом від епохи, у якій жив і творив Бетховен, тим яскравіше вимальовується перед нами безсмертна краса його творінь, міць його творчого духу» ?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний"вибір. Написати пісню про рідне місто (село).
9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Києве мій»І. Шамо або Сонати №14 (фрагмента) Л.Бетховена














УРОК 5
Епіграф до уроку:
«У музиці Бізе життя постає, мов сліпуче сяйво».
А. Луначарський
Тема. Віковічність людських пристрастей у музиці Ж. Бізе.
Мета. Поглибити знання про творчість Жоржа Бізе та Родіона Щедріна. Виявити особливості втілення образу Кармен в оперній та балетній музиці. З'ясувати значення назви танцю хабанера та закріпити визначення понять «опера», «сюїта». Розвивати вміння учнів аналізувати твори музично-сценічних жанрів. Формувати інтерес до видатних зразків музичної класики, зокрема творчості Ж. Бізе та Р. Щедріна. Виховувати шанувальників музично-сценічного мистецтва.
Музичний матеріал: Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (увертюра, хабанера, куплети Ескамільйо, сцена ворожіння) слухання; Р. Щедрін. Фрагменти з «Кармен-сюїти» (хабанера й сцена ворожіння, Тореро) слухання; І. Шамо. «Києве мій» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Ж. Бізе, Р. Щедріна, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н.. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента «Місячної сонати» Л. Бетховена.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Із якою музикою, музичною інформацією ви прийшли на урок? Про що хотіли б розповісти?
(Розповідь учнів про, музику, яку вони слухали на власний вибір, про музичні події конкурси, концерти, які їх схвилювали.)
Яка музика вас зустріла, коли ви заходили до класу?
У чому полягають особливості сонатного циклу «Місячної сонати»?
Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 почали називати «Місячною»?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Кохання юного Бетховена до Дж. Гвіччарді спонукало його написати чудову музику «Місячної сонати». Трагічне кохання Хозе й Кармен стало сюжетом опери «Кармен».
Чому опера, яка зазнала краху, все-таки знайшла шлях до мільйонів людських сердець? Які образи розкриті в цій опері? На ці запитання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.
4. Слухання фрагментів із опери Ж. Бізе «Кармен» (увертюра, хабанера, сцена ворожіння, куплети Ескамільйо).
а) Історія створення опери.
Учень-«музикознавець». Оперу «Кармен» за новелою письменника Проспера Меріме на замовлення паризького театру комічної опери Ж. Бізе створював понад два роки. Яким же став сюжет опери? У творі Бізе характери головних героїв новели суттєво змінилися: красуня-циганка Кармен стала символом жіночої краси й пристрасної волелюбності; суворий розбійник Хозе простим, але запальним сільським парубком на військовій службі; яскравим постає й образ тореадора Ескамільйо.
Прем'єра опери «Кармен» відбулася навесні 1875 р. і... завершилася приголомшливим провалом, але в той самий час почався тріумфальний успіх опери на театральних сценах інших країн.
Послухайте та порівняйте два відгуки про оперу «Кармен».
«Потворна, безглузда музика, що страждає відсутністю мелодій, а її сюжет аморальний», писали в паризькій пресі.
«"Кармен" Бізе одна з найчарівніших опер нашого часу... я впевнений, що років за десять "Кармен" буде найпопулярнішою оперою у світі...», писав П. І. Чайковський і не помилився.
б) Слухання фрагментів із опери «Кармен» Ж. Бізе.
Яку характеристику ви можете дати музиці фрагментів опери?
Який із фрагментів опери вразив вас найбільше?
Що ви можете сказати про характер музики цього твору?
Який із фрагментів ви хотіли б виконати?
Яким постає у творі тореадор?
Який характер його куплетів?
Що таке хабанера?
Звернімося до словника
Хабанера (ісп.habanera відLа НаЬапа Гавана (місто, столиця Куби) іспанський танець-пісня кубинського походження.
У кого виникло бажання виконати фрагменти хабанери?
(Виконання з текстом, рухами.)
в) Що ви знаєте про життя і творчістьЖ. Бізе?
Учень-«музикознавець».Жорж Бізе народився в 1838 році поблизу Парижа в сім'ї музикантів й отримав при народженні гучні імена Олександр Цезар Леопольд на честь всесвітньовідомих полководців. Проте в родині його називали Жоржем. Із цим ім'ям він і ввійшов в історію світової музики.
Талановитий хлопчик у чотири роки вже знав усі ноти, а в десять навчався в Паризькій консерваторії. У дев'ятнадцятирічномувіці Жорж був удостоєний Великої Римської премії за досягнення у виконавстві та композиції. Його вчителем і справжнім другом був композитор Шарль Гуно.
Успіхи Бізе особливо цінував композитор Гектор Берліоз. Він написав про нього так: «Бізе неперевершено читає партитури... Його піаністичний талант настільки великий... що його не можуть зупинити жодні труднощі». Проте від кар'єри піаніста Ж. Бізе відмовився заради творчості. Його творчий доробок це видатні опери, оперети, кантати, симфонія-кантата «Васко да Гама», твори для фортепіано, понад 40 романсів, пісні, Дуети, обробки народних пісень.
Головна тема творчості Бізе опери. Серед шести оперних творів композитора «Кармен» є вершиною реалістичної опери XIX ст. Французький письменник Ромен Роллан писав про неї так: «Кармен вся зовні, вся життя, вся світло без тіней, без недомовок».
5. Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе Р. Щедріна(хабанера й сцена ворожіння, Тореро).
а) Слово вчителя.
Російський композитор Родіон Щедрін, створюючи образ Кармен на балетній сцені, не уявляв його без музики Жоржа Бізе. Водночас, На думку композитора, роль Кармен могла досконало виконати лише Майя Плісецька, видатна російська балерина та дружина Родіона Щедріна.
Задум композитора був реалізований у «Кармен-сюїті» в одноактному балеті. Щедрін майстерно, творчо й обережно зумів зберегти музику опери Ж. Бізе, її індивідуальність. Тому біля назви «Кармен-сюїта» завжди поряд два прізвища: Бізе Щедрін.
б) Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе Р. Щедріна.
Які два протилежні світи відображені в балеті?
Чи відчуваєте ви відмінності в характеристиці основних героїв «Кармен»- опери й «Кармен-сюїти»?
в) Творчі завдання («Композитор»,«Поет», «Художник).
Яке оркестрове рішення допомагає розкрити основні образи «Кармен-сюїти»?
Які інструменти використані для цього? (Бубон, маракаси, барабан, вібрафон, дзвони, там-там.)
Чи зрозумілий і близький образ Кармен для сучасників і для вас особисто?
Засобами якого улюбленого виду мистецтва ви виразили б свої враження від музики опери та відтворили б образ одного з героїв? (Кармен, тореадора.)
Які музичні твори, співзвучні темі опери «Кармен» та сюїти, ви можете згадати?
6. Розучування пісні «Києве мій» (другого й третього куплетів) І. Шамо.
При розучуванні пісні слід звернути увагу на її текст, виразність виконання.
Використання різних методичних прийомів: спів по черзі, групами, індивідуально.
Які пісні про Київ ви можете згадати?
Чи зможете ви презентувати свою пісню про рідне місто?
7. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Яка музика уроку вас вразила найбільше?
Який з образів опери «Кармен» або «Кармен-сюїти» вам найближчий?
У чому полягає сучасність сюжету «Кармен-сюїти»? («Кармен вся зовні, вся життя, вся світло без тіней, без недомовок», писав французький письменник Ромен Роллан.) -
Які засоби виразності найяскравіше розкривають образ пісні «Києве мій»?
Проведення «Мозкового штурму» на знання музичних термінів^
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Спостерігати за відображеними в ній образами й почуттями. Відтворити засобами улюбленого виду мистецтва образ одного з героїв опери або сюїти (Кармен, Ескамільйо).
9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента «Тореро» із «Кармен-сюїти» Ж.Бізе – Р.Щедріна




























УРОК 6
Тема. Народнопісенні інтонації у творчості Л. Ревуцького, П. Майбороди.
Мета. Продовжувати знайомство учнів із Другою симфонією Л. Ревуцького (на прикладі її фіналу) першим зразком класичної симфонії в українській музиці XX ст. Виявити особливості використання композитором автентичних зразків українського фольклору. Показати втілення образів українського- народу й природи в симфонічній музиці. Поглибити знання понять «симфонія», «сонатна форма». Розвивати Вміння розуміти та інтерпретувати симфонічні твори, виявляти найголовніше в їхньому образному змісті. Удосконалювати вокально-хорові навички виразне інтонування та спів кантилени. Виховувати шанувальників української музичної кл:асики, почуття любові до рідної домівки, Батьківщини.
Музичний матеріал: Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (слухання); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування); Ж. Бізе. Фрагмент із опери «Кармен» (слухання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр,DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Ревуцького, П. Майбороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагментів із опери «Кармен» Ж. Бізе.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Що нагадала вам музика початку уроку?
Які почуття вона у вас викликала?
Який з образів опери «Кармен» вам ближчий?
Який із фрагментів «Кармен-сюїти», ви хотіли б послухати ще раз?
(Слухання фрагментів сюїти за бажанням.)
Чи зустрічалася вам, музика подібного сюжету та музичних образів до того, як ви почули оперу «Кармен» ?
Якими національними інтонаціями пройнята опера?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Інтонації народного мистецтва будуть звучати сьогодні в одному із творів українського композитора Левка Ревуцького.
Ми вже розглядали непідвладні впливові часу симфонії Л. Бетховена з їхніми героїкою, мужністю, драматизмом; симфонії П. Чайковського світлі, драматичні, піднесені й святкові симфонії М. Глінки, Д. Шостаковича, В. Моцарта.
На цьому уроці ми познайомимося з неповторним світом образів, утілених у Другій симфонії Л. Ревуцького.
Кожний такт симфонії овіяний ароматом української народної пісні, свіжі пагони якої проростають у симфонічному розвитку.
4. Слухання Симфонії № 2 (III частини) Л. Ревуцького.
а) Слово вчителя.
Сьогодні ми розглянемо Другу симфонію Левка Ревуцького, історію її створення, особливості III частини.
Минулого року ми познайомилися з І частиною цього видатного твору першого зразка класичної симфонії в українській музиці XX ст.
Симфонію № 2 Лев Ревуцький написав у 1927 р., а в 1940 р. здійснив її другу редакцію, у якій її виконують дотепер. Слід сказати, що цей твір позначений прямим запозиченням тематичного матеріалу з українського Л. Ревуцький фольклору (такими були умови конкурсу на кращий симфонічний твір, у якому симфонія брала участь і перемогла).
Згадайте, на яких народних мелодіях створена І частина Другої симфонії?
(У разі потреби вчитель демонструє фрагменти інтонацій І частини.)

б) Слухання Другої симфонії (III частини).
Які ваші враження від звучання III частини твору?
Яка з народних мелодій лежить в основі її головної теми?


Учитель. У фіналі тричастинноїСимфонії № 2 використано теми двох українських народних пісень: «А ми просо сіяли» та «При долині мак». .
Познайомтесь з однією із тем.
Як проходить її розвиток?
Які музичні інструменти використав композитор у цій частині?
З якою народною піснею пов'язана побічна тема твору?
Якого характеру набуває народна пісня в симфонії?
Як співвідносяться між собою образи головної та побічної тем твору: вони конфліктують чи доповнюють одна одну?
Що стверджує фінальний розділ III частини симфонії?
Сонатна форма фіналу створена yа двох народних темах, які
інтонаційно та за характером близькі між собою, а також споріднені з темою головної партії І частини твору.
Образи головної та побічної партій уже в експозиції не конфліктують між собою, а доповнюють один одного, розвиваючись спільно. Із перших звуків III частина симфонії змальовує картину урочистого масового народного свята, сповненого веселощів та піднесення.

Чи співзвучні подані нижче поетичні рядки поета М. Рильського музиці симфонії?
Слава сонцю молодому
В світоносній вишині.
Слава першим хвилям грому,
Слава птиці й звірині.
Розучування пісні «Моя стежина» (першого куплету) композитора П. Майбороди на слова А. Малишка.
Учитель. У кожного з нас є свої символи дитинства, рідної оселі та свої стежки, по яких ми йдемо додому. Поет О. Дерев'янко написав такі рядки:
Розлогі клени. Мама і калина
Незгасні образи мого життя...
Спішу до них.по стомленій стежині,
Що сонячно сміється, мов дитя.
Що ви можете сказати про стежки свого дитинства?
До стежини як символу дитинства звертаються у пісні «Моя стежина» поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода.
Платон Майборода видатний український композитор і музичний діяч XX століття, народний артист і заслужений діяч мистецтв України, лауреат державних премій, учень Левка Ревуцького. Створена на вірші Андрія Малишка пісня. «Моя стежина» є насправді одним із шедеврів української професійної пісенної творчості.
6. Гра «Композитор».
Уявіть, що кожен із вас композитор. Спробуйте створити мелодію на текст:
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино.
Ота стежина в нашім краї
Одним-одна, одним-одна біля воріт.
7. Слухання пісні П. Майбороди «Моя стежина».
Запитання до учнів після слухання пісні: .
Які почуттявикликала у вас ця пісня?
Який образний зміст вона втілює?
8. Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.
Розучуючи пісню, слід звернути увагу на ритмічний рисунок та особливості мелодичної лінії.
Які пісні подібної тематики ви можете згадати та виконати?
(У разі потреби учитель звертає увагу учнів на певні пісні, награючи їхні фрагменти.)
9. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Якими є ваші враження від музики уроку?
До якого з жанрів академічного чи розважального належать музичні твори сьогоднішнього уроку?
За яким принципом драматургічного розвитку побудована III частина Симфонії №. 2 Л. Ревуцького?
«Ця симфонія напоєна широкою пісенністю, лірично схвильована, образно багата, ніби розповідає про Україну голосом її рідного народу».
(У разі потреби можуть стати в нагоді фрагменти книги Г. Кисельова «Л. М. Ревуцький».)
Які ще твори, зокрема пісні Платона Майбороди, ви знаєте? Чим особлива творчість цього композитора?
Чи поширюється ваш вибір на твори української класики, зокрема пісенної?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відобразити свою стежину в малюнках.
11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Моя стежина» П. Майбороди.





















УРОК 7
Епіграф до уроку:
«Мелодії плинуть з мене, як вода із крана».
Й. Штраус

Тема. «Оригінальність легкої музики "короля вальсів"».
Мета. Визначити особливості «Польки-піцикато» Йоганна Штрауса. Показати значення танцювальної музики у світовій музичній спадщині різних епох і народів. З'ясувати значення терміна «піцикато» та визначити характерні особливості танцю полька. Розвивати вміння уважно слухати музику та відзначати деталі й особливості її звучання.
Удосконалювати вокально-хорові навички учнів. Формувати інтерес до творчості Йоганна Штрауса, П. Майбороди та високих зразків легкої класичної музики. Виховувати естетичні почуття та почуття гумору, любов до рідної домівки.
Музичний матеріал: Й. Штраус. «Полька-піцикато» (слухання);П. Майборода. «Моя стежина» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Й. Штрауса, П. Майбороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
До якого жанру академічного чи розважального належить музика Симфонії № 2 Л. Ревуцького?
Яка мелодія лежить в основі головної теми III частини твору, з якою мелодією пов'язана її побічна тема?
Що стверджує фінальний розділ III частини симфонії?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Наш урок присвячений видатному майстру розважального жанру, який поєднав у своїй музиці фольклор багатьох національностей: австрійської, німецької, італійської, угорської, слов'янської, циганської.
Слід сказати, що цей композитор майже не використовував оригінальних народних мелодій. Утім, хай його ім'я підкаже знайому вам музику.
(Звучить фрагмент вальсу «На прекрасному блакитному Дунаї» Й. Штрауса.)
.- Чи згадали ви нашу позаминулорічну зустріч із музикою «короля вальсів» Йоганна Штрауса?
Який твір щойно прозвучав?
Які ще твори видатного австрійського композитора XIX ст. ви слухали з того часу?
Й. Штраус часто давав своїм творам несподівані й дотепні назви. Так, у його творчому доробку є вальс «Ранкові газети», польки «Шампанське», «Трік-трак», скерцо «Perpetuummobile» («Вічний двигун») тощо.
4. Слухання «Польки-піцикато» композитора Й. Штрауса.
а) Розповідь-бесіда.
-Учитель. У XIX ст. особливого розквіту набула легка музика, однією з головних ознак якої є ритм, до того часу вона існувала, в основному, в народній творчості.
Репродукція «Вечір з Й. Штраусом» або портрет Й. Штрауса.
Йоганн Штраус майстер танцювальної музики, який створив понад 500 танців для струнного оркестру вальсів, польок, галопів, мазурок, а також багато маршів, скерцо та 16 оперет, з-поміж яких «Летюча миша», «Циганський барон». Про себе він говорив так: «Мелодії течуть з мене, як вода із крана».
Свою оригінальну «Польку-піцикато» Йоганн Штраус написав разом із братом Йозефом.
Як ви розумієте назву п'єси?
Звернімося до словника
Полька(від чес. роlkа половинка) старовинний чеський народний танець; із XIX ст. бальний танець.
Піцикато (від італ. рizzicare щипати) спосіб гри на струнному музичному інструменті, коли звук виникає внаслідок щипання струн Пальцями.
Її назва пояснює спосіб її виконання, адже впродовж звучання твору жоден зі скрипалів, альтистів, віолончелістів, контрабасистів учасників струнного оркестру не бере до рук смичка! Інший авторський прийом надає творові блискучого й захоплюючого ефекту звучання: під час повторення головної теми щоразу затримується перший звук, з якого вона починається.
б) Слухання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.
Прослухайте, як це виконав композитор.
Який образний зміст та характер властиві музиці польки?
Доберіть необхідні слова.

Якій групі музичних інструментів належить головна роль?
5. Гра «Диригент».
Уявіть, що кожен із вас диригент оркестру. Пластичним рухом руки передайте характер музики «Польки-піцикато».
6. Гра «Оркестр».
Розгляньте ритмічну партитуру для 3-х груп (3 учнів).

Яким шумовим інструментам ви б довірили виконати супровід до польки?
Виконайте супровід в ансамблі з учителем та друзями.
(Виконання «Польки-піцикато» в ансамблі.)
Які музичні твори композитора Й. Штрауса ви можете згадати?
До якого музичного жанру серйозного чи легкого належить музика Й. Штрауса?
Як називали композитора його сучасники? («Королем вальсів».)
7. Розучування пісніП. Майбороди «Моя стежина».
Який образний зміст має ця пісня?
Як її слід виконувати?
Подумайте над виконавським планом другого куплету.
Зверніть увагу на текст пісні, особливості її виконання, високу позицію другої частини кожного куплету зі слів «Де ти, моя стежино...».
Які пісні схожого змісту для порівняння ви можете згадати?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Які почуття викликала у вас музика сьогоднішнього уроку?
До якого жанру вона належить?
Чи згодні ви з поданими нижче словами композитора І. Дунаєвського стосовно «легкої музики»:
«Легкий жанр вимагає від композитора відточеної, віртуозної майстерності... Витонченість, благородна простота, лаконічність, гумор, вишуканість зовнішнього вбрання усе це творчі ознаки гарної легкої музики...» ?
У яких кольорах ви зобразили б її?
Які риси творчості Й. Штрауса найбільше подобаються кожному із вас як слухачеві музики?
б) Заключне слово вчителя.
Шанувальники й знавці музичної класики з великою повагою ставились до творчості Йоганна Штрауса як до високих зразків легкої розважальної музики, що наділяють слухачів радісними й світлими почуттями. Саме у творчості Штрауса зникла, здавалося б, непереборна межа між «високими» класичними жанрами та розважальними. -
Сучасники Йоганна Штрауса називали композитора «королем вальсів». Він і сьогодні залишається майстром цього танцювального жанру. «Вальси Штрауса це улюблена музика мільйонів, що живе серед нас, яка примушує сяяти наші душі», говорив І. О. Дунаєвський.
в) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на легку музику минулих епох.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Польки- піцикато» Й. Штрауса.




















УРОК 8
Епіграф до уроку:
«Увесь розвиток музики являє собою безперервне розширення музичного простору з'являються все нові й нові площини мислення».
А. Шнітке
Тема. Полістилістика творчості Альфреда Шнітке.
Мета. Визначити особливості полістилістики А. Шнітке на прикладі «Сюїти у старовинному стилі». З'ясувати значення понять «полістилістика», «бард», «стиль», «сюїта». Розвивати вміння логічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо стильових напрямів музичного мистецтва. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до класичної музики XX ст. та її видатних представників, до творчості А. Шнітке.
Виховувати естетичний смак, почуття патріотизму, любові до рідного міста, столиці України Києва.
Музичний матеріал: А. Шнітке. Сюїта у старовинному стилі (слухання); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування, виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів А. Шнітке, П. Майбороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8,кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.
2. Актуалізація музичних вражень.
З якими музичними враженнями ви прийшли сьогодні на урок?
Який додатковий матеріал підготували з теми попереднього уроку?
(Учні розповідають про музику, яку слухали впродовж тижня, та демонструють творчі роботи. У ході бесіди-діалогу використовується інтерактивна технологія «Мікрофон».)
З якої пісні ми почнемо наш урок? (Виконання пісні за бажанням учнів.)
3. Розучування пісні «Моя стежина» П. Майбороди.
Розучуючи пісню, слід звернути увагу на текст третього куплету, виразність виконання.
Який виконавський план до всієї пісні ви можете придумати? ,
* Чи варто використовувати супровід із шумових, ударних інструментів? Якщо так, то яких саме?
Які пісні про рідний край, батьківський дім ви можете згадати та виконати?
4. Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас художник. Яким має бути малюнок до пісні «Моя стежина»?
5. Слухання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.
а) Історія створення сюїти. Музикознавець (1-й учень).
Композитора Альфреда Шнітке часто запрошували писати музику до кінофільмів. Одного разу після написання музики до кінофільму «Пригоди зубного лікаря» фільм не вийшов на екран, натомість з'явилась «Сюїта у старовинному стилі». Так була збережена кіномузика А. Шнітке, що стала одним із популярних творів автора.
б) Слухання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.
1. Інтерпретація, аналіз.
Яке враження справило на вас «відлуння бахівської епохи» в сюїті? ,
Як створено в сюїті атмосферу галантного XVIII століття?
2. Гра «Музикознавець».
Уявіть, що кожен із вас відомий музикознавець. Яку коротку характеристику кожній частині сюїти ви зможете дати?
(«Пастораль», «Балет», «Пантоміма», «Менует», «Фуга».)
Учитель. Музикознавець В. Холопова писала: «У сюїті такі гарні, розгорнуті мелодії, стрункі, досконалі форми, з такою любов'ю відтворені старовинні ритмоформули, що вона викликає в слухача почуття піднесеного благородства. Голосом одного твору промовляють століття культури, проте точного запозичення не відбувається. Це відчуття того, що неодмінно має існувати».
У чому ж полягають стилістичні пошуки Альфреда Шнітке?
Шнітке кілька разів переходив від авангардизму до традиційних стилів, від високої академічної музики до популярної. Творчо-стильові пошуки характерні для багатьох композиторів XX ст. Музична культура того періоду поєднувала різні художні стилі. Саме такий напрям обрав у своїй творчості й А. Шнітке, назвавши його полістилістикою.
Звернімося до словника
Полістилістика (від грец. роly багато) поєднання в одному творі (чи загалом у творчості) елементів різних стилістичних напрямів.
А тепер знову надаємо слово нашим музикознавцям.
Розповідь про творчість видатного композитора та його шляхдо музики.
Музикознавець (2-й учень). Альфред Шнітке один із найвидатніших російських композиторів XX століття, якого ще за життя почали називати генієм.
Народився А. Шнітке в м. Енгельсі на Волзі в родині німецько-єврейського походження. Його батько був журналістом, мати викладачем німецької мови.
З дитинства Альфред захоплювався книгами, музикою.
У 1946-1948 роках родина проживала у Відні (Австрія). Саме там майбутній композитор навчився грати самотужки, на слух на акордеоні. Відчуваючи потребу в музично-теоретичних знаннях, Альфред сам знайшов собі вчительку, яка мешкала в їхньому будинку.
Після: повернення на Батьківщину, коли родина оселилася під Москвою, у чотирнадцятирічному віці Альфред почав професійно навчатися музики на хоровому відділенні музичного училища.Багато років потому, ще за життя композитора, це училище назвуть коледжем імені Альфреда Шнітке, а згодом на його основі відкриється Московський державний інститут музики імені Альфреда Шнітке.
Педагогом у Московській консерваторії був Євген Голубєв, який зауважив, що «Шнітке межує з геніальністю».
Творчість А. Шнітке справді відзначається масштабністю задумів, філософським змістом, яскравою виразністю музичної мови. Палітра музичних творів А. Шнітке багатогранна це симфонії, опери, балети, ораторії, кантати, музика для дітей, до спектаклів, кінофільмів тощо. .
7. Порівняння «Сюїти у старовинному стилі» А. Шніткез «Бразильською бахіаною» Е. Вілла-Лобоса.
Запитання до учнів
Що об'єднує ці твори й чим вони відрізняються один від одного?
Як би ви могли передати фрагменти «Сюїти у старовинному стилі» засобами якогось іншого виду мистецтва?
Що ви можете сказати про полістилістику в сучасній музиці?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Які почуття викликала у вас музика уроку?
За допомогою яких поетичних рядків ви могли б це виразити?
Яке, враження справило на вас «відлуння бахівської епохи» в музиці XX ст. у «Сюїті у старовинному стилі» ?
Що є характерним для творчості А. Шнітке?
Яким методом послуговувався композитор? Який висновок щодо цього ви можете зробити?
Композитор звертався до методу, який отримав назву «полістилістика». Цей метод передбачає поєднання в одному творі елементів різних стилів та епох, розмаїття музичних цитат тощо. Використання техніки «колажу» це не стільки дань сучасній мистецькій моді, скільки вираження погляду художника на сьогоднішнє суперечливе життя. Слід сказати, що елементи полістилістики існували в європейській музиці здавна.
Яка ваша думка щодо полістилістики в сучасній музиці?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику авангардного полістилістичного напрямку. Виконати мистецький художній колаж сучасної музики.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.










































УРОК 9
Тема. Джаз як явище музичної культури XX ст.
Мета. Познайомити учнів з історією джазової музики, її найвідомішими напрямами, представниками, творами. На прикладі творчої діяльності Л. Армстронга, гурту «Бітлз» довести важливу роль естрадної музики в житті людей. З'ясувати значення термінів « спіричуел», « блюз », « регтайм », «джаз». Закріпити знання понять «легка (розважальна) музика», «каденція», «мюзикл», «сюїта». Формувати вокально-хорові навички кантиленного співу, почуття ритму, інтерес до джазової музики. Виховувати естетичний смак у царині легкої музики.
Музичний матеріал: спіричуел «Тhе Ргауег» («Молитва»), Л. Армстронг «WestEndBlues» («Блюз Західної околиці») слухання; Дж. Гершвін «Колискова» (виконання); Д. Херман «Неllо, Dolli!» (слухання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Армстронга, Дж. Гершвіна, Д. Хермана, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл.(Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Блюзу Західної околиці» Л. Армстронга.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
Учитель. На попередніх уроках ми розглядали й слухали музику різних епох і стилів, дізналися про «легку» та «серйозну» музику. '
Які музичні жанри належать до «серйозної» музики, а які до «легкої», розважальної? Наведіть приклади.
(Учні наводять приклади музичних творів, які слухали На власний вибір, характеризують їхні особливості, належність до певного жанру «легкої» або «серйозної» музики.) --
Чи впізнали ви стиль музики, під яку заходили до класу? (Учні відповідають.)
Саме вона й буде центром уваги нашого уроку.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Отож, продовжуємо знайомство з «легкою» та «серйозною» музикою. Предметом нашої сьогоднішньої розмови буде джаз. Як ви думаєте, до якої музики він належить? (Учні висловлюють свої міркування.)
Наш урок присвячений музичним ритмам Америки, історії виникнення джазу, який іще називали «музикою плантацій»; Ми розглянемо періоди його розвитку, стилі, познайомимося з виконавцями джазу.
Упродовж уроку ми спробуємо відповісти на такі запитання:
Які джерела має джазова музика?
Чим спіричуел відрізняється від блюзу?
Перед тим як розпочати працювати, подумайте про те, яку форму роботи ви оберете: «диспут», «семінар», «круглий стіл», «учитель + учень (помічник)» чи якусь іншу?
4. Бесіда-діалог «Джаз».
Звернімося до словника
Джаз(англ.jazz джаз, жвавість) стильовий напрям у професійній музиці, що виник на початку XX ст. (на межі 1900 і 19Ї0 років) у Новому Орлеані (СІЛА) внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної музики.
Учитель. Яка ж історія виникнення джазу? Які джерела має джазова музика?
Джерелами джазу були імпровізаційні форми афро-американської народної музики спіричуел, блюз, регтайм, а також танцювально-побутова музика білих переселенців.
Історія джазу починається в Африці й пов'язана з трагічною історією рабства. Понад три століття до Нового Світу (Америки) завозили рабів представників різноманітних африканських племен, які мали різну мову, звичаї, культуру та музику.
Мелодії й ритми рабів, силоміць вивезених із Африки, пустили паростки у північному Новому Світі й дали початок «афро-американській музиці».
Учень -«музикознавець». Африканська народна музика зазнала змін, адже довкола звучала музика білих християнські релігійні гімни. І негри теж почали їх співати, але по-своєму: вони вкладали в музику весь свій біль, надію на краще життя хоча б у потойбічному світі. Поступово ці гімни поєдналися з інтонаціями трудових пісень рабів, на основі чого сформувався жанр церковної (духовної) пісні спіричуел. Цьому значною мірою сприяло виникнення на початку XIX ст. в Латинській Америці першої церкви для чорношкірих.
Звернімося до словника
Спіричуел (від англ.spiritual духовний) духовна пісня афроамериканців, що поєднує елементи африканських виконавських традицій (колективна імпровізація, характерний синкопо- ваний ритм, емоційність тощо), біблійні образи, висловлення протесту, елементи гумору та характерні риси хорових гімнів і балад англійських переселенців.
5. Слухання негритянського спіричуелу «Молитва» («Тhе Ргауег»).
Учитель. Послухайте негритянський спіричуел «Молитва» («Тhе Ргауег»). Зверніть увагу на характер його музики, манеру виконання. Заплющте очі та уявіть молитву-розмову з Богом знедолених людей, які перебувають далеко від своєї африканської батьківщини. Про що йдеться у їхній молитві?
Слухання «Молитви» у виконанні Махалії Джексон.
Аналіз-інтерпретація музики.
Який образний зміст, характер властиві музиці «Мoлитва»?
У чому полягають особливості музичної мови спіричуелу?
Чим відрізняється вона від нашої християнської молитви?
Що ви можете сказати про виконавицю «Молитви» Махалію Джексон та її манеру виконання?
Махалію Джексон уважають найкращою виконавицею спіри- чуелів. Для її співу характерна надзвичайна виразність, пристрасне й натхненне виконання.
6. Слухання джазової композиції Луї Армстронга «WestEndBlues » («Блюз Західної околиці»).
' (Організація роботи в групах № 3 «Спіричуел», № 2 «Блюз», № 1 «Джаз».)
а) З'ясування значення слова «блюз», історії його виникнення.
Учень-«музикознавець» (група № 2 «Блюз»). Якщо піснів жанрі спіричуел буликолективною
духовною «фортецею» чорношкірих, то блюзи перетворилися на їхній «особистий притулок». Блюзова тематика є різноманітною. У цих піснях-сповідях було відображене життя, неволя, непосильна праця, втрачена людська гідність, любов, гірка розлука й страждання знедоленого народу.
- Звернімося до словника
Блюз (англ.blues смуток, меланхолія) лірична пісня афроамериканців у повільному темпі зі складним синкопованим ритмом, одне із джерел джазової музики.
Учитель. Проаналізуйте, чи таким є образний зміст «Блюзу Західної околиці».
б) Слухання композиції «Блюзу Західної околиці» Л. Армстронга.
Які ваші враження від музики «Блюзу...»?
Яким є його образний зміст, характер звучання?
«WestEndBlues» це; загальновизнаний шедевр творчості Луї Армстронга. Автор мелодії блюзу Джозеф Олівер «Кінг» Олівер, як його називали шанувальники (а сам Армстронг називав його своїм учителем), відомий джазовий Музикант із Нового Орлеана.
Увесь твір пройнятий настроєм суму, покори та співчуття. Це струнка й завершена музична композиція. Стисло зміст “WestEndBlues” можна викласти так: «Блюз сповнює мене від голови до п'ят, я сумний сьогодні, я сповнений похмурих передчуттів, коли йду на Західну околицю, де мене очікує так багато страждань...».
в) Особливості будови, музичної мови твору, використання музичних інструментів у ньому.
Учитель. “WestEndBlues” починається розгорнутим вступом блискучою та віртуозною каденцією у виконанні Армстронга, за якою змінюють одна одну частини, котрі виконують по черзі різні інструменти (тромбон, кларнет, труба, фортепіано).
Різноманітність ритмічних фігур у ньому, безкінечна й немає Жодного повторення.
г) Роль Л. Армстрога в розвитку джазу.
Учитель. Луї Армстронг видатний американський виконавець джазової музики XX ст. Його ім'я стало своєрідним символом мистецтва джазу.
Усе життя й творчість Армстронга пов'язані з історією джазу.
Луї Армстронг зростав у Сторивіллі найбіднішому районі Нового Орлеана (США), серед злиднів, страждань і расового пригнічення. Він не отримав якісної освіти. Єдиною радістю в його житті була музика, що постійно звучала довкола. Першими інструментами, на яких почав грати Луї Армстронг, були ударні, потім духові, потому він став неперевершеним виконавцем на кларнеті й трубі (корнеті).
У роки популярності й слави кожен його виступ закінчувався довгими й бурхливими оваціями...
Провідний американський музичний критик Джеймс Лінкольн Коллієр написав книгу під назвою «Луї Армстронг. Американський геній», у якій зазначив: «Якби не було Армстронга, то й увесь наш сучасний музичний світ був би інакшим. Ось чому його можна вважати музичним генієм своєї епохи... Американським генієм». Він підняв джаз на рівень високого мистецтва, вплинувши в такий спосіб на розвиток музичних напрямів, що розвинулися від джазу, наприклад рок-музику та її різновиди.
Саме тому існує вислів «епоха джазу це епоха Луї Армстронга».
7. Інформація про Еллу Фіцджеральд.
Учень-«музикознавець» (група № 1 «Джаз»). Однією із зірок світового джазу можна вважати Еллу Фіцджеральд американську джазову Співачку, авторку багатьох пісень. (Звернення до портрета співачки.)
У дитинстві вона обирала свій шлях між співом і танцями. Й обрала пісню. Її голос мав широкий діапазон, красивий тембр та великі віртуозні можливості; Блискуче виконання кращих американських пісень принесло їй славу найкращої джаз-вокалістки, зірки світового значення.
Учитель. Послухайте одну з пісень у її виконанні. Це пісня композитора Д. Хермана «Неllo, Dolli!» («Прцвіт, Доллі!»).
Учень-«музикознавець» (група' № 1 «Джаз»). «Неllo,Dolli!» це головна пісня однойменного музичного спектаклю за п'єсою Т. Вайлдера, що був поставлений в одному з театрів Бродвею в 1963 році. Перший її виконавець Луї Армстронг із ансамблем «АllStars».
Через рік запис пісні посів перше місці за популярністю, потіснивши диск групи «Веatles».
8. Узагальнення.
а) Слово вчителя.
Які ж особливості джазу можна відзначити? Після закінчення громадянської війни (1861-1865 рр.) у США були розформовані духові оркестри військових частин. Музичні інструменти продавалися за безцінь. Негри нарешті змогли отримати справжні інструменти. Темношкірі музиканти, граючи на слух та спираючись на ритми спіричуелу, блюзу, регтайму, створювали нову музику. Унаслідок перенесення негритянської вокальної музики в інструментальну сферу виникла нова оркестрова музика джаз.
Його Батьківщиною став Південь США, м. Новий Орлеан.
б) Висновки груп.
Джаз має три основні періоди розвитку.
1.Ранній традиційний диксиленд-джаз (початок XX ст.), (від англ.Dixie-land, буквально країна Діксі) (розмовна назва Півдня США).
2.Стиль свінг у виконанні великих джазових оркестрів біг- бендів (30-ті роки XX ст.).
Звернімося до словника
Свінг (англ.swing, буквально коливання, розмах) джазовий ритм. Відомі оркестри Дюка Еллінгтона та Каунта Бейсі.
(Звернення до ілюстрацій, фото.)
3.Стиль бі-боп (модерн-джаз).
Звернімося до словника
Модерн-джаз (сучасний джаз) загальна назва стилів і напрямів джазової музики, що сформувалися починаючи із 30-40-х років XX століття і продовжують розвиватися у наш час.

9. Характерне виконання групами із 4-6 осіб.
Учитель. Джаз має свою специфіку отримання звука голосом та на інструменті. Це гроул хрипле, «гаркітливе» звучання. Під час гри на мідних духових інструментах використовують сурдини. Особливий прийом, що надає ефекту «ковзання» глісандо. Як засіб нагнітання динаміки використовують рифи багаторазове відтворення короткої мелодійної фрази.
Джазові музичні інструменти не відрізняються від інструментів симфонічного оркестру це група духових інструментів: туба, труба, тромбон, кларнет, саксофон, струнні (віолончель, скрипка, контрабас, банджо), народні, екзотичні, шумові інструменти.
Ударні інструменти зібрано в комплекс ударну установку.
Джаз починається з ритму, з внутрішньої пульсації.
Складний ритм називають біт.
У джазі свої закони.
Композитор дає лише тему, невеличку фразу, а кожний учасник ансамблю, фантазуючи, починає її розвивати, музично прикрашати, тобто імпровізувати.
«Імпровізація цариця джазу». Композитор Олег Хромушин сказав: «Джаз без імпровізації це те саме, що басейн без води».
10. Гра «Джаз-імпровізація».
Уявіть, що кожен із вас учасник великого оркестру біг-бенду. Спробуйте виконати свою імпровізацію на тему... (вказану нижче або на розсуд учителя).
Чи можете ви назвати композиторів, які використовували інтонації та прийоми джазу?(А. Дворжак, Дж. Гершвін. «Рапсодія у стилі блюз», опера «Поргіі Бесс».)
11. Творчі завдання.
а) Згадайте пісню, прослухавши її початкові інтонації. (Звучать інтонації пісні «Колискова». Виконання пісні «Колискова» з опери «Поргі іБесс» Дж. Гершвіна.)
б) Уявіть, що кожен із вас джазовий імпровізатор. Створіть свою виконавську, блюзову манеру із сольними імпровізаціями.
(Учні демонструють свої творчі імпровізації.)


в) Розгляньте репродукції картин із циклу «Джаз» французького художника Анрі Матіеса. Порівняйте образний зміст прослуханих творів з образами картин. Чи співзвучні вони?
11. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Якими є ваші враження від музики уроку? Чи можна назвати джаз розважальною музикою?
Історик Б. Уланов дав таке визначення джазу: «Це нова музика, що має особливий ритмічний та мелодійний характер і постійно включає імпровізацію». Яке визначення джазу можете дати ви?
3 . Чи можна вважати джаз сучасною музикою? У яких кольорах ви уявляєте джазову музику нашого уроку?
Сподіваюсь, що сьогодні ви поповнили свої знання про джаз,
тож тепер із захопленням будете слухати цю музику.
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
12. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір (по можливості джазову).
13. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Блюзу Західної околиці» Л. Армстронга.











































УРОК 10

Епіграф до уроку:
«Рок це щось значно більше, ніж просто мода, ніж просто музика, ніж просто тимчасове захоплення. Це народження нового стилю життя».
Журнал «Парі-матч»

Тема. Походження й розвиток рок-музики.
Мета. На прикладах творчої діяльності американського співака й композитора Е. Преслі та британських гуртів «Вeatles» і «Queen» познайомитиучнів з історією походження й розвитку в,XX ст. рок- і поп- музики. З'ясувати значенняпонять«рок-музика», «рок-н-рол», «рок-шоу», «сингл», «госпел сонг», «хіт», «хіт-парад», «хард-рок», «диско». Учити відрізняти високохудожні зразки від низькопробних малозмістовних музичних творів. Формувати інтерес до різних напрямів популярної музики та рок-музики. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: Е. Преслі. «Все гаразд, мамо» (слухання);П. Маккартні. «ТheGirl» («Дівчина») слухання; Б. Мей. «Шоу має тривати», у виконанні гурту «Queen» (слухання); Дж. Леннон, П. Маккартні. «Yesterday» («Вчора»), український текст М. Яс- Кулка (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-щумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Е. Преслі, П. Маккартні, Б. Мея, Дж. Леннона, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Шоу має тривати» Б. Мея.

Учитель. Чи відома вам музика прелюдії уроку? Що ви можете сказати про неї? До якого стилю вона належить?
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ми поговоримо про походження й розвиток рок- музики.
Як би ви хотіли провести цей урок? (Пропозиції учнів.)
Отже, з огляду на ваші пропозиції, будемо проводити наш урок у формі засідання рок-клубу під назвою «Рок назавжди». Об'єднайтеся, будь ласка, у групи. Кожна група буде захищати свій рок-стиль, своїх рок-зірок.
(Під час засідання використовують технологію «Мікрофон».)
Учитель. У період масового поширення рок-музики в популярному французькому журналі «Парі-Матч» писали: «Рок це щось значно більше, ніж просто мода, ніж просто музика, ніж просто тимчасове захоплення. Це народження нового стилю життя».
Звернімося до словника
Рок-музика стильовий напрям в естрадній музиці, що виник у Великобританії та СЩА в 50-60-х роках та широко розповсюдився в 60-70-х роках XX ст.. Основними ознаками рок-музики є опора на блюзові форми та надто Підкреслений ритм, високий емоційний рівень виконання. Рок-музика має багато різноманітних течій, форм та різновидів.
У рок-музиці, що зародилася в США, поєдналися різні напрямки популярної музики, які мали своїх прихильників як серед білих, так і серед чорношкірих американців. Це ритм-енд-блюз, біг- біт, кантрі-енд-вестерн тощо.
Музичним символом музикантів стала пісня «Стань осторонь, Бетховене», яку написав один із перших американських рокерів Чак Беррі.
Від інших музичних стилів рок-музика відрізняється наявністю електроінструментів, а також специфікою їхнього звучання експресивною та агресивною. Головним інструментом року стала електрогітара, яку раніше вже використовували в джазі та ритм-енд-блюзі; У рок-музиці вона відігравала роль візитної картки, рокери заявили: «Електрогітари та гучність ось наша зброя».
Першою рок-групою, яка здобула всесвітню популярність, уважають англійську групу «ТheBeatles». А до того в рок-музиці пальму першості тримав американець Елвіс Преслі.
3. Слухання пісні Е. Преслі «That’sAllRightMama» («Все гаразд,мамо»).
Яке враження справила на вас ця пісня? Чи знайома вона вам? '
Яку характеристику ви можете дати пісні?
У якому стилі вона звучить?
Учитель. У чому ж полягають особливості творчої манери співака?
Оригінальність виконання, щирість почуттів, професіоналізм, національний колорит, помножений на вибуховий темперамент-
Його пісні звучали в стилі вже популярного на той час танцю рок-н-рол. Справжній успіх прийшов до Елвіса Преслі в 1959 році з випуском синглу «НеагtbreakHotel» / «IWasTheOne». Це була перша платівка, що розійшлася мільйонним тиражем і отримала статус золотої. А Елвіса після цього стали називати «королем рок- н-ролу».
Звернімося до словника
Рок-н-рол (англ.Rock’n’roll крутися і погойдуйся) молодіжний естрадний танець, що виник на початку 50-х років XX ст. в США. Характерний простою мелодією з блюзовими інтонаціями в супроводі важкого та одноманітного акцентованого ритму. Як правило, серед виконавців рок-н-ролу є соло-співак, соло-електрогітара та саксофон.
Назву «рок-н-рол» запровадив американський радіо-диск- жокей Елан Фрід, запозичивши її з популярної у 1950-х роках пісні, що починалася словами: «Ми будемо крутитись, ми будемо гойдатись».
Що ви знаєте про творчий шлях рок-зірки? Послухаймо розповіді про Елвіса Преслі.
4. Виступ від групи фанатів рок-музики.
Елвіс Преслі король «рок-н-ролу» народився в 1935 році в місті Тьюпело штату Міссісіпі (СІІІА) в бідній робітничій, проте дружній та віруючій родині.
Коли хлопчику виповнилося 11 років, йому подарували гітару замість велосипеда, бо на велосипед не вистачило грошей.
Його перша пісня «Все гаразд, мамо» прозвучала по радіо й одразу стала дуже популярною. У той час Елвіс працював водієм вантажівки, співав у церкві та навчався на електрика, хоча мріяв стати полібейським.
Після визнання Е. Преслі «королем рок-н-ролу» його популярність почала дуже стрімко зростати. Преслі продовжував активно виступати з концертами, записувати нові пісні та зніматися в кіно.
У 1967 році відбулася його зустріч із квартетом «ТheBeatles». Працездатність співака була просто вражаючою.
Упродовж своєї співацької кар'єри Елвіс Преслі тричі отримував престижну американську премію Греммі, а також був володарем понад 50-ти золотих дисків: лише в США було продано понад 200 мільйонів платівок з його піснями.
Уся історія життя зірки першої величини схожа на типову голлівудську кінострічку. От тільки казка про талановитого юнака, який став найбагатшою та найвідомішою людиною у світі, утіленням «великої американської мрії», закінчилася трагічно. Він помер у 42-річному віці від передозування наркотиків.
5. Слухання пісні Дж. Леннона та П. Маккартні «Тhе GіrІ»(«Дівчина») у виконанні гурту «ВеаІІез».
Що ви можете розповісти про шлях «Тhе Веatles» до музичного Олімпу та особливості його музичного стилю?
а) Виступ від групи фанатів «Бітлз».
Про початок та основні етапи творчої діяльності британського квартету «Веаtles» ми вже чули на Минулому уроці. Нагадаємо вам, що учасниками квартету були Джон Леннон вокаліст, гітарист, автор пісень, Пол Маккартні автор пісень та виконавець на гітарі, бас-гітарі, банджо, фортепіано, Джордж Харрісон гітарист та автор деяких пісень і Рінго Старр виконавець на ударних інструментах.
Творчість «Веаtles» увібрала в себе найхарактерніші риси поп-музики середини XX ст. і значною мірою визначила її подальший розвиток.
Великого впливу «Веаtles» зазнала не тільки поп-музика, але й манера поведінки, стиль життя тодішньої молоді й навіть сфера політичного життя в країні. '
Учитель. З якими піснями гурту «Бітлз» ви знайомі? Яку з них ви можете виконати?
(Робота в групах, виконання пісень гурту за бажанням учнів.)
б) Слухання пісні «Дівчина».
Яким є образний зміст цієї пісні, характер її музики?

в) Виконання фрагмента пісні.
6. Слухання пісні «Уesterday» («Вчора») у виконанні гурту «Бітлз».
Учитель. Минулого року ми вже слухали та виконували одну з пісень легендарного ліверпульського квартету «Вeatles» пісню «LetItBe» («Хай буде так»). А цього разу ми будемо вивчати ще одну з найвiдоміших пісень, яку написали Джон Леннон і Пол Маккартні. Вона має назву «Уеsterday» («Вчора»).
а) Слухання пісні «Уеsterday» («Вчора»).
Запитання До учнів після слухання пісні
Чим пісня «Уеsterday» відрізняється від джазової музики, що звучала на цьому уроці?
Якими є її характер, образний зміст, особливості виконання?
Який, варіант тексту ви оберете для розучування- англійський чи український?
б) Розучування пісні «Вчора» згідно з обраним текстовим варіантом.
7. Слухання пісні Б. Мея «ТheShowMastGoOn» («Шоу має тривати») у виконанні гурту «Queen».
а) Запитання до учнів.
Які ваші враження від щойно прослуханої пісні?
Яку характеристику ви можете їй дати?
Чому, на вашу думку, ця пісня й досі хвилює слухачів?
б) Розповідь про лідера групи «Queen» Фредді Мерк'юрі.
Учень-«музикознавець». Британський гурт «Queen» (у перекладі з англійської мови «королева») є рідкісним явищем в рок-музиці. Цей гурт перебував на вершині світової популярності понад 20 років (1971-1991 рр.).
У чому ж полягає секрет такої популярності?
Неповторна індивідуальність.
Використання різних стилей і напрямів від рок- і поп-музики, хард-року до диско.
Лідерство Фредді Мерк'юрі.
Керівник групи Фредді Мерк'юрі був високоосвіченою особистістю, що є досить рідкісним явищем серед рок-музикантів. Він мав не тільки неперевершений талант співака, але й рок-музиканта та композитора, поета, піаніста й танцівника, художника, дизайнера й кліпмейкера.
Звернімося до словника
Кліпмейкер фахівець зі створення відеокліпів.
Виконуючи пісні, Ф. Мерк'юрі розкривав не тільки особливості свого унікального голосу, а й свої акторські здібності, передаючи найпотаємніші відтінки людських почуттів та емоцій.
Доля обійшлася з Фредді Мерк'юрі суворо винесла свій вирок СНІД! Прохворівши 5 років, він у листопаді 1991 року пішов із життя.
Його посмертно нагородили .премією «За видатний внесок у британську музику».
У багатьох напрямках гурт тримав пальму першості. Завдяки Ф. Мерк'юрі, він став гуртом століття, занесений у «Книгу рекордів Гіннеса» як високооплачуваний гурт; отримав нагороди: «Греммі», «Срібний екран»; першим використав звучання синтезатора; уперше були записані відеокліпи.
Перший альбом гурту «Queen» вийшов у 1973 році, останній у 1991, Однак, незважаючи на це, гурт «Queen» та Ф. Мерк'юрі дотепер має чимало шанувальників у всьому світі. Шоу має тривати!
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Творчість яких рок-виконавців, з якими ви познайомилися на уроці, справила на вас найбільше враження й чому?
Які з англомовних рок-груп, на вашу думку, також залишили свій «зірковий слід» в естрадній музиці?
Яким ви уявляєте майбутнє рок-музики, зважаючи на творчість відомих вам її сучасних представників та стан розвитку цього напряму Сьогодні?
Який зі стильових напрямів рок-музики вас приваблює й чому?
До якого жанру належить творчість Е. Преслі та гурту «ТheBeatles» («Бітлз») академічного чи розважального?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику На власний вибір. Створити за технологіє^ «Кластер» «Музичну карту сучасності».
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Шоу має тривати» у виконанні гурту «Queen».






























УРОК 11
Епіграф до уроку:
«У свої пісні я вкладаю все найпотаємніше, найдорожче, усю себе, свою душу, серце, свою любов...».
Е.Піаф
Тема. Зірки французької естради.
Мета! Визначити особливості розвитку французької естради у XXXXI століттях на прикладах творчої діяльності Едіт Піаф, Джо Дассена та Патрі- сії Каас (або Френсіса Лея, Мірей Матьє та Поля Моріа). Учити аналізувати зміст і звучання легкої музики, порівнюючи її зразки з різних країн, знаходити між ними спільне >га відмінне. Закріпити знання понять «шансон», «шансоньє», «диско». Розвивати здатність виявляти й розуміти головну думку іншомовної пісні. Формувати відчуттяритму та ансамблю під час колективного виконання пісні, здатність емоційно та виразно виконувати її, інтерес до французької естрадної музики. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: Ш. Дюмон. «Ні, я ні за чим не жалкую» у виконанні Едіт Піаф (слухання); П. Грос. «Безі» у виконанні Патрісії Каас (слухання); Ф. Лей. «Історія кохання», «Чао, бамбіно!» у виконанні Мірей Матьє (слухання); Д. Даесен. «Бабине літо», (слухання); Д. Леннон, П. Маккартні. «Вчора» (виконання).
Тип уроку: поглиблення теми, урок-подорож, урок- конференція.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Ш. Дюмона, П. Грос, Ф. Лея, Д. Дассена, Д. Леннона, П. Маккартні, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко). ,
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні Ш. Дюмона «Ні, я ні за чим не жалкую» у виконанні Е. Піаф.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Які твори рок- і поп-музики схвилювали вас упродовж тижня?
Про які з них ви підготували повідомлення?
Які твори бажали б продемонструвати в запису або виконати?
(Організація роботи у творчих групах. Технології «Мікрофон», «Інтерв'ю» тощо.)
Що ви знаєте про рок-музику та її зірок?
Який зі стильових напрямів рок-музики вас найбільше приваблює?
3. Розучування пісні Д. Леннона, П. Маккартні «Вчора».
Спробуйте виконати пісню з різними текстами (українським, російським, англійським).
Який із них найпростіший для виконання, а який найважчий?
Які пісні схожого образного змісту ви можете згадати?
Які сучасні інструменти для супроводу цієї пісні ви хотіли б використати: маракаси, трикутник чи барабан?
4. Гра «Режисер».
Уявіть, що кожен із вас режисер свята «Пісні зарубіжної естради». Які пісні ви включили б до концертної програми? Якою : бачите афішу до концерту як художник?
5. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель. Хто не знає Парижа? Важко і знайти людину, яка б не мріяла пройти по вулицями, бульварами. І ось нагода ми вирушаємо на міжнародну конференцію «Зірка французької естради». Наш гід по Франції (називає ім'я) та знавці французької естради (називає імена). Згадаймо вірш французького поета П’єра Беранже:
Не згасає наша слава,
Ми чаруємо весь світ.
Звідусіль кричать нам: «Браво!»
Наш Париж кумир для всіх...
Париж місто музики й поезії, місто надій і кохання, місто композиторівЖ.Бізе, М. Равеля, К. Дебюссі. Його вулицями свого часу ходили Ж. Санд, Ф. Шопен, І. Тургенєв.
Його красі присвячені світові художні шедеври, наприклад оперета «Фіалка Монмартра» І. Кальмана. Окрасою, символом Парижа стала Ейфелева вежа.
Що вам відомо про французьку естраду, її зірок, традиції жанру «щансон»?
Цим питанням присвячена конференція, у якій ми будемо брати участь.
Французька естрада сформувалася на межі XIXXX століть і походить від традиції жанру «шансон», що виникла ще в XV XVI століттях.
Звернімося до словника
Шансон (фр.chanson пісня) французька лірична пісня народна та естрадна, що має різноманітні жанрові й історичні різновиди.
Виконували французькі пісні (шансон) співаки, які часто були авторами слів і музики.
Шансоньє (фр. сhansonier співак) французький естрадний співак, часто автор тексту й музики пісні.
6. Слухання пісні Ш. Дюмона “Non, jeneregrettedrien” («Ні, я ні за чим не жалкую») у виконанні Едіт Піаф.
а) Запитання до учнів.
Яким є характер цієї пісні, її образний зміст?
Що, на вашу думку, характерно для виконавської манери голосу Е. Піаф?
б) Розповідь про Едіт Піаф.
Учень-«музикознавець» (група «Едіт Піаф»). Едіт Піаф це зірка, «...котра одиноко згоряє від внутрішнього вогню в нічному небі Франції», писали про неї сучасники. Вона народилася 19 грудня 1915 року в сім'ївуличного акробата та співачки.
Справжнє ім'я зірки Едіт Гассіон. «Бродяжку Едіт» у дитинстві покинула мати, і дівчинка жила в бабусі в одному з най- бідніших кварталів Парижа, не отримавши ні якісної освіти, ні виховання. З восьми років Едіт виступала з батьком на вулицях збирала гроші та співала,' доки батько виконував акробатичні трюки. У п'ятнадцять років почалося її самостійне життя.
Свій псевдонім «Піаф» вона отримала від директора одного з театрів-кабаре в Парижі.
Вражений голосом Едіт, яка співала пісню про маленького горобчика, він запросив її до театру, називаючи з того часу «маленьким горобчиком».
Невтомно працювала Піаф під час Другої світової війни, створивши власну групу Опору з єврейських музикантів.
Багато років Е. Піаф дружила й співпрацювала з видатною ак-« трисою Марлен Дітріх та шансоньє Івом Монтаном, Шарлем Азна- вуром і Жільбером Беко. Упродовж своєї кар'єри співачка написала близько 80 пісень, що одразу ставали справжніми хітами.
Пісню «Ні, я ні за чим не жалкую» написав у 1960 році для Едіт Піаф молодий композитор Шарль Дюмон. Ця пісня вперше була представлена публіці в 1961 році на сцені «Олімпії».
7. Слухання пісні П. Грос «Веssi» («Безі») у виконанні ПатрісіїКаас.
Учень-«музикознавець» (група «Патрісія Каас»).У 1987рoці у Франції у виконанні непримітної' дівчини прозвучала пісня «Мадемуазель співає блюз». Її голос та манера виконання нагадали слухачам неперевершену Едіт Піаф. Так на горизонті французької, а згодом і світової естради з'явилася нова зірка Патрісія Каас, яка отримала титул «відкриття року». З виходом у 1990 році другого альбому «Сцена життя» співачка вже мала світове визнання.
Чудовий, чуттєво-виразний голос головне багатство П. Каас, голос, що зачаровує з перших звуків особливими виконавськими прийомами: підкресленою вібрацією, затриманням останнього звука та глісандо.
Артистичний талант і невтомне працелюбство невдовзі зробили П. Каас найпопулярнішою французькою співачкою, а постійні гастролі принесли їй світову славу.
Співачка не приховує, а навіть підкреслює близькість своєї виконавської манери та голосу до Едіт Піаф і часто виконує її пісні.
У репертуарі П. Каас переважають повільні, мінорні пісні про нещасне кохання. Завдяки оригінальним знахідкам співачки у виконанні та аранжуванні ці пісні не здаються нудними й одноманітними і мають великий успіх.
Виступи Каас справжні спектаклі з відповідними декораціями та персонажами, інструменталістами й бек-вокалістами; у хореографічній частині вражає витончена пластика рук співачки.
Завойовуючи сучасну аудиторію слухачів, П. Каас почала виконувати більш танцювальні, енергійні пісні, а також співати англійською мовою. Упродовж останнього часу вона працює над випуском записів англомовних пісень із американським продюсером.
Запитання до учнів
Що ви можете сказати про образний зміст щойно прослуханої пісні?
Який характер властивий її музиці?
Як ви можете охарактеризувати виконавську манеру П. Каас?
Чи відчувається в ній близькість до голосу, виконавської манери Едіт Піаф?
8. Слухання пісень Ф. Лея «Історія кохання», «Чао, бамбіно!»
у виконанні Мірей Матьє.
а) Запитання до учнів.
Яким є образний зміст пісень, які щойно прозвучали?
Що ви можете сказати про характер їхньої музики?
Чи знаєте ви щось про виконавську манеру М. Матьє?
б) Розповідь про Френсіса Лея.
Учитель, Френсіс Лей це видатний
французький композитор і талановитий піаніст, який написав музику до 120 кінофільм мів. Найвідоміші з них «Історія кохання», «Чоловік і жінка». У фільмі «Едіт і Марсель» він грав роль сліпого акордеоніста.
Познайомившись з Едіт Піаф, Лей акомпанував їй та писав для неї пісні. Його пісні також виконували відомі співаки Ів Монтан, Френк Сінатра, Елла Фіцджеральд.
в) Повідомлення про Мірей Матьє,
Учень-«музикознавець» (група «Мірей Матьє»). Мірей Матьє французька естрадна співачка, кавалер Ордена Почесного Легіону найвищої державної нагороди Франції, надзвичайно популярна в усьому світі в другій половині XX ст. Вона народилася в 1946 році в місті Авіньйон у родині каменяра, де була старшою серед 14 дітей. '
Мірей Матьє привернула до себе увагу своїм голосом, дуже схожим на Едіт Піаф. У 1964 році отримала першу перемогу, беручи участь у місцевому радіоконкурсі.
Перші записані Мірей платівки Відразу стали шлягерами, а пісні іноземними мовами проклали їй шлях до різних європейських хіт-парадів.
Серед найвизначніших концертів співачки виступи на сцені паризької «Олімпії» в 1985 та 1998 роках. У червні 2001 року Мірей Матьє виступила з концертом у київському палаці «Україна», на якому був присутній Президент країни. Вона була більш популярна за кордоном, ніж на батьківщині.
У 1993 році вийшов альбом Мірей Матьє, присвячений її кумиру Едіт Піаф.
9- Слухання пісні «L’eteIndien» («Бабине літо») Джо Дассена.
Учень-«музикознавець» (група «Джо Дассен»). Джо Дассен одна з найвизначніших постатей в історії французької музики. Його пісні, що розійшлися мільйонними тиражами ще за його життя, вже понад 20 років звучать на французькому радіо.
Джо Дассен почав свою кар'єру в США зі співу класичного французького шансону. Народився він у 1938 році в Нью-Йорку в родині актора та режисера, російського єврея і скрипальки угорського Походження.
У 1950 році родина переїхала до Парижа, але через 6 років Джо Дассен повернувся до США,
закінчив університет і отримав докторський науковий ступінь. Під час навчання Джо заробляв собі на життя, працюючи кухарем, прибиральником та слюсарем, а в 1958 році почав працювати діджеєм у місті Детройті.
У США Джо Дассен познайомився з багатьма відомими представниками шоу-бізнесу, зокрема зі співаками Пітом Сігером та Бобом Діланом.
У 1960-ті роки Джо повернувся до Франції і в 1965 році записав свій перший сингл. Наступного року про нього вже говорили як про зірку першої величини. Цьому сприяла співпраця з композитором Жаком Пле та відомим співаком Сальваторе Адамо.
Низький, глибокий голос, природна елегантність та екзотичне американське походження приваблювали слухачів. Незабаром він виступив на сцені «Олімпії» з великим успіхом. На початку 1970-х років співак очолював хіт-паради французької естради.
10. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Чим, на вашу думку, відзначається творчість майстрів французької естради, про яких ішла мова на нашому уроці (на прикладі прослуханих творів)?
Чи подобається вам французький шансон? Якщо так, то чим саме?
Яких іще представників французької естради ви знаєте? Що ви можете розповісти про їхню творчість?
4. Які французькі співачки схожі своєю любов'ю до музики, пісні та до Едіт Піаф? Голос якої із них за звучанням нагадує голос Едіт Піаф?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
11. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на твори зірок французької естради.
12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики на їхній вибір або вибір учителя.
























УРОК 12
Тема. Мегазірки російської естради.
Мета. Визначити особливості розвитку російської естради на прикладах творчої діяльності І. Дунаєвського, Л. Утьосова, Р. Паулса, А. Пугачової, Б. Гребенщикова, В. Висоцького (або К. Шульженко, О. Розенбаума). Акцентувати увагу на спільному розвитку та взаємозбагаченні російської естради й кіномистецтва.Закріпити знання понять «легка (розважальна,естрадна)музика», «популярна музика», «джаз», «бард». Удосконалювати вміння аналізувати музичні твори. Розвивати вокально-хорові навички, слухацьку увагу. Формувати інтерес до творчості зірок російської естради. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: І. Дунаєвський. «Марш веселих хлоп'ят» із кінофільму «Веселі хлоп'ята» у виконанні Леоніда Утьосова (слухання); Р.Паулс. «Маестро» у виконанні А. Пугачової (слухання); В. Вавилов. «Місто золоте» в обробці Б. Гребенщикова (слухання); В. Висоцький. «Пісня про друга» із кінофільму «Вертикаль», переклад з російської М. К. Яскулка (виконання).
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів І. Дунаєвського, Р. Паулса, М. Вавилова, В. Висоцького, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво»8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. 0. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1.Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Чао, бамбіно» у виконанні М. Матьє.
2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Про який напрям світової музики нагадала вам пісня, що прозвучала на початку уроку?
Як вона називається та хто її виконував?
Чи приваблюють вас пісні французьких шансоньє? Кого саме?
Виконання якої співачки сприяло виникненню у вас задуму мистецького творчого проекту?
Яку творчу роботу ви можете показати?
(Учні відповідають на запитання та демонструють творчі роботи.)
3.Мотивація навчальної діяльності учнів.
Послухайте музику та визначте, який стиль, напрям ми будемо розглядати на сьогоднішньому уроці. (Звучить «Марш веселих хлоп'ят».)
Уявіть, що ми учасники міжнародної зустрічі музикознавців України, Росії, Латвії за темою «Мегазірки російської естради».
Основні питання цієї зустрічі (конференції):
Вплив зарубіжної рок- та поп-музики на розвиток радянської масової та естрадної пісні.
Особливості розвитку російської естрадної пісні.
4. Слухання пісні І. Дунаєвського «Марш веселих хлоп'ят»
із кінофільму «Веселі хлоп'ята» у виконанні Леоніда Утьосова.
Що ви можете розповісти про життя й творчість композитора Ісаака Дунаєвського, твори якого ми слухали в попередніх класах?
а) Виступ учня-«музикознавця» (Україна).
Ісаак Дунаєвський російський композитор XX століття, видатний майстер оперети та популярної музики. Всенародне визнання його творчість у жанрі масової пісні отримала в 19301950-ті роки.
Народився І. Дунаєвський на Полтавщині, у місті Лохвиців 1900 році. І. Дунаєвський
Він був дуже талановитим хлопчиком. У шість років уже грав на фортепіано, у вісім років опанував гру на скрипці, а в десятирічному віці навчався у Харківській гімназії та одночасно в музичному училищі. Згодом навчання в консерваторії та на юридичному факультеті Харківського університету. Енергійний і завзятий, Дунаєвський випробував себе в різних сферах діяльності, пов'язаних із музикою (скрипаль, концертмейстер, а згодом і диригент Харківського драматичного театру). Багато спектаклів супроводжувалися його музикою.
Після переїзду до Москви творчість Дунаєвського була пов'язана з театром. Він пише музику до спектаклів, а також створює свої перші оперети.
Періодом розквіту творчості І. Дунаєвського є 1930-ті роки. У повоєнні роки композитор поєднував широку концертну діяльність зі створенням нових оперет і музики до кінофільмів доробок його творів складає близько 20 кінофільмів, 15 оперет, велика кількість масових пісень. Уся країна співала пісні з кінофільмів «Веселі хлоп'ята», «Троє товаришів», «Воротар», «Цирк», «Діти капітана Гранта», «Волга-Волга», «Світла путь» тощо.
Одна з найвідоміших пісень композитора «Марш веселих хлоп'ят» («Марш веселих ребят») із кінофільму «Веселі хлоп'ята».
б) Слухання пісні І, Дунаєвського «Марш веселих хлоп'ят» у виконанні Леоніда Утьосова.
Яким є характер, образний зміст цієї пісні? Виконайте її фрагмент.
Чи відчутна в «Марші веселих хлоп'ят» близькість до джазової музики?

У чому полягають особливості виконавського стилю Л. Утьосова?
5. Розповідь про творчий шлях Л. Утьосова актора, естрадного співака, диригента-режисера.
Учитель. Леонід Утьосов (справжнє ім'я Лазар Вайсбейн) Народився у Одесі в 1895 році. Всупереч батькові, який влаштував Його в комерційне училище, працював у цирку, артистом театру Мініатюр у Кременчузі, займався музикою, узяв собі псевдонім Утьосов.
Найбільший успіх до молодого артиста прийшов у Москві В 1920-х роках. Справжнім тріумфом став виступ організованого Утьосовим естрадного ансамблю «Теа-джаз» у 1929 році. Утьосов був у спектаклі одночасно диригентом, конферансьє, танцював, співав, грав на скрипці та читав вірші. Цей ансамбль проіснував майже 50 років під керівництвом Леоніда Утьосова, рідкісного талановитого організатора, а також завдяки творчому єднанню та дружбі всіх учасників колективу. Кожен із них був солістом, співавтором виконуваних творів.
Один зі спектаклів ліг в основу найпопулярнішого кінофільму 1930-х років «Веселі хлоп'ята». Цей фільм отримав престижний приз на кінофестивалі в Італії.
6. Слухання пісні Р. Паулса «Маестро» у виконанні А. Пугачової.
а) Виступ учня-«музикознавця» (Латвія).
Раймонд Паулс латвійський композитор і піаніст, чия творчість широко відома й популярна на його батьківщині та за її межами.
Він ініціатор започаткування пісенного фестивалю молодих виконавців у Юрмалі, відомий політичний діяч у своїй країні.
Народився Раймонд Паулс у Ризі, столиці Латвії, у родині склодува. Займатися музикою почав із трьох років у дитсадку, музичній шкоді, потім у Латвійській консерваторії. Тривалий час Р. Паулс виступав як піаніст у різних естрадних оркестрах. Популярність йому як композитору принесла пісня «Листя жовте» (1976 р.), яку ви вже розучували. Композитор написав багато пісень, що відразу ставали хітами, для відомих естрадних співаків Валерія Леонтьєва, Лаймц Вайкуле та інших, а також створив музику для ряду спектаклів, теле- й кінофільмів.
Особлива сторінка співпраця з Аллою Пугачовою. Для неї композитор написав пісні «Маэстро», «Старинные часы», «Миллион алых роз», «Без меня».
Послухаймо пісню Р. Паулса «Маестро» у виконанні Алли Пугачової.
б) Слухання пісні. «Маестро».
Що хотіли сказати своєю піснею композитор та відома співачка?
Що вам відомо про творчий шлях співачки?
7. Виступ учня-«музикознавця» із Росії.
Я хочу розповісти вам про співачку й композитора, творча діяльність якої відзначена державною нагородою орденом «За заслуги перед Отечеством», мегазірку російської естради, улюблену виконавицю Росії та інших країн - Аллу Пугачову.
Народилася Алла Пугачова у Москві в 1949 році. За освітою вона хоровий диригент і театральний режисер.
Почала співати в липецькому вокально-інструментальном ансамблі «Москвичи», далі в оркестрі під керівництвом Олег Лундстрема та ансамблі «Веселые ребята».
Перші великі перемоги:
1974р. лауреат Всесоюзного, конкурсу артистів естради;
1975р. «Гран-Прі» на міжнародному Конкурсі «Золотий Орфей» за пісню «Арлекіно»;
1978р. «Все могут короли» на Сопотському фестивалі в Польщі (найвища нагорода).
Багаторічна творча співпраця з Раймондом Паулсом принесла їй великий успіх. Яскраві концертні програми «Монологи співачки», «Прийшла и говорю », «Різдвяні зустрічі», чудові кінофільм за участю Алли Пугачової результат співпраці талановитої співачки й композитора Р. Паулса.
Алла Пугачова автор багатьох пісень, які виконувала й вона сама, й інші естрадні співаки.
Діапазон образів у піснях Пугачової дуже широкий від драматичних до жартівливих. Вона чудово виконує і поп-, і рок- і фольк музику. Улюблена тема співачки жіноча доля з її радощами й печаллю, розлуками та зустрічами, надіями та сподіваннями. Кожна
пісня у її виконанні це витвір мистецтва, спосіб самовираження й спілкування з людьми.
Які пісні Р. Паулса та співачки А. Пугачової ви можете згадати? (Відповіді учнів.)
8. Слухання «Пісні про друга» з кінофільму «Вертикаль».
Учитель. Зараз прозвучить дуже відома пісня, ви, напевно, не раз чули її у виконанні різних співаків і навіть у мультфільмі «Ну, Постривай!». Це «Пісня про друга», її написав В. Висоцький до кінофільму «Вертикаль», що вийшов на екрани в 1967 році та набув неабиякої популярності, а сам В. Висоцький став відомим як кіноактор. Загалом він зіграв 28 ролей у кіно. (Звучить «Пісня про друга».)
Який варіант для розучування ви оберете російський чи український?
Если друг оказался вдруг ,
И не друг, и не враг, а так...
Если сразу не разберешь,
Плох он или хорош,
Парня в горы тяни рискни,
Не бросай одного его,
Пусть он в связке одной с тобой
Там поймешь, кто такой.
Які почуття викликає у вас ця пісня?
Що в ній оспівано? '
Як розкрито її образний зміст? _
Розучіть перший куплет пісні з опорою на нотний запис.
9. Підсумок уроку
а) Запитання до учнів.
Як ви ставитеся до творчості композиторів, чиї твори прозвучали на уроці, та їхніх виконавців?
Як ви вважаєте, кого ще можна назвати «грандом російської естради » ? Обґрунтуйте свою думку.
Що вас найбільше приваблюй в образному змісті та звучанні останніх зразків російської естради й чому?
Пісні яких російських естрадних композиторів та виконавців не залишають вас байдужими й чому?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику у виконанні зірок російської естради.
11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Маестро» Р. Паулса або «Пісні про друга» В. Висоцького.

















































УРОК 13
Тема. Авторська пісня В. Висоцького, Б. Окуджави.
Мета. Визначити особливості авторської пісні. Розкрити роль В. Висоцького, Б. Окуджави в розвитку «бардівської» пісні.. Розвивати вміння аналізувати образний зміст і звучання авторської, легкої музики. З'ясувати значення понять «авторська пісня», «бард». Формувати інтерес до авторської пісні, творчості В. Висоцького, Б. Окуджави. Виховувати вірність у дружбі, любові, повагу до жінок. ,
Музичний матеріал: В. Висоцький. «Я не люблю» (слухання), «Пісня про друга» (виконання); Б. Окуджава, «Надії крихітний оркестрик», «Ваше Величносте, Жінко» (слухання); А. Лепін. «Візьми гітару», «Синя хустина» у виконанні К. Шульженко (слухання);
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів В. Висоцького, Б. Окуджави, А. Лепіна, К. Шульженко, підручник «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні Р. Паулса «Маестро» у виконанні А. Пугачової.
2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Якими є характер, образний зміст пісні «Маестро»? Що хотіли сказати своєю піснею композитор Р. Паулс та співачка А. Пугачова?
У чому полягає творча співпраця композитора Р. Паулса з мегазіркою російської естради А. Пугачовою?
Що ви можете розповісти про творчу діяльність та співпрацю видатних представників російської естради середини XX ст.Дунаєвського та Л. Утьосова?
У яких містах України вони народились, жили певний час?
- У чому ви вбачаєте зв'язок популярної музики (пісень) із кіномистецтвом?
3.Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ми побуваємо в уявних музеях авторської пісні (Москва) та в музеї К. Шульженко (Харків). У нашій уявній подорожі нам допоможуть музикознавці- екскурсоводи (називає імена учнів, які будуть знайомити з уявними музеями).
4. Розповідь про історію виникнення авторської пісні.
Музикознавець-екскурсовод. У другій половині 50-х на початку 60-х років XX ст. на теренах Радянського Союзу вголос заявляє про себе нове культурне явище авторська пісня. Його творці «поети-співці», автори віршів і музики пісень, які вони самі й виконували, як правило, під акомпанемент гітари. Це були Окуджава, Н. Матвєєва, О. Городницький, Ю. Візбор, В. Високий, Ю. Кукін та багато інших. Спочатку ці пісні звучали, в дружніх компаніях, у туристичих походах та в геологічних експедиціях, створюючи неповторну довірливу атмосферу. Із часом деякі з авторів пісень почали виступати з концертами.
Їхній популярності найбільше сприяли магнітофонні записи, що були зроблені під час публічних та домашніх виступів. Ці пісні почала співати вся країна; створювалися клуби самодіяльної пісні, проводилися численні зльоти й фестивалі.
Із часом ці пісні почали лунати на радіостанції «Юність» у передачі «Барди й менестрелі», а на сторінках однойменного журналу вперше було використано словосполучення «авторська пісня», яке належить журналістці Аллі Герберт.
Учитель. Кого ж називають бардами?
Бардами називають тихі людей, які пишуть пісні і самі їх виконують, акомпануючи собі на гітарі.


Звернімося до словника
Бард(від кельт.bard співець) народний поет-співець у стародавніх кельтів, який складав і під акомпанемент арфи виконував пісні, оспівуючи героїв та їхні подвиги. Згодом барди стали, головним чином в Ірландії, Уельсі й Шотландії, професійними поетами. У середньовічній Англії та Франції музикантів, потішників, декламаторів і поетів при дворах знатних феодалів називали менестрелями.
Якщо говорити про авторську пісню, то в першу чергу треба згадати про Булата Окуджаву й Володимира Висоцького. Вони на віки пов'язані невидимою, нерозривною ниткою музикою авторською піснею.
Кожний із них шанобливо вклонявся таланту неповторності. Тому не дивно, що В. Висоцький уважав Б. Окуджаву своїм учителем, присвятивши йому «Песню о Правде и Лжи». Б. Окуджава у свою чергу написав «Пісню про Висоцького».
5. Слухання пісень Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик»та «Ваше Величносте, Жінко».
У чому полягають особливості цих пісень?
Яке враження справили на вас щойно прослухані пісні барда-співака?
Якою є тематика його пісень?
(У своїх піснях поет розкриває простіістини: кохання, віру, дружбу, братерство, вірність, милосердя.)
Його вірші та пісні мають особливу магію, яка буденне перетворює на казкове. Про свої пісні Б. Окуджава писав: «Темабагатьох моїхпісень, віршів кохання. Я вирішив оспівати жінку як святиню,стати перед нею на коліна» (про пісню «Ваше Величносте,Жінко»).
У чому полягає феномен Б. Окуджави та В. Висоцького в авторській пісні?
Що ви можете додати до слів поета Євгена Євтушенка «Висоцький виріс з Окуджави... Висоцький був нервом нашої епохи...»
6. Слухання пісні В. Висоцького «Я не люблю» та «Пісні про друга».
а) Міні-бесіда за прослуханими піснями.
Який образний зміст, особливості музичної мови прослуханих пісень ви можете відзначити?
Яка із цих пісень вам сподобалася більше?

Чи з'явилось у вас бажання виконати одну з пісень В. Висоцького?
б) Виконання «Пісні про друга» В. Висоцького.
(Звернути увагу на виразність виконання, текст другого й третього куплетів.)
Який виконавський план до пісні ви б створили?
(Організація роботи в групах щодо варіантів виконання пісні.)
в) Інформація про історію створення пісні.
«Пісня про друга» це одна з пісень із кінофільму «Вертикаль», що вийшов на екрани в 1967 році. Фільм набув популярності саме завдяки пісням В. Висоцького, а сам Висоцький став відомим як кіноактор. Його гра та пісня про гори були настільки природними й правдивими, що альпіністи вважали співака й актора «своїм», хоча він побачив гори лише за два місяці до зйомок. Володимир Висоцький зіграв у кіно понад 40 ролей.
«Слово про Висоцького» російського поета, барда й актора (використання відеозапису).
Учень-«музикознавець» (знавець бардівської пісні).Володимир Висоцький народився в Москві у 1938 році в родині військовослужбовця. Спочатку юнак обрав професію інженера-будівельника, але незабаром передумав і вступив до театральної студії на акторське відділення. Закінчивши навчання, він працював у Московському драматичному театрі ім. О. Пушкіна, потім у Московському театрі на Таганці аж до кінця життя. Одна з найвідоміших ролей Висоцького в театрі роль Гамлета в однойменній трагедії Шекспіра.
Яке ж місце в житті Висоцького займали пісні?
Його перші пісні з'явилися на початку 1960-х років. Інтерес до авторської пісні виник після знайомства з творчістю Булата Окуджави, якого Володимир уважав своїм учителем. Пізніше він написав «Песню о Правде и Лжи», яку присвятив Б. Окуджаві.
Пісні в житті В. Висоцького, а їх понад 600, прийнято ділити на військові, гірські, спортивні, китайські тощо. Люди, які слухали його пісні, були впевнені, що він особисто пережив усе те, про що писав. У кожній його пісні була правда життя.
Сам Висоцький так говорив про авторську пісню: «Я хочу сказати й завірити, що авторська пісня вимагає дуже великої роботи. Ця пісня весь час живе з тобою, не дає тобі спокою ні вдень, ні вночі».
Важливу роль у житті Володимира Висоцького відіграла М. Владі його опора, надійний друг.
Одружившись із француженкою російського походження, актрисою Мариною Владі, Висоцький мав змогу бувати за кордоном і випустив там свої перші платівки. На батьківщині його пісні розповсюджувались у вигляді любительських магнітофонних записів. Їх знала й співала вся країна, їх співають і досі.
Висоцький бував у Києві. У 1987 році на його честь названо один із київських бульварів.
8 У музеї Клавдії Шульженко.
а) Слово учня-«музикознавця».
Відома співачка, народна артистка Клавдія Шульженко народилася в Харкові в 1906 році. Із сімнадцяти років дівчина почала працювати в драматичному театрі та виступати з піснями в клубах і наконцертних майданчиках.
Після переїзду до Ленінграда Шульженко працювала в мюзик-холі. Окрім того, вона брала участь у театральних постановах, зокрема з Леонідом Утьосовим, а також у кінофільмах.
Якийсь час Клавдія Шульженко була солісткою джаз-оркестру, в якому виконувала пісні І. Дунаєвського та інших композиторів.
У роки війни, в 1941-1945 роках, К.Шульженко добровільно вступила до лав армії й стала солісткою фронтового джаз-ансамблю. Лише за рік Ленінградської блокади вона провела 500 концертів. Тоді й з'явилася пісня «Синя хустина» («Синий платочек») одна з найпопулярніших пісень воєнного часу.
б) Слухання пісні А. Лепіна : «Візьми гітару » у виконанні К. Шульженко.
Що характерно для образного змісту пісень, які виконувала співачка?
У чому полягають особливості творчого стилю Клавдії Шульженко?
Яка її роль у розвитку джазу?
9. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Що таке авторська пісня? Чи можна її вважати складовою частиною культури людства?
Чим відрізняється авторська пісня від розважальної естрадної пісні?
«Минуть роки і за бардівськими голосами майбутні покоління будуть судити про наш час, про наші біди й радощі, про наші жагучі проблеми та ставлення до них», так сказав російський бард Євген Бачурін. А як ви ставитеся до жанру авторської пісні?
У якому амплуа найповніше проявився талант В. Висоцького актора, поета, композитора чи співака?
Яких сучасних бардів ви можете назвати? Які їхні пісні вам подобаються найбільше?
Що ви знаєте про фестивалі бардівської пісні? Чи існує у вашому місті клуб самодіяльної пісні?
Які експонати ви могли б підготувати для уявних музеїв (доповіді, репродукції, фото, колажі)?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Знаходити зразки авторської пісні.
11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Пісні про друга»В. Висоцького.












































УРОК 14
Тема. Джерела української естради.
Мета. На прикладах українських народних пісень у виконанні артистів естради визначити особливості становлення української народної пісні як української естради та роль народних джерел. Познайомити з творчістю А. Солов'яненка, Н. Матвієнко, тріо Мареничів. Закріпити визначення поняття «аранжування». Формувати відчуття ритму, навички виконання бардівської та естрадної пісні, інтерес до творчості українських естрадних співаків. Виховувати естетичний смак та співочу культуру учнів.
Музичний матеріал: українська народна пісня «Там, де Ятрань круто в'ється» у виконанні Анатолія Солов'яненка (слухання); українська народна пісня «Веснянка» у виконанні Ніни Матвієнко (слухання); українська народна пісня «Ой у гаю при Дунаю» у виконанні тріо Мареничів (слухання); В. Івасюк. «Червона рута » (розучування), « Пісня буде поміж нас » у виконанні Софії Ротару (слухання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрет композитора В. Івасюка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8кл. (М.К.Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні В. Висоцького «Я не люблю».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Яка пісня щойно прозвучала та хто її виконував?
Яке власне визначення авторської пісні ви можете дати? 1
> Яким ви уявляєте майбутнє авторської пісні?
Імена яких, бардів минулих епох та сучасності ви можете назвати? . .' .
Який додатковий матеріал за темою «Авторська пісня» ви підготували?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слухаючи та виконуючи різноманітні музичні твори, написані професійними композиторами сучасними або минулих епох, ви мали нагоду переконатися в тому, що джерелом професійного мистецтва є народна музична творчість. Не є винятком і естрадна, тобто популярна музика.
Композитор В. Івасюк із цього приводу говорив: «Для мене український фольклор - підручник, написаний геніальним автором».
Згадаймо видатних співаків, які виконували пісні: Соломія Крушельницька, Дмитро Гнатюк...
Виконання народних пісень може бути різним від автентичного до осучасненого за допомогою музичних естрадних прийомів. Сьогодні ви послухаєте три українські народні пісні у виконанні відомих співаків та спробуєте усвідомити роль і значення народної пісенної творчості у становленні української естради.
Уявіть, що нам випала честь випустити ілюстрований альманах «Золоті голоси України».
Вашій увазі будуть представлені проекти сторінок альманаху під заголовками:
«Український соловейко А. Солов'яненко»;
«Ніна Матвієнко пісенний Герой України»;
« Співоче тріо Волині»;
«Червона рута»,
4. Слухання української народноїпісні «Там, де Ятрань круто в'ється»у виконанні А. Солов'яненка.
Чи знайомі ви з творчістю Анатолія Солов'яненка?
Чи слухали пісні у його виконанні?
а) Інформація знавців музики.
Музикознавець-екскурсовод.Видатний український співак, тенорАнатолій Солов'яненко народився у Донецьку, в родині шахтаря.
Анатолій з дитинства мав голос винятково красивого тембру і надзвичайно широкого діапазону. Його батьки дуже любили співати й сприяли розвитку вокальних здібностей дитини.
Навчаючись у Донецькому політехнічному інституті, а потім працюючи на шахті інженером, він, як і його батьки, із задоволенням виступав на вечорах, оглядах, концертах. І його унікальні вокальні здібності не залишилися не поміченими. У 1962 році після блискучого виступу на звітному концерті самодіяльності Донецької області в Києві Солов'яненка запросили до Київського оперного театру.
Анатолій Солов'яненко двічі проходив стажування в Міланському театрі «Ла Скала» й, залишаючись солістом Київського театру опери і балету, брав участь у спектаклях багатьох оперних сцен світу.
У його репертуарі крім оперних партій були романси вітчизняних і зарубіжних композиторів, а також народні пісні.
Послухайте у його виконанні одну з українських пісень «Там, де Ятрань круто в'ється».
б) Слухання пісні «Там, де Ятрань круто в'ється» (в аудіо- чи відеозапису).
Яке враження справила на вас ця пісня?
До якого жанру народних пісень вона належить?
Якими є образний зміст, характер пісні?
в) Особливості виконавської манери Анатолія Солов'яненка.
Учитель. Відомий український співак мав неповторний тенор
надзвичайної краси, тембру й широти діапазону.
Звернімося до словничка
Тенор(італ.tenore, від лат.teneo тримаю) високий чоловічий співацький голос.
Задушевність, щирість почуттів, емоційна схвильованість, які притаманні виконавській манері Анатолія Солов'яненка, починаються з рідних джерел, з народної пісні.
Співака називали «українським соловейком».
«Слухаючи Солов'яненка, я була вражена свободою і широтою звучання його прекрасного, красивого за тембром голосу, який у верхньому регістрі практично не має меж», писала славетна російська співачка Марія Максакова.
5. Слухання української народної пісні «Веснянка» у виконанніНіни Матвієнко.
Яке враження справила на вас «Веснянка» ?
Які почуття вона у вас викликала?
Що ви можете сказати про образний зміст пісні, характер її музики?
Чи впізнали ви, хто виконує цю пісню?
Що ви можете сказати про манеру виконання співачки Ніни Матвієнко?
Неперевершена майстриня вокального жанру. Сильний, чистий, народного плану голос широкого діапазону, чарівного тембру. її хвилюючий голос проникає у найпотаємніші куточки душі.
Чи знайомі ви з репертуаром Ніни Матвієнко?
Репертуар Ніни Матвієнко дуже широкий: це народні пісні ліричні, обрядові, жартівливі, пісні-баЛади, а також пісні відомих українських композиторів, зокрема С. Станковича, О. Киви, М. Скорик, І. Кириліна тощо.
Які пісні у виконанні співачки вам відомі?
Чи бажали б ви їх виконати?
Що ви знаєте про шлях співачки до пісні, до майстерності?
Послухаймо нашого екскурсовода.
6. Інформація екскурсовода музею «Золоті голоси України».
Я хочу розповісти про видатну сучасну співачку, неперевершену виконавицю українських народних пісень, лауреата багатьох конкурсів і фестивалів, кавалера Ордена княгині Ольги III ступеня Ніну Матвієнко. «За вершинний пісенний талант, що пробуджує й возвеличує духовну силу українського народу» їй присвоєно звання «Герой України» з врученням ордена Держави.
Ніна Матвієнко була солісткою народного хору імені Г. Верьовки (1967 р.), а з 1968 року співпрацює з вокальним тріо«Золоті ключі».
Талант Ніни Матвієнко розкрився також в театрі та кіно. Вона зіграла багато різних ролей, озвучила ряд теле й радіопрограм. Найвідоміші спектаклі за участю співачки «Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди», кінофільми «Солом'яні дзвони», «Пропала грамота» та відеофільм «Русалчин тиждень»
Успішною була співпраця Н. Матвієнко із зарубіжними артистами: японським танцівником Тадаші Ендо в музичному спектаклі «Під сонцем» та американським театром LaMamaE.T.C. у Нью-Йорку (16 вистав).
Упродовж тривалого часу Ніна Матвієнко співпрацює з Національним ансамблем солістів «Київська камерата» й gроводить активну концертну діяльність по Україні та за її межами. Пісні Н. Матвієнко записані на різноманітних аудіоносіях.
7. Слухання фрагмента лісні «Ой під вишнею».
а) Запитання до учнів.
Чи згадали ви цю пісню та її виконавців?
Що ви можете розповісти про щойно почуту пісню та її виконавців? '
Які пісні з репертуару тріо Мареничів ви знаєте?
б) Слухання, виконання пісень на вибір учителя, учнів («Ой під вишнею», «Чом ти не прийшов», «Несе Галя воду»).
Учитель. Що ви можете розповісти про творчий шлях тріоМареничів?
Про це ми дізнаємося від екскурсовода.
8. Розповідь екскурсовода.
Я розповім про творчість тріо Мареничів, яскраву сторінку літопису українських пісень, культури. У 70-80-ті роки XX ст. це був найвідоміший гурт в Україні.
(Використання репродукцій, відеозаписів.)
Тріо Мареничів сформувалося на початку 70-х років. До нього входили Валерій Маренич, його дружина Антоніна та її сестра Світлана Сухорукова росіянка за походженням. Після вдалих концертних виступів у Луцьку перша перемога в огляді вокально-інструментальних ансамблів у Харкові та поява на телеекранах у 1976 році. Це був початок тріумфального успіху Мареничів. Репертуар тріо складали українські народні пісні, пісні народів світу, поп-шлягери. Всенародно улюбленими стали «Сиджу я край віконечка»,«Посилала мене мати», «Ой у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой під вишнею», «Тиша навкруги». У 1979 році вийшов перший альбом, а на телебаченні відеоверсія. Наслідок двадцятирічної плідної, творчої діяльності компакт-диск Мареничів «Три тополі» з піснями 80-х років, що вийшов у 1998 році. У 2003 році Мареничі стали народними артистами, проте наступного року тріо розпалося.
9. Розучування пісні «Червона рута» композитора В. Івасюка.
а) Інформація вчителя (або учця-«музикознавця»): історія написання та життя пісні. , Символом української естради називають пісню «Червонарута».
Вірші «Червона рута» Володимир Івасюк написав, узявши за основу старовинну грецьку легенду про міфічну квітку та поєднавши її з гуцульським повір'ям про те, що рута один раз на двадцять років зацвітає червоним цвітом і приносить щастя тому, хто її знайде.
У 1970 році українське телебачення вперше транслювало нові пісні Івасюка «Водограй» і «Червона рута». А наступного року пісня «Червона рута» була визнана найкращою на теренах колишнього СРСР.
На заключному концерті фестивалю «Пісня року 1971» Володимир Івасюк виконав «Червону руту» разом із Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком солістами ансамблю «Смерічка».
б) Гра «Композитор».
Уявіть, що кожен із вас композитор. Перш ніж слухати пісню, спробуйте створити свою мелодію на слова її приспіву. Учні демонструють варіанти мелодії на слова приспіву:
Червону руту
Не шукай вечорами,
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.,
Бо твоя врода
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
в) Слухання пісні «Червона рута» В. Івасюка.
Що оспівано в цій пісні?
Які почуття вона у вас викликає?
г) Розучування першого куплету пісні «Червона рута» (з опороюна нотний запис).
д) Міні-інформація вчителя: С. Ротару й пісня «Червона рута».
С. Ротару була однією з перших виконавиць цієї пісні. Після
показу на телебаченні у 1971 році музичного фільму «Червона рута» пісня була визнана кращою піснею року, а С. Ротару стала відомою співачкою. Сьогодні «Червона рута» є символом України, символом української естрадної музики.
12. Підсумок уроку. .
а) Запитання до учнів.
До яких жанрів народної музичної творчості належать українські народні пісні, що прозвучали сьогодні на уроці?
Які з виконавців народної пісні справили на вас найбільше враження?
Яка з українських народних пісень, на вашу думку, прозвучала в автентичному виконанні, а яка має ознаки сучасної популярної пісні?
Які характерні риси сучасної української популярної музики найочевидніше підтверджують її походження із народних джерел?
Яке місце у вашій родині займають українські народні пісні? Чи слухаєте ви пісню «Червона рута»?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
13. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Підготувати розповідь про улюблену українську народну пісню у виконанні відомих співаків.
14. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Червонарута» В. Івасюка або «Веснянки» української народної пісні.



















УРОК 15
Тема. Майстри української естрадної пісні.
Мета. Визначити особливості розвитку української естради у XXXXI століттях на прикладах творчої діяльності В. Івасюка, гурту «Смерічка», С. Ротару, С. Вакарчука, гурту «Океан Ельзи»
(або Н. Яремчука, Т. Петриненка). Поглибити знання учнів про творчість В. Івасюка. Закріпити визначення понять «легка (розважальна) популярна музика», «хіт». Учити виразно й творчо втілювати емоційно-образний зміст музичного твору в процесі його виконання; обґрунтовувати власне емоційно-естетичне ставлення до популярної музики. Формувати інтерес до творчості В. Івасюка, С. Ротару, С. Вакарчука.
Музичний матеріал: В. Івасюк. «Червона рута» (розучування), «Два перстені» у виконанні ансамблю «Смерічка» (слухання); «Пісня буде поміж нас» у виконанні С. Ротару (слухання); С. Вакарчук. «Друг» у виконанні гурту «Океан Ельзи» (слухання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів В. Івасюка, С. Вакарчука, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т, О. Наземнова, Н. І: Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Червона рута» В. Івасюка.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Яка пісня вітала вас, коли ви заходили до класу?
Що ви знаєте про історію її створення?
Яку роль відіграє пісня у житті українського народу?
У чому полягають музичні особливості стилю тріо Мареничів?
Як ви можете охарактеризувати особливості виконавського стилю українських співаків А. Солов'яненка та Н. Матвієнко?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ми розглянемо особливості розвитку української естради у XXXXI століттях та продовжимо роботу з альманахом «Золоті голоси України» , зокрема обговоримо його другу частину «Майстри української естрадної пісні».
Подаємо до вашої уваги сторінки альманаху під заголовками: «Володимир Івасюк»; ,
«Софія Ротару»;
«Святослав Вакарчук та "Океан Ельзи"».
Що ж об'єднає наш урок? Наш урок об'єднає пісня, що «буде поміж нас», пісня символ України «Червона рута».
4. Розучування пісні «Червона рута» В. Івасюка.
Зверніть увагу на мелодичну та ритмічну точність приспіву, двоголосся.
Яке значення має пісня особисто для вас, для вашої родини?
Познайомтеся з уривком із поезії Олександра Богачука.
Який висновок ви можете зробити із цих віршованих рядків?
Хто спів черпає із джерел народу,
Вклоняється їм серцем і чолом,
Той сам стає від роду і до роду
Народним невичерпним джерелом.
Як ви вважаєте, про кого з українських співаків можуть бути сказані ці слова?
5. Гра «Композитор».
Уявіть, що кожен із вас композитор. Спробуйте зробити так, щоб рядки з вірша О. Богачука зазвучали мелодією в народному стилі.
6. Сторінка альманаху «Золоті голоси України».
Учень-«музикознавець». Талановитий композитор-пісняр Володимир Івасюк відомий широкому колу шанувальників пісні. Його батьківщина Буковина, м. Кіцмань Чернівецької області. Коли у хлопчика в дитинстві прокинувся потяг до музики! він почав учитися гри на скрипці.
Зачарований музикою композиторів-класиків (особливо Моцарта), народними піснями Буковини, Володимир намагається й сам створювати свою музику,, свої пісні. Уже перші пісні
принесли молодому композиторові перемогу на конкурсах самодіяльної творчості, що їх виконував створений ним гурт «Буковинка».
Творчий доробок В. Івасюка близько 100 пісень, музика до кількох спектаклів, багато і
·нструментальних творів.
Свої найкращі пісні композитор написав на власні вірші: «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж Нас», «Аве, Марія» та інші.
Про пісенну творчість В. Івасюка його вчитель у Львівській консерваторії Лєшек Мазепа сказав: «...Пісні Володимира Івасюка це яскравий! слід і барвистий, самобутній візерунок в чудовій вишиванці національної пісенної історії української музики...».
У чому ж полягає роль В. Івасюка в розвитку української естрадної пісні?
Уже кілька десятиліть звучать на теренах України та за її межами пісні В. Івасюка. Саме з імені В. Івасюка починається відлік сучасної української естрадної пісні.
Композитор і співак Тарас Петриненко зазначав: «Сам Івасюк зробив для України набагато більше, ніж цілі творчі спілки. Масштаб цієї постаті дорівнює Шевченковій».
«Горизонтом-мірилом, до якого належить тяжіти сьогоднішній українській естрадній практиці», назвала історик Зінаїда Зайцева композитора Володимира Івасюка.
Але цей горизонт був затьмарений трагічною загибеллю композитора (1979 р.).
7. Слухання пісень В. Івасюка «Два перстені» у виконанні гурту
«Смерічка» та «Пісня буде поміж нас» у виконанні Софії Ротару.
Порівняйте образний зміст, характер музики цих пісень.
Чим вони відрізняються?
Що є характерним для виконавської манери С. Ротару?
8. Ще одна сторінка альманаху «Золоті голоси України».
Учень-«музикознавець». Естрадна співачка, народна артистка України, Молдови Софія Ротару народилася в 1947 році в селі Маршинці Чернівецької області. Музичну освіту здобувала
в Чернівецькому музичному училищі та Кишинівському державному інституті мистецтв у Молдові.
За вдалі виступи на конкурсах її ще в дитинстві називали «соловейком із Буковини».
Справжній великий успіх до молодої співачки прийшов після показу музичного телефільму «Червона рута» (1971 р.), у якому Софія Ротару заспівала з уже знаменитим на той час гуртом «Смерічка».
Софія Ротару виконала понад 400 пісень різними мовами, знялася в багатьох музичних фільмах. У центрі Києва закладена іменна зірка співачки.
За визначний талант співачку неодноразово нагороджували міжнародними та державними преміями, орденами «Дружби народів» , Святої княгині Ольги III та І ступенів, Миколая Чудотворця та інших. їй присвоєно звання «Герой України».
У репертуарі співачки значне місце посідають українські народні пісні, пісні сучасних композиторів України, Росії, Молдови.
9. Слухання пісні С. Вакарчука «Друг» у виконанні гурту «ОкеанЕльзи».
Якими є образний зміст пісні, характер її музики?
У чому полягають особливості виконавського стилю гурту «Океан Ельзи», С. Вакарчука?
Якою є роль гурту «Океан Ельзи» в розвитку української рок-музики? Які пісні гурту ви можете назвати?
10. Остання сторінка альманаху «Золоті голоси України»: «Святослав Вакарчук та "Океан Ельзи"».
Учень-«музикознавець». Український рок-гурт «Океан Ельзи» («О. Е.») створений у 1994 році. Упродовж усіх років існування її лідером та автором майже всіх пісень є Святослав Вакарчук.
Гурт експериментує в різних напрямах легкої музики (від джазу, рок-н-ролу до брит-поп, пост-панку, поп-року та мелодійного року).
Здобутки, перемоги гурту: .
1998рік запис альбому «Там, де нас нема» перемога у номінації «Відкриття року».
1999рік нагорода «Прорив року» та «Найкраща пісня» (за композицію «Там, де нас нема») на фестивалі «Таврійські ігри».
2000рік вийшов альбом «Я на небі був» (в Україні та Росії).
2001рік визнання «Найкраща рок-група» на «Таврійських іграх 2001». Дві пісні («Друг» і «9-1-1») увійшли до 10 найпопулярніших хітів України.
2005 рік вийшов альбом, «GLORIA».
2007 рік презентація альбому «Міра».
Лідер гурту «О. Е.» Святослав Вакарчук народився у Львові в родині професора фізики в 1975 році. Школу закінчив зі срібною медаллю. Вищу освіту здобув у Львівському університеті з двох фахів фізика-теоретика та економіета-міжнародника. Кандидат фізичних наук.
Музично обдарований юнак, провчившись усього 2 роки (скрипка, баян), самотужки освоївши клавішні інструменти, піднявся до рівня композитора, автора багатьох відомих пісень, керівника популярної української рок-групи.
11. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
У чому полягають особливості розвитку української естради XXXXI століть?
Як ви оцінюєте внесок композитора В. Івасюка в розвиток естрадного пісенного жанру?
Чи згодні ви з тим, що Володимира Івасюка називають «орфеєм синіх гір», а Софію Ротару «соловейком із Буковини»?
Імена яких авторів чи виконавців української популярної музики, на вашу думку, заслуговують на те, щоб назвати їх поряд з іменами Володимира Івасюка, Софії Ротару, Назарія Яремчука, Святослава Вакарчука? Обґрунтуйте свій вибір.
Яким ви бачите майбутнє української естради?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
12. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на творчість українських виконавців.
13. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання твору «Пісня буде поміж нас» В. Івасюка.










УРОК 16
Тема.Відлуння епох у музичному мистецтві (узагальнення).
Мета.Узагальнити матеріал теми семестру «Відлуння епох у музичному мистецтві». Перевірити знання учнів із теми (тематична атестація). Розвивати аналітичні, творчі, виконавські навички учнів. Виховувати шанобливе ставлення до музики, народних традицій; естетичний смак, почуття прекрасного.
Музичний матеріал:орієнтовні музичні твори та додатковий матеріал на вибір учнів і вчителя, урок узагальнення теми, урок-конкурс. музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), відеоматеріали, посібники.
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання творів «Пісня буде поміж нас» або «Червона рута» у виконанні Софії Ротару.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Чи знайома вам пісня, під звучання якої ви зайшли до класу? Хто її автор, виконавець?
Як ви ставитеся до цієї пісні?
До якого напряму музики вона належить?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів (особливо тематичної атестації).
Наш сьогоднішній урок є уроком узагальнення з теми семестру та перевірки вашого опанування теми, інакше кажучи, уроком тематичної атестації. Отож, зосередьтеся й приготуйтеся до цікавої та напруженої роботи.
4. Конкурс-вікторина між творчими групами «Бароко» та «Рок-модерн».
Для проведення конкурсу-вікторини слід обрати -ведучих-лідерів від кожної групи та заздалегідь роздати запитання.
Запитання вікторини
Як ви відчуваєте «відлуння епох» у сучасному музичному мистецтві?
За якими ознаками ви відрізняєте легку (розважальну) музику від серйозної (академічної)?
Які приклади творів академічного та розважального жанрів ви можете навести?
Які українські композитори та співаки відіграли важливу роль у розвитку української пісенної культури?
Як впливає на вас українська пісня?
Що ви можете згадати про розвиток рок-музики 70-80-х років XX століття? Які популярні гурти цього часу вам відомі? Яких виконавців ви можете назвати?
До якого роду музики серйозного чи легкого - належить джаз?
У якому стилі творили ці композитори? (Швидка відповідь однієї групи на запитання іншої. Одна група називає композитора, а друга стиль, наприклад: Ф. Шуберт романтизм.)
Чим відрізняється авторська пісня (бардівська) від розважальної естрадної?
Яких сучасних бардів ви можете назвати?
Що ви можете сказати про виконавців французької естрадної пісні?
Які спільні риси є у творчості Й. Штрауса та І. Дунаєвського?
Яке місце у вашому житті займає музика Й. С. Баха, Л. Бетховена, Ж. Бізе? Які твори цих композиторів ви хотіли б записати до свого мобільного телефону?
Як ви розумієте слова Ференца Ліста: «Існує музика, яка йде до нас, і та, яка вимагає, щоб ми до неї йшли» ?
Які музичні твори вам було важко зрозуміти? Назвіть їх.
Які музичні твори стали вашими улюбленими?
Запам'ятайте!
«Благо, що дарує нам мистецтво, Не в тому, чого ми від ньогонавчаємося, а в тому, якими ми завдяки йому стаємо» (О. Вайльд,англійський письменник ).
5. Підготовка до календарних зимових свят (на розсуд учителя).
Демонстрація улюблених пісень учнів у грі «Моя пісня» з використанням технології «Мікрофон».
6. Підсумок уроку.
а) Підбиття підсумків музично-творчої діяльності учнів упродовж семестру та узагальнюючого уроку.
Існують різноманітні стильові напрями як у серйозній, так і в легкій музиці, що відіграють важливу роль у житті людини.
Важливо зрозуміти й запам'ятати те, що «мистецтво не розвага, це шлях до пробудження живої думки» (Григорій Сковорода ).
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
7. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на різноманітність стилів серйозної та легкої музики.
8. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.








































II СЕМЕСТР
МУЗИКА В ДІАЛОЗІ З СУЧАСНІСТЮ
УРОК 17
Епіграф до уроку.
«Як усякий могутній талант, Верді уособлює в собі свою національність і епоху. Він квітка свого ґрунту. Він голос сучасної Італії».
О. Сєров, російський композитор, музикознавець
Тема. Шедеври оперного жанру.
Мета. Познайомити учнів із творчістю Дж. Верді на прикладі опери «Ріголетто» та визначити її образний зміст, характер музики фрагментів. Учити характеризувати особливості музичних образів на прикладі оперної музики. Формувати здібності щодо образного сприйняття та інтерпретації музичних творів, навички виконавського розвитку музики й здатність до висловлення власних суджень про особливості втілення гуманістичних ідей і життєвого змісту в музиці. Закріпити визначення понять «серйозна (академічна) музика», «опера», «лібрето», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «музичний образ». Формувати інтерес до оперної музики Дж. Верді, Б. Окуджави. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: Дж. Верді. Пісенька Герцога та фінал опери «Ріголетто» (слухання); Б. Окуджава. «Надії крихітний оркестрик» (розучування).
Тип уроку: урок уведення в тему.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Дж. Верді, Б. Окуджави, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до .класу (кабінету) під звучання пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Що ви можете розповісти про музику, яку слухали під час канікул?
Які зразки серйозної (академічної) чи легкої (розважальної) музики вам зустрічались?
У І семестрі, вивчаючи тему «Відлуння епох у музичному мистецтві», ви слухали та виконували зразки серйозної і легкої музики. Аналізуючи творчий шлях авторів легкої музики та зірок естради минулих десятиліть, ви оцінювали вплив музики на життя, усвідомлювали невмирущість її шедеврів, збагачували свій музичний досвід. І напевно, зрозуміли, що «мистецтво не розвага, це шлях до пробудження живої думки» (Григорій Сковорода).
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
У II семестрі ми будемо розглядати тему «Музика в діалозі із сучасністю», яка допоможе нам збагнути взаємозв'язки музичного мистецтва та сучасного життя.
Знайомлячись із творчістю композитора Дж. Верді, ми будемо розглядати її не лише в контексті певної епохи чи стилю, а й усього, процесу розвитку музичного мистецтва.
На наших уроках ви не тільки слухатимете музику, але й братимете і безпосередню участь у діалозі музики із сучасністю.
Дж. Верді написав 26 опер із неповторними сюжетами та художніми образами. Такі оперні шедеври, як «Трубадур», «Отелло», «Травіата», «Аїда», «Ріголетто», і в наш час не сходять зі сцен оперних театрів усього світу, радують справжніх шанувальників музики.
Крім оперних творів, до творчого доробку Верді належить Реквієм, кантата «Гімн націй», хорові, вокальні, вокально-симфонічні та інструментальні твори.
Сьогодні ми познайомимось з одним із фрагментів опери «Ріголетто», в основу якої покладено сюжет драми французького письменника Віктора Гюго «Король бавиться». В опері дія перенесена з Франції до Італії, а одного з головних героїв драми короля Франциска І замінив герцог Мантуанський.
4. Слухання пісеньки герцога з опери «Ріголетто» Дж. Верді.
У чому полягають особливості пісеньки герцога? Яким є її характер? Спробуйте виконати пісеньку з текстом або як вокаліз,
(Виконання фрагмента пісеньки герцога як вокаліз або з текстом.)

Характеризуючи герцога, композитор застосовує гротескний прийом, «нагородивши» його легкою, зовні привабливою пісенно-танцювальною мелодією. «Пісенька може бути твором мистецтва тією самою мірою, що й великий оперний фінал, якщо в пісеньці є щирий настрій», писав Джузеппе Верді.
У такий спосіб Верді висвітлив та увиразнив такі його риси, як бездушність, жадобу до розваг та задоволення низьких інстинктів, владолюбство й відсутність благородства. Причому це втілення зла проявляється не у звичному для мистецтва образі жорстокості та варварства, а в демонстрації легковажного й бездумного ставлення до життя.
5. Слухання фіналу опери «Ріголетто» Дж. Верді.
У чому полягають особливості фінальної сцени опери?
Яку роль відіграє звучання пісеньки Герцога у фіналі?
Як показано зіткнення основних образів опери?
А тепер послухаймо наших музикознавців.
6. Розповідь музикознавців про життєвий і творчий шлях
композитора Дж. Верді.
Джузеппе Верді народився у 1813 році в невеличкому селі Ронколе провінції Парма.
Його батько займався торгівлею і був великим прихильником музики. Джузеппе почав займатися музикою в місцевого органіста.
Мрія про вступ до Міланської консерваторії обернулася гірким розчаруванням його не прийняли на навчання через « відсутність музичних здібностей». Згодом ця консерваторія змагалася за право називатися його ім'ям.
Музичну освіту Верді здобув приватними уроками. Його наполегливість зробила свою справу. Він працював диригентом, органістом, виконував одночасно обов'язки різних музикантів, писав музичні твори.
Свого часу Верді побував у Росії, у Петербурзькому оперному театрі, для якого написав оперу «Сила долі».
Коли він помер на 88 році життя, в Італії було оголошено національну жалобу.
Основою творчості Дж. Верді була опера. Він створив 26 опер, які майже всі належать до найкращих здобутків світового мистецтва. Найвідоміші з них: «Аїда», «Отелло», «Дон Карлос», «Бал-маскарад», «Травіата», «Ріголетто» тощо. Мелодії його опер стали такими ж популярними, як і народні пісні.
Верді називали «маестро італійської революції», його опери були прапором боротьби проти австрійського гніту, а постановки супроводжувалися політичними демонстраціями.
Творчість Дж. Верді є часом розквіту італійської опери, а сам композитор генієм італійської опери.
7. Розучування пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».
а) Слово вчителя.
Одна з пісень російського письменника й поета грузинського походження Булата Окуджави (XX ст.) «Ваша Величносте, Жінко» («Ваше Величество, Женщина») вже звучала на наших , уроках. Як і Володимир Висоцький, Булат Окуджава одного разу почав «співати власні вірші», тобто став бардом. Серед глибоких за змістом, ліричних та емоційно стриманих пісень Окуджави «Надії крихітний оркестрик» («Надежды маленький оркестрик») є втіленням авторського бачення людської долі у вигляді маленького оркестрика, що вперто продовжує грати, незважаючи ні на що...
б) Розучування першого куплету пісні.
Зверніть увагу на ритмічний бік, мелодичну лінію, кінець пісні на словах «Надії крихітний оркестрик», наявність пауз.
Який варіант для розучування ви оберете український чи російський?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Які ваші враження від музики уроку?
ЯКІ риси характеру герцога втілені в його пісеньці?'
Яку драматичну роль відіграє звучання легковажної пісеньки герцога в трагічному фіналі опери?
Чи виникло у вас бажання послухати в театрі «Ріголетто» або якусь іншу оперу Дж. Верді?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику за власним бажанням. Спробувати втілити образний зміст пісні «Надії крихітний оркестрик» за допомогою засобів улюбленого виду мистецтва.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Надії 1 крихітний оркестрик» Б. Окуджави.












УРОК 18
Епіграф до уроку:
«Як композитор Ріхард Вагнер, безумовно, одна з найвидатніших особистостей другої половини XIX століття, і його вплив на музику величезний».
П. Чайковський
Тема. Реформаторські ідеї Р. Вагнера в опері.
Мета. Визначити особливості творчості Ріхарда Вагнера на прикладі фрагмента опери «Валькірія», реформаторські ідеї Вагнера в оперному жанрі, що ґрунтуються на принципі неперервного розвитку музики та системі лейтмотивів. З'ясувати значення понять «тетралогія», «лейтмотив». Закріпити визначення понять «романтизм», «опера», «лібрето», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку». Удосконалювати вміння інтерпретувати музичні твори, навички осмисленого виконання пісні. Формувати інтерес до оперного жанру, творчості Р. Вагнера, Б. Окуджави. Виховувати шанувальників оперної музики.

Музичний матеріал: Р. Вагнер. «Політ валькірій» з опери «Валькірія» (слухання); Б. Окуджава. «Надії крихітний оркестрик» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Р. Вагнера, Б. Окуджави, репродукція картини художника П. Арбо «Валькірія», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
У чому полягають особливості характеру пісеньки Герцога з опери «Ріголетто»? Яку роль відіграє вона у трагічному фіналі опери?
Що вам відомо про творчий шлях Дж. Верді?
- Які оперні шедеври композитора ви можете назвати?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оперний жанр у XX ст. (період романтизму) набуває певного розвитку завдяки реформаторству німецького композитора Ріхарда Вагнера.
Знайомлячись із фрагментом «Політ валькірій» з опери «Валькірія» , ми спробуємо знайти відповідь на такі запитання:
У чому полягає вплив новаторських ідей Р. Вагнера на оперний жанр?
До яких музичних образів звертався композитор?
А зараз послухаймо розповіді музикознавців про Ріхарда Вагнера.
4. Інформація музикознавців.
Ріхард Вагнер видатний німецький композитор, диригент, поет-драматург, театральний діяч, мислитель (XIX ст.), представник останнього періоду розвитку музичного романтизму.
Народився Ріхард Вагнер у м. Лейпцигу у 1813 році в родині поліцейського чиновника. Батько помер за кілька місяців після народження хлопчика, і незабаром його мати вийшла заміж за театрального діяча з Дрездена. У цьому місті в оточенні театрального світу й минуло дитинство майбутнього композитора. Ріхард змалечку захоплювався літературою, багато читав і в 14 років під впливом трагедій Шекспіра написав власний літературний твір трагедію «Лейбальд і Аделаїда».
Незабутнє враження справила на Вагнера музики Л. Бетховена до драми «Егмонт» у 1821 році (на той час його родина знову проживала в Лейпцигу). Наслідком цього були активні заняття музикою, зокрема композицією. Уже за кілька років Вагнер написав свої перші твори сонати, п'єси для фортепіано, оркестрові увертюри, симфонію та музику до трагедії «Фауст» Й. В. Гете.
Упродовж життя Ріхард Вагнер часто переїжджав з одного міста до іншого, в основному з метою пошуків заробітку та застосування свого таланту. Серед міст, де він зупинявся, були Магдебург (там Вагнер написав свої перші опери), Рига, Париж, Дрезден, Байрейт, Цюрих, Лондон, Мюнхен. З концертними виступами побував композитор у Петербурзі та Москві.
Основний жанр творчості Вагнера опера. Найвідоміші з них: «Летючий голландець», «Тангейзер», «Лоенгрін», «Трістан та Ізольда», тетралогія «Перстень Нібелунгів» «Золото Рейну», «Валькірія», «Зигфрід», «Загибель богів».
Крім того, Вагнер є автором симфонії, увертюр, хорових, інструментальних та вокальних творів.
Вагнер гаряче обстоював німецькі національні традиції в музиці. У своїй творчості він використовував міфологічні сюжети, намагався поєднати музику з мовою народних легенд.
Оперні твори Вагнера відзначаються гармонійним поєднанням музики, слова й театральної дії, ґрунтуються на принципі Неперервного розвитку музики (так звана «безкінечна мелодія») та системі лейтмотивів.
5. Слухання «Польоту валькірій» з опери «Валькірія». Р. Вагнера.
а) Вступне слово вчителя.
Тетралогію «Перстень Нібелунгів» Вагнер написав на сюжет німецько-скандинавських міфів.
«Політ валькірій» із III дії опери «Валькірія» є одним із найвиразніших програмно-зображальнйх симфонічних епізодів тетралогії. У ньому зображено картину польоту фантастичних войовничих створінь валькірій на фоні розбурханої стихії грози в горах. «Високо в горах звучить переможний клич валькірій. Войовничі діви злітаються на своїх порітряних конях, збираючи душі загиблих воїнів...»
Перед тим як слухати епізод тетралогії, розгляньмо репродукцію картини французького художника П. Арбо «Валькірія».
б) Розгляд репродукції картини та її обговорення.
Що зображено на картині?
Якою є її композиція?
Чи відчутна в ній динаміка польоту валькірій?
в) Слухання «Польоту валькірій».
Послухайте, як відтворив композитор Р. Вагнер «Політ валькірій», та порівняйте з картиною П. Арбо.
Чи співзвучна вона музиці «Польоту валькірій» ?
Яким ви уявляєте політ валькірій?
Яку характеристику звучанню та образному змісту фрагмента опери ви можете дати?
А зараз спробуймо побути в ролі диригентів та художників.
6. Ігри «Диригент» та «Художник».
а) Уявіть, що кожен із вас диригент. Подумайте, які музичні інструменти домінують у звучанні «Польоту валькірій»? Пластичними рухами руки передайте характер музики, яку ви щойно прослухали.
б) Уявіть, що кожен із вас художник. Яку картину ви намалювали б?
7. Розучування пісні «Надії крихітний оркестрик» (другий та третій куплети) Б. Окуджави.
Зверніть увагу на образний зміст пісні, особливості її виконання.
Які художні Образи навіяла вам ця пісня? Відтворіть її образний зміст в одній із технік образотворчого мистецтва.
Які пісні Б. Окуджави ви можете згадати?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Якими є ваші враження від звучання музики сьогоднішнього уроку?
Що ви думаєте з приводу реформаторських ідей Р. Вагнера?
Висновок учителя. Композитор Р. Вагнер увійшов в історію музичного мистецтва як реформатор опери й творець музичної драми. Порівняно з традиційною оперою, він зменшив роль віртуозних вокальних партій, зовнішніх ефектів, посилюючи значення оркестру. Унаслідок цього сценічна дія стала жертвою симфонічного звучання.
Посилюючи роль симфонічних номерів, уводячи систему лейтмотивів, Вагнер перетворив оперу на грандіозні програмні вокально-симфонічні твори з драматичним сюжетом.
Композитор М. Римський-Корсаков уважав, що головна сила Р. Вагнера як композитора Полягає в тому, що він «є творцем чудових і поетичних картин, творцем моментів прекрасної зображальної музики, розпорошених у його драматично-музичних творах...».
Як ви вважаєте, яким буде подальший розвиток оперного жанру у світовій музичній культурі?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на фрагменти оперної музики.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Надії крихітний оркестрик» Б. Окуджави.














УРОК 19
Епіграф до уроку:
«Музика Прокоф'єва подібна до кам'яної квітки, чия досконалість завжди буде хвилювати балетний світ»:
Б.Асаф'єв
Тема. Шекспірівська трагедія в балеті С. Прокоф'єва.
Мета. На прикладі фрагментів із балету «Ромео і Джульєтта» («Танець лицарів», «Танець дівчат з ліліями») С. Прокоф'єва познайомити учнів зі способами втілення вагнерівської системи лейтмотивів у балетній музиці. Закріпити визначення понять «лібрето», «балет», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «лейтмотив». Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори після уважного їх прослуховування. Удосконалювати навички емоційного виконання пісні. Формувати інтерес до балетної музики, творчості С. Прокоф'єва, М. Катричка. Виховувати слухацьку та виконавську культуру учнів.
Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Фрагменти «Танець лицарів», «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» (слухання); М. Катричко. «Хуртовина» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів С. Прокоф'єва, М. Катричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В.. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М. Катричка
«Хуртовина». . -
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
З якими враженнями ви прийшли сьогодні на урок? Чи знайшлось у них місце для симфонічної, оперної музики?
Про які особливості музики «Польот валькірій» ви можете розповісти?
Чи спробували ви втілити власні враження від музики Вагнера засобами вашого улюбленого виду мистецтва?
У чому полягає суть реформаторських ідей композитора Р. Вагнера?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ми визначимо, чи відчутний в музиці інших композиторів вплив реформаторських ідей композитора Р. Вагнера. Прикладом для розглядання стануть фрагменти з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва. Спробуємо з'ясувати, чи відчутне в них втілення вагнерівської ідеї лейтмотивів.
У попередніх класах ви вже знайомилися з різноманітними образами композитора Сергія Прокоф'єва.
Які музичні твори композитора ви можете згадати?
(Учитель виконує фрагменти із творів С. Прокоф'єва: «Попелюшка», «Петрик і вовк», «Базіка», «Війна і мир».)
Що ви можете сказати про життя й творчість С. Прокоф'єва?
4. Інформація знавців музики.
Сергій Прокоф'єв видатний композитор, диригент, народний артист, лауреат багатьох премій.
Народився в с. Сонцівка (зараз с. Красне) на Донеччині в сім'ї управителя поміщицького маєтку.
Перші кроки в музиці хлопчик зробив завдяки своїй матері, яка добре грала на фортепіано й дбала про те, щоб дати синові музичну освіту.
З п'яти років Сергійко вже писав невеличкі фортепіанні твори, а в десять створив першу оперу «Велетень», яка була поставлена в домашньому театрі силами членів родини.
У тринадцятирічному віці, за порадою професора О. Глазунова, хлопчик вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у Лядова, Римського-Корсакова, Черепніна, Єсипової.
Творчий доробок композитора С. Прокоф'єва величезний і вражаючий: 8 опер («Війна і мир», «Любов до трьох апельсинів» тощо), 7 балетів («Попелюшка», «Ромео і Джульєтта», «Кам'яна квітка» та ін.), ораторії, кантати («Олександр Невський»), сонати, обробки народних пісень і романси, симфонії, симфонічна казка «Петрик і вовк», фортепіанні п'єси, музика для дітей (збірник «Дитяча музика», пісня «Базіка»), музика до кінофільмів «Іван Грозний», «Олександр Невський», «Лєрмонтов» тощо.
Заснована на світових музичних традиціях, творчість С. Прокоф'єва відкрила багато нових творчих ідей, засобів та прийомів у царстві мелодії, ритму, гармонії, тембрових сполучень.
Образи шекепірівських Ромео й Джульєтти втілено в музиці різних композиторів різних часів та країн світу. На сюжет трагедії було створено 14 опер. Цікаво, що за сюжетом «Ромео і Джульєтта» було екранізовано 51 кінофільм. Твори Шекспіра завжди приваблювали діячів мистецтва й надихали їх на створення світових шедеврів.
Минулого року ви мали нагоду послухати прекрасну увертюру-фантазію П. Чайковського «Ромео і Джульєтта», створену в XIX ст. Проте до Сергія Прокоф'єва ніхто з композиторів не на
важувався втілити образи закоханих на балетній сцені.
Балет був одним із перших творів, які написав композитор, повернувшись на батьківщину після 26 років еміграції, відірваності від рідної землі. Цей балет пройшов складним шляхом від непорозуміння до тріумфу геніальної музики.
Розгляньмо ілюстрацію до балету (учитель показує репродукцію).
Створена Прокоф'євим у 1935-1936 роках музика балету «Ромео і Джульєтта» здавалася спочатку дуже незвичайною, складною та непластичною. Артисти балетної трупи Ленінградського театру опери і балету, де спектакль був уперше поставлений у 1940 році, створили парафразу на шекспірівські слова: «Сумніш немає повісті на світі, ніж музика Прокоф'єва в балеті». Та з часом іронічне ставленця до цієї музики змінилося на цілковите захоплення як артистів, так і публіки. У своїх спогадах видатна російська балерина, перша виконавиця ролі Джульєтти, Галина Уланова писала: «Спочатку... нам було важко створювати балет, оскільки музика здавалася незрозумілою й незручною. Та чим більше ми в неї вслуховувалися, чим більше ми працювали, шукали, експериментували,тим яскравішими поставали перед нами образи, породжені музикою. І поступово прийшло її розуміння, поступово вона ставала зручною для танцю, хореографічно й психологічно прозорою».
5. Слухання «Танцю лицарів» із балету «Ромео і Джульєтта»С. Прокоф'єва.
Який образний зміст створює музика «Танцю лицарів»?
Який груповий портрет змальовує музика?
«Танець лицарів» уперше звучить у І акті балету і являє собою груповий портрет узагальнений портрет безглуздої ненависті ворогуючих родин закоханих. Тому танець має другу назву «Монтеккі і Капулетті». Тема «Танцю лицарів» неодноразово повторюється впродовж наступної дії балету.
Чи змінюється характер музики?
Якщо так, то який образ він розкриває?
Які музичні засоби виразності використав композитор для розкриття образу ворожнечі, музичних портретів ворогуючих сторін?
Образ стає виразнішим, коли в низькому регістрі звучить лейтмотив ворожнечі.
(Згадайте лейтмотиви Р. Вагнера.)
Для танцю характерні крикливі тембри духових інструментів, дисонанси, важкі акорди, енергійні барви (мідні духові, ритмічно загострена стрибкоподібна мелодія).
6. Слухання фрагмента «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва.
«Танець дівчат із ліліями» з III акту це привітання дівчатами Джульєтти, нареченої під її вікнами. Він звучить у той момент дії, коли ще ніхто не знає про удавану загибель Джульєтти, і виконує роль драматичного контрасту. Танець своєрідний обережно-вкрадливими (ніби кроки навшпиньках) інтонаціями, що чергуються в ньому зі стрімкими мелодійними злетами, і це створює враження ніжності, легкості та прозорості.
Яку роль у балеті відіграє « Танець дівчат із ліліями » ?
У чому полягає образний зміст, характер музики танцю?
Які інструменти домінують у звучанні?
7. Гра «Диригент».
Уявіть, що кожен із вас диригент. Яким із танців ви хотіли б диригувати?
Згадайте композиторів, які зверталися до трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».
8. Розучування пісні «Хуртовина» М. Катричка.
а) Вступне слово вчителя.
Пісня «Хуртовина» на вірші Миколи Сингаївського продовжує і доповнює тему кохання, відкриту на цьому уроці балетом С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта». Автор пісні сучасний український композитор з Київщини, лауреат всеукраїнських фестивалів та конкурсів Михайло Катричко. У його творчій скарбниці 200 різнопланових пісень для сучасної естради. Виконавці його творів Раїса Кириченко, Микола Гнатюк, Віктор Шпортько, Іван Попович та інші.
б) Слухання пісні «Хуртовина».
Небо вітром закружляло, гори снігу намело.
Ще такого не бувало, та кохання нас звело.
Хуртовина сніг небесного крила,
ти серця нам освятила, а стежок не замела!
Якою ви уявляєте хуртовину як композитор? ,
Якою ви уявляєте хуртовину як художник?
Якими є особливості образного змісту та характеру музики цієї пісні?
в) Розучування першого куплету пісні.
Зверніть увагу на відмінності мелодичної та ритмічної сторін пісні, манеру виконання заспіву й приспіву.
9. Гра «Згадайте пісню».
Згадайте пісні схожого образного змісту та виконайте їх.
10. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Яке враження справила на вас музика уроку?
У чому полягають особливості драматургії балету С. Прокоф'єва?
Чи відчутний в музиці балету вплив вагнерівської системи лейтмотивів?
Чи розкрила музика С. Прокоф'єва глибину шекспірівської трагедії?
Про балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва .говорили, що він є істинним «перекладом Щекспіра на мову руху».
Відома російська балерина Галица Уланова зазначала: «Музика Прокоф'єва зливалася із Шекспіром. При всій новизні й сучасності звучання дивовижна відповідність балету Прокоф'єва трагедії ІПекспіра ось у чому причина успіху цієї вистави».
Який висновок щодо музики балету можете зробити ви?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
11. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику,в якій розкривається тема кохання.
12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Танцю лицарів»С. Прокоф'єва.






























УРОК 20
Тема. На хвилях казки, гармонії, кохання.
Мета. Поглибити знання учнів про творчість М. Римського-Корсакова, розкрити особливості симфонічної сюїти «Шехеразада». Закріпити визначення понять «симфонічна сюїта», «музичний образ». Удосконалювати вокально-хорові навички та вміння виразного виконання пісні. Формувати музичний смак учнів, потяг до прекрасного, інтерес до творчості М. Римського-Корсакова, М. Катричка. Виховувати почуття любові до життя, людини.
Музичний матеріал: М. Римський-Корсаков. Фрагменти із симфонічної сюїти
«Шехеразада» (слухання); М. Катричко. «Хуртовина» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів М. Римського-Корсакова, М. Катричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. 0. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М. Катричка «Хуртовина».
2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
Наш урок присвячений музиці неперевершеного «музичного казкаря» та майстра музичного морського пейзажу, російського композитора Миколи Римського-Корсакова.
Розгляньте чудовий портрет композитора роботи художника В. Сєрова.
Як зобразив композитора В. Сєров?
Як ви думаєте, над нотами якого зі своїх творів він замислився?
Згадайте музичні твори композитора, що звучали на уроках упродовж попередніх років.
(У разі потреби вчитель демонструє фрагменти музичних творів М. Римського-Корсакова «Снігуронька», «Садко» тощо.)
Відомо, що композитор написав книгу «Літопис мого музичного життя» спогади про своє життя і творчий шлях. Якщо ви її не читали, обов'язково зробіть це при нагоді. А зараз я пропоную вам скласти усний літопис життя М. Римського-Корсакова. Цю роботу ми будемо виконувати в групах, які можна назвати «Сюїта», «Шехеразада», «Шахріяр»„якщо ви, звісно, не заперечуєте. Кожна група отримає асоціативний ряд слів і спробує виконати це завдання.
Асоціативний ряд слів для кожної групи.
«Шахріяр» «Шехеразада»
м. Тихвін, 1844 Сюїта
кліпер «Алмаз» Шехеразада консерваторія Марина
Петербург «1000+ 1 ніч»
педагог Айвазовський
диригент 33 богатирі

«Сюїта»
15 опер «Садко»
«Снігуронька»
симфонії
сюїти
романс
(Учитель роздає аркуші для творчої роботи; після виконання завдання від кожної групи виступають музикознавці; учитель робить висновки з виступів і оголошує тему уроку.)
4 Повідомлення музикознавців про життя й творчістькомпозитора М. Римського-Корсакова.
М. Римський-Корсаков (1844-1908) відомий російський композитор, диригент, педагог-учений. Народився в м. Тихвіні Новгородської губернії.
Музичні здібності хлопчика виявилися дуже рано. Із шести років він почав учитися грати на фортепіано. Закінчив Морський корпус і здійснив трирічну кругосвітню подорож на кліпері «Алмаз». Але музика перемогла. Римський-Корсаков повністю присвячує себе музичній творчості: пише музичні твори, виступає як диригент, критик, викладає у Петербурзькій консерваторії.
Творчість М. Римського-Корсакова охоплює різноманітні жанри: 15 опер («Снігуронька», «Садко», «Казка про царя Салтана», «Золотий півник» та ін.), симфонії, увертюри, симфонічні сюїти («Антар», «Шехеразада», «Іспанське капричіо»), 80 романсів, збірки російських народних пісень, підручники з гармонії, оркестровки, книга спогадів «Літопис мого музичного життя».
5. Слухання фрагментів із симфонічної сюїти «Шехеразада»
М. Римського-Корсакова.
Який літературний твір надихнув композитора на створення цієї сюїти?
(Відповіді учнів можна доповнити, зачитавши їм фрагменти арабської казки «Тисяча і одна ніч». Доречними будуть і слова композитора М. Римського-Корсакова із його книги «Літопис мого музичного життя»: «Програмою, якою я керувався під час створення "Шехеразади", були окремі, не пов'язані один з одним, епізоди й картини з "Тисячі і однієї ночі", розкидані по всіх частинах сюїти: "Море і корабель Синдбада", "Фантастична оповідь Календера-царевича", "Царевич і Царівна", "Багдадське свято і корабель, що розбивається об скелю з мідним вершником"».)
Якими є особливості образного змісту та будови сюїти?

Як у музиці розкрито тему царя Шахріяра? (Ш частина, «Царевич і Царівна»).
Грізній і могутній за характером темі султана Шахріяра у вступі протиставлена мрійлива й витончено гнучка, як східний орнамент, тема Шехеразади, яку виконує скрипка-соло. Як музика відтворює образ мудрої Шехеразади?
Розгляньте репродукції. Як вони розкривають характер героїв?
Які інструменти домінують при розкритті цих образів?
Як композитор відтворив образ моря?
Образ моря у всій величі та безмежній широті розкривається у II частині сюїти «Море і корабель Синдбада».
Це море зовсім інакше, ніж море з опери «Садко», величаве й спокійне, змальоване холодними та похмурими фарбами тембрових сполучень оркестру.
У сюїті характер звучання музики змінюється так, як змінюється море.
Мелодія, яка була величавою й спокійною, наповнюється шаленою силою струнних інструментів, їх змінюють «тяжкозвучні» мідні духові, а потім і весь оркестр. Але далі все змінюється. Світла мелодія, м'який супровід (немов перекочування хвиль) і прозоре звучання соло флейти, гобоя, скрипок. Море знову спокійне.
Чому композиторам. Римського-Корсакова називають «Айвазовським у музиці» ?
Передайте свої враження від «Шехеразади» в малюнках.
6. Розучування пісні композитора Михайла Катричка «Хуртовина» (другого куплету).
Зверніть увагу на інтонаційні особливості, текст пісні та виразність виконання.
Якими є образний зміст, характер музики цієї піст?
У чому полягають особливості її музичної мови?
Чим відрізняється заспів від приспіву?
Який власний виконавський план пісні ви можете придумати?
На яку частину пісні припадає кульмінація?
7. Гра «Моя пісня».
Згадайте пісні, що схожі своїм образним змістом із піснею «Хуртовина», та виконайте їх.
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Який із музичних образів сюїти справив на вас найсильніше враження й чому?
Які засоби виразності використав композитор задля звучання основних музичних тем фрагментів сюїти?
Чому композитора М. Римського-Корсакова називають «Айвазовським у музиці»?
Чи є серед ваших улюблених творів програмна симфонічна музика?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. За допомогою засобів улюбленого виду мистецтва передати образний зміст сюїти (ніч, море, Синбад, Шехеразада).
10.Вихідучнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Хуртовина» М. Катричка.
















УРОК 21
Тема. Контрасти життя в музиці.
Мета. На прикладі фрагментів симфонічних фресок познайомити учнів із творчістю сучасного українського композитора Л. Грабовського. Розвивати вміння інтерпретувати звучання контрастних за змістом творів. З'ясувати значення понять «апокаліпсична тема в мистецтві», «сюїта». Удосконалювати вокально-хорові навички. Формуватиінтерес до класичної музики, до творчості Л. Грабовського, І. Білозора. Виховувати слухацьку увагу учнів, громадянські почуття, ненависть до війни, любов до життя.
Музичний матеріал: Л. Грабовський. Симфонічні фрески (фрагменти) слухання; І. Білозір. «Ласкаво просимо» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-щумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Грабовського, І. Білозора, репродукції із серії картин художника Б. Пророкова «Це не повинно повторитись» (1961 р.), підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні І. Білозора «Ласкаво просимо».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Якій музиці був присвячений наш попередній урок?
(У разі потреби звучать фрагменти із сюїти «Шехеразада».)
Які з музичних образів сюїти «Шехеразада» справили на вас ^найяскравіше враження? '
Яку музичну характеристику улюбленому фрагменту із сюїти ви можете дати?
У якому із видів мистецтва ви відобразили б свої враження від музики сюїти «Шехеразада»?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогоднішній день народжує нові підходи в мистецтві до життя, до його глобальних проблем. Власне бачення руйнівних сил війни розкрили у своїх творах російський художник Б. Пророков та український композитор Л. Грабовський. Саме звернення до теми війни зробило композитора першовідкривачем апокаліпсичної теми в українській музиці.
Створюючи за малюнками Бориса Пророкова свої «Симфонічні фрески», композитор відтворює їхній образний зміст за допомогою оригінальних засобів музичної виразності.
У чому полягають особливості розкриття образного змісту «Симфонічних фресок» Л. Грабовського? У чому полягає новий підхід композитора Л. Грабовського до засобів музичної виразності? На ці запитання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.
А зараз послухаймо музикознавців.
4. Виступ музикознавця.
Леонід Грабовський, видатний український композитор, педагог, музичний діяч, народився у І935 році в родині музикантів (скрипаля та співачки) у Києві. З п'яти років хлопчик навчався _в музичній школі. Заняття музикою перервала війна. Після її закінчення Леонід, студент Київської консерваторії, навчався в класі Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського. Пізніше Леонід Грабовський став викладачем цієї консерваторії.
Творчий стиль Грабовського формувався під впливом творчості композиторів різних країн. Він разом із композиторами В. Губою, І. Карабицем, Є. Станковичем створив групу «Київський авангард».
У 1990 році Леонід Грабовський виїхав до США, де проживає й досі. Причиною від'їзду, за його словами, було прагнення глибокого вивчення електронної та комп'ютерної музики, що досягла там на той час широкого розвитку. Задуми своїх нових творів Грабовський пов'язує з новітніми комп'ютерними музичними технологіями.
У наш час твори Л. Грабовського найчастіше виконують молоді українські та зарубіжні музиканти.
Його творчий доробок складають одноактні опери «Ведмідь» та «Весільна пропозиція» за творами А. Чехова, вокально-симфонічні, камерні, інструментальні, вокально-інструментальні, хорові твори, музика для художніх, науково-популярних, мультиплікаційних фільмів і театральних вистав.
5. Уявна екскурсія до Художнього музею українського живопису.
Уявіть, що ми з вами перебуваємо в Художньому музеї українського живопису. Розгляньте репродукції із серії картин художника Б. Пророкова «Це не повинно повторитись» (1961 р.).
Що зобразив художник у своїх картинах?
Як митець передав почуття людей?
Як ви думаєте, якою має бути музика за цими картинами?
Який жанр музичного мистецтва ви обрали б для того, щоб передати біль людей та свої почуття?
Слід сказати, що картини російського художника Б. Пророкова із серії «Це не повинно повторитись», яка розкриває тему найжахливішої в історії людства Другої світової війни, атомних бомбардувань японських міст Хіросіми та Нагасакі, глибоко вразили композитора Л. Грабовського. Саме під їхнім впливом у 1961 році з'явилися «Симфонічні фрески».
б. Слухання фрагментів твору Л. Грабовського «Симфонічні фрески».
а) Слово вчителя.
За формою «Симфонічні фрески» є сюїтою із семи частин: «Авторська передмова», «Тривога», «Наліт», «У руїнах», «Мати», «Хіросіма» та «Прокльон катам». Кожна із них містить у собі певний музичний образ, на зразок імпресіоністичних музичних замальовок, створений переважно зображальними й тембровими засобами.
Проте «Фрески» це не суто ілюстративний твір. Сюїті притаманна чітка послідовність частин, а також тематичний і драматургічний зв'язок між ними. Вони вражають схвильованістю, пристрасністю, гнівом і протестом автора проти насилля та війни.
У музиці «Симфонічні фрески» звучить гнівний голос Грабовського: «Ні війні! Це не повинно повторитись!».
б) Слухання «Симфонічних фресок» Л. Грабовського.
Які почуття викликала у вас музика фресок?
Як композитор передав трагізм, біль людей у своєму творі?
Чи вдалося, Л. Грабовському розкрити образи, утілені художником?
Як музика підкреслює трагізм, відображений у малюнках?
7. Розучування пісні І. Білозіра «Ласкаво просимо».
а) Слово вчителя.
Сьогодні ми познайомимося з піснею композитора Ігоря Білозіра «Ласкаво просимо».
Автор пісні Ігор Білозір відомий український композитор, організатор і керівник гурту та музично-мистецького центру «Ватра». Він автор музики до театральних вистав та інструментальних творів..
Слухаючи чи співаючи пісні І. Білозіра, важко собі уявити, що його вже немає серед живих. У 2000 році талановитий львів'янин трагічно загинув.
У день його поховання відома українська естрадна співачка Руслана Лижичко, якій він пророкував зіркове майбутнє, написала йому листа: «Я пишу листа до Ігоря Білозіра. Я не вірю в смерть. Ти зробив надто багато, щоб тебе не стало*. Я повернулася до Львова й хотіла тебе провідати, але було пізно. Одного разу Ти відстояв мене і моє ім'я, відкривши тим самим мені дорогу у Світ Музики. Якби я була поруч у той страшний вечір, я б теж Тебе відстояла. Я знаю, що цей лист Ти обов'язково прочитаєш, тому кажу: "Нетільки "Світлицю", а й усі твої чудові пісні я обов'язково заспіваю і пропоную Оксані Білозір зробити концерт на Твою пам'ять... Ми тебе ніколи не забудемо!».
Тож давайте, віддаючи шану композитору, розучимо цю пісню. Але перш за все уявіть, що кожен із вас композитор, і створіть свою мелодію на слова приспіву та порівняйте її з композиторською;
б) Гра «Композитор».
в) Слухання пісні «Ласкаво просимо» І. Білозіра.
г) Аналіз інтерпретації.
Які риси, притаманні українському народу, розкрито в пісні?
д) Розучування першого куплету пісні - «Ласкаво просимо» І. Білозіра.
У чому полягають особливості виконання першого куплету?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Яке враження справила на вас музика композитора Л. Грабовського та картини художника Б. Пророкова?
Картини якого художника ви взяли б для розкриття апокаліпсичної теми? Який жанр музичного мистецтва для цього б використали вокальний, симфонічний чи оперний?
У чому полягає новаторство композитора Л. Грабовського у використанні засобів музичної виразності для розкриття образного змісту музики?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музичні твори, у яких розкрито апокаліпсичну тему.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Ласкаво просимо» І. Білозіра.

УРОК 22
Епіграф до уроку:
«У моїй голові стільки мелодій, що не вистачить і ста років, щоб записати їх усі на папері».
Дж. Гершвін
Тема. Зародження симфоджазу.
Мета. Розширити знайомство учнів із творчістю Дж. Гершвіна на прикладі «Рапсодії у стилі блюз». Учити висловлювати свої особисті думки та враження щодо будови, звучання й образного змісту музичних творів, знаходити асоціативні аналоги в інших видах мистецтва. З'ясувати значення понять «симфоджаз», «джаз», «блюз», «рапсодія». Удосконалювати вокально-хорові навички та вміння виявляти головне в змісті й звучанні музичного твору. Формувати інтерес до творчості Дж. Гершвіна, І. Білозіра. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: Дж. Гершвін. «Рапсодія у стилі блюз» (слухання);І. Білозір. «Ласкаво просимо» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми;.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Дж. Гершвіна, І. Білозіра, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання прелюдії «Рапсодії у стилі блюз» Дж. Гершвіна.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
На який лад налаштувала вас музика прелюдії уроку, тобто музика, під яку ви заходили до класу (кабінету)?
Організація роботи в групах («Джаз», «Апокаліпсис», «Рапсодія»).
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Наш урок присвячений розв'язанню таких проблем:
З'ясувати, до якого стилю належить музичний твір.
; Визначити, які два напрямки музики «зустрілися» в одному творі.
Розв'язувати ці проблеми ми будемо за допомогою «Рапсодії у стилі блюз» композитора Джорджа Гершвіна.
Налаштуватися на творчу роботу спробуємо разом із піснею «Ласкаво просимо» композитора І. Білозіра.
4. Розучування пісні «Ласкаво просимо» (другого й третьогокуплетів) композитора І. Білозіра.
При розучуванні слід звернути увагу на образний зміст куплетів, особливості виконання приспіву й використати різні форми роботи (ланцюжком, індивідуально, хором).
Пісню ми з. вами вивчили, тож тепер можемо вирушати до «Рапсодії у стилі блюз» Дж. Гершвіна.
5. Гра «Подорож» (уявна подорож До Америки).
Уявіть, що ми з вами в. Америці біля афіш концерту одного з прекрасних концертних залів. Розгляньте афішу до «Рапсодії у стилі блюз».
А тепер, як завжди, слухаємо наших музикознавців.
6. Міні-повідомленнямузикознавця.
Ідею написання симфонічного твору у джазовому стилі «Американську рапсодію» Гершвіну підказав «король джазу» Пол Вайтмен.
Успіх першого виконання рапсодії був приголомшливий. Її оригінальність та яскравість підкорила найсуворіших критиків симфонічної музичної класики. Було започатковано новий напрям симфонічної музики симфоджаз.
7. Слухання «Рапсодії у стилі блюз» Дж. Гершвіна.
Уявіть, що ми в прекрасній залі «Корнегі-хол» і слухаємо чудову музику Дж. Гершвіна.
Якими є образний зміст, особливості її звучання?
У чому полягає композиційна новизна твору Дж. Гершвіна?
Який характер передають основні чотири теми?
Який новий напрямок симфонічної музики започаткувала «Рапсодія у стилі блюз» Дж. Гершвіна?
Чому саме так названо цей музичний твір? Що ви знаєте про життя й творчість композитора Дж. Гершвіна? Про це нам розкажуть «екскурсоводи-музикознавці» музею Дж. Гершвіна.
8. Уявна екскурсія до музею Джорджа Гершвіна.
Екскурсовод-музикознавець. Джордж Гершвін (1899- 1937) американський композитор, піаніст, творець першої американської опери.
Народився майбутній митець у бідному районі Нью-Йорка в багатодітній сім'ї емігранта з Росії.
Із шести років, забувши про дитячі ігри, хлопчик самотужки навчався грати на фортепіано. У чотирнадцятирічному віці Джордж почав працювати в нотній крамниці та займатися музичною творчістю.
Маючи унікальний музичний слух, чудову пам'ять, терпіння й наполегливість, юнак із «вихованця нью-йоркських негрів», без спеціальної освіти став блискучим піаністом-віртуозом та відомим композитором.
Серед його доробку опера «Поргі і Бесс», музичні комедії, рапсодії (найвідоміші «Рапсодія в блюзових тонах», «Друга рапсодія»), «Кубинська увертюра», «Концерт для фортепіано з оркестром», преЛюдії, танцювальні п'єси, понад 300 пісень, музика до вистав і кінофільмів (понад 40) та інші.
У його творах відчувається вплив джазової музики (інтонації, ритми). В історію американської музики Гершвін увійшов якавтор першої американської опери («Поргі і Бесс»), засновник нового стилю музики симфоджаз.
За своє коротке життя (прожив усього 39 років) Дж. Гершвін Зумів вивести американську музику у світовий музичний простір.
9. Відвідини творчої майстерні музею Джорджа Гершвіна.
Екскурсовод. Послухайте слова композитора Дж. Гершвіна: «У моїй голові стільки мелодій, що не вистачить і ста років, щоб записати їх усі на папері».
Уявіть, що кожен із вас композитор. Чи можуть у вашій голові під впливом цих слів народитися кілька цікавих мелодій? Який музичний проект ви б створили у стилі симфоджазу?
(Творчі відповіді учнів.)
Після прем'єри однієї з його опер американська преса у вересні 1935 року із захопленням писала: «Це наш Національний шедевр», «Гершвін своєю оперою зробив для рівноправності чорношкірих більше, ніж найбагатослівніші політики за останні півстоліття».
Як ви думаєте, про яку оперу були сказані ці слова? («Поргі і Бесс».)
10. Виконання «Колискової» з опери «Поргі і Бесс» Дж. Гершвіна.
11. Гра «Мистецтвознавці».
Уявіть, що кожен із вас мистецтвознавець. Розгляньте репродукцію автопортрета Дж. Гершвіна. Який висновок зі слів Дж. Гершвіна як композитора і від картини як художника ви можете зробити?
Розгляньте ще одну репродукцію Фрески Софії Київської.
Як називається такий стиль?
Чи відомі вам музичні фрески?
Який композитор є їхнім автором та як вони називаються? (Л. Грабовський. «Симфонічні фрески»).
Яку тему розкрито в музиці «Симфонічні фрески»? (Звучить фрагмент «Симфонічних фресок».).
Твори якого художника сприяли написанню цього твору?
12. Підсумок уроку.
а) Бліц-відповідь. Гра «Музикознавець» (технології «Мікрофон», «Дай швидку коротку відповідь»).
Рапсодія це...
Артор рапсодії (якої країни)...
Блюз це...
Джаз це...
Відомий виконавець джазу ...
Симфоджаз це...
б) Технологія «Мікрофон». Закінчіть речення.
Образний зміст і звучання «Рапсодії у стилі блюз» схвилювали мене тому, що...
На мою думку, у творі «зустрілися» два напрямки музики це... .
Якби я був (була) організатором виставки «Я малюю симфоджаз», я б виставив (виставила) такі твори образотворчого мистецтва, як...
Я думаю, що в сучасній музичній культурі музика Дж. Гершвіна посідає...
в) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів На уроці.
13. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Познайомитися з музикою нових стилів, напрямів, жанрів. Створити свою афішу до «Рапсодії у стилі блюз».
14. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Рапсоди у стилі блюз» Дж. Гершвіна.











УРОК 23
Тема. Корифей неовіденської оперети Імре Кальман.
Мета. Визначити основні етапи виникнення та розвитку оперети, зосередити увагу на її значенні й популярності в житті людини. На прикладі фрагментаоперети «Фіалка Монмартра» познайомити з творчістю Імре Кальмана. З'ясувати значення поняття «оперета» («музична комедія», «мюзикл»). Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори розважального характеру. Удосконалювати навички емоційно виразного виконання пісні. Формувати інтерес до оперети, творчості Імре Кальмана та української народної пісні. Виховувати естетичний смак.
Музичний матеріал: І. Кальман. «Карамболіна» з II дії оперети «Фіалкa
Монмартра» (слухання); українська народна пісня «Чом ти не прийшов» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон,фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрет композитора І. Кальмана, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво» , 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Карамболіни» з II дії оперети «Фіалка Монмартра» І. Кальмана.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Якою з вивчених пісень ви хотіли б розпочати наш урок?
(Виконання пісні «Ласкаво просимо» І. Білозора; створення
виконавського плану пісні; конкурс на краще виконання індивідуально, групами (дует, тріо тощо) за бажанням учнів.)
Чи відрізняється музика «прелюдії» уроку від «Рапсодії у стилі блюз»?
Якими є образний зміст, характер звучання «Рапсодії у стилі блюз»?
Яке місце в сучасній музиці посідає творчість Дж. Гершвіна?
Який творчий проект (афішу до «Рапсодії у стилі блюз») ви виконали б?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оперета як жанр пройшла свій складний шлях становлення й розвитку:
50-60-ті роки XX ст. народження музичного театру оперети на паризьких бульварах (композитор Жак Оффенбах зі своїм «Орфеєм у пеклі» й танцем канкан із цієї оперети).
Кінець 70-х років XIX ст. віденський етап (композитор Йоганн Штраус , симфонія «Летюча миша», «Циганський барон»).
Початок XX ст. «неовіденська» оперета (Ф. Легар, І. Кальман).
Завдання нашого уроку: визначити основні етапи розвитку жанру оперети та з'ясувати, у чому полягає особливість «неовіденської» оперети І. Кальмана.
Тема нашого уроку «Корифей "неовіденської" оперети Імре Кальман».
4. Слухання «Карамболіни» з І дії оперети «Фіалка Монмартра» Імре Кальмана.
а) Слово вчителя або музикознавця.
Імре Кальман угорський Композитор XX ст. Народився у 1882 році в невеличкому селі на узбережжі озера Балатон природної «перлини» Угорщини. Із десяти років він жив у Будапешті, навчаючись у гімназії, на юридичному факультеті університету, в музичній академії.
Першими здобутками Імре Кальмана були симфонічна поема, вокальні та інструментальні твори. Але найбільше важила для композитора оперета (переїзд до Відня сприяв цьому).
Найвідоміші з них: «Циган-прем'єр», «Королева чардашу» («Сільва»), .«Голландочка», «Маріца», «Принцеса цирку», «Фіалка Монмартра» та інші.
На початку XX ст. Імре Кальмана називали одним із кращих представників цього жанру. Крім оперет, -він писав музичні твори різних жанрів.
Звернімося до словника Оперета (італ.operetta, буквально маленька опера), музична комедія, мюзикл музично-сценічна вистава розважального характеру, що поєднує у своїй
драматургії монологічне та діалогічнемовлення. Вокальну й інструментальну (оркестрову) музику, танцювальне мистецтво та естрадні прийоми.
б) Слово вчителя.
Монмартр відома вулиця в Парижі, на якій багато студій, майстерень поетів, музикантів, композиторів.
«Фіалка Монмартра» одна з останніх оперет Імре Кальмана є найзагадковішою з них. Створюючи її, композитор використав сюжет «Богеми» Анрі Мюрже. Сучасники називали Імре Кальмана «Пуччині в опереті», бо до нього італійський композитор Джакомо Пуччині вже написав однойменну оперу, а «Фіалку Монмартра» вважали оперетковим варіантом «Богеми».
Звернімося до словника
Богема Це узагальнена, іронічна назва людей, які присвятили себе творчості в різних видах мистецтва й обрали вільний спосіб життя, що відрізняється від унормованих суспільних відносин.
в) Слухання «Карамболіни» фрагмента з II дії оперети «Фіалка Монмартра» Імре Кальмана.
Щойно ви прослухали блискучу й віртуозну «Карамболіну» у виконанні Мадлен, однієї з героїнь оперети Імре Кальмана «Фіалка Монмартра». Ця пісня звучить на початку II дії, під час щорічного свята художників на Монмартрі в Парижі й оспівує яскраве та життєрадісне життя його мешканців.
-- Яку характеристику образному змісту, звучанню музики ви можете дати?
Які риси героїні оперети вам до вподоби?
Придумайте власний сюжет (лібрето) для, створення оперети.
Кому з відомих композиторів ви б його запропонували?
5. Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас художник. Яку афішу для оперети «Фіалка Монмартра» ви могли б створити?
6. Розучування української народної пісні «Чом ти не прийшов».
Повною протилежністю «Карамболіні» є українська народна пісня «Чом ти не прийшов», що зараз прозвучить. Ми будемо розучувати й виконувати її впродовж найближчих уроків.
а) Слухання української народної пісні «Чом ти не прийшов».
Які почуття викликала у вас ця пісня?
Що в ній оспівано?
Який український гурт (тріо) виконував цю пісню у своєму аранжуванні?
Які пісні у виконанні тріо Мареничів ви слухали та можете виконати? (Виконання та слухання за бажанням учнів.)
б) Розучування пісні «Чом ти не прийшов» (першого й другого куплетів).
При розучуванні пісні зверніть увагу на її мелодичні та ритмічні особливості, двоголосся.
Порівняйте образи, засоби виразності «Карамболіни» та пісні «Чом ти не прийшов».
7. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
У чому полягають риси авторського стилю І. Кальмана, утілені в «Карамболіні» фрагменті оперети «Фіалка Монмартра»?
Чи змінилося ваше ставлення до жанру оперети після уроку?
Хто з італійських композиторів так само використав сюжет «Богеми»?
Що ви знаєте про виникнення та становлення жанру оперети?
Чому Імре Кальмана називають «Пуччині в опереті», корифеєм «неовіденської» оперети?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. По можливості подивитися спектакль у театрі оперети.
10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Карамболіни» І. Кальмана.


























УРОК 24
Тема. Ісаак Дунаєвський класик радянської оперети.
Мета. Познайомити учнів із творчістю І. Дунаєвського в жанрі оперети на прикладах «Пісні про Одесу» та сцени знайомства з оперети «Біла акація». Поглибити знання про творчість І. Дунаєвського. З'ясувати значення поняття «оперета» («музична комедія», «мюзикл»). Формувати образно-асоціативне мислення та вокально-хорові навички, інтерес до жанру оперети й творчості І. Дунаєвського, української народної пісні. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний Матеріал: І. Дунаєвський. «Пісня про Одесу» та сцена знайомства з
оперети «Біла акація» (слухання); українська народна пісня «Чом ти не прийшов» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумова інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрет композитора І. Дунаєвського, репродукція-фото пам'ятника в м. Одесі, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М; К. Яскулко).

ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Карамболіни» з II дії оперети «Фіалка Монмартра» І. Кальмана.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Чому Імре Кальмана називають «Пуччині в опереті»?
Які риси авторського стилю І. Кальмана втілені в «Карамболіні» фрагменті оперети «Фіалка Монмартра»?
Як ви думаєте, чому композитора Імре Кальмана називають ще й корифеєм «неовіденеької» оперети?
Що ви знаєте про історію виникнення та становлення жанру оперети?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оперета як жанр перейшла кордони й утвердилася на російській, українській сцені в 60-х роках XIX ст.
На початку XX ст. засновниками жанру радянської оперети стали композитори Ісаак Дунаєвський та Микола Стрельников.
У попередніх класах ви вже мали нагоду познайомитися з основними подіями життєвого й творчого шляху Ісаака Дунаєвського, піснею з кінофільму «Веселі хлоп'ята» та увертюрою й пісенькою капітана із кінофільму «Діти капітана Гранта» . Ці кінофільми поряд з іншими фільмами («Волга-Волга», «Цирк») з музикою І. Дунаєвського вплинули на створення перших радянських оперет « Золота долина », « Вільний вітер », «Біла акація ».
Сьогодні ми послухаємо фрагменти останньої, свого роду «лебединої пісні» композитора оперети «Біла акація», яку завершив К. Молчанов.
4. Слухання «Пісні про Одесу» та сценизнайомства з оперети «Біла акація»і. Дунаєвського.
Чи бували ви в Одесі?
Розгляньте репродукцію-фото одного з пам'ятників у м. Одесі. На честь кого він установлений?
Якби ви були композитором, то яку б пісню написали?
Послухайте, у чому полягає сюжет оперети.
Дія оперети відбувається в Одесі. Її головні герої моряки китобійної флотилії «Салют» та мешканці міста. «Пісню про Одесу» співає в І дії одна з головних героїнь оперети Тоня Чумакова. У тій-таки дії розгортається весела й дотепна сцена невдалого знайомства моряків з іншою героїнею Ларисою.
Яку характеристику образному змісту та звучанню фрагментів з оперети ви можете дати?
У чому полягають особливості. будови та драматургії оперети?
Порівняйте дві оперети: «Біла акація» та «Фіалка Монмартра»
Чим схожій чим відрізняються композиторські стилі І. Кальмана й І. Дунаєвського?
Яка відмінність є у характері звучання фрагментів з оперет цих композиторів?
5. Робота в групах «Режисери», «Художники», «Композитори».
Творчі завдання для груп Для групи «Режисери»: уявіть, що кожен із вас режисер міського (сільського) свята, присвяченого заснуванню вашого рідного міста (села). Які пісні ви включите
до святкового концерту?
Для групи «Художники»: яку афішу ви б намалювали до свята, присвяченого заснуванню вашого рідного міста (села)?
Для групи «Композитори»: яку пісню чи оперету ви б написали про місто чи село, у Якому проживаєте?
6. Розучування української народної пісні «Чом ти не прийшов».
При розучуванні слід звернути увагу на текст пісні, виразність виконання.
Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас художник. У яких художніх образах ви уявляєте цю пісню?
7. Підсумок уроку;
а) Запитання до учнів.
Яким є ваше враження від уроку та його музики?
У яких кольорах ви відтворили б музичну палітру уроку?
Які ще твори І. Дунаєвського ви знаєте (пісні, музику до кінофільмів тощо)?
У чому полягає схожість і відмінність основних рис творчості І. Кальмана та І. Дунаєвського (на прикладі фрагментів їхніх оперет)?
Учитель. Більшість сюжетів оперет Дунаєвського були побудовані тільки на темах сучасності, а музика відповідала стилю, інтонаціям та ритмам,масової молодіжної пісні. У його творах поряд із ліричними пісенними темами зазвучали популярні на той час пісні-марші, пісні-лозунги, пісні-плакати.
Чи знайомі ви з творчістю Максима Дунаєвського сина І. Дунаєвського? Музику до яких кінофільмів він написав? Які пісні ви можете згадати, виконати? (Виконання пісні «Кольорові сни» М. Дунаєвського.)
б) Оцінювання музично:творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Спробувати створити оперету про мешканців свого рідного міста, села. Обміркувати її сюжет та музику.
9.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Пісні про Одесу» і. Дунаєвського.

УРОК 25

Тема. Новаторство, авангардизм у музиці ВалентинаСильвестрова.
Мета. Поглибити знання про творчість сучасного українського композитора В. Сильвестрова. Учити аналізувати новаторські напрями в музиці та робити
висновки щодо сучасного стану й перспектив розвитку професійної музичної творчості. З'ясувати значення понять «авангардизм», «кітч». Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори шляхом їх зіставлення. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до творчості В. Сильвестрова, української народної пісні. Виховувати естетичний смак.
Музичний матеріал: В. Сильвестров. «Кітч-музика» (фрагменти) слухання;
українська народна пісня «Чом ти не прийшов» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрет композитора В. Сильвестрова, репродукція картини художника І. Марчука «Музиканти», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (0. В. Волошина, А. В. Левченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. 0. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання української народної пісні «Чом ти не прийшов».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Що вплинуло на розвиток оперети у XX ст.?
Які оперети І. Дунаєвського ви можете назвати?
У чому полягає схожість і відмінність творчості І. Кальмана та І. Дунаєвського?
Яким ви уявляєте майбутнє жанру оперети?
Які пісні М. Дунаєвського ви можете згадати? Які виконати?
Виконання пісні «Кольорові сни» М. Дунаєвського.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Музика наших уроків уже не раз дивувала своєю оригінальністю, незвичним звучанням, стилями. Серед музичних творів особливе місце займають твори авангардного напряму.
Звернімося до словника
Авангардизм (фр.avant-garde передовий загін) узагальнювальна назва течій сучасного музичного мистецтва, яким притаманний розрив із традиціями класичної музики, пошук нових форм і виражальних засобів.
Твори яких композиторів-авангардистів ви можете згадати?
Сьогодні у нас на уроці звучатиме «Кітч-музика» композитора В. Сильвестрова.
Чи відомі вам які-небудь твори В. Сильвестрова? Чи знаєте ви щось про життя й творчість композитора?
Послухаймо музикознавця.
4. Інформація музикознавця.
Валентин Сильвестров один із найвизначніших представників сучасної української музики, учень Бориса Лятошинського, лауреат багатьох премій та конкурсів, зокрема й міжнародних. Творчість композитора сформувалась у 60-ті роки XX ст. й одразу привернула увагу новаторством музичного мислення (авангардизмом). Цей напрямок простежувався у творчості композиторів А. Шнітке, Л. Грабовського, В. Годзянського та інших.
В. Сильвестров працює здебільшого в жанрах симфонічної, камерно-інструментальної, хорової та вокальної музики. Композитор створив естрадні пісні та музику для дітей.
5. Слухання «Кітч-музики» (фрагменти) композитораВ. Сильвестрова.
Що являє собою фортепіанний цикл «Кітч-музики» ?
Звернімося до словника
Кітч напрям у сучасній культурі, розрахований на масового споживача, характеризується безідейністю, розважальністю.
Сам автор характеризував «кітч» як щось «слабке, відкинуте, невдале», але ліричне та не іронічне.
Автор визначив вимоги до виконання твору: «Грати дуже тихо (рр) і гранично тихо (ррр), ніби здалека. Мелодію виділяти обережно, грати її якнайближче до акомпанементу!».
Яку характеристику образному змісту, характеру музики можна дати?
Які особливості композиторського стилю Валентина Сильвестрова в ньому розкриті?
Композитор приділив особливу увагу тембровій палітрі звучання, що висвітлювало внутрішню драматургію твору, його емоційно-образний зміст.
Його творчість характерна багатоплановістю втілення життєвих явищ. Імпровізаційність поєднується в музиці з чіткістю структури та форми, а емоційна виразність із глибиною думки.
Про свій композиторський стиль В. Сильвестров писав: «В усіх випадках... і в авангардних творах... я зробив спроби будувати форму, як мелодію, наповнити весь її шлях не тільки логічною, але й мелодичною напругою».
Однією з найхарактерніших ознак творчого стилю композитора є особлива увага до мелодії, так би мовити, наскрізна мелодизація.
З якими творами авангардного напрямку ви могли б порівняти «Кітч-музику» ?
6. Розгляд репродукції картини художника І. Марчука
«Музиканти».
Якими художніми засобами створює образи музикантів художник?
Чи помітили ви спільні риси в образному змісті творів і творчому стилі В. Сильвестрова та І. Марчука?
У якому виді Мистецтва ви втілили б свої враження від «Кітч-музики»?
7. Розучування української народноїпісні «Чом ти не прийшов».
При розучуванні пісні слід звернути увагу на її виконавський план.
Який виконавський варіант пісні І. Марчук. Музиканти ви Можете скласти?
Виконання пісні в різних виконавських варіантах (соло, дуетами, ансамблями).
Уявіть, що кожен із вас керівник вокального ансамблю.
Придумайте супровід до пісні.
Які інструменти для супроводу ви оберете?
Згадайте пісні схожого образного змісту.
Які з них ви можете виконати?
Яку пісню ви виберете для аранжування в стилі авангарду?
Уявіть, що у вас діалог із митцем.
Кого 3 композиторів ви оберете для діалогу?
Що ви йому скажете?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Яке враження справила на вас музика уроку? Чи хотіли б ви розповісти про неї своїм близьким, друзям?
Чи є спільні риси в « Сюїті у старовинному стилі» А. Шнітке та «Кітч-музиці» В. Сильвестрова? Якщо так, то в чому вони полягають?
Що відчутно в «Кітч-музиці» класицизм чи романтизм? Обґрунтуйте свою думку.
Якими засобами іншого виду мистецтва ви висвітлили б образи «Кітч-музики» В. Сильвестрова?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на твори сучасних композиторів.
10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Кітч-музики» (фрагменти) В. Сильвестрова.


























УРОК 26
Тема. Музика в діалозі з сучасністю.
Мета. Попереднє (часткове) узагальнення матеріалу теми семестру «Музика в діалозі із сучасністю». Поглибити знання учнів та попередньо перевірити якість засвоєння тематичного матеріалу. Розвивати творчі виконавські навички учнів. Виховувати ціннісне ставлення до музики, естетичний смак, почуття прекрасного.
Музичний матеріал: В. Вавилов. «Місто золоте»; музичні твори на вибір учнів та
вчителя.
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон,фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрет композитора В. Вавилова, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волощина, А. В. Левченко, О, В. Мільченко), «Музичне мистецтво» , 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Місто золоте» В. Вавилова.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Чи доводилося вам чути цю пісню раніше?
Що ви можете розповісти про історію її створення?
Які образи, почуття викликає у вас пісня «Місто золоте»? Музикознавець. Пісня «Місто золоте» має свою загадкову
історію, яку так ніхто цілком і не розгадав до кінця. Ця пісня прозвучала в кінофільмі «Асса» у виконанні Бориса Гребенщикова та гурту «Акваріум». Її автором уважають Володимира Вавилова, композитора й лютниста. (Докладніше див. у підручнику «Музичне мистецтво» 8 кл. О. Волощина, А. Левченко, с. 68-69.)
Лідер групи «Акваріум», вокаліст, гітарист і автор пісень Борис Гребенщиков народився в Ленінграді (1953). Дитяче захоплення гітарою, на якій хлопця навчила грати бабуся, стало сенсом його життя. Створений із другом дитинства гурт «Акваріум» згодом здобув визнання, популярність і з успіхом проіснував 25 років (1972-1997).
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Чи хотіли бви розповісти про пісню «Місто золоте» своїм друзям?
Чи виникло у вас бажання заспівати цю пісню?
4. Розучування пісні «Місто золоте» В. Вавилова (першого куплету).
Який варіант тексту пісні ви оберете для розучування російський чи український?
(при розучуванні слід звернути увагу на останні 3 такти куплету: на високу теситуру пісні, ритмічний бік мелодії, чіткість дикції.)
Уявіть, що кожен із вас кліпмейкер.
До яких пісень ви зняли б свої кліпи?
5. Попереднє (часткове) узагальнення матеріалу теми семестру «Музика в діалозі із сучасністю».
Використання технологій «Мозковий штурм», «Мікрофон».
Як ви розумієте тему «Музика в діалозі із сучасністю»?
Які музичні твори минулих епох ви поставили б поряд із сучасними? Назвіть кілька таких творів. (Слухання творів для порівняння.)
Чому Дж. Верді називали «вихователем Італії»?
У чому полягає суть реформи Р. Вагнера?
Які особливості музичної мови, творів композиторів С. Прокоф'єва та М. Римського-Корсакова ви відзначили? Чим вони відрізняються?
(Музична вікторина «Упізнай твір, автора».)
Елементи яких жанрів музики поєднує композитор Дж. Гершвін у «Рапсодії у стилі блюз»?
Що ви можете розповісти про історію виникнення й становлення жанру оперети? Яких представників цього жанру ви можете назвати?
Гра «Упізнай музичний твір» (фрагмент оперети)
Порівняйте творчі стилі композиторів Є. Станковича, Л. Грабовського та В. Сильвестрова.
Чим вони відрізняються?
Звучання фрагментів творів згаданих композиторів. Виконання української народної пісні «Чом ти не прийшов».
а) Визначення виконавського плану пісні.
б) Виконання пісні («як на концерті»).
6. Гра «На музичній хвилі».
Які свої музичні проекти, презентацію музичних творів ви підготували до уроку?
Демонстрація учнями своїх музичних творів (виконання, слухання творів, записаних на дисках, мобільних телефонах).
Ми знову на каналі МТУ. З вами, як завжди, ведуча (ім'я учениці, учня, які виступають у ролі ведучих музичного каналу).
7. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Чи сподобався вам урок? Які музичні моменти ви запам'ятали найкраще?
У яких кольорах ви відобразили б музику уроку?
Який висновок із засвоєної теми ви можете зробити?
Сприймання, знання музики збагачують духовний світ людини, формують її характер. Такий висновок зробили минулі покоління людей. Саме тому музика й досі веде свій давній діалог із людьми, із сучасністю. І йому немає кінця... «Усе минає, а музика вічна!» так сказав Маестро, герой кінофільму «В бій ідуть тільки старики», роль якого виконував Л. Биков.
Запам'ятайте слова видатного композитора Д. Шостаковича: «Скарби музики невичерпні, як невичерпні її можливості в майбутньому. Вона буде вічно зростати й розвиватися».
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Поглиблювати знання про жанри й стилі музичних творів. Підготувати музичну презентацію улюблених творів.
9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Кітч-музики» В. Сильвестрова.
УРОК 27
Тема. Діалог із Бетховеном.
Мета. Поглибити знання про творчість Л. Бетховена на прикладах п'єси «Елізі» та сонати № 8 «Патетична». З'ясувати значення понять «класицизм», «романтизм», «музична драматургія», «сонатна форма». Розвивати образно-асоціативне мислення, вміння характеризувати творчість видатного композитора як складову частину культури людства, висловлювати судження про значення його творчості в житті сучасної людини та суспільства.Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до творчості Л. Бетховена, В. Вавилова. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: Л. Бетховен «Елізі», соната № 8 «Патетична» (слухання); В. Вавилов «Місто золоте» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, В. Вавилова, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (0. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. 0. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання III частини Сонати № 14 Л. Бетховена.
2. Актуалізація музичних вражень учнів.
Якою є музична палітра ваших вражень, отриманих під час весняних канікул?
Яка музика вразила вас найбільше?
Що ви можете про неї розповісти?
Чи можете ви виконати, продемонструвати її в запису?
(Розповіді учнів про музику, музичні події канікул та виконання музики за власним бажанням.)
Чи знайома вам музика, що зустрічала вас, коли ви заходили до класу (кабінету)?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
У попередніх класах упродовж багатьох уроків під час опанування програмного музичного матеріалу ви вже чули музику композитора Л. Бетховена. Вона не раз хвилювала ваші душі, «викрешувала вогонь із ваших сердець», робила вас мужніми, цілеспрямованішими, сильнішими.
І ось ще одна зустріч, ще один уявний діалог із композитором.
Чи дасть він вам відповідь на ваші запитання з позиції сучасного слухача?
Чи стане його музика опорою та надією у вашому житті? Чи зробить сильнішими, розумнішими, допитливішими? Що нового відкриє для вас фортепіанна мініатюра «Елізі» та Соната № 8?
Будемо сподіватися, що все це нам пощастить хоча б частково з'ясувати на сьогоднішньому уроці.
4. Слухання «Елізі» Л. Бетховена.
а) Вступне слово вчителя. Фортепіанна мініатюра «Елізі» Л. Бетховена, мелодія якої так часто звучить у наш час, відома в усьому світі.
Придивіться до мужнього обличчя композитора, зазирніть у його очі ще мить і він почне з вами розмову за допомогою своєї музики...
б) Слухання п'єси «Елізі». Організація роботи в групах («Фанати» «Опоненти»).
Який характер створює музика цього твору?
У яких кольорах ви уявляєте його музику?
Як композитор розкриває характер музики, образний зміст п'єси «Елізі»?
У чому полягають особливості її композиції?
5. Слухання І частини Сонати № 8 («Патетичної») Л. Бетховена.
Якими є образний зміст та характер І частини Сонати № 8?
«Патетична» соната особлива тим, що починається повільним вступом, у могутніх акордах якого висвітлено головний образ твору. Він є інтонаційною основою та джерелом конфліктного принципу драматургії всієї сонати.

Як у творі розкриті особливості сонатної форми? Вольова, бурхливо драматична та стрімка головна тема експозиції вступає в діалог із контрастною побічною темою, лірично схвильованою та дещо нерішучою, боязкою.
Яка важлива життєва проблема, на вашу думку, стала предметом цього діалогу?
Як би ви назвали Сонату № 8?
Як ви вважаєте, чому соната має програмну назву «Патетична»?
Звернімося до словника
Патетична (грец.pathetikos) піднесена, пристрасна, схвильована, сповнена пафосу.
Порівняйте Сонату № 8 із «Місячною сонатою» (третьою частиною), і
а) Міні-інформація музикознавця.
Сонату № 8 Л. Бетховен написав у 1799 році, вона має назву «Патетична». Цю назву творові дав сам автор, підкресливши його емоційну напруженість і драматизм.
б) Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас художник. Як ви передасте образний зміст сонати за допомогою візуальних засобів?
6. Розучування пісні В. Вавилова «Місто золоте» (другого куплету).
Якими є образний зміст цієї пісні, характер її музики?
Відтворіть образи, що є в пісні «Місто золоте», у своєму улюбленому виді образотворчого мистецтва.
Які пісні схожої тематики ви можете згадати та виконати?
7. Підсумок уроку.
а) Організація роботи у творчих групах: дискусія «Моя думка», використання технології «Мікрофон».
Яке враження справила на вас музика Л. Бетховена?
У яких кольорах ви уявляєте образний зміст музичних творів Л. Бетховена?
Які проблеми нашого сьогодення, на вашу думку, відобразив би Л. Бетховен у своїй музиці, коли б жив у наш час?
У чому ваші життєві переконання співзвучні бетховенським ідеалам? ,
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відобразити образний зміст пісні «Місто золоте» в улюбленому виді мистецтва.
9.Вихідучнів із класу (кабінету) під музику, обрану за їхнім бажанням.












































УРОК 28
Епіграф до уроку:

«Мистецтво Бетховена не знає меж ні в часі, ні в земному просторі, ні у велетенській силі впливу на людину».
Д. Шостакович
Тема. Діалог із Бетховеном (продовження).
Мета. Поглибити знання про творчість Л, Бетховена на прикладі одного з найвидатніших творів світової музичної культури Симфонії № 9. Продовжувати уявний діалог із композитором на теми людського буття. Закріпити визначення понять « класицизм », « романтизм », « симфонія », « музична драматургія», «сонатна форма». Учити висловлювати особисту думку щодо втілення образу світу в музичному мистецтві. Удосконалювати вокально-хорові навички та вміння інтерпретувати симфонічні твори. Формувати інтерес до світової музичної класики, творчості Д. Бетховена, О. Злотника. Виховувати естетичний смак, кращі моральні якості учнів.
Музичний матеріал: Л. Бетховен. Симфонія №9 (фінал) слухання; О. Злотник. «Родина"» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, О. Злотника, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фіналу Дев'ятої симфонії Л. Бетховена.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Музика якого композитора зустрічала вас, коли ви заходили на урок?
Чи можете ви впізнати стиль композитора?
До якого жанру належить цей твір?
Порівняйте характер звучання музики початку уроку з характером музики пісні «Місто золоте».
(Виконання пісні «Місто золоте».)
Якими є образний зміст пісні «Місто золоте»?
До чого закликають автори цієї пісні?
У яких творчих роботах ви відобразили свої враження від пісні?
(Демонстрація творчих робіт учнів.)
3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
Сьогодні ми продовжимо наш діалог з Л. Бетховеном за допомогою його видатного новаторського твору Симфонії № 9.
Музикою цієї симфонії композитор звертався не тільки докожної людини, а й до всього людства. Це був діалог композитораз людством, у ньому він хотів показати звучання Голосу Людства, у якому закликав через звучання хору:
«Обніміться, мільйони,
Злийтеся у Радості єдиній!».
Основні проблемні запитання нашого діалогу:
У чому полягає задум композитора щодо написання Симфонії № 9?
Який новаторський прийом використав Л. Бетховен у Симфонії № 9?
4. Слухання фіналу Симфонії № 9 Л. Бетховена.
а) Слово вчителя.
Дев'ята симфонія Л. Бетховена це гімн могутності та всепереможності людського духу, це, говорячи словами музикознавця В. Стасова, «дев'ятий вал, до якого спрямувалась уся діяльність геніального симфоніста».
Сьогодні ми послухаємо, як фінал симфонії увінчує собою напружену боротьбу заради перемоги добра й справедливості, що триває впродовж звучання твору.
Познайомтеся з головною темою та заспівайте її як вокаліз (або з назвою нот).
б) Виконання теми.
Послухайте фінал теми та простежте за розвитком цієї теми.
в) Слухання фіналу Симфонії № 9 Л. Бетховена.
Яким є образний зміст фіналу симфонії?
Чи відчули ви Щось особливе у його звучанні?
Якого характеру набула тема?
Учитель. Тема радості, наспівна й сувора, велична, проста й світла за характером, легко запам'ятовується, тому що створена на народнопісенних інтонаціях.
Перший показ цієї теми Л. Бетховен доручив віолончелям і контрабасам інструментам, що зазвичай виконують в оркестрі акомпануючу роль і не виконують кантилени протяжної, наспівної мелодії. Поступове нагнітання нової хвилі радості у виконанні солістів, оркестру та хору приводить"до могутнього апофеозу, Свободи, Братства людства в кінці твору.
Чому композитор вийшов за межі симфонічного жанру, увівши звучання хору, солістів?
Задумом композитора було вираження ідеї загальнолюдського братства й любові. Уведення хору у фіналі це могутній засіб, покликаний розкрити через слово бажання свободи, єднання, торжества щасливого людства, показати звучання Голосу Людства.
Поетичним матеріалом став фрагмент оди німецького поета Ф. Шиллера «До радості»:
«О прекрасна, божественна Радосте!
Дочко небес! Натхненна,
Ми вступаємо в твоє святилище!..
Обніміться, мільйони!
Злийтеся у Радості єдиній!».
Чи вдалося композитору досягти мети, поєднавши симфонічне й хорове, вокальне звучання?
5. Гра «Диригент».
Уявіть, що кожен із вас диригент. Спробуйте передати характер музики.
6. Висновок діалогу з музикою Дев'ятої симфонії: технологія «Мікрофон».
Чому Л. Бетховена називають «Шекспіром мас», а симфонію «дев'ятим валом», до якого «вела вся велика діяльність геніального симфоніста» (О. Сєров).
Чому ода «До радості» із Симфонії № 9 Л. Бетховена стала європейським гімном?
Які музичні твори композитора ви можете згадати?
7. Гра «Композитор».
Прочитайте поетичні рядки Вадима Крищенка та спробуйте створити свою мелодію. Чи буде вона співзвучна бетховенській музиці?
Родина, родина від батька до сина,
Від матері доні добро передам,
Родина, родина це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
8. Слухання пісні «Родина» композитора О. Злотника на слова В. Крищенка.
Який образний зміст має ця пісня?
Порівняйте свою мелодію з музикою приспіву композитора О. Злотника.
Якими є особливості мелодії, ритму пісні «Родина»?
Як слід виконувати цей твір?
Порівняйте пісню «Родина» з одою «До радості».
Чи мають вони спільні риси?
Чи знайомі вам інші пісні українського композитора О. Злотника? Якщо так, то які саме?
Яке слово може бути ключовим для цих творів? (Єдність.)
9. Підсумок уроку.
а) Дебати «Моя думка» (групи «Фанати» «Опоненти»). Технологія «Мікрофон».
Що нового відкрила вам музика уроку? Чи відбувся ваш діалог з Л. Бетховеном?
Чи згодні ви із задумом композитора Л. Бетховена щодо втілення образу світу та людського буття в Симфонії № 9?
Чому композитор вийшов за межі симфонічного жанру, увівши звучання хору, солістів?
Який вислів Л. Бетховена ви візьмете із собою в життя?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на симфонічну музику, твори Л. Бетховена.
11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента Симфонії № 9 Л. Бетховена.














УРОК 29
Тема. Життя народу у творчості Миколи Лисенка.
Мета. Поглибити знання про творчість М. Лисенка й розкрити характерні риси його камерної музики на прикладах вальсу ре мінор та романсу «Безмежнеє поле». Учити висловлювати особисту думку щодо відображення життя народу в музичному мистецтві. З'ясувати значення понять «камерна музика», «вальс», «романс». Розвивати образно-асоціативне мислення, вміння інтерпретувати музичні твори. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до творчості М. Лисенка, О. Злотника, до національної класичної музики. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: М.Лисенко. Вальс ре мінор, романс «Безмежнеє поле» (слухання); О. Злотник. «Родина» (виконання).
Типуроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон, (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів М. Лисенка, О. Злотника, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні О. Злотника «Родина».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Одна школярка написала у своєму творі «Послання неземним цивілізаціям»: «Далеким неземним цивілізаціям я послала б усі 32 сонати Бетховена. У них уся людина, з її почуттями, емоціями, роздумами, мріями...».
Чи додали б ви до цього послання Дев'яту симфонію? Якщо так, то чому?
Який задум композитора Л. Бетховена та новаторські ідеї втілені у Дев'ятій симфонії?
Чому хоровий фінал Дев'ятої симфонії було обрано європейським гімном?
Послухаймо музичний твір, який став для українського народу духовним гімном, що об'єднує людей.
Слухання «Молитви за Україну» М. Лисенка.
Чи впізнали ви музику, яка щойно прозвучала?
Хто є її автором?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Ви, мабуть, уже здогадалися, що наш урок буде присвячений музиці композитора М. Лисенка. А чи відбудеться діалог із композитором, значною мірою залежить від вас.
Сьогодні ми познайомимося з Вальсом ре мінор та романсом «Безмежнеє поле».
Якими є характерні риси цих творів?
Чи є їм місце в сучасній музичній палітрі?
Що вони можуть дати сучасному слухачеві, сучасній молодій людині?
Такими є основні питаний для наших дебатів під час інтерпретації музичних творів упродовж уроку.
4. Слухання романсу «Безмежнеє поле» М. Лисенка.
До жанру романсу Микола Лисенко звертався впродовж усього свого творчого життя. Це були романси на тексти віршів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, що дозволяли за допомогою засобів музики розкривати широку палітру чуттєвих образів: ліричних, драматичних, трагічних, сповнених високого громадянського змісту.
Шість романсів М. В. Лисенка на вірші видатного українського письменника та поета Івана Франка можна вважати справжнім вокальним циклом.
Незаперечним є той факт, що романс «Безмежнеє поле» на вірші І. Франка перлина українського вокального мистецтва.
Спробуйте довести це, характеризуючи образний зміст, характер музичного романсу.
Яку роль відіграє акомпанемент у створенні образу романсу? Що він підкреслює?
Розгляньте ілюстрацію «Безмежнеє поле». Чи співзвучна вона музиці романсу?
Загострена емоційна насиченість, бурхлива, поривчаста музика романсу розкриває бентежний характер віршів.
Красива, піднесено-виразна мелодія у виконанні баритона, поєднуючись із динамічним фортепіанним супроводом, створює образ вершника в пошуках долі серед безмежного простору: «Неси мене, коню, по чистому полю...»
5. Слухання Вальсу ре мінор М. Лисенка.
Інструментальна музика особлива сторінка творчого доробку композитора М. Лисенка. У попередніх класах ви познайомилися з багатьма його камерними, інструментальними творами.
Які музичні твори М. Лисенка ви можете згадати? (Уразі потреби вчитель награє або дає прослухати фрагменти творів «Експромт», «Баркарола»,)
Яке враження справила на вас музика вальсу ре мінор?
Як змінюється образний зміст цього твору?
У чому полягають особливості його будови?
У якій частині вальсу відчутно поетичність, пісенність? У якій танцювальний порив, схвильованість? Яка із частин повторюється? ,
У якій частині домінують музичні інструменти: скрипки, мідні духові, флейта, кларнет?
Порівняйте два музичні твори М. Лисенка вальс ре мінор і романс «Безмежнеє поле». Чи мають вони спільні риси?
Уявіть, що кожен із вас художник. У яких кольорах, образах ви бачите музику М. Лисенка?
6. Розучування пісні «Родина» композитора О. Злотника (другого куплету).
При розучуванні пісні слід звернути увагу на її текст, чіткість дикції при виконанні (особливо заспіву), легкість, м'якість виконання (без форсування звука) приспіву.
Який образний зміст створює ця пісня?
Що в ній оспівано?
Якими є особливості її мелодії, ритму?
Які пісні своєї родини ви можете згадати та виконати?
Яким ви уявляєте генеалогічне дерево вашої родини?
Який герб ви створили б для вашої родини?
7. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Який із творів М. Лисенка, що прозвучали на уроці, став . для вас «новою сторінкою» його творчості?
У чому полягає значення творчості М. Лисенка для української музичної культури?
Образ якої з раніше виконаних пісень є близьким до образу пісні «Родина»?
У яких кольорах ви бачите музику уроку?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відтворити свої музичні враження в улюбленому виді мистецтва.
9.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Родина» О.Злотника.










































УРОК 30
Тема. Життя народу у творчості Миколи Лисенка (продовження).
Мета. На прикладі кантати «Б'ють пороги» М. Лисенка поглибити й узагальнити знання про його творчість. Розкрити характерні особливості та епохальне значення творчості М. Лисенка як відображення життя народу. З'ясувати значення понять «класична музика», «кантата». Розвивати творчу уяву учнів, формувати інтерес до національної музичної класики, до творчості М. Лисенка, І. Шамо, образне сприйняття музики. Виховувати естетичний смак.
Музичний матеріал: М. Лисенко. Кантата «Б'ють пороги» (слухання); І. Шамо. «Три поради» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів М. Лисенка, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл.(М. К. Яскулко); М. Рильський. «Микола Лисенко» (вірш).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Родина»О. Злотника.
2. Актуалізація музичного досвіду, опорних знань учнів.
Які почуття викликала у вас музика, під звучання якої ви
заходили до класу (кабінету)?
Що вона вам нагадала?
Чи з'явилось у вас бажання її виконати?
а) Розучування пісні «Родина» О. Злотника (другого куплету)різними варіантами (по черзі, дуетами, тріо, ансамблями).
б) Створення виконавського плану пісні творчими групами.
Яку пісню, схожу за образним змістом із піснею «Родина», ви можете згадати?
в) Виконання пісень за бажанням учнів.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ми продовжуємо знайомство з творчістю видатного композитора М. Лисенка засновника національної музики, педагога, диригента. -
Оцінюючи роль М. Лисенка в історії української музики, відомий музикознавець О. Кошиць зазначав, що в музиці Лисенка, «як у жолуді, заховується вся будучність... української музики».
Поглибити знання творчості М. Лисенка нам допоможе кантата «Б'ють пороги».
Якою є історія створення кантати?
У чому полягають особливості драматургії цього твору? Такими є основні питання нашого уроку.
4. Слухання кантати «Б'ють пороги» М. Лисенка.
Щоб з'ясувати історію створення кантати, зазирнімо в минуле, у 1878 рік, і разом із композитором відвідаймо острів Хортиця у складі археологічної експедиції.
Враження від дніпровських порогів, ревучого Дніпра поєдналися в пам'яті композитора з образами Кобзаревих поезій. (Використання ілюстрацій, відеоматеріалів для показу Дніпра, дніпровських порогів.) Ось так і виник задум написання кантати на вірші Т. Шевченка.
.Згадаймо та виконаймо перший куплет пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».
а) Виконання першого куплету пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».
Кантата «Б'ють пороги» одночастинний твір для хору, солістів і симфонічного оркестру. Вона створена на зразок кантати-поеми, оскільки не має поділу на окремі завершені частини.,
б) Слухання кантати М. Лисенка «Б'ють пороги».
Якими є образний зміст кантати, характер її музики?
Якими засобами виразності композитор розкрив образ могутнього Дніпра?
5. Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас як художник? Як ви уявляєте кантату?
6. Чому Лисенка називають «сонцем української музики»?
Що ви можете сказати про роль М. Лисенка в розвитку вокально-хорового жанру в Україні?
Як завершується кантата «Б'ють пороги»?
Чи відчутно в ній єднання Кобзаревого слова з музикою Миколи Лисенка?
Якого звучання набуває кантата зі словами «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...»? (Звучить як гімн українському народу.) .
Яку ще кантату композитора Миколи Лисенка ви можете згадати? (Кантата «Радуйся, ниво неполитая», 5 частина «Оживуть ліси, озера».)
У разі потреби учитель демонструє фрагменти кантати.
7. Виконання пісні «Родина» О. Злотника.
а) Виконавський план на розсуд учителя або за бажанням учнів.
б) Створення емоційного настрою для виконання пісні, задля того щоб передати чуття великої української родини як у мистецтві, так і в житті.
в) Налагодження зв'язку між минулим і сьогоденням.
8. Слухання та виконання пісні «Три поради» І. Шамо.
Пісня композитора Ігоря Шамо написана на слова відомого українського поета Юрія Рибчинського.
Які три поради звучать у цій пісні?
Як у музиці розкрито образний зміст пісні?
Чи такою ви уявляєте музику на текст Ю. Рибчинського?
9. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Яка роль виконує хоровий жанр у формуванні української національної музичної класики?
У чому полягають особливості кантати Миколи Лисенка «Б'ють пороги»?
Яка ваша думка щодо ролі М. Лисенка в розвитку вокально-хорового жанру в Україні?
Чи згодні ви з поданими нижче рядками з вірша «Микола Лисенко» відомого українського поета Максима Рильського?
Він від народу набирався сили,
В натхненній праці, в боротьбі палкій,
Коли творив щоденний подвиг свій,
Во ім'ятих, що сіяли, косили.
Які рядки про М. Лисенка могли б написати ви?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відобразити свої враження від музики уроку в малюнках, віршах тощо.
11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Три поради» І. Шамо.












































УРОК 31
Епіграф до уроку:
«Цей концерт геніальний за симфонічним злетом думки й щедрістю звукоідей».
Б.Асаф'єв
Тема. Музика Чайковського як символ краси, правди й щирості.
Мета. Визначити образний зміст, характер музики творів для слухання та виконання. Поглибити знання учнів про творчість П. Чайковського на прикладах романсу «Серед шумного балу» та І частини концерту для фортепіано з оркестром № 1. Закріпити визначення понять «концерт», «сонатна форма та її складові частини», «камерна музика», «романс». Розвивати слухацьку увагу, вокально-хорові навички. Формувати інтерес до зарубіжної музичної культури, зокрема до творчості П. Чайковського, К. Молчанова. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: П. Чайковський. Романс «Серед шумного балу», концерт для
фортепіано з оркестром №1,1 частина (слухання); К. Молчанов. «Журавлина пісня»
із кінофільму «Доживемо до понеділка», переклад із російської М. К. Яскулка (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Oбладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів П. Чайковського, К. Молчанова, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фіналу І концерту для фортепіано з оркестром П. Чайковського.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
З якою музикою ви прийшли на урок?
Чи знайшлось у ній місце для серйозної (академічної) музики минулих епох, музики М. Лисенка?
У яких творчих роботах ви відобразили свої враження від музики попереднього уроку? (Демонстрація учнями творчих робіт.)
Якими є образний зміст, характер музики кантати «Б'ють пороги»? (Звучить фрагмент кантати «Б'ють пороги» М. Лисенка.)
Згадайте музику початку уроку (П. Чайковський. Концерт № 1 для фортепіано з оркестром.) Чи може вона, зважаючи на її стиль, належати композитору М. Лисенку?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Твір П. Чайковського Концерт № 1- для фортепіано з оркестром відомий вам із попередніх класів. Ми слухали з вами фінал концерту, в якому використана українська веснянка «Вийди, вийди, Іванку».
Сьогодні ми познайомимося з першою частиною концерту, головна тема якої ґрунтується на мелодії старовинної народної пісні українських лірників.
(Показ ілюстрацій, демонстрація відеоматеріалів.)
4. Слухання Першого концерту для фортепіано з оркестром (І частини).
Якими є ваші враження від музики І частини концерту?
Як ви можете охарактеризувати образний зміст, особливості головної та побічної тем твору?
Головна тема поривчасто-схвильована, контрастує з побічною темою, побудованою на інтонаціях прохання та несміливого зізнання.
Ця тема одна з найкращих ліричних образів у музиці композитора.
У яких кольорах ви уявляєте образний зміст основних тем І частини концерту?
Учитель. Ще одним відомим романсом П. Чайковського є романс «Серед шумного балу». Він написаний на вірші російського письменника Олексія Толстого і має цікаву історію створення. Випадкова зустріч письменника на балу стала початком його кохання на все життя, саме це спонукало до написання поетичних рядків, які й лягли в основу романсу П. Чайковського.
5. Слухання романсу «Серед шумного балу» П. Чайковського.
Які почуття виражені в музиці цього романсу?
Якими є образний зміст, характер його музики?
У чому полягають особливості композиції романсу?
Розгляньте репродукцію картини балу.
Що ви можете сказати про її зміст, композицію?
Чи співзвучна вона музиці романсу?
Який романс зі схожою змістовною темою, формою ви можете згадати? (Романс М. Глінки «Я мить чудову пам'ятаю».)
Розгляньте малюнок російського поета О. Пушкіна.
Як цей малюнок пов'язаний із романсом «Я мить чудову пам'ятаю» М. Глінки?
Кохання до Анни Керн надихнуло поета на малюнок та написання вірша. А кохання М. Глінки до дочки А. Керн Катерини стало спонуканням до написання романсу «Я мить чудову пам'ятаю».
6. Розучування твору К. Молчанова «Журавлина пісня».
Ця пісня написана на слова поета Г. Полонського. Вона звучить у кінофільмі «Доживемо до, понеділка». Кінофільм розкриває складні стосунки між учителями та учнями. Задумлива, сповнена світлих почуттів пісня зайняла гідне місце в кінострічці. І тепер її важко уявити без цієї чудової пісні.
а) Слухання пісні в запису або виконанні
вчителя.
Якими є образний зміст пісні та характер її музики?
б) Розучування першого куплету пісні.
При розучуванні пісні слід звернути увагу на мелодичні ходи, необхідність їхнього точного інтонування, плавність звуковедення.
Порівняйте вальсовість пісні з романсом «Серед шумного балу». Чим вони відрізняються?
Які пісні про школу ви можете згадати та виконати?
7. Виконання пісень за бажанням учнів.
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Що нового відкрила для вас музика П. І. Чайковського? Чим збагатила?
Яке місце посідає музика. Чайковського у вашому житті?
Які українські народні пісні знайшли своє місце у. творах П. Чайковського, отримали «друге життя»?
Згадайте, яку українську народну пісню використав композитор у І частині концерту, а яку у фіналі?
Чи згодні ви зі словами Бориса Асаф'єва: «Цей концерт геніальний за симфонічним злетом думки й щедрістю звукоідей?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати Музику на власний вибір. Підготувати розповідь про прослухану музику.
10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Журавлиної пісні» К. Молчанова.




















УРОК 32 .
Тема. П. Чайковський. Діалог із митцем.
Мета. Поглибити й узагальнити знання учнів про творчість П. Чайковського на прикладі фіналу Симфонії № 6. Визначити особливості, характер музики Симфонії № 6. Закріпити формулювання понять «симфонія», «сонатна форма», «сонатно-симфонічний цикл». Розвивати слухацьку увагу учнів, вокально-хорові навички, вміння усвідомлено й виразно інтерпретувати та виконувати музичні твори. Формувати інтерес до творчості П. Чайковського, К. Молчанова. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: П. Чайковський. Симфонія № 6 «Патетична» (фінал)
слухання; К. Молчанов «Журавлина пісня» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів П. Чайковського, К. Молчанова, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання І частини Симфонії № 6 («Патетичної») П. Чайковського.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Якою музикою розпочався наш урок?
Чи впізнали ви за звучанням, що це за музичний твір та хто його автор? (Симфонія №6,1 частина; П. Чайковський.)
Згадайте одну із тем симфонії та виконайте її як вокаліз.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Що ви можете розповісти про історію створення Симфонії №6?
Чому вона має другу назву«Патетична»?
За словами композитора, він задумав ЇЇ як програмний твір, проте з програмою, «що залишиться Для всіх загадкою...». Симфонію № 6 Чайковський назвав «Патетичною» за порадою свого брата.
Програмний зміст симфонії дещо розкривають слова П. Чайковського:
«Навіщо ми живемо? Навіщо? Для чого? початок й основна думка Всієї симфонії».
«У цю симфонію я вклав, без перебільшення, усю свою душу».
Історія написання симфонії схожа з написанням Реквієму В. А. Моцарта.
Восени 1893 року Чайковському надійшло замовлення написати Реквієм. Сам П. Чайковський писав із цього приводу: «Мене бентежить та обставина, що моя остання симфонія, щойно написана й призначена до виконання 16 жовтня... пройнята настроєм дуже близьким до того, яким переповнений Реквієм». Перший фортепіанний концерт і Шоста симфонія були останніми творами, якими диригував П. Чайковський. За тиждень композитор пішов із життя.
4. Слухання фіналу Симфонії № 6 «Патетична» П. Чайковського.
Яке враження справила на вас музика фіналу?
Яку характеристику їй ви можете дати?
Особливістю фіналу є те, що він, на відміну від традиційних, стрімких частин, звучить у повільному темпі. Це скорботний драматичний монолог у тричастинній формі з характерною для всього твору пристрасною патетичністю й ліричністю.
У чому полягають особливості головної та побічної тем?
Головна тема фіналу сповнена страждання й протесту. Контрастною до неї є побічна друга тема утілення чистоти й світлої мрійливості.
Як закінчується симфонія? Що в ній перемагає трагедія смерті чи віра в перемогу світла й добра?
Шоста симфонія закінчується трагічно. Але в цілому вона не залишає песимістичного враження. Наповнена життям, яскравими образами, пристрасними людськими почуттями, вона вселяє велику любов до життя, кожної його миті, віру в перемогу світла й добра.
5. Гра «Диригент».
Уявіть, що кожен із вас диригент. Спробуйте рухами рук передати характер музики фіналу симфонії.
Повторне слухання фрагмента фіналу, під звучання якого учні виступають у ролі диригентів.
Нещодавно на одному з уроків звучала музика, позначена автором як «Патетична» Восьма соната Л. Бетховена. Які спільні риси є в образному змісті та звучанні творів: «Патетична» соната Л. Бетховена та «Патетична симфонія» П. Чайковського?
6. Розучування «Журавлиної пісні» К. Молчанова.
Який виконавський план пісні ви можете запропонувати?
7. Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас художник. У яких образах ви бачите цю пісню?
8. Гра «Згадайте пісню».
Згадайте пісні, що схожі своїм образним змістом із «Журавлиною піснею», та виконайте їх.
9. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Якими є ваші враження від музики уроку?
Розгляньте уважно репродукцію-фото із зображенням пам'ятника П. Чайковському. Що ви можете сказати великому композиторові на завершення нашого діалогу з ним?
Який висновок ви можете зробити стосовно музики Шостої симфонії?
Симфонії П. І. Чайковського це сповіді його великого людського серця. Кожній із шести симфоній притаманні автобіографічні риси, у Шостій симфонії безліч визначень, порівнянь. Це «лебедина пісня композитора», «трагічний документ епохи», лірична трагедія, сповідь душі, філософський роздум про життя людини, про сенс людського існування.
Чому музичні твори П. І. Чайковського дотепер є одними з найпопулярніших, які й дотепер хвилюють слухачів?
Запам'ятайте слова П. Чайковського: «У цю симфонію я вклав, без перебільшення, усю свою душу. Я вважаю її найкращою та найбільш щирою з усіх своїх творів».
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на твори П. І. Чайковського. Зібрати матеріал про його життя й творчість.
11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Журавлиної пісні» К. Молчанова.



































УРОК 33
Тема. Євген Станкович. Діалог із сучасником.
Мета. Поглибити знання учнів про творчість Є. Станковича на прикладах триптиха для скрипки і фортепіано «На Верховині» та фрагментів із балету «Ольга». Закріпити визначення понять «балет», «камерна музика», «триптих», «авангардизму, «неофольклоризм». Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, формувати інтерес до кращих зразків української професійної музики, зокрема до творчості Є. Станковича, К. Молчанова. Виховувати естетичні почуття, любов до свого народу, української природи.
Музичний матеріал: Є. Станкович. Триптих для скрипки і фортепіано «На верховині», пролог із балету «Ольга» (слухання); І. Карабиць. «Пісня на добро» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми, урок-діалог.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Є. Станковича, І. Кара- биця, репродукція картини художника С. Мальчицького «Верховина влітку» та фото «Пам'ятник княгині Ользі у Києві», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. 0. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання-пісні І. Карабиця «Пісня на добро».
2. Актуалізація опорних знань учнів.
Які почуття викликала у вас музика початку уроку? На який діалог вона вас налаштувала?
Чи нагадує щойно прослухана музика музику попереднього уроку?
(Звучить фрагмент Шостої симфонії П. Чайковського.)
Що ви можете сказати про цей музичний твір та його автора?
Композитора П. Чайковського вважали видатним диригентом. Симфонічні концерти під його керівництвом Із тріумфом проходили в Берліні, Парижі, Лондоні, Америці.
Уявіть, що кожен із вас диригент. Спробуйте рухами руки передати характер музики «Патетичної» симфонії П. Чайковського.
Чим збагатили ви себе, ведучи діалог із Чайковським?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ми будемо вести новий і цікавий діалог із нашим сучасником, українським композитором Євгеном Станковичем. Про нього нам розповість наш музикознавець.
4. Розповідь музикознавця.
Євген Станкович один із найвідоміших сучасних українських композиторів, музичний діяч, педагог, народний артист України, лауреат міжнародних конкурсів та Державної премії імені Т. Г. Шевченка.
Народився Євген Станкович у 1942 році в місті Свалява на Закарпатті в родині вчителів. Музичну освіту здобував спочатку в Ужгородському музичному училищі, а потім у Київській консерваторії. Його вчителями були Б. Лятошинський, С. Людкевич та М. Скорик.
У творчому доробку Євгена Станковича різноманітні жанрові музичні твори: фольк-опера «Цвіт папороті» (єдина фольк-опера в українській музиці), балети «Ольга», «Прометей», «Ніч перед Різдвом», фольк-балет «Майська ніч», ораторія «Чорна елегія» (про чорнобильську трагедію), кантата, музика для симфонічного оркестру різних жанрів, інструментальна, камерно- інструментальна музика, хори, вокальні твори, дитячі п'єси, музика до 70-ти кінофільмів.
Для творчого стилю композитору Є. Станковича характерно:
врівноваженість образних засобів виразності;
переплетіння національних і світових традицій;
звернення до мови неофольклоризму.
Звернімося до словника
Неофольклоризм оновлення засобів композиції в європейській музиці кінця XX ст. шляхом використання фольклорних джерел.
Євген Станкович упродовж тривалого часу очолював Спілку композиторів України та кафедру композиції в національній академії України. Сьогодні Євген Станкович проживає в Канаді, у місті Вінніпег, де співпрацює з одним із кращих симфонічних оркестрів Америки.
5. Слухання пррлогу з балету «Ольга» Є. Станковича.
а) Слово вчителя про історію створеннябалету.
Розгляньте уважно репродукцію-фото «Пам'ятник княгині Ользі у Києві».
Створення балету «Ольга» збіглося з визначною ювілейною датою 1500-річчям заснування Києва. Інтерес до образу княгині Ольги, дружини князя Ігоря, був зумовлений прагненням композитора розкрити характер цієї видатної особистості.
Балет побудований на літописній основі. Відтворюючи історичні події, героїзм, стійкість народу, композитор використовує поєднання стихії старовинних шарів фольклору з різноманітними технологічними засобами XX ст. Це яскраво проявляється у симфонічному пролозі до балету, в якому наявні риси «портрета» Русі.
Якими є образний зміст, характер прологу?
Що є характерним для засобів виразності, які використав композитор для створення музичного образу?
б) Слухання Триптиху для скрипки і фортепіано «На Верховині»Є. Станковича.
Які враження справив на вас Триптих для скрипки і фортепіано?
У чому полягають особливості образного змісту, характеру його музики?
Чи відчувається у творі вплив фольклору, звернення до інтонацій народних пісень?
Які живописні картини виникли у вашій уяві? Із чим вони пов'язані?
в) Розгляд репродукції картини художника С. Мальчицького«Верховина влітку».
Чи співзвучна вона музичним творам Є. Станковича?
6. Гра «Композитор».
Якщо ви вже усвідомили, що таке неофольклоризм, то спробуйте, прочитавши слова поета Юрія Рибчинського, створити свою мелодію в цьому напрямку:
Яблунева, солов'їна, в моїм серці Україна,
В моїм серці сонячний Дніпро.
Щира, світла, промениста хай усіх єднає пісня,
Хай лунає людям на добро!
(Демонстрація імпровізацій учнями.)
7. Гра «Послухайте та порівняйте».
Послухайте пісню композитора І. Карабиця, у якій використані слова Юрія Рибчинського, та порівняйте її зі своєю мелодією. (Слуханняпісні «Надобро».)
Що оспівано в цій пісні? Які почуття вона викликає?
8. Розучування «Пісні на добро» І. Карабиця на слова Ю. Рибчинського.
При розучуванні пісні слід звернути увагу на пісенність куплетів та танцювальність приспіву, ритмічні особливості (нота з крапкою, синкопа), широкий діапазон мелодії, рух мелодії вгору та вниз, окремі широкі стрибки мелодії, високу співацьку позицію.
9. Підсумок уроку.
Запитання до учнів.
Які музичні твори вас найбільше вразили на сьогоднішньому уроці?
Яка тематична основа балету «Ольга»?
Чи вдався у нас діалог із композитором Є. Станковичем? Яким є ваше враження від цього спілкування?
Порівняйте «Пісню на добро» І. Карабиця з музичними творами Є. Станковича. Що об'єднує ці музичні твори?
Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відтворити в одному із видів мистецтва свої враження від уроку.
11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання твору «Пісня на добро» І. Карабиця або фрагмента з балету «Ольга» Є. Станковича.

























УРОК 34
Тема. Євген Станкович. Діалог із сучасником (продовження).
Мета. Поглибити й узагальнити знання учнів про творчість Є. Станковича на прикладі фольк-опери «Цвіт папороті». Розкрити значення народної музики як джерела творчості видатних композиторів. Розвивати здатність учнів обґрунтовувати власну думку щодо соціокультурного значення музичного мистецтва. З'ясувати значення поняття «фольк-опера». Удосконалювати вокально-хорові навички, образне сприйняття музичних творів. Формувати інтерес до української класичної музики, творчості Є. Станковича, І. Карабиця. Виховувати естетичний смак учнів.
Музичний матеріал: Є. Станкович. Фольк-опера «Цвіт папороті», фрагменти з II дії
(слухання; І. Карабиць. «Пісня на добро» (виконання). .
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Є. Станковича, І. Карабиця, репродукції картин художника І. Сколоздри «На Івана Купала» та художника Г. Семирадського «Ніч напередодні Івана Купала», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимосяспівати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання твору І. Карабиця«Пісня на добро».
2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
(Використання групових видів роботи, методичних прийомів
«Мікрофон», «Ланцюжок».)
Під звучання якої музики ви заходили до класу (кабінету)?
Які почуття вона у вас викликала?
Якою є тематика балету «Ольга» Є. Станковича?
Якій історичній особі присвячений цей балет?
Чи відчутно в ньому близкість до народних пісень?
У Чому полягає відмінність образного змісту, характеру музики балету «Ольга» та музики триптиху «На Верховині»?
У якому виді мистецтва ви відобразили свої враження від минулого уроку?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ми продовжуємо діалог із нашим сучасником, композитором Євгеном Станковичем.
З якими запитаннями ви звернулися б до композитора, якби він зайшов до нашогокласу (кабінету)?
Який фрагмент музики ви бажали б послухати у його виконанні?
Предметом нашого уроку будуть фрагменти з фольк-опери «Цвіт папороті».
Ми познайомимося із сюжетом опери, з образним змістом, композиційними особливостями її музики.




4. Слово вчителя про фольк-оперу «Цвіт-папороті».
У фольк-опері «Цвіт папороті» Є. Станковича знайшли відображення загальні риси національного характеру. У ній .«віддлуння» героїчного минулого, традицій "народу, образ сучасної України..
Лібрето опери «Цвіт папороті» написане за мотивами творів М. Гоголя та народних легенд, а поетичною основою стали тексти народних пісень.
Опера не має чітко сформованого сюжету й звичних для цього жанру монологів, арій, дуетів.
Твір як мозаїка, у якій у контрастній формі поєднуються сцени, замальовки, епізоди як відбиток мозаїчності мислення XX ст.
Опера складається з трьох дій. У другій дії, яку ми будемо слухати, відображено широкий спектр життя. Поряд із реальними святковими обрядами на Івана Купала постають образи русалок, чортів, відьом.
Розгляньте репродукції картин художника І. Сколоздри «На Івана Купала» та художника Г. Семирадського «Ніч напередодніІвана Купала », які відображають фрагменти цих святкових дійств. Що саме зображено на репродукціях картин?
5. Слухання фольк-опери.
Якими є образний зміст, характер щойно прослуханих фрагментів опери?
Якими є композиційні особливості цих фрагментів?
Як у другій дії опери відображені святкові обряди на Івана Купала, купальський шабаш відьом?
Композитор використовує народні пісні «Ой, глибокий колодязю», «А ми рутоньку посіємо».
Оркестр створює похмуру, таємничу атмосферу. У печальний наспів, як вихор, вривається купальський шабаш відьом, кульмінацією якого стає фантастична «фуга нечисті».
Як ви думаєте, чому жанр опери «Цвіт папороті» визначений як «фолк-
опера»?
6. Розучування пісні «На добро» (другого куплету) І. Карабиця.
Зверніть увагу на особливості приспіву, мелодичну та ритмічну сторони, чітку дикцію.
Розучуйте з опорою на нотний запис.
Які пісні схожого образного змісту ви можете згадати та виконати?
(Виконання пісень за бажанням учнів.)
7. Підготовка до підсумкового узагальнюючого уроку, тематичного Оцінювання.
Тема «Мій останній урок музики». Форма опитування: інтерв'ю журналіста. Гра «Інтерв'ю».
Використання технології «Мікрофон».
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Якими є ваші враження від музики уроку?
Якою є тематична основа фольк-опери «Цвіт папороті»?
Яку характеристику музичного стилю Є. Станковича ви можете дати?
Який висновок із діалогу з нашим видатним сучасником композитором Є. Станковичем ви можете зробити?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на твори, у яких використано народний фольклор. Утілити образи прослуханих творів в одному з улюблених видів мистецтва.
10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання твору «Пісня на добро» І. Карабиця.









































УРОК 35
Тема. Музика в діалозі із сучасністю (узагальнення).
Мета. Перевірка навчальних досягнень учнів за темою «Музика в діалозі із сучасністю» (тематичне оцінювання). Узагальнення навчального матеріалу
тем І та II семестрів «Відлуння епох у музичному мистецтві», «Музикав діалозі із сучасністю».
Музичний матеріал: орієнтовні музичні твори та додатковий матеріал на вибір учнів і вчителя.
Тип уроку: урок-узагальнення, урок-діалог.
Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), нотна дошка, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), посібники.
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання твору І. Карабиця «Пісня на добро».,
Виконання «Пісні на добро».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
З якою музикою, думками ви прийшли на останній урок музики?
Чим є для: вас цей урок: уроком-прощаНням із чудовими зустрічами з музикою, за якими ви будете сумувати, чи радісним уроком-прощанням, мовляв, нарешті ми позбулися непотрібноїсерйозної музики?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Упродовж восьми років ви вивчали цікавий, необхідний і водночас непростий предмет «музичне мистецтво». Ви познайомилися з різноманітними жанрами й стилями музики, її термінами й поняттями, музичною мовою. Подружилися із серйозною та легкою музикою, відчули на собі її сприятливий вплив. І якщо тепер ви можете сказати: «Без музики не проживу і дня...», то це означає, що ви опанували програмний курс і стали «любителями й знавцями музики».
у Яким би ви хотіли бачити наш урок: уроком, на якому тільки оцінюють ваші досягнення, чи уроком, на якому ви продемонструєте свої досягнення в процесі музично-творчої діяльності та гри, а можливо, це буде діалог двох творчих груп, які представляють серйозну та легку музику?
4. Організація роботи в групах.
Одна група ставить запитання, інша відповідає, і навпаки.
Основні запитання для учасників «Діалогу» готують до уроку завчасно й роздають кожній групі.
Основні запитання для учасників «Діалогу»
Учитель.
1.Який висновок ви можете зробити щодо розуміння теми «Музика в діалозі із сучасністю»?
Група 1.
2.Музичні твори яких композиторів ви взяли б із собою в майбутнє?
Група 2.
3.Чому, на вашу думку, сучасній людині необхідна музика попередніх епох?
Учитель.
4.Які музичні стилі представляють композитори, чиї імена подані нижче?
Який музичний твір прозвучав?

Музична вікторина (на розсуд учителя)
Група І.
5. Що є джерелами музичного мистецтва?

Група 2.
6.У чому полягають особливості музичного мистецтва, музичної мови?
Група І. -
7.а) Чи важко зрозуміти музику інших народів світу?
Група 2.
б) Як, на вашу думку, музика єднає світ?
8.У чому полягає вплив музики на духовний світ людини? Як ви Ставитеся до музики? Чи всяка музика вас хвилює? До якої музики ви поки що байдужі, а яка вже схвилювала вас? Назвіть твори.
Учитель.
9.Як ви можете пояснити тематичні вирази: «палітра музичних образів», «музичнадраматургія»?
Учитель.
10. До яких країн належать вказані нижче народні співаки Музична вікторина «Упізнай музичні твори»
(на матеріалі творів та жанрів, які виникли
під їхнім впливом, на вибір учителя)
Звучать фрагменти 8-10 музичних творів, які вивчалися на уроках музики. Можна включити твори попередніх класів.
Які з вивчених та улюблених вами пісень ви взяли б у «Пісенне коло»?
Виконання пісень на вибір учнів.
5. Підсумок уроку.
Яке враження справив на вас урок?
Чи вдало проходив діалог груп, ваш діалог із музикою?
6. Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
Закінчився урок, навчальний рік і весь курс «Музичного мистецтва». Попереду на вас очікують нові мистецькі враження, які ви будете отримувати при вивченні художньої культури.
Бажаю, щоб. подані нижче крилаті слова, які служили епіграфами до наших уроків, стали девізами вашого майбутнього життя:
«Музика запалює весь світ, окриляє душу, сприяє лету уяви». «Справжнє мистецтво не має часових меж. Воно вічне!» (Платон Майборода).
«Музика це звучання часу, його дух» (Сергій Коньонков, скульптор ).
7. Традиційним залишається «домашнє завдання».
Мої побажання: слухати музику на власний вибір, знаходити в ній знайомі інтонації вивчених, творів, стилів; вести діалог як із сучасною легкою (розважальною) музикою, так і з серйозною (академічною).
8. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання твору «Пісня на добро» І. Карабиця.

Рисунок 7Рисунок 3Рисунок 4Рисунок 159Рисунок 58Рисунок 1Рисунок 16415

Приложенные файлы

  • doc 17938920
    Размер файла: 946 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий