pr-mikr

РАЗДЕЛ 4.
АНТИСЕПТИЧЕСКИЕ И ДЕЗИНФИЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА. ХИМИОТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ПОМОЩИ ПРИ ОСТРЫХ ОТРАВЛЕНИЯХ ЛЕКАРСТВЕННЫМИ ВЕЩЕСТВАМИ.

Антисептические и дезинфицирующие средства
Вещества, оказывающие губительное действие на микроорганизмы (МКО), называются противомикробными. Эти вещества оказывают:
Бактериостатическое действие – способность задерживать рост и развитие МКО.
Бактерицидное действие – способность вызывать гибель МКО.
Классификация противомикробных средств.
Антисептические средства - уничтожают МКО на поверхности кожи, слизистых, ран.
Дезинфицирующие средства – уничтожают МКО на предметах ухода за больными, инструментах, посуде, белье, одежде, в помещениях. Многие вещества являются одновременно и антисептическими, дезинфицирующими средствами.
Химиотерапевтические средства – используются для воздействия на МКО, находящиеся в организме человека.
К антисептическим средствам предъявляется ряд требований: они должны иметь высокую противомикробную активность относительно всех возбудителей инфекционных и паразитарных заболеваний, иметь невысокую токсичность для людей и животных, действовать быстро и продолжительно, сохранять свою активность в средах с высоким содержимым белка. Антисептики не должны портить предметы, которые подлежат дезинфекции.
ПРЕПАРАТИ.
1. Галогены и галогенсодержащие соединения.
Противомикробную действие проявляют лишь те препараты, которые содержат свободный йод или свободный хлор. Механизм противомикробного действия галогенов состоит в денатурации ими белков протоплазмы микробных клеток, что ведет к гибели клеток.
Хлорная известь (Calcaria chlorata)
Форма выпуска: порошок, из которого готовят маточный раствор
Действие: дезинфицирующее средство, из которого легко высвобождается активный хлор. Его противомикробное действие проявляется очень быстро, но оно недолговременное. Для изготовления растворов используются лишь те порции хлорной извести, в которых содержится не меньшее 32 % свободного хлора. За счет бактерицидных свойств относится к надежным дезинфицирующим средствам.
Применение: в виде 0,2-0,5 % свежеприготовленных растворов хлорную известь используют для дезинфекции помещений, белья, выделений инфекционных больных (гноя, мокроты, мочи, фекалий). Такие растворы не надо применять для обеззараживания металлических инструментов, поскольку они вызовут коррозию металла.
Хлорамин Б (Chloraminum В)
Форма выпуска: порошок
Действие: препарат содержит 25-29 % активного хлора, оказывает противомикробное и дезодорирующее действие (уничтожает неприятные запахи ).
Применение: растворы хлорамина применяют для промывания глаз, дезинфекции рук, спринцеваний (0,25-0,5 %), для обработки гнойных ран, гнойничковых заболеваний кожи (0,5-2 %), для дезинфекции помещений, предметов ухода за больными и неметаллических инструментов 1–3%, для обеззараживания выделений больных при кишечных и капельных инфекциях – 3%, при туберкулезе – 5% раствор.
Раствор йода спиртовой (Solutio Iodi spirituosa)
Форма выпуска: флаконы 10-25 мл, ампулы по 1 мл 5% водно-спиртового раствора йода.
Действие: антисептическое, дубящее, прижигающее, отвлекающее, сильное раздражающее действие, поэтому он может вызвать химические ожоги кожи. В связи с этим повторно использовать его нужно с осторожностью.
Применение: для обработки ссадин, краев раны, рук хирурга., при заболеваниях кожи, миозите, невралгии. При атеросклерозе и хроническом бронхите назначают внутрь 6 капель 5% раствора на Ѕ стакана молока.
Йодсодержащими препаратами, заменителями раствора йода спиртового для обеззараживания операционного поля, являются :
- йодонат (Jodonatum) – обеззараживания кожи операционного поля проводится путем двукратной смазки 1 % раствором.
- йодопирон (Iodopironum) – 1% раствор для обработки операционного поля, 0,1% - для обработки рук хирурга, 0,5-1% раствор для лечения гнойных ран.
- йодобак – современный препарат для обработки операционного поля, слизистых, кожи, ран, язв, пролежней.
Раствор Люголя (Solutio Lugoli)
Форма выпуска: флаконы 25-100 мл
Действие: это раствор йода в водном растворе калия йодида, который оказывает противомикробное, противовоспалительное действие. Разновидность этого препарата - раствор Люголя с глицерином. Он меньше раздражает слизистые оболочки.
Применение: для смазывания слизистой оболочки глотки и гортани, стерилизации кетгута, санации бактерионосителей, внутрь по 5-10 капель для предоперационной подготовки больных тиреотоксическим зобом.
2. Антисептики ароматического ряда
Высокая противомикробное активность этой группы антисептиков обусловлена свойством легко проникать через мембраны микробов и вызвать денатурацию белков протоплазмы.
Фенол, или кислота карболовая (Phenolum. Acidum carbolicum).
Действие: сильное бактерицидное действие в отношении вегетативных форм МКО, на споры действует слабо. Раствор фенола на кожу и слизистые оболочки оказывает раздражающее и прижигающее действие, легко всасывается через них и может привести к интоксикации, которая сопровождается угнетением дыхания и сердечной деятельности. Поэтому фенол не следует применять при распространенных поражениях кожи и слизистых.
Применение: 3-5% раствор для дезинфекции мебели, предметов домашнего употребления, больничного белья, выделений больных, для сохранения хирургических инструментов, дезинфекции катетеров, дренажей, иногда отит, консервирование лекарств, сывороток и свечей в фармации – 0,1-0,5% раствор. Заменителем фенола является трикрезол.
Ихтиол (Ichthуolum)
Форма выпуска: мазь 10-20% - 50 г, свечи 0,2
Действие: противовоспалительное, слабое анестезирующее и антисептическое действие.
Применение: лечение ожогов, экземы, рожи, лишаев, фурункулеза, миалгий, невралгий, артритов - мази, 10-30 % водно-спиртовые и глицериновые растворы для примочек и втираний; при параметритах и сальпингитах назначается в свечах.
Лизол – 3-10% растворы для дезинфекции белья, мытья перевязочных и операционных, 1-3% раствор для дезодорации ран.
Линимент бальзамический по Вишневскому
(Linimentum balsamicum Wishnevsky)
Форма выпуска: флаконы 100 г
Действие: содержит деготь, ксероформ, касторовое масло, оказывает противо-микробное, ранозаживляющее, слабое раздражающее действие.
Применение: для лечения ран, язв, пролежней, ожогов.
Мазь Вилькинсона применяют при чесотке, трихофитии, дерматомикозах.
3. Средства алифатического ряда
Обезвоживают белки клеток МКО, тем самым вызывая их гибель.
Спирт этиловый (Spiritus aethylicus)
Действие: наружно оказывает раздражающее (40%), противомикробное (70-90-95%), дубящее (96%) действие.
Применение: для обработки рук медицинского персонала (70-96%), операционного поля (70%), стерилизации хирургических инструментов (90-95%), лечение гнойных ран (95%), компрессы (40%)
Раствор формальдегида (Solutio Formaldehydi) или
Формалин (Formalinum)- раствор, который содержит 36,5-37,5% формальдегида.
Действие: влияет не только на вегетативные, но и на споровые формы бактерий, оказывает противомикробное, дезинфицирующее, дезодорирующее действие, уменьшает потливость.
Применение: как средство для мытья рук, обработки кожи при повышенной потливости (0,5-1 % раствор), для дезинфекции неметаллических инструментов (0,5 % раствор), для спринцеваний -1:2000. Формалиновая мазь – при повышенной потливости.
Лизоформ – применяют 3% раствор для дезинфекции рук, инструментов, операционных, перевязочных.
Цимезоль – аэрозоль для лечения и профилактики гнойных осложнений при повреждениях мягких тканей, трофических язвах, пролежнях, ожогах.

4. Группа красителей
Красители - это группа окрашенных противомикробных средств с относительно невысокой токсичностью. Чувствительность разных штаммов патогенных микроорганизм и в к этим препаратам разная. Наиболее чувствительными к ним есть грам+ бактерии и кокки. В белковой среде (кровь, гной) их противомикробное активность резко падает.
Бриллиантовый зеленый (Viride nitens)
Форма выпуска: 1-2% спиртовой раствор во флаконах 10-50 мл
Действие: наиболее активный антисептик из группы красителей, оказывает противомикробное действие
Применение: в виде 1-2 % спиртовых или водных растворов для обработки кожи в связи с наличием царапин, ран, порезов, для обеззараживания операционного поля, используется также при лечении пиодермий, блефаритов (поражения век)
Метиленовый синий (Methylenum coeruleum)
Форма выпуска: порошок, 1 % водный и спиртовой раствор, а также в ампулах, которые содержат по 20 и 50 мл 1 % раствора метиленового синего в 25 % растворе глюкозы.
Действие: наружно – противомикробное, выделяясь с мочой, препарат окрашивает ее в синий цвет При внутривенном введении превращает гемоглобин в метгемоглобин, который связывает цианиды в нетоксичный комплекс .
Применение: в виде 1-3 % спиртовых растворов при ожогах, пиодермии, фолликулитах, водный раствор 1:5000 - при циститах, уретритах, для промывания пустот тела. Раствор метиленового синего вводят в вену при отравлении синильной кислотой и ее солями (цианидами), окисью углерода, сероводородом.
Етакридина лактат (Aetacridini lactas)
Форма выпуска: порошок, который используется для изготовления растворов, мази, пасты; таблетки по 0,01 г в сочетании с 0,09 г кислоты борной; 0,1 % спиртовой раствор и 3 % мазь - 25 г.
Действие: противомикробный препарат, главным образом, для лечения кокковых инфекций, малотоксичный, не раздражает ткани.
Применение: как наружное профилактическое и лечебное средство для обработки и лечение свежих и инфицированных ран - водные растворы 0,05-0,2% (1:2000-1:500), для промывания плевральной и брюшной полости, мочевого пузыря, при гнойных плеврите, перитоните, артрите - 0,05-0,1% (1:2000 -1:1000), в виде примочек и тампонов при фурункулах, карбункулах и абсцессах 0,1-0,2% , а также в каплях для глаз, носа при воспалительных заболеваниях 0,1% раствор. В дерматологии применяют 2,5 % присыпки, 1-3 % мази, 5-10 % пасти. Иногда назначается внутрь при колитах и энтероколитах (в таблетках).
5. Окислители
Эти средства при контакте с тканями организма распадаются с выделением молекулярного (перекись водорода) или атомарного (калия перманганат) кислорода, окисляют белки МКО и вызывают их гибель.
Калия перманганат (Каlіі permanganas)
Форма выпуска: темно-фиолетовые кристаллы или мелкий порошок с металлическим блеском в хорошо укупоренных банках
Действие: противомикробное, дезодорирующее, а растворы, в зависимости от концентрации, оказывают вяжущий, раздражающий и прижигающий эффекты. Сильный окислитель. Взрывоопасен.
Применение: водные растворы для промывания ран (0,1-0,5 %), для полоскания рта и горла (0,01-0,1%), для спринцевания и промывание в гинекологической и урологической практике, для обработки ожоговых и язвенных поверхностей (2-5 %), 0,02-0,1 % раствор используют также для промывания желудка при острых отравлениях препаратами опия (морфином, кодеином), фосфором, алкоголем.
Раствор перекиси водорода разведенный (Solutio Hydrogenii peroxydi diluta)
Форма выпуска: флаконы 25-50 мл 3% раствора
Действие: противомикробное, дезодорирующее, местное кровоостанавливающее; при контакте с тканям и выделяется большое количество пены, что способствует очищению гнойной раны от посторонних частиц и мертвых тканей, сгустков крови, микроорганизмов.
Применение: для полоскания при воспалительных процессах рта и горла (стоматиты, ангина), для очистки и лечение загрязненных и гнойных ран, остановки носовых и капиллярных кровотечений, 6 % раствор для дезинфекции инструментария.



6. Производные нитрофурана
Препаратам группы характерна высокая противомикробное активность и относительно низкая токсичность для людей. Поэтому они используются не только как антисептики, но и как химиотерапевтические средства , оказывающие губительное действие на грам+ и грам– патогенные микроорганизмы, а также на некоторые большие вирусы, трихомонади, лямблии.
Фурацилин (Furacilinum)
Форма выпуска: порошок, таблетки 0,02 г для приготовления растворов, мазь 0,2%-25 г.
Действие: противомикробное на грам+ и грам– бактерии, при наружном применении не раздражает ткани и оказывает содействие процессам грануляции и заживления ран.
Применение: местно для лечение и профилактики гнойно-воспалительных процессов - в концентрации 1:5000 используют для лечения гнойных ран, пролежней, ожогов, орошая их поверхность и накладывая влажные повязки, для промывания полостей, как глазные капли при конъюнктивитах и других заболеваниях глаз. Спиртовой раствор фурацилина (1:1500) применяют как ушные капли при хронических гнойных отитах, фурункуле внешнего слухового прохода, 0,2 % фурацилиновая мазь применяется при блефаритах.
7. Детергенты
Детергенты (лат. detergeo - стирать, чистить) - это синтетические соединения, которые характеризуются высокой поверхностной активностью и обладают моющими, дезинфицирующими и растворяющими свойствами, мощным бактерицидным эффектом.
Механизм действия детергентов основывается на их способности резко поднимать поверхностное натяжение, в результате чего значительно возрастает проницаемость оболочки микроорганизмов, нарушается обмен веществ, что приводит к их гибели.
Хлоргексидина 6иглюконат (Chlorhexidini bigluconas)
Форма выпуска: флаконы по 0,5 л; 3 л , 5 л 20 % раствора, а также в флаконах по 100 мл 0,05 % раствора. – для индивидуальной профилактики венерических болезней
Действие: дезинфицирующее и антисептическое средство с бактерицидными свойствами относительно грам+ и грам– штаммов патогенных микроорганизмов, в том числе возбудителей венерических болезней, простейших, грибов. Не влияет на микобактерии и споры. Очищает и дезинфицирует кожу, не повреждая ее.
Применение: для обработки рук медицинского персонала, операционного поля, быстрой стерилизации хирургического инструментария (0,5% спиртовой раствор), послеоперационных ран, ожоговых поверхностей (0,5% водный раствор), при гнойно-септических процессах (промывания ран, мочевого пузыря), для промывания глаз, полостей, для дезинфекции термометров, приборов (0,02% водный раствор), 0,1 % водным раствором этого антисептика пользуются для общей дезинфекции помещений, санитарного транспорта и оснащения. Для индивидуальной профилактики венерических заболеваний (сифилис, гонорея, трихомоноз) используется 0,05 % раствор.
Декаметоксин (Decamethoxinum)
Форма выпуска: таблетки 0,1 г для приготовления раствора, ушные капли 0,05% спиртовой раствор флаконы 10 мл, глазные капли 0,02% раствор флаконы 5-10 мл
Действие: бактерицидное, бактериостатическое в отношении стафило- и стрептококков, других МКО, грибов, способствует заживлению ран, антисептическое и дезинфицирующее средство
Применение: обработка операционного поля и рук медперсонала (0,025% раствор), стерилизация шовного материала, инструментов, перчаток, оборудования (0,1% водный и спиртовой раствор), гнойные и грибковые заболевания кожи (0,5% раствор), применяют для промывания мочевого пузыря, при поражении слизистой рта, конъюнктивите, остром отите.
Роккал (Roccal)
Форма выпуска: флаконы 250 мл 1-10% раствора
Действие: бактерицидное на грам+ и грам– бактерии, грибы рода Candida и вирусы, не действует на споры, микобактерии туберкулеза; дезодорирующее действие
Применение: обработка рук хирурга, инструментов (0,1% раствор), операционного поля (1% раствор), раневой поверхности, салфеток, марли, резиновых изделий (0,025% раствор), перчаток (10% раствор), для наружной дезинфекции (1% раствор)
Церигель – применяют для обработки рук медперсонала.
Дегмицид – 1% раствор для обработки рук хирурга и операционного поля
Аятин - 1% раствор для обработки операционного поля и ран



8. Кислоты и щелочи
Противомикробное действие основано на денатурации белков протоплазмы микроорганизмов.
Кислота борная (Acidum boricum)
Форма выпуска: порошок, флаконы 2-3-5% спиртовой раствор 10 мл, 10% раствор в глицерине 10 мл
Действие: характеризуется невысокой антисептической активностью, не раздражает кожу и слизистые оболочки, но легко приникает через них , способна кумулировать и вызывать отравления, поэтому противопоказана больным с нарушением функции почек, новорожденным, нельзя обрабатывать ею молочные железы, большие поверхности тела.
Применение: в виде 2-4 % водного раствора для промывания глаз при конъюнктивите, полостей, гнойных ран, в виде мази (5 %) и в присыпках при инфекционных заболеваниях кожи, спиртовые как ушные капли при отите (по 2-3 капли 1-3% раствора 2-3 раза в день), глицериновые растворы при опрелостях, 5 % мазь борной кислоты как средство для борьбы с вшивостью.
Раствор аммиака 10% или нашатырный спирт (Solutio Аmmonii caustici 10%).
Форма выпуска: флаконы 10-100 мл
Действие: антисептическое, спороцидное, моющее
Применение: 0,5% раствор для мытья рук хирурга по методу Спасокукоцкого и Кочергина
Салициловая кислота – применяется в мазях, пастах, присыпках, спиртовых растворах при инфекционных заболеваниях кожи.
Натрия гидрокарбонат – для стерилизации инструментария.
9. Соли тяжелых металлов
. Эти препараты денатурируют белки, инактивируют ферменты микробных клеток, вызывают их гибель .
Протаргол – 5 % раствор в педиатрии капли в нос при рините (препарат серебра).
Цинка сульфат (Zinci sulfas)
Форма выпуска: порошок, глазные капли флаконы 10 мл
Действие: антисептическое и вяжущее
Применение: при конъюнктивитах (0,1-0,5 %), хроническом катаральном ларингите (смазывания или пульверизация 0,25-0,5 % растворами), уретритах и вагинитах (спринцевания 0,1-0,5 % растворами).
Цинка оксид (Zinci oxidum)
Форма выпуска: порошок
Действие: антисептическое, вяжущее, подсушивающее
Применение: кожные заболевания в составе цинковой мази, цинковой пасты, пасты Лассара (салицилово-цинковой), в свечах «Нео-Анузол» при геморрое.

Химиотерапевтические средства.

Препараты, которые используются для влияния на МКО, находящиеся в органах и тканях организма, применяются для лечения инфекционных, паразитарных заболеваний, злокачественных новообразований, называются химиотерапевтическими.
Отличие от антисептиков:
Имеют определенный спектр действия - чувствительность МКО к данному препарату.
2. Менее токсичны.
Общие принципы химиотерапии.
1. Установить чувствительность возбудителя к данному препарату.
2. Для лечения больного применять наиболее эффективный препарат по отношению к данному возбудителю.
3. На протяжении лечения поддерживать высокую концентрацию препарата в крови.
Лечения хронических инфекционных заболеваний проводить комбинациями препаратов с разными механизмами действия.

Антибиотики.

Это химиотерапевтические средства, которые образуются микроорганизмами, их получают из плесневых грибов, бактерий, животных тканей, растений, создают синтетически. Они проявляют бактериостатическое или бактерицидное действие. В основу действия антибиотиков положена теория антибиоза. Суть: одни виды микроорганизмов подавляют жизнедеятельность других с помощью выделенных ими антибиотиков.
Классификация антибиотиков.
По спектру действия
Антибиотики узкого спектра действия (действуют преимущественно на грамположительные или грамотрицательные МКО)
Антибиотики широкого спектра действия (действуют на грамположительные, грамотрицательные МКО, простейшие, вирусы)
Противотуберкулезные антибиотики (действуют на микобактерии туберкулеза)
4. Противогрибковые антибиотики (действуют на патогенные грибы)
5. Противоопухолевые антибиотики (действуют на злокачественные новообразования)
По типу противомикробного действия
Антибиотики с бактериостатическим действием – задерживают рост и развитие МКО.
Антибиотики с бактерицидным действием – вызывают гибель МКО.
По химическому строению

·-Лактамы (пенициллины, цефалоспорины и прочие)
Макролиды и азалиды
Линкомицины
Тетрациклины
Препараты группы левомицетина
Аминогликозиды
Полимиксины
Антибиотики разных групп
Все антибиотики по назначению делятся на две группы:
а) Основные антибиотики (антибиотики выбора) – препараты наиболее эффективные в отношении данного возбудителя.
б) Резервные антибиотики - назначают при развитии устойчивых форм МКО, при неэффективности или непереносимости основного антибиотика.
Принципы антибиотикотерапии.
1. Установить клинический диагноз заболевания.
2. Определить возбудителя и выбрать антибиотик, к которому он наиболее чувствителен.
3. Своевременное начало лечения.
Обеспечить рациональное дозирование (установить разовую, суточную, курсовую дозу). Доза должна
быть достаточной, чтобы не вызвать устойчивости МКО к данному антибиотику, но не чрезмерной, чтобы не вызвать побочных эффектов. Дозы и способы введения антибиотиков выбирают строго индивидуально.
5. Придерживаться частоты назначения - интервала времени между введениями антибиотика с учетом периода его выведения из организма
6. Обеспечить достаточную продолжительность лечения (не менее 6-8 суток). Курс антибиотикотерапии продолжается до исчезновения основных симптомов заболевания + 2-3 дня.
При хронических инфекционных заболеваниях назначают комбинации антибиотиков с разными механизмами действия. Так как большинство антибиотиков имеют перекрестную устойчивость в группе, не следует назначать в комбинации препараты одной группы.
Максимальная эффективность лечения достигается при комплексном применении антибиотиков с другими противомикробными, симптоматическими, антигистаминными и витаминными препаратами.
Осложнения при лечении антибиотиками и меры их устранения.
Прямое токсичное действие на организм (поражения печени, почек, крови, особенно у детей, людей преклонного возраста). В этом случае препарат отменяют или заменяют.
2. Реакция обострения.
Ухудшение самочувствия больного в результате массовой гибели МКО и выделение при распаде эндотоксина. Для предотвращения отказались от ударной дозы антибиотиков, особенно с бактерицидным действием.
3. Аллергические реакции.
Если есть склонность к аллергии препарат по возможности заменяют. Для предотвращение осложнений делают пробу на выявление повышенной чувствительности к антибиотику. Для лечения назначают комбинацию антибиотиков с антигистаминными средствами и глюкокортикоидами.
4. Реакция дисбактериоза.
Гибель нормальной и сапрофитной микрофлоры кишок способствует развитию дисбактериоза, вследствие чего может возникнуть кандидоз – грибковое поражение внутренних органов патогенными грибами рода Candida или суперинфекция - наслоение нескольких инфекций. Гибель кишечной палочки сопровождается возникновением гиповитаминоза. Для профилактики этих осложнений вместе с антибиотиками назначают противогрибковые антибиотики (нистатин, леворин), витамины группы В, препараты, которые нормализуют микрофлору кишок (йогурт, бифидумбактерин), кисломолочные продукты.
ПРЕПАРАТЫ
1. Пенициллины
Их выделяют разные виды плесени (природные) или получают полусинтетическим путем. У природных и некоторых полусинтетических пенициллинов узкий грамположительный спектр антимикробного действия.
Механизм действия: бактерицидное действие за счет нарушения синтеза компонентов микробной клетки. Малотоксичны, к препаратам быстро развивается устойчивость МКО в процессе лечения, так как бактерии выделяют фермент пенициллиназу, разрушающий пенициллин. Природные пенициллины вводят лишь парентерально, так как они разрушаются кислотой желудочного сока. Растворы и суспензию готовят ex tempore. В качестве растворителей используют воду для инъекций, изотонический раствор натрия хлорида, 0,25 - 0,5 % раствор новокаина.
Побочные эффекты: аллергические реакции (от крапивницы до анафилактического шока), диспепсия, дисбактериоз, кандидоз, раздражение оболочек мозга, судороги. При назначении препаратов, содержащих пенициллин, необходимо выяснить, не наблюдались ли у пациента осложнения при предыдущем применении пенициллинов. Препараты пенициллина противопоказаны больным с повышенной чувствительностью к пенициллину и другим антибиотикам, пациентам, страдающим аллергическими заболеваниями.
а) природные препараты короткого действия
Бензилпенициллина натриевая соль (Benzуlpenicillinum-Natrium)
Бензилпенициллина калиевая соль (Benzуlpenicillinum-Каlium)
Форма выпуска: флаконы с порошком 250 000 - 500 000 – 1000 000 ЕД.
Механизм действия: узкий грамположительный спектр действия (кокки, палочки дифтерии, сибирской язвы, анаэробные спорообразующие палочки, спирохеты), эффект через 30 минут, длится 3-4 часа. Хорошо проникает в ткани, в больших дозах действует до 4-6 часов. Назначают прежде всего внутримышечно 250 000 - 500 000 ЕД через 3 - 4 часа, можно назначать подкожно, натриевую соль внутривенно при тяжелых заболеваниях.
Применение: стрепто - и стафилококковые инфекции, гнойные инфекции кожи, слизистых оболочек, мягких тканей, ран, ангина, скарлатина, цистит, сифилис, в сочетании с сыворотками при пневмонии, гонорее, менингите, сибирской язве, анаэробных инфекциях.
б) природные препараты длительного действия
Бензилпенициллина новокаиновая соль (Benzуlpenicillinum –Novocainum)
Форма выпуска: флаконы с порошком 300 000- 600 000 -1200 000 ЕД.
Механизм действия: узкий грамположительный спектр действия, действие длится 12 ч. Назначают только внутримышечно 300 000 ЕД 2 раза в сутки.
Применение: стрепто - и стафилококковые инфекции, гнойные инфекции кожи, слизистых оболочек, мягких тканей, ран, ангина, скарлатина, цистит, в сочетании с сыворотками при пневмонии, гонорее, менингите, сибирской язве, анаэробных инфекциях, сифилисе.
Бициллин-1 (Bicillinum-1)
Форма выпуска: флаконы с порошком 300 000 - 600 000 - 1200 000 ЕД.
Механизм действия: узкий грамположительный спектр действия, эффект сразу после введения, длится неделю, вводят только внутримышечно 300 000 - 600 000 ЕД 1 раз в неделю или 1200 000 ЕД 1 раз в 2 недели.
Применение: стрепто-, стафило-, пневмококковые инфекции, сифилис, профилактика и лечение ревматизма.
Бициллин-5 (Bicillinum-5)
Форма выпуска: флаконы с порошком 1500 000 ЕД.
Механизм действия: узкий грамположительный спектр действия, действие длится 4 недели, назначают содержимое 1 флакона 1 раз в месяц только внутримышечно.
Применение: сифилис, сезонная профилактика ревматизма.
в)полусинтетические пенициллины
Оксациллина натриевая соль (Охасillinum-Natrium)
Форма выпуска: таблетки 0,25 - 0,5г; капсулы 0,25г; флаконы с порошком 0,25-0,5 г
Механизм действия: по спектру действия подобен бензилпенициллину, эффективен в отношении штаммов МКО, устойчивых к пенициллину, кислотоустойчив, пенициллиназоустойчив, действует 4-6 часов. Назначают внутримышечно или внутрь за час до еды каждые 4-6 часов по 0,25-0,5 г.
Применение: стафилококковые инфекции, устойчивые к бензилпенициллину (септицемии, пневмонии, абсцессы, флегмоны, раневая инфекция, остеомиелит, ожоги).
Ампициллина тригидрат (Ampicillini trihydras)
Форма выпуска: таблетки и капсулы 0,25 г;
ампициллина натриевая соль (Ampicillinum-Natrium)
Форма выпуска: флаконы с порошком 0,25-0,5 г
Механизм действия: широкий спектр действия (грамположительные МКО, грамотрицательные МКО - кишечная группа), кислотоустойчив, разрушается пенициллиназой, действует 4-6 часов. Назначают внутрь 0,25-0,5 г 4-6 раз в сутки, внутримышечно, в тяжелых случаях внутривенно.
Применение: смешанные инфекции - ангина, инфекции ЖКТ, моче- и желчевыводящих путей, раневая инфекция, сепсис, пневмония.
Карбенициллина динатриевая соль (Сагbenicillinum-dinatricum )
Форма выпуска: флаконы с порошком 1г
Механизм действия: широкий спектр действия, но наиболее активен при инфекциях, вызванных грамотрицательными МКО, в том числе синегнойной палочкой, действие длится 4-6 часов, назначают каждые 4-6 часов внутримышечно, в тяжелых случаях внутривенно.
Применение: инфекции мочевыводящих путей, септицемия, эндокардит, менингит, остеомиелит, перитонит, гнойный отит, раневая инфекция, ожоги
Ампиокс (Аmpioxum)
Форма выпуска: капсулы 0,25 г.
Ампиокс-натрий (Аmpioxum-natrium)
Форма выпуска: порошок в флаконах 0,1-0,2-0,5 г.
Механизм действия: комбинированный препарат ампициллина и оксациллина, широкий спектр действия, действует 4-6 ч, кислотоустойчив, пенициллиназоустойчив. Назначают 0,5-1 г 4-6 раз в сутки внутрь, внутривенно, внутримышечно.
Применение: тяжелые инфекции у новорожденных, беременных, сепсис, перитонит, профилактика осложнений после хирургических операций, инфекции дыхательных, моче- и желчевыводящих путей, при ангине, инфицированных ранах, инфекциях кожи.
2. Цефалоспорины.
Это полусинтетические антибиотики по химическому строению схожие с пенициллинами. Устойчивы к пенициллиназе, широкий спектр действия, проявляют высокую химиотерапевтическую активность и бактерицидное действие, ингибиторы ферментов клеточных мембран МКО. В качестве побочных эффектов наблюдаются аллергические реакции, диспепсия, дисбактериоз, лейкопения, нейтропения, нарушения функций почек. Все цефалоспорины противопоказаны при выраженной аллергии к препаратам группы; назначаются с осторожностью больным с нарушением функций почек и печени.
Цефалексин (Сеfalexinum)
Форма выпуска: капсулы 0,25 г, таблетки 0,5 г.
Механизм действия: бактерицидное действие, длится 4-6 часов; широкий спектр действия, в особенности стафилококки, стрептококки, пневмококки, гонококки, сальмонеллы, шигеллы, палочка дифтерии. Не влияют на риккетсии, вирусы, грибы, простейшие. Назначают внутрь 0,25-0,5 г 4 раза в день.
Применение: инфекции дыхательных и мочевыводящих путей, кожи, мягких тканей, ангина, отит, синусит, гонорея, остеомиелит и т.п..
Цефазолин (Cefazolinum) син. Кефзол, Релин
Форма выпуска: порошок во флаконах 0,25-0,5-1-2 - 4 г.
Механизм действия: бактерицидное действие, 8-12 часов; широкий спектр действия, в особенности стафилококки, стрептококки, пневмококки, гонококки, сальмонеллы, шигеллы, палочка дифтерии. Не влияют на риккетсии, вирусы, грибы, простейшие. Назначают внутривенно, внутримышечно 0,25-1 г 2-4 раза в сутки.
Применение: инфекции дыхательных, мочевыводящих путей, перитонит, септицемия, эндокардит, остеомиелит, инфицированные раны и ожоги
Цефотаксим (Сеfоtаximum ) или Клафоран (С1аforan)
Форма выпуска: флаконы с порошком 0,25-0,5-1-2 г. Действие препарата длится 12 часов, назначают 1г каждые 12 часов.
Цефтриаксон (Ceftriaxonum)
Форма выпуска: флаконы с порошком 0,25-0,5-1 г. Действие препарата длится 24 часа, назначают 1 раз в сутки 1-2 г.
Механизм действия: антибиотики III поколения, широкий спектр действия, высокая активность в отношении грамотрицательной флоры, действие бактерицидное на МКО, устойчивые к другим цефалоспоринам, пенициллинам и другим противомикробным средствам. Устойчивость МКО к препаратам развивается медленно. Назначают препараты внутривенно, внутримышечно.
Применение: инфекции дыхательных и мочеполовых путей, ЖКТ, носа, горла, уха, костей, суставов, мягких тканей, менингит, эндокардит, гонорея.
3. Макролиды и азалиды
к антибиотикам этой группы относятся препараты природного происхождения (еритромицин, олеандомицин, спирамицин) и полусинтетические макролиды (рокситромицин, кларитромицин), которые превосходят природные по лечебной эффективности, спектру и продолжительности действия. Антибиотик азитромицин выделен в новую подгруппу – азалиды. Антибиотики проявляют бактериостатическое действие, связанное с торможением синтеза белков микробной клетки. В качестве побочных эффектов чаще всего наблюдаются аллергические реакции, диспепсия. Препараты противопоказаны при заболеваниях печени и почек.
Эритромицин (Егуtгоmусіnum)
Форма выпуска: таблетки 0,1-0,25 г; мазь 1% - 15-30 г. Назначают 0,25 г каждые 4-6 ч за час до еды.
Олеандомицина фосфат (Оleandomycini phosphas)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,125 г. Назначают по 2 таблетки каждые 4-6 ч после еды.
Механизм действия: по спектру действия близки к пенициллинам, эффективны в отношении грамположительной флоры, действуют на некоторые грамотрицательные МКО: грамотрицательные кокки, бруцеллы, риккетсии, хламидии. На большинство грамотрицательных МКО, микобактерии, маленькие и средние вирусы, грибы не влияют. Действие бактериостатическое, 4-6 часов.
Применение: внутрь при пневмонии, бронхите, тонзиллите и других инфекциях дыхательных путей, септических состояниях, мастите, остеомиелите, перитоните, гнойном отите, инфекциях мочевых и желчных путей, гонорее, сифилисе (при непереносимости пенициллинов), местно при гнойничковых поражениях кожи, инфицированных ранах, пролежнях, конъюнктивите, блефарите, трахоме.
Макропен (Мидекамицин) (Macropen)
Форма выпуска: таблетки 0,4 г; назначают по 1 таблетке 3 раза в день до еды.
Рокситромицин (Рулид) (Roxithromycinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,05-0,1-0,15-0,3 г; назначают по 0,15 г 2 раза в день до еды.
Механизм действия: полусинтетические антибиотики-макролиды, широкий спектр действия, действие бактериостатическое.
Применение: инфекции дыхательных, мочеполовых органов, кожи, мягких тканей, профилактика и лечения дифтерии, коклюша, энтерита, отита.
Азитромицин (Сумамед) (Azithromycinum)
Форма выпуска: таблетки 0,125 – 0,5 г; капсулы 0,25 г
Механизм действия: полусинтетический макролидный антибиотик, выделен в новую подгруппу – азалиды. Широкий спектр действия, более продолжительное бактериостатическое действие, в больших концентрациях – бактерицидное. Назначают внутрь 1 раз в сутки за 1 час до или 2 часа после еды: 1-й день – 0,5 г; 2-5-й день – 0,25 г.
Применение: инфекции дыхательных путей, кожи, мягких тканей, заболевания, которые передаются половым путем, заболевания ЖКТ.

4. Линкомицины.
Линкомицина гидрохлорид (Lincomycini hydrochloridum)
Форма выпуска: капсулы 0,25 г; ампулы 1-2 мл 30% раствора; мазь 2% - 15 г.
Клиндамицин (Далацин) (Clindamycinum)
Форма выпуска: капсулы 0,15-0,3 г; ампулы 2-4 мл 15% раствора.
Механизм действия: сходны по антибактериальному действию с антибиотиками-макролидами, оказывают бактериостатическое действие связанное с угнетением синтеза белка МКО; спектр действия – грамположительные бактерии, грамотрицательные кокки, анаэробы, клостридии, спорообразующие бактерии; на большинство грамотрицательных бактерий, грибы, вирусы не действуют; препараты хорошо проникают в ткани, в том числе костную; устойчивость к препаратам развивается медленно; продолжительность действия 8-12 часов. Назначают внутрь 1-2 капсулы через 8-12 часов, внутривенно капельно, внутримышечно, местно.
Применение:: остеомиелит, синусит, анаэробные инфекции, пневмонии, гнойные инфекции кожи и мягких тканей, отит, тяжелые заболевания, вызванные антибиотикорезистентной микрофлорой.
Побочные эффекты: диспепсия, аллергические реакции, лейкопения, тромбоцитопения, кандидоз, при внутривенном введении – снижения АД, головокружение, слабость, расслабление скелетных мышц.
Противопоказания: беременность, тяжелые заболевания почек и печени.
5. Группа тетрациклина.
К группе относят природные соединения (тетрациклин) и полусинтетические производные (метациклин, доксициклин), которые в наше время чаще используются, чем природные.
Тетрациклин (Теtracyclinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,05-0,1-0,25 г; капсулы 0,1-0,2 г; мазь глазная 1% - 10 г; мазь 3% - 10-50 г.
Тетрациклина гидрохлорид (Теtracyclini hydrochloridum)
Форма выпуска: флаконы с порошком 0,1 г; таблетки в оболочке 0,1-0,25 г.
Препараты короткого действия – 6-8 часов, назначают внутрь 0,2 г 4 раза в сутки во время еды, внутримышечно 0,05-1г, местно.
Метациклина гидрохлорид (Рондомицин) (Metacyclini hydrochloridum)
Форма выпуска: капсулы 0,15-0,3 г.
Препарат длительного действия – 12 часов. Назначают внутрь по 1 капсуле 2 раза в сутки во время еды.
Доксициклина гидрохлорид (Вибрамицин) (Doxycyclini hydrochloridum)
Форма выпуска: капсулы 0,05-0,1 г; ампулы с порошком 0,1 г.
Препарат длительного действия – 18-24 часа. Назначают внутрь после еды и внутривенно в 1-й день лечения 0,2 г в 1 прием, другие дни – 0,1 г 1 раз в день.
Механизм действия: Препараты группы - антибиотики широкого спектра действия, эффективны относительно грамположительных и грамотрицательных МКО, в том числе возбудителей особо опасных инфекций (чумы, холеры, туляремии, бруцеллеза), спирохет, риккетсий, лептоспир, крупных вирусов (трахомы), действуют на некоторые простейшие, не действуют на синегнойную палочку, грибы, маленькие вирусы. Проявляют бактериостатическое действие, связанное с угнетением синтеза внутриклеточного белка. Устойчивость к препаратам развивается медленно.
Применение: при бактериальной и амебной дизентерии, холере, чуме, туляремии, бруцеллезе, сыпном и возвратном тифе, риккетсиозах, используют для лечения бронхолегочной и почечной инфекции, ангины, коклюша, скарлатины, гонореи, кокковых инфекций, гнойно-септических процессов, инфекционные заболевания глаз, кожи.
Побочные эффекты: диспепсия, дисбактериоз, суперинфекция, гиповитаминоз, кандидоз, стоматит, глоссит, хейлит, иногда аллергические реакции, кариес зубов, окраска их в желтый цвет, гепатотоксичность при продолжительном использовании, препараты могут вызвать фотодерматозы.
Противопоказания: повышенная чувствительность к препаратам, грибковые заболевания, беременность, дети до 8 лет. Осторожно при заболеваниях почек, печени, лейкопении.
6. Группа левомицетина.
Левомицетин (Levomycetinum)
Форма выпуска: таблетки и капсулы 0,25-0,5 г; глазные капли 0,25% раствор в флаконах 10 мл; линимент 1-10% в флаконах 25-50 мл.
Механизм действия: широкий спектр действия – эффективен в отношении грамположительных и грамотрицательных бактерий, риккетсий, спирохет, крупных вирусов, нечувствительны к нему синегнойная палочка, клостридии, простейшие; действие бактериостатическое за счет нарушения синтеза белка МКО, длится 6-8 часов. Устойчивость МКО к препарату развивается медленно. Назначают внутрь за 30 минут до еды 0,25-0,5 г 4 раза в сутки, местно.
Применение: для лечения брюшного тифа, паратифа, сальмонеллезов, бруцеллеза, коклюша, туляремии, менингита, риккетсиозов, хламидиозов, местно при инфекциях глаз и кожи, при других инфекционных процессах - резервный антибиотик.
Побочные эффекты: аллергические реакции, диспепсия, поражение кроветворной системы, дисбактериоз, суперинфекция, кандидоз, большие дозы могут вызвать психомоторные нарушения, галлюцинации, снижение остроты зрения и слуха.
Противопоказания: угнетения кроветворения, заболевания кожи, беременность, новорожденным, индивидуальная непереносимость препарата.
7.Аминогликозиды.
Препараты группы обладают широким спектром действия в отношении аэробных грамотрицательных и ряда грамположительных МКО, но в отношении анаэробов неэффективны. Механизм действия обусловлен нарушением синтеза цитоплазматических мембран, что ведет к гибели клеток МКО. Устойчивость к препаратам группы развивается быстро. Антибиотики группы оказывают токсичное действие на органы, в особенности нефро- и ототоксичность.
Стрептомицина сульфат (Streptomycini sulfas)
Форма выпуска: флаконы с порошком 0,25-0,5-1,0
Механизм действия: широкий спектр действия, наиболее активен в отношении микобактерий туберкулеза, возбудителей туляремии, бруцеллеза, кишечной палочки, стафилококков. Не влияет на анаэробы, риккетсии, вирусы. Действие длится 6-8 часов, бактерицидное, назначают внутримышечно, можно вводить в полости тела. Суточная доза – 1 г. Применяют в комплексной терапии для предупреждения образования устойчивой к стрептомицину флоры МКО.
Применение:: основной антибиотик при впервые выявленном туберкулезе легких и других органов в комбинации с противотуберкулезными препаратами других групп – однократно суточную дозу, при туляремии, чуме (вместе с тетрациклином), бруцеллезе, эндокардите, пневмонии – вводить суточную дозу в 3-4 приема.
Побочные эффекты: аллергические реакции, контактные дерматиты у медперсонала, головокружение, головная боль, гематурия, вестибулярные расстройства, ото-нейро-нефротоксичность.
Противопоказания: заболевания вестибулярного и слухового аппаратов, тяжелые формы сердечно-сосудистой и почечной недостаточности, нарушения мозгового кровообращения, миастения, вместе с антибиотиками, которые обладают ототоксическим действием, курареподобными средствами. Грудным детям и беременным препарат назначают только по жизненным показаниям.
Гентамицина сульфат (Gentamycini sulfas)
Форма выпуска: ампулы 1-2 мл 4% раствора, флаконы с порошком 0,08 г; мазь 0,1% - 15 г; глазные капли 0,3% в тюбиках-капельницах.
Механизм действия: широкий спектр действия, действие бактериостатическое в отношении грамположительных и грамотрицательных МКО, в том числе протея, кишечной палочки, сальмонелл, штаммов устойчивых к пенициллину стафилококков, длится 8-12 часов, устойчивость к препарату развивается медленно, но есть перекрестная устойчивость. Назначают внутримышечно, внутривенно капельно, местно.
Применение: при инфекциях дыхательных, мочевыводящих путей, инфекции в акушерстве и гинекологии, перитонит, менингит, простатит, тяжелая гнойная инфекция, сепсис, местно при ожогах, инфицированных ранах, гнойных кожных заболеваниях, кератите, конъюнктивите.
Побочные эффекты: аллергические реакции, ото-нефротоксичность, нарушения нервно-мышечной проводимости.
Противопоказания: воспаления слухового нерва, тяжелые нарушения функции почек, вместе с антибиотиками, которые обладают ототоксическим действием. Беременным препарат назначают только по жизненным показаниям.

Тобрамицина сульфат (Tobramycini sulfas)
Форма выпуска: порошок в флаконах 0,02-0,04-0,05-0,075 – 0,08 г. Назначают внутримышечно, внутривенно 2-5 мг/кг в 2-4 приема. Действие длится 6-8 часов.
Сизомицина сульфат (Sisomycini sulfas)
Форма выпуска: ампулы 1-2 мл 5% раствора (взрослым), 2 мл 1% раствора (детям). Назначают внутримышечно, внутривенно капельно 1 мг/кг в 2-3 приема. Действие длится 8-12 часов.
Амикацина сульфат (Amicacini sulfas)
Форма выпуска: флаконы с пористой массой 0,1-0,25-0,5 г; ампулы 2 мл 5-25% раствора. Назначают внутримышечно, внутривенно 0,5 г 2-3 раза в сутки.
Механизм действия: наиболее активные антибиотики-аминогликозиды, обладают широким спектром бактериостатического действия на грамотрицательные и грамположительные МКО.
Применение: тяжелые гнойно-септические инфекции, тяжелые инфекции органов дыхания, почек и мочевыводящих путей, инфицированные ожоги
Побочные эффекты: аллергические реакции, ото-нефротоксичность
Противопоказания: воспаления слухового нерва, тяжелые нарушения функции почек, вместе с антибиотиками, которые обладают ототоксическим действием.
8. Полимиксины.
Полимиксина М сульфат (Роlymyxini M sulfas)
Форма выпуска: таблетки 500 000 ЕД; мазь 10-50 г (20 000 ЕД в 1 г).
Механизм действия: узкий грамотрицательный спектр действия (синегнойная, кишечная, дизентерийная палочка, палочки брюшного тифа и паратифа), не влияет на протей, грибы, микобактерии, грамположительные кокки, проявляет бактерицидное действие. Высокотоксичный при парентеральном введении, малотоксичный при приёме внутрь и местно, плохо всасывается из ЖКТ. Назначают внутрь по 1 таблетке 4-6 раз в день, местно. Парентеральное введения противопоказано.
Применение: местно при инфицированных ранах, ожогах, некротических язвах, пролежнях, воспалительных заболеваниях глаз и уха, абсцессах и других гнойных заболеваниях, внутрь при колите, энтерите, дизентерии, для санации кишечника.
Полимиксина В сульфат (Роlуmухіnі В sulfas)
Форма выпуска: флаконы с порошком 250 000 - 500 000 ЕД
Механизм действия: узкий грамотрицательный спектр действия (синегнойная, кишечная, дизентерийная палочка, палочки брюшного тифа и паратифа), не влияет на протей, грибы, микобактерии, кокки, аэробы, анаэробы, возбудителя дифтерии, клостридии, бактерицидное действие; назначают внутримышечно, внутривенно капельно (только в стационаре), внутрь в виде раствора по 0,1 г каждые 6 часов.
Применение: сепсис, цистит, пневмония, менингит, ожоги, инфекции ЖКТ.
Побочные эффекты: препараты при парентеральном введении могут вызвать нефро- и нейротоксичность, при пероральном и местном применении побочных эффектов практически нет, возможны аллергические реакции, тошнота, снижение аппетита, мазь может вызвать покраснения кожи, сыпь.
Противопоказания: нарушение функций печени, почек, индивидуальная чувствительность, беременным только по жизненным показаниям.


Сульфаниламидные препараты.

Сульфаниламиды - это группа синтетических противомикробных средств, производных амида сульфаниловой кислоты, оказывающих бактериостатическое действие на МКО.
Спектр действия: грамположительные и грамотрицательные бактерии, некоторые простейшие (возбудители малярии и токсоплазмоза), хламидии.
Механизм действия: клетка МКО для жизнедеятельности и роста требует ПАБК (пара-аминобензойную кислоту). При недостатке ПАБК нарушается синтез фолиевой кислоты, пуриновых соединений, необходимых для образования нуклеиновых кислот и размножение МКО. Сульфаниламиды по химическому строению подобны ПАБК и являются ее конкурентными антагонистами. Если создать в крови высокую концентрацию сульфаниламидов, то они захватываются микробной клеткой вместо ПАБК, блокируют ферменты и нарушают течение в ней обменных процессов, вследствие чего рост и размножения клеток МКО прекращается. /Теория конкурентного антагонизма/.
Побочные эффекты:
Головная боль, слабость, олигурия, внезапное повышение температуры тела, тяжелые осложнения: тошнота, гемолитическая анемия (образования метгемоглобина), полиневриты, агранулоцитоз, тромбоцитопения, угнетения функций щитовидной железы и ЦНС, аллергические поражения кожи, закупорка почечных канальцев.
Для профилактики: назначить щелочные минеральные воды в больших количествах, чтобы поддерживать высокий диурез; после приема препаратов употреблять натрия гидрокарбонат по 1- 1,5 г; пища должна быть молочно-растительной, чтобы создать в моче щелочную реакцию и предотвратить образованию осадка в мочевыводящих путях.
Принципы химиотерапии сульфаниламидами:
Установить клинический диагноз заболевания; для лечения применять
наиболее эффективный препарат по отношению к данному возбудителю.
Лечения начинать на ранних стадиях заболевания, так как препараты оказывают бактериостатическое действие.
Для создания высокой концентрации в крови сульфаниламиды назначают через равные промежутки времени с ударной дозы по схеме.

Сульфаниламиды
Дозы и режим дозирования


В первый день
В следующие дни
(поддерживающие
дозы)


“Ударная
доза”
Следующие приемы



Короткого действия
Средней продолжительности действия
Продолжительного действия

2 г
2 г

1-2 г

По 1 г 4-6 раз в день
По 1 г 3 раза в день

-


По 1 г 4-6 раз в день
По 1 г 3 раза в день

По 0,5-1 г 1 раз в день



При применении сульфаниламидов следует назначать щелочное питье для профилактики побочных эффектов, прежде всего кристаллурии.
При применении сульфаниламидов следует назначить витамины группы В, так как нарушается их усвоение.
Классификация сульфаниламидов:
Препараты короткого действия ( до 8 часов, в средних 4-6 часов.)
а) общего назначения
б) специального назначения
2. Препараты средней продолжительности действия (8-16 часов)
3. Препараты длительного действия(24-48 часов)
4. Препараты сверхдлительного действия (7-10 суток)
5. Комбинированные препараты.
ПРЕПАРАТИ.
1а. Препараты короткого действия общего назначения
Стрептоцид (Streptocidum )
Форма выпуска: таблетки 0,3-0,5 г; линимент 5%- 30 мл, мазь 5-10 % - 30 г.
Сульфадимезин (Sulfadimezinum )
Норсульфазол (Norsulfazolum)
Форма выпуска: таблетки 0,25-0,5 г
Механизм действия: быстро всасываются, максимальная концентрация в крови через 1-2 часа, выделяются почками; активны относительно стафило-, стрепто- , менинго-, гоно-, пневмококков, кишечной палочки. Назначают внутрь по схеме, местно.
Применение: при ангине, пневмонии, гонорее, стрептококковом и стафилококковом сепсисе, менингите, энтероколите, цистите, пиелите, инфицированных ранах, инфекциях кожи, слизистых оболочек, ожогах, язвах.
Этазол (Aethazolum )
Форма выпуска: таблетки 0,25-0,5 г.
Этазол-натрий (Aethazolum-Natrіum)
Форма выпуска: ампулы 5-10 мл 10-20 % раствора
Механизм действия: активны относительно кокков, кишечной, дизентерийной палочки, анаэробных бактерий, хорошо всасывается. Назначают внутрь по схеме, внутривенно медленно, внутримышечно с интервалом 8 часов.
Применение: пневмония, бронхит, рожа, ангина, раневая инфекция, трахома, дизентерия, цистит, пиелит.
1б. Препараты короткого действия специального назначения
- препараты для лечения заболеваний ЖКТ.
Фталазол (Phthalazolum)
Фтазин (Phthazinum)
Сульгин (Sulginum)
Форма выпуска: таблетки 0,5 г.
Механизм действия: практически не всасываются в кишечнике, оказывают бактериостатическое действие в кишках, активны относительно кишечной флоры, выводятся с калом. Назначают внутрь по схеме.
Применение: дизентерия, энтероколит, колит, гастроэнтерит, до и после операций на кишках.
- препараты для лечения заболеваний мочевыводящих путей.
Уросульфан (Urosulfanum)
Форма выпуска: таблетки 0,5 г.
Механизм действия: хорошо всасывается в кишечнике, в крови создает высокую концентрацию, выделяется почками в неизменном виде, высокая концентрация в моче способствует влиянию на возбудителей инфекций мочевых путей; наиболее активен относительно стафилококков, кишечной палочки. Назначают внутрь по схеме.
Применение: при цистите, пиелите, пиелонефрите и других заболеваниях мочевых путей.
- препараты для лечения инфекций глаз
Сульфацил-натрий (Альбуцид) (Sulfacylum-Natrium )
Форма выпуска: флаконы (глазные капли) 5-10 мл 20-30% раствора, ампулы 5 мл 30% раствора, глазная мазь 30% - 10 г.
Механизм действия: хорошо растворяется в воде, нет раздражающих свойств, активен относительно стрепто-, гоно-, пневмококковых, коли-бациллярных инфекций. Назначают внутривенно медленно 2 раза в день через 12 часов, местно 3-5 раз в день.
Применение: для лечения кератита, конъюнктивита, блефарита, бленореи, внутривенно при сепсисе, пневмонии, гнойных трахеобронхитах, инфекциях мочеполовых путей.
2. Препараты средней продолжительности действия
Сульфазин (Sulfazinum)
Форма выпуска: таблетки 0,5 г. Назначают по схеме.
3. Препараты продолжительного действия.
Сульфапиридазин (Zulfapyridazinum)
Сульфадиметоксин (Sulfadimethoxinum)
Форма выпуска: таблетки 0,5 г. Назначают по схеме.
4. Препараты сверхдлительного действия.
Сульфален (Sulfalenum)
Форма выпуска: таблетки 0,2 г. Назначают внутрь ежедневно 1-й день – 1г, потом по 1 таблетке в день за 30 минут до еды.
Механизм действия: при приеме внутрь быстро всасываются и проникают в ткани и органы, эффект через час, медленно выводятся из организма за счет низкой реабсорбции в почечных канальцах и способности вступать во взаимодействие с белками плазмы, что обеспечивает продолжительность действия. Активны относительно кокков, кишечной, дизентерийной палочки, некоторых штаммов протея, вируса трахомы, плазмодия малярии.
Применение: острые респираторные заболевания, пневмонии, бронхиты, ангина, отиты, гаймориты, дизентерия, инфекции желче- и мочевыводящих путей, рожа, гонорея, трахома, пиодермия, инфицированные раны, в комплексе с противомалярийными препаратами при лечении устойчивых форм малярии.
5. Комбинированные препараты .
Бисептол (Ко-Тримоксазол, Бактрим, Ориприм, Гросептол) (Biseptolum)
Форма выпуска: таблетки 120 - 480 мг, сироп 100 мл, содержащий сульфаметоксазол и триметоприм в соотношении 5:1.
Механизм действия: быстро всасываются, эффект через 1 час, длится 6-8 часов, широкий спектр противомикробного действия, не действуют на микобактерии туберкулеза, спирохеты, синегнойную палочку; более активны сульфаниламидов, действие бактерицидное, эффективны даже в тех случаях, когда сульфаниламиды не оказали лечебного эффекта. Назначают внутрь 2 таблетки 2 раза в день после еды.
Применение: инфекции дыхательных, мочевыводящих путей, ЖКТ, хирургическая инфекция.

Синтетические химиотерапевтические средства разного химического строения.
1. Производные нитрофурана
Фуразолидон (Furazolidonum)
Форма выпуска: таблетки 0,05 г.
Механизм действия: широкий спектр действия в отношении грамположительных и грамотрицательных бактерий (прежде всего возбудителей дизентерии, брюшного тифа, паратифа), простейших ( лямблии, трихомонады), грибов; стойкость к препарату развивается медленно, действует на МКО, устойчивые к антибиотикам и сульфаниламидам; действие бактериостатическое, длится 6-8 часов; прием алкоголя на фоне фуразолидона вызывает жар лица и шеи, жжение всего тела, тяжесть в затылочной области, учащается пульс, снижается АД. Назначают внутрь по 2-3 таблетки 4 раза в сутки после еды 5-10 дней, ректально свечи 0,005 г, местно раствор 1:25 000.
Применение: при дизентерии, брюшном тифе, токсикоинфекциях, паратифе, энтерите, лямблиозе, трихомонадном кольпите, вагините, уретрите, ожогах, инфицированных ранах.
Побочные эффекты: тошнота, рвота, снижение аппетита, аллергические реакции, полиневриты. Для профилактики осложнений – прием большого количества жидкости, витамины группы В.
Фурадонин (Furadoninum)
Фурагин (Фуразидин) (Furaginum)
Форма выпуска: таблетки 0,05 г.
Механизм действия: широкий спектр действия (стафило-, стрептококки, кишечная палочка, возбудители дизентерии, брюшного тифа, паратифа, разные штаммы протея), действие бактериостатическое, длится 6-8 часов. Назначают внутрь по 2-3 таблетки 3-4 раза в день, курс лечения 5-8 дней.
Применение: инфекции мочевыводящих путей и почек, профилактика инфекций при урологических операциях, цистоскопии, катетеризации;
2. Производные 8-оксихинолина
Нитроксолин (5-НОК) (Nitroxolinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,05 г.
Механизм действия: широкий спектр действия относительно грамположительных и грамотрицательных бактерий и грибов рода Candida, хорошо всасывается, выделяется в неизменном виде почками, создает высокую концентрацию в крови и моче, бактериостатическое действие. Стойкость МКО к препарату развивается медленно. Назначают внутрь по 2 таблетки 4 раза в день во время еды на протяжении 2- 3 недель.
Применение: пиелонефрит, пиелит, цистит, простатит, уретрит, для профилактики инфекций после операций на почках и мочевых путях.
Побочные эффекты: тошнота, аллергическая сыпь, окраска мочи в шафрановый цвет.
Хлорхинальдол (Chlorchinaldolum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,1 г.
Механизм действия: почти не всасывается в ЖКТ, широкий спектр действия относительно грамположительных (прежде всего кокки) и некоторых грамотрицательных бактерий, простейших, грибов. Назначают внутрь по 2 таблетки 3 раза в день после еды 3-5 дней (не большее 7 дней).
Применение: бациллярная и амебная дизентерия, пищевые токсикоинфекции, сальмонеллез, дисбактериоз, кишечные инфекции, вызванные стафилококком, протеем, другими энтеробактериями.
Побочные эффекты: диспепсия, кожная сыпь, головная боль, сердцебиение, возможны периферические невропатии, повреждения зрительного нерва.
Противопоказания: склонность к аллергическим реакциям, тяжелые болезни почек, печени, зрительного нерва, поражения периферической нервной системы.
Интетрикс (Intetrix)
Форма выпуска: желатиновые капсулы № 20
Механизм действия: комбинированный препарат с высокой бактерицидной активностью относительно грамположительной и грамотрицательной патогенной флоры кишечника, амеб, грибов; действует местно. Назначают внутрь 4-6 капсул в день вначале еды на протяжении 10 дней.
Применение: острая диарея инфекционного происхождения, дисбактериоз, разные виды кишечного амебиаза.
Побочные эффекты: диспепсия, кожная сыпь, периферические невропатии.
3. Производные нафтиридина
Кислота налидиксовая (Невиграмон, Неграм) (Acidum nalidixicum)
Форма выпуска: таблетки, капсулы 0,5 г.
Кислота оксолиниевая (Грамурин) (Acidum oxolinicum)
Форма выпуска: таблетки 0,25 г.
Механизм действия: хорошо всасываются, действуют бактериостатически и бактерицидно; эффективны относительно грамотрицательных бактерий (кишечной, дизентерийной палочки, палочки брюшного тифа, протея), эффективны относительно штаммов, устойчивых к антибиотикам и сульфаниламидам. Назначают внутрь по 0,5 г 3-4 раза в день сразу после еды на протяжении 7-10 суток.
Применение: пиелонефрит, пиелит, цистит, для профилактики инфекций при операциях на почках и мочевом пузыре.
Побочные эффекты: тошнота, рвота, диарея, головная боль, головокружение, кожная сыпь, фотодерматозы.
Противопоказания: нарушения функций печени, беременным, детям до 2 лет; осторожно при недостаточности почек, эпилепсии
4. Фторхинолоны.
Пефлоксацин (Абактал) (Pefloxacinum)
Форма выпуска: таблетки 0,2-0,4 г; ампулы 5 мл 8% раствора.
Норфлоксацин (Norfloxacinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,2-0,4 г.
Офлоксацин (Занозин, Таривид) (Ofloxacinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,2 г.
Ципрофлоксацин (Ципринол, Ципробай, Ципролет) (Ciprofloxacinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,25-0,5-0,75 г; ампулы 10 мл 1 % раствора (концентрат), флаконы для инфузий 50 – 100 мл 0,2 % раствора.
Механизм действия: препараты хорошо всасываются, эффект через 1,5-2 часа, длится 6-8 часов, выделяются почками в неизменном виде, обладают широким спектром противомикробного действия с преобладающим влиянием на аэробную грамотрицательную флору, активны относительно штаммов, устойчивых к антибиотикам и сульфаниламидам; бактерицидное действие. Назначают внутрь по 1-2 таблетке 2 раза на день на протяжении 5-7-14 дней, растворы для внутривенных инфузий.
Применение: инфекции дыхательных, мочевыводящих путей, кожи, мягких тканей, костей, суставов, ЖКТ и брюшной полости, отоларингологические и гинекологические инфекции, гонорея, менингит, послеоперационные инфекционные осложнения, сепсис. В последнее время для химиотерапии туберкулеза стали применять офлоксацин и ципрофлоксацин.
Побочные эффекты: диспепсия, головная боль, беспокойство, нарушения сна, аллергическая сыпь, фотодерматозы, изменения картины крови.
Противопоказания: повышенная чувствительность к препаратам группы, эпилепсия, беременным, детям до 15 лет.
Противотуберкулезные препараты.
Это химиотерапевтические препараты (синтетические средства и антибиотики), которые тормозят рост и размножение микобактерий туберкулеза. Некоторые препараты оказывают бактерицидное действие.
Туберкулез – инфекционное заболевание, которое характеризуется образованием в пораженных тканях очагов специфического воспаления и выраженной общей реакцией организма.
Соответственно классификации Международного противотуберкулезного союза (1975 г.) все противотуберкулезные препараты делятся на 3 группы:
Группа А (І) – наиболее эффективные препараты (изониазид, рифампицин).
Группа В (ІІ) – препараты промежуточной эффективности (стрептомицин, этамбутол, пиразинамид, протионамид, циклосерин, офлоксацин).
Группа С (ІІІ) – наименее эффективные препараты (ПАСК, тиоацетазон).
В последнее время противотуберкулезные препараты стали делить на:
1. Жизненно-важные препараты (І ряда) – применяются для лечения впервые выявленных больных (изониазид, рифампицин, пиразинамид, этамбутол, стрептомицин). Эти препараты высокоэффективны, но к ним быстро развивается устойчивость микобактерий туберкулеза.
2. Резервные препараты (ІІ ряда) – используются больными, у которых предыдущая химиотерапия была неэффективной в связи с устойчивостью микобактерий или при плохой переносимости препаратов первой группы (канамицин, этионамид, протионамид, офлоксацин, флоримицин).
Принцип назначения препаратов:
1. Основным принципом современного лечения туберкулеза является комбинированная химиотерапия разными препаратами в 2 этапа:
- на 1 этапе (2-3 месяца) назначают одновременно 4-5 противотуберкулезных препарата (изониазид, рифампицин, пиразинамид, этамбутол, стрептомицин);
- на 2 этапе (4-5 месяцев) назначают 2-3 препарата (изониазид, рифампицин, этамбутол).
2. Современная фармакотерапия туберкулеза предусматривает использование специфических противотуберкулезных препаратов и лечебных средств разных фармакологических групп (иммуностимуляторов, гормональных, отхаркивающих препаратов).
3. Для создания высокой концентрации препарата в крови и очагах поражения у большинства препаратов суточная доза вводится за один прием.
4. Для достижения стойкого эффекта от лечения противотуберкулезные средства назначают продолжительное время (не меньше года!).
5. При комплексной терапии необходимо учитывать побочные эффекты препаратов, чтобы не вызвать взаимоусиления их токсичного действия на организм.
ПРЕПАРАТЫ.
1. Жизненно-важные препараты (І ряда)
а) антибиотики
Рифампицин (Rifampicinum)
Форма выпуска: капсулы 0,15-0,3-0,45 г; пористая масса в ампулах по 0,15 г. Механизм действия: полусинтетический антибиотик широкого спектра действия, эффективен относительно микобактерий туберкулеза и лепры, грамположительных (в особенности стафилококки) и грамотрицательных кокков (менинго- и гонококки), менее активен относительно других грамотрицательных бактерий; хорошо всасывается, действие длится 8-12 часов, хорошо проникает в органы и очаги туберкулезного поражения; эффективен относительно резистентных к другим препаратам форм микобактерий, но устойчивость МКО к препарату развивается быстро. Назначают внутрь однократно 0,45 г натощак за 30 минут до еды, внутривенно вводят лишь при остро прогрессирующих и обширных формах деструктивного туберкулеза легких, тяжелых гнойно-септических процессах для быстрого достижения высоких концентраций в крови.
Применение: в комплексной терапии для лечения больных туберкулезом легких и других органов, прежде всего, с хроническими деструктивными формами, а также впервые выявленного туберкулеза. Кроме того назначают при разных формах лепры, бронхите, пневмонии, остеомиелите, гонорее, инфекциях моче- и желчевыводящих путей.
Побочные эффекты: диспепсические расстройства, нарушения функций печени, поджелудочной железы, аллергические реакции, лейкопения, окраска мочи, мокроты, слезной жидкости в красно-коричневый цвет.
Противопоказания: грудным детям, беременным, заболевания печени и почек, повышенная чувствительность к препарату.
Стрептомицину сульфат – смотри антибиотики – аминогликозиды.
б) синтетические соединения.
Изониазид (Isoniazidum)
Форма выпуска: порошок, таблетки 0,1- 0,2-0,3 г; ампулы 5 мл 10% раствора.
Механизм действия: один из наиболее эффективных противотуберкулезных препаратов, проявляет высокое специфическое бактериостатическое действие на микобактерии туберкулеза, находящиеся в состоянии активного размножения, наиболее эффективен относительно свежих, остро текущих процессов, на другие патогенные МКО не действует; хорошо всасываются, эффект через 1-2 часа, длится на протяжении суток. Назначают внутрь однократно утром 0,3-0,6 г после еды; внутривенно и внутримышечно вводят при активных формах туберкулеза легких, при невозможности перорального приема.
Применение: в комбинации для лечения любой формы и локализации активного туберкулеза у взрослых и детей.
Побочные эффекты: головная боль, головокружение, онемение конечностей, тошнота, рвота, потеря аппетита, сыпь на коже, дерматит, со стороны ЦНС – эйфория, нарушения сна, памяти, редко психоз, периферические невриты, для профилактики осложнений витамины В1, В6.
Противопоказания: эпилепсия, склонность к судорогам, наличие в анамнезе полиомиелита, заболеваний печени и почек, выраженный атеросклероз.

Этамбутол (Ethambutolum)
Форма выпуска: таблетки 0,1-0,2-0,4-0,8 г; капсулы 0,25 г.
Механизм действия: проявляет выраженное туберкулостатическое действие, на другие патогенные МКО не действует, угнетает размножение микобактерий, устойчивых к другим препаратам. Назначают внутрь однократно после завтрака 1,4-1,8 г.
Применение: в комбинации при разных формах туберкулеза.
Побочные эффекты: аллергическая сыпь, усиление кашля, нарушение зрения, тошнота, рвота, пронос, головокружение, депрессия.
Противопоказания: воспаление зрительного нерва, заболевания глаз, беременность.
Пиразинамид (Pirazinamidum)
Форма выпуска: таблетки 0,25-0,5 г.
Механизм действия: по туберкулостатической активности относится к препаратам промежуточной эффективности, действует на резистентные штаммы микобактерий, хорошо проникает в очаги туберкулезного поражения. Назначают внутрь после еды по 1 г 2 раза на день.
Применение: в комбинации при впервые выявленном деструктивном туберкулезе.
Побочные эффекты: аллергические реакции, диспепсические явления, головная боль, порой возбуждаемость, беспокойство, гепатотоксическое действие при продолжительном применении.
Противопоказания: нарушения функций печени, подагра.
2. Резервные препараты (ІІ ряда)
а) антибиотики
Канамицина сульфат (Kanamycini sulfas)
Форма выпуска: флаконы с порошком 0,5-1г, ампулы 5-10 мл 5% раствора.
Механизм действия: широкий спектр действия, бактерицидное действие на большинство грамположительных и грамотрицательных МКО, включая микобактерии туберкулеза, действует на штаммы микобактерий устойчивые к другим препаратам; быстро поступает в кровь и проникает в полости, эффект длится 8-12 часов. Назначают внутримышечно 1 г 1 раз в день при туберкулезе 6 дней в неделю, на 7-й день - перерыв, при инфекциях нетуберкулезной природы по 0,5 г каждые 8-12 часов; внутривенно капельно 5% раствор.
Применение: в комбинации для лечения туберкулеза легких и других органов при стойкости к противотуберкулезным препаратам І и ІІ ряда; назначают при тяжелых гнойно-септических заболеваниях, инфекциях дыхательных, мочевыводящих путей, ожогах.
Побочные эффекты: ото-нефротоксичность, аллергические реакции
Противопоказания: воспаление слухового нерва, нарушения функций почек, печени, вместе с ото- и нефротоксичными антибиотиками.
Флоримицина сульфат (Florimycini sulfas)
Форма выпуска: флаконы с порошком 0,5-1г. Назначают внутримышечно 1 г 1 раз в день при туберкулезе 6 дней в неделю, на 7-й день – перерыв.
Циклосерин (Cycloserinum)
Форма выпуска: таблетки, капсулы 0,25 г. назначают по 1 таблетке 3 раза в день непосредственно перед едой.
Механизм действия: резервный противотуберкулезный препарат, специфическое бактериостатическое действие на микобактерии туберкулеза, активен относительно грамположительных и грамотрицательных бактерий. Применение: в комбинации с препаратами І и ІІ ряда при разных формах туберкулеза, при которых препараты, которые раньше применялись, перестали давать лечебный эффект, при непереносимости других противотуберкулезных средств.
Побочные эффекты: ототоксичность, головная боль, головокружение, бессонница, беспокойство, аллергические дерматиты.
Противопоказания: нарушения функций почек, психики, заболевания ЦНС, вместе с ототоксичными антибиотиками.
б) синтетические соединения.
Этионамид (Ethionamidum)
Протионамид (Prothionamidum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке (драже) 0,25 г.
Механизм действия: специфическое туберкулостатическое действие, по структуре и противомикробным свойствам близки к изониазиду, менее активны, но действуют на штаммы микобактерий, устойчивые к нему. Назначают внутрь после еды по 0,25 г 3-4 раза на день.
Применение: в комбинации с препаратами І и ІІ ряда при разных формах туберкулеза, при которых препараты, которые раньше применялись, перестали давать лечебный эффект, при непереносимости других противотуберкулезных средств.
Побочные эффекты: диспепсические расстройства, кожная сыпь, слабость, бессонница.

Противоспирохетозные средства.
Препараты используют для лечения инфекционных заболеваний, вызванных спирохетами (сифилис, возвратный тиф). Лекарственная терапия сифилиса является комплексной и включает применение антибиотиков с препаратами висмута и иммуностимуляторами.
1. Антибиотики
Для лечения любых форм сифилиса используют препараты группы пенициллина (бициллины, бензилпенициллины). Если у больного сифилисом непереносимость пенициллинов применяют макролиды (эритромицин), тетрациклины (доксициклин).
2. Препараты висмута.
Бийохинол (Biiochinolum)
Форма выпуска: суспензия в флаконах 100 мл.
Механизм действия: нарушают жизнедеятельность спирохет, вызывают их гибель, противовоспалительные и рассасывающие свойства. Назначают внутримышечно по 3 мл 1 раз в 3 дня, курс 50 мл, перед введением подогреть, взболтать.
Применение: в комбинации с антибиотиками при разных формах сифилиса.
Побочные эффекты: поражения печени, почек, кроветворной системы, гингивит, стоматит, “висмутовая кайма” на деснах; для профилактики – полоскание рта, при токсичном действии на органы – антидот унитиол.
Противопоказания: поражение слизистой оболочки полости рта, заболевания почек, печени.

Противопротозойные средства
Это препараты, использующиеся для лечения и профилактики заболеваний, которые вызываются простейшими (амебами, лямблиями, трихомонадами).
1. Противомалярийные средства
Это препараты разных групп, которые применяются для лечения и профилактики малярии.
Малярия - это инфекционное заболевание, распространенное в странах тропического пояса, вызывается малярийным плазмодием и проявляется в виде приступов лихорадки из-за разрушения эритроцитов, которые сопровождаются ознобом, головной болью, болью в мышцах. Различают трехдневную, четырехдневную, тропическую малярию. Независимо от вида заболевания, перенос возбудителя от человека к человеку осуществляется самками малярийного комара.
Циклы развития малярийных плазмодиев:
а) в организме комара протекает половой цикл (спорогония);
б) в организме человека протекает бесполый цикл (шизогония): при укусах комаром человека плазмодий малярии попадает в кровь и проникает в клетки печени, где образуются преэритроцитарные формы плазмодия. Эти формы проникают в эритроциты, где проходят бесполый цикл развития с образованием эритроцитарных форм плазмодия, которые растут, делятся и покидают эритроциты, разрушая их. В момент разрушения эритроцитов и выхода плазмодия в кровь возникает приступ лихорадки. Наряду с образованием бесполых форм плазмодия возникают его половые формы (гамонты), которые при укусах комаров попадают в их организм и размножаются. Преэритроцитарные формы плазмодия трех- и четырехдневной малярии способны снова проникать в клетки печени, создавая параэритроцитарные формы плазмодия.
Классификация противомалярийных средств по спектрам действия и назначению:
Препараты, которые влияют на эритроцитарные формы плазмодиев, способны прекращать или предупреждать приступ малярии и используются для лечения и профилактики заболевания (хлорохин, хлоридин, бигумаль, хинин, акрихин, примахин, сульфаниламиды – сульфален, сульфапиридазин, сульфадиметоксин);
Препараты, которые влияют на преэритроцитарные формы плазмодиев, используются для профилактики заболевания (хлоридин, бигумаль);
Препараты, которые влияют на параэритроцитарные формы плазмодиев, предупреждают возникновение отдаленных рецидивов малярии (примахин, хиноцид)
Препараты, которые действуют на гамонты, используются для общественной профилактики малярии (примахин, хиноцид, хлоридин, бигумаль);
5. Комбинированные препараты (фанзидар, фанзимеф, метакельфин).
ПРЕПАРАТЫ.
Хингамин (Делагил, Хлорохин) (Chingaminum).
Форма выпуска: таблетки 0,25 г; ампулы по 5 мл 5% раствора.
Механизм действия: один из наиболее эффективных препаратов, влияет на эритроцитарные формы плазмодия при всех формах малярии, гамонтоцидное действие; быстро всасывается и медленно выделяется из организма. Проявляет иммунодепрессивные и противоаритмические свойства. Назначают для лечения малярии внутрь после еды по схеме: 1-й прием – 4 таблетки, через 6 - 8 часов – 2 таблетки, 2 – 3-й день – по 2 таблетки в один прием; внутримышечно, внутривенно медленно в тяжелых случаях; для профилактики - 1 таблетка 2 раза в неделю на протяжении сезона передачи малярии.
Применение: для лечения острых проявлений всех видов малярии, индивидуальной химиопрофилактики, как базисный препарат при ревматоидном артрите.
Побочные эффекты: при продолжительном применении возможны нарушение зрения, головная боль, головокружение, дерматит, диспепсические явления, нарушения функции печени, лейкопения. При быстром внутривенном введении может развиваться коллапс.
Противопоказания: тяжелые болезни сердца, болезни почек, печени, кроветворных органов.
Хлоридин (Chloridinum)
Форма выпуска: таблетки 0,005 – 0,01 г.
Механизм действия: широкий спектр противопротозойного действия (плазмодии малярии, токсоплазмы, лейшмании); эффективен относительно преэритроцитарных, эритроцитарных форм плазмодия и гамонтов; хорошо всасывается, продолжительно циркулирует в крови. Назначают внутрь суточную дозу 0,05 г, для профилактики заболеваний 0,025 г в 1-3 приема за 3-5 дней до заражения, потом 1 раз в неделю на протяжении всего периода возможного заражения.
Применение: в комплексе с сульфаниламидами или хингамином для лечения и личной химиопрофилактики малярии, при токсоплазмозе, лейшманиозе.
Побочные эффекты: головная боль, головокружение, стоматит, диспепсические явления, анемия, лейкопения.
Противопоказания: болезни почек, кроветворных органов.
Примахин (Primachinum)
Форма выпуска: таблетки 0,003 – 0,009 г.
Механизм действия: противопротозойное действие на гамонты, параэритроцитарные и эритроцитарные формы плазмодиев малярии. Назначают внутрь в суточной дозе 0,27 г.
Применение: профилактика отдаленных рецидивов малярии, личная и общественная химиопрофилактика.
Побочные эффекты: диспепсия, слабость, боль в области сердца, цианоз.
Противопоказания: другие острые инфекционные болезни, обострения ревматизма, болезни крови, почек, стенокардия.
Хиноцид (Chinocidum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,005 – 0,01 г.
Механизм действия: гамонтоцидное действие, также действует на параэритроцитарные формы плазмодия малярии. Назначают внутрь 0,03 г в день 10 дней подряд.
Применение: профилактика отдаленных рецидивов малярии, рецидивы малярии после личной химиопрофилактики при высоком риске заражения.
Побочные эффекты: диспепсия, слабость, цианоз, раздражения почек.
Противопоказания: болезни крови, почек, стенокардия.
2. Противоамебные средства
Препараты этой группы используются для лечения амебиаза - заболевания, возбудитель которого - амеба. Различают кишечный амебиаз (амебную дизентерию) - амеба поражает толстую кишку, внекишечный амебиаз - амеба вызывает появление абсцессов в головном мозге, печени, легких.


Классификация протиамебних средств:
Препараты, которые применяются при кишечном амебиазе (метронидазол, тинидазол, эметина гидрохлорид, интетрикс, хлорхинальдол, тетрациклин);
Препараты, которые используются при внекишечном амебиазе (эметина гидрохлорид, метронидазол)

ПРЕПАРАТЫ.
Метронидазол (Трихопол, Метрогил, Флагил) (Metronidazolum)
Форма выпуска: таблетки 0,25-0,5 г, вагинальные суппозитории и таблетки 0,5 г. Назначают внутрь 0,25-0,5 г 2 - 3 раза в день на протяжении 5-7 дней; вагинально
Тинидазол (Tinidazolum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,5 г. Назначают внутрь однократно 2 г после еды.
Орнидазол (Ornidazolum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,5 г. Назначают внутрь по 1 таблетке 2 раза в день после еды.
Механизм действия: синтетические химиотерапевтические препараты с широким спектром протипротозойного действия (амебы, трихомонады, лямблии), действуют на анаэробные бактерии; метронидазол пагубно влияет на все формы амеб, поэтому используется для лечения любой формы амебиаза. Препараты хорошо всасываются из желудочно-кишечного тракта и легко проникают в ткани, эффект длится 8-10 часов. Препараты комбинируют с антибиотиками и сульфаниламидами.
Применение: амебиаз, лямблиоз, трихомоноз, анаэробные инфекции.
Побочные эффекты: сухость во рту, диспепсия, головная боль, аллергические реакции.
Противопоказания: заболевания органов кроветворения, ЦНС, беременность, прием алкоголя при лечении метронидазолом.
Эметина гидрохлорид (Emetini hydrochloridum)
Форма выпуска: порошок, ампулы 1 мл 1 % раствора.
Механизм действия: алкалоид ипекакуаны, избирательное действие на амебы, которые находятся в кишечнике, занесены кровью в селезенку, мозг. При продолжительном применении возможная кумуляция. При употреблении внутрь вызывает рефлекторную рвоту, поэтому вводят под кожу или в мышцы по 1,5 мл 1 % раствора дважды в день на протяжении 4-6 дней. Когда у больных испражнения становятся оформленными или полуоформленными, введение эметина прекращают и переходят на лечение другими протиамебними препаратами.
Применение: амебная дизентерия
Побочные эффекты: при передозировке могут появиться слабость, тошнота, рвота, боль в мышцах конечностей, полиневрит.
3. Средства при трихомонозе
Трихомоноз - это паразитарное заболевание, которое возникает вследствие проникновения трихомонад из влагалища в нижние отделы половых органов и мочеиспускательного канала. В слизистых оболочках этих органов возникает воспаление, которое проявляется в виде трихомонадного уретрита у мужнин и трихомонадного кольпита (вагинита) у женщин. Наиболее эффективными средствами для лечения являются метронидазол и трихомонацид, также применяют фуразолидон, тинидазол, орнидазол, нитазол.
Метронидазол для лечения трихомоноза назначается внутрь по 0,25 г 2 раза в день на протяжении 10 дней. Больным женщинам, кроме этого, его вводят интравагинально в свечах или таблетках по 0,5 г 1 раз в сутки.
Трихомонацид (Тгichomonacidum)
Форма выпуска: таблетки и вагинальные свечи 0,05 г.
Механизм действия: синтетический трихомонацидный препарат. Назначают внутрь по 0,15 г 2 раза ежедневно на протяжении 3-5 дней; одновременно женщинам назначают интравагинально свечи на ночь на протяжении 10 дней, мужчинам вливают в уретру 10 мл 1 % раствора на 10-15 минут на протяжении 5-6 дней.
Применение: при трихомонозе у женщин и мужнин.
Побочные эффекты: раздражающее действие на слизистые оболочки.
4. Средства для лечения лямблиоза.
Препараты этой группы используют для лечения лямблиоза -заболевания, вызываемого лямблиями, которые паразитируют в просвете кишечника, желчных ходах и вызывают диспепсические явления, боль в кишечнике, энтерит, холецистит, в тяжелых случаях поражения печени.
К средствам для лечения лямблиоза относят метронидазол, орнидазол, тинидазол, аминохинол, фуразолидон, хлорхинальдол.
Аминохинол (Аminochinolum)
Форма выпуска: таблетки 0,025 - 0,05 г.
Механизм действия: противопротозойное средство, которое пагубно действует на лямблии, лейшмании и токсоплазмы. Назначают внутрь через 30 минут после еды 0,15 г 2-3 раза в день двумя циклами по 5 дней при лямблиозе, по 10-15 дней при лейшманиозе, по 7 дней при токсоплазмозе с перерывом на 4-7 дней.
Применение: для лечения лямблиоза, кожного лейшманиоза, токсоплазмоза, неспецифичного язвенного колита.
Побочные эффекты: иногда вызывает тошноту, головную боль, диспепсию, бессонницу, общую слабость.
5. Средства, которые применяются при лейшманиозе
Препараты этой группы используются для лечения лейшманиоза -заболевания, которое передается москитами, вызывается простейшими из рода Leishmanіа и имеет разные клинические формы (висцеральную, кожную и кожно-слизистую).
Основными препаратами, которые применяются для лечения больных висцеральным лейшманиозом, являются соединения пятивалентной сурьмы, в частности солюсурмин, глюкантим. При кожном лейшманиозе показаны хингамин, акрихин, аминохинол, мономицин, метронидазол.
6. Средства для лечения токсоплазмоза.
Возбудителями заболевания являются токсоплазмы, которые поражают лимфатические узлы, кишечник, легкие, мышцы, миокард, ЦНС, глаза, могут быть причиной преждевременных родов, внутриутробного поражения плода и новорожденных. Для лечения заболевания используют хлоридин, аминохинол, сульфален.

Противогрибковые средства
Это лекарственные средства, применяемые при заболеваниях, которые вызваны патогенными грибами (микозах).
Кандидамикоз (кандидоз) - это грибковое поражение слизистых оболочек, кожи, иногда внутренних органов грибами рода Candida (поражение легких, бронхов, кожи, ЖКТ, мочеполовых путей).
Дерматомикозы – грибковое поражение кожи, ногтей, волос патогенными грибами Trichophyton (трихофития, руброфития), Microsporium (микроспория), Epidermophyton (эпидермофития).
Онихомикозы – грибковое поражение ногтей при кандидозе, эпидермофитии, руброфитии.
Системные микозы – грибковое поражение внутренних органов.
Основными современными противогрибковыми препаратами являются:
антибиотики (нистатин, гризеофульвин, амфотерицин В и т.п.);
синтетические препараты (клотримазол, низорал, микозолон, дифлюкан, микроспор, орунгал, ламизил, микосептин, нитрофунгин и т.п.).
ПРЕПАРАТЫ.
1. Антибиотики
Нистатин (Nуstatinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 250 000 - 500 000 ЕД; мазь 15-30 г (100 000 ЕД в 1 г); свечи ректальные и вагинальные 250 000 ЕД.
Леворин (Levorinum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 500 000 ЕД; таблетки (свечи) вагинальные 250 000 ЕД; мазь 30-50 г (500 000 ЕД в 1 г); порошок.
Механизм действия: фунгистатическое, иногда фунгицидное действие, не действуют на бактерии, угнетают размножение патогенных грибов рода Candida, почти не всасываются из ЖКТ. Назначают внутрь по 500 000 ЕД 3-4 раза в день после еды 10-14 дней, ректально и вагинально 1-2 свечи, наружно.
Применение: кандидоз слизистых оболочек (рта, влагалища, ЖКТ, легких, мочевыводящих путей), кожи, при длительной антибиотикотерапии.
Побочные эффекты: тошнота, рвота, понос, повышение температуры, кожный зуд.
Гризеофульвин (Griseofulvinum)
Форма выпуска: таблетки 0,125г; флаконы 10 % суспензия для приема внутрь 100 мл; линимент во флаконах 2,5 % - 30 мл.
Механизм действия: хорошо всасывается из ЖКТ, накапливается в волосах, ногтях, коже и оказывает фунгистатическое действие на патогенные грибы (дерматофиты); не эффективен при кандидамикозе, не владеет антибактериальной активностью. Назначают внутрь с чайной ложкой масла 6-8 таблеток в сутки во время еды курсами по 3-4 недели; детям до 3-х лет суспензия из расчета 16-20 мг/кг; местно.
Применение: дерматомикозы (трихофития, микроспория, эпидермофития, онихомикозы).
Побочные эффекты: головная боль, диспепсия, головокружение, крапивница, явления дезориентации.
Противопоказания: лейкопения, системные заболевания крови, болезни почек, печени, беременность, злокачественные новообразования.
Амфотерицин В (Amphotericinum В)
Форма выпуска: флаконы с порошком 50 000 ЕД; мазь 15-30 г (30 000 ЕД /1г)
Механизм действия: сильное противогрибковое средство, фунгицидное действие относительно многих грибов, возбудителей системных и глубоких микозов, не всасывается из ЖКТ; высокотоксичный, поэтому лечение проводится под тщательным врачебным наблюдением. Назначают внутривенно капельно в 450 мл 5% раствора глюкозы 2 раза в неделю 4-8 недель, ингаляционно 10-14 дней, (растворы готовят ех tempore); местно.
Применение: глубокие и системные микозы, поражения кожи, слизистых оболочек.
Побочные эффекты: тошнота, рвота, понос, озноб, головная боль, нефротоксичность, гипокалиемия, анемия.
Противопоказания: заболевания печени, почек, кроветворной системы, сахарный диабет.
2. Синтетические препараты
Клотримазол (Clotrimazolum)
Форма выпуска: крем 1 %-20 г; флаконы 15 мл 1 % раствора; таблетки интравагинальные 0,1г
Механизм действия: широкий спектр противогрибкового действия, эффективен относительно дерматофитов, дрожжевых грибов, оказывает антибактериальное действие на стафило- и стрептококки. Назначают местно 2-3 раза в день на протяжении 4 недель и интравагинально.
Применение: микозы кожи, стоп, ногтей, межпальцевый микоз, урогенитальный кандидоз.
Побочные эффекты: иногда легкое раздражение в месте применения препарата.
Противопоказания: беременность.
- Низорал (Кетоконазол) применяют при дерматомикозах, онихомикозах, микозе волосистой части головы, влагалища, рта, системные микозы, для профилактики грибковых инфекций при сниженном иммунитете.
- Флуконазол (Дифлюкан) применяют при системных микозах, кандидозе слизистых оболочек, для профилактики грибковых инфекций.
Ламизил применяют при трихофитии, микроспории, онихомикозах, кандидозе кожи, разноцветном лишае.
Нитрофунгин (Nitrofunginum)
Форма выпуска: жидкость в флаконах 25 мл.
Механизм действия: противогрибковое действие. Назначают для смазывания кожи 2-3 раза на день, для профилактики 1-2 раза.
Применение: эпидермофития, трихофития, грибковые экземы, кандидоз кожи.
Побочные эффекты: аллергические реакции, раздражения на месте применение.
Для лечения грибковых заболеваний кожи применяют: мази микосептин и микозолон, мазь “Цинкундан”, крем микоспор.

Противовирусные средства.
Препараты этой группы используют для профилактики и лечение вирусных заболеваний. Принцип назначения: вирусы существуют внутри клеток организма и средства, которые действуют пагубно на вирусы будут уничтожать и здоровые клетки организма. Поэтому, для лечения вирусных инфекций применяют препараты, которые действуют на вирус еще до попадания его в клетку или при переходе из клетки в клетку, угнетают созревание вирусов, повышают резистентность клеток макроорганизма к вирусам. Поэтому в перспективе, борьба с вирусной инфекцией сводится к ее профилактике или лечению лиц, которые контактировали с больными в инкубационный период заболевания.
Классификация противовирусных средств:
Интерфероны (интерферон лейкоцитарный, реаферон, интрон А)
Производные амантадина и других групп синтетических соединений (ремантадин, оксолин, арбидол, метисазон).
Нуклеозиды (идоксуридин, ацикловир).
Ингибиторы протеазы возбудителя ВИЧ-инфекции (индинавир) - применяют в комбинац
·ии с другими препаратами при ВИЧ-инфекциях в взрослых.
Препараты растительного происхождения (флакозид, ализарин, хелепин, госипол) – применяют при герпесе.
ПРЕПАРАТЫ.
Интерфероны
Интерферон лейкоцитарный (Interferonum leucocyticum)
Форма выпуска: ампулы с аморфным порошком 2 мл (0,0002г)
Механизм действия: низкомолекулярный защитный белок, один из важнейших эндогенных факторов защиты организма от первичной вирусной инфекции. Чем больше синтезируется интерферона в организме человека, тем более он защищен от вирусной инфекции. Интерферон получают из донорской крови человека, он принимает участие в выздоровлении организма, не токсичен, не вредит нормальной функции клеток, препятствует размножению вирусов в клетках. Активен в отношении вирусов гриппа, герпеса, трахомы, малярийного плазмодия; его количество уменьшается при тяжелом течении болезни. Обладает иммуностимулирующей активностью. Для употребления готовят раствор розового цвета, который сохраняется на холоде на протяжении 1-2 суток.
Применение: для профилактики гриппа закапывают в нос по 2-3 капли препарата через каждые 6 часов в период эпидемии, для лечения гриппа на протяжении первых 2-3 дней ингаляционно 2 раза в день с интервалом 2 часа или капают в нос 5 капель каждые 2 часа не менее 5 раз в сутки; при аденовирусном кератите, конъюнктивите закапывают в конъюнктивальный мешок по 1-2 капли.
2. Производные амантадина и других групп синтетических соединений
Ремантадин (Remantadinum).
Форма выпуска: таблетки 0,05 г.
Механизм действия: выраженная противовирусная активность относительно вирусов гриппа А, блокирует включения вируса у клетки организма; проявляет антитоксическое действие при гриппе В. Неэффективен относительно других ОРВИ. Назначают внутрь таблетки после еды.
Применение: для профилактики гриппа 1 таблетка в сутки 15 дней в период эпидемии, для лечения гриппа 1 таблетка 3 раза в день первые 2 дня заболевания.
Побочные эффекты: боль в желудке.
Противопоказания: острые заболевания печени, почек, беременность, тиреотоксикоз.
Арбидол (Arbidolum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,1 г.
Механизм действия: препарат активен относительно вирусов гриппа А и В, проявляет специфическое влияние на вирусы, стимулирует образования эндогенного интерферона, владеет иммуностимулирующими и антиоксидантными свойствами, повышает устойчивость организма к вирусным инфекциям. Назначают внутрь таблетки после еды с профилактической целью 2 таблетки в сутки 10-14 дней, с лечебной – 2 таблетки 3 раза в сутки 3-5 дней.
Применение: для профилактики и лечение гриппа А и В, ОРВИ, в том числе осложненных бронхитом, пневмонией, возможно применение при вторичных иммунодефицитных состояниях.
Оксолиновая мазь (Unguentum Охоlіnі)
Форма выпуска: тубы 0,25-0,5-1-2 - 3% - 10 г.
Механизм действия: вируцидное на все виды возбудителей гриппа, герпеса.
Применение: для профилактики гриппа 0,25 % мазью смазывать слизистую оболочку носу утром и вечером 25 дней; 0,25-0,5-1 % мазь закладывать в конъюнктивальный мешок 3-4 раза в день при аденовирусном керато-конъюнктивите, герпетическом кератите, 1-3% мазь при простом и опоясывающем герпесе, дерматите, для удаления бородавок.
Побочные эффекты: ощущения жжения в месте применения.
3. Нуклеозиди
Идоксуридин (Idoxuridinum).
Форма выпуска: глазные капли - флаконы 0,1% - 10 мл.
Механизм действия: противовирусное действие, токсично. Назначают по 1-2 капли в конъюнктивальный мешок каждый час днем и каждые 2 часа ночью.
Применение: герпетическая инфекция глаз (кератит).
Побочные эффекты: раздражение, отек век.
Ацикловир (Завиракс, Виролекс, мазь “Герпевир”) (Aciclovir)
Форма выпуска: флаконы с порошком для инфузий 0,25 г; таблетки 0,2-0,4-0,8 г; глазная мазь 5 г; мазь 5% - 30 г, крем 5% - 5 г.
Механизм действия: противовирусный препарат, наиболее эффективен относительно вирусов простого и опоясывающего герпеса; прерывает размножение вируса за счет блокады синтеза ДНК вирусов. При герпесе предупреждает образования новой сыпи, ускоряет образования корок, ослабляет боль в острой фазе опоясывающего герпеса. Проявляет иммуностимулирующее действие. Назначают внутривенно в тяжелых случаях с нарушением иммунной системы, внутрь по 1 таблетке 4-5 раз в день при простому герпесе, по 4 таблетки 5 раз в день при опоясывающем герпесе, местно.
Применение: простой герпес губ, половых органов, кожи, слизистых оболочек, герпетический кератит, опоясывающий герпес (лишай).
Побочные эффекты: диспепсия, головная боль, аллергические реакции.

Антигельминтные средства
Это лекарственные вещества для изгнания гельминтов из организма человека. Применяются при гельминтозах – паразитарных заболеваниях, которые возникают в связи с поселением в организме людей и животных глистов и их личинок.
Классы гельминтов:
1. Круглые глисты - нематоды, вызывают нематодози.
2. Ленточные глисты - цестоди, вызывают цестодози.
3. Глисты-сосальщики - трематоди, вызывают трематодози.
Глисты могут паразитировать в кишках и вызывать кишечные гельминтозы или в печени, легких, селезенке, желчном пузыре, кровеносных, лимфатических сосудах и вызывать внекишечные гельминтозы.
Классификация антигельминтных средств:
Противонематодозные средства
Противоцестодозные средства
Средства, которые используются при внекишечных гельминтозах.
Требования к антигельминтным средствам:
Высокая антигельминтная активность и широкий спектр действия
Препараты должны действовать непосредственно на глисты, не повреждая органы и ткани людей.
Препараты должны быстро выделяться из организма, не накапливаясь.
Препараты должны быть пригодными для применение в амбулаторных условиях.
ПРЕПАРАТЫ.
1. Средства для лечения нематодозов
Пиперазина адипинат (Piperazini adipinas )
Форма выпуска: таблетки 0,2-0,5 г; флаконы 100 мл 5% раствора.
Механизм действия: малотоксичный, почти не всасывается в кишках, парализует мускулатуру нематод, в особенности аскарид, остриц, в связи с чем они выводятся из кишечника благодаря перистальтике; при назначении препарата не придерживаются специальной диеты, не назначают слабительные средства, так как он сам усиливает перистальтику кишок. Назначают взрослым внутрь в виде таблеток по 1,5-2 г 2 раза в день на протяжении 2 дней подряд за час до еды, можно и однократно 4г взрослому, детям таблетки или 5% раствор внутрь. Курс лечения при аскаридозе – 2 дня, при энтеробиозе – 5 дней.
Применение: энтеробиоз, аскаридоз.
Побочные эффекты: диспепсия, при передозировке нарушения со стороны ЦНС (исчезают при отмене препарата)
Противопоказания: тяжелые заболевания ЦНС
Нафтамон (Naphthammonum)
Форма выпуска: таблетки в оболочке 0,5 г.
Механизм действия: эффективен относительно аскарид, остриц, власоглава; парализует мышцы гельминтов, усиливает перистальтику кишок, поэтому не надо назначать слабительные средства, не проводят подготовку больного, однако желательно ограничить употребление острых, соленых, жирных продуктов, молока. Лечение проводят в условиях стационара. Назначают натощак за 2 часа до завтрака 5г взрослому 3-5 дней.
Применение: анкилостомидоз, энтеробиоз, аскаридоз, трихоцефалез.
Побочные эффекты: диспепсические расстройства.
Декарис (левамізол) Decaris (Levamisolum)
Форма выпуска: таблетки 0,05-0,15 г.
Механизм действия: угнетает ферменты аскарид, действует на аскариды всех возрастных групп, однократное введение приводит к дегельминтизации 90-100% пациентов, при его назначении не надо придерживаться специальной диеты, назначать слабительные средства. Назначают однократно перед сном взрослым 150 мг (0,15г). Кроме того препарат повышает иммунные свойства организма, усиливает синтез интерферона.
Применение: аскаридоз; как иммуностимулятор при иммунодефицитных состояниях, аутоиммунных реакциях, опухолях, как базисный препарат при ревматоидном артрите.
Побочные эффекты: при повторном применении головная боль, бессонница, повышение температуры тела, диспепсические расстройства, обонятельные галлюцинации, аллергические кожные реакции.
Пирантел (Руrantel)
Форма выпуска: таблетки 0,25 г; суспензия в флаконах 15 мл (50 мг в 1 мл).
Механизм действия: высокоэффективный и низкотоксичный антигельминтный препарат, вызывает паралич мускулатуры нематод, при его применении не надо придерживаться диеты, назначать слабительные, хорошо переносится больными, часто назначают детям. Назначают внутрь в виде таблеток или суспензии после завтрака 0,01 г/кг массы взрослого и ребенка 1-3 дня; таблетки тщательно разжевывать.
Применение: однократно при энтеробиозе и аскаридозе, при других нематодозах на протяжении 3-х дней.
Побочные эффекты: диспепсические расстройства, головная боль.
Противопоказания: беременность.
Вермокс (мебендазол) Vеrmох (Меbеndazolum)
Форма выпуска: таблетки 0,1 г.
Механизм действия: широкий спектр антигельминтного действия, но наиболее активен относительно нематод (остриц, власоглава), угнетает углеводный обмен гельминтов, поэтому снижает их жизнеспособность и размножение. Не требует специальной подготовки больных. Назначают внутрь при энтеробиозе однократно 0,1 г взрослому (100% эффективность), при других нематодозах и смешанных инвазиях 0,1г 2 раза в день на протяжении 3 дней.
Применение: прежде всего энтеробиоз и трихоцефалез, также аскаридоз, анкилостомидоз, тениидоз, смешанные инвазии.
Побочные эффекты: аллергические реакции.
Противопоказания: беременность.
Из ЛРС для лечения кишечных нематодозов можно использовать настой цветочных корзинок пижмы, порошок цветов полыни цитварной, чеснок.
2. Средства для лечения цестодозов.
Фенасал (Рhenasalum)
Форма выпуска: таблетки 0,25 г.
Механизм действия: парализует ленточных глистов, снижает их устойчивость к ферментам ЖКТ; не требует слабительных средств, специальной подготовки больного, но желательно в этот день употреблять легкоусвояемую нежирную пищу; хорошо переносится. Назначается внутрь утром натощак или на ночь через 3-4 часа после легкого ужина 8-12 таблеток взрослому однократно; таблетки тщательно разжевывают; перед приемом препарата дают 2 г соды (натрия гидрокарбоната).
Применение: инвазии невооруженным (бычьим) цепнем, широким лентецем, карликовым цепнем.
Побочные эффекты: тошнота, аллергические реакции, обострение нейродермита.
Из ЛРС при цестодозах можно применить отвар коры гранатника, тыквенное семя.
3. Средства, которые используются при внекишечных гельминтозах
К этой группе гельминтозов относятся фасциолез и описторхоз (поражения печени), шистосоматоз (возбудители паразитируют в кровеносных сосудах), в лимфатических сосудах могут поселяться нематоды, филярии, трематоди. Для лечения этих заболеваний используют хлоксил, азинокс (празиквантел), дитразина цитрат.


ГОРМОНАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ, ЇХ СИНТЕТИЧНІ ЗАМІННИКИ ТА АНТАГОНІСТИ.
Гормони – біологічно активні речовини, що їх виробляють залози внутрішньої секреції. Надходячи у кров, вони регулюють практично всі види обміну і функції більшості органів і тканин. До залоз внутрішньої секреції належать: щитоподібна, прищитоподібні, підшлункова, гіпофіз, надниркові залози, статеві залози.
Гормони передньої частки гіпофізу і їх аналоги.
Гормони цієї групи регулюють ріст і функції інших ендокринних залоз. Їх синтез та виділення відбуваються за принципом зворотного зв’язку: при зниженні вмісту гормонів в крові збільшується вироблення відповідного тропного гормону гіпофізу, а при збільшенні рівня гормону в крові вироблення тропного гормону зменшується.
ГОРМОНИ:
- адренокортикотропний гормон (АКТГ) стимулює біосинтез та виділення в кров корою надниркових залоз глюкокортикоїдів ; препарат – кортикотропін.
- соматотропний гормон (СТГ) справляє анаболізуючий вплив, сприяє синтезу білка, стимулює ріст та збільшує масу органів, підвищує виведення кальцію із сечею.
Уроджена гіпофункція – гіпофізарна карликовість (нанізм) – затримка росту і формування скелета дитини; препарати – сайзен, генотропін (соматотропін). гіперфункція – гігантизм (у дітей) – високий зріст; акромегалія (у дорослих) – збільшення розмірів кінцівок, обличчя, черепа; призначають антагоніст СТГ – соматостатин (октреотид, сандостатин).
Сайзен (Saizen)
Форма випуску: флакони з порошком 4-10 МО (ОД).
Механізм дії: СТГ, що отриманий методом генної інженерії; викликає підвищення росту і маси тіла. Призначають підшкірно, внутрішньом’язово щотижнево 0,6 ОД/кг.
Застосування: гіпофізарна карликовість (нанізм), для стимуляції процесів регенерації.
-тиреотропний гормон (ТТГ) стимулює виробку гормонів щитоподібної залози; препарат – тиротропін (малоефективний, застосовують рідко).
-лактотропний гормон (пролактин) – (гонадотропний гормон, ГТГ) посилює гормональну функцію жовтого тіла, активність прогестерону, секрецію молока молочними залозами (лактацію); препарат – лактин.
-фолікулостимулюючий гормон (ГТГ) у чоловіків стимулює стермато-генез, у жінок – ріст фолікулів яєчників; препарат – гонадотропін менопаузний.
Ганодотропін менопаузний для ін’єкцій (меногор, менопур)
(Gonadotropinum menopausticum pro injectionibus)
Форма випуску: флакони з порошком 75 ОД (5 мл).
Механізм дії: стимулює виробку фолікулостимулюючого гормону, посилює функцію яєчників і сперматогенез. Призначають внутрішньом’язово (попередньо розчинивши в ізотонічному розчині хлориду натрію) 75–150 ОД щоденно разом з гонадотропіном хоріонічним.
Застосування: жіноче і чоловіче безпліддя, аменорея, євнухоїдизм.
лютеінізуючий гормон (ГТГ) у жінок сприяє настанню овуляції, у чоловіків стимулює продукцію чоловічих статевих гормонів; препарат – гонадотропін хоріонічний.
Гонадотропін хоріоничний для ін’єкцій (прегніл, профазі)
(Gonadotropinum chrіonicum pro injectionibus)
Форма випуску: порошок у флаконах 500-1000 ОД.
Механізм дії: стимулює виробку лютеінізуючого гормону, у жінок сприяє овуляції та утворенню жовтого тіла, у чоловіків стимулює функції клітин сім’яників та виробку андрогенів. Призначають внутрішньом’язово (попередньо розчинивши) по 500-3000 ОД кожен день або 2-3 рази на тиждень.
Застосування: у жінок при дисменореї, аменореї, безплідді, загрозі викидня, маткових кровотечах; у чоловіків при імпотенції, євнухоїдизмі, крипторхізмі, гіпоплазії яєчок.
2. Гормони задньої частки гіпофізу і їх аналоги.
ГОРМОНИ:
- окситоцин - стимулює ритмічні скорочення матки, пологову діяльність, препарати - окситоцин, пітутрин, гіфотоцин - застосовують при слабкій пологовій діяльності, переношеній вагітності, внутрішньоутробній загибелі плода з метою викликання пологів.
- вазопресин – антидіуретичний гормон, стимулює реабсорбцію води в ниркових канальцях, що приводить до зменшення діурезу.
ПРЕПАРАТИ.
Десмопресин (Desmopressinum)
Форма випуску: флакони 5 мл 0,01 % розчину.
Механізм дії: синтетичний аналог вазопресину, підвищує реабсорбцію води, зменшує діурез, спрагу, сухість в роті; антидіуретична дія триває 12 годин. Призначають у вигляді крапель в ніс по 1 - 4 краплі 2-3 рази на день або на ніч.
Застосування: нецукровий діабет, енурез, поліурія.
3. Препарати гормонів щитоподібної залози й антитиреоїдні засоби.
ГОРМОНИ:
- трийодтиронін, тироксин – синтезуються у щитоподібній залозі, посилюють окисні процеси в організмі (катоболітична дія), підвищують білковий, жировий, вуглеводний, водний обмін, стимулюють енергетичні процеси, беруть участь в регуляції росту та розвитку організму, впливають на формування мозку, кісткової тканини, печінки, нирок, нервової і серцево-судинної системи та інших органів і систем.
Гіпофункція щитоподібної залози (гіпотиреоз) - кретинізм (у дітей) - порушується ріст, сповільнюється обмін речовин та розумовий розвиток; мікседема (у дорослих) – зниження основного обміну і температури тіла, набряки шкіри, ожиріння тощо.
Препарати гормонів – левотироксин-натрій, трийодтиронін, тиреоїдин.
У разі недостатнього надходження в організм йоду, який необхідний для синтезу тиреоїдних гормонів, розвивається ендемічний зоб. При цьому щитоподібна залоза збільшена в розмірах, але кількість гормонів у ній знижена. Для профілактики призначають йодовану сіль, антиструмін (калію йодид).
Гіперфункція щитоподібної залози (гіпертиреоз, тиреотоксикоз) зумовлює розвиток базедової хвороби (дифузного токсичного зобу), що проявляється схудненням, випинанням очного яблука (екзофтальм), тремтінням кінцівок, підвищенням температури тіла. У таких випадках лікування спрямоване на пригнічення функції щитоподібної залози за допомогою антитиреоїдних засобів – мерказолілу, таблеток “Мікройод”, «Йод-актив».
ПРЕПАРАТИ.
- препарати гормонів щитоподібної залози
левотироксин-натрій (L-тироксин) (Levothyroxin-natrium)
Форма випуску: таблетки 0,0001 г.
Механізм дії: синтетичний препарат відповідний гормону тироксину, при його призначенні підвищується вміст в крові обох гормонів щитоподібної залози, зменшуються явища гіпотиреозу; ефект триває до 7 діб. Призначають всередину по ј - Ѕ таблетки щоденно за 30 хвилин до їди, через 2 тижні дозу збільшують до 1 таблетки на день.
Застосування: препарат вибору для тривалої замісної терапії гіпотиреозу (мікседема, кретинізм, ендемічний зоб, ожиріння тиреогенного походження, психічна та фізична відсталість).
Тиреоідин (Thyreoidinum)
форма випуску: порошок, таблетки 0,05 г.
механізм дії: містить суміш тиреоїдних гормонів, в основному тироксин, органічний і неорганічний йод; посилює обмін речовин, знижує явища гіпотиреозу; ефект через 3-5 днів, триває 1-3 тижня. Призначають по Ѕ таблетки 1-2 рази на день з поступовим підвищенням дози.
Застосування: з метою замісної терапії при всіх формах гіпотиреозу, рак щитоподібної залози, ендемічний зоб.
- антитиреоїдні засоби.
Мерказоліл (Mercazolilum)
форма випуску: таблетки 0,005 г.
механізм дії: синтетичний антитиреоїдний засіб, гальмує синтез тироксину в щитоподібній залозі, знижує основний обмін. призначають всередину після їди по 1-2 таблетки 3 рази на день.
Застосування: всі форми дифузного токсичного зобу (базедової хвороби).

4. Препарати гормонів прищитоподібних залоз.
ГОРМОНИ:
- кальцитонін - гормон, який утворюється у прищитоподібних залозах і С-клітинах щитоподібної залози, він знижує рівень кальцію в крові й сприяє фіксації кальцію і фосфатів в кістках. Препарати – кальцитонін (міакальцик).
Міакальцик (miacalcic)
Форма випуску: ампули 1 мл (50-100 МО);
Синтетичний препарат кальцитоніну. Призначають підшкірно, внутрішньо- м’язово (50-100 МО) протягом 10 днів.
Механізм дії: регулюють обмін кальцію і фосфатів в організмі, сприяють їх фіксації в кістках, активізують репаративні процеси у кістковій тканині.
Застосування: остеопороз, пов’язані з ним болі у суглобах, хвороба Педжета (деформуючий остит), повільне зрощення переломів, остеомієліт та інші кісткові захворювання, пов’язані з порушенням кальцієвого обміну.

- паратгормон – його продукують прищитоподібні залози. Основна дія паратгормону – підвищує рівень кальцію в крові, мобілізує його з кісткової тканини. Рівень фосфору в крові при цьому знижується.
При гіпофункції прищитоподібних залоз знижується рівень кальцію в крові, що може спричинити тетанію, спазмофілію (судоми), ларингоспазм, спазм м’язів обличчя, непосмугованих м’язів. В цих випадках призначають препарати кальцію, паратиреоїдин.
ПРЕПАРАТИ.
Паратиреоїдин для ін’єкцій (Parathyreoidinum pro injectionibus)
Форма випуску: ампули 1 мл, флакони 5 мл (20 ОД в 1 мл).
Механізм дії: препарат паратгормону, регулює рівень кальцію в крові, усуває тетанію і симптоми збудливості нервової системи. Призначають разом з препаратами кальцію підшкірно, внутрішньом’язово по 1-2 мл.
Застосування: профілактика тетанії, пов’язаної з гіпокальціємією.

5. Препарати інсуліну та пероральні гіпоглікемічні засоби.
ГОРМОНИ:
- глюкагон – синтезується
·-клітинами панкреатичних острівців і підвищує рівень цукру в крові; його препарати можна застосовувати при гіпоглікемії, що розвивається внаслідок передозування інсуліну.
- інсулін – синтезується
·-клітинами панкреатичних острівців, регулює жировий, білковий обмін, але насамперед виявляє регулюючий вплив на вуглеводний обмін: основна біологічна роль інсуліну - зниження рівня цукру в крові.
При відсутності або недостатності секреції інсуліну розвивається цукровий діабет – стан хронічної гіперглікемії, що може розвиватися в результаті впливу багатьох екзогенних і генетичних факторів, які часто доповнюють один одного.
Симптоми: підвищення розпаду глікогену в печінці, зниження засвоєння глюкози тканинами, гіперглікемія, глюкозурія, поліурія, полідипсія (спрага), поліфагія (підвищення апетиту), нечіткість зору, схуднення, слабкість, стомлюваність, зниження працездатності, ураження шкіри, слизових оболонок рота, суглобів, кісток, судинні ускладнення тощо.
Розрізняють інсулінозалежний цукровий діабет (діабет I типу) і інсуліно-незалежний цукровий діабет (діабет II типу).
Препарати інсуліну.
Призначають для лікування хворих на цукровий діабет І типу (інсуліно-залежний), а при відповідних умовах і при цукровому діабеті ІІ типу, при кето-ацидозі, діабетичній комі, значному схудненні, оперативних втручаннях, вагіт-ності і лактації, відсутності ефекту від інших методів лікування.
Розрізняють препарати інсуліну різної тривалості дії.
1. препарати інсуліну короткої дії.
Зниження рівня цукру в крові починається через 20-30 хвилин, максимум дії через 1-2 години, загальна тривалість дії – 6-8 годин. Призначають підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно за 30 – 40 хвилин до їди 20 - 40 ОД 2-3 рази на день (з розрахунку 1 ОД на 5 г цукру, що виділяється з сечею).


2. Препарати інсуліну середньої тривалості (semilente).
Ефект розвивається через 1-1,5 години, максимум через 3-8 годин, дія в середньому триває 12-14 годин. Призначають насамперед у вигляді суспензії підшкірно (внутрішньом’язово) одноразово до сніданку.
3. Препарати інсуліну тривалої дії (ultralente).
Ефект розвивається через 4-8 годин, максимум через 8-18 годин, дія в середньому триває 24-28 годин. Призначають насамперед у вигляді суспензії підшкірно (внутрішньом’язово) одноразово до сніданку або звечора
Інсуліни.
Назва
Вид
Форма випуску
концентрація

а) дуже короткої дії


Хумалог (Humalog)

аналог інсуліну
людини
флакони 10 мл
40 Од в 1 мл.


б) короткої дії

Моноінсулін (Monoinsulin)
свинячий
флакони 5-10 мл
40 Од у 1 мл

інсулін S (Insulin S)
свинячий
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

Актрапід (Actrapid)
свинячий
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

хумулін R (Humulin)
людський
флакони 5-10 мл
40, 100 Од у 1 мл

хоморап 40 (Homorap)
людський
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

хоморап 100 (Homorap)
людський
флакони 10 мл
100 Од у 1 мл

в) середньої тривалості

інсулонг (Insulong)
свинячий
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

монотард МС (Monotard)
свинячий
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

протафан МС (Protafan)
свинячий
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

семіленте (semilente)
свинячий
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

інсулін-семілонг (Insulin-semilong)
свинячий
флакони 5-10 мл
40 Од у 1 мл

хумулін L (Humulin lente)
людський
флакони 5-10 мл
40, 100 Од у 1 мл

г) тривалої дії

ультраленте МС (Ultralente)
свинячий
флакони 10 мл
40 Од у 1 мл

хумулін U (HumulinUltralente)
людський
флакони 10 мл
40, 100 Од у 1 мл


Пероральні гіпоглікемічні засоби.
- похідні сульфонілсечовини.
Механізм дії: посилення вироблення інсуліну
·-клітинами острівців підшлункової залози. призначають всередину за годину до їди 2 – 3 рази на день, однак існують препарати добової дії – амарил, що призначають однократно.
Застосування: інсулінонезалежний цукровий діабет (діабет II типу) у хворих віком понад 40 років з нормальною чи помірно підвищеною масою тіла, із тривалістю хвороби менше 5 років.
Побічні ефекти: диспепсичні розлади, алергічні реакції, розвиток лейко- і тромбоцитопенії, збільшення маси тіла, розвиток резистентності до препаратів.
- бігуаніди.
Механізм дії: впливаючи на периферичні тканини, підсилюють їх чутливість до інсуліну, тим самим зменшують інсулінорезистентність; ефективні тільки при наявності в організмі інсуліну, не впливають на його секрецію
·-клітинами острівців підшлункової залози. Призначають 2-3 рази на добу.
Застосування: хворим на цукровий діабет II типу з ожирінням, при неефективності монотерапії препаратами сульфонілсечовини.

Пероральні гіпоглікемічні засоби, дозволені до застосування в Україні.
Міжнародна назва
Торгова назва
Форма випуску, таблетки
Особливості призначання

Похідні сульфонілсечовини.

І генерація.

Карбутамід
(carbutamide)
Букарбан
0,5 г
По 2 таблетки зранку і ввечері до їди

ІІ генерація.


Глібенкламід
(Glibenclamide)

Глюкобене

0,005 г


0,0025-0,01 г 1-2 рази на день після їди


Глібенкламід




Манініл
0,0035-0,005 г


Гліклазид
(Gliclazidum)
Діабетон

0,08 г
По 1-2 таблетки 1-2 рази на добу


Предіан



Глімепірид
(Glimepiride)
Амарил
0,001 - 0,002 -0,003 - 0,004 -0,006 г
0,001 г 1 раз на день до сніданку, з підвищенням дози до 0,006 г.

Гліпізид (Glipizide)
Мінідіаб
0,005 г
Ѕ -1 таблетка 1 раз на день з підвищенням дози до 3-6 таблеток в 2-3 прийоми.

Бігуаніди

Буформін
(Buformin)
Адебіт
0,05 г
1 таблетка 2-3 рази на день після їди

Метформін
(Metformin)
Метформін
0,5 г
По 0,5 г 3 рази на добу або 1 г 2 рази на добу після їди.


Невідкладні стани при цукровому діабеті.
- гіперглікемічна (діабетична) кома
розвивається при недостатності інсуліну.
Симптоми: глибокий стан непритомності, різке підвищення рівня цукру в крові, суха шкіра, спрага, м’які очні яблука, голосне глибоке не прискорене дихання, запах ацетону з рота, знижений АТ, прискорений ниткоподібний пульс.
Допомога: введення інсуліну короткої дії внутрішньовенно крапельно 25-50 ОД; потім з огляду на стан хворого ін’єкції інсуліну повторюють через кожні 1-2 години – по 40-50 ОД підшкірно. Для ліквідації дегідратації і гіповолемії - внутрішньовенно крапельно розчин Рінгера; для корекції ацидозу – інфузії розчину натрію гідрокарбонату; для корекції АТ – мезатон; призначають серцево-судинні засоби – строфантин, кофеїн, кордіамін, камфору.

- гіпоглікемічні кома
розвивається при надмірному введенні інсуліну.
Симптоми: слабкість, почуття голоду, тремтіння кінцівок, оніміння губ і язика (гіпоглікемія), при комі - глибокий стан непритомності, різке зниження рівня цукру в крові, підвищення тонусу м’язів, судоми, збудження, надмірне потовиділення.
Допомога: для ліквідації гіпоглікемії – солодкий чай, цукерки, білий хліб, цукор; при комі – внутрішньовенно струйно 20-50 мл 40 % розчину глюкози; при відсутності ефекту внутрішньовенно крапельно 5 % розчин глюкози. Для корекції АТ і підвищення рівня цукру в крові – 1 мл 0,1 % розчину адреналіну г/хл; для профілактики і лікування набряку мозку – маніт, глюкокортикоїди.

6. Гормони кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги.
Мозкова речовина надниркових залоз виділяє норадреналін та адреналін, які регулюють судинний тонус. У корі надниркових залоз утворюються стероїдні гормони - мінералокортикоїди, глюкокортикоїди, статеві гормони.
- мінералокортикоїди
ГОРМОНИ:
- альдостерон – впливає на обмін електролітів і води, посилюють виділення іонів калію, зменшують виведення з організму іонів натрію і води, тому зростає периферичний опір судин і АТ.
При гіпофункції – зневоднення організму, зниження тонусів м’язів, порушення серцевої діяльності, потемніння шкіри – хвороба Адісону (недостаток альдостерону); препарат – дезоксикортикостерону ацетат
ПРЕПАРАТИ.
Дезоксикортикостерону ацетат (ДОКСА)
(Desoxycorticosteroni acetas )
форма випуску: ампули 1 мл 0,5 % олійного розчину; таблетки 0,005 г.
Призначають внутрішньом’язово, таблетки під язик.
Застосування: хвороба Адісону, вторинна гіпофункція кори надниркових залоз (гіпокортицизм), міастенія, астенія, адинамія, загальна м’язова слабкість.
- глюкокортикоїди
ГОРМОНИ:
- кортизон, гідрокортизон - впливають практично на всі види обміну, насамперед на білковий і вуглеводний, підвищують рівень глюкози в крові, гальмують біосинтез білку, знижують регенераторні процеси, пригнічують утворення імунних тіл, володіють мінералокортикоїдною активністю. Їх виділення регулює АКТГ.
ПРЕПАРАТИ:
Гідрокортизон (Hydrocortisonum)
форма випуску: суспензія у флаконах 2,5 % - 5 мл; мазь очна 0,5 %- 2,5 г; мазь зовнішня 1 % - 10 г.
призначають внутрішньом’язово; вводять в порожнину суглобів; місцево.
Преднізолон (Prednisolonum)
Форма випуску: таблетки 0,001-0,005 г; ампули 0,025 г; мазь 0,5 %- 10-20 г, очні краплі у флаконах 5 мл 0,3 % розчину.
Призначають всередину по 1-2 таблетки 4 рази на день; внутрішньом’язово, внутрішньовенно (попередньо розчинивши у 5 мл води для ін’єкцій), внутрішньо-венно крапельно на ізотонічному розчині; місцево; очні краплі по 1-2 краплі 1-3 рази на день.
Дексаметазон (Dexamethasonum)
форма випуску: таблетки 0,001-0,0005 г; ампули 0,4% - 1 мл; очні краплі у вигляді суспензії у флаконах 0,1% - 10 мл.
Призначають всередину 2-3 таблетки на день; внутрішньом’язово, внутрішньовенно; очні краплі по 1-2 краплі 1-3 рази на день.
Тріамценолон (Полькортолон) (Triamcenolonum)
форма випуску: таблетки 0,004 г; мазь “Ледекорт” 0,1%- 30 г.
призначають всередину по 1 таблетці 2-4 рази на день; місцево.
механізм дії: виявляють протизапальну, протиалергічну, протишокову, антитоксичну, імунодепресивну дію. Лікування тільки під контролем лікаря.
Застосування: недостатність надниркових залоз (хвороба Адісону), сепсис, гіпоксія, набряк мозку, легенів, гостра токсикоінфекція, токсична пневмонія у дітей, лейкози, бронхіальна астма, анафілактичний шок та інші шокові стани, колапс, колагенози, ревматизм, поліартрит, артрити, кропив’янка, набряк Квінке, екзема, дерматит, опіки, запальні очні хвороби тощо.
Побічні ефекти: набряки, підвищення АТ і вмісту цукру в крові, глюкозурія, безсоння, збудження, остеопороз, переломи кісток, виразки шлунку, зниження імунітету, підвищення зсідання крові, “синдром відміни”
Препарати для місцевого застосування: у вигляді мазей, кремів, гелів при запальних, алергічних і інфекційних захворюваннях шкіри вживають похідні глюкокортикоїдів, які знижують опірність шкіри, слизових оболонок, виявляють протизапальну і протиалергічну дію при місцевому застосуванні: адвантан, синафлан, флуцинар, фторокорт, лоринден, целестодерм тощо; у вигляді аерозолів при бронхіальній астмі застосовують інгакорт, пульмікорт, бекломет.

7. Препарати жіночих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги.
- естрогенні препарати
ГОРМОНИ:
- естрон, естріол, естрадіол – естрогени забезпечують розвиток жіночих статевих органів, менструальний цикл, формування вторинних статевих ознак, психічних і емоційних рис жіночого характеру, викликають скорочення матки, анаболічну дію, беруть участь в утворенні і підтриманні кісткової тканини.
ПРЕПАРАТИ.
Фолікулін (естрон) Folliculinum (oestronum)
форма випуску: ампули 1 мл 0,05 - 0,1% олійного розчину.
Відповідає природному гормону. призначають внутрішньом’язово 1 раз на день.
Синестрол (Synoestrolum)
форма випуску: ампули 1 мл 0,1-2 % олійного розчину; таблетки 0,001 г. Синтетичний препарат, призначають по 1-2 таблетки на день, внутрішньом’язово, підшкірно по 1 мл.
механізм дії: естрогенні препарати, регулюють формування вторинних статевих ознак, посилюють кровопостачання статевих органів, сприяють розвиткові зовнішніх статевих органів та молочних залоз, нормалізують менструальний цикл, виявляють анаболічну дію.
Застосування: при дисменореї, аменореї, клімактеричних порушеннях, безплідності, дисфункціональних маткових кровотечах, недостатності розвитку матки та молочних залоз, млявих переймах, переношеній вагітності, раку передміхурової залози у чоловіків, раку молочної залози у жінок старших 60 років.
- гестагенні препарати (прогестини)
ГОРМОНИ:
- прогестерон - гормон жовтого тіла, разом з естрогенами забезпечує менструальний цикл, підтримує вагітність, припиняє спонтанні скорочення матки, знижує її чутливість до окситоцину, готує молочні залози до лактації.
Прогестерон (Progesteronum)
форма випуску: ампули 1 мл 1-2,5 % олійного розчину.
Призначають внутрішньом’язово, підшкірно кожен день або через день.
Механізм дії: препарат гормону жовтого тіла, знижує збудливість м’язів матки, надає умови для розвитку яйцеклітини в першу половину вагітності.
Застосування: порушення статевої функції при недостатності жовтого тіла, передчасні скорочення матки, звичний викидень, маткові кровотечі, аменорея, недоношена вагітність, безплідність, болючі менструації, токсикоз вагітних.

8. Препарати чоловічих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги.
- андрогенні препарати
ГОРМОНИ:
- тестостерон – сприяє розвитку чоловічих статевих органів, формуванню вторинних статевих ознак, впливає на ріст та розвиток організму, регулює сперматогенез, статеву активність чоловіка, стимулює синтез білків (анаболічна дія) і сприяє розвитку скелетної мускулатури.
ПРЕПАРАТИ.
Тестостерону пропіонат (Testosteroni propionas)
Форма випуску: ампули 1 мл 1-5 % олійного розчину.
Синтетичний препарат, призначають внутрішньом’язово
Застосування: гіпофункція чоловічих статевих органів, статевий недорозвиток, євнохоїдизм, чоловічий клімактеричний невроз, гіпертрофія простати, гіпофізарна затримка росту хлопчиків, акромегалія, у жінок при злоякісних пухлинах яєчників та молочної залози.
Побічні ефекти: статеве збудження, набряки, диспепсичні розлади, запаморочення; у жінок – вірилізація (маскулінізація) - поява чоловічих статевих ознак, огрубіння голосу, облисіння, надмірний ріст волосся на обличчі та тілі, атрофія молочних залоз.
- анаболічні стероїди – синтетичні препарати, похідні андрогенів; активізують білковий синтез, збільшують масу скелетних м’язів, сприяють затримці кальцію в кістках, стимулюють процеси загоювання, виявляють слабку андрогенну дію. Препарати: метандростенолон, феноболін, ретаболіл, нандролон, метандріол, силаболін тощо.
ПРЕПАРАТИ.
Метандростенолон (неробол) (methandrostenolonum)
Форма випуску: таблетки 0,001-0,005 г.
Призначають всередину щоденно по 1-2 таблетки 1-2 рази на добу до їди.
Ретаболіл (Retabolilum)
Форма випуску: ампули 1 мл 5% олійного розчину.
Призначають внутрішньом’язово по 0,5-1 мл 1 раз в 2-3 тижня, ефект через 3 дні, максимум наприкінці тижня, дія триває понад 3 тижні.
механізм дії: виявляють сильну і тривалу анаболічну дію.
Застосування: післяопераційне виснаження (кахексія), астенія, в період реконвалесценції після травм, операцій, опіків, при тяжких інфекціях, остеопорозі, відставанні росту у дітей, сповільненому зрощуванні кісток при переломі, гіпофізарній карликовості, при променевій терапії, дистрофічні зміни при виразковій хворобі, міокардитах, хронічній коронарній недостатності, інфаркті міокарду, хронічних захворюваннях нирок.
Побічні ефекти: диспепсичні розлади, гепатотоксичність, набряки, у жінок вірилізація (маскулінізація).

ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ
Вітаміни - група органічних речовин різного хімічного походження, що проявляють біологічну активність у дуже малих кількостях та абсолютно необхідні для забезпечення життєвих функцій. Вони є коферментами (речовини з яких утворюються ферменти), тому приймають участь в регуляції обміну речовин. Вітаміни надходять в організм з рослинними або тваринними продуктами, деякі синтезуються мікрофлорою кишечнику.
Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. До перших належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин. До жиророзчинних - вітаміни А, Д, Е, К.
Авітаміноз (гіповітаміноз) – невідповідність між потребою організму в вітамінах та їх надходженням в організм.
при неправильному чи безконтрольному застосуванні вітамінів в високих дозах вони можуть викликати побічні ефекти та явища гіпервітамінозу (надмірне надходження вітамінів в організм).
Водорозчинні вітаміни та їх препарати.
Вітамін В1 (тіамін, антиневритичний вітамін).
Тіамін регулює окислення продуктів обміну вуглеводів, бере участь в обміні амінокислот, утворенні жирних кислот, має великий вплив на функції серцево-судинної, травної, ендокринної, центральної і периферичної нервових систем. Гіпо- і авітаміноз: порушення функцій ЦНС, здатності до концентрації уваги, пам’яті; стомлюваність, парестезії кінцівок, адинамія. У тяжких випадках розвивається хвороба бері-бері, при якій спостерігаються неврити, анорексія, блювання, судоми, серцева недостатність.
ПРЕПАРАТИ.
Тіаміну хлорид (Тhiamini chloridum)
Форма випуску: таблетки по 0,002 - 0,005 - 0,01 г; ампули 1 мл 2,5 – 5 % розчину.
Тіаміну бромид (Тhiamini bromidum)
Форма випуску: ампули 1 мл 3 – 6 % розчину.
Призначають внутрішньом’язово по 1 мл в день щоденно, всередину 0,01 г тіаміну хлориду 1 – 3 рази на день після їди.
Застосування: при хворобі бері-бері, ацидозі, поліневритах і серцевих аритміях, пов’язаних із гіповітамінозом В1, неврити, радикуліти, невралгії, периферичні паралічі, для підвищення секреції соляної кислоти в шлунку і активності ферментів кишечнику, при атонії шлунково-кишкового тракту, при виразковій хворобі, захворюваннях печінки, ендартеріїті, дистрофії міокарда, токсикозі вагітних, при шкірних захворюваннях.
Побічні ефекти: алергія, анафілактичний шок, при швидкому внутрішньовенному введенні можливе падіння артеріального тиску, порушення скорочення посмугованих м’язів, у тому числі дихальних, пригнічення ЦНС.
Протипоказання: вітамін В1 не можна вводити в одному шприці з пеніциліном, стрептоміцином (руйнування антибіотиків), з вітаміном РР (руйнування тіаміну), з вітаміном В6 (порушення перетворення тіаміну на активні форми), з вітаміном В12 (зростають алергізуючі властивості тіаміну).
Кокарбоксилаза (Сocarboxylasum)
Форма випуску: ампули 0,05 г.
Механізм дії: коферментна форма вітаміну В1, бере участь у вуглеводному обміні, нормалізує ритм серця, зменшує біль у серці; не ефективна при хворобі бері-бері. Вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно 0,05–1г; компонент комплексного лікування.
Застосування: ацидоз діабетичного походження, недостатність нирок, печінки, діабетична і печінкова кома, недостатність коронарного кровообігу, поліневрит, порушення вуглеводного обміну.

Вітамін В2 (рибофлавін, стимулятор росту).
Рибофлавін входить до складу ферментів, необхідних для нормального перебігу окислювально-відновних процесів у тканинах, білкового, вуглеводного та жирового обмінів, він поліпшує гостроту зору, необхідний для підтримки нормальної функції органів зору, позитивно впливає на функцію нервової системи, стан шкіри та слизових оболонок, функцію печінки, кровотворення, стимулює ріст і регенерацію тканин.
Гіпо- і авітаміноз: анорексія, головний біль, ангулярний стоматит (заїди), глосит, себорейна екзема, дерматит, сльозотеча, світлобоязнь, кон’юнктивіт, помутніння рогівки, атрофія зорового нерва, біль в очах, зменшення гостроти зору, гіпохромна анемія, анорексія, парестезія
ПРЕПАРАТ.
рибофлавін (riboflavinum)
Форми випуску: порошок, таблетки 0,002 - 0,005 - 0,01 г;
Призначають всередину по 1 – 2 таблетки на день; у вигляді очних крапель 0,01 % - 10 мл.
застосування: гіпо- і авітаміноз В2, при гемералопії, кон’юнктивітах, іритах, кератитах, виразках рогівки, катаракті, гострій і хронічній гіпоксії, опіках, обмороженнях, недостатності білкового і надлишку вуглеводного харчування, порушенні функцій кишок, при лікуванні антибіотиками, у комплексному лікуванні гіпотрофій, анемій, гепатитів, променевої хвороби, при гострих інфекційних захворюваннях, особливо при дифтерії (підвищує стійкість організму до дифтерійного токсину), при призначенні хворим аміназину, імізину амітриптиліну - антивітамінів В2 (може розвиватися гіповітаміноз В2).
побічні ефекти: окрас сечі в світло-жовтий колір

Вітамін В3 (вітамін РР, кислота нікотинова, протипелагричний вітамін).
Нікотинова кислота входить до найважливіших ферментів організму, бере участь у процесах клітинного дихання, виділення енергії при окисленні вуглеводів та білків, сильний антиоксидант. Вона регулює діяльність вищої нервової системи, органів травлення, впливає на обмін холестерину і кровотворення, розширює дрібні судини, посилює секрецію шлунка, покращує мікроциркуляцію та проявляє гепатопротекторну дію, тсприяє загоєнню трофічних виразок, задавнених ран.
гіповітаміноз: пелагра – три Д - дерматит, діарея, деменція, також глосит, гастрит, анорексія, стоматит, порушення жирового і білкового обміну, пігментація відкритих ділянок шкіри.
ПРЕПАРАТИ.
Кислота нікотинова (acidum nicotinicum)
Форма випуску: таблетки 0,05 г, ампули 1 мл 1 % розчину.
Призначають всередину після їди по 1–2 таблетки 1–3 рази на день, внутрішньовенно повільно, введення під шкіру та в м’язи - болюче.
Нікотинамід (Nicotinamidum)
Форма випуску: таблетки 0,025 г, ампули 1 мл 1 - 5 % розчину.
Не володіє судинорозширювальними властивостями. Призначають всередину після їди з профілактичною метою Ѕ таблетки на день, з лікувальною метою по 1 – 2 таблетки 3 рази на день, парентерально по 1 – 2 мл.
застосування: для усунення патологічних проявів при пелагрі, алкоголізмі, при гепатитах, холециститах, атеросклерозі, гастритах із зниженою кислотністю, інфекційних захворюваннях, ентероколітах, при ранах, виразках, які погано загоюються; нікотинову кислоту для покращання процесів мікроциркуляції при судинній патології, гіпоксії, спазмах судин кінцівок, головного мозку, нирок.
Побічні ефекти: викликає насамперед нікотинова кислота при прийомі натще, при підвищеній чутливості - почервоніння обличчя та верхньої частини тіла, відчуття жару, кропивниця, парестезії; при швидкому внутрішньовенному введенні може розвиватися колаптоїдний стан (краще застосовувати нікотинамід), при поєднаному застосуванні препарату та антигіпертензивних препаратів можливий розвиток ортостатичного колапсу.

вітамін В5 (пантотенова кислота).
Пантотенова кислота грає важливу роль в процесах окислення, синтезу ацетилхоліну, глюкокортикоїдів, гемоглобіну; бере участь в жировому і вуглевод-ному обміні, поліпшує всмоктування в кишечнику, проявляє дезінтоксикаційні властивості при застосуванні сульфаніламідів, аміноглікозидів. В організмі людини пантотенова кислота виробляється в значних кількостях кишковою паличкою, тому авітамінозу В5 у людини не спостерігається.
ПРЕПАРАТ.
Кальцію пантотенат (Calcii pantothenas)
Форма випуску: таблетки 0,1 г; ампули 2 – 5 мл 10 % , 2 мл 20 % розчину.
Призначають по 1–2 таблетки 2–4 рази на день, внутрішньом’язово, внутрішньовенно.
Застосування: патологічні стани при порушенні обмінних процесів, поліневрити, невралгії, парестезії, екзема, алергічні реакції, трофічні виразки, опіки, токсикоз вагітних, хронічні захворювання печінки, травного каналу, хронічний панкреатит, для усунення післяопераційної атонії кишечника, для зменшення токсичної дії протитуберкульозних препаратів.
Побічні ефекти: нудота, печія, блювання, біль при введенні в м’язи.

вітамін В6 (піридоксин).
Піридоксин бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, амінокислот, в обміні холестерину, утворенні гемоглобіну, регулює жировий обмін в печінці, підвищує виведення холестерину. Необхідний для нормального функціювання центрильної та периферичної нервової системи. Частково синтезується мікрофлорою кишечнику.
Гіповітаміноз: порушення білкового обміну, еритропоезу, дерматити, набряки,
анемія, стоматити; явища гіповітамінозу В6 спостерігаються при призначенні протитуберкульозних засобів групи ізоніазиду, які є антивітамінами В6.
ПРЕПАРАТ.
Піридоксину гідрохлорид (pyridoxini hydrochloridum)
Форми випуску: таблетки 0,002 - 0,005 – 0,01 г; ампули по 1 мл 1-5 % розчину.
Призначають всередину після їди по 1 таблетці на день з профілактичною метою, з лікувальною метою всередину 0,02 г 1 – 2 рази на день, парентерально.
застосування: при токсикозах вагітності, гіпохромних анеміях, лейкопеніях, гепатитах, холециститах, ранніх колагенозах, рахіті, для підсилення скоротливої діяльності міокарда, при патології центральної і периферичної нервової системи (паркінсонізм, радикуліт, неврит, невралгія), при дерматитах, цукровому діабеті, при призначенні антибіотиків, препаратів групи ізоніазиду.
побічні ефекти: шкірні висипи; з обережністю необхідно застосовувати у хворих на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки (підвищує кислотність шлункового соку), при тяжких ураженнях печінки, ішемічній хворобі серця.

Вітамін В12 (ціанокобаламін, антианемічний вітамін).
Ціанокобаламін необхідний для нормального кровотворення. Він відіграє важливу роль у використанні організмом амінокислот, в утворенні холіну та нуклеїнових кислот, нормалізації жирового обміну в печінці.
Гіповітаміноз: перніціозна анемія, глосит, стоматит, ентерит, затримка росту,
дистрофічні процеси в слизових оболонках, спинному та головному мозку.
Препарати – ціанокобаламін, оксикобаламін - широко використовуються для лікування перніціозних, мегалобластичної та інших анемій, при променевій хворобі, захворюваннях печінки, поліневритах, радикулітах, мігрені, шкірних захворюваннях.

вітамін Вс (кислота фолієва, антианемічний вітамін).
Фолієва кислота необхідна для нормального утворення клітин крові, включаючи процеси дозрівання мегалобластів і утворення нормобластів. Стимулює еритропоез, бере участь в синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, пуринів. Утворюється мікрофлорою організму людини.
Гіповітаміноз: макроцитарна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гінгівіт.
Препарат – фолієва кислота - призначається при аліментарній макроцитарній анемії, мегалобластичній анемії у вагітних і дітей, променевій хворобі, хронічному алкоголізмі, хронічних гастроентеритах, дерматозах.


вітамін С (кислота аскорбінова, протицинготний вітамін).
Фізіологічна роль кислоти аскорбінової зумовлена її участю в окисно-відновних процесах. Вона зменшує проникність судин і кровоточивість, підвищує зсідання крові, стимулює синтез протромбіну, інтерферону, підвищує захисні сили організму, необхідна для нормального тканинного дихання, стимулює регенерацію тканин, сприяє утворенню хрящів, кісток, дентину зубів, засвоєнню глюкози. Вітамін С необхідний для всмоктування заліза із травного каналу, для перетворення фолієвої кислоти, відновлює функцію лейкоцитів, проявляє протизапальні, антиоксидантні та антирадикальні властивості, підвищує антитоксичні властивості печінки.
Гіпо- і авітаміноз: цинга (скорбут), в’ялість, стомлюваність, зниження імунітету, підвищена ламкість капілярів, кровоточивість, кровотеча з ясень, розхитування та випадіння зубів, анемія (дефіцит фолієвої кислоти).
ПРЕПАРАТ.
Кислота аскорбінова (acidum ascorbinicum)
Форма випуску: порошок, драже 0,05 г; таблетки 0,05 - 0,1 г; ампули 1-2 мл 5 - 10 % розчину.
Призначають всередину після їди з профілактичною метою 1 таблетку (драже) на день, з лікувальною метою 1 – 2 таблетки (драже) 3 рази на день, внутрішньом’язово, внутрішньовенно по 1 – 2 мл.
застосування: профілактика і лікування цинги, геморагічні діатези, кровотечі, в тому числі викликані променевою хворобою, передозуванням антикоагулянтів; вагітність, годування грудьми, вірусні, бактеріальні інфекції, інтоксикації, захворювання печінки, інтенсивні заняття спортом, інші фізичні навантаження, стресові стани, у дітей в період статевого дозрівання, для прискорення ліквідації ацидозу при пневмонії, набряку легень, зневодненні, порушеннях кровообігу, шокових станах, при алергічних реакціях негайного типу, недостатній регенерації, в комплексній терапії психічних порушень, при лікуванні гострих гіпотензій, при тривалому призначенні хворим нестероїдних протизапальних засобів, тетрациклінів (сприяють виведенню кислоти аскорбінової з організму).
Побічні ефекти: ураження острівцевого апарату підшлункової залози, явища гіпертензії, схильність до тромбоутворення, зміни формених елементів крові, патологія вагітності (викидні), синдром відміни (при раптовій відміні - явища гострого гіпо- і авітамінозу).

вітамін Р (біофлавоноїд рутин, вітамін проникності).
Біофлавоноїди сприяють накопиченню аскорбінової кислоти в тканинах, стимулюють тканинне дихання, зменшують окислення аскорбінової кислоти і адреналіну, підвищують щільність клітинних мембран, у тому числі ендотелію судинної стінки, знижують проникність стінок судин, виявляють антиоксидантну, радіо- і кардіопротекторну, протизапальну, антигістамінну дію.
гіповітаміноз: підвищена проникність та крихкість невеликих кровоносних судин, кровотечі, підшкірні геморагії, біль у нижніх кінцівках, загальна слабкість.
ПРЕПАРАТИ.
Рутин (rutinum)
Форма випуску: порошок, таблетки 0,02 г.
Часто застосовують в поєднанні з аскорбіновою кислотою. Призначають по 1 – 2 таблетки 2 – 3 рази на добу.
Застосування: при геморагічних діатезах, крововиливах у сітківку ока, променевій хворобі, септичному ендокардиті, ревматизмі, алергічних захворюваннях, кору, скарлатині, тромбопенічній пурпурі, для профілактики і лікування уражень капілярів, пов’язаних із застосуванням непрямих антикоагулянтів, саліцилатів.
Таблетки “Асорутин” (Ascorutinum) - комплексний препарат аскорбінової кислоти і рутину.
Жиророзчинні вітаміни і їх препарати.
Вітамін А (ретинол, антиксерофтальмічний вітамін).
Ретинол регулює обмінні процеси в шкірі, слизових оболонках очей, дихальних та сечових шляхів, травного каналу. Він необхідний для росту і диференціювання тканин, процесів репродукції. За його участю відбувається утворення компонентів сполучної тканини, хрящів, кісток, синтез клітинних та субклітинних мембран. Ретинол значно підвищує опірність організму до інфекційних хвороб, сприяє росту і розвитку молодого організму, виявляє значний вплив на тканинне дихання, функціонування ендокринних залоз, необхідний для нормальної функції сітківки ока, забезпечує сутінковий зір.
Гіпо- і авітаміноз: виразкові ураження рогівки, ксерофтальмія, кератомаляція, порушення сутінкового зору (куряча сліпота, гемералопія), зниження опірності організму до інфекційних хвороб, значна сухість шкіри, слизових оболонок, затримка росту кісток, дегенеративні зміни епітелію, порушення його бар’єрних властивостей.
ПРЕПАРАТ.
ретинолу ацетат (retinoli acetas)
Форма випуску: драже 3300 МО; таблетки 33000 МО; флакони 10 мл 3,44% олійного розчину для вживання всередину краплями (в 1 краплі 100 000 МО); Призначають з профілактичною метою (5000 МО) всередину 1-2 драже; з лікувальною метою всередину в таблетках, краплях по 33 000 – 100 000 МО; зовнішньо.
Застосування: для лікування гіпо- і авітамінозу А, захворювань очей, при гострих, рецидивуючих і хронічних інфекційних захворюваннях, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гепатитах, патології нирок, запальних процесах жовчо- та сечовивідних шляхів, для лікування шкірних захворювань –екземи, псоріазу, дерматитів, обморожень, опіків, ран, разом з вітаміном Д при рахіті, порушеннях росту в дітей, спазмофілії.
Побічні ефекти: гіпервітаміноз А проявляється головним болем, запамороченням, нудотою, блюванням, набряком жовтої плями сітківки з порушенням зору, ураженням печінки і нирок, остеомаляцією; під час вагітності може проявити тератогенну дію.
Риб’ячій жир – призначають всередину для профілактики і лікування рахіту, авітамінозу А, для загального укріплення, для прискорення зрощування кісних переломів, місцево для лікування ран, опіків.

вітамін Д2 (ергокальциферол, антирахітичний вітамін).
Основна фізіологічна роль - забезпечення нормального росту і функціо-нування кісткової тканини, регулює обмін кальцію та фосфору, імунні процеси, диференціювання клітин різних тканин.
Гіповітаміноз: рахіт, остеомаляція, остеопороз, гіпокальціурія, гіперфосфат-урія, аміноацидурія, в плазмі значно зменшується вміст кальцію та неорганічного фосфору.
ПРЕПАРАТ.
Ергокальциферол (ergocalciferolum)
Форма випуску: драже 500 МО; флакони 10 мл 0,125 % олійного розчину (в одній краплі міститься 50 000 МО); флакони 10 мл 0,5 % спиртового розчину (в 1 краплі – 200 000 МО).
Призначають всередину з профілактичною метою по 1–2 драже, з лікувальною метою при рахіті І ступеня – 10 000 – 15 000 МО протягом 30 – 45 днів; ІІ ступеня – курс становить 600 000 – 800 000 МО; ІІІ ступеня – курс становить 800 000 – 1000 000 МО. Призначення вітаміну Д необхідно поєднувати з повноцінним харчуванням, прийомом фосфорно-кальцієвих препаратів.
Застосування: для профілактики і лікування рахіту, остеопорозу, остеомаляції та інших захворювань, які супроводжуються порушеннями обміну кальцію і фосфору в організмі.
Побічні ефекти: гіпервітамінозі Д - патологічна демінералізація кісток, гіперкальціємія, кальцій відкладається в нирках, судинах, серці, легенях, кишечнику, різко порушується діяльність відповідних органів; порушення функцій ЦНС, в’ялість, сонливість, збудження, судоми.

Вітамін Е (токоферол, антистерильний вітамін).
Вітамін Е – активний антиоксидант, проявляє також антирадикальну дію. Є компонентом природної антиоксидантної системи, захищає клітини від пошкоджень. Під його впливом стимулюється синтез ферментних білків, покращується тканинне дихання, активується синтез колагену, скоротливих білків посмугованих і непосмугованих м’язів, серцевого м’яза, білків альвеол, плаценти; підвищує силу м’язових скорочень, знижує токсичність серцевих глікозидів, антисклеротична дія. Токофероли грають значну роль у всіх репродуктивних процесах: заплідненні, розвитку плода, рості організму, розвитку і функціонуванні статевої системи.
Гіповітаміноз (у тварин): підвищення проникності і ламкості капілярів, дегенеративні зміни в нервових клітинах, сіменних канальцях яєчок, ураження паренхіми печінки, м’язова дистрофія, порушення електролітного балансу в м’язовій системі, у самок щура викликає аборт, у самців – стерильність.
ПРЕПАРАТ.
Токоферолу ацетат (tocopheroli acetas)
Форма випуску: капсули 0,1 г (містить 50 % олійний розчин); ампули 1 мл 5–10–30 % олійного розчину.
Призначають всередину по 0,05 – 0,1 г 1–3 рази на добу; внутрішньом’язово.
Застосування: для лікування атеросклерозу, екзем, трофічних виразок, задавнених ран, при гепатитах, міокардитах, інфекційних захворюваннях, флебітах, міопатіях, м’язових дистрофіях, порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності, в комплексному лікуванні анемій, рахіту.

Вітамін К (філохінон, антигеморагічний вітамін)
Вітамін К необхідний для вироблення у печінці протромбіну та інших речовин, що беруть участь у зсіданні крові, сприяє зміцненню капілярів та припиненню кровотеч.
Гіпо- та авітаміноз: геморагічні явища, рання ознака - гіпопротромбінемія. Гіповітаміноз К спостерігається при гострих ураженнях печінки, діареї, виразковому коліті, захворюваннях підшлункової залози.
препарат – вікасол - синтетичний аналог вітаміну К. Застосовують при патологічних станах, які супроводжуються геморагічним синдромом і гіпопротромбінемією.
полівітаміни
Випускають у вигляді різних лікарських форм: драже, таблеток, “шипучих” таблеток, капсул, сиропів. Багато з них є полікомпонентними препаратами і містять значний набір вітамінів та різноманітних мікроелементів (солей міді, заліза, цинку, кобальту, марганцю, молібден, селен, хром тощо).
До полівітамінних препаратів належать аевіт, декамевіт, ревіт, ундевіт, оліговіт, макровіт, теравіт, геровітал, піковіт, вітрум, алфавіт, дуовіт, центрум, мульті-табс, супрадин тощо.

СОЛІ ОСНОВНИХ ТА ОСНОВНО-ЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ. ГЛЮКОЗА.
1. Солі натрію.
Іон натрію є основним позаклітинним іоном організму, він забезпечує осмотичний тиск крові та міжклітинної рідини, а також нормальний ОЦК. Виділення натрію регулює альдостерон, який сприяє реабсорбції натрію та води в організмі.
ПРЕПАРАТИ.
натрію хлорид (Natrii chloridum)
Форма випуску: порошок, таблетки 0,9 г (для приготування ізотонічного розчину); ампули 5-10–20 мл 0,9 % розчину; флакони для ін’єкцій 200 – 400 мл 0,9% розчину, 10 % розчину.
Ізотонічний розчин - 0,9 % (фізіологічний розчин).
Механізм дії: осмотичний тиск ізотонічного розчину дорівнює осмотичному тискові крові і внутрішньоклітинної рідини; він поповнює ОЦК при його зменшенні, при зневодненні організму, відновляє іонну рівновагу, володіє дезінтоксикаційними властивостями. Призначають внутрішньовенно крапельно, підшкірно, в клізмах, місцево.
Застосування: як розчинник багатьох ліків, при значних крововтратах, невгамовній блювоті, тривалому поносі (холера, диспепсія), опіках, отруєннях, шоку, токсичній диспепсії, для промивання очей, слизової оболонки носа, ран.
Гіпертонічний розчин – 2 -10 %.
Механізм дії: осмотичний тиск гіпертонічного розчину вищий за осмо-тичний тиск крові та внутрішньоклітинної рідини; при місцевому застосуванні 3-10 % розчину у вигляді компресів, приймочок виявляє протимікробну дію, при контакті з тканинами викликає зневоднення клітин та їх загибель, сприяє виділенню гною з рани; 10-20 мл 10 % розчину при введенні внутрішньовенно повільно зупиняє внутрішні кровотечі та посилює діурез; ректальне введення в клізмі 75–100 мл 5 % розчину посилює перистальтику кишок та викликає дефекацію; зовнішньо ( 1-2 % розчин) - рефлекторне подразнення шкіри. При підшкірному введенні гіпертонічного розчину – некроз.
Застосування: місцево для лікування гнійних ран, абсцесів, фурункулів; внутрішньовенно повільно для припинення легеневих, шлункових, кишкових кровотеч та посилення діурезу; ректально в клізмі для виклику дефекації; у вигляді ванн, полоскань, обтирань при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
2. Солі калію.
Іони калію знаходиться виключно всередині клітин, де створюють відповідний осмотичний тиск; відіграють велику роль у виникненні нервових імпульсів, функціонуванні клітин нервової, м'язової систем, залоз; проявляють діуретичну дію; зменшують збудливість та провідність міокарду, є антагоністами серцевих глікозидів та іонів кальцію щодо впливу на ритм серця, а в великих концентраціях викликають зупинку серця. Секрецію калію регулює альдостерон, який сприяє виділенню його з організму.
ПРЕПАРАТИ.
калію хлорид (kalii chloridum)
Форма випуску: ампули 50 мл 4 % розчину, таблетки 0,5 – 1 г. Призначають всередину після їди 1 г 4 рази на день, внутрішньовенно крапельно 0,25 - 0,5 % розчин на ізотонічному розчині.
аспаркам (панангін) (Аsparkamum (Раnаngіn)
Форма випуску: таблетки (драже), ампули 10 мл; комбіновані препарати, що містять калію та магнію аспарагінат. Призначають всередину по 1–2 таблетки (драже) 3 рази на день, внутрішньовенно повільно 10 мл на ізотонічному розчині.
Механізм дії: препарати калію, знижують збудливість, провідність міокарду, в великих дозах пригнічують автоматизм та скоротливість серця, є антагоністами серцевих глікозидів відносно впливу на ритм серця; підвищують тонус і силу скорочень скелетної і гладенької мускулатури; діуретична дія.
Застосування: аритмії, що пов'язані з дефіцитом калію (інтоксикація серцевими глікозидами), аритмії різного походження, миготлива аритмія, шлуночкова екстрасистолія; гіпокаліємія, м'язова дистрофія.
Побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, запаморочення.
Протипоказання: гостра і хронічна ниркова недостатність, гіперкаліємія.
Крім того калію бромід використовують як седативний засіб; калію йодид - при ендемічному зобі, як відхаркувальний засіб, при очних хворобах; калію оротат в якості анаболічного засобу.
3. Солі кальцію.
У вигляді фосфату входить до кісткової тканини, у сироватці крові міститься в іонізованому стані. Кальцитонін і вітамін Д2 сприяють відкладенню кальцію в кістках, паратгормон мобілізує кальцій в кров.
Іони кальцію беруть участь у процесі зсіданні крові, каталізатори перетворення протромбіну на тромбін; підтримують фізіологічний стан кісткової системи; пригнічують ЦНС, беруть участь у процесах передачі нервових імпульсів; посилюють збудливість міокарда та прискорюють частоту скорочень серця, є антагоністами іонів калію по впливу на ритм серця; зменшують проникність клітинних мембран, виявляють протизапальну, десенсибілізуючу (протиалергійну) дію; зміцнюють захисні сили організму; антагоніст іонів магнію.

ПРЕПАРАТИ.
Кальцію хлорид (Calcii chloridum)
Форма випуску: порошок; ампули 10 мл 10 % розчину; флакони 5-10 % розчину для прийому всередину.
Призначають всередину по 1 столовій ложці 2-3 рази на день після їди; внутрішньовенно струминно (дуже повільно!) і крапельно (повільно) на ізотонічному розчині. При введенні в вену - відчуття жару. При підшкірному і внутрішньом’язовому введенні – сильне подразнення і некроз.
Кальцію глюконат (Calcii glukonas)
Форма випуску: порошок, таблетки 0,5 г; ампули 10 мл 10 % розчину.
Призначають всередину до їди по 2 - 6 таблеток 2 - 3 рази на день, внутрішньовенно повільно, інколи внутрішньом’язово.
Застосування: спазмофілія, тетанія, неврози, істерія, мігрень, епілепсія, безсоння, рахіт, остеопороз, остеомаляція, вагітність, тривала іммобілізація, кропивниця, пневмонія, плеврит, нефрит, гепатит, кровотечі, при підвищеній проникності судин на фоні променевої хвороби, інфекційних захворювань, інтоксикацій, як антидот при отруєнні солями магнію.
4. Солі магнію.
Магній як мікроелемент активує ферментні системи, бере активну участь в обмінних процесах, необхідний для нормальної діяльності нервової і м’язової систем.
Магнію сульфат (Magnesii sulfas)
Форма випуску: порошок, ампули 5-10-20 мл 20 – 25 % розчину.
Механізм дії: при застосуванні всередину: виявляє проносну дію в якості сольового проносного по 20-30 г на півсклянки води; виявляє рефлекторну жовчогінну дію при призначенні натще по 1-2 столовій ложці 33% розчину 3 рази на день, а також через дуоденальний зонд по 50 мл 30 % теплого розчину. При застосуванні парентерально – внутрішньовенно повільно, внутрішньо-м’язово: виявляє гіпотензивну, протисудорожну, токолітичну дію, в залежності від дози виявляє симптоми пригнічення ЦНС - седативну, снотворну, наркотичну дію; при швидкому введенні в вену можливе пригнічення дихального центру і зупинка дихання; потенціює дію інших наркотичних речовин, є антидотом при отруєнні солями барію, кальцію.
Застосування: гострі запори, отруєння, разом з антигельмінтними засобами, холецистит, холангіт, гіпертонічний криз, нефропатія, еклампсія, для пригнічення передчасних переймів, при отруєнні солями кальцію і барію.
5. Глюкоза.
Добре всмоктується та засвоюється тканинами, є одним з головних енергетичних джерел в організмі, структурним елементом полісахаридів і глікопротеїнів, вихідним продуктом для біосинтезу цукрів, необхідна для окислення жирів, є сталою складовою крові.
Глюкоза (Glukosum)
Форма випуску: порошок; таблетки 0,5-1 г; ампули 10-20-25-50 мл 5-10-25-40 % розчину; флакони для ін'єкції 200 - 400 мл 5-10-20-40 % розчину.
ізотонічний розчин – 5 %.
механізм дії: осмотичний тиск ізотонічного розчину дорівнює осмотичному тискові крові і внутрішньоклітинної рідини; є джерелом енергії, рідини та поживних речовин, сприяє знешкодженню та видаленню отрути з організму. вводять підшкірно краплинно, внутрішньовенно краплинно, в крапельних клізмах 300-1000 мл.
Застосування: якщо треба поповнити організм рідиною, ввести поживні речовини, для розведення ліків, у складі кровозамінних і протишокових рідин.
Гіпертонічний розчин – 10 – 40 %.
Механізм дії: осмотичний тиск гіпертонічного розчину вищий за осмо-тичний тиск крові та внутрішньоклітинної рідини; при введенні гіпертонічного розчину підвищується осмотичний тиск крові, що сприяє зневодненню тканин; посилюються процеси обміну речовин, процеси синтезу, покращується антитоксична функція печінки, поліпшується діяльність серця, нирок, розши-рюються судини, зростає діурез. Призначають внутрішньовенно по 10-50 мл. При введенні в м’язи чи під шкіру – некроз.
Застосування: при шокових станах, колапсі, масивних кровотечах, інтоксикаціях різними отрутами, декомпенсації діяльності серця, набряках легенів, мозку, захворюваннях печінки, інфекційних захворюваннях, гіпоглікемії.

ПРОТИЗАПАЛЬНІ ЗАСОБИ.
Запалення - патологічний процес, який розвивається у тканинах організму у відповідь на дію різних травматичних чинників (мікроорганізмів, вірусів, фізичних та хімічних агентів тощо). У відповідь на пошкодження тканин утворюються біологічно-активні речовини (серотонін, гістамін, простагландини), які викликають місцеві (біль, набряк, гіперемія) та загальні (гарячка, лейкоцитоз) ознаки процесу запалення.
Протизапальні засоби – це лікарські засоби, які застосовують для лікування захворювань, що характеризуються запальним процесом. Протизапальну дію виявляють стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби.
1. стероїдні протизапальні засоби.
До цієї групи належать глюкокортикоїди (гідрокортизон, преднізолон, метил- преднізолон, дексаметазон, тріамценолон). Вони захищають клітини від руйнування різними речовинами, що утворюються при запаленні, виявляють неспецифічну протизапальну дію, сприяють збереженню функцій клітин, запобігають їх гибелі, гальмують синтез та звільнення "медіаторів запалення", обмежують ексудацію, зменшують вміст рідини у вогнищі запалення. Лікувальну дію виявляють при ревматизмі, ревматоїдному артриті, хворобі Бехтерова, поліартриті, подагрі, тромбофлебіті, нефриті, гепатиті тощо. Їх призначають при тяжкому перебігу неспецифічних запальних процесів, особливо при наявності алергічного та автоімунного компонентів, за умови, що всі інші можливості вичерпані (викликають гормонозалежні форми захворювань).
2. нестероїдні протизапальні засоби (НПЗ).
До цієї групи належать ненаркотичні анальгетики (ацетилсаліцилова кислота, бутадіон, індометацин, ібупрофен, ортофон, піроксикам, мефенамова кислота, мова ліс, німесулід тощо). Вони виявляють протизапальну, болезаспокійливу, жарознижувальну, помірну десенсибілізуючу дію, гальмують агрегацію тромбоцитів. Механізм протизапальної дії пов’язаний із порушенням синтезу простагландинів, пригніченням активності медіаторів запалення, із зменшенням проникності капілярів, енергетичного забезпечення запальних процесів, покращенням процесів мікроциркуляції.
Характеристика протизапальної активності НПЗ (по мірі зниження актив-ності): індометацин > диклофенак > піроксикам > кетопрофен > напроксен > фенілбутазон > ібупрофен > анальгін > ацетилсаліцилова кислота.
Механізм болезаспокійливої дії пов’язаний зі зменшенням кількості простагландинів, брадикініну, гістаміну, які беруть участь у виникненні болю, з послабленням механічного тиску на больові рецептори в тканинах, з попередженням розвитку гіпералгезії.
Характеристика анальгезуючої активності НПЗ (по мірі зниження актив-ності): кеторолак > диклофенак > індометацин > анальгін > піроксикам > напроксен > ібупрофен > фенілбутазон > ацетилсаліцилова кислота > кетопрофен.
Механізм жарознижувальної дії НПЗ проявляється тільки при її підвищені і пов’язаний із пригніченням синтезу простагландину Е1 і зменшенням його впливу на центр терморегуляції, з підсиленням тепловіддачі й потовиділення, внаслідок чого знижується температура тіла.
Характеристика жарознижувальної активності: диклофенак > піроксикам > анальгін > індометацин > напроксен > ібупрофен > фенілбутазон > ацетилсаліцилова кислота.
Застосовують НПЗ у тих випадках, коли біль пов'язана із запаленням: артрити, поліартрити, подагра, ревматизм, ревматоїдний артрит, спондиліт, міозити, тромбофлебіт, невралгія, при необхідності для зниження температури.
Основний побічний ефект НПЗ: при любому шляху введення негативний вплив на шлунково-кишковий тракт – підвищення кислотності шлункового соку, диспепсичні розлади, шлункова кровотеча, загострення гастриту, виникнення виразок (ульцерогенна дія). Найбільш виражений у бутадіону, індометацину, саліцилатів, помірно у піроксикаму, напроксену, менш за все у ібупрофену, диклофенаку, анальгіну.
Профілактика: при любому шляху введення препарати приймати тільки після їди, запиваючи великою кількістю води.

ПРОТИАЛЕРГІЙНІ ЗАСОБИ.
Алергія - це стан підвищеної чутливості організму до речовин, які мають антигенні властивості.
Під алергічною реакцією розуміють відповідну реакцію організму на імунологічний конфлікт, що відбувається в організмі з утворенням комплексу AgAt, виділенням в кров біологічно активних речовин і порушенням проникності клітинних мембран.
Причиною розвитку алергічних реакцій є алергени - речовини, які зумовлюють стан підвищеної чутливості організму (сенсибілізацію). Алергічні реакції розвиваються при повторному попаданні в організм антигену, однак можлива і неспецифічна провокація (травма, інтоксикація, УФО). Важкість алергічної реакції визначається ступенем сенсибілізації організму.
Заведено виділяти алергічні реакції негайного і уповільненого типу. Реакції негайного типу розвиваються через декілька хвилин або годин після попадання антигену в організм (анафілактичний шок, сироваткова хвороба, набряк Квінке, сінна пропасниця, кропив'янка тощо). Реакції уповільненого типу розвиваються через 6–15 діб (реакція відшарування пересаджених тканий, дерматит, автоімунна реакція).
ПРЕПАРАТИ.
1. Глюкокортикоїди
Глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон, дексаметазон, тріамцинолон, мазі “Фторокорт”, “Лоринден”, “Флуцинар” тощо) впливають на всі етапи розвитку алергії:
- виявляють імунодепресивну дію, подавляють розвиток імунних клітин (лімфоцитів, плазмоцитів), а тому й виробку антитіл;
- попереджають руйнування тучних клітин та виділення медіатору алергії (гістаміну), тому й пригнічують утворення гістаміну;
- виявляють дію протилежну дії гістаміну (підвищують АТ, знижують проникність капілярів, знімають спазм бронхів).
Застосовують парентерально, всередину, місцево при тяжких алергічних реакціях: бронхіальній астмі, анафілактичному шоку, сироватковій хворобі, набряку Квінке, колагенозах, алергічних дерматитах, екземі тощо.

2. мембраностабілізатори.
Кромолін-натрій (Інтал, іфірал, кромоглін) Сгоmolyn sodium (Іntalum)
Форма випуску: капсули з порошком 0,02 г.
механізм дії: стабілізує мембрани тучних клітин, блокує вихід медіаторів алергії, які сприяють розвитку бронхоспазму, алергії, запалення. Дія поступова, повний ефект через кілька тижнів після початку лікування. призначають інгаляційно за допомогою спеціального інгалятора по 1 капсулі 4 рази на день.
Застосування: профілактика нападів бронхіальної астми.
Побічні ефекти: кашель, короткочасний бронхоспазм.
кетотифен (задітен) (Ketotifenum)
Форма випуску: таблетки, капсули 0,001 г.
механізм дії: стабілізує мембрани тучних клітин, блокує вихід медіаторів алергії; виявляє седативну дію, тому обережно призначати водіям, операторам. Призначають всередину по 1 таблетці (капсулі) 2 рази на день під час їди (зранку й ввечері).
Застосування: профілактика нападів бронхіальної астми, алергічні бронхіти, алергічні риніти, сінна пропасниця, шкірні алергічні реакції.
3. Антигістамінні засоби.
Це лікарські препарати, які повністю або частково блокують Н1-рецептори (гістаміночутливі) і є конкурентними антагоністами гістаміну (медіатору алергії).
Вони сприяють зменшенню проникності капілярів, проявів набряку, запобігають спазмові бронхів, кишок, матки, зменшують пошкодження тканин, можуть виявляти седативний вплив, потенціюють дію анальгетиків, анестетиків, снотворних, барбітуратів, транквілізаторів, наркотиків, виявляють проти-блювотну дію. Застосовуються для профілактики та лікування алергічних реакцій. Ці препарати за рахунок седативної дії знижують увагу, тому їх не призначають тим особам, професійна діяльність яких вимагає підвищеної уваги (водії, диспетчери, пілоти).
Димедрол (Dimedrolum)
Форма випуску: таблетки 0,02-0,03-0,05 г; ампули 1 мл 1 % розчину.
механізм дії: антигістамінний засіб І покоління, протиалергічна дія триває 4-6 годин, виявляє заспокійливу, снотворну, місцевоанестозуючу, спазмолітичну, холіноблокуючу, виражену протизапальну дію, потенціює дію снотворних та заспокійливих засобів. призначають всередину по 1-2 таблетці 2-3 рази на день, внутрішньом’язово, внутрішньовенно крапельно 2-5 мл в ізотонічному розчині.
Застосування: кропивниця, сінна пропасниця, вазомоторний риніт, набряк Квінке, алергічні дерматози, алергічні реакції при вживанні ліків, повітряна, морська хвороба, блювання вагітних, комплексна терапія променевої хвороби, безсоння, в якості седативного засобу.
Побічні ефекти: сухість в роті, оніміння слизової оболонки рота, нудота, млявість, сонливість, запаморочення, головний біль.
Дипразин (піпольфен) (Diprazinum)
форма випуску: драже, таблетки, вкриті оболонкою, 0,025-0,05 г;
ампули 2 мл 2,5 % розчину.
механізм дії: антигістамінний засіб І покоління, сильна протиалергічна дія триває 6-7 годин, по дії близький до аміназину, виявляє виражений вплив на ЦНС - сильну седативну, протиблювотну, гіпотермічну дію, потенціює дію снодійних, седативних засобів, анальгетиків, місцевих анестетиків; виявляє
·-адрено-блокуючу, холіноблокуючу, спазмолітичну дію. Призначають всередину по 1 таблетці 2-3 рази на день після їди, внутрішньом’язово, внутрішньовенно.
Застосування: різноманітні алергічні процеси, алергічні реакції при вживанні ліків, повітряна, морська хвороба, комплексна терапія променевої хвороби, захворювання ЦНС, що супроводжуються підвищеною проникністю судин, компонент літичних сумішей, що застосовують для потенційованого наркозу і гіпотермії, посилення дії анальгетиків і місцевих анестетиків.
Побічні ефекти: сухість в роті, оніміння слизової оболонки рота, нудота, млявість, сонливість, запаморочення, дерматити, подразнення слизових оболонок, при введенні в м’язи – інфільтрати, в вену – різке зниження АТ.
Супрастин (Suprastinum)
форма випуску: таблетки 0,025 г; ампули 1 мл 2 % розчину.
механізм дії: антигістамінний засіб І покоління, виявляє седативну, холіноблокуючу дію. Призначають всередину по 1 таблетці 2-3 рази на день під час їди, внутрішньом’язово, внутрішньовенно 1-2 мл.
Застосування: алергічні дерматози, алергічні реакції при вживанні ліків, алергічний риніт, кон’юнктивіт, сінна пропасниця, набряк Квінке, початкові стадії бронхіальної астми.
Побічні ефекти: сонливість, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади.
Тавегіл (Tavegilum)
форма випуску: таблетки 0,001 г; ампули 2 мл 0,1 % розчину (0,002 г).
механізм дії: антигістамінний засіб І покоління, тривала протиалергійна дія – 8-12 годин, більш активний за димедрол, виявляє помірну седативну дію, посилює дію снодійних та алкоголю. Призначають всередину по 1 таблетці 2 рази на день (зранку й ввечері), внутрішньом’язово, внутрішньовенно 1-2 мл.
Застосування: алергічні дерматози, алергічні реакції при вживанні ліків, алергічний риніт, кон’юнктивіт, сінна пропасниця, набряк Квінке.
Побічні ефекти: головний біль, нудота, сухість в роті, запори.

Діазолін (Diazolinum)
форма випуску: драже 0,05-0,1 г.
механізм дії: антигістамінних препарат І покоління, сильна антигістамінна дія, більш тривала, ніж у димедролу, не виявляє седативної та снотворної дії. призначають по 1-3 драже 1-2 рази на день після їди.
застосування: для лікування різних алергічних захворювань.
Побічні ефекти: нудота, блювання , біль в шлунку
Лоратaдин (кларисин, лорано) (Loratadine)
форма випуску: таблетки 0,01 г; сироп у флаконах 120 мл.
механізм дії: антигістамінний препарат ІІ покоління, виявляє тривалу і сильну антигістамінну дію протягом 24 годин, не виявляє седативної та снотворної дії. призначають по 1 таблетці або 2 чайні ложці 1 раз на добу.
застосування: кропивниця, набряк Квінке, сінна пропасниця, алергічні риніти, кон’юнктивіти, дерматити.
Побічні ефекти: сухість в роті, диспепсичні явища.
Цетрин (Цетиризин) (Cetrin)
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою 0,01 г № 20.
механізм дії: блокує Н1-гістамінові рецептори, полегшує перебіг алергічних реакцій, зменшує проникність капілярів, попереджує розвиток набряку тканини, знімає спазм гладкої мускулатури. У терапевтичних дозах практично не викликає седативного ефекту; дія через 20 хв., триває більше 24 год. Застосовують всередину 1 таблетку 1 раз на добу, запивати невеликою кількістю води.
застосування. Сезонні та цілорічні алергічні риніти і кон’юнктивіти; хронічна рецидивуюча кропив’янка та ангіоневротичний набряк; алергічні дерматози, атонічний дерматит (у складі комплексної терапії)
Побічна дія. Головний біль, запаморочення, сонливість, диспепсичні явища, відчуття сухості   у роті, фарингіт, алергічні реакції

4. засоби симптоматичного лікування.
Симптоматичні засоби (адреноміметики, міотропні спазмолітики) - це препарати, які не впливають на етапи розвитку алергії, але усувають деякі прояви алергічних реакцій, крім того, вони діють у протилежному напрямку, порівняно з медіатором алергії. Це адреналін, ефедрин, мезатон, папаверин тощо. Застосовують при бронхоспазмі, анафілактичному шоку, колапсі та інших станах, що супроводжують алергічні реакції.
Невідкладна допомога при анафілактичному шоку.
Анафілактичний шок виникає в перші секунди або хвилини після проникнення алергену в організм. Це вкрай важка алергічна реакція. Найчастіше розвивається на парентеральне введення лікарських препаратів, таких як пеніцилін, сироватки, вакцини, білкові препарати, а також при проведенні проб з пилковими і харчовими алергенами.
Клінічна картина розвивається дуже швидко. Відмічається різке зниження АТ, пригнічення свідомості, з’являються судоми, мимовільне сечовипускання. Блискавичний перебіг анафілактичного шоку закінчується летально.
У переважної кількості хворих клінічні прояви починаються з почуття жару, гіперемії шкіри, страху смерті, збудження або депресії, головного болю, болю за грудиною, задишки. Смерть може наступити в результаті гострої дихальної недостатності внаслідок бронхоспазму і набряку легень, гострої серцево-судинної недостатності.
Невідкладна допомога.
Припинити подальше введення алергену, вище місця введення накласти джгут.
Покласти хворого на бік, забезпечити приток свіжого повітря, зігріти.
Місце ін’єкції інфільтрувати розчином адреналіну в розведенні 1 : 10000 або 1% розчином ме затону; 0,5 мл одного з них розводять в 5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.
Ввести внутрішньом’язово преднізолон – 240 мг або гідрокортизон – 500 мг, димедрол 1,0 мг/кг або тавегіл 2,0 мг/кг, ранітидин 2,0 або циметидин 2,0.
При стабільній гемодинаміці джгут через 20 хвилин розслабити, потім зняти.
При нестійкій гемодинаміці (колапс, тахікардія), порушенні дихання, дефекації, сечовиділення -
а) негайно адреналін підшкірно – 0,5 мл 0,1% розчину. При необхідності введення повторити через 5 – 10 хвилин тією ж дозою;
б) при ларингоспазмі і наявному колапсі ту ж дозу адреналіну ввести внутрішньовенно;
в) у разі утруднення дихання ввести бронхолітики;
г) при треморі, тахікардії – антагоністи Н1 і Н2 рецепторів (тавегіл – 2 мл, ранітидин – 1 таблетка, циметидин – 1 таблетка, гідрокортизон 500 мг, преднізолон 120 мг).
При наявності гіпотензії повторити введення адреналіну і ввести внутрішньовенно допамін 5 – 10 мг/кг.
для поліпшення мікроциркуляції - трентал, гепарин.
При вираженій гострій серцевій недостатності введення строфантину;
При зупинці серця і дихання робиться інтубація, переведення на штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця.
Дезінтоксикаційна терапія за допомогою діуретичних засобів – маніту, фуросеміду.

ІМУНОТРОПНІ ЗАСОБИ.
імуномодулятори (імунокоригуючі засоби) - препарати, які стимулюють або пригнічують імунну відповідь організму.
Імунна система відіграє важливу роль у формуванні захисних реакцій організму у відповідь на дію травматичних чинників. Імунітет є засобом захисту організму від живих тіл та речовин, які несуть на собі ознаки генетичне чужорідної інформації. Специфічна імунна система становить собою імунокомпетентні клітини (Т- й В-лімфоцити), до неспецифічної імунної системи належать мікро- та макрофаги, гуморальні захисні чинники.
На виразність та спрямування імунної відповіді можуть впливати різноманітні чинники (інфекція, радіація, спадковість, голодування, гіповітаміноз тощо). Пригнічення імунної системи поглиблює розвиток патологічного процесу, на тлі зниження імунної відповіді можуть розвиватися суперінфекції, виникати пухлини. Посилення імунної відповіді може сприяти розвитку гіперімунних захворювань, реакції відшарування трансплантату.
Фармакологічна корекція порушень імунної системи сприяє поліпшенню клінічного перебігу захворювання, знижує кількість рецидивів і ускладнень, сприяє одужанню, але імуномодулюючі препарати треба добирати ретельно.
Принципи призначення
Імунотропні засоби не застосовують самостійно, а призначають у комплексі з етіотропною і патогенетичною фармакотерапією.
При абсолютній впевненості щодо доцільності призначення імунотропних засобів необхідно оцінити характер і ступінь виразності імунних порушень.
Умовою ефективності імунокорекції є правильний вибір препарату або комбінації препаратів з урахуванням спрямованості їх дії.
Фармакологічний ефект імунокорекції залежить від правильного визначення оптимальної дози препарату, частоти приймання, шляху введення, часу початку лікування, тривалості курсу.
При призначенні імунотропного засобу слід враховувати вік хворого, стать, нейроендокринні особливості, генетичний фон, біоритми, супутні захворювання тощо.
Одночасне призначення кількох імунотропних препаратів є доцільним за умови їх дії на різні ланки імунної системи.
Клінічна ефективність імуномодуляторів вище у хворих, що перебувають і гострому періоді захворювання та у тяжкому стані.
При багаторазовому введенні імуномодуляторів спектр їх дії зберігається, а виразність ефекту зростає.
Ефективність імунотропного засобу слід визначати не раніше 30 діб – півроку від початку захворювання, залежно від властивостей препарату та особливостей перебігу захворювання.
Ефективність застосування імунотропних засобів підвищується у разі одночасного призначення вітамінів, мікроелементів, адаптогенів та інших біогенних стимуляторів.
1. імуностимулятори.
Це лікарські речовини, які активують (відновлюють) функцію системи клітинного або гуморального імунітетів. препарати підвищують виразність імунних реакцій організму та застосовуються при інфекційних і паразитарних процесах з в'ялим хронічним перебігом, опікової хворобі, лейкопенії, променевих ураженнях, передпухлинних станах, пухлинних процесах, при інтенсивному лікуванні антибіотиками, глюкокортикоїдами.
ПРЕПАРАТИ:
- левамізол (декарис) - нормалізує імунну систему у разі її надмірної активізації або послаблення. Його вплив на імунну систему пов'язаний із впливом на диференціювання, метаболізм і функції Т-лімфоцитів; він підвищує вироблення лімфоцитами ендогенних чинників взаємного регулювання, утворен-ня антитіл, сприяє активізації неспецифічних механізмів захисту (фагоцитозу, продукції інтерферону), стимулює процеси репаративної регенерації. Призначають у разі первинних та вторинних імунодефіцитних процесів, при хронічних та рецидивуючих інфекціях.
- ліпосахариди (пірогенал) - сприяють підвищенню утворення антитіл і плазматичними клітинами, активізують Т-лімфоцити, стимулюють фагоцитарну активність макрофагів, підвищують вміст ендогенного інтерферону. Застосовують при гострому та хронічному перебігу різних інфекційних хвороб, особливо на тлі зниженої імунологічної реактивності до антибіотиків, при стафілококовій інфекції, туберкульозі, ранах, що погано гояться.
- метилурацил - позитивно впливає на репаративну регенерацію, підвищує внутрішньоклітинну активність ферментів, які сприяють активізації нуклеїнового обміну, стимулюю фагоцитозу. Застосовують при опікових та променевих ураженнях, лейкопенії, гепатиті, коліті, виразковій хворобі шлунку, хронічному гастриті з секреторною недостатністю.
- натрію нуклеїнат - позитивно впливає на специфічні та неспецифічні механізми імунної системи, стимулює системи Т- і В-лімфоцитів, процеси регенерації, лейкопоез, фагоцитоз. Застосовують при лейкопенії, хронічних запальних процесах.
- тималін – високоочищений гормоноподібний препарат, сприяє відновленню імунологічної реактивності, активізує клітинний і Т-залежний гормональний імунітет, нормалізує співвідношення Т- і В-лімфоцитів, посилює фагоцитоз. Призначають при гострій і хронічній гнійній інфекції, опіковій хворобі, трофічних та променевих виразках, хронічній пневмонії, інтенсивній антибіотикотерапії.

2. Імуносупресанти (імунодепресанти).
Це препарати, що гальмують реакції імунітету і пригнічують імунну відповідь організму. Усі відомі імуносупресанти мають різну активність. М’яку імуносупресивну дію справляють НПЗ, препарати золота, гепарин, пеніциламін; помірний імуносупресивний ефект виявляють середні дози глюкокортикоїдів; найпотужнннішими імуосупресантами є цитостатики.
- глюкокортикоїди (преднізолон) - гальмують біосинтез білку, посилюють його катаболізм, що сприяє зниженню регенеративних процесів, пригніченню лімфоїдної тканини та процесу утворення імунних тіл, пригнічують імунну систему. Застосовують при лікуванні тяжких патологічних процесів: запалення, алергії, дифузного ураження сполучної тканини, при автоімунній гемолітичній анемії, гострому гломерулонефриті, системному червоному вовчку, при трансплантації нирок, печінки, кісткового мозку.
- протипухлинні засоби (меркаптопурин, циклофосфамід) - пригнічують імунітет, гальмують синтез ДНК, РНК, порушують життєдіяльність злоякісних (але й здорових) клітин. Застосовують при автоімунній гемолітичній анемії, гострому гломерулонефриті, системному червоному вовчку, гранулематозі, хронічному активному гепатиті, запальних захворюваннях кишечнику, при трансплантації нирок, печінки, серця, кісткового мозку.













13PAGE 15


13PAGE 14215




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 615

Приложенные файлы

  • doc 17924268
    Размер файла: 484 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий