vstup do movozn-metod

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»




ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни «Вступ до мовознавства»
для студентів 1–го курсу базового напряму 6.020303 «Філологія»




Затверджено
на засіданні кафедри
прикладної лінгвістики.
Протокол № 7 від 20.02. 2013р.






Львів – 2013
Вступ до мовознавства: Методичні вказівки з дисципліни «Вступ до мовознавства» для студентів 1-го курсу базового напряму 6.020303 «Філологія» / Укл. Р. З. Назарчук. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 61 с.



Укладач: Назарчук Р. З., асистент


Відповідальний за випуск: Левченко О. П., д-р філол. наук, доцент


Рецензенти: Андрейчук Н. І., канд. філол. наук, доцент
Ястремська Т. О., канд. філол. наук,
ст. наук. співробітник
З М І С Т

Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі .. 4
Зміст дисципліни .. 5
Тематичний план дисципліни . 10
План та зміст основних навчальних заходів .. 12
Види самостійної роботи . 40
Оцінка якості засвоєння навчального матеріалу ... 44
Запитання на заліковий, модульний контроль, іспит, комісію 46
Зразки контрольних завдань 52
Рекомендована література 54
Термінологічний мінімум 57
1. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
Актуальність та значення курсу. Курс “Вступ до мовознавства” призначений для студентів філологічних спеціальностей як початковий у циклі лінґвістичних дисциплін. Він уводить студента у проблематику науки про мову, ознайомлює з найважливішими поняттями та термінами, принциповими положеннями сучасної лінґвістики, а також основними методами та прийомами дослідження мови. Курс закладає підвалини наукового розуміня сутності мови, допомагає виробити навички спостереження та виокремлення мовних одиниць і явищ, їх аналізу та класифікації.
Основна мета вивчення курсу – сформувати розуміння природи мови, її походження, функціонування та внутрішньої структури, засвоїти основні ідеї та принципи лінґвістики як науки, а також оволодіти методами та прийомами лінґвістичного аналізу.
Завдання навчальної дисципліни – висвітлення викладачем і засвоєння студентами таких засадничих проблем: визначення мови, її походження, зв’язок із мисленням, будова мови: основні одиниці, категорії, рівні, роль мови у суспільному розвитку, принципи класифікації мов, зв’язок лінґвістики з іншими науками, методологія та методика вивчення мов.
Методами вивчення курсу є: а) лекційні заняття; б) практичні заняття; в) самостійна позалекційна робота з навчальною та науковою літературою.
Дисципліна пов’язана із паралельними курсами: “Основи прикладної лінґвістики”, “Сучасна українська літературна мова” і є основою для таких подальших курсів: “Основи теорії мовної комунікації”, “Контрастивна лексикологія української й англійської мов”, “Контрастивна граматика української й англійської мов”, “Психолінґвістика”, “Загальне мовознавство”.
Засвоївши курс, студент повинен знати: 1) основні проблеми і напрями сучасного мовознавства; 2) сутність природи мови; 3) погляди на походження мови; 4) особливості взаємозв’язку мови та мислення; 5) сутність дихотомії “мова” – “мовлення”; 6) специфіку семіотичного аспекту мовознавства; 8) внутрішню організацію мовної системи; 7) зв’язок мови із людиною, нацією, державою; 9) особливості проблематики фонетики та фонології; 10) основні аспекти вивчення лексики; 11) найважливіші поняття та категорії граматики, особливості їхнього вияву у мовах різної будови; 12) типи класифікації мов світу; 13) історичні та сучасні типи письма.
Підготовлений фахівець повинен уміти застосовувати набуті знання у вивченні часткових лінґвістик, оперувати вивченою лінґвістичною термінологією, аналізувати мовні явища у сукупності поза- і внутрімовних чинників, а саме: 1) давати правильні визначення базових понять мовознавства; 2) розпізнавати мовні одиниці і класифікувати їх, застосовуючи різні методи лінґвістики; 3) аналізувати звуки мов світу та транскрибувати слова різних мов за допомогою знаків міжнародної транскрипції; 4) характеризувати слова різних мов під сема- та ономасіологічним кутом розгляду; 5) визначати особливості граматичної будови різних мов світу.
Викладання загальнотеоретичних положень дисципліни (а особливо специфікація добору ілюстративного матеріалу) передбачає орієнтацію як на рідну, так і на іноземні мови, які вивчають студенти.
2. Зміст дисципліни
2.1. Загальнотеоретичні положення та галузі мовознавства
Частина має за мету ознайомити студентів із предметом, завданнями, структурою науки про мову, місцем лінґвістики серед інших наук, методами дослідження мови, різними аспектами вивчення мови.

Вступ: предмет, об’єкт та завдання науки про мову; мовознавство загальне та часткове, теоретичне та прикладне, зв’язок мовознавства з іншими науками.
Поняття наукового методу. Методи: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Синхронія та діахронія.
Мова як вселюдське явище: погляди на природу, сутність і походження мови.
Комунікативний аспект мови: мова, мовлення, мовленнєва діяльність; найважливіші поняття теорії мовленнєвих актів; відмінності у спілкуванні людей і тварин.
Психологічний аспект мови: мова, мислення, свідомість; психофізіологічні основи єдності мови та мислення; основні одиниці мови і мислення; типи людського мислення; різні точки зору на зв’язок мови і мислення, поняття про мовну та концептуальну картину світу.
Семіотичний аспект мови: семіотика як наука про знаки і знакові системи; поняття про знак узагалі і мовний зокрема; двобічна природа знака; відмінності мовного знака від інших знаків; семантичний трикутник як схема мовного знака; мова як знакова система.
Системний характер мовної структури. Рівні мовної системи та одиниці кожного рівня. Типи зв’язків, що формують структуру мови: синтагматичні, парадигматичні, ієрархічні.
Соціальний аспект мови: форми існування мови у суспільстві (історичні – мова племені, народності, нації; сучасні – літературна мова, соціальні та територіальні діалекти, просторіччя, койне, суржик); мовна політика; світові мови; мовні стосунки в різні історичні періоди; процеси диверґенції та конверґенції мов; мовні контакти, білінґвізм, полілінґвізм; явище штучних мов.

2.2. Розділи мовознавства у синхронії та діахронії
Частина присвячена висвітленню проблем традиційних розділів лінґвістики та їх наукового апарату: “Фонетика та фонологія”, “Лексикологія та лексикографія”, “Граматика (морфологія та синтаксис)”. Крім того, як підсумковий подано розділ про класифікаційний аспект вивчення мов світу.
Фонетика та фонологія. Предмет фонетики. Фонетика загальна, окрема, описова, історична, експериментальна, практична. Три аспекти вивчення звуків мовлення:
акустичний, або фізичний: акустичні характеристики звука (висота, сила, тривалість, тембр), співвідношення тону і шуму як основа поділу звуків на голосні та приголосні;
фізіологічний, або артикуляційний: будова мовленнєвого апарату людини, функції його частин, артикуляція звука, поняття артикуляційної бази; акустично-артикуляційна основа класифікації звуків, принципи класифікації голосних та приголосних у мовах світу, міжнародний фонетичний алфавіт, поняття транскрипції та транслітерації; фонетичне членування мовленнєвого потоку: склад, такт, фраза; коартикуляційна основа позиційних та комбінаторних звукових змін, їхні різновиди;
лінґвістичний, або функційний: фонологія як наука, поняття про фонему, різне її розуміння, функції фонем, диференційні та інтегральні ознаки фонем, варіанти та варіації фонем, типи опозицій фонем, система фонем у мові.
Письмо, основні принципи письма: ідеографія, фонографія. Історичні типи письма: дографічне (предметне), піктографічне, ієрогліфічне, буквене. Походження і розвиток базових алфавітів. Спеціальні типи письма. Орфографія, її основні принципи.
Лексикологія. Предмет лексикології та її розділи. Слово як одиниця мови, слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.
Проблеми лексичної семасіології: структура лексичного значення, різне її трактування; аспекти вивчення лексичного значення; базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат / референт, сигніфікат; співвідношення слова та поняття; типи лексичних значень.
Багатозначність (полісемія) слова, шляхи її розвитку: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.
Системні зв’язки між значеннями слів: лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля, синоніми, антоніми, гіпероніми та гіпоніми, омоніми. Проблема розрізнення полісемії та омонімії. Поняття про прототипи, енантіосемію та лексичну конверсію.
Типи аналізу змістового плану слів: компонентний та концептуальний, структурний (семи, семеми) та когнітивний (фрейми, слоти).
Ономасіологія як наука про найменування. Типи мотивації слова (реальна, формальна, фантастична). Поняття про ономасіологічний аналіз.
Проблема фразеології. Поняття про ідіоматичність. Фразеологічні одиниці мови, їх типи. Проблеми перекладу фразеологізмів.
Питання історичної лексикології. Історизми. Архаїзми. Неологізми, шляхи їх поповнення. Запозичення: причини запозичень, їх різновиди. Інтернаціоналізми. Поняття пуризму. Зміни значень слів в історії: розширення та звуження значень.
Лексикографія, типи словників. Зміст та будова словників різних типів.
Граматика. Предмет, завдання основні розділи граматики. Морофологія. Граматичні значення, їх формальні показники. Граматичні категорії; граматичні функції. Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.
Поняття про морфему. Морфема у мові та мовленні. Омосемія та омонімія морфем. Типи і функції морфем.
Граматична структура слова і питання словотвору. Словозмінна парадигма. Аналітизм і синтетизм як основні типи граматичної структури. Основні способи словотворення у мовах світу.
Частини мови, принципи виділення, специфіка частин мови у різних мовах світу.
Синтаксис. Поняття про синтаксичну конструкцію, синтаксичну функцію, синтаксичну валентність. Типи синтаксичних зв’язків: сурядний, підрядний, предикативний. Поняття про словосполучення. Словосполучення та слово, типи зв’язків у словосполученні. Логіко-функційні типи підрядних словосполучень: атрибутивні, об’єктні, обставинні. Проблема визначення речення. Речення та словосполучення. Речення та судження. Речення у мові і мовленні. Ознаки речення. Комунікативні та формально-структурні типи речень. Актуальне членування речення. Найважливіші принципи ґенеративної граматики. Проблематика синтаксису тексту.
Класифікаційний аспект вивчення мов світу. Генеалогічна класифікація мов, коротка історія та принципи порівняльно-історичного методу, проблема мовної реконструкції, прамови, праформ, поняття мовної сім’ї, огляд найпоширеніших макросімей мов, актуальні проблеми компаративістики.
Типологічні класифікації мов. Морфологічна класифікація: поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні). Поняття про фонологічну та синтаксичну типологію мов. Проблема лексичної типології. Типологія та мовні універсалії.

3. Тематичний план дисципліни
І семестр
навч. тиж-
день
назва теми
лекції, год.
практ. заняття
год.
сам. роб., год.

1
Мовознавство як наука.
2
2
2

2-3
Сутність мови та її функції. Походження та розвиток мови.
4
4
4

4
Комунікативний аспект мови: поняття мови і мовлення.
2
2
2

5
Психологічний та когнітивний аспект мови: взаємозв'язок мови і мислення.
2
2
2

6
Семіотичний аспект мови: мова як специфічна знакова система.
2
2
2

7-8
Соціальний аспект мови: диференціація суспільства за мовними параметрами, форми існування мови у суспільстві.
4
4
4

9
Основні поняття фонетики. Три аспекти вивчення звуків мовлення. Типологія систем вокалізму та консонантизму у мовах світу.
2
2
2

10
Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу. Наголос, його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.
2
2
2

11
Фонетичні процеси у мовленнєвому потоці: позиційні, комбінаторні, спонтанні зміни звуків. Фонетичні закони. Принципи транскрипції та транслітерації.
2
2
2

12
Поняття про фонему і фонологію (лінґвістичний аспект вивчення звука). Різниця між звуком і фонемою. Варіанти і варіації фонем. Типи фонологічних опозицій. Фонологічна система мов світу.
2
2
2

13
Предмет лексикології та її основні розділи. Слово як одиниця мови. Структура лексичного значення слова. Базові поняття семантики слова.
2
2
2

14
Типи лексичних значень. Багатозначність слова. Шляхи розвитку полісемії.
2
2
2

15
Своєрідність системної організації лексико-семантичного рівня мови.
2
2
2

16
Поняття фразеології. Фразеологічні одиниці мови, їх типи. Проблеми перекладу фразеологізмів.
2
2
2

ІІ семестр
навч. тиж-день
назва теми
лекції, год.
практ. заняттягод.
сам. роб., год.

17
Граматичний устрій мови. Граматичні значення та категорії.
2
2
2

19
Морфеміка. Морфологія.
2
2
2

21
Проблема частин мови.
2
2
2

23
Способи вираження граматичних значень.
2
2
2

25
Основні поняття та категорії синтаксису. Синтаксичні одиниці мови. Словосполучення.
2
2
2

27
Проблематика синтаксису речення. Ознаки речення.
2
2
2

29
Типологія речень. Поняття про актуальне членування. Проблеми тексту і дискурсу.
2
2
2

31
Класифікація мов світу.
2
2
2


4. План та зміст основних навчальних заходів

Лекція 1. Мовознавство як наука
Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.
Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.
Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний.

Практичне заняття 1. Мовознавство як наука
Предмет, об’єкт і завдання науки про мову.
Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.
Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.
Методи дослідження мови:
описовий;
порівняльно-історичний;
типологічний;
структурний (дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, компонентний аналіз, трансформаційний аналіз).
Основна література
Дорошенко – С. 321.
Дорошенко, Дудик – С. 523.
Карпенко – С. 819.
Кодухов – С. 611, 1620.
Кочерган – С. 717.
Маслов – С. 46.
Реформатский – С. 5059.
Соссюр – С. 102127.
Додаткова література
Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос). – Ленинград, 1983.
Загнітко А.П. Сучасні лінґвістичні теорії. – Донецьк, 2006.
Методологические основы новых направлений в языкознании. – К., 1992.
Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінґвістики (аналітичний огляд). – К., 1999.
Тищенко К. Метатеорія мовознавства. – К., 2000.
Этнопсихолингвистика. – М., 1988.
Sampson G. Schools of Linguistics. – Stanford, 1985.

Лекція 2. Сутність мови та її функції
Сутність природи мови:
визначення мови за її біологічною природою;
визначення мови за її психічною природою;
визначення мови за її соціальною природою.
Погляди мовознавців на природу мови.
Функції мови.
Поняття синхронії та діахронії.

Практичне заняття 2. Сутність мови та її функції
Сутність природи мови:
визначення мови за її біологічною природою;
визначення мови за її психічною природою;
визначення мови за її соціальною природою.
Погляди мовознавців на природу мови.
Функції мови.
Поняття синхронії та діахронії.
Обговорення праці: Соссюр Ф. де. Статична та еволюційна лінґвістика // Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998. – С. 102127.
Основна література
Дорошенко – С. 2224, 2728, 3943.
Карпенко – С. 3638, 6164, 7073, 7778.
Кочерган – С. 1822, 3536, 3945.
Yule – P. 18.
Додаткова література
Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.
Калинович М. Я. Походження мови. – К., 1948.
Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. – Львів, 2002.
Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсности). – Львів, 2000.
Якушин Б.В. Гипотезы о происхождении языка. – М., 1984.
Armstrong D
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·Лекція 3. Походження та розвиток мови
Гіпотези походження мови:
біблійне тлумачення;
античність про походження мови;
звуконаслідувальна гіпотеза;
гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;
гіпотеза соціального договору;
гіпотеза жестів;
гіпотеза трудових вигуків;
гіпотеза суспільних регуляторів;
новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.
Теорія моногенезу та полігенезу мов.

Практичне заняття 3. Походження та розвиток мови
Гіпотези походження мови:
біблійне тлумачення;
античність про походження мови;
звуконаслідувальна гіпотеза;
гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;
гіпотеза соціального договору;
гіпотеза жестів;
гіпотеза трудових вигуків;
гіпотеза суспільних регуляторів;
новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.
Теорія моногенезу та полігенезу мов.
Обговорення праці: Гайдеґґер М. Мова // Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007. – С. 2140.
Основна література
Дорошенко – С. 2224, 2728, 3943.
Карпенко – С. 3638, 6164, 7073, 7778.
Кочерган – С. 1822, 3536, 3945.
Yule – P. 18.
Додаткова література
Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.
Калинович М. Я. Походження мови. – К., 1948.
Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. – Львів, 2002.
Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсности). – Львів, 2000.
Якушин Б.В. Гипотезы о происхождении языка. – М., 1984.
Armstrong D.F., Stokoe W.C., Wilcox S.E. Gesture and the Nature of Language. – Cambridge, 1995.
Lieberman P. The Biology and Evolution of Language. – Cambridge, Mass., 1984.
Landsberg M.E. The Genesis of Language. – The Hague, 1988.
Language Origins: A Multidisciplinary Approach / ed. by J.Wind, B.Chiarelli, B.Bichakjian, A.Nosentini. – Dordrecht, 1991.

Лекція 4. Комунікативний аспект мови: поняття мови та мовлення
Мова, мовлення та мовленнєва діяльність.
Проблема відмінності мови від мовлення.
Ознаки мови та мовлення.
Погляди лінґвістів на мову та мовлення.

Практичне заняття 4. Комунікативний аспект мови: поняття мови та мовлення
Мова, мовлення та мовленнєва діяльність.
Проблема відмінності мови від мовлення.
Ознаки мови та мовлення.
Погляди лінґвістів на мову та мовлення.
Обговорення праць: Ґадамер Г.-Ґ. Різноманітність мов і розуміння світу // Ґадамер Г.- Ґ. Герменевтика і поетика. – К.: Юніверс, 2001 – С. 164 – 175; Соссюр Ф. де. Місце мови серед явищ мовної діяльності // Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998. – С. 2333.
Основна література
Дорошенко – С. 2426.
Карпенко – С. 5961.
Кочерган – С. 3134.
Реформатский – С. 3843.
Соссюр – С. 1833.
Yule – P. 162174.
Додаткова література
Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич, 1994. – С. 82-95.
Мова і духовність нації. – К., 1992.
Леонтьев А.А. Мир человека и мир языка. – М., 1974.
Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969.
Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. – М., 1994.
Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М., 1988.
Сепир Э. Язык. – М., 1934.
Торопцев И.С. Язык и речь. – Воронеж, 1985.
Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. – М., 1991.
Bouton C. Neurolinguistics. – N.Y., 1991.
Lenneberg E. H. Biological Foundation of Language. – N.Y., 1967.
Lesser R., Milroy L. Linguistics and Aphasia. – London – N.Y., 1993.
Pinker S. The Language Instinct. – N.Y., 1994.

Лекція 5. Психологічний та когнітивний аспект мови: поняття мови та мислення
Психофізіологічні основи єдності мови та мислення.
Мовознавці про мову та мислення.
Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.
Поняття мовної картини світу.

Практичне заняття 5. Психологічний та когнітивний аспект мови: поняття мови та мислення
Психофізіологічні основи єдності мови та мислення.
Мовознавці про мову та мислення.
Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.
Поняття мовної картини світу.
Обговорення праць: Потебня О. Думка і мова // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996. – С.2539; Потебня А. Язык и народность // Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993. – С.158185.
Основна література
Дорошенко – С. 2930.
Карпенко – С. 5359.
Кочерган – С. 2629, 3134.
Соссюр – С. 142144.
Yule – P. 162174.
Додаткова література
Выготский Л.С. Мышление и речь // Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти т. – М., 1982. – Т.2.
Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич, 1994. – С. 82-95.
Мова і духовність нації. – К., 1992.
Леонтьев А.А. Мир человека и мир языка. – М., 1974.
Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.
Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. – М., 1994.
Bouton C. Neurolinguistics. – N.Y., 1991.
Griffin D. Animal Thinking. – Cambridge, Mass., 1984.
Lenneberg E. H. Biological Foundation of Language. – N.Y., 1967.
Lesser R., Milroy L. Linguistics and Aphasia. – London – N.Y., 1993.
Pinker S. The Language Instinct. – N.Y., 1994.

Лекція 6. Мова як особлива знакова система. Внутрішня організація мовної системи
Поняття про знак. Основні ознаки знака. Типи знаків. Мовознавство і семіотика.
Відмінності мовного знака від інших знаків. Семантичний трикутник як схема мовного знака.
Одиниці мови і знаки. Мова як особлива знакова система.
Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи.
Основні мовні одиниці та їх функції.

Практичне заняття 6. Мова як особлива знакова система. Внутрішня організація мовної системи.
Поняття про знак. Основні ознаки знака. Типи знаків. Мовознавство і семіотика.
Відмінності мовного знака від інших знаків. Семантичний трикутник як схема мовного знака. Поняття про денотат, сигніфікат, референт.
Одиниці мови і знаки.
Відмінність мови від штучних знакових систем.
Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи.
Основні мовні одиниці та їх функції. Основні та проміжні рівні мови.
Обговорення праці: Соссюр Ф. де. Природа лінґвістичного знака // Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998. – С. 86101.
Основна література
Дорошенко – С. 5461.
Карпенко – С. 3841, 6467.
Кодухов – С. 2144.
Кочерган – С. 2931, 34.
Реформатский – С. 2738.
Соссюр – С. 86101.
Додаткова література
Кисленко Ю.І. Системна організація мови. – К., 1997.
Панов Е.Н. Знаки, символы, языки. – М.,1980.
Петров М.К. Язык, знак, культура. – М., 1991.
Пирс Дж. Символы, сигналы, шумы. Закономерности и процессы передачи информации. – М., 1967.
Плотников Б.А. Основы семасиологии. – Минск, 1984.
Семиотика / Под ред. Ю.С.Степанова. – М., 1983.
Kendon A. Sign Languages of Aboriginal Australia. – N.Y., 1988.
Klima E.S., Bellugi U. The Signs of Language. – Cambridge, Mass., 1979.

Лекція 7. Мова і суспільство. Диференціація суспільства за мовними параметрами. Форми існуванні мови у суспільстві
Історичні форми існування мови у суспільстві.
Загальнонародна мова і її сучасні варіанти. Поняття про літературну мову, її ознаки.
Територіальні та соціальні діалекти.
Просторіччя, койне, суржик.
Білінґвізм (двомовність) та диглосія.
Мовна ситуація України.

Практичне заняття 7. Мова і суспільство. Диференціація суспільства за мовними параметрами. Форми існуванні мови у суспільстві
Історичні форми існування мови у суспільстві.
Загальнонародна мова і її сучасні варіанти. Поняття про літературну мову, її ознаки.
Територіальні та соціальні діалекти.
Просторіччя, койне, суржик.
Білінґвізм (двомовність) та диглосія.
Мовна ситуація України.
Обговорення праць: Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004; Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010. – С. 106 –126.
Основна література
Білецький – С. 4448.
Дорошенко – С. 4453.
Дорошенко, Дудик – С. 235262.
Карпенко – С. 4451, 7377, 7883.
Кодухов – С. 4580.
Кочерган – С. 2226, 4555.
Маслов – С. 186220.
Yule – P. 239250.
Додаткова література
Горбач О. Арґо в Україні. – Львів, 2006.
Масенко Л.Т. Мова і політика. – К., 1999.
Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004.
Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010.
Мова і духовність нації. – К., 1992.
Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики. – К., 2003.
Тараненко О.О. Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. – 2001. – №4. – С. 319.
Ткаченко О.Б. Місце України й української мови // Мовознавство. – 2001. – №1. – С. З12.
Hellinger M., Ammon U. Contrastive Sociolinguistics. – Berlin, 1996.
Holmes J. An Introduction to Sociolinguistics. – London – N.Y., 1992.
Nash W. Jargon. – Cambridge, Mass., 1993.
Romaine S. Language and Society. – Oxford – N.Y., 1994.

Лекція 8. Закономірності розвитку мов. Роль мови у розвитку суспільства
Закономірності розвитку мов. Причини мовного розвитку.
Процеси диверґенції та конверґенції.
Субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.
Піджини та креольські мови.
Поняття мовної політики.
Явище штучних мов.

Практичне заняття 8. Закономірності розвитку мов. Роль мови у розвитку суспільства
Закономірності розвитку мов. Причини мовного розвитку.
Процеси диверґенції та конверґенції.
Субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.
Піджини та креольські мови.
Поняття мовної політики.
Явище штучних мов.
Обговорення праць: Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004; Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010. – С. 106 –126.
Основна література
Білецький – С. 4448.
Дорошенко – С. 4453.
Дорошенко, Дудик – С. 235262.
Карпенко – С. 4451, 7377, 7883.
Кодухов – С. 4580.
Кочерган – С. 2226, 4555.
Маслов – С. 186220.
Yule – P. 239250.
Додаткова література
Горбач О. Арґо в Україні. – Львів, 2006.
Масенко Л.Т. Мова і політика. – К., 1999.
Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004.
Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010.
Мова і духовність нації. – К., 1992.
Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики. – К., 2003.
Тараненко О.О. Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. – 2001. – №4. – С. 319.
Ткаченко О.Б. Місце України й української мови // Мовознавство. – 2001. – №1. – С. З12.
Hellinger M., Ammon U. Contrastive Sociolinguistics. – Berlin, 1996.
Holmes J. An Introduction to Sociolinguistics. – London – N.Y., 1992.
Nash W. Jargon. – Cambridge, Mass., 1993.
Romaine S. Language and Society. – Oxford – N.Y., 1994.
Tannen D. Gender and Discourse. – Oxford – N.Y., 1994.

Лекція 9. Звуки мови, їх вивчення та класифікація
Фонетика як лінґвістична дисципліна: предмет фонетики, її теоретичне і практичне значення.
Три аспекти вивчення звуків мовлення.
Будова мовленнєвого апарату, функції його частин. Артикуляція звука та її фази.
Класифікація голосних і приголосних звуків у мовах світу.

Практичне заняття 9. Звуки мови, їх вивчення та класифікація
Фонетика як лінґвістична дисципліна: предмет фонетики, її теоретичне і практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна.
Три аспекти вивчення звуків мовлення.
Основні поняття акустики (тон, шум, висота, тембр, резонатор).
Будова мовленнєвого апарату, функції його частин.
Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.
Класифікація голосних і приголосних звуків у мовах світу.
Фонетична транскрипція та транслітерація. Міжнародний фонетичний алфавіт.

Практичне завдання: підготувати для аналізу таблиці класифікацій голосних і приголосних звуків у мовах світу.
Основна література
Головин – С. 2543.
Дорошенко – С. 61100.
Дорошенко, Дудик – С. 5057, 6681.
Карпенко – С. 109132.
Кодухов – С. 101120.
Кочерган – С. 102118.
Маслов – С. 3344.
Реформатский – С. 157190.
Yule – P. 4052.
Додаткова література
Бондарко Л.В., Вербицкая П.Л., Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб, 1991.
Журавлев А.П. Звук и смысл. – М., 1991.
Загальна та експериментальна фонетика.: Збірник наукових праць та матеріалів / Відп. ред. Л.Г.Скалозуб. – К., 2001.
Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М.,1979.
Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови. – Одеса, 1996.
Коструба П. Фонетика сучасної української літературної мови. – Ч.1. – Львів, 1963.
Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.
Щерба Л.В. Фонетика французского языка. – М., 1963.
Phonetic Linguistics / ed.by V.A. Fromkin – N.Y., 1985.
Ladefoged P. A Course in Phonetics. – N.Y., 1992.
Laver J. Principles of Phonetics. – Cambridge, 1994.

Лекція 10. Фонетичне членування мовленнєвого потоку
Відмінності фонетичного членування від формально-семантичного виділення мовних одиниць.
Склад. Типи складів. Теорії складоподілу.
Наголос і його типи у мовах світу.
Інтонація та її елементи.

Практичне заняття 10. Фонетичне членування мовленнєвого потоку
Відмінності фонетичного членування від формально-семантичного виділення мовних одиниць.
Склад. Типи складів.
Теорії складоподілу.
Наголос і його типи у мовах світу.
Інтонація та її елементи.
Основна література
Головин – С. 4752.
Дорошенко – С. 98123.
Дорошенко, Дудик – С. 87106.
Карпенко – С. 133156.
Кодухов – С. 125131.
Кочерган – С. 121150.
Реформатский – С. 190210.
Yule – P. 5763.
Додаткова література
Бондарко Л.В., Вербицкая П.Л., Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб, 1991.
Винницикий В.М. Наголос у сучасній українській мові. – К., 1984.
Загальна та експериментальна фонетика.: Збірник наукових праць та матеріалів / Відп. ред. Л.Г.Скалозуб. – К., 2001.
Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М.,1979.
Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови. – Одеса, 1996.
Коструба П. Фонетика сучасної української літературної мови. – Львів, 1963.– Ч.1.
Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.
Щерба Л.В. Фонетика французского языка. – М., 1963.
Phonetic Linguistics / ed.by V.A. Fromkin – N.Y., 1985.
Ladefoged P. A Course in Phonetics. – N.Y., 1992.
Laver J. Principles of Phonetics. – Cambridge, 1994.
Лекція 11. Фонетичні процеси у мовленнєвому потоці
Артикуляційні причини мінливості звуків у мовленнєвому потоці. Позиційні звукові зміни: редукція голосних, оглушення приголосних, протеза.
Базові комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція) та інші модифікації звуків (гаплологія, метатеза, епентеза, діереза і т.ін.).
Фонетичні закони.
Фонетична транскрипція та транслітерація. Міжнародний фонетичний алфавіт.

Практичне заняття 11. Фонетичні процеси у мовленнєвому потоці
Артикуляційні причини мінливості звуків у мовленнєвому потоці. Позиційні звукові зміни: редукція голосних, оглушення приголосних, протеза.
Базові комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція) та інші модифікації звуків (гаплологія, метатеза, епентеза, діереза і т.ін.).
Фонетичні закони.
Фонетична транскрипція та транслітерація. Міжнародний фонетичний алфавіт.
Основна література
Головин – С. 4752.
Дорошенко – С. 98123.
Дорошенко, Дудик – С. 87106.
Карпенко – С. 133156.
Кодухов – С. 125131.
Кочерган – С. 121150.
Реформатский – С. 190210.
Yule – P. 5763.
Додаткова література
Бондарко Л.В., Вербицкая П.Л., Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб, 1991.
Загальна та експериментальна фонетика.: Збірник наукових праць та матеріалів / Відп. ред. Л.Г.Скалозуб. – К., 2001.
Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М.,1979.
Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови. – Одеса, 1996.
Коструба П. Фонетика сучасної української літературної мови. – Львів, 1963.– Ч.1.
Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.
Щерба Л.В. Фонетика французского языка. – М., 1963.
Phonetic Linguistics / ed.by V.A. Fromkin – N.Y., 1985.
Ladefoged P. A Course in Phonetics. – N.Y., 1992.
Laver J. Principles of Phonetics. – Cambridge, 1994.

Лекція 12. Функційний аспект вивчення звуків
Фонологія як наука.
Поняття про фонему. Різне розуміння фонеми. Фонема і звук. Функції фонеми.
Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем. Варіанти та варіації фонем.
Типи опозицій фонем. Система фонем у мові.

Практичне заняття № 12. Функційний аспект вивчення звуків
Фонологія як наука.
Поняття про фонему. Різне розуміння фонеми. Фонема і звук.
Функції фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
Позиції фонем. Варіанти та варіації фонем.
Типи опозицій фонем. Система фонем у мові.
Письмо. Основні історичні та сучасні типи письма. Принципи орфографії.*
Основна література
Головин – С. 3237.
Дорошенко – С. 6873.
Дорошенко, Дудик – С. 5761.
Карпенко – С. 156180.
Кодухов – С. 131138.
Кочерган – С. 152163.
Реформатский – С. 211227.
Yule – P. 5357.
Додаткова література
Бодуэн де Куртенэ И.А. Фонема. Фонология // Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. – М., 1963. – Т.1.
Бондарко Л.В. Фонетическое описанте языка и фонологическое описание речи. – Ленинград, 1981.
Жилко Ф.Т. Фонологічні особливості української мови в порівнянні з іншими слов’янськими . – К., 1963.
Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Современная американская фонология. – М., 1981.
Коструба П.П. Фонетика, фонологія і морфологія // Методологічні питання мовознавства. – К., 1966. – С. 94-99.
Трубецкой Н.С. Основы фонологии. – М., 1960.
Якобсон Р., Халле М. Фонология и ее отношение к фонетике // Новое в лингвистике. – Вып.2.– М., 1962.
Jensen J.T. English Phonology. – Amsterdam – Philadelphia, 1993.
Kaye J. Phonology: A Cognitive View. – Hillsdale, N.J., 1988.

Лекція 13. Слово як одиниця мови. Структура лексичного значення слова
Предмет, проблеми й основні розділи лексикології.
Слово як одиниця мови. Слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.
Лексичне значення слова, його структура. Аспекти вивчення лексичного значення. Базові поняття семантики слова.
Типологія лексичних значень.

Практичне заняття 13. Слово як одиниця мови. Слово та його значення
Предмет, проблеми й основні розділи лексикології.
Слово як одиниця мови. Слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.
Лексичне значення слова, його структура. Аспекти вивчення лексичного значення. Базові поняття семантики слова.
Типологія лексичних значень.
Основна література
Головин – С. 5361.
Дорошенко – С. 124141.
Дорошенко, Дудик – С. 119128.
Карпенко – С. 182204, 232245.
Маслов – С. 85102.
Кочерган – С. 181193.
Реформатский – С. 6089.
Yule – P. 114117.
Додаткова література
Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. – М., 1974.
Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків, 1993.
Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. – СПб, 1997.
Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М., 1988.
Потебня А.А. Из лекций по теории словесности: Басня. Пословица. Поговорка. – Харьков, 1930.
Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.,1988.
Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах. – К., 1989.
Уфимцева А.А. Лексическое значение. – М., 1986.
Allan K. Linguistic Meaning. – N.Y., 1986.
Hurford
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
Лекція 14. Розвиток значення слова
Розвиток значення слова. Пряме і переносне значення.
Багатозначність слова (полісемія).
Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

Практичне заняття 14. Розвиток значення слова
Розвиток значення слова. Пряме і переносне значення.
Багатозначність слова (полісемія).
Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.
Основна література
Головин – С. 5361.
Дорошенко – С. 124141.
Дорошенко, Дудик – С. 119128.
Карпенко – С. 182204, 232245.
Маслов – С. 85102.
Кочерган – С. 181193.
Реформатский – С. 6089.
Yule – P. 114117.
Додаткова література
Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. – М., 1974.
Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків, 1993.
Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. – СПб, 1997.
Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М., 1988.
Потебня А.А. Из лекций по теории словесности: Басня. Пословица. Поговорка. – Харьков, 1930.
Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.,1988.
Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах. – К., 1989.
Уфимцева А.А. Лексическое значение. – М., 1986.
Allan K. Linguistic Meaning. – N.Y., 1986.
Hurford J.R., Heasley B. Semantics. – C
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·Лекція 15. Своєрідність системної організації лексико-семантичного рівня мови
Системні зв’язки між значеннями слів: лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля.
Омоніми, синоніми, антоніми та їх типи. Гіпоніми та гіпероніми.
Явища конверсії й енантіосемії. Поняття про прототипи.
Історичні зміни словникового складу.*
Лексикографія, типи словників.*

Практичне заняття 15. Своєрідність системної організації лексико-семантичного рівня мови
Системні зв’язки між значеннями слів: лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля.
Омоніми, синоніми, антоніми та їх типи. Гіпоніми та гіпероніми.
Явища конверсії й енантіосемії. Поняття про прототипи.
Історичні зміни словникового складу.*
Основні поняття лексикографії.*
Основна література
Головин – С. 6469, 7379.
Дорошенко – С. 141182.
Дорошенко, Дудик – С. 125153, 159162.
Карпенко – С. 204214, 219232, 246257.
Кодухов – С. 169174, 180184, 187196.
Кочерган – С. 194250.
Реформатский – С. 90155.
Yule – P. 117124.
Додаткова література
Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. – М., 1974.
Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М., 1978.
Лисиченко Л.А.Лексико-семантична система української мови. – Харків, 1997.
Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.,1988.
Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М.,1968.
Широков В.А. Феноменологія лексикографічних систем. – К., 2004.
Cruse D.A. Lexical Semantics. – Cambridge, 1986.
Hartman R.R.K. Lexicography. Principles and P
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
Лекція 16. Поняття фразеології. Фразеологічні одиниці мови
Поняття фразеології.
Ознаки фразеологізмів.
Типи фразеологічних одиниць мови.
Проблеми перекладу фразеологізмів.

Практичне заняття 16. Поняття фразеології. Фразеологічні одиниці мови
Поняття фразеології.
Ознаки фразеологізмів.
Типи фразеологічних одиниць мови.
Проблеми перекладу фразеологізмів.
Основна література
Дорошенко – С. 173176.
Карпенко – С. 241246.
Кодухов – С. 169174, 180184, 187196.
Кочерган – С. 241249.
Реформатский – С. 131133.
Додаткова література
Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987.
Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. – Івано-Франківськ, 1997.
Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча проблема. – Львів, 1983.
Коваль А.П. Крилате слово. – К., 1983.
Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. -- Харків, 1997.
Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.
Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.
Cruse D.A. Meaning in language: An introduction. – Oxford, 1999.

Лекція 17. Граматичний устрій мови. Граматичні значення та категорії
Предмет, завдання, основні розділи граматики.
Граматичні значення, їхні типи, відмінність і взаємозв’язок з лексичними.
Граматичні форми та категорії. Лексико-граматичні категорії (розряди).
Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.

Практичне заняття 17. Граматичний устрій мови. Граматичні значення та категорії
Предмет, завдання, основні розділи граматики.
Граматичні значення, їхні типи, відмінність і взаємозв’язок з лексичними.
Граматичні форми та категорії. Лексико-граматичні категорії (розряди).
Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.
Основна література
Головин – С. 99101, 105110.
Дорошенко – С. 183188, 190210, 226229.
Дорошенко, Дудик – С. 175200.
Карпенко – С. 257 274.
Кодухов – С. 205211, 211214, 227232.
Кочерган – С. 262283.
Реформатский – С. 244263, 316320.
Маслов – С. 125155.
Yule – P. 7480.
Додаткова література
Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М., Л., 1964.
Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.
Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.
Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л., 1984.
Вежбицка А. Дело о поверхностном падеже // Новое в зарубежной лингвистике. – 1985. – Вып.15. – С. 303341.
Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.
Есперсен О. Философия грамматики. – М., 1958.
Загнітко А.П. Основи функційної морфології української мови. – К., 1991.
Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. – К., 1998.
Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М., 1978.
Современные зарубежные грамматические теории. – М., 1985.
Bybee J.L. Morphology: a Study of the Relation between Meaning and Form. – Amsterdam, 1985.
Hockett C. Two Models of Grammatical Description // Word. – 1954. – № 10. – P.2131.
Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.
Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 18. Морфеміка. Морфологія
Морфема як мінімальна значуща одиниця мови.
Морфема у мові та мовленні, варіанти морфем.
Типи і функції морфем.
Морфеміка як розділ мовознавства. Морфеміка і морфологія.

Практичне заняття 18. Морфеміка. Морфологія
Морфема як мінімальна значуща одиниця мови.
Морфема у мові та мовленні, варіанти морфем.
Типи і функції морфем.
Морфеміка як розділ мовознавства. Морфеміка і морфологія.
Основна література
Головин – С. 99101, 105110.
Дорошенко – С. 183188, 190210, 226229.
Дорошенко, Дудик – С. 175200.
Карпенко – С. 257 274.
Кодухов – С. 205211, 211214, 227232.
Кочерган – С. 262283.
Реформатский – С. 244263, 316320.
Маслов – С. 125155.
Yule – P. 7480.
Додаткова література
Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М., Л., 1964.
Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.
Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.
Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л., 1984.
Вежбицка А. Дело о поверхностном падеже // Новое в зарубежной лингвистике. – 1985. – Вып.15. – С. 303341.
Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.
Есперсен О. Философия грамматики. – М., 1958.
Загнітко А.П. Основи функційної морфології української мови. – К., 1991.
Современные зарубежные грамматические теории. – М., 1985.
Bybee J.L. Morphology: a Study of the Relation between Meaning and Form. – Amsterdam, 1985.
Hockett C. Two Models of Grammatical Description // Word. – 1954. – № 10. – P.2131.
Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.
Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 19. Проблема частин мови
Частини мови, принципи їх виділення.
З історії питання про частини мови.
Специфіка частин мови у різних мовах світу.
Характеристика основних частин мови.

Практичне заняття 19. Проблема частин мови
Частини мови, принципи їх виділення.
З історії питання про частини мови.
Специфіка частин мови у різних мовах світу.
Характеристика основних частин мови.
Основна література
Головин – С. 101105, 112134.
Дорошенко – С. 210216.
Дорошенко, Дудик – С. 203211, 214218.
Карпенко – С. 277301.
Кодухов – С. 214219, 232236.
Кочерган – С. 194250.
Реформатский – С. 263312, 320323.
Ющук – С. 8688, 9396.
Yule – P. 8690.
Додаткова література
Алпатов В.М. О разных подходах к выделению частей речи // Вопросы языкознания. – 1986. – №4. – С. 3746.
Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії. – К., 1991.
Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.
Вихованець І.Р., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.
Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л., 1972.
Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М., 1997.
Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М., 1978.
Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.1. – М., Вена, 1997; Т.2. – М., Вена, 1998.
Мещанинов И.И. Члены предложения и части речи. – Л., 1978.
Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.
Lakoff R. Talking Power. – N.Y., 1990.
Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 20. Способи вираження граматичних значень
Поняття про граматичний спосіб. Синтетичні способи вираження граматичних значень.
Аналітичні способи вираження граматичних значень.
Граматична структура слова і питання словотвору. Основні способи словотворення у мовах світу.

Практичне заняття 20. Способи вираження граматичних значень
Поняття про граматичний спосіб. Синтетичні способи вираження граматичних значень.
Аналітичні способи вираження граматичних значень.
Граматична структура слова і питання словотвору. Основні способи словотворення у мовах світу.
Основна література
Головин – С. 101105, 112134.
Дорошенко – С. 210216, 216225.
Карпенко – С. 261264.
Кодухов – С. 214219, 232236.
Кочерган – С. 284291.
Реформатский – С. 263312, 320323.
Ющук – С. 8688, 9396.
Yule – P. 6374.
Додаткова література
Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М., Л., 1964.
Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.1. – М., Вена, 1997; Т.2. – М., Вена, 1998.
Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.
Lakoff R. Talking Power. – N.Y., 1990.
Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 21. Основні поняття та категорії синтаксису. Синтаксичні одиниці мови. Словосполучення
Предмет синтаксису. Поняття про синтаксичну конструкцію, синтаксичну валентність, синтаксичну функцію.
Типи синтаксичних зв’язків: сурядний, підрядний, предикативний.
Поняття про словосполучення. Словосполучення та слово. Типи зв’язків у словосполученні.
Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.

Практичне заняття 21. Основні поняття та категорії синтаксису. Синтаксичні одиниці мови. Словосполучення
Предмет синтаксису. Поняття про синтаксичну конструкцію, синтаксичну валентність, синтаксичну функцію.
Типи синтаксичних зв’язків: сурядний, підрядний, предикативний.
Поняття про словосполучення. Словосполучення та слово.
Типи зв’язків у словосполученні.
Типи словосполучень у залежності від головного члена.
Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.
Основна література
Головин – С. 135150.
Дорошенко – С. 233236.
Карпенко – С. 301307.
Кодухов – С. 236242.
Кочерган – С. 307314.
Реформатский – С. 324330.
Додаткова література
Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К., 1991.
Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.
Вихованець І.Р. Нариси з функційного синтаксису української мови. – К., 1992.
Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк, 1996.
Курилович Е. Очерки по лингвистике. – М., 1962.
Современные синтаксические теории в американской лингвистике. – М., 1982.
Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. – М., 1988.
Givon T. Syntax. – Philadelphia, 1990.
Lasnik H. Syntax // Language: An Invitation to Cognitive Science / ed. by D.N.Osherson, H.Lasnik. – Vol. 1. – Cambridge, Mass., 1990.

Лекція 22-23. Проблематика синтаксису речення та тексту
Проблема визначення речення. Сучасні теорії речення.
Речення та слово. Речення та словосполучення. Речення та судження.
Речення у мові і мовленні. Поняття висловлення.
Ознаки речення
Комунікативні та структурні типи речень.
Актуальне членування висловлення.
Найважливіші принципи ґенеративної граматики.
Проблеми тексту та дискурсу.

Практичне заняття 22-23. Проблематика синтаксису речення та тексту.
Проблема визначення речення. Сучасні теорії речення.
Речення та словосполучення. Речення та судження. Речення у мові і мовленні.
Ознаки речення.
Комунікативні та структурні типи речень.
Актуальне членування речення.
Найважливіші принципи ґенеративної граматики.
Проблематика синтаксису тексту.
Основна література
Головин – С. 135150.
Дорошенко – С. 229233.
Дорошенко, Дудик – С. 218235.
Карпенко – С. 307315.
Кодухов – С. 242247.
Кочерган – С. 314319.
Реформатский – С. 330345.
Yule – P. 100110.
Додаткова література
Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. – М., 1976.
Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К., 1991.
Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К.,1983.
Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.
Вихованець І.Р. Нариси з функційного синтаксису української мови. – К., 1992.
Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк, 1996.
Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. – М.,1973.
Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью. – М.,1985.
Fries Ch. The Structure of English: An Introduction to the Construction of English Sentences. – London, 1959.
Lyons J. Noam Chomsky. – London – N.Y., 1991.
Freidin R. Foundations of Generative Syntax. – Cambridge, Mass., 1992.
Radford A. Transformational Syntax. – Cambridge, 1988.

Лекція 24. Класифікація мов світу
Кількість мов у світі. Їхнє географічне поширення.
Порівняльно-історичний метод як головна передумова до створення генеалогічної класифікації мов. Проблеми мовної реконструкції, прамови, праформ.
Генеалогічна класифікація мов світу. Поняття мовної сім’ї, групи та підгрупи.
Типологічна класифікація мов світу. Поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні).
Типологія та мовні універсалії.

Практичне заняття 24. Класифікація мов світу
Кількість мов у світі. Їхнє географічне поширення.
Порівняльно-історичний метод як головна передумова до створення генеалогічної класифікації мов. Проблеми мовної реконструкції, прамови, праформ.
Генеалогічна класифікація мов світу. Поняття мовної сім’ї, групи та підгрупи.
Типологічна класифікація мов світу. Поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні).
Типологія та мовні універсалії.
Практичне завдання: Підготувати конспекти генеалогічної класифікації мов, проаналізувати одну із сімей, груп та мов за соціолінґвістичними характеристиками.
Основна література
Головин – С. 183188.
Дорошенко – С. 229233.
Дорошенко, Дудик – С. 211214, 263291.
Карпенко – С. 86108.
Кодухов – С. 250259, 262275.
Кочерган – С. 58100, 321330.
Маслов – С. 230237.
Реформатский – С. 386456.
Yule – P. 213216.
Додаткова література
Вступ до порівняльно-історичного вивченя слов’янських мов. – К., 1966.
Иванов В.В. Генеалогическая классификация языков и понятий языкового родства. – М.,1954.
Левицький Ю.-М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.
Мови Європи – 2001. Текст К.Тищенка. – Львів, 2001.
Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. – М. – Л., 1938.
Принципы типологического анализа языков различного строя. – М., 1972.
Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. – М., 1981.
Теоретические основы классификации языков мира / под ред. В.Н.Ярцевой. – М., 1980.
Greenberg J.H. The Languages of Africa. – Bloomington, 1966.
Voegelin C.,S., Voegelin F.M. Classification and Index of World’s Languages. – Amsterdam, 1977.

5. Види самостійної роботи
Підготовка до практичних занять – студент повинен опрацювати основну літературу (див. список після кожного практичного заняття), а також деякі із позицій додаткової літератури (див. список після кожного практичного заняття), щоб в усній формі могти розкрити матеріал, винесений на обговорення у плані практичного заняття. Оцінка «задовільно» передбачає опрацювання основної літератури, оцінки «добре» та «відмінно» – основної та додаткової.
Підготовка до практичних занять у І семестрі передбачає обов’язкове прочитання ряду лінґвістичних праць, які винесені на обговорення. Студент повинен опрацювати і законспектувати (дати стислий письмовий виклад змісту) такі праці мовознавців:
На оцінку “задовільно”:
Ґадамер Г.- Ґ. Різноманітність мов і розуміння світу // Ґадамер Г. - Ґ. Герменевтика і поетика. – К.: Юніверс, 2001 – С. 164 – 175.
Гайдеґґер М. Мова // Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007. – С. 2140.
Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004.
Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010. – С. 106 –126.
Потебня О. Думка і мова // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – С. 2539.
Потебня А. Язык и народность // Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993. – С. 158185.
Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К.: Основи, 1998. – С. 1833, 86101, 102127, 142144.
На оцінку “добре” та “відмінно” – додатково три праці із переліку додаткової наукової літератури, який подано до кожного практичного заняття.
Підготовка до контрольних робіт / складання модулів – студент повинен повторити засвоєний на практичних заняттях матеріал, який одночасно формує базу для контрольних і модульних завдань (перелік запитань для контрольних робіт, модульного контролю, а також зразки контрольних / модульних робіт див. далі).
Упродовж навчального року студент повинен укласти короткий словник лінґвістичних термінів, де за алфавітним принципом дати стисле тлумачення основних мовознавчих понять, що зустрічаються у курсі “Вступ до мовознавства”. Студент може орієнтуватися на термінологічний покажчик, поданий далі.
Студент повинен самостійно опрацювати такі теми:

Письмо. Основні історичні та сучасні типи письма. Принципи орфографії.
Значення письма в історії суспільства.
Передумови виникнення письма.
Етапи розвитку графічного письма.
Типи стародавнього письма.
Сучасні принципи орфографії.
Основна література
Головин – С. 169182.
Дорошенко – С. 254268.
Дорошенко, Дудик – С. 106119.
Карпенко – С. 166181.
Кодухов – С. 139155.
Кочерган – С. 164180.
Реформатский – С. 347375.
Додаткова література
Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.
Гельб И.Е. Опыт изучения письма. – М., 1982.
Истрин В.А. Возникновение и развитие письма. – М.,1965.
Люльфинг Г. У истоков алфавита. – М.,1981.
Огієнко І. Повстання азбуки і літературної мови в слов’ян. – Жовква, 1937.
Різник М.Г. Письмо і шрифт. – К., 1978.
Фаріон І. Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. – Львів, 2004.
Фридрих И. История письма. – М.,1979.

Історичні зміни словникового складу
Розвиток лексичної системи мови. Причини історичних змін у лексиці.
Архаїзми, їх види.
Неологізми, їх види.
Запозичення, їх види.
Основна література
Головин – С. 6466, 6869, 7679.
Дорошенко – С. 141150, 153159.
Дорошенко, Дудик – С. 143153, 159162.
Карпенко – С. 219231.
Кодухов – С. 187196.
Кочерган – С. 225240.
Реформатский – С. 107112, 139146.
Додаткова література
Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.
Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. – Харків, 1997.
Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах: Основные семантические процессы. – К., 1989.
Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні. – К., 2003.
Carver C.M. A History of English in Its Own Words. – N.Y., 1991.

Основні поняття лексикографії
Поняття лексикографії. Лексикографія теоретична та практична.
Типи словників: енциклопедичні та лінгвістично, одномовні (тлумачні, неологізмів, іншомовних слів, історичні, етимологічні, синонімів, омонімів, антонімів, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні, частотні, зворотні, ідеографічні, словотвірні, морфемні, асоціативних норм) та багатомовні.

Завдання для самостійного виконання:
Охарактеризуйте основні види одномовних словників.
Проаналізуйте і порівняйте словникову статтю будь-якого енциклопедичного та лінгвістичного словників.
Основна література
Головин – С. 8589.
Дорошенко – С. 141150, 153159.
Дорошенко, Дудик – С. 163175.
Карпенко – С. 246256.
Кодухов – С. 196204.
Кочерган – С. 249260.
Додаткова література
Горецький П. Й. Історія української лексикографії. – К., 1963.
Клименко Н.Ф. Нові підходи до укладання комп’ютерних словників // Мовознавство. – 1996. – № 4-5.
Москаленко А. А. Нарис історії української лексикографії. – К., 1961.
Широков В. А. Феноменологія лексикографічних систем. – К., 2004.
Hartman R. R. K. Lexicography. Principles and Practice. – London, 1983.
Jackson H. Lexicography. An Introduction. – London, 2002.
6. Оцінка якості засвоєння навчального матеріалу
Узагальнені вимоги та система оцінювання (І семестр)
Форма кінцевого контролю – диференційований залік.
Сумарна оцінка, отримана за результатами ПК усіх видів робіт (аудиторної, самостійної, індивідуальної), становить 100 балів.
Максимальна оцінка за результатом письмового контрольного заходу – 50 балів.
Кількість контрольних заходів – 1.
Максимальна оцінка за усну компоненту ПК – 50 балів, з котрих:
10 балів – максимальна оцінка за конспект лінґвістичних праць;
40 балів – сумарна оцінка за відповіді на практичних заняттях, виконання індивідуальних практичних завдань.

Проведення модульних контролів і семестрових екзаменів
(ІІ семестр). Розподіл балів модульних контролів (МК)


Максимальна оцінка в балах

Модульний контроль
Поточний контроль (ПК)
Робота на практ. заняттях
Контрольний захід
(КЗ)
Модульна оцінка
(ПК + КЗ)

1-й МК
15**
35
50

2-й МК
15
35
50

Усього
30
70
100


** Максимальна оцінка за ПК кожного з МК – 15 балів, з котрих:
5 балів – максимальна оцінка за словник лінґвістичних термінів;
10 балів – сумарна оцінка за відповіді на практичних заняттях, виконання індивідуальних практичних завдань.

Контрольні заходи (КЗ) модульних контролів і семестрові екзамени відбуваються у письмовій формі.
Екзамен перед комісією студент складає в усній формі з фіксацією запитань та оцінок відповідей на екзаменаційному листі.

Шкала оцінок на практичних заняттях (I, II семестр):

10 балів– “ 5 ”
5 балів – “ 3+ ”

9 балів – “ 5 - ”
4 бали – “ 3 ”

8 балів – “ 4+ ”
3 бали – “ 3 - ”

7 балів – “ 4 ”
2 бали – “ 2+ ”

6 балів – “ 4 - ”
1 бал – “ 2 ”



7. Запитання на модульний контроль, іспит / комісію
7.1. Перелік запитань, що входять до семестрової контрольної роботи
Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.
Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.
Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний (дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, компонентний аналіз, трансформаційний аналіз).
Поняття синхронії та діахронії.
Погляди на природу і сутність мови.
Функції мови.
Гіпотези походження мови.
Взаємозв’язок мови та мислення. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.
Мова, мовлення та мовленнєва діяльність. Проблема відмінності мови від мовлення.
Загальнонародна мова і її сучасні варіанти. Поняття про літературну мову, територіальні та соціальні діалекти. Просторіччя, койне, суржик.
Стилістична диференціація літературної мови.
Закономірності розвитку мов. Процеси диверґенції та конверґенції. Мовна політика.
Субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.
Піджини та креольські мови.
Білінґвізм (двомовність) та диглосія.
Явище штучних мов.
Поняття про знак. Основні ознаки знака. Мовознавство і семіотика.
Відмінності мовного знака від інших знаків.
Семантичний трикутник як схема мовного знака.
Одиниці мови і знаки. Мова як особлива знакова система.
Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи (типи зв’язків, що виформовують мовну систему).
Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мовної системи.

7.2. Перелік тем, що складають перший модульний контроль
Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Найважливіші проблеми мовознавства. Зв’язок лінґвістики з суміжними дисциплінами.
Методи дослідження мови.
Проблема відмінності мови від мовлення.
Поняття про знак. Основні ознаки знака. Знакова ситуація. Поняття про денотат, референт, сигніфікат.
Одиниці мови і знаки. Відмінність мови від штучних знакових систем.
Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мови.
Предмет фонетики, її теоретичне та практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна.
Три аспекти вивчення звуків мовлення.
Основні поняття акустики (тони, шуми, висота, тембр, резонанс).
Будова мовленнєвого апарату і функції його окремих частин.
Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.
Класифікація голосних звуків у мовах світу.
Класифікація приголосних звуків у мовах світу.
Позиційні звукові зміни (редукція голосних, оглушення приголосних, протеза).
Комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція та їх види, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія).
Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу.
Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.
Орфоепія. Транскрипція та транслітерація.
Поняття про фонему, її функції. Варіанти та варіації фонем.
Загальне поняття про опозиції. Типи опозицій фонем.

7.3. Перелік тем, що складають другий модульний контроль
Сутність природи мови (визначення мови за її біологічною, психічною та соціальною природою).
Гіпотези походження мови.
Загальнонародна мова та її диференціація. Основні ознаки літературної мови. Територіальні та соціальні діалекти.
Закономірності розвитку мов. Поняття про субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.
Лексикологія. Розділи лексикології.
Слово як одиниця мови. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат. Типи лексичних значень слів.
Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.
Омонімія, її відмінність від полісемії. Типи омонімів.
Поняття про синонімію. Типи синонімів.
Поняття про антонімію. Типи антонімів.
Поняття про гіпонімію, конверсію, енантіосемію.
Лексикографія, типи словників.
Фразеологія, ознаки та типи фразеологізмів.
Відмінність граматичного значення від лексичного. Типи граматичних значень.
Синтетичні та аналітичні способи вираження граматичних значень.
Поняття про граматичну категорію. Граматичні категорії у мовах світу.
Поняття про частини мови. Принципи виділення частин мови.
Поняття про морфему. Типи морфем.
Предмет синтаксису. Типи синтаксичних зв’язків.
Поняття про словосполучення. Типи зв’язків у словосполученні.
Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.
Поняття про речення. Основні ознаки речення.
Генеалогічна класифікація мов світу.
Типологічна класифікація мов світу.

7.4. Запитання на іспит / комісію
Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Найважливіші проблеми мовознавства. Зв’язок лінґвістики з суміжними дисциплінами.
Методи дослідження мови.
Сутність природи мови (визначення мови за її біологічною, психічною та соціальною природою).
Функції мови.
Гіпотези походження мови:
біблійне тлумачення;
античність про походження мови;
звуконаслідувальна гіпотеза;
гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;
гіпотеза соціального договору;
гіпотеза жестів;
гіпотеза трудових вигуків та суспільних регуляторів;
новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.
Взаємозв’язок мови та мислення. Мовознавці про мову та мислення. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.
Проблема відмінності мови від мовлення.
Поняття про знак. Основні ознаки знака. Знакова ситуація. Поняття про денотат, референт, сигніфікат. Одиниці мови і знаки. Відмінність мови від штучних знакових систем.
Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мови.
Загальнонародна мова та її диференціація. Основні ознаки літературної мови.
Територіальні та соціальні діалекти. Просторіччя, койне, суржик.
Закономірності розвитку мов. Процеси диверґенції та конверґенції. Поняття про субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.
Основні ознаки піджинів та креольських мов.
Відмінність між білінґвізмом (двомовністю) та диглосією. Явище штучних мов.
Предмет фонетики, її теоретичне та практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна. Три аспекти вивчення звуків мовлення.
Основні поняття акустики (тони, шуми, висота, тембр, резонанс).
Будова мовленнєвого апарату і функції його окремих частин.
Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.
Класифікація голосних звуків у мовах світу.
Класифікація приголосних звуків у мовах світу.
Позиційні звукові зміни (редукція голосних, оглушення приголосних, протеза).
Комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція та їх види).
Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу.
Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.
Поняття про фонему, її функції. Варіанти і варіації фонем. Загальне поняття про опозиції. Типи опозицій фонем.
Лексикологія. Розділи лексикології.
Слово як одиниця мови. Слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.
Слово і поняття. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат. Типи лексичних значень.
Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.
Омонімія, її відмінність від полісемії. Типи омонімів.
Поняття про синонімію. Типи синонімів.
Поняття про антонімію. Типи антонімів.
Поняття про гіпонімію, конверсію, енантіосемію.
Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про історизми. Відмінність між архаїзмами й історизмами.
Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про неологізми. Різновиди неологізмів.
Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про архаїзми. Типи архаїзмів.
Запозичення. Різновиди запозичень.
Найважливіші поняття фразеології. Основні ознаки та шляхи виникнення фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів.
Лексикографія, типи словників.
Відмінність граматичного значення від лексичного. Типи граматичних значень.
Синтетичні способи вираження граматичних значень.
Аналітичні способи вираження граматичних значень.
Поняття про граматичну форму. Аналітичні та синтетичні граматичні форми.
Поняття про граматичну категорію. Граматичні категорії у мовах світу.
Поняття про частини мови. Принципи виділення частин мови.
Поняття про морфему. Типи морфем.
Предмет синтаксису. Типи синтаксичних зв’язків.
Поняття про словосполучення. Типи зв’язків у словосполученні.
Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.
Поняття про речення. Основні ознаки речення. Речення та судження.
Комунікативні та структурні типи речень.
Поняття про актуальне членування речення.
Генеалогічна класифікація мов світу.
Типологічна класифікація мов світу.

8. Зразки контрольних, залікових, модульних, екзаменаційних завдань
8.1.Зразок залікової контрольної роботи
Розкрийте сутність і завдання описового методу (7 балів).
Поясніть, що таке парадигматичні зв’язки і мові. Наведіть приклади (7 балів).
Чим відрізняється мова як знакова система від інших знакових систем (7 балів)?
Гіпотезу жестів представляли:
а) В. Вундт, М. Марр; б) В. Гумбольдт, О. Потебня; в) Ф. де Соссюр, Ж. Вандрієс (5 балів).
Проміжними рівнями мови є:
а) лексико-семантичний, морфологічний, синтаксичний;
б) фонологічний, морфологічний, фразеологічний;
в) морфонологічний, словотворчий, фразеологічний (5 балів).
Об’єкт, позначений знаком, називається:
а) сигніфікатом; б) денотатом; в) семантичним трикутником; г) ваш варіант відповіді (5 балів).
Вивченням штучних мов займається:
а) паралінґвістика; б) соціолінґвістика; в) інтерлінґвістика; г) етнолінґвістика (5 балів).
Як психічне явище мову трактували:
а) Ф. де Соссюр, Ж. Вандрієс; б) В. Гумбольдт, О. Потебня; в) Ш. Баллі, А. Сеше; г) ваш варіант відповіді (5 балів).
Штучно створювана таємна говірка вузької замкненої соціальної або професійної групи – це:
а) койне; б) жарґон; в) арґо; г) сленґ (4 бали).
8.2. Зразок модульної контрольної роботи
Охарактеризуйте основні функції мови (5 балів)
Поясніть, чим відрізняється загальна фонетика від конкретної, описова від історичної. Які експериментальні методи дослідження звуків ви знаєте? (5 балів)
Запишіть слово у фонетичній транскрипції, охарактеризуйте фонетичні процеси, що відбулися у ньому: щастя (5 балів)
Поясніть, які звукові зміни відбулися у словах: срібро – срібло, осел – віслюк (6 балів)
Визначіть фонемний склад слів: студентство (3 бали)
Назвіть фонему, головний вияв якої має такі ознаки: задній ряд, середнє підняття, огубленість (3 бали)
Визначіть типи складів за структурою: onion (3 бали)
Гіпотезу жестів представляли:
а) О. Потебня, М. Кочерган;
б) Ф. Бопп, Р. Раск;
в) В. Вундт, М. Марр (5 балів)
8.3. Зразок екзаменаційної контрольної роботи
Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи (7 балів).
Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант (7 балів).
У котрому рядку всі переносні значення є метонімічними:
а) золото (колір), ведмідь (“незґрабний”), легко (на серці), трон (влада);
б) спинка (крісла), сліпий (неосвічений), спідниця (про жінку), зірка (“знаменитість”);
в) золото (гроші), бронза (пам’ятник), ніж (операція), соління (продукти харчування)? (4 бали)
У якому рядку наведені тільки комбінаторні зміни:
а) асиміляція, дисиміляція, акомодація;
б) акомодація, редукція, оглушення у кінці слова;
в) дисиміляція, гаплологія, редукція? (3 бали)
Вказати, яке граматичне значення і яким граматичним засобом виражене у наведеній парі слів: to risk – a risk (4 бали).
У чому полягає різниця між фонемою та звуком:
а) фонема соціальне явище, звук індивідуальне;
б) фонема індивідуальне явище, звук соціальне;
в) фонема соціальне явище, звук національне? (3 бали)
Визначити тип зв’язку і тип семантико-синтаксичного відношення у словосполученні: гілка верби (4 бали).
У котрому рядку правильно представлено типи афіксів:
а) префікс, суфікс, флексія, інтерфікс, інфікс, циркумфікс (конфікс), трансфікс;
б) префікс, основа, інфікс, конфікс, суфікс, радікс;
в) префікс, корінь, суфікс, флексія, інфікс, трансфікс, конфікс? (3 бали)

9. Рекомендована література

9.1. Підручники й посібники
Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М., 1991.
Введение в языкознание. Хрестоматия. / Сост. Б.Ю.Норман, Н.А.Павленко. – Минск, 1984.
Головин Б.Н. Введение в языкознание: 4-е изд. – М., 1983.
Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. – К., 2006.
Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974.
Калинович М.Я. Вступ до мовознавства. – К.-Львів, 1947.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006.
Кодухов В.И. Введение в языкознание: 2-е изд. – М., 1987.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.
Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987.
Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1996.
Ющук І.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.
Milewski T. J
·zykoznawstwo. – Warszawa, 1972.
Yule G. The study of language. – Cambridge, 2003.
9.2. Збірники вправ і завдань
Доленко М.Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і завдань. – К., 1975.
Донець Л., Мацько Л. Вступ до мовознавства. Практикум. – К., 1989.
Зиндер Л.Р. Введение в языкознание: Сборник задач. – М.,1987.
Калабина С. Практикум по курсу “Введение в языкознание”. – М.,1985.
Норман Б.Ю. Сборник задач по Введению в языкознание. – Минск, 1989.
Тестові завдання зі Вступу до мовознавства. / Укл. Ф.С.Бацевич, Л.Ю.Сваричевська. – Львів, 2004.

9.3. Додаткова наукова література
Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.
Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.
Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.
Булаховський Л. Загальне мовознавство. Вибір праці у 5-ти томах. – т.1. – К., 1975.
Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М., 1996.
Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007.
Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк, 2006.
Звегинцев В. История языкознания ХІХ и ХХ веков в очерках и извлечениях. – М., 1960.
Звегинцев В. Мысли о лингвистике. – М., 1996.
Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. – Львів, 2002.
Курилович Е. Очерки по лингвистике. – М., 1962.
Лайонз Дж. Язык и лингвистика. – М., 2004.
Леонтьев А.А. Мир человека и мир языка. – М., 1974.
Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969.
Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.
Петров М.К. Язык, знак, культура. – М., 1991.
Пирс Дж. Символы, сигналы, шумы. – М., 1967.
Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993.
Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К., 1999.
Семиотика / Под ред. Ю.С.Степанова. – М., 1983.
Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М., 1993.
Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998.
Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка. – М., 1998.
Радевич-Винницький Я. Від мови до нації. – Дрогобич, 1996.
Тищенко К. Метатеорія мовознавства. – К., 2000.
Трубецкой Н. Основы фонологии. – М., 1960.
Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсности). – Львів, 2000.
Хомський Н. Роздуми про мову. – Львів, 2000.
Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974.
Этнопсихолингвистика. – М., 1988.
Якушин Б.В. Гипотезы о происхождении языка. – М., 1985.
Fauconnier G. Mental Spaces. – Сambridge, 1994.
Jackendoff R. Patterns in the Mind. Language and Human Nature. – N.Y., 1994.
Lakoff G. Metaphors we live by. – Chicago, 1980.
Lakoff G. Talking Power: The Politics of language in our lives. – N.Y., 1990.
Language: An Invitation to Cognitive Science / ed. by D.N.Osherson, H. Lasnik. – Vol.1. – Cambridge, Mass., 1990.
Lieberman P. Uniquely Human. – Cambridge, Mass., 1991.
Linguistics: The Cambridge Survey / ed. by F.Newmeyer. – Cambridge, 1988.
Meaning and Mental Representation / ed by U.Eco, M.Santambrogio, P.Violi. – Bloomington – Indianapolis, 1988.
Pinker S. The Language Instinct. – N.Y., 1994.
Sampson G. Schools of Linguistics. – Stanford, 1980.
The Emergence of Language. Development and Evolution / ed.by W.S.-Y.Wang. – N.Y. – San Francisco, 1991.
Thirty Years of Linguistic Evolution / ed. by M.P
·tz. – Amsterdam – Philadelphia, 1992.
Universals of Language / ed. by J.H.Greenberg. – Cambridge, Mass., 1963.
9.4. Довідкова література
Ахманова О. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969.
Вахек Й. Лингвистический словарь Пражской лингвистической школы. – М., 1964.
Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.
Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. – М., 1996.
Левицький Ю.М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.
Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.
Левицький Ю.-М. Мови світу. Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.
Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. – М., 1960.
Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М., 1976.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава, 2006.
Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.
Хэмп Э. Словарь американской лингвистической терминологии. – М., 1964.
Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. – N.Y., 2010.
Encyklopedia j
·zykoznawstwa ogуlnego. – Wroclaw – Warszawa – Krakуw, 1993.
Matthews P. The Concise Oxford Dictionary of Linguistics. – Oxford, 1997.
The Encyclopedia of Language and Linguistics. – Oxford – New York – Seul – Tokyo, 1994.
13 LINK http://www.linguistlist.org 14www.linguistlist.org15
13 LINK http://www.linguide.com.ua 14www.linguide.com.ua15
13 LINK http://www.wikipedia.org 14www.wikipedia.org15
13 LINK http://www.ulif.org.ua 14www.ulif.org.ua15
10. Термінологічний мінімум
абрубтивні (зімкнено-гортанні) приголосні
абсолютні (повні) синоніми
авторські неологізми
аглютинативні мови
адстрат
акомодація
активна лексика
актуальне членування речення
акумулятивна функція
аломорф
алофон
алфавіт
альвеолярні звуки
аналіз за безпосередніми складниками
аналітичні мови
антонім
антропоніміка
апікальні приголосні
арамейське письмо
арґо
арґотизми
артикуляційна база
артикуляція
архаїзми
асиміляція
аспірати (придихові приголосні)
атрибутивні словосполучення
афазія
афікс
афіксація
африкати (зімкнено-щілинні приголосні)
багатозначність (полісемія)
білабіальні (губно-губні) приголосні
білінґвізм
буквено-звукове письмо
валентність
варваризми
варіанти фонем
варіації фонем
векторні антоніми
вербоїди
вершина складу
висота звука
вібранти (дрижачі приголосні)
відкритий склад
вільне значення
власна назва
внутрішня флексія
внутрішня форма слова
вокалізм
вторинна номінація
вульгарна лексика
гаплологія
генеалогічна класифікація мов
гетерогенні омоніми
гіперонім
гіпонім
глухі приголосні
гносеологічна функція
головні члени речення
голосні звуки
гомогенні (етимологічні) омоніми
градуальна опозиція
граматика
граматична категорія
граматична форма слова
граматичне значення
графіка
грецьке письмо
губні (лабіальні)приголосні
двоскладне речення
дедукція
денотативне значення
дентальні (зубні) приголосні
дериватологія (словотвір)
дзвінкі приголосні
диверґенція
диглосія
дисиміляція
дистрибутивний аналіз
дистрибуція
диференціація мов
диференційні ознаки фонем
дифтонг
діалект
діалектизм
діахронія
діереза
дієслово
довгі звуки
довгота звука
додаток
дорсальні приголосні
другорядні члени речення
евфемізми
еквіполентна опозиція
екзотизми
екскурсія (приступ)
експіраторний (динамічний) наголос
експлозивні (вибухові) приголосні
експресивна функція
емотивна функція
емфатичний наголос
енантіосемія
енкліза
енклітики
енциклопедичні словники
епентеза
епістолярний стиль
ергативні мови
естетична функція
етимологія
етнолінґвістика
єгипетське письмо
жарґон
жарґонізми
живі (актуальні) фонетичні зміни
задньоязикові приголосні
займенник
закритий склад
закриті голосні
звуження значення слова
звук
зв’язане значення
зв’язаний (фіксований) наголос
зімкнено-проривні приголосні
зімкнено-прохідні (напіввідкриті) приголосні
зіставне (типологічне) мовознавство
знак
ідіома
ієрогліфи
ізафет
ізолятивні (кореневі) мови
іменник
індукція
ініціаль
інкорпорація
інкорпоративні (полісинтетичні) мови
інтегральні ознаки фонем
інтердентальні приголосні
інтернаціоналізми
інтерфікс
інтонація
інфікс
інфіксація
інформативна функція
історизми
історичні фонетичні зміни
кальки
калькування
квазісинонімія
квантитативний (кількісний) наголос
керування
кількісна редукція
когнітивна функція
койне
комбінаторні зміни звуків
комплементарні антоніми
компонентний аналіз
комунікативна функція
конверґенція
конверсиви
конверсія
конкорданси
конотативне значення
консонантизм
контекстуальне значення
контрадикторні антоніми
контрарні антоніми
конструктивно зумовлене значення
контекстуальне значення
конфікс
конфіксація
концептуальне значення
координація
корелятивна опозиція
корінь
креольські мови
кульмінація (витримка)
лабіалізовані (огублені) голосні
лабіо-дентальні (губно-зубні) приголосні
ларингальні (гортанні) приголосні
латеральні (плавні, бокові) приголосні
лексема
лексика
лексико-граматичні розряди (категорії)
лексикографія
лексикологія
лексико-семантична група
лексико-семантичне поле
лексико-семантичний варіант
лексичне значення
лінґвістичні словники
лінґвогеографія
лінґвосеміотика
лінґвоцид
літературна мова
логічний наголос
математична лінґвістика
мелодика мовлення
метатеза
метафора
метод
метамовна функція
метонімія
мислення
мислетворча функція
міжмовні омоніми
міжнародні мови
мовлення
мовна сім’я
мовний союз
модальність
модус
монофтонг
морф
морфема
морфеміка
морфологія
морфонема
морфонологія
морфосилабема
музикальний (мелодійний, тонічний) наголос
наголос
назальні (носові) приголосні
народна етимологія
національна мова
нейролінґвістика
нейтралізація фонем
неологізми
неприкритий склад
нерелевантна опозиція
нерухомий (постійний) наголос
несегментна морфема
нефіксований (вільний) наголос
номінативне значення
носові голосні
нульова морфема
обертони
об’єкт
об’єктні словосполучення
обставина
оглушення приголосних
односкладне речення
означення
оказіоналізми
оказіональні значення
оксиморон
омографи
омоніми
омонімія
омофони
омоформи
ономасіологія
ономастика
описовий метод
опозиція
орфографія
орфоепія
основа слова
осцилографія
офіційно-діловий стиль
палаталізовані (м’які) приголосні
палатографія
палеографія
парадигма
парадигматичні зв’язки
паралінґвістика
пасивна лексика
пауза
первинне значення
передньоязикові звуки
переносні значення
перерозклад
письмо
піджин
підмет
підрядний зв’язок
піктографія
план вираження
план змісту
повнозначні слова
позиції фонем
поліфтонг
поняттєве (словесно-логічне) мислення
порівняльно-історичний метод
постфікс
постфіксація
похідне значення
прагматична функція
предикат
предикатив (категорія стану)
предикативність
предметність
префікс
префіксація
привативна опозиція
прикладне мовознавство
прикметник
прикритий склад
прилягання
прислівник
прислівникове словосполучення
присудок
прокліза
проклітики
пропозиція
просодика
просте речення
просторіччя
протеза
прототип
професіоналізми
прямі запозичення
пряме значення
психолінґвістика
публіцистичний стиль
пуризм
редукція голосних
редуплікація
резонанс
рекурсія
релевантна опозиція
релятивні словосполучення
рема
рентґенографія
репрезентативна функція
речення
рівні мови
розмовно-побутовий стиль
розповідне речення
розширення значення слова
ротові голосні
рухомий наголос
самостійні частини мови
свистячі приголосні
сема
семема
семантика
семантико-стилістичні синоніми
семантичні (ідеографічні) синоніми
семасіологія
семіотика
середньоязикові звуки
сигніфікативне значення
сила звука
силабема
силабічне письмо
сильна позиція фонеми
сингармонізм
синекдоха
синонім
синонімічний ряд
синонімія
синтагма
синтагматичні зв’язки
синтаксема
синтаксис
синтаксично зумовлене значення
синтетичні мови
синхронічне мовознавство
синхронія
сирконстанти
система мови
склад
складне речення
слабка позиція фонеми
сленґ
словесний наголос
словники антонімів
словники багатомовні
словники асоціативних норм
словники інверсійні
словники ідеографічні
словники іншомовних слів
словники-мінімуми
словники мови письменників
словники неологізмів
словники омонімів
словники орфографічні
словники орфоепічні
словники синонімів
словники фразеологізмів
словники частотні
слово
словоскладення
словосполучення
словотвірний аналіз
словоформа
слот
службові слова
сонорні приголосні
соціальний діалект
соціолінґвістика
спіранти (щілинні, фрикативні приголосні)
сполучник
спонтанні фонетичні зміни
спонукальне реченння
споріднені мови
способи вираження граматичних значень
стилістично забарвлена лексика
стилістично нейтральна лексика
структура мови
структурна схема речення
структурна схема словосполучення
структурний метод
суб’єкт
субституція
субстрат
суперсегментна морфема
суперстрат
суплетивізм
суржик
сурядний зв’язок
суфікс
суфіксація
схрещення мов
табу
такт
тверді приголосні
твірна основа
тезаурус
текст
тема речення
тембр мовлення
темп мовленя
теонім
теоретичне мовознавство
територіальний діалект
термін
термінологія
технічне (практично-дійове) мислення
типологічна класифікація мов
тлумачні словники
тон
топонім
топоніміка
транскрипція
транслітерація
трансфікс
трансфіксація
трансформаційний аналіз
трифтонг
тяжіння
увулярні (язичкові) приголосні
узгодження
універсалії
ускладнення
фарингальні (глоткові) приголосні
фатична функція
фіналь
фінікійське письмо
флексія
флективні (фузійні) мови
фонема
фонематична транскрипція
фонетика
фонетична транскрипція
фонетичні процеси
фонографія
фонологічна система
фонологія
форманта
формотворчий афікс
фраза
фразема
фразеологізм
фразеологія
фразовий наголос
фрейм
фрикативні (щілинні) приголосні
фузія
функційна лінґвістика
функційні стилі
хрононім
циркумфікс
частини мови
частка
часткові синоніми
чергування звуків
числівник
члени речення
чуттєво-образне (наочно-образне) мислення
шиплячі приголосні
штучні мови
шум
язикові приголосні
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ




ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З ДИСЦИПЛІНИ «ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА»


для студентів 1–го курсу базового напряму 6.020303 «Філологія»




Укладач: Назарчук Роксолана Зіновіївна

Редактор:

Комп’ютерне верстання:










13PAGE 144615









Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 17874665
    Размер файла: 382 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий