Robochiy_zoshit_sam_roboti_feld


Комунальний заклад «Бердянський медичний коледж» ЗОР
Робочий зошит розглянуто і схвалено на
засіданні циклової комісії професійної та
практичної підготовки
Протокол № ___ від «___»__________ 20 р.
Голова циклової комісії _________ Л.Д. ДараганРобочий зошит
для позааудиторної самостійної роботи студентів
з дисципліни: «Хірургія»
для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
Студента (ки) ____________________________________
(прізвище, ім ’я по батькові)
Курсу __________групи ____________________________
Спеціальність: «Лікувальна справа»
Викладач__________________________________________
V семестр
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Самостійній роботі студентів в теперішній час приділяється велика увага, тому що студент в процесі навчання повинен набути навички, самостійно вміти використати мережу Інтернет, опрацювати основну та допоміжну літературу, відпрацювати навички самостійно в кабінеті тренінгу.
Створення робочого зошиту спрямовано на посилення контролю за якістю самостійної підготовки студентів до аудиторних практичних занять.
Робочий зошит створено з метою здійснення зворотного зв’язку між студентами та викладачем. Зошит для самостійної роботи студентів є звітною документацією студента про вивчення та виконання завдань програми з хірургії, він допоможе студентам здобути систематизовані знання на рівні сучасного стану медичної науки і створити ґрунтовну базу знань,допоможе краще оволодіти навчальним матеріалом.
Викладач перевіряє і оцінює самостійну підготовку студентів по робочому зошиту.
Оцінка являється складовою частиною загальної оцінки за практичне заняття.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ з/п Тема Кількість годин
Загальний обсяг Лекції Навчальна практика під керівництвом викладача Самостійна робота
1 Вступ 3 1 2
Розділ 1. Загальна хірургія 2 Профілактика хірургічної інфекції 13 2 8 3
3 Охоронапраці в хірургії 2 2 4 Гемостаз 14 2 8 4
5 Знеболювання: загальне та місцеве 12 2 8 2
6 Неоперативна хірургічна техніка 6.1 Десмургія 14 8 6
6.2 Інфузійна терапія 20 2 12 6
7 Оперативна хірургічна техніка 7 4 3
8 Хірургічна діяльність на основних етапах лікування 8.1 Загальні принципи надання першої медичної допомоги 3 1 2
8.2 Амбулаторна хірургія 7 1 4 2
8.3 Деонтологія в хірургії 2 2
8.4 Лікування хворого в хірургічному відділенні. Діагностика хірургічних захворювань 6 1 4 1
8.5 Догляд за хворими в хірургічному відділенні. Підготовка хворих до операції 16 1 8 7
8.6 Післяопераційний період. Лікування хворого у відділенні інтенсивної терапії 12 2 4 6
9 Основні види хірургічної патології 9.1 Ушкодження. Закриті механічні ушкодження (травми) 16 2 8 6
9.2 Відкриті механічні ушкодження (рани) 14 2 8 4
9.3 Термічні ушкодження. Електротравма 12 2 8 2
10 Хірургічна інфекція 10.1 Гостра й хронічна гнійна аеробна інфекція 1 1 10.2 Місцеві гнійні захворювання шкіри, підшкірної жирової клітковини, судин, кісток і суглобів 11 1 6 4
10.3 Гостра анаеробна інфекція. Профілактика газової гангрени, правця 2 1 1 10.4 Загальна гнійна інфекція (сепсис) 2 1 1
10.5 Гостра й хронічна специфічна хірургічна інфекція 5 1 3 1
11 Пухлини 12 2 8 2
12 Змертвіння. Природжені хірургічні захворювання. Захворювання судин нижніх кінцівок 12 2 4 6
Розділ 2. Спеціальна хірургія 13 Захворювання та ушкодження голови, обличчя та шиї 14 2 8 4
14 Захворювання та ушкодження грудної клітки та органів грудної порожнини 14 2 8 4
15 Хронічні захворювання органів черевної порожнини 6 2 4 16 Ушкодження та гострі захворювання органів черевної порожнини 22 2 12 8
17 Захворювання та ушкодження прямої кишки 10 2 4 4
18 Захворювання ушкодження сечових і статевих органів 14 2 8 4
19 Ушкодження та захворювання кінцівок, хребта і таза. Синдром тривалого роздавлення17 2 8 7
20 Курація хірургічних хворих 9 3 6
Усього 324 46 169 109
Тематичний план самостійної роботи

з/п Тема Кількість
годин
П’ятий семестр-40 год. 1 Історія розвитку хірургії: відомі українські хірурги: О.О. Шалімов, М.М. Амосов. Вклад М.І. Пирогова в хірургію 2
2 Основні групи хімічних антисептиків. 3
3 Тимчасові та остаточні методи зупинки кровотечі 2
4 Новокаїнові блокади. Анестетики для місцевої анестезії. 2
5 Поняття про пов’язку та перев’язку. Види пов’язок. Правила накладання бинтових пов’язок 3
Правила накладання транспортних шин та гіпсових пов’язок 3
6 Техніка переливання крові 3
7 Компоненти, препарати крові, кровозамінники. 3
8 Поняття про хірургічну операцію. Види хірургічних операцій. Набори інструментів для різних операцій. 3
9 Загальні принципи надання першої медичної допомоги. 2
10 Деонтологічні аспекти в роботі фельдшера. 2
11 Структура хірургічного відділення. 2
12 Обов’язки медсестер хірургічного відділення. 2
13 Структура післяопераційних ускладнень 3
14 Профілактика післяопераційних ускладнень. 3
15 Характеристика різноманітних ран 2
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Вид заняття Зміст роботи Форма контролю
П’ятий семестр - 40 год.
1 Вступ. 2 теорія Підготувати реферат на тему: «Вклад М.І. Пирогова в хірургію». Перевірка та оцінка якості виконаної роботи.
2 Профілактика хірургічної інфекції 3 теорія Вивчити основні групи хімічних антисептиків.
Виписати рецепти на групи хімічних антисептиків. Контроль на практичному занятті.
3 Гемостаз. 2 теорія Законспектувати правила, техніку накладання джгута, стисної пов’язки. Скласти ситуаційну задачу. Вибірковий контроль.
4 Знеболювання: загальне та місцеве 2 теорія Законспектувати та вивчи-ти техніку вагосимпатич-ної, поперекової та футляр-ної блокад.Законспектувати анестетики для місцевої анестезії. Контроль на практичному занятті.
5 Десмургія 3 теорія Поняття про пов’язку та перев’язку. Види пов’язок. законспектувати. Вивчити вимоги до накладання м’яких пов’язок. Перевірка та оцінка якості виконаної роботи на
практ. занятті.
6 Десмургія. 3 теорія Вивчити вимоги до накладання транспортних шин та гіпсових пов’язок; проби на визначення
якості гіпсу. Перевірка та оцінка якості виконаної роботи на
практ. занятті.
7 Інфузійна терапія
3 теорія Компоненти, препарати крові, кровозамінники. Характеристика. Показання до використання.Законспе-ктувати(механізм дії та їх практичне застосування). Фронтальний контроль.
8 Інфузійна терапія 3 теорія Техніка переливання крові. Законспектувати. Фронтальний контроль
9 Оперативна хірургічна техніка 3 теорія Поняття про хірургічну операцію. Види хірургічних операцій. Набори хірург. інструментів. Законспекту-вати в робочому зошиті. Перевірка зас-воєних знань на практичному занятті.
10 Загальні принципи надання першої медичної допомоги. 2 теорія Робота з дефібрилятором. Вивчити.
Співбесіда
на практичному занятті.
11 Амбулаторна хірургія. Деонтологія в хірургії 2 теорія Підготувати реферат: «Деонтологічні аспекти в роботі фельдшера». Перевірка та оцінка якості виконаної роботи.
12 Лікування хворого в хірургіч. відділенні.
Діагностика хірургіч захворювань. 2 теорія Структура хірургічного відділення, відобразити графічно.
Вибірковий
контроль.
13 Догляд за хворими в хірургічн відділенні. Підготовка хворих до операції 2 теорія Законспектувати та вивчи-ти обов’язки перев’язуваль-ної, маніпуляційної, посто-вої, старшої медсестри. Оцінка індивідуального завдання
14 Післяопераційний період. Лікування хворого у від. інтенсивної терапії 3 теорія Графічно відобразити структуру післяопераційних ускладнень. Оцінка
якості виконаної роботи.
15 Післяопераційний період. Лікування хворого у від. інтенсивної терапії 3 теорія Законспектувати та вивчити профілактику післяопераційних ускладнень. Співбесіда
на практичному занятті
16 Поняття про рани. Види ран. Принципи надання першої медичної допомоги в разі поранення. 2 теорія Характеристика різноманітних ран. Графічно відобразити різні види ран Співбесіда
на практичному занятті.
Рекомендована література
№з/п Автор Назва Місце видання Рік видання
1 Хіміч С.Д. Хірургія К.: Здоров’я 2004
2 Роздольський І.В. Невідкладні стани в хірургії: Підручник К.: Медицина. − 144 с. 2009
3 Усенко О.Ю.,
 Білоус Г.Б., Путинцева Г.Й.  Хірургія: Підручник К.: Медицина. − 400 с. 2010
4 Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності: Підручник К.: Медицина. − 488 с. 2010
5 Касевич Н.М. Медсестринська етика і деонтологія: Підручник К.: Медицина. − 200 с.
2010
6 Касевич Н.М., Шаповал К.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: Підручник К.: Медицина. − 248 с.
2010
7 Кіт О.М., Ковальчук О.Л. Хірургія Тернопіль: Укрмедкнига2004
8 За ред. Л.М. Ковальчука Навчальний посібник з хірургії в модулях: Навч. посіб. К.: Медицина. − 480 с.
2011
9 За ред..
 Захараша М.П Хірургія (факультетська): підручник / Кол. авторів К.: Медицина. − 656 с. 2006
10 За ред.
 Кондратенка П.Г Хірургія: підручник К.: Медицина. − 968 с. 2009
11 Чапкий Л.П., Ткаченко Р.О. Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія К.: Вища школа 2004
12 Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф. Медсестринство в хірургії: Навч. посіб. К.: Медицина. − 120 с. 2008
13 Єфіменко Н.А., Розанов В.Е. Військово-польова хірургія СПб: Медицина 2003
14 Ковальов А.І. Загальна хірургія М.: МІА 2009
15 Ковальчук Л.Я. Шпитальна хірургія Тернопіль: Укрмедкнига1999
16 Кузін М.І. Хірургічні хвороби М.: Медицина 2005
17 Лук’яненко Т.В., Пенделя А.А. Здорові суглоби і судини Харків: Медицина 2009
18 Черенько Н.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія К.: Здоров’я 2000
19 Шідловський В.О.,
Полянський І.Ю. Факультетська хірургія Тернопіль: Укрмедкнига2005
Тема № 1
«Вступ»
І. Науково-методичне обґрунтування теми:
Фельдшер повинен знати, що таке хірургія, історію розвитку хірургії. фельдшер повинен знати досягнення видатних хірургів, українських хірургів, їх вклад у розвиток світової хірургії.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з історією розвитку хірургії.
Засвоїти:
досягнення видатних хірургів.
Знати:
поняття – хірургія;
нарис з історії хірургії;
причини, які заважали розвитку хірургії;
відкриття асептики й антисептики, знеболювання та груп крові;
розвиток сучасної хірургії;
диференціацію хірургічних спеціальностей та становлення хірургії як науки;
про Пирогова М.І. – видатного хірурга, вченого-анатома, засновника військово-польової хірургії;
про визначних хірургів ХІХ-ХХ ст..: М.В. Скліфосовського, М.І. Пирогова, О.М. Бакулева, П.І. Д,яконова, С.П. Федорова, О.В. Вишневського, М.М. Петрова, Б.В. Петровського та інш.;
організацію та структуру хірургічної служби України;
діяльність фельдшера в забезпеченні населення хірургічною допомогою.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Хірургією називається одна з основних ділянок медицини, що вивчає питання діагностики, профілактики та лікування хірургічних захворювань і ушкоджень.
Слово «хірургія» походить від грецьких слів cheir – рука і ergo – дія і дослівно означає рукодія, що не відповідає сучасному розумінню хірургії.
Сучасна хірургія є складною наукою, яка вивчає поряд із технікою виконання різних оперативних втручань, питання профілактики, діагностики та лікування багатьох захворювань і ушкоджень.
Основним методом лікування хворих в хірургії є оперативне втручання (операція). Операція неминуче викликає в організмі хворих порушення діяльності різних органів і складні реакції-відповіді – компресійні процеси. Тому одним із основних завдань хірургії є всебічне вивчення цих пристосувальних захисних реакцій з метою створення безпеки операцій і якнайшвидшого видужання хворих.
Хірургія нині досягла великих успіхів. Операції успішно здійснюються в раніше недоступних ділянках – на серці, легенях, стравоході та інших органах грудної клітки, на головному мозку. Хірурги почали робити складні відновні операції, пересадку органів.
У різноманітній і складній роботі хірургів велике значення мають середні медичні працівники – фельдшери і медичні сестри. Під керівництвом хірургів вони забезпечують виконання операцій, передопераційну підготовку та післяопераційне лікування хворих і тим самим багато в чому зумовлюють сприятливий результат операцій.
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Вступ. Історія розвитку хірургії».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекоиенд. література Зміст роботи Форма контролю
1 Вступ. Історія розвитку хірургії 2 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 7-15 Підготувати реферати на тему: «Вклад М.І. Пирогова в хірургію»,
«Автобіографія М. М. Амосова», «О. О. Шалімов» Перевірка та оцінка якості виконаної роботи
Відповідь студента до теми
Тема № 2
«Профілактика хірургічної інфекції»
І. Науково-методичне обґрунтування теми:
Робота медсестри, фельдшера немислима без знань методів асептики і антисептики, так як вся робота проводиться з додержанням правил асептики.
Асептика пред’являє строгі вимоги не тільки до виконання різних процедур в умовах перебування хворого в лікувальному закладі, або і й до поведінки медсестри на роботі і в биту. Тому середній медичний працівник повинен знати методи асептики і вміти застосовувати їх в своєї професійної діяльності.
Основний закон сучасної хірургії – асептика – потребує, щоб усі інструменти, якими проводиться хірургічна операція, все, що доторкається з рановою поверхнею, було стерильним, без мікроорганізмів та їх спор. Тільки строге додержання всіх правил асептики, висока дисципліна, точність і акуратність в додержанні різних прийомах гарантує безпеку хірургічних операцій в смислу виникнення після операційних гнійних ускладнень, адже сепсис.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
засвоїти що називають антисептикою.
Засвоїти:
методи антисептики;
групи антисептичних речовин.
Вміти:
застосовувати на практиці методи антисептики.
Оволодіти технікою виконання:
виписувати рецепти на антисептичні препарати.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
ХІМІЧНІ /Антисептичні засоби/
ГАЛОЇДИ: 5, 10% спиртовий розчин йоду, водний і спиртовий розчин Люголя, 1% р. йодонату, 0,1% р. йодопірону, йодоформ, йодинол, йодолан, йодовідон 1%, йодобак йоддицерин, хлорамін, хлорна вода, хлоран, хлорантоїн, ліфузоль, пантоцид.
ОКИСЛЮВАЧІ: 3, 6% р. перекис водню, калію перманганат (0,1-0,5% розчин для туалету ран, 2-5% розчин для лікування опіків).
СОЛІ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ: сулема (дихлорид ртуті) – 1:1000 – 1:2000, ртуті оксиціаніду 1:1000-1:5000, діоцид 1:1000-1:5000, срібла нітрат (ляпіс) – 1-2% - 5-10%, протаргол 1-5%, коларгол (колоїдне срібло) – 0,2-1%, ацетат свинцю, ацетат алюмінію), міді сульфат (мідний купорос) 0,25%, 5%, сульфат цинку 0,25%, цинку окис: паста Лассара, різні мазі, свічки з ним,
БАРВНИКИ: брильянтовий зелений 1-2% водний і спиртовий розчин, етакридину лактат (риванол) – 1:1000, рідина ліфузоль, метиленовий синій – 1-3% спиртовий розчин.
СПИРТИ: етиловий спирт - 70-96%.
АЛЬДЕГІДИ: розчин формальдегіду або формалін (водний розчин, містить приблизно 40% формальдегіду), гексаметилентетрамін (уротропін) таб. 0,25-0,5 г; 40% розчин в ампулах, лізоформ – 1-3%, карзолекс-базік , карзолін-Д, глутаральдегід, цеміналь 1-2% суспензія, цимезоль – аерозоль.
ФЕНОЛИ: карболова кислота (фенол) – 2-3%, лізол – 3-10%, резорцин, трикрезол, дьоготь березовий (входить до складу мазі Вишневського), кислота пікринова 5%, іхтіол 5-20% мазі, свічки, потрійний розчин (розчин Крупеніна) – містить карболову кислоту (3 г), вуглекислий натрій (15 г), формалін (20 г), дистильовану воду (100 г); ферезол, резорцин 1-2%
спиртовий розчин, біклотимол («Гіксадренс» - пастилки, «Гексаспрей» - аерозоль), фенілу саліцилат (салол, входить до складу таблеток «Бесалол», «Уробесол», «Тансал, аерозоль «Фенкортазоль»), ваготил.
НІТРОФУРАНИ: фурацилін 1:5000 розчин, 0,2% мазь, фурадонін 0,05 г, фуразолідон (трихофурин) 0,05г, фурагін 0,05 г, ліфузоль, нітрофурантоїн, апонітрофурантоїн (ніфурантин), ніфуртоїнол (левантин), ніфуроксазид.
КИСЛОТИ І ЛУГИ НЕОРГАНІЧНІ: 0,5-3% розчин борної кислоти, розчин аміаку (нашатирний спирт), гідрокарбонат натрію 2% (підвищує Т0 кипіння до 104-1060С, натрію тетраборат 20%.
КИСЛОТИ ОРГАНІЧНІ: саліцилова кислота: 1-2% спиртовий розчин, бензойна кислота, первомур (препарат С-4) 2,4-4,8% розчин.
МИЛА: медичне, «дитяче» та інш.
ОСМОТИЧНІ ЗАСОБИ: виноградний цукор, натрію хлорид 5-10%.
ПОВЕРХНЕВО- АКТИВНІ РЕЧОВИНИ – ДЕТЕРГЕНТИ: церигель, хлоргексидин біглюконат 20% (плівасент, гібіскраб, гібітан), дегміцид 1%, тергіцид, рокал 1:1000, 1%, 10%, етоній, декаметоксин 0,05% і 0,02% спиртовий розчин, аятин 1% розчин.
ХІНОКСАЛІНИ: діоксидин 1% водний розчин, хіноксидин.
ПОХІДНІ НІТРОНІДАЗОЛУ: метронідазол 0,25-0,5 г; свічки по 0,25 г; у флаконах по 100 мл – 500 мг.
ФТОРХІНОЛІНИ: оксофлацин (тари від, зиноцин, менефлокс) таб. по 0,2 г., пефлоксацин (абактал, пефлобід) 0,5 г, ампули по 5 мл, які містять 0,4 г пефлоксацину; ципрофлоксацин (ар флокс, афеноксин, інфіципро, сифролокс, лайпроквін, цифран, ципронал) – 0,2% розчин і таб 0,25-0,75 г.; ломефлоксацин.
НАФТИРИДИНИ і ХІНОЛІНИ: невіграмон (налідиксова кислота, негралі) 0,5 г; грамурин (оксолінова кислота) 0,5 г.
8-ОКСИХІНОЛІНИ: хлорхінальдол (квезил, хлорхінальдин) 0,1 г; інтестопан 0,2-0,04 г.; 5-НОК (нітроксолін, нібіол, нітрокс) 0,05 г.
Інші протимікробні засоби природного походження: новоіманін 1% спиртовий розчин, евколімін 0,25-1% спиртові розчини, хлорфіліпт 1% спиртовий розчин, 0,25% в ампулах, лізоцим, баліз-2, ектерицид, томіцид, настойка календули, настойка софори японсбеої.
Інші препарати, які мають протизапальну дію: димексиду флакони по 50-100 мл, для лікування ран і опіків 20-30% розчин, для компресів 25% розчин, для мікроклізми 10-15% розчин; мефенаміну натрієва сіль 0,1-0,2% водний розчин або 1% паста.
Інші препарати, які виявляють антисептичну дію: стериліум, стериліум віругард, кутасепт, кутасепт Ф, йодобак, бактолін базик, карзолін Д, бодефен, бацилоцид трасант, дисмозон пур, мікробак форте, скорена, бацилол плюс, карзолекс АФ, карзолекс базик. Комбіновані препарати: дезоформ, дескотон форте, лізоформін 3000, дезофект, деконекс, хеліпур плюс, хлорангіон.
Напишіть рецепти на антисептичні засоби
І Група галоїдів
1. Хлорамін
2. Йод
А) спиртовий розчин йоду
Б) розчин Люголя В) йодонат
ІІ Група окислювачів1. Розчин перекису водню 3%, 6% 2. Розчин калію перманганату 0,1%, 1% ІІІ Група кислот і лугів
1. Борна кислота 2. Препарат « С – 4 », первомур
3. Натрію гідрокарбонат
4. Натрію хлорид (3, 5, 10%)
(гіпертонічний розчин)
5. Розчин аміаку або нашатирний спирт ІV Група солей важких металів
1. Ртуті дихлорид (сулема)
2. Срібла нітрат (ляпіс) 5-10%, 0,1%
3. Ксероформ
4. Діоцид (складне ртутно-амонієве з’єднання)
V Група спиртів
1. Етиловий спирт (70%, 96%)
VІ Група альдегідів
1. Формальдегід (40% водний розчин формаліну) Б) формалін входить в склад трійного розчину
VІІ Група фенолів
1. Карболова кислота – фенол 2. Лізол 3. Дьоготь березовий – входить в склад мазі Вишневського (3 ч. дьогтю, 3 ч. ксероформу, 94 ч. касторового масла) VІІІ Група барвників
1. Брильянтовий зелений 0,1%,
1-2% 2. Метиловий синій 0,1%, 1-2% 3. Риванол ІХ Препарати нітрофуранового ряду
1. Фурацилін 2. Фуразолін3. ЛіфузольХ Група детергентів
1. Дегмін2.Дегмицид (30% розчин дегмину) 3. Діоксидин 4. Хлоргексидину біглюконат 20% 5. Церигель – безбарвна в’язка рідина для рук, для обробки операційного поля. Біологічні антисептики
І Антибіотики
1. Пеніцилін 2. Оксацилін3. Тетрациклін 4. Синтоміцинова емульсія 5. Олететрин ІІ Сульфаніламідні препарати
1. Етазол 2. Сульфадиметоксин 3. Стрептоцидова емульсія ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Профілактика хірургічної інфекції».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована
література Зміст роботи Форма контролю
1 Профілактика хірургічної інфекції 3 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 18-37 Вивчити основні групи хімічних антисептиків.
Виписати рецепти на групи хімічних антисептиків. Контроль на практичному занятті.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Що називається антисептикою?
Хто основоположник антисептичного метода?
Перелічите методи антисептики
Що відноситься до механічної антисептики?
Що відноситься до фізичної антисептики?
Які групи хімічних речовин відносяться до антисептики?
Що відноситься до біологічної антисептики?
Як приготувати розчин препарату «С-4» для обробки рук?
Як приготувати розчин хлоргексидину для обробки рук?
Що входить до потрійного розчину?
З чого готують мазь Вишневського?
Що відноситься до групи детергентів?
Які сироватки застосовуються як антисептики?
Що таке ензимотерапія, які препарати до неї відносяться?
Які е групи антибіотиків, правила їх застосування?
Тема № 3
«Гемостаз»
І. Науково-методичне обґрунтування теми
Кровотеча та його зупинка є актуальною для вивчення усіх клінічних дисциплін, крайнє необхідна для майбутньої практичної діяльності будь-якого медичного робітника. Тим більше, що зупинка кровотечі відноситься до невідкладної медичної допомоги. А несвоєчасне податна медична допомога загрожує летальним виходом або тяжкими ускладненнями хворому. Кровотеча супроводжує будь-яку травму, є симптомом при багатьох захворюваннях. Середній медичний працівник повинен вміти розпізнавати кровотечу і вміти подати першу медичну допомогу. Тому фельдшерам необхідно знати методи тимчасової та остаточної зупинки кровотечі.
ІІ. Конкретні цілі:
Ознайомитися:
з видами кровотечі, методами тимчасової зупинки кровотечі.
Засвоїти:
правила накладання джгута.
Вміти:
надавати першу медичну допомогу при кровотечах.
Оволодіти технікою виконання:
пальцьовим притисненням артерій при артеріальних кровотечах;
накладанням джгута, джгуту – закрутки, давлючою пов’язкою.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Кровотеча – витікання крові з кровоносного русла поза його межі внаслідок порушення цілості судинної стінки. Розрізняють артеріальні, венозні, капілярні і паренхіматозні кровотечі.
Одним із головніших завдань медичної допомоги в разі травми є спинення кровотечі. У разі незначних ушкоджень дрібних судин кровотеча може спинитися самостійно. Самоспинення кровотечі виникає внаслідок рефлекторного спазму стінок ушкоджених судин з утворенням згустку (тромбу). Однак у разі ушкодження великих артерій та вен самоспинення кровотечі може й не відбуватися. У таких випадках використовують штучні методи спинення кровотечі. У свою чергу вони бувають тимчасовими і остаточними, або постійними. Тимчасове спинення кровотечі використовують під час надання невідкладної допомоги. Основною метою в такому випадку є збереження життя хворого і його транспортування до лікувального закладу.
Пальцями притискують судини, які розміщуються поверхнево поблизу кістки, до якої їх притискують. Пальцеве притиснення артерії має не перевищувати 15-20 хв. Артерії краще притискувати не одним, а кількома пальцями (у деяких випадках – кулаком). Таку маніпуляцію роблять перед накладанням джгута.
Відповідь студента до теми
ТЕХНІКА ПАЛЬЦЬОВОГО ПРИТИСНЕННЯ АРТЕРІЇ НА ПРОТЯЗІ
1.Загальну сонну артерію притискують
2.Зовнішню щелепову артерію притискують
3.Височну артерію (скроневу) притискують
5.Плечову артерію притискують
6.Підпахвову артерію притискують
7.Променеву артерію притискують
9.Стегнову артерію притискують
10.Підколінну артерію притискують
11.Тильну артерію стопи притискують
12.Задню бердову артерію притискують
13.Черевну аорту притискують
ПРАВИЛА НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Гемостаз».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Гемостаз. 4 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 88-92
Законспектувати правила, техніку накладання джгута, техніку пальцьового притиснення артерії на протязі, стисної пов’язки.
Скласти ситуаційну задачу. Вибірковий контроль.
V. Матеріали самоконтролю
Питання для самоконтролю
Дайте визначення кровотечі.
Назвіть причини кровотечі.
Що таке гемодинаміка?
Назвіть основні показники гемодинаміки.
Назвіть види кровотечі за анатомічними ознаками.
У чому небезпечна артеріальна кровотеча?
Які існують способи спинення кровотечі?
Які кровотечі можна спинити за допомогою стисної пов’язки?
Що необхідно приготувати для накладання стисної пов’язки?
Що необхідно приготувати для накладання артеріального джгута?
Чи можливо зупинити кровотечу із стегнової артерії накладанням давлючої пов’язки?
Чи можливо накласти джгут на шию при пораненні сонної артерії?
Які трапляються помилки при накладанні джгута?
Як зупинити кровотечу на кінцівці при відсутності джгута при артеріальній кровотечі?
Як відбувається самозупинка кровотечі?
Як і в яку чергу транспортувати хворого із джгутом?
До чого притискують артерію пальцем при її пораненні?
Відповідь студента до теми
Тема № 4
«Знеболення: загальне та місцеве»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми з загального та місцевого знеболювання фельдшер повинен знати техніку новокаїнових блокад, знати анестетики для місцевої анестезії.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з видами місцевої анестезії;
з новокаїновими блокадами.
Засвоїти:
новокаїнові блокади;
анестетики для місцевої анестезії.
Вміти:
застосувати новокаїнові блокади на практиці.
Оволодіти технікою виконання:
проводити місцеву інфільтраційну анестезію.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Новокаїнові блокади
В хірургії широко застосовуються новокаїнові блокади 0,25% розчином новокаїну за Вишневським, головним чином для профілактики і лікування шоку. Новокаїнова блокада знімає сильні подразнення і тим самим сприяє нормалізації фізіологічних функцій організму.
Шийна вагосимпатична блокада
Поперекова новокаїнова блокада
Футлярна новокаїнова блокада
Анестезуючі засоби для місцевої анестезії
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Знеболювання: загальне та місцеве».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Знеболювання: загальне та місцеве 2 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 112-135 Законспектувати та вивчити техніку вагосимпатичної, поперекової та футлярної блокад. Законспектувати анестетики для місцевої анестезії. Контроль на практичному занятті.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Показання для проведення новокаїнової блокади?
Що таке місцеве знеболювання?
Назвіть переваги і недоліки місцевого знеболювання.
Які препарати використовують для місцевої анестезії?
Які види новокаїнових блокад Ви знаєте?
Перелічіть можливі ускладнення місцевої анестезії.
Назвіть заходи для запобігання ускладненням місцевої анестезії.
Перелічіть препарати для місцевої анестезії.
Доповніть
1.Зворотна і навмисне викликана втрата больової чутливості в будь-якій частині тіла називається …
2.Пасивне затікання шлункового вмісту в дихальні шляхи називається …
3.На 2-му рівні ІІІ стадії наркозу зіниці … , реакція на світло …
4.Наркоз, при якому використовують декілька анестетиків і різні шляхи їх уведення, називається …
Задачі для самоконтролю
1. У хворого у ІІІ стадії наркозу виникло пригнічене дихання, яке стало поверхневе (діафрагмальне), з коротким і тривалим видихом. Параліч м’язів, зіниці розширені, на світло не реагують, АТ падає, пульс частий, з’явився ціаноз. Що з хворим?
2. Під час маскового наркозу хворий став збуджений, поводиться як у стані сильного алкогольного сп’яніння. Обличчя гіперемійоване, дихання прискорене, зіниці розширені. Що з хворим?
3. Потерпілого обережно звільнили від здавлювання на рівні верхньої треті гомілки. Після іммобілізації доставили в лікарню.
Яку анестезію треба застосувати для лікування?
Відповідь студента до теми
Тема № 5
«Десмургія 1»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми з десмургії фельдшер повинен знати види пов’язок, правила накладання бинтових пов’язок.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з класифікацією пов’язок за видом перев’язувального матеріалу та призначенням.
Засвоїти:
правила накладання бинтових пов’язок.
Вміти:
накладати м’які захисні і лікувальні пов’язки на різні частини тіла з марлевих і трубчастих еластичних бинтів та підручних матеріалів.
Оволодіти технікою виконання:
Бинтових пов’язок на різні частини тіла, пращовидних, коминкових пов’язок.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Десмургія (від грец. desmos – зав’язка, тасьма, пов’язка), це наука накладання пов’язок з метою правильного лікування ушкоджень і цілої низки захворювань.
Нині застосування м’яких бинтових пов’язок залишається одним із найпоширеніших засобів закріплення перев’язувального матеріалу необхідно пам’ятати, що правильно накладені пов’язки сприяють швидкому одужанню. Неправильно накладена пов’язка завдає подвійного страждання, спричиненого, з одного боку, травмою або іншим патологічним процесом, а з іншого – невдало наданою допомогою.
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Десмургія».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Десмургія 3 С.Д Хіміч«Хірургія»
Стор. 58-78
Поняття про пов’язку та перев’язку. Види пов’язок. Законспектувати та вивчити правила накладання бинтових пов’язок Перевірка та оцінка якості виконаної роботи на
практичному занятті
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Що таке десмургія?
Що називається пов’язкою, перев’язкою?
Види м’яких пов’язок по призначенню?
З чого треба починати накладання пов’язки?
Яких правил треба додержуватись при накладанні пов’язки?
Як треба закінчувати накладання пов’язки (бинтової)?
За якими ознаками класифікують пов’язки?
Дайте класифікацію пов’язок за видом перев’язувального матеріалу.
Яка основна функція захисної пов’язки?
Яка основна функція лікувальної пов’язки?
У чому призначення оклюзійної пов’язки?
Назвіть різновиди черепичної пов’язки.
Назвіть місце накладання пов’язки Дезо.
Коли накладається оклюзійна пов’язка?
Як правильно розташувати пацієнта при накладанні пов’язки?
Де фіксується бинт після закінчення бинтування?
Задачі для самоконтролю
1. На задній поверхні шиї у хворого був зроблений розтин карбункулу.
Яку пов’язку треба накласти хворому?
2. Хворий звернувся з приводу забою лівого плечового суглоба. Рухи в плечовому суглобі різко обмежені через біль.
Яку пов’язку треба накласти хворому:
3. Під час операції хворому зроблена ампутація гомілки в середній третині.
Необхідний вид пов’язки?
4. У хворого відкритий перелом кісток правої гомілки, ускладнений нагноєнням рани. При рентгенографії виявлене, що повне зрощення не виникло, потому від гіпсової пов’язки зовсім відмовиться неможливо.
Який вид гіпсової пов’язки треба накласти для збереження нерухомості відламків і відкритого доступу до рани:
5. Хвора зі скаргами на сильний біль в правій руці звернулась до фельдшера. Два дні тому вона впала на вулиці. В лікарні був поставлений діагноз: перелом променевої кістки у типовому місці. Зроблена репозиція відламків, накладена гіпсова пов’язка. Дома з’явився сильний прогресуючий біль, із-за котрого хвора ніччю не спала, підвищилась температура тіла. При огляді відмічається різкий набряк правої кисті, гіперемія шкіри, напруга і болісність при пальпації шкіри, вільної від гіпсової пов’язки. Що з хворою? Необхідні дії?
6. Як називається пов’язка, за умови якої наступний тур перекриває попередній на половину або дві третини?
7. Як називається пов’язка, яка застосовується у разі перелому нижньої щелепи?
8. Як називається пов’язка за умови якої кожен половинний тур закріплюється за окрему частину бинта і в кінці зав’язується під підборіддям?
9. Як називається пов’язка, яка накладається на ніс?
10. Хворому наклали пов’язку, наступний тур якої повністю перекриває попередній. Як називається ця пов’язка?
11.Хворому забинтували кожен палець кисті окремо.
Як називається ця пов’язка?
Відповідь студента до теми
Пов’язка –______________________________________________________________________
Перев’язкою – називається ________________________________________________________
Правила бинтування
Тема № 6
«Десмургія 2»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: Враховуючи вивчення цієї теми з десмургії фельдшер повинен знати види твердих пов’язок, правила накладання транспортних шин та гіпсових пов’язок.
ІІ. Конкретні цілі:
Ознайомитися:
видами твердих пов’язок.
Засвоїти:
правила накладання транспортних шин та гіпсових пов’язок;
проби на якість гіпсу та приготування гіпсових бинтів і лонгет.
Вміти:
проводити транспортну іммобілізацію в разі ушкоджень та захворювань з використанням табельних і підручних засобів;
визначати якість гіпсу;
готувати гіпсові бинти та лонгети;
накладати гіпсові пов’язки;
знімати гіпсові пов’язки;
доглядати за хворими з гіпсовими пов’язками.
Оволодіти технікою виконання:
транспортних шин;
гіпсових пов’язок.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Тверді, або утримувальні, пов’язки накладають для позбавлення частини тіла рухомості, забезпечивши цим самим її спокій на тривалий час і в певному положенні. Їх застосовують у хворих з переломами кісток, кінцівок, для транспортної або лікувальної іммобілізації, а також вони можуть бути використані в разі запальних захворюваннях та операцій кісток і суглобів кінцівок. До твердих, або стримувальних, пов’язок належать стандартні шини і підручний фіксу вальний матеріал, екстензій ні прилади, протези та ортопедичні апарати.
Відповідь студента до теми
Іммобілізація:______________________________________
Правила накладання транспортних шин
Гіпсові пов’язки
Гіпс - ___________________________________________
Проби на якість гіпсу - _______________________________
Правила накладання гіпсової пов’язки
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Десмургія».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Десмургія 3 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 78-87 Вивчити вимоги до накладання транспортних шин та гіпсових пов’язок; проби на визначення
якості гіпсу Перевірка і оцінка
якості виконаної роботи на
практичному занятті
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Які є види іммобілізації?
Правила, яких треба додержуватись при накладанні транспортних шин?
При яких переломах накладають шину Дітеріхса?
Види гіпсових пов’язок?
Що таке гіпс? Які проби проводять на якість гіпсу?
Як готують гіпсові бинти, гіпсові лонгети?
Яких правил треба додержуватись при накладанні гіпсових пов’язок?
Задачі для самоконтролю
Задача № 1
У хворого перелом поперекового відділу хребта.
Необхідний вид іммобілізації?
Задача № 2
У хворого перелом шийного відділу хребта.
Необхідний вид іммобілізації?
Задача № 3
У хворого перелом стегна.
Необхідний вид іммобілізації?
Задача № 4
У хворого перелом лівого плеча.
Необхідний вид транспортної іммобілізації?
Задача № 5
У хворого перелом кісток передпліччя в середній третині.
Необхідний вид транспортної іммобілізації?
Задача № 6
У хворого перелом променевої кістки в типовому місці.
Необхідний вид транспортної іммобілізації?
Задача № 7
У хворого перелом кісток гомілки.
Необхідний вид транспортної іммобілізації?
Відповідь студента до теми
Тема № 7
«Інфузійна терапія 1»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми з інфузійної терапії фельдшер повинен знати компоненти, препарати крові та кровозамінники.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з компонентами, препаратами крові, їх застосуванням.
Засвоїти:
механізм дії, застосування компонентів, препаратів крові, кровозамінник рідин.
Вміти:
проводити інфузійно - трансфузійну терапію.
Оволодіти технікою виконання:
застосування компонентів, препаратів крові, кровозамінник рідин.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Гемотрансфузія – лікувальний метод, в основі якого лежить введення в кров’яне русло реципієнта (хворого) цільної донорської крові чи її складників (компонентів або препаратів крові), отриманих з крові донора чи самого реципієнта (аутогемотрансфузія), а також крові, яка вилилась в порожнини тіла при травмах чи операціях (реінфузія). Переливання крові, її компонентів та препаратів є досить важливою маніпуляцією в роботі медичних працівників, у тому числі і середнього медичного персоналу.
Компоненти та препарати крові
Кровозамінники
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Інфузійна терапія».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Інфузійна терапія
3 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 72-75
Компоненти, препарати кров і кровозамінники. Характеристика. Показання до використання.
Законспектувати (механізм дії та їх практичне застосування). Фронтальний контроль.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Правила зберіганні крові, компонентів, препаратів крові?
Ускладнення, які трапляються при переливанні кровозамінників7
Чим відрізняється плазма від сироватки?
Як встановити придатність крові до переливання?
Як готують суху плазму і як її переливають?
Які препарати утворюються фракціонуванням плазми?
Геодинамічні гемокоректори, механізм дії, застосування?
Дезінтоксикатори, механізм дії, застосування?
Препарати для білкового парентерального живлення?
Коректори водно-сольового обміну і КОС?
Переносники газів крові?
Препарати комплексної дії, механізм дії?
Техніка переливання препаратів крові, кровозамінників?
Тести для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівня)
1. Визначить:
- препарати крові (А),
- кровозамінники (Б) А.
1 поліглюкін2 желатиноль3 фібриноген
4 розчин Рінгер -Лока5 плазма суха
Б.
1 амінокровін2 альбумін
3 гемодез4 казеїну гідролізат
5 тромбоцитарна маса
2. Визначить:
- протишокові препарати (А)
- дезінтоксикацій ні препарати (Б) А.
1 тромбоцитарна маса
2 поліглюкін3 полівінол4 гемодез5 ліпофундінБ.
1 поліглюкін2 гемодез3 желатиноль4 амінопептид5 ліпофундін3. Визначить препарати, які зв’язують у крові токсин (А), та препарати, які утримують рідину у кровоносному руслі (Б): А.
1 еритроцитарна маса
2 розчин Зінгера
3 полівінол4 гемодез5 реополіглюкінБ.
1 поліглюкін2 амінокровін3 плазма
4 желатиноль5 полівінолЗадача для самоконтролю
1. У відділення доставлений хворий з масивною крововтратою. Група крові невідома.
З чого треба починати відновлення крововтрати?
Відповідь студента до теми
Тема № 8
«Інфузійна терапія 2»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми з інфузійно терапії фельдшер повинен знати техніку переливання крові.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з інфузійною та трансфузійною терапією.
Засвоїти:
техніку переливання крові.
Вміти:
проводити інфузії і трансфузії.
Оволодіти технікою виконання:
переливання крові та її компонентів.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
ТЕХНІКА ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ
1.Заповнити систему ІТ фізіологічним розчином або 5% розчином глюкози.
2.Провести венепункцію, взяти кров для лабораторних досліджень, 5 мл для визначення групи крові і резус – фактора, 5 мл для отримання сироватки крові.
3.Підключити систему ІТ.
4.Визначити групу крові хворого (реципієнта).
5.Показати результати лікарю.
6.Заповнити направлення в резус-лабораторію для визначення резус-фактора. В направленні вказати фамілію хворого, № історії хвороби, групу крові і підпис лікаря. Відправити пробірку з кров’ю і направленням в резус – лабораторію.
7.Отримати результаті із резус – лабораторії.
8.Заповнити вимогу на станцію переливання крові. У вимоги вказати: Ф.І.Б. хворого, № історії хвороби, діагноз, з якою ціллю переливати, скільки крові, еритроцитарної маси та інш., підпис лікаря і печатка відділення.
9.Отримати флакон із кров’ю, перевірити на якість.
10.Центрифугувати кров хворого для отримання сироватки крові.
11.Визначити групу крові у флаконі (групу крові донора). Результат показати лікарю.
12.Провести пробу на індивідуальну сумісність групи крові доора і реципієнта. Результат показати лікарю.
Кров донора (у флаконі) 1:10
Сироватка реципієнта (хворого)
12.Провести пробу на індивідуальну сумісність групи крові доора і реципієнта. Результат показати лікарю.
Кров донора (у флаконі) 1:10
Сироватка реципієнта (хворого)
13.Провести пробу на індивідуальну сумісність по резус – фактору. Результат показати лікарю.
А.

Кров донора (1 крап.) Чашку Петрі на 10 хв Сироватка реципієнта (10 крап.) на водяну баню 42-450С.
Б.
1 крап. желатина Пробірку на водяну баню
2 крап. сироватки реципієнта на 10 хв 42-450С, потім
1 крап. крові донора додати 3-5 мл фізрозчину
І перемішати.
В.
1 товста крапля 33% розчину поліглюкіну 1 крапля крові донора
2 краплі сироватки реципієнта
На протязі 5 хвилин повертати пробірку так, щоб суміш
розтікалася по стінці пробірки. Потім додають 3-5 мл фізрозчину, перемішують. Якщо хмарка – сумісна
кров, якщо осадок – несумісна кров.
14.Отримати у лікаря дозвіл на переливання.
15.Нагріти флакон з кров’ю на водяній бані Т - 450С води – до кімнатній температурі.
16.Підключити флакон з кров’ю до системи ІТ.
17.Провести біологічну пробу: через кожні 3 хвилини три рази по 15-20 мл вливати кров струминне, в проміжках краплинне. Слідкувати за станом хворого. Питати у нього, як він себе почуває. При появі скарг: біль в поперековій ділянці, стискання в груді, головний біль, озноб, нудота – припинити переливання і викликати лікаря.
18.Якщо при проведенні біологічної проби скарг немає, то можна переливати кров – краплинне по 60-80 крапель у хвилину.
19.Після переливання заповнити трансфузійну карту в історію хвороби: Фамілію, ініціали хворого, № історії хвороби, діагноз, з якою ціллю, скільки, що перелили (кров, ер. маса, плазма). Струминне або краплинне, в/в, в/а, або в/кістково. Які проби проводилися, була реакція , якщо була, описати. Дані з етикетки флакону: фамілія донора, номер, група крові донора, резус – фактор. В трансфузійній карті повинна бути підпис лікаря, який відповідає за переливання.
20.Після переливання догляд за хворим: на протязі 3 годин ліжковий режим, нагляд, вимірювання температури кожен час. Взяти аналіз крові, сечі.
21.Відмітити в трансфузійній карті погодинну температуру, результати аналізів крові і сечі після переливання.
22.Записати в журналі переливання крові: фамілію хворого, № історії хвороби, діагноз, з якою ціллю перелили, скільки і чого. Дані з етикетки, номер, фамілію донора, групу крові і резус-фактор, дату заготовки крові. Підпис лікаря і медсестри.
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Інфузійна терапія».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована
література Зміст роботи Форма контролю
1 Інфузійна терапія
3 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 106-108
Техніка переливання крові. Вивчити та змалювати проби на сумісність крові донора і реципієнта. Фронтальний контроль.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Хто несе відповідальність за переливання крові та її компонентів?
Техніка проведення біологічної проби, для чого її проводять?
Як проводиться догляд за хворими після переливання крові?
Чи можливо переливати хворому з резус-негативною кров’ю кров резус-позитивну?
Для чого роблять аналіз крові і сечі після переливання крові?
Яка ведеться документація при переливанні крові, компонентів та препаратів
крові?
Назвіть пробу, яка проводиться останньою у разі переливання крові?
Скільки проб проводять перед переливанням крові?
Назвіть від переливання крові безпосередньо від донора до реципієнта?
Назвіть реагенти, необхідні для проб на сумісність.
Як отримати сироватку реципієнта?
Назвіть джерела отримання крові для переливання.
Задачі для самоконтролю
Задача № 1
Хворому проводилось переливання крові. Під час проведення біологічної проби у нього з’явився головний біль, запаморочення, загальна слабкість, біль в ділянці попереку. При обстеженні: пульс частий, слабкий, АТ помірно знижений. Що з хворим? Ваші дії?
Задача № 2
Під час переливання крові у хворого з’явилось почуття стиснення в грудях, затруджене дихання, ціаноз губ та лиця.
Що з хворим? Ваші дії?
Задача № 3
Після операції хворому проводилось непряме переливання крові, під час якого він відмітив незначні розлади загального стану, дискомфорт. Після переливання крові в/в ввели 10 мл 10% розчину кальцію хлориду. Через годину після гемотрансфузії у хворого остуда з підвищенням температури до 39,50С, головний біль, загальна слабкість, в’ялість.
Що з хворим? Якими повинні бути ваші дії?
Задача № 4
По життєвим показанням хворому зробили переливання 1,5 л консервованої одногрупної крові. Після переливання у хворого з’явилося смикання різних м’язів, судоми. Серцева діяльність ослабла. АТ знижений, пульс частий, слабкий. Шкіра і слизові оболонки бліді з синюшним відтінком.
Що з хворим? Ваші дії? Як попередити це ускладнення?
Задача № 5
Хворий знаходиться в хірургічному відділенні на лікуванні. О 10 годин йому було перелито 250 мл еритроцитарної маси. О 10.15 хворий став скаржитися на наростаючий біль у попереку, головний біль, стиснення в грудях. З’явились остуда, нудота, блювота, тахікардія, почервоніння лиця, яке змінилось блідістю. Що можна подумати? Поведінка медсестри?
Задача № 6
Після першої біологічної проби з’явилися біль у поперекової ділянці та стиснення в грудях. Діагноз? Ваші дії?
Задача № 7
Хворий блідий, вкритий холодним потом, пульс 120 ударів за хвилину, АТ 95/65 мм рт. ст. Були дьогтеподібні випорожнення.
Діагноз? Ваші дії?
Задача № 8
При огляді флакону з кров’ю через 48 годин після взяття встановлено, що плазма рожевого кольору, має згустки крові.
Чи годна ця кров до переливання? Що трапилося з кров’ю?
Яке захворювання є абсолютним протипоказанням до здачі крові?
Задача № 9
При швидкому переливанні крові у хворого з’явилися ознаки: почуття стиснення у грудях, утруднене дихання. Що з хворим?
Відповідь студента до теми
Тема № 9
«Оперативна хірургічна техніка»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми з оперативної хірургічної техніки фельдшер повинен знати хірургічний інструментарій, набори інструментів для різних операцій., так як без знання хірургічного інструментарію неможлива робота фельдшера.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
видами хірургічних операцій залежно від терміну, за методами видалення патологічного вогнища, реконструктивні та пластичні;
елементами операцій: розсікання тканини, гемостаз, фіксація тканин, видалення патологічного вогнища, з’єднання та дренування рани.
Засвоїти:
хірургічний інструментарій.
Вміти:
розпізнавати хірургічний інструментарій для розсікання і зшивання тканин, для захоплення і фіксації, для розширення рани, спинення кровотечі; спеціальний інструментарій для операцій на окремих органах.
Оволодіти технікою виконання:
складати набори хірургічного інструментарію для операцій на кістках, органах грудної та черевної порожнин, для трепанації черепа, трахеостомії, первинного хірургічного оброблення рани, скелетного витяжіння, венесекції та інш.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Оперативна хірургічна техніка
Оперативна хірургія
Вчення про хірургічні операції, яке присвячене розробці і вивченню способів і правил виконання оперативних втручань. Операція включає 2 моменти:
1 Оперативний доступ – частина операції, яка забезпечує хірургу оголення органу.
2.Оперативний захід – основна частина операції на ураженому органі; (наприклад: видалення червоподібного відростку – апендиксу).
Основна мета хірургічних операцій
Усування больових розладів, можливо більш повне відновлення
змінених взаємовідносин тканин і органів, відновлення їх функцій
Відповідь студента до теми
НАБОРИ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ НАЙБІЛЬШЕ ТИПОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Загальний набір інструментів для любої операції:
Інструменти для первинної хірургічної обробки ран
Інструменти для трепанації черепа
Інструменти для трахеотомії
Інструменти для резекції ребра
Інструменти для операції на легенях
Інструменти для апендектоміїІнструменти для грижовідсіканняІнструменти для резекції шлунку
Інструменти для холецистектоміїІнструменти з приводу геморою
Інструменти для ампутації кінцівки
Інструменти для венесекціїІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Оперативна хірургічна техніка».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Оперативна хірургічна техніка 3 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 135-147, 222-223
Поняття про хірургічну операцію. Види хірургічних операцій. Законспектувати в робочому зошиті набори інструментів для різних операцій. Перевірка зас-воєних знань на практичному занятті.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Дайте визначення хірургічній операції.
Назвіть види хірургічних операцій.
З якою метою виконується хірургічна операція?
Які операції відносять до діагностичних?
Які операції відносять до лікувальних?
Як розрізняють операції за терміном виконання?
Як називають операції, що тільки полегшують стан хворого?
Що таке радикальна операція?
Назвіть операції залежно від обсягу втручання.
Назвіть етапи хірургічних операцій.
Назвіть терміни, що визначають хірургічні дії.
На які групи поділяють хірургічні інструменти?
Який інструмент застосовують для відтягування м’яких тканин під час ампутації кінцівки?
На скільки груп ділиться загальний інструментарій?
Яку голку застосовують для проведення нитки під судину?
Чим відрізняються затискач Кохера від затискача Більрота?
Дезінфекція, передстерилізаційна обробка, стерилізація хірургічного інструментарію?
Відповідь студента до теми
Тема № 10
«Загальні принципи надання першої медичної допомоги»
І. Науково-методичне обґрунтування теми
Фельдшер у своєї праці постійно зустрічається з хворими в тяжкому стані: гостра серцево-судинна недостатність, гостра дихальна недостатність, травматичний шок, анафілактичний шок, кардіогенний шок, гіпоглікемічна та гіперглікемічна кома, колапс, клінічна смерть та інші. Щоб кваліфіковано, правильно надавати невідкладну допомогу таким хворим, які знаходяться між життям та смертю, фельдшер повинен добре знати ці важкі стани хворих, розпізнавати їх і вміти надавати невідкладну допомогу. Від своєчасно кваліфіковано поданої першої медичної допомоги нерідко залежить життя людини. При проведенні реанімаційних заходів проводиться дефібриляція. Фельдшер повинен знати, як проводиться дефібриляція і вміти робити з дефібрилятором.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з загальними принципами надання першої медичної допомоги.
Засвоїти:
техніку дефібриляції,
техніку безпеки під час використанні дефібрилятора.
Вміти:
проводити дефібриляцію.
Оволодіти технікою виконання:
дефібриляції під час проведення реанімаційних заходів при клінічній смерті.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Підготовка дефібрилятора до роботи. Проведення дефібриляції
Алгоритм дії
Показання до виконання: фібриляція шлуночків серця. Шлуночкова тахікардія без пульсу.
Уміти
готувати дефібрилятор до роботи;
допомагати лікареві проводити дефібриляцію.
Матеріальне оснащення
імпульсний дефібрилятор з електродами, електрокардіограф;
електродна паста або флакон з фізрозчином, флакон з дезрозчином (3% перекису водню), флакон з проти опіковою рідиною;
стерильні марлеві серветки, бинт;
документація, ручка, пакет для клінічних відходів.
Підготовка апаратури
Приготуйте оснащення.
Приєднайте дефібрилятор до електромережі, перевірте його справність.
Приєднайте електрокардіограф до електромережі, перевірте його справність.
Підготовка до дефібриляції
Замочіть марлеві серветки фізрозчином.
Обгорніть серветками електроди електрокардіографа.
Приєднайте електрокардіограф до хворого за допомогою колодки шнурів.
Змажте рівномірним шаром електродної пасти електроди дефібрилятора або змочіть бинт фізрозчином та обгорніть ним електроди дефібрилятора.
Віддайте підготовлені електроди лікареві.
Зареєструйте ЕКГ.
Виконання дефібриляції
Дефібриляцію виконує лікар!
Лікар щільно притискує електроди дефібрилятора до грудної клітки хворого:
один електрод – справа від грудини на рівні другого міжреберного проміжку;
другий – у місці перетину п’ятого міжреберного проміжку та лівої середньої ключичної лінії.
натискує на кнопку «Заряд» на одній з рукояток електрода і заряджає дефібрилятор напругою 3000 В – 3500 В (200-240 Дж).
Медсестра:
від’єднує після загоряння лампочки «Заряджено» колодку шнурів електрокардіографа.
Лікар натискує на кнопку «Розряд».
- Увага! Під час проведення імпульсу припиніть СЛР, не торкайтесь до хворого.
Медсестра:
приєднайте колонку шнурів електрокардіографа,
реєструє ЕКГ.
Якщо синусів ритм не відновлено, процедуру слід повторити.
Увага! Напруга кожного наступного імпульсу збільшується на 500 В (50-60 Дж). Максимальна величина розряду становить 7000 В (360 Дж).
Прибирання апаратури
Від’єднайте апаратуру від електромережі.
Змочіть серветку дезрозчином.
Обробіть електроди дефібрилятора серветкою з дезрозчином.
Опустіть серветки в пакет для клінічних відходів.
Обробіть електроди електрокардіографа серветкою з дезрозчином.
Опустіть серветки в пакет для клінічних відходів.
Запакуйте апаратуру в футляри.
Вимийте і висушить руки.
Оформіть відповідну документацію.
Розміщення електродів під час дефібриляції

ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Загальні принципи надання першої медичної допомоги».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Загальні принци-пи надання першої медичної допомоги. 2 С.Д. Хіміч«Хірургія»
Стор. 150, 168-179
Робота з дефібрилятором. Вивчити.
Співбесіда
на практичному занятті.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Дефібриляція. Техніка використання дефібрилятора?
Техніка безпеки при використанні дефібрилятора?
Тести для самоконтролю
1. При фібриляції пропускають електричний розряд постійного току напруженням: 1 200 В
2 300 В
3 500 В
4 1000-2000 В
5 2500-6000 В
2. Електроди дефібрилятора обертають марлею і змочують її: 1 0,9% розчином натрію хлориду
2 5% розчином натрію хлориду
3 10% розчином натрію хлориду
4 1% розчином калію хлориду
5 10% р-ном кальцію хлориду
3. Для попередження електротравми персонал не повинен торкатися нічого, крім: 1 тіла хворого
2 операційного столу
3 наркозного апарату
4 неізольованої частин електроду
5 гумового килимка
4. На яке значення необхідно піднімати напругу електричного току при кожному повторному розряді: 1 250 В
2 500 В
3 1000 В
4 1500 В
5 2000 В
5. Вам необхідно провести дефібриляцію, використовуючи два ручних електроди. Ви розмістити їх: 1 в правій підключичній ділянці та в ділянці верхівки серця
2 в лівій підключичній ділянці та в ділянці верхівки серця
3 в правій та лівій підключичних ділянках
4 в ділянці верхівки серця та під лівою лопаткою
5 в ІУ міжребер’ї та ділянці верхівки серця
6. Наскільки напруга кожного наступного розряду під час проведення дефібриляції повинна бути вищою від попереднього: 1 300 В
2 500 В
3 700 В
4 800 В
5 900 В
7. Вкажіть максимальну величину розряду у разі проведення зовнішньої дефібриляції: 1 5000 В
2 6000 В
3 7000 В
4 8000 В
5 9000 В
Відповідь студента до теми
1 2 3 4 5 6 7
Тема № 11
«Деонтологія в хірургії»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми з амбулаторна хірургія, деонтологія в хірургії фельдшер повинен знати деонтологію в хірургії.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з наукою деонтології.
Засвоїти:
особливості медичної етики, правила поведінки середнім медичним працівником у лікувальних закладах, особливо у хірургічних відділеннях, у відношенні з хворими, лікарями, санітарками, родичами хворого. Повинен засвоїти особливості деонтології в онкології, реанімації, на ФАПі, службі швидкої допомоги.
Вміти:
застосовувати медичну етику, правила поведінки в лікувальних закладах, особливо в хірургічних відділеннях.
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Деонтологія в хірургії».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Деонтологія в хірургії 2 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 16-17
Підготувати реферат: «Деонтологічні аспекти в роботі фельдшера.». Перевірка та оцінка якості виконаної роботи.
Відповідь студента до теми
Реферат: «Деонтологічні аспекти в роботі фельдшера»
Тема № 12
«Лікування хворого в хірургічному відділенні.
Діагностика хірургічних захворювань.»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми з лікуванні хворого в хірургічному відділенні, діагностиці хірургічних захворювань фельдшер повинен знати структуру хірургічного відділення.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
з будовою хірургічного відділення.
Засвоїти:
структуру хірургічного відділення.
Вміти:
Додержуватися режиму у хірургічному відділенні.
Оволодіти технікою виконання:
лікувати хворих в хірургічному відділенні.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Активна діяльність середнього медичного працівника при нагляді та догляді за хірургічними хворими в хірургічному відділенні, а також їх професійна участь в діагностиці хірургічних захворювань забезпечують нормальний перебіг лікувального процесу і підготовку до оперативного втручання. Студенти повинні знати структуру хірургічного відділення. Порядок роботи хірургічного відділення.
Режим у хірургічному відділенні.
Режим у хірургічному відділенні – це комплекс заходів, спрямованих на профілактику внутрішньо лікарняної інфекції, а також організація праці медперсоналу, що забезпечує оптимізацію лікувально-діагностичного процесу і створення найкращих умов для одужання хворих. Він забезпечує хворим фізичний і психічний спокій.
Розрізняють суворий постільний режим, коли хворому забороняється активно рухатися в ліжку; постільний режим, коли хворому дозволяється повертатися в ліжку; напівпостільний режим, коли хворому дозволяється вставати з ліжка, ходити до туалету і загальний режим, коли хворому дозволяється ходити по відділенню. Режим призначає лікар, залежно від стану хворого.
У відділенні не можна голосно розмовляти, порушувати спокій хворого. прибирання палат слід проводити в суворо призначений час. Меблі і обладнання слід пересувати обережно. Допускається тільки світлова сигналізація.
Медичний персонал повинен дотримуватися правил особистої гігієни, слідкувати за чистотою свого тіла, особливо за руками. Їх потрібно мити перед кожною медичною маніпуляцією і після неї за допомогою гумки, щоб добре очистити від бруду навколо нігтьові валики та нігті. Нігті слід коротко остригати та не фарбувати лаком.
Мити підлогу та прибирати санітарний вузол слід в гумових рукавичках.
По відділенню слід ходити в змінному взутті. Одяг медперсоналу повинен бути пошитий з бавовняної тканини, бажано щоб це були штани і курточка.
Відвідувати хворих можна лише з дозволу зав відділенням або лікаря в дні і години, які встановлені розпорядком лікувального закладу. Бажано. Щоб до хворих приходили не більше двох відвідувачів. Візит повинен тривати в середньому 10-15 хв. Хворі співробітники до роботи в хірургічному відділенні не допускаються.
Хворі, яким був призначений загальний режим, приймають їжу в їдальні. важкохворих годує палатна медсестра із ложки притримуючи голову хворого, рідку їжу дають з поїльника.
Голити хворих слід два рази на тиждень.
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Лікування хворого в хірургічному відділенні. Діагностика хірургічних захворювань.».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Лікування хворого в хірургічному відділ.
Діагностика хірург. захворювань. 4 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 152-153
Структура хірургічного відділення, відобразити графічно. Вибірковий
контроль.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
1.Організація хірургічного відділення, його структура, розміщення, палати, перев’язочні, режим роботи, прибирання.
2.Лікарський план обстеження й лікування хворого у хірургічному відділенні.
3.Поняття про загальний догляд за хірургічними хворими.
4.Санітарно-гігієнічні вимоги до медичного персоналу і хворих.
5.Особливості організації харчування хірургічних хворих.
13.Догляд за хірургічними хворими.
Структура хірургічного відділення
Тема № 13
«Догляд за хворими в хірургічному відділенні.
Підготовка хворих до операції»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: Враховуючи вивчення цієї теми з догляду за хворими в хірургічному відділенні фельдшер повинен знати роботу медичних сестер хірургічного відділення.
ІІ. Конкретні цілі:
Ознайомитися:
з доглядом за хворими в хірургічному відділенні.
Засвоїти:
роботу та ведення документації постовою медичною сестрою;
роботу перев’язувальної медсестри;
роботу перев’язувальної медсестри;
роботу медсестри процедурного кабінету;
роботу старшої медсестри.
Вміти:
доглядати за хірургічними хворими в хірургічному відділенні.
Оволодіти технікою виконання:
засвоїти роботу медичних сестер хірургічного відділення.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Обов’язки перев’язувальної, маніпуляційної, постової, старшої медсестри
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Догляд за хворими в хірургічному відділенні. Підготовка хворих до операції.».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Догляд за хворими в хірург. відділенні. Підготовка хворих до операції 4 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 179-204, 218-221
Законспектувати та вивчити обов’язки перев’язувальної, маніпуляційної, постової, старшої медсестри. Оцінка індивідуального завдання
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
1.Організація хірургічного відділення, його структура, розміщення, палати, перев’язочні, режим роботи, прибирання.
2.Лікарський план обстеження й лікування хворого у хірургічному відділенні.
3.Поняття про загальний догляд за хірургічними хворими.
4.Санітарно-гігієнічні вимоги до медичного персоналу і хворих.
5.Особливості організації харчування хірургічних хворих.
6.Догляд за хірургічними хворими.
7.Обовязки медсестер хірургічного відділення: палатної, маніпуляційної, перев’язочної, старшої.
Задачі для самоконтролю
Задача № 1
Ви перев’язувальна медсестра хірургічного відділення.
Який об’єм роботи виконуєте Ви на початку робочого дня до виконання перев’язок?
Задача № 2
Ви перев’язувальна медсестра хірургічного відділення.
Який об’єм роботи виконуєте Ви після виконання всіх перев’язок, в кінці робочого дня?
Задача № 3
Ви постова медсестра хірургічного відділення, робите в нічну зміну. Поступає хворий з шлунково-кишковою кровотечею. Хворому призначено:
- визначення групи крові і резус-фактора,
- переливання плазми, крові, кровозамінників, хлористого кальцію.
-. в/ вікасол.
- холод на живіт,
- внутрішньо по 1 ст. ложці 6 раз на день 5% розчин амінокапронової кислоти.
Хто виконує ці призначення? Що по порядку треба робити для лікування даного хворого?
Задача № 4
Ви медсестра хірургічного відділення. Працюєте в маніпуляційній.
Яку участь Ви приймаєте в лікуванні і обстеженні хворих хірургічного відділення?
Задача № 5
Ви медсестра хірургічного відділення. Працюєте в маніпуляційній.
Який об’єм роботи Ви виконуєте в кінці робочого дня після проведення в/в вливань, інтенсивної терапії?
Задача № 6
Ви старша медсестра хірургічного відділення.
Який об’єм роботи Ви виконуєте?
Задача № 7
Ви постова медсестра, Працюєте в денну зміну.
Який об’єм роботи Ви виконуєте на початку робочого дня?
Тема № 14
«Післяопераційний період. Лікування хворого
у відділенні інтенсивної терапії.»
І. Науково-методичне обґрунтування теми: враховуючи вивчення цієї теми фельдшер повинен знати післяопераційні ускладнення, їх профілактику.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
мати поняття про післяопераційні ускладнення.
Засвоїти:
які ускладнення трапляються у післяопераційному періоді;
які профілактичні заходи застосовуються.
Вміти:
проводити профілактику післяопераційних ускладнень.
Оволодіти технікою виконання:
заходів профілактики та лікування післяопераційних ускладнень.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
Період лікування хворого, який починається з моменту
закінчення операції до відновлення працездатності або переводу хворого на інвалідність.
Поділяється на три фази: І – рання фаза – 3-5 днів,
ІІ – друга фаза – до 2-3 тижнів – до виписки із стаціонару,
ІІІ – віддалена фаза – до відновлення працездатності або переводу хворого на інвалідність.
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Післяопераційний період. Лікування хворого у відділенні інтенсивної терапії».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Післяопераційний період. Лікування хворого у відділенні інтенсивної терапії 6 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 224-225
Графічно відобразити структуру післяопераційних ускладнень. Законспектува-ти та вивчити профілактику післяоперац. ускладнень. Оцінка
якості виконаної роботи.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Дайте визначення післяопераційного періоду.
На які періоди поділяється післяопераційний період?
Які методи спостереження за хворими застосовуються у ранньому післяопераційному періоді?
Назвіть основні функціональні показники хворого, що реєструються медичною сестрою після операції.
Яка роль медсестри відводиться у профілактиці післяопераційних ускладнень?
Як треба покласти хворого після операції у ліжко?
Через кілька годин після операції хворий обов’язково повинен помочитися?
Які особливості спостереження та догляд за післяопераційними хворими?
Які особливості дієти у післяопераційних хворих?
Догляд за порожниною рота для профілактики паротиту?
Яка профілактика тромбоемболітичних ускладнень після операції?
Міри профілактики післяопераційного психозу?
Які ранні ускладнення можуть бути з боку шлунково-кишкового тракту?
Назвіть основні функціональні показники хворого, що реєструються медичною сестрою після операції.
Яка роль медсестри відводиться у профілактиці післяопераційних ускладнень?
Як треба покласти хворого після операції у ліжко?
Через кілька годин після операції хворий обов’язково повинен помочитися?
Які особливості спостереження та догляд за післяопераційними хворими?
Які особливості дієти у післяопераційних хворих?
Догляд за порожниною рота для профілактики паротиту?
Які ранні ускладнення можуть бути з боку серцево-судинної системи, їх профілактика?
Які ранні ускладнення можуть бути з боку системи дихання, їх профілактика?
Які ранні ускладнення можуть бути з боку нервової системи, їх профілактика?
Які ранні ускладнення можуть бути з боку сечовидільної системи, їх профілактика?
Які ранні ускладнення можуть бути з боку післяопераційної рани, їх профілактика?
Як проводити профілактику пролежнів?
Задачі для самоконтролю
1. Після операції під масковим наркозом у хворого виникла блювота. Які міри повинна проводити медсестра при блювоті?
2. Після операції хворий не мочиться 6 годин. Які міри необхідно провести, щоб хворий помочився?
3. У тяжкого хворого після операції з’явилась гіперемія шкіри коло крижі, лопаток, зниження чутливості в цих місцях. Яке ускладнення у хворого? Профілактика і лікування цього ускладнення?
4. Хворому 35 років зроблена операція з приводу перфоративної виразки шлунка. В першу добу післяопераційний період без ускладнень. На другий день хворий зірвав з рани пов’язку, встав з ліжка не помічаючи медсестри, почав лаятися. Що з хворим? Ваші дії і рекомендації?
5. На третій день після операції з приводу гострого апендициту у хворого здуття живота, гикавка, дворазове блювання, відсутність стулу, затримка газів. Шкіра і слизові оболонки з сіруватим відтінком. Язик сухий, обкладений білуватим нальотом. Що з хворим? Ваші дії і рекомендації?
6. На п’ятий день після операції у хворого з’явилась біль в ділянці післяопераційної рани. Шкіра круг рани напружена, червона. Відмічається місцеве і загальне підвищення температури. Яке ускладнення виникло у хворого? Ваші дії і рекомендації?
7. Хворому зробили операцію – ампутацію нижньої кінцівки. Через 5 годин раптово з’явилась різка наростаюча блідість, слабкість, частий пульс, пов’язка промокла кров’ю. Яке може бути ускладнення? Що повинна негайно зробити медична сестра?
Відповідь студента до теми
Тема № 15
«Відкриті механічні ушкодження (рани)»
І. Науково-методичне обґрунтування теми
Р А Н И – найбільш частий вид травм, з якими хворі звертаються на ФАП, в сільську амбулаторію, поліклініку, у травмпункт та інш. В деяких випадках рани проходять безслідно, без будь-якого лікування, в інших – в результаті приєднання інфекції, при неправильної тактиці подання першої допомоги і лікування, вони можуть обернутися тяжкими ускладненнями або навіть привести до смерті.
Потому середньому медичному працівнику необхідно вміти подавати першу медичну допомогу при пораненнях, вміти лікувати рани. А також необхідно для профілактики нагноєння ран застосовувати обов’язково методи асептики та антисептики.
ІІ. Конкретні цілі
Ознайомитися:
мати поняття про рану
Засвоїти:
характеристику різноманітних ран.
Вміти:
надавати першу медичну допомогу при пораненні;
лікувати хворих з ранами.
Оволодіти технікою виконання:
проводити туалет ран.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
Структурно-логічна схема різноманітних ран
Характеристика різноманітних ран
ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Відкриті механічні ушкодження (рани)».
№ з/п Назва теми або її фрагменту Кіл. год. Рекомендована література Зміст роботи Форма контролю
1 Поняття про рани. Види ран. Принци-пи надання першої медичної допомоги в разі поранення. 4 С.Д.Хіміч«Хірургія»
Стор. 246-263
Характеристика різноманітних ран. Графологічно відобразити різні види ран Співбесіда
на практичному занятті.
V. Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Що називається раною?
Які види ран трапляються?
Що характерно для різаної рани?
Що характерно для забитої, розміченої, рваної рани?
Що характерно для колотої рани?
Що характерно для укушеної рани?
Що характерно для отруєної рани?
Що характерно для вогнестрільної рани?
Які розрізняють вогнестрільні рани?
Що характерно для скальпованої рани?
Які рани добре загоюються?
До яких ран відносяться операційні рани?
Що характерно для ран, заподіяних термоядерною та атомною зброєю?
Що характерно для рубаної рани?
Наведіть етапи надання першої долікарської допомоги при пораненнях.
Що таке рановий процес?
Визначте основні завдання ПХО.
Назвіть види ПХО за терміном.
Які протипоказання для ПХО?
Назвіть можливі ускладнення після ПХО.
Перерахуйте симптоми, характерні для нагноєння рани.
Питання Відповіді
Яка рана краще за все загоюється?
Яка рана сильніше кровоточить?
Яка рана найбільше небезпечна в смислі інфекції?
Яка рана найбільше складна для діагностиці? Різана
Колота
Забита
Укушена
Рвана
Рубана
Вогнестрільна
Задачі для самоконтролю
1.До хірурга поліклініки звернувся хворий зі скаргами на біль в ділянці правої стопи. Наступив на гвіздок на роботі. Об’єктивно: в ділянці підошви правої стопи рана розміром 0,5х1 см.
Поставте діагноз? Яку допомогу необхідно надати хворому? Яке подальше лікування?
2.Із хірургічного відділення виписався хворий на лікування в поліклініку, якому була проведена операція: апендектомія. В післяопераційному періоді виникло нагноєння післяопераційної рани. Об’єктивно: в правій здухвинній ділянці рана розміром 6х1 см, глибиною 1 см, краї рани і дно рани рожеві, мілко зернисті, виділень немає.
Встановіть діагноз? В якій фазі рановий процес? Яке подальше лікування? Яким чином загоюється рана?
3.На 4 день після отримання колотої рани м’яких тканин правого стегна хворий став відмічати розпираючий біль. При огляді: краї рани вкриті сіруватим нальотом. В глибині рани відмічаються гнійні відділення.
Що трапилося? Яке подальше лікування?
4.До хірурга поліклініки звернувся хворий зі скаргами на рану з гнійним відділенням, почервонінням коло рани. 3 дня тому впав, вдарився правою гомілкою о рейку. При огляді: в середній третині передньої поверхні правої гомілки рана розміром 3х2 см, коло рани набряк, гіперемія; із рани виділяється серозно – гнійне відділення.
Поставте діагноз? Яке лікування? В якій фазі рановий процес?
Яким чином буде відбуватися загоєння?
5.Ви, фельдшер швидкої допомоги, прибули на місце події. Потерпілий з вогнепальним наскрізним пораненням ліктьового суглоба.
Які особливості вогнестрільних ран? Який порядок надання першої медичної допомоги?
6.Третього дня після операції хворий став скаржитися на пульсуючий біль у рані. При огляді: краї рани набряклі, гіперемія шкіряних покривів коло рани, при пальпації болісна інфільтрація коло рани. Поставте діагноз? Яке лікування у даному випадку? Як попередити таке ускладнення?
7.Ви, фельдшер швидкої допомоги, прибули на місце події. На дорозі лежить постраждалий, якого збила машина. В ділянці лівого стегна по боковій поверхні рана, розміром 6х2 см, глибиною до 4 см, краї нерівні, із рани тече нерясна темна кров.
Поставте діагноз? Яку першу медичну допомогу треба надати постраждалому? Яке подальше лікування?
8.В травмпункт доставлено постраждалого. На роботі другий палець лівої кисті попав у верстак. При огляді: на другому пальці лівої кисті дефект шкіри і м’яких тканин нігтьової фаланги з ділянкою нігтя.
Поставте діагноз? Надайте першу медичну допомогу? Яке подальше лікування? Як загоюється ця рана?
9.Жінку покусала собака. При огляді: обидві гомілки мають багато ран, не рівні, рвані. Який вид рани? Перелічіть, що треба робити в подібних випадках при наданні першої медичної допомоги?
10.В результаті порушення правил безпеки рука робітника опинилася у станку. При огляді: хворий блідий, пульс 100 ударів у хвилину. На правій кисті відсутні нігтьові фаланги другого та третього пальця.
Який вид поранення? Перша медична допомога?
11.На п’ятий день після операції у хворого з’явився біль в ділянці п/о рани. Шкіра навколо рани напружена, гіперемійована. Відмічається загальне та місцеве підвищення температури.
Яке ускладнення виникло у хворого? Ваші дії та рекомендації?
12.Хворому у хірургічному відділенні зроблена операція: апендектомія.
Як треба лікувати післяопераційну рану? Яким натягом загоюються післяопераційні рани?Коли знімають шви?
13.До хірурга поліклініки звернувся хворий зі скаргами на наявність рани в ділянці долоні лівої китиці. Зі слів хворого, розрізав 3 години тому склом ліву китицю.
Яку допомогу треба надати хворому? Яке подальше лікування?
14.До фельдшера звернулась хвора. При огляді виявлена лінійна рана з м’ятими краями на тильній поверхні лівої стопи, із якої виділяється кров.
Який вид рани у хворої? Ваші дії?
15.Ви, фельдшер швидкої допомоги, прибули на місце події. У постраждалого рана в ділянці передньої черевної стінки, нанесена ножем. Із рани випали петлі кишечнику.
Надайте першу медичну допомогу потерпілому? Ваші дії надалі?
16.В перев’язувальній знаходиться хворий, якому 4 дня тому зроблено ПХО рваної забитої рани гомілки. Пов’язка змокла жовтуватим відділенням. Після зняття пов’язки: набряклість країв, гіперемія, особливо в ділянці кутка рани.
Який стан рани? Перелічіть який інструментарій, матеріали, лікарські засоби необхідно для перев’язки?
17.В результаті автомобільної аварії у водія виникла рана лівого плеча, тупа травма носа. Із рани плеча сильна кровотеча, накладена пов’язка швидко просочується яскраво червоною кров’ю. Із носа кровотеча. Постраждалий блідий, пульс частий, на лівій руці не визначається.
Як зробити тимчасову зупинку кровотечі? Надайте першу допомогу?
18.Пацієнт отримав рану ліктьового згину упавши склом. Відмічається сильна кровотеча, колір крові яскраво червоний. Передпліччя та китиця різко бліді.
Який вид кровотечі у постраждалого? Перелічіть заходи першої медичної допомоги?
19.В результаті автомобільної аварії чоловік отримав рану волосистої частини голови. При огляді: в тім’яній ділянці зліва рана розміром 3х5 см, сильна кровотеча.
Яку пов’язку треба накласти?
20.Будівельник випадково наступив ногою на іржавий гвіздок. Рану обробили спиртовим розчином йоду і він продовжив роботу. Чи правильно він зробив? Які ускладнення можливі у такому випадку?
Перелічіть заходи першої допомоги у таких випадках?
21.В результаті необережного поводження з рушницею мисливець отримав вогнестрільне поранення стопи. При огляді: на тильній поверхні стопи дефект шкіри і тканин розміром 1х1,5 см, багато мілких ран стопи. Різка набряклість стопи, із ран нерясна кровотеча.
Характеристика поранення? Перелічіть заходи першої медичної допомоги?
22.В результаті автоаварії у мотоцикліст отримав поранення руки і ноги. При огляді: на передпліччі рана розміром 2х3,5 см, з нерівними краями, забруднена землею, нерясна кровотеча. На гомілці та колінному суглобі рана розміром 4 х 6 см, з відшаруванням шкіри у сторону колінного суглоба.
Який вид поранення? Перелічіть заходи першої медичної допомоги?
23.Під час заготівлі сіна молода жінка випадково отримала поранення лівої гомілки косою. При огляді: на зовнішній поверхні лівої гомілки рана розміром 3х15 см з рівними краями. Із рани сильна кровотеча.
Який вид кровотечі? Перелічите заходи першої медичної допомоги?
Відповідь студента до теми

Приложенные файлы

  • docx 17710671
    Размер файла: 676 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий