A_B———————Slovnik_pochatok-1


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.О.Сухомлинського
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ







СЛОВНИК ГОВІРОК
БУЗЬКО-ІНГУЛЬСЬКОГО АРЕАЛУ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ











МИКОЛАЇВ – 2006
Т.1
Передмова
Список населених пунктів
Карта Миколаївської області
А, Б

"Словник говірок Бузько-Інгульського ареалу" уклали викладачі кафедри української мови філологічного факультету Миколаївського державного університету:
Спанатій Любов Степанівна – кандидат філологічних наук, доцент;
Супрун Алла Петрівна – кандидат філологічних наук, доцент;
Тимченко Марія Феліксівна – кандидат філологічних наук,
доцент, завідувач кафедри;
Токар Василь Петрович – кандидат філологічних наук, доцент.

Науковий керівник творчого колективу – доцент Токар В.П.
Редактор І–го тому – доцент Тимченко М.Ф.
За загальною редакцією доцента Токаря В.П.

У І–му томі Словника зафіксовано слів, не рахуючи тих, що подаються як посилання; з них під літерою а – , під літерою б – .

Передмова
“Словник говірок Бузько-Інгульського ареалу” укладено за “Програмою для збирання матеріалів до лексичного атласу української мови” Й.О.Дзендзелівського, яка охоплює всі сфери життя і діяльності людей: сільське господарство, тваринництво, птахівництво, бджільництво, рибальство, будівництво, транспорт і комунікацію, ткацтво, млинарство, теслярство, ковальство, гончарство, шевство, соціально-економічну лексику, анатомічні назви, медицину і ветеринарію, побут, кулінарію, одяг і взуття, звичаї, ігри,розваги, обряди, повір'я, індивідуальні риси людини і, зрештою, дитячий лексикон.
Збирання і записування лексичного матеріалу до Словника проводилося різними шляхами.
Викладачами кафедри,наукові праці яких присвячені вивченню гончарної, рибальської, вівчарської та іншої лексики.
Студентами філологічного факультету стаціонарної форми навчання під час проходження діалектологічної практики.
Студентами–заочниками, які виконували контрольні роботи зі "Вступу до мовознавства", "Української діалектології", "Сучасної української літературної мови" на матеріалі лексики свого села.
Студентами денної і заочної форми навчання, які виконували курсові роботи з лексикології та діалектології на матеріалі рибальської, виноградарської, вівчарської, гончарної, бджільницької, металообробної, овочівницької, обрядової, народної медицини та іншої лексики певного села \чи сіл\.
Учителями української мови та літератури, які під час перебування на курсах підвищення кваліфікації виконували реферати на теми "Діалектна лексика мого села", "Рибальська, виноградарська, гончарна, вівчарська, обрядова, народної медицини та ін. лексика".
Із художніх творів письменників Миколаївщини.
* * *
Структура словникової статті.
Кожна словникова стаття будується за загальноприйнятою у подібних лексикографічних працях схемою:
1. Вона складається із чотирьох основних частин.
У першій частині подається реєстрове слово і вказується на всі властиві йому граматичні та стилістичні ознаки, що здійснюються за правилами, прийнятими у "Словнику української мови". (К.: Наук. думка. – 1970. – Т.І. – С.8 )1.
Усі наявні фонетичні і словотворчі варіанти основного реєстрового слова фіксуються за алфавітом як окремі словникові статті.
Наприклад:
арпа'ж, у, ч., бот. Дрібна цибуля-сіянка, що використовується як насіння. Див. арпа'жик, арпажі'йка, гарпа'жик, гарбажі'йка та ін.
2. Значення заголовного слова здебільшого розкривається описово, часто наявним у літературній мові відповідником – синонімом, у меншій мірі – комбінованим способом:
ВЕРБИЧКИ, чок, мн. Збірна назва дерев будь-яких порід;
ВАЛАШАТИ, аю, аєш, недок. Каструвати;
ВГУРНИЙ, а, е. Впертий;
ГОРІЗНО, присл. Лежати догори лицем. Горілиць.
Якщо слово має декілька значень, то відділяються вони одне від одного арабськими цифрами, після чого по порядку розкривається кожне значення чи його відтінок. Наприклад:
БАРАНДУ'ШІ, ів, мн., бот. 1. Маленька лісова квіточка, яка розцвітає ранньою весною білим цвітом. Білий пролісок. Підсніжник.
2. Пролісок, який має квіточку лілово-синього кольору.
3. Маленькі жовтенькі квіточки, які з’являються ранньою весною у садках і цілинних землях.
Слова–омоніми подаються в окремих статтях з позначкою в дужках біля кожного слова арабськими цифрами його порядкового номера. Як-от:
БАБКА\1\, и, ж. Плівка, яка виникла на пряженому молоці.
БАБКА\2\, и, ж. Вид підкладного ковальського інструмента, за допомогою якого заокруглюють поковку.
БАБКА\3\, и, ж., бот. Безстебла рослина з пучком широких листків, яка активно використовується у народній медицині. Подорожник. "Ведмеже вухо". Іноді подається опис будови, величини і форми названого предмета, з якого матеріалу зроблений, як готується /коли це кулінарний виріб/ або ж опис здійснення певного народного обряду і т.ін.
ПАВУ'К, а, ч. Риболовна снасть, зроблена із двох навхрест з’єднаних дугоподібних залізних прутів, до яких прикріпляється сітка, що трохи звисає; у сітку кладуть на дно приманку і на довгій жердині опускають її тросом, намотується і розмотується барабаном, установленим на борту човна, у воду; коли риба зійдеться на приманку, рибак потихеньку, а іноді й швидко, підіймає з води сітку, намотуючи трос на барабан, а рибу виймає підсакою.
БАКАНЦІ, ів, мн. Кукурудза, яка під час підсмажування на гарячій черені печі або металевому листі тріскається і, бахкаючи, розвертається.
ДАНЦ, а, ч. Обрядовий танець під час весілля. Він виконується тоді, коли молодий приходить за молодою. У цей час грає спеціальна музика, і молодий із своїми рідними та близькими створюють коло і рухаються за обертом сонця. У свою чергу молода із своїми рідними і подружками утворюють друге коло, яке також рухається, але в протилежному напрямі. Коли молодий і молода стануть один проти одного, всі зупиняються. Тоді підходить батько молодої, з’єднує руки молодих, чим підтверджує, що згоден віддати дочку в руки молодого. Після цього створюється одне загальне коло, і всі знову продовжують виконувати танець. Після танцю молодий забирає молоду і садить за столом біля себе.
Коли один і той же предмет має ряд діалектних назв, то всі вони подаються за алфавітом як окремі словникові статті. Але після першого за алфавітом слова подаються всі його синоніми. Як-от:
БАБАЙ, я, ч. М'ясиста серцевина кавуна. Див. вовк, вовчик, вовчок, дід, душа, павук, питушок, чорт, качанчик та ін.
У ряді випадків указується на походження слова. Наприклад:
АР'ЯН, у, ч. Кисле молоко. Запозичення із тюркських мов (кримсько–татарської або турецької): тур.– ayran, крим.-тат.– айран (ЕСУМ,т.1,с.91)
ВАРКА, и, ж Губа. Запозичення з польської мови; п. warga "губа" (ЕСУМ, т.1, с.331)
КАРУЦА, и, ж. Віз. Запозичення із східно-романських мов; молд. кэруцэ, рум. саrиta (ЕСУМ, т.2,398)
ЛЬОК, у, ч., кул. Приправа із часнику, цибулі і перцю для рибної юшки. Засвоєне з білоруської мови. (Див. Белорусско-русский словарь.– М., 1962. – С.418.)
3. Ілюстративний матеріал в основному здобутий нами з живого мовлення жителів відповідних сіл Миколаївської області. Незначна частина прикладів узята з художніх творів місцевих письменників або ж письменників, які описують події,що відбувалися на Миколаївщині.
У Словнику ілюстрації подаються здебільшого одним реченням, коли ж заголовне слово має широке значення і виступає загальною назвою ряду предметів, то наводиться 2, а іноді й 3 приклади, як-от:
1. БАКАЙ, я, ч. Вибоїна на дорозі, яма, калюжа. Після дощу на дорозі утворилося багато бакаїв\ с.Матвіївка Микол.р.\ Під час війни на вигоні бомбою вирито великий бакай \ с.Троїцьке Новоодес.р.\.
2. ВЕРБА, и, ж. Загальна назва будь-якої породи дерева. Біля школи посадили різні верби: осики, клени, дубки, шовковиці і берестки \ с.Н.–Сергіївка Баштан.р.\ У цьому році на нашій вербі вродили дуже рясно груші \смт.Березан.\.
Коли ж заголовне слово засвідчене не лише в мові жителів якогось села\ чи сіл\, а й у художніх творах, то подаються приклади з обох джерел.
БЕСАГА, и, ж. Торба, велика кишеня. Хлоп'ята ходять по лісу і збирають жолуді у невеликі торби–бесаги /с.Вишневе, Арбузин.р./; Якийсь хлоп’як рве квітки і складає до бесаг /І.Григурко. Канал. –К., 1973, С.140/.
Речення подаються такого характеру, щоб у них у повній мірі розкривався зміст заголовного слова.
4. Географічний довідник складається з назв населених пунктів,у яких зафіксоване заголовне слово з тим чи іншим значенням.
Назви населених пунктів передаються цифровими позначеннями, вживаними у довіднику “Миколаївська область. Адміністративно-територіальний поділ” (Одеса, 1978).
У довіднику адміністративно–територіального поділу Миколаївської області всі населені пункти пронумеровані (кодифіковані). Першим –обласний центр і всі населені пункти, йому підпорядковані, а потім за алфавітом райони, а в районах – за алфавітом селищних рад і сіл.
Відзначаючи у Словнику, в яких населених пунктах вживається зафіксоване слово, ми називаємо їхні офіційні порядкові номери за адміністративно–територіальним поділом Миколаївщини, при цьому вказуємо район, назва якого подається у скороченому вигляді (Див. “Умовні скорочення назв районів”).
Написання цифрових позначень через дефіс, напр. 8-12, означає, що слово також вживається у всіх проміжних населених пунктах (9, 10, 11).
ГРАФІКА
Перед укладачами Словника закономірно виникло питання, як подавати лексичний матеріал – фонетичною транскрипцією чи звичайною діючою орфографією. Ми дотримуємося думки, що: “в усякому словнику фонетичні тонкощі не становлять інтересу, тому слід передавати вихідну форму слова в заголовку засобами нормальної орфографії, щоб всіляко полегшити шукання і довідки в Словнику для читачів, не знайомих з говіркою місцевості. Якщо говірка настільки відрізняється від літературної мови, що передача засобами звичайної орфографії перекручує фонетичні форми слова, то в цьому випадку поряд з першим орфографічним заголовком треба дати в дужках точну фонетичну транскрипцію його”.1
В умовах нашого мовного масиву значних фонетичних діалектних відхилень у вимові говіркових слів немає, тому немає ніякої потреби подавати реєстрові слова фонетичною транскрипцією.
Слід відзначити, що матеріал для Словника збирався протягом 25 років.
За цей час у житті нашого народу відбулися величезні зміни, які закономірно знайшли своє відображення і в лексиці мовців Бузько-Інгульського регіону. Тому чимало слів, колись поширених, тепер уже не вживаються, наприклад:
1) гектарник, гектарниця (колгоспник чи радгоспник, які доглядали за певною ділянкою поля);
2) назви одягу і взуття: болонка (куртка з болоньї), джимси (модні брюки джинси), бахли, батули (глибокі саморобні колоші для валянок);
3) розмовно-жаргонні слова чувак і чувиха, бомж і бомжиха, які були поширені у 70–х роках.
Такі слова фіксуються у Словнику як своєрідні історизми.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ НАЗВ МІСТ І РАЙОНІВ
Арбузин. – Арбузинський
Жовтн. – Жовтневий

Башт. – Баштанський
Казан. – Казанківський

Березан. – Березанський
Кривоозер. – Кривоозерський

Березнег. – Березнегуватський
Микол. – Миколаївський

Брат. – Братський
Новобузьк. – Новобузький

Веселин. – Веселинівський
Новоодес. – Новоодеський

Вознесен. – Вознесенський
Очак. – Очаківський

Врад. – Врадіївський
Первомай. – Первомайський

Доман. – Доманівський
Снігур. – Снігурівський

Єлан. – Єланецький



СПИСОК
населених пунктів у порядку їх нумерації,
у яких записаний лексичний матеріал

Миколаївський район

2.
смт. Велика Корениха
4.
смт. Тернівка

3.
с. Мала Корениха
5.
с. Матвіївка

Вознесенський район

7.
с. Зелений Гай
8.
с. Пряме

Арбузинський район

10.
смт. Арбузинка
27.
с. Новокрасне

11.
с. Вишневе
28.
с. Любоіванівка

12.
с. Кавуни
29.
с. Новоселівка

14.
с. Осикова Балка
31.
с. Колос Добра

15.
с. Полянка
32.
с–ще Костянтинівка

16.
смт. Костянтинівка
33.
с. Мар'янівка

17.
с. Бузьке
34.
с. Шкуратове

18.
с. Агрономія
35.
с. Садове

19.
с. Зелений Берег
36.
с. Виноградний Яр

20.
с. Новий Ставок
37.
с. Зелена Поляна

21.
с. Благодатне
38.
с. Новомихайлівка

22.
с. Воєводське
39.
с. Семенівка

23.
с. Корабельне
40.
с. Булацелове

24.
с. Новогригорівка
41.
с. Іванівка

25.
с. Рябоконеве
42.
с. Остапівка

26.
с. Шевченко
43.
с. Панкратове

Баштанський район

44.
смт. Баштанка
75.
с. Виноградівка

45.
с–ще Андріївка
77.
с. Новомар'ївка

46.
с. Зелений Яр
78.
с. Новоіванівка

47.
с. Трудове
79.
с. Київське

48.
с. Шевченко
80.
с. Солдатське

49.
с. Добре
81.
с. Новопавлівка

50.
с. Новобратське
82.
с. Зелений Клин

51.
с. Новоєгорівка
83.
с. Новосергіївка

52.
с. Єрмолівка
85.
с. Зелений Гай

53.
с. Братське
86.
с. Новогорожене

55.
с. Новоолександрівка
87.
с. Тарасівка

56.
с. Новоукраїнка
88.
с. Піски

58.
с. Інгулка
89.
с. Костянтинівка

59.
с. Степанівка
90.
с. Плющівка

61.
с. Катеринівка
91.
с. Новогеоргіївка

62.
с. Новопетрівка
92.
с. Одрадне

63.
с. Новофонтанка
94.
с. Привільне

64.
с. Костичі
95.
с. Зелений Яр

65.
с. Доброкам'янка
97.
с. Новобірзулівка

66.
с. Лобріївка
99.
с. Свобода

67.
с. Леніне
100.
с. Старогорожене

68.
с. Архангельське
101.
с. Христофорівка

69.
с. Лисянка
102.
с. Добра Криниця

70.
с. Михайлівка
103.
с. Мар'янівка

71.
с–ще Лоцкине
105.
с. Явкине

74.
с. Мар’ївка
106.
с. Червоний Став

Березанський район

107.
смт. Березанка
132.
с. Кімівка

108.
с. Андріївка
133.
с. Калабатине

109.
с. Малахове
134.
с. Суходіл

110.
с. Марківка
135.
с. Чапаєвка

112.
с. Анатолівка
136.
с. Яблуня

113.
с. Бесарабка
137.
с. Коблеве

114.
с. Червона Українка
140.
с. Краснопілля

115.
с. Василівка
141.
с-ще. Крутоярка

117.
с. Красне
142.
с. Лимани

118.
с. Михайлівка
143.
с. Вікторівка

119.
с. Новоселівка
144.
с. Матіясове

120.
с. Данилівка
145.
с. Андрієво–Зорине

121.
с. Новоподілля
149.
с. Шмідтівка

122.
с. Подимове
150.
с. Рибаківка

124.
с. Дмитрівка
151.
с. Лугове

125.
с. Богданівка
152.
с. Ташине

126.
с. Ганнівка
154.
с. Новопетрівка

127.
с. Єлизаветівка
156.
с. Тузли

128.
с. Журівка
158.
с. Новофедорівка

130.
с. Олександрівка
159.
с. Федорівка

Березнегуватський район

160.
смт. Березнегувате
187.
с. Маліївка

161.
с. Іванівка
188.
с. Нововолодимирівка

162.
с. Калачеве
189.
с. Новосергіївка

163.
с. Костомарівка
190.
с. Червоний Став

166.
с. Біла Криниця
191.
с. Мурахівка

167.
с. Новогригорівка
193.
с. Велике Артакове

169.
с. Висунськ
194.
с. Кавказ

170.
с. Василівка
195.
с. Калинівка

172.
с. Семенівка
196.
с. Тернівка

173.
с. Калуга
198.
с. Новоочаків

174.
с. Соколівка
199.
с. Петропавлівка

175.
с. Лепетиха
200.
с. Новосевастополь

176.
с. Білоусове
201.
с–ще Добре

177.
с. Веселе
202.
с. Тетянівка

178.
с. Кам’яне
203.
с. Новоукраїнка

180.
с. Токареве
205.
с. Романівка

182.
с. Любомирівка
206.
с. Федорівка

183.
с. Веселий Кут
207.
с. Сергіївка

184.
с. Новопетрівка
208.
с. Зелений Гай

185.
с. Пришиб
209.
с. Новомирівка

186.
с. Яковлівка
211.
с. Озерівка

Братський район

212.
смт. Братське
249.
с. Олексіївка

213.
с. Антонове
250.
с. Миколаївка

216.
с. Кам’януватка
251.
с. Єгорівка

217.
с. Новоолексіївка
252.
с. Красноярка

218.
с. Озеринівка
255.
с. Петропавлівка

219.
с. Ганнівка
257.
с. Новокостянтинівка

221.
с. Воронине
259.
с. Новопетрівка

222.
с. Дарниця
260.
с. Трудолюбівка

223.
с. Єлизаветівка
261.
с. Новомар’ївка

224.
с. Мостове
262.
с. Обухівка

225.
с. Новофедорівка
263.
с. Новоолександрівка

227.
с. Григорівка
264.
с. Макарове

228.
с. Антонівка
266.
с. Соколівка

232.
с. Тимофіївка
267.
с. Улянівка

234.
с. Кам’яно–Костувате
268.
с. Сергіївка

236.
с. Прищепівка
269.
с. Михайлівка

238.
с. Костувате
271.
с. Шевченко

239.
с. Володимирівка
273.
с. Вікторівка

240.
с. Лісове
274.
c. Іллічівка

245.
с. Крива Пустош
275.
с. Микільське

246.
с. Антонопіль
276.
с. Петрівське

247.
с. Кудрявське



Веселинівський район
278.
смт Веселинове
301.
с. Калинівка

279.
с. Звенигородка
303.
с. Петрівка

280.
с. Кременівка
305.
с. Миколаївка

281.
с–ще Кудрявцівка
307.
с. Новоіллінка

282.
с. Бондарівка
308.
с. Подолянка

283.
с. Виноградівка
309.
с. Степанівка

284.
с. Воронівка
312.
с. Новосвітлівка

285.
с. Зелене
313.
с. Дальнє

286.
с. Колосівка
314.
с. Поділля

287.
с. Кутузівка
315.
с. Григорівка

288.
с. Михайлівка
317.
с. Новогригорівка

289.
с. Новомиколаївка
318.
с. Новосілка

290.
с. Новопавлівка
320.
с. Покровка

292.
с. Катеринівка
321.
с. Варюшине

293.
с. Весняна Квітка
322.
с. Поріччя

294.
с. Новокатеринівка
323.
с. Градівка

295.
с. Кубряки
324.
с. Ставки

296.
с. Гамове
328.
с. Староолексіївка

297.
с. Іванівка
329.
с. Федорівка

298.
с. Луб’янка
330.
с. Штукар

299.
с. Бузоварове
331.
с. Широколанівка

300.
с. Іванівка
332.
с. Піщаний Брід

Вознесенський район
333.
смт. Олександрівка
356.
с. Дорошівка

334.
с. Веселй Роздол
357.
с. Новогригорівка

335.
с. Кременчук
359.
с. Прибужани

336.
с. Трикратне
360.
с. Глюгове

337.
с. Білоусівка
361.
с. Криворучко

338.
с. Новоукраїнка
362.
с. Манне

339.
с. Троїцьке
364.
с–ще Мартинівське

340.
с. Бузьке
366.
с–ще Новосілка

341.
с. Воронівка
367.
с. Очаківське

342.
с–ще Вознесенське
371.
с. Таборівка

343.
с. Григорівське
372.
с. Трикрати

346.
с. Солдатське
373.
с. Актове

347.
с. Степове
374.
с. Вільний Яр

348.
с. Трудове
375.
с. Зелений Яр

350.
с. Дмитрівка
377.
с. Щербані

351.
с. Бакай
378.
с. Шевченко

353.
с. Новобілоусівка
380.
с. Яструбинове

354.
с. Рюмівське
381.
с. Андрійчикове

355.
с–ще Тімірязєвка
382.
с. Новопристань

Врадіївський район
383.
смт Врадіївка
406.
с. Новогригорівка

384.
с. Великовеселе
407.
с. Іванівка

387.
с. Нововасилівка
409.
с. Захарівка

388.
с. Новоолексіївка
410.
с. Новомиколаївка

389.
с. Гуляницьке
411.
с. Краснопіль

390.
с. Йосипівка
412.
с. Великий Лан

392.
с. Новостепанівка
413.
с. Зимницьке

393.
с. Тарасівка
414.
с. Краснівка

394.
с. Филимонівка
415.
с. Кумарі

396.
с. Доброжанівка
416.
с. Новопавлівка

397.
с. Богемка
417.
с. Біляєве

398.
с. Мар’янівка
418.
с. Ковалівка

399.
с. Михайлівка
420.
с. Федорівка

401.
с. Новоселівка
421.
с. Шевченко

402.
с. Пилипівка
422.
с. Сирове

404.
с. Адамівка
423.
с. Болгарка

405.
с. Мала Врадіївка



Доманівський район
424.
смт Доманівка
457.
с. Антонівка

425.
с. Баришівка
462.
с. Мостове

426.
с. Забари
465.
с. Миколаївка

427.
с. Зброшкове
466.
с. Новоумань

428.
с. Казаринське
469.
с. Чернігівка

429.
с. Каштанівка
470.
с. Шевченко

432.
с. Богданівка
471.
с. Олександрівка

434.
с. Калинівка
475.
с. Крута Гора

435.
с. Куйбишевка
476.
с. Новосеменівка

436.
с. Мар’ївка
478.
с. Прибужжя

437.
с. Петрівка
480.
с. Анетівка

439.
с. Володимирівка
481.
с. Жовтневе

441.
с. Новоселівка
485.
с. Суха Балка

442.
с. Олександрівка
486.
с. Довга Могила

443.
с. Шевченко
487.
с. Іванівка

445.
с. Зелений Яр
489.
с. Лідіївка

447.
с. Великівка
490.
с. Фрунзе

448.
с. Вікторівка
491.
с. Олександродар

449.
с. Зелений Гай
497.
с. Щасливка

451.
с. Макарівка
498.
с. Володимирівка

453.
с. Козубівка
499.
с. Іванівка

455.
с. Новокантакузівка
500.
с. Кузнецове

456.
с. Маринівка
501.
с. Трудолюбівка

Єланецький район
502.
смт Єланець
524.
с. Федосіївка

503.
с. Братолюбівка
525.
с. Шевченкове

504.
с. Велідарівка
526.
с. Куйбишевка

505.
с. Великосербулівка
527.
с. Улянівка

506.
с. Григорівка
528.
с. Малоукраїнка

508.
с. Малосербулівка
529.
с. Возсіятське

509.
с. Михайлівка
530.
с. Дружелюбівка

510.
с. Нововолодимирівка
531.
с. Маловозсіятське

511.
с. Водяно–Лорине
532.
с. Садове

512.
с. Новомиколаївка
533.
с. Нововасилівка

513.
с. Семенівка
535.
с. Іванівка

514.
с. Возсіятське
538.
с. Самогордівка

515.
с. Ковалівка
542.
с. Ясногородка

516.
с. Калинівка
543.
с. Бугорок

517.
с. Богодарівка
545.
с. Крутоярка

519.
с. Водяне
548.
с. Півні

520.
с. Кам’янка
549.
с. Покровка

522.
с. Новоолександрівка



Жовтневий район
550.
смт Воскресенське
575.
с. Лупареве

551.
смт Первомайське
576.
с. Мішково-Погорілове

552.
с-ще Засілля
577.
с-ще Горохівка

553.
с-ще Квітневе
580.
с. Новомиколаївка

554.
с. Комсомольске
581.
с–ще Водник

555.
с. Новоселівка
582.
с. Костянтинівка

557.
с. Бармашове
583.
с. Оленівка

558.
с–ще Грейгове
584.
с. Пересадівка

559.
с. Воровське
585.
с. Михайло-Ларине

561.
с. Червоне
586.
с. Прибузьке

562.
с. Калинівка
587.
с-ще Степова Долина

568.
с. Котляреве
588.
с. Українка

569.
с. Зелений Гай
589.
с. Шевченкове

570.
с. Миколаївське
591.
с-ще Луч

572.
с. Шевченкове
592.
с. Мирне

573.
с. Лимани
593.
с. Новогригорівка

574.
с. Галицинове



Казанківський район
594.
смт Казанка
628.
с. Лагодівка

595.
с. Лазарівка
629.
с. Бурячки

596.
с. Чабанка
630.
с. Мар’янівка

597.
с. Великоолександрівка
631.
с. Новоселівка

598.
с. Андріївка
634.
с. Миколаївка

600.
с. Романівка
637.
с. Тарасівка

601.
с. Тимофіївка
638.
с. Тернове

602.
с. Весела Балка
640.
с. Михайлівка

604.
с. Любомирівка
641.
с. Козлівка

605.
с. Миргородка
642.
с. Кротівка

606.
с. Новоолександрівка
644.
с. Новолазарівка

608.
с. Володимирівка
645.
с. Веселий Гай

609.
с. Лісове
646.
с. Вознесенка

610.
с. Новосілля
650.
с. Новофедорівка

612.
с. Білівка
652.
с. Ногригорівка

613.
с. Дмитрівка
660.
с. Привілля

616.
с. Нововасилівка
661.
с. Скобелеве

617.
с-ще. Новоданилівка
665.
с. Садове

620.
с. Сергіївка
667.
с. Троїцько-Сафонове

621.
с. Каширівка
668.
с. Лозове

622.
с. Великофедорівка
669.
с. Павлівка

624.
с. Малофедорівка
671.
с. Виноградівка

Кривоозерський район
676.
смт Криве Озеро
690.
с. Курячі Лози

677.
с–ще Червоний Орач
691.
с. Красненьке

678.
с. Багачівка
692.
с. Очеретня

679.
с-ще Климівка
693.
с. Луканівка

680.
с. Мала Багачівка
694.
с. Берізки

681.
с. Миколаївка
695.
с. Мазурове

683.
с. Бурилове
696.
с. Михалкове

685.
с. Велика Мечетня
697.
с. Мала Мечетня

686.
с–ще Іванівка
698.
с. Голоскове

687.
с–ще Купріянівка
699.
с. Секретарка

688.
с. Тернувате
700.
с. Тридуби

689.
с. Токарівка
701.
с. Сорочинка

Миколаївський район
702.
смт Ольшанське
732.
с. Новогригорівка

703.
с. Морозівка
733.
с. Новоселівка

704.
с. Сапетня
734.
с. Трихати

705.
с. Тернувате
736.
с. Нечаяне

706.
с. Кир’яківка
737.
с. Іванівка

707.
с–ще Весняне
738.
с. Лук’янівка

708.
с. Кам’яна Балка
739.
с. Мефодіївка

711.
с. Сливине
740.
с. П’ятихатки

712.
с. Ковалівка
743.
с. Петрівка

713.
с. Андріївка
744.
с–ще Зелений Яр

714.
с. Новоандріївка
745.
с. Карликівка

717.
с. Ясна Поляна
746.
с. Новоселівка

718.
с-ще Комсомольське
747.
с-ще Радсад

720.
с-ще Маловарварівка
749.
с. Новобогданівка

721.
с. Сеньчине
750.
с. Стара Богданівка

722.
с. Соколівка
751.
с. Улянівка

723.
с. Крива Балка
752.
с. Зелений Гай

724.
с. Безводне
753.
с. Степове

727.
с. Новомихайлівка
755.
с. Шостакове

728.
с. Подимове
756.
с. Корчине

731.
с. Кринички



Новобузький район
759.
с. Добра Воля
794.
с. Веселий Поділ

760.
с. Жовтневе
797.
с. Павлівка

762.
с. Новосілля
798.
с. Привільнянське

763.
с. Петрівка
799.
с. Новомихайлівка

765.
с. Баратівка
800.
с. Анастасівка

766.
с. Антонівка
801.
с. Григорівка

767.
с. Вівсянівка
802.
с. Катеринівка

768.
с. Ганнівка
804.
с. Новополтавка

769.
с. Майорівка
805.
с. Богомази

770.
с. Мала Ганнівка
806.
с. Єфремівка

771.
с. Новопетрівка
807.
с-ще Полтавка

773.
с. Березнегуватське
809.
с. Шевченкове

776.
с. Кам’яне
810.
с. Новохристофорівка

777.
с. Миролюбівка
812.
с. Пархомівка

778.
с. Новогригорівка
813.
с. Чернігівка

780.
с. Новосілка
814.
с. Новоюр’ївка

782.
с. Вільне Запоріжжя
815.
с. Білоцерківка

783.
с. Діброва
816.
с. Максимівка

786.
с. Нововасилівка
817.
с. Новокостянтинівка

787.
с. Новоданилівка
818.
с. Розанівка

788.
с. Новоселівка
819.
с. Варварівка

789.
с. Новофедорівка
820.
с. Новоантонівка

790.
с. Показне
822.
с. Софіївка

791.
с. Ростовець
823.
с. Володимирівка

792.
с. Симонівка
826.
с. Улянівка

793.
с. Новомиколаївка



Новоодеський район
828.
с. Криворіжжя
850.
с. Ясна Поляна

829.
с. Баловне
851.
с. Кандибине

830.
с. Бузьке
852.
с. Новоінгулка

831.
с. Добрянка
853.
с. Новокрасівське

832.
с. Веселе
854.
с. Новоматвіївське

833.
с. Антонівка
857.
с. Новопетрівське

834.
с. Карлівка
858.
с. Зайве

835.
с. Київське
859.
с. Себине

836.
с. Олександрівка
860.
с. Новосафронівка

837.
с. Остапівка
861.
с. Зарічне

838.
с. Воронцівка
862.
с.Кам’янка

840.
с. Улянівка
863.
с. Підлісне

841.
с. Червоноволодимирівка
864.
с. Новомиколаївка

842.
с. Гур’ївка
865.
с. Новопавлівка

843.
с. Костянтинівка
866.
с. Сухий Єланець

844.
с. Піски
868.
с. Новошмідтівка

845.
с. Димівське
869.
с. Суворівка

846.
с. Артемівка
870.
с. Троїцьке

847.
с. Гребеники
871.
с. Михайлівка

848.
с-ще. Дільниче



Очаківський район
873.
с. Дмитрівка
891.
с. Парутине

875.
с. Матросівка
892.
с. Дніпровське

876.
с. Острівка
893.
с. Каталине

877.
с. Кам’янка
894.
с. Прибузьке

878.
с. Баланове
895.
с. Солончаки

879.
с. Володимирівка
896.
с. Покровка

880.
с. Нове
897.
с. Василівка

882.
с. Лиманне
898.
с. Покровське

883.
с. Козирка
899.
с-ще Рівне

884.
с. Михайлівка
900.
с. Березань

886.
с. Чернігівка
901.
с. Благодатне

887.
с. Куцуруб
903.
с. Осетрівка

888.
с. Іванівка
905.
с. Шевченко

889.
с. Покровка
906.
с. Чорноморка

890.
с. Яселка



Первомайський район
907.
смт Підгородна
934.
с. Мигія

908.
с. Болеславчик
935.
с. Гаївське

910.
с. Станіславчик
939.
с–ще Іванівка

911.
с. Грушівка
940.
с. Львів

912.
с. Довга Пристань
941.
с. Соколівка

914.
с. Зелена Левада
942.
с. Синюхин Брід

915.
с. Кам’яна Балка
943.
с. Софіївка

917.
с-ще Кам’яний Міст
944.
с-ще Бандурка

918.
с. Катеринка
945.
с. Богословка

919.
с. Новоандріївка
946.
с. Степківка

920.
с. Петрівка
948.
с. Зелені Кошари

921.
с. Полтавка
949.
с-ще Садибне

923.
с. Кінецьпіль
950.
с. Степове

924.
с. Забари
951.
с. Тарасівка

925.
с. Кам’яний Міст
952.
с. Анатолівка

926.
с. Кримка
953.
с. Бандурка

927.
с. Коломіївка
955.
с. Лозуватка

928.
с. Кумарі
958.
с. Шевченко

930.
с. Лиса Гора
959.
с. Чаусове

931.
с. Новопавлівка
960.
с. Мічуріне

932.
с. Лукашівка
961.
с. Підгір’я

933.
с–ще Єрмолаївка



Снігурівський район
963.
с. Баратівка
994.
с. Шмідтове

964.
с-ще Галаганівка
995.
с. Нововасилівка

965.
с. Гречанівка
996.
с. Афанасіївка

966.
с. Новософіївка
997.
с. Галаганівка

970.
с. Василівка
998.
с. Єлизаветівка

971.
с. Безіменне
999.
с. Новокондакове

972.
с. Євгенівка
1000.
с. Юр’ївка

974.
с. Павлівка
1002.
с. Новопетрівка

975.
с. Тамарине
1003.
с. Бурханівка

976.
с. Горохівське
1005.
с. Куйбишеве

978.
с. Виноградне
1006.
с. Любимівка

980.
с–ще Садове
1007.
с. Любине

981.
с. Киселівка
1008.
с. Олександрівка

982.
с. Вавилове
1010.
с. Михайлівка

983.
с. Максимівка
1011.
с. Новотимофіївка

984.
с. Кобзарці
1012.
с. Першотравневе

985.
с-ще Веселий Кут
1016.
с. Трудолюбівка

986.
с. Новопавлівське
1017.
с. Червона Зірка

989.
с. Богородицьке
1019.
с. Червона Долина

993.
с-ще Центральне
1020.
с. Покровське













КАРТА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] –А–
АБА'ЗА, [аббза], -и, ж., метеорол. Сильний північно–східний або східний вітер коло берегів Чорного моря. Див.аба'зія Подує абаза, буде сильний шторм, а це небезпечно для рибаків (137, 150 Березан.)
АБА'ЗІЯ, [аббз'ійа], -ії, ж., метеорол. Т. с. що аба'за. Сильний північно–східний або східний вітер коло берегів Чорного моря. Абазія, або абаза – небезпечний вітер,бо влітку часто здіймає шторм у морі, а взимку приносить сильний мороз (137, 150 Березан.; 891, 904 Очак.)
АБА'ЗЬ, [аббз'], виг. Вигук, яким відганяють ягнят. Див. абар [аббр], абась [аббс'], абба [аб:б], Абузь [абэз']. "Абазь, дітки, до кошари!Абазь!"– вигукувала дівчина, заганяючи ягняток (68, 69, 70, 81, 82, 101, 102, 103 Башт.; 144, 145 Березан.; 184,186 Березнег.; 257, 259, 271 Брат.; 278, 279, 280, 331, 332 Веселин.; 337, 339, 340, 354, 355, 372, 373 Вознесен.; 448, 451, 456, 457, 478 Доман.; 516, 517, 522,526,527 Єлан.; 554, 555, 568, 569, 573, 574 Жовтн.; 668, 669 Казан.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 751, 753 Микол.; 822, 823 Новобузьк.; 833, 834, 864, 865 Новоодес.; 873, 891, 893, 894 Очак.; 917, 918, 949, 950 Первомай.; 970, 972, 981, 982, 993, 994, 1012 Снігур.)
АБА'Р [аббр], виг. Т. с. що й абазь [аббз']. "Абар, капосні, в сарай! Абар!" – вигукувала хазяйка, заганяючи ягнят у сарай (144, 145, 156, 158 Березан.; 877, 878, 883, 884 Очак.; 996, 997, 1008, 1010, 1011 Снігур.)
АБА'СЬ [аббс'], виг. Т. с. що й абазь [аббз']. Сестричка, заганяючи ягняток у двір, вигукувала: "Абась, миленькі! Абась!" (185, 186, 203 Березнег.; 404, 405 Врад.; 439, 441 Доман.; 514, 515 Єлан.; 557, 558, 576, 577 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 790, 791, 819,820 Новобузьк.; 901, 903 Очак.; 926, 927, 930, 931 Первомай.)
АБАЧА'НИ [абачбни], ан, мн. /одн. абачанин, а, ч.; абачанка, и.ж./. Назва тих людей, що живуть на протилежній стороні ставка від центру села. Абачани добираються у центр села греблею, а літом – човнами. Ще один абачанин цього літа переселився в центр села. Абачанки приїхали на базар човнами (981 Снігур.)
АБАЧА'НИН [абачбнин], див. Абачани.
АБАЧА'НКА [абачбнка], див. Абачани.
АББА' [аб:б], виг. Вигук, яким відганяють ягнят. Див. абазь. "Абба, миленькі, абба, дурненькі, до гурту!–вигукувала бабуся, заганяючи ягняток у кошару (930, 931 Первомай.)
АБИ'Р [аб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15р], виг. Вигук, яким відганяють овець. "Абир, кляті! Абир до гурту!" – покрикував чабан на овець, які відстали від отари (150, 151 Березан.)
АБИРКО'СА [абиркуса], АЙБИРКО'СА [а
·биркуса], -и, ж. 1. Дерево абрикоса. Наші абиркоси весною дуже рясно зацвіли, а врожай невеликий (18, 19 Арбузин.; 44, 46 Башт.; 124, 127 Березан.; 198, 199 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 695, 696 Кривоозер.; 842, 843 Новоодес.; 891, 893 Очак.; 940, 941 Первомай.)
2. Плоди дерева абрикоса (насел. п. див. АБИРКО'СА)
АБИРКО'СІВКА [абиркус'іка], -и, ж. Наливка з абрикос. Ідучи в гості до кумів, ми взяли бутилочку власної абиркосівки (насел. п. див. абиркоса).
АБИРКО'СІВОЧКА [абиркус'івочка], -и, ж. Зменш. до абиркосівка. Давай, куме, попробуємо ще й нашої абиркосівочки (насел. п. див. абиркоса).
АБИРКО'СНИЙ [абиркусни
·], -а, -е. Прикм. до абиркоса. Абиркосні кісточки діти збирають і здають на заготівельний пункт (насел. п. див. абиркоса).
АБИРКО'СОВИЙ [абиркусови
·], -а, -е. Прикм. до абиркоса. Абиркосовий сік наші діти люблять пити, тому ми його щороку готуємо (насел. п. див. абиркоса).
АБИ'С [аб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с] спол. аби. Див. абись. Прийду сьогодні додому вечером, абис була гарна погода (693, 694 Кривоозер.; 668, 669 Новоодес.)
АБИ'СЬ [аб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с']т. с. що й абис. Візьмемо все, що треба, абись було за що купляти і в що брати (35, 36 Арбузин.; 700, 701 Кривоозер.; 869 Новоодес.)
АБУ'ЗЬ [абэз'], виг. Вигук, яким відганяють ягнят. Див. абазь. Абузь, кляті, з огороду! Абузь в кошару, щоб вас лихий забрав! (478, 480 Доман.; 678, 680, 681 Кривоозер.)
А'ВА [бва], -и, ж, риб. 1. Подвійна рибацька сітка. Ава складається з двох сіток; перша – з великими очами, друга – з маленькими; сітку ставлять на кілках, риба заплутується у сітці (150 Березан.)
2. Човен, з якого ставлять авочні сітки. Хлопці, попливли авою ставити на ніч сіті, а ранком сіті знімуть і виберуть рибу (150 Березан.)
АВДО'ТЬКА [адут'ка], -и, ж. 1. Усяка дрібна риба. Біля очерету ловляться одні авдотьки, тому попливемо на глибину, там беруться лящі (144, 150 Березан.; 883, 887, 891 Очак.)
2. Птах одуд. У посадці під вечір обізвалася авдотька, мабуть, там десь її гніздо (331, 332 Веселин.; 573, 574 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 690, 691, 692 Кривоозер.; 712, 713, 714 Микол.; 793, 797, 798 Новобузьк.; 851, 854 Новоодес.)
АВІ'ЗНИК [ав’нзник], -а, ч., риб. Рибак, який ловить рибу сітками – авами. Див. авщик [бшчик]. Авізники збираються поставити ави вечером, щоб ніхто не бачив (150 Березан.)
АВО'СЬКА [авус'ка], -и, ж. Господарська сумка-сітка. На всякий випадок я завжди ношу з собою у портфелі авоську (10, 11, 18, 21, 22, 35, 36, 39, 41 Арбузин.; 44, 45, 52, 53, 64, 65, 90, 92, 101,105 Башт.; 107, 108, 112, 113, 132, 133, 135, 152, Березан.; 160, 161, 166, 169, 187, 188, 207 Березнег.; 212, 213, 238, 239, 261, 262, 268, 269 Брат.; 278, 279, 280, 292, 294, 298, 299 Веселин.; 333, 335, 336, 350, 353, 359, 360 Вознесен.; 383, 384, 387, 404, 405, 422, 423 Врад.; 424, 425, 445, 446, 462, 466 Доман.; 502, 503, 504, 505, 508, 533, 534 Єлан.; 557, 558, 559, 568, 569 Жовтн.; 594, 595, 596, 621, 622, 624 Казан.; 676, 677, 685, 690 Кривоозер.; 702, 703, 705, 706, 731, 736 Микол.; 760, 773, 782 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852 Новоодес; 873, 875, 883, 884, 891 Очак.; 911, 926, 927, 946 Первомай.; 963, 964, 981, 982, 993, 995 Снігур.)
А'ВОЧНИЙ [бвочни
·], -а, -е. Який відноситься до сітки - авИ. Авочні сіті, або просто ави, ми ставимо, як годиться, на ніч (150 Березан.)
АВРЯ'К [ар'бк] -а, ч., вівч. Племінний баран. Із першої отари чабани вибрали лише п'ять авряків, яких направлять у племінну отару (737, 738 Микол.; 845, 846 Новоодес.; 891, 893 Очак.)
АВУ'ЛЯ [авэл'а], виг. Вигук, яким відганяють гусенят. Авуля, маленькі, з огороду! Авуля, капосні, до води! (550, 558, 576, 577 Жовтн.)
АВУ'ТА [авэта], виг. Вигук, яким відганяють качок. "Авута, кляті, з огороду! Авута!" – покрикувала бабуся, кидаючи на качок грудочки землі (101, 102, 103 Башт.; 118, 119, 124, 125 Березан.; 337, 339, 340 Вознесен.; 462, 465, 471 Доман.; 731, 733 Микол.; 829, 851, 852 Новоодес.)
АВУ'Ш [авэш], виг. Вигук, яким відганяють курей. Проганяючи курей з огороду, сусідка покрикувала: "Авуш, прокляті! Авуш, з городу" (362, 363 Вознесен.; 462,471 Доман.; 891,893 Очак.)
А'ВЩИК [бшчик], -а, ч., риб. Рибак, який ловить рибу авами. Наші авщики закидають сіті пізно вечером, щоб ніхто не бачив, а вибирають ранком (137, 150 Березан.)
А-ГА'-ГА' [агбгб], виг. Вигук, яким відганяють голубів. А-га-га, до голуб’ятні! А-га-га, миленькі! Пора вже відпочивати! (21, 22, 24 Арбузин; 94, 95 Башт.; 124, 125, 133, 135 Березан.; 169, 170, 195, 196 Березнег.; 337, 339, 341 Вознесен.; 415, 422, 423 Врад.; 462, 466 Доман.; 526, 527, 529, 531, 532 Єлан.; 550, 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 668, 669 Казан.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 723, 724, 731, 732 Микол.; 814, 815, 816, 822, 823 Новобузьк.; 870, 871 Новоодес.; 963, 965, 981, 982 Снігур.)
А-ГА'Й-ГА'Й [а/гб
·/гб
·], виг. Вигук, яким відганяють птахів. Бігаючи з хлудиною, сусідка проганяла ґав, які сіли на її городі, і покрикувала :"А-гай-гай, кляті!" (18, 19, 21, 39, 40 Арбузин.; 44, 45, 49, 74, 75, 101, 103 Башт.; 118, 119, 142, 143 Березан.; 234, 236, 238, 239 Брат.; 282, 283 Веселин.; 350, 351, 356 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 456, 457, 478 Доман.; 529, 530, 531 Єлан.; 550, 573, 574, 576, 577 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 703, 705, 751, 752 Микол.; 804, 805, 806 Новобузьк.; 861, 862 Новоодес.; 930, 931 Первомай.; 996, 998, 1008, 1010, 1011 Снігур.)
АГАРЯ'КА [агар'бка], -и, ч., лайл. Бешкетник. Наші малі агаряки сьогодні обірвали в огороді увесь горох (68, 69, 90 Башт.; 175, 176, 187, 188 Березнег.; 356, 359, 360, 372, 373 Вознесен.; 845, 846, 851, 852 Новоодес.)
АГЕ'Й [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);е)15
·], виг. Вигук, яким завертають корів. Агей, біла, куди пішла! Агей! Назад, клята тварюка! Агей, назад! (35, 36, 39, 40, 41 Арбузин.; 68, 69, 70, 79, 80 Башт.; 120, 124, 127, 144, 145 Березан.; 245, 246, 247 Брат.; 292, 294 Веселин.; 346, 347, 350, 355 Вознесен.; 439, 441, 466 Доман.; 533, 535 Єлан.; 584, 585, 586, 587 Жовтн.; 693, 694, 695, 696 Кривоозер.; 751, 752, 753, 755 Микол.; 842, 843, 864, 865 Новоодес.)
А'ГЕЛ [бгел], -а, ч. Неслухняний, розбишакуватий хлопець. Ну й агели наші хлоп’ята, обнесли до бубки шовковицю, ще й гілки пообламували (35, 38 Арбузин.; 49, 51, 68, 69,8 3 Башт.; 144, 145, 152, 154 Березан.; 200, 202 Березнег.; 213, 218 Брат; 372, 373, 374 Вознесен.; 399, 401, 402. Врад.; 529, 530, 531 Єлан.; 578, 579, 580 Жовтн.; 703, 705 Микол.; 815, 816 Новобузьк.; 829, 845, 846 Новоодес.)
АГИ' [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], виг. 1.Вигук, яким виражають осуд, неприязнь, ворожість. Див. агій [аг’і
·]. Дід подивився на безладдя у дворі, плюнув і тихо промовив своє осудливе і докірливе "аги" (842, 844 Новоодес.; 877, 878, 887 Очак.; 911, 926, 927, 932 Первомай.)
2. Вигук, яким відганяють качок. "Аги, кляті, з огороду!" – вигукувала сусідка, проганяючи качок з городу (946, 948 Первомай.)
АГИ'КАТИ , [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кати] -аю, -аєш, недок. Часто повторювати аги (1). Ну чого ти агикаєш? Не можеш доброго слова сказати людині? (насел. п. див. аги–1).
АГИ'КНУТИ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кнути], -ну, -неш, док. Однокор. до агикати. У відповідь на запитання дід тільки сердито агикнув і махнув рукою (насел. п. див. аги–1)
АГИ'ЛЛЯ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л':а], виг. Вигук, яким відганяють домашню птицю. Див. агиль [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'], агись [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с']. Підганяючи гусей, дівчинка помахувала лозиною і покрикувала: "Агилля, гусоньки, агилля!” (29, 33 Арбузин.; 49, 51, 52, 54 Башт.; 115, 118, 119, 120 Березан.; 250, 251 Брат.; 298, 299, 305, 306 Веселин.; 337, 339, 372 373,375 Вознесен.; 411, 412 Врад.; 505, 506, 508 Єлан.; 586, 587 Жовтн.; 608, 610, 667, 668, 669 Казан.; 690, 691, 692, Кривоозер.; 745, 746; Микол.; 804, 805, 807 Новобузьк.; 857 Новоодес.; 952, 953 Первомай.;1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)
АГИ'ЛЬ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'], виг. Т. с. що й АГИ'ЛЛЯ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л':а]. Агиль, капосні! Знову полізли в огород пастися. Агиль, кляті! Агиль! (39, 40, 41 Арбузин.; 45, 46, 47, 105, 106 Башт.; 112, 113, 132, 133, 135 Березан.; 175, 176, 177, 198, 199 Березнег.; 356, 359, 361, 362 Вознесен.; 424, 425, 427, 478, 490, 491 Доман.; 502, 503, 504 Єлан.; 697, 698 Кривоозер.; 706, 708, 731, 734 Микол.; 832, 833, 834, 857, 859 Новоодес.; 883, 887, 888, 906 Очак.; 995, 996, 998, 1008, 1010 Снігур.)
АГИ'СЬ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с'], виг. Т. с. що й АГИ'ЛЛЯ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л':а]. "Агись, бісові вилупки, з огороду!" – гримала хазяйка, виганяючи курчат з городу (118, 119, 124, 125 Березан.; 183, 185, 186 Березнег.; 396, 397 Врад.)
АГИ'Ш [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ш], виг. Вигук, яким відганяють курей. Агиш, мої зозулясті, агиш на сідало, бо вже скоро й сонце зайде! Агиш! (11, 12, 21, 22, 25, 26 Арбузин.; 52, 53, 54, 101 102, 103 Башт.; 108,109, 118, 119, 140, 141 Березан.; 173, 174, 203, 205, 206 Березнег.; 245, 247 Брат.; 292, 294, 298, 299, 304 Веселин.; 335, 336, 356 Вознесен.; 404, 405, 406 Врад.; 425, 428,453, 455, 478 Доман.; 557, 558, 559, 562, 573, 574 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 693,694, 695, 696 Кривоозер.; 704, 705, 712, 713, 752, 753 Микол.; 773, 774, 782, 786, 787 Новобузьк.; 829, 830, 831, 842, 844 Новоодес.; 873, 875, 899,900, 903 Очак.; 911, 917, 918, 932, 933 Первомай.; 970, 972, 989, 993, 994, 1012, 1016 Снігур.)
АГИ'ШКАТИ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шкати], -аю, -аєш, недок. Вигукувати "агиш". Дівчинка агишкала на квочку з курчатами, заганяючи їх у сарай на сідало (насел. п. див. агиш).
АГИ'ШКНУТИ [аг13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шкнути], -ну, -неш, док. Т.с. що й АГИ'ШКАТИ. Піди, доцю, та агишкни на курей, щоб повилізали кляті з огороду (насел. п. див. агиш).
АГІ' [аг’н], виг. Тьху. Агі на тебе! Чи ти чермлена, чи бликоти наїлася, що таку дурницю верзеш! (314, 315, 317 Веселин.; 342, 343, 346 Вознесен.; 399, 400, 402 Врад.; 683, 699 Кривоозер.)
АГІ'Й [аг’13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);і)15
·], виг. Виражає подив, осуд, обурення, неприязнь. Агій, яка ти сьогодні нафуфирена! Мабуть, зібралася іти в клуб на танці? (74, 75, 90, 92, 101, 102, 103 Башт.; 173, 174 Березнег.; 356, 371,377, 378 Вознесен.; 392, 393 Врад.; 432, 434, 436, 439, 442 Доман.; 512, 513, 524, 525, 542, 545 Єлан.; 589, 592, 593 Жовтн.; 636, 637 Казан.; 699, 700, 701 Кривоозер.; 951, 952, 953 Первомай.; 976, 978, 989, 993 Снігур.)
А-ГІ'ЛЛЯ [аг’нл':а], виг. Вигук, яким підганяють гусей. Див. агіль. А-гілля, гусоньки, на став, бо вже час гуляти вам давно настав! А-гілля, миленькі! (44, 45, 52, 53, 74, 75 Башт.; 112, 113, 142, 143 Березан.; 187,189, 203, 205, 206 Березнег.; 227, 228, 250, 251 Брат.; 322, 323, 329, 330 Веселин.; 340, 372, 373 Вознесен.; 432, 433,436 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 584, 585 Жовтн.; 634, 640, 641 Казан.; 690, 691,692 Кривоозер.; 703, 704, 705 Микол. 782, 786, 787, 790 Новобузьк.; 851, 852, 861, 862, 870, 871 Новоодес.; 883, 887, 892, 893, 905 Очак.; 911, 917, 918, 919, 944, 948 Первомай.; 981, 982, 984, 1008, 1010 Снігур.)
АГІ'ЛЬ [аг’нл'], виг. Т. с. що й агілля. Дочка так сильно покрикувала "агіль!" на гусей, що вони аж бігли додому (насел. п. див. а-гілля).
АГЛИЧА'НКА [агличбнка] -и, ж. Совкова лопата. Старший син узяв агличанку і пішов прочищати від снігу доріжки (576, 577 Жовтн.; 706, 708, 723, 727 Микол.; 829, 830, 831 Новоодес.)
АГО-ОЙ! [агоу
·], бир, бир-р [бирбир:], виг. Вигук, яким підганяють овець. Молодий чабан, який гнав овець у поле, голосно покрикував "Аго-ой! Бир, бир-р! (137, 144, 150, 151, 152 Березан.)
АГО'СЬ [агус'], займ. вказ. Ось. Агось і наші хлопці та дівчата нарешті вже повертаються додому. (731, 734 Микол.; 773, 782, 783 Новобузьк.)
А'ГРЕС [бґрес], -у, ч., бот. 1. Ягідна кущова рослина, агрус (Rhamnus grossularia). Див. агрис [бґрис], агруз [бґруз], агруст [бґруст], А'крус [бкрус]. У кінці огороду у нас росте три кущі агресу і три кущі червоної малини (112, 113 Березан.)
2. Плоди агрусу. Уже почав поспівати агрес, ми вчора пробували (49, 51 Башт.)
А'ГРЕСІВКА [бґрес'іка], -и, ж. Аґрусова наливка. Наша мама щороку готує і вишнівку, й абрикосівку, й агресівку, і слив'янку (112, 113 Березан.)
А'ГРЕСОВИЙ [бґресови
·], -а, -е. Прикм. до агрес. Учора син викорчував два агресових кущі, бо вони почали засихати ( 112, 113 Березан.)
А'ГРУСНИК [бґрусник], -а, ч. Місце, де росте аґрус. В агруснику, який знаходиться на рипах, росте дикий агрус, він майже не родить (88, 89 Башт.)
АГУ'ЛІ [аґэл'і], виг. Вигук, яким відганяють голубів. Див. агуль. Агулі, кляті, з огороду! Агулі, на своє сідало! Агулі, капосні (10, 12, 16, 17, 189 Арбузин.; 81, 82 Башт.; 112, 113, 124, 128, 150 Березан.; 173, 174, 184, 185 Березнег.; 234, 236 Брат.;335, 336, 372, 373 Вознесен.; 404, 405, 406 Врад.; 434, 436,462 Доман.; 517, 533, 535 Єлан.; 558, 573, 574, 575, 584, 585Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 685, 686, 700, 701 Кривоозер.;705, 712, 713 Микол.; 760, 762 Новобузьк.; 551, 853, 866, 869 Новоодес.; 907, 930, 931 Первомай.; 976, 978, 981, 982 Снігур.)
АГУ'ЛЯ [аґэл'а], виг. Вигук, яким відганяють гусенят. "Агуля, капосні, із грядки! Агуля!" – покрикувала бабуся, відганяючи гусенят (29, 33 Арбузин.; 52, 53, 90, 92, 101, 102, 103 Башт.; 115, 118, 119 Березан.; 175, 176, 177, 200, 202 Березнег.; 263, 264, 266 Брат.; 314,315, 317 Веселин.; 337, 338, 359, 360 Вознесен.; 416, 417, 418 Врад.; 478, 480, 485, 490, 491 Доман.; 542, 543, 545 Єлан.; 562, 568, 569, 580, 582 Жовтн.; 608, 610, 613, 616 Казан.; 685, 686, 687, 699 Кривоозер.; 737, 738, 747, 749 Микол.; 782, 786, 787, 822, 823 Новобузьк.; 829, 832, 833, 864, 868 Новоодес.; 878, 879, 891, 892, 893 Очак.; 932, 933, 940, 941 Первомай.; 970, 972, 996, 997, 999, 1010, 1011 Снігур.)
АГУ'ЛЬ [аґэл'], виг. Вигук, яким відганяють голубів. Див. агулі. "Агуль, на своє місце! Агуль!" – вигукував хлопчина, заганяючи голубів у голуб’ятню (16, 17, 35, 36, 39 Арбузин.; 44, 45, 47, 79, 80, 101, 102 Башт.; 144, 145, 156, 158, 159 Березан.; 169, 170, 191, 195, 196 Березнег.; 215, 218, 245, 246, 250 Брат.; 279, 280, 320, 321, 331, 332 Веселин.; 337, 339, 350, 353, 354, 356 Вознесен.; 383, 384, 399, 400, 404, 405 Врад.; 424, 425, 429, 471, 478 Доман.; 526, 527, 533, 535 Єлан.; 550, 557, 558, 559, 574, 575, 576, 577, 586, 587 Жовтн.; 644, 645, 667, 668, 669 Казан.; 676, 677, 695, 696, 699 Кривоозер.; 706, 708, 723, 724, 731, 734 Микол.; 818 Новобузьк.; 829, 840, 841, 842, 843; Новоодес.; 946, 948 Первомай.; 972, 974, 981, 982, 1008, 1010, 1012 Снігур.)
АГУ'Ш [аґэш], виг. Вигук, яким відганяють лошат. "Агуш, маленьке, агуш! Агуш, від воза! Ще встигнеш тягати воза (58, 59 Башт.; 144, 145 Березан.; 320, 321 Веселин.; 372, 373 Вознесен.; 595, 616, 617 Казан.; 685, 686, 687 Кривоозер.)
АГРОНОМУВА'ТИ [агрономувбти], -ую, -уєш, недок. Працювати агрономом. Наш старший син уже десять років агрономує в артілі, а це обрали його директором (16, 17, 18, 19, 21, 29, 33 Арбузин.; 61, 62, 65, 66, 78, 79 Башт.; 124, 125, 132, 133, 151 Березан.; 182, 183, 186 Березнег.; 227, 228, 268, 269 Брат.; 282, 284, 305, 308 Веселин.; 340, 341, 356, 359 Вознесен.; 415, 417, 418 Врад.; 449, 451 Доман.; 542, 543, 545, 549 Єлан.; 580, 582, 586, 587 Жовтн.; 650, 652 Казан.; 678, 680, 683 Кривоозер.; 712, 713, 714 Микол.; 773, 774, 782, 790, 791 Новобузьк.; 842, 844, 846, 847 Новоодес.; 873, 883, 884, 887, 888 Очак.; 944, 945, 946, 949, 952 Первомай.; 970, 971, 984, 985, 1002, 1005, 1008 Снігур.)
АГРОНО'МША [агронумша], -і, ж. 1. Жінка-агроном. Років десять тому до нас у село приїхала працювати молода агрономша і до цього часу агрономує (насел. п. див. агрономувати )
2. Дружина агронома. Наша агрономша працює в школі вчителькою у молодших класах (18, 21, 22, 33 Арбузин.; 52, 53, 68, 69, 70,71,83 Башт.; 115, 118, 119, 142, 143, 152 Березан.; 166, 167, 182, 183, 198, 199 Березнег.; 238, 239, 248, 249 Брат.; 292, 293, 294, 312 Веселин.; 340, 350, 353, 355, 356, 359 Вознесен.; 407, 410, 411, 412, 416 Врад.; 462, 465, 466 Доман.; 512, 513 Єлан.; 562, 568, 569 Жовтн.; 628, 629, 630 Казан.; 676, 777, 683, 699 Кривоозер.; 712, 713, 714 Микол.; 804, 805, 806 Новобузьк.; 861, 862, 866, 868 Новоодес.; 877, 878, 899, 901 Очак.; 939, 940 Первомай.; 970, 974, 978, 980, 993, 1068 Снігур.)
АГРОНО'МШИН [агронумшин], -а, -е. Належний агрономші (1). Агрономшина машина зараз стоїть у гаражі на ремонті, тому агрономша їздить мотоциклом (насел. п. див. агрономувати)
АГУ'ШЕНЬКИ [агэшен'ки], виг. Пестливе звертання до малих дітей, переважно немовлят. "Агушеньки,моя миленька,агушеньки,моя рідненька!" – зверталася бабуся до маленької внучки (101, 103, 105 Башт.; 112, 113, 124, 128, 137 Березан; 191, 193, 195, 200, 202 Березнег.; 238, 239, 240 Брат.; 305, 308, 309 Веселин.; 356, 380, 381 Вознесен.; 398, 399, 408 Врад.; 497, 498, 499 Доман.; 550, 576, 577 Жовтн.; 640, 641, 667, 668, 669 Казан.; 736, 737, 739 Микол.; 805, 806, 818, 819, 822 Новобузьк.; 864, 865 Новоодес.; 883, 886, 887, 888 Очак.; 911, 946, 948, 950 Первомай.; 1003, 1005, 1010, 1011, 1012 Снігур.)
АДЕ'Н [адйн], -а, -е, 1. Числ. Один. Купила адне відро яблук. (322 Веселин.; 404, 405 Врад.; 676, 677 Кривоозер.)
2. Займ. Якийсь. Аден хлопчина прийшов до сина в гості.
АДЗИ'ЗЬКИ [адз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15з'ки], виг. Зась, дзуськи. Адзизьки! Ти не хотів мені вступити, коли я просив. А тепер я тобі не вступлю й копійки (773, 778 Новобузьк.; 873, 876 Очак.)
АДИ, АДИ-НО [ад13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15/ад13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15но], виг. Дивись-дивись. Вживається вихідцями із західних областей України. Ади, Ади-но, яка велика і чорна хмара насувається з півночі (10,11 Абузин.; 329, 330 Веселин.; 416 Врад.; 436 Доман.; 78 Кривоозер.; 907 Первомай.)
АДИ'–МОЙ [ад13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15мо
·], виг. Означає приємне здивуваня. Вжив. вихідцями із західних областей України. Ади-мой, звідки ти взявся? Ми сьогодні тебе й не чекали додому (29 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 322 Веселин.; 397, 401 Врад.; 676, 677, 690, 692 Кривоозер.; 917, 918 Первомай.; 972, 974 Снігур.)
АДИ'–НО Див. ади.
Адіть [ад'іт'], виг. Дивіться. Вживається вихідцями із західних областей України. Адіть, адіть, що там робиться: всі люди туди спішать, пішли й ми (21, 26 Арбузин.; 101 Башт.; 257 Врад.; 312 Веселин.; 423 Врад.; 436 Доман.; 683, 699 Кривоозер.)
АЄ [айй], присл. Так; звичайно; безумовно. Вживається вихідцями із західних областей України. "Ви підете в склеп ? – "Ає, бо, кажуть, що сьогодні привезли файні речі (231, 232 Веселин.; 407, 409 Врад.; 683, 695, 696 Кривоозер.; 926, 927 Первомай.)
А'ЄР [бйер], -у, ч., бот. Рослина аїр; лепеха; татарське зілля. Пологи нашої балки густо заросли аєром та щирицею, там пасуть телятка (439, 442, 448, 449 Доман.; 503, 504 Єлан.; 873, 875, 903, 906 Очак.)
АЗІЯ'Т [аз'ійбт], -а, ч., зневажл. Запальний, грубий чоловік. Пор. азіатський – "грубий, жорстокий, відсталий". От азіят! Спересердя в друзки розбив такий красивий глечик (35, 36, 37, 38 Арбузин.; 68, 69 Башт.; 150, 151 Березан.; 216, 218 Брат.; 312, 314, 315 Веселин.; 340, 350, 353, 356 Вознесен.; 412, 413, 415 Врад.; 514, 515 Єлан.; 576, 577 Жовтн.)
АЗІЯ'ТКА [аз'ійбтка], -и, ж., зневажл. жін. до азіят. То така азіятка, що коли на неї щось найде,то ні в чому не стримується, кричить, бігає, як несамовита, усе підряд б'є (насел. п. див. азіят).
АЗІЯ'ТСЬКИЙ [аз'ійатс'ки
·], -а, -е. Прикм. до азіят. То неврівноважена людина, має азіятський характер, тому з ним не слід мати ніяких справ (насел. п. див. азіят).
АЙБИРКО'СІВКА [а
·биркус'іка], -и, ж. Горілка, настояна на абрикосах; абрикосівка. На празники у нас завжди є вишнівка, айбиркосівка і слив’янка (насел. п. див. айбиркоса)
АЙБИРКО'СІВОЧКА [а
·биркус'івочка], -и, ж. Пестл. до айбиркосівка. Кумові, видно, дуже понравилася наша айбиркосівочка, бо, п’ючи, все причмокував (насел. п. див. айбиркоса )
АЙБИРКО'СКА [а
·биркуска], -и, ж. Зменш.-пестл. до айбиркоса. Весною на дачі ми посадили дві яблуньки і дві айбиркоски. Принеси, дочко, на закусочку мисочку айбиркосок (насел. п. див. айбиркоса )
АЙБИРКО'СНИЙ [а
·биркусни
·], -а, -е. Прикм. до айбиркоса. За селом на косогорі виросла густа айбиркосна посадка (насел. п. див. айбиркоса )
АЙБИРКО'СОВИЙ [а
·биркусови
·], -а, -е. Прикм. до айбиркоса. На зиму для дітей заготувала десять літрових баночок айбиркосового соку (насел. п. див. айбиркоса )
А'ЙБО [б
·бо], част. Чи. Вживається вихідцями із західних областей України. Айбо не захворіла ваша ненька, що не виходить на вулицю (299, 300 Веселин.; 550 Жовтн.; 845, 860 Новоодес.)
АЙ-БО [б
·бо], виг. Ійбо. Ай-бо правду кажуть, бо сама чула від своєї сусідки (773, 778 Новобузьк.)
А'ЙМА [б
·ма], -и, ж. Відро. Вживається вихідцями із західних областей України. Візьми айму і піди витягни з колодязя свіженької водички (752, 753 Микол.)
А'ЙНО [б
·но], част. ствердж. Так. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Айно, я все літо працював на тракторі, то й заробив чимало і хліба, і грошей (314, 315, 329, 330 Веселин.; 436, 437 Доман.; 736, 738 Микол.; 911, 939, 940 Первомай.)
А'ЙСА [б
·са], -и, ж., орн. Чорногуз; лелека. Болотом поважно ходять довгоногі айси, ловлять жаб, а потім несуть здобич у гніздо (88, 89 Башт.; 426, 428 Доман.)
А'ЙСБЕРГ [б
·сберг], -а, ч., виноград. Сорт винограду. Виноград айсберг у нас чомусь не прижився, але в деяких господарствах його культивують (773, 778 Новобузьк.; 845, 860, 862 Новоодес.)
А'ЙТА [б
·та], виг. Вигук, яким повертають запряжених коней праворуч. Айта, чала, айта до конюшні, там й нап'єшся водички, і відпочинеш (271, 273 Брат.)
АКА'ЦИ [акбци], -ів, мн. бот. Збірна назва різних порід дерев (Acacia). Див. акація, верба, вербичка. Понад дорогою ми посадили різні акаци: бересточки, клени, абрикоси, оріхи і шовковиці (2, 3, 747, 749 Микол.; 845, 860, 862 Новоодес.; 932, 933, 934 Первомай.)
АКА'ЦІЯ [акбц'ійа], -її, ж., бот. (Acacia). Те ж, що й акаци. У нашій посадці ростуть різні акації – берестки, клени, абрикоси, бузина, шовковиця й оріхи. На наших акаціях цього року рясно вродили абрикоси. На акаціях уже достигають сливи (16, 17, 32, 41 Арбузин.; 426, 428 Доман.; 937, 939 Первомай.)
АКА'ЦІЯ ПОЛЬОВА [акбц'ійа пол'овб], -її, ж., бот. Рослина буркун лікарський. Трав’янисту і медоносну рослину буркун лікарський у нас усі називають польовою акацією (10, 11, 12, 35, 37 Арбузин.)
АКА'Ч [акбч], виг. Вигук, яким відганяють качок. Акач, кляті, з огороду! Ака, на своє місце! Акач, кляті! (133, 135, 137 Березан.; 346, 347, 356 Вознесен.)
АКЕ'З [акйз], виг. Вигук, яким відганяють кіз. "Акез, капосна, від дерева!"–відганяла дівчина козу, яка обгризала дерево (320, 321 Веселин.; 471, 475, 478 Доман.; 678, 680 Кривоозер.)
АКИ'Ш [ак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ш], виг. Вигук, яким відганяють курей. Див. акиша. "Акиш, з огороду! Акиш!" – кричала сусідка, виганяючи курей з огороду (16, 17, 22, 24, 35, 36, 39, 40, 41 Арбузин.; 44, 45, 61, 62, 68, 69 Башт.; 329, 330 Веселин.; 340, 346 Вознесен.; 434, 436 Доман.; 573, 574, 586 Жовтн.; 634, 640, 641, 667, 668 Казан.; 690, 691 Кривоозер.; 736, 737, 738, 751, 752 Микол.; 799, 800, 814, 815 Новобузьк; 829, 830, 831, 845, 846 Новоодес.; 883, 884, 891, 893, 894 Очак.; 911, 926, 927, 946, 948 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 981, 982 Снігур.)
АКИША' [акишб], виг. Те ж, що й акиш. “Акиша, кляті, з грядок!” – проганяла хазяйка курей (насел. п. див. акиш)
АКИ'ШКАТИ [ак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шкати], -аю, -аєш, недок. Викрикувати "акиш!" Бабуся сидить та акишкає, а кури лізуть, не звертаючи увагу (насел. п. див. акиш )
АКИ'ШКНУТИ [ак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шкнути], -ну, -неш, док. Однокр. до акишкати. Мама голосно акишкнула, і всі кури повибігали з грядок (насел. п. див. акиш )
Акі'з [ак’нз], виг. Т. с. що й акез. Див. ако'з. “Акіз, клята, від дерева! Акіз!” – покрикувала дівчинка на козу (448, 451 Доман.; 514, 515, 517, 518, 533, 535 Єлан.; 820, 842, 843, 868, 869 Новоодес.)
Ако'з [акуз], виг. Т. с. що й акі'з. “Акоз, ненаситна, додому! Акоз!” – лаяла козу сусідка (16, 17, 39, 40 Арбузин.; 68, 69, 81, 82, 105, 106 Башт.; 132, 133, 137, 150, 151 Березан.; 268, 269, 273, 274 Брат.; 320, 321 Веселин.; 356, 359, 361 Вознесен.; 432, 434, 453 Доман.; 526, 527, 533, 535 Єлан.; 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 690, 693 Кривоозер.; 706, 708, 712, 713, 731, 733, 734 Микол.; 773, 778, 779 Новобузьк.; 829, 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 883, 884, 891, 892, 893 Очак.; 926, 927, 939, 940 Перомай.; 981, 982, 995, 999, 1012, 1916 Снігур.)
Ако'зь [акуз'], виг. Те ж, що й акоз. Відганяючи козу від копиці сіна, дівчина покрикувала: “Акозь, капосна!” (21, 35, 36 Арбузин.; 94, 97, 101, 103 Башт.; 144, 145, 150, 156, 158 Березан.; 160, 161, 163 Березнег.; 213, 216, 257, 259 Брат.; 350, 353, 355 Вознесен.; 557, 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 700, 701 Кривоозер.; 723, 724, 751, 753 Микол.; 822, 823 Новобузьк.; 845, 846, 860, 862 Новоодес.; 883, 886, 899, 901 Очак.; 930, 931 Первомай.; 963, 965, 970, 972, 974 Снігур.)
Ако'сь [акус'], виг. Вигук, яким відганяють лошат. Відтягуючи лоша від вимені кобили, батько ласкаво промовляв: “Акось, миленьке! Акось!” (16, 17, 22, 24 Арбузин.; 74, 75, 81, 82, 94, 95 Башт.; 160, 162, 163 Березнег.; 227, 228, 257, 259 Брат.; 331, 332 Веселин.; 353, 355 Вознесен.; 448, 449 Доман.; 526, 527 Єлан.; 558, 559, 568, 569, 573, 574 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 706, 708, 731, 734 Микол.; 882, 883 Новобузьк.; 851, 852, 857 Новоодес.; 926, 930 Первомай.; 981, 982, 995, 999, 1008 Снігур.)
Ако'т [акут], виг. Вигук, яким відганяють котів. “Акот, акот! Іди геть!” – сердилася бабуся на кота, який снував під ногами (16, 17 Арбузин.; 144, 145 Березан.; 268, 269 Брат.; 356, 372, 373 Вознесен.; 486, 487, 495 Доман.; 545, 549 Єлан.; 616, 617, 634 Казан.; 690, 692 Кривоозер.; 891, 893, 894 Очак.; 937, 940 Первомай.)
Акра'з [акрбз], присл. Якраз. Тільки ми зайшли в кінозал і сіли, акраз і почалося кіно (312, 313 Веселин.)
А'крусівка [бкрус'іка] -и, ж. Наливка або настоянка з акрусу; аґрусівка. Акрусівка кислувата, тому чоловіки частенько розбавляють її горілкою (насел. п. див. акрус)
А'крусовий [бкрусови
·], -а, -е. Прикм. до акрус. Старі акрусові кущі почали вже засихати, тому треба їх викопати і посадити нові (насел. п. див. акрус)
Аскю' [аск'э], виг. Вигук, яким відганяють поросят. Див. акуць. Аксю, миленькі мої, в загороду! Аксю! (693, 694, 699 Кривоозер.; 782, 783, 818, 819 Новобузьк.; 911, 926, 927 Первомай.)
А'кут [бкут], виг. Вигук, яким відганяють телят. Акут, акут, капосне, від дерева, бо ще зламаєш його! (212, 215, 218 Брат.; 320 Веселин.; 384, 389 Врад.; 478 Доман.)
Аку'ць [акэц'], виг. Те ж, що й аксю. Акуць, ненажери, від корита! Акуць! (424, 425, 429 Доман.)
Аку'ш [акэш], виг. 1. Вигук, яким відганяють кіз. Відганяючи козу з грядки, бабуся сердито покрикувала: “Акуш, клята!” (22, 24 Арбузин.; 396, 397, 398 Врад.; 478 Доман.; 550, 568, 576 Жовтн.)
2. Вигук, яким відганяють лошат. Акуш, дурненьке, від ясел! Акуш! (331, 332 Веселин.; 416, 417 Врад.; 678, 680 Кривоозер.)
Алала'кання [алалбкан':а], -я, с. Дія за знач. алала'кати. Із жіночого алалакання не розбереш, що їх так сильно схвилювало (насел. п. див. алалакати)
Алала'кати [алалбкати], -аю, -аєш, недок. Галасувати разом, гуртом. Після виступу бригадира жінки як почали алалакати, то притихли тільки вечором (11, 12, 18, 19 Арбузин.; 52, 55, 69, 70 Башт.; 187, 191 Березнег.; 343, 346, 347 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 462, 466 Доман.; 505, 506, 526, 527 Єлан.; 557, 558, 562, 568, 569 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 683, 699 Кривоозер.; 712, 713, 731, 732, 751, 752 Микол.; 818, 819, 823, 826 Новобузьк.; 828, 851, 852 Новоодес.; 877, 878, 891, 892, 894 Очак.; 907, 911, 917, 918 Первомай.; 981, 982, 995, 998 Снігур.)
Алала'кнути [алалбкнути], -ну, -неш, док. Однокр. до алала'кати. Микола з пересердя так алалакнув, що всі притихли і посідали на свої місця (насел. п. див. алалакати)
Алала'куючий [алалбкуйучи
·], -а, -е. Акт. дієпр. теп. ч. до алала'кати. Дуже вже алалакуючі наші жінки; як почнуть галасати, то швидко не втихомириш (насел. п. див. алалакати). Завтра тебе ловлять, мов лоша в табуні, десь біля ставка, серед твоєї алалакуючої, меткої, порепаної братії (О. Сизоненко. Вибрані твори. – К., 1983, т. 1, с. 52 )
Алка'ш [алкбш], -а, ч. П’яниця. Утворене від рос. алкать – “жадібно пити”. Зберуться вечером алкаші біля буфету, п’ють, хто вино, хто горілку, галасують до півночі (10, 11, 16, 17, 32 Арбузин.; 45, 46, 66, 71, 101, 103 Башт.; 124, 125, 150, 151 Березан.; 183, 184, 186 Березнег.; 212, 213, 218, 219, Брат.; 310, 311, 330 Веселин.; 337, 339, 340 Вознесен.; 594, 595, 596 Казан.; 731, 751, 753 Микол.; 786, 789 Новобузьк.; 829, 842, 870, 871 Новоодес.; 873, 876, 887, 888 Очак.; 907, 911 Первомай.; 963, 964 Снігур.)
Алу'ч [алэч], виг. Вигук, яким відганяють телят. Див. алу'чки, алу'шки. “Алуч, Лисько, в сарай! Алуч!” – вигукувала хазяйка, заганяючи бичка в сарай (101, 102 Башт.; 156, 158 Березан.; 516, 517, 526, 627 Єлан.; 550, 558, 559, 576, 577 Жовтн.; 678, 680 Кривоозер.; 760, 773, 774 Новобузьк.; 829, 830, 842, 843 Новоодес.; 899, 900, 905 Очак.; 926, 927, 930, 931 Первомай.; 993, 994, 1012, 1016 Снігур.)
Алу'чки [алэчки], виг. Те ж, що й алу'ч. “Алучки, моя миленька, на своє місце!” – промовляла бабуся до своєї телички (насел. п. див. алуч).
Алу'шки [алэшки], виг. Вигук, яким відганяють телят. Див. алуч. Алушки, малятка, додому! Алушки, рідненькі, алушки! (573, 574, 580, 582 Жовтн.; 680, 681, 686, 688 Кривоозер.; 818, 819 Новобузьк.)
Алю'рка [ал'эрка], -и, ж. Легкова машина, мотоцикл з коляскою, якими швидко їздять. Сідай на свою алюрку і гайда в РТС за запчастинами до комбайна (88, 89, 94, 97 Башт.)
Аля' [ал'б], виг. Вигук, яким цькують собак. “Аля, Сірко! Аля!”– нацьковував дід собаку, показуючи рукою на огород (105, 106 Башт.; 245, 246 Брат.; 550, 562 Жовтн.; 974, 975, 981, 983 Снігур.)
АЛЯЛЯ' [ал'ал'б], виг. 1. Вигук, яким передають галасуваня, гамір. Та розкажіть толком, у чому справа,бо з вашого аляля не розбереш нічого (насел. п. див.алялякати–1).
2. Вигук,яким наспівують мелодії. Він не співав пісні,бо не знав,а тільки аляля та аляля (насел. п. див. алялякати–1).
АЛЯЛЯ'КАННЯ [ал'ал'бкан':а], -я, с. 1. Дія за знач. аляля'кати (1). Чого це наші жінки підняли таке несамовите алялякання? (насел. п. див. аляля'кати –1).
2. Дія за знач. алялякати (2). От надоїло вже твоє алялякання. Все аляля та аляля. Ну, заспівав би чи що (насел. п. див. алялякати – 2).
АЛЯЛЯ'КАТИ [ал'ал'бкати], -аю, -аєш, недок. 1. Галасувати, кричати. Перестаньте алялякати всі гуртом, розкажіть, у чому справа. (10, 11, 18, 19, 21, 22, 24, 39, 40 Арбузин.; 52, 53, 74, 75, 101, 102 Башт.; 120, 121, 124, 127, 129 Березан.; 175, 176, 182, 184, 185 Березнег.; 335, 336 Вознесен.; 456, 457, 462, 463 Доман.; 551, 552, 584, 585 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 678, 679, 685, 686 Кривоозер.; 703, 705 Микол.; 804, 805, 822 Новобузьк.; 828, 845, 846 Новоодес.; 926, 927, 932, 933 Первомай.; 1008, 1010, 1012, 1016 Снігур.)
2. Дія, що передає наспівування мелодії вживанням вигука аляля. (21, 22, 24, 39, 40 Арбузин.; 58, 59, 74, 77 Башт.; 144, 145, 150, 151 Березан.; 175, 176, 198, 199 Березнег.; 407, 409 Врад.; 478, 480 Доман.; 505, 506, 514, 515 Єлан.; 550, 557, 558, 562 Жовтн.; 667, 669 Казан.; 703, 704 Микол.; 782, 783, 788 Новобузьк.; 870, 871 Новоодес.; 911, 943, 945 Первомай.; 981, 982 Снігур.)
АЛЯЛЯ'–ТРАЛЯЛЯ' [ал'ал'б трал'ал'б], виг. Вигукове словосполучення, яким зневажливо передають наспівування мелодії. Див. аляля'. Тільки й чути "аляля–траляля", а путнього нічого не співають (10, 11, 21, 22, 24, 35, 38 Арбузин.; 44, 45, 101, 102, 105 Башт.; 124, 125, 142, 143, 145, 150 Березан.; 341, 350, 353 Вознесен.; 425, 428 Доман.; 542, 545, 549 Єлан.; 550, 552, 580, 582 Жовтн.; 595, 596, 650, 652 Казан.; 751, 752 Микол.; 804, 805 Новобузьк.; 828, 860, 861 Новоодес.; 883, 884 Очак.; 911, 930, 931 Первомай.; 970, 972 Снігур.)
АЛЯПУВА'ТИЙ [ал'апувбти
·], -а, -е. Погано зроблений. Цей спальний гарнітур якийсь аляпуватий, тому не будемо його брать (52, 54 Башт.; 112, 113, 144, 145 Березан.; 207, 209 Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 505, 506 Єлан.; 550, 568, 569 Жовтн.; 736, 737, 738 Микол.; 842, 843 Новоодес.; 883, 884 Очак.; 963, 964 Снігур.)
АЛЯПУВА'ТО [ал'апувбто], присл. Погано зроблено. Зробив ти цей стіл у кухню якось неакуратно, аляпувато (насел. п. див. аляпуватий )
АЛЬВА' [ал'вб] (1), -и, ж. Халва. Див. ільва. Піду в магазин та візьму дітям альви, бо просили, щоб купила (512, 513, 522, 525 Єлан.; 573, 574 Жовтн.; 706, 731 Микол.; 842, 843 Новоодес.; 891, 893, 894 Очак.)
А'ЛЬВА [бл'ва] (2), -и, ж., бот. Дерево айва і його плоди. Альва у нас не дуже розповсюджена,тому й купити важкувато та й дорого (576, 577 Жовтн.; 822, 823, 826 Новобузьк.; 828, 851, 852 Новоодес.)
АЛЬВА'РНА [ал'вбрна], -и, ж., бот. Сорт білого винограду. З альварни ми виробляємо столове біле вино,воно приємне на смак і корисне (762, 773, 822 Новобузьк.; 934, 946, 948 Первомай.)
А'ЛЬВОВИЙ [бл'вови
·], -а, -е. Прикм. до а'льва (2). У нашому овочевому магазині завжди продається альвовий сок (насел. п. див. альва )
АЛЬО' [ал'у], виг. Уживається при звертанні до особи під час телефонної розмови у значенні: "Слухаю! Слухайте! Алло!”. Альо, це говорить Микола Бондаренко; мені потрібний Олег Григорович. Якщо він дома, позовіть, будь ласка (10, 11, 16, 18, 21, 22 Арбузин.; 44, 45, 58, 59, 94, 95 Башт.; 107, 108, 124, 125 Березан.; 337, 339, 341, 356 Вознесен.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 502, 503, 526, 527 Єлан.; 550, 557, 558, 562 Жовтн.; 594, 595, 667, 668 Казан.; 703, 704, 736, 737 Микол.; 760, 822, 823 Новобузьк.; 828, 842, 843 Новоодес.; 877, 883, 891, 892 Очак.; 911, 926, 927 Первомай.; 963, 964 Снігур.)
АЛЬО'КАННЯ [ал'укан':а], -я, с. Дія за знач. альокати. Із кімнати чулося тихе альокання, видно, син до когось дзвонив по телефону (насел. п. див. альо )
АЛЬО'КАТИ [ал'укати], -аю, -аєш, недок. Повторювати "альо". Дочка набрала якийсь номер телефона і почала голосно альокати (насел. п. див. альо).
АМАРЕ'ЛЬКА [амарйл'ка], -и, ж. Плід вишні. Сьогодні на вечерю зварила дітям варенички з амарельками (908, 910, 911 Первомай.)
АМБА'Р [амббр], -а, ч. Магазин. Вживається вихідцями із західних областей України. Піди, дочко, в амбар і купи кілограмів п'ять–шість солі, будемо солити огірки (227, 228 Брат.; 231, 232 Веселин.; 396, 398, 415 Врад.; 943, 944 Первомай.)
АМБА'РНИЙ [амббрни
·], -а, -е. Магазинний. Ми користуємося амбарним хлібом;самі печемо хліб тільки перед святками ( насел. п. див. амбар )
АМБРАЗУ'РА [амбразэра], -и, ж., жарт. Вічко у дверях. Хтось постукав у двері, подивився в амбразуру – нікого в коридорі не видно (44, 45, 101, 103 Башт.; 107, 108, 124 Березан.)
АМБРАЗУ'РКА [амбразэрка], -и, ж. Зменш. до амбразу'ра. Дивився-дивився в амбразурку дверей і нікого в коридорі не побачив (насел. п. див. амбразура )
АМБРАЗУ'РОЧКА [амбразэрочка], -и, ж. Зменш–пестл. до амбразурка. Тепер і в нас у дверях уже є амбразурочка, у яку можна подивитися, хто іде (насел. п. див. амбразура ).
АМЕРИКА'НКА [америкбнка], -и, ж., бот. Сорт картоплі. Картопля американка у нас завелася давно, зразу після війни (150, 151, 156, 158, 159 Березан.; 413, 414, 422 Врад.; 685, 688, 699 Кривоозер.; 829, 842, 843 Новоодес.)
АМЕРИКА'НОЧКА [америкбночка], -и, ж.; бот. Зменш.-пестл. до американка. В огороді ми посадили американочку, ця картопля у нас добре родить (насел. п. див. американка )
АНБА'Р [анббр], -а, ч. Амбар. В анбарі ми зберігаємо зерно і різний корм для свиней, корів і птиці (598, 601 Казан.; 683, 685, 688, 689 Кривоозер.; 768, 769 Новобузьк.; 861, 862 Новоодес.; 887, 888 Очак.)
АНГЕЛЕНЯ'ТКО [ангелен'бтко], -а, с. Немовля. Див. анге'лик. Ангеленятко розкрилося і спить, закинувши ручки за голову (насел. п. див. анге'лик )
Анге'лик [ангйлик], -а, ч. Немовля. Наш ангелик чогось прихворів сьогодні, треба нести до лікаря (11, 12 Арбузин.; 46, 47, 58, 59 Башт.; 526, 527 Єлан.; 970, 972 Снігур.)
А'НГРУС [бнґрус], -у, ч., бот. (Rhamnus grossularia). Рослина аґрус і її ягоди. Вживається вихідцями із Львівської області. Див. агрес. Сьогодні обрізав засохлі гілочки ангрусу і поколов об колючки руки. Ангрус діти обірвали, не давши доспіти (706, 711, 731 Микол.; 828, 842, 843 Новоодес.)
А'НГРУСІВКА [бнґрус'ка], -и, ж. Наливка або настоянка на аґрусі; аґрусівка. Мама щороку готує ангрусівку, а подає її у великі свята (насел. п. див. ангрус )
А'НГРУСОВИЙ [бнґрусови
·], -а, -е. Прикм.до а'нгрус. Рвала ангрус і ангрусовими колючками поколола руки, і тепер вони сверблять (насел. п. див. ангрус )
АНДАРА'К [андарбк], -а, ч. Тепла спідниця. Вживається вихідцями із Чернігівської області. Дочка пошила на зиму теплий андарак із чорного сукна. (830 Новоодес.)
А'НДРУС [бндрус], -у, ч., бот. (Rhamnus grossularia). Рослина аґрус і її плоди. Див. А'ГРЕС. На схилі балки росте дикий андрус, але він майже не родить (893, 894 Очак.)
А'НДРУСОВИЙ [бндрусови
·], -а, -е. Прикм. до а'ндрус. У садку у нас росте один андрусовий кущ та й той почав засихати (насел. п. див. андрус )
АНДРУ'ТИ [андрэти], -ів, мн., кул. Вафлі або тонкі коржі, з яких готують домашні торти. Вживається вихідцями із західних областей України. Спекла оце андрути, а тепер буду готувати торти гостям, які приїдуть вечером (97, 99 Башт.; 292, 294, 332 Веселин.; 569, 572 Жовтн.; 685, 687, 688 Кривоозер.; 870, 871 Новоодес.; 972, 974 Снігур.)
АНДРУ'ТИКИ [андрэтики], -ів, мн., кул. Зменш–пестл. до андру'ти. Андрутики спеклися добре, і торт сьогодні буде шикарним (насел. п. див. андру'ти )
АНИ'СИМІВКА [ан13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15сим’іка], -и, ж. Сорт яблук. Анисимівка –це пізній сорт яблук,тому вони можуть зберігатися майже всю зиму (21, 22, 24 Арбузин.; 222, 223 Брат.; 389, 390, 392 Врад.; 946, 949 Первомай.)
АНІЧУ'ТІНКУ [ан'ічэт'інку], присл. Анітрохи. Ми анічутінку вас не злякалися, бо добре знали, де ви сховалися (49, 51, 101, 102 Башт.; 112, 113, 132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 380, 353, 355 Вознесен.; 562, 568, 569, 572 Жовтн.; 661, 665, 668, 669 Казан.; 723, 724, 731, 733 Микол.; 799, 800, 818, 899 Новобузьк.; 845, 846, 860, 862 Новоодес.; 883, 884, 901, 903 Очак.; 996, 997, 1008, 1016 Снігур.)
АНІШЕЛЕ'СЬ [ан'ішелйс'], присудк. сл. Вживається для вираження значення "ніщо не шелестить". Було скрізь тихо-тихо, ніде анішелесь, тільки пташки зрідка перегукувалися (573, 574, 576, 577 Жовтн.; 712, 713, 745, 746, 751, 753 Микол.; 839, 836, 861, 862 Новоодес.; 873, 876, 893, 894 Очак.)
АНТА'БА [антбба], -и, ж. Залізна скоба. Купив сьогодні у скоб'яному магазині два десятки антаб, щоб кріпити крокви (137, 150, 151 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 356, 359 Вознесен.; 447, 448, 465, 466 Доман.; 535, 538 Єлан.; 690, 692 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 804, 806, 818, 819 Новобузьк.)
АНТА'БКА [антббка], -и, ж. Зменш. до анта'ба. Слижі стелі треба кріпити до сволока антабками, щоб міцніше трималися (насел. п. див. анта'ба )
АНТИМЕ'ТР [антимйтр] -а, ч., ковал. Малий молот коваля. Антиметр – це малий молот, яким коваль доводить поковку до заданої форми (331, 332 Веселин.; 405, 406 Врад. )
АНТО'Т [антут], -а, -е; вказ. займ. Той. Вживається вихідцями із північних областей України. Антоту глинянку, що стоїть, мабуть, років сто, ми розвалимо, а на її місці поставимо нову хату з ракушечника (866, 868 Новоодес.; 946, 948 Первомай.)
Анцибе'йлот [анцибй
·лот], -а, ч., лайл. Розбишака. Див. анциболо'т, анциболо'тник. Росте такий анцибейлот, що вже зараз ніякої управи на нього немає, а що буде потім, – страшно навіть уявити (891, 892, 894 Очак.)
Анциболо'т [анциболут], -а, ч., лайл. Розбишака.Слово анциболот вживається у ряді слов'янських мов із значенням "чорт, антихрест". От анциболоти, от кляті харцизяки! Вночі обнесли яблуньку ще й гілки пообламували (94, 95, 97, 99 Башт.). Може йому, анциболотові, й треба було за такого коня, щоб і юшкою вмився, але ж ти на голову колгоспу руку підняв (О.Сизненко. Степ. – К., 1976, с. 98.)
Анциболо'тка [анциболутка], -и, ж., лайл. Жін. до анциболо'т. Росте не дівчина, а справжня анциболотка,на яку ніякої управи немає (насел. п. див. анциболот).
Анциболо'тний [анциболутни
·], -а, -е. Прикм. до анциболо'т. Такі вже анциболотні хлопці, що тільки й жди від них якоїсь капості (насел. п. див. анциболот)
Анциболо'тник [анциболутник], -а, ч., лайл. Те ж, що й анциболо'т. Ти, синку, не водися з отими анциболотниками, бо батько, як узнає, буде лаяти (49, 51, 52, 55 Башт.; 129, 130, 158, 159 Березан.; 883, 884, 901, 903 Очак.)
Анциборя'ка [анцибор'бка], -и, ж., лайл. Розбишака. Див. анцибейлот. Он до тебе вже прителіпалися анциборяки і звуть гуляти на вулицю (997, 998 Снігур.)
А'нцуг [бнцуг], -а, ч. Костюм. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш дідусь ще зберігає свій давній-предавній костюм, якого називає анцугом (331, 332 Веселин.)
Анча'ус [анчбус], -а, ч., іхт. Невелика срібляста рибка з великим ротом, круглим черевцем і майже прямою спинкою. Анчоус; хамса. Літом у нас в лимані добре ловиться анчаус; це дрібна рибка, яку називають хамсою (142, 144, 150 Березан.; 873, 887, 906 Очак.)
Апи'ля [ап13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'а], виг. Вигук, яким відганяють качок з каченятами. Див. апу'лі, апу'ля, апу'ль. Апиля, дітоньки, до ставу! Апиля, миленькі, до водички, там вам буде добре (580, 581, 583 Жовтн.; 650, 652 Казан.; 747, 749 Микол.)
Апу'лі [апэл'і], виг. Те ж, що й апи'ля. “Апулі, капосні, з огороду!” – покрикувала хазяйка на качок які залізли на огород (101–103 Башт.; 137, 150, 156, 158, 159 Березан.; 580, 583 Жовтн.)
Апу'ля [апэл'а], виг. Те ж, що й апи'ля. "Апуля, дітоньки, апуля!" – говорила бабуся до каченят, виряжаючи їх до води (342, 343, 346, 347 Вознесен.; 621, 622 Казан.; 810, 811, 813 Новобузьк.)
Апу'ль [апэл'], виг. Те ж, що й апу'ля. "Апуль, капосні! Акуль!" – покрикувала бабуся на каченят, які наскочили на молоду капусту (16, 17, 22, 24, 35, 37 Арбузин.; 49, 52, 74, 75, 101, 102, 105 Башт.; 120, 121 Березан.; 215, 218 Брат.; 278–280, 320, 321 Веселин.; 340, 353, 354, 356, 372, 373 Вознесен.; 424, 425, 436, 437, 478 Доман.; 526, 527, 542, 545 Єлан.; 550, 558, 559, 562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 634, 650, 652, 655 Казан.; 676, 677, 700, 701 Кривоозер.; 723, 724, 731, 734 Микол.; 790, 791, 805, 806 Новобузьк.; 829, 845, 846, 860, 862, 866 Новоодес.; 873, 876, 883, 886, 891, 893, 894 Очак.; 946, 949, 952, 953 Первомай.; 972, 974, 996, 997, 1012, 1016 Снігур.)
Ара'ш [арбш], -а, ч. Дишло воза при кінній упряжці. Араш біля гарби треба замінити,бо до нього ніяк коней запрягати (424, 425, 427 Доман.; 503, 504 Єлан.)
Арба' [арбб], -и, ж. Гарба. Учора син привіз із поля повну арбу свіжої соломи для корови і теляток (16, 17, 21, 22, 24 Арбузин.; 49, 51, 101, 102, 105 Башт.; 156, 158, 159 Березан.; 271, 273 Брат.; 320, 321, 329, 330 Веселин.; 377, 378 Вознесен.; 383, 407, 409 Врад.; 580, 583 Жовтн.; 783, 791 Новобузьк.; 828, 842, 843, 851 Новоодес.; 963, 964, 981, 982, 1012, 1016 Снігур.)
Арба'ж [арббж], -у, ч., бот. Дрібна цибуля-сіянка. Див. арбаже'йка, арбажі'йка, арба'жіка, арба'жик, арпа'ж, арпа'жик, арпаже'йка, ірпа'ж. Арпаж ми посадовили рано і на сонячному місці, щоб добре ріс (762, 763, 765, 767).
Арбаже'йка [арбажй
·ка], -и, ж., бот. Дрібна цибуля-сіянка. Див. арба'ж. Ми завжди весною висаджуємо дві-три грядки арбажейки (573, 574 Жовтн.; 676, 677, 693, 694 Кривоозер.; 828, 857, 859, Новоодес.)
Арба'жик [арббжик], -а, ч., бот. Дрібна цибуля-сіянка. Див. арба'ж. Наш арбажик після дощику, який пройшов у середу, дружно зійшов (насел. п. див. арба'ж ).
Арбажі'йка [арбаж’н
·ка], -и, ж., бот. Дрібна цибуля-сіянка. Див. арба'ж. Дочка часто вечорами поливає грядочку, де росте арбажійка (78, 80 Башт.; 268, 269 Брат.; 693, 694 Кривоозер.; 858, 859 Новоодес.)
Арбажі'ка [арбаж’нка], -и, ж., бот. Дрібна цибуля-сіянка. Див. арба'ж. Арбажіку, яку будемо висаджувати, ми вже перебрали і зволожили (383, 389, 390 Врад.; 891, 893, 894 Очак.)
Арба'н [арббн], -а, ч., Легкий візок для їзди. Бригадир сів у свій арбан і поїхав у поле, де комбайни косять пшеницю (268, 269 Брат.)
Арби'ч [арб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ч], -а, ч. Їздовий, що править арбою-котигою. Запитай арбича, якою дорогою краще їхати на дальній степовий тік (39, 40 Арбузин.; 166, 167 Березнег.; 436, 437 Доман.; 706, 731, 736 Микол.)
Арби'чка [арб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чка], -и, ж. Зменш. до арба'. Наш син звозить полову арбичкою від комбайнів на тік (насел. п. див. арба )
А'рбуз [брбуз], -а, ч. Кавун. Арбузи цього року у нас уродили добре, тому вторгуємо грошенят (10, 11, 16–19, 39, 40 Арбузин.; 49, 51, 52, 102, 103 Башт.; 350, 353 Вознесен.; 448, 451, 453 Доман.; 550, 568, 569, 573, 580 Жовтн.; 2, 3, 5, 723, 751, 752 Микол.; 760, 762, 804, 806 Новобузьк.; 829, 842, 844 Новоодес.; 963, 964, 1008, 1010, 1012, 1016 Снігур.)
Арбу'зець [арбэзец'], -зця, ч. Зменш.-пестл. до арбуз. Купив на овочевому базарі арбузець і диньку на обід (насел. п. див. арбуз )
Арбу'зик [арбэзик], -а, ч. Зменш–пестл. до арбуз. Бери маленького арбузика,нам його вистачить закусити після обіду (насел. п. див. арбуз )
Арбузи'ння [арбуз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н':а], -я, с. Огудина кавунів. На баштані все арбузиння вже згребли, так що можна вже й орати поле (насел. п. див. арбуз )
Арбузи'ще [арбуз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, с. Збільш. до арбуз. Оце купив таке арбузище, що вистачить на всю нашу компанію (насел. п. див. арбуз )
Арбузо'вий [арбузуви
·], -а, -е. Прикм. до арбуз. Відібране арбузове насіння для посадки зберігається в коморі (насел. п. див. арбуз ).
Арго'нія [аргун'ійа], -її, ж., бот. (Dahlia variabilis). Трав'яниста декоративна рослина жоржина. Назва рослини вживається у багатьох фонетичних варіантах георгінія, гергонія, аргінія та ін. На клумбі біля дитячого садочка посадили чорнобривці, аргонії, півники і рози (16, 17, 29, 39, 41 Арбузин.; 52, 53, 74, 75 Башт.; 132, 133, 135 Березан.; 287, 289 Веселин.; 340, 346, 348 Вознесен.; 487, 489 Доман.; 514, 515, 530, 531 Єлан.; 576, 577 Жовтн.; 707, 705 Микол.; 765, 766, 768, 769, 773, 778 Новобузьк.; 833–836 Новоодес.; 930, 931 Первомай.; 995, 996, 1008, 1010 Снігур.)
Ари'кання [ар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кан':а], -я, с. Дія за знач. ари'кати. Материне безперестанне арикання у мене вже у вухах дзвенить і спати не дає (насел. п. див. арикати )
Ари'кати [ар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кати], -аю, -аєш, недок. Гарикати. Перестань, будь добра арикати, бо вже надоїло слухати одне і те ж увесь день (828, 845, 846, 860, 862 Новоодес.)
Ари'кнути [ар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кнути], -ну, -неш, док. Однокр. до ари'кати. Батько прийшов з роботи чогось сердитий, бо так арикнув на сина, що той аж присів з переляку (насел. п. див. арикати)
Ари'ш [ар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ш], -а, ч. Дишель воза, гарби. Див. ара'ш. Зрубав оце в посадці бересточок, щоб зробити ариш до воза, бо старий тріснув (768, 769 Новобузьк.)
Ари'ш [ар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ш], виг. Вигук, яким відганяють овець. Чабан, підганяючи овець, які відстали від отари, покрикував на них: "Ариш! Ариш!" (150, 151 Березан.; 435, 436 Доман.; 512, 513 Єлан.; 589, 593 Жовтн.; 640, 643 Казан.; 736–738 Микол.; 778, 779, 818, 819 Новобузьк.; 893, 894 Очак.)
Арі'дник [ар'ндник], -а, ч. 1. Чорт. Арідник – фантастична істота, що має вигляд людини з козлячими ногами, хвостом і ріжками; нею лякають малих дітей (329, 330 Веселин.; 416, 420 Врад.; 436, 437 Доман.; 889, 890 Очак.)
2. Уживається як лайка. Ти йому говори одне, а він тобі, арідник проклятий, інше; нікого і нічого не хоче слухати (насел. п. див. арідник–1)
Арія'ка [ар'ійбка], -и, ч., лайл. 1. Розбишака. От кляті аріяки, вночі обірвали геть чисто всю яблуню ще й гілки обламали (695, 696, 700, 701 Кривоозер.)
2. Чорт. Не балуйся, синку, бо прийде аріяка, забере тебе в торбу і понесе в ліс (407, 409 Врад.)
А'рма [брма], -и, ж., бот. Хатня квітка, яка перед дощем випускає на листочках краплі. Див. капризка. Наша арма, яка стоїть у великій хаті на вікні, заплакала, видно, на дощ (704, 705 Микол.; 822, 823 Новобузьк.)
Арнаву'та [арнавэта], -и, ж., бот. Яра пшениця арнаутка. Див. арнавутка, арнаут, арнаута, арновка. Яра пшениця арнавута має тверде і біле зерно, з якого виробляють високоякісну муку для хліба (723, 724, 727 Микол.)
Арнаву'тка [арнавэтка], -и, ж. Те ж,що й арнаву'та. Арнавутку ми посіємо весною на пару, надіємося, що буде добрий урожай (насел. п. див. арнавута ).
Арнау'т [арнаэт], -у, ч. Те ж, що й арнаву'та. Яра пшениця арнаут – одна з найкращих серед злакових за всіма своїми якостями (102, 103 Башт.)
Арнау'та [арнаэта], -и, ж., бот. Те ж що й арнаву'та. Ми сіємо цінні сорти пшениці, до яких відноситься й арнаута (18, 19, 22, 24, 35, 36 Арбузин.; 448, 451 Доман.; 580–582 Жовтн.; 870, 871 Новоодес.; 911, 918, 919, 943 Первомай.)
Арно'вка [арнука], -и, ж. Те ж, що й арнаву'та. На весну ми приготували арновки, щоб посіяти на великому клину поля (107, 108, 110, 144, 145 Березан.)
Аро'зія [аруз'ійа], -її, ж. Глибокий яр. В арозії, що знаходиться за селом, після дощу довго стоїть вода, бо туди стікає вона з усіх полів (782 Новобузьк.)
Арпа'ж [арпбж], -у, ч., бот. Дрібна цибуля сіянка. Див. арба
·ж, арпажі
·йка, арпа
·жіка, арпа
·жка, арпа
·жок, арпа
·чик. Арпаж ми висіваємо завжди рано, у другій половині квітня (11, 12, 18, 29, 35, 36 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 58, 102, 103 Башт.; 160, 161, 175, 203, 205 Березнег.; 234, 236 Брат.; 278, 279, 292, 298, 922 Веселин.; 436, 448 Доман.; 505, 508, 526, 527 Єлан.; 552, 554, 562, 573, 574, 576, 577 Жовтн.; 594, 595, 667, 668 Казан.; 706, 718, 723, 724, 751 Микол.; 760, 768, 769, 790, 792 Новобузьк.; 828, 833, 834, 842, 843, 860, 862 Новоодес.; 891, 893 Очак.; 934, 936 Первомай.; 972, 974, 981, 983 Снігур.)
Арпа'жик [арпбжик], -а, ч., бот. Зменш–пестл. до арпаж. Рано висаджений арпажик після теплих дощів дружно зійшов (насел. див. арпаж ).
Арпажі'йка [арпбж’н
·ка], -и, ж. Те ж, що й арпаж. Арпажійка дружно пішла рости,скоро будемо їсти молоду цибульку (58, 59 Башт., 436, 437 Доман.; 762 Новобузьк.; 932, 933 Первомай.; 998, 999 Снігур.)
Арпажі'ка [арпбж’нка], -и, ж. Те ж, що й арпа'ж. Сьогодні купила на базарі баночку арпажіки, щоб посадити на городі (58, 59 Башт.; 432, 433 Доман.; 816, 817 Новобузьк.; 927, 930 Первомай.)
Арпа'жка [арпбжка], -и, ж. Те ж, що й арпаж. Перед тим, як садовити арпажку, ми її перебрали і зволожили (16, 17 Арбузин.; 68, 69 Башт.; 266, 267 Брат.; 833–835 Новоодес.; 891, 893 Очак.)
Арпа'жок [арпбжок], -жку, ч., бот. Зменш.-пестл. до арпа'ж. Тільки посадовили сьогодні арпажок, як і дощик пішов дрібненький і тепленький (насел. п. див. арпаж )
Арпа'чик [арпбчик], -а, ч. Те ж, що й арпа'ж. Земля на грядці вже прогрілася, тому будемо садовити арпачик, щоб була молода цибуля (331, 332 Веселин.)
Арсемі'д [арсем’нд], -у, ч., бот. Дереза. Арсемід дуже розрісся,поліз на наш огород, треба його знищити зовсім (894 Очак.; 934 Первомай.)
Арта'читися [артбчитис'а], -чуся, -чишся, недок. Упиратися в чомусь, відмовлятися. Ну чого ти артачишся? Пішли разом з нами, трохи повеселимося, відпочинемо (16, 17 Арбузин.; 49, 58, 59, 101, 102 Башт.; 109, 110, 150, 151 Березан.; 203 Березнег.; 335, 336, 346, 347 Вознесен.; 384, 388, 415 Врад.; 557, 558, 562, 584, 585 Жовтн.; 706, 711, 731, 732 Микол.; 760, 762 Новобузьк.; 828, 832, 833, 840, 841 Новоодес.; 883, 884, 905 Очак.; 911, 946, 948 Первомай.; 1002, 1003, 1006, 1010, 1011 Снігур.)
Артиза'нка [артизбнка], -и, ж. Артезіанський колодязь–глибока свердловина для забирання глибинної води. У минулому році у нас просвердлили артизанку, і тепер ми з неї беремо воду (335, 336, 342, 343 Вознесен.; 478, 481 Доман.; 706, 731, 734 Микол.; 760, 822, 823 Новобузьк.)
А'рхнути [брхнути], -ну, -неш, док. Втекти. Сторож крикнув, і всі хлоп'ята архнули із саду аж у балку (198, 199 Березнег.)
Арца'би [арцбби], -ів, мн., буд. Одвірки. Сьогодні син поставив у сараї нові арцаби і двері, бо старі не зачинялися (993, 994, 1012, 1016 Снігур.)
Арча'вити [арчбвити], -влю, -виш, недок. Гаркавити. Наш сусід ще змалку арчавить і до цього часу не вибалакався (591, 593 Жовтн.; 822, 823, 826 Новобузьк.)
Арші'в [арш’н], -а, ч. Виноградарський інструмент, яким пасинкують виноградну лозу. Секатор. Жінки забрали свої аршіви і пішли пасинкувати виноград (573, 574 Жовтн.; 888, 889 Очак.)
Аря' [ар'б], виг. 1. Вигук, яким підганяють овець. Чабан, вимахуючи своїм довгим батогом, підганяв овець, покрикуючи: "Аря, кляті! Аря!" (137, 144, 145, 150, 151, 166, 167 Березнег.; 268, 269, 271 Брат.; 305, 308 Веселин.; 337, 339 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 462, 465 Доман.; 520, 521, 523, 524 Єлан.; 584–586 Жовтн.; 668, 669 Казан.; 790, 791 Новобузьк.; 829, 822, 823.)
2. Вигук, яким цькують собак. Нацьковуючи собаку, хлопчина голосно покрикував: "Аря, Сірко! Аря!" (471, 475, 490, 491 Доман.; 516, 517, 542, 546 Єлан.; 970, 972, 995, 999, 1008, 1010 Снігур.)
Ар’я'н [арйбн], -у, ч. 1.Сметана–ряжанка. На сніданок хазяйка подала трактористам гарячі коржі і глечик холодного ар’яну (185,186 Березнег.)
2. Кисле молоко. Снідали ми яєшню, жарену на салі,а запили холодненьким ар’яном (888, 889 Очак.)
Ар’я'ниця [арйбниц'а], -і, ж. Посудина для ар'яну. Ар’ян із двох глечиків я злила в ар'яницю, щоб краще відстоявся (насел. п. див. ар'ян–1)
Аря'–чу–чу [ар'бчучу], виг. Вигук, яким відганяють свиней. Аря–чу–чу, проклята! Аря–чу–чу, капосна, всю грядку розрила своїм рилом (90, 92, 94, 97 Башт.; 132, 133, 136 Березан.; 350, 351, 356 Вознесен.; 398, 399, 402 Врад.; 439, 441, 443 Доман.; 542, 545, 549 Єлан.; 586, 588 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 773, 778, 822, 823 Новобузьк.; 829, 833, 834, 870, 871 Новоодес.)
Асва'льт [асвбл'т], -у, ч. Асфальт. На дорозі потріскався асвальт, і там почали утворюватися вибоїни (10, 11, 16, 17, 22, 24 Арбузин.; 44, 48, 68, 69, 88, 89 Башт.; 107, 108,112, 113, 124 Березан.; 173, 174, 187, 189 Березнег.; 250, 251 Брат.; 298, 299, 320 Веселин.; 335, 336, 356 Вознесен.; 396, 398, 399 Врад.; 424, 425, 445, 446 Доман.; 503, 504 Єлан.; 550, 557, 558, 562 Жовтн.; 594, 595, 608, 610 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 703–705, 712, 713, 747, 749 Микол.; 760 Новобузьк.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 907, 911, 912 Первомай.; 963, 964, 981–983, 1008, 1010 Снігур.)
Асва'льтівка [асвбл'т'іка], -и, ж. Асфальтова дорога. Коли виїдемо на асвальтівку,тоді прибавимо швидкості (насел. п. див. Асвальт )
Асва'льтовий [асвбл'тови
·], -а, -е. Прикм. до асвальт. Найкраща дорога з асвальтовим покриттям, але вона дорога (насел.п.див. Асвальт )
Асвальтува'ти [асвал'тувбти], -ую, -уєш, недок. Покривати асфальтом. Дорогу, яка іде через наше село, весною вже почали асвальтувати (насел. п. див. Асвальт )
А'сма [бсма], -и, ж. Хвороба астма; задишка. У нашого дідуся, мабуть, асма, бо вночі часто кашляє і аж задихається (22, 24, 39, 41 Арбузин.; 41, 51–54, 74, 75 Башт.; 112, 113, 120, 137, 150, 156, 158, 159 Березан.; 185, 186, 200, 202 Березнег.; 238, 239, 266, 267, 271, 275 Брат.; 314, 315, 322, 323, 330 Веселин.; 359, 361 Вознесен.; 462, 465, 466 Доман.; 514, 515, 517, 520, 542 Єлан.; 558, 559, 562, 568, 569 Жовтн.; 616, 617, 634 Казан.; 723, 724, 751–753 Микол.; 819, 820, 826 Новобузьк.; 830, 831, 851, 854 Новоодес.; 877–879, 903, 905 Очак.; 918, 919, 952, 953, 955 Первомай.; 981–983, 993, 994, 996, 997, 1008, 1010 Снігур.)
Асма'га [асмбга], -и, ж. Спрага. День був дуже жаркий, і люди в полі сильно страждали асмагою (124, 125 Березан.; 200, 202 Березнег.)
Асма'тик [асмбтик], -а, ч. Астматик. Наш дідусь – асматик, бо вночі часто кашляє, а потім задихається (насел. п. див. Асма )
А'стра [бстра], -и, ж. бот. Рослина айстра. На шкільній клумбі зараз цвітуть усі квіти, а серед них і різнобарвні астри (407, 410 Врад.; 478, 480 Доман.)
Асфа'льтівка [асфбл'т'іка], -и, ж. Асфальтова дорога. Коли виберемося на асфальтівку, тоді поїдемо бистріше і спокійніше. (16–18, 21, 22, 24, 35, 38 Арбузин.; 52, 53, 55, 58, 59, 68, 69, 74, 75, 105, 106 Башт.; 132, 133, 135 Березан.; 173, 174, 187, 189 Березнег, 371, 377, 378 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 456, 457 Доман.; 562, 580, 582, 584, 585, 586, 588 Жовтн.; 678, 680, 685, 686, 699 Кривоозер.; 723, 724, 731, 734 Микол.; 857, 859, 862, 870, 871 Новодес.; 996, 998, 999 Снігур.).
Асьо'к [ас'ук], виг. Вигук, яким відганяють лошат. “Асьок, капосні, від копиці! Асьок!” – покрикував їздовий на лошат, які зупинилися біля копиці сіна (822, 823 Новобузьк.)
Ата' [атб], виг. Вигук, яким повертають запряжених коней праворуч. “Ата, милі, ата!” – вигукував їздовий, повертаючи коней на широку дорогу (49, 51, 101–103 Башт.; 132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 212, 213, 216, 218 Брат.; 298–301 Веселин.; 424–428 Доман.; 558, 559, 568, 569, 580, 583 Жовтн.; 668, 669 Казан.; 790–792 Новобузьк.)
АТАМА'Н [атамбн], -а, ч. Старший чабан. Див. Атага'с. Наш атаман – людина розумна і справедлива, ніколи нікому поганого слова не скаже (305, 307 Веселин.; 404, 406 Врад.; 497, 498 Кривоозер.; 762, 763 Новобузьк.)
АТАГА'С [атагбс], -а, ч. Старший чабан. Див.атама'н, атага'с. Наш атагас порадив гнати отари в дальню балку, бо там трава краща (737–739 Микол.; 893, 894 Очак.)
АТА'СЬ [атбс'], виг. Вигук, яким відганяють качок і каченят. "Атась, миленькі, до річки! Атась!" – вигукувала пташниця (16, 17, 35, 36 Арбузин.; 101–103 Башт.; 108, 109, 144, 145, 150, 151 Березан.; 331, 332 Веселин.; 353–355 Вознесен.; 396–398 Врад.; 435, 436, 448, 449, 478 Доман.; 526, 527, 529, 531 Єлан.; 554, 555, 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 678, 680 Кривоозер.; 747, 749, 750 Микол.; 822, 823, 826 Новобузьк.; 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 883, 884, 891, 893 Очак.; 940, 941, 946, 950 Первомай.; 981, 983, 996, 997, 1008, 1010 Снігур.)
АТЕ' [атй], виг. 1. Вигук, яким повертають коней вліво. Їздовий, повертаючи коней вліво, покрикував:"...Ате, гніді! Ате!" (17 Арбузин.; 436 Доман.)
2. Вигук, яким підкликають свиней до корита. "Ате, мої замазури, до корита! Ате! – підкликала бабуся поросят до корита (105 Башт.)
АТЕРИ'НКА [атер13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. іхт. Невелика рибка типу краснопірки. Сьогодні вловив вудочкою п'ять атеринок, три скумбрії і з десяток бичків (150 Березан.)
АТО' [ату], част. Авжеж. “Ти виконав, синку, домашнє завдання? ” –– “Ато, мамо, і вірш уже вивчив” (329, 330 Веселин.)
АТО'РА [атура], -и, ж. Полова. Вживається вихідцями із Вінницької області. Усю атору, яку син привіз із польового току, занесли у сарай (35, 37, 38 Веселин.)
АТО'РКА [атурка], -и, ж. Зменш–пестл.до ато
·ра. Син від комбайнів привіз для корови гарбу аторки (насел. п. див. Атора )
АТПРУ'СЬ [атпрэс'], виг. Вигук, яким відганяють ягнят. Див. атпру'ськи. Атпрусь, маленькі, на своє місце! Атпрусь, рідненькі, в кошару (49–51 Башт.; 137, 144, 145, 158, 159 Березан.; 201, 202 Березнег.; 250, 251 Брат.; 298, 299, 331, 332 Веселин.; 337, 339, 350, 353 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 433, 442, 448, 451, 456, 457 Доман.; 529, 530, 531 Єлан.; 586, 587 Жовтн.; 695, 696 Кривоозер.; 751, 153 Микол.; 946, 948 Первомай.; 1012, 1016 Снігур.)
АТПРУ'СЬКИ [атпрэс'ки], виг. Вигук, яким відганяють ягнят. Див. атпру'сь. Атпруськи, капосні, із шкоди! Атпруськи, кляті, до кошари! Атпруськи! (16, 17, 22, 24, 35, 36 Арбузин.; 101–103, 105, 106 Башт.; 124, 125 Березан.; 268, 269, 271 Брат.; 350, 353, 372, 373 Вознесен.; 396, 397 Врад.; 448, 451, 471, 475 Доман.; 514, 515 Єлан.; 573–575, 584, 585 Жовтн.; 851, 852, 860, 862, 866, 868 Новоодес.; 899–901 Очак.; 981, 983, 998, 999 Снігур.)
АТРУ'СЬ [атрэс'], виг. Вигук, яким відганяють кролів. Атрусь, чортенята, в свої нори! Атрусь, кляті, на свої місця! (18, 19, 21, 35, 36 Арбузин.; 74, 75, 81, 82, 94, 97, 101, 102 Башт.; 144, 145, 158, 159 Березан.; 205–208 Березнег.; 234, 257, 271, 273 Брат.; 320, 321 Веселин.; 340, 350, 355 Вознесен.; 396, 398, 407, 409 Врад.; 436, 437, 448, 449, 478 Доман.; 517, 518 Єлан.; 550, 557, 558, 568, 573, 574, 576, 580 Жовтн.; 731, 734, 751, 753 Микол.; 773, 778, 822, 823 Новобузьк.; 840, 841, 851, 860, 862 Новоодес.; 883, 884, 891, 892 Очак.; 930, 931, 946 948 Первомай.; 963, 981, 982, 984, 1002, 1003 Снігур.)
АТЯ' [ат'б], виг. Вигук, яким повертають коней праворуч. Див. ата', гаття' [гат':б]. Хлопчина, що правив кіньми, натягнув віжки і голосно покрикував: "Атя, кляті! Атя!" (144, 145 Березан.; 667, 668 Казан.; 912, 914 Первомай.)
АТЯ'–НО' [ат'бно], виг. Вигук, яким поганяють коней. Їздовий, піганяючи коней, похлискував батогом і покрикував: "Атя–но, булані! Атя–но!" (278–280 Веселин.; 413, 414 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
А'ТЬ–А'ТЬ [бт'/бт'], виг. Вигук, яким підганяють ягнят. Ать–ать, мої маленькі! Ать–ать додому, до кошари!
АУ' [аэ], виг. Вигук, яким перекликаються, виражаючи: "Я тут". У лісі то справа, то зліва діти голосно покрикували: "Ау! Ау!" (10, 11, 18, 21, 22, 35, 36 Арбузин.; 44, 45, 49, 52, 58, 61, 69, 70 Башт.; 112, 113, 120, 124, 127 Березан.; 166, 169, 170, 173, 175, 176 Березнег.; 227, 228, 245, 247 Брат.; 329, 330, 332 Веселин.; 372–374 Вознесен.; 389, 390, 393, 395 Врад.; 432, 434, 436 Доман.; 548, 549 Єлан.; 558, 559, 562 Жовтн.; 634 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 752, 753 Микол.; 814, 815 Новобузьк.; 830, 831, 870, 871 Новоодес.; 883, 884, 891, 894 Очак.; 930, 931 Первомай.; 981, 982, 995, 996 Снігур.)
А'УШ [буш], виг. Вигук, яким відганяють курчат. "Ауш, кляті, з грядки!"– покрикувала хазяйка, виганяючи курчат з огороду (101–103 Башт.; 550, 552, 554 Жовтн.; 706, 723, 724, 755 Микол.)
АФИ'НА [аф13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж., бот. Порічка. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. афиня
·к. Я щороку готую варення з афин, воно корисне, виліковує різні простуди (356 Вознесен.)
АФИНЯ'К [афин'бк], -а, ч., бот. Порічка. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Ми були в лісі і назбирали для нашого хворого дідуся афиняків (331, 332 Веселин.; 700, 701 Кривоозер.)
Аха'ни [ахбни], -ів, мн., риб. Спеціальні ставні сіті ловити рибу. Колись аханами ми ловили червону рибу, а тепер– яка попадеться (142, 143, 150 Березан.; 883, 905 Очак.)
Ах [ах], виг. у знач. іменника. Множинна форма вигука "ах", що вживається у сполученні з "ох" у значенні іменників, і виражають докір або співчуття тому, хто охає та ахає. Тут ваші ахи та охи нічого не допоможуть. Треба працювати, і тільки працювати (10, 11, 39, 42 Арбузин.; 58, 59, 69, 70 Башт.; 173, 174 Березнег.; 238, 239 Брат.; 295, 297, 329, 330 Веселин.; 340, 356 Вознесен.; 436, 437 Доман.; 683, 690–692 Кривоозер.; 783, 791, 792 Новобузьк.)
Ахламо'н [ахламун], -а, ч. Дурень. Чого це сюди приперся отой ахламон; він же нічого не розбирається в цих справах (823, 826 Новобузьк.)
Аху'ту [ахэту], виг. Вигук, яким підкликають кішок і кошенят. “Ахуту, ахуту, мої миленькі!” – скликала бабуся кошенят, наливаючи в мисочку молока (244, 249 Брат.; 398, 399 Врад.)
Аци'ра [ац13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ра], виг. Вигук, яким підганяють або відганяють ягнят. Заганяючи ягнят в кошару, вівчар покрикував: “Ацира, миленькі! Ацира!” (183, 185 Березнег.; 234, 240, 250 Брат.; 342, 343, 347, 348 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 731, 743 Микол.; 829, 842 Новоодес.; 963, 972, 974, 1012, 1016 Снігур.)
Аці'ба [ац'нба], виг. Вигук, яким відганяють собак. “Аціба, Шарик! Аціба!” – покрикував хлопчина на пухнасту собачку (16, 17 Арбузин.; 209, 210 Березнег.; 335, 336, 347, 348 Вознесен.; 436, 437 Доман.; 562, 568, 569 Жовтн.; 693, 699 Кривоозер.; 703, 704, 706, 711 Микол.; 760, 762 Новобузьк.; 891, 893, 894 Очак.; 911, 930, 931 Первомай.; 996, 997, 1008 Снігур.)
Аці'па [ац'нпа], виг. Вигук, яким відганяють курчат. “Аціпа, кляті, з огороду! Аціпа!” – покрикувала бабуся на курчат, які зайшли на город (183, 185, 186 Березнег.; 212–214 Брат.; 337–339 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 478, 480 Доман.; 505, 506 Єлан.; 557, 558, 568 Жовтн.; 640–642 Казан.; 822, 823 Новобузьк.; 883, 886 Очак.; 1008, 1010 Снігур.)
АЦЮ' [ац'э], виг. Вигук, яким відганяють свиней, поросят. "Ацю, Ряба! Ацю!"– –покрикувала хазяйка, виганяючи свиню з сарая (10, 11, 39, 41 Арбузин.; 44, 45, 49, 52, 68, 69 Башт.; 124, 125, 150, 156, 158 Березан.; 245, 248, 271, 272 Брат.; 320, 331, 332 Веселин.; 340, 350, 353, 355 Вознесен.; 396, 399 Врад.; 436, 439, 441, 485 Доман.; 516, 517 Єлан.; 562, 568, 569, 574, 575, 584, 585 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 695, 696, 700, 701 Кривоозер.; 723, 724 Микол.; 829, 842, 866 Новоодес.; 911, 926, 927 Первомай.; 974, 975, 993, 994, 1012 Снігур.)
АЦЯ' [ац'б], виг. Вигук, яким підкликають свиней, поросят. "Аця, аця, мої миленькі! Аця!" – вигукувала свинарка до поросят, наливаючи в коритце пійло (436, 437, 456 Доман.; 514, 515, 517 Єлан.; 574, 575 Жовтн.; 893, 894 Очак.; 930, 931, 946 Первомай.; 998, 999, 1008, 1010 Снігур.)
АЦЬ [ац'], виг. Вигук, яким відганяють поросят. Див. ач, ачач, ачу, ачук. "Аць, ненаситні! Аць!" – вигукувала хазяйка, відганяючи від коритця поросят (203, 205 Березнег.; 261, 262, 268 Брат.; 346, 347 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 475, 476 Доман.; 550, 552, 553 Жовтн.; 640, 641 Казан.; 697, 698, 700 Кривоозер.; 804, 805 Новобузьк.)
АЧ [ач], виг. Те ж, що й аць. "Ач, дурненькі! Ач!" –– умовляла бабуся поросяток, щоб насипати їм пійла (372, 373 Вознесен.; 416–418 Врад.; 447, 448 Доман.; 505, 508, 509, 513 Єлан.; 576, 577, 586, 588 Жовтн.; 5, 702, 703 Микол.)
АЧА'Ч [ачбч], виг. Те ж, що й аць. Ачач, кляті, від коритця! Ачач! Дайте хоча налити їжі, ненаситні! (124, 125, 137, 144, 145 Березан.; 558, 559, 562 Жовтн.; 899, 901, 903 Очак.; 1003, 1005 Снігур.)
А'ЧИ [бчи], виг. Вигук, яким цькують собак .Див. ачки'. "Ачи, Рекс! Ачи!" – нацьковував хлопчина собаку на кішку, яка сиділа біля дерева (350, 353, 355, 356 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 503, 504 Єлан.)
А'ЧІП [бч’іп], виг. Вигук, яким відганяють собак. Ачіп, проклятий, у будку! Ачіп, скажений, на своє місце! Ачіп! (29, 3 Арбузин.; 133, 134 Березан.; 471, 476 Доман.; 814, 816, 817 Новобузьк.; 833, 837 Новоодес.; 877, 883, 886 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)
АЧКИ' [ачк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], виг. Вигук, яким цькують собак. Володимир, нацьковуючи собаку, грізно покрикував: "Ачки, Піра! Ачки!" (65, 66, 71, 90, 92, 101, 102 Башт.; 227, 228 Брат.; 320, 321 Веселин.; 341, 356 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 533, 535 Єлан.; 562, 568, 569 Жовтн.; 608, 609 Казан.; 786, 787, 800, 801 Новобузьк.; 868, 869 Новоодес.; 911, 952, 953 Первомай.; 981, 983, 1010, 1011 Снігур.)
АЧУ' [ачэ], виг. Вигук, яким відганяють свиней. Див. ачу'к. Ачу, кляті ненажери! Ачу, в сарай, кляті! Щоб ви, ненажери полопалися! (16, 17, 39, 40, 42 Арбузин.; 52–54, 101, 103 Башт.; 118, 119, 124, 125 Березан.; 184–186 Березнег.; 268, 269 Брат.; 404–406 Врад.; 487, 489 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 550, 584, 585 Жовтн.; 634, 640 Казан.; 690, 692, 697, 698 Кривоозер.; 773, 777, 791, 792 Новобузьк.; 829, 830 Новоодес.; 877, 878, 883, 887 Очак.; 926, 927, 937, 940, 941 Первомай.; 1010, 1011, 1019, 1020 Снігур.)
АЧУ'К [ачэк], виг. Те ж, що й ачу. "Ачук, до корита!" – відганяла хазяйка свиню, яка розляглася серед двору (695, 696, 700, 701 Кривоозер.; 894 Очак.; 984, 985 Снігур.)
АШПАРАҐУС [ашпарбґус], -а, ч., бот. Зимовий сорт яблук. Яблука ашпараґус у нас у чулані зберігаються аж до самої весни (828, 832, 833 Новоодес.; 926, 927 Первомай.; 1012, 1016 Снігур.)
АШУГ [ашэг], виг. Вигук, яким відганяють диких птахів. Ашуг, кляті, з огороду! Ашуг, щоб ви повиздихали, кляті! Ашуг з огороду! (673, 673 Казан.; 804, 805, 822, 823 Новобузьк.; 860, 862, 864, 865 Новоодес.; 995, 996, 1010, 1011 Снігур.)
АШУ'К [ашэк], -а, ч., мисл. Порода мисливської собаки. Хороший ашук у мого брата, з таким собакою можна ходити на полювання (353, 355 Вознесен.; 822, 826 Новобузьк.; 932 Первомай.)
А–Я–Я' [айайб], виг. Вигук, яким виражають докір. А–я–я! І як тобі не стидно таке витворяти! (21, 22, 35, 39 Арбузин.; 61, 62, 69, 70 Башт.; 212, 223, 227, 228 Брат.; 282, 283, 329, 330 Веселин.; 337–339 Вознесен.; 432, 436 Доман.; 600, 601, 634 Казан.; 685, 688 Кривоозер.; 783, 791, 792 Новобузьк.; 984, 985, 934 Первомай.)
АЯ' [айб] (1), ствердж. частка. Авжеж. Так. Вживається вихідцями із західних областей України. Ая, сьогодні я прийду до вас обов'язково, але тільки вечером (21, 35, 36 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 404, 405 Врад.; 693, 694 Кривоозер.)
АЯ' [айб] (2), виг. Виражає радість або злорадство. Ага. Ая, спіймалися! Тепер ви від мене нікуди вже не втечете! (337, 339 Вознесен.; 462, 465 Доман.; 568, 569, 580 Жовтн.; 830, 834, 835 Новоодес.)


Б
Ба [ба], незм. 1. Розмовне скорочення слова баба, яке вживається при звертанні. Ба, пішли в лавку купимо кеті. Ба, дозволь нам піти на річку скупатися (10, 11, 18, 35, 36 Арбузин.; 49, 51, 68–70, 94, 95, 101 Башт.; 124, 125,143, 150, 151 Березан.; 166, 167, 184–186 Березнег.; 222, 223, 268, 269 Брат.; 346, 347, 371 Вознесен.; 424, 427, 449, 451 Доман.; 562, 574, 575, 584, 585 Жовтн.; 667, 668 Казан.; 683, 686, 688 Кривоозер.; 703, 704, 751, 752 Микол.; 773, 776 Новобузьк.; 828, 845, 846 Новоодес.; 873, 877, 883, 891, 892 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.; 1010, 1011 Снігур.)
Ба'ба [ббба] (1), -и, ж. М’ясиста середина кавуна. Див. бабай [бабб
·], бабка [бббка], бариня [ббрин'а], боцик [буцик], вовк, вовчок, дід, дідик, дід мороз, душа, чортик та ін. Баба–найсолодша частина кавуна, тому її люблять усі їсти, особливо діти (342, 346, 347 Вознесен.; 558, 559, 576, 577 Жовтн.; 706, 737, 739 Микол.; 762, 773, 782 Новобузьк.; 828–829, 834, 835 Новоодес.)
Ба'ба [ббба] (2), -и, ж., орн. 1. Птах пелікан. У нас на косі пеліканів усі називають здавна бабами, а чому, ніхто не знає (896–898 Очак.). На початку нинішнього століття на цьому шестигектарному пташиному клаптику гніздилися пелікани, яких у народі називають бабами (В.Карпенко. Подорож на острови. – Одеса, 1979, с. 46 )
2. Сіра чапля. Сірі чаплі, або, як у нас називають їх, баби, сіли на озері, бо там багато жаб (49, 54 Башт.; 755, 766, 822 Новобузьк.; 857, 859 Новоодес.; 899, 901 Очак.)
Ба'ба [ббба] (3), -и, ж., бот. 1. Сорт груш. Груші, які в нас називають бабами, уже починають поспівати (608–610 Казан.)
2. Грубозерниста квасоля. Квасоля баба довго вариться, тому її треба на ніч замочувати, щоб розм’якла (44, 46, 74, 75, 102, 103 Башт.; 342, 343, 356 Вознесен.; 465, 466 Вознесен.; 514, 515 Єлан.; 580, 582, 583 Жовтн.; 676–678, 680, 699 Кривоозер.; 892–894, 860, 862 Новоодес.; 926, 927, 930, 931 Первомай.)
3. Кульбаба. Баби уже відцвіли і розкидали свій пух по всьому полю (10–12, 16–18, 39, 40 Арбузин.)
4. Грибковий паразит багатьох культурних рослин; зона, сажка. На кукурузі завелася баба, треба якось її виводити, бо попсує качани (384, 387 Врад.; 425, 429 Доман.; 703, 704 Микол.; 759, 760 Новобузьк.; 829, 830 Новоодес.)
5. Гриб–боровик. Учора були в лісі і назбирали трохи грибів, попадалися і рижики, і баби (829, 842, 844 Новоодес.)
Ба'ба [ббба] (4), -и, ж. Підвищене місце в полі. На бабі, що знаходиться коло лісосмуги, дуже багато росте ромашок (690, 691, 693, 694 Кривоозер.; 731, 734 Микол.)
Ба'ба [ббба] (5), -и, ж. Збиті докупи два покоси трави. Скошену траву склали у баби, щоб зручніше було збирати на гарбу (911, 912 Первомай.)
Ба'ба [ббба] (6), -и, ж. Лежак. Полізу на горище, почищу сажу в бабі, а ти приготуй глини, щоб змазати бабу (298, 300 Веселин.)
Ба'ба–бра'нка [ббба/брбнка], -и, ж. Стара жінка, яка приймає дітей під час пологів. До баб–бранок тепер дуже рідко звертаються, бо єсть роддом (384, 385 Врад.; 435, 436 Доман.; 892, 893 Очак.)
Баба'єць [баббйец'] (1), -йця, ч. Зменш.-пестл. до баба'й (1). Давай, синку, ручку я перев’яжу бабаєць, щоб загоювалася скоріше вава (насел. п. див. бабай –1)
Баба'єць [баббйец'] (2), -йця, ч. Зменш.-пестл. до бабай (2). А дорогеньким внучкам розріжемо бабаєць кавуна, щоб були слухняні (насел. п. див. бабай–2)
Баба'єць [баббйец'] (3), -йця, ч. Зменш.-пестл. до бабай (3). Прив’яжи човна за бабаєць, щоб хвилі не зірвали і не занесли в річку (насел. п. див. бабай–3)
Баба'єць [баббйец'] (4), -йця, ч. Зменш.-пестл. до бабай (4). Перестань плакати, синку, бо почує бабаєць, прийде, візьме в торбу і понесе з собою (насел. п. див. бабай–4)
Баба'й [бабб
·] (1), -я, ч. Великий палець. Див. бабук, бабан. Син розбив на лівій руці бабай і мізиний палець, тепер не ходить на роботу (160–162 Березнег.)
Баба'й [бабб
·] (2), -я, ч. М’ясиста середина кавуна. Див. баба (1). Бабай кавуна завжди найсолодший, тому його їдять завжди останнім (342, 346, 347 Вознесен.; 485, 486 Доман.; 594, 595 Казан.; 773, 774 Новобузьк.).
Баба'й [бабб
·] (3), -я, ч. Один з двох виступів на носовій частині човна, до якого прикріплюють якірний або причалювальний канат. Якір прив’яжи за бабай морським вузлом, щоб не загубити у лимані (573, 574 Жовтн.; 883, 887 Очак.)
Баба'й [бабб
·] (4), -я, ч. Страховище, чорт. Цить, синку, бо бабай уже дивиться у вікно і розв’язує торбу (102, 103 Башт.; 185, 186 Березнег.; 990, 991 Доман.; 550, 584, 585 Жовтн.; 706, 751, 752 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 911, 912 Первомай.; 984, 989 Снігур.)
Баба'йка [бабб
·ка], -и, ж. Весло, яким гребуть, на відміну від кормового весла, яким правлять. Сідайте, хлопці, беріть бабайки і гребіть на середину лиману (574, 575 Жовтн.; 747, 749 Микол.)
Баба'к [баббк], -а, ч. Великий палець. Див. бабай (1), бабан. Ударив випадково молотком по бабаку, і тепер дуже болить (383, 384, 389, 390 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)
Бабаку'ля [бабакэл'а], -і, ж., бот. Кульбаба. Бабакулі вже відцвіли, і вітер розніс їхній пух по всьому полю (845, 846, 860, 862 Новоодес.)
БА'БА–КУ'ЦА [ббба/кэца], -и, ж. Дитяча гра в жмурки. Після уроків діти зібралися у спортзалі і почали гратися у баби–куци (74, 81 Башт.; 144, 145 Березан.; 320, 321 Веселин.; 424, 425, 429 Доман.; 516, 517, 526, 527 Єлан.; 574, 576 Жовтн.; 867, 868 Новоодес.; 963, 964 Снігур.)
БАБА'Н [баббн], -а, ч. Великий палець руки. Див. бабай, бабак. Коли запитали Колю, як склав екзамен, він тільки показав бабана правої руки (1002, 1005 Снігур.)
БАБА'НА [баббна], -и, ж. 1. Стара вівця, непридатна до парування. Лікар вибракував з отари всіх бабан, і сьогодні всіх їх відправили на бойню (917, 918, 923, 924 Первомай.)
2. Переносн. Стара баба. Сусідська бабана ще зранку кудись пошкандибала з торбою за плечима (насел. п. див. бабана –1)
БАБАНО'К [бабанук], -нка, ч. Зменш.до бабан. Твій, синку, бабанок такий, як мій мизиний пальчик (963, 964 Снігур.)
БАБА'НЯ [баббн'а], -і, ж. Пестливо–зменш. форма до баба. До нас у гості приїхала бабаня, привезла різних гостинців (105 Башт.)
БАБА'НЬКА [баббн'ка], -и, ж. Пестливо–зменш. форма до баба. Бабанька, що приїхала до нас у гості, саме збирається від'їздити (105 Башт.)
БАБАРУ'НКА [бабарэнка], -и, ж., ент. Комаха сонечко. Звідкілясь налетіло дуже багато бабарунок, які вже позалазили і в хати (940, 941 Первомай.)
БАБАРУ'НОЧКА [бабарэночка], -и, ж., ент. Зменш. до бабарунка. Бабаруночки – корисні комахи, бо вони знищують шкідників винограду (940, 941 Первомай.)
БАБА'СА [баббса], -и, ж. Згрубіло–зневажлива форма до баба. Дорогою пройшла якась стара бабаса, питала, як пройти до сільради (68 Башт.)
БАБАСА'ЛИ [бабасбли], -ів., мн. Узяти дитину на плечі і нести. Іди, синку, до мене, я візьму тебе на бабасали і поїдемо в гості до бабусі і дідуся (44, 46, 47 Башт.; 245, 249 Брат.; 584, 585 Жовтн.; 822, 823 Новобузьк.)
БАБА'ХНУТИ [баббхнути], -ну, -неш, док., перех. Добре випити (вина, горілки). Зібрались мужики вечером після роботи, бабахнули по стакану горілки і розійшлися (44, 46, 58, 59 Башт.; 118, 119, 150 Березан.; 173, 174 Березнег.; 213, 218 Брат.; 299, 300 Веселин.; 337–339, 340, 356 Вознесен.; 425, 427, 462, 463 Доман.; 551, 552 Жовтн.; 594, 598, 601 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 760, 806, 809, 812, 813 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843, 857, 859 Новоодес.; 883, 884, 887, 891, 892 Очак.; 911, 926, 927, 951, 952 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 999, 1000 Снігур.)
БАБЕ'ТА [бабйта], -и, ж. Модна зачіска молодих дівчат. Вживається вихідцями із західних областей України. Наша старша дочка замість косичок зробила вже модну зараз зачіску бабету (329, 330 Веселин.; 404, 405 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 704, 705 Микол.; 943, 944, 952 Первомай.)
БАБЕ'ТКА [бабйтка], -и, ж. Зменш. до бабета. Уже й наша дочка, наслідуючи старших подруг, зробила й собі бабетку (насел.п.див. Бабета )
БАБЕ'ТОЧКА [бабйточка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бабета. Молоді дівчатка поробили модні зачіски бабеточки і ходять хизуються (насел. п. див. бабета)
БАБЕ'ХА [бабйха], -и, ж., зневажл. Стара баба. От уперта бабеха, стоїть на своєму, хоч ти кілок на голові теши (228, 232, 245, 247 Брат.; 295, 297, 317 Веселин.; 335, 336 Вознесен.; 392, 393, 395, 415 Врад.; 426, 428 Доман.; 514, 515, 517 Єлан.; 683, 685, 688 Кривоозер.)
БА'БЗДА [бббзда], -и, ж., іхт. Риба бичок. Сьогодні бралися одні бабзди, але вловили і на юшечку, та й підсмажити буде ще (39 Арбузин.; 822, 823 Новобузьк.; 857, 870 Новоодес.)
БА'БИ [ббби], -ів, мн. Скупчення криги під час весняного льодоходу. Вдалині виднілися на лимані великі баби з ламаного льоду, які повільно сунулися вниз (573, 574 Жовтн.; 2, 3, 747, 749 Микол.; 884, 886, 891 Очак.)
БА'БИНІ ВО'ШІ [бббин'і вуш’і], -ей, мн., бот. Рослина череда. Оті бабині воші можуть поглушити всю рослинність у нашій балці (685, 686, 688 Кривоозер.; 932, 933 Первомай.)
БА'БИНІ ЗУ'БИ [бббин'і зэби], -ів, мн. Трава якірці. На галявині ростуть найрізноманітніші трави, а серед них і реп'яшки, і бабині зуби (951, 952, 985 Первомай.)
БА'БИТИСЯ [бббитис'а], -иться, недок. Набрякати і морщитися від довгого перебування у воді (про пальці рук). Див. бабіти, бабчитися. Сьогодні цілий день прала різне шмаття, вже руки почали бабитися (185, 186 Березнег.; 292, 305, 308, 329 Веселин.; 439, 431 Доман.; 558,559 Жовтн.; 731, 734 Микол.)
БА'БИЦЯ [бббиц'а], -і, ж. Зневажл. до баба. Одна якась стара бабиця ходила і розпитувала, де тут жив якийсь Дмитро (670 Новобузьк.; 860, 862, 866, 869 Новоодес.)
БА'БІ [ббб’і], -ів, мн., кул. Оладки. На вечерю мама подала гарячі бабі із сметаною і парене молоко (266, 267 Брат.; 505, 508 Єлан.)
БАБІВЩИ'НА [ббб’ішч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Майнова спадщина, що залишилася після баби. Бабизна. Брати всю бабівщину подарували церкві,бо баба була віруючою і так наказувала зробити (90, 91 Башт.; 132, 133 Березан.; 184–186 Березнег.; 356, 359, 361 Вознесен.; 517, 518, 526, 527 Єлан.; 558, 574, 586, 587 Жовтн.; 751–753 Микол.; 842–844 Новоодес.; 903, 905, 906 Очак.; 963, 981, 982, 998, 999 Снігур.)
БАБІ'ТИ [ббб’нти], -ію, -єш, недок. Набрякати і морщитися від довгого перебування у воді (про пальці рук). Див. бабитися. Півдня перу різне шмаття, і руки почали вже бабіти, мабуть, зроблю перерву (49, 88, 89, 101, 103 Башт.; 337, 339, 350, 356 Вознесен.; 706, 708, 736, 737 Микол.; 810, 811, 818, 820 Новобузьк.; 851, 860, 862 Новодес.; 998, 999, 1010, 1011 Снігур.)
БА'БКА [бббка] (1), -и, ж. М'ясиста середина кавуна. Див. баба, бабай, бабариня, боцик, вовк, вовчок, дід, дідик, дід мороз, душа, чорт, чортик. Бабку розрізаного кавуна завжди їдять останню, бо вона найсолодша (342, 343 Вознесен.; 562, 574 Жовтн.; 706, 736, 737 Микол.; 773, 776 Новобузьк.; 828, 845, 846, 860 Новоодес.)
БА'БКА [бббка] (2), -и, ж. орн. 1. Птах пелікан. Див. баба (2). Пелікани, або баби чи бабки, гніздяться більше всього у нас на косі, а на промисел літають і в інші місця (896 –898 Очак.)
2. Сіра чапля. Сірі чаплі, або баби чи бабки, увесь день пасуться на озері (765, 766 Новобузьк.).
БА'БКА [бббка] (3), -и, ж. Сорт груш. Див. баба (3). Бабки – дуже смачні груші, але родять не так рясно, як інші (608–610 Казан.)
БА'БКА [бббка] (4), -и, ж. Грибковий паразит багатьох культурних рослин. Зона. Сажка. Див. баба (4). Баба чи бабка більше всього заводиться на кукурузі, і боротися з нею дуже важко (356, 357 Вознесен.; 384, 387 Врад.; 424, 425, 429 Доман.; 703, 704 Микол.; 759, 760 Новобузьк.; 829, 842, 843 Новоодес.; 926 Первомай.; 1012, 1016 Снігур.)
БА'БКА [бббка] (5), -и, ж., іхт. Тоненький темно-коричневого кольору бичок (риба). Сьогодні ловилися на вудочку бабки та верховодки, а путньої риби й не бачив (58 Башт.; 574, 575, 584 Жовтн.; 883, 887 Очак.)
БА'БКА [бббка] (6), -и, ж.,кул. Коричнева плівка на пряженому молоці. Дітям дуже подобається бабка, яка утворюється на молоці, пряженому у глечиках (424, 427, 428 Доман.; 676, 677, 690, 692 Кривоозер.; 2, 3, 5 Микол.)
БА'БКА [бббка] (7), -и, ж., бот. (Plantago major L.). 1. Рослина подорожник. Бабка – це безстебла рослина з пучком широких листків, яка широко використовується у народній медицині при лікуванні всяких ран (29, 33 Арбузин.; 49, 50 Башт.; 108, 109 Березан.; 312, 313 Веселин.; 436, 437 Доман.; 604, 605 Казан.; 700, 701 Кривоозер.; 751, 753 Микол.; 828 Новоодес.; 873, 875, 891, 893 Очак.; 911, 912 Первомай.; 993, 994 Снігур.)
2. Козельки. У нашій балці завжди багато росте бабок, яких ми любили їсти у дитячі роки (10–12, 19, 35, 39 Арбузин.; 404, 405 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
БА'БКА [бббка] (8), -и, ж. Гриб підберезник . Вживається вихідцями з Ровенської області. Сьогодні у Матвіївському лісі ми назбирали повне відро грибів, серед яких багато бабок (823, 826 Новобузьк.; 829, 842, 844 Новоодес.)
БА'БКА [бббка] (9), -и, ж. 1. Кільце, за допомогою якого скріплюється коса з кіссям. Ми сьогодні так завзято косили траву для корів, що аж лопнула бабка (557, 558, 562, 584, 585 Жовтн.).
2. Маточина в колесі воза. У колесах гарби уже постиралися бабки, треба їхати до ковалів, щоб відремонтували (49, 51, 58, 59 Башт.)
3. Стоячок у витушці; коник. Бабка нашої витушки не стоїть рівно, а хилиться набік, тому ніяк змотувати пряжу (751, 753 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 860, 862 Новоодес.)
БА'БКА [бббка] (10), -и, ж., риб. Поплавок на рибацькій сіті. Див.галаган. Біля великої сітки зірвалося кілька бабок, треба ставити нові, а немає з чого їх зробити (137, 144, 145, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 706, 731, 734 Микол.).
БА'БКА [бббка] (11), -и, ж. Бічна ніша біля отвору печі. У бабку, яка знаходиться біля отвору печі, вигрібають з печі попіл і жар (45, 48 Башт.; 676, 677, 685, 686, 688 Кривоозер.).
БА'БКА [бббка] (12), -и, ж. Дротяна петелька гаплика. Біля кожуха, в якому дід ходить на чергування, порвалася бабка і ніяк застібатися (424, 425, 427 Доман.; 860, 862 Новодес.).
БА'БКА [бббка] (13), -и, ж. Грубозерниста квасоля. Див. баба (6). Квасоля бабка вариться довго, бо велика, тому її треба замочувати, щоб розм'якла (102, 103 Башт.; 383, 384 Врад.; 514, 515 Єлан.; 676, 677, 693, 694 Кривоозер.; 842, 860, 861 Новоодес.)
БА'БКИ [бббки], -бок, мн., розм. Гроші. Якщо хочеш мати добрі туфлі, плати бабки і бери, будеш довго носити (22, 24 Арбузин.; 44, 45, 52, 53, 74, 77, 90, 91 Башт.; 112, 113, 124, 125, 150, 151 Березан.; 161, 163, 166, 167, 184, 186 Березнег.; 217, 218, 250, 251 Брат.; 350, 351, 356 Вознесен.; 404–406 Врад.; 432, 434, 432, 441 Доман.; 562, 576, 577 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 706, 707, 736, 738 Микол.; 814, 815, 826 Новобузьк.; 829, 838, 840, 841 Новоодес.; 946, 949 Первомай.; 963, 972, 974 Снігур.)
# Підбити бабки – підвести підсумок. Увесь день продавали яблука і груші, а вечером підбили бабки – уторгували чимало (насел. п. див. Бабки )
БА'БКОВЕ ЛИ'СТЯ [бббкове л13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ст'а], -я, с. Лавровий лист. Див. бібковий лист. Перед тим, як знімати з плити борщ, вкинеш бабкове листя і горошковий перець (2, 3, 5 Микол.; 823, 826 Новобузьк.)
БАБКУВА'ТИЙ [бабкувбти
·], -а, -е. Зморшкуватий; старкуватий. Постарів наш батько, обличчя стало бабкуватим, недобачає і недочуває (644, 645 Казан.; 713, 714 Микол.; 818–820 Новобузьк.; 873, 875, 876 Очак.)
БА'БЛЯТИ [бббл'ати], -яю, -яєш, недок., перех. Бруднити; бабрати. Перестань своїми грязними руками бабляти скатертину, піди на кухню і помий руки з милом (18, 19, 22, 24, 39, 40 Арбузин.; 68–70 Башт.; 175, 176 Березнег.; 214, 217, 218 Брат.; 342, 350, 353 Вознесен.; 384, 387, 389, 390 Врад.; 462, 465, 466 Доман.; 528–530 Єлан.; 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 595, 596, 668, 669 Казан.; 683, 693, 694 Кривоозер.; 706, 707, 736, 737 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 829, 842, 843, 851, 863, 864 Новоодес.; 883, 884 Очак., 930, 931, 934 Первомай.; 1010, 1011 Снігур.)
БА'БЛЯТИСЯ [бббл'атис'а], -яюся, -яєшся, недок. Бовтатися руками в чому–небудь брудному. Бабратися. Ну чого ти увесь день бабляєшся в отій калюжі? Вилазь та піди в душ і скупайся (насел. п. див. Бабляти )
БА'БНИК [бббник] (1), -а, ч. Чоловік, який любить залицятися до жінок. Бабій. Див. бабодур [бабодэр], бабонюх [бабонэх]. Володимир – чоловік спокійний, але бабник, дуже вже любить із жінками розважатися (10, 11, 16, 18, 22, 41 Арбузин.; 52, 55, 71, 101, 102 Башт.; 115, 118, 144 Березан.; 160, 161 Березнег.; 234, 236, 245 Брат.; 356, 357, 359 Вознесен.; 383, 384, 415 Врад.; 445, 446, 462, 471 Доман.; 503, 504 Єлан.; 550, 557, 573, 574, 584 Жовтн.; 594–596 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 703–705, 723, 724 Микол.; 759, 760 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.; 911, 917–919 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 981, 995, 996 Снігур.)
БА'БНИК [бббник] (2), -а, ч. Стільчик, на якому прикріплена бабка для клепання коси. Принеси бабник, буду клепати косу, бо вже затупилася (554, 555, 574, 575 Жовтн.; 683, 695, 696 Кривоозер.)
Ба'бнитися [бббнитис'а], -иться, недок. Набрякати і морщитися від довгого перебування у воді (про пальці рук). Див. бабитися, бабіти, бабчитися. Сьогодні цілий день прала шмаття, і пальці рук почали вже бабнитися (156, 158, 159 Березан.)
Бабовщи'на [бабошч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Майнова спадщина, що залишилася після баби. Див. бабівщина [баб’ішч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на]. Брати всю бабовщину порівно, розділити між собою без будь-яких суперечок (35, 39 Арбузин.)
Бабоду'р [бабодэр], -а, ч. Чоловік, який любить залицятися до жінок. Бабій. Див. бабник, бабонюх. Микола такий бабодур, що липне до молодичок, як шевська смола (759, 765, 766, 788, 792 Новобузьк.; 911, 926, 927 Первомай.)
Бабо'єць [бабуйец'] (1), -бойця, ч., іхт. Риба бичок. Сьогодні наш молодий рибачок уловив чимало бабойців, буде і на юшку, і піджарити (137, 150 Березан.; 574, 575 Жовтн.; 887, 891, 906 Очак.)
Бабо'єць [бабуйец'] (2), -бойця, ч. Здрібн. до бабо'й. Один бабоєць з правого боку човна зламався,треба поставити новий (насел. п. див. Бабой )
Бабо'й [бабу
·], -я, ч. Дерев'яний виступ на борту рибацького човна (а їх чотири, по два з кожного боку), до якого прив'язують човен на стоянці, а під час рибальства прикріплюють сіті. Бабої на човні для того, щоб прив'язувати човен на причалі, а під час ловлі прикріплюють сіті (150 Березан.; 731, 747, 749 Микол.; 887, 906 Очак.)
Бабо'йчик [бабу
·чик] (1), -а, ч., іхт. Здрібн-пестл. до бабоєць (1). З бабойчиків дуже смачна юшка, особливо з льоком і оковитою (насел. п. див. бабоєць–1)
Бабо'йчик [бабу
·чик] (2), -а, ч. Здрібн. до бабоєць (2). Якірець прикріпи до бабойчика, щоб не несло човна (насел. п. див. бабоєць–2)
Бабо'к [бабук], -а, ч., риб. Поплавок на великій рибацькій сіті. Галаган. Бабки для рибацьких сіток зараз роблять із легкого пластмасового матеріалу (101, 102 Башт.; 142, 144 Березан.; 584 Жовтн.)
Бабоню'х [бабон'эх], -а, ч. Бабій, баболюб. Див. бабник, бабодур. Микола такий бабонюх, що зразу опиниться серед жінок (397, 398 Врад.; 427, 428, 445, 446 Доман.; 683, 697, 698 Кривоозер.)
Бабо'ха [бабуха], -и, ж. Грубозерниста квасоля. Див. баба (6). Бабоха – це крупнозерниста квасоля, яку ми вирощуємо спеціально для пісного борщу (21, 22, 24, 29 Арбузин.; 68, 69, 101, 103 Башт.; 342, 343, 346 Вознесен.; 456, 457, 462,466 Доман.; 516, 517 Єлан.; 557, 558, 573, 574 Жовтн.; 678, 680, 695, 696 Кривоозер.; 767, 768 Новобузьк.; 845, 846 Новоодес.; 1012, 1016 Снігур.)
Ба'бочка [бббочка] (1), -и, ж., ент. Великий денний метелик махоон. У садку ми сьогодні наловили багато різнобарвних бабочок для нашої шкільної колекції (490, 491 Доман.)
Ба'бочка [бббочка] (2), -и, ж., ент. Метелик. Ці бабочки дуже поширені скрізь,їх називають і метеликами,і мотилями (22, 24 Арбузин.; 144, 145 Березан.; 175, 176 Березнег.; 424, 428, 429 Доман.; 667, 669 Казан.; 703, 705 Микол.; 860, 862 Новоодес.; 883, 886, 891, 893 Очак.)
Ба'бочка [бббочка] (3), -и, ж., ент. Хижа комаха з довгим тонким тілом і двома парами великих прозорих крил, що літає над водою. Бабочок, що літають над водою, зловити практично майже неможливо (29, 33, 35, 38, 39, 42 Арбузин.; 49, 51, 90, 92, 105 Башт.; 115, 124 Березан.; 245, 249 Брат.; 298, 299, 329, 340 Веселин.; 356, 357 Вознесен.; 485, 486, 497 Доман.; 584, 585 Жовтн.; 594, 595, 634 Казан.; 697, 698 Кривоозер.; 810, 811 Новобузьк.; 829, 842, 844 Новоодес.; 893, 894 Очак.; 911, 912 Первомай.; 963, 964, 970, 974, 1008, 1010 Снігур.)
Ба'бочка [бббочка] (4), -и, ж. Жіноча кофточка з оборочками . Дочці на свято ми справили з голубого шовку нову красиву бабочку (606 Казан.)
Ба'бочки [бббочки], -чок, мн. Зменш. до бабки. Виймай свої бабочки і розплачуйся сам за все (насел. п. див. бабки)
Ба'бочкою [бббочкойу], присл. # бабочкою іти – пливти так під вітрилами при попутному вітрі, щоб вітрила були перпендикулярно до напряму вітру. Коли ми йшли бабочкою, то довелося всім зависнути з правого борту, щоб не перекинувся парусник (573, 574 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 883, 884, 906 Очак.)
Бабру'на [бабрэна], -и, ж. Комаха сонечко. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Бабруна – корисна комаха, вона знищує усяких шкідників виноградного листя (317, 318 Веселин.; 404, 405 Врад.)
Бабру'нка [бабрэнка], -и, ж. Зменш. до бабруна. Ми зловили з десяток бабрунок і випустили їх на виноград, щоб їли тлю (насел. п. див. бабруна).
Бабу'лечка [бабэлечка], -и, ж. Пестл. до бабуля. Наша бабулечка живе недалеко від нас,і ми часто ходимо до неї в гості (насел. п. див. бабуля)
Бабу'ля [бабэл'а], -і, ж. Пестл. до баба. До нас у гості приїжджала бабуля,привезла багато різних гостинців (16, 17 Арбузин.; 49, 51–53, 102, 103, 105 Башт.; 120, 121, 126, 127 Березан.; 160, 161 Березнег.; 245, 249 Брат.; 337, 339 Вознесен.; 398, 399 Врад.; 424, 425, 447, 448 Доман.; 503, 504, 526, 527 Єлан.; 557, 558, 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 594, 595 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 703, 705, 736, 737 Микол.; 759 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.; 907, 908, 937 Первомай.; 981, 998, 999, 1010, 1011 Снігур.)
Бабу'лька [бабэл'ка], -и, ж. Пестл. до бабуля. Наша бабулька, коли приїжджає, завжди привозить гостинці й іграшки (насел. п. див. бабуля).
Бабу'нька [бабэн'ка], -и, ж. Пестл. до баба. Літом, як почнуться канікули в школі, я поїду до бабуньки в гості (562, 568, 576, 584 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 804, 805 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.; 878, 879, 883, 887, 891 Очак.; 996, 997 Снігур.)
Бабу'ра [бабэра], -и, ж. Гриб строчок звичайний. Див. баба, сморж. У нас на косі ростуть і гриби, серед них поширена бабура – це строчок звичайний (823 Новобузьк.; 896–898 Очак.)
Бабуря'ка [бабур'бка], -и, ж. Згрубіло–зневажл. форма до баба. Приходила якась стара бабурака і питала, де знаходиться сільська рада (699 Кривоозер.)
Бабусе'нція [бабусйнц'ійа], -ії, ж. Жартівлива форма до бабуся. Наша бабусенція кожного літа збирає і сушить різні трави від всяких хвороб (712, 713, 731, 736, 737 Микол.; 765, 766, 786, 787 Новобузьк.). На кухні поралися дві бабусенції – Вустя і Пестина, вони невтомно трудились, щоб і назавтра був харч для прірви народу (І. Григурко. Ватерлінія. – К., 1982, с.253.)
Бабу'ська [бабэс'ка], -и, ж. Пестл.до бабуся. Як була я у бабуськи в гостях, то ходили в ліс по гриби (16, 17, 33, 35, 38 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 58, 59 Башт.; 107, 109, 112, 113, 115, 120, 129, 130 Березан.; 166, 167 Березнег.; 219, 222, 224, 232, 245 Брат.; 282, 284, 298, 299 Веселин.; 340, 341, 346–348 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 432, 434, 449, 451, 478 Доман.; 505, 506, 529, 531 532 Єлан.; 550, 557, 558, 562, 589, 591 Жовтн.; 595, 596, 605, 606 Казан.; 676, 677, 683, 691, 692 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 765, 766, 807, 809, 820, 821 Новобузьк.; 829–831, 834, 835, 866, 868 Новоодес.; 877, 878, 882, 884, 899, 900 Очак.; 907, 926, 927 Первомай.; 970, 972, 981, 982, 1002, 1003 Снігур.)
Ба'бушка [бббушка], -и, ж. Пестл. до баба. Наша бабушка завжди на свята пече пироги то з сиром, то з потрібкою, а літом – з вишнями і сливами (10, 11, 21, 22, 24–26 Арбузин.; 44–46, 49, 51, 52, 53, 101, 103 Башт.; 107–109, 142, 143, 144, 145 Березан.; 175, 176, 203, 205 Березнег.; 212–214, 234, 236, 250, 251 Брат.; 298, 299, 304 Веселин.; 340, 350, 353, 356, 357 Вознесен.; 420, 421 Врад.; 445, 448, 449, 478, 480, 497, 498 Доман.; 503, 504, 516, 517 Єлан.; 552, 553, 562, 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 594, 595 Казан.; 676, 677 Кривоозер.; 2, 3, 5, 703, 704 Микол.; 760, 814, 815, 822, 826 Новобузьк.; 828, 829, 832–834, 866, 868 Новоодес.; 873, 875, 877, 878, 883, 886, 891 Очак.; 901, 911, 932, 933 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 984, 998, 999 Снігур.)
Ба'бця [бббц'а], -і, ж. Пестл. до баба. Наша бабця трохи прихворіла і зараз лежить в постелі (44 45 Башт.; 173, 187 Березнег.; 456, 462 Доман.; 502, 503 Єлан.; 550, 557 Жовтн.; 703–705 Микол.; 760 Новобузьк.; 829, 842 Новоодес.; 891, 892 Очак.; 963, 964, 993, 994 Снігур.)
Бабчи'стий [бабч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15сти
·], -а, -е. Покритий зморшками. Засумував наш сусід, аж почорнів і постарів, лице стало бабчисте (насел. п. див. бабчитися)
Ба'бчитися [бббчитис'а], -иться, недок. Набрякати і морщитися від довгого перебування у воді (про пальці рук). Див. бабитися, бабіти. Уже руки почали бабчитися, а прати ще багато (21, 22, 35, 36, 39, 41 Арбузин.; 44, 46, 58, 59, 71 Башт.; 115, 118, 119, 129, 130 Березан.; 200, 202, 205, 206 Березнег.; 227, 228, 271, 274 Брат.; 278–280, 312, 313 Веселин.; 340, 350, 351, 355, 356, 359 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 439, 441, 475, 476 Доман.; 514, 515 Єлан.; 550, 554, 555 Жовтн.; 634, 655 Казан.; 699, 700 Кривоозер.; 736, 737 Микол.; 773, 776, 810, 811 Новобузьк.; 830, 832, 833 Новоодес.; 893, 894, 906 Очак.; 907, 911, 943, 945 Первомай.; 956, 966, 978, 980, 995, 996, 999 Снігур.)
Ба'б’ячий прокльо'н [бббйачи
· прокл'ун], -а, ч., бот. Рослина, яка паразитує на багатьох деревах. Омела біла. Див. імела. Жінки проклинають імелу тому й прозвали її баб'ячим прокльоном (823, 826 Новобузьк.; 896–898 Очак.)
Ба'велка [ббвелка], -и, ж. Різнокольорові нитки для вишивання. Оце нарешті купила бавелки у магазині, щоб вишити дочці кофту до свят (487, 489 Доман.; 542 Єлан.)
Ба'вити [ббвити], -влю, -виш, недок., перех. Гаяти, барити. Вживається вихідцями із західних областей України. Не бав, сину, часу, займайся ділом, бо скоро вже й вечір (278, 279, 286, 287 Веселин.; 404, 405 Врад.; 678, 680 Кривоозер.; 917, 918 Первомай.)
Ба'витися [ббвитис'а], -люся, -вишся, недок. Гаятися, баритися. Якщо син бавиться з поля, то для нього завжди стоїть у печі приготовлена вечеря (насел. п. див. бавити)
Баві'ла [бав’нла], -и, ж. Ненька. Бавілою у нас бабуся, вона любить свою внучку, і внучка її любить (38, 39 Арбузин.)
Баву'сина [бавэсина], -и, ж. Остюк. У ячменю велика бавусина, до того ж ще й дуже колюча (851, 852 Новоодес.)
Ба'га [ббга], -и, ж. Виноградник. Вживається переважно у тих населених пунктах, у яких проживають молдавани. Ми щороку розширюємо свою багу за рахунок столових сортів винограду (425, 426 Доман.).
Багати'нський [багат13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нс'ки
·], -а, -е. Багатирський. Ми люди прості, не багатинські, живемо, як всі живуть, нікому не завидуємо (767, 769 Новобузьк.; 911 Первомай.)
Багатоді'тник [багатод'нтник], -а, ч., бот. Рослина папороть. Серед тих трав, які збирає і сушить наша бабуся, є й багатодітник, а для чого він, не знаю (191 Березнег.).
Багачи'ха [багач13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ха], -и, ж. Багачка. Зараз уже є і біднячки, і багачихи, такий час настав. Та вони були й раніше (175, 176 Березнег.; 350, 356, 357 Вознесен.; 860, 862 Новоодес.)
Багла'й [баглб
·], -я, ч. Ледар. Щодня вечером збираються баглаї біля магазину, п'ють і теревенять до півночі (212, 215, 218 Брат.; 404, 405 Врад.)
Баглаюва'тий [баглайувбти
·], -а, -е. Ледарюватий. Поменше язиком мели, краще працюй, бо люди подумають, що ти баглаюватий (насел. п. див. баглай)
Багни'на [багн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Багно. Ідіть гуляйте, та тільки не лізьте у всяку багнину (17 Арбузин.; 245, 247 Брат.; 407, 409 Врад.; 678, 680 Кривоозер.)
Багни'ти [багн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], -ню, -ниш, недок., перех. Замазувати у багно. Не лізь у грязь, не багни ботинки і штани (10, 11, 29, 32 Арбузин.; 90, 92 Башт.; 185, 186 Березнег.; 436, 437 Доман.; 568, 586 Жовтн.; 828, 863 Новоодес.)
Ба'гнитися [ббгнитис'а] (1), -нюся, -нишся, недок. Бажати, дуже хотіти. Вживається вихідцями із західних областей України. Не треба багнитися того, що не під силу нам зараз купити (678, 680 Кривоозер.; 943, 944 Первомай.)
Багни'тися [багн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тис'а] (2), -нюся, -нишся, недок. Бруднитися. Невже ти не розумієш, що одягнувши новенькі штани, не можна багнитися (насел. п. див. багнити)
Ба'гнутися [ббгнутис'а], -нуся, -нешся, недок. Хотітися. Див. багтися. Якщо тобі багнеться, то можеш приїздити, завжди будеш дорогим гостем (насел. п. див. Багнитися )
Багню'к [багн'эк], -а, ч., бот. Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом. Багно. Див. багон, багонник, багун, багульник, блощинник, блощиця, бредун. Увесь берег ставка густо заріс багнюком, ніде навіть і скупатися в жару (44, 45 Башт.; 187, 189 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 436, 442 Доман.; 893, 894 Очак.; 995, 996, 1002 Снігур.)
Багня'нка [багн'бнка], -и, ж. Болотиста місцевість; мочарі. За селом – низина, там починається багнянка, яка тільки літом висихає (424, 425, 429, 478, 480 Доман.)
Баго'н [багун], -у, ч., бот. Рослина багно. Див. багню'к. Рослина багон використовується у медицині для виготовлення якихось цінних ліків (425, 426 Доман.; 580, 581 Жовтн.; 773, 776 Новобузьк.; 901, 903 Очак.)
Баго'нник [багун:ик], -а, ч., бот. Рослина багно. Див. багню'к. Усе наше болото, яке знаходиться за селом, густо заросло багонником та осокою (261, 262 Брат.; 422, 423 Врад.; 691, 692 Кривоозер.)
Баго'р [багур], -гра, ч. Одна з частин складеного обода колеса. Див. багро. Обід коліс наших возів і гарб складається з кількох частин, або багрів (44, 46, 69, 70, 101, 103 Башт.; 203, 205 Березнег.; 257, 259 Брат.; 329, 330 Веселин.; 412, 413 Врад.; 448, 451 Доман.; 533, 535 Єлан.; 580, 582, 583 Жовтн.; 822, 826 Новобузьк.; 891, 893, 901, 903 Очак.; 930, 931 Первом.; 970, 972, 982, 984 Снігур.)
Багро' [багру], -а, с. Одна із складових частин обода колеса. Див. багор. Багро виготовляють із міцного дерева, бо на обід колеса припадає велике навантаження (105, 106 Башт.; 320, 321 Веселин.; 426, 429, 439 Доман.; 511, 512 Єлан.; 676, 677, 697, 698 Кривоозер.; 963, 965 Снігур.)
Багря'нка [багр'бнка], -и, ж., бот. Назва слив за їх кольором. Сливи багрянки – твердуваті, але солодкі і з приємним запахом (907 Первомай.)
Багу'льник [багэл'ник], -а, ч., бот. Рослина багно. Див. багнюк. Багульник росте скрізь, де тільки болотисте місце, приваблюючи деяких птахів своїм запахом (52, 56 Башт.; 324, 329 Веселин.; 359, 362 Вознесен.; 436, 437 Доман.; 685, 688, 689 Кривоозер.; 928, 929 Первомай)
Багу'н [багэн], -а, ч., бот. Рослина багно. Див. багнюк. Коли нанюхаєшся багуну біля озера, де він росте, то аж дурманієш від його запаху (18, 19, 29 Арбузин.; 133, 135 Березан.; 341, 356 Вознесен.; 804–806 Новобузьк.)
Бада'к [бадбк] (1), -а, ч., бот. Рослина багно. Див. багнюк. Хоча бадак і має неприємний запах, але використовується у медицині для виготовлення ліків (88, 89 Башт.)
Бада'к [бадбк] (2), -а, ч. Баняк. Див. бадяк. Для наших механізаторів у полі завжди варять повний бадак борщу (894 Очак.)
Баддя' [бад':б], -і, ж. Кадіб із перерізаної на дві частини впоперек діжки. Переріз. Баддю я виставив на сонце і налив води, щоб вимокав неприємний запах (101–103 Башт.; 175–176 Березнег.; 299, 300, 314, 315 Веселин.; 678–680 Кривоозер.)
Баде'га [бадйга], -и, ж., зневажл. Торговельна точка, де продають спиртні напої на розлив. Наші сусіди частенько забігають у бадегу, щоб випити там вина чи горілки (129, 130, 152, 154, 156 Березан.; 384, 387, 389 Врад.; 557, 558 Жовтн.; 5, 702, 703, 705 Микол.; 828, 833, 834 Новоодес.)
Баде'йка [бадй
·ка], -и, ж. Невелика ємкість для води. Принеси з колодязя свіженької води і налий у бадейку, яка стоїть у коридорі в кутку (676–680 Кривоозер.)
Баде'нчик [бадйнчик], -а, ч. Глиняник. Сестра розвела білої глини у баденчику і почала підмазувати у катражці плиту (930, 931 Первомай.)
Бадзо'ня [бадзун'а], -і, ж., кул. Страва на зразок вінегрету. Бадзоня готується так: відварена квасоля, смажена з цибулею дрібно порізана картопля тушкуються разом з квашеною капустою й огіркам, потім усе приправляється тертим перцем (942 Первомай.)
Ба'дик [ббдик], -а, ч. Лопаточка з довгим держаком, якою очищають полицю та лемеші плуга. Істик. Без бадика працювати ніяк, бо лемеші та полиці плуга дуже заліплюються (133–135, 154 Березан.; 341, 356 Вознесен.; 550, 562 Жовтн.; 773, 778 Новобузьк.)
Бадили'ння [бадил13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н':а], -я, с., збірн. Бадилля. Стебла і листя трав'янистих і коренеплідних рослин. Див. бадиля'нка. Зберіть на огороді все бадилиння, бо зранку почнемо орати (16, 17Арбузин.; 420, 421 Врад.; 685–687, 697 Кривоозер.; 917, 918 Первомай.)
Бадиля'нка [бадил'бнка], -и, ж. Бадилля картоплі. Картоплиння. Див. бадили'ння. Усю бадилянку треба зібрати, щоб не заважала орати поле (830, 831 Новоодес.; 893, 894 Очак.)
Баді'йка [бад'н
·ка], -и, ж. Цебро, яким витягають журавлем воду з криниці. Баддя. Бадійка не знімається з журавля, з неї переливають воду у відро (49, 51 Башт.; 203, 205 Березнег.; 274, 275 Брат.; 760, 762 Новобузьк.; 825, 851 Новоодес.;899, 903, 905 Очак.; 970, 972 Снігур.)
Ба'дік [ббд'ік], -а, ч. Молодий брат. Вживається вихідцями із західних областей України. Пор. бадя, бадіка –"старший брат". Мій бадік ходить у третій клас, а бадіка – уже студент педагогічного інституту (331, 332 Веселин.; 396, 398 Врад.; 435, 436 Доман.; 830, 842, 843 Новоодес.; 897, 888 Очак.; 940, 941 Первомай.)
Ба'діка [ббд'іка], -и, ч. Старший брат. Див. бадік. Мій бадіка уже скоро буде два роки, як служить в армії (322, 323 Веселин.; 400, 401 Врад.; 436, 437 Доман.; 845, 846 Новоодес.; 908 Первомай.)
Бадо'г [бадуг], -у, ч. Листове залізо. Жерсть. Ми купили тонку бадогу, щоб перекрити катражку і погрібник (356 Вознесен.; 439, 442, 478 Доман.)
Бадо'ня [бадун'а], -і, ж. Калюжа, бакай. Див. бадю'ра. У бадоні, яка знаходиться за нашим огородом, увесь день порсаються каченята (580, 583, 592, 593 Жовтн.)
Бадража'н [бадражбн], -а, ч. Рослина баклажан і її плід. Кожної весни ми висаджуємо бадражани на великій площі (829 Новоодес.)
Ба'дрик [ббдрик], -а, ч. Комаха сонечко. Див. бабарунка, бабруна. Бадрики – корисні комахи, вони знищують тлю на винограді (926,927 Первомай.)
бадру'ра [бадрэра], -и, ж. Духовка. Відкрийте бадруру, щоб теплий дух пішов у хату й обігрів (584, 585 Жовтн.; 661, 665 Казан.; 804, 805 Новобузьк.)
Бадю'ра [бад'эра], -и, ж. Вибоїна на дорозі. Дорога до райцентра дуже погана, бадюри не дають спокійно їхати (580, 582 Жовтн.)
Бадю'рка [бад'эрка], -и, ж. Зменш. до бадюра. Не помітив на дорозі бадюрки, і машина підстрибнула на великій швидкості (насел. п. див. бадюра)
Бадю'шка [бад'эшка], -и, ж. Велика чашка. Налий молока в мою бадюшку, вип’ю і піду в контору (644, 645 Казан.)
Бадя' [бад'б] (1), -і, ч. 1. Дядько. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш бадя уже два роки працює бригадиром тракторної бригади (286, 287 Веселин.; 469, 470 Доман.; 568, 569 Жовтн.)
2. Старший брат. Див. бадіка [бад'іка]. Мій бадя оженився і збудував недалеко від нас собі хату (44, 45, 63 Башт.; 333 Вознесен.; 436 Доман.; 702 Микол.; 828 Новоодес.)
Бадя' [бад'б] (2), -і, ж. 1. Широка криниця. Внизу викопана бадя, з якої ми літом беремо джерельну воду (284, 286 Веселин.; 773, 778 Новобузьк.; 948 Первомай.)
2. Великий бідон. Цього літа наш дідусь накачав меду із своїх вуликів повну бадю (407, 409 Врад.; 695, 696 Кривоозер.)
3. Велике дерев’яне цебро для витягання води з колодязя. Баддя. Біля журавля степового колодязя бадя не знімається, вона завжди висить (22, 24 Арбузин.; 81, 82 Башт.; 857, 859 Новоодес.)
4. Кадіб із перерізаної на дві частини впоперек бочки. Переріз. Я перерізав бочку і зробив із неї дві баді, одну для свині, другу – для корови (38 Арбузин.; 456, 457 Доман.; 552, 554 Жовтн.; 751, 753 Микол.).
5. Шанька. Коней годуватимеш в дорозі, тому візьми бадю з вівсом (97, 99 Башт.; 511, 513 Єлан.)
Бадя' [бад'б] (3), -і, ж., буд. Кам’яний фундамент хати. Бадю для нової хати вже заклали, а тепер будемо ставити стінки (963, 970, 974 Снігур.)
Бадя'к [бад'бк], -а, ч. Казан. Див. бада'к. У полі завжди варять великий бадяк борщу, щоб всім вистачило (55, 56 Башт.; 576, 577 Жовтн.; 760, 823 Новобузьк.; 996, 997 Снігур.)
Ба'єць [ббйец'], байця [бб
·ц'а], ч. Юнак. У нашого старшого сина росте бравий баєць, уже в школу ходить (773, 776 Новобузьк.; 863, 865 Новоодес.)-
Ба'жанка [ббжанка], -и, ж. Бажання. Ти хочеш, щоб всяка твоя бажанка за всяких умов здійснювалася (18, 19 Арбузин.; 85, 87 Башт.; 337, 339 Вознесен.; 576, 577 Жовтн.; 678, 680, 683, 688 Кривоозер.)
Бажі'ти [баж’нти], -ію, -ієш, недок. Дуже хотіти. Див. багнути. Ти бажієш, щоб тобі зразу все купили і подали на блюдці (353 Вознесен.; 415 Врад.; 901, 903 Очак.)
Баз [баз] (1), -у, ч. 1. Ферма для великої рогатої худоби. Див. база. У нашому відділенні побудували новий великий баз для корів (305 Веселин.; 387, 388 Врад.; 435, 436 Доман.; 502, 504 Єлан.; 747, 749 Микол.; 793, 797 Новобузьк.; 883, 886, 90 Очак.)
2. Загорода для овець. Кошара. Літній баз для овець розташований у балці, а зимовий – біля села (158, 159 Березан.; 346, 347 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 860, 862 Новоодес.)
Баз [баз] (2), -у, ч., бот. Бузок. У нашому палісаднику уже розцвів баз і вечорами дуже приємно пахне (908, 910 Первомай.)
Ба'за [ббза], -и, ж. 1. Ферма для великої рогатої худоби. Див. баз. Наша старша дочка уже рік працює на тваринницькій базі дояркою (175–177, 182, 184 Березнег.; 554, 555 Жовтн.; 751, 752 Микол.; 793, 794 Новобузьк.; 866, 868 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 1012, 1017 Снігур.). А ти, синочку, зловиш волів отам за базами, запряжеш їх у що-небудь і одвезеш Лідію Тихонівну на Грейгове (О. Сизоненко. Була осінь.– Романи і повісті, 1980, №10, с. 60)
Загорода для овець. Кошара. На дальній базі знаходяться дорослі вівці, а біля села – молодняк (74, 77 Башт.)
Бази'н [баз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н], -у, ч. Обцементований колодязь для зберігання привозної або дощової води. У наш базин щомісяця ми завозимо водовоз свіжої води (102, 103 Башт.)
Бази'на [баз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Те ж, що й бази'н. Цього літа ми зробили нову базину, бо стара була мала і неглибока (44, 96–98 Башт.)
Базі'нка [баз'ннка], -и, ж., бот. Рослина суниця і її плоди. Див. базю
·мка [баз'эмка], базюнка [баз'энка]. Діти назбирали мисочку базінок, і я зварила їм на обід вареничків (278–280, 282, 283 Веселин.)
Базі'нковий [баз'ннкови
·], -а, -е, прикм. до базі' нка. Базінкове варення дуже корисне, тому я зварила три літрових баночки (насел. п. див. базі'нка)
Ба'зник [ббзник], -а, ч., бот. (Sambucus nigra) Бузкова зарість. Базник – це густий чагарник з великими волоттями запашних квітів різного кольору (478, 480, 484 Доман.; 520, 522 Єлан.; 637, 638 Казан.; 778, 779 Новобузьк.)
Базо'к [базук], -зка, ч., риб. Крило ставного невода, яке направляє рух риби в матню невода. Очевидно, заблудила якась велика рибина, що порвала правий базок ставника (150 Березан.)
Ба'зю-ба'зю [ббз'у/ббз'у], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. Див. базь-базь. Дідусь підкликав ягняток, ласкаво примовляючи: “Базю-базю, миленькі! Базю-базю!” (16, 17, 21, 40, 41 Арбузин.; 68, 69, 101, 103 Башт.; 132, 133, 152, 154 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 261, 262, 271 Брат.; 312, 313 Веселин.; 340, 350, 355 Вознесен.; 415, 416 Врад.; 475, 476, 478 Доман.; 533, 555 Єлан.; 558, 562, 584, 585 Жовтн.; 640, 641 Казан.; 766, 677, 700, 701 Кривоозер.; 804, 805 Новобузьк.; 834, 835, 860, 862, 866, 888 Новоодес.; 892, 893 Очак.; 911, 930, 931 Первомай.; 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур. )
Базю'мка [баз'эмка], -и, ж., бот. Рослина суниця і її ягоди. Див.базі'нка. Треба вечером добре полити базюмки,бо велика жара, і вони можуть посохнути (320, 321 Веселин.; 404, 405 Врад.; 918, 919 Первомай.)
Базю'мковий [баз'эмкови
·], -а, -е. Прикм.до базю'мка. З базюмковим варенням зимою будемо пити чай і пекти пироги (насел. п. див. базюмка)
Базю'нка [баз'энка], -и, ж., бот. Те ж, що й базю'мка. В огороді ми посадили велику грядку базюнок,бо вони смачні і дуже корисні (203, 205 Березнег.)
Базю'нковий [баз'энкови
·], -а, -е. Прикм. до базюнка. На базюнковій грядці хтось вночі потоптався і пошкодив геть чисто всю грядку (203, 205 Березнег.)
Базь-базь [баз'/баз'], виг. Вигук, яким кличуть ягнят, козлят. Див. базю-базю. "Базь-базь, моя рідненька! Базь-базь!"– кликала дівчина козлятко, яке паслося біля двору (49, 51 Башт.; 175, 176, 191 Березнег.; 337–339 Вознесен.; 621, 622, 624 Казан.; 737, 739, 751, 753; Микол.; 840, 841, 851, 852, 854 Новоодес.)
Баї'льниця [байнл'ниц'а], -і, ж., Знахарка. Вживається вихідцями із західних областей України. До баїльниць ми тепер давно вже не ходимо, та й вони вже перевелися, їх уже немає (278, 280, 300 Веселин.)
Ба'йба [бб
·ба], -и, ж. Весло. Сідай спереді на байби і греби, а я буду правити човна (137, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.).
Байба'ра [ба
·ббра], -и, ж. Довгий батіг пастухів. У нашого старшого пастуха така довга байбара, що дістає метрів на десять (261, 262 Брат.)
Байба'рзі [ба
·ббрз'і], присл. Байдуже, всерівно, однаково. Вживається вихідцями із західних областей України. Мені байбарзі, чи ти приїдеш літом у гості, чи не приїдеш, ми не будемо сердитися (227, 228, 232 Брат.; 278, 280, 295–297 Веселин.; 415, 416 Врад.)
Байбари'с [ба
·бар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с], -у, ч. 1. Колюча чагарникова рослина з їстівними кислуватими ягодами червоного, кольору. Барбарис. Байбарис у нас росте в чагарнику на схилі великої балки, яка знаходиться недалеко від села (68–70, 101, 102, 112, 113, 144, 145 Березан.; 169, 171, 173, 174 Березнег.; 389, 393, 394 Врад.; 439, 441, 443 Доман.; 542, 545, 549 Єлан.; 562, 568, 569 Жовтн.; 685, 688, 689 Кривоозер.; 738, 739 Микол.; 773, 774, 791, 792 Новобузьк.; 863–865 Новоодес.; 899–901 Очак.).
2. Цукерка, яка за формою і смаком нагадує ягоду барбарису. Діти попросили конфет, так я купила їм барбарисів, нехай смокчуть (насел. п. див. барбарис–1)
Байбари'ска [ба
·бар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ска], -и, ж. Цукерка барбарис. У нашому магазині є різні конфети, а ми купили собі байбарисок, бо вони і солодкі, і кисленькі (насел. п. див. байбарис–1)
Байбари'совий [ба
·бар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15сови
·], -а, -е. Прикм.до байбарис. Байбарисові ягоди – кислуваті, але приємні на смак, тому всі їх люблять їсти (насел. п. див. байбарис–1)
Байба'чити [ба
·ббчити], -чу, -чиш, недок. Гребти веслами. Див. ба'йба. Я буду байбачити, а ти сідай за рульове весло і прав лодку на острів (137, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.)
Байба'с [ба
·ббс], -а, ч. Дурень. Куди це так поспішаєш, як байбас на весілля? Чи може сам женишся? (759, 766, 767, 810, 811 Новобузьк.; 829, 822, 833, 851, 852 Новоодес.)
Байбу'зи [ба
·бэзи], присл. Невідомо куди. Наші хлопці ще зранку подалися байбузи, а коли повернуться, не знаю (823, 826 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.)
Ба'йбур [бб
·бур], -а, ч., зневажл. Здоровило. Виріс такий байбур, що скоро до стелі будеш діставати, а ведеш себе, як мала дитина (132, 133, 135, 152, 154 Березан.; 187, 189 Березнег.)
Байда' [ба
·дб], -и, ж. 1.Причеп до трактора. Трактори возили з поля великі байди із свіжою соломою (29, 33 Арбузин.; 44, 45, 49, 83, 85 Башт.; 140, 142, 143 Березан.; 340, 356 Вознесен.; 447, 451, 478 Доман.; 529, 531 Єлан.)
2. Великий човен. Байдак. Наші хлопці сіли в байду і попливли в лиман ловити рибу (150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 883, 887, 906 Очак.)
3.Великий шматок хліба. Див. байда'к. Син відрізав байду хліба,намазав маслом і побіг до хлопців гуляти (150,151 Березан.;238,239 Брат.).
Байда'к [ба
·дбк], -а, ч. 1. Ледар. Доки ти, байдак нещасний, будеш байдикувати? Пора б уже і на роботу іти (191,195,196 Березнег.)
2. Великий шматок хліба. Див. ба'йда (3). Узяв такого байдака хліба, що й не піднесеш (61–63 Башт.; 261, 262 Брат.; 392, 393, 420, 421 Врад.; 520, 522, 525 Єлан.)
Байде'рка [ба
·дйрка], -и, ж. 1. Плюшевий жіночий короткий осінній одяг типу піджака. Сьогодні надворі вітер, тому треба запинатися й одягати байдерку (383, 404, 405 Врад.; 685, 686 Кривоозер.; 712, 713 Микол.)
2. Кофта. Ідучи в клуб, сестра одягла шовкову байдерку, яку мама пошила їй до дня народження (261, 262 Брат.; 485, 487, 489 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 1010, 1011 Снігур.)
Ба'йду'же [бб
·дэже], присл. Добре, непогано.Вживається здебільшого у відповідях на запитання про стан здоров'я та ін. Як ся маєш, як здоров'я ?– Байдуже. Вже поправився і, як бачиш, ходжу потихеньку (259, 260 Брат.; 418, 420 Врад.; 683, 697, 698 Кривоозер.; 968, 910 Первомай.)
Ба'йдур [бб
·дур], -а, ч., зневажл. Здоровило. Ну ти й байдур! Цілий день пролежав і нічого й на макове зерня не зробив (487, 488, 497, 498 Доман.; 533, 535 Єлан.; 582, 583, 586 Жовтн.; 751–753 Микол.)
Ба'йдуша [бб
·душа], -і, ж. Жіночий жакет. Нова байдуша, яку мама пошила з розового шовку, дочці дуже до лиця (335, 336 Вознесен.; 580, 582 Жовтн.; 737, 738 Микол.; 800–802 Новобузьк.; 840, 841, 860, 862, 863 Новоодес.)
Ба'йдушка [бб
·душка], -и, ж. Зменш. до ба'йдуша. Дочка завжди одягає свою шовкову байдушку, коли кудись іде гуляти (насел. п. див. байдуша)
Ба'йдушки [бб
·душки], -шок, мн., кул. Картопляні котлети; деруни. Сьогодні діти їли вечером байдушки із сметаною, а запивали пареним молоком (238, 239 Брат.; 317, 318 Веселин.; 398–400 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.)
Ба'йкати [бб
·кати]. Див. Байкува'ти.
Байкува'ти [ба
·кувбти], -ую, -уєш, недок.; байкати, -аю, -аєш, недок. Говорити. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Баби як почнуть байкати то про се, то про те, то й до півночі не переслухаєш. Сиділи на вулиці і байкували з сусідкою (222, 223 Брат.; 404, 405 Врад.; 685–687 Кривоозер.)
Байло'вка [ба
·лука], -и, ж. Ремінець, мотузок, кілочок або металеве кільце, яким скріплюють ярмо з війям. У нашого ярма байлівка геть зовсім порвалася, треба її замінити (18, 19, 35, 38 Арбузин.; 79, 80 Башт.; 268, 269 Брат.; 398, 399 Врад.; 576, 577 Жовтн.; 690–692 Кривоозер.)
Байло'га [ба
·луга], -и, ж. Тяга, у яку запрягають волів. Зробили нову байлогу до гарби, якою завтра будемо возити солому (838, 840, 841 Новоодес.)
Байлува'ти [ба
·лувбти], -ую, -уєш, недок. Прив'язувати. Байлувати корову будеш на ніч, а зараз нехай стоїть не прив'язаною (насел. п. див. Байлі'вка )
Байне'т [ба
·нйт], -а, ч. Довгий ніж, яким колють свиней. Вживається вихідцями із західних областей України. Піди до сусідів і візьми байнет, завтра ранком будемо колоти свиню (676–678, 680, 683 Кривоозер.)
Байно'к [ба
·нук], -а, ч. Казанок. У байноку варилася картопля на сніданок для трактористів і комбайнерів (58, 59 Башт.; 356 Вознесен.; 863, 864 Новоодес.)
Байно'чок [ба
·нучок], -чка, ч. Зменш. до байнок. Розігріла борщу синові у байночку, щоб поїв гаряченького, бо ж цілий день у степу (насел. п. див. Байно'к )
Байнува'ти [ба
·нувбти], -ую, -уєш, недок. перех. Щось важке тягти. Ми з годину байнували гарбу з соломою через балку, бо там погана дорога (558, 559, 562 Жовтн.; 835, 836 Новоодес.)
Байра'м [ба
·рбм], -у, ч. Гулянка. Закінчивши орати поле, трактористи влаштували байрам, на який запросили всіх механізаторів (61, 62 Башт.; 144, 145, 150, 156, 158 Березан.; 169, 170, 175, 176, 186 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 557, 562 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 712–714, 739, 740 Микол.; 773, 774, 778, 779 Новобузьк.)
Байса'нка [ба
·сбнка], -и, ж. Посудина для гасу. Балцанка. Купила на базарі нову байсанку для керосину, бо стара почала текти (94, 95 Башт.; 439, 441, 442 Доман.; 529, 531 Єлан.; 877, 878 Очак.)
Байстру'к [ба
·стрэк] (1), -а, ч. 1. Позашлюбний син. Байстрюк. Хоча Микола і байструк, а хлопець хороший, роботящий, один з найкращих механізаторів у бригаді (829, 835, 836 Новоодес.; 877–879 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)
2. Неслухняна дитина. Наш байструк як побіг ранком, то ще не приходив й обідати (383, 384, 389 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
3. Наріжна балка будівлі. Ми всі байструки добре просмолили, щоб не підгнивали по вуглах стін (695, 696 Кривоозер.)
4. Пагін виноградний, який довго не плодоносить. Цьому байструку вже три роки, але не плодоносить, тому його відрізав, щоб не смоктав соку (407, 410 Врад.)
Байстру'чка [ба
·стрэчка], -и, ж. Позашлюбна дівчина. Байстрючка. Сусідський хлопчина – байструк, так він й оженився на байстручці, і живуть щасливо (насел. п. див. байструк–1)
Байца'нка [ба
·цбнка], -и, ж. Металева посудина для гасу. Балцанка. Див. байсанка, бальзанка, бальсанка. Візьми, сину, байцанку і піди на базу та купи гасу, бо вже нічим варити їжу (52, 54 Башт.)
Ба'йцел [бб
·цел], -а, ч. Зневажл. Хлопець. Сусідські байцели у нашому садку вже всі яблука пообривали (333, 335, 336 Вознесен.; 860, 862 Новоодес.)
Бака'їстий [бакбйісти
·], -а, -е. Місцевість, на якій багато бакаїв. Див. бакаюватий. Тією дорогою ми не поїдемо, бо вона дуже вже бакаїста (насел. п. див. бакай)
Бака'й [бакб
·], -я, ч. Вибоїна, яма з водою на дорозі; калюжа. Після дощу, який пройшов уночі, на дорозі утворилося багато бакаїв (234, 236 Брат.; 371, 377, 378 Вознесен.; 415, 420, 421 Врад.; 678, 680, 681 Кривоозер.; 712–714, 751, 753 Микол.; 829, 832–834 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 970, 972, 995 Снігур.)
Бака'йчик [бакб
·чик], -а, ч. Здрібн. до бакай. Усе було добре, а тут трапився бакайчик, і довелося різко загальмувати машину (насел. п. див. Бакай )
Бака'л [бакбл], -а, ч. Бокал. Гості дружно підняли бакали за здоров'я господаря (10–12, 35, 36 Арбузин.; 88, 89, 101, 102 Башт.; 124, 125 Березан.; 173 Березнег.; 245, 249 Брат.; 353, 354 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 552, 553 Жовтн.; 736, 738 Микол.; 828, 842 Новоодес.; 893, 894 Очак., 1002, 1003 Снігур.)
Бака'льчик [бакбл'чик], -а, ч. Здрібн.-пестл. до бакал. Гості випили по бакальчику вина, добре закусили і пішли всі гуртом додому (насел. п. див. Бакал )
Бакаюва'тий [бакайувбти
·], -а, -е. Шлях, дорога, на якій є бакаї. Ми довго будемо добиратися до села цією бакаюватою дорогою (насел. п. див. Бакай )
Бакаю'ра [бакайэра], -и, ч. Збільш. до бака'й. Треба об’'їжджати, бо там такий бакаюра, що не проїдемо нашою машиною (насел. п. див. Бака'й )
Ба'кіл [ббк’іл], -кола, ч., буд. Одна з поперечин між стовпами стіни, на які заплітається лоза або очерет, щоб потім обмазати глиною. Ригель. До бакалів уже заплели лозу, тепер бдемо обмазувати глиною (278–280 Веселин.; 407, 409 Врад.; 983 Снігур.)
Баклажа'на [баклажбна], -и, ж., бот. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажан. Ми вирощуємо баклажани для консервування або для ікри і, звичайно, на продаж (101, 103 Башт.; 917–919 Первомай.)
Баклажа'нка [баклажбнка], -и, ж. Посудина, у якій беруть воду або молоко в поле. Усі жінки, які йдуть у поле полоти, беруть з собою баклажанки з молоком або з водою (342, 343, 346, 348 Вознесен.; 562, 591, 592 Жовтн.; 773, 805, 806, 818 Новобузьк.)
Баклажа'ночка [баклажбночка], -и, ж. Зменш. до баклажа'нка. Налий мені в баклажаночку свіженької водички, бо я вже іду в поле (насел. п. див. Баклажанка )
Бакла'н [баклбн], -а, ч., бот. Баклажан. Завтра з тих бакланів, що принесла з поля, буду готувати ікру на зиму (552, 553, 555 Жовтн.; 608, 610, 661 Казан.; 800, 802 Новобузьк.)
Ба'кса [ббкса], -и, ж. Невисока шафа з висувними шухлядами, в якій зберігають білизну. Комод. Усю білизну, сорочки і кофти ми зберігаємо у баксі, а верхній одяг– у гардеробі (634, 644, 645 Казан.)
Бакча' [бакчб], -і, ж. Баштан. Бригадир поїхав машиною на бакчу, щоб узяти кавунів механізаторам на обід (773, 780, 822 Новобузьк.; 866, 869 Новоодес.; 893, 901, 903 Очак.)
Бакча'н [бакчбн], -а, ч. Баштан. Див. бакча'. Бакчан у нас великий і врожай у цьому році добрий. Уторгували чимало за кавуни і дині (894, 899, 900 Очак.; 1003, 1006 Снігур.)
Бакча'новий [бакчбнови
·], -а, -е. Прикм. до бакча'н. На бакчановому полі вже зібрали всі дині й кавуни, можна й орати (насел. п. див. Бакчан )
Ба'кчовий [ббкчови
·], -а, -е. Прикм. до бакча. Бакчове поле трактористи вже зорали, а засіємо його весною кукурузкою (насел. п. див. бакча')
Бакша' [бакшб], -і, ж. Баштан. Див. бакча' [бакчб]. Наш дідусь кожного літа сторожує на бакші, там він усе літо живе, додому приходить рідко (993, 994 Снігур.)
Ба'кшовий [ббкшови
·], -а, -е. Прикм. до бакша. На бакшовому полі наступної весни ми посіємо просо або ж ячмінь (насел. п. див. бакша')
Балаба'йка [балабб
·ка], -и, ж. Балалайка. Деякі умільці на балабайці можуть грати навіть класичні твори (21, 22, 24 Арбузин.; 58, 59, 65, 66 Башт.; 124, 125 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 522, 524, 525 Єлан.; 598, 600, 601 Казан.; 678, 680, 683 Кривоозер.).
Балаба'єчка [балаббйечка], -и, ж. Зменш-пестл. до балабайка. Наш син часто вечорами грає на своїй балабаїчці, яку він сам зробив (насел. п. див. Балабайка ).
Балаба'йковий [балабб
·кови
·], -а, -е. Прикм. до балабайка. Треба піти в музичний магазин, щоб купити кілька балабайкових струн (насел. п. див. Балабайка )
Балаба'н [балаббн], -а, ч., бот. Грубозерниста квасоля. Див. баба (6), бабоха. Квасоля балабан – велика, крупна, добра на смак і родить у нас добре (107, 108, 112, 113 Березан.; 425, 427, 432, 433 Доман.; 509, 510, 513 Єлан.; 706, 707 Микол.; 829, 830 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 982, 983 Снігур.)
Балаба'нка [балаббнка], -и, ж., бот. Сорт картоплі. Ми посадили в огороді картоплю балабанку, вона у нас добре родить (558, 562 Жовтн.; 703, 704 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)
Балабо'л [балабул], -а, ч. Базікало. Що отой дурнуватий балабол верзе, ніяк не можу зрозуміти (насел. п. див. Балаболити )
Балабо'лити [балабулити], -лю, -лиш, недок. Базікати. Зійдуться вечером жінки, як почнуть балаболити, до півночі будуть сидіти (10–12, 41, 42 Арбузин.; 44, 46, 61, 62, 101, 103 Башт.; 112, 113, 152, 154 Берзан.; 161, 162 Березнег.; 257, 259 Брат.; 145, 148 Доман.; 558, 562, 574, 576, 577 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 676, 677, 683 Кривоозер.; 723, 724 Микол.; 765–768 Новобузьк.; 829, 870, 871 Новоодес.; 875, 876, 906 Очак.; 940, 941, 946 Первомай.; 963, 964, 970, 974, 978 Снігур.)
Балабо'лка [балабулка], -и, ж. Балакуча жінка. Наша сусідка така балаболка, що всіх переговорить, усіх перекричить (насел. п. див. балаболити)
Балабо'н [балабун], -а, ч. 1. Бубонець. Діти увесь день ходять вулицею і балабонять у свої балабони (68–70 Башт.; 129, 130 Березан.; 250, 251 Брат.; 292, 293 Жовтн.; 845, 848 Новоодес.).
2. Базіка, балагура. Як почне отой балабон балабонити, то й до півночі не переслухаєш (22, 26, 35, 37, 39–41 Арбузин.; 49–51, 52, 53, 69, 70 Башт.; 109, 110, 115, 118 Березан.; 161, 162, 169, 170 Березнег.; 219, 222, 223 Брат.; 337, 339, 340 Вознесен.)
Балабо'нити [балабунити], -ню, -ниш, недок. 1. Бубніти в бубон. Микола грав на гармошці, а Петро балабонив у балабон увесь вечір (насел. п. див. балабон–1)
2. Базікати. Як почне отой балабон балабонити, то й до півночі не переслухаєш (насел. п. див. балабон–2).
Балабо'нка [балабунка], -и, ж. Балакуха. Як почне ота балабонка балабонити, то й до ранку не переслухаєш (насел. п. див. балабон–2)
Балабо'нчик [балабунчик], -а, ч. Здр. до балабон (1). На свайбі Дмитро грав на гармошці, а Петро ветеленькував у балабончики (насел. п. див. балабон-1).
Балабо'шки [балабушки], -шок, мн. Бахрома. Будеш прасувати скатертину, добре порозправляй балабошки (822, 826 Новобузьк.).
Балабу'ста [балабэста], -и, ж. Жінка. Зібралися старі балабусти біля двору й алялякають весь вечір (830 Новоодес.)
Бала'буха [балббуха], -и, ж., кул. Невелика хлібина. Див. балабуш. На стіл поклали ще гарячу, тільки-тільки спечену балабуху (44, 46, 47 Башт.; 112, 113, 124, 125 Березан.; 207, 208 Березнег.; 245, 247 Брат.; 329, 330 Веселин.; 456, 457 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 683, 693, 694 Кривоозер.)
Бала'буш [балббуш], -а, ч., кул. Невелика хлібина. Див. балабуха. До вечері мама спекла балабуш з нової муки, яку сьогодні привезли з млина (52, 53, 94, 95 Башт.; 195, 196 Березнег.; 271, 273 Брат.; 292, 294 Веселин.; 356, 357 Вознесен.; 573, 574 Жовтн.; 676, 677, 699 Кривоозер.; 829, 842, 843 Новоодес.; 877, 878, 887, 888 Очак.)
Бала'бушечка [балббушечка], -и, ж. Зменш.-пестл. до балабушка. До обіду спекла свіженьку балабушечку, бо хліб уже зачерствів (насел. п. див. балабуш).
Бала'бушка [балббушка], -и, ж. 1. Зменш.до балабуха. Коли ми полуднували, то до молока подали свіжі балабушки з маслом (насел. п. див. балабуха).
2. Брунька, бутон квітки. На вишні балабушки вже напухли, скоро будуть розпускатися (16, 17, 21, 22 Арбузин.)
Бала'бушок [балббушок], -шка, ч., кул. Зменш.до балабуш. Батько й син взяли з собою у поле масла, огірків і балабушок, а також молока (насел. п. див. Балабуш ).
Балага'н [балагбн] (1), -а, ч. Причеп до трактора. Див. байда (1). балаган (2). На тік для працівників бригадир привіз трактором повний балаган кавунів (49, 51 Башт.; 185, 186 Березнег; 227, 228 Брат.; 329, 330 Веселин.; 337, 339 Вознесен.; 995, 999 Снігур.)
Балага'н [балагбн] (2), -а, ч. 1. Накритий брезентом тимчасовий навіс, в якому справляють весілля або проводи в армію. Див. Балган (2). Нап’яли такий балаган, що вміститься до ста чоловік (58, 59, 62, 63 Башт.; 175, 176 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 384, 387 Врад.; 432, 434 Доман.; 828, 833–835 Новоодес.)
2. Критий тільки зверху навіс для зберігання сіна, соломи. Нап’яли новий балаган для полови, щоб не підмочили весінні дощі (107, 108 Березан.; 245, 247 Брат.; 320, 322 Веселин.)
Балага'нити [балагбнити], -ню, -ниш, недок. Базікати. Зібралися вечером жінки біля двору і балаганили про вчорашні події (11, 12, 18, 19, 33 Арбузин.; 52, 53, 74, 77, 86, 87, 101 Башт.; 108, 110, 115, 120, 158, 159 Березан.; 169, 170, 185, 186 Березнег.; 215, 218, 232 Брат.; 283, 284 Веселин.; 337, 339, 340, 356 Вознесен.; 399, 400 Врад.; 434, 435, 448, 451 Доман.; 514, 515 Єлан.; 557, 558, 576, 577 Жовтн.; 598, 600, 602, 605 Казан.; 690, 692-694, 699 Кривоозер.; 706, 707, 712, 713, 736, 737 Микол.; 765, 768, 794, 797, 810, 813 Новобузьк.; 845, 846, 860, 862, 870, 871 Новоодес.; 875, 876, 887, 888, 893, 894 Очак.; 911, 912, 918, 919, 930, 931, 951, 952 Первомай.; 963, 964, 981, 982, 996, 997, 1010, 1011 Снігур.)
Балага'нчик [балагбнчик] (1), -а, ч. Зменш.-пестл. до балаган (1). Для механізаторів із баштану привезли балаганчик кавунів і динь (насел. п. див. балаган–1)
Балага'нчик [балагбнчик] (2), -а, ч. Зменш.-пестл. до балаган (2). Ми нап’яли такий балаганчик, що вмістилися всі гості, які прийшли на весілля (насел. п. див. балаган–2).
Балагу'ра [балагэра], -и, ж. 1. Великий віз із глибоким ящиком. Провіяне і висушене зерно з току возили в амбар балагурами і безтарками (29, 33, 35, 36 Арбузин.; 52, 53, 58, 59, 88, 89, 94, 95 Башт.; 142, 145, 158, 159 Березан.; 191, 195 Березнег.; 350, 351 Вознесен.; 580, 582 Жовтн.; 594, 595 Казан.; 744, 745 Микол.; 804, 805 Новобузьк.; 845, 846 Новоодес.; 893, 894 Очак.; 981, 983 Снігур.). На першій, глибокій та неоковирній балагурі, заповненій домашнім нечисленним скарбом, їхала Лідія Тихонівна з Славком \О.Сизоненко. Була осінь. "Романи й повісті", 1980, № 60, с.60\. А ти, хлопче, з’їздь до скирти та привези балагуру соломи \там же, с.104\
2. Накритий віз-фургон. Пор.Балагура. Біля кузні стояла циганська балагура (58 Башт.)
3. Критий тільки зверху навіс для сіна, соломи, полови. Див. Балаган (2). Всю балагуру наповнили сіном для корови (46, 47 Башт.; 187, 189 Березнег.; 505, 506 Єлан.; 554, 555 Жовтн.)
Бала'й [балб
·], присл. Нашвидку. Балай зварила тільки макаронний суп, бо поспішала на ферму доїти корів (350, 353, 356 Вознесен.; 834, 835 Новоодес.)
Балайда' [бала
·дб], -и, ч. і ж. Неспокійна людина. Сусід у нас такий балайда, що увесь день то з кимсь лається, то на когось кричить (81, 82 Башт.; 861, 862 Новоодес.)
Бала'кайло [балбка
·ло], -а, ч., зневажл. Базіка. Див. бала'кало. Як почне балакайло теревені правити, то й до вечера не переслухаєш (279, 280, 312 Веселин.; 335, 336 Вознесен.; 416, 418 Врад.; 453, 455 Доман.)
Бала'кало [балбкало], -а, ч., зневажл. Базіка. От балакало виступав у клубі; годину говорив і нічого конкретного не сказав (514–517 Єлан.; 690, 692, 693 Кривоозер.; 940, 941, 946, 949 Первомай.)
Бала'канка [балбканка], -и, ж. Балакання. Як почалася звечора балаканка про наші завдання, то закінчилася аж опівночі (112, 113, 132, 133 Березан.)
Бала'кер [балбкер], -а, ч. Глечик. Піди, дочко, в погріб і візьми балакер з молоком та будемо сідати вечеряти (188, 189, 194 Очак.; 1002, 1003, 1005 Снігур.)
Балаклі'й [балакл'н
·], -я, ч. Балакучий чоловік. Балакун. Пішли додому, бо отого балаклія і до півночі не переслухаєш (49, 51 Башт.; 184, 186 Березнег.)
Бала'мкання [балбмкан':а], -я, с. Дія за знач. баламкати. Уперше на своєму віку я почув сьогодні баламкання церковних дзвонів (насел. п. див. Баламкати)
Бала'мкати [балбмкати], -аю, -аєш, недок. 1. Бити в дзвiн, рельсу, подаючи певнi сигнали. Наша куховарка вже баламкає в рельсу, зве на обiд (773, 774, 780 Новобузьк.; 830, 846, 848 Новоодес.)
2. Голосно говорити. Сидiли чоловiки пiд деревом у тiнi й баламкали про се, про те (830, 846, 848 Новоодес.)
Бала'мкатися [балбмкатис'а], -аюся, -аєшся, недок. Гойдатися на чомусь. Миколка забаламкався на гiлцi так сильно, що й відчахнув її (120, 122 Березан.; 359, 361 Вознесен.)
Баламу'т [баламэт], -у, ч. 1. Скумбрiя. Учора ми сiтками вловили чимало баламуту (137, 150 Березан.; 573, 584 Жовтн.; 2, 3 Микол.; 873, 883, 887, 891 Очак.)
2. Великий вареник. Вживається вихiдцями iз Житомирської обл. З’їв три баламути з сиром i наївся (346, 347 Вознесен.; 845, 846, 849 Новоодес.)
Баламу'тик [баламэтик], -а, ч. Пестливе до баламут (1). А баламутик, якого ми вловили в лиманi, ще трiпочеться (насел. п. див. баламут–1)
Баламу'тка [баламэтка], -и, ж. Мiцна самогонка. Мужики перед вечером випили по стакану баламутки i зовсiм сп'янiли (150 Березан.)
Бала'н [балбн], -а, ч. Загальна назва будь-якої бiлої тварини; бiлан. У нашiй отарi зiбрано тiльки баланiв, тобто тiльки бiланiв (456, 457, 478 Доман.; 533, 535 Єлан.)
Баланда' [баландб], -и, ж. 1. Пiйло для скотини. Корову ми завжди напуваємо баландою, щоб бiльше давала молока (456, 457 Доман.; 503, 505, 506 Єлан.; 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 829, 842, 829, 842, 843 Новоодес.)
2. Розповiдь, жарт, анекдот. Посiдають мужики в бесідці вечером, заведуть баланду i травлять до пiвночi (731, 732, 747, 749 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 887, 898, 906 Очак.)
Баланди'стика [баланд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15стика], -и, ж. Розповiдi смiшних iсторiй, жартiв, анекдотiв. Пор. Баланда (2). Отак наша баландистика продовжувалася до пiзньої ночi (насел. п. див. баланда–2).
Баланчi' [баланч’н], -iв, мн. Шашки. У клубi хлопцi вечорами грають i в баланчi, тобто шашки, i в шахмати, але в бiльшостi у домiно (407, 409 Врад.; 471, 475, 476 Доман.; 524, 525 Єлан.)
Балахта'рка [балахтбрка], -и, ж. Крайня частина села, розташована бiля степу. Дiвчата i хлопцi з балахтарки добре спiвають хороших пiсень (448, 449 Доман.; 516, 517 Єлан.; 693, 694 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
Балба'кати [балббкати], -ає, недок. Видавати характернi для iндикiв звуки Див. балбати, балбатати. Сидять iндики в холодку бiля сарая i потихеньку балбакають (404, 405 Врад.)
Балба'тати [балббтати], -ає, недок. Видавати характернi для iндикiв звуки. Див. балбакати. Iндики, немов чогось сердитi, сидять спокiйно i про щось балбакають (94, 97 Башт.; 205, 206 Березнег.; 422, 423 Врад.; 685, 686 Кривоозер.; 731, 732 Микол.; 937, 940, 941 Первомай.)
Ба'лбати [бблбати], -ає, недок. Видавати характернi для iндикiв звуки. Див. балбакати. Ходять iндики по двору i все балбають, виражаючи своє недоволення (212, 215, 218 Брат.; 398, 399 Врад.)
Балбе'ра [балбйра], -и, ж., риб. Поплавок на великiй рибацькiй сiтi. Див. галаган. Поплавки до великих рибацьких сiток, або балбери,робляться з легких штучних матерiалiв (887, 888 Очак.)
Балбе'рка [балбйрка], -и, ж., риб. Зменш. до балбера. Бiля однєї сiтi зiрвалося кiлька балберок, треба прикрiпити новi (887, 888 Очак.)
Балбе'шка [балбйшка], -и, ж. 1. Головка соняшника. Ми сьогоднi назрiзали в огородi цiлий мiшок соняшникових балбешок (550, 580, 582 Жовтн.; 840, 841 Новоодес.)
2. Зневажл. Голова. Ти подумай своєю балбешкою, до чого довiв людину своїми дурними жартами (102, 103 Башт.; 158, 159 Березан.; 184–186 Березнег.; 350, 353 Вознесен.)
Балга'н [балгбн], -а, ч. 1. Сарай для сiна чи соломи. У балганi лежало запашне польове сiно, яке ми заготували на зиму для корiв (11, 18, 22 Арбузин.; 52, 55 Башт.; 187, 189 Березнег.; 245 Брат.; 456 Доман.; 542, 545 Єлан.; 685, 688 Кривоозер.; 894 Очак.).
2. Накритий брезентом тимчасовий навiс, у якому справляють весiлля або проводи в армiю. Див. балаган. У балганi всю нiч веселилася молодь, проважаючи однокласника в армiю (29, 33, 39, 40, 42 Арбузин.; 45–47 Башт.; 118, 119 Березан.; 175, 176 Березнег. 250, 251 Брат.; 404, 405 Врад.; 686, 688, 689 Кривоозер.; 866, 868 Новоодес.)
Балда' [балдб], -и, ч., зневажл. Дурень. От балда! Третiй раз розказую, як треба зробити, i нiяк не втокмачу (10–12, 22, 25, 39, 41, 42 Арбузин.; 45, 46, 49, 51, 58, 59, 65, 66 Башт.; 112, 113 Березан.; 175, 176 Березнег.; 238, 239 Брат.; 282, 284, 298–300 Веселин.; 356, 359, 361 Вознесен.; 597, 598, 605, 606 Казан.; 766, 767, 774, 778 Новобузьк.; 901, 903 Очак.; 978, 993, 994 Снiгур.)
Балди'жка [балд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15жка], -и, ч., анат. Верхня частина ноги пiвня. Див. балдишка, булдишка. Коли зваримо курочку чи пiвника, то балдижку завжди вiддаємо батьковi (343, 346, 347, 357 Вознесен.; 574, 575, 580, 582 Жовтн.; 706, 707 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.; 984, 985 Снiгур.)
Балди'кати [балд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кати], -аю, -аєш, недок. Варнякати. Перестань балдикати, бо вже надоїло слухати твої теревенi, якi ти верзеш (245, 249 Брат.; 397–399 Врад.; 552, 553 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.; 703, 705 Микол.; 860, 862 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
Балди'шка [балд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шка], -и, ж., анат. Те ж, що й балди
·'жка. Шкода, що в курки тільки дві балдишки, комусь доведеться їсти і крильця та обсмоктувати реберця (132, 133, 144, 145, 156, 158 Березан.; 432, 434, 478, 480 Доман.; 529–531 Єлан.; 628, 630, 631 Казан.; 804–806 Новобузьк.)
Ба'лійка [ббл'і
·ка], -и, ж. Кухлик. Набери, синку, балійку свіженької водички і понеси батькові напитися (329, 330 Веселин.; 407, 409 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 940, 941 Первомай.)
Ба'лія [ббл'ійа], -ї, ж. Кадіб із перерізаної на дві частини впоперек діжки. Переріз. Я перерізав упоперек діжку і зробив дві балії для різних господарчих потреб (751, 752 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 884, 886, 901, 903 Очак.)
Ба'лка [бблка], -и, ж. 1. Дно річки або ставка. Наш ставок біля греблі глибокий, як пірнеш, то й балки не дістанеш (346-348 Башт.; 227, 228, 245 Брат.; 384, 387 Врад.; 471, 475, 476 Доман.; 533, 535 Єлан.; 678-680 Кривоозер.; 917-919 Первомай.)
2. Город у низині чи близько біля ставка, озера. У балці у нас росте вся городина для домашнього вжитку (383, 404, 405 Врад.; 690–692, 699 Кривоозер.; 907, 908, 910 Первомай.)
3. Гайок, малий лісок. У велику спеку наші діти ходять гратися у балку, яка росте за селом, там завжди прохолода (731, 734 Микол.; 833–835 Новоодес.)
4. Ставок, розташований у балці. Наша дітвора увесь день купається у балці, на березі граються до самого вечора (312, 313 Веселин.; 337 Вознесен.; 398, 399 Врад.; 512, 513 Єлан.; 634 Казан.; 752, 753 Микол.; 866, 868 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 911, 912 Первомай.; 998, 999 Снігур.)
Бало'к [балук] (1), -лка, ч. Глибока балка у степу. Балок перегатили греблею і зробили величенький і глибоченький ставочок (261, 262, 271, 272 Брат.; 407, 409 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.)
Бало'к [балук] (2), -лка, ч. Дерев'яна балія. Вагани. Див. бальчос. Батя змайстрував новий балок для прання білизни і всяких потреб (44, 46, 48 Башт.; 261, 262 Брат.; 356, 357 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 465, 466 Доман.; 697, 698 Кривоозер.)
Бало'к [балук] (3), -лка, ч., буд. Одна з поперечних балок стелі, один кінець якої кладуть на стіну, а другий – на сволок. Слипс. Один балок виявися чомусь коротким і не дістає до сволока (245, 247 Брат.; 678, 680 Кривоозер.; 940, 941, 946 Первомай.)
Бало'н [балун], -а, ч. Бутель на 3 літри. На зиму закатала десять балонів помідор і п'ять балонів огірків (462 Доман.; 529–531 Єлан.; 552, 554 Жовтн.; 703–705 Микол.; 860, 862 Новоодес.; 883, 884 Очак.)
Балса'нка [балсбнка], -и, ж. Металева посудина для гасу. Балцанка. Див. бальзанка. Балсанка з гасом завжди стоїть у сараї, щоб ніхто не перекинув (18, 19, 35, 36 Арбузин.; 49, 52, 53 Башт.; 118, 119 Березан.; 166, 167, Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 448, 449 Доман.; 516, 517, 529, 531 Єлан.)
Балт [балт], -а, ч., тк. Одна з двох великих рам ткацького верстата. У нашому верстаті зламався балт, і ми не можемо на ньому ткати (329, 330 Веселин.; 456–458 Доман.; 533, 535 Єлан.; 697, 698, 699 Кривоозер.; 893, 894 Очак.)
Ба'лта [бблта], -и, ж. Сокира. Візьми балту і порубай гілки, щоб витопити в грубі, бо в хаті вже холоднувато (418, 420 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 951–953 Первомай.)
Балу'ха [балэха], -и, ж. Дівчина-пустунка. З онуки виросте велика балуха, якщо будете так їй у всьому потурати (261, 262 Брат.; 407, 409 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
Балюва'ти [бал'увбти], -юю, -юєш, недок. Пирувати, справляти бал. Став, жінко, на стіл все, що в тебе там є. Якщо вже балювати, так балювати (101–103 Башт.; 124, 125, 129 Березан.; 191, 195 Березнег.; 350, 353, 356 Вознесен.; 557, 558, 562, 584, 585 Жовтн.; 706, 712, 713 Микол.; 845, 846, 870, 871 Новоодес.)
Балю'ра [бал'эра], -и, ж. Вибоїна на дорозі; баюра. Одну балюру об'їхали вдало, так у другу вскочили (324, 329, 330 Веселин.; 416, 417 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
Баляндра'с [бал'андрбс], -а, ч. Базіка. Бачив на своєму віку різних базік, але такого баляндраса зустрічаю вперше (5, 751–753 Микол.; 845, 846, 849 Новоодес.; 883, 884 Очак.)
Баля'сина [бал'бсина], -и, ж. 1. Ковадло. Коваль брав кусок розпеченого заліза, клав на балясину і кував (58, 59 Башт.; 456 Доман.; 857, 859 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 998, 999 Снігур.)
2. Важкий предмет /найчастіше камінь/, яким нагнічують сир у ворочку, щоб видавити сироватку. Візьми балясину і нагніти сир, нехай стече сироватка (634, 640, 643 Казан.; 804–806 Новобузьк.)
3. Прилад, яким утрамбовують ґрунт, розчин. Треба дістати ще дві-три балясини на клаку, щоб було чим трамбувати (47, 48 Башт.; 357, 359 Вознесен.; 840, 841, 851 Новоодес.)
Баляси'нка [бал'ас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. Ворочок для віджимання сиру. Вилий з глечиків сир у балясинку, щоб стікала сироватка (981, 983 Снігур.)
Баль [бал'], -і, ж. Центнер. Вживається вихідцями із Львівщини. Цього літа заробили по п'ять балів пшениці та по три сотні грішми (342, 343 Вознесен.; 574, 575 Жовтн.; 642, 643 Казан.; 833, 835 Новоодес.)
Бальбо'ха [бал'буха], -и, ж. Калюжа. Каченята цілий день бовталися у бальбосі, яка утворилася після дощу (397, 398 Врад.; 447, 448, 451 Доман.; 526, 527 Єлан.; 568, 569 Жовтн.)
Бальза'нка [бал'збнка], -и, ж. Металева посудина для гасу. Балцанка. Див. байсанка, байцанка, балсанка, бальсанка. Гас вилий із каністри у бальзанку і винеси в чулан або в пригребок (10, 11, 35, 38 Арбузин.; 46, 48 Башт.; 353, 355, 356 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 634 Казан.; 731, 734 Микол.; 828, 829, 851 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)
Ба'лька [ббл'ка], -и, ж. Важіль колодязного журавля. До бальки колодязного журавля прикріплене на цепку цебро, яким витягають воду (676, 677, 693, 694 Кривоозер.)
Бальмаки' [бал'мак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн., зневажл. Очі. Чого це ти витріщив свої бальмаки і дивишся, як баран на нові ворота? Не бачив іноземної машини? (183, 185, 186 Березнег.; 359, 361 Вознесен.; 475, 476 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.)
Ба'льня [ббл'н'а], -і, ж. Душ; купальня. Ми зробили собі бальню і все літо в ній тепер умиваємося і купаємося (90, 92 Башт.; 337, 339 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 833, 834 Новоодес.)
Бальо'к [бал'ук] (1), -лька, ч. Невелика гулянка; невеликий бал. Зобралися сусіди у дворі на бальок і провели увесь вихідний день – співали, випивали, танцювали (101–103 Башт.; 132, 133, 142, 143 Березан.; 350, 351, 356 Вознесен.; 573, 574 Жовтн.; 712, 713, 751–753 Микол.; 851, 852, 860–862 Новоодес.; 877–879 Очак.; 970, 974, 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)
Бальо'к [бал'ук] (2), -лька, ч., буд. 1. Сволок. Нарешті я купив і привіз дерева на бальок, крокви і слижі нової хати, яку будую для сина (22, 24, 25 Арбузин.; 46–48 Башт.; 169, 170 Березнег.; 337, 339, 340 Вознесен.; 456, 457, 462, 465 Доман.; 586–588 Жовтн.; 650, 652, 655 Казан.; 804–804 Новобузьк.; 1002, 1003 Снігур.)
2. Важіль на зводі колодязного журавля. Чим довший бальок колодязного журавля, тим легше витягати з колодязя цебро з водою (49, 51 Башт.; 109, 110, 118, 119, 129 Березан.; 175, 176 Березнег.; 137–139 Вознесен.)
Бальо'н [бал'ун], -а, ч. М’яч. Вживається вихідцями із західних областей України. Хлоп’ята увесь день граються на вигоні великими червоними бальонами (22, 24, 39, 40 Арбузин.; 216, 218 Брат.; 282, 283, 314, 315, 330 Веселин.; 399, 401 Врад.; 456, 457 Доман.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 917, 918 Первомай.; 353, 354 Вознесен.)
Бальса'нка [бал'сбнка], -и, ж. Посудина для гасу. Балцанка. Див. бальця'нка. Візьми у сараї бальсанку з гасом і налий у керогаз, бо буду готувати дітям вечерю (10–12, 39, 41, 42 Арбузин.; 94, 95 Башт.; 219, 223, 245, 247 Брат.; 329, 330 Веселин.; 383, 404, 405 Врад.; 445, 446 Доман.; 503, 504, 514, 515 Єлан.; 695, 696 Кривоозер.; 901, 903, 905 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.)
Бальця'нка [бал'ц'бнка], -и, ж. Балцанка. Див. бальсанка. Наша бальцянка почала протікати, бо на підлозі, де вона стоїть, гас (22, 24, 26 Арбузин.; 101–103 Башт.; 245, 247 Брат.; 335, 336, 340 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 737, 738, 740 Микол.; 800, 801 Новобузьк.; 830, 831, 860, 862 Новоодес.)
Бальчо'с [бал'чус], -у, ч. Дерев’яні вагани. Вживається вихідцями із західних областей України. Намочила шмаття для прання повний бальчос, тепер треба його у щось перекласти (676, 677, 697, 698, 700 Кривоозер.)
Бама'га [бамбга], -и, ж. 1. Папір. Дай мені листочок чистої бамаги, я напишу листа синові, який служить в армії (68–70, 72, 101, 102 Башт.; 550, 554, 555, 557, 562 Жовтн.; 595, 596, 634 Казан.; 818, 819 Новобузьк.)
2. Документ; розписка. Піди до бригадира, нехай напише бамагу, тоді й видам тобі все, що треба (насел. п. див. бамага–1).
Бама'жка [бамбжка], -и, ж. 1. Зменш. до бамага. Накрий глечик з молоком хоч якоюсь бамажкою, щоб ніщо в глечик не залізло (насел. п. див. бамага–1)
2. Документ, розписка. Заскочу в контору, попідписую всякі бамажки і через годину прийду додому (насел. п. див. бамага–1). Попросив один з них, видать, старший, щоб твоїм іменем розписались. Аж тричі довелось розписуватись. Одну бамажку нам залишили. (О.Сизоненко. Вибрані твори в двох томах. Т.1. – К., 1983, с.294).
Бамба'к [бамббк], -а, ч., ент. Жук-хрущ. Вечорами літають бамбаки, іноді, капосні, сідають прямо на голову (49, 51, 78–80 Башт.)
Бамбе'ра [бамбйра] (1), -и, ж., бот. Рослина суниця і її ягоди. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Див. базінка. Діти назбирали мисочку бамбер, а я зварила для них миску вареничків (162, 163 Березнег.; 238, 239 Брат.; 300, 301, 309 Веселин.)
Бамбе'ра [бамбйра] (2), -и, ж., риб. Гілочка, яку чіпляють рибаки до ставного невода, щоб було видно, де він знаходиться. На берег привезли бричку хмизу на бамбери до ставних неводів (137, 144, 145, 150 Березан.; 573–575 Жовтн.)
Бамбе'рка [бамбйрка] (1), -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до бамбера (1). На базарі продавалися бамберки, так я купила дітям одну невелику баночку (насел. п. див. бамбера–1)
Бамбе'рка [бамбйрка] (2), -и, ж., риб. Зменш. до бамбера (2). Бамберки показують, де знаходяться ставні неводи, щоб туди ніхто не запливав човнами (насел. п. див. бамбера–2)
Бамбе'т [бамбйт], -а, ч. Диван. Див. бамбе'тель. Старий бамбет ми відвезли на дачу, бо не вписується в інтер'єр з новими меблями (759, 760, 762, 763 Новобузьк.; 873, 875, 876 Очак.)
Бамбе'тель [бамбйтел'], -я, ч. Диван. Див. бамбе'т. Наш синок спить на бамбетелі, а дочка – на своїй маленькій кроваті (346, 347 Вознесен.; 845, 846 Новоодес.; 887, 888 Очак.)
Бамбо'рок [бамбурок], -рка, ч. Відро. Вживається вихідцями із західних областей України. Візьми, синочку, бамборок і витягни з колодязя свіженької водички (29, 33 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 279, 280 Веселин.; 416, 417 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 908, 910, 911 Первомай.)
Бамбу'лька [бамбэл'ка], -и, ж. Іграшка, яку вішають на новорічну ялинку. Сьогодні вечером тато поставить ялинку, і ми будемо вішати бамбульки, конфети й горіхи (74, 75,77 Башт.; 120, 124, 125 Березан.; 356, 357 Вознесен.; 562, 568 Жовтн.)
Бамбу'ритися [бамбэритис'а], -иться, недок. Хмаритися. На заході в небі бамбуриться, може, й до нас хмари дійдуть та принесуть дощик (245, 249 Брат.; 329, 330 Веселин.; 335, 336, 340 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 568, 569 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.)
Бана'к [банбк], -а, ч. Горщик; казан; баняк. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Купила оце на базарі новий банак для борщу і кілька глиняних мисочок (683, 685–687 Кривоозер.; 917–919, 943, 944 Первомай.)
Баналю'ки [банал'эки], -ів., мн. Дурниці. Вживається вихідцями із західних областей України.
# Баналюки плести – говорити дурниці. Наші хлопці уміють баналюки плести, затуркають кого хочеш (791, 792, 810, 811 Новобузьк.)
Баначо'к [баначук], -чка, ч. Зменш.до банак. Купила на базарі новий банак для борщу і баначок для каші (насел. п. див. Банак )
Бандеро'лити [бандерулити], -лю, -лиш, недок. Приймати і видавати на пошті бандеролі. Ти будеш сьогодні бандеролити, а я видаватиму посилки, а завтра поміняємося (337, 338 Вознесен.; 425, 429 Доман.; 557, 562 Жовтн.; 594, 595 Казан.; 702, 703, 706 Микол.; 828, 829 Новоодес.)
Ба'ндза [ббндза], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. банду'ра. Всю бандзу, яку викопали в городі, ми перебрали і занесли в льох (389, 392 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 926, 927 Первомай.)
Банди'ло [банд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ло], -а, ч. Розбишака; бандит. Сусідський хлопчина–справжній бандило, вечорами частенько лазить у наш садок (557, 558, 562, 576 Жовтн.; 703, 704, 731, 732, 747, 749 Микол.; 828, 832–834, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 876, 887, 888 Очак.)
Банду'ра [бандэра], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із Закарпаття. Див. магдибурка. Сьогодні подали на вечерю бандуру з квашеною капустою й огірками (40,1 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 387, 388, 404, 405 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)
Банду'рка [бандэрка], -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до бандура. На друге на обід приготували молоденьку бандурку з огірочками (насел. п. див. банду'ра)
Бандурча'ник [бандурчбник], -а, ч., кул. Картопляник. Дочка приготувала сьогодні на обід макаронний суп і бандурчаники (насел. п. див. бандура).
Бандурча'нка [бандурчбнка], -и, ж. Стебла і листя бандурки. Картоплиння. Бандурчанку згребли в купи, але бригадир не дозволяє палити (насел. п. див. Бандура )
Бандю'ка [банд'эка], -и, ч., зневажл. Бандюга. Чого ти ходиш розхристаний, як бандюка з великої дороги? (335, 336 Вознесен.; 553, 554, 562, 576, 577 Жовтн.; 706, 731, 732 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)
Банелю'ки [банел'эки], -ів, мн. Дурниці. Див.баналю'ки. Банелюки плести – говорити дурниці. Дід як почне банелюки плести, то й до півночі не переслухаєш (690, 692 Кривоозер.)
Банє'к [бан'йк], -а, ч. Казан.; баняк. Вживається вихідцями із західних областей України. Вимий, дочко, банєк, будемо в ньому варити на обід борщ (10, 11 Арбузин.; 222, 223, 245 Брат.; 399, 400, 404, 405 Врад.; 678–680, 699 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)
Ба'нєчок [ббн'ечок], -чка, ч. Зменш. до банєк. На вечерю дітям приготувала банєчок бандурки з курчатком (насел. п. див. Банєк )
Ба'нити [ббнити], -ню, -ниш, недок., перех. 1. Мити. Мама банила малих дітей і прала все їхнє шмаття (10–12, 16–19, 39, 40 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 69, 70, 74, 77 Башт.; 112, 113, 132, 133, 158, 159 Березан.; 161, 162, 175, 176, 191, 195 Березнег.; 215, 216, 227, 228 Брат.; 281–283, 314, 315 Веселин.; 335, 336, 340, 357, 359 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 439, 441, 478, 480 Доман.; 512, 513, 529–531 Єлан.; 553, 554, 557, 562, 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 597, 598, 616, 617, 667–669 Казан.; 678–680, 690, 692 Кривоозер.; 712–714, 747, 749 Микол.; 765–767, 799–801 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 876, 893, 894 Очак.; 917–919, 942 Первомай.; 970–972, 981–983, 1010, 1011 Снігур.)
2. Сильно лаяти. За що ти, сусідочко, так сильно банила свого старшого сина? (насел. п. див. банити–1)
Ба'нитися [ббнитис'а], -нюся, -нишся, недок. Митися. Після роботи хлопці пішли в душ банитися, а потім сядуть вечеряти (насел. п. див. Банити )
Банітува'ти [бан'ітувбти], -ую, -уєш, недок., перех. Сильно лаяти. Вживається вихідцями із західних областей України. Не було такого дня, щоб наша стара сусідка та когось не банітувала (16–18, 21, 29 Арбузин.; 68–70, 81, 82 Башт.; 166, 167, 185, 186 Березнег.; 238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 341, 346, 347 Вознесен.; 389, 392, 418, 420 Врад.; 432–434, 465, 466 Доман.; 503, 504 Єлан.; 678–680, 695, 696 Кривоозер.; 703, 704 Микол.; 857, 859 Новоодес.; 908, 910, 912 Первомай.)
Банічо'к [бан'ічук], -чка, ч. Кухлик з довгою ручкою. Див. банячок. Візьми, синку, банічок і принеси свіженької водички напитися (39, 40 Арбузин.; 232 Брат.; 415 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)
Ба'нниця [ббн:ц'а], -і, ж., кул. Пиріг із сиром. Наша бабуся частенько пече банниці, це пироги з сиром (822, 823 Новобузьк.)
Ба'нний [ббн:и
·], -а, ч. Сумний. Вживається вихідцями із західних областей України. Син прийшов з роботи дуже банний, видно щось не клеїться з трактором (10, 11 Арбузин.; 245, 247 Брат.; 412, 413 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 946, 948 Первомай)
Ба'нність [ббн':іст'], -ності, ж. Сум. Щось, видно неприємне трапилось, що син упав у банність (насел. п. див. Банний )
Ба'нно [ббн:о], присл. Сумно. Після такої тяжкої втрати у всіх на душі дуже банно (насел. п. див. Банний )
Бант [бант], -у, ч., буд. Поперечна перекладина між кроквами; бантина. Див. банта, бантиня, бантиця. На всіх бантах хати ми порозвішували кукурузу в качанах, щоб сушилася (10, 11, 35, 36, 38 Арбузин.; 44, 45, 69, 70, 101, 103 Башт.; 185, 186 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 350, 353, 356 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 877, 878, 893, 894 Очак.)
Ба'нта [ббнта], -и, ж., буд. Бантина. Див. бант. Вечером кури заходять у сарай, сідають на банти і там сплять всю ніч (102, 103 Башт.; 322, 323 Веселин.; 475, 476 Доман.; 526, 527 Єлан.; 558, 560 Жовтн.; 866, 869 Новоодес.; 1012, 1016 Снігур.)
Банти' [бант13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Горизонтальна планка, що сполучає передні загнуті частини полозів саней. Банти сполучають і скріплюють передні загнуті частини полозів саней, щоб вони не розходилися в сторони (85, 86, 94, 95, 97 Башт.; 132, 133, 136 Березан.; 184–186 Березнег.; 580, 583 Жовтн.; 829, 842, 843 Новоодес.; 963, 964 Снігур.)
Ба'нтина [ббнтина], -и, ж. 1. Мотузка, на яку вішають одяг. Жердка. Див. банто'к. Сестричка зняла теплу кофту й акуратно повісила на бантину, на якій знаходиться її одяг (245, 247 Брат.; 384, 387 Врад.; 456, 457 Доман.)
2. Місце в сараї, де вночі сплять кури. Див. банта. Вечером мама позаганяла всіх курей у сарай, а вони самі позлітали на бантини, де завжди сплять (634, 640 Казан.; 873, 876, 883 Очак.; 970–972 Снігур.)
3. Поперечка, що сполучає чепіги плуга. До бантини плуга я прикріпив істик, щоб був під руками, коли треба буде почистити леміш (678, 680 Кривоозер.; 731, 732 Микол.; 860, 862 Новоодес.; 899, 901 Снігур.; 996, 997, 999 Снігур.)
Ба'нтиня [ббнтин'а], -і, ж., буд. Бантина. Див. бант. На бантинях хатніх крокв ми завжди сушимо кукурузу в качанах, бо на горищі тепло (268, 269 Брат.; 926, 927 Первомай.)
Ба'нтиця [ббнтиц'а], -і, ж., буд. Бантина. Див. бант. На бантицях хатнього горища наш тато завжди сушить тютюн, який він вирощує (299, 300 Веселин.; 399, 401 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 845, 846 Микол.; 877, 878 Очак.; 963,964 Снігур.)
Банто'к [бантук], -тка, ч. 1. Мотузка, на яку вішають одяг. Жердка. Див. бантина [бантина] (1). Щоб не м'явся одяг, ми його вішаємо на банток, який знаходиться у малій хаті (894, 895 Очак.)
2. Жердина, якою пригнічують копу, щоб вітер не розносив соломи чи сіна. Вибери добру жердину на банток і придави копицю сіна, щоб вітер не розніс (693, 694, 697, 698 Кривоозер.)
Банту'ра [бантэра], -и, ж. Духовка. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. брайтура, братура, бредура. У бантурі смажиться картопля на вечерю, а на плиті в каструлі гріється вода (61, 62 Башт.; 238, 239 Брат.; 314, 315 Веселин.; 412, 413 Врад.; 683, 690, 692 Кривоозер.)
Банува'ти [банувбти], -ую, -уєш, недок. Вживається вихідцями із Закарпатської області.
1. Сумувати, журитися. Дочка стала дуже банувати за своїм старшим сином, який поїхав кудись далеко на заробітки (88, 89 Башт.; 222, 223 Брат.; 416, 418 Врад.; 552, 554 Жовтн.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 940, 941 Первомай).
2. Жаліти. Наш син дуже банує свою дружину, ми не чули, щоб він колись погане слово їй сказав (129, 130 Березан.; 257, 259 Брат.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 877, 879 Очак.; 926, 927 Первомай.; 998, 999 Снігур.)
Банува'тися [банувбтис'а], -уюся, -уєшся, недок. Журитися, сумувати. Ми довго за старшим сином, який загинув на війні десь аж у Німеччині, банувалися (насел. п. див. банувати–1).
Ба'нус [ббнус], -у, ч., кул. Кукурудзяна каша. Див. бануш. Наші сусіди,що приїхали із Закарпатської області, часто готують кукурузяну кашу і називають її банус (340, 341 Вознесен.)
Ба'нуш [ббнуш], -а, ч., кул. Кукурудзяна каша. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Див. ба'нус. На вечерю зварю дітям бануш, вони його завжди з великим апетитом їдять (273, 274 Брат.; 404, 405 Врад.)
Ба'нчитися [ббнчитис'а], -чуся, -чишся, недок. Морщитися, м'якнути. Цілий день прала різне шмаття, і руки вже стали банчитися (350, 353 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 723, 724 Микол.; 851, 852 Новоодес.)
Банчо'си [банчуси], -ів, мн., буд. Поперечка крокви. Бантина. Див. бант [бант], банти [банти], бантиня [бантин'а], бантиця [бантиц'а]. Ми вже приготували дерево на крокви, банчоси і лати (335, 336 Вознесен.)
Ба'нЮчка [ббн'учка], -и, ж., бот. Сорт продовгуватого за формою помідора. Див. баньочка [бан'очка], сливки [слики]. Помідори банючки схожі на сливи, тільки трохи більші (298–300 Веселин.; 346, 347 Вознесен.)
Ба'ня [ббн'а], -і, ж. Кар'єр. За селом у нас баня, де добувають ракушняк для всякого будівництва (1012, 1016 Снігур.)
Баня'к [бан'бк], -а, ч. 1. Скляний бутель на 5 літрів. На зиму замаринувала огірків 5 баняків і п'ять – помідор і закатала кришками (11, 12 Арбузин.)
2. Ночви; балія. Налий у баняк теплої води і помий дитину перед тим, як покласти в постіль (62, 63 Башт.; 132, 133, 158, 159 Березан.; 333, 334 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.)
3. Великий казан. Допоможи зняти баняк з вогню, ти бери його за одну ручку, а я – за другу (90, 92 Башт.; 271, 275 Брат.; 342, 343 Вознесен.; 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 637, 638 Казан.)
4. Зневажл. голова. Перш ніж зробити щось, ти спершу добре подумай своїм баняком, що з цього вийде (10, 11, 16, 17, 22, 26 Арбузин.; 58, 59, 65, 69 Башт.; 112, 113, 124, 125, 144, 145 Березан.; 212, 222 Брат.; 337–339 Вознесен.; 447, 451 Доман.; 562, 568, 569 Жовтн.; 667–669 Казан.; 706, 708 Микол.; 804, 805, 807 Новобузьк.; 829, 830, 860–862 Новоодес.)
Банячо'к [бан'ачук], -чка, ч. Кухлик. Див. банічок. Візьми банячок і принеси бабусі свіженької водички, бо їй хочеться пити (187, 188 Березнег.; 372, 373 Вознесен.; 439, 441 Доман.; 845–847 Новоодес.)
Ба'нька [ббн'ка] (1), -и, ж., бот. Рослина чорнобривець.Дочка кожної весни садовить квіти, серед яких єсть і баньки, і жоржини, і гладіолуси (46–48 Башт.; 118, 119 Березан.; 191, 195 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 833–835 Новоодес.)
Ба'нька [ббн'ка] (2), -и, ж. Банка. Муку висип у велику баньку, а крупу – у маленьку; а баньку з керосином винеси в чулан (83, 85 Башт.; 372, 373 Вознесен.; 529–531 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 830, 831 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)
Банька'нь [бан'кбн'], -я, ч. Банькатий, витрішкуватий. Див. банька'ч. Приходив якийсь банькань, питав, де зараз знаходиться ваш старший син (268, 269 Брат.; 401, 402 Врад.; 693, 694 Кривоозер. 940, 941 Первомай.)
Банька'тити [бан'кбтити], -ачу, -атиш, недок. Витріщувати очі. Чого це ти, йолопе, банькатиш, немов зроду не бачив красивої дівчини? (238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 448, 449, 451 Доман.; 697, 698 Кривоозер.; 731, 734, 752 Микол.; 834–836 Новоодес.; 946, 948 Первомай.)
Банька'ч [бан'кбч], -а, ч. Банькатий, витрішкуватий. Див. банька'нь. Отой банькач так кумедно розглядав усі ваші експонати, що аж смішно було дивитися (731, 732 Микол.; 833–835 Новоодес.; 877, 879 Очак.; 984, 985 Снігур.)
БАНЬО'К [бан'ук], -нька, ч. банка [банка]; баняк [бан'ак]. Зварила на обід дітям борщу і баньок пшоняної каші, так вони не схотіли їсти (320, 321 Веселин.; 346–348 Вознесен.; 418, 420, 421 Врад.; 471, 475 Доман.; 693, 694 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)
Ба'ньочка [ббн'очка] (1), -и, ж., бот. Народна назва сорту слив. Підемо в посадку рвати баньочки, вони вже почали поспівати, це точно (286–288 Веселин.; 389, 392 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 946, 949 Первомай.)
Ба'ньочка [ббн'очка] (2), -и, ж. Зменш.-пестл. до банька. Я законсервувала чотири баньочки слив і чотири баньочки абрикос (насел. п. див. Банька)
Ба'пка [ббпка], -и, ж. Дно водоймища. Бапка нашого ставка покрита мулом, тому в ньому ми дуже рідко купаємося (245, 247, 249 Брат.; 396. 398, 399 Врад.)
Бара'ба [барбба], -и, ж. Малий хлопчик. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наш бараба ще ходить у дитячий садок, а скоро піде вже в школу (40, 41 Арбузн.; 227, 228 Брат.; 412, 413, 415 Врад.)
Бараба'н [бараббн] (1), -а, ч. Склепіння печі. Див. кабан. Сьогодні помазала барабан і черінь печі, бо вже зовсім полущилися (16, 17 Арбузин.; 94, 97 Башт.; 333, 336, 346, 347 Вознесен.; 550, 554, 555 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.)
Бараба'н [бараббн] (2), -а, ч., тк. Брус у ткацькому верстаті, через який натягується полотно. Через барабан ткацького верстата натягується полотно, щоб не було ніяких недоліків (261, 262 Брат.; 407, 409 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)
Бара'-Бара'! [барб/барб]. Вигук, яким відганяють або підганяють овець. Підганяючи отару овець, чабани голосно покрикували: “Бара-бара!”(46, 47 Башт.; 685, 686, 688 Кривоозер.)
Бараболи'на [барабол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Картоплина. Три-чотири таких бараболини вистачить на борщ (10.11, 21 Арбузин.; 52, 53, 88, 89, 94, 95 Башт.; 187, 189, 191, 195 Березнег.; 245, 247 Брат.; 288, 289 Веселин.; 333, 336, 342 Вознесен.; 432, 434, 485, 486 Доман.; 550, 552, 554 Жовтн.; 594, 595, 634 Казан.; 676, 677, 685, 686 Кривоозер.; 706, 707 Микол.; 845, 846, 860–862 Новоодес.; 873, 975 Очак.; 943, 944 Первомай.; 989, 991 Снігур.)
Бараболи'нка [барабол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. Зменш. до бараболина. У гороховий суп поклала всього-навсього дві бараболинки (насел. п. див. бараболина)
Бараболи'ння [барабол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н':а], -я, с. Гичка бараболі. Картоплиння. Треба згребти все бараболиння, бо завтра зранку почнемо орати огород (насел. п. див. Бараболина)
Бараболи'сько [барабол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с'ко], -а, с. Поле, на якому росла бараболя. Картоплище. Див. Бараболище. Бараболисько вже зорали, заволочили, завтра будемо сіяти озиму пшеницю (насел. п. див. бараболина)
Бараболи'ще [барабол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, с. Картоплище. Бараболище треба заволочити, бо завтра зранку почнемо орати (насел. п. див. бараболина)
Бараболі'ник [барабол'нник], -а, ч. кул. Млинець з тертої бараболі. Картопляник. Див. бараболяник. Оце натерла бараболі і приготую дітям на вечерю свіженьких бараболіників (245, 247 Брат.; 407, 409 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 943, 944 Первомай.)
Бараболі'ничок [барабол'нничок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до бараболіник. Бери, синку, їж бараболінички, вони ще гаряченькі та такі смачненькі з молочком (насел. п. див. бараболіник)
Барабо'ля [барабул'а], -і, ж. 1. Картопля. На низу огороду цього року ми зібрали великий урожай бараболі (насел. п. див. бараболина).
2. Топінамбур. Корнеплоди бараболі використовуються як корм худобі, бо дуже корисні (29, 30 Арбузин.; 120, 12 Брат.)
Бараболя'ник [барабол'бник], -а, ч., кул. Картопляник. Наша бабуся частенько готує нам бараболяники, які ми дуже любимо (71, 88 Башт.; 356, 442 Вознесен.; 550, 580 Жовтн.)
Бараболя'ничок [барабол'бничок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до бараболяник. Вечеряти сьогодні будемо свіженькі бараболянички з молочком (насел. п. див. бараболяник)
Барабо'лька [барабул'ка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бараболя. На обід приготували борщ і товчену барабольку з котлетами (насел. п. див. бараболина)
Барабо'льник [барабул'ник], -а, ч., кул. Картопляник. Див. бараболіник, бараболяник. Зараз начищу барабольки, потру і приготую на вечерю барабольники (685–687 Кривоозер.)
Барабо'льничок [барабул'ничок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до барабольник. Поїж, синку, свіженьких барабольничків із сметанкою, а зап’єш молочком (насел. п. див. бараболяник).
Барабули'на [барабул13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж., бот. Картоплина. Одна така барабулина заважить, мабуть, з півкілограма, а може й більше (насел. п. див. бараболи'на)
Барабули'нка [барабул13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. Зменш.–пест. до барабулина. Оце тільки з одного куща викопала вісім таких барабулинок (насел. п. див. барабулина)
Барабули'ння [барабул13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н':а], -я, с. Картоплиння. Барабулиння ніяка тварина не їсть, тому ми його спалюємо ( насел. п. див. барабулина).
Барабули'ще [барабул13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, с. Поле, на якому росла картопля. Ми ходили на барабулище, там росте дуже багато пасльону (насел. п. див. барабулина).
Барабу'ля [барабэл'а], -і, ж., бот. Картопля. Див. барабій, бараболя. Завтра зранку почнемо копати в огороді барабулю, тому ніхто нікуди не йдіть (насел. п. див. барабулина).
Барабу'лька [барабэл'ка] (1), -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до барабуля. Всю барабульку ми в огороді викопали, перебрали і занесли в погріб (насел. п. див. барабулина).
Барабу'лька [барабэл'ка] (2), -и, ж., іхт. Вид дрібної риби з різнокольоровими плавцями і лускою. У цю пору ловиться в морі одна барабулька, а порядна риба піде трохи пізніше (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887, 906 Очак.)
Барамбо'ля [барамбул'а], -і, ж., бот. 1. Картопля. Цього року барамболя вродила добре, в огороді ми накопали чотири мішки (747, 749, 750 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 801, 903 Очак.)
2. Рослина топінамбур. Барамболя використовується на корм худобі і для добування цукру та сприту (83, 85 Башт.)
Бара'н [барбн] (1), -а, ч. 1. Пристрій біля колодязя, яким витягають відро з водою. На баран накручено довгий трос, до якого наглухо прикріплене відро, щоб витягати ним воду з колодязя (29, 33 Арбузин.; 81, 82, 95, 97 Башт.; 142, 144, 145, 158 Березан.; 266, 267 Брат.; 329, 330 Веселин.; 340, 357 Вознесен.; 447, 449 Доман.; 586–588 Жовтн.; 685, 686 Кривоозер.; 738, 739 Микол.; 903, 905 Очак.)
2. Лебідка на борту рибацького човна, якою підтягують і підіймають сіті з рибою. Сіті з рибою рибаки підтягають і підіймають на човна бараном (150 Березан.)
3. Пристрій для сукання цівок. У нас ще зберігається ткацький баран, яким сукають цівки для ткання полотна (90, 91 Башт.)
Бара'н [барбн] (2), -а, ч. Дерев’яний стовп з гаками, на яких сушать горшки, глечики. Див. Розсоха, розторопа, сохір. Повішай горшки і глечики на баран, нехай сушаться на сонці (46, 48 Башт.; 337, 338 Вознесен.; 884, 886 Очак.; 907, 910 Первомай.)
Бара'н–бара'н–дук [барбн/барбн/дук]. Примовка в дитячій грі, під час якої злегка стукаються лобами. Іди, синку, до мене та зіграємо в баран-баран-дук (10, 15, 37, 38 Арбузин.; 74, 75 Башт.; 127, 129, 130 Березан.; 184–186 Березнег.; 238, 240 Брат.; 335, 336 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 428, 429 Доман.; 580–582 Жовтн.; 731, 734 Микол.; 845, 846 Новоодес.)
Бара'ндула [барбндула], -и, ж., бот. Квіти білий пролісок. Див. барандуші. Квіти барандули хоча й не пахучі, зате дуже красиві (29, 30 Арбузин.; 261, 262 Врад.; 416, 417 Врад.)
Бара'ндулка [барбндулка], -и, ж., бот. Зменш. до бара'ндула. Наша барандулка, яку весною посадили, вже викинула пуп’янки, значить скоро зацвіте (несел. п. див. барандула)
Бара'ндуші [барбндуш’і], -ів, мн., бот. 1. Маленька лісова квіточка, яка розцвітає ранньою весною білим цвітом. Білий пролісок. Підсніжник. Навесні, як тільки починає таяти сніг, ми ходимо в ліс рвати барандуші (44, 46, 68–70 Башт.; 217, 218, 245, 247 Брат.; 356 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 502–504 Єлан.; 570, 571 Жовтн.; 718, 722 Микол.; 768, 769, 793, 794 Новобузьк.; 840, 841 Новоодес.)
2. Пролісок, який має квіточку синього кольору. У нас є барандуші лілово–синього кольору, вони розцвітають, ще коли сніг лежить (314, 315, 317 Веселин.; 356, 357, 359 Вознесен.; 877, 879 Очак.)
Барани' [баран13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15] (1) мн., бот. Дерево шовковиця і її плоди. Діти нарвали біля дороги баранів і позамазувалися по самі вуха (11, 12, 21, 22, 35, 38 Арбузин.)
Барани' [баран13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15] (2), -ів, мн. Великі хвилі на воді. Подув із заходу великий вітер, у лимані піднялися барани, ловити рибу ніяк (137, 150 Березан.; 574, 575 Жовтн.; 883, 906 Очак.)
Бара'ній горох [барбн'і
· горух], -у, ч., бот. Рослина нут. Сьогодні бараній горох ми вже скосили, а як висохне, перевеземо на ферму (191, 195 Березнег.; 299, 300 Веселин.; 469, 470 Доман.; 642, 643 Казан.; 778, 779 Новобузьк.; 845, 847 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)
Бара'нка [барбнка], -и, ж., кул. Бубличок. Купила в магазині кілограм баранок до чаю, а тепер треба взяти ще печива (16, 17, 21, 29 Арбузин.; 68–70, 74, 77 Башт.; 124, 125, 156, 158, 159 Березан.; 166, 167 Березнег.; 227, 228 Брат.; 372, 373 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 439, 442, 443 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 747, 749, 750 Микол.; 845–847 Новоодес.)
Барано'к [баранук], -нка, ч., кул. Бубличок. Купила внучкові баранок, він любить його, нехай поласує (643 Казан.)
Бара'ночка [барбночка], -и, ж. Зменш.-пестл. до баранка. Ми частенько вечорами п'ємо чай з бараночками (насел. п. див. баранка).
Баранці' [баранц'н], -ів, мн., бот. 1. Сланка трава первоцвіт. Баранці жовто-зеленим килимом заслали увесь схил балки (109,110 Березан.; 333, 335, 336 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 857, 859 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 989, 981 Снігур.)
2. Рослина якірці. Баранці мають розгалуджені лежачі стебла, на яких тьма колючок (144, 145 Березан.; 504 Єлан.;)
Баранці' [баранц'н] (2), -ів, мн., кул. Підсмажена в печі або в духовці кукурудза, яка, тріскаючись, розвертається. Див. барашики, бахканці, пуканки. Наша бабуся, коли витопить у печі, насмажить нам кукурузяних баранців (45,6 Башт.; 315, 317 Веселин.; 453, 455 Доман.; 619, 620 Казан.)
Бара'нчик [барбнчик] (1), -а, ч. 1. Гайка з привареним до неї крючком, яка утримує колесо на осі воза. Повідкручуй баранчики, познімай колеса і помаж осі дьогтем (29, 30 Арбузин.; 245, 249, 250 Брат.; 329, 330 Веселин.; 416, 417 Врад.; 456, 457 Доман.; 745, 746 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 899–901 Очак.)
2. Закрутка для замикання дверей, дверцят, хвіртки. Поверни баранчик, щоб не відкривалася хвірточка (184, 185 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 667–669 Казан.; 780, 781, 788, 791 Новобузьк.)
3. Защіпка на віжках, поводі. Біля віжок обірвався один баранчик, треба негайно пришити (52, 55, 58, 59 Башт.; 207–209 Березнег.; 353, 354 Вознесен.; 860, 861 Новоодес.). “На зеленім току довгі-предовгі ясла з великими залізними кільцями, до яких прив'язують коней: баранчик ланцюжкового повода пропускаєш через це кільце, натягаєш повід... і все” (О.Сизоненко, Вибрані твори в двох томах. Т.1. – К. – 1983, с.191).
4. Якірець, яким витягають із колодязя затонулі відра. Кішка. Принеси баранчик, щоб витягти відро з колодязя, бо зірвалося (278–280, 322 Веселин.)
5. Розвилистий стовп, на якому сушать горшки,глечики. Див. розсоха, розторопа, сохір. Помий, дочко, глечики і повісь їх сушити на баранчик (46, 48 Башт.; 337–339 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 712–714 Микол.; 860, 862, 864 Новоодес.; 887, 888, 906 Очак.)
6. Місце, де була зав'язь кавуна. Навіть на великому кавуні зберігається баранчик – залишки зав’язі (29, 30, 33 Арбузин.; 424, 425, 428 Доман.; 576, 577 Жовтн.; 743, 745, 746 Микол.; 829–831, 842, 843 Новоодес.)
7. Відросток лози винограду, за допомогою якого виноград чіпляється до опори. Баранчики так обплутали дріт, що їх і не розкрутиш (112, 113 Березан.; 887, 888, 893 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)
Бара'нчик [барбнчик] (2), -а, ч., орн. Птах сорокопуд сірий. Баранчик – це невеликий хижий птах із загнутим дзьобом і кігтями, досить строкатого забарвлення (404, 405 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
Баранчу'к [баранчэк], -а, ч. Дурачок. Ну що ти йому скажеш, коли воно баранчук і нічого не хоче розуміти (981, 982 Снігур.)
Бара'нячі ду'ші [барбн'ач’і дэш’і], -душ, мн., бот. Підсніжники. Ранньою весною ми ходимо в наш лісок рвати баранячі душі, це перші весняні квіти (827,828,860 Новоодес.)
Барахли'ти [барахл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], -ить, недок. Перебої в роботі мотора машини, трактора та ін. Мотор почав барахлити, очевидно, свічі закидало маслом (10–12, 18, 19, 39, 40 Арбузин.; 44–46, 62, 63, 88, 89 Башт.; 107–109, 112, 113, 124, 125, 150, 151 Березан.; 160–162, 166, 167, 198, 199 Березнег.; 215, 216, 218, 238, 239 Брат.; 298–300 Веселин.; 337, 340, 346, 347 Вознесен.; 396–398 Врад.; 432, 433, 453 Доман.; 502–504 Єлан.; 557, 558, 562, 568 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677, 683, 685, 686 Кривоозер.; 702–705, 747, 749 Микол.; 759, 760 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.; 877–879, 891–894 Очак.; 907, 908, 911, 926–929 Первомай.; 963–966, 981–983 Снігур.)
Барда'к [бардбк], -а, ч. Безладдя, безпорядок, розгардіяш. У вас тут у кладовці такий бардак, що не розбереш, де що лежить (10–12, 18, 19 Арбузин.; 45, 46, 58, 59, 94, 95 Башт.; 144, 145, 158, 159 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 245, 247 Брат.; 412–414 Врад.; 424, 425, 429 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 550, 557, 568, 569 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 702–704, 736–738 Микол.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 911, 912 Первомай.)
Барда'ка [бардбка], -и, ж., бот. Сорт слив. Наша бардака цього літа так уродила,що й гілки гнуться (822, 823 Новобузьк.)
Барда'ш [бардбш], -а, ч. Велика сокира. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. барда, бардина, бардиця. Піду в майстерню погострити на точилі свого бардаша, бо вже дуже затупився (11, 16, 18, 19 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 398–400 Врад.; 685–688 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
Барди'Ґа [бард13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ґа], -и, ж. Великий кусок хліба. Вживається вихідцями із західних областей України. Син відбатував бардиґу хліба і побіг до хлопців на вулицю гуляти (282, 283, 292–294 Веселин.; 441, 442 Доман.; 529, 531 Єлан.)
Барди'на [бард13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Сокира. Див. барда'. Візьму бардину в поле, щоб порубати хмиз для вогнища, на якому буду варити обід (насел. п. див. барда).
Барди'нка [бард13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. Зменш. до бардина. Замашна у тебе бардинка, нею легко рубати все – і дрова, і деревця (насел. п. див. барда )
Ба'рдиця [ббрдиц'а], -і, ж. Сокира. Див. барда'. Ти своєю бардицею так вправно орудуєш, що можна й позавидувати (насел. п. див. барда' )
Ба'рдище [ббрдишче], -а, с. Топорище. У бардки треба замінити бардище, бо розкололося і ніяк рубати дров (насел. п. див. барда)
Ба'рдка [ббрдка], -и, ж. Зменш. до барда. Принеси з сарая бардку, я буду рубати хмиз, шоб витопити в грубі (насел. п. див. барда).
Барз [барз], присл. Дуже сильно. Барзо. Наш син барз хотів бути студентом університету, і він ним став (185, 186 Березнег.; 234, 236 Брат.; 407, 409 Врад.)
Бари'га [бар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15га], -и, ч., зневажл. Спекулянт. Див. барижник. На товкучці у бариг можна купити будь-яку запасну частину до автомашини (10–12, 29, 33 Арбузин.; 52, 55, 68–70 Башт.; 120, 121, 152, 154 Березан.; 200, 201 Березнег.; 212, 222 Брат.; 537, 539, 340 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 580, 582 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 731, 732, 734 Микол.; 765–767 Новобузьк.; 833–835 Новоодес.; 877–879 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.)
Бари'жник [бар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15жник], -а, ч., зневажл. Спекулянт. Див.барига. Барижники на товкучці торгують усім, чим тільки можна заробити гроші (насел. п. див. барига).
Бари'жниця [бар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15жниц'а], -і, ж., зневажл. Спекулянтка. Барижниці на товкучці продають в основному жіночий одяг фабричного виробництва (насел. п. див. барига).
Барико'н [барикун], -а, ч. Покривало. Сьогодні у нашому магазині купила красивий барикон дочці на ліжко (552, 554 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)
Бари'лка [бар13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15лка], -и, ж. Бочечка для води або вина. Коло хати в холодочку стояла барилка із свіжою джерельною водою (22 Арбузин.; 236 Брат.; 418 Врад.)
Ба'риня [ббрин'а], -і, ж., бот. 1. Кущова цибуля. Запозичення з російської мови; р. ба'рин є результатом скорочення слова боярин. Бариня, яку ми посадили на великій грядці, уже зійшла, думаю, що будемо з цибулькою (81, 82, 90 Башт.; 166, 167 Березнег.; 628, 630, 634 Казан.; 706, 708, 711 Микол.; 773, 778, 779 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.; 901, 904 Очак.).
2. Сорт груш. Бариня – пізні груші, вони довго зберігаються, аж до Нового року поспівають (439, 441, 449, 451 Доман.; 533, 535 Єлан.)
3. М'ясиста середина кавуна. Бариня кавуна – найсолодша, її ми завжди віддаємо дітям (924, 925, 932–934 Первомай.)
4. Рослина глід. Дерево глід у нас чомусь називають баринею (557, 558 Жовтн.; 737, 738 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 896–898 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)
5. Російський танець. Петро на весіллі в сусіда так уже завзято витанцьовував бариню (943–945 Первомай.; 1012, 1016 Снігур.)
6. Зневажлива назва зманіженої жінки. Ти диви, яка бариня! Не хоче пішки йти у райцентр (16, 17, 19 Арбузин.; 88, 89, 101, 103 Башт.; 127, 130 Березан.; 334–336, 340 Вознесен.; 557, 562, 570 Жовтн.; 595, 650, 652 Казан.; 702–704 Микол.; 800, 801, 803 Новобузьк.; 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 899, 901 Очак.)
Баришівни'к [бариш’ін13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч. Баришник, спекулянт. Наш сусід був баришівником і його жінка була також баришівницею; обоє попалися і десь сидять у тюрязі (10, 11, 35, 36 Арбузин.; 173, 174 Березнег.; 250, 251 Брат.; 350, 353, 356 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 516, 517 Єлан.; 584, 585 Жовтн.; 863–865 Новоодес.)
Баришівни'ця [бариш’ін13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж. Спекулянтка. Баришівниці увесь день товчуться на барахолці (насел. п. див. Баришівник )
Баришівни'цький [бариш’ін13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'ки
·], -а, -е. Який відноситься до баришівника. Баришівницькі ціни на ходові товари на базарі завжди високі (насел. п. див. баришівник).
Ба'рка [ббрка] (1), -и, ж. Штельвага. Див. барок. Барка використовується у парокінній упряжці воза (65, 66 Башт.; 215, 218 Брат.; 354, 355 Вознесен.; 901, 903 Очак.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)
Ба'рка [ббрка] (2), -и, ж. Бочка. Сьогодні купили на базарі невелику барку, щоб засолити на зиму помідори (с. Воскресенське Жовтн.р.)
Барка'н [баркбн], -а, ч. Паркан; огорожа з дощок. Від вулиці син поставив новий баркан і пофарбував зеленою краскою (68–700, 101, 103 Башт.; 340, 356, 357 Вознесен.; 456, 457, 478, 480 Доман.; 512, 513 Єлан.; 568, 569 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 731, 733, 734 Микол.; 822, 826 Новобузьк.; 866, 870, 871 Новоодес.; 883, 884 Очак.; 972, 974 Снігур.)
Бармаки' [бармак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Залізні вила з густими і тупими на кінцях ріжками для набирання картоплі, буряків. Картоплю, буряки, моркву накидають бармаками, бо їхні ріжки тупі і не псують овочі (46, 47, 74, 77 Башт.; 144, 145, 152, 154 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 298–300 Веселин.; 350, 353, 356, 357 Вознесен.; 465, 466, 475, 476 Доман.; 516, 517, 533, 535 Єлан.; 554, 555, 562, 592, 593 Жовтн.; 608–610 Казан.; 697, 698 Кривоозер.; 706, 708, 736–738 Микол.; 773, 778, 779 Новобузьк.; 845–847, 860, 861 Новоодес.; 873, 875, 899–901 Очак.; 911, 912 Первомай.; 981–983, 1002, 1003 Снігур.)
Бармачі' [бармач’н], -ів, мн. Дерев’яні вила з п’ятьма ріжками. Візьми на тік бармачі, бо ними дуже добре накидати полову (963, 964 Снігур.)
Бармота'ти [бармотбти], -ить, недок. Видавати характерні для індиків звуки. Див. болботати [болботати], бульботіти [бул'бот'іти]. Сиділи під тином індики і потихеньку бармотали, відпочиваючи (118, 119, 129, 130 Березан.)
Бармува'ння [бармувбн':а], -я, с. Дія за знач. бармуватися. Дівчата закінчили своє бармування і тепер сидять когось дожидають (насел. п. див. бармувати).
Бармува'ти [бармувбти], -ую, -уєш, недок., перех. Прикрашати, чепурити. Перед тим, як іти на гуляння, дівчата довго бармували одна одну (278–280 Веселин.; 490, 491 Доман.; 529–531 Єлан.; 568, 569 Жовтн.)
Бармува'тися [бармувбтис'а], -уюся, -уєшся, недок. Прикрашатися, чепуритися. Готуючись іти в клуб, дівчата довго перед дзеркалом бармувалися (насел. п. див. бармувати).
Ба'рок [бброк], -рка, ч. 1. Штельвага воза. Барок – це довгий брусок з двома орчиками на кінцях для парокінної упряжки воза (350, 351, 356 Вознесен.; 453, 455, 471, 475 Доман.; 512, 513 Єлан.; 562, 568, 576, 577 Жовтн.; 723, 724, 731, 733, 734 Микол.; 860–861, 870, 871 Новоодес.; 893, 894 Очак.; 972, 974, 1002, 1003 Снігур.)
2. Орчик воза. Барок – це дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюються посторонки в упряжці (676, 678–680 Кривоозер.; 736–738 Микол.; 845–847 Новоодес.; 877–879 Очак.; 917–919 Первомай.; 989, 991, 1010, 1011, 1016 Снігур.)
Барсу'к [барсэк], -а, ч. Хижий лісовий звірок борсук. У нашому лісі водяться різні звірки, серед них є також і барсуки (35–38, 41, 42 Арбузин.; 74, 75, 77, 101, 102 Башт.; 115, 118, 119 Березан.; 250, 251 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 516, 517, 520 Єлан.; 568, 569, 572 Жовтн.; 690– 692 Кривоозер.; 747, 749, 750 Микол.; 860–862 Новоодес.; 932, 933 Первомай.; 997–999 Снігур.)
Барсуко'вий [барсукуви
·], -а, -е. Прикм. до барсук. Барсукове хутро, як і з лисиці, добре ціниться, але треба уміти його обробляти (насел. п. див. барсук).
Барсу'чий [барсэчи
·], -а, -е. Прикм. до барсук. Зимою на свіжому снігу ми не раз бачили барсучі сліди (Насел. п. див. барсук).
Барсучи'ще [барсуч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, ч. Збільш.до барсук. Якось ми бачили, як до лісу біг здоровенний барсучище (насел. п. див. Барсук )
Барсучо'к [барсучук], -чка, ч. Зменш.-пестл. до барсук. На лісовій полянці гралися маленькі барсучки (насел. п. див. барсук).
Ба'рське мило [ббрс'ке мило], -а, с. Туалетне мило. Оце купила в магазині два бруски барського мила умиватися (79, 80 Башт.)
Ба'ртка [ббртка], -и, ж. Маленька сокира. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Утворене від барда. Син узяв свою бартку і пішов лагодити тин, бо відпали в одному місці дошки (314, 315 Веселин.)
Ба'рхатка [ббрхатка], -и, ж. Жіночий одяг (кофта, хустка). Дочка запнулася новою красивою бархаткою і пішла в клуб на танці (254, 255 Брат.; 416, 417 Врад.)
Ба'рхатці [ббрхатц'і], -ів, мн., бот. Декоративна рослина чорнобривці. Бархатці мають красиві і запашні квіти різних кольорів (550 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 846, 847 Новоодес.)
Барца'нка [барцбнка], -и, ж. Бляшана посудина для гасу. Балцанка. Див. байцанка, байсанка, бальзанка, бальсанка, бацанка. Як завжди, гас для всяких домашніх потреб ми зберігаємо у барцанці (892 Очак.)
Бас [бас] (1), -а, ч. Смуга на тілі людини чи тварини від сильного удару (батогом, палкою). Див. басамуга, басейман. Від сильного удару батогом на спині теляти залишився синій бас (68, 69, 71 Башт.; 203, 205 Березнег.; 353, 355 Вознесен.; 485, 486 Доман.; 558, 559, 562, 568, 569 Жовтн.; 751–753 Микол.; 829, 830, 842, 843 Новоодес.; 891, 892 Очак.; 995–997 Снігур.)
Бас [бас] (2) -а, ч., буд. Горизонтальний димохід, що лежить на горищі. Лежак. Полізу на горище та обмажу бас, бо вже потріскався (158, 159 Березан.; 982, 991 Снігур.)
Басаба'нка [басаббнка], -и, ж. Стрічка. Мама ранком нарядила доньку, заплела басабанки в коси і повела перший раз у перший клас (591, 592 Жовтн.)
Басаба'ночка [басаббночка], -и, ж. Зменш.-пестл. до басаба'нка. Купила лєнти, щоб зробити дочці нові басабаночки для коси (591, 592 Жовтн.)
Баса'ги [басбги], -г, мн. Сакви. Див. бесаги. Приходив син у гості, взяв із собою здоровенні басаги всяких харчів (74, 77 Башт.)
Басала'й [басалб
·], -я, ч. Безпутний чоловік. Ну ти й басалай, не можеш нічого путнього зробити навіть з такої хорошої дошки (823, 826 Новобузьк.)
Басама'нити [басамбнити], -ню, -ниш, недок., перех. 1. Бити, роблячи смуги на тілі людини чи тварини. Хіба ж можна так сильно басаманити бідну тварину? (202, 205 Березнег.; 356, 357 Вознесен.; 580, 582 Жовтн.; 737–739 Микол.)
2. Взагалі робити смуги на будь-чому (напр., під час мазання білою глиною). Погано помазала стіни, не треба басаманити (насел. п. див. басаманити–1)
Басаму'га [басамэга], -и, ж. 1. Смуга на тілі від сильного удару; басаман. Басамуги, нанесені ударами палки, ще й досі не зійшли із шкіри корови (156, 158, 159 Березан.; 203, 206 Березнег.; 342, 343, 346, 347 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 580–582 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 857, 858 Новоодес.)
2. Шита золотом або сріблом тасьма. Кофту знизу підшила басамугою, яку днями купила в магазині (278–280 Веселин.)
Басейма'н [басе
·мбн], -а, ч. 1. Смуга на тілі від удару. Басаман. Перечепилася, упала й так ударилася об одвірок, що залишився на спині великий басейман (44, 45, 58, 59 Башт.; 834–836 Новоодес.)
2. Одяг, пошитий із смугастої матерії. Ідучи вечером у клуб, сестра запнулася новим красивим басейманом (71, 72 Башт.)
3. Смуга на стіні будівлі, утворена внаслідок недоброякісного мазання. Не вмієш, дочко, білити, бо робиш пропуски, басеймани, нерівно кладеш глину (58, 59 Башт.; 425, 427 Доман.)
Басеймани'стий [басе
·ман13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15сти
·], -а, -е. Смугастий. Після твого мазання стіни хати дуже вже таки басейманисті (насел. п. див. басейман).
Басе'йна [басй
·на], -и, ж. 1. Обцементований колодязь для зберігання привозної або дощової води. Див. базин, базина, басейня, басин, басина, басиня. Учора син привіз свіжої води з артезіана і налив повну басейну (39, 41 Арбузин.; 333, 334 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 580, 582 Жовтн.; 634, 640, 641 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 891–893 Очак.; 917–919 Первомай.)
2. Неглибока, викопана або природна яма, в яку прибуває джерельна вода, криниця. Див. басейна. У балці є природна басейна, у якій завжди свіжа джерельна вода (449 Доман.; 586 Жовтн.)
Басе'йня [басй
·н'а], -і, ж. Те ж, що й басейна. У басейню ми щомісяця привозимо водовоз свіжої джерельної води (188, 189 Березнег.; 471, 475 Доман.; 576, 577 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 747, 749 Микол.; 851, 852, 866, 868 Новоодес.)
2. Викопана або природна неглибока яма, в яку прибуває джерельна вода, криниця. Див. басейна (2). З басейні, що знаходиться у балці, ми часто беремо свіжу джерельну воду для пиття (35, 36 Арбузин.)
Баси'ло [бас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ло], -а, ч. Чоловік з грубим голосом. То таке басило, що не завжди хочеться з ним і розмовляти (16, 17 Арбузин.; 329, 330 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 455, 456 Доман.)
Баси'н [бас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н], -а, ч. 1. Те ж, що й басина. Басин ми зробили недавно, а до цього ми зберігали воду у закопаних бочках (97, 99 Башт.; 842–844 Новоодес.)
2. Водопій для скотини, влаштований біля криниці. У балці біля вербичок є басин, у якому ми напуваємо корів (83, 85 Башт.; 185, 186 Березнег.)
Баси'на [бас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. 1. Обцементований колодязь для зберігання привозної або дощової води. Див. басейна. У наших південих селах без басин не можна, бо влітку у колодязях не вистачає води (10, 11, 16, 17, 35, 38 Арбузин.; 49, 51, 94, 97, 105, 106 Башт.; 115, 118, 119, 142, 143 Березан.; 166, 167, 173, 174, 187–189 Березнег.; 238, 239, 250, 251, 261 Брат.; 298–300, 314, 315, 317 Веселин.; 333–335, 340 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 439, 441, 442 Доман.; 565, 506, 508, 509 Єлан.; 558, 559, 576, 577, 580 Жовтн.; 640, 641 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 712–714, 723, 724 Микол.; 760, 762, 765–768 Новобузьк.; 828, 829, 866, 868, 869 Новоодес.; 873, 875, 887, 888, 901, 903 Очак.; 911, 926, 927 Первомай.; 970–972, 989, 991 Снігур).
2. Викопана або природна неглибока яма, в яку прибуває джерельна вода. Криниця. Див. басейна(2), басейня (2), басиня (2). Недалеко від Маланчиної хати є невеличка басина, з якої ми беремо джерельну воду (16, 17 Арбузин.; 101, 102 Башт.; 207, 208 Березнег.; 478, 480 Доман.)
Баси'нка [бас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. Зменш. до баси'на. Учора налили свіжої води повну басинку, вистачить на цілий місяць (насел. п. див. басина )
Баси'новий [бас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нови
·], -а, -е. Який відноситься до басини. Басинову ляду ми завжди закриваємо, щоб не попадало у басину листя (насел. п. див. Басина)
Баси'ня [бас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н'а], -і, ж. 1. Те ж, що й баси'на (1). Ми привозимо у басиню джерельну воду, а з неї беремо для всяких потреб (189 Березнег.; 584, 585 Жовтн.; 644, 645 Казан.; 870, 871 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
2. Неглибока викопана або природна яма, в яку прибуває джерельна вода. Криниця. Див. басейна (2), басейня (2), басина (2). У басині, з якої ми беремо воду, завжди холодна джерельна вода (189 Березнег.; 292, 294 Веселин.; 465, 466 Доман.)
Баси'ст [бас13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ст], -а, ч. Гравець на музичному інструменті басі. Знаїш, доброго басиста для оркестру дуже важко знайти (337, 339 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 516, 517 Єлан.; 557, 558, 562 Жовтн.)
Ба'ска [ббска], -и, ж. Жіноча блузка спеціального фасону. Внучка одягла нову баску і модну спідницю і пішла в клуб на танці (562, 568, 569 Жовтн.; 833–835 Новоодес.)
Баскала'чити [баскалбчити], -чу, -чиш, недок. Говорити; базікати. Жінки на вулиці до пізнього вечора про щось баскалачили (562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 736–738 Микол.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.)
Баскали'читися [баскал13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15читис'а], -чуся, -чишся, недок. Упиратися, комизтися. Пішли скоріше, не баскаличся, як упертий осел на мотузі (337, 338 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 558, 559, 562 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 828, 840, 841 Новоодес.)
Басля'нка [басл'бнка], -и, ж. Бляшана посудина для гасу. Балцанка. Гас ми тримаємо у баслянці, яка завжди стоїть у погрібнику (667–669 Казан.)
Ба'сма [ббсма], -и, ж. Смуга на тілі від удару. Басаман. Див. бас, басейман, басман. Вечером, у темноті, ударилася лобом об одвірки так, що й басма набігла (278–280 Веселин.)
Басма'н [басмбн], -а, ч. Басман. Див. басма. Від ударів на тілі кабана до цього часу не зійшли басмани (насел. п. див. басма)
Бастрю'к [бастр'эк], -а, ч. Байстрюк. Дочка нагуляла дитину, батьки виховують бастрюка, а вона кудись подалася (350, 353, 356 Вознесен.; 445–448 Доман.; 529–531 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 723, 724 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 832–834 Новоодес.; 873, 875, 887, 888 Очак.)
Бастрю'чка [бастр'эчка], -и, ж. Байстрючка. Сусідська бастрючка цього року уже пішла в перший клас (насел. п. див. бастрюк).
Басту'ня [бастэн'а], -і, ж., зневажл. Ніс. Не сунь свою бастуню туди, куди тебе не запрошували, до того ж, це справа чоловіча (678–680 Кривоозер.)
Басурма'н [басурмбн], -а, ч. Бешкетник. От кляті басурмани! Цієї ночі обнесли всю грушу, не залишили й однієї грушки (833–836 Вознесен.;)
Баськи' [бас'к13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів., мн. Розпуклі бруньки на гілках дерев. На абрикосах вже почали розпукуватися баськи, дай Боже, щоб не було заморозків (1012, 1016 Снігур.)
Бата'ти [батбти], -аю, -аєш, недок., перех. Батувати; різати, сікти. Не треба батати кавуна так ими великими скибками, що однією рукою і не вдержиш (61, 62, 68–70, 72 Башт.; 112, 113, 124, 125 Березан.; 175–177 Березнег.; 286, 287, 298–300 Веселин.; 350, 353 Вознесен.; 415, 422, 423 Врад.; 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 628, 630, 634 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 810, 811, 814 Новобузьк.; 829, 842, 844 Новоодес.; 893, 894 Очак.)
Бате'й [батй
·], -я, ч. Пужално. Піду в посадку та виріжу добру хлудину, щоб зробити батей до батога (398, 399 Врад.)
Бате'льниця [батйл'ниц'а], -і, ж., тк. Бительниця. Обробляючи льон, наша бабуся дуже вправно орудує на бательниці (35, 36, 38 Арбузин.; 79, 80 Башт.; 216, 217 Брат.; 448, 451 Доман.; 568, 569, 574, 575 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 857, 858 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 951–953 Первомай.; 1003, 1005 Снігур.)
Бате'льня [батйл'н'а], -і, ж. Бительня. Розставляйте у сараї бательні, бо завтра зранку почнемо знову бити коноплі (18, 19, 22, 24 Арбузин.; 81, 82 Башт.; 250, 251 Брат.; 412–414 Врад.; 542, 545 Єлан.; 712–714, 738, 739 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
Баті'г [бат'нг], -тога, ч. (Cichorium intybus) 1. Металева заготовка певної форми для обробки в кузні. Заклади у горно три батоги, з яких будемо робити лемеші для полівки (828, 863, 865 Новоодес.; 873, 875 Очак.)
2. Пужално, батожилно. З гілки клена зробив новий батіг, бо той поламався зовсім (45, 46 Башт.; 191, 193, 195 Березнег.; 213, 214 Брат.; 456, 457 Доман.; 634, 640 Казан.; 930, 940, 941 Первомай.)
Батіжки' [бат'нжк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн., бот. Багаторічна трав’яниста рослина Петрові батоги. Батіжки – дуже корисна рослина, з неї виготовляють штучне кофе (10, 11, 18, 19 Арбузин.; 257, 260 Брат.; 384, 387, 407, 409 Врад.)
Баті'жний [бат'нжни
·], -а, -е. Який в’ється. Батіжна квасоля в’ється вверх по жердині, і спіє на ній чимало стрючків (628, 630 Казан.; 773, 778, 779 Новобузьк.)
Баті'жник [бат'нжник], -а, ч. Держак батога; пужално. Див. Батожило, батожильник, батожисько. Від сильного удару поламався батіжник, треба новий вистругати (68–70 Башт.; 132, 133 Березан.; 184, 186 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 497–499 Доман.; 529–531 Єлан.; 580, 582, 583 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 851–853 Новоодес.; 883, 884, 887 Очак.; 995–997 Снігур.)
2. Болотна рослина. Увесь берег заріс батіжником так, що ніде у річці й скупатися (45, 46, 101, 102 Башт.; 158, 159 Березан.)
Баті'жничок [бат'нжничок], -чка, ч. Зменш. до батіжник (1). Оце вистругав такий батіжничок, що залюбуєшся, замашний і міцний (насел. п. див. батіжник–1)
Ба'тка [ббтка], -и, ж. Виткана кольорова смуга на підстилках, доріжках. По краях доріжок виткані сині і зелені батки, які прикрашають підстилки (350, 351, 353 Вознесен.; 845, 846 Новоодес.)
Батожи'ло [батож13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ло], -а, с. Пужално. Див. Батіжник. До такого батога потрібне таке батожило, щоб було як розмахнутися (74, 75, 77 Башт.; 210, 211 Березнег.; 359, 361 Вознесен.)
Батожи'льник [батож13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'ник], -а, ч. Пужално. Див. Батіжник. Батіг у тебе довгий і батожильник міцний та замашний (282, 283, 288 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.)
Батожи'сько [батож13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с'ко], -а, с. Пужално. Див. батіжник. Я завжди вирізаю батожисько з молоденької акації або вишеньки (16, 17, 39, 40 Арбузин.; 46, 47 Башт.; 184–186 Березнег.; 266, 267 Брат.; 329, 330 Веселин.; 353, 355 Вознесен.; 471, 475 Доман.)
Батожки' [батожк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн., бот. Рослина свербіжниця. Див. Батошки. Батожки – це трав’яниста або кущова рослина, квітки якої зібрані в кошик (456, 457 Доман.)
Бато'к [батук], -тка, ч. Кусок, шматок (хліба, сала). Син зняв довгий баток сала – від самої шиї і до хвоста (760, 762 Новобузьк.; 860, 862 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
Бато'нчик [батунчик], -а, ч. Сорт помідор, названий за формою плоду. Див. сливка. Помідори батончики мають продовгувату форму, як батон, тому їх так і називають (576, 577, 584, 585 Жовтн.)
Бато'шки [батушки], -шок, мн., бот. Польова трав’яниста або кущова рослина свербіжниця. Квітки батошок зібрані в кошик світло-бузкового кольору (320, 321 Веселин.; 354, 355 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 568, 569, 572 Жовтн.)
Бату'га [батэга], -и, ч. Великий батіг. Візник махнув батугою, і коні рвонули з усієї сили бігти (350, 351 Вознесен.; 447–449 Доман.; 512, 513 Єлан.)
Бату'ли [батэли], -ів, мн. Саморобні гумові калоші на валянки. Див. Бахли. Під час війни наш дядько робив з резини батули на валянки (68–70 Башт.; 112, 113, 152, 154 Березан.; 169–171, 191, 195 Березнег.; 346–348, 356, 357 Вознесен.; 441–443, 456, 457 Доман.; 533, 535 Єлан.; 584, 585 Жовтн.; 667–669 Казан.; 703–705, 745, 746 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.)
Бату'ра [батэра], -и, ч. Великий плетений батіг пастухів. Див. батуга. У нашого старшого пастуха такий батура, що дістає метрів на десять (45, 46, 74, 75, 77 Башт.; 175, 176, 184, 185 Березнег.; 337–339, 356 Вознесен.; 456, 457, 478, 480 Доман.; 528–531, 538 Єлан.; 586, 587 Жовтн.; 640, 641, 650, 652 Казан.; 731, 732, 736–738 Микол.; 814, 815, 822, 823 Новобузьк.; 840, 841, 857–859 Новоодес.; 877–879, 887, 888 Очак.; 995–998 Снігур.)
Батуря'ка [батур'бка], -и, ч. Збільш. до батура. Володимир сплів собі такого батуряку, що найдовший від усіх (насел. п. див. батура)
Бату'та [батэта], -и, ж. Сорт молдавського червоного винограду. З батури робиться добре столове червоне вино. Батута – смачний виноград, але у нас погано родить, тому ми його не культивуємо (156, 158, 159 Березан.; 372–374 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 883, 884 Очак.)
Батя'р [бат'бр], -а, ч. Хлопець. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наш батяр уже почав ходити до дівчат, мабуть, скоро приведе й невісточку (245, 247, 250 Брат.; 416, 417 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
Батярува'ти [бат'арувбти], -ую, -уєш, недок. Парубкувати. Доки ти, сину, будеш батярувати? Пора б уже, мабуть, й оженитися (насел. п. див. батяр)
Батяру'га [бат'арэга], -и, ч. Збільш. до батяр. Виріс уже добрий батяруга, скоро головою й до стелі діставатиме (насел. п. див. батяр).
Бау'л [баэл], -а, ч. Торба. Приїдуть у суботу наші студенти, наберуть повні баули різних харчів на півмісяця і поїдуть в інститути (292–294 Веселин.)
Ба'ус [ббус], -а, ч. Вусик виноградної лози. Виноградні пагони, підростаючи, чіпляються своїми вусиками, або, як у нас говорять, баусами за упори і пнуться вверх (287, 288, 314, 315, 317 Веселин.)
Бахи'ли [бах13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ли], -ів, мн. Рибальські чоботи з високими халявами. Засвоєне з російської мови (рос. бахилы). Рибаки одягли вінциради, на ноги понатягали бахили і пішли до своїх баркасів, щоб відправлятись ловити рибу (137, 150 Березан.; 573 –575 Жовтн.; 873, 883, 887 Очак.)
Ба'хкавка [ббхкака], -и, ж., бот. Рослина пузирник деревовидний. Рослину пузирник деревовидний ми називаємо бахкавкою, бо її пузирики, лопаючись, бахкають (11, 12, 36, 38 Арбузин.; 261, 262 Брат.)
Бахкани' [бахкан13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Кукурудза, яка під час підсмажування на гарячій черені печі або металевому листі тріскається і, бахкаючи, розвертається. Див. баранці, бахканці, бухканці. О, які великі і розкішні у вас бахкани! Ставте на стіл і будемо їх їсти (39-41 Арбузин.; 245, 247, 249 Брат.; 398-400 Врад.; 908, 910, 911 Первомай.)
Бахканці' [бахканц'н], -ів, мн. Те ж, що й бахкани. Гарячі свіжі бахканці всі люблять їсти, не тільки діти, бо вони смачні (29, 30, 33 Арбузин.; 45–47, 81, 82, 83, 86 Башт.; 129, 130 Березан.; 184–186, 198 Березнег.; 245, 247, 250, 251 Брат.; 418, 420, 421 Врад.; 453, 455 Доман.; 535, 538 Єлан.; 690, 692 Кривоозер.; 860–862 Новоодес.; 937, 939, 940 Первомай.; 1008, 1010 Снігур.)
Ба'хкати [ббхкати], -аю, -аєш, недок. перех. Підсмажувати на черені печі чи в духовці кукурудзу, щоб вона “тріскаючись” (бахкаючи), розверталася. Поставлена в духовку кукуруза бахкає добре, бахканців буде багато (29, 30, 33, 39, 40 Арбузин.; 45, 46, 81, 82, 85, 87 Башт.; 127, 129 Березан.; 191, 194, 195 Березнег.; 245, 247, 259, 260 Брат.; 329, 330 Веселин.; 359, 361 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 471, 475 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 678–680 Коривоозер.; 751–753 Микол.; 842, 844 Новоодес.; 899, 901 Очак.; 917–919 Первомай.; 1008, 1010 Снігур.)
Ба'хли [ббхли], -ів, мн. Глибокі саморобні гумові калоші на валянки. Див. батули. Пор. Бахили. Зараз уже ніхто не робить і не носить бахилів, бо в магазинах продається красиве і модне взуття (685–688 Кривоозер.; 706, 708 Микол.; 943–945 Первомай.)
Бахма'ритися [бахмбритис'а], -иться, недок. Хмаритися. Уже четвертий день в небі бахмариться, а дощику як не було, так і немає (21, 22, 24, 29 Арбузин.; 227, 228, 232 Брат.; 292–294 Веселин.; 398, 399, 404, 405 Врад.; 685–688 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 845, 846 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 932, 933 Первомай.)
Ба'хра [ббхра] (1), -и, ж., тк. Фабричне біле полотно. Набрала в магазині бахри на підодіяльники, простині і наволочки, а пошию сама (173, 174 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 576, 577 Жовтн.; 712–714 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.)
Бахра' [бахрб] (2), -и, ж. Обід колеса. Бахра колеса буває двох типів – суцільна або складена з окремих частин (678–680, 695, 696 Кривоозер.; 907, 908, 911 Первомай.)
Бахро'вий [бахруви
·], -а, -е. Полотняний. Бахрові підодіяльники і простині після прання зробилися ще білішими, ніж були (насел. п. див. бахра –1).
Ба'хур [ббхур], -а, ч. Малюк, хлопчисько. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наші бахурі просипаються дуже рано і зразу давай їм сніданок (29, 30 Арбузин.; 94, 95 Башт.; 227, 228 Брат.; 416–418 Врад.; 586, 587 Жовтн.; 700, 701 Кривоозер.; 943, 944 Первомай.). Жінки намовили бахурів, і дітиська брали на тріски дьогтю та й дьогтем понаписували паскудні слова на стінах її хати (С. Пушик. Страж-гора. – “Романи й повісті”, 1981, №6, с. 43).
Бахурня' [бахурн'б], -і, ж., збірн. Дітвора. Бахурня щодня збирається на майдані і грають то в футбол, хто у волейбол, або в інші дитячі ігри (насел. п. див. бахур).
Бахурува'ти [бахурувбти], -ую, -уєш, недок. Товаришувати. Наш син із сусідським хлопцем почав бахурувати ще в дитячому садочку і продовжується дружба уже двадцять років (насел. п. див. бахур).
Бахча' [бахчб], -і, ж. Баштан. Див. бакча. Наш дідусь на колгоспній бахчі все літо сторожує (94, 95, 105, 106 башт.; 120, 121, 135, 136 Березан.; 557, 558, 562 Жовтн.; 703–705 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.; 873, 875, 876, 901, 903 Очак.; 963, 964, 993, 994 Снігур.)
Бахчо'вий [бахчуви
·], -а, -е. Прикм. до бахча. На бахчовому полі восени посіємо озиму пшеницю (несел. п. див. бахча).
Бац [бац], -а, ч. Старий чабан. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш бац зібрав до себе в хату всіх атаганів на якусь важливу бесіду (320, 322, 323 Веселин.; 465,466 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.)
Бацама'н [бацамбн], -а, ч. 1. Велика пухлина. На шиї виріс такий бацаман, що й голови не повернеш (268, 269 Брат.; 393, 394 Врад.; 693, 694 Кривоозер.)
2. Повна дитина. Викохали такого бацамана, що й не піднімеш (422, 423 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
Баца'н [бацбн], -а, ч., бот. Грубозерниста квасоля. Квасоля бацан – грубозерниста, велика, довго розварюється, тому господарки рідко використовують (759, 762, 804, 805 Новобузьк.)
Баца'нка [бацбнка], -и, ж. Бляшана посудина для гасу. Балцанка. Див. байцанка, байсанка, бальзанка, бальсанка, барцанка. Бацанку з гасом треба винести в чулан, щоб ніхто тут її не перекинув (545, 548 Єлан.)
Ба'цати [ббцати], -аю, -аєш, недок. Танцювати. У суботу біля клубу молодь до півночі бацала якісь бугі-вугі (81, 82, 101, 102 Башт.; 107, 108, 150 Березан.; 160–162, 207, 208 Березнег.; 333–335, 340 Вознесен.; 424–427 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 702–705 Микол.; 829 Новоодес.)
Бацма'тий [бацмбти
·], -а, -е. Товстий. О, ваш синок добре підріс, та став такий бацматий, що й не піднімеш (747, 749, 750 Микол.; 829, 833–835 Новоодес.; 877–879 Очак.; 995–997 Снігур.)
Башма'к [башмбк], див. башмаки'.
Башмаки [башмак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. (одн. башмак, а, ч.) Черевики. Скинь оті старі башмаки і не човгай, як старий дідуган (44–46, 68–70 Башт.; 112, 113, 124, 125, 150, 151 Березан.; 166, 167, 173, 174 Березнег.; 278–280 Веселин.; 346–348, 356 Вознесен.; 465, 466, 471, 475 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 550, 552–554, 557 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 706–708, 736–738 Микол.; 799–801, 822, 823 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875, 876, 883, 884 Очак.; 963, 964, 981–983 Снігур.)
Башмачки' [башмачк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -чків, мн. (одн. башмачок, чка, ч.). Зменш.-пестл. до башмаки. Де ж ти, синочку, так закаляв свої новенькі башмачки? Іди я їх помию (насел. п. див. башмаки ).
Башмачо'к [башмачук], див. башмачки.
Баштани'сько [баштан13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с'ко], -а, с. Баштанище. Завтра треба зібрати гудину на баштаниську, щоб трактористи зорали на пар (11, 16, 17, 29 Арбузин.; 238, 239, 261, 262 Брат.; 404, 405, 416–418 Врад.; 678–680, 697, 698 Кривоозер.; 917–919, 951–953 Первомай.)
Башта'нці [баштбнц'і], -ів, мн., бот. Рослина якірці. Баштанці – це трава, що має лежачі розгалужені стебла й парноперисті листки з дрібними жовтими квіточками (90, 92, 101–103 Башт.; 132, 133, 152, 154 Березан.; 175, 176, 191, 195, 196 Березнег.; 346–348 Вознесен.; 576, 577, 584, 585, 589 Жовтн.; 640–642, 661 Казан.; 712–714, 745, 746 Микол.; 765, 766, 782, 783 Новобузьк.; 851, 852, 863–865 Новоодес.)
Башта'рка [баштбрка], -и, ж. Безтарка. Машини були зайняті, так ми возили зерно від комбайнів баштарками (1012, 1016 Снігур.)
Баштармаки' [баштармак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Дерев’яні вила з п’ятьма ріжками. Бригадир привіз баштармаки, якими дуже зручно відкидати полову від молотарки (61–63, 83, 85 Башт.; 120, 121, 152, 154 Березан.; 173, 174 Березнег.; 340, 350, 351, 356, 359 Вознесен.; 497–499 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 554, 555, 580, 582, 583 Жовтн.; 736–738 Микол.; 833–835, 860, 862 Новоодес.; 887, 888, 905 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)
Баю'к [байэк], -а, ч., ент. Жук-гнійовик. Баюк живе в гною, риє нори в землі, запасаючи в них гній, яким увесь час живиться (1012 Снігур.)
Ба'я [ббйа], ствердж. частка. Так. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Бая, ми завтра підемо з хлопцями раненько на річку ловити рибу (29, 33 Арбузин.; 245, 249 Брат.; 404, 405, 415 Врад.; 693, 694 Кривоозер.)
Баяде'рка [байадйрка], -и, ж. В'язана кофта певного фасону. Наша дочка зимою сама зв'язала собі красиву баядерку і спідницю (706, 708 Микол.; 843 Новоодес.)
Баяде'рочка [байадйрочка], -и, ж. Пестл.до баядерка. Де це ваша дочка дістала таку файну баядерочку? У нашому магазині таких не продавали (насел. п. див. баядерка ).
Бая'н [байбн], -а, ч., риб. Велика корзина для свіжої риби. Прибули вже рибалки і з човнів вивантажували повні баяни свіжої риби, яку вночі вловили (137, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 842, 844 Новоодес.)
Баяні'ста [байан'нста], -и, ч. Баяніст. Вживається вихідцями із західних областей України. Біля клубу молодий баяніста грав, а дівчата і хлопці увесь вечір танцювали і співали (213, 214 Брат.; 409, 410 Врад.; 683, 697, 698 Кривоозер.)
Бга'нок [бгбнок], -нка, ч. Пакунок . Передала дочці, яка вчиться у технікумі, невеличкий бганок усяких дівочих речей (413, 414 Врад.)
Бджільни'к [бдж’іл'н13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч., бдж. Пасіка. Див. бджоля'ник. Наш бджільник знаходиться біля саду, а як дерева відцвітуть перевозимо його в поле (250, 251 Брат.; 329, 330 Веселин.; 456, 457 Доман.; 528, 529, 531 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 712–714 Микол.; 838, 863, 864 Новоодес.; 899–901, Очак.; 989, 991 Снігур.)
Бджоли'ця [бджол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж., бот. Кропива. Коли переходили рівчак, натрапили на бджолицю, об яку пожалили ноги (11, 12, 18, 19, 22, 24 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 413 Врад.; 685–688 Кривоозер.)
Бджоло'вник [бджолуник], -а, ч. Пасічник. Бджоловник з ранньої весни до пізньої осені знаходиться на пасіці (292–294 Веселин.; 372–374 Вознесен.; 439, 441, 443 Доман.)
Бджолово'д [бджоловуд], -а, ч., бдж. Той, хто розводить бджіл. Бджоляр. Наш дідусь – бджоловод, він усе літо проводить на своїй пасіці, яку перевозить то в одне, то в друге місце (245, 247, 249 Брат.; 346–348 Вознесен.; 416, 417 Врад.; 478, 480 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 568, 569 Жовтн.; 634, 661 Казан.; 751–753 Микол.; 851, 852, 866, 868, 869 Новоодес.)
Бджолово'дець [бджоловудец'], -дця, ч., бдж. Бджоляр. Див. Бджоловод. Наш сусід – старий бджоловодець, він має більше десятка вуликів та й бджоли в нього якісь особливі (261, 262 Брат.; 422, 423 Врад.; 471, 475 Доман.; 514, 515 Єлан.; 568, 569, 586 Жовтн.; 731–733 Микол.; 860–862 Новоодес.)
Бджоло'вка [бджолука], -и, ж. 1. Спеціальний кошик для збирання рою, що вилетів з вулика, або для пересадки рою у новий вулик. Як вилетить молодий рій із вулика, то ми ловимо його у бджоловку, а потім садовимо у новий вулик (132, 133, 144, 145, 158, 159 Березан.; 195, 196 Березнег.; 359, 361, 371 Вознесен.; 441–443 Доман.; 533, 535 Єлан.; 756, 757 Микол.; 840, 841, 860–862 Новоодес.)
2. Птах бджолоїдка. Бджолоїдка – хитра пташка, вона підлітає до вулика і спокійнісінько клює бджіл, які вилазять з вулика (822, 823, 826 Новобузьк.; 863, 965 Новоодес.)
Бджоля'ник [бджол'бник], -а, ч., бдж. 1. Омшаник, у якому зимою зберігаються вулики з бджолами. У бджолянику всю зиму підтримується така температура, щоб бджоли не померзли (46, 47 Башт.; 200, 201 Березнег.; 843, 844 Новоодес.)
2. Пасіка. Наш бджоляник весною знаходиться біля колгоспного саду, а потім перевозимо до поля, де росте гречка (10, 11 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 416, 417 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
Бджоляникува'ти [бджол'аникувбти], -ую, -уєш, недок. Пасічникувати. Наш дідусь кожного літа бджоляникує на колгоспній пасіці (156, 158, 159 Березан.; 207, 208, 211 Березнег.; 346, 347 Вознесен.)
Бджоля'рити [бджол'арити], -рю, -риш, недок.: бджолякувати, ую, уєш, недок. пасічникувати. Див. бджоляникувати. Наш дідусь, скільки я пам’ятаю, увесь час бджолярить на громадській пасіці (278–280 Веселин.; 422, 423 Врад.; 690–692, 695, 696 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 860, 862, 863 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 963, 964, 984 Снігур.)
Бджолярува'ти [бджол'арувбти], див. бджоля'рити.
Бджо'льня [бджул'н'а], -і, ж., бдж. Пасіка. Ми сьогодні ходили на бджольню, там наш дідусь угощав нас медом (693, 694, 697, 698 Кривоозер.; 917–919, 940, 941 Первомай.)
БЕБЕ'ШКА [бебйшка], -и, ж. 1. Короткий жіночий теплий одяг. Одягни, дочко, свою бебешку, бо надворі сьогодні похолодніло (683, 690–692 Кривоозер.; 731, 732 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.; 953, 955 Первомай.)
2. Фуфайка. Син одяг свою стару бебешку і пішов на ферму возити сіно для корів (250, 251 Брат.; 409, 410 Врад.;582 Кривоозер.)
БЕ'БИК [бйбик], -а, ч. Дитячий нічний горщик. Пішли, синку, сядемо на бебик, бо вже пора й спатки лягати (16, 17, 21, 35, 36 Арбузин.; 47, 48, 58, 59 Башт.; 83, 85, 90, 92 Березан.; 191, 194, 195 Березнег.; 245, 247 Брат.; 372–374 Вознесен.; 399, 401, 402 Врад.; 432–434 Доман.; 514, 515 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.; 706, 708, 745, 746 Микол.; 835–837, 864, 865 Новоодес.; 873, 875, 877–879 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.; 972, 974, 989, 991, 1010, 1011 Снігур.)
БЕ'БЛЯТИ [бйбл'ати], -яю, -яєш, недок., перех. Бруднити, бабрати. Див. БА'БЛЯТИ [бббл'ати]. Не лізь, доцю, в глину, не бебляй рук; тут ми і без тебе обійдемося (45, 46, 74, 75, 77, 90, 92 Башт.; 132, 133, 152, 154 Березан.; 195, 199 Березнег.; 342, 343, 356, 357 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 580, 582, 583 Жовтн.; 712–714 Микол.; 838, 840, 841, 857, 858 Новоодес.)
БЕ'БЛЯТИСЯ [бйбл'атис'а], -яюся, -яєшся, недок. Бовтатися руками у чому–небудь рідкому, брудному. Бабратися. Див. БА'БЛЯТИСЯ. І де ти ото ходив і в чому беблявся, що прийшов грязний, як чорт безрогий?! (насел. п. див. бебляти)
БЕВЗ [без], -у, ч., бот. Бузок. Див. без [без], беуз [беуз], боз [боз], буз [буз]. Біля криниці росте розкішний кущ бевзу. Бевз уже почав цвісти, розпускаючи приємний запах (576, 577, 592 Жовтн.; 642, 643 Казан.; 751–753 Микол.; 782, 786 Новобузьк.; 833–835 Новоодес.; 887, 888 Очак.)
БЕ'ВКА [бйка], -и, ж. 1. Пійло для тварин. Опівдні сестра, як і наказано було, замішала бевку з дерті і понесла поросятам (132, 133, 150, 151 Березан.; 175, 176, 200, 201 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 334–336, 341 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 584, 585 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 755, 756 Микол.; 773, 774 Новобузьк.; 848, 849 Новоодес.)
2. Рідка недоброякісна страва. Це не суп, а якась бевка: картопля розварилася, лапша розлізлася, смаку – ніякого; винеси його свиням (насел. п. див. БЕВКА–1)
БЕ'ВКО [бйко], -а, с. Грязюка. Див. БЕВКОТНЯ. Після дощу на вулиці таке бевко, що в ботинках і не пройдеш (412, 413 Врад.; 693, 694 Кривоозер.; 946, 948 Первомай.)
БЕВКОТНЯ'
·[бекотн'б], -і, ж. Грязюка. На дорозі зараз така бевкотня, що не ідеш, а пливеш (насел. п. див. бевко)
БЕГЕ'ЙМА [бегй
·ма], -и, ч., ж., зневажл. Лінива людина. От бегейма так бегейма! Увесь день сьогодні проспав у садку (150 Березан.; 261, 262 Брат.; 398, 399 Врад.)
БЕ'ГЕР [бйгер], -а, ч. Колода. На складі на підкладених кругляках лежали різних розмірів бегери (85, 87 Башт.; 568, 569 Жовтн.)
БЕГЕ'РА [бегйра], -и, ж. Довга товста палиця. Винеси, сину, всі підстилки, що лежать на підлозі, і вибий пилюку з них бегерою (278–280, 314, 315 Веселин.)
БЕГЕ'РЯ [бегйр'а], -і, ж. Лихо; лиха година. Під час війни ми пережили таку бегерю, що важко і згадувати (29, 33, 35, 37 Арбузин.; 404, 406 Врад.)
БЕ'ДЗВіН [бйдзв’ін], -вона, ч. Ручні ваги; безмін. Див. БЕЗВіН. Візьми бедзвін і зваж, скільки сала ми зняли із заколеного кабанчика (661, 671 Казан.; 802, 803 Новобузьк.)
БЕ'ДЗі [бйдз'і], -ів, мн., кул. Оладки з тертої картоплі. Деруни. Див. БЕЗі, ТЕРТЮХИ. На вечерю мама приготувала бедзі і свіженьку сметану-ряжанку (227, 228 Брат.; 329, 330 Веселин.; 337, 339, 341 Вознесен.; 415, 416 Врад.)
БЕ'ДРАК [бйдрак], -а, ч., ент. Личинка хруща. Бедраки мають вигляд світло–кремового скрученого в кільце черв'яка, якого часто виорюють з грунту (867, 868, 869 Новоодес.)
БЕ'ДРИК [бйдрик], -а, ч., ент. Комаха бабка. Бедрик
·це хижа комаха з довгим тонким тілом і двома парами великих прозорих крил, яка літає над водою (829, 830, 842, 843 Новоодес.)
БЕЗ [без] (1), -у, ч., бот. (Syringa vulgaris) Бузок. На нашому кутку села без біля кожної хати росте (90, 91 Башт.; 184, 186 Березнег.; 287–289 Веселин.; 333–336 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 661, 665 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 702, 703, 705, Микол.; 928, 929 Первомай.; 997–999 Снігур.)
БЕЗ [без] (2), -у, ч. Прийменник у знач. іменника. Борщ будеш їсти із сметаною чи з безом? Тоді я подам аджику (10, 11, 24, 26 Арбузин.; 85–87 Башт.; 120, 121 Березан.; 187, 189 Березнег.; 582, 583 Жовтн.;)
БЕЗАЛА'БЕРНИЙ [безалбберни
·], -а, -е. 1. Погано влаштований, не прибраний. Див. БЕЗЛАБЕРНИЙ [безлбберни
·]. Чомусь, друзі мої, ваше життя безалаберне, дуже погано влаштоване (41, 51, 71, 72, 81, 82 Башт.; 142–144 Березан.; 183, 184 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 552–554, 557, 576, 577 Жовтн.; 703–705, 712–714 Микол.; 851, 852, 860–862 Новоодес.)
2. Незграбна, повільна в рухах людина. Ти такий безалаберний чоловік, що не можеш і для себе щось путнє зробити (насел. п. див. безалаберний–1)
БЕЗАЛА'БЕРНО [безалбберно], присл. Погано влаштовано, не прибрано. Безалаберно, друже мій, ти відносишся до свого здоров'я: це дуже погано (насел. п. див. безалаберний). Усе було гаразд, тільки не вірилось, що ці люди, котрі так грубо лаються й так безалаберно влаштували свій побут і свою роботу, ніяк не влаштувалися за цілих три місяці, що люди ці здатні творити поезію (О.Сизоненко. Вибрані твори в двох томах. Т.1. – К., 1989, с.930).
БЕЗДЕ'РЕВО [бездйрево], -а, с., бот. Бузина чорна. Див. БУЗНЯ'К [бузн'бк]. Бездерево, або бузняк, у нас поширене і росте скрізь: і в посадках, і в лісках (731, 733 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 896–898 Очак.)
БЕЗДіТКИ'НЯ [безд'ітк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н'а], -і, ж. Бездітна жінка. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. БЕЗДіТНИЦЯ, БЕЗДіТУХА. Сестра моя –бездіткиня, хоча й дітей не мають, але живе з чоловіком добре (214–216 Брат.; 409, 410 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 952, 953, 955 Первомай.)
БЕЗДі'ТНИЦЯ [безд'нтниц'а], -і, ж. Бездітна жінка. Див. БЕЗДіТКИ
·НЯ. Наша сусідка – бездітниця, але вони усиновили сироту, в якого померли батьки (644, 646 Казан.; 759, 760, 768, 769 Новобузьк.; 835, 836, 840, 841 Новоодес.; 875, 876 Очак.)
БЕЗДіТУ'ХА [безд'ітэха], -и, ж. Бездітна жінка. Див. БЕЗДіТКИНЯ. Погано бути бездітухою, і головне, що й лікарі не виліковують цю хворобу (989 Снігур.)
БЕ'ЗДНО [бйздно], -а, с. Прірва. За багато років весняна вода вирила в кінці балки глибоке бездно (16, 17 Арбузин.; 83, 85, 87 Башт.; 207, 208 Березнег.; 317, 318 Веселин.; 359, 361 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 529–531 Єлан; 580, 581 Жовтн.; 630, 631, 634 Казан.; 751–753 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 951–953 Первомай.)
БЕЗДО'НКА [бездунка], -и, ж., бдж. Підставка для вулика. Щоб вулики не підмокали під час сильного дощу, їх поставили на бездонки (266, 267 Брат.; 422, 423 Врад.; 678–680 Кривоозер.)
БЕ'ЗДОРОЖ [бйздорож], -і, ч. Бездоріжжя. Після дощу така бездорож, що ні пройти, ні проїхати возом, хіба що верхи на коні (133, 135, 158, 159 Березан.; 340, 356 Вознесен.; 835–837 Новоодес.; 870, 873, 875 Очак.; 998, 999 Снігур.)
БЕЗЕ'СНИЙ [безйсни
·], -а, -е. Безсовісний, безстидний. Див. БЕЗЕ'ЦНИЙ. Коли людина говорить одне, а робить зовсім друге, то вона безесна (398–400 Врад.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 845–847 Новоодес.; 877–879 Очак.; 940, 941 Первомай.)
БЕЗЕ'СНИК [безйсник], -а, ч. Безстидник. Що ти з нього візьмеш, коли він з дитинства безесник, бо в нього і батько, і мати такі (насел. п. див. БЕЗЕ'СНИЙ)
БЕЗЕ'СНИЦЯ [безйсниц'а], -і, ж. Безстидниця. Наші дівчата – безесниці, носять такі спідниці і кофти, які нічого не закривають, що слід би закрити (насел. п. див. БЕЗЕСНИЙ)
БЕЗЕ'СНО [безйсно], присл. Безстидно. От людина! Безесно бреше всім підряд ще й посміхається, вважаючи всіх за дурачків (насел. п. див. БЕЗЕСНИЙ)
БЕЗЕ'ЦНИЙ [безйцни
·], -а, -е. Безстидний. Що за люди пішли такі безецні, нікого не стидяться і не бояться (248 Брат.; 404, 405 Врад.)
БЕЗЕ'ЦНИК [безйцник], -а, ч. Безстидник. Не будь дурним і безецником, одягайся так, як порядні люди, і йди в клуб (насел. п. див. БЕЗЕЦНИЙ)
БЕЗЕ'ЦНИЦЯ [безйцниц'а], -і, ж. Безстидниця. Оті молоді безецниці носять спідниці, які й пупа не прикривають (насел. п. див. БЕЗЕЦНИЙ)
БЕЗЕ'ЦНО [безйцно], присл. Безстидно. Чого це ти так безецно ведеш себе, люди ж сміються над тобою, як над дурачком (насел. п. див. БЕЗЕЦНИЙ).
БЕ'Зі [бйз'і], -ів, мн., кул. Оладки з тертої картоплі. Див. БЕДЗі. Безі готують із тертої картоплі або з печеної, добавляючи трохи муки, щоб картопля не розсипалася (324, 329, 330 Веселин.)
БЕЗКЕ'ТТЯ [безкйт':а], -я, с. Глибока западина із стрімкими краями. З того боку села таке безкеття, що ніяк спуститися до річки, треба обходити (751–753 Микол.; 864, 865, 868 Новоодес.; 899, 901 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)
БЕЗКЛЕ'ПКА [безклйпка], -и, ж., зневаж. Дурна жінка. Ну й безклепка! Як ляпне щось своїм дурним язиком, то воно й на вуха не налазить (49–51 Башт.; 490, 491 Доман.; 533, 535 Єлан.; 554, 555 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875 Очак.)
БЕЗКЛЕ'ПКО [безклйпко], -а, ч. Дурень. Див. безкле'пченко. Не посилай отого безклепка на пшеничне поле, бо все перепортить (насел. п. див. Безкле'пка )
БЕЗКЛЕ'ПНИЙ [безклйпни
·], -а, -е. Дурнуватий. Див. безклепушний. Чи ти безклепний з дитинства, що цього не розумієш, чи недавно здурів? (насел. п. див. безклепка).
Безкле'почний [безклйпочни
·], -а, -е. Розумово обмежений. Дурнуватий. Див. безклепний, безклепушний. Мабуть, хлопець безклепочний, якщо пішов на такий ганебний вчинок (439, 442, 443 Доман.)
Безкле'пушний [безклйпушни
·], -а, -е. Розумово обмежений. Дурнуватий. Див. Безклепний, Безклепочний. Що то він робить? Чи він безклепушний, що таке витворяє? (693, 694 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)
Безкле'пченко [безклйпченко], -а, ч. Дурень. Див. безклепко. Ну й помічничок мені попався! Ледачий та ще й безклепченко (173, 174 Березнег.; 562, 576, 577 Жовтн.; 745, 746, 755, 756 микол.; 840, 841, 860, 861 Новоодес.)
Безко'нка [безкунка], -и, ж. Візок, тачка на двох колесах. Ми з огороду вдвох за день перевезли на безконці всю картоплю, що накопали (359, 361, 366 Вознесен.; 568, 569 Жовтн.; 744–746 Микол.; 833–835 Новоодес.)
Безла'берний [безлбберни
·], -а, -е. 1. Погано влаштований. Див. Безалаберний. Порядок у вас безлаберний, та й самі ви всі безлаберні люди (94, 97 Башт.; 191, 195 Березнег.; 453, 455 Доман.; 529–531 Єлан.; 713, 714, 745 Микол.; 838, 840 Новоодес.)
2. Незграбна, повільна в рухах людина. І в кого ти вдався такий безлаберний, ходиш, як вайло (238, 239 Брат.; 422, 423 Врад.; 485, 486 Доман.; 533, 535 Єлан.; 690–692, 699 Кривоозер.; 866, 868, 869 Новоодес.)
Безла'берно [безлбберно], присл. Погано влаштовано, без будь-якого порядку. Живете ви, хлопці, базлаберно, ніхто ні про що не думає і не турбується (насел. п. див. безлаберний)
Безли'чний [безл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чни
·], -а, -е. Безсоромний, безстидний. Вживається вихідцями із Закарпатської області. То такий безличний чоловік, що у вічі неправду скаже (207–209 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 350, 353, 359 Вознесен.)
Безли'чник [безл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чник], -а, ч. Безстидник. Чого це ти, безличнику, сидиш увесь день дома? Люди он працюють! (Насел п. див. безличний)
Безли'чниця [безл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чниц'а], -і, ж. Безстидниця. От безличниці! Ну хоча б старих людей посоромилися. Так ні! Ні на що не звертають уваги. (насел. п. див. безличний)
Безлю'день [безл'эден'], -дня, ч. Відлюдник. Наші сусіди такі безлюдники, що всіх бояться, від всіх ховаються, нікуди не ходять (989 Снігур.)
Безлю'док [безл'эдок], -дка, ч. Відлюдник. Не сиди увесь час дома, не будь безлюдком, бо люди ще сміятимуться з тебе (465, 466, 469 Доман.; 516, 517 Єлан.; 851–853 Новоодес.)
Безме'н [безмйн], -а, ч. Ручна пружинна вага. Безмін. Кантор. Див. бедзвін. У нашого безмена, мабуть, лопнула пружина, бо зовсім нічого не важить (845, 846 Новоодес.; 877, 878, 887 Очак.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)
Бе'зна [бйзна], -и, ж. Безодня. І куди дівся наш великий сікач? Пропав, як у безну канув, безслідно (35, 36, 39–41 Арбузин.; 132, 133, 137, 150, 151 Березан.; 278–280 Веселин.; 424, 425, 448, 449 Доман.; 558, 559, 584, 585 Жовтн.; 997, 998 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 845–847 Новоодес.; 857, 888, 906 Очак.; 978, 980 Снігур.)
Безно' [безну], -а, с. Грязюка. На вулиці після дощу таке безно, що й не пройдеш до магазину, щоб щось купити (562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 833–835 Новоодес.)
Безо'дній [безудн'і
·], -я, -є. Бездонний. Наш колодязь такий безодній, що в ньому вода ніколи не замерзає (50, 51 Башт.; 441, 442, 448, 449 Доман.; 514, 515 Єлан.; 644, 648 Казан.)
Безо'нка [безунка], -и, ж., вівч. Вівця, що передчасно покрилася. Див. безумка. У нашій отарі є три безонки, які на першому році покрилися (18, 19, 21, 39, 41 Арбузин.; 238, 239, 245 Брат.)
Безопа'ска [безопбска], -и, ж. Станкова бритва. Я вже давно бриюся тільки безопаскою, дуже зручно і швидко (10–12, 16, 17 Арбузин.; 44–46 Башт.; 112, 113 Березан.; 160, 161, 173, Березнег.; 219, 222 Брат.; 337, 340, 341 Вознесен.; 392–394 Врад.; 465, 466 Доман.; 508–510 Єлан.; 706, 708 Микол.; 357–359 Новоодес.; 875, 876 Очак.)
Безо'стка [безустка], -и, ж. Безоста пшениця. Див. безостючка [безост'учка]. Безостку ми вже вирощуємо кілька років і врожаї одержуємо хороші (723, 724, 727 Микол.; 848, 849, 868, 869 Новоодес.)
Безостю'чка [безост'эчка], -и, ж. Безоста пшениця. Безостючку вигідно вирощувати, бо вона трошки раніше інших сортів пшениці достигає (901, 903 Очак.)
БЕЗПЕРЕ'Ч [безперйч], присл. Безперестанку. От балакуха! Увесь вечір може безпереч говорити про все, що на ум збреде (441–449 Доман.; 528–531 Єлан.; 586–588 Микол.; 557–559 Новоодес.; 893, 894 Очак.)
БЕЗПРИ'В’ЯЗНО [безпр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15вйазно], присл. Утримання великої рогатої худоби не на прив'язі і не в приміщеннях. Наші телятка вільно пасуться у балці, і взагалі ми їх тримаємо безприв'язно (576, 577, 584, 585 Жовтн.; 667–669 Казан.; 737, 738, 751–753 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 832–834, 864, 868 Новоодес.)
БЕЗПРИХИ'ЛЬНИЙ [безприх13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'ни
·], -а, -е. Безпритульний. На старість у нас ніхто безприхильний не залишиться, бо всі ми можемо забрати до себе кого завгодно (187–189 Березнег.; 346–348 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 520, 521 Єлан.; 751–753 Микол.; 829, 843–844, 860 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 998, 999 Снігур.)
БЕЗПРИЧА'ЛЬНИЙ [безпричбл'ни
·], -а, -е. Берег, де немає причалів, або до якого не можна причалитися човном. Острів Березань – безпричальний, до нього не можна причалитися човном, бо берег крутий, а у воді підводні камені (150 Березан.)
БЕЗПУ'ТИЦЯ [безпэтиц'а], -і, ж., метеорол. Погана погода; негода. Сьогодні ми нікуди не поїдемо, бо така безпутиця, що й до райцентру не доберемося (166, 167 Березнег.; 340, 350, 353 Вознесен.; 462, 465, 466 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 573, 574, 582, 583 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 712–714 Микол.; 818–820 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.)
БЕЗРА'ДНИЙ [безрбдни
·], -а, -е. Безпорадний. Дитя ще безрадне, воно навіть само ще не може вдержати пляшечку з молочком (74, 75, 77 Башт.; 173, 174 Березнег.; 432, 436, 437 Доман.; 514, 515 Єлан.; 634, 644, 645 Казан.; 745, 746 Микол.; 810, 812, 813 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.)
БЕЗРО'ЖКА [безружка], -и, ж. Безрога тварина. Наша безрожка добре знає свій двір і завжди сама заходить (337–339 Вознесен.; 552, 553 Жовтн.; 989, 991 Снігур.)
БЕЗСНі'ЖИЦЯ [безсн'нжиц'а], -і, ж., метеорол. Місце, з якого вітер здув сніг. Див. зме'тиця [змйтиц'а], зме'тище [змйтишче]. На тому місці, де зимою була безсніжиця, озима пшениця вимерзла (187–189 Березнег.; 343, 346–348 Вознесен.; 490, 491 Доман.; 505, 506 Єлан.; 644, 645 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 793, 794, 797 Новобузьк.; 917–919 Первомай.)
БЕЗСОРО'МА [безсорума], -и, ч., ж. Безсоромна людина. Ти дочко, безсорома, бо ходиш у такій спідниці, яка нічого не закриває і не гріє (135, 136 Березан.; 498, 499 Доман.)
Безсоро'мниця [безсорумниц'а], -і, ж., бот. Платан, який щовесни міняє кору. Цей вид платана люди називають безсоромницею, бо він щовесни міняє кору (2,3,5 Микол.; 851–853 Новоодес.; 877–879 Очак.; 995–997 Снігур.). Це дерево зветься безсоромницею тому, що на ньому немає кори і стовбур такий гладенький, мов дівоче тіло (І. Григурко. Канал–Одеса, 1973, с. 4)
Безсте'блий [безстйбли
·], -а, -е. Рослина, яка не має стебла. Буряк і морква – рослини безстеблі, бо в них плоди знаходяться у землі (16–18 Арбузин.; 78–80 Башт.; 132, 133, 144, 145 Березан.; 175, 176, 187–189 Березнег.; 268, 269 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 334–336, 340 Вознесен.; 392–394, 415 Врад.; 445, 446, 162, 165, 166 Доман.; 502–504 Єлан.; 550, 580, 582, 583 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 690–692 Кривоозер.; 731–733 Микол.; 814–816 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.; 877–879 Очак.; 943–945 Первомай.; 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)
Безсти'жий [безст13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15жи
·], -а, -е. Безстидний. Ну й безстижа ж ти дівчина! Хіба ж можна так до старших відноситися (10, 11, 16–18 Арбузин.; 222, 224, 225 Брат.; 341, 346, 347, 356 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 505, 506 Єлан.; 568, 569, 582, 583 Жовтн.; 600, 601, 608 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 723, 724 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 867, 868, 869 Новоодес.; 970, 972, 974 Снігур.)
БЕЗУ'МКА [безэмка], -и, ж. 1.Жінка, яка діє надто нерозсудливо. Чи ти зроду така безумка, чи втратила його дитиною, що таке ото витворяєш? (150, 151 Березан.; 441–443 Доман.; 528–530 Єлан.; 553–555 Жовтн.; 644, 645 Казан.; 799–801 Новобузьк.)
2.Вівця, яка передчасно покрилася. Див.безунка. У моїй отарі є вівці безумки, які на першому році покрилися (150, 151 Березан.; 200–202 Березнег.; 359, 361 Вознесен.; 864, 865 Новоодес.)
БЕЗУ'НКА [безэнка], -и, ж. Вівця, яка передчасно покрилася. Див. безонка, безумка (2). У нашій отарі є дві безунки, які пердчасно покрилися (499, 500 Доман.)
БЕЗУСТИ'ДНИЙ [безуст13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15дни
·], -а, -е. Безстидний, безсоромний. І в кого воно пішло таке безустидне хлоп'я? Очевидно, на вулиці набралося таких дурних звичок (22,4 Арбузин.; 216–218 Брат.; 341, 350, 351, 356 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 580–582 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)
БЕЗУСТИ'ДНИК [безуст13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15дник], -а, ч. Безстидник. До чого вже безустидники наші хлопці! Прямо на вулиці обнімають дівчат і нікого не соромляться (насел. п. див. безусти'дний)
БЕЗУСТИ'ДНИЦЯ [безуст13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15дниц'а], -і, ч. Безстидниця. Ти вже стала такою безустидницею, що не соромишся ні старших, ні чужих людей (насел. п. див. безусти'дний )
БЕЗУСТИ'ДНО [безуст13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15дно], присл. Безстидно,безсоромно. Невже тобі не безустидно витворяти таке при батькові і при матері! Зразу ж перестань балуватися! (насел. п. див. Безустидний )
БЕЗХЛі'БИЦЯ [безхл'нбиц'а], -і, ж. Мука, що використовується як дерть. Треба купити пару мішечків безхлібиці, бо вже нічим годувати поросяток (184–186 Березнег.; 372–374, 380 Вознесен.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.)
БЕЗЧА'СНИЙ [безчбсни
·], -а, -е. Нещасний. Наша дочка безчасна, чомусь погано живе з чоловіком, сердяться, споряться, гризуться (74, 75, 77 Башт.; 198, 199 Березнег.; 250, 251 Брат.; 359–361 Вознесен.; 400, 401 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 751, 753 Микол.; 848, 849 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 946, 948 Первомай.)
БЕ'ЙБАС [бй
·бас], -а, ч., зневажл. Ледар, вайло. Бельбас. Чи ти, бейбасе, не розумієш, що необхідно негайно відвезти зерно, бо скоро піде дощ (124, 125, 130, 132, 133 Березан.; 184–186, 210, 211 Березнег.; 357, 358 Вознесен.; 485–487 Доман.; 640, 641 Казан.; 799–801 Новобузьк.)
БЕ'ЙКАННЯ [бй
·кан':а], -я, с. Дія за знач. бейкати. З посадки доносилося голосне і дружне бейкання наших мисливців (насел. п. див. бейкати)
БЕ'ЙКАТИ [бй
·кати], -аю, -аєш, недок. Кричати на звіра під час полювання. Мисливці на полюванні гуртом голосно бейкають, щоб вигнати звірків із своїх схованок (930, 931, 939, 940 Первомай.)
БЕ'ЙКАТИСЯ [бй
·катис'а], -аюся, -аєшся, недок. Тягтися,плентатися. Вживається вихідцями із Закарпаття, де бейкатися – "повільно підніматися на гору". Іди швидше, а то бейкаєшся, немов три дні нічого не їв і не пив (22, 24 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 685, 686, 688, 699 Кривоозер.; 731–733 Микол.; 840, 841, 864, 865 Новоодес.; 875, 876, 899–901 Очак.; 939–941 Первомай.; 989, 991, 1002, 1003 Снігур.)
БЕКЕ'Ш [бекйш], -а, ч. Чоловічий одяг бекеша. Ми купили овечих шкір і пошили батькові на зиму новий бекеш, щоб не мерз на чергуванні (712–714 Микол.;60–862 Новоодес.;87–890 Очак.; 984, 985 Снігур.)
БЕКМЕ'З [бекмйз], -у, ч., кул. Повидло, зварене з кавунів. Бекмес. З побитих кавунів, яких син привіз із баштану, зварила цілу банку бекмезу для дітей (589, 592, 593 Жовтн.; 703–705, 751, 752 Микол.; 845–847 Новоодес.)
БЕКОТА'ННЯ [безкотбн':а], -я, с. Опредмечена дія за знач. бекота'ти. Ще здалеку доносилося овече бекотання: то з поля ішла отара овець (насел. п. див. бекотати )
БЕКОТА'ТИ [безкотбти], -тить, недок. Видавати звуки, властиві вівці, козі. Бекати. У кошарі вівці почали дружно бекотати, треба піти подивитися, що там таке трапилося (61–63, 71, 72 Башт.; 124, 125, 152, 154 Березан.; 187–189 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 432–434, 439, 441 Доман.; 516–518 Єлан.; 550, 586–558 Жовтн.; 640–643 Казан.; 745, 746, 755 Микол.; 832–835, 860, 861 Новоодес.; 893, 894, 903, 905 Очак.; 995–997, 1019, 1020 Снігур.)
БЕЛЕБЕ'НЯ [белебйн'а], -і, ж. Белебень. Вирубали на горбі дерева, і утворилася белебеня, на якій вітер прошиває до самих кісток (115, 118, 119 Березан.; 877–879 Очак.)
БЕЛЕБО'НИТИ [белебунити], -ню, -ниш, недок. Варнякати, базікати. Див. балабонити, бенидіти. Сиділи жінки біля двору і весь вечір белебонили про вчорашні події, які відбулися на зборах (132, 133, 142, 143 Березан.; 870, 871 Новоодес.; 901, 909 Очак.)
БЕЛЕ'Й [белй
·], -ю, ч., ент. Личинка хруща; борозняк. Ми сьогодні копали огород, так белеїв, з яких плодяться хрущі, викопали тьму (1002, 1003 Снігур.)
БЕЛЕНДі'ТИ [беленд'нти], -ію, -ієш, недок. Базікати. Зібралися жінки біля двору й увесь вечір беленділи то про се, то про те (227, 228, 232 Брат.; 416, 417, 420, 421 Врад.; 439, 441, 442 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 695, 696, 700, 701 Кривоозер.; 736–738 Микол.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.; 911, 912, 943–945 Первомай.)
БЕЛЬО'К [бел'ук], -лька, ч., буд. Одна з поперечних балок стелі. Один кінець белька кладуть на стіну, а другий – на сволок (278–280 Веселин.)
БЕЛУ'ХИ [белэхи], -ів, мн. Зневажлива назва очей людини. Чого ти витріщив свої белухи, немов зроду не бачив американської машини? (448, 449, 451 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.)
БЕЛЬГі'ЙКА [бел'г’н
·ка], -и, ж., мисл. Вид мисливської рушниці. Я вже привик до своєї бельгійки і ні на яку іншу рушницю її ніколи не проміняю (68–70, 88, 89 Башт.; 191, 195, 196 Березнег.; 350, 353, 354 Вознесен.; 562, 582, 583 Жовтн.). У мене – іжевська рушниця в чохлі, на поясі ..., а в руці легенька бельгійка двадцять восьмого калібру, яку я дістав у товариша для Вітьки (О.Сизоненко. Вибрані твори в двох томах. – К., 1983, т.2,с.54)
Белька'тий [бел'кбти
·], -а, -е. Витрішкуватий. Див. бе'льки. Сусідський хлопчина такий белькатий, як сова, а бачить погано, нещодавно приписали окуляри (насел. п. див. бельки)
Бе'льки [бйл'ки], -льок, мн., зневажл. Очі. Чого ти витріщив свої бельки і дивишся на машину, як баран на нові ворота (424, 425, 427, 447, 448 Доман.; 712–714 Микол.; 840, 841, 857, 858 Новоодес.)
Белькота'ння [бел'котбн':а], -я, с. дія за знач. белькотати. Чогось наші індики зняли белькотання, очевидно, щось трапилося в сараї (насел. п. див. белькотати)
Белькота'ти [бел'котбти], -ить, недок. Видавати звуки, властиві для індиків. Якщо індики в сараї почали голосно белькотати, значить виникла якась небезпека (497–499 Доман.; 516–518 Єлан.; 576, 577 Жовтн.).
Белькотня' [бел'котн'б], -і, ж. дія за знач. белькотати. Індики зняли таку белькотню, що мама побігла до них узнати, що трапилося (насел. п. див. белькотати)
Бельма'тий [бел'мбти
·], -а, -е. який має більмо. Див. бельмо. Приходив до тебе якийсь бельматий хлопчина, питав, коли ти сьогодні будеш дома (насел. п. див. бельмо )
Бельмо' [бел'му], -а, с. Більмо. У сина на лівому оці з’явилося невеличке бельмо, яке не проходить, треба іти в лікарню (101–103 Башт.; 187–189 Березан.; 586–588 Жовтн.)
Бе'льци [бйл'ци], -лець, мн. Бильця ліжка. Син скинув сорочку і поклав її на бельци ліжка, щоб ми забрали її випрасувати ( 789, 790, 791 Новобузьк.)
Бе'мбати [бймбати], -аю, -аєш, недок., зневажл. Говорити. Якщо ти нічого не знаєш, то не бембай дурниць, які й на коліно не налазять (529, 531, 532 Єлан.; 568–570 Жовтн.; 829, 830, 842, 843 Новоодес.; 877–879 Очак.; 970–972 Снігур.)
Бе'мкати [бймкати], -аю, -аєш, недок. Стукати. Піди, сину, подивися, хто там бемкає у сінешні двері, і скажи, що тата немає ще з роботи (29, 30 Арбузин.; 227, 228, 232 Брат.; 396, 397, 404, 405 Врад.; 533, 535, 539 Єлан.; 678–680, 690, 691 Кривоозер.; 917–919, 940, 941 Первомай.)
Бендю'г [бенд'эг], -а, ч. причеп до трактора. Хлопці причепили бендюг до трактора і цілий день возять гній на своє поле (166, 167 Березнег.; 333–336 Вознесен.; 436, 437, 453, 455 Доман.; 516, 517 Єлан.; 580–582 Жовтн.; 731–734 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.; 970, 972, 984, 985 Снігур.)
Бензи'ль [бенз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'], -і, ж. Щітка для біління стін. Як будеш білити в хаті стіни, то візьми нову бензиль, вона добре кладе глину і не робить смуг (678–680, 697, 698 Кривоозер.)
Бензи'нка [бенз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. запальничка. Див. зажигалка. Орли, у кого є бензинка, дайте припалити цигарку, бо в мене вийшли сірники (52, 55, 79, 80 Башт.; 175, 176, 198 Березнег.; 346–348 Вознесен.)
БЕ'Ні [бйн'і] (1), -ів, мн., кул. Вареники. Ми варимо бені, в залежності від пори року з різною начинкою – сиром, картоплею, капустою, вишнями, сливами (751, 752 Микол.; 845, 846 Новоодес.)
БЕ'Ні [бйн'і] (2), -ів, мн., зневажл. Очі. Я його питаю, де був а він тільки витріщив свої бені, кліпає і нічого не каже (227, 228, 232 Брат.; 384, 387, 388 Врад.; 690–692 Кривоозер.)
БЕНКЕ'ТИ [бенкйти], -ів, мн. Мереживо на рукавах святкової жіночої сорочки. Дочка одягла сорочку з вставками і бенкетами, файно розшиту, і пішла в клуб (685, 686 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)
БЕНТЕ'ГА [бентйга], -и, ж. Збентеженість, тривога, хвилювання. Закралася в душу бентега за сином, хвилююся, переживаю, а він нічого не пише (16, 17, 22, 24, 39, 41 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 411–413 Врад.)
БЕНЧ [бенч], -а, ч., ент. Джміль. Бенчі зараз дуже злі, страшенно кусаються, мабуть, погода впливає (668, 669 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)
БЕНЧИК [бенчик], -а, ч., ент. Зменш.до бенч. Ти диви, малий бенчик, а кусається гірше за великого бенча (насел. п. див. Бенч )
БЕНЬ-БЕНЬ [бен'/бен'], виг. Вигук, яким підкликають бичків. Бень-бень, лобатий! Бень–бень до мене, бень-бень і я дам хлібця (74, 75, 77 Башт.; 142–145 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 359–361, 380, 381 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 712–714 Микол.; 832–835 Новоодес.)
БЕ'НЬКАРТ [бйн'карт], -а, ч. Бешкетник. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш маленький бенькарт до пізнього вечора не спить, усе жартує (314, 315, 317, 318 Веселен.; 416–418 Врад.; 693, 694, 697, 698 Кривоозер.)
БЕНЬКА'ТИЙ [бен'кбти
·], -а, -е. Витрішкуватий. Див. бенькач. Чого це, сину, ранком приходив до тебе той бенькатий парубійко? (насел.п. див. Беньки )
БЕНЬКА'Ч [бен'кбч], -а, ч. Витрішкуватий. Хлопчина він хороший, чемний і чесний, а що бенькач, то не біда (573–575 Жовтн.)
БЕ'НЬКИ [бйн'ки], -ньок, мн., вульг. Очі. Баньки. Чого це ти витріщив свої беньки і дивишся, як баран на нові ворота? (10, 11, 21, 39, 41 Арбузин.; 52, 53, 55, 79, 80, 101, 102 Башт.; 152–154 Березан.; 160–163, 198, 199 Березнег.; 219, 222, 223 Брат.; 359–361 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 551–553, 562, 582, 583 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 737–739 Микол.; 851–853 Новоодес.; 887–890 Очак.; 981, 982, 1002, 1003 Снігур.)
БЕРБЯНИ'ЦЯ [берб'ан13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж. Висока вузька дерев'яна діжечка, у якій перевозять молоко із ферми на молочарню. З нашої ферми кожного ранку вивозять на молочарню повну бербяницю свіжого молока (29, 30, 33 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 292–294 Веселин.; 412–414 Врад.; 471, 475, 476 Доман.; 693, 694, 699 Кривоозер.)
БЕР-БЕР [бер/бер], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. Бер-бер, мої миленькі, на своє місце! Бер-бер, рідненькі! (586, 587 Жовтн.; 745, 746, 755, 756 Микол.; 860–862, 868, 869 Новоодес.)
БЕРВЕНО' [бервену], -а, с. Колода. Діди посідають вечером на бервені біля нашого двору і допізна ведуть розмови (191, 194, 195 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 342, 343, 346, 347 Вознесен.)
БЕРВЕНЧА'СТИЙ [бервенчбсти
·], -а, -е. Зроблений з колод. Зруб у нашого колодязя бервенчастий, його зробив ще наш дідусь (насел. п. див. бервено )
БЕ'РДА [бйрда] (1), -и, ж., тк. Бердо; деталь ткацького верстата. Берда – це така деталь ткацького верстата, яка нагадує гребінь, тільки у рамці (74, 75, 77, 94, 95, 97 Башт.; 200–202 Березнег.; 312, 313 Веселин.; 350, 353, 354, 356 Возн.; 424, 425, 429, 478, 480, Доман.; 568, 569 Жовтн.; 731, 732, 734 Микол.; 860–862 Новоодес.; 877–879 Очак.; 989, 991 Снігур.)
БЕРДА' [бердб] (2), -и, ж. Скелястий стрімкий схил; берег. До ставка спускатися від нас важко, бо дуже стрімка берда (616, 617 Казан.)
БЕРДА'Н [бердбн], -а, ч. Мисливська рушниця берданка. На полювання ми ходили вдвох; я – з берданом, а сусід – з бельгійкою (52, 53, 55 Башт.)
БЕРДЕ'ЧКО [бердйчко], -а, с. Одна з двох поперечних планок у бороні. Бердечка борони сполучають поздовжні бруски із зубами (278–280 Веселин.)
БЕРДО' [берду], -а, с. Ляда. Піди, сину, закрий бердо погреба, щоб ніщо туди не влізло вночі (29, 30, 40, 41 Арбузин.; 44–46 Башт.; 173, 174 Березнег.; 359, 361, 372–374 Вознесен.; 842, 843 Новоодес.)
БЕРДЯ' [берд'б], -і, ж., тк. Рухома рама ткацького верстата. Треба справити верстат, бо бердя чомусь важко ходить і погано тчеться полотно (49–51 Башт.; 372–374 Вознесен.)
БЕРЕ'БЕШКИ [берйбешки], шок., мн. Дитяча гра в крем’яхи. Див. БЕ'ЦИКИ. Дівчатка весною з великою охотою грають у беребешки і класи (678 - 680, 699 Кривоозер., 118, 119 Первомай.)
БЕРЕГі'ВКА [берег’нка], -и, ж., орн. Берегова ластівка; стриж. Див. берегу'лька. Берегівка чомусь кружляє на одному місці, мабуть, там її гніздо (137, 141, 144, 150 Березан.; 573–575 Жовтн.; 747, 760 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.)
БЕРЕГі'ВОЧКА [берег’нвочка], -и, ж., орн. Зменш.-пестл. до берегівка. Молоденькі берегівочки уже почали вилітати з гнізд на прогулку (насел. п. див. Берегівка )
БЕРЕГОВИ'Й [берегов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·], -вого, ч. Підручний кінь, запряжений з лівого боку у парі з борозенним. Берегового коня тримай за вуздечку, бо йому важко іти і може звертати набік (911 Первомай.)
БЕРЕГОВИНА' [береговинб], -и, ж. 1. Прибережна смуга землі. Див. берегови'сько, берегови'ще. На береговині ми щороку накошуємо багато сіна для корови і телятка (58, 59 Башт.; 200–202 Березнег.; 731, 732 Микол.; 731, 732 Новоодес.)
2. Трава, накошена на прибережних землях. Береговина – цінний корм, тому ми її даємо тільки високопродуктивним коровам і молодняку ( насел. п. див. береговина–1)
Берегови'сько [берегов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15с'ко], -а, с. Те ж, що й береговина (1). Піди на береговисько і подивися, чи не зірвалося наше телятко з пакола (58, 59 Башт.; 573–575, 584 Жовтн.; 706, 731 Микол.)
БЕРЕГОВИ'ЩЕ [берегов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, с. Те ж, що й береговина' (1). На береговищі ми випасаємо молодняк, бо його смуга у нас невелика (2, 3, 5 Микол.; 842, 844 Новоодес.)
БЕРЕГУ'ЛЬКА [берегэл'ка], -и, ж. орн. Берегова ластівка. Див. берегі'вка. Сьогодні з самого ранку берегульки дружно літають, видно, на зміну погоди (насел. п. див. берегівка )
БЕРЕ'ЖА [берйжа], -і, ж. Жеребна кобила. Лиску не запрягай у гарбу, бо вона бережа, скоро приведе нам лошатко (829, 830 Новоодес.)
БЕРЕЖА'НИ [бережбни], -н, мн. (одн. бережанин, а, ч.; бережанка, и, ж.) Люди, які живуть на узбережжі річки чи лиману. Усі бережани мають човни і ловлять рибу. Один бережанин приходив, щоб купити корову. Бережанки частенько приходять до нас на базар (61–63 Башт.; 142, 143 Березан.; 573–575 Жовтн.; 2, 3, 5 Микол.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.; 883, 887 Очак.)
БЕРЕЖА'НИН [бережбнин], див. БЕРЕЖА'НИ.
БЕРЕЖА'НКА [бережбнка], див. БЕРЕЖА'НИ.
БЕРЕЖНИ'К [бережн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч. Охоронець лісу; лісник. Коли ми жили на заході, я кілька років працював бережником лісу (21, 22, 24, 29, 30 Арбузин.; 50, 51 Башт.; 261, 262 Брат.; 346–348 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 683, 685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
БЕРЕЖНі'ШЕ [бережн'нше], присл. Пливти човном ближче до берега. Якщо хочеш ловити бички, то держися бережніше, бо вони не йдуть на глибину (насел. п. див. Бережні'ший )
БЕРЕЖНі'ШИЙ [бережн'нши
·], -а, -е. Який знаходиться ближче до берега. Ми будемо вибирати рибу з бережнішого ставника, а ви – з мористішого (137, 142, 144, 150 Березан.; 573–575 Жовтн.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.; 889, 887, 906 Очак.)
БЕРЕЖНЯ'К [бережн'бк], -а, ч., метеорол. Вітер, який дує з берега, з півдня. Подув довгожданий бережняк, і на кілька днів наступить прохолода (142, 143, 150, 151 Березан.; 875, 876, 883, 884, 891, 892 Очак.)
БЕРЕЖНЯЧО'К [бережн'ачук], -чка, ч., метеорол. Пестл. до бережня'к. Як подме бережнячок, то прогонить нестерпну спеку, і настане прохолода (насел. п. див. Бережняк )
БЕРЕ'ЗА [берйза] (1), -и, ж. Дерев'яний шевський гвіздочок. Шевські гвіздочки, якими прибивають підошву до взуття, робляться із берези, тому їх так і називають (107–109 Березан.)
БЕРЕ'ЗА [берйза] (2), -и, ж., бот. Кущова рослина повій звичайний. Дереза. Увесь крутий схил нашої балки щороку густо заростає березою і полином (11–12, 22, 24 Арбузин.; 49–51 Башт.; 329, 330 Веселин.; 359, 360 Вознесен.; 412–414 Врад.; 456, 457 Доман.; 576, 577, 586, 587 Жовтн.; 640–642 Казан.; 575, 576 Микол.; 799–801 Новобузьк.; 864, 865 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.)
БЕРЕ'ЗКА [берйзка], -и, ж., бот. 1. Див. бере'за (2). Березка–це повій звичайний, росте на сухих схилах балок, урвищ (насел.п.див. береза - 2)
2. Хвощ польовий. Березка – це трав'яниста лікарська рослина із зеленими гіллястими стеблами і лускатими листочками (268, 269 Брат.; 407, 409 Врад.)
3. Плетуха звичайна. Березка має витке стебло і завжди в'ється по всіх кущах і парканах (628, 630, 631, 634 Казан.; 712–714, 755, 756 Микол.; 789, 791, 814–816 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.; 887, 888, 893, 894 Очак.; 935, 996, 1002, 1003 Снігур.)
БЕРЕЗОВИ'К [березов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч. Березовий гай. У березовик ми літом ходимо відпочивати, бо там завжди прохолода і свіже повітря (88, 89, 94, 95 Башт.; 432, 433, 448, 451 Доман.; 576, 577, 582, 583 Жовтн.)
БЕРЕ'МЕНА [берймена], -ої, ж. Вагітна жінка. Засвоєне з російської мови. Наша невісточка – беремена, тому на роботу зараз уже не ходить (10, 11, 16, 17, 21, 22 Арбузин.; 52, 53, 74, 75, 77, 81, 82 Башт.; 112, 113, 120, 121 Березан.; 182, 183, 191, 195 Березнег.; 227, 228, 245, 247 Брат.; 278–280 Веселин.; 334–336, 340 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 424, 425, 445, 446 Доман.; 514, 515, 533, 535 Єлан.; 552, 553, 557, 562, 568, 569 Жовтн.; 595, 596, 608, 610 Казан.; 676, 677, 683, 699 Кривоозер.; 723, 724, 731–733 Микол.; 765, 766, 773, 774 Новобузьк.; 829, 840, 841 Новоодес.; 873, 875, 883, 884 Очак.; 911, 917–919 Первомай.; 963, 964, 981, 983, 997–999 Снігур.)
БЕРЕСТЮ'К [берест'эк], -а, ч., бот. (Ulmum carrinifolia). Бересток. Великі берестюки, які росли у посадці, наші мудреці позрубували на будівництво ферми (50, 51 Башт.; 200–202 Березнег.; 350, 353, 354 Вознесен.; 471, 475 Доман.; 545, 548, 549 Єлан.; 591–593 Жовтн.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.)
БЕРЕСТЮЧО'К [берест'учук], -чка, ч., бот. Зменш.-пестл. до берестю'к. У посадці молоденькі берестючки скоро поглушать всі дерева, які бояться тіні (насел. п. див. Берестю'к )
БЕРЕСТЯ'К [берест'бк], -а, ч. Тоненька гілочка будь-якого дерева. У посадці син нарізав берестяків, щоб відгородити садок, у який іноді заходить чужа скотина (10, 11, 18, 19 Арбузин.; 227, 228, 261, 262 Брат.; 404, 405 Врад.)
Берестя'нка [берест'бнка], -и, ж., орн. Птах зяблик. Берестянка – це лісовий співучий птах родини в’юркових досить строкатого забарвлення (529–531, 535 Врад.; 683, 685–687 Кривоозер.; 937, 939–941 Первомай.)
Берестячо'к [берест'ачук], -чка, ч. Зменш. до берестяк. З тоненьких берестячків ми виплітаємо різного роду корзини і кошики (насел. п. див. Берестяк )
Бере'та [берйта], -и, ж. головний убір берет. Зараз у кожного чоловіка є берета, бо пішла у них мода на берети (132, 133, 150, 151 Березан.; 456, 457, 465, 466 Доман.; 557, 562, 568, 569 Жовтн.; 703–705 Микол.; 845, 846 Новоодес.)
Бери'-бери' [бер13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15/бер13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], виг. Вигук, яким цькують собак. Нацьковуючи собаку, сусід вигукнув: “Бери-бери, Рябко! Бери-бери, Рябко!” (90, 92 Башт.; 210–211 Березнег.; 367, 358 Вознесен.; 972, 974 Снігур.)
Бе'ріг [бйр'іг], -а, ч. Берег. Такий фонетичний варіант цього слова вживається вихідцями із західних областей України. Коли ми прийшли на беріг річки, надворі вже було зовсім темно (234, 236 Брат.; 404, 405 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
Бері'зка [бер'нзка], -и, ж., виногр. Сорт винограду з довгою лозою, яка тягнеться вгору. Виноград берізка тягнеться вгору, тому для неї потрібно робити високі упори (346–348 Вознесен.; 552–554 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 995–997 Снігур.)
Бері'зник [бер'нзник], -а, ч. Зарості молодої берези; березняк. Біля ставка за кілька років розрісся великий берізник, туди ми ходимо літом відпочивати (161, 162 Березнег.; 372–374 Вознесен.)
Бе'рко [бйрко], -а, с. 1. Відро. Візьми пусте берко і витягни з колодязя свіжої води. (752, 753 Микол.; 847, 848 Новоодес.)
2. Прізвисько товстої неповороткої людини. От уже берко, поки повернеться, то й день, дивись, пройде (83, 85 Башт.; 573, 574 Жовтн.; 845, 846 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)
Бе'рлиця [бйрлиц'а], -і, ж. Шапка з овечої шкіри. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Мабуть, треба одягнути берлицю, бо надворі сьогодні і вітер, і морозно (298 –300 Веселин.; 337, 339, 340 Вознесен.; 471, 475, 476 доман.; 840, 841 Новоодес.)
Берлі'г [берл'нг], -у, ч. Лігво; берлога. Свиня як свиня, вона завжди знайде для себе берліг (693, 694 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)
Берля'к [берл'бк], див. Берляки', ів., мн. (одн. берля'к, а, ч.). Калоші. Треба, мабуть, взути берляки, бо пройшов дощ і стало грязько (312, 313 Веселин.; 342, 343 Вознесен.; 833–835 Новоодес.)
Бе'рце [бйрце], -я, с. 1. Кладка через струмок, канаву, рівчак. Унизу через річку збудували вже міцне берце (830, 831 Новоодес.)
2. Складова частина борони. Берце – одна з поперечних планок борони, що сполучає поздовжні бруски із зубами (94, 97 Башт.; 448, 449 Доман.; 517, 518 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 751–753 Микол. )
3. Кілок для укріплення рибальських снастей. Поставлені рибальські снасті закріплюються берцем, щоб не зняла їх хвиля або течія (137, 142, 144, 150 Березан.)
Берь [бер'], -і, ж. Кладка. Через рівчак, яким завжди тече вода, зробили берь, щоб переходили люди (573–575 Жовтн.; 743, 744 Микол.; 861, 862 Новоодес.)
Беса'ги [бесбги], биса'ги [бисбги], -ів, мн. 1. Подвійні торби; сакви. Хлоп’ята ходять по лісу і збирають жолуді у невеликі бесаги (10, 11, 21, 22, 24 Арбузин.; 49–51, 94, 95, 97 Башт.; 198, 199 Березнег.; 257, 259 Брат.; 286–288 Веселин.; 359, 355 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 490, 491 Доман.; 576, 577 Жовтн.; 744–746 Микол.; 832–834, 864, 865 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 946, 948 Первомай.; 1002, 1003 Снігур.)
2. Переносн. Великі кишені. У тебе такі бесаги в штанях, що півмішка яблук можеш узяти (10, 11, 35–37 Арбузин.; 81, 82 Башт.; 245, 247 Брат.; 295, 297 Веселин.)
Бете'жний [бетйжни
·], -а, -е. Хворий. Вживається вихідцями із Закарпаття. Син прийшов з роботи бетежний, бо змарнів і не захотів навіть вечеряти (29, 30 Арбузин.; 223, 225, 266, 267 Брат.)
Бе'тка [бйтка], -и, ж. Однокінний візок на двох колесах. Бідка. Бригадир запріг свою бетку і поїхав у поле до механізаторів, які зараз обробляють кукурудзяне поле (35, 37 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 404, 405 Врад.; 940, 941, 951–953 Первомай.)
Бето'н [бетун], -а, ч. орн. Чайка. Над лиманом зграйками літають бетони, видивляються,де є для них пожива (137, 142, 144, 150 Березан.; 883, 884, 887, 891, 892, 906 Очак.). Серпокрилі бетони ріжуть повітря над самісінькою водою – нема, здається, такого закону, щоб крильми не махати і так прудко не літати (І. Григурко. Ватерлінія.– К., 1982, с. 87)
Бето'нка [бетунка], -и, ж. Дорога, вимощена бетонними плитами. Бетонка веде до селища Константинівка, де зараз будується Південно-Українська АЕС (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 44–46, 48 Башт.; 161–163 Березнег.)
Бе'ття [бйт':а], -я, с., збірн. Бадилля картоплі. Картопляне беття ми згрібаємо з поля і спалюємо, бо воно ні для чого не годиться (353, 355, 356 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 529–531 Єлан.)
Бетя'г [бет'бг], -у, ч. Сміття. На подвір’ї лежала велика купа бетягу, яку будівельники не встигли прибрати (158, 159 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 685–681 Кривоозер.; 911, 940, 941 Первомай.)
Бе'уз [бйуз], -у, ч., бот. (Syringa vulgaris). Бузок. Див. бевз. У нашому палісаднику беуз уже зацвів і вечорами дуже приємно пахне (690, 692, 695, 696 Кривоозер.)
Бе'цик [бйцик], -а, ч. 1. Товстий хлопчина. Див. бецько'. О, то Ваш синочок уже такий бецик, що й на руках не вдержиш (346, 347, 357, 358 Вознесен.; 432–434 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 568–570 Жовтн.; 737–739 Микол.; 845–847 Новоодес.)
2. Переносн. Велика рибина. Сьогодні йшли карасі, і я вловив двох бециків та з десяток малих (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887 Очак.)
Бе'цики [бйцики], -ів, мн. Дитяча гра в крем’яхи. Див. бере'бешки. Біля сусідського двору діти щодня граються в бецики і в класи (257, 259, 261, 262 Брат.; 384, 387, 388 Врад.; 678–681 Кривоозер.; 712–714 микол.; 835–837 Новоодес.; 911, 917–919 Первомай.)
Бецько' [бец'ку], -а, ч. Опецькуватий хлопець: товстун. Див. бе'цик (1). Наш бецько має добрий апетит, щодня гуляє, грається з дітьми, що не попросиш, принесе (78–80 Башт.; 166, 167, 184–186 Березнег.; 350, 353, 354, 356 Вознесен.; 432–434 Доман.; 511–513 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 723, 724, 727 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 877–879 Очак.; 984, 985, 989, 991 Снігур.)
Бецькува'тий [бец'кувбти
·], -а, -е. Опецькуватий. У нашої старшої сестри синок такий бецькуватий, не йде, а котиться (насел. п. див. бецько)
Беш [беш], -у, ч. Хвороба бешиха. Чи ти, сину, беш десь прихватив, чи, може, чимсь іншим захворів (292–294 Веселин.; 347, 348 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 514, 515 Єлан.; 568–570 Жовтн.)
Бе'шений [бйшени
·], -а, -е. Скажений; хворий на сказ (про собаку). Див. бішений. У нас на вулиці з’явилася якась бешена собака, так її застрелили, а тіло спалили (22, 24, 39, 40 Арбузин.; 83, 85, 87 Башт.; 132, 133, 144, 145 Беразан.; 169, 170, 198, 199 Березнег.; 357, 359–361 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 516–518 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 667–669 Казан.; 706, 711, 751–753 Микол.; 804, 805 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 877–879 Очак.; 970, 972, 974 Снігур.)
Бешкету'н [бешкетэн], -а, ч. Бешкетник. Наш малий бешкетун чогось не помирився з сусідським хлопчиком і почав битися (751–753 Микол.; 829, 842–843, 848, 849 Новоодес.)
Бешкету'ха [бешкетэха], -и, ж. Бешкетниця. Що там наша мала бешкетуха сьогодні натворила? (насел. п. див. Бешкетун )
Бе'штати [бйштати], -аю, -аєш, недок., перех. Ганити, лаяти. Вживається вихідцями із західних областей України. За щось наша мати дуже вже бештала старшу дочку Олену (331, 332 Веселин.; 334–336 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 516–518 Єлан.)
Бжі'лка [бж’нлка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бджола. Бджілка. Бжілки наші літають, нектар збирають, скоро мед майський будемо качати (насел. п. див. бжола)
Бжі'лонька [бж’нлон'ка], -и, ж. Пестл. до бжілка. Наші бжілоньки добре потрудилися, за один місяць наповнили медом усі стільники (насел. п. див. бжола)
Бжола' [бжолб], -и, ж. Бджола. Наші бжоли добре перезимували, тепер вивеземо їх у ліс, нехай трудяться (10–12, 39, 41 Арбузин.; 83, 85, 101, 103 Башт.; 133, 135, 137, 142, 144, 145 Березан.; 203, 205 Березнег.; 238, 239, 271, 275 Брат.; 286, 287, 298, 299 Веселин.; 350, 353, 356, 372, 373 Вознесен.; 404, 405, 415 Врад.; 448, 451 Доман.; 545, 548, 599 Єлан.; 552, 553, 557, 562, 568, 569 Жовтн.; 594–596 Казан.; 676, 677, 690, 692, 700, 701 Кривоозер.; 712–714 Микол.; 804–807 Новобузьк.; 829–831, 860–862 Новоодес.; 877–879, 883, 884, 887, 888 Очак.; 817–819 Первомай.; 963, 964, 998, 999, 1010, 1011 Снігур.)
Бжоли'ний [бжол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ни
·], -а, -е. Прикм. до бжола. Ми накачали восени з чотирьох вуликів повний битон бжолиного меду (насел. п. див. бжола)
Бжололо'вка [бжололука], -и, ж. 1. Спеціальний кошик чи коробка для збирання рою, що вилетів з вулика, або для його пересадки в інший вулик. Див. бжололо'вка. Як вилетить молодий рій із вулика, то ми його ловимо бжололовкою (39–41 Арбузин.; 83, 85 Башт.; 142, 143 березан.; 184–186 Березнег.; 580, 582 Жовтн.; 630, 631, 634 Казан.; 751, 752 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 845, 846 Новоодес.; 877–879 Очак. )
2. Птах бджолоїдка. Бжолоїдка прямо жере нещасних бжіл (29, 30 Арбузин.; 79, 80 Башт.; 120, 121, 125 Березан.; 200–202 Березнег.; 268, 269 Брат.; 346, 347 Вознесен.)
Бжоля'ник [бжол'бник], -а, ч., бдж. 1. Омшаник, у якому зимою зберігають вулики з бджолами. У бжолянику всю зиму підтримується така температура, щоб бжоли не померзли (45, 46 Башт.; 582, 582 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 851, 852 Новоодес.)
2. Пасіка. У нас постійний бжоляник, він знаходиться біля саду (16, 17 Арбузин.; 257, 259, 260 Брат.; 389, 390 Врад.)
Бжоля'р [бжол'бр], -а, ч. Пасічник. Наш бжоляр доглядає пасіку уже, мабуть, років п’ятнадцять (насел. п. див. бжілка)
Бжоля'рити [бжол'брити], -рю, -риш, недок. Пасічникувати. Щоб бжолярити, треба добре знати бжіл, усі їхні звички (насел.п.див. бжілка )
Бжук [бжук], -а, ч., ент. Жук-гнійовик. Жук бжук живе в гною, риє нори в землі, заносячи в них гній, яким живиться (471, 475, 476 Доман.; 866, 868, 869 Новоодес.)
Бздун [бздун], -а, ч., ент. Чорний жук, який водиться у сирих ямах, льохах. Див. бздюх, бздюха, смердючка. У погребі завелися бздуни, треба почистити погріб і потравити всяку нечисть (529–531 Єлан.; 568, 569 Жовтн.; 833–835 Новоодес.)
Бздюх [бзд'ух], -а, ч., ент. Чорний жук, який водиться у сирих ямах і льохах. Див. бздун. Бздюхи водяться у льохах і ямах з картоплею та буряками (61–63 башт.; 191, 195, 196 Березнег.; 337–339 Вознесен.; 441–443 Доман.; 511–513 Єлан.; 640–642 Казан.; 804–806 Новобузьк.)
Бздюха' [бзд'ухб], -а, ж., ент. 1. Чорний жук, що водиться у сирих ямах і льохах. Див. бздун. Бздюха, коли її займеш, піднімає свій зад і починає сильно смердіти (314, 315, 317 Веселин.; 372–374, 380 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 526, 527 Єлан.; 634, 644, 645 Казан.; 814–816 Новобузьк.)
2. Комаха кровососка кінська. Бздюха паразитує на конях та великій рогатій худобі (10, 11, 29, 30 Арбузин.; 74, 75, 77 Башт.; 175, 176, 183 Березнег.; 213, 214, 261, 262 Брат.; 353–355 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 485, 486 Доман.; 516–518 Єлан.; 558, 559, 576, 577 Жовтн.; 678–680, 699 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 930, 931 первомай.; 981–983, 998, 999 Снігур.)
Бзи'катися [бз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15катис'а], -ається, недок. Стрибати від укусів ґедзя (про тварин). Корова почала бзикатися, видно, кляті ґедзі сильно кусають (329, 330 Веселин.; 337–339 Вознесен.; 432, 436, 437 Доман.; 552–554 Жовтн.; 829, 842, 843 Новоодес.)
Бзю-бзю [бз'у/бз'у], виг. Вигук, яким відганають овець. “Бзю-бзю, кляті!” – викрикував чабан, відганаючи овець до отари (150, 151 Березан.)
Би'ба [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ба], -и, ж. Фурункул. Биба – це гостре гнойне запалення волосяного мішечка жирової залози та оточуючої клітковини (250, 251 Брат.; 398, 399 Врад.)
Би'дзатися [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15дзатис'а], -ається, недок. Ґедзатися: збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). Сьогодні гедзі так кусають корів, що вони несамовито бидзаються (712–714 Микол.; 845–847 Новоодес.)
Бидли'вий [бидл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ви
·], -а, -е. Такий, що б’ється рогами (про корову, бика). Наша корова бидлива і чужих жінок не підпускає, щоб її доїли (68–70 башт.; 175, 176 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 514, 515, 533, 535 Єлан.; 580–582 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)
Бидлува'ти [бидлувбти], -ує, недок. Стан корови, коли вона виявляє статеву охоту. Наша корова почала бидлувати, тому треба вести на ферму до бика (424, 425, 428 доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 628, 630, 631 казан.; 786–788 Новобузьк.)
Би'йниця [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·ниц'а], -і, ж., тк. Бительня. Внеси, сину, у сарай бийницю, я сьогодні буду бити коноплі, бо немає вже пряжі (268, 269 Брат.; 298–300, 392–394 Врад.; 465, 466 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 678–680 Кривоозер.; 731, 732 Микол.)
Бик [бик], -а, ч. Димохід на горищі хати; лежак. Треба на горищі обмазати бик, бо потріскалася глина і пропускає дим (191, 194, 195 Березнег.; 334–336 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 552–554, 557 Жовтн.; 703–705 Микол.; 911, 946, 948, 949 Снігур.)
Би'ка-би'ка [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ка/б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ка], виг. Вигук, яким підкликають молодих бичків. Бика-бика, рідненький! Бика-бика, гарненький, іди я дам водиці напитися (359–361 Вознесен.; 568–570, 576, 577 Жовтн.; 851, 852, 870, 871 Новоодес.; 877–879 Очак.)
Би'лень [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15лен'], -льня, ч. Бияк ціпа. Треба до ціпа приробити новий, замашніший билень, бо цим погано обмолочувати снопи (68–70, 79, 80 Башт.)
Биле'ць [билйц'], -льця, ч. Щабель драбини. У драбини поламався один билець, тому ніяк по ній лазити на горище (340, 356, 357 Вознесен.; 845–847 Новоодес.; 970, 972, 974 Снігур.)
Би'ло [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ло] (1), -а, с. Поздовжній валок борони, в якому закріплені зуби. Див. бильце. До била борони кріпляться зуби, які рихлять землю (187–189 Березнег.; 312, 313 Веселин.; 441–443 Доман.; 526, 527 Єлан.; 864, 865 Новоодес.)
Би'ло [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ло] (2), -а, с. Стебло кукурудзи. З била кукурузи обібрали листки, а ними зимою будемо топити в печі (95, 97 Башт.; 380, 381 Вознесен.; 398–400 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 951–953 Первомай.)
Би'льце [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'це], -я, с. Поздовжній валок борони, в якому закріплені зуби . Див. било (1). Бильце борони чогось зігнулося, а виправити можна тільки в кузні (88, 89, 101–103 Башт.; 978, 980 Снігур.)
Би'нда [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нда], -и, ж. Стрічка, яку дівчата вплітають у коси. Сестра, ідучи в клуб, вплела в коси красиві голубі бинди (39–41 Арбузин.; 90, 92 Башт.; 227, 228, 232 Брат.; 292, 294 Веселин.; 362, 363 Вознесен.; 398–400 Врад.; 487, 489 Доман.; 552–554, 558, 559 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 751–757 Микол.; 830, 831, 860–862 Новоодес.; 908, 910, 911 первомай.; 972, 974 Снігур.)
Би'ндас [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ндас], -а, ч. Клиноподібна сокира, якою колють дрова. Колун. Син узяв биндас і пішов у сарай колоти дрова для плити (439, 441 Доман.)
Би'ндовий [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ндови
·], -а, -е. Прикм. до бинда. Купила биндової матерії, щоб дочці зробити нові бинди в коси (насел. п. див. бинда)
Би'ндочка [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ндочка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бинда. У косички дівчинки були вплетені розкішні голубі биндочки (насел. п. див. бинда)
Биндю'га [бинд'эга], -и, ж. Розвора, якою подовжують віз. Якщо треба щось довге везти, то биндюгою розворюють воза, тобто подовжують (191, 195 Березнег.; 320, 321 Веселин.; 432–434 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.)
Би'ня-би'ня [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н'а/б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н'а], виг. Вигук, яким кличуть телят. Див. бинь-бинь. Биня-биня, іди, рідненька, до мене! Биня-биня, дам хлібця пожувати. (насел. п. див. биня).
Бинь-бинь [бин'/бин'], виг. Вигук, яким кличуть телят. Бинь-бинь, мій миленький! Бинь-бинь! Іди напитися водички (514, 515 Єлан.)
Би'нька [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н'ка], -и, ж. Пестл. до биня. Наша бинька – біла і з великими–великими рогами, але не б’ється (насел. п. див. биня)
Бир-бир [бир/бир], виг. Вигук, яким підкликають ягнят та овець. Див. бира-бира, бирг-бирг, биря-биря, бирь-бирь. “Бир-бир, мої маленькі!”– підкликала бабуся ягняток, простягаючи їм пучок травички (133, 135, 144, 145, 158, 159 Березан.; 877–879 Очак.)
Би'ра-би'ра [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ра/б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ра], виг. Те ж, що й бир-бир. Покрикуючи “бира–бира”, хлопчина підкликав молоду овечку, щоб завести її у сарай (644, 645 Казан.; 814–816 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 901, 903, 905 Очак.; 981–993 Снігур.)
Би'рі-би'рі [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15р'і/б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15р'і], виг. Те ж, що й бир-бир. “Бирі-бирі,маленькі! Бирі-бирі!” – закликала хазяйка овечок у кошару (94, 95, 97 Башт.; 133, 135 Березан.; 640, 641 Микол.; 868, 869 Новоодес.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)
БИ'РКАТИСЯ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ркатис'а], -ається, недок. Стан, коли вівця виявляє статеву охоту. Ще одна наша вівця почала биркатися, треба вести в отару до барана (144, 145 Березан.; 356, 357 Вознесен., 864, 865 Новоодес.; 899, 901 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)
БИРКИ'ЦЬНУТИСЯ [бирк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'нутис'а], -нуся, -нешся, док. Перекинутися, перевернувшись через голову. Див. БИ'РКНУТИСЯ. Біг і через щось перечепився та так биркицьнувся, що трохи ребра не поламав (424–426 Доман.; 529–531 Єлан.; 527, 562, 574, 575 Жовтн.; 634, 640, 641 Казан.; 702–703, 706 Микол.; 755, 756, 815, 816 Новобузьк.; 845, 846, 860–862 Новоодес.)
БИ'РКНУТИСЯ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ркнутис'а], -нуся, -нешся, док. Те ж, що й биркицьнутися. Коли біг до машини, то перекинувся і так биркнувся, що разів три перевернувся (238, 239, 261, 262 Брат.)
БИРКО'СА [биркуса], -и, ж., бот. Дерево абрикоси і її плоди. Надворі потеплішало, і наші биркоси вже почали дружно цвісти (71, 72 Башт.; 751, 752 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 875, 876 Очак.)
Биркульо'з [биркул'уз], -у, ч. Турбекульоз. Коли син хворів на биркульоз легенів, то з місяць лежав у лікарні (10–12, 39, 41 Арбузин.; 78–80, 88, 89 Башт.; 245, 247, 249 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 416, 417 Врад.; 425, 427 Доман.; 690–692 Кривоозер.)
БИ'РОЧКА [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15рочка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бирка. Біля берега річки на прив’язі пасуться чиїсь дві бирочки (насел. п. див. бирка)
Бирючо'к [бир'учук], -чка, ч. Річний бичок. Ми думаємо свого бирючка продати, бо він нам зовсім непотрібний, у нас ще є теличка (568, 569 Жовтн.)
БИ'РЯ-БИ'РЯ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15р'а/б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15р'а], виг. Вигук, яким кличуть овець та ягнят. Див. бир-бир. “Биря-биря, рідненькі! Биря-биря, додому!” – кликала хазяйка своїх овечок з отари (74, 75, 77 Башт.; 156, 158, 159 Березан.; 198, 199 Березнег.; 731, 732, 734 Микол.; 834–836 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)
БИРЬ-БИРЬ [бир'/бир'], виг. Вигук, яким кличуть овець, ягнят. Див. БИРА-БИРА. “Бирь-бирь, рідненькі!” – вигикувала бабуся, скликаючи ягняток (105, 106 Башт.; 135, 136 Березан.; 184–186 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 356, 367 Доман.; 582, 589 Жовтн.; 835, 836 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
БИСА'ГИ [бисбги], див. БЕСАГИ.
БИСТРЕ'ЦЬ [бистрйц'], -я, ч. Бистрінь. Та частина річки, де вода швидко тече. Попливемо на бистрець, щоб за течією потім іти аж до самого села (18, 19 Арбузин.; 219, 223 Брат.; 404, 405 Врад.; 693, 694 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)
БИСЬ [бис'], част. Умовна. Би. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Що бись робила, аби сьогодні не приїхала до нас ранком? (314, 315, 317 Веселин.; 398, 399 Врад.; 465, 466 Доман.; 697, 698 Кривоозер.)
БИСЬ-БИСЬ [бис'/бис'], виг. Вигук, яким кличуть телят. “Бись-бись, моє миленьке! Бись-бись!” – кликала бабуся телятко (312 Веселин.)
БИ'ТЕЛЬ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тел'], -я, ч. Бияк, бич ціпа. Від ціпа відірвався битель, і тепер нічим молотити горох (81, 82 Башт.)
БИ'ТИСЯ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тис'а], Б’Є'ТЬСЯ [бййц':а], недок. Стан, коли корова виявляє статеву охоту. Наша корова почала битися, треба вести на ферму до бика-целентала (94, 97, 101–103 Башт.; 132, 133, 158, 159 Березан.; 173, 174 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 427–429 Доман.; 516–518 Єлан.; 554, 555, 584, 585 Жовтн.; 667–669 казан.; 751–753 Микол.; 778–780 Новобузьк.; 851, 852, 863–865 Новоодес.; 899–901 Очак.; 995–997 Снігур.)
БИТІ'ЛЬНЯ [бит'нл'н'а], -і, ж. Бительня, якою обробляють коноплі, льон. У нас в сараї стоїть битільня, якою обробляють коноплі (404, 405 Врад.; 678–680 Кривоозер.)
БИ'ТКА [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тка], -и, ж. 1. Бительня. Див. БИТНИЦЯ. Сьогодні наша мама цілий день биткою обробляла коноплі (142–145 Березан.; 207, 208 Березнег.; 357, 358 Вознесен.; 448, 449 Доман.; 568, 569, 576, 577 Доман.; 706, 707 Микол.; 832–834 Новоодес.; 965, 966 Снігур.)
2. Палка, якою б’ють м’яч, коли грають у гилки. У Петра така замашна битка, що він нею найдальше б’є м’яча (835, 836 Новоодес.)
БИ'ТНИЦЯ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тниц'а], -і, ж. Бительня. Справ, сину, битницю, бо чогось мечик дуже хитається (592, 593 Жовтн.; 616, 617 Казан.)
БИТО'К [битук], -тка, ч., виногр. Сорт синього винограду. Виноград биток – синюватого кольору і дуже приємний на смак (107–109, 150, 151 Березан.; 989, 991 Очак.)
БИТО'Н [битун], -а, ч. Бідон. Щодня ми завозимо у дитячий садок один битон ранішнього молока (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 52, 53, 58, 59 башт.; 112, 113 Березан.; 337, 339 Вознесен.; 551–553 Жовтн.; 747, 749, 750 Микол.; 832–835 Новоодес..; 887–890 Очак.; 970, 972, 974 Снігур.)
БИТО'НЧИК [битунчик], -а, ч. Зменш. до битон. Дочка щоранку приносить з молочарні битончик молока (насел. пункти див. битон)
БИТОНЯ'РА [битон'бра], -и, ч. Збільш. до битон. Такого битоняру з молоком сам не піднімеш, потрібна поміч (насел. пункти див. Битон )
БИТУ'ШЕЧКИ [битэшечки], -чок, мн. (одн. биту'шечок, чка, ч.). Здріб. до биту'шки. Нашій молодій школярці на зиму ми купили нові битушечки (насел. п. див. БИТУШКИ)
БИТУ'ШКИ [битэшки], -шок, мн. (одн. биту'шок, шка, ч.). Биті валянки. Надворі випав хороший сніг, тому взувай битушки (875, 976 Очак.; 996–998 Снігур.)
БИ'ЦКАТИСЯ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15цкатис'а], -ається, недок. Ґедзатися, збуджено бігати, стрибати від укусів ґедзя. Див. БИЦЬКАТИСЯ. Корови бицкаються, бо ґедзі сильно кусають (383, 404, 405 Врад.; 678–680 Кривоозер.)
БИ'ЦЮ-БИ'ЦЮ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'у/б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'у], виг. Вигук, яким підзивають бичків. Див. БИЦЬ-БИЦЬ. “Бицю-бицю, мій маленький! Бицю-бицю до мене, мій рідненький!” (16, 17, 39–41 Арбузин.; 44, 45, 81, 82, 105, 106 Башт.; 112, 113, 142, 143, 158, 159 Березан.; 166, 167, 175, 176 Березнег.; 245, 249 Брат.; 281–283 Веселин.; 334–336, 340 Вознесен.; 396–399 Врад.; 448, 449, 456, 457, 478 Доман.; 550, 562, 576, 577 Жовтн.; 693, 694, 697, 698 Кривоозер.; 723, 724, 727 Микол.; 832–834 Новоодес.; 977–979, 899–901 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)
БИЦЬ-БИЦЬ [биц'/биц'], виг. Вигук, яким підзивають бичків. Див. БИЦЮ-БИЦЮ. “Биць-биць, капосний, додому!” – підзивала бабуся бичка (насел. п. див. БИЦЮ-БИЦЮ)
БИ'ЦЬКАТИСЯ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'катис'а], -ається, недок. Брикатися від укусів ґедзів. Корови того бицькаються, що їх сильно кусають гедзі. (152, 154 Березан.; 295, 297 Веселин.; 860, 861 Новоодес.)
БИЧ [бич], -а, ч. Стовбур соняшника. Соняшники ми скосили комбайнами, а на полі одні бичі стоять (478, 481 Доман.; 514, 515 Єлан.; 587, 588 Жовтн.; 745, 740 Микол.; 851, 852 Новоодес.)
БИЧА'К [бичбк], -а, ч. Батіг. У всіх пастухів були довгі і міцні бичаки, щоб завертати корів (829, 842, 844 Новоодес.)
БИЧЕ'ШНИК [бичйшник], -а, ч. рибак, який ловить бички волоком. Див. БИЧНИК. Наші бичешники приловчилися брати волоком бички і на глибині лиману (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887 Очак.)
БИЧИВИ'НА [бичив13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Пужално. Піду в посадку і виріжу нову бичивину батога, бо стара переламалася (74, 75, 77 Башт.; 175, 176, 185 Березнег.)
БИЧИВНИ'К [бичин13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч. Побережжя. На бичивнику стоїть довгий ряд човнів наших сільських рибалок (137, 142–145, 150 Березнег.; 573–575 Жовтн.)
БИЧИ'ЛНО [бич13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15лно], -а, с. Пужално. У батога зламалося бичилно, треба у посадці нове вирізати (292–294 Веселин.; 529–531 Єлан.)
БИЧКОВА' СІТКА [бичковб с'нтка], -и, ж. Рибальська сітка, якою ловлять бички. Бички ловлять спеціальною бичковою сіткою, яка має дрібні очиї (137, 142, 144, 150 Березан.; 883, 887, 891 Очак.)
БИЧКУВА'ТИ [бичкувбти], -ую, -уєш, недок. Пасти молодняк (бички, телички). Наш син усе літо бичкував і заробив чимало хліба і грошей (187–189 Березнег.; 238–240 Брат.; 295, 297 Веселин.; 396, 397 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 845, 846 Новоодес.)
БИ'ЧНИК [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чник], -а, ч. Рибак, який ловить бички. Наші бичники вже повертаються з річки, подивимося, що там вони вловили (584, 586 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 906 Очак.)
БИ'ЧЕ О'КО [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15че уко], -а, с., одн. Птах волове око. Биче око – дуже маленький співучий птах, якого важко й помітити на дереві (16, 17 Арбузин.)
БИЧО'ВКА [бичука], н, ж. Мотузка. Візьми, сину, бичовку і піди прив’яжи корову до стовпа (41, 51, 53, 55 Башт.; 191, 194, 195 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 471, 475 Доман.; 552–554 Жовтн.)
БИЧО'К [бичук] (1), -чка, ч., буд. Лежак на горищі для виходу диму. Кожного літа в бичку ми трусимо сажу, щоб не загорілася (90–92 Башт.; 516, 517 Єлан.; 751, 752, 755 Микол.; 845, 846 Новоодес.)
БИЧО'К [бичук] (2), -чка, ч., іхт. 1. Дрібна річкова риба піскар. Піскарі – маленькі, але схожі на бичків, тому їх також звуть бичками (22, 24 Арбузин.; 107–109 Березан.; 356, 357 Вознесен.; 448, 449 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 851, 852 Новоодес.; 899–901 Очак.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)
2. Прісноводна риба з товстою головою і широким лобом. Головень. Головня ми також називаємо бичком, бо й він має товсту голову і широкий лоб (584, 586 Жовтн.)
3. Річкова рибка щипавка. Бичок – це маленька річкова рибка з довгим тілом ясно–жовтого кольору (562, 584 Жовтн.)
БИЧУ'К [бичэк], -а, ч. Коротка частина цiпа; бияк. Бичук старого цiпа може скоро вiдiрватися, бо вже майже перетерлася капиця (312, 313 Веселин.; 512, 513 Єлан.; 573–575 Жовтн.; 731, 732, 734 Микол.; 833–835 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 995–997 Снiгур.)
БИ'ШКИ [б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шки], виг. Вигук, яким вiдганяють телят. “Бишки, бишки, капосне!” – покрикувала хазяйка, заганяючи телятко в хлiв (372–374 Вознесен.; 860, 861 Новоодес.)
БИЯ'К [бийбк], -а, ч. Клиноподiбна сокира, якою колють дрова. Колун. Син узяв бияк i пiшов у сарайчик колоти дрова для кабицi (268, 269 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 690–692 Кривоозер.)
БИЯ'НКА [бийбнка], -и, ж. Праник. Замашною биянкою добре вибивати шмаття, яке переш на рiчцi (830, 831 Новоодес.)
БИЯ'НОЧКА [бийбночка], -и, ж. Зменш. до БИЯ'НКА. Дочка досить вправно вибивала бiлизну своєю новою бияночкою (830, 831 Новоодес.)
БІ'БКОВИЙ ЛИСТ [б’ібкови
· лист], а, ч. Лавровий лист. Див. БАБКОВЕ ЛИСТЯ. Піди, дочко, в магазин і купи пачечку бібкового листа і пахучого перцю (337, 339, 342, 343 Вознесен.; 712–714 Микол.; 834–836 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 984, 985 Снігур.)
БІ'БЛЯШКИ [б’нбл'ашка], -шок, мн. (одн. бі'бляшок, -шка, ч.) Маленькі кульки овечого, козячого, заячого посліду. Бібки. Див. БІ'Б’ЯШКИ. Пройшла вулицею отара овець, залишаючи дрібні бібляшки та куряву (105, 106 Башт.; 354, 355 Вознес.; 478, 480 Доман.; 576, 577 Жовтн.)
БІ'БЛЯШОК [б’нбл'ашок] (1), див. БІБЛЯШКИ.
БІ'БЛЯШОК [б’нбл'ашок] (2), -шка, ч. Брунька. Ніби ще й тепла не було, а бібляшки на абрикосах вже набрунилися (245, 247, 249 Брат.; 700, 701 Кривоозер.)
БІ'Б’ЯШКИ [б’нбйашки], -шок., мн. (одн. біб’яшок, -шка, ч) Маленькі кульки овечого, козячого, заячого посліду. Усі овечі біб'яшки збери у відро і винеси на огород, це хороше добриво (586, 587 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 339–341 Первомай.)
БІ'Б’ЯШОК [б’нбйашок], див. БІ'Б’ЯШКИ.
БІ'ґА [б’нґа], -и, ж. Кирка. Вживається вихідцями із Тернопільської області. Цю купу щебеню без лома і біґи не розколупаєш, тому ідіть за інструментом (644, 648 Казан.; 823, 826 Новобузьк.)
БІГА'Р [б’ігбр], -я, ч. Палиця, ґирлиґа. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш дідусь зробив собі красивий бігар і завжди ходить з ним (685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
БІ'ГМЕ' [б’нгмй], присл. Чесно. Бігме, мої дорогі, ми раді вашому приїзду до нас у гості (49, 50 Башт.; 329, 330 Веселин.; 342, 343 Вознесен.; 485, 486 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 751, 753 Микол.; 866, 868 Новоодес.)
БІГУ'Н [б’ігэн] (1), -а, ч., млин. Верхній млиновий камінь. Верхняк. Бігун ми вчора насікли, і тепер він зерно меле значно краще, ніж було до цього (22, 26 Арбузин.; 101–103 Башт.; 156, 158, 159 Березан.; 292–294 Веселин.; 335, 336, 350, 353, 355, 356 Вознесен.; 439, 441–443 Доман.;747, 749 Микол.; 857, 858, 860, 861 Новоодес.; 877–879 Очак.; 995–997 Снігур.)
БІГУ'Н [б’ігэн] (2), -а, ч. пристрій, за допомогою якого дітей учать ходити. Див. БІГУНО'К. Синку треба вже купити бігун, щоб скоріше навчився ходити (10, 11, 21, 22, 26 Арбузин.; 68–70, 83, 85 Башт.; 120, 121, Березан.; 205, 206 Березнег.;250, 251 Брат.; 298, 299 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 416, 417, 420, 421 Врад.; 456, 457 Доман.; 558, 559 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 851, 852 Новоодес.; 908, 910, 911 Первомай.)
БІГУНЕ'ЦЬ [б’ігунйц'] (1), -нця, ч. Зменш. до бігу'н (2). Наш внучок із бігунцем уже потрошку дибає по хаті (насел. п. див. БІГУ'Н (2)
БІГУНЕ'ЦЬ [б’ігунйц'] (2), -нця, ч. Розлад шлунка. Бігунка. Після такої їди може напасти й бігунець, або й взагалі захворіти (346, 347 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 840, 841 Новоодес.; 951, 952 Первомай.)
БІГУНКИ' [б’ігунк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15] (1), -ів, мн. Пристрій, за допомогою якого вчать дітей ходити. Див. БІГУ'Н (2). Купили синкові бігунки, щоб він сам поскоріше вчився ходити (133, 135 Березан.; 191, 194, 195 Березнег.)
БІГУНКИ' [б’ігунк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15] (2), -ів, мн. (одн. бігуно'к, -нка, ч.) Спеціальне взуття спортсменів-бігунів. Студенти-спринтери взували бігунки і випробовували їх, чи не муляють (335, 336 Вознесен.)
БІГУНО'К [б’ігунук] (1), див. БІГУНКИ' (2).
БІГУНО'К [б’ігунук] (2), -нка, ч. Пристрій, за допомогою якого вчать дітей ходити. А бігунок добре допоміг синку вчитися самостійно ходити (887, 888 Очак.)
БІГУ'НЧИК [б’ігэнчик], -а, ч. Зменш.-пестл. до бігун (2). І ми купили синку бігунчик, щоб учився скоріше самостійно ходити (насел. п. див. БІГУ'Н (2).
БІ'ґУС [б’нґус], -у, ч., кул. 1. Тушкована капуста з м'ясом. На вечерю приготували біґус із свіжиною. Біґусом у нас називають звичайну тушковану капусту з м'ясом (383, 404, 405 Врад.; 465, 460 Доман.; 533, 535 Єлан.; 570, 572 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 851, 852, 860 Новоодес.; 911, 912, 926, 927 Первомай.)
2. Вінегрет з овочів. Біґус ми готуємо з різних овочів: квашеної капусти, огірків, картоплі, буряків, моркви (198, 199 Березнег.)
БІГУ'ХА [б’ігэха], -и, ж. Річка, в якій тече вода. Протилежне мертвовод. Наша річка – бігуха, а весною вона широко розливається і заливає низинні луги (984, 185 Снігур.)
БІГЦЬО'М [б’ігц'ум], присл. бігом, бігцем. Трактористи бігцьом дібралися до тракторного стану дуже швидко, бо щодня тренуються (667–669 Казан.; 773, 778, 779 Новобузьк.)
БІДА' [б’ідб], -и, ж. Самогонка. Сьогодні поставила запарку, щоб до іменин зробити біду для гостей, які обов’язково прийдуть (433, 434 Доман.; 533, 535 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 706, 707 Микол.; 830, 831 Новоодес.)
БІДА'КА [б’ідбка], -и, ч. Убога людина. Бідак. Син наш – нещасний бідака; на роботі нічого не ладиться, жінка бросила, а він ще й п'є добре (90, 92, 94, 95 Башт.; 118, 119, 133, 135 Березан.; 340, 356, 357 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 712–714 Микол.; 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 981, 982 Снігур.)
БІДИ'ТИ [б’ід13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], -ую, -уєш, недок. Бідувати. Див. БІДНУВА'ТИ. Говорили ж тобі, не виходь за нього заміж, бо будеш увесь вік бідити, так не послухала (29, 30, 33 Арбузин.; 217, 218 Брат.; 404, 405 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
БІДНУВА'ТИ [б’іднувбти], -ую, -уєш, недок. Бідувати. Див. БІДИ'ТИ. Той, хто добре працює, ніколи у нас не біднував і не біднує, тим більше зараз (436, 437 Доман.; 505, 560, 508 Єлан.; 553–555 Жовтн.; 712–714 Микол.)
БІДО'К [б’ідук], -дка, ч. Посудина для гасу. Бідончик. Бідок з гасом винеси у пригребицю і постав так, щоб ніхто не перекинув (475, 476 Доман.; 533, 535 Єлан.; 845, 846, 848 Новоодес.)
БІДУ'ЛЯ [б’ідэл'а], -і, ч., ж. Бідолаха. Як заболіло серце у нашої бабулі, злягла і більше, бідуля, не піднялася (115, 118, 119 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 359–361 Вознесен.; 703–705 Микол.; 864, 865 Новоодес.)
БІДЯ'К [б’ід'бк], -а, ч. Бідняга, бідолага. Сусід наш, бідяк, дуже сумує за жінкою, яка нещодавно померла від простуди (101, 102, 105, 106 Башт.; 175, 176, 178 Березнег.; 471, 475, 476 Доман.; 640, 642, 643 Казан.; 793, 794, 797 Новобузьк.)
БІ'ЖКИ [б’нжки], присл. Бігом. Біжки ми дібралися до автобусної станції за півгодини і встигли сісти на автобус (49–51, 101–103 Башт.; 161–163 Березнег.; 346, 347, 371 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 723, 724, 727 Микол.; 833–835 Новоодес.; 873, 875, 901, 903 Очак.)
БІЗ [б’із], бозу, ч., бот. Бузок. Див. БЕВЗ. Наш біз у палісаднику уже розрісся так, що треба розрідити, бо вже поліз і на квіти (94, 95, 97 Башт.; 227, 238, 239 Брат.; 356, 357 Вознесен.; 389, 390, 400, 401 Врад.; 456, 457 Доман.; 940, 941 Первомай.)
БІ'ЗНИК [б’нзник], -а, ч. Чагарник з біздерева. Діти ходили в бізник і наламали гілочок бозу, щоб уквітчати хату перед святом (22, 24 Арбузин.; 268, 269, 273 Брат.; 420, 421 Врад.; 685–687 Кривоозер.)
БІ'КА [б’нка], -и, ч. Бугай. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Вулицею два хлопці вели на міцних налигачах здоровенного біка на ферму (261, 262 Брат.; 416, 417 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 951–953 Первомай.)
БІ'КУС [б’нкус], -у, ч., кул. Тушкована капуста з м'ясом. Див. БІ'ґУС. На друге гостинна хазяйка подала бікус із бараниною та помідори, змащені свіжою олією (731, 732, 734 Микол.; 835–837, 860, 862 Новоодес.)
БІ'ЛА КОНО'ПЛЯ [б’нла конупл'а], -і, ж., бот. Стебло коноплі, яке не дає насіння. Білі коноплі не дають насіння, але з них виробляють добре волокно на пряжу (362, 363 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 490, 491 Доман.; 685–687 Кривоозер.; 629, 842–844 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.)
БІЛА'Н [б’ілбн], -а, ч., виногр. Сорт білого винограду. Див. ПЛАВАЙ. Білан – хороший виноград, з нього ми робимо кисле домашнє вино і сік для дітей (963, 964, 970, 972, 984 Снігур.)
БІЛА'НЯ [б’ілбн'а], -і, ж. Біла курка. Усі інкубаторні курочки, як правило, білані і несуть маленькі яйця (562, 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 712–714 Микол.)
БІ'ЛА РИ'БА [б’нла р13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ба], -и, ж., іхт. Риба тараня або рибець. Сьогодні ранком уловив з півведра бичків, а також з десяток білої риби (873, 883, 887, 891, 896, 906 Очак.)
БІЛИЗНА' [б’ілизнб], -и, ж., тк. Недолік на полотні. Коли обірветься нитка основи при тканні полотна, то на ньому утворюється білизна (52, 53 Башт.; 200, 201 Березнег.)
БІЛИЗНИ'НА [б’ілизн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Натільний одяг; білизна. Сьогодні випрала і вже висушила всю білизнину, а завтра буду прасувати (101–103 Башт.; 185, 186 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 372–374 Вознесен.; 838, 840, 841 Новоодес.; 899–901 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)
БІЛИ'ЗНЯ [б’іл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15зн'а], -і, ж., іхт. Хижа риба жерех. Білизня більше всього ловиться у гирлі Дніпра і при виході в Чорне море в Дніпровському лимані (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887, 896, 897 Очак.)
БІ'ЛИК [б’нлик], -а, ч. 1. Білий пес. Наш білик не прив'язаний, вільно бігає по двору і нікого чужого у двір не впускає (576, 577, 582, 583 Жовтн.)
2. Білий гриб боровик. Ми ходили у неділю в ліс і назбирали з відро різних грибів, серед них є й білики (829, 842, 843 Новоодес.)
БІЛИ'ЦЯ [б’іл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а] (1), -і, ж., зоол. Білка. Вживається вихідцями із Закарпаття. Зараз у Карпатах розвелося багато білиць, і ми часто виходили на полювання (216–218 Брат.; 383, 404, 405 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
БІ'ЛИЦЯ [б’нлиц'а] (2), -і, ж., бот. Картопля. Ми заготували на зиму всіх овочів – капусти, білиці, буряків, моркви і помідор (407, 409, 410 Врад.; 690–692 Кривоозер.)
БІЛІБО'К [б’іл'ібук], -а, ч. Білок яйця, збитий з цукром, яким змащують верх здобного печива, паски, торта. Див. БІЛОБО'К. Перед тим, як будеш ставити торт у духовку, змаж білібоком і притруси путрою (362, 363 Вознесен.)
БІЛІ'ВКА [б’іл'нка], -и, ж. Міцне біле вино. Випив чашку білівки перед обідом і вже трохи зашуміло в голові, видно, набирає міцності (124, 125, 127 Березан.; 169–171 Березнег.; 359–361 Вознесен.; 860, 861 Нвоодес.)
БІ'ЛЛЯ [б’нл':а], -я, с. Біла глина, якою білять стіни. Дочка вже приготувала білля, щоб завтра побілити хату знадвору, бо дощ обмив (751, 753 Микол.)
БІЛОБО'К [б’ілобук], -а, ч. Те ж, що й БІЛІБО'К. Ми вже спекли паски, помазали верхи білобоком, притрусили путрею і наклали лампасьє' (362, 363, 371 Вознесен.)
БІЛОБРИ'СИЙ [б’ілобр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15си
·], -а, -е. Білявий. В обід чогось до сина приходив білобрисий сусід, довго з ним говорив (133, 135, 144, 145 Березан.; 183, 184 Березнег.; 337, 339, 340 Вознесен.; 171, 175, 176 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 634, 644, 648 Казан.; 706–708, 736, 737, 755 Микол.; 769, 771, 778–780 Новобузьк.; 828, 846 Новоодес.; 877–879, 901, 903 Очак.; 995–997 Снігур.)
БІЛОГРУ'ДИК [б’ілогрэдик], -а, ч., орн. Крячок річковий. Біля очерету постійно літає білогрудик, видно, там десь його гніздечко (191, 195, 196 Березнег.; 346, 348 Вознесен.; 745, 746 Микол.; 832–834 Новоодес.; 877–879 Очак.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)
БІЛОДЕ'ННИЙ [б’ілодйн:и
·], -а, -е. При денному світлі. Увесь білоденний час дочка була на горищі, мазала лежак і димар (41–51 Башт.; 207, 208 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 731, 732 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875 Очак.)
БІЛОДЕ'ННО [б’ілодйн:о], присл. Вдень. Білоденно зараз знаходжуся на роботі в полі, а вечором трошки займаюся своїми ділами (насел. п. див. БІЛОДЕ'ННИЙ )
БІЛОЗО'РИЙ [б’ілозури
·], -а, -е. Білявий. Малі діти – білозорі, а як підростають, то чубчик потроху чорнішає (840, 841 Новоодес.; 888–890 Очак.; 972, 974, 984 Снігур.)
БІЛОКАЧА'НКА [б’ілокачбнка], -и, ж., бот. Сорт капусти. Днями син привіз півбезтарки білокачанки, і я нашаткувала повну діжку (112, 113, 132, 133 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 342, 343, 357, 358 Вознесен.; 478, 480, 487, 489 Доман.; 621, 622, 624 Казан.; 712–714 Микол.; 778, 779, 788, 789 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 877–879 Очак.; 981–983, 1012, 1016 Снігур.)
БІЛОКАЧА'ННА [б’ілокачбн:а], -ої, ж. Сорт капусти. Див. БІЛОКАЧА'НКА. Білокачанна капуста – осіння, саме її шаткують, заготовляючи на зиму (насел. п. див. БІЛОКАЧА'НКА)
БІЛОРІ'ПА [б’ілор'нпа], -и, ж., бот. Ріпа, що має біле забарвлення. У нас в огороді грядочка білоріпи, щоб зимою було чим дітям забавлятися (23, 33, 39, 41 Арбузин.; 213, 214, 268, 269 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 416–418 Врад.; 485, 486 Доман.; 678–680 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 857, 858 Новоодес.; 884, 886 Очак.; 946, 948, 949 Первомай.; 1002, 1003 Снігур.)
БІЛОРО'ТИКИ [б’ілорутики], -ів, мн., бот. Квіти грицики. Білоротики, які цвітуть білими квіточками, широко використовуються в медицині (586, 587 Жовтн.; 751, 752 Микол.; 851, 852, 857, 858 Новоодес.; 875, 876 Очак.)
БІЛОТО'К [б’ілотук], -тка, ч. Білок яйця. Див. БІЛТОК. Мама вилила з яйця білоток у стаканчик, щоб зробити з нього якусь мазь для обличчя (412, 413 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
БІЛОЦВІ'Т [б’ілоцв’нт], -ту, ч., бот. Квіти лісовий нарцис. Див. БІЛО'ШМА. Діти ходили сьогодні в ліс і там нарвали білоцвіту, з якого сплели вінки (61, 62 Башт.; 169–171 Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 393–395 Врад.; 485–487 Доман.; 591–593 Жовтн.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 834–836 Новоодес.)
БІЛО'ШМА [б’ілушма], -и, ж., бот. Лісовий нарцис. Див. БІЛОЦВІТ. Білошма росте в лісах і заростях, а весною розпускається жовтими квіточками (737–739 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.)
БІЛПУ'Х [б’ілпэх], -у, ч., бот. Рослина мати-й-мачуха. Рослину мати-й-мачуха у нас на Кінбурнській косі називають білпух або підбій (896–898 Очак.)
БІЛТО'К [б’ілтук], -тка, ч. Білок яйця. Див. БІЛОТО'К. Білток яйця мама вилила на сковородку, а з жовтка зробила глазуру (891, 892 Очак.)
БІЛУ'ШКА [б’ілэшка], -и, ж. Чашка. Наш син кожного ранку випиває білушку свіжого молока і йде на роботу (667–669 Казан.; 801–803, 810 Новобузьк.)
БІЛЮ'К [б’іл'эк], -а, ч. Гриб боровик. Ходили в неділю в ліс, назбирали трошки різних грибів, попадалися й білюки (439, 441, 442 Доман.; 529–531 Єлан.; 582, 583 Жовтн.)
БІЛЯ'ВЕЦЬ [б’іл'бвец'], -вця, ч. Світловолосий або білолиций хлопчина. Змалку син був білявець, як і всі малі діти, а з роками чуб почав чорніти (612, 613, 616 Казан.; 810–812 Новобузьк.)
БІЛЯ'К [б’іл'бк], -а, ч. 1. Білий метелик. Зараз у полі багато літає великих і маленьких біляків, які нікого не бояться (350, 351, 353, 356 Вознесен.; 743, 745, 746 Микол.; 835–837 Новоодес.; 877–879 Очак.; 965, 966, 984 Снігур.)
2. Білі плями на воді лиману чи моря. Сьогодні увесь берег моря у біляках – то припливли з моря медузи (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887, 891 Очак.)
БІЛЯ'НКА [б’іл'бнка], -и, ж. Біла хата. Вважай, що ми прийшли додому, бо он і наша білянка видніється в кінці вулиці (576, 577, 584, 585 Жовтн.; 712–714 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)
БІЛЯ'С [б’іл'бс], -а, ч. Кавун з білим кольором м’якоті. Біляси завжди солодші від червоних кавунів, тому їх називають сахарними (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 238, 239 Брат.)
БІЛЯЧО'К [б’іл'ачук], -чка, ч., ент. Зменш.-пестл. до БІЛЯ'К (1). На білячків, яких ми наловили повну баночку, добре рибка клює (насел. п. див. БІЛЯ'К (1))
БІЛЬ [б’іл'], -і, ж. Риб'яча луска. Жінки обчищали з риби біль, а чоловіки тим часом готували вогнище, щоб зварити юшки (101–103 Башт.; 124, 125, 144, 145 Березан.; 175, 176 Березнег.; 320, 321 Веселин.; 582, 583, 586 Жовтн.; 640–642 Казан.; 731–733 Микол.; 810, 811, 818, 819 Новобузьк.; 829, 842–844 Новоодес.; 873, 875, 883, 884, 893, 894 Очак.; 963, 964, 996, 997 Снігур.)
БІЛЬМА'Й [б’іл'мб
·], -я, ч. Людина з витрішкуватими очима. Чогось отой рижий більмай увесь час поглядає в нашу сторону, немов щось запримітив (829–831 Новоодес.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)
БІЛЬМА'К [б’іл'мбк], -а, ч. Людина з більмом на оці. Хоча наш бригадир і більмак на одне око, а все бачить дуже добре (10, 11, 35, 36, 38 Арбузин.; 108–110 Березан.; 245, 247 Брат.; 384, 387, 390, 392 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 873, 875, 876 Очак.)
БІЛЬМА'ТИЙ [б’іл'мбти
·], -а, -е. Булькатий, витрішкуватий. Чого отой більматий хлопець увесь час дивиться на дівчат, які стоять біля дверей? (115, 118, 119 Березан.; 901, 903, 905 Очак.)
БІЛЬМА'Ч [б’іл'мбч], -а, ч. Людина з витрішкуватими очима. Отой більмач як витріщить свої очі, то хлопці аж присідають від страху (29, 33, 35, 36 Арбузин.; 74, 75, 77 Башт.; 245, 247 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)
БІ'МБЕР [б’нмбер], -у, ч. Самогон. Вживається вихідцями із західних областей України. Ми купили вина для жінок, для чоловіків зварила бімберу, думаємо, вистачить на весілля (10, 11, 36, 38 Арбузин.; 222, 223 Брат.; 404, 405 Врад.)
БІ'РФА [б’нрфа], -и, ж. Одна з двох бічних частин ящика воза; полудрабок. Добре скріпи бірфи гарби, щоб не розійшлися в дорозі, бо тоді вивалиться все сіно (685–687 Кривоозер.; 926, 927 Первомай.)
БІСИНА' [б’ісинб], -и, ж., бот. 1. Дереза. Увесь крутий схил яру ми обсадили бісиною, щоб весняна вода його не розмивала (932, 933 Первомай.)
2. Рослина блекота. Що ви робите, бісові діти! Ви що бісини пооб'їдалися? Покладіть сокиру на місце! (74, 75, 77 Башт.; 346, 348, 356 Вознесен.; 582, 583 Жовтн.; 751–753 Микол.; 864, 865 Новоодес.)
БІСЦЬО'М [б’ісц'ум], присл. Бігом. Див. БІГЦЬО'М. Біжи бісцьом до мами на роботу, нехай негайно іде додому (49, 50 Башт.; 187–189 Березнег.; 350, 351, 353 Вознесен.; 439, 441–443 Доман.; 568, 569, 572 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 845–847 Новоодес.; 887–889 Очак.; 981, 982 Снігур.)
БІ'ТИ [б’нти], -ів, мн. Чоботи. Сьогодні, мабуть, взую свої біти, бо надворі після зливи грязь, усі дороги розкисли (22, 24, 26 Арбузин.; 223, 225 Брат.; 412, 413 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
БІЦІ'ГЛі [б’іц'нгл'і], -ів, мн. Велосипед. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Сідай, синку, на свої біціглі, їдь до батька в поле і передай йому листа від брата (232, 250 Брат.; 418, 420 Врад.; 917, 919, 927 Первомай.)
БІЦУ'К [б’іцэк], -а, ч. Коротка частина ціпа; бияк. Треба прив'язати біцук, бо вчора відірвався, а другого ціпа у нас немає (829, 842 Новоодес.)
БІ'ШЕНИЙ [б’ншени
·], -а, -е. Скажений; який сказився (про собаку). Див. БЕ'ШЕНИЙ [бйшени
·]. Якось весною у селі з'явився бішений собака, так ми його застрелили й спалили (10, 11, 39, 41 Арбузин.; 49, 90, 92, 101, 102 Башт.; 133, 135, 156, 158, 159 Березан.; 198, 199, 205, 206 Березнег.; 257, 259, 260 Брат.; 312, 313 Веселин.; 340, 356, 357 Вознесен.;384, 387, 388 Врад.; 448, 449, 451 Доман.; 554, 555, 562, 580, 581 Жовтн.; 736–738 Микол.; 842, 843, 868, 869 Новоодес.; 963, 965, 970, 972, 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)
БЛАВА'ТЕНЬ [блавбтен'], -тня, ч., бот. Волошки; блават. Див. БЛА'ВУТ. На схилах нашої балки густо росте блаватень з великими білими квітками (99, 100 Башт.)
БЛА'ВУТ [блбвут], -у, ч., бот. Те ж, що й БЛАВА'ТЕНЬ. А в житі, яке посіяне за кукурузяним полем, блавут росте з маленькими білими квіточками (81, 82 Башт.)
БЛАГОМА'ТНИЙ [благомбтни
·], -а, -е. Дурнуватий; пришелепуватий. Чи ти благоматний, чи зовсім дурний, що таке витворяєш при чужих людях? (456, 457 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 580, 582, 586 Жовтн.)
БЛАЖНИ'Й [блажн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·], -а, -е. Молочний. Усе блажне стоїть у погребі в глечиках, що хочеш їсти, іди бери сам (насел. п. див. БЛАЖНЯ' )
БЛАЖНЯ' [блажн'б], -і, ж. Молочні продукти (молоко, сметана). Коли здоїш корову, блажню розіллєш у глечики і винесеш у погріб, щоб не скисло. (644, 645, 650, 652 Казан.; 786–788 Новобузьк.)
БЛАКА'РКО [блакбрко], -а, с. Скло. Вживається вихідцями із західних областей України. У причілковому вікні у двох шибках розбилися блакарки, треба якось уставити (261, 262 Брат.; 398–400 Врад.)
БЛАТО'К [блатук], -тка, ч., тк. Бердо ткацького верстата. Блаток – це деталь ткацького верстата, яка нагадує гребінь у рамці. (29, 33 Арбузин.; 227, 228, 232 Брат.; 416, 417, 420 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
БЛАХВА'Н [блахвбн], -а, ч. Металевий лист, на якому печуть пироги, коржі. Вживається вихідцями із західних областей України. Син зробив новий великий блахван пекти пироги, бо старий нікуди не годився (685, 686, 688 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.)
БЛЕЗНО' [блезну], -а, ч. Сучок у дошці. Відклади в сторону цю дошку, бо в ній є аж чотири великих блезни (334–336 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 851, 852, 860, 861 Новоодес.)
БЛЕ'ЇТИ [блййіти], -ею, -еїш, недок. Говорити дурницю, неправду. Не блей, чоловіче недобрий, не блей! Говори так, як воно було насправді (10, 11, 29, 30 Арбузин.; 389, 390, 415 Врад.; 683, 697, 698 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
БЛЕ'ЙКА [блй
·ка], -и, ж. Чутка; брехня. По селу пройшла блейка, що приїхали до нас якісь знамениті артисти, то всі пішли в клуб (насел. п. див. БЛЕ
·ЇТИ)
БЛЕ'КІТ [блйк’іт], -коту, ч., бот. Отруйна рослина блекота. Див. БЛЕКУ'Н. Цвіт блекоту трохи солодкуватий, але ним легко можна отруїтися, якщо не насмерть, то похворієш (68–70 Башт.; 173, 174, 198, 199 Березнег.; 341, 346, 347 Вознесен.; 487, 489 Доман.; 830, 831, 860–862 Новоодес.; 552–554 Жовтн.; 727, 728 Микол.; 875, 876, 906 Очак.; 996–998 Снігур.)
БЛЕКРО'ТКА [блекрутка], -і, ж. Хвороба винограду. Щоб блекротка не навідалася до нашого винограду, ми кожної весни оббризкуємо його хімікаліями ( 124, 125, 127, 132–134 Березан.; 832–834 Новоодес.; 887–890 Очак.; 981–983 Снігур.)
БЛЕКУ'Н [блекэн], -а, ч., бот. Рослина блекота. Див. БЛЕ'КІТ. Блекун – отруйна рослина, тому ми її знищуємо, щоб ніде й поблизу огороду її не було. (334–336 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 562, 568–570, 584, 585 Жовтн.; 712–714, 755, 756 Микол.; 866, 868, 869–871 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
БЛЕ'НЬКАТИ [блйн'кати], -аю, -аєш, недок. Ходити без діла; вештатися. Наш дід цілий день сьогодні бленькає: то піде в сад, то до вуликів загляне; не сидить і хвилини (227, 228 Брат.; 392–394 Врад.; 690–692, 699 Кривоозер.)
БЛЕ'СКА [блйска], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛЕСНЯ'. Щось на мою блеску риба не береться, мабуть, перейду на черв’ячки (574, 575 Жовтн.)
БЛЕСНЯ' [блесн'б], -і, ж., риб. Блешня. Я на блесню сьогодні ранком узяв величезну щуку, яка лякала всю рибу (137, 142, 144, 150 Березан.; 573–575, 584, 586 Жовтн.; 2, 3, 5, 747, 749 Микол.; 873, 876, 883, 887, 891, 906 Очак.)
БЛЕШ [блеш], -у, ч. Більмо. Див. БЛЕЩ [блешч]. У нашого молодшого сина на лівому оці з'явився блеш, треба везти в лікарню аж в город (1010, 1011 Снігур.)
БЛЕЩ [блешч], -у, ч. Більмо. Кажуть, що в деяких спеціалізованих лікарнях зараз знищують блещ на рогівці ока (101–103 Башт.; 184–186, 198 Березнег.)
БЛЕ'ЯННЯ [блййан':а], -я, с. Дія за знач. БЛЕ'ЯТИ. З кошари доносилося голосне блеяння овець, які, очевидно, захотіли вже їсти (насел. п. див. БЛЕЯТИ)
БЛЕ'ЯТИ [блййати], -еїть, недок. Бекати. Вівці почали голосно блеяти, очевидно, в кошарі щось трапилося, треба іти дивитися (216–218 Брат.; 399–401 Врад.; 576, 577, 582, 583, 586 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.)
БЛИ'ГШЕ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15гше], присл. Ближче. Чим блигше до свята, тим веселіше стає на душі, бо відпочинемо і трохи повеселимося (416–418 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.)
БЛИЗНЕ'ЦЬ [близнйц'], -я, ч. Близнюк. Микола і Володимир – близнеці, але зовсім різні хлопці і на вигляд, і за характером (88, 89 Башт.; 582, 583, 586 Жовтн.; 667–669 Казан.; 712–714 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 899, 901, 905 Очак.)
БЛИЗНЯ'К [близн'бк], -а, ч. Близнюк. Завтра із міста до нас у гості приїздить із своєю дружиною мій близняк (10–12, 22, 41, 42 Арбузин.; 101–103 Башт.; 144, 145, 152, 154 Березан.; 175, 176 Березнег.; 271, 273 Брат.; 350, 353, 354 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 424, 425, 428 Доман.; 584, 585, 592 Жовтн.; 617, 620 Казан.; 699–701 Кривоозер.; 738, 739, 751, 753 Микол.; 822, 823 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.; 976, 978 Снігур.)
БЛИЗНЯ'ТА [близн'бта], мн. Два зліплені докупи череп'яні горщики з великим угорі вухом. Близнюки. Дочка принесла батькові обід у поле у близнятах і компот у флязі (299, 300 Веселин.; 340, 346, 347 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 516–518 Єлан.; 568, 569, 580 Жовтн.; 751–753 Микол.; 857–859 Новоодес.; 981, 983 Снігур.)
БЛИЗНЯ'ЧКА [близн'бчка], -и, ж. Близнючка. Моя сестра – близнячка, а заміж вийшла раніше на цілий рік (насел. п. див. БЛИЗНЯК.)
БЛИЗОРУ'КИЙ [близорэки
·], -а, -е. Короткозорий. Близорукий сусід, коли ми зустрілися у лавці, мене не впізнав (101–103 Башт.; 200–202 березнег.; 342, 343 Вознес.; 485–487 Доман.; 706, 707 Микол.; 866, 868 Новоодес.; 899–901, 906 Очак.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)
БЛИ'КАВКА [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кака], -и, ж. Каганець, який слабо горить. Див. БЛИКУН. Заправ гасом бликавку і піди в чулан та набери огірків і помідор на вечерю (342, 343, 356 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 573–575, 586, 587 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 712–714 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 845, 846 Новоодес.)
БЛИ'КАЛКА [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15калка], -и, ж., риб. Спеціальне рибальське знаряддя, за допомогою якого взимку ловлять рибу. Приготуй, синку, бликалку, сьогодні вечером підемо ловити рибу (888–890 Очак.)
БЛИ'КАННЯ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кан':а], -я, с. Дія за знач. БЛИ'КАТИ. Постійне дідове бликання дивує тих, хто його не знає і вперше бачить (насел. п. див. БЛИКАТИ)
БЛИ'КАТИ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кати], -аю, -аєш, недок. Блимати. Ми запитали хлопця, де знаходиться бригада, а він тільки бликав очима і нічого не говорив (44, 45, 50, 51, 60, 62 Башт.; 112, 113, 142–144 Березан.; 337, 339, 340, 356 Вознесен.; 432, 434, 490, 491 Доман.; 516–518 Єлан.; 552–554, 557 Жовтн.; 634, 650, 652 Казан.; 703, 704, 706, 708 Микол.; 766, 767, 804, 807 Новобузьк.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.; 970, 972, 1010, 1011 Снігур.)
БЛИ'КНУТИ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кнути], -ну, -неш, док. Однокор. до БЛИ'КАТИ. У відповідь на запитання бригадир так бликнув, що більше ніхто нічого в нього не питав (насел. п. див. БЛИКАТИ)
БЛИКУ'Н [бликэн], -а, ч. Каганець. Див. БЛИКАВКА, БЛИКАЛКА, БЛИМАЛО, БЛИСКУН. Засвіти мені, сину, бликун, я полізу в погріб, щоб узяти капусти й огірків до вечері (847, 848, 864, 865 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)
БЛИ'МАЛКА [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15малка], -и, ж. Каганець. Див. БЛИКУ'Н. Бери блималку і йди в чулан та шукай там свої чоботи, які хотів завтра взути (132, 133, 152, 154 Березан.; 183, 184, 198, 199 Березнег.; 346, 347 Вознес.)
БЛИ'МАЛО [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15мало], -а, с. Каганець. Див. БЛИКУ'Н. Справ оте чортове блимало, щоб хоч трохи краще світило, бо нічогісінько не бачу (105, 106 Башт.; 227, 228, 250, 251 Брат.; 314, 315 Веселин.; 398-400 Врад.; 424-426, 465, 466 Доман.; 529-531 Єлан.; 568, 569, 580, 583 Жовтн.; 602, 605, 606 Казан.; 712–714 Микол.; 804-806 Новобузьк.; 840, 841 Новоодес.; 877-879 Очак.)
БЛИ'МКАТИ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15мкати], -аю, -аєш, недок. Блимати. Ми його питаємо, що він за сьогоднішній день зробив, а він тільки блимкає очима та чухається (737–739 Микол.; 835–837 Новоодес.; 877–879, 901, 903 Очак.; 996–998, 1010, 1011 Снігур.)
БЛИН [блин], -а, ч., кул. Оладок. Печи, жінко, блини, бо на обід прийде кум з кумою, а я приготовлю нашої фірменної оковитої (10–12, 18, 19, 39, 41 Арбузин.; 44–46, 74, 75, 81, 82, 101–103 Башт.; 112, 113, 124, 125, 132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 191, 193, 195, 207, 208 Березнег.; 227, 228, 245, 247 Брат.; 315, 317, 329, 330 Веселин.; 337–339, 356, 359, 360 Вознесен.; 396, 397, 413, 414 Врад.; 439, 441, 471, 475, 476 Доман.; 502–504, 526, 527 Єлан.; 557, 558, 568, 569, 573, 574 Жовтн.; 594–596, 628, 630, 631 Казан.; 676, 677, 685–688 Кривоозер.; 702–704, 706, 708, 736, 737 Микол.; 759, 760, 793, 794, 814, 815 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843, 851, 852 Новоодес.; 877–879, 891, 892 очак.; 930, 931, 940, 941, 951, 952 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 981, 995, 996 Снігур.)
БЛИНЕ'ЦЬ [блинйц'], -нця, ч., кул. Зменш.-пестл. до БЛИН. Вечеряти сьогодні будемо блинці із сметаною, а запиватимемо пареним молоком (насел. п. див. БЛИН.)
БЛИ'НЧИК [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нчик], -а, ч, кул. Пестл. до БЛИНЕЦЬ. Наш старший син дуже любить їсти гарячі блинчики з пареним молоком або сметаною (насел. п. див. БЛИН )
БЛИ'СКА [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ска], -и, ж., орн. Плиска біла. Блиска – це невеликий перелітний птах строкатого забарвлення, який живе біля водойм (68, 70 Башт.)
БЛИ'СКАВЕЦЬ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15скавец'], -вця, ч., ент. Жучок світляк. Блискавці – це невеличкі жучки, які блищать у темряві, перелітаючи з дерева на дерево (478, 480 Доман.; 512, 513, 526 Єлан.; 576, 577, 586 Жовтн.; 745, 746, 755, 756 Микол.; 846, 847, 870, 871 Новоодес.)
БЛИ'СКАВКА [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15скака], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИ'СКОТКА, БЛИ'СТКА. На блискавку береться головним чином щука, бо вона хижа риба і ковтає блискавку (22, 24 Арбузин.; 58, 101, 102 Башт.; 142, 144, 150 Березан.; 478, 480 Доман.; 584, 585, 587 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.)
БЛИ'СКОТКА [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15скотка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИ'СКАВКА. Блискотку найкраще чіпляти до спінінга, щоб була можливість швидко тягнути (873, 882, 883, 903, 905 Очак.)
БЛИСКУ'Н [блискэн], -а, ч. Каганець. Див. БЛИКУ'Н. Налий гасу у блискун, бо почав затухати, а тут якраз треба піти в чулан (83, 85, 86 Башт.; 860–862 Новоодес.)
БЛИ'СНУТИ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15снути], -ну, -неш, док., перех. З великою силою ударити. Конюх так блиснув батогом гнідого коня, що той аж здригнувся від несподіванки (39, 41 Арбузин.; 44–46, 58, 59, 79, 80, 94 Башт.; 115, 118, 133, 135, 142 Березан.; 173, 174, 191, 193, 195 Березнег.; 250, 251 Брат.; 305, 308, 309 Веселин.; 453, 455 Доман.; 568, 572 Жовтн.; 685, 687 Кривоозер.; 723, 724, 727 Микол.; 834–836 Новоодес.; 877–879, 899, 900 Очак.; 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.; 340, 341, 357, 358 Вознесен.)
БЛИ'СТКА [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15стка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИ'СКАВКА. Сьогодні купив у магазині кілька блисток, завтра піду ловити на них рибу (68–70 Башт.; 320, 321 Веселин.; 372, 373 Вознес.; 550, 562 Жовтн.; 712 Микол.; 830, 831 Новоодес.)
БЛИ'ЦЬКАТИ [бл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'кати], -аю, -аєш, недок. Блукати без діла; тинятися. Чого ти увесь день блицькаєш з місця на місце, сядь, та хоч трохи посидь і відпочинь (350, 351, 353 Вознесен.; 860, 861, 870, 871 Новоодес.)
БЛИЩА'К [блишчбк], -а, ч., ент. Жук світляк. Невгамовні блищаки увесь вечір літають і світяться у темряві, як фосфорові (866, 868, 869 Новоодес.; 884, 886, 893, 894 Очак.; 997–999 Снігур.)
БЛИЩА'ЛКА [блишчблка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИЩАЧКА. На блищалку ловиться в основному щука, бо вона хижа риба (894 Очак.)
БЛИЩА'ЧКА [блишчбчка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИЩАЛКА. Я купив кілька блищачок, а на яку з них буде братися риба, подивимося (44, 45 Башт.)
БЛІ'ДНИЦЯ [бл'ндниц'а], -і, ж., бот. Рослина білоцвіт весняний. Блідниця росте в лісах і заростях, весною вона розпускається жовтуватими квіточками (68–70 Башт.; 439, 441 Доман.; 835–837 Новоодес.; 887, 888, 905 Очак.; 984, 985, 1008, 1010 Снігур.)
БЛІХІ'ВКА [бл'іх’нка], -и, ж. Кухоль. Вживається вихідцями із західних областей України. Пити так захотілося, що залпом випив аж дві бліхівки води (238, 239 Брат.; 404, 405 Врад.; 690, 692 Кривоозер.; 932, 933 Первомай.)
БЛО'ДЕР [блудер], -а, ч. Духовка. Вживається вихідцями із західних областей України. Картоплю з м’ясом я поставила у блодер, щоб умлівала (29, 33 Арбузин.)
БЛО'КВА [блуква], -и, ж. 1. Левада, заплавні луки. Див. БЛУКВА. Корову ми виганяємо в громадську череду, яка все літо випасається на блокві (478, 480 Доман.; 514, 515 Єлан.)
2. Город, що знаходиться за селом. На своїй блокві, яка знаходиться за селом, ми посадили картоплю і буряки (234, 236 Брат.; 387, 388 Врад.)
БЛОКО'ВНЯ [блокун'а], -і, ж., тк. Бокова стінка ткацького верстата. Ми зараз нічого не тчемо, бо у нашого верстата поламані обидві блоковні (697, 698 Кривоозер.; 948, 949 Первомай.)
БЛОЩИ'ННИК [блошч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н:ик], -а, ч., бот. Болотяна рослина з дурманячим запахом багна, стебла якої часто обсідають болотні блощиці, що й дало підставу називати її блощинником або блощицею. Див. БАГОН, БАГОННИК, БАГНЮК, БАГУЛЬНИК, БАГУН, БЛОЩИЦЯ, БРЕДУН. По обох берегах нашої річки густо росте болотяний блощинник (108, 109 Березан.; 207, 208 Березнег.; 362, 363 Вознес.)
БЛОЩИ'ЦЯ [блошч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж., бот. Те ж що й блощи'нник. На стеблах цієї рослини купчаться болотні блощиці, тому її і називають блощицею (693, 694, 699 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)
БЛУДИ'ТИ [блуд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], -джу, -диш, недок. Робити помилки; помилятися. У вирішенні цієї арифметичної задачі ти десь блудиш, тому й результат неправильний (94, 97 Башт.; 335, 336 Вознес.; 441–443 Доман.; 835–837 Новоодес.; 878, 879, 900, 901 Очак.; 997–999 Снігур.)
БЛУДЛИ'ВА РІ'ЧКА [блудл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ва р'нчка], див. БЛУДНА' РІ'ЧКА.
БЛУДНА' РІЧКА [блуднб р'нчка] (БЛУДЛИВА, БЛУКАЮЧА), -и, ж. Річка, яка то з'являється, то зникає. Наша річка – блудна, вона то з'являється весною, або коли дощ піде, то зникає, бо висихає (346, 347 Вознесен.; 867, 868, 869 Новоодес.)
БЛУ'ДОМ [блэдом], присл. Блукаючи. Блудом ходив з годину, поки знайшов хлопців у посадці за вечерею (200–202 Березнег.; 845–847 Новоодес.)
БЛУЗНИ'ЦЯ [блузн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж. Спідниця. Ідучи в клуб на збори, сестра одягла нову блузницю і шовкову кофточку (485–487 Доман.; 582, 583, 587 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 778–780 Новобузьк.)
БЛУЗНИ'ЧКА [блузн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чка], -и, ж. Зменш.– пестл. до БЛУЗНИ'ЦЯ. Мені дуже подобається твоя нова блузничка, яку ти в неділю купила на базарі (насел. п. див. БЛУЗНИЦЯ)
БЛУКА'ТИСЯ [блукбтис'а], -аюся, -аєшся, недок. 1. Ходити чи їздити без певної мети чи напрямку; тинятися. Блукалися ми сьогодні з півдня по степу, немов дурні неприкаяні (407, 409, 410 Врад.)
2. ґедзатися. Сьогодні жарко, і корови блукаються, неначе подуріли, не прилягли на тирлі й на годину (441, 442 Доман.)
БЛУКА'ЮЧА РІ'ЧКА [блукбйуча р'нчка], див. БЛУДНА' РІ'ЧКА.
БЛУ'КВА [блэква], -и, ж. 1. Город за селом на низинній місцевості, де садять різні овочі. Див. БЛОКВА [блоква]. На блуквах ми садимо ранню капусту, огірки, помідори і цибулю (162, 163, 182, 184 Березнег.; 630, 631 Казан.; 800–802 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 887–889 Очак.; 984, 985 Снігур.)
2. Вигін, на якому пасуть молодняк. Телятко вивела на блукву, прив'язала, там воно пасеться увесь день (930, 931 Первомай.)
БЛЮВАКИ' [бл'увак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Блювотина. Як мені вже надоїло витирати блюваки отих курців, що харкають (184–186 Березнег.; 428, 429 Доман.)
БЛЮ'ДКО [бл'эдко], -а, с. Блюдце. Постав стакан на блюдко і неси на стіл, бо чай дуже гарячий (678–680 Кривоозер.)
БЛЮ'ЗКА [бл'эзка], -и, ж. Блузка. Треба піти та одягти блюзку, бо надворі сьогодні холоднувато (946, 948 Первомай.)
БЛЯД [бл'ад], -у, ч., тк. Бердо. Див. БЛЯДОК, БЛЯТ. Бляд – це важлива деталь ткацького верстата, на яку намотують ткань (191, 195, 196 Березнег.; 359, 361, 363 Вознесен.)
БЛЯ'ДА [бл'бда], -и, ж., тк. Ляда ткацького верстата. Бляда – це рухома рама в ткацькому верстаті, в яку вкладається бердо (424, 425 Доман.; 860–862 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)
БЛЯДО'К [бл'адук], -дка, ч., тк. Деталь ткацького верстата; бердо. Див. БЛЯТ. Блядок ткацького верстата схожий на гребінь у невеликій рамці (29, 33 Арбузин.; 169–171 Березнег.; 227, 228 Брат.; 342, 343 Вознес.; 398–400 Врад.; 471, 475 Доман.; 700, 701 Кривоозер.; 911, 912, 914 Первомай.)
БЛЯСК [бл'аск], -у, ч. Блиск. Яскраве сяяння, світіння. Вживається вихідцями із західних областей України. Від розкішної люстри по всій залі розливався приємний бляск світла (586, 587 Жовтн.)
БЛЯТ [бл'ат], -а, ч. 1. Бердо ткацького верстата. Див. БЛЯДОК. До нашого ткацького верстата зараз потрібний новий блят (245, 247 Брат.; 359, 361 Вознес.; 412, 413, 415 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 835, 836 Новоодес.; 924, 925, 942 Первомай.; 1019, 1020 Снігур.)
2. Чавунна плаха з конфорками, яка накриває кухонну плиту. Блят плити тріснув посередині, треба замінити, бо ніяк варити страву (584, 585 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 851, 852, 860 Новоодес.)
БЛЯТО'К [бл'атук], -тка, ч. 1. Бердо ткацького верстата. Див. БЛЯДОК, БЛЯТ. Треба замінити бляток ткацького верстата, бо із – за нього часто рвуться нитки (173, 174 Березнег.; 630, 631 Казан.; 786–788 Новобузьк.; 863–865 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)
2. Чавунна плаха з конфорками, яка накриває кухонну плиту. Вугілля так горіло, що аж бляток був увесь червоний від жару (584, 585 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 903, 905 Очак.)
БЛЯ'ХА [бл'бха], -и, ж. 1. Металевий лист із загнутими краями, на якому печуть пироги. Розкладай, дочко, пироги на бляху і будемо ставити у піч (29, 33, 40 Арбузин.; 222, 223, 225 Брат.; 329, 330 Веселин.; 389, 390, 392 Врад.; 453, 455 Доман.; 678–680 Кривоозер.; 834–836 Новоодес.; 908, 910, 911, 942 Первомай.).
2. Чавунна плаха з конфорками, яка накриває кухонну плиту. Оце купили на плиту нову бляху, бо стара лопнула (213, 214, 234, 236 Брат.; 362, 363 Вознесен.; 399–401 Врад.; 505, 506 Єлан.; 576, 577 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.)
БЛЯ'ХІВКА [бл'бх’іка], -и, ж. Кухоль. Вживається вихідцями із західних областей України. Візьми, синку, бляхівку і принеси свіжої водички напитися (29, 33 Арбузин.; 312, 313 Веселин.; 371 Вознесен.; 413, 414 Врад.; 939, 940 Первомай.)
БЛЯХО'ВАНИЙ [бл'ахувани
·], -а, -е. Дієпр. пас. мин. ч. до БЛЯХУВА'ТИ. Відділ кадрів знаходиться там, де бляховані двері (насел. п. див. БЛЯХУВАТИ )
БЛЯХУВА'ТИ [бл'ахувбти], -ую, -уєш, недок., перех. Оббивати чи покривати щось залізом (бляхою). Завтра зранку із сусідом почнемо бляхувати дах на будинку (39, 40, 42 Арбузин.; 278–280 Веселин.; 413, 414 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
БЛЯХМА'Н [бл'ахмбн], -а, ч. Туман перед очима. Вживається вихідцями із Закарпатської області.
# Бляхмана пустити– замилити очі. Ти говори нам правду, і тільки правду, а не пускай бляхмана (292, 294 Веселин.; 422 Врад.)
БЛЯША'Н [бл'ашбн], -а, ч. Великий казан або велика каструля. На свайбі у наших сусідів мама варила борщ у двох бляшанах (21, 26 Арбузин.; 317, 318 Веселин.; 407, 409, 410 Врад.; 685, 686, 688, 699 Кривоозер.)
БЛЯША'НКА [бл'ашбнка], -и, ж. Блешня; металева блискуча рибка з гачком, яку використовують як принаду для риби. На бляшанку береться хижа риба, наприклад, щука, йорж (934, 942 Первомай.)
БЛЯ'ШКА [бл'бшка], -и, ж. 1. Металева формочка для випікання різних виробів. Дістала дві бляшки, щоб випекти на свято пасочок і для себе, і для сина (314, 315 Веселин.; 416, 417 Врад.; 441, 442, 455 Доман.; 697, 698 Кривоозер.)
2. Металева посудина для гасу. Балцанка. Візьми бляшку і піди купи гасу для керогазу, бо нічим і борщу зварити (90, 91 Башт.; 195, 196 Березнег.; 712–714 Микол.)
3. Пряжка на поясі. Брат до нового пояса зробив красиву модну бляшку із якорем (356, 357 Вознесен.; 449, 451 Доман.; 458, 459 Жовтн.)
БОБА'ЛЬКИ [боббл'ки], -льок, мн. Овечий послід; бібки. Пройшла велика отара овець, залишивши після себе на дорозі бобальки (901, 903 Очак.)
БО'БИК [бубик] (1), -а, ч. Легковий автомобіль спеціального призначення, як правило, з брезентовим верхом. Чомусь так склалося, що в бобику їздить наше місцеве начальство (11, 12, 16, 17 Арбузин.; 44, 45, 52, 53 Башт.; 107, 108, 124, 125 Березан.; 160, 162, 166, 167, 187 Березнег.; 212, 213, 238, 239 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336 Вознес.; 383, 384, 389 Врад.; 424, 425, 439 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 596–598 Казан.; 676, 677, 699 Кривоозер.; 706, 712 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 877, 878 Очак.; 917, 918 Первомай.; 963, 964 Снігур.)
БО'БИК [бубик] (2), -а, ч., бот. Кормова бобова рослина віка. Бобик ми щороку висіваємо, бо це цінна кормова рослина для скота (550, 582, 583 Жовтн.)
БОБИЛЮВА'ТИ [бобил'увбти], -юю, -юєш, недок. Жити неодруженим, одинаком. До яких пір ти будеш бобилювати, пора б уже давно оженитися, як усі нормальні люди (112, 113 Березан.; 173, 174 Березнег.; 333–334 Вознес.; 963–965 Снігур.)
БОБИ'Р [боб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15р], -я, ч., іхт. Дрібна прісноводна риба йорж. Див. БУБИ'Р. Жадні бобирі скльовують наживку на вудочці і заважають ловити рибу (58, 101 Башт.; 142, 144 Березан.; 478 Доман.; 584, 586 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 883, 887 Очак.)
БОБИРЬО'К [бобир'ук], -рка, ч., іхт. Зменш.-пестл. до БОБИ'Р. Зловився бобирьок, а поплавок так ниряв, неначе клював великий короп (насел. п. див. БОБИ'Р)
БОБИ'СТИЙ [боб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15сти
·], -а, -е. Який відноситься до бобів. Крупнозернисту квасолю у нас називають бобистою, бо вона велика, як боби (866, 868 Новоодес.)
БО'БКА [бубка], -и, ж. Чоловіча літня сорочка з короткими рукавами. Сьогодні одягну на роботу бобку, бо надворі дуже жарко (16, 17, 29, 30 Арбузин.; 44, 45, 52, 55, 83, 85 Башт.; 107, 108, 115, 124 Березан.; 245, 247 Брат.; 278–280 Веселин.; 383, 384 Врад.; 424, 425 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 676, 677, 685, 686, 699 Кривоозер.; 702–705 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 891, 892 Очак.; 942, 946, 948 Первомай.; 963, 964, 995, 996 Снігур.; 333–335 Вознесен.)
БОБО'ЄЦЬ [бобуйеіц'], -бойця., ч., іхт. Риба бичок. Сьогодні наші хлопці ранком наловили бобойців і зварили юшку (8, 340 Вознес.; 5, 702 Микол.)
БОБО'ЙЧИК [бобу
·чик], -а, ч., іхт. Здрібн. до БОБО'ЄЦЬ. Бабуся відібрала маленьких бобойчиків і понесла кошенятам (насел. п. див. БОБО'ЄЦЬ)
БО'БОЧКА [бубочка], -и, ж. Зменш. до бо'бка. У літню пору чоловіки носять бобочки, бо вони зручні (насел. п. див. БО'БКА )
БОБО'ШКА [бобушка], -и, ж. Дрібна сушена таранька. Сусід приніс низочку бобошки, і чоловіки пили з нею пиво (2, 3, 5 Микол.)
БОБРА'К [бобрбк], -а, ч., бот. Біле латаття. У заплаві річки розрісся бобрак, треба взяти човна і поплисти нарвати (860, 862 Новоодес.)
БОВГА'Р [богбр], -я, ч. Вівчар. Наш бовгар дуже рано встає, щоб вигнати овець пастися (475, 476 Доман.; 529, 531 Єлан.)
БОВГА'РКО [богбрко], -а, ч. Пастух. Наш молодий син зараз працює бовгарком, пасе з дідом скотину (насел. п. див. БОВГА'Р)
БО'ВДУР [будур] (1), -а, ч. Дерев'яна довбня. Принеси бовдур, будемо забивати паколи, щоб обгородити садок (74, 75, 90, 92 Башт.; 184–186 Березнег.; 350, 355 Вознес.; 499, 500 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 857, 858 Новоодес.)
БО'ВДУР [будур] (2), -а, ч. Стовп диму, клуб туману, хмар. У котельні топили мазутом, тому з труби валили бовдури чорного диму (315, 317 Веселин.; 512, 513 Єлан.; 644, 645, 661, 665 Казан.; 745, 746 Микол.; 799–801 Новоодес.)
БО'ВДУРИ [будури], -ів, мн., метеор. Чорна дощова хмара. Із сходу насуваються бовдури, може, зрештою, і в нас піде дощик (49, 51 Башт.; 586–588 Жовтн.; 640–642 Казан.; 731, 733, 734 Микол.; 760, 762 Новобузьк.; 829, 830, 864, 865 Новоодес.)
БО'ВДУРИТИСЯ [будуритис'а], -иться, недок. Хмаритися. Ще зранку у небі почало бовдуритися, а дощу як не було уже з місяць, так і немає (насел. п. див. БО'ВДУРИ)
БО'ВКАЛО [букало], -а, с. Дзвіночок, який вішають вівцям на шию. Див Тронка [трунка]. Дві вівці загубили вночі свої бовкала, треба вішати нові (693, 694 Кривоозер.; 952, 953 Первомай.)
БОВКУ'Н [бокэн], -а, ч., риб. Бовт, яким заганяють рибу в сіті. Зробив нового бовкуна, щоб заганяти рибу в сіті, бо старий уже не годиться ( 101, 102 Башт.)
БОВТ [бот] (1), -а, ч. Магазин. Вживається вихідцями із західних областей України. Сьогодні у наш сільський бовт привезли багато красивих меблів (322, 323, 329 Веселин.; 418, 421 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 955, 958 Первомай.)
БОВТ [бот] (2), -а, ч. Зіпсоване пташине яйце. Бовтун. Серед яєчок, які підкладала квочці, виявився один бовт, звідки він узявся, не можу уявити (362, 363, 371 Вознес.;498, 499 Доман.; 535, 538 Єлан.)
БО'ВТАЛО [бутало], -а, с., риб. Рибацьке знаряддя, яким заганяють рибу в сіті. Див. БОВКУН, БОВТАЧ, БОВТУН, БОВТУР, БОВТУХА. Тепер бери бовтало і гони рибу з річки в сітку, а я з іншого краю буду бовтати (101 Башт.; 142, 144 Березан.; 163, 173 Березнег.; 340, 356 Вознес.; 478 Доман.; 514 Єлан.; 584, 586 Жовтн.; 702, 706, 712 Микол.; 829, 842 Новоодес.; 883, 887 Очак.)
БОВТА'К [ботбк], -а, ч. Поклад. У сараї примостила старе решето, поклала старий бовтак, щоб курка там неслась (551, 552 Жовтн.)
БО'ВТЕНЬ [бутен'], -тня, ч. Зіпсоване, засиджене пташине яйце. Бовтун. Див. БОВТОК, БОВТЮХ, БОВТЬ. Серед яєчок, які підклали квочці, виявився один бовтень (320, 321 Веселин.; 335, 336 Вознес.; 428, 429 Доман.; 851, 852 Новоодес.)
БО'ВТИШ [бутиш], -а, ч. Зіпсоване пташине яйце. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ. З якої причини з'являються бовтиші серед яєчок, що підкладаємо квочці? (475, 476 доман.)
БОВТО'К [ботук], -тка, ч. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ. З десятка покладених яєць вилупилося сім курчат, а три яйця – бовтки (52, 55 Башт.; 175, 176 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 346, 347 Вознес.; 441–443 Доман.; 557, 562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 644, 645 казан.; 744–746 Микол.; 799–801 Новобузьк.; 845, 847, 848 Новоодес.; 900, 901, 903 Очак.; 972, 974 Снігур.)
БОВТО'ЧОК [ботучок], -чка, ч. Зменш. до бовто'к. Під зозулястою квочкою з десятка яєць виявляється всього один бовточок (насел. п. див. БОВТОК)
БОВТУ'Н [ботэн], -а, ч. 1. Балакучий чоловік; базіка. Петро такий бовтун, що всі секрети і таємниці розбовтає всім (39, 40 Арбузин.; 90–92 Башт.; 120, 121 Березан.; 166, 167 Березнег.; 557, 558, 580 Жовтн.; 605, 606 Казан.; 703–705 Микол.; 765, 766, 804, 805 Новобузьк.; 832, 833, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 903, 905 Очак.)
2. Рибальське знаряддя: бовт. Див. БО'ВТУР. Одним бовтуном заганяти рибу в сіті погано, треба двома або трьома (912, 942 Первомай.)
БО'ВТУР [бутур], -а, ч., риб. Рибальське знаряддя бовт. Бери бовтура і добре бовтай з правої сторони, щоб риба пішла у сітку (906 Очак.)
БОВТУ'ХА [ботэха], -и, ж., риб. Рибальське знаряддя бовт. Див. БО'ВТАЛО. Щоб загнати рибу в сітку, треба добре побовтати бовтухою (415, 416 Врад.; 676, 685, 693 Кривоозер.; 926, 928 Первомай.)
БОВТУ'ШКА [ботэшка] (1), -и, ж., риб. Здрібн. до БОВТУ'ХА. Не забудь завтра взяти на рибалку бовтушку, щоб заганяти рибу в сітку (насел. п. див. БОВТУ'ХА)
БОВТУ'ШКА [ботэшка] (2), -и, ж. Паличка з дірчастим кружком на нижньому кінці, якою збивають масло у масничці. Масло збивають у маслянці спеціальною бовтушкою, яку нам зробив сусід (860–862 Новоодес.)
БО'ВТЮХ [бут'ух], -а, ч. 1. Зіпсоване засиджене куряче яйце. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ, БОВТОК, БОВТЬ. Яїчка так довго лежали, що з них утворилися бовтюхи (94, 95 Башт.; 203, 205, 206 Березнег.; 342, 343 Вознес.; 833–836 Новоодес.; 997–999 Снігур.)
2. Яйце, яке кладеться у певному місці, щоб курка там неслася. Поклад. У старі ясла в сараї підклала бовтюха, щоб курка там неслася (822, 823 Новобузьк.)
БОВТЯ'К [бот'бк], -а, ч. Зіпсоване, засиджене куряче яйце. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ, БОВТЮХ. Бовтяки, які з'явилися під квочкою, я повиймала і замінила свіжими яйцями (1008, 1010 Снігур.)
БОВТЬ [бот'], -я, ч. Зіпсоване засиджене куряче яйце. Див. БОВТЕНЬ. З чотирьох яєчок вилупилися курчата, а двоє виявилися бовтями (759, 811, 812 Новоодес.)
БОВЩ [бошч], -у, ч., кул. Борщ. Мама на обід приготувала бовщ і макарони з котлетами (436, 437 Доман.)
БОГА'Р [богбр], -а, ч. Поле. Дальній богар, який знаходиться за посадкою, ми відвели під озиму пшеницю (490, 491 Доман.; 535, 538 Єлан.)
БОГОЛА'ДЗ [боголбдз], -а, ч. Пуголовок. В озері зараз розвелося багато боголадзів, з яких вилупляться жаби (478 Доман.)
БОГОРО'ДИЦЯ [богорудиц'а], -і, ж., бот. Чебрець. Див. БОГОРО'ДСЬКА ТРАВА, ТИМ’Я'Н. Богородиця – пахуча трава, бабуся наша її сушить і кладе біля ікони Богородиці (810, 811 Новоодес.)
БОГОРО'ДСЬКА ТРАВА' [богорудс'ка травб], -и, ж., бот. Чебрець. Див. БОГОРО'ДИЦЯ. Богородська трава – це степова багаторічна трав’яниста рослина із вічнозеленими листочками (804–806 Новобузьк.)
БО'ГУЛЬ [бугул'], -я, ч. Залізне кільце на маточині колеса – рифа. Коли пересихають колеса, то богулі спадають з маточин, і тоді випадають спиці (442, 443 Доман.; 586, 587 Жовтн.)
БОДА'ТИ [бодбти], -ає, недок. Бити рогами, ногами (про корову, бика). Чужих наша корова бодає рогами, а як хочуть доїти – ногами (10, 11, 39–41 Арбузин.; 83, 85, 94, 97 Башт.; 120, 121 Березан.; 200–202 Березнег.; 228, 232 Брат.; 305, 309, 312 Веселин.; 346, 347, 357 Вознес.; 462, 465, 469 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 551–554, 557 Жовтн.; 644, 645, 650, 652 Казан.; 703–705 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 829, 838, 840, 841 Новоодес.; 873, 875, 877–879 Очак.; 937, 939, 940 Первомай.; 963–965, 970, 972, 1008, 1010 Снігур.)
БОДА'ТИСЯ [бодбтис'а], -ається, недок. Битися рогами, ногами. Будь обережним, бо біла корова бодається, може так ударити ногами, що й перекинешся (насел. п. див. БОДАТИ)
БОДА'ШНИК [бодбшник], -а, ч., орн. Щиглик. Бодашник – це невеликий співучий птах роду горобцеподібних досить строкатого забарвлення (866, 868, 869 Новоодес.)
БОДИ'ЛКИ [бод13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15лки], -лок, мн. Рештки зрізаних стебел кукурудзи, соняшників на полі. Кукурзи вже скосили і вивезли, на полі залишилися одні бодилки. Бодилки соняшника підуть на топливо для ферм (95, 97 Башт.)
БОДЛИ'ВИЙ [бодл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ви
·], -а, -е. Який б'ється ногами і рогами. Битливий. Проходь спокійно, наша корова смирна, не кусається, не брикається, не бодлива (насел. п. див. БОДАТИ)
БО'ДНАР [буднар], -я, ч. Бондар. Я відніс бодню до боднаря, щоб замінив дві клепки, які тріснули (90, 92 Башт.; 191, 195 Березнег.; 261, 262 Брат.; 412, 413 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)
БО'ДНІ [будн'і], -ів, мн. Рогові шпичаки на ногах у півня. Див. ШПОРИ. У нашого старого півня дуже великі і розкішні бодні на ногах (10, 11, 21, 29 Арбузин.; 337, 339 Вознес.; 441–443 Доман.; 529–531 Єлан.; 832–835 Новоодес.)
БОДЯ'ГА [бод'бга], -и, ж. Морська піна. Подув південний вітер, зняв хвилі і на берег гонить бодягу разом із медузами (137, 150 Березан.; 883, 887, 896 Очак.)
БО'ЖА КОРО'ВКА [бужа корука], -и, ж., ент. Комаха сонечко. Звідкись налетіли божі коровки та такі слабкі, що й не знімаються (22, 24 Арбузин.; 44–46, 58, 59, 94, 95, 101, 102 Башт.; 107–109, 156, 158 Березан.; 184–186, 200, 201 Березнег.; 278–280 Веселин.; 341, 350, 353, 354, 356 Вознес.; 424, 425 Доман.; 502–504 Єлан.; 557, 558, 562 Жовтн.; 703–705, 736, 737 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 877 Очак.; 963, 964, 981, 982, 989, 993, 994 Снігур.)
БО'ЖИЙ ВО'ЛИК [бужи
· вулик], -а, ч., ент. Вид невеликих жуків. Божі волики живуть у щілинах під великими деревами або серед каміння (315, 317, 318 Веселин.; 187, 189 Доман.; 568, 572 Жовтн.; 864, 865 Новоодес.)
БОЖИ'ЦЯ [бож13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж. Ікона богині, божої матері. У кімнаті нашої бабусі висить божиця, до якої вона щодня молиться (95, 97 Башт.; 353, 354 Вознес.)
БО'ЖІ КРИ'ЛЬЦЯ [буж’і кр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'ц'а], -лець, мн., бот. Рослина звіробій. Літом наша бабуся заготовляє божі крильця, а зимою варить з них ліки від простуди (700, 701 Кривоозер.)
БОЗ [боз], -у, ч., бот. Див. БЕВЗ. Ранкове повітря було переповнене пахощами бозу, який росте у нашому палісаднику (529, 531, 532 Єлан.; 834–836 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)
БО'ЗНИК [бузник], -а, ч., бот. Місце, де росте боз. Біля нашої хати розрісся розкішний бозник, від якого ідуть п'янкі запахи (насел. п. див. БОЗ)
БОЗНЯ'К [бозн'бк], -а, ч., бот. Бузина чорна. Див. БЕ'ЗДЕ'РЕВО. У посадці ростуть різні дерева, серед них і бозняк, це бузина чорна (896–898 Очак.)
БО'ЇСКО [буйіско], БО'ЇЩЕ [буйішче], БО'ЙСКО [бу
·ско], -а, с. Вживаються вихідцями із Закарпатської області, на території якої означають “тік у стодолі для обмолочування зернових”. На території Миколаївщини ці слова під впливом нових умов господарювання сприйняли дещо відмінне значення.
БО'ЇСКО [буйіско], -а, с. Сарай для різних господарських потреб. У боїску ми зберігаємо сіно і полову для корови та телят, а також різний реманент (212–214 Брат.; 299–301 Веселин.; 418, 420, 421 Врад.)
БО'ЇЩЕ [буйішче], -а, с. Сарай для худоби. У боїщі в нас знаходиться вся домашня скотина – корова, телятко і свиня (29, 30, 33 Арбузин.; 690, 692 Кривоозер.)
БО'ЇТИ [буйіти], боїть, недок. Кипіти. Вживається вихідцями із західних областей України. Клади, дочко, картоплю, вода в каструлі вже боїть (297 Веселин.)
БО'ЙКИЙ [бу
·ки
·], -а, -е. Жвавий, швидкий, спритний. Пор. рос. бойкий. Микола – хлопець бойкий, що не доручиш, завжди виконає (10, 11, 21, 35, 36 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 101, 102 Башт.; 112, 113, 129, 130 Березан.; 169, 170 Березнег.; 245, 247, 249 Брат.; 337, 339, 356 Вознес.; 445, 446, 465, 466 Доман.; 557, 562 Жовтн.; 634, 650, 652 Казан.; 743, 745, 755 Микол.; 773, 776, 810, 811 Новобузьк.; 838, 840, 841 Новоодес.; 873, 875, 877 Очак.)
БО'ЙКО [бу
·ко], присл. Жваво, спритно, швидко. Хлопці бойко взялися за роботу, надіюся, що швидко все зроблять (насел. п. див. БО'ЙКИЙ)
БОЙО'К [бойук], -йка, ч. Товкачик. Бери ступу, насипай ячменю і товчи бойком, щоб стовкти перлової крупи (981, 982 Снігур.)
БО'ЙСКО [бу
·ско], -а, с. Підлога в стодолі. Мужики увесь день мостили бойско у стодолі, щоб корові тепліше було лежати (693, 694 Кривоозер.)
БО'ЙНЯ [бу
·н'а], -і, ж. 1. Олійниця. Сьогодні батько привіз із бойні свіженьку олію, то я насмажила на ній картоплі (10, 11 Арбузин.; 404, 405 Врад.; 471, 475 Доман.; 586, 587 Жовтн.; 845, 846 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
2. Діжка для сала. Ми закололи до Великодня свиню, сало засолили в бойні, а м’ясо – заморозили (447, 448, 451 Доман.)
БОЙЧА'К [бо
·чбк], -а, ч. Обід сита; обичайка. Бойчак великого сита розклеївся і пропускає борошно, треба його справити (35, 36 Арбузин.)
БОК [бок], -у, ч. Околот. Ми вже приготували бок, щоб восени перекрити сарайчик, бо криша на ньому протікає (762, 763 Новобузьк.)
БОКАЛА' [бокалб], -и, ж. Глибина. Будемо висипати сітку з наших двох човнів по бокалі, там частенько гуляє рибець (115, 137, 142, 150 Березан.; 873, 883, 887, 906 Очак.)
БОКАРВА'Н [бокарвбн], -а, ч. Карбункул. Бакарван – це скупчення на невеликій ділянці шкіри кількох фурункулів ( 74, 75 Башт.; 163, 164 Березнег.; 292–294 Веселин.; 465, 466 Доман.; 516, 520 Єлан.)
БОКАСУВА'ТИ [бокасувбти], -ую, -уєш, недок. Кричати. Наш бригадир сьогодні чогось дуже сердитий, на всіх бокасує і лається (409, 410 Врад.; 475, 476 Доман.; 524, 525 Єлан.; 592, 593 Жовтн.; 835–837 Новоодес.)
БОКОВИ'НА [боков13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж., буд. Бічна стіна хати. Причілок. Сьогодні пошпарувала боковину хати, а завтра буду білувати ( 558, 559 Жовтн.)
БОКО'ВКА [бокука], -и, ж. Маленька бокова кімната у хаті. Наш старший син увесь час спить у боковці, а літом – надворі (52, 53, 55 Башт.; 161, 162, 203, 205 Березнег.; 337–339 Вознес.; 550, 552–554, 576, 577 Жовтн.; 641–643 Казан.; 575, 576 Микол.; 793, 794 Новобузьк.; 870, 871 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.).
БОКО'ВНЯ [бокун'а], -і, ж., тк. Бічна рама ткацького верстата. Боковня ткацького верстата чогось дуже розшаталася, треба якось закріпити (81, 82, 95, 97 Башт.; 329, 330 Березнег.; 424, 425, 429 Доман.)
БОКОВУ'ШКА [боковэшка], -и, ж. Бічна кімнатка у хаті. У боковушці завжди спить тато, коли приходить з нічної зміни (44, 45 Башт.)
БОКОЛА'З [боколбз], -а, ч., іхт. Маленький карасик. Весною й восени добре ловляться у нас і боколази (так звемо ми карасиків) (896–898 Очак.)
БОКУВА'ТИ [бокувбти], -ую, -уєш, недок. Ухилятися від чого-небудь. Сусідка бокує чогось від мене, видно, розсердилася, бо не хоче й розмовляти (329, 330 Веселин.; 436, 437, 442 Доман.; 542, 545 Єлан.; 562, 570, 572 Жовтн.; 685–687 Кривоозер.; 851, 852, 860, 861 Новоодес.; 946, 948, 950 Первомай.; 989, 991 Снігур.)
БОКУВА'ТИЙ [бокувбти
·], -а, -е. Набокуватий. Купила на базарі новий горщик, а він виявився якимсь бокуватим (668, 669, 673 Казан.; 793, 794, 816 Новобузьк.)
БОЛГА'Н [болгбн], -а, ч. 1. Сарай. Вугілля і дрова знаходяться у болгані в засторонку, ждуть зими, а зараз топимо різним хмизом (52, 56 Башт.; 208, 209 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 475, 476 Доман.; 542, 545 Єлан.; 864, 865 Новоодес.)
2. Землянка. Син викопав болган, у якому буде тримати кролів, бо вони риють нори (676, 677, 695, 696 Кривоозер.)
БОЛДИ'ШКА [болд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шка], -и, ж., ковальськ. Ковальський підкладний інструмент, яким обгинають поковку, коли роблять петлі чи крючки. Для таких крючків візьми меншу болдижку, бо ця велика (52, 55 Башт.; 217, 218 Брат.; 476, 491 Доман.; 568, 572 Жовтн.; 846, 847 Новоодес.; 940, 941 Первомай.)
БО'ЛІЗНИЙ [бул'ізни
·], -а, -е. Хворобливий. Синок такий болізний, що треба добре берегти, щоб не стало гірше (22, 24 Арбузин.; 102, 103, 105 Башт.; 212, 214, 215, 218 Брат.; 413, 414 Врад.; 424, 425, 478 Доман.; 584, 585 Жовтн.; 690, 691, 699 Кривоозер.; 943, 945 Первомай.)
БОЛІ'ЗНЬ [бол'нзн'], -і, ж. Хвороба. Приключилася якась болізнь, і тепер синові треба лягати в больницю (насел. п. див. БО'ЛІЗНИЙ)
БОЛО'НКА [болунка], -и, ж. Куртка з болоньї – штучного матеріалу, який почали виготовляти в італійському місті Болонь’ї. Сьогодні купила в нашому магазині нову болонку ходити під час дощу на ферму (88, 89, 94, 101 башт.; 108–110, 120, 132, 133 Березан.; 161, 162 Березнег.; 333–335 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 324, 325, 456, 457 Доман.; 502–504 Єлан.; 551, 552, 557, 562 Жовтн.; 644, 645 Казан.; 703–705 Микол.; 799–801 Новобузьк.; 834–836 Новоодес.; 877–879 Очак.)
БОЛОТІ'ННИК [болот'нн:ик], -а, ч. Дитина, яка багато бродить по болоті. Див. БОЛО'ТНИК. Не будь болотінником, перестань увесь день бродити по болоті, як довгоногий чорногуз (350, 353, 354 Вознес.; 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 835, 836 Новоодес.)
БОЛО'ТНИК [болутник] (1), -а, ч., бот. Болотна кущова рослина. Рогіз. По берегах нашого ставка щороку густо росте болотник, із – за якого ніяк у ставку і купатися (282, 283 Веселин.; 485, 486 Доман.; 533, 535 Єлан.; 723, 724 Казан.; 804–806 Новобузьк.)
БОЛО'ТНИК [болутник] (2), -а, ч., орн. 1. Плиска жовта. Болотник – це невеликий перелітний птах строкатого забарвлення, який живе біля водойм (353–355 Вознес.; 554, 555, 557 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 860–862, 865 Новоодес.)
2. Переносн. Дитина, яка багато бродить по болоті. От болотники! Увесь день бродять по болоті і приходять додому грязні, як чорти болотяні (насел. п. див. БОЛО'ТНИК–1)
БОЛО'ТНИЦЯ [болутниц'а], -і, ж., бот. Рослина калюжниця. Болотниця росте на берегах різних водоймищ із стоячою водою – ставків, болот (299–301 Веселин.; 340, 372–374 Вознес.; 456, 457, 475, 480 Доман.; 514, 515, 526 єлан.; 568, 569, 580, 581 Жовтн.; 751, 752 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 995–997 Снігур.)
БОЛО'ТЯНЕ О'КО [болут'ане уко], -а, с. Та частина болота, яка не заросла травою. Хлопці човном пробираються на болотяне око і там вудочками ловлять рибу (192, 193 Березнег.)
БОЛО'ТНИК [болутник], -а, ч., міф. Болотяний чорт. Перестань пхикати, бо почує болотник, прийде і забере тебе з собою в болото (10, 11, 35, 36, 41, 42 Арбузин.; 223, 225, 245, 247 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 337, 339 Вознес.; 412, 413 Врад.; 439, 441, 487, 489 Доман.; 529–539 Єлан.; 576, 577 Жовтн.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 860–862 Новоодес.; 952, 953, 955 Первомай.; 984, 986, 997–999 Снігур.)
БОЛО'ТЯНКА [болут'анка] (1), -и, ж., орн. Плиска біла. Болотянка завжди гніздиться у болотяних заростях, і її легко вислідити, куди вона сідає (37, 39 Арбузин.; 257, 259, 260 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 427, 429 Доман.; 158, 159 Березан.)
БОЛОТЯ'НКА [болут'анка] (2), -и, ж., бот. Рослина калюжниця болотна. Увесь берег нашого болота щороку густо заростає болотянкою, думали якось почистити болото (372, 373 Вознесен.; 751–753 Микол.)
БОЛТ [болт], -а, ч., риб. Рибацький бовт. Бери, дружище, болт і сильно бий ним по воді, щоб риба йшла у сітку (58 Башт.; 142, 144 Березан.; 584 Жовтн.; 829, 830, 842 Новоодес.; 887, 906 Очак.)
БОЛТОРІ'ЗКА [болтор'нзка], -и, ж. Гвинторіз. Болторізкою слюсарі нарізають зовнішню різьбу на болтах та різних стрижнях (828, 851 Новоодес.; 899 Очак.; 963, 964 Снігур.)
БОЛТУ'Н [болтэн] (1), -а, ч. Зіпсоване, засиджене яйце. Бовтун. Підкладала під квочку всі свіжі яйця, і все ж виявився один болтун (133, 135 Березан.; 340, 346, 347 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 522, 524 Єлан.; 712–714 Микол.; 845–847 Новоодес.)
БОЛТУ'Н [болтэн] (2), -а, ч. Базіка, балакун. У нас сусід такий болтун, що за вечір наговорить сім мішків гречаної вовни (10–12, 39, 41 Арбузин.; 44–46, 52, 53, 81, 82 Башт.; 107–109, 115, 118, 150, 152, 154 Березан.; 160–162, 166, 167, 169, 170 Березнег.; 212–214 Брат.; 278–280 Веселин.; 333, 334, 371 Вознес.; 384, 389 Врад.; 424–427 Доман.; 502–504, 514, 515 Єлан.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 594–596 Казан.; 676, 677, 685–687 Кривоозер.; 702–704, 706, 712 Микол.; 759, 804, 805 Новобузьк.; 828, 829, 852 Новоодес.; 873, 876, 883, 891–893 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 963, 964, 995–998 Снігур.)
БОЛТУ'ХА [болтэха], -и, ж. Жінка-базіка. Не слухай отієї придуркуватої болтухи, бо вона вам наговорить сім мішків гречаної вовни (29, 30, 33 Арбузин.; 158, 159 Березан.; 245, 247, 249 Брат.; 292, 294 Врад.; 731, 732 Микол.; 845, 846 Новоодес.; 899–901 Очак.)
БОЛУХА'ТИЙ [болухбти
·], -а, -е. Банькатий, витрішкуватий. Чого ти витріщив очі, немов болухатий, і дивишся, як сова у темну ніч (328, 329 Веселин.; 441, 442 Доман.; 522, 525 Єлан.; 832–835 Новоодес.)
БОЛЯ'К [бол'бк], -а, ч. Хвороба, болячка. Напали на старого боляки, то поперек заболів, то ноги почало крутити (107–109 Березан.; 200–202 Березнег.; 356, 357 Вознес.; 424, 425, 429 Доман.; 52–53 Єлан.; 828, 830 Новоодес.)
БОЛЯЧКУВА'ТИЙ [бол'ачкувбти
·], -а, -е. Хворобливий. Наш внучок чогось болячкуватий, то в нього температура, то животик болить, то ще якась болячка пристане (101, 102 Башт.; 191, 193, 195 Березнег.; 965, 966 Снігур.)
БОЛЬБО'КА [бол'бука], -и, ж. Калюжа. Пройшов великий дощ, і на дорогах з’явилися больбоки, через які і не проїдеш машиною (845, 847, 870, 871 Новоодес.)
БОЛЬЗЯ'Н [бол'з'бн], -а, ч. Вечорниці. Молодь тепер на всякі бользяни збирається у клубі, там вони і співають, і танцюють, і паруються (36, 38 Арбузин.)
БО'ЛЬКО [бул'ко], присл. Болісно. Очевидно, на зміну погоди у ногах чогось болько, все крутить і ниє (насел. п. див. БОЛЬНИ'Й)
БОЛЬНИ'Й [бол'н13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·], -а, -е. Хворий. Наш дідусь зараз больний, і вже з тиждень лежить у больниці (10–12, 18, 19, 35, 36 Арбузин.; 44–46, 58, 59, 101–103 Башт.; 112, 113, 124, 125, 150 Березан.; 160–162, 175, 176 Березнег.; 212, 213 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–335, 341 Вознес.; 383, 404, 405 Врад.; 424–426, 456, 457 Доман.; 502–504 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677 Кривоозер.; 702–704, 706, 747, 749 Микол.; 759, 760, 793 Новобузьк.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 891–893 Очак.; 907, 908, 910, 911 Первомай.; 963, 964, 993, 994, 1008, 1010, 1011 Снігур.)
БОЛЬНИ'ЦЯ [бол'н13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж. Лікарня. У нашому селі цього літа збудували нову больницю, у якій будуть працювати лікарі з міста (насел. п. див. БОЛЬНИ'Й)
БОЛЬЦЯ'НКА [бол'ц'бнка], -и, ж. Посудина для гасу. Баклажка. Больцянку з гасом винеси в чулан і постав так, щоб ніхто її не перекинув (301 Веселин.)
БОЛЬША'К [бол'шбк], -а, ч. Центральна дорога до великого населеного пункту. Як виїдете на большак, він і доведе вас аж до самої Баштанки (44–46, 52, 53, 83, 85 Башт.; 107–109, 124, 125 Березан.; 187–189 Березнег.; 334–336 Вознесен.; 424–427 Доман.; 551–553, 557 Жовтн.; 706, 707, 745, 746 Микол.; 829, 830, 840, 841 Новоодес.).
БОМАЗЕ'Я [бомазййа], -ї, ж. Тканина байка. Набрала оце в лавці бомазеї дітям на сорочки, а собі – на кофту (44–46, 74, 75, 77 Башт.; 124, 125, 133, 135 Березан.; 173, 174 Березнег.; 356, 359, 361, 371 Вознес.; 424, 425, 429 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 557, 558 Жовтн.; 703–705, 736–738 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.)
БОМАЗЕ'ЙКА [бомазй
·ка], -и, ж. Пестл. до бомазе'я. Пошила синкові сорочечку з бомазейки, бо це ж він іде вже в школу (насел. п. див. БОМАЗЕ'Я)
БО'МБА [бумба] (1), -и, ж. Ніша в погребі для картоплі, буряків, моркви, діжки з квашениною. Див. МІНА. Уся картопля не вмістилася в погребі у бомбі, ще мішок стоїть у пригребиці (558, 559, 582, 583 Жовтн.; 712, 713 Микол.)
БО'МБА [бумба] (2), -и, ж. Кулястий гриб – порхавка. Гриб бомба швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом (667–669 Казан.; 810–812 Новобузьк.)
БОМБА'К [бомббк] (1), -а, ч. Чиряк. Вживається вихідцями із Закарпатської області. (Дзендзелівський Й.О., ІІІ, 322). Десь простудився, і на шиї вискочив бомбак, ніяк і голови повернути (299, 300 Веселин.)
БОМБА'К [бомббк] (2), -а, ч., тк. Пряжа, яка використовується для домотканного полотна. Бомбак ми закупляємо в різних місцях України, з якого виготовляємо полотно (700, 701 Кривоозер.)
БОМБА'КОВИЙ [бомббкови
·], -а, -е. Домотканний. Дідусеві на літо ми пошили штани і сорочку із бомбакового полотна (700, 701 Кривоозер.)
БОМБЕ'Т [бомбйт], -а, ч. Диван, лава. Вживається вихідцями із західних облстей України. Див. БОМБЕ'ТЕЛЬ, БОМТЕ'ЙЛЬ. Прийшовши з роботи, дочка прилягла на бомбеті та й заснула (22, 24 Арбузин.; 222, 223, 245, 249 Брат.; 398–400 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
БОМБЕ'ТЕЛЬ [бомбйтел'], -тля, ч. Диван, лава. Див. БОМБЕ'Т. Проходьте у велику кімнату, сідайте на бомбетель і будемо розмовляти (35, 37, 38 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 329, 330 Веселин.; 407, 409, 410 Врад.; 475, 476 Доман.; 548, 549 Єлан.; 678–680 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.).
БОМБО'Н [бомбун], -а, ч. Цукерка. Вживається вихідцями із західних областей України. Купила оце своєму внучкові файних бомбонів, нехай забавляється (55, 56 Башт.; 314, 318, 319 Веселин.; 346, 347 Вознес.; 498, 494 Доман.; 524, 525 Єлан.)
БОМБО'РИТИ [бомбурити], -рю, -риш, недок. Голосно говорити. Біля контори жінки про щось дружно бомборили, махаючи руками (350, 353 Вознес.; 830, 831 Новоодес.)
БО'МБОЧКА [бумбочка], -и, ж., бот. Грубозерниста квасоля. Ми посадили в огороді і квасолю бомбочку, і горох стрючковий (700, 701 Кривоозер)
БОМЖ [бомж], -а, ч. Жебрак. Останнім часом на вулицях з’явилися бомжі, які проходу не дають. (44, 45 Башт.; 107, 108 Березан.; 333–335 Вознесен.; 424, 425 Доман.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 702–704, 706 Микол.; 828 Новоодес.)
БОМЖИ'ХА [бомж13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ха], -и, ж. Жебрачка. Бомжихи сидять і старцюють на кожному кутку вулиці (насел. п. див. БОМЖ)
БО'МКИ БИ'ТИ [бумки б13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], фраз. Нічого не робити; тинятися; ледарювати. Чого це ти, сину, цілий день бомки б’єш, нічого не робиш, а тільки тиняєшся з вугла у вугол? (238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.)
БО'МОК [бумок], -мка, ч., ент. Джміль. У дуплі однієї старої акації завелися бомки, треба їх викурити звідти, щоб не плодилися (257, 259 Брат.; 399–401 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 930, 931 Первомай.)
БОМТЕ'ЙЛЬ [бомтй
·л'], -я, ч. Диван. Див. БОМБЕ'Т. У великій хаті стояли старовинні меблі – дубовий шкаф, масивний стіл і бомтейль (16, 17, 21 Арбузин.; 268, 269 Брат.; 422, 423 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)
БО'РГОМ [бургом], присл. У борг; набір. Ми набрали у нашому магазині боргом меблів на п’ятсот гривень (209, 210 Березнег.)
БОРДЮ'Г [борд'эг], -а, ч., анат. 1. Сечовий міхур свині. Коли будеш патрошити свиню, то найперше вирізай жовч і бордюг, щоб не обгадити м’ясо (49–51, 74, 75, 77 Башт.; 124, 125, 133, 135, 158, 159 Березан.; 335, 336, 340, 357, 358 Вознесен.; 550, 557, 576, 577 Жовтн.; 640, 641, 643 Казан.; 737–739 Микол.; 801–803, 809 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.)
2. Іграшка із вим’ятого і надутого свинячого сечового міхура. Дідусь зробив дітям бордюг, і вони тепер увесь день ним граються у малій хаті (насел. п. див. БОРДЮГ–1)
БО'РЗИЙ [бурзи
·], -а, -е. Прудкий, швидкий. Наш собака такий борзий, що й машину переганяє, якщо його розізлять (52, 55 Башт.; 144, 145 Березан.; 184–186 Березнег.; 342, 343, 356 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 514, 515 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 667–669 Казан.; 723, 724, 731, 732 Микол.; 814–816 Новобузьк.; 828, 870, 871 Новоодес.; 877–879 Очак.; 963, 964, 970, 971 Снігур.)
БО'РЗО [бурзо], присл. Прудко, швидко. Пасажирський поїзд, яким ми їхали в місто, борзо наближався до станції (насел. п. див. БО'РЗИЙ)
БОРІ'ДКА [бор'ндка], -и, ж. Гострий кінець сокири. Борідка топора вже так затупилася, що нічого не втешеш (184, 185 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 412–414 Врад.; 456, 457 Доман.; 676, 677, 693, 694 Кривоозер.; 830, 831, 857, 858 Новоодес.; 943–945 Первомай.)
БОРКА'Н [боркбн], -а, ч., бот. Морква. Покриши боркан, буряк і капусту для борщу, а картоплю я вже почистила (257, 260 Брат.; 387, 388 Врад.; 427, 429, 441 Доман.; 533, 535 Єлан.)
БОРКУ'ХА [боркэха], -и, ж. Буркотлива жінка. Буркотуха. Ну й боркуха ж ваша баба, постійно бурчить, не змовкає ні на хвилину (439, 441, 442 Доман.; 529–531 Єлан.)
БОРМОТА'ТИ [бормотбти], -очу, -отиш, недок. Бурмотати. Запитай, чого він хоче, бо щось бормоче, а що, нічого не розбереш (340, 346, 347, 356 Вознес.; 712–714, 751, 752 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 877–879, 883, 884 Очак.; 984, 985, 1010, 1011 Снігур.)
БОРМОТУ'Н [бормотэн], -а, ч. Буркотливий чоловік. Буркотун. Старший бормотун щось бубнів про це, але я нічогісінько не зрозумів (851, 852 Новоодес.; 873, 875, 887, 888, 906 Очак.)
БОРМОТУ'ХА [бормотэха] (1), -и, ж. Буркотлива жінка. Буркотуха. Стара бормотуха увесь день бурчала та дорікала, що я не схотіла купити платок (насел. п. див. БОРМОТУ'Н)
БОРМОТУ'ХА [бормотэха] (2), -и, ж. Вино низької якості. Вечором мужики вип’ють якоїсь бормотухи і стоять під ларком варнякають (44, 45 Башт.; 132, 133, 135 Березан.; 160–162 Березнег.; 333–335, 340 Вознесен.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 702–705, 712–714 Микол.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.)
БОРМУ'С [бормэс], -а, ч. Просторе жіноче пальто. Бурнус. Див. БУРМУ
·С. Одягни, дочко, бормус і добре прикривай дитину полами, бо надворі сильний вітер (2, 3, 5, 447, 449 Микол.; 814, 815 Новобузьк.; 867, 868, 869 Новоодес.; 998, 999, 1008, 1010 Снігур.)
БОРНИ'ЧКА [борн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чка], -и, ж., бдж. Пасічниковий ніж для очищення вощини. У кожного пасічника є борничка, якою він очищає вощину (409, 410 Врад.)
БОРО'ВНИК [боруник], -а, ч. Гриб – боровик. У неділю ходили в ліс, збирали гриби, знайшли кілька боровників (227, 228 Брат.; 399, 400, 415 Врад.)
БО'РОГ [бурог], -а, ч. Навіс для сіна у вигляді даху на чотирьох стовпах. Під борогом у нас знаходиться не тільки сіно, а й полова (156, 158, 159 Березан.; 465, 466, 469 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 866, 868, 869 Новоодес.)
БОРОДА' [бородб], -и, ж. 1. Водорості, ракушки, які налипли на корпус судна, катера, човна. Ми щороку осінню чистимо корпус катера, бо обростає бородою (137, 142, 144, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 747, 749 Микол.).
2. Пропуск при косінні. Комбайнер, що косив вночі пшеницю, залишив кілька борід, які довелося знімати косою (191, 193, 195 Березнег.; 984, 985, 996, 999 Снігур.)
БОРОДА'ВИЦЯ [бородбвиц'а], -і, ж. Бородавка. Одну бородавицю, яка виросла на спині, удалося знищити якоюсь маззю, а маленьких я не займаю (156, 158, 159 Березан.; 877–879 Очак.)
БОРОДА'ВКА [бородбка], -и, ж. Випуклість на вимені корови, яка схожа на п’яту дійку. Див. БОРОДІВКА, БОРОДОЧКА. Бородавка на вимені корови відрізняється від дійки тим, що вона менша (191, 195, 196 Березнег.; 989, 993, 994 Снігур.)
БОРОДА'ВНИК [бородбник], -а, ч., бот. (Chelidonium majus L.). Рослина чистотіл, яка використовується у народній медицині. Бородавник – це багаторічна трав’яниста рослина, якою виводять бородавки (11, 12. 28, 35, 36 Арбузин.; 169, 170, 195, 196 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 398–400 Врад.; 552–554 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 731, 732, 737, 738 Микол.; 863–865 Новоодес.).
БОРОДА'Ч [бородбч], -а, ч., переносн. Дурень. У народі часто кажуть: “Був у батька один син, та й той бородач” (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 695, 696 Кривоозер.)
БОРОДИ'ЧКА [бород13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чка], -и, ж., бот. Помідор. Червоні бородички ми відвозимо на завод, де з них роблять томат, і на базар, щоб уторгувати свіжу копійку (29, 33, 39, 42 Арбузин.; 268, 269 Брат.; 335, 336, 356 Вознесен.; 398, 399 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 706, 707 Микол.; 828, 840, 841 Новоодес.; 907, 908, 911 Первомай.)
БОРОДІ'ВКА [бород'нка], -и, ж. 1. Бородавка. У дочки на спині є три невеликих бородівки, хочемо їх якось вивести, бо можуть вирости (683 Кривоозер.)
2. Випуклість на вимені корови, схожа на п’яту дійку. Див. БОРОДА'ВКА. Бородівка іноді заважає доїти корову, бо близько сидить до дійок і береш не дійку, а бородівку (250, 251 Брат.; 448, 451 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 875, 876 Очак.; 939–941 Первомай.)
БОРОДО'К [бородук], -дка, ч., коваль. Ковальське знаряддя, яким пробивають дірочки у підкові для ухналів. Ковалі, коли кують підкови, то дірочки для ухналів пробивають спеціальним бородком (329, 330 Веселин.; 359, 361 Вознесен.; 751–753 Микол.; 832–834 Новоодес.)
БОРО'ДОЧКА [борудочка], -и, ж. Те ж що й борода'вка. У нашої корови є бородочка на вимені, і я вже звикла до неї, вона не заважає доїти (101–103 Башт.; 144, 145 Березан.; 166, 167, 184, 186 Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.)
БОРОЗДА' [бороздб], -и, ж. Борозна. Бригадир тракторної бригади проклав першу борозду, а за ним вирушили орати всі трактористи (11, 12, 18, 19, 39, 40, 68–70, 94, 97, 101–103 Башт.; 144, 145, 156, 158, 159 Березан.; 173, 174, 203, 205 Березнег.; 238, 239, 245 Брат.; 312, 313 Веселин.; 337, 339, 350, 353, 355, 356 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 427–429 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 550, 557, 562, 576, 577 Жовтн.; 667–669 Казан.; 676, 677, 683 Кривоозер.; 703–705, 706 Микол.; 773, 774, 822, 823 Новобузьк.; 828, 842, 843 Новоодес.; 901, 903, 905 Очак.; 911, 926, 927 Первомай.; 963, 964, 981–983 Снігур.)
БОРОЗДИ'ТИ [борозд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], -жджу, -диш, недок., перех. Прокладати борозну. Як і належить, бригадир почав першим бороздити, а за ним пішли всі трактористи (насел. п. див. БОРОЗДА')
БОРОЗДОВИ'Й [бороздов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·], -а, -е. Борозенний. Див. БОРОЗНІ'Й. Бороздовому коню значно важче, ніж підручному, бо він іде борозною (насел. п. див. БОРОЗДА')
БОРОЗНА' [борознб], -и, ж., етногр. Свято після закінчення сівби. Після закінчення осінніх польових робіт у селі влаштували свято борозни, на яке приїхало і районне начальство (219, 223, 257, 259 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 418, 420, 421 Врад.)
БОРОЗНИ'К [борозн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч., ент. Личинка хруща. Коли орали в нас город, то виорали чимало борозників, яких ми вибирали з ріллі і знищували (188, 189, 203, 205 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 456, 457, 465, 466 Доман.; 545, 548, 549 Єлан.)
БОРОЗНІ'Й [борозн'н
·], -я, ч. Запряжений у парі кінь, який під час оранки йде борозною. Див. БОРОЗДОВИЙ. Борозній більше заморюється під час оранки, ніж його упряжний, бо йде борозною (10, 11, 22, 24 Арбузин.; 445, 448, 451 Доман.; 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 676, 677, 695, 696 Кривоозер.; 860–862 Новоодес.; 943–945 Первомай.)
БОРОЗНЯ'К [борозн'бк], -а, ч. Гриб – боровик. Під час відпустки ми поїдемо в ліс і назбираємо всяких грибів – і маслюків, і борозняків, і рижиків (455 Доман.; 582, 583 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 840, 841 Новоодес.)
БОРО'К [борук], бірка, ч. Зменш. до бір. Ми були у борку і бачили там багато ґав’ячих гнізд, з яких уже виглядають ґавенята (52, 55 Башт.; 200–202 Березнег.; 320, 321 Веселин.; 350, 351, 353 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 634, 640, 643 Казан.; 765–767 Новобузьк.; 995–997 Снігур.)
БОРОНА' [боронб], -и, ж., астр. Екваторіальне сузір’я. Навіть ясної ночі екваторіальне сузір’я борону знайти важко, бо воно складається всього з трьох зірок (671, 673 Казан.; 778, 779 Новобузьк.)
БОРО'ЧОК [боручок], -чка, ч. Зменш.– пестл. до боро'к. У вихідні дні ми часто ходимо у борочок відпочивати, там свіже повітря і приємна прохолода (насел. п. див. БОРО'К)
БОРОШЕ'ННИК [борошйн:ик], -а, ч., млин. Канал, яким борошно висипається з–поміж млинових каменів. Див. БОРОШНИ'ЦЯ. Борошенник іноді забивається, і тоді мірошник легесенько його прочищає (58, 83, 94 Башт.; 115,120 Березан.; 281, 292 Веселин.; 432, 439, 456 Доман.; 505, 514 Єлан.; 731, 736 Микол.; 829, 851, 857 Новоодес.; 873, 877, 899 Очак.; 963, 970 Снігур.)
БОРОШНИ'ЦЯ [борошн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж., млин. Те ж, що й бороше'нник. З-під млинових каменів борошно висипається у борошницю, а з борошниці – у мучник (234, 236 Брат.; 399 – 401 Врад.)
БОРОШНОМЕ'Л [борошномйл], -а, ч. Мірошник. Наш дідусь уже років двадцять п’ять працює у млині борошномелом (278 – 280 Веселин.; 415, 416 Врад.; 685, 690 Кривоозер.)
БОРОШНЯ'К [борошн'бк], -а, ч., млин. Короб, в який надходить змелене борошно. Мучник. З-під млинових каменів борошно висипається у борошняк (568 Жовтн.)
БОРОШНЯ'НИК [борошн'бник], -а, ч., млин. Мучник. У борошняник надходить з–під млинових жорен змелене борошно (934, 943 Первомай.)
БОРОШНЯ'НКА [борошн'бнка], -и, ж., кул. Лемішка. Борошнянку, засмажену салом, уже приготувала, бо скоро наші прийдуть з поля (427 – 429, 478 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 745, 746 Микол.)
БОРТА' [бортб], -и, ж. Дупло в дереві. У бортах часто гніздяться дикі бджоли, тому будь обережним і не лізь туди, бо будеш мати неприємність (439, 441 Доман.)
БО'РТИК [буртик], -а, ч., бдж. Вулик – дуплянка, встановлений вертикально. Див. БОРТНЯ'К, БОРТОВИ'К. На пасіці у нашго дідуся є різні вулики – і рамові, і бортики вертикальні (268, 269 Брат.)
БО'РТНЯК [буртн'ак], -а, ч., бдж. Те ж, що й бо'ртик. Зараз поширені рамкові вулики, але у старих пасічників можна побачити і бортняки (584, 585, 587 Жовтн.; 650, 652 Казан.; 751, 753 Микол.; 814 – 816 Новобузьк.; 868, 869 Новоодес.)
БОРТОВА' Я'МА [бортовб йбма], -и, ж. Довга канава, у яку для зберігання у зимовий період засипають картоплю, буряки, моркву, прикриваючи соломою, а зверху пригнічуючи землею. Див. БУРТ. Картопля для весняної посадки у нас зберігається у бортових ямах, які знаходяться в огородній бригаді (676, 677, 690, 692 Кривоозер.)
БОРТОВИ'К [бортов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч., бдж. Вулик – дуплянка. Див. БО'РТИК. Вулик – бортовик має свої особливості і переваги перед іншими вуликами, про що добре знають старі пасічники (911 Первомай.)
БОРТЯНИ'ЦЯ [борт'ан13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж., бдж. Утеплене приміщеня для зберігання у зимовий період вуликів із бджолами. Нашу бортяницю, яка знаходиться у сараї, син утеплив, щоб зимою бджоли не померзли (551–553, 580, 581 Жовтн.)
БОРУ'Б’ЯШКИ [борэбйашки], -шок, мн. Здрібн. до бору'б’яхи. По всьому двору вівці розтрусили свої боруб’яшки, треба б підмести (насел. п. див. БОРУ'Б’ЯХИ)
БОРУ'ЛЯ [борэл'а], -і, ж. Льодинка, що утворилася при стіканні води з даху і має форму загостреної донизу палички. Бурулька. Див. БОРУ'ЛЬБАШКА, СОСУ'ЛЬКА. На криші вдень тане сніг, і під стріхою намерзло багато боруль (298–300 Веселин.; 356, 357, 359 Вознесен.; 478, 480, 481 Доман.; 533, 535 Єлан.; 562, 586–588 Жовтн.; 731–733 Микол.; 842–844, 857 Новоодес.; 875, 876 Очак.)
БОРУ'ЛЬБАШКА [борэл'башка], -и, ж. Бурулька. Див. БОРУ'ЛЯ. Ми позбивали із стріхи всі борульбашки, які намерзли вночі (597, 598, 601 Казан.)
БОРУ'ЛЬКА [борэл'ка], -и, ж. Зменш. до БОРУ'ЛЯ. Хлопці назбивали із стріх борульок і ходять та сосуть їх, як ласощі (насел. п. див. БОРУЛЯ)
БОРУ'ШКАННЯ [борэшкан':а], -я, с. Дія за знач. БОРУ'ШКАТИСЯ. Виходьте, хлопці, надвір, бо вже надоїло ваше борушкання в хаті (насел. п. див. БОРУШКАТИСЯ)
БОРУ'ШКАТИСЯ [борэшкатис'а], -аюся, -аєшся, недок. Борюкатися. Наші хлоп’ята сьогодні увесь день борушкалися на траві (830, 831 Новоодес.; 875, 876 Очак.)
БО'РШЕ [бурше], присл. Швидше. Вживається віхідцями із західних областей України. Давай борше, сину, збирайся, бо ще запізнимося до автобуса (29, 33 Арбузин.; 223, 225, 245 Брат.; 292, 294 Веселин.; 404, 405 Врад.; 685 – 687 Кривоозер.; 723, 724 Микол.; 932, 933 Первомай.)
БОРЯ'К [бор'бк], -а, ч. Бір; лісок. У нашому боряку, що знаходиться у балці, ростуть дикі яблуні і груші (18, 19, 22, 26 Арбузин.)
БОРЯЧО'К [бор'ачук], -чка, ч. Зменш. до боря'к. Увесь сьогоднішній день діти провели у борячку, гралися, відпочивали, рвали кислички (насел. п. див. БОРЯ'К )
БОРЬ-БОРЬ [бор'/бор'], виг. Вигук, яким кличуть биків. “Борь-борь, бешкетник! Борь-борь!” – кликав скотар бика, тримаючи у руці качан кукурузи (насел. п. див. БО'РЯ)
БОСОВИКИ' [босовик13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Личаки. Зараз рідко хто плете і ходить у босовиках, бо в магазинах продаються дуже красиві кімнатні тапочки (133, 135 Березан.; 877, 878, 889, 890 Очак.)
БОСОЛА'ПКА [босолбпка], див. БОСОЛА'ПКИ.
БОСОЛА'ПКИ [босолбпки], -пок, мн. (одн. босола'пка, и, ж.) Босоніжки. У босолапках літом дуже зручно ходити, бо вони легкі і ноги в них не потіють (10, 11, 21, 22 Арбузин.; 222, 223, 225 Арбузин.; 227, 228 Брат.; 412 – 414 Врад.; 685 – 687 Кривоозер.; 943 – 945 Первомай.)
БОСЯКА' [бос'акб], присл. На босу ногу; босоніж. Див. Босяко'м. Коли пішов дощ, ми пороззувалися і йшли з поля додому босяка (10–12, 39–41 Арбузин.; 52, 53, 55, 74, 75, 77, 81, 82 Башт.; 112, 113, 156, 158, 159 Березан.; 169, 170, 179, 174–176 Березнег.; 261, 262, 268, 269 Брат.; 298–300 Веселин.; 340, 341, 356, 372–374 Вознесен.; 399–401 Врад.; 436, 437, 448, 449, 478, 480 Доман.; 529–532 Єлан.; 557, 558, 562, 584, 585 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 676, 677, 697, 698 Кривоозер.; 731–734 Микол.; 768, 769, 773, 774 Новобузьк.; 828, 840, 841 Новоодес.; 992–994 Очак.; 930, 931, 940, 941 Первомай.; 981, 983, 995, 996 Снігур.)
БОСЯКО'М [бос'акум], присл. На босу ногу; босоніж. Див. БОСЯКА'. Після дощу ми ходили вулицею босяком, бо була велика грязюка (насел. п. див. БОСЯКА')
БО'ТА [бута], -и, ж. Каркас човна. На березі лежить бота, то наші хлопці роблять собі нового човна (137, 142, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 842, 844 Новоодес.; 883, 887 Очак.)
БОТА'ЛО [ботбло], -а, с. Дзвіночок, який вішають чабани вівцям на шию, щоб їх легко розшукувати у темряві. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. ТРОНКА. У двох молодих овечок загубилися ботала, треба поприв’язувати нові. (314, 315 Веселин.)
БОТВА' [ботвб], -и, ж., Стебла і листя коренеплодних рослин. Ботвина. Уже два тижні стоїть немилосердна жара, ботва картоплі уже пожухла (22, 25 Арбузин.; 94, 95, 97 Башт.; 200, 201 Березнег.; 219, 222, 223 Брат.; 359, 361, 371 Вознесен.; 485, 486, Доман.; 516, 517 Єлан.; 576, 577, 586 – 588 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 864, 865 Новоодес.; 995 – 997, 1010, 1011 Снігур.; 877–879, 901, 903 Очак.; 952, 953, 955 Первомай.)
БОТЕ'Й [ботй
·], -я, ч., вівч. Отара овець. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наш дідьо і там по гірських полонинах пас ботеї овець, і тут пасе, бо любить се (332, 323 Веселин.; 456, 457, 475, 476 Доман.; 205, 206, 208 Єлан.)
БО'ТКА [бутка], -и, ж., тк. Середня потовщена частина веретена. На ботку, середню частину веретена, намотується більшість пряжі (156, 158, 159 Березан.; 222, 225 Брат.; 312, 313 Веселин.; 617, 620 Казан.; 697, 698 Кривоозер.; 793, 794 Новобузьк.; 857, 858 Новоодес.; 908, 910, 911 Первомай)
БОЦ [боц], -а, ч. Сердита, надута людина. От боц, надувся, як сич на погану погоду, і нічого від нього не доб’єшся (877, 878 Очак.)
БОЦА'Н [боцбн], -а, ч, бот. Грубозерниста квасоля. Квасоля боцан – крупнозерниста, ми її висіваємо у себе в огороді (900, 901, 903 Очак.)
БО'ЦИК [буцик], -а, ч. М’ясиста середина кавуна. Див. ВОВК. Боцик кавуна – найсолодша його частина, тому його завжди віддають дітям (132, 133, 135 Березан.)
БО'ЦМАН [буцман], -а, ч. 1. Чорногуз. Див. БОЦЮК, БОЦЯН, БОЦЬО. Усе літо боцмани ходять по нашому болоті і ловлять жаб (52, 53, 79, 80 Башт.)
2. Великий на зріст хлопчина. Сусідський хлопчина такий боцман, що за обідом за дорослого справиться (751, 753 Микол.)
БОЦЮ'Н [боц'эн], -а, ч., орн. Чорногуз. Див. БО'ЦМАН. Наші боцюни вже прилетіли з теплих країв і лагодять своє гніздо (198, 199 Березан.; 305, 307 Веселин.; 334–336 Вознесен.; 442, 443 Доман.; 511, 513 Єлан.; 644, 645 Казан.; 799–801 Новобузьк.; 848, 849 Новоодес.)
БО'ЦЯ [буц'а], -і, ж. Погано випечений хліб. Див. БОЦЬ. У народі завжди говорять про такий хліб: “Візьміть боця, що спекла ваша доця” (287, 288, 300, 301 Веселин.; 428, 429, 453, 455 Доман.)
БОЦЯ'Н [боц'бн], -а, ч., орн. Лелека. Див. БО'ЦМАН, БОЦЮ'Н, БО'ЦЬО. Боцяни, кажуть, приносять щастя людям, тому їх ніхто не чіпає і гнізд їхніх не руйнує (939, 940 Первомай.)
БОЦЬ [боц'], -я, ч. Погано випечений хліб. Див. БОЦЯ. Сьогодні боць не удався, мабуть, ніхто його й не їстиме, такий він гливкий (52, 55 Башт.; 184–186 Березнег.; 586, 587 Жовтн.)
БО'ЦЬО [буц'о], -я, ч., орн. Лелека. Див. БОЦЯ'Н. У посадці, на високому дереві, звив весною гніздо боцьо, і вже в ньому є малята (685–688 Кривоозер.)
БОЧІ'ВЛЯ [боч’нл'а], -і, ж. Бочка. Цього року ми заквасили капусту в новій бочівлі, яку син купив у бонаря (678–680 Кривоозер.; 907, 911 Первомай.)
БО'ЧКА [бучка], -и, ж., риб. Плетене з верболозу знаряддя у вигляді бочки, яким ловлять рибу. Хлоп’ята взяли свою бочку і пішли на річку ловити нею рибу для юшки (828 Новоодес.; 883 Очак.)
БОЧКО'РИ [бочкури], -ів, мн. Взуття. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Мабуть, взую свої старі бочкори, бо вночі пройшов дощ і дороги розмокли (322, 323 Веселин.)
БОЧКУВА'ТИ [бочкувбти], -ую, -уєш, недок., перех. Бити корів, телят по боках. Не смій, сину, так бочкувати корову, бо вона ж скоро отелиться (342, 343 Вознесен.; 828, 848 Новоодес.; 984, 986 Снігур.)
БОЧО'НОЧКА [бочуночка], -и, ж., зоол. Маленьке жабенятко. У криниці, яку недавно викопали в балці, уже плавають бочоночки (101–103, Башт.; 830, 831 Новоодес.)
БОЯ'РИЧ [бойбрич], -а, ч., ент. Великий денний метелик махаон. Ми ходили в поле і зловили там боярича для нашої шкільної колекції метеликів (203, 205 Березнег.; 810, 811 Новобузьк.; 1002, 1003 Снігур.)
БОЯ'РИШНИК [бойбришник], -а, ч., бот. Рослина, глід і її плоди. Пішли в посадку і нарвемо бояришника, він уже почав поспівати (424, 425 Доман.)
БРА [бра], незм. Розмовне скорочення слова “брате”, яке вживається при звертанні. Ти, бра, заходь до мене, обговоримо, як краще влаштувати цю справу (10, 11, 21, 22 Арбузин.; 44, 45, 83, 85 Башт.; 115, 118, 119 Березан.; 162, 164, 166 Березнег.; 245, 247, 249 Брат.; 278–280 Веселин.; 398–400 Врад.; 441–443 Доман.; 690–692 Кривоозер.; 942, 946, 948 Первомай.)
БРАВКО' [браку], -а, ч. Бравий хлопчина. Мій старший брат такий бравко, що всіх захистить, на кого нападають розбишаки (52, 53, 55 Башт.; 120, 121, 132, 133 Березан.; 384, 387 Врад.; 568, 569 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 702–704 Микол.; 762, 763 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 932, 933 Первомай.)
БРА'ДЛО [брбдло], -а, с. Обмолочена солома. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Учора син привіз із току гарбу брадла для корови і телятка, але треба ще сіна (399, 401 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
БРАДРУ'РА [брадрэра], -и, ж. Духовка. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. БРАЙТУ'РА, БРАТУ'РА, БРЕДУ'РА. Відкрий, дочко, брадруру, щоб теплий дух ішов на хату, бо чогось холоднувато в кімнаті (322, 323 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 404–406 Врад.)
БРАЗНА' [бразнб], -и, ж. Борозна. Між нивами проорали глибоку бразну, щоб було добре видно, де чия (278–280 Веселин.)
БРАЗЬ-БРАЗЬ [браз'/браз'], виг. Вигук, яким підкликають ягнят. Бразь-бразь, мої маленькі! Бразь-бразь, мої рідненькі! Ідіть до мене (238, 239, 245 Брат.; 693 Кривоозер.; 952, 953, 955 Первомай.)
БРАЙТУ'РА [бра
·тэра], -и, ж. Див. БРАДРУ'РА. Постав картоплю у брайтуру, щоб умлівала, бо скоро наші прийдуть з роботи (331, 332 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 475, 476 Доман.)
БРАК [брак], -у, ч., мед. Гній, що утворюється в ранах. Рана загноїлася, і звідти тече брак – жовтувато-зелена рідина (1016 Снігур.)
БРА'КОВА ЛОПА'ТА [брбкова лопбта], -и, ж. Совкова лопата. Див. БРАКО'ВКА, БРАЧКА. Син узяв бракову лопату і пішов прочищати доріжки, бо вночі замело їх снігом (насел. п. див. БРАКО'ВКА)
БРАКО'ВКА [бракука], -и, ж. Совкова лопата. Див. БРАЧКА. Батько копав канавку для фундаменту, а син підчищав землю браковкою і викидав (162–164 Березнег.; 478, 480, 485 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 562, 568, 569 Жовтн.; 744, 745 Микол.; 830, 831, 840, 841 Новоодес.; 972, 974, 989, 991 Снігур.)
БРАНДЕБУ'РКА [брандебэрка], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наші сусіди, які переїхали із Закарпаття, картоплю називають брандебуркою (315, 317 Веселин.; 412, 413 Врад.)
БРАНДЕ'ЛІ [брандйл'і], -ів, мн., бот. Квіти шафран сітчастий. Див. БРАНДУ'ША, БРИНДУ'ША. Бранделі ми завжди вирощуємо у себе в квітнику, а занімається ними дочка (835, 836, 863 Новоодес.)
БРАНДУ'ША [брандэша], -і, ж., бот. Шафран сітчастий. Див. БРАНДЕ'ЛІ. Дочка нарвала брандушів і поставила у великій хаті на стіл у красивому вазоні (52, 55 Башт.; 281, 282 Веселин.; 237, 339 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 456, 457 Доман.; 516, 517 Єлан.; 568, 570 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 846, 847, 870, 871 Новоодес.; 875, 876 Очак.; 930, 931 Первомай.; 1010, 1011 Снігур.)
БРАНДУ'ШКА [брандэшка], -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до БРАНДУ'ША. У нашому лісочку зелененькі брандушки уже дружно зацвіли біленькими квіточками (насел. п. див. БРАНДУ'ША).
БРА'НЕЦЬ [брбнец'], -нця, ч., бот. Чоловічі стебла конопель, які не дають насіння. Плоскінь. Ми пройшли полем і повиривали увесь бранець, щоб краще росли коноплі (634, 640, 643 Казан.; 804–806 Новобузьк.)
БРА'НКА [брбнка], -и, ж. Хвіртка в огорожі. На ніч ми закриваємо бранку, щоб ніщо не залазило в огород і в сад (320, 321 Веселин.)
БРАСКО'Й [браску
·], -я, ч., зоол. Велика зелена жаба, яка дуже стрибає. Влітку хлопці ловили в озері браскої, щоб ними годувати лелек, які змостили гніздо на даху ферми (845–847 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)
БРАТА'Н [братбн], -а, ч. Племінник по батькові. БРАТА'НЕЦЬ (-нця, ч.), БРАТА'НИЧ (-а, ч.), БРАТНЯ'К. Мій братан, який недавно був у нас у гостях, зараз вчиться в університеті (49, 51, 52, 55, 90, 92 Башт.; 133, 135, 142, 143 Березан.; 350, 353, 356, 359, 361 Вознесен.; 568, 569, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 706–708 Микол.; 830, 831, 851, 852, 860, 861 Новоодес.; 877, 878 Очак.; 984, 985, 998, 999 Снігур.)
БРАТА'НИЦЯ [братбниц'а], -і, ж. Племінниця по батькові. Моя братаниця – старша від мене, вона працює на фермі дояркою уже чотири роки (насел. п. див. БРАТА'Н)
БРАТВА'НКА [братвбнка], -и, ж. 1. Велика сковорода. Мати на братванці смажила свіжу рибу, яку син приніс із рибалки (127, 129 Березан.; 173, 175 Березнег.; 752, 753 Микол.; 835–837 Новоодес.)
2. Форма для випікання хліба. Дочка сьогодні спекла хліб у двох братванках, щоб було днів на три – чотири (71, 72 Башт.; 187–189 Березнег.; 981, 982, 993, 994 Снігур.)
Брате'льник [братйл'ник], -а, ч. Брат; товариш. Ну, брательник, пішли зі мною на лиман, будемо оцією сіткою ловити риби (582, 583 Жовтн.; 650. 652, 667, 669 Казан.; 723, 727 Микол.; 793, 794, 797 Новобузьк.; 829, 860–862 Новоодес.)
БРАТЕ'НИК [братйник], -а, ч. Братів син. Сестра взяла братеника у школу, щоб побачив, як там гарно, і щоб з великим бажанням пішов учитися (517, 520, 522 Єлан.)
БРАТЕ'НИЦЯ [братйниц'а], -і, ж. Братова дружина. Моя братениця вже видужала і скоро вийде на ферму на роботу (517, 520, 522 Єлан.)
БРАТИ'ЗНА [брат13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15зна], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТІВЩИ'НА. БРАТОВИ'ЗНА, БРАТОВЩИ'НА. Усю братизну, яка залишилася після смерті мого брата, ми віддали його тещі. (383, 404, 405 Врад.; 678–681, 683 Кривоозер.; 932, 933 Первомай.)
БРА'ТИКИ [брбтики], -ів, мн., бот. Один з видів польової фіалки. Братки. Див. ЗОЗУ'ЛИНІ ЧЕРЕВИ'ЧКИ [зозэлин'і черев13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чки]. Братики у нас ростуть біля причілкового вікна, щоб вечорами у великій хаті їх пахощі було чути. (195, 196, 202 Березнег.; 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 706, 708, 737–739 Микол.; 1010, 1011 Снігур.)
БРАТИ'ХА [брат13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ха], -и, ж. Братова дружина. Братиха частенько до нас заходить, бо вона недалеко від нас живе на нашій вулиці. (415, 422, 423 Врад.; 693, 694, 700, 701 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
БРАТИ'ШКА [брат13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шка], -и, ж. Фамільярне до брат. Див. БРАТУ'ШКА. Мої братишки по службі на флоті зараз розбрелися по всій Україні і зібратися, очевидно, не зможемо (132, 133, 144, 145 Березан.; 586–588 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 851, 852 Новоодес.)
БРАТІВЩИ'НА [брат'ішч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТИ'ЗНА. Усю братівщину, яка залишилася після старшого брата, ми віддали на відбудову церкви (101–103 Башт.; 184–186 Березнег.; 356–358 Вознесен.; 475, 476, 478 Доман.; 502–504 Єлан.; 550, 576, 577 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 745, 746 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 883, 884, 899, 901 Очак.; 963, 964, 1002, 1003 Снігур.)
БРАТНЯ'К [братн'бк], -а, ч. Племінник по батькові. Див. БРАТА'Н. Мій братняк такий веселий і дотепний, що ніколи не журиться, на все дивиться, посміхаючись (227, 228 Брат.; 387, 388 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)
БРАТНЯ'ЧКА [братн'бчка], -и, ж. Дочка материного брата. Наша братнячка, яка вчиться у школі, перейшла у десятий клас з відмінними оцінками (насел. п. див. БРАТНЯ'К)
БРАТО'ВИ [братуви], -их, мн. Брати. Зустрілися братови, сидять і все про щось говорять, бо давно не бачилися, а різних справ накопичилося багато (16, 17, 39, 41 Арбузин.; 227, 228, 250, 251 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 398–400 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)
БРАТОВИ'ЗНА [братов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15зна], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТИ'ЗНА. Ми на братовизну не претендуємо, тому у її розподіл не втручаємося (35, 36, 38 Арбузин.; 215–217 Брат.; 317, 318 Веселин.; 392–394 Врад.; 475, 476 Доман.; 693, 694 Кривоозер.; 752, 753 Микол.; 835, 836, 848 Новоодес.; 908, 910, 911 Первомай.)
БРАТО'ВКА [братука], -и, ж. Братова дружина; брато
·ва. Старший брат з братовкою заходили провідати маму, яка простудилася і захворіла (498, 499 Доман.; 524, 525 Єлан.; 860, 863 Новоодес.)
БРАТОВЩИ'НА [братошч13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15на], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТИ'ЗНА. Братовщину, яка залишилася після його смерті, ми розподілили між сестрами його дружини (156, 158, 159 Березан.; 899, 901, 903 Очак.)
БРАТУЛЮВА'ТИ [братул'увбти], -юю, -юєш, док. Вітати. Вживається вихідцями із західних областей України. Братулюю Вас, вельмишановні гості, і запрошую всіх Вас до господи за святковий стіл (409, 410 Врад.; 690, 692, 699 Кривоозер.)
БРАТУ'РА [братэра], -и, ж. Духовка. Див. БРАДРУ'РА. Ми змурували у хаті лежанку, в якій є братура, щоб гаряче повітря швидко зогрівало кімнату (299, 300, 312, 313 Веселин.; 346, 347 Вознесен.)
БРАТУ'ШКА [братэшка], -и, ч., фамільярне до брат. Див. БРАТИ'ШКА. Мій молодший братушка зараз навчається у кораблебудівельному інституті (74, 75, 77 Башт.; 340, 356, 359 Вознесен.; 498–500 Доман.; 533, 535 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 706–708 Микол.; 845, 846 Новоодес.)
БРА'ЧКА [брбчка], -и, ж. Совкова лопата. Див. БРАКО'ВКА. Син узяв брачку і почав підкидати на купу пісок, який розгребли кури (94, 95, 97 Башт.; 120, 121, 152, 154 Березан.; 175, 176, 198, 199 Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 453, 455, 475, 476 Доман.; 514, 515 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 731, 732, 743 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.; 877–879 Очак.)
БРА'ЧКИ [брбчки], -чок, мн. Рогач. Готуючись накривати стіл, мама брачками витягла з печі казан з борщем (44, 45 Башт.; 107–109 Березан.; 333–335 Вознесен.; 448, 451 Доман.; 877, 878 Очак.)
БРА'ЧНА ЛОПА'ТА [брбчна лопбта], -и, ж. Совкова лопата. Див БРА'ЧКА. Хлопці взяли брачні лопати і пішли розчищати каток, щоб кататися на коньках (насел. п. див. БРАЧКА )
БРА'ЧЧИКИ [брбч:ики], -ів, мн., бот. (Viola tricolor). Трикольорова фіалка; братки. У нашому палісаднику вже почали розквітати браччики, наповнюючи вечірню тишу приємним запахом (292–294 Веселин.; 372–374 Вознесен.)
БРЕ [бре], абр. Скорочена і злагіднена форма розмовного слова брехати. От бре, клятий хлопець! Бре й очима не моргне (11, 16, 17, 21, 22 Арбузин.; 52, 53, 74, 75, 79, 80 Башт.; 108, 109, 152, 154 Березан.; 169–171, 175, 176, 191, 196 Березнег.; 333–335, 346, 347 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 447, 449, 451 Доман.; 505, 506, 516, 520 Єлан.; 552, 554, 582, 583 Жовтн.; 597, 598, 628, 630 Казан.; 676, 677 Кривоозер.; 706–708, 723, 724, 736, 737 Микол.; 765–767, 804–806 Новобузьк.; 828, 829, 860–862 Новоодес.; 873, 875, 884, 886, 893, 894 Очак.; 911, 914, 917, 918 Первомай.; 963, 964, 1010, 1011 Снігур).
БРЕД [бред], -у, ч. Бредня. У сина сьогодні вечером піднялася висока температура, почався навіть бред (10, 11, 18, 19, 39, 40 Арбузин.; 62, 63, 88, 89 Башт.; 112, 113, 142, 143 Березан.; 227, 228 Брат.; 300, 301 Веселин.; 341, 357, 358 Вознесен.; 393, 394 Врад.; 427–429 Доман.; 533, 535 Єлан.; 557, 562 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 706, 708, 743, 744 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 835–837 Новоодес.; 883, 884 Очак.)
БРЕ'ДЕНЬ [брйден'], -дня, ч., риб. Волок. Нам дозволили сьогодні ловити рибу у ставку невеличким бреднем, який ми принесли з собою (58, 74 Башт.; 115, 124, 142, 144 Березан.; 573, 574, 584 Жовтн.)
БРЕДЕНЬО'К [бреден'ук], -нька, ч., риб. Зменш.-пестл. до бре'день. Зайти б оце у ставочок з бреденьком та пройти з ним хоч впоперек разів два – три! (насел. п. див. БРЕ'ДЕНЬ)
БРЕ'ДІТИ [брйд'іти], -джу, -диш, недок. Марити. У хворого сина вечером піднялася температура, і він почав бредіти (насел. п. див. БРЕД)
БРЕДУ'Н [бредэн], -а, ч., бот. Болотна рослина багно. Див. БАГНЮ'К. Увесь берег заріс бредуном, який воняє своїм дурманячим запахом (576, 586 Жовтн.; 842, 843 Новоодес.; 963, 995, 996 Снігур.; 751, 752 Микол.)
БРЕДРУ'РА [бредрэра], -и, ж. Духовка. Див. БРАДРУ'РА. У бредрурі зараз вариться бульба з м’ясом, умліває борщ, а на плиті гріється у казані вода (27, 28 Арбузин.; 392, 393 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 924, 925 Первомай.)
БРЕ'ЗГАТИ [брйзгати], -аю, -аєш, -ає, недок. Гидувати. Якщо не брезгаєте, то сідайте з нами обідати чим бог послав (16, 17, 35, 37 Арбузин.; 44, 45, 90, 91 Башт.; 115, 118, 150 Березан.; 278–280 Веселин.; 333–335, 340 Вознесен.; 462, 465, 476 Доман.; 551–553, 557 Жовтн.; 676, 677 Кривоозер.; 702–704, 706 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 877–879, 899, 901, 903 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 963, 964, 993, 994 Снігур.)
БРЕЗГЛИ'ВИЙ [брезгл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ви
·], -а, -е. Гидливий. Хлопець він хороший, лагідний, тільки трохи брезгливий. (насел. п. див. БРЕ'ЗГАТИ)
БРЕЗГЛИ'ВО [брезгл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15во], присл. Гидливо. Прийшов до столу отой мацапура, брезгливо подивився на їду і пішов (насел.пункти див.бре'згати)
БРЕ'ЗГЛИЙ [брйзгли
·], -а, -е. Набряклий, опухлий. Брезклий. Чогось у тебя брезгле обличчя, небритий, мабуть, учора добряче випив (342, 343 Вознесен.; 466, 470 Доман.; 644, 648 Казан.; 778, 779 Новобузьк.; 984, 985, 996, 998 Снігур.)
БРЕ'ЗГУВАТИ [брйзгувати], -ую, -уєш, недок. Гидувати. Див. БРЕ'ЗГАТИ. Сідайте з нами обідати, якщо не брезгуєте нашої їжі і нашої компанії (насел. п. див. БРЕЗГАТИ)
БРЕЗЕНТОВИ'К [брезентов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч. Плащ із брезенту. Сторожу видали брезентовик, бо вже осінь і часто ідуть дощі (137, 142, 144, 150 Березан.; 187–189 Березнег.; 340, 346, 347 Вознесен.; 562, 576, 577 Жовтн.; 706, 707 Микол.; 860, 861 Новоодес.)
БРЕЗЕНТОВИЧО'К [брезентовичук], -чка, ч., зменш. до брезентови'к. Надворі дощик мрячить, тому треба одягнути брезентовичок (насел. п. див. БРЕЗЕНТОВИ'К)
БРЕЙЦА'РА [бре
·цбра], -и, ж. Залізне кільце, яким прикріплюється загнутий кінець ґерлиґи. Наш старий чабан якось говорив: “Якщо немає брейцари, то то вже й не ґерлиґа” (377, 378 Вознесен.; 866, 868, 869 Новоодес.).
БРЕМАРІ' [бремар'і], -ів, мн. Плоскогубці. Див. БРЕМерІ'. Візьми бремарі, бо щипцями нічого не зробиш із цією загвоздкою, яка сім разів закручена (107, 108 Березан.; 160–162 березнег.; 424, 425 Доман.; 502–504 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 594–596 Казан.; 736, 737 Микол.; 759, 760 Новобузьк.; 828 Новоодес.)
БРЕМЕРІ' [бремер'і], -ів, мн. Плоскогубці. Див. БРЕМАрІ'. Купив у магазині нові бремері, у яких ручки обтягнуті ізоляційним матеріалом (10, 11, 35, 38 Арбузин.; 44, 45, 52, 55, 101–103 Башт.; 107, 108, 124, 129 Березан.; 234, 238, 239 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336, 340 Вознесен.; 580, 582, 583 Жовтн.; 676, 677 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.; 963, 964, 995–997, 1010, 1011 Снігур.)
БРЕМЕРЦІ' [бремерц'і], -ів, мн. Зменш. до БРЕМЕРІ'. Ну й красиві бремерці ти десь дістав, кращих я ще ніде і ні в кого не бачив (насел. п. див. БРЕМаРІ' )
БРЕХЛО' [брехлу], -а, ч. Людина, яка завжди говорить неправду; брехун. У нас сусід такий брехло, що завжди все бреше, все перевертає по-своєму, а правду зроду не говорив (10–12, 18, 19, 39, 41 Арбузин.; 68–70, 101–103 Башт.; 112, 113, 142, 143, 152, 154 Березан.; 191, 193, 195, 198 Березнег.; 227, 228, 250, 251, 263, 266 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336, 340, 371 Вознесен.; 383, 384, 389, 390 Врад.; 445, 447, 448, 456, 457 Доман.; 502–504, 514, 515 Єлан.; 551–554, 557, 576, 577 Жовтн.; 594–596, 644, 645 Казан.; 676, 677, 690–692 Кривоозер.; 702–704, 706, 731, 732, 747, 749 Микол.; 760, 762, 765–767, 799–801 Новобузьк.; 828, 845–847, 870, 871 Новоодес.; 873, 875, 877–879, 891–894 Очак.; 930, 931, 937, 939 Первомай.; 963, 964, 989, 993, 994 Снігур.)
БРЕ'ХЛЯ [брйхл'а], -і, ж. Брехунка. Не треба вірити отій дурній брехлі, яка меле своїм язиком таке, що й на коліна не налазить (Насел.п. див. БРЕХЛО')
БРИ-БРИ [бри/бри], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. “Бри-бри, мої миленькі! Бри – бри!” – кликала дівчина ягняток, простягаючи їм жмут свіженької травички (58, 59 Башт.; 169, 170 Березнег.; 346, 347, 362, 363 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.)
БРИ'ВА [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ва], -и, ж. Брова. Дівчата, збираючись у клуб на танці, напудрились, намазали губи і підкрасили бриви (101–103 Башт.; 268, 269 Брат.; 299, 300 Веселин.; 418, 420, 421 Врад.; 695, 696 Кривоозер.)
БРИ-ГАЙДА' [бри/га
·дб], виг. Вигук, яким підганяють овець. Підганяючи овець, чабан помахував батогом і вигукував: “бри-гайда, лінивці!” (52, 53 Башт.; 115, 118, 156, 158, 159 Березан.; 337–339, 350, 353, 356 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 621, 622, 624 Казан.; 703, 704, 733, 734 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 863, 864 Новоодес.; 900, 901 Очак.)
БРИЗЬ [бриз'], виг. Вигук, яким відганяють кішку. Див. брись. Ану бризь з лежанки! Розляглася, як бариня; бризь, ловити мишей, лінивка! (68–70, 91, 92 Башт.; 120, 121, 124, 127 Березан.; 200–202 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 568, 569, 589, 591 Жовтн.; 702, 703, 718, 722 Микол.; 830, 831, 857, 858 Новоодес.; 875, 876, 900, 901, 903, 905 Очак.; 970, 972, 995–997 Снігур.)
БРИЇ' [брийн], -їв, мн. Підведена червоною або іншою фарбою смуга на стіні, яка відокремлює стіну від підлоги. Візьми, дочко, червону глину і добре наведи бриї в літній кухні, бо чогось вони померкли (333, 335, 336 Вознесен.; 731, 732, 734 Микол.; 832, 833, 836 Новоодес.)
БРИКА'ТИСЯ [брикбтис'а], -ається, недок. Стан, коли вівця виявляє статеву охоту. Дві овечки в нашій отарі почали брикатися, значить потягнуло до баранів (227, 228, 238, 239 Брат.; 314. 315, 317 Веселин.; 416, 418, 420 Врад.; 685–687 Кривоозер.)
БРИКУ'Н [брикэн], -а, ч. Пустун. А наш малий – брикун, жвавий хлопчина, любить бігати, пустувати (65, 66 Башт.; 124, 127 Березан.)
БРИЛЬ [брил'], -я, ч., бдж. Спеціальна сітка, яку пасічник надіває на обличчя для захисту від бджіл. Пасічник надів бриль і пішов знімати кришки вуликів, щоб подивитися, як наповнилися вощини медом (10, 11, 21, 22, 24, 39 Арбузин.; 52, 53, 55, 71 Башт.; 124, 125, 142, 143 Березан.; 173, 174, 187–189 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 475, 476, 485, 486 Доман.; 520, 522 Єлан.; 568, 570, 572 Жовтн.; 612, 613, 628, 630 Казан.; 683, 697, 698 Кривоозер.; 743, 744 Микол.; 768, 770 Новобузьк.; 832–834, 870, 871 Новоодес.; 887, 888, 893, 894 Очак.; 937, 939, 942 Первомай.; 965, 966, 1002, 1003 Снігур.)
БРИ'НДЗА [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ндза], -и, ж. Сир з овечого молока. Див. БРИНЗА. Ми з великою охотою їмо свіжу бринзу, яку готують наші чабани (52, 56 Башт.; 152, 154, 158, 159 Березан.; 203, 205 Березнег.; 212, 213, 218 Брат.; 295, 297 Веселин.; 422, 423 Врад.; 619, 620 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 847–849 Новоодес.; 877, 879, 901 Очак.; 926, 927, 940, 941 Первомай.; 1002, 1003, 1008, 1010, 1011 Снігур.)
БРИНДЗО'ЛІ [бриндзул'і], -ів, мн. Чоботи-витяжки. Бриндзолі гарні тим, що в мокру погоду не пропускають воду і ніде не муляють (333, 335, 336 Вознесен.)
БРИНДЗЯ'НКА [бриндз'бнка], -и, ж. Посудина для бринзи. Дерев(яна бриндзянка з бриндзою стоїть у погребі у правій дучці (насел. п. див. БРИ'НДЗА)
БРИ'НДИТИСЯ [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ндитис'а], -джуся, -дишся, недок. Гарно одягатися і прикрашатися. Наша дочка вже почала бриндитися, як іде в клуб гуляти, скоро й кавалера, мабуть, заведе (731, 732, 734 Микол.; 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 972, 974 Снігур.)
БРИНДУ'ША [бриндэша], -і, ж., бот. Квіти шафран сітчастий. Див. БРАНДУ'ША. Як тільки зійде сніг, ми зразу ж ідемо в ліс по бриндуші, які в цей час уже розквітають (16, 17, 29, 30, 41, 42, Арбузин.; 90, 92 Башт.; 118, 119 Березан.; 245, 247, 249 Брат.; 384, 387, 388 Врад.; 439, 441, 453, 455 Доман.; 516, 522, 524 Єлан.; 685, 686, 697, 698 Кривоозер.; 829, 835–837 Новоодес.; 883, 884, 901, 903, 905 Очак.; 951–953 Первомай.)
БРИНДУ'ШКА [бриндэшка], -и, ж., бот. (Crocus vernus L.). Зменш.-пестл. до бринду'ша. Бриндушки – перші весняні квіти, тому всі їх дуже полюбляють (насел. п. див. БРИНДУША)
БРИ'НЗА [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нза], -и, ж. Сир з овечого молока. Див. БРИ'НДЗА. Наші чабани щодня в обід доять овець і роблять для себе свіжу бринзу (16, 17, 21, 22, 35, 38 Арбузин.; 74, 75, 77, 101–103 Башт.; 108, 109, 124, 125, 132, 133 Березан.; 166, 167, 169, 170, 191, 195 Березнег.; 245, 247, 250, 251 Брат.; 343, 346, 347 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 456, 457, 485, 486 Доман.; 529–531 Єлан.; 157–159, 576, 577 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 702–704, 712–714 Микол.; 799–801, 815, 817 Новобузьк.; 892, 893 Очак.)
БРИНЗЯ'НИЙ [бринз'бни
·], -а, -е. Прикм. до бри'нза. Бринзяну сироватку ми віддаємо ягняткам або ж теляткам, вони її охоче п(ють (насел. п. див. БРИ'НЗА)
БРИНЗЯ'НИК [бринз'бник], -а, ч., кул. Сирники з бринзи. Мама, коли є в нас бринза, готує нам бринзяники, які ми їмо із сметаною або молоком (насел. п. див. БРИ'НЗА)
БРИНЗЯ'НКА [бринз'бнка], -и, ж. Бочечка для зберігання бринзи. Приготовлену бринзу ми присолюємо і складаємо у бринзянку, яка стоїть у погребі (насел. п. див. БРИ'НЗА)
БРИНТА'ЛЬ [бринтбл'], -я, ч. Великий товстий саморобний гвіздок. Колись забив наш дідусь бринталь у сволок, то ми й вішаємо на нього шапки (917, 918, 939–941 Первомай.)
БРИСЬ [брис'], виг. Вигук, яким відганяють кішок. Див. БРИЗЬ. “Брись, капосна, від столу! Брись!” – відганяла бабуся кішку, яка винюхувала поживу на столі (10, 11, 24, 39, 40, 42 Арбузин.; 45, 46, 52, 53, 55, 88, 89 Башт.; 115, 118, 119, 144, 145, 152, 154 Березан.; 162–164, 176, 177, 191, 193 Березнег.; 215, 216, 268, 269, 273, 275 Брат.; 282, 283, 305, 309, 322, 323 Веселин.; 350, 351, 356, 359, 361 Вознесен.; 392–394 Врад.; 456, 457, 465, 466, 478 Доман.; 542, 545, 548, 549 Єлан.; 554, 555, 557, 562, 582, 583 Жовтн.; 595, 596, 640–642 Казан.; 685–688 Кривоозер.; 712–714, 731, 732 Микол.; 804–806, 816, 817 Новобузьк.; 845–847, 864, 865 Новоодес.; 873, 875, 883, 884, 891, 892 Очак.; 923–925, 930, 931 Первомай.; 965, 966, 989, 981, 1010, 1011 Снігур.)
БРИСЬ-БРИСЬ [брис'/брис'], виг. Вигук, яким відганяють овець і ягнят. “Брись-брись, до гурту!” – підганяв чабан овець, які відстали від отари (16–19, 21 Арбузин.; 52, 55, 62, 63, 90, 91, 101–103 Башт.; 108, 109, 112, 113, 124, 125, 127, 158, 159 Березан.; 169–171, 184, 185, 187, 188, 209–211 Березнег.; 215, 216, 219, 222, 234, 236, 263, 266 Брат.; 292–294 Веселин.; 341, 357, 358, 372–374 Вознесен.; 398–400 Врад.; 462, 465, 466, 485, 486 Доман.; 516, 518, 526, 527 Єлан.; 558, 559, 568, 569, 576, 577, 584 Жовтн.; 616, 617, 667–669 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 718, 722, 731–733 Микол.; 762, 763, 778–780 Новобузьк.; 832–835, 863, 864 Новоодес.; 883, 884, 899–901, 906 Очак.; 937, 940, 941 Первомай.; 970, 972, 974 Снігур.)
БРИТВА'НКА [бритвбнка], -и ж. Сковорода. Беріть бритванку із картоплею, смаженою на салі, капусту й огірки і вечеряйте на здоров’я (372–374 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 520, 522, 524 Єлан.)
БРИ'ТОВ [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15то], -а, ч. Бритва. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Треба б піти в парикмахерську, щоб погострити бритов, бо вже важко бритися (38 Арбузин.; 225 Брат.; 942 Первомай.)
БРИТУ'РА [бритэра], -и, ж. Духовка. Див. БРАДРУ'РА. Поклади у бритуру порізаний білий хліб, щоб сушився на сухарі до чаю (18 Арбузин.)
БРИ'ЦАТИСЯ [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15цатис'а], -ається, недок. Ґедзатися. Сьогодні жарко, ґедзі, як скажені, сильно кусаються, і корови брикаються, як неприкаяні (58, 59 Башт.; 963 Снігур.)
БРИЦЬ-БРИЦЬ [бриц'/бриц'], виг. Вигук, яким відганяють овець. Ану бриць-бриць, кляті! Чого скупчилися, капосні, біля дерева! Бриць-бриць! (58, 59 Башт.; 158, 159 Березан.; 195, 196, 198 Березнег.; 356, 361, 362, 371 Вознесен.; 447, 449, 475, 476 Доман.; 712–714 Микол.; 835, 836, 863, 864 Новоодес.; 878, 879 Очак.; 1012, 1016 Снгур.)
БРИЧ [брич], -а, ч. Бритва. Я зараз бриюся електричкою, а свій старий брич заховав на всякий випадок (416 Врад.; 699 Кривоозер.)
БРИ'ЧКА [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чка], -и, ж., бот. Рослина подорожник. Рослина бричка широко використовується у народній медицині, тому наша бабуся її заготовляє на зиму (845, 846 Новоодес.)
БРИ'ШКИ-БРИ'ШКИ [бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шки/бр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шки], виг. Вигук, яким підкликають козу. “Бришки-бришки, моя рідненька!” – підкликала бабуся козу, щоб подоїти (860, 861, 868, 869 Новоодес.; 901, 903 Очак.)
БРІ-БРІ [бр'і/бр'і], виг. Вигук, яким підкликають овець. “Брі-брі, мої миленькі! Брі-брі!” – кликала хазяйка овець, щоб заходили у двір (198, 202 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)
БРІХ [бр'іх], -у, ч. Живіт. Ти тугіше підтягуйся ременем, бо вже відпустив такий бріх, як у вагітної жінки (989 Снігур.)
БРОВ [бро], -і, ж. Брова. Зачепився об суху гіллячку, коли пробирався через посадку, і розсік бров ( 44, 45 Башт.; 160, 161 Березнег.; 340, 356 Вознесен.; 760 Новобузьк.; 963, 964 Снігур.)
БРО'ВЕРКА [бруверка], -и, ж. Верхній довгополий чоловічий одяг з відлогою. Бурка. Броверка з довгими полами, тому під час вітру у ній тепло, та й відлога захищає голову (911 Первомай.)
БРОДЯ'К [брод'бк], -а, ч., риб. Волок. Ранком наші хлопці ловили бродяком у ставку рибу, принесли з піввідра карасиків та окунців (972, 974 Снігур.)
БРОЖИ'ЧКА [брож13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чка], -и, ж., ент. Метелик з довгими вузькими крилами. У полі ми сьогодні вловили аж п(ять брожичок для нашої шкільної колекції метеликів (773, 776, 823, 826 Новобузьк.)
БРОНЗІ'ВКА [бронз'іка], -и, ж., ент. Жук оленка золота. Див. БРОНЗО
·ВИК, БРОНЗО'ВКА. Вечором біля озера літають бронзівки, які наносять шкоду деревам (731–733 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 997–999 Очак.)
БРОНЗОВИ'К [бронзов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч., ент. Те ж, що й бронзі'вка. Бронзовики – шкідливі жуки, тому їх весною травлять, щоб не плодилися і не розмножувалися (842–844 Новоодес.)
БРОНЗО'ВКА [бронзука], -и, ж., ент. Те ж, що й бронзі'вка. Цього року чортові бронзовки налетіли на наш сад і нанесли великої шкоди деревам (751–753 Микол.)
БРОСТЬ [брост'], -і, ж. Гроно, кетяг. На старому кущі винограду вродили великі брості і, як завжди, солодкий виноград (706, 708 Микол.; 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 984, 986, 1010, 1011 Снігур.)
БРО'ХАЛО [брухало], -а, с., риб. Бовт. Бери брохало і гони рибу до сітки, яку ми поставили біля очерету (568, 584 Жовтн.)
БРО'ХКАТИ [брухкати], -аю, -аєш, недок. Важко йти по глибокому снігу, болоті. Брьохати. З годину ми брохкали по снігу, поки дібралися до ферми (198, 199 Березнег.)
БРОЯКИ' [бройак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Пороги на р. Буг. На річці Буг біля села Мигія є такі брояки, що човном не пропливеш (16 Арбузин.; 432 Доман.; 934 Первомай.).
БРУДНУ'ЛЯ [бруднэл'а], -і, ч., ж. Замазура. Дочко, умийся та причешися, а то ходиш чогось увесь день бруднулею (257–259 Брат.; 292–294 Веселин.; 383, 387, 388 Врад.; 676, 677, 690–692 Кривоозер.; 946, 949, 950 Первомай.)
БРУДНУ'ЛЬКА [бруднэл'ка], -и, ж., ч. Фамільярне до БРУДНУ'ЛЯ. Де це ти лазила, бруднулька, що заляпалася по самі вуха? (насел. п. див. БРУДНУЛЯ)
БРУКОВИ'ЦЯ [бруков13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж. Бруківка. Коли виїдемо на бруковицю, вважай, що ми вже дома, бо до села зовсім близько (102, 103 Башт.; 195 Березнег.; 848, 849 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)
БРУКО'ВКА [брукука], -и, ж., бот. Бруква. М’ясисті корені бруковки вживаються і як їжа, і як корисний корм для худоби (278–280 Веселин.)
БРУМКОТА'ТИ [брумкотбти], -тить, недок. Дія на позначення крику індиків. По двору ходили набурмосені індики і брумкотали, виражаючи своє незадоволення (829, 842–844 Новоодес.)
БРУНТ [брунт], -у, ч. Коштовне намисто. На день народження дочки ми купили у ювелірному магазині красивий брунт (695, 696, 699 Кривоозер.; 943, 945 Первомай.)
БРУНЬКУВА'ТИЙ [брун'кувбти
·], -а, -е. Дерево, яке має багато бруньок. Весною яблуня була брунькувата, повинна б зацвісти рясно, от тільки б не вдарили приморозки (94, 95, 97 Башт.; 175, 176, 195, 196 Березнег.; 354–356 Вознесен.; 441, 442 Доман.; 833–835 Новоодес.)
БРУСНИ'К [брусн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч. Почеплена на пояс дерев(яна посудина, у якій косарі тримають брусок для гостріння коси. Кушка. Див. БРУСНИ'ЦЯ. Приготуй, сину, на завтра коси, бруски та брусники, ранком поїдемо косити траву (39, 41 Арбузин.; 52, 53, 55 Башт.; 144, 145, 152, 154 Березан.; 170, 171, 184, 186 Березнег.; 250, 251 Брат.; 372–374 Вознесен.; 456, 457, 469, 470 Доман.; 608, 610 Казан.; 699–701 Кривоозер.; 723, 727, 731, 733 Микол.; 800–802, 818, 819 Новобуьк.; 834–836, 864, 865 Новоодес.; 899–901 Очак.; 930, 931, 940, 941 Первомай.; 984, 985, 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)
БРУСНИ'ЦЯ [брусн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ц'а], -і, ж. Кушка. Див. БРУСНИ'К. Треба зробити нову брусницю, бо в старій вода протікає і брусок сухий (16, 17, 21 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 398–400 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.)
БРУСНИ'ЧКА [брусн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15чка], -и, ж. Зменш. до брусни'ця. Гарна в тебе брусничка, акуратна, води не пропускає, та й брусочок добрий (насел. п. див. БРУСНИ'ЦЯ).
БРУСНИЧО'К [брусничук], -чка, ч. Зменш. до брусни'к. Позич мені на завтра брусничка з бруском, бо нашого діти кудись діли (насел. п. див. БРУСНИ'К).
БРУСНУВА
·ТИ [бруснувбти], -ую, -єш, недок., перех. Об(їдати молоді паростки. Наша коза забралася в садок і почала бруснувати молоді деревця (840, 841, 863, 864 Новоодес.)
БРУСО'К [брусук], -ска, ч. Скатертина. Скоро прийдуть гості, тому накрий у світлиці стіл новим бруском (16, 17 Арбузин.)
БРУСО'ЧОК [брусучок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до брусо'к. Твій новий брусочок – кращий за всі інші, бо яркіший і більший (16, 17 Арбузин.)
БРУСЯ'НКА [брус'бнка], -и, ж. Торба, з якої годують у дорозі коней. Див. ОБРУСЯ'НКА. Насип у брусянку вівса, щоб погодувати у дорозі коня (189 Березнег.)
БРУСЬ [брус'], виг. Вигук, яким відганяють овець. “Брусь від стогу, капосні ненажери! Брусь!” – відганяв хлопчина овець від стіжка із сіном (835–837 Новоодес.)
БРУТ [брут], -а, ч. Шина на ободі колеса. Брут на задньому колесі безтарки злетів, треба їхати в кузню, щоб натягнули (788, 789, 810, 811 Новобузьк.)
БРЮ'КВА [бр'эква], -и, ж. Овоч. Бруква. Брюкву ми вирощуємо як корм для скоту, але небагато, просто для різноманітності (234, 236, 245 Брат.; 312, 313 Веселин.; 389, 392, 393 Врад.)
БРЮКВЯ'НИЙ [бр'укв’бни
·], -а, -е. Прикм. до брю'ква. Брюквяний корм ми готуємо для молодняка і для товарного скоту (насел. п. див. БРЮ'КВА)
БРЮ'КИ [бр'эки], брюк, мн. Штани. Купили в магазині синові нові брюки і теплу сорочку (10–12, 18, 19, 39–41 Арбузин.; 44–46, 52, 53, 58, 59, 90, 91,101–103 Башт.; 107–109, 115 118, 124, 125, 150 Березан.; 160–162, 173, 174, 198, 199 Березнег.; 212, 213, 219, 222, 250, 251 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336, 340, 356, 371 Вознесен.; 383, 384, 396, 397 Врад.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 502–504, 516, 517 Єлан.; 551–553, 557, 558 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677 Кривоозер.; 702–705, 731, 732 Микол.; 759, 760, 765, 766 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 877, 878, 891, 892 Очак.; 907, 908, 911, 942 Первомай.; 963, 964, 989, 993, 994 Снігур.)
БРЮ'КОВКА [бр'экока], -и, ж., бот. Овоч бруква. Брюковку ми зберігаємо в спеціальних кагатах, щоб був корм для скоту на весну (насел. п. див. БРЮ'КВА)
БРЮХА'ТИЙ [бр'ухбти
·], -а, -е. Пузатий. Наша теличка вже брюхата, мабуть, скоро отелиться, треба добре слідкувати (насел. п. див БРЮ'ХО)
БРЮХА'Ч [бр'ухбч], -а, ч. Чоловік, який має великий живіт. Коли сідає отой брюхач у машину, то й скати осідають, такий він важкий (79, 80 Башт.; 187–189 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 441, 442 Доман.; 533, 535 Єлан.; 562, 582, 583 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 965, 966, 981, 982 Снігур.)
Брю'хо [бр'эхо], -а, с. Живіт. Відростив уже таке брюхо, що за ним і землі під собою не бачить. У корови велике брюхо, скоро вже, мабуть, отелиться (10–13, 18, 19, 21, 39–41 Арбузин.; 44–46, 52, 53, 58, 59, 74, 75, 77, 90, 91, 101–103, 105 Башт.; 107–109, 115, 118, 124, 125, 132, 133, 137, 150, 151 Березан.; 160–162, 166, 167, 173, 174, 198, 199, 207, 208 Березнег.; 227, 228, 245, 247, 250,251 Брат.; 278–280, 314, 315, 317 Веселин.; 333–336, 340, 356, 359, 371, 380 Вознесен.; 383, 384, 396, 397, 422, 423 Врад.; 424, 425, 456, 457, 462, 465, 466 Доман.; 502–504, 512, 513, 516, 517 Єлан.; 551–553, 557, 558, 562, 586, 587 Жовтн.; 594–596, 634, 650, 652 Казан.; 676, 677, 690, 691 Кривоозер.; 702–705, 723, 724, 747, 749 Микол.; 759, 760, 765, 766, 782, 786, 789 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852, 860, 861 Новоодес.; 873, 875, 877, 878, 891, 892, 901, 903, 906 Очак.; 907, 908, 911, 932, 933, 942 Первомай.; 963, 964, 989, 993, 994, 1010, 1011 Снігур.)
БРЮЧНИ'Й [бр'учн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·], -а, -е. Прикм. до брю'ки. Купив пояс, а він виявився широкуватий, не влазить у брючні петельки (насел. п. див. БРЮ'КИ)
БРЮ'ШКО [бр'эшко], -а, с. Зменш. до брю'хо. У тебе вже, бачу, і брюшко стало відростати, як став начальником (насел. п. див. БРЮ'ХО)
БРЮШНИ'Й [бр'ушн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·], -а, -е. Прикм. до брю'хо. Щось заболіло у мене у брюшній полості, треба, мабуть, іти в лікарню (насел. п. див. БРЮ'ХО)
БРЮШНЯ'К [бр'ушн'бк], -а, ч. Черевний тиф. Якось наш тато захворів на брюшняк, то в нас тут був прямо переполох (132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 424, 425, 429 Доман.; 901, 903, 905 Очак.)
БРЯ'ЖЕЧКА [бр'бжечка], -и, ж. Зменш. до бря'жка. Де це купив, чи хто тобі зробив таку красиву і модну бряжечку до пояса? (насел. п. див. БРЯ'ЖКА)
БРЯ'ЖКА [бр'бжка], -и, ж. Застібка ременя. Пряжка. А я дістав металеву пластинку і в майстерні сам зробив собі модну бряжку (35 Арбузин.; 143, 153 Березан.; 259, 260 Брат.; 420, 421 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 878, 879 Очак.; 918, 919, 921 Первомай.)
БРЯНЧА'ТИ [бр'анчбти], -чить, недок. Займатися на світ; світати. Пора вставати, уже брянчить надворі, бо ще запізнимося на автобус, то буде нам (94, 95, 97 Башт.; 187, 188, 198, 199 Березнег.; 970, 972, 978, 980 Снігур.)
БРЯНЬ [бр'ан'], -і, ж., бот. Горох. Хлоп(ята допалися в огороді до бряні, все вирвали й огудину витовкли (948 Первомай.)
БРЬО'ХКАННЯ [бр'ухкан':а], -я, с. Дія за знач. БРЬО'ХКАТИ. Коли вже підсохне, бо так набридло це щоденне брьохкання по грязюці (насел. п. див. БРЬО'ХКАТИ)
Брьо'хкати [бр'ухкати], -аю, -аєш, недок. Важко іти по снігу чи болоті. Піди подивися, хто там брьохкає до нас городом у такий час (16, 17, 29, 30 Арбузин.; 52, 54, 55 Башт.; 268, 269 Брат.; 329, 330 Веселин.; 337, 339, 350, 353, 356 Вознесен.; 586–588 Жовтн.; 619, 620 Казан.; 678, 680, 681 Кривоозер.; 737–739 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 838, 840, 841 Новоодес.; 939, 940, 942 Первомай.)
Бу'бан [бэбан], -а, ч. Бубон. На свайбі бубняр так уже вправно вибивав у бубан, що всі дивувалися (81, 82, 85 Башт.; 152, 154 Березан.; 271, 273 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 359, 361, 363 Вознесен.; 384, 387 Врад.; 428, 429, 469, 470 Доман.; 570, 572 Жовтн.; 708, 711 Микол.; 863–865 Новоодес.; 891–893 Очак.; 972, 974, 978 Снігур.)
Буба'нщик [буббншчик], -а, ч. Той, хто грає на бубні. Бубняр. Щоб бути добрим бубанщиком, треба вчитися у спеціалістів (860–862 Новоодес.; 873, 875 Очак.)
Буба'р [буббр], -я, ч., іхт. Риба йорж. Сьогодні клювали і ловилися одні бубарі, інша риба, мабуть, залягла на відпочинок (271, 272 Брат.; 383, 384, 415 Врад.)
Бубе'нчик [бубйнчик], -а, ч., вівч. Дзвіночок, який вішають на шию вівцям. Див тро'нка. Щоб не заблудилися вівці у темноті, їм вішають на шию бубенчики (187, 189 Березнег.; 966, 980 Снігур.)
Бубе'нщик [бубйншчик], -а, ч. Гравець на бубоні. Бубняр. Див. Буба'нщик. Біля клубу грав гармоніст, а бубенщик так вибивав у бубан, що забивав гармошку (340, 356, 371 Вознесен.)
Буби'р [буб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15р], -я, ч., іхт. Маленька головата риба типу бичка. Іноді бубирями називають йоржів і піскарів. Див. Боби'р. У нашій річці розвелося дуже багато всяких бубирів, від яких користі ніякої (17, 21 Арбузин.; 61, 62 Башт.; 132, 133 Березан.; 198 Березнег.; 594–596 Казан.; 804, 805, 814 Новобузьк.; 877, 888 Очак.; 917–919 Первомай.; 963, 1002, 1003 Снігур.).
Бубире'ць [бубирйц'], -рця, ч., іхт. Зменш. до буби'р. Як тільки закинеш вудочку, кляті бубирці моментально скльовують наживку (насел. п. див. БУБИ'Р)
Буби'рчик [буб13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15рчик], -а, ч., іхт. Зменш.-пестл. до бубире'ць. Оцей малесенький бубирчик так тягнув поплавок, неначе пудовий короп (насел. п. див. БУБИ'Р)
Бубирьо'к [бубир'ук], -рька, ч., іхт. Здр. до буби'р. На крючок попався маленький бубирьок, а смикав поплавок, немов здоровенна рибина (насел. п. див. БУБИ'Р)
Бу'бін [бэб’ін], -бона, ч. Бубон. З тебе такий музикант, що вмієш грати тільки на бубні, та й то для баранів (529 Єлан.)
Бубна'р [бубнбр], -я, ч. Бубняр. Див. Бубні'ст. З тебе вийде хороший бубнар, тільки треба повчитися у когось з бубнарів (193, 195 Березнег.; 818, 820 Новобузьк.; 998, 999 Снігур.)
Бубні'ст [бубн'нст], -а, ч. Бубняр. Див. БубнА'р. Сьогодні увесь вечір Володимир грав на гармошці, а бубніст Петро вибивав на бубані (407, 409, 410 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 920, 921 Первомай.)
Бубні'ти [бубн'нти], -іє, недок. Набрякати, бубнявіти. Абрикоси від безперервних дощів почали бубніти і лопатися (727, 728 Микол.; 828, 851 Новоодес.)
Бубнува'ти [бубнувбти], -ую, -уєш, недок. Грати на бубні. Колю запросили на свайбу бубнувати на бубні, а грати на баяні буде Гриша ( 751, 753 Микол.)
Бубня'рщик [бубн'бршчик], -а, ч. Бубняр. Щоб бути добрим бубнярщиком, треба вчитися у якогось вчителя (994 Снігур.)
Бубо'нчик [бубунчик], -а, ч. 1. Дзвіночок, який вішають чабани на шию вівцям, щоб їх легше розшукувати в темряві. Див. Ботало, тронка, бубенчик. Дідусь наробив сам бубончиків і повішав їх вівцям на шию (12, 18, 19 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 420, 421 Врад.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 955, 958 Первомай.)
2. Кулька, що пришивають як прикрасу до жіночих беретів, рукавиць, шнурків і т. ін. Купили дочці нові червоні чобітки з бубончиками біля халяв (54, 55 Башт.; 193, 195 Березнег.; 984, 986 Снігур.).
БУБУ'Н [бубэн], -а, ч. Людина, яка невиразно, в(яло і тихо говорить. Мимрій. Щось бубнів отой старий бубун, а що і про що, ніхто не зрозумів (487, 489 Доман.)
БУБУРІ'ШОК [бубур'ншок], -шка, ч. Кулька овечого посліду. Пройшла отара овець, залишивши по дорозі бубурішки (61, 62, 68–70 Башт.; 118, 119 Березан.;184, 186, 195 Березнег.; 802, 803 Новобузьк.)
БУБУ'ХНУТИ [бубэхнути], -ни, -неш, док. Упасти. Петро не втримався за гілку і бубухнув на землю й сильно забився (27, 28, 33, 41, 42 Арбузин.; 81, 82, 97, 100 Башт.; 120, 121 Березан.; 166, 167, 173, 174 Березнег.; 227, 228, 268, 269 Брат.; 320–323 Веселин.; 334–336 Вознесен.; 412, 413, 415 Врад.; 441–443 Доман.; 505, 506, 526 Єлан.; 551–553, 586, 587 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 690, 692 Кривоозер.; 731, 733, 734 Микол.; 773, 774, 793, 794 Новобузьк.; 845–847 Новобузьк.; 873, 876, 883, 884 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 995–997 Снігур.)
БУГА'Й [бугб
·], -я, ч., ент. Великий бурий жук з рогом на голові. Одноріжок. У жука бугая на голові один здоровенний ріг, як у бика (90, 92 Башт.; 580, 582 Жовтн.; 731, 733 Микол.; 851, 852 Новоодес.)
БУГАЙО'ВЕ МОЛОКО' [бугайуве молоку], -а, с. Виготовлена з конопляного насіння біла рідина. Пісне молоко, виготовлене з конопляного насіння, жартома у нас називають бугайовим молоком (828 Новоодес.).
БУГА'ЛТЕРША [бугблтерша], -і, ж. 1. Працівниця бухгалтерії. Бухгалтерка. Старша бугалтерша у нашому господарстві працює уже більше десяти років (18, 19, 35, 36 Арбузин.; 62, 63 Башт.; 115, 118 Березан.; 227, 228 Брат.; 389, 390 Вврад.; 497–499 Доман.; 522, 525 Єлан.; 554, 555, 580, 582 Жовтн.; 686–688 Кривоозер.; 706, 707 Микол.; 782, 786, 787 Новобузьк.; 581, 582 Новоодес.; 877, 878, 883, 884 Очак.)
2. Дружина бухгалтера. Молода бугалтерша працює учителькою в школі у молодших класах (11, 12, 36, 38 Арбузин.; 78–80, 101–103 Башт.; 173, 174 Березнег.; 341, 346–348 Вознесен.; 445, 446, 453 Доман.; 562, 589, 591 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 736–738 Микол.; 832–834, 848, 849 Новоодес.; 943–945 Первомай.; 981–983 Снігур.)
БУго'р [бугур], -гра, ч. Кладовище. Бабуся наша часто ходить на бугор поправити могилку старшого сина (342, 343 Вознесен.; 550 Жовтн.)
Буго'рчастий [бугурчасти
·], -а, -е. Бугристий, бугруватий. Ота бугорчаста земля нехай буде в нас пастівником для худоби (29, 33 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 416, 417 Врад.; 690, 691 Кривоозер.)
Буда'ня [будбн'а], -і, ж. Посудина, в якій збивають масло. Див. буде'йко. Мама взяла буданю, налила вершкової сметани і почала збивати масло (322, 323 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 448, 449, 451 Доман.; 529, 531 Єлан.)
буде'йко [будй
·ко], -а, с. Посудина, в якій збивають масло. Див. БУДА'НЯ,
БУДІ'ЙЧИК [буд'н
·чик], -а, ч. Посудина, в якій збивають масло. Див. БУДЕ'ЙКО. Вживається вихідцями із західних областей України. У буді'йчику збивають масло із вершкової сметани, яку збирають із глечиків (562, 568, 569 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 851, 852 Новоодес.)
Буде'йчик [будй
·чик], -а, ч. Посудина для сметани і масла. У будейчику, який стоїть у погребі, зберігається сметана для різних потреб (377, 378 Вознесен.; 870, 871 Новоодес.)
Буделе'вчик [буделйчик], -а, ч. Посудина, в якій збивають масло. Див. БУДА'НЯ, БУДЕ'ЙКО. Як зіб(єш масло, буделевчик вимиєш і поставиш сушитися на сонці (828 Новоодес.)
БУДЕ'ЛИЧКО [будйличко], -а, с. Посудина для різних потреб. Див. БУДЕ'ЙЧИК. Налий, дочко, цуценяті в буделичко борщу, накриши хліба і вистав на вулицю (71, 72 Башт.; 350, 353 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.)
БУДЗ [будз], -у, ч. Свіжий овечий сир. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Чабан подоїв овечок і дуже швидко зробив свіжий будз (441, 442, 475 Доман.; 529–531 Єлан.)
БУДЗИГУ'НИ [будзигэни], -ів, мн. (одн. будзигу'нин, -а, ч.; будзигу'нка, -и, ж.). Так прозивають жителі села Семенівки жителів сусіднього села Іванівки Арбузинського району. Ви бачили таке? Будзигуни сьогодні вже почали сіяти ярі культури (39 Арбузин.)
Будзигу'нин [будзигэнин], див. Будзигу'ни.
Будзигу'нка [будзигэнка], див. Будзигу'ни.
Бу'дзик [бэдзик], -а, ч. Годинник із дзвінком. Будильник. Мені треба рано йти завтра на роботу, тому заведи будзик на шість годин (245, 247 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 952, 953 Первомай.)
Будзина' [будзинб], -и, ж., бот. Бузина. У нас у посадці ростуть різні дерева: і берестки, й акація, і будзина різних видів (193 Березнег.; 587 Жовтн.; 869 Новоодес.)
Будзівни'к [будз'ін13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15к], -а, ч. Ворочок для віддушування сиру. Злий з глечиків сир у будзівник, нехай віддушується, а вечером сир винеси в погріб (278–280 Веселин.)
Бу'дик [бэдик], -а, ч. Будильник. Див. БУ'ДЗИК. Заведи будик і постав стрілки на шість годин ранку (424, 425, 429 Доман.)
Бу'дка [бэдка], -и, ж. 1. Літня кухня у вигляді невеликого будиночка, що стоїть у дворі. Літом ми варимо їжу, снідаємо, обідаємо і вечеряємо у будці (372, 373 Вознесен.; 487, 489 Доман.; 509, 510 Єлан.; 835–837 Новоодес.)
2. Комора. Піди, дочко, в будку і візьми сметану та молоко до вечері (1016 Снігур.)
3. Зневажл. обличчя. Видно, добре тобі в тещі живеться, бо наїв за півроку добру будку (44, 45 Башт.; 107, 108, 150 Березан.; 160–162 Березнег.; 333–336 Вознесен.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 702–705, 731, 736 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 875 Очак.)
Будю'-будю' [буд'э/буд'э], виг. Вигук, яким скликають курей. “Будю-будю, рідненькі! Будю-будю!” – вигукувала бабуся, скликаючи курей на сідало (439, 441, 442 Доман.)
Будя'к [буд'бк], -а, ч., бот. 1. Хатня квітка столітник; алое. У великій хаті на вікнах у розкішних вазонах росли калачики, будяки і кактуси (981, 991, 1012, 1016 Снігур.)
2. Рослина чортополох; татарник. Отой будяк покрив увесь пустир, нікуди й теляти вивести, щоб попаслося (10–12, 39, 41 Арбузин.)
3. Рослина нетреба колюча. Нетреба – колюча рослина, тому її і називають у народі будяком (245, 247 Брат.; 404, 405 Врад.)
Буз [буз], -у, ч., бот. Бузок. Див. БЕВЗ. У нашому палісаднику росте два великих кущі бузу, які мають різні кольори квіток (346, 347, 356 Вознесен.; 465, 466, 469 Доман.; 752, 753 Микол.).
БУЗА' [бузб], -и, ж., розм. Дурниця. Усе, що ти тут говориш нам цілу годину, – буза, не варта ламаного гроша (44, 45, 81, 82, 101–103 Башт.; 112, 113, 132, 133, 150, 152 Березан.; 333–336 Вознесен.; 551–553, 557 Жовтн.; 702–704 Микол.; 829, 830, 842, 843 Новоодес.; 877–879 Очак.)
БУ'ЗИМКА [бэзимка], -и, ж. Однорічна теличка. Бузимок. Див. Бу'зівка. Наша бузимка вже добре підросла, наступного року піде в череду (320, 321 Веселин.; 377, 378 Вознесен.; 619, 620 Казан.; 769, 771, 810, 811 Новобузьк.; 834–836 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)
БУЗИ'НКА [буз13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нка], -и, ж. Однорічна теличка. Див. БУ'ЗИМКА. Свою бузинку ми віддаємо синові, щоб вигодував собі корову (568, 569 Жовтн.)
БУ'ЗІВКА [бэз'іка], -и, ж. Однорічна теличка. Див. БУ'ЗИМКА. Свою бузівку ми не будемо ні різати, ні продавати, а вигодуємо корову для сина (44, 45, 83, 85, 90 Башт.; 329, 330, Веселин.; 353, 355 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 550, 573, 574 Жовтн.; 731,733, 734 Микол.; 835, 836, 864, 865 Новоодес.; 878, 879, 899, 901 Очак.)
Бу'зівОК [бэз'івок], -вка, ч. 1. Однорічний бичок.; бузимок. Свого бузівка ми щодня виводимо пастися на вигін (насел. п. див. БУЗІВКА)
2. Невелика головаста риба; бичок. Я сьогодні однією вудочкою з двома гачками наловив бузівків на добру юшку (169 Березнег.)
3. Малий хлопчина. О, гарненький виріс у вас бузівок, уже й ходити сам навчився (135, 136, 156, 158, 159 Березан.; 965, 966, 984 Очак.)
БУ'ЗНИК [бэзник], -а, ч., бот. (Syringa vulgaris). Місце, де росте бузок. У нашому бузнику росте бузок, який цвіте різними кольорами (434–436 Доман.; 529–531 Єлан.; 591–593 Жовтн.; 616, 617 Казан.; 731–733 Микол.; 765, 766, 793, 794 Новобузьк.; 829, 842, 844 Очак.)
БУ'ЗЬКА [бэз'ка], -и, ж., бот. Лісова ягода. Сьогодні діти ходили в ліс і трохи назбирали бузьки, вгостили і мене та бабусю (8, 346, 347 Вознесен.; 441, 442 Доман.; 545, 548 Єлан.; 863, 864 Новоодес.)
БУ'ЗЬКАЛО [бэз'кало], -а, с., орн. Сова. Вечером, коли зайшло сонце, десь далеко і сумно покрикував бузькало (292, 294 Веселин.)
БУЗЬКІ'В [буз'к’н], -ова, -ове. Прикм. до БУЗЬКО'. На старому амбарі знаходиться бузькове гніздо, в якому щороку гніздяться бузьки (насел. п. див БУЗЬКО'
БУЗЬКО' [буз'ку], -а, ч., орн. Лелека. Див. БУЗЬО'К. Увесь день ходять по болоті бузьки і ловлять жаб, яких носять у гнізда, щоб погодувати пташат (101–103 Башт.; 178 179 Березнег.; 340, 342, 343 Вознесен.; 428, 429 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 860, 861 Новоодес.; 877, 879 Очак.)
БУЗЬО'К [буз'ук], -зька, ч., орн. Лелека. Вживається вихідцями із Закарпатської області /Й.Дзендзелівський, П, 128/. Див. БУЗЬКО'. Наш бузьок уже прилетів з теплих країв і почав поправляти своє гніздо (16, 17 Арбузин.; 51 Башт.; 216, 218 Брат.; 320, 321 Веселин.; 413, 414 Врад.; 690, 692 Кривоозер.; 955, 956 Первомай.; 1012 Снігур.)
Буй [бу
·], -я, ч., риб. Поплавок галаган. Один буй зірвався із сітки, треба приробити новий, на жаль, немає матеріалу (142, 144 Березан.)
БУК [бук] (1), -а, ч. Ціпок, палиця. Вживається вихідцями із західних областей України. Візьми, сину, бук і прожени з огороду чиєсь чуже теля (29, 33 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 400, 401, 418 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 952, 953 Первомай.)
Бук [бук] (2), -а, ч. Жлукто. Приготуй бук і воду, будемо випарювати білизну та інше шмаття. (1012 Снігур.)
БУ'КАР [бэкар], -я, ч. Трилемішний плуг. Букер. Див. ПУКАР. У нашій бригаді до цього часу ще зберігається старий трилемішний плуг букар (71, 72 Башт.; 197, 196 Березнег.)
БУКА'РИТИ [букбрити], -рю, -риш, недок., перех. Орати. Ми щороку букаримо огороди всім членам нашої бригади безплатно (насел. п. див. БУ'КАР)
Бу'карт [бэкарт], -а, ч. Позашлюбна дитина (хлопчик). Догулялася, поки не привела букарта; тепер виховує безбатченка сама (290 Веселин.)
БУКА'ТА [букбта], -и, ж. Кусок, шматок. Син відрізав букату хліба, намазав маслом, узяв два огірки і побіг до хлопців (441, 442 Доман.; 505, 508, 509 Єлан.)
БУ'КОВ [бэко], -а, ч. Плід бука. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Ми привезли із Закарпаття буков – плодів бука, щоб посадити тут, може, виростуть (245, 247 Брат.; 318 Веселин.; 392 Врад.)
БУ'КСА [бэкса] (1), -и, ж. Металева втулка в середині маточини колеса. Див. БУ'КША. У правому задньому колесі стерлася букса, необхідно їхати в кузню, щоб відремонтували (193, 195, 196 Березнег.; 996–998, 1010, 1011 Снігур.)
БУ'КСА [бэкса] (2), -и, ж., розм. Стусан. Хлопці, зразу ж перестаньте балуватися, бо намну вуха або ж дам букси (44, 45, 52, 58 Башт.; 166, 167, 175 Березнег.; 557, 558, 568 Жовтн.; 706, 707, 712, 713 Микол.; 828 Новоодес.)
БУ'КСАТИ [бэксати], -аю, -аєш, недок., перех. Бити, лупцювати. Якщо ти ще хоч раз прийдеш додому отаким грязним, буксати буду і не пущу гуляти (насел. п. див. БУ'КСА (2)
БУ'КСАТИСЯ [бэксатис'а], -аюся, -аєшся, недок. Битися. От шибеники кляті! Як тільки зійдуться, так і починають буксатися (насел. п. див. БУ'КСА (2).
БУКУРІ'Я [букур'нйа], -ї, ж. Ремінь, пояс. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Принеси мені букурію, я підпережуся, щоб вітер не піддував так сильно (262 Брат.; 279 Веселин.; 418 Врад.)
БУ'КША [бэкша], -і, ж. Те ж, що й букса (1). Якщо букша зітреться і кришиться,, тоді колесо погано крутиться на осі (21, 22, 24 Арбузин.; 61–63, 68, 69, 81 Башт.; 173, 174 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 552, 553 Жовтн.; 695, 696 Кривоозер.; 731, 732, 734 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.)
БУЛДИ'ГА [булд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15га], -и, ж. Верхня, потовщена частина ноги птахів. У нашого старого півня здорові і товсті-товсті булдиги, тому він і бігає добре (49, 51, 74, 75, 77, 90, 92 Башт.; 112, 113, 132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 169, 172, 175, 178 Березнег.; 292–294 Веселин.; 441, 442, 453, 455 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 712–714, 745, 746 Микол.; 838, 840, 841 Новоодес.; 877–879, 887, 888 Очак.)
БУЛДИ'ЖКА [булд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15жка], -и, ж. Зменш.-пестл. до булди'га. Коли мама зварить курочку, то одну булдижку завжди віддає батькові, а другу – синові (насел. п. див. БУЛДИ'ГА)
БУ'ЛКА [бэлка] (1), -и, ж. 1. Дитяча гра, під час якої гравці намагаються загнати палицею дерев(яну кульку (булку) в ямку. Свинка. Дитяча гра в булку схожа на трав(яний хокей, тільки тут заганяють ключкою дерев(яну кульку в ямку, а не у ворота (299, 300 Веселин.; 392 Врад.; 693, 694 Кривоозер.)
2. Дерев(яна кулька величиною з кулак, яку гравці намагаються загнати у дучку. Нам у емтеесівській майстерні виточили з грушевого дерева гарні булки, якими ми граємося (насел. п. див. БУ'ЛКА (1)
Бу'лка [бэлка] (2), -и, ж. Старша невістка. Наша булка, це жінка старшого сина, часто прихдить до нас у гості із внучком (257, 259 Брат.; 398, 399, 415 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)
Булю'мкати [бул'эмкати], -ю, -єш, недок. Дія, що означає крик індиків. У птичнику весело кудкудакали кури і сумовито булюмкали індики (828, 833, 835 Новоодес.; 877, 879, 901, 903 Очак.; 940, 941, 945 Первомай.; 984, 986 Снігур.)
БУЛЯ'НИК [бул'бник], -а, ч., кул. Картопляник. Див. БУЛЬБЕ'НИК. На сніданок мама приготувала буляники, а до них поставила сметану і молоко (52, 55 Башт.; 372–374, 380 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 621, 622, 624 Казан.; 792, 804–806 Новобузьк.)
Буля'ничок [бул'бничок], -чка, ч., кул. Зменш.-пестл. до буля'ник. Поїв буляничків із сметанкою, запив молочком і тепер можна лягати й відпочивати (насел. п. див. БУЛЯНИК)
БУ'ЛЬБА [бэл'ба], -и, ж., бот. Картопля. Див. БАРАБОЛЯ, бандура, кампера, кромплі. Сьогодні будемо вечеряти бульбу із смаженою рибкою й огірочками (10, 11, 21, 35, 38 Арбузин.; 78–80, 88, 89 Башт.; 142, 143 Березан.; 191, 193, 196 Березнег.; 223, 225, 245, 247 Брат.; 312, 313 Веселин.; 350, 354, 362, 377, 378 Вознесен.; 389, 392 Врад.; 553, 554, 574, 575 Жовтн.; 690–692, 699 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 830, 838, 870, 871 Новоодес.; 877, 878, 893, 894 Очак.; 907, 908, 926, 927 Первомай.; 965, 966, 998, 999 Снігур.)
БУЛЬБА'СТИЙ [бул'ббсти
·], -а, -е. Схожий за формою на бульбу. Його бульбастий ніс уже посинів від надмірного вживання самогонки (124, 125, 133, 135 Березан.; 305, 309 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 751, 753 Микол.; 845–847 Новоодес.; 873, 875, 889, 890 Очак.)
БУЛЬБА'ШКА [бул'ббшка], -и, ж. Брунька. Пригріло сонечко, і на наших абрикосах уже з(явилися бульбашки (582, 583 Жовтн.)
БУЛЬБЕ'НИК [бул'бйник], -а, ч., кул. Картопляник. Див. БУЛЯ'НИК. Начисть бульби, потри на терці, я спечу дітям на вечерю бульбеників (245, 247, 249 Брат.; 417, 418, 420 Врад.; 693, 694 Кривоозер.; 955, 958 Первомай.)
БУ'ЛЬБОВИЙ [бэл'бови
·], -а, -е. Прикм. до бу'льба. На обід дочка зварила бульбовий суп на м’ясному бульйоні і вареники з сиром (насел. п. див. бу'льба )
БУЛЬБО'НА [бул'буна], -и, ж. Пляж. Вживається вихідцями із Чернігівської області. Наші діти у погожі дні увесь час проводять на бульбоні (2; 3 Микол.)
БУЛЬБО'НЧИК [бул'бунчик], -а, ч. Зелений пагін картоплі. Картопля, яку ми посадили в огороді, уже викинула бульбочки (697 Кривоозер.)
БУЛЬБОТІ'ТИ [бул'бот'нти], -ить, недок. Дія, що означає крик індиків. У сараї чогось голосно почали бульботіти індики, хоча до ранку ще досить далеко (11, 12, 21, 22 Арбузин.; 68, 69, 101–103 Башт.; 108, 109 Березан; 207, 208 Березнег.; 266, 267 Брат.; 357, 358 Вознесен.; 412, 413, 415, Врад.; 475, 476 Доман.; 678, 680, 681 Кривоозер.; 743, 744 Микол.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.; 883, 884, 886 Очак.; 989, 991 Снігур.)
БУ'ЛЬБОЧКА [бэл'бочка], -и, ж. Зменш.-пестл.до бу'льба. Оце купила на базарі молодої бульбочки, піду та приготую дітям на обід (насел. п. див. бу'льба)
БУ'ЛЬКА [бэл'ка], -и, ж. Пестл. до буля. Мама купила молоденької бульки і зварила на обід (насел. п. див. Буля )
БУЛЬКОТА' [бул'котб], -и, ж., бот. Бурякова отруйна рослина блекота. Чого це ти ведеш себе так, неначе зранку булькоти наївся (422, 423 Врад.; 692, 694 Кривоозер.)
БУЛЬКОТІ'ТИ [бул'кот'нти], -тить, недок. Крик індиків. Див. бульботі'ти. Поки не чіпали індиків, усі вони мовчали, а зачепили – почали голосно булькотіти (857, 858 Новоодес.)
БУМ [бум], -у, ч. Місце збору людей. Люди зійшлися на бум, щоб послухати лектора про міжнародні події (398, 400 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 932, 933 Первомай.)
БУМБА'К [бумббк], -а, ч. Жук хрущ. Вечорами бумбаки у садку прямо на голову сідають (926, 927 Первомай.)
БУМБУ'РИТИСЯ [бумбэритис'а], -иться, недок. Хмаритися. У небі вже другий день бумбуриться, а дощу як не було, так і немає (644, 645, 668, 669 Казан.; 778, 779, 810, 812 Новобузьк.)
БУМБУРУ'ЗД [бумбурэзд], -у, ч. Брунька на стеблі винограду. З’явилося чимало бумбуруздів на пагонах винограду, можливо, буде добрий урожай (97, 99 Башт.)
БУМКОТА'ТИ [бумкотбти], -чуть, недок. Дія, що означає крик індиків. Скупчилися в холодку індики і стиха бумкочуть, виражаючи своє незадоволення (407, 409, 410 Врад.; 678, 680, 681 Кривоозер.)
БУ'НДА [бэнда] (1), -и, ж., Жіноче плаття або спідниця, зібрані у талії. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. бу'нта. Ми подарували нашій дорогенькій бабусі на свято нову бунду, яку вона завжди носить (228, 232, 259, 260 Брат.; 322, 323 Веселин.; 392,393, 415 Врад.; 685, 686, 699 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)
БУ'НДА [бэнда] (2), -и, ж. Комора. У бунді, яка знаходиться за хатою, ми зберігаємо все, що приготували для зими (768, 769 Новобузьк.)
БУ'НДОЧКА [бэндочка], -и, ж. Зменш. до бу'нда (1). Дочка одягла сьогодні нову файну бундочку і пішла з дівчатами у клуб на танці ( насел. п. див. бу'нда–1)
БУ'НДЯ [бэнд'а], -і, ж. Невеликий будиночок у полі. У бунді кожного ранку бригадир овочівників проводить нараду з ланковими (475, 476 Доман.; 535, 538 Єлан.)
БУ'НКА [бэнка], -и, ж., ент. Комаха сонечко. Бунки – дуже корисні комахи, вони поїдають на виноградних листах тлю (1010, 1011 Снігур.)
БУНТ [бунт] (1), -у, ч. Місце на току, де зсипають зерно, привезене від комбайнів. Сьогодні возили зерно від комбайнів на бунт три машини і не встигали (576, 577, 586, 587 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 834, 835, 837 Новоодес.
БУНТ [бунт] (2), -а, ч., тк. В’язка ручайок вичесаного волокна. В’язка кількох ручайок вичесаного волокна складає бунт (1016 Снігур.)
БУ'НЬО [бэн'о], невідм. Дід; прадід. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Нашому буньо вже вісімдесят вісім років, він добре себе почуває, ходить, читає (412, 413, 415 Врад.; 683, 695, 696 Кривоозер.)
БУРА'В [бурб], -а, ч. Місце на току, де зсипають привезене від комбайнів зерно. Див. бу'нт. Сьогодні за день на бурав ми зсипали вже біля тисячі центнерів пшениці (346, 347 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 582, 583 Жовтн.)
БУРАВО'К [буравук], -вка, ч. 1. Валок скошеного сіна, пшениці. Покіс. Сьогодні будемо перевертати буравки сіна, щоб не попріло і скоріше сушилося (45, 46, 48 Башт.; 552, 553,587 Жовтн.; 755,756 Микол.; 848, 849 Новоодес.)
2. Горизонтальна частина димаря на горищі. Лежак. Дочка сьогодні обмазала на горищі буравок, бо потріскався і пропускав дим (115, 118, 119 Березан.; 185, 186, 200, 202 Березнег.; 551–553, 557, 558 Жовтн.; 702–704 Микол.; 963, 964, 993, 994 Снігур.)
БУРА'К [бурбк], -а, ч., бот. Буряк. Сьогодні всі наші жінки зранку вийшли у поле полоти бураки (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 94, 95, 97 Башт.; 156,158 Березан.; 189, 209, 210 Березнег.; 250, 251, Брат.; 295, 297 Веселин.; 343, 356, 362 Вознесен.; 396, 399 Врад.; 432 Доман.; 517, 521 Єлан.; 569, 574, 562 Жовтн.; 608, 610, 634 Казан.; 690, 691 Кривоозер.; 727 Микол.; 771 Новобузьк.; 866 Новоодес.; 963, 964, 972, 974 Снігур.).
БУРАКО'ВИЙ [буракуви
·], -а, -е. Прикм. до бура'к. Для борщу у нас завжди є бураковий квас і квашені бураки (насел. п. див. бура'к)
БУРАКОВИ'ННЯ [бураков13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н':а], -я, с. Бурякова гичка. Буряковиння. Із буракового поля все бураковиння вивезли на ферму для скоту (насел. п. див. бура'к )
БУРАКОВИ'ЩЕ [бураков13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, с. Поле, на якому росли буряки. На цьому річному бураковищі думаємо весною посадити соняшник або кукурузу (насел. п. див. бура'к)
БУРАКОВІ'ТИ [бураков’нти], -іє, недок. Ставати темно-червоним із синюватим відтінком. Від несподіванки тракторист спершу побілів, а потім почав бураковіти (насел.п. див. бура'к)
БУРАЧКО'ВИЙ [бурачкуви
·], -а, -е. Фіолетово-червоний. У великій хаті на столі стояли квіти червоного, синього, жовтого і бурачкового кольорів (насел. п. див. бурА'к )
БУРАЧО'К [бурачук], -чка, ч., бот. Зменш. до бура'к. Дочка покришила бурачок та моркву і вкинула в борщ, щоб варилися.
БУРБЕ'ЛИТИ [бурбйлити], -лю, -лиш, недок., перех. Багато наливати. Закрий кран, бо вода вже півдня бурбелить у басейн, скоро через верх потече (16, 17, 19, 21, 39, 41 Арбузин.; 68, 69, 74, 75, 88, 89 Башт.; 112, 113, 118, 119 129, 130, 133, 134 Березан.; 166, 167, 169–171 Березнег.; 227, 228, 250, 251 Брат.; 315, 317, 318 Веселин.; 340, 341, 359, 360 Вознесен.; 384, 387, 415 Врад.; 439, 441, 447, 448 Доман.; 533, 535 Єлан.; 554, 555, 576, 577 Жовтн.; 650, 652, 661, 665 Казан.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 712, 713, 731, 733, 734 Микол.; 793, 794, 814, 815 Новобузьк.; 842, 844, 864, 865 Новоодес.; 877, 879, 903, 905 Очак.; 930, 931 Первомай.; 995–997, 1010, 1011 Снігур.)
БУРБОНІ'ТИ [бурбон'нти] (1), -ить, недок. Бурхливо кипіти. Притуши трошки вогонь у плиті, бо борщ бурбонить так, що скоро й википить (52, 55, 90, 92 Башт.; 144, 145, 156, 158, 159 Березан.; 350, 354, 356 Вознесен.; 456, 457, 478, 480 Доман.; 529–531 Єлан.; 551–553, 576, 577 Жовтн.; 723, 724, 727, 743, 744 Микол.; 883, 834, 836 Новоодес.; 879, 882, 889, 890 Очак.)
БУРБОНІ'ТИ [бурбон'нти] (2), -ню, -ниш, недок. Бубніти. Сидить стара на призьбі, щось шиє чи поре і бурбонить собі під ніс, виражаючи якесь незадоволення (175, 176, 198 Березнег.; 335, 336 Вознесен.; 667–669 Казан.; 804–806 Новобузьк.; 860, 861 Новоодес.)
БУРБУЛЯ'Х [бурбул'бх], див. бурбуля'хи.
БУРБУЛЯ'ХИ [бурбул'бхи], -ів, мн. (одн.бурбуля'х, а, ч.) Овечий послід. Треба підмести двір, бо капосні вівці багато залишили бурбуляків (71, 72 Башт.; 219, 222, 223 Брат.; 400, 401 Врад.; 678, 680, 681 Кривоозер)
БУРДЕ'Й [бурдй
·], -я, ч. 1. Землянка, пристосована для тимчасового житла. Чабани під час негоди готують їжу і ночують у бурдеї, який викопали на схилі яру (432–434, 465, 466, 469 Доман.; 502–504, 512, 513, 535, 538 Єлан.)
2. Благенька халупка. На краю лісу стоїть бурдей, у якому збираються мисливці під час полювання (228, 232, 259, 260 Брат.; 413, 414 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)
БУРДЕ'ЙКА [бурдй
·ка], -и, ж. Благенька халупка. Літом ми розвалили стару бурдейку, щоб вона й очей більше не муляла ні нам, ні людям ( насел. п. див. бурдей–2)
БУ'РДИ'ТИСЯ [бэрд13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тис'а], -иться, недок. Зсідатися, скисати. Винесіть битони з молоком у холодне місце, бо скоро почне бурдитися (552–554 Жовтн.; 644, 645, 650 Казан.; 712–714 Микол.; 773, 777, 793, 794 Новобузьк.; 848, 849, 860, 862 Новоодес.)
БУРДОХЛИ'СТ [бурдохл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ст], -а, ч. 1. Чоловік, який багато п’є води. Ну ти й бурдохлист, за півдня випив піввідра води і ще іде пити (704, 705, 747, 749 Микол.; 832–835; 851,852 Новоодес.; 873, 875, 883, 884, 899–901 Очак.; 965, 966, 1010, 1011 Снігур.)
2. Пісна страва. На вечерю зварила бурдохлист, бо немає вже й кусочка м’яса, а курочки не хочеться різати (132, 133, 152, 154 Березан.; 875, 876, 901, 903 Очак.)
БУРДОХЛИ'СТКА [бурдохл13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15стка], -и, ж. Жін. до бурдохли'ст (1). Повези, діду, отим бурдохлисткам води, бо вже давно гукають вас (насел. п. див. бурдохлИ'ст–1)
БУРДЮ'Г [бурд'эг], -а, ч., анат. 1. Сечовий міхур свині, вівці. Див. бурдю'к. Виймаючи нутрощі кабана, будь обережним, щоб не розрізати бурдюга (71, 72 Башт.; 334, 336, 372, 373 Вознесен.; 441, 443, 475, 476 Доман.; 535, 538 Єлан.; 751, 753 Микол.; 834–836 Новоодес.)
2. Пузир із висушеного сечового міхура свині, яким граються діти. На вигоні діти увесь день граються бурдюком – то у волейбол, то в баскетбол (насел.п. див. бурдюг–1)
3. Шанька, з якої годують коней у дорозі. Син, вирушаючи в дорогу, взяв бурдюг з вівсом, щоб погодувати коней (706, 708 Микол.)
БУРДЮ'К [бурд'эк], -а, ч. 1. Сечовий міхур свині, вівці. Див. бурдю'г. З бурдюка зарізаної свині дідусь зробив пузир, яким діти граються як волейболом (193, 195 Березнег.; 616, 617, 634 Казан.; 773, 774, 810, 811 Новобузьк.; 877–879, 889, 890 Очак.; 963, 964, 1010, 1011 Снігур.)
2. Рептух, з якого годують коней у дорозі. Ідучи в дорогу, батько набрав вівса у бардюк, з якого буде годувати коня (424, 425, 441, 442 Доман.; 838, 840, 841 Новоодес.)
БУРДЮШКУВА'ННЯ [бурд'ушкувбн':а], -я, с. Дія за значенням бурдюшкува'тися. Після дощів, які пройшли на минулому тижні, почалося активне бурдюшкування пшенички (насел. п. див. Бурдюшкуватися )
БУРДЮШКУВА'ТИСЯ [бурд'ушкувбтис'а], -ується, недок. Колоситися. Зараз усі злакові почали бурдюшкуватися, дай Боже, щоб не було ніяких неприємностей (16, 17 Арбузин.; 245, 247, 249 Брат.)
БУРИ'ВІТЕР [бур13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15в’ітер], -тра, ч., орн. Хижий птах боривітер. Буривітер – це хижий птах, який живиться переважно мишами і великими комахами (552, 554 Жовтн.)
БУРИ'ЛО [бур13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ло], -а, ч., риб. 1. Різновид тралу, яким ловлять бички. Бурило – це трал, який всмоктує воду, а разом з нею і рибу, що залягла на дні (142, 150 Березан.; 873, 882 Очак.)
2. Волокуша, якою ловлять рачків (креветок). Літом, під час канікул, діти ловили своїм бурилом креветок, а я їх варила (137, 142, 150 Березан.)
БУРИ'ЛЬНИЙ ДУБ [бур13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15л'ни
· дуб], -а, ч., риб. Рибацький баркас із бурилом. Бурильний дуб – це рибацький баркас, оснащений бурильним тралом (137, 144, 150 Березан.)
БУ'РИТИ [бэрити] (1), -ить, недок. Текти, литися. Див. буруни'ти. Діжка зовсім розсохлася, налили води, а вода бурить з неї, як з решета (61–63, 79, 80, 95, 97 Башт.; 126, 127, 135, 136, 152, 154 Березан.; 187, 189, 198, 199 Березнег.; 341, 356, 372–374 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 520, 521, 542 Єлан.; 562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 617, 620 Казан.; 731, 732, 752, 753 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 833–835 Новоодес.; 873, 875, 876, 883, 884 Очак.)
БУРИ'ТИ [бур13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти] (2), -рю, -риш, недок. Хвилювати. Не треба тривожити і бурити матір, вона і так дуже переживає, нехай заспокоїться (412, 413, 415 Врад.; 685–687, 699 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
БУРИ'ТИСЯ [бур13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тис'а] (1), -итися, недок. Литися. Піди добре заткни чіп у бочці, бо вода буриться, скоро витече і не буде чим і губів помочити (насел. п. див. бурити–1)
БУРИ'ТИСЯ [бур13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тис'а] (2), -рюся, -ришся, недок. Хвилюватися. Перестань буритися і плакати, візьми себе в руки, сльозами горю не допоможеш (насел п. див. бурити–2)
БУРІ'ВКИ [бур'нки], -вок, мн., бот. Чорниці. Вживається вихідцями із західних областей України. У нас на базарі вже продаються бурівки, правда, ще дорогуваті, але ж єсть (398–400 Врад.; 690–692, 699 Кривоозер.; 952, 953 Первомай)
БУРІ'ШКА [бур'ншка], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Див. бу'рка. Накопала оце в огороді молоденької бурішки, зварю дітям на вечерю (292, 94 Веселин.)
БУ'РКА [бэрка] (1), -и, ж.,бот. Картопля. Відварену молоду бурку будете їсти з огірками та помідорами (322 Веселин.)
БУ'РКА [бэрка] (2), -и, ж. Тепла спідниця. Дочка на зиму пошила нову бурку, бо стара вже не гріє так, як треба (407, 409 Врад.)
БУ'РКАЛО [бэркало], -а, с. Глибока яма у річці, лимані. Я знаю, де біля коси є буркала, в яких завжди залягають бички (574, 575, 584 Жовтн.; 883, 887 Очяак.)
БУ'РКИ [бэрки], -рок, мн. Шиті валянки. Битих валянок ми не виробляємо, у магазинах не продають, тому шиємо бурки (10, 11, 16, 17, 35, 38 Арбузин.; 45, 48, 52, 53, 74, 75, 77 Башт.; 125, 127, 130 Березан.; 171, 172 Березнег.; 263, 264 Брат.; 314, 315 Веселин.; 333, 336 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 456, 457 Доман.; 551–554, 576, 577, 586, 587 Жовтн.; 594–596, 608, 610 Казан.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 702–705, 723, 724 Микол.; 759, 762, 782, 783 Новобузьк.; 829, 842, 843, 851, 852 Новоодес.; 877–879, 893, 894 Очак.; 907, 908, 911, 926, 927 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 1002, 1003 Снігур.)
БУ'РКИ ШИ'ТИ [бэрки ш13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], фраз. Піднімати на сміх. Бригадир як почав бурки шити, то трактористи порозбігалися від сорому (514, 515 Єлан.)
БУРКО'ВКА [буркука], -и, ж. Дорога бруківка. До райцентру проклали бурковку, тепер нею їздять автобуси, легкові і вантажні машини (22, 24, 35, 38 Арбузин.; 83, 85, 94, 97 Башт.; 213, 216 Брат.; 314, 315 Веселин.; 389, 392 Врад.; 475, 476 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 685, 686, 688 Кривоозер; 952, 953, 955 Первомай.)
БУРКУЛЬО'З [буркул'уз], -у, ч. Туберкульоз легень. І треба ж, такої напасті: простудився син і прихватив буркульоз, тепер лежить у лікарні (156, 158, 159 Березан.)
БУРКУ'ХА [буркэха], -и, ж. Буркотуха; буркотлива жінка. Наша баба така буркуха, що весь день бурчить, а чого хоче, мабуть, і сама не знає (101, 103 Башт.; 133, 135, 150 Березан.; 346, 348 Возенсен.; 448, 451 Доман.; 517, 520 Єлан.)
БУРМАКИ' [бурмак13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн. Дерев’яні вила з п’ятьма ріжками. Див. бармаки'. Бурмаками відгортають від молотарки полову, а також дрібну солому (250, 251 Брат.)
БУРМИ'ЛО [бурм13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ло], -а, ч. Чоловік з грубим голосом. Отой бурмило як скаже щось голосно, так аж люди здригаються від його голосу (10, 11, 22, 26 Арбузин.; 52, 55, 83, 85 Башт.; 107, 108, 115, 118, 119, 152, 154,Березан.; 191, 193, 196 Березнег.; 350, 351, 356, 359 Вознесен.; 389, 392, 420, 421 Врад.; 487, 489 Доман.; 535, 538 Єлан.; 554, 555, 576, 577 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 723, 727 Микол.; 773, 774, 786, 787 Новобузьк.; 828, 860, 861 Новоодес.; 877, 879, 891, 893 Очак.; 911, 917, 918 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 1010, 1011 Снігур.)
БУРМОНІ'ТИ [бурмон'нти], -ню, -ниш, недок. Бурмотати і мимрити. Сидить старий на присьбі та все бурмотить собі під ніс, видно про щось роздумує (74, 75, 77 Башт.; 184, 186 Березнег.; 346, 348, 357 Вознесен.)
БУРМО'СИТИ [бурмусити], -ошу, -осиш, недок. Насуплювати, хмурити. Син сердився, бурмосив брови і надував губи, лаявся, а чого, ніхто толком не знав (166, 167 Березнаг.; 359, 361 Вознесен.; 471, 475, 476, 490, 491 Доман.; 589, 592, 593 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 747, 749 Микол.; 793, 794 Новобузьк; 863–865 Новоодес.; 997, 998 Снігур.)
БУРМОТУ'Н [бурмотэн], -а, ч. Буркотун. Увесь день щось бурмоче старий бурмотун, а про що, ніяк не добереш (238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.)
БУРМОТУ'ХА [бурмотэха], -и, ж. Буркотуха. Стара бурмотуха ніяк не вгамується, бурчить, виражаючи своє незадоволення (насел. п. див. бУрмотун)
БУРМУ'С [бурмэс], -а, ч. Верхній теплий жіночий одяг з широкими полами. Бурнус. Колись бурмуси носили всі жінки, у яких були малі діти, а тепер вони давно вже не в моді (383, 404, 405 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)
БУРСУ'К [бурсэк], -а, ч. Хижий лісовий звір борсу'к. Бурсуки у нашому лісі водяться, але їх мало, бо винищили (16, 17, 35, 37 Арбузин.; 68–70, 81 Башт.; 245, 247, 271, 274 Брат.; 299, 301, 314, 315, 317 Веселин.; 353, 355 Вознесен.; 407, 410 Врад.; 700, 701 Кривоозер.; 752, 753 Микол.; 845–847 Новоодес.; 878, 879, 887, 888 Очак.; 911, 926, 927, 949, 950 Первомай.; 976, 978, 1002, 1003 Снігур.)
БУРСУКО'ВИЙ [бурсукуви
·], -а, -е, Прикм. до бурсу'к. Бурсукове хутро – цінне, але де ж ти його дістанеш, коли бурсуків немає (насел. п. див. бурсу'к.)
БУСУРМА'НИТИСЯ [бусурмбнитис'а], -иться, недок. Хмаритися. Вночі почало бусурманитися, збиралося на дощ, але вітер розвіяв хмари (634, 640–642 Казан.; 765–767, 793, 794 Новобузьк.; 963, 964, 1010, 1011 Снігур.)
БУРТ [бурт], -у, ч. Довга канава, у яку для зберігання у зимовий період засипають картоплю, буряки, прикриваючи соломою і землею. Див. бортова яма [бортовб йбма]. У буртах ми зберігаємо картоплю для того, щоб садовити, тому аж весною розкриваємо бурти (45, 46, 58, 69, 70, 101–103 Башт.; 175, 176, 198 Березнег.; 297 Веселин.; 341, 357, 358, 371 Вознесен.; 475, 476, 485, 486 Доман.; 576, 577, 589, 591 Жовтн.; 712–714, 731, 733 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.)
БУРТА'К [буртбк], -а, ч. Різновид жіночого зимового одягу. Див. бу'ртка. У буртаку добре виходити в непогоду, коли дує сильний вітер, або в мороз (399, 401 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 939, 940 Первомай.)
БУРТАЧО'К [буртачук], -чка, ч. Зменш.до буртак. Хоча й старенький буртачок, а захищає добре від вітру і холоду (насел. п. див. бурта
·к)
БУ'РТКА [бэртка], -и, ж. Жіночий зимовий одяг. Див. бурта'к. Надворі піднявся великий вітер, і невістка одягла буртку, запнулася великим платком і пішла в контору (насел. п. див. буртак)
БУРТОВИ'Й [буртов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15
·], -а, -е. Прикм. до бурт. Всю буртову картоплю ми перебрали, пересушили і підготували для посадки (насел.п.див. бурт)
БУРТОВА' Я'МА [буртовб йбма], -и, ж. Кагат. Див. бурт. У буртовій ямі ми зберігаємо всю зиму картоплю для посадки і буряки кормові для скоту (насел. п. див. бурт)
БУРУ'БЛЯКИ [бурэбл'аки], -ів, мн. Овечий послід; бібки. Див. бурбуляхи', буру'бляхи, буруб’я'Хи, буру'бухи. Треба вже вичистити кошару, бурубляки вивезти в поле і порозкидати (16, 17 Арбузин.; 74, 75, 88, 89 Башт.; 279, 280 Веселин.; 394, 395 Врад.; 441, 442, 443 Доман.; 533, 538 Єлан.; 619, 620 Казан.; 727, 728 Микол.; 793, 794 Новобузьк.; 998, 999, 1008, 1010 Снігур.)
БУРУ'БЛЯХИ [бурэбл'ахи], -ів, мн. Овечий послід: бібки. Див. буру'бляки. Змести оті всі бурубляхи і винести на огород, щоб не валялися по двору (187, 188, 200, 202 Березнег.; 362, 363, 371 Вознесен.; 558, 559, 562 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 832–835 Новоодес.; 878, 879 Очак.)
БУРУ'БЛЯШКИ [бурэбл'ашки], -шок, мн. Зменш до бурубляхи. От капосні ягнята, пройшли через двір і вже й бурубляшки залишили (насел. п. див. бурубляхи).
БУРУ'БУХИ [бурэбухи], -ів, мн. Овечий послід. Див. буру'бляхи. Син змів бурубухи овечі і вивіз на огород, щоб удобрити зємлю (860, 861 Новоодес.)
БУРУ'БУШКА [бурэбушка], -и, ж. Брунька. Цього року рання весна, бо абрикоси вже й бурубушки викинули (480 Доман.)
БУРУ'БУШКИ [бурэбушки], -шок, мн. Зменш. до бурубухи. Скоріше заганяй овець у сарай, щоб по двору не наслідили бурубушків (860, 861 Новоодес.)
БУРУ'Б’ЯХИ [бурэбйахи], -ів, мн. Овечий послід; бібки. Див. бурбуляхи, бурубляхи, бурубухи. Пройшла вулицею отара овець, залишивши після себе буруб’яхи (22, 26 Арбузин.; 83, 85, 101–103 Башт.; 135, 136 Березан.; 185, 186 Березнег.; 268, 269, 271, 273 Брат.; 288–290 Веселин.; 340, 346, 347 Вознесен.; 420, 421 Врад.; 445, 446 Доман.; 526, 527, 535 Єлан.; 568, 569, 589, 591 Жовтн.; 731, 733, 751, 753 Микол.; 851, 852, 870, 871 Новоодес.; 891–893 Очак., 911, 912, 942 Первомай.; 970, 971, 999, 1000 Снігур.)
БУРУ'Б’ЯХИ [бурэбйахи], -ів, мн. Овечий послід; бібки. Вівчарі прибрали кошару, а всі буруб’яхи зсипали в бричку і вивезли в поле (424, 425, 429 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 580, 582, 583 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 801–803 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.)
БУРУ'Б’ЯШКИ [бурэбйашки], -шок, мн. Зменш. до буруб’яхи. Овечі буруб’яшки ми вивозимо в поля, бо вони – хороше добриво (насел. п. див. буруб’яХИ)
БУРУВА'ТИ [бурувбти], -ую, -уєш, недок. Хвилювати. Див. бури'ти (2). Син цілий день бурує нас своєю поведінкою, бо чогось сердиться, ні до кого не говорить (678, 680, 681 Кривоозер.)
БУРУВА'ТИСЯ [бурувбтис'а], -уюся, -уєшся, недок. Хвилюватися. Див. буритися. Не треба так сильно буруватися, все пройде, все минеться, все буде добре (насел. п. див. бурувати)
БУРУ'ЛЬБАШКА [бурэл'башка], -и, ж. Крижана паличка, що намерзла там, де стікає вода із стріхи. Бурулька. Треба позбивати всі бурульбашки, які понамерзали, бо попсують всю стріху (238, 239 Брат.; 295, 297 Веселин.; 335, 336 Вознесен.; 387, 388 Врад.; 469, 470 Доман.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.)
БУРУНИ'ТИ [бурун13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ти], -ить, недок. Швидко і сильно текти (про воду). Піди закрий кран на кухні, бо вода бурунить так, що може залити квартиру (133, 135, 152 Березан.; 161, 162, 173, 174 Березнег.; 471, 475, 476 Доман.; 628, 630, 631 Казан.; 787–789 Новобузьк.)
БУРУНИ'ТИСЯ [бурун13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15тис'а], -иться, недок. Швидко і сильно текти. Після дощу, який пройшов ранком, рівчаком вода буруниться увесь день (Насел.п.див. бурунИ'ти)
БУРУНДУ'К [бурундэк], -а, ч. Похмура, непривітна мовчазна людина. Знову щось трапилося з бурундуком, що несподівано пішов, нічого не сказавши (845–847, 866, 868 Новоодес.)
БУРХА'ЙЛО [бурхб
·ло], -а, ч., метеорол. Сильний вітер; буря. Вночі був такий бурхайло, що поваляв тини, позносив криші з сараїв, поваляв дерева (16, 17, 38, 39 Арбузин.)
БУ'РЧУ-БУ'РЧУ [бэрчу/бэрчу], виг. Вигук, яким передражнюють того, хто плаче. Ну, давай сильніше! Бурчу-бурчу, бо давно вже не ревла. Ну, бурчу-бурчу! (350, 353, 354, 356 Вознесен.)
БУРЧУ'Н [бурчэн], -а, ч. Буркотун. Ти не знаєш, чого це старий бурчун сьогодні увесь день бурчить, нічого нікому не говорячи (52, 53, 88, 89, 101, 103 Башт.; 191, 193, 195 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 341, 372–374 Вознесен.; 441, 442, 449, 451, Доман.; 535, 538 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 751, 753 Микол.; 793, 794 Новобузьк.; 835–836 Новоодес.; 1002, 1003, 1008, 1010 Снігур.)
БУРЧУ'ХА [бурчэха], -и, ж. Буркотуха. Стара бурчуха знову чимсь незадоволена, бо сидить, бурчить та косо поглядає (насел. п. див. бурчун)
БУРЯ'К [бур'бк], -а, ч., бот. 1. Трава щириця. У нашій балці ростуть різні трави, серед них є буркун, буряк, козельки, мишій (184, 186, 200, 201 Березнег.; 346, 347, 357 Вознесен.)
2. Зневажливе. Дурна голова. Ти подумай добре своїм буряком, чи можна в таку погоду сіяти пшеницю? (61, 62, 68, 70 Башт.; 161–163 Березнег.; 810, 811, 822, 823 Новобузьк.; 981, 982 Снігур.)
БУРЯКІ'ВКА [бур'ак’нка], -и, ж. Самогонка, зварена з буряків. Див. бурячанка, бурячиха, бурячка. Зараз буряківку майже не п’ють, рідко хто й варить, бо є у кожного своє вино (46, 48, 81, 82 Башт.; 112, 113, 133, 134 Березан.; 723, 724, 727 Микол.; 835, 836, 866, 868, 869 Новоодес.; 889, 890, Очак.; 998, 999 Снігур.; 207–209 Березнег.; 335, 336, 342 Вознесен.)
БУРЯКОВИ'ЩЕ [бур'аков13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, с. Поле, з якого зібрано буряки. Див. бурячинище, бурячник, бурячнище. Буряковище трактористи вже сьогодні зорали і заволочили (61, 62, 69, 70, 94, 95, 97, Башт.; 115, 118, 119, 140, Березан.; 175, 176 Березнег.; 286, 287, 289 Веселин.; 342, 343, 357, 358 Вознесен.; 436, 437, 441, 442 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 551– 553 Жовтн.; 650, 652 Казан.; 727, 728 Микол.; 801, 802 Новобузьк.; 860, 862 Новоодес.; 900, 901 Очак.; 997, 998 Снігур.)
БУРЯЧА'НКА [бур'ачбнка], -и, ж. 1. Самогонка, зварена з буряків. Див. бурякі'вка. На весіллі чоловіки пили в основному бурячанку, а ми – домашнє вино (322 Веселин.; 428, 429 Доман.; 517, 520 Єлан.)
2. Страва з цукрового буряка, яка має кислувато–солодкий смак: подається у чашках. Вживається вихідцями із Львівської області. Бурячанку подають гарячу, у чашках, як третє блюдо до обіду (383, 405 Врад.)
БУРЯЧИ'НИЩЕ [бур'ач13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15нишче], -а, с. Поле, з якого зібрано буряки. Див. БУРЯКОВИЩЕ. Ми сьогодні вже зорали, все бурячинище, весною посадимо кукурузу (665 Казан.; 826 Новобузьк.)
БУРЯЧИ'ХА [бур'ач13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ха], -и, ж. Самогонка, зварена з буряків. Див. БУРЯКІВКА. Вечорами мужики вип’ють вонючої бурячихи і сидять теревені правлять (828 Новоодес.)
БУРЯ'ЧКА [бур'бчка], -и, ж. Самогонка, зварена з буряків. Див. БУРЯКІВКА. Ваша бурячка – міцна, аж горить, але дуже вже вонюча (554, 555, 582, 583 Жовтн.; 708, 755 Микол.)
БУРЯЧКИ' [бур'ачк13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15], -ів, мн, бот. Рослина очиток їдкий. Бурячки – це лікарська і медоносна рослина, що має лежачі стебла (550 Жовтн.)
БУРЯ'ЧНИК [бур'бчник], -а, ч. Поле, з якого зібрано буряки. Див. БУРЯКОВИЩЕ. З бурячника ми вже вивезли і буряки, і гичку, можна вже орати (91, 92 Башт.; 158, 159 Березан.; 198, 199 Березнег.; 312, 313 Веселин.; 341, 357, 358 Вознесен.; 485, 486 Доман.; 526, 527 Єлан.; 592, 593 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 893, 894 Очак.)
БУРЯЧНИ'ЩЕ [бур'ачн13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15шче], -а, с. Поле, з якого зібрано буряки. Див. БУРЯКОВИЩЕ. Усі жінки пішли на бурячнище чистити буряки, щоб вивезти на завод (81, 82 Башт.; 558, 559 Жовтн.)
БУСТРИ'ЛА [бустр13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ла], -и, ж. Засохла стеблина бур’яну. Піди, сину, на огород, повиривай та попали оті бустрили, що стирчать (259 Брат.)
БУСУРМА'НИТИСЯ [бусурмбнитис'а], -иться, недок. Хмаритися. Уже третій день у небі бусурманиться, а дощу як не було, так і немає (335, 336, 342, 343 Вознесен.; 640, 641, 650, 652 Казан.; 801–803 Новобузьк.; 833–835, 851, 852 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)
БУСЬО'К [бус'ук], -ська, ч., орн. лелека. Вживається вихідцями із Ровенської області. Див. БУЗЬОК. Малі буськи, що сидять у гнізді, уже починають помахувати крилами (322, 323 Веселин.; 422, 423 Врад.; 441, 442 Доман.; 845, 846 Новоодес.; 877, 878 Очак.)
БУТАЛІ'Н [бутал'нн], -у, ч. Гуталін. Треба купити у магазині коричневого буталіну, бо вже немає чим чистити туфлі (85, 87 башт.; 347 Вознесен.)
БУТВИ'ННЯ [бутв13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н':а], -я, с., збірн. Листя буряків. Син привіз із буряковища машину бутвиння для корови, телички і кролів (90, 92 башт.; 184, 186 Березнег.; 337, 339 Вознесен.; 745, 746 Микол.; 860, 862, 870, 871 Новоодес.; 970, 972, 989, 991 Снігур.)
БУТЕ'ЛЬКА [бутйл'ка], -и, ж. Пляшка. У погребі стоять бутельки з виноградним соком для дітей, зимою ми будемо їх виймати (335, 336 Вознесен.; 738, 739 Микол.; 863, 864 Новоодес.; 984, 985 Снігур.)
БУТЕЛЬО'К [бутел'ук], -лька, ч. Сулія, трилітрова банка. Купила чотири бутельки для виноградного соку, думаю, треба ще для томату (16, 17, 21, 22, 39, 41 Арбузин.; 52, 55, 61, 62, 83, 85 Башт.; 120, 121, 124, 125, 144 Березан.; 162, 163, 166, 167 Березнег.; 217, 218, 245, 247 Брат.; 281, 282 Веселин.; 337, 339, 340 Вознесен.; 439, 441 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 558, 559, 562, 576, 577 Жовтн.; 703–705, 712–714 Микол.; 833, 834, 863, 864 Новоодес.; 900, 901, 903 Очак.; 930, 931, 944, 945, 952 Первомай.; 963, 964, 995–998 Снігур.)
БУТЕН [бутен], -а, ч., анат. Нутрощі зарізаної свині, корови та ін. З бутену заколеної свині будемо робити потрібку для пирогів, а також для холодцю (83, 85 Башт.; 478, 480 Доман.)
БУТЕ'Р [бутйр], -у, ч., кул. Начинка для пирогів. Купила оце на базарі свинячу печінку, зроблю бутер, щоб спекти для дітей пиріжечків (857, 858, 861, 862 Новоодес.)
БУ'ТИ [бэти], -ів, мн. Чоботи. Треба, мабуть, взути старі бути, бо надворі після дощу розвезло дороги (690, 692, 695 Кривоозер.; 932, 933, 946, 948 Первомай.)
БУТИ'ЛКА [бут13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15лка], -и, ж. Пляшка. Куплю дітям бутилку молока та по булочці на вечерю (10–12, 16, 17, 21, 22, 29, 30 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 81, 82, 101–103 Башт.; 107–109, 120, 121, 132, 133 Березан.; 160–162, 173, 174, 198, 199 Березнег.; 212, 213, 227, 228 Брат.; 278–280, 295, 298 Веселин.; 93–935, 940, 941 Вознесен.; 383, 384, 389, 415 Врад.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 502–504, 526, 527 Єлан.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677, 699 Кривоозер.; 703–705, 712, 713 Микол.; 759, 765, 766 Новобузьк.; 828, 832–834, 845, 846 Новоодес.; 877–879, 906 Очак.; 907, 908, 911, 912 первомай.; 963, 964, 981, 983, 993, 994 Снігур.)
БУТИ'ЛОЧКА [бут13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15лочка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бутилка. Зробила десяток бутилочок виноградного соку, та, здається, це малувато (насел. п. див. бутилка)
БУТІ'ТИ [бут'нти], -ить, недок. Ревіти (про велику рогату худобу). Коли блиснула блискавка, а потім грякнув грім, корови спершу притихли, а потім почали бутіти (372–374 Вознесен.)
БУ'ТЛИК [бэтлик], -а, ч. Резервуар лампи, в який наливають гас. У бутлику вже немає гасу; налий, бо лампа скоро зовсім погасне, і будеш очима світити (10, 11 18, 19, 22, 26 Арбузин.; 49, 51, 68–70, 74, 75, 77, 95, 97 башт.; 169, 170, 175, 176, 187–189 Березнег.; 227, 228, 232 Брат.; 278–280, 298, 299 Веселин.; 333–336, 340, 356 Вознесен.; 384, 387, 388 Врад.; 424, 428, 453, 455 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677, 683 Кривоозер.; 702–705, 731, 732 Микол.; 760, 765, 766 Новобузьк.; 828, 845, 846 Новоодес.; 873, 877, 878, 887, 888 Очак.; 907, 908, 911, 932, 933 Первомай.; 963–965, 970, 981 Снігур.)
БУ'ТЛЯ [бэтл'а], -і, ж. Великий необплетений бутель. Із власного винограду ми зробили дві бутлі вина, щоб було чим зустрічати свята (49, 51, 90, 92, 101, 102 Башт.; 124, 125, 132, 133, 150, 151 Березан.; 171, 172, 198, 199, 200, 202 Березнег.; 281–283, 312, 313 Веселин.; 337, 339, 357, 358 Вознесен.; 424, 425, 441–443 Доман.; 520, 521, 533, 535 Єлан.; 554, 555, 573–575, 584, 585 Жовтн.; 667–669 Казан.; 706, 707, 731, 732, 736 Микол.; 804, 807, 809 Новобузьк.; 829, 842–844, 851, 852, 857, 858 Новоодес.; 875, 876, 893, 894 Очак.; 965, 966, 995–997, 1010, 1011 Снігур.)
БУТОВИ'ННЯ [бутов13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15н':а], -я, с. Паростки пророслої картоплі. Полізу в погріб та переберу картоплю, бо почала вже проростати; обберу бутовиння (926, 927 Первомай.)
БУТУРА'Н [бутурбн], -а, ч. Нежить; запалення слизової оболонки носа. Учора простудився в полі, і тепер мучить бутуран, хоч не виходь на люди (439, 441, 442 Доман.)
БУФР [буфр], -а, ч. Скриня. Вживається вихідцями із західних областей України. Усе своє дівоче шмаття дочка склала в буфр і закрила, щоб ніхто нічого не взяв (312 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 693, 694 Кривоозер.)
БУ'ХАНЦІ [бэханц'і], -ів, м. Кукурудзяні пластівці. Див. БАРАНЦІ, БАХКАНЦІ, БУХКАНЦІ. Мама вийняла з духовки лист з буханцями і поставила дітям на стілець (261, 262 Брат.; 412, 413 Врад.; 939–941 Первомай.)
БУХИ'КА [бух13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ка], -и, ж. Кашель. Син простудився на роботі і прихватив бухику, тепер лежить дома, лікується (64, 65, 78–80 Башт.; 184, 186 Березнег.; 300, 301 Веселин.; 350, 353, 354 Вознесен.)
БУХИ'КАЛО [бух13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15кало], -а, ч. Чоловік, який сильно і часто бухикає, кашляє. Як почне бухикати старий бухикало, то не дасть нормально і поспати (10, 11, 22, 26, 35, 37 Арбузин.; 61–63, 88, 89 башт.; 107–109, 152, 154 Березан.; 178, 179 березнег.; 215, 216 Брат.; 346, 347 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 478, 480 Доман.; 514, 515 Єлан.; 152–154, 568, 569 Жовтн.; 595, 596 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 723, 724, 755 Микол.; 773, 774, 812, 813 Новобузьк.; 830, 831, 863, 864 Новоодес.; 887, 888, 906 Очак.; 930, 931, 942 Первомай.; 963–965, 995, 996, 999 Снігур.)
БУХКАНЦІ' [бухканц'і], -ів, мн. Розвернута під час піджарювання кукурудза. Див. БАРАНЦІ, БУХАНЦІ, БАХКАНЦІ. Ми часто зимовими вечорами посідаємо біля теплої груби і ласуємо бухканці (617, 620 Казан.; 738, 739 Микол.; 801–803 Новобузьк.; 835, 836 Новоодес.; 991, 992 Очак,; 997–999, 1010, 1011 Снігур.)
БУ'ХТА [бэхта], -и, ж. Збірка на жіночому одязі вище талії. Дочці пошили нове плаття з бухтами в талії, а також модну шовкову кофточку (21, 23, 25 Арбузин.; 112, 113, 152, 154 березан.; 169–171, 184, 186 Березнег.; 250, 251, 266, 267 Брат.; 456, 457 Доман.; 616, 617, 620 Казан.; 790–792, 800, 801 Новобузьк.; 832, 833, 836 Новоодес.; 883, 886 Очак.; 924, 925 Первомай.; 984, 985, 995–997 Снігур.)
БУХТІ'ТИ [бухт'нти], (1), -ить, недок. Бродити (про кисле молоко). Молоко, яке ми вечером залишили в бідонах, скисло і почало вже бухтіти (342, 343, 346, 347 Вознесен.; 471, 475, 478, 480 Доман.; 521–528 Єлан.; 568, 569, 587 Жовтн.; 605, 606 Казан.; 703–705, 744, 745 Микол.; 804, 805, 807 Новобузьк.; 838, 840, 841 Новоодес.; 963, 965, 1010, 1011 Снігур.)
БУХТІ'ТИ [бухт'нти] (2), -ить, недок. Глухо звучати. Чую, вночі щось бухтить, немов у барабан б’є, а потім стихло на кілька хвилин, і знову почало бухтіти (120, 121 Березан.; 200–202 березнег.; 337, 339 Вознесен.; 851, 852 Новоодес.)
2. Сильно кашляти. Бухикати. Візьми випий якихось ліків, попар горло, бо так усю ніч будеш бухтіти (22, 26 Арбузин.; 68–70 Башт.; 125, 127, 135, 136 Березан.; 166, 167, 191, 194, 195 Березнег.; 340, 356, 377, 378 Вознесен.; 398–400 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 706, 708 Микол.; 833–835 Новоодес.; 877, 879 Очак.)
БУ'ХТОЧКА [бэхточка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бухта. Порозправляй бухточки на платті, бо зібралися в одному місці і портять увесь фасон (насел. п. див. БУХТА)
БУЦ [буц] (1), -а, ч., кул. Невдало спечений хліб; гливкий. Див. БУЦЕНИК, БУЦИК (1). Це не хліб, а буц, яким можна і чоловіка убити, як каменем (39, 41 Арбузин.; 118, 119 березан.; 551–553, 557 Жовтн.; 706, 708, 743, 744 Микол.; 834, 835, 870, 871 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.)
БУЦ [буц] (2), -а, ч. Сердитий, розгніваний чоловік. От буц, ходить, ні на кого не дивиться, ні з ким не розмовляє і надувся, як сич (16, 17 Арбузин.; 404–406 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)
БУЦЕ'НИК [буцйник], -а, ч., кул. Невдало спечений хліб. Див. БУЦ (1). Навіщо ти поклала на стіл оцей буценик? Хто його буде їсти? (насел. п. див. буц-1)
БУ'ЦИЙ [бэци
·], -а, -е. Такий, що б’є, коле рогами. Див. БОДЛИВИЙ. Наш бичок – буций, тому близько не підходь, бо ще вдарить (697, 698 Кривоозер.)
БУ'ЦИК [бэцик] (1), -а, ч., кул. Невдало спечений хліб. Див. БУЦ (1). Спекли таких буциків, що годяться тільки коники ліпити (насел. п. див. БУЦ–1)
БУ'ЦИК [бэцик] (2), -а, ч. ґудзик. Вживається вихідцями із західних областей України. Приший біля костюма буцика, бо скоро вже відірветься (268, 269 Брат.; 413, 414 Врад.; 695, 696 Кривоозер.)
БУ'ЦИК [бэцик] (3) -а, ч. Жіночий черевик. Принеси, дочко, мої буцики, я взуюся та схожу в сарай, щоб забрати яїчка (847, 849 Новоодес.; 883, 886 Очак.)
БУЦКУВА'ТИЙ [буцкувбти
·], -а, -е. Товстуватий, повний. Отой буцкуватий хлопчина сам піднімає мішок із зерном на плечі (693, 694 Кривоозер.)
БУ'ЦМАН [бэцман], -а, ч. Великий палець. Твій, синочку, буцман менший за мій мізинець, а мізиний твій – зовсім малий (893, 894 Очак.)
БУЦМА'ТИЙ [буцмбти
·], -а, -е. Товстий. Наш внук уже виріс, став буцматим хлопцем і сильним (184, 186 Березнег.; 582, 583 Жовтн.; 712–714 Микол.; 851, 852 Новоодес.)
БУЦУГА'Р [буцугбр], -а, ч. Товстяк. Наш сусід такий буцугар, що в легкову машину не влазить (208, 209 Березнег.)
БУЧ [буч], -а, ч., риб. Рибальська конусоподібна снасть з вузьким входом і широким дном. Батько сплів із лози два буча і збирається поставити вечером на річці (142 Березан.; 887 Очак.)
БУ'ЧКА [бэчка], -и, ж. Палиця. Див. БУЧОК. Пастухи увесь день ходять з бучками, бо треба ж корів чимось підганяти (322, 341 Вознесен.; 465, 466 Доман.)
БУЧО'К [бучук], -чка, ч. 1. Головка соняшника. Ще тільки почало розвиднятися, а ми вже пішли зрізати бучки (90, 92 Башт.)
2. Сухе стебло соняшника. Бучки в печі горіли добре. Солому обкалили бучками, щоб вітер її не розносив (90, 91 Башт.; 315, 317 Веселин.)
3. Палиця, лозина. Наш дідусь завжди ходить із своїм бучком, який служить йому за гирлигу (97, 99 Башт.; 331, 332 Веселин.; 350, 353 Вознесен.; 416, 417 Врад.; 554, 555 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.)
БУ'ШЛА [бэшла] (1), -и, ж., одн. Сіра чапля. Бушла – це довгоногий болотяний птах з великим дзьобом і довгою шиєю (863 Новоодес.)
БУ'ШЛА [бэшла] (2), -и, ж., бот. Комиш. Увесь берег заріс бушлою, ніяк і підійти до води, щоб порибалити (85, 87 Башт.; 542 Єлан.; 842, 844 Новоодес.)
БУШЛА'К [бушлбк], -а, ч. Чоловічий одяг бушлат. Бушлак – найкращий одяг, я в ньому завжди хожу на роботу (335, 336 Вознесен.; 449, 451 Доман.; 548, 549 Єлан.; 580, 582 Жовтн.; 755, 756 Микол.; 860, 861 Новоодес.)
БУ'ШЛЯ [бэшл'а], -і, ж., одн. Лелека. Вживається вихідцями із західних областей України. Бушля походила по воді, а потім знялася і полетіла із здобиччю у дзьобі (372, 373 Вознесен.; 870, 871 Новоодес.; 963, 965, 998, 999 Снігур.)
БУЯ'К [буйбк] (1), -а, ч. Бик. На фермі в окремому приміщенні стоїть такий буяк, що від одного погляду його млієш (392, 393 Врад.; 676, 677, 690, 692 Кривоозер.)
БУЯ'К [буйбк] (2), -а, ч., млин. Молоток для насікання млинових каменів. Мельник періодично насікає млинові камені спеціальним буяком (68–70 Башт.; 112, 113 Березен.; 178, 179 Березнег.; 350, 354 Вознесен.; 475, 476, 478 Доман.; 558, 559 Жовтн.; 706, 708 Микол.)
БУЯ'НКА [буйбнка], -и, ж., бот. Буйна коноплина, що виросла окремо. У коноплищі попадаються і буянки, які відрізняються від інших рослин висотою (552, 554 Жовтн.)
БЧОЛА' [бчолб], -и, ж., бдж. Бджола. Наш дідусь, скільки я пам’ятаю, щороку виводить своїх бчіл у степ (83, 85 Башт.; 238, 239 Брат.; 312, 313 Веселин.; 422, 423 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)
БЧОЛИ'НИЙ [бчол13EQ \* jc2 \* "Font:Times New Roman" \* hps14 \o\ad(\s\up 13(/);и)15ни
·], -а, -е. Прикм. до бчола. Коли ми приходимо до дідуся в гості, він завжди угощає нас бчолиним медом (насел. п. див. бчола)
БЮ'РДИ [б'эрди], -ів, мн., тк. Підножки ткацького верстата. Наш верстат чогось почав сильно хитатися, мабуть, треба поправити бюрди (514, 515 Єлан.; 845, 846 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 984, 985, 10101, 1011 Снігур.)
БЯЛУ'ШКА [б’алэшка], -и, ж. Чашка. Див. БІЛУШКА. Ідучи ранком на роботу, син завжди випиває бялушку свіженького молочка (667–669 Казан.; 769, 771 Новобузьк.)
Б’Я'ШКИ-Б’Я'ШКИ [бйбшки/бйбшки], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. “Б’яшки-б’яшки, мої рідненькі! Б’яшки-б’яшки!” – кликала дівчина ягняток, простягаючи кусочок хліба (198, 199 Березнег.)
1 Див. також "Інструкція для укладання діалектних словників".- Львів, 1992.

1 Ларін Б.О. Принципи укладання обласних словників української мови// Діалектологічний бюллетень, вип. – 6.- К., 1956. – С. 16.









13PAGE 15





13PAGE 14115


13PAGE 1427915




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 17695244
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий