Khrestomatiya_Shevchenko_O_O

ББК 67.9я73 Ш 37
Відповідальний редактор I.Д.Борис
Шевченко Q.O.
Ш 37 Історія держаки і права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юрид. вузів та факультетів. К.: Вен-турі, 1995. - 176с.
ISBN 5-7707-9051-2
Хрестоматія складена на основі програми з курсу історії держави і права зарубіжних країн юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. У ній містяться найважливіші документи, які висвітлюють історію держави і права зарубіжних країн з найдавніших часів до наших днів.
Хрестоматія розрахована на студентів юридичних вузів і всіх, хто цікавиться історією держави і права.
1204000000-13 95
ISBN 5-7707-9051-2 © О.О.Шевченко, 1995




ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Закони Хаммурапі, царя Вавілону
§1. Якщо людина почне, клянучись, звинувачувати іншу людину у вбивстві, а цього не докаже, то її треба вбити.
§2. Якщо людина звинуватить іншу людину в чаклунстві, але не докаже цього, то звинувачений має піти до Ріки і кинутись у воду. Якщо Ріка поглине його, то звинувачувач може забрати його дім; коли ж Ріка цю людину очистить і вона залишиться неушкодженою, то того, хто звинувачував її у чаклунстві, треба вбити; той, хто скакав у Ріку одержує дім того, хто його звинувачував.
§3. Якщо людина виступить у судовій справі свідком звинувачення, але не докаже цього, і якщо ця судова справа стосувалася життя, то цю людину треба вбити.
§4. Якщо ж вона виступила свідком у судовій справі стосовно хліба або срібла, то вона повинна зазнати кари, що застосовується у такій судовій справі.
§5. Якщо суддя буде розглядати судову справу, прийме рішення, виготовить документи з печаткою, а потім своє рішення змінить, то цього суддю треба викрити у зміні рішен ня, і він повинен сплатити суму позову у цій судовій справі у 12-кратному розмірі, а також має бути на зібранні піднятий із свого судового місця і не повинен повертатися і засідати із суддями у суді. ' '
§6. Якщо людина вкраде надбання бога або палацу, то цю людину треба вбити; а також того, хто прийме із її рук вкрадене, треба вбити.
§7. Якщо людина купить з руки сина людини або із руки раба людини без свідків і договору або візьме на зберігання срібло, або золото, або раба, або рабиню, або вола, або вівцю, або осла, або що-небудь інше, то ця людина злодій, її треба вбити.
§8. Якщо людина вкраде або вола, або вівцю, або осла, або свиню, або човна, то, коли це боже або двірцеве, вона може віддати його у 30-кратному розмірі, а якщо воно належить
мушкенуму, вона може відшкодувати у 10-кратному розмірі; якщо ж злодію нічим віддати, то його треба вбити.
§9. Якщо людина, у якої щось пропало, схопить пропалу річ у руках іншої людини, і той, у чиїх руках буде захоплена пропала річ, скаже: «Мені, мовляв, продав продавець, я купив, мовляв, при свідках», а господар пропалої речі скаже: «Я, мовляв, представлю свідків, що знають мою пропалу річ», то покупець повинен привести продавця, що продав йому річ, і свідків, при яких він купив; також і господар пропалої речі повинен привести свідків, що знають його пропалу річ. Судді мають розглянути їх справу, а свідки, при яких було здійснено покупку, і свідки, що знають пропалу річ, повинні розповісти перед богом те, що вони знають, і тоді продавець злодій, і його треба вбити; господар пропалої речі має одержати свою пропалу річ назад; покупець має взяти відважене ним срібло із дому продавця.
§10. Якщо покупець не приведе продавця, що продав йому, і свідків, при яких він купив, а лише господар пропалої речі приведе свідків, що знають його пропалу річ, то покупець злодій, його треба вбити; господар пропалої речі має одержати свою пропалу річ.
§11. Якщо господар пропалої речі не приведе свідків, які знають його пропалу річ, то він брехун, зводить наклеп; його треба вбити.
§12. Якщо продавець чужої речі пішов до долі (помер О.Ш.), то покупець одержує у п'ятикратному розмірі позов, поданий у цій справі, із дому продавця.
§13. Якщо свідків цієї людини немає поблизу, то судді призначають їй термін до закінчення шостого місяця. Якщо на шостий місяць своїх свідків вона не приведе, то вона брехун, повинна зазнати кари, що накладається у такій судовій справі.
§14. Якщо людина вкраде малорічного сина людини, то її треба вбити.
§15. Якщо людина виведе за міські ворота раба двірця, або рабиню двірця, або мушкенума, або рабиню мушкенума, то її треба вбити.
§16. Якщо людина сховає у своєму домі раба-втікача або рабиню, що належать двірцеві або мушкенуму, і не приведе їх на клич глашатая, то цього господаря будинку треба вбити.
§17. Якщо людина спіймає у степу раба-втікача або рабиню і доставить його панові його, то пан раба повинен дати їй два сиклі (сикль (1/60 міни) одиниця ваги, що дорівнює 8,4 г) срібла.
§18. Якщо цей раб не назве свого пана, то мають привести його у двірець, вивчити його справу і повернути його панові Його.
, §19. Якщо вона залишить цього раба у своєму домі, а потім рдб буде схоплений у її руках, то цю людину треба вбити.
§20. Якщо раб втече з рук того, хто його вловив, то ця людина повинна поклястися перед богом панові раба і буде вільною від відповідальності.
§21. Якщо людина зробить пролом у домі, то перед цим проломом її треба вбити і зарити.
§22. Якщо людина пограбує і буде схоплена, то її треба і ти.
§23. Якщо грабіжника не буде схоплено, то пограбована людина повинна, клянучись, показати перед богом все, що у неї пропало, а громада і рабіанум (рабіанум староста громади), на землі і у межах яких здійснено грабунок, повинні відшкодувати їй, що у неї пропало.
§25. Якщо у домі людини спалахне вогонь і людина, що прийшла гасити його, зверне свій погляд на пожитки господаря дому і візьме щось із пожитків господаря дому, то цю людину треба кинути у цей вогонь.
§26. Якщо редум або баїрум (редум і баїрум воїни, що відбували службу у царя і які одержували за це земельну ділянку та інше майно у користування), якому наказано виступити у царський похід, не піде, або, найнявши найманця, пошле його замість себе, то цього редума або баїрума треба вбити; найня-Цій ним може забрати його дім.
§27. Якщо редум або баїрум попаде в полон, знаходячись на царській службі, а після нього його поле і садок будуть віддані іншому і той буде відбувати його військову повинність, то якщо він повернеться і досягне свого поселення, треба повернути йому його поле і садок, і він буде сам відбувати свою повинність.
§28. Якщо редум або баїрум попаде в полон, перебуваючи на царській службі, а його син може відбувати повинність, то
треба віддати йому поле і садок, і він буде відбувати повинність свого батька. .
§30. Якщо редум або баїрум через тягар своєї повинності кине своє поле, садок і дім і буде відсутній, і після нього інший візьме його поле, садок і дім і буде відбувати його повинність протягом трьох років, то якщо він повернеться і буде вимагати своє поле, садок і дім, не треба віддавати їх йому. Той, хто взяв їх і відбував його повинність, сам буде відбувати її.
§31. Якщо ж він буде відсутнім тільки один рік і повернеться, то треба віддати йому його поле, садок і дім, і він сам буде відбувати свою повинність.
§34. Якщо декум або лубу^гтум (декум або лубуттум командирські посадїПГаршї) візьме пожитки редума, спричинить шкоду редуму, віддасть редума в найм, передасть редума на суді сильнішому або візьме собі дарунок, який дав редуму цар, то цього декума або лубуттума треба вбити.
§35. Якщо людина купить у редума великих або дрібних тварин, яких дав йому цар, то вона втрачає своє срібло.
§36. Якщо людина купить поле, садок або дім редума, баї-рума або того, хто дає прибуток, то її табличку треба розбити, а також вона втрачає своє срібло. Поле, садок і дім повертаються їх господареві.
§40. Надітум_(надітум жриця), тамкар (тамкар торгівець або~лихварг що знаходиться на службі у царя) або зобов'язаний іншою повинністю можуть віддати своє поле, свій садок, свій дім за срібло. Покупець повинен відбувати повинність, пов'язану з полем, садом або з будівлею, які він купив.
§42. Якщо людина орендує поле і не виростить на ньому хліб, то її треба викрити у тому, що вона не виконувала необхідної роботи у полі, і вона повинна віддати господарю поля хліб, як її сусіди.
§43. Якщо вона не обробить поле і закине його, то вона повинна віддати господарю поля хліб, як її сусіди, а поле, яке вона закинула, повинна виорати, заборонувати і повернути господарю поля.
§44. Якщо людина орендує на три роки цілину, але із-за лінощів не обробить поле, то на четвертий рік вона повинна
поле виорати, заборонувати і повернути поле господарю поля, а також відмірити йому по 10 курру (курру 252,6 літрів) хліба за один бур (1 бур 6,35 га).
§45. Якщо людина віддасть землеробові за орендну плату своє поле, а потім Адад (Адад бог грому, блискавки, дощу) затопить поле або повінь знесе врожай, то збитки падають тільки на землероба.
§46. Якщо вона не отримає орендної плати або віддасть поле за половинну чи третинну долю, то хліб у полі землероб і господар поля повинні ділити за домовленим співвідношенням часток.
§48. Якщо людина має на собі процентний борг, а Адад затопить її поле, або повінь знесе врожай, або внаслідок посухи в полі не виросте хліб, то вона може у цьому році хліб своєму позичкареві не віддавати і знищити свій документ; також і проценти за цей рік вона може не віддавати.
§52. Якщо землероб не виростить на полі хліб або кунжут; то це не повинно змінювати його договір.
§53. Якщо людина проявить лінощі і не закріпить гатку свогс поля і, як наслідок того, що гатка не була загачена нею, у її гатці станеться прорив, а водою буде затоплено землю громади, то людина, у гатці якої стався прорив, повинна відшкодувати хліб, який вона згубила.
§54. Якщо вона не може відшкодувати хліб, то треба віддати її рухоме майно за срібло, і це срібло повинні розподілити між собою люди обробленої землі громади, хліб яких знесла вода.
§60. Якщо людина дасть садівнику поле для насадження саду, а садівник посадить сад і буде вирощувати сад протягом чотирьох років, то на п'ятий рік господар саду і садівник діляті між собою порівно; господар саду має вибрати і взяти свок долю першим.
§78. (Якщо...) людина, що живе у будинку віддасть господарю (будинку) повністю (його) річну орендну плату, (але господар будинку нака(же) жи(льцю) звіль(нити) до закін чення (його) терміну, то господар будинку, зара(ди) того, ще він змусив жильця (звільнити) його будинок до закінчення (його) терміну, (втрачає) срібло, яке дав йому жилець.
§89. Якщо тамкар дасть (хліб) або срібло в борг під процен-


ти, то на одну курру (він може взяти 100 ка (ка 0,84 л) зерна як процент), якщо він дав у борг під проценти срібло, то на один сикль срібла він може взяти 1/6 сикля і шість ше (ше 0,046 г) як процент.
§102. Якщо тамкар дасть позику шамаллуму (шамаллум дрібний торговець, який одночасно виконує доручення там-кара) сріблом, а той зазнає збитків там, куди відправиться, то він повинен повернути тамкарові основну суму.
§104. Якщо тамкар дасть шамаллуму хліб, вовну, масло або інший якийсь товар для продажу, то шамаллум повинен порахувати срібло і віддати тамкарові. Шамаллум має одержати документ з печаткою про срібло, яке він віддає тамкарові.
§105. Якщо шамаллум буде неуважним і не візьме документ
""з печаткою про срібло, яке він віддав тамкарові, то срібло, на
яке не дано документа з печаткою, не додається до рахунку.
§106. Якщо шамаллум візьме у тамкара срібло і не заперечить про це перед своїм тамкаром, то цей тамкар повинен викрити шамаллума перед богом і свідками у одержанні срібла, і шамаллум повинен віддати тамкарові срібло, яке він взяв, у потрійному розмірі.
§109. Якщо у будинку шинкарки змовляються злочинці, і вона не схопить цих злочинців і не приведе до двірця, то цю шинкарку треба вбити.
§113. Якщо людина має за людиною борг хлібом або сріблом і без відома господаря хліба візьме хліб з комори або з току, то цю людину треба викрити у тому, що вона взяла хліб з комори або з току без відома господаря хліба, і вона повинна повернути увесь взятий хліб, а також втрачає все, дане нею у борг.
§115. Якщо людина має за людиною борг хлібом або сріблом і буде тримати її закладчика, а закладник помре у будинку того, хто взяв його закладчиком, за своєю долею, то це не підстава для претензії.
§116. Якщо закладник помре у будинку того, хто взяв його у заклад, від побоїв чи поганого ставлення, то господар за-кладника має викрити свого тамкара; якщо взятий у заклад син людини, то треба вбити його сина, якщо він раб людини, він повинен відважити 1/3 міни срібла, а також втрачає все, дане ним у заклад.
8
§117. Якщо людина має на собі борг і віддасть за срібло або віддасть у боргову кабалу свою дружину, свого сина або свою дочку, то вони повинні служити у будинку їх покупця або лихваря три роки; на четвертий рік треба відпустити їх на свободу.
§120. Якщо людина засипе свій хліб для зберігання у домі людини, і у хлібній коморі виникне нестача, або господар дому, відкривши комору, візьме хліб або зовсім відмовиться, що хліб засипано в його домі, то господар хліба повинен, клянучись, вказати перед богом свій хліб, і господар дому повинен віддати господареві хліба взятий у нього хліб у подвійному розмірі.
§124. Якщо людина віддасть людині на зберігання срібло, золото або щось інше при свідках, а та відмовиться перед нею, то цю людину треба викрити, і вона повинна повернути все, від чого відмовлялась, у подвійному розмірі.
§127. Якщо людина, у якої нічого не пропало, скаже: «У мене пропало щось», і зганьбить своїх сусідів, то її сусіди мають, клянучись, викрити його перед богом у тому, що у неї нічого не пропало, і вона повинна віддати своїм сусідам у подвійному розмірі те, на що вона зазіхала.
§128. Якщо чоловік візьме жінку без письмового договору, то ця жінка не дружина.
§129. Якщо дружина буде заскочена такою, що лежить з іншим чоловіком, то треба їх зв'язати і кинути у воду. Якщо господар жінки збереже життя своїй дружині, то і цар збереже життя своєму рабу.
§130. Якщо чоловік зґвалтує жінку, яка не пізнала чоловіка і живе у будинку свого батька, і ляже на її лоно, а його схоплять, то цього чоловіка треба вбити; ця жінка звільняється від відповідальності.
§131. Якщо дружину звинуватить під клятвою її чоловік, а лежачою з іншим чоловіком вона не була заскочена, то вона має поклястися богом і може повернутися у свій дім.
§132. Якщо проти дружини чоловіка буде протягнуто палець (буде звинувачено) із-за іншого чоловіка, а лежачою з іншим чоловіком вона не була схоплена, то для свого чоловіка вона повинна кинутись у Ріку.
§134. Якщо чоловіка буде полонено і в його домі відсутні
засоби для харчування, то його дружина може ввійти в дім іншого; ця жінка не винна.
§135. Якщо чоловіка буде полонено і в його домі відсутні засоби для харчування, і тому його дружина ввійде в дім іншого і родить дітей, а потім її чоловік повернеться і досягне своєї громади, то ця жінка повинна вернутися до свого першого чоловіка; діти йдуть за своїми батьками.
§138. Якщо чоловік кидає свою першу дружину, яка не народила йому дітей, то він повинен віддати їй срібло в обсязі її викупу, а також відшкодувати їй посаг, який вона принесла з дому її батька, і може кинути її.
§141. Якщо дружина, яка живе у будинку чоловіка, захоче піти і стане розтринькувати, розоряти свій дім, ганьбити свого чоловіка, то її треба викрити, і якщо чоловік вирішить кинути її, він може кинути її; він може їй у дорогу не давати ніякої плати. Якщо її чоловік вирішить не кидати її, то він може взяти шлюб з іншою жінкою, а та жінка повинна жити у домі свого чоловіка як рабиня.
§144. Якщо чоловік візьме шлюб із безплідною жінкою, ця безплідна жінка дасть своєму чоловікові рабиню і створить таким чином дітей, а цей чоловік захоче взяти наложницю, то цього не треба дозволяти цьому чоловікові, він не може взяти наложницю.
§146. Якщо чоловік візьме шлюб із безплідною жінкою, вона дасть своєму чоловікові рабиню і та народить дітей, а потім ця рабиня стане рівнятись до своєї господині, то, п оскільки вона народила дітей, її господиня не може віддати її за срібло; вона може накласти на неї знак рабства і зарахувати до решти рабинь.
§150. Якщо чоловік подарує своїй дружині поле, сад, будинок або рухоме майно і видасть їй документ з печаткою, то після смерті її чоловіка її діти не можуть вимагати від неї нічого через суд; мати може віддати те, що буде після неї, своєму синові, якого любить; братові вона не повинна віддавати.
§153. Якщо дружина дозволить умертвити свого чоловіка із-за іншого чоловіка, то цю дружину треба посадити на кілок.
§159. Якщо чоловік, який приніс шлюбний дарунок у дім свого тестя, віддав викуп, зверне свій погляд на іншу жінку і
10


і j
скаже своєму тестеві: «Я не візьму твоєї дочки», то батько дівчини може забрати все, що йому було принесено.
§160. Якщо чоловік принесе у дім тестя шлюбний дарунок і віддасть викуп, а потім батько дівчини скаже: «Я не віддам тобі своєї дочки», то він повинен повернути у подвійному розмірі усе, що було принесено йому.
§165. Якщо батько подарує своєму спадкоємцю, приємному для його очей, поле, сад або дім і напише йому документ з печаткою, то після того, як батько піде до долі, коли брати почнуть ділитись, він має взяти дарунок, даний йому батьком, і над те, вони повинні поділити між собою надбання батьківського дому порівну.
§168. Якщо батько захоче вигнати свого сина і скаже суддям: «Я виганяю свого сина», то судді мають вивчити його справу, і якщо син не здійснив тяжкого гріха, достатнього для позбавлення його спадщини, то батько не може позбавити його спадщини.
§169. Якщо він здійснив стосовно батька тяжкий гріх, достатній для позбавлення його спадщини, то вони повинні на перший раз простити його; якщо ж він здійснив тяжкий гріх вдруге, то батько може позбавити свого сина спадщини.
§170. Якщо чоловікові його дружина народить дітей і його рабиня також народить йому дітей і батько за свого життя скаже дітям, яких народила йому рабиня: «Мої діти», зарахує їх до дітей дружини, то після того, як батько піде до долі, діти дружини і діти рабині повинні ділити між собою надбання батьківського дому порівну; спадкоємець, син дружини, при розподілі має вибрати і взяти свою частку першим.
§175. Якщо або раб двірця, або раб мушкенума візьме шлюб із вільною і вона народить йому дітей, то господар раба не може претендувати на те, щоб дітей повернути у рабство.
§187. Якщо людина усиновить неповнолітнього, яким нехтують, і виростить його, то цього вихованця не можна вимагати назад через суд.
§188. Якщо якийсь ремісник візьме малолітнього на виховання і навчить його свого ремесла, то його не можуть вимагати назад через суд.
§189. Якщо він не навчить його своєму ремеслу, то цей вихованець може повернутися у дім свого батька.
11
§192. Якщо усиновлений євнухом або усиновлений зікрум (жрицею) скаже своєму батькові, що виростив його, або матері, яка виростила його: «Ти не мій батько» або «Ти не моя мати», то йому треба відрізати язик.
§195. Якщо син вдарить свого батька, то йому треба відріза ти пальці. .
§196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око. .;-.:.
§197. Якщо вона зламає кістку людині, то треба зламати її кістку.
§198. Якщо вона пошкодить око мушкенума або зламає кістку мушкенума, то вона повинна відважити одну міну срібла.
§199. Якщо вона пошкодить око рабові людини або зламає кістку рабові людини, то вона повинна відважити половину його купівельної ціни.
§200. Якщо людина виб'є зуба людині, рівній собі, то треба вибити її зуба.
§201. Якщо вона виб'є зуба у мушкенума, то вона повинна відважити 1/3 міни срібла.
§202. Якщо людина вдарить по щоці вищого за становищем, ніж вона сама, то треба на зборах вдарити її 60 разів канчуком із волової шкіри.
§203. Якщо хтось із людей вдарить по щоці когось іншого із людей, хто рівня йому, то він повинен відважити йому одну міну срібла.
§204. Якщо мушкенум вдарить по щоці мушкенума, то він повинен відважити десять сиклів срібла.
§205. Якщо раб людини вдарить по щоці когось із людей, то треба відрізати йому вухо.
§206. Якщо людина вдарить людину під час бійки і поранить її, то ця людина повинна поклястись: «Я вдарив його випадково», а також заплатити лікарю (за лікування).
§207. Якщо та помре від побоїв, то вона повинна поклястись, і якщо покійник хтось із людей, вона повинна відважити 1/2 міни срібла.
§208. Якщо покійник хтось із мушкенумів, то вона повинна відважити 1/3 міни срібла.
§209. Якщо хтось із людей вдарить дочку людини і спричи-
12
нить викинення її плоду, то він повинен заплатити за її плід 10 сиклів срібла.
§210. Якщо ця жінка помре, то треба вбити його дочку.
§211. Якщо він спричинить побоями дочці мушкенума викинення її плоду, то він повинен відважити 5 сиклів срібла.
§212. Якщо ця жінка помре, то він повинен відважити 1/2 міни срібла.
§213. Якщо він вдарить рабиню людини і спричинить викинення її плоду, то він мусить відважити два сиклі срібла.
§214. Якщо ця рабиня помре, то він повинен відважити 1/3 міни срібла.
§215. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і вилікує цю людину або зніме більмо людини бронзовим ножем і вилікує око людини, то він повинен одержати 10 сиклів срібла.
§216. Якщо хворий хтось із мушкенумів, то він має одержати п'ять сиклів срібла.
§217. Якщо хворий раб людини, то господар раба повинен віддати лікареві два сиклі срібла.
§218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці.
§219. Якщо лікар зробить тяжкий надріз бронзовим ножем рабові мушкенума і спричинить йому смерть, то він повинен відшкодувати раба за раба.
§220. Якщо він зніме бронзовим ножем його більмо і пошкодить його око, то він повинен відважити сріблом половину його купівельної ціни.
§221. Якщо лікар зростить зламану кістку людині або вилікує хворобливу пухлину, то хворий повинен віддати лікареві п'ять сиклів срібла.
§222. Якщо хворий хтось із мушкенумів, то він повинен віддати три сиклі срібла.
§223. Якщо хворий раб людини, то господар раба повинен віддати лікареві два сиклі срібла.
§226. Якщо перукар без відома господаря раба зголить рабський знак не свого раба, то цьому перукареві треба відрізати пальці.
13
§228. Якщо будівельник збудує людині будинок і закінчить їй його, то та повинна дати йому дарунок у два сиклі срібла за кожен cap (cap міра площі рівна 35 м2) площі будинку.
§229. Якщо будівельник збудує людині дім і зробить свою роботу неякісно, так, що збудований ним будинок завалиться і спричинить смерть господарю будинку, то цього будівельника треба вбити.
§230. Якщо він спричинить смерть сину господаря будинку, то треба вбити сина цього будівельника.
§231. Якщо він спричинить смерть рабові господаря будинку, то він повинен віддати господарю будинку раба за раба.
§232. Якщо він знищить пожитки, то він повинен відшкодувати все, що він знищив; за те, що збудував будинок неякісно, так, що він завалився, повинен відбудувати будинок, що завалився, за свій рахунок.
§244. Якщо людина найме вола або осла, і того розірве у степу лев, то збитки падають тільки на його господаря.
§245. Якщо людина найме вола і спричинить його падіж неуважністю або побоями, то вона повинна господареві вола відшкодувати вола за вола.
§249. Якщо людина найме вола і його вразить бог, так, що він здохне, то людина, яка найняла вола, має поклястись богом і бути вільною від відповідальності.
§257. Якщо людина найме землероба, то вона має давати йому вісім курру хліба на рік.
§274. Якщо людина найме якогось ремісника, то ...
платня землекопові 5 (ше) срібла,
платня шевцю (...ше) срібла,
(платня ко)валеві (...ше) срібла,
(платня) столяру 5 ше срібла,
(платня) теслі 4 ше срібла,
(на) день вона повинна давати.
§280. Якщо людина купить у ворожій країні раба або рабиню і коли вона прийде до Країни (Вавілону), господар раба або рабині упізнає свого раба або рабиню, то якщо ці раб або рабиня діти Країни, їх треба відпустити на волю без срібла.
§282. Якщо раб скаже своєму господарю: «Ти не мій господар», то той має викрити його як свого раба, і потім його господар може відрізати йому вухо.
14
Закони Ману
Глава І
31. 3afljwji]^ffiffifflmjCJBmBjm (мається на увазі божественна суть Пуруші) створив із своїх вуст, рук, стегон і ступнів відповідно брахмана, кшатрія, вайшія і шудру.
88. Навчання, вивчення Вед, жертвопринесення для себе і жертвопринесення для інших, подання і отримання милостині він встановив для брахманів.
89/ Охорону підданих, подання милостині, жертвопринесення, вивчення Вед і несхильність до мирських утіх він вказав, для кшатрія.
Пасіння тварин, а також подання милостині, жертвоп ринесення, вивчення Вед, торгівлю, лихварство і землероб ство для вайщія.
Але тільки одне заняття Владика (Ману) вказав для шудри
смиренне служіння цим варнам.
96. Із живих, істот найТ<ращ*имй™вважаються одухотворені, серед одухотворених розумні, серед розумних люди, серед людей брахмани...
98. Лише народження брахмана вічне здійснення дхарми (гідності, доброчинності), адже він народжений для дхарми Г визначенний для ототожнення з Бхармою (Богом-Творцем).
Все, що існує у світі власність брахмана; внаслідок зверхності народження тільки брахман має право на все це.
Брахман їсть тільки своє, носить своє і дає своє; адже іншТлїоди Тснують завдяки милості брахмана.
Глава III
13. Для шудри призначена дружина шудрянка, для вайшія
шудрянка і своєї варни, для кшатрія ті обидві і своєї варни, для брахмана ті три, а також своєї варни.
Глава VII
8. Навіть якщо цар дитина, він не повинен зневажатись думаючими, що ЇЯп-тільки людина, поскільки він велике божество з тілом людини.
65! Армія залежна від військового начальника, контроль над підданими від армії, скарбниця і країна від царя, мир і
15

його протилежність від посла.
95. Хто особисто захоплює ісшпсщщЮ' коня, слона, парасольку, 1^б*ШЇ7^ерно7їв1рйн, жінок, все інше добро і недоро-гоцінний метал це його.
97. Нехай воїни віддадуть кращу частку царю так сказано у Веді; нТзахоплене окремо повинно бути царем розподілене між всіма воїнами.
Підкореність треба забезпечувати, розташувавши загін воїнів між двома селами, трьома, п'ятьма, а також сотнями сіл.
Треба призначити старосту для кожного села, керівни ка десяти сіл, керівника^двадцяти і ста, а також керівника тисячі.

Сільський староста нехай сам повідомляє належним чином про злочини, вчинені у селі, керівнику десятьма села ми, керівник десятьма керівнику двадцятьма.
Керівник двадцятьма нехай все це повідомляє керівни ку сотні, а керівник сотні сіл особисто керівнику тисячі.
Те, що^ає^ули.дше,дарю„ж]^ харчі, питво, паливо і т.ін. нехай збирає ешьсышй_схарсь ста.

За їх діями у селах, а також за приватними справами нехай наглядає особисто сановник царя вірний і невтом ний.
У кожному місті треба причначи™ пдипго, який думає про всі справи, високоповажного за становищем, грізного на вигляд, що нагадує планету серед зірок.
133. Цар.л навіть гинучи, нехай не бере подать із знавця Веди...
Нехай цар щорічно змушує простий люд, що живе у країні самБстшїїим промислом, платити те, що називається податком.
Цар може змушувати виконувати роботу один день щомісяця ремісників усіх фахів і шудр, що живуть своєю пргР" цеюТ™
Глава VIII
1. Ц§Ј, бажаючи розглянути судові справи, нехай з'являєть ся підщщвленим у суд разом з брахманами і досвідченими радниками^ . """"
16

9. Але, якщо цар не розглядає справи особисто, тоді необхідно призначити вченого"брШшана"для їх розгляду.
63.У судових справах мають'допускатися свідки, гідні дові-pjt, із усіх варн, що знають всю дхарму, яким чуже почуття жадності.
68. Нехай свідчать стосовно жінок жінки, стосовно двічі-народжених =^ЖІ1їГдвічінар6джені, чесні шудри стосовно шудр, щодо низьконароджених низьконароджені.
73. За різниці (у свідченнях) свідків цар має віддати перевагу (думці) більшості, за рівності наділеним видатними якостями, при різниці між різними брахманів.
114. Або_греба змусити (звинувачРнпго) ї«дти ипгпнк, пірнути у воду або ж~торкнутися голів дружини ісинів кожного зок рема.
115. Той, кого палаючий вогонь не обпалює, кого вода піднімає на поверхню і (з ким) незабаром не трапиться не- щастя, має вважатись чистим у клятві.




СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ
Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
Про законодавця Лікурга не можна повідомити нічого строго достовірного ... про його закони і про устрій, який він дав державі, існують суперечливі оповіді...
Із чисельних нововведень Лікурга першою і найголовнішою була Рада старійшин. У поєднанні з ... царською владою, маючи з нею рівне право голосу у вирішенні найважливіших справ, ця Рада стала запорукою добробуту і розсудливості... Двадцять вісім старійшин тепер постійно підтримували царів, чинячи опір демократії, але одночасно й допомагали народові берегти батьківщину від тиранії.
...Нікому із звичайних громадян не дозволялось проголошувати свою думку, і народ, збираючись, лише затверджував або відхиляв те, що запропонують старійшини і царі.
Але опісля натовп шляхом вилучення і додавання став викривляти і ламати затверджені рішення, і тоді царі Полідор і Теопомп зробили до ретри (ретра усний договір, закон) такий припис: «Якщо народ постановить помилково, старійшинам і царям розпустити», тобто рішення прийнятим не вважати, а піти і розпустити народ з тої причини, що він викривляє і переінакшує краше і найкорисніше.
...Перших старійшин Лікург призначив із тих, хто брав участь у його задумі. Потім він постановив замість померлих кожного разу обирати з-поміж громадян тих, хто досяг шестидесяти років, тих, які будуть визнані найдоблеснішими...
...Народ і в цьому випадку, так само як у інших, вирішував справу криком. Претендентів вводили не усіх відразу, а по черзі, у відповідності із жеребом, і вони мовчки проходили через збори. Обраним оголошувався той, кому кричали найдовше і найголосніше за інших...
...Лікург надав державному управлінню змішаного характер ру, але наступники його, бачачи, що олігархія все ше надто сильна ... надівають на неї, ніби гнуздечку, владу ефорів наглядачів...
18

Створення посади ефорів сприяло не послабленню, а зміцненню держави: воно тільки на перший погляд було поступкою народові, а насправді ж посилило аристократію.
...Відмовившись від надмірної влади, спартанські царі разом з тим позбавлялись ворожості і заздрощів, їм не довелося зазнати того, що месінці і аргів'яни вчинили із своїми правителями, які не захотіли поступатися нічим на користь народові...
Друге і найсміливіше із перетворень Лікурга переділ землі.
...Лікург ... умовив спартанців об'єднати усі землі, а потім розподілити їх знову і надалі зберігати майнову рівність... Він розподілив Лаконію між періеками, або, інакше кажучи, жителями околиць, на тридцять тисяч наділів, а землі, що входили до міста Спарти, на дев'ять тисяч, за кількістю сімей спартіатів... Кожен наділ був такого розміру, що давав сімдесят медимнів (медимн 52,5 л) ячменю на одного чоловіка і дванадцять на жінку і відповідну кількість рідинних продуктів...
...Потім Лікург ліквідував у Спарті непотрібні і зайві ремесла..., щоб завдати розкошам і прагненню до наживи ще більшого вдару, Лікург провів третє і найкраще перетворення встановив загальні обіди: громадяни збиралися разом і усі їли ту ж саму їжу...
На обіди збиралось осіб п'ятнадцять, інколи більше чи менше. Кожен обідаючий приносив щомісячно медимн яшного борошна, вісім хоїв (хой міра рідини, що дорівнює 3,283 л) вина, п'ять мін (міна одиниця ваги, від 440 до 600 г) сиру, дві з половиною міни шовковиць і, нарешті, зовсім незначну суму грошей для купівлі м'яса і риби...
...Займатися ремеслами їм було суворо заборонено...
...Ницою і рабською вважали вони будь-яку ручну працю, будь-які турботи, пов'язані з наживою...
Арістотель про спартанські установи
...Влада ефорів занадто велика і нагадує владу тиранів...
У руках ефорів ... перебувала влада приймати своє рішення у найважливіших судових процесах; проте ефорами можуть стати випадкові люди; тому було б правильніше, якби вони виносили свої вироки не за власним переконанням, а у відповідності з буквою закону...
19
Неладна справа у Лакедемоні і з інститутом геронтів...
Особи, що знаходяться на посаді геронтів, трапляється, доступні підкупові, і часто державні інтереси приносять у жертву своїм особистим вигодам.
...Усі магістратури підконтрольні ефорам. Власне ця обставина і дає ефорам надто велику перевагу...
Разом з царями, (коли вони залишали країну), ефорів посилали як осіб супроводження, їх особистих ворогів і вважали порятунком для держави, коли між царями виникали протиріччя.
...Він (Лікург) бажав, щоб інститут сиситій (сиситії спільні обіди), був демократичним; ... але сиситії виявилися інститутом найменш демократичним. Справа в тім, що брати участь у сиситіях людям дуже бідним нелегко, між тим, за традицією участь у них є показником належності до стану громадян, адже той, хто неспроможний робити внески у сиситії, не користується правом громадянства.
Плутарх про реформи Солона
Поскільки нерівність між бідними і заможними стала тоді, так би мовити, безмежною, держава перебувала у надзвичайно небезпечному стані. Увесь простий народ був боржником заможних: обробляли землю, віддаючи заможним шосту частку врожаю, .. інші брали у заможних у борг гроші під заклад тіла, їх лихварі мали право віддати в рабство, причому, одні залишалися рабами на батьківщині, інших продавали на чужину. Дехто змушений був продавати навіть власних дітей (ніякий закон не забороняв цього) і втікати з батьківщини через жорстокість лихварів. Проте, величезна більшість, і до того ж люди великої фізичної сили, збирались і умовляли один одного не залишатися байдужими глядачами, а обрати собі вожаком надійну людину і звільнити боржників, які пропустили строк плати, а землю переділити і повністю змінити державний лад.
Тоді найрозсудливіші люди в Афінах, бачачи, що Солон, мабуть, єдина людина, за якою немає ніякої вини, яка не є спільником заможних у їх злочинах, і у той же час не пригнічена злиднями, як бідні, стали просити його взяти до своїх
20
рук державні справи і ліквідувати протиріччя. Між іншим, Фаній Лесьбоський (письменник IV - ПІ ст.ст. до н.е.) розповідає, що сам Солон для врятування вітчизни вдався до обману обох сторін: бідним він таємно обіцяв розподіл землі, а людям заможним забезпечення боргових зобов'язань.
... Його обрали архонтом, одночасно і посередником, і законодавцем. Усі прийняли його із задоволенням: заможні як людину заможну, а бідні як чесну...
Першим актом його державної діяльності був закон, у відповідності з яким існуючі борги були скасовані і у майбутньому заборонялось давати гроші у борг «під заклад тіла»...
Солон не вгодив ні тій, ні іншій стороні: заможних він розгнівив тим, що знищив боргові зобов'язання, а бідних ще більше тим, що не здійснив переділу землі, на який вони сподівалися....
... Бажаючи залишити усі вищі посади за заможними, як було раніше, а до решти посад, до яких раніше простий люд не допускався, допустити і його, Солон ввів оцінку майна громадян. Так, тих, хто виробив у сукупності п'ятсот мір продуктів, як сухих, так і рідинних, він поставив першими і назвав їх «пентакосіомедимнами» (п'ятисотмірниками), другими поставив тих, хто міг утримувати коня або виробляти триста мір; цих називали «вершниками»; «зевгитами» (зевгит, той, хто володіє парою волів, коней) були названі люди третього цензу, у яких було двісті мір тих і інших продуктів, разом взятих. Всі решта називалися «фетами», їм він не дозволив займати якусь посаду; вони брали участь в управлінні лише через участь у народних зборах і могли бути суддями. Останнє здавалось спочатку незначним правом, але опісля стало у достатній мірі важливим, тому шо більшість важливих справ потрапляли до суддів. Більш того, на рішення по тих справах, які Солон передав посадовим особам, він дозволив також апелювати до суду.
Солон створив раду Ареопага із архонтів, які щорічно мінялися; він сам був його членом як колишній архонт. Але бачачи у народу нахабні задуми і зверхність, народжені знищенням боргів, він створив другу раду, обравши до неї по сто осіб від кожної із чотирьох філ. їм він доручив попередньо, раніше народу, обговорювати справи і не дозволяти винесен-
21
ня жодної справи на народні збори без попереднього обговорення. А «верхній раді» (Ареопагу) він передав нагляд і охорону законів...
... Він (Клісфен) почав з того, що розподілив усіх громадян між десятьма філами замість чотирьох. Він хотів змішати їх, щоб більша кількість людей одержала можливість брати участь у справах держави. Звідси й пішов вислів: «не рахуватися філами» відповідь тим, хто хоче дослідити походження. Потім він створив Раду п'ятисот замість чотирьохсот, по п'ятдесят від кожної філи, а до того було по сто. Розподілив він не на дванадцять філ тому, щоб цей поділ не співпадав з раніше існуючим поділом на тритії: власне, у чотирьох філах було дванадцять тритій, так що у цьому випадку не вдалося б змішати народ.
Окрім того, Клісфен поділив і країну по демах на тридцять часток: десять узяв із демів приміських, десять із демів прибережної смуги, десять із демів внутрішньої смуги. Найменувавши ці частки тритіями, у кожну філу він призначив за жеребом три тритії, так, щоб до складу кожної філи входили частини із всіх цих областей. Далі, він змусив вважатися демотами жителів кожного із демів, щоб люди не відрізняли нових громадян, називаючи їх по батькові, а щоб публічно називали за назвою демів. Ось чому афіняни і називають себе за назвою демів. Створив він і посаду демархів, які мають ті ж обов'язки, що й колишні навкрари, поскільки деми він створив замість навкрарій. Стосовно назв, то деяким із демів він дав їх за містечками, деяким за іменем засновників, поскільки вже не всі деми були зв'язані з місцевостями.
... У результаті цих змін державний лад став більш демократичним, ніж солонівський. Це і зрозуміло: Закони Солона знецінила тиранія, залишаючи їх без застосування; між тим, видаючи інші, нові закони, Клісфен мав на увазі інтереси народу. Разом з ними було видано і закон про остракізм.
Вперше на восьмому році після встановлення цього порядку, за архонта Гермокреонта, ввели для Ради п'ятисот присягу, яку проводять ще й тепер. Потім стали обирати по філах
стратегів, по одному від кожної, керівником же усієї взагалі армії був полемарх.
Арістотель про державний лад Афін у V - IV ст.ст. до н„е.
Громадянські списки
Нинішній державний устрій має такий характер: Громадянськими правами користуються люди, яких народили обоє громадяни. Вони вносяться у списки демотів по досягненні вісімнадцятилітнього віку. Кожного разу, коли проводиться їх запис, демоти вирішують голосуванням під присягою стосовно них: по-перше, визначають, що вони до-сягли встановленого законом віку (у випадку негативного рішення молоді люди знову повертаються у розряд неповнолітніх); по-друге, чи вільний кожен з них зокрема і чи законно народжений. Потім, якщо його відкинуто, визнавши невільним, він має право апелювати до суду. Демоти обирають п'ятьох обвинувачувачів із свого середовища і, якщо буде визнано, що він не має права бути записаним, держава продає його у рабство; якщо ж він виграє справу, демоти зобов'язані його вписати...
Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори.
На усі взагалі посади, що входять до кола звичайного управління, афіняни обирають кандидатів за жеребом, за виключенням скарбника військових сум, завідуючого глядаць-ким фондом і наглядача водогонів. На ці посади обирають підняттям рук, і обрані таким чином виконують обов'язки від Панафінів до Панафінів (свята на честь богині Афіни). Окрім того, підняттям рук обирають і на всі військові посади.
Рада складається із п'ятисот членів, що обираються за жеребом, по 50 від кожної філи. Обов'язки прнтанів (чергові члени Ради) виконують кожна із філ по черзі, як випаде жереб, перші чотири по 36 днів кожна, а наступні шість по 35 днів кожна (як відомо, афіняни рахують рік по місяцю).
23

Ті із складу Ради, які виконують обов'язки пританів, мають загальний стіл у фолі (фол будинок круглої форми), одержуючи на те гроші від держави. Потім вони збирають і Раду, і народ Раду щодня, крім вихідних днів, а народ чотири рази за кожну пританію. При цьому вони складають програму, скільки справ і що власне мають обговорити на Раді кожного дня і де має відбуватися засідання.
Окрім того, вони призначають і народні збори. Одні головні, на яких мають проводити перевірку дій влад чи зна^ і і ходить народ їх розпорядження правильними, потім обговорюють питання стосовно продуктів і захисту країни; потім, у цей день можуть робити надзвичайні заяви (про злочини проти держави) усі бажаючі; нарешті, мають читати опис майна, що підлягає конфіскації і заяви про затвердження у правах успадкування і про спадкоємниць, щоб усім було відомо про кожну спадщину, що відкрилася.
У шосту пританію, окрім-зазначеного, притани ставлять на голосування підняттям рук ще й питання щодо остракізму чи вважають проводити його чи ні, і, на кінець, такі справи, коли хтось, наобіцявши щось народові, не виконає того.
Другі народні збори призначають для розгляду клопотань; тут кожен бажаючий, поклавши молитовну гілку, міг розповісти народові про які захоче особисті або громадські справи. Решта двоє народних зборів відводяться для усіх інших справ... Головою пританів є одна особа, обрана за жеребом. Вона головує протягом ночі і дня, і не можна займати цю посаду а ні довше, а ні двічі займати одній і тій же людині. Голова зберігає ключі від храмів, у яких знаходяться скарбниця і документи держави і державна печатка. Він зобов'язаний весь час залишатись у фолі, так само як і третина пританів, яким він накаже. І коли притани зберуть Раду або народ, він обирає жеребкуванням дев'ятьох проедрів (проедр член Ради, що головує у Раді і на Народних зборах), одного від кожної філи, за виключенням тієї, яка виконує обов'язки пританів, і з їх середовища, у свою чергу, одного голову і передає їм порядок денний. Останні, одержавши його, стежать за порядком і оголошують питання, що мають обговорюватись, ведуть підрахунок голосів і вирішують взагалі усі справи; вони мають право і розпустити збери. Бути головою не можна
24
більше одного разу на рік, а проедром можна бути один раз у кожну пританію.
Окрім того, притани проводять на народних зборах вибори стратегів, гіппархів (начальник кінноти) та інших посадових осіб, що мають відношення до війни, у відповідності з тим, як вирішить народ...
Раніш Рада мала право штрафувати, кидати у в'язницю і карати смертною карою... Народ відняв у Ради право смертної кари, заковувати в кайдани і штрафувати. Він прийняв закон, що коли Рада визнає когось винним або накладе стягнення, то ці звинувачувальні вироки і стягнення фесмофети (фесмофети архонти, що головують при розгляді найважливіших судових справ) повинні подавати на розгляд суду, і те, як вирішать судді повинно мати законну силу.
... І народ ні з яких питань не може прийняти постанову, якщо про це попередньо не зробила висновки Рада або якщо цього не внесли до порядку денного притани. Через це кожен, хто протягне якийсь законопроект без дотримання цих умов, підлягає звинуваченню у протизаконні.
Архонти
... Стосовно ж так званих дев'яти архонтів... Тепер обирають за жеребкуванням шістьох фесмофетів і секретаря до них, окрім того, архонта, базилевса і полемарха одного від кожної філи по черзі...
... Коли проводять докімасію (перевірка чиїхось прав на зайняття посади), перш за все запитують: «Хто у тебе батько і з якого він дема, хто батько батька, хто мати, хто батько матері і з якого він дема?»,... чи виконує він свої обов'язки по відношенню до своїх батьків, чи платить податі і чи ходив у військові походи. Дізнавшись про це, голова каже: «Запроси свідків для підтвердження цього». Коли він приведе свідків, голова запитує: «Чи хоче хто-небудь виступити із звинуваченням проти нього?» І, якщо хтось виступить із звинуваченням, він надає слово і для звинувачення і для захисту, і після того ставить питання на голосування у Раді підняттям рук, а у суді поданням камінчиків. Якщо ж ніхто не захоче виступити із звинуваченням, він відразу ж проводить голосування.
25

Архонт, базилевс і полемарх беруть собі кожен двох товаришів за своїм вибором, і вони можуть тільки тоді розпочати виконання обов'язків, коли пройдуть докімасію у суді, а після закінчення своєї служби вони дають звіт.
Архонт відразу після зайняття посади оголошує через глашатая, що усім надається володіння майном, яке кожен мав до вступу його на посаду і володіти до кінця його правління... ... Йому подаються скарги з державних і приватних справ. Він розглядає їх і направляє до суду. Сюди входять справи про погане обходження з батьками (ці процеси не пов'язані ні з яким стягненням стосовно того, хто хоче виступити зви-нувачувачем), про погане ставлення до сиріт (ці спрямовуються проти опікунів), про погане поводження із спадкоємницею (ці спрямовуються проти опікунів і чоловіків), про завдання збитків сирітському майну (ці теж спрямовуються проти опікунів), про божевілля, коли хтось звинувачує іншого у тому, що він божевільний і циндрить своє надбання; справи по обранню ліквідаційної комісії, коли хто-небудь не бажає розподіляти спільне майно; справи про встановлення опіки, з причин вирішення спорів про опікунство... Архонт також піклується про сиріт, про спадкоємниць і про жінок, які заявляють, що із смертю чоловіка вони залишились вагітними. При цьому він має право на винуватців накладати дисциплінарні стягнення або притягати до суду. Він здає в оренду майно сиріт і спадкоємниць до того терміну, поки дівчині не виповниться 14 років, і бере від орендарів забезпечення. Нарешті, він же стягує з опікунів утримання, якщо вони не видають його дітям.
Ось такі обов'язки архонта. Базилевс відає перш за все містеріями спільно з наглядачами, із яких двох народ обирає підняттям рук з усіх афінян одного із Евмолпідів і одного із Керків (Евмолпіди шляхетний рід; Керки рід жерців); потім Діонісіями (свята на честь бога Діонісія). Це свято включає процесії і змагання.
Йому подають скарги на непорядність, а також у тих випадках, коли хтось виборює у іншого право бути жерцем. Він розбирає усі спори між родами і жерцями з питань богослужіння. Нарешті, у нього порушуються усі процеси про вбивство, і в його обов'язки входить оголошувати злочинця позбавле-
26
ним захисту законів...
Полемарх приносить жертву Артеміді і Еналію (Еналій одне із імен бога війни Арея); влаштовує надгробні змагання на честь загиблих на війні... У нього ж слухаються приватні судові процеси стосовно метеків...
Фесмофети мають повноваження перш за все призначати s які судові комісії і у які дні мають чинити суд, потім передавати керівництво цими комісіями посадовим особам: ці останні діють відповідно тому, як укажуть фесмофети. Вони повідомляють народ про надзвичайні заяви, ставлять на розгляд справи про зміщення посадових осіб через перевірочне голосування, різного роду пропозиції попередніх вироків, скарги на свавілля і заяви про те, що запропонований закон непридатний... До них же поступають скарги, при яких потрібен заклад на протизаконне привласнення громадянських прав і на звільнення від такого звинувачення через підкуп, якщо хтось, давши хабаря, виправдається у суді про привласнення громадянських прав. Про злочини сікофантів (осіб, що займалися доносом і наглядом за громадянами), хабарництво, обманне внесення до списку державних боржників, неправдивий виступ на суді пойнятого, про намірене невик-лючення із списку державних боржників, так само, як і про внесення у цей список, про подружню зраду. Вони ставлять на розгляд докімасії для усіх посадових осіб, справи про осіб, не прийнятих до дему демотами, і звинувачувальні вироки Ради. Окрім того, вони призначають для розгляду і приватні позови, що стосуються великої торгівлі і рудників, а також стосовно рабів, у випадку, якщо раб образить вільну людину.
Вони ж затверджують угоди (договори, що забезпечують юридичний захист угодам між громадянами різних держав) з іншими державами і керують процесами, що ведуться на базі цих угод, і справами про неправдиве свідчення перед Ареопагом.
Посади, що заміщуються підняттям рук
Обирають підняттям рук також і на всі військові посади, у тому числі десятьох стратегів раніше одного від кожної філи, а тепер від усієї кількості громадян...
27
Підняттям рук обирають ще десятьох таксіархів (начальників піхоти) одного від кожної філи. Кожен із них командує громадянами своєї філи і призначає лохагів (лохаг командир загону).
Підняттям рук обирають і двох гіппархів з усього складу громадян. Вони командують вершниками, при цьому кожен бере собі по п'ять філ. Вони мають ту ж владу, що й стратеги над гоплітами. ..
Вибори за жеребкуванням, повторність зайняття посад
Серед призначених за жеребкуванням посадових осіб раніше одні обирались із усієї філи разом із дев'ятьма архонтами, інші, що обиралися у храмі Фесея, розподілялись по демах. Поскільки в демах розпочалася торгівля місцями, то і на ці посади тепер обирають із усієї філи, за виключенням Ради і вартових. Обрання останніх передають у деми.
Жалування одержує, по-перше, народ, за звичайні народні збори одну драхму (драхма срібна монета 4,37 г, вона складалась із шести оболів), а за головні дев'ять оболів. У судах одержують по три оболи; члени Ради по п'ять оболів, а ті, які виконують обов'язки пританів, одержують додатково на харчування один обол. Окрім того, дев'ять архонтів одержують на харчі по чотири оболи кожен, до того ж вони утримують глашатая і флейтиста.
Військові посади можна посідати декілька разів, а з решти жодної не можна посідати повторно; тільки членом Ради можна бути двічі.
Організація судів
До складу судових відділень вибори проводять за жеребкуванням дев'ять архонтів, кожен в одній філі, а секретар фес-мофетів у десятій філі...
Суддями можуть бути особи, віком старші ЗО років, за умови, що вони не є державними боржниками і не позбавлені громадянської гідності...
Більшість судових відділень складаються із п'ятисот одного члена, їм надається судити у громадських справах. Коли необхідно поставити особливо серйозну справу на обговорення тисячного складу, до геліеї обирається подвійний склад суду. Справи виключної ваги передаються на розгляд одної тисячі п'ятисот суддів, тобто потрійного суду.
У суді стоять дві амфори одна бронзова, інша дерев'яна. У ці амфори кладуть свої «камінчики» судді. Бронзова має вирішальне значення, дерев'яна не береться до уваги.
«Камінчики» для голосування мідні з трубкою у середині; одна половина їх просвердлена, інша суцільна. Коли дебати сторін закінчені, то особи, яким припало за жеребкуванням стояти біля «камінчиків» для голосування, вручають кожному судді по два камінчики просвердлений і суцільний, і обидві сторони, що виборюються у суді, повинні бачити це, щоб ніхто не міг одержати ні двох суцільних, ні двох просвердлених...
Перед тим, як судді почнуть голосувати, глашатай оголошує спочатку, чи не пропонують сторони, що є у тяжбі, оскаржити показання свідків. Справа у тому, що оскарження не допускається, коли судді почнуть подавати голоси. Потім він знову оголошує: «Просвердлений камінчик за того, що говорив першим, суцільний за того, що говорив останнім». Після цього судця бере «камінчик» із підставки світильника і, намагаючись просунути трубку «камінчика» так, щоб не показати тим, що у тяжбі, ні просвердленого, ні суцільного, опускає «камінчик», що підтверджує його вирок, у бронзову амфору, «камінчик», який не має такого значення, у дерев'яну.
Коли усі подадуть голоси, служителі беруть амфору з вирішальним значенням і висипають на підрахункову дошку з дірочками усі, які є «камінчики», щоб вони лежали на виду і їх легко було підрахувати, і щоб просвердлені і суцільні були видні сторонам у тяжбі. Особи, приставлені за жеребкуванням до «камінчиків», підраховують їх на дошці, окремо суцільні, окремо просвердлені. Потім глашатай оголошує кількість голосів, причому просвердлені ідуть за позовача, суцільні за відповідача. За кого у наявності більше, той виграє справу, а якщо голосів виявиться порівно, виграє підсудний...

28
29
СТАРОДАВНІЙ РИМ
Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
... Перекази серед нащадків називали Сервія засновником станового поділу держави, який визначив різницю у справах і становищі. Він встановив ценз, річ благочинну для держави, якій було суджено досягти такої величі: військові і громадські обов'язки були розподілені не поголовно, як раніше, а за майновим становищем; тоді введені були класи і центурії, і на основі цензу було здійснено розподіл, зручний для мирного і військового часу.
Із тих, хто мав 100 000 асів або більший ценз він утворив 80 центурій по 40 центурій старших і молодших; громадяни, що входили до їх складу, були названі першим класом; старші були призначені для охорони міста, молодші для ведення війни за містом. Зброю для захисту тіла визначено їм: шолом, круглий щит, поножі, панцир всі із бронзи; зброя наступальна спис і меч.
До цього класу було приєднано дві центурії ремісників, які відбували службу без зброї; на них було покладено споруд ження військових машин. Другий клас створено із тих, хто мав ценз від 100 до 75 тисяч асів, і з них створено 20 центурій старших і молодших. Зброю призначено: замість круглого щита довгуватий, а все решта те ж саме, окрім панциря. Ценз третього класу визначено у 50 тисяч асів, з них створено стільки ж центурій і з тим же віковим поділом. У озброєнні також не зроблено ніяких змін, окрім того, що віднято по ножі. Ценз четвертого класу 25 тисяч; з нього створено стільки ж центурій; озброєння змінено: їм призначено тільки довгий спис і дротик. П'ятий клас чисельніший: із нього створено 30 центурій; вони носили з собою лише пращі і пращні камені; до них були зараховані горнисти і трубачі, поділені на дві центурії; ценз цього класу був 11 тисяч. Із решти населення, що мало менший ценз, створено було одну центурію, вільну від військової служби. Організувавши і розподіливши таким чином піхоту, він набрав 18 центурій вершників із найзамож- ніших громадян перш за все запрошувались до подачі
голосів вершники, потім 80 центурій першого класу; якщо там виникала різноголосиця, що траплялось нечасто, то треба було запрошувати і другий клас, і майже ніколи не спускалися так низько, щоб дійти до останніх.
... Розподіливши усе місто, усі його частини і заселені пагорби на чотири відділи, він назвав їх трибами, як я думаю, від слова tributum (податок), рівномірне стягнення якого у відповідності з цензом встановлено ним же; але ці триби не мають ніякого відношення до поділу на центурії і до їх кількості.
Закони XII таблиць
Таблиця І
Якщо викликають когось на судочинство, нехай іде. Якщо він не іде, нехай той, хто викликав, підтвердить свій виклик при свідках, а потім веде його насильно.
Якщо викликаний надумає відмовки для неявки або на магається сховатися, нехай той, хто його викликав, накладе на нього руку.
Якщо причиною для неявки викликаного на судочинство буде його хвороба або старість, нехай той, хто викликав, дасть йому тварину для поїздки... візок, якщо не захоче, надавати не зобов'язаний.
Нехай поручником у судочинстві за того, що живе своїм господарством, буде тільки той, хто має господарство. За того громадянина, хто не має господарства, поручником буде той, хто бажає.
f:ti
Якщо сторони не досягають угоди, нехай вони до полу дня зійдуться для тяжби на форумі або на коміції (коміції місце на форумі, де проходили народні збори, здійснювалось судочинство і виконувались вироки).
Після полудня магістрат затвердить вимогу тієї сторони, яка присутня на судочинстві.
Якщо на судочинстві присутні обидві сторони, нехай захід сонця буде крайнім терміном судочинства.
Таблиця III
1. Нехай будуть дані боржнику 30 пільгових днів після ви-

ЗО
31
32

знання ним боргу або після прийняття рішення.
Після закінчення вказаного терміну нехай позивач на кладе руку на боржника. Нехай веде його на судочинство для виконання рішення.
Якщо боржник не виконав добровільно судового рішен ня і ніхто не звільнив його від відповідальності при судо чинстві, нехай позивач поведе його до себе і накладе на ньо го колодки або кайдани вагою не менше, а, якщо захоче, то і більше 15 фунтів.
Під час перебування у заточенні боржник, якщо бажає, нехай харчується за свій власний рахунок. Якщо ж він не перебуває на своєму власному утриманні, то нехай той, хто тримає його у заточенні, дає йому один фунт борошна на день, а при бажанні може давати і більше.
Між тим, поки боржник перебував у заточенні, він мав право помиритися із позивачем, але якщо сторони не мири лися, то такі боржники залишались у заточенні 60 днів. Про тягом цього терміну їх три рази підряд у базарні дні приводи ли до претора на коміції і оголошувалась присуджена з них сума грошей. На третій базарний день їх піддавали сметрній карі або вони поступали на продажу за кордон, за Тибр.
Ґ Таблиця IV
Якщо батько три рази продасть сина, то нехай син буде вільним від влади батька.
Користуючись постановою XII таблиць, наказав своїй дружині взяти її речі і, віднявши у неї ключ, вигнав її.
Таблиця V /7М
Предки наші стверджували, що навіть повнолітні жінки внаслідок притаманної їм легкодумності повинні перебувати під опікою... Виключення робилось тільки для дівчат вес талок, яких стародавні римляни із поваги до їх жрецького сану звільняли від опікунства. Так було постановлено Зако ном XII таблиць.
Законом XII таблиць було визначено, що res mancipi (res mancipi майнові об'єкти на території Італії земля, раби, тварини і так звані сільські сервітути), що належать жінці, яка перебувала під опікою агнатів (родичів), не підлягали дав-

ності за виключенням лише того випадку, коли сама жінка передавала ці речі із згоди опікуна.
3. Як хто розпорядиться на випадок своєї смерті щодо свого домашнього майна або стосовно опіки над підвладними йому особами, так нехай те і буде непорушним.
76. У відповідності із законом XII таблиць марнотратнику заборонялось управління належним йому майном.
Закон XII таблиць наказує божевільному і марнотратнику, на майно яких накладено заборону, знаходитись під наглядом їх агнатів.
96. У відповідності із законом XII таблиць борги померлого безпосередньо розподіляються (між його спадкоємцями) відповідно до одержаних часток спадщини.
Таблиця VI
1. Якщо хто-небудь заключить угоду самозакладу або відчуження речі у присутності п'яти свідків і вагаря, то нехай слова, які виголошуються при цьому, вважаються непорушними.
Давність володіння щодо земельної ділянки встановлю валась два роки, щодо усіх інших речей один рік.
Законом XII таблиць було визнано, що жінка, яка не бажала встановлення над собою влади чоловіка фактом дав нього з нею співжиття, повинна щорічно відлучатися з дому на три ночі і таким чином переривати річну давність володі ння нею.
56. Закон XII таблиць затвердив відчуження речі через угоду, яка укладалась у присутності п'яти свідків і вагаря, а також через відмову від права власності на цю річ при судовому розгляді перед претором.
8. Закон XII таблиць не дозволяв ні віднімати, ні вимагати як свою власність украдені колоди і жердини, застосовані для будівництва або для посадки виноградника, але надавав при цьому позов у подвійному розмірі вартості матеріалів проти того, хто звинувачувався у використанні їх.
Таблиця VII \Ы
33
1. Обхід, тобто незабудоване місце навколо будівлі, має бути шириною два з половиною фути.
2 О. Шевченко
2. ...якщо впродовж сусідньої ділянки копається рів, то не можна було переступати межі, якщо ставити паркан, то треба відступати від сусідньої ділянки на один фут, якщо будинок для житла, то відступати два фути, якщо копають яму або могилу, відступити настільки, наскільки глибоко викопана яма, якщо колодязь відступити на шість футів, якщо саджають оливку або шовковицю відступити від сусідньої ділянки на дев'ять футів, а решту дерев на п'ять футів.
У відповідності з постановою XII таблиць, коли виникає спір про межу, то ми проводимо розмежування за участю трьох посередників.
За законом XII таблиць ширина дороги по прямому на прямку визначалась у вісім футів, а на поворотах у 16 футів.
96. Якщо дерево із сусідньої ділянки схилилось на твою ділянку, то, у відповідності із законом XII таблиць, можеш вимагати прийняти його.
10. Законом XII таблиць дозволялось збирати жолуді, що падають із сусідньої ділянки.
12. Якщо спадкодавець заповідав: «Відпускаю раба на волю за умови, що він заплатить моєму спадкоємцеві 10 000 сестерцій», то хоча б раб був відчужений від спадкоємця, він все ж має одержати свободу, заплативши покупцеві вказану суму.
/
Таблиця VIII
16. XII таблиць ввели смертну кару за невелику кількість злочинних діянь і в тому числі необхідним її застосування у тому випадку, коли хто-небудь складе або буде співати пісню, у якій зводиться наклеп на когось або ганьбить когось.
Якщо здійснить членопошкодження і не помириться з потерпілим, то нехай і йому самому буде спричинено те ж саме.
Якщо рукою або ломакою зламає кістку вільній людині, то нехай заплатить штраф у розмірі 300 асів, якщо рабові 150 асів.
Якщо образить, нехай штраф буде 25.
6. Якщо хтось поскаржиться, що домашня тварина спричинила збитки, то закон XII таблиць наказував або видати потерпілому тварину, що спричинила збитки, або відшкодувати завдані збитки.

9. У відповідності з XII таблицями смертним гріхом для дорослого було потравити або скосити вночі урожай із обробленого плугом поля. XII таблиць веліли таку приречену богині Церері особу скарати насмерть. Неповнолітнього, винного у такому злочині, за рішенням претора або карали мечами, або присуджували відшкодувати спричинену шкоду у підвійному розмірі.
У XII таблицях було визначено, щоб за намірене рубан ня дерев винний платив по 25 асів за кожне дерево.
Якщо злодій крав уночі і був убитий на місці, то нехай його вбивство буде вважатися правомірним.
() 15а. За законом XII таблиць було встановлено штраф у розмірі потрійної вартості речей у тому випадку, коли річ виявлялась у коюсь при формальному обшукові або коли вона була принесена до сховача і знайдена у нього.
156. Закон XII таблиць визначає, щоб при проведенні обшуку, той, хто шукає, не мав ніякого одягу, окрім полотняної пов'язки, і тримав у руках чашу.
18а. Вперше XII таблицями було встановлено, щоб ніхто не брав більше одного процента на місяць, тоді як до цього бралось за бажанням заможних.
186. Предки наші мали звичай і поклали у законах присуджувати злодія до сплати подвійної вартості украденої речі, лихваря до стягнення у чотирьохкратному розмірі одержаних процентів.
19. За річ, дану на зберігання, робиться позов у подвійному розмірі вартості цієї речі.
fip. Викритий у неправдивому свідченні скидався з Тарпей-ської скелі.
246. За XII таблицями, за таємне знищення врожаю наступала смертна кара ... тяжча, ніж за вбивство людини.
26. У XII таблицях наказувалось, щоб ніхто не влаштовував у місті нічних зібрань.
Таблиця IX / TJ
3. Невже ти будеш вважати суворим постанову закону, що карає смертною карою суддю або посередника, які були призначені для судового розгляду справи і були викриті у тому, що прийняли грошову винагороду у цій справі?

34
35
Закон XII таблиць велить карати смертною карою того, хто підбурює ворога римського народу до нападу на римську державу, або того, хто видає ворогові римського громадяни на.
Постанови XII таблиць забороняли позбавляти життя без суду будь-яку людину.
Таблицях
Хай мерця не ховають і не спалюють у місті.
Хай на похоронах жінки щік не дряпають і не голосять за
померлими.
.... /
Таблиця XI [ 'v |
Децемвіри другого призову, додавши дві таблиці лицеп- риємних законів, між іншим, санкціонували нелюдським за коном заборону шлюбів між плебеями і патриціями.
Децемвіри, які додали дві таблиці, пропонували наро дові затвердити виправлення календаря.
Таблиця XII
1. Законом було введено захоплення речі з метою забезпечення боргу, і за законом XII таблиць це було дозволено проти того, хто придбав тварину для принесення жертви, не заплатив за неї купівельної ціни, а також проти того, хто не дасть винагороди за здану йому в найм тяглову тварину, з тією умовою, щоб плата за користування була використана ним на жертовний обід.
5. У XII таблицях була постанова про те, що надалі всяке оішення народних зборів повинно мати силу закону.
ДЕРЖАВА І ПРАВО СЕРЕДНІХ ВІКІВ
Салічна правда
- І. Про виклик на суд
§ 1. Якщо когось викличуть на суд за законами короля і не з'явиться, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол. (солід золота монета, денарій срібна монета, що становить 1/40 соліда).
§2. Якщо хто-небудь, викликавши іншого на суд, сам не з'явиться, і якщо його не затримає якась законна причина, присуджується до сплати 15 сол. на користь того, кого він викличе на суд.
§3. І той, хто викликає іншого на суд, у супроводі свідків має прийти до його будинку і, якщо останній буде відсутній, має покликати дружину або кого-небудь із домашніх для того, щоб вони повідомили йому про виклик на суд.
§4. Якщо ж (відповідач) буде зайнятий несенням королівської служби, він не може бути викликаний на суд
II. Про крадіжку свиней
§1. Якщо хтось украде молочне порося і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., що становить 3 сол.
§4. Якщо хтось украде годовану свиню і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., що становить 3 сол., не рахуючи вартості украденого і відшкодування збитків.
§7. Якщо ж хтось украде трьох і більше свиней, присуджується до сплати 1400 ден., що становить 35 сол., не рахуючи вартості украденого і відшкодуваня збитків.
III. Про крадіжку рогатих тварин
§1. Якщо хтось украде молочне теля і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., що становить 3 сол. ...
§2. Якщо хтось украде годовалу або двохрічну тварину і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
§6. Якщо хтось украде 12 тварин і жодного не залишиться (у стаді), присуджується за крадіжку всього стада до сплати
37
2500 ден., що становить 63 сол., не рахуючи вартості украденого і відшкодування збитків.
XIIL Про крадіжку вільних
§1. Якщо три особи украдуть вільну дівчину, вони зобов'язані заплатити по 30 сол. кожен.
§6. Якщо ж дівчина, яку украдуть, виявиться під захистом короля, у такому випадку за порушення fritus (королівського миру) платиться 2500 ден., що становить 63 сол.
§7. Королівський раб або літ (напіввільний), що украли вільну жінку, підлягають смерті.
§8. Якщо вільна дівчина добровільно піде за рабом, вона втрачає свободу.
§9. Вільний, що взяв чужу рабиню, зазнає такої ж кари.
XIV. Про напади і грабежі
§1. Якщо хто-небудь пограбує вільну людину, напавши на неї раптово, і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 63 сол.
§2. Якщо римлянин пограбує салічного варвара, треба застосувати вищевказаний закон.
§3. Якщо ж франк пограбує римлянина, присуджується до штрафу у 35 сол.
§6. Якщо хто-небудь нападе на чужу віллу, усі викриті у цьому нападі присуджуються до сплати 63 сол.
XV. Про вбивства або якщо хто-небудь украде чужу дружину §1. Якщо хто-небудь позбавить життя вільну людину або
.умикне чужу дружину від живого чоловіка, присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.
XVI „ Про підпали
§2. Якщо хтось спалить дім із прибудовами і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 63 сол.
§3. Якщо хтось спалить комору або тік з хлібом, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 63 сол.
XVII. Про рани
§1. Якщо хтось наміриться позбавити життя іншого, але
38
промахнеться ударом і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 63 сол.
§3. Якщо хтось ударить іншого по голові так, що відкриється мозок і випадуть три кістки, присуджується до сплати 1200 ден, що становить 30 сол.
XVI!I. Про те, якщо хтось звинуватить перед королем невинну людину.
§1. Якщо хто-небудь звинуватить перед королем невинну людину, коли та відсутня, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 63 сол.
Доп. 1-е. А якщо покладе на нього таку вину, за яку у випадку підтвердження має бути смертна кара, звинувачувач присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.
XXVI. Про зільновідпущених
§1. Якщо якась вільна людина у присутності короля через денарій відпустить на волю чужого літа без згоди пана останнього і буде викрита, присуджується до сплати 4000 ден, що становить 100 сол. Речі ж літа мають бути повернені його законному панові.
§2. Якщо хтось у присутності короля через денарій відпустить на волю чужого раба і буде викритий, присуджується до сплати панові вартість раба і, понад те, 35 сол.
XXVII. Про різноманітні крадіжки
§ 1. Якщо хтось украде з вожака чужого телячого стада дзвіночок і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол., не рахуючи вартості украденого і відшкодуванню збитків.
§2. Якщо хтось залізе у чужий сад з метою крадіжки, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол., не рахуючи вартості украденого і відшкодування збитків.
§10. Якщо хтось викосить чужий луг, втрачає свою працю.
§11.1 якщо вивезе сіно додому і складе його там, присуджується до сплати 1800 ден, що становить 45 сол., не рахуючи вартості украденого і відшкодування збитків.
§23. Якщо хтось виоре чуже поле без дозволу господаря, присуджується до сплати 15 сол.
39

§25. Якщо ж хтось засіє його, присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол.
XXIX. Про скалічення
§1. Якщо хтось скалічить руку або ногу іншому, позбавить його ока або носа, присуджується до сплати 4000 ден., що становить 100 сол.
§3. Якщо хтось відірве великий палець на руці або нозі, присуджується до сплати 2000 ден., що становить 50 сол. '
§5. Якщо ж хтось відірве другий палець, а саме той, яким натягують лук, присуджується до сплати 1400 ден., що становить 35 сол.
§9. Якщо хтось кастрирує вільну людину, присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.
XXX. Про образу словами
§1. Якщо хто-небудь назве іншого потворою, присуджується до сплати 3 сол.
§3. Якщо хтось чоловік або жінка назве вільну жінку повією і не доведе цього, присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол.
§7. Якщо хтось назве іншого наклепником або брехуном і не зможе довести, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
XXXV. Про вбивство або пограбування рабів
§1. Якщо якийсь раб позбавить життя раба, пани хай розділять між собою вбивцю.
§6. Якщо хтось украде або позбавить життя дворового слугу, або коваля, або золотої справи майстра, або свинопаса, або виноградаря, або конюха і буде викритий, присуджується до сплати 1200 ден., що становить 30 сол.
XXXIX. Про крадіїв рабів
§1. Якщо хтось надумає зманити чужих рабів і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
§2. Якщо хтось викраде вільну людину і (проти нього) не буде правдивого доказу, він має представити співприсяжників ніби при вбивстві, якщо він буде неспроможним знайти
40
співприсяжників, присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.
XLI. Про вбивство людини
§1. Якщо хтось позбавить життя вільного франка або варвара, що живе за Салічним законом, і буде викритий, присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.
§2. Хто позбавить життя людину, що перебуває на королівській службі, або вільну жінку, присуджується до сплати 24000 ден., що становить 600 сол.
§5. Якщо хтось позбавить життя римлянина королівського співтрапезника і буде викритий, присуджується до сплати 12000 ден., що становить 300 сол.
XLV. Про переселенців
§1. Якщо хтось побажає переселитися у віллу до іншого, і якщо один або декілька із жителів вілли захочуть прийняти його, але знайдеться хоча б один, який чинитиме опір переселенню, він не буде мати права там поселитися.
' XLVIIL Про неправдиве свідчення
§1. Якщо хто-небудь дасть неправдиве свідчення, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
* XLIX. Про свідків
§1. Якщо хтось буде змушений представити свідків і вони, може трапитись, не побажають з'явитися на судове засідання, той, хто має потребу в них, має задовольнити їх і має при свідках запросити їх на судове засідання, щоб вони під клятвою засвідчили, що їм відомо.
§2. Якщо вони не побажають прийти і якщо їх не затримує законна причина, кожен з них присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
LIII. Про викуп руки від казана
§1. Якщо хтось буде викликаний для випробування через казанок з киплячою водою, то сторони можуть досягти угоди, щоб присуджений викупив свою руку і зобов'язався представити співприся-жників. Якщо проступок виявиться таким,
41




за який, у випадку доказів, винний за законом повинен заплатити 600 ден., що становить 15 сол., він може викупити свою руку за 120 ден., що становить З сол.
§3. Якщо ж проступок буде такий, за який у випадку доказів винуватий міг би бути присуджений до сплати 35 сол., і якщо сторони погодяться, щоб він викупив свою руку, нехай він викупить її за 240 ден., що становить 6 сол.
LIV. Про вбивство графа.
§1. Якщо хтось позбавить життя графа, присуджується до сплати 24000 ден., що становить 600 сол.
LVL Про неявку на суд
§1. Якщо хтось зневажить і не з'явиться на суд або повільно виконуватиме те, що визначено рахінбургами (судцями), і не побажає погодитись ні через композицію (відшкодування збитків), ні якимось іншим способом, тоді позивач має викликати на суд перед особою короля. І там будуть 12 свідків, із яких нехай перші три поклянуться, що вони були там, де рахінбург присудив, щоб він пішов на випробування водою або зобов'язався заплатити композицію, і що він зневажив (постанову рахінбургів). А потім інші три мають поклястися, що після постанови рахінбургів про те, щоб він очистився або випробуванням водою, або сплатою композиції, вони були присутні при повторній пропозиції йому з'явитися на суд протиягом 40 діб, починаючи з того дня, і він ніякого бажання не проявив, щоб виконати вимоги закону. Тоді позивач має викликати його перед особою короля, власне, протягом 14 діб, і при свідках мають поклястися, що вони були там у той час, коли він викликав його на суд і визначив йому певний термін. Якщо і тоді він не з'явиться, нехай ці 9 свідків під присягою, як ми вище говорили, дадуть свої свідчення. Також, коли він не з'явиться у той день, нехай (позивач) назначить йому певний термін, маючи трьох свідків при визначенні терміну. Якщо позивач виконав усе це, і відповідач в жоден із визначених термінів не побажав з'явитися, тоді нехай король, до якого він викликаний на суд, оголосить його поза своїм захистом. Тоді і сам винний і все його майно стає власністю позивача. І якщо до тих пір, поки він не заплатить

всього, що з нього стягується, хто-небудь дасть йому хліба або проявить гостинність, навіть, якщо це буде його власна дружина, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
'
LVII. Про рахінбургів
§1. Якщо хтось із рахінбургів, засідаючи на судовому зібранні і розбираючи тяжбу між двома особами, відмовляється сказати закон, необхідно, щоб позивач заявив їм: «Тут я закликаю вас постановити рішення у відповідності із Салічним законом». Якщо вони (знову) відмовляться сказати закон, семеро із цих рахінбургів до заходу сонця присуджуються до сплати 120 ден., що становить 3 сол.
§3. Якщо ж рахінбурги ті будуть судити не по закону, той, проти кого вони винесуть рішення, нехай подасть на них позов, і якщо буде спроможний довести, що вони судили не по закону, кожен із них присуджується до сплати 600 ден, що становить 15 сол.
LVIIL Про пригоршню землі
§1. Якщо хтось позбавить життя людину і, віддавши усе майно, не буде спроможний заплатити те, що треба у відповідності із законом, він має представити 12 співприсяжників (які поклянуться у тому), що ні на землі, ні під землею він не має майна ніякого, окрім того, що уже віддав. І потім він має увійти у свій дім, набрати у пригорщі із чотирьох кутків землі, стати на порозі, повернувшись обличчям у середину будинку, і цю землю лівою рукою кинути через свої плечі на того, кого він вважає своїм найближчим родичем. Якщо батько і брати уже платили, тоді він має тією ж землею кидати на своїх, тобто на трьох найближчих родичів по матері і по батькові. Потім у одній тільки сорочці, без очкура, босий, з кілком у руці він має перескочити через загороду, і ці три (родичі по матері) повинні заплатити половину того, чого не вистачає для виплати потрібної за законом віри. Те ж мають зробити і три решта, які є родичами по батькові. Якщо ж хтось із них буде надто бідним, щоб заплатити припалу на нього частку, він має у свою чергу кинути пригорщу землі на кого-небудь із більш заможних, щоб він заплатив усе по закону. Якщо ж і

42
43
цей не буде мати чим заплатити решту, тоді той, хто узяв на поруки убивцю, має доставити його на судове засідання і так потім протягом чотирьох засідань має брати його на поруки. Якщо ж ніхто не поручиться у виплаті віри,, тобто у відшкодуванні того, що він не заплатив, тоді він має заплатити віру своїм життям.
LIX. Про алоди
§1. Якщо хтось помре і не залишить синів і якщо мати переживе його, нехай вона успадковує спадщину.
§2. Якщо не буде матері і якщо він залишить брата або сестру, нехай успадковують спадщину.
§3. У тому випадку, якщо їх не буде, сестра матері нехай успадковує спадщину.
Доп. 1-е. Якщо не буде сестри матері, нехай сестри батька успадкують спадщину.
§4. І якщо потім з'явиться хто-небудь близькіший із цих поколінь, нехай успадковує спадщину.
§5. Земельна ж спадщина ні в якому випадку не має дістатись жінці, вся земля нехай поступає чоловічій статі, тобто братам.
LX. Про бажаючого відмовитись від родичання
§1. Він має з'явитися на судове засідання перед особою тун-гіна і там зламати над своєю головою три гілки у лікоть довжиною. І він має у судовому засіданні розкидати їх на чотири боки і сказати там, що він відмовляється від співприсяжницт-ва, від спадщини і від усяких рахунків з ними. І якщо потім хто-небудь із його родичів або буде убитий, або помре, він не повинен брати участь у спадщині, або в уплаті віри, а спадщина його має поступити у скарбницю (державну).
LXII. Про віру за вбивство
§1. Якщо буде позбавлений життя чийсь батько, половину віри нехай візьмуть його сини, а іншу половину нехай розподілять між собою найближчі родичі, як з боку батька, так і з боку матері.
§2. Якщо з жодного боку, ні з боку батька, ні з боку матері не буде жодного родича, ця частка нехай відбирається на користь скарбниці.
44


А. Імунні грамоти Королівське ложа лування
Нехай знає величність ... ваша, що ми ... пожалували славному мужу такому-то, помістя таке-то, з усіма доходами і землями, повністю, як воно було і є у володінні такого-то або нашого фіска. По цьому даною владою нашою визначаємо і наказуємо тримати непорушним навіки, щоб вищеназваний муж такий-то указане помістя таке-то, як ми сказали, в усій його цілості із землями, будинками, будівлями, колонами, рабами, виноградниками, лісами, полями, лугами, пасовиськами, водами і річками, млинами, угіддями і всім належним ... мав пожалуваним навіки, як повний імунітет, із забороною службовцям (нашим) будь-якого в'їзду для стягнення з яких-то не було б справ судових штрафів. І нехай володіє ним, як власністю, не чекаючи акта передачі судцями, і нащадкам своїм, з допомогою божою, від щедрот наших, або кому побажає, у володіння залишає і робить з ним, за нашим волеви-явом, усе, що забажає.
Б. Встановлення феодальної залежності
Про людину, яка комендується під владу іншої
Славному панові такому-то, я, такий-то. Усім має бути відомо, наскільки мало я маю засобів, щоб харчуватися і одягати себе, тому я звернувся з проханням до вашої благості, і вам забажалося, щоб я передав себе і комендувався під ваш захист; я так і зробив за тієї умови, що ви маєте мені надавати допомогу як у харчуванні, так і в одежі, у відповідності з тим, як я можу вам служити і заслужити (це), я ж довічно повинен буду служити вам на становищі вільної людини і слухати вас, і не буду мати права виходити за свого життя з-під вашої влади і захисту, і повинен буду перебувати протягом усіх днів свого життя під вашою владою і захистом. При цьому стапася (між нами) домовленість, що якщо один із нас захоче відмовитись від цієї угоди, то повинен буде заплатити іншій стороні стільки-то солідів, а сама угода має залишатися чинною. Сталася й (інша) домовленість, що (сторони) мають написати один для одного і скріпити два однакового змісту документи, що вони так і зробили.
45
Прекарна грамота
Шановній жінці такій-то, я аббатиса така-то. Поскільки відомо, що ти власність свою в окрузі такім-то, у поселенні такім-то за монастирем Св. Марії закріпила і за це просила у нас і у названого монастиря дати прекарій, то ось цією грамотою за тобою закріпили, щоб поки ти жива, володіла б і мала б у користуванні цю землю, проте не мала б права яким би то не було чином відчужувати її, а якби вирішила це зробити, землю негайно б втратила.
Зобов'язання
Панові братові такому-то такий-то. У великій нужці не відмовив ти у проханні позичити мені гроші, стільки-то солідів. А я просив скласти і затвердити за це для себе зобов'язання у тому розумінні, щоб мені протягом стількох-то років стільки-то днів на тиждень працювати на тебе, коли ти накажеш і коли буде потреба. Якщо цього не виконаю, або буду проявляти лінощі, або до закінчення захочу змінити своє становище, я обіцяю, що у відповідності із цим зобов'язанням, де б ти мене не знайшов, без будь-якого втручання суду, я повинен дати тобі подвійне відшкодування; якщо ж закінчиться обов'язковий строк, і я поверну борг, моє зобов'язання ти повернеш мені назад.
Кабальна грамота
Панові братові моєму такому-то. Усім відомо, що бідність і тяжкі турботи мене обсіли, і зовсім не маю, на що жити і одягтися. Тому на моє прохання, ти не відмов у великій моїй бідності вручити мені із своїх грошей стільки-то солідів; а мені зовсім нічим виплатити ці соліди. 1 ось я просив звершити і затвердити закабаления тобою моєї вільної особи, щоб віднині ви мали повну свободу робити зі мною усе, що ви повноважні робити із своїми рабами, а саме: продавати, обмінювати, карати. Якщо ж (чого, я певний не буде) я, або хто-небудь із спадкоємців моїх, або хто-небудь інший вирішить оспорювати це закабаления, нехай внесе тобі і казні штраф у стільки-то унцій золота; ця ж кабала залишається незмінною.
ФРАНЦІЯ
Бомануар, «Звичаї Бовезі»
§467, Ми називаємо віланським володінням таке, яке від сеньйора за чинш, ренту або шампар (шампар натуральна; чинш грошова плата за землю), поскільки з володіння феодального ... жодного із цих платежів не повинно бути.
§1434. Відомо, що стан кріпосної залежності... передається через матерів, поскільки кожна дитина, народжена кріпачкою, ... вважається кріпосною, хоча б батько її був вільним. Навіть, якщо батьком буде лицар, що взяв шлюб із кріпачкою, ... усі діти, яких вона буде мати від нього, успадковують її кріпосне становище...
§1438. Особиста кріпосна залежність ... виникала багатьма шляхами. По-перше, внаслідок того, що у давнину, коли викликали своїх підданих на війну, ... тих, хто без поважної причини залишалися (вдома), перетворювали навіки у кріпосних разом з нащадками... По-друге, внаслідок того, що керуючись великим благочестям, багато хто віддавав і себе, і своїх нащадків святим..., обкладаючи себе повинностями за своєю доброю волею. І повинності, які з них надходили, управляючі церковним майном заносили у списки,... а потім з дня у день ухитрялись брати з них більше і більше... У підсумку те, що було зроблено за доброю волею і благочестям, перетворювалось на шкоду і погіршення добробуту ... нащадків. Третя причина, через яку багато хто став кріпосним, це продажа, коли хто-небудь, зубожівши, казав своєму сеньйорові: «Ви мені дасте стільки-то, а я стану вашою особисто залежною людиною»... Іншим разом віддавали себе у кріпосну залежність для того, щоб захистити себе від інших сеньйорів... Через усі ці причини і з'являється оеобиста кріпосна залежність, адже за природнім правом усі вільні. ... Існують й інші способи набуття (кріпаків), адже існують землі, які мають властивість робити людей недворянського роду, чоловіків і жінок, у випадку, якщо вони проживуть на них один рік і один день, кріпосними тих сеньйорів, під владою яких вони проживають.


46
47


§1452. ...Існує багато станів особистої кріпосної залежності^.. Адже одні із закріпачених так підпорядковані своїм сеньйорам, що ці сеньйори мають над ними право життя і смерті, можуть тримати їх у заточенні за своїм волевиявом за вину або без вини, і ні перед ким за них не відповідальні, окрім лише як богом. З іншими поводяться більш по-людському, поскільки за їх життя сеньйори не можуть від них нічого вимагати, якщо тільки вони не скоять злочину, окрім їх чиншів, рент і повинностей, які, за звичаєм, платять за їх кріпацьке становище... І тільки коли вони помирають або одружуються із вільними жінками, усе їх майно і рухоме, і нерухоме переходить до сеньйорів. Адже той, хто одружується із вільною, має заплатити викуп за рішенням сеньйора. І якщо кріпак помирає, немає у нього спадкоємця, окрім сеньйора, і діти кріпака нічого не отримують, якщо не заплатять викупу сеньйорові, як це зробили б люди сторонні. Ці останні повинності ... мають у кріпаків Бовезі назву мертвої руки і шлюбного викупу.
§1457. Наші звичаї більш м'які... стосовно кріпаків, ніж у багатьох інших областях, адже у багатьох інших областях сеньйори можуть розпоряджатися життям і смертю своїх кріпаків, коли і як їм забажається, а також змушують їх вічно жити на своїх землях. В Бовезі ж ставляться більш людяно, поскільки за умови плати своїм сеньйорам належних за звичаєм рент і подушного,... вони можуть іти служити поза юрисдикцією своїх сеньйорів,... за винятком місць, перебування у яких може дати їм свободу, як, наприклад, у деяких містах, всякий житель яких вільний із-за привілею і звичаю. Адже, як тільки хто узнає, що його кріпак поселився у такому місті, він має одержати його назад, якщо заявить на нього протягом одного року і одного дня претензію, як на свого кріпака... Багато кріпаків, що таємно пішли від своїх сеньйорів для проживання у такі міста, одержали свободу».
Нантський Едикт (1598 р.)
Генрих (Генрих IV (1553-1610 p.p.) французький король), милістю божою король Франції і Наварри, усім присутнім і що мають з'явитися, привіт. Цим вічним ... едиктом ми сказали, оголосили і повеліли слідуюче...
48
VI. Щоб не дати ніякого приводу до смут і боротьби серед наших підданих, ми дозволили і дозволяємо сповідуючим так звану реформовану релігію жити і мешкати в усіх містах і місцях нашого королівства і підлеглих нам областях без переслідувань, утисків і примусу, робити що-небудь у справі релігії, що протирічить їх совісті; їх не будуть з цього приводу розшукувати у будинках і місцях, де вони побажають жити.
XXII. Велимо, щоб не було ніякої різниці стосовно названої релігії при прийомі учнів в університети, колегії і школи, а хворих і бідних у госпіталі і установи громадського догляду.
Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець

Ми (Людовик XIII) заявляємо, оголошуємо, наказуємо, велимо і ми дбаємо:
Щоб в усіх укріплених місцях, чи то будуть міста чи фортеці, що розташовані у середині нашого королівства і провінцій, і не розташовані у важливих пунктах на кордоні або інших важливих місцях, укріплення були знесені і зруйновані; навіть старі стіни повинні бути зруйновані, у відповідності з тим, наскільки це буде визнано необхідним для блага і спокою наших підданих і безпеки держави, так, щоб віднині наші піддані не могли боятися, що названі укріплення завдадуть їм якихось турбот, і щоб ми були позбавлені від витрат, які ми змушені нести на гарнізони.
Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
. Ми, згідно з думкою нашої ради, за нашим певним переконанням і нашою королівською владою і авторитетом, сказали і оголосили, кажемо і оголошуємо, що наш паризький парламент і інші наші трибунали були створені лише для того, щоб давати правосуддя нашим підданим; ми строго забороняємо на майбутнє не тільки брати до свого ведення якісь справи, такі як вище названі, але й узагалі усі справи, які

можуть стосуватись держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо виключно за нами і нашими наступниками, якщо тільки ми не дамо їм нашими грамотами влади і спеціального доручення, зберігаючи за собою право цікавитись думкою нашого парламенту стосовно державних справ у тих випадках, коли ми будемо вважати це корисним для блага нашої служби.
V. Стосовно едиктів і декларацій, які будуть послані їм щодо уряду і адміністрації держави, то ми наказуємо їм опублікува ти їх і реєструвати, ні в якому випадку не розбираючи і не обговорюючи їх; ... щодо едиктів і декларацій стосовно на ших фінансів, ... то ми бажаємо і велимо, щоб після того, як вони будуть надіслані їм і трапляться якісь утруднення при їх реєсттрації, щоб вони повертались для подання нам, для того, щоб ми могли зробити в них зміни, які вважаємо необхідни ми...
VI. ... Ці едикти повинні бути зареєстровані і виконані у тій формі, у якій ми їх послали їм після того, як вислухали їх подання з цього приводу, і ми бажаємо і велимо, щоб ... вони розпочали перевірку і реєстрацію ... негайно.

НІМЕЧЧИНА
«Зелота булла» 1356 р.
Глава II
Про обрання римського короля
3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибо'рїі*ТгнТв~яко-му випадку названого міета_Ф2анкф^р_та^не залишають, перш ніж більша частина їх неГ обере тимчасового главу миру або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором. Якщо ж вониТїеПвстигнуть це зробити протягом ЗО днів, починаючи з дня прийняття згаданої присяги, то після цього, коли пройде ЗО днів, нехай вони харчуються лише хлібом і водою і ні в якому випадку не залишають вищевказане місто до того часу, поки ними або більшою частиною їх не буде обрано правителя або тимчасового главу віруючих, як про це сказано вище.
5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обраного, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати повну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) решти князів-виборців. (Князів-вибооиівбуло сім, і чотири з них складали більшість Т).Ш).
Глава VII
Про успадкування князів-виборців
... Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбут ню небезпеку, встановлюємо і імператорською владою по становляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських князів- ВИЛ°_РЦ.'В сконає, право, голос і влада у цих виборах перейш ли без перешкод до його зак^ні^юі^п^егзіішріщюго сина неду ховного звання... ' ~~»
SI




Глава IX
Про золоті і срібні та інші рудники
Цією постановою, що має бути чинною на вічні часи, ми встановлюємо і, після належного розгляду, оголошуємо, що наші спадкоємці, королі Богемії, а також князі-виборці, усі разом і кбЖєнгдакрема, ЯКІ кШій'/небудь будуть, духовні і світські, усіма копальнями, золотими і срібними, і рудниками олова, міді, заліза, свинцю та інших будь-яких металій, а також солі, як знайденими, так і тими, що можуть бути знайдені коли-небудь опісля у згаданому королівстві, у землях, йому належних, і у володіннях, підвласних тому ж королівству, можуть повністю тримати і законно володіти з усіма, без винятку, правами, поскільки (речі) можуть перебувати і, як правило, перебувають у (чиємусь) володінні...
Глава X
Про монети
Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному маибутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу нашим попе" редникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і частинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де король накаже і де йому забажається, будь-яким способом і у всякій формі, які до цього часу існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)-.
Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як говорилося вище-
Глава XI
Про імунітет князів-виборців
Ми постановляємо також, шо ніякі графи, барони, сеньйо-
52
ри, ленники, васали, володільці фортець, лицарі, слуги, міщани ... і ніякі (взагалі) особи, піддані церков кельнської, майнц-ської і трірської, якого б становиша, стану і сану вони не були, (як) і колись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути притягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза межами цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду архієпископа майнцського, трфського і кельнського і їх суддів, як цього дотримувались^ наскільки нам відомо, у минулі часи...
Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону повністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і маркграфа бран-денбурзького, князів-виборців світських, або недуховних, н їх спадкоємців, наступників і підданих у тих видах і на усі тих умовах, як сказано вище...

Про зібрання князів-виборців
...Ми, провівши переговори з цими князями-виборцями і за їх порадою, знайшли за необхідне разом з названими князями-виборцями, як духовними, так і світськими, для загальної користі і блага встановити, що ці князі-виборці мають надалі особисто збиратися щорічно один раз.
Глава XVII
Про оголошення приватних війн
,. ... І нікому не дозволяти під приводом оголошення приватної війни нападати на кого-небудь, здійснюючи підпали, крадіжки або грабежі, якщо про оголошення війни не буде послано повідомлення за три повних дні (до початку її) особисто тому, проти кого оголошена війна; або про це не буде публічно оголошено у тому місці, де останній живе, і якщо (факт) послання такого роду повідомлення не може бути повністю підтверджений достовірними свідками. Кожен же, хто по іншому надумає оголошувати війну і нападати на кого-небудь не так, як згадано, повинен без судового розгляду бути
53
позбавлений честі, поскільки не було оголошено війну. Також ми наказуємо піддавати його, як зрадника, через будь-яких суддів встановленим покаранням...

Саксонське зерцало «Земське право»
Книга І
Стаття 5
§1. Якщо син за життя батька візьме дружину рівного народження і наживе з нею синів, а потім помре раніше свого батька, не будучи ще відокремленим, то його сини беруть участь у спадщині свого діда нарівні з братами їх батька. Але усі вони отримують лише долю однієї особи. Не може бути такого стосовно дітей дочки, щоб вони одержали однакову частку, що й дочка із спадщини діда або баби.
Стаття 6
§2. Хто приймає спадщину, той повинен у відповідності із законом платити борги у межах вартості рухомого майна. Борг, що випливає із кражі, розбою або гри, він не зобов'язаний покривати, так само, і якийсь інший борг, у якому він не отримав зустрічної вигоди або не був поручником...
Стаття 14
§1. Хоча за ленним правом (ленрехтом) пан (сеньйор) передає лен батька тільки одному синові, але цього немає за земським правом, щоб він (син) один його одержав, хіба тільки він надасть своїм братам те, що їм належить у ленному майні.
Стаття 16
§1. Ніхто не може набути іншого права, крім того, яке йому властиве за народженням. Якщо він, проте, відмовляється перед судом від свого права і претендує на інше право, яке він не може обгрунтувати, він втрачає обоє прав. Виключення становить кріпак, відпущений на свободу; той набуває права вільного поселенця.
$2. Якщо дитина народжена вільною і законною, то вона
54

зберігає права батька. Якщо ж батько або мати міністеріа-ли пана, то дитина набуває права згідно народження.
Стаття 31
§1. Чоловік і дружина не мають роздільного майна за їх життя. Якщо ж дружина помирає за життя чоловіка, то після неї не переходить у спадщину до найближчий (її) родичів ні рухоме майно, окрім жіночої частки, ні земельна власність, якщо вона її має. Дружина не може без згоди чоловіка відчужувати що-небудь із її майна так, щоб він цим зазнав збитків (у своїх) правах.
§2. Якщо чоловік бере дружину, то він бере у свої володіння все її майно на правах законного опікунства. Тому дружина не може давати чоловікові ніякого дарунку ні з її земельної власності, ні з її рухомого майна, поскільки тим самим вона віднімає це майно у своїх законних спадкоємців після своєї смерті; чоловік не може набути ніякого іншого права володіння майном дружини, окрім того, яке він набуває із самого початку в силу його права на опікунство.
Стаття 35 .. .
§1. Усі скарби, що знаходяться у землі глибше, ніж оре плуг, належать королівській владі.
Стаття 46
Дівчата і жінки повинні мати опікуна при всякому позові тому, що не можна заперечити свідками того, що вони на суді говорять або роблять.
Книга II
Стаття 13
§1, Тепер послухайте про злочини і яка за них кара чекає. Злодія треба повісити. Якщо ж у селі трапиться крадіжка вдень ціною менше трьох шилінгів, то за це сільський староста у той же день може піддати тілесному покаранню (побиттю і стрижці волосся) або (дати) відкупитися трьома шилінгами. Потім той вважається обезчещеним і позбавленим прав.
§3. Таке ж покарання слідує за неправильні міри і непра-
55
вильні ваги, за обман у торгівлі, якщо це розкривається.
§4. Усіх таємних вбивць і тих, які пограбують плуг, або млин, або церкву, або цвинтар, а також зрадників і таємних (нічних) паліїв, або тих, які виконують чуже доручення у своїх корисних цілях, їх усіх треба колесувати.
§5. Хто вб'є кого-небудь, або (протизаконно) візьме під сторожу, або пограбує, або підпалить, окрім таємних (нічних) підпалів, або зґвалтує дівчину або жінку, або порушить мир, або буде заскочений у порушенні подружньої вірності, тим треба відрубати голову.
§6. Хто ховає крадене або пограбоване, або надає цьому допомогу, і якщо він буде викритий у цьому, його треба покарати як тих.
§8. Суддя, який не карає за злочин, сам підлягає такому ж покаранню, як мав бути покараний злочинець. Ніхто не зобов'язаний відвідувати судове засідання такого судді і брати участь з ним у суді, поскільки він сам знехтував правосуддям.
Стаття 16
§1. Кожен повинен ручатися за свого пана, якому він зобов'язаний вірністю...
§2. Хто скалічить або поранить іншого і буде у цьому викритий, тому відрубають руку. За злочин (у здійсненні якого) кого-небудь викрили поєдинком, його позбавляють життя.
§5. За рот, ніс і око, язик, вуха і чоловічі статеві органи, за руки і ноги, якщо комусь покалічать і треба буде відшкодувати йому за це, то повинні заплатити йому половину вергель-
да.
§6. Кожен палець (руки) і палець ноги має особливе відшкодування належну йому десяту частину вергельда.
Стаття 32
§3. Якщо слуга втече від свого пана самовільно, то він має панові заплатити стільки ж, скільки йому пан обіцяв; а те, що йому було заплачено він повинен повернути у подвійному (розмірі).
Стаття 39
§1 Хто зерно краде уночі, той відповідає шибенецею Якщо
56
ж він краде удень, то відповідає шиєю (цьому відрубують голову).
Стаття 53
Те, що чиншовик будує на чужій землі, з якої він платить чинш, те він може знести, якщо він звідси іде, а також (це може зробити) його спадкоємець після його смерті, окрім паркана спереду і ззаду будинку і повітки для гною; це має викупити пан за оцінкою селян. Якщо він цього не зробить, то він (чиншовик) забирає це з іншими (речами).
Стаття 58
§2. Тепер слухайте, коли що віддається. У день св. Варфоломія (24 серпня) віддають різного роду чинш і повинності. У день св. Вальбурга (11 травня) віддається десятина з ягнят. У свято Успеній (Богородиці 15 серпня) десятина з гусей. У день св. Іоанна (Хрестителя 24 червня) різного роду десятина з м'яса, де щорічно десятини викупляються грішми. Там, де вони не викупляються, там термін внеску наступає тоді, коли тварина отелиться. У день св. Маргарита (13 липня) усі десятини з хлібів; з усього, що раніше заскирдова-нОі десятина віддається уже тоді. У день св. Урбана (26 травня) віддається десятина з виноградників і садів. З чийогось посіву, який він проведе своїм плугом, десятина платиться з того моменту, як пройшла борона, із саду із того, як його посадили і розчистили. Чинш з млинів, із мит, із монет, із виноградників платиться тоді, коли наступає день, призначений для його плати.
Стаття 59
§1. Якщо пан хоче зігнати свого чиншовика із своєї маєтності, якщо він тільки не уроженець цього маєтку, він має йому оголосити (про це) на Стрічення (2 лютого). Точно так само поступає чиншовик, якщо він хоче покинути землю.
Книга III
Стаття 32
§2. Якщо хто-небудь стверджує, що він вільний, а інший
57

стверджує, що це його кріпак, поскільки він себе віддав йому, то той може це заперечити присягою, якщо тільки це не було зроблено перед судом.
§7. Якщо хто-небудь віддає себе перед судом у кріпацтво, то його спадкоємець має право проти цього законно заперечувати і повернути його у вільне (становище).
§8. Якщо, проте, пан утримує його до його смерті, то він отримає його спадщину і його дітей, якщо вони належать йому і якщо він прижив (цих дітей) після віддачі себе (панові).
Стаття 61
§1. Кожні вісімнадцять тижнів має граф призначати засідання свого суду ... у встановленому правом місці, де повинні бути шультгейс (суддя) і шеффени, і еудовий пристав.
§2. Ніхто не може бути шультгейсом, якщо він невільний і якщо він не народився у цій країні, де перебуває суд.
«Ленне право»
Глава І
4. Клірики і жінки, селяни і купці, і позбавлені прав, і позашлюбні, і всі нелицарського звання з боку батька і діда усі вони не мають ленного права.
Ленник має своєму панові присягнути у тому, що він йому буде вірним і буде другом. Отже, ленник є стосовно свого пана зобов'язаним, поскільки він його людина і від нього держить лен.
Ленник повинен відбувати королівску службу, оголоше ну рішенням пана у присутності двох його людей за шість тижнів до походу. Служба повинна проходити у межах німець кої землі, що входить до складу Римської імперії.
16. Ленник повинен також служити своєму панові тим, ще він бере участь у рішенні ленного суду, коли це потрібно панові, до півдня і у судові дні.
24. Батько передає у спадщину синові володіння так саме як і лен: тому син не зобов'язаний просити пана, щоб він даі йому лен батька.
:
58

Земельна ділянка може належати декільком панам та ким чином, щоб один мав від іншого, проте так, щоб ця ділян ка перебувала у (реальному) володінні одного.
Якщо хто-небудь отримує чинш із земельної ділянки, то вважається, що вона перебуває у його володінні.
45. Після смерті батька син має протягом року і шести тижнів визнати перед паном із складеними руками свою васальну (залежність) по батьківському лену.
67. Прибуток від лену неповнолітніх має отримувати пан, до тих пір, поки вони не досягнуть 12-річного віку. :
94. Ніхто не може бути позбавлений володіння, якщо тільки воно не буде від нього відняте у судовому порядку.
130. Те, що хто-небудь отримує не на основі васальних (відносин), не визнається леном, отже, якщо пан наділяє свого міністеріала, то це робить не на основі васалітету, а за правом (панського) двору. Ця передача поза ленним правом., вона є передачею, пов'язаною із посадою.
Глава II
Про порядок судочинства
3. ... Пан (сеньйор) нехай прохає одного із своїх васалів у присутності двох інших васалів, чи судити йому за ленним правом свого васала у звинуваченні його, і у який термін і на якому місці він має вести проти нього судове переслідування.
2. Якщо прийнята постанова дозволяє судові дії, пан, починаючи з цього дня або у найближчі шість днів, викликає васала з'явитися протягом 14 днів до ленного суду у вказане село або курію, яка є у розпорядженні пана або яку тримає хто-небудь від нього.
11. Якщо ленник не хоче вислухати звинувачення його паном або про призначений день ленного (суду) у той час, коли він перебуває так близько від пана, що міг знати про це, то він не уникне (судового) штрафу.
35. Панові дозволено вирішувати скарги одного із своїх людей на іншого, чи перебуває один із них на його службі чи обидва.
56. Курію, у якій судить пан, звинувачений не повинен залишати до тих пір, поки пан не закінчить судити.
59

Кароліна
І. ... До цих пір у деяких місцях дехто із дворян та інших осіб, які за посадою та з інших причин мають особисто вершити цей суд, ухилялись від участі в засіданнях подібних судів і вважали це безчестям для свого звання, а тому злодійство часто залишалось безкарним. Між тим таке відправлення правосуддя не повинне і не мож^защати^нііякоімлкоди їх честі або їх званню, а, навпаки, слугує утвердженню правосуддя, покаранню злочинців і є честю для таких дворян і посадових осіб. Тому вони повинні особисто брати участь у цих кримінальних судах у якості суддів і судових засідателів кожного разу, ... і мають діяти і поступати при цьому як належить у відповідності із нашим цим законом.
VIII. Якщо буде встановлено злочин, за який має бути застосована смертна кара, або будуть виявлені прямі докази цього, то треба вчинити допит з тортурами з метою повного вияснення, необхідного для встановлення істини, а також для підтвердження її признанням винного, як пояснено і наказано стосовно тих, хто буде притягнутий до суду позивачем.
XI. Якщо позивач звертається до влади або судді з проханням заточити кого-небудь до в'язниці у відповідності з кримінальним правом, то цей позивач повинен, перш за все, подати прямі докази і підозріння у вчиненні злочину, що тягне за собою кримінальне покарання, незалежно від того, прохає чи вимагає позивач заточити звинувачуваного до в'язниці під його відповідальність чи заточити його разом з обвинувачуваним. (Позивача беруть під сторожу до тих пір, поки він не внесе грошового закладу О.Ш.).
Коли позивач виконає це, звинувачуваний має бути ув'язнений, і показання п.о.™пяча мат-п. бути точно записані, при цьому треба особливо наголосити, що в'язниці мають бути збудовані і облаштовані для утримання, а не для тяжкого і небезпечного покарання заарештованих. Коли є декілька заарештованих, їх треба відокремити один від одного, наскільки це можливо за тюремних умов, з тим, щоб вони не могли домовитися між собою про неправдиві показання або змовитися про те, як вони мають виправдовуватися за свої діяння.
60
XXXIX. Якщо кінні або піші кнехти, які звичайно валяються і пиячать у шинках не можуть довести, що чесна служба, ремесло або оброк, які вони мають, дозволяють їм робити такі витрати, мають вважатися підозрілими стосовно усяких лихих справ, особливо розбою. Треба мати на увазі, як це спеціально встановлено нашим і священної імперії законом про загальний земський мир, що таких хитрунів треба без жалю хапати, допитувати з пристрастю і суворо карати за їх злочини. Так само усі в^іадш__структури мають здійснювати ретельний нагляд за усіма:"пщгаЈІлими жебраками і волоцюгами.
. LXVIII. Свідки, яких викриють у тому, що вони шляхом неправдивих і злочинних свідоцьких показань підвели або намагалися підвести невТїнУвііїог^ПтіїПфимінальні покарання, мають бути піддані тому покаранню, якого вони хотіли, щоб зазнав невинний.
СХІІ. Ті, хто виготовляють ф^ьлшвхлеыагки, листи, документи, акти, кріпосні книги, подоходні і окладні книги або реєстри, мають бути у залежності від більшого або меншого значення злочину і розміру спричиненої шкоди, піддані тілесним покаранням або смертній карі.
CXXIV. Той, хто навмисне зрадить, мусить, у відповідності із звичаєм, бути скараний на смерть. Якщо це буде жінка, то її треба втопити...
CXXV. Викриті у навмисному підпалі мають бути скарані на смерть через спалення.
CXXVII. Якщо хто-небудь у країні, місті, володінні або області навмисне організує небезпечний бунт проти народу, проти влади і це буде відкрито, то у відповідності із тяжкістю і обставиною його злочину його мають скарати на смерть через відрубування голови або ж мають висікти різками і вигнати з країни, краю, судової області, міста або місця, де він організував бунт. При цьому суддя і судові засідателі мають звернутися за належними вказівками, щоб не поступити несправедливо і попередити подібні злонамірені заколоти.
СХХХІХ. Якщо хто-небудь, здійснюючи необхідну правомірну оборону для захисту свого тіла і життя, позбавить життя того, хто змусив його до цієї необхідної оборони, то він не буде у цьому ні перед ким винен.
61

CXLXI. Якщо хто-небудь, виконуючи дозволену роботу у визначеному для цього місці чи приміщенні, із-за необачності, випадково, проти своєї волі позбавить життя кого-не-будь, то він може бути виправданий у багатьох випадках, які, проте, неможливо повністю перерахувати.
CL. Є багато інших випадків позбавлення життя, які трапляються із-за причин, за які не наступає кари, поскільки такі причини законні і справедливі.
Наприклад, той, хто уб'є когось за статеві зносини з його дружиною або дочкою...
Також той, хто уб'є когось для врятування життя, тіла або майна іншої особи, а також коли вбивають люди божевільні...
Тим паче, якщо буде вбитий той, кого наказано затримати, а він вчинить недозволений, небезпечний і підсудний опір.
Також той, хто уб'є кого-небудь, і кого виявить уночі за небезпечних обставин у своєму житлі...


АНГЛІЯ
Правда короля Етельберта (VI-VII ст.сг.).
1. (За крадіжку) божого і церковного майна (нехай відшкодують) у 12-кратному розмірі; майна єпископа у 11-кратному; майна попа у 9-кратному; майна дяка у 6-кратно-му; майна клірика у 3-кратному. За порушення церковного миру у подвійному. За порушення миру народних зборів у подвійному.
4. Якщо вільний украде (щось) у короля, нехай відшкодує у 9-кратному розмірі.
9. Якщо вільний украде у вільного, нехай заплатить у потрійному, а король одержить штраф і усе майно злодія
21. Якщо хто-небудь уб'є іншого, нехай заплатить середній вергельд у 100 шилінгів.
23. Якщо вбивця втече із країни, його родичі нехай заплатять половину людини (вергельда).
Якщо хто-небудь уб'є наймита керла, нехай заплатить шість шилінгів.
Якщо хто-небудь уб'є лета, нехай платить за (лета) вищої (категорії) 80 шилінгів, за (лета) другої (карегорії) 60 шилінгів, третьої 40 шилінгів.
31. Якщо вільний вступить в інтимні стосунки з дружиною вільного, нехай заплатить він вергельд і дістане (чоловікові) за свої гроші іншу дружину і приведе її до нього додому.
77. Якщо хто-небудь набуде за (свої) засоби дівчину (для взяття шлюбу), нехай покупка вважається дійсною, якщо не було обману; якщо ж вона виявилась нечесною, нехай вона буде відправлена додому, а йому повернуть його гроші.
91. Якщо раб украде, то нехай відшкодує у подвійному розмірі.
Велика Хартія вільностей (1215 р.)
1. По-перше, дали ми перед богом свою згоду і цією хартією нашою підтвердили за нас і за спадкоємців наших на вічні часи, щоб англійська церква була вільною і володіла
63
: своїми правами у цілості і своїми вільностями недоторканими... Пожалували ми також усім вільним людям королівства нашого за нас і за спадкоємців наших на вічні часи усі нижчеописані вільності, щоб мали їх і володіли ними вони і їх спадкоємці від нас і від наступників наших.
СЛ (2^Якщо хтось із графів або баронів або інших володільців, що тримають від нас безпосередньо за військову повинність, помре, і на момент його смерті спадкоємець його буде неповнолітнім і зобов'язаний буде платити рельєф (рельєф плата васала за право володіння спадковими землями), то він (спадкоємець) має одержати свою спадщину після сплати старовинного рельєфу, тобто спадкоємець або спадкоємці графа (мають заплатити) за графську баронію сто фунтів (стерлінгів), (Спадкоємець або спадкоємці барона за баронію 100 фунтів, ^спадкоємець або спадкоємці лицаря, що володіє лицарським ' ф'єфом (феодом), 100 шилінгів і не більше; хто менше має платити, нехай і дає менше, у відповідності з давнім звичаєм ф'єфів.
3. Якщо ж спадкоємець кого-небудь із таких (володільців) буде неповнолітнім і перебуватиме під опікою, то, досягши повноліття, нехай одержує свою спадщину без плати рельєфа і мита.
Ніяку вдову не можна змушувати взяти шлюб, доки вона бажає жити без чоловіка; проте так, щоб подала поручения; що не одружиться без нашої згоди, якщо вона від нас володіє, або без згоди свого сеньйора, від якого вона володіє, якщо' вона від когось іншого (а не від нас) одержала володіння.
Ні ми, ні наші чиновники не будемо захоплювати ні землі, ні доходи з неї за борг, поки рухомого (майна) боржника вистачає для сплати боргу; і поручники власне боржника не змушуватимуться (до сплати боргу), поки сам головний борж ник буде спроможним заплатити борг,
О» /fpHi щитові гроші, ні допомога не повинні стягуватись у королівстві нашім, як тільки за загальною порадою королівства нашого, окрім того, якщо це не для викупу нашого із полону, і не для введення у лицарі найстаршого сина нашого, і не для першого шлюбу дочки нашої найстаршої, і для цього необхідно давати лише помірну допомогу, і таким же чином необхідно діяти і стосовно допомоги від міста Лондона.
Ї3}\ місто Лондон може мати всі стародавні вільності і вільні свої звичаї як на суші, так і на воді. Окрім того, ми бажаємо і дозволяємо, щоб усі інші міста і бурги, і містечка, і порти мали усі вільності і вільні свої звичаї. (TjpA для того, щоб мати загальну раду королівства при стягненні допомоги в інших випадках, окрім вищезгаданих, або для стягнення щитових грошей, ми накажемо покликати архієпископів, єпископів, аббатів, графів, і старших баронів нашими лістами і за нашими печатками; і окрім того, накажемо покликати огулом через шерифів і бейлифів наших усіх тих, хто володіє від нас безпосередньо на певний день, тобто, по крайній мірі за сорок днів до початку, і у певне місце; і в усіх тих містах пояснимо причину запрошення...
Ми не дозволимо надалі нікому брати допомогу із своїх вільних людей, окрім як для викупу його із полону і для вве дення у лицарі його найстаршого сина, і для одруження пер шим шлюбом його найстаршої дочки; для цього потрібно брати лише помірну допомогу.
Ніхто не має бути змушений відбувати більшу службу за свій лицарський лен або за інше вільне володіння, ніж та, яка має бути.
20. Вільна людина буде оштрафована за малий проступок тільки у відповідності з проступком, а за більший проступок буде оштрафована у відповідності з важливістю проступка, до того ж має залишатися недоторканим його основне майно; таким же чином (буде оштрафований) і купець, і його товар залишиться недоторканим; і віллан таким же чином буде оштрафований, і у нього залишиться недоторканим його інвентар, якщо вони будуть оштрафовані з нашого боку; і ніякий із названих штрафів не буде накладено інакше, як на основі клятвених свідчень чесних людей із сусідів.
^РГрафи і пери будуть оштрафовані не інакше, як самими своїми перами, і тільки у відповідності з тяжкістю проступка.
Жодна вільна людина не буде оштрафована, або заточе на у в'язницю, або позбавлена володіння, або якимось іншим чином обездолена, і ми не підемо на нього і не пошлемо на нього, тільки як за законним рішенням рівних йому (його перів) і за законом країни.
Нікому не будемо продавати права і справедливості, ніко-

64
З О. Шевченко
65
му не будемо відмовляти у них або затримувати їх. 2 ДілУсі купці повинні мати право вільно і безпечно виїздити зЧЧйглії і в'їздити до Англії, і перебувати, і їздити по Англії як на суші, так і на воді, для того, щоб купувати і продавати без усяких протизаконних мит, сплачуючи лише старовинні і справедливі звичаєм встановлені мита, за виключенням військового часу і якщо вони будуть із землі, що воює проти нас; і коли такі з'являться на нашій землі на початку війни, вони мають бути затримані без шкоди для їх тіла і майна, доки ми або великий юстиціарій (глава королівської адміністрації) наш не дізнаємось, як поводяться з купцями нашої землі, що перебувають у землі, що воює проти нас; і якщо наші там у безпеці, то і ті інші мають бути у безпеці на нашій землі.
45. Ми будемо призначати суддів, констеблів, шерифів і бейлифів (посадських осіб на місцях) тільки із тих, які знають закон королівства і мають бажання його добросовісно виконувати.
ДЕРЖАВА І ПРАВО ПЕРІОДУ НОВОЇ ІСТОРІЇ
Англія
Палата громад верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
Постановлено, що громади в Англії, що засідають у парламенті:
оголошують, що народ ... є джерелом усякої законної влади;
і також оголошують, що громади Англії, що засідають у парламенті, будучи обрані і представляючи народ, є вищою владою у державі;
і також оголошують, що те, що постановлено або оголо шено як закон громадами, що засідають у парламенті, має силу закону і обов'язкове для народу, хоча б король або пери не дали на це своєї згоди.


Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)

.... ;,;;
Громади Англії, що засідають у парламенті, переконавшись на занадто багатому досвіді, що продовження існування палати лордів некорисне і небезпечне для англійського народу, визнали нагальним постановити і видати як закон, і ним постановлено і вирішено цим парламентом і його владою, що віднині палата лордів у парламенті ... повністю знищується і відміняється, і що з цього часу лорди не повинні збиратися або засідати у палаті, що мала назву палати лордів, або у будь-якому приміщенні або місці як палата лордів, а також вони не повинні засідати, голосувати, давати поради, обговорювати або вирішувати будь-які справи, як палата лордів у парламенті...
«Інструмент управління» (13 грудня 1653 р»)

І. Що верховна законодавча влада вільної держави Англії,
з* 67
Шотландії і Ірландії і володінь, що їм належать, зосереджується і знаходиться в одній особі і народі, представленому у парламенті; титул названої особи «лорд-протектор вільної держави Англії, Шотландії і Ірландії».
II. Що здійснення повноважень верховного правителя й управління вищеназваними країнами і володіннями і їх населенням належить лордові-протектору, за сприяння ради, кількість членів якої не повинна перебільшувати двадцяти одного і не бути менше тринадцяти.
НІ. Що усякого роду укази, виклики до суду, повноваження, патенти, пожалування та інші розпорядження, які до цього часу видавались від імені і титулу захисників свободи Англії владою парламенту, мають видаватись від імені і титулу лор-да-протектора, яким у майбутньому будуть здійснюватись призначення усіх посадових осіб і пожалування почесних звань у вказаних вище трьох націях. Він має право помилування (крім випадків убивства і зради) і отримання усіх конфіскацій, здійснених у громадських інтересах. Він має управляти згаданими вище країнами і володіннями ... при сприянні ради і на основі цього акту і законів.
Що лорд-протектор під час засідань парламенту повинен ... керувати міліцією і військами як на морі, так і на суші для досягнення миру і добробуту трьох націй за згодою парламен ту, і що лорд-протектор у проміжках між засіданнями парла ментів повинен мати і керувати міліцією для досягнення заз начених вище цілей, з відома і за згодою більшості членів ради.
Що лорд-протектор, з відома зазначеної вище ради, по винен керувати усіма справами стосовно утримання і зміцнен ня добросусідських відносин з іноземними королями, прави телями і державами, а також, за згодою більшості членів ради, має право вести війну і укладати мир.
VII. Парламент має бути скликаний для засідання у Вест- мінстері 3 вересня 1654 року, і наступні парламенти мають скликатись один раз кожного третього року, починаючи з дня розпуску нині існуючого парламента. ''
VIII. Що ні парламент, який скликається у першу чергу, ні якісь наступні парламенти не можуть бути відтягнуті, пере рвані або розпущені протягом п'яти місяців з дня їх першого засідання без їх на те згоди.
XVIII. Що усі і кожна особа і особи, що мають на праві власності або володіння від свого імені майно рухоме і нерухоме вартістю двісті фунтів стерлінгів, ... визнаються такими, що мають право обирати членів парламента від графств.
XXIV. Що усі Біллі, прийняті парламентом, мають бути подані лордові-протекторові на його одобрения. У випадку, коли лорд-протектор не дасть своєї згоди на зазначений білль протягом двадцяти днів після подання йому білля або не дасть парламентові задовільних пояснень своєї відмови одобрити білль протягом визначеного вище терміну, тоді, у відповідності із декларацією парламенту про те, що лорд-протектор не дав згоди або задовільних мотивів своєї відмови у затвердженні білля, зазначені вище біллі мають вважатися чинними і діючими законами, хоча б лорд-протектор і не дав своєї на них згоди, і якщо тільки зазначені вище біллі не мають у собі нічого, що протирічить правилам цього акту.
Що звання лорда-протектора ... є виборним, а не спадковим; після смерті лорда-протектора на його місце має бути негайно обрано іншу особу; це обрання має проводити рада...
Що Олівер Кромвель, капітан-генерал військ Англії, Шотландії і Ірландії, визнається і цим оголошується довічно лордом-протектором вільної держави Англії, Шотландії і Ірландії і володінь, що їм належать.
XXXVI. Що ніхто не може бути змушений сповідувати державну релігію шляхом покарання або іншим способом...
Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження заточень за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)

П. ... Для більш швидкого звільнення усіх осіб, ув'язнених за якісь кримінальні діяння ... , затверджується слідуюче:
Якщо яка-небудь особа або особи принесуть наказ Habeas corpus, звернений до якого-небудь шерифа ..., тюремщика ... або іншої якоїсь особи і стосується якоїсь особи під ... їх охороною ..., то ці чиновники ... протягом трьох днів після

68
69


одержання зазначеного наказу ... повинні (за виключенням випадків, коли згаданий арешт вчинено за державну зраду або тяжкий кримінальний злочин ...) виконати такий наказ і доставити ... особу -.. арештованого або затриманого до лор-да-канцлера ... або до суддів ... або до тієї особи ..., перед якою зазначений наказ має бути виконаний ..., і одночасно встановити дійсні причини затримання "або арешту... Якщо місце заточення зазначеної особи знаходиться на відстані більше ніж 20 миль від місця ..., де суд ... розташований ..., але не більше 100 миль, то наказ виконується протягом 10 днів, а якщо відстань більше 100 миль, то протягом 20 днів після вищезгаданого вручення і не пізніше.
Ш....І зазначені лорд-канцлер..., судді..., розглянувши копії наказу .. про арешт... або ж після прийняття ними присяги, що у видачі такої копії було відмовлено особою або особами, під охороною яких арештований або арештовані утримуються ... цим уповноважуються і зобов'язуються за письмовим проханням (затриманої) особи або осіб кого-небудь за нього, за неї або за них діючого ... присудити і дати наказ Habeas corpus, звернений до посадових осіб, під сторожою яких буде перебувати арештована або затримана особа, і має бути виконаний негайно...
...Протягом двох днів після того, як зацікавлена особа буде доставлена до них, згаданий лорд-канцлер ... або суддя ... повинні звільнити зазначеного ув'язненого із заточення, взявши з нього зобов'язання з одним або більше поручениями ... з'явитися до суду ... наступної сесії ... у тому графстві, місті або містечку, де було здійснено арешт або де було вчинено злочин, або з'явитися до такого іншого суду, якому підсудний зазначений злочин...
V. ...Якщо які-небудь чиновники будуть ігнорувати вищезгаданий наказ або відмовлятися його виконати, або доставити особу ... ув'язненого ..., або ж протягом 6 годин після вимоги про те не видадуть заявнику вимоги копії наказу ... про арешт і затримку такого-то ув'язненого, яку ... вони цим зобов'язуються дати на вимогу, то у такому випадку ... особа, під сторожею якої перебуває ув'язнений, підлягає після першого ... проступку штрафу на користь ув'язненої або потерпілої особи на суму 100 фунтів, а після другого проступку
70
штрафу на суму 200 фунтів, до того ж буде визнаним ... неспроможним посідати свою посаду.
VI. Ніяка особа або особи, звільнені ... по якомусь Habeas corpus не можуть коли-небудь знову бути ув'язнені або заарештовані за той же злочин якою б то не було особою, окрім як за законним розглядом судової справи або за наказом ...
суду ...
X. ...Буде дозволено будь-якому ув'язненому ... робити заяви і отримувати свій ... Habeas corpus ... від суддів ..., і якщо ... лорд-канцлер ... або судді ... відмовлять навіть у вакаційний період у якому-небудь наказі Habeas corpus, який має бути видано у відповідності з цим актом ..., то вони будуть кожен зокрема підлягати штрафу в 500 фунтів на користь потерпілої особи...
XXI. Якщо яка-небудь особа заарештована за звинуваченням ... у тяжкому кримінальному злочині... або за підозрою у здійсненні... тяжкого кримінального злочину ..., то така особа не повинна бути переміщена або віддана на поруки силою
цього акту...

Білль про права (1689 р.)
Поскільки останній король Яков II, за сприянням різноманітних злонаміренних радників, суддів і чиновників, що перебували у нього на службі, намагався ліквідувати і викоріни-ти протестантську віру і закони і вільності цього королівства...
...У зв'язку з відреченням згаданого короля Якова II від правління і, як наслідок цього, звільнення престолу, його величність, принц Оранський ... наказав (за порадою духовних і світських лордів і деяких видатних осіб із громадян) написати закличні грамоти духовним і світським лордам протестантського сповідання та інші грамоти різноманітним графствам, містам, університетам, містечкам і п'яти портам про обрання ними представників до парламенту, який мав бути зібраний і засідати на двадцять другий день січня тисяча шістьсот вісімдесят восьмого року, для вжиття заходів, щоб їх віра, закони, ці вільності у майбутньому не зазнавали загрози відмінення, і, поскільки, на грунті цих грамот вибори були

проведені відповідним чином, а тому зазначені духовні і світські лорди і громади, у відповідності зі згаданими грамотами і виборами, які зібралися нині як повне і вільне представництво цього народу, після повного обговорення найкращих засобів для досягнення вищезазначених цілей ... заявляють, для відновлення і підтвердження своїх стародавніх прав
і вільностей, таке:
1. Що зазіхання на владу призупиняти закони або виконан ня законів королівським велінням, без згоди парламенту,
протизаконні.
2. Що зазіхання на владу для вилучення із законів або ви конання законів королівським велінням так, як ця влада при власнювалась і застосовувалась нещодавно, протизаконні.
Що стягнення поборів на користь і у розпорядження ко рони у відповідності, нібито, з прерогативою, без згоди пар ламенту або за більш тривалий час, або іншим порядком, ніж встановлено парламентом, протизаконне.
Що звертатися з клопотаннями до короля є правом підда них, і будь-яке затримання і переслідування за такі клопо тання протизаконне.
6. Що набір і утримання армії у межах королівства у мирний час, окрім, як за згодою парламенту, протирічить законові.
Що вибори органів парламенту мають бути вільні.
Що свобода слова, дискутування і всього того, що відбу вається у парламенті, не може дати привід для переслідуван ня або бути предметом розгляду у якомусь суді або місці,
окрім парламенту.
11. Що присяжні мають вносити до списків і залучатися по черзі належним чином, і присяжні, що вирішують долю людини у справах про зраду, мають бути вільними землевласниками.
13. І що з метою запобігання різним зловживанням і для покращення, зміцнення і дотримання законів парламент має скликатися досить часто...
Акт про престолоспадкування (12.06.1701 р.)
II. ...Постановлено його ... величністю королем за порадою і за згодою лордів духовних і світських і громад, що засідають
72
у парламенті, і у відповідності з їх владою: . .
Що кожна особа, яка надалі володітиме зазначеною вище короною, має приєднатися до англійської церкви, як це і передбачено законом.
Що у випадку, коли корона і королівське надбання англійської держави перейдуть опісля до якоїсь особи, яка не є уродженою зазначеного вище англійського королівства, англійський народ не зобов'язаний вступати у війну для захисту яких-небудь володінь або територій, що не належать англійській короні, якщо на те не буде згоди парламента.
...Що ніяка особа, яка посідає якусь платну посаду або місце, підпорядковані королю, або отримує пенсію від корони, не може бути членом палати громад.
Що ... патенти на посади суддів будуть надаватися «поки вони будуть поводити себе добре», а жалування суддів буде визначено і встановлено, але у випадку подання обох палат парламенту визнається дозволеним їх зміщення.
Що не допускається посилання на будь-яке помилування за великою печаткою Англії проти impeachment (impeachment форма кримінального переслідування вищих посадових осіб; при цьому у ролі обвинувачувача виступала нижня палата парламенту, а суддею верхня), збудженого громадянами у парламенті.
Акт про народне представництво (1832 р.)
...Королівською найвищою величністю за порадою і за згодою лордів єпископів і світських і палати громад парламенту цього скликання і авторитетом його постановлено:
I. Що кожне із містечок, зазначених у списку під літерою «А» (всього 56), від і після закінчення повноважень цього парламенту припиняє посилати депутата або депутатів до пар ламенту.
II. Кожне містечко, зазначене у списку «В» (всього ЗО), по силає лише одного депутата.
ПІ. Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «С» (всього 22), ... буде посилати двох депутатів до парламенту.
IV. Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «Д» (всього20 ), ... буде посилати одного депутата до парламенту.
73
XVIII. Що буде мати праро голосувати при обранні депута та або депутатів графства у майбутній парламент тільки та особа, яка, будучи фригольдером або орендарем маєтності і, маючи право на користування землею або маєтністю до смерті або ж протягом двох або декількох поколінь, є фактичним і добросовісним володільцем такої землі або такої маєтності ..., якщо зазначена земля або маєтність дають на рік не мен ше десяти фунтів чистого прибутку... .......
XX. Що кожна особа чоловічої статі, що досягла повноліття, яка не поражена у правах і має право орендаря .... на які-
небудь землі або маєтності, чи то фріхольд або інше будь-яке володіння ... з початковим установленим терміном не менше ніж шістдесят років і чистим прибутком не менше десяти фунтів на рік ..., а також особа, яка орендує землі або маєтності, за які вона зобов'язана у відповідності із угодою платити річну ренту не менше, ніж п'ятдесят фунтів, буде мати право голосувати при обранні депутатів графств будь-якого майбутнього парламенту...
XXVI. Що, не дивлячись на наявність усього того, про що тут зазначено вище, ніяка особа не буде мати права голосувати при обранні депутатів графства до будь-якого майбутнього парламенту, якщо вона у певний час не внесена до списків виборців у відповідності з умовами, передбаченими нижче... (Для внесення до списків виборців необхідно було протягом 6 місяців фактично володіти землею, Фріхольдом, копіхольдом або протягом того ж терміну одержувати ренту із землі О.Ш.).
XXVII. Що у будь-якому місті або містечку, які будуть по силати одного або декількох депутатів до будь-якого майбут нього парламенту, кожна особа чоловічої статі, що досягла повноліття, не позбавлена прав і у межах цього міста або містечка, або у межах округу, що бере участь у виборах разом з ЦИМ містом або містечком, що володіють на праві власника або орендаря будинком, складом, конторою, лавкою або іншою будівлею, що дає або окремо від землі, або разом із зем лею, розташованою у межах такого міста, містечка або округу і одночасно як особа на правах власника або орендаря, чистого прибутку не менше десяти фунтів на рік, буде, якщо вона у певний термін внесена до списків виборців у відповідності з умовами, передбаченими нижче, мати право
74
голосувати при обранні депутата або депутатів у будь-який майбутній парламент від цього міста або містечка.
Акт про народне представництво (1867 р.)
3. Кожен чоловік, починаючи з тисяча вісімсот шістдесят восьмого року, буде мати право на реєстрацію бути виборцем і після реєстрації брати участь у виборах депутата або депутатів до парламенту від міста, якщо відповідає таким вимогам:
є повнолітнім і не позбавлений прав;
мешкає на останній день липня місяця будь-якого року і мешкає протягом усіх попередніх дванадцяти місяців як влас ник або орендар житлового будинку у межах міста;
4) заплатив добросовісно на двадцятий день липня або до цього у тім же році нарівні з іншими постійними жителями належну з нього суму у фунтах стерлінгів по усіх зборах по бідних, які мають платити за зазначене помешкання до п'ятого дня січня...
5. Кожен чоловік, починаючи з тисяча вісімсот шістдесят восьмого року, буде мати право на реєстрацію бути виборцем і після реєстрації брати участь у виборах депутата або депутатів до парламенту від графств, якщо відповідає таким вимогам: \
1) є повнолітнім і не позбавлений прав; володіє за законом або за законом справедливості будь-якими землями на засадах фріхольда, копіхольда або іншого володіння до смерті або терміном у два або декілька поколінь, або й більше, з чистим прибутком не менше п'яти фунтів на рік, ... або має право як орендар на якісь землі або маєтності, що є фріхольдом або іншим володінням, з початковим терміном не менше, ніж шістдесят років і з чистим прибутком не менше п'яти фунтів на рік.
Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
... Встановлюється, що з першого січня 1834 р. жодній особі, молодшій 18 років не буде дозволено працювати уночі у про-
75
міжку між 8 год.ЗО хв. вечора і 5 год. ЗО хв. ранку на будь-якій текстильній фабриці, розташованій у будь-якій частині З'єднаного королівства Великобританії і Ірландії...
2. Жодна з осіб, що не досягла 18 років, не буде працювати на такій фабриці не більше 12 годин на день або більше 69 годин на тиждень.
7. З 1 січня 1834 р. буде протизаконним використовувати на будь-якій текстильній фабриці, окрім підприємств по виробництву шовка, дитину, якій не виповнилося дев'ять років.
Передбачається, що на шовкових фабриках дітям у віці до 13 років буде дозволено працювати 10 годин на день.
Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI.1847 р.)
С першого липня 1847 р. жодна із осіб, молодша 18 років не буде працювати на фабриці більше 11 годин на день або більше 63 годин на тиждень.
З 1 травня 1848 р. жодна із осіб, молодша 18 років не буде працювати на фабриці більше 10 годин на день або більше 58 годин на тиждень.
Обмеження, що встановлюються цим актом стосовно праці осіб, що не досягли 18 років, будуть поширюватись і на жінок у віці старших 18 років.
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII. 1776.)
Ми вважаємо очевидними такі істини: усі люди створені рівними, і усі вони наділені своїм творцем деякими невідчу-жуваними правами, до яких належать*, життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав установлені серед людей уряди, які мають свою справедливу владу за згодою тих, ким управляють. Якщо ж ця форма правління стає смертельною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її і встановити новий уряд, базований на таких принципах і з такою організацією влади, які, на думку цього народу, найбільше можуть сприяти його безпеці і щастю. Звичайно, обережність радить не змінювати урядів, що існують з давніх пір із-за незначних або тимчасових причин. І ми, дійсно, бачимо на ділі, шо люди скоріш готові терпіти зло до останньої можливості, ніж відновити свої права, відмінивши урядові форми, до яких вони звикли. Але, якщо тривалий ряд зловживань і узурпацій, що постійно переслідують одну й ту ж мету, виявляє намір віддати народ до влади необмеженого деспотизму, то він не тільки має право, але й зобов'язаний повалити такий уряд і у майбутньому довірити свою безпеку іншій охороні. Ці колонії також довго і терпляче переносили різні утиски, і тільки необхідність змушує їх тепер змінити свою колишню форму правління. Історія нинішнього короля Великобританії наповнена постійними несправедливостями і узурпаціями, прямо схилялася до того, щоб ввести необмежену тиранію у цих штатах.
... Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, шо зібралися на спільний конгрес, беручи верховного суддю світу у свідки правоти наших намірів, оголошуємо від імені і за повноваженням народу, що ці з'єднані колонії суть і по праву повинні бути вільними і незалежними Штатами. З цього часу вони звільняються від будь-якого підданства британської колонії, і будь-який політичний зв'язок між ними і великобританською державою повністю розривається. Як вільні і
77
незалежні Штати вони набувають повне право оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, вести торгівлю і робити все те, на що має право будь-яка незалежна держава. Рішуче сподіваючись на допомогу божеського провидіння, ми взаємно зобов'язуємося один перед одним підтримувати цю декларацію життям, майном і честю.
Статті конфедерації 1781 року
Ст.І. Ця конфедерація має бути названа «Сполучені Штати
Америки».
Ст.ІІ. Кожен штат зберігає своє верховенство, свою свободу і незалежність, так само, як всю владу, всю юрисдикцію і всі права, які не надані цією конфедерацією Сполученим Штатам, що зібралися на конгрес.
Ct.IV. Жителі кожного штату повинні мати право вільно в'їздити в інші штати або виїздити з них, мають користуватися там нарівні з місцевими жителями промисловими, торговельними привілеями і повинні нарівні з ними підкорятися сплаті податей і стягнень та іншим обмеженням.
Ct.V. Для зручнішого завідування спільними інтересами Сполучених Штатів щорічно мають обиратися (за встановленим законодавчими зборами кожного штату способом) делегати для з'їзду на конгрес у перший понеділок листопада з наданням кожному штатові права відкликати усіх його делегатів або деяких з них у будь-який час протягом року і заміняти їх іншими делегатами на решту року.
Кожен штат повинен мати своїх власних делегатів на кожних зборах штатів і в кожному комітеті штатів.
У вирішенні питань у Конгресі Сполучених Штатів кожен штат має один голос...
Ct.VL Без згоди представників у Конгресі Сполучених Штатів жоден із штатів не повинен відправляти послів до якого-небудь короля, принца чи держави, не повинен приймати послів і не повинен вступати з ними в переговори, укладати угоди, союзи або договори..., ні представники у Конгресі Сполучених Штатів, ні жоден окремий штат не можуть роздавати будь-які дворянські титули. Два або більше штатів не можуть укладати між собою трак-
78
тати або союзи без згоди представників у Конгресі Сполучених Штатів і не пояснивши детально, з якою метою укладаються ці трактати або союзи і як довго вони мають залишатися чинними...
Жоден із штатів не має права розпочинати війну без згоди представників у конгресі Сполучених Штатів; виключення з цього правила допускається тільки у тому випадку, коли штат стане об'єктом нашестя...
Ст.ІХ. Представникам у Конгресі Сполучених Штатів належить виключне право вирішувати питання стосовно миру і війни, за виключенням тих випадків, про які говориться у шостій статті; лише їм належить право посилати і приймати послів і укладати трактати і союзи з тією умовою, щоб не укладались трактати, якими обмежувалось би право окремих штатів обкладати іноземців такими ж податями, якими обкладені їх власні жителі, або якими заборонялось би вивозити або ввозити які-небудь товари або продукти; крім того, конгресу виключно належать такі права: встановлювати правила для визначення у кожному окремому випадку, який віднято у ворога на суші або на морі трофей законний і яким чином він має бути розподілений; видавати каперські свідоцтва у мирний час; призначати суди для розгляду справ про розбій, вчинений у відкритому морі; ... встановлювати норму для ваг і мір в усіх Сполучених Штатах; ... призначати усіх посадових осіб сухопутної армії, що перебувають на службі Сполучених Штатів , крім полкових офіцерів; призначати усіх посадових осіб для військового флоту і будь-яких посадових осіб, що перебувають на службі Сполучених Штатів; ...
Представники у Конгресі Сполучених Штатів мають право створювати комітет, який має засідати під час припинення засідань Конгресу; він має називатися «комітет штатів» і складатися із одного делегата від кожного штату;
Представники у Конгресі Сполучених Штатів не мають права без схвалення дев'яти штатів розпочинати війну, видавати у мирний час каперські посвідчення, укладати трактати або союзи, чеканити монету або встановлювати її цінність, визначати розмір витрат, потрібних для захисту або спільних інтересів Сполучених Штатів, випускати паперові гроші; робити позики від імені Сполучених Штатів ...
79




Ст.Х. Комітет штатів або дев'яти з них повинен мати право під час припинення засідань Конгресу користуватися тими правами Конгресу, які будуть час від часу надавати йому представники у Конгресі Сполучених Штатів зі згоди дев'яти штатів; але цьому комітетові не можна надавати ці права, для користування якими потрібна, на основі Статей конфедерації, згода дев'яти штатів у Конгресі Сполучених Штатів.
Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
Ми, народ Сполучених Штатів, з метою створення більш досконалого союзу, встановлення правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, організації спільної оборони, підняття загального добробуту і забезпечення нам самим і нашим нащадкам благ свободи, видаємо і встановлюємо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки.
Стаття І
Розділ 1. Усі викладені тут законодавчі повноваження будуть належати Конгресові Сполучених Штатів, який буде складатися із Сенату і Палати представників.
Розділ 2. (1) Палата представників буде складатися із членів* які обираються кожні два роки населенням окремих Штатів; виборці будуть відповідати вимогам, встановленим для виборців найчисельнішої палати Законодавчих зборів Штату.
(2) Ніхто не може бути представником, якщо він не досяг 25-річного віку, не є протягом 7 років громадянином Сполучених Штатів і не живе на час обрання у тому Штаті, у якому він обирається.
(5) Палата представників буде обирати свого спікера та інших посадових осіб, лише їй буде належати право висувати звинувачення у порядку «імпічмента».
Розділ 3. (1) До складу Сената будуть входити по два сенатори від кожного Штату, що обираються на 6 років (Законодавчими зборами відповідного Штату), і кожен сенатор буде мати один голос. (3) Ніхто не може бути сенатором, якщо він не досяг 30-
річного віку, не с протягом 9 років громадянином Сполуче них Штатів і не живе на час обрання утому Штаті, від якого він обирається. .....
(4) Віце-президент Сполучених Штату». {щ%іщедааентом Сенату, але право голосу він буде мати тільки тоді,,їкши голоси розділяються порівно.
Лише Сенат буде мати право чинити суд у порядку «імпічмента». Засідаючи з цією метою, сенатори повинні бу дуть принести присягу або дати божественну обіцянку. Коли підсудним с Президент Сполучених Штатів, головувати по винен Верховний суддя; і ніхто не може бути покараний без ноли 2/3 присутніх сенаторів.
Вирок у випадку «імпічмента» не буде поширюватись далі відречення від посади і позбавлення права посідати і виконувати яку-небудь почесну, довірчу або платну посаду на службі Сполучених Штатів; але скараний підлягає і має бути підданий звинуваченню, слідству, судові і покаранню у відповідності із законом.
Розділ 5. (1) Кожна палата сама буде суддею виборів, повноважень і кваліфікації її членів, і більшість кожної із палат буде становити кворум для ведення справ...
Кожна палата може встановлювати правила своїх засі дань, карати своїх членів за порушення порядку поведінки і за згодою 2/3 голосів виключати члена.
Кожна палата буде вести книгу своїх засідань і час від часу публікувати її за виключенням тих частин, які на її дум ку, повинні залишатися таємницею. .
Під час сесії Конгресу кожна з палат не буде без згоди іншої ні відкладати свої засідання більше ніж на три дні, ні переносити свої засідання з того місця, у якому засідають обидві палати.
Розділ 7. (1) Усі біллі по стягненню доходів будуть виходити з Палати представників; але Сенат може пропонувати або узгоджувати доповнення до них так само, як і до інших біллів.
(2) Кожен білль, що пройшов через Палату представників і Сенат, перш ніж стати законом, має бути подано Президенту Сполучених Штатів, якщо останній згоден з ним, він його підписує, якщо ні, то відсилає його зі своїми запереченнями У ту палату, у якій білль було запропоновано; палата має за-
80

нести заперечення Президента у свою книгу і розпочати новий розгляд білля. Якщо у новому розгляді білль буде ухвалений 2/3 голосів палати, то він пересилається разом із запереченнями Президента до іншої палати, яка також має переглянути його і, якшо білль буде ухвалений 2/3 голосів і цієї палати, то він набирає чинності закону. ...Якшо який-небудь білль не буде повернено Президентом протягом 10 днів (за виключенням неділі) після того, як він буде йому поданий, то білль набирає чинності закону так само, як ніби Президент його підписав, за виключенням того випадку, коли Конгрес, відклавши свої засідання, перешкодить поверненню білля, у такому випадку білль не набуває чинності закону. Розділ 8. Конгрес буде мати право:
встановлювати і стягувати податі, мита і акцизи для того, шоб платити борги і забезпечувати спільну оборону і загаль ний добробут Сполучених Штатів; але усі мита, податі і ак цизи будуть однакові на усій території Сполучених Штатів;
робити позики для Сполучених Штатів;
регулювати торгівлю з зарубіжними націями, між окре мими штатами і з індійськими племенами;
(5) чеканити монету, регулювати її вартість і вартість іноземних монет, і встановлювати одиницю ваг і мір; (9) створювати суди, підпорядковані Верховному Судові;
(11) оголошувати війну, видавати каперські ... посвідчення і встановлювати правила щодо захоплення на суші і на морі;
набирати і утримувати армію; проте, ніякі грошові асигнування не будуть виділятися більше, ніж на дворічний термін;
створювати і утримувати флот;
(15) вживати заходів по мобілізації міліції для виконання законів Союзу, придушення повстань і відсічі вторгнень;
(18) приймати усі закони, які будуть необхідні і доречні дш здійснення вищезазначених повноважень та усіх інших повноважень, якими ця Конституція наділяє Уряд Сполученим Штатів або будь-який із його департаментів, або будь-як}
посадову особу.
Розділ 9. (2) Привілей наказу Habeas corpus не буде призу пинятись, якшо тільки у випадку заколоту або вторгненні того не вимагатиме громадська безпека.
82
(5) Ні податі, ні мита не будуть накладатися на товари, шо гкепортуються із якогось Штату.
Розділ 10. (1) Жоден Штат не буде вступати в будь-який договір, союз або конфедерацію; видавати каперські посвідчення; чеканити монету; випускати кредитні білети; сплачувати оорги чимось іншим, окрім золотої і срібної монети; приймати будь-який білль про покарання без суду, закон ex post facto (закон, що має зворотню силу) або закон, що порушує зобов'язання по контрактах, або жалувати які-небудь дворянські титули.
Стаття II . .
Розділ 1. (1) Виконавча влада буде належати Президентові Сполучених Штатів Америки. Він буде посідати свою посаду протягом 4 років разом з віце-президентом, що обирається на той же термін, буде обиратись таким чином:
(2) Кожен Штат буде призначати способом, встановленим його Законодавчими зборами, вибрршиків у кількості, що дорівнює загальній кількості сенаторів і представників, яких Штат має право посилати до Конгресу; але ні сенатор, ні представник, ні особа, що посідає довірчу або оплачувану посаду на службі Сполучених Штатів не можуть бути призначені виборщиками...
Жодна особа, що не є народженою громадянином або не була громадянином Сполучених Штатів під час затверд ження цієї Конституції, не може бути обрана на посаду Пре зидента; так само не може бути обраною на цю посаду особа, що не досягла 35-річного віку і не прожила 14 років у межах Сполучених Штатів.
У випадку відречення Президента від посади або його смерті, відмови або неможливості здійснювати права і обов' язки, пов'язані з його посадою, останні переходять до Віце- президента.
Розділ 2. (1) Президент буде головнокомандуючим армією і флотом Сполучених Штатів, коли вона призвана на дійсну службу Сполучених Штатів; він може вимагати від головних посадових осіб кожного виконавчого департаменту письмової думки з будь-якого питання, що має відношення до їх службових обов'язків; він буде мати право відкладати вико-
83
нання вироків і здійснювати помилування за злочини, здійснені проти Сполучених Штатів, за винятком випадків «імпічменте»
(2) Він буде мати право за порадою і за згодою Сенату у'к'зіадати міжнародні договори за умови згоди 2/3 присутніх  "&,.24<>FHVXjl~‚ђ’¤¦ґёѕВКОджтф
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·сенаторів, він буде висувати і за порадою та згодою Сенату призначати послів, інших представників і консулів, суддів Верховного суду і усіх інших посадових осіб Сполучених Штатів, про призначення яких у цій Конституції відсутні постанови і посади яких встановлені законом; але Конгрес може законом надати призначення таких нижчих посадових осіб, яких вважатиме за потрібне, самому Президентові, судам або главам департаментів.
Розділ Я Президент буде час від часу подавати Конгресові дані про стан Союзу і пропонувати на його розгляд такі заходи, які буде вважати за необхідні і корисні, у екстренних випадках він може скликати обидві палати або одну з них, а у випадку протиріч між палатами з приводу часу перенесення сесій він може сам перенести їх на такий час, який буде вважати зручним; він буде приймати послів та інших повноважних представників, він буде наглядати за тим, шоб закони виконувались чесно, і буде визначати повноваження усіх посадових осіб Сполучених Штатів.
Стаття III
Розділ 1 Судова влада Сполучених Штатів буде належати Верховному Судові і тим нижчим судам, які Конгрес може час від часу створювати- Судді як Верховного суду, так і нижчих судів будуть посідати свої посади до тих пір, поки поводять себе бездоганно, і будуть у визначені терміни одержувати за свою службу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони посідають свою посаду.

Розділ 2. (2) Усі справи, що стосуються послів, повноважних представників і консулів, і ті, у яких однією із сторін є Штат, будуть підлягати у першій інстанції юрисдикції Верховного Суду В усіх інших випадках, згаданих вище, Верховний Суд буде апеляційною інстанцією, стосовно питань як права, так і факта, за тими виключеннями і на основі тих роз'яснень, які будуть встановлені Конгресом.
84
Стаття IV ,
Розділ 3. (1) Нові Штати можуть бути прийняті до Союзу Конгресом; але не будуть створюватися або встановлюватися нові Штати у межах юрисдикції іншого Штату; так само не будуть створюватись нові Штати шляхом злиття двох або їх частин без згоди як Законодавчих зборів зацікавлених Штатів, так і Конгресу.
Розділ 4. Сполучені Штати будуть гарантувати кожному Штатові у цьому союзі республіканську форму правління і будуть захищати кожен з них від вторгнення; а на прохання Законодавчих зборів або виконавчої влади коли Законодавчі збори не можуть бути скликані і від внутрішнього насилля.
Стаття V
Конгрес кожного разу, коли 2/3 членів обох палат будуть вважати необхідним, пропонуватиме додатки до цієї Конституції, або на вимогу Законодавчих зборів 2/3 різних Штатів, буде скликати конвент для пропозиції додатків, які у обох випадках будуть у всіх відношеннях чинними, як частина цієї Конституції, якщо вони будуть ратифіковані Законодавчими зборами 3/4 різних Штатів або конвентами, 3/4 з них, дивлячись, який із цих двох способів ратифікації запропонує Конгрес
Стаття VI
(2) ... Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані на її основі, так само, як і всі договори, які укладені або будуть укладені Сполученими Штатами, будуть верховним правом країни; судді кожного Штату будуть дотримуватися їх, хоча б Конституція і законодавчі акти окремих Штатів мали б протилежні постанови...
(3)... Ніяке віросповідання ніколи не повинне бути умовою для посідання будь-якої посади або для виконання якого-небудь громадського обов'язку у Сполучених Штатах.
Стаття VII
Ратифікація конвентами дев'яти Штатів буде достатньою для чинності цієї Конституції у Штатах, що затверджують її таким чином.

85

Білль про права (1789 -П91 р.р,)
Додаткові статті і доповнення до Конституції Сполучених Штатів Америки, запропоновані Конгресом і ратифіковані Законодавчими зборами різних Штатів, у відповідності із статтею V цієї Конституції.
Додаток І
Конгрес не буде видавати законів, стосовно встановлення якої-небудь релігії або таких, що забороняють її вільне віросповідання; або, шо обмежують свободу слова або друку; або права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з петиціями про виправлення зловживань.
Додаток II .
Поскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, то право народу зберігати і носити зброю не буде обмежуватися.
Додаток III
У мирний час жоден солдат не буде розмішатись у якому-небудь будинку без згоди його господаря; під час же війни це може робитися лише у порядку, встановленому законом.
Додаток IV
Право народу на охорону особи, житла, паперів і майна від необгрунтованих обшуків або арештів не буде порушуватись, і ордери на обшук або арешт будуть видаватися лише з серйозних причин, підтверджених присягою або урочистою обіцянкою; ці ордери мають містити детальний опис місця, де має бути проведено обшук, і осіб або речей, що мають бути заарештовані.
Додаток V
Ніхто не може бути притягнений до відповідальності за тяік-кий кримінальний злочин або інший ганебний вчинок інакше, як за попереднім звинуваченням, шо виходить від великого жюрі, за виключенням випадків, коли справа виникає у середовищі сухопутних або морських сил або міліції, коли вона під час війни
86
або під час небезпечної загрози суспільству перебуває на дійсній службі, ніхто не буде двічі відповідати за один і той же злочин життям або тілесною недоторканістю; ніхто не буде змушуватися у якійсь кримінальній справі свідчити проти самого себе, не буде позбавлений життя, свободи або майна без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не буде відбиратися для громадського користування без справедливої вимоги.

Додаток VI
За будь-якого переслідування звинувачений буде мати право на швидкий і публічний суд неупереджених присяжних із Штату і округу, попередньо встановленого законом, де здійснено злочин; звинувачуваний буде мати право вимагати, щоб йому дали наочну зустріч із свідками, що свідчать проти нього, звинувачуваний може вимагати свідків із свого боку і користуватися допомогою адвоката для свого захисту.
Додаток VII
У тяжбах загального права, де ціна позову більше 20 доларів, буде зберігатися право вимагати розгляду судом присяжних, і ніякий факт, що розглядається присяжними, не буде піддаватися повторному переглядові яким-небудь судом Сполучених Штатів інакше, як за положенням загального права.
Додаток VIII
Не будуть вимагатися надмірні закладні, стягуватися надмірні штрафи, не будуть застосовуватися жорстокі і незвичайні покарання.
Додаток ЇХ
Перерахування у Конституції відомих прав не повинно тлумачитись як заперечення або применшення інших прав, що зберігаються за народом.
Додаток X
Ті повноваження, які не передані Сполученим Штатам цією Конституцією і користування якими не заборонено нею ок ремим Штатам, залишаються відповідно за Штатами або на родом. . .-. >
87

Конституція південної Конфедерації (1862 р.) >;
Стаття 4
Розділ II.
§1. Громадяни кожного штату користуються усіма привілеями і недоторканістю громадян решти штатів і мають право проїжджати і тимчасово -залишатися у будь-якому штаті Конфедерації із своїми рабами та іншою власністю, і їх право на . володіння зазначеними рабами не може бути порушене.
§3. Раб або інша особа, що перебуває на службі або у рабстві у будь-якому штаті або території Конфедерації у відповідності із їх законами, що втік або протизаконно перевезений в інший штат, у відповідності з будь-яким законом або указом, чинним у ньому, не може бути відпущений з такої служби або роботи, але має бути повернений за вимогою сторони, якій такий раб належить, або особі, на яку він повинен працювати.
Розділ III.
§3. Конфедерація може набувати нові території, і Конгрес має право видавати закони і утворювати уряди для населення усієї території, що належить Конфедерації і розташованій за межами цих декількох штатів, і може дозволити у такий час і таким чином, які будуть узаконені, створити штати, які можуть бути прийняті до Конфедерації. На усіх таких територіях інститут рабства негрів у тому вигляді, у якому він зараз існує у конфедеративних штатах, визнається і захищається Конгресом і територіальним урядом; населення конфедеративних штатів і територій має право ввозити на таку територію рабів, законно набутих ними у будь-якому із штатів або територій конфедеративних штатів.
Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
...Я, Авраам Лінкольн, Президент Сполучених Штатів, владою головнокомандуючого армією і флотом Сполучених Штатів у перший день січня (1863 р.), у відповідності з моїм наміром так поступити, публічно оголошеним за сто днів до
зазначеного першого дня так поступити, встановлюю і називаю ті штати і частини штатів, народи яких тепер повстали проти Сполучених Штатів, а саме ...(перераховуються штати і графства, що повстали).
...Наказую і оголошую, що всі особи, які раніше вважалися рабами у зазначених штатах і частинах штатів, віднині і у майбутньому вільні, і що виконавча влада Сполучених Штатів, включаючи військові і морські влади, буде визнавати і охороняти свободу зазначених осіб.
При цьому я пропоную населенню, оголошеному вільним, утримуватися від усякого насилля, за виключенням випадку необхідного захисту, і я рекомендую їм у тих випадках, коли це дозволено, добросовісно працювати за розумну плату...
Додатки до Конституції США
Додаток XIII (1865 р.)
Розділ 1. Ні у Сполучених Штатах, ні у будь-якому іншому
місці, підпорядкованому їх юрисдикції, не буде ні рабства, ні
підневольного стану в услужінні, окрім випадків покарання
а злочин, за яким винний був належним чином засуджений.
Розділ 2. Конгрес буде мати право втілювати цю статтю у
киття через прийняття відповідного законодавства.
Додаток XV (1870 р.)
Розділ 1. Право громадян Сполучених Штатів на участь у $иборах не буде забезпечуватись або обмежуватись Сполуче-іими Штатами або окремими Штатами під приводом раси, сольору шкіри або колишнього рабського стану.
Розділ 2. Конгрес буде мати право втілювати цю статтю у киття шляхом прийняття відповідного законодавства.


і


ФРАНЦІЯ

Декларація прав людини і громадянина
Представники французького народу, утворивши Національні Збори і вважаючи, що тільки невігластво, забуття прав людини і зневага до них є єдиними причинами громадянських бідувань і пороків урядів, вирішили викласти у торжественній декларації, природні, невід'ємні і священні права людини, щоб така декларація, постійно перебуваючи перед очима усіх членів громадського,союзу, повсякчасно нагадувала їм їх права і обов'язки...
Люди народжуються і залишаються вільними і рівними у правах. Суспільна різниця може базуватися лише виходячи із загальної користі.
Мета кожного державного союзу полягає у забезпеченні природних і невід'ємних прав людини. Такими є свобода, власність, безпека і опір гніту.
Джерело суверенітету знаходиться, по суті, в нації. Ніяка корпорація, жоден індивід не можуть мати владу, яка не ви ходить безпосередньо із цього джерела.
Свобода полягає у можливості робити усе, що не спричи няє шкоди іншому. Таким чином, реалізація природніх прав кожної людини зустрічає ті межі, які забезпечують решті членів суспільства користування одними і тими ж правами. Кордо- І ни ці можуть бути визначені тільки законом.

Закон може забороняти лише діяння, шкідливі для сусп ільства. Усе ж, що не заборонено законом, те дозволене, і ніхто не може бути змушений до дії, не передбаченої зако ном.
Закон є виразом загальної волі. Усі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його творенні. Він має бути рівним для усіх, як у тих випадках, коли він захищає, так і у тих випадках, коли він карає. Усім громадянам із-за їх рівності перед законом відкрито в одна ковій мірі доступ до усіх суспільних посад, місць і служб за їх здібностями і без будь-якої іншої різниці, окрім тієї, що обу мовлена ЇХ ЗДІбнОСТЯМИ. і
7. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або ув'язнений, окрім як у випадках, передбачених законом, і при дотриманні форм, передбачених законом...
9. Поскільки кожен вважається невинним, доки не встановлено зворотнє, то у випадку затримання особи, будь-яка зайва строгість, що не викликана необхідністю з метою забезпечення його затримання, має суворо каратися законом.
11. Вільне висловлювання думки є одним із найцінніших прав людини; тому кожен громадянин може висловлюватися, писати і друкувати вільно, перебуваючи під загрозою відповідальності лише за зловживання цією свободою у випадках, передбачених законом.
15. Суспільство має право вимагати звіту у кожної посадової особи за довірену їй частину управління.
17, Поскільки власність є право недоторкане і священне, то ніхто не може бути позбавлений її, окрім випадку встановленого законом, безумовної суспільної необхідності і за умови справедливої і попередньої винагороди.
Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення федеральних прав і привілеїв
Стаття І
Національні Збори остаточно знищують федеральний порядок. Вони постановляють, що із прав і повинностей федеральних і чиншових, ті, які стосуються особистого або речового кріпосного права, відміняються без винагороди; усі інші оголошуються такими, що мають бути викупленими. Розміри і спосіб викупу будуть визначені Національними Зборами. Ті із зазначених повинностей, які не знищуються цим декретом, будуть братись аж до викупу.
Стаття II
Виключне право мати малі і великі голуб'ятні знищуєть ся..:.-'
Стаття III
Виключне право полювання і розведення кролів знищується також...

90
91
Стаття V
Усякого роду десятини та оброки, що їх замінюють ... зменшуються... .
Стаття VII
Продажа посад, як судових, так і муніципальних, знищується негайно. Правосуддя буде безкоштовним.
Стаття XI
Усі громадяни, без різниці походження, можуть бути допущені до усіх посад і звань духовних, цивільних і військових...
Французька Конституція 1791 р.
...Немає більше ні дворянства, ні перства, ні спадкових, ні станових відмінностей, ні феодального порядку, ні вотчинної юстиції, ніяких титулів, звань і переваг, що випливали з цього порядку, ніяких лицарських орденів, ні корпорації, ні вирізних знаків, для яких необхідне було доведення дворянства або шляхетного походження, і ніяких інших переваг.окрім відзнак, даних посадовим особам при виконанні їх обов'язків.
Не існує більше ні продажу, ні успадкування яких-небудь державних посад. Ні для жодної нації, ні для жодного індивіда не існує більше ніяких особливих переваг або виключень із права, спільного для усіх французів.
Не існує більше ні станових цехових управ, ні фахових, художніх або ремісничих корпорацій.
Закон не визнає більше ні релігійних обітів, ні якихось інших зобов'язань, що протирічать природнім правам або Конституції.
Розділ 1. Основні положення, забезпечені Конституцією
Конституція забезпечує такі природні і громадянські права:
усім громадянам відкрито доступ до місць і посад без будь-якої різниш, окрім тих, що випливають з їх здібностей;
усі податі мають розкладатися між усіма громадянами рівномірно, у відповідності з їх матеріальним становищем;
ті ж самі правопорушення будуть каратися одними й тими ж покараннями, незалежно від якоїсь особистої різниці.
П
Конституція забезпечує також права природні і громадянські: ги свободу кожного пересуватися, залишатися на місці або залишати його без небезпеки затримання або ув'язнення, а тільки у порядку, передбаченому Конституцією;
свободу кожного висловлювати в усній і письмовій формі, друкувати і оприлюднювати свої думки, не підпадаючи ні під яку попередню цензуру або перевірку до їх друкування, а та кож відправляти обряди того віросповідання, до якого він належить;
свободу громадян збиратися у громадських місцях, збері гаючи спокій і без зброї, з дотриманням поліцейських за конів;
свободу звертатися до існуючих органів влади з петиція ми, підписаними окремими громадянами.
Законодавча влада не може видавати закони, що чинять перепони у реалізації природніх і громадянських прав, перерахованих у цьому розділі і забезпечених Конституцією, або ті, що порушують ці права; а поскільки свобода полягає у тому, щоб робити все, що не шкодить правам інших або громадській безпеці, то закон може встановлювати покарання за діяння, які порушують громадську безпеку або права інших громадян, шкідливі для суспільства.
Конституція забезпечує недоторканість власності і справедливе попереднє відшкодування, якщо встановлена законом громадська необхідність вимагатиме майнових жертв...
Розділ 3. Про державні влади
... Французька конституція має характер представниць кий; представниками є законодавчий корпус і король.
Законодавча влада належить Національним Зборам, до складу яких входять представники, вільно обрані народом на певний термін.
Форма правління монархічна. Влада виконавча належить королю і здійснюється під його главенством міністрами та іншими відповідальними органами...
Глава І Про Національні законодавчі збори
1. Національні збори, що є законодавчим корпусом, діють
93
постійно у складі однієї палати.
5. Законодавчий корпус не може бути розпущений королем.
Розділ 2. Первинні збори. Обрання виборщиків.
Для виборів до Національних законодавчих зборів ак тивні громадяни кожні два роки збираються на первинні збо ри у містах і кантонах...
Активними громадянами є французи за народженням або особи, що набули французького громадянства, яким випов нилось 25 років, мають місце проживання у місті або кантоні протягом встановленого законом періоду (не менше року), що платять у будь-якому місці королівства прямий податок у розмірі не менше вартості трьох робочих днів..., що не є слу гами..., внесені до списку Національної гвардії за місцем сво го проживання і прийняли громадянську присягу.
Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
Королівська влада неподільна вона ввірена спадково правлячому дому і переходить по чоловічій лінії у порядку старшинства...
Особа короля недоторкана і священна...
Король править лише у відповідності із законом, і тільки іменем закону він може вимагати покори.
Розділ 4. Про міністрів
1. Призначення і звільнення міністрів належить повністю королю.
Глава З
Про здійснення законодавчої влади
Розділ 1. Повноваження і обов'язки Національних законодавчих зборів
І. Конституція дає виключно законодавчому корпусові такі повноваження і обов'язки:
1) законодавчу ініціативу і прийняття законів; король може тільки просити законодавчий корпус розглянути те або інше питання;

визначення державних витрат;
встановлення державних податей;
5) прийняття постанов про введення і ліквідацію державних посад;
8) щорічне прийняття, на прохання короля, постанов про кількість особистого складу і кількість суден, що утворюють сухопутні і морські сили.
Рішення почати війну може бути прийняте лише після затвердження королем постанови законодавчого корпусу, прийнятого обов'язково за формальною пропозицією коро ля.
Законодавчому корпусові належить ратифікація мирних, союзних і торгових договорів; жоден з договорів не набере чинності без такої ратифікації.
Розділ 3. Про санкції короля
Постанови законодавчого корпусу надходять королю, який може з ними не погодитися.
У випадку, якщо король не дасть своєї згоди, така відмо ва має лише суспензивне (відтягнення, призупинення) зна чення. Якщо дві легіслатури (тобто два скликання законодав чого корпусу), що відбудуться за тією, що прийняла таку по станову, послідовно приймуть ту ж постанову і в тих же вис ловлюваннях, то вважається, що король дав свою згоду.
Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
Вища виконавча влада зосереджується у руках короля Турбота про охорону громадського порядку і спокою довірені йому. Король верховний головнокомандуючий сухопутних і морських військових сил. Королю передано оборону зовніш ньої безпеки королівства, охорону його прав і володінь
Король призначає послів та інших агентів міжнародних зносин, командуючих армією і флотом.
Глава 5
Про судову владу
1. Влада судова ... не може здійснюватись ні законодавчим корпусом, ні королем.

94

95
2, Правосуддя буде чинитись безмитно суддями, що обира ються народом і затверджуються на посаді королем... судді не можуть бути змішені інакше, як за злочини на посаді, шо належним чином встановлені у судовому порядку, ні тимча сово усунені з посади інакше як внаслідок збудження проти них звинувачення. Громадський звинувачувач призначається народом.
3. Суди не можуть ні втручатися у здійснення законодавчої влади, ні призупиняти застосування законів, ні втручатися в діяльність органів управління...
Декрет 25 березня 1793 р. про утворення
Комітету Загальної безпеки і
Громадського Порятунку
Ст.1. Комітет Загальної безпеки буде складатися із двадцяти п'яти членів. Його обов'язком буде підготовка і внесення на обговорення усіх законів і заходів, необхідних для зовнішнього і внутрішнього захисту Республіки.
Ст.2. Комітет буде запрошувати на свої засідання, хоча б два рази на тиждень, міністрів, шо входять до складу тимчасової Виконавчої Ради.
Ст.4. Комітет буде давати Конвентові щотижневий звіт про стан Республіки і про усі свої дії, шо можуть бути оприлюднені.
Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
Національних Конвент, заслухавши доповідь свого Комітету Громадського Порятунку, постановляє:
Ст.1. При кожній із армій Республіки будуть постійно перебувати по три народних представника. Через кожні три місяці склад їх буде оновлюватися на третину;
Ст.2. їм доручається найпильніше стежити за діями агентів Виконавчої Ради і за поведінкою генералів, офіцерів і солдат армій; вони будуть щодня одержувати звіт про стан складів і різних запасів, амуніцій, продуктів харчування і озброєння;
вони будуть найсуворіше перевіряти дії і поведінку усіх постачальників і підприємців армій Республіки.
Ст.4. Народні представники при арміях наділяються необмеженими повноваженнями для виконання покладених на них цим декретом обов'язків. Вони зможуть мати ту кількість агентів, яку визнають необхідною. Дозволені ними надзвичайні витрати будуть виплачуватись державною скарбницею по завірених ними рахунках. їх постанови мають негайно виконуватися, але вони протягом 24 годин мають повідомляти про них Національному Конвентові, а у випадках, що не мають бути оприлюднені, Комітету Громадського Порятунку.
Ст.5. Усім цивільним і військовим посадовим особам необхідно підкорятися розпорядженням комісарів Національного Конвенту з правом опісля оскаржити перед Конвентом ті дії, які вони вважатимуть неправильними.
Ст.6. Народні представники в арміях негайно вживуть усіх заходів, необхідних для викриття, арешту і віддачі до суду Революційного Трибуналу усіх військових і цивільних посадових осіб, а також і інших громадян, які сприяли діями або порадами зраді Дюмур'є або комусь іншому, що діяв проти безпеки нації, а також і тих, хто прагне розколоти армію і бажає загибелі Республіки.
Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
1. З цього моменту і до тих пір, поки вороги не будуть виг нані за межі території республіки, усі французи оголошують ся у стані постійної реквізиції.
Молоді люди підуть на фронт, одружені мають кувати зброю і підвозити продукти харчування; жінки мають готувати палатки, одежу і служити у госпіталях; ..діди мусять виходити на майдани, щоб збуджувати у воїнах хоробрість, ненависть до королів і думку про єдність Республіки.
2. Національні будівлі будуть перетворені у казарми; май дани стануть збройними майстернями...
8. Проводиться загальний набір усіх громадян; неодружені громадяни і бездітні вдівці від 18 до 25 років йдуть першими; вони негайно відправляються до головного пункту свого ди-

4 О. Шевченко
97
етрикту, де мають щодня навчатися володінню зброєю, чекаючи наказу про відправлення на фронт...
11. Батальйон, організований у кожному дистрикті, збирається під прапором з таким написом: «Французький народ повстав проти тиранів».
Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
Сг.1. Буде існувати революційний трибунал, що складається із одного голови, трьох товаришів голови, одного громадського звинувачувана і дванадцяти суддів.
Ст.4. Революційний трибунал створено для того, щоб карати ворогів народу.
Ст.5. Ворогами народу оголошуються ті, хто силою або хитрістю прагне знищити суспільну свободу.
Ст.6. Ворогами народу визнаються особи, що закликають до відновлення королівської влади або ж намагаються знищити і розпустити Національний Конвент і революційний республіканський уряд, центром якого він є.
Ворогами народу оголошуються особи, що зрадили Республіці, командуючи фортецями і арміями або виконуючи інші обов'язки, а також ті, хто зноситься з ворогами Республіки і прагне створити нестачу як у харчуванні, так і в задоволенні інших потреб армії.
Ворогами народу оголошуються усі, хто намагається викликати голод у Республіці або перешкодити постачанню в Париж продуктів харчування.
Ворогами народу оголошуються особи, що поширюють неправдиві чутки з метою посіяти серед народу протиріччя і
недовіру.
Ворогами народу оголошуються недобросовісні постачаль ники, що загрожують врятуванню Республіки, так само як і марнотратники суспільного надбання... .,
Ворогами народу оголошуються особи, що займали суспільні посади і зловживали ними для утисків патріотів і пригнічення народу...
Ст.7. Покаранням, встановленим за усі злочини, що є у віданні Революційного трибуналу, є смертна кара.
1
98
Gf.13. У тому випадку, якщо у наявності є речові або моральні докази, незалежно від свідчень, свідки не будуть залучатися, окрім випадків, коли це вважатиметься необхідним, чи то для викриття співучасників, чи то через інші важливі поняття суспільного добробуту.
Ст.16. Захисниками патріотів, на яких зведено наклеп, закон вважає присяжних патріотів; змовникам же захисники не надаються.
Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
Спекуляція є кримінальним злочином.
Оголошуються спекулянтами усі ті, хто чинить перепони обігові товарів і продуктів першої необхідності, хто купує їх і приховує, не пускаючи щоденно у відкритий продаж.
Оголошуються також спекулянтами ті, хто псує або до пускає псування продуктів і предметів першої необхідності.
5. У тижневий термін від дня публікації цього декрету, усі особи, які мають у межах Республіки якісь товари, зазначені у попередній статті, повинні заявити про це муніципалітетові або секції продуктів...
Особи, що не зробили зазначеної заявки протягом тиж ня, оголошуються спекулянтами і, як такі, караються смер тю; їх майно конфіскується...
Караються смертю також усі особи викриті у поданні неправдивих даних. Посадові особи і комісари, призначені для нагляду за продажем товарів, викриті у зловживаннях при виконанні своїх обов'язків з метою захистити скупників, та кож караються смертю.
Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
4*
Національний Конвент ... декретує слідуюче: Ст.1. Предметами, що становлять, на думку Національного Конвенту, першу необхідність і для яких він вважає потрібним встановити максимум або найвищі ціни, є: свіже м'ясо, солонина, сало, масло, живі тварини, риба солона, вино, горілка,
99

оцет, сидр, пиво, дрова, вугілля...
Ст.З. Максимальними цінами ... харчових продуктів і товарів першочергової необхідності ... будуть на всій території Республіки аж до 1 вересня наступного року ті ціни, які існували у 1790 р. ... з додаванням над те однієї третини їх частки...
Ст.7. Усі ті особи, які продадуть або куплять товари ... вище максимума, встановленого і опублікованого у кожному департаменті, сплачують в адміністративному порядку грошову пеню у подвійному розмірі вартості проданого предмета, яка йде на користь інформатора. Ці особи будуть внесені до списків підозрілих і будуть переслідуватись.
8. Максимум або найбільший розмір заробітної плати, жалування, поденної плати, або за угодою з часу опублікування цього закону і до вересня наступного року скрізь встановлюється Генеральними Радами Комун у тих розмірах, які існували у 1790 році, з додаванням над те ще половини цієї ціни.
Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
Національний конвент постановляє слідуюче: Ст.1. Усі колишні сеньйориальні платежі, чиншеві і феодальні права, як постійні, так і випадкові, навіть ті, які збережені чинним декретом 25 серпня минулого року, відміняються без будь-якої винагороди.
Ст.6 Колишні сеньйори,... комісари по складанню земельних списків, нотаріуси та інші зберігані документів, що встановлюють або підтверджують права, відмінені цим або попередніми декретами, зобов'язані протягом трьох місяців здати їх на зберігання до канцелярії муніципалітету відповідної місцевості. Документи, здані до 10 майбутнього серпня, будуть спалені у той же день у присутності Генеральної Раді Комуни і громадян, решта ж документів буде спалена чере:
три місяці.
Ст.7. Викриті у приховуванні, крадіжці документів або ви тягів з них, що мають бути спалені в строки, зазначені у по передній статті, будуть ув'язнені на п'ять років.
100
Французький цивільний кодекс 1804 року Книга перша
ТитулУ
Про шлюб
144. Чоловік до досягнення повних 18 років, жінка до досягнення повних 15 років не можуть брати шлюб.
Шлюб відсутній, якщо відсутня згода.
Не можна брати другий шлюб не розірвавши перший.
Син, якому не виповнилось 25 років, дочка, яка не досягла 21 року, не можуть брати шлюб без згоди їх батька І матері; у випадку незгоди досить згоди батька.
203. Власне фактом шлюбу подружжя спільно зобов'язується годувати, утримувати і виховувати своїх дітей.
Чоловік зобов'язаний надавати захист своїй дружині, дружина слухатися чоловіка.
Дружина зобов'язана жити разом з чоловіком і слідува ти за ним всюди, де він вирішить перебувати; чоловік зобов' язаний прийняти її і надати їй усе, що потрібно для життя, у відповідності із своїми можливостями і своїм становищем.
Дружина не може виступати у суді без дозволу свого чоловіка, хоча б вона була купцем, або не мала спільного май на з чоловіком, або хоча було б відокремлено майно дружини.

Дружина не може заповідати без дозволу свого чоловіка.
Шлюб розривається:

зі смертю одного із подружжя;
розлученням, здійсненним у законному порядку;
карою, на основі вироку, що набув чинності стосовно одного із подружжя, що потягла за собою громадянську смерть.
Титул VII Про батьківство і про ставлення дітей до батьків
312. Батьком дитини, зачатої в шлюбі вважається чоловік (матері). Проте чоловік матері може відмовитися від визнан-
101
ня дитини, якщо він доведе, що у проміжок між трьохсотим і стовісімдесятим днем до народження дитини він перебував у стані фізичної неможливості фізичних стосунків зі своєю дру*-жиною, або з причини свого перебування в іншому місці, або внаслідок якихось (інших) обставин.
Титул IX
Про батьківську владу.
371. Діти у будь-якому віці повинні проявляти до своїх батька і матері шану і повагу.
Діти залишаються під владою батьків до досягнення повноліття або до звільнення з-під влади.
Батько один здійснює цю владу під час шлюбу.

Якщо дитина не досягла 16 років, то батько може поз бавити його волі на строк не більше одного місяця; з цією метою голова трибуналу округу має, на прохання батька, ви дати ордер на арешт.
З досягненням дитиною 16-літнього віку і до її повно ліття або до звільнення її від влади батько може лише вимага ти позбавити дитину волі на період не більше 6 місяців; він звертається до голови зазначеного трибуналу, який, обгово ривши питання з прокурором республіки, видає ордер про арешт або відмовляє у ньому і може, у першому випадку, скоротити термін ув'язнення, якого вимагає батько.

Неповнолітньою є особа тієї або іншої статі, яка ще не досягла 21 року.
Батько у шлюбі є управляючим особистого майна його неповнолітніх дітей. Він має дати звіт стосовно власності, якщо мова йде про майно, на яке закон надає йому узуфрукт.
Після розірвання шлюбу, через природню або грома дянську смерть одного із подружжя, опіка над неповнолітні ми і не звільненими від влади дітьми належить, у відповід ності із законом, одному із батьків. f\
Про різницю у майні.
516. Усе майно є рухомим або нерухомим. 102
у 517. Майно є нерухомим або за своєю природою, або за його призначенням, або внаслідок предмета, частиною якого воно є.
Земельні ділянки і будівлі є нерухомим майном за їх природою.
Вітряні і водяні млини, закріплені на стовпах і тим самим складають частину будівлі, є також нерухомим май ном за своєю природою.
Не зібраний врожай і фрукти на деревах є нерухо мим майном; з того моменту, як колоски зріжуть, а фрукти зірвуть, хоча б й не було зібрано врожай, вони є рухомим майном.
524. Предмети, які власник землі встановив на своїй ділянці для її обслуговування і експлуатації, є нерухомостями із-за їх призначення. Отже> нерухомостями, у відповідності з їх призначенням, є такі предмети, які власник встановив на своїй ділянці для її обслуговування і експлуатації: тварини, люди для оброблення землі; землеробське знаряддя; семена, дані фермерам або особам, яким землю здано, з покладенням на них обов'язку віддавати частину врожаю; голуби у голуб'ятнику; кролики у клітках; вулики; риба в ставках; преси, котли, апарати для перегонки, бочки...
Майно є рухомим за його природою або за законом.
За своєю природою є рухомостями предмети, які мо жуть змінити своє місце знаходження, зокрема, коли вони рухаються самі, як, наприклад, тварини, або ж коли вони не можуть змінити свого місця самостійно, а тільки під впливом сторонньої сили, як, наприклад, неживі предме ти.
Є рухомостями за законом зобов'язання і позови, що мають предметом сплату грошових сум або (право на) рухомі речі, акції або частки у фінансових, торговельних або про мислових компаніях, навіть якщо компаніям належало б не рухоме майно, зв'язане з цими підприємствами.
537. Приватні особи мають право вільного розпорядження майном, яке їм належить...
543. На майно можна мати або право власності, або просте право користування, або тільки право вимагати виконання земельних повинностей (сервітутів).
103



Про власність.
Власність є право користуватися і розпоряджатися ре чами найбільш абсолютним чином з тим, щоб користування не було таким, яке заборонене законом або регламентами.
Нікого не можна змушувати поступитися своєю влас ністю, якщо це тільки не робиться з причин суспільної ко ристі і за справедливого і попереднього відшкодування.
Власність на річ, як рухому, так і нерухому, дає право на все, що ця річ виробляє, і на те, що природньо або штучно з'єднується з цією річчю як її невід'ємність. Це право нази вається «правом приєднання».
552. Власність на землю включає і власність на те, що знаходиться зверху, і на те, що внизу.
Власник може саджати, зводити будівлі на свій розсуд, за виключенням того, що встановлено у титулі «Про сервітути і земельні повинності».
Про різноманітні способи, якими насувається власність Загальні правила
Власність на майно набувається і передається шляхом успадкування, дарування між живими або по заповіту у відпо відності із зобов'язаннями.
Власність набувається також шляхом приєднання або включення до складу іншої речі і через давність.
Майно, яке не має господаря належить державі.
Про успадкування
718. Спадщина відкривається внаслідок природным смерті і внаслідок громадської смерті.
723. Закон регулює порядок успадкування між законними спадкоємцями; за їх відсутності майно переходить до позашлюбних дітей, потім до живого подружжя, а якщо таки> немає, до держави.
756. Позашлюбні діти не є спадкоємцями; закон надає ї\ право на майно померлих їх батька або матері лише у тома
104
випадку, якщо вони були визнані у законному порядку. Про дарування між живими і заповіти
Розпоряджатися своїм майном без вигоди можна лише через дарування між живими або через заповіт...
Дарування між живими є дія, через яку той, хто дарує, позбавляє себе, реально і остаточно, подарованої речі на ко ристь обдарованого, який її приймає.
Заповіт є дія, через яку заповідач дає розпорядження на той період, коли він уже помре, про все своє майно або частину майна, і який він може відмінити.
913. Безкорисливе надання (майна) через укладення угод між живими або через заповіт не може становити більше половини майна, яке належить особі, що робить розпорядження, якщо вона залишає після своєї смерті лише одну законну дитину; третини якщо вона залишає двох дітей; чверті якщо вона залишає троє або більшу кількість.
916. За відсутності висхідних і нисхідних безкорисливі надання, здійснені через угоди між живими або через заповітні акти, можуть вичерпувати усе майно.
Про договори або договірні зобов'язання узагалі
1101. Договір є угода, через яку одна або декілька осіб зобов'язуються один перед іншим або перед декількома іншими особами дати що-небудь, зробити що-небудь або не робити чогось.
1108. Чотири умови є суттєвими для дієвості угоди:
згода сторони, яка зобов'язується;
здатність укладати договір;
певний предмет, що становить зміст зобов'язання;
дозволене обгрунтування зобов'язання.
! 1109. Дійсна згода відсутня, якщо вона була дана лише внаслідок помилки або якщо вона була вирвана насильно, або обманом.
1115. Договір не може відхилятися з причини насилля, якщо, після того, як насилля припинилося, цей договір було схвалено або прямо, або мовчазно, або через пропущення термі-
105



ну, встановленого законом для надання вимоги про відновлення.
Будь-яка особа може укладати договори, якщо вона не оголошена неспроможною у відповідності із законом.
Неспроможними для укладення договору є: непов нолітні;
особи, позбавлені дієздатності;
(одружені жінки у випадках, зазначених у законі);
і узагалі усі ті, кому закон забороняє деякі договори.
1126. Предметом договору є те, що одна сторона зобов'язується дати, або те, що одна сторона зобов'язується зробити, або що вона зобов'язується не робити.
1131. Зобов'язання, яке не має основи або має неправдиву основу, або має недозволену основу, не може бути чинним.
1134. Угоди, укладені на основі закону, займають місце за кону для тих, хто їх уклав.
Вони можуть бути відмінені лише за взаємною згодою сторін або з причин, у відповідності з якими закон дозволяє відміну (зобов'язання).
Вони мають бути виконані добросовісно.
1135. Угоди зобов'язують не тільки до того, що у них закла дено, але й до усіх наслідків, які справедливість, звичай або закон пов'язують з цим зобов'язанням, у відповідності з його природою.
Про зобов'язання, які виникають без угоди
1382. Яка б то не була дія людини, яка спричиняє іншій збит ки, зобов'язує ту, з вини якої сталися збитки, відшкодувати їх.
1383. Кожен відповідальний за збитки, які він спричинив не тільки своєю дією, але й своєю неохайністю або необе режністю.
Про шлюбний договір і взаємні права подружжя
1387. Закон регулює подружній союз стосовно майна лише за відсутності спеціальних угод, які подружжя може укласти на свій розсуд з тим, щоб ці угоди не протирічили хорошії моралі...
106
1394. Усі шлюбні угоди мають бути викладені до шлюбу в акті, складеному перед нотаріусом.
1394. Шлюбні угоди не можуть ні в чому змінюватися після одруження.
Про продаж
1582. Продаж є угода, у відповідності з якою один зобов'язується надати річ, а інший заплатити за неї...
Обіцянка продати рівноцінна продажі, якщо є взаєм на угода обох сторін про річ і про ціну.
Якщо при обіцянці продати було дано завдаток, то кожному із тих, хто домовляється, надається можливість відсту пити від обіцянки:
тому, хто дав завдаток, втрачаючи його;
тому, хто одержав завдаток, повернувши його у подвійному розмірі.
1674. Якщо продавець зазнав збитків у розмірі більше семи дванадцятих ціни нерухомості, то він може вимагати визнання угоди недійсною...
Про договір найму
1780. Можна брати на себе зобов'язання надати свої послуги лише на період для виконання певної справи...
1832. Договір товариства є угода, у відповідності з якою двоє або більше осіб погоджуються зробити щось спільним май ном, маючи на увазі розподіляти вигоди, які можуть із цього бути.
1833. Кожен учасник товариства має внести до нього або гроші, або інше майно, або свої спеціальні знання і вміння.
Конституція Французької республіки (4.ХІЛ848 р„)
У присутності Бога і іменем Французького народу Національні збори оголошують:
Франція конституюється у республіку.
Французька республіка демократична і неподільна. 4) Свобода, рівність і братство її принципи.
107
Сім'я, праця, власність, громадський порядок її основи.
8) Республіка має оберігати особу громадянина, його сім'ю, релігію, власність, працю і зробити доступним для будь-кого освіту, необхідну кожній людині. Вона має через надання братської допомоги забезпечити існування нужденним громадянам, підшукуючи роботу, що відповідає їх здібностям, або ж підтримуючи тих, які не мають рідних і неспроможні працювати.
Глава І
Про верховну владу
1. Верховна влада належить сукупності французьких грома дян. Вона не відчужувана і невід'ємна. Жодна особа, частина народу не можуть привласнити собі її здійснення.
Права громадян, гарантовані конституцією
2. Ніхто не може бути заарештований або затриманий іна кше, як у відповідності із законом.
3. У межах французької території житло будь-якої особи недоторкане; проникнути до житла можна лише у відповід ності із формою і у випадках, передбачених законом.
Кожен може вільно сповідувати свою релігію, і держава в однаковій мірі захищає відправлення будь-яких релігійних культів. Служителі церкви, визнаної законом або такої, яка буде визнана законом, мають право на одержання утримання від держави.
Громадяни мають право створювати товариства і збира тися мирно без зброї, подавати петиції і оприлюднювати свої думки друкованим або якимось іншим чином...
9. Навчання вільне. Свобода навчання втілюється у життя у відповідності з певними моральними і юридичними умовами, визначеними у законі, і під наглядом держави. Цей нагляд по ширюється на усі без виключення виховні і освітні установи.
11. Усяка власність недоторкана. Держава, проте, може вимагати відчуження власності у випадку суспільної на те потреби, законним чином встановленої, за умови справедливо-
108
го і попереднього її відшкодування.
16. Жодна подать не може вводитись і стягуватись інакше, як тільки у відповідності із законом.
Глава III
Про державні влади
8. Усяка влада у державі, у чому б вона не проявлялася, виходить від народу. Вона не може вручатися кому-небудь з правом передавати її у спадщину.
19. Розподіл влади це перша умова вільного уряду.
Глава IV
Про законодавчу владу
Французький народ вручає законодавчу владу одним зборам.
Виборцями можуть бути, незалежно від свого цензу, усі французи у віці 21 року, що користуються громадянськими і політичними правами.
26. Можуть обиратися незалежно від свого проживання усі виборці у віці від 25 років.
31. Національні збори обираються на 3 роки і оновлюються лише у повному своєму складі.
36. Представники народу недоторкані. їх не можна переслідувати, звинувачувати і судити за думку, висловлену ними у Національних зборах.
Глава V
Про виконавчу владу
43. Французький народ вручає виконавчу владу одному громадянину, якому дається титул Президента республіки.
45. Президент республіки обирається на чотири роки і може бути переобраний лише через проміжок періоду, рівний чотирьом рокам.
49. Президент може подавати через міністрів законопроект ти до Національних зборів. Він стежить і забезпечує виконання законів.
56. Президент республіки публікує закони від імені французького народу.
64. Президент республіки назначає і зміщує міністрів. Він, беручи до уваги думку міністрів, призначає і зміщує дипломатичних агентів, головнокомандуючого флотом і армії, префектів, вищих начальників національної гвардії Сенського департаменту, правителів Алжиру і колоній, головних прокурорів та інших посадових осіб вищого порядку...
Глава VIII
Про судову владу
Правосуддя здійснюється безплатно від імені французь кого народу. Засідання відбуваються публічно, якщо тільки публічність засідань не становить небезпеки для спокою або моральності суспільства; у такому випадку суд особливою постановою оголошує про це.
У справах кримінальних, як і раніше, буде діяти суд присяжних.
Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
Загальні збори делегатів національної гвардії, що зібралися... 24 лютого, створили із своїх рядів Центральний Комітет.
Вони постановили надрукувати свій статут у великій кількості екземплярів і пустити його у продаж, з тим, щоб усі роти могли ознайомитися з ним і обговорити його.
Потім, після попереднього обговорення, були одностайно прийняті такі резолюції:
1. Національна гвардія ... протестує проти будь-якої спроби роззброєння і оголошує, що у випадку необхідності буде чинити опір із зброєю у руках.
3. За існуючих обставин Національна гвардія відмовляється
ПО
визнавати інших вождів, окрім тих, яких вона сама обере...
Делегати Центрального Комітету негайно відправляться на збірні пункти батальйонів для організації на місцях керівного центру.
Декларація Комуни до французького народу
...Париж і уся країна мають знати характер, зміст і мету революції, що відбувається...
На Комуні лежить обов'язок вияснити прагнення і бажання паризького населення і визначити характер руху 18 березня...
Чого прагне Париж?
Визнання і зміцнення республіки єдиної форми правління, сумісної з правами народу, з правильним і вільним розвитком суспільства.
Повної автономії комун на усій території Франції, що забезпечує кожній з них усю сукупність її прав, ... а кожному французові повний розвиток його сил і здібностей як людини, громадянина і працівника.
Автономія Комуни має бути обмежена тільки однаковими правами усіх решти, що примикають до неї комун, союз яких має зміцнити єдність Франції.
Невід'ємними правами Комуни є:
право вотування комунального бюджету, прибутків і ви трат; встановлення і розкладка податей; керівництво усіма місцевими службами; організація магістратури, муніципаль ної поліції і народної освіти; управління майном комуни;
призначення через обрання або конкурс відповідальних осіб, що підлягають постійному контролю і таких, що можуть бути відкликані, чиновників і посадових осіб усіх категорій;
повна гарантія свободи особи, свободи совісті і свободи праці;
постійна участь громадян у справах Комуни через вільне виявлення своїх поглядів і вільний захист своїх інтересів, га рантувати які має Комуна, поскільки тільки вона має нагля дати і забезпечувати правильне і вільне користування правом зборів і друку;
організація міської оборони і національної гвардії, що
НІ
обирає своїх командирів єдиної сили, що має підтримував і ти у місті порядок. : !
Париж не вимагає собі більше ніяких місцевих гарантій, за умови, що у центральній адміністрації зборах делегатів союзних комун він знайде здійснення на практиці тих же принципів.
Проте, у відповідності із своєю автономією і свободою дій Париж залишає за собою право провести у себе, якщо він буде вважати за потрібне, адміністративні і економічні реформи, яких вимагає його населення, створити установи, що сприяють розвиткові і поширенню освіти, продуктивності, обміну і кредиту; зробити владу і власність загальним надбанням, йдучи за вимогами часу, бажанням зацікавлених осіб і досвідом...
Наш обов'язок боротися і перемогти!
Паризька Комуна.
Париж, 19 квітня 1871 р.
Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
Ст.1. Законодавча влада здійснюється двома зборами: палатою депутатів і сенатом.
Палата депутатів створюється на основі загального голосування, у відповідності з умовами, визначеними виборчим законом.
Склад, спосіб призначення і повноваження с&нату визначаються особливим законом.
Ст. 2. Президент республіки обирається абсолютною більшістю голосів сенату і палати представників, з'єднаних у національні збори. Він обирається на 7 років. Він може бути переобраним.
Ст.З. Президент республіки має право ініціювати закони разом з членами обох палат. Він обнародує закони, прийняті обома палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує його.
...Кожен акт президента республіки повинен бути скріплений міністром.
Ст.5 Президент республіки може, із згоди сенату, розпусти-
ти палату депутатів до закінчення законного терміну її повноважень.
Ст.6. Міністри солідарно відповідальні перед палатами за загальну політику уряду і індивідуально за їх -особисті дії.
Президент республіки відповідалмімй^тшьіш-у*в§шадку державної зради.
Закон про створення сенату (24.02Л875 р.)
Ст.1. Сенат складається із 300 членів. .
Двісті двадцять п'ять обираються департаментами Іколоні-ями і сімдесят п'ять обираются Національними зборами.
Ст.З. Ніхто не може бути сенатором, якщо він не француз, молодший сорока років, не користується громадянськими і політичними правами.

112
113

НІМЕЧЧИНА
Конституційна хартія Прусі! (31 січня 1850 р.)
Титул II Про права прусаків
Усі прусаки рівні перед законом. Станові переваги зни щуються. Суспільні посади доступні для усіх здатних посісти їх, за умов, зазначених у законі.
Особиста свобода гарантується. Закон встановлює умови і форми, за яких допускається обмеження її, особливо затри мання особи.
9. Власність недоторкана. Повна або часткова експропріація може застосовуватись тільки в інтересах суспільного блага за умови попередньої оплати, а в екстрених випадках, у крайньому разі попереднього нарахування відшкодування.
27. Кожен прусак має право вільно висловлюватись, писати, друкувати і зображувати. Цензура не може бути введена; кожне інше обмеження свободи преси можливе тільки у законодавчому порядку.
29. Усі прусаки мають право, без попереднього дозволу влади, мирно і без зброї збиратися у приміщеннях. Ця постанова не стосується зборів під відкритим небом, які потребують попереднього дозволу влади на базі закону.
34. Усі прусаки мають відбувати військовий обов'язок...
36. Збройні сили можуть бути використані для придушення внутрішніх безпорядків або для виконання закону лише у встановленому законом порядку і формах і тільки за вимогою цивільної влади. У цьому відношенні закон визначає виключення.
для їх чинності мають бути контрасигновані міністром, який і несе за них відповідальність.
Виконавча влада належить тільки королю. Він призна чає і відкликає міністрів. Він обнародує закони і видає розпо рядження, необхідні для їх виконання.
Королю належить вище командування армією.
48. Король має право оголошувати війну, укладає мир і підписує договори з іноземними урядами. Торговельні договори і ті трактати, якими зобов'язується держава або приватні особи, мають, щоб набути чинності, бути схвалені палатами.
ТитулУ

Про палати
^
6.2. Законодавча влада здійснюється спільно королем і обома палатами. Згода короля і обох палат необхідна для кожного закону. Проект фінансових законів і державні бюджети спочатку вносяться на розгляд другої палати. Бюджети приймаються або відхиляються першою палатою повністю.
64. Право законодавчої ініціативи належить королю і кожній з двох палат. Законопроекти, відхилені однією з палат або королем, не можуть бути знову внесені на тій же сесії.
Кожен прусак, якому виповнилось 25 років і який має виборче право у тій громаді, у якій він проживає, є виборцем першого ступеня.
На 250 душ населення обирається один виборщик. Ви борці першого ступеня поділяються на три розряди за роз міром прямих державних податей, які вони платять таким чином, що кожен розряд платить третю частину загальної суми податей...
Депутати обираються виборщиками.

Титул III
Титул VI

Про короля
Про судову владу

Особа короля недоторкана.
Міністри короля відповідальні. Усі урядові акти короля
80. Судова влада здійснюється від імені короля незалежними, не підпорядкованими іншій владі, окрім закону, судами.

114
11*
Рішення оголошуються і виконуються іменем короля.
87. Судді довічно призначаються королем або від його імені. Судді можуть бути зміщені або тимчасово усунені з посади тільки на основі судового рішення і з причин, зазначених у законі... і
94. У кримінальних справах вердикт про винність звинувачуваного може бути винесений лише судом присяжних, за виключеннями, які у законодавчому порядку постановлять обидві палати...
Конституція Німеччини (16.04.1871 р.) II. Імперське законодавство
4. Нагляду з боку імперії і її законодавству належить таке:
Визначення стосовно свободи переселення,... права гро мадянства, паспортів, поліції, іноземців, а також щодо ре месла і страхування, окрім того, визначення про колонізацію і про переселення до іноземних, не німецьких земель.
Законодавство митне і торговельне, встановлення пода тей, необхідних для потреб імперії.
Визначення системи мір, ваги і монет, а також основні положення про випуск паперових грошей, гарантованих ру хомими або нерухомими цінностями.
Загальні визначення про банки.
Патенти на винаходи.
Охорона авторської власності.
Організація загального захисту німецької торгівлі за кор доном, німецького мореплавання... і розподіл загального кон сульського представництва...
Залізниці... і шляхи сполучення, водяні і сухопутні, вста новлені в інтересах захисту країни і загального обігу.
10) Пошта і телеграф...
Загальне законодавство у цивільному, кримінальному праві і судочинстві.
Армія і військовий флот в імперії...
5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості у тому і іншому зібранні необхідна для імперського закону і встановлює його. Якщо у со-
116
юзній раді станеться розподіл суджень, стосовно законодавчих проектів, щодо армії, флоту,... голос президента є вирішальним, якщо він висловлюється за збереження існуючого устрою.
III Союзна рада
6. Союзна рада складається із представників держав, що входять до союзу, між якими голоси розподіляються таким чином, що (Прусія одержує 17 голосів із 58).
і
FV. Президентство
11. Президентство у союзі належить королю пруському, який має титул німецького імператора. Імператор є представни ком імперії у міжнародних зносинах; від імені імперії оголо шує війну і укладає мир, вступає в союзи та інші договори з іноземними державами, акредитує і приймає послів.
Для оголошення війни від імені імперії необхідна згода союзної ради, за винятком випадку нападу на союзну територію або її кордони.
12. Імператор скликає, відкриває, відкладає і закриває со юзну раду і рейхстаг.
15. Голосування у союзній раді і керівництво її справами належить імперському канцлеру, який призначається імператором.
17. Імператорові належить розробка і публікація імперсь ких законів і нагляд за виконанням останніх.
Постанови і розпорядження імператора видаються від імені імперії і для їх чинності необхідний підпис канцлера, який тим самим бере на себе відповідальність.
18. Імператор призначає посадових осіб імперії, змушує їх присягати імперії і дає у випадку необхідності розпоряджен ня про їх звільнення.
V. Рейхстаг
20. Рейхстаг створюється шляхом загальних і прямих виборів за таємного подання голосів.
117
-
XI. Військова справа імперії
57. Кожен німець підлягає військовій повинності і не може замінити себе кимось іншим для відбуття цього обов'язку.
64. Усі німецькі війська зобов'язані неухильно виконувати накази імператора...
68. Імператор може оголосити кожну частину союзної території на військовому становищі, якщо що-небудь загрожує суспільній безпеці.
XIV. Загальні визначення
78. Зміни конституції... вважаються відхиленими, якщо мають проти себе 14 голосів у союзній раді.

ЯПОНІЯ
Клятвенна обіцянка імператора Муцухіто
Буде створено широке зібрання, і усі державні справи будуть вирішуватись у відповідності з громадською думкою.
Усі люди, як ті, хто править, так і ті, ким управляють, мають одностайно присвятити себе успіхам нації.
Усім військовим і цивільним чинам і всьому простому народові буде дозволено здійснювати свої власні прагнення і розвивати свою діяльність.
Усі погані звичаї минулого будуть відмінені; будуть зберіга тись правосуддя і неупередженість, як вони розуміються усі ма.
Знання будуть запозичатися у всьому світі, і таким чином основи імперії будуть зміцнені.
Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
Ст. 1. Японська імперія управляється постійною на вічні часи імператорською династією.
Ст.З. Особа імператора священна і недоторкана.
Сг.4. Імператор глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її у відповідності з постановами цієї конституції.
Ст.5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом.
Ст.8. Імператор може у випадку нагальної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське бідування, у проміжках між сесіями парламенту видавати імператорські укази, що мають чинність закону.
Ці імператорські укази мають бути подані до імперського парламенту у найближчу сесію і, якщо імперський парламент їх не схвалить, мають бути оголошені урядом недійсними на майбутнє.
Ст.9. Імператор видає або наказує видати укази, необхідні для виконання законів, підтримки громадської безпеки і порядку і сприяння добробутові підданих. Такі укази ні в якому
119
випадку не повинні вносити змін до чинних законів.
Ст. 10. Імператор встановлює організацію різних галузей державного управління, призначає і звільняє усіх цивільних і військових посадових осіб і визначає їх жалування, якщо у цій конституції або в інших законах не передбачено особливих винятків.
Ст.11. Імператор є верховним командуючим армією і флотом.
Ст.12. Імператор встановлює організацію і кількісний склад армії і флоту мирного часу.
Ст.13. Імператор оголошує війну, встановлює мир і укладає доіовори.
Ст 16 Імператор має право амністії, помилування, пом'якшення покарання і відновлення в правах.
Ст.19. Кожен японський підданий, що відповідає умовам, що вимагаються законами або указами, має доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої публічної служби.
Ст.20. Усі японські піддані зобов'язані служити в армії або флоті у відповідності із законом.
Ст.23. Ніхто із японських підданих не може бути заарештований, ув'язнений, викликаний на допит або покараний інакше як тільки у відповідності із законом.
Ст.25. Без згоди японського підданого не можна ні ввійти до його житла, ні обшукати це житло, за винятком визначених законом випадків.
Ст.ЗЗ. Імперський парламент складається із двох палат: палати перів і палати депутатів.
Ст.34. Палата перів, у відповідності з указом про палату перів, складається із членів імператорської сім'ї, із носіїв дворянських титулів і із осіб, призначених до неї імператором.
Ст.35. Палата депутатів складається із членів, що обираються народом у відповідності із виборчим законом.
Ст.37. Жоден із законів не може бути виданий без згоди імперського парламенту.
Ст.38. Обидві палати голосують пропоновані урядом законопроекти. Кожній з них належить над те право законодавчої ініціативи.

Ст.46. У жодній з палат парламенту не має бути розпочато обговорення, голосування інакше, як у присутності 1/3 загальної кількості членів кожної палати.
120
Ст.47. В тій і в іншій палаті рішення приймаються абсолютною більшістю голосів. У випадку рівності голос голови дає перевагу.
Ст.52. Ніхто з тієї або іншої палати не може бути притягнений до відповідальності поза палатою за думку, висловлену ним у палаті, або за його вотум в ній.
Якщо, проте, сам член оприлюднив свою думку у промовах, у пресі або якимось іншим подібним чином, то він підкоряється постановам загального права, до нього застосовують- . ся загальні закони.
Ст.55. Кожен із державних міністрів дає свої поради імператорові і відповідальний перед ним за них.
Усі закони, імператорські укази і будь-які акти, що стосуються державних справ, мають бути скріплені державним міністром.
Ст.56. Таємна рада обговорює, у відповідності з постановами стосовно організації таємної ради, найважливіші державні справи, коли імператор запитує її.
Ст.57. Судова влада здійснюється судами іменем імператора, у відповідності із законом. Організація судів визначається законом.
Ст.58. Жоден суддя не може бути усунений з своєї посади інакше, як за дії, що караються за вироком кримінального або дисциплінарного суду.
Правила про дисциплінарні стягнення визначаються законом.
Ст.64. Державні доходи і витрати мають затверджуватися імператорським парламентом у формі річного бюджету..
Ст.65. Бюджет вноситься спочатку у палату депутатів.
Ст.66. Для задоволення особливих потреб уряд може просити у імперського парламенту згоди на відоме асигнування у якості постійних витратних фондів на певну кількість років.
Ст.71. Якщо імперський парламент не вотував бюджет або якщо бюджет не міг бути складений, то уряд застосовує бюджет попереднього року.
Ст.74. Зміни у статуті імператорського дому не підлягають обговоренню імперським парламентом.
Ніяка постанова цієї Конституції не може бути змінена статутом імператорського дому.
121


ДЕРЖАВА I ПРАВО НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ
Сполучені Штати Америки
Додатки до федеральної конституції
Додаток XIX (1920 р.)
Право громадян Сполучених Штатів на участь у виборах не буде заперечуватись або обмежуватись Сполученими Штатами або окремими Штатами із-за статі.
Конгрес буде мати право втілювати цю статтю у життя через прийняття відповідного законодавства.
Додаток XX (1933 р.)
Розділ 3. Якщо обраний Президент помре на момент, встановлений для початку його повноважень, то обраний Віце-президент стане Президентом. Якщо Президент не буде обраний до моменту, встановленого для початку його повноважень, або якщо обраний Президент не посяде посаду, то обраний Віце-президент буде діяти як Президент, поки не посяде посаду Президент; Конгрес може законом вирішити на той випадок, якщо ні обраний Президент, ні обраний Віце-президент не посядуть посаду, хто буде діяти у такому випадку як Президент або у якому порядку має бути обраний той, хто повинен діяти у такій якості і до тих пір, поки Президент і Віце-президент не посядуть посаду.
Розділ 4. Конгрес може законом вирішити на випадок, якби померла одна із тих осіб, з яких Палата представників може обрати Президента, коли право такого обрання перейде до неї, і на випадок, якби померла одна із осіб, з яких Сенат може обрати Віце-президента, коли право обрання перейде до нього,.
Додаток XXII (1951 р.)
Розділ 1. Жодна особа не може бути обрана на посаду Пре-122
зидента більше ніж на два терміни і жодна особа, що посідає посаду Президента або виконує обов'язки Президента протягом більше, ніж два роки із того терміну, на який Президентом було обрано яку-небудь іншу особу, не може обиратися на посаду Президента більше одного разу...
Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
Цим визнається, що країна перебуває у стані загального бідування, яке загрожує подальшим широким розповсюдженням безробіття і дезорганізацією промисловості, що у свою чергу тягарем лягає на міжштатну і зовнішню торгівлю, завдає збитків народному добробутові і підриває життєвий рівень американського народу. Цим оголошується також, що Конгрес буде проводити політику, спрямовану на усунення труднощів, що стоять на шляху вільного розвитку міжштатної і зовнішньої торгівлі, яка сприяє послабленню цього напруженого становища; на досягнення загального добробуту шляхом заохочення організації промисловості і спільних дій різних професійних груп; на те, щоб сприяти і підтримувати спільні дії працівників і підприємців на основі рівного їх визнання з боку уряду і під його наглядом; на знищення несправедливої практики у діловій діяльності; на заохочення найбільш повного використання наявних виробничих потужностей; на те, щоб уникати непотрібних обмежень виробництва (за винятком тих випадків, коли це буде тимчасово необхідним); на збільшення споживання промислових і сільськогосподарських продуктів шляхом підвищення купівельної спроможності населення; на зменшення безробіття і надання тут необхідної допомоги і на покращення умов праці; а також будь-якими іншими способами прагнути до оздоровлення промисловості і збереження природних багатств...
Ст.З (а). Після надходження на ім'я президента відповідних прохань від однієї або більше професійних або промислових асоціацій чи груп, президент може затверджувати кодекс або кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію для певної професії або галузі промисловості, або їх окремих організацій, у відповідності з внесеними прохачем або прохачами пропо-
123

зиціями, якщо він виявить: (1) що ці асоціації або групи не ставлять нікому нерівних обмежень при прийнятті своїх членів, і що вони дійсно є представниками зазначених у проханні професій або галузей промисловості, або організацій, що входять до них; (2) що запропоновані кодекс або кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій або на знищення, або придушення дрібного підприємництва, і що вони будуть сприяти втіленню у життя політики, передбаченої цим законом...
Після затвердження президентом якого-небудь із зазначених кодексів про справедливу (чесну) конкуренцію, положення цього кодексу будуть вважатись як норми, що регулюють справедливу конкурентну практику для цієї професії або галузі промисловості, або організацій, що входять до неї. Будь-яке порушення ціх норм при укладенні якої-небудь міжштатної або зовнішньоторговельної угоди, таке, що торкається цієї угоди, буде розглядатись як нечесна комерційна конкуренція, розуміючи цей термін так, як він тлумачиться у діючому законі про права Федеральної торговельної комісії.
Усі кодекси про справедливу конкуренцію, а також угоди або ліцензії, схвалені, укладені або видані у відповідності із цим законом, мають передбачати: (1) що усі, працюючі по найму особи, мають право на організацію і на укладення колективних договорів через ними власне обраних представників, і що роботодавці або їх представники не можуть втручатись, здійснювати тиск або іншим чином обмежувати їх спільні дії при обранні ними своїх представників або самоорганізації з метою ведення переговорів про колективну угоду або вжиття інших заходів взаємодопомоги або захисту; (2) що жодному працюючому або шукачу роботи не буде обумовлено його працю вступом до того чи іншого компанійського союзу або утримання від вступу, організації чи надання допомоги обраному ним за власним бажанням робітничому союзу; (3) що підприємці згідні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімальним рівнем оплати та іншими умовами найму, схваленими або зазначеними президентом...
Маючи на увазі втілення у життя цього закону, президент вповноважується створити надзвичайне федеральне управління громадських робіт, усі повноваження якого будуть
124
здійснюватись федеральним надзвичайним адміністратором громадських робіт...
Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
Від набуття чинності цього кодексу про справедливу конкуренцію встановлюється, що всі підприємці у бавовняній текстильній промисловості зобов'язані виплачувати усім працюючим особам найманої праці, за винятком учнів протягом шести тижнів їх навчання, робітникам, що очищають бавовник, і сезонним робітникам, мінімум заробітної плати у 12 доларів на тиждень у південному поясі і 13 доларів на тиждень у північному поясі за 40 годин роботи.
Від дня набуття чинності кодексу про справедливу конкуренцію встановлюється, що підприємці бавовняної текстильної промисловості мають планувати роботу усіх працюючих найманих осіб, за винятком ремонтних робітників, механіків, електриків, пожежників, службовців, а також управлінського апарату, транспортних, сторожевих і інших бригад, що працюють за межами території підприємства таким чином, щоб їх праця не перевищувала 40 годин на тиждень, і роботу механічного обладнання так, щоб для його обслуговування не потрібно було вводити більше двох змін, кожна із яких становила б 40 годин на тиждень...
Закон Вагнера (5.07.1935 p.)
Відмова роботодавців визнавати право працюючих найманих осіб організовуватися або укладати колективні договори веде до виникнення страйків та інших форм конфліктів і неспокою у промисловості, що утруднює або просто заважає діловій активності, поскільки усі ці конфлікти: а) порушують ефективну роботу ділових підприємств і їх надійність; б) утруднюють ділову діяльність; в) обмежують і утруднюють рух сировини, напівфабрикатів і готової продукції і впливають на їх вартість; г) знижують зайнятість населення і ведуть до падіння заробітної плати...


125
Існуюча при укладенні трудових угод нерівність між особами, які працюють за наймом і не користуються повною свободою асоціації або укладення контрактів, і роботодавцями, які об'єднані у корпорації або інші форми асоціацій володільців, суттєво заважає діловій активності і веде до загострення депресій, що повторюються, поскільки ця нерівність спричиняє зниження рівня заробітної плати і купівельної спроможності осіб, що працюють за наймом у промисловості, заважає стабілізації конкуруючих між собою рівнів заробітної плати і умов праці у окремих галузях промисловості і між ними...
Цим, оголошується, що Сполучені Штати будуть проводити політику, спрямовану на знищення причин, що ведуть до виникнення певних важливих перепон, які заважають вільному розвиткові бізнесу, і прагнути усунути ці перепони у випадку їх виникнення, заохочуючи практику і процедуру укладення колективних договорів, а також захищаючи право робітників на повну свободу асоціації, самоорганізації і обрання своїх представників для ведення переговорів про умови найму і праці або для досягнення інших цілей взаємодопомоги і захисту...
Цим передбачається організація спеціального управління, яке буде називатись Національним управлінням з трудових відносин і складатись із трьох членів, що назначаються президентом за порадою і за згодою сенату...
Особи, що працюють за наймом, мають право на самоорганізацію, на створення робочих організацій, на вступ до цих організацій або надання їм допомоги, на укладення колективних договорів через ними самими обраних представників і на спільні дії з метою ведення переговорів про укладення колективних договорів або з іншими цілями взаємодопомоги або захисту.
Дії роботодавця будуть розцінюватись як несумісні з практикою трудових взаємовідносин, якщо він:
Через втручання у дії працюючих у нього за наймом осіб буде чинити перепони їм у реалізації прав, гарантованих цим законом.
Буде втручатись у їх дії, спрямовані на створення якоїсь робітничої організації або не допускати, щоб вони надавали
126
фінансову або якусь іншу необхідну підтримку такій організації...
5) Відмовиться вести переговори про укладення колективного договору з представниками працюючих за наймом осіб...
Представники, призначені або обрані для ведення переговорів про укладення колективного договору більшістю осіб, від імені яких ведуться ці переговори, вважаються виключними представниками усіх цих осіб при веденні переговорів про укладення колективного договору, про розмір заробітної плати, про тривалість трудового дня і про інші умови праці...
У випадку незаконних дій у трудовій практиці Управління має право звернутись з цього приводу до будь-якої виїзної сесії окружного суду Сполучених Штатів, до будь-якого апеляційного суду Сполучених Штатів або, якщо усі апеляційні суди на канікулах, до будь-якого районного суду Сполучених Штатів...
Кожен, хто намірено буде чинити опір, заважати або перешкоджати будь-якому його агентові або агентствам у виконанні ними своїх обов'язків, спрямованих на реалізацію цього закону, буде оштрафований на суму до п'яти тисяч доларів або ув'язнений на строк більше року, або застосовані обидва види покарань...
Жодне із положень цього закону не може бути тлумачене як таке, що перешкоджає або обмежує у якійсь мірі право на оголошення страйків...
Закон Тафта Хартлі (23.06.1947 р.)
З метою доповнити Національний закон про трудові відносини (Закон Вагнера), полегшити посередництво у спорах, що впливають на ділову активність, урівняти відповідальність наймачів і організацій, що наймаються і т. д.
§1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
(а) 3 боку наймача безчесно:
3) вдаватися до дискримінації у наближенні і продовженні строків найму з метою сприяти або протидіяти участі у будь-яких трудових організаціях...
5) відмовлятися від колективних переговорів з представни ками тих, хто наймається... ?
127
(б) з боку трудової організації або її представників буде безчесно:
4) брати участь або сприяти і заохочувати тих, хто наймається до будь-якого наймача, до участі у страйку...
6) змусити або поставити вимогу будь-якому наймачу, щоб він визнав або вів переговори з робітничою організацією як з представником своїх робітників...
§305. Вважається протизаконним для будь-якої особи, що перебуває на службі Сполучених Штатів або будь-якого агентства Сполучених Штатів, включаючи повністю належні урядові корпорації, брати участь у будь-якому страйку. Будь-яка особа, що перебуває на службі Сполучених Штатів або будь-якого такого агентства, що взяла участь у страйку, буде негайно усунена від роботи, позбавиться становища державного цивільного службовця і не буде знову допущена до служби Сполучених Штатів Америки або їх агентств протягом трьох років...
Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
§2. Із даних, наданих різноманітним комітетам Сенату і Палати представників, Конгрес робить висновок, що:
1) Існує комуністичний рух у світовому масштабі, який є революційним за своїми джерелами, розвитком і поточною діяльністю...
§12. а) Цим створюється комітет, який буде йменуватись Комітетом по контролю підривної діяльності і буде складатися із п'яти членів, що призначаються Президентом за рекомендацією і за згодою сенату. Не більше трьох членів комітету можуть належати до однієї політичної партії...
... Один із членів комітету буде призначений Президентом Головою Комітету...
д) До обов'язків Комітету входить:
1) за заявою міністра юстиції... або будь-якої іншої організації... визначити, чи є та або інша організація «комуністично діючою організацією»... або «організацією комуністичного фронту»,... і
2) за заявою міністра юстиції... або іншої особи... визначити, чи є та або інша особа членом тієї або іншої комуністично діючої організації, яка зареєструвалася або якій Комітетом була поставлена вимога зареєструватися у відповідності з §7 цього закону...
§22. Не дозволяється в'їзд до США будь-якому іноземцю, який підпадає під будь-яку із таких категорій:
Іноземці, що прагнуть в'їхати до Сполучених Штатів з метою виключно, головним чином або час від часу займатися діяльністю, що завдає збитків суспільним інтересам або піддає небезпеці добробут або безпеку Сполучених Штатів;
Іноземці, що належать або належали до будь-якої із та ких категорій:

Іноземці, що є анархістами;
Іноземці, що є членами або зв'язані з І) Комуністичною партією США, II) будь-якою іншою тоталітарною партією США, III) Комуністичною політичною асоціацією, IV) Ко муністичною або будь-якою іншою тоталітарною партією будь- якого штату США, будь-якої іноземної держави або будь-якого географічного або політичного поділу будь-якої іноземної дер жави...
Г) Іноземці,... що пропагують економічні, інтернаціональні і урядові доктрини світового комунізму або економічні і урядові доктрини будь-якої іншої форми тоталітаризму...
Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
Беручи до уваги, що інтереси національної безпеки вимагають, щоб усі особи, що працюють в державних установах і організаціях, були надійними, заслуговували довіри, відзначалися гарною поведінкою і характером, а також абсолютною і непохитною лояльністю стосовно Сполучених Штатів, ...цим наказую:
§3. а) Кожна цивільна посадова особа або службовець будь-якої державної установи або організації призначається після відповідного розслідування. Ретельне розслідування буде перш за все визначатися мірою шкоди, яку той, хто наймається, може завдати національній безпеці тільки своїм становищем, але ні в якому разі розслідування не повинне проводитись

128
5 О. Шевченко
129
організацією нижчою загальнонаціонального масштабу (і повинно включати перевірку відбитків пальців за картотекою Федерального бюро розслідувань). Обов'язковими є також письмові запити до відповідних місцевих виконавчих влад, колишніх наймачів, інспекторів учбових закладів, які відвідувала особа, що підпадає під розслідування... Якщо на якомусь ступені розслідування будуть отримані дані, що найм будь-якої такої особи не зовсім відповідає національній безпеці, буде проведено ретельне загальне розслідування або розслідування меншого масштабу, яке дозволить керівникові установи вирішити, чи відповідає продовження найму цієї особи інтересам національної безпеки...
Закон Хемфрї Батлера (24.08.1954 р.)
...З метою оголошення Комуністичної партії поза законом, заборони членам Комуністичної партії служити у деяких державних установах і з іншими цілями:
§2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія США ... є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
§4. Кожен, хто свідомо і намірено стає або залишається членом Комуністичної партії або будь-якої іншої організації, що ставить за мету встановлення, контроль, керівництво, захоплення або повалення уряду Сполучених Штатів чи уряду будь-якого штату і будь-якого політичного діяча цього штату, через застосування насилля, усвідомлюючи мету і намір такої організації, підлягає усім заходам і покаранням Закону про внутрішню безпеку 1950 р. у його доповненому вигляді як член «комуністично діючої організації»...

РОСІЯ
Декрет про мир
Робітничий і селянський уряд, що спирається на Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів пропонує усім воюючим народам та їх урядам розпочати негайно переговори про справедливий демократичний мир. Справедливий мир, це мир без анексій і контрибуцій. Такий мир уряд Росії пропонує укласти негайно. Продовжувати війну з-за того, як розділити між сильними і багатими націями захоплені ними слабкі народності, Уряд вважає величезним злочином проти людства і заявляє про свою рішучість підписати мир негайно, на справедливих для усіх без виключення народів умовах.
В.І. Ленін. Доповідь про мир 26 жовтня 1917 р.
Робітничий і селянський уряд пропонує усім воюючим народам та їх урядам розпочати негайно переговори про справедливий демократичний мир: без анексій і контрибуцій. Укласти такий мир негайно, аж до затвердження усіх умов такого миру повноважними зборами народних представників усіх країн і усіх націй...
Декрет про землю
Право приватної власності відміняється назавжди; земля не може бути ні продана, ні куплена, ні передана в оренду чи якимось іншим чином відчужена. Вся земля перетворюється у загальнонародне багатство і переходить у користування усіх трудящих. За постраждалими від майнового перевороту ви знається лише право на суспільну підтримку на період, необ хідний для пристосування до нових умов існування.
Усі надра землі, ліси і води переходять у виключне кори стування держави. Усі малі річки, озера, ліси і т.ін. перехо дять у володіння громад, за умови, що ними завідують місцеві органи самоуправління.

5*
131

3) Земельні ділянки з висококультурними господарствами передаються у виключне користування держави або громад, у залежності від їх розміру і значення.
6) Право користування землею одержують усі громадяни (без різниці статі) Російської держави, що бажають обробля ти її своєю працею. Наймана праця не допускається.
При безсиллі члена сільської громади протягом двох років сільське товариство зобов'язується до відновлення його працездатності допомагати обробляти йому землю. Землероби, які із-за літнього віку або інвалідності навіки втратили можливість особисто обробляти землю, втрачають право користування нею, але за те отримують від держави пенсійне забезпечення.
Землекористування повинне бути зрівняльним, тобто зем ля розподіляється між трудящими, у залежності від місцевих умов, за трудовою або споживчою нормою. Форми користу вання вільні подвірна, хутірська, громадська, артільна як буде вирішено в окремих селах і поселеннях.
Уся земля після її відчуження надходить до загальнона родного земельного фонду. Розподілом її серед трудящих за відують місцеві і центральні органи самоуправління.
Земельний фонд підлягає періодичному переділові у залежності від приросту населення і підняття продуктивності і культури сільського господарства. Земля вибуваючих членів знову поступає до земельного фонду і право на неї отримують найближчі родичі. Вкладена у землю вартість добрив і меліорація, поскільки вони не використані, повинні бути відшкодовані.
Якщо в окремих місцевостях наявний земельний фонд недостатній, то зайве населення переселяється. Організацію переселення бере на себе держава.
Усе це, ... оголошується тимчасовим законом, який до Установчих зборів втілюється у життя по можливості негайно, а у відомих своїх частинах з тією поступовістю, яка має визначатися повітовими Радами селянських депутатів.
Декрет РНК Про суд №1 ( 24.ХІ.1917 р. )
1. Окружні суди, палати і ... сенат з усіма департаментами, військові і морські суди усіх найменувань, а також комерційні
132
суди замінюються судами, створеними на основі демократичних виборів.
2. Припинити чинність існуючого донині інституту миро вих суддів, замінивши їх місцевими судами у складі місцево го судді і двох чергових засідателів. Місцеві суди обираються на основі прямих демократичних виборів, а до призначення таких виборів, тимчасово районними і волосними, а де таких немає повітовими, міськими і губернськими Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Місцеві суди вирішують усі цивільні справи вартістю до 3000 крб. і кримінальні справи, якщо обвинувачуваному загрожує кара не більше двох років позбавлення волі і якщо цивільний позов не перевищує 300 крб. Ці вироки апеляції не підлягають. .
Ліквідувати донині існуючі інститути судових слідчих прокурорського нагляду, а також інститути присяжної і при ватної адвокатури. Попереднє дізнання у кримінальних спра вах покладається на місцевих суддів одноосібно, до того ж постанови їх про особисте затримання і віддачу до суду по винні бути підтверджені постановою всього місцевого суду. У ролі обвинувачувачів і захисників, що допускаються на стадії попереднього слідства, а у цивільних справах повіреники, допускаються усі громадяни (непорочні) обох статей, що ко ристуються громадянськими правами.
Місцеві-суди керуються у своїх рішеннях і вироках зако нами повалених урядів тоді, якщо вони не відмінені револю цією і не протирічать революційній совісті і революційній правосвідомості.
Для боротьби з контрреволюційними силами, мародер ством, грабунками, крадіжками, саботажем та зловживання ми торговців, промисловців, чиновників і інших осіб ство рюються робітничі і селянські Робітничі трибунали у складі одного голови і шести чергових присяжних, які обираються губернськими або міськими Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Для проведення попереднього слідства при тих же Радах створюються слідчі комісії.





133
Декрет ВЦВК і РНК від 2 (15) грудня 1917 p. Про ВРНГ.
При РНК створюється ВРНГ (Вища рада народного гос подарства).
Завданням ВРНГ є організація народного господарства і державних фінансів. Вона виробляє загальні норми і план регулювання і економічного життя країни, узгоджує і об'єднує діяльність центральних і місцевих регулюючих установ (на рада з палива, металу, транспорту, центральний продоволь чий комітет та ін.) відповідних наркоматів..., Всеросійської Ради Робітничого контролю, а також... діяльність фабрично- заводських і професійних організацій робітничого класу.
ВРНГ надається право конфіскації, реквізиції, секвестра, примусового синдикування галузей промисловості і торгівлі та інших заходів у галузі виробництва, розподілу держаних фінансів.
З протоколу РНК № 21 про створення ВНК
(Всеросійської надзвичайної комісії)
7 (20) грудня 1917 р.
Завдання комісії: 1) запобігати і ліквідовувати усі контрреволюційні і саботажні спроби і дії по всій Росії з будь-якого боку; 2) віддача до суду Революційних трибуналів усіх саботажників і контрреволюціонерів і вироблення заходів боротьби з ними; 3) комісія веде тільки попереднє розслідування, якщо це чиниться з запобіжною метою; 4) комісія поділяється на відділи: а) інформаційний, б) організаційний (для організації боротьби з контрреволюцією на всій території Росії і філіальних відділів), в) відділ боротьби з саботажем і контрреволюцією.
Декрет ВЦВК. Про суд №2 від 7 березня 1918 р.
Ст. 1. Для розгляду справ, що не підсудні місцевому народному судові, створюються окружні нарсуди, члени яких обираються в округах місцевими Радами.
134
Ст.З. Усі підготовлені до суду розпорядження приймаються колегіально у складі не менше трьох постійних членів окружного народного суду. Рішення справ по суті у цивільних відділах приймаються у складі трьох постійних членів окружного народного суду і чотирьох народних присяжних. У кримінальних справах рішення по суті приймається у складі дванадцяти чергових присяжних і двох запасних під головуванням одного із постійних членів суду.
Касація рішень.
Ст.4. Оскарження в апеляційному порядку відміняється і допускається лише касація рішень.
Ст.5. При оскарженні у касаційному порядку суд має право скасувати рішення не тільки з причин формальних порушень, визнаних ним суттєвими, але й у тому випадку, коли визнає, що, оскаржене рішення явно несправедливе. Після скасування рішення справа передається на новий розгляд у новому складі суду. Касаційному суду також належить право помилування і пом'якшення покарання
Про судочинство і підсудність.
Ст.7. У судах усіх інстанцій допускається судомовлення на усіх місцевих мовах. Право вирішення судочинства на якійсь мові надається судам разом з Радами.
Ст.8. Судочинство як у цивільних, так і кримінальних справах ведеться за правилами судових статутів 1864 p., якщо вони не скасовані ЦВК і РНК і не протирічать правосвідомості трудящих.
Постанова Робітничого і Селянського уряду 22.Х.1917 р.
Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл робочого часу
1. Розповсюджується на всі підриємства незалежно від того, кому вони належать.
135

Робочий час, що визначається правилами внутрішнього розпорядку підприємств, не повинен перевищувати 8 робо чих годин на добу і 48 годин на тиждень, включаючи і час на чистку машин і приведення в порядок приміщення.
Не більше як через 6 годин від початку робіт встанов люється перерва не менше ніж на одну годину.
В нічний час забороняється користуватись працею жінок і підлітків віком до 16 років.

Тривалість робочого часу для тих, хто не досяг 18 років, має бути не більшим 6 годин.
При однозмінній роботі найменша тривалість недільного і святкового відпочинку має становити 42 години.
На особливо шкідливих виробництвах робочий день мен ший.
16. На підземні роботи робітники жіночої і чоловічої статі
віком до 18 років не допускаються.
Декрет ВЦВК і РНК від 18.ХІІ.1917 р.
Про шлюб і ведення книг актів
громадянського стану
Російська Республіка визнає лише громадянські шлюби, на основі таких правил:
1. Особи, що бажають взяти шлюб, усно заявляють про це або подають заяву у відділ записів шлюбів і народжень при міській (районній, повітовій чи волосній) управі. Церковний шлюб, поряд з обов'язковим громадянським, є приватною справою тих, що беруть шлюб.
10. Позашлюбні діти зрівнюються з шлюбними щодо прав обов'язків як батьків до дітей, так і дітей до батьків.
Батьком і матір'ю дитини записуються особи, що подалі про те заяву і зробили відповідний в ній підпис. Винуваті ] дачі заздалегідь неправдивих свідчень притягуються до кримі нальної відповідальності. На випадок неподання батьком по зашлюби ої дитини заяви про батьківство, мати дитини, опі кун або сама дитина має право у судовому порядку встанов лювати батьківство.
Декрет ВЦВК від 27 (14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
Успадкування як по закону, так і за духовним заповітом відміняється. Після смерті власника майно стає власністю РРФСР.
Декрет РНК від 8.V.1918 р. (про хабарництво)
1 Особи, що перебувають на державній або громадській службі РРФСР, які винні в одержанні хабаря за виконання дій, що входять до кола їх обов'язків, караються позбавленням волі на період не менше 5 років і примусовими роботами на той же період.
2. Цій же карі підлягають особи: а) винні у дачі хабаря і б) підштовхувачі, посібники і всі ті, хто має відношення до дачі хабаря службовцям.
З Спроба одержання або дачі хабаря карається як закінчений злочин.
5. Якщо особа, що є винною у дачі хабаря або його одержанні, належить до заможного класу і користується хабарем для збереження або одержання привілеїв, то вона карається найбільш тяжкими, неприємними і примусовими роботами, а все її майно конфіскується.
Декрет РНК від 22.VII. 1918 р. Про спекуляцію
1 Винуватий у збуті, скупці або зберіганні з метою збуту у вигляді промислу продуктів харчування, монополізованих Республікою, позбавляється волі на період не менше як 10 років у поєднанні з найважчими примусовими роботами і конфіскацією всього майна.
2. Винуватці у збуті ... інших монополізованих предметів караються позбавленням волі на період не менше як 5 років і конфіскацією всього майна.

136

137
Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між
губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають
відчуженню в розпорядження держави
1 Уся кількість необхідного державі хліба і фуражу розкладається для відчуження в населення між губерніями, що вирощують його
4 До розкладки, встановленої Наркоматом продовольства, розпорядженням губпродкомітетів додатково розкладається кількість хліба та зернового фуражу, необхідного для потреб місцевого міського і сільського населення, що не має свого хліба у потрібній нормі.
6. Уся кількість хліба і зернового фуражу повинні бути відчужені у населення по встановлених твердих цінах і поставлені до 15 VI 1919 р
10 Сільські хазяєва, що не здали до встановленого терміну накладену на них кількість хлібо-фуражу, підлягають примусовому безплатному відчуженню знайдених у них запасів. До тих, що не підкоряються і приховують свої запаси, застосовуються суворі заходи аж до конфіскації майна і позбавлення волі за вироком народного суду.
Постанова ВРГН від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
1 Усі промислові підприємства, що є у власності приватних осіб або товариств, що мають кількість робітників більше 5 (за наявності механічного двигуна) або 10 (без двигуна), оголошуються націоналізованими.
Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
РНК, заслухавши доповідь голови ВНК по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинністю вважає, що за такої ситуації забезпечити таку боротьбу шляхом терору є прямою необхідністю; необхідно захистити Радянську Республіку від
класових ворогів через ізоляцію їх у концентраційних таборах; підлягають розстрілові усі особи, що належать до білогвардійських організацій, знаходяться у змові, беруть участь у заколоті.
Декрет ВЦВК вщ 30.ХІ.1918 р. Про народний суд РРФСР Загальні засади судовлаштування
Ст. 1. У межах РРФСР створюється єдиний нарсуд у складі:
одного постійного народного судді;
двох або шести чергових суддів народних присяжних. Ст.5. Народний суд діє у складі:
або 1) одного постійного народного судді,
або 2) постійного народного судді і шести чергових народних присяжних,
або 3) постійного народного судді і шести наступних народних присяжних.
Ст.6. Постійний народний суддя самочинно:
розглядає справи про розлучення і справи у порядку без- спірного ведення;
проводить, у випадку необхідності, попереднє дізнання у кримінальних справах, що підлягають розгляду нарсуду за його участю у складі двох присяжних;
4) наглядає за веденням дізнання органами міліції, даючи керівні вказівки.
Ст.7. Народний суд діє у складі постійного народного судді і шести наступних народних присяжних при розгляді кримінальних справ: про замах на життя, нанесення тяжких ран, зґвалтування, розбій, підроблення грошових знаків і документів, хабарництво і спекуляцію монопольними і нормованими продуктами споживання.
Ст.8. Нарсуд діє у складі постійного судді і двох наступних присяжних в решті кримінальних і цивільних справ.
Ст.22. При розгляді усіх справ суд застосовує декрети Уряду, а у випадку відсутності відповідного декрету керується соціалістичною правосвідомістю.
Ст.28. Слідство ведеться слідчими комісіями, повітовими і

138

і іл
міськими.
Ст.40. При повітових і губернських виконкомах Рад створюються колегії захисників, звинувачувачів і представників сторін у цивільному процесі.
Ст.52. Народний суддя і присяжні повинні бути відведені у тому випадку, якщо безпосередньо чи опосередковано зацікавлені у вирішенні справи або перебувають у особливих стосунках із сторонами.
Ст.64 Усі засідання відкриті, але, коли є потреба, публіка може бути виведена за рішенням суду.
Ст 74 Вироки і рішення суду є кінцевими і обжалуванню в апеляційному порядку не підлягають.
Ст 75 Вироки у кримінальних справах, а також рішення у цивільних справах можуть бути оскаржені у касаційному порядку у Раді народних суддів.
Постанова ВЦВК від 17.11.1919 р. Про ВНК
2. За наявності збройного виступу за НК зберігається право безпосередньої розправи з метою ліквідації злочину.
5. Революційному трибуналу надається право перевірки слідчих дій НК.
Декрет ВЦВК від 12.IV. 1919 р.
Революційні трибунали створюються з спеціальною ме тою для розгляду справ про контрреволюційні та інші дії, що спрямовані проти усіх завоювань Жовтневої революції і на ослаблення сили і авторитету Радянської влади. У зв'язку з цим, трибуналам надається нічим не обмежене право у ви значенні міри репресії. Оскарження рішень Революційного трибуналу не допускається.
Ревтриби створюються в усіх губернських містах респуб ліки, по одному на губернію. Такі трибунали можуть бути створені у містах з населенням більше 200 000 чол.
7. Слідство ведеться спеціальними комісіями, що підпорядковуються Трибуналу у складі п'яти осіб, призначених ревтрибом.
17. Допуск до участі у справі обвинувачувачів і захисників цілком залежить від трибуналу і дозволяється у розпорядчому
140
засіданні. Захисники допускаються лише із колегії обвинувачувачів і захисників при Радах.
Для подання касаційних скарг і протестів на вироки трибуналів надається 48 годин з часу вручення копії вироку засудженому. Право винесення касаційних протестів на ви роки трибуналів належить кожному громадянину республіки.
Для розгляду касаційних скарг і протестів у справах, що розгладаються у трибуналах, створюється Касаційний трибу нал при ВЦВК.
Декрет ВЦВК від 24.Х. 1919 р. Про ревкоми
Ревкоми створюються для оборони від ворога і підтрим ки раволюційного порядку: 1) у місцевостях, звільнених від ворога, 2) у прифронтовій смузі і 3) в тилу.
Ревкоми у місцевостях, звільнених від ворога, створю ються у складі від 3 до 5 осіб.
6. Ревкоми тилу складаються з 3-5 членів, обов'язково з голови виконкому, одного із членів виконкому і місцевого військового комісара.
Декрет ВЦВК від 8.ІІ.1920 р. Про РСІ
1. Замість Держконтролю створюється РСІ. Крім функцій Держконтролю на них покладаються такі завдання:
а) негайно приступити до реорганізації усіх органів Держ контролю на основі широкого залучення трудящих мас;
б) боротьба з бюрократизмом і волокітою, посилення фак тичного контролю через летючі комісії, як в галузі адмініст ративного управління, так і в галузі господарській.
Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.ІХ.1918 р.
Акти громадянського стану ведуться виключно цивільною владою.
52. Тільки світський шлюб, зареєстрований у відділі записів акту громадянського стану, породжує права і обов'язки под-
141
ружжя. Шлюб, взятий за релігійними обрядами і за сприянням духовних осіб, не породжує ніяких прав і обов'язків для осіб, що взяли його, якщо він не зареєстрований у встановленому порядку.
Примітка. Церковні і релігійні шлюби, укладені до 20 грудня 1917 р. з додержанням умов і форм, передбачених колишніми законами, мають силу зареєстрованих шлюбів.
66. Шлюбний вік встановлюється для жіночої статі 16, а чоловічої 18 років.
70. Укладення шлюбу можливе лише за наявності взаємної згоди осіб, що беруть шлюб.
87. Причиною для розлучення може бути як згода обох, так і бажання одного з подружжя розлучитись.
91. За наявності згоди обох, прохання про розлучення може бути подане як до місцевого суду, так і до відділу ЗАГСу.
Шлюб не створює спільності майна подружжя.
Подружжя може вступати в усі дозволені законом май ново-договірні відносини. Угоди між подружжям, спрямовані на зменшення майнових прав дружини або чоловіка, недійсні і необов'язкові як для третіх осіб, так і для подружжя.
Один з подружжя має право на одержання від іншого допомоги, якщо останній спроможний її надавати.
141142. Суд встановлює батьківство.
144. Якщо суд при розгляді справи встановить, що особа у момент зародження дитини хоч і була у близьких стосунках з батьком дитини, але одночасно й з іншими особами, то суд Приймає рішення про притягнення останніх як відповідачів і покладає на них обов'язок брати участь у витратах пов'язаних з вагітністю, родами і утриманням дитини.
Постанова ВЦВК від 14.11.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
Ст.1. Вся земля у межах РРФСР, у чиєму б користуванні вона не була, вважається єдиним державним фондом.
Ст.2. Єдиний державний фонд перебуває у безпосередньому віданні і розпорядженні відповідних Наркоматів і підвідом-
142
чих їм місцевих органів.
Ст. 3. Великі радянські господарства, комуни, този і т.п. є найкращими засобами у знищенні всякої експлуатації людини людиною, для організації сільського господарства на базі соціалізму з використанням завоювань науки і техніки.
Постанова наркому юстиції 4.ХІ.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР
Про кримінальне право
Право це система суспільних відносин, що відповідає інтересам пануючого класу і захищається створеною ним си лою.
Кримінальне право включає правові норми та інші пра вові заходи, якими система суспільних відносин цього класо вого суспільства захищається від порушень репресіями.

При визначенні покарання суд оцінює ступінь і харак тер небезпеки як власне злочинця, так і вчиненого ним зло чину. Для цього суд встановлює особу злочинця і те, наскільки сама дія за цих обставин часу і місця злочину порушує осно ви суспільної безпеки.
При визначенні покарання у кожному окремому випад ку необхідно розрізняти до якого класу належить злочинець: з метою відновлення, збереження або отримання якогось при вілею вчинив злочин заможний, а чи бідняк у стані голоду і нужди; чи вчинено злочин в інтересах відновлення влади пригнічуючого класу; свідомо чи несвідомо вчинено злочин; професіонал (рецидивіст) вчинив злочин, чи початківець; група чи одна особа вчинила злочин.
Неповнолітні до 14 років непідсудні. До них і осіб віком 14-18 років застосовуються виховні заходи.
Види покарання:
а) переконування; б) громадський осуд; г) оголошення бойкоту; д) виключення з об'єднання; є) відшкодування збитків; ж) усунення з посади; з) конфіскація всього або частини майна; к) позбавлення політичних прав; л) оголошення ворогом революції або народу; м) примусові роботи на певний термін; н) позбавлення волі на певний термін; о) оголошення поза
143
законом; п) розстріл; р) поєднання вищезазначених видів покарання. .
Примітка. Нарсуди не застосовують смертної кари.. Умовне засудження застосовується, коли злочин вчинено: 1) вперше; 2) за виключно тяжких життєвих обставин; 3) коли небезпека засудженого для оточуючих не вимагає його негайної ізоляції.
Конституція (Основний закон) РРФСР
(прийнята У Всеросійським з'їздом Рад
10.07.1918 р.)
Розділ перший
Глава 2
3. Ставлячи за мету знищення будь-якої експлуатації людини людиною; остаточну ліквідацію поділу суспільства на класи, нещадне придушення експлуататорів, встановлення соціалістичної організації суспільства і перемогу соціалізму в усіх країнах, III з'їзд постановляє:
а) на виконання соціалізації землі приватна власність на землю відміняється і увесь земельний фонд оголошується за гальнонародним надбанням і передається трудящим без будь- якого викупу на засадах зрівняльного землекористування.
б) Усі ліси, надра і води загальнодержавного значення, а також увесь живий і мертвий інвентар, зразкові помістя і сільськогосподарські підприємства оголошуються національ ним надбанням.
г) З'їзд розглядає закон про анулювання позик, зроблених урядом царя, поміщиків і буржуазії як перший удар по міжна родному банківському, фінансовому капіталу, висловлює впев неність, що радянська влада піде впевнено по цьому шляху аж до остаточної перемоги міжнародного робітничого повстан ня проти іга капіталу.
д) Підтверджується перехід усіх банків у власність Робітни чо-селянської держави, як одна з умов звільнення трудящих з-під іга капіталу.
є) Вводиться загальна трудова повинність.
144
ж) Декретується озброєння трудящих, створення соціаліс
тичної Червоної Армії і повне роззброєння заможних класів.
Глава З
4, 5, 6. НІ з'їзд вітає політику РНК, що проголосила повну незалежність Фінляндії, виведення військ з Персії, свободу самовизначення Вірменії. З'їзд приєднується до політики розриву таємних договорів, організації братання на фронтах і досягнення демократичного миру без анексій і контрибуцій. З'їзд наполягає на повному розриві з варварською політикою буржуазної цивілізації.
Глава 4
Експлуататорам не має бути місця в жодному органі шіадм.
З'їзд обмежується встановленням основних засад Феде рації Радянських Республік Росії, надаючи робітникам і селя нам кожної нації можливість прийняти самостійне рішення на своєму радянському з'їзді: чи бажають вони і на якій ос нові брати участь у федеральному уряді і у решті федеральних радянських установ.
Розділ 2
Загальні положення Конституції РРФСР
9. Головне завдання Конституції встановлення диктату ри міського і сільського пролетаріату і найбіднішого селян ства з метою подавити буржуазію, знищити експлуатацію людини людиною і введення соціалізму, за якого не буде ні поділу на класи, ні державної влади.
12. Верховна влада в РРФСР належить Всеросійському з'їздові Рад, а у період між з'їздами ВЦВК Рад.
Розділ З А. Організація центральної влади
Глава 6
25. Всеросійський з'їзд Рад складається із представників міських Рад з розрахунку 1 депутат на 25 000 виборців, і пред-

6 О. Шевченко
14
ставників губернських з'їздів Рад з розрахунку 1 депутат на 125 000 жителів.
26. Всеросійський з'їзд Рад скликається ВЦВК не менше двох разів на рік, або ж на вимогу однієї третини усього населення Республіки.
ВЦВК виший законодавчий, розпорядчий і контро люючий орган РРФСР.
ВЦВК дає загальне направлення діяльності Робітничо- селянському Уряду і всім органам влади в країні, об'єднує і узгоджує роботи по законодавству і управлінню і наглядає за втіленням у життя Радянської Конституції, постанов з'їздів і Центральних органів Радянської влади.
ВЦВК розглядає і затверджує проекти декретів та інші пропозиції РНК, видає декрети і розпорядження.

Члени ВЦВК працюють у відділах (наркоматах) або ви конують особливі доручення ВЦВК.
РНК належить загальне управління справами РРФСР.
Для реалізації цього завдання РНК видає декрети, роз порядження, інструкції та взагалі вживає усіх заходів, необх ідних для правильного і швидкого плину державного життя.
40. ВЦВК має право скасувати або призупинити будь-яку постанову або рішення РНК.
42. Члени РНК очолюють окремі наркомати...
45. Народний комісар має право самостійно приймати рішення з усіх питань, що стосуються наркомата, ставлячи до відома Колегію, що існує при наркоматі. Колегія може оскаржити рішення наркома до РНК або президії ВЦВК.
51. Виключному віданню Всеросійського з'їзду Рад належить:
а) встановлення, доповнення і зміна основних засад Радянсь кої Конституції;
б) ратифікація мирних договорів.
Активне і пасивне виборче право
64. Право обирати і бути обраним до Рад мають усі громадяни РРФСР незалежно від віросповідання, національності, осідлості, статі, яким на день виборів виповнилося 18 років...
Примітка. Місцеві Ради можуть за згодою центральної вла-
ди знижувати встановлену вікову норму. 65. Не обирають і не можуть бути обраними:
а) особи, що використовують найману працю з метою от римання прибутку;
б) особи, що живуть на нетрудові доходи, такі як: проценти з капіталу, прибутки з підприємства, надходження від майна і т.ін.;
в) приватні торговці, торговельні і комерційні посередники;
г) монахи та духовні служителі церкви і релігійних культів;
д) службовці і агенти колишньої поліції, особливого корпу су жандармів та охоронних відділень, а також члени колиш нього царського дому Росії; :
є) душевно хворі, божевільні та особи, що перебувають пі опікою;
ж) особи, засуджені за корисні і порочні злочини на термін, встановлений законом або судовим вироком.
70. Детальний порядок проведення виборів та участь у них профспілок та інших організацій робітників визначається місцевими Радами у відповідності з інструкцією ВЦВК Рад.
Про заміну продовольчої і сировинної розкладки
натуральним податком (Декрет ВЦВК вад 21.03.1921 р.)
1. Для забезпечення правильного і спокійного ведення господарства на основі більш вільного розпорядження землероба продуктами своєї праці і своїми господарськими засобами, для зміцнення селянського господарства і підняття його продуктивності, а також з метою встановлення припадаючих землеробові державних обов'язків, розкладка, як засіб державних заготівок продовольства, сировини і фуражу, замінюється натуральним податком.
4. Податок має бути прогресивним; процент відрахування для господарств середняків, слабких господарів і для господарств міських робітників має бути зменшеним. Працелюбні господарі-селяни, які збільшують площі посіву в своїх господарствах у цілому, отримують пільги у виконанні натурального податку.

146
147
8. Усі запаси продовольства, сировини і фуражу, що залишаються у землеробів після виконання ними податку, перебувають у повному їх розпорядженні і можуть бути використані ними для покращення і зміцнення свого господарства, для збільшення особистого споживання і для обміну на продукти фабрично-заводської і ремісничої промисловості та сільськогосподарського виробництва.
Про обмін (Декрет РНК від 21.V. 1921 р.)
1. Дозволяється вільний обмін, купівля і продаж продуктів сільського господарства, що залишаються у населення після виконання натурального податку. Це правило поширюється і на вироби та предмети ремісничої (кустарної) і дрібної промисловості.
Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.VI.1921 р.)
Карається примусовими громадськими роботами або поз бавленням волі з конфіскацією майна або без такої нездача платником продуктів чи сировинного податку, якщо встанов лено пряму відмову або приховування від здачі сільськогос подарських продуктів або інші дії несправного платника.
Караються конфіскацією майна з позбавленням волі або без цього особи, які своїми діями штучно підвищують ціни шляхом як змови, так і невипуску товарів на ринок.
Про підприємства, що перейшли у
власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.ХІІ.1921 р.)
Усі підприємства, на яких фактично здійснено націоналі зацію до 17.V.1921 p., визнаються такими, що перейшли у власність Республіки.
Усі підприємства, стосовно яких не було проведено фак тичної націоналізації, залишаються у руках колишніх власників.
148
АНГЛІЯ
Акт про народне представництво (1918 р.)
Ст.1. (1). Чоловік буде мати право зареєструватися як виборець при виборах до парламенту (за виключенням університетського округу), якщо він досяг повноліття, не обмежений у правах і:
а) має потрібну осідлість;
б) має потрібне приміщення для ділових справ.
(2). Має потрібну осідлість або ділове приміщення у окрузі чоловік, який:
а) проживає в останній день кваліфікаційного періоду на те риторії округу або займає там приміщення для ділових справ; і
б) жив у окрузі увесь кваліфікаційний період або займав там приміщення для ділових справ...
в) Вислів «приміщення для ділових справ»... означає землю або будівлю, за яку платять не менше 10 фунтів стерлінгів на рік, що займає реєструєма особа з метою діловою або про фесійною.
Ст.2. Чоловік буде мати право зареєструватися як виборець при виборах до парламенту від університетського округу, якщо він досяг повноліття, не обмежений у правах і отримав ступінь (за виключенням почесного) в університеті, що складає виборчий округ або його частину...
Ст.4. 1) Жінка буде мати право зареєструватися виборцем при виборах до парламенту, ... якщо вона
а) досягла 30 років; і
б) не обмежена у правах; і
в) ...займає в окрузі землю або приміщення для ділових справ, що дає не менше 5 фунтів стерлінгів доходу, чи житло вий будинок або перебуває у шлюбі з особою, яка може бути зареєстрована на цій підставі (займає дім або приміщення для ділових справ).
Акт про народне представництво (1928 р.)
Стаття І. 1) Будь-яка особа має право бути внесеною до
149
списків як парламентський виборець одного із виборчих округів але не університетського виборчого округу, якщо вона є повнолітньою, є дієздатною і окрім того:
а) має необхідну кваліфікацію за місцем проживання; або
б) має необхідну кваліфікацію і приміщення для ділових справ; або
в) якщо вона є чоловіком або дружиною особи, що має право бути внесеною до списків за наявності кваліфікації і при міщення для ділових справ.
Стаття 2. Будь-яка особа має право бути внесеною до списку парламентських виборців університетського виборчого округу, якщо вона є повнолітньою, дієздатною і здобула ступінь якщо це не почесна ступінь в університеті або його секції, що складає цілий виборчий округ або частину його...
Стаття 8. 1) Будь-яка особа, внесена до списків як парламентський виборець якого-небудь виборчого Округу, ... має право голосувати на виборах члена парламенту, що представляє у парламенті цей виборчий округ, проте вона не повинна голосувати на загальних виборах в іншому виборчому окрузі крім того, у якому вона внесена до списків за кваліфікацією по місцю проживання, або більше ніж по одній виборчій дільниці, якщо вона не внесена до списку з яких-небудь інших кваліфікацій.
Акт про народне представництво (1948 р.)
Ст. 1. (1)... .Для виборів до парламенту будуть створен і у графствах і містечках виборчі округи, у кожному з яких обирають одного члена парламенту ... інших виборчих округів не буде.
(2). Право голосу при виборах до парламенту отримують особи, які проживають в окрузі при настанні кваліфікаційної дати, досягли повноліття, є британськими підданими і не обмежені у правах.
Передбачається, що особа не може отримати право голосу у виборчому окрузі, поки вона не буде зареєстрована там у списку парламентських виборців і ніхто не може голосувати... більш ніж в одному окрузі.
150
Вестмінстерський статут 1931 р.
1. У цьому акті вислів «домініон» має на увазі будь-який і; домініонів, а саме: домініон Канада, Австралійський союз домініон Нова Зеландія, Південноафриканський союз, Ірланд ську вільну державу і Ньюфаундленд.
2 Ніякі закони, прийняті парламентом того або іншого домініона після набуття чинності цього акту, не будуть недійсними з тієї причини, що вони протирічять праву Англі або постановам якого-небудь існуючого чи майбутнього акт; парламента З'єднаного королівства чи яким-небудь указам правилам або положенням, прийнятих на основі якого-не будь з таких актів, і права парламента домініона будуть включати право відміняти чи поправляти такі акти, укази, правиле чи положення, поскільки вони складають частину права домініону.
Цим оголошується і встановлюється, що парламент кож ного з домініонів має повне право видавати закони, що ма ють екстериторіальну дію.
Жоден акт парламенту З'єднаного королівства, прийня тий після набуття чинності цього акту, не буде поширювг тись або вважатись таким, що поширюється на домініони аб як складова частина законодавства якогось домініона, по скільки, в тому ж акті не буде певно оголошено, що домініоі просив і погодився на його чинність.
15
НІМЕЧЧИНА
Конституція Німецької імперії (11.VHI.1919 р.)
Стаття 1. Німецька імперія республіка. Державна влада виходить від народу.
Стаття 2. Територія держави складається із територій німецьких областей. Інші території можуть бути прийняті імперським законом до її складу, якщо того забажає їх населення, виходячи з права на самовизначення.
Стаття 5. Державна влада здійснюється в імперських справах органами імперії на основі імперської конституції, у справах областей (земель) органами областей (земель) на основі конституції областей (земель).
Стаття 6. Виключно законодавству імперії належать: 1) зовнішні зносини; 2) колоніальна справа; 3) громадянство, свобода пересування, іміграція і еміграція та видача злочинців; 4) організація оборони; 5) монетна справа; 6) митна справа, а також спільність митної і торговельної території і свобода торговельного обігу; 7) поштова і телеграфна справа, в тому числі телефонна справа.
Стаття 12. До тих пір і у тій мірі, поскільки імперія не користується своїми законодавчими правами, області зберігають законодавчу владу. Це не поширюється на коло виключної законодавчої компетенції імперії.
Стаття 13. Імперське право має перевагу над обласним правом...
Стаття 17. Кожна область повинна мати республіканську конституцію. Народне представництво має обиратися на основі загального, рівного, прямого і таємного виборчого права... громадянами Німецької імперії, чоловіками і жінками, на засадах пропорційного представництва. Обласний уряд має користуватися довірою народного представництва.
Стаття 20. Рейхстаг складається із депутатів німецького народу.
Стаття 21. Депутати є представниками всього народу. Вони підкоряються лише своїй совісті і не зв'язані мандатами.
152
Єтжгт 22. Депутати обираються загальним, рівним, прямим і таємним поданням голосів на засадах пропорційного представництва чоловіками і жінками, що досягли 20-річно-го віку. Вибори мають проводитись у неділю або у дні громадського відпочинку.
Деталі встановлює імперський виборчий закон.
Стаття 23. Рейхстаг обирається на 4 роки. Нові вибори мають бути проведені не пізніше як на день закінчення цього терміну.
Рейхстаг скликається перший раз не пізніше ніж на 30-й день після виборів.
Стаття 25. Президент імперії може розпускати рейхстаг, але не більше одного разу з одного й того ж приводу.
Нові вибори мають бути проведені не пізніше ніж на 60-й день після розпуску.
Стаття 32. Для постанови рейхстагу потрібна проста більшість голосів...
Стаття 36. Ніхто із членів рейхстагу або якого-небудь із лан-дтагів не може коли-небудь бути переслідуваний у судовому або адміністративному порядку або взагалі бути притягнутим до відповідальності інакше, як тільки у власне законодавчих зборах, за своє голосування або за думку, висловлену під час виконання його депутатської діяльності.
Стаття 41. Президент імперії обирається усім німецьким народом. Обраним може бути кожен німець, якому виповнилось 35 років...
Стаття 43. Президент імперії обирається на 7 років. Переобрання дозволяється. До закінчення терміну президент імперії може бути зміщений народним голосуванням за пропозицією рейхстагу. Для постанови рейхстагу про це потрібна більшість 2/3 голосів. Постановою цією президент імперії усувається від подальшого виконання обов'язків. Відхилення народним голосуванням пропозиції про зміщення вважається переобранням і тягне за собою розпуск рейхстагу.
Президент імперії не може переслідуватися у кримінальному порядку без згоди рейхстагу.
Стаття 45. Президент імперії представляє імперію у міжнародно-правових відносинах. Він укладає від імені імперії союзи та інші договори з іноземними державами. Він акредитує
153
і приймає посланників.
Оголошення війни і укладення миру здійснюються через імперський закон.
Союзи і договори з іноземними державами, що стосуються предметів імперського законодавства, вимагають згоди рейхстагу.
Стаття 46. Президент імперії призначає і звільняє імперських чиновників і офіцерів, поскільки у законі не постановлено інакше Він може надати здійснення права призначення і звільнення іншим владам.
Стаття 47. Президенту імперії належить верховне командування усіма збройними силами імперії.
Стаття 48. Якщо яка-небудь область не виконує обов'язків, покладених на неї конституцією або імперськими законами, то президент імперії може змусити її до цього з допомогою збройної сили.
Якщо у межах Німецької імперії серйозно порушені громадська безпека і порядок або коли загрожує серйозна небезпека такого порушення, то президент імперії може вживати заходів, необхідних для відновлення громадської безпеки і порядку, у випадку необхідності за допомогою збройної сили. З цією метою він може тимчасово призупиняти повністю або частково гарантії основних прав, даних ст. 114, 115, 117, 118, 123, 124 і 153.
Про всі заходи, вжиті на основі розділів 1 і 2 цієї статті, президент імперії повинен негайно доводити до відома рейхстагу. Ці заходи мають бути відмінені на вимогу рейхстагу.
Стаття 50. Усі накази і розпорядження президента імперії, включно стосовно збройних сил, дійсні лише після скрепи їх рейхсканцлером або відповідним імперським міністром. Скре-па означає прийняття відповідальності.
Стаття 52. Імперський уряд складається із рейхсканцлера та імперських міністрів.
Стаття 53. Рейхсканцлер і за його пропозицією імперські міністри призначаються і звільняються президентом імперії.
Стаття 54. Рейхсканцлер та імперські міністри вимагають для відправлення своїх посад у довірі рейхстагу. Кожен з них повинен подати у відставку, якщо рейхстаг певною постановою позбавляє його довіри.
154
Стаття 55. Рейхсканцлер головує в імперському уряді і керує його справами за наказом, виданим урядом і схваленим президентом імперії.
Стаття 56. Рейхсканцлер встановлює керівні лінії політики і несе за це відповідальність перед рейхстагом. У межах цих положень кожен імперський міністр самостійно відає довіреною йому галуззю за своєї відповідальності перед рейхстагом.
Стаття 60. У рейхсраті кожна область має у крайньому випадку один голос. Більш великі області отримують по одному голосу на 700 тис. жителів. Надлишок, що дорівнює у крайньому випадку 350 000 жителів, вважається за 700 000. Жодна з областей не може бути представлена більше ніж 2/5 усіх голосів.
Стаття 63. Області будуть представлені у рейхсраті членами своїх урядів... Області мають право посилати до рейхсрату стільки представників, скільки мають голосів.
Стаття 68. Законопроекти вносяться або імперським урядом, або за ініціативою членів рейхстагу.
Імперські закони видаються рейхстагом.
Стаття 69. Внесення законопроектів імперським урядом вимагає згоди рейхсрату. Якщо між імперським урядом і рейхсратом немає згоди, то імперський уряд все-таки може внести законопроект, але зобов'язаний при цьому подати окрему думку рейхсрата.
Якщо рейхсрат приймає законопроект, який не схвалений імперським урядом, то останній зобов'язаний внести його до рейхстагу з викладом свого погляду.
Стаття 74. Рейхсрат має право опротестування законів, прийнятих рейхстагом.
Протест має бути заявлений імперському урядові протягом двох тижнів після заключного голосування у рейхстазі з мотивуванням не пізніше як протягом наступних двох тижнів.
У випадку опротестування закон подається до рейхстагу для повторного винесення постанови. Якщо при цьому рейхстаг і рейхсрат не дійдуть згоди, то президент імперії може протягом трьох місяців розпорядитись провести народне голосування з предмету розходження у думках. Якщо президент не
155
скористається цим правом, то закон вважається таким, що не набув законної чинності. Якщо рейхстаг більшістю в 2/3 голосів прийме постанову всупереч протесту рейхстага, то президент зобов'язаний у трьохмісячний термін або опублікувати закон у схваленій рейхстагом редакції, або розпорядитись про проведення народного голосування.
Стаття 75. Постанова рейхстагу може втратити чинність народним голосуванням тільки у тому випадку, якщо у голосуванні візьме участь більшість громадян, що мають право голосу.
Стаття 78. Зносини з іноземними державами входять до кола виключного ведення імперії...
Стаття 102. Судді незалежні і підкоряються тільки законові.
Стаття 103. Правосуддя у загальному порядку здійснюється імперським судом і обласними суддями.
Стаття 104. Судді загальних судів призначаються на посади довічно. Тільки на основі судового рішення і лише на основі і у формах, визначених законом, вони можуть проти своєї волі тимчасово або назавжди усуватися з своєї посади, переводитись на інше місце або іти у відставку. Законодавство може встановити вік, при досягненні якого судді ідуть у відставку. Це не стосується тимчасового усунення з посади за законом...
Стаття 105. Надзвичайні суди не дозволяються. Ніхто не може бути усунений із ведення свого законного судді. Це не стосується законодавства про військові суди і судів за надзвичайного становища. Військові суди честі скасовуються.
Стаття 109. Усі німці рівні перед законом.
Чоловіки і жінки мають, у принципі, однакові громадянські права і однакові обов'язки. Публічно-правові привілеї і обмеження, обумовлені народженням або станом, мають бути скасовані. Дворянські назви вважаються лише за частину прізвища і надалі не можуть надаватись.
Стаття 114. Свобода особи недоторкана. Обмеження або позбавлення особистої свободи публічною владою допускається тільки на основі законів.
Особи, що позбавляються свободи, мають не пізніше, ніж наступного дня, знати, якими владами і на якій основі відда-
156
но розпорядження про позбавлення свободи; негайно їм має бути надана можливість заперечити проти позбавлення їх волі.
Стаття 115. Житло кожного німця є його вільним сховищем. Воно недоторкане. Виключення можуть бути тільки на основі законів.
Стаття 117. Таємниця листування, як і таємниця поштового, телефонного і телеграфного спілкування, недоторкана. Винятки можуть бути тільки на основі імперських законів.
Стаття 118. Кожен німець має право у межах загальних законів висловлювати свої думки усно, письмово, у пресі, через зображення або якимось іншим чином. У цьому праві його не мають обмежувати ніякі стосунки по роботі або службі, і ніхто не має права спричиняти йому збитки за те, що він користується цим правом.
Цензура не допускається, проте для кінематографа закон може встановити виняток. Допускаються також законодавчі заходи у боротьбі з порнографією і для захисту молоді на публічних виставках і виставах.
Стаття 123. Усі німці мають право збиратися мирно і без зброї, не роблячи попередньої заяви і не прохаючи особливого дозволу.
Для зборів під відкритим небом імперський закон може встановлювати обов'язковість попередньої заяви і, у випадку безпосередньої небезпеки для громадського спокою забороняти їх.
Стаття 124. Усі німці мають право створювати союзи або товариства з метою, що не протирічять кримінальним законам. Це право не може обмежуватись заходами примусового характеру. Для релігійних союзів і громад чинні ті ж постанови.
Стаття 125. Гарантуються свобода і таємниця виборів. Деталі регулюються виборчим законом.
Стаття 129. Чиновники призначаються довічно, якщо у законі не встановлено іншого...
Стаття 153. Власність забепечується конституцією. її зміст і межі випливають із законів.
Примусове відчуження може бути здійснене тільки для блага суспільного цілого і на законній основі. Воно проводиться за відповідну винагороду, якщо імперський закон не поста-
157


новить інакше. Стосовно розміру винагороди у спірних випадках має допускатись звернення до загальних судів, якщо у імперських законах не постановлено інакше. Імперія може робити примусове відчуження у областей, громад і союзів тільки за винагороду.
ФРАНЦІЯ
Конституція Французької республіки (1946 р.) Глава І. Про суверенітет
Ст. 1 Франція є неподільною, світською, демократичною і соціальною Республікою.
Ст.З. Національний суверенітет належить французькому народові. Ніяка частина народу, ніяка окрема особа не може привласнити собі його здійснення.
Народ здійснює його у конституційних питаннях через обрання своїх представників і через референдум.
У всіх інших питаннях він здійснює його через своїх депутатів у Національній Асамблеї, обраних на основі загального, рівного і прямого виборчого права, таємним голосуванням.
Ст.4. В умовах, визначених законом, виборцями є усі повнолітні обох статей французькі громадяни і особи, що перебувають під французькою владою і користуються громадянськими і політичними правами.
Глава II. Парламент
Ст.5. Парламент складається із Національної Асамблеї і Ради Республіки.
Ст.6. Обидві палати обираються на територіальній основі. Національна Асамблея на основі загального і прямого виборчого права, Рада Республіки комунами і департаментами на основі загального і непрямого виборчого права...
Ст.13. Одна тільки Національна Асамблея має право приймати закони. Вона не може передати це право.
СТ.14. Голова Ради Міністрів і члени Парламенту користуються законодавчою ініціативою.
Глава V. Про Президента Республіки
Ст.29. Президент Республіки обирається Парламентом. Він обирається на 7 років. Він може бути переобраний лише один раз.
159
Ст.31. Президент Республіки обнародує закони протягом десяти днів, які наступають за передачею урядові остаточно прийнятих законів.
Протягом терміну, встановленого для обнародування, Президент Республіки може у вмотивованому листі вимагати від обох Палат нового обговорення, у чому йому не може бути відмовлено...
Ст.38. Кожен із актів Президента Республіки повинен бути скріплений головою Ради Міністрів і одним із міністрів.
Глава VI. Про Раду Міністрів
Ст.45. На початку діяльності кожної Національної Асамблеї Президент Республіки, після звичайних консультацій, намічає голову Ради Міністрів.
Останній подає на розгляд Національної Асамблеї програму і політику кабінету, який він має утворити.
Голова Ради Міністрів і міністри можуть бути призначені тільки після того, як голова Ради Міністрів отримає вотум довіри Асамблеї за відкритого голосування і абсолютною більшістю голосів.
Ст.46. Голова Ради Міністрів і обрані ним міністри призначаються декретом Президента Республіки. Ст.47. Голова Ради Міністрів забезпечує реалізацію законів... Голова Ради Міністрів здійснює керівництво збройними силами і координує втілення у життя національної оборони. Ст.48. Міністри несуть колективну відповідальність перед Національною Асамблеєю за загальну політику кабінету і індивідуальну відповідальність за їх особисту діяльність. Вони не несуть відповідальності перед Радою Республіки.
Ст.50. Прийняття Національною Асамблеєю резолюції про недовіру тягне колективну відставку кабінету.
Ст.51. Якщо протягом 18 місяців трапляється дві міністерські кризи, ... Рада Міністрів може прийняти рішення про розпуск Національної асамблеї...
Ст.52. Загальні вибори проводяться не раніше двадцяти і не пізніше тридцяти днів після розпуску...
160
Закон про обрання Національних зборів (5X1946 р.)
Глава І. Загальні положення
Стаття І. Депутати Національних зборів від фщниузької метрополії і департаментів Гваделупа, Мартиніка і Реюньон обираються за пропорційною системою без блокування... у відповідності з положеннями цього закону.
Стаття 3. Голосування відбувається по округах.
Кожен департамент складає округ...
Стаття 5. Кандидат або кандидати одного списка у будь-якому виборчому окрузі повинні подати декларацію, належним чином скріплену його (їх) підписом.
Декларації кандидатів мають вмішувати:
Назву поданого списку.
Ім'я, прізвище, дату, місце народження і порядок вису нення кожного кандидата.
Декларації мають бути подані до префектури департамента у двох екземплярах не пізніше 21 дня до відкриття голосування.
Стаття 11. Кількість депутатських місць від французької метрополії складає 544.
Глава II. Розподіл місць між списками
Стаття 13. Місця розподіляються у кожному виборчому окрузі у відповідності з правилом найбільшого середнього. Це правило полягає у послідовному наданні місць тим спискам, стосовно яких поділ кількості одержаних списком голосів на кількість уже наданих йому місць плюс одне дає найбільший результат.
Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5
жовтня 1946 р. про обрання членів
Національних зборів
Стаття 1. Депутати Національних Зборів від Французької метрополії обираються за мажоритарною системою в один
161
тур за департаментськими списками при об'єднанні списків...
Стаття 13. Обраним вважається список, що одержав абсолютну більшість.
Якщо жоден окремий список не відповідає цій умові і якщо яке-небудь об'єднання списків отримало більше 50 процентів поданих голосів, то усі місця передаються йому і розподіляються між об'єднаними списками за правилом найбільшого середнього.
У випадку, коли жоден список і жодне об'єднання списків не відповідає вищезазначеним умовам, місця будуть розподілені за правилом пропорційного представництва і найбільшого середнього, до того ж об'єднані списки розглядаються як спільний список при наданні місць, які розподіляються між списками за правилом найбільшого середнього.
Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку
в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
Стаття 54 f. Кожен робітник, службовець або учень, що працює в індустріальній, торговельній або вільній галузі або у кооперативному товаристві, а також підмайстер або учень ремісничої майстерні мають право після одного року безперервної служби на оплачувану відпустку мінімальною тривалістю 14 днів, включаючи 12 робочих днів...
Якщо звичайний період відпусток на підприємстві наступає після шести місяців постійної роботи, то робітник, службовець, підмайстер або учень має право на оплачувану відпустку тривалістю один тиждень.
Стаття 54 d. Робітник, службовець, підмайстер або учень отримує за свою відпустку... винагороду, що становить:
Коли він оплачується погодинно жалування, яке він отримує за період відпустки.
Коли йому платять іншим чином винагороду, яку він у середньому одержував за період на рік, що передує відпустці.
При встановленні винагороди мають бути враховані допомога багатосімейним, а також додаткові і натуральні виплати, якими неможливо користуватися під час відпустки.
162
Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках. (27 червня 1936 р.)
Ст.6. На промислових, торговельних і ремісничих підприємствах або приватних, світських та релігійних, а також у благочинних установах і професійних школах... тривалість... праці робітників і службовців обох статей і будь-якого віку не може перевершувати 4-х годин на тиждень.
Ст.8. На підземних рудниках тривалість перебування кожного робітника у руднику не може перевершувати 38 годин 40 хвилин на тиждень.
т

КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Конституція Чехословацької Республіки (9.V.1948 р.)
Основні статті конституції
Стаття І. 1) Чехословацька держава Народно-Демократична Республіка.
2) Народ єдине джерело усієї влади в державі.
Стаття II. 1) Чехословацька Республіка спільна держава двох рівноправних народів чехів і словаків.
Стаття III. І) Народно-Демократична Республіка не визнає привілеїв. Праця на користь суспільства і участь у захисті держави є загальним обов'язком.
Держава гарантує усім «воїм громадянам, як чоловікам, так і жінкам, свободу особи і вільне виявлення її і турбується про те, шоб перед усіма відкривались рівні можливості і усі мали однакові шанси для їх здійснення.
Усі громадяни мають право на освіту, право на працю, на справедливу винагороду за виконану роботу і право на відпочи нок. Через народне соціальне страхування громадянам надаєть ся матеріальне забезпечення у випадку втрати працездатності.
Стаття IV. 2) Виборче право до представницьких органів загальне, рівне, пряме і таємне. Обирати може кожен грома дянин у віці 18 років. Обраним може бути кожен громадя нин, що досяг 21 року. ,
Стаття V. Вищим органом законодавчої влади є Національні Збори, що складаються з однієї палати. До неї входять триста членів (депутатів), що обираються терміном на шість років.
Стаття VI. Начолі держави Президент Республіки, що обирається Національними Зборами на сім років.
Стаття VII. Вищим органом урядової і виконавчої влади є Уряд. Він відповідальний перед Національними Зборами. Призначає і відкликає Уряд Президент Республіки.
Стаття VIII. 1) Носіями і виконавцями державної влади в Словаки' і представниками самобутності словацького народу є словацькі національні органи.
164
2) Словацькі національні органи забезпечують у дусі народної демократії рівноправність чехів і словаків. Усі органи Республіки прагнуть у злагоді з ними створити однакові сприятливі умови для економічного, культурного і соціального життя обох народів.
Стаття IX. 1) Національним органом законодавчої влади є Словацька Національна Рада. До неї входять сто членів (депутатів), що обираються у Словаки' на шість років.
2) Національним органом урядової і виконавчої влади у Словаки є Колегія вповноважених. Вона відповідальна перед Словацькою Національною Радою і Урядом Республіки. Призначає її і відкликає Уряд Республіки.
Стаття X. Носієм і виконавцем державної влади у громадах, районах і областях та захисником прав і свобод народу є Національні Комітети.
Стаття XI. 1) Судова влада здійснюється незалежними судами.
Судді поділяються на суддів за фахом і суддів з народу; у вирішенні справ вони рівні.
Судді виконують свої службові обов'язки незалежно і керуються тільки правопорядком народної демократії.
Стаття XII. 1) Економічний устрій Чехословацької Республіки базується:
на націоналізації надр землі, промисловості, оптової торгівлі, та фінансових установ;
на земельній власності за принципом: «Земля належить тому, хто на ній працює»;
на охороні дрібної і середньої підприємницької діяльності та на недоторканості особистого майна.
2) Усе народне господарство Чехословацької Республіки має служити народові. Виходячи з цих інтересів суспільства, держава спрямовує всю економічну діяльність через спільний господарський план.
Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
1. Земельна реформа є для нашої країни національною, економічною і соціальною необхідністю.
165
Сільське господарство Румунії буде спиратися на міцні, здорові і виробничі господарства, які є приватною власністю тих, хто ними володіє.
2. Метою земельної реформи є:
а) збільшення площі орної землі існуючих селянських гос подарств, шо мають менше 5 га;
б) створення для безземельних сільськогосподарських пра цівників нових індивідуальних селянських господарств...
3. З метою проведення земельної реформи для розподілу землі між селянами, шо мають право на наділ, і для створен ня резервів, передбачених ст.2, до держави переходить таке сільськогосподарське майно разом з живим і мертвим інвен тарем:
а) земельні ділянки і сільськогосподарське майно будь-яко го роду, що належить німецьким і румунським громадянам, юридичним або фізичним особам німецької національності (етнічного походження), які співробітничали з гітлерівською Німеччиною;
б) земельні ділянки та інше сільськогосподарське майно військових злочинців і винуватців бідувань країни;
в) земельні ділянки осіб, що втекли в країни, з якими Ру мунія перебуває у стані війни, або ж осіб, що втекли за кор дон після 23 серпня 1944 року;
г) ділянки і усе сільськогосподарське майно відсутніх осіб;
д) ділянки осіб, які за останні сім років їх не обробляли власними засобами, за виключенням ділянок менших 10 га;
є) закинуті ділянки;
ж) надлишки земельних ділянок, що є власністю фізичних осіб, а саме: орні землі, сади, луги, болота, ставки незалежно від того, чи використовуються вони для рибальства, а також низини і затоплені ділянки.
4. Будівлі, садиби, токи, шляхи, сади і різного роду меліо ративні споруди з усім своїм обладнанням входять до наділу площею 50 га, що передбачено ст.З п.«ж», до того ж власник, має право обрати за власним бажанням ділянку, але тільки в:
ОДНОМУ МІСЦІ. \ , : ».!>/'
5. У зв'язку з застосуванням ст.З п.«а» таке майно розгля дається як спільна сільськогосподарська власність: . . .
а) сільськогосподарські ділянки, що належать одному й тому
166
ж власнику, але розташовані у різних частинах країни;
б) земельні ділянки чоловіка і дружини.
У випадку, коли дружина володіє окремо від чоловіка майном, отриманим нею у спадщину або як посаг, і має відповідні документи, за дружиною .залишаються 10 га землі, до того ж подружжю надається право залишати собі встановлені законом ділянки з одного або з обох володінь за взаємною згодою;
в) сільськогосподарське майно батьків і неповнолітніх дітей-,
г) сільськогосподарське майно що перебуває у власності
Трактори, локомобілі, молотилки, жатки і комбайни з сільськогосподарського майна, передбаченого п.З, переходять до держави, яка створює повітові сільськогосподарські ма- шинопрокатні станції для потреб землеробів. Решта сільсько господарських знарядь і тяглові тварини переходять у власність держави пропорційно площі відчужуваної земельної ділянки і передаються селянам.
Усе сільськогосподарське майно, зазначене у ст.ст.З і 6 переходить повністю і безкоштовно безпосередньо у власність держави для зазначених у ст.2 цілей.
Не підлягають відчуженню і залишаються за колишніми власниками: оброблювані рисові поля, сільськогосподарське майно, що належить монастирям, церковним установам, мит рополіям, єпископатам, приходам; королівські володіння, майно лікувальних установ, а також майно румунської ака демії, управління шкіл і міських та інших публічних корпо рацій, сільських коорперативів, а також луги і пасовиська, що напежать громадам, і все узагалі майно, що є державною власністю.
Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
1. З метою боротьби із саботажем при проведенні посівної кампанії і виконання плану сільськогосподарського вироб ництва, для забезпечення розвитку сільського господарства в Румунській Народній Республіці Закон № 187/1945 р. допов нюється такими постановами:
2. Переходять у державну власність як всенародне надбання: а) поміщицькі господарства, експропрійовані, згідно Зако-
167
ну № 187/1945 р., і показові ферми, створені на основі того ж закону, з усім живим і мертвим інвентарем і будівлями, що належать або мають належати цим господарствам, незалежно від місця їх розташування;
б) сільськогосподарське і напівпромислове обладнання, майно і матеріали для застосування у сільському господарстві, товарна сільськогосподарська продукція, незалежно від місця зберігання, що належить експропрійованим поміщицьким господарствам;
в) усі зобов'язання, цінні папери, а також долеві частини і права набуті у зв'язку з діяльністю експропрійованих по міщицьких господарств.
4. Особи, що якими-небудь засобами будуть чинити перепони у проведенні експропріації,., будуть спричиняти збитки, руйнувати, передавати або погіршувати майно або обладнання, що підпадають під кооперацію, караються каторгою на термін від 5 до 15 років з конфіскацією майна.
Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03Л946 р.)
8. Право власності на оброблювану землю, якою користується сім'я, що безпосередньо її обробляє, обмежується для усієї території країни 200 декарів (20 га)...
Для землеробів-господарів, які... систематично здають в оренду половину або більше 40% землі, право власності на оброблювану землю знижується до 100 декарів...
42. Особи, яким відведено землю, протягом 20 років... мають право володіння і користування нею. Вони не мають права відчужувати надані їм земельні ділянки...
Польський закон про перехід у власність держави
основних галузей народного господарства
(3.01.1946 р.)
Стаття 2. Без відшкодування переходять у власність держа ви підприємства: промислові, гірничі, транспортні, банківські, страхові, а також торговельні: _ .
168
а) німецької держави та к.Вільного Міста Гданська, окрім підприємств, що належали особам польської або іншої на ціональності, які переслідувались німцями;
б) німецьких і гданських юридичних осіб, окрім публічно- правових юридичних осіб;
в) товариств, що були під контролем німецьких або гдансь ких осіб, або німецькою чи гданською адміністрацією;
г) осіб, що перейшли на бік ворога.
Стаття 3. З відшкодуванням вартості переходять у власність держави:
Б. Промислові підприємства, ... на яких в одну зміну можуть працювати більше 50 осіб.
В. 1) Підприємства шляхів сполучення (залізниці нормального типу, вузькоколійки, електричні залізниці, повітряне сполучення).
2) Підприємства зв'язку (телефон, телеграф, радіо).
Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
§1.
Цей закон поширюється:
а) на усі промислові і транспортні підприємства, гірничі розробки і металургійні підприємства та електростанції, що перебувають у приватній власності, у яких за період з 1 серп ня 1946 р. до набрання чинності цього закону загальна кількість зайнятих на будь-якій роботі коли-небудь досягала 100 осіб;
б) на усі підприємства, що перебувають у приватній влас ності та створюють разом з перерахованими у пункті «а» підприємствами цілісний господарський комплекс, включа ючи і підприємства, що арендуються або використовуються зазначеними у пункті «а» підприємствами;
в) на підприємства, що становлять цілісний господарський комплекс, за умови, коли за зазначений у пункті «а» період загальна кількість зайнятих у них досягала 100 осіб;
г) на усі підприємства, що розподіляють електроенергію;
д) на промислові підприємства, перераховані по фірмах у додатку до цього закону.
169
§2.
1. Підприємства, що підпадають під дію цього закону, окрім перерахованих у §11 випадків, переходять у власність держави.
§3.
Націоналізація підприємств, що функціонують у вигляді акціонерних товариств, здійснюється через набуття держа вою права власності на акції такого підприємства
Будь-яка особа, що є володільцем акцій, що підпадають під дію §1 акціонерного товариства, що належать угорському громадянину або юридичній особі, яка перебуває в Угорщині, зобов'язана здати ці акції...
§П.
1. Цей закон про націоналізацію не поширюється на власність (акції, капіталовкладення) іноземних громадян та юридичних осіб, місцеперебування яких є за межами Угорщини, якщо ця власність була набута у відповідності із законами, що діяли в Угорщині...
§14.
1. Держава відшкодовує збитки за націоналізоване підприємство колишньому його власнику. Порядок відшкодування встановлюється особливим законом.
3. У виключних випадках, коли у зв'язку з проведеною на ціоналізацією колишній власник (власник, акціонер, член акціонерного товариства) позбавляється можливості утриму вати себе або сім'ю, йому може бути дозволено надання авансу у рахунок відшкодування.
ЗМІСТ
ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ З
Закони Хаммурапі, царя Вавілону..... З
Закони Ману 15
СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ І8
Плутарх про виникнення спартанського суспільства і
державного ладу 18
Арістотель про спартанські установи 19
Плутарх про реформи Солона 20
Арістотель про реформи Клісфена 22
Арістотель про державний лад Афін у
V - IV ст.ст. до н.е 23
Порядок обрання посадових осіб 23
Рада п'ятисот і народні збори 23
Архонти ..........;.. 25
Посади, що заміщуються підняттям рук 27
Вибори за жеребкуванням, повторність
зайняття посад ..28
Організація судів 28
СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗО
Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія 30
Закони XII таблиць ЗТ
ДЕРЖАВА І ПРАВО СЕРЕДНІХ ВІКІВ 37
Салічна правда 37
А. Імунні грамоти , 45
Б. Встановлення феодальної залежності , 45
Прекарна грамота , 46
Кабальна грамота 46
ФРАНЦІЯ 47
Бомануар, «Звичаї Бовезі» і 47
Нантський Едикт (1598 р.) 48
Королівська декларація 1626 р. про знищення
фортець 49
Едикт 1641 року, що забороняє парламентам
втручатись у державні справи і адміністрацію 49
171
НІМЕЧЧИНА 51
«Золота булла» 1356 р 51
Саксонське зерцало 54
«Ленне право» 58
Кароліна /
АНГЛІЯ 63
Правда короля Етельберта (VI-VI1 ст.ст.) 63,
Велика Хартія вільностей (1215 р.) 63
ДЕРЖАВА І ПРАВО ПЕРІОДУ НОВОЇ ІСТОРІЇ 67
Англія 67
Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.) 67
«Іннструмент управління» (13 грудня 1653 р.) 67
Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження заточень за морями
(26 травня 1679 р.) 69
Білль про права (1689 р.) 71
Акт про престолоспадкування (12.06.1701 р.) 72
Акт про народне представництво (1832 р.) 73
Акт про народне представництво (1867 р.) 75
Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках
З'єднаного королівства (29.08.1833 р.) 75
Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок
на фабриках (08.VI.1847 р.) 76
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ 77
Декларація незалежності Сполучених Штатів
Америки (4.VII. 1776.) 77
Статті конфедерації 1781 року 78
Конституція Сполучених Штатів Америки
(17.IX.1787 р.) 80
Білль про права (1789 -1791 p.p.) 86
Конституція південної Конфедерації (1862 р.) 88
Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.) 88
Додатки до Конституції США 89
ФРАНЦІЯ 90
Декларація прав людини і громадянина 90
Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення
федеральних Прав і привілеїв 91
Французька Конституція 1791 р 92
Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету
Загальної безпеки і Громадського Порятунку 96
Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних
представників в армію .*. 96
Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір 97
Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу) 98
Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р 99
Закон 29 вересня 1793 р. про максимум 99
Декрет 17 липня 1793 року про остаточне
знищення феодальних прав 100
^Французький цивільний кодекс 1804 року 101
Конституція Французької республіки (4.XI. 1848 р.) 107
Паризька комуна 110
Декларація Комуни до французького народу 111
Конституційний закон про організацію державних
влад (25.02.1875 р.) 112
Закон про створення сенату (24.02.1875 р.) 113
НІМЕЧЧИНА 114
Конституційна хартія Прусії (З І січня 1850 р.) 114
Конституція Німеччини (16^)4.1871 а.) 116
ЯПОНІЯ 119
Клятвенна обіцянка імператора Муиухіто 119
Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.) 119
ДЕРЖАВА І ПРАВО НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ 122
Сполучені Штати Америки 122
Закон про відновлення національної економіки
(16.07.1933 р.) 123
Кодекс про справедливу конкуренцію для
бавовняної текстильної промисловості (1707.1933 р.) 125
Закон Вагнера (5.07.1935 р.) 125
Закон Тафта Хартлі (23.06.1947 р.) 127
Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена)
(23.09.1950 р.) 128
Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.) 129
Закон Хемфрі - Батлера (24.08.1954 р.) 130
РОСІЯ 131
Декрет про мир 131
В.І. Ленін. Доповідь про мир 26 жовтня 1917 р 131
Декрет про землю 131
Декрет РНК Про суд №1 ( 24.ХІ.19І7 р. ) 132

172
173
Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 p. .
Про ВРНГ 134
З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії)
7 (20) грудня 1917 р і 134
Декрет ВЦВК. Про суд №2 від 7 березня 1918 р 134
Постанова Робітничого і Селянського уряду
22.Х. 1917 р ..... 135
Декрет ВЦВК і РНК від J8.XII.1917 р. Про шлюб і
ведення книг актів громадянського стану 136
Декрет ВЦВК від 27 (14) квітня 1918 р 137
Декрет РНК від 8.V.1918 р. (про хабарництво) 137
Декрет РНК від 22.VII. 1918 р. Про спекуляцію 137
Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають
відчуженню в розпорядження держави 138
Постанова ВРГН від 20 листопада 1920 р...., 138
Про націоналізацію підприємств „ 138
Постанова РНК від 5 вересня 1918 р.
Про червоний терор 138
Декрет ВЦВК від 30.ХІ.1918 р.
Про народний суд РРФСР 139
Постанова ВЦВК від 17.11.1919 р. Про ВНК 140
Декрет ВЦВК від I2.IV.1919 р 140
Декрет ВЦВК від 24.Х. 1919 р. Про ревкоми 141
Декрет ВЦВК від 8.11.1920 р. Про РС1 141
Кодекс законів про акти громадянського стану,
шлюбні, сімейні і опікунське право 16.1Х. 1918 р 141
Постанова ВЦВК від 14.11.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного
землеробства (положення) 142
Постанова наркому юстиції 4.Х1.1920 р. 143
Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята V
Всеросійським з'їздом Рад 1007.1918 р.) 144
Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком
(Декрет ВЦВК від 2J.03.I92I р.) 147
Про відповідальність за порушення декретів
про натуральний податок і обмін
(Декрет РНК від 15.VU921 р.) 148
Про підприємства, що перейшли у власність
Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10X11.1921 р.) 148
АНГЛІЯ 149
Акт про народне представництво (1918 р.) 149
Акт про народне представництво (1928 р.) 149
Акт про народне представництво (1948 р.) 150
Вестмінстерський статут 1931 р 151
НІМЕЧЧИНА 152
Конституція Німецької імперії (11.VIII.1919 р.) 152
ФРАНЦІЯ 159
Конституція Французької республіки (1946 р.) 159
Закон про обрання Національних зборів (5.X. 1946 р.) 161
Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів
Національних зборів 161
Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній
службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.) 162
Закон, шо встановлює 40-годинний робочий
тиждень на індустріальних і торговельних
підприємствах і визначає тривалість праці на
підземних рудниках. (27 червня 1936 р.) 163
КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ..... . 164
Конституція Чехословацької Республіки (9.V. 1948 р.) 164
Румунський закон № 187 про проведення
земельної реформи (23 березня 1945 р.) 165
Декрет № 83 про доповнення деяких положень
закону № 187 (1.03.1949 р.) 167
Болгарський закон про трудову земельну власність
(2.03.1946 р.) 168
Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства
(3.01.1946 р.) 168
Угорський закон про націоналізацію деяких
промислових підприємств (1948 р.) 169
174


Приложенные файлы

  • doc 17589937
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий