Metod_rekomend_do_kursovikh_robit

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ І ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ



Кафедра теорії та методики
технологічної та професійної освіти






Методичні рекомендації

до виконання, оформлення і захисту курсових робіт з методики навчання технології
(напрям підготовки 6.010103 «Технологічна освіта»)












Бердянськ – 2014



Методичні рекомендації до виконання, оформлення і захисту курсових робіт з методики навчання технології (напрям підготовки 6.010103 «Технологічна освіта») / Л.А. Даннік. – Бердянськ, 2014. – 40 с.


Методичні рекомендації розкривають основні положення, пов’язані з організацією, виконанням, оформленням і захистом курсової роботи з методики навчання технології студентами напряму підготовки 6.010103 «Технологічна освіта» у вищих педагогічних закладів освіти.

Укладач: Л. А. Даннік, кандидат педагогічних наук, доцент.

















ЗМІСТ


Вступ ..4

Мета і завдання курсової роботи ..................6
Вибір теми дослідження.7
Зміст курсових робіт ..8
Організація та керівництво курсовими роботами .16
Оформлення курсової роботи..17
Захист курсових робіт21

Додатки.24















ВСТУП


У підготовці педагога-вчителя сучасної школи все більшу значимість набуває самостійна, близька до дослідницької, діяльність студента. Характерною рисою цього процесу розвитку у студентів творчої ініціативи, формування в них дослідницьких навичок є його масовість. Наукову або навчальну дослідницьку роботу ведуть в цей час не тільки обдаровані студенти. Природним і поширеним стає такий шлях: вивчення літератури по зацікавленому питанню, підготовка повідомлення в гуртку, підготовка до повідомлення на студентській науково-практичній конференції з доповіддю про самостійне дослідження та експериментальна робота в школі (під час педагогічної практики); курсова робота, випускна (дипломна) робота. Після закінчення університету самостійне дослідження продовжується під час роботи в школі, потім настає початок роботи над дисертаційною темою; складання кандидатського мінімуму; можливий вступ до аспірантури або закріплення пошукувачем до кафедри (наукового керівника) за фахом; завершення роботи над дисертацією та її захист .
Першою серйозною спробою творчої наукової активності та самостійності студентів може бути виконання курсової роботи з методики навчання технології. Курсова робота – це найбільш розповсюджена форма звіту про виконану студентом дослідницьку роботу. В курсовій роботі студент повинен показати вміння застосовувати отримані ним теоретичні знання з педагогіки, психології, методики та спеціальних дисциплін до рішення конкретних питань теорії та методики навчання технології, креслення і трудових практикумів у загальноосвітній школі.
Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у роботі над дипломною або магістерською роботою. Бажано, щоб проблеми, розглянуті в курсових роботах переросли у бакалаврську, дипломну чи магістерську роботи.
Навчально-методичний посібник розкриває основні положення про організацію, підготовку, написання та захист курсових робіт з методики навчання технології студентами напряму підготовки 6.010103 «Технологічна освіта» у вищих педагогічних закладах освіти.






















МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Серед складових елементів начального процесу особливе місце займає виконання курсової роботи. Курсова робота – це різновид студентської індивідуальної творчої роботи, яка виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час вивчення дисципліни, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах курсова робота є одним з видів індивідуальних завдань, які виконуються студентами в терміни передбачені навчальним планом. Виконання курсових робіт є формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, а тому заміна такої форми іншими видами роботи (науковими роботами, рефератами, іншими творчими роботами) не допускається.
Метою написання курсової роботи є закріплення та поглиблення теоретичних та практичних знань студентів за спеціальністю, розвиток навиків ведення самостійної наукової, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних висновків та практичних рекомендацій за темою курсової роботи.
Курсова робота виконується кожним студентом самостійно і відображає його здатність до самостійної педагогічної діяльності.
У ході виконання курсової роботи здійснюється:
Застосування теоретичних знань при розв’язанні конкретних практичних завдань, що постають перед учителем трудового навчання в реальних шкільних умовах;
Пошук та обґрунтування ефективних форм, методів і методичних прийомів трудового навчання;
Удосконалення вмінь із самостійної роботи та науково-педагогічного дослідження при розв’язанні розроблюваних у курсовій роботі проблем.
Зміст курсової роботи повинен бути пов’язаний із навчанням, розвитком і вихованням учнів. Як показує досвід, курсову роботу найбільш раціонально проводити після завершення теоретичного курсу та педагогічної практики, максимально використовуючи останню для збору матеріалу та проведення методичного дослідження.
Написання курсової роботи потребує від студентів систематичної роботи на протязі всього навчального року.
Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення літературних навчально-методичних і наукових джерел та нормативно-програмових документів, а також за результатами самостійної пошукової роботи.

2. ВИБІР ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який ставить за мету розвиток особистості учня через розв’язання таких загальноосвітніх завдань, як трудове виховання, політехнічна освіта, профорієнтація, формування творчого ставлення до праці та поєднання навчання з продуктивною працею. Тому, під час виконання курсових робіт, студенти повинні розв’язувати кожне з цих завдань окремо або у їх сукупності.
Важливим елементом у написанні курсової роботи є вибір теми. Слід пам’ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи.
Тематика курсових робіт розробляється на кафедрі, і студенти самі обирають із списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Але вони і самі можуть запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності та перспективності, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку технологічної освіти.
Після вибору теми студент звертається до свого наукового керівника за порадою. Дуже важливо, коли він сам перед тим спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівникові зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до виконання даної роботи, а отже, зробити правильні висновки про те, яку надати йому допомогу саме там, де вона найбільш необхідна.
Тематика курсових робіт повинна щорічно коригуватися з урахуванням нагромадженого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів.
Орієнтовна тематика курсових робіт з методики навчання технології, складених для студентів напряму підготовки 6.010103 «Технологічна освіта» наведена у Додатку А.

3. ЗМІСТ КУРСОВИХ РОБІТ
Зміст курсової роботи повинен задовольняти таким вимогам:
відбивати сучасний стан та перспективи розвитку трудового навчання, виховання та профорієнтації учнів;
відбивати сучасні досягнення у галузі основ виробництва або сфери обслуговування;
включати аналіз літературних джерел, педагогічного досвіду відомих вчителів та власного досвіду за темою роботи;
містити дані, здобуті студентом у процесі педагогічного дослідження із застосуванням різних методів узагальнення результатів, обґрунтування висновків.
Курсова робота має характер цільної, завершеної роботи як відносно змісту, вичерпаності теми, так і форми, структури, композиції. Курсова робота повинна включати в себе пояснювальну записку, графічну, у вигляді ілюстративних матеріалів (креслення, технічні малюнки, технологічні карти тощо), і практичну частину у вигляді зразків об’єктів праці для учнів або навчального приладу, пов’язаного з темою роботи тощо.
Структурно-пояснювальна записка повинна включати:
Титульний лист.
Зміст роботи.
Перелік умовних позначень (при необхідності).
Вступ.
Основну частину.
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки (при необхідності).
Титульний лист повинен містити: офіційну назву навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; дисципліну з якої виконується курсова робота; назву (тему) роботи; прізвище, ім’я, по-батькові автора; прізвище, ім’я, по-батькові, посаду, науковий ступінь, вчене звання керівника курсової роботи, місто та рік написання роботи. Форму титульного листа курсової роботи наведено у Додатку Б.
Зміст роботи, поданий на її початку, повинен містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зміст курсової роботи повинен бути логічним, послідовним та зрозумілим. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні.
Перелік умовних позначень складають за умови повторення таких позначень, як символи, абревіатури, скорочення, що не є загальноприйнятими, більше трьох разів у тексті. Цей перелік розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Інакше – розшифровку цих елементів наводять у тексті там, де вперше задують. У випадку, коли у роботі використовується специфічна термінологія чи вживаються маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їхній перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, що розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, у них зліва за абеткою наводять скорочення, справа – детальне тлумачення.
Вступ. У вступі необхідно обґрунтувати актуальність вибраної теми, тобто показати, виходячи з сучасних вимог, що в існуючій шкільній практиці не задовольняє цим вимогам та потребує перетворення, удосконалення; які суперечності, існуючі в практиці, потребують вирішення. Тут же розкривається стан цього питання у педагогічній науці: що досліджено та відкрито, які існують погляди, думки з цього питання, що ще залишається незрозумілим, потребуючим дослідження, розробки і що з цього в силу його першочергової важливості буде вирішувати студент (автор) у своїй курсовій роботі.
У вступі необхідно визначати об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також сформулювати гіпотезу дослідження.
Об’єктом дослідження є вся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка виступає джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення.
Мета дослідження вже закладена у саму назву обраної для дослідження теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Мета дослідження – це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямований на вироблення продукту ліпшого, ніж був раніше, або якщо це явище чи процес – з вищими показниками якості тощо. Поставленої мети досягти треба обов’язково і неодмінно перевірити, чи визначене чітко досягнення мети у висновках.
Мета дослідження конкретизується у його завданнях. Вони дають уявлення про те, на що буде спрямовано дослідження. Завдання розкривають мету дослідження і у своїй сукупності повинні бути адекватними цій меті. Формування завдань робиться у формі перерахування (вивчити , описати , встановити , розробити і т.п.).
Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.
Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховувати студент і його науковий керівник при формуванні і постановці завдань дослідження в рамках курсової роботи.
Визначення теми, об’єкта і мети дослідження складає по своїй суті єдиний нерозривний процес.
Наявність мети та завдань стає передумовою для обґрунтованого вибору методів дослідження, потрібних для дослідження засобів (анкет, тестів, приладів і т. ін.), методів обробки результатів дослідження і, нарешті, способів, за допомогою яких результати дослідження будуть інтерпретовані і відповідним чином оформлені. До найбільш загальних наукових методів відносяться: спостереження, експеримент, вивчення, узагальнення передового педагогічного досвіду, теоретичні дослідження.
Головним методологічним стержнем будь-якого дослідження по праву вважається гіпотеза. Вона є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом педагогічної теорії. Гіпотеза має формуватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок про існування об’єкта, про зв’язок між явищами або про причини явища, при чому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту.
Необхідність наявності гіпотези у науковому дослідженні визначається трьома причинами:
гіпотеза є ніби компасом, який визначає напрямок діяльності дослідника;
вдало сформульована гіпотеза попереджує деяку невизначеність майбутніх результатів дослідження;
гіпотеза спрямовує думки дослідника і чітко визначає ті матеріали, які повинні бути зібрані у процесі дослідження.
Для правильної побудови будь-якої гіпотези, перш за все, необхідно пам’ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Іншими словами, гіпотеза повинна відповідати конкретній меті та описувати конкретний об’єкт дослідження.
Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в роботі мети, зазначають, також у вступі. Їх коротко перераховують та змістовно визначають, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.
Орієнтований обсяг вступу – 3-4 сторінки. У додатку В наводиться варіанти вибору та оформлення основних елементів процедури наукового пошуку.
Основна частина. Вона складається з розділів та підрозділів. Кількість розділів основної частини вибирається студентом самостійно при узгодженні з керівником курсової роботи. Зміст основної частини повинен підпорядковуватись одній провідній ідеї, чітко спрямованій на досягнення мети курсової роботи. Найчастіше основна частина курсової роботи складається з трьох розділів.
У першому розділі розробляються теоретичні (психолого-педагогічні) основи здійснення однієї з педагогічних задач, які ставляться у процесі трудового навчання та креслення.
Починаючи наукову розробку теми, слід провести аналіз стану питання, що досліджується, тобто взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору, грамотно й логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити теоретичні висновки або методичні рекомендації.
У другому розділі показується реалізація вирішення цієї задачі на прикладі конкретної теми або уроку. В цьому ж розділі міститься розробка розгорнутого плану-конспекту одного уроку (заняття). У плані-конспекті необхідно відобразити всі особисті теоретичні та методичні розробки та рекомендації. До цього розділу додаються креслення об’єктів праці та технологічні карти їх виготовлення.
Третій розділ включає обробку та аналіз результатів експериментального дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.
Цей етап вимагає від студента оволодіння основними практичними методами дослідження. До таких методів, які використовуються студентами при виконанні курсових робіт відносять: спостереження, анкетування, бесіду, педагогічний експеримент, математичної методи, статистичні методи та інші.
Педагогічний експеримент дає можливість встановити характер зв’язків між компонентами педагогічного процесу, умовами та результатами різних дій у ході експерименту, порівняти ефективність різних факторів або змін у структурі процесу і вибрати оптимальне їх поєднання, встановити в якісній і кількісній формах закономірні зв’язки між окремими явищами.
Залежно від мети дослідження розрізняють наступні види експериментів: констатуючий, формуючий та контрольний.
Констатуючий експеримент проводиться звичайно на початку дослідження і має своїм завданням з’ясування стану справ у трудовому навчанні з тієї чи іншої досліджуваної проблеми.
Сутність формуючого експерименту полягає в тому, що дослідник перевіряє в дії розроблені теоретичні основи і конкретні методичні заходи вирішення досліджуваної проблеми.
Подальшим етапом дослідження є перевірка ефективності отриманих висновків і розробленої методики. Ця задача розв’язується з допомогою контрольного експерименту. Якщо експеримент підтверджує зроблені висновки, дослідник узагальнює отримані результати, які і стають теоретичним і методичним надбанням трудового навчання.
Кожний розділ роботи повинен мати свої короткі висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором.
У висновках у концентрованому вигляді вміщують основні результати дослідження, підводять підсумки виконаної роботи. Найважливішою частиною висновків наукової роботи є ті пропозиції і методичні рекомендації, які пропонуються автором для вдосконалення елементу, напрямку навчально-виховної роботи в школі. Обсяг висновків не повинен перевищувати 1-2 сторінки.
Список використаних джерел є обов’язковим елементом наукової праці. Він є ключем до використаних дослідником джерел, певною мірою відбиває наукову етику і культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з літературою за досліджуваною проблемою.
Список використаних джерел повинен відображати тільки ті друковані праці, які студент опрацював у процесі виконання курсової роботи.
Існують загальноприйняті правила при описі використаної літератури. Цих правил і слід дотримуватись. Узагальнено бібліографічний опис книги включає відомості про автора (чи авторів), назву видання, його характер і призначення, відомості про авторство, відомості про повторність видання, місце видання (місто, видавництво або установа, що здійснили видання), рік видання, кількість сторінок та деякі інші.
Бібліографічний опис роблять мовою документа.
Використані джерела у списку можна розміщувати одним із таких способів:
у порядку появи посилань у тексті (вважається найбільш зручним для користування і рекомендований при написанні курсових робіт);
в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку.
Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наводяться у Додатку Д.
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.
Додатки розміщують у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки, повинен мати заголовок, що друкується угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Над заголовком посередині рядка друкується слово «Додаток» і велика літера, якою позначається цей додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “Додаток А”. В додатках розміщуються ілюстрації, рисунки, схеми, графіки, діаграми, тестові матеріали.






4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО КУРСОВИМИ РОБОТАМИ
Виконання курсової роботи починається з вибору теми. Ознайомлення студентів з тематикою курсових робіт здійснюється перед початком педагогічної практики. Це робиться для того, щоб вони могли під час її проходження почати попередній збір необхідних матеріалів і самостійно визначитися з вибором теми курсової роботи. Тематика курсових робіт розробляється на кафедрі і кожному студенту надається право самостійного вибору теми курсової роботи. Студент може запропонувати і власну тему у відповідності зі своїми здібностями, нахилами, інтересами.
Керівництво курсовими роботами повинно доручатися, як правило, викладачам з високою фаховою кваліфікацією.
Керівники курсових робіт повинні:
допомагати студентам у визначенні переліку питань і матеріалів, які вони повинні вивчити і зібрати під час педагогічної практики;
надавати допомогу студентам у підборі літератури та інших матеріалів, якими вони повинні користуватись при виконанні курсової роботи;
надавати систематичні консультації студентам з питань послідовності виконання курсової роботи, визначення обсягу і змісту роботи та з питань виготовлення зразків об’єктів праці учнів, наочних приладів або пристроїв для оснащення навчального процесу.
До початку виконання курсової роботи кафедра факультету забезпечує студентів відповідними методичними рекомендаціями, в яких визначений обов’язковий обсяг вимог до курсової роботи, відповідно за напрямком підготовки 6.010103 «Технологічна освіта».




ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оформлення курсової роботи являє собою важливий елемент її виконання і є одним із багатьох факторів, які враховуються при оцінюванні під час захисту. Перш за все, звертається увага на змістовну сторону викладу матеріалу: логічність і послідовність, повноту і широту використання наукових джерел, загальну грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам, на текст роботи, список літератури і додатків.
Курсову роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і в зв’язку з зауваженнями керівника.
Курсову роботу набирають на комп’ютері через 1.5 інтервали (29-30 рядків на сторінці) і друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).
Середній обсяг курсової роботи 30-35 сторінок. В облікований обсяг роботи не включають список використаних джерел та додатки.
Друкуючи роботу, залишають поля: ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Стандарт комп’ютерного шрифту: Times New Roman, розмір шрифту 14.
Текст курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та, за необхідністю – підпункти.
Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, ”ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, ”ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.
Всі заголовки формулюються коротко. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки, якщо попередня частина закінчується на початку сторінки. У кінці заголовків і підзаголовків крапок не ставлять.
Нумерацію сторінок, розділів, пунктів, підпунктів, таблиць, малюнків, формул подають арабськими цифрами без знака № .
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, що включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші курсової роботи номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці подаються в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися із номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу).
Цифровий матеріал часто подають у таблицях, в яких інформація групується в рядки і графи, відокремлені одна від одної вертикальними та горизонтальними лініями. Як правило, таблиця складається з таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф, горизонтальних рядків і вертикальних граф.
Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її порядкового номера. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).
Обов’язковий елемент наукової праці – звертання до цитат. Звертатись до них доцільно тільки у тих випадках, коли цитата дійсно містить потрібну аргументацію. Слід пам’ятати, що цитування – це не засіб для захисту авторитетною думкою власного тексту або аргументованого переконання опонентів. Цитата повинна бути лише засобом розвитку власних міркувань за допомогою раніше висунутих іншими авторами правильних чи неправильних (на думку автора даної праці) ідей.
Щоб вказати джерела цитат, запозичень конкретних відомостей, застосовують бібліографічні посилання. Такі посилання дають змогу відшукати першоджерела і перевірити достовірність відомостей про цитування джерела. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Наприклад, цитата в тексті: “Вчитель технологій виробництва, порівняно з вчителем трудового навчання, матиме більш широкі можливості працевлаштування” [6, с. 12].
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “у працях [2-11]”. Посилання на ілюстрації роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис. 3.3” (третій рисунок третього розділу).
На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “в табл. 4.2.”
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див. табл. 2.3.”.
Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Високі вимоги ставляться не тільки до змісту і результатів курсової роботи, а й до її літературного та зовнішнього оформлення. Однією з найважливіших вимог є написання роботи державною мовою, матеріал слід викладати в логічній послідовності, грамотно, з детальним описом методики дослідження.
У курсовій роботі не рекомендується вживати слова і вирази-штампи типу “на всі сто відсотків”, “на данний момент” і т.п.; слід уникати частих повторень слів чи словосполучень. Разом з тим необхідно прагнути дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів. Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються:
а) після перерахування (і т.ін. – і таке інше, і т.п. – і тому подібне, і т.д. – і так далі);
б) при посиланнях (див. – дивись, пор. – порівняй);
в) при позначенні цифрами століть і років (ст. – століття, р. – рік, рр. – роки).
Існують також такі загальноприйняті скорочення: т. – том, н.е. – наша ера, м. – місто, обл. – область, гр. – громадянин, с. – сторінки, акад. – академік, доц. – доцент, проф. – професор. Слова “та інші”, “і таке інше” всередині речення не скорочують.
У курсовій роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: “Я спостерігав”, “Я вважаю”, “Мені здається”, “На мою думку” і т. ін., чи множини: “Ми отримуємо”, “Ми спостерігаємо”, “Ми маємо” і т.д. Допускаються звороти із збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник “ми”, тобто вживаються означено-особові речення: “спостерігаємо”, “встановлюємо”, “маємо на увазі” та ін.
В окремих випадках можна використовувати вирази “на наш погляд”, “на нашу думку”, або “на думку автора курсової роботи”, або “вивчення передового педагогічного досвіду свідчить про те, що ”, або “на основі зробленого аналізу можна стверджувати ”, або “проведені досліди підтвердили ”, чи “ дають підстави вважати, робити висновки ” та ін.
При згадуванні в тексті прізвищ (вчених-дослідників, вчителів), їх ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Д.О. Тхоржевський, а не Тхоржевський Д.О., як це прийнято в списках літератури).

6. ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ
Захист курсової роботи проводиться відкрито перед комісією спеціалістів ( у складі 2-3 викладачів кафедри) за участю наукового керівника. Кількісний та персональний склад комісії визначається кафедрою.
Для захисту курсової роботи студенту надається до10 хвилин.
Доповідь студента може мати довільну форму, але в ній доцільно висвітити такі важливі питання курсової роботи:
- обґрунтування актуальності теми дослідження;
- мета, завдання, об’єкт, предмет, проблема дослідження;
- що вдалося встановити, виявити, довести;
- якими методами це досягнуто;
- з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження;
- можливості подальшого дослідження проблеми, над якою працював студент.
Після доповіді студентові можна задавати питання. Запитання не повинні дуже відхилятися від теми курсової роботи – треба враховувати психологічний настрій студента.
Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюється за шкалою оцінювання ЕСТS, для студентів, що навчаються за кредитно-модульною системою.
Для студентів заочного відділення курсова робота оцінюється за чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
При оцінці курсової роботи враховується:
- науково-теоретичний рівень змісту, теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат;
- вироблення навичок щодо розробки і вирішення наукової проблеми:вміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти та аналізувати провідні концепції, ставити експеримент;
- використання методів дослідження, самостійний і творчий підхід до аналізу явищ та процесів;
- планомірний і систематичний характер роботи студента над темою;
- якість оформлення курсової роботи (оформлення посилань, списку використаних джерел, додатків тощо) і своєчасність її здачі;
- практична робота;
- результати захисту курсової роботи.
Рейтинговий бал студента з курсової роботи визначається остаточно виходячи з максимальної суми – 100 балів (див. Додаток Ж). Студент вважається таким, що захистив курсову роботу, якщо він набрав 60 і більше балів.
У разі не допуску курсової роботи до захисту студент повинен врахувати зауваження керівника курсової роботи та доопрацювати її з повторною подачею керівникові.
Неявка на захист курсової роботи вважається пропуском без поважної причини, про що у відомості робиться запис «не з’явився».
У разі отримання за результатами захисту курсової роботи незадовільної оцінки студент повинен переробити її з урахуванням висловлених зауважень і протягом 7 днів подати керівнику для перевірки та повторного захисту. Пропуск строку, встановленого для доопрацювання курсової роботи, вважається неявкою на захист курсової роботи. Після чого захист може здійснюватися лише перед міжкафедральною комісією на підставі розпорядження декана факультету.
Студент допускається до семестрового контролю з дисципліни, якщо він захистив курсову роботу, передбачену навчальним планом з цієї навчальної дисципліни.
Після закінчення терміну зберігання курсових робіт (3 ріки) вони списуються за актом.
Завідувач кафедри в кінці навчального року за клопотанням викладачів може залишити для подальшого зберігання кращі курсові роботи, про що приймається рішення на засіданні кафедри.

















Додаток А


ОРІЄНТОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
ПРОБЛЕМА 1. Методика навчання учнів окремим темам програми (5-9 класи)
1. Організація і методика навчання учнів технології обробки деревини в 5-9 класах.
2. Організація і методика навчання технології обробки металів в 5-9 класах.
3. Організація і методика навчання учнів технології обробки тканин в 5-9 класах.
4. Організація і методика навчання учнів технології обробки харчових продуктів в 5-9 класах.
5. Вивчення елементів графічної грамоти на уроках трудового навчання у 5-9 класах.
6. Організація і методика проведення лабораторних робіт на уроках трудового навчання у 5-9 класах .
7. Організація і методика навчання елементів технічного моделювання та конструювання у процесі технологічної підготовки.
8. Підготовка та проведення екскурсій на виробництво з учнями 5-9 класів.
9. Методика проведення ділових ігор на уроках трудового та професійного навчання і креслення (на прикладі конкретних тем).
10. Методика навчання учнів 5-9 класів пошиттю та ремонту швейних виробів.
11. Методика навчання учнів виготовленню сувенірів.
12. Методика навчання учнів художній обробці металу.
13. Методика навчання учнів художній обробці деревини.
14. Методика навчання учнів класів Українській народній вишивці.
15. Методика навчання учнів вузликовому плетінню технікою макраме.
16. Методика навчання учнів класів технології виготовлення аплікації.
17. Методика навчання учнів 5-9 класів елементам графічної грамоти на уроках трудового навчання.
18. Методика формування у школярів 5-9 класів технічних понять на уроках трудового навчання.
19. Розробка комплексу засобів навчання до теми «Технологія обробки деревини» у 5 (6; 7; 8; 9) класі.
20. Розробка комплексу засобів навчання до теми «Технологія обробки металів» у 5 (6; 7; 8;9) класі.

ПРОБЛЕМА 2. Методика навчання учнів окремих темам навчальної програми з креслення (8-9 класи)
1. Методика вивчення теми «Різьба та різьбові з'єднання» у загальноосвітній школі.
2. Розробка методичного забезпечення теми «З'єднання деталей» з курсу креслення у 9-му класі.
3. Розробка методичного забезпечення теми «Перерізи і розрізи» з курсу креслення у 9-му класі,
4. Методика навчання школярів побудові зображень на кресленнях у системі прямокутних проекцій.
5. Методика навчання школярів виконувати перерізи та розрізи на кресленнях предметів.
6. Методика навчання школярів аналізу форми предмета за кресленням.
7. Методика навчання школярів нанесенню розмірів на кресленнях.
8. Методика навчання школярів виконанню геометричних побудов на кресленнях.
9. Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках креслення.
10. Методика навчання школярів розв'язуванню графічних задач на порівняння.
11. Методика навчання школярів розв'язуванню графічних задач на перетворення зображень.
12. Методика навчання школярів розв'язуванню графічних задач на реконструкцію зображень.
13.Методика навчання школярів розв'язуванню графічних задач з елементами конструювання.
14. Розробка комплексу засобів навчання до вивчення перерізів і розрізів на уроках креслення.
15. Розробка комплексу засобів навчання до вивчення креслень з'єднань.
16. Розробка комплексу засобів навчання до вивчення складальних креслень.
ПРОБЛЕМА 3. Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід
1.Особливості організації проектної діяльності учнів на уроках трудового навчання за віковими можливостями.
2.Роль вчителя при організації методу проектів на уроках трудового навчання.
3.Використання комп’ютерних технологій при організації проектної діяльності учнів.
4.Сутність та класифікація творчих проектів учнів.
5.Дослідницький проект на уроках трудового навчання.
6.Використання ігрових методів навчання при організації проектної діяльності учнів.
7.Формування умов розвитку самоосвіти учнів при застосуванні проектної технології навчання.
8.Методи організації проектного навчання на уроках трудового навчання.
9.Формування проектної культури учнів на уроках трудового навчання.
10.Умови розвитку проектного мислення учнів на уроках трудового навчання.
11.Методи оцінювання творчих проектів учнів на уроках трудового навчання.
12.Створення проблемних ситуацій на організаційно-підготовчому етапі проектної діяльності учнів.
13.Метод проектів як засіб розвитку життєвої компетентності учнів.
14.Порівняльний аналіз методу проектів з традиційною системою навчання.
16.Методика організації індивідуальних проектів на уроках трудового навчання.
17.Методика організації парних проектів.
18.Методика організації колективних проектів на уроках трудового навчання.
19.Можливості методу проектів в розвитку пізнавальної активності учнів на уроках трудового навчання

ПРОБЛЕМА 4. Методика позакласної та позашкільної роботи з трудового навчання з учнями загальноосвітньої школи
1. Зміст, мета і завдання позакласної та позашкільної діяльності з трудового навчання у 5-9 класах.
2. Позакласна та позашкільна робота з трудового і професійного навчання як важливі засоби формування творчої активності учнів.
3. Значення позакласної роботи з трудового навчання у вихованні творчої особистості у 5-9 класах.
4. Аналіз і порівняльна характеристика форм позакласної та позашкільної роботи в трудовій підготовці.
5. Досвід позаурочної роботи з розвитку творчих здібностей учнів.
6. Використання досвіду українських національних традицій народних промислів у гуртковій роботі школи.
7. Завдання і зміст позакласної та позашкільної роботи у старших класах.
8. Форми позаурочної діяльності з трудового навчання у 5-9 класах.
9. Організація та проведення занять у гуртках технічної творчості (на конкретному прикладі) у 5-9 класах,
10.Організація та проведення занять у гуртках декоративно-ужиткової творчості (на конкретному прикладі).
14. Особливості проведення індивідуальної роботи з учнями 5-9 класів під час позаурочної діяльності.
15. Організація та проведення дослідницької роботи з учнями сільських шкіл у 5 - 9 класах.
16. Особливості проведення масових форм позакласної та позашкільної роботи з трудової підготовки в 5-9 класах.
17. Організація та проведення олімпіад з трудового навчання у 5-9 класах.
18. Методика підготовки та проведення тематичних вечорів (диспутів) з трудового навчання у загальноосвітніх школах.
19. Організація та проведення виставок-продажів учнівських робіт.
20. Організація і методика проведення занять фотогуртка.
21. Організація і методика проведення занять гуртка автомоделювання.
22. Організація і методика проведення занять гуртка авіамоделювання.
23. Організація і методика проведення занять гуртка судномоделювання.
24. Організація і методика проведення занять гуртка моделювання сільськогосподарської техніки.
25. Організація і методика проведення занять радіотехнічного гуртка.
26. Організація і методика проведення занять гуртка виготовлення м'якої іграшки.
26. Організація і методика проведення занять гуртка фітодизайну.
ПРОБЛЕМА 5. Методика трудового виховання учнів загальноосвітньої школи
1. Завдання трудового виховання у 5-9 класах загальноосвітньої школи та умови їх реалізації.
2. Спільна робота сім'ї та школи в плані формування позитивного ставлення до праці.
3. Реалізація основних принципів виховання у трудовому навчанні.
4. Можливості реалізації виховного впливу на учнів (на заняттях трудового навчання та в позакласній роботі).
5. Аналіз та порівняльна характеристика методів виховання у трудовій підготовці.
6. Трудове виховання в процесі навчальної, суспільно-корисної праці.
7. Диференційований підхід до трудового виховання учнів.
8. Організація та проведення виховних бесід із учнями (конкретних класів) на заняттях трудового чи професійного навчання.
9. Організація та проведення зустрічей із цікавими людьми як важливий засіб виховного впливу на школярів.
10. Принципи та основні напрямки виховної роботи в шкільних навчальних (навчально-виробничих) майстернях.
11. Моральне виховання учнів у процесі трудового навчання, суспільно-корисної і продуктивної праці.
12. Виховання працьовитості і наполегливості на начальних заняттях.
13. Виховання учнів у процесі технічної (декоративно-ужиткової) творчості.
14. Виховання в учнів дбайливого ставлення до матеріальних цінностей.
15. Виховання в учнів творчого ставлення до праці.
16. Виховання трудової активності в учнів.
17. Виховання культури праці в процесі трудового навчання.
18. Виховання трудової дисципліни учнів.
19. Умови ефективного використання виховних можливостей уроку трудового (професійного) навчання у5-9 класах.
20. Естетичне виховання учнів у процесі трудової підготовки (на заняттях та позаурочний час).
21. Екологічне виховання в процесі трудової підготовки учнів.
22. Національне виховання школярів на уроках трудового навчання.
23. Роль трудового навчання у формуванні естетичних смаків у 5-9 класах.
24. Економічна освіта та виховання учнів 5-9 класів під час трудового навчання (при засвоєнні конкретних тем навчальної програми).
25. Роль суспільно-корисної, продуктивної праці в економічному вихованні учнів.
26. Економічне виховання учнів у процесі навчання сільськогосподарській праці і дослідницькій роботі.
27. Формування екологічної культури учнів у процесі трудового навчання.
28. Залучення школярів до продуктивної діяльності як важливий засіб формування гармонійно розвиненої особистості.
29. Врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів у процесі трудового виховання.
30. Єдність виховання та самовиховання учнів у трудовому навчанні.
31. Вплив національних традицій на трудове виховання школярів.

ПРОБЛЕМА 6. Методика профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітньої школи
1. Профорієнтаційна робота в школі як важливий елемент підготовки школярів до свідомого вибору професії.
2. Завдання і зміст профорієнтаційної роботи у 5-9 класах у сучасних умовах.
3. Спільна робота школи і сім’ї з профорієнтації учнів.
4. Система професійної орієнтації у загальноосвітній школі.
5. Організація і зміст роботи з професійної орієнтації учнів у процесі трудового навчання.
6. Психологічні умови підготовки учнів до вибору професії.
7. Професійна орієнтація учнів у процесі трудового навчання.
8. Організація і оформлення кабінетів профорієнтації в школі.
9. Організаційно-методичні засади здійснення профорієнтації у процесі трудової та професійної підготовки учнів.
10. Організація і проведення профконсультацій з учнями школи.
11. Аналіз профорієнтаційної діяльності вчителів трудового навчання на заняттях у шкільних навчальних (навчально-виробничих) майстернях.
12. Планування та підготовча робота вчителів трудового навчання до проведення профорієнтаційної роботи в сучасних умовах.
13. Шляхи та напрямки профорієнтаційної роботи у трудовому навчанні (у процесі засвоєння конкретних тем програми).
14. Формування інтересу до вибору професії.
15. Формування в учнів активної позиції у професійному самовизначенні.
16. Формування мотиваційної готовності учнів до вибору професії.
17. Формування інтересу до конкретних професій.
18. Розвиток у школярів інтересу до професій сфери обслуговування.
19. Професійна орієнтація учнів у сільської школі.
20. Профорієнтація учнів на робітничі професії на уроках трудового навчання.
21.Ефективність профорієнтаційної роботи зі школярами в умовах продуктивної праці.
22. Орієнтація учнів на робітничі професії у процесі трудового навчання і продуктивної праці.
23. Формування професійних інтересів до сільськогосподарської праці на уроках та у позакласній роботі.
24. Роль і місце засобів масової інформації у профорієнтації учнів.
25. Вивчення особистості учнів з метою підготовки їх до вибору професії.
26. Вікові особливості розвитку професійних інтересів в учнів.
27. Застосування ігрових методів у процесі профорієнтації.
28. Роль темпераменту та характеру учня при виборі професії.



ПРОБЛЕМА 7. Методика перевірки знань, умінь учнів загальноосвітньої школи
1. Перевірка навчальних досягнень учнів під час уроків у шкільних навчальних майстернях (кабінетах креслення).
3. Види і форми перевірки знань, умінь учнів у процесі трудового або професійного навчання (креслення).
4. Використання опитування та комбінованої перевірки в трудовому або професійному навчанні (кресленні).
5. Перевірка засвоєння техніко-технологічних відомостей учнів (при вивченні конкретної теми з програми трудового навчання).
6. Перевірка практичних умінь і навичок школярів та шляхи її удосконалення.
7. Використання технічних засобів навчання при перевірці знань та вмінь школярів.
8. Використання комп’ютерних технологій при перевірці та оцінюванні знань учнів на уроках трудового навчання (креслення).
9. Застосування тестових технологій на уроках трудового навчання у 5 (6; 7; 8; 9) класах загальноосвітньої школи
10. Розробка та використання тестів для перевірки техніко-технологічних (графічних) знань, умінь і навичок школярів.
11. Способи підвищення ефективності здійснення поточної перевірки на заняттях трудового навчання.
12. Аналіз наслідків перевірки й оптимізація навчально-пізнавальної діяльності школярів у трудовій підготовці.
13. Аналіз наслідків перевірки й оптимізація навчально-пізнавальної діяльності школярів у графічній підготовці
14. Самоперевірка учнів на заняттях трудового навчання у 5-9 класах.
15. Самоперевірка учнів на уроках креслення у 8-9 класах

Додаток Б

Бердянський державний педагогічний університет
(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра теорії та методики технологічної та професійної освіти
(повна назва кафедри)









КУРСОВА РОБОТА

з методики навчання технології

на тему:_____________________________________________________
____________________________________________________________


Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки 6.010103
«Технологічна освіта»

___________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)



Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____


Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали






м. Бердянськ – 2014 рік

Додаток В

ВАРІАНТ
вибору та оформлення основних елементів процедури наукового пошуку

Тема курсової роботи: «Формування технічних понять в учнів 6 класів на уроках трудового навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій».
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування технічних понять в учнів 6 класів на уроках трудового навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Для досягнення мети дослідження було визначено такі завдання:
1. Дослідити психолого-педагогічні аспекти формування технічних понять в учнів на уроках трудового навчання.
2. Визначити методи та засоби навчання при формуванні технічних понять.
2. Проаналізувати програмно-педагогічні засоби з точки зору ефективності їх використання при формуванні технічних понять.
3. Розробити методичні рекомендації до формування технічних понять в учнів 6 класів на уроках трудового навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
4. Перевірити в процесі експериментального навчання ефективність і результативність застосування запропонованої методики формування технічних понять засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Об’єкт дослідження: процес трудового навчання учнів 6 класів загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження : методика формування технічних понять в учнів 6 класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Методи дослідження:
– теоретичні: вивчення чинних освітньо-нормативних документів, теоретичний аналіз психолого-педагогічної, технічної літератури; систематизація навчально-програмної документації (навчальних програм, підручників, методичних посібників з трудового навчання);
– емпіричні: вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів трудового навчання, педагогічне спостереження, анкетування, тестування, інтерв’ювання вчителів трудового навчання та учнів, бесіди з учителями трудового навчання, аналіз занять з трудового навчання.
Як провідний на всіх етапах дослідження використовувався метод педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний та контрольний) та наступний аналіз і узагальнення його результатів.

Цим завданням і проблемі дослідження може відповідати наступний план курсової роботи:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ПОНЯТЬ
1.1. Формування технічних понять як психолого-педагогічна проблема.
1.2. Розкриття сутності формування понять на уроках трудового навчання в основній школі
1.3. Методи та засоби навчання при формуванні технічних понять в учнів
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ПОНЯТЬ В УЧНІВ 6 КЛАСІВ НА УРОКАХ
ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання
2.2. Методики застосування педагогічного програмного засобу «Листові метали та дріт» в 6 класі загальноосвітньої школи
2.3. Особливості створення (програмування) педагогічного програмного засобу «Листові метал та дріт»
2.4. Методичні рекомендації до проведення уроку в 6 класі з використанням педагогічного програмного засобу
2.5. Експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики формування технічних понять, засобами інформаційно-комунікаційних технологій
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ




















Додаток Д
Приклади оформлення літературних джерел

Характеристика джерела
Приклад оформлення

1
2

Державний документ
Україна XXI століття. Державна національна програма “Освіта”. – К.: Райдуга, 1994. – 61с.

Книга (одного, двох або трьох авторів)
Атутов П. Р. Політехнічний принцип у навчанні школярів /П.Р. Атутов; пер. з рос. В. Ф. Казімрук.
· К. : Рад. школа, 1982. – 175 с.
Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід: [навч. посіб.] / [за заг. ред. О.М.Коберника, В.К.Сидоренка]. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 216 с.
Атутов П. Р. Связь трудового обучения с основами наук: [книга для учителя] /П.Р.Атутов, М.И.Бабкин, Ю.К.Васильев. – М. : Просвещение, 1983. – 128 с.

Більше трьох авторів
Трудове навчання : [навч. посібник для 7 кл. серед. шк.] /[В. М. Мадзігон, А. І. Воловиченко, Г. Є. Левченко та ін.]. – К. : Рад. шк., 1991. – 207 с.

Словник
Современный словарь по педагогике / [сост. Е. С. Рапацевич]. – Минск : Современное слово, 2001. – 928 с.

Довідник
Долінська М. Майстри народного мистецтва УРСР: Довідник. – К.: Мистецтво, 1966. – 158с.

Стаття у журналі (одного, двох або трьох авторів)
Сидоренко В. К. Перспективи галузі “Технологія” в загальноосвітніх навчальних закладах України / В. К. Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003.
· № 4. – С. 4-7.

Стаття у збірнику наукових праць
Даннік Л. А. Сутність та особливості набуття учнями технічних знань / Л. А. Даннік // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 1. – Бердянськ, 2005. – С. 90-97.

Монографія
Гусев В. И. Совершенствование содержания политехнической подготовки учителей труда в пединституте / В.И.Гусев. – К. : Выща школа, 1988. – 131 с.

1
2

Навчальна програма
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання. 5-9 класи /М-во освіти та науки України. – К.: Шкільний світ, 2012. – 287 с.




































Додаток Ж

Рекомендована оцінка видів навчальної діяльності студента при виконанні курсової роботи
 
№ п/п
Критерії оцінювання курсової роботи
Максимальна кількість балів


1.1.

Теоретико-методична частина
Теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат

5

1.2
Аналіз провідних концепцій при висвітленні проблеми
5

1.3
Методика експериментальної роботи
10

1.4
Статистична та математична обробка даних експериментальної роботи
5

1.5
Самостійний і творчий підхід до аналізу практики сучасного навчання і виховання
10

1.6
Планомірний і систематичний характер роботи студента над темою
5

1.7
Загальне оформлення курсової роботи
3

1.8
Оформлення бібліографії
2

1.9
Змістовні додатки
10

1.10
Своєчасність здачі курсової роботи
5

1.11
Грамотний і аргументований захист курсової роботи перед комісією
15

 
Всього:
70




Практична частина

30





ВСЬОГО:

100



























































13PAGE 15


13PAGE 144015




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 17565433
    Размер файла: 203 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий