KP_EP


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
Міністерство освіти і наук
и, молоді та спорту

України

Державний ВНЗ 
Національний гірничий університет
»











МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З ДИСЦИПЛІНИ „ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ”





















Дніпропетровськ

2011

Міністерство
освіти і наук
и, молоді та спорту

України

Державний ВНЗ Національний гірничий університет»















МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З ДИСЦИПЛІНИ „ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ”

для студентів спеціальності


Електротехн
і
чні системи електроспож
ивання






















Дніпропетровськ

ДВНЗ 
НГУ
»

20
11

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Електроп
о-
стачання” для студентів спеціальності “Електротехнічні системи електросп
о-
живання” / Упорядн. В.Т.

Заїка, В.В.

Самойленко,

О.В. Бобров,
А
.
С
.
Румя
н-
цев
.



Д
.
:
ДВНЗ 
Н
аціональний гірничий університет
»
, 20
11
.


4
8

с.








Упорядники:

В.Т. Заїка, д
-
р техн. наук, професор,

В.В. Самойленко, аспірант,

О.В. Бобров,
А.С. Румянцев
, асистенти





Відповідальний за випуск заступник завід
увача кафедри систем

електропостачання С.І. Випанасенко, д
-
р техн. наук, професор


3
ВСТУП


Мета та зада
чі

курсового проекту


У

курсовому

проект
і

вирішуються

основні
питання
з
електропостачання

таких

об’єктів
:



окремих енергоємних
відділень
або
діл
ьниць
;



цех
ів (низьковольтні силові
та

освітлювальні мережі)
;



підприємств (низьковольтні і міжцехові мережі напругою 6

10 кВ)
;



груп технологічно зв'язаних виробництв (
розподіль
н
і мережі 6

35
кВ
)
.

Проектуватися м
ожуть діючі підприємства

або нові

за завданням,
складени
м керівником проекту або
виданим

підприємством

(
організацією
)
.
У

курсовому проекті можуть також
розглядатися

питання науково
-
дослідного
характеру, які стосуються ан
а
лізу та синтезу систем електропостачання.

Теми курсових проектів затверджуються на кафедрі
і видаються
студентам
керівником курсового проекту.


Зміст та оформлення курсового проекту


Проект
складається з

пояснювальн
ої

записк
и

та

креслень
.

Записка повинна мати не більше
25

сторінок тексту,
підготовленого у
редакторі
MS

Wo
,

з

графіками і рисунк
ами,
що

пояснюють
сутність

розрахунків.

Виконуються

вони за допомогою
програмних пакетів
MathCA
,
MS
Ex
c
el

і т.п.

До запис
ки додається
два

креслен
ня
,
де

відображаються основні
результати проектування.
Пояснювальна записка
повинна розкривати
сутність

проект
у, містити
результати
досліджен
ь

і розрахунк
ів
, а також опис
викона
них
експериментів, їх аналіз, техніко
-
економічне порівняння і
обґрунтовування

рішень, які приймаються
.
У
сі розділи проекту оформл
ю
ються
згідно

з ГОСТ
2.105
-
95
.

Номери ф
ормул
у
записці
прост
авляють
ся

у

круглих дужках,
рисунки

(ескізи, схеми, графіки)
і таблиці

нумерують
ся

арабськими цифрами
,
наприклад
,

р
ис
.

2,
таблиця

7 і т.
д
.

Креслення і схеми повинні бути виконані відповідно до правил єдиної
системи конструкторської документації

Є
СКД (
ДСТУ

2.104
-
68 Основні
написи», ДСТУ

2.109
-
73 Основні вимоги до креслень»,
ДСТУ

2.301
-
68
Формати»
тощо
).

Креслення представляються
на
листах

формат
у

А1
(594

840

мм).
Д
опускається

застосовувати формат А2 (594


420

мм)
або А3
(297

420

мм
)
для креслен
ь, які
ви
кон
уються

на ЕОМ
за допомогою графічних
редакторів А
to
СА

,
Kompa
,
Mo

тощо
.

Електричні схеми
креслять

згідно
з
ДСТУ

2.701
-
84
, ДСТУ 2.702
-
75,
ДСТУ

2.705
-
70; графічні зображення їх елементів


ДСТУ

2.721
-
74
,

ДСТУ

2.755
-
87,

графічні зображення електрообла
днання і проводок на планах


ДСТУ

21.614
-
88 (
додат
о
к
)
.


На електричних схемах
для
кожного елемента відповідно до вимог

4
ДСТУ

2. 710
-
81 записується буквене або буквено
-
цифрове позиційне
позначення і номінальна величина.

Орієнтовно трудомісткість виконання о
кремих розділів проекту

системи
електропостачання об’єкт
а разом з кресленнями

складає:

1.
Вступ



2
%.

2
.
Розрахунок електричних навантажень


20
%.

3
.
Вибір трансформаторних підстанцій

і
компенсувальн
их

установок



1
5
%.

4
.
Вибір напруги, структури
та

конст
руктивного виконання
обладнання
електричних
мереж
напругою до
та вище
1 кВ


2
0
%.

5

Вибір провідників, комутаційної та захисної апаратури


25%.

6
.
Забезпечення якості напруги у електроприймачів


10%.

7
.
Техніко
-
економічні показники
проекту


5%.

8.
Висно
вок


3
%.

Перелік креслень визначається темою проекту.

Наприклад, д
о
проекту за
тем
ою
: „Електропостачання цеху” додаються
:


1. План цех
у

з розташування
м

електроприймачів (
ЕП
)
, підстанцій,
магістральних
шинопроводів,
силових
розподіль
н
их пунктів
та

трас
пос
тачаль
н
их
і

розподіль
н
их ліній.

2. Принципова схема цехової електричної мережі.

3. Креслення
розведення

кабелів,
прокладання

шинопроводів або
тролейних ліній; схем
и

ФК
У
, симетру
вальн
их пристроїв, регулювання БК
;

карт
а

селективності
захисту

та інше

(
за
реко
мендацією

керівника проекту
)
.

Для проектів з елементами наукових досліджень перелік креслень
встановлюється керівником індивідуально.

Для захисту проект
ів

призначається комісія з двох
-
трьох викладачів.


1.

ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО СИСТЕМ
ПРОМИСЛО
ВОГО ЕЛЕКТРОПО
С
ТАЧАННЯ


Низьковольтні цехові мережі
систем електропостачання (СЕП)
обслуговують більшість технологічних процесів
, де
з
адіяна значна кількість

електродвигунів,
електрозварювальних
установок
та

інших

електроприймачів
,
що

спожива
ю
ть близько 80
%
усієї

електроенергії в промисловості. Тому для
розподілу електроенергії на напрузі до 1

кВ

слід застосовувати най
більш
економічн
і

системи,
які
забезпечую
ть

необхідний
рівень

надійності, безпеки і
зручності експлуатації. У свою чергу число, потужність

і

м
ісце розташування

цехових трансформаторних підстанцій (основних елементів
СЕП
), наявність
високовольтних електроприймачів, віддаленість об'єкт
а

від джерел живлення

З
П
, ЦРП та інші
) і ступ
і
нь безперебійності електропостачання цехів
,

що
вимагається
,

визнач
ають структуру і параметри
розподіль
н
ої (міжцехов
ої
)
мережі більш високої напруги.

Остаточне рішення в обох випадках ухвалюється на
підставі

порівняння

варіантів
за

техніко
-
економічни
ми

показника
ми
. Порівнювані варіанти
за

технічн
и
м рівн
ем
, надійн
і
ст
ю

елек
тропостачання, зручн
і
ст
ю

експлуатації
та


5
іншим
и

показникам
и

повинні відповідати вимогам,
які
пред'явля
ю
ться до
системи електропостачання даного промислового об'єкт
а

(
підприємства,
групи
цехів, корпус
у
, цех
у
, відділення
тощо
).

Для наочності процес проектува
ння систем
и

електропостачання
об’єкт
а

представлений у вигляді послідовності проектних процедур
(
р
ис.

1
)
,
які
забезпечую
ть

отримання необхідної технічної документації (описів, креслень,
та
б
лиць підключень
тощо
).


Забезпечення якості електроенергії у електроприймачів
Розрахунок електричних навантажень для виділених
дільниць і обєктів у цілому

Аналіз вихідних даних
Вибір числа, потужності та розміщення трансформаторних
підстанцій. Компенсація реактивної потужності
Вибір структури, напруги та конструктивного виконання
обладнання системи електропостачання
Розрахунок та кпараметрів елементів елек-
тричних мереж системи
оординація
електропостачання

Розрахунок техніко-економічних показників спроектованої
системи електропостачання


Рис
.

1
.

П
ослідовність

ви
ріше
ння
проектних задач


2
.

РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ


2.1
.

Основ
ні положення


При розрахунку електричних навантажень необхідно мати дані про
призначення (технологічні, сантехнічні, ремонтні, допом
і
жні), взаємозв'язки у
виконуваному

технологічному процесі (не
з
в'язані, що віднос
я
ться до потоково
-
транспортних систем, агрегатовані і т.
п
.),
вимоги щодо
безперебійн
о
ст
і

живлення, номінальну потужність і режим роботи електроустановок і окремих
ЕП, а також відомост
і

про їх розташування в цех
у або
на
окремих

6
виробництвах.

Для зручності пошук
у

електроприймачів на плані їх рекомендується
пронумерувати
у

зростаючому порядку зліва направо, зверху вниз, групуючи по
відділеннях,
дільницях
, виробничих зонах з урахуванням технологічних
особливостей об
'єкт
а
. Передбачається, що виділені технологічні підрозділи
надалі
будуть
живитися

від окремих розподіль
н
их шаф (ШР), магістральних
або розподіль
н
их шинопровод
і
в (ШМА, ШРА), щитів і шаф станцій управління
(ЩСУ, ШСУ) або розподіль
н
их щитів (РЩ), трансформато
рних підстанцій

(ТП)
, число і місце розташування яких уточнюватиметься в процесі
проектування (див.
розділ

4).

При

розв’яз
а
нні

основних задач
з
електропостачання
необхідно знати
:

1. Середні навантаження
:

а) за максимально завантажену зміну (активн
е

зм
P
,

реактивн
е

зм
Q
,

повн
е

зм
S

і струмов
е

зм
I
);

б) за рік (активн
е

р
.
с
P
,
реактивн
е

р
.
с
Q
,

повне

р
.
с
S
,

струмов
е

р
.
с
I
).

Активне
зм
P

і реактивне
зм
Q

навантаження використовуються для
визначення розрахунков
их

активного
м
P

і реактивного
м
Q

навантажен
ь
, а
величини
р
.
с
P

і
р
.
с
Q



для визначення витрат і втрат електроенергії за рік.

2. Максимальні навантаження:

а) тривалістю 30
хв

(розрахунков
е

активне

м
P
, реактивне

м
Q
,

повне
м
S
,

струмове

м
I
).

Ці величини необхідні для розрахунку
перерізів

прові
д
ників
за

нагрів
ом

і
економічн
ою

густиною

струму, вибору потужності трансформаторів,
перетворювачів, джерел реактивної потужності
та
іншого електромережного
устаткування, визначе
ння втрат і відхилень напруги, максимальних втрат
потужності
й

інших характеристик системи електропостача
н
ня;

б) тривалістю 1
-
2
с

(звичайно визнача
є
ться
струмове

п
I

або повне

п
S
,
рідше активне
п
P

і реактивне

п
Q

навантаження). Ці навантаження, звані

піковими

, необхідні для оцінки коливань напруги, вибору плавких вставок,
уставок
розч
е
плювач
ів

автоматичних вимикачів і струму спрацьовування
захисних пристроїв
, перевірки електрич
них мереж за умов самозапуску
електродвигунів.

Для
визначення розрахункових електричних навантажень

промислових
об’єктів
використовуються
методи
[
1; 2, гл.

2; 3, гл.

5; 4
]
:




коефіцієнта п
о
питу;



упорядкованих діаграм (метод коефіцієнтів використання і
макс
имуму);



статистичний.

Кінцевими результатами цього етапу

є
:



розрахункові навантаження технологічних діл
ьниць
, створювані
силовими електроприймачами напругою до 1

кВ
;



розрахункові навантаження
,

створювані освітлювальн
и
ми установками

7
на
кожн
ій

дільниці і

об'єкт
і

в цілому
;



розрахункове навантаження
в цілому по
об’єкт
у

(
цеху,
груп
и

цехів

і
т.п.
)
,

включаючи освітлювальні установки і ЕП на напругу більше 1
кВ
;



щільність

навантаження (

,
кВт/м
2
)
на
окремих діл
ьниц
ях

і об'єкт
і

в
цілому;



картограма

навантаж
ень на плані об'єкт
а

(
цеху,
групи цехів і т.п.) з
виділенням навантажень освітлювальних і силових електроустановок, а також
навантажень високов
о
льтних ЕП.

Розрахунок електричних навантажень
входить

до

пояснювальн
ої

записк
и

як
окрем
ий

розділ.
У

графічній ч
астині результати розрахунку
подаються

у
вигляді
картограм

навантажень (активних і реактивних), суміщених з планом
розташування технологічних механізмів і ЕП
.

Картограми
використовуються

для розміщення основних елементів
системи електропостачання (РП, КТП,

ШМА, ШРА, ЩР, ККУ та інші)
на плані об’єкт
а
.



2.2
.

Визначення розрахункових навантажень за методом
коефіцієнта попиту


Для невеликих об'єктів і вузлів
з технологічно з’єднаними ЕП
розрахунки
навантажень
доцільно виконувати
за

допомогою
метод
а

коефіцієнт
а попиту,

який є найбільш простим
. Однак слід пам’ятати
,
що він
дає
і
значн
у похибку
кінцевого

р
е
зультат
у, звичайно у бік збільшення.

Порядок розрахунк
ів

за даним методом
навед
ений
у табл.
1.

Розрахункові навантаження для групи однорідних за режимом роботи

електро
приймачів
знаходя
ться з
а

вира
з
ами
:


ном
п
м
Р
К
P

=
;






(
1
)



=
tg
P
Q
м
м
;






(
2
)


=

=
co
P
Q
P
S
м
м
м
м
2
2
,





(
3
)


де

п
К



коефіцієнт попиту даної характерної групи
електро
приймачів,
прийнятий за д
о
відков
ими матеріалами;

ном
Р



сумарна номінальна потужність групи електроприймачів;


tg



відповідає характерному для даної групи приймачів

co
,

який
знаходи
ться за довідковими матеріалами.

Розрахункове
навантаження вузла системи електропостачання (цеху,
корпуса, підприємства) за цим методом визначається підсумовуванням
розрахункових навантажень окремих груп приймачів, що входять у даний
вузол, з урахуванням коефіцієнта різночас
овос
ті

максимумів навантаже
ння,
тобто



8
м
.
p
n
м
n
м
м
K
Q
P
S
2
1
2
1

















=


,




(
4
)


де


n
м
P
1
,


n
м
Q
1


відповідно сума розрахункових активних та реактивних
навантажень окремих груп приймачів;

м
.
p
K



коефіцієнт
різночас
ов
ості

максимумів навант
аження окремих груп
приймачів
,

приймається
залежно від
рівня розподілу електроенергії, до якого
належить даний вузол

у

системі електропостачання підприє
м
ства
:




розподільні

шафи, ШРА

(рівень ІІ)

0,8...
1,0



розподільні

щити, ШМА, вторинні шини КТП (рівен
ь ІІІ)

0,8...
0,9



шини РП
-
6
-
10 кВ (рівень I)

0,85...
1,0


Таблиця 1

Розрахунок електричних навантажень методом коефіцієнта попиту

Номер п/п

На
ймен
у
-
вання

вузлі
в
жи
в
лення

і

груп

Е
П

Кількість

Е
П

Встановлена

потужність

Е
П, привед
е
на
до Т
В=100%,
кВт

Коефі
ц
і
є
нт
попиту

К
п


co


tg

Максимальне

навантаження

=
м
I

,
U
S
ном
м
3
=

А

,
P
K
P
ном
п
м
=

кВт

,
tg
P
Q
м
м

=


квар

,
Q
P
S
м
м
м
2
2

=

кВ

А












Розрахунок
навантажень потужних вузлів (цехів,
підприємств

т
ощо
)
доцільно виконувати методом коефіцієнтів використання і максимуму
навантаже
н
ня

(метод упорядкованих
діаграм
)
, що да
є

у цих випадках найбільш
достовірні р
е
зультати.


2.
3
.

Визначення розрахункових навант
ажень за методом
упорядкованих діаграм


Метод упорядкованих діаграм
покладений в основу 
В
казівок з
визначення електричних навантажень
в

промислових установках». За
розрахункове активне навантаження приймають його півгодинний максимум,
який визначається на

всіх рівнях розподіль
н
их і
постача
льних мереж за
коефіцієнтами використання і максимуму номінальної активної потужності
робочих електроприйм
а
чів.

Т
рифазн
і

електроприймачі.

Усі ЕП
за значеннями
коефіцієнтів використання
К
в

і потужності
co


[3, табл. П
III
-
8; 5, табл. 2.2; 6,
табл. 8.3; 13, кн. 2, розд. 24]

розбивають на групи з більш
-
менш однаковим
режимом
(графіком)
роб
о
ти
(
з
приблизно однаковими

co

і
в
K
).


9
Залежно

від нерівномірності режиму роботи

ЕП

умовно поділяю
ться на
ЕП з постійним і
змінним

графіком навантажень. Далі

визначається сумарна
середня потужність за найбільш завантажену зміну для кожної групи
однорідних за режимом роботи ЕП
:



=
і
.
ном
в
зм
р
К
Р
;





(
5
)


=
tg
Р
Q
зм
зм
,






(
6
)


де

в
K



коефіцієнт використання для кожної групи ЕП
, який
знаходиться

за
довідковими даними;




і
.
ном
p



сумарна номінальна потужність групи

ЕП
.


Для ЕП з повторно
-
короткочас
ов
им

режимом роботи паспортну

потужність необхідно
привести до відносної тривалості
включення
,
яка
до
рівн
ює

одиниці:

ТB
p
p
пасп
ном
=
.





(
7
)


Для освітлювального навантаження активна середня потужність за
найбільш завантажену зміну
(вона ж і максимальна)
визначається
як




=
ном
о
.
п
зм
р
К
Р
,





(
8
)


д
е

о
.
п
К



коефіцієнт попиту,
для виро
б
ничих дільниць
прий
мається
0,9

[
5
,

§2
-
2
].

Для люмінесцентних і дугових ртутних ламп враховується реактивне
навантаження, якщо відсутня індивідуальна компенсація, оскільки в цьому
випадку
при
ймається, що
6
0
,
co
=


(
33
1
,
tg
=

)
.

Розрахункові навантаження вузла (дільниці),
до якого входить

кілька груп
трифазних приймачів з
і

змінним

графіком навантаження, визначаються за
сумарною середньою потужністю за найбільш заванта
жену зміну і за
коефіцієнтом максимуму
м
K
:


=

=
n
i
i
.
зм
м
м
P
К
P
1
;






(
9
)


=

=
n
i
i
.
зм
м
Q
,
Q
1
1
1

при
10

e
n
;





(
10
)


=
=
n
i
i
.
зм
м
Q
Q
1

при
10

e
n
,





(
11
)


де

n



кіль
кість груп ЕП;

м
K



коефіцієнт максимуму, який визначається за середньозважен
им

значення
м

коефіцієнта використання
сз
.
в
К

та
ефективн
им

числ
ом

ЕП
е
п
.



10
Середньозважене значення коефіцієнта використ
ання для вузла
:




=
=
=
n
i
i
.
ном
n
i
i
.
зм
сз
.
в
p
P
K
1
1
.






(
12
)


Точне значення
е
п

знаходиться як











=
n
i
.
ном
n
i
.
ном
е
)
p
(
p
n
1
2
2
1
.





(
13
)


Якщо
кількість

ЕП у групі дорівнює чотирьом і більш
е
, то ефективн
у

їх
кількість

е
п

допускаєть
ся приймати рівн
ою фактичній

кількості
ЕП за умови,
що відношення
міn
.
ном
маx
.
ном
р
p
m
=

не перевищує трьох, де
маx
.
ном
р



номінальна
потужність
найбільшого
за потужністю
електроприймача в групі;
міn
.
ном
р



номінальна потужні
сть на
й
меншого
за потужністю
електроприймача в групі.

Якщо
3

т
,
2
0
,
K
в

, то ефективне число ЕП
е
п

можна визначати за
спрощен
ою формулою
:

маx
.
ном
n
i
.
ном
е
р
p
n

=
1
2
.





(
14
)


При

3

т

і
2
0
,
K
в


ефективн
у
кількість

ЕП можна визначати за кривими
залежності відносно
ї

ефективно
ї

кількості

ЕП
n
n
n
e
e
=
*

від відносних величин
n
n
n
1
=
*

і
ном
ном
Р
P
P
1
=
*

[
7
, §4
-
4
].

Тут
1
п



кількість

ЕП, номінальна потужність
кожного з яких не менш
е

половини потужності найбільшого
з
ЕП;
1
ном
P



сумарна номінальна потужність цих ЕП;
ном
P



сумарна номінальна
потужність усієї групи.

Визначення
е
п

у

цьому випадку провадиться в такій п
о
слідовності:

1)

виявляється найбільший за потужністю ЕП у даному вузлі;

2)

виявляються ЕП, номінальна потужність кожного з яких не менш
е

половини потужності найбільш

потужн
ого

ЕП, і підраховується їхнє число
1
п
;

3)

визначається сумарна потужність
1
ном
P

цих ЕП;


11
4)

підраховується сумарна номінальна потужність
ном
P

усіх робочих
ЕП даного вузла;

5)

знаходяться значення
e
n
*

і
*
P

за кривими [7, §4
-
4].

Визначивши відносне значення
e
*
n
, можна легко знайти шукане значення
е
п
, що дорівнює
n
n
п
e
*
е
=
.

Коефіцієнт максимуму визначається за кривими

[
3
,

§5
-
2;

7
,
§4
-
4
].

При

розрахунку еле
ктричних навантажень за допомогою ПК коефіцієнт
максимуму
м
K

доцільно знаходити

не за кривими, а за аналітичним
виразом

що рекомендується для використання при будь
-
яких значеннях
е
п

і
сз
.
в
К

в
межа
х від 0,15 до 0,8.
:



(
)
01
,
0
2
,
1
1
1
4
,
1
1
.
.
1
,
1
-
-

-

=
сз
в
сз
в
е
м
К
К
n
К
,



(
15
)



При
15
0
,
К
сз
.
в


маємо

занижені значення
м
K
, але в припустимих межах
(
до
10%).

Якщо
200

е
п

і
в
К



будь
-
який

або

8
0
,
К
в


і
е
п



будь
-
яке, то значення
м
K

приймається
таким, що до
рівн
ює

одиниці (
1
=
м
K
).

Для груп ЕП тривалого режиму роботи з практично постійним графіком
навантаження (
6
0
,
К
в


та к
оефіцієнт в
ключен
ня близьки
й

одиниці) коефіцієнт
максимуму може бути прийняти
м таким, що до
рівн
ює

одиниці, а розрахункове
навантаження групи таких ЕП прирівнюється відповідно середньому за
найбільш зав
а
нтажену зміну:

зм
м
Р
P
=
;






(
16
)

зм
м
Q
Q
=
.






(
17
)


Якщо у вузлі є групи з
і

змінним

і постійним графіками навантаження, то
розрахункові навантаження вузла (активне і реактивне) визначаються
алгебраїчним додаванням розрахункових навантажень ЕП з
і

змінним

графіком і
відповідни
х середніх (вони ж розрахункові) навантажень за найбільш
завантажену зміну ЕП із практично постійним графіком, тобто




=
=

=
m


.
зм
n
i
i
.
зм
м
м
P
P
К
P
1
1
;





(
18
)



=
=

=
m


.
зм
n
i
i
.
зм
м
Q
Q
,
Q
1
1
1
1

при
10

е
п
;



(
19
)



=
=

=
m


.
зм
n
i
i
.
зм
м
Q
Q
Q
1
1

при
10

е
п
,



(
20
)



12
де

m



кількість

груп ЕП з мало мінливим графіком навантаже
н
ня.

Повне розрахункове навантаження визначається за форм
у
лою
:


2
2
м
м
м
Q
Р
S

=
.






(
21
)


Коли дані про характер графіків навантаження по окремих групах ЕП
відсутні, усі

вони відносяться до приймачів зі змінним графіком навантаження.

О
днофазн
і

електроприймачі.

При
увімкненні

однофазних ЕП на міжфазні і фазні напруги необхідно забезпечити найбільш
рівномірне навантаження на кожну фазу. Загальне середнє навантаження
по
окре
мих фаз
ах

визначається підсумовуванням однофазних навантажень даної
фази (фаза
-
нуль) і груп однофазних навантажень з однаковими

co

і
в
K
,
увімкнених

на лінійну напругу з відповідним
при
веденням

цих навантажень до
на
вантажень однієї фази і фазн
ої

напру
ги

за допомогою коефіцієнтів
приведення.

Наприклад, для фази
А
:


)
А
(
ном
в
А
)
сa
(
)
СА
(
ном
в
А
)
ab
(
)
АВ
(
ном
в
)
А
(
зм
Р
К
р
Р
К
р
Р
К
Р
0





=
;

(
22
)

)
(
)
0
(
)
(
)
(
)
(
)
(
)
(

tg
Р
К
q
Р
К
q
Р
К
Q
А
ном
в
А
сa
СА
ном
в
А
ab
АВ
ном
в
А
зм





=
,


(
23
)


де

в
в
в
К
,
К
,
K






відповідні коефіцієнти використання;



ном
Р



номінальн
а

активна потужн
і
ст
ь

однофазних ЕП, приведен
а

до
ТВ=100%;

q
,
р



коефіцієнти приведення навантажень,
увімкнених
на лінійну
напругу, до відповідної фази [
2
,

§2.5;

3
, §5
-
3
].

Аналогічно
розраховуються

навантаження інших фаз і знах
одяться
найбільш і найменш завантажені фази, використовувані для визначення
нерівномі
р
ності завантаження фаз і умовних середніх навантажень трифазної
мережі від однофазних ЕП.

Нерівномірність розподілу навантаження по фазах трифазної мережі для
випадку змі
шаного
вмикання

однофазних ЕП при
їх
кількості

більш
е

трьох і
різних

co

і
в
K

визначається з урахуванням того, що максимально
завантажена фаза вибирається за середнім навантаженням
:


100
3
зм
ф
.
min
.
зм
ф
.
min
.
зм
ф
.
max
.
зм
P
Р
Р
Р

-
=
x
%,




(
24
)


де

ф
.
min
.
зм
ф
.
max
.
зм
Р
,
P



середні за найбільш завантажену зміну навантаження
однофазних ЕП максимально і мінімально завантажених фаз трифазної мережі;


зм
P



середнє за найбільш завантажену зміну навант
а
ження трифазних ЕП.

Приміт
ка.

Електроприймачі,

увімкнені на фазні і лінійні напруги і розподілені по

13
фазах з нерівномірністю не вище 15% від загальної потужності трифазних і рівномірно
розподілених по фазах ЕП у групі, враховуються як трифазні ЕП тієї ж сумарної
потужності.

Якщо ж

нерівномірність більш
е

15%, то їх розрахункове максимальне навантаження
дорівнює

потрійному
н
авантаженню найбільш завантаженої фази.

Середні навантаження від однофазних електроприймачів незалежно від
нерівномірності навантаження по фазах, створюваної цими

ЕП, розраховуються
як і середні навантаження трифазних ЕП. У цих випадках їх умовна
(еквівалентна) трифазна потужність
у
.
ном
P

визначається залежно від їх
кількості
n

і схеми
підключення

до

трифазн
ої мережі
:


1.
При
3

n

і

увімкненні

на фазну напругу


ф
.
м
.
ном
у
.
ном
p
P
3
=
,





(
25
)


де

ф
.
м
.
ном
p



номінальна потужність ЕП найбільш завантаж
е
ної фази, кВт.

2.
При
3

n

і

увімкнен
ні

на лінійну напругу
,

по можливості
,

р
івномірно в
різні плечі трифазної системи:


якщо

1
=
n


л
.
ном
у
.
ном
p
Р
3
=
;





(
26
)

якщо

3
2
-
=
n

ф
.
м
.
ном
у
.
ном
p
P
3
=
,





(
27
)


де

л
.
ном
p



номінальна потужність ЕП
[
2, §2.5; 3, §5
-
3
]
, кВт.

При ч
ислі однофазних ЕП більш
е

трьох,
увімкнених

на фазну чи лінійну
напругу, при однакових

co

і
в
K

їх середнє навантаження за найбільш
зав
антажену зміну визнач
а
ється
як


ф
.
м
.
ном
в
зм
P
К
P
3
=
,





(
28
)


де

ф
.
м
.
ном
P



номінальна потужність найбільш завантаженої фази.

При різних

co

і
в
K

ф
.
м
.
зм
зм
P
P
3
=
.





(29
)

Максимальні навантаження однофазних ЕП визначаються
як і

трифазни
х

ЕП.

При цьому величина
е
п
, необхідна для визначення
м
К
,

обчислюється за
формулою
:

max
.
ном
n
i
.
ном
е
p
p
n
3
2
1

=
,





(
30
)


де


і
.
ном
р



сума номінальних потужностей однофазних ЕП даного
розрахункового вузла;


14
max
.
ном
р



потужність найбільшого однофазного ЕП.

Середньозважене значення
в
K
, що відповідає максимально завантаженій
фазі:

ф
.
max
.
О
.
ном
Л
.
ном
Л
.
ном
ф
.
max
.
зм
в
P
P
Р
Р
К


=
2
2
1
,


(
31
)


де

2
1
Л
.
ном
Л
.
ном
Р
,
Р



сумарні номінальні потужності однофазних ЕП,
увімкнених

на
лінійну напругу між найбільш завантаженою фазою і суміжними
з нею
у

трифазній системі;

ф
.
max
.
О
.
ном
Р



сумарна номінальна потужність однофазних ЕП,
увімкнених
на фазну напругу найбільш завантаженої фази.

Результати розрахунків за методом упорядк
ованих діаграм доцільно
представити

у вигляді
табл.

2

та
3
.


2.
4
.

Статистичний метод в
изна
чення розрахункових навантажень


За статистичним методом

розрахункове навантаження
групи
приймачів
за інтервал
о
середнення
тривалістю
Т

у

загальному вигляді
визначаєт
ься як







a
b

=
30
1
зм
мT
P
P
,





(
32
)


де

зм
P



активне

середнє

навантаження
за
найбільш

завантажену зміну;

30




коефіцієнт варіації навантаження для групи електроприймачів
,

що
розгл
я
да
ю
ться;

a



кратність фактичного інтервалу
о
середн
е
ння графіка навантажень
відносно

тридцятихвилинного

(
a

= 1, 2, 3, 4).

На практиці використовують модифіковану модель (формулу):


ном
е
вТ
вТ
мT
Р
n
K
,
,
K
P








a
-

=
63
0
75
0
,



(
33
)


де

вТ
K



розраху
нковий коефіцієнт використання для даної категорії
приймачів;

30
Т
=
a



коефіцієнт, що характеризує у скільки разів час
Т
, необхідний
для нагрівання провідника до сталої температури, більше 30 хв.

Значення
вТ
K

приймаєтьс
я дещо більше середньозваженого значення
в
K
, а саме:
(
)
в
вТ
K
,
,
K
3
1
15
1
-
=
. Це пояснюється тим, що розрахунковий
коефіцієнт використання
вТ
K

даної категорії приймачів вибирається із

15
сукупності окремих коефіцієнтів

використання таким
чин
ом, щоб імовірність
появи останніх, більших за
вТ
K
, не
перевищувала

5

10% [4].

Розрахункове навантаження вузла системи електропостачання (цеху,
корпуса, підприємства), як і у випадку розрахунку навантажень на біль
ш
низьких рівнях розподілу електроенергії методом коефіцієнта попиту,
визначається підсумовуванням розрахункових навантажень окремих груп
приймачів, що вх
о
дять у даний вузол, з урахуванням коефіцієнта різночас
ов
ості
максимумів нав
а
нтаження.

Результати розр
ахунків за статистичним методом також доцільно
представити у вигляді таблиці, яка розробляється студентом самостійно.
Кількість граф у таблиці залежить від її розробника. Важливо отримати
кінцевий результат, тобто розрахункове навантаження
м
P

об’єкта, який
розглядається,
і

можливість отримання (моделювання) його значення для будь
-
якого складу окремих груп приймачів у вузлі навантаження.


2.5
.

Визначення пікових навантажень


Розрахунок пікових навантажень, створюваних групами споживачів
електроенергії, виконується після того, як остаточно сформована топологія
цехової мережі.

Піковий

струм
визначається

за виразом:


маx
.
ном
в
м
маx
.
п
пік
I
k
I
i
I
-

=
,




(34)


де

маx
.
ном
п
маx
.
п
І
k
i
=



струм найбільшого за потужністю ЕП, А;

п
k



кратність пускового струму;

м
I



розрахунковий струм групи споживачів, А;

в
k



коефіцієнт використання, характерний для двигуна,
що

має
найбільший пусковий струм;

маx
.
ном
І



номінал
ь
ний струм найбі
льш потужного в групі ЕП, А.


Таблиця
2

Розрахунок електричних навантажень методом
у
порядкованих діаграм



п
\
п

Наймену
-
вання вуз
-
лів жи
в
лен
-
ня і груп
еле
к
тро
-
приймачів
(дільниць)



Кількі
с
ть

ЕП (р
о-
бочих
/

р
е
зерв
-
них)

Встановлена
потужність,
приведена до
Т
В=100%,
кВт

m=
р
ном

ма
х
/
р
ном мі
п

Коефіц
і
єнт

в
икори
с
тання

К
в



tg
co

Середнє навантаження
за максимально зава
н-
тажену зміну

Ефективн
а

кіл
ь
кість ЕП

мах
.
ном
n
i
i
.
ном
е
P
p
n

=
=
1
2

Коеф
іцієнт

максим
у-
му
К
м
=f
(
n
е
,
К
в
)

Максимальні

навантажен
ня

н
м
м
U
S
I
3
=
,


А

I
пік
,


А

Р
м

м
Р
зм
,

кВт

Q
м
,

квар

,

кВ

А

ном
p

ном
P

P
зм
=

=
К
в
P
ном
,
кВт

Q
зм
=

=
P
зм
tg

,

к
в
ар

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17




















Таблиця
3


Визначення нав
а
нтажень трифазної мережі від однофазних електроприймачів



п/п

Найменува
н-
ня вузлів ж
и-
влення і груп
ЕП (діл
ь-
н
иць
), ном
і-
нальна напр
у-
га

Кількість

ЕП

Загальна
вст
а
новлена
пот
у
жність,
прив
е
дена
до
Т
В=100%
,

кВт

Встановлена п
о-
т
ужність ЕП,
у
вімкнен
их на
л
і
нійну напругу
,
кВт

Коефіцієнти пр
и-
ведення

Встановлена п
о-
тужність одноф
а-
зних ЕП, у
вімкн
е-
них на фазну н
а-
пругу
,

кВт

Коефіц
і
єнт

викор
и
ст
ання

Коефіц
і
єнт

пот
у
жності

Середнє навантаження

До ф
а
зи

р

q

А
ктивн
е

P
з
м
,

кВт

Р
еактивн
е

Q
з
м
,
к
в
ар

ab

bc

ca

a

b

c

a

b

c

a

b

c

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21






















16


17
Для одно
двигунн
ого привод
у

піковий струм
дорівнює

пу
с
ковому
, тобто


ном
п
п
пік
I
k
i
I
=
=
.





(
35
)


Піковий струм пічних і зварюва
льних трансформаторів приймають за
паспортними даними
:


маx
пік
i
I
2
=
,





(36
)


де

маx
i
2



максимальний
вторинний

струм
, А
.

За відсутн
істю

паспортних даних пусковий струм асинхронних двигунів з
короткозамкн
ен
им ротором і синхронних п
риймають
таким, що до
рівн
ює

5
-
кратному номінальному (
5
=
п
k
)
;

пусковий струм двигунів постійного струму і
асинхронних з фазним роторо
м


2
-
2,5
-
кратному номінальному;

піковий струм
пічних і зварювальних трансформаторів


не менше 3
-
кратно
го

но
мінально
го

(без приведення до
Т
В=1
00%
).

Розрахунковий піковий струм групи однофазних машин контактно
го

звар
ювання

визначається
за

методи
кою
,

яка
наведена

в

робот
ах

[
2,
§2
.
6; 3, §5
-
6
].



3
.

В
И
Б
І
Р ТРАНСФОРМАТОРН
И
Х П
І
ДСТАНЦ
І
Й

І

КОМПЕНСУВАЛЬН
ИХ У
С
Т
АНОВОК


3.1
.

Вибір числа, потужності та

розташування цехових
трансформаторних підстанцій


Дослідження оптимальних потужностей цехових комплектних
трансформаторних підстанцій (КТП)
виявили
, що при питомій
щільності

розподіленого навантаження
σ



0,2
кВ

А

2

вигідніше

від трансформаторів
потужністю 1000
кВ

А

перейти до трансформаторів потужністю 1600
кВ

А
,
якщо сумарне навантаження об'єкт
а

більше 3000



4000
кВ

А
, а при
σ

=

0,3



0,5
кВ

А

2



до трансформаторів з одиничною потужністю 2500 кВ

А, якщо
S
М



4000
кВ

А.

На
йчастіше на промислових підприємствах застосовуються одно
-

та
двотрансформаторні безшинні цехові підстанції, що забезпечує найпростіші
конструктивні рішення. При добре
укомплектованому

складському резерві
однотрансформаторні цехові підстанції можна застосо
вувати для живлення ЕП
не тільки
ІІІ
, але і
ІІ

категорії. Їх можна застосовувати також при
навантаженнях
І

категорії, якщо потужність останніх не п
е
ревищує 15

20% та
їх резервування забезпечується за допомогою перемичок на вторинній напрузі.
При цьому пита
ння живлення споживачів
економічно вирішується у

періоди
малих навантажень за рахунок відключення частини підстанцій та
використовування перемичок, призначених для взаємного резерв
у
вання.


18
Двотрансформаторні підстанції застосовуються за умови переваж
а
ння ЕП

І

та при наявності ЕП
ІІ

категорії, безперебійна робота яких необхідна для
функціонування основних виро
б
ництв.

Для вибору потужності трансформаторів цехових однотрансф
о
рматорних
підстанцій
за

методи
кою
, що
дає

ДСТУ

14209
-
85

“Трансформатори силові
масляні

загального призначення
.
Допустимі н
авантаж
ення

,

необхідно мати
графіки навантажень, а
за

методи
кою
,
наведеною

в
[
8
,

§6.2], треба знати
максимальне
м
P

та середньодобове
с
P

навантаження даної підстанції
і

хоча б
при
близно сумарну тривалість максимумів навантаження
м
t

за д
о
бу.

Якщо дані про графіки навантаження відсутні, то слід, як правило,
приймати
такі

коефіцієнти завантаження трансформаторів цехових підстанцій:



для цехів
переважно

з

навантаж
ення
м

І

категорії при
двотрансформаторних підст
а
нціях


0,65

0,7;



для цехів
переважно

з
навантаження
м

ІІ

категорії при
однотрансформаторних підстанціях
і
з взаємним резервуванням


0,7

0,8;



для цехів
переважно

з

навантаження
м

ІІ

категорії при можливості

використовування централізованого резерву трансформаторів та для цехів з
навантаженнями
ІІІ

категорії


0,9

0,95 (робота трансформаторів з
β



1 хоча і
можлива, але вимагає
окремого
технічного та економічного обґрунт
о
вування

за
методикою
ДСТУ 3463
-
96
„Кер
івництво з навантаження силових масляних
трансформаторів”
).

При такому підході вибір числа та потужності трансформаторів цехових
підстанцій, а також засобів компенсації здійснюється
за

схем
ою
:

1.
За

розрахунков
им

навантаженн
ям

об'єкт
а

(відділенн
я
, цеху, бл
ок
а цехів

тощо)
м
S

та
площею

виробничих приміщень
F

визначається
щільність

навантаження
σ,
кВ

А/м
2
:

F
S
м
=

.





(
37
)


2.
За

знайден
им

значенн
ям

щільності

навантаження та
вище
-
рекомендованими
даним
и

встановлюється

оптимал
ьна одинична потужність
Т
.
ном
S

цехових трансформаторів.

3.
Знаходиться

мінімальне число трансформаторів
0
N

(при їх значної
кількості
, звичайно три і більше
), що встан
о
влюються в цеху:


N
S
Р
N
Т
.
ном
м


b
=
0




(
38
)


або

їх мінімальна потужність
0
S

(коли кількість трансформаторів
Т
N

не можна
міняти, н
а
приклад, за умов надійності живлення):


Т
м
N
P
S
b
=
0
,





(
39
)


19

де

b



коефіцієнт завантаження транс
форматорів;

N




добав
ка

до найближчого ціл
о
го числа.

О
птимальн
а

з умов економічності
кількість

трансформаторів
визначається
як


m
N
N
опт
.
Т

=
0
,





(
40
)


де

m



додатков
а

кількість

трансформаторів.

Додатко
в
а

кількість

трансформаторів
m
визначається
за

графічн
ою

залежн
і
ст
ю
)
,
N
,
N
(
f
m
b

=
0

[
2, §4.6
].


3
.2.

Балансов
ий підхід до

вибор
у

потужності
джерел
компенс
ації

реактивних навантажень


За

вибран
ою

кільк
і
ст
ю

трансформаторів визна
чають найбільшу
реактивну потужність, яку доцільно передати через трансформатори в м
е
режу
напругою до 1
кВ
:


2
2
м
Т
.
ном
опт
.
Т
Т
P
)
S
(N
Q
-
b
=
.




(
41
)


Як основний засіб компенсації реактивної потужності на промислових
підприємствах слід застосовувати батареї силових

конденсат
о
рів.

Сумарна потужність батарей конденсаторів (БК)
напругою
нижче 1
кВ

для даної групи трансф
о
рматорів


Т
м
нк
Q
Q
Q
-
=
1
,





(
42
)


де

м
Q



розрахункове максимальне реактивне навантаження споживачів
напругою до 1 кВ
, приєднаних до трансформаторів,
квар
.


Якщо виявиться, що

0
1

нк
Q
, то
в
станов
лення

батарей конденсаторів не
потрібн
е

і
1
нк
Q

прирівнюється

до

нул
я
.

Додаткова сумарна потужність БК напругою до 1
кВ
, яка
потрібна

для
оптима
льного зн
и
ження втрат:


Т
.
ном
Т.опт
нк
м
нк
S
N
Q
Q
Q
g
-
-
=
1
2
,



(
43
)


де

g



розрахунковий коефіцієнт, що визначається залежно від показників
К
1
, К
2

та схеми жи
в
лення цехової підстанції
[
2, §4.6
]
.

Тоді с
умарна потужність БК на напругу до 1
кВ


2
1
нк
нк
нк
Q
Q
Q

=
.




(44
)


20
З балансового рівняння
реактивних потужностей для будь
-
якого вузла
напругою 6

10 кВ (РП
-
6
-
10 кВ, РУ
-
6
-
10 кВ Г
З
П або ПГВ промислового
підприємства, до якого, крім цехових знижувальних трансформаторів,
безпосередньо приєднан
і також
силові електроприймачі)

знаходимо потужність
конденсаторних батарей, які додатково необхідно встановити
у

розподільні
й
мережі пі
д
приємства:


)
Q
(Q
Q
Q
)
Q
(Q
Q
е
СД
i
.
Т
k

i
.
м.РП
і
.
нк
n
i
i
.
м
вк

-



-
=


=
=
1
1
,

(
45
)


де

n
,
k



відповідно, кількість різних груп однотипни
х

трансформатор
ів

та
високов
ольтних
розподільних

пунктів (РП

6
-
10 кВ);

)
Q
(Q
і
.
нк
n
i
i
.
м
-

=
1



некомпенсоване

реактивне навантаження
низьковольтних електроприйм
а
чів, квар;


=
k

i
.
м.РП
Q
1



максимальне реактивне навантаження силових ЕП, які
безпосередньо живляться від висок
овол
ь
тних РУ або РП
, квар
;

i
.
Т
Q




втрати реактивної потужності у відповідних групах однотипних
трансформ
а
торів
, квар
;

СД
Q



реактив
н
а

потужність, яка

генерується синхронними двигунами

(СД), квар.

На етапі проектування

її допускається
прирівнювати до

номінальн
ої

реактивн
ої

потужності
СД.ном
Q

або згідно
і
з
завдання
м

визначати з умов
забезпечення стійкої роботи
СД
при
відомому

коефіцієнті завантаження
СД
b

за
активною потужністю.

Приміт
ка.

Доцільність використання СД для генерації граничних або оптимальних з
економічних міркувань значень реактивної потужності
встановлюється

при більш
детальн
ому розгляді

питань з компенсації реактивних навантажень споживача
електроенергії з урахуванням ко
нкретних умов його живлення.

При
відомому

коефіцієнт
у

завантаження СД
маємо вир
а
з:


ном
СД.ном
СД
СД.ном
міп
.
СД
tg
P
Q
h

b
=
,



(
46
)


де

СД.ном
P

і
ном
h



відповідно номінальна потужність та ККД синхронного
двиг
у
на;

e
Q



реактивна потужність, яка відповідає реактивній енергії
норм
P
Q
tg
W
W
e

=

і яку

енергосистема без штрафних санкцій може
переда
ти

до
розподільних

мереж пі
д
приємства за рік, квар:



21
p
.
м
норм
P
e
Т
tg
W
Q

=
,





(
47
)


де

м
м
P
Т
P
W
=



активна
енергія
,
яка споживається підприємством
,
кВт

год/р
ік
;

норм
tg




нормативний коефіцієнт реактивної потужності. Для діючих
підприємств
,

а також на етапі проектування
дорівнює

0,
25

(
97
0
,
co
норм
=

)
;

м
a
.
м
p
.
м
T
T
Т





час (річна кількість годин) використання реактивного,
активного та максимального навантаження підприємства, як
ий

приймається
відповідно
до

галуз
і
, до якої належить підприємство
,

год/р
ік

[5, §2
-
2;
6
, §8.1
]
.

Знайдену за (45) потужність
вк
Q

поділяють між РП
6
-
10 кВ
пропорційно
їх реактивним навантаженням. При цьому мінімальн
а

потужність БК, як
і

приєдну
ю
ться до шин РП через окремий вимикач
, повинна бути не менш

як
1000 квар.
Якщо в результаті розрахунків виходить, що
0

вк
Q
, то
встановлювати батареї конденсаторів в м
е
режах 6

10
кВ

немає необхідності.

Після визначення потужності
компенсувальн
их
установок

вибирається
конкретний тип батарей конденсаторів

[29,35]
, які встановлюються в мережі з
напругою до
1

та 6

10 кВ
.


3.3.

Ви
значення точок підключення конденсаторних установок
у

мережі до 1
кВ


Загальна розрахункова потужність батарей конденсаторів
у мережі до 1
кВ
розподіляється між
шинопроводами

пропорційно їх сумарному реактивному
навантаженню

[2, §9.2]
.

На одному магістральн
ому шинопроводі слід передбачати
встановлення

не більше двох близьких за потужністю
комплектних конденсаторних
установок (
ККУ
)
. Якщо основні реактивні навантаження приєднані до другої
половини

шинопроводу
, слід встановлювати тільки одну батарею. Точка її
п
ідключення визначається з ум
о
ви


1
2



h
БК
h
Q
Q
Q
,




(
48
)


де

1

h
h
Q
,
Q



найбільші реактивні навантаження шинопровод
у

перед вузлом
h

та пі
с
ля нього, квар.

При п
ідключенні

до шинопроводу двох низьковольтних БК точки їх
підключення ви
значаються виход
я
чи з таких умов.

Точка підключення дальньої
від трансформатора
батареї:


1
2



f
д
.
БК
f
Q
Q
Q
,




(
49
)


22

де

1

f
f
Q
,
Q



найбільші реактивні навантаження шинопров
о
д
у

перед вузлом
f

та після нього, квар.

Точка підключення бл
ижньої до трансформатора батареї:


д
.
БК
h
б
.
БК
д
.
БК
h
Q
Q
Q
Q
Q
-


-

1
2
.



(
50
)


Після вибору потужності та числа цехових трансформаторів, а також
компенсувальн
их
установок

необхідно визначити місце
у
становлення

трансформаторів.

У

цілях найбільшого наближення до центр
ів навантажень рекомендується
застосовувати внутрішньоцехові КТП (з відкрит
им
у
становленням

обладнання)

або
вбудовані в цех, а також прибудовані до цеху закриті трансформаторні
підстанції або підстанції з відкрит
им
у
становленням

трансформаторів біля
зовніш
ньої стіни цеху (
за умови

неприпустимості або скрутності розміщення
внутрішньоцехових підстанцій).
У

деяких випадках допускається застос
овувати

цехов
і

підстанці
ї
, що
стоять
окремо (зовні
ш
ні

КТП
) [
7
, гл.

8
].

Типи та виконання трансформаторів та комплектних
трансформаторних
підстанцій вибираються залежно від умов їх
установлення
, системи
охолодження, температури
,

стану навколишнього середовища за каталогами
виробників електрообладнання або відпо
відних спеціалізованих фірм [28
,30,

34].

У

результаті виконання
цього етапу проектування визначаються
:



кількість ц
е
хових підстанцій
;



кількість

та потужність трансформаторів на них
;



місце розташування
підстанцій
на плані ц
е
ху.

Як
спеціальн
е

завдання
викону
ється розподіл потужності
компенсувальн
их пристроїв між КТП
, вибирається їх тип
, точки підключення

та спосіб регулювання.

До
пояснювальн
ої

записк
и
, крім розрахунків, додається ескіз
компон
ування обладнання
трансформаторної підстанції, а також схеми
комутації та регулювання
БК
-
0
,
38 або
БК
-
6
-
10 кВ.


4
.

ВИБІ
Р

СТРУКТУ
РИ
,

НАПРУГИ
ТА
КОНСТРУКТИВНОГО

ВИКОНАННЯ
ОБЛАДНАННЯ
ЦЕХОВИХ
СИСТЕМ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ


Найбільше
поширення

на промислових підприємствах мають установки
напругою 380/220В з глухим заземленням
нейтрал
і
. Вибір цієї напруги
забезпечує можливість
використання

тр
ансформаторів для сумісного живлення
силових і освітлювальних навантажень. Найбільша потужність трифазних
електроприймачів,
які живляться

від системи напругою 380/220В, не повинна
перевищувати
значення
,
при як
ому

допуска
ється

застосування контакторів на

23
ст
рум 600 А.

Напруга 660

В,
у

порівнянн
і

з напругою 380

В
,

дає деяку економію
щодо

витрат кольорових металів, проте збільшення вартості захисної і
пускорегул
ю
вальної

апаратур
и

на 10
-
15% і необхідність
установлення

окремих
трансформаторів для освітлювального
навантаження дещо
зменшують

її
переваги
.

Напругу 380/220

В слід застосовувати у всіх випадках, якщо техніко
-
економічними розрахунками не доведена доцільність
застосовування

більш
високої напруги [
5, §2
-
12;
8
,

§4.2]
.

Вибір структури мережі і конструктивного

виконання її елементів
ґрунтується

на інформації про ЕП,
що

міститься в завданні на курсове
проектування, розташуванн
я

трансформаторних підстанцій і ЕП, а також
результатах розрахунку електричних навантажень (див. розділ 2 методичних
вказівок). Додатково
встановлюються характер середовища виробничих
приміщень [
5
,

гл.

1
;
9
,
§
1.1; 1
0
,

§1.3
-
1.5]
,

тип

виконання елементів цехової
мережі

[
11
,

§6.4; 1
2
,
§
2.16]
,

уточнюється категорія ЕП
за

надійністю

електропостачання [
9;
13, кн. 1, §2
-
16
, кн.
2, ро
зд
.

25
]
.

При ць
ому необхідно мати на увазі, що резервування живлення ЕП
повинне виконуватися з мінімальними витратами
коштів

і устаткування.

Для вик
о
нання цієї вимоги необхідно:



діл
ьниці

цеху або окремі групи ЕП,
які
вимагаю
ть

різного ступеня
надійності живлення, розг
лядати як об'єкти з різними умовами резерв
у
вання;



детально вивчити технологічні процеси і виявити
ті

споживачі,
які
вимагаю
ть

особливо підвищеної надійності живлення (
наприклад,
ЕП

особливої


групи), і
в
и
діли
ти

їх
із

ЕП
І

категорії;



ви
діл
ити

взаємно р
езервовані паралельні технологічні потоки і агрегати
для живлення їх від незалежних джерел або ліній;



передбачити
використання

перевантажувальної здатності
трансформаторів, кабелів
та

іншо
го

електроустаткуванн
я

у

післяаварійних
режимах;



прийняти схеми
електропостачання з
ви
ді
ленням

живлення
навантажень
ІІІ

категорії для можливості їх відключення (
в
ручну або
автоматично)
за

графік
ом

аварійного
в
ідключе
ння

(ГАВ)
.

Керуючись
вище
викладеним, а також вимогами і рекомендаціями
[14
,

гл.

9;

1
5
,

§
4.5
; 16, ро
зд. 4
], приступають до проектування первинного
варіант
а

структури
цехової мережі

(якщо вона не запропонована у завданні)

за

одні
єю

і
з найпростіших схем: радіальн
ою

(рис.

2), магістральн
ою

(рис.

3) або
змішан
ою

(рис.

4).

Для радіальних (рис. 2) і змішаних
(рис. 4)
схем
із

постачальн
и
ми

магістраля
ми

і лінія
ми
, виконани
ми

кабелями, та
розподільни
ми

лінія
ми
,
прокладен
и
ми

проводами

в сталевих трубах, економічно доцільн
у

кількість
розподільних

шаф

ШР
п
,
у
становлюваних у межах однієї технологіч
ної дільниці
або відділення, можна визнач
и
ти з графіків (рис. 5) або за формулою:


24


Рис. 2. Радіальна схема живлення






Рис. 3. Магістральна схема розподілу електроенергії




25


Рис. 4. Змішана схема розподілу електроенергії



ШР
n
N
n
e
.
o
=

2
,
-
=
м
F
N


А
i
ср
.
ном
50
=

A
30

15
A

5
A


Рис. 5. Графік для визнач
ення кількості розподільних шаф у межах об’єкта


26

е
.
о
n
N
n
ШР
=
,





(51)


де

е
.
о
п



оптимальна середня кількість ЕП,
що приходиться

на одну
розподіль
н
у шафу (ШР)

в залежності від кількісті ЕП
F
N
=


на одиницю
виробничої площі, м
-
2
, та середнього для групи ЕП номінального струма,

ср
.
ном
і
,

А
;

N


загальна кількість ЕП на дільниці (у відділенні, цеху);

F



площа дільниці, ві
д
ділення, цеху, м
2
.

Графіки
на
рис. 5 побудовані для ШР типу ПР
-
9111 (при

складові
й
капітальних вкладень в ШР, не
залежній від кількості відгалужень,
'
ШР
A

=

55

у.
о
.), проте їх можна використовувати
і
для ШР будь
-
якого іншого
тип
у
, які пропонуються виробниками електрообладнання або відповідними

спеціалізованими

фірмами
[29
-
35]
,

після

множення ординат графіків на
коефіцієнт перерахунку
3
2
)
А
/
А
(
К
'
А
ШР
ШР
=
, значення якого для ряду ШР
наведені
у

табл. 4.

Після визначення
кількості

ШР і уточнення їх типів (
за

кількістю

автоматичних вимикачів) [
13
,

кн.

2,
ро
зд.
34
]
у
сі ЕП діл
ьниці

(цех
у
, відділення)
розбиваються з урах
у
ванням їх технологічних зв'язків і розміщення на групи
з
приблизно однаковою кількістю ЕП. Далі визначаються розрахункові
навантаження
для
кожно
го

Ш
Р і вибираються місця їх
установлення
.
По

можлив
о
ст
і

кожний
ШР
переміщують

відносно

центрів навантажень у бік
цехової підстанції на граничну (більш довгу) сторону діл
ьниці
, обслуговуваної
відповідним

Ш
Р. Перед цим
за

координата
ми

навантажень окремих
розподільних

шаф уточнюється місцеположення самої цехов
ої підстанції.

При змішаній схемі (рис. 4) траса
прокладання
магістральних кабельних
ліній до ШР повинна вибиратися так, щоб забезпечити мінімум їх сумарної
довжини
[
15, §5.2, п. 3]
.

При застосуван
ні магістральних схем (рис. 3)
довжина
шинопроводів
(магіст
ральних і розподільних), якими вони виконані,
мало залежить від
розташування підстанції, а розподіл трас магістральних і
розподільних

шинопроводів повністю визначається
розміщенням

ЕП.

Магістральні схеми звичайно знаходять застосування при навантаженнях,
р
івномірно розподілених на площі цеху. При цьому
,

коли немає місцевих
обмежень,
постачальн
у

мережу рекомендується виконувати за блоковою
схемою тран
с
форматор
-
магістраль.

Таблиця
4

Коефіцієнт перерахунку для визначення кількості

ШР заданого типу

на виробничу

д
і
льницю



27
Тип

ШР

А
ШР
,

у.
о
.

А
К

Тип

ШР

А
ШР
,

у.
о
.

А
К

Тип

ШР

А
ШР
,

у.
о
.

А
К

ПР
-
9111

55

1

ПР
-
9222

80

1,28

ПР
-
9262

83

1,32

ПР
-
9131

78

1,26

ПР
-
9232

88

1,37

ПР
-
9272

110

1,59

ПР
-
9141

95

1,44

ПР
-
924
2

100

1,49

ПР
-
9282

117

1,65

ПР
-
9212

65

1,12

ПР
-
9252

125

1,73

ПР
-
9322

127

1,74


Радіальна схема живлення (рис.

2) застосовується
у

тих випадках, коли в
цеху підприємства стаціонарно встановлен
і

потужні

ЕП, наприклад,
електроприводи компресорних і насосних

установок, коли
незначні

за

потужн
і
ст
ю

ЕП розподіляються по цеху нерівномірно і зосереджені групами на
окремих діл
ьницях

або коли за умов середовища магістральні схеми живлення
неприйнятні. Слід також уникати застосування радіальних схем живлення ЕП з
нев
еликими (до 15
-
20

А) струмами від силових
розподільних

пунктів, особливо
з автомати
ч
ними вимикачами.


Радіальні мережі к
онструктивно виконуються:

а) ізольованими
проводами
, прокладеними відкрито на ізолюючих опорах
по фермах перекриттів або по к
о
лонах буд
івель на висоті не менше 3,5 м;

б) ізольованими
проводами

в металевих трубах, прокладеними
у

стінах
будівлі або
під підлогою
;

в) кабелем, прокладеним відкрито по стінах будівлі або в каналах
під

підло
гою
[12
,

§2.12
-
2.16].

Магістральні
постачальн
і

і
розпо
дільні

лінії конструктивно частіше
виконуються
шинопроводами

[
14
,

§
9.8;
1
7
,

§
50.5]
.

К
омплектн
і

шинопровод
и

заводського виготовлення

[31]
у

порівнянні з
кабельними мережами ма
ють

перевагу відносно надійності, простоти і
зручності підключення.

У

результаті в
иконання даного розділу
приймається
напруга живлення
ЕП,

обґрунтовується

схема
постачальн
ої

і
розподільної

частин цехової
мережі
(
кількість
ШР
на

діл
ь
н
ицях
, траси
постачальн
их

(для всіх цехових підстанцій) і
розподільних

(для однієї КТП
)

ліній
,

конструктив
не виконання, типи і марки
елементів мережі (ШР, панелей, щитів, КТП, кабелів
,

проводів
, шинопровод
і
в і
троле
й
), спосіб
прокладання
.

У

графічній частині
проекту в
казу
ю
ться
місце розташування
ШР

на
плані
, уточнені координати
в
становлення

підстанцій, траси
п
остачальн
ої

і
розподільної

частин електричної
мережі. Окремо
додає
ться креслення
прокладання

кабелів, шинопровод
і
в

і тролейн
и
х ліній або креслення
в
становлення
цехової підстанції (
за

вказів
кою

керівника

проекту
)
[
11
, гл.

10
]
.


5
.

РОЗРАХУНОК
І ЗАХИСТ ЦЕХОВИ
Х

ЕЛЕКТРИЧНИХ

МЕРЕЖ


5.1.

Вибір перерізів провідників і параметрів захисних апаратів



28
Основною інформацією для
розроблення

принципової схеми цехової
мережі є кінцеві результати попереднього розділу, а також відомості про
функціональні можливості комутацій
них і за
хисних

апаратів,
умонт
ованих в
комплектні пристрої низької напруги.

Розрахунок починається з уточнення електричних навантажень основних
елементів мережі (магістральних і
розподільних

шинопровод
і
в, силових
розподільних

пунктів, троле
й

і т.п.).

Згідн
о
з
ПУЕ пере
різ
и

проводів
, кабелів і
шино
провод
і
в

у

мережах
з
напругою
до 1
к
В вибираються
за

нагрів
ом

струмом розрахункового режиму із
співвідн
о
шення


доп
пр
м
I
k
I





(52
)


і

перевіряються за умов
ами

захисту

від
струмів
КЗ і перевантаження (для

вибухонебезпечних приміщен
ь
), а також
за

допустим
ою

втрат
ою

напруги
(відхиленням)
у

робочому і післяаварійному режимах
та

при пуску
(проходженні по лінії пікового струму)

[
17
,

§ 50.5
]
.
Отже
, пере
різи

провідників
цехових мереж повинні визначатися одночасно

з вибором комутаційної
(рубильники, контактори) і захисної (запобіжники, магнітні пускачі
,

автоматичні вимикачі

тощо
) апаратури
[
5, розд. 2;
1
1
,
§
6.4
-
6.6; 14
,
§
3.8;
1
7
,
§
50.5
; 18
; 21, розд. 4Д
], включаючи визначення номінальних струмів плавких
вставок зап
обіжників і струмів уставок автоматичних вимикачів.

Вибір електричних апаратів зводиться в основному до їх підбору. При
цьому номінальні параметри апаратів (напруга, струм,
конструктивн
е

виконання
та

ін.) повинні відповідати розрахунковим даним ЕП,
режимни
м
параметрам електричних мереж, умовам навколишнього середовища, а також
стійкості до струмів КЗ.

Для захисту електродвигунів і мереж від струму К
З

служать автоматичні
вимикачі без
ви
тримки

часу і запобіжники, а для захисту від перевантаження


розчеплювач
і

в
автомати
чних вимикачах

з
ви
тримк
ою

часу і теплові реле,
вбудовані в магнітні пускачі
. Інформацію про це обладнання можна знайти

на
Веб
-
сайтах

[29
-
3
5
]
.

При захисті ліній запобіжниками узгодження тривал
о

допустимих
струмів провідників з номінальним струм
ом плавких вставок
здійснюється так
.

Номінальний струм плавкої вставки для
без
і
нерц
ійних

запобіжників

(ПР
-
2,

НПН,

НП
-
2,

НПР,

КП
тощо
) повинен задовольняти двом умовам:


м
вст
.
ном
I
I

;





(
53
)

k
I
I
пік
вст
.
ном

,





(
54
)


де

k
=
2,5



при невеликій частоті
вмикань

і нормальн
ій

тр
и
валості пуску (до
5

с
) і
k
=
1,6

2,0 при великій частоті
вмикань
і тривалому розгоні (наприклад, на
кранах). Остаточно приймається плавка вставка, номінальний струм якої відп
о-

29
відає обом умовам.

При захисті мереж запобіжниками пере
різ

провідників визначається не
тільки
за
відношенням (
54
), але і узгоджується з номінальним струмом плавкої
вставки запобіжника,
що захищає

дану діл
ьницю
, згідно
з
умов
ою


a

вст
.
ном
доп
пр
І
I
k
,





(
55
)


де

a



коефіцієнт відповідності (узгодження), залежний від умов прокл
а-
д
ання

і нагляду за мережею; для промислових мереж
a

=

3, для всіх освітлюв
а-
льних мереж і силових мереж пож
ежо
-

і вибухонебезпечних приміщень
a

=
0,8.

Пере
різ

провідника визначається
за

найбільш
им

із струмів, знайдени
м

з
виразів (
52
)
,

(
55
).

Селективність захисту запобіжниками при КЗ забезпеч
у
ватиметься, якщо
відношенню
вг
к
І
I

відповідає співвідношення
вг
г
І
I
.

Тут
к
I



струм КЗ
відгалуження;
г
I



номінальний струм плавкої вставки
запобіжника на
головн
ій

(по відношенню до відгалуження) діл
ьниці

мережі;
вг
I



номінальний струм
плавкої вставки
зап
обіжника
на відгалуженні. Співвідношення між струмами
плавких вставок
г
I

і
вг
I

для запобіжників типу НПН, ПН
-
2,
які
забезпечую
ть

надійну селективність,
наведені

у роботах

[14, §3
.8
; 19, т. 2, §23.7
].

Автомати для за
хисту мереж до 1

к
В вибирають з дотриманням
таких

умов.

Номінальний струм
розчеплювача

будь
-
якого типу


не повинен бути
менш
е

розрахункового струму даної лінії:


м
розч
.
ном
I
I

.




(56
)


Струм спрацьовування (відсічення) еле
ктромагнітного або комбінованого
розчеплювача

(струм уставки) перевіряється
за

піков
им

струм
ом

л
і
нії:


пік
ем
.
сnр
I
,
I
25
1

.




(
57
)


Струм спрацьовування теплового
розчеплювача

автомати
ч
ного вимикача
з регульованою
зворотно
залежною від струму характери
стикою визначається
за

вираз
ом
:


м
рег
.
сnр
I
,
I
25
1

.





(
58
)


Пере
різ

проводів

і кабелів ліній, захищених автоматами і магнітними
пускачами, вибирають також
за

формул
ою

(
52
). Потім вибраний пере
різ


30
перевіряють
за

формула
ми
:



д
ля автоматів з тепл
овим
и

р
озч
е
плювачами
:

а) з нерегульованою
зворотнозалежною

від струму характеристикою
(АЕ2000

та

ін.
)

розч
.
ном
доп
I
I

;





(
59
)


б) з регульованою
зворотнозалежною

від струму характеристикою (А3700
та

ін.)

5
1
,
I
I
рег
.
cn
р
доп

;





(
60
)




д
ля автом
атів тільки з електромагнітними
розч
е
плювачами
(
АЕ2000,
АЗ
700

та

ін.)

5
4
,
I
I
e
м
.
cn
р
доп

;





(
61
)




д
ля мереж,
що
живл
ять

установки пож
ежонебезпечних

приміщень і
освітлювальні навантаження, як і при захисті запобіжниками, повинне бути
витримане спів
відношення
:


розч
.
ном
доп
I
,
I
25
1

.




(6
2
)


Допускається завищення номінальних струмів плавких вставок
запобіжників і уставок автоматичних вимикачів для від
строювання

від струмів
самозапуску, якщо відношення струму КЗ до номінального струму плавкої
вста
вки запобіжника буде не менш
им

5 і відношення струму КЗ до уставк
и

електрома
г
нітного р
озч
е
плювача

автоматичного вимикача не менш
им

1,5.

Захисні апарати і провідники повинні виб
иратися

так, щоб при
однофазних КЗ
у

мережах з глухозаземлено
ю

нейтрал
л
ю або
при

м
і
жфазн
и
х КЗ
у

мережах з ізольованою нейтрал
л
ю струм КЗ перевищував би
у

3 раз
и

номінальний струм плавкої вставки запобіжника або автоматичного вимикача
і
з
зворотнозалежною

від струму характеристикою, або
у

1,4 раз
а

уставку
електромагнітного
розчеплювача

(відсічення) для автоматичних вимикачів з
номінальни
м

струмом до 100

А і в 1,25 раз
а

для інших автоматичних вимикачів.

Для ЕП з повторно
-
короткочасним режимом роботи як розрахунков
е

слід
приймати навантаження, приведене до тривалого режиму роботи.
При цьом
у
д
ля кабелів з мідними жилами
і
переріз
ом

більше
6

мм
2

та

алюмінієвими

перерізом
більше 1
0

мм
2

допустимий за нагрівом струм визначається
множенням допустимого для даного провідника тривалого струму
доп
I

на
коефіцієнт
TB
,
875
0
, де
ТВ



тривалість
в
ключе
ння

у відносних одиницях.


Вибрана апаратура управління і захисту повинна бути стійкою до струмів
КЗ. В електроустановках напругою до 1
к
В ця вимога відноситься до

31
розподільних

щитів, шинопровод
ів
, силови
х

шаф
зі встановленою
в них
апаратурою.

При
обчисленнях

слід ураховувати індуктивний і активний опори
короткозамкн
еного

ланцюга
[
11
,

§6.4
-
6.5
]
.

Результати в
иб
ору

апаратури,
проводів
,

шинопровод
і
в і кабелів
рекомендується предст
а
в
ити у вигляді
табл. 4.


Примітка
.

Дані
розрахункі
в
щодо

однотип
них

елемент
ів

у таблицю не
заносити
!


Таблиця 4

Форма представлення результатів розрахунків

Н
о
мер
ЕП або
л
і
нії на
пл
а
ні

Розр
а-
хунк
о-
вий і
пік
о-
вий
стр
у-
ми, А

Тип захи
с-
ного апар
а-
т
а

(запоб
і-
жник
а
, а
в-
томат
а
)

Номінал
ь-
ний струм
захи
с
ного
ап
а
рат
а
, А

Ном
інальний
струм плавкої
вставки або
р
о-
зчеплювача

а
в-
томата

і

уста
в-
ка

струму ві
д-
січе
н
ня

Ма
р
ка і
пер
е
різ

прові
д-
ника,
мм
2

При
-
мі
т-
к
и

1

2

3

4

5

6

7



5.2.

Селективність захисту в установках до 1

кВ


Кількість

ступін
ей

захисту в мережах до 1

кВ повинн
а

бути не б
ільше
трьох:



відгалуження до споживача електроене
р
гії
;



лінія
до силового пункту або
розподільного

шинопроводу
;



головна магістраль від силового трансформатора.

Захист двигунів
та
інших ЕП найбільш раціонально виконувати
автоматичними вимикачами серії

А
Е
-
2000 або А3700Б
(
струмообмежу
вальними
)

та

іншими

[29
-
31]
.

Для забезпечення селективності перш
а

або друг
а

ступінь триступінч
а
того
захисту може бути виконан
а

запобіжниками
, наприклад

типу ПН
-
2. Таке
рішення слід застосовувати в тому випадку, якщо
за розр
ахунками
необхідн
о

в
станов
лювати

захисн
і

апарат
и

однієї серії.

У

табл. 5
на
веден
і

можливі

компон
ування

триступінчатого
захисту
цехових мереж.









32
Таблиця 5

Рекомендації
щодо

к
омпон
ування

захисними апаратами ц
е
хової мережі

Ступінь з
а-
хисту

Поєднання
захис
них апаратів

на відповідних ступ
і
нях

розпод
і
лу електроенергії

1

ПН
-
2

А
E
2000

А3700Б

А3700Б
,

АЕ2000

ПН
-
2

2

А
E
200
0
,

А3700Б

А3700С

А3700С

ПН
-
2

ПН
-
2

3

А3700С
,

В
А
,

(Matepa
c
t)

А3700С
,

ВА
,

(Matepact)

А3700С
,

ВА
,

(Matepact)

А3700С
,

ВА
,

(Matepact)

А3700С
,

ВА
,

(Matepact)



П
ри виборі уставок захисних апаратів
для забезпечення селективності
необхідно виконувати
такі

ум
о
ви:

І) уставки струму р
озч
е
плювачів
сповільненої і миттєвої ді
ї

у вимикача,
розташованого ближче до джерела живлення, повинні бути
в 1,5
раз
а

більшим
и
,
ніж у
найвід
д
аленого

вимикача;

2) мінімальний струм однофазного КЗ
у

найбільш

в
ід
даленій
точ
ці
повинен бути більше номінального струму
розчеплювача

сповільненого
спрацьовува
н
ня не менше ніж
у

3 раз
и
;

3) мінімальний струм однофазного КЗ
у

най
більш

в
ід
даленій
точ
ці
повинен бути більше номінального струму
розчеплювача

миттєвої дії не менше
ніж
у

1,4 (
при
A
I
розч
.
ном
100

) або
у

1,25 (
при
A
I
розч
.
ном
100

)

раз
а
.

Для перевірки селективності захисту в установках до 1

кВ

використовуєть
ся

карта селективності захисту

(
рис. 6
)
,

яка

будується після
визначення розрахункових і п
і
кових навантажень
у відповідних елементах
, а
також при відомих струмах КЗ в
характерних вузлах мережі.

Карта селективності будується в логарифмічному масштабі: на
ос
і

абсцис
відкладаються струми


розрахункові, пікові і КЗ, на
осі

ординат


розрахований час спраць
о
вування захисних елементів, тривалість пуску і
т.п
.

У

розподільних

мережах до 1 кВ система захисту може містити від однієї
до трьох ступ
і
ней.

По
слідовність

побудови карти селективності:

а) на
осі

абсцис відкладається номінальний струм споживача;

б) будується графік пускового струму споживача у в
и
гляді прямокутника;

в) на
осі

абсцис
відкладається
максимальне значення струму групи
споживачів у вузлі навантаженн
я;

г) будується графік пікового струму ЕП, які приєднані до вузла
навантаження, у вигляді прямокутника;

д) відкладаються струми КЗ в характерних точках К1, К2 і К
3
;

е) наносяться захисні характеристики автоматичних вимикачів або
запобіжників.

Для забезпече
ння селективності дії послідовно встановлених
автоматичних вимикачів їх захисні характеристики на карті селективності не

33
повинні перетинатися. При порушенні цієї умови
частіш
е

за все необхідно

збільш
и
ти струми плавки
х вставок або уставок автоматів,

р
ідше



змін
ити

перерізи провідників, як більш витратний спосіб.




Рис.
6
.
К
арт
а

селективності захисту


Якщо уставки захисних апаратів

були змінені,
то слід повторно
перевірити узгодженість
плавких вставок або
уставок з допустимими
струмовими
нав
антаженнями на

провідники

[20]
.

Примітка.

Карта селективності обов’язково супроводжується
пояснювальною схемою

електричної мережі СЕП, до яко
ї

вона відноситься.


5.3.

Вибір
трол
ейн
и
х ліній


Пере
різ

і
конструкці
ю

(тип)

тролейних

ліній
[31], а також
підживл
ю
вальних

провід
ників вибирають
за
розрахунков
и
м струм
ом

навантаження
м
I

[
1
1,

табл.

6.25
] і перевіряють
на

допустим
у

втрат
у

напруги
за

піков
им

струм
ом

[1
1,

§6.6;
23
,

§
3.8].
З
алежно від точок підв
едення

живлення
до
тролейно
ї

лінії (рис.

7
) розрахункові

і пікові струми визначають
ся

окремо для
постачальн
ої

лінії і для кожного з плечей тролейно
ї

лінії.

Допустима втрата напруги (
проте
нормуються відхилення напруги) на
окремих діл
ьницях

мереж кранів змінного струму приймається для
постачальн
ої
лінії


5%, тр
олейно
ї



10%.

Розрахунок тролейн
и
х ліній на втрату напруги повинен виконуватися при
t
пу
с
к

t
п
і
к

t
п
і
к

t
с.
в
.1

t
с.
в
.2

t
с.
в
.3


I
ном

I
м

I
м

i
пік

i
пі
к

i
пуск

I
с.
в
.1

I
с.
в
.2

I
с.
в
.3

I
м
ит

АЕ2056

А3700

ВА55

I
К3
(1)

I
К3
(3)

I
К1
(1)

I
К2
(3)

I
К2
(1)

I
К1
(3)


34
най
н
ес
приятливішому, але реальному розташуванні кранів
у

прольотах.

На практиці

втрату напруги в тролеях визначають
як


пік
U
lI
k
U

=

,





(
63
)


де

U
k




питомі (на одиницю довжини і струму) втрати н
а
пруги;

l



довжина троле
й

в один кінець від точки
прикладення

живлення.
Значення коефіцієнта
U
k


наведені у
довідковій літературі
[
11,
21, § 4
-
23
]
залежно від профілю (смуга, к
ут, швелер) провідника троле
й
, коефіцієнта
потужності і номінальної напруги
.





Рис.
7
.
Схеми живлення кранів тролеїв:

а, в, д


відповідно для одного, двох і т
рьо
х кранів з живленням в одній точці; б, г, е


те ж, але при живленні в
двох точках;

1
-

кран
; 2


робоча діл
ьниця

тролеїв; 3


ремонтна
дільниця

тролеїв; 4


ввідний автомати
ч
ний
вимикач; 5


рубильник або автоматичний вимикач без р
озчеплювача

ремонтної
дільниці

(або се
к
ційний)


При розрахунку втрати напруги в тролеях змінного струму з
підживленн
ям ураховують тільки втрату напруги в
пі
д
живл
ю
вальних

алюмінієвих шинах,
яка
в
и
знач
ається за

формул
ою, %:


100
3
ном
пік
ш
U
l
I
U

=

,




(
64
)


де





питомий електричний опір
, Ом

м/мм
2
;

l



довжина троле
й

в один кінець,
відраховуючи

ві
д точки живлення, м;


-

переріз

під
жив
лювальної

шини, мм
2
;


35
ном
U



напруга живлення, В.

Найбільш

вигідною

є точка підведення живлення, при якій довжина
постачальн
ої

лінії буде якнайменшою, а втрата напруги не перевищ
уватиме

допустимого з
начення.

Комутаційні апарат
и

для
відключення

тролейн
и
х ліній вибирають без
захисту, якщо
є
захист на початку
постача
льної

лінії, або із захистом
(автоматичний вимикач або рубильник із запобіжником) у разі живлення
трол
ейно
ї

лінії від магістралі.

У

пояснюва
льну
записку
за

ц
им

розділ
ом

входить:

окрема
таблиця
(форма розробляється самостійно)
з уточненими значеннями навантажень
основних елементів цехової мережі (для однієї з цехових підстанцій), типами
комутаційних і захисних апаратів, марками і
перерізами

шин
опровод
і
в, кабелів,
троле
й

тощо
;
результати

розрахун
ків

струмів КЗ
та

перевір
ки

апаратів і
відповідних елементі
в

мережі на стійкість до струмів КЗ

(
також

подаються у
вигляді
таблиц
і
)
; діаграма узгодження захисних характеристик апаратів і схема
тролейн
и
х лі
ній (якщо вони не виносяться
до

гр
а
фічн
ої

частин
и

проекту).

Обов’язковий г
рафічни
й

матеріал розділу


це

повна принципова схема
цехової мережі.


6.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ НАПРУГИ У ЕЛЕКТРОПРИЙМАЧІВ


Початковими даними для виконання цього розділу
є

принципова
схема
електричної мережі з вказівкою параметрів (пере
різів
, довжин і т.п.)
постачальн
их

і
розподільних

ліній; відомості про рівні напруги у джерел
живлення в максимальному і мінімальному режимах і потужності короткого
замикання на шинах цехової
розподільно
ї

підстанції; дані про перетворювачі


джерела вищих гармонік, зварювальн
і

агрегат
и



джерела

коливань;

потужності
конденсаторних установок,
які
підлягаю
ть

розміщенню в мережі 0,38


0,66

кВ,
а також дані про діапазон регулювання

напруги
, як
ий

мають цехові

трансформатори.

Розв’язання

задачі
нормалізування
показників якості електроенергії
(
ПЯЕ
)

здійснюється

у декілька етапів.

По
-
перше,
за рекомендаціями консультанта
визнача
ються значення
показників якості напруги у ЕП

(відхилен
ня
, коливан
ня, коефіцієнти

викр
ивлення синусоїдальності кривої напруги і несиметрії)
,

що допускаються.

Це робиться залежно від складу ЕП на
основ
і

ДСТУ

13109
-
9
7
і

СН 357
-
77
.


По
-
друге, виконується розрахунок фактичних показників якості напруги в
спроектован
ій мережі (
як правило, після о
статочного розподілу
компенсувальн
их
установок

у

цеховій мережі
)
.

По
-
третє, на основі зіставлення фактичних показників з допустимими
вживаються відповідні заходи щодо нормалізації ПЯЕ.

Відхилення напруги
.

З
алежно від напруги мережі визначаються значення
ві
дхилень напруги у електроприймачів,
що допускаються
.


Далі
знаходяться

відхилення напруги у най
від
дал
еного

та найближчого
до шин КТП
електроприймачів
.


36
У

загальному випадку в
ідхилення

напруги

в
к
-
й точці мережі у момент
часу
t

при довільн
ій

кількості

ступ
і
н
ей

трансформації




=
=

-


=

m
i

n
i
i
ЦЖ
к
)
t
(
U
)
t
(
E
)
t
(
U
)
t
(
U
1
1
,



(6
5
)


де

ЦЖ
U




відхилення напруги в центрі живлення (Г
З
П, КТП
та

ін.);

)
t
(
E
n
i
i

=
1



алгебраїчна сума

добавок (відхилень) напруги, створюваних
регулю
вальними

пристроями;

)
t
(
U
m



=

1



сума втрат напруги в
дільницях

електричного ланцюга від
центр
а

живлення до
к
-
го
вузла мережі.

Для нормалізації відхилень вживаються такі заходи:

а) розраховують значення добавок напруги,
що

повинні створювати
цехові трансформатори з ПБЗ;

б
) змінюють перерізи провідників
постачальн
их

і
розподільних

ліній
цехової мережі;

в) вибирають більш раціональні точки підключення конденсаторних
установок.

Наприклад, добавка напруги, яку пов
инен забезпечити трансформатор
:


T
доп
T
U
U
U
E



-

=
1
2
,




(
66
)


де

доп
U
2




допустиме відхилення напруги на стороні
низької напруги
трансформатора
,

визначається для режиму максимальних
'
доп
U
2

та
мінімальних
"
доп
U
2


навантажень з урахуванням вимог стандарту щодо
нормов
аних відхилень напруги на
затискачах

ЕП та втрат напруги в елементах
низьковольтної мережі від ЕП до
затискачів

трансформатора;

1
U




відхилення напруги на первинних
затискачах

трансформатора
,
визначається для режиму максимальних
'
U
1

та мінімальних
"
U
1


навантажень
з урахуванням можливих відхилень напруги на шинах джерела живлення (шини
РУ ГЗП тощо) та втрат напруги в елементах високовольтної мережі до
затиск
ач
ів трансформатора;

T
U




втрати напруги в трансформаторі у відповідних р
е
жимах.

Наприкінці

необхідно знайти середнє значення добавки напруги
2
/
)
E
E
(
E
"
T
'
T
СР
.
T

=
, яка при застосуванні трансформаторів з ПБЗ
,

звичайно
,

забезпеч
ує

кращу якість електроенергії за відхиленням на
пруги.

Добавка напруги, створювана в точці підключення конденсаторної
установки:


37
2
10
U
Q
X
E
БК
c
БК
=
,





(
67
)


де

c
X



опір
постачальн
ої

мережі до точки підключення БК, Ом;

U



напруга в місці
установлення

Б
К,
кВ
;

БК
Q



поту
ж
ність БК, квар.

Розмахи змін
ювання

(
к
оливання
)

напруги
.
Допустиме значення
розмахів
змін
ювання

напруги у споживачів визначається
залежно від
частоти їх
повторення, а також
розряду робіт за
напругою зору

і типу джерел
о
світлювання

(див. ДСТУ

13109
-
97)
.

Значення
к
оливан
ь

напруги розраховуються з достатньою точністю
за

вираза
ми
, прийняти
ми

для
о
ц
і
нки втрат напруги в мережі при сталому режимі
:













=

q
p
X
R
S
U
м
м
к
t
100
,




(
68
)


де

p

,
q




коливання (на
киди
) активної і реактивної потужностей,
визнач
аються

як різниця між найбільшими значеннями при на
киді

навантаження і значеннями
у

попередньому режимі, МВт, Мвар;

м
R
,
м
X



відповідно
активн
ий

і

реактивн
ий

опори
, визнач
аються

до
точки

мережі
, в якій розраховуються коливання, Ом;

к
S

потужність короткого замикання в точці мережі
,

що розглядається,
МВ

А.

При
1
0
,
X
R
м
м


коливання напруги визнач
а
ються
за

спрощен
ою

фо
рмул
ою
:


100
к
t
S
q
U

=

,





(
69
)


якщо на
киди

навантаження
мають

чисто реактивний хара
к
тер.

Викривлення синусоїдальності кривої напруги.
Допустимі значення
к
оефіцієнт
а

викривлення синусоїдальності кривої напруги
U
К

установлюю
ться
за стандартом. При наявності у вузлі навантаження одного перетворювача
U
К

рекоме
н
дується визначати
з
а

вираз
ом
, в.о.
:


2
1
9
3
p
-
-
p

=
)
X
X
(
in
X
К
ВП
*
c
*
c
*
U
,



(
70
)

де

к
B
П
c
S
S
X
=
*



відносний опір системи, приведений до потужності
пе
ретворювача

ВП
S
;

к
S



потужність
КЗ
в
точці
, де визначається

U
К
,

МВ

А
;


38
ВП
*
X



індуктивний опір анодного трансформатора, приведений до
потужності перетворювача.

При роботі
N

п
еретворювачів значення
U
К

у вузлі навантаження можна
розраховувати
за

наближен
ою

формул
ою
:



=
=
N
i
Ui
U
К
К
1
.





(
71
)


Заходи щодо зниження
викривлення
кривої напруги
випливають

з аналізу
складових виразу (
70
)
.

Зокрема, допусти
мість підключення одного або групи
скоординовано

працюючих перетвор
ю
вачів потужністю
ВП
S

встановлюється
співвідношенням:


1
2
1
-
p

з
.
к
ВГ
*
ВП
к
pU
U
S
S
,



(
72
)


де

ВГ
*
U



допустимий
вміст

вищих гармонік у вузлі, в.о.;

.
з
.
к
U



відносне значення напруги короткого замикання
перетворюючого

трансформатора;

р



кількість

фаз перетворювача.

Для розрахунку коефіцієнта
несим
етр
ії за напругою
зворот
ної
послідовності

та

інших показників якості напруги слід
, крім ДСТУ

13109
-
97,

звернутися до літератури, н
а
приклад [
22,

гл. 9
].

У

пояснювальній
записці цей розділ представляється відповідними
розрахунками
, графіками, схемами тощо. Наприклад, для
показника
відхилен
ня

напруги це

графік
и

відхилень напруги в різних точках мере
жі для мінімального
,

максимального
та післяаварійного режимів
.

На
базі

розрахунків
з

р
озподілу
компенсувальн
их
установок
у

графічній
частині (на плані
цеху
та

принцип
овій

схемі
)
відображуються

місц
е

встановлення

та точки

підключення батарей конденсаторів і

уточнюється їх тип
(регульовані, нерегульовані).


7
.

ТЕХНІКО
-
ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ


Для зіставлення
варіан
тів
систем
електропостачання з тривал
им терміном
спорудж
ення

застосовуються методи, які враховують реалії ринкової
економіки
,
один

з яких


при
ведення

різночасних витрат до одного моменту
часу, частіше до моменту інвестицій (до сьогоднішньої вартості


Peent

ale

(
P
)
) шляхом дисконтування. Значення дисконту залежить від депозитної
ставки, темпів інфляції, рівня ризику, рівн
я ліквідності. Як дисконт можна
використовувати середню депозитну або кред
и
тну ставку.


39
При
ведена

вартість проекту розраховується таким чином

[
24
]
:


(
)

=

=
n
t
t
t
і
З
P
0
1
,





(
73
)


де

t
З



загальні витрати на здійснення проекту
на

к
ін
е
ц
ь

t
-
го року
;

n



кількість

періодів (років)
, які
приймаються

до
розрахунку
;

і



дисконтна

ставка.

Загальні витрати
на кінець
t
-
го року
знаходя
ться
як


t
t
t
И
К
З

=
,





(
74
)


де

t
K



сумарні капітальні вкладення
на

кін
ець

t
-
го року
;


t
И



сумарні витрати на поточну експлуатацію
на кінець
t
-
го р
о
ку
.

Капітальні вкладення на

спорудження

внутрішньоцехової мережі визн
а-
чають за показниками вартості її основних елементів: підстанцій, силових пу
н-
ктів, панелей
розподільних

щитів, шинопровод
і
в, у тому числі тролейних, пр
о-
водів і кабелів
постачальн
их

і
розподільних

ліній, конденсатор
них установок
т
о
що
.

С
умарні витрати на поточну експлуатацію визначаються двома складов
и-
ми:

S


=
А
е
t
И
И
И
,





(
75
)


де

К
И
е
S
a
=



відрахування від капітальних витрат
;

S
a



сумарна норма відрахувань на ремонт,
обслуговування і амортиз
а-
цію,
д.о
.
;

A
b
A
b
И
А









=
S




вартість
загальних
втрат електроенергії;

A
,
A








відповідно умовно

змінні (залежать від навантаження мережі) і
умовно

постійні (не залежать від навантаження мережі і визначають
ся напр
у-
гою мережі) втрати енергії в ел
е
ментах СЕП [
19
, §19.2];

b
,
b






питома вартість відповідно умовно

змінних і умовно

постійних
втрат ен
е
ргії.

Вартість навантажувальних втрат енергії (умовно

змінних) рекомендуєт
ь-
ся визначати за тариф
ом на вході в мережу (купівельна ціна). Втрати холо
с
того
ходу оцінюють з коефіцієнтом 0,8 до тарифу на вході.

При порівнянні декількох альтернативних проектів перевага
надається

проекту з менш
o
ю
при
веденою

вартістю.

Разом

з

економічн
им

критерієм для більш
о
го

обґрунтування альтернат
и-
вні проекти
порівнюють

за технічними показниками, до яких відн
о
сять:



встановлен
у

потужність, окремо для ЕП напругою до і вище 1 кВ
, кВт
;



встановлен
у

потужність освітлювальних установок
, кВт
;



питом
у

встановлен
у

потужність, кВт/м
2
;



40


потужність
компенсувальн
их установок на напругу до і вище 1 кВ
,

квар
;



щільність навантаження, кВ

А/м
2
;



коефіцієнт потужності до і після компенсації;



споживання електроенергії об’єктом на рік, кВт

год
;



кількість трансформаторн
и
х підстанцій;



одиничн
у

потуж
ність трансформаторів
, кВА
;



середній коефіцієнт завантаження трансформаторів.

Необхідність

в розрахунк
ах

інших показників залежить від конкретних
умов.

За
вказівкою

керівника проекту техніко
-
економічні показники
розраховуют
ься
або
для однієї підстанції
(КТ
П)
,

або
для
системи
електропостачання

у цілому.



41
СПИСОК
ЛІТЕРАТУР
И

1.

Волобринский

С.Д.
, Каялов

Г.М.
,

Клейн

П.Н.
, Мешель
Б.С.
Эле
к-
трические нагрузки промышленных предприятий.


Л.
:

Энергия, 1971
.



264

с.

2.

Федоров

А.А., Старкова

Л.Е. Учебное пособие для курсо
вого и д
и-
пломного проектирования по электросна
б
жению промышленных предприятий:
Учеб
ное

пособие для вузов.


М.: Энерг
о
атомиздат, 1987.



368

с.

3.

Мукосеев

Ю.Л. Электроснабжение промышленных предприятий
:

Учебник для вузов.


М.
:

Энергия, 1973.



584

с.

4.

Методи
чні вказівки до виконання лабораторної роботи ЕПП
-
11

Визначення та моделювання за допомогою ЕОМ електричних навантажень с
и-
стем електропостачання на різних рівнях розподілу електроен
е
ргі


/

Упорядн.

В.Т.

Заїка,
О.Р.
Ковальов
,

В.В.

Самойл
енко
,

Н.Ю.

Рухлова



Д
.: НГУ,
200
6
.

1
6

с.

5.

Справочник по проектированию электроснабжения

/

Под ред.
В.И.

Круповича, Ю.Г.

Барыбина, М.Л.

Самовера.


3
-
е изд., перераб. и доп.


М.: Энергия, 1980.



456

с.

6.

Гольстрем

В.А., Кузнецов

Ю.Л. Энергетический справочник инж
е-
нера.


К.: Т
ехніка, 1983.



488

с.

7.

Ермилов

А.А. Основы электроснабжения промышленных предпр
и-
ятий.



3
-
е и
зд., перераб. и доп.


М.
:

Энергия, 1976
.



368

с.

8.

Ермилов

А.А. Основы электроснабжения.


М.: Энергоатомиздат,
1983.



208

с.

9.

Правила устройства электроустановок.



М.: Энергоатомиздат,
1985.



640

с.

10.

Овчаренко

А.С., Рабинович

М.Л. Технико
-
экономическая эффе
к-
тивность систем электроснабжения промышленных предприятий.


К
.
: Техн
і
ка
,
1977.



172

с.

11.

Декопов

Б.И., Тимофеев

А.В. Проектирование электрических уст
а-
новок и а
втоматизации горно
-
обогатительных предприятий
:

Справочник.


М.
:

Недра, 1981



272

с.

12.

Справочник по проектированию электрических сетей и электрооб
о-
рудования

/

Под ред. В.И.

Круповича, Ю.Г.

Барыбина, М.Л.

Самовера.


М.:
Энергои
з
дат, 1981.



408

с.

13.

Справочн
ик по электроснабжению промышленных предпр
и
ятий
: В
2
-
х кн.

/

Под общ. ред. А.А.

Федорова и Г.В.

Сербиновского.


М.
:

Энергия,
1973.



1200

с.

14.

Проектирование промышленных электрических сетей

/

Под ред.
В.И.

Круповича.


М.: Энергия, 1979.



328

с.

15.

Основы по
строения промышленных электрических сетей

/

Под
общ. ред. Г.М.

Каялова.


М.: Энергия, 1978.



352

с.


42
16.

Справочник по проектированию электрических систем

/

Под ред.
С.С.

Рокотяна и И.М.

Шапиро.


М.
:

Энергия, 1971.



248

с.

17.

Электротехнический справочник: В 3
-
х т.

/

Под общ. ред.
В.Г.

Герасимова, П.Г.

Грудинского, Л.А.

Жукова и др.


М.: Энергоиздат,
1982.



Т
.

3
.



1216

с.

18.

Беляев

А.В. Выбор аппаратуры, защит и кабелей в сетях 0,4 кВ.


Л.: Энергоатомиздат, 1988.



176

с.

19.

Справочник по электроснабжению и элект
рообор
у
дованию: В

2
-
х

т.

/

Под общ. ред. А.А.

Федорова.


М.: Энергоатомиздат, 1986.



1160

с.

20.

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи ЕПП
-
9 „В
и-
бір апаратури та
координація захисту СЕП напругою до 1 кВ засобами
Mat
h-
CA

Pofeional”

з дисциплін
и "Електропостачання" для студентів напряму п
і-
дготовки 0906 "Електротехніка"

/

Упорядн. В.Т.

Заїка, Н.Ю.

Рухлова,
В.В.

Самойленко, М.С.

Луговський.


Д.: НГУ, 2006.


18 с.

21.


Справочник по проектированию электроснабжения, линий эле
к-
тропередачи и сетей

/

Под

ред. Я.М.

Большама, В.И.

Круповича,
М.Л.

Самовера.



2
-
е и
зд., перераб. и доп.


М.
:
Энергия, 1974.



696

с.

22.

Справочник по электроснабжению промышленных предприятий:
Проектирование и расчет

/

А.С.

Овчаренко, М.Л.

Рабинович, В.И.

Мозырский,
Д.И.

Розинский.



К.: Техн
іка, 1985.



279

с.

23.

Федоров

А.А., Каменева

В.В. Основы электроснабжения промы
ш-
ленных предприятий.


М.: Энергия, 1979.



408

с.

24.

Брігхем

Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ.


К.:
Молодь, 1997.



1000

с.

25.

Справочник по электроснабжени
ю промышленных предприятий.
Промышленные электрические сети.

/

Под общ. ред. А.А.

Федорова и
Г.В.

Сербино
в
ского.



М.: Энергия, 1980.



576

с.

26.

Гольстрем

В.А., Иваненко

А.С. Справочник энергетика промы
ш-
ленных предприятий.


К.: Техніка, 1977.



464

с.

27.

Блок
В.М. Электрические сети и системы: Учеб
ное

пособие для
электроэнергетических сп
е
циальных вузов.


М.: Высш. шк., 1986.


430 с.

28.

www
.
ea
.
com
.
a

/
Комплектні трансформаторні підстанції.

29.

www
.
eleton
.
com
.
a

/

Низьковольтні комплектні пристрої.
Захисні

апарати. Комплектні
компенсувальн
і пристрої.

30.

www
.
kemz
.


/

Комплектні трансформаторні підстанції. Низьков
о-
льтні комплектні пристрої. Автоматичні
вимикачі.

31.

www
.
chneie
-
electic
.
com
.
a

/
Автоматичні вимикачі. Струмопр
о-
води. Низьковольтні комплектні пристрої.

32.

www
.
aako
.
com

/

Автоматичні вимикачі. Низьковоль
тні комплек
т-

43
ні пристрої.

33.

www
.
elecon
.
com
.
a

/
Автоматичні вимикачі. Низьковольтні компл
е-
ктні пристрої.

34.

www
.
elayexpot
.
com

/
Автоматичні вимикачі. Низьковольтні ко
м-
плектні

пристрої. Комплектні трансформаторні підстанції.

35.

www
.
electophee
.
com
.
a

/
Автоматичні вимикачі. Низьковольтні
комплек
т
ні пристрої.

Комплектні
компенсувальн
і пристрої.


36.

www
.
a
-
pblih
.
com
.
a

/ Энергетика
и электротехника Украины
2005
:

Каталог.

37.

Жежеленко И.В. Высшие гармоники в системах электроснабжения
промпредприятий.


М.: Энергоатоми
з
дат.


2000.


331 с.

38.

Кудрин Б.И. Электроснабжение промышленных предприятий:

Уч
е-
бн
и
к для вузов.


М.: Энергоатомиздат, 1995.


416 с.

39.

Каминский Е.А. Практические приемы чтения схем электроустан
о-
вок.


М.: Энергоатомиздат, 1988.


368 с.



44
ДОДАТОК

А


У
мовн
е

графічн
е

зображення
електрообладнання і проводок
на планах


(подаєт
ь
ся мовою

оригіналу)



п/п

Наименование оборудования

Обозначение

Размер,

мм

Стандарт

1

Устройство электрическое.
Общее
изображение.

Примечание.

Внутри
из
о-
бражения
проставлен

номер поз
и
ции
устройства




ГОСТ

21.614
-
88

2

Устр
ойство с электродвигат
е-
лем


3

Устройство с многодвигател
ь-
ным эле
к
троприводом


4

Комплектное трансформато
р-
ное устройство с одним тран
с-
формат
о
ром
.


Примечание
.

Допускается
трансформатор малой мощности
изображать б
ез прямоугольного
конт
у
ра
.


То же, с несколькими тран
с-
форматорами, например
,

с
двумя







5

Устройство с генератором


6

Двигатель
-

генератор


7

Установка комплектная ко
н-
денсаторная ( батарея ко
н-
денсаторная)


8

Установка комплектная пр
е-
образовательная


9

Батарея аккумуляторная


10

Линия
,

выполненная голыми
шинами



11

Ящик с аппаратурой



12

Шкаф, панель, пульт, щиток
одностороннего обслужив
а-
ния, пост местного управл
е
ния


13

Шкаф, панель дву
х
стороннего
обслуж
и
вания



45


п/п

Наименование оборудования

Обозначение

Размер,

мм

Стандарт

14

Шкаф, щит пу
льт из нескол
ь-
ких панелей одност
о
роннего
обслуживания
.

П
ри
мер
. Щит из четырех шк
а-
фов



ГОСТ

21.614
-
88

15

Шкаф, щит, пульт из нескол
ь-
ких панелей дву
х
стороннего
о
б
служивания.

Пример
. Щит из пяти шк
а
фов



16

Щит открыт
ый

Пример
. Щит из четырех

пан
е-
лей



17

Светильник с ламп
ой

накал
и-
вания.



18

Прокладка шин и ш
инопров
о-
д
ов.

Общее изображение


Толщина 2,0


Шины или шинопровод
на
стойках




То же
,

на подвесах


То же


То же
,

на кронштейнах


То же

19

Линии проводки. Общее
из
о-
бражение


Толщина 1,0

ГОСТ

21.614
-
88

20

Линия троллейная



21

Линия заземления, занул
е
ния


Толщина 1,0

22

Заземлители



23

Проводка гибкая




24

Тру
б
а или группа труб, пр
о-
кладываемых скрыто (в бет
о-
не,
полу, грунте и т.д.) с указ
а-
нием отметки залож
е
ния



25

Труба

или группа труб, пр
о-
кладыва
е
мых открыто



26

Траншея кабельная



ГОСТ
2.754
-
72

27

Туннель кабельн
ы
й



ГОСТ
2.754
-
72

28

Канал кабельный



ГОСТ
2.754
-
72

Оборудование
напряжением
выше 1

кВ

29

Электростанция. Общее
из
о-
бражение:





проектируемая




ГОСТ
2.7
48
-
68



действующая




ГОСТ
2.748
-
68



46


п/п

Наименование оборудования

Обозначение

Размер,

мм

Стандарт

30

Подстанция.

Общее обознач
е-
ние:





п
роектируемая




ГОСТ
2.748
-
68



действующая




ГОСТ
2.748
-
68



Додаток Б

Приклад оформлення титульного аркушу


Міністерство освіти і наук
и, молоді та спорту

України

Державний ВНЗ Національ
ний гірничий університет»





Кафедра систем електропостачання






ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРЕКТУ

З ДИСЦИПЛІНИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ»

НА ТЕМУ: РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ЦЕХУ МАШИНОБУДІВНОГО
ПІДПР
ИЄМСТВА»








Виконав: студент групи ЕП
-
07

Іванов І.І.


Перевірив: проф. Заїка В.Т.












Дніпропетровськ

2011


48

ЗМІСТ



с.

Вступ...............................................................................
...............................
......

Зад
ачі курсового проектування
..................
...............................
.......
.......

Зміст та оформлення курсового проекту
.........................................
.......

1. Принципи проектування та вимоги до систем промислового
електропостачання
.....
......................................................
...............................
....

2
.
Розрахунок електричних навантажень
.........................................................
.

2.1. Основні положення
................................................
...................
.....
....

2.2. Визначення розрахункових навантажень за методом коефіцієнта
попиту
....................................................................................................
...............

2.3. Визначення розрахункових навантажен
ь за методом
упорядкованих діаграм
.......................................................................................

2.4. Статистичний метод визначення розрахункових навантажень
....
.

2.5. Визначення пікових навантажень
.................................
...................
.

3. В
ибір трансформаторних підстанцій і
компенсувальн
их
установок
..............
................................................................................................

3.1. Вибір числа, потужності та розташування цехових
трансфо
рматорних підстанцій
...........................................................................
.

3.2.

Балансовий підхід до вибору потужності джерел компенсації
реактивних навантажень
..........................................................................
..........
.

3.3.

Визначення точок підключення конденсаторних установок
у

мережі до 1
к
В
....................................................................................................
..

4
. В
ибір структури, напруги
та

конструктивного виконання обладнанн
я
цехових систем
е
лектропостачання
..................................................................
.

5. Р
озрахунок
і захист цехових

електричних мереж
.......................................
.

5.1. Вибір перерізів провідників і параметрів захисних апаратів
..
......
.

5.2. Селективність захисту в установках до 1 к
В..................................
.

5.3. Вибір тролейних ліній
.......................................................................
.

6. З
абезпечення якості напруги

у електроприймачів
.................
.............
.....
...
.

7. Техніко
-
економічні показники проекту електропостачання
.......................

Список літератури
...............................................................................................
.

Додаток
. Умовн
е
графічн
е

зображення ел
ектрообладнання і проводок на
пл
а
нах
.............................
.....
................................................
.....
......
..
...............
......


3

3

3


4

5

5


7


8

14

15


17


17


19


21


22

28

28

3
1

33

35

38

41


44

















Упорядники:

За
їка
Володимир Терентійович

Самойленко
Вікторія Венадіївна

Бобров
Олексій Володимирович

Румянцев Андрій Сергійович






МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З ДИСЦИПЛІНИ „ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ”

для студентів спеціальності

“Електротехн
і
чні сист
еми електроспоживання”




Друкується в редакційній обробці авторів




Підписано до друку

.0
6
. Формат 30х42/4.

Папір
офсетн
ий
.
Ризографія.
Ум.
-
друк. арк.
2
,
6
.

Обл.
-
вид. арк.
2
,
6
. Тираж
2
5
0 прим. Зам. № _____.






НГУ

49
0
27
,

м. Дніпропетровськ, прос
п. К. Маркса, 19.


Приложенные файлы

  • pdf 17453691
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 1

Добавить комментарий