Finansi_No_2_modul_1

1.Поясніть сутність і значення держави
Бюджет це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади, органами влади АРК і органами місцевого самоврядування.
Економічна категорія бюджет вирізняється такими особливостями:
1) бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов’язаних з відокремленням частини ВВП у руках держави і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства й окремих адміністративно-територіальних формувань;
2) за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу, рідше національного багатства, між окремими галузями народного господарства, адміністративно-територіальними формуваннями, сферами суспільної діяльності;
3) сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що зумовлено ключовою роллю положенням бюджету порівняно з іншими ланками.
Суспільне призначення бюджету забезпечити розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.
Сутність бюджету реалізується через дві його функції: розподільну і контрольну.
Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави і їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб.
Контрольна функція дає змогу дізнатися, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються. 
Специфічні ознаки бюджетних відносин:
1) законодавче регулювання (Конституція України, Бюджетний кодекс України, податкове законодавство тощо);
2) перерозподільний характер;
3) всеохоплюючий характер бюджету (вступають усі юридичні та фізичні особи).
Бюджет як фінансовий план спрямовує фінансову діяльність держави, визначає її фінансові можливості та пріоритети.
Бюджет як правова категорія являє собою прийняття законів про державний бюджет і рішення про місцеві бюджети.

2.3.Функції бюджету
Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Зміст цих функцій, сфера і об’єкт їх дії характеризують специфіку бюджету як економічної категорії. Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави і їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб.
Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва. Бюджет в основному відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу валового внутрішнього продукту на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров’я, наука, культура тощо. Жодна інша ланка фінансової системи не здійснює такого різноманітного і багаторівневого перерозподілу коштів, як бюджет. Сфера дії розподільної функції бюджету визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.
Контрольна функція дає змогу дізнатися, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції становить рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень і видатків.
Специфіка контрольної функції бюджету полягає в тому, що бюджет об’єктивно через формування і використання фонду грошових коштів держави відображає економічні процеси, які відбуваються в структурних ланках економіки.

4. Правове забезпечення бюджетного процесу. Структура БКУ.
Завдання бюджетного законодавства, в першу чергу Бюджетного кодексу України, полягає в регламентації бюджетного процесу і міжбюджетних відносин. Бюджетний кодекс України є основним джерелом бюджетного права України, яким регулюються відносини, що виникають у процесі складання бюджетів, розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів. 
Загальна частина(1-й розділ), особлива частина (2-5 розділи)
Бюджетний кодекс України складається з 6 розділів
1розділ- Загальні положення
2-Державний бюджет України
3-Місцеві бюджети
4-Міжбюджетні відносини
5-Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення
6-Прикінцеві положення.
Всього в кодексі 125 статей

Глави 1 розділу
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (визначення основних понять, таких як бюджет, бюджетна класифікація, бюджетна система України, видатки бюджету, доходи бюджету, дефіцит бюджету, державний борг та інші; визначаються рамки бюджетного періоду; склад бюджетного законодавства)
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ЇЇ ПРИНЦИПИ (суть та основні принципи бюджетної системи України; класифікація доходів і видатків бюджету, фінансування бюджету, боргу. Дається х-ка загальному та спеціальному фонду)
ЗАПОЗИЧЕННЯ(дефіцит та профіцит бюджету, залишок бюджетних коштів; джерела фінансування дефіциту бюджету, граничний обсяг боргу)
БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО УЧАСНИКИ (стадії бюджетного процесу, головні розпорядники бюджетних коштів; резервний фонд бюджету; бюджетні призначення; безспірне списання коштів бюджету; аудит та фінансовий контроль; порядок подання та розгляду законопроектів,які впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів; доступність інформації про бюджет)

Глави 2 розділу
ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ (склад доходів і видатків Державного бюджету України; таємні видатки)
СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ (складання проекту
Державного бюджету України; визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;інструкції з підготовки бюджетних запитів; розроблення бюджетного запиту; аналіз бюджетних запитів і розробка пропозицій проекту Державного бюджету України; схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України; проект закону про Державний бюджет України та матеріали, що до нього додаються )

РОЗГЛЯД ТА ПРИЙНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ (представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України; підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України та розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому, другому, третьому читанні; особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України ; бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України)
ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ (організація виконання державного бюджету; казначейське обслуговування Державного бюджету України; бюджетний розпис; виконання Державного бюджету за дох. і вид.;)
ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ (порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України; перевиконання доходної частини Державного бюджету України; скорочення видатків загального фонду Державного бюджету України; захищені статті видатків бюджету);
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ ПРО ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ (місячний, квартальний, річний звіт про виконання Державного бюджету України; розгляд звіту про виконання Державного бюджету України;


Глави 3 розділу
НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИТРАТИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ(Структура місцевих бюджетів; Особливості формування бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів міст Києва і Севастополя ; Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах ; Видатки місцевих бюджетів; Бюджет розвитку місцевих бюджетів; Дефіцит місцевих бюджетів; Позички місцевим бюджетам; Запозичення до місцевих бюджетів ;
СКЛАДАННЯ, РОЗГЛЯД, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, ВИКОНАННЯ ТА ЗВІТНІСТЬ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Глави 4 розділу
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
РОЗМЕЖУВАННЯ ВИДАТКІВ МІЖ БЮДЖЕТАМИ
РОЗРАХУНОК ВИДАТКІВ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ОБСЯГУ
МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ
МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ

Глави 5 розділу
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БЮДЖЕТНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
5. Поясніть сутність бюджетної системи. Від яких факторів залежить побудова бюджетної системи?
Державні органи на всіх рівнях управління для виконання покладених на них функцій повинні мати у своєму розпорядженні відповідні фінансові ресурси. З цією метою в державі створюється розгалужена мережа бюджетів, що забезпечують акумуляцію грошових коштів для фінансування господарства, соціальної сфери, благоустрою, утримання органів законодавчої і виконавчої влади та ін.
Сукупність різних видів бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права являє собою бюджетну систему держави.
Структура бюджетної системи, принципи її побудови та організація функціонування визначаються бюджетним устроєм, що ґрунтується на адміністративно-територіальному поділі держави. Як правило, в унітарних державах існує дворівнева бюджетна система, яка включає державний та місцеві бюджети. У державах із федеративним устроєм бюджетна система має три й більше рівнів федеральний бюджет, бюджети адміністративних одиниць, що входять до складу федерації, та місцеві бюджети.
Складовими бюджетної системи України є державний бюджет та місцеві бюджети. Відповідно до Бюджетного кодексу України, ухваленого Верховною Радою України 22 березня 2001 р., місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань).
Для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави складається Зведений бюджет України, що включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим і зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.
Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення. Зведений бюджет області містить показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району охоплює показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, то зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

6. Назвіть та поясніть принципи бюджетної системи.
1) принцип єдності бюджетної системи України єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
2) принцип збалансованості  повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
3) принцип самостійності  Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;
4) принцип повноти  до складу бюджетів включаються всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
5) принцип обґрунтованості  бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
6) принцип ефективності  при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнути запланованих цілей, залучаючи мінімальний обсяг бюджетних коштів, і максимального результату, використовуючи визначений бюджетом обсяг коштів;
7) принцип субсидіарності  розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
8) принцип цільового використання бюджетних коштів  бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;
9) принцип справедливості і неупередженості  бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
10) принцип публічності та прозорості  Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;
11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу  кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

7. Методи бюджетного планування
1) балансовий – метод узгодження між джерелами надходження та напрямками видатків;
2) метод коефіцієнтів – за базу планування беруться показники, що досягнуті в минулому періоді і коректується на відповідний коефіцієнт, який враховує зміни, що передбачаються в наступному році;
3) нормативний – при плануванні кошторисів застосовуються нормативи доходів і видатків;
4) предметно-цільовий (програмно-цільовий) – застосовується при фінансуванні окреми державних програм і програм розвитку.

8. Розкрийте та поясніть етапи розробки проекту Державного бюджету України до подання проекту до ВРУ.
Процедура бюджетного планування послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету.
Етапи розробки проекту Державного бюджету України до подання проекту до ВРУ включають такі етапи:
визначення основних напрямів бюджетної політики;
підготовка й аналіз бюджетних запитів;
схвалення проекту державного бюджету Кабінетом Міністрів.
А. Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період
До 1 червня року, що передує плановому, Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, що ґрунтується на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття. З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем’єр міністр або за його дорученням Міністр Фінансів України.
До 1 липня Верховна Рада приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період (Бюджетна резолюція).
Б. Підготовка й аналіз бюджетних запитів
Міністерство фінансів розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкцію щодо підготовки бюджетних запитів.
Розроблення бюджетних запитів, що містять пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних розпорядникові для забезпечення його діяльності на наступний бюджетний період, та подання їх Міністерству фінансів.
МінФін на основі макроекономічних показників розвитку економіки, ВВП розробляє проект ЗУ «Про державний бюджет» на плановий період.
Далі подає на розгляд та затвердження до Кабінету Міністрів.
В. Схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Державного бюджету та проекту закону про Державний бюджет та подання їх Верховній Раді України (не пізніше 15 вересня року, що передує плановому).

9. Поясніть етапи прийняття Закону «Про державний бюджет» з моменту подання його до ВРУ
До 1 жовтня проект розглядається усіма народними депутатами, фракціями, групами, комітетами.
Розгляд Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України і підготовка Висновків та пропозицій до нього, а також підготовка таблиці пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи.
Далі бюджет повинен пройти 3 читання:
1 читання повинне пройти не пізніше 20 жовтня; направляється на доопрацювання до КабМіну, який у 2-тижневий термін готує доопрацьований проект і не пізніше 3 листопада подає його до ВРУ;
2 читання повинно відбутися не пізніше 20 листопада. У 2 читанні пропорції щодо проекту має право подавати лише Комітет Верховної Ради з питань бюджету; тут приймаються : загальний обсяг доходів і видатків бюджету, дефіцит і профіцит бюджету. Приймається обсяг міжбюджетних трансфертів.
3 читання – не пізніше 25 листопада. Тут приймаються статті, що не були у 2-му читанні та закон взагалі.
Бюджет повинен бути прийнятий до 1 грудня.


10. Які обмеження стосовно витрат Державного бюджету вступають в силу, у разі неприйняття ЗУ «Про державний бюджет України» до початку бюджетного періоду?
1. Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до цієї статті Кодексу з наступними обмеженнями: 1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період; 2) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу; 3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов'язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
4)запозичення дозволяється здійснювати лише для погашення
основної суми боргу.

11. Охарактеризуйте учасників бюджетного процесу в Україні
Учасники бюджетного процесу визначені Бюджетним кодексом, де передбачені їх функції, повноваження та відповідальність. Окремі повноваження учасників бюджетного процесу визначені Конституцією України та іншими правовими актами.
Розглянемо найбільш вагомі повноваження основних учасників бюджетного процесу.
1) Міністерство фінансів:
- Погоджує єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов 'язань;
- Подає проект Закону про Державний бюджет України на розгляд Кабінету Міністрів України.
- Допрацьовує проект Державного бюджету після першого та другого читання у Верховній Раді України.
- Здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу.
- Здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету протягом поточного бюджетного року.
- Установлює факт перевиконання дохідної частини бюджету.
- При суттєвому невиконанні (більш ніж; 15 %) доходів бюджету готує пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет.
- Здійснює контроль (разом з Рахунковою палатою) за проведенням таємних видатків.

У його складі знаходиться Казначейство, яке:
- Визначає єдині правила бух. обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових забов’язань держави
- Здійснює операції за коштами Державного бюджету та місцевих бюджетів.
- Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
- Контролює бюджетні повноваження при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов 'язань та проведенні платежів.
- Веде бухгалтерський облік та складає звітність про виконання Державного та місцевих бюджетів.
- Здійснює безспірне списання коштів з рахунків згідно з порядком, установленим Бюджетним кодексом та іншими юридичними актами.
2) Верховна Рада України:
- Розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бюджетному кодексі;.
- Приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики.
- Розглядає проект бюджету в трьох читаннях.
- Ухвалює Закон про Державний бюджет України.
- Вносить зміни і доповнення в Закон про Державний бюджет України.
- Розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання Закону про Державний бюджет України.
3) Президент України:
- Підписує Закон Про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.;
- У разі незгоди із Законом про Державний бюджет, прийнятий Верховною Радою, накладає вето;
- Контролює його виконання;
- Видає укази, які можуть регулювати окремі поточні питання, що стосуються бюджетного процесу.
4) Кабінет Міністрів України:
- Подає на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
- Розробляє проект Закону про Державний бюджет.
- Доопрацьовує проект Закону про Державний бюджет України після першого та другого читання у Верховній Раді.
- Приймає рішення про виділення коштів із резервного фонду Державного бюджету.
- Забезпечує виконання Державного бюджету України.
- Подає річний звіт про виконання Державного бюджету Верховній Раді.
5) Головні розпорядники бюджетних коштів – голови відповідних міністерств, відомств, управлінь.
- Розробляють проекти кошторису та бюджетні запити і подають їх МінФін чи місцевому фінансовому органу;
- Отримують бюджетні призначення і доводять у встановленому порядку до розпорядників нижчого рівня;
- Головні розпорядники затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня.
- Головні розпорядники контролюють хід виконання кошторисів та аналізують ефективність використання бюджетних коштів у розпорядників нижчого рівня.
6) Національний банк України:
Подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів:
- проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік;
- проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік.



12. Охарактеризуйте процес подання та розгляду звіту про виконання Державного бюджету України.
Зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державним казначейством України.
[Звіт про виконання бюджетів повинен відповідати таким вимогам:
1) забезпечення формування обґєктивної, повної, якісної і точної інформації про стан і результати виконання бюджету;
2) інформація, наведена у звітах, повинна сприяти прийняттю економічно обґрунтованих рішень на основі оцінки минулих, теперішніх і майбутніх подій, підтвердженню або коригуванню їх оцінки, здійсненої у минулому;
3) забезпечувати зіставлення показників звітної інформації за різні періоди та порівнювання різними органами Державного казначейства.]
За терміном складання і подання звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною і річною.
Місячна звітність надається Державним казначейством України Верховній Раді Україні, Рахунковій палаті та Міністерсту фінансів не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Квартальний звіт про виконання Державного бюджету надається Державним казначейством України Верховній Раді України, КабМіну, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу.
Річний звіт про виконання Закону «Про державний бюджет» подається Кабміном Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
Державне казначейство України складає звіти та пояснення щодо відхилень звітних показників за доходами і видатками Державного бюджету та стану розрахунків Державного бюджету України з бюджетами адміністративно-територіальних одиниць і до 5-го квітня наступного за звітним року подає їх Міністерству фінансів України, а з необхідними матеріалами до 20 квітня подаються Кабінету Міністрів України. Бюджетним кодексом України (ст.61) передбачається подання річного звіту про виконання Закону «Про Державний бюджет України» Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України до 1-го травня року, наступного за звітним.
Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання Закону «Про Державний бюджет України» готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету України. Верховна Рада України розглядає звіт про виконання Закону «Про Державний бюджет України» у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України.
Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про виконання Закону «Про Державний бюджет України» представляє Міністр фінансів України. Верховна Рада України може заслухати головних розпорядників коштів Державного бюджету України щодо використання ними бюджетних коштів.
Із співдоповіддю про виконання Закону «Про Державний бюджет України» виступають голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету та голова Рахункової палати. За результатами розгляду Верховна Рада приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет.


13. Міжбюджетні трансферти в Україні
Якщо прогнозні доходи відповідного бюджету будуть недостатніми для фінансування розрахункового обсягу видатків, обчисленого із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів, такому бюджету передбачається надання міжбюджетних трансфертів.
Існують такі види міжбюджетних трансфертів:
1) дотація вирівнювання;
2) субвенція;
3)кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
4) інші дотації.
У Державному бюджеті затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів. Окремо затверджуються обсяги коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів.
Субвенції виділяються для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Субвенції можуть надаватись на здійснення програм соціального розвитку, виконання інвестиційних проектів, на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, установлених державою, на утримання об’єктів спільного користування та інші.
Дотація - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.
Субвенція - це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.
Субсидія - це сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення.
Відмінність між субвенцією і субсидією полягає в тому, що субвенція передбачає неодмінне виділення коштів на спільне фінансування у бюджеті нижчого рівня поряд з сумою субвенції.

14. Охарактеризуйте виконання державного Бюджету України. Звіт про виконання Державного бюджету України

Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Забезпечення виконання бюджету покладено на Кабінет Міністрів, а загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету здійснює Міністерство фінансів. Бюджет виконується за розписом, затвердженим Міністром фінансів. Цей документ складається у місячний термін після затвердження бюджету в розрізі підрозділів бюджетної класифікації, яка дає повну деталізацію видів доходів і напрямів видатків. Розпис доходів і видатків складається з поквартальною розбивкою, що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди.
Касове виконання бюджету (зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них) може здійснюватись за двома системами: банківською і казначейською. За банківської системи рахунки бюджету відкриваються в установах банківської системи, за казначейської створюється спеціальна структура Державне казначейство, яке веде рахунки бюджету, мобілізує кошти і фінансує видатки.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного і місцевих бюджетів, яка передбачає здійснення Державним казначейством через єдиний казначейський рахунок:
1)операцій з коштами державного і місцевих бюджетів;
2)розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
3)контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів;
4)бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджету.
Запровадження казначейської системи виконання бюджетів і функціонування єдиного казначейського рахунку, відкритого в Національному банку, дає змогу уряду мати вичерпну щоденну інформацію про стан державних фінансів. Система електронних платежів (СЕП) Національного банку поряд із входженням Державного казначейства у мережу «Клієнт банку банк» дозволяє провадити платежі у лічені хвилини замість двох або більше днів. Крім того, казначейський принцип оплати рахунків через реєстраційні рахунки, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку, значно скорочує можливості порушення фінансово-бюджетної дисципліни.
Після закінчення бюджетного року Міністерство фінансів складає Звіт про виконання Державного бюджету, який подається Кабінетом Міністрів Украї
·ни Верховній Раді України не пізніше 1-го травня, наступного за звітним.

15. Дайте класифікацію доходам Державного бюджету України
Доходи бюджету класифікують за різними ознаками. Залежно від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на податкові та неподаткові.
Країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують, в основному, за рахунок податків. У доходах центральних бюджетів розвинутих країн вони досягають 8090 %, а в США більше 95 %. 
Неподатковими доходами бюджету є:
- доходи від використання майна, що перебувають у державній власності (орендна плата від здачі в оренду державного майна; відсотки за залишками бюджетних коштів на рахунках у кредитних організаціях; дивіденди за акціями, власником яких є держава; повернення державних і бюджетних кредитів та ін.);
- доходи від продажу майна, що перебувають у державній та комунальній власності;
- проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
- доходи від платних послуг що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також бюджетними установами;
- кошти, отримані в результаті застосування заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності (штрафи, конфіскації, компенсації та інші суми примусового вилучення);
- інші неподаткові доходи.
У доходи бюджету можуть зараховуватись трансферти перерахування від фізичних і юридичних осіб, міжнародних організацій і урядів іноземних держав, інших органів державної влади на безоплатній та безповоротній основі.
В Україні до числа офіційних трансфертів, які надходять з-за кордону, належать поточні надходження від секретаріату ООН за український контингент. До інших трансфертів належать специфічні гранти цільового призначення, а також генеральні гранти, що не обумовлені конкретними цілями їх витрачання.
Доходи бюджету класифікують і за іншими ознаками, наприклад залежно від:
*державного устрою держави розрізняють: а) в унітарній державі доходи центрального (державного) бюджету і доходи місцевих бюджетів; б) в федеративній державі доходи федерального бюджету, доходи бюджетів членів федерації і доходи місцевих бюджетів;
*рівня бюджетної системи, за яким закріплюються доходи, вони поділяються на власні і регулюючі;
*джерел надходження виділяють доходи, що надходять від юридичних осіб і від населення;
*конкретних видів прямих і непрямих податків (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, податок на додану вартість, акцизний збір та ін.);
*громадянства суб’єктів оподаткування сплачувані резидентами або нерезидентами.

16. Охарактеризуйте сутність доходів Державного бюджету України, динаміка доходів Державного бюджету за останні роки
Державні доходи охоплюють ту частину фінансових відносин, яка пов’язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств. При цьому акумульовані державою фінансові ресурси належать до централізованих (концентруються в бюджеті держави і фондах цільового призначення), а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованими. Доходи бюджету посідають головне місце у складі централізованих державних доходів, але це поняття більш вузьке, ніж доходи держави.
Формою прояву категорії доходи бюджету служать різні види платежів підприємств, організацій і населення в бюджет, а їх матеріальним втіленням грошові кошти, які мобілізуються в бюджет. Характеризуючи економічну сутність категорії доходи бюджету, необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.
Головне матеріальне джерело доходів бюджету внутрішній валовий продукт. Якщо для покриття фінансових потреб його недостатньо, держава залучає національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею попередніх і нинішніх поколінь і залучених в процес відтворення природних ресурсів, яким розпоряджається суспільство на певний момент часу), а саме: доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інших національних цінностей. Поповнення ресурсів бюджетного фонду може здійснюватись також на основі внутрішніх і зовнішніх позик і за рахунок емісії паперових грошей. Кошти, що залучаються державою на відплатній основі, тимчасово вільні грошові кошти юридичних осіб, заощадження населення, іноземний капітал (через продаж на фінансовому ринку державних облігацій; отримання кредиту під заставу пакету акцій великих підприємств; отримання державних позик від окремих держав або від міжнародних фінансово-кредитних установ) відображають кредитний метод формування бюджетних ресурсів, що передбачає поворотність запозичень і платність за їх використання. Виходячи з цього, кошти мобілізовані на основі державних позик, необхідно розглядати не як джерело формування доходів бюджету, а як спосіб тимчасового поповнення бюджетного фонду. Аналогічно слід характеризувати й емісію паперових грошей, до якої держава вдається за надзвичайних обставин, коли отримання доходів і позик є затрудненим, а фінансування бюджетних витрат невідкладним. Це найбільш непопулярний захід, оскільки він посилює інфляційні процеси і має негативні соціально-економічні наслідки. Разом з тим за своїм змістом кредитні надходження та емісійні доходи це сума фактичної незбалансованості доходів та видатків бюджету. Таким чином, доходами бюджету є ті грошові кошти, що надходять у розпорядження держави на безвідплатній і безповоротній основі згідно з чинним бюджетним і податковим законодавством. Співвідношення способів формування бюджетного фонду на основі справляння бюджетних доходів, залучення позик і грошової емісії різниться по країнах і в часі, залежить від конкретної економічної ситуації, від стану самої фінансової системи та ін.
Склад бюджетних доходів, їх структура органічно пов’язані з обсягами суспільного продукту і національного доходу і визначаються фінансовою політикою держави.
Див. пит. 20

17. Охарактеризуйте сутність видатків Державного бюджету України, динаміка доходів Державного бюджету за останні роки
Видатки бюджету  це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.
Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна їх величину.
Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури та ін.). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.
Див. пит. 21

18. Дайте класифікацію та поясніть класифікацію видатків Державного бюджету України
З метою з’ясування ролі і значення бюджетних видатків в соціально-економічному житті держави фінансовою теорією і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат. Однією із найважливіших ознак такої класифікації є функціональна, яка відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави.
Функціональний поділ видатків дає змогу виявити пропорції в розподілі бюджетних коштів і, змінюючи їх, домагатися необхідних зрушень у галузевій структурі суспільного виробництва. Так, необхідність посилення соціальної спрямованості усього суспільного розвитку потребує більше коштів бюджету спрямовувати у соціальну сферу, забезпечуючи тим самим прискорені темпи її зростання.
Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні і капітальні. Поточні бюджетні видатки пов’язані із наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. До цих затрат відносять: закупівлю товарів і послуг, необхідних для утримання економічної і соціальної інфраструктури (оплата праці державних службовців, закупівля предметів і матеріалів, необхідних для поточних господарських цілей, оплата транспортних і комунальних послуг та ін.); трансферти населенню (пенсії, стипендії, допомоги, інші виплати); поточні субсидії державним і приватним підприємствам, а також нижчестоящим органам влади; виплату процентів за державним боргом та ін. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.
Капітальні видатки пов’язані із інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. Вони включають затрати на нове будівництво і розвиток діючих об’єктів державної і комунальної власності (їх розширення, реконструкцію і технічне переоснащення), інвестиційні субсидії, довгострокові бюджетні кредити і державні гарантії інвесторам, що фінансують високоефективні інвестиційні проекти. Сукупність цих видатків формує бюджет розвитку.
Важливим критерієм класифікації витратної частини бюджету є предметне спрямування відповідних грошових потоків. В Україні, з погляду предметної спрямованості, видатки бюджету поділяються на: фінансування управління; фінансування національної оборони; фінансування фундаментальних та прикладних наукових досліджень; фінансування правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави; фінансування міжнародної діяльності; фінансування галузей економіки; фінансування соціально-культурних закладів і заходів; видатки на обслуговування державного боргу; створення резервних фондів; інші витрати і виплати.
Організаційне групування видатків бюджету пов’язано із розподілом витрат на цільові державні програми. Наприклад, в Україні державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки, державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій та інформатики, державні інвестиційні проекти, державні програми з інвалідного спорту та реабілітації та ін. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і відображає роль держави у вирішенні найважливіших проблем суспільного життя.
В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі і види діяльності. З урахуванням цього витрати групуються за галузями: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я, культура і т. п.
Відомча ознака класифікації дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників бюджетних коштів відповідне міністерство, державний комітет, державне відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнування з бюджету. Таке групування витрат дає змогу забезпечити конкретно-адресний фінансовий контроль за використанням бюджетних ресурсів.
Залежно від рівня управління, тобто з урахуванням адміністративно-територіального поділу країни, видатки бюджету в унітарних державах поділяються на видатки центрального бюджету і видатки місцевих бюджетів, а в державах з федеративним устроєм на видатки федерального бюджету, видатки бюджетів суб’єктів Федерації і видатки місцевих бюджетів.

19. Загальний і спеціальний фонди Державного бюджету України, їх сутність та значення.
Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законами про державний бюджет на відповідний бюджетний рік. Починаючи з 2000 року, державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд, що має забезпечити прозору та реальну систему оцінки всіх джерел доходів і визначених пріоритетів їх витрачання.
Доходи загального фонду державного бюджету (загальні доходи) призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету. Доходи спеціального фонду державного бюджету (спеціальні доходи) включають доходи, призначені на конкретну мету.
До доходів загального фонду державного бюджету зараховуються в повному обсязі: -ПДВ,
-акцизний збір, -ввізне мито, -платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;
-платежі за користування надрами загальнодержавного значення; -плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконавчої влади; - адміністративні штрафи та інші грошові стягнення, крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, районними державними адміністраціями або утвореними в установленому порядку адміністративними комісіями; - кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безгосподарного майна; - суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах та інші.
До доходів спеціального фонду дерзкавного бюджету належать: -збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; - надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; - відсотки за користування державним пільговим кредитом, наданим індивідуальним сільським забудовникам; - відрахування від плати за транзит природного газу через територію України; - відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла та інші.

20. Охарактеризуйте динаміку доходів Державного бюджету за останні роки
Внаслідок колапсу реального сектору економіки через безсистемні, непродумані дії, прорахунки в економічній та соціальній політиці Державний бюджет України за 2009 рік системно не виконувався. Для «латання дірок» використовувалось не лише збільшення податкового тиску на економіку, а весь набір протиправних засобів – від примусового стягнення податків наперед у сумі 18,2 млрд. грн. до свідомого невідшкодування ПДВ у сумі 10,1 млрд. гривень. Коли це не допомогло, Уряд взявся до свідомих маніпуляцій зі статистикою та включив до доходів 15,7 млрд. грн. використання СПЗ МВФ, хоча сам МВФ був проти цього, вказуючи на боргову природу цих коштів. Після виправлення цих статистичних маніпуляцій виявилось що, річний план, затверджений Верховною Радою, був не виконаний за доходами на величезну суму – 45,6 млрд. грн., або на 17,9 відсотка. Незважаючи на використання протиправного арсеналу стягування коштів з бізнесу, загальна сума доходів державного бюджету за 2009 рік виявилась навіть меншою ніж у 2008 році, причому на значну величину – 22 млрд. гривень.
До Державного бюджету України за 2009 рік надійшло 209700,3 млн. грн., у т.ч. доходів – 201931,3 млн. грн., трансфертів з місцевих бюджетів – 7769,0 млн. гривень.
Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік зі змінами, дорівнював 82,1 відсотка, а без змін – 85,5 відсотка. При цьому, протягом 2009 року річний план доходів державного бюджету було збільшено в цілому на 6378,0 млн. грн. з 238931,3 млн. грн. до 245309,4 млн. грн. Загальна сума усіх доходів Державного бюджету України за 2009 рік була на 9,5 відсотка (або на 22022,6 млн. грн.) меншою ніж у 2008 році.
З 2007 по 2009 рр. спостерігалося зростання планових надходжень доходів Державного бюджету України (2007р.- 169 млрд. грн., 2008р.-239 млрд. грн., 2009р.-255р.млрд.грн.). Фактичні надходження у 2008р. порівняно з 2007р. зросли на 66 млрд. грн., а у 2009р. порівняно у 2008р. зменшилися на 22 млрд. грн, а саме 2007р. – 166 млрд. грн.., 2008р. – 232 млрд. грн., 2009р.-210 млрд. грн). З вище наведеного можна зробити висновок, що в жодному з цих років планові надходження не були фактично виконані.

21. Охарактеризуйте динаміку видатків Державного бюджету за останні роки
Виконання видаткової частини бюджету у 2009 році характеризувалось системним «ручним управлінням» коштами, хронічним недофінансуванням всіх програм, нецільовим та неефективним використанням коштів, а часто просто і їх розкраданням. Видатки Державного бюджету України за 2009 рік виконані в обсязі 242437,2 млн. грн., що на 947,1 млн. грн. (на 0,4 відсотка) більше аналогічного показника 2008 року. Рівень виконання річного плану зі змінами в 2009 році становив 85,2 відсотка проти 91,7 відсотка у 2008 році (88,4 відсотка плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік, проти 95,4 % у 2008 році).
У структурі видатків державного бюджету за економічною класифікацією серед основних видатків поточного характеру слід виділити значне зростання порівняно з 2008 роком:
- видатків на виплату процентів (доходу за зобов’язаннями) (в 2,2 рази до 9,9 млрд. грн.);
- видатків на медикаменти та перев’язувальні матеріали (на 32,9 відсотка до 2,5 млрд. грн.);
- видатків на виплату пенсій і допомог (на 18,3 відсотка до 49,6 млрд. грн.);
- видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (на 17,9 відсотка до 3,1 млрд. грн.);
- видатків на продукти харчування (на 9,5 відсотка до 1,8 млрд. гривень).


22. Дефіцит Державного бюджету : його сутність та види.
Стан бюджету як фінансового плану держави може визначатися трьома показниками:
1) рівновагою доходів і видатків бюджету;
2) бюджетним профіцитом - перевищенням доходів над видатками бюджету;
3)бюджетним дефіцитом - перевищенням видатків над постійними доходами.
Бюджетний дефіцит - перевищення видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки й обов'язкові платежі, що згідно з бюджетною класифікацією віднесені до доходів бюджету.
Бюджетний дефіцит - це фінансове явище, яке, як правило, не є винятком. У сучасному світі немає держави, яка в своїй історії не стикалася б з бюджетним дефіцитом. Але якість самого бюджетного дефіциту може бути різною:
1) дефіцит може бути пов'язаний з великими капіталовкладеннями в економіку. У цьому випадку він відображає не кризову течію суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон'юнктури, намагання забезпечити прогресивні зрушення в економіці;
2) дефіцит виникає в результаті надзвичайних обставин (війна, стихійне лихо тощо), коли резервів стає недостатньо та необхідно залучати джерела особливого роду;
3) дефіцит може відображати кризові явища в економіці, її розлад, що супроводжуються спадом виробництва, зниженням ефективності функціонування окремих галузей, інфляційними процесами; неефективність фінансово-кредитних зв'язків, непридатність уряду тримати ситуацію під контролем.
В останньому випадку він є явищем достатньо показним, яке вимагає прийняття мір не лише з оздоровлення господарства, але і відповідних політичних рішень.
Звідси випливає, що в умовах економіки, яка розвивається достатньо динамічно, бюджетний дефіцит може знаходитись в певних допустимих межах.
Бюджетний дефіцит має різні причини і прояви. Причинами дефіциту бюджету в Україні у різні часи виступали:
- зменшення приросту національного доходу;
- збільшення бюджетних витрат;
- зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками;
- відсутність чіткої фінансової стратегії;
- інфляційні процеси.
Види бюджетного дефіциту
1.Розрізняють поняття стійкий дефіцит бюджету, який існує в довгостроковому періоді, та тимчасовий дефіцит, що викликається касовими розривами у виконані бюджету. Його ще називають касовим дефіцитом нестача коштів бюджету в результаті незбігу термінів надходження доходів і здійснення видатків.
2. За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований.
Відкритий бюджетний дефіцит - це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік.
Прихований бюджетний дефіцит виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.
3. За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.
Вимушений є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фін. Ресурсів.
Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету. Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано знижує ставки оподаткування і збільшує державні витрати. Відповідно, у період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.
4.За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.
Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.
Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати в бюджетній сфері та інші).

23. Охарактеризуйте дефіцит Державного бюджету за останні роки.

Економіка України протягом 2008 року перебувала під впливом різноспрямованих тенденцій розвитку на зовнішніх та внутрішньому ринках товарів та капіталу. Якщо у січні–липні цей вплив був позитивним, то, починаючи з серпня, ситуація змінилася на протилежну (відсутність доступу до зовнішніх ринків капіталу, різке падіння світових цін та попиту на українську експортну продукцію в умовах накопичення значних валютних ризиків та дисбалансів у термінах залучення пасивів та розміщення активів у банківській системі, занадто високої залежності банків та реального сектору економіки від зовнішнього кредитування, виникнення проблем з окремими банками, «заморожування» приватизаційних процесів, політичної нестабільності).
Однак, незважаючи на це, за підсумками року вдалося зберегти позитивну динаміку розвитку економіки, що сприяло виконанню бюджетних планів. Так, реальне зростання ВВП у 2008 році становило 2,1%, що, в основному, було забезпечено зростанням у сільському господарстві, на транспорті та зв’язку, у машинобудуванні та в деревообробній сфері.
Попри негативний вплив світової фінансової кризи на всі економічні процеси в Україні наприкінці року, бюджет 2008 року був виконаний.
Згідно звіту Державного казначейства України від 28.01.2009 Державний бюджет України у 2008 році виконано з дефіцитом у сумі 12500,7 млн. грн., або 1,3% ВВП при річному плані у сумі 25020,2 млн. грн. (2,6% ВВП), у тому числі за загальним фондом – в сумі 9671,4 млн. грн., або 1% ВВП при річному плані 21522,7 млн. грн. (2,2% ВВП).

Для економіки України 2009 рiк став перiодом надзвичайно складних випробувань. У зв’язку зі стрімким скороченням внутрішнього iнвестицiйного та споживчого попиту і експорту відбулось значне зменшення обсягів промислового виробництва та будівництва, а також надходжень до бюджету. Проблеми в економiцi посилились через банківську кризу та зростання державного боргу.
Через формування бюджету 2009 року на завищених показниках ВВП утворений дефіцит ресурсів, необхідних для покриття дисбалансів Пенсійного фонду, НАК "Нафтогаз України", проведення рекапіталізації банків фінансувався за рахунок залучення зовнішніх та внутрішніх кредитів, які за своїми умовами були вкрай не вигідними для України, оскільки перші породжували значні валютні ризики, а другі здійснювалися під високі відсоткові ставки.
У 2009 році прогнозувався ріст реального ВВП на 0,4 відсотка, тоді як міжнародні експерти попереджали про те, що ВВП у 2009 році скоротиться. Проте фактична макроекономічна ситуація у 2009 році через відсутність послідовної антикризової політики Уряду виявилась набагато гіршою за всі песимістичні очікування. Падіння ВВП у 2009 році було безпрецедентним – на 15,1 відсотка.
Фактично реальний дефіцит державного бюджету України при плані 33,0 млрд. грн. на 2009 рік становив 103,8 млрд. грн., до якого, крім звітного дефіциту бюджету у сумі 35,5 млрд. грн., відносяться також суми рекапіталізації банків (19,6 млрд. грн.), капіталізації НАК "Нафтогаз України“ (24,4 млрд. грн.) та обсяг невідшкодованих сум ПДВ (24,2 млрд. гривень). Тобто дефіцит бюджету 2009 року (без врахування наданих протягом 2009 року гарантій та здійснених переплат податків та зборів) становив 11,4відсотка ВВП.

24. Методи подолання бюджетного дефіциту.
Для фінансування дефіциту бюджету використовуються як інфляційні, так і неінфляційні джерела.
Неінфляційні джерела це:
фінансування дефіциту бюджету за рахунок запозичень на внутрішніх та зовнішніх фінансових ринках та за рахунок використання залишків бюджетних коштів. Внутрішні позики здійснюються через продаж державних цінних паперів (облігацій, векселів) або через одержання кредиту в банку. Останню форму фінансування бюджетного дефіциту використовує місцева влада. Зовнішні позики для покриття дефіциту державного бюджету характерні для країн, що розвиваються, а також все більше використовуються країнами з перехідною до ринку економікою, у тому числі Україною.
трансферти фінансування у вигляді безоплатної до помоги.
Зменшити дефіцит бюджету уряд може і накопиченням заборгованості прострочуванням платежів за борги або за куплені товари, а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають неінфляційний характер.

Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є  монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів. Дефіцит бюджету можуть покривати додатковою емісією грошей. Унаслідок такої емісії розвивається неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження населення, відтворюється бюджетний дефіцит.
Державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж емісія, проте вони також певною мірою негативно впливають на економіку країни. По-перше, за певних умов уряд вдається до примусового розміщення державних цінних паперів і порушує ринкову мотивацію діяльності приватних фінансових інституцій. По-друге, якщо навіть уряд створює достатні стимули для купівлі юридичними і фізичними особами цінних паперів уряду, то державні позики, мобілізуючи вільні кошти на ринку позикового капіталу, обмежують можливості одержання кредиту приватними господарствами. Фірми, особливо невеликі та середні, не є для банків такими надійними позичальниками, як державні органи. Збільшення попиту на ринку позикового капіталу через нові державні позики сприяє подорожчанню кредиту зростанню облікової ставки. Особливо складними є наслідки зовнішніх позик.
Дефіцит державного бюджету безпосередньо пов’язаний з явищем державного боргу, що виникає внаслідок заборгованості уряду та державних органів. Зовнішній державний борг, що перевищує 70 % від ВВП або більший ніж у 2,2 раза за експорт країни, вважається небезпечним для стабільності економіки, особливо для стійкого грошового обігу.
Фінансування дефіциту бюджету розраховується на чистій основі, тобто з обсягів валових надходжень запозичених коштів вираховуються платежі з погашення основної суми боргу:
Фінансування
Дефіциту = Запозичення – Погашення боргу + Зміна залишків
В аналітичному вигляді фінансування дефіциту державного бюджету можна визначити таким чином:
Показник дефіциту бюджету= грошова база+ внутрішній борг+ валютний курс* зовнішній борг в іноземній валюті

Між дефіцитом бюджету та його фінансуванням існує рівновага, тобто перше дорівнює другому.
Характер фінансування державного сектору і бюджетного дефіциту має різні макроекономічні наслідки. Найбільш негативний вплив справляє монетизація дефіциту. Фінансування дефіциту через центральний банк безпосередньо впливає на грошову базу та розмір грошової маси. При монетизації дефіциту держава отримує сеньйораж  дохід від друкування грошей. Сеньйораж виникає в умовах перевищення приросту грошової маси над приростом реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня цін. З огляду на це, всі економічні агенти змушені сплачувати так званий інфляційний податок, який через вищі ціни перерозподіляє частину їхніх доходів на користь держави.
Якщо в процесі виконання бюджету має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень дохідних джерел бюджету, то вводиться механізм секвестру видатків. Секвестр бюджету полягає в пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5, 10,15 і т. д. відсотків) щомісячно за всіма статтями бюджету протягом того періоду, який залишився до кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті, склад яких в Україні визначає Верховна Рада.
25. Шляхи покращення наповнення доходів Державного бюджету.
На мою думку, у зв'язку із існуючими проблемами в економіці Укр. взагалі і у фінансовій сфері зокрема, фін.п-ка Укр. має бути спрямована на : запровадження жорстокого режиму економії щодо витрачання бюджетних коштів, передусім на управління, оборону, фін. збиткових і низькорентабельних виробництв; визначення чітких секторів фінансування соціальної сфери; зменшення обсягів фін. запозичень для покриття дефіциту держ. бюджету; залучення інвесторів; забезпечення фін. підтримки малого бізнесу й посилення відповідальності суб'єктів господарювання за дотримання вимог податкового законодавства. Мають бути сформовані економічні умови для динамічного розвитку вітчизняного виробництва. Я вважаю, що одними з найбільш важливих завдань для рішення має бути викриття тіньового капіталу, а також удосконалення податкової с-ми Укр., оскільки вирішення цих проблем дало б змогу поповнити державний бюджет, а відповідно це б вирішило ще низку проблем.
+
У світовій практиці ефективно функціонує податок на нерухоме майно громадян.
На особливу увагу заслуговують питання фінансування бюджетного дефіциту за рахунок надходжень від приватизації. Слід враховувати, що залучення ресурсів у такий спосіб не передбачає повернення коштів позичальникам, як у випадках розміщення державних боргових зобов’язань. Тому фінансування бюджету шляхом використання приватизаційного ресурсу не спричиняє збільшення державного боргу, проте повинне мати цільовий характер.
Також слід звернути увагу на таке питання як цінність природних ресурсів. Встановлена урядом плата за користування надрами місцевого значення не відповідає фактичній вартості корисних копалин.
Зміцненню фінансової бази розвитку бюджетної сфери сприяло б зарахування частини коштів, одержаних від продажу земель несільськогосподарського призначення, до районних і обласних бюджетів. Це дало б змогу концентрувати й ефективніше використовувати бюджетні кошти, призначені на розширення матеріальної бази.



Приложенные файлы

  • doc 17434015
    Размер файла: 188 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий