Звіт про проходження практики


Міністерство освіти та науки України
Одеський національний політехнічний університет
Кафедра ПЕ та ГГД
Звіт про навчально-екологічну практику
у відділі екологічної безпеки Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
Виконав студент групи ТО-1411
Напряму підготовки:
«Екологія, охорона навколишнього
середовища та збалансоване
природокористування»
Кученко Богдан
Керівник практики: доц. Мельник С.В.
Керівник відділу ЕБ ОФ ДП «АМПУ»:
Волохов В.М. ___________________ _____________
(дата) (підпис)
Одеса – 2017
Структура звіту
1. Вступ: мета та завдання практики---------------------------------------------- 3
2. Загальні відомості про Одеський морський торговельний порт та Одеську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»---------------------------------------------------------------------------------------- 4
3. Завдання та функції служб порту----------------------------------------------- 6
4. Відділ екологічної безпеки, його структура та завдання працівників---- 8
5. Нормативно-правові акти, якими відділ керується у свої діяльності-- 14
6. Технічні пристрої відділу – засоби вимірювання рівня шкідливих речовин у викидах транспорту підприємства---------------------------------------- 16
7. План ліквідації аварійних розливів нафти (ЛАРН) та приклади його реального застосування------------------------------------------------------------------- 17
8. Заходи щодо попередження та недопущення забруднення довкілля при перевантаженні вантажів у порту------------------------------------------------------ 29
9. Методика нарахування екологічних податків---------------------------- 31
10. План моніторингу території та акваторії порту на 2017 рік-------- 37
11. Результати проходження практики, та висновки із неї--------------- 41
12. Список використаних джерел----------------------------------------------- 42

1. Вступ: мета та завдання практики
Згідно із договором між одеським національним політехнічним університетом (далі – ОНПУ) та Одеською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі – ОФ ДП «АМПУ»)
студентами групи ТО-1411 ОНПУ Кученком Богданом та Перелазним Олександром протягом періоду 6 – 24 лютого 2017 року було пройдено навчально-екологічну практику.
Мета практики: закріпити отриманні під час навчання в університеті на 1 – 3-му курсах теоретичні знання із головних для еколога дисциплін, отримати нові знання, здобути досвід роботи у профільній сфері.
Основними завданнями були:
1) ознайомлення із загальними характеристиками та особливостями роботи Одеського морського торгівельного порту та Адміністрації морських портів України;
2) знайомство із структурою відділу екологічної безпеки порту та розподілом обов’язків між його працівниками;
3) спостереження за участю працівників відділу екобезпеки у забезпеченні екологічної безпеки при перевантаженнях вантажів у порту;
4) вивчення можливих заходів щодо ліквідації забруднення території та акваторії порту в разі витоку (чи скиду) небезпечних речовин при перевантаженні вантажів чи внаслідок несправностей суден що перебувають на території порту;
5) знайомство із методикою та принципами нарахування екологічних податків за утворення небезпечних речовин у порту (якщо такі утворюються) та можливими штрафами за збитки, викликані порушенням екологічного законодавства України.
Результати проходження навчально-екологічної практики викладені у даному звіті, який оформляється згідно необхідних вимог Міністерства освіти та науки України та захищається у встановленому порядку студентами.
2. Загальні відомості про Одеський морський торговельний порт та Одеську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
Загальні відомості про Одеський морський порт
Одеський порт - один з найбільших портів Чорноморсько-Азовського басейну, розташований у північно-західній частині Чорного моря на перетині торгових шляхів Сходу і Заходу, що склалися історично. Заснований у 1794 році, порт є лідером за обсягами перевалки вантажів серед портів України і найкрупнішим пасажирським портом на Чорному морі уже протягом багатьох десятиліть.
Географічні координати: широта - 46°32'N, довгота - 30°54'Е.
Площа території: 141 гектар.
Кількість причалів: 55.
Протяжність причальної лінії: більше 10200 м;
з них діючі причали – близько 10 км.
Максимальні параметри суден, що приймаються:
довжина - до 330 м,
ширина – до 40 м,
осадка - до 13,0 м.
Загальне управління портом і контроль за судноплавством в акваторії Одеського порту здійснює Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» (скорочено ДП «Одеський морський торговельний порт» або ДП «ОМТП»).
Технічні можливості порту дозволяють перевантажувати більше 25 млн. тонн сухих і 25 млн. тонн наливних вантажів щорічно. Контейнерні термінали розраховані на перевантаження більше 900 000 TEU на рік. Пасажирський комплекс здатний обслужити до 4 млн. туристів на рік.
Приймаються для перевалки наступні види вантажів: нафта і нафтопродукти наливом, зріджений газ, тропічні й рослинні масла, технічні масла, контейнери всіх типів та розмірів, кольорові й чорні метали, руда, чавун, цукор-сирець навалом, зернові насипом, швидкопсувні вантажі в тарі, різні вантажі в мішках, ящиках, пакетах, біг-бегах і укрупнених вантажних одиниць, автотранспорт. Виняток становлять вантажі, потенційно небезпечні для навколишнього середовища.
На території порту розташовані: вісім виробничо-перевантажувальних комплексів з переробки сухих вантажів, пасажирський комплекс, нафтовий і два контейнерні термінали, комплекси з перевалки рослинних і технічних масел, є спеціалізовані причали для прийому ро-ро суден[1] (Примітка: ро-ро судно, або ролкер (від англ. roll — котити і car — автомобіль) — судно, на якому перевозять засоби колісної техніки і будь-які штучні вантажі, що завантажуються та вивантажуються через носові (бортові, кормові) ворота за допомогою автонавантажувачів або спеціальних платформ з тягачами[2]), перевалки зернових вантажів.
На території Карантинного молу діє вільна (спеціальна) економічна зона "Порто-Франко".
Розвинена транспортна інфраструктура дозволяє доставляти вантажі в порт автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом. Для забезпечення високої продуктивності порту з обробки контейнерів створений і розвивається «Сухий порт» і спеціальний шляхопровід, що дозволяє вантажному автотранспорту заїжджати в порт минаючи автодороги міста і чекати заїзду на спеціально обладнаній площі «Сухого порту»[1].
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») здійснює нагляд за діяльністю ОМТП та контролює її на предмет виконання вимог законодавства України, міжнародних договорів, ратифікованих Україною, в тому числі тих, що стосуються питань охорони навколишнього природного середовища.
ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє, створене відповідно до Закону «Про морські порти України» № 4709-VI від 17.05.2012 р.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту», а також згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 163 від 19.03. 2013 р. «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту, і створення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
ДП «АМПУ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.05.2013 р.
ДП «АМПУ» засноване на праві господарського ведення, що складається з центрального апарату (м. Київ), головного представництва (м. Одеса), 13 філій в морських портах України, філії «Дельта-лоцман» та налічує більше 8 000 працівників [3].
3. Завдання та функції служб порту
Як уже згадувалось, Одеський морський торгівельний порт є найбільшим в Україні. Тому основним його завданням є стабільне забезпечення вантажообігу – експорту та імпорту різноманітних вантажів – у взаємодії із сухопутною (залізниця та автомобільні вантажоперевезення) і морською (вантажні судна) транспортною інфраструктурою.
Місія підприємства – сприяти розвитку морської транспортної інфраструктури України та підвищенню конкурентоспроможності українських морських портів шляхом проведення адміністративної реформи та створення умов і механізмів для залучення інвестицій.
Цілі підприємства:
1. Забезпечення функціонування морських портів;
2. Організація та забезпечення безпеки судноплавства
3. Зберігання, ефективне використання і розвиток державного майна, закріпленого за АМПУ на праві господарського ведення та отримання прибутку [3].
Сучасний порт є формою державно-приватного партнерства, в якій беруть участь більше 400 компаній малого та середнього бізнесу, які виконують широкий спектр портових послуг [1].
Послуги, що надаються службою флоту Одеського порту:
1. Буксирно-кантовочні та швартові операцій в акваторії Одеського порту
2. Льодова проводка суден, що заходять до Одеського порту і, що виходять із нього
3. Міжпортове буксирування
4. Постачання питної води на судна в порту та на рейді водолієм "Родник"
5. Здійснення навантажувально-розвантажувальних і підйомних робіт плавкранами "ПК-48" (в/п 100 т) і "ПК-4/63" (в/п 15 т) з можливістю виконання робіт у грейферному режимі
6. Гасіння пожеж з боку моря
7. Забезпечення безпеки суден-газовозів
8. Забезпечення аварійно-рятувальних робіт на морі
9. Очищення та дегазація суднових танків, машинних відділень суден та інших приміщень
10. Доставка і зняття з суден членів екіпажів, різних комісій, робочої сили, а також постачання на судна, що знаходяться в Одеському порту та на рейді, суднами служби флоту[4].
У ДП «ОМТП» і на стивідорних компаніях (Примітка: стивідорна компанія (портовий оператор) – суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності[5])налічується понад 8 тисяч робочих місць і ще близько 100 тисяч робочих місць у приватних і державних структурах, робота яких прямо або побічно пов'язана з діяльністю порту. Економіка міста і регіону тісно пов'язана з роботою Одеського порту, як могутнього торгово-транспортного вузла, біля якого зосереджена велика кількість експедиторів, автотранспортних підприємств, морських агентств, підприємств оптової торгівлі, будівництва та інших [1].
Послуги з перевалки вантажів надають компанії недержавної форми власності:
- Дочірнє підприємство «ГПК-Україна» компанії «ГПК Гамбург Порт Консалтинг ГМБХ»;
- ТОВ «Металзюкрейн Корп. Лтд»;
- ТОВ «Новолог»;
- ТОВ «Новотех-Термінал»;
- ТОВ «Бруклін-Київ»;
- ТОВ «УНСК»;
- ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»;
- Дочірнє підприємство «Пріста-Ойл Україна»;
- ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс»;
- ТОВ «Бруклін-Київ Порт»;
- Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Сінтез-Ойл».
Власними силами порт здійснює:
- забезпечення посадки-висадки пасажирів на морському вокзалі;
- обслуговування вантажних і пасажирських суден власним службово-допоміжним флотом;
- ремонт суден;
- бункерування суден водою біля причалів і на рейді;
- стафірування і розстафірування контейнерів;
- прийом з суден льяльних, баластних вод і сміття;
- надання концертно-виставкового та інших залів морського пасажирського комплексу для проведення виставок, конференцій, концертів та інших заходів тощо [1].
4. Відділ екологічної безпеки, його структура та завдання працівників
Одним із структурних підрозділів ОФ ДП «АМПУ» є відділ екологічної безпеки, в якому працюють четверо інженерів екологічної безпеки, кожен із яких має свою сферу відповідальності, про що детально вказано нижче. Керує відділом Волохов В.М., який відповідає за роботу інженерів за усіма 4-ма основними напрямками: охорона земельних, водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами і небезпечними хімічними речовинами – та виконує іншу роботу, покладену на відділ, в тому числі, пов’язану із взаємодією з іншими структурними підрозділами порту та службами міста, відповідальними за охорону довкілля. Також відповідає за роботу відділу 1- й заступник головного інженера з техніки безпеки порту Кізлак І. М.
Отже, перший співробітник відповідає за поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. В його обв’язки входить інвентаризація та паспортизація відходів, які утворюються у результаті виробничої діяльності ОФ ДП «Адміністрації морських портів України», огляд місці їх тимчасового зберігання та контроль передачі їх на утилізацію відповідним підприємствам, з якими ОФ ДП «АМПУ» уклала договори.
Види відходів, які утворюються на підприємстві:
- Брухт кольорових металів;
- Брухт чорних металів;
- Вироби та матеріали гумові зіпсовані або відпрацьовані;
- Відходи від надання послуг з охорони здоров’я людей;
- Відходи від спалювання чи піролізу відходів комунальних (міських) та аналогічних неспецифічних промислових відходів торгівлі та установ;
- Відходи від функціонування установок для очищення вод стічних, не позначені іншим способом;
- Відходи змішані будівництва і зносу будівель та споруд;
- Відходи комунальні змішані, в т.ч. сміття із урн;
- Відходи перевезень, не позначені іншим засобом;
- Відходи стабілізовані або затверділі за допомогою матеріалу зв’язувального неорганічного;
- Відходи утворені при експлуатації транспортних засобів, не позначені іншим засобом або комбіновані;
- Відходи, одержані у процесах зварювання;
- Голки медичні зіпсовані чи відпрацьовані;
- Макулатура паперова та картон;
- Матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені;
- Машини офісні та комп’ютери не конвенційні;
- Одяг захисний зіпсований, відпрацьований або забруднений;
- Пил та тверді частки електрофільтрів та інших газоочисних споруд;
- Плівка фотографічна та папір, включаючи срібло та сполуки срібла, не конвенційні;
- Прилади медичного призначення інші (шприци, системи, набори для діагностичних аналізів, медичні інструменти) зіпсовані або відпрацьовані;
- Тара аптекарська, зіпсована або відпрацьована;
- Тара металева, скляна, дерев’яна, текстиль, картонна і паперова, використана при перевезеннях, зіпсована або відпрацьована;
- Тара пластикова дрібна використана;
- Фотохімікати зіпсовані або відпрацьовані;
- Шлам від очищених вод стічних комунальних;
- Шлам від очищених вод стічних неспецифічних промислових;
- Відпрацьовані акумулятори;
- Лампи люмінесцентні;
- Відпрацьовані мастила;
- Деревина та вироби з деревини;
- Скло та скловироби;
- Матеріали та вироби з пластмаси;
- Одяг робочий;
- Взуття робоче;
- Вироби з текстильних матеріалів.
Технічні паспорти відходів ОФ ДП «АМПУ» узгоджені Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації та затверджені Начальником ОФ ДП «АМПУ».
Для утилізації вище зазначених відходів були укладені договори між ОФ ДП «АМПУ» та компаніями, які займаються переробкою. Нижче наведені деякі з них :
-Договір № КД-5151 від 25.03.2004р. між ДП «Одеський морський торговельний порт» та ТОВ «Еко – сервіс» щодо передачі відпрацьованих нафтопродуктів. Терміном дії до 31.12.2055р. з правом пролонгації. Додаткова угода № КД 5151/11 від 30.03.2013р. до договору № КД-5151 від 25.03.2004р.
-Договір №966-В-ОДФ-16 від 17.02.2016 року між ДП «Одеський морський торгівельний порт» та ТОВ «Наукова-виробнича компанія «УКРЕКОПРОМ» щодо оброблення безпечних відходів для остаточного розміщення, а саме послуги з видалення відходів з судна. Термін дії до 31.12.2016р.
-Договір №179-В-ОДФ-13 від 26.12.2013р. між ДП «АМПУ» в особі начальника ОФ ДП «АМПУ» та ТОВ «Ековдм» щодо передачі відпрацьованої офісної техніки, обладнання та комп’ютерів, матеріалів, пристроїв та механізмів, що містять дорогоцінні метали
- та інші.
Під час обстеження території на структурних підрозділах ОФ ДП «АМПУ» організовані спеціально відведені місця тимчасового розміщення відходів та промарковані [6].
Другий співробітник відповідає за охорону водних ресурсів. В його обв’язки входять перевірка діяльності об’єктів порту, що використовують водні ресурси, на предмет виконання вимог водокористування (загального та спеціального) та водовідведення згідно із Водним кодексом України.
У сфері охорони водних ресурсів надано:
1. Розрахунок нормативів гранично допустимих скидів (ГДК) забруднюючих речовин, які надходять з дощовими стічними водами ОФ ДП «АМПУ» (Адміністрація Одеського морського порту)
2. Розробку графіків та проведення планово - попереджувальних ремонтів на мережах та спорудах водопостачання та водовідведення затверджені головним інженером адміністрації Одеського морського порту та акти технічного огляду згідно графіків.
На балансі підприємства знаходиться 15 артсвердловин (4 з яких спостережні), які обладнані водо лічильниками та мають відповідні паспорти зареєстровані в Державному управлінні екологічної безпеки.
Вздовж берегової лінії обладнано 50 портових зливовипусків (47 з яких організовані та 3 неорганізовані), за якими постійно ведеться контроль.
Також ОФ ДП «АМПУ» надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення стороннім організаціям з власних артсвердловин згідно наступних договорів:
-Договір №106-п-ОДФ-13 від 30.09.2013р. про відшкодування експлуатаційних витрат між ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «Одеський морський торговельний порт» щодо надання послуг з централізованого холодного і гарячого водопостачання та централізованого водовідведення. Терміном дії до 31.12.2013р. з правом пролонгації.
-Договір №1451-П-ОДФ-16 від 26.01.2016р. про відшкодування експлуатаційних витрат між ДП «АМПУ» та ПАТ «Одеський портовий холодильник» щодо надання послуг з централізованого холодного і гарячого водопостачання та централізованого водовідведення. Терміном дії до 31.12.2016р. з правом пролонгації.
На території ОФ ДП «АМПУ» є власна лабораторія, яка здійснює заміри згідно атестації:
-Свідоцтво про атестацію № РО – 211 /2015 від 16.12.2015р. видане ДП «Одесастандартметрологія», яке засвідчує , що вимірювальна лабораторія «Експорт Сервіс» ТОВ «НВФ Експорт Сервіс» відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду. Термін дії до 15.12.2018р.
-Свідоцтво про атестацію № РО - 166/2015 від 05.10.2015р. видане ДП «Одесастандартметрологія», яке засвідчує, що випробувальна лабораторія «Контролю стану навколишнього середовища» ДП «Спеціальне конструкторсько – технологічне бюро з дослідним виробництвом Фізико – хімічного інституту ім.О.В.Богатського національної академії наук України» відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду [6].
Третій співробітник відповідає за охорону атмосферного повітря. В його обв’язки входять перевірка джерел забруднення атмосфери, які знаходяться на балансі ОФ ДП «АМПУ» відповідно інвентаризації в наявності 41 організоване стаціонарне джерело та 37 стаціонарних неорганізованих. На підприємстві функціонувало 5 газоочисних установок (далі- ГОУ), які знаходились на наступних джерелах: № № 8, 62, 63, 64, 65.
На балансі ОФ ДП «АМПУ» знаходиться 52 одиниці автотранспорту, на яких здійснюються вимір автотранспортних засобів газоаналізатор багатокомпонентний малогабаритний «Автотест – 01.03 МИНИ»(Рис.4), паспорт М 247.330.00 ПС, термін повірки з 19.11.2015 по 19.11.2016 та вимірювач димності відпрацьованих газів модифікований Мета-01 МП 0,1 ЛТК (Рис. 3), паспорт М 006.000-03 ПС, термін повірки з 03.09.2015 по 03.09.2016.
Четвертий співробітник відповідає за охорону земельних ресурсів. В його обов’язки входить перевірка використання земель (загального та спеціального), що знаходяться на балансі ОФ ДП «АМПУ», суб’єктами господарювання та дотримання ними вимог Земельного кодексу України.
Оформлення об’єктів нерухомого майна (будівель та споруд) проводиться по мірі виконання технічних паспортів, які виготовляються на підставі договорів укладених з Виконавцями робіт за процедурою закупівлі у відповідності до законодавства.
-Проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду відповідно до проектних рішень по Робочому проекту причалу № 1-з для генеральних вантажів на Андроновському молу зі сполученням ДП «ОМТП». Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України №009/09-15-ОД від 30.09.2015р. Термін дії дозволу до 31.12.2016р.
-Проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду, а саме проведення «експлуатаційних днопоглиблювальних робіт - підчистка дна від наносів на внутрішній акваторії Одеського порту та Підхідному каналі» в обсязі 290 тис.м3 на рік включаючи періоди дії нерестових заборон на спеціалізований промисел. Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України №006/09-16-ОД від 01.09.2016р [6].
5. Нормативно-правові акти, якими відділ керується у свої діяльності Відділ екологічної безпеки ОФ ДП «АМПУ» у своїй діяльності керується цілою низкою нормативно-правових актів, таких як Конституція України, Закони України (ЗУ) «Про морські порти», «Про охорону навколишнього природного середовища», Водним, Земельним, Податковим кодексами України та кодексом України про адміністративні правопорушення, а також міжнародними договорами і конвенціями, основна із яких МАРПОЛ 73/78. Також роботу відділу визначає внутрішнє положення порту про відділ екологічної безпеки. Дане положення розроблене відповідно до ЗУ «Про морські порти України», «Положення про АМПУ» та рекомендацій КНД 31.0.018-2000.
МАРПОЛ 73/78 ("MARPOL" – скорочення від фрази англійською «marine pollution»; 73/78 – 1973 та 1978 – роки прийняття Конвенції та Протоколу до неї, відповідно) – Міжнародна конвенція із запобігання забруднення з суден [7].
Земельний кодекс України (ЗКУ) був прийнятий 25.10.2001 р., а набув чинності – 01.01.2002 р. (остання чинна редакція – від 01.01.2017 р.). Згідно із ним визначено, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. В Кодексі також зазначено, що використання права власності на землю не повинно шкодити правам і свободам інших громадян, інтересам суспільства, погіршувати природні якості землі та екологічну ситуацію. Згідно ЗК, земельні відносини – це відносини щодо володіння, розпорядження та користування землею. Вступати в земельні відносини можуть громадяни, держані органи, органи місцевого самоврядування та юридичні особи [8].
Водний кодекс України (ВКУ) був прийнятий 06.06.1995 р., вступив у дію 20.07.1995 р. (остання редакція від 01.02.2017 р.) та складається із 112 статей. Водним кодексом регулюються відносини щодо збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення та різних галузей економіки, охорони вод від забруднення, відтворення водних ресурсів, запобігання засміченню, шкідливим діям вод та усуненню їх наслідків, покращення стану водних об’єктів, а також охорони прав громадян, установ, підприємств, організацій на водокористування. Крім Водного кодексу, водні відносини регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами.
Згідно даного нормативно-правового акту до водного фонду України входять усі води (водні об’єкти), що знаходяться на території України, в тому числі поверхневі води, підземні води та джерела, а також територіальне море та внутрішні морські води [8].
Податковий кодекс України (ПКУ) був прийнятий 29.05.2010 р., набув чинності 01.01.2011 року (остання редакція – від 01.01.2017 р.). ПК регулює відносини в сфері податків і зборів та визначає вичерпний перелік зборів та податків, що установлені в Україні. В цьому кодифікованому законі також йде мова про порядок адміністрування податків і зборів, платників податків і зборів, повноваження контролюючих органів, компетенцію та обов’язки посадових осіб при здійснені податкового контролю, а також визначена відповідальність таких осіб при порушенні податкового законодавства.
Податковий кодекс складеться з 20 розділів. В цьому нормативному акті передбачено 135 різних платежів (зборів і податків).
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – це кодифікований закон, що регламентує суспільні відносини щодо притягнення до адміністративної відповідальності. КУпАП України набрав чинності 7 грудня 1984 року (остання чинна редакція – від 05.01.2017р.) [8] .
Кодекс про адміністративні правопорушення складається з 5 розділів і 33 глав. Завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу, власності, прав та інтересів підприємств, установ, організацій, встановлення правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання у громадян поваги до Конституції та інших законів України, поваги до гідності та честі інших громадян, виконання своїх обов’язків, правил співжиття, відповідальності перед суспільством [8].
6. Технічні пристрої відділу – засоби вимірювання рівня шкідливих речовин у викидах транспорту підприємства та збирачі відходів з акваторії і суден
Відділ екологічної безпеки адміністрації Одеського морського порту кожні 3 місяці проводить вимір концентрацій шкідливих речовин у вихлопних газах транспорту порту. Виміри також проводяться після кожного ремонту або втручання в роботу одиниці транспорту, що може призвести до зміни рівня викидів. Для даної процедури працівники відділу мають 2 пристрої фірми МЕТА – димомір та газоаналізатор. Перший призначений для виміру ступеня заломлення світла димом із дизельних та газо-дизельних двигунів, що вказує на концентрацію сажі в вихлопних газах. А газоаналізатор вимірює концентрацію чадного газу та вуглеводнів у відпрацьованих вихлопних газах бензинових та газових двигунів.
Вимірювальний прилад (димомір) (див. рис. 1) Мета-01МП0.1 призначений для вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів, а також інших транспортних засобів і стаціонарних установок з дизельним двигуном.

Рисунок 1. Загальний вигляд димоміра Мета-0.1МП0.1
Функції:
Автоматичне вирахування димності по результатам вимірів у відповідності до ГОСТ Р 52160-2003, ГОСТ 21393/ОСТ 10.0060, ГОСТ 17.2.2.02 для віх видів транспортних засобів.
Контроль температури.
Автоматичне коригування нуля і контроль забруднення оптичних елементів [9].
Спосіб застосування: приймальна частина пристрою – металева трубка вставляється у вихлопну трубу транспортного засобу з вимкненим двигуном, так щоб дим проходив через неї та потрапляв у вимірювальну частину пристрою. Двигун заводиться і після декількох хвилин холостого ходу робляться виміри на мінімальних та підвищених (робочих) обертах – по 2 рази.
Вимірювальний пристрій (газоаналізатор), призначений для кількості викидів двигунів на: бензині, пропані та природному газі. Газоаналізатор зареєстрований в Україні.
Його функції:
Автоматична корекція нуля.
Зв'язок з переносним комп’ютером.
Вирахування параметрів ЛЯМБДА (вміст кисню у відпрацьованих вихлопних газах) для різних типів палива: бензин, пропан, природній газ.
Вирахування параметру СО – корегування [10].
Принцип його застосування подібний до димоміру, з тією різницею, що в них контрольовані показники тому будова значною мірою відрізняється, а також газоаналізатор, на відмінну від димоміру, який готовий до використання практично одразу після увімкнення, потребує декілька хвилин, щоб перейти до робочого режиму.
7. План ліквідації аварійних розливів нафти (ЛАРН) та приклади його реального застосування
План ЛАРН – «План локалізації та ліквідації аварійних розливів забруднювальних речовин (нафти, нафтопродуктів, олій та жирів)» (або скорочено - план ліквідації аварійних розливів нафти), розроблений відділом екологічної безпеки порту.
1. Терміни та визначення, наведенні в плані
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, яка створює на об’єкті рибережної території або акваторії загрозу для життя та здоров’я людей і приводить до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи наносить шкоду довкіллю.
Аварійний нафтовий розлив – скид нафти у воду, незалежно від причин та обставин, що викликали його.
Аварійно (пошуково) -рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил і засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Аварійно-рятувальні роботи - операції, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, пошуком і порятунком людей, судна, вантажу, із захистом навколишнього середовища та залученням формувань, які мають відповідну підготовку і спеціальне оснащення.
Берегова лінія - межа води на березі водного об'єкту (урізу води).
Бонові загородження - плавучі пристрої (металеві, синтетичні та ін.) різних модифікацій, призначені для запобігання поширенню плаваючих на водній поверхні нафтопродуктів.
Відкрите море - всі частини моря, які не входять ні в територіальне море, ні у внутрішні води будь-якої держави.
Вода лляльна (підсланева) - вода з домішками (переважно нафтопродуктів), зібрана в колодязях - льялах машинного відділення судна.
ГДК (гранично допустима концентрація шкідливих речовин у воді) - встановлений рівень вмісту шкідливих речовин, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.
Забруднення акваторії порту - забруднення, при якому на водній поверхні є окремі плями та плівка сріблястого нальоту або окремі плями тонкої плівки з кольоровими смугами, що відповідає забрудненню до 3 балів включно за шкалою візуальної оцінки.
Зона можливого забруднення - ділянку моря і / або прибережної території, на якій в результаті розливу нафти виникає загроза життю і здоров'ю людей та нанесення матеріальних втрат.
Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.
Ліквідація розливу - проведення в зоні розливу нафти і прилеглих до неї районах всіх видів аварійно - рятувальних та невідкладних робіт, організація життєзабезпечення людей і рятувальників. Включає в себе локалізацію, збір і переробку зібраних забруднюючих речовин (нафти, нафтопродуктів, масел або жирів) транспортування до місця розливу і назад на місце постійного знаходження і очищення засобів, які використовувалися для ліквідації розливу.
Ліквідація наслідків розливу - проведення певними підприємствами, установами та організаціями аварійно-відновлювальних та інших робіт, спрямованих на повне усунення негативних наслідків, викликаних розливом.
Локалізація розливу - технічний спосіб запобігання поширенню розлитих на поверхні води (нафти, нафтопродуктів, масел чи жирів) установки бонових плавучих загороджень і / або іншими засобами і діями (канатами, водометними струменями т.п.).
Надзвичайна ситуація - дуже серйозна аварія (катастрофа), яка призвела до сильного забруднення навколишнього середовища (покриття плівкою (нафтовою, масляною та іншого походження). Більше 1/3 поверхні водного об'єкта при його видимій площі до 6 км2 або більше 2 км2. площі водного об'єкта при його видимій площі більше 6 км2.
Надзвичайна ситуацією об'єктового рівня - розлив нафтопродуктів, при якому площа поширення забруднення не виходить за межі відведеної акваторії (території) порту, а також відсутня реальна передумова забруднення прибережної смуги, що прилягає до акваторії Одеського порту.
Надзвичайна ситуацією місцевого рівня - розлив нафтопродуктів, при якому площа поширення забруднення виходить за межі відповідальної акваторії (території) порту, але залишається в межах одного населеного пункту, а також в разі, коли для ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості порту.
Нафтопродукти - групи не ідентифікованих вуглеводнів сирої нафти, мазуту, гасу, мастил і їх сумішей визначені Конвенцією МАРПОЛ-73/78.
Нафтосміттєзбирач - спеціалізоване самохідне або несамохідне судно, призначене для збору нафти і сміття з поверхні води.
Прибережні морські природні ландшафти - природні ландшафти, до складу яких входять наземні (сухопутні) і морські (водні) природні комплекси та об'єкти.
Приймальні споруди - берегові і плавучі споруди для прийому з суден всіх видів забрудненого середовища для очищення, утилізації або знищення.
Сорбент - гідрофобний матеріал, що володіє підвищеною здатністю поглинати вуглеводні (нафта і нафтопродукти, масла і жири).
Танкер - самохідне або несамохідне нафтоналивне судно.
Узбережжя - смуга суші, прилегла до моря, в межах якої поширені морфологічно виражені сліди взаємодії суші і моря.
Чергові сили і засоби з ЛРН - аварійно-рятувальні формування постійної готовності до реагування на розлив нафти в море, здійснюють цілодобове чергування.
2. Загальні положення
Відповідно до законодавства України всі суб'єкти господарської діяльності (користувачі акваторії), розташовані на території порту і уздовж його акваторії зобов'язані:
1) вживати заходів, спрямованих на запобігання аваріям та аварійним ситуаціям взагалі і в тому числі тих, які призводять до розливів нафти, нафтопродуктів, масел і жирів на акваторії порту;
2) обмежувати поширення наслідків трапилися аварій з розливами нафти, нафтопродуктів, масел і жирів на акваторії порту;
3) повідомляти про розливах нафти, нафтопродуктів, масел і жирів на акваторії порту, а також про заходи, вжиті для ліквідації їх наслідків в порядку встановленому цим Планом.
Положення цього Плану є обов'язковими для виконання всіма працівниками порту, співробітниками організацій розташованих на території порту, суб'єктами господарської діяльності розташованими вздовж акваторії порту, а також для екіпажів суден, що стоять в межах акваторії порту.
Основними завданнями цього Плану є:
1) охорона здоров'я та забезпечення безпеки персоналу адміністрації Одеського морського порту, орендних підприємств і інших суб'єктів господарської діяльності, розташованих на території порту, і населення під час ліквідації аварійних розливів нафти, нафтопродуктів, масел і жирів будь-якого рівня.
2) мінімізація потенційної екологічної шкоди
3) забезпечення виконання робіт з ліквідації розливів нафти, нафтопродуктів, масел і жирів відповідно до вимог законодавства.
4) забезпечення ефективного, кваліфікованого та адекватного реагування на розливи нафти, нафтопродуктів, масел і жирів і виконання відповідних робіт з ліквідації їх наслідків.
5) забезпечення координації дій та співпраці між адміністрацією Одеського морського порту, державними органами і сторонніми організаціями.
6) забезпечення своєчасного інформування відповідних організацій та державних органів.
7) захист інтересів адміністрації Одеського морського порту та інших зацікавлених сторін.
Дія цього плану поширюється на все: підрозділи адміністрації Одеського морського порту, суду знаходяться в акваторії порту, а також суб'єкти господарської діяльності, розташовані на території порту і уздовж його акваторії.
Даний план регламентує порядок дій персоналу і техніки при ліквідації розливів забруднюючих речовин у разі «надзвичайної ситуації об'єктового рівня». У разі якщо розлив нафтопродуктів, олій або жирів виходить за рамки «НС об'єктового рівня», - рекомендується керуватися «Планом ЛАРН» МНС України.
3. Потенційні джерела розливу
Потенційними джерелами розливу забруднюючих речовин (нафти, нафтопродуктів, масел або жирів) на акваторії і території Одеського порту, можуть бути будь-які технічні засоби, в яких вони містяться: транспорт, навантажувальна техніка, пересувні і стаціонарні ємності для зберігання, система трубопроводу і т. д.
З огляду на причини розливу, найбільш ймовірними об'єктами розливу нафтопродуктів, масел або жирів на території та акваторії Одеського порту є:
Нафторайон;
ОППК;
Приста Ойл-Украина;
СОБВ;
Якірні стоянки № 354 и № 355;
Яхт-клуби на території Одеського порту, пляжу «Отрада» і 8ст. В.Фонтану;
Судна спеціального призначення: бункерувальники, збірники лляних вод та ін..
Будь-які інші судна, що знаходяться на території порту;
– Автозаправні станції;
– Причали порту, де дозволено проведення бункерувальних операцій автоцистернами;
– Залізничні колії;
– Автомобільні дороги і шляхопроводи;
4. Передбачувані величини розливу
При розрахунку величини передбачуваного розливу, в першу чергу, визначається максимальна кількість нафти, нафтопродуктів, масел і жирів, яке може бути розлито внаслідок різних причин і обставин.
У разі аварії судна передбачувана кількість розлитої нафти приймається рівною ємності двох найбільших вантажних або паливних танків розрахункового судна.
Приклад:
– для танкера дедвейтом 100тис.т - передбачуваний розлив 12000 куб.м;
– для танкера дедвейтом 30тис.т - передбачуваний розлив 2500 куб.м;
– для танкера дедвейтом 5тис.т - передбачуваний розлив 700 куб.м;
– для балкера дедвейтом 60тис.т - передбачуваний розлив 200 куб.м;
– для плавбункерувальника - передбачуваний розлив 500 куб.м;
– для «ПЗ» - передбачуваний розлив 100 куб.м.
Таблиця 7.1.Розрахунок величини передбачуваного разливу нафти при експлуатаційній помилці персоналу чи пошкодженні трубопроводу на об’єктах Одеського порту.
Найменування показників Од. вим. Найменування можливого джерела забруднення
Нафтогавань ОППК Приста Ойл-Украї-наЯхт-клуб Бунке-руваль-никПЗ АЗС
Продуктивність нафтоперекачувальної системи т/ч 2000 200 400 1,2 100 80 1,8
т/хв33,3 3,3 6,6 0,02 1,66 1,3 0,03
Час повної зупинки нафтоперекачувальної системи хв5 5 5 5 5 5 5
Величина можливого розливу нафти т 166,5 16,5 33,3 0,1 8,33 65 0,15
Беручи до уваги 10 млн.т нафти, яка перевантажується в порту, ймовірність експлуатаційних розливів складе 0,664 розливу в рік, або один розлив за півтора-два роки.
Розлита на поверхні води нафта піддається дії цілої низки процесів, що змінюють її характеристики та поведінку у воді. До них відносяться:
Розтікання нафтової плями по поверхні води. Відбувається швидко, особливо у перші хвилини після розлив, причому великі залпові розливи розтікаються значно швидше, ніж поступове повільне витікання. Після закінчення формування плями, розподіл нафти в плямі виглядає наступним чином: в 10% плями міститься 90% нафти і в 90% плями 10% міститься нафти.
Переміщення. Рух нафтової плями відбувається за рахунок дії поверхневого течії і вітру. Напрямок дрейфу плями визначається шляхом додавання векторів напрямки поверхневого течії і вітру, заміряного на висоті 10 м над рівнем води (рис.7.1). Швидкість дрейфу складається з швидкості поверхневого течії і 3% від швидкості вітру.
Випаровування. Процес випаровування нафти найбільш інтенсивний в перші години після розливу. На швидкість випаровування впливають багато факторів - тип розлитої нафти, площа плями, температура води і повітря, інтенсивність вітру тощо. Дистилятні фракції (бензини, газовий конденсат, легкий дистилят) здатні випаруватися з поверхні води практично повністю за досить невеликий відрізок часу. Легкі нафти, дизельне паливо, газойлі послуг за рахунок випаровування в обсязі зменшуються до 30 % протягом перших 12 год і до 50% протягом доби. Важкі фракції (моторні палива, мазути) практично не випаровуються. Випаровування зменшує обсяг розлитої нафти, але збільшує її в'язкість і щільність, створюючи ймовірність опускання нафти на дно. Випаровування необхідно враховувати при плануванні заходів захисту персоналу від отруєння парами вуглеводнів, загоряння або вибухів.
Емульгування. Емульгування або перехід нафти у вигляді дрібних крапель в воду є основним способом розсіювання нафтової плівки в обсязі води. Найбільш схильні до процесу емульгування маловязкие нафти і світлі очищені нафтопродукти. Процес емульгування істотно збільшує обсяг нафтових відходів (вміст води в емульсії становить 75-80%), що серйозно ускладнює проведення робіт по ліквідації розливу і утилізацію нафтоводяної суміші.
Розчинення. Природне розчинення (диспергування) нафти в товщі води незначно і залежить від фізичних властивостей нафти і стану моря. Розчинення нафти відбувається при розмірі крапель менше 100 мкм. Втрати від розчинення можуть скласти до 5-7% від загального обсягу розлитої нафти.
Біорозкладання - процес, в результаті якого нафту за рахунок біо- і фотохімічних реакцій перетворюється в інші органічні сполуки, багато з яких в результаті перетворюються на вуглекислий газ і воду. Частина, що залишилася вуглеводнів утворює твердий окислений продукт, який у вигляді смоляних кульок викидається на узбережжі або осідає на дно.
Вважається, що до 35% розлитої нафти перетворюється в смоляні кульки, які на 1-60% складаються з вуглеводнів і на 8-60% - з асфальтенов.
Екологічні наслідки розливів нафти носять важкавраховувальний характер, оскільки нафтове забруднення порушує багато природні процеси і взаємозв'язки, істотно змінює умови проживання всіх видів живих організмів і накопичується в біомасі.
Нафта є продуктом тривалого розпаду і дуже швидко покриває поверхню води щільним шаром нафтової плівки, яка перешкоджає доступу повітря і світла у водне середовище.
Таблиця 7.2. Орієнтовні дані про зміну кількості розлитих забруднюючих речовин (нафти, нафтопродуктів, масел і жирів) під впливом зовнішніх факторів (у % до початкового об'єму) (Примітка: під "залишком" мається на увазі частка розлитих забруднюючих речовин які можуть бути зібрані при ліквідації розливу).
НафтопродуктЗміна початкового об'єму за рахунок Залишоквипарову-вання розчинення фотохімічного окисленнярозчиненняфотохімічногоокисленняСира нафта 50 - 20 5 - 7 5 40 - 68
Бензин 95 5 - -
Гас 80 5 - 15 гэ
Дизельне паливо45 10 5 40
Мазут 10 10 5 75
Мастило моторне10 10 5 75
Обстановка на морі впливає на поведінку розлитої нафти і визначає ефективність використовуваних методів ліквідації розливу. Наприклад, сильне хвилювання моря сприяє розосередження нафти, це ускладнює локалізацію розливу механічними способами і збір нафти [11].

Рисунок 7.1 Вплив 3% швидкості вітру в сумі з 100% швидкості течіїї викликає рух нафти із пункту А в пункт В (Примітка: 1 вузол = 0,53 м/с) [11].
5 Загальний план із ліквідації розливів забруднюючих речовин в разі можливої аварії, та відділи і відповідальні особи, що залучаються до ліквідації:
1. Прийняття сигналу про забруднення акваторії порту
1. Диспетчер (головний, змінний) адміністрації Одеського морського порту;
2. Начальник ділянки портофлоту;
2. Обстеження району забруднення, підтвердження факту розливу
1., Начальник ділянки портофлоту, за сприянням начальника зміни ІПН та змінногодиспетчера ОФ ДП «АМПУ»;
В разі якщо виявлене забруднення акваторії не підпадає під категорію розливу, начальник Ділянки портофлоту повинен направити в даний район «НСЗ» для прибирання акваторії у повсякденному робочому режимі.
3. Оповіщення та збір учасників операції з ліквідації розливу (їх функціональні обовязки та повноваження)
1. Диспетчер адміністрації ОМП;
2. Начальник зміни інспекції портнагляду (ІПН);
3. Начальник (керівник) СЕБ;
4. Заступник начальник ОФ ДП «АМПУ» з безпеки або головний інженер ОФ ДП «АМПУ» ;
5. Начальник ділянки Портофлоту;
6. Капітан порту (заступник капітана порту);
7. Представники Державної екологічної інспекції північно-західного регіони Чорного моря;
8. Керівники та диспетчери відділів ОФ ДП «АМПУ»;
9. Члени комісії з надзвичайних ситуацій ОФ ДП «АМПУ»;
4. Визначення орієнтовної кількості розлитої нафти
Орієнтовну кількість розлитої нафти (V) необхідно знати для прогнозування і моделювання поведінки на поверхні води нафтової плями. Знаючи її характеристики, V можна визначити, використовуючи формулу:
V=S*h, де: S – площа нафтової плями (м2);
h – кількість нафти (г/м2), що визначається за шкалою візуальної оцінки ступення поверхні води (див. табл.3.4.1).
Таблиця 7.3. Орієнтувальна оцінка кількості розлитої нафти, що визначається за шкалою візуальної оцінки ступеню забруднення поверхні води плаваючою нафтою.
Зовнішній вигляд поверхні води Оцінка, балиКількість розлитої нафти,
h (г / м2)
Чиста водна поверхня без ознак колірності при різних умовах освітлення. 0 0
Відсутність плівки та плям, окремі райдужні смуги, що спостерігаються при найбільш сприятливих умовах освітлення і спокійному стані водної поверхні. 1 0,1
Окремі плями та плівка сріблястого нальоту на поверхні води, поява перших ознак колірності, що спостерігаються при спокійному стані поверхні води. 2 0,2
Плями та плівка з яскравими кольоровими смугами, що спостерігаються при слобкому хвилюванні поверхні води. 3 0,4
Нафта у вигляді плям та плівки, що покриває значні ділянки поверхні води та не розривається при хвилюванні, з переходом колірності до тусклої мутно-коричневої. 4 1,2
Поверхня води, покрита суцільним шаром нафти, добре видимої при хвилюванні, колірність темна, темно-коричнева. 5 2,4
5. Першочергові заходи щодо запобігання розповсюдження та ліквідації розливу забруднюючих речовин (нафтопродуктів, олій, жирів).
Попередження подальшого скиду забруднювача від джерела забруднення включає:
- негайне припинення операцій із нафтопродуктами, скид тиску в системі трубопроводу;
- відключення або оперативний ремонт пошкодженої ділянки трубопроводу, фланцевих з’єднань, запірної арматури або приладів контролю (установка хомутів, заглушок, цементних ящиків, заміна прокладок, обтиснення болтів);
- перекачування нафтопродуктів із пошкоджених або переповнених резервуарів;
- перекриття зливних отворів (шпігатів, стоків) об’єкту розливу, через які нафтопродукти можуть потрапити в море.
6. Локалізація розливу на внутрішній акваторії порту
Локалізація забрудненої зони біля джерела розливу, перекриття боновими загородженнями окремих гаваней або всієї внутрішньої акваторії порту є найбільш пріоритетними та важливими завданнями, які масять бути виконаними в найкоротші терміни із моменту розливу, оскільки від цього великою мірою залежить успіх всіх заходів з ліквідації розливуи і очищення акваторії порту.
7. Попередження розповсюдження розлитих забруднювачів (нафти, нафтопродуктів, олій , жирів) на відкритій акваторії порту
Основним способом попередження розповсюдження розлитого плавучого забруднювача є бонування, тобто встановлення бонових загороджень. Вони можуть доставлятись до місця розливу у складеному вигляді - на катерах, або в розгорнутому вигляді – буксирувані по воді. При буксируванні повинні застосовуватись не тонучі синтетичні канати. При їх доставці на катерах , спуск бонів повинен застосовуватись на чистій воді, на відстані 100-150 м від нафтового поля. Спуск варто проводити із корми, при русі катера найменшим ходом вперед проти вітру. Не допускається спускати на воду крупні секції бонових загороджень в пакетах, або згорнутому чи складеному вигляді.
При доставці бонових загороджень до місця розливу буксируваними по воді транспортувально нитка має бути складеною вдвоє, мати довжине в складеному вигляді не більше 100 м та кріпитись до буксирів складеною частиною , для зменшення опору води.
За встановленими боновими загородженнями необхідно вести спостереження протягом всього періоду ліквідації розливу, і вживати відповідних заходів від їх пошкоджень плаваючим сміттям, суднами, що проходять, та нафтосміттєзбирачими.
8. Збір різноманітних забруднюючих речовин на акваторії порту
Основним методом збору нафти при ліквідації розливів на акваторії порту ворту вважати механічний збір. Його здійснюють здійснюють нафтосміттєзбирачі (далі – «НСЗ») різномінітними нафтозбірними пристроями та пристосуваннями, які рекомендується доставити до місця розливу до моменту встановлення бонових загороджень.
До місця розливу мають бути підведені засоби, які можуть приймати з «НСЗ» зібрану нафтовмісну суміш: вакуумні автоцистерни, плавзбирачі лляльних вод , бункерувальники, нафтоналивні баржі тощо
9. Захист берегової смуги
Вдеяких випадках, коли переміщення плями забруднювача по акваторії порту не було попереджено через різні причини і виникає ймовірність забруднення берегової смуги, доцільно:
1) спрогнозувати місце надходження забруднювачів на берег;
2) зосередити в цьому місці необхідні сили та засоби з ЛРН;
3) встановити бонові загородження постійної плавучості вздовж берегової лінії, або сорбуючі матеріали на межі море-берег;
4) організувати чищення берегу будь-яким доступним способом [11].
Минулої осені план ЛАРН у Одеському порту довелось застосовувати двічі, 1 вересня та 9 листопада. У першому випадку вдалось зібрати 379 кг нафтовмістної воли, а у другому – понад 1 т. Незважаючи на проведені розслідування Державна екологічна експертиза так і не встановила винуватців цих витоків, і завдані збитки не були відшкодовані..8. Участь працівників відділу у моніторингу екологічної ситуації при перевантаженні вантажів у порту та заходи безпеки про експлуатації суден всіх типів
Для забезпечення екологічної безпеки при перевантаженні вантажів у порту працівники відділу беруть проби води, атмосферного повітря та, за необхідності, ґрунту. Однак їхня присутність при перевантаженні не є обов’язковою, виміри проводяться час від часу, згідно із планом моніторингу на поточний квартал. Якщо виявленні перевищення ГДК забруднюючих речовин у повітрі чи воді, то компанія, що займається перевантаженням чи оператор судна, сплачує штраф за завдані екологічні збитки.
Всі судна, що знаходяться в акваторії порту, а також організації та підприємства, розташовані на його території повинні суворо дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України та «Інструкції з охорони навколишнього середовища» ОМТП.
Природоохоронні вимоги до перевантаження та зберігання насипних та навалочних вантажів
1. Щоб уникнути випадкових викидів або скидів забруднюючих речовин в порту при завантажувально-розвантажувальних роботах та перевантажувальних роботах, всі вони повинні відбуватись бути узгодженими із контролюючими природоохоронними органами.
2. Майданчики для складування навалочних вантажів повинні мати:
- тверде покриття, що виключає потрапляння залишків вантажу або пилу в ґрунт;
- по периметру – суцільне загородження (підпірні стінки) із залізобетонних плит або блоків, висотою не менше 1 м.
3. Перед початком здійснення завантажувально-розвантажувальних робіт на судні, в місцях проносу грейферу, між корпусом судна та причалом, повинні бути установлені брезенти, щити, козирки тощо, що виключають потрапляння вантажу в море.
4. У випадку надмірного запилення при завантаженні навалочних та насипних вантажів на судно із допомогою завантажувальних машин та рукавів мають використовуватись пилегасні насадки.
5. При швидкості вітру більше 15 м/с перевантаження повинне бути припинене. При сильному запилювання вантажу вантажні операції мають бути припинені та вжитті заходи щодо його зменшення.
6. На період виконання вантажних робіт приймальні колодязі зливових стоків та технологічні отвори на причалі в місцях перевантаження мають бути щільно зачинені.
Природоохоронні вимоги до процесів перевантаженні нафти та нафтопродуктів, в тому числі мастил та зріджених газів (пропан, бутан)
1. Всі судна, що стоять в Нафторайоні, «Приста-Ойл» Одеському портовому перевалочному комплексі (ОППК) (окрім суден, що перевозять газ), до початку вантажних операцій, повинні бути обов’язково забоновані.
2. Вантажний стендер (рукав) дозволяється подавати на судно або знімати з нього лише з заглушеним фланцевим з’єднанням.
3. Приєднання та від’єднання стендера (рукава) до вантажного трубопроводу необхідно проводити лише над піддоном.
4. Після закінчення вантажних операцій трубопровід стендера (рукава) необхідно осушити та герметично заглушити.
5. На Нафторайоні та «Приста-Ойл» технологічні майданчики зі стендерами або вантажними рукавами мають бути обладнані нафтовловлювачами по периметру.
6. У випадку виявлення найменших протікань, або інших несправностей, які можуть призвести до забруднення, всі операції мають бути припинені.
7. Причали, на яких здійснюється перевантаження зріджених вуглеводневих газів, мають бути обладнані газосигналізаторами, що дозволяють своєчасно виявляти витоки газу [12].
9. Методика нарахування екологічних податків
Екологічні податки в ОФ ДП «АМПУ» нараховуються згідно із Податковим кодексом України (розділ VIII. Екологічні податки) та Кодексом України «Про адміністративні правопорушення».
Згідно статті 240 ПКУ «платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
240.1.3. розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк» [7, Ст. 240]. Останні 2 пункти ОМТП та АМПУ не стосуються, оскільки з радіоактивними речовинами там справи не мають.
Згідно із статтею 241 того ж таки кодексу об'єктом та базою оподаткування є:
1)обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
2) обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
3) обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання… [13, Ст. 241].
Стаття 243 ПКУ встановлює ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
Найменування забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за 1 тонну
Азоту оксиди 1968,65
Аміак 369,22
Ангідрид сірчистий 1968,65
Ацетон 738,45
Бенз(о)пірен2506116,51
Бутилацетат 443,40
Ванадію п’ятиокис 7384,48
Водень хлористий 74,17
Вуглецю окис 74,17
Вуглеводні 111,26
Газоподібні фтористі сполуки 4874,09
Тверді речовини 74,17
Кадмію сполуки 15581,58
Марганець та його сполуки 15581,58
Нікель та його сполуки 79387,98
Озон 1968,65
Ртуть та її сполуки 83449,45
Свинець та його сполуки 83449,45
Сірководень 6326,80
Сірковуглець 4111,45
Спирт н-бутиловий1968,65
Стирол 14375,55
Фенол 8935,54
Формальдегід 4874,09
Хром та його сполуки 52850,62.
243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), що не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:
Клас небезпечності Ставка податку, гривень за 1 тонну
I 14080,50
II 3224,65
III 480,47
IV 111,26.
243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів:
Орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук), міліграмів на 1 куб. метр Ставка податку, гривень за 1 тонну
Менше ніж 0,0001 592712,50
0,0001 - 0,001 (включно) 50783,62
Понад 0,001 - 0,01 (включно) 7015,25
Понад 0,01 - 0,1 (включно) 1968,65
Понад 0,1 74,17.
243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,33 грн /1т.
243.5. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті [13, Ст. 243].
У статті 245 встановленні ставки податки скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.
245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:
Найменування забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за 1 тонну
Азот амонійний 1293,10
Органічні речовини (за показниками біохімічного споживання кисню (БСК 5)) 517,57
Завислі речовини 37,09
Нафтопродукти 7606,99
Нітрати 111,26
Нітрити 6350,98
Сульфати 37,09
Фосфати 1033,52
Хлориди 37,09.
245.2. Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу:
Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно безпечний рівень впливу, міліграмів на 1 літр Ставка податку, гривень за 1 тонну
До 0,001 (включно) 135489,06
Понад 0,001 - 0,1 (включно) 98236,15
Понад 0,1 - 1 (включно) 16935,94
Понад 1 - 10 (включно) 1723,59
Понад 10 345,04.
245.3. За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї статті [13, Ст. 245].
Стаття 250 ПКУ. Порядок подання податкової звітності та сплати податку.
250.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
250.2. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
250.2.1. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
250.3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та Одеська обласна державна адміністрація (для ОФ ДП «АМПУ») до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки юридичних та фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.
250.5. Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
250.8. Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому даний суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.
250.10. У разі якщо:
250.10.2. платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах одного населеного пункту або за його межами (код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення;
250.12. Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ОНПС (у даному випадку з «АМПУ») для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів [13, Ст. 250].
10. План моніторингу території та акваторії порту на 2017 рік
Згідно із Законом України «Про морські порти України» (статті 13, 15) на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») покладено функції щодо забезпечення дотримання норм екологічного законодавства в межах території та акваторії морських портів України, запобігання забрудненню НПС (стаття 13 «Основи державного регулювання діяльності в морському порту», ​​П.8).
Програма моніторингу розроблена з метою:
- створення системи взаємодії ОФ ДП «АМПУ» з іншими підприємствами, розташованими на її території та акваторії для дотримання норм екологічного, санітарного законодавства при функціонуванні об'єктів морського порту в штатному режимі;
- організації робіт з оцінки впливу на навколишнє природне середовище (водний об'єкт, атмосферне повітря), експлуатації перевантажувальних комплексів, допоміжних об'єктів ОФ ДП «АМПУ», інших підприємств;
- визначення рівня екологічної безпеки експлуатації комплексів ОФ ДП «АМПУ», інших підприємств.
Програма поширюється на ОФ ДП «АМПУ» та інші підприємства всіх форм власності, розташованих на її території та акваторії, за винятком Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі - ДП «Одеський порт»).
Для ДП «Одеський порт» розробляється окрема локальна Програма щорічних моніторингових досліджень впливу на навколишнє природне середовище виробничої діяльності ДП «Одеський порт»[14].
ОФ ДП «АМПУ» контролює показники якості:
- питної артезіанської води;
- стічних вод, які відводяться в каналізацію, водний об'єкт;
- зворотних вод, що відводяться у водний об'єкт;
- поверхневий шар води водного об'єкта;
- стаціонарні організовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу згідно з Дозволом на викиди;
- атмосферне повітря на межі СЗЗ;
- радіаційний фон на території Одеського морського порту.
В разі перевищення нормативних значень показників якості водного об'єкта, атмосферного повітря на межі СЗЗ в зоні господарської діяльності інших підприємств ОФ ДП «АМПУ» спільно з потенційним винуватцем забруднення з'ясовують причини перевищення, обговорюють заходи щодо їх усунення.
Інші підприємства контролюють показники якості:
- викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел згідно Дозволів на викиди;
- атмосферного повітря на встановленій межі СЗЗ комплексу згідно Дозволів на викиди (межа СЗЗ комплексу знаходиться всередині межі СЗЗ ОФ ДП «АМПУ» або збігається з нею).
Інструментальні моніторингові дослідження проводяться на:
- території основного проммайданчика, Нафторайону ОФ ДП «АМПУ», на яких розміщені, функціонують підприємства всіх форм власності;
- акваторії ОФ ДП «АМПУ» (прибережна зона моря вздовж основної проммайданчика, Нафторайону).
На основному проммайданчику, Нафторайоні ОФ ДП «АМПУ» моніторингу підлягають:
• нормовані показники якості води та повітря, скидів і викидів •
- свіжа питна вода з артезіанських свердловин і міськводопроводу;
- господарсько-побутові стічні води, що відводяться в міськканалізацію;
- зворотні води, які надходять в Чорне море при роботі обладнання Пасажирського комплексу (Морвокзалу), СОБВ;
- поверхневий шар морської води в зоні впливу точкових організованих скидів зворотних вод, зливовипусків;
- викиди в атмосферу забруднюючих речовин від котелень, що працюють на рідкому паливі, організовані стаціонарні джерела викидів, обладнані газоочисними пристроями з розбивкою по структурним підрозділам, яким вони належать;
- атмосферне повітря на межі кожного підприємства і огорожі Одеського морського порту в цілому;
• система поводження з відходами з розбивкою по підприємствах
(ОФ ДП «АМПУ», інші підприємства) •
- кількість рідких і твердих відходів, які утворилися;
- умови зберігання відходів;
- контроль норм екологічного законодавства щодо поводження з небезпечними відходами;
- оцінки показників радіаційного фону на причалах, території, окремих спорудах, що належать ОФ ДП «АМПУ», іншим підприємствам.
Для кожного показника якості затверджено свій порядок моніторингу. Для прикладу розглянемо моніторинг за показниками якості поверхневого шару морської води на акваторії ОФ ДП «АМПУ» (Координатор інструментальних досліджень ОФ ДП «АМПУ»).
Систематичні спостереження за показниками якості поверхневого шару морської води (рис.8.3) проводяться в 17-ти точках. Місця контролю морської води обрані з урахуванням розташування комплексів з переробки навалювальних, наливних вантажів, зливовипусків, скидних трубопроводів відведення виробничих стічних вод. Періодичність контролю поверхневого шару морської води - один раз в квартал. Перелік контрольних показників якості поверхневого шару морської води наведені в табл. 10.1.
Господарська діяльність ОФ ДП «АМПУ», інших підприємств не завдає негативного впливу на поверхневий шар морської води, якщо (без урахування міських зливових випусків) показники його якості не перевищують рівень сформованих фонових значень, або ГДК для водних об’єктів рибогосподарського значення (табл. 10.1).
Таблиця 10.1. Гранично допустимі значенні показників якості морської води, що контролюються [14]
Контрольований показник Значення показника, мг/л,
од. рНКонтрольований показник Значення показника, мг/л,
од. рНЗважені речовини + 0,25 мг/л до фонової концентрації Нітрити 0,08
Водневий показник, рН6,5-8,5 Нітрати 40,0
Розчинений кисень не менше 4 мг/дм3 в пробі, відібраній до 12 години дня Азот амонійний 0,39
БСК5 2,25 Фосфати 11,5
Нафтопродукти 0,05 Залізо загальне 0,05
2367425544005Рис. 1. Точки контролю поверхневого шару морської води Одеського морського порту [14].
020000Рис. 1. Точки контролю поверхневого шару морської води Одеського морського порту [14].

11. Результати проходження практики, та висновки із неї
Отже, протягом 6 – 24 лютого 2017 р. мною було пройдено навчально-екологічну практику, в ході якої я ознайомився з роботою ОФ ДП «АМПУ» та, особливо, відділу екологічної безпеки у ній. За сприяння працівників відділу було опрацьовано законодавчу базу – основні положенні нормативно-правових актів, якими вони керуються у своїй діяльності, а саме ЗУ «Про ОНПС», «Про відходи», «Про морські порти», ПКУ, Земельний та Водний КУ, «МАРПОЛ-77/78». Також було досліджено внутрішнє положення про відділ ЕБ ОФ ДП «АМПУ», посадові інструкції керівника відділу та головного інженера.
Перед початком практики було пройдено інструктаж із техніки безпеки в порту. Також були пройдені 3 оглядові екскурсії територією порту із працівниками відділу, в ході яких була змога поспостерігати за моніторинговою та контролюючою діяльністю працівників відділу. Також працівники відділу показали контролюючі пристрої для вимірювання показників викидів транспортних засобів у порту, які є у їх наявності, та детально розповіли про особливості їх застосування.
Протягом практики нам з одногрупником випала нагода бути свідками відкриття пункту прийому використаних батарейок у 3-й адмінбудівлі ОФ ДП «АМПУ», що є добрим прикладом позапланової (так би мовити – волонтерської) діяльності працівників відділу.
За сприянні інженерів-екологів відділу було опрацьовано методику нарахування екологічних податків за викиди та скиди забруднюючих речовин у порту згідно ПКУ та розглянуто заходи щодо попередження забруднення навколишнього середовища при перевантаженні вантажів у порту.
У відділі ЕБ було отримано та самостійно опрацьовано внутрішні документи АМПУ, а саме «План ліквідації та локалізації забруднюючих речовин (нафти, нафтопродуктів, олій та жирів)» і «Програму моніторингу ОФ ДП “АМПУ” на 2017 рік».
Тому, можна сказати, що основні завдання виконано і практика пройшла успішно.

Список використаних джерел
1. Адміністрація Одеського морського порту. Про порт: технічні характеристики. Веб-сайт. URL: http://www.port.odessa.ua/ua/pro-port/tekhnichni-kharakteristiki
2. Ролкер — Вікіпедія. Веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/% D0% A0 %D0 %BE%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D1%803. Адміністрація морських портів України. Офіційний веб-сайт. URL: http://www.uspa. gov.ua/
4. Адміністрація Одеського морського порту. Служба флоту. Веб-сайт. URL: http://www.port.odessa.ua/ua/2016-02-10-09-33-54/sluzhba-flotu5. Закон "Про морські порти України". Стаття 1. Пункт 1.11. ВР України, від 17.05.2012 N 4709-VI.
6. План перевірки суб’єкта господарювання - ОФ ДП «АМПУ». Одеса. 2015 р.
7 Конвенція от 02.11.1973, Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року. Компанія ЛІГА:ЗАКОН. Веб-сайт. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU73027.html
8. Найактуальніші зразки договорів та юридична допомога онлайн - Юрист-UA.net. Веб-сайт. URL: https://urist-ua.net/
9. Стандарт-М. Димомір МЕТА-01МП0.1. Веб-сайт. URL: http://standart-m.prom.ua/p4751194-dimomr-meta-01mp.html.
10. Сервіс – авто індустрія. Газоаналізатор. Веб-сайт. URL: http://altaiavto.ru/ katalog/diagnostika/gazoanalizatory_dymomery/?id=1857 .
11. План локализации и ликвидации разливов загрязняющих веществ (нефти, нефтепродуктов, масел и жиров). Государственное предприятие «Администрация морских портов Украины». Одесса. 2013 г.
12. Инструкция по охране окружающей среды. Государственое предпреятие «Одесский морской торговый порт». 17.10.2011 г.
13. Податковий кодекс України. Розділ VIII. Екологічний податок. В останній чинній редакції від 1 січня 2016 року.
14. Програма щорічних моніторингових досліджень впливу на навколишнє природне середовище виробничої діяльності Одеської філії ДП «АМПУ», підприємств всіх форм власності розташованих на її території і акваторії (відкоригована станом на перший квартал 2017 р.). Відділ екологічної безпеки. ОФ ДП «АМПУ». Одеса. 2017 р.

Приложенные файлы

  • docx 15012379
    Размер файла: 4 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий