ЕРГО. Конспект лекц.


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА





ЗАТВЕРДЖУЮ:

Заступник директора з
НР


________ С.М.
Гідульянова

___
__________
_ 2013

р.





КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ



З дисципл
іни: «Монтаж та ремонт гірничого обладнання».

Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв















Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.
2013

р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


__________
___ С.Й. Коновалова.








2013



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА





ЛЕКЦІЯ №
1

Тема:

Умови роботи гірничих маш
ин. Необхідність в

обслуговуванні та ремонті гірничих машин.

Поняття про надійність. Чинники які визначають

надійність гірничих машин.

Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв



















Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

П
ротокол № ___ від _______.2012

р. В.В. Шейн.

Голова циклової к
омісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.Умови роботи гірничих машин.

2.
Вимоги до гірничих машин.

3
.Визначення надійності .

4
. Визначення безвідмовності.

5
.Визначення ремонтної здатності.

6
.Шляхи покращан
ня надійності машини.

Умови роботи гірничих машин.

Специфіка експлуатації гірничих машин і обладнання підземних розробок
визначається гірничо
-
геологічними і гірничотехнічними факторами, які обов'язково
повинні враховуватися при створенні нових машин і вибі
р засобів механізації
очисних і підготовчих робіт на шахтах.

До специфічних умов робо
ти гірнич
их машин в підземних умовах можна віднести:
скрутність робочо
го простору; розташування гірнич
ої машини в процесі роботи;
мінливість робочого місця; різноманітніст
ь физико
-
механічних властивостей
зруйнованих порід, вологість навколишнього середовища і хімічну активність
шахтних вод; вибухонебезпечність шахтної атмосфери та ін.

Вим
оги, що пред'являються до гірнич
их машин.

Основними з них є: машино
-
будівельні, експлуа
таційні, ремонтні т
а економічні.
Стосовно до гірнич
их машин всі ці вимоги мають свої особливості.

До вимог машинобудівного характеру відносяться надійність і технологічність
конструкції.

Гірнич
а машина перш за

все повинна бути надійною в ра
боті. При се ств
оренні
максимально враховують специфіку роботи та величину випадко
вих навантажень, які
включає процес гірничого

виробництва, тобто
вживають всіх заходів, щоб гірнич
а
машина була досить міцною.Враховуючи агресивність атмо
сфери шахт і кар'єрів,

поверхні
що
теруться
ретельно ізолюють від зовніш
нього середовища
ущільнюючими

прист
роями і змащують, а відкриті
поверхні забарвлюють с
тійкими в
даних умовах фарбами
.

З технологічної точ
ки зору машина повинна бути проста у
виготовленні, зручна

при складанні, давати м
ожливість застосовувати прогресивні
технол
огічні процеси виготовлення
, що дозволяють раціонально вико
ристовувати
обладнання та матеріали. Крім того, в процесі освоєння машина не повинна вим
агати
складної підготовки до ви
ництва і високої кваліфікації викона
вців.



Основними умовами
високопродуктивної роботи гірнич
их машин і обладнання є:
їх використання за прямим призначенням в умовах, передбачених у паспорті виробу;
висока кваліфікація персоналу, що експлуатує обладнання, і культура експлуатації;
високи
й рівень надійності та безпеки обладнання, організація виконання комплексу
заходів, передбачених системою технічного обслуговування і ремонту.


Технічне обслуговування являє соб
ою комплекс опе
рацій з підтримки
прац
ездатності або справності об
ладнання при
використанні його з
а призначенням, а
також у про
цесі очікування, зберігання і транспортування.


Ремонт
-

комплекс о
перацій з відновлення справно
сті або працездатності
обладнання та відновленню ресурсу обладнання або його складових частин.

Технічне обслу
говування та ремонт знах
одяться в тісній взаімодії

і об'єднуються в
систему

-

сукупність взаємопов'язаних

положень і норм, що визнач
ають організацію
і порядок

проведення робіт з технічного обслуговування і ремонту обладнання для
заданих умов е
ксплуатації
з метою забез
печення показників якості, передбачених в
нормативній документації.


Та один з головних показників гірничого обладнання є його надійність

Надійність


властивість машини виконувати задані функції, зберігаючи в часі
значення встановлених екс
пл
уатаційних показників в заданих межах, відповідних
заданим режимам і умовам використання, технічного обслуговування, ремонтів,
зберігання і транспортування. Надійність характеризується безвідмовністю,
довговічністю, ремонтопридатністю і терміном зберіган
ня машини.

Безвідмовність



властивість машини безперервна зберігати працездатність
протягом деякого часу або деякі напрацювання. Безвідмовність оцінюється п'ятьма
показниками: напрацюванням на відмову ГО, вірогідністю безвідмовної робо
ти
машини протягом
необхідного часу, середнім напрацюванням повністю,
інтенсивністю відмов і параметром потоку відмов.
Відмовою називається подія, що
полягає в порушенні працездатності машини.

Довговічність



властивість машини зберігати
роботоздатність

до настання
граничног
о стану при
встановленій

системі технічного обслуговування і ремонтів.

Граничним називається такий стан машини, при
якому

її подальша
експлуатація має бути припинена
через
неусувн
е

порушення вимог безпеки, або
неусувного відходу заданих параметрів за встан
овлені межі, або неусувного
зниження ефективності
е
ксплуа
тац
ії

нижче допустимо
ї
, або необхідності проведення
середовищ його або капітального ремонту.

Ремонтопридатність


властивість машини,
що полягає

в пристосованості до
попередження і виявлення причин
виникнення його відмов, пошкоджень і усуненню
їх наслідків шляхом проведення ремонтів і технічного
обслуговування
. Показниками
ремонтопридатності машини слу
жат середній час відновлення ТВ і вірогідність
відновлення

в заданий час.

Для забезпечення ремонтоп
ридатності гірське устаткування повинне
відповідати наступним умовам:

1.

взаємозамінюваність однотипних вузлів і деталей;

2.

зручність транспортування машини при спуску в кар'єр або шахту і по гірських
виробленнях;

3.

зручність монтажу в гірських умовах;

4.

можливість

виконання монтажу і демонтажу без разбор
ки вузлів;

5.

хороший доступ до вузлів для їх огляду;

6.

забезпечення легкого регулювання вузлів і з'єднань;

7.

використання змінних елементів, що спрощують ремонт (втулок, вкладишів,
гільз, сухарів і інших легкозам
інних

де
талей і компенсаторів зносу);

8.

у деяких деталях необхідно передбачати спец
і
аль
н
і

припуски на обробку при
ремонтах (наприклад, по
товщині

дисків фрикційних муфт, які деформуються
під час роботи, по товщині торцевих стінок корпусів вихрових насосів і т. п.);

9.

наявність базових площин деталей для зручності контролю їх зносу.

Сохраняємост
ь


властивість машини безперервна со
хранять справний і
працездатний стан в течію і після зберігання і(або) транспортування. Показниками
зберігання

є: гамма
-
процентний термін
з
берігання

і середній термін
зберігання
.

Слід мати на увазі, що надійність однієї і тієї ж гірничої машини залежить і від
гірничотехнічних умов, в яких вона працює. Так, для прохідницького комбайна не
байдуже, по породах якої фортеці він проходить гірські в
ироблення.

Шляхи підвищення надійності машин. Надійність машини і процес її
зношування між собою взаємозалежні: чим інтенсивніше протікає процес фізичного
зносу машини, тим нижче її надійність. Шляхи підвищення надійності машин
розрізняють конструктивні, т
ехнологічні і експлуатаційні.

Конструктивні і технологічні чинники передбачають проведення великого
комплексу заходів. До їх числа відносяться:

1)

створення нових конструкцій машин, в яких
механічні

зв'язки
-

зам
і
нен
і

електромагнітними, гідравлічними або пнев
матичними, зменшуючими знос
деталей;

2)

створення і вживання нових, міцніших зносо
ст
і
йких матеріалів;

3)

вживання змащувальних пристроїв, що забезпечують опти
мальн
і

режими
мастила;

4)

вживання зміцнюючої обробки деталей;

5)

висока точність виготовлення деталей і вуз
лів,
що забезпечує
можливість їх
взаємної заміни.

Крім того, в процесі відробітку конструкції машини не
обх
і
д
н
о передбачати
вживання пристроїв,
забезпечуючих

машину від перевантажень, пристроїв для
компенсації зносу і сигналізації при порушенні мастила.


П
итання для самоконтролю

1.Розповісти про умови роботи гірничих машин

2.Дати визначення надійності .

3.Дати визначення безвідмовності.

4.Дати визначення ремонтної здатності.

5.Розказати про шляхи покращання надійності машин.



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, М
ОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА










ЛЕКЦІЯ № 2


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Поняття про надійність. Чинники які визначають

надійність гірничих машин.

Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і р
емонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв














Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від ______
_.2012 р. В.В. Шейн.

Голова
циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.








2012


План.

1. Поняття спрацьованості.

2. Тертя деталів.

3
. Класифікація видів спрацьованості.

4
. Метод
и зменшення спрацьованості.

Загальне поняття про
спрацьованість

гір
ничих

машин.

Долго
вічність і ефективність роботи всякої машини залежать


від збереження в
заданих межах зазорів і натягу між со
прягаемыми деталями. Відхилення цих величин
від нормаль
ных с
прияють пониженню працездатності машини, по
вышению питомої
витрати енергії, порушують міцність эле
ментов.

Основн
ою причиною цих порушень є знос

котрий зявляється в наслідок тертя
деталів.

Рухома деталь працюючого механізму завжди сопри
касается з якою
-
не
будь
іншою
деталлю, що гальмує її
просування
. Опір руху тіла в результаті соприкоснове
-
ния його з іншим тілом називається тертям. Деталі в цьому випадку називаються
парами, що труться, а їх дотичні поверхні


поверхнями, що труться.

Види тертя. По характер
у взаємного переміщення двох дотичних тіл
розрізняють два види тертя: тертя ковзання (тертя першого роду) і тертя кочення
(тертя другого роду). Крім того, розрізняють декілька видів тертя в залежності, від
товщини змащувального шару між поверхнями, що трут
ься: рідинне, напіврідинне,
граничне, напівсухе і сухе.

Рідинне тертя виявляється між поверхнями, що труться, коли вони повністю
розділені шаром мастила.

Напіврідинне тертя виникає за наявності раз
деляющего шаруючи мастила
між парами, що труться, і част
ич
ном торканні їх виступів. Воно виникає при малих
швидкостях ковзання і великих навантаженнях, при пуску і гальмуванні ма
шин, а
також в інших випадках, коли по характеру роботи вузлів в них не можуть бути
створені умови для рідинного тертя. Цей вигляд т
ертя найбільш поширений в
практиці.

Напівсухе тертя виникає при недостатньої чисто
те обробки поверхонь, що
труться, коли головна частина на
грузки сприймається областю безпосереднього
контакту поверхонь, що труться, а. змащувальна рідина розподіляється мі
ж ними
окремими острівцями.

Сухе тертя відбувається при роботі незмащених або слабо змащених деталей,
що труться. Нормально воно має місце у фрикційних передачах, гальмах, в
сполученнях ланок гусеничного ходу, в деталях бару і ріжучих ланцюгів забійних
маш
ин, при дії робочого
органу

гірської машини на по
роду і тому подібне При сухому
терті виходить найбільший знос поверхонь, що труться.

Класифікація спрацьованості. Залежно від наявності изме
нений форми і
розмірів деталей знос машин ділять на дві групи: мо
ральний і фізичний.

Моральн
а спрацьованість

машини залежить від новизни її мо
дели. Він настає
тоді, коли на зміну старої моделі машини з'являються досконаліші, дозволяючі
виконувати одну і ту ж роботу краще і дешевше.

Фізичний
спрацьованість



зміна перви
нного со
стояния, форми і розмірів
виробу або його елементів під воз
действием зовнішніх сил або умов, що наводить до
пониже
нию його якості.

Природн
а спрацьованість




наростає поступово протягом довгого часу. Він є
наслідком роботи сил тертя або інших чи
нників (температури, вологості,
абразивність і так далі), пов'язаних з нормальними умовами экс
плуатации і має
місце при найретельнішому виконанні технічних вимог по догляду за машиною.

Аварійн
а

спрацьованість



раптова або прискорена поломка або деформац
ія
елементів машин в результаті неправильної экс
плуатации, із
-
за конструктивних
недоліків або внутрішніх пороків матеріалу.

Найбільш характерні причини, що викликають аварі
йн
у
спрацьованість
,
наступні:

порушення нормального режиму роботи машини (перегруз
ка, порушення
правильної взаємодії частин, ослабіння кріплення болтів, шпонок, клинів і т. п.);

неправильний режим мастила (відсутність мастила, несоответ
ствие сортів
мастила, неправильні норми мастила);

невчасне очищення механізму від грязі і абразивних
часток;

невчасна заміна деталей, що зносилися, або недоброякісний ремонт;

низька якість матеріалу деталей;

втомні явища в матеріалі деталей;

неякісне виготовлення деталей;

неправильна збірка механізму;

неправильна організація гірського виробництва

Механічн
а

спрацьованість
. У гір
нич
ких машинах найчастіше

спостерігається
механічн
а спрацьованість
, що виникає під дією сил тертя.

Абразивна
спрацьованість

є зрізом матеріалу виступом, що упровадився, або
твердими включеннями, попали ззовні. При цьому утворюються
подряпини, які
наводять до зміни форми і розмірів деталей. На швидкість абразивного зношування
деталей надають вплив твер
дость, міцність, розміри і форма абразивного тіла,
меха
нические властивості поверхонь деталей, співвідношення твердо
сти абразивних
ч
асток і металу, швидкість відносного переміщення і величина питомих тисків на
поверхнях тертя.

Мірою
спрацьованість

деталі є зменшення її лінійних розмірів, об'єму або
маси.

Корозійн
а спрацьованість
. Корозією називається разру
шение металевих
частин машин
і споруд під дейст
вием довкілля. Корозійне руйнування протікає під
впливом води, повітря або хімічних речовин. Воно починається з поверхні і поступово
поширюється в глиб металу. Найбільш поширеним виглядом корозії є іржавіння,
тобто з'єднання металу з кис
нем воз
духа.

Методи зменшення
спрацьованості
. У питаннях надійності ма
шин основну
роль грає зносостійкість їх елементів. Ос
новними методами зменшення

спрацьованість

є:
вибір матеріалу необхідної якості;здобуття необхідної чистоти
поверхні деталей при из
готовлении;поліпшення механічних властивостей матеріалу
деталей; дотримання режимів мастила; захист деталей від корозії.


Питання для самоконтролю


1. Дати поняття спрацьованості.

2. Класифікувати види спрацьованості.

3. Розказати про види спрацьованості.


































МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА



















ЛЕКЦІЯ № 3


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Призначення і структура ремонтної служби. С
лужба

головного ме
ханіка. Задачі ремонтної служби.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв





Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано

Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1. При
значення ремонтно


механічної служби .

2.Структура ремонтної служби.

3. Задачі ремонтної служби.

Успіх
надійної експлуатації та
виконання ремонтів


технік
и цілком залежить від
ремонтно
-
механічної

служби, зібраності і опера
тивности роботи всіх її ланок,
оснащеності матеріалами і засобами механізації як технологічного процесу ремон
та,
так і допоміжних його ділянок (забезпечення технічною документацією,
транспортними засобами, засобами зв'язку і ін.), укомплектованості кваліфікованими
робітниками і інженер
но
-
технічними кадрами. З цією метою на гірничодобувних
підприємствах створені механічна і енергетична служби, очолювані головним
механіком і головним енергетиком. До складу служб входять відділи головного
механіка і головного енергетика, цехи або майстерні

для ре
монту механічного і
енергетичного устаткування, склади і комори запасних деталей і інструменту, а також
ремонт
ні служби виробничих цехів і ділянок.

Структура ремонтних служб зал
ежить від потужності підприємства

і кількості
обладнання, яке

знаходит
ься в експлуатації
.

На великих гірничих підприємствах у
пі
дпорядкуванні головного механіка

є ряд ремонт
них цехів: механічний, коваль
ний,
термічний, ливарний, це
х металоконструкцій

з відповідними складами, коморами та
іншими допоміжного могательнимі служба
ми. У підпорядкуванні головного
енергетика знаходяться електроремонтні цехи (ділянки), цехи енергоснаб
-
вання
(мереж та підстанцій, паросилова, компресорні стан
-
ції тощо) і енергетичні
лабораторії. На менш великих 'підприємствах організують ремонтні майстер
ні і
ділянки з аналогічними відділеннями.

Крім того, в осно
вних виробничих цехах і участ
ках зазвичай організовують більш
дрібні ремонтні майстерні. Останні знаходяться у функціональному підпорядкуванні
головного механіка або головного енергетика та в адмін
істративному під
-
чинення
начальників цехів та дільниць.

Для визначення сфер впливу служб головного механіка та головного енергетика все
обладнання гірничих підприємств рас
-
межа між ними: у ве
денні головного механіка
(меха
нічної служби) знаходиться все меха
нічне обладнання, а у веденні головного
енергетика (енергетичної служби)
-

енергетичне. До останнього відносяться джерела
всіх видів енергії (генератори електричної енергії, паросилові установки, компресори,
кисневі станції і т. п.), електропод
-
станції, лі
нії електропередач, електропривод і
електрична частина всіх гірських машин і установок.



Служби головного механіка і головного енергетика здійснюють технічне
керівництво і нагляд за станом і экс
плуатацією машин, механізмів і енергетичних
установок, а так
ож організовують їх ремонт.


Основні завдання, які вирішують ремонтні служби
підприємства
, зводяться до
наступного:

-
організація якісного технічного обслуговування, оглядів і ремонтів
устаткування;

-

дотримання графіків оглядів і ремонтів;


-

конт
роль за виконанням правил технічної експлуатації устаткування;

-

підвищення надійності устаткування;

-

централізація ремонтних робіт;

-

спеціалізація ремонтного персоналу;

-

максимальне вживання вузлового ремонту;

-

оснащення ремонтних бриг
ад засобами механізації, спе
ц
і
альн
и
ми
інструментами, пристосуваннями і запасними деталями;

-

аналіз відмов і позапланових простоїв устаткування і раз
работка заходів по їх
попередженню;

-

онтроль за витрачанням матеріальних засобів.







Електроме
ханічна служба рудника забезпечує:

-
організацію безперебійної, економічною та безпечної роботи
електроустановок;

-
організацію і своєчасне проведення ремонтів електрообладнання, кабельних та
повітряних ліній електропередач;

-

впровадження нової техніки в ел
ектрогосподарство, що сприяє підвищенню
енергетичних показників, продуктивності праці;

-
облік електроенергії, ведення встановленої звітності та своєчасне надання її
вищестоящим організаціям;

-
розробку питомих норм електроспоживання та проведення заходів з
економії
електроенергії;

-
вдосконалення та розвиток ремонтної бази;

-
організацію навчання і періодичну перевірку знань підлеглого персоналу, який
обслуговує електроустановки;

-
своєчасну перевірку захисних засобів і протипожежного інвентарю;

-
виконання прип
исів Держенергонагляду та Держгірпромнагляду у встановлені
актами строки;

-
своєчасне розслідування аварій в електроустановках, нещасних випадків при
ураженні електричним струмом.

1. Головний механік шахти

Головний механік відповідає за розвиток енергомехан
ічного господарства шахти;
експлуатацію і ремонт ЕМО, організацію, механізацію і автоматизацію робіт
.

Розпорядження його по цих питаннях є обов'язковими для всього персоналу
шахти і можуть бути скасовані лише директором шахти або головним інженером.
Началь
ник ділянки

Начальник ділянки
є керівником і
безпосереднім

організатором виробництва на
своїй ділянці. Одним з
основних

його завдань є постійне підвищення
продуктивності

праці на базі наукової організації, впровадження і правиль
но
ї

експлуатації нової
техн
іки, прогресивної технології
виробництва
, зниження трудомісткості виробничих
процесів.

Обов'язки механіка ділянки

Механік ділянки
.

Механік ділянки керує роботою електромеханічної служби ділянки і повністю
відповідає за стан увіреного йому устаткування, орг
анізовує його технічне
обслуговування і ремонт.

Механік ділянки зобов'язаний:



організувати правильне розставляння електрослюсарів в пе
р
і
од проведення
контролю технічного стану, обслуговування і ремонту устаткування ділянки;



складати місячні графіки планов
о
-
запобіжного ре
монта устаткування ділянки;



контролювати щодобове виконання графіків (ППР) планово
-

попереджувального
ремонту;



забезпечувати устаткування, машини і механізми ділянки
запасними

частями,
матеріалами і інструментами;



виконувати ведення техніч
ної документації;



контролювати якість того, що поступає і стан резервного устаткування;



прогнозувати технічний стан машин і окремих вузлів



правильність зберігання матеріалів, запасних частин і инстру
мента на
напівстаціонарному робочому місці електрослюсар
я і в дільничній коморі.

Механік ділянки адміністративно підкоряється начальникові ділянки.

Питання для самоконтролю

1.

З якою ціллю сформована ремонтна служба на підприємстві.

2. Розкрити структуру ремонтної служби .

3. Назвати задачі ремонтної служби.

4.

перелічити обов’язки механіка ділянки.












МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА














ЛЕКЦІЯ № 4


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Організація роботи ремонтної с
лужби на гірничих

підприємствах. Категорії ремонтних робітників.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв









Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекоме
ндовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.








2
012


План.

1.
Організація
роботи ремонтно
-
механічної

служби.

2.
Категорії ремонтних робочих.

3.

Склад ремонтної бригади.

4.

Комплекс знань робітника ремонтно
-
механічної служби.


Організація
роботи ремонтно
-
механічної
служби.

У своїй практичній діяльності с
лужби керуються спеціальними положеннями
про планово
-
запобіжні ремонти механічного і енергетичного устаткування і опи
-
раються на штат виконавців, що здійснюють повсякденний контроль за
експлуатацією і обслуговуванням м
ашин,
що виконують їх ремонт.


Яке
б надійне і безпечне електрообладнання не застосо
-
лось на гірничих
підприємствах, ефективність і безпеку в його екс
-
плуатації, в кінцевому рахунку,
визначається кваліфікацією персоналу, що проводить монтаж, наладку,
випробування, ремонт і використання його

за призначенням. Для цього всі ділянки
укомплектовуються електротехні
-
ного персоналом відповідної кваліфікації. В
залежності від ві
-
да виконуваних робіт експлуатаційних електротехнічний персонал
підрозділяється на наступні групи:

-
адміністративно
-
технічни
й
-

організуючий і приймає безпосередню участь у
монтажі, налагодженні, ремонті електроустановок, а також його експлуатації;

-
оперативний
-

здійснює

оперативне управління та обслугвуван
ня електроустановок
(оперативне включення, відключення і пере
-
ключення,

огляд, підготовка робочого
місця, допуск і нагляд за робо
-
тануть і ін);

-
ремонтний
-

виконує монтаж, ремонт, регулювання, налагодження, випробування
електрообладнання;

-
оперативно
-
ремонтний
-

ремонтний персонал, спеціально навчений
-
ний для
виконання опера
тивних робіт на закріплених за ним електро
-
установках;

-

електротехнологічний
-

здійснює експлуатацію технологи
-
ческих установок. Цей
персонал в адміністративному відношенні підпорядковується ється керівництву
ділянок, цехів і окремих установок. У технічно
му от
-
носінні його підпорядкування
енергослужби підприємства обов'язково.

Категорії ремонтних робітників.

У сучасній механізованій шахті або кар'єрі роль ремонтних робітників у
виконанні

виробничого плану дуже важлива.

До призначення на самостійну роботу а
бо при переведенні на іншу, пов'язану з
обслуговуванням електроустановок, персонал проходить вступний інструктаж і
виробниче навчання за затвердженою про
-
грамі.

Електротехнічний персонал, що допускається до самостійного виконання робіт,
повинен мати кваліф
ікаційну групу з техніки безпеки, відповідну займаної посади. В
залежності від займаної посади, стажу роботи, рівня знань, умінь і навичок з ТБ і
галузевими ПБ встановлено п'ять кваліфікаційних груп з техні
-
ці безпеки. Група
встановлюється особами електрот
ехнічного пер
-
соналу кваліфікаційною комісією
після перевірки їх знань.

Електротехнічний персонал, зайнятий на монтажі та
експлуатації електроустановок в підземних виробках повинен мати також певний
стаж роботи в підземних електроустановках і пройти переві
рку галузевих ПБ і ПТЕУ.

В залежності від займаної

посади та кваліфікаційної гру
пи на обслуговуючий
персонал покладається ві
дповідна відповідальність
за безпечне проведення робіт.

Згідно ПТБ, відповідальними за безпеку робіт є:

1) особа, яка видає наряд аб
о віддає усне розпорядження;

2) відповідальний керівник робіт;

3) допускає;

4) виконавець робіт;

5) спостерігає;

6) члени бригади.

В тому випадку, якщо централізація ремонтів проведена в межах одного

підприємства, на ньому, як правило,
є такі категорії рем
онтних робітників:

1.

По виготовленню нових змінних деталей і вузлів;

2.

По ремонту деталей і вузлів;

3.

По поточних ремонтах гір
ничого

устаткування;

4.

По капітальних ремонтах;

5.

Чергово
-
ремонтний персонал;

6.

Допоміжні робітники.

Основною формою організації праці ремонтн
их робітників є бригада.

Бригада


група робітників, об'єднана єдиним
виробничим

планом,
взаємозв'я
зком

процесів праці і спільністю місця роботи.
На чолі бригади
стоїть

бригадир. Зазвичай в бригаді налічується від 5 до 20 чоловік і формується залежно
від
об'єму робіт.

Професійний склад ремонтних бригад визначається
конструктивними особливостями ремонтованого
устаткування
.


Комплекс знань робітника ремонтно
-
механічної служби.

Робітники, що займаються виконанням ремонтних робіт, повинні володіти
комплекс
ом певних знань і практи
ческих навиків.

Основними з них є:

1.

Закономірності і межі зносу деталей;

2.

Техніка виміру зносу;

3.

Змащувальні матеріали і змащувальні пристрої машин;

4.

Технологія виконання ремонтів і відновлення дета
лей;

5.

Техніка огляду і випробуванн
я машин після ремонту.

Питання для самоконтролю
:

1.

Організація
роботи ремонтно
-
механічної

служби.

2.
Перелічити категорії ремонтних робочих.

3
. Призначення робочої бригади.

4. Перлічити комплекс знань робітника ремонтно
-
механічної служби.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІ
ТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА











ЛЕКЦІЯ № 5


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Ремонтні засоби шахт. Підземні ремонтні засоби.

Склад механічного цеху шахти. ЦЕММ, РМЗ.


Спеціальніс
ть 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв











Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.

Підземні ремонтні засоби шахт.

2.
Ремонтні засоби поверхні ша
хт.

3.
Ремонтні засоби ЦЕЕМ, РМЗ.


Технологія сучасного гірничого виробництва вимагає застосування великої
кількості машин і механізмів, що виконують найрізноманітніші функції. Для
підтримання обладнання в працездатному стані необхідна досить розви
нена ланцюг
ремонтних баз, що забезпечує систематичне ТО, поточні і капітальні ремонти
обладнання.

Всі ремонтні бази

поділяються на дві групи:

-

власні ремонтні бази, ро
зташовані в підземних виробленях

і на поверхні шахт,
рудників,
розрізів і кар'єрів і я
кі обслуговують

тільки устаткування даного
підприємства;

-

ремонтні бази, розташовані в певних районах і обслу
-
живающие групи гірничих
підприємств.


До власних ремонтних баз

гірничих підприємств відносяться: підземні дільничні
комори та майстерні комо
ри; підземні загально
-
рудні ремонтні майстерні; поверхневі
загальношахтні ремонтні майстерні; пересувні ремонтні майстерні та ремонтно
-
механічні майстерні кар'єрів і розрізів.


До ремонтних баз, призначеним для обслуговування шахт, рудників, кар'єрів і
розрізів відносяться: ЦЕММ (центральні елек
трома
-
механічних майстерні), РМЗ
(ремонтно
-
механічні заводи)
.


Власні ремонтні бази.

На шахтах, як правило, є дільничні і
загальношахтні

(підземні і поверхневі)
ремонтні майстерні.

Майстерні ділянки можут
ь виконувати слюсарні, зварювальні і
електрослюсарні роботи.
Черговий персонал, а також ма
шин
і
ст
и

комбайнів, бурових
установок і інших гір
ничих

ма
шин забезпечуються набором найбільш необхідних
і
нстру
мент
і
в. Наб
і
р включає слюсарний молоток, зубило, бород
ків, викрутки,
універсальні кліщі, ключі гайкові, метр метал
ичн
ий, штангенциркуль і ін.

Прийшовши

на роботу, робітник отримує свій набір
і
нстру
мент
і
в, а в кінці
зміни здає його в комору. Комора обя
зана щодня виробляти перевірку набору, а
несправний інстр
умент замінювати.

Для виконання деяких ремонтних робіт робітникові інколи недостатньо
наявного в наборі інструменту.
Тому

на штреку, недалеко від очисних забоїв,
обладнали ра
боч
і

місця слюсар
я

(електрослюсаря), в яких є сл
ю
сарн
і

верстаки,
лещата, крупний

інструмент, різні
пристосування

і дрібні запасні частини. На
ділянках організовують дільничні комори.

Шахтну підземну ремонтну майстерню зазвичай
розташовують

в
околоствольном
у

дворі. Її забезпечують невеликими токарним, вертикально
-
свердлувальним і заточ
н
и
м верстатами, тис
ками, шафою для інструментів і
змащувальними матеріалами. Поруч владнують яму для огляду і ремонту
електровозів. Устаткування і інструмент для таких майстерень вибирають з таким
розрахунком, аби можна було виконати складально
-
розбірні р
оботи, вирубування,
різання, обпилювання, нарізку резьб, чист
ку, промивання, мастило, і забарвлення
механізмів, свердління
отворів
, холодну клепку, контрольні виміри і тому подібне У
підземних майстернях можуть виконуватися поточні планово
-
запобіжні і ава
рійні
ремонти машин з пригоном деталей. Для цього обладнали пересувну ремонтну
майстерню
-
вагонетку, яку посилають на ту або іншу ділянку по графіку або по
виклику.

Поверхневі майстрові шахти виконують як поточний, так і капітальний ремонт
устаткування. У м
айстернях
ппередбачають

слюсарно
-
механічне, ковальське,
зварювальне, ин
струментальне і електроремонтне відділення, а також
відділення

ремонту забійних механізмів, комори запасних частин і матеріалів. Тут же може бути
бурозаправне
відділення

і
відділення
д
ля ремонту і вулканізації конвеєрних стрічок,
кабелів, гумування деталей машин, ремонту аккуму
лятор
і
в і інше. Для переміщення
устаткування в майстернях встановлюють кран
-
балки, талі або мостові крани
вантажопідйомністю

3

5 т, а також прокладають рейкові д
ороги.

Центральні електромеханічні майстерні (ЦЕММ)
створені

в кожному
вугільному тресті і рудоуправлінні і служать для надання технічн
ої
допомо
ги

шахтам. У них проводиться капітальний ремонт устаткування, а також
виготовлення запасних частин, гір
нич
ого і слюсарного інструменту.

До складу ЦЕММ входять механо
-
складальний,
е
лектроремонт
н
и
й,
ковальський, металоконструкцій,
ливарний
,
і
нструмен
тальн
и
й і інші цехи.

Кожен з цехів має по декілька виробничих ділянок, а також конторські,
складські і побутові
приміщення
. Кількість і склад устаткування ЦЕММ залежать від
об'єму виконуваних робіт. У майстернях встановлюють т
і
ль
к
і

те устаткування, яке
матиме достатнє завантаження. Складні або трудомісткі роботи, що зустрічаються,
виконують на спеціалізованих завод
ах.

РМЗ так само як і ЦЕММ,

призначені

для виконання капітального ремонту
гірничо
-
шахтного устаткування, виготовлення запасних частин і деталей і
виконання

монтажних і налагоджувальних робіт при установці на шахтах і копальнях складного
стаціонарного устат
кування. РМЗ виконують по суті ті ж роботи, що і ЦЕММ, але
потужність їх цехів
значно

вища.

На РМЗ виконують ремонт очисних і прохідницьких комбайнів, вантажних
машин, стругових установок, стрічкових конвей
є
р
і
в, шахтних пересувних
компресорів, г
і
дроф
і
циро
ва
ни
х крепей і іншого складного гірничо
-
шахтного
устаткування.

Основну частину робіт по капітальному ремонту гір
нич
ого устаткування РМЗ і
ЦЕММ виконують в своїх цехах і лише ремонт крупних стаціонарних машин і
устаткування проводиться на місці їх роботи.



Питання для самоконтролю

1.

Підземні ремонтні засоби шахт.

2.
Ремонтні засоби поверхні шахт.

3.
Ремонтні засоби ЦЕЕМ, РМЗ.












































МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА












ЛЕКЦІЯ № 6


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Організація роботи по експлуатації обладнання.

Технологія експлуатації обладнання. Облік обладнання.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічн
ого обладнання та автоматичних

пристроїв











Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р.

В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.








2012

План.

1.
Основні поняття експлуатації.

2.

Технічна документація по експлуатації обладнання.

3
.

Організація робіт при експлуатації об
ладнання.



Під експлуатацією гірнич
их машин і устаткування (ГМіО) (РД 50
-
204
-
87)
розуміється сукупність його підготовки, використання, зберігання і транспортування.
При цьому до складу підготовчих робіт входять монтаж, демонтаж устаткування і
його на
л
агодження. Для підтримки гірнич
их машин і електроустаткування у
справному стані проводиться технічне обслуговування.


Відповідно до ГОСТ 18322
-
78 (СТ РЕВ 5151
-
85) під
технічним обслуговуванням

розуміють комплекс робіт для підтримання справності або тіл
ьки працездатності
ГМіО при підготовці до використання за призначенням, при
зберіганні і
транспортування
.


Ремонтом

називають комплекс робіт для підтримання та відбудовн
-
лення
справності або працездатності ГМіО. З цього випливає, що ремонт можна викону
вати
з різними цілями:

-
для підтримки справності (працездатності);

-
для підтримки ресурсу ГМіО.


Ремонт, який переслідує першу мету, є складовою частиною технічного
обслуговування (ТО). Такий ремонт, здійснюваний у процесі експлуатації для
гарантованого з
абезпечення працездатності виробу, що складається в заміні і
відновленні окремих його частин та їх регулювання, називають поточним (ГОСТ
18322
-
78). Ремонт, який переслідує друга мета
-

відновлення справності вироби і
повне або близьке до повного, відновлен
ня його ресурсу, називають капітальним [9].


В
монтаж

(демонтаж) входять доставка обладнання до місця уста
-
новки. З'єднання
(роз'єднання) окремих вузлів, налагодження ГМіО.

Монтаж (демонтаж), використання ГМіО за призначенням, техніч
-
ське
обслуговування
та ремонт поділяються, в свою чергу, на окремі операції.

Надійна і безперебійна робота гірничо
-
шахтного устаткування може бути
досягнута лише при правильній організації його викорис
тання на виробництві.

Під правильною організацією використання розуміється:



використання устаткування по прямо
му призначенню в умовах, відповідних його
області
використання
; закріплення устаткування за конкретними особами,
що
провадить

його експлуатацію;



організація правильного догляду за устаткуванням;



організація правильного о
бліку роботи
устаткування.

Велика частина гірничо
-
шахтного устаткування призначена для виконання
сповна певних функцій, тому не
виникає

скрути у виборі типа машини для виконання
того або іншого виробничого процесу. Слідує лише правиль
но підібрати типоразм
ер
(модель) машини, аби в даних конкретних умовах експлуатації досягти
максимального
е
ф
ект
у

від її вживання.





Приймання обладнання, що надійшло з заводу, виробляють фахівці гірничого
підприємства. Вони несуть відповідальність за дотримання прави
л приймання.

Надійшло обладнання ставиться на облік у бухгалтерії за актами приймання основних
засобів.


При прийманні повинна бути забезпечена правильна розвантаження з транспортних
засобів. Для цієї мети пункти розвантаження обладнуються підйомно
-
тран
спортними
засобами необхідної вантажопідйомності. Підприємство, що отримало нову техніку, має
забезпечити вхідний контроль якості. Виявлення дефектів гірничого обладнання при його
прийманні включає: зовнішній огляд упаковки обладнання, стан консервації, ко
мплектність.

Після огляду проводиться перевірка комплектності прибулого обладнання по специфікації.
Якщо встановлена
некомплектність об
-
ладнання, відвантаженого без упаковки, то претензії
пред'являють транс
-
кравець організації. А якщо в упаковці
-

то пос
тачальнику.


Відповідно до ГОСТ 2.601
-
68 «Експлуатаційні документи до обладнання» повинні
додаватися наступні документи:

технічний опис конструкції та принципу роботи устаткування;

Інструкції з експлуатації обладнання;

інструкції з міжремонтного обслугову
вання;

Інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки на місці застосування обладнання;

формуляр на обладнання та паспорта на окремі деталі і вузли;

відомості ЗІП (запасні деталі, інструменти, приладдя та матеріали);

каталоги і специфікації.


В даль
нейшем производится и разконсервация монтаж оборукдования на месте
експлуатациии.

Монтажем називають комплекс робіт, виконуваних на місці експлуатації машини або
обладнання (монтажному майданчику) по її збірці, установці в робочий (проектне) Обсяг і зміст

робіт по монтажу гірських машин і електроустаткування
-
нання залежать від конкретних умов
їх проведення, які розмаїтості
-
ни внаслідок відмінностей конструкцій самих машин та умов їх
застосування.

Відповідно до інструкцій з експлуатації, що застосовується о
бо
-
нання перед
спуском в шахту повинно пройти контрольну збірку і випробування. Перед спуском
механізованого кріплення в шахту необхід
-
мо провести контрольну збірку частини
механізованого кріплення (10
-
15 м) для випробування, ознайомлення та навчання
експл
уатаційників з її кон
-
струкції, роботою і прийомами обслуговування.

Всі нові змонтовані або капітально відремонтовані машини повинні пройти
обкатку для взаємної підробітки деталей, виявлення та усунення помилок зварювання
та монтажу, а також регулювання ск
ладальних одиниць і агрегатів


После проведенных работ производят прийомку оборудования в експлуатацію.

Введена в експлуатацію нова або відремонтована гірнича техніка знаходиться в стані
оптимальної працездатності, при якій забезпечується протягом

заданого часу необхідна
виробник
-
ність, а експлуатаційні якості зберігаються на заданому рівні. В інструкції з
експлуатації наводяться відомості, необхідні для правильної експлуатації (використання,
транспортування, зберігання і технічного обслуговування
машини і підтримки її в постійній
го
-
товності до дії). На підставі загальної інструкції заводу
-
виготовлювача експлуатуюча
організація зазвичай розробляє собст
-
венную інструкцію по експлуатації.
В інструкції з
технічного обслуговування викладають порядок і
правила технічного обслуговування машин
в різних умовах. Ремонтні документи
-

це робочі конструкторські документи для підготовки
ремонтного виробництва, ремонту і контролю виробу після ремонту. Своєчасне і чітке
ведення експлуатаційної документації дозволя
є вести цілеспрямовану роботу по підвищенню
надійності ГМіО.

Використовуючи нормативні документи, на підприємстві експлуатіруется обладнання.

Після того як обладнання виробило свій ресурс його відправляють на капітальний
ремонт або списують.

Питання для са
моконтролю

1.

Основні поняття експлуатації.

2.

Технічна документація по експлуатації обладнання.

3
.

Організація робіт при експлуатації обладнання.


































МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ
. О.Ф.ЗАСЯДЬКА









ЛЕКЦІЯ № 7


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:
Облік обладнання. Інвентаризація, паспортизація обладнання.



Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматич
них

пристроїв













Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Г
олова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012




План.

1.
Інвентаризація обладнання .

2
.Паспортизація та списування обладнання.


Для підвищення особистої відповідальності виробничого персоналу
устаткуван
ня закріплюється за робітниками, яким
д
ору
чена його експлуатація.

Закріплення оформляється записом в «Кн
изі

нарядів
» і організації робіт по
технічному обслуговуванню і поточному ремонту устаткування.

Деякі види устаткування (конвеєри, механізована крепь і

ін.) допускається
закріплювати за окремими робітниками не в повному комплекті, а частково (від
пікету 1 до пікету 30, від пікету 31 до пікету 60 і т.д.). Можна закріплювати
обладнання

по основних його елементах: механічна частина,
електричне

устаткування,

гідравліка, автоматика і так далі
.


Облік устаткування.
Якнайповніше використання горно
го устаткування,
своєчасне і якісне його обслуговування і ремонт, а також створення умов для
правильного розміщення робочої сили викликають необхідність ретельного обл
іку
устаткування, його переміщень з ділянки на ділянку і періодичній інвентаризації.

Поточний облік наявності устаткування ведеться постійно по єдиній
інвентарній картці обліку основних засобів. У ній вказано найменування машини,
дату її вступу на
підприєм
ство
, первинну вартість, суму витрат на кап
і
таль
н
и
й
ремонт і дані про місце знаходження машини (у роботі на такій
-
то ділянці, в
капітальному ремонті, в резерві і т. п.). При здачі машини в капітальний ремонт,
виконуваний
спеціалізованим

ремонтним заводом,

її необхідно знімати з балансу
підприємства і передавати на баланс заводу.

Інвентаризація
є переобліком фактичної наявності устаткування із записом всіх
даних про нього

безпосередньо з етикеток, що є на машинах. У час інвентаризації
відзначають найменув
ання, заводський і інвентарний номери кожної машини, тип або
систему, завод
-
виробник

і місце її знаходження.

В процесі інвентаризації ліквідовують можливі неточ
ност
і

в бухгалтерському
обліку, а також виявляють устаткування, що прийшло в непридатність або
залишилося в завалах, але що числиться за ділянкою.

Інвентаризацію устаткування, як правило, проводять оди
н

раз на рік


перед
початком нового календарного року. За даними інвентаризації складають річну книгу
обліку устаткування, в якій є необхідні відомос
ті по кожній машині, механізму,
установці або апарату.

Паспортизація устаткування.
Для правильно
го

керівництва роботою
енергомеханічного господарства велике значення має паспортизація устаткування.
Паспорти заводні на всі машини, лінії передач, трубопров
оди, кабельну мережу і
інше енергомеханічне устаткування і установки, що знаходяться в експлуатації.

Технічний паспорт машини повинен містити наступні дані:

назв
у

машини, її тип, модель, заводський номер, рік виготовлення і завод
-
виробник
;

інвентарний номе
р;

загальний вигляд машини;

кінематичну схему;

технічну характеристику;

карту мастила;

монтажні креслення і інструкцію;

перелік інструментів і приладдя, необхідних для ремонту і обслуговування;

список деталей
, що швидко зношуються
;

робочі креслення деталей
, що швидко зношуються
;

термін служби і межі зносу деталей
, що швидко зношуються
;

паспорти встановлених на машині агрегатів;

акт заводських випробувань;

час введення в експлуатацію;

технічні умови на приймання після капітального ремон
та і актів випробуван
ь
після проведених капітальних ремонтів.


Порядок списання устаткування.
Устаткування, що прийшло в непридатність
унаслідок фізичного або морального зносу, якщо його ремонт або модернізація
економічно
не доцільні
, підлягає списанню.

Для обстеження технічно
го стану, устаткування
, що підлягає

списанню
призначається комісія у складі ди
ректора або головного інженера підприємства
(голова), головного механіка або енергетика, головного бухгалтера і на
чальника цеху
(ділянки), у веденні якого знаходиться
обладнанн
я
. Після обстеження машини комісія
складає акт затвердженого зразка. Після затвердження акту
вищею

інстанцією
машину знімають з бухгалтерського обліку. Частини машин, придатні для
використання, оцінюють і здають на склад, а лом в установленому порядку
відп
равляють на пере
работку. Устаткування, акти, на списання не якого утверж
дены
підлягає відновленню.



Питання для самоконтролю

1.

Інвентаризація обладнання .

2
.Паспортизація та списування обладнання.







МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОР
Е
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА













ЛЕКЦІЯ № 8


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Основні поняття про ППР. Зміст системи ППР. Три

основних метода ППР. Ремонтний цикл при

обслуговуванні обладнання.


Спеціальність 5
.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв








Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протоко
л № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Зміст системи ППР.

2.
Ремонтний цикл при обслуговуванні обладнання.

3.
Структура ремонтного циклу.

4.Документи ППР


Тривала і досить ефективна робота машин забезпечується не лише технічно
грамотною
е
кс
плуатац
ією
, але і своєчасними і якісними ремонтами, тобто
регулюванням зазорів в з'єднаннях дета
лей, що труться, заміною д
еталей, що
зносилися, новими або
відновленими
.
Якщо при ремонті будуть відновлені первинні
словия роботи машини (зазори, питомий тиск, чистота рущихся поверхонь і ін.), то і
ефективність її роботи буде відновлена.

Система ремонтів машин повинна будуватися
за принципом попередження
аварійних поломок деталей
шляхом

правильного догляду за устаткуванням, заміни
п
і
днош
е
н
и
х деталей перш, ніж вони остаточно вийдуть з
строю
.

Такою системою є система планово
-
запобіжних ремонтів (ППР).

Під системою ППР ремонтів розу
міється сукупність організаційних і технічних
заходів щодо відходу, нагляду за правильною
е
кс
плуатац
ією

і ремонтом
устаткування, направлених на
попередження

остаточного зносу вузлів і механізмів з
метою забезпечення працездатності машин протягом заданого
часу

при мінімальних
витратах праці і матеріальних засобів.

Можливі три методи організації ППР:

1.

Метод
післяоглядових

ремонтів заснований на періодичних оглядах машин.
Якщо стан машини виявиться
незадовільним,

то її зупиняють на ремонт. Елементи,
що

належат
ь
заміні, визначають в процесі огляду машини.
Недоліком

цього методу
ремонтів є неможливість
заздалегідь

передбачити терміни і тривалість ремонтів.

2.

Метод періодичних ремонтів полягає в тому, що
чергові
огляди і ремонти
машин виробляють згідно
заздалегідь

с
кладеному графіку. Необхідність заміни тих
або інших елементів також встановлюють в процесі огляду машини. Отже, при цьому
методі також неможливо заздалегідь отримати досить точні дані про терміни заміни
е
лемен
т
і
в, що необхідн
о

для визначення об'єму робіт
, потреб
но
ї

кількості робочої
сили, запасних частин, інструментів і верстатного устаткування.

3.

Метод стандартних ремонтів, званий інакше планово
-
примусовим,
заснований на обов'язковому періодичному о
новлен
ні

машини шляхом заміни
частин
и

елементів.

Для цьо
го по відомих термінах служби заздалегідь встановлюють терміни заміни
елементів і об'єм робіт для кожного з ремонтів.

Елементи замінюють в передбачений планом термін незалежно від їх стану.

Ремонтний цикл


найменший інтервал
часу,

що повторюється
,

або
нап
рацювання машини, протягом як
ого

здійснюються в певній послідовності всі
встановлені види ремон
та, передбачені нормативною технічною документацією.
Тривалість ремонтного циклу визначається терміном служ
бы або ресурсам
и

нових
машин від початку введення їх

в
е
ксплуата
ц
і
ю до капітального ремонту, а для машин,
що пройшли
кап
і
таль
н
и
й ремонт, між двома послідовними плановими капітальними
ремонтами.

Інтервал часу або напрацювання між двома будь
-
якими
черговими
ремонтами
називається
міжремонтним періодом.

Перел
ік і послідовність виконання встановлених видів ремонту протягом
ремонтного циклу називається
структурою ремонтного циклу.

Тривалість ремонтного циклу визначається ресурсом найбільш довговічних
базових деталей машин (корпусів, основа
н
і
й, рам і ін.), а між
ремонтний період


ресурсом найменш зносостійких і часто замінюваних деталей

Періодичність виконання різних видів ремонту
встановлюється

так, щоб кожен
вид подальшого ремонту включав роботи попередніх видів ремонту. Наприклад, при
Т2, окрім де
талей з ресу
рсом, рівним періодичності Т2, повинні ремонтиро
ваться і
деталі, що замінюються при Т1 і РО.

Положення про планово
-
запобіжні ремонти.


Для керівництва при організації і проведенні планово
-
запобіжних ремонтів
кожним з міністерств, об'єднуючих гірничодо
бувні підприємства, розроблені і видані
спеці
альні положення про планово
-
запобіжні ремонти устаткування.

Кожне положення є узагальнювальним керівним до
кументом, для керівників і
головних механіків підприємств, механіків цехів і ділянок і переслідує мету
попередження передчасного зносу, аварій і позапланових простоїв устаткування,
проведення ремонтів за планом, погодженому з планом виробництва, в мінімальні
технічновиправдані терміни.

Положення містить:



керівний матеріал про структуру ремонтних служб підпр
иємств



встановлює
суть

систе
м
и

планово
-
запобіжних ремонтів, правила догляду за
устаткуванням



встановлює найбільш
доцільні

види ремонтів, їх періодичність, тривалість,
основи організації і планування.

Основним нормативним документом ППР є експертна докумен
тація розроблена
у відповідності ОСТУ 1244024
-
82 наз
-
ся виріб вугільного машинобудування.



Питання для самоконтролю

1.

Розкрити зміст системи ППР.

2.Дати поняття ремонтного циклу

3.Описати структуру ремонтного циклу.

4.Які нормативні документи

ППР.



МІНІ
СТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА











ЛЕКЦІЯ №9


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Міжремонтне технічне обслуговування. Види ТО та

ремонтів. Поточне ремонтне обслуговування
.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристоїв














Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

д
о затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.





2012



План.


1.
Міжремонтне технічне обслуговування.

2.

Види
Т
О та
ремонтів.

3.
Органі
зація технічного обслуговування та ремонтів.



Міжремонтне технічне обслуговування

складається із
наступних
основних
заходів:

щозмінного технічного обслуговування і оглядів;

періодичної перевірки технічного стану і правиль
но
сти експлуатації
устаткування, що проводиться
і
нженерно
-
тех
н
ін
ими працівниками механічної і
енергетичної служб.

У вугільній промисловості, крім того, проводять
щодобову

перевірку
правильності експлуатації і технічного стану і щомісячні ремонтні огляди
гір
ничих

машин, а для складного і унікального устаткування


додаткові піврічні і річні
наладки і ревізії.


Відповідно до Положення про ППР встановлені наступні види періодичності
ППР, ТО і ТР
, що розрізнються

за призначенням об'єму виконуваних робіт і

складу
ремонтного персоналу.


Технічне обслуговування

ЩОЗМІННЕ (ТО
-
1) із змінною періодичністю, виконуване силами:

-

чергових електрослюсарів;

-

машиністів устаткування;

-

робочих виробничих процесів.

ЩОДОБОВЕ (ТО
-
2)


з
добовою періодичність, виконане силами:

-

ремонтних слюсарів постійно обслуговуючих даний
вид

устаткування;

-

робочих виробничих процесів;

-

машиністів устаткування;

-

чергових електрослюсарів.

ЩОТИЖНЕВЕ (ТО
-
3)


періодичністю рівною 1 тижню, силами:

-

ремонтних слю
сарів постійно обслуговуючих даний вид устаткування;

-

електрослюсарів механічного цеху шахти;

-

машиністів устаткування;

-

робочих виробничих процесів;

-

чергових електрослюсарів.



Планові технічні ремонти



ЩОМІСЯЧН
Е РЕМОНТНЕ
ОБСЛУГОВУВАННЯ

Р.О.


з періодичністю
рівною 1 місяцю, силами:

-

слюсарі
в

механічного цеху шахти;

-

машиністів устаткування;

-

слюсарі
в

спеціалізованих ремонтних бригад;

-

робочих виробничих процесів;

-

чергових електрослюсарів;

-

ремонтних слюсарів
,

постій
но обслуговуючих даний вид устаткування;

-

роботи виконуються раз в два місяці (2РО)

періодичністю в 2 місяці і виконуються тими ж працівниками.




Поточні ремонти

-

Т1


періодичність в 3 місяці

-

Т2


періодичністю

в 6 місяців.

Виконуються тими ж силами, що і РО, а так само силами спец. ремонтних
налагоджувальних монтажних підприємств і заводів виготівників.

Поточний ремонт є основним видом ремонту, при поточних ремонтах
виробляють:

-

заміну
швидкозношувальних

детал
ей і вузлів;

-

вивіряють точність установки найбільш відповідальних елементів машин;

-

перевіряють кріплення елементів і при необхідності замінюють кріпильні
деталі;

-

доливають або замінюють мастило.


Організація технічного обслуговування та ремонтів.


Пл
аново
-
профілактичні огляди

устаткування прово
дить інженерно
-
технічний
перс
онал механічної та енерге
тичної служби відповідно до графіків. Контроль за
дотриманням графіків зі покладен
о на начальників цехів і голов
них механіків.

У вугільній промисловості щодо
бову перевірку стану ня великих машин з
усуненням
дрібних несправностей про
водять пр
отягом спеціально встановленої
г
афіком ремонтно
-
підготовчої змі
ни. Перевірку проводить експл
атаціонная бригада
за участю чергових ремонтників В процесі перевірки встан
овлюю
ть обсяг
майбутнього пла
нового ремонту.

При щомісячному ремонтному огляді зазвичай виконується весь комплекс
робіт, який охоплює щозмінне технічне обслуговування, щодобову перевірку
правильності експлуа ¬ тації машини і її технічного стану. Разом з тим в п
роцесі
цього огляду виробляють мастило і заміну детальний малої зносостійкості, а також
налагодження машини в цілому.

Витрати на щозмінне технічне обслуговування, ежесу ¬ точну перевірку і
щомісячні ремонтні огляди відносять за рахунок експлуатаційних витр
ат.

Поточні ремонти

прово
дять у строки, передбачені граф
іком. Ремонт великого,
малорухливого обл
аднання (комбайнів, стаціонарних установок
та ін) здійснюють
зазвичай на місці його роботи, а дрібного н маневреного (відбійних молотків, перфо
-
ратора, вагонето
к, навантажува
льних машин) в спеціально отве
денних місцях,
оснащених необхідн
ими ремонтними технічними засобами.

Поточні ремонти проводять в терміни передбачених

технічною документацією


Капітальний ремонт (К)
призначений для повного відновлення
працездатн
ості устаткування на період всього міжремонтного циклу.

При
капітальному ремонті виробляють п
овну розробку машини, мийку, де
фектацію і
сортування деталей
по придатності, відновлення

базових деталей (рам, підстав, шасі
тощо),
заміну де
алей, що втратили точ
ність, після чого роблять складання,
налагодження та випробування машини спочатку вхолос
ту, а потім під
навантаженням.

Аварійні ремонти.

Крім розглянутих планових ре
-
ремонтів, па підприємствах іноді
виникає необхідність в аварійних ремонтах, що викликають
ся раптовими і
випадковими ушкодженнями машин. Простої на їх виконання не плани
-
руют.

Аварійні ремонти виконуються виключно силами гірничого підприємства і лише у
виняткових випадках (при аварійному виході з ладу великої унікального обладнання
або споруди,

що загрожує зупинкою цілого підприємства) з дозволу вищестоящих
органів до усунення аварії може, бути підключено спеціалізоване ремонтне
підприємство.

Питання для самоконтролю

1. Розповісти про міжремонтне технічне обслуговування.

2. Перелічити види ТО і

розкрити йх суть.

3
.

Перелічити та розкрити суть видів


ремонтів.

4.Розповісти прол капітальний ремонт.



















МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА














ЛЕКЦІЯ № 10


З дисципліни:
М
онтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Планування ремонтів обладнання дільниці. планування

на рік. Планування на місяць. Складання графіків

міжремонтного ТО і ТР.

міжремонтного ТО і ТР.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електро
механічного обладнання та автоматичних

пристроїв









Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р.

В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.







2012


План.

1.
Основи планування ремонтів.

2.
Планування ремонтів на рік і на місяць.

3.

Оперативні графіки (планограми)

робіт по ТО
та ТР.


Основи планування ремонтів.


Практикою встановлено, що швидкість зношування
навіть однотипних деталей
гір
нич
ої машини деколи буває неоднаковою. Вона залежить від умов змащення,
початкових зазорів, стану навкол
ишнього середовища (на межування пилу, вологи,
кис
лотності) та інших факторів. Р
ізниця

ца ж у швидкостях зношування або

ресурсах
роботи елементів

різного призначення буває досить значною.

Під ресурсами роботи елемента розуміють напрацювання ма шини від мо
менту його
встановлення на машину до граничного з носа, при якому може виникнути загроза
авар
ії, знижується ефективність або

безпеку експлуатації. Ресурс може бути
виражений як в одиницях
часу, так і в одиницях випуска машин
ою

продукції
(виконуваної роботи
).

Терміни служби машини і її елементів є важливіше ¬ шими ремонтпо
-
норматнвнимі
показниками (нормативами). Вони служать вихідними д
аними для складання науково

заснованого графіків ремонтів, заявок на запасні частини, штатів ремонтних
робітників і т. п.

З
гідно розроблених заводом виробником нормативів
складаються
графіки ремонта та технічного обслуговування.


Планування ремонтів на рік і на місяць.

План
ування ремонтів охоплює весь комплекс заходів щодо ремонтів
устаткування
.
Існує

річне (перспективне) і поточне плаування.

Річне планування

ремонтів включає
складання

на планований рік:

плану ремонтів;

графіка ремонтів;

заявки на змінні деталі і вузли;

заявки на матеріали і інструменти;

штатного розкладу ремонтних робітник
ів.

Річний план ремонтів є переліком всього парку машин по типах з обов'язковою
вказівкою способу (п
і
д
рядн
и
й або господарський), складності, тривалості і
орієнтовної

вартості ремонтів, а також його виконавців.

Річні трафіки поточних і капітальних ремонті
в
обладнання
складають з таким
розрахунком, аби ремонтні служ
б
и

(бригади, ділянки, цехи або підприємства) були
за
вантажені

рівномірно протягом всього року.

Графіки складають на підставі річного плану ремон
т
і
в. Вони служать основою
для планування роботи р
емонтних служб, цехів і підприємств.

Поточне планування

ремонтів здійснюють на місяць. Воно включає складання
місячних графіків ремон
т
і
в і заявок на матеріали і змінні деталі. Поточне
планування грунтується на річних планах і переслідує мету їх уточненн
я і
конкретизації стосовно виробничо
-
технічних умов, що створилися до моменту
складання поточного
.

При складанні поточних планів враховують фактичний стан технологічного
устаткування,
можливості
ремонтних підрозділів, що змінилися, наявність
необхідних для

ремонту матеріалів, змінних деталей і ремонтного
устаткування

і інші
чинники організаційного або технічного характеру.

Місячний графік планово
-
запобіжних ремонтів
складає

заступник начальника
цеху (ділянки) по
устаткуванню

(механік) і погоджує з виконавце
м ремонтів.
Затверджує

його головний механік підприємства.

При складанні місячного графіка уточнюють дати початку ремонту машин в
планованому місяці і їх тривалість. Як виняток в нього можуть бути включені
ремонти, про
веден
ня

як
их

не передбачалося річним
графіком, і, навпаки, залежно від
стану устаткування, ремонти деяких машин можуть бути опущені. У місячних
графіках фіксуються планові і фактичні терміни зупинок машин на ремонт, а також
тривалість ремонтів. Затверджений м
і
сячн
и
й графік ремонтів має бути
переданий
виконавцеві не пізніше чим за 10 днів до початку планованого місяця.


Оперативні графіки робіт з ТО та ТР.

Оперативні графіки розрізняють лінійні і мережні. У них укаивают організацію робіт,
складають відповідно до По ¬ ня

про планово
-
попереджу
вальних ремонтах. Ними
передбачають послідовність виконання та тривалість ¬ ність кожної роботи,
визначають необхідну кількість робітників різних спеціальностей і засоби механізації
ремонтні робіт, передбачають заходи обережності. Тривалість робіт (операці
й) на
лінійних графіках вказують горизонтальні ¬ ми лініями, довжина яких масштабно
відповідає часу між початком і закінченням кожної роботи.





Мережеве планування засто
совується для виконання ремонтів великих гірнич
их
машин, уст
ановок, і комплексів. Дл
я розрахунку

мережевого графіка ремонту
машини необхідно знати поопераційний перелік ремонтних робіт та їх черговість,
раціональне число робочих і час для виконання кожної операції. Для цієї мети
станов
лять визначник робіт.
Тривалість кожної операц
ії на мер
ежевий графік

наносять суц
ільною лінією зі стрілкою,

наведеною під будь
-
яким кутом, але з
дот
риманням масштабу часу
, відкладеного по осі абсци
с. Порядок розташування
л
іній

відповідає те
хнологічної послідовності опера
цій. Цифри на лініях вказують
триваліс
ть виконання операцій в годинах.

Шифри робіт проставл
яють в кружечках, центри яких

збігаються у часі з
по
чатком і кінцем виконання опе
рацій.


Питання для самоконтролю

1.

Як плануються ремонти.

2.

Як складати графік ремонту на рік.

3.

Як складати графік ре
монту на місяць

4
.

Як складати оперативні графіки

робіт по ТО та ТР.






























МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА












ЛЕКЦІЯ № 11


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого о
бладнання


Тема:

Організація ТО і ТР з використанням нарядів рапортів.

Нарядна система ППР. Документи, які

використовуються при ТО і ТР.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв









Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії




_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Основні документи при ТО та ТР з використанням нарядів рапортів.

2.

Структура документу наряд
-
рапорт.

3.

Призначення документації наряду
-

рапорту.

Основними документами
для планування, організації і контролю робіт по
технічному обслуговуванню і поточному ре
монту гірничо
-
шахтного устаткування із
застосуванням нарядов
-
ра
порт
і
в є:



Технологічні карти по технічному обслу
говуванню

і поточному ремонту
устаткування шахт;



Інстр
укції
-
пам'ятки по технічному обслуговуванню шахт;



Місячні і річні графіки планово
-
запобіжного ремонту устаткування шахт
(графіки ППР);



Графіки організації праці по щодобовому технічному обслуговуванню шахт;



Книга вбрань і організації робіт по технічному об
слуговуванню і поточному
ремонту
устаткування

шахт;



Вбрання
-
путівка на виробництво робіт гір
нич
ого майстра;



Вбрання
-
рапорт;



Вбрання на безпечне виробництво робіт в підземній електроустановці;



Інвентарний опис устаткування;



Книга вбрань ділянки;



Технічна до
кументація на устаткування.


1. Технологічна карта

Технологічна карта містить відомості,
що є

вихідними даними для організації,
планування і
виробництва

технічного обслуговування і ремонту ГШО.

Застосовується:
-

альбом технологічних типових карт по ТЕ і ТР

очисного і
прохідницького устаткування.

У технологічній карті наводяться: опис п
ідготовчих

робіт, що забезпечують
виконання операцій по технічному обслуговуванню і поточному ремонту
устаткування в цілому і окремих його складових частин; опис послідовності

виконання робіт; перелік приладів, інструментів,
пристосувань

і матеріалів,
необхідних для виконання роботи; профес
сиональный склад осіб, що виконують дану
операцію; трудомісткість виконання кожної операції; заходи, що забезпечують
безпечне ведення робі
т.

Технологічна карта входить до складу експлуатаційних до
кумент
і
в, що
поставляються заводом
-
ви
роб
ником спільно з маши
но
ю
. В разі невідповідності
приведених в технологічній кар
те відомостей по технічному обслуговуванню і
поточному ремонту устаткування ш
ахт конкретним горно
-
геологічним умовам (по
складу робіт, періодичності і трудомісткості їх виконання) дозволяється
енергомеханічній службі об'єднання спільно з енергомеханічною службою шахт і
басейновими нау
ков
о
-
долслідницькими

інститутами здійснювати кор
ектування цих
вихідних даних. Коректуванню не підлягають роботи, пов'язані з Правилами безпеки
і Правилами технічно
ї

е
ксплуата
ц
ії

устаткування.


2. Інструкція
-
пам'ятка

Інструкції
-
пам'ятки розрізняють двох видів: по техн
і
ч
н
ому обслуговуванню
(ТО
-
1, ТО
-
2,
ТО
-
3) гірничо
-
шахтного
устаткування

і по технічному обслуговуванню і
поточному ремонту основного копальневого силового електроустаткування.

Інструкції
-
пам'ятки складаються для різного горно
-
шахт
ного устаткування і
містять весь перелік робіт по техн
і
ч
н
о
му

обслуговуванню, а також заходи безпеки
при виконанні цих робіт.

Інструкції
-
пам'ятки призначені для осіб, виконуючих
наряд
.


3.

Графік ППР

Графік ППР устаткування призначений для план
у
ван
н
я і обліку виконання
робіт по технічному обслуговуванню і поточному рем
онту устаткування шахт
протягом періоду його використання за призначенням. Складаються місячні і річні
графіки ППР різних підрозділів (служб) шахт і річні графіки ППР устаткування по
шахті в цілому.

У місячний графік ППР входять роботи по ТЕ і ТР кожної о
диниці
устаткування, починаючи з РО і ТЕ.

У річному графіку вказуються роботи з місячною періодичністю РО, ТО1, ТО2,
ТО3.

У річний графік входять: РО, Т1, Т2 і вказуються виконавці робіт.


4.

Графіки організації праці

Графіки організації праці по щодобовому т
ехн
і
ч
н
ому обслуговуванню
призначені для раціональної орган
і
зац
ії

робіт в ремонтну зміну і виконуються у
вигляді планограм, тобто стрічковий графік.

Планограма є стрічковим графіком посл
і
до
в
но виконуваних технологічних
операцій, раціонально поєднаних за
часом. На планограм
і

відбиваються підготовка
робочого місця і машини для виконання технічного
обслуговування
, вміст основних і
завершальних операцій, чис
ельний

і професійний склад робітників, тривалість
виконання

операцій.


Книга
нарядів

Книга
нарядів

і ор
ганізації робіт по технічному об
слу
говуванню

і поточному
ремонту устаткування призначена для організації, планування, обліку і контролю
виконання робіт.

Книга
нарядів

складається з комплекту в який входить:



Інструкції
-
пам'ятки;



Графік
а

ППР;



Таблиці закріп
лення відповідальних за станом устаткування;



Ознайомлення з технологічними картами;



Таблиці фактичної витрати запасних частин;



Вбрання
-
завдання на виконання робіт по ТЕ і ТР;



Рапорт на почасові роботи.


Наряд
-
путівка на виробництво робіт гір
нич
ого майстра

Наряд
-
путівка на виробництво робіт гір
нич
ого майстра містить перелік
щозмінних робіт по технічному
обслуговуванню

устаткування, який повинен
виконувати експлуатаційний і обслуговуючий персонал, у тому числі і черговий
электросле
сарь. У
наряд
-
путівці дублю
ється запис з Книги
нарядів

уча
стка.

Наряд
-
рапорт призначений для щодобової видачі
нарядів

особам, що беруть
участь у виконанні робіт по технічному
обслуговуванні

і поточному ремонту
устаткування (машиністам,
черговим

і ремонтним електрослюсарям), і звіту

цих осіб
про
виконану

роботу. Він містить вказівки на виробництво робіт по технічному
обслуговуванню і поточному ремонту устаткування з врахуванням його фактичного
технічного стану.

Інвентарний опис

устаткування шахт відображає наявність, місце установки
і
використання устаткування ділянки (служби) шахти і призначена для реалізації
планування, обліку і контролю виконання робіт по технічному
обслуговуванню

і
поточному ремонту устаткування шахт із застосуванням ЕОМ. Документ формується
на ІВЦ для окремої діл
янки (служби) шахти лише при зміні місця установки
устаткування або його використання.

Інвентарний опис устаткування складається
за

затвердженою

форм
ою

і
підшивається в книгу
нарядів

і організації робіт по технічному обслуговуванню і
поточному ремонту
уста
ткування

шахт.



Виконання положень нормативних документів дозволяє забезпечити
необхідний технічний рівень і сучасний ТО і ТР, якість, надійність, економічність і
зручність експлуатації, а також охорону здоров'я та безпеки праці працюючих.


Питан
ня для самоконтролю


1.

Перелічити о
сновні документи при ТО та ТР з використанням нарядів рапортів.

2. Що таке інструкція пам ятка.

3.Що таке технологічна карта..

4
. Структура документу наряд
-
рапорт.






МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
З
ЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА











ЛЕКЦІЯ № 12


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Організація ТО і ТР механічного обладнання. Заходи

при підготовці, проведенні і закінчені ТО і ТР.


Спеціальність 5.05030103 Експлуата
ція і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв








Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _____
__.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.








2012




План.

1.
Заходи при підготовці ТО і ТР мех. обладнання.

2.
Заходи при проведенні ТО і ТР мех..

обладнання.

3.
Заходи при закінчені робіт по ТО і ТР обладнання.


Пр
и підготовці проведення робіт Т
О

і ТР використовуйте документацію
«Правила технічної експлуатації у вугільних і сланцевих шахтах».

До початку роботи члени ремонтної бриг
ади зобов'язані отр
имати
наряд

на
викона
ння

роб
іт
, і мають бути проінструктовані по безпечному проведенню робіт на
робочому місці.

Наряд

повин
е
н видаватися безпосередньо перед початком підготовки до ТР
особам відповідальним за експлуатацію даного електроустаткування або особ
ам його
замінюючим.

При цьому, при підготовці і виробництві ТР повинні виконуватися
наступні організаційні заходи
:

1. Оформлення письмового
наряда

на безпечне виробництво робіт в підземних
електроустановках.

2. Допуск до робіт по ТР.

3. Нагляд під час робі
т по ТР.

4. Оформлення закінчення робіт по ТР.

Всі роботи по Т
О

виконуються черговим електрослюсарем із залученням
машиністів машин і робочих виробничих процесів.

Планові і позапланові ТР черговим і ремонтними слюсарями із залученням
машиністів і робочих в
иробничих процесів під керівництвом механіка ділянки або
старши
м

призначеним.

Особи

відповідальні за Т
О

і ТР устаткування зобов'язані виконувати
розпорядження гір
нич
ого диспетчера, чергового по шахті або вищих посадових осіб.


На робочому місці члени ремон
тної бригади до початку робіт зобов'язані:

1.

Перевірити вміст метану
;

2.

Перевірити

правильне скріпленн
я вибою;

3.

Встановити застережливі знаки
;

4.

При виявленні порушень ПБ припинити роботу, доповіст
и

про порушення
ПБ
особі

технічного нагляду або диспетчерові і при
йміть всі можливі заходи
до усунення порушення.


Черговий електрослюсар є особою відповідальн
ою

за правильне ТЕ, а так само
за безпечне і справне технічне перебування всього електроустаткування на дорученій
йому ділянці в перебігу його зміни.

З моменту поч
атку робіт по Т
О

і ТР і до його закінчення нагляд за виконавцями
покладається на виробника робіт
.




Питання для самоконтролю

1.

Описати з
аходи при підготовці ТО і ТР мех. обладнання.

2. Описати з
ах
оди при проведенні ТО і ТР мех.

обладнання.

3.Описати з
ах
оди при закінчені робіт по ТО і ТР обладнання.











































МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА










ЛЕКЦІЯ № 13


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Т
ема:

Організація ТО і ТР гідравлічного обладнання. Заходи при підготовці,
проведенню і закінченню То і ТР насосних станцій, гідро циліндрів,
гідромагістралів.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автома
тичних

пристроїв











Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Заходи при підготовці ТО і ТР гідравлічного обладнання.

2. Заходи при проведенні ТО і ТР гідравлічного обладнання.

3.Заходи при закінчені робіт
по ТО і ТР обладнання.


Найбільш частими причинами відмов гідроприводів бувають: а) робота на
забрудненій робочої рідини; б) перегрів насоса або робочої рідини; в) обмерзання
гідродвигунів, насосів або розподільників; г) підвищення тиску вище норми; д)
кор
озія і забоїни тертьових поверхонь.

Для запобігання відмов з гідроприводом проводять ТО і ТР.

1 Підготовка до ТО і ТР.

-
Відключити енергоджерела та вжити заходів виключають випадкове включення;

-
розвантажити гідросистему від тиску;

-
злити робочу рідину;

-

При ТОіТР стійок і домкратів відключіть їх від магістралей;

-
при засувці секції перебуваєте під Распертов секцією;

-

Виключіть знаходження сторонніх осіб, не пов'язаних з ТО, на робочому місці;

-

Перевірте надійність розпору секції.

2. Виробництво робіт.

З
абрудненість робочої рідини в експлуатації можна істотно знизити, якщо
гідропривід буде забезпечений фільтрами з необхідною тонкістю очистки рідини і
достатньої пропуск ¬ ний здатністю. Фільтри повинні бути захищені запобіжного ¬
тільних клапанами і бути л
егко доступними в процесі експлуа ¬ тації для видалення
відстою. Фільтри з недо ¬ статочной фільтруючою поверхнею вимагають частого
чищення, що в процесі експлуатації призводить до збільшення простоїв машини на
техобслуговуванні.

При низьких температурах м
ожлива робота насоса всуху при запуску, коли
в'язкість рідини висока. Приводи для роботи при низьких температурах необхідно
постачати устрій ¬ ствами для підігріву рідини,

Робота всуху можлива також при надмірному вспіненні робочої жид
-
кістки; щоб
уникнути

спінювання рідини, слід мати достатній обсяг бака, рівний трихвилинної
по ¬ дачі насоса, або воздухоотделітеля.

Засувки всмоктувальних трубопро ¬ дів і пристрій для контролю рівня робочої
рідини повинні бути легко доступні.

Обмерзання двигунів і насосів м
ожливо при негативних темпера
-
турах, коли в
робочу рідину по ¬ падає вода

Перевищення робочих тисків виникає при довільній перебудові запобіжних клапанів
і при використанні швидкодіючих кранів, особливо, якщо є ділянки труб зі
швидкістю течії рідини понад
5 м / с. Необхідний надійний кон ¬ троль робочих
тисків.

Корозії піддаються штоки гідроциліндрів, золотники і місця контакту металів з
різним електрохімічним потен ¬ соціал. В процессеТО слід передбачати захист
контактів оксидуванням, виключати можливість
скоп ¬ лення вологи у незахищених
поверхонь і забезпечувати ліг ¬ кую доступність хромованих поверхонь штоків для
на ¬ несення захисної мастила. Розміщення гідроциліндрів має виключати
можливість падіння на хромовані поверхні штоків шматків породи ит. п.,
щоб
уникнути відшаровування покриття ¬ ку і забоїн.


При ремонті механізованих креплнній
:

-

При ТО і ТР кріплення строго виконуйте команди подаються відповідальним за
виконання робіт;

-

При виявленні витоку робочої рідини з гідросистеми повідомте про це бр
игадиру;

-

Несправні елементи гідросистеми негайно замініть;

-

При заміні вузлів гідроустаткування підводять отвори закрийте пробкою.

При ремонті гідросистеми комбайна:

-
Ремонт гідросистеми здійснювати тільки після розвантаження гідроциліндрів від
тиску;

-
при демонтажі гідрозамків або гідроциліндрів опустити корпус привода шнека на
повний хід домкрата.

-

При заливці, доливці і зливі мастильних масел редукторів і робочих рідин
гідросистеми домкратів слід використовувати засоби індивідуального захисту від
поп
адання масел і рідин на відкриті ділянки тіла: прогумовані фартухи, гумові
рукавиці і захисні окуляри.

3. При закінченні робіт:

-
рукоятки блоків управління секцією встановіть в нейтральне положення;

-

Відкрийте крани напірної магістралі;

-

Перевірити герме
тичність обладнання витримавши тиск не менше 10 хвилин.


Питання для самоконтролю

1.

Описати зах
оди при підготовці ТО і ТРгідравлічного

обладнання.

2.Описати зах
оди при проведенні ТО і ТР гідравлічного

обладнання.

3. Описати заходи при закінчені робіт по

ТО і ТР

гідравлічного

обладнання.











МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА










ЛЕКЦІЯ № 14


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Організація ТО і ТР електричного обладн
ання. Заходи при підготовці,
проведенні І закінченню ТО і ТР електричного обладнання


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв













Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гір
ничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________
С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Заходи при підготовці ТО і ТР електро. обладнання.

2.За
ходи при проведенні ТО і ТР еле
ктро. обладнання.

3.Заходи при закінчені робіт по ТО і ТР обладнання.

Практика показує, що до 25% всіх відмов гір
нич
их ма
шин ві
дбувається
через
несправності електричної частини. Тому ремонт електроустаткування має вельми
важливе зна
чение і є невід'ємною частиною загального ремонту ма
шин.

Відмова електричних машин може бути викликана зовнішніми і внутрішніми
причинами. До числа,
зовнішніх причин відноситься перевантаження, зміна напруги
в мережі, обрив живлячих дротів, несправність апаратури управління і пуску,
вплив

довкілля (температура, волога, запилен
ня

і т.п.), зовнішн
я

механічн
а

ді
я
. Внутрішні
при
чин
и

зазвичай є слідством в
казаних вище за ненормаль
н
и
х умови роботи або
результатів неякісного ремонту. Рідше зустрічаються випадки відмови унаслідок
неякісних матеріалів (наприклад, ізоляції), незавершеної конструкції або технології
виготовлення.

Найбільш важливими заходами, що з
абезпечують
безперебійну

роботу
електричних машин і апаратів,
є

правильна експлуатація, ретельний догляд за ними,
своєчасний

і якісний ремонт.


і
дготовка до ТО.

Перед початком ТО необхідно:

-

Перевірити достатність освітлення в місці установки електрообла
днання;

-
переконається у відсутності потрапляння води на електрообладнання, при
необхідності прийняти мери;

-

Очистити зовнішні поверхні електрообладнання від від вугільного пилу і
бруду;

-

Перевірити справність індівидуальних засобів захисту (діелектричні

рукавички, індикатори напруги);

-

Обеспечітьнаіболее раціональне розташування інструменту;

-

На місці проведення робіт ознайомити виконавців з порядком безпечного
виконання робіт;

-

Перевірити концентрацію метану;

-
зняти напругу зі струмовідних частин і в
жити заходів виключають помилкову
подачу напруги до місця роботи;

-

Накласти додаткове заземлення;

-

Перевірити напругу на відключених для роботи частих електрообладнання.

2. Проведення роботи.

Пускова і регулююча апаратура призначена для управління робото
ю
електричних машин, мереж. За способом управління вона ділиться на апарати
-

ручне
і автоматичне управління. До апаратури ручного управління відносять рубильники і
перемикачі, контроллери, контактори і ручні пускачі; до апаратури автоматичного
управління
магнітні пускачі і автомати фідерів.

Перевірку апаратури управління забійними машинами виробляють не рідше 2
раз на рік. При цьому повністю розбирають і чистять силові автомати і апарати
схеми, перевіряють уставки автоматів і реле, знімають характеристики,

перевіряють
роботу схеми вхолосту і під навантаженням. У рубильниках перевіряють міру того,
що стосується ножів до контактної стійки. Ножі двополюсних і триполюсних
рубильників регулюють так, щоб вони включалися одночасно. Контакти
рубильників і контакт
орів чистять оксамитовим напилком. Чищення наждачним
папером не
дозволяється
, оскільки частки наждаку врізаються в матеріал, чим
знижують надійність контакту. Не допускається мастило відкритих контактів,
оскільки змащувальна речовина вигоряє під дією дуги,

а продукт згорання
забруднюють контактні поверхні.

Ремонт апаратури полягає в заміні або виправлення пошкоджених і зношених
деталей. Зношені контакти замінюють новими, а обгорілі або оплавлені зачищають.
При зачистці прагнуть до збереження первинної їх фо
рми. Срібні контакти при появі
подгара не зачищають, а протирають дрантям, змоченим в бензині.

При ремонті електродвигунів слідує не лише усунути пошкодження, але і
виявити причини, що знижують їх надійність.
Для цього оглядають і перевіряють як
механічну
,

так і електричну частину двигуна.

Перед розбиранням двигуна перевіряють стан корпусу, кріпильних деталей
фланців, вивідних затисків і кінців.

Особливо ретельно оглядають підшипникові
щ
ити для виявлення малопомітних
тріщин.

3. Закінчення ТО:

-

Виміряти опі
р ізоляції;

-

Відновити схеми електропостачання обладнання;

-
зняти тимчасове заземлення;

-

Перевірити стан захистів від струмів короткого зхамиканія, витоків струму на

землю;

-

Перевірити стан засобів вибухозахисту електрообладнання в

сосответствіі із заво
дською інструкцією;

-

Перевірити стан заземлення устаткування;

-

Зняти тимчасові загородження і плакати;

-

Перевірити правильность установки електрообладнання.



Питання для самоконтролю

1.

Описати заходи при підготовці ТО і ТР електро. обладнання.

2.Опис
ати заходи при проведенні ТО і ТР елелктро. обладнання.

3.Описати заходи при закінчені робіт по ТО і ТР обладнання.




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА











ЛЕКЦІЯ № 15


З дисципліни:
Монтаж т
а ремонт гірничого обладнання


Тема:

Загальні відомості про змащувальні матеріали. Сорти змазки які
використовуються в гірничих машинах.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв








Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії




_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Загальні відомості про змазуючи матеріали.

2

Властивості мастил.

3.
Сорти змазки, які викор
истовуються в гірничих машинах.

Загальні відомості про змащувальні матеріали
.


М
астило призначене для зниження тертя і зносу деталей, їх охолоджування,,
а також для видалення із зазорів продуктів зносу, а в сочле
нениях, що сприймають
ударне навантаження, вона виконує роботу гідравлічного буфера. У сильно зношених
вузлах, тертя мастил
о компенсує наявність великих зазорів і не
ровностей.

Змащувальні матеріали бувають рідкі і консистентні (густі).

Физико
-
хімічні властивості змащувальних масел.

До основних физико
-
хімічних властивостей змащувальних матеріалів относят
-
ся: щільніс
ть, в'язкість, температура спалаху, займання, застигання і каплепадения,
пенетрация, вміст води і механічних домішок, коксованість, кислотне число, стабиль
-
ность і маслянистість (клейкість).

Щільність
характеризує здатність масла спливати, тобто облягати в
оду: чим
менше щільність масла, тим легше воно спливає, відділяючись від води
.

В'язкість

характеризує сили внутрішнього тертя одного шару масла відносно
іншого і залежить від його складу, температури і тиску, під яким воно знаходиться.

Температура спалаху


температура, при якої пари масла утворюють з
довколишнім повітрям суміш, вспыхи
вающую при тому, що піднесло до неї полум'я.
Вона служить показате
лем випаровуваності і вогненебезпечності масла. При
порівнянні двох масел приблизно однаковій в'язкості кра
щим вважається те, ко
торое
має вищу температуру спалаху.

Температура займання


температура, при (якою змащувальний матеріал
спалахує від піднесеного полум'я і горить не менше 5 с. Вона зазвичай на 20


600С
вище за тем
пературы спалах. Температура займан
ня, так само як і температура
спалаху, дозволяє визначати можливість при
менения змащувального матеріалу в
умовах високих температур.

Температура застигання


така температура, при якій масло втрачає свою
рухливість. Вона характеризує воз
можность використ
ання масла в умовах знижених
темпе
ратур
.

Температура каплепадения


така температура, при якій відбувається падіння
першої краплі мастила, поме
щенной в спеціальний прилад (прилад Убеллоде). Вона
харак
теризует можливість вступу мастила в сполучення само
теком, наприклад при
користуванні масельничками краплинного типа.

Наявність води в маслі є результатом недбалого зберігання або
транспортування.

Механічні домішки потрапляють в змащувальні матеріали при їх виготовленні,
зберіганні і під час роботи машин.

К
оксованість
виражає вміст коксу у вагових відсотках.

Маслянистість,

або клейкість, змащувального матеріалу характеризує його
здатність прилипати до змащуваних поверхонь і чинити опір витискуванню із зазорів
між ними. Чим краще маслянистість, тим менше масл
о выдавли
вается із зазорів і тим
вище його якість.

Смазка

горных машин.

Смазка передаточного механизма и комбайна в целом является одним из

факторов, определяющих срок его службы и надежность.

В очистных комбайнах наибольшее применение полу
чили, три системы

смазки.

Одна из них
-

принудительная, путем подачи смазочной жидкости к

точкам смазки специальным насосом. Система смазки широко применяется
в

редукторах.

Вторая система
-

заправка густой смазкой камер подшипников

и

зубчатых передач, доступ к которым затруднен или в которых не удается

сохранить смазку во время работы. Наиболее характерным примером

использования густой смазки являются подшипники электродвигателя и
цапфы

поворотных редукторов
. Для смазки изолированных подшипниковых узлов

осуществляется их шпринцевание через прессмасленки(например, пластичной

смазкой«Литол
-
24» ГОСТ21150


87 для тихоходных узлов или ЦИАТИМ
-
203



для быстроходных).

Третья система
-

смазка быстровр
ащающихся передач разбрызгиванием

при вращении рабочих колес редукторов. При смазке окунанием и

разбрызгиванием цилиндрические зубчатые колеса должны быть погружены
в

масляную ванну на величину не более3
-
х модулей, чтобы уменьшить

со
противление вращению и ограничить нагрев масла. Для смазки
конической

передачи колесо должно погружаться в масло по всей длине зуба.
Шестерни в

масляную ванну обычно не погружают.

Жидкая смазка трущихся поверхностей производится нап
ример,

трансмиссионным маслом ТАП
-
15В с соответствующими присадками типа
КП
-
2

(до10%) для придания маслам антикоррозионных свойств. Допускается
смазка

«Шахтол», которая представляет собой однородную вязкую жидкость

черного цвета, о
бладает высокими смазочными и антикоррозионными

свойствами.

Большое значение имеет чистота смазки, поэтому ее следует хранить и

переносить только в специальной таре, а заливать только с помощью
специальных

устройств. Особое внимание следуе
т обращать на заливаемую в
гидропривод

рабочую жидкость. Ее сорт и степень очистки должны строго
соответствовать

требованиям руководства по эксплуатации. В противном случае
гидропривод

греется, изнашивается и быстро выходит из строя.

Для уменьшения абразивного износа в редукторы в сливных пробках

встраиваются магнитные элементы для улавливания продуктов износа.

Встраиваются также фильтры, вводится промывка картеров, очистка и
замена

смазки. Целесообразным следу
ет считать применение устройств для очистки

смазки, например, с помощью центрифуг.

Большое внимание должно уделяться уплотнительным узлам,

предотвращающим утечки, перетечки в смежные полости и засорение масла.

В качестве рабочей жидкости г
идросистем, которая является,

одновременно, и смазочной жидкостью, применяется масло индустриальное
типа

И
-
40А, И
-
50А с соответствующими присадками типа КП
-
2 (до5%).

Густая смазка ЦИАТИМ
-
203 отличается высокими пластичными и

антифрикционны
ми свойствами, имеет температуру каплепадения не
менее150

°С и может применяться при рабочей температуре не свыше90 °С. Она

используется для смазки опор электродвигателей и зубчатых муфт, которые

отличаются повышенными рабочими т
емпературами и повышенной
трудностью

удержания в них смазки.

Густая смазка«1
-
13 жировая», «Литол
-
24» ГОСТ21150


87 применяется в

подвижных соединениях с рабочей температурой до50 °С, которыми
являются

опоры поворотных редукторов.

Масло ТА
П
-
15В(ТСп

10) является трансмиссионным автомобильным и

предназначено для смазки зубчатых колес и подшипников, работающих в

широком диапазоне нагрузок и температур



-
25 °С до+70 °С. Для

повышения антикоррозионных свойств в это масло

добавляется присадка
КП
-
2 в

количестве10 %.

В системах перемещения очистного комбайна и регулирования положения

исполнительного органа в качестве рабочей жидкости применяется масло

индустриальное И
-
40А с добавлением5 % присадки КП
-
2.

П
ополнение смазки во всех местах смазки комбайна должно производиться

ежесуточно за исключением подшипников электродвигателей. При этом
контроль

заполнения мест смазки осуществляется с помощью контрольных пробок,
щупов

или по прекращению под
ачи смазки в соответствующую камеру.

Места смазки, количество смазочных материалов, их марки, периодичность

замены и пополнения устанавливаются картой и схемой смазки.



Сорти мастил, вживаних при експлуатаці
ї гір
нич
их ма
шин.


Для змазування повер
хонь гір
нич
их машин, що труться, застосовують рідкі,
густі і сухі мастила.

Рідкі мастила умовно підрозділяють на наступні групи:

індустріальні


велосит, машинне, веретенне, швацьке, сепараторне та інші;

моторні


автол, дизельне, моторне;

трансмісійні


т
рансмісійне, редуктор, гипоид
ное та інші;

циліндрові


циліндрове, віскозин, суднове та інші;

компресорні;

приладові


приладове, телеграфне, годинне;

масла спеціального призначення, покликані виконувати не лише змащувальні
функції, але і роль робочого ті
ла,
-

це раз
личные ізоляційні, гідравлічні,
амортизаційні, тор
мозные і інші рідини і масла, наприклад трансформатор
ное масло,
осьове.

З рідких мастил найбільшого поширення в гірській промисловості набули
індустріальні, трансмісійні, циліндрові і компрес
орні масла.

Широко застосовують наступні індустріальні масла: а) індустріальне І

12А
має в'язкість 10

14 сСт при 50°С і відрізняється ретельним очищенням і
температурою засты
вания не вище

30°С. Його застосовують переважно при
кільцевій системі мастила пі
дшипників ковзання маломощ
ных генераторів і
електродвигунів з частотою обертання бо
лее 1000 об/мин і інших механізмів, що
мають малу нагруз
ку і великі швидкості;

б) індустріальне І

20А має в'язкість 17

23 сСт при 50°С; температура його
застигання

20° С
. Пріменяют його для мастила підшипників генераторів і
електродвигунів мощно
стью понад 100 кВт, що обертаються з частотою до 1000
об/мин і інших механізмів, мастило яких виробляється разбрызги
ванием або масло
протікає через фільтр;

в) індустріальне І

30А
, індустріальні І

40А і инду
стриальное І

50А
застосовують для мастила підшипників боль
шинства машин, причому підшипники,
що сприймають боль
шую навантаження при меншій частоті обертання або ж
работаю
щие при вищих температурах, змащують в'язкішим бортом
масла, і навпаки.

Масло індустріальні І

30А застосовують для підшипників металообробних
верстатів, врубових машин (у суміші з іншими маслами), відбійних і бурильних
молотків (при от
сутствии турбінного масла).

З трансмісійних тракторних масел для змазуванн
я зубчастих передач вугільних
комбайнів і врубових машин при
меняют нігрол літній, такий, що має умовну в'язкість
від 4 до 4,5° ВУ100, і нігрол зимовий з умовною в'язкістю від 2,7 до 3,2° ВУ100. Вони
містять велику кількість смолистих речовин і володіють в
еликою в'язкістю і
клейкістю.

Компресорні масла застосовують для мастила циліндрів компресорів і
повітродувних машин. Вони добре очищені, мають порівняно велику в'язкість і
високу температуру спалаху. В даний час компресорне масло виробляють двох сортів


К
-
12 і К
-
19.

Густі мастила незамінні у вузлах, в яких рідке масло не може стриматися, а
безперервна подача його невозмож
на або недоцільна. Інколи їх використовують як
ущільнюючу речовину в сальниках, різьбових з'єднаннях і ін. Солідоли, у зв'язку з
тим що

вони швидко набувають рідкотекучості, застосовують в легконагруженных
вузлах, рабо
тающих при температурі не вище 85° С. Однако хороша водо
стойкость
солидолов робить їх незамінними для вузлів, рабо
тающих у вологих умовах.


Питання для самоконтролю

1.

Ро
зповісти про з
агальні відомості про змазуючи матеріали.

2.Описати в
ластивості мастил.

3.Описати с
орти змазки, які використовуються в гірничих машинах.


























МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.
Ф.ЗАСЯДЬКА













ЛЕКЦІЯ № 16


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Застосування мастил в гірничих машинах. Пристрої змащування деталів.
Карта змазки. Організація мастильного господарства.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і

ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв









Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2
012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Вибір та з
астосування мастил в гірничих машинах.

2.
Пристрої змащування деталів. Карта змаз
ки.

3.
Органі
зація мастильного господарства.

Вибір змащувальних матеріалів.

Основною метою вибору ма
стиль
ого матеріалу є створення між поверх
ностями,
що труться, міцного масляного шару. Проте, вибираючи мастило, необхідно
дотримувати і інші вимоги. У од
них випадках масло має бути досить ефективним
охолоджувачем, в інших


оберігати поверхні від корозії, в третіх


ущільнювати
вузол або служити одночасно гідравлічною рідиною і так далі
.

При виборі мастила
для рідинного і по
лужидкостного тертя основ
ним критерієм служить в'язкість масла.
Для умов граничного тертя основним показником масла служить його маслянистість,
тобто здатність образовы
вать плівку, яка пом'якшує удари мікровиступів на
поверхнях тертя і попереджає виникнення сухого тертя
.

При вибо
рі консистентного мастила необхідно зв'язати її температуру
каплепадения з температурою нагрівання сма
зываемых вузлів, аби температура
каплепадения мастила була не нижча за температуру нагріву вузла, оскільки в
осоружному слу
чае мастило розплавиться і ви
тече.

Спосіб подачі мастильного матеріалу, в свою чергу, залежить від конструкції
змащувальних деталей і умов їх роботи. Застосовують індивідуальні пристрої та
централізовані системи по ¬ дачі мастила. Найбільш простими індивідуальн ¬ вими
пристроями є пре
с
-
маслянки пред ¬ призначені для подачі в підшипник
консистентних мастил.

При централізованому способі
-

матеріал подається одним пристроєм до
кількох вузлів тертя.

По характеру подачі мастильних матеріалів способи поділяються на
безперервний і періодичний
.

За способом дозування мастильного матеріалу розрізняють подачу з об'ємним
дозуванням і дросельним. При першому способі кількість мастильного матеріалу, що
подається до поверхонь тертя, залежить від ра
-
бочого обсягу насоса або живильника,
а при другому
-

від ступеня перекриття потоку матеріалу.

В залежності від виду подачі змащуючого матеріалу до поверхонь, що труться
розрізняють подачу під тиском, створюваним насосом або шприцом, і без
примусового тиску (під дією сили тяжіння) завдяки капілярним властивос
тям гнота
або шляхом перенесення обертовими деталями усередині вузла тертя.

Рідкі мастильні матеріали подаються фітільнимі, ка ¬ пельно або кільцевими
пристроями.

Наливна гнотові автомасленка може подавати в підшипник від 0,5 до 5 см3 масла в
хвилину в зал
ежності від діаметру гнота. Для подачі мастила тут використовується
капілярність тканин гнота. Наливна краплинна автомасленка з
запорной
і
глой

дозволяє регулювати кількість подаваного мас ¬ ла. Щоб уникнути засмічення
дросселирующее щілини масло перед зал
ивкою має бути ретельно профільтровано.

Підшипники кочення не вимагають частого змазування і в ін ¬ індивідуальні
мастильних пристроях, як правило, не нужда ¬ ються. Харчування рідким мастилом
забезпечується тут чистячі ¬ вим зануренням опори в масло, зали
те в корпус,
бризками або масляним туманом. Мастило солідолом виробляється пу ¬ тем
періодичної набивання його а підшипниковий вузол.

Підведення мастильної рідини до місця контакту зубів коліс може бути
здійснений загарбанням масла з ванни (смаз ¬ ка занур
енням) або за допомогою
краплинних або струминних пристроїв. У редукторах зануренням змащується
зазвичай толь ¬ ко частину зубчастих коліс. Решта колеса, підшипники, МУФ ¬ ти та
інші деталі, розташовані всередині коробки, змазування ¬ вають шляхом
розбризк
ування масла або спеціальними насо ¬ самі, що подають масло через трубки,
канали і лотки в стін ¬ ках корпусу (комбінована система змащення).

Карта змащювання.

Тип масла, кількість, спосіб заливки і дозування вказуються в спеціа
льному
документі
-

карті зма
щювання
. У ній вказані схематичні креслення із зазначенням
місць заливки і зливу масла, мастиловказівника, маслянки та інші змащувальні
прилади. У специфікації у4казиваются порядковий номер точки смазкіна схемою,
найменування мастильного вузла, тип змащуюч
ого матеріалу.

Устаткування комор
и для збереження мастил.


Від хорошої організації змащувального господарства, тобто пра
вильной
приймання, зберігання і видачі змащувальних матеріалів, багато в чому залежить їх
якість. При недбалому зберіганні в мастило по
трапляють пісок, грязь, вода і інші
домішки. У резуль
тате, як би рясно не змащували машину таким, маслом, її вузли
швидко виходитимуть з буд.


Для збереження якості смазоч
ных матеріалів їх комора повинна:


розташовуватися далеко від котельних, кузень і ін
ших объек
тов, що рясно
виділяють пил і що можуть бути джерелом іскр, і по можливості ближче до
обслуговуваних механізмів;


бути достатньою за площею, світлою, добре предохра
нять змащувальні матеріали
від попадання в них вологи, піску і грязі.

Окрім цього
комора повинна задовольняти вимогам техніки безпеки, санітарії і
вимогам противопожар
ной захисту.

У коморі, окрім природного, дозволяється мати і элек
трическое освітлення з
герметичними патронами. Виключа
телі і рубильники мають бути винесені в
пожежобез
печне місце. Для видалення легкозаймистої пари нефтепро
дуктов комора
повинна мати надійну вентиляцію.

Зберігання інших предметів, окрім змащувальних і обтиральних матеріалів, в
коморі забороняється; причому для обтиральних матеріалів виділяється окреме
із
ольоване приміщення.

Комора має бути обладнана резервуарами для хра
нения чистого і
відпрацьованого масла, інвентарем для видачі змащувальних матеріалів (вагами,
воронками, перекачными насо
сами і ін.). а також комплектом справного
противопожар
ного інвент
аря (вогнегасниками, залізними ящиками з пе
ском, ломами і
ін.).

Баки для зберігання змащувальних матеріалів повинні мати, кришки, що
щільно закриваються, роздавальні (для видачі мас
ла) і спускові (для випуску осаду)
крани. Спускові крани ставлять внизу б
аків, роздавальні розташовують на висоті не
ме
нее 100 мм від днища.


Питання для самоконтролю

1.

Як застосовуються

мастил
а

в гірничих машинах.

2.
Які п
ристрої змащування деталів.

3. Призначення та склад карти

змазки.

4
.
Організація мастильного господарств
а.





























МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА












ЛЕКЦІЯ № 17


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Підготовка до ремонту: організаційна, конструкторсь
ка, технологічна.
Графік ремонту.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв












Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано

Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії


_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Основні понят
тя про ремонт обладнання в умовах заводу.

2.
Організаційна, конструкторська, технологічна підготовка до ремонту.

3.
Граік ремонту
.



Капітальний ремо
нт призначений для повного вос
становлення працездатності
обладнання на період всього чергового ремонтного ц
иклу за умови своєчасного і ка ¬
кількісний виконання поточних ремонтів. На ремонтному заводі при виконанні робіт
виконується виробничий процес ремонту.

Під виробничим процесом ремонту гірничих машин розуміють комплекс робіт, що
виконується в певній послід
овності на робочих місцях, в результаті, якого зношеним
машинам і агрегатам, складальним одиницям і деталям повертається працездатність і
відновлюється ресурс, втрачений в процесі експлуатації.

Виробничий процес капітального ремонту машин складається з під
готовчих,
основних і заключних операцій.


До підготовчих операцій відноситься переміщення машин на ремонтну площадку
або її доставка на ремонтне підприємство.

Основними операціями, виконуваними при ремонті, є: приймання машин в
ремонт; їх зовнішня очистка
і миття; розбирання машин на агрегати, складальні
одиниці, детал
і; мийка деталей; контроль і де
фектоскопія деталей; виготовлення або
ремонт (відновлення) деталей; ремонт металоконструкцій , гідравлічного,
електричного обладнання; комплектування складальних

одиниць і агрегатів; загальне
складання; регулювання і налагодження; випробування вхолосту і під
навантаженням; усунення недоліків, виявлених при випробуванні, і здача машини на
експлуатацію.

Для проведення швидкого і якісного ремонту машини з найменшими
витратами
праці і матеріалів виробляють ретельну підготовку


Організаційна підготовка

Організаційна підготовка зводиться до оформлення заявок на купувальні
вироби і запасні частини, складанню графіка проведення ремонту, подготов
ке самої
машини, технологіч
ного оснащення і ремонтної пло
щадки.

Необхідні купувальні вироби і запасні частини для выпол
нения ремонтів
передбачають в річних заявках. До моменту зупинки машини на ремонт всі вони
Мають бути отримані і доставлені на ремонтні майданчики або в комори.

Г
рафіки проведення ремонтів складають лінійні (для невеликих машин) або
мережеві (для крупних машин і ком
плексов). Вони дозволяють скоротити тривалість
ремонтного циклу.



Конструкторська підготовка

Конструкторська підготовка полягає в забезпеченні ремонтн
их бригад
необхідною технічною документацією.

У комплект документів входять:



робочі креслення ремонтованої машини;



технічні умови на ремонт;



альбоми браковоч
ных карт;



специфікація деталей, що отримуються з боку, і де
талей власного
виробництва.

Робочі кре
слення машини, технічні умови на ремонт і альбоми карт бракувань
зазвичай отримують із завода
-
изгото
вителя. Якщо робочі креслення відсутні, то що
підлягають виготовленню або відновленню деталі эскизируют з натури.

У конструкторську підготовку входять тако
ж проектування спеціального
ремонтного оснащення і пристосувань.

Технологічна підготовка

Технологічна підготовка починається з перевірки деталей на технологічність їх
виготовлення або відновлення на ре
монтном підприємстві, намічаються підприємства
або цех
и для їх виготовлення або ремонту.

На деталі власного виробництва (відновлення) складають ремонтні
(технологічні) кар
ты, що враховують прогресивні способи виготовлення деталей, а
також складають завдання на проектування оснащення (кон
дукторов, візків, тр
еног і
тому подібне і спеціального інструменту).

Способи відновлення деталей вибирають, виходячи з їх конструктивних
особливостей, матеріалу, сприйманих на
грузок, а також величини і характеру зносу.

Робочі креслення і технічні умови на ермонт отримують із

заводу
-
виготівника.

Особливу увагу приділяють вибору способів відновлення деталей, находящих
ся
під впливом високих знакозмінних навантажень. Для відновлення таких деталей не
можна застосовувати способи, сни
жающие втомну міцність.

Для выполнения
к
апиталь
ного ремонта также как и для текущего
текущего
ремонта каждой машины состав
ляют ремонтную ведомость (ведомость дефектов) и
план ор
ганизации работ (ПОР). На все ремонты машины составляют типовые
сметы. На ремонты крупных ма
шин составляют оперативные гра
фики.

Ремонтная ведомость преследует цель установления объем: ремонтных работ,
типов и количества элементов, подлежащие замене в процессе ремонта, потребности
в материалах, рабочеГ силе и рационального распределения работ между исполните
лями.

Данные ремон
тной ведомости являются основанием для со ставления планов
организации ремонтных работ и оперативных графиков ремонтов. Ремонтную
ведомость составляет помощник начальника или механик цеха (участка) в двух
экземплярах, один из которых передают исполнителю р
емонта, а второг оставляют в
цехе для контроля. »
г
Планы организации работ составляют в соответствии с По
-
ложением о планово
-
предупредительных ремонтах. Ими предх сматривают
последовательность выполнения и продолжитель
ность каждой работы, определяют
необх
одимое число рабочих различных специальностей и средства механизации
ремонтные работ, предусматривают меры предосторожности.

Оперативные графики различают линейные и сетевые. Фор
ма линейного
графика мы рассмотрели при организации ТО и ТР. Сетевое планиров
ание
применяется для выполнения ремон
тов крупных горных машин, установок, и
комплексов. Для раз
работки сетевого графика ремонта машины необходимо знать
пооперационный перечень ремонтных работ и их очередность,
рациональное число
рабочих и время для выпол
нения каждой операции. Для этой цели составля
ют
определитель работ.

Продолжительность каждой опера
ции на сетевой график
наносят
сплошной линией со стрелкой, про
веденной под любым углом, но с соблюдением
масштаба вре
мени, отложенного по оси абсцисс.


Техн
ологию и последовательность ремонта записывают в ремонтную карту.

Питання для самоконтролю

1.

Дати основні поняття про ремонт обладнання в умовах заводу.

2.
Розкрити суть організаційної підготовки.

3.
Розкрити суть конструкторської підготовки.

4.
Розкрити с
уть технологічної підготовки.

5
.

Опис
ати технологію складання графіка

ремонту.




















МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА











ЛЕКЦІЯ № 18


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого об
ладнання


Тема:

Технологія проведення ремонту обладнання в умовах заводу. Технічна
діагностика.

Допуски і посадки.



Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв










Розглянуто на за
сіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії




_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Технологія проведення ремонту обладнання в умовах заводу.

2.
Технічна діагностика.

3.
Допуски і посадки.



Процес ремонту (розбирання машини, миття деталей)

Перед розбиранням виробляється
миття машини і її попередній огляд, під час
якого орієнтування встановлюється технічний стан машини і оформляється
приемосдаточным актом.

Розбирання ведуть в розбірних цехах або на спеціальних ділянках ремонтних
цехів, які оснащені вантажопідйомними засоба
ми, стелажами відповідними
інструментами і пристосуваннями.

Розбирання проводять відповідно до технологічних карт і графіків, в яких
вказується порядок виконання операцій і прийому роботи, вживане устаткування,
пристосування і інструмент, норми часу, а також технічні умови на розбирання.
Машину можна розбирати посл
ідовним або комбінованим методом. При
послідовному методу розбирають спочатку один вузол, потім інший, третій і так далі
Ком
бінірованний метод передбачає, якщо це можливо, одночасне розбирання
декількох вузлів, що скорочує терміни ремонту машини.

Миття де
талей. Перед відновленням деталі ретельно очищають від грязі і
продуктів зносу.

Деффіктация і сортування деталей

Дефіктация і сортування деталей. Після миття деталі піддаються дефиктации з
метою встановлення міри зносу і можливості подальшого використання.

Оцінку
придатності деталей здійснюють за спеціальними технічними умовами зовнішнім
оглядом і за допомогою мерительных інструментів, пристосувань і приладів
спеціальної апаратури.

Технічні умови містять перелік можливих де
фектов деталей і способи їх
виявл
ення з вказівкою необхо
димых для цього контрольних інструментів, приладів
або при
способлений, а також карти бракувань. Карти містять ознаки зносу, при яких
деталі відносять до придатних для повторного використання без ремонту, підметом
ремонту або остато
чному вибраковуванню.

Карти бракувань складають за формою 1.



Результати перевірки деталей заносять у ведомость дефек
та

Ведомость дефектации є основним документом для планерування роботи цехів
і ділянок, деталей, що займаються відновленням, для технічних

і економічних
аналізів конструкцій машин, а також для встановлення термінів служби деталей.

При перевірці і сортуванні вживані деталі ділять на три групи:

1)
придатні деталі, знос яких лежить в межах допускае
мых величин,
передбачених картами бракувань. Н
а каж
дой придатної деталі ставлять клеймо
контролера і направляють на збірку або на склад Придатних деталей;

2)
деталі, знос і пошкодження яких можуть бути устра
нены. Ці деталі
маркірують умовними знаками (цифрами або фарбами різних кольорів) залежно від

необхідного спо
соба відновлення і направляють в ремонт;

3)
деталі, остаточно забраковані унаслідок повного зносу або серйозних
пошкоджень, а відновлення їх невоз
можно або економічно недоцільно. Їх сортують
по марках металу і направляють на склад металоб
рухту.

Допуски та посадки

При ремонті об
ладнання

величезне значення має точність виготовлення його
елементів, що дозволяє вести збірку без пригону і дополни
тельной обробки, тобто з
найменшими витратами часу і праці. Вона досягається шляхом дотримання
необхідних до
пусков і посадок при виготовленні детал
ів
.

Залежно від призначення деталей їх сполучає з раз
личной мірою щільність.
Щільність з'єднання деталей, визначувана різницею між діаметрами отвору і валу,
називають посадкою.

Позитивну різницю між ді
аметром отвору і валу, називають зазором, негативну
(діаметр отвору менше діаметру валу)


натягом.

У зв'язку з тим, що при виготовленні деталі абсолютно точ
но витримати будь
-
який її розмір практично неможливо, для діаметрів отвору і валу встановлюють
най
більші і наи
меньшие граничні розміри. Початком відліку служить загальний для
деталей, що сполучаються, розмір, званий номінальним Номінальні розміри
вибирають по ГОСТ 6636

69. Стандарт номінальних розмірів побудований як ряд
переважних чи
сел від 1 до 500

мм.

Різниця між найбільшим граничним розміром і но
минальным називається
верхнім граничним відхиленням, а різниця між найменшим граничним і
номінальним розмірами називається нижнім граничним відхиленням. Раз
ность між
найбільшим і найменшим гранични
ми разме
рами називається допуском.

Величини допусків встановлені стандартними класами точності. Для розмірів
від 1 до 500 мм


19 класів точності (по ОСТам і Гостах загальносоюзної системи
допусків і по
садок), для розмірів понад 500 мм


12 класів точнос
ті. У ремонтній
справі застосовують допуски головним чином третього класу і вище.

Посадки розділяють на посадки із зазором (рухи, хо
довая, легкоходовая,
широкоходовая і що ковзає), з натя
гом (пресова перша, пресова друга, пресова третя,
гаряча, пресова і

легкопрессовая) і перехідні (глуха, туга, напружена і щільна).


Питання для самоконтролю

1.

Розповісти про технологію

проведення ремонту обладнання в умовах заводу.

2.Як проводять технічну діагностику
.

3.
Описати д
опуски і посадки
.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І
НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА











ЛЕКЦІЯ № 19


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Ремонтні карти. Способи відновлення деталів механічною обробкою,
зварюванням. Обладнання для зварювання.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв












Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до
затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012


План.

1.
Ремонтні карти.

2.

Ремонтні розміри, в
ідновленн
я деталів механічною обробкою, зварюванням.

3.

Технологія проведення ремонту обладнання в умовах заводу

(продовження)
.


Після проведення дефектування , деталі

передають на дільницю для їх
відновлення та монтажу в обладнання, що ремонтується.

Ремон
тні карти


Способи відновлення деталей вибирають, виходячи з їх конструктивних
особливостей
, матеріалу, що сприймаються на
грузок, а також величини і характеру
зносу. Особливу увагу приділяють вибору способів відн
овлення деталей, що
знаходять
ся під впливом

високих знакозмінних навантажень.


На всі роботи пов’язані з проведенням робіт по ремонту складають ремонтні карти.

Ремонтні карти розробляють на всі основні деталі з урахуванням можливостей
ремонтного підприємства. Вони містять дані бракувальних карт
, тобто ознаки, за
якими деталі бракують, а також способи відновлення ремонтопрігодни деталей, що
застосовується обладнання та інструмент. Крім того, в картах вказують норми часу і
розцінки на виконання '
-
кожної ремонтної операції.

Доставлену в ремонт маши
ну приймає представник ремонтного підприємства. Він
встановлює її комплектність, наявність необхідних документів і складає акт
технічного стану, в який вносить перелік найбільш великих дефек ¬ тов. Акт
підписують представники яка здає і приймаючої організа
цій.
Відновлення деталей


Ремонт зношених деталей полягає у відновленні їх первинних або
установці нових ремонтних розмірів, а інколи і форм.

Ремонтними назы
ваются розміри, що встановлюються для відре
монтованої
дета
ли і відрізняються від проектних.

Відомо два види ремонтних розмірів:

1.

Стандартні

2.

Вільні.

Стандартні ремонтні розміри встановлюють для тих деталей або сполучень,
величина зносу яких заздалегідь відома.

Вільними називають ремонтні розміри дет
алей, що встановлюються у кожному
конкретному випадку по фактичному зносу деталей, що сполучаються. Ними
користуються для збереження крупних, дорогих деталей.

Найбільш простим способом ремонтносопрягаемых деталей є обробка
посадочного місця однієї з них в
наступний ремонтний розмір: вал в менший, отвори
в більший.

Ремонт деталей механічною обробкою полягає в знятті частини металу з таким
розрахунком, аби після механічної обробки отримати потрібну геометричну форму.

Допуски на обробку деталей до ремонтних ро
змірів приймають ті ж, що і при
виготовленні нових деталей, знаючи необхідну точність вибирають вигляд обробки і
типа верстата.

Ремонт способом додаткових деталей є ремонт сполучень з вживання
додаткових деталей компенсуючих знос зваркою і направкою.

Відн
овлення деталей механічною обробкою
.

Ремонт деталі механічною обробкою полягає в сня
тии частині металу з таким
розрахунком, аби після механічної обробки отримати правильну геометричну форму.

Допуски на обробку деталей до ремонтних розмірів при
нимают ті ж
, що і при
виготовленні нових деталей. Знаючи необхідну точність, вибирають вигляд обробки і
типа верстата.

При відновленні деталей чисто механічним способом усувають наявні
спотворення первинної форми (на
пример, эллипсность) і поверхневі пошкодження
(риз
ики, за
боины, місцеві задираки). Якщо для відновлення деталі необ
ходимы і інші
технологічні процеси (наприклад, зварка), то механічну обробку здійснюють після
них. Це по
зволяет зберегти чистоту оброблених поверхонь.

Ремонт способом додаткових деталей.


Різновидом способу відновлення деталей механічною обробкою є ремонт
сполучень із застосуванням допол
нительных деталей, компенсуючих знос: стаканів,
переход
ных втулок, кілець, накладок, вкладишів і тому подібне Цей спосіб
застосовують при відновленні знош
ених підшипників сколь
жения, валів, циліндрів
насосів і компресорів, а також для відновлення отворів, виправлення яких
наплавленням мо
жет викликати пошкодження базових поверхонь.
Ремонт заклю
-
чается в тому, що отвір або цапфу валу обробляють до такого ро
зміру, аби можна
було запресувати в отвір або напресувати на цапфу втулку, яку потім доводять об
-
работкой до необхідного розміру
.

Додаткові деталі виготовляють з того ж матеріалу, з якого зроблена основна
деталь. Чистота обробки і твер
дость їх поверхонь т
акож повинні відповідати проект
-
ным. Надійне з'єднання втулок з деталями забезпечується за рахунок натягу. Інколи
втулки по торцях приварюють або фик
сируют штифтами і гвинтами.

Перевагою цього способу є відсутність деформа
ции ремонтованих деталей.
Істотн
ими недоліками слід вважати зниження міцності деталей і підвищення кон
-
центрации тепла в сполученнях із
-
за зниження інтенсивності його відведення.

Відновлення деталей зварюванням і наплавленням


Зварюванням називають процес н
ероз'ємного з'єднання металл
і
в за
допомогою місцевого сплавл
ення або нагрівання до плас
тичного стану та з'єднання із
застосуванням механічних зусиль. По виду застосовуваної енергії розрізняють
хімічні, електричні способи зварювання. До хімічних. Способам відно ¬ сят
ковальську, газов
у і термітну. Ковальське зварювання вироб ¬ водять нагріванням
з'єднуються частин в полум'ї горна або печі з подальшою проковуванням під

молотом.



При газовому зварюванні нагрівають і розплавляють мета
л полум'ям газу,
наприклад ац
і

тілен
ом
, що спалюється
в кисні.

Електричні способи зварюв
ання засновані на іспользованп
теплової енергії, що
виділяється при проходженні струму до зварюваних частин або через дугового
проміжок.

У практиці ремонтних робіт застосовують в основному елсктріческую дугову,
газову і в
рідкісних випадках ковальське зварювання. Електричної зварюванням
зварюють поламані деталі, заварг вают різного роду тріщини або накладають на них
латки, заварюють раковини. Наплавленням відновлюють зношені посадочні місця
деталей, наносять шар твердого сп
лаву для підвищення зносостійкості деталей, що
працюють на стирання.

Обладнання для зварки.

Принцип електродугового зварювання металевим електродом полягає в тому, що
при проходженні електричного струму по ланцюгу, що складається з зварювальних
проводів, е
лектрода і зварюваних деталей, між електродом і деталлю утворюється
дуга, під температурним впливом якої (3600
-
4000 ° С) електрод і крайки
зварюваного виро
бу

плавляться.
Розплавлений метал, остигаючи утворює
зварювальний шов, що з'
єднує зварювані частини м
іж

собою.


. Схема установки для дугового зварювання змінним струмом:

I
-

первинна обмотка трансформатора, 2
-

втори
нна обмотка, 3
-
регулятор. 4 держак
для електродів; 5
-

електрод. 6

-

зварювал
ьна дуга; 7


зварювальні деталі


Одне з основних місць в про
цесі ремонту машин займають роботи по збірці і вивірки
її

вузлів. Технологічним проце
сом збірки називають комплекс слюса
рних робіт, які
при
водять до отримання готової м
ашини з окремих вузлів і дета
лей.

Складальним
роботам приділяють особливо велику ува
гу, так як при недостатньо точному
з'єднанні деталей машина не буде надійно працювати.

Перед складанням машини
проводять

комплектування дета
лями. Воно полягає в
підборі деталей за найменуваннями, кількістю, а особливо відповідал
ьні деталі, крім
того, під
б
ирають за розмірами і масою. Наприклад, поршні, підбирають за розмірами
і масою, шатуни
-

по масі. Підбір,

деталей
почи
нают
ь

з основної базової деталі, після
чого підбирають інші сполучаються з нею деталі.

Питання для самоконтролю

1.

Призначення
та склад
ре
монтних карт.

2.
Розповісти про відновлення деталів.

3.
Обладнання для зварювання.



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА










ЛЕКЦІЯ № 20


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

П
ризначення монтажно
-
демонтажних робіт. Організація монтажно
-
демонтажних робіт. Підготовчі роботи до монтажно
-
демонтажних робіт. Графік
монтажу.


Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристро
їв











Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклово
ї комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Призначення монтажних робіт.

2.
Етапи підготовки до монтажу.

3.Графіки монтажу.

Монтаж


комплекс операцій, що включає збірку машин з установкою їх на
фундамент

або робоче місце, підключення до джерела енергії, випробування, наладку
і регулювання машин.
Тривалість, трудомісткість і вартість монтажу в значній мірі
залежать від способів монтажу, типа монтажних машин і своєчасного забезпечення
процесів монтажу матер
іальними і трудовими ресурсами.

При вибиранні технічних засобів монтажу приймають у вни
мание: габарити і
масу вмонтовуваного устаткування; умови обмеженості монтажного майданчика,
наявність під'їзних шляхів, електричній і тепловій енергії; компоновку і р
озміри
будівель, споруд і гірських вироблень, в яких виробляється монтаж устаткування;
об'єми робіт і задані терміни закінчення монта
жа; способи монтажу і варіанти
технології робіт; форми орга
низации праці монтажників; технічні характеристики
монтаж
ных
машин (вантажопідйомність, висота підйому крюка, виліт стріли, радіус
її дії, вантажний момент); технико
-
экономи
ческие характеристики монтажних машин
за вартістю машиносмены і їх продуктивність.

На першому етапі, на підставі затвердженого плану визначають
ся терміни
почала і закінчення монтажних робіт на об'єкті, формується вся вихідна інформація
про об'єкт мон
тажа (габарити і маса вмонтовуваного устаткування, специфи
ческие
умови монтажу, характеристика монтажного майданчика забезпеченість
електроенергією

і т. п.), об'єм і терміни выпол
нения монтажних робіт; виробляється
аналіз специфи
ческих умов виробництва монтажних робіт


виявляються
найважливіші чинники, що впливають на вибір методів монтажу, ос
новных засобів
механізації, способів виконання окремих

операцій і ін., а також аналіз і попередній
вы
бор можливих варіантів і критерію оптимальності монтажних робіт. Найчастіше як
критерії оптимально
сти приймають час і вартість виконання монтажних робіт.

Другим етапом виконання монтажних робіт є період підг
отовки до монтажу. На
цьому етапі виконується проектно
-
конструкторська, технологічна і організаційна
підготовка монтажного виробництва.

Проектно
-
конструкторська підготовка включає виконання наступних заходів:
розробку креслень монтажного устаткування і при
стосувань; розробку схем
розбиття устаткування негабарита на поставні блоки; маркіровку поставних
блоків і деталей; розробку схем строповки устаткування.

Технологічна підготовка включає розробку технологічних схем монтажу
устаткування, схем укрупнительной
збірки вмонтовуваних конструкцій,
технологічних карт на транспортування і монтаж основного устаткування,
відомостей необхідного монтажного устаткування, мате
риалов і оснащення.

Організаційна підготовка включає розробку графіків: виробництва
монтажних р
обіт потреби в основному устаткуванні, матеріалах і конструкціях
для виробництва монтажних робіт; роботи основних монтажних машин; потреби в
людських ресурсах, а також розрахунок техніко
-
економічних показників монтажу.

Після завершення робіт з підготовки

починається етап безпосереднього
виробництва монтажних робіт і оперативного управління цим процесом.

Основне завдання оперативного управління полягає у вы
явлении відхилень
фактичного стану монтажу від заплани
рованного і у виробленні дій, що управляють,
для ликвида
ции наявних невідповідностей.

Загальна схема оперативного управління монтажем зводиться до наступного:

весь період монтажних робіт розбивається на ряд рівних інтервалів часу (доба,
тиждень, декада), через які здійснюватиметься контроль за ходом

розвитку
монтажних роботі;

у кожному прийнятому інтервалі часу порівнюються плани
руемые і фактично
виконані об'єми робіт, перевіряється забезпеченість монтажного майданчика всіма
видами ресусов, розраховуються їх потреби, запаси і т. д.;

якщо процес мо
нтажного виробництва розвивається нормально, то слід
переходити до наступного етапу оперативного управління. Інакше здійснюється
необхідна дія, що коректує, на хід монтажного процесу з метою його повернення в
заданий стан.

Після завершення монтажних робіт
виробляється контроль якості їх виконання.

картці Завершуючим етапом монтажу є наладка і опробо
вание змонтованого
устаткування, визначення його производи
тельности і здача устаткування в
експлуатацію.

Приймання змонтованого устаткування і передача його в
експлуатацію
оформляються актом прийому
-
передачі по типовій формі і записом в інвентарній по
обліку основних фон
дов підприємства.

М
онтажна документація

При монтажі гірських машин керуються такими видами документації:
технічної, монтажної та конструкторськ
ої.

Технічна
-

включає проектно
-
кошторисну документацію, розробляти
-
ють
проектною організацією, і конструкторську документацію за
-
вода
-
виробника;
нормативну, що включає цінники на монтаж об
-
ладнання, БНіП, галузеві стандарти,
технічні умови.

Монтажна включ
ає в себе проект виконання робіт; технічні карти; мережеві та
лінійні графіки; журнали монтажних робіт; виконавчої тільні документи, що
складаються в ході і після завершення монтажних робіт.

Конструкторська документація для гірських машин і устаткування мі
стить
паспорт, креслення загального виду та його складальних одиниць; марки
-
ровочной
схему; вказівки про виробництво зварювання з'єднань при монта
-
же; карти змащення
й т.д.; інструкції заводу
-
виготовлювача з монтажу та експлуатації машини .



Проект виробн
ицтва монтажних робіт включає в себе: графічну частину; відомості
механізмів, інструментів і матеріалів; графіки вироб
-
ництва робіт, постачання обладнання та
руху робочої схеми.


Графік монтажу.

Для планування робіт з монтажу гірського устаткув
ання використовуються лінійні та
мережеві графіки. Лінійні досить докладно відображають черговість виконання основних робіт
та операцій. За таким графіком можна встановити перелік робіт, їх тривалість і послідовність
виконання. Однак лінійні графіки не від
ображають взаємозв'язків між окремими роботами, що
визначають загальну про
-
тривалість монтажу.

При зміні умов монтажу лінійні графіки доводиться переглядати, тому для чіткого
взаємозв'язку робочих операцій при мон
-
таж і ремонті великих машин широко застосо
вують
мережні графіки, ко
-
торие представляють собою графічне зображення комплексу
взаємопов'язаних робіт, що виконуються в певній послідовності.

Мережеві графіки дозволяють розшифровувати резерви часу і намічати шляхи
раціонального використання цих резерві
в.

При побудові мережевого графіка користуються такими поняттями, як робота, подія,
шлях.

В якості вихідних даних, необхідних для складання мережного графіка, готується
наступна інфор
-
мація:

• поопераційний перелік робіт, що підлягають виконанню, з чітким
зазначенням їх
найменувань;

• відомості про обсяги робіт та їх планової тривалості;

• відомості про виконавців робіт, необхідних і наявних ресурсах, терміни постачання
матеріалів, деталей, вузлів;

• черговість робіт при виконанні ремонту.

Розробку мережево
го графіка починають зі складання визначника робіт, де вказані
найменування, тривалість та коди робіт



Питання для самоконтролю

1.

Розповісти про призначення монтажних робіт.

2.
Розповісти про етапи підготовки до монтажу.

3.
Як складають графіки монтажу.






МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА











ЛЕКЦІЯ № 21


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Проведення монтажних робіт. Монтаж допоміжного і головного
обладнання.


Спеціал
ьність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних

пристроїв











Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затверджен
ня.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Персонал для проведения монтажних работ.

2.
Підготовка мон
тажної площадки

3.

Монтаж механічного обладнання

4.

Монтаж електричного обладнання.

При виробництві монтажу всі ділянки укомплектовуються електротехнічним
персоналом відповідної кваліфікації.
В залежності від виду виконуваних робіт
експлуатаційних електрот
ехнічний персонал підрозділяється на наступні групи:

адміністративно
-
технічний
-

організуючий і приймає безпосередню участь у
монтажі, налагодженні, ремонті електроустановок, а також його експлуатації;

оперативний
-

здійснює оперативне управління та обслуг
овування
електроустановок (оперативне включення, відключення і пере
-
ключення, огляд,
підготовка робочого місця, допуск і нагляд за робо
-
тануть і ін);

ремонтний
-

виконує монтаж, ремонт, регулювання, налагодження,
випробування електрообладнання;

оперативно
-
ремонтний
-

ремонтний персонал, спеціально навчений
-
ний для
виконання оперативних робіт на закріплених за ним електро
-
установках;

електротехнологічний
-

здійснює експлуатацію технологічних установок. Цей
персонал в адміністративному відношенні підпорядкову
ється керівництву ділянок,
цехів і окремих установок. У технічному відношенні його підпорядкування
енергослужби підприємства обов'язково.

Всі особи електротехнічного персоналу повинні відповідати опреде
-
ленним
вимогам до стану здоров'я, вік повинен бути не

менше 18 років.

Предмонтажная подготовкана монтажного майданчика.

Перед монтажем механічного та електричне обладнання встановлюють монтажне лебідки,
настили, роблять приймальний майданчик для прітемкі і розвантаження обладнання, майданчик
комплектації. Пі
дбирається комплект механізмів, пристроїв; монтажних клинів і підкладок або
клинових домкратів і гвинтових пристроїв для монтажу фундаментних плит; вибрати спосіб нагріву
напівмуфт і підготувати їх до нагрівання; вивірити посадочні розміри валів і маточин
напівмуфт;
зробити насадку напівмуфт на вали машин. Для монтажу обладнання на гірничих підприємствах
використовують різного виду інструменти, пристосування і механізми.

Для вантажно
-
розвантажувальних робіт на проммайданчику гірничого підприємства можна
зас
тосовувати мостові, автомобільні, гусеничні й залізничні крани і автонавантажувачі.

Підйомно
-
транспортні механізми на автомобільному або пневмоходу, без
пристрою спеціальних шляхів, називаються монтажними кранами.

Талі і тельфери призначені для підйому ван
тажів на незначний
-
ную висоту.
Найбільше застосування отримали талі з черв'ячним приводом. Ручну таль з черв'ячним
приводом підвішують до конструкції на гаку. Приводний колесо пов'язано з черв'яком.
Зварна калібрована ланцюг перекинута через колесо. Привод
ний колесо обертають,
перебираючи ланцюг ру
-
ками. При обертанні приводного колеса обертається черв'ячна
шестерня із зірочкою. Через нижній блок талі і зірочку проходить вантажна ланцюг,
який скорочується по довжині і піднімає вантаж.

При виконанні монтажно
-
демонтажних робіт широко використовують канати,
сталеві ланцюги і стропи. Вантажні канати для оснащення монтаж ¬ них лебідок і
поліспастів, що піддаються перегинів на барабанах і блоках, повинні володіти високою
міцністю і гнучкістю. Цим вимогам
-
ям відпов
ідають канати типу ЛК
-
РО конструкції.

Для підвішування вантажів до гака або захоплення рухомого блоку поліспаста
застосовують стропи, захвати і траверси.


М
онтаж обладнання

Монтаж механічного устаткування.

Монтаж стаціонарних машин проводиться на фундамент
и, призначені для
передачі на грунт тиску від маси устаткування, метушні
-
кающих при його роботі.

Розміри фундаменту зазначаються на кресленнях, що надходять із заводською
документацією. Глибина закладки фундаменту залежить від типу і габаритів
механізмів,
від характеру грунту і глибини промерзання. Перед виготовленням
фундаменту уточнюють його положення, риють котлован і приступають до
виготовлення. Фундамент приймають після затвердіння бетону і зняття опалубки. При
прийманні його простукують молотком, твер
дість бетону перевіряють зубилом

Монтаж металевих конструкцій. Металеві конструкції поставляються на монтаж у вигляді
невеликого числа укрупнених блоків або у вигляді прокату, з якого їх виготовляють на
місці монтажу або в майстернях. Металоконструкції пер
ед складанням підлягають
ретельній ревізії для виявлення пошкоджень, що з'явилися при транспортуванні та в ре
-
док
корозії в процесі тривалого зберігання. Їх елементи ретельно очищають від бруду, іржі,
льоду, противокоррозийной фарби в стикових з'єднаннях.
Фарбу видаляють розчинниками
або скребками з подальшим випалюванням. Стикові поверхні готують не раніше ніж за
6:00 до збірки стику, використовуючи газополуменеві пальники, спеці
-
альні пасти і
піскоструминну обробку.

Болтові з'єднання. Болтові з'єднання за
безпечують більш надійну роботу при дії на стик
зсувних зусиль, встановлюють із зазором більше 0,48 мм.

Зварні з'єднання. Сполуки цього типу застосовують при стикуванні елементів
металоконструкцій.


Механізми сучасного гірничого обладнання поставляються

на монтаж комплектними
складальними одиницями. На монтажних майданчиках виконуються роботи по з'єднанню
механізмів за допомогою муфт, гнучких передавальних елементів (ланцюгів), зубчастих
передач, трансмісійних валів та ін Важливе значення в цих умовах ма
є забезпечення
правильного розташування з'єднуються механізмів і деталей, щоб забезпечити
врівноваженість елементів машин. Завершальною операцією монтажу співвісних валів і
муфт є їх центрування. Центрування виробляють по напівмуфти, які самі установ ¬ лен
і на
валах концентрично, а їх торцеві поверхні паралельні.

Монтаж підшипників кочення зводять до установки їх на вал за допомогою молотка і
облямовування при малих розмірах або з попереднім підігрівом в олії (до 90 ° С)
-

при
великих розмірах і значних нат
ягах. При правильній їх складанні повинен бути зазор між
тілами кочення і кільцями.

При запресовуванні великих деталей використовують гвинтові і рейкові преси та
гідравлічні домкрати.



Монтаж електричне обладнання .

З'єднання елек
тродвигуна з робочим механізмом виконують безпосередньо за
допомогою муфт або через передачу. Вали електродвигунів і машин з'єднують за допомогою
наступних типів муфт: втулочно
-
пальцевих, зубчастих, пружинних (змінної жорсткості),
жорстких фланців. Насадку

муфти на вали виробляють на заводах. Для великих машин
передбачається гаряча посадка напівмуфт. З'єднання валів електродвигуна та машини
виконують також за допомогою гідромуфт і муфт ковзання.

Машини малої та середньої потужності встановлюються на загальн
их плитах з
приводними механізмами, а двигуни великої потужності
-

на власних фундаментах.

Електродвигуни пересувних машин, як правило, встановлюють на одній підставі з
машиною або механізмом. Монтаж електродвигунів на таких установках часто виконують на
з
аводах
-
виробниках або на поверхні шахти. На місці установки електродвигун монтують по
-
сле монтажу відповідних частин машини. Двигуни скребкових конвеєрів кріплять до фланців
редуктора за допомогою болтового з'єднання. Двигун з редуктором конвеєра з'єднують

за
допомогою гідромуфти.

Після закінчення всіх операцій з монтажу двигун підключається до мережі. При
підключенні кабелю, оброблення кінців його і зачистка ізоляції проводиться на
довжину, необхідну для затиску під корончатую шайбу. Для підключення кабелю
,
його слід протягнути через отвір в муфті, ре
-
Зіновію прокладку і розтруб корпусу
вивідний коробки.

Перед включенням електродвигуна перевіряють затяжку болтів, зазори між
стиками деталями, переконуються в справності блокувальних пристроїв. У газових
шахта
х заміряють вміст метану в атмосфері рудничної і виробляють пробне
включення електродвигуна.

Змонтована електроустановка приймається спеціальною комісією. Вона
перевіряє правильність монтажу; правильність установки з дотриманням необхідних
зазорів, що забе
зпечують безпеку обслугову
-
вання, проходу людей та руху
транспортних засобів. Прийняте в експлуатацію електрообладнання повинно бути
опломбовано.

Після завершення монтажних робіт виробляється контроль якості їх виконання.

Завершуючим етапом монтажу є налад
ка і опробо
вание змонтованого
устаткування, визначення його производи
тельности і здача устаткування в
експлуатацію.

Приймання змонтованого устаткування і передача його в експлуатацію
оформляються актом прийому
-
передачі по типовій формі і записом в інвент
арній по
обліку основних фон
дов підприємства.


Питання для самоконтролю

1.
Підготовка монтажної площадки.

2.
Монтаж допоміжного обладнання.

3.
Монтаж головного обладнання.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕ
ЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАС
ЯДЬКА












ЛЕКЦІЯ № 22


З дисципліни:
Монтаж та ремонт гірничого обладнання


Тема:

Проведення демонтажу обладнання.

З дисципліни: Гірничі машини та комплекси

Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та ав
томатичних

пристроїв











Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Ше
йн.

Голова циклової комісії



_____________ С.Й. Коновалова.








2012



План.

1.
Технологія проведення демонтажу обладнання.

Демонтаж гірського устаткування.


В процесі експлуатації гірських машин виникає періодична потреб
а в
переміщенні їх на інші ділянки або видачі машин на поверхню для проведення
ремонтних робіт. Для выпол
нения цих заходів виробляється демонтаж машин і
обору
дования.

Демонтаж


це комплекс операцій, що включає от
ключение машин від джерел
енергії, розби
рання їх на транспор
табельные частини і вантаження на засоби
транспорту.

Демонтажу підлягають лише великогабаритні і важкі гірські машини і
устаткування, транспортування яких в зібраному вигляді неможливе із
-
за обмежених
розмірів гірських вироблень і обме
жених можливостей демонтажного і транс
-
портного устаткування. Машини невеликих розмірів зазвичай перевозять без
попереднього розбирання.

При проведенні конструкторською, технологічною і организа
ционной
підготовок демонтажу устаткування використовуються ра
ніше виконані розробки для
монтажу цього ж устаткування (схеми розбиття устаткування негабарита на поставні
блоки, схеми строповки устаткування, схеми установки вузлів обо
рудования на
транспортних вагонетках і ін.) і, крім того, раз
рабатывается додаткова

документація.
Зокрема, техно
логическая підготовка демонтажу включає розробку технологи
ческих
схем демонтажу, відомостей необхідного устаткування, матеріалів і оснащення.

При організаційній підготовці демонтажу розробляють: графік виробництва
демонтажних

робіт; графік потреби в людських ресурсах; розрахунок техніко
-
економічних показників де
монтажа і ін.


Питання для самоконтролю

1.

Розповісти про технологію демонтажу обладнання.





































Тема 1.1.

Розділ I: «Організація ремонту

гірничого

устаткування»


Тема I.1

Успіх виконання ремонтів цієї техніки цілком
залежить

від структури
ремонтної служби, зібраності і опера
тивности роботи всіх її ланок, оснащеності
матеріалами і засобами механізації як технологічного процесу ремон
та, та
к і
допоміжних його ділянок (забезпечення
технічною

документацією, транспортними
засобами, засобами зв'язку і ін.), укомплектованості кваліфікованими
робітниками

і
інженерно
-
технічними кадрами. З цією метою на
гірничодобувних

підприємствах
створені механіч
на і
енергетична
служби, очолювані головним механіком і
головним

енергетиком. До складу служб входять відділи головного механіка і головного
енергетика, цехи або майстерні для ре
монт
у

механічного і енергетичного
устаткування, склади і комори запасних дета
лей і інструменту, а також ремонт
н
і

служби виробничих цехів і ділянок.

Служби головного механіка і головного енергетика
здійснюють

технічне
керівництво і нагляд за станом
і

экс
плуатац
ією

машин, механізмів і енергетичних
установок, а також організовують ї
х ремонт.

У своїй практичній діяльності служби
керуються

спеціальними положеннями
про планово
-
запобіжні ремонти механічного і енергетичного устаткування і опи
-
рают
ь
ся на штат виконавців, що здійснюють повсякденний контроль за
експлуатацією і обслуговування
м машин, энерге
ти
чн
их установок і що виконують їх
ремонт.



Основні завдання, які вирішують ремонтні служби
підприємства
, зводяться до
наступного:



організація якісного технічного обслуговування, оглядів і ремонтів
устаткування;



дотримання графік
ів оглядів і ремонтів;



контроль за виконанням правил технічної експлуатації устаткування;



підвищення надійності устаткування;



централізація ремонтних робіт;



спеціалізація ремонтного персоналу;



максимальне вживання вузлового ремонт
у;



оснащення ремонтних бригад засобами механізації, спе
ц
і
альн
и
ми
інструментами, пристосуваннями і запасними деталями;



аналіз відмов і позапланових простоїв устаткування і раз
работка заходів по їх
попередженню;



контроль за витрачанням матер
іальних засобів.


Тема 1.2.

Розділ I: «Організація робіт ремонтної служби»


Категорії ремонтних робітників.

У сучасній механізованій шахті або кар'єрі роль ремонтних робітників у
виконанні

виробничого плану дуже важлива.

В тому випадку, якщо централізац
ія ремонтів проведена в межах одного

підприємства, на ньому, як правило,
є такі категорії ремонтних робітників:

7.

По виготовленню нових змінних деталей і вузлів;

8.

По ремонту деталей і вузлів;

9.

По поточних ремонтах гір
ничого

устаткування;

10.

По капітальних ремонта
х;

11.

Чергово
-
ремонтний персонал;

12.

Допоміжні робітники.

Основною формою організації праці ремонтних робітників є бригада.

Бригада


група робітників, об'єднана єдиним
виробничим

планом,
взаємозв'я
зком

процесів праці і спільністю місця роботи. На чолі бригади
с
тоїть

бригадир. Зазвичай в бригаді налічується від 5 до 20 чоловік і формується залежно
від об'єму робіт.

Професійний склад ремонтних бригад визначається конструктивними
особливостями ремонтованого
устаткування
.

Робітники, що займаються виконанням ремо
нтних робіт, повинні володіти
комплексом певних знань і практи
ческих навиків.

Основними з них є:

6.

Закономірності і межі зносу деталей;

7.

Техніка виміру зносу;

8.

Змащувальні матеріали і змащувальні пристрої машин;

9.

Технологія виконання ремонтів і відновлення

дета
лей;

10.

Техніка огляду і випробування машин після ремонту.


Керівний склад механічної служби


Для того, щоб правильно організувати експлуатацію і догляд за устаткуванням,
необхідно визначити круг обов'язків осіб нагляду шахти, ділянки, обслуговуючого і
ремонтного персоналу.

1. Головний механік шахти

Головний механік відповідає за розвиток енергомеханічного господарства
шахти; експлуатацію і ремонт ЕМО, організацію, механізацію і автоматизацію
робіт
.

Розпорядження його по цих питаннях є обов'язковими для
всього персоналу
шахти і можуть бути скасовані лише директором шахти або головним інженером.

Начальник ділянки

Начальник ділянки
є керівником і
безпосереднім

організатором виробництва на
своїй ділянці. Одним з
основних

його завдань є постійне підвищення
п
родуктивності

праці на базі наукової організації, впровадження і правиль
но
ї

експлуатації нової
техніки, прогресивної технології
виробництва
, зниження трудомісткості виробничих
процесів.


Обов'язки механіка ділянки

Механік ділянки
.

Механік ділянки керує ро
ботою електромеханічної служби ділянки і повністю
відповідає за стан увіреного йому устаткування, організовує його технічне
обслуговування і ремонт.

Механік ділянки зобов'язаний:



організувати правильне розставляння електрослюсарів в пе
р
і
од проведення
конт
ролю технічного стану, обслуговування і ремонту устаткування ділянки;



складати місячні графіки планово
-
запобіжного ре
монта устаткування ділянки;



контролювати щодобове виконання графіків (ППР) планово
-

попереджувального
ремонту;



забезпечувати устаткування,

машини і механізми ділянки
запасними

частями,
матеріалами і інструментами;



виконувати ведення технічної документації;



контролювати якість того, що поступає і стан резервного устаткування;



прогнозувати технічний стан машин і окремих вузлів



правильність збе
рігання матеріалів, запасних частин і инстру
мента на
напівстаціонарному робочому місці електрослюсаря і в дільничній коморі.

Механік ділянки адміністративно підкоряється начальникові ділянки.

Тема 1.3.

Розділ I:
«Ремонтні засоби шахт, ЦЕММ, РМЗ»


Ремонтн
і засоби.

На шахтах, як правило, є дільничні і
загальношахтні

(підземні і поверхневі)
ремонтні майстерні.

Майстерні ділянки можуть виконувати слюсарні, зварювальні і
електрослюсарні роботи. Черговий персонал, а також ма
шин
і
ст
и

комбайнів, бурових
установок

і інших гір
ничих

ма
шин забезпечуються набором найбільш необхідних
і
нстру
мент
і
в. Наб
і
р включає слюсарний молоток, зубило, бородків, викрутки,
універсальні кліщі, ключі гайкові, метр метал
ичн
ий, штангенциркуль і ін.

Прийшовши

на роботу, робітник отримує с
вій набір
і
нстру
мент
і
в, а в кінці
зміни здає його в комору. Комора обя
зана щодня виробляти перевірку набору, а
несправний інструмент замінювати.

Для виконання деяких ремонтних робіт робітникові інколи недостатньо
наявного в наборі інструменту.
Тому

на шт
реку, недалеко від очисних забоїв,
обладнали ра
боч
і

місця слюсар
я

(електрослюсаря), в яких є сл
ю
сарн
і

верстаки,
лещата, крупний інструмент, різні
пристосування

і дрібні запасні частини. На
ділянках організовують дільничні комори.

Шахтну підземну ремонтну

майстерню зазвичай
розташовують

в
околоствольном
у

дворі. Її забезпечують невеликими токарним, вертикально
-
свердлувальним і заточн
и
м верстатами, тис
ками, шафою для інструментів і
змащувальними матеріалами. Поруч владнують яму для огляду і ремонту
електров
озів. Устаткування і інструмент для таких майстерень вибирають з таким
розрахунком, аби можна було виконати складально
-
розбірні роботи, вирубування,
різання, обпилювання, нарізку резьб, чист
ку, промивання, мастило, і забарвлення
механізмів, свердління
отв
орів
, холодну клепку, контрольні виміри і тому подібне У
підземних майстернях можуть виконуватися поточні планово
-
запобіжні і аварійні
ремонти машин з пригоном деталей. Для цього обладнали пересувну ремонтну
майстерню
-
вагонетку, яку посилають на ту або інш
у ділянку по графіку або по
виклику.

Поверхневі майстрові шахти виконують як поточний, так і капітальний ремонт
устаткування. У майстернях
ппередбачають

слюсарно
-
механічне, ковальське,
зварювальне, ин
струментальне і електроремонтне відділення, а також
від
ділення

ремонту забійних механізмів, комори запасних частин і матеріалів. Тут же може бути
бурозаправне
відділення

і
відділення
для ремонту і вулканізації конвеєрних стрічок,
кабелів, гумування деталей машин, ремонту аккуму
лятор
і
в і інше. Для переміщення
устаткування в майстернях встановлюють кран
-
балки, талі або мостові крани
вантажопідйомністю

3

5 т, а також прокладають рейкові дороги.

Центральні електромеханічні майстерні (ЦЕММ)
створені

в кожному
вугільному тресті і рудоуправлінні і служать для надання

технічн
ої
допомо
ги

шахтам. У них проводиться капітальний ремонт устаткування, а також
виготовлення запасних частин, гір
нич
ого і слюсарного інструменту.

До складу ЦЕММ входять механо
-
складальний,
е
лектроремонт
н
и
й,
ковальський, металоконструкцій,
лив
арний
,
і
нструмен
тальн
и
й і інші цехи.

Кожен з цехів має по декілька виробничих ділянок, а також конторські,
складські і побутові
приміщення
. Кількість і склад устаткування ЦЕММ залежать від
об'єму виконуваних робіт. У майстернях встановлюють т
і
ль
к
і

те уст
аткування, яке
матиме достатнє завантаження. Складні або трудомісткі роботи, що зустрічаються,
виконують на спеціалізованих заводах.

РМЗ так само як і ЦЕММ,
призначені

для виконання капітального ремонту
гірничо
-
шахтного устаткування, виготовлення запасних
частин і деталей і
виконання

монтажних і налагоджувальних робіт при установці на шахтах і копальнях складного
стаціонарного устаткування. РМЗ виконують по суті ті ж роботи, що і ЦЕММ, але
потужність їх цехів
значно

вища.

На РМЗ виконують ремонт очисних і п
рохідницьких комбайнів, вантажних
машин, стругових установок, стрічкових конвей
є
р
і
в, шахтних пересувних
компресорів, г
і
дроф
і
цирова
ни
х крепей і іншого складного гірничо
-
шахтного
устаткування.

Основну частину робіт по капітальному ремонту гір
нич
ого устаткув
ання РМЗ і
ЦЕММ виконують в своїх цехах і лише ремонт крупних стаціонарних машин і
устаткування проводиться на місці їх роботи.




Тема:
1.4.

„Експлуатація
гірничого

устаткування”


Надійна і безперебійна робота гірничо
-
шахтного устаткування може бути
досягн
ута лише при правильній організації його викорис
тання на виробництві.

Під правильною організацією використання розуміється:



використання устаткування по прямо
му призначенню в умовах, відповідних його
області
використання
; закріплення устаткування за конкр
етними особами,
що
провадить

його експлуатацію;



організація правильного догляду за устаткуванням;



організація правильного обліку роботи
устаткування.

Велика частина гірничо
-
шахтного устаткування призначена для виконання
сповна певних функцій, тому не
виник
ає

скрути у виборі типа машини для виконання
того або іншого виробничого процесу. Слідує лише правиль
но підібрати типоразмер
(модель) машини, аби в даних конкретних умовах експлуатації досягти
максимального
е
ф
ект
у

від її вживання.

Для підвищення особисто
ї відповідальності виробничого персоналу
устаткування закріплюється за робітниками, яким
д
ору
чена його експлуатація.

Закріплення оформляється записом в «Кн
изі

нарядів
» і організації робіт по
технічному обслуговуванню і поточному ремонту устаткування.

Деяк
і види устаткування (конвеєри, механізована крепь і ін.) допускається
закріплювати за окремими робітниками не в повному комплекті, а частково (від
пікету 1 до пікету 30, від пікету 31 до пікету 60 і т.д.). Можна закріплювати
обладнання

по основних його еле
ментах: механічна частина,
електричне

устаткування, гідравліка, автоматика і так далі
.

Облік устаткування.
Якнайповніше використання горно
го устаткування,
своєчасне і якісне його
обслуговування

і ремонт, а також створення умов для
правильно
го

розміщення

р
обочої сили викликають необхідність ретельного обліку
устаткування, його переміщень з ділянки на ділянку і періодичній інвентаризації.

Поточний облік наявності устаткування ведеться постійно по єдиній
інвентарній картці обліку основних засобів. У ній вказа
но найменування машини,
дату її вступу на
підприємство
, первинну вартість, суму витрат на кап
і
таль
н
и
й
ремонт і дані про місце знаходження машини (у роботі на такій
-
то ділянці, в
капітальному ремонті, в резерві і т. п.). При здачі машини в капітальний ремо
нт,
виконуваний
спеціалізованим

ремонтним заводом, її необхідно знімати з балансу
підприємства і передавати на баланс заводу.

Інвентаризація
є переобліком фактичної наявності устаткування із записом всіх
даних про нього

безпосередньо з етикеток, що є на
машинах. У час інвентаризації
відзначають найменування, заводський і інвентарний номери кожної машини, тип або
систему, завод
-
виробник

і місце її знаходження.

В процесі інвентаризації ліквідовують можливі неточ
ност
і

в бухгалтерському
обліку, а також виявл
яють устаткування, що прийшло в непридатність або
залишилося в завалах, але що числиться за ділянкою.

Інвентаризацію устаткування, як правило, проводять оди
н

раз на рік


перед
початком нового календарного року. За даними інвентаризації складають річну кни
гу
обліку устаткування, в якій є необхідні відомості по кожній машині, механізму,
установці або апарату.

Паспортизація устаткування.
Для правильно
го

керівництва роботою
енергомеханічного господарства велике значення має паспортизація устаткування.
Паспор
ти заводні на всі машини, лінії передач, трубопроводи, кабельну мережу і
інше енергомеханічне устаткування і установки, що знаходяться в експлуатації.

Технічний паспорт машини повинен містити наступні дані:

назв
у

машини, її тип, модель, заводський номер, р
ік виготовлення і завод
-
виробник
;

інвентарний номер;

загальний вигляд машини;

кінематичну схему;

технічну характеристику;

карту мастила;

монтажні креслення і інструкцію;

перелік інструментів і приладдя, необхідних для ремонту і обслуговування;

список детал
ей
, що швидко зношуються
;

робочі креслення деталей
, що швидко зношуються
;

термін служби і межі зносу деталей
, що швидко зношуються
;

паспорти встановлених на машині агрегатів;

акт заводських випробувань;

час введення в експлуатацію;

технічні умови на прийма
ння після капітального ремон
та і актів випробувань
після проведених капітальних ремонтів.


Порядок списання устаткування.
Устаткування, що прийшло в непридатність
унаслідок фізичного або морального зносу, якщо його ремонт або модернізація
економічно
не до
цільні
, підлягає списанню.

Для обстеження технічного стану, устаткування
, що підлягає

списанню
призначається комісія у складі ди
ректора або головного інженера підприємства
(голова), головного механіка або енергетика, головного бухгалтера і на
чальника цех
у
(ділянки), у веденні якого знаходиться
обладнання
. Після обстеження машини комісія
складає акт затвердженого зразка. Після затвердження акту
вищею

інстанцією
машину знімають з бухгалтерського обліку. Частини машин, придатні для
використання, оцінюють і з
дають на склад, а лом в установленому порядку
відправляють на пере
работку. Устаткування, акти, на списання не якого утверж
дены
підлягає відновленню.



Тема 1.5.Забеспечення гірничого обладнання запасними деталями івузлами.

Розділ 2: «Взаємодія гірських

машин»


Тема:
1.1.

«
Сутність

і вміст системи ППР.»


Тривала і досить ефективна робота машин забезпечується не лише технічно
грамотною
е
кс
плуатац
ією
, але і своєчасними і якісними ремонтами, тобто
регулюванням зазорів в з'єднаннях дета
лей, що труться, замі
ною деталей, що
зносилися, новими або
відновленими
. Якщо при ремонті будуть відновлені первинні
словия роботи машини (зазори, питомий тиск, чистота рущихся поверхонь і ін.), то і
ефективність її роботи буде відновлена.

Ремонти поділяються на планові, внепл
анові
-

аварійні та капітальні.

Розглянемо систему планових ремонтів.

Система ремонтів машин повинна будуватися за принципом попередження
аварійних поломок деталей
шляхом

правильного догляду за устаткуванням, заміни
п
і
днош
е
н
и
х деталей перш, ніж вони остато
чно вийдуть з
строю
.

Такою системою є система планово
-
запобіжних ремонтів (ППР).

Під системою ППР ремонтів розуміється сукупність організаційних і технічних
заходів щодо відходу, нагляду за правильною
е
кс
плуатац
ією

і ремонтом
устаткування, направлених на
попередження

остаточного зносу вузлів і механізмів з
метою забезпечення працездатності машин протягом заданого
часу

при мінімальних
витратах праці і матеріальних засобів.

Можливі три методи організації ППР:

4.

Метод
післяоглядових

ремонтів заснований на періо
дичних оглядах машин.
Якщо стан машини виявиться
незадовільним,

то її зупиняють на ремонт. Елементи,
що

належать
заміні, визначають в процесі огляду машини.
Недоліком

цього методу
ремонтів є неможливість
заздалегідь

передбачити терміни і тривалість ремонті
в.

5.

Метод періодичних ремонтів полягає в тому, що
чергові
огляди і ремонти
машин виробляють згідно
заздалегідь

складеному графіку. Необхідність заміни тих
або інших елементів також встановлюють в процесі огляду машини. Отже, при цьому
методі також неможливо

заздалегідь отримати досить точні дані про терміни заміни
е
лемен
т
і
в, що необхідн
о

для визначення об'єму робіт, потреб
но
ї

кількості робочої
сили, запасних частин, інструментів і верстатного устаткування.

6.

Метод стандартних ремонтів, званий інакше планово
-
примусовим,
заснований на обов'язковому періодичному о
новлен
ні

машини шляхом заміни
частин
и

елементів.

Для цього по відомих термінах служби заздалегідь встановлюють терміни заміни
елементів і об'єм робіт для кожного з ремонтів.

Елементи замінюють в передб
ачений планом термін незалежно від їх стану.

Положення про планово
-
запобіжні ремонти.


Для керівництва при організації і проведенні планово
-
запобіжних ремонтів
кожним з міністерств, об'єднуючих гірничодобувні підприємства, розроблені і видані
спец
і
ал
ьн
і

положення про планово
-
запобіжні ремонти
устаткування
.

Кожне положення є узагальнювальним керівним до
кументом, для керівників і
головних механіків
підприємств
, механіків цехів і ділянок і переслідує мету
попередження

передчасного зносу, аварій і позапл
анових простоїв устаткування,
проведення ремонтів за планом, погодженому з планом виробництва, в мінімальн
і

технічно
виправдані

терміни.

Положення містить:



керівний матеріал про структуру ремонтних служб підприємств



встановлює
суть

систе
м
и

планово
-
запобіжн
их ремонтів, правила догляду за
устаткуванням



встановлює найбільш
доцільні

види ремонтів, їх періодичність, тривалість,
основи організації і планування.

Основним нормативним документом ППР є експертна документація розроблена
у відповідності ОСТУ 1244024
-
82

наз
-
ся виріб вугільного машинобудування.

Тема. 2.2.
«
Складов
і

елемент
и

ППР
»


Міжремонтне технічне обслуговування складається із
наступних
основних
заходів:

щозмінного технічного обслуговування і оглядів;

періодичної перевірки технічного стану і правиль
н
ости експлуатації
устаткування, що проводиться
і
нженерно
-
тех
н
ін
ими працівниками механічної і
енергетичної служб.

У вугільній промисловості, крім того, проводять
щодобову

перевірку
правильності експлуатації і технічного стану і щомісячні ремонтні огляди
гі
рничих

машин, а для складного і унікального устаткування


додаткові піврічні і річні
наладки і ревізії.


*Відповідно до Положення про ППР встановлені наступні види періодичності
ППР, ТО і ТР
, що розрізнються

за призначенням об'єму виконуваних робіт і скла
ду
ремонтного персоналу.



Технічне обслуговування


ЩОЗМІННЕ (ТО
-
1) із змінною періодичністю, виконуване силами:

-

чергових електрослюсарів;

-

машиністів устаткування;

-

робочих виробничих процесів.

ЩОДОБОВЕ (ТО
-
2)


з доб
овою періодичність, виконане силами:

-

ремонтних слюсарів постійно обслуговуючих даний
вид

устаткування;

-

робочих виробничих процесів;

-

машиністів устаткування;

-

чергових електрослюсарів.

ЩОТИЖНЕВЕ (ТО
-
3)


періодичністю рівною 1 тижню, силами:

-

ремонтних слюсар
ів постійно обслуговуючих даний вид устаткування;

-

електрослюсарів механічного цеху шахти;

-

машиністів устаткування;

-

робочих виробничих процесів;

-

чергових електрослюсарів.



Планові
технічні
ремонти



ЩОМІСЯЧНЕ Р
ЕМОНТНЕ
ОБСЛУГОВУВАННЯ

Р.О.


з періодичністю
рівною 1 місяцю, силами:

-

слюсарі
в

механічного цеху шахти;

-

машиністів устаткування;

-

слюсарі
в

спеціалізованих ремонтних бригад;

-

робочих виробничих процесів;

-

чергових електрослюсарів;

-

ремонтних слюсарів
,

постійно
обслуговуючих даний вид устаткування;

-

роботи виконуються раз в два місяці (2РО)

періодичністю в 2 місяці і виконуються тими ж працівниками.



Поточні ремонти



-

Т1


періодичність в 3 місяці

-

Т2


періодичністю
в 6 місяців.


Виконуються тими ж силами, що і РО, а так само силами спец. ремонтних
налагоджувальних монтажних підприємств і заводів виготівників.



Поточний ремонт є основним видом ремонту, при поточних ремонтах
виробляють:

-

заміну
швидкозношувальних

дет
алей і вузлів;

-

вивіряють точність установки найбільш відповідальних елементів машин;

-

перевіряють кріплення елементів і при необхідності замінюють кріпильні
деталі;

-

доливають або замінюють мастило.


Поточні ремонти проводять в терміни передбачених

тех
нічною документацією


Капітальний ремонт (К)
призначений для повного відновлення
працездатності устаткування на період всього міжремонтного циклу.

Тема 2.3.

Тема:
«Структура ремонтного циклу. Графік ремонту.»


Ремонтний цикл


найменший інтервал
часу,

що
повторюється
,

або
напрацювання машини, протягом як
ого

здійснюються в певній послідовності всі
встановлені види ремон
та, передбачені нормативною технічною документацією.
Тривалість ремонтного циклу визначається терміном служ
бы або ресурсам
и

нових
машин ві
д початку введення їх в
е
ксплуата
ц
і
ю до капітального ремонту, а для машин,
що пройшли
кап
і
таль
н
и
й ремонт, між двома послідовними плановими капітальними
ремонтами.

Інтервал часу або напрацювання між двома будь
-
якими
черговими
ремонтами
називається міжремо
нтним періодом.

Перелік і послідовність виконання встановлених видів ремонту протягом
ремонтного циклу називається структурою ремонтного циклу.

Тривалість ремонтного циклу визначається ресурсом найбільш довговічних
базових деталей машин (корпусів, основа
н
і
й, рам і ін.), а міжремонтний період


ресурсом найменш зносостійких і часто замінюваних деталей

Періодичність виконання різних видів ремонту
встановлюється

так, щоб кожен
вид подальшого ремонту включав роботи попередніх видів ремонту. Наприклад, при
Т2,
окрім де
талей з ресурсом, рівним періодичності Т2, повинні ремонтиро
ваться і
деталі, що замінюються при Т1 і РО.

Планування ремонтів.
Планерування ремонтів охоплює весь комплекс заходів
щодо ремонтів устаткування.
Існує

річне (перспективне) і поточн
е плаування.

Річне планування ремонтів включає
складання

на планований рік:

плану ремонтів;

графіка ремонтів;

заявки на змінні деталі і вузли;

заявки на матеріали і інструменти;

штатного розкладу ремонтних робітників.

Річний план ремонтів є переліком всьог
о парку машин по типах з обов'язковою
вказівкою способу (п
і
д
рядн
и
й або господарський), складності, тривалості і
орієнтовної

вартості ремонтів, а також його виконавців.

Річні трафіки поточних і капітальних ремонтів
обладнання
складають з таким
розрахунком
, аби ремонтні служ
б
и

(бригади, ділянки, цехи або підприємства) були
за
вантажені

рівномірно протягом всього року.

Графіки складають на підставі річного плану ремон
т
і
в. Вони служать основою
для планування роботи ремонтних служб, цехів і підприємств.

Поточ
не планування ремонтів здійснюють на місяць. Воно включає складання
місячних графіків ремон
т
і
в і заявок на матеріали і змінні деталі. Поточне
планування грунтується на річних планах і переслідує мету їх уточнення і
конкретизації стосовно виробничо
-
техні
чних умов, що створилися до моменту
складання поточного
.

При складанні поточних планів враховують фактичний стан технологічного
устаткування,
можливості
ремонтних підрозділів, що змінилися, наявність
необхідних для ремонту матеріалів, змінних деталей і рем
онтного
устаткування

і інші
чинники організаційного або технічного характеру.

Місячний графік планово
-
запобіжних ремонтів
складає

заступник начальника
цеху (ділянки) по
устаткуванню

(механік) і погоджує з виконавцем ремонтів.
Затверджує

його головний механ
ік підприємства.

При складанні місячного графіка уточнюють дати початку ремонту машин в
планованому місяці і їх тривалість. Як виняток в нього можуть бути включені
ремонти, про
веден
ня

як
их

не передбачалося річним графіком, і, навпаки, залежно від
стану ус
таткування, ремонти деяких машин можуть бути опущені. У місячних
графіках фіксуються планові і фактичні терміни зупинок машин на ремонт, а також
тривалість ремонтів. Затверджений м
і
сячн
и
й графік ремонтів має бути переданий
виконавцеві не пізніше чим за 1
0 днів до початку планованого місяця.


Тема 2.4.

Тема:
«Організація робіт механічної служби при обслуговуванні ГШО.
Заповнення
нарядів
-
рапортів»


Основними документами для планування, організації і контролю робіт по
технічному обслуговуванню і поточному р
е
монту гірничо
-
шахтного устаткування із
застосуванням нарядов
-
ра
порт
і
в є:



Технологічні карти по технічному обслу
говуванню

і поточному ремонту
устаткування шахт;



Інструкції
-
пам'ятки по технічному обслуговуванню шахт;



Місячні і річні графіки планово
-
запоб
іжного ремонту устаткування шахт
(графіки
ППР
);



Графіки організації праці по щодобовому технічному обслуговуванню шахт;



Книга вбрань і організації робіт по технічному обслуговуванню і поточному
ремонту
устаткування

шахт;



Вбрання
-
путівка на виробництво робі
т гір
нич
ого майстра;



Вбрання
-
рапорт;



Вбрання на безпечне виробництво робіт в підземній електроустановці;



Інвентарний опис устаткування;



Книга вбрань ділянки;



Технічна документація на устаткування.


1. Технологічна карта


Технологічна карта містить відомост
і,
що є

вихідними даними для організації,
планування і
виробництва

технічного обслуговування і ремонту ГШО.

Застосовується:
-

альбом технологічних типових карт по ТЕ і ТР очисного і
прохідницького устаткування.

У технологічній карті наводяться: опис п
ідгот
овчих

робіт, що забезпечують
виконання операцій по технічному обслуговуванню і поточному ремонту
устаткування в цілому і окремих його складових частин; опис послідовності
виконання робіт; перелік приладів, інструментів,
пристосувань

і матеріалів,
необхідни
х для виконання роботи; профес
сиональный склад осіб, що виконують дану
операцію; трудомісткість виконання кожної операції; заходи, що забезпечують
безпечне ведення робіт.

Технологічна карта входить до складу експлуатаційних до
кумент
і
в, що
поставляються
заводом
-
ви
роб
ником спільно з маши
но
ю
. В разі невідповідності
приведених в технологічній кар
те відомостей по технічному обслуговуванню і
поточному ремонту устаткування шахт конкретним горно
-
геологічним умовам (по
складу робіт, періодичності і трудомісткос
ті їх виконання) дозволяється
енергомеханічній службі об'єднання спільно з енергомеханічною службою шахт і
басейновими нау
ков
о
-
долслідницькими

інститутами здійснювати коректування цих
вихідних даних. Коректуванню не підлягають роботи, пов'язані з Правилами

безпеки
і Правилами технічно
ї

е
ксплуата
ц
ії

устаткування.


2. Інструкція
-
пам'ятка


Інструкції
-
пам'ятки розрізняють двох видів: по техн
і
ч
н
ому обслуговуванню
(ТО
-
1, ТО
-
2, ТО
-
3) гірничо
-
шахтного
устаткування

і по технічному обслуговуванню і
поточному ремонт
у основного копальневого силового електроустаткування.

Інструкції
-
пам'ятки складаються для різного горно
-
шахт
ного устаткування і
містять весь перелік робіт по техн
і
ч
н
о
му обслуговуванню, а також заходи безпеки
при виконанні цих робіт.

Інструкції
-
пам'ятки
призначені для осіб, виконуючих
наряд
.


5.

Графік ППР


Графік ППР устаткування призначений для план
у
ван
н
я і обліку виконання
робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту устаткування шахт
протягом періоду його використання за призначенням. Складають
ся місячні і річні
графіки ППР різних підрозділів (служб) шахт і річні графіки ППР устаткування по
шахті в цілому.

У місячний графік ППР входять роботи по ТЕ і ТР кожної одиниці
устаткування, починаючи з РО і ТЕ.

У річному графіку вказуються роботи з міся
чною періодичністю РО, ТО1, ТО2,
ТО3.

У річний графік входять: РО, Т1, Т2 і вказуються виконавці робіт.


6.

Графіки організації праці


Графіки організації праці по щодобовому техн
і
ч
н
ому обслуговуванню
призначені для раціональної орган
і
зац
ії

робіт в ремонтну

зміну і виконуються у
вигляді планограм, тобто стрічковий графік.

Планограма є стрічковим графіком посл
і
до
в
но виконуваних технологічних
операцій, раціонально поєднаних за часом. На планограм
і

відбиваються підготовка
робочого місця і машини для виконання
технічного
обслуговування
, вміст основних і
завершальних операцій, чис
ельний

і професійний склад робітників, тривалість
виконання

операцій.


Книга
нарядів


Книга
нарядів

і організації робіт по технічному об
слу
говуванню

і поточному
ремонту устаткування при
значена для організації, планування, обліку і контролю
виконання робіт.

Книга
нарядів

складається з комплекту в який входить:



Інструкції
-
пам'ятки;



Графік
а

ППР;



Таблиці закріплення відповідальних за станом устаткування;



Ознайомлення з технологічними картами
;



Таблиці фактичної витрати запасних частин;



Вбрання
-
завдання на виконання робіт по
ТЕ
і
ТР
;



Рапорт на почасові роботи.


Наряд
-
путівка на виробництво робіт гір
нич
ого майстра


Наряд
-
путівка на виробництво робіт гір
нич
ого майстра містить перелік
щозмінних ро
біт по технічному
обслуговуванню

устаткування, який повинен
виконувати експлуатаційний і обслуговуючий персонал, у тому числі і черговий
электросле
сарь. У
наряд
-
путівці дублюється запис з Книги
нарядів

уча
стка.

Наряд
-
рапорт призначений для щодобової вида
чі
нарядів

особам, що беруть
участь у виконанні робіт по технічному
обслуговуванні

і поточному ремонту
устаткування (машиністам,
черговим

і ремонтним електрослюсарям), і звіту цих осіб
про
виконану

роботу. Він містить вказівки на виробництво робіт по техні
чному
обслуговуванню і поточному ремонту устаткування з врахуванням його фактичного
технічного стану.

Інвентарний опис

устаткування шахт відображає наявність, місце установки і
використання устаткування ділянки (служби) шахти і призначена для реалізації
пл
анування, обліку і контролю виконання робіт по технічному
обслуговуванню

і
поточному ремонту устаткування шахт із застосуванням ЕОМ. Документ формується
на ІВЦ для окремої ділянки (служби) шахти лише при зміні місця установки
устаткування або його використ
ання.

Інвентарний опис устаткування складається
за

затвердженою

форм
ою

і
підшивається в книгу
нарядів

і організації робіт по технічному обслуговуванню і
поточному ремонту
устаткування

шахт.

Лекция 16

Тема
.:
«Організація ремонту механічного устаткування»


Пр
и підготовці проведення робіт Т
О

і ТР використовуйте документацію
«Правила технічної експлуатації у вугільних і сланцевих шахтах».

1. Перед початком робіт по Т
О

і ТР очисного устаткування гірс
нич
ий майстер
або керівник робіт заміряє вміст метану у вироб
ленні, де працюють люди і
встановлено устаткування.

2. На місці проведення робіт оглян
ь
те вироблення,
відбийте

шматки вугілля, і
породу і закріп
і
т
ь

крівлю.

3. Черговий електрослюсар є особою відповідальн
ою

за правильне ТЕ, а так
само за безпечне і справне
технічне полягання всього устаткування дорученої йому
ділянки в перебігу зміни.

Всі роботи по Т
О

виконуються черговим електрослюсарем із залученням
машиністів машин і робочих виробничих процесів.

Планові і позапланові ТР черговим і ремонтними слюсарями із
залученням
машиністів і робочих виробничих процесів під керівництвом механіка ділянки або
старши
м

призначеним.

Особи

відповідальні за Т
О

і ТР устаткування зобов'язані виконувати
розпорядження гір
нич
ого диспетчера, чергового по шахті або вищих посадових осі
б.

До початку роботи члени ремонтної бригади зобов'язані отримати вбрання на
виконану роботу, і мають бути проінструктовані по безпечному проведенню робіт на
робочому місці.


На робочому місці члени ремонтної бригади до початку робіт зобов'язані:

5.

Перевірит
и вміст метану.

6.

Перевірити правильне скріплення.

7.

Встановити застережливі знаки.

8.

При виявленні порушень ПБ припинити роботу, доповіст
и

про порушення
ПБ
особі

технічного нагляду або диспетчерові і прийміть всі можливі заходи
до усунення порушення.


Черговий
електрослюсар є особою відповідальн
ою

за правильне ТЕ, а так само
за безпечне і справне технічне перебування всього електроустаткування на дорученій
йому ділянці в перебігу його зміни.

З моменту початку робіт по Т
О

і ТР і до його закінчення нагляд за викон
авцями
покладається на виробника робіт
.

При
цьому, при підготовці і виробництві ТР
повинні виконуватися наступні організаційні заходи
:


1. Оформлення письмового
наряда

на безпечне виробництво робіт в підземних
електроустановках.

2. Допуск до робіт по ТР.

3
. Нагляд під час робіт по ТР.

4. Оформлення закінчення робіт по ТР.


Наряд

повин
е
н видаватися безпосередньо перед початком підготовки до ТР
особам відповідальним за експлуатацію даного електроустаткування або особам його
замінюючим.

Кваліфікація виконавців

ТР і група по ТБ, чисельність визначається особам
и
,
що видають
наряд
.


Роботи по ТР повинні виробляти

не менш 2
-
х чоловік включаючи виробника робіт.


Технічні

заходи


Перед початком робіт по ТЕ необхідно:

-

перевірити достатність і справність освітлення н
а місці установки
електричного устаткування;

-

переконатися у відсутності попадання води на електричне устаткування, при
необхідності застосувати заходи;

-

очистити зовнішні поверхні електричного устаткування від вугільного пилу,
стружки, грязі.


Перед поч
атком по ТР необхідно:

-

перевірити освітлення на робочому місці;

-

перевірити справність індивідуальних засобів захисту;

-

забезпечити найбільш раціональне розміщення апаратури розміщення
запасних частин.




Лекция 18.

Тема

«
Організаці
я робіт при обслуговуванні та ремонті електричного
обладнання.
»


Практика показує, що до 25% всіх відмов гір
нич
их ма
шин відбувається
через
несправності електричної частини.
Тому
ремонт електроустаткування має вельми
важливе зна
чение і є невід'ємною части
ною загального ремонту ма
шин.

Відмова електричних машин може бути викликана зовнішніми і внутрішніми
причинами. До числа, зовнішніх причин відноситься перевантаження, зміна напруги
в мережі, обрив живлячих дротів, несправність апаратури управління і пуску
,
вплив

довкілля (температура, волога, запилен
ня

і т.п.), зовнішн
я

механічн
а

ді
я
. Внутрішні
при
чин
и

зазвичай є слідством вказаних вище за ненормаль
н
и
х умови роботи або
результатів неякісного ремонту. Рідше зустрічаються випадки відмови унаслідок
неякісни
х матеріалів (наприклад, ізоляції), незавершеної конструкції або технології
виготовлення.

Найбільш важливими заходами, що забезпечують
безперебійну

роботу
електричних машин і апаратів,
є

правильна експлуатація, ретельний догляд за ними,
своєчасний

і якісни
й ремонт.

Пускова і регулююча апаратура призначена для управління роботою
електричних машин, мереж. За способом управління вона ділиться на апарати
-

ручне
і автоматичне управління. До апаратури ручного управління відносять рубильники і
перемикачі, контрол
лери, контактори і ручні пускачі; до апаратури автоматичного
управління магнітні пускачі і автомати фідерів.

Перевірку апаратури управління забійними машинами виробляють не рідше 2
раз на рік. При цьому повністю розбирають і чистять силові автомати і апара
ти
схеми, перевіряють уставки автоматів і реле, знімають характеристики, перевіряють
роботу схеми вхолосту і під навантаженням. У рубильниках перевіряють міру того,
що стосується ножів до контактної стійки. Ножі двополюсних і триполюсних
рубильників регулю
ють так, щоб вони включалися одночасно. Контакти
рубильників і контакторів чистять оксамитовим напилком. Чищення наждачним
папером не
дозволяється
, оскільки частки наждаку врізаються в матеріал, чим
знижують надійність контакту. Не допускається мастило в
ідкритих контактів,
оскільки змащувальна речовина вигоряє під дією дуги, а продукт згорання
забруднюють контактні поверхні.

Ремонт апаратури полягає в заміні або виправлення пошкоджених і зношених
деталей. Зношені контакти замінюють новими, а обгорілі або
оплавлені зачищають.
При зачистці прагнуть до збереження первинної їх форми. Срібні контакти при появі
подгара не зачищають, а протирають дрантям, змоченим в бензині.

При ремонті електродвигунів слідує не лише
усунути

пошкодження, але і
виявити причини, що

знижують їх
надійність
.
Для цього оглядають і перевіряють як
механічну
, так і електричну частину двигуна.

Перед розбиранням двигуна перевіряють стан корпусу, кріпильних деталей
фланців, вивідних затисків і кінців.

Особливо ретельно оглядають підшипникові
щ
ити для виявлення малопомітних
тріщин.






Лекция


Тема
.
Загальні відомості про змащувальні матеріали
.


Мастило призначене для зниження тертя і зносу деталей, їх
охолоджування,, а також для видалення із зазорів продуктів зносу, а в сочле
-
нениях, що спри
ймають ударне навантаження, вона виконує роботу
гідравлічного буфера. У сильно зношених вузлах, тертя мастило компенсує
наявність великих зазорів і не
ровностей.

Змащувальні матеріали бувають рідкі і консистентні (густі).

Физико
-
хімічні властивос
ті змащувальних масел. До основних физико
-
хімічних властивостей змащувальних матеріалів относят
ся: щільність,
в'язкість, температура спалаху, займання, застигання і каплепадения,
пенетрация, вміст води і механічних домішок, коксованість, кислотне число,
с
табиль
ность і маслянистість (клейкість).

Щільність характеризує здатність масла спливати, тобто облягати воду:
чим менше щільність масла, тим легше воно спливає, відділяючись від води.

В'язкість характеризує сили внутрішнього тертя одного шару масла відно
сно
іншого і залежить від його складу, температури і тиску, під яким воно знаходиться.

Температура спалаху


температура, при якої пари масла утворюють з
довколишнім повітрям суміш, вспыхи
вающую при тому, що піднесло до неї полум'я.
Вона служить показате
лем випаровуваності і вогненебезпечності масла. При
порівнянні двох масел приблизно однаковій в'язкості кращим вважається те, ко
-
торое має вищу температуру спалаху.

Температура займання


температура, при (якою змащувальний матеріал
спалахує від піднесеног
о полум'я і горить не менше 5 с. Вона зазвичай на 20


600С
вище за тем
пературы спалах. Температура займання, так само як і температура
спалаху, дозволяє визначати можливість при
менения змащувального матеріалу в
умовах високих температур.

Температура зас
тигання


така температура, при якій масло втрачає свою
рухливість. Вона характеризує воз
можность використання масла в умовах
знижених темпе
ратур.

Температура каплепадения


така температура, при якій відбувається
падіння першої краплі мастила, поме
щенн
ой в спеціальний прилад (прилад Убеллоде).
Вона харак
теризует можливість вступу мастила в сполучення само
теком,
наприклад при користуванні масельничками краплинного типа.

Наявність води в маслі є результатом недбалого зберігання або
транспортування.

Меха
нічні домішки потрапляють в змащувальні матеріали при їх виготовленні,
зберіганні і під час роботи машин.

Коксованість виражає вміст коксу у вагових відсотках.

Маслянистість, або клейкість, змащувального матеріалу характеризує його
здатність прилипати до з
мащуваних поверхонь і чинити опір витискуванню із зазорів
між ними. Чим краще маслянистість, тим менше масло выдавли
вается із зазорів і тим
вище його якість.

Сорти мастил, вживаних при експлуатації гірських ма
шин. Для
змазування поверхонь гірських машин,

що труться, застосовують рідкі, густі і
сухі мастила.

Рідкі мастила умовно підрозділяють на наступні групи:

індустріальні


велосит, машинне, веретенне, швацьке, сепараторне та інші;

моторні


автол, дизельне, моторне;

трансмісійні


трансмісійне, редукто
р, гипоид
ное та інші;

циліндрові


циліндрове, віскозин, суднове та інші;

компресорні;

приладові


приладове, телеграфне, годинне;

масла спеціального призначення, покликані виконувати не лише змащувальні
функції, але і роль робочого тіла,
-

це раз
личные
ізоляційні, гідравлічні,
амортизаційні, тор
мозные і інші рідини і масла, наприклад трансформатор
ное масло,
осьове.

З рідких мастил найбільшого поширення в гірській промисловості набули
індустріальні, трансмісійні, циліндрові і компресорні масла.

Широко з
астосовують наступні індустріальні масла: а) індустріальне І

12А
має в'язкість 10

14 сСт при 50°С і відрізняється ретельним очищенням і
температурою засты
вания не вище

30°С. Його застосовують переважно при
кільцевій системі мастила підшипників ковзання м
аломощ
ных генераторів і
електродвигунів з частотою обертання бо
лее 1000 об/мин і інших механізмів, що
мають малу нагруз
ку і великі швидкості;

б) індустріальне І

20А має в'язкість 17

23 сСт при 50°С; температура його
застигання

20° С. Пріменяют його для

мастила підшипників генераторів і
електродвигунів мощно
стью понад 100 кВт, що обертаються з частотою до 1000
об/мин і інших механізмів, мастило яких виробляється разбрызги
ванием або масло
протікає через фільтр;

в) індустріальне І

30А, індустріальні І

40
А і инду
стриальное І

50А
застосовують для мастила підшипників боль
шинства машин, причому підшипники,
що сприймають боль
шую навантаження при меншій частоті обертання або ж
работаю
щие при вищих температурах, змащують в'язкішим бортом масла, і навпаки.

Ма
сло індустріальні І

30А застосовують для підшипників металообробних
верстатів, врубових машин (у суміші з іншими маслами), відбійних і бурильних
молотків (при от
сутствии турбінного масла).

З трансмісійних тракторних масел для змазування зубчастих передач
вугільних
комбайнів і врубових машин при
меняют нігрол літній, такий, що має умовну в'язкість
від 4 до 4,5° ВУ100, і нігрол зимовий з умовною в'язкістю від 2,7 до 3,2° ВУ100. Вони
містять велику кількість смолистих речовин і володіють великою в'язкістю і
к
лейкістю.

Компресорні масла застосовують для мастила циліндрів компресорів і
повітродувних машин. Вони добре очищені, мають порівняно велику в'язкість і
високу температуру спалаху. В даний час компресорне масло виробляють двох сортів


К
-
12 і К
-
19.

Густі м
астила незамінні у вузлах, в яких рідке масло не може стриматися, а
безперервна подача його невозмож
на або недоцільна. Інколи їх використовують як
ущільнюючу речовину в сальниках, різьбових з'єднаннях і ін. Солідоли, у зв'язку з
тим що вони швидко набуваю
ть рідкотекучості, застосовують в легконагруженных
вузлах, рабо
тающих при температурі не вище 85° С. Однако хороша водо
стойкость
солидолов робить їх незамінними для вузлів, рабо
тающих у вологих умовах.

Вибір змащувальних матеріалів. Основною метою вибор
у сма
зочного
матеріалу є створення між поверх
ностями, що труться, міцного масляного
шару. Проте, вибираючи мастило, необхідно дотримувати і інші вимоги. У одних
випадках масло має бути досить ефективним охолоджувачем, в інших


оберігати поверхні ві
д корозії, в третіх


ущільнювати вузол або служити
одночасно гідравлічною рідиною і так далі При виборі мастила для рідинного і
по
лужидкостного тертя основним критерієм служить в'язкість масла. Для умов
граничного тертя основним показником масла служит
ь його маслянистість,
тобто здатність образовы
вать плівку, яка пом'якшує удари мікровиступів на
поверхнях тертя і попереджає виникнення сухого тертя.

При виборі консистентного мастила необхідно зв'язати її температуру
каплепадения з температурою нагріванн
я сма
зываемых вузлів, аби температура
каплепадения мастила була не нижча за температуру нагріву вузла, оскільки в
осоружному слу
чае мастило розплавиться і витече.

Від хорошої організації змащувального господарства, тобто пра
вильной
приймання, зберігання

і видачі змащувальних матеріалів, багато в чому залежить їх
якість. При недбалому зберіганні в мастило потрапляють пісок, грязь, вода і інші
домішки. У резуль
тате, як би рясно не змащували машину таким, маслом, її вузли
швидко виходитимуть з буд.

Устатку
вання коморою. Для збереження якості смазоч
ных матеріалів їх
комора повинна:


розташовуватися далеко від котельних, кузень і інших объек
тов, що рясно
виділяють пил і що можуть бути джерелом іскр, і по можливості ближче до
обслуговуваних механізмів;


бути д
остатньою за площею, світлою, добре предохра
нять змащувальні матеріали
від попадання в них вологи, піску і грязі.

Окрім цього комора повинна задовольняти вимогам техніки безпеки, санітарії і
вимогам противопожар
ной захисту.

У коморі, окрім природного, до
зволяється мати і элек
трическое освітлення з
герметичними патронами. Виключа
телі і рубильники мають бути винесені в
пожежобезпечне місце. Для видалення легкозаймистої пари нефтепро
дуктов комора
повинна мати надійну вентиляцію.

Зберігання інших предметів
, окрім змащувальних і обтиральних матеріалів, в
коморі забороняється; причому для обтиральних матеріалів виділяється окреме
ізольоване приміщення.

Комора має бути обладнана резервуарами для хра
нения чистого і
відпрацьованого масла, інвентарем для видачі
змащувальних матеріалів (вагами,
воронками, перекачными насо
сами і ін.). а також комплектом справного
противопожар
ного інвентаря (вогнегасниками, залізними ящиками з пе
ском, ломами і
ін.).

Баки для зберігання змащувальних матеріалів повинні мати, кришки
, що
щільно закриваються, роздавальні (для видачі мас
ла) і спускові (для випуску осаду)
крани. Спускові крани ставлять внизу баків, роздавальні розташовують на висоті не
ме
нее 100 мм від днища.

Тема 3.1.

«
Поняття про надійність. Чинники, які визначают
ь надійність
гірничих машин.
»


Надійність


властивість машини виконувати задані функції, зберігаючи в часі
значення встановлених
е
кс
плуатац
ій
н
и
х показників в заданих межах,
відповідних

заданим режимам і умовам використання,
технічного

обслуговування, рем
онтів,
зберігання і транспортування. Надійність характеризується безвідмовністю,
довговічністю, ремонтопридатністю і
терміном зберігання

машини.

Безвідмовність


властивість машини безперервна
зберігати
працездатність
протягом деякого часу або
деякі

напр
ацювання. Безвідмовність оцінюється п'ятьма
показниками
: напрацюванням на відмову
ГО
, вірогідністю безвідмовної р
о
бо
т
и

машини протягом необхідного часу, середнім напрацюванням повністю,
інтенсивністю відмов і параметром потоку
відмов
.
Відмовою називається

подія, що
полягає в порушенні працездатності машини.

Довговічність


властивість машини зберігати
роботоздатність

до настання
граничного стану при
встановленій

системі технічного обслуговування і ремонтів.

Граничним називається такий стан машини, при
яком
у

її подальша
експлуатація має бути припинена
через
неусувн
е

порушення вимог безпеки, або
неусувного відходу заданих параметрів за встановлені межі, або неусувного
зниження ефективності
е
ксплуа
тац
ії

нижче допустимо
ї
, або необхідності проведення
середовищ
його або капітального ремонту.

Ремонтопридатність


властивість машини,
що полягає

в пристосованості
до попередження і виявлення причин виникнення його відмов, пошкоджень і
усуненню їх наслідків шляхом проведення ремонтів і технічного
обслуговування
.
Показ
никами ремонтопридатності машини слу
жат середній час відновлення
ТВ
і
вірогідність
відновлення

в заданий час.

Для забезпечення ремонтопридатності гірське устаткування повинне
відповідати наступним умовам:

10.

взаємозамінюваність однотипних вузлів і деталей;

11.

з
ручність транспортування машини при спуску в кар'єр або шахту і по гірських
виробленнях;

12.

зручність монтажу в гірських умовах;

13.

можливість виконання монтажу і демонтажу без разбор
ки вузлів;

14.

хороший доступ до вузлів для їх огляду;

15.

забезпечення легкого регулю
вання вузлів і з'єднань;

16.

використання змінних елементів, що спрощують ремонт (втулок, вкладишів,
гільз, сухарів і інших легкозам
інних

деталей і компенсаторів зносу);

17.

у деяких деталях необхідно передбачати спец
і
аль
н
і

припуски на обробку при
ремонтах (напри
клад, по
товщині

дисків фрикційних муфт, які деформуються
під час роботи, по товщині торцевих стінок корпусів вихрових насосів і т. п.);

18.

наявність базових площин деталей для зручності контролю їх зносу.

Сохраняємость


властивість машини безперервна со
хра
нять справний і
працездатний стан в течію і після зберігання і(або) транспортування. Показниками
зберігання

є: гамма
-
процентний термін
зберігання

і середній термін
зберігання
.

Найчастіше надійність машин характеризують ко
е
ф
і
ц
іє
нтом готовності КГ =
ТО/ТО +

ТБ.

Слід мати на увазі, що надійність однієї і тієї ж
гірничої

машини залежить і від
гірничотехнічних умов, в яких вона працює. Так, для прохідницького комбайна не
байдуже
, по породах якої фортеці він проходить гірські вироблення.

Шляхи

підвищення надійно
сті машин.
Надійність

машини і процес її
зношування між собою
взаємозалежні
: чим інтенсивніше протікає процес фізичного
зносу

машини, тим нижче її надійність.
Шляхи

підвищення надійності машин
розрізняють конструктивні, технологічні і експлуатаційні.

Кон
ст
руктивні і технологічні чинники

передбачають проведення великого
комплексу заходів. До їх числа
відносяться
:

6)

створення нових конструкцій машин, в яких
механічні

зв'язки
-

зам
і
нен
і

електромагнітними, гідравлічними або пневматичними, зменшуючими знос
деталей
;

7)

створення і вживання нових, міцніших зносо
ст
і
йких матеріалів;

8)

вживання змащувальних пристроїв, що забезпечують опти
мальн
і

режими
мастила;

9)

вживання зміцнюючої обробки деталей;

10)

висока точність виготовлення деталей і вузлів,
що забезпечує
можливість їх
вз
аємної заміни.

Крім того, в процесі відробітку конструкції машини не
обх
і
д
н
о передбачати
вживання пристроїв,
забезпечуючих

машину від перевантажень, пристроїв для
компенсації зносу і сигналізації при порушенні мастила.


Тема 3.2. Тертя деталів. Знос детал
ів.

Рухома деталь працюючого механізму завжди сопри
касается з якою
-
небудь
іншою деталлю, що гальмує її движе
ние. Опір руху тіла в результаті соприкоснове
-
ния його з іншим тілом називається тертям. Деталі в цьому випадку називаються
парами, що труться, а
їх дотичні поверхні


поверхнями, що труться.

Види тертя. По характеру взаємного переміщення двох дотичних тіл
розрізняють два види тертя: тертя ковзання (тертя першого роду) і тертя
кочення (тертя другого роду). Крім того, розрізняють декілька видів тертя

в
залежності, від товщини змащувального шару між поверхнями, що труться:
рідинне, напіврідинне, граничне, напівсухе і сухе.

Рідинне тертя виявляється між поверхнями, що труться, коли вони повністю
розділені шаром мастила.

Напіврідинне тертя виникає за н
аявності раз
деляющего шаруючи мастила
між парами, що труться, і частич
ном торканні їх виступів. Воно виникає при малих
швидкостях ковзання і великих навантаженнях, при пуску і гальмуванні ма
шин, а
також в інших випадках, коли по характеру роботи вузлів
в них не можуть бути
створені умови для рідинного тертя. Цей вигляд тертя найбільш поширений в
практиці.

Напівсухе тертя виникає при недостатньої чисто
те обробки поверхонь, що
труться, коли головна частина на
грузки сприймається областю безпосереднього
ко
нтакту поверхонь, що труться, а. змащувальна рідина розподіляється між ними
окремими острівцями. По своєму характеру по
лусухое тертя наближається до
сухого, і, природно, втрати енергії і знос при нім будуть значно вищі, ніж при
Й*адкостном або напіврідинн
ому терті.

Сухе тертя відбувається при роботі незмащених або слабо змащених деталей,
що труться. Нормально воно має місце у фрикційних передачах, гальмах, в
сполученнях ланок гусеничного ходу, в деталях бару і ріжучих ланцюгів забійних
машин, при дії робоч
ого органу гірської машини на по
роду і тому подібне При сухому
терті виходить найбільший знос поверхонь, що труться.

Загальне поняття про зношуваність гірських машин. Боргів вічність і
ефективність роботи всякої машины'зависят від збереження в заданих меж
ах
зазорів і натягу між со
прягаемыми деталями. Відхилення цих величин від
нормаль
ных сприяють пониженню працездатності машини, по
вышению
питомої витрати енергії, порушують міцність эле
ментов.

Основною причиною цих порушень є знос.

Класифікація зносу. З
алежно від наявності изме
нений форми і розмірів
деталей знос машин ділять на дві групи: моральний і фізичний.

Моральний знос машини залежить від новизни її мо
дели. Він настає тоді, коли
на зміну старої моделі машини з'являються досконаліші, дозволяючі ви
конувати одну
і ту ж роботу краще і дешевше.

Фізичний знос


зміна первинного со
стояния, форми і розмірів виробу або його
елементів під воз
действием зовнішніх сил або умов, що наводить до пониже
нию його
якості.

Природний знос


знос, який наростає посту
пово протягом довгого часу. Він є
наслідком роботи сил тертя або інших чинників (температури, вологості,
абразивність і так далі), пов'язаних з нормальними умовами экс
плуатации і має
місце при найретельнішому виконанні технічних вимог по догляду за машино
ю.

Аварійний знос


раптова або прискорена поломка або деформація елементів
машин в результаті неправильної экс
плуатации, із
-
за конструктивних недоліків або
внутрішніх пороків матеріалу.

Найбільш характерні причини, що викликають аварійний знос, наступні:

порушення нормального режиму роботи машини (перегруз
ка, порушення
правильної взаємодії частин, ослабіння кріплення болтів, шпонок, клинів і т. п.);

неправильний режим мастила (відсутність мастила, несоответ
ствие сортів
мастила, неправильні норми мастила
);

невчасне очищення механізму від грязі і абразивних часток;

невчасна заміна деталей, що зносилися, або недоброякісний ремонт;

низька якість матеріалу деталей;

втомні явища в матеріалі деталей;

неякісне виготовлення деталей;

неправильна збірка механізму;

неправильна організація гірського виробництва (поломки при вибухових
роботах і ін.);

стихійні лиха.

Механічний знос. У гірських машинах найчастіше спостерігається механічний
знос, що виникає під дією сил тертя.

Абразивний знос є зрізом матеріалу виступом,
що упровадився, або твердими
включеннями, попали ззовні. При цьому утворюються подряпини, які наводять до
зміни форми і розмірів деталей. На швидкість абразивного зношування деталей
надають вплив твер
дость, міцність, розміри і форма абразивного тіла, меха
-
нические властивості поверхонь деталей, співвідношення твердо
сти абразивних
часток і металу, швидкість відносного переміщення і величина питомих тисків на
поверхнях тертя.

Мірою зносу деталі є зменшення її лінійних розмірів, об'єму або маси.


Корозійний
знос. Корозією називається разру
шение металевих частин машин і
споруд під дейст
вием довкілля. Корозійне руйнування протікає під впливом води,
повітря або хімічних речовин. Воно починається з поверхні і поступово поширюється
в глиб металу. Найбільш пошире
ним виглядом корозії є іржавіння, тобто з'єднання
металу з киснем воз
духа.

Методи зменшення зносу. У питаннях надійності ма
шин основну роль грає
зносостійкість їх елементів. Основними методами зменшення зносу є:

вибір матеріалу необхідної якості;

здобутт
я необхідної чистоти поверхні деталей при из
готовлении;

поліпшення механічних властивостей матеріалу деталей; дотримання режимів
мастила; захист деталей від корозії.

Тема 3.3.
Загальні відомості про допуски і посадки.


При ремонті об
ладнання

величезне

значення має точність виготовлення
його елементів, що дозволяє вести збірку без пригону і дополни
тельной обробки,
тобто з найменшими витратами часу і праці. Вона досягається шляхом
дотримання необхідних до
пусков і
посадок при виготовленні детал
ів
.

За
лежно від призначення деталей їх сполучає з раз
личной мірою щільність.
Щільність з'єднання деталей, визначувана різницею між діаметрами отвору і валу,
називають посадкою.

Позитивну різницю між діаметром отвору і валу, називають зазором, негативну
(діаметр

отвору менше діаметру валу)


натягом.

У зв'язку з тим, що при виготовленні деталі абсолютно точ
но витримати будь
-
який її розмір практично неможливо, для діаметрів отвору і валу встановлюють
найбільші і наи
меньшие граничні розміри. Початком відліку служ
ить загальний для
деталей, що сполучаються, розмір, званий номінальним Номінальні розміри
вибирають по ГОСТ 6636

69. Стандарт номінальних розмірів побудований як ряд
переважних чи
сел від 1 до 500 мм.

Різниця між найбільшим граничним розміром і но
мин
альным називається
верхнім граничним відхиленням, а різниця між найменшим граничним і
номінальним розмірами називається нижнім граничним відхиленням. Раз
ность між
найбільшим і найменшим граничними разме
рами називається допуском.

Величини допусків встано
влені стандартними класами точності. Для розмірів
від 1 до 500 мм


19 класів точності (по ОСТам і Гостах загальносоюзної системи
допусків і по
садок), для розмірів понад 500 мм


12 класів точності. У ремонтній
справі застосовують допуски головним чином т
ретього класу і вище.

Посадки розділяють на посадки із зазором (рухи, хо
довая, легкоходовая,
широкоходовая і що ковзає), з натя
гом (пресова перша, пресова друга, пресова третя,
гаряча, пресова і легкопрессовая) і перехідні (глуха, туга, напружена і щільн
а).

Допустимий знос деталей. Допустимі збільшення зазо
ров при роботі
більшості сполучень машин і механізмів визначають на підставі розрахунків або
дослідних даних. Для деяких сполучень, наприклад вал


підшипник, подшип
-
ники кочення, зубчасті колеса, цили
ндро
-
поршневая група, не встановлені
величини допустимого зносу. Їх визначають по рекомендаціях.

Вимір зносу. Контроль величини зносу виробляють зовнішнім оглядом і
вимірами за допомогою мерительных інструментів, контрольних пристосувань,
приладів і спеці
альної апаратури. Перевірку розміру або відхилення від форми
можна виробити абсолютним або відносним способом из
мерений.

При абсолютному способі вимірів величину розміру по
лучают на самому
мерительном інструменті. Засобами из
мерений при цьому способі сл
ужать лінійки,
штангенциркулі, глибиноміри, штангензубомеры, мікрометри, штихмассы, кутоміри і
інші інструменти. Недоліком абсолютного спо
соба вимірів є залежність свідчень від
точності виготовлення і зношеності інструментів.

Відносний спосіб вимірів знос
у полягає Вт, що зношену деталь порівнюють з
новою (зразковою) за допомогою різних чутливих приладів (індикаторів,
пассаметров, оптиметров і ін.). Точність відносного изме
рения значно вище
абсолютного. Рекомендується следую
щий порядок виміру зносу детале
й:

діаметр шийки валу заміряти в трьох місцях по її довжині кожного разу в двох
взаємно перпендикулярних напрямах. Два місця вимірів брати на відстані 5

10 мм
від галтелів, а третій


посередині довжини шийки;

внутрішні діаметри гідравлічних і пневматичних

циліндрів заміряти в трьох
місцях по довжині, одне з яких повинне збігатися з серединою довжини робочого
ходу поршня, друге і третє повинне знаходитися нижче за середину поршня при його
знаходженні в крайніх положеннях (верхня і нижняя мертві точки). Діам
етри поршнів
заміряти в двох
-
трьох се
чениях;

зуби шестерень заміряти по товщині. Вимір виробляють штангензубомерами,
граничними шаблонами і так далі в двох або трьох перетинах (залежно від довжини
зуба), потім срав
нивают з даними Госту. Заміряти слід три

зуби, нахо
дящиеся на
рівній відстані один від одного;

шліци на валах заміряти по ширині в двох
-
трьох перетинах в місцях
найбільшого зносу і порівнювати з ГОСТ 1139

58.

На кожному валу необхідно заміряти два


чотири шліци (залежно від
загального їх числ
а), однаково віддалених один від одного.


Тема 4.1.

«Поняття про технологічний процес ремонту»



Технологічним процесом ремонту називається комплекс робіт по вос
-
становлению працездатності машини. У цей процес входить:



розбирання всієї машини (при капітал
ьному ремонті) або некото
рых її вузлів (при
поточному ремонті);



очищення і миття деталей:



ремонт базових деталей;



збірка вузлів і машини в цілому із за
меной зношених деталей і агрегатів;



випробування отремонти
рованной машини.

Для проведення швидкого і я
кісного ремонту машини з найменшими витратами
праці і матеріалів виробляють ретельну підготовку


Організаційна підготовка

Організаційна підготовка зводиться до оформлення заявок на купувальні
вироби і запасні частини, складанню графіка проведення ремонту,
подготов
ке самої
машини, технологічного оснащення і ремонтної пло
щадки.

Необхідні купувальні вироби і запасні частини для выпол
нения ремонтів
передбачають в річних заявках. До моменту зупинки машини на ремонт всі вони
Мають бути отримані і доставлені на

ремонтні майданчики або в комори.

Графіки проведення ремонтів складають лінійні (для невеликих машин) або
мережеві (для крупних машин і ком
плексов). Вони дозволяють скоротити тривалість
ремонтного циклу.


Конструкторська підготовка

Конструкторська підгот
овка полягає в забезпеченні ремонтних бригад
необхідною технічною документацією.

У комплект документів входять:



робочі креслення ремонтованої машини;



технічні умови на ремонт;



альбоми браковоч
ных карт;



специфікація деталей, що отримуються з боку, і де
тал
ей власного
виробництва.

Робочі креслення машини, технічні умови на ремонт і альбоми карт бракувань
зазвичай отримують із завода
-
изгото
вителя. Якщо робочі креслення відсутні, то що
підлягають виготовленню або відновленню деталі эскизируют з натури.

У конс
трукторську підготовку входять також проектування спеціального
ремонтного оснащення і пристосувань.

Технологічна підготовка

Технологічна підготовка починається з перевірки деталей на
технологічність їх виготовлення або відновлення на ре
монтном підприємств
і,
намічаються підприємства або цехи для їх виготовлення або ремонту.

На деталі власного виробництва (відновлення) складають ремонтні
(технологічні) кар
ты, що враховують прогресивні способи виготовлення деталей, а
також складають завдання на проектування
оснащення (кон
дукторов, візків, треног і
тому подібне і спеціального інструменту).

Способи відновлення деталей вибирають, виходячи з їх конструктивних
особливостей, матеріалу, сприйманих на
грузок, а також величини і характеру зносу.

Робочі креслення і те
хнічні умови на ермонт отримують із заводу
-
виготівника.

Особливу увагу приділяють вибору способів відновлення деталей, находящих
ся
під впливом високих знакозмінних навантажень. Для відновлення таких деталей не
можна застосовувати способи, сни
жающие втомн
у міцність.

8.4.
Методы измерения
,
контроль и дефектоскопия деталей

Контроль за всеми деталями машин производят для установления
степени износа
деталей и возможности их дальнейшего использования при
ремонте. Для правильной оценки
состояния деталей и предот
вращения
возможных ошибок по каждому типу машин должны
быть составлены
технические условия на контроль и диагностику деталей, способы измере
-
ния допустимых износов и установление дефектов и предельных размеров
деталей для
выбраковки.

Дефектоскопию деталей
выполняют для определения их техническо
-
го состояния
возможностей дальнейшего использования [12].

В процессе дефектоскопии все детали делятся на три группы:

·

годные детали, размеры которых соответствуют допускаемым ве
-

личинам, их отправляют на сборку или

склад готовых деталей;

·

детали, имеющие износ и повреждения, которые могут быть вос
-

становлены, их отправляют на ремонт;

·

детали забракованные, восстановить их невозможно и нецелесообразно.

Все детали маркируют: годные


белой краской; подлежащие ремон
ту


зеленой;
негодные


красной. Контроль деталей производят работники
ОТК или
дефектоскописты.

Контроль деталей производят:
наружным осмотром, простукивани
ем,
прослушиванием, при помощи соответствующих инструментов и при
пособлений,
приборов и специальной

аппаратуры.

Контроль деталей осуществляют в следующей последовательности.
Сначала
контролируют поверхности, если детали имеют большой износ,
дальше их не проверяют.
При малом износе (допустимом) проверяют
скрытые дефекты различными методами
дефектоскопии
[14].

Непригодность деталей характеризуется следующими признаками:

корпусные детали из стального литья бракуются при обнаружении
сквозных трещин,
изгибов, изломов, нарушающих прочность;

оси и валы при наличии трещин, изломов, остаточных деформаций
от изгиб
а и
скручивания;

зубчатые колеса и шестерни не подлежат восстановлению, если есть
поломанные зубья,
трещины, питтинги на большой величине зубьев, от
-
слоения на рабочей поверхности
цементированных зубьев;

пружины, пружинные кольца, стопорные шайбы бракуются

при по
-
ломке, наличии
трещин и потере упругости более 10 % номинальной
болты и гайки бракуются при износе резьбы более чем двух ниток на
рабочей части;

уплотнения бракуются в случае механических повреждений (вмяти
-
ны, риски,
трещины), ослабления поджимающ
их уплотнений;

шариковые и роликовые подшипники


при наличии трещин на
кольцах,
бороздчатых выработок, чешуйчатости и отслаиваний на поверх
-
ности беговых дорожек,
колец, шариков и роликов, повреждения буртика
внутреннего кольца, отсутствии части
шариков и
ли роликов, появления на поверхности металла цветов побежалости, наличия
радиального зазора,
превышающего допустимую величину;

золотники, гильзы, клапаны, седла, плунжеры насосов


при отсутст
-
вии задиров,
забоин, рисок, деформаций, коррозии.

Проверку геом
етрических размеров и отклонений от геометрической
формы можно
проводить масштабными линейками, штангенциркулями,
микрометрами, угломерами и
др. инструментами.

Для правильной оценки пригодности детали к ее повторному исполь
-
зованию
недостаточно только сохр
анение ее геометрических размеров, не
-
обходимо определить
скрытые дефекты
-

раковины. Трещины, включения и
т.д. Для выявления скрытых дефектов
применяют средства технической
диагностики.

Техническая диагностика


отрасль знаний, исследующая техниче
-
ское сос
тояние
объекта диагностирования и проявления технических со
-
стояний, разрабатывающая методы
их определения, а также принципы по
-
строения и организацию использования систем
диагностирования. Объек
-
тами диагностирования являются изделия и их составные части
[14].

Техническое диагностирование


процесс определения технического
состояния объекта
диагностирования с определенной точностью.

В процессе эксплуатации непосредственное измерение структурных
параметров
(зазоров, износов) без их разборки затруднительно,
поэтому
часто пользуются косвенными
методами, связанными с техническим со
-
стоянием объекта. В качестве диагностических
параметров могут быть ис
-
пользованы параметры рабочих процессов (мощность, тормозной
путь, и
др.), сопутствующих процессов (шум, вибрация
, изменение температуры и др.), а
также геометрические величины биения, люфты, зазоры и др.).


Процес ремонту (розбирання машини, миття деталей)

Перед розбиранням виробляється миття машини і її попередній огляд, під час
якого орієнтування встановлюється те
хнічний стан машини і оформляється
приемосдаточным актом.

Розбирання ведуть в розбірних цехах або на спеціальних ділянках ремонтних
цехів, які оснащені вантажопідйомними засобами, стелажами відповідними
інструментами і пристосуваннями.

Розбирання проводять

відповідно до технологічних карт і графіків, в яких
вказується порядок виконання операцій і прийому роботи, вживане устаткування,
пристосування і інструмент, норми часу, а також технічні умови на розбирання.
Машину можна розбирати послідовним або комбінов
аним методом. При
послідовному методу розбирають спочатку один вузол, потім інший, третій і так далі
Ком
бінірованний метод передбачає, якщо це можливо, одночасне розбирання
декількох вузлів, що скорочує терміни ремонту машини.

Миття деталей. Перед відновл
енням деталі ретельно очищають від грязі і
продуктів зносу.


Деффіктация і сортування деталей

Дефіктация і сортування деталей. Після миття деталі піддаються
дефиктации з метою встановлення міри зносу і можливості подальшого
використання. Оцінку придатності

деталей здійснюють за спеціальними
технічними умовами зовнішнім оглядом і за допомогою мерительных
інструментів, пристосувань і приладів спеціальної апаратури.

Технічні умови містять перелік можливих де
фектов деталей і способи їх
виявлення з вказівкою не
обхо
димых для цього контрольних інструментів, приладів
або при
способлений, а також карти бракувань. Карти містять ознаки зносу, при яких
деталі відносять до придатних для повторного використання без ремонту, підметом
ремонту або остаточному вибраковуванн
ю.

Карти бракувань складають за формою 1.

Результати перевірки деталей заносять у ведомость дефекта
-

Ведомость дефектации є основним документом для планерування роботи цехів
і ділянок, деталей, що займаються відновленням, для технічних і економічних
аналіз
ів конструкцій машин, а також для встановлення термінів служби деталей.

При перевірці і сортуванні вживані деталі ділять на три групи:

1)
придатні деталі, знос яких лежить в межах допускае
мых величин,
передбачених картами бракувань. На каж
дой придатної д
еталі ставлять клеймо
контролера і направляють на збірку або на склад Придатних деталей;

2)
деталі, знос і пошкодження яких можуть бути устра
нены. Ці деталі
маркірують умовними знаками (цифрами або фарбами різних кольорів) залежно від
необхідного спо
соба

відновлення і направляють в ремонт;

3)
деталі, остаточно забраковані унаслідок повного зносу або серйозних
пошкоджень, а відновлення їх невоз
можно або економічно недоцільно. Їх сортують
по марках металу і направляють на склад металобрухту.

Відновленню не

підлягають:

підшипники кочення з пошкодженнями доріжок обойм, ша
риков і роликів,
корозії робочих поверхонь, за наявності віспин і відшаровувань на робочих
поверхнях, а також в разі зносу посадочних місць обойм;

болти; гвинти, шпильки, пробки і гайки із з
ірваними резь
бами;

пружинні шайби і пружинні кільця в разі наявності залишкових деформацій або
зламів;

порвані або розтягнуті ущільнення з шкіри, фетру і ре
зиновой суміші,
прокладки з неметалічних матеріалів;

шпонки, що мають залишкові деформації або зме
ншені розміри.

Дефекти деталей, що підлягають відновленню, мають легко усуватися
недорогими і надійними способами.

«Виявлення несправності машини»

Тема 4.2.«Відновлення деталей механічною обробкою, зваркою»


Ремонт зношених деталей полягає у відновленні ї
х первинних або установці
нових ремонтних розмірів, а інколи і форм.

Ремонтні розміри. Ремонтними назы
ваются розміри, що встановлюються
для відремонтованої дета
ли і відрізняються від проектних.

Відомо два види ремонтних розмірів:

3.

Стандартні

4.

Вільні.

Станд
артні ремонтні розміри встановлюють для тих деталей або сполучень,
величина зносу яких заздалегідь відома.

Вільними називають ремонтні розміри деталей, що встановлюються у кожному
конкретному випадку по фактичному зносу деталей, що сполучаються. Ними
корис
туються для збереження крупних, дорогих деталей.

Найбільш простим способом ремонтносопрягаемых деталей є обробка
посадочного місця однієї з них в наступний ремонтний розмір: вал в менший, отвори
в більший.

Ремонт деталей механічною обробкою полягає в знятт
і частини металу з таким
розрахунком, аби після механічної обробки отримати потрібну геометричну форму.

Допуски на обробку деталей до ремонтних розмірів приймають ті ж, що і при
виготовленні нових деталей, знаючи необхідну точність вибирають вигляд обробки

і
типа верстата.

Ремонт способом додаткових деталей є ремонт сполучень з вживання
додаткових деталей компенсуючих знос зваркою і направкою.


Залежно від міри зносу деталь може мати не
сколько ремонтних розмірів.
Черговий ремонтний розмір валу визначають
по формулі

dPn

=
dH

-

2
n
(?' + ?")

де dPn

ремонтный розмір валу, мм;

dH



номінальний діаметр шийки валу до зносу, мм;

п


порядковий номер ремонтного розміру;

?'


допустима величина зносу деталі на одну сторону, мм;

?"


припуск на обробку при ремонті н
а одну сторону, мм.

Отвори (підшипники і інше) для такого валу роблять теж з відповідно
зменшеними розмірами.

В тому випадку, якщо необхідно зберегти деталь з отверсти
ем, то його
черговий ремонтний діаметр (мм)

DPn
=
DH

+ 2
n
(?' + ?").

Знаючи допустиму велич
ину зносу ?', можна розробити систему стандартних
ремонтних розмірів для кожної деталі.

Кількість чергових ремонтів деталі не безмежна. Воно залежить від величини
допустимих (граничних) ремонтних раз
меров. На їх вибір робить вплив необхідна
міцність детал
і, глибина шару цементації або загартованого, проч
ность і розміри
зв'язаних деталей.

Відновлення деталей механічною обробкою. Найбільш простим способом
ремонту деталей, що сполучаються, є об
работка посадочного місця однієї з них в
наступний ремонт
ный ро
змір: валу


в менший, отвори


в більший. Яку із
зв'язаних деталей необхідно замінити, а яку восста
новить


слід вирішувати у
кожному конкретному випадку отдель
но. Зазвичай доцільніше відновлювати
дорожчу де
таль.

Ремонт деталі механічною обробкою поляг
ає в сня
тии частині металу з таким
розрахунком, аби після механічної обробки отримати правильну геометричну форму.

Допуски на обробку деталей до ремонтних розмірів при
нимают ті ж, що і при
виготовленні нових деталей. Знаючи необхідну точність, вибирають
вигляд обробки і
типа верстата.

При відновленні деталей чисто механічним способом усувають наявні
спотворення первинної форми (на
пример, эллипсность) і поверхневі пошкодження
(ризики, за
боины, місцеві задираки). Якщо для відновлення деталі необ
ходимы і
інші
технологічні процеси (наприклад, зварка), то механічну обробку здійснюють після
них. Це по
зволяет зберегти чистоту оброблених поверхонь.

Ремонт способом додаткових деталей. Різновидом способу відновлення
деталей механічною обробкою є ремонт сполучень

із застосуванням допол
нительных
деталей, компенсуючих знос: стаканів, переход
ных втулок, кілець, накладок,
вкладишів і тому подібне Цей спосіб застосовують при відновленні зношених
підшипників сколь
жения, валів, циліндрів насосів і компресорів, а також

для
відновлення отворів, виправлення яких наплавленням мо
жет викликати
пошкодження базових поверхонь. Ремонт заклю
чается в тому, що отвір або цапфу
валу обробляють до такого розміру, аби можна було запресувати в отвір або
напресувати на цапфу втулку, як
у потім доводять об
работкой до необхідного
розміру.

Додаткові деталі виготовляють з того ж матеріалу, з якого зроблена основна
деталь. Чистота обробки і твер
дость їх поверхонь також повинні відповідати проект
-
ным. Надійне з'єднання втулок з деталями забе
зпечується за рахунок натягу. Інколи
втулки по торцях приварюють або фик
сируют штифтами і гвинтами.

Перевагою цього способу є відсутність деформа
ции ремонтованих деталей.
Істотними недоліками слід вважати зниження міцності деталей і підвищення кон
-
центра
ции тепла в сполученнях із
-
за зниження інтенсивності його відведення.

Тема 5.1 Монтаж гірського устаткування


Монтаж


комплекс операцій, що включає збірку машин з установкою їх на
фундамент або робоче місце, підключення до джерела енергії, випробування,
наладку
і регулювання машин. Тривалість, трудомісткість і вартість монтажу в значній мірі
залежать від способів монтажу, типа монтажних машин і своєчасного забезпечення
процесів монтажу матеріальними і трудовими ресурсами.

При вибиранні технічних засобів м
онтажу приймають у вни
мание: габарити і
масу вмонтовуваного устаткування; умови обмеженості монтажного майданчика,
наявність під'їзних шляхів, електричній і тепловій енергії; компоновку і розміри
будівель, споруд і гірських вироблень, в яких виробляється

монтаж устаткування;
об'єми робіт і задані терміни закінчення монта
жа; способи монтажу і варіанти
технології робіт; форми орга
низации праці монтажників; технічні характеристики
монтаж
ных машин (вантажопідйомність, висота підйому крюка, виліт стріли, ра
діус
її дії, вантажний момент); технико
-
экономи
ческие характеристики монтажних машин
за вартістю машиносмены і їх продуктивність.

На першому етапі, на підставі затвердженого плану визначаються терміни
почала і закінчення монтажних робіт на об'єкті, формує
ться вся вихідна інформація
про об'єкт мон
тажа (габарити і маса вмонтовуваного устаткування, специфи
ческие
умови монтажу, характеристика монтажного майданчика забезпеченість
електроенергією і т. п.), об'єм і терміни выпол
нения монтажних робіт; виробляєт
ься
аналіз специфи
ческих умов виробництва монтажних робіт


виявляються
найважливіші чинники, що впливають на вибір методів монтажу, ос
новных засобів
механізації, способів виконання окремих операцій і ін., а

також аналіз і попередній
вы
б
і
р можливих варі
антів і критерію оптимальності монтажних робіт. Найчастіше як
критерії оптимально
сти приймають час і вартість виконання монтажних робіт.

Другим етапом виконання монтажних робіт є період підготовки до монтажу. На
цьому етапі виконується проектно
-
конструкто
рська, технологічна і організаційна
підготовка монтажного виробництва.

Проектно
-
конструкторська підготовка включає виконання наступних заходів:
розробку креслень монтажного устаткування і пристосувань; розробку схем
розбиття устаткування негабарита на пост
авні блоки; маркіровку поставних
блоків і деталей; розробку схем строповки устаткування.

Технологічна підготовка включає розробку технологічних схем монтажу
устаткування, схем укрупнительной збірки вмонтовуваних конструкцій,
технологічних карт на транспорт
ування і монтаж основного устаткування,
відомостей необхідного монтажного устаткування, мате
риалов і оснащення.

Організаційна підготовка включає розробку графіків: виробництва
монтажних робіт потреби в основному устаткуванні, матеріалах і конструкціях
для виробництва монтажних робіт; роботи основних монтажних машин; потреби в
людських ресурсах, а також розрахунок техніко
-
економічних показників монтажу.

Після завершення робіт з підготовки починається етап безпосереднього
виробництва монтажних робіт і о
перативного управління цим процесом.

Основне завдання оперативного управління полягає у вы
явлении відхилень
фактичного стану монтажу від заплани
рованного і у виробленні дій, що управляють,
для ликвида
ции наявних невідповідностей.

Загальна схема оператив
ного управління монтажем зводиться до наступного:

весь період монтажних робіт розбивається на ряд рівних інтервалів часу (доба,
тиждень, декада), через які здійснюватиметься контроль за ходом розвитку
монтажних роботі;

у кожному прийнятому інтервалі часу

порівнюються плани
руемые і фактично
виконані об'єми робіт, перевіряється забезпеченість монтажного майданчика всіма
видами ресусов, розраховуються їх потреби, запаси і т. д.;

якщо процес монтажного виробництва розвивається нормально, то слід
переходити д
о наступного етапу оперативного управління. Інакше здійснюється
необхідна дія, що коректує, на хід монтажного процесу з метою його повернення в
заданий стан.

Після завершення монтажних робіт виробляється контроль якості їх виконання.

картці
Завершуючим ета
пом монтажу є наладка і опробо
вание змонтованого
устаткування, визначення його производи
тельности і здача устаткування в
експлуатацію.

Приймання змонтованого устаткування і передача його в експлуатацію
оформляються актом прийому
-
передачі по типовій формі

і записом в інвентарній
по
обліку основних фон
дов підприємства.

Основні правила техніки безпеки при монтажно
-
налагоджувальних роботах.
Для забезпечення безпечної роботи по монтажу і наладці гірничо
-
шахтного
устаткування до її виконання допус
каются робіт
ники, прошедшие спеціальну
підготовку і посвідчення, що мають, на право роботи з вмонтовуваним
устаткуванням і засобами для виконання монтажних і налагоджувальних робіт.

В процесі монтажу устаткування всі його учасники повинні строго дотримувати
основні пр
авила ТБ при навантажувально
-
розвантажувальних роботах,
транспортуванні устаткування і інструкцій з безпечної експлуатації електричних
установок. Так, вскры
тие електроапаратура в зоні монтажної ділянки виробляється
персоналом монтажного управління лише з
дозволу диспетчера шахти. Для цього
кожна змінна монтажна бригада включає в свій склад не менше двох
електрослюсарів, що мають III кваліфікаційну групу по техніці безпеки при об
-
служивании електроустановок до 1000 Ст

Надійна і безперебійна робота гірничоша
хтного устаткування може бути
досягнута лише при правильній організації його використання на виробництві. Під
правильною організацією використання розуміється: використання устаткування по
прямо
му призначенню в умовах, відповідних його області приме
нения
; закріплення
устаткування за конкретними особами, произ
водящими його експлуатацію;
організація правильного догляду за (устаткуванням; організація правильного обліку
роботи оборудо
вания.

Велика частина гірничошахтного устаткування призначена для виконанн
я
сповна певних функцій, тому не возни
кает скрути у виборі типа машини для
виконання того або іншого виробничого процесу. Слідує лише правиль
но підібрати
типоразмер (модель) машини, аби в даних конкретних умовах експлуатації досягти
максимального эф
фект
а від її вживання.

Для підвищення особистої відповідальності виробничого персоналу
устаткування закріплюється за робітниками, яким пору
чена його експлуатація.
Закріплення оформляється записом в Кні
ге вбрань і організації робіт по технічному
обслуговуван
ню і поточному ремонту устаткування.

Деякі види устаткування (конвеєри, механізована крепь і ін.) допускається
закріплювати за окремими робітниками не в повному комплекті, а частково (від
пікету 1 до пікету 30, від пікету 31 до пікету 60 і т. д.). Можна за
кріплювати оборудо
-
вание по основних його елементах: механічна частина, электри
ческое устаткування,
г
ідравліка, автоматика
.


Тема 5.2.
Демонтаж гірського устаткування.


В процесі експлуатації гірських машин виникає періодична потреба в
переміщенні їх на і
нші ділянки або видачі машин на поверхню для проведення
ремонтних робіт. Для выпол
нения цих заходів виробляється демонтаж машин і
обору
дования.

Демонтаж


це комплекс операцій, що включає от
ключение машин від джерел
енергії, розбирання їх на транспор
та
бельные частини і вантаження на засоби
транспорту.

Демонтажу підлягають лише великогабаритні і важкі гірські машини і
устаткування, транспортування яких в зібраному вигляді неможливе із
-
за обмежених
розмірів гірських вироблень і обмежених можливостей демон
тажного і транс
-
портного устаткування. Машини невеликих розмірів зазвичай перевозять без
попереднього розбирання.

При проведенні конструкторською, технологічною і организа
ционной
підготовок демонтажу устаткування використовуються раніше виконані розробки
для
монтажу цього ж устаткування (схеми розбиття устаткування негабарита на поставні
блоки, схеми строповки устаткування, схеми установки вузлів обо
рудования на
транспортних вагонетках і ін.) і, крім того, раз
рабатывается додаткова документація.
Зокрема,

техно
логическая підготовка демонтажу включає розробку технологи
ческих
схем демонтажу, відомостей необхідного устаткування, матеріалів і оснащення.

При організаційній підготовці демонтажу розробляють: графік виробництва
демонтажних робіт; графік потреби
в людських ресурсах; розрахунок техніко
-
економічних показників де
монтажа і ін.


Приложенные файлы

  • pdf 16377211
    Размер файла: 814 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий