Літер читання


Урок № ______ Дата _____
Тема: 3 народного джерела. Прислів’я, приказки
Василь Скуратівський «Вересневий час – сім погод у нас», «Вересень»
(Перлинка с.4 – 7)
Мета: навчати учнів читати вдумливо і виразно, усвідомлювати зміст прочитаного, розмірковувати, придивлятися, прислухатися до звучання художнього слова; розвивати
мовлення учнів, естетичний смак; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра «Дощик». Робота над скоромовкою
Діти читають хором:
• Накрапає дощ (тихо);
• Дощ сильнішає (голосніше);
• Злива (голосно);
• Дощ слабшає (тихіше);
• Дощ припинився (читання припиняється:).
Заболіло горло в горили —
Бо горила багато говорила.
2. Читай чітко, весело!
— Гей, Федько , —
Питають люди, —
Чом заліз
У кропиву ти?
— А тому, що
З дідусем
Ми на пасіку
Ідем.
Там такі кусючі бджоли —
Гірш, ніж лікарські уколи.
Нажалю своє тут тіло, щоб не так
Од бджіл
Боліло!
К.Дяченко
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту «Вересневий час – сім погод у нас» (с. 5 – 6 )
Фізкультхвилинка
Плів павутинку павучок —
І заболів йому бочок.
Встанем разом на хвилинку
Й проведем фізкультхвилинку.
Руки вгору, руки вниз,
Вліво, вправо повернись.
Сіли — встали, сіли — встали,
Кошенята заплигали,
У долоньки заплескали
І за парти посідали.
2. Опрацювання вірша «Вересень» (с. 6 – 7 )
1) Гра ≪Рибки≫. Самостійне мовчазне читання вірша учнями.
— Поміркуйте, як треба читати вірш.
2) Виразне читання вірша учнями.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що було найбільш цікавим?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати . 3 народного джерела. Прислів’я, приказки
Василь Скуратівський «Вересневий час – сім погод у нас», «Вересень»
(Перлинка с.4 – 7)

Урок № _____ Дата _____
Тема: Іван Сенченко «Сім погод у нас» ( П. с.7 – 9)
Мета: навчати учнів читати вдумливо і виразно, усвідомлювати зміст прочитаного, розмірковувати, придивлятися, прислухатися до звучання художнього слова; розвивати
мовлення учнів, естетичний смак; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Їжак та їжаченя
їздять по гриби щодня,
їжачиха помагає —
Сироїжки їм збирає.
2. Робота над чистомовкою
Са-са-са — летить оса,
Зу-зу-зу — веду козу,
За-за-за — іде коза,
Су-су-су — відро несу,
Шу-шу-шу — листя ворушу.
3. Гра «Доповни словосполучення»
Великий камінь, а маленький... (камінець).
Великий прапор, а маленький... (прапорець).
Великий корінь, а маленький... (корінець).
Великий гребінь, а маленький... (гребінець).
Великий ремінь, а маленький... (ремінець).
4. Читайте тільки назви тварин!
Порт, рись, клен, їжак, липа, вовк, горох, нічка, гадюка, лавка, море,
клей, єнот, барабан, молоко, малина, лев, кіт, підручник, ведмідь, стіл,
журнал, газета.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми знайомимося з творчістю Івана Сенченка. Він написав багато творів, і всі вони світяться любов’ю автора до тих, кому він їх присвячував. Його ім’я занесено в енциклопедію світової літератури.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання оповідання Івана Сенченка «Сім погод у нас» (с. 7- 8 )
2. Виразне читання оповідання вчителем.
Фізкультхвилинка
3. Читання оповідання учнями.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати виразно оповідання с. 7 - 8


Урок № ______ Дата ______
Тема: Катерина Білокур «Талант від Бога» ( П. с.9 – 11 )
Марія Примаченко «Їде осінь на коні»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання, літературного аналізу твору; формувати оцінні судження; розвивати зв'язне мовлення учнів, пізнавальний інтерес; виховувати любов до природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Робота над чистомовкою
Ить-ить-ить - заєць в полі аж тремтить.Ис-ис-ис - підкрадається хижий лис.
Ем-ем-ем - він сховався за кущем.Нув-нув-нув - стрімко заєць наш чкурнув.
Уха-уха-уха - але довгі в нього вуха,Ису-ису-ису - не догнати його лису.
Їх-їх-їх - не сховати зайцю їх.Ець-ець-ець - прудкий заєць стрибунець.
2.Робота над скоромовкою
Сторож на баштані крітКіт і кріт посмакували,
Якось зготував обід.Кіт і кріт порозмовляли,
Лиш зачувши про обід,Трішки кіт і кріт поспали...
До крота примчався кіт.Лихо! Кавуни покрали!
3.Гра «Продовжіть речення»
Суниці і малина - це... (ягоди).
Клен і липа-...(дерева).
Перець і огірок-.. (овочі).
Береза - дерево, а бузок -...(кущ).
Пальто - одяг, а черевики - ..(взуття)
Короп - риба, а борщ - ... (страва).
III.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання оповідання «Талант від бога» (с. 9 - 10)
1) Гра «Передбачення».
Прочитайте заголовок. Як ви вважаєте, про що йтиметься в цьому оповіданні?
(Вправа «Мікрофон». Учні висловлюють свої припущення.)
2)Виразне читання оповідання вчителем.
Чи справдилися наші припущення?
Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?
3)Словникова робота.
Фізкультхвилинка
4)Читання оповідання учнями. Гра «Квіточка».
Читає текст учень, на парту якого впала квіточка.
5)Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
6)Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» - усі діти починають читати напівголосно текст. За командою «засічка» - зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг - «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
7)Гра «Диктор телебачення».
-Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
2. Опрацювання рубрики «Чи знаєш ти?»
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Продовж речення»
На уроці мені найбільше сподобалося...
Я вчився...
Я дізнався…
Мені б хотілося ще…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. (с. 9 - 11)

Урок № ______ Дата _____
Тема: Котилася торба(скорочено) (П. с. 12 – 15)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Розучування вірша
Веселка веселу хустину
Повісила біля хатини.
Війнув вітерець, і хустина
У небо злетіла із тину.
2.Читайте, відповідайте: хто це? що це?
Білий, запашний, смачний - ... (хліб).
Висока, білокора, струнка - ... (береза).
Тиха, зоряна, місячна -...(ніч).
3.Робота над чистомовкою
Ма-ма-ма - холодна зима.Ам-ам-ам - нікому не дам.
Му-му-му - молока кому?Ом-ом-ом - помиємо з милом.
Мо-мо-мо - до школи йдемо.Ем-ем-ем - туди не підем.
Ми-ми-ми - нові килими.Ум-ум-ум - у класі шум.
Мі-мі-мі - веселій кумі.Им-им-им - від багаття дим.
Ме-ме-ме - хто книжку візьме?Ім-ім-ім - збудуємо дім.
III.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.ОПРАЦЮВАННЯ оповідання «Котилася торба» (с. 13 - 14)
1. Виразне читання оповідання вчителем
2.Словникова робота

Фізкультхвилинка
3.Гра «Рибки»

VI.ПІДСУМОКУРОКУ

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати ст. 12 - 14
Урок № ____ Дата ______
Тема: Олександр Дерманський «Володар Макуци, або Пригоди вужа Ониська
( П. с. 15 – 17)
Мета: ознайомити учнів із творчістю О. Дерманського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Робота над скоромовкою
Вибіг Гришка на доріжку,Взяв з доріжки Гришка кішку -
На доріжці сидить кішка.Хай спіймає кішка мишку.
2.Читайте, відповідайте: який? яка? яке?
Будинок-...білка-...яблуко-...
лев-...зірка-...дерево-...
пиріг-...бабуся-...сонце-...
3.Читайте, думайте, доповнюйте!
Слухають, пишуть - ... (сидять, ідуть, читають). Лащиться, дряпається - ... (радіє, грається).
4.Гра «Додай слово»
Лащиться (хто?)-... (собака). Дзвенить (що?) - ... (дзвінок, струмок). Віє (що?)-...(вітер). Гуркоче (що?)-...(грім). Блимає (що?) -...(блискавка). Малює (хто?)-...(художник). Повзе (хто?)-...(гадюка).
III.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V.сприймання и усвідомлення нового матеріалу
1.Виразне читання твору вчителем (с.15 - 17)
2.Словникова робота
Фізкультхвилинка
3.Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання
4.Гра «Читає Незнайко»
Учитель читає уривки, навмисне припускаючись помилок. Учні повинні їх помітити і виправити.
9.Читання твору дітьми
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
Чого вас навчив сьогоднішній урок?
Що нового ви дізналися сьогодні?
VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати ст. 15 - 17 у Перлинці

Урок № ____ Дата _____
Тема: Загадка. «Білолиця, дженджуриста, сорочок наділа триста…»
Мета : вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи для розвитку дихання
• ≪Задми свічку≫;
• ≪ Понюхай квіточку ≫;
• ≪ Пий чай із блюдця ≫;
• ≪ Подми на кульбабку ≫;
• ≪Насос≫;
• ≪ Годинник≫.
2. Читання скоромовки «дощиком»
Діти читають хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ сильнішає (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Скрекоче сорока сороці:
— А я у сорочій сорочці!
Сорока сороці скрекоче:
— А в мене яєчко сороче!
О.Орач
3. Робота над чистомовкою
Ку-ку-ку, ку-ку-ку!
Сидить пташка на сучку!
Ки-ки-ки, ки-ки-ки!
Посадили огірки!
Ко-ко-ко, ко-ко-ко!
Люблю свіже молоко!
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання оповідання.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати,
А зимою — в лігві спати.
Як зачує він весну —
Прокидається від сну. (Ведмідь)
— Сьогодні ми будемо знайомитися із загадками.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання оповідання за А. Коваль «Білолиця, дженджуриста, сорочок наділа триста…»
2. Словникова робота
Фізкультхвилинка
3. Читання загадки учнями
4. Гра «Торнадо»
— Починайте читати повільно, поступово збільшуючи швидкість читання.
5. Гра «Читає Незнайко»
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто є його автором?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати у перлинці с.17 – 18

Урок № ___ Дата ______
Тема: Пісні . Надія Красоткіна «Народна пісня» . Народні пісні «Льон», «Веснянка», «Ой виходьте, дівчата», «Коровай вам покраю» ( П. с. 18 – 20)
Мета : вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Чок-чок-чок — ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу — я капусту посічу.
Щок-щок-щок — в чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний — ой, який же борщ смачний!
Че-че-че — бабуся калачі пече.
Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.
Чі-чі-чі — їж, будь ласка, калачі.
2. Робота над скоромовкою
Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А сороки і ворони
Будуть їсти макарони.
В. Чепуренко
3. Читайте правильно, швидко, чітко!
Кожен стовпчик прочитати згори вниз, а потім — знизу вгору.
Джем ґудзик
джин дзвоник
дзвін джунглі
дзиґа джерело
дзьоб дзеркало
бджола дзвіночки
джміль кукурудза
4. Читайте, думайте, доповнюйте!
Слухають, пишуть, сидять, малюють — ... (діти).
Співає, літає, будує, годує — ... (пташка).
Повзе, блищить, шипить, жалить — ... (гадюка).
Пише, запитує, навчає, перевіряє — ... (вчитель).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання Надія Красоткіна «Народна пісня» . Народні пісні «Льон», «Веснянка», «Ой виходьте, дівчата», «Коровай вам покраю» ( П. с. 18 – 20)
Фізкультхвилинка
Цвіт суниці ми зривали,
У торбиночку складали,
А зимою чай варили
І ніколи не хворіли.
Раз здорові всі малята,
То почнемо танцювати.
(Декілька танцювальних вправ на місці.)
2. Опрацювання пісень.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати пісні ст.18 - 20

Урок № _____ Дата ____
Тема: Світ народних казок. Українські народні казки
Мета: ознайомити учнів з новим підручником, навчити орієнтуватися в ньому; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас
учнів; розширювати світогляд; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Артикуляційна зарядка
• Вдихнути повітря через ніс, видихнути через рот (губи «трубочкою»).
• Дме легенький вітерець.
• Язичком почистити губки.
2. Робота над скоромовкою
Я паперу клаптик взяв,
Злого пса намалював
Та й приклеїв на подвір’ї,
Щоб курчат сторожував.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Вступна бесіда
— У третьому класі на уроках літературного читання ми продовжимо вдосконалювати свої читацькі навички. Поринемо в чудовий захопливий світ української і зарубіжної літератури. Нашим помічником буде новий підручник.
Читання вчителем звернення до учнів автора підручника (с. 3).
2. Ознайомлення з умовними позначеннями
3. Ознайомлення учнів зі змістом підручника
— Розгляньте підручник. Хто його автор? Де виданий підручник? Хто виконав ілюстрації? Що зображено на форзацах?
— Знайдіть зміст. Прочитайте назви розділів, з якими ми ознайомимося.
— Прочитайте назву першого розділу. Про що йтиметься у творах цього розділу? На які теми розподілений розділ?
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
— Немає на цілій планеті такої дитини, яка б не любила казки. Та, напевне, крім дітей казки люблять ще й дорослі. Своїм дітям вони читають та розповідають найрізноманітніші оповіді і про тварин, і про чарівників та фей, і про зміїв та безсмертних чаклунів. А скільки казок знають наші бабусі!
Вони — це справжня скарбниця! І ви, звісно, пам’ятаєте їх.
2. Конкурс ≪Відгадай казку≫
— Назвіть казкового героя.
• В діда з бабою хлопчина
Появився з деревини,
У печі Зміючку спік,
З гусеням додому втік.
(Івасик-Телесик)
• Я — хоробрий лицар! Нікого
не боюсь!
Своєю булавою із нечистю я б’юсь.
Хоч невеличкий зростом,
Зате високий рід!
Хоча я з горошинки,
Та цар Горох — мій дід.
(Когпигорошко)
• Не зміг сидіти на вікні,
У лісі всім співав пісні,
Але коли зустрів Лисицю,
Та пісня мусила скінчиться.
(Колобок)
• Хоч і невеличка,
Та усіх вмістила,
Наче тепла пічка,
Звірів обігріла
Маленька... (рукавичка).
• Сиднем у землі сиділа,
Час настав — і всіх здружила:
Діда, бабу, внучку й Хвінку,
Мишку та кицюню Мінку. (Ріпка)
— Що об’єднує всі ці казки? (Усі вони — народні.)
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання статті ≪Світ народних казок≫ (с. 4)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями.
— Як створювалася народна казка?
— Які види народних казок згадуються у статті?
— Розгляньте малюнки. Назвіть казкових героїв, які на них зображені?
Пригадайте назви казок.
4. Робота над текстом про казку за Валентином Бичком (г. 5)
Виразне читання тексту вчителем
— Які порівняння вжив автор у своєму тексті?
— До чого закликає нас автор?
— А як вважаєте ви: казка — це вигадка чи правда? Обґрунтуйте відповідь
прикладами з прочитаних казок.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чим запам’ятався вам сьогоднішній урок?
— Що нового ви на ньому дізналися?
— Що вас найбільше вразило?
— Читайте казки!
Казка — це світ, чарівний та незвичний,
Казка — це диво, сповнене краси.
Поринуть у казку — це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до улюбленої української народної казки.
Розповісти казку в класі.

Урок № __________ Дата ______
Тема: Казки про тварин. Українські прислів'я. Казка «Пан Коцький»
(с. 4 – 5, у П. с. 21 – 23)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з різноманіттям казок, у яких зустрічаються тварини; розвивати активність, ініціативність, вміння висловлювати оцінювальні судження; виховувати бережливе ставлення до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читання таблиці складів
2. Читай чітко, дотримуючись ритму!
ШКІДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап,
Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп.
А за цапом дід, дід,
З батурою біг, біг,
Цап, як скаче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: ≪Ме! Ме!≫
За ним Рябко та: ≪Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав!≫.
3. Гра ≪Так чи не так?≫
Цуцики занявкали: няв! няв! няв!
Киценьки загавкали: гав! гав! гав!
Качечки заквакали: ква! ква! ква!
К. Чуковський
Улітку Миколка катався на ковзанах.
У сосновому лісі ми зібрали моркву.
Ведмідь живе у нірці
Узимку кури відлітають у теплі краї.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Бесіда
— А тепер роздивимося навколо.
— Що незвичайного ви помітили? (Клас прикрашено ілюстраціями до казок )
Можливо, деякі із них ви чули, читали і бачили по телевізору.
— На які види розподіляються народні казки за змістом?
— Тема нашого уроку «Казки про тварин».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Казки про тварин вважають найдавнішими, бо раніше люди жили серед природи, тож їх існування часто залежало від вдалого чи невдалого полювання на диких тварин. Інколи тварин навіть обожнювали, складали про них легенди і казки. У давнину, коли складалися ці казки, людина одухотворювала все навколишнє, наділяючи його людськими властивостями. Тому головні персонажі казок про тварин мають людські риси: вони розуміють одне одного,
розмовляють, думають, переживають, співають тощо. Люди й свої якості — розум, доброту, хитрість — приписували тваринам.
Видатний український письменник XIX ст. Іван Якович Франко, пояснюючи, чому діти серед усіх казок надають перевагу казкам про тварин, писав:
«Вони люблять звірів, чують себе близькими до них, розмовляють з ними і розуміють їх: от тим-то й оповідання про звірів їм цікаві, особливо коли ті звірі в байці ще починають говорити, думати, поводитись, як люди...».
Фізкультхвилинка
2. Робота в групі
Конкурс «Хто більше пригадає казок про тварин?»
• «Лисичка і Журавель»;
• «Пан Коцький»;
• «Коза-дереза»;
• «Рукавичка»;
• « Лисиця та Рак »;
• «Котик і Півник» та інші.
3. Робота в парі
— Доберіть характеристику казкового героя.
• Лисичка — яка? ... (хитра, улеслива, підступна ).
• Зайчик — який? ... (боягузливий, полохливий).
• Вовк — який? ... (страшний, лютий, жорстокий).
• Котик — який? ... (добрий, веселий, довірливий).
• Півник — який? ...(справедливий, працелюбний).
• Ведмідь — який? ... (вайлуватий, неповороткий).
• Осел — який? ... (упертий).
4. Опрацювання тексту ≪Казки про тварин≫ (с. 5)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— На кого в казках схожі тварини? Якими вони бувають? На чийому боці завжди правда в казках?
5. Опрацювання казки «Пан Коцький»( у Перлинці ст.21 – 23)
6 Гра ≪Упізнай казку. Назви героя≫
• Вигнав дід козу із хати —
Та й пішла вона блукати:
Всі козу ту виганяли,
Хто козу ту ущипнув,
Зайцю хатку повернув? («Коза-дереза». Рак)
• Як знайшов він колосок,
Борошна змолов мішок —
Пиріжків напік і з’їв,
Ледарів не пригостив. («Колосок». Півник)
• У дорогу взяв мішок
Ще й бандуру, й молоток,
І пішов пісні співати
Біля лискиної хати. («Котик і Півник». Котик)
• Щоби звабить козеняток,
Мусив пісню заспівати,
Бо матусин голосок
Наймиліший для діток. («Вовк і семеро козенят». Вовк)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам урок?
— З яким настроєм його завершуєте? Чому?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити прислів’я (с. 5 «Літ.читання» )та читати і переказувати казку у «Перлинці» ст. 21 – 23
Урок № _____ Дата _____
Тема: Учинок персонажа. «Їжак та Заєць» (українська народна казка)
Мета: удосконалювати навички свідомого виразного читання, читання за особами; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів, розширювати їх світогляд; виховувати толерантність, терпимість у ставленні до слабших за себе. ,

Хід у р о к у
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Зарядка для язичка
• Подміть на кульбабу.
• Забийте язичком гол.
• Злизуйте з губ варення.
2. Гра ≪Спіймай на гачок≫
— Яке слово відрізняється одним звуком? Спіймайте його на гачок, плес-
нувши у долоні.
Мити мити бити мити
парта парта парта карта
сірка зірка сірка сірка
голова голова полова голова
3. Робота над скоромовкою
Ходить Петрик над ставком —
Хоче дружби з гусаком.
Марно він старається —
Цей гусак кусається
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного, розповідають вивчені прислів’я, пояснюють їх зміст.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
. — Над якою темою ми працюємо?
— Що нового дізналися на попередньому уроці?
— Яке значення має казка в житті кожної людини?
— Сьогодні ми починаємо читати українські народні казки про тварин.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ≫ (с. 6-8)
1. Гра ≪Упізнай персонажів≫
— Відгадайте загадки, дізнайтеся героїв сьогоднішнього уроку.
• Гостроносий і малий, • Боюся вовка і лисиці,
Він тихенький і не злий. Боюсь мисливської рушниці,
Вдень ховається, вночі Тому від страху перед ними
Йде шукать собі харчі, Я сплю з відкритими очима. (Заєць)
Шубку має з колючок.
Як він зветься?.. (їжачок).

2. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Які почуття вона у вас викликала?
3. Словникова робота
Довідкове бюро •
Нива — засіяне поле.
Борозна — довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом.
Мугикати — стиха, невиразно наспівувати.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Одмову попоїм
помчав їжачиха
прудкий нечемну
наввипередки кривуляєш
— Серед поданих слів знайдіть дієслова, іменники.
Фізкультхвилинка
4. Читання тексту казки учнями ≪ланцюжком≫
— Кого з персонажів казки характеризують слова кожного рядка?
— Які вчинки про це свідчать?
• Добродушний, кмітливий, розумний.
• Нечемний, пихатий, нетямущий.
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Куди вийшов їжак?
— Який настрій був у нього?
— Кого він зустрів на ниві?
— Як привітався їжак?
— Що почув у відповідь від зайця?
— Як їжак вирішив провчити нахабного зайця?
— Чим закінчилося змагання між зайцем і їжаком?
— Чи справедливо, на вашу думку, залагодився конфлікт між героями?
— Що означає слово сердешний?
— Яке ставлення до зайця приховане за цим словом?
— За що було посоромлено зайця?
— Чому переможцем став їжак?
— Прочитайте зачин казки; кінцівку. У яких словах казки виражена її
основна думка?
6. Читання казки за особами. Робота в парі
— Підготуйтеся до читання казки за особами. Знайдіть у тексті слова, що
підказують, з якими інтонаціями говорять персонажі.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Чого вчить ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Робота в парі
Підготуйтеся переказати одне одному казку: хтось від імені їжака,
а хтось — від імені зайця.

Урок № ________ Дата _____
Тема: Тема й основна думка казки. «Лисиця та Рак» (українська народна казка)
Мета: удосконалювати знання учнів про народні казки; вчити усвідомлено переказувати
зміст твору; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення;
виховувати толерантність, терпимість у ставленні до слабших за себе.

Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Дві ґави зранку
Гасали по ґанку.
Ґави просили
На ґанку сніданку.
2. Читання анаграми
Ґава ґаву запитала:
— Ти на ґанок не літала?
— Не літала я на ґанок,
Та й проґавила сніданок.
ВІРБАКОН барвінок
АКЛАНИ калина
ТРІВЕ вітер
БЕВАР верба
— Яке слово «зайве»? (Вітер)
— Чому? (Тому, що барвінок, калина, верба — це рослини, а вітер — це явище неживої природи.)
— Що вам відомо про ці рослини? (Вони є народними символами України.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парі
Учні переказують одне одному казку: хтось від імені їжака, а хтось імені зайця.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Пройдіть лабіринтом, прочитайте прислів’я, яке склав народ.
Каз ви ка, в ній по не зу
від
гад щось зро
(Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)
— Які ж бувають казки? (Про тварин, чарівні.)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ЛИСИЦЯ ТА РАК≫ (г. 9-10)
1. Вступна бесіда
— Сьогодні ми завітаємо в гості ще до однієї казочки. А ось до якої саме, ви
здогадаєтесь, якщо відгадаєте загадки.
• Я — красуня хитрувата,
Вбрана пишно, як на свято.
Стережіться, зайченята,
Коли вийду полювати. (Лисиця)
13
• Щоб не згинути в біді,
Має ножиці в воді. (Рак)
— Що ви знаєте про лисицю? про рака?
— Зараз ми прочитаємо українську народну казку «Лисиця та Рак».
Фізкультхвилинка
2. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка? Чим саме?
3. Словникова робота
Читання стовпчиків слів (згори вниз і знизу вгору)
Мабуть онде
підібгав позирав
роззявила чимчикує
забарилася лисиччиного
— Які із цих слів мають такі значення: напевне, либонь (мабуть), розкрила (роззявила), позирав (дивився), затрималася (забарилася), йде повільно, плететься ( чцмчикує)?
4. Гра ≪Рибки≫. Самостійне мовчазне читання казки учнями
— Визначте тему казки (коротко, одним реченням, розкажіть, про що в ній ідеться).
— Як ви гадаєте, Рак — позитивний чи негативний персонаж?
— Чому він обдурив Лисичку?
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Прочитайте кінцівку казки.
— Поміркуйте, чому Лисичка припинила кепкувати з Рака. Визначте
основну думку казки.
— Чи подібний прочитаний вами твір до казки «їжак та Заєць»?
— Хто на кого схожий у цих творах і чим?
— Чим відрізняється поведінка Лисиці від поведінки Зайця?
— Визначте риси характеру Лисиці.
— Назвіть людські риси, якими наділено Рака в казці.
6. Робота за ілюстрацією (г. 9)
— Розгляньте малюнок на с. 9 і прочитайте рядки казки, яким він відповідає.
Якою художник зобразив Лисичку? Рака?
— Які фарби використав на малюнку?
7. Робота в парі
Читання казки за особами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на уроці? До якої групи казок можна її віднести?
— Доведіть, що твори «їжак та Заєць» і «Лисиця та Рак» — це казки про тварин.
— Що народ засуджує у цій казці?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати зміст казки близько до тексту (с. 9-10).

Урок №_______ Дата _____
Тема: Світ чарівних казок.
Мета: формувати в учнів поняття про чарівні казки; вчити порівнювати художні твори, оцінювати вчинки героїв; розвивати навички вдумливого виразного читання, переказування казок; сприяти осмисленню того, що в житті постійно присутні добро
і зло; виховувати активну життєву позицію щодо зла й несправедливості.
Хід уроку ......
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Розчитування. Читання складової таблиці (індивідуально)
2. Вправи на вимову звуків
— Відтворіть свист вітру: сссссс.
— Передайте голосом шум моря: шшшшш.
— Продемонструйте дзижчання комах: дззззззз.
— Продемонструйте свист вітру, шум моря і дзижчання комах послідовно і швидко.
3. Вправа на розвиток дихання ........
— Заплющте очі, уявіть, що ви — біля куща троянди, вдихніть повітря, затримайте його і повільно видихайте (повторити двічі).
4. Робота над скоромовкою
— Ой! —
Злякалась Ната,—
У траві зеленій
Чорні оченята .....
Дивляться на мене.
А Тарас регоче —
Світять зубки білі:
— То не чорні очі,
А чорниці снілі.
5. Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — покликав нас дзвінок
Ову-ову-ову — у подорож казкову,
Яти-яти-яти — щоб мудрість перейняти
Ати-ати-ати — і добрими нам стати.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному казку «Лисиця та Рак» .
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Прочитайте слова В. О. Сухомлинського, що супроводжують нас протягом усіх уроків вивчення казок.
«Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без якого немислиме благородство душі, щира чуйність».
— Відомий український педагог Василь Сухомлинський уважав: «Казка — животворне джерело дитячого мислення. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці зернятка людяності, з яких складається совість».
— Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемою реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів,які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.
Сьогодні ми поговоримо про чарівні казки.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання тексту ≪Чарівні казки≫ (с. 77)
— Що поєднується у чарівних казках?
— З чого вони розпочинаються?
— Які «чарівні помічники» зазвичай допомагають героєві?
Фізкультхвилинка
2. Розповідь учителя
— Казка вчить сміливості, доброти і всіх інших людських чеснот, але робить це без нудних повчань: просто показує, що може статися, якщо людина поводиться погано, не по совісті.
У чарівній казці людина спілкується з істотами, яких не зустрінеш у житті: Кощієм Безсмертним, Бабою Ягою, багатоголовим Змієм, велетнями, чаклунами-карликами. Тут — і небачені звірі: Олень-Золоті роги, Свинка-Золота щетина, Сивка-бурка, Жар-птиця. Нерідко до рук людини потрапляють чарівні предмети: клубочок, гаманець-самотряс, скатертина-самобранка,
кийок-самобийка. У такій казці все можливо!
3. Гра ≪Упізнай казку≫
• Стали її брати, бачать — у неї ніжка зламана. Вони взяли її, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали його пір’їнками, посадили в нього к а чечку,а самі знову по гриби пішли. («Кривенька качечка»)
• От дід запріг кобилу да посадив дочку на віз, і сам сів, та й поїхали. Їдуть лісом, аж там стоїть хатка на курячих ніжках. Дід узяв дочку та й повів у хату, а хата була одчинена, та й каже:
— Оставайся ж, доню, тут, а я піду, дровець нарубаю, щоб було чим кашу зварить.
Та сам пішов з хати, та й поїхав, тільки прив’язав до оконниці колодочку.
(«Кобиляча голова»)
• Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Так покарала липка за те, що ненажерлива баба хотіла людей батраками зробити. («Казка про липку і зажерливу бабу»)
• Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо вій кожум’яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою у Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно.
(«Кирило Кожум’яка»)
4. Робота в групах
— Хто пригадає більше зачинів і кінцівок казок?
Наприклад: «Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не смію, сказала б небилиці — так багато плутаниці»; «Живуть і хліб жують, і постолом добро возять»; «Жив собі»; «Був собі»; «У якомусь царстві, в якомусь государств! був собі»; «І я там був, мед-вино пив, у роті не було, а по бороді текло»; «От вам казка, а мені бубликів в ’язка, мені — колосок, а вам — грошей мішок...».
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Пароль»
— Продовжте речення.
• Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні події, що сприймаються як реальні,— це... (казка).
• Казка має своєрідну побудову: вона складається із... (зачину, основної частини, кінцівки).
• За змістом казки поділяються на такі види... (про тварин і чарівні).
• Казки, у яких звичне поєднується з неймовірним, фантастичним, є... (чарівними).
— Що завжди перемагає у казках? (Добро, справедливість)
— Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка «Кривенька качечка»? (До чарівних)
— Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (Число «три», бо його вважають магічним.)
— Чого казка вчить людину? (Кращих людських чеснот.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до своєї улюбленої чарівної казки.
Урок № ______ Дата ________
Тема: Чарівні перетворення. «Про Оха-чудотвора» (скорочено) (українська народна казка)
Мета: ознайомити учнів із поняттям ≪чарівна казка≫; розширювати уявлення про струк-
туру та зміст чарівних казок; удосконалювати навички поділу тексту на частини; виховувати любов і повагу до усної народної творчості.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток мовленнєвого апарата
1) Розчитування за складовою таблицею.
2) Дихальні вправи.
— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаймо дихальні вправи.
1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Стриб-стриб-стриб — підстрибує
по стерні рідня:
перепілка, перепел, перепеленя.
Читання скоромовки мовчки; хором ≪дощиком≫.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ухудожньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, називають улюблену чарівну казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з новою чарівною казкою.
Пригадайте:
• Що поєднується у чарівних казках?
• Чим розпочинаються такі казки?
• Що допомагає героєві?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ПРО ОХА-ЧУДОТВОРА≫
(с. 11-15)
1. Гра≪Передбачення≫
— Прочитайте назву казки. Про що може йтися у ній?
— Перегляньте ілюстрації до казки (с. 1 2,1 4).
— Чим можете доповнити свої передбачення?
2. Читання першої частини казки комбінованим способом
У процесі комбінованого читання ( читає учитель; діалог — заздалегідь
підготовлені у ч н і) учні ознайомлюються з і змістом казки до слів ≪Ну, йди додому та зроби мені копу тарілочок...≫ (с. 11 -1 2 ).
3. Перевірка первинного сприймання
— Хто є головними героями казки?
— З чого починається твір?
— Куди баба наполягала віддати сина?
— До кого дід привів сина?
— Як він потрапив до Оха?
— Яку плату вимагав Ох за навчання Сина?
— Чи погоджуєтеся ви із думкою, що син діда й баби потрапив у чарівний
світ?
Фізкультхвилинка
4. Робота в групах
— Відтворіть подальший розвиток подій, спираючись на схему, розміщену на першому форзаці підручника.
5. Читання другої частини казки (г. 12-13) до слів ≪...і пішли вдвох додому
й живуть собі≫
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту казки учнями
— Хто допоміг дідовому сину вирватися від Оха?
— Про що замислилися батько і син?
— Як їм вдалося заробити сто карбованців?
6. Читання третьої частини казки учнями вголос (г. 13-15)
Гра «Квіточка»
Читає учень, на парту якого впала квіточка.
7. Перевірка первинного сприйняття
Тестування
1. Кого продавав дід на ярмарку?
а) Коня; б) зайця; в) сокола.
2. Скільки мішків золота дали дідові?
а) Три; б) сім; в) п ’ять.
3. Хто був покупцем?
а) Цар; б) Ох; в) царська дочка.
4. Що прали дівчата?
а) Плаття; б) простирадла; в) сорочку.
5. На кого перетворився хлопець перед царською дочкою?
а) Яструбом; б) щукою; в) перснем.
6. Скільки років служив Ох у царської дочки?
а) Сім; б) три; в) дев’ять.
8. Робота в групі
— Поділіть казку на частини. Оберіть одну з них і прочитайте за особами.
9. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
— На кого Ох перетворював дідового сина?
— Які випробування Ох улаштував дідові? Навіщо він це зробив?
— Хто допомагав дідовому сину вирватися від Оха?
— Скільки разів йому допомагали? Через які випробування пройшов хлопець?
—Чим закінчилася казка?
— Що ж насправді загинуло?
— Чи погоджуєтеся ви з поданим ланцюжком міркувань:
Бідний чоловік стомився.
— Ох.
— Поневолення замість допомоги,
— Зло.
—Перемогло добро?
— Ох — позитивний чи негативний герой? Доведіть свою думку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку вивчали?
— До якого виду казок належить ця казка?
— Кого і за що в цій казці доля нагородила, а кого — покарала?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту уривки казки, які відповідають малюнкам
(с. 12 ,14 ).
Урок № ______ Дата _______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
≪КАЗКА — ЦЕ ДИВО, СПОВНЕНЕ КРАСИ≫
Мета: удосконалювати вміння творчо працювати над текстом; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати смислову та образну пам'ять, вміння узагальнювати; розвивати кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми помандруємо у чарівний світ казок.
Казки — найпопулярніші в народі твори. їх люблять усі: від маленьких дітей, котрі ще ходити не вміють, але вже з великою цікавістю слухають «Курочку рябу», до стареньких дідусів і бабусь, які залюбки читають своїм онукам
та правнукам казочки.
Казка — це світ чарівний та незвичайний,
Казка — це диво, сповнене краси,
Поринь у казку — це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.- Гра ≪Казки переплуталися≫
• Сорока-ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила.
Дід бив-бив, не розбив, баба била-била, не розбила.
... тягнуть-потягнуть, витягти не можуть.
Вернеться Коза додому, постукає ріжками в двері і заспіває:
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баби втік,
Я від діда втік.
• Були собі дід та баба. Пішов дід на город гуп, гуп ... та й загубив дід рукавичку.
Став на воротях у червоних чоботях та й каже: «Півнику-братику, відчини! А як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебевізьму». Поклав він пироги на стіл, а мишенята тут як тут.
• Колобок скочив їй на язик та й почав співати. А Лисичка ув’язла зубами, ніяк не вирве'гься. Баба дідові сказала, дід укинув у погріб і Лисичку. Добра бабуся лежала в ліжку, бо справді трохи нездужала. Вона гукнула:
«Смикни за мотузку, клямка і відчиниться». От поліз Рак у хату та й питається:
«А хто в заячій хатці є?». А Коза з печі: «Я, Бичок-Третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений».
2. Конкурс ≪Чи знаєте ви казки?≫
— Відгадайте казку, героя казки, назвіть автора.
• На городі виростала,
Сили набирала,
Непомітно, дуже швидко,
Великою стала.
Став тут дід усіх гукати
Та красуню рвати.
А цю казку, діти, ви
Встигли відгадати?
(Українська народна казка «Ріпка»)
• Старенька бабуся у лісі жила. • Він веселий і не злобний,
Гостинці для неї онука несла. Цей хороший дивачок.
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів? З ним господар хлопчик Робін
Як казка ця зветься? Хто відгадав? І товариш П’ятачок.
(Шарль Перро «Червона Шапочка») До прогулянок він ласий,
на мед чутливий нюх, ,
Зветься плюшевим ведмедик,
(Вінні –П ух)\.
• Хто моторчик свій заводить?
3 даху в гості хто приходить?
Скажем дружно:
≪Здрастуй, ... (Карлсон)'.»
(Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон, який живе на даху»)
3. Робота в групах. Конкурс ≪Казкореклама≫
— Створіть казкову рекламу. Для цього необхідно знайти щось спільне між казкою та рекламою та скласти сучасну «казкорекламу». (Наприклад: ніколиб не загинув Кощій, якби застрахував своє життя в «Оранті».)
4. Гра ≪Склади бутерброд≫
— Що таке бутерброд, ви знаєте,— це коли на хліб чи булку щось накладається.
Але ми сьогодні не будемо мати справу з продуктами, ми складатимемо «літературні» бутерброди.
Складіть бутерброд, у якому прізвище автора накладіть на назву його твору.
Андерсен «В Країні Сонячних Зайчиків»
Маршак «Сіра Шийка»
Чуковський «Дюймовочка»
Михалков «Дванадцять місяців»
Нестайко «Дядя Стьопа»
Одоєвський «Лис Микита»
Мамін-Сибіряк «Муха-Цокотуха»
Франко «Мороз Іванович»
5. Робота в групі. Конкурс ≪Стара казка на новий лад≫
— Створіть казку:
1-иіа група — «Карлсон у підземеллі»;
2-гагрупа — «Русалонька на сонці».
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи цікавим був наш урок?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Пам’ятайте: казка — це джерело народної мудрості. Вона не тільки розважає, а й навчає. Поспішайте до нашої бібліотеки, розважайтеся і вчіться разом із казковими героями.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
—- Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Казки народів світу».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок № _____ Дата ______
Тема: Внутрішній стан героя. «Сильний лев і маленьке мишеня» (болгарська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з кращими зразками усної народної творчості
різних народів; вчити визначати основну думку твору, простежувати зміну внутрішнього стану дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву; виховувати бажання
жити в дружбі й злагоді з усіма.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
А корова ряба
Вилізла на граба.
А граб тріщить,
А корова верещить:
— Ой, зніміть же, люди,
Більше я не буду!
2. Гра ≪Пеньок≫
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться» об пеньок.
Листок кіт весна риска
Листок кит весла риска
місток кіт весна ряска
листок кіт весна риска
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного і переказують епізоди казки, які відповідають малюнкам (с. 12,14).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо? («З народного джерела»)
— Твори якого жанру читали? (Казки)
— Що таке казка? (Це цікава розповідь, у якій ідеться про щось неймовірне, фантастичне, і яка має повчальний характер.)
— Які прислів’я про казки ви знаєте? (Казки маленькі, та розуму в них багато. Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)
— Які види казок за змістом ви прочитали? (Казки про тварин: «їжак та Заєць», «Лисиця та Рак», чарівна казка: «Про Оха-чудотвора».)
— Хто є автором цих казок? (Український народ)
— Сьогодні ми розпочинаємо подорож країнами світу, щоб ознайомитися
з народними казками.
Казки різних народів надзвичайно розмаїті, але водночас мають чимало
спільного.
На нашому шляху — Болгарія. Ця країна розташована на західному узбережжі
Чорного моря в самому центрі Балканського півострова. Славиться
своїми краєвидами і прекрасними курортами.
23
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БОЛГАРСЬКОЇ КАЗКИ «СИЛЬНИЙ ЛЕВ І МАЛЕНЬКЕ МИШЕНЯ»
(с. 16-18)
1. Гра «Передбачення»
— Прочитайте назву казки. Прочитайте, де і за яких обставин можуть зустрітися цар звірів і маленьке мишеня.
2. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— До якого виду казок належить прочитаний вами твір?
Фізкультхвилинка
3. Словникова робота
Робота в парі
— Прочитайте стовпчик двічі: згори вниз і навпаки.
Гамір ланцюга
Зиркнув зганьбився
Посміховиськом нікчемного
найсильніший скоїлось
— Серед поданих слів знайдіть синоніми до слів: крик (гамір), зганьбився (осоромився), швидко поглянув (зиркнув).
4. Повторне читання тексту учнями «ланцюжком»
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Яке лихо спіткало лева?
— Що найбільше гнітило царя звірів?
— Прочитай його слова із цього приводу.
— Чи міг лев самотужки звільнитися з полону?
— Чому тоді він проганяв мишеня?
— Скільки разів мишеня намагалося допомогти левові?
— Як називають таку особливість казок?
— Якого висновку дійшов лев, міркуючи над своєю пригодою?
— Висловіть власне ставлення до випадку, описаного в казці.
— Яким ви уявляєте лева на початку й наприкінці твору?
— Прочитайте, як змінюється внутрішній стан лева: лютував від безсилля;
мучився, що може стати посміховиськом; розгубився, коли його врятувало маленьке мишеня; заспокоївся, зрозумівши життєву істину.
6. Гра «Засічка — кидок»
За командою «кидок»— усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку ми прочитали?
— Хто є автором цієї казки?
— Що у цій казці схвалюється, а що — засуджується?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку (с. 16-18).

Урок № ____ Дата ______
Тема: Без вірного друга — велика туга. «Як серед птахів виникла дружба» (бірманська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички свідомогр виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати колективізм.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Іі. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальні вправи
— Різко вдихніть і зведіть руки вгору.
— Повільно видихніть і опустіть руки.
— Набрати повітря у легені: вдих — видих.
— Надуваємо кульку (імітація).
2. Робота над скоромовкою
А я вчора був у діда, Та сама вона не їде,
Дід купив мені машину. Бо немає в ній бензину.
3. Прочитайте, посміхніться!
МУХА- ЦОКОТУХА
Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує — щось дзижчить,
Та як крикне: ≪Звір гарчить!≫.
І сміються всі з тих пір,
Що для Гриця й муха звір.
П. Воронько
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують болгарську казку «Сильний лев і маленьке мишеня».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо нашу подорож країнами світу. На нашому шляху — Бірма, держава в Південно-Східній Азії на півострові Індокитай. У Бірмі є незвичайне озеро Інле, де люди живуть прямо на воді, споруджуючи
будинки із бамбука на сваях. Овочі і квіти вирощують на городах, що плавають.
У місті Амарапура є найбільший у світі дерев’яний міст Убейн, що був побудований у XVIII столітті з тікового дерева. Прочитаємо бірманську казку «Як серед птахів виникла дружба».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БІРМАНСЬКОЇ КАЗКИ ≪ЯК СЕРЕД ПТАХІВ ВИНИКЛА ДРУЖБА≫
(с. 18- 20)
1. Виразне читання казки вчителем
— Назвіть персонажів прочитаного твору.
— Доведіть, що він належить до казок про тварин.

2. Словникова робота
Читання стовпчиків слів (згори вниз і навпаки)
Честь сваритися
дедалі ставленням
вражені
нікчемним
міцнішала
зацікавлено
випробувати
задоволений
— Прочитайте односкладове слово, потім — три- і чотирискладові слова.
— Доберіть синоніми до слів жалюгідним (нікчемним), перевірити (випробувати), сперечатися (сваритися).
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями ≪ланцюжком≫
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Чому між птахами не було дружби?
— Як Фазану вдалося потоваришувати з Вороном?
— Яке випробування влаштували друзям птахи?
— Чи витримала дружба Ворона й Фазана перевірку на міцність?
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Фазана й Ворона: розумні, ввічливі...
— Чого навчає бірманська казка?
— Які прислів’я про дружбу ви знаєте?
— Складіть прислів’я зі слів: поведеш, дружбу, яку, й, заведеш, життя, таке. Чи відповідає воно основній думці казки?
5. Гра ≪Віднови прислів'я≫
Дружба та братство — що дерево без коріння.
Скажи мені, хто твій друг, старих не забувай.
Без вірного друга — що їжа без солі.
Людина без друзів — і я скажу тобі, хто ти.
Нових друзів май, велика туга.
Чоловік без друга — найбільше багатство.
6. Гра≪Хвиля≫
Ведучий задає «топ* і «темп» гри. Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.
7. Гра ≪Голосування ногами≫
Діти стають у дві шеренги: права шеренга «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Яка країна подарувала нам цю казку?
— Чого навчає нас казка? ,
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку с. 18 – 20

Урок № ______ Дата _____
Тема: ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК.
≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫ (білоруська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; розвивати зв'язне мовлення, допитливість, прагнення до пізнання нового; виховувати любов до національного надбання різних народів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Би-би-би — на голуб’ятні голуби.
Ді-ді-ді — сиві, білі і руді.
Ись-ись-ись — полетіли вони ввись.
Ів-ів-ів — кличу я голубів.
На-на-на — насипаю їм зерна.
Ють-ють-ють — прилетять і поклюють.
Ні-ні-ні — щиро дякують мені.
2. Тренування дихального апарату
— Прочитайте прислів’я з різною інтонацією та у різному темпі (радісно і швидко; сумно і повільно, здивовано, запитуючи).
Від теплого слова і лід розмерзається.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми вирушаємо до Білорусі — нашої сусідки.
Країна розташована у східній частині Європи. Білорусь по праву пишається найбільшим і найдревнішим лісом Європи, який називається Біловезька пуща (територія 120 тис. га). Тут нараховується близько двох тисяч дерев-велетнів. Це місце внесено в список спадщини ЮНЕСКО.
У Біловезькій пущі мешкає найбільша популяція зубрів. На європейському континенті ці тварини найважчі і найбільші наземні ссавці. На уроці ми прочитаємо білоруську казку «Синя Свита Навиворіт Пошита» .
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БІЛОРУСЬКОЇ КАЗКИ ≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫
(с. 20-21)
1. Гра≪Рибки≫
Самостійне мовчазне читання першої частини казки учнями (с. 20-21, до
слів: «Прибіг він на той луг і обернувся па три квітки різних кольорів»),
— Назвіть головних персонажів казки.
2. Словникова робота
Довідкове бюро
Свита — старовинний верхній довгий одяг з грубого полотна.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Ганок подвір’ям
поклик коріння
обернувся хованки
тридев’ять верховіття
кольорів пір’їнка
— Прочитайте слова з м’якими приголосними. Які букви вказують на м’якість попереднього приголосного?
— Прочитайте слова з апострофом.
— Які слова складаються з двох частин? (Тридев’ять, верховіття)
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова гасло. (Поклик)
Фізкультхвилинка
Дружно в ліс ми всі пішли,
Скільки тут грибів знайшли!
В кошики ми їх збирали,
Доки повними не стали,
Ще й побігали там трішки,
Натомили свої ніжки.
Поверталися бадьорі,
А про це вже знали в школі.
— Ви вже знаєте, що в народних казках часто використовуються повтори.
Є вони і в цьому творі. Читайте уважно й, побачивши крапки (...), продовжуйте речення самостійно.
3. Читання казки учнями
4. Гра ≪Рибки≫. Читання казки учнями самостійно
5. Гра ≪Охарактеризуй героя≫
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Синю Свиту: сміливий, кмітливий, веселий, щирий, самовдоволений, ввічливий, мудрий, розсудливий.
Обґрунтуйте свій вибір прикладами з тексту.
6. Робота за ілюстрацією
— Оберіть один із малюнків до казки (с. 21, 22).
— Знайдіть у тексті слова, якими можна його підписати.
7. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра ≪Розвідники≫
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Яку казку читали?
— Який народ склав цю казку?
— Чого вона навчає?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту казку


Урок № ______ Дата _____
Тема: ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК.
≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫ (білоруська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; розвивати зв'язне мовлення, допитливість, прагнення до пізнання нового; виховувати любов до національного надбання різних народів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Би-би-би — на голуб’ятні голуби.
Ді-ді-ді — сиві, білі і руді.
Ись-ись-ись — полетіли вони ввись.
Ів-ів-ів — кличу я голубів.
На-на-на — насипаю їм зерна.
Ють-ють-ють — прилетять і поклюють.
Ні-ні-ні — щиро дякують мені.
2. Тренування дихального апарату
— Прочитайте прислів’я з різною інтонацією та у різному темпі (радісно і швидко; сумно і повільно, здивовано, запитуючи).
Від теплого слова і лід розмерзається.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми прочитаємо до кінця білоруську казку «Синя Свита Навиворіт Пошита» .
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БІЛОРУСЬКОЇ КАЗКИ ≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫
(с. 20-24)
1. Гра≪Рибки≫
Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями
2. Словникова робота
Довідкове бюро
Свита — старовинний верхній довгий одяг з грубого полотна.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Ганок подвір’ям
поклик коріння
обернувся хованки
тридев’ять верховіття
кольорів пір’їнка
— Прочитайте слова з м’якими приголосними. Які букви вказують на м’якість попереднього приголосного?
— Прочитайте слова з апострофом.
— Які слова складаються з двох частин? (Тридев’ять, верховіття)
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова гасло. (Поклик)
Фізкультхвилинка

3. Читання продовження казки учнями ≪ланцюжком≫ до слів:
≪Виліз він на дуба, обернувся на голку, зашився під кору≫ (с. 21-22)
— Який поклик кинув цар по всьому царству?
— Які перетворення відбувалися з Синьою Свитою?
— Куди він забіг?
— На що перетворився?
— Куди заглядав цар, щоб відшукати втікача?
— Хто приніс цареві зірвані квіти?
— Де сховався Синя Свита другого разу?
— Ким обернувся?
— Чим закінчилося друге перетворення Синьої Свити?
— На що перетворився Синя Свита втретє?
4. Гра ≪Передбачення≫. Вправа ≪Мікрофон≫
— Чи зможе перехитрити Синя Свита царя-чарівника?
— Чи будуть у нього помічники? Чи він сам упорається?
5. Гра ≪Рибки≫. Читання казки до кінця учнями самостійно (с. 22-23)
— Чи справдилося наше передбачення?
— Як ви гадаєте, чи зміг би Синя Свита впоратися із завданням царя самотужки?
Назвіть його «чарівного помічника».
— Чи можна назвати казку про Синю Свиту чарівною? Доведіть свою від-
6. Гра ≪Охарактеризуй героя≫
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Синю Свиту: сміливий,
кмітливий, веселий, щирий, самовдоволений, ввічливий, мудрий, розсудливий.
Обґрунтуйте свій вибір прикладами з тексту.

7. Робота за ілюстрацією
— Оберіть один із малюнків до казки (с. 21, 22).
— Знайдіть у тексті слова, якими можна його підписати.
8. Гра ≪Добери ознаку≫
Царство (яке? ) ... (тридесяте)
Болото (яке? ) ... (мохове)
Пташка (яка? ) ... (добра)
Книжка (яка? ) ... (чарівна)
Цар (який?)... (сонний)
Печатка (яка? ) ... (царська)
Козак (який? ) ... (славний)
9. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра ≪Розвідники≫
— Позмагайтеся, хто швидше знайде і прочитає абзаци з такими висловами:
«Розписався Синя Свита», «обернувся на рибу-окуня», «де росте такий
дуб», «а Синя Свита, мов водою розлився», «вилетіла легка пір’їнка і стала
славним козаком».
10. Гра ≪Земля — небо≫
За командою «земля» -— діти нахиляються до книжки та читають текст.
За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від
тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Яку казку читали?
— Який народ склав цю казку?
— Чого вона навчає?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту частини твору, у яких ідеться про те, як і де ховався Синя Свита. Дібрати заголовок до кожної з них.


Урок № -_____ Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Мета: розширити й поглибити знання учнів про творчість народів світу; вдосконалювати вміння висловлювати оцінні судження, знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв; формувати читацькі інтереси учнів; розвивати любов до казок та повагу до їх авторів; виховувати шанобливе ставлення до книги.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Робота з виставкою книг. Бесіда
— Подивіться на виставку книжок.
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Які казки ви читали?
— Які народи вони представляють?
— Сьогодні ми розширимо свої знання про казки народів світу'.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1) Слово вчителя.
— Після маминої колискової пісні казка була першим художнім твором, з яким ви, діти, ознайомилися.
Людські мрії, перш ніж стали дійсністю, з ’являлись у казках. Згадайте чоботи-скороходи, золоте яєчко, чарівне люстерко. Це з їх допомогою людина у мріях рухалась у небі, далеко бачила.
Казка допомагала зберегти віру людини в перемогу добра над злом. Вона спільно з людиною боролась із людськими вадами, такими, як лінощі, байдужість, страх, зарозумілість, хитрість, нещирість, брехня.
— Казки яких народів ви прочитали?
2) Обговорення прочитаних учнями творів
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які людські якості схвалюються в казках?
— Які людські недоліки засуджуються?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Казки зарубіжних
письменників».

Урок № _____ Дата _____
Тема: ЧАРІВНА РІЧ. ≪ЧАРІВНИЙ КАПТУР≫ (японська казка)
Мета: вчити учнів свідомо, виразно читати казки; вдосконалювати навички аналізу прочитаних
творів; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; розширювати світогляд учнів; виховувати доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні переказують частини білоруської казки «Синя Свита Навиворіт Пошита», у яких ідеться про те, як і де ховався Синя Свита. Називають дібрані заголовки до кожної з них.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
-— Над яким розділом ми працюємо?
— Казки яких народів ми вже читали?
— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо ознайомлення з казками народів світу.
На нашому шляху — Японія.
Японія — це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Вона складається з чотирьох великих островів Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю, а також понад 3 тисяч дрібних островів.
Більша частина Японських островів укрита горами, серед яких багато вулканів.
Найвищий з них — гора Фудзі (3 776 м над рівнем моря).
Японія — маленька країна, але тут багато всього най-най-най... Тут знаходиться найдорожчий парк розваг у світі Disney Sea і чотири а 10 найвищих американських гірок. У Токіо — найрозвиненіша система метро в світі.
У всіх північних містах Японії, де взимку випадає сніг, підігріваються тротуари і вулиці. При цьому в Японії немає центрального опалення. Кожен обігріває квартиру як може.
У Японії їдять дельфінів. З них готують суп, кусіякі (японський шашлик) і навіть їдять сирим. У дельфіна досить смачне м ’ясо, зовсім не схоже за смаком на рибу.
Сьогодні ми прочитаємо японську народну казку «Чарівний каптур».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЯПОНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ЧАРІВНИЙ КАПТУР≫ (с.24-28)
1. Виразне читання першої частини казки вчителем (с. 24-25) до слів:
≪...нічого іншого тобі не треба,— навчала чоловіка медуза≫
2. Гра ≪Передбачення≫. Вправа ≪Мікрофон≫
— Як ви вважаєте, що трапилося з чоловіком у палаці Морського Дракона?
— Чи справдилися наші передбачення, дізнаємося, прочитавши казку далі.
3. Гра ≪Рибки≫
Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями (с. 25-26) до слів: «...той, хто надівав його на голову, починав розуміти пташину мову».
— Яким ви уявляєте Морського Дракона?
— Як ви вважаєте, на які справи чоловік використає чарівний каптур?
4. Виразне читання заключної частини казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Що вас найбільше вразило?
5. Словникова робота
Робота в парі. Читання стовпчиків слів двічі (знизу вгору і навпаки)
Пірнули каптур медуза
з ’явилися єдиної ґанком
віддячити нетямущі покрівлю
цвірінчать тутешнього вельможа
не второпають найзнаменитіші видовжилась
— Знайдіть серед прочитаних слів відповідні слова до їх тлумачень.
• Головний убір, капюшон. (Каптур)
• Знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду.
(Вельможа)
• Стеблина очерету, комишу. (Тростина)
• Не розуміють. (Не второпають)
6. Повторне читання казки мовчки (з метою виділення діалогів, інтонації дійових осіб)
7. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Кого побачив чоловік, ідучи узбережжям?
— Що чоловік зробив з рибиною?
— Як чоловік потрапив до палацу Дракона?
— За що він одержав нагороду від морського володаря?
—• Що, па вашу думку, було найдорожчим скарбом для Морського Дракона:
його донька чи чарівний каптур?
— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
— Які вчинки головного героя свідчать про те, що він — добра людина?
— За що доля нагородила чоловіка?
— Яку дивовижну властивість мав каптур Морського Дракона?
— Яку роль у долі головного героя відіграла ця чарівна річ?
8. Робота за ілюстрацією. Переказ уривка казки
— Розгляньте малюнок па с. 25.
— Кого на ньому зображено?
— Перекажіть уривок казки, якому він відповідає.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Хто є автором цього твору?
— До якого жанру належить цей твір?
— Що вам найбільше запам’яталося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Поділіть казку на частини: пригода на узбережжі; гостина в Морського
Дракона; підслухані розмови птахів. Придумайте до кожної частини цікаве завдання

Урок № _____ Дата ______
Тема: ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ ≪3 НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА≫
Мета: систематизувати знання учнів про твори з вивченого розділу; перевірити знання,
вміння, навички учнів; виробляти вміння обґрунтовувати свої міркування; збагачувати
словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Розучування скоромовки
Ґава ґудзика на ґанку
Загубила на світанку.
Ґава ґудзика шукала,
Ґерґотіла, ґерґотала...
Ґавенятко — малий дзиґа —
Набив ґулю об ґерлиґу.
Ґречно ґудзика шукав —
Той під ґанком заблукав.
Ґерлиґа — ціпок, здебільшого загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Дуель». Робота в групах
Учні ставлять цікаві запитання одне одному за змістом поділеної на частини казки.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Яку тему закінчили вивчати?
— Які розділи охоплює вивчена тема?
— Сьогодні ми перевіримо свої знання з вивченої теми.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Робота над загадкою-добавлянкою
• Ця дивна країна
Довкола — чудесна,
І все там чарівне,
Скрізь — диво-краса.
Подумайте, друзі,
Промовте, будь ласка,
Яка це країна?
Згадали? Це ж... (казка).
2. Вправа ≪Мікрофон≫
— Хто є автором прочитаних казок?
— На які види за змістом розподіляються народні казки?
3. Гра ≪Чи уважний ти читач?≫
Тестування
1. Хто оглядав на ниві свою капусту?
а) їжак; б) заєць; в) кролик.
2. Кому вдалося перехитрити лисицю:
а) їжакові; б) зайцеві; в) ракові.
3. Яку плату вимагав Ох у діда за навчання сина:
а) багато золота; б) купу ложечок; в) мішок грошей.
4. Кого врятувало мишеня:
а) кота; б) лева; в) рака.
5. Хто допоміг Синій Свиті перехитрити царя-чарівника:
а) пташка; б) окунь; в) батько.
6. Хто порадив чоловікові просити у Морського Дракона чарівний каптур:
а) риба; б) медуза; в) пташка.
4. Гра «Чия казка?»
«Про Оха-чудотвора»
«Як серед птахів виникла дружба»
«Сильний лев і маленьке мишеня»
«Чарівний каптур»
«Синя Свита Навиворіт Пошита»
Японська
Болгарська
Українська
Білоруська
Бірманська
Фізкультхвилинка
5. Гра «Хто це сказав?»
— Упізнайте казкового героя та назвіть казку.
• Ліки не повернуть вашій доньці здоров’я. Вона одужає тоді, коли буде звільнено гадюку з тростинової покрівлі вашого будинку. (Чоловік. Японська казка «Чарівний каптур»)
• Та й забарилася ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш? (Рак. Українська народна казка «Лисиця та Рак»)
• І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий! (Заєць. Українська народна казка «їжак та Заєць»)
• Куди ти ведеш свого сина? (Ох. Українська народна казка «Про Оха-чудотвора»)
• Та от, узявся я від царя-чарівника сховатись, а ніяк не вдається. (Синя Свита. Білоруська народна казка «Синя Свита Навиворіт Пошита»)
• Спіймав мене мисливець, прив’язав до дуба, а товариша свого послав по ланцюга. (Лев. Болгарська народна казка. «Сильний лев і маленьке мишеня»)
• Ти мені подобаєшся, Вороне. Давай разом жити. (Фазан. Бірманська народна казка «Як серед птахів виникла дружба»)
6. Гра «Відгадай загадку, упізнай»
• Красень цей рудої масті,
Пазуристий і гривастий.
Як полює, він гарчить —
Зі страху весь світ тремтить.
(Лев. Болгарська казка «Сильний лев і маленьке мишеня» )
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Які завдання найбільше сподобалися?
— Під час виконання яких завдань виникали труднощі?
— Як вчилися долати ці труднощі?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання за темою (с. 28-29).


Урок № ______ Дата _____
Тема: СВІТ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК. ДОНАЛД БІССЕТ ≪ТИГР І АВТОР≫
Мета: розширити уявлення учнів про жанр літературної казки; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; вчити визначати персонажів твору; розвивати зв'язне мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Бором брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
— Який звук найчастіше чується в скоромовці?
— Назвіть якомога більше слів зі звуком [б].
2. Гра ≪Утвори слова із букв≫

Утворіть слова з букв
дрв еео чтнн иая
зм иа псьм ио
дрг ооа мтмтк аеаиа
млк ооо млв нн аюая
смтн еаа фзкльтр іууа
стжк еа пдрчнк іуи
плтт ая кнжк иа
кзк аа зшт ои
влспд еоие рчк уа
крдр оио пнл еа
грбць оое снц иия
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні ставлять одне одному запитання за вивченою темою «Світ народних казок» (с. 28-29).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Яку тему закінчили вивчати?
— Хто є автором творів, які охоплює ця тема?
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з новим жанром літературної
творчості — авторською казкою.
— Якою є головна відмінність між літературною й авторською казками?
— Ми прочитаємо казки українських письменників, у яких описуються
незвичайні пригоди, місця, дивовижні перетворення.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за малюнком (с. ЗО)
— Розгляньте малюнок на с. ЗО.
— У костюми яких казкових героїв одягнені діти?
— Хто автори цих казок?
— Чи знаєте ви, де живуть казки?
— Прочитайте, яку відповідь дав на це запитання англійський письменник Доналд Біссет у творі зі збірки «Тигр, якого звали просто Тигр».
2. Опрацювання твору Доналда Біссета ≪Тигр і автор≫ (с. 31-32)
1) Виразне читання т ексту вчителем.
— Хто є головними персонажами твору?
2) Словникова робота.
Довідкове бюро
Арка — тут: перекриття у формі дуги, що з ’єднує підпори мостів, два суміжних
будинки тощо.
Пугач — сова.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Одужаю змарнів
попоїси самітних
примарне смеркало
пропливаючи помешкання
— Серед поданих доберіть синоніми до слів: виснажився (змарнів), темніло,
вечоріло (смеркало), нереальне (примарне).
Фізкультхвилинка
Раз, два — дружно встали,
Добре спинки порівняли.
Три — швиденько взяли гирі,
Підняли їх на чотири.
Попиляли дружно дрова,
Раз, два, раз, два.
Порубали дружно дрова —
Раз, два, раз, два.
Не стомились — відпочили,
І за парти тихо сіли.
3) Робота в парі. Читання тексту учнями в п арах одне одному.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Чому змарнів Тигр?
— Про що він просив автора?
— Якою була зустріч автора з Тигром?
— Де живуть казки?
— Що автор побачив за вікном?
— Якою ви уявляєте країну казок?
5) Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
— На що ви очікуєте, читаючи твори цієї теми?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти казку для Тигра

Урок № ______ Дата ______
Тема: ДРУЖБА — НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ.
ЯКОБ І ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ ≪БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ≫
Мета: ознайомити учнів з казкою братів Грімм ≪Бременські музиканти≫; вчити визначати
послідовність дій у творі; розвивати навички швидкого правильного читання, увагу; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу складену казку для Тигра.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
— У яких країнах світу ви побували, вивчаючи народні казки? (Білорусь, Болгарія, Бірма, Японія)
— Сьогодні казка запрошує нас у самий центр Європи, де на берегах річок Ельби та Рейну розташувалася відома своїми мальовничими краєвидами Німеччина. Місто Бремен зустріне нас скульптурами великих і маленьких віслюків.
(Демонстрування краєвидів Німеччини, Бремена.)
— Подорожуватимемо ми разом з однією незвичайною музичною групою.
Відгадайте, хто її учасники? (Разом із відгадками демонструється зображення героїв твору.)
• Двічі родився, у школі не вчився,
А години знає. (Півень)
• Сірий, та не вовк,
Довговухий, та не заєць,
З копитами, та не кінь. (Осел)
• День мовчить, уночі гарчить,
Хто до господаря іде, знати дає. (Пес)
Г. Чубач
2. Читайте, змінюйте слова!
• Має вуха, темний хвіст
Й дуже дивну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім вмиє личко. (Кіт)
— Хто здогадався, як називається ця група? («Бременські музиканти»)
— Послухаємо, як вони співають. (Звучить аудіозапис пісні з мультфільму «Бременські музиканти».)
V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— На уроці ми ознайомимося з німецькою казкою братів Грімм, будемо вчитися визначати послідовність подій у творі, вправлятися у правильному, виразному читанні та вибірковому читанні тексту.
VI. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859) Грімм народилися у графстві Ханау землі Гессен у родині небагатого юриста. У сім’ї було п ’ятеро синів та маленька донька. Якоб та Вільгельм — старші. У 1801 р. велика дружня родина перебирається до Штайнау, на батьківщину батька. Вони оселяютьсяу старому будинку, де, за переказами, темними глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів, а ще вони любили бігати до міської брами, біля якої з-під землі било два джерельця і куди, як говорили дорослі, лелеки приносили дітей; подобалося їм гуляти у міському саду, який називали «бджолиним раєм». Але всі казки дитинства скінчилися,
коли одинадцятирічний Якоб зробив у сімейній Біблії запис про смерть батька. В Європі цього часу розгоралося полум’я наполеонівських війн, які не обминули й Німеччину. Сім’я Гріммів переживала велику скруту. їм так потрібна була на той час якась казкова фея, котра змогла б відвести біду від сім’ї.
І такою доброю феєю для братів Грімм на довгі роки стала сестра їхньої матері.
Саме вона допомогла дати дітям освіту. У 1801-1807 роках з ’явилися перші
статті Якоба та Вільгельма Гріммів, а 1811 р. й перші книжки. Іноді вони підписувалися
іменем одного з братів. Але якщо роботу неможливо було розділити,
вони просто ставили під твором два слова «Брати Грімм». «Зібрано братами
Грімм* — написали вони на найвідомішій своїй книжці «Дитячі й сімейні
казки», перший том якої став подарунком до Різдва 1812 р. Все життя
брати були нерозлучні. «Ми з тобою ніколи не розлучимося!», «Ми так звикли
до нашої співдружності, що розлука для мене схожа на смерть». Це рядки
з листів Вільгельма та Якоба один одному. Тільки дружба допомогла їм пережити
вигнання з Геттінгенського університету, яке сталося через те, що брати
підтримували ідеї свободи та конституції. Праця допомогла вижити. Брати
стали членами різних наукових товариств, національних академій. Вони підготували
безліч важливих наукових робіт, які актуальні й донині. Брати були зовсім не схожими один на одного — серйозний, завжди задумливий Якоб і м’який, романтичний Вільгельм (у студентські роки їх називали «Старий» і «Малюк»). Їх розлучила смерть: хворобливий Вільгельм номер раніше. Та поховані вони разом на Берлінському цвинтарі. На скромних надгробках викарбувані лише їхні імена, без усяких титулів. А найкращою пам’яттю про них стало те, що вже кілька століть діти всього світу залюбки читають записані ними казки. «Пані Метелиця», «Горщик каші», «Заєць і їжак», «Бременські музиканти», «Дурний Ганс», «Золотий гусак», «Король Дроздоборід», «Снігуронька», «Попелюшка» — чудові, чарівні, прекрасні твори!
2. Робота в парі
Складання початку казки за схемою, уміщеною на першому форзаці підручника
— Чому казка називається «Бременські музиканти»?
— Чи справедливо вчинили з ослом, псом, котом і півнем їхні господарі?
Поясніть свою думку.
3. Опрацювання казки братів Грімм ≪Бременські музиканти≫ (с. 33-35)
1) Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки учнями.
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто є її головними героями?
2) Словникова робота.
— Прочитайте тлумачення слів.
Хвицьне — вдарить однією або двома задніми ногами.
Довбня — великий дерев’яний молот або дерев’яна палиця з потовщеним
кінцем.
М а р а — примара, привид.
— Перевірте себе, чи зможете з першого разу правильно прочитати слова.
Ґвалт розбійницького
нікудишній посхоплювалися
підвіконня навтікача
найнебезпечніше уперіщить
Фізкультхвилинка
3) Читання казки учнями «ланцюжком».
Гра «Листочок»
Читає текст той учень, на парту якого впав листочок.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де вирішили переночувати друзі?
— Що побачив півень?
— Де опинилися друзі?
— Що осел побачив у будинку?
— Який план здійснили музики? Чому це їм вдалося?
— Чи вдалося розбійникам вигнати друзів із будинку?
— Де залишилися жити четверо музикантів?
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Чого навчає казка?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати, переказувати казку

Урок № ______ Дата ______
Тема: ДРУЖБА — НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ.
ЯКОБ І ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ ≪БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ≫
Мета: ознайомити учнів з казкою братів Грімм ≪Бременські музиканти≫; вчити визначати
послідовність дій у творі; розвивати навички швидкого правильного читання, увагу; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— На уроці ми продовжимо знайомитися з німецькою казкою братів Грімм, будемо вчитися визначати послідовність подій у творі, вправлятися у правильному, виразному читанні та вибірковому читанні тексту.
VI. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання казки вчителем
2. Робота в парі
Складання початку казки за схемою, уміщеною на першому форзаці підручника
— Чому казка називається «Бременські музиканти»?
— Чи справедливо вчинили з ослом, псом, котом і півнем їхні господарі?
Поясніть свою думку.
3. Опрацювання казки братів Грімм ≪Бременські музиканти≫ (с. 33-35)
1) Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки учнями.
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто є її головними героями?
2) Словникова робота.
— Прочитайте тлумачення слів.
Хвицьне — вдарить однією або двома задніми ногами.
Довбня — великий дерев’яний молот або дерев’яна палиця з потовщеним
кінцем.
М а р а — примара, привид.
— Перевірте себе, чи зможете з першого разу правильно прочитати слова.
Ґвалт розбійницького
нікудишній посхоплювалися
підвіконня навтікача
найнебезпечніше уперіщить
Фізкультхвилинка
3) Читання казки учнями «ланцюжком».
Гра «Листочок»
Читає текст той учень, на парту якого впав листочок.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де вирішили переночувати друзі?
— Що побачив півень?
— Де опинилися друзі?
— Що осел побачив у будинку?
— Який план здійснили музики? Чому це їм вдалося?
— Чи вдалося розбійникам вигнати друзів із будинку?
— Де залишилися жити четверо музикантів?
5) Гра «Установи послідовність подій».
Почали радитись, як розбійників прогнати.
Добре наїлися музиканти і міцно поснули.
Вирішили музики переночувати у великому лісі.
Бременські музиканти дали відсіч розбійникові.
Півневі сподобалася рада.
Розбійники боялися і близько підійти до свого дому.
Розбійники вирішили прогнати непрошених гостей.
6) Гра «Що не так?» (текст — на дошці).
Постановивши так, вони в один голос завели свою музику: осел, ревів пес,
гавкав кіт, нявчав півень, кукурікав.
— Чому утворилася нісенітниця?
— Як необхідно поставити коми, щоб речення було правильним?
7) Робота над прислів'ями.
— Яке прислів’я за змістом відповідає нашій казці? Чому?
• Дружба і братерство дорожчі за будь-яке багатство.
• Тепле словечко лежить недалечко.
• Сильний переможе десятьох, а кмітливий — усіх.
8) Гра «Ну – мо здогадайся»

1. Як називалося місто, до якого йшли музиканти? (Бремен)
2. Дійова особа, яка першою з ’явилася у казці. (Осел)
3. Надвечір прийшли звірі у великий... (ліс).
4. Головний розбійник. (Отаман)
5. Доповніть прислів’я: «Вірний... — то найбільший скарб». (Друг)
6. Ударити однією або двома задніми ногами. Як сказати одним словом?
(Хвицьнути)
7. Що допомогло звірам отримати перемогу над розбійниками? (Кмітливість)
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Чого навчає казка?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати, переказувати казку

Урок № _____ Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Мета: вчити учнів свідомо сприймати художні тексти, визначати основну думку в про
читаному творі; зацікавити учнів творчістю зарубіжних письменників; розвивати
допитливість, кмітливість, винахідливість; виховувати колективізм.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Робота над скоромовкою
— І чого, — питають гуси,
Довгі ноги в чорногуза?
— А у мене довгі ноги,
Каже дядько чорногуз ,
Щоб в болоті край дороги
Я ніколи не загруз.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
У ч и т е л ь . Я нічого не можу зрозуміти, я прийшла на урок позакласного читання у свій клас, а тут таке діється... (Діти сидять не за партами, а на стільцях, декілька учнів — у костюмах казкових героїв.)
Учень . А ми сьогодні хочемо потрапити у казку, пожити життям казкових героїв.
IV. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда
— Щоб потрапити у казку, давайте згадаємо:
• Який твір ми називаємо казкою?
• Які бувають казки?
• Які види казок ви знаєте?
— Сьогодні на уроці ми зустрінемося з казками зарубіжних письменників.
— Що ж ви очікуєте від цієї зустрічі?
2. Зустріч із Феєю
Ф е я
За лісами, за морями відчиняє сонце брами,
А за брамами отими чарівними, золотими
Диво-казка походжає, нас гостинно припрошає
До веселої господи, де від заходу до сходу
Щастям повняться простори,
Де зникають біль і горе,
Де чарівнії жар-птиці
З квітів п’ють нектар-водицю.
Де Телесика гусятко мчить додому на крилятках,
Де хитресенька лисичка всім дарує небелички.
А розпатлана Яга всіх не любить, всіх страха.
А маїгенька мишка сіра ріпку витягти зуміла,
Мир богатирі пильнують, все за зміями полюють.
Диво-диво-дивина — ця чарівна сторона.
V. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ І МАЛЮНКІВ
Уч и т е л ь . Я бачу, діти, що вам дуже хотілося потрапити у казку. Ви прочитали
багато казок, намалювали до них малюнки, принесли до інколи багато
прекрасних книг. Тут казки братів Грімм, казки Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро.
Але хотілося звернутися до ваших малюнків. (Діти розповідають, до якої казки малюнки.)
— Ви прочитали тільки невеличку частинку книг, які існують на землі.
Але в нашому класі є учні, які більшість свого вільного часу проводять за
книгою. І вони створили невеличкий рекламний ролик про деякі книжки.
Уч е н ь . Ви прочитали багато казок, але мені хочеться, щоб у вашому
житті з ’явилася ще одна чудова книжка «Чарівник країни Оз». Автором цього
твору є Лаймен Френк Баум. Казка «Чарівник країни Оз» уперше вийшла
друком у 1900 році. Вона набула такої популярності, що письменнику довелося
написати ще тринадцять її продовжень.
Маленька дівчинка Дороті зі своїм песиком Тотошею опинилася в незнайомій
країні. Що чекає на дівчинку в чужому краю? Які риси характеру допоможуть
подолати їй труднощі? Надзвичайні пригоди маленької Дороті чекають
своїх читачів на сторінках популярної книги.
У ч е н и ц я . Я впевнена, що багато хто із вас із захопленням спостерігав
за пригодами Мауглі, переглядаючи фільм або мультфільм. Але коли ти розгортаєш
цю чудову книжку, жодний перегляд кінофільму не може замінити
прочитане. П ’ятнадцять історій про Мауглі Редьярда Кіплінга користуються
неймовірною популярністю, хоч їм уже понад сто років. «Ми з тобою однієї
крові — ти і я!» Ці слова допомогли хлопцеві вижити в джунглях, і людське
дитинча, за яким полював тигр-людожер, перетворилося на мудрого вожака Вільної Зграї.
VI. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. Вікторина ≪Чи знаєте ви письменників?≫
Ви читали літературні казки, і зараз ми побачимо, чи добре ви знаєте авторів казок.
• Хто написав казку «Снігова королева»? (Г. К. Андерсен)
• Автор казки «Вінні-Пух та всі-всі-всі». (Алан Мілн)
• Хто є автором казки «Пеппі Довгапанчоха». (Астрід Ліндгрен)
• Хто написав «Казку про золотого півника» ? (О. С. Пушкін)
• Хто є автором казки «Кіт у чоботях»? (Шарль Перро)
• Хто автор трилогії про Незнайка? (Микола Носов)
• Хто автор казки «Мауглі»? (Редьярд Кіплінг)
2. Гра ≪Упізнай героя≫
• Найкращий друг Вінні Пуха? (П’ятачок)
• Ким стало гидке каченя з казки Андерсена? (Лебедем)
• Що потрапило Каю в око? (Шматочок дзеркала)
• Товариш Чебурашки. (Крокодил Гена)
• Наречений Дюймовочки. (Кріт)
• Як звали лисицю — подружку кота Базіліо? (Аліса)
• Лікар, який лікував усіх звірів. (Айболить)

• Гарна дівчина з прекрасним голосом, яка живе в морі. (Русалонька)
• Батько Буратіно. (Тато Карло)
3. Гра ≪Переплутанка≫
— Поки ми відпочивали, хтось переплутав назви казок, і тепер герої не можуть
повернутися додому
• Снігова принцеса (Снігова королева)
• Жовта Шапочка (Червона Шапочка)
• Загіпнотизована красуня (Зачарована красуня)
• Королева на горошині (Принцеса на горошині)
• Віслюк-горбоконик (Коник-Горбоконик)
• Гидке курча (Гидке каченя)
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— З яким настроєм ви його завершуєте?
— Які казки ви хотіли б прочитати?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу
Урок № ____ Дата ______
Тема: КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН ≪РОМАШКА≫ (скорочено)
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Ганса Крістіана Андерсена; вдосконалювати навички свідомого виразного читання літературних творів; учити аналізувати прочитане, робити самостійні висновки, аналізувати вчинки дійових осіб; розвиватизв'язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до природи, милосердя.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Ґава годувала
Ґавенят на ґанку.
Все приготувала
Ґава для сніданку.
Ґоґель-моґель, аґрус
І гарячі грінки,
Голубці і рибу,
І смачні тартинки.
2. Прочитайте, посміхніться!
МУХА-ЦОКОТУХА
Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує — щось дзижчить,
Таяк крикне: ≪Звір гарчить!≫.
І сміються всі з тих пір,
Що для Гриця й муха звір.
П. Воронько
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному казку братів Грімм «Бременські музиканти».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— «Дюймовочка», «Гидке каченя», «Стійкий олов’яний солдатик», «Русалонька». Що об’єднує всі ці казки? (їх написав Ганс Крістіан Андерсен.)
— Сьогодні ми поглибимо знання про творчість цього всесвітньо відомого датського казкаря.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на датському острові Фюн. Його батько був бідним швецем, мати Ганна Марі Андерсдаттер — прачкою.
У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній
біографії він писав, що в дитинстві грався з принцом Фрітсом, згодом — королем
Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків —
лише принц. У ранньому дитинстві Ганс Крістіан був замкнутим хлопчиком
з великими блакитними очима. Він сидів у кутку і займався своєю улюбленою
грою — ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності.
З 1835 р. друкує казки, яких за 40 років написав аж 156. У цьому жанрі
найповніше виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно
пов’язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору, фантастика поєднана
з реальним життям.
2. Опрацювання казки Г. К. Андерсена ЃбРомашкаЃв (скорочено) (с. 36-40)

1) Гра «Упізнай квітку».
• Наче сонце, серединка,
Пелюстків біла хустинка.
Знає бджілка і мурашка,
Що звуть квіточку... (ромашка).
2) Опрацювання першої частини казки (с. 3 6 -3 8 ) до слів «Бідна маленька квітка
побачила, що вони зовсім не в гуморі, і їй стало дуже прикро».
а) Словникова робота.
Довідкове бюро
Рівчак — не дуже глибокий і широкий рів; канава.
Непоказна — яка нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїми
зовнішніми рисами; неприваблива.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Обличчя дзьобиком височінь
Спересердя кольорами огороджений
Самісінького буденний поважних
Пелюсточки виструнчились блискотіли
б) Читання частини «буксиром» за вчителем.
Учні починають читати мовчки одночасно із учителем, який читає вголос.
Його темп дещо швидший від середнього. Учні мають устигати за вчителем.
— Чи знайома вам ця казка?
— Хто її головна дійова особа?
— Де виросла ромашка?
— Знайдіть опис цієї квітки.
— Який настрій був у ромашки? Кому вона найбільше зраділа?
— Прочитайте перший опис квітів, які росли в саду.
— Якими їх побачила ромашка?
-— Куди злетів жайворонок?
— Про що співала маленька пташка?
— Чому була щаслива ромашка?
— Якими були тюльпани та півонії?
Фізкультхвилинка
3) Опрацювання другої частини казки (с. 3 8 -4 0 ).
а) Гра «Передбачення».
— Як, на вашу думку, будуть розвиватися події в казці?
-— Чи продовжиться дружба ромашки із жайворонком?
б) Словникова робота.
Дерен — верхній шар ґрунту, укритий травою, пронизаний її корінням.
Запорошений — тут: укритий пилом.
в) Читання другої частини тексту учнями «ланцюжком» до слів: «...вона схилилась
додолу, знесилена й сумна». Аналіз змісту прочитаного.
— Що почула ромашка прокинувшись другого ранку?
— Яка біда трапилася з жайворонком?
— Чому ромашка забула про все, чому раніше раділа?
— Як вона потрапила в клітку?
— Що розповів їй жайворонок?
— Чому загинула пташка?
— Чи трапляється подібне в житті?
— Чому тоді твір є казкою?
г) Робота в парі.
— Визначте настрій казки. Поміркуйте, чому автор так сумно її закінчив.
Складіть власну кінцівку твору, використовуючи чарівні перетворення.
4) Опрацювання третьої частини казки.
а) Гра «Рибки» (с. 40). Самостійне мовчазне читання третьої частини казки
учнями.
— Які почуття викликали в тебе описані події?
— З якою думкою звертається автор казки до читачів?
5) Робота за ілюстрацією (с. 37).
— Розгляньте малюнок.
— Які рядки казки проілюстрував художник?
— Які фарби він використав? Чому?
6) Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра «Розвідники».
— Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци з такими словами:
• «Усі діти вчилися в школі».
• «Нещасна пташка голосно скаржилась про свою втрачену волю... »
• «Тупоголові півонії понадимались»
• «Одного ранку вона зовсім розцвіла...»
б) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового
читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Який висновок з прочитаного зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку. Намалювати кадри діафільму за цією казкою.


Урок № _____ Дата _____
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
ЗАХОПЛИВИЙ СВІТ КАЗОК БРАТІВ ГРІММ
Мета: розширити знання учнів про казки братів Грімм; розвивати вміння читати за особами,
вибірково, працювати в групах, парах; створити атмосферу радості, насолоди
від творчості; розвивати зв'язне мовлення, мислення, увагу, кмітливість, пам'ять; виховувати
інтерес до читання казок.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Учитель
Поправляєм язички, щоб не плутались значки.
Ось — про мишок діалог, щоб цікавим був урок.
Перший ряд вже починає — скоромовку промовляє.
Д і т и
Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато.
Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.
У ч и т е л ь
Другий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.
Ді ти
Начитався букварика та й малюю косарика.
Коси сіно, косарику, на своєму гектарику.
Уч и т е л ь
А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.
Д і т и
Мишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»
Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в книжці.
Буду азбуку вивчати, щоб самій казки читати».
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— До чого нас закликають усі ці скоромовки?
— Так, ці скоромовки нас закликають читати. Читати казки, вірші, оповідання.
І сьогодні на уроці читання ми будемо читати, читати за особами, вибірково.
Сьогодні до нас на урок завітала чудова гостя. А її ім’я ви дізнаєтеся, якщоскладете слово з цих букв: К К З А А.
НАРОДНА ЧАРІВНА АВТОРСЬКА
КАЗКА

ЛІТЕРАТУРНА МУДРА ПОВЧАЛЬНА
Казок чимало є на світі —
І веселих, і сумних.
А чи зможемо прожити ми без них?
Із перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої. Казки вам читали
бабусі та мами, ви із задоволенням переглядаєте їх по телевізору.
— Діти, чи любите ви читати казки? Назвіть свої улюблені казки.
— Так, ця виставка книжок складається із ваших улюблених казок братів Грімм.
IV. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ КАЗОК
1. Брати Грімм «Пані Метелиця»
Бесіда
— Удома ви читали казку «Пані Метелиця».
— Чи сподобалася вам ця казка?
— Хто з персонажів запам’ятався найбільше і чому?
— Чи бачили ви екранізацію цієї казки або мультфільм? Яке ваше враження
від них?
— Знайдіть типові елементи побудови казки. Прочитайте зачин, кінцівку.
— До якої групи казок належить твір «Пані Метелиця»? Свою думку обґрунтуйте.
(Це чарівна казка, оскільки тут є фантастичний вимисел (будиночок
пані Метелиці, збивання перини, з якої летить сніг, золотий та смоляний
дощ ).)
2. Брати Грімм «Заєць та їжак»
Гра «Упізнай героя»
Спокійний, врівноважений, розсудливий, винахідливий, мудрий, скромний. (їжак)
Надмінний, гордовитий, пихатий, хвалькуватий, задерикуватий. (Заєць)
— Хто допоміг їжакові провчити зарозумілого Зайця?
V. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВИМ ТВОРОМ
Опрацювання казки братів Грімм «Золота гуска»
1) Читання казки «ланцюжком».
— Назвіть дійових осіб казки.
2) Довідкове бюро.
Паламар — служитель православної церкви, що допомагає священику під
час богослужіння.
3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Куди батьки посилали своїх синів?
— ІЦо давали їм з собою в дорогу?
— Хто зустрівся синам? »
— З яким проханням звернувся до них старий чоловік?
— Як повелися сини?
— Хто із синів виявився найщедрішим?
— Хто отримав винагороду за свою доброту?
— Прочитайте зачин казки, кінцівку.
— Чого навчає ця казка?
VI. ВІКТОРИНА ЗА КАЗКАМИ БРАТІВ ГРІММ
Вікторина за казками братів Грімм
1. У якій казці від збивання перини на землі йшов сніг?
а) «Пані Метелиця»;
б) «Попелюшка»;
в) «Три брати».
2. В якій казці принцеса любила давати женихам віршовані прізвиська?
а) «Принц-жабеня і Залізний Генріх»;
б) «Король Дроздобород»;
в) «Розумна Ельза».
3 .У якого звіра зачарував маленький карлик прекрасного принца в казці
братів Грімм «Краснозорька і Білосніяжа» (інший варіант, назви «Беля-
ночка і Розочка»)?
а) У зайця;
б) у вовка;
в) у ведмедя.
4. Назвіть головних героїв казки братів Грімм, як і заради суперечки влаштували
марафонський забіг на овочевому полі.
а) Заєць і їжак;
б) вовк і заєць;
в) черепаха і їжак.
5. Хто з бременських музикантів грав на скрипці?
а) Пес;
б) кот;
в) осел.
6. Який вхід привів до пані Метелиці пасербицю й ледачу доньку?
а) Двері;
б) люк;
в) колодязь.
7. Хто передбачив королеві в казці «Шипшинка», що у неї народиться дочка?
а) Жаба;
б) відьма;
в) північний вітер.
8. Після чого козлик з казки «Братик і сестриця» знову зміг стати людиною?
а) Випивши живої води;
б) після смерті відьми-мачухи;
в) побувавши на весіллі сестри і Короля.
9. Як батьки вирішили позбутися своїх дітей Гензель і Гретель через бідність і голод?
а) Замкнути в хліві;
б) віддати Бабі-Язі;
в) відвезти їх у ліс.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими казками ознайомилися на уроці?
— Чого навчають нас ці казки?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу

Урок № _____ Дата _____
Тема: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ КАЗКИ.МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА «РОМАШКА».
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ «ЗВИВСЯ ЖАЙВОРОНОК...».«ЖАЙВОРОНКА ЯКЩО ХТОСЬ І НЕ БАЧИВ...»(за Юрієм Дмитрієвим)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
—Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося багато цікавого про головних персонажів — ромашку і жайворонка.
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Бесіда
—Що вам відомо про ромашку? Яка вона? Де росте?
Ромашка — справжня красуня — насправді невибаглива і дуже проста квітка. В її суцвітті всього два кольори: білий — пелюстки і жовтий — осердя. В Україні люблять ромашку. її здавна вплітали в українські віночки, якими уквітчували переможців, а дівчат вбирали до свят.
Дивишся на ромашку, а вона ніби тобі всміхається та зачаровує своєю чистотою і красивою простотою. А деякі види ромашок навіть мають лікувальні властивості і використовуються в медицині.
Послухайте народну легенду.
У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було, і вона ходила степом і збирала всі рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: «Зроби з них відвар і напої синочка». «А як же звуться ці квіти?» — запитала жінка. «Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина».
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: «Пий, синочку, ромашку — і будеш здоровим!».
2.Опрацювання Вірша Марії Познанської «Ромашка» (с. 41)
1)Виразне читання вірша вчителем.
—Якою ви уявляли собі ромашку, слухаючи вірш?
2)Виразне читання вірша учнями. Аналіз змісту вірша.
■ Де автор зустрів ромашку?
З чим порівнюються пелюстки квітки?
На що схожа серединка?
— Чому він не зірвав ромашку?
— Про що це свідчить?
— Порівняйте образи ромашки у вірші й казці Ганса Крістіана Андерсена.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання оповідання
Михайла Коцюбинського [с.41)
— Куди звився жайворонок?
— Про що він заспівав?
— Які прикметники вжив автор, описуючи небо, землю, сонце?
4. Опрацювання оповідання «Жайворонка якщо хтось і не бачив...»
за Юрієм Дмитрієвим (с. 47)
1) Слухання у запису співу жайворонка.
2) Читання оповідання учнями вголос. Аналіз змісту прочитаного.
— Коли можна почути спів жайворонка?
— Чому його не просто побачити?
— На яку висоту підіймаються птахи?
— Що розповіли про жайворонка Михайло Коцюбинський і Юрій Дмитрієв?
— Визначте спільне й відмінне в цих оповіданнях?
— Порівняйте їх з казкою Андерсена.
5. Хвилинка народознавства
Жайворонки з ’являються в місцях гніздування на початку березня.
Приліт жайворонків знаменує прихід весни. У народному календарі є свято, що присвячене птахам,— це Сороки (Сорочини), або Жайворонки.
Так називаються й обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть цього дня
для дітей, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти бігали з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні заклики до птахів:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
— Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішить, ластів’ята,
До нашої хати —
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
— Чи все із задуманого вдалося виконати?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Описати настрій пташки, яка потрапила в неволю.
Урок № _____ Дата ____
Тема: Божена Немцова «Лісова Німфа» ( П. с. 25 – 28)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
—Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося багато цікавого про головних персонажів казки Божени Немцової «Лісова Німфа».
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Бесіда
Справжнє ім’я чеської письменниці було Барбара. Батько і мати служили у багатої графині. Маєток лежав у мальовничій долині, і тут серед чудової природи минало дитинство майбутньої письменниці.
Від бабусі маленька Барушка, як називали дівчинку, вперше почула й запам’ятала силу – силенну народних казок. Ці казки допомогли їй вийти на письменницьку дорогу.
2.Опрацювання казки «Лісова Німфа» (с. 28)
1)Виразне читання казки (І частини) вчителем.
2)Виразне читання казки учнями. Аналіз змісту казки.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки

VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25 – 28 виразно читати у Перлинці.
Урок № _____ Дата ____
Тема: Божена Немцова «Лісова Німфа» ( П. с. 28 – 32 )
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
—Сьогодні ми продовжуємо розкривати таємниці нових творів, дізнаємося багато цікавого про головних персонажів казки Божени Немцової «Лісова Німфа».
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Опрацювання казки «Лісова Німфа» (с. 28 - 32)
1)Виразне читання казки (І частини) вчителем.
2)Виразне читання казки учнями. Аналіз змісту казки.
Фізкультхвилинка
2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки
3. Аналіз змісту казки
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25 – 32 виразно читати і переказувати у Перлинці.

Урок № ______ Дата _____
Тема: Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
Мета: розширити уявлення учнів про жанр літературної казки; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; вчити визначати персонажів твору; розвивати зв'язне мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Бором брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
— Який звук найчастіше чується в скоромовці?
— Назвіть якомога більше слів зі звуком [б].
2. Гра ≪Утвори слова із букв≫

Утворіть слова з букв
дрв еео чтнн иая
зм иа псьм ио
дрг ооа мтмтк аеаиа
млк ооо млв нн аюая
смтн еаа фзкльтр іууа
стжк еа пдрчнк іуи
плтт ая кнжк иа
кзк аа зшт ои
влспд еоие рчк уа
крдр оио пнл еа
грбць оое снц иия
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ти — мені, я — тобі»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
—Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося багато цікавого про головних персонажів казки Джанні Родарі «Чародійна палиця»
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за малюнком
2. Опрацювання твору Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
1) Виразне читання тексту вчителем.
— Хто є головними персонажами твору?
2) Словникова робота.

Фізкультхвилинка
Раз, два — дружно встали,
Добре спинки порівняли.
Три — швиденько взяли гирі,
Підняли їх на чотири.
Попиляли дружно дрова,
Раз, два, раз, два.
Порубали дружно дрова —
Раз, два, раз, два.
Не стомились — відпочили,
І за парти тихо сіли.
3) Робота в парі. Читання тексту учнями в парах одне одному.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

5) Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати і переказувати казку Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)

Урок № _____ дата _____
Тема: СИЛА УЯВИ. ІРИНА ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати творчу уяву, уміння формувати оцінні судження; збагачувати мовлення учнів образними словами і висловами; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Інна пасла індичат.
Подалися вони в сад.
Ігноруючи її,
Заблукали в гущині,
Інна каже: «Накажу!
Все індичці розкажу!».
А вони кричать завзято:
Наша мама — інкубатор!»
2. Гра «Угадай слово»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, що
позначають приголосні звуки. У стовпчиках читайте слова рядочками.
дз дж ф щ
_ ер кал о _міл ь ш а _ а я__ і р к а
_ и ґ а б__ о л а ж и р а _ _ іч к и
ґ у _и к хо_у к е _ ір до_ик
к у к у р у _ а си_у з е_ і р _ іт к а
_ вони к _ерело _ермер бли_ить
_юрчати ЇЖ_у п ро_ес ія бор_
_венить _ем порт_ель _ и г л и к
_ ен ь к а є бу_у _утбол _ авель
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися прислухатися до звучання слів. Допоможе нам у цьому українська письменниця Ірина Жиленко. Ми прочитаємо її вірш «Вечір гномів».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША ІРИНИ ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ» (с.42-43)
— Чи можете ви пояснити значення слова гномі (Казкова істота, дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі й охороняв підземні багатства.)
1. Гра«Передбачення»
— Якими бувають гноми? (Добрими і злими)
— А якого хотіли б зустріти ви? Чому?
— Хто із вас хотів би стати гномом?
— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші «Вечір гномів»?

2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Який настрій викликав у вас вірш?
— Що вам у ньому сподобалося?
3. Словникова робота
Довідкове бюро
Конфеті — різнобарвні паперові кружальця, якими обсипають один одного
на балах і маскарадах.
Шастають — швидко, квапливо ходять, рухаються в різних напрямках
(про людину, тварину).
Читання стовпчиків слів (згори вниз і навпаки)
Сонне віконні
чудна образа
смішки капелюхи
пробурмочуть чудернацькі
— Як ви розумієте слово чудернацькі? Доберіть до нього синонім. (Дивні)
— Доберіть синонім до слова смішки. (Жарти)
Фізкультхвилинка
4. Повторне читання вірша вголос
— Якими ви уявляєте гномів?
— Чому гноми невдоволено сопуть?
— Що вони носять у торбинках?
— Що в цьому вірші казкового?
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Прочитайте опис гномів.
— На що схожі їхні капелюхи?
— Яка мода у гномів?
— Як їм живеться?
— Які слова допомагають почути чалапання й сопіння стомлених гномів?
6. Робота за ілюстрацією (с. 42)
— Розгляньте малюнок.
— Кого ви на ньому бачите?
— Який вираз обличчя у гнома?
— Що у них за плечима?
— Яка пора року зображена на малюнку? А частина доби? Чому ви так вирішили?
7. Гра «Знайдіть риму»
Сопуть — ... (путь)
гном — ... (буркотуном)
в у х а— ... (капелюхи)
ті — ... (конфеті)
чудна — ... (з вікна)
смішки — ... (шишки)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що найбільше сподобалося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 42—43).

Урок _______ Дата ____
Тема: ТРИМАЙ ЯЗИКА НА ПРИПОНІ.
ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА»

Мета: розширювати знання учнів про літературні казки народів світу; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори, висловлювати власне ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Ніс Уліт на базар
Свій улюблений узвар.
Узвар в кружку наливав,
Частував 'і пригощав.
Куштували і хвалили,
Та ні краплі не купили!
Як Уліт узвар варив,
Замість цукру — присолив.
2. Гра ≪Розумники≫
— Здогадайтесь, якого слова бракує у римованому рядку.
Сійся, жито і пшениця,—
Буде дітям — ... (паляниця),
Для веселої малечі
Бублик вигляне із... (печі).
А рум’яний... (колобок)
Скочить прямо на зубок.
Виросте всього доволі
На широкім житнім... (полі).
Запеклося сонце в хлібі,
Хто зростив його, ... (спасибі)\
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще виразне читання вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Кому був присвячений попередній урок читання?
— Хто такі гноми?
Яку тему ми вивчаємо?
Казка — це завжди диво. Багато дітлахів поринають у її дивовижний світ заздалегідь, ще до початку читання. І казка залишається з ними на все життя. Немає дитини, яка б не знала, хто такий Г. К. Андерсен, брати Грімм, Ш. Перро, А. Ліндгрен...
Сьогодні, на жаль, мало хто знає Сакаріаса (Захаріаса) Топеліуса. Тому давайте спробуємо відкрити для себе творчість цього талановитого фінського письменника-казкаря XIX ст.
Народився Сакаріас Топеліус 1818 р. у шведській родині. Його батько, Сакаріас Топеліус-старший, був відомою у країні людиною. Багато людей Північної Фінляндії зверталися до нього, лікаря за фахом, по допомогу. Топеліус-батько мав цікаве захоплення — збирав народні фінські пісні (руни). Він їх записував зі слів мандруючих коробейників, які приходили у Фінляндію з Карелії і часто зупинялися у садибі родини Топеліусів. Уже будучи дорослим, Топеліус-молодший згадував: «Коробейники, як і гостили у домі, до сих пір стоять у мене перед очима, як живі». Виховувала маленького хлопчика няня-фінка Брита, відома у народі казкарка. Вона розповідала хлопчикові про відьом та чаклунів, про чарівну гору Растекайс, про дивовижного оленя із золотими рогами, про хороброго хлопчика на прізвисько Сампо і про страшного гірського короля Хийсі. Слухаючи казки, маленький Топеліус навчався фінської мови, хоча у родині розмовляли шведською. Сакаріас з дитинства полюбив багату народну творчість своєї країни. І хоча у студентські роки він вивчав медицину, потім викладав історію у гімназії, а згодом став професором історії Фінляндії, прославився Топеліус-молодший саме на літературній ниві.
Чотири випуски збірника казок (1847—1852 рр.) зробили письменника класиком
одночасно у двох країнах — Фінляндії та Швеції. І почнемо ми ознайомлення
з творчістю фінського письменника з «Казки про старого гнома».
V. СПРИЙМАННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ КАЗКИ ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА
«КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА» (с. 43-46)
1. Словникова робота
— Щоб розкрити чарівний світ казки Захаріаса Топеліуса, слід з ’ясувати значення деяких слів.
— Прочитайте стовпчики слів двічі: згори вниз і навпаки.
Цебро
примха
химерний
смушевий
обперезатися
тхнуло
приязно
злидар
вештався
щербатий
— Знайдіть пояснення значень слів першого стовпчика у підручнику.
— До слів другого стовпчика доберіть синоніми.
Тхнуло — різко пахло.
Злидар — бідняк.
Вештався — блукав, бродив.
Приязно — дружелюбно, привітно.
— Поясніть значення слова щербатий. (З вищербленими краями)
2. Читання казки учнями «ланцюжком». Аналіз змісту казки з елементами
вибіркового читання
— Який зачин має казка? Назвіть головних персонажів казки.
— Прочитайте, який вигляд мав гном.
— Чому, побачивши його, Мате мало не впав зі сходів?
— Що гном запропонував Матсові? Як ви вважаєте, чому?
— Опишіть оселю гнома. Чому він назвав смаки людей химерними?
— Що налякало Матса в підземеллі?
— Що він собі пообіцяв, повернувшись з темного підземелля?
3. Робота в групі
— Охарактеризуйте старого гнома.
4. Робота з удосконалення техніки читання
Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз,
а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами
права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує
правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою казкою ми почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило в цій казці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом першої частини казки.

Урок № ____ Дата _____
Тема: ТРИМАЙ ЯЗИКА НА ПРИПОНІ. ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА» (продовження)
Мета: продовжити роботу над «Казкою про старого гнома» Захаріаса Топеліуса; вдосконалюваги навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати образне мислення; виховувати почуття відповідальності за дане слово.
Хід уроку :
1. Організаційний момент
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ище-ище-ище — подув холодний вітрище.
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї.
Го-го-го — ми збираємо його.
Ас-ас-ас — принесемо листя в клас.
2. Робота над скоромовкою
Гра ≪Дощик≫
Діти читають скоромовку хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно); ................
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Космонавт в ракету сів,
Двигуни гучні завів.
Та велить матуся з хати
Двигуни повимикати,
Бо він рано їх завів —
Манну кашу не доїв.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ I
Робота в парі. Гра ≪Дуель≫
Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом першої частини
«Казки про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
1 ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка? ...
— Чи хочете дізнатися, чим вона закінчилася?
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з «Казкою про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ДРУГОЇ ЧАСТИНИ «КАЗКИ ПРО СТАРОГО ГНОМА»
ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА (с. 46-48)
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— Яка основна думка прочитаного?
2. Словникова робота
Гра ≪Блискавка≫
Учитель показує слова, надруковані на картках. Учні мають їх прочитати
за 3 секунди.
Метушня, засклені, весілля, келихи, чудувалися, невидимий, перемовлялися,
заблищало, опинилися, щабель, іржавого.
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
— Як ви оцінюєте вчинок Матса Мюрстена?
4. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання
— Як гном довів свою відданість другові Матсу?
— Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.
— Чому гном покарав тітку молодого, її сина й сторожа?
— Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?
— Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями?
— Як ви розумієте значення вислову тримати язика на припоні?
— Які риси характеру споріднюють героїв вірша Ірини Жиленко (с. 42) та
старого гнома з казки 3. Топеліуса?
5. Робота за ілюстраціями
— Розгляньте ілюстрації до казки.
— Кого на них зобразив художник?
— Яким уривкам тексту вони відповідають?
6. Робота в парах
— Прочитайте за особами розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою
інтонації передайте почуття співрозмовників.
7. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, слідкуючи не
пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати,
очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати
з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього
тексту.
8. Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне»; ліва шеренга— «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто з її персонажів викликав у вас симпатію?
— Чий учинок ви засуджуєте?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати казку.

Урок № ______ Дата ______
Тема: ЯК МЕД, ТО ЩЕ Й ЛОЖКОЮ.
ОЛЕКСАНДР ПУШКІН «КАЗКА ПРО РИБАКА ТА РИБКУ»

Мета: розширювати знання учнів про творчість великого російського поета О. С. Пушкіна;
вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів, вміння аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра «Літеру вставляй — слово читай»
— У поданих словах зам іс ть рисо к у я в л яй т е букву е та чит ай те : вперше — повільно, вдруге — швидш е , в третє — д уже швидко.
Л-в ж-л- б-р-г
ф-н ш-рш-нь с-кр-т
їі-с с-рц- ч-р-п
ц-х ск-л -т м-иш-
М-Д ц-м-нт м-ч-ть
ч –к ш-д-вр С _ м -н
д-нь т-п-р п-р-ць
п-нь з-д-нь ч-тв-р
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і стисло переказують «Казку про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо мандрівку в захопливий світ літературної казки. Мабуть, немає серед вас жодного, хто з дитинства не був знайомий з цими чудовими казками. Я лиш розпочну їх читати, як ви скажете, з якої казки цей уривок.
• Цар вступив на двір широкий: зернятка із них виймає на ялиночці високій і в торбиночку складає, білка пісеньку співа і весь двір навколо них та горіхи розбива, у шкарлупках золотих.
(≪Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря
князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю≫)
• От мудрець перед Дадоном Золотого півня дав.
Став, торбину розв’язав, (≪Казка про золотого півника»)
— Хто автор цих відомих казок? (О. Пушкін)
— Сьогодні на уроці ми спробуємо торкнутися глибини його літературних творів, відчути їхню красу, яку бачили видатні сучасники великого російського поета.
Важко знайти людину, яка б не знала і не любила Цього чудового поета. Народився він 6 червня 1799 р. у Москві. З раннього дитинства був оточений турботою й увагою своїх батьків. Батько його, Сергій Львович, був нащадком знатного дворянського роду. Він любив літературу, був знайомий з багатьма літераторами, зібрав велику бібліотеку.
Мати поета, Надія Йосипівна, була гарною жінкою, любила світське життя, розваги, нею захоплювалися на балах. Батько дозволяв користуватися синові своєю бібліотекою. І маленький Сашко захопився читанням книг і перечитав
їх безліч. Він любив книги. Вони були його вірними друзями. У дитинстві поруч із ним були бабуся — Марія Олексіївна Ганнібал і няня — Матвєєва Аріна Родіонівна, кріпосна сім’ї Пушкіних, що отримала вільну, але через
любов до дітей залишилася в їхньому будинку. Ці дві чудові казкарки подарували Саші мудрість, утілену в чарівних образах. Образи перейшли в казки. Казки О. С. Пушкіна — це таємниця, де кожен рядок зберігає частинку душі
поета. Читаючи його твори, ми стаємо багатшими душею, щедрішими, щасливішими. Дивовижні казки писав поет: добрі, веселі, сповнені краси і натхнення, не схожі одна на іншу.
Сьогодні на уроці ми прочитаємо «Казку про рибака і рибку». Казка ця не просто розповідає про життя старого і його зустрічі з чарівної рибкою. У ній закладений глибокий зміст.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ «КАЗКИ ПРО РИБАКА ТА РИБКУ» О. С. ПУШКІНА (.с. 50-56)
1. Вступна бесіда
— Перегорніть сторінки підручника. Зверніть увагу, як написана казка.
(У віршованій формі)
2. ^Читання вчителем першої частини (с.49-50) до слів «Було взяти від неї хоч ночви, адже наші, бач, зовсім побиті!»
Словникова робота
Ветха землянка — будинок, виритий у землі, дуже старий.
Невід — сітка рибальська.
Відкуп — плата.
Роззява — дурний, некмітливий чоловік.
Ночви — довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлення
тіста.
Баговиння — тонкі густі водорості.
3. Читання другої частини казки учнями (с. 50-51) до слів «Повертайся, дурню, до рибки, уклонися їй, випроси хату!»
Словникова робота
Світлиця — світла кімната, відокремлена сіньми від кухні.
Недотепа — людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити що-небудь
з належним уміпням, як слід; невміла людина.
Телепень — нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло,
тюхтій.
4. Читання третьої частини казки «ланцюжком» [с. 51-52) до слів «Вже не хочу
я бути селянкою, хочу буть стовбовою дворянкою»
Словникова робота
Стовбова дворянка — дворянка старовинного і знатного роду.
Грезетова кичка — давній головний убір Заміжньої жінки із тканини з візерунком
того самого кольору.
5. Читання четвертої частини казки «буксиром» за вчителем (с. 52-53) до слів
«Та на стайню до коней послала»
6. Гра «Рибки». Мовчазне читання п'ятої частини казки учнями самостійно
(с.53) до слів «А не схочеш — неволею підеш!»
7. Робота в парах. Читання шостої частини казки учнями в парі (с. 53-54) до
слів «Щоб не ліз не в свої сани»
8. Читання заключної частини казки учнями «ланцюжком» (с. 54-55)
9. . Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Хто в казці Пушкіна — чарівний помічник? (Золота рибка)
— У чому незвичайність рибки? (Рибка золота, вміє говорити людським
голосом, виконує бажання)
— Чи є повторення сюжету в казці Пушкіна? Зачитайте.
— Чим вони схожі? (У всіх відбувається розмова старого і рибки.)
— Чим відрізняються? (Змінюються бажання старої та Ті звернення до
старого; змінюється стан моря.)
— Як просить стара?
— А чи змінюється манера поведінки старого біля моря? («Мовить ласкаве
слово, з поклоном».)
— Як ви вважаєте, чому старий не відмовляється ходити із проханнями до
моря? (Міркування учнів.)
2. Характеристика дійових осіб
— Давайте з ’ясуємо, який характер у кожного героя. Свої відповіді потрібно
довести прикладами з тексту. (Учні шукають у тексті уривки, як і ілюструють
характер старого і старої. Учитель надає допомогу. Учні виразно
читають обрані ними уривки. Відповіді дітей узагальнюються.)
Характер старого: м’який, добрий, терплячий, безвольний, смиренний,
ввічливий.
Характер старої , владний, зла, жадібна, груба, вимоглива, ненаситна, сварлива, невдячна.
— Хто з героїв вам більше подобається? Чому?
— Чому автор наділив одного героя тільки негативними рисами, а іншого
— тільки позитивними?
— Як була покарана стара за свою жадібність і невдячність?
— Вона знову залишилася біля розбитого корита, у своїй старій землянці.
До речі, вираз «залишитися біля розбитого корита» досі вживається у мові.
Що він означає? (Залишитися ні з чим, втратити все, що мав.)
3. Визначення основної думки твору
— Чому ж був покараний і старий, адже він мав м ’який, добрий характер?
— Чи є позитивними такі якості, як безвольність, безмежна покірність?
(Діти доходять висновку, що безвольність (відсутність волі) — негативна
риса.)
— Смиренність, податливість — позитивні риси тільки в тому випадку,
якщо вони виправдані. Але в казці Пушкіна у старого бракувало сміливості
протистояти старій, заперечити їй, вказати на її неправоту, зупинити її жадібність.
Він «не насмілився сперечатись, не наважився всупереч казати», сліпо
підкорявся, виконуючи всі її забаганки.
— Чи трапляється таке в житті?
— У житті бувають моменти, коли просто необхідно проявити свій характер,
наполегливість, твердо сказати: ні. Наприклад, якщо навколишні
або знайомі просять тебе зробити те, що, на твою думку, є поганим учинком.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Прочитайте слова О. С. Пушкіна: «Казка — брехня, та в ній натяк, добрим молодцям — урок».
— Який же урок дав нам великий поет? (Висловлювання дітей.)
— Виберіть найбільш точне формулювання.
• Як здорово зловити чарівну рибку!
• Як погано бути сварливим і жадібним, жорстоким.
• Якщо ти сварливий і жадібний, ти можеш утратити своє щастя.
• Трапляються ситуації, коли необхідно проявити твердість характеру,
інакше ти можеш постраждати.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку.

Урок № ______. Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Мета: поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія
служать засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мудрість, кмітливість, доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Кажу, кажу казку
За бубликів в’язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука п’ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм...
Т. Коломієць
— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння.
Казка — вірний помічник у житті.
— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.
— Які ж бувають казки?
— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?
— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.
III. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИЖОК
— Зверніть увагу на виставку книжок та скалить, з я к и м и і з н и х в и вже ознайомлені, які вам найбільше подобаються?
— Хто з вас хоче показати літературу, за якою ви готувалися до сьогоднішнього уроку?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
У казкове місто час вирушати,
Перешкоди всі пройдем,
А хто буде сумувати,
Із собою не візьмем.
1 . Переказ учнями казки

2. Творча робота.

Складання прислів`їв
Казка вчить, та розуму в них багато.
Казки маленькі, та в ній щось повчальне зрозумій.
Казка — вигадка, як на світі жить.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Мікрофон»
— Поміркуйте, чому ми читаємо казки, за що ми їх любимо?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу

Гра «Риболови»
Усі учні об’єднуються у 3 групи (по рядах). Кожна група по черзі «виловлює» з дошки золоту рибку і відповідає на запитання, номер якого записаний на звороті рибки. За правильну відповідь забирають рибку. У кого улов буде більшим?
• Де жили старий і стара? (Біля самого синього моря у ветхій землянці.)
• 3 чим перший раз прийшов невід? (З баговинням)
• 3 чим вдруге прийшов невід? (З травою морської)
• Який димар був на новій хаті старого і старої? (Мурований, білий)
• Які ворота були в новій хаті? (Дубові, тесові)
• У чому стояла стара дворянка на ґанку? (У соболевій тілогрійці, грезетова
на маківці кичка)
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею? (Ударила в обличчя)
• Що тримає стража цариці за плечима? (Списи та сокири)
• Що їла за столом стара-цариця? (Медяники солодкі)
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати? (На стайню до коней)
• Як зустріла старого стара-цариця? (Вигнала)
— Що спільного у «Казки про рибака та рибку» О. С. Пушкіна та інших відомих
вам казок? (Робота в парах, обговорення, висловлювання учнів.)
• Де жили старий і стара?
• 3 чим перший раз прийшов невід?
• 3 чим вдруге прийшов невід?
• Який димар був на новій хаті старого і старої?
• Які ворота були в новій хаті?
• У чому стояла стара дворянка на ґанку?
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею?
• Що тримає стража цариці за плечима?
• Що їла за столом стара-цариця?
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати?
• Як зустріла старого стара-цариця?

Урок __________. Дата ______
Тема: ЗА ГОРАМИ, ЗА ЛІСАМИ, ЗА ШИРОКИМИ МОРЯМИ.
ПЕТРО ЄРШОВ «ГОРБОКОНИК»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити
аналізувати прочитане, визначати характер дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення,
образне мислення; виховувати інтерес до книги, прищеплювати бажання читати.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальні вправи
— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаємо дихальні вправи.
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Біля будки песик Бобик
Ліг на сонці, гріє лобик.
Раптом муха-цокотуха
Продзижчала біля вуха.
Бобик — бац! Пропала муха.
3. Робота над чистомовкою
Ча-ча-ча-ча — звірі граються в м’яча.
ЦІ-ці-ці-ці — нападаючі — зайці.
Чу-чу-чу-чу — вовк ударив по м’ячу.
Ця-ця-ця-ця — судить гру у них вівця.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми здійснимо захопливу подорож ще в одну казку. Це казка «Горбоконик», яку написав російський письменник Петро Єршов.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Петро Павлович Єршов народився в Росії у Західному Сибіру 1815 року.
Ще будучи студентом Петербурзького університету, у 19 років він написав
казку «Горбоконик». Спочатку її було надруковано в журналі, а потім видано
окремою книжкою. Пізніше П. Єршов працював учителем, писав інші твори,
але ця казка назавжди уславила його ім’я. Навіть великий російський поет
О. С. Пушкін високо оцінив «Горбоконика». Казка багато разів перевидавалася,
була перекладена іншими мовами. Видання ілюстрували талановиті художники.
— Сьогодні ви теж зможете оцінити цей чудовий твір, прочитавши його
в перекладі Максима Рильського.
У підручнику вміщено лише частину цього твору, а в бібліотеці ви можете знайти книжку П. Єршова і прочитати казку повністю.
2. Опрацювання казки Петра Єршова «Горбоконик» (с. 57-62)
1) Словникова робота.
Боясть бір яхонт
кошара чвал кваша
почвалав миряни аршин
смеркатись кобеняк вершок
— Прочитайте слова у стовпчиках.
— Доберіть синоніми до слів першої колонки.
— Тлумачення значень слів другої і третьої колонки прочитайте в підручнику.
Фізкультхвилинка

2) Читання казки вчителем.
— Назвіть головних дійових осіб казки.
3) Самостійне читання уривка учнями.
4) Робота над змістом. Вибіркове читання.
— Прочитайте зачин казки. Що він вам нагадує?
— Як зазвичай починаються народні казки?
— Прочитайте, як характеризує братів автор?
— Як кожен з братів поставився до нічного вартування?
— Прочитайте опис кобилиці.
— Чому вона підкорилася Іванові?
— Що розповіла кобилиця про Горбоконика?
5) Робота за ілюстраціями.
— Прочитайте епізоди казки, які зображено на малюнках.
6) Вправи на розвиток швидкості читання.
Один з учнів читає початок речення, решта шукають це речення в тексті.
7) Робота над виразним читанням вірша.
— Пригадайте, яким тоном читають казки? (Наспівно, таємниче)
— А як будете читати сцену приборкання кобилиці?
8) Гра «Чи уважний ти читач?»
Гра «Чи уважний ти читач?»
1. Петро Єршов — це:
а) французький письменник;
б) російський письменник;
в) німецький письменник.
2. Казку «Горбоконик» він написав:
а) будучи студентом;
б) коли вчився у школі;
в) коли став дідусем.
. 3. Хто переклав казку «Горбоконик» українською мовою?
а) Шарль Перро;
б) Максим Рильський;
в) Олександр Пушкін.
4. Де жив старий зі своїми синами у казці «Горбоконик»?
а) У лісі;
б) у горах;
в) у селі.
5. Чому брати були змушені чатувати своє поле вночі?
а) Хтось толочив їхню пшеницю;
б) хтось збирав їхній урожай;
в) їм не хотілося спати.
6. Кого менший брат побачив на своєму полі?
а) Красиву дівчину;
б) коника-горбунка;
в) чистобілу кобилицю.
7. Який подарунок отримав Іван від злодія?
а) Золоту каблучку;
б) конятко-малюка;
в) царівну-дівицю.
8. У казці «Горбоконик» П. Єршов не згадує:
а) Бабу-Ягу;
б) старших братів Івана;
в) кобилицю.
9. Хто обіцяв Іванові купити обнови ще й дати киселю?
а) Кобилиця;
б)батько;
в) старший брат.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Хто з вас знає, які пригоди відбуватимуться з Іваном?
— Чи сподобався вам головний герой? Чим саме?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку. Намалювати ілюстрації до неї
Урок № ___ . Дата _______
Тема: ВІДКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ СВІТУ.
КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ «ВИТІВКИ СТАРОЇ ЗИМИ»
Мета: розширити знання учнів про творчість Костянтина Ушинського; вдосконалювати
навички усвідомленого виразного читання; систематизувати знання учнів за розділом «Казки зарубіжних письменників»; удосконалювати навички діалогічного та монологічного мовлення; виявити й узагальнити знання учнів про зиму, її ознаки; розвивати усне мовлення, увагу, мислення, пам'ять; виховувати мотивацію до навчання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальна гімнастика
• Вдих — носом, видих — через рот.
• Вдих, затримка дихання, видих.
• Вдих, видих, затримка дихання.
2. Розминка для очей
— Замружте очі, розплющіть їх.
— Зробіть кругові рухи очима: ліворуч — вгору — праворуч — вниз — праворуч
— угору — ліворуч — униз.
— Витягніть уперед руку, стежте поглядом за нігтем пальця, наближаючи
його до носа, а потім повільно відсуньте його назад (5 разів).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо?
— Сьогодні ми прочитаємо ще одну казку. Чому вона буде присвячена, ви
дізнаєтесь, відгадавши загадку.
• Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. (Зима)
— Назвіть зимові місяці.
— Який зараз місяць? Яка погода?
— Давайте згадаємо ознаки зими.
На дошці — картка з написом зима, навколо — картки зі словами: мороз,
сніг, хуртовина, замети, іній, спека, вітер, дощ, листопад, бурульки, повінь.
Треба з ’єднати ознаки зими зі словом зима.
Робота в групах. Гра «Виправ помилки Незнайка»
— Незнайко написав твір про зиму. Та, як завжди, припустився помилок.
Допоможіть йому!
Побіліли поля. Подув теплий свіжий вітерець. На узліссях лісу виросли
гриби. Тонким льодом покрилася річка, заснула, як у казці. Ходить зима, поглядає
по сторонах. Запорошила кучугурами ліс і посилає мороз за морозом.
Зайцям білі шубки подарувала. А птахи почали будувати гнізда. Хлопці заливають каток водою. Незабаром вони будуть кататися на гладкому льоду. Трава заблищить від роси.
— Прочитайте вголос відновлений текст.
— Сьогодні ми прочитаємо казку «Витівки старої зими», яку подарував нам К. Д. Ушинський.
Фізкультхвилинка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про К. Д. Ушинського (г. 62-63)
— Де минуло дитинство й гімназичні роки К. Д. Ушинського?
— Чому видатний педагог вирішив створити нові підручники для дітей?
— Що відкривають нам нові твори К. Д. Ушинського?
2. Опрацювання казки Костянтина Ушинського «Витівки старої зими»
(с. 63-64)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Як ви вважаєте, чому в цій казці автор називає зиму старою?
2) Словникова робота.
Стугоніти — піч, що служить для опалювання приміщення.
Груба — нижній край солом’яної покрівлі, що звисає над стіною.
Стріха — будівля для свійської худоби та птиці, сарай.
Груба — стукати, ударяючи по чомусь; утворювати тривалий шум.
Валка — загострений з одного кінця шматок дерева або металу.
Клинок, к л и н— група запряжених кіньми возів, що рухаються один за одним.
— Прочитайте в лівому стовпчику слова і доберіть до них тлумачення
з правого стовпчика.
3) Гра «Сніжинка».
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Як зима вирішила розправитися з птахами?
— Що зробили птахи?
— Як звірі рятуються взимку від морозу?
— Що зробила зима з річками та озерами?
— Як сховалися риби?
— Я к люди приготувалися до зими?
— Чому діти не бояться зими?
— Чому зимі стало прикро?
5) Поділ казки на частини.
— Виразно прочитайте частини тексту, що відповідають малюнкам (с. 65).
Зверніть увагу на значну кількість дієслів. З якою метою автор їх уживає?
VI. . ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Станція «Авторська»
— Пригадайте авторів прочитаних казок.
«Бременські музиканти»
«Витівки старої зими»
«Казка про старого гнома»
«Горбоконик»
«Ромашка»
«Казка про рибака та рибку»
Захаріас Топеліус
Ганс Крістіан Андерсен
Олександр Пушкін
Костянтин Ушинський
Петро Єршов
Якоб і Вільгельм Грімм
2. Станція «Географічна»
— У якій країні були створені казки?
«Бременські музиканти»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
«Ромашка»
Росія
Данія
Німеччина
Фінляндія
3. Станція «Упізнай, чий голосок»
• «Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки
й напитки, а навколо сидять розбійники і п ’ють, їдять собі» (Осел.
≪Бременські музиканти≫)
• «Ну, стривай же, дошкулю я людям». (Зима. ≪Витівки старої зими≫)
• «Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною
чи маринованою водою з калюжі» (Гном. ≪Казка про старого гнома≫)
• «Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло,
усе горить. Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок.
≪Ромашка≫ )
VІІ . ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку ми сьогодні читали? Про що, про кого вона?
— Що найбільше сподобалося? запам’яталося?
— Давайте доберемо ознаки до зими. Яка вона, зима?
VIІІ . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
За змістом останнього речення тексту скласти нову казку.

Урок 33. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ
«КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ»
Мета: систематизувати знання учнів за розділом «Казки зарубіжних письменників»; удосконалювати
навички діалогічного та монологічного мовлення; розвивати вміння
узагальнювати, співставляти прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати
бажання поповнювати свої знання, вивчати творчість зарубіжних письменників-
казкарів.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
І шпачисі, й шпаченятам
Шпак шпаківню шпаклював,
Але тишком-нишком дятел
Ту шпаклівку поклював.
Шпак бере шпаклівку знову
Й грудку дятлові дає:
— Ось бери й перешпакльовуй,
Як не знаєш, що клюєш.
2. Гра «Пеньок»
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться об пеньок».
Нічка мишка дочка ніжка
пічка мишка дочка ніжка
нічка миска дочка нічка
нічка мишка бочка ніжка
нічка мишка дочка ніжка
3. Вправа «Водолаз»
• На рахунок 1-5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно видихаємо.
• 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо.
• 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку.
• 1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу'складену казку за змістом останнього речення.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ще раз помандруємо у захопливий світ казок зарубіжних
письменників.
Уявіть себе на казковому кораблі, який мчить нас крізь час і відстань.
V. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Станція «Авторська»
— Пригадайте авторів прочитаних казок.
«Бременські музиканти»
«Витівки старої зими»
«Казка про старого гнома»
«Горбоконик»
«Ромашка»
«Казка про рибака та рибку»
Захаріас Топеліус
Ганс Крістіан Андерсен
Олександр Пушкін
Костянтин Ушинський
Петро Єршов
Якоб і Вільгельм Грімм
2. Станція «Географічна»
— У якій країні були створені казки?
«Бременські музиканти»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
«Ромашка»
Росія
Данія
Німеччина
Фінляндія
Фізкультхвилинка
3. Станція «Герої казок»
— Увага! Увага! Нам потрібно терміново зупинитися, щоб допомогти казковим
героям потрапити до своєї казки.
4. Станція «Художня»
Робота в групі
Кожна група отримує завдання намалювати ілюстрацію до казки. Однокласники
мають відгадати, яку казку проілюстровано.
5. Станція «Упізнай, чий голосок»
• «Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки
й напитки, а навколо сидять розбійники і п ’ють, їдять собі» (Осел.
≪Бременські музиканти≫)
• «Ну, стривай же, дошкулю я людям». (Зима. ≪Витівки старої зими≫)
• «Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною
чи маринованою водою з калюжі» (Гном. ≪Казка про старого гнома≫)
• «Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло,
усе горить. Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок.
≪Ромашка≫ )
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— От і добігла кінця наша мандрівка сторінками казок зарубіжних письменників.
— Які казки вам найбільше сподобалися?
— Чого ви навчилися в героїв казок?
— З казками яких авторів ви б хотіли ще ознайомитися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом розділу.
«Горбоконик»
«Бременські музиканти»
«Ромашка»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
Жайворонок
Золота рибка
Пес
Іван
Гном

Урок № ______ Дата ______
Тема: ВСТУП ДО РОЗДІЛУ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ. ЛАРИСА ПИСЬМЕННА
«ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
— Д іти , щоб виразно , з інтонацією читати , виконаймо дихальні вправи .
Дихальні вправи
• Вдих — носом;
• видих — ротом;
• вдих — ротом;
• видих — носом;
• вдих — носом;
• н а видих промовляємо речення : «Настала зима » .
2. Робота над скоромовкою
У садочку у Пилипа
виросла висока липа —
не лінь було Пилипу
щодня полити липу.
«Спасибі!» — до Пилипа
Лопоче листям липа.
3. Гра «Утвори слово»
— Уперше п р о ч и т ай т е сл о в а ш в и д к о , вдруге — ш ви д к о ч и т ай т е л иш е
п ерш ий скл ад к ож н о го слова т а утворюйте нове слово.
Бер е г, ремесло, ги р я , н я н ь к а . (Берегиня)
Д е сять , решето, вода. (Дерево)
Гаї, зелені, табір. (Газета)
Д и н я , ти с яч а , насип . (Дитина)
Б а т іг , ран о к , б ан к а . (Барабан)
Магнітофон, лимон, народ. (Малина)
Д олина , роги, г а р аж . (Дорога)
М а я к , ш и р о ки й , нап ер с то к . (Машина)
Бер е ги, ред ь к а , зал ізо . (Береза)
Сокіл, роса, к ам ін ь . (Сорока)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом розділу «Казки
зарубіжних письменників».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати казки українських письменників.
Вправа «Мікрофон»
— Які українські літературні казки ви знаєте?
— Хто їх автори?
— Світову скарбницю літературних казок збагатили й українські письменники,
зокрема, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Оксана
Іваненко, Наталя Забіла. Серед їхніх казок є такі, що створені на основі народних,
і цілком самостійні. Казки українських авторів захопливі, дотепні,
багаті на вигадку та яскраві образи. ........
Чи знаєте ви, як народжуються літературні казки і чому вони бувають веселими
та сумними? Дізнаємося про це з оповідання української письменниці
Лариси Письменної.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЛАРИСИ ПИСЬМЕННОЇ
«ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР» (с. 65-68)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головного персонажа тексту
2. Словникова робота
Полохливо жахливо
посваряться найкращі
поховаються зазирнули
поважному найвеселіші
Читання стовпчиків слів у парах: спочатку — згори вниз, потім — навпаки
— Прочитайте спочатку дієслова, потім — прикметники.
Фізкультхвилинка

3. Гра «Сніжинка»
Повторне читання тексту учнями. Читає учень, на парту якого впала сніжинка.
4. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
— Яким був Казкар?
— Які думки приходили до нього?
— Які він вибирав з-поміж них?
— Що виходило, коли Казкар складав думки одну до одної?
— Чого бояться веселі думки?
— Коли до Казкаря приходили найвеселіші думки?
— Для кого Казкар писав свої веселі казки?
— Коли від Казкаря розліталися всі думки?
— Чому Казкар полюбив дощ та негоду?
— Що призвело до того, що веселий Казкар став сумним?
— Над чим замислилися діти?
5. Робота в групах. Гра «Продовжіть казку»
— Складіть продовження казки.
6. Вправи на розвиток читацьких навичок
1) Гра «Хто швидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках-
блискавках.
Слова: щільним, гумору, злякано, заведуться, недоброго, не признаватися,
зазирнули.
2) Гоа «Засічка-кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше
трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового
читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який розділ ми почали вивчати?
— Чи зрозуміли ви, чому бувають сумними літературні казки?
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. Намалювати Казкаря.

Урок № _______. Дата ______
Тема: НЕ РОБИ ІНШОМУ ТОГО, ЧОГО САМ НЕ ЛЮБИШ.
ІВАН ФРАНКО «ЛИСИЧКА I ЖУРАВЕЛЬ»
Мета: вчити учнів виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику;
спостерігати за структурою і сюжетом казки; закріплювати вміння відтворювати
зміст знайомих казок, правильно оцінювати поведінку персонажів; формувати
навички правильного й свідомого читання мовчки та вголос; розвивати пам'ять,
мислення, увагу; виховувати чуйність, доброзичливість, гостинність, порядність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Вправи для розвитку дихання
«Задми свічку»; «Понюхай квіточку»; «Пий чай із блюдця»; «Подми на кульбабку»; «Насос»; «Годинник».
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, розповідають, яким вони уявляють Казкаря.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з українською казкою, автором якої є Іван Франко.
Одну з найкращих своїх збірок І. Франко назвав «Коли ще звірі говорили».
Він писав так: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи
бабуся розповідали казку, не забудете до смерті». Ви матимете велику насолоду
після прочитання вдома цієї збірки! Сьогодні ми ознайомимося тільки
з однією казкою. Спробуйте відгадати героїв цієї казки. Хто це?
• У кущах вона ночує
І на зайчика полює.
Вся руденька ця сестричка,
А зовуть її... (лисичка).
• Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів — обід приніс
Смачних жабеняток
Для своїх маляток. (Журавель)

• Йшов собі якось Журавель
І зустрів Лисицю,
Стали друзями вони,
Все як і годиться.
Та нечемною була
Лисичка-сестричка,
Тому казочка про них
Зовсім невеличка.
Та мораль там непроста
І для всіх дається.
Як же казочка про них,
Любі друзі, зветься?
(≪Лисичка і Журавель≫)
— Діти, які ключові слова допомогли вам назвати героїв казки?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ І. Я. ФРАНКА «ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ» (С.68-70)
— Героїв казки ви назвали, але цікавого ще не пізнали. Давайте казку ми
прослухаємо і в ролі юних дослідників побудемо.
1. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Який настрій вона у вас викликала?

2. Словникова робота
Призволяйся — дала зарік, обіцянку не робити чого-небудь.
Облизня спіймавши — затоваришували.
Зареклася — пригощайся, їж.
Заприятелювали — що означає залишитися ні з чим.
— До слів лівого стовпчика доберіть відповідні тлумачення з правого.
Читання стовпчиків слів у парах.
— Прочитайте слова з інтонацією, якої вимагає розділовий знак над стовпчиком.
! ?
Вгощу дрібненько
пісним припрошує
встромляє крутиться
розсердилася випорожнивши
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Прочитайте, як Лисичка запрошувала Журавля в гості. Чи щирими були її слова? Доведіть свою думку.
— Як Лисичка поводилася зі своїм гостем під час обіду? Як ви оцінюєте її дії?
Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так робив?
— Чому розпалася дружба Лисички та Журавля?
— Чи схвалюєте ви їхню поведінку? Поясніть свою відповідь.
— Як ви гадаєте, на чиєму боці автор? Обґрунтуйте свою думку.
5. Робота за ілюстрацією
— Кого зобразив художник на малюнку? Який вираз обличчя у Лисички?
— Знайдіть і прочитайте епізод казки, який проілюстрував художник.
6. Робота в групах. Театралізація казки «Лисичка і Журавель»
— Які почуття передає Журавель, перебуваючи в гостях? а в себе вдома?
І які почуття передає Лисичка, коли вона була в гостях і в себе вдома?
7. Робота з прислів'ями
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• Яке частування, таке й дякування.
• Не роби іншому того, чого сам не любиш.
• Хто згоди хоче, той згоду має.
— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка І. Франка «Лисичка і Журавель»?
— Чого навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку.

Урок № ______ Дата _____
Тема: Юрій Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
— Д іти , щоб виразно , з інтонацією читати , виконаймо дихальні вправи .
Дихальні вправи
• Вдих — носом;
• видих — ротом;
• вдих — ротом;
• видих — носом;
• вдих — носом;
• н а видих промовляємо речення : «Настала зима » .
2. Робота над скоромовкою
У садочку у Пилипа
виросла висока липа —
не лінь було Пилипу
щодня полити липу.
«Спасибі!» — до Пилипа
Лопоче листям липа.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми знайомимося із казкою Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38).
Вправа «Мікрофон»
— Які українські літературні казки ви знаєте?
— Хто їх автори?

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ казки Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головного персонажа казки
2. Словникова робота

Фізкультхвилинка

3. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
4. Вправи на розвиток читацьких навичок
1) Гра «Хто швидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках-блискавках.
2) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38).

Урок № _____ Дата _____
Тема: Олександр Зима «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
1. Організаційний момент
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ище-ище-ище — подув холодний вітрище.
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї.
Го-го-го — ми збираємо його.
Ас-ас-ас — принесемо листя в клас.
2. Робота над скоромовкою
Гра ≪Дощик≫
Діти читають скоромовку хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно); ................
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Космонавт в ракету сів,
Двигуни гучні завів.
Та велить матуся з хати
Двигуни повимикати,
Бо він рано їх завів —
Манну кашу не доїв.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ I
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
Сьогодні на уроці ми будемо читати казку Олександра Зими «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Читання казки вчителем
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— Яка основна думка прочитаного?
2. Словникова робота

Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання
5. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, слідкуючи не пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати, очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього тексту.
.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати казку Олександра Зими «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
Підготуватися до позакласного читання

Урок № ______. Дата ______
Тема:УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Мета: поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія служать засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мудрість, кмітливість, доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Кажу, кажу казку
За бубликів в’язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука п’ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм...
Т. Коломієць
— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння.
Казка — вірний помічник у житті.
— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.
— Які ж бувають казки?
— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?
— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.
III. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИЖОК
— Зверніть увагу на виставку книжок та скажіть, з я к и м и і з н и х в и вже ознайомлені, які вам найбільше подобаються?
— Хто з вас хоче показати літературу, за якою ви готувалися до сьогоднішнього уроку?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
У казкове місто час вирушати,
Перешкоди всі пройдем,
А хто буде сумувати,
Із собою не візьмем.
Зупинка «Кращий розповідач»
Учні переказують стисло прочитану казку.

Робота над загадками.
• Сіреньке, маленьке
Хоч якого кота
З місця стягне. (Мишка)
• Має вуса, пишний хвіст
І негарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Після вмиє личко. (Кіт)

Складання прислів`їв
Казка вчить, та розуму в них багато.
Казки маленькі, та в ній щось повчальне зрозумій.
Казка — вигадка, як на світі жить.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Мікрофон»
— Поміркуйте, чому ми читаємо казки, за що ми їх любимо?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Прийшла зима біловолоса».

Урок № _____ Дата ______
Тема: ЛЕСЯ УКРАЇНКА «КАЗКА ПРО ОХА-ЧУДОДІЯ»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із життям і творчістю Лесі Українки, її казками;
розвивати творчу уяву, образне мислення, навички виразного читання поетичних
творів, зв'язне мовлення; виховувати почуття любові до художнього слова.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Під землею тягне кріт
До ведмедя в хату дріт,
Щоб весною у барліг
Подзвонити зайчик зміг.
2. Гра «Буквена арифметика»
— Розв’яжіть буквені приклади та прочитайте утворені слова.
Мо + ро + за - а = ... (мороз).
Ук + р - к + ок = ... (урок).
Ям + гу - му + ода = ... (ягода).
Шр - р + уб + а = ... (шуба).
Сір + че - р + унь — у = ... (січень).
Кн + и + ож - о + ука — у = ... (книжка).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо?
— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією літературною казкою. Хто є її автором, ви дізнаєтеся, пройшовши буквеним лабіринтом. Прочитайте кожну третю букву в рядочках і назвіть автора.
Н В Л.П Ч Е Д Б С ОЮЯ (Леся)
А Є У РЖ К Т В Р У Я А ОЮ Ї П Б Н Х Г К Ц З А (Українка)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
— Що ви знаєте про Лесю Українку?
— Які твори поетеси вам відомі?
1. Розповідь учителя
— Серед чудової волинської природи в родині Олени Петрівни та Петра Антоновича Косачів народилася майбутня зірка українського письменства — Леся Українка.
Мати, відома письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей і вела активну культурно-громадську діяльність. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. Мати вважала своїм головним завданням виховання дітей.
У сім’ї їх було шестеро.
У родині панувала любов до української мови, яка прищеплювалася дітям з раннього дитинства, повага до звичаїв і традицій, до української культури.
Леся Українка дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, плела віночки, співала пісні, заслуховувалася казками і переказами.
Природа щедро обдарувала Лесю, дала не лише поетичний хист, а й неабиякі здібності до музики, малювання, і водночас прирекла на постійні муки від тяжкої хвороби.
Узимку 1881 p., коли Лесі було десять років, у Луцьку на річці Стир дівчинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім — рука. На дванадцятому році життя Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у легенях,
а потім вразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі, однак зуміла стати високоосвіченою людиною. Самостійно вивчила французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську мови. Леся Українка стала високоосвіченою людиною завдяки своїй надзвичайній силі волі.
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання «Казки про Оха-чудодія» Лесі Українки (с. 71-74)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву віршованої казки Лесі Українки.
— Як ви гадаєте, про кого і про що йдеться у творі?
2) Словникова робота.
— Прочитайте слова, знайдіть їх тлумачення у підручнику.
Корх, жупанок, сажень, гаплик, бранка, трясовиця, ряхтіти.
3) Читання казки комбінованим способом (учитель, учні).
— Хто є головним персонажем казки?
4) Повторне читання казки учнями «ланцюжком».
— Які думки викликала у вас казка Лесі Українки?
5) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де жив Ох?
— Як до нього потрапляли люди?
— Прочитайте опис підземного царства.
— Чим воно небезпечне для людей?
— До якої української народної казки подібна казка Лесі Українки?
— Порівняйте назви та зачини цих творів.
— Пригадайте народну казку про Оха.
— Чи легко було вирватися дідовому сину від Оха?
— Хто йому допоміг?
— Як закінчуються обидві казки?
6) Гра «Диктор телебачення».
Читати казку, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що найбільше вам сподобалося в казці Лесі Українки?
— Чи могли б ви її продовжити?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти продовження казки.
— Яким ви уявляєте Оха з казки Лесі Українки? Намалюйте його.

Урок № _____ Дата _______
Тема: УЧІТЬСЯ ФАНТАЗУВАТИ.
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ДІД ОСІННИК»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю В. Сухомлинського; вдосконалювати
навички правильного, свідомого читання; збагачувати активний словник учнів; розвивати вміння робити висновки та узагальнення, висловлювати свої думки в логічній послідовності; розвивати творчу уяву молодших школярів, їхню фантазію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Прилітала на Почайну
Чайка — пташка незвичайна.
Чайка — пташка невеличка,
А Почайна — гарна річка.
Цілий день охота чайці
Серед річки на байдарці
Порибалити на славу,
Щоб вечеря була славна.
2. Гра «Плутанка»
— Зберіть прислів’я.
• тіло душу Шабля ранить слова
• і слово в зігріє Тепле мороз
• кішці слово Тепле і приємне
• не Слово язик не полова, помело
• за дорожчі щирого Слова частування вітання
• як то вже Слово — вилетить, не його горобець, не спіймати
• не словом кишеню За в лізе.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра «У художньому музеї»
Виставка дитячих малюнків головного персонажа казки Лесі Українки — Оха.
2. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще власне продовження «Казки про Оха-чудодія».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми прочитаємо казку Василя Сухомлинського.
— Згадайте, що ви знаєте про цю людину.
— Які твори В. Сухомлинського ми вже читали?
V. СПРИЙМАННЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівці Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім’ї. Тут минули його дитинство й юність. Як і решта селянських дітей, він учився в рідному селі у школі і в 1933 р. закінчив семирічку. Улітку 1933 р. мати провела молодшого сина Василя до Кременчука.
Спочатку Василь Сухомлинський подався в медичний технікум, але незабаром пішов звідти, поступив на робочий факультет, достроково закінчив його і був прийнятий до педагогічного інституту. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. 0 . Сухомлинського.
У 1941 р., під час Другої світової війни, добровольцем йде на фронт. У січні 1942 р. молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи Москву в битві під Ржевом. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища Ува, що в Удмуртії, він просився на фронт, проте комісія не могла визнати його навіть умовно здоровим
для військової служби.
У 1948 р. Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно працює протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 р. це була звичайна, пересічна школа, до того ж ще і майже зруйнована за роки війни, відомою її зробив Сухомлинський. Звичайну сільську школу він перетворив на справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
2. Опрацювання статті в підручнику про життя і творчість письменника
(с. 74-75)
1) Самостійне читання статті учнями.
2) Бесіда.
— Чому Василь Сухомлинський створив Школу під Голубим Небом?
— Де любив проводити уроки Василь Олександрович?
— Що він писав про свою школу?
3. Опрацювання казки Василя Сухомлинського «Дід Осінник» (с. 75)
1) Гоа «Передбачення».
Учні об’єднуються в групи (попарне інтерв’ю).
— Прочитайте уважно заголовок казки.
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці?
— Яким ви уявляєте діда Осінника?
Фізкультхвилинка
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями.
3) Перевірка первинного сприйняття казки.
Тестування
1. Де живе дід Осінник?
а) У полі;
б) у саду;
в) у лісі.
2. На чому спить дід?
а) На сухому листі;
б) на м’якому мохові;
в) на сирій землі.
3. До пісні яких птахів прислухається дід Осінник?
а) Ластівок;
б) журавлів;
в) шпаків.
4. У чому виходить дід Осінник з лісу?;
а) У жовтому дощовику;
б) у сірому дощовику;
в) у сірому плащі.
5. До якого дерева прихиляється дід?
а) До берези;
б) до дуба;
в) до сосни.
6. Борода діда Осінника це:
а) Осінній дощ;
б) осінній вітер;
в) осінній туман.
4) Читання казки учнями «ланцюжком».
— Чи сподобалася вам казка? Чим саме?
5) Гра «Фотограф».
Учитель демонструє початок речення, написаний на смужці паперу. Учні мають за незначний проміжок часу прочитати те, що на смужці, «сфотографувати» очима, знайти кінцівку речення у підручнику і прочитати.
6) Творча робота в групах.
Завдання: придумати інше ім ’я для діда Осінника й скласти про нього власну казку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
• Сьогодні урок навчив мене...
• Прочитана казка спонукає мене...
• Найцікавіші завдання на уроці...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати діда Осінника та розповісти, яким ви уявляєте цього героя.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 46
1. Робота над скоромовкою
Зайчик нахвалявся,
Що хоробрим вдався.
А вибігло мишенятко —
Під пеньок сховався.
2. Гра «Знайди букву»
— Прочитайте речення зі словами, у яких «загубилася» буква. Знайдіть її
та перечитайте швидше, ніж уперше.
Я вночі забравсь на гілку
І побачив в небі дірку (зірку).
Ми з братом у будь-яку погоду
Пиляєм палкою (пилкою) колоду.
Рік (рак) пішов гуляти в сад —
Не дійшов, бо повз назад.
Я нагострив козу (косу) нову
І заходивсь косить траву.
З неба падав білий сніг.
Він засипав наш пиріг (поріг).
Лисичка знає назубок
Смачненьку казку «Колосок» (≪Колобок≫).
ДОДАТОК ДО УРОКУ 44
Тестування
1. У веселого Казкаря злякано розліталися думки:
а) коли ішов дощ;
б) коли діти сварилися;
в) коли яскраво світило сонечко.
2. Лисичка пригощала Журавля:
а) кашкою з молочком;
б) пшеничкою;
в) буряком і картоплею.
3. Щоб визволити смутну дівчину з темниці Оха, треба розрубати:
а) сімдесят замків;
б) сім замків;
в) сімдесят сім замків.
4. На чому спить дід Оеінник?
а) На зеленому мохові;
б) на сухому листі;
в) на м’якій траві.
5. Кого Дід Мороз заморозив разом з озерцем?
а) Пташку;
б) Снігуроньчину пісню;
в) маленьку дівчинку.
6. Друга пісня солов’я була хвалою:
а) заморським краям;
б) маленькій сміливій синичці; 4
в) рідному лісові.
Відповіді: 1) б; 2) а; 3) в; 4) б; 5) б; 6) б.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 47
1. Запам'ятайте, повторюючи за вчителем
БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА
Був собі журавель
Та журавочка,
Наносили сінця
Повні ясельця.
Наша пісня гарна й нова,—
Почнем її, братці, знова!
Був собі журавель
Та журавочка...
Олена Пчілка
2. Послухайте і додайте слово!
Да-да-да — стоїть у глечику... (вода).
Ди-ди-ди — дай напитися... (води).
Жа-жа-жа — ми знайшли... (вужа).
Жи-жи-жи — ти мені... (допоможи).

Урок № ______. Дата _______
Тема: УЧІТЬСЯ ФАНТАЗУВАТИ.
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «СНІГУРОНЬЧИНА ПІСНЯ»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з авторськими казками Василя Сухомлинського; вдосконалювати навички' свідомого, виразного читання; активізувати читацьку пам'ять дітей; навчати слухати, відтворювати прочитане; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, монологічне мовлення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Два брати іжачки
Два знайшли боровички.
Двом грибам зраділи —
На голки наділи.
Й поспішили
Враз до мами,
Щоб варила
Борщ з грибами.
2. Гра «Буква загубилася»
— Прочитайте речення зі словами, у яких «загубилася» буква. Знайдіть їїі перечитайте швидше, ніж уперше.
• Я вдягнув новий салат (халат),
А він виявивсь до п’ят.
• Бригадир послав по глину
Екскаватор і малину (машину).
• Восени і взимку, навесні і влітку
Дуже поважають черевики тітку (щітку).
• 3 неба падав білий сніг.
Він засипав наш пиріг (поріг).
3. Гра «Букву уявляй — слово читай»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, як і позначають приголосні звуки. Удруге читайте слова рядочками.
дз дж ф Щ
_еркало _міль ш а а я_ірка
_иґа б_ола жира_ _ічка
ґу_ик х о _у к е_ і р до_ик
кукуру_за си_у з е _і р _ітка
_воник _ерело _ермер бли_ить
_юрчати ЇЖ_у про_есія бор_
_венить _ем п о р т_ е л ь _иглик
_енькає бу_у _утбол _авель

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Вернісаж»
Учні презентують створені малюнки із зображенням діда Осінника, розповідають, яким вони уявляють цього героя.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією літературною казкою, яку для вас написав В, О. Сухомлинський.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО «СНІГУРОНЬЧИНА ПІСНЯ» (с. 76-77)
1. Гра «Передбачення». Вправа «Мікрофон»
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці, яка має такий заголовок?
Фізкультхвилинка
2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання Казки учнями
— Поміркуйте, чому казка має таку назву. Визначте тему твору.
3. Словникова робота
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Крижану відтанула
мерзлий збереглося
маленька позамерзали
сльотавої кататимуться
— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? другого?
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова сирої. (Сльотавої)
4. Читання тексту учнями «ланцюжком»
— Визначте настрій казки. Доведіть свою думку.
— Як ви гадаєте, пісеньку якого птаха почула дівчинка?
5. Робота в групі
— Складіть продовження казки.
6. Поділ тексту казки на частини
— Поділіть текст казки на частини.
— Про що йдеться в коленій із них?
7. Робота в парі
Учні в парах переказують близько до тексту ті частини казки, у яких
ідеться про пісню Снігуроньки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати с. 76-77

Урок № ______ Дата _____
Тема: КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ОКСАНА ІВАНЕНКО «СИНИЧКА» (скорочено)
Мета: ознайомити учнів із творчістю Оксани Іваненко; вчити правильно, свідомо та виразно читати прозові твори, аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Лелеченьку-дядьку
На нашій хатині,
Неси мені ляльку
У білій хустині.
У білій хустині
Чи сестру, чи брата,
Бо одній дитині
В хаті сумнувато.
2. Гра «Прочитай прислів'я»
— Прочитайте слова якнайшвидше. Вдруге у кожному слові швидко прочитуйте тільки першу букву.
• Ягода, крапля, елеватор, намисто, агроном, стежка, інструмент, наперсток, небосхил, яхта, танець, айстра, куниця, ескіз, йорж, кульбаба, обличчя, решето, індик, нарада, нарешті, ячмінь. (Яке насіння, таке й коріння.)
• Морозиво, іриска, цукерка, насіння, іній, завірюха, нероба, атлетика, ножиці, ніж, ярмарок, нутрія, абзац, віхола, страва, ескімо, журавлина, и, торт, тістечко, ярина. (Міцні знання на все життя.)
3. Гра «Букву уявляй — слово читай»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, які позначають голосні звуки. Намагайтеся читати швидко і правильно.

Е Е А Е Е А И И А
с-р-д- д-р-в- д-т-н-
ч-р-мх- в-т-р-н б-л-н-
в-с-л- б-р-з- к-сл-чк-
з-л-н- П - р -Л - 3 с-в-н-
п-р-к-з л-л-к- д-в-н-
н-б-с- в-с-лк- хв-л-н-
см-р-к- ш-р-нг- ш-пш-н-
В -ДМ-Ж- В-н-р- ш-р-н-
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах
Кожна група по черзі презентує своє завдання.
1-иіа група порівнює описи зими в казках Василя Сухомлинського та Костянтина Ушинського.
2-га група презентує малюнки зими за прочитаними творами, характеризує зиму.
3-тя група презентує малюнки, які об’єднали образи осені й зими, створені Василем Сухомлинським.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Жовтогруді щебетушки, Сірі лапки, білі щічки,
Мають чорні капелюшки, Називаються... (синички).
— Що ви знаєте про цих пташок?
— Більше дізнатися про синичку нам допоможе українська письменниця Оксана Іваненко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко — автор багатьох книжок: л літературних казок, реалістичних оповідань і повістей, творець біографічних романів про життя і творчість класиків української літератури. Усе життя Оксана Дмитрівна дружила з наукою. Навіть більшість її казок — результат копіткої праці письменника і вченого. Про неї молена сказати, що вона відкривала
минуле століття і завершила його, проживши 91 рік. Як казала Оксана Дмитрівна, у неї було щасливе дитинство. Письменниця згадувала: «Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років...
На щастя, вдома ніхто не звертав уваги, що крім ігор „в ляльки”, я дуже любила писати повісті. Псувала на своє писання безліч паперу, ... і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався „Гриб”. Мій журнал, правда, після кількох номерів „прогорів”... Але я продовжувала писати нескінченні повісті, уже навчаючись спочатку в гімназії, а потім у робітничій
школі». У домі була хороша бібліотека. Улюбленими письменниками з перших
кроків самостійного читання Оксанки стали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Г. К. Андерсен. Скільки себе пам’ятала Оксана Дмитрівна, життя її завжди було пов’язане з дітьми. Домашні уроки, які давала мама, постійно збирали, окрім маленьких учнів, двоюрідних братиків і сестричок, сусідських дітей. Усі вчилися, читали, гралися, слухали казки.
2. Опрацювання біографічної довідки в підручнику
— Скільки книжок написала Оксана Іваненко?
— Як називається її збірка, що є найулюбленішою серед читачів?
3. Опрацювання першої частини казки Оксани Іваненко «Синичка» (с. 77-79)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Назвіть персонажів казки.
— Хто з них хвилювався за синичку?
2) Словникова робота.
Чепурушка — та, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому.
3) Повторне читання казки учнями «ланцюжком».
— Чи знала синичка, які труднощі чекають на неї взимку? Доведіть свою відповідь словами з тексту.
— Прочитайте опис зимового лісу. Доведіть, що авторка наділила зиму людськими рисами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше запам’яталося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку.

Урок № ______ Дата _______
Тема: КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ОКСАНА ІВАНЕНКО «СИНИЧКА» (скорочено)
Мета: ознайомити учнів із творчістю Оксани Іваненко; вчити правильно, свідомо та виразно читати прозові твори, аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Лелеченьку-дядьку
На нашій хатині,
Неси мені ляльку
У білій хустині.
У білій хустині
Чи сестру, чи брата,
Бо одній дитині
В хаті сумнувато
2. Гра «Прочитай прислів'я»
— Прочитайте слова якнайшвидше. Вдруге у кожному слові швидко прочитуйте
тільки першу букву.
• Ягода, крапля, елеватор, намисто, агроном, стежка, інструмент, наперсток,
небосхил, яхта, танець, айстра, куниця, ескіз, йорж, кульбаба, обличчя,
решето, індик, нарада, нарешті, ячмінь. (Яке насіння, таке й коріння.)
• Морозиво, іриска, цукерка, насіння, іній, завірюха, нероба, атлетика, ножиці,
ніж, ярмарок, нутрія, абзац, віхола, страва, ескімо, журавлина,
и, торт, тістечко, ярина. (Міцні знання на все життя.) . .
3. Гра «Букву уявляй — слово читай»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви,
які позначають голосні звуки. Намагайтеся читати швидко і правильно.
Е Е А Е Е А И И А
с-р-д- д-р-в- д-т-н-
ч-р-мх- в-т-р-н б-л-н-
в-с-л- б-р-з- к-сл-чк-
з-л-н- ц - р -Л – 3 с-в-н-
п-р-к-з л-л-к- д-в-н-
н-б-с- в-с-лк- хв-л-н-
см-р-к- ш-р-нг- ш-пш-н-
В -ДМ-Ж- В-н-р- ш-р-н-
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Діти презентують малюнки зими за прочитаними творами, характеризують зиму.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Жовтогруді щебетушки, Сірі лапки, білі щічки,
Мають чорні капелюшки, Називаються... (синички).
— Що ви знаєте про цих пташок?
— Більше дізнатися про синичку нам допоможе українська письменниця
Оксана Іваненко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко — автор багатьох книжок: л ітературних
казок, реалістичних оповідань і повістей, творець біографічних
романів про життя і творчість класиків української літератури. Усе життя
Оксана Дмитрівна дружила з наукою. Навіть більшість її казок — результат
копіткої праці письменника і вченого. Про неї молена сказати, що вона відкривала
минуле століття і завершила його, проживши 91 рік. Як казала Оксана
Дмитрівна, у неї було щасливе дитинство. Письменниця згадувала: «Писати
я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років...
На щастя, вдома ніхто не звертав уваги, що крім ігор „в ляльки”, я дуже
любила писати повісті. Псувала на своє писання безліч паперу, ... і в шість
років вирішила видавати свій журнал. Він називався „Гриб”. Мій журнал,
правда, після кількох номерів „прогорів”... Але я продовжувала писати нескінченні
повісті, уже навчаючись спочатку в гімназії, а потім у робітничій
школі». У домі була хороша бібліотека. Улюбленими письменниками з перших
кроків самостійного читання Оксанки стали Тарас Шевченко, Микола Гоголь,
Г. К. Андерсен. Скільки себе пам’ятала Оксана Дмитрівна, життя її завжди
було пов’язане з дітьми. Домашні уроки, які давала мама, постійно збирали,
окрім маленьких учнів, двоюрідних братиків і сестричок, сусідських дітей. Усі
вчилися, читали, гралися, слухали казки.
2. Опрацювання біографічної довідки в підручнику
— Скільки книжок написала Оксана Іваненко?
— Як називається її збірка, що є найулюбленішою серед читачів?
3. Опрацювання першої частини казки Оксани Іваненко «Синичка» (с. 77-79)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Назвіть персонажів казки.
— Хто з них хвилювався за синичку?
2) Словникова робота.
Чепурушка — та, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому.
3) Повторне читання казки учнями «ланцюжком».
— Чи знала синичка, які труднощі чекають на неї взимку? Доведіть свою
відповідь' словами з тексту.
— Прочитайте опис зимового лісу. Доведіть, що авторка наділила зиму
людськими рисами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше запам’яталося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку.

Урок № ______ Дата ______
Тема: КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ОКСАНА ІВАНЕНКО «СИНИЧКА» (скорочено) (продовження)
Мета: продовжити опрацювання літературної казки Оксани Іваненко «Синичка»; вчити
правильно, свідомо та виразно читати прозові твори, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі, аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мовлення учнів, фонематичний слух, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
— Позич мені, їжачок,
Хоч на вечір голочок —
Я сорочечок нашию
Для маленьких діточок.
— Радий дати голочок,
Щоб нашила сорочок,
Та я міцно сам пришитий
До своїх до голочок.
2. Гра «З'єднай частини вірша»
— Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдіть його закінчення.
Люблять піч усі горнята, виросла капуста.
В холодочку Харитина сіє, садить по порядку.
То дзвіночки лісові гарно, весело весною.
Перший клас копає грядку, вчать співаночки нові.
Є у мене олівець люблю все малювати.
На городі густо ішов понад водичкою.
Люблю я маму й тата, і гордиться піччю хата.
На поляні під сосною гарну вишила хустину.
Ішов індик з індичкою, він у мене молодець.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання літературної казки Оксани Іваненко «Синичка» (першої частини).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо читати літературну казку Оксани Іваненко «Синичка». Дізнаємося, чи вдалося пережити синичці зиму.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ОКСАНИ ІВАНЕНКО «СИНИЧКИ»
(г. 79-81, продовження)
1. Виразне читання казки вчителем
— Які почуття викликала у вас ця частина казки?
2. Словникова робота
Коритися
з ’явилося
дзюрчали
зарипіла
вміститися
найрозкішніших
зацвірінчала
надзвичайними
Читання, слів уголос «луною» за вчителем; напівголосно — в парі одне одному.
Довідкове бюро
Чепурна — яка відзначається чистотою, акуратністю, охайністю.
Чеберяє — робить часті рухи лапками.
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
— Які звуки природи вам вдалося «почути», читаючи казку?
— Які картини виникли у вашій уяві?
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Про що сонечко розмовляло із хмарами?
— Кого побачило сонечко?
— Які слова воно сказало про синичку?
— Чому синичці стало весело?
— Яку пісеньку вона заспівала?
— Знайдіть у казці опис весни.
— Розкажіть, коли прилітає соловей.
— Про що була його перша пісня?
— Про що думала синичка, слухаючи цю пісню?
— Що пробурмотів старий дуб?
— Про що співав соловей у своїй другій пісні?
— Знайдіть і прочитайте лагідні слова, якими називали синичку.
5. Робота за ілюстрацією (с. 81)
— Яку пору року зобразив художник? Доведіть.
— Кого ви бачите на малюнку?
— Куди дивиться синичка? Опишіть її.
— Яким художник зобразив сонечко?
6. Робота в групі
— Визначте основну думку твору.
7. Гра «Земля — небо»
За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.
За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від
тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Які почуття вона у вас викликала?
— Чого вас навчила маленька синичка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку. Скласти розповідь «Весняна пісенька синички».

Урок № ______ Дата ______
Тема: Оксана Іваненко «Синичка» ( П. с. 42 – 44)
Мета: продовжити опрацювання літературної казки Оксани Іваненко «Синичка»; вчити
правильно, свідомо та виразно читати прозові твори, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі, аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мовлення учнів, фонематичний слух, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
— Позич мені, їжачок,
Хоч на вечір голочок —
Я сорочечок нашию
Для маленьких діточок.
— Радий дати голочок,
Щоб нашила сорочок,
Та я міцно сам пришитий
До своїх до голочок.
2. Гра «З'єднай частини вірша»
— Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдіть його закінчення.
Люблять піч усі горнята, виросла капуста.
В холодочку Харитина сіє, садить по порядку.
То дзвіночки лісові гарно, весело весною.
Перший клас копає грядку, вчать співаночки нові.
Є у мене олівець люблю все малювати.
На городі густо ішов понад водичкою.
Люблю я маму й тата, і гордиться піччю хата.
На поляні під сосною гарну вишила хустину.
Ішов індик з індичкою, він у мене молодець.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання літературної казки Оксани Іваненко «Синичка»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ОКСАНИ ІВАНЕНКО «СИНИЧКИ»

1. Виразне читання казки вчителем
— Які почуття викликала у вас ця частина казки?
2. Словникова робота
Коритися
з ’явилося
дзюрчали
зарипіла
вміститися
найрозкішніших
зацвірінчала
надзвичайними
Читання, слів уголос «луною» за вчителем; напівголосно — в парі одне одному.
Довідкове бюро
Чепурна — яка відзначається чистотою, акуратністю, охайністю.
Чеберяє — робить часті рухи лапками.
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
— Які звуки природи вам вдалося «почути», читаючи казку?
— Які картини виникли у вашій уяві?
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Про що сонечко розмовляло із хмарами?
— Кого побачило сонечко?
— Які слова воно сказало про синичку?
— Чому синичці стало весело?
— Яку пісеньку вона заспівала?
— Знайдіть у казці опис весни.
— Розкажіть, коли прилітає соловей.
— Про що була його перша пісня?
— Про що думала синичка, слухаючи цю пісню?
— Що пробурмотів старий дуб?
— Про що співав соловей у своїй другій пісні?
— Знайдіть і прочитайте лагідні слова, якими називали синичку.
5. Робота за ілюстрацією (с. 81)
— Яку пору року зобразив художник? Доведіть.
— Кого ви бачите на малюнку?
— Куди дивиться синичка? Опишіть її.
— Яким художник зобразив сонечко?
6. Робота в групі
— Визначте основну думку твору.
7. Гра «Земля — небо»
За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.
За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від
тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Які почуття вона у вас викликала?
— Чого вас навчила маленька синичка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку. Читати у Перлинці с.42 - 44

Урок № _____ Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ «У КОЖНОГО
Є СПІВУЧА ПІР'ЇНКА» (за творами В. О. Сухомлинського)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; продовжити розвивати
в учнів прагнення самостійного творчого сприймання й осмислення навколишнього
світу; розширювати і поглиблювати знання про життя і творчість В. О. Сухомлинського;
виховувати кращі риси характеру громадянина України.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Пройди лабіринтом»
— Прочитайте слова, і ви дізнаєтеся, з якою людиною ми «зустрінемося»
на уроці.
Ва ль си Су млин хо ський
— Отже, кому ж ми присвячуємо сьогодні урок? Кого ми запрошуємо до себе ?
Що ви знаєте про цю людину?
— Які твори письменника ви читали?
2. Гра «Складіть і поясніть»
— Багато прислів’їв, приказок і висловів з творів В. О. Сухомлинського стали крилатими. Відновіть їх та поясніть значення.
Рана від слова заживає, проте веде кам’яна стежка.
До сяючої вершини своя співуча пір’їнка.
У кожної людини є слід глибокий залишає.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Учень читає вірш.
Ми прийшли у світ, щоб жити
Всі на просторі земнім,
Щоб сміятись і радіти
У довкіллі чарівнім.
Це життя. Це справжня казка!
Ллється музика і сміх.
Ти ж, запам’ятай, будь ласка,
Неповторний серед всіх!
— Дійсно, є багато дітей на планеті, але саме таких, як ви, кожен із вас,
немає ніде. Навіть у кожного із зовні схожих близнят своє життя, свої погляди,
свій характер, свої здібності. Хтось гарно малює, співає, розв’язує задачі,
працює на комп’ютері. Але людина не завжди цінує свою унікальність,
знає свої здібності і розвиває їх. Саме на такі роздуми налаштовують нас твори
цього розділу. А першим з них є казка В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка».
IV. ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «СПІВУЧА ПІР'ЇНКА»
1. Читання казки підготовленим учнем
— Про яку пташку розповідається в казці?
— Чи чули ви колись про такого дивовижного птаха? (Демонстрування
малюнка, на якому зображено стрепета.) Давайте звернемося до «довідкового
бюро»!
— Стрепет належить до родини дроф. Це великий птах з сильними довгими
ногами, короткими кігтями, щоб краще було ходити і бігати в степах
з високою та густою травою. Коричнево-сіре забарвлення допомагає ховатися
від ворогів. А з голосом цій пташці не поталанило. Вона може лише невиразно
шипіти.
2. Підготовча робота до самостійного читання
Читання пірамідок слів «буксиром» за вчителем
Птах дай
струна побіг
Сергійко стрепет
дивовижний маленький
настроюється захотілося
— Прочитайте найкоротше і найдовше слово; всі іменники; дієслова; прикметники.
— А що називається прикметником?
— Доберіть до слова дивовижний синоніми. (Чудовий, прекрасний, прегарний,
чарівний)
— Прочитайте: повільним темпом; нормальним; швидким.
— До слова маленький доберіть антоніми. (Великий, здоровий)
Фізкультхвилинка
3. Мовчазне читання казки учнями. Підготовка до творчої роботи
4. Творча робота в групах
— Як учить нас В. О. Сухом линський, ми маємо працювати творчо, уявляючи.
Отже, 1-ша лабораторія «Сонечко» — кореспонденти. Вони готують
питання для інтерв’ю.
2-га лабораторія — «Дзвіночки» — добирають прислів’я, складають поради
до казки.
3-тя лабораторія — «Квіточка-семипелюсточка» — готує позитивну характеристику
Сергія.
4-та лабораторія — «Метелики» — повинна продовжити казку. Поміркуйте,
ким стане в майбутньому хлопчик.
5. Робота у відділі «Кодекс честі»
— Яку пораду ми запишемо в «Кодекс честі»? (Вияви свої здібності та розвивай їх.)
V. РОБОТА З ДОДАТКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ
— Є багато творів В. О. Сухомлинського, які дають поради людям, закликають
до того, щоб всі були добрими, розумним, чуйними, чесними, працьовитими,
спостережливими. І тоді життя буде цікавим і щасливим.
1. Інсценізація оповідання «Сьома дочка»
— Яка дочка любить матір справжньою любов’ю?
— Яку пораду можна дати людям? (Менше говори гарних слів, більше роби хороших справ.)
2. Читання казки «Щоб кіт мишку не впіймав»
— Які асоціації викликає ця казка?
— Який малюнок можна до неї намалювати?
— Яку пораду ви дали б дітям? (Ніколи не ображай слабшого, а завжди допомагай.)
3. Читання оповідання «Камінь»
— Яка його основна думка? (Треба любити природу, берегти її для майбутніх
поколінь.)
— Який твір можна скласти за цією темою?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Ми дуже багато можемо говорити про В. О. Сухомлинського та його
твори. Але урок добігає кінця. Мені його хочеться завершити словами В. О. Сухомлинського:
«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісти
порошиною. Людина народжується, щоб залишити після себе слід вічний» .
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Легенди рідного краю».

Урок № _______ Дата _______
Тема: ДОПОМОЖЕМО ПТАШКАМ УЗИМКУ.
АНАТОЛІЙ КАЧАН «КРИХТА ХЛІБА». ЛЕОНІД ГЛІБОВ «ХТО ВОНА?»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити
учнів аналізувати прочитане, робити висновки; збагачувати словниковий запас, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
ХІД уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МИТИ УРОКУ
1. Бесіда
— Затишно у нашому класі. Ми тільки-но почали свій урок, а вже встигли пригадати різні пори року. Вправляючись в умінні складати вірші, ми пригадали золоту осінь. У своїх розповідях про весняну пісеньку синички ви згадували про красуню-весну.
— Яка пора року вже стукає до нас у віконце?
2. Вправа «Мікрофон»
— Що ви очікуєте від зими?
— Зима — чудова пора року! Ми любимо її за скрипучий білий сніг, за морозець, який щипає ніс і щоки, за чудові зимові розваги. Та для наших пернатих друзів зима — суворе випробування. Сьогодні ми будемо вчитися бути небайдужими, допомагати братам нашим меншим у цей нелегкий час.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Анатолія Качана «Крихта хліба» [с. 82)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яким пташкам поет присвячує свій вірш?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Довідкове бюро
Лісосмуга — смуга лісових насаджень.
Ожеледь — тонкий шар льоду на землі, деревах.
Читання стовпчиків слів у парах
Жить свищуть
Мерзлу пригощав
Завірюха дрібниця
Перебрались відчувать
— Прочитайте спочатку дієслова, потім — іменники. Назвіть прикметник.
— Доберіть синоніми до слова завірюха. (Заметіль, віхола, хурделиця, хуртовина).
3) Гра «Рибки».
Читання учнями тексту мовчки, кожен — у своєму темпі, при цьому діти можуть ворушити губами.
— Куди перебралися синиці? Чому?
— Як пташки просять про допомогу? Які почуття передає поет?
— Прочитайте рядки, що найточніше передають бідування пташок. Які слова слід вимовити з більшою силою голосу?
— Яку важливу думку висловлює поет в останній строфі вірша?
— Продовжіть речення: «Вчасна допомога особливо цінна тому, що...».
— До якого з прочитаних раніше творів схожий цей вірш за основною
думкою?
Цікаво знати!
Синиця з ’їдає за день більше їжі, ніж важить сама. Пара синиць, що вигодовує молодь, щоденно приносить пташенятам у середньому 1800 комах та їх личинок. За весь час перебування у гнізді малеча з ’їдає близько 15 000 комашок і гусені.
Гострий дзьоб синиці весь час зношується, тому безперервно відростає.
4) Гра «Диктор телебачення».
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
5) Гоа «Знайди риму».
Сніговиці — синиці; тепла — села; морози — на дорозі; вікно — зерно; годівниці
— дрібниця; відчувать — замерзать.
2. Опрацювання загадки Леоніда Глібова «Хто вона?» (с. 82)
1) Актуалізація опорних знань учнів.
— Що таке акровірш (акростих)?
— Послухайте уважно, пригадайте.
— Ти, Максимку, щось притих?
— Я читаю акростих.
— Що ж воно ото за штука? —
Запитав дідусі онука.
— Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів —
Ось і вийшло слово з них:
Це, дідусю,— акростих.
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання загадки учнями.
— Чи відгадали загадку? Як ви це зробили? Що ви знаєте про ластівку?
3) Гра «Актори».
— Прочитайте загадку із захопленням; зі здивуванням.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який висновок з сьогоднішнього уроку ви зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Розкрити зміст художнього означення лиха (зима) словами з казки Оксани
Іваненко «Синичка». Скласти розповідь «Допомога птахам узимку».

Урок № _______ Дата _______
Тема: ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ
«КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ»
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів за розділом «Казки українських
письменників»; вчити порівнювати прочитані твори, визначати стан дійових осіб, основну думку твору; розвивати читацькі навички, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читання за таблицею
А 0 У И І Е
ЗДР
СКЛ
СКР
ШКР
2. Робота над скоромовкою
— Відновіть запис та прочитайте його.
Летів горобчик і зачепив крилом кленову гілочку, листочки попадали і закрили
букви. Але одна підказка є. (Б уква ≪С≫ — на листочку.)
..идів горобець на ..о..ні,
за..нув і звалив..я у ..ні,
якби не звалив..я у ..ні,
і до..і б ..идів на ..о..ні.
Відновлений текст
Сидів горобець на сосні,
заснув і звалився у сні,
якби не звалився у сні,
і досі б сидів на сосні.
— Діти, прочитайте скоромовку мовчки; напівголосно; зі здивуванням.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Робота в групах
Учні в групах розкривають зміст художнього означення лихі. (зима) словами з казки Оксани Іваненко «Синичка».
2. Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу складену розповідь «Допомога птахам узимку».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми завершуємо вивчати розділ «Казки українських письменників».
— На уроці пригадаємо прочитані казки. Перевіримо, як ми засвоїли вивчений матеріал, чого навчилися.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Чи уважний ти читач?»
Тестування
1. У веселого Казкаря злякано розліталися думки:
а) коли ішов дощ;
б) коли діти сварилися;
в) коли яскраво світило сонечко.
2. Лисичка пригощала Журавля:
а) кашкою з молочком;
б) пшеничкою;
в) буряком і картоплею.
3. Щоб визволити смутну дівчину з темниці Оха, треба розрубати:
а) сімдесят замків;
б) сім замків;
в) сімдесят сім замків.
4. На чому спить дід Оеінник?
а) На зеленому мохові;
б) на сухому листі;
в) на м’якій траві.
5. Кого Дід Мороз заморозив разом з озерцем?
а) Пташку;
б) Снігуроньчину пісню;
в) маленьку дівчинку.
6. Друга пісня солов’я була хвалою:
а) заморським краям;
б) маленькій сміливій синичці; 4
в) рідному лісові.
Відповіді: 1) б; 2) а; 3) в; 4) б; 5) б; 6) б.
Фізкультхвилинка
Учні імітують дії, які згадуються у вірші.
Хмарка сонечко закрила,
Слізки срібнії зронила.
Ми ті слізки пошукаєм,
У травиці позбираєм.
Пострибаєм, як зайчата,
Політаєм, як пташата.
Потанцюємо ще трішки,
Щоб спочили ручки й ніжки.
Всі веселі, от чудово,
А тоді до праці знову.
2. Гра «Назви автора»
«Казка про Оха-чудодія»
«Лисичка і Журавель»
«Дід Осінник»
«Як зажурився веселий Казкар»
«Синичка»
3. Робота в парі
— Визначте, із яких казок наведені рядки.
• «Казкар любив дітей, бо це ж для них, а не для кого іншого, він писав свої веселі казки!» (Лариса Письменна ≪Як зажурився веселий Казкар≫)
• «Відтанула бурулька. І почула дівчина радісну пташину пісню». (Василь Сухомлинський ≪Снігуроньчина пісня≫)
• «Ах, як сумно, коли всі відлітають, коли йде сніг і виє хуртовина!» (Оксана Іваненко ≪Синичка≫)
• «Всіх приймає пан ласкавий,
Тільки треба мовить: “Ох!” » (Леся Українка ≪Казка про Оха-чудодія≫)
• «Приходь, Журавлику! Приходь, любчику!» (Іван Франко ≪Лисичка і Журавель»)
4. Гра «Героя впізнавай, казку називай»
• «А зиму все ж таки ти прогнала, і про весну ти перша заспівала». (Дуб. ≪Синичка≫)
• «Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю ж уравлі». (Дід Осінник.≪Дід Осінник≫)
• «Чи волієш нам служить?
Чи волієш, може, нині
Голово'ю наложить?» (Ох. ≪Казка про Оха-чудодія≫)
• «Вибач, любонько, чим хата багата, тим і рада, а більше на цей раз нічого
немає» (Журавель. ≪Лисичка і Журавель≫)
5. Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі переказують літературну казку, як а їм найбільше сподобалася.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
• Сьогодні на уроці я вчився...
• Найбільше мені сподобалося...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом розділу.
Урок № ______ дата _____
Тема: УРОК-СВЯТО «ПРОСИМО КАЗКУ В ГОСТІ ДО СЕБЕ»
Мета: закріпити та розширити знання учнів про казку; формувати вміння узагальнювати
вивчений матеріал; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати
любов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
— Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайний урок, а урок-свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблятьказки.
Існує книг багато на землі.
Вони цікаві, мудрі, гарні.
Та кожен з нас, дорослий чи малий,
Всяк казочку читати полюбляє.
Казка — це світ чарівний та незвичний,
Казка — це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казочку, слухать гуртом,
А казка в завії десь там заблудила.
Давайте її погукаєм разом!
— Казко, казко, приходь до нас!
II. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Зустріч із Казкою (На дошці малюнок)
К а з к а
Вітаю вас, дорослі і малі,
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я — казка мудра. Хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати,
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити
Та правду й волю завжди боронити.
— Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а зі своїми друзями казковими героями. Ми підготували Для вас виставу. Щоб потрапити
на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки.
— Я читатиму уривки з казок, а ви — відгадуватимете назву казки. Готові?
2. Вікторина «З якої казки?»
• «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку...» (≪Ріпка≫)
• «Я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку...» (≪Коза-дереза»)
• «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» (≪Курочка Ряба≫)
• «Уліз ведмідь — семеро стало...» (≪Рукавичка≫)
• «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику...» (≪Лисичка і Журавель≫)
• «Котику-братику, несе мене Лиска
По каменю-мосту на своєму хвосту,
Порятуй мене!» (≪Казка про Котика і Півника≫)
3. Конкурс «Намалюй Колобка»
Б а б а -Яг а :
— Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!
— Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється.
Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися
в стороні, бо дуже-дуже любЛю казки, особливо казочку про отого кругленького,
рум’яненького, смачненького... та ж про того, хто від баби утік...
Як же його звуть?
— От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте... А читати
вмієте? А писати? А малювати?
— Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй.Колобка». Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників.
— Раз, два, три, Колобка малюєш ти!
Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі
повертають навколо себе. Баба-Яга забирає малюнки і летить далі.
4. Вікторина «Чарівний кошик»
Червона Шапочка з кошиком у руках. (Малюнок на дошці)
Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,
То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно,
Безперечно таким чином можна в школу завітать.
А-а — там навчаються читати,
А-а — і писати й рахувати,
А-а — там цікаво всім завжди.
— Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято.
Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».
У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я по черзі діставатиму певну
річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається. (Яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця.)
— Молодці, казки знаєте! А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько!
Прийшла, нарешті, довгождана мить:
Герої казки нас усіх вітають.
Чарівна музика тихесенько звучить,
І казка перед нами оживає.
5. Інсценізація казки (за вибором учнів)
III. ПІДСУМОК УРОКУ
К а з к а . От і настав час повертатися мені до свого королівства, а ввечері,
коли лягатиме спати, ми знову зустрінемось. До зустрічі!
— Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації
до казок, які ви підготували.


Урок № ______ Дата ______
Тема: ЛЕГЕНДА. ІВАН ЛИПА «ЛАДА ПРЕКРАСНА» (скорочено)
Мета: ознайомити учнів із новим жанром — легендою; вдосконалювати навички свідомого
виразного читання; вчити передавати інтонацією вчинки дійових осіб; розвивати спостережливість, творчу уяву, вміння емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах. Гра «Дуель»
Групи ставлять одна одній запитання за змістом розділу «Казки українських
письменників».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з новим літературним жанром.
З яким саме, ви дізнаєтеся, прочитавши кожну четверту букву.
ЧВМЛАМПЕКМДГСВТЕАРЧНОВФДУЦПАИІ
(Легенда)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
— Легенда — де народне оповідання казкового, фантастичного характеру
про життя й діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію.
Легенди належать до усної народної творчості, але можуть бути й літературними,
тобто створеними письменниками.
Сьогодні ми почнемо ознайомлення з легендою Івана Липи «Лада Прекрасна».
2. Біографічна довідка
7) Опрацювання статті (с. 84)
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
— У чому вбачав своє щастя Іван Липа?
— Що стверджував письменник?
3. Опрацювання легенди «Лада Прекрасна» (с. 84-86)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву легенди. Про що може в ній ітися?
2) Виразне читання тексту легенди вчителем.
— Хто є головними персонажами легенди?
— Хто з них є уособленням добра, а хто — зла?
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
— Прочитайте стовпчики слів «луною» за вчителем, а потім — у парі одне одному.
Надра
нишкло
чвари
нетрі
мариво
костур
зодягалися
бадьорилося
красну
— Прочитайте спочатку іменники, а потім — дієслова.
— Доберіть синоніми до слів:
нишкло (замовкло, затихло, заспокоїлося);
чвари (суперечки, сварки).
— Як ви розумієте слова надра, нетрі?
Надра — глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею.
Нетрі — труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником.
— Що означають слова костур і мариво?Прочитайте пояснення значення цих слів на с. 85-86.
4) Повторне читання учнями легенди «ланцюжком».
— Як автор ставиться до Лади Прекрасної? А як — до Коструба? Доведіть свою думку.
5) Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте зачин легенди.
— Як автор описує людей, що жили в теплій і багатій країні?
— Чому вони не почувалися щасливими?
— Розкажіть, звідки й чому з ’явилася Лада Прекрасна.
— Як вона змінила життя людей?
— Прочитайте опис Лади, розгляньте малюнок на с. 85. А якою уявляєтеїї ви?
—Чи знали люди, звідки з ’являлася Лада?
— Які припущення вони висловлювали?
— Які люди жили в північній країні?
— Хто над ними панував?
— Знайдіть і прочитайте опис Коструба.
— З чим порівнює його автор?
— Що сталося з Кострубом, коли він побачив Ладу Прекрасну?
— Чим закінчилася ця зустріч?
— Кому з героїв ви співчуваєте?
— Чиї вчинки засуджуєте?
6) Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз,
а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами
права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує
правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким новим літературним жанром почали ознайомлюватися на сьогоднішньому уроці?
— Хто є головними персоналками легенди?
— Коли на уроці ви раділи, а коли — сумували?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати легенду (с. 84-86). Підготувати розповідь про Ладу Прекрасну


Урок № _____ Дата ______
Тема: ЛЕГЕНДА. ІВАН ЛИПА «ЛАДА ПРЕКРАСНА»
(скорочено) (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — легендою; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання; вчити передавати інтонацією вчинки дійових
осіб; розвивати спостережливість, творчу уяву, вміння емоційно реагувати на
художнє слово, співпереживати; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Виразне читання легенди учнями
2. Гра «Хто краще?»
Учні презентують підготовлені розповіді про Ладу Прекрасну.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— З яким новим жанром ознайомилися на попередньому уроці?
— Чи схожа легенда на казку?
— Чим саме?
— Що завжди перемагає в казці? (Добро)
— На попередньому уроці ми прочитали першу частину легенди. Що перемогло?
(Зло)
— Хочете дізнатися, чи вдасться добру перемогти зло?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЛЕГЕНДИ ІВАНА ЛИПИ «ЛАДА ПРЕКРАСНА»
(с. 87-90, продовження)
1. Гра«Рибки»
Самостійне мовчазне читання легенди (с. 87)
— Який настрій у вас після читання цієї частини легенди?
2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Хто пішов рятувати Ладу Прекрасну?
— Куди прийшов юнак?
— Як йому вдалося перемогти дванадцять сірих вовків?
— Якою він побачив Ладу?
— Чому Лада відмовилася повертатися до людей?
— Чи вдалося юнакові перемогти Коструба? Чому?
— Про що юнак благав пташок співучих?
3. Гра«Передбачення»
— Як ви вважаєте, чи повернеться Лада Прекрасна до людей?
— Що змусить її це зробити?
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться,
В різні боки нахиліться,
Веретеном покрутіться,
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
4. Читання легенди комбінованим способом [учитель і учні) [1.88-90)
1) Читання за лідером (лідер читає голосніше, решта учнів — напівголосно),
до слів «І прилітали верхівці один по одному до неї» (с. 88-89).
2) Читання «буксиром» (за учителем).
Читають до слів «Тут Лада вся просіяла, як сонце, покинула сумний терем
і пішла з посланцями назустріч юнакам» (с. 89).
3) Гра «Губи».
Учні щільно стискують губи, притуливши до них палець лівої руки так,
щоб губи не могли під час читання рухатися.
4) Читання легенди мовчки (до кінця).
— Чи перемогло в легенді добро?
5. Словникова робота
Читання слів у парі одне одному
Чвари руна
Гінця полум’я
Провалля збіжжя
непереможну посланцями
— Поясніть значення слова гінець. (Посланець)
— Знайдіть тлумачення слів провалля, руна, збіжжя на с. 88-90.
6. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Чому Лада не хотіла повертатися з північної країни?
— Скільки гінців прилітали до Лади Прекрасної?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що Лада повернулася тоді, коли люди
самі побудували нове життя? Поясніть свою відповідь.
— Як ви гадаєте, чого в легенді більше: реального чи казкового?
— Чи живе Лада серед нас сьогодні? Чому ви так уважаєте?
— Доведіть, що твір «Лада Прекрасна» є легендою.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам легенда?
— Чого вона нас навчає?
— Який висновок з прочитаного зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказати уривок твору, якому відповідає малюнок на с. 88.
Прочитати статтю «Чи знаєш ти?» (с. 90).

Урок № ______ Дата _______
Тема: ЛЕГЕНДА. ІВАН ЛИПА «ЛАДА ПРЕКРАСНА»
(скорочено) (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — легендою; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання; вчити передавати інтонацією вчинки дійових
осіб; розвивати спостережливість, творчу уяву, вміння емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Послухайте і додайте слово!
Да – да – да – стоїть у глечику…..(вода)
Ди – ди – ди – дай напитися…( води)
Жа – жа – жа- ми знайшли……(вужа)
Жи – жи – жи – ти мені …(допоможи).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Виразне читання легенди учнями
2. Гра «Хто краще?»
Учні презентують підготовлені розповіді про Ладу Прекрасну.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— З яким новим жанром ознайомилися на попередньому уроці?
— Чи схожа легенда на казку?
— Чим саме?
— Що завжди перемагає в казці? (Добро)
— На попередньому уроці ми прочитали першу частину легенди. Що перемогло?
(Зло)
— Хочете дізнатися, чи вдасться добру перемогти зло?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЛЕГЕНДИ ІВАНА ЛИПИ «ЛАДА ПРЕКРАСНА»
(с. 87-90, продовження)
1. Гра«Рибки»
Самостійне мовчазне читання легенди (с. 87)
— Який настрій у вас після читання цієї частини легенди?
2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Хто пішов рятувати Ладу Прекрасну?
— Куди прийшов юнак?
— Як йому вдалося перемогти дванадцять сірих вовків?
— Якою він побачив Ладу?
— Чому Лада відмовилася повертатися до людей?
— Чи вдалося юнакові перемогти Коструба? Чому?
— Про що юнак благав пташок співучих?
3. Гра«Передбачення»
— Як ви вважаєте, чи повернеться Лада Прекрасна до людей?
— Що змусить її це зробити?
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться,
В різні боки нахиліться,
Веретеном покрутіться,
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
4. Читання легенди комбінованим способом [учитель і учні) [1.88-90)
1) Читання за лідером (лідер читає голосніше, решта учнів — напівголосно),
до слів «І прилітали верхівці один по одному до неї» (с. 88-89).
2) Читання «буксиром» (за учителем).
Читають до слів «Тут Лада вся просіяла, як сонце, покинула сумний терем
і пішла з посланцями назустріч юнакам» (с. 89).
3) Гра «Губи».
Учні щільно стискують губи, притуливши до них палець лівої руки так,
щоб губи не могли під час читання рухатися.
4) Читання легенди мовчки (до кінця).
— Чи перемогло в легенді добро?
5. Словникова робота
Читання слів у парі одне одному
Чвари руна
гінця полум’я
провалля збіжжя
непереможну посланцями
— Поясніть значення слова гінець. (Посланець)
— Знайдіть тлумачення слів провалля, руна, збіжжя на с. 88-90.
6. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Чому Лада не хотіла повертатися з північної країни?
— Скільки гінців прилітали до Лади Прекрасної?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що Лада повернулася тоді, коли люди
самі побудували нове життя? Поясніть свою відповідь.
— Як ви гадаєте, чого в легенді більше: реального чи казкового?
— Чи живе Лада серед нас сьогодні? Чому ви так уважаєте?
— Доведіть, що твір «Лада Прекрасна» є легендою.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам легенда?
— Чого вона нас навчає?
— Який висновок з прочитаного зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказати уривок твору, якому відповідає малюнок на с. 88.
Прочитати статтю «Чи знаєш ти?» (с. 90).


Урок № ______ Дата _______
Тема: Легенда. Бабине літо (Перлинка с.23 – 24)
Мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — легендою; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання; вчити передавати інтонацією вчинки дійових
осіб; розвивати спостережливість, творчу уяву, вміння емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Послухайте і додайте слово!
Да – да – да – стоїть у глечику…..(вода)
Ди – ди – ди – дай напитися…( води)
Жа – жа – жа- ми знайшли……(вужа)
Жи – жи – жи – ти мені …(допоможи).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Виразне читання легенди учнями
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— З яким новим жанром ознайомилися на попередньому уроці?
— Чи схожа легенда на казку?
— Чим саме?
— Що завжди перемагає в казці? (Добро)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЛЕГЕНДИ Бабине літо (Перлинка с.23 – 24)
1. Гра«Рибки»
Самостійне мовчазне читання легенди
— Який настрій у вас після читання цієї легенди?
2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться,
В різні боки нахиліться,
Веретеном покрутіться,
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
4. Читання легенди комбінованим способом (учитель і учні)
1) Читання за лідером (лідер читає голосніше, решта учнів — напівголосно)

2) Читання «буксиром» (за учителем).

3) Гра «Губи».
Учні щільно стискують губи, притуливши до них палець лівої руки так,
щоб губи не могли під час читання рухатися.
4) Читання легенди мовчки (до кінця).
— Чи перемогло в легенді добро?
5. Словникова робота
6. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам легенда?
— Чого вона нас навчає?
— Який висновок з прочитаного зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Легенда. Бабине літо (Перлинка с.23 – 24)

Урок № _______ Дата ________
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ
Мета: розширювати знання учнів про легенди; вдосконалювати техніку свідомого виразного
читання; вчити аналізувати прочитане, переказувати близько до тексту;
формувати оцінні судження; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати спостережливість,
творчу уяву, здатність реагувати на художнє слово; виховувати почуття патріотизму.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
Робота з таблицею Шульте
— За 3 с. прочитайте числа в послідовності від Ідо 25, не переміщуючи зір за межі центральної клітинки.
9
1
18

13
4
22
15
10
5
7
6
24
2
14
25
16
19
23
17
11
12 8 21
20
3
2. Гра«Знайди"зайве"слово»
Ліс лисичка лісочок
котик кіт кит
дуб дубочок зуб
3. Робота над чистомовкою
Па-па-па — розсипана крупа.
Пе-пе-пе — кошеня сліпе.
По-по-по — річка Лімпопо.
Іп-іп-іп — зеленіє кріп.
Ап-ап-ап — травку іципле цап.
Уп-уп-уп — поживний суп.
Оп-оп-оп — у річці корон.
Пу-пу-пу — по широкому степу.
Пи-пи-пи — золотаві снопи.
4. Робота над скоромовкою
На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз.
Налетіла враз гроза й намочила гарбуза.
Зморщив лоба той гарбуз:
«Ох, забув узять картуз...».
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Пригадайте, що таке легенда.
— Яку легенду ми читали?
— Споконвіку в народі переказували легенди та казки, байки та міфи.
Були вони задовго до того, як з ’явилася перша писемність. їх оповідали дітям
та онукам, онуки — правнукам та своїм потомкам. З плином часу легенди нарощували все нові подробиці, але основна думка, закладена в них із давніх-давен, лишалася незмінною у віках.
Переказ чи легенда — це народне, оповите казковістю оповідання, яке тлумачить ті чи інші явища природи, походження назв на мапі України, висвітлює героїчні історичні звершення, розповідає про славетних, героїчнихлюдей.
Фізкультхвилинка
IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?
— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.
— Як називається ця книжка?
— У ній один твір, чи це збірка творів?
— Чиє прізвище автора на обкладинці?
— Хто виконав ілюстрацію до неї?
— Де видана книжка?
V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ (народної легенди «Барвінок і калина»)
— Хто напав на село?
— Що ординці зробили з Ганною й Оксаною?
—- Що дід порадив матері з дочкою?
— Що допомогло козакам знайти бранців?
— Що сталося з Оксаною?
— Як народ увіковічив пам’ять дівчини?
— Знайдіть опис степу, яким рухалися ординці з полоненими.
— Прочитайте за особами розмову діда з внучкою.
VI. ЧИТАННЯ Й ОБГОВОРЕННЯ НАРОДНОЇ ЛЕГЕНДИ «ПРО СІМ КОЛОДЯЗІВ»
1. Читання легенди комбінованим способом (учитель і учні)
— Чому легенда має таку назву?
2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Де жили батько з синами?
— Яке нещастя траплялося кожного літа в керченському степу?
— Що запропонував зробити батько?
— Скільки колодязів викопали батько з синами?
— У якому з них вони знайшли воду?
— Де подівся батько? Що говорять люди про його зникнення?
— Що, головне хотів сказати народ у легенді?
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яким творам був присвячений наш сьогоднішній урок?
— Чого навчають легенди, які ми сьогодні прочитали?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу

9
1
18
13
4
22
15
10
5
7
6
24
2
14
25
16
19
23
17
11
12 8 21
20
3

Урок № ______ Дата ______
Тема: Байка. Леонід Глібов «Коник – стрибунець»
Мета: ознайомити учнів з новим літературним жанром — байкою, з її особливостями; вчити аналізувати події, що відбуваються у природі, вміти переносити їх у реальну дійсність життя, оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки; розвивати навички читання (швидкість, виразність, правильність), уміння передавати при виразному читанні стан, характер, настрій; формувати мовленнєві вміння; виховувати любов до праці.
Хід уроку
I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
—Подивіться одне на одного й усміхніться одне одному, як сонечко.
II.МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Робота над скоромовкою
На річці Лука спіймав рака у рукав.
Послухайте, будь ласка, скоромовку. Зверніть увагу на ім'я хлопчика.
Що ви можете про нього сказати? (Це рідкісне українське ім'я.)
Діти, що може трапитися, коли рак попаде в рукав? (Він може ущипнути.)
Читання скоромовки кілька разів з прискоренням.
2.Робота за картками «Друкар»
Діти «віддруковують» скоромовку на картках.
3.Гра «Знайди "зайве" слово»
Казкап'єсабайка
каска п'єса байкар
казка п'ята байка
казка п'єса байка
казка п'єса байка
4. Вправляння у виразному читанні слів (за картками-блискавками)
Життя, травиця, радіє, мурашки, широкий, злючая.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1.Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і в парах переказують уривок твору, якому відповідає малюнок на с. 88.
2.Обговорення статті «Чи знаєш ти?» (с. 90)
Ким уявляли Ладу давні слов'яни? Якою її зображували?
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Гра «Мікрофон»
— Діти, твори яких жанрів ми вже читали? (Вірші, казки, оповідання, легенди, загадки...)
Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром – байкою.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Інформація про байку
—Байка — невеликий найчастіше віршований твір повчального змісту.Дійовими особами байок найчастіше є тварини, але іноді — людські істоти
чи неживі предмети. Байка служить зразком життєвої мудрості.
2.Біографічна довідка
А сьогодні ми ознайомимося з творчістю видатного українського бай каря Л. І. Глібова.
Леонід Іванович Глібов народився на Полтавщині. У дитинстві ЛьоликЛу як усі його звали, був веселим і жвавим, йому подобалося все красиве, алеї найбільше він полюбляв доглядати за квітами, тому його прозвали «королем | квітів». Знайомі і родичі, вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику,| квітчастий королику». Хлопчик дуже любив слухати казки баби Одарки. А ще І. Леонід любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями й об-1 рядами.
Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопчик! так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші! «Сон».
Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки і казки, І акровірші, жарти.
Ці твори принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки! в Україні, айв усьому світі. У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова І 107 влучних байок. Недарма І. Я. Франко назвав його «найкращим! українським байкописом».
Відгадавши загадки, ви дізнаєтесь, хто буде героями байки, яку ми! прочитаємо сьогодні на уроці.
•Ти хвилиночку постій, придивись: Хто ж то у траві пахучій причаївсь?
•На зеленій скрипочці виграва,
Сам зелений, як трава-мурава. (Коник)
Розгляньте малюнок коника. Чи доводилося вам бачити цих комах?
•За пеньочком горбочок,
А на ньому — будиночок. (Мурашник)
Хто живе в мурашнику?
Що вам відомо про мурашок? (Вони дуже працьовиті.)
А тепер прочитайте, будь ласка, назву байки, яку ми будемо вивчати.
Коник і Мураха будуть дійовими особами цієї байки.
Фізкультхвилинка
3. Робота над байкою «Коник-стрибунець» (с. 97-93)
1)Словникова робота (слова записані на дошці).
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Вдатнийгулькдосхочунепереливки молодець
проворнийкрячене вгаваючивдачарозкошував
—Знайдіть і правильно прочитайте слова, які мають такі значення:який виділяється серед інших певними надзвичайними рисами, якостями,особливостями (вдатний);скрутно, дуже погано (непереливки);
який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. (проворний).
2)Виразне читання байки вчителем.
Яким зображено Коника?
Хто вам сподобався? Чому?
Кого засуджуєте? Чому?
3)Установлення логічної послідовності поведінки коника.
—Байка близька до казки, тому дійові особи подібні до казкових. Читаючиайку, потрібно намагатися передати голосом ставлення автора до подій, щоображені. Зараз ми будемо читати, як і чому змінювався настрій Коника.
Діти, давайте згадаємо, який Коник на початку байки, яким він став у кінці байки.
Читання карток
Веселий, вдатний, співучий; порятуй, порадь, згину я.
—Отже, на початку байки Коник веселий, безтурботний, тому початокбайки треба читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі.
Зверніть, будь ласка, увагу на незавершеність думки, позначену крапками. Тут потрібно зробити довшу паузу, щоб зацікавити читача наступними подіями.
4)Аналіз змісту байки. Вибіркове читання.
— Прочитайте опис Коника.
—Знайдіть і прочитайте, яким було його життя влітку.
— Прочитайте, як змінилася його поведінка. З чим це пов'язано?
— Про що просив Коник Мурав'я? Прочитайте.
Якою була відповідь Мурав'я? Прочитайте.
Як ви зрозуміли його слова?
Які слова є мораллю байки?
5)Читання байки за особами.
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
Які недоліки людського характеру засуджує байкар?
Чого вчить ця байка?
VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Байку Леоніда Івановича Глібова «Коник-стрибунець» вивчити напам'ять.

-36830166433500Урок № ______ Дата ______
Тема: ЄВГЕНІЯ ГОРЕВА «ЗЕЛЕНІ КОНИКИ В ТРАВІ».
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприймати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов де природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1.Бесіда
Діти, пригадайте, що таке байка?
Хто найчастіше буває героями байки?
З творчістю якого байкаря ми почали ознайомлення на попередньому уроці?
Що цікавого ви дізналися про життя і творчість Леоніда Глібова?
—Яку байку Л. Глібова вивчали на минулому уроці?Учні зачитують листа одному з героїв байки
2.Конкурс на краще читання з пам'яті байки Леоніда Глібова«Коник-стрибунець»
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення. Героями наших улюблених казок, байок, пісень є тварини. Якими людськими якостями наділив коника-стрибунця Леонід Глібов у своїй байці?
Сьогодні ми прочитаємо, як написала про коників-стрибунців українська поетеса Євгенія Горева та письменник Панас Мирний.
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Зелені коники в траві»(с. 93-94)
1)Виразне читання вірша вчителем.
Чи сподобався вам вірш?
Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
2)Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах
Вночівдвох
зловимузики
писнутьбрички
скрипонькигойдалки
—Яке слово має пестливе значення?
За допомогою якого суфікса воно утворене?
Поясніть значення слова бричка.
Бричка — легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.
3)Читання вірша учнями «ланцюжком».
Які слова у вірші повторюються?
З яким почуттям автор пише про коників?
Якими словами він підкреслює своє добре ставлення до них?
Порівняйте двох коників Євгенії Горевої із Коником-стрибунцем Леоніда Глібова.
4)Робота в групі.
Чи схожий вірш на пісню?
Придумайте мелодію і заспівайте про зелених коників.
2.Опрацювання тексту Панаса Мирного «Ранок...» (с. 94)
1)Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання тексту учнями
—Що ви уявляли, читаючи текст?
2)Робота в парі.
Гра «Ти — мені, я — тобі»
—Складіть запитання до виділених висловів і поставте їх одне одному.
3.Цікаво знати!
—Коник — комаха, у якої довгі і сильні задні лапки. Коли коники трутькрильцями — виникає специфічний звук — скрекіт. Коник-стрибунець «чує»
. ногами: органи слуху розміщені у нього на гомілках передніх ніг.
Це корисна комаха: поїдає попелиць, цикад, дрібних гусениць, двокрилих і інших комах. Не гребує він і рослинною їжею: соковитими ягодами, м'яким насінням, ніжним листям.
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
Ви чудово сьогодні працювали, і для вас ожила казка. До нас завітав коник-стрибунець. (Заходить учень у вбранні коника.)
Я — коник-стрибунець. Я мешкаю у степовій Країні Густих Трав разом із жуками, жабками, ящірками, мушками, бджілками, осами. Люблю ласувати зеленню, грітися на сонечку, перелітати зі стеблини на стеблину. А мої крильця в цей час виблискують різними барвами.
Якось я почув пісню жайворонка. Вона так мене зачарувала, що я почав мріяти про те, щоб навчитися співати. Відтоді я прислухався до кожної комашки, але не зміг повторити жодної їхньої пісеньки. Навіть мурашка — і та вміє співати за допомогою вусиків, а хрущ — за допомогою крил. Я геть засумував... Невже я ніколи не навчуся співати?
І лише мудрий цвіркун зрозумів, у чому справа. Виявляється, що насправді співати я можу! І жоден мешканець густих трав не здогадається, як саме я створюю свою власну пісеньку.
Коли ти будеш гуляти разом із татом і мамою в Країні Густих Трав, то зможеш розпізнати всіх її мешканців за їхніми пісеньками. І серед лугового хору почуєш мене — голос співака-стрибунця.
VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш. Намалювати до нього ілюстрації.

-36830166433500Урок № ______ Дата ______
Тема: Леонід Глібов «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприймати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов де природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання байки Леоніда Глібова «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)
1)Виразне читання вірша вчителем.
Чи сподобалася вам байка?
Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
2)Словникова робота..
3)Читання вірша учнями «ланцюжком».
4)Робота в парі.
Гра «Ти — мені, я — тобі»
VI.ПІДСУМОК УРОКУ

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати байку Леоніда Глібова «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)

Урок № ______ Дата ______
Тема: П'ЄСИ. ЛЕСЯ МОВЧУН «ГОРІХОВІ ПРИНЦЕСИ». ЗА МОТИВАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ (уривок)
Мета: ознайомити учнів із новим жанром — п'єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, інтуїцію; виховувати здатність емоційно реагувати на художнє слово.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Які літературні жанри ви знаєте? (Казки, загадки, легенди, прислів'я, скоромовки, байки).
Що таке казка? (Казка — це розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події.)
Чи чули ви слово п'єса? Якщо так, то де?
Сьогодні ми ознайомимося з новим літературним жанром — п'єсою.
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Опрацювання тексту «П'єса» (с. 95)
. Читання тексту «буксиром» за вчителем
Що таке п'єса?
За допомогою чого передається зміст п'єси?
Що називається ремарками?
Щотакеп'єса-казка?
Сьогодні ми ознайомимося з п'єсою-казкою Лесі Мовчун «Горіхові принцеси».
2.Біографічна довідка
—- Леся Вікторівна Мовчун народилася 26 серпня 1969 р. у м. Києві. Постійний автор рубрики «Наш скарб — рідна мова» (журнал «Барвінок»). Має кілька сотень публікацій у журналах для дітей «Малятко», «Барвінок», «Соняшник», «Перець», «Пізнайко», «Стежка», «Однокласник», «Веселка» та ін., а також книжки для дітей «Неслухняні яблучка» (1997), «Чепуриться черепаха» (1999), «Для чемних ведмежат» (1999), «Кактусове королівство» (2007), «Ви такого ще не чули?» (2008), «Мовна лікарня. Пригоди Лєрки Сев-рючки і цікаві завдання з культури мови» (2009), «Усе підростає» (2010), «Арфа для павучка» (2011), «Про цікавих тварин загадки малим» та дві збірки поезії «Боса троянда» (1993) та «Відцвітають птахи» (2005).
Леся Вікторівна говорить: «Творчість для мене — це форма існування думки. Думка — це озвучений образ. А образ — маленький атом моєї внутрішньої галактики».
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання п'єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» (с. 95-96)
1)Визначення структури п'єси.
Учні читають перелік дійових осіб п'єси. Учитель звертає увагу на слова, які винесені на початок кожної строфи. Учні прочитують їх, визначають, що це — назва дійової особи, яка має промовляти ці слова. Учитель пояснює:
слова в дужках — це вказівки автора щодо інтонації, темпу мовлення чи дії героя;
текст автора — це опис місця подій, вказівки щодо руху дійових осіб на сцені.
2)Первинне ознайомлення з текстом (с. 96).
Читання «вчитель—учні»
—Чи зацікавив вас початок п'єси? Які почуття він викликав?
3)Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах
Покоїсім'ї
життюяснооку
в'єтьсяввійшла
обличчіколотнеча
—Поясніть значення слів покої (королівські кімнати); колотнеча(сварки).
4)Спостереження за мовою дійових осіб.
Почергово розглядається кожна роль, визначається особливість мовлення, інтонація, темп, зміни у настрої героя. Звертається увага на вказівки автора щодо рухів, дій того, хто виконує роль.
5)Читання п'єси за особами.
—Якою була Джоан? Як до неї поставилася мачуха? Як про це пишеавтор?
6)Робота в парі. Гра «Передбачення».
Спробуйте передбачити, як розвиватимуться події в дідусевій казці?
Прочитайте переказ опрацьованої частини п'єси і порівняйте його зі своїм варіантом розвитку подій.
4. Опрацювання п'єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» [продовження) (с.97-99)
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
З яким новим літературним жанром ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
Які почуття викликала у вас казка?
Кому ви співчуваєте? Кого з персонажів авторка наділила негативними рисами?
VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати п'єсу (с. 95 - 99).

Урок № _____ дата _____
Тема: П'єси. Олександр Олесь «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)
Мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п'єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мислення, інтуїцію; виховувати товариськість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Робота над скоромовкою
Білі вівці уночі до нас прийшли,
На подвір'ї всі тихенько залягли.
Ось візьму я хворостину замашну —
Всіх непрошених овець я прожену.
Хворостину взяв і вибіг за поріг,
А в дворі не білі вівці — білий сніг.
2.Гра «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови»
Й ненароком розлила.4
Хмарка йшла на іменини.2
В подарунок дощ несла,З
До сестрички, до хмаринки1
III.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Виразне читання п'єси за особами.
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Що завжди перемагає в казках?
Сьогодні ми продовжимо роботу над п 'єсами і будемо читати п’єсу Олександра Олеся «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання п'єси Олександра Олеся «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)
1) Словникова робота.
2) Читання п’єси учнями
3) Гра «У театрі» (читання п’єси за ролями)
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Читати «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)

Урок № _____ дата _____
Тема: П’єси. Ніна Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )
Мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п'єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мислення, інтуїцію; виховувати товариськість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Робота над скоромовкою
Білі вівці уночі до нас прийшли,
На подвір'ї всі тихенько залягли.
Ось візьму я хворостину замашну —
Всіх непрошених овець я прожену.
Хворостину взяв і вибіг за поріг,
А в дворі не білі вівці — білий сніг.
2.Гра «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови»
Й ненароком розлила.4
Хмарка йшла на іменини.2
В подарунок дощ несла,З
До сестрички, до хмаринки1
III.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Виразне читання п'єси за особами.
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Що завжди перемагає в казках?
Сьогодні ми продовжимо роботу над п 'єсами і будемо читати п’єсу Ніни Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання п'єси Ніни Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )
1) Словникова робота.
2) Читання п’єси учнями
3) Гра «У театрі» (читання п’єси за ролями)
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Читати п’єсу Ніни Куфко «Вареники в сметані» (Перлинка с. 56 – 63 )

Урок № _____ Дата _____
ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ «ЛЕГЕНДИ. БАЙКИ. П'ЄСИ»
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за розділом «Легенди. Байки. П'єси»; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори, розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II.МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Читання чілстомовки-добавлянки
Ма-ма-ма — прийшла холодна зима.
Те-те-те — снігу намете.
Ем-ем-ем — саночки візьмем.
Дем-дем-дем — на гірку підем.
2.Робота над скоромовкою
Їхав грудень возом,
Віз мішок морозу,
До морозу криги,
А до криги снігу.
3.Гра «Складаємо казочку»
—Складіть казку, доповнюючи текст словами з трьох букв.Жив був (дід). У нього болів (зуб). Зайшов він у (дім). Хотів з'їсти (сир).
Раптом прилетіла (оса). Вона вкусила діда за (ніс). Потім хотіла скуштувати (мед). Але побачила, що там сидить (жук). Старенький зі злостю вдарив ногою (м'яч). Він потрапив жукові в (око). Жук образився і полетів у (ліс). От і казочці кінець, а хто її складав, той молодець.
III.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і розповідають про улюбленого героя з п'єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси».
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
—Який розділ ми закінчили вивчати?
—Сьогодні ми пригадаємо твори, які читали в цьому розділі, перевіримо свої знання.
V.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
1. Гра «Назви жанр твору»
«Лада Прекрасна»літературна казка
«Горіхові принцеси»легенда
«Бременські музиканти»байка
Коник-стрибунець»п'єса-казка
2. Гра «Упізнай героя»
• Казка в житті довго-довго тривала. Принц одружився з Джоан.
А Ніколь Взяв за дружину могутній Король. (Казкар)
•Проспівав ти літо боже —Вдача вже твоя така,—А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака! (Мурашка)
•Я повернуся тоді, коли зорі загоряться ясним промінням, коли сонце вийдеіз-за хмар, коли оживуть ріки, а пустині хвилюватимуть золотим колосом,коли гори зазеленіють, а люди знову стануть великою ріднею. (Лада)
•Біля печери ліщина росте.
Вийдемо, люба, горішків нарвати. (Ніколь)
•Чуєш — в лісі ворон кряче,Вітри буйнії гудуть?Порятуй, порадь, земляче,Як се лихо перебуть! (Коник)
Фізкультхвилинка
3.Гра «Повтори і пригадай»
—Прочитайте, вставляючи пропущені слова.
Скрізь, де її кличуть, з'являється до людей — світла, мов..., прозора, наче..., чарівна, як...
Про кого так сказав автор?
Чому письменник обрав саме такі слова?
4.Гра «Доповни речення»
Народне оповідання казкового, фантастичного характеру про життя й діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію — ... (легенда).
Невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом — ... (байка).
Твір, призначений для постановки на сцені,— ... (п'єса).
Примітки автора щодо зовнішності й поведінки дійових осіб, а також щодо обставин дії, які подаються в дужках або окремими рядками,— ... (ремарки).
Для чого в тексті п'єси потрібні ремарки?
Уявіть, що ви переглядаєте театральну виставу. Як ви гадаєте, хто, крім авторів, причетний до її створення?
Чим байка відрізняється від п'єси? А чим вони схожі?
5.Робота в групі
—Підготуйте спектакль за байкою Леоніда Глібова «Коник-стрибунець».Продумайте, якими будуть костюми, декорації (живописне оформленнямісця дії на сцені), якими рухами супроводжуватимуться слова персонажів.Розіграйте байку за ролями.
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені запам'яталося...
Було цікаво...
VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дізнатися, як насправді зимує коник-стрибунець.

Урок № _______ Дата _______
Тема: Вступ до розділу. Світ поезії. Оксана Сенатович «Як я почала писати вірші», «Кінець зими» (Літ.чит с. 100, Перлинка с. 64 – 66)
мета: вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача.
Хід уроку
Організаційний момент
Мовленнєва розминка
1.Робота над скоромовкою
Чорногузик через річкуЧемно чапля відчинила,
У червоних черевичкахЧастуванням стіл накрила.
Чимчикує чимдуж в брід —У чудову пору цю
Чапля кличе на обід!Чай смачний із чебрецю.
2.Гра «прочитай приказку»
—Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові швидко читайте тільки другу букву.
Агроном, море, алея, сонце, один, ананас, сім, айстра, океан, муха, арка, ацетон, вісім, азарт, серп, крик, сни, золото, знак, мама, удар, сум, сміх, сцена, місяць. (Голодній курці зерно на думці )
Агент, клас, сало, одяг, тьотя, ткач, томат, сніг, лялька, квас, сіно, сварка, оса, горе, тмин, сам, університет, мер, абияк, масло, струм, сом, іграшка, зозуля, емаль. (Гладь коня вівсом, а не
батогом )
III.Перевірка домашнього завдання
Учні розповідають, як зимує коник-стрибунець.
Довідка
Самі коники взимку гинуть, а зимують лише яйця, які були ними відкладені.
Самки коника відкладають яйця на рослини чи в ґрунт, де вони зимують. Навесні із них виходять личинки, які схожі на дорослих особин, але менші за розміром і без крил. З часом вони перетворюються на крилатих комах.
IV.Мотивація на вчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с 100).
Назвіть свої улюблені вірші.
Кого з українських поетів ви знаєте?
Які поезії пам’ятаєте?
Що хочете дізнатися в новому розділі?
Чого чекаєте від цих уроків?
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу1. Опрацювання статті «Світ поезії» (с. 100)
1) Виразне читання статті вчителем.
—Які почуття викликав у вас прослуханий текст?

Повторне читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами.
Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
а)Лірика.
Хто найтонше відчуває красу, яка нас оточує?
Як поети зображують життя?
Які твори називаються лірикою?
Послухайте ліричні рядки поезії П. Тичини.
Ой не крийся, природо, не крийся.
Що ти в тузі за літом, у тузі...
Безгоміння і сум. Безгоміння і сон.—
Тільки зірка упала...
Який настрій передає поет у цих рядках?
До кого він звертається?
За чим сумує?
Кого називають ліричним героєм?
Фізкультхвилинка
б)Ліричний герой.
—Послухайте вірш Михайла Стельмаха та уявіть ліричного героя.
Поміж березами дівча ідеРукою гладить пасмо золоте,
Рожевий схід. Галуззя молодеІде, співаючи, в долину...
Пісні виспівує привітні.І, може, більше дівчину ніде
Поміж березами дівча ідеНіколи не зустріну.У хусточці блакитній.
Яким настроєм пройнятий вірш?
Які почуття передає поет?
Якою ви уявляєте дівчину?
в)Пейзажна лірика.
Що належить до пейзажної лірики?
Послухайте вірш Ліни Костенко.
СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ
Сю ніч зорі чомусь колючі,Сю ніч квітка питала квітку:
як налякані їжачки.— Що ж це робиться, поясни?
Сю ніч сойка кричала з кручі,Тільки вчора було ще влітку,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»а сьогодні вже восени!
Які художні засоби застосовує поетеса, передаючи свої роздуми і почуття?
Знайдіть у вірші епітети (Зорі колючі); порівняння, (зорі, як налякані їжачки); уособлення (сойка кричала, ворон сказав, квітка питала).
2.Опрацювання творів Оксани Сенатович «Як я почала писати вірші», «Кінець зими»
( Перлинка с. 64 – 66)
3. Бесіда за картиною Іллі Остроухова «Золота осінь» (с. 100)
Що художник зобразив на картині?
Що він намалював у центрі картини? вдалині?
Які фарби обрав художник для своєї картини?
Який настрій вони створюють?
VI.Підсумок уроку
Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
Що вас найбільше вразило?
Про що б хотіли дізнатися на наступних уроках?
Чого навчитися?
VII.Домашнє завдання
Підготувати запитання за текстом «Світ поезії» с. 100 та читати у Перлинці с. 64 – 66
Урок № ____ дата ____
Тема: Іван Світличний «Безконечник», Володимир Лучук «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )
Мета: вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення.
Сьогодні ми прочитаємо вірші Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання віршів Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )
1)Виразне читання віршів вчителем.
Чи сподобалися вам вірші?
Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
2)Словникова робота.
3)Читання віршів учнями «ланцюжком».
4)Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання віршів учнями
—Що ви уявляли, читаючи вірші?
5)Робота в парі.
Гра «Ти — мені, я — тобі»

VI.ПІДСУМОК УРОКУ

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірші Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )

Урок № _____ Дата _______
Тема: Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі»
Мета: розкрити красу і своєрідність поезії П. Тичини; навчати розуміти поетичну мову,
уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
Організаційний момент
Мовленнєва розминка
1.Робота над скоромовкою
Гучний голос глухар має,Грізно гримить у гаї.
Голосисто він співає.Горобці зібрались в зграї.
Голосний свій спів не слуха,Глухар змок, голівку чуха:
Бо глухий — не миє вуха!«Гарний дощ! Помию вуха!»
2.Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — тихо падає сніжок. Ло-ло-ло — все подвір’я замело. Ам-ам-ам — їсти нічого пташкам. Мо-мо-мо — ми їм крихіток дамо. Ки-ки-ки — будуть раді всі пташки.
3.Гра «Незвичайні перетворення»
—Виконайте дії і прочитайте слова.
Зір + а - іра + ай + чин - ин + еня = (зайченя).
Дар - ар + ів + чис - с + на = (дівчина).
Рус + і - усі + ома + шке - е + а = (ромашка).
III.перевірка дОмашньОгО Завдання
Робота в групі. Гра «Дуель»
Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом прочитаного тексту «Світ поезії»
(с 100).
IV.мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
—Послухайте вірш. Який він за настроєм?
Вечір. Тихо, ясно...Стелються сутіні,
Зірочка зоріє...Тумани лягають;
Із садочка красноКетяги з калини
Пахощами віє;В вікна зазирають.
Михайло Старицький
—Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники...
Навкруги тиша і спокій.
Сьогодні ми будемо читати вірш Павла Тичини про настання вечора.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу1. Опрацювання вірша Павла Тичини «Пастелі» (с. 101-102)
1) Словникова робота.
—Прочитайте пояснення значень слів пастелі і флейта (с 101).
Цікаво знати!
Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з’явився ще в древніх народів, і у ті часи був здебільшого не музичним інструментом, а іграшкою або пристосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева.
Перша знайдена флейта мала чотири отвори і була виготовлена з кістки неандертальцем.
—Послухайте звучання флейти (лунає аудіозапис).
Фізкультхвилинка

2)Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
Який пейзаж змалював поет?
Чи погоджуєтеся ви з думкою, що від створеної у вірші картини віє спокоєм?
Як поет розповів про настання вечора?
На чому наголошують слова навшпиньках підійшов?
Визначте, голосно чи тихо, швидко чи повільно потрібно читати вірш «Пастелі»?
3)Конкурс на краще виразне читання вірша учнями.
—Які уособлення використав автор у вірші?
4)Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
—Які дієслова вживає автор, говорячи про вечір?Вечір (що зробив?) ... підійшов, прослав, ліг.
2. Опрацювання картини Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі»
Розгляньте картину Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі».
Що зобразив художник на картині?
Що він намалював у центрі картини? вдалині?
За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір?
Який настрій вони створюють?
Знайдіть у вірші рядки, які могли б стати другою назвою картини.
VI.Підсумок уроку
З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
Які слова вірша вам найбільше запам’яталися?
VII.Домашнє завдання
Виразно читати вірш. Намалювати ілюстрацію до нього. С.101 - 102


Урок № ______ Дата ____
Тема: Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли»
мета: поглибити знання учнів про творчість Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити заглиблюватися в поетичні образи; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
Організаційний момент
Мовленнєва розминка
1.Робота над скоромовкою
Щиро щиглик щебетавХай щовечора й щоднини
Щойно на ліщині.Щедрим нивам Батьківщини
Щиросердно він бажавРясний дощ полоще щічки,
Щастя Україні!Щоб вродив врожай пшенички.
2.Гра «Віднови вірш»
—Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдітьйого кінцівку.
Тихо спить собі ведмідьздоровенна голова.
Сива кізка скік та скікслово мама написало.
Стоїть баба сніговащоб родило житечко.
Ой, мороз, який мороз!хтось надворі гупотить.
По снігу дівча гуляло,через річку на той бік.
Сійся жито і пшениця,треба взяти нам лопату.
Принесла я вам літечко,лиш над містом сонце встане.
Щоб город перекопати,Всіх пташок проймає дрож.
Ти прокинься рано-рано,шкідників нам добуває.
Дзьоб міцний і гострий має,буде дітям паляниця.
III.Мотивація на вчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
—Сьогодні ми поринемо у чарівний світ поезії Наталі Забіли.
Наталя Львівна Забіла — перший лауреат літературної премії імені Лесі Українки, яку вважають зачинателькою сучасної української дитячої літератури.
Чимало поколінь із захватом читали і читають яскраві вірші та захопливі казки й оповідання, з любов’ю, незмінною цікавістю сприймають її творчість.
Діти, відгадайте загадку, яка допоможе вам дізнатися, в якому відомому дитячому журналі довгий час працювала Наталія Забіла.
• Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив — Його не займає. (Барвінок)
IV.Робота з виставкою книг
Які книжки на виставці вам знайомі?
Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?
Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.
У ній один твір, чи це збірка творів?
Хто намалював ілюстрації до неї? Де і коли видана книжка?

V.ОБгОвОрення прОчИтанИх твОрів
—Як же Наталя Забіла знає дітей, як невимушено веде поетичну бесіду:про квіти й траву, вітер, дерево, струмок, свійських тварин, лісових звірів тавсе живе навколо!
1.вірш «журавлик»
Де діти знайшли журавлика? Прочитайте опис цього місця.
Яким був птах? Прочитайте.
Чому діти забрали журавлика? Чи схвалюєте ви їх учинок? Чому?
Доведіть словами тексту, що вони добре доглядали за пташкою.
Чому журавель залишив дітей?
Чого вчить цей вірш?
2.вірш «черепаха»
Яка тема цього вірша? мета?
Знайдіть і прочитайте опис черепахи. З яким почуттям пише про неї поетеса?
Знайдіть слова, які це підтверджують.
Фізкультхвилинка
VI.Читання віршів наталі Забіли
1.Вірш «випав сніг»
1)Гра «Бджілки».
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
Яка основна думка вірша?
Який основний тон виберете ви для читання? (Радісний, бадьорий)
Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?
2)Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
Прочитайте рядки, в яких передано замилування зимовим ранком.
До чого закликає нас поетеса? Прочитайте.
2.Вірш «Лісова криниченька»
1)Виразне читання вірша вчителем.
—Що ви уявляли, слухаючи вірш?
2)Робота в парі.
Учні в парі читають вірш одне одному.
3)Гра «Добери риму».
Трава — лісова; запашні — глибині; сюди — води; вода — розповіда.
Підсумок уроку
Які поетичні твори Наталі Забіли читали на сьогоднішньому уроці?
Чого вчать нас ці твори?
VІІІ Домашнє завдання
Читати художню літературу


Урок № ____ Дата ____
Тема: Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...»
мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії В. Сосюри; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, порівнювати поетичні твори різних авторів; розвивати здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до поезії.

Хід уроку
Організаційний момент
мовленнєва розминка
1. робота над скоромовкою
Цей концерт такий цікавий. Гра цесарка на цимбалах. Цвіркунець на скрипці Виграє на липці.

Цінь-ці-фа і ців-ців-ців — Хор синиць і горобців Цвірінчить цілу годину Для пернатої родини.
2. гра «устав букви, утвори слова»
— Замість крапок уставте букви таким чином, щоб вони були кінцівкою всіх слів.


ур
сад
рин
став
шлун
... (ок)
каж
див
бан
капк
сараф
... (ан)
3. гра «Завдання від білочки»
—Білочка просить вас повернути на місце слова, які розігнав зимовийвітер.
Де ти, білочко, ?
Що ти, білочко, ?
У зеленому,
у дуплі, у соснячку.Я гризу _______
і гриби, і.
А в морози люті, злі ти не мерзнеш _____?
Мене добре зігріва моя шубка ____,
і тому зимові дні
мені зовсім_____.
(Живеш, гризеш, ліску, горішки, шишки, у дуплі, хутрова, не страшні)
III.перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV.мотивація на вчальної діяльності.повідомлення теми і мети уроку
—Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати, як описував вечір українськийпоет Володимир Сосюра. Порівняємо його вірш з поезією Павла Тичини.
V. сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1.Біографічна довідка
—Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (ниніДонецька обл ) 6 січня 1898 р. Дитячі роки поета минали в с. Третя Рота(нині м Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Со-сюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі «Третя Рота». Одинадцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу,потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Початкову освіту здобував під опікою батька, кресляра за фахом, який працюваві вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем. Любов до рідного донецькогокраю стала провідним мотивом його поетичної творчості.
Фізкультхвилинка
2.Опрацювання вірша Володимира Сосюри «Спокоєм повиті...» (с. 102–103)
1)Робота в парах.
Учні в парах читають одне одному вірш.
—Чи сподобався вам вірш? До якого жанру він належить?
2)Виразне читання вірша учнями.
—Назвіть слова, за допомогою яких поет олюднює вечір, ниви, вітер, водуі місяць.
Вечір засвітивмісяць загляда
ниви сплятьвода спить
вітер шепоче
Це прийом уособлення.
Доведіть, що описана в поезії картина сповнена спокоєм, тишею.
Які почуття володіли автором вірша?
3)Робота в групі.
Порівняйте прочитані вірші про вечір Павла Тичини та Володимира Со-сюри.
Простежте, якими словами його описують різні автори. Доповніть подані речення.
За Павлом ТичиноюЗа Володимиром Сосюрою
... підійшов вечір,Вечір ... ...,
... зорі.Місяць... у...
3.Опрацювання тексту «вечоріло» за михайлом коцюбинським (с. 103)
Виразне читання тексту вчителем Звучить тиха лірична музика.
Які картини ви уявляли, слухаючи текст?
Знайдіть у тексті порівняння. Чому автор порівнює мошок із сіткою?
VІ. підсумок уроку
Гра «Закінчи речення» y Сьогодні на уроці я вчився... y Я дізнався... y Найбільше мене вразило...
VІІ. домашнє завдання
Намалювати ілюстрацію до вірша «Спокоєм повиті...» за Володимиром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським, читати с.102 – 103
Урок № _____ Дата _____
Тема: Епітет. Наталя Забіла «Зірочки»
Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Читання слів, чітко вимовляючи звуки [з] і [с]
казка кіска вузька гуска
кізка каска мотузка галузка
— Прочитайте повільно; на одному диханні.
2. Робота над скоромовкою
Казав казку-казочку,
Приказку-приказочку Косарикам-косарям,
Казкарикам-казкарям.
— До слова казав знайдіть у скоромовці спільнокореневі слова.
3. Гра «Знайди назви дерев у сполученнях літер»
Іду берегом ріки. (Дуб)
Я маю свій буквар. (Бук)
Гра була дуже цікава. (Граб)
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої малюнки до вірша «Спокоєм повиті...» за Володимиром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським. Зачитують рядки, які проілюстрували.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення темиі мети уроку
— Відгадайте загадку.
Нічне небо прикрашають,y
Мерехтять вони, палають. Безліч складено казок
Про красунь нічних — ... (зірок).
зіркам.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання вірша Наталі Забіли «Зірочки» (с. 103–104)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика. Замилування красою зірок.)
2) Словникова робота.
Робота в парі
— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.
Присмерки розказувати
скотиться сутінки
пестимо зайде
бадьорі голубимо
повідати жваві
Фізкультхвилинка
3) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання учнями. Підготовка до виразного читання
— Який основний тон виберете для читання вірша?
4) Виразне читання вірша учнями за строфами.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Назвіть дії зірочок. На прикладах доведіть, що Наталя Забіла зобразила зірки як живих істот. Якими властивостями їх наділила поетеса?
— Які слова-ознаки використовує поетеса, описуючи сонечко, зорі, сни?
Сонечко ясне;
зорі блискучі;
сни радісні й бадьорі.
— Зауважте, що такі слова називаються епітетами.
— Які пестливі слова поетеса вживає у вірші? Про що це свідчить?
— Які почуття володіли автором?
— Яким настроєм пронизані рядки вірша?
— Кому світять зірочки у нічному небі?
— Що вони розказують маленьким діточкам?
6) Гра «Добери риму».
Додолу — ... (поле);
світом — ... (засвітим);
над землею — ... (своєю);
у морі — ... (просторі);
спати — ... (повідати);
бадьорі — ... (зорі).
7) Робота в парі.
— Що сказано про сонце у віршах, які ви прочитали?
— Доповніть подані речення й порівняйте їх.
За Павлом Тичиною За Наталею Забілою
Коливалося флейтами, ... сонечко
Там, де ... ... . ... додолу.
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша. Чи можемо ми віднести її до всього твору, чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині? Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби обрав для своєї картини? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI. Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Чим він вам сподобався?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш с.103 – 104

Урок № _____ Дата _____
Тема: Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде»
Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблюватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетичного слова; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Мляво місяць мерехтить,
Мрійник, наш Мартин, не спить.
Марно мріє полетіть
Аж на місяць він в цю мить. Мовить мама: «Милий мій!
Манну кашу їж мерщій.
Замалий для мандрів ти!
Мусиш трішки підрости!».
2. Гра «Плутанка»
— Переставте букви так, щоб утворилося слово. Вдруге читайте слова швидше.
ашак окмопт ілбих азав арукстля
иолм іткащ убиз арфш кпаш
інгс оромз аимз окисар олотомк
ебон примх ощд яс’ом овбакас
ушаб илпак аккач отлеакт
III. Перевірка домашньогозавдання
Конкурс на краще виразне читання вірша Наталі Забіли «Зірочки» (с.103–104).
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Гра «Шифрувальники»
— Прочитайте кожну третю букву. Назвіть прізвище української поетеси.
Лбмчвасоруеіклйвоксфао
Одпшбікмдьтгчхізтрсїядгнхпкшчаю.
(Марійка Підгірянка)
— Сьогодні ми дізнаємося, як писала про вечір Марійка Підгірянка.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Марійка Підгірянка народилася 29 березня 1881 р. в селі Білі Ослави недалеко від Надвірної на Івано-Франківщині в сім’ї лісничого. Тут Марійка навчилася розуміти мову сивого лісу. І коли вітер гомонів зі смереками, їй здавалося, що він розповідає казки, співає пісні. Її дитинство й юність пройшли в Уторопах на Косівщині.
Тут училася, тут згодом учителювала.
Справжнє прізвище Марії Омелянівни — Ленерт-Домбровська.
Марійка так любила свій рідний край, що взяла собі псевдонім Підгірянка. Ним вона й підписувала свої вірші.
2. Опрацювання вірша Марійки Підгірянки «Вечір іде» (с. 105)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Сіє вечір
ниже креше
ниткою помості
привітно на льоду
— Поясніть значення слів: ниже, креше.
Ниже — просовує що-небудь одно за другим на нитку.
Креше — пристрасно, з запалом робить, виконує що-небудь.
— У підручнику (с.105) знайдіть тлумачення слова поміст.
Поміст — поверхня з дощок, покладена на основу.
Фізкультхвилинка
3) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Вдумайтеся у зміст заголовка. Розкажіть, як поетеса описує настання вечора?
— Доведіть, що вечір, сонце, мороз зображено як живих істот. Який художній засіб використала для цього авторка?
Сонце спить; вечір ниже, йде; мороз ходить, креше, пише (уособлення).
— Якими словами з вірша Марійки Підгірянки можна доповнити рядок із твору Павла Тичини: навшпиньках підійшов вечір?
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Що поетеса пише про сонце?
— Де воно спить?
— Які слова добирає, розповідаючи про мороз?
— Що сказано про місяць?
5) Робота в групах.
— Порівняйте, як у прочитаних віршах описано появу зірок на вечірньому небі. Доповніть подані речення.
За Павлом Тичиною За Марійкою Підгірянкою За Володимиром Сосюрою
Вечір... Вечір... Вечір...
Зорі... Ниже... ... в блакиті
VI. Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені сподобалося...
Було цікаво...
Завершую урок з... настроєм.
VII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять по одному з віршів про вечір (за вибором, с.105–106).

Урок № _____ Дата ____
Тема: Замилування красою природи. Микола Вороний «Ущухла буря»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розкрити красу і своєрідність поезій; поглиблювати та розширювати образні уявлення; розвивати мовлення, спостережливість, здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
— Промовте скоромовку: повільно (тихо); швидше (напівголосно); швидко (голосніше).
Хмаринки-пуховинки,
Химерні, волохаті.
Вмостились на хвилинку
У хлопчика на хаті. Химерні ці хмаринки —
Хмаринки-пуховинки —
Принесли завдання
Для кожної дитинки.
2. Робота над чистомовкою
Ді-ді-ді — висять он жолуді.
Да-да-да — миє чиста їх вода.
Ду-ду-ду — я по них піду.
Жа-жа-жа — буде з них їжа. Ця-ця-ця — для Мартина кабанця.
Ця-ця-ця — кабанця хвастунця.
Ід-ід-ід — ще й залишимо на плід.
Ід-ід-ід — щоб розрісся дуба рід.
3. Гра «Шифрувальники»
— Прочитайте речення, переставляючи букви у словах.
куЩа
виЖе в тавкус куща.
маТ лавапють ройжі і щіля.
ваХоються бири дів кущи.
леА куща тихра.
наВо тачує ан всою дозбич.
куЩа — бира жиха.
III. Перевірка домашньогозавдання
3. Конкурс «Хто краще?»
Учні читають з пам’яті по одному з віршів про вечір (за вибором, с.105–106).
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами українських поетів, які пройняті замилуванням красою природи. Послухайте уривок з вірша.
Тиша надворі, якась підозріла.
Море затихло — готує сюрприз.
Полум`ям блискавка ніч освітила
стрілкою з неба метнулася вниз.
Вітер набрав повні груди повітря,
видув натхненно і хвилю здійняв.
Колір змінила небесна палітра,
дощ із грозою землю злякав.
Буря уперто зчиняла розруху,
гілля тріщало, двигтіла земля.
Л.Чернуха
— Яким настроєм пронизані рядки поезії?
— Чому надворі підозріла тиша?
— Чи доводилося вам спостерігати бурю?
— Пригадайте почуття, які володіли вами.
Фізкультхвилинка
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання вірша Миколи Вороного «Ущухла буря» (с. 106)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яким настроєм пронизані рядки цього вірша?
2) Словникова робота.
Довідкове бюро
Буря — навальний вітер з дощем і грозою.
Перли — коштовна прикраса.
Разок намиста — тут: нанизані на нитку намистини.
3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Де зробите найдовшу паузу?
4) Гра «Хто краще?».
Конкурс на краще виразне читання вірша.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чому «скрізь» панує тиша урочиста?
— Із чим поет порівнює сльози?
— Чим, на вашу думку, вони були викликані?
— Знайдіть у вірші уособлення.
— Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що вірш пройнято замилуванням красою природи? Поясніть свою думку.
— Доберіть синоніми до слів ущухла, панує, отрясає.
— Перевірте, чи передають дібрані вами слова таку мелодійність, задушевність, зачарованість, як у поета.
2. Хвилинка творчості (словесне малювання)
— Яку ілюстрацію ви намалювали би до твору?
VІ. Підсумок уроку
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Чим сподобався вам цей вірш?
VІІ. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрації до вірша (с.106).

Урок _____ Дата ______
Тема: Тривога. Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди»
Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розмірковувати над текстом; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до природи, художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Ходить дядько лютий
У валянки взутий,
Вбраний у кожуха —
І померзли вуха. А ми на санчатах,
Хлопчики й дівчатка,
З гірки так летіли —
Аж лоби упріли.
2. Гра «Хто як говорить?»
Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Відгадайте загадку.
Квітка пишна, квітка гожа,yy
На троянду трішки схожа.
На кущах вона зростає.
Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)
— Сьогодні ми прочитаємо вірш Ліни Костенко, який вона присвятила цій чудовій рослині.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Цікаво знати!
— Шипшина — чагарникова багаторічна рослина, представниця сімейства розоцвітих.
Лікувальні властивості шипшини знайомі людям з давніх часів: на Русі її плоди дуже цінувалися, їх уважали чудодійними. Шипшина — як комора з корисними речовинами і вітамінами. Вона знайшла застосування і для зміцнення організму, і для зцілення від різних захворювань.
2. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди» (с. 106–107)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— До кого шипшина звертається зі своїм проханням?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів на одному мовному видиху згори вниз і навпаки
Плоди хапає
важко кричить
підожди пташина
3) Повторне читання вірша учнями.
— Чому так схвильовано, слізно шипшина звертається до людини?
— Чому шипшина важко віддає плоди? Поясніть зміст двох останніх рядків вірша.
— Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для користі, а й для краси?
— Який художній засіб застосовує поетеса, описуючи зустріч шипшини з людиною?
— У яких рядках висловлено цю думку?
— З яким почуттям їх треба читати?
— Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясніть свою відповідь.
4) Гра «Добери риму».
Плоди — ... (підожди);
за рукава — ... (ласкава);
облиш — ... (лиш);
просила — ... (красива).
5) Гра «Актори».
— Прочитайте вірш із захопленням; зі здивуванням.
6) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на «глядачів».
— З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту?
— У другому класі ви читали вірші — поетичні картини природи Ліни Костенко. Що їх об’єднує із щойно прочитаними?
VI. Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто автор цього вірша?
— З яким почуттям Ліна Костенко пише про природу?
— Про що це свідчить?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш і намалювати ілюстрацію до вірша.

Урок № ______ Дата _____
Тема: Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою»
Мета: навчати учнів розуміти образність ліричного вірша, відчувати естетичне задоволення від вдало дібраних автором слів, удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
На шипшині шпак співав
Пісеньку-потішку,
І шишкарик йому дав
Щонайбільшу шишку. Знають навіть малюки —
Не їдять шишок шпаки!
Та не знав шишкар, не відав:
Шпак шовковиці поснідав.
2. Гра «Віднови порівняння»
Добери відсутній склад у порівняннях, читай якомога швидше.
1) Здо_ва, як вода.
2) Ясний, як со_чко.
3) За_би_сь, як голка в сіні.
4) Бе_жи, як ока в лобі.
5) Скучає, як со_ка за києм.
6) Да_ко, як небо від землі.
7) По_же, як мер_му кадило.
8) Со_но, аж вуха в’януть.
9) Ди_ся, як кіт на сало.
10) Полох_вий, як заяць.
11) Чер_ний, як жар.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої ілюстрації до вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди». Зачитують рядки, які вони проілюстрували.
Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
Все в ній видно дуже гарно:
Синє небо, білі хмари
І дерева, і листок,
Й перевернутий місток. (Річка)
— Які річки України ви знаєте?
— Яка річка є символом України?
— Назвіть річки своєї місцевості.
— Коли останній раз вам доводилося бути біля річки? Розкажіть про це?
— Про свою зустріч з річкою розповіла поетеса Ганна Чубач у вірші, який ми будемо сьогодні читати.
Фізкультхвилинка
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 р., в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім’ї хліборобів.
У поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: «Вивчаймо самі», «Сонячна абетка», «Алфавітні усмішки», «Жук малий і волохатий», «Черепаха Аха», «Прикмети — не секрети» та ін. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її «Абетками» та весело-виразні вірші.
Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.
Ганна Чубач — лауреат премій ім. П. Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба»; заслужений діяч мистецтв України.
2. Опрацювання вірша Ганни Чубач «Зупинюся над рікою» (с. 107–108)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— Які почуття він у вас викликав?
2) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Які рядки вірша прочитаєте з особливим почуттям?
— Які рядки вірша будете виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі?
3) Конкурс на краще виразне читання вірша.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чим милується ліричний герой?
— Опишіть його душевний стан.
— Як поетеса передала красу природи?
— Які художні засоби для цього застосувала?
— Чому поетеса пише, що «вербичка невеличка плаче срібною росою»?
— Які почуття автора передають слова «Не зітхну і не заплачу. Зупинюся і постою»?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що спілкування з природою і розуміння її краси допомагають людині подолати смуток? Поясніть свою відповідь.
5) Гра «Добери риму».
Рікою — ... (красою);
збирає — ... (співає);
постою — ... (красою).
VI. Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Мені сподобалося...
Найбільше мене вразило...
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш (с.107–108). Скласти розповідь «Мій улюблений куточок природи».

Урок _____ Дата _____
Тема: Спокій. Вадим Скомаровський «Після грози»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; сприяти розумінню учнями змісту твору; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
В ему-страуса в пустелі
На екваторі оселя.
Ему біга, веселиться.
В ніч спекотну йому сниться Холоднеча заполярна
І північне сяйво гарне.
Екзотична в нього мрія.
Полеліти б, та не вміє.
2. Гра «Хто швидше розплутає порівняння?»
Дужий, як заєць.
Кучерявий, як слон.
Вірний, як лис.
Боязкий, як вовк.
Голодний, як ведмідь.
Колючий, як віл. Хитрий, як баран.
Здоровий, як миша.
Неповороткий, як пес.
Впертий, як їжак.
Маленький, як осел.
3. Гра «Утвори прислів’я»
— Ідучи за цифрами-підказками, складіть прислів’я.
10 лащиться 7 а 2 не 9 що
5 що 1 бійся 6 бреше
3 того 8 того 4 собаки
(Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.)
6 його 2 такий 4 чорт 3 страшний
1 не 7 малюють 5 як
(Не такий страшний чорт, як його малюють.)
10 дивиться 8 в 5 а 1 скільки 6 він
2 вовка 4 годуй 7 все 9 ліс 3 не
(Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.)
III. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша (с.107–108).
2. Конкурс «Кращий оповідач»
Конкурс на кращу розповідь «Мій улюблений куточок природи».
Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку. Упізнайте братів.
Два брати рідні 
один одного всі бачать, Але не чують,
Другого всякий чує, але не бачить. (Грім і блискавка)
— Коли можна побачити і почути цих братів?
— Поет Вадим Скомаровський допоможе нам перенестися в тепле літечко.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання вірша Вадима Скомаровського «Після грози» (с. 108)
1) Словникова робота.
— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.
Ущухла неяскраво
хлипа обрій, горизонт
тьмяно затихла
видноколо видає плескіт
Фізкультхвилинка
2) Робота в парі.
Учні в парі читають вірш одне одному.
— Яка картина виникла у вашій уяві під час читання вірша?
— Якими звуками і запахами вона наповнена?
— Який основний тон виберете для читання вірша?
3) Виразне читання вірша учнями.
— Чи можна стверджувати, що вірш сповнений відчуттям спокою? Обґрунтуйте свою думку.
— За допомогою яких художніх засобів автору вдалося створити чарівний поетичний пейзаж?
— Відгадайте загадку.
Коло бабусі сидить у кожусі,
Біля пічки гріється,
Без водички миється. (Кіт)
— Що у вірші автор порівняв з цією тваринкою?
4) Гра «Відшукай дієслова».
Гроза... (ущухла);
листя... (хлипа);
грядка... (мліє);
стежка... (парує); лапа... (пахне);
бджоли... (світяться);
веселка... (звелась);
грім... (муркоче).
5) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
6) Гра «Добери риму».
Хлипа — ... (липа); у теплі — ... (в гіллі);
полем — ... (видноколом); світ — ... (кіт).
2. Робота за ілюстрацією
— Розгляньте ілюстрацію.
— Які рядки вірша проілюстрував художник?
— Які фарби для цього використав?
— Який настрій вони створюють?
VI. Підсумок уроку
— Що вам найбільше сподобалося на уроці?
— З яким настроєм завершуєте урок?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш. Скласти казочку про грім; про веселку.

Урок ______ Дата ______
Тема: Урок позакласного читання. «Вірші українських поетів»
Мета: розширювати знання учнів про творчість українських поетів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення, вміння аналізувати, співставляти; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»!
А, о, у, і, и, е.
О, и, і, а, е, у.
— А чи можна проспівати приголосні? Чому?
2. Робота над скоромовкою
Сєва взяв до рук сопілку,
І заграв нам пісню дзвінку. В небо пісенька летить,
Мов струмочок дзюркотить.
III. Актуалізація опорних знань
Робота з виставкою зібрання поезій Володимира Сосюри, Ганни Чубач, Максима Рильського, Павла Тичини, Марійки Підгірянки, Вадима Скомаровського
— Які книжки ви читали?
— Які книги з виставки привернули вашу увагу?
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Сьогодні ми доторкнемося серцем до прекрасних віршів українських поетів. Поринемо в їхню чудову творчість. Будемо вчитися розуміти і відчувати художнє слово.
V. Обговорення прочитаних творів
1. Гра «Упізнай вірш»
— Назвіть вірш і його автора.
А дихне — ставки і ріки
Лід засклить аж до весни, І поснуть, бува, навіки
Судаки, лящі, лини.
(Вадим Скомаровський «Чому Лютий короткий»)
Цілу ніч вони не спали —
Р раннє сонце виглядали. Хочуть їсти, хочуть пити,
Та не вміють говорити.
(Ганна Чубач «Я беру своє відерце»)
Цілує сонечко листки
У ніжній, теплій ласці, Гриби наділи шапочки
Так само, як у казці.
(Марійка Підгірянка «Ліс»)
2. Конкурс «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша українських поетів.
VI. Опрацювання нових творів
Вірш Володимира Сосюри «Як не любити той край...»
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Яка тема вірша?
— Яка його мета?
— Як поет говорить про наш світ?
— З чим порівнює життя?
2. Вірш Володимира Сосюри «Зима»
1) Виразне читання вірша підготовленим учнем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— Яким тоном читаємо вірш?
2) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Що поет говорить про поля?
— Як ви розумієте слова «Сном блакитним заснули поля...»?
— У яких рядках вірша передана журба журавлів за рідною землею?
— Прочитайте рядки, в яких говориться про те, що обов’язково прийде весна. Який настрій передано в цих рядках?
3. Вірш Марійки Підгірянки «Тихий вечір»
1) Робота в парі.
Учні в парі читають одне одному вірш Марійки Підгірянки «Тихий вечір».
2) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чому вірш має таку назву?
— Що означає прикметник красний? (Красивий, гарний)
— Які образні вислови вживає поетеса у вірші? (Пасе зорі, завертає, на трембіті виграває, ходить місяць, зоря вийшла)
— Якими словами поетеса передає свою любов і замилування місячною українською ніччю?
4. Вірш Максима Рильського «Річка»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Про що йдеться у вірші? Яка думка здається найважливішою?
— Які слова у вірші повторюються? З якою інтонацією їх слід читати? В якому темпі слід читати вірш? Яким тоном? З якою гучністю? Які рядки прочитаєте голосніше? Які — тихіше?
2) Виразне читання вірша учнями.
3) Гра «Добери риму».
Річка — ... (невеличка);
ріка — ... (гомінка);
крики — ... (музики);
сміх — ... (дзвінких); співає — ... (безкрає);
поклика — ... (ріка);
затремтіли — ... (уміли);
глибини — ... (вони).
VII. Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Я дізнався...
Найбільше мені сподобалося...
Прочитані вірші українських поетів учать...
VIII. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Т. Г. Шевченко — великий співець України».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок _____ Дата _______
Тема: Захоплення. Ігор Калинець «Зірка»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над загадкою. Вправа для розвитку мовної догадки
— Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви.
От пярма, от ірвна, от укрта,
Опевед етеб оп свіх всіхат.
Опичантєься з опораг
Езбікеннча яц... (дорога).
2. Робота в парі
Учні самостійно вчаться читати вірш з різною інтонацією (весело, замріяно, здивовано).
А я душу скупаю в красі
Весняного ніжного саду,
Босоніж пробіжусь по росі
І під вишнею білою сяду.
Я до ніг тихим травам впаду —
То не вишні розквітли в саду,
А хмаринки спустилися з неба.
III. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Після грози».
2. Гра «Чия казочка краща?»
Конкурс на кращу складену казочку про грім; про веселку.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
Розсипалось вночі зерно,
А вранці — зникло десь воно. (Зорі)
— Коли можна побачити зорі в небі?
— Про одну таку зірочку ми прочитаємо у вірші Ігоря Калинця «Зірка».
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання вірша Ігоря Калинця «Зірка» (с. 109)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Чим описана в поезії картина нагадує казку?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
Високо чужинно
Ружечку цвіркуна
Листкові називаєшся
Вихилилась заслухалась
— Знайдіть тлумачення слова ружа у підручнику (с.109).
— Серед поданих слів знайдіть відгадку до загадки.
Не маючи ні нот, ні струн,yy
Всіх веселить малий... (цвіркун).
Фізкультхвилинка
3) Читання вірша учнями за строфами.
— Що ви помітили, читаючи вірш?
— Чи є в ньому рима?
— Як називається вірш, в якому відсутня рима? (Білий вірш)
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чи сподобалася тобі зірка?
— Що ти можеш про неї розповісти?
— Як у вірші передано захоплення зірки піснею цвіркуна? Прочитайте відповідні рядки.
— Які рядки поезії Ігоря Калинця та Ганни Чубач співзвучні за змістом? Прочитайте їх.
5) Гра «Читає Незнайко».
Учитель (або заздалегідь підготовлений учень) читає вірш, навмисне припускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, виправити її.
Заслухалась зірка світлячка (цвіркуна),
Виглянула (вихилилась) через віконце —
Хотіла троянду (ружечку) кинути
Та й сама впала.
6) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо віднести її до всього твору, чи до певної його частини?
— Що зобразив художник на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби вибрав художник для своєї картини? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VІ. Підсумок уроку
— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?
— Що вас у ньому вразило?
— Що найбільше запам’яталося?
— Який настрій створює цей вірш?
VII. Домашнє завдання
Придумати і виконати малюнок, який об’єднав би прочитані вірші М. Вороного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.

Урок _____ Дата _____
Тема: Підсумок за розділом «Поетична майстерня»
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за вивченим розділом «Поетична майстерня»; вчити співставляти прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Жаба спала в жабуринні,
Жаль, їй крила б журавлині.
Журавлем би скрізь літала,
Жабенят розвеселяла.
Г.Храпач
2. Повторіть вірш. Висловте своє ставлення до прочитаного!
Двалікарі
Вели розмову два дружки:
— Я хочу лікувать книжки!
Візьму я клей, візьму папір,
І стану лікарем, повір.
— Я лікар теж — тобі скажу,
Та все роблю без клею.
Я просто книжку бережу,
Дружити вмію з нею.
Г.Гребенюк
3. Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — ось колючий їжачок,
Ми-ми-ми — приготувався до зими.
Чок-чок-чок — повна хата грушечок.
Ок-ок-ок — частуватиме діток.
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, які об’єднують прочитані вірші М. Вороного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Який розділ ми завершили вивчати?
— Сьогодні ми перевіримо набуті знання, ще раз пригадаємо прекрасні поетичні твори українських поетів.
V. Систематизація й узагальнення вивченогоматеріалу
1. Гра «Чи уважний ти читач?». Тестування
1. Де спить сонце у вірші Марійки Підгірянки «Вечір іде»?
а) За лісом; б) за горою; в) за селом.
2. За що шипшина хапає людей?
а) За рукава; б) за волосся; в) за одяг.
3. У вірші Ганни Чубач «Зупинюся над рікою» плаче срібною росою:
а) тополька; б) вербичка; в) калинонька.
4. Над чим звелась веселка після грози?
а) Над дорогою; б) над степом; в) над полем.
5. Яку казочку розказують маленьким діткам зірочки?
а) Хорошу; б) веселу; в) тривожну.
6. Підібрав зірку, яка впала через віконце:
а) світлячок; б) цвіркунець; в) лопух.
Відповіді:
1) б; 2) а; 3) б; 4) в; 5) а; 6) в.
Фізкультхвилинка
2. Гра «Пригадай і продовж речення»
Поетичні твори, зіткані з почуттів, настроїв митця, образів, народжених його уявою називаються... (ліричними, або лірикою).
Поетичні твори, у яких зображено олюднену, одухотворену природу, належать до... (пейзажної лірики).
Слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього,— це... (епітет).
Слова, за допомогою яких поет олюднює предмети неживої природи,— це... (уособлення).
3. Гра «Упізнай твір»
Щось шепоче вітер,
Спить в ставку вода,
І в вікно розкрите
Місяць загляда.
(Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...»)
У степах мандрівникам
і плавцям у морі
ми дорогу вкажемо
в синьому просторі.
(Наталя Забіла «Зірочки») А місяць сіє світло
по стінах, по помості —
так тихо, так привітно
йде вечір до нас в гості.
(Марійка Підгірянка «Вечір іде»)
Душа всміхнулась,
знов прозора, чиста,
і отрясає перли — слізоньки
в разок намиста.
(Микола Вороний «Ущухла буря»)
Прослав на травах тумани
і, на вуста поклавши палець, ліг.
(Павло Тичина «Пастелі»)
4. Гра «Пригадай автора»
«Шипшина важко віддає плоди» Вадим Скомаровський
«Зірка» Ганна Чубач
«Після грози» Ігор Калинець
«Зупинюся над рікою» Ліна Костенко
5. Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша з опрацьованого розділу
VI. Підсумок уроку
— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?
— Що вам найбільше сподобалося на уроці?
VII. Домашнє завдання
Підготувати запитання за змістом прочитаного розділу (с.100–109).

Урок № _____ дата ______
Тема: Зимовий пейзаж. Олена Пчілка «Діброва смутная вже листячко ронила» Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...»
Мета: поглибити знання учнів про творчість Олени Пчілки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до природи, поетичного слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Восьминіжка
Ми спитали восьминіжка:
— Де в воді твоя доріжка?
Відповів нам восьминіжка:
— Де гуляю, там й доріжка. — А чому у восьминіжок
Рук нема і нема ніжок?
— А у нас, у восьминіжок,
Вісім рук чи вісім ніжок...
В.Тузлов
2. Робота над чистомовкою
Ро-ро-ро — твори добро;
Ити-ити-ити — нам у добрі жити;
Ать-ать-ать — хай всі добро творять.
3. Вправи на розвиток фонематичного слуху
— Яке слово довше?
Кущ — сад; земля — паркан; трава — кропива.
III. Перевірка домашнього завдання
Робота в групах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с.110).
— Розгляньте, які твори будемо вивчати в цьому розділі.
— Чого ви очікуєте навчитися, вивчаючи дані твори?
— Що нового хочете дізнатися?
— Відкриває поетичну збірку Олена Пчілка.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання біографічної довідки (с. 110)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями біографічної довідки
— Яке справжнє прізвище Олени Пчілки?
— Що вона писала для дітей?
— У якій книжці можна прочитати ці твори?
— Якою матір’ю була Олена Пчілка?
2. Опрацювання вірша Олени Пчілки «Діброва смутная вже листячко зронила» (с. 110–111)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
2) Словникова робота.
Довідкове бюро
Діброва — ліс, у якому переважає дуб.
Пишати — тут: розквітати.
Най — нехай, хай.
Багряниця — тут: багряне листя.
Зголосила — тут: заплакала.
Вінець — прикраса, яку носили на голові.
3) Читання стовпчиків слів у парах.
Чолом біллю
ронила додолу
смутная скрадаючись
востаннє безрадісним
— Доберіть синонім до слова чоло (лоб); біллю (білизною); ронила (скидала).
Фізкультхвилинка
4) Читання вірша учнями в парі.
— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.
— З якою гучністю будемо читати вірш? Які рядки слід читати голосніше?
5) Виразне читання вірша учнями за строфами.
— Вслухайтеся у звучання слів смутная, у журбі, зголосила (тобто заплакала).
— Чому діброва засумувала?
— Як про це говориться у вірші?
— Про що діброва просить зиму? Як вона до неї звертається?
— Прочитайте рядки, які свідчать про те, що зима відступила.
— Який пейзаж змалювала письменниця?
3. Робота над картиною Василя Полєнова «Ранній сніг»
— Розгляньте картину Василя Полєнова «Ранній сніг» (с.111).
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав художник для своєї картини? Який настрій вони створюють?
— Чи співзвучні настрій картини і вірша? Чому?
4. Робота над віршем Олени Пчілки «Новину сьогодні зранку...»
VІ. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чим вас вразив вірш Олени Пчілки?
— Які слова і вирази вам запам’яталися?
VІІ. Домашнє завдання
Читати виразно вірш. Дібрати до нього заголовок (с.110–111).
Вивчити вірш напам’ять Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...» с.111 - 112

Урок № ____ Дата ______
Тема: Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олени Пчілки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Жаба спала в жабуринні,
Жук — під кущиком ожини. Пролітали журавлі
З ясним сонцем на крилі.
Г.Чубач
2. Гра «Хто як говорить?»
— Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
3. Робота за таблицею Шульте
III. Перевірка домашньогозавдання
1. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання учнями вірша Олени Пчілки «Діброва смутная вже листячко ронила» (с.110–111).
2. Гра «Чий заголовок влучніший?»
Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно обирають найбільш влучний заголовок.
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з поезією Олени Пчілки.
Усе її життя пройшло серед мальовничої української природи. У своїх віршах вона не переставала передавати замилування нею.
Сьогодні ми дізнаємося, як поетеса пише про чудову пору року. Про яку саме — відгадайте!
Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця Білокоса, білолиця.
Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. (Зима)
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями (с. 111–112)
— Яка картина природи виникла у твоїй уяві під час читання вірша?
— Який настрій вона викликала в тебе?
— Які барви в ній переважають?
2. Словникова робота
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
День дідусь
шлях стріхи
призьби поважний
погляда вчорашній
— Знайдіть тлумачення слів стріха та призьба у підручнику (с.111).
Стріха — нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною.
Призьба — невеликий земляний насип уздовж стін хати знадвору.
3. Робота над виразністю читання
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Які рядки потрібно читати особливо радісним тоном?
— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.
4. Виразне читання вірша учнями
— Прочитайте поезію виразно, передаючи за допомогою інтонації її радісний настрій.
Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Що говорить поетеса про новину?
— Хто її приніс?
— З ким порівнюється ліс?
6. Гра «Добери прикметники»
День (який?)... вчорашній.
Стріхи (які?)... білі.
Призьби (які?)... білі.
Поле (яке?)... біле.
Ліс (який?)... білий, поважний.
Дідусь (який?)... старий та сивий.
Шлях (який?)... широкий.
Ниви (які?)... просторі білі.
7. Гра «Диктор телебачення»
Учні виразно читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
VІ. Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені сподобалося...
VІІ. Домашнє завдання
Порівняти прочитані вірші Олени Пчілки. Яку картину природи зображено в них? Який настрій вони викликають?
Дібрати назву до вірша Олени Пчілки (с.111–112).
Вивчити вірш напам’ять.

Урок № _____ Дата _____
Тема: Тарас Шевченко . Дмитро Красицький «Дитинство Тараса»
(Перлинка с.68 – 70)
Мета: ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Красицького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Жаба спала в жабуринні,
Жук — під кущиком ожини. Пролітали журавлі
З ясним сонцем на крилі.
Г.Чубач
2. Гра «Хто як говорить?»
— Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
3. Робота за таблицею Шульте
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання учнями вірша напам’ять.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Дмитра Красицького.
(розмова про Тараса Шевченка)

 Тарас Шевченко9 березня 1814 — 10 березня 1861

Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченко провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту. Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті.На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року.
На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У ШиряєваТарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу його з неволі.
У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують у Енгельгардта Тараса Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів, і в 24 роки він отримує свободу. Гроші на звільнення Тараса Григоровича були отримані від продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим. Тарас Шевченко залишився безмежно вдячний їм за звільнення.
У 1838 році відразу після викупу з кріпацтва  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Шевченко вступає до Академії мистецтв, де жадібно вивчає живопис, малюнок і творчість російських і українських  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/" письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв письменник повертається в Україну, в Києві працює художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У цей же період  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/" Тарас Григорович знайомиться з Костомаровим, формуються його політичні погляди. Він вступає в «Кирило-Мефодіївське» суспільство. За епіграму на імператрицю і революційний настрій віршів збірки «Три літа» в березні 1847 року поета заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Тарасу Шевченку писати і малювати, що для нього було досить гнітюче.Як художник  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/" Тарас Шевченко в 1848 році був включений до складу експедиції з дослідження Аральського моря, де активно малював аквареллю пейзажі і портрети. У 1851 році художник був включений також у геологічну експедицію в горах Каратау. У вільний від роботи час, в період заслання, він писав повісті російською мовою і створював жанрові малюнки.
Завдяки клопотанням віце-президента Академії мистецтв графа В. П. Толстого та його дружини, в 1857 році  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Тарас Шевченко повертається із заслання. Поет живе в Москві і Петербурзі. У 1859 році приїжджає в Україну, але перебуває під наглядом поліції, постійне проживання в Україну йому заборонене. Тому  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Шевченко повертається в столицю.До цього часу здоров’я поета було підірване десятирічним засланням. Свій 47-й день народження письменник зустрічає тяжкохворим (водянка, проблеми з серцем, розлад печінки). HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Тарас Григорович помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів).Незважаючи на короткий життєвий шлях,  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві.  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув’язненні).  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/category/pismenniki/taras-shevchenko/" Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин  HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/taras-shevchenko-biografiya-skorocheno/" Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна». HYPERLINK "http://www.ukrlitzno.com.ua/taras-shevchenko-biografiya-skorocheno/" Тарас Шевченко — геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам’ятники Шевченка. На честь поета названі парки, виші, бульвари, театри і вулиці.V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Читання оповідання вчителем (с. 68–70)
2. Словникова робота
3. Робота над виразністю читання
4. Виразне читання учнями
Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати оповідання Дмитра Красицького «Дитинство Тараса» (Перлинка с.68 – 70)

Урок № ______ Дата _______
Тема: Рими. Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв...»
Мета: поглибити знання учнів про творчість українського поета Андрія Малишка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!
Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.
Ді-ді-ді — допоможем їм в біді
Ди-ди-ди — у зимові холоди.
Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.
Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.
Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,
Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.
2. Швидко читайте слова, «не спіткніться об пеньок»!
Мишка шишка коза чайка
Мишка шишка коза чашка
Кішка мишка кора чайка
Мишка шишка коза чайка
Миска шишка коса чайка
III. Перевірка домашньогозавдання
1. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша Олени Пчілки «Новину сьогодні зранку...» (с.111).
2. Робота в групі
Учні порівнюють прочитані вірші Олени Пчілки. Розповідають, яку картину природи зображено в них. Діляться враженнями про те, який настрій вони викликають.
3. Гра «Чий заголовок влучніший?»
Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно обирають найбільш влучний заголовок.
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
Звучить пісня «Стежина» (муз.П.Майбороди, сл.А.Малишка).
— Які почуття викликала у вас прослухана пісня?
— Автором слів цієї прекрасної ліричної пісні є український поет Андрій Самійлович Малишко. З його творчістю ми сьогодні ознайомимося.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім’ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого «в колисці із лози, щоб вічним окаянним боржником його нести, страждати і любити...». Жилося родині Самійла Малишка важко: землі було дві десятини, а сім’я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг — то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш «Материнська»). Андрій Самійлович в «Автобіографії» (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в пам’ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші...
2. Опрацювання статті про Андрія Малишка в підручнику (с. 112)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями
— Що нового дізналися про поета? Скільки його віршів стали піснями?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша А. Малишка «Вихопивсь дощик поміж заграв...» (с. 113)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Пуща обрій
заграва поміж
закресав запрозорилось
вихопивсь посміхнулися
— Знайдіть у підручнику (с.113) тлумачення слів заграва, закресати, пуща.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика.Автор передає буяння природи після дощу.)
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Якими кольорами насичена описана у вірші картина природи?
— Чому поет обрав саме цей колір? Знайдіть у тексті епітети.
— Як описується дощик? Що зробив дощик?
— Яку картину ви уявляли? Які фарби взяли б, щоб її намалювати?
— Порівняйте рядки «Почав іти дощик поміж заграв» та «Вихопивсь до-щик поміж заграв».
— Які слова обрав поет? Як ви вважаєте, чому?
— Що підкреслено словом вихопивсь? (Неочікуваність дощу, раптовість)
— Як автор характеризує дощик? (Смішний, добрий-добрий)
— Як, на вашу думку, слід читати ці рядки? (Витрачати на кожний рядок стільки часу, скільки і на довгий рядок цього вірша.)
— Якими людськими властивостями поет наділив дощ, пущі, дуби? Як називається цей художній засіб?
— Як дощ вплинув на природу?
— Що хотів показати поет у вірші? Чи вдалося це зробити? Доведіть.
— Який настрій викликав у автора дощ? Доведіть свою думку словами з поезії.
4. Робота за ілюстрацією
— Що зобразив художник на картині? Які фарби використав?
— Який настрій передано на картині?
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
VII. Домашнє завдання
Вивчити вірш напам’ять (с.113).

Урок № _____ Дата ______
Тема: Вадим Скомаровський «Тарасові птиці» (Перлинка с. 71 – 72)
Мета: ознайомлення учнів з творчістю Вадима Скомаровського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Жаба спала в жабуринні,
Жук — під кущиком ожини. Пролітали журавлі
З ясним сонцем на крилі.
Г.Чубач
2. Гра «Хто як говорить?»
— Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.

III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання учнями вірша напам’ять.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Вадима Скомаровського.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Читання вірша вчителем (с. 71–72)
2. Словникова робота
3. Робота над виразністю читання
4. Виразне читання учнями
Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати у Перлинці с.68 – 70

Урок № _____ дата ______
Тема: Анатолій Костецький «Починай малюнок сонцем»
(Перлинка с. 72 – 73)
Мета: поглибити знання учнів про творчість українського поета Анатолія Костецького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!
Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.
Ді-ді-ді — допоможем їм в біді
Ди-ди-ди — у зимові холоди.
Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.
Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.
Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,
Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.
2. Швидко читайте слова, «не спіткніться об пеньок»!
Мишка шишка коза чайка
Мишка шишка коза чашка
Кішка мишка кора чайка
Мишка шишка коза чайка
Миска шишка коса чайка
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша с.71 – 72 (Перлинка)
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
А. Костецький народився в Києві, у родині вчителів. Але все життя письменник згадував ті дитячі роки, які промайнули в селі, у бабусі.
2. Опрацювання статті про А. Костецького в підручнику (с. 72)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями
— Що нового дізналися про поета?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша «Починай малюнок сонцем» (с. 72 - 73)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?
2) Словникова робота.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання Виразно читати вірш (с.72 – 73 у Перлинці ).


Урок № _____ Дата ______
Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Дмитро Білоус «Щедрий вечір»
Мета: розширити знання учнів про творчість Дмитра Білоуса; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час читання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до народних традицій.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Ви, будь ласка, усміхніться,
Усміхніться, не баріться,
Бо нема нічого краще,
Ніж усміхнене лице...
— Який у вас зараз настрій?
II. Мовленнєва розминка
1. Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»
А, о, у, і, и, е.
О, и, і, а, е, у.
— А чи можна проспівати приголосні? Чому?
2. Робота над скоромовкою
Сєва взяв до рук сопілку,
І заграв нам пісню дзвінку.
В небо пісенька летить,
Мов струмочок дзюркотить.
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання з пам’яті вірша А. Малишка «Вихопивсь дощик поміж заграв...» (с.113).
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
НАЙДОРОЖЧЕ
Синів і дочок багатьох народів
я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони і на подив
багато бачили, багато знали.
Я їх питав із щирою душею:
— Яку ви любите найбільше мову? —
І всі відповідали: — Ту, що нею
співала рідна мати колискову.
— Яка тема вірша? мета?
— Ці слова належать перу українського поета Дмитра Білоуса. Його творчості буде присвячений наш сьогоднішній урок.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Дмитро Григорович Білоус 24 квітня 1920 р. в селі Курмани Недригайлівського району на Сумщині в селянській сім’ї, де вже було дев’ятеро дітей. Голодомор 30-х років привів юнака в дитячу трудову колонію до Антона Макаренка. По закінченні десятирічки вчився на філологічному факультеті Харківського університету. У червні 1941 р. пішов добровольцем на фронт, був тяжко поранений. Після госпіталю працював у редакції радіомовлення для партизанів України, згодом у республіканському радіокомітеті, в журналі «Вітчизна». У 1945 р. закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка та аспірантуру при кафедрі історії української літератури. Дмитро Білоус — почесний академік Академії педагогічних наук України, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, премій імені Лесі Українки та Максима Рильського.
2. Опрацювання статті про Дмитра Білоуса (с. 114)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Які книжки для дітей написав Дмитро Білоус?
— Які з них ви читали?
— Які хочете прочитати?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша Дмитра Білоуса «Щедрий вечір» (с. 114–115)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яке свято описано у вірші?
Вправа «Мікрофон»
— Чи святкує ваша родина Щедрий вечір? Як саме?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Чолом сядемо
обряди вечорі
покуть макітрі
настачити затьмарили
Довідкове бюро
Покуть — в українській селянській хаті — куток навпроти печі.
Макітра — великий круглий глиняний посуд із широким отвором.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями
— Які почуття володіли автором вірша?
— Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?
4) Робота над виразним читанням вірша.
— Як треба прочитати перші два рядки вірша?
— Про що тривожиться автор?
— Який основний тон оберете для читання вірша?
— Які рядки вірша потрібно читати особливо піднесеним тоном?
5) Виразне читання вірша учнями.
— Як ви розумієте рядки: «Ось батько з-за тих пирогів до рідні (навмисне пригнувшись»)?
Учні висловлюють свої припущення. Зачитують статтю «Чи знаєш ти?» (с.115).
— Які страви згадано у вірші?
— Прочитайте батькове побажання дітям. Як ви його розумієте?
4. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що зобразив художник на картині?
— Які фарби обрав?
— Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
— Про які звичаї і обряди українського народу хотіли б дізнатися?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш 114 -115. Підготувати розповідь про улюблену страву Щедрого вечора своєї родини.

Урок № ____ Дата ______
Тема: Йосип Струцюк «Скрипалі», «На зеленому лужку»
Микола Сингаївський «Ромашкове сонце», «Римська квітка ромашка»
( Перлинка с. 74 – 76)
Мета: розширити знання учнів про творчість українських письменників; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час читання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»
А, о, у, і, и, е.
О, и, і, а, е, у.
— А чи можна проспівати приголосні? Чому?
2. Робота над скоромовкою
Сєва взяв до рук сопілку,
І заграв нам пісню дзвінку.
В небо пісенька летить,
Мов струмочок дзюркотить.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Відгадайте загадки
По травичці, по земліКоні бігають малі.Іподромом для них луг,Не поставиш їх у плуг! (Коник-стрибунець)
Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Рано-вранці розквітаю.
Відгадати вам неважко,
Що за квітка я ?
Яка комаха слухає ногами?
Коник довгастий має вуха на обох передніх ногах. Зрозуміло, його вуха не схожі на наші. Це крихітні дірочки, покриті зверху шкірою неначе мініатюрні барабани. Пригадаймо, яка пригода трапилась з коником-стрибунцем у байці Л. Глібова
А ще коника називають «Маленький скрипаль». Послухайте про це оповідання.
Читання тексту вчителем
Маленький скрипаль
Як гарно і весело літом у полі! Цілий день чути музику: там живе веселий музика - Коник-Стрибунець. Він на зріст не більший за дитячий мізинчик, має прехороший зелений жупан, три пари довгих ніг і жваві очиці.
Маленька ямочка в землі - його хатинка, навкруги квіточки привітно кланяються йому.
На чому ж він грає? Може, хтось подумає, що він співає ротом, як пташеня?
Ні, це не так. Коник-Стрибунець німий. Але він вміє грати своїми крильцями. Так само, як гарний скрипаль грає на скрипці.
Маленький скрипаль прокидається рано-вранці, вип’є свіжої роси, з’їсть кінчик молоденької травиці, обчиститься, розворушить свої ніжки. Ось уже і красне сонечко зійшло! Коник-Стрибунець починає свою музику і цвірчить з ранку до вечора.
За своїх дітей йому не треба піклуватись, клопотати: він зносить у ямку свої яєчка, а сонце своїм теплом виводить з них маленьких Коників-Стрибунців. Спочатку вони не мають крил і через це не можуть грати. Цілий день стрибають вони по зеленій траві й гризуть її. А коли підростуть та стануть дужі, у них виростають крила і надкрилля, тоді вони починають весело грати разом із старими Кониками. (179 слів)За М. Кривинюком.
Сьогодні ми продовжимо працювати над розділом «Коли твір відкриває свої таємниці» Ознайомимося із творчістю Йосипа Струцюка та Миколи Сингаївського.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Знайомство із віршами «Скрипалі», «На зеленому лужку», «Ромашкове сонце» та «Римська квітка ромашка».
2. Читання вчителем
3.Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями «Римська квітка ромашка»
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання віршів
2) Словникова робота.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання віршів учнями
— Які почуття володіли автором вірша?
— Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?
4) Робота над виразним читанням вірша.
— Як треба прочитати рядки вірша?
— Який основний тон оберете для читання вірша?
— Які рядки вірша потрібно читати особливо піднесеним тоном?
5) Виразне читання вірша учнями.

VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?

VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірші с. 74 - 76.
Співає та стрибає коник-маестро

У коника довгі вусики, які ніби антени допомагають йому вловити найменший рух уночі.
Я знаю, що ти, так само як і я, як і мільйони інших дітлахів, хоча б раз полював на коників.
Я навіть упевнена, що один з цих маленьких зелених стрибунців потрапляв тобі до рук, читачу. А потім… що ти робив зі своєю здобиччю?
Упіймаймо стрибунцяАну роздивімося його. Зелений… Та, можливо, тобі попався і сірий?
Вони обидва великі й довгі, тільки в сірого, якщо придивитися, бурі плями на зеленому тлі. 
Але твій коник може бути повністю бурий, з темними коричневими плямами. Не дивуйся. Це теж сірий коник.
На будь-якій галявині чи в садку можна зустріти й такого. Тримай його акуратно, не дави, щоб нічого не пошкодити. Він може копошитися у твоїй долоньці, ворушачи довгим вусами й усіма шістьма ніжками, і лоскотати тебе.
 
right000Вушка… на ніжкахТільце у коника витягнуте, передні лапки короткі, з колінцями й вузькими шорсткими ступнями. А задні — довгі, міцні, з високими колінцями.
 
Обережно поводься з передніми ніжками. Це не просто ніжки веселого скакуна — це його вуха!
 На кожній передній лапці коника, трохи нижче коліна, є дві вузенькі шпарини, а всередині розташовані барабанні перетинки. Такий простий на вигляд пристрій сприймає ультразвук, який не можуть уловити наші людські вуха. Неймовірно, еге ж?
Скрипка і смичокТепер перейдемо до крилець коника. Гадаю, тобі попався якраз крилатий. Не всі коники можуть літати, багато хто мандрує, далеко й високо стрибаючи. Крила в коників теж не лише для польотів.
Одне з них на самому кінчику, в основі прикрашене товстою жилкою. А на другому ця жилка не рівна, а із зубчиками. Коник підіймає крила, тре зубчиками по рівній жилці і… лине пісня. Якщо коник підніме крила вище, мелодія перейде на тон нижче, але стане голоснішою…Безкрилі коники також співають, тому що, хоч у них немає довгих крил, придатних для польотів, зате обов’язково є маленькі зачатки крилець, а на них щіточка й жилка.
 Коники забарвлені в зелені та коричневі тони, що робить їх непомітними на тлі трави, стеблинок та листочків.
ПісніВідпусти свого коника в траву — там його дім. Ти не зможеш потурбуватися про це тендітне створіння, навіть якщо поселиш його в найкращій кімнаті. Коник харчується маленькими комахами та рослинами.
 А ще він дуже полюбляє сонячні ванни вранці. Полежить, наставивши один бік до сонечка, потім перевертається на інший бочок. І задоволено співає.Кому він співає? Своїй подружці-самочці, друзям. Любить хорові виступи. Співає від щастя. Прислухайся до цих пісень. Кожна відрізняється від іншої. Зранку співає про радість, увечері — про спокій, розповідає про свої пригоди та подорожі, про своїх братів-коників, схожих на листя, на гілочки. 
Гарна й розмаїта пісня у коника. І у кожного виду коників своя, відмінна від інших мелодія сюрчання.
І в будь-якій його пісні ти зможеш почути про Того, Хто наповнює всесвіт, Хто присутній у кожному неприступному куточку, про Творця і Господа!
 
 Уляна Дубина 
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, просо, могар, сою, люцерну тощо.
Імаго розміром 27 – 42 мм; тіло і ноги світлозеленого кольору; вусики довші за тіло, на кінцях рудуваті; надкрила значно виступають за кінець черевця і яйцекладу, довжина яйцекладу — 22 – 32 мм. Яйце розміром 6 мм, видовжене, циліндричне, закруглене на кінцях, коричнюватого кольору. Личинка зелена, з недорозвиненими крилами.
Зимують яйця, відкладені в ґрунт групами по 2 – 8 шт. Навесні з настанням теплої погоди з яєць виходять личинки.
Тривалість розвитку личинок — 50 – 70 діб, за цей час вони линяють п’ять разів. Спочатку вони живляться дикорослими рослинами, потім переходять на польові, овочеві культури та виноградники. Мають одну генерацію на рік.

Урок № _____ дата _____
Тема: Настрій зимових свят. Степан Жупанин «На білих конях віхола...
Ірина Жиленко «Підкова» (Перлинка с.77 – 79)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю українського поета Степана Жупанина, з традиціями святкування різдвяних свят; формувати навички виразного читання; розвивати пам’ять, уяву, вміння використовувати у власному мовленні образні поетичні вислови; виховувати любов до народних традицій, викликати позитивні емоції.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Вранці весело вівсянка
Вишивала вишиванку:
Вліво голка, стібок вправо —
Візерунки оживали.
Вправно, вміло вишивала,
Веселково вийшло, вдало!
Всім на втіху, до вподоби
Великодня ця оздоба.
2. Гра «Утвори словечко»
— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи спробуйте вилучити «зайве» слово.
Шин-ка-ма во-нок-жай-ро ле-кро-ня
чик-м’я ра-жу-вель ка-со-ба
ки-шаш сич-ли-ка ко-ва-ро
чик-зай ля-зу-зо по-ся-ро
та-зе-га ка-тів-лас лян-ки-ва
жа-ме-вед ро-бець-го ку-ця-ни
3. Замість крапок устав букви так, щоб вони утворювали слова
си казувати
та магати
ра ... ... слідувати
ві права
га хрестя
III. Перевірка домашньогозавдання
1. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша Д. Білоуса «Щедрий вечір» (с.114–115).
2. Розповіді учнів про улюблену сімейну страву Щедрого вечора
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Українці весело зустрічали зимові свята. Ми дізналися, яке незабутнє враження залишилося про ці святкування в душі Дмитра Білоуса. Сьогодні ми прочитаємо уривок з вірша Степана Жупанина. Будемо спостерігати, як поет передав настрій, викликаний зимовими святами.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
1. Біографічна довідка
Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук.
Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка «Бджілка» з’явилася ще 1959 р. Далі друком виходять «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Пісні для дітей» (1974), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1980), «Сонечко» (1983), «Барвінок» (1983), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами.
Письменник є лауреатом літературної премії імені Лесі Українки (1994).
У видавництві «Веселка» твори С. Жупанина друкувалися в колективних збірниках; окремими виданнями виходили «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989).
Поет помер 7 січня 2005 р.
2. Опрацювання вірша Степана Жупанина «На білих конях віхола...» (с. 116)
1) Читання учнями вірша одне одному в парі.
— Яка основна думка вірша?
— Який основний тон виберете для його читання?
— Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?
Фізкультхвилинка
2) Виразне читання вірша учнями.
— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?
3) Складання словесного малюнка.
— Кого і що ви намалюєте на картині?
— Яким буде передній і дальній план картини?
— Як буде зображена віхола?
— Які фарби допоможуть передати зміст картини?
4) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
3. Опрацювання тексту про Щедрий вечір та щедрівки (с. 116)
1) Розповідь учителя.
— 13 січня — останній день старого року за старим календарем. У ніч з 13 на 14 січня за старим стилем настає Новий рік. Передноворічний вечір — щедрий вечір. У цей вечір щедрують. Щедрівки — новорічні обрядові пісні, різновид колядок. Їх співали господареві, господині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі. У них теж прославляли господарів хати, бажали їм здоров’я.
14 січня — перший день Нового року за старим стилем, народження сіяча Василя. Рано-вранці до схід сонця чоловіки йшли посипати, або засівати. Вважали, що якщо чоловік зайде першим до хати, то щасливим буде весь рік.
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця,
Зверху колосиста,
Зісподу корениста,
Будьте зі святом здорові!
З Новим роком!
— На щастя, на здоров’я засівали пшеницею, житом.
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— На який день припадає Щедрий вечір?
— Що таке щедрівки?
— Коли їх виконують?
— Які щедрівки ви знаєте?
4.Опрацювання вірша Ірини Жиленко «Підкова» (Перлинка с.77 – 79)
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— З яким настроєм завершуєте урок?
VII. Домашнє завдання
Підготуватися до конкурсу знавців щедрівок.

Урок № _____ Дата ____
Тема: Урок позакласного читання. «Т. Г. Шевченко — великий співець України»
Мета: розширити знання учнів про національного поета — генія українського народу; викликати почуття симпатії до малого Тараса, до його природнього розуму, допитливості, хисту, співчуття до його нелегкого життя; зацікавити школярів прочитаним і почутим; розвивати усне мовлення, вміння коментувати, робити висновки; виховувати пошану до історичного минулого нашого народу, повагу до творчої спадщини митця.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Вступне слово вчителя
— Які свята ми відзначаємо щороку на початку місяця березня?
— Що означає дата 9 березня?
— Тож про кого ми будемо говорити сьогодні?
— Ім’я Т. Г. Шевченка невіддільно пов’язане з Україною. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. У ньому наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки-України, у своїх творах нагадував про минулу славу України.
Ім’я великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо згадувати, бо він подарував нам безцінний скарб. Цей скарб — його чудові твори, в яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.
Наш сьогоднішній урок — це одна сторінка минулого, історія нашої держави, доповнення наших знань про великого співця України Т. Г. Шевченка.
Нам стануть у пригоді (діти зачитують запис на дошці):
1) ваші попередні знання;
2) повідомлення Шевченкознавців;
3) торбинка запитань;
4) безсмертні Шевченкові вірші, твори та малюнки;
5) знання вчителя;
6) пісні на слова Т. Г. Шевченка.
— Девізом нашого уроку будуть слова, які ви розшифруєте.
III. Мовленнєва розминка
— Розшифруйте вислів
Робота в парі
Учі ся бра ти мої ду май те чи те тай те
Картка-ключ
(«Учітеся, брати мої, думайте, читайте...»)
Читання тексту-анаграми
иМ мовчися у Ш..вч..нк.. нувашати і лютиби нурід зелюм.
IV. Робота над темою уроку
1. Виступ Шевченкознавців
1-й учень. Дата 9 березня 1814 р. пам’ятна в історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, в Україні — її великий співець — Т. Шевченко.
2-й учень
Не називаю її ґаєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повивала
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дадуть.
3-й учень. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він був і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.
Звучить пісня на слова Т. Г. Шевченка «Думи мої».
4-й учень. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.
5-й учень. Учитися хлопчик не мав змоги, тому в 13 років пас чужі ягнята.
6-й учень читає вірш «Мені 13 минало».
7-й учень. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка приваблювало малювання. Крейдою чи вуглинкою він змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові — його талант до малювання помітили видатні художники.
8-й учень. Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки.
9-й учень. Т. Г. Шевченко навчається в Академії мистецтв. У цей час він усе більше замислюється над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.
10-й учень. Його славні твори кликами до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду. Але добре знав, що за це треба боротися. За бунтарські вірші 33-річного Т. Шевченка забрали в солдати.
Звучить пісня «По діброві вітер віє».
11-й учень. За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати.
12-й учень. Відправили Т. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого поета, який писав вірші.
Читання віршів «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя».
13-й учень. Т. Г. Шевченко прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві. 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі...
14-й учень. У 1861 р. на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка — у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.
15-й учень. Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам’ять поета. Народ назвав його Кобзарем. Пам’ять про Т. Г. Шевченка живе у серцях людських.
Учитель. Поезія Т. Г. Шевченка стала нетлінною частиною духовного буття українського народу.
Читання 2–3 віршів Т. Шевченка учнями.
— А зараз, щоб перевірити ваші знання, проведемо вікторину.
2. Вікторина «Чи знаєте ви твори Т. Шевченка?»
Дивлюсь, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце... (зустрічає).
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у... (гаї).
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона... (калина).
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи... (дівчата).
3. Бліц-турнір
1. Назвіть псевдонім Шевченка. (Кобзар)
2. Коли народився Т. Г. Шевченко? (9 березня 1814 р.)
3. Де народився Т. Г. Шевченко? (У с.Моринці Звенигородського повіту на Київщині)
4. Що означає ім’я Тарас? (Тарас у перекладі з грецької — бунтівник, непокірний, безстрашний.)
5. Як називається найвідоміша збірка віршів поета? (Кобзар)
6. Хто такі кобзарі? (Колись кобзарями називали сліпих дідусів, що ходили від села до села і, граючи на кобзі, розповідали людям про долю України.)
7. У якому селі проходило дитинство Т. Г. Шевченка? (У с.Кирилівці)
8. Де художник здобув художню освіту? (У Петербурзькій Академії мистецтв)
9. Де похований Т. Г. Шевченко? (У Каневі, на високій горі, яка називається Тарасовою)
10. Скільки років прожив Т. Г. Шевченко? (47 років)
V. Підсумок уроку
Вправа «Мікрофон»
— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило?
VI. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка».

1-й учень. Дата 9 березня 1814 р. пам’ятна в історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, в Україні — її великий співець — Т. Шевченко.

Не називаю її гаєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повивала
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дадуть.
Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він був і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.
_____________________________________________________________________________________
2-й учень. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.
Учитися хлопчик не мав змоги, тому в 13 років пас чужі ягнята.
Читає вірш «Мені 13 минало».
Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога ...... Уже прокликали до паю, А я собі у бур'яні Молюся богу... І не знаю, Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і село, Ягня, здається, веселилось! І сонце гріло, не пекло! Та недовго сонце гріло, Недовго молилось... Запекло, почервоніло І рай запалило. Мов прокинувся, дивлюся: Село почорніло, Боже небо голубеє І те помарніло. Поглянув я на ягнята! Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати! Не дав мені бог нічого!.. І хлинули сльози, Тяжкі сльози!.. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала, Та й почула, що я плачу. Прийшла, привітала, Утирала мої сльози І поцілувала ..... Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє... лани, гаї, сади!.. І ми, жартуючи, погнали Чужі ягнята до води.
Бридня!.. а й досі, як згадаю, То серце плаче та болить, Чому господь не дав дожить Малого віку у тім раю. Умер би, орючи на ниві, Нічого б на світі не знав. Не був би в світі юродивим, Людей і бога не прокляв!
3-й учень. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка приваблювало малювання. Крейдою чи вуглинкою він змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові — його талант до малювання помітили видатні художники.
Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки.
Т. Г. Шевченко навчається в Академії мистецтв. У цей час він усе більше замислюється над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.
4-й учень. Його славні твори кликами до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду. Але добре знав, що за це треба боротися. За бунтарські вірші 33-річного Т. Шевченка забрали в солдати.
По  діброві  вітер  виє,  Гуляє  по  полю,  Край  дороги  гне  тополю  До  самого  долу.  Стан  високий,  лист  широкий  —  Нащо  зеленіє?  Кругом  поле,  як  те  море  Широке,  синіє.  Чумак  іде,  подивиться  Та  й  голову  схилить;  Чабан  вранці  з  сопілкою  Сяде  на  могилі,  Подивиться  —  серце  ниє:  Кругом  ні  билини!  Одна,  одна,  як  сирота  На  чужині,  гине!  
5-й учень. За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати.
Відправили Т. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого поета, який писав вірші.
Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.Сім’я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає,Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дає.Поклала мати коло хатиМаленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх.Затихло все, тільки дівчатаТа соловейко не затих
6-й учень. Т. Г. Шевченко прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві. 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі...
Зоре моя вечірняя,Зійди над горою,Поговорим тихесенько В неволі з тобою.Розкажи, як за гороюСонечко сідає,Як у Дніпра веселочкаВоду позичає.Як широка сокоринаВіти розпустила...А над самою водоюВерба похилилась;Аж по воді розіслалаЗеленії віти,А на вітах гойдаютьсяНехрещені діти..
_________________________________________________________________________
7-й учень. У 1861 р. на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка — у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.
Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам’ять поета. Народ назвав його Кобзарем. Пам’ять про Т. Г. Шевченка живе у серцях людських.
  Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
Зоре моя вечірняя,Зійди над горою,Поговорим тихесенько В неволі з тобою.Розкажи, як за гороюСонечко сідає,Як у Дніпра веселочкаВоду позичає.Як широка сокоринаВіти розпустила...А над самою водоюВерба похилилась;Аж по воді розіслалаЗеленії віти,А на вітах гойдаютьсяНехрещені діти..
Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.Сім’я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає,Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дає.Поклала мати коло хатиМаленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх.Затихло все, тільки дівчатаТа соловейко не затих
Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.Сім’я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає,Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дає.Поклала мати коло хатиМаленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх.Затихло все, тільки дівчатаТа соловейко не затих
Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.Сім’я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає,Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дає.

Урок № ______ дата ______
Тема: Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка»
Володимир Самійленко «Весна»(П.с.79 – 81)
Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезій Петра Осадчука; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до рідного краю.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Прийшов Прокіп — кипить окріп,
Пішов Прокіп — кипить окріп, Як при Прокопові кипить окріп,
Так і без Прокопа кипить окріп.
2. Гра «Слово у слові»
— Складіть нові слова із літер слова електростанція. (Трос, танці, станція, секрет, сорт, торт, крос, кіт, рота, літак...)
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Який розділ ми зараз вивчаємо?
— З творчістю яких українських поетів ми ознайомилися в цьому розділі?
— Послухайте уривок з вірша.
ДІД МОРОЗ
Дід Мороз не раз мені
Снився серед ночі:
Щоки в нього крижані,
Із льодинок очі.
Дід Мороз лише дихне —
Мерзне все довкола, Тільки гляне — і мене
Холодом проколе.
Але тато пояснив,
Усмішку сховавши:
— Сняться тим холодні сни,
Хто розкритий завжди...
— Який настрій викликав у вас цей вірш?
— Яким ви уявляєте автора? Тата?
— Це уривок з вірша, який належить перу українського поета Петра Осадчука. Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Петро Ілліч Осадчук 2 грудня 1937 р. в селі Острівець Городенківського району на Івано-Франківщині в сім’ї хліборобів. З дитинства зростав напівсиротою (коли помер батько, хлопчикові було одинадцять років, старшому братові — шістнадцять, молодшому — чотири). Мати сама виростила трьох синів.
Педагогічні здібності та робота на освітянській ниві допомогли йому просто і цікаво писати для малих читачів.
2. Опрацювання статті про поета (с. 116–117)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Як поет визначив сенс свого життя? Як ви розумієте ці слова?
— Які збірки написав поет для дітей?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша Петра Осадчука «Стежка» (с. 117)
1) Читання вірша учнями в парі одне одному.
— Який вірш за настроєм?
— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — у парах одне одному
Заллю згодом
прудко шибку
дзвенів щодуху
молодчина в супрязі
Учитель називає пояснення якогось із поданих слів, а учні визначають, якому слову воно належить.
Дуже швидко (прудко).
Разом, спільно об’єднавшись (в супрязі).
Пізніше, потім (згодом).
Скло в рамі вікна, дверей (шибка).
3) Робота над виразністю читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— У якому темпі будете його читати?
— З якою інтонацією прочитаєте слова дощу?
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Як хлопчик тікав від дощу?
— Хто прийшов йому на допомогу?
— Чому він дякував стежці?
— Чому розізлився дощ?
— Як поет описав дощ?
— З приводу чого хлопчина висловлює жаль?
Робота над віршем Володимира Самійленка «Весна»
6) Гра «Знайди риму».
До хати — за п’яти водою — з тобою... і т. д.
4. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Можемо ми віднести її до всього твору чи до якоїсь його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI. Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто є автором цього вірша?
— Що нового ви дізналися про українського поета Петра Осадчука?
— Чого ми повинні в нього вчитися?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірші. ( Літ.чит. с. 116 – 118. Перлинка с. 79 – 80)

Урок № ________ Дата ______
Тема: Поетичне слово проникливе й щире. Дмитро Павличко «Вітряк»
Наталя Забіла «Весна» (П.с. 81 – 82)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Павличка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Коливає
Вусом сом,
І співає в унісон:
— Копітка У сома справа:
Вуса — двохаршинні,
Вус — наліво,
Вус — направо,
Сам — посередині...
2. Гра «Розшифруй вислів!»
— Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові читайте тільки першу букву.
Місто, ананас, ложка, екзамен, щука, експрес, небо, ялинка, трон, апельсин, йод, тарілка, електрика, город, арка, внук, кіт, астронавт, єнот. (Мале щеня, та й те гавкає.)
III. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто краще?»
2. Робота в групах
Учні кожної групи зачитують складені характеристики хлопчика, дощу, стежки.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми здійснимо подорож до Країни Добра, де панує Сонце, його помічники — маленькі промінці, добрі слова та вчинки. А для того, щоб подорож була успішною, виразно прочитайте вірші. Налаштуймося на Добро!
Сонце зайшло. І раптом
все навкруги померкло,
тільки вікно хатини
сяяло в темноті.
Соняшник здивувався!..
І до вікна підкрався. І що ж він побачив?
Дівчинка книжку читає,
а Сонце перегортає,
сторінки й світло вливає
в літери та в слова.
Д.Павличко
— Можливо, хтось із вас знає прізвище автора вірша? (Автор вірша — відомий український поет Дмитро Павличко.)
— Сьогодні нашим провідником по Країні Добра буде відомий український поет Дмитро Павличко та його сонцесяйні вірші, з одним із яких ми мали змогу ознайомитись.
V. приймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 83)
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання вірша Дмитра Павличка «Вітряк» (с. 118–119)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Неокрає мука
опівночі тишею
дзвінкою блакить
посипаний вертольоти
— Прочитайте слова мовчки, а потім — перевірте читання свого сусіда по парті.
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слів безмежне, безконечне (неокрає); борошно (мука).
3) Повторне читання вірша учнями.
— Прочитайте вірш замріяно у повільному темпі.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Де стоїть вітряк? Із чим поет порівнює вітряк? Прочитайте відповідні рядки.
— Яка робота є у вітряка? Чим важлива ця робота?
— Які слова у вірші свідчать про те, що Чумацький Шлях схожий на туманну світлу смугу?
— Як ви гадаєте, чому автор не говорить про це прямо?
— Спробуйте пояснити, навіщо митці створюють поетичні образи.
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

Робота над віршем Наталя Забіла «Весна» (П.с. 81 – 82)

Підсумок уроку
— З творчістю якого поета ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше запам’яталося?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш (с.118–119), у Перлинці с. 81 - 82

Урок № ______ Дата _____
Тема: Білий вірш. Дмитро Павличко «На щастя»
Платон Воронько «Важучі кетяги краси» (П.с.82 – 83)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати інтерес до читання.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ло-ло-ло — сонце зайшло,
Се-се-се — сутінки обгорнули все.
Уг-уг-уг — тихо стало навкруг.
Ка-ка-ка — місяць світить з висока.
Ять-ять-ять — зірки миготять.
Ець-ець-ець — стихнув вітерець.
2. Робота над скоромовкою
Із пасльоном пиріжки,
Паляниці, пампушки
І пахучі калачі
Півник Петя пік в печі.
Потім півник на подвір’ї
Попелясте чистив пір’я.
Перепілку й павича
Пиріжками пригощав.
III. Перевірка домашнього завдання
Конкурс на краще виразне читання вірша Дмитра Павличка «Вітряк» (с.118–119).
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Дмитра Павличка. Будемо читати його вірш «На щастя».
— Спробуємо поміркувати, з якою метою поет розповів цю історію.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання вірша Дмитра Павличка «На щастя» (с. 119–120)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли слухаючи вірш?
2) Словникова робота.
Кінь площа
вершник щастя
знайшовся золотими
підкований усміхнувся
— Прочитайте слова «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному.
— Прочитайте всі іменники, дієслова, прикметники.
— Назвіть звуки в слові щастя. Назвіть односкладове слово.
Фізкультхилинка
3) Гра «Рибки». Повторне читання вірша учнями мовчки.
— Яким ви уявляєте собі вершника? коня? хлопчика?
— Як ви гадаєте, з якою метою поет розповів цю історію?
— Спробуйте довести, що «На щастя» — білий вірш, тобто вірш без рими.
4) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
5) Гра «Що де?».
В морі кінь
на острові вершник
під вершником площа
на площі місто
в місті острів
2.опрацювання вірша Платона Воронька «Важучі кетяги краси» (П.с.82 – 83)
3.. Цікаво знати!
Прикмета про те, що підкова приносить щастя, найімовірніше зародилася в Давньому Єгипті, де Фараон, проїжджаючи повз тріумфуючого натовпу своїх підданих, можливо, і не підозрював, що коні, запряжені в його колісницю, регулярно втрачають підкови. Нічого особливого, справа звична, але весь секрет полягав у тому, що ці підкови були виготовлені із золота! І природно, що, така золота підкова приносила людині, яка її знайшла, в прямому сенсі, додаткове благополуччя.
Підкова приносить удачу, бо належить коневі — древній магічній тварині, пов’язаній із сонцем і богами. Важливо, щоб підкова була знайдена випадково. Дієвість підкови посилюється, якщо в ній є цвяхи. За правилами, підкову потрібно прибити зсередини на двері будинку.
Культ підкови міг виникнути також з легенди про Св. Дунстане і диявола. Святий був відомим ковалем, і (як свідчить легенда) якось до нього з’явився сам диявол і попросив підкувати своє копито. Святий погодився і, прикувавши відвідувача до стіни, взявся за нього так міцно, що диявол запросив пощади. Перед тим, як звільнити, святий змусив його заприсягтися, що він ніколи не увійде туди, де буде видно підкову.
VІ.Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Чим сподобався вам вірш?
— Над чим змусив замислитися?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати вірш (с.119–120).

Урок № _____ Дата _____
Тема: Шануємо бабусю. Володимир Коломієць «Сиве сонечко»
Агнія Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )
Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезій Володимира Коломійця; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов і повагу до старших членів сім’ї.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Сичить сичик солов’ю:
«Славний спів я твій люблю!
Співаком також я стану,
Ось куплю лиш фортеп’яно!» На сосні сидить сорока,
Сіроока, сіроока.
І сміється, і скрекоче:
«Сич солістом стати хоче!»
2. Гра «Плутанка»
— Складіть «плутанку» слів у прислів’я.
Не слів на кидай вітер;
золото. Сказане а слово — мовчання — срібло,
кажи, а знаєш — не Знаєш — мовчи.
що день. Ласкаве весняний слово.
за краще Добре цукор слово і мед.
словечко Гостре сердечко. коле
руйнує. слово Добре а будує, зле
глибоко. Слово не ранить стріла, а
III. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто краще?»
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
Вареники
Лада ліпить вареники —
помага бабусі.
Вареники-стуленики...
Тістечко й на вусі!
Лада ліпить вареники.
Та так-бо вже щиро!
Вареники-стуленики
з вишнями, із сиром.
Лада ліпить вареники,
вся в борошні й тісті. Вареники-стуленики,—
хто ж їх буде їсти?
А їстимуть три подружки:
кішка Мурка,
курка Кокотушка,
ну, а третя —
свинка Хрюшка.
Їстимуть і проситимуть:
— Ще, Ладо, ще!
— Який він за настроєм?
— З яким почуттям автор пише про Ладу?
— Автор цього вірша — український поет Володимир Коломієць. З його творчістю ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці.
V. приймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання біографічної довідки (с. 120)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями
— У якій сім’ї народився Володимир Коломієць?
— Коли він написав свій перший вірш?
— Як він про це згадує?
— Які поетичні збірки для дітей видав поет?
2. Опрацювання вірша Володимира Коломійця «Сиве сонечко»
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву вірша і спробуйте здогадатися, про кого в ньому йтиметься.
2) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Які почуття він у вас викликав?
— Кого поет назвав сивим сонечком?
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
Читання слів уголос «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному
Ночви уранці
дітлахи лежанка
ніжаться тупочеться
клопочеться потягусеньки
Довідкове бюро
Ночви — довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін.
Лежанка — низька піч у вигляді тапчана для лежання.
4) Повторне читання вірша учнями в парі одне одному.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Які рядки вірша потрібно читати співчутливим тоном?
5) Виразне читання вірша учнями вголос.
6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Як поет говорить про дітлахів?
— Якими словами передає нескінченні турботи бабусі?
— Як ви гадаєте, чи зміниться щось наступного дня в поведінці дітей і бабусі? Що саме?
— Чи звертається поет до кожного з нас? Доведіть свою відповідь.
3.Опрацювання вірша Агнії Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )

VІ. Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VІІ. Домашнє завдання
Підготувати розповідь про бабусю, виразно читати вірш Агнії Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )

Урок № _____ дата _____
Тема: Не упусти свою жар-птицю. Володимир Коломієць «Тюхтій і Торохтій»
Степан Жупанин «Музика дощу»(П.с.84 – 85)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезією Володимира Коломійця; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; активізувати читацькі інтереси школярів; розвивати здатність емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Голосна очеретянка
Оселилась якось ранком
У рясних очеретах.
Одягнувши окуляри,
Написала незабаром Олівцем очеретяним
На воротах номер ганку.
Ось-ось одуд-листоноша
Принесе новин хороших.
2. Гра «Допиши віршик»
Ходить лісом їжачок,
В нього шубка з...
Вночі їй завжди півник сниться.
Вона не курка, а...
У неділю на Хрещатик
Квочка вивела... По дорозі жук повзе,
На спині листок...
Свиня навчала діточок:
— Вмивайте вранці...
Ну й дивина!
Не знає Таня й досі,
Яка пора іде за літом?...
І.Січовик
3. Гра «Межа»
— Читаючи, встановлюйте межі слів у реченні. Робіть відповідні паузи.
1) Непомітнонадійшовранок.
2) Уселісталошумно.
3) Забрехалисобаки, заревіликоровитателята.
4) Цілаотараовецьтакібекалаімекала.
5) Великийпівеньвистрибнувнавербовийперелазіголоснозакукурікав.
6) Почувсялюдськийгомін.
7) Викотилосяз-залісукраснеіпишнесонце.
8) Зачервоніливерхівкивисокихберізок.
9) Засвітилисячистовибіленіхатки.
10) Заяскравіликрапелькиросинатравахінагородині.
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «Моя бабуся — найкраща»
Розповіді учнів про свою бабусю.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Володимира Коломійця. Прочитаємо його вірш «Тюхтій і Торохтій».
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Гра «Передбачення»
— Кого називають Тюхтієм? Торохтієм?
Тюхтій — незграба, неотеса.
Торохтій — базіка, балакун.
— Як ви гадаєте, що їх може об’єднувати?
2. Опрацювання вірша Володимира Коломійця «Тюхтій і Торохтій» (с. 121–123)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Що викликало здивування?
2) Словникова робота.
Куняв бризне
звавсь соловіє
жахтіти зорити
набалакатись трапляється
вибалакається набалакатись
— Прочитайте слова мовчки, потім — «буксиром» із сусідом по парті.
— Знайдіть тлумачення слів у підручнику.
Соловіти — тут: ставати в’ялим, сонним.
Жахтіти — яскраво світитися.
Зорити — пильно вдивлятися.
— Серед прочитаних слів знайдіть синонім до слова дрімав.(Куняв)
3) Читання вірша одне одному в парі.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— З якою гучністю будете читати?
— Які рядки прочитаєте голосніше?
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте, як описано у вірші Тюхтія і Торохтія.
— Чи схожі між собою герої вірша? Чим саме?
— Чому Тюхтій і Торохтій упустили жар-птицю — шанс на успіх у житті? Знайдіть відповідь у тексті.
— Як ви розумієте виділені вислови?
6) Робота в парі.
— Доповніть речення, скориставшись художніми образами Володимира Коломійця.
Устане раненько, нагодує, теплом зігріє мене бабуся — ... (сиве сонечко).
Щоб не прогавити своє щастя, не будь... (Тюхтієм і Торохтієм).
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
5.Опрацювання вірша Степана Жупанина «Музика дощу»(П.с.84 – 85)
VІ. Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Яка його тема? мета?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати вірші (с.121–123). У Перлинці с.84 - 85

Урок № _________ Дата ______
Тема: Милуємося красою світанку. Андрій М'ястківський «Курличуть хмари, тьохкає вода...»
Тамара Коломієць «Літо» (П.с.85)
Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Андрія М’ястківського; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли.
Али-али-али — потім травку пощіпали. Или-или-или — у водиці лапки мили.
Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.
2. Гра «Озвуч малюнок»
Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх.
Немовля — а-а-а-а.
Мишка — пі-пі-пі-пі.
Півень — ку-ку-рі-ку-у-у.
Коник — іго-го-о-о.
Жабка — скре-ке-ке-е-е.
Тигр — р-р-р-р.
3. Гра «Упізнай слово за ознакою»
— Читайте швидко і доповнюйте речення за змістом.
Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша — ... (мама).
Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний — ... (хліб).
Білий, холодний, пухкий, іскристий — ... (сніг).
Біле, солодке, холодне, вершкове — ... (морозиво).
Пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна, підступна — ... (лисиця).
Нова, цікава, бібліотечна, яскрава — ... (книга).
Хитрий, колючий, маленький, спритний — ... (їжак).
Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий — ... (заєць).
Весняний, сонячний, теплий — ... (день).
Зелена, висока, новорічна — ... (ялинка).
III. Перевірка домашнього завдання
1. Конкурс на краще виразне читання вірша Володимира Коломійця «Тюхтій і Торохтій» (с. 121–123)
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Звучить пісня «На калині мене мати колихала» (сл.А.М’ястківського, муз.В.Верменича у виконанні Костянтина Огнєвого).
— Чи сподобалася вам пісня?
— Який настрій вона у вас викликала?
— Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали пісню?
— Слова цієї пісні належать перу українського поета і прозаїка Андрія Пилиповича М’ястківського.
Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Андрій М’ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.
Друкуватися почав ще до війни. Та в творчій біографії письменника була велика перерва, про яку сповістив не дзвінок, а бомби й гарматні постріли. Солдат М’ястківський пройшов війну в роті фронтової розвідки, а це означає, що він воював на передовій, а частіше — в тилу ворога. За бойові заслуги він був нагороджений медаллю «За відвагу», ще й дослужився до найвищого солдатського звання — єфрейтор, чим дуже пишався.
Андрій М’ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок утілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов.)
2. Опрацювання вірша Андрія М’ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода...» (с. 124–125)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Тьохкає тичині зірниці блакитний
соняхи півень жовтогарячі курличуть
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — мовчки
— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.
— Знайдіть у підручнику (с.124) тлумачення слова тичина.
3) Повторне читання вірша учнями вголос.
— Словами з тексту доведіть, що поет описує світанок, милується його красою.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Якими кольорами й звуками сповнено змальовану в поезії картину природи?
— Яким художнім засобом є виділені в тексті слова?
— До поданих слів доберіть епітети з вірша:
Хміль... (буйний); соняхи... (жовтогарячі); півень... (блакитний).
— Що поет говорить про місяць? Про хмари?
5) Робота в парі.
Знайдіть у тексті загадку і відгадайте її.
6) Гра «Віднови порівняння».
Землю, як буйний хміль
путь, як у травні
курличуть хмари, мов колисанку
7) Гра «Добери риму».
Вода — гойда путь — цвітуть... і т. д.
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
4. Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Літо» (П.с.85)
VI. Підсумок уроку
— З творчістю якого поета ми сьогодні ознайомилися?
— Чим вразив вас його поетичний пейзаж?
VII. Домашнє завдання
Вивчити рядки з вірша, які найбільше сподобалися (с.124), у Перлинці с.85

Урок № _______ Дата ______
Тема: Пейзаж. Микола Вінграновський «Лазить сонечко в травах...»
Самуїл Маршак «Дощ» (П.с. 86)
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Миколи Вінграновського та Самуїла Маршака; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Джмелі
Де цвіту рясне гілля,
Ви побачите джмеля.
Він кружляє між гілок Та й розносить скрізь пилок.
Потрудилися джмелі —
Більше яблук на гіллі.
2. Гра «Відгадай, хто це»
Цвірінь-цвірінь — ... (горобчик).
Кар-кар — ... (ворона).
Тьох-тьох — ... (соловей).
Тук-тук — (дятел). Ціть-ціть — ... (щиглик).
Ку-ку — ... (зозуля).
Кря-кря — ... (качка).
Га-га-га — ... (гуска).
3. Читай весело! Запам’ятовуй!
МУЗИКИ
У танок пішла Маринка —
Захиталась материнка.
А коники-стрибунці Б’ють у срібні бубонці.
Зайчик вискочив із жита,
Став у дудочку сурмити.
О.Палійчук
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання улюблених рядків поезії А. М’яст-ківського «Курличуть хмари, тьохкає вода...».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
Вві сні наш заєць знову задрімав.
Якби не в сні, то де б йому дрімати?
На теплу землю вухонько поклав
І серце своє заяче під лапи.
Додому ніч собі на небо йшла,
І на зорю дивилася мурашка...
Дрімайлику тим часом зацвіла
Під вусом, під самісіньким,— ромашка!
— Чи сподобався вам вірш? Який це вірш за настроєм?
— Автор цього вірша — український поет Микола Вінграновський. З його творчістю ми сьогодні починаємо знайомитися.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився поет у м. Первомайську на Миколаївщинi в селянськiй родині. Навчався в Київському iнститутi театрального мистецтва iменi I. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному iнститутi кiнематографiї в Москві. Працював на Київськiй кiностудiї iменi О. Довженка актором, режисером, сценаристом.
2. Опрацювання статті про Миколу Вінграновського (с. 125)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Які книжки написав Микола Вінграновський для дітей?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського «Лазить сонечко в травах...» (с. 125–126)
1) Читання вірша учнями одне одному в парі.
— Чи сподобався вам вірш?
— Які картини ви уявляли, читаючи його?
— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика)
2) Словникова робота.
Довідкове бюро
Воло — відвисле місце під шиєю в багатьох птахів.
3) Повторне читання вірша учнями вголос.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Про кого йдеться у вірші?
— У яких рядках змальовано життя в русі? Прочитайте.
— Об’єднайте персонаж з його дією.
Коник лазить
метелики стоїть
сонечко грають
чапля скаче
— Якими барвами сповнено описаний пейзаж?
— Що із зображеного у вірші тобі доводилося спостерігати?
— Який настрій навіюють такі картини природи?
5) Гра «Добери ознаку».
Чапля зелена
воло срібляста
вода малинове
нога біла
6)Опрацювання вірша Самуїла Маршака «Дощ» (П.с. 86)
VI. Підсумок уроку
— З яким твором ознайомились на сьогоднішньому уроці?
— Хто є автором цієї поезії?
— Що цікавого ви дізналися про поета?
VII. Домашнє завдання
Намалювати одного з персонажів вірша. Розповісти про нього.
Виразно читати в Перлинці с.86

Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання. «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка»
Мета: поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати емоцію читача.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу —
Вовк тікає в ліс від нього.
2. Відчуй настрій твору!
Скрипалі
У вишневому гіллі
Поховались скрипалі,
Забриніли: «Дзень-дзень-дзень!
Ох, який чудовий день!
Гріє сонце золоте,
А навкруг усе цвіте».
Зовсім то не скрипалі,
Не дзвінки сопілки,
То на вишенці малій
Заспівали бджілки.
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо творчості українського поета Дмитра Васильовича Павличка.
— Що вам відомо про Дмитра Павличка?
— Які його твори читали на уроках?
IV. Робота з виставкою книг
— Розгляньте виставку книг.
— Які з них ви читали? Які хотіли б прочитати?
V. Обговорення прочитаних творів
— Які вірші Дмитра Павличка ви прочитали, готуючись до уроку?
1. Гра «Упізнай вірш»
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти! («Де найкраще місце на землі?»)
А в тім колоску — півжмені
Зерна.
А з того зерна колоски довжеленні
Знову добуде сила земна. («Зернина»)
Одягнувся, мов на свята,
Запорозький в нього шик:
Тучі шапка сивувата,
Блискавки червоний шлик. («Дядько дощ»)
Скупатись хоче гриб, але
Купатися у шапці зле.
Йому здається, що оса
Його під шапкою куса! («Капелюх»)
2. Фізкультхвилинка
VI. Читання й обговорення нових творів Дмитра Павличка
1. Опрацювання вірша «Птиця»
1) Читання вірша в парі одне одному.
— Яка основна думка вірша? У яких рядках вона висловлена?
— З якою інтонацією слід читати слова хлопчика?
— Як змінюється ця інтонація до кінця вірша?
— З яким почуттям треба читати слова пташки?
2) Конкурс на краще виразне читання вірша.
2. Опрацювання вірша «Заєць»
1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями.
— Хто є головним персонажем вірша?
— З яким почуттям пише поет про зайця? З чим порівнює його вуха?
— Якими словами говорить про нелегке життя тваринки?
2) Гра «Добери риму».
Рухає — ... (дмухає);
копицею — ... (рушницею);
зеленими — ... (антенами);
вкладається — ... (накривається).
3. Опрацювання вірша «Синиця»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Що ви уявляли, слухаючи вірш?
2) Словникова робота.
Корифей — провідний, видатний діяч мистецтв.
3) Повторне читання вірша учнями.
— Як люди допомагали синичці пережити люту зиму?
— Чому пташка припинила просити їжу?
— Якою була її вдячність?
— З чим порівнюється спів синиці?
— Чим хата відповідала пташці?
— Чого нас навчає цей вірш?
VII. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Чого він вас навчив?
— З якими творами Дмитра Павличка ви хотіли б ще ознайомитися?
VІІІ. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Весну-красну зустрічаймо!».


ПТИЦЯТріпоче серце спійманої птиці,В руках моїх не чує доброти.- Я дам тобі водиці і пшениці,Моя пташино, тільки не тремти!- Хіба потоки загубили воду,Хіба в полях уже зерна нема?!Пусти мене, мій хлопче, на свободу,І все, що треба, я знайду сама.Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,В своїх руках, легеньких, як вітрець.Хіба неволя це? Хіба це важко -Від мене взяти кілька зеренець?Пусти мене! Мені, дитино мила,Дорожча воля, ніж зерно твоє!Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,Яка розкрити крилець не дає!- Лети! Співай у небі гомінкому;Хоч і маленький, зрозумів я все.Моя рука ніколи і нікомуНі кривди, ні біди не принесе!
ДЕ НАЙКРАЩЕ     МІСЦЕ НА ЗЕМЛІДе зелені хмари яворівЗаступили неба синій став,На стежині сонце я зустрів,Привітав його і запитав:- Всі народи бачиш ти з висот,Всі долини і гірські шпилі.Де ж найбільший на землі народ?Де ж найкраще місце на землі?Сонце усміхнулося здаля:- Правда, все я бачу з висоти.Всі народи рівні. А земляТам найкраща, де вродився ти!
ДВА КОЛЬОРИЯк я малим збирався навесніПіти у світ незнаними шляхами,Сорочку мати вишила меніЧервоними і чорними нитками.Два кольори мої, два кольори,Оба на полотні, в душі моїй оба,Два кольори мої, два кольори:Червоне - то любов, а чорне - то журба.Мене водило в безвісті життя,Та я вертався на свої пороги,Переплелись, як мамине шиття,Мої сумні і радісні дороги.Два кольори мої, два кольори,Оба на полотні, в душі моїй оба,Два кольори мої, два кольори:Червоне - то любов, а чорне - то журба.Мені війнула в очі сивина,Та я нічого не везу додому,Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому Два кольори мої, два кольори,Оба на полотні, в душі моїй оба,Два кольори мої, два кольори:Червоне - то любов, а чорне - то журба.ДЕ НАЙКРАЩЕ     МІСЦЕ НА ЗЕМЛІДе зелені хмари яворівЗаступили неба синій став,На стежині сонце я зустрів,Привітав його і запитав:- Всі народи бачиш ти з висот,Всі долини і гірські шпилі.Де ж найбільший на землі народ?Де ж найкраще місце на землі?Сонце усміхнулося здаля:- Правда, все я бачу з висоти.Всі народи рівні. А земляТам найкраща, де вродився ти!
Заєць
Заєць має двоє вух.Як одним він рухає,Другим слухає вітрець,Що за полем дмухає.Одним вухом чує співМиші під копицею,Другим чує, як ідеДядечко з рушницею.Так пасеться він собіВрунами зеленими,Так працює цілий деньВухами-антенами.А коли настане ніч,Спатоньки вкладається – Одне вухо стеле він,Другим накривається. Павличко Дмитро 
Синиця
Синичка дзьобала сало,Прив´язане до вікна,А потім сала не стало,Та все прилітала вона.На скрипці грала під хатою,Але не просила їди,Бо стала сама багатою – Минулися холоди.І з вдячності вона грала,Неначе скрипаль-корифей.А хата їй відповідалаЩасливим сміхом дітей.
Весна
До мого вікнаПідійшла весна,Розтопилася на шибціКвітка льодяна.Крізь прозоре склоСонечко зайшлоІ поклало теплу рукуНа моє чоло.Видалось мені,Що лежу я в сні,Що співає мені матиЗолоті пісні,Що мене торкаНіжна і легка,Наче те весняне сонце,Мамина рука. Павличко Дмитро 
Зажурилась квітка
Небеса прозорі,Як глибінь ріки.Падають, як зорі,З явора листки.А над полем ниткаДзвонить як струна,Зажурилась квітка —Чує сніг вона. Павличко Дмитро 
Синиця
Синичка дзьобала сало,Прив´язане до вікна,А потім сала не стало,Та все прилітала вона.На скрипці грала під хатою,Але не просила їди,Бо стала сама багатою – Минулися холоди.І з вдячності вона грала,Неначе скрипаль-корифей.А хата їй відповідалаЩасливим сміхом дітей.
 
Урок № ______ Дата _______
Тема: Зворушливе звучання. Микола Вінграновський «Приспало просо просеня»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Цап забрів у двір рогатий —
Цуценя втекло до хати.
Цілу ніч йому не спалось —
Цапа цуценя боялось.
2. Гра «Утвори слово»
— У поданих словах замість першої риски уявляйте букву е, а замість другої — букву а та читайте.
Уперше читайте повільно, вдруге — швидше, втретє — дуже швидко.
т-м- в-н- сп-к-
Г-н- тв-рд- р-дьк-
сц-н- в-рб- з-бр-
Д-сн- в-сн- р-бр-
п-н-л м-д-ль м-т-л
т- -тр ф-рм- с-стр-
ст-жк- м-ж- г-кт-р
кр-йд- п-к-р -кр-н
III. Перевірка домашньогозавдання
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Відгадайте загадку.
Довгі вуха, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував —
Нам капусту попсував. (Заєць)
— Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?
Цікаво знати!
Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.
Чому зайченят не відчуває жодний звір?
На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап, а лапки зайченятка підтискають під себе.
— Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він присвятив цьому милому звіряткові.
Фізкультхвилинка
V. прийняття й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського «Приспало просо просеня» (с. 126)
1) Читання вірша учнями в парі одне одному.
— Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?
— Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?
2) Виразне читання вірша учнями вголос.
3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Хто розмовляє із зайченям? (Просо — злакова рослина, з зерен якої одержують пшоно.)
— Що просо розповіло зайчикові?
— Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.
— Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?
— Знайдіть у вірші уособлення.
— Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.
— Що надає цьому опису зворушливого звучання?
2.Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
3. Гра «Добери рими»
Просеня... (зайченя);
просо... (косо);
спи... (снопи);
око... (високо);
вовк... (намок);
укрився... (завовчився);
горби... (води);
пустка... (капуста);
ти... (рости);
лапку... (зайченятко).
VІ.Підсумок уроку
— Чи сподобався вам урок?
— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати вірш. С. 126

Урок № _______ дата ______
Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Микола Вінграновський «Грім»
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Фонетична зарядка
— Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)
— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)
— Як гуде машина? (Гу-у-у)
— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)
— Дмухніть на кульбабу.
2. Робота над скоромовкою
— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.
Хом’ячок наш захворів —
Хтось холодним напоїв. Хом’ячкові нудно в ліжку,
Ходить в гості сіра мишка.
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського «Приспало просо просеня...» (с.126).
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Відгадайте загадку.
Ось по небу кінь біжить,yy
З-під копит вогонь летить,
А під ним земля дрижить. (Грім)
— Творчість якого письменника ми вивчаємо?
— Чим особливі його вірші?
Микола Вінграновський оспiвує свiй рiдний край, виражає свою любов до нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезiєю «Грiм», у якій яскраво вiдтворена картина лiтньої грози.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського «Грім» (с. 127–128)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Назвіть персонажів вірша.
— Хто його головний герой?
2) Словникова робота.
Мушу умив трусніть навздогін
голубі тремтів щасливий заговорила
— Прочитайте дієслова, потім — прикметники.
— В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)
— В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)
Фізкультхвилинка
3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання?
— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці — знижується.Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)
4) Читання учнями вірша в парі одне одному.
5) Виразне читання вірша учнями вголос.
6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?
— Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?
— Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?
— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?
— Як називається такий художній засіб?
— Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають «почути» грім. Яким у вірші показано грім?
— Зазвичай грiм лякає людей, але у цьому вiршi грiм показаний добрим дядьком, що допомагає дiтям зiбрати врожай, обтрусити гiлки слив, груш:
I натрусив зi сливи слив,
Щоб легше було сливi.
— Навiть буркотiння грому, яке поет передає словами зi звуком «р», с буркотiнням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправдi добрий.
7) Гра «Добери риму».
Гримів — ... (горів);
гриміти — ... (на квіти);
згори — ... (яри);
хоче — ... (очі);
опустив — ... (слив); щасливий — ... (сливі);
навздогін — ... (грім);
груша — ... (дуже);
собі — ... (голубі);
грушу — ... (мушу).
8) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
2. Опрацювання рядків із твору Г. Квітки-Основ’яненка «Грім гуде...» (с. 128)
— Доведіть, що у вірші «Грім» і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка «вчувається» гуркіт грому.
VI. Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Мені сподобалося...
Урок завершую... настроєм.
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш (с.127).

Урок № _____ Дата _____
Тема: Підсумок за розділом. «Завдання з поетичної збірки»
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів за опрацьованим розділом; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Вправи для розвитку дихання
Задми свічку.
Понюхай квіточку.
Пий чай із блюдця.
Подми на кульбабку.
Насос.
Годинник.
Оближи варення на губах.
2. Робота над чистомовкою
Ло-ло-ло — весняне сонце припекло.
Ки-ки-ки — потекли уже струмки.
Чок-чок-чок — заспівав пісню шпачок.
Ні-ні-ні — рада дітвора весні.
3. Гра «Доберіть антоніми»
Темний — ... (світлий);
тихо — ... (голосно);
зустрічає — ... (проводжає);
чорний — ... (білий);
ранок — ... (вечір);
угору — ... (униз);
говорить — ... (мовчить);
сміється — ... (плаче).
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша Миколи Вінграновського «Грім» (с.127).
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Який розділ ми завершили вивчати?
— Сьогодні ми повторимо вивчені твори з поетичної збірки. Перевіримо свої знання і вміння.
V. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу
1. Гра «Пригадай твір і його автора»
Вертаюсь до мови тії чарівничої
І щиро бажаю, щоб вічно жили
Такі дорогі родові наші звичаї
І гнулися в нас від достатку столи. (Дмитро Білоус «Щедрий вечір»)
Я заллю тебе водою,
як зрівняюся з тобою,
під ногами в тебе, хлопче,
скоро річка захлюпоче. (Петро Осадчук «Стежка»)
Він лине в зоряну блакить —
Над тишею дзвінкою,
За ним Чумацький Шлях лежить,
Посипаний мукою. (Дмитро Павличко «Вітряк»)
Фізкультхвилинка
2. Гра «Повтори і пригадай»
Як називаються вірші, у яких змальовано картини природи? ( Пейзажна лірика)
Хто написав вірш про смутну діброву? (Олена Пчілка)
Назвіть автора вірша «На щастя». ( Дмитро Павличко)
У яких віршах поети розповіли про дощ? ( Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв», Петро Осадчук «Стежка», Микола Вінграновський «Грім», Микола Вороний «Ущухла буря», Вадим Скомаровський «Після грози»)
— Чи однаковий настрій цих творів? Поясніть свою думку.
— У якому вірші вечір підійшов навшпиньках (Павло Тичина «Пастелі»), а в якому — зорі ниже ниткою золотою? (Марійка Підгірянка «Вечір іде»)
— Які художні засоби вам відомі? Наведіть приклади. (Епітети, порівняння, уособлення, звукопис)
— Знайдіть у віршах Миколи Вінграновського слово, утворене самим автором. (Завовчився.«Приспало просо просеня»)
3. Гра «З’єднай твір і його автора»
А потім хмару опустив
на сад наш на щасливий Андрій М’ястківський
і натрусив зі сливи слив,
щоб легше було сливі.
У тім гойданні повелася путь,
Як буйний хміль по схиленій тичині, Володимир Коломієць
А біля хати, при вікні одчиненім,
Жовтогарячі соняхи цвітуть.
Язик йому на веретені ходить, Микола Вінграновський
Торохтить Солоха, наче бочка з горохом.
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового дізналися?
— Чого навчилися?
VII. Домашнє завдання
Підготувати запитання за змістом опрацьованого розділу (с. 110–128).

Урок № _____ Дата _______
Тема: Світ прози. Оповідання. Леся Воронина «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )
Мета: почати ознайомлення учнів з новою темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III. Перевірка домашнього завдання
Робота в парах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу «Поетична збірка».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.
— На які розділи вона поділена?
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями
— Що називають оповіданням?
— Як автор розповідає про своїх героїв?
2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Лесі Ворониної
1) Розповідь учителя.
2) Опрацювання статті (с. 87).
а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.
4) Опрацювання оповідання «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )
VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання
Виразно читати «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )

Урок № _____ Дата _______
Тема: Світ прози. Оповідання. Леся Воронина «Таємниця пурпурової планети» (П.с.90 – 92 )
Мета: продовжити знайомство учнів з темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Продовження опрацювання оповідання Лесі Ворониної «Таємниця пурпурової планети»
(П.с.90 – 92 )
а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
б) Гра «Розвідники»
3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Виразно читати «Таємниця пурпурової планети» (П.с.90 – 92 )

Урок № _____ Дата _______
Тема: Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко
Мета: почати ознайомлення учнів з новою темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III. Перевірка домашнього завдання
Робота в парах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу «Поетична збірка».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.
— На які розділи вона поділена?
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями
— Що називають оповіданням?
— Як автор розповідає про своїх героїв?
2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Олександра Копиленка
1) Розповідь учителя.
— Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника. Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов’ю до природи, до людей, до життя. Перша його книжка для юних читачів «Сенчини пригоди» вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.
«Причин того, чому я почав писати для дітей,— згадував письменник,— чимало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. А я любив її ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами.
У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою — так уважав Олександр Іванович.
Копиленко любив дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов’ю. У школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу — то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки — байдуже — найкращий пейзаж; аромат квітів — чи польових, чи садових — найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця — найбагатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь — однаково — найкраща пора року.
Кохався Копиленко в рибальстві та полюванні, але ніколи нічого не впольовував. Для нього мисливство і рибалка були просто приводом виїхати за місто на природу. Було й таке, що коли приїздив він з друзями на полювання, забував рушницю біля машини, завдавши цим клопоту друзям — шукати рушницю в лісі, коли збиралися додому. І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля машини на тому місці, звідкіля рушили на полювання.
Зате після кожного завжди метушливого й галасливого виїзду з’являлися чарівні оповідання про природу, що склали відомий цикл оповідань «Як вони поживають», виданий окремою книжкою у 1961 р.
Передчасно пішов від нас письменник, та ім’я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває пароплав з іменем О. Копиленка. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім’я О. І. Копиленка занесено в Енциклопедію світової літератури.
2) Опрацювання статті про Олександра Копиленка (с. 129).
а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
б) Словникова робота.
Наснага — творчий запал; душевна зарядка.
Митець — той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.
Шляхетний — який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний.
3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.
— Де народився і виріс майбутній письменник?
— Про що він розповідав у своїх творах?
— Про що він згадував?
— Скільки книжок видав письменник?
— Яка збірка оповідань стала найголовнішою в його житті?
— Послухайте оповідання Олександра Копиленка «Ластівка» із цієї збірки. Будьте готові до тестування.
Тестування
1. Хто є головною героїнею оповідання?
а) Оля;
б) Валя;
в) Юля.
2. За якими пташками любила спостерігати дівчинка?
а) За шпаками;
б) за солов’ями;
в) за ластівками
3. Де сиділи пташки?
а) На деревах;
б) на будинках;
в) на дротах.
4. Які пташки пішки вирушають у путь?
а) Дрозди;
б) деркачі;
в) голуби.
5. Яку пташку знайшла дівчинка?
а) Синичку;
б) ластівку;
в) горличку.
6. Що дівчинка зробила із пташкою?
а) Залишила на місці;
б) забрала додому;
в) віднесла в зоопарк.
VI. Підсумок уроку
— Яку нову тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення?
— Що нового дізналися?
VII. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрацію до прослуханого оповідання Олександра Копиленка «Ластівка».

Урок № _____ Дата _______
Тема: Людина і природа. Олександр Копиленко «Розбишака Чив» (скорочено)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати учнів помічати красу і неповторність природи; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати, уявляти описані картини; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Читай виразно, намагайся передати настрій твору!
Бджілка
Бджілка летіла,
Над вушком гуділа,
Сердито гуділа,
Ще й шепотіла:
«А хто медком ласував
І дякую не сказав?» — Не я,— сказало Ведмежа.
— Не я,— відповіло Зайча.
І Мишеня, і Кошеня
Також відповіли: «Не я, не я!»
Лиш один Юрась мовчав.
Чому мовчав, хто відгадав?
К.Гнатенко
2. Робота над скоромовкою
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка,
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої малюнки, які вони намалювали до оповідання Олександра Копиленка «Ластівка».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на попередньому уроці?
— Про що розповідав у своїх творах для дітей Олександр Копиленко?
— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Олександра Копиленка, у якому він описав поведінку одного з братів наших менших.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Гра «Передбачення»
— Прочитайте заголовок оповідання.
— Про кого може йтися в цьому оповіданні?
— Як ви розумієте слово розбишака? (Той, хто любить бешкетувати, пустувати.Той, що б’ється (про птахів).)
— Кого автор міг назвати Чивом?
Загадка на допомогу
Сірі крильця в нього є,
Дзьобом зернятка клює,
Проспівав нам «чив-чив-чив»,
З’їв зерно — і полетів. (Горобець)
2. Опрацювання оповідання Олександра Копиленка «Розбишака Чив» (с. 130–131)
1) Виразне читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Хто є його головним персонажем?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному.
Кортить оселі
Оселився вдачею
Зухвалий статечного
Звичайний безстрашного
звичка).
— Знайдіть серед прочитаних слів спільнокореневі. (Оселився, оселі)
— Знайдіть у підручнику (с.130) тлумачення слова статечний.
Статечний — розсудливий, розважливий у вчинках, поважний.
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Чому автор назвав горобчика Чивом?
— Де оселилася пташка?
— Чому письменник називає Чива розбишакою?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що письменник симпатизує Чиву? Доведіть відповідь рядками з тексту.
— Як ви гадаєте, чи засуджує автор поведінку Чива?
— На чиєму він боці: Чива чи п’ятьох горобців?
5) Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте ілюстрацію.
— Кого зобразив художник?
— Знайдіть в оповіданні уривок, якому відповідає малюнок.
6) Гра «Голосування ногами».
Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VІ. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчилися?
VІІ. Домашнє завдання
Прочитати статтю «Чи знаєш ти?» за Юрієм Дмитрієвим, дати відповідь на запитання (с.131)
Читати оповідання Олександра Копиленка «Розбишака Чив» (с. 130–131)

Урок № _____ Дата ______
Тема: Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий?»
Мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Звуконаслідувальна вправа. Гра «Що як звучить?»
Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).
Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).
Шелестить трава... (ша-ша-ша).
Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).
Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).
Повний звуків день.
2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Рак від берега задкує,
Рибка лин над ним кепкує.
— Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.
III. Перевірка домашнього завдання
— Що нового ви дізналися про горобців?
— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?
— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».
— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.
Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 84)
Фізкультхвилинка
Кря-кря-кря — танцюють каченята.
Няв-няв-няв — ходять кошенята.
Ква-ква-ква — скачуть жабенята.
Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.
Гав-гав-гав — сідають собачата.
Кар-кар-кар — літають вороненята.
Все-все-все — закінчили малята.
2. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «Хто це такий?» (с. 132)
1) Робота над загадкою.
Буркотливий, вайлуватий
В лісі ходить звір патлатий,
Одягнувши кожушину,
Мед шукає і малину. (Ведмідь)
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи впізнали ви головного героя оповідання?
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
Жвакає задерло
опудало байдуже
пооб’їдав похилиться
перемовляються скидається
— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.
Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.
4) Повторне читання оповідання учнями вголос.
— Що трапилося з ведмедем?
— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).
5) Гра «Доведи, що...».
— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:
...Ведмідь багато їсть восени.
...Звіру важко дістати ягоди.
6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».
1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?
VІІ. Домашнє завдання
Переказати зміст оповідання від імені Мишка.

Урок № ______ Дата ______
Тема: Дива в природі. Юрій Старостенко « І трапиться ж таке...»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Прочитай, поміркуй! Вислови своє ставлення до прочитаного!
Бджілка
Чого це над квітками
Схилилась дітвора? —
Малим цікаво знати,
Як бджілка мед збира!
А бджілка все кружляє,
Неначе каже нам:
— Жу-жу, жу-жу, малята, Я меду не віддам!
І забавляться з вами
Не маю я часу:
Солодку краплю меду
У вулик понесу!
Г.Бойко
2. Гра «Плутанка»
— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте «зайве» слово.
Би-ку-ки ро-на-во ша-ми
ка-ляль луб-го рах-хов
жа-ме-вед ця-ли-гор па-мав
ник-ко ро-бець-го цюк-па
ґа-дзи тел-дя ка-біл
ля-те ля-бу-ци тка-щі
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання «Хто це такий?» від імені Мишка.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Гра «Упізнай героя»
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг, Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни. (Ведмідь)
— Що ви знаєте про ведмедя?
— Як називає його Юрій Старостенко в своєму оповіданні «Хто це такий?»?
— В яку пору року ми зустрілися з Мишком?
— До чого він готувався?
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося про нові пригоди Мишка.
Фізкультхвилинка
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «І трапиться ж таке...» (с. 132–133)
1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?
— Назвіть його головних персонажів.
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем, потім — у парі одне одному
Барліг п’ятами
ненажера ведмідь
пискляткам м’якенької
пообскубував погрожували
— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.
— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’я-кенької)
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.
— З якою інтонацією будете читати оповідання?
— Чиї слова прочитаєте злякано? Чиї — з обуренням? Чиї — впевнено, голосно?
4) Виразне читання оповідання учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Як автор пише про наближення зими?
— Поясніть вислів купалися за лісом сірі хмари.
— До чого закликали звірі Мишка?
— Чому він не поспішав тікати?
— Яка пригода трапилася з Мишком?
— Хто йому допомагав?
— Визначте тему оповідання.
— Знайдіть у тексті слова, що наслідують звуки природи?
— З якою метою автор використав їх?
— Поміркуйте, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки, а чим — відрізняються від неї?
— Що письменник розповів про клопоти ведмедя?
2. Цікаво знати!
У індіанців є повір’я, що ведмеді є людською расою. І свої переконання вони підтверджують тим, що у них по п’ять пальців на лапах, всі представники їх роду мають загальні характерні особливості, а також ведмеді можуть ходити і бігати на двох лапах і у них псуються зуби від солодкого, як і в людини. За своєю психологією ведмеді найбільше схожі на людину. У ведмедя універсальна система травлення, яка пристосована до перетравлювання їжі як рослинного, так і тваринного походження. Як відомо, ведмеді взимку впадають у сплячку, і вона триває від 75 до 195 днів на рік.
VІ. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового ви дізналися?
VІІ. Домашнє завдання
Скласти оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».

Урок № _____ Дата ______
Тема: Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий?» Олександр Дерманський «Невидатних людей не буває», «Чудесний особняк», Юрій Старостенко « І трапиться ж таке...»(П.с. 92 – 96)
Мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка та Олександра Дерманського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Звуконаслідувальна вправа. Гра «Що як звучить?»
Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).
Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).
Шелестить трава... (ша-ша-ша).
Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).
Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).
Повний звуків день.
2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Рак від берега задкує,
Рибка лин над ним кепкує.
— Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.
III. Перевірка домашнього завдання
— Що нового ви дізналися про горобців?
— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?
— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».
— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.
Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи...
1934 р. родина Старостенків переїхала до нової столиці України — Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.
Але восени 1954 р., коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе — він тяжко захворів.
Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси — в пам’яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі — з письменником Олександром Копиленком.
Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу...
І ось 1958 р. з’явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про природу Карпат «Рідні гори». А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань «Ловись, рибко!».
Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації — надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».
Фізкультхвилинка
Кря-кря-кря — танцюють каченята.
Няв-няв-няв — ходять кошенята.
Ква-ква-ква — скачуть жабенята.
Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.
Гав-гав-гав — сідають собачата.
Кар-кар-кар — літають вороненята.
Все-все-все — закінчили малята.
2. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «Хто це такий?» (с. 132)
1) Робота над загадкою.
Буркотливий, вайлуватий
В лісі ходить звір патлатий,
Одягнувши кожушину,
Мед шукає і малину. (Ведмідь)
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи впізнали ви головного героя оповідання?
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
Жвакає задерло
опудало байдуже
пооб’їдав похилиться
перемовляються скидається
— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.
Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.
4) Повторне читання оповідання учнями вголос.
— Що трапилося з ведмедем?
— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).
5) Гра «Доведи, що...».
— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:
...Ведмідь багато їсть восени.
...Звіру важко дістати ягоди.
6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».
1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.
3. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «І трапиться ж таке...» (с. 132–133)
4. Олександр Дерманський «Невидатних людей не буває», «Чудесний особняк»
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?
VІІ. Домашнє завдання с. 132–133, У Перлинці с.92 - 96
Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання.
«Весну-красну зустрічаймо!»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане,
робити висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Чого це надворі блищать, мов перлини,
І чисті й прозорі весняні краплини?
Чого це пісні заспівали свої
Веселі, дзвінкі ручаї?
Чого це так сонце ясне пригріває?
Бо час чарівниці — Весни наступає!
Із сонцем яскравим привітна, ясна,
У кожну кімнату заходить... (Весна).
II. Мовленнєва розминка
1. Гра «Віднови слово»
— Прочитайте слова з пропущеними буквами.
— В цих словах уявляйте замість рисок букву Е та читайте їх!
Б_р_з_нь, в_сна, квіт_нь, чов_н, трав_нь, т_пло, з_мля, в_с_ло, сон_чко,
л_л_ка, гнізд_чко.
2. Складання скоромовки із розсипанки
Летів сів прибіг стовпчик хлопчик
на горобчик горобчик утік
(Летів горобчик,
Сів на стовпчик.
Прибіг хлопчик —
Утік горобчик.)
III. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
Де вона проходить —
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають. (Весна)
— Сьогодні на уроці позакласного читання ми будемо говорити про весну.
Чудова пора року. Про неї кажуть, що вона весела, ясна, чарівна! А з весною у наші віконця все частіше заглядає... (сонце). Сьогодні воно буде на нашому уроці. На своїх промінчиках воно принесло для вас на урок цікаві вірші, казку, прислів’я, приказки.
А які саме, про це ви дізнаєтесь протягом уроку.
IV. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу
1. Робота з виставкою книг
— Діти, зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Про що ці книги?
— Чому ви так уважаєте?
— Чи хтось із вас читав якусь із цих книг?
— Яка книжка вам сподобалася? Як вона називається? Хто її автор?
У книжки один твір чи декілька? Чи є ілюстрації? Хто їх намалював?
2. Обговорення прочитаних творів
— Одна з народних легенд розповідає, що казкова жар-птиця приносить
з теплих морів золотий ключик, яким міцно зачиняє двері домівки, куди сховалася
зима. А потім поступово відчиняє троє дверей, з яких виходять три
красеня: Березень, Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ дає
і посилає на землю. Про цих красенів ви прочитали казку «Як Квітень до Березня
в гості їздив».
1) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Назвіть дійових осіб казки.
— Чому Березень не міг дістатися до Квітня в гості?
— Що Травень порадив Березню?
— Чому Березень здивувався?
2) Читання за особами розмови Квітня з Травнем та Квітня з Березнем.
— Тепер ви знаєте, чому в нас навесні така нестійка погода. І навіть
у народі існує прислів’я: «У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить,
зверху ллє, знизу мете».
3. Робота над прислів’ями
1) Робота в групах.
— Ви готували прислів’я про весну.
Зараз ми позмагаємося. Кожна група має написати якомога більше
прислів’їв про весну. По закінченні ми визначимо групу, яка перемогла.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Від березневих дощів земля квітне.
Весна днем красна.
Вода з гір потекла, весну принесла.
2) Гра «Розсипанка».
— А тепер подивіться на дошку. Весняний вітер повіяв і розсипав слова прислів’я. Давайте складемо і прочитаємо, що ж це за прислів’я.
пташок, і, Квітень, землю, зустрічає, квітчає.
(Квітень землю квітчає і пташок зустрічає.)
4. Опрацювання нових творів
1) Робота над віршем Павла Грабовського «Веснянка».
а) Словникова робота.
Читання слів «луною» за вчителем
Буяє, проміння, ллє, блищить.
б) Самостійне читання учнями вірша.
— Що ви уявляли під час читання?
в) Виразне читання вірша учнями за строфами.
г) Робота над змістом.
— Які ознаки приходу весни є в цьому вірші?
— А як ви гадаєте, про що виграє струмочок?
2) Опрацювання оповідання І. Соколова-Микитова «Весна-красна».
Читання тексту учнями «ланцюжком». Аналіз змісту прочитаного
— Знайдіть, як описано у тексті прихід весни.
— Чому найбільше радіють птахи, квіти, діти?
Що сказано в оповіданні про граків?
— Які хлопоти навесні у хліборобів?
— Скільки пташок згадано в тексті?
— Які характерні ознаки кожної з них?
V. Підсумок уроку
— Якій порі року був присвячений сьогоднішній урок?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
VI. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Бережіть природу, діти!».
Урок № ____ Дата ______
Тема: Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля»
Мета: ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Розучування лічилки
Зозуль, зозуль, зозулиця,
Порахуй, хто жмуриться.
Де літала, кому яйця підкидала.
Раз — вільшанці, два — очеретянці,
Три — плисці, чотири — горихвістці.
Ти літаєш, то й літай,
Хто жмуриться, угадай.
2. Гра «Шифрувальники»
— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.
амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, акшатп, акравс, йавмарт.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще складене оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю українського письменника Григора Тютюнника. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка — Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівці Зінківського району на Полтавщині. Коли йому було 5 років, помер батько. З 6 років жив на Донбасі, його забрав до себе батьків брат. Дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи, і через три роки почалася війна. За знищене війною дитинство Тютюнник написав повість «Климко».
Восени 1947 р. він одержав спеціальність слюсаря і почав працювати на заводі імені Малишева в Харкові.
Невдовзі він повернувся до села — захворів на легені. Працював у колгоспі. Орав, вчив, потім завербувався на Донбас. Будував Миронівську ДРЕС, слюсарював, був шофером. Його призвали до армії. Чотири роки служив на Далекому Сході. Потім п’ять років навчався в університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею.
Серед його творів — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.
2. Опрацювання статті про Григора Тютюнника (с. 134)
Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Що писав Григір Тютюнник про оповідання?
— Чому твори цього митця надзвичайно цікаві?
— Яка тема була для Григора Михайловича найважливішою?
3. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника «Бушля» (с. 134–135, до слів «а вони сплять — розморило на дощ обох»)
1) Гра «Передбачення».
— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?
— Що означає слово бушля?
— Про це ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання Григора Тютюнника «Бушля».
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.
— Хто є головними персонажами оповідання?
— Хто така бушля?
Бушля — чапля.
— Що ви знаєте про цю пташку?
Цікаво знати!
Головний харч чапель — риба, проте не нехтують і іншими водяними істотами. Чаплі нерухомо вичікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Добова потреба у рибі — 300–500 г, але деякі ненажери можуть з’їсти і кілограм.
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному
Ущух лантух
пливтиме птаство
розморило кігтями
вичікувати лепешкою
— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? (Дієслова) Другого? (Іменники)
Довідкове бюро
Лантух — великий мішок з грубої тканини.
Лепешка, лепеха — трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр.
4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Де ми зустрілися з головним героєм?
— Що він робив біля річки?
— Які зміни в природі сповіщали про наближення дощу?
— Чому риба не клювала?
— Як автор описує танок дощу на воді?
— Чому заснув Арсен?
— Знайдіть у тексті опис бушлі.
— Чому бушля сіла Арсенові на голову?
— Прочитайте, як автор описує мирний сон Арсена та бушлі.
Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?
— Які твори для дітей написав Григір Тютюнник?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати опрацьовану частину оповідання (с.134–135).


Урок № ______ Дата ______
Тема: Паола Утевська « Лісова аптека»( П. с. 97 – 100)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Прочитай, поміркуй! Вислови своє ставлення до прочитаного!
Бджілка
Чого це над квітками
Схилилась дітвора? —
Малим цікаво знати,
Як бджілка мед збира!
А бджілка все кружляє,
Неначе каже нам:
— Жу-жу, жу-жу, малята, Я меду не віддам!
І забавляться з вами
Не маю я часу:
Солодку краплю меду
У вулик понесу!
Г.Бойко
2. Гра «Плутанка»
— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте «зайве» слово.
Би-ку-ки ро-на-во ша-ми
ка-ляль луб-го рах-хов
жа-ме-вед ця-ли-гор па-мав
ник-ко ро-бець-го цюк-па
ґа-дзи тел-дя ка-біл
ля-те ля-бу-ци тка-щі
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

Фізкультхвилинка
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання оповідання Паоли Утевської « Лісова аптека» (Перлинка с.97 – 100)
1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?
— Назвіть його головних персонажів.
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.
— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’я-кенької)
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.
— З якою інтонацією будете читати оповідання?
4) Виразне читання оповідання учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
VІ. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового ви дізналися?
VІІ. Домашнє завдання

Читати і переказувати оповідання у Перлинці с.97 – 100

Урок № _____ Дата ______
Тема: Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг» (скорочено)
Мета: збагачувати і розширювати знання учнів про життя і творчість Всеволода Нестайка; продовжити формувати читацькі навички; навчати визначати настрій твору, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням; розвивати образне мислення, творчу уяву, мовне чуття; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Нумо, діти, підведіться,
Одне одному всміхніться.
Чули, вже дзвенів дзвінок —
Починаємо урок.
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.
Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.
Ллє-ллє-ллє — чаю Аллочка наллє.
Лі-лі-лі — ось лимони на столі.
Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.
2. Робота над скоромовкою
— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова.
Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає —
Весну й сонце прославляє!
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання Григора Тютюнника «Бушля» (с.134–136).
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Гра «Розсипанка»
— Складіть прислів’я із слів. Поясніть, як ви його розумієте.
Багатство, дружба, та, найбільше, братство —
(Дружба та братство — найбільше багатство.)
— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю дитячого письменника Всеволода Нестайка, який поділиться з нами своїм рецептом дружби.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 р. в м. Бердичеві на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, загинув його батько. Йшов страшний 1933 р. і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. “Малий, худий та ще й рудий”. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок»,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через у’яву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — почав писати для дітей веселі і мудрі книги.
Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною»(1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.
2. Опрацювання першої частини оповідання Всеволода Нестайка «Просто Олесь друг» (с. 137–138)
1) Виразне читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
— Прочитайте слова одне одному, правильно наголошуючи, напівголосно. За потреби, виправте помилку товариша.
Кирпатий хлоп’ят
всміхнувся враження
виявляється вищенький
просувається штурманами
— Прочитайте дієслова, прикметники, іменники.
— Як ви розумієте слово кирпатий?
Кирпатий — говорять про людину, у якої короткий задертий догори ніс.
— Хто такий штурман?
Штурман — фахівець з водіння кораблів.
3) Повторне читання тексту учнями.
4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Якими ви уявляєте хлопчиків? Знайдіть їх опис.
— Як довго вони дружать? Що автор говорить про їх дружбу?
— Як ви розумієте виділений вислів?
— У чому поклялись одне одному Олесь і Костик?
— Яку професію вони собі обрали?
— Чому вирішили бути штурманами, а не капітанами?
— Де провели літо хлопчики?
— Який подарунок приготували їм батьки?
— Чому хвилювалися хлоп’ята?
— Яка неприємність трапилась у Костика?
— Як ви гадаєте, чи одягне Олесь форму 1 вересня?
VІ. Підсумок уроку
— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Що нового ви дізналися про письменника?
VІІ. Домашнє завдання
Переказувати 1-шу частину оповідання (с.137–138).

Урок № ____ Дата ______
Тема: Костянтин Паустовський «Кошик з ялиновими шишками»
(Перлинка с. 100 – 106)
Мета: ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Костянтина Паустовського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Розучування лічилки
Зозуль, зозуль, зозулиця,
Порахуй, хто жмуриться.
Де літала, кому яйця підкидала.
Раз — вільшанці, два — очеретянці,
Три — плисці, чотири — горихвістці.
Ти літаєш, то й літай,
Хто жмуриться, угадай.
2. Гра «Шифрувальники»
— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.
амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, акшатп, акравс, йавмарт.
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми будемо знайомитися з творчістю письменника Костянтина Паустовського. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
2. Опрацювання статті про Костянтина Паустовського (с. 100)
Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
3. Опрацювання оповідання Костянтина Паустовського «Кошик з ялиновими шишками» (с. 100–106 )
1) Гра «Передбачення».
— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.
— Хто є головними персонажами оповідання?
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
4. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?

VII. Домашнє завдання
Виразно читати оповідання у Перлинці (с.100–106).
Урок № _____ Дата _______
Тема: Пригоди. Микола Трублаїні «Яшка і Машка»
Мета: ознайомити учнів з творчістю Миколи Трублаїні; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Джміль на склянку з джемом сів,
Ґедзь до нього підлетів,
І дзвінка пішла розмова.
Першим ґедзь промовив слово:
«Що, солодкий джем із грушки?»
«З’їм його я самотужки!»
Джміль дзижчав, що було сили,
Поки склянку не закрили.
2. Гра «Утвори слово»
— Додайте до складу букви, утворіть нові слова.
Очі — (ов)очі;
рій — (об)рій;
він — (дз)він;
міль — (дж)міль;
кіл — (со)кіл;
так — (лі)так;
парк — парк(ет);
жир — жир(аф);
крок — крок(одил);
лимон — лимон(ад);
кит — кит(иця).
III. Перевірка домашнього завдання
Вправа «Мікрофон»
Учні обмінюються думками про те, хто такий справжній друг.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми поринемо у захопливий світ мандрів. Допоможе нам у цьому письменник — мандрівник Микола Трублаїні.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 100)
2. Опрацювання статті про Миколу Трублаїні (с. 139)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями
— Де пролягали маршрути подорожей Миколи Трублаїні?
— Які збірки оповідань для дітей належать перу письменника-мандрівника?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання оповідання Миколи Трублаїні «Яшка і Машка» (с. 139–140)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте заголовок: із захопленням; з радістю; зі здивуванням.
— Про кого йтиметься в цьому оповіданні?
Загадка-помічниця
На дереві грається,
Угору піднімається,
На хвості гойдається.
І зветься це малятко
Веселе... (мавпенятко).
2) Виразне читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які почуття воно у вас викликало?
— Хто є головними персонажами оповідання?
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.
Негр вниз
боцман миттю
звисаючи вправний
фізкультурник улюбленцями
— Прочитайте тлумачення слова боцман у підручнику (с.140).
— Назвіть два найкоротших слова. (Негр, вниз)
— Яке слово найдовше? (Фізкультурник)
— Назвіть слово з подовженим м’яким приголосним звуком. (Миттю)
4) Читання тексту учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Як мавпочки опинилися на пароплаві?
— Прочитайте опис мавпочок. Хто дав їм імена?
— Як команда пароплава ставилася до мавпочок?
— Що найбільше любив Яшка?
— Які уподобання були у Машки?
— Чи симпатизує автор мавпочкам? Доведіть свою думку.
6) Гра «Хвиля».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.
VI. Підсумок уроку
— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Що нового і цікавого дізналися?
VII. Домашнє завдання
Переказувати оповідання (с.139–140).

Урок № _____ Дата ______
Тема: Пригоди. Микола Трублаїні «Омар»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність мислити словесно художніми образами; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Індики іволзі белькочуть:
— Індики до зерна охочі.
І борода індику личить,
Ідем — Іванка їсти кличе.
2. Читай виразно!
Коники
За городами у лузі
Славні коники живуть.
Добре нам уже відомі,
Хоч нікого не везуть.
— Це тварина?
— Ні!
— Це птаха?
— Ні! Така собі комаха!
О.Палійчук
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання Миколи Трублаїні «Яшка і Машка» (с.139–140).
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з неймовірними пригодами кумедних мавпочок Яшки і Машки, про яких так захоплююче розповів нам письменник-мандрівник Микола Трублаїні.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання оповідання Миколи Трублаїні «Омар» (с. 140–141)
1) Гра «Передбачення».
— Спробуйте передбачити, які пригоди чекають на мавпочок.
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які почуття воно у вас викликало?
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному
Ляснув викидала
Зойкнула клешнями
Довжелезні дражнячись
Розмальований розставленими
— Прочитайте всі дієслова.
— Знайдіть іменник, прикметник.
— Знайдіть слова із префіксом роз-. Поясніть правопис цих слів.
Фізкультхвилинка
4) Читання оповідання учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Як відбулося «знайомство» Яшки з омаром?
— Чим завершилося їхнє «спілкування» для мавпочки?
— Як поводився Яшка біля омара, що сушився на сонці?
— Поміркуйте над словами боцмана. Як ви їх розумієте?
— Знайдіть опис омара.
— Що ви знаєте про цього рака?
2. Цікаво знати!
Біля берегів Африки, Америки і Європи живуть величезні раки — омари. Європейський омар буває завдовжки до 50 см і масою 11 кг. Американський омар — завдовжки до 60 см, масою до 15 кг. На передній парі ходильних ніг омара знаходяться потужні клешні. Одна з них сильніша — дробляча, інша — ріжуча.
Європейський омар зустрічається в Чорному морі на скелястих і галькових грунтах на глибині 30–80 м. Удень омар ховається серед каменів, а вночі полює на молюсків, черв’яків, креветок та інших морських безхребетних. Зростає він повільно, досягаючи статевої зрілості тільки на шостому році. Самка відкладає (на черевні ніжки) близько 32 тисяч ікринок, з яких через рік виходять личинки, що плавають.
Американський омар мешкає біля берегів Північної Америки.
Омари мають здатність до аутотоміі (самокалічення) і до регенерації. У великих омарів повна регенерація клішнів відбувається тільки через два роки після їх утрати. Омарів розводять у спеціальних водоймах.
3. Гра «Буксир»
Створюється пара з «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.
VI. Підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше здивувало?
— Що примусило усміхнутися?
— Що повчального є в цьому оповіданні?
VII. Домашнє завдання
Переказувати оповідання (с.140–141):
1-ша група — від імені Яшки;
2-га група — від імені боцмана.

Урок № ____ Дата _____
Тема: Пригоди. Микола Трублаїні «Шоколад боцмана»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Рі-рі-рі — що ти бачиш угорі?
Рю-рю-рю — бачу ясную зорю.
Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?
Ря-ря-ря — небо синє, як моря.
Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?
Ри-ри-ри — там літають комарі.
Ра-ра-ра — з комарами мошкара.
Ра-ра-ра — розбігаймось до утра!
2. Робота над скоромовкою
Соня смажила млинці,
Ось і тісто на руці.
Як з роботи прийде тато —
Хай він з’їсть млинців багато.
3. Прочитай і зрозумій!
Хто розплутає слова?
За струмком дзюрчить село,
Небо
В сонечко зійшло,
У ставку сплеснувся шпак,
У садку співа щупак,
Вистрибнув на півня пліт,
Кукурікнув сірий кіт,
Сіла квітка
На бджолу,
Дуб старий
Спиляв пилу...
Хто ж розплутає слова?!
Ви не зможете бува?
В.Шаройко
III. Перевірка домашнього завдання
Робота в групах. Гра «Хто краще?»
Учні в групах переказують оповідання Миколи Трублаїні «Омар» (с.140–141):
1-ша група — від імені Яшки;
2-га група — від імені боцмана.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Дивовижні пригоди Яшки і Машки тривають. Сьогодні ми дізнаємося про ще одну витівку цих невгамовних мавпочок.
— Відгадайте загадку — і ви дізнаєтеся, на що спокусилася Машка.
Чорна плитка, y
Золота накидка,
Подарунок до свят,
Це — ... (шоколад).
Фізкультхвилинка
V. приймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання оповідання М. Трублаїні «Шоколад боцмана» (с. 141–142)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву оповідання.
— Спробуйте здогадатися, кому дістанеться шоколад. Чому ви так уважаєте?
2) Читання учнями зачину оповідання (с. 141).
Довідкове бюро
Каюта — житлове приміщення на кораблі для команди та пасажирів.
3) Робота в групах.
— Розгляньте малюнок і складіть продовження оповідання.
4) Гра «Хто краще?».
Кожна група презентує складене продовження оповідання.
5) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання учнями оповідання до кінця (с.142).
— Що вас розвеселило?
— Які картини ви уявляли, дочитуючи оповідання?
— Якою ви уявляєте Машку на початку оповідання?
— Спробуйте описати почуття Машки в ті хвилини, коли вона сиділа на щоглі.
— Які пригоди (несподівані, непередбачені події) трапилися з Яшкою і Машкою під час морської подорожі?
2. Хвилинка творчості
Гра «Актори»
— Продемонструйте один із епізодів про неймовірні пригоди Яшки і Машки за прочитаними творами Миколи Трублаїні.
VI. Підсумок уроку
— Чим сподобалися вам твори Миколи Трублаїні?
— Чи хотіли б ще зустрітися з героями його творів?
VII. Домашнє завдання
Читати та переказувати оповідання
Уявіть себе режисерами. Як би ви побудували сценарій кінофільму за прочитаними творами Миколи Трублаїні? Яким би показали автора оповідань, яку роль йому відвели б?

Урок № ______ Дата ______
Тема: Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!»
Мета: розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи їх з творами про природу; розвивати вміння уважно слухати — розуміти читання вчителя та навички правильного свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, чуйність і доброту.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку
— Прочитайте записану на дошці тему уроку. Перед вами — «павутинка» зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.
Бе жіть ро ді
ре при ду, ти!
(Бережіть природу, діти!)
— Як ви розумієте ці слова?
Шановні друзі! Сьогоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер. Ми будемо читати твори про природу. І, сподіваюсь, ще більше переконаємось, що ми природі не сусіди, ми — часточка природи, і від знань про неї і бережливого ставлення до неї залежить і наше щасливе життя, майбутнє всієї нашої планети Земля.
III. Актуалізація читацького досвіду школярів
Робота з виставкою книжок
— Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?
— Книжки яких авторів представлені на виставці?
— Твори яких авторів ви вже читали?
— Які назви мають книжки? (За завданням учителя учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки (заголовок, автор, ілюстрації), вибирати потрібну книжку за окресленими показниками, співвідносити їх і на основі цього робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у книжці творів.Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона буде читати самостійно.)
ІV. Обговорення прочитаних творів за темою
1. Вірш Петра Сотниченка «Вмійте природу любити»
— До чого нас закликає автор?
— Що кожен з вас може зробити для збереження природи?
2. Вірш Лідії Компанієць «Бідолаха»
— Чому вірш має таку назву?
— Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки. З якою інтонацією ми будемо читати ці слова?
— Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.
— Давайте разом спробуємо розгадати анаграми.
РОВОНА ЦЯНИСИ ГОБЕЦЬРО РОКАСО ТЕЛДЯ ТІЛАСВКА
(ворона) (синиця) (горобець) (сорока) (дятел) (ластівка)
3. Гра «Склади прислів’я»
На картках написані слова, з яких, розставивши їх у певному порядку, діти мають скласти прислів’я і прочитати його.
багато Де там немає пташок, комашок.
(Де багато пташок — там немає комашок.)
4. Вірш Надії Красоткіної «Бережімо»
1) Словесне малювання картин, які викликав цей вірш.
2) Робота над виразністю читання.
Фізкультхвилинка
V. Опрацювання нового твору — п’єси-казки Анатолія Давидова «Лісовий народець»
1. Словникова робота
Хащі — густий, непрохідний ліс.
Сопілочка — український народний духовий музичний інструмент з дерева або очерету, що має форму порожнистої трубочки з отворами.
Юннати — юні дослідники природи.
Розпач — почуття безнадії, відчай.
2. Читання та обговорення п’єси-казки
— Хто з персонажів вам сподобався? Чому?
— Як звали казкового хлопчика-лісовичка? Хто його помічники?
— Знайдіть опис лісових помічників. За допомогою чого він збирає своїх помічників?
— Хто прийшов у гості до лісовичка?
— Яку обіцянку дали юннати Озивайку?
— Що цікавого зі світу природи розповів автор?
3. Читання п’єси-казки за особами
Визначення головної думки
— Чого вчить нас казка? Чому потрібно берегти природу?
4. Робота в групі. Гра «Установи порядок подій»
Петько Чебрець привів юннатів.
Будемо дбайливо охороняти ліс.
Давненько не збирав я своїх помічників.
5. Інсценізація зустрічі хлопчика з юннатами
VI. Підсумок уроку
— Які твори про природу, про красу і дбайливе ставлення до природи вам найбільше сподобалися? Хто їх автори? Яка основна думка об’єднує ці твори?
— Любов до природи виявляється не тільки в красивих словах, але й у красивих учинках. Чи замислювалися ви над цим раніше? (Відповіді учнів.)
VII. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Рідна мати моя...».

Урок № _____ Дата ______
Тема: Загадки в природі. Євген Гуцало «Прелюдія весни» (уривок)
Мета: ознайомити учнів із творчістю українського письменника Євгена Гуцала; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати розуміти і уявляти описані письменником картини; розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ло-ло-ло — я люблю своє село.
Ічка-ічка-ічка — протікає в ньому
річка.
Си-си-си — є зелені в нас ліси. Бе-бе-бе — є і небо голубе.
Хи-хи-хи — ми маленькі дітлахи.
Емо-емо-емо — ми природу
збережемо.
2. Робота над скоромовкою
Гном в гаю гуляв годину,
Назбирав грибів корзину.
Йшла Ганнуся в гастроном, Крокував назустріч гном.
Ніс з грибами він корзину,
Дав Ганнусі половину.
III. Перевірка домашнього завдання
Робота в групах. Гра «Кращий режисер»
Учні пропонують побудований сценарій кінофільму за прочитаними творами Миколи Трублаїні. Обирають кращий сценарій.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Бесіда
— Чи любите ви загадки?
— Які загадки ви знаєте?
— З раннього дитинства, з перших своїх кроків до пізнання навколишнього світу і до глибокої старості людина послуговується загадками як стимулювальним засобом для гармонійного розвитку особистості.
У загадках — цих краплинах мудрості поколінь — з великою повнотою віддзеркалюються творчий геній, душевна краса, гострий розум, доброзичлива фантазія українського народу, його художня обдарованість, бо невичерпною є криниця народної мудрості.
— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю українського письменника Євгена Гуцала, який учитиме нас знаходити загадки у навколишньому світі.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 100)
2. Опрацювання статті про Євгена Гуцала (с. 142)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Які книжки створив митець для дітей?
— Які з них ви читали?
3. Опрацювання оповідання Євгенія Гуцала «Прелюдія весни» (с. 143–145)
1) Читання оповідання комбінованим способом (учитель, учні).
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які картини ви уявляли, читаючи його?
— Які почуття воно у вас викликало?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім напівголосно — у парах одне одному, правильно наголошуючи
Шпора хлів
країна перелаз
дещиця засурмив
цямрина пригорщі
прелюдія мерехтливим
— Прочитайте тлумачення слів першого стовпчика у підручнику (с.143–145).
— Прочитайте тлумачення і доберіть до них слова з другого стовпчика.
Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. (Пригорщі)
Будівля для свійської худоби та птиці. (Хлів)
Частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують т. ін. через неї. (Перелаз)
3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».
— Де і коли відбувалися описані події?
— Чим особливий прочитаний тобою твір?
Фізкультхвилинка
4) Гра «Квіточка».
Читає учень, на парту якого впала квіточка.
5) Гра «Відшукай загадки».
Учні відшукують у тексті загадки і відгадують їх.
6) Робота в парі.
— Перегляньте прочитане оповідання Євгена Гуцала. Визначте тему твору.
— Чи згодні ви із думкою, що письменник уміє спостерігати за природою, описувати її? Доведіть свою відповідь прикладами з тексту.
7) Робота за ілюстрацією.
— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.
— Можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.
VI. Підсумок уроку
Всі ви, діти — молодці!
Гарно працювали.
Але дзвоник пролунав, Він мені і вам сказав,
Що урок вже час кінчати,
Треба йти відпочивати.
VII. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрації до оповідання Євгенія Гуцала «Прелюдія весни» (с.143–145).

Урок № _____ Дата _______
Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки»
Мета: ознайомити учнів з творчістю Юрія Збанацького; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Прочитай виразно!
Мати просить в Саші: «Син!
Ти сходи у магазин!
Купиш сир, ситро, сирок,
І яєць один лоток,
М’яса, сухарів, редиски,
Сині сливи і іриски,
Ще насіння, сіль, сирок,
І смородину, синок,
Трохи сала й ковбасу!»
«Мамо, я ж не донесу!»
2. Робота над скоромовкою
Моркву, перець і гарбуз
Посадив старий дідусь.
Пестив їх та поливав —
Гарний урожай зібрав.
— Прочитайте скоромовку мовчки повільно; із захопленням; зі здивуванням, швидко.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, які вони виконали, ілюструючи оповідання Євгена Гуцала «Прелюдія весни».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення із творчістю українського письменника Юрія Збанацького.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка — Юрій Оліферович Збанацький народився в селі Борсуків на Чернігівщині. Зростав на берегах відомої «зачарованої Десни». Батько письменника — учасник першої світової війни — був поранений, довго хворів і рано помер. Мати за своє життя зазнала багато горя: поховала чотирьох маленьких дітей, у роки війни проводжала сина у партизанський загін і чекала, чекала...
Ріс Юрко здібним і цікавим хлопчиком, вирізнявся великою спостережливістю, надзвичайною пам’яттю та кмітливістю. З дитинства полюбив пресу. Запам’ятався йому той день, коли листоноша приніс до хати газету, на якій було написано: «Збанацькому Юрку». Це батько виконав обіцянку: передплатив для сина газету. Скільки-то було радості! До хати тепер часто сходилися сусіди, щоб послухати, про що читає малий Юрко.
У роки Вітчизняної війни Юрій Оліферович організував партизанський загін, а потім командував великим партизанським з’єднанням імені Щорса. Виданий зрадником, Ю. Збанацький потрапляє до рук німців. За період дев’ятимісячного ув’язнення він пройшов через Чернігівську тюрму, Яцевський концтабір, голод і тортури. Осінньої ночі 1942 р. Юрію Оліферовичу вдалося втекти з-за колючого дроту.
Восени 1942 р. німці схопили матір письменника Євгенію Вікторівну. Розшукуючи заарештованого сина-підпільника, вона потрапила в гітлерівську тюрму. Ні погрози, ні катування не змусили цю мужню жінку видати сина. Її було страчено. Згодом ці події ляжуть в основу повісті «Єдина». Від рук фашистів загинув також рідний брат Юрія Збанацького Василь, якому було лише чотирнадцять років.
Та особисте горе не зломало письменника. Він пише нариси, оповідання, повісті, а між боями читає їх солдатам. Таких творів налічувалося вже до двадцяти, але в одному з боїв рукописи згоріли.
Після війни Ю. Збанацький працював старшим викладачем і деканом факультету мови та літератури Київського педінституту, кілька років керував літературною студією.
Одна за одною виходили книжки для дітей, яких налічується понад двадцять. Справжнім початком письменницької біографії Ю. Збанацького стала повість «Таємниця Соколиного бору», а своєрідним її продовженням — повість «Літо Соколиного бору».
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання статті про Юрія Збанацького (с. 145)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Про яку «незриму ниточку» говорив письменник?
— Які твори письменника для юних читачів здобули широку популярність?
3. Опрацювання оповідання Юрія Збанацького «Лелеки» (с. 146–147, до слів «... Ніяк не могло зважитися злетіти вгору...»)
1) Читання оповідання комбінованим способом (учитель, учні).
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Хто є його головними персонажами?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.
Город отава
снують заздрісно
знічене покартала
збентежене клекотіння
суховерхому
— Доберіть синоніми до слова знічене (збентежене); картала (лаяла).
— До якого слова це тлумачення: поспішно рухаються у різних напрямках назад і вперед? (Снують)
— Яке слово складається з двох частин? (Суховерхий) Поясніть його значення.
— Знайдіть тлумачення слова отава у підручнику (с.147).
3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Де жили лелеки?
— Як автор спостерігав над їхнім кружлянням?
— Яку пісню співав?
— Чому мусив її перервати?
— Що незвичного він помітив у гнізді?
— Як пташеня дивилось у небо? Чого воно чекало?
— Чому старі лелеки не принесли з собою сніданку?
— Як вони почали виховувати дитя?
— Хто приніс йому обід?
— Чи вдалося лелеченяті полетіти разом із сім’єю?
VІ. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам урок?
— Чи хочете ви дізнатися про подальшу долю лелечати?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати оповідання (с.146–147, до слів «...Ніяк не могло зважиться злетіти вгору...»).

Урок № _____ Дата _____
Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Юрія Збанацького; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ра-ра-ра: дуже рада дітвора.
Арк-арк-арк: ми поїдем в зоопарк.
Ро-ро-ро: доберемось на метро.
Ру-ру-ру: в зоопарку кенгуру.
Ру-ру-ру: риє кріт собі нору.
Ру-ру-ру: заєць обдира кору.
Ра-ра-ра: закінчилася в нас гра.
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
Милувалась дуже-дуже
Наче в дзеркало в калюжу.
Білі зуби, коса довгенька,
Та сукня гарна, зелененька.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання оповідання Юрія Збанацького «Лелеки» (с.146–147) (до слів «...Ніяк не могло зважиться злетіти вгору...»).
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
У червоних чобітках,
В білому халаті,
Він весною прилетів
І сидить на хаті. (Лелека)
— Чи хвилюєтеся ви за долю лелеченяти?
— Чи вдасться йому злетіти з гнізда?
— Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання оповідання Юрія Збанацького «Лелеки» (с. 147–149)
1) Гра «Передбачення». Робота в групах.
— Складіть продовження оповідання.
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями.
— Чи справдилися ваші передбачення?
— Чиє продовження є найближчим до авторського?
3) Словникова робота.
— Прочитайте у правому стовпчику тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівого стовпчика.
Притьмом даремно, не досягнувши мети
Глитало теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи
Ірій дуже швидко, поспіхом
Марно жадібно, квапливо ковтало
Фізкультхвилинка
4) Повторне виразне читання оповідання учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Якими спостереженнями із життя лелек поділився з вами автор?
— Коли він розповідає про лелек із захопленням, а коли — з тривогою?
— Яке горе спіткало лелечу сім’ю?
— Які думки і почуття викликала у вас розповідь про це?
— Простежте, як змінювався настрій у лелеченяти.
— Якою була лелечиха?
— Що вас найбільше вразило в її поведінці?
6) Гра «Засічка-кидок»
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз, але не більше трьох разів.
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
2. Гра «Живі картини»
— Опишіть картину останньої зустрічі лелечихи з лелеченям шляхом постановки «живих картин».
3. Гра «Голосування ногами»
Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VI. Підсумок уроку
— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що нового і цікавого дізналися?
VII. Домашнє завдання
Скласти розповідь про те, як склалася доля лелечати.
Виразно читати оповідання с. 147–149

Урок № ______ Дата ______
Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Галина Демченко «Лелеки» (скорочено)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати зв’язне мовлення; образне мислення; виховувати турботливе ставлення до птахів.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Читай виразно і чітко!
ШКіДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап
Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп,
А за цапом дід, дід З батурою хтось, хтось.
Цап як скаче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: «Ме! Ме!»
За ним Рябко: «Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав!»
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
«Зебра, заєць, зубр, змія —
Тут їх всіх побачу я!»
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу складену розповідь про те, як склалася доля лелечати.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми розширимо свої знання про життя лелек. Допоможе нам у цьому українська письменниця Галина Демченко.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання тексту Галини Демченко «Лелеки» (с. 149–151)
1) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які картини ви уявляли, читаючи оповідання?
— Коли найбільше хвилювалися за молодих лелек?
2) Словникова робота.
Робота в парі
— Прочитайте слова лівого стовпчика. Знайдіть тлумачення до них у правому стовпчику.
Луговина те що смугою оточує що-небудь, облямівка
Обабіч бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить
Кайма поросла травою і кущами лука
Копирсатися з обох боків, на обидва боки
Віщувати встромляти що-небудь гостре в середину чогось, відокремлювати шматки, частинки
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».
4) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.
— Де дівчинка побачила лелек?
— Знайди опис цих птахів.
— Чим відрізнялися молоді лелеки?
— Розкажіть, як лелеки збиралися в далеку дорогу і яке лихо спіткало лелечу зграю.
— У чому виявилася турбота і справжня дружба між птахами?
— Поміркуйте, що могло б статися з молодим лелекою, якби до нього поставилися байдуже?
2. Цікаво знати!
Цей великий красивий птах із сніжно-білим і чорним оперенням здавна живе біля житла людини. Довірливість, вірність тим самим місцям гніздування викликали у людей любов до лелек. З радістю зустрічають люди лелек навесні, коли ті повертаються до старих гнізд. Лелека білий прилітає на місце гніздування досить рано — починаючи з середини березня і до кінця квітня. Лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда, мостять на дахах будівель, на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть багато років.
Лелек часто можна бачити в гнізді, де вони сидять або стоять на довгих тонких ногах (а то й на одній), іноді видаючи тріскучі звуки, які виникають від ударів однієї частини дзьоба об другу. Дорослі лелеки голосу не мають.
Живляться лелеки не тільки жабами, як дехто вважає. Їхньою їжею є миші-полівки, ховрахи, багато різних комах, особливо водяних, саранових. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству. Підраховано, що протягом дня лелеки приносять їжу місячним пташенятам 9 разів.
З відкладених навесні 2–7 (найчастіше 4) білих яєць, які птахи насиджують по черзі, через місяць вилуплюються голі, безпорадні пташенята. На відміну від дорослих птахів вони мають голос — пищать.
Перед відльотом у теплі краї на зиму лелеки збираються у зграї. У вересні-жовтні вони залишають місця гніздувань і відлітають на південь, в Африку. Живе лелека близько 20 років.
3. Робота в парі
— Порівняйте оповідання Юрія Збанацького та Галини Демченко про лелек. Якою темою їх об’єднано? Що спільного й відмінного у поведінці птахів у цих творах?
— Поділіться одне з одним враженнями від оповідання Юрія Збанацького «Лелеки».
4. Гра «Буксир»
Створюється пара із «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.
VI. Підсумок уроку
— Чим сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового на ньому дізналися?
— Який висновок для себе зробили?
VII. Домашнє завдання
Стисло переказувати оповідання від імені Лелечича (с.149–151).

Урок № ____ Дата _____
Тема: Будь природі другом. Василь Чухліб «Равлик»
Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Василя Чухліба; розкрити красу і своєрідність його творів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, інтуїцію читача; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Гра «Віднови вірш»
Хатка
Равлик-син прийшов до татка: (Равлик-син прийшов до татка:
То не влізуть в неї ріжки. — Затісна у мене хатка,
Якщо виросту ще трішки, Якщо виросту ще трішки,
— Затісна у мене хатка, То не влізуть в неї ріжки.
Глянув батько на хатинку: Глянув батько на хатинку:
Підростає хатка теж. — Не журися, любий синку,
Бо не тільки ти ростеш, Бо не тільки ти ростеш,
— Не журися, любий синку, Підростає хатка теж.)
П.Сорока
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують оповідання Галини Демченко «Лелеки» від імені Лелечича (с.149–151).
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми відкриємо ще одну сторінку української дитячої літератури. Ознайомимося з життєвим і творчим шляхом Василя Васильовича Чухліба.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому в серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.
Районна газета «Правда Остерщини» опублікувала перший вірш Василя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу «Малятко», і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом з творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Відтоді письменник не полишає працювати для дітей. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них — про природу. Живе Василь Чухліб у Києві. Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки 1996 року.
2. Опрацювання статті про Василя Чухліба у підручнику (с. 151)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Якими мовами перекладені оповідання Василя Чухліба?
— До чого вони закликають?
— У яких книжках письменник розповів про різноманітні випадки із життя дітей?
3. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Равлик» (с. 152–153)
1) Гра «Упізнай героя».
Лізе-лізе потихеньку,
Тягне гору помаленьку,
А коли лякається —
У горі ховається. (Равлик)
2) Робота над заголовком.
— Промовте заголовок: із захопленням; із радістю; зі здивуванням; з невдоволенням.
3) Читання оповідання учнями в парах одне одному.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Який настрій воно у вас викликало?
— Хто є головними персонажами оповідання?
Фізкультхвилинка
4) Словникова робота.
— Доберіть синоніми до слів: вигулькнув (з’явився); упертюх (упертий, непоступливий, настирливий); здолати (перемогти, підкорити).
5) Повторне читання оповідання учнями вголос.
— Про яку подію із життя Тетянки розповів автор?
— Що вас зацікавило у творі?
Цікаво знати!
Одними з найдавніших жителів планети є равлики. Учені стверджують, що ці крихітки з’явилися більше 500 мільйонів років тому. Вони можуть адаптуватися до будь-якого середовища, не вимагають багато їжі. Равлики живуть у середньому близько 15 років. Їх життєздатність уражає: під час несприятливих умов вони можуть впасти у сплячку навіть на півроку! З настанням холодного періоду року молюск утягує ногу і голову в раковину, сховавшись попередньо під листя або в землі. Вхід закривається слизом, який з часом твердне. Триває цей сон аж до настання весни. Таким чином, равлики можуть переносити сильний холод і спеку. Приміром, садові представники можуть витримувати температури аж до –120 °С. З настанням теплої пори року равлики прокидаються і жадібно накидаються на їжу. Вони розмножуються шляхом відкладання яєць. Равлики не здатні жувати, вони перетирають їжу своїми 25 тисячами зубами, які розташовані у вигляді терки.
Їдять вони все: маленьких личинок, траву, листя, черв’яків. П’ють ці створіння не тільки ротом, але і за допомогою зовнішніх покривів шкіри. Висушені екземпляри за шість годин ввібрали через слизову оболонку таку кількість води, яка дорівнює половині всієї їхньої ваги. Цікавий факт! У Франції живе бургундський равлик, який узимку в мороз і влітку в посуху спить, але, коли йде теплий тихий дощ, він починає «співати» — видає такі звуки, які нагадують мелодійний спів.
Равлики володіють однією дуже неприємною для тварин і людини особливістю, яка виявляється в основному навесні: вони є переносниками паразитів: стрічкових черв’яків і глистів.
6) Робота в групах. Читання оповідання за особами.
— За допомогою інтонації передайте здивування, радість, невдоволення Тетянки та розсудливість тата.
— Як ви розумієте зміст виділених слів?
4. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчає нас це оповідання?
— Який висновок для себе зробили?
VII. Домашнє завдання
Переказувати оповідання: 1-ша група — від імені Тетянки; 2-га група — від імені равлика.

Урок № _____ Дата _____
Тема: Все так цікавонавкруги. ДмитроЧередниченко «Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик»
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом відомого українського письменника і перекладача Дмитра Чередниченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність мислити словесно художніми образами; виховувати допитливість, шанобливе ставлення до старших.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Зі сметаною в обід
Дерунів об’ївся дід.
Да-да-да, ді-ді-ді,
Дерунів об’ївся дід.
2. Робота над чистомовкою
Ці-ці-ці — вода бистра у ріці.
Ду-ду-ду — з дідом ловити рибу я іду.
Ку-ку-ку — сядем з ним на бережку.
Ся-ся-ся — зловив дідусь карася.
Ин-ин-ин — на гачку у мене лин.
Рю-рю-рю — смачну юшку наварю.
3. Гра «Добавлянка»
Серед лісу, де пеньочок,
Із землі росте... (грибочок).
Мають діток всі звірята.
У пташок є теж малята!
У відгадки будем грати
І тваринок називати.
У ведмедів... (ведмежата),
А у білок... (білченята),
В качки семеро... (качат),
А у курки сім... (курчат),
В мишок дітки... (мишенята),
А у пташок... (пташенята),
В корівки... (телятко),
А у коника... (лошатко).
III. Перевірка домашньогозавдання
Учні переказують оповідання від імені Тетянки, а потім — від імені равлика.
— Чи збігаються погляди Тетянки і равлика на те, що сталося? Поясніть свою відповідь.
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Послухайте вірш.
ПРО ВСЕ НА СВІТІ ХОЧУ ЗНАТИ
Куди пливуть хмаринки волохаті?
Куди й звідкіль летять птахи крилаті?
Чому понад усе нас любить мати?
Чом сон у руку годі нам спіймати?
Чому весна приходить за зимою,
І розцвітає яблуня красою,
І трави покриваються росою,
І літо вслід ступає за весною?
Чом колос виростає із зернини?
Чом у воді лиш плавають рибини?
Про що веселка з гаєм розмовляє?
Для кого соловейко так співає?
Чом часто і сміємось ми, і плачем?
Чом щось бува холодним і гарячим?
Чом карі й голубі бувають очі?
Чому є білі дні і чорні ночі?..
Про все-усе на світі хочу знати.
Н.Бугай
— Як можна назвати героя вірша?
— Яка його головна риса?
— Сьогодні ми познайомимося із таким допитливим хлопчиком. Допоможе нам у цьому відомий український письменник і перекладач Дмитро Васильович Чередниченко.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання статті про Дмитра Чередниченка (с. 153)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Чим приваблюють читачів твори Дмитра Чередниченка?
2. Опрацювання оповідання Дмитра Чередниченка «Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик» (с. 153–156)
1) Читання оповідання комбінованим способом.
У процесі комбінованого читання (читає учитель; діалог — заздалегідь підготовлені учні) учні ознайомлюються зі змістом оповідання.
— Хто є головними героями оповідання?
— Який настрій викликало у вас це оповідання?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному
Кушир шугає
холоші телевежа
погуцикав метикують
застукаємо кувалдочка
— Яке слово складається з двох частин? (Телевежа)
— Знайдіть відповідні слова до поданих тлумачень.
Штанина, частина штанів, яка надягається на одну ногу. (Холоша)
Думають, розмірковують, обдумують. (Метикують)
Швидко пересувається в повітрі. (Шугає)
Підстрибував, підскакував. (Погуцикав)
— Знайдіть тлумачення слова кушир у підручнику (с.154).
Фізкультхвилинка
3) Робота в парі.
Підготовка до виразного читання оповідання.
— У якому темпі, яким тоном будете читати оповідання?
— З якою інтонацією читатимете слова Івасика? А дідуся Тарасика?
4) Виразне читання оповідання учнями за особами.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Знайдіть і прочитайте опис зовнішності Івасика й дідуся.
— Який художній засіб використав у ньому письменник?
— З якими запитаннями хлопчик звертався до дідуся?
— Як можна знайти відповіді на них?
6) Складання характеристики Івасика і дідуся Тарасика.
Добрий
терплячий Івасик
кмітливий
допитливий
невгамовний Дід
люблячий
турботливий
дотепний Тарасик
мудрий
життєрадісний
7) Гра «Голосування ногами».
Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
8) Робота за ілюстрацією.
— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.
9) Гра «Чиї це слова?».
«А куди ховаються рибки від дощу?» (Івасика)
«Я вже й підкрадався та придивлявся» (Дідуся Тарасика)
«А риби вранці вмиваються?» (Івасик)
«А разом — наче зелений гребінець» (Івасик)
«На крилах перелетимо» (Дідусь Тарасик)
10) Гра «Земля — небо».
За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати.
VI. Підсумок уроку
— Яке оповідання ми опрацювали?
— Що нового, цікавого дізналися з цього оповідання?

Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання. «Рідна мати моя...»
Мета: формувати навички виразного декламування віршів; розширити знання учнів про святкування Дня Матері в Україні; розвивати фонематичний та iнтонацiйний слух, гнучкість артикуляційного апарату; виховувати почуття чуйності та ввiчливостi до матерів, бабусь, жінок, формувати почуття гордості за свята та традиції українського народу.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ло-ло-ло — весняне сонце припекло.
Ли-ли-ли — у лісі квіти розцвіли.
Аї-аї-аї — не змовкають птахи в гаї.
Си-си-си — лунають дитячі голоси.
Ри-ри-ри — гудуть у полі трактори.
Ай-ай-ай — буде гарний урожай.
Ні-ні-ні — раді люди всі весні.
2. Робота над скоромовкою
Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.
IІІ. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.
ІV. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу
— Що вам відомо про це свято? Чому його відзначають саме цього дня?
— Молоду американку Анну Джервіс спіткало страшне лихо — передчасно пішла з життя її мати. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку, аби мали люди на рік один день, коли б усі вшановували і матір-неньку, і матір-землю, і Матір Божу.
І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті, 1914 р. Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята — Дня Матері.
Уперше в Україні це свято відзначали в 1929 р. у Галичині. Символом пам’яті в цей день стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла — померлій.
V. Обговорення прочитаних творів
1. Степан Олійник «Наші мами»
— Що дають нам мами?
— Де завжди мамині думки?
— До чого закликає поет?
— Знайдіть і прочитайте слова, що римуються.
2. Микола Сингаївський «Мати»
— Які порівняння вживає поет у вірші?
— З ким поет порівнює матір?
— Про кого найбільші турботи материнські?
— У яких словах виражена основна думка вірша? До чого закликає нас поет?
Фізкультхвилинка
Вийшли діти у лісок,
Заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
Поманили пальчиком.
Зайчику, зайчику, пострибай,
Свої лапки виставляй!
3. Дмитро Ткач «Моя мама»
«Чи уважно ти читав?». Тестування (див. додаток на с. 120)
— Про кого дівчинка вирішила написати свій твір? Чому вона змінила свою думку про мамину професію?
VI. Читання й обговорення новоготвору — оповідання ЛарисиВахніно ї«Моя мама найкраща»
1. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання твору учнями
— Назвіть головних персонажів твору.
2. Робота в парі
— Підготуйтеся прочитати за особами розмову Сергійка з мамою.
— З якою інтонацією читатимете слова Сергійка? (Роздратовано, нетерпляче)
— Чи схвалюєте ви поведінку Сергійка?
— Чи вдалося хлопчикові змінити своє ставлення до мами?
— Який висновок він для себе зробив?
VІI. Підсумок уроку
— Кому був присвячений сьогоднішній урок?
— Велика і щаслива країна — дитинство. Із дитинства виходять, та до нього не повертаються. Немає чарівних слів, немає мага, який би повернув нас у дитинство. Єдине, що нас єднає з ним,— це люба матінка і її колискова пісня.

VІIІ. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Урок щирої посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка».

Урок № _____ Дата ____
Тема: Висловлюємо свої міркування. Олег Буцень «Айстри»
Мета: ознайомити учнів із творчістю українського письменника Олега Буценя; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Стокульбабенят
Бубоніла діду баба:
Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
— Промовте:
1-ша група: інтонація стверджувальна;
2-га група: інтонація оклична;
3-тя група: питальна інтонація.
— Доберіть синоніми до слів бубоніла, дмухай.
2. Робота в групах. Гра «Хто розплутає слова?»
би-ку-ки ро-на-во ша-ми
ка-ляль луб-го рах-хов
жа-ме-вед ця-ли-гор па-мав
ник-ко ро-бець-го цюк-па
ґу-дзик тел-дя ка-біл
ля-те ля-бу-ци тка-щі
3. Робота над чистомовкою
Ді-ді-ді — висять он жолуді.
Да-да-да — миє чиста їх вода.
Ду-ду-ду — я по них піду.
Жа-жа-жа — буде з них їжа.
Ця-ця-ця — для Мартина кабанця.
Ця-ця-ця — кабанця хвастунця.
Ід-ід-ід — ще й залишимо на плід.
Ід-ід-ід — щоб розрісся дуба рід.
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
Айстри
Опівночі айстри в саду розцвіли...
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать.
І в райдугу барвів життя убирать...
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, по сонячні дні,
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в’януть, де вічна весна...
Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали весни...
А ранок стрівав їх холодним дощем,
І плакав десь вітер в саду за кущем.
О.Олесь
— Про яку квітку з такою любов’ю пише поет?
— Що ви знаєте про цю квітку? Розкажіть. Розгляньте її на малюнку та опишіть.
— Сьогодні ми ознайомимось з оповіданням українського письменника Олега Буценя «Айстри».
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Олег Буцень народився 1923 р. в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Але почалася війна й усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Після війни закінчив Київський університет і працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині. Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки.
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання статті про Олега Буценя (с. 156)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Про що змалечку мріяв майбутній письменник?
3. Опрацювання оповідання Олега Буценя «Айстри» (с. 157)
1) Читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які картини ви уявляли, слухаючи це оповідання?
— Який воно викликало у вас настрій?
— Хто є головними героями?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи
Посаджу дощик
пестило коробочці
з’явилися стебельця
усміхається насінинки
— Що є спільного у словах першого стовпчика? (Дієслова) Другого стовпчика? (Іменники)
— Назвіть слова з м’якими приголосними звуками.
3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Хто дав насіння айстр Сергійкові?
— Що запропонувала Юля Сергійкові за насіння?
— Хто виростив квіти, а хто про них забув? Доведіть словами з оповідання.
5) Робота в парі.
— Чого навчає нас це оповідання?
— Поділіться своїми міркуваннями одне з одним.
6) Цікаво знати!
Айстри — назва їх перекладається з давньогрецького слова asteros — зірка. Давня легенда говорить про те, що айстра виросла з порошинки, що впала із зірки. Існує повір’я: якщо вночі стати серед айстр і дуже сильно прислухатися, то можна почути дуже тихий і ледь вловимий перегук — так айстри спілкуються зі своїми сестрами-зірками. До Європи айстра приїхала з Китаю у 1728 р. У Франції її назвали «Царицею маргариток».
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Яке оповідання ми з вами сьогодні опрацювали?
— Який підсумок для себе зробили?
VII.Домашнє завдання
Переказувати оповідання: 1-ша група — від імені Юлі; 2-га група — від імені Сергійка.

Урок № _____ Дата _____
Тема: Повість. Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»
Мета: ознайомити учнів з новим літературним жанром — повістю; розширювати знання учнів про творчість Михайла Стельмаха; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, узагальнювати, осмислювати набуті знання; виховувати почуття любові до прекрасного, до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Зшив торбинку кенгуру
На маленьку дітвору.
У торбинці тій щодня
Носить він кенгуреня.
Прочитати скоромовку повільно, у нормальному темпі, пришвидшено, швидко.
2. Гра «Віднови слово»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви. Удруге читайте слова рядочками.
Ю Я Є Ї
ка-та р-сно при-мно по-зд
т-льпан с-йво за-ць по-хали
кр-чок ма-к літа- кра-на
мал-нок по-с співа- Укра-на
л-бити ба-н раді- Ки-в
кл-ч Над- воль-р -дальня
Л-да т-гне -вген -жак
-рта -блуко гра- по-здка
весно- пісн- ранн- Микола-в
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного обличчям і переказують оповідання від імені Юлі і від імені Сергійка.
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Відгадайте загадку.
Білосніжні, гарні птиці
Дім будують на водиці,
Дуже схожі на гусей,
Обережні до людей! (Лебеді)
Цікаво знати!
Назва цього птаха означає «білий», що відповідає його символіці, як білого денного світла (сонячний птах). У багатьох народів лебідь — Божественний птах, символ богів; незаплямованої білизни; повноти задоволення бажань; відродження; краси, вірного кохання; вродливої дівчини; щасливого дитинства.
Лебідь у давніх русів — символ вірності, любові до рідної землі.
Стародавній слов’янський фольклор знає прекрасні образи дів-лебедів. Поширеними мотивами було перетворення лебідки-королівни у дівчину-красуню і навпаки.
Давньоруський переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними яблуками. Проукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.
Сьогодні ми почнемо читати уривки з автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Ознайомлення учнів з новим літературним жанром — повістю
2. Біографічна довідка
— Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.
Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 р.
Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944 р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання уривка з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 158–159)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте заголовок.
— Як ви вважаєте, про що цей твір?
— Щоб перевірити, хто найбільш точно передбачив зміст, самостійно прочитайте весь текст.
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— Назвіть дійових осіб твору.
— Чи сподобалися вам дід з онуком? Чому?
3) Словникова робота.
Довідкове бюро
Брама — великі ворота.
Катрага — легка будівля, сторожка.
Читання слів «буксиром» за вчителем
Розмерзнеться, відімкне, одгетькує, розчиняється, страхаюсь, майструвати, наближається.
— Що спільне в усіх цих словах? (Це дієслова.)
— Серед поданих слів найдіть синонім до слова лякаюсь. (Страхаюсь)
4) Робота в парах.
Учні в парах ще раз перечитують текст, відшукують слова діда Дем’яна, онука, автора. Переконуються, що внук — це автор, який пише про своє дитинство, відшукують у тексті слова, які визначають стан героїв (онук придивляється, прислухається, дивується, уважно слухає, перебирає дідові слова; дід говорить до неба і землі, пересміявшись і споважнівши, урочисто каже, йде майструвати). Учаться голосом передавати подив, страх хлопчика, розсудливість, мудрість дідуся.
5) Читання оповідання за особами.
— Чому дід сказав, що лебеді принесли весну і життя?
— Як ви зрозуміли вислови: сонце своїми ключами відімкне землю; місяць кивне головою, а сонце посміхнеться?
— Які образні вислови використовує письменник у тексті? (Хмари розпатлані, обвислі; прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю; лебеді принесли нам весну.)
VІ. Підсумок уроку
— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Чого вчить нас автор? До чого закликає?
VІІ. Домашнє завдання
Переказувати текст (с.158–159).

Урок № _____ Дата ______
Тема: Повість. Рідний край — земний рай. МихайлоСтельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з уривками з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити характеризувати дійових осіб, оцінювати їхні вчинки; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідного краю.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Учитель читає вірш.
Як приємно, друзі, що у нашій мові є слова чудові:
Теплі і добренькі — різнокольорові.
Злі слова й холодні — темнокольорові.
Зростаймо, любі діти, серед добрих слів,
Серед шепоту дібров і рідних гаїв,
Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів.
— Культурною і вихованою вважаємо людину, яка під час спілкування виявляє повагу до співрозмовника, у своєму мовленні вживає слова ввічливості. Гадаю, кожен із вас теж прагне бути таким. Це зовсім нескладно, а в житті всім завжди приноситиме тільки радість.
II. Мовленнєва розминка
1. Гра «Щоб ротик був слухняний»
Як гуде джміль?
Прилетів комарик.
Дмухнемо на кульбабу.
Допоможемо пір’їнці підлетіти.
Оближемо смачне варення.
Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
Усміхнемося відкритим і закритим ротом.
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Ґава ґудзик відшукала
І в гніздо собі поклала.
«Я ґадзиня-мастериця,
Все в ґадзівстві знадобиться!»
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному уривок з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (І частина, с.158–159).
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення темиі метиуроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з уривками автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання другої частини твору Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 159–161)
1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— Які картини ви уявляли, читаючи текст?
— Назвіть головних персонажів твору.
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи
Тин світання
паленіти орошена
квітчастій городчика
насурмонений припильнувати
— Доберіть синоніми до слів:
насурмонений (насуплений, невдоволений);
паленіти (червоніти);
квітчастій (різнобарвній, пістрявій);
припильнувати (встерегти);
тин (пліт, огорожа).
3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Як письменник говорить про останній місяць весни?
— Що хотіла показати малому Михайликові мати?
— Яким уявляв собі літо хлопчик?
— Що побачив хлопчик біля самого порога?
— Якою була вишня?
— Що сталося за ніч з ягідками?
— Знайдіть і прочитайте уособлення, які вживає автор.
— Доберіть заголовок до прочитаного уривка з повісті.
5) Робота в групах.
1-ша група — описати Михайлика;
2-га група — описати маму;
3-тя група — описати дідуся.
6) Читання оповідання за особами.
7) Гра «Голосування ногами».
Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Який настрій панував на уроці?
— Що найкраще вдалося зробити?
VII. Домашнє завдання
Переказувати уривок з повісті:
1-ша група — від імені Михайлика; 2-га група — від імені матері (с.159–161).
Урок № _____ Дата _____
Тема: Повість. Рідний край — земний рай. МихайлоСтельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з уривками з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити характеризувати дійових осіб, оцінювати їхні вчинки; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідного краю.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Учитель читає вірш.
Як приємно, друзі, що у нашій мові є слова чудові:
Теплі і добренькі — різнокольорові.
Злі слова й холодні — темнокольорові.
Зростаймо, любі діти, серед добрих слів,
Серед шепоту дібров і рідних гаїв,
Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів.
— Культурною і вихованою вважаємо людину, яка під час спілкування виявляє повагу до співрозмовника, у своєму мовленні вживає слова ввічливості. Гадаю, кожен із вас теж прагне бути таким. Це зовсім нескладно, а в житті всім завжди приноситиме тільки радість.
II. Мовленнєва розминка
1. Гра «Щоб ротик був слухняний»
Як гуде джміль?
Прилетів комарик.
Дмухнемо на кульбабу.
Допоможемо пір’їнці підлетіти.
Оближемо смачне варення.
Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
Усміхнемося відкритим і закритим ротом.
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Ґава ґудзик відшукала
І в гніздо собі поклала.
«Я ґадзиня-мастериця,
Все в ґадзівстві знадобиться!»
III. Перевірка домашньогозавдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному уривок з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (І частина, с.158–159).
IV. Мотивація навчальноїдіяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з уривками автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання другої частини твору Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 159–161)
1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— Які картини ви уявляли, читаючи текст?
— Назвіть головних персонажів твору.
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи
Тин світання
паленіти орошена
квітчастій городчика
насурмонений припильнувати
— Доберіть синоніми до слів:
насурмонений (насуплений, невдоволений);
паленіти (червоніти);
квітчастій (різнобарвній, пістрявій);
припильнувати (встерегти);
тин (пліт, огорожа).
3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Як письменник говорить про останній місяць весни?
— Що хотіла показати малому Михайликові мати?
— Яким уявляв собі літо хлопчик?
— Що побачив хлопчик біля самого порога?
— Якою була вишня?
— Що сталося за ніч з ягідками?
— Знайдіть і прочитайте уособлення, які вживає автор.
— Доберіть заголовок до прочитаного уривка з повісті.
5) Робота в групах.
1-ша група — описати Михайлика;
2-га група — описати маму;
3-тя група — описати дідуся.
6) Читання оповідання за особами.
7) Гра «Голосування ногами».
Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Який настрій панував на уроці?
— Що найкраще вдалося зробити?
VII. Домашнє завдання
Переказувати уривок з повісті:
1-ша група — від імені Михайлика;
2-га група — від імені матері (с.159–161).
Урок № _____ Дата ______
Тема: Підсумок за розділом «Світ прози»
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з вивченого розділу; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Гра «Зарядка для язичка»
Задми свічку.
Понюхай квіточку.
Пий чай із блюдця.
Надми кульку.
Подми на кульбабку.
Насос.
Годинник.
2. Звуконаслідувальна гра «Що як звучить?»
Так колесо свистить пробите: с-с-с.
Сичить гусак старий сердитий: с-с-с.
Вода тече, співає в кранику: с-с-с.
Свистить завжди окріп у чайнику: с-с-с.
3. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Обережний хитрий лис
До нори вечерю ніс.
Біг додому лісом лис,
Шелестів над лисом ліс.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують уривок з повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» від імені Михайлика та від імені матері.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми завершуємо вивчати розділ «Світ прози». Пригадаємо твори, які ми вивчали, ще раз зустрінемося з героями, яких полюбили.
V. Систематизація й узагальнення знань
1. Гра «Відгадай загадку»
— Відгадайте загадку, впізнайте героя, назвіть твір і його автора.
Мають всі сіреньке пір’я,
Завжди скачуть на подвір’ї,
Галаслива їхня зграя.
Діти, хто пташок цих знає? (Горобці)
(Олександр Копиленко «Розбишака Чив»)
Не козлик, а рогатий,
Повільний, вайлуватий,
За собою тягне дім
І ховається у нім. (Равлик)
(Василь Чухліб «Равлик»)
Фізкультхвилинка
Навесні пташки носаті
Оселились в нас на хаті,
Довгоногі, довгошиї,
Жабенят ловити вміють. (Лелеки)
(Юрій Збанацький «Лелеки»; Галина Демченко «Лелеки»)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг —
У барлозі спати ліг. (Ведмідь)
Сіла на сосну й стрекоче,
Всі новини знати хоче.
Чорний хвостик, білобока,
Називається... (сорока).
(Юрій Старостенко «І трапиться ж таке...», «Хто це такий?»)
Вередлива ця тварина —
Мов розбещена дитина,
В очі віддано загляне,
Лапку тягне до банана. (Мавпа)
(Микола Трублаїні «Яшка і Машка», «Омар», «Шоколад боцмана»)
2. Робота в групах
— Оберіть оповідання, у якому багато діалогів. Розподіліть ролі та прочитайте його за особами.
3. Гра «Дуель»
Робота в групах
Групи зачитують одна одній уривки і визначають, з якого вони твору.
4. Гра «Мій улюблений герой». Вправа «Мікрофон»
Учні розповідають про улюбленого героя з прочитаних творів за пам’яткою, поданою на першому форзаці.
VІ. Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені сподобалося...
Важко було...
Вдалося подолати труднощі завдяки...
VІІ. Домашнє завдання
Відповідати на запитання «Повтори і пригадай» (с.161).

Перевірна робота _________________________________________
Який Мишко в оповіданнях Ю. Старостенка? Підкресліть.
Кумедний, злий, добрий, ненажерливий, жадібний, боязкий, кмітливий.
3192145377190Арсенова сусідка
00Арсенова сусідка
1401445422910Усе село
00Усе село
Встановіть послідовність як поширювалась у селі розповідь про пригоду діда Арсена в оповіданні Г. Тютюнника «Бушля»
466280529845Сусідчина сусідка
00Сусідчина сусідка
-6159598425 Арсениха
00 Арсениха
2300605403225Арсен
00Арсен

Відгадайте загадку, впізнайте героя, назвіть твір і його автора.
Не козлик, а рогатий,
Повільний, вайлуватий,
За собою тягне дім
І ховається у нім. ( _________________________)
____________________________________________________________________
Запишіть назву повісті і її автора, яку ви читали у цьому розділі.
____________________________________________________________________
Складіть оповідання , яке має заголовок
Весняні квіти
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок № ______ Дата _____
Тема: Світ гумористичних творів. Гумор у літературних творах. Павло Глазовий «Найкоротша пісня» (П.с. 107)
Мета: ознайомити учнів з творчістю Павла Глазового; популяризувати його твори; вправляти школярів у читанні гумористичних творів; удосконалювати вміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор у поезії; розвивати логічне мислення, почуття гумору; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовками
От Кіндрат так Кіндрат — зуб зламав об мармелад.
Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу.
— Чому ці скоромовки викликають у вас усмішку?
2. Ознайомлення з девізом уроку
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить.
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій.
Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів.
Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українських та зарубіжних письменників, ми посміхаємося. Це твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, їх називають гумористичними.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
2. Опрацювання статті у Перлинці (с. 107)
3. Опрацювання вірша Павла Глазового «Найкоротша пісня» (П.с. 107)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Який настрій викликав у вас цей вірш?
2) Словникова робота.
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання вірша учнями «ланцюжком».
— З якою інтонацією будете читати вірш? У якому темпі? Яким тоном?
— Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте зі здивуванням? з обуренням? з почуттям розпачу?
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого поета ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Які висновки зробили з прочитаного твору?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати вірш Павла Глазового «Найкоротша пісня» (П.с. 107)

Урок № ______ Дата _____
Тема: Світ гумористичних творів. Гумор у літературних творах.
Інна Кульська «Снігонавти»
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Грицька Бойка; популяризувати його твори; вправляти школярів у читанні гумористичних творів; удосконалювати вміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор у поезії; розвивати логічне мислення, почуття гумору; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Гра «Зарядка для язичка»
Задми свічку.
Понюхай квіточку.
Пий чай із блюдця.
Надми кульку.
Подми на кульбабку.
Насос.
Годинник.
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій.
Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів.
Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українських та зарубіжних письменників, ми посміхаємося. Це твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, їх називають гумористичними.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1 Вступне слово вчителя
2. Опрацювання статті про Інну Кульську у підручнику (с. 108)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями
3. Опрацювання вірша Інни Кульської «Снігонавти» (с. 108)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Який настрій викликав у вас цей вірш?
2) Словникова робота.
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання вірша учнями «ланцюжком».
— З якою інтонацією будете читати вірш? У якому темпі? Яким тоном?
— Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте зі здивуванням? з обуренням? з почуттям розпачу?
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого поета ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Які висновки зробили з прочитаного твору?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати вірш у Перлинці (с.108).
Урок № ______ Дата _____
Тема: Світ гумористичних творів. Гумор у літературних творах. Павло Глазовий «Найкоротша пісня» (П.с. 107) Інна Кульська «Снігонавти»
Мета: ознайомити учнів з творчістю Павла Глазового та Інни Кульської; популяризувати їх твори; вправляти школярів у читанні гумористичних творів; удосконалювати вміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор у поезії; розвивати логічне мислення, почуття гумору; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовками
От Кіндрат так Кіндрат — зуб зламав об мармелад.
Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу.
— Чому ці скоромовки викликають у вас усмішку?
2. Ознайомлення з девізом уроку
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить.
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій.
Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів.
Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українських та зарубіжних письменників, ми посміхаємося. Це твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, їх називають гумористичними.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
2. Опрацювання статті у Перлинці (с. 107 - 108)
3. Опрацювання вірша Павла Глазового «Найкоротша пісня» (П.с. 107)
4. Опрацювання вірша Інни Кульської «Снігонавти» (с. 108)
1) Виразне читання віршів вчителем.
— Який настрій викликав у вас кожен вірш?
2) Словникова робота.
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання віршів учнями «ланцюжком».
— З якою інтонацією будете читати кожен вірш? У якому темпі? Яким тоном?
— Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте зі здивуванням? з обуренням? з почуттям розпачу?
4) Аналіз змісту віршів з елементами вибіркового читання.
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю яких поетів ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Які висновки зробили з прочитаного твору?
VІІ. Домашнє завдання Виразно читати вірші (П.с. 107 - 108)
Урок № ______ Дата _____
Тема: Світ гумористичних творів. Гумор у дитячій літературі. Грицько Бойко «Отакий у мене ніс»
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Грицька Бойка; популяризувати його твори; вправляти школярів у читанні гумористичних творів; удосконалювати вміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор у поезії; розвивати логічне мислення, почуття гумору; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовками
От Кіндрат так Кіндрат — зуб зламав об мармелад.
Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу.
— Чому ці скоромовки викликають у вас усмішку?
2. Ознайомлення з девізом уроку
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить.
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій.
Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів.
Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українських та зарубіжних письменників, ми посміхаємося. Це твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, їх називають гумористичними.
Відкриває цей розділ український поет Грицько Бойко.
Твори його проженуть сум, а натомість подарують нам сміх, веселощі, хороший настрій. Бо Грицько Бойко — це поет-гуморист. А сміятися корисно, бо... (читаємо з дошки: якщо народ співає і сміється,— в нім здорове серце б’ється).
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Григорій Пилипович Бойко народився 1923 р. у шахтарському краю, на Донбасі. Після закінчення семирічки вчився в Оленівській рудниковій школі. Віддаль до школи була чималенька, тому доводилося хлопцеві щодня вставати о четвертій годині, кілька кілометрів йти пішки до станції, а вже звідти їхати робочим потягом до школи. Одразу після випускного вечора пішов на фронт, пройшов всю війну від рядового до офіцера. А після війни взявся за перо й упевнено і стрімко увійшов у літературу, назавжди підкоривши чисті дитячі душі.
Грицько Бойко — поет саме дитячий, всі його вірші присвячені дітворі.
Він з глибоким розумінням виховного значення сміху виставляє на осуд дітей найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, задавака, ледар, роззява, симулянт — ось ким населені гумористичні вірші Бойка.
У Бойка сміх не жорстокий, не бездушний, а м’який і зичливий, покликаний допомогти, а не принизити.
Письменник видав близько ста книжок для дітей. Особливо полюбилися малечі «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки», «Хлопчик Ох», «Ніс у сметані», «Шпаргалка — виручалка» та інші. А зараз послухайте вірші Г. П. Бойка у виконанні учнів.
2. Опрацювання статті про Грицька Бойка у підручнику (с. 163)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями
— Скільки книжок написав Грицько Бойко?
— Що він умів підмічати?
— Кому адресує свої твори?
3. Опрацювання вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс» (с. 163–166)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Який настрій викликав у вас цей вірш?
2) Словникова робота.
— З’єднайте слово з його тлумаченням.
Прикрощі — короткий задертий догори ніс.
Бушлат — неприємні події, лихі пригоди, невдачі.
Тільняшка — рід верхнього одягу у моряків.
Кирпатий — матроська спідня сорочка з білими і чорними смугами.
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання вірша учнями «ланцюжком».
— З якою інтонацією будете читати вірш? У якому темпі? Яким тоном?
— Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте зі здивуванням? з обуренням? з почуттям розпачу?
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— У які комічні ситуації потрапляв хлопчик?
— Прочитай виділені в тексті вислови.
— Чи зрозумів хлопчик, що вони означають? А ти?
5) Робота в парі.
— Прочитайте, чи правильно ви розумієте значення сталих висловів (с.166).
6) Гра «З’єднай сталий вислів та його значення»
Встромляти носа проґавити
Орати носом засинати сидячи, час від часу опускати на мить голову
Крутити носом втручатися не в свої справи
Випустити з-під носа падати обличчям у що-небудь
Клювати носом добре надовго запам’ятати
Зарубати собі на носі зазнаватися
Дерти вгору носа обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного
Водити за ніс вередувати
7) Гра «Хто це сказав?»
І чого ти крутиш носом? (Мама й тато)
Носа вгору не дери. (Брат)
Носом він оре. (Дружки)
За носа водить. (Мама)
Випустив з-під носа. (Сусід)
Носом став клювати. (Брат)
Свого носа не встромляй. (Дідусь)
Зарубай собі на носі. (Дідусь)
136 8) Читання вірша за особами.
— Чиї слова ви прочитаєте з обуренням; з почуттям розпачу; зі здивуванням; повчально; насмішкувато?
9) Робота за ілюстрацією.
— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Кого зобразив художник на картині?
— Який вираз обличчя у хлопчика?
— Що художник намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого поета ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Які висновки зробили з прочитаного твору?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати вірш (с.163–166). Скласти поради головному героєві

Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання. «Урок щирої посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Грицька Бойка; розвивати творчі здібності учнів, образне мислення; виховувати доброзичливість, спостережливість, уважність.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
III. Актуалізація опорних знань учнів
Розгадування кросворда

1. У давнину так називали людину, яка ходила по містах і селах та оспівувала подвиги козаків. (Кобзар)
2. Прозовий твір малого обсягу, в якому розповідається про життєві події. (Оповідання)
3. Невеликий віршований твір, у якому висміюються недоліки людей. Дійовими особами можуть бути рослини, тварини, побутові речі, тощо. (Байка)
4. Фантастичний твір про неймовірну, але повчальну історію. Вигадка, яка містить щось повчальне. (Казка)
5. Група рядків вірша, об’єднаних змістом та римою. (Строфа)
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
На дошці — портрет Грицька Бойка.
— Що вам відомо про поета?
— Сьогодні на уроці ми ще раз звернемося до творчості цього чудового українського поета-гумориста.
V. Робота над темою уроку
1. Інсценізація жартівливих віршів Г. Бойка, які учні готували вдома по групах
«Чому зупинився годинник», «Про веселі вуха», «В чотирьох від одного» та ін.
2. Грицько Бойко — перекладач
— Грицько Бойко перекладав українською мовою вірші російських дитячих поетів — Агнії Барто, Самуїла Маршака, Сергія Михалкова.
Читання учнями вірша Сергія Михалкова «А що у вас?»
3. Скоромовки
— Грицько Бойко — автор дитячих скоромовок. Розкажіть скоромовки, які ви підготували вдома.
ВАРЕНИКИ
У кухаря
Валерика
Розварились
Вареники.
Розварились
Вареники...
Варениці
У Валерика! ВАСИЛИНКА Й МАША
Ой, весела
Василинка,
Василинка-
Веселинка.
А Маша
Мов кваша:
Кисне й кисне
Маша!
4. Загадки. Гра «Дуель»
Учні в групах загадують загадки одне одному.
Д Дуже я потрібна всім — Дерев’яний
І дорослим, і малим. Та довгенький,
Всіх я розуму учу, Маю носик я
А сама завжди мовчу. (Книга) Гостренький.
Т То холодним, то гарячим На білому
Вдома кожен мене бачив. Слід лишаю,—
І співаю І всіх діток
Я від жару, Потішаю. (Олівець)
І пускаю Я блискуча, гостренька,
З носа пару. (Чайник) Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу. (Голка)
5. Ознайомлення з новими творами поета
Діти читають вірші «Про щоденник», «Шпаргалка-виручалка», «Про Андрійка-неумійка», «Булка з маслом».
— Творчість поета була дуже різноманітною. Він писав жартівливі вірші, казки, загадки, скоромовки, лічилки, пісні.
— Кого Грицько Бойко висміював у своїх творах? (Замазур, хвастунів, брехунів, ледарів, базік, боягузів, підлабузників, задавак, роззяв)
6. Гра «Упізнай вірш поета». З яких віршів ці рими?
Приніс — ніс,
Туди — не ходи,
Не ходи — води. («Ніс у сметані»)
Надя — дядю,
Миле — сіли. («Булка з маслом»)
Виступав — співав,
Слуху — щодуху,
Сталось — зірвалось. («Як невдаха виступав»)
Пита — кота,
Свого — його. («Чому Тимко подряпаний»)
VI. Підсумок уроку
— Поет висміював вади дітей, але його гумор не жорстокий, не бездушний, а м’який, доброзичливий, покликаний покепкувати і допомогти, а не принизити.
VII. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Літо красне зустрічаймо!».

Урок № _____ Дата ______
Тема: Світ дитини. Микола Носов «Витівники»
Мета: ознайомити учнів з творчістю Миколи Носова, розкрити гумористичний характер творів; удосконалювати навички свідомого виразного читання за особами; розвивати творчі здібності, зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Сум за сміхом по двору
Невідступно ходить,
Сміх лікує дітвору,
Ну, а сум їй шкодить.
Як дитина-вереда
Хниче без упину,
Значить сталася біда:
Сміх її покинув. Значить, сум її насів,
З очей сльози точить,
І тому дитина всім
Голову морочить.
На таку дитину гріх
Гримати і цикать,
Подаруй дитині сміх —
Перестане хникать.
В.Лагода
II. Мовленнєва розминка
1. Складання чистомовки
— Доповніть чистомовку римованими рядками.
Рі-рі-рі — зростайте у... (добрі).
Лі-лі-лі — діточки мої... (малі).
Ші-ші-ші — не тамуйте зла в... (душі).
Та-та-та — хай панує... (доброта).
— Які слова ми добирали? (Як у вірші, як у пісні, римовані)
— Що таке рима? (Рима — це співзвучність закінчень слів у віршованих рядках.)
2. Робота над скоромовкою
ЛЕЖЕНЬ
Жоржик-лежень, лежебока,
З лежебокою морока,
Женя каже: — Не лежи,
Жито жати поможи. Лежень каже: — Може, жалко,
Жалко, Женечко, лежанки?
Що ж, як будете ви жати,
Зможу в житі я лежати!
Грицько Бойко
III. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання гумористичного вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс» (с.163–166).
2. Гра «Наші поради»
Учні зачитують складені поради головному героєві вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Розшифруйте слово, прочитавши кожну третю літеру.
Б Л В М К И С Ч Т А У І Є Ю В Т Д Н К П И Ш Ц К І Л И
(Витівники)
— Як ви розумієте це слово?
— Доберіть до нього синонім. (Вигадники)
— Чи зустрічалися ви в житті з витівниками? Де?
— Отже, витівник — це організатор веселощів.
— Промовте слово витівники здивовано; з обуренням; радісно; з питальною інтонацією.
— Саме так називається оповідання російського письменника Миколи Носова.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Початок письменницької біографії Миколи Носова був незвичайним, і письменником він став ніби випадково: коли у нього народився син, доводилося розповідати йому багато казок. Син підростав і вимагав нових і нових казок. Так Носов почав складати різні історії не тільки для сина, але і для його друзів.
Одного разу Миколу Миколайовича Носова запитали, чому він став письменником: «Дитячим письменником я став тому, що коли я виріс, мені взагалі захотілося стати письменником. А стати письменником мені захотілося тому, що у мене було цікаве життя, і в мене було про що розповісти людям».
Носов дуже любив спостерігати за іграми дітей, йому подобалася їхня безпосередність, їхні фантазії, вигадки, витівки. Найперше оповідання, яке він написав своєму синочкові,— «Витівники»,— відніс до журналу «Мурзилка». Оповідання надрукували. За цим оповіданням пішли інші.
2. Опрацювання статті про Миколу Носова (с. 166)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Де народився Микола Носов?
— Які збірки оповідань зробили його відомим?
— Які твори цього письменника ви читали?
3. Опрацювання оповідання Миколи Носова «Витівники» (с. 166–168)
1) Гра «Передбачення».
— Як ви вважаєте, про що буде оповідання?
— Яким воно буде — сумним чи веселим?
— Чому ви так вважаєте?
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи правильне припущення ви зробили?
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Яке воно за настроєм?
— Назвіть імена головних героїв.
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів одне одному в парі
Забави витівати
крамниці зачинили
завісили злякалась
витівники забавлятися
— Серед поданих слів знайдіть спільнокореневі. (Забави — забавляти; витівники — витівати)
— Доберіть синонім до слова крамниця. (Магазин)
4) Повторне читання тексту «ланцюжком».
— Хто оповідач?
5) Робота над інтонацією.
— Прочитайте окличні речення з різним логічним наголосом.
— Прочитайте питальні речення.
6) Читання за особами.
7) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Як же діти організували гру?
— Що вони зробили?
— Чому в хатці було так темно?
— Кого діти найбільше боялися?
— Що Валя сказала про вовка?
— Чи дійсно був вовк? Доведіть.
— Чому Валя відразу не сказала? Прочитайте.
— Чому діти боялися підійти до столу? Прочитайте.
— Як ви вважаєте, чому хотів навчити вас Микола Носов?
— А ви боїтеся темряви? Чому?
— Звідки беруться страхи?
— Як з ними можна впоратися?
— За що ви б могли похвалити дітей?
— За що можна їх посварити?
— Що б сказала мама, якби побачила цю картину?
8) Робота в групах. Складання плану оповідання.
— У вас на столі є конверти. Спробуйте скласти план до оповідання. На картках необхідно поставити номер по порядку, а в тексті знайти початок і кінцівку кожної частини, позначивши їх олівцем.
План
1. Може бути це сірий вовк?
2. Діти читали казку «Троє поросят».
3. Так і не стали грати в «Трьох поросят».
4. Спорудження будиночка.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
С. 166 – 168 виразно читати
Урок № ____ Дата _____
Тема: Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, щоживе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху»
Мета: ознайомити учнів з творчістю шведської письменниці Астрід Ліндгрен; удосконалювати навички свідомого виразного читання; сприяти засвоєнню змісту казки; вправляти учнів у виразному читанні діалогів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
. Робота над скоромовкою
Зажурився заєць-тато —
Знов пустують зайченята.
Злий зухвалий лис близенько:
— Зайченята, в дім хутенько!
2. Прочитай речення, уявляючи на місці * букву е
В*с*л* сон*чко зв*с*лило з*млю т*плим промінням.
Тих*нько співає солов*йко на б*р*зі.
Т*плий віт*р*ць ш*л*стить ст*блами оч*р*ту.
Тон*нькі ст*б*льця пш*ниці нахилились до з*млі.
З гілки зл*тіла сір*нька пташ*чка і в*с*ло заспівала.
Ч*р*з пол* в*д* тон*нька ст*ж*чка.
П*трик у парку ловив м*т*ликів.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще складене продовження оповідання Миколи Носова «Витівники».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку. Чи знайомий вам цей герой?
На даху товстун живе,
Він з пропелером літає
Та варення полюбляє...
Здогадався, хто це є? (Карлсон)
— А «народився» цей герой у Швеції. Його придумала видатна шведська письменниця Астрід Ліндгрен. Сьогодні ми починаємо читати уривок з казки «Малий і Карлсон, що живе на даху».
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Шведську письменницю Астрід Ліндгрен називають «Андерсеном наших днів». За свою творчість для дітей вона, як виняток, отримала Золоту медаль імені Г. К. Андерсена двічі — у 1958 і 1982 роках, хоча у положенні про Андерсенівську премію сказано, що вона присуджується лише один раз. Її книги несуть думку і віру в те, що «допоки на світі є діти — будуть і казки!..» Серед тридцяти п’яти всесвітньо відомих книг Астрід Ліндгрен чи не найпопулярніші у всьому світі дві її книги: «Пеппі Довгапанчоха» та «Пригоди Карлсона».
2. Опрацювання статті про Астрід Ліндгрен (с. 168–169)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Якою була майбутня письменниця у дитинстві?
— Як з’явився твір під назвою «Пеппі Довгапанчоха»?
— Скільки повістей належать перу Астрід Ліндгрен?
3. Опрацювання уривка з казки Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (уривок) (с. 169)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Хто головні дійові особи казки?
2) Словникова робота.
Мить вежу
каміном щезнути
вітальня поплескав
листочки тюфтельками
— Повправляйтеся в правильному читанні слів.
— Доберіть синоніми до слів: мить (момент), вежа (башта), щезнути (зникнути)
Довідкове бюро
Вітальня — спеціально вмебльована кімната для приймання гостей.
Камін — кімнатна піч із широким отвором для палива та прямим димоходом.
Тюфтельки — страва, що являє собою підсмажені або тушковані кульки з м’ясного або риб’ячого фаршу.
Фізкульхвилинка
3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
4) Робота над змістом. Вибіркове читання.
— Чому сумував Малий?
— Як тато відреагував на згадку про Карлсона?
— Що говорили Боссе й Бетан?
— Куди запросив тато сім’ю?
— Прочитайте опис літнього вечора.
5) Гра «Чиї це слова?»
Карлсон, що живе на даху... тато
А тепер ходімо пити каву... Боссе
Йому конче забаглося щезнути саме тоді, як ми прийшли знайомитися з ним... Малий
6) Читання тексту за особами.
— З якою інтонацією слід читати слова Малого? Боссе? Тата?
— Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку.
7) Колективне складання плану та підготовка стислого переказу за ним.
Орієнтовний план
1. Важка мить для Малого.
2. Глузування Боссе й Бетан.
3. Сумно без Карлсона.
4. Запрошення на каву.
VІ. Підсумок уроку
— Яке ваше враження від прочитаного? Чи захотілося вам дочитати казку до кінця?
— Маленьким читачам так сподобався Карлсон, що вони ніяк не хотіли розлучатися з ним. Тому Астрід Ліндгрен видала три повісті про пригоди Карлсона і Малого.
VІІ. Домашнє завдання
Підготувати переказ казки (с.169).
Урок № ______ Дата _____
Тема: Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю шведської письменниці Астрід Ліндгрен; удосконалювати навички свідомого виразного читання, сприяти засвоєнню змісту казки; вправляти учнів у виразному читанні діалогів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Вправи для розвитку артикуляції
Цокання язиком у ротовій порожнині.
Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово ні з поступовим видихом (тричі).
«Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (десять разів).
«Водолаз» — на рахунок 1–5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно видихаємо.
Як співає соловей? (Фіть-фіть-фіть)
Як гуде жук? (Жу-жу-жу)
Як шумить вітер? (Ш-ш-ш)
Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)
2. Робота над скоромовкою
ЗУБИ
У сестрички Люби
Випадають зуби.
І говорить Люба:
— Я тепер бежжуба!
Грицько Бойко
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують казку.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Який твір почали вивчати на попередньому уроці?
— Хто його автор?
— З якими персонажами нам удалося зустрітися?
Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з неймовірними пригодами Малого і його вірного друга Карлсона.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання уривка твору Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (с. 171–173)
1) Читання твору комбінованим способом.
Читання за лідером (лідер голосніше читає, решта учнів — напівголосно), до слів «Ох і важко ж мати таку родину».
Читання «буксиром» за учителем до слів «Він підійшов до Малого й поплеyскав його по плечу».
Читання мовчки (до кінця). Гра «Губи» (учні щільно стискують губи, притуливши до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).
2) Словникова робота.
Робота в парі
— Прочитайте у правому стовпчику тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівого стовпчика.
Ере дрібна монета у Швеції
клапаті твердо пообіцяв
глузами великі
заприсягнувся ніжно розмовляти з ким-небудь
воркувати уїдливими насмішками
3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
— Якими ви уявляєте Малого і Карлсона?
4) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Що запропонувала Малому сестра Бетан?
— Чи відразу Малий погодився на її пропозицію?
— Як йому вдалося поглузувати над Бетан?
— Як автор описує появу Карлсона? Як він звернувся до Малого?
— Як ви оцінюєте вигадку Карлсона? Які почуття вона у вас викликала?
5) Характеристика головних героїв.
— Визначте риси характеру героїв. Знайдіть підтвердження в тексті.
— Які слова можна використати для характеристики Карлсона?
Лінивий, веселий, непосидючий, невгамовний, хоробрий, спокійний, допитливий, нерішучий, хитрий, завзятий, впевнений, байдужий.
6) Читання тексту за особами.
— Знайдіть слова, які підкажуть тон і інтонацію читання (твердо відповів, хитро відповіла, невинно озвався, гаряче признався, рішуче перебив).
— Читаючи, проаналізуйте мовлення головних героїв.
— Як воно їх характеризує?
7) Робота в групі. Гра «Передбачення».
Конкурс на найоригінальніше продовження оповідання.
2. Гра «Чи уважний ти читач?». Тестування
1. Астрід Ліндгрен — це:
а) видатна шведська письменниця;
б) відома американська актриса;
в) відома німецька художниця.
2. Астрід Ліндгрен написала історії:
а) про Пеппі Довгапанчоху;
б) про Червону Шапочку;
в) про Русалоньку.
3. Які нагороди отримала А. Ліндгрен?
а) Міжнародні Золоті медалі Г. К. Андерсена;
б) золоту медаль про закінчення школи;
в) Велику Золоту медаль Шведської академії.
4. Завдяки чому літав Карлсон?
а) Бо мав крила;
б) на спині у нього був пропелер;
в) він мав особистий літак.
5. Як Карлсон ставився до себе?
а) Він себе недолюблював;
б) він постійно вихвалявся;
в) ніколи нікому про себе не розповідав.
6. Куди пішли мама й тато Малого?
а) У цирк;
б) в кіно;
в) на роботу.
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VІ. Підсумок уроку
— Чи сподобався тобі твір?
— Що видалося смішним?
— Коли сумували разом з Малим?
VІІ. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрації до прочитаного уривка.
Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання. «Літо красне зустрічаймо!»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; викликати у дітей почуття зачарування красою рідної природи; поглибити їх знання про літо; прищеплювати учням любов до поетичного слова; виробляти розуміння і почуття його краси; виховувати спостережливість, любов до природи; сприяти розвитку образного мислення й мовлення.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ічка-ічка-ічка: ось глибока річка.
Ачка-ачка-ачка: пливла по річці качка.
Єчка-єчка-єчка: знесла вона яєчка.
Нят-нят-нят: навиводить каченят.
Чить-чить-чить: плавать діточок навчить.
Ічці-ічці-ічці: попливуть разом по річці.
2. Робота над скоромовкою
Я по воду на криничку
Поведу малу сестричку.
Хай відеречко бере,
Водички трохи набере..
IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Вступне слово вчителя
— Кожна пора року має свою неповторну красу. Багато хто вважає найкращою весну, бо все навколо оживає, буяє травами і квітами, садами і гаями наповнюється співом птахів. А кого не зачарує краса осіннього лісу або біла казка красуні-зими? Усі пори року прекрасні. Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвятимо красному літечку, бо воно манить нас покупатися й позагоряти на сонечку, скуштувати солодких кавунів і динь, помилуватися достиглим хлібом.
IV. Робота з виставкою книг
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?
— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.
— Як називається ця книжка?
— У ній один твір, чи це збірка творів?
— Чи написано прізвище автора на обкладинці?
— Хто намалював ілюстрації до книги?
— Де видана книжка?
V. Обговорення прочитаних творів
1. Вірш Анатолія Костецького «Канікули»
— Чому співає все навколо?
— Що таке канікули? Прочитайте.
2. Вірш Марії Чепурної «Прикмети літа»
— Які порівняння вживає поетеса у вірші?
— Чи запам’ятав ти прикмети літа?
— З’єднайте стрілочкою прикмету з її значенням.
Ластівки літають Буде вітер сильний
Над водою низько.
Мов червоні квіти, Дозріли суниці
Хмари в небі синім.
Засинів льон. Дощик близько
3. Вірш Галини Демченко «Червень»
— Про який місяць ідеться у вірші?
— Звідки походить назва місяця?
— Що сказано у поезії про полуниці?
— Чому дітям не сидиться в хаті?
4. Оповідання К. Марукаса «Чому плакала пташка»
— Назвіть головних персонажів оповідання.
— Чому плакала пташка?
— Чи можна назвати дітей жорстокими?
— Як би ви вчинили на місці дітей?
Фізкультхвилинка
5. Запитання й обговорення оповідання Олександра Копиленка «Галя»
1) Читання першої частини оповідання «ланцюжком».
2) Аналіз змісту прочитаного.
— Назвіть головних персонажів оповідання.
— Чому хлопці воювали з кропивою?
— Прочитайте, як вони це робили.
— Чому Василь спинився?
— Знайдіть і прочитайте рядки, у яких описується галченя.
— Що почали робити хлопці?
— Чим вони годували пташеня?
— Як Василько назвав галченя?
3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання другої частини оповідання.
4) Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.
— Що сказала Василькові мама?
— Куди Василько посадив пташеня?
— Прочитайте, як синичка відреагувала на появу галченяти.
— Чому відступила синичка?
— Чи вдалося подружитися птахам?
— Яке враження справила на вас поведінка Василька?
— Чого ви хотіли би повчитися в цього хлопчика?
VI. Підсумок уроку
— Про яку пору року говорили на сьогоднішньому уроці?
— Чого ви очікуєте від літа, що наступає?
— Яких ви хочете канікул?
— Де мрієте побувати?

Урок № ____ Дата _____
Тема: Підсумок за розділом «Світ гумористичних творів»
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з опрацьованого розділу; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Ґава годувала
Ґавенят на ґанку.
Все приготувала
Ґава для сніданку.
Ґоґель-моґель, аґрус
І гарячі грінки,
Голубці і рибу,
І смачні тартинки.
2. Робота над чистомовкою
Язик угору — ша-ша-ша,
Наша Маша в ліс пішла.
Язик донизу — са-са-са,
Укусила в ніс оса.
Язик угору — ши-ши-ши,
Машу в лісі ми знайшли.
Язик донизу — си-си-си,
Вуса, вуса у оси.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки до уривка з твору Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Який розділ ми завершили вивчати?
Гра «Закінчи речення»
Твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, називають... (гумористичними).
— У чому полягає особливість цих творів?
— Які з них вам найбільше сподобалися?
V. Систематизація й узагальнення набутих знань
1. Гра «Хто автор?»
«Витівники» Грицько Бойко
«Отакий у мене ніс» Астрід Ліндгрен
«Малий і Карлсон, що живе на даху» Микола Носов
2.Робота в групі
Коротко переказати зміст гумористичних творів.
1-ша група — Грицько Бойко «Отакий у мене ніс»;
2-га група — Микола Носов «Витівники»;
3-тя група — Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».
Фізкультхвилинка
3. Гра «Чи уважний ти читач?». Тестування
1. Що хотіли випити до сніданку мама з татом героя вірша Грицька Бойка?
а) Меду; б) риб’ячого жиру; в) кефіру.
2. Кому хлопчина дав м’яч?
а) Петрикові; б) Миколці; в) Сашкові.
3. Яку казку читали малі витівники?
а) «Червона Шапочка»; б) «Троє поросят»;
в) «Вовк і семеро козенят».
4. Кого боялися Валя і Петрик?
а) Вовка; б) крокодила; в) павука.
5. Чим Малий прикрашав вежу із кубиків?
а) Зіркою; б) тюфтельками; в) листочками.
6. Чим накрилися Малий і Карлсон, прямуючи до вітальні?
а) Пледом; б) килимом; в) ковдрою.
Відповіді:1) б; 2) а; 3) б; 4) а; 5) б; 6) в.
4. Гра «Упізнай автора»
Була веселою, мала багату уяву, хист до жартів і вигадування цікавих історій. (Астрід Ліндгрен)
Працював режисером, створив чимало мультиплікаційних, навчальних і наукових фільмів. (Микола Носов)
Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселики, скоромовки-спотиканки, загадки дуже дотепні. (Грицько Бойко)
VI.Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені сподобалося...
VII. Домашнє завдання
— Пригадайте смішні випадки зі свого життя і розкажіть про них. Спробуйте написати гумористичний твір (оповідання чи вірш) про одну із цих пригод.

Урок № ____ Дата _____
Тема: Підсумковий урок за рік
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, здобуті протягом року; удосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, спостережливість, уяву і фантазію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Урок почнемо без зупинки
Ми із мовної розминки
1. Вправи для розвитку артикуляції
Зробити повний вдих і видих носом.
Вимовляти голосні звуки без голосу.
Міцно закрити рот. Язиком торкатися то лівої, то правої щоки.
Голосно цокати язиком.
2. Робота над скоромовкою
Гусениця в лісочку
Гріла спину на грибочку,
Сонце гаряче пекло,
Їй голівку напекло.
Їй зроблю, коли навчусь
Із газети я картуз.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу гумористичну розповідь зі свого життя.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми проведемо підсумковий урок. Пригадаємо твори, які ви-вчали протягом року, зустрінемося з нашими улюбленими героями.
V. Узагальнення і систематизація знань
1. Гра «Відгадай, якого народу казка»
«Сильний лев і маленьке мишеня» Білоруська казка
«Чарівний каптур» Болгарська казка
«Синя Свита Навиворіт Пошита» Бірманська казка
«Як серед птахів виникла дружба» Японська казка
2. Тест «Що з двох правильне?»
1. «Їжак та Заєць» — це:
а) чарівна казка;
б) казка про тварин.
2. Автор «Казки про рибака та рибку» — це:
а) О. С. Пушкин;
б) І. Я. Франко.
3. Захаріас Топеліус — це:
а) білоруський письменник;
б) фінський письменник.
4. Твір, призначений для постановки на сцені,— це:
а) байка;
б) п’єса.
5. «Лада прекрасна» — це:
а) казка;
б) легенда.
6. «Горбоконик» — це:
а) народна казка;
б) літературна казка.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Угадай твір»
— За описом визначте персонажа й укажіть, з якого він твору.
Легка й прозора, як світле марево, купалася вона в сонячному промінні, зодягалася в квітки польовії. (Іван Липа «Лада Прекрасна»)
В них носи — смішні, червоні,
І хода у них чудна.
Але ти не бійся, доню,
Як побачиш їх з вікна.
(Ірина Жиленко «Вечір гномів»)
Але хто це там клопочеться,
Зранку-ранечку тупочеться —
Прибирає, варить їсти,
Там — з грибами, там — до тіста...
(Володимир Коломієць «Сиве сонечко»)
4. Гра «Відновіть»
— Прочитайте ім’я та прізвище письменника й назву його твору.
Вс..в..л..д Н..ст..йк.. «Пр..ст.. ..л..сь др..г».
(Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг»)
О..ег Б..ц..нь «А..ст..и»
(Олег Буцень «Айстри»)
Г..и..ір Т..т..нн..к «..у..ля»
(Григір Тютюнник «Бушля»)
5. Гра «Пригадай вірш і його автора»
І скільки пориву в розміренім цокоті
Копит за вікном, у розгоні саней...
А в хаті наш батько сідає на покуті,
І ми за столом, ціла купа дітей.
(Дмитро Білоус «Щедрий вечір»)
Я домчав-таки до хати —
Дощ не зміг мене піймати.
І тому зі злості в шибку
Барабанив швидко-швидко.
(Петро Осадчук «Стежка»)
6. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша з пам’яті.
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

Приложенные файлы

  • docx 16290778
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0