Плани ІУЛ І курс умл, уа, ур

Міністерство освіти і науки України
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Факультет української філології та соціальних комунікацій
Кафедра української літератури та методики її викладання



ЗАТВЕРДЖЕНО____________________________

Завідувач кафедри, д.ф.н., проф. В.Г.Фоменко


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
самостійної підготовки


з курсу «Історія української літератури І половини ХІХ століття»
для студентів 1 курсу спеціальності «Українська мова і література»,
«Українська мова і література. Мова і література (англійська)»,
«Українська мова і література. Мова і література (російська)»






Викладач – кандидат філологічних наук, доцент І.Є.Бойцун











Луганськ – 2013


Мета і завдання навчальної дисципліни – формувати загальну культуру й громадянську позицію студентів, виховувати повагу до своїх національних традицій та стійкий інтерес до духовних здобутків людства.
Предмет навчальної дисципліни – художні, публіцистичні та літературно-критичні твори письменників кінця ХУІІІ – 40-х років ХІХ століття.
Студент повинен вміти:
осягати естетичну природу та пізнавальний, виховний, розвивальний потенціал літератури, визначати її роль у формуванні високодуховної, національно свідомої особистості ;
творчо застосовувати знання з інших наук (психологія, філософія, історія, культурологія та ін. ) під час вивчення цього курсу;
критично осмислювати навчальний матеріал, виробляючи власну позицію в осягненні певної проблеми;
апробувати різні види аналізу художнього твору з метою його глибинного осягнення як літературного феномена;
формувати культуру ведення дискусії;
користуватися довідковими матеріалами, зокрема літературними енциклопедіями та словниками літературознавчих термінів;
розвивати свій читацький смак та підвищувати філологічний рівень.
Студент повинен знати:
визначений програмою навчальний матеріал з курсів фольклору, історії української літератури, психології, вступу до літературознавства, української мови;
найважливіші моменти творчої біографії письменників, які пов’язані з появою визначних творів у сфері української літератури;
визначений програмою навчальний матеріал.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності.
Нормативна навчальна дисципліна «Історія української літератури» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів
Практичні заняття з історії української літератури і самостійна робота – це важливі форми опанування цієї дисципліни. Вони покликані доповнити, узагальнити й систематизувати лекційний матеріал, розвинути навички роботи з художніми текстами й науковими першоджерелами, стимулювати пізнавальну активність і творчий пошук студентів.
Успішне проведення практичного заняття залежить від багатьох чинників. Одним із найбільш істотних є сумлінна підготовка студента до нього.
Насамперед ознайомтеся з темою практичного заняття, з’ясуйте, який саме твір пропонується до розгляду, пригадайте його місце в історії української літератури. Уважно прочитайте план заняття, ознайомтеся зі списками основної та додаткової літератури.
Якщо практичному заняттю передувала лекція з тієї самої теми, слід проглянути її конспект, який допоможе вам зорієнтуватися в навчальному матеріалі, звернути увагу на проблемні питання й завдання, запропоновані викладачем, на значення нових термінів, на рекомендовані наукові джерела. Приступаючи до підготовки, пригадайте також, чи вивчався цей твір у шкільному курсі української літератури. З якими теоретичними поняттями ви тоді познайомилися? Які твори читали та аналізували на уроках?
Після цього можна приступати до опрацювання літератури. Під час її читання рекомендується робити робочі записи з кожного питання плану (вести конспект). Починаючи конспектувати певне джерело, обов’язково запишіть його назву, автора, вихідні дані в зошит, виділивши їх іншим кольором чи підкреслюванням. Дотримуйтеся всіх вимог до бібліографічного опису (його приклади можна знайти в переліку літератури).
Робота з науковим джерелом має за головну мету розуміння прочитаного. Тому, перш ніж робити записи в зошиті, вам слід уважно прочитати текст, усвідомити його логіку, спробувати відділити головне від другорядного, узагальнюючі теоретичні положення – від конкретних прикладів. Працюючи з монографією, слід насамперед проглянути її зміст, який дасть загальне уявлення про композицію книги.
Пам’ятайте, що конспектування в жодному разі не є механічним переписуванням тексту з книги! Конспект наукового джерела має бути стислим, добре структурованим і «читабельним» (адже вам згодом доведеться користуватися ним для повторення, під час підготовки до модульного та підсумкового контролю). Обов’язково використовуйте раціональні способи конспектування: виділення головного іншим кольором, підкреслюванням, спеціальними позначками, різноманітне графічне розташування тексту (колонки, таблиці, схеми), позначення стрілками логічних зв’язків між окремими блоками матеріалу. Використовуйте скорочення поширених слів і термінів: як загальновживані, так і ваші власні, що мають бути зрозумілі насамперед вам самим і повторювані – одне слово слід скорочувати завжди однаково. Список постійних власних скорочень можна складати на останній сторінці зошита.
Опрацьовуючи певне джерело, звертайте увагу на нові слова й терміни. Їх визначення слід записати в зошит, якщо воно подане в роботі. У протилежному випадку зверніться до словників іншомовних слів, тлумачних словників, словників літературознавчих термінів.
Якщо відчуваєте певні труднощі із розумінням терміна, запитайте його значення в інших студентів або у викладача. У випадку, коли під час конспектування у вас виникають питання, занотовуйте їх на берегах конспекту, щоб з’ясувати під час підготовки або на самому практичному занятті.
З певної проблеми в науковій літературі ви можете зустріти різні погляди вчених, часом протилежні. Обов’язково акцентуйте свою увагу на таких випадках, намагайтеся чітко сформулювати ці різні погляди, відтворіть їх у зошиті. Продумайте і власну відповідь на таке неоднозначне питання, визначте, погляд якого вченого імпонує вам, а який викликає заперечення, і мотивуйте свої думки. Такі контраверсійні (суперечливі) питання часто стають предметом дискусії під час проведення практичного заняття.
Окремі джерела можна опрацьовувати і складаючи їх тези, тезовий план, роблячи окремі виписки (якщо це невелике джерело або таку форму роботи з ним спеціально обумовив викладач).
Осібне місце в підготовці до практичного заняття з літератури посідає робота з текстом твору. Читайте тексти вдумливо, якщо в них зустрічаються діалектні чи рідковживані слова, то обов’язково з’ясовуйте їх значення.
Опрацювавши рекомендовані джерела й тексти творів, перегляньте питання плану. Чи на всі ці питання ви знайшли відповіді в науковій літературі? Якщо існують певні «прогалини», ще раз зверніться до джерел (у складніших випадках можна звернутися за порадою до викладача під час індивідуальних консультацій). Спробуйте дати відповіді на запропоновані питання, не користуючись конспектом. Організувати самоконтроль можна і працюючи в парі з товаришем або у невеликій групі студентів (3-4 особи). Основні визначення, провідні теоретичні положення, класифікації творів певного жанру слід завчити напам’ять.
Навчаючись на першому курсі, вам слід тренуватися давати усну зв’язну розгорнуту відповідь на кожне питання плану практичного заняття, спочатку – з опорою на конспект, а потім і без нього. Це сприятиме розвитку літературного мовлення майбутнього фахівця, допоможе вам краще запам’ятати матеріал, відтворити його логіку. Використовуйте традиційну побудову промови: вступ (стисле окреслення проблеми) – основна частина (виклад провідних тез з аргументами-прикладами) – висновки (лаконічне формулювання провідних узагальнюючих положень). Намагайтеся, щоб ваша зв’язна розповідь була логічною, послідовною, чіткою, посутньою (без «води»), а мовлення – граматично й синтаксично правильним, виразним. Уникайте штампів, слів-паразитів, просторіччя та діалектизмів. Приклади до кожного питання продумуйте наперед: можна зробити закладки у збірнику творів певного жанру або виписати невеличкі уривки з творів у зошит. Корисно попрохати ваших товаришів або родичів послухати вашу відповідь, поставити вам питання, зробити зауваження.
Безпосередньо перед практичним заняттям перегляньте записи в зошиті, повторіть ключові поняття, теоретичні положення. Для повторення також можна використати список питань для перевірки знань. Під час заняття уважно слухайте вступне слово викладача, відповіді товаришів, при цьому можна доповнювати власні записи в зошиті, уточнювати певні поняття, наводити вдалі приклади. Не бійтеся помилитися – помилки природні в процесі навчання. Якщо щось лишилося незрозумілим для вас, обов’язково запитайте про це викладача. Наприкінці заняття уважно прослухайте його інструкції і поради щодо підготовки до наступного практичного.
Критерії оцінювання
з курсу «Історія української літератури І половини ХІХ століття» для студентів І курсу спеціальностей «Філологія* Українська мова і література», «Філологія* Українська мова і література. Мова і література (англійська)», «Філологія* Українська мова і література. Мова і література (російська)»
(2013 – 2014 н.р.)

8 практичних * 5 балів – 40 балів
КМР № 1 (Просвітництво) – 20 балів
КМР № 2 (Романтизм) – 20 балів
КСР (розробка і захист науково-дослідного проекту) – 20 балів

Завдання
для самостійної роботи студентів І курсу
факультету української філології та соціальних комунікацій
з «Історії української літератури першої половини ХІХ століття»
(денна форма навчання)

1. Підготовка й захист науково-дослідного проекту з обраної теми групою з 3-4 чоловік.
Робота над виконанням науково-дослідного проекту повинна проходити в кілька етапів.
На початковій стадії потрібно визначитися з метою і завданнями виконання проекту, колом питань, що будуть висвітлюватися, науковою базою (науковою літературою з теми).
Презентація повинна містити 10 – 12 слайдів, з них – у першому подається тема проекту і прізвища виконавців; наступні слайди містять ключові тези дослідження; останній слайд подає список використаної літератури. Текст у слайді набирається не менше, ніж 24 шрифтом, фон не повинен заважати сприйняттю інформації. Ілюстрації, подані у слайді, обов’язково коментуються.


Теми науково-дослідних проектів

Спеціальність «Філологія* Українська мова і література»
Бурлеск в українській літературі ХУІІІ століття.
Риси бурлеску в українській літературі ХХ століття.
Розвиток драматургії й театральної справи на Західній Україні в І половині ХІХ століття.
Жанрова специфіка української народної і літературної балади І половини ХІХ століття.
Наукова спадщина М. Костомарова.

Спеціальність «Філологія* Українська мова і література.
Мова і література (англійська)»
Європейські травестійно-бурлескні версії «Енеїди» Вергілія.
Бурлеск у творах європейських літератур.
Сентименталізм в українській та європейських літературах: спільне та відмінне.
Вплив західноєвропейської драматургії на драматургічну спадщину І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка.
Байкарська творчість Д. Красіцького.
Переспіви мотивів балад європейських романтиків П. Гулаком-Артемовським.
Жанр сонета в творчості М. Шашкевича.
Літературні інтерпретації міфу про перше братовбивство.

Спеціальність «Філологія* Українська мова і література.
Мова і література (російська)»
Травестії «Енеїди» Вергілія в російській літературі.
Сентиментальні твори М. Карамзіна й Г. Квітки-Основ’яненка: спільне й відмінне.
Мотиви й образи байок І. Крилова в українських байках І половини ХІХ століття.
Практичне заняття № 1
«Енеїда» Івана Котляревського в контексті світової літератури

План
Суспільно-політичні передумови появи твору.
Традиції й новаторство І. Котляревського у травестіюванні поеми Вергілія. Варіанти травестій твору у світовій літературі.
Трансформація української міфології у творі.
Роль сміху в поемі, засоби сатири, комічного.
Двосюжетність поеми «Енеїда» І. Котляревського, ефект палімпсеста.
Відгуки сучасної письменникові критики про поему.


Завдання
1. Законспектувати статтю В. Шевчука «Енеїда» І. Котляревського в системі літератури українського бароко».
2. Перегляньте мультиплікаційну екранізацію «Енеїди» І.Котляревського. Подумайте, чи вдалося режисерові передати закодовану в поемі інформацію?

Література
Гундорова Тамара Перевернений Рим, або «Енеїда» Котляревського як національний імператив / Тамара Гундорова // Вісник ЧДУ імені Петра Могили. – Вип. 16. – Т. 29. – Миколаїв, 2004. – С. 17 – 28.
Історія української літератури та літературно-критичної думки першої половини ХІХ століття : Підручник / За ред. О. А. Галича. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 392 с.
Нахлік Євген Пекло в «Енеїді» Івана Котляревського: ґенеза й міфологічні сенси (античні та християнські) / Євген Нахлік // Дивослово. – 2011. – № 12. – С. 46 – 51.
Ткачук М. Естетична концепція людини в «Енеїді» Івана Котляревського / М. Ткачук. – К. : Вища школа, 1995. – 55 с.
Турчин М. Життєстверджуючий сміх на руїнах Січі, або Знайома постать у новому ракурсі / М. Турчин // Укр. мова і літ-ра в школі. – 1991. – № 8. – С. 65 – 70.
Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 568 с. (Альма-матер)
Шевчук В. «Енеїда» І. Котляревського в системі літератури українського бароко / В. Шевчук // Дивослово. – 1998. – № 2, 3.
Яценко М. На рубежі літературних епох: «Енеїда» Котляревського і художній прогрес в українській літературі / М. Яценко. – К. : Наук. думка, 1977. – 278 с.


Практичне заняття № 2
Бурлескний стиль у новій українській літературі
План
Поняття про бурлеск. Особливості його побутування в українській літературі ХУІІІ-ХІХ століть.
Своєрідність травестій П. Гулака-Артемовського: «Дещо про Гараська» (сатира на діяльність І. Брюховецького, протиставлення ментальності росіян і українців, гра слів), «До Пархома», оди Горація (просвітницькі ідеї, епікурейські мотиви, специфічна лексика), «До Любки» (намагання відійти від бурлеску).
Риси бурлеску в ранній баладі Л. Боровиковського «Подражаніє Горацію» (сатира на дійсність, пейзажні замальовки).
Функції бурлеску у творах П. Тичини, Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака.

Література
Бойцун І. Переспіви од Горація П. Гулака-Артемовського в контексті свого часу // Фольклор, література та мистецтво Сходу України в системі етнокультурних вимірів: Зб. наук. праць. – Вип. ІУ. – Луганськ, 2006. – С. 10–14.
Єфремов С. О. Історія українського письменства / Худож. оформл. В. М. Штогрина / Сергій Єфремов. – К. : Феміна, 1995. – 688 с.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
Історія української літератури та літературно-критичної думки першої половини ХІХ століття : Підручник / За ред. О. А. Галича. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 392 с.
Калениченко Н. Українська література ХІХ століття. Напрями, течії. / Н. Калениченко. – К. : Наук. думка, 1977. – 316 с.
Михед П. Українська літературна культура бароко і російська література ХУІІ-ХІХ ст. (про дві хвилі впливу) / П. Михед // Київська старовина. – 1998. – № 4. – С. 22 – 51.
Павлюк М. П. Гулак-Артемовський з погляду текстології / М. Павлюк // Слово і час. – 1990. – № 1. – С. 45 – 51.
Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 568 с. (Альма-матер)




Практичне заняття № 3
Жіночі образи в повістях Г. Квітки-Основ’яненка
План
Полеміка щодо творчого потенціалу української мови і перспективи розвитку української літератури на початку ХІХ століття.
Настя і Маруся Дроти з повісті «Маруся» – уособлення ідеалу жінки в патріархальному суспільстві.
Образ Оксани з повісті «Сердешна Оксана»: конфлікт батьків і дітей, спроба вирватися з полону стереотипів, індивідуалізація героїні, почуття обов’язку.
Тип нової української жінки в повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Козир-дівка».
Дотримання принципу реалістичного письма в повістях Г. Квітки-Основ’яненка.

Завдання
Законспектувати «Супліку до пана іздателя», «Лист до видавців «Русского вестника» Г. Квітки-Основ’яненка.

Література
Гундорова Т. Погляд на «Марусю» / Т. Гундорова // Слово і час. – 1991.– № 6.– С. 15–22.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
Історія української літератури та літературно-критичної думки першої половини ХІХ століття : Підручник / За ред. О. А. Галича. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 392 с.
Костомаров М. Обзор сочинений, писаных на малороссийском языке // Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К. : Либідь, 1994. – С. 280–296.
Лімборський І. Просвітницький реалізм в українській літературі / Ігор Лімборський // Дивослово. – 2012. – № 8. – С. 46–51.
Трофименко В. Літературно-естетичні погляди Г. Квітки-Основ’яненка в контексті європейського просвітництва / В. Трофименко // Слово і час. – 1997. – № 9. – С. 36 – 40.
Турчин М. Філософська повість на Україні: Про творчість Г. Квітки-Основ’яненка / М. Турчин // Укр. мова і літ. в шк. – 1993. – № 11. – С. 46 – 50.
Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 568 с. (Альма-матер)
Шкандрій М. В обіймах імперії: Російська і українська літератури новітньої доби. / Мирослав Шкандрій. – К. : Факт, 2004. – С. 208–219.



Практичне заняття № 4
Українська драматургія І половини ХІХ століття.
План
Виникнення перших професійних театрів в Україні.
Традиції й новаторство драматичних творів, зв'язок з фольклором, жанрова своєрідність.
Варіації соціально-побутового сюжету у драмах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», Т. Шевченка «Назар Стодоля»: своєрідність просвітницької й романтичної версій.
Система образів у драмах «Наталка Полтавка» І. Котляревського та «Назар Стодоля» Т. Шевченка.
Сатиричний характер водевілю «Москаль-чарівник» І. Котляревського та комедії «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка.

Завдання
Законспектуйте статтю Г. Квітки-Основ’яненка «История театра в Харькове».
Поясніть, чому І. Карпенко-Карий назвав «Наталку Полтавку» І. Котляревського «праматір’ю українського театру».

Література
Гончар О. Природа художнього конфлікту в комедії Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» / О. Гончар // Дивослово. – 2003. – № 11. – С. 66–68.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
Квітка-Основ’яненко Г. История театра в Харькове / Г. Квітка-Основ’яненко // Зібр. тв. : У 7 т. – Т. 7. – К. : Наук. думка, 1981. – С. 90 – 103.
Нахлік Є. «Нова Елоїза» Ж.-Ж. Руссо та «Наталка Полтавка» І. Котляревського / Євген Нахлік // Всесвіт. – 1989. – № 12. – С. 130–132.
Нахлік Є. Творчість Івана Котляревського: замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроба нового прочитання. / Є. К. Нахлік. – К. : Олір, 1994. – 68 с.
Хропко П. П. Українська література перших десятиріч ХІХ століття в історично-культурному контексті. / П. П. Хропко. – К. : Ковчег, 2001.– С. 49–58.
Шубравський В. Драматургія Т. Г. Шевченка. / Василь Єфремович Шубравський. – К. : Держлітвидав УРСР, 1961. – 119 с.



Практичне заняття № 5
Розвиток жанру байки в українській літературі
першої половини ХІХ століття
План
Поняття про байку як жанр. Історія виникнення байки. Своєрідність байок Езопа, Г. Сковороди.
Жанрова своєрідність байок «Пан та Собака», «Солопій та Хівря, або Горох при дорозі», «Дві пташки в клітці», «Рибка» П. Гулака-Артемовського.
Розважальний характер та морально-етичний зміст байок Левка Боровиковського «Багатий, бідний», «Голова», «Крикун», «Суд», «Голодний Хома», «Жіночий язичок».
Новаторство в жанрі байки Є. Гребінки: використання мотивів народних казок про тварин, модернізація образів у байках «Ведмежий суд», «Рибалка», «Рожа да Хміль», «Віл», «Могилині родини», «Мірошник».
Психологічна окресленість характерів персонажів, наявність сюжету, алегоричність як основні риси байок Л. Глібова («Вовк та Ягня», «Лисиця-жалібниця», «Щука», «Ведмідь-пасічник», «Мальований стовп», «Солом’яний дід», «Лебідь, Щука і Рак», «Бджола і мухи», «Осел і Соловей».
Просвітительська спрямованість байок цього періоду.

Література
Бондар М. Леонід Глібов : Негативи, позитиви, маски / М. Бондар // Слово і час. – 1997. – № 4. – С. 52 – 61.
Деркач Б. Байкарська спадщина Левка Боровиковського / Б. Деркач // Радянське літ-во. – 1975. – № 1. – С. 50–63.
Деркач Б. Петро Гулак-Артемовський – байкар / Б. Деркач // Радянське літ-во. – 1974. – № 2. – С. 56–69.
Задорожна Л. Євген Гребінка. Літ. Постать. / Л.Задорожна. – K. : Tвім iнтеp, 2000. – 160с.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
Історія української літератури та літературно-критичної думки першої половини ХІХ століття : Підручник / За ред. О. А. Галича. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 392 с.
Поліщук Володимир Павло Филипович про Євгена Гребінку в контексті літературних обставин першої половини ХІХ століття / Володимир Поліщук // Слово і час. – 2012. – № 2. – С. 47 – 53.
Ходанич Л. Феномен Леоніда Глібова / Л. Ходанич // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 1. – С. 48–50.
Хропко П. Національна основа творчості Леоніда Глібова: до 175-річчя від дня народження / П. Хропко // Дивослово. – 2002. – № 3. – С. 55–58.

Практичне заняття № 7.
Романтична балада
План
Жанрова специфіка української балади народної й літературної.
Переспіви мотивів балад європейських романтиків П. Гулаком-Артемовським («Рибалка», «Пан Твардовський»).
Балади Л. Боровиковського «Маруся», «Молодиця», «Вивідка», «Чарівниця», «Палій»: фольклорні ремінісценції, символіка образів, відхід від бурлеску.
Історичні ремінісценції, поєднання фольклорної образності з реаліями життя в баладах «Співець Митуса», «Ластівка», «Брат з сестрою», «Пан Шульпіка», «Дід-пасічник», «Явір, тополя й береза».
Своєрідність балад «Бандура», «Смерть бандуриста», «Підземна церква», «Козак та буря», «Козача смерть» А. Метлинського.
Романс в українській літературі: «Українська мелодія», «Човен» «Признание» Є. Гребінки, «Соловей», «Гуде вітер вельми в полі» В. Забіли, «Небо» М. Петренка.

Література
Баган Олег Літературний романтизм: ідеологія, естетика, стиль / Олег Баган // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 35 – 46.
Баранова О.А. Вивчення творчості спадщини М. Петренка в школі та українська народнопісенна традиція / О.А. Баранова // Наукова скарбниця освіти Донеччини. – 2012. – № 3. – С. 15–18.
Гончар О. Зачарований небом : Романтичний світ Михайла Петренка / О. Гончар // Слово і час. – 1997. – № 11 – 12. – С. 21 – 26.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
Коцюбинська М. Специфіка балади українських романтиків // Матеріали до вивчення історії української літератури: в 5 т. – Т. 2. – К., 1961.
Крохмальний Роман Балада народна і літературна: когерентність світів / Роман Крохмальний // Вісник Львів.ун-ту : Серія філол.. – Львів : 2010. – Вип. 43. – С. 198 – 207.
Нудьга Г. А. Українська балада: З теорії жанру. / Г. А. Нудьга. – К. : Дніпро, 1970. – 258 с.
Пінчук Ю. Микола Іванович Костомаров : 1817–1885. / Ю. Пінчук. – К. : Наук. думка, 1992. – 232 с.
Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 568 с. (Альма-матер)



Практичне заняття № 6.
Культурно-літературне відродження в Західній Україні
План
Суспільно-історичні умови зародження і розвитку нової літератури на західноукраїнських землях. Гурток «Руська трійця».
Альманах «Русалка Дністровая»: історія видання, структура, тематика, новаторство видання.
Жанрово-тематичне розмаїття творчості М. Шашкевича.
Наукова і поетична діяльність І. Вагилевича та Я. Головацького.
Продовжувачі традицій «Руської трійці»: М. Устинович, А. Могильницький.

Проблемне питання
«Енеїда» І. Котляревського та «Русалка Дністровая» мають спільне значення для розвитку української літератури. Поясніть, чому поема І. Котляревського вільно поширювалася на території Російської імперії, а альманах був конфіскований представниками Австро-Угорської імперії?

Література
- Гнатюк М. На шляху національного поступу : від Перемишльського культурно-освітнього гуртка до «Русалки Дністрової» / М. Гнатюк // Дзвін. – 2012. – № 8. – С. 115–119.
- Гречанюк С. «Добридень, падре!», або Маркіян Шашкевич: три дороги «Руської трійці» / С. Гречанюк // Урок української. – 1999. – № 9–10. – С. 36–43.
Єременко О. Модифікація балади в доробку М. Шашкевича / О. Єременко // Дивослово. – 2000. – № 1. – С. 5 – 7.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
Кирчів Р. Народна легенда і поема І. Вагилевича «Мадей» / Р. Кирчів // Нар. творчість та етнографія. – 1992. – № 1. – С. 12–16.
Петраш О. «Руська трійця»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники. / Осип Петраш. – К. : Дніпро, 1986. – 230 с.
«Русалка Дністровая»: Документи і матеріали. / За ред. Ф. І. Стеблія. – К. : Наук. думка, 1989. – 544 с.
Салига Тарас «Живий мотор, що прилучив Галичину до всеукраїнського руху» (М. Шашкевич) / Тарас Салига // Дивослово. – 2011. – № 11. – С. 57 – 60.
Ткачук М. Жанрова своєрідність літературної веснянки Маркіяна Шашкевича / М. Ткачук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2009. – № 2. – С. 2–6.
Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 568 с. (Альма-матер)
Практичне заняття № 8.
Міфологічно-історична повість «Марко Проклятий» О. Стороженка.
План
Міф про перше братовбивство, його інтерпретації в літературі (Дж.-Г. Байрон «Каїн», І. Франко «Смерть Каїна», О. Забужко «Казка про калинову сопілку», народна казка «Калинова сопілка») та романі «Марко Проклятий» О. Стороженка.
Своєрідність сюжету й композиції роману. Вплетення в сюжет твору народних легенд про вовкулаків та обрядових вірувань давніх слов’ян.
Інтерпретація письменником подій 1648-1654 років: причина повстання, його розвиток.
Образи Марка Проклятого й козака Кобзи.
Непримиренність конфліктів, невиправдана жорстокість, герой поза соціумом – ознаки романтичної прози («Страшна помста» М. Гоголя).

Література
Балушок В. Архаїчні витоки образу Марка Проклятого / В. Балушок // Слово і час. – 1996. – № 11–12. – С. 73–76.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
Іларіон, митрополит Дохристиянські вірування українського народу : монографія. / Іларіон, митрополит. – К. : Обереги, 1992. – 424 с.
Міщук Р. Українська оповідна проза 50-60-х років ХІХ ст. / Р. А. Міщук. – К. : Наук. думка, 1978. – 257 с.
Нахлік Є. Українська романтична проза 20–60-х рр. ХІХ ст. / Є. К. Нахлік. – К. : Наук. думка, 1988. – 318 с.
Павличко С. Теорія літератури. / Соломія Павличко. – К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. – С. 589–611.
Пойда О. Роман «Марко Проклятий» / О. Пойда // Слово і час. – 1995. – № 11–12. – С. 23–27.
Приходько І. Козацький дух Олекси Стороженка / І. Приходько // Березіль. – 2000. – № 3–4. – С. 173–181.
Решетуха С. «Марко Проклятий» – роман-екперимент (міфологічний аспект) / С. Решетуха // Слово і час. – 2006. – № 9. – С. 34–40.



Рекомендована література
Базова
1. Історія української літератури та літературно-критичної думки першої половини ХІХ століття : Підручник / За ред. О. А. Галича. – К. : Центр навчальної літератури, 2000. – 392 с.
2. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття) : Навчальний посібник / Р. Гром’як. – Тернопіль : Підручники і посібники, 1999. – 242 с.
3. Історія української літератури. ХІХ століття : У 3 кн. – Кн. 1 : Навч. посібник / За ред. М. Т. Яценка. – К. : Либідь, 1995. – 368 с.

Допоміжна
- Баган Олег Літературний романтизм: ідеологія, естетика, стиль / Олег Баган // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 35 – 46.
- Беценко Тетяна Філологічний аналіз художнього тексту / Тетяна Беценко // Дивослово. – 2012. – № 10. – С. 42 – 46.
- Бондар М. Леонід Глібов : Негативи, позитиви, маски / М. Бондар // Слово і час. – 1997. – № 4. – С. 52 – 61.
- Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко. Романтизм. Модернізм: українська модерна література / З. Геник-Березовська; пер. з чеської. – К. : Геликом, 2000. – 368 с.
- Гончар О. Зачарований небом : Романтичний світ Михайла Петренка / О. Гончар // Слово і час. – 1997. – № 11 – 12. – С. 21 – 26.
- Єременко О. Модифікація балади в доробку М. Шашкевича / О. Єременко // Дивослово. – 2000. – № 1. – С. 5 – 7.
- Єфремов С. О. Історія українського письменства / Худож. оформл. В.М. Штогрина / Сергій Єфремов. – К. : Феміна, 1995. – 688 с.
- Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.. Від Куліша до Винниченка : Лекції, нариси, статті / Микола Зеров. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2007. – 568 с. – ( Cogito : навчальна класика).
- Коваленко, В. М. До щирця поетичного слова: Психологія письменницької праці. Психоаналітичні інтерпретації художніх текстів [Текст] : [зб. праць] / В. М. Коваленко. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2012. – 354 с.
- Лімборський І. Українське літературне просвітництво на західноєвропейському тлі / Ігор Лімборський // Укр. мова і літ. в сер. школах. – 2002. – № 6. – С. 39 – 52.
- Нахлік Євген Пекло в «Енеїді» Івана Котляревського: ґенеза й міфологічні сенси (античні та християнські) / Євген Нахлік // Дивослово. – 2011. – № 12. – С. 46 – 51.
- Павличко Соломія Теорія літератури / Передм. Марії Зубрицької / Соломія Павличко. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2010. – 679 с.
- Павлюк М. П. Гулак-Артемовський з погляду текстології / М. Павлюк // Слово і час. – 1990. – № 1. – С. 45 – 51.
- Пойда О. Роман „Марко Проклятий” / О. Пойда // Слово і час. – 1995. – № 11–12. – С. 23–27.
- Поліщук Володимир Павло Филипович про Євгена Гребінку в контексті літературних обставин першої половини ХІХ століття / Володимир Поліщук // Слово і час. – 2012. – № 2. – С. 47 – 53.
- Приходько І. Козацький дух Олекси Стороженка / І. Приходько // Березіль. – 2000. – № 3–4. – С. 173–181.
- Решетуха С. “Марко Проклятий” – роман-екперимент (міфологічний аспект) / С. Решетуха // Слово і час. – 2006. – № 9. – С. 34–40.
- Салига Тарас. «Живий мотор, що прилучив Галичину до всеукраїнського руху» (М. Шашкевич) / Тарас Салига // Дивослово. – 2011. – № 11. – С. 57 – 60.
- Ушкалов Леонід Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. – К. : Факт, 2007. – 552 с.
- Ушкалов Леонід Від бароко до постмодерну: есеї. – К. : Грані-Т, 2011. – 552 с.
- Ходанич Л. Феномен Леоніда Глібова / Л. Ходанич // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 1. – С. 48–50.
- Хропко П. Національна основа творчості Леоніда Глібова: до 175-річчя від дня народження / П.Хропко // Дивослово. – 2002. – № 3. – С.55–58.
- Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 568 с. (Альма-матер)
- Шептій К. Його книжки «ходили по руках» : (Про українського поета М.М. Петренка (1817 – 1862) / К. Шептій // Вітчизна. – 1989. – № 6. – С. 166 – 170.
Список текстів
з курсу «Історія української літератури І половини ХІХ століття»
для обов’язкового прочитання студентами факультету української філології зі спеціальностей «Українська мова і література», «Українська мова і література. Мова і література (англійська)», «Українська мова і література. Мова і література (російська)»
(викладач – к.ф.н., доцент Бойцун Ірина Євгеніївна)

Котляревський І.П.: Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник.

Гулак-Артемовський П.М.: Пан та собака. Справжня добрість. Солопій та Хівря, або Горох при дорозі. Дві пташки в клітці. Рибка. До Пархома. Рибалка. Пан Твардовський.

Квітка-Основ’яненко Г.Ф.: Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик. Салдацький патрет. Купований розум. Підбрехач. Конотопська відьма. Маруся. Сердешна Оксана. Козир-дівка. Пархімове снідання. Пан Халявский.

Гребінка Є.П.: Ведмежий суд. Рибалка. Рожа та хміль. Віл. Школяр Денис. Могилині родини. Мірошник. Українська мелодія. Човен. Очи черные. Чайковский.

Боровиковський Л.І.: Маруся. Молодиця. Чарівниця. Палій. Крикун. Суд. Голодний Хома. Жіночий язичок. Бандурист. Журба. Вивідка.

Метлинський А.: Бандура. Смерть бандуриста. Рідна мова. Спис. Підземна церква. Козак та буря. Козача смерть.

Костомаров М.: Співець Митуса. Ластівка. Пан Шульпіка. Дід-пасічник. Брат з сестрою. Переяславська ніч. Сава Чалий. Явір, тополя й береза. Чернігівка.

Забіла В.: Соловей. Гуде вітер вельми в полі.

Петренко М.: Небо. Слов’янськ. Іван Кучерявий.

Афанасьєв-Чужбинський О.: Шевченкові. Прощання. Осінь. Безталання.

Шашкевич М.: Хмельницького обступлєніє Львова. О, Наливайку. Розпука. Туга. Болеслав Кривоустий під Галичем 1139. Олена. Згадка. Веснівка. Слово до чтителів руського язика.

Вагилевич І.: Мадей. Жулин і Калина.

Головацький Я.: Два віночки. Над Прутом. Весна. Руський з руським пострічався. Туга за родиною.

Стороженко О.: Марко Проклятий. Голка. Вуси. Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Закоханий чорт.

Шевченко Т.Г.: Кобзар. Щоденник. Назар Стодоля. Прогулка с удовольствием и не без морали. Художник. Музыкант. Близнецы.

Марко Вовчок: Народні оповідання. Інститутка. Живая душа.

Глібов Л. Вовк та ягня. Лисиця-жалібниця. Щука. Ведмідь-пасічник. Цуцик. Мальований стовп. Солом’яний дід. Лебідь, щука і рак. Бджола і мухи. Осел і Соловей. Вареники. Вечір. Журба.

Руданський С. Вечорниці. Над колискою. П’яниця. Студент. Тополя. Повій, вітре, на Вкраїну! Чумак. Мазепа, гетьман український. Іван Скоропада. Павло Полуботок. До України. Розмай. Співомовки.

Свидницький А.П.: Люборацькі. Україно, мати наша. В полі доля стояла. Росте долом березина.

Куліш П.О.: Чорна рада. Жизнь Куліша. Дівоче серце. Орися. Дума про найвищий дар. Дивлюсь на волос срібний твій, кохана. Епілог. Україна.

Федькович Ю.: Довбуш. Лук’ян Кобилиця. Страж на Русі. Люба-згуба. Три як рідні брати. Сокільська княгиня. Стрілець. Дезертир (вірші й поема). Новобранчик. Русь. Україна. Старий жовнір.



Приложенные файлы

  • doc 16007733
    Размер файла: 157 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий