моя країна — Україна. сценарій


УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНАПерший урок. Десятий клас.
Мета: сформувати в учнів знання про основні віхи з історії становлення України, її сьогодення, вміння розуміти єдність і цілісності України; створити умови для виховання в школярів готовність бути повноцінними членами суспільства, які зможуть знайти шлях до стабільності, миру і злагоди в Україні.Обладнання: карта України, вишитий рушник, фотографії, державні символи України.
Девіз уроку: «Ми тут. Ми всі. Ми є. Ми гурт. Єднаймося. Ми є той грунт подій майбутніх вирішальних» (М. Вінграновський)
I. Організаційний момент.
Учитель. Доброго дня, дорогі учні! Сьогодні ви знову сідаєте за шкільні парти, відпочилими, змужнілими, дорослішими. Вам усміхається лагідне сонце, яке посилає свої промені із синього неба. Немає на світі кращого неба, ніж небо України! Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від матінки-землі. Як не можна відділити небо від землі, так і не можна відділити Захід України від Сходу, Карпати від Світязя, Чорне море від Дніпра. Бо це все – Україна – єдина, суверенна, незалежна. Але останнім часом нас постійно переслідує думка: чи буде так, чи ні. Яким буде вже завтрашній день нашої України.
- Прочитайте вголос слова Вінграновського і прокоментуйте їх.
II. Основний зміст уроку.
«Асоціативний кущ».
- Що для кожного з вас значить Україна? (думки, висловлення учнів).
Учень 1.
Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.
Очі, мов небо, ясні, голубі…
Учень 2.
Хто ти? Немов веселкова царівна,
Хто дарував ці прикраси тобі?
Учениця.
Я – Україна, твоя Батьківщина!
Сонце твоє, твої ріки й поля.
Я – Україна, і завше, і нині –
Небо твоє, твоя рідна земля!
Учитель. Україна – це держава, яка має визначену територію, політичну систему, економіку, мову, культуру, історію.
«Історичний екскурс»
Давайте пригадаємо основні віхи становлення України як держави.
1. Кінець VIII – початок IX ст.. – утворення Київської держави (Київська Русь)
2. 1187 р. – перша літописна згадка назви «Україна».
3. 1648 – 1657 рр. – національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.
- Яка мета була у Б. Хмельницького? Чи вдалося йому здійснити її?
4. 1764 р. – ліквідація Катериною II гетьманства і утворення Другої Малоросійської колегії.
- Як ви розумієте термін «Малоросія»? Чи можна його вживати сьогодні?
5. 1783 р. – указ Катерини II про приєднання до Російської імперії Криму.
- То де був від початку Крим? Чому забажала його Російська імперія?
6. 1917 р. – створення Генерального Секретаріату на чолі з В. Винниченком – першого в XX ст.. українського уряду.
- Як ви думаєте, яке значення в історії державотворення України мала ця подія – створення власного уряду?
7. 7 листопада 1917 р. – проголошення III Універсалу, який передбачав створення Української Народної Республіки, яка мала перебувати у федеративних зв’язках з Росією.
- Як ви розумієте «федеративні зв’язки»? Чи можливі вони сьогодні між Україною і Російською Федерацією? Чому?
8. 22 січня 1918 р. – прийняття IV Універсалу УЦР, який проголошував УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
- Чого домігся народ цим документом?
9. 22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР і ЗУНР.
- Чому важливим був цей документ?
10. 29 червня 1945 р. – підписано договір та протокол до нього про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її возз’єднання з Радянською Україною.
- Як ви думаєте, це випадковість чи закономірність, що Західна Україна приєдналася до Радянської України?
11. 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР.
12. 24 серпня 1991 р. – прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.
- Що дала незалежність Україні?
13. 1995 р. – Україна стала членом Ради Європи.
- Чим вигідний Україні європейський напрямок розвитку?
14. 1997 р. – підписання «Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією».
- Як ви розумієте значення цього документу? Чому Росія могла його порушити?
15. Листопад – грудень 2004 р. – події, що отримали назву «Помаранчева революція».
- Що змусило людей вийти на Майдани?
Учитель. Давайте звернемося до легенди, яка пояснює назву слова «Україна».
Кажуть, коли представники народів прийшли до Бога, щоб визначитися, яку їм землю обирати і як її назвати, коли були призначені французам – Франція, німцям – Німеччина, і коли залишилося тільки двоє дівчат, глянув на них Всевишній і сказав: «Ви – євреї, жили в раю, у вас було все: і достаток, і мудрі пророки, але ви не вміли цього шанувати – то будете відтепер називатися країною Ізраїль, тобто вигнані з раю». Поглянув же на друге вбоге, але горде дівча, і сказав: «А ви – дуже працьовиті і мужні люди. Вам жити в раю і держава ваша називатиметься Україна. Але щоб справді бути такою країною, треба пройти через важкі випробування війнами і холодом, голодом і хворобами, стихіями і всілякими негараздами».
І, напевно, якраз ті випробування переживає зараз Україна.
16. Листопад – лютий 2014 р. – Революція гідності, Майдан.
- На вашу думку, як змінилася свідомість українців, що стало передумовою такої зміни?
- Чи можна було запобігти смерті Небесної сотні?
17. 27 лютого 2014 р. – дії сепаратистів підтримуваних агресивною Росією проти України, захоплення будівля Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- Як ви думаєте, чи правомірними є дії РФ?
Ні для кого не секрет, що сьогодні на Сході України йдуть військові дії. Сили АТО намагаються протистояти терористам. Більшість жителів Донецької та Луганської областей виїхали з зони АТО.
- Жителі яких областей України повинні були бути призвані до армії?
Погодьтеся, коли йдеться про честь та гідність твоєї країни, коли ворог посягає на територіальну цілісність, коли раптом виникає гурт зрадників країни, ми не можемо вести дискусії, кому йти воювати. Це – обов’язок кожного. Не залежить це, де ти живеш, де служив, ким працюєш. Тому всі ми повинні бути вдячні тим, хто відстоює право України бути гордою державою, хто захищає вас із нами. Жах лише в тому, що гинуть наші співвітчизники.
Різкими зламами, лихими закрутами
Продирається доля крізь хащі.
Хай груди заквітнуть червоними рутами –
Не втратити честі своєї нізащо!
 
Там, де з рідними-милими,
Там, де зі своїми хорошими,
Власним розумом, власними силами
Щастя своє збудувати зможемо!
 
Свій на свого не здійме руку!
Брат на брата не скаже злого!
Прийме удар, піде на муку
Брат за брата, свій за свого.
Тому я прошу пом’янути хвилиною мовчання героїв Небесної сотні і героїв війни на Донбасі. Кожен із них – герой! (Пісня «Гей, плине кача…»)
Героями є і наші земляки, які віддали своє молоде життя за нашу Україну. Це:
Сергій Байдовський
Володимир Якубчук
Іван Ващенін
Володимир Крохмаль
Володимир Гринюк
Андрій Дрьомін
Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до будь-якої нації, будь-якої мови, а тому на території нашої держави проживають росіяни, молдавани, поляки, гагаузи, вірмени й багато інших.
У теперішній час у складі України можна умовно виділити низку історико-географічних регіонів, які складались протягом століть під впливом різноманітних факторів: кліматичних, політичних, географічних, історичних, етнічних.
Західна Україна — в широкому сенсі охоплює Галичину, Західну і центральну Волинь, Закарпаття та Буковину — тобто землі, які більшу частину своєї історії до минулого століття знаходились під владою держав — західних сусідів України. Багатством цього регіону є сільське, лісове господарство, видобуток бурого вугілля, нафти і газу; туризм (Карпати, мінеральні води). Основні міста: Львів (промисловий, культурний і духовний центр всієї Західної України), Тернопіль, Івано-Франківськ (Станіслав), Дрогобич, Трускавець, Стрий, Самбір.
Центральна Україна (також «Наддніпрянська Україна»)— східна частина «Старої України». це — живописний сільськогосподарський край дивовижних краєвидів, широких ланів, перелісків і чистих річок між живописних пагорбів. Сюди належить Київщина, Чернігівщина і Полтавщина. Міста: Вінниця, Хмельницький, Кам’янець-Подільський (старовинне місто-фортеця).
Південно-Східна Україна — історичний край держави, заселений українцями переважно протягом XVI–XIX ст. (на відміну від Центральної та Західної України, заселеної корінним населенням ще з давніх часів). Міста є основними промисловими центрами держави: Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Кривий Ріг, Маріуполь, Миколаїв, Луганськ. У теперішній час — край розвинутого хліборобства, гірничо-видобувної промисловості (залізна та марганцева руда, вугілля, газ), чорної металургії та машинобудування.
Приазов’я — українські землі вздовж північного узбережжя Азовського моря. У середньовіччі — північна («материкова») частина Кримського ханства, населена кочовиками-ногаями.
І хочеться вірити, що Крим, який зараз вважається територією Російської Федерації, колись до нас повернеться. Адже прожити стільки років одним народом – це має дати свої результати.
III. Підбиття підсумків.
Колосальна і багаторічна справа сучасного державотворення була розпочата на фундаменті, який закладався впродовж віків. За нами – велике героїчне минуле, позначене звитягою і випробуваннями, здобутками і протиріччями, болісними помилками, трагедіями і втратами. І все це – наша історія – провісник майбутньої свободи.
ЄДИНА УКРАЇНАНехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу,
Володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.
(Дмитро Чередниченко)

Мета Першого уроку: формування в школярів української громадянської ідентичності шляхом вивчення історії держави, її національних і культурних традицій, поваги до Законів України, усвідомлення морально-правових норм та загальнолюдських цінностей суспільства.Завданнями Першого уроку є: ознайомлення учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України; державні символи України; розвиток у школярів почуття гордості за Україну, її історію та видатних людей, які зробили вагомий внесок у розвиток світової та європейської спільноти; сприяння усвідомленню школярами спільних цінностей української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності й демократичних засад державного устрою; виховання шанобливого ставлення до державної символіки, культурного та історичного минулого України; усвідомлення духовної єдності населення всіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього своєї держави; формування активної життєвої позиції школярів, їх громадянського самовизначення, прагнення до самореалізації в Україні; виховання людяності, гідності, справедливості, толерантності, відповідальності – основних моральних цінностей, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні; формування негативного ставлення до проявів дискримінації, жорстокості та насильства, засудження військової агресії.
Обладнання. Карта України, плакати з державними символами України; ілюстрації з зображенням природи України, фотографії, символи України, інтерактивна дошка, комп’ютер, аудіозаписи, відео, слайдова презентація „Україна – єдина країна”.
Хід уроку
I.               Організаційний момент.
II.            Активізація пізнавальної діяльності.
Сьогодні – перше вересня, День знань. Голосистий дзвоник покликав учнів за шкільні парти. Розпочинається новий навчальний рік. Здавалося б, так, як і завжди. Але зараз у нашій країні точиться війна, спровокована Росією та сепаратистами. І йде боротьба за цілісність і незалежність нашої держави. Для кожного українця немає більшої проблеми, ніж доля Вітчизни.
III.         Оголошення теми і мети. На дошці написана тема, епіграф уроку.
УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНАСпоконвічна – рідна земля,Незалежна – держава моя,Вічна і завжди єдинаНенька моя – Україна
Микола Бук
Звучить запис пісні «Україно, мій рідний краю…» Оксана Жупник.
 
Слайд 1, 2, 3, 4, 5.
 
IV.          Опрацювання теми уроку.
1.    Вступ. Україна – моя країна.
Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори.
 
Буває, часом, сліпну від краси.Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є – дорога, явори,усе моє, все зветься – Україна.Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.
 
Україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність.
Україна – це рідна мова, яка, долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу.
Україна – наша Батьківщина. Василь Симоненко писав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»
Давайте прослухаємо вірші українських поетів про рідний край (демонструємо відео №1, під час демонстрації звучать вірші)
 
ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!Струмок серед гаю, як стрічечка.На квітці метелик, мов свічечка.Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя!П. Тичина
НАША СЛАВНА УКРАЇНАНаша славна Україна, Наше щастя і наш рай, Чи на світі є країна Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години Ми для неї живемо. На Вкраїні й для Вкраїни Будем жити й помремо.В. Самійленко
МІЙ КРАЙ
Україна — край мій рідний Від Кавказу по Карпати, І веселий, і свобідний, І великий, і багатий. 
Де є в світі кращі ріки, Як Дністер, Дніпро-Славута? Хто покине їх навіки, Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,Де таке повітря свіже?Де шумлять так гарно бориІ хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,Де гарніше зорі сяють?Де ж солодше пахнуть квіти —Як у нашім любім краї!Р. Купчинський
Любіть Україну, як сонце, любіть…
Любіть Україну, як сонце, любіть,як вітер, і трави, і води…В годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну,красу її, вічно живу і нову,і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,сіяє вона над віками…Любіть Україну всім серцем своїмі всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, однав просторів солодкому чарі…Вона у зірках, і у вербах вона,і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,у пісні у кожній, у думі,в дитячий усмішці, в дівочих очахі в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,живе у стежках, у дібровах,у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прахчужинців в зелених мундирах,в багнетах, що в тьмі пробивали нам шляхдо весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,і сльози, і все до загину…Не можна любити народів других,коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,люби її кожну хвилину.Коханий любить не захоче тебе,коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,як пісню, що лине зорею…Всім серцем любіть Україну свою —і вічні ми будемо з нею!Володимир Сосюра – 1944
 
ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ… 
Задивляюсь у твої зіниці1Голубі й тривожні, ніби рань.Крешуть з них червоні блискавиціРеволюцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!І нехай пливе за роком рік,Буду, мамо горда і вродлива,З тебе дивуватися повік.
Ради тебе перли в душі сію,Ради тебе мислю і творю —Хай мовчать Америки й Росії,Коли я з тобою говорю!
Одійдіте, недруги лукаві!Друзі, зачекайте на путі!Маю я святе синівське правоЗ матір’ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадую про тебе,Дні занадто куці та малі,Ще не всі чорти втекли на небо,Ходить їх до біса по землі.
Бачиш: з ними щогодини б’юся,Чуєш — битви споконвічний грюк!Як же я без друзів обійдуся,Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,Ти моя розпука вікова…Гримотить над світом люта битваЗа твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,Хай сичать образи — все одноЯ проллюся крапелькою кровіНа твоє священне знамено.
Василь Симоненко
 
Слайди 6 – 17.
 
2.    Формування української державності.
Історія України та народу, що живе на цій землі, губиться в сивій давнині. Назва «Україна» (край, земля) означає територію, що була основою Київської Русі у ХІ-ХІІ ст. Уперше цей термін уживається в Київському літописі в 1187 р. стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини. З кінця IX ст. Руська земля стала центром, політичним і територіальним ядром утворення єдиної держави східних слов’ян, що закріпила за собою назву Русь. Вона була однією із могутніх держав Європи. Високий авторитет Київської Русі в тогочасному світі закріплювався тісними зв’язками київських князів з багатьма зарубіжними дворами. Велику роль у розвитку тогочасної держави відіграли князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий. За часів Володимира Великого Київська держава досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення. Ярослав Мудрий організував походи проти печенігів, відвоював для своєї держави галицькі терени, заснував Київську митрополію, розбудував Київ та інші міста, побудував перлину нашої архітектури – храм святої Софії, інші собори, заснував бібліотеку, було створено перший писаний звід законів Київської Русі – “Руську Правду”. Через династичні шлюби своїх дітей налагодив дипломатичні зв’язки з багатьма країнами. У роки його правління Київська Русь досягла найвищого розквіту. Володимир Мономах, глибоко розуміючи згубність міжкнязівських чвар, доклав зусиль для об’єднання Київської держави. Він, зокрема, став одним з організаторів зустрічі найвпливовіших князів у Любичі, під час якої було досягнуто згоди про спільні заходи в боротьбі проти кочівників. Своє ім’я уславив також вдалими походами проти половців. З Мономаха розгорнулося велике будівництво в Києві; було споруджено міст через Дніпро, кілька храмів. Знову почала збагачуватися державна скарбниця. Мудрий володар, Мономах, хай і тимчасово, припинив усобиці та об’єднав більшу частину Київської Русі. Після смерті Ярослава держава була поділена на 6 частин. Це призвело до розладу Київської держави у 30-40-х роках XII ст., а згодом монголо-татарського іга.
Слайди 18 – 23.
На довгі роки Україна втрачає свою державність. Вона була під владою Литви, Польщі, Австро-Угорщини, Росії. Боронитися довелося майже повсякчас. Звідусіль йшли на родючі українські землі незчисленні завойовники, щоб стати власниками щедрої землі. Але усі їхні спроби виявилися марними. Не міг допустити волелюбний народ, щоб його ненька-Україна схилялася перед кимсь на коліна, ставала годувальницею нахабних поневолювачів. Тому завжди, за будь-яких обставин, українці намагалися відстояти свої права, захистити рідну землю. Згадаймо слова Василя Кравчини з кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні”: “Ми б’ємося за те, чому нема ціни у всьому світі, — за Вкраїну, за єдиний народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторсаний, роздертий”. Ці слова ведуть змучених, скривавлених солдат у бій, можливо, для них останній. Так, нашій країні довелося багато чого пережити: і підступні зради, і криваві війни, і страшну розпуку, і нелегкі роки поневолення. Але ми усе ви – тримали, не зламалися, а стали ще міцнішими, ще дужчими, щоб будувати нову Україну — самостійну державу, здатну бути однією з найкращих та найвеличніших держав світу.
Слайд 24.
Згадаймо такі великі імена, як гетьман Богдан Хмельницький, який звільнив Україну з-під ярма Польської Шляхти. Пилип Орлик – автор першої конституції. Іван Мазепа намагався орієнтувати Україну на Європу і визволити від влади царської Росії. Михайло Грушевський – перший президент Української Народної Республіки, учений світового рівня. Українська історія має ще багато прикладів відданого служіння її кращих синів та дочок ідеї української державності.
Особливу роль відіграли українські письменники. Тарас Шевченко для нашого народу є справжньою святинею: натхненником національних ідей, проповідником волі і добра, правди і справедливості, символом незалежності та соборності України. З виходом «Кобзаря» наддніпрянський Шевченко став всеукраїнським «речником» нації, виразником інтересів усіх, хто дбав про її духовний розвиток, об’єднавши мовою своїх творів розірвану державними кордонами Україну і все світове українство в єдину націю. Силою свого художнього слова поет прославив Україну на весь світ у той час, коли вона перебувала в рабстві. Дмитро Павличко писав: «В організмі кожного народу, як і будь-якої окремішньої людини, є ті, досі не вивчені резерви, що в кризові моменти хвороби спричиняють вражаючий ефект самовиліковування. У подібному кризовому стані опинився організм нації на часи Шевченкового явлення: Україну уже відспівали і чужі, і чимало своїх. І чи не в останньому ударі поминального дзвону механізм самозбереження нації послав у світ себе в образі і подобі Шевченка: Я – є!» Тарас Шевченко зумів відродити Україну з руїни, стати ідейним наставником, лідером великого народу, національним пророком.
Свою Україну любіть.Любіть її… во врем’я люте,В останню, тяжкую минутуЗа неї Господа моліть.
Слайд 25.
Хочу згадати про Івана Яковича Франка, який ідеї соборності України присвятив все своє життя. Він був прогресивною людиною, патріотом своєї держави, йому так боліла доля своєї Батьківщини, що письменник свідомо хотів одружитися з дівчиною зі Сходу. Так і сталося. На весіллі всі говорили, що цей шлюб – символ єдності Заходу і Сходу. Франко першим заснував у своїх краях партію європейського зразка (радикальна партія). На той час Західна Україна входила до складу Австро-Угорщини, жителі називали себе русинами. У 1893 році Франко першим на Західній Україні почав вживати термін «українець», «український». Програма партії ставила мету – це соборність України. До кінця свого життя великий Каменяр болів душею за Україну і вказував, що потрібно зробити, щоб недержавна нація досягла своєї державності.
Народе мій, замучений, розбитий,Мов паралітик той на роздорожжу,Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,Від сорому, який нащадків пізнихПалитиме, заснути я не можу.
Невже тобі на таблицях залізнихЗаписано в сусідів бути гноєм,Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
Невже повік уділом буде твоїмУкрита злість, облудлива покірністьУсякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і заприсяг на вірність?Невже тобі лиш не судилось діло,Що б виявило твоїх сил безмірність?

Та прийде час, і ти огнистим видомЗасяєш у народів вольних колі,Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін воліІ глянеш, як хазяїн домовитий,По своїй хаті і по своїм полі.
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Твойому генію мій скромний дар весільний.
Слайд 26.
Незалежність України – заслуга не лише певних політичних сил та рухів, але й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Варто згадати, що завжди, навіть за найменш сприятливих обставин, проголошувалась державність, зокрема тільки в ХХ столітті чотири рази. 22 січня 1918 року (ІV Універсал Центральної Ради), 30 червня 1941 року у Львові (Акт відновлення Української держави), 5 жовтня того ж року в Києві, 24 серпня 1991 року (Акт проголошення незалежності України). А ще ж проголошення в листопаді 1918 року Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939 року)
На жаль, історія розпорядилася так, що ми знову опинилися в складі іншої держави – УРСР належала до СРСР, зазнала утисків, пригнічень, голодомору, сталінського терору, репресії, треба було пройти ще багато випробувань. Та вільний дух постійно піднімався все вище і вище. Україна стала незалежною європейською самостійною країною.
 
Слайд 27.
 
3.    Атрибути держави.
Національні символи − це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості. Україна має такі державні символи: Державний Прапор, Гімн і Герб.
Національний Гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький. Слова гімну, які були надруковані вперше в 1869 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписали їх Т. Шевченку.
Слайди 28-29.
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИЩе не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб’ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.П. Чубинський
Слайд 30.
 
Герб-Тризуб був поширений в усіх князівствах Київської Русі, зазнав деяких змін (має понад 200 різновидів), але весь час зберігає первісну основу. Окремі династичні роди в Україні вживали Тризуб аж до XV століття. Існує багато різних думок щодо значення Тризуба. Імовірно, що цей знак символізує триєдність та тривимірність світу, що пізніше трактовано християнством як єдність Бога-Батька, Бога-Духа і Бога-Духа Святого.
ГЕРБНаш герб — тризуб, Це воля, слава й сила; Наш герб — тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню несемоМи людям.Н. Поклад
Слайд 31.
Справжній український прапор започаткований Михайлом Грушевським в УНР. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.
 
ПРАПОРСиній, як море, як день, золотий —З неба і сонця наш прапор ясний.Рідний наш прапор високо несім!Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,Гляньте, жита в ньому золото ллють.З жита й волошок наш прапор ясний.З неба і сонця, як день весняний.О. Олесь
 
Слайд 32, запис пісні Тарас Петриненко «Прапор України».
 
4.    Героїчна і трагічна сучасність.
23 роки українській державі, але це лише мить, незначна частина нашого минулого. І знову життя поставило перед нами випробування. На мою думку, події останніх місяців примусили кожного українця відчути свою причетність до своєї країни, а також  зрозуміти, що ми господарі на власній землі.Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Це рік єднання, пробудження і консолідації українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця стали частиною могутнього серця. Наші голоси – нотами потужного гімну волі.
Та не всім це до душі. Росія ніяк не може пробачити Україні її незалежність. Ліна Костенко писала: «У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковні». Вороги розуміють, що тільки розділивши, посіявши ворожнечу, нас можна буде й надалі тримати в покорі. Мені хочеться згадати слова Григорія Сковороди, який сказав про наш народ: «Не вчіть яблуню родить яблука. Краще відженіть від неї свиней». Це була відповідь недругам і ворогам, які намагалися довести, що українська нація є недержавною, приреченою на другорядні історичні ролі. І щоб зробити нас слабшими, недруги намагаються нас розсварити. Російські сепаратисти зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.
 
Слайди 33 – 40.
 
Ось прізвища борців із Чернігівщини, які загинули в АТО: Олексій Коновалов, Микола Бруй, Юрій Коваль, Сергій Деркач, Володимир Мойсеєнко, Станіслав Ковтун, Сергій Нагарний.
Давайте вшануємо їхню пам’ять та пам’ять всіх загиблих в АТО та героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.
Звучить аудіозапис «Піккардійська терція» «Гей, плине кача…»
V.        Розкажіть про відомі вам приклади героїзму на війні та про героїв АТО (діти діляться своїми думками). 
Слайди 41 – 47.
Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе, що настане мир. Про це мріють усі. Давайте послухаємо звернення  педагога  Людмили Городиської (відео №2).
 
О Боже єдиний, здійсни мою мрію,
Не діли нашу землю на Захід і Схід,
Бо всі ми єдині, усі ми сім я ,
В усіх нас одна Батьківщина, одна,
Одна і єдина, як вічна любов,
За неї ще пращури лили свою кров.
За волю, за єдність боролись вони,
Щоб в вольній країні ми з вами росли.
За неї Шевченко ще в Бога благав,
У віршах своїх він про неї писав,
Писав і благав у свого народу,
Щоб він не проспав України свободу
Бо звір стоголовий уже не дрімає,
І пазурі гострі у серце впинає.Не дай йому, Боже, не дай розірвати,
Не дай, щоби брат йшов війною на брата
Прожени той туман, що укутав усіх,
Щоб жити народ наш у спокої міг,
Щоби Україна завжди була вільна,
Завжди залишалась одна, неподільна.
І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,
А більше для щастя нічого не треба!
 
Слайди 48 – 50.
 
Ми пишаємося своєю країною, молимося за щасливе майбутнє (демонструється відео №3 – «Молитва за Україну»). Слава Україні! Героям слава!
VI.          Підсумок уроку.

«Вітчизна – це не хтось і десь! Я – теж Вітчизна!»
 
Мета:
обговорити з учнями  основні історичні дати становлення державності України, зробити наголос на останніх подіях;
формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України; відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу.
Обладнання: запис пісні «Гей пливе кача…», метроном, відеоролик «Зірки за єдину Україну» (або цитати), аркуш паперу, кольорові олівці.
 
Перебіг уроку:
«Ми тут. Ми всі. Ми є. Ми гурт. Єднаймося.
Ми є той грунт подій майбутніх вирішальних»
                                   М. Вінграновський
«Шукаючи Європу, ми знайшли Україну!»
                                 (вираз із Інтернету)
І.Організаційний момент.
Доброго дня, дорогі діти! Рада бачити вас, здорових, гарних, веселих! Сподіваюся влітку вам вдалося відпочити, можливо, десь побувати, щось нове побачити, про щось не відоме досі дізнатися. Але, мабуть, кожен із вас стежив і за подіями у нашій країні, які поєднали в собі і трагізм, і героїзм. Тобто, ми з вами є зараз свідками народження нової історії України, не нової України, не іншої України! Своєю територією, своєю культурою, історією, своїм населенням вона має залишитися, як була, єдина, суверенна, незалежна! Чи буде так, чи ні! Яким буде вже завтрашній день нашої України залежить від нас. Про це йдеться і в епіграфі уроку.
-Прочитайте вголос слова Вінграновського і прокоментуйте їх.
ІІ.Основний зміст уроку.
«Асоціативний кущ».
-Що для кожного із вас Україна? (Батьківщина, рідна земля, європейська країна)
-Справді, Україна – це держава, яка має визначену територію, політичну систему, економіку, мову, культуру, історію.
«Історичний екскурс»
Давайте пригадаємо основні віхи становлення України як держави.
Кінець 8-початок 9 століття – утворення Київської держави (Київська Русь)
-На вашу думку, хто із київських князів зробив для розвитку?
1187 – перша літописна згадка назви «Україна».
1648-1657 – національно визвольна війна під проводом Б.Хмельницького.
-Яка мета була у Хмельницького? Чи вдалося йому здійснити її?
1764 – ліквідація Катериною ІІ гетьманства і утворення Другої Малороської колегії.
-Як ви розумієте термін «малоросія»? Чи можна його вживати сьогодні?
1783 р. – указ Катерини ІІ про приєднання до Російської імперії Криму.
-То де від початку був Крим? Чому забажала його Російська імперія?
1917 р. – створення Генерального Секретаріату на чолі з В.Винниченком – першого в ХХ ст. українського уряду.
- Як ви думаєте, яке значення в історії державотворення України мала ця подія – створення власного уряду?
7 листопада 1917 р. – проголошення ІІІ Універсалу, який передбачав створення Української Народної Республіки (УНР), яка мала перебувати у федеративних зв’язках з Росією.
- Як ви розумієте термін «федеративні зв’язки»? Чи можливі вони сьогодні між Україною та Російською Федерацією? Чому?
22 січня 1918 р. – прийняття IV універсалу УЦР, який проголошував Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
- Чого домігся народ цим документом?
22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР і ЗУНР.
- Чому важливим був цей документ?
29 червня 1945 р. – Підписано договір та протокол до нього про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її возз’єднання з радянською Україною.
- Як ви думаєте, це  випадковість чи закономірність, що Західна Україна приєдналася до Радянської України?
1954 р. – Входження Кримської області до складу УРСР.
24 серпня 1991 р. Прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.
- В результаті чого Україна здобула незалежність?
1995 р. – Україна стала членом Ради Європи.
- Чим вигідний Україні європейський напрямок розвитку?
1997 р. – Підписання “Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією”.
- Як ви розумієте цей значення цього документа? Чому Росія могла його порушити?
Листопад-грудень 2004 р. – Помаранчева революція.
-Що змусило людей вийти на революцію?
Листопад – лютий 2014 р. – Революція гідності, Майдан.
-На вашу думку, як змінилася свідомість українців? Що стало передумовою такої зміни?
-Чи можна було зашкодити смерті Небесної сотні?
2014 р., 27 лютого- початок агресії Росії проти України, захоплення будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- Як ви думаєте, чи правомірними є дії РФ?
«Мозковий штурм»
- Чи можливе повернення Криму до складу України?
-Доведіть або спростуйте думку, що держава, зокрема Україна – це певною мірою дім для свого населення?
-На вашу думку, що може змусити особу, громадянина, покинути свій дім (свою державу) і піти до іншого (іншої держави)?
«Займи позицію»
Ні для кого не секрет, що сьогодні на Сході України йдуть військові дії. Сили АТО намагаються протистояти терористам. Більшість жителів Донецької та Луганської областей виїхали із зони АТО.
-Жителі яких областей України повинні були бути призвані до армії?
-Прокоментуйте висловлювання жительки Львівської області:
«Війна там, от хай там їхні і вмирають. Буде війна тут – не питання, усі мобілізовуються за півгодини і виходять боронити свої родини і свою землю (своя земля у західняків починається за Збручем). Он, до речі, у діда на горищі лежить гарний «шмайсер», тільки змазати потрібно. Патріотизм – це добре, але не за наш рахунок. Єдина країна, кажете? Але чому тамтешні чоловіки їдуть сюди як біженці, а наші хлопці – туди як захисники їхніх домівок?»
Погодьтеся, коли мова йде про честь та гідність твоєї країни, коли ворог посягає на територіальну цілісність, коли раптом виникає гурт зрадників країни, ми не можемо вести дискусії, кому йти воювати. Це – обов’язок кожного! Не залежить це, де ти живеш, де служив, ким працюєш! Тому всі ми повинні бути вдячними тим, хто відстоює право України бути гордою державою, хто захищає нас із вами. Жах лише в тому, що гинуть  наші співвітчизники.
Тому я прошу пом’янути хвилиною мовчання і героїв Небесної сотні, і героїв війни на Донбасі. Кожен із них – герой!
Хвилина мовчання.
-Всі, мабуть, чули пісню «Гей пливе кача…», яка присвячена загиблим героям Небесної сотні. Давайте ще раз її прослухаємо і подивимось відео із прізвищами загиблих.
Героями є наші земляки, адже вам, мабуть, відомо, що 79-та аеромобільна дивізія, яка захищає кордони України на Сході України – це переважно солдати Миколаївщини. Серед них є навіть хлопці із нашого села.
«Коло патріотів»
-     Хто такий патріот? Чи вважаєте ви себе патріотом України? (Патріот – людина, яка віддана своєму народу і рідній землі, яка ставить свої інтереси не вище інтересів свого народу, яка духовно пройнята любов’ю до своєї мови, культури і історії).
-     Я думаю, що всі ви погодитеся з тим, що доля України залежить від кожного з нас окремо! Подумайте, чи могли б ви сприяти розвиткові єдиної України? (запис на дошці)
«Перегляд відео»
Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до будь-якої нації, до будь-якої мови. А тому на території нашої держави проживають росіяни, молдовани, поляки, гагаузи, вірмени і т.д. Не треба ділити Схід та Захід, не треба визначати це російськомовне чи україномовне місто. Ми – єдина Україна! І хочеться вірити, що Крим, який зараз вважається територією Російської Федерації, колись до нас повернеться, адже прожити стільки років одним народом – це має дати свої результати!
Давайте пригадаємо соціальну рекламу, яку випустив канал «1+1» в час анекції Криму. В цьому ролику ви почуєте зірок телебачення, які закликають до миру та єдності.
Горбунов Юрій Миколайович (телеведучий, актор)
«Я народився у Великому роздолі, виріс на Івано-Франківщині. У мене багато друзів в Донецьку, в Харкові, в Криму. У мене родичі в Бердянську. Я хочу щороку бачити своїх друзів, родичів у своїй єдиній великій красивій країні під назвою Україна. Нас ніколи нікому не роз’єднати, тому що ми – українці!»
Елена Кравец (акторка, 95 квартал)
«Я – Елена Кравец. Я родом из Крывого Рога. Мой отец – почетный металург города, а каждое лето я ездила сестре в Одессу. Мы так любим друг друга, нам нужно быть вместе».
Руслан Сєнєчкін (телеведучий)
«Моя мама живе  із сестрою у Дніпропетровську. Інша сестра у Севастополі. Друзі із Харкова та зі Львова. Сам я живу та працюю у Києві. Я не хочу перетинати кордони у своїй Україні. Бережімо нашу єдину Україну!»
Соломія Вітвіцька (телеведуча)
«Я народилася у Бродах, виросла у Львові. Мої батьки мають коріння у різних кінцях України: Житомирщина, Полтавщина, Кіровоградщина, Вінниччина. Вони свого часу зустрілися у Львові, там одружилися, там народилася я. Я є втіленням практично всієї України. І я дуже хочу і дуже сподіваюся, що ми знайдемо порозуміння, будемо всі разом в успішній, гармонійній і красивій Україні».
Корявченко Юрій (актор, 95 квартал)
«Я родился в Крывом Рогу. Я за единую большую страну, за Украину!»
Дима Комаров (ведучий програми «Світ навиворіт»)
«Я родился в Киеве. Моя работа – это экспедиции по всей планете. Но жить я хочу только в Украине. И мечтаю, чтобы она была единой! Чтоб мы жили одной большой семьей. И самое главное, чтобы никогда не проливалась кровь. Слава Украине!»
Євген Кошовий (актор, 95 квартал)
«Я народився на Сході України. Ми єдина країна. Я люблю свою країну!»
Мосейчук Наталія (ведуча новин на каналі «1+1»)
«Я народилася в далекому Туркменістані. Мій батько – військовий. Я – українка. Ми повернулись до України, тому що, як каже моя мама-українка, тут найпухкіша земля, тут найрідніша земля, тому тут найкрасивіша весна. І, повірте, вона переможе, одна весна на цілу соборну і всіма любиму Україну. І я дуже прошу: не діліть України!»
«Соціальна реклама»
У вас на парті аркуш та кольорові олівці. Створіть свою соціальну рекламу, придумавши тематичну картинку та лозунг відповідно до нашої теми уроку.
ІІІ. Підведення підсумків.
Заключне слово.
Наш урок добігає кінця. Але я вірю, що любов до України житиме у вас вічно! Це – наша країна! Недарма в мережі Інтернет, і ви, мабуть, встигли прочитати на дошці, вираз: «Шукаючи Європу, ми знайшли Україну!»
-Як ви його розумієте?
Дійсно, вийшовши мільйонами на Майдан, повставши проти сваволі колишнього Президента, захищаючи власну гідність, ми, українці, знайшли себе, показали всьому світові, що Україна – це не просто точка на карті світу, Україна – це демократична, європейська країна.
Рефлексія
-        Я – українець, а це значить, що….
«Побажання»
Подивіться на свого сусіда по парті і побажайте йому щось хороше.


Приложенные файлы

  • docx 15968042
    Размер файла: 55 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий