Ситнік В.А., Планування ветеринарних заходів. 2014


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
КАБІНЕТ
МІНІСТР
І
В
УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
УКРАЇНИ












ПЛАНУВАННЯ
ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ



Методичні рекомендації

для

самостійн
ої

робот
и

студентів

факультету ветеринарної медицини

ОКР «Бакалавр» 6.11010101

















Київ
ʊ
20
1
4

УДК: 619:614.2

Наведено матеріали, необхідні для планування ветеринарних заходів з
дисципліни «Організація та економіка ветеринарної справи» та здійснення
раціональн
ого

використання матеріальних
і

фінансових ресурсів,
підвищення
економіч
ної ефективності роботи

спеціаліст
ами

ветеринарної
медицини.

Для студентів

факультету ветеринарної медицини ОКР «Бакалавр»

Рекомендовано
Методичною комісією
ветеринарного факультету
НУБіП України


Укладачі:

В.А. Ситнік, М.О.
Жуковський.


Рецензенти
:
В.Ф. Галат
(
Н
У
БіП України
)



О.Г. Вальчук

(
Н
У
БіП України
)

Навчальне видання

ПЛАНУВАННЯ
ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ


Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів
факультету

ветеринарної медицини
ОКР «Бакалавр»


Укладачі:

Ситнік Віталій Анатолійович



Жуковський Максим Олегович

Зав. Видавничим центром
Н
У
БіПУ
А.П.Колесніков

Редактор З.І. Маренець


Підписано до друку __________.


Формат

60х84 1/16
,
ум.


1,4

друк. арк.


Тираж
7
0 пр.

Зам. ʋ ____.

Видавничий центр Н
У
БіП України
.

Київ 03041, вул. Геро
їв оборони, 15.



ВСТУП

Плановіст
ь


одна з найважливіших особливостей ветеринар
ної
медицини України. Вона сприяє удосконаленню ветеринарної
справи
відповідно
до
виробничи
х

завдан
ь

в галузі тва
ринництва, одержувати
більше продукції твар
инного походження
при менших витратах праці та
коштів.

Планування є однією з функцій управління ветеринарною ме
дициною,
важлив
им

елементом наукової організації праці. Воно є
обов'язковим як для
державної, так і відомчої

та приватної

ветеринарної ме
дицини.

Плани ветеринарних заходів спрямовані на крашу організацію
праці
спеціалістів ветеринарно
ї медицини, раціональне викорис
тання
матеріальних та фінансових ресурсів, підвищення економіч
ної
ефективності роботи.


ОСНОВНІ ВИДИ ПЛАНІВ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ


Основними видами п
ланів ветеринарних заходів є: перспе
к
тивні,

поточні

та
оперативні.

Перспективні

плани розраховані на кілька років. Це
такі:


оздоровлення господарств а
бо регіонів від хронічних інфек
ційних

(ту
беркульоз, бруцельоз,
лейкоз)
або паразитарних (фас
ціольоз,
піроплазмідози тощо) хвороб;


підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації;


розвиток мережі ветеринарних установ;


матеріально
-
технічне

забезпече
ння і фінансування
ветери
нарних
заходів;


розвиток в
етеринарної

науки,

впровадження

її досягнень

і

передового досвіду у виробництво.

Поточні

(річні) плани ветеринарних заходів складаються
керівниками ветеринарної медицини державних установ і госпо
дарств.
Вони такі:



з

профілакти
ки

незаразних хвороб;


профіл
актичних і протиепізоотичних заходів;





ветеринарно
-
санітарних заходів;


заходів
з

ліквідації гост
рих заразних або незаразних хво
роб
тварин;


пропаганди ветеринарних знань;


фінансування ветеринарних заходів;


підвищення

кваліфікації

ветеринарних

спеціалістів
.

Оперативні

плани складаються керівниками ветеринар
ної
медицини на певний календарний термін (ліквідація епізоо
тичного
вогнища, план роботи на квартал, місяць).


ВИМОГИ ДО ПЛАНІВ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ


При

розробці планів

ветеринарних

заходів

враховують такі
вимоги:


4



ветеринарні

заходи

повинні

максимально

сприяти

вико
нанню
державних замовлень і внутрі
шньо
господарських планів

(про
грам)
розвитку тваринництва;



при їх
обʉрунтуванні

вра
ховуються дані ветеринарної

ста
тистики
за кілька років;



критичну оцінку стану в
етеринарного обслуговування
тва
ринництва і ефективність заходів за минулі роки з економічним

обʉрунтуванням

подальшого планування затрат праці і засобів на
проведення ветеринарних заходів;



види робіт пови
нні бути

конкретними, мати кількісний

ви
раз і
термін виконання;



забезпеченість

кадрами,

матеріально
-
технічними

і

фінан
совими
ресурсами;



плани ветеринарних заходів
з

профілакти
ки

або ліквідації

зооантропонозів

необхідно

погоджувати

з

санітарно
-
епідеміоло
гіч
ною
службою органів охорони здоров'я;



використовувати

досягнення

науки

і

передового

досвіду,

домагатися при найменших затратах сил і коштів максимального

економічного ефекту.


ВИКОРИСТАННЯ

ДАНИХ

ВЕТЕРИНАРНОЇ

СТАТИСТИКИ ПРИ
ПЛАНУВАННІ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ


Ветеринарна статистика
ʉрунтується

на даних звітності про за
разні і
незаразні хвороби, діагностичних досліджень, ветеринар
н
о
-
санітарних і
профілактичних заходів, рез
ультатах ветеринар
но
-
санітарної експертизи.

Облік і аналіз даних ветеринарної статистики є важливою
вимогою
при плануванні ветеринарних заходів.

Ветеринарна статистика дає можливість аналізувати рух
за
хворюваності і летальності на відповідній територі
ї (в
господар
ствах) за
визначений проміжок
часу, виявити чинники, які впли
вають
н
а зазначені
показники.

Статистичні дані про захворюваність і загибель тварин,
ефективність проведених заходів, дозволяють науково
обʉрунтова
но

планувати профілактичні чи оздоровчі
заходи. Без обліку і ана
лізу цих
даних практично немо
жливо розробляти і планувати ро
боту
з

профілакти
ки

хвороб тварин.


ОБГРУНТУВАННЯ

ПЛАНІВ

ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ


Перспективні, поточні і опе
ративні план
и ветеринарних захо
дів
повинні бути науково
обʉрунтовані
.
Ї
х розробляють з
у
ра
хуванням
епізоотичного і ветеринарно
-
санітар
н
ого стану господар
ства, особливостей
хвороб, біології їх збудників, умов зовнішньо
го середовища та інших
чинників.


5

Обов'язково планує
ться проведення протиепізоотичних заходів
у

стаціонарно неблагополучних пунктах по сибірці, емфізематоз
ному
карбункулі у великої рогатої худоби, бешисі свиней, лепто
спірозу,
піроплазмідозах та інших хворобах. При деяких інфек
ційних

та

інвазійних

хворобах


профілактичні заходи

планують

тільки при наявності захворювань
тварин або при умові безпосе
редньої загрози заносу збудника в цю
місцевість чи в господар
ство (ящур великої рогатої худоби, чума свиней,
Ньюкаслська хвороба
.

Планування і термін проведення вете
ринарних заходів
мають

відповідати об'єктивним закономірностям перебігу хвороби в
тій чи
іншій
природно
ʊ
кліматичній

зоні. Тому органи ветеринар
ної медицини
ретельно вивчають крайову епізоотологію, врахо
вують місцеві особливості
і визначають найбільш відпов
ідні заходи
та оптимальні терміни їх
виконання. В благополучних господарст
вах планові заходи мають
переважно профілактичний характер,
а в неблагополучних


вимушені,
оздоровчі, які спрямовані на
ліквідацію хвороби.

Приступаючи до розробки плану ветеринарни
х заходів на чер
говий
календарний термін, керівники ветеринарної медицини ана
лізують наслідки
виконання плану за минулий час, ефективність
засобів профілактики або
ліквідації захворювань, виявляють не
доліки в цій роботі. Ветеринарні
фахівці повинні знати
досягнення
науково
-
технічного прогресу в
епізоотології та паразитології, во
лодіти ветеринарною статистикою і
вибирати найбільш економіч
ні методи, які при

невеликих затратах дають
високий ефект.


ПЛАН ВЕТЕРИНАРНО
-
ПРОФІЛАКТИЧНИХ ТА

ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ ЗАХОДІВ


План ветеринарно
-
профілактичних і протиепізоотичних захо
дів
щорічно розробляється в
сільськогосподарських підприємствах

і комп
лексах,
в районах, містах, областях і в цілому по Україн
і.

Основне завдання плану


попередження виникнення різних
заразних
(інфекційних та інвазійних) хвороб тварин і птиці, за
безпечення стійкого
благополуччя стад і охорона населення від
зооантропонозів.

Відповідальність за розробку плану протиепізоотичних зах
о
дів
покладається на керівника ветеринарної медицини державної
установи чи
господарства.

План ветеринарно
-
профілактичних і протиепізоотичних заходів
складається з двох частин:
текстової
і
власне плану.

В
текстовій
частині передбачається проведення загальни
х
про
тиепізоотичних заходів:



огорожа господарства;



будівництво санпропускник
а, дезбар'єра, шлагбаума, ізоля
тора та
біотермічної ями;



профілактичне карантинування
упродовж 30

днів завезених

в

6

господарство тварин;



контроль за

годівлею, доглядом

та

утриманням

тварин;



проведення

інших

санітарних

заходів

(санітарного

дня,

кип'ятіння
молочних

відвійок,

які

надходять

з

молокозаводів,
профілактичної
дезінфекції

тощо).

Власне план
складається за спеціальною формою, в якій
перед
бачаються такі графи:



види заходів;



обс
яг робіт на рік, в тому числі
поквартально;



кількість обробок;



вартість обробки однієї голови;



загальна вартість обробок.

План має три основні розділи:

а)

діагностичні дослідження;

б)

профілактичні щеплення (вакцинації);

в)

лікувально
-
профілакт
и
чні обробки
.

Методичні вказівки щодо складання плану

План профілактичних і протиепізоотичних заходів розробля
ють
відповідно до принципів планування та вимог, які пе
редбачаються при
плануванні ветеринарних заходів.

Для складання плану необхідно:



добре

вивчити

епізоотичну

обстановку

в

господарстві,
на
селених пунктах району по епіз
оотичному журналу та карті, жур
налу

реєстрації

протиепізоотичних

заходів, по

формах

звітності

1
-
вет, 1
-
вет А і
експертизах вет
еринарних
л
абораторій;



знати план розвитку громадського твар
инництва на майбут
ній
рік

з
у
рахуванням обігу стада і кількості поголів'я в особистій

власності
громадян;



володіти

методикою планування діагностичних досліджень,

профілактичних


щеплень

і

лікувально
-
профіл
актичних

обробок,

для чого
необхідно вивчити діючі

інструкції по боротьбі з зараз
ними

хворобами

та

настанови

щодо застосування

біопрепаратів,

антгельмінтиків,

інсектицидів,

акарицидів

та

інших

препаратів;



визначити

хвороби,

для


профілактики


яких

необхідн
о

пе
редбачати
діагностичні дослідження,

профілактичні щеплення, лі
кувально
-
профілактичні обробки;



з'ясувати неблагополучні

пункти

по

заразних

хворобах!

Діагностичні дослідження

Згідно

з

діючи
ми

інструкці
ями

щодо пр
офілактики т
а бороть
би з
заразними хворобами залежно від епізоотичної
ситуації

передбачається
проведення масових профілактичних діаг
ностичних досліджень на
туберкульоз і бруцельоз тварин; сап і
парувальну неміч коней; лейкоз,
трихомоноз і вібріоз великої р
о
гатої худоби,

туберкульоз

і

пулороз

птиці,
гельмінтози

тварин,
хвороби бджіл та деякі інші хвороби.

Профілактичним алергічним дослідженням на туберкульоз під
лягають

7

тварини в благополучних по
ц
ій

хворобі господарствах
у

такому
порядку.

Один раз на
рік

(
І
ʊ
II

кв.) досліджують: велику рогату ху
добу
стар
ш
е двох місяців
у

товарних господарствах, яка знахо
диться на
відгодівлі і в особистій власності громадян; свиней
з
племінних
господарств, а також, які направляються для комп
лектування комплексів
(основних свино
маток, кнурів і молодняк
старше двох місяців).

Два рази на
рік


ʊ
IV

кв.) досліджують велику рогату худо
бу
(корів, телиць та телят старше 2
-
місячного віку, б
угаї
в
-
плід
ників)
племінних господарств, які поставляють молоко безпосе
редньо в дитячі
лікувальні за
клади, санаторії, будинки відпочин
ку
і
в торгі
влю по прямих
зв'язках, а також
господарств, які ме
жують з неблагополучними щодо
туберкульозу пунктами або в минулому неблагополучних (протя
гом

4
-
х
років після їх оздо
ровлення)
.

Свиней товарних господарств, а т
акож коней, кіз, о
в
ець і собак
досліджують на туберкульоз залежно від епізоотичної ситуа
ції.

Дорослу птицю (старше двох
років) на племзаводах і селекці
йно
-
племінних птахівничих станціях досліджують алергічно тубер
куліном для
птиці перед отриманням яєць для

інкуба
ці
ї


20

% поголів'я,
на

птахо
фабрика
х


не менше
10

%

по
голів'я дорослої птиці і весь ремонтний
молодняк старше
6
-
місячного
віку.

Велика рогата худоба (старше 1 року) досліджується на
бру
цельоз
серологічно один раз на
рік

в І
ʊ
II

кварталах, згідно з

графіком доставки
крові в лабораторію ветеринарної медицини.
Обов'язково досліджуються на
бруцельоз корови, телиці, вівцемат
ки (які залишились без ягнят),
основні свиноматки, а також
бугаї, кнурі і барани
-
плід
ники (останніх і
баранів
-
пробників до
сліджують

також на інфекційний епідидиміт).

Корів племінних господарств, а також господарств, які постав
ляють
молоко в дитячі і лікувальні медичні заклади, санаторії,
будинки
відпочинку та торгову мережу по прямих зв'язках ре
комендується два рази
на

рік (І і
IV

кв.
) перевіряти по кільцевій
реакції з молоком.

Два рази на рік необхідно серологічно досліджувати на бру
цельоз
велику рогату худобу в господарствах, які розташовані в
неблагополучних
зонах і відг
і
нному тваринництві.

На
сап
досліджують коней і лошат старше
6

місяців алергічно
1
раз
на
рік

у
II

кварталі.

На

лейкоз

велику

рогату
, худобу

досліджують

серологічно

(РІД)

старше 4
ʊ
6
-
місячного віку один раз на рік; бугаїв, а та
кож корів
-
продуцентів крові біофабрик та біоцехів


через кожні

шість місяців.

В

неблагополу
чних

по лейкозу

господарствах

поголів'я

вели
кої
рогатої худоби з 4
ʊ
6
-
місячного віку підлягає серологічному
(РІД)
дослідженню через кожні
30
ʊ
45 днів
. Тварин з позитивною
РІД
досліджують гематологічно один раз на рік.

На
трихомоноз
досліджують бугаїв, корів
, телиць паруваль
ного
віку, які надходять в
господарство (племстанцію), не менше
трьох раз
ів

з

8

інтервалом 10 днів, а бугаїв


щоквартально.

Дослідженню на
вібріоз
підлягають бугаї на станціях по штуч
ному
осіменінню, в племінних господарствах один раз на 6
міся
ців триразово з
інтервалом
у

10 днів


і
IV

кв.).

На

алеутську хворобу

м'ясоїдних
досліджують тварин при пі
дозрі

на
хворобу.

Гельмінтологічні дослідження
на
фасціольоз, аскароз, мо
ні
є
зіоз

та
ін
ш
і хвороби проводять в І кварталі шляхом відбо
р
у і відправ
ки в
лабораторію ветеринарної медицини проб фекалій від
20

% по
г
о
л
ів'я
тварин господарства і 5

10

% тварин комплексів.
На
пулор
о
з
проводять
дослідження всієї птиці маточного пого
лів'я

шляхом постановки кров'яно
-
крапельної реакції аглютинації
за схемою: при

комплектуванні стада, за
місяць до збирання
яєць для інкубації і надалі не рідше одного разу на
квартал.

Діагностичні дослідження на
хвороби бджіл
(гнильцеві, ака
рапідоз,
вар
о
ат
оз, браульоз тощо) планують в кінці І та на початку

II

кварталу.

Тварин, що пр
ибувають в господарство (велика рогата худо
ба,
свині, вівці та
ін.),

в період профілактичного карантинування
обов'язково
досліджують на туберкульоз і бруцельоз, а корів і
телиць


на лейкоз,
трихомоноз та інші хвороби, залежно
від епізоотичної ситуації.

Пр
офілактичні щеплення

Профілактичні

щеплення

плануються

тільки в

неблагополуч
них та
загрозливих щодо заразних хвороб пунктах.

Неблаг
о
получними

пунктами щодо

заразних

хвороб

вважають:



по сибі
рц
і, емкару, бешисі свиней

(
ʉр
унтові

інфекції)

неза
лежно
від терміну давності реєстрації хвороби;



по чумі свиней


протя
гом

трьох років після останнього

вогнища;



по ящуру і сальмонельозу


протя
гом

останніх двох років

після реєстрації хвороби;



по брадзоту овець, лептоспірозу тварин
, хворобі
Ауєскі

і

гельмінтозах


якщо хвороби


тварин


реєстрували

в

минулому
році;



по піроплазмідоза
х



всі

пункти

і

території

пасовищ, де

відзначались

випадки

захворювання

тварин

і

є

кліщі
-
пере
н
ос
н
ики;



по інших

інфекційних та інвазійних хворобах тварин

ті

пункти, де
ці хвороби реєструються

в період складання плану.

До
загрозливих

щодо заразних хвороб
належать

пунк
т
и, які
територіально прилягають до неблагополучних або мають
з

ними зв'язки,
а також
ті,

де є постійна загроза занесення збуд
ни
ка (ферми, які
використовують для годівлі
тварин
харчові відходи їда
лень,
м'ясокомбінатів, молокозаводів).

Профілактичні щеплення планують проти:



сибірки в стаціонарно неблагополучних і загрозливих пунк
тах все
сприйнятливе поголів'я великої рогатої худоби, коней,
свине
й, овець
один раз на
рік

(
IV

кв.).

Молодняк великої рога
тої худоби по

9

досягненню 3
-
місячного віку; повторне щеплен
ня здійснюється через 6

місяців. Ягнят


первинно у 3
-
місячно
му віці, ревакцинацію проводять
через 3 місяці. Щепленню підля
гають всі тварини,
які прибувають для
комплектування ферм:



емфізематозного карбунку
лу великої рогатої худоби в
ста
ціонарно неблагополучних

пунктах

у віці

від

3
-
х

місяців до

4
-
х

років, а
овець


старше 6 місяців
у

першому кварталі

(не

пізні
ше, як за два
тижні до вигону на пас
овище). Якщо пасовищний

період продовжується

більше б місяців, передбачається

повторне

щеплення

сприйнятливих

тварин



кінці

III

або

на

початку
IV

кварталів);



лептоспірозу великої рогатої худоби

і

свиней

в

стаціонар
но
неблагополучних, загрозливих

і племін
них господарствах. Тва
рин
щеплюють з
2
-
місячного віку двічі в
II

кварталі, велику рог
ату худобу
повторно щеплюють через 12 місяців; свиней


у віці

старше 4 місяців,
повторно


через
6

місяців, а поросят щеплю
ють у місячному віці і
повторно через 3 місяці;



сальмонельозу та

колібактеріозу телят і

поросят

в

небла
гополучних

пунктах: тільних

ко
рів і супоросних свиноматок
щеп
люють за 1,
5
ʊ
2 місяці до отелу чи опоросу 3 рази з інтервалом

між
щепленнями

10

днів:

телят



н
а

2
ʊ
8
-
й

день,

поросят

на

7
ʊ
15 день після
нар
одження;



диплококозів телят, ягнят і поросят


в неблагополучних

пунктах протя
гом

року з 8
-
ден
ного віку (телят до 2
ʊ
3
-
місячно
го,
поросят і ягнят


до 2
-
місячного віку);



бешихи

св
ин
ей

у

всіх

господарствах,

включа
ючи

т
в
ари
н
особистої
власності громадян.
У

ць
ому
разі
керуються такими

прин
ципами:

в
се
поголів'я свиней

старше 2,5 місяців

повинно

бути

в

і
мунн
ому стані на
протязі року. Періодичність щеплень визначається

вакциною,

яка

застосовується. При

використанні

концентрованої

гідроокисалюмінієвої
формолвакцини

дорослих свиней щеплюють
два рази на

рік



і

ІІІ

кв.),

а

молодняк через два тижні після

відлучення;

-

чуми свиней в таких господарствах: а) після зняття каран
тину
протя
гом

трьох років, а також
у

навколишніх населених пунктах; б)
у

свинарських комплексах,

спецгоспах і навколо них;
в) розташованих
у

зонах, де реєстрували випадки захворювання
на
чум
у
; г) які
комплектуються збірним поголів'ям; д) що викорис
товують для годівлі
свиней харчові залишки і відходи боєн
ь
;
д) розташованих поблизу
державних кордонів,
промислових цент
рів, м'ясокомбінатів, утильзаводів,
залізничних станцій, різних
морських і повітряних портів, автошляхів.
Принцип планування
щеплень такий самий, як і пр
и бешисі. Доросле
поголів'я щеп
люють вірусв
а
кциною АСВ із штаму К один раз на рік

ʊ
II

кв.),
а молодняк


по мірі підростання протя
гом

року;



хворобі

Ау
є
ск
і

свиней

в

неблагополучних

і

загрозливих

господарствах,

а

також

у

спецгоспах і комплексах


-
II

кв.);

доросле
поголів'я вдруге щеплюють протя
гом

року, як правило,

з
2
-
тижневого

10

віку

(в епі
зоотичному вогнищі


з
2
-
денного);



сказу


всіх собак старше б місяців (І
ʊ
II

кв);



тр
ихофі
тії


в

неблагополучних

пунктах

з

місячного

віку

двічі з
інтервалом 10
ʊ
14 днів:



ящуру великої рогатої ху
доби і
Ньюкаслської
хвороби



з
у
ра
хуванням

епізоотичної

ситуац
ії

і

вказівок

головного

інспектора

ве
те
р
и
н
арної

медицини

району.

В

областях і

районах, в

яких

що
річно
реєструється ящур, плану
ють профілактичні щеплення всьо
го
сприйнятливого поголів'я великої рогатої худоби і свиней


-
III

кв.).

На
птахофабриках

і в на
вко
лишніх населених пунктах обов’язково

планують щеплення птиці проти
Ньюкаслської хвороби
.
Щеплення
птиці

проти інфекційного ларинготрахеїту, колібактеріо
зу, пастерел
ьо
зу, віспи
-
дифтериту, спірохетозу, хвороби Марека
передбачають з
у
рахуванням
епізоотичної о
бстановки.

Щеплення кролів прот
и

міксоматозу та гемсептицемії плану
ють в
благополучних, загрозливих і неблагополучних пунктах
у

II

кварталі (до
появи основних переносників збудника хвороби


комарів).


Лікуваль
н
о
-
пр
о
філактичні обробки

Дегельмінтизація проти більшості гельмінтозів планується
,

в
основному
,

в І кварталі, коли більшість гельмінтів закінчують цикл
розвитку,
досягають статевої зрілості, а для яєць або личинок
у

зовнішньому
середовищі відсутні необхід
ні умови для розвитку
до інвазійної стадії.
Терміни дегельмінтизації пропонуються ветеринарними органами
залежно
від зони
. Для зони Лісостепу та Поліс
ся України вони такі:



проти фасціольозу вели
кої рогатої худоби і овець


березень (І
кв.) і грудень
(
IV

кв
.);



проти диктіокаульозу вели
кої рогатої худоби і овець


бе
резень
(І кв.) і жовтень


листопад
(
IV

кв.);

І


проти моні
є
зіозу овець


через 25
ʊ
30 днів після вигону
тварин на пасовище (преімагінальна), повторно


через 15 днів, і третій раз
через 20
ʊ
25 дні
в після другої обробки, тобто в травні,
червні, липні
(
II

і
III

кв.), а потім через
30

днів після переведення
овець на зимове утримання
в листопаді
-
грудні
(
IV

кв.);



проти аскарозу свиней


квітень
(
II

кв.), липень
(
III

кв)

і
грудень
(
IV

кв.);



проти метастр
онгіл
ьозу

свиней


березень

(І кв.), жов
тень
(
IV

кв.) і грудень
(
IV

кв.);



проти параскарозу коней


березень




кв.)

і жовтень

(
IV

кв.);



проти стронгілятозів коней


травень


(
II

кв.)

і жовтень

(
IV

кв.);



проти цестодозів собак


березень (І кв.), червень
(
II

кв.),

вересень
(
III

кв.) і грудень
(
IV

кв.)
.

Лікувально
-
профілактичні обробки тварин проводять:



проти корости і ектопаразитів овець після с
трижки


тра
вень
-
червень
(
II

кв.) і вересень
(
III

кв.);


11



проти ектопаразитів свиней


щоквартально;



проти піроплазм
ідозів


протя
гом

часу можливого
пара
зитування
кліщів на тваринах (ІІ
-
III

кв.);



проти

підшкірного

оводу

великої

рогатої

худоби



І
ʊ
II

і

III
ʊ
ІV

кв.

У

цих методичних вказівках наведен
о

основні заходи і терміни
їх
проведення, котрі, як правило, передбачаються

в плані. Плану
вання інших
о
бробок визначається конкретною
епізоотичною си
туацією, діючими
інструкціями і настановами.

Річний і квартальний обсяги робіт
у

плані подаються у ви
гляді
цифрових показників. Цифри повторних обробок тварин бе
руться в дужки.
Грома
дське поголів'я показується в чисельнику,
а тварини особистого
користування


у

знаменнику.

Розроблений в господарстві план погоджується з головним
інспектором

державної ветеринарної медицини району і затверджуєть
ся
керівником
сільськогосподарського підпри
ємства
. Затверджений план є
обов'язковим для виконання.

П
ротя
гом
року в план можуть вноситись зміни і доповнення,
обумовлені динамікою епізоотичної обстановки в господарстві,
районі чи
області.

Плани господарств включають в загальний план ветеринарно
-
профі
лактичних і протиепізоотичних заходів району, який за
тверджується
державною адміністрацією.

Показники плану протиепізоотичних заходів є основою для
розрахунків матеріально
-
техні
чного забезпечення намічених за
ходів і їх
фінансування.

При визначенні потреби бі
опрепаратів керуються настанова
ми
з

їх
застосуванн
я
, а їх вартості


закупівельними цінами.
До вирахуваної
потреби біопрепаратів робиться 5
ʊ
10

%

надбав
ка (залишки
у

флаконі,
шприці, голках).

До плану протиепізоотичних заходів склад
ається
пояснювальна
записка.
В ній обʉрунтовують необхідність проведення передба
чених
у

плані заходів, вказується поголів'я громадського і осо
бистого
користування, що підлягатиме обробкам,
наводяться

діагностичні
препарати, вакцини і лікувально
-
профілактич
ні за
соби, які плануються для
застосування (ці дані необхідні для
складання річних заявок на
біопрепа
рати і лікувально
-
профілак
тичні засоби), впровадження технічних
засобів для групових об
робок тварин, досягнення науки та передового
досвіду, наводять
ся кал
ендарні терміни окремих обробок, направлення
крові в ла
бораторію та інша інформація на вимогу гол
овного
інспектора

вете
ринарної медицини району.


ПЛАН ЗАХОДІВ
З

ПРОФІЛАКТИ
КИ

НЕЗАРАЗНИХ ХВОРОБ


План
профілактики незаразних хвороб являє собою систему
заходів,

12

спрямованих на попередження або усунення причин за
хворювання та
загибелі тварин.

Захворюваність і падіж сільськогосподарських тварин від не
заразних
хвороб завдають значних економічних збитків твар
ин
ницьким
господарствам. Матеріали ветеринарної статистики свід
чать, що
найчастіше реєструються захворювання органів трав
лення та дихання. Як
відомо, зараз втрати в тваринництві від
незаразних хвороб у декілька
разів перевищують втрати від за
разних.

У зв'я
зку з цим попередження захворювань незаразної етіоло
г
ії і
втрат від них ветеринарні спеціалісти зобов'язані проводи
ти планово.

Планування ветеринарних заходів проти незаразних хвороб
повинно
ʉрунтуватися

на біологічному законі відповідності фак
торів зовніш
нього
середовища особливостям обміну речовин і
рівню продуктивності
тварин. Рівень перетравного протеїну по
винен складати не менше
100
ʊ
110

г. в 1 к. од. при цукрово
-
про
теїновому співвідношенні 0,8:
1,2.

В основу боротьби з незаразними хворобами тварин
мають

бути
покладені заходи господарств
із

забезпеченн
я

повноцінної
годівлі

і

оптимальних

зоогігієнічних

умов

утримання поголів'я.

Приступаючи до розробки плану профілактики незаразних хво
роб
тварин ветеринарним спеціалістам необхідно вивчити:



стан тваринницт
ва

(кормову базу, умови утримання тварин

і
догляд за ними);


захворюваність і загибель тварин від незаразних хвороб
шляхом
аналізу документів первинного ветеринарного обліку, фор
ми звітності 2
-
вет.;



причини

захворюваності

тварин

шляхом

аналізу

раціонів

год
івлі,
експертиз лабораторних
досліджень сироватки крові, кор
мів, води,
ʉрунту
;



повноцінність

годівлі

і утримання
глибоко тільних

корів;



гігієну

випоювання

і утримання

новонароджених телят;



наявність рекомендованих

засобів для

профілактики

неза
разних
хвороб

і можливості їх придбання
.

План профілактики незаразних хвороб тварин передбачає
ор
ганізаційно
-
господарські, зоотехнічні і ветеринарні заходи і скла
дається із
двох частин: текстової і власне плану.

Організаційно
-
господарські і зоотехнічні заходи викладают
ь
ся в
текстовій частині, а ветеринарні


у власне плані.

У

текстовій частині
плану викладаються такі питання:



потреба і забезпечення тварин кормами;



суворе дотримання технології утримання тварин, особливо

тільних;



забезпечення постійними кадрами тваринникі
в;



своєчасний ремонт приміщень

(згідно з окремим планом);



літньо
-
табірне утримання

тварин,

особливо

маточного

по
голів'я і
молодняку;



суворе дотримання

розпорядку

робочого дня

на

фермі;


13



охорона тварин від стресових впливів;



будівництво

родильних

відділень

і

профілакторіїв,

літніх

таборів,
ветеринарно
-
санітарних об'єктів
.

Власне план
ветеринарних заходів складається за спе
ці
альною
формою
,

в якій передбачаються такі графи:
назва заходів, обсяг робіт на
рік,
у

т. ч. по кварталах, його вико
нання.

При

його

розроб
ці

необхідно

керуватися такими

рекоменда
ціями.

Одним

із

основних

методів

групової

профілактики

неза
разних хвороб є
диспансеризація маточного поголів'я і молодняку.
Диспансеризація

являє

собою

клінічне дослідження тварин, ви
вчення умов їх утримання, годівлі
,
лабораторне дослідження кро
ві,

сечі, молока (від 10

15

%

кліні
чно
здорових корів і нетелів).

Сироватку крові досліджують на вміст
каротину, ка
льцію, не
органічного фосфору, кетонових тіл, цукру і на
кислотну ємкість;
сечу


на наяв
ність кетонових тіл, уро
біліну,

білка,
визначають
її питому вагу і рН. Молоко перевіряють

на

кислотність,

вміст
кетонових

тіл. Одночасно

корів

досліджують

на

прихований
мастит.

Якщо пр
и

лабораторних дослідженнях встановлено відхилення
фізіологічних показників, то вживають заходів

до нормалізації
годівлі
тварин, вводять кормові добавки, вітаміни, макро
-

і мікро
елементи,
необхідні для нормальної життєдіяльності.

В основу профілактики незаразних хвороб і забезпечення ви
сокої
продуктивності тварин покладена біологічно повноцінна і
нор
мована
годівля тварин доброякісними кормами. Тому ветери
нарні працівники
повинні постійно контролювати якість кормів
і підготовку їх до
згодовування.

При п
р
оведен
н
і аналізу утримання різних вікових г
р
уп тва
рин
потрібно звертати
ув
агу на дотримання параметр
ів мікро
клімату в
приміщеннях.

Успіх профілактики значн
ою

мір
ою

визначається наявністю
постійних кадрів тваринників,

їх професій
ною майстерністю. Особ
ливу увагу
необхідно звертати на отримання здорового приплоду.
Основними
причинами народження кволого прип
лоду, підвищен
ня

його
сприйнятливості до різних

хвороб

є порушення

правил

відтворення
поголів'я, неповноцінна і одноманітна

годівля вагіт
них маток,
неправильна підготовка до родів.

Проведення заходів щодо профілактики травматизму, отруєнь
токсичними грибам
и чи їх токсинами, отрутохімікатами, пести
цидами є
обов'язковим і передбачається планом.

У

профілактиці незаразних хвороб дуже важливе значення має

проведення ветеринарно
-
просвіт
н
ь
ої роботи серед працівників тва
ринництва
і населення
.

Дія проведення заплано
ваних заходів потрібно мати нео
б
хід
ну
кількість медикаментів, вітамінів, мікроелементів та інших за
собів
.

Тому
після складання плану визначають потребу препаратів
на рік і
поквартально, дають заявку згідно
і
з встановленим по
рядком
у

районну

14

ветаптеку, визн
ачають вартість препаратів і
включають її в план
фінансування ветзаходів на наступний рік.

Головні лікарі ветеринарної медицини
сільськогосподарських
підприємств

розробляють план профілактики незаразних хвороб тварин
у

ме
жах господарства, завідуючі лікарня
ми, дільницями ветеринарної
медицини


для зони обслуговування. Головні
інспектори

ветеринар
ної
медицини районів на підставі планів, які подаються господар
ствами,
лікарнями і дільницями, розробляють план по району.

Підготовлений план обговорюють на виробни
чій нараді рад
госпу
або засіданні правління колгоспу, а плани, розроблені вете
ринарними
установами,
на нараді ветспеціалістів району.

План профілактики незаразних хвороб після погодження з
керівником державної установи ветеринарної медицини затверд
жується
наказом
(
рішенням правління
)

сільськогосподарського підприємства
, а
план по району


розпорядженням державної адміністрації ра
йону.
Після затвердження план обов'язковий для виконання всіма
спеціалістами і
працівниками тваринництва.

Начальник загону
з

незар
азних хвороб та неплідності ма
точного
поголів'я відповідальни
й за виконання цього плану в ра
йоні
,

надає
практичну допомогу с
пеціалістам
сільськогосподарських підприємств

і
дільнич
н
и
х лікарень, контролює їх роботу.

П
ід
сумки виконання плану по
господарству с
лід проводити поквар
тально, а по району


за півріччя.


ПЛАН ЗАХОДІВ

З

ЛІКВІДАЦІЇ ЗАРАЗНИХ ХВОРОБ


Ліквідація заразних хвороб


справа великої державної ваги.
При
виникненні заразної хвороби розробляєть
ся науково
обʉрун
тований

план
заходів
з

її локалізації та ліквідації.
У

цьому

разі

ветеринарні спеціалісти
керуються Статутом ветеринарної меди
цини і діючими інструкціями
.
Тільки планове проведення оздоровчих заходів дозволить в короткий термін
з найменшим
и
економічними втратами ліквідувати захворювання.

Плани заходів
з

ліквідації заразних хвороб розробляються
комісійно
(в більшості випадків) або спеціалістами ветеринарної
медицини району та
господарства.

До складу комісії, як правило, входять головн
ий

інсп
ектор

ветери
нарної медицини району та
головний лікар
господарств, головний
зоотехнік і ке
рівник господарства, а при ліквідації антропозоонозного
захворю
вання


головний лікар райсанепідемстанції. В деяких випадках
до складу комісії включають представника у
правління ветеринар
ної
медицини області, про
відних вчених науково
-
дослідних або
навчальних

інститутів. Перед
складанням плану ліквідації інфекційної хвороби тварин,
комісія
ретельно

проводить

епізоотологічне

обстеження

господарства

і

складає акт.

При встан
овленні діагнозу на заразне захворювання (стверд
женого
експертизою лабораторії ветеринарної медицини або ак
том

15

епізоотологічного обстеження господарства) розпорядженням
державної
адміністрації району господарство оголошується небла
гополучним і
вводяться ве
теринарно
-
санітарні обмеження або
встановлюється карантин.

У

неблагополучному господарстві головним лікарем ветери
нарної
медицини разом з начальником протиепізоотичного загону підприємства
ветеринарної медицини району (або із завідуючим дільничною лікарнею
,
дільницею ветеринарної медицини) розроб
ляється план організа
ці
йно
-
господарських, ветеринарно
-
санітар
них і спеціальних заходів
з

лік
відації
хвороби, який затверджу
ється головним державним інспектором
ветеринарної медицини
району або області і додається до

розпорядження районної дер
жавної адміністрації.

Згаданий план заходів

(який також називається календарним
планом

заходів оздоровлення

господарства

від заразного захво
рювання)
складається
і
з вступу і власне плану.
Вступ (або текстова частина плану)
відобра
жає:



коротку характеристику господарства, його спеціалізацію і

природно
-
кліматичні умови;



поголів'я тварин

(за видами і віковими групами
), технологію
утримання, стан приміщень, забезпеченість кад
рами тваринництва;



кормову базу (потреба і забезпеченість за
видами кормів
),
повноцінність раціонів, водопостачання;



ветеринарно
-
санітар
н
ий

с
т
а
н

ферм,

пасовищ

і

природних

водоймищ;



порядок комплектування господарства тваринами;



епізоотичний стан господарства і регіону;



обʉрунтованість

діагнозу;



динаміка захворювання

і загибелі тварин;



які оздоровчі заходи проводились

в господарстві;



на основі якого документу розроблений план.

У власне плані

передбачаються

такі

графи:

назва
заходів, терміни
виконання, відповідальні
за
виконанн
я

і замітки.

Розділи плану

1.

Організаційно
-
г
осподарські заходи.

2.

Ветеринарно
-
санітарні заходи.

3.

Охорона людей

від захворювання

(при антропозоонозах).

В
останньому розділі вказуєть
ся прізвище спеціаліста, на яко
го покладено

контроль за

виконанням

плану, приблизний термін

(квартал)
оздоровлення госпо
дарства і підписи осіб, що брали
участь в його
складанні.

У

цілях підвищення відповідальності посадових осіб за вико
нання
плану оздоровчих заходів
у

сільськогосподарських підприємствах
різної форми власності

приймається рішення, де вказу
ються основні
полож
ення плану і відповідальні виконавці за кож
ний захід.

Основний організатор і виконавець плану


головний лікар
ветеринарної медицини господарства
.

При необхідності головний
інспектор

ветеринарної медицини

16

ра
йону щорічно розробляє доповнення до плану, яке з
атверджуєть
ся
державною адміністрацією району.

Періодично головним державним інспектором ветеринарної ме
дицини
району здійснюється контроль виконання плану оздоров
лення
господарства з обов'язковим складанням акта (при хроніч
них інфекціях


не рідше двох ра
з на рік) і розглядом його
ке
рівництвом господарства.

При виконанні плану заходів
з

оздоровленн
я

господарства
від

заразного захворювання, головний
лікар

державної ветеринар
ної медицини
району створює комісію, яка проводить ретельне
епізоотологічне обстежен
ня
господарства на предмет зняття ка
рантину. На підставі акта
епізоотологічного обстеження
він

роз
робляє проект розпорядження
державної адміністрації району про

зняття обмежень (карантину) з
господарства і оголошення його
благополучним щодо заразного
захво
рювання. Після прийняття розпорядження державною адміністрацією
району господарство
вважається оздоровленим.


ПЛАН ВЕТЕРИНАРНО
-
САНІТАРНИХ ЗАХОДІВ


План ветеринарно
-
санітарних
заходів
у

господарствах і регіо
на
х,
благополучних
з

інфекційних хвороб,
має

профілак
тичний характер,
спрямова
ний на знищення умовно
ʊ
патогенних
збудників заразних хвороб і
їх носіїв, тобто
н
а розрив епізоотич
ного ланцюга. Він складається

з трьох
розділів: заходи
з

дезінфекції
, дератизації
та дез
і
нсекції.

Приступаючи до планування ветеринарно
-
санітарних заходів
на
наступний календарний рік, лікар ветеринарної медицини
уточнює
поголів'я тварин за видами і віковими групами
,

їх розмі
щення
н
а
відділеннях і фермах; епізоотичний стан кожної ферми
або населеного
пункту, наявність гризунів і шкідливих комах;
об'єкти
дезінфекції
,
дератизації і
дезінсекції

(кількість тварин
ницьких приміщень, вигульних
дворів, літніх таборів, складів
,

збе
реження продуктів і сировини

тваринного
походження, гноєсхо
вищ і р
ідинозбірних колодязів); визначає технічні
засоби для
проведення ветеринарно
-
санітарних заходів та їх стан.

При складанні розділів плану необхідно знати

а)

з


дез
і
нфекції
:



об'єкти
дезінфекції
, в т. ч.

кількість корівників, телятни
ків,
родильних приміщ
ень, профілакторіїв, свинарників, конюшень

та
ін.;



дезречовини, які використовуються;



спосіб

дезінфекції

(при

зрошуванні

необхідно

визначити

площу
об'єктів,

при

аерозольній
дезінфекції



кубатуру);



концентрацію розчину або аерозолю;



норму використання дезр
ечовини на 1 м
2

або на 1 м
3
;



потребу в натуральних дезречовинах

(в кг, л)

на одну
де
зі
нфекцію;



періодичність
дезінфекції
;



потребу

в дезречовинах

на

рік

(їдкого

натру,

формаліну

тощо), а

17

також їх вартість;

б)

з


дератизації
:



об'єкти дератизації і їх площ
у;



наявність гризунів на об'єктах (їх чисельність);



норму витрачання

де
ра
т
и
зацій
них речовин на

100 м
2

на одну

дератизацію;



періодичність дератизації;



потребу в
де
рати
зацій
них

речовинах

на рік та їх вартість;

в)

з


дезінсекції
:



об'єкти дез
і
нсекції і їх п
лощу (або кубатуру);



концентрацію розчину (газу);



норму витрати на 1 м
2

або на 1 м
3
;



періодичність обробок;


потребу в інсектицидах на
рік

та їх вартість.

У

формі плану передбачені такі графи: види робіт
і
найменування тваринницьких приміщень, їх кількість
, площа
або
кубатура, річні або квартальні об'єми робіт
з

дез
і
нфекції,
дератизації,
дезінсекції
.

Плани ветеринарно
-
са
н
ітар
ни
х заходів розробляються ліка
рями
ветеринарної медицини
сільськогосподарських підприємств різної
форми власності

на календарний

рік,
погоджуються з начальником
управління ветеринарної медицини району або області

і затверд
жуються
керівниками господарств.


ПЛАН ПРОПАГАНДИ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗНАНЬ


Пропаганда ветеринарних знань


складова частина рі
зно
сторонньої
діяльності спеціалістів ветеринарної медицини.
Ї
ї

про
водять планово з
метою систематичного підвищення рівня знань
з ветеринарної медицини
працівників тваринництва, складів про
дуктів та сировини тваринного
походження, власників тварин.

Пропага
нду ветеринарних знань розділяють на
усну,

дру
ковану

і

наочну.

Усна

пропаганда ветеринарних знань передбачає виступи
спеціалістів з лекціями по місцевому радіомовленню, в сільських
клубах,
н
а
фермах тощо, з доповідями із спеціальних питань на
семінарах пра
цівників
сільськог
о господарства, бесіди з праців
никами ферм, власниками худо
би і
птиці, працівниками заготі
вельних і складських організацій, робітниками
харчових і сиро
винних промислових підприємств.

Друкована

пропаганда передбачає випуск (щомісячно або
щ
оквартально) стінгазет «Голос лікаря ветеринарної медицини»
або
«Ветеринарні поради», які вивішуються в приміщеннях уста
нов державної
ветеринарної медицини, вет
еринарної
просвіти сільських
клубів,
будинках тваринників тощо; друкування в газетах та жур
налах

статей і
заміток щодо профілактики хвороб тварин, птиці,
бджіл і риб.


18

Наочна

агітація і пропаганда передбачає організацію по
стійно
діючих і пересувних виставок досягнень передового досві
ду в галузі
ветеринарії, новітніх інструментів, обладнання, ме
дикамен
тів,
дез
інфекційних
речовин; демонстрування науково
-
популярних філь
мів з
ветеринарії, організацію куточків пропаганди ветеринарних
знань в
кімнатах для відпочинку тваринників та
ін.

При обласних підприємствах ветеринарної медицини є підроз
діли, які
займают
ься пропагандою ветеринарних знань. Вони ос
на
щ
ені технічними
засобами: автобусом, кіноустановкою, магніто
фоном, а також тематичними
стендами.

Передовики ветеринарно
-
просвітньої роботи планують і про
водять
комбіновані форми ветеринарної пропаганди. Наприкла
д,
усна пропаганда
доповнюється демонструванням діафільмів, фо
токарток, натуральних
експонатів (матеріалів).

Друковані форми ветеринарно
-
просвітньої роботи можуть бу
ти
представлені малюнками, портретами передових лікарів вете
ринарної
медицини.

При всіх фор
мах пропаганди надається великого значення пи
танням
профілактики і заходам боротьби з заразними хворобами,
економічному
збитку від них, ступеню небезпеки їх для людини;
дотриманню
зоогігієнічних і ветеринарно
-
санітарних правил го
дівлі та утримання
тварин,
профілактиці незаразних хвороб;
ефективним схемам і засобам
лікування хворих тварин, ветери
нарно
-
санітарній експертизі продуктів
забою та ін.

У

господарстві план ветеринарної пропаганди
має

бути
спрямований
на виконання виробничих завдань в галузі тварин
ни
цтва і підвищення
економічної ефективності роботи ветслужби.

Для читання лекцій і проведення бесід залучаються не тільки
спеціалісти свого господарства, а також
спеціалісти ветеринарної медицини
району, спів
робітники вузів і наукових установ.

Форма плану п
ропаганди ветеринарних знань має такі гра
фи:
назва теми лекції, бесіди або іншого заходу, дата проведення
і
відповідальний за виконання.

Районний план розробляється головним
інспектором

ветеринарної
медицини району і затверджується державною адміністрацією

району; в
господарствах


головним лікарем ветеринарної меди
цини господарства і
затверджується його керівником.


ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ


Організація виконання планів
ветеринарних заходів поклада
ється на
керівника ветеринарно
ї медицини держустанови або гос
подарства.

З метою оперативного керівництва і контролю виконання по
точних
планів
у

держустановах і в господарствах розробляються
календарні
(місячні) плани, де вказуют
ься найменуван
ня заходів, місце роботи, дата

19

виконання і прізвище виконавця.
Календарний план ветеринарних заходів є
керівництвом до дії. Безумовно, важко все передбачити в плані, тому
вет
еринарні
спеціалісти
виконують також інші види робіт (надання
лікува
льної допомо
ги тваринам, проведення вимушених заходів тощо).

На початку місяця головні лікарі ветеринарної медицини господарств
підбивають підсумки виконання календарного плану за
минулий місяць,
складають відповідні звіти, викривають недоліки
та невикорис
тані
резерви з тим, щоб усунути або реалізувати їх
у

наступному місяці.

Підсумки виконання планових заходів за минулий місяць та
кож
щомісячно підбиваються на нарадах
у

державних установах
ветеринарної
медицини і визначаються завдання на наступний
місяць.



20

ЛІТЕРАТУРА


1.

Євтушенко А Ф., Радіонов М. Т. Організація і економіка
ветеринарної справи. Підручник.



К.: Арістей, 2004.



284 с.

2.

Організація ветеринарної справи: Підручник для аграрних вищих
навчальних закладів 1
-
2 рівнів акредитаці
ї / В.О.Бусол, А.Ф.Євтушенко,
Д.І.Бондаренко, В.А.Ситнік.
ʊ
К.: Культурно
-
освітній, видавнич
о
-
поліграфічний центр «Златояр»,

2005.


348

с.

3.

Никитин И.Н. Организация ветеринарного дела.


М.: Колос,
2004.


216 с.

4.

Дудаш А.В. Організаці
я ветеринарної справи.

Мукачево,

2005.

ʊ
51

с
.

5.

Карташов
І.І.

Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне
осіменіння тварин.
ʊ
К.
,

1991.
ʊ
288

с
.

6.

Левченко В.І. та ін. Диспансеризація великої рогатої худоби.
ʊ
К.
,

1997.
ʊ
60

с
.

7.

Ляшенко О.Т.,

Міхненко О.П.

Планування ветеринарних

заходів.
-

Біла Церква
,

1993.
ʊ
38 с.

8.

Про ветеринарну медицину.

ʊ
Закон України.
ʊ
К., 2006.

9.

Судаков М.О. та ін. Внутрішні незаразні хвороби тварин.
ʊ
К.
,

2002.

10.

Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та
біотехнологія
відтворення

тварин з основа
ми андрології.
ʊ
К., 2002.
ʊ
241 с.


21

ЗМІС
Т


ВСТУП
................................
................................
................................
.............

3

ОСНОВНІ ВИДИ ПЛАНІВ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ
...............................

3

ВИМОГИ ДО ПЛАНІВ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ
................................
.....

3

ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ВЕТЕРИНАРНОЇ СТАТИСТИКИ ПРИ
ПЛАНУВАННІ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

................................
.................

4

ОБГРУНТУВАННЯ ПЛАНІВ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

..........................

4

ПЛАН ВЕТЕРИНАРНО
-
ПРОФІЛАКТИЧНИХ ТА ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ
ЗАХОДІВ

................................
................................
................................
..........

5

Методичні

вказівки щодо складання плану

................................
.....................

6

Діагностичні дослідження

................................
................................
..............

6

Профілактичні щеплення

................................
................................
..............

8

Лікувально
-
профілактичні обробки
................................
............................

10

ПЛАН ЗАХОДІВ З ПРОФІЛАКТИКИ НЕЗАРАЗНИХ ХВОРОБ

..................

11

ПЛАН ЗАХОДІВ З ЛІКВІДА
ЦІЇ ЗАРАЗНИХ ХВОРОБ

................................

14

ПЛАН ВЕТЕРИНАРНО
-
САНІТАРНИХ ЗАХОДІВ

................................
.......

16

ПЛАН ПРОПАГАНДИ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗНАНЬ

................................
.......

17

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

........

18

ЛІТЕРАТУРА

................................
................................
................................
.

20



Приложенные файлы

  • pdf 15926922
    Размер файла: 416 kB Загрузок: 5

Добавить комментарий