Вислови про мову -2

"Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами супроводяться визнання української мови. І, зрештою, всі ці епітети слушні. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе".

Олесь Гончар


"Мова - це історія народу. Мова - це шлях цивілізації і культури".
Олександр Купрін


















"I тобі рости й не в'януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі - великого народу Ніжна і замріяна душа". В. Симоненко
"Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові, В гаркому, гарячому, гарному слові? Як грає воно, наче в горні бушує, Яким воно дужим глаголом вирує...". Л. Первомайський
"Слова вмирають. Клякнуть, їх багато. І раптом чуєш злато слово. Злато! Аж хочеться скупатися у тім Отецькім слові, слові золотім!.. Чи слово тільки виросло з любові? Світися, правдо, в батьківському слові!" Р. Лубківський

"На все впливає мови чистота: Зір глибшає, і кращають уста, Стає точнішим слух, а думка гнеться, Як вітром розколихані жита". Д. Павличко
"Слова росли із грунту, мов жито, Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята. І кров'ю предків тяжко пурпурова". Ліна Костенко


"Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові, В гаркому, гарячому, гарному слові? Як грає воно, наче в горні бушує, Яким воно дужим глаголом вирує...". Л. Первомайський
"Слова вмирають. Клякнуть, їх багато. І раптом чуєш злато слово. Злато! Аж хочеться скупатися у тім Отецькім слові, слові золотім!.. Чи слово тільки виросло з любові? Світися, правдо, в батьківському слові!" Р. Лубківський





















"Будьмо передусім скрізь українцями, чи то в своїй хаті, чи в чужині, чи то в своєму краю, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лише до челяді". Михайло Коцюбинський








"Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові, В гаркому, гарячому, гарному слові? Як грає воно, наче в горні бушує, Яким воно дужим глаголом вирує...". Л. Первомайський
"Слова вмирають. Клякнуть, їх багато. І раптом чуєш злато слово. Злато! Аж хочеться скупатися у тім Отецькім слові, слові золотім!.. Чи слово тільки виросло з любові? Світися, правдо, в батьківському слові!" Р. Лубківський


































"Найбільше й найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу. його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування". Панас Мирний


Приложенные файлы

  • doc 15892849
    Размер файла: 33 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий