На допомогу студентові МОРФОЛОГІЯ

З МОРФОЛОГІЯ
3.1 Особливості відмінювання та правопису іменників

Теоретичний блок
Іменником називається повнозначна змінна частина мови, що об'єднує слова, зі значенням предметності, найчастіше вираженої у формах роду, числа, відмінка. Відповідає на питання хто ? що ?: людина, поле.

Граматичні категорії іменників
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415

Запам'ятайте!
Рід іменників розрізняється тільки в однині й визначається за формою однини: хліб, мрія, поле. Якщо іменник вживається лише в множині, то він граматичного роду не має: жнива, вершки.
Особливості визначення роду окремих іменників:
- в іменах, прізвищах за статтю їх носія: Микола (чол.), Ганна (жін.), Олеся Іваненко (жін.), Олесь Іваненко (чол.);
- у назвах професій, звань зберігається форма чоловічого роду: інженер, юрист, директор;
- форма або чоловічого, або жіночого роду вживається для назв деяких тварин, птахів, риб: жайворонок, лисиця, щука;
- мають форми двох родів: чоловічого і середнього {вовчище), жіночого і середнього (ручище).

Запам'ятайте!
Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження - загальних назв визначається так:
іменники, що називають осіб чоловічої статі, належать до чоловічого роду: аташе, маестро;
іменники, що називають осіб жіночої статі, належать до жіночого роду: мадам, леді, фрау;
Іменники - назви неістот належать до середнього роду: метро, таксі, фойє, бюро.
Рід власних назв визначається на основі відповідної загальної назви типу: місто, озеро, річка, країна, острів: Сочі (курорт - чоловічого роду), Перу (республіка - жіночого роду); Сан-Франциско (місто - середнього роду).
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Поділ іменників на відміни та групи
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415 Незмінювані іменники
1. Жіночі прізвища на приголосний, -енк-о : Чуб, Хоменко.
2. Російські прізвища на их, ово|, аго : Чєрних, Дурново, Живаго.
3. Слова іншомовного походження: журі, таксі, комюніке, метро.
4. Власні та загальні абревіатури: МВС, профбюро.

Таблиця закінчень іменників І відміни
Відмінки
Однина



Тверда група
М'яка група
Мішана група

Н.
виписк-а
копі-я
площ-а

Р.
виписк-и
копі-ї
площ-і

Д.
виписц-і
копі-ї
площ-і

3.
виписк-у
копі-ю
площ-у

0.
виписк-ою
копі-ею
площ-ею

М.
(на) виписц-і
(на) копі-ї
(на) площ-і

Кл.
виписк-о
копі-є
площ-е


Таблиця закінчень іменників І відміни
Відмінки
Множина



Тверда група
М'яка група
Мішана група

Н.

Р.

Д

3.

О.

М.

Кл.
виписк-и
виписок
виписк-ам
виписк-и
виписк-ами
(на) виписк-ах
-
копі-ї
копій
копі-ям
копі-ї
копі-ями
(на) копі-ях
-
площ-і
площ
плош-ам
площ-і
площ-ами
(на) площ-ах
-


Таблиця закінчень іменників II відміни
ВІДМІНКИ
Однина


Тверда група
М'яка група
Мішана група

Н.
автор-,
бюлетень
аркуш- ,


міст-о
місц-е
прізвищ-е

Р.
автор-а,
бюлетен-я,
аркуш-а,


міст-а
місц-я
прізвищ-а,

д.
автор-у, -ові
бюлетен-ю,
аркуш-у


міст-у
місц-ю
прізвищ-у

3.
Н. або Р.
Н. або Р.
Н. або Р.

0.
автор-ом,
бюлетен-ем,
аркуш-ем,


міст-ом
місц-ем
прізвищ-ем

М.
автор-ові, -і,
бюлетен-і,
аркуш-і,


міст-і
місц-і
прізвищ-і

Кл.
автор-е,
бюлетен-ю,
аркуш-у,


міст-о
місц-е
прізвищ-е


Таблиця закінчень іменників II відміни
Відмінки
Множина


Тверда група
М'яка група
Мішана група

Н.
автор-и
бюлетен-і
аркуш-і

Р.
автор-ів
бюлетен-ів
аркуш-ів

Д-
автор-ам
бюлетен-ям
аркуш-ам

3.
Н. або Р.
Н. або Р.
Н. або Р.

0.
автор-ами
бюлетен-ями
аркушами

М.
автор-ах
бюлетен-ях
аркуш-ах

Кл.
Н.
М.
Н.


Запам'ятайте!
Написання о, є, є в закінченнях І і II відмін іменників чоловічого і жіночого роду залежить від групи іменника:
Літера о пишеться в закінченнях іменників твердої групи: сестрою, весною, краном.
Літера є пишеться в закінченнях іменників м'якої та мішаної груп: вдачею, волею, ношею, площею, кобзарем, товаришем, товаришеві
Літера є пишеться в закінченнях іменників м'якої групи з основою на й: герой героєм, мрія мрією.

Таблиця закінчень іменників III відміни
Відмінки
Однина
Множина

Н.
Р
Д.
3. О.
М.
Кл.
доповідь-о, мати
доповід-і, матер-і
доповід-і, матер-і
доповідь-, матір-П
доповідц-ю, матір'-ю
(на) доповід-і, матер-і
доповід-е, мати
доповід-і матер-і
доповід-ей матер-ів
доповід-ям матер-ям
доповід-і матер-ів
доповід-ями матер-ями
(на) доповід-ях матер-нх
Н. Н.


Запам'ятайте!
В орудному відмінку іменників жіночого роду з чистою основою на приголосний (у початковій формі слова) відбувається подовження кінцевого приголосного (що стоїть між голосними):
мораль мораллю велич величчю суміш СУМІШШЮ молодь молоддю Подовження не відбувається:
якщо основа іменника закінчується двома приголосними:
честь честю область областю чуйність чуйністю
якщо основа закінчується літерами на позначення губних приголосних звуків тар:
любов.любов'ю кіновар кіновар'ю

Таблиця закінчень Іменників IV відміни

Відмінки
Однина
Множина

Н.
Р
Д.
3.
0.
М.
Кл.
ім'-я курч-а
ім-ен-і курч-ати
ім-ен-і курч-аті
ім'-я курч-а
імен-ем, ім'-ям курч-ам (на) ім-ен-і курч-аті ім'-я курч-а
ім-ен-а курч-ата
ім-ен- курч-ат
ім-ен-ам курчат-ам ім-ен-я курч-ат
ім-ен-ами курчат-ами (на)Ім-ен-ах курч-ат-ах Н. Н. ,


13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415 Практичний блок
Питання для самоконтролю
1. Довести або спростувати: кожний іменник належить до певної відміни і групи.
2. Проаналізувати таблиці закінчень іменників різних відмін і зробити висновки про особливості відмінювання їх.
3. Назвати відмінки, у яких іменники другої відміни однини мають варіанти закінчень у різних та у тих самих словах.
4. Визначити особливості закінчень у кличному відмінку іменників різних відмін.
Завдання для самоконтролю
Прочитайте вірш. Випишіть з тексту іменники, визначте їхні відміни та групи.
Бережіть
Роки вдаль відпливуть,
Та хатина залишиться рідна
Ми вертаєм сюди
Хай на скронях давно вже й зима.
Віття клен нахиля,
Посміхаються радісно вікна,
Й руки мама назустріч,
Наче ластівка крила здійма.
Цілий світ у очах,
А під хусткою літечка сиві...
Як же мить цю продовжить,
Щоб матуся всміхалась,
Скажіть?
Щоб ніколи в житті
Не були перед горем безсилі ми –
Бережіть матерів Бережіть.
(К. Горчар)
Провідміняйте подані нижче іменники в однині та множині відповідно до типів відмінювання.
Фабрика, майстер, прізвище, мати, площа, праця, річ, край, плем'я.
Поставте у потрібному відмінку Іменники, розкривши дужки. З'ясуйте вживання відмінкових закінчень.
Віддати належне (майстер, робітниця, батько, лікар, жінка, товариш, учитель, керівник). Прийти в гості до (ювіляр, Надія, перекладач, сестра, слюсар, дочка, директор, пісняр, теща). Спеціальний одяг на (школяр, робітниця, перукар, друкарка, маляр, гончар, водій, санітарка). Іти (коридор, пуща, бульвар, дорога, тротуар, площа, пустир, вулиця). Завдати збитків (Віктор, фабрика, Ігор, завод, країна, край, друкарня, село, шахта, родина). Боротися з (ворог, зброя, пожежа, вітер, негода, приятель, друг). Покластися на (брат, господар, доля, лікар, сестра, секретар, дружина, товариш, подруга). За (вежа, земля, календар, огорожа, завдання, ніша, інвентар, звичай, буквар, вантаж, машина).
> Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини. З'ясувати за словником іншомовних слів їхнє значення.
Ваучер, ринок, вексель, дебет, фініш, документ, папір, термін, експеримент, формуляр, експорт, заголовок, підпис, індекс, заклад, ксерокс, апарат, процент, адресат, адресант, бланк, банк, комп'ютер, інститут, адрес, курс, колектив, виробіток, спеціаліст, приріст.
> Поставте подані іменники в родовому та орудному відмінку однини. Прокоментуйте їхній правопис.
Домовленість, подорож, цінність, діяльність, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, заборгованість, галузь, промисловість, доповідь, власність, вартість, піч, рентабельність, звітність, верф, продуктивність, прибутковість, розкіш, відповідальність, велич.
> Запишіть подані словосполучення у кличному відмінку однини.
Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій.
> Утворіть від поданих іменників чоловічі та жіночі Імена по батькові за допомоги суфіксів -ович-, -івн- (-ївн-).
Андрій, Богдан, Василь, Віталій, Володимир, Григорій, Дмитро, Ігор, Ілля, Євген, Кирило, Корній, Костянтин, Лев, Леонід, Лука, Максим, Матвій, Микола, Назар, Олексій, Остап, Павло, Роман, Руслан, Сергій, Степан, Тарас, Тимофій, Федір, Яків, Ярослав.
> Прочитайте текст. Визначте в іменниках рід, число, відмінок.
Квіти в житті українців
Споконвіку наші предки з шанобою ставилися до рослинного світу, у тому числі й до квітів.
Квіти використовували не тільки з практичною лікувальною метою, а й задля окраси, до якої здавна були небайдужими українці. Про це свідчать і зображення на посуді, інших побутових предметах. Квітник був неодмінною частиною садиби. Він розташовувався неподалік від причілку хати і виходив на вулицю. Іноді квітники обгороджували рядочком квітів чи низькорослих кущів. Такі квітники й зараз прикрашають хати українців у селах І балкони міських жителів.
Чи не найбільш улюбленою й поширеною в Україні є рожа, або мальва.
Високі стебла, густо вкриті яскравими ніжними квітками та великими лапатими листками, живою стіною закривають майже кожну сільську хату. Квіти мальви з безліччю відтінків від рожевого до густо-червоного, що створює дивовижну веселку навколо оселі.
Майже біля кожної хати знаходилося місце і для пахучих яскравих чорнобривців, жовтогарячих нагідок, червоної рути, барвінку, любистку, м'яти, матіоли. Не перелічити нині всіх назв квітів, які прикрашають життя сучасного українця, виведено й багато нових сортів, що ввійшли в побут І звичаї народу. Проте магічну силу мають лише ті з них, що здавна приживалися в народі (За Галиною Лозко).

З історії крилатих висловів
Крокодилячі (крокодилові) сльози
Цей вислів був відомий іще стародавнім єгиптянам: вони вірили, що тварина, з'ївши жертву, оплакує її. Подібний факт дійсно має місце. Але, як з'ясовано через сотні віків ученими, відбувається це зовсім з іншої причини. В організмі крокодила відкладаються зайві солі. А біля очей у хижака є особливі залози, що й виділяють рідину із надлишком солі, аби вивести її назовні.
Тому нині цей крилатий вираз вживається для позначення лицемірства особи, яка коїть лихо, а виправдовує його добрими намірами.

Культура мовлення
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИЧОК
абзац,-у
абонент, -а (той, хто послуговується абонементом)
аванс,-у
автобус, -а
автопарк, -у
автор, -а
авторитет, -у (вплив)
агент, -а
акціонер, -а
алфавіт, -у
аналіз, -у
анонс, -у
Антін, -тбна, кл. -тоне
антракт, -у
Аркадій, -Ія, ор. -єм, кл. -Ію
аркуш, -а, ор. -ем Арсен, -а, кл. -є
Артем, -а, кл. -є
аташе, невідм., ч.
атестат, -а
агаж, -у, ор. -ем
базис, -у
Баку, невідм., с.
бал, -у (танцювальний вечір) бал, -а (одиниця виміру)
баланс,-у банк, -у
банкрут, -а
бартер,-у
батько,-а
безлад,-у
бізнес, -у
бік, боку
біль, болю, ор. болем (відчуття страждання)
біржа, -і, ор. -ею
блок1, -у (політичний) блок2, -а (механізм)
Богдан, -а, кл. -є
бокс, -у
борг, -у
брифінг, -у
брокер, -а
брошура, -и
брутто, незм.
будинок, -нку
бухгалтер, -а
бюро, невідм., с. вагон,-а
Валерій, -ія, кл. -ію
вальс, -у
вантаж, -у, ор. -ем
варіант, -а
Василь, -я, ор. -ем, кл. -ю
Ватикан, -у
велич, -і, ор. -ччю
вердикт, -у
вересень, -сня, ор. -снем вето, невідм., с.
взаємини, -мин
взаємовплив, -у
взаємодопомога, -и, д. ім. -зі
взаємозв'язок, -зку
вибір, -бору
виборець, -рця, ор. -рцем
вид, -у, м. (на) -у
видавництво, -а
виклад, -у
виконувач, -а, ор. -ем
виліт, -льоту
винахідник, -а
виняток, -тку
випадок, -дку
виписка, -и, д. ім. -ці
випуск, -у
виробіток, -тку
вирок, -У
вислів, -лову
висновок, -вку
виступ, -у
вихід, -ходу
вівторок, -то'рка і -тїрка
відбиток, -тка
відгук,-у
відділ, -у
Відень, -дня, ор. -днем
відомість, -мості, ор. -містю
(документ) відомість, -мості, ор. -містю
(повідомлення) відпочинок, -нку відпуск, -у
відпустка, -и, д. ім. -ці
відробіток, -тку
відсоток, -тка
відстань, -і, ор. -нню відступ, -у
відчай, відчаю, ор. відчаєм
візитка, -и. д. ім. -ці
військкомат, -у
вік, -у, м. (на) -у і у віці
вірус,-у
вітальня, -і, ор. -ею
вітамін, -у вще-прем'єр, -а
вклад, -у (внесок)
власник, -а
вміст, -у
внесок, -ску водій, -ія, ор. -ієм вокзал, -у волейбол, -у вуаль, -і, ор. -ллю В'ячесла'в, -а, кя. -є газетяр, -а, ор. -ем газопровід, -воду галузь, -і, ор. -ззю гасло, -а, о. мн. -сел глядач, -а, ор. -ем голос, -у гонорар, -у господар, -я, ор. -ем госпрозрахунок, -нку готель, -ю, ор. -ем
град--у
градус, -а
Грйгір, -гора, кл. -горе Григорій, -ія, кя. -ію грип,-у
гроші, грошей, ор. грішми і
грошима
грудень, -дня, ор. -днем груша, -і, ор. -ею губернатор, -а грати, ґрат, ім. грунт, -у дарунок, -нка декан,-а деканат, -у декрет, -у делегат, -а демократ, -а депозит, -у депутат, -а дециметр, -а
дивіденд, -у
директор,-а
діагноз, -у
діловод, -а
діяч, -а, ор. -ем
Дмитро, -а, кл. -є
ДнІпрогес, -у
Дністер, -стра, ор. -стром
добір, -бору
добраніч, незм.
добривечір, незм.
добридень, незм.
добробут, -у
добродій, -ія, ор. -Ієм
догляд,-у
докір, докору
ДокІя, -ії, ор. -ією, кл. -іє
документ, -а
долар,-а
доповідь, -і, ор. -ддю
досвід, -У
доступ, -у
Дрогобич, -а
друг,( -а, кя. друже
Дунай, -аю, ор. -єм
Дюшамбе, невідм., с.
егоїзм, -у
егоїст, -а
екзамен, -у
Екскурс,-у
експедитор,-а
експерт, -а
експонат, -а
експорт, -у
експрес, -а
екс-чемпіон, -а
емісія, -ї, ор. -єю
епізод, -у
епіцентр, -у
етап, -у
ефект, -у
ефір, -у і єтер
Єлизавета, -и, кл. -о
жарт,-у
жезл, -а
женьшень, -ю, ор. -ем
жетон,-а
живопис, -у
жовтень, -тая, ор. -тнем
журі, невідм., с.
журналіст, -а
забій, -бою, ор. -боєм
заборгованість, -ості, ор. -істю
завдаток, -тку
завідувач, -а, ор. -ем
завіз, -возу
завод,-у
загибель, -і, ор. -ллю
заготівля, -і, ор. -ею
задаток, -тку
задум,-у
заздрість, -ості, ор. -істю
закид,-у
заклад, -у (установа)
заклад, -у (застава, парі)
заклик, -у
закон, -у
законопроект, -у
закупівля, -і, ор. -ею
залік, -у
замітка, -и, д. ім. -тцІ
замовець, -вця, ор. -вцем
замовник, -а
заняття, -я, р. мн. -нять
(навчання) запас, -у запис, -у
заповідь, -і, ор. -ддю
заповіт, -у
заробіток, -тку
засіб, -собу
затримка, -и, д. ім. -ці
збіг-у
збій, збою, ор. збоєм
збірник, -а
збут,-у
звід, зводу
звіт, -у
зв'язок, -зку
здатність, -ості, ор. -істю
здобуток, -тку
здогад, -у
землемір, -а
зиск, -у
зліт, злету і зльоту
злука, -и, д. ім. -ці
зміст, -у
змога, -и, д. ім. -зі
знак, -а (марка, позначка,сигнал)
значення, -я, р. мн. -чень
зразок,-зка з
устріч, -і, ор. -ччю
ідеолог, -а
іммігрант, -а
імпорт, -у імпортер, -а
інвестор, -а
індекс, -у
Індивід, -а
ініціатор, -а
інкасо, невідм., с.
інспектор, -а
інститут,-і
інструктах, -у, ор. -ем
інструктор, -а
інструмент, -а (окремий предмет), -у (збірне)
Інтелігент, -а
інтерв'ю, невідм., с.
інтер'єр, -у (внутрішній простір будівлі) й -а (картина)
Інтрига, -и, д. ім. -зі
інтурист, -а
інфаркт, -у
інфляція, -ії, ор. -іею
інформатор, -а
інцидент, -у
Ірак,-у
Іран, -у
Іртиш, -а, ор. -ем
історик, -а
ймення, -я, р. мн.
ймень і
імення кабель, -ю
кава, -и
Кавказ,-у
кадри, -ів (працівники)
кадровик, -а
казах, -а
Казахстан, -у
казкар, -я, ор. -ем
какао, невідм., с.
календар,-я, ор. -ем
калькулятор,-а
камінь, -меня (одиниця) і -меню (матеріал)
канал,-у
канікули, -кул
Карабах, -у, м. (у) -басі й –баху
картон, -у
касир, -а
квадрат, -а
квартал, -у
квиток, -тка
кворум, -у
керівник, -а
кисень, -сню, ор. -снем
кілограм, -а
кілометр, -а
кінець, -нця, ор. -нце'м
кіно, невідм., с.
клієнт, -а
клімат, -у
кліше, невідм., с.
кобзар, -я, ор. -ем
колектив,-у
колір, -льору
командир, -а
комерсант, -а
комітет, -у
комплекс, -у
компроміс, -у
комутатор, -а
комфорт, -у
комюніке, невідм., с.
конверт, -а
конкурент, -а
конкурс, -у
конструктор, -а
консул, -а
контакт, -у
контраст, -у
контролер, -а
контроль, -ю, ор. -ем
конфлікт, -у
концерт, -у
копія, -ї, ор. -єю
кордон,-у
кореспондент, -а
коридор,-у
крадіж, -дежу, ор. -дежем
Кривий Ріг, Кривого Рогу, м. (у) Кривому Розі
критерій, -ю, ор. -ем
кров, -і, ор. -в'ю
крок,-у
кубок, -бка
Кузьма, -и, кл. -о
купівля, -і, ор, -ею
купюра,-и
курсив,-у
кухар, -я, ор. -ем
кшталт,-у
лад,-у
Лазар, -я, ор. -ем, кл. -е
лауреат, -а
лектор, -а
лікар, -я, ор. -ем, кя. -ю
літопис, -у
літр, -а
ліфт, -а
лічильник, -а
Лука, -и, д. ім. -ці, кя.
Луко Лук'ян, -а, кя. -є
Луцьк, -а
Львів, Львова
Люксембург, -а (місто) і -у (країна)
магазин, -у (крамниця)
Магдебург, -а
магістр,-а
Мадрид, -а
маестро, невідм., ч.
майдан, -у майданчик, -а
маклер,-а
маляр, маляра, ор. маляром і малярем, кя. маляре
мас-медіа, невідм., мн.
масштаб, -у
материк, -а
медпункт, -у
менталітет, -у
меридіан, -а
метод,-у
метр,-а
метро, невідм., с.
мешканець, -нця, ор. -нцем
мить, -і, ор. -тло
міліметр, -а
мільйон, -а
мільйонер, -а
мільярд, -а
мінімум, -у
місяць, -я, ор. -ем
міць, моці, ор. міццю
модуль, -я, ор. -ем
молодь, -і, ор. -даю
монолог, -у, м. (у) -лозі
монтаж, -у, ор. -дню
Монте-Карло, невідм., с.
мораль, -і, ор. -ллю
мотив, -у
муз^й, -ю, ор. -єм
набуток,-тку
нагляд,-у
наділ,-у
надлишок, -шку
наклад, -у
намір, -у
насос,-у
напад,-у
напрям, -у
народ,-у
наряд, -у
наслідок, -дку
настрій, -ою, ор. -єм
натяк, -у
начальник, -а
нашадок, -дка
неділя, -і, ор. -ею
недобір, -бору, ор. -бором
недогляд,-у
недолік, -у
нейтралітет, -у
нетто, невідм., с.
неуспіх, -у
новосел, -а
номер, -а
номінал,-у
носій, -я, ор. -ем
нуль, -я, ор. -ем
об'єкт, -а
об'єм, -у
обіг;-у
облік, -у
обмін, -у
обніжок, -жка
обряд, -у
обсяг, -у
обшук, -у
Олександр, -а, кл. -є
олігарх, -а
Ольга, -и, д. ім. Ользі, кл. -о
опонент, -а
оратор,-а
орган, -а {частина організму) і -У (друковане видання)
оригінал, -у {першотвір)
осередок, -дку
острів, -рова
отвір, -вору, ар. -вором
отець, отця /вітця, отцем і вітцем
офіціант, -а
павільйон, -у
пакет, -а
Пакистан, -у
Памір, -у
пам'ятник, -а
пам'ять, -і, ор. -ттю
пансіон, -у
паритет, -у
парк, -у
парламент, -у
партер,-у
партнер,-а
паспорт, -а
патент, -у
патруль, -я, ор. -ем
педінститут, -у
педучилище, -а
перегін, -гону
перегляд,-у
перегони, -ів
переддень, -додня
передрук, -у
переїзд, -у
перелік, -у
переоблік, -у
перепад, -у
період,-у
Перм, -і, ор. -м'ю
персонал, -у
Перу, невідм., ж.
перукар, -я, ор. -ем, кл. -ю
пилосос, -а і пилосмок
півпальто, -а
підбір, -бору (добір)
підкуп,, -у
підробіток, -тку
підрозділ, -у
підручник, -а
підсумок, -мку (результат)
підхід, -ходу
пільга, -и, д. ім. -зі
піст, посту
пішохід, -хода (людина)
пішохід, -ходу (тротуар)
пленум,-у
плюралізм, -у
поверх, -у
поворот, -у
подвиг, -у
поет, -а
позов, -у
покупець, -пім, ор. -пцем
полк, полку
полудень, -дня, ор. -днем
понеділок, -лка
попит, -у
порадник, -а
поріг, -рога, м. (на) -розі
порошок, -шку
порядок, -дку
посібник, -а
посланець, -нця, ор. -нцем
послуга, -и, д. ім. -зі
постачальник, -а
потиск, -у
поштами, -у
пошук, -у
працівник, -а
предмет, -а
презент, -у
президент, -а
прем'єр-міністр, -а
прес-бюро, невідм., с.
престиж, -у, ор. -ем
прес-центр, -у
претендент, -а
прибуток,-тку
привід, -воду (причина)
привіт, -у
приклад, -у {зразок)
прилад, -у
принцип, -у
припис, -у
прихильник,-а
приязнь, -і, ор. -ню
приятель, -я, ор. -ем
прізвище, -а
пріоритет, -у
прогрес, -у
продаж, -у, ор. -ем
проект, -у
промовець, -вця, ор. -вцем
пропуск, -у
простір, -тору
профіль, -ю, ор. -ем
профквиток, -тка
профком,,-У
прохач, -а, ор. -ем
процент, -а
пульс,-у
пункт,-у
радіозв'язок, -зку
радіокомітет, -у
радіоприймач, -а, ор. -ем
радіослухач, -а, ор. -ем, кл. -у
раз,-у
ранґ, -у, м. -зі
рапорт, -у
раунд,-у
реалізм, -у
реаліст, -а
регламент, -у
регрес, -у
режим, -у
резонанс, -у
резюме, невідм., с.
рейд,-у
рейс, -у
реквізит, -у
рекорд,-у
реле, невідм., с.
ресурс,-у
референдум, -у
рецензент, -а
рецепт, -а
ризик, -у
ритм,-у
рбзбрац-у
розвиток, -тку
розгляд, -у
розділ,-у
роздум,-у
розклад, -у
розмін, -у
розмір, -у
розпач, -у, ор. -ем
розпис, -у
розподіл, -у
розпорядок, -дку
розпуск, -у
розряд, -у
розсуд,-у
розум, -у
розшук, -у
роман, -у
Роман, -а, кл. -є
рояль, -я, ор. -ем
рубіж, -бежу, ор. -беже'м
рукопис, -у, м. (у) -у
рух, -у, м. (у) русі
рядок, -дка
рятунок, -нку
салют, -у
сантиметр, -а
світанок, -нку
світогляд, -у
сезон, -у
сейм, -у
секрет, -у
сенат, -у
сенс, -у
сержант, -а
сигнал, -у
синонім, -а
синтаксис, -у
синтез, -у
сіль, солі, ор. сіллю
скандал, -у
склад, -у (сховище)
слід, -у, м. (на) -у
словник, -а
слух, -у
слухач, -а, ор, -ем, кл. -хачу
слюсар, -я, ор. -ем
смак, -у
сміх, сміху
смуток, -тку
сніданок, -нку
сон, сну
сорт, -у
сортимент, -у
соціаліст, -а
спад, -у
спецкор, -а
список, -ску
спільник, -а
сполучник, -а
спомин, -у
спорт, -у
спортзал, -у
спортсмен, -а
спосіб, -собу
спочинок, -нку
стадіон, -у
Стамбул, -а
стан1, -а (металообробна машина)
стан2, -у (талія)
стандарт, -у
Станіслав, -а, кл. -є
старт, -у
статус,-у
статут, -у
стать, -і, ор. -ттю
стаціонар, -у
степ, -у, м. (у) -у
Степан, -а, кд. -є
стереотип, -у
стимул, -у
столяр, -а, ор. -ом
стосунок, -нку
страх, страху
стрес, -у
струм,-у
струс,-у
студент, -а
стяг, -а, м. (на) -зі
сувенір, -а
суверенітет, -у
сумісник, -а
сумнів, -у
суперник, -а
суть, -і, ор. -ттю
сходи, -ів
сюжет, -у
табель, -я, ор. -ем
табло, невідм., с.
такт, -у
талант, -у (хист) і -а (людина з хистом)
талон, -а
театр, -у
текст, -у
телеграф, -у
телефон, -у
темп, -у
темперамент, -у
теніс, -у
тепловоз, -а
терапевт, -а
термін1, -а (про слово)
термін2, -у (про час)
Тернопіль, -поля, ор. -полем
терор, -у
тест,-у
технікум, -у
тижневик, -а
тираж, -у, ор. -ем
тиск, -у
товар,-у
товарообіг, -у
товарообмін, -у
токар, -я, ор. -ем
тюль, -ю, ор. -ем
тосі, -у
трамвай, -ая, ор. -аєм
транзит,-у
транспорт, -у
трест,-у
трикотаж, -у, ор. -ем
трикутник, -а
тролейбус, -а
тротуар,-у
трубопровід, -роводу
туризм, -у
турист, -а
турнір, -у
удар, -у
уклад,-у (устрій)
укладач, -а, ор. -ем
Улан-Батор, -а
Улан-Уде, невідм., с.
Уляна, -и, кл. -о
Умань, -і, ор. -пню
універсам, -у
університет, -у
уродженець, -нця, ор. -нцем
урожай, -ю, ор. -єм
урок,-у
уряд,-у
устав,-у
устрій, -ою, ор. -оєм
фазис, -у
факс, -у
факсиміле, невідм., с.
факт,-у
фасад, -у
фахівець, -вця, ор. -вцем
фермер, -а
філолог, -а
філософ, -а
фільм, -у
фільтр, -а
фінал, -у
фінанси, -ів
фініш, -у, ор. -ем
фокус,-у
фольклор, -у
фонд,-у
форум? -у
фрагмент, -а
фрахт,-у
фундамент, -у
футбол,-у
футболіст
футляр,-а
хабар, -а, ор. -ом
характер,-у
Харків, -у
харч, -у, ор. -ем
хаща, -і. ор. -ею
Херсон, -а
хист, -у
хірург, -а
хліб, -а
хлібороб, -а,
хліб-сіль, хліба-солі, ор. хлібом-сіллю
холодильник, -а
хрест, -а
хутро, -а
цвинтар, -я, ор. -ем
цент, -а
центнер, -а
центр, -а (геометричне) і -у {зосередження чогось в одному місці)
центризм,-у
центрист, -а
циліндр,-а
циркуляр, -а
ціль, -і, ор. -ллю
Цюріх, -а час, -у
часопис, -у, м. (у) -у
чемпіон-а чемпіонат, -у
Черкаси, -кас
Черкеськ,, -а
Чернівці, -їв і -ець
Чернігів, -гова
Чигирин, -а
чин, -у
чиновник, -а
чоловік, -а, кл. -віче
Чорнобиль, -я, ор. -ем (місто)
чорнозем, -у
шампунь, -ю, ор. -ем
шанувальник, -а
шасі, невідм., с.
шахтар, -я, ор. -ем, кл. -ю
швець, шевця, ор. шевцем
шедевр,-а
шепіт, -поту
шеф, -а
шифр, -у
школяр, -а, ор. -ем
шлюб, -у
шок, -у
шосе, невідм., с.
шпиталь, -ю, ор. -ем
щабель, -бля. ор. -блем
щавель, -влю, ор. -влем
щит, -а
ювелір, -а
ювілей, -ю, ор. -єм
Юлія, -ї. ор. -єю, кл. -є
юнак, -а, кл. -че
Юрій, -я, ор. -єм, кл. -ю
Юхим -а, кл. -є ,
Яків, Якова, кя. Якове
Якутськ, -а
Ярослав, -а, кл. -є
Ярославль, -я, ор. -ем
ярус,-у
ячмінь, -меню, ор. -менем (зяак)
ящик, -а


Синонімічне багатство української мови
Аванс,завдаток Авансом, наперед, заздалегідь
Автор, (твору) творець; {винаходу) винахідник; (проекту) проектувальник; (словника) укладач, упорядник; {прози) письменник
Авторитет, (фірми) престиж, репутація, ваги, значення, вплив; (хто) знавець, фахівець, спеціаліст, ерудит
Агент, (фірми) представник, репрезентант, службб-вець, співпрацівник; (комерційний) комівояжер
Аналіз, (подій) розгляд, обдумування, обмірковування; (в гурті) обговорення; {крові) дослцгження, вивчення
Атестат, свідоцтво, диплбм, посвідчення
Безлад, хабс
Вантаж, (туриста) багаж, речі; (забобонів) тягар
Велич, (народу) величність; (зустрічі) урочистість, пишність
Вердикт, (судовий) вирок, присуд, ухвала, рішення
Вето, заборона (недозвіл) чого
Випадок, трапунок, казус, інцидент, епізбд; прецедент; (слушний) нагода, оказія, шанс, момент
Вирок, присуд, вердикт, постанова (суду)
Вихід, (звідки) вибуття; (у море) відплиття; (на сцену) поява; (єдиний) шанс, можливість, спосіб
Відгук, відгомін, відлуння, відголос; (на книгу) рецйн-зія; 0? душі) реакція
Відділ, (установи) відділок, філія, відділення; факультет; (система) частина
Відпочинок, спочинок, спочивок, спочив, спочин, відпочин; (короткий) перепочинок, передих; (після праці) дозвілля
Вік, століття, сторіччя; (кам'яний) епйха, Єра, доба; (людський) життя
Водій, шофбр; (літака) штурман
Галузь, (науки) царина, сффа, ділянка
Град, градобій, градопад, градобиття
Декрет, постанова, ухвала, указ, закйн
Делегат, представник, гібранець, посол
Добробут, гаразд, гаразди, достаток, достатки, статок, статки
Догляд, пильнування, доглядання, турбота, піклування, дбання; (за чим) нагляд, опіка, опікування
Докір, закид, мн. докори, дорікання, картання
Документ, {діловий) акт, протокол, офіційний папір; (особистий) посвідчення, посвідка, паспорт; (про освіту) свідоцтво, диплом
Досвід, (набутий) знання, уміння, мудрість, практика; (життєвий) школа, життя
Егоїзм, самолюбство, себелюбство, індивідуалізм
Егоїст, самолюб, самолюбець, себелюб, себелюбець, Індивідуаліст
Експорт, (що робить експертизу) фахівець, знавець, спеціаліст; (у своїй сфері) авторитет
Етап, (відтинок часу) період, фаза, стадія; (життя) смуга; (шляху) частина
Ефект, (від чого) враження, вплив (дія) чого.(економіч-ний) користь, вигода, наслідок, результат, вислід
Жарт, (словесний) дотеп
Заклад, установа, (навчальний) Інституція, (загальноосвітній) школа
Заклад, парі; (грошей) застава
Заклик, (до чого) прохання, запрошення; гасло, відозва, звернення
Заповіт, остання воля; (внукам) настанова, наказ, заповідь
Заробіток, зарібок, платня, плата; (на боці) халтура, підробіток
Звіт, рапорт, донесення
Здобуток, досягнення, успіх, осяг, осягненя; (наслідок праці) набуток, доробок, надбання
Здогад, припущення, домисел; (науковий) гіпотеза
Зразок, взірець, взір, кшталт, копил, манір, штаб; (щоб наслідувати) приклад; (відмінювання) парадигма; (майбутньої книги) макет
Індекс, (товарів) покажчик, список, перелік; (зростання цін) показник
Інспектор, контролер, ревізор
Інструктор, учитель, лектор; (у спорті) тренер
Інтрига, (зловмисна) підступ, каверза, кляуза; (любовна) роман; (політична) гра
Ймення, Ім'я, наймення; (прибране) псевдо, псевдонім; (речей) назва
Касир, скарбник, завідувач каси
Квартал, чверть року, три місяці; (будинків у місті) блок
Колектив, штат, персонал, особовий склад, обслуга; (бойовий) команда; (акторів) трупа
Комерсант, крамар, купець, торгівець, гендляр
Комплекс, (дій) сукупність, переплетення; (промисловий) вузол; (архітектурний) ансамбль
Компроміс, поступка; (в ціні) знижка
Конкурент, суперник; (супротивник) опонент; (непримиренний) антагоніст
Контакт, (між людьми) спілкування, зв'язок; (з аудиторією) взаєморозуміння; мн. контакти, стосунки, зносини, взаємини
Контраст, протилежність, полярність; (неподібність) розбіжність
Конфлікт, (воєнний)^сутичка; (політичний) ускладнення, тертя; (інтересів) зіткнення, колізія; (поглядів) суперечка, суперечка; (у творі) суперечність
Критерій, мірило, мірка
Кшталт, образ, вигляд, форма, (на) зразок, взірець, взір, манір, копил
Лад, порядок, впорядкованість, злагодженість, узгодженість, організованість; (у сім’ї) згода, злагода; (державний) устрій, система; (граматичний) будова, структура
Маклер, посередник, фактор
Мешканець, (дому) жилець, пожилиць; квартирант; (краю) житель
Мотив, (учинку) спонука, підстава, причина, привід; (пісні) мелодія, наспів
Наклад, (книжки) тираж
Напрям і напрямок, (руху) курс; (у науці) школа, течія, угруповання
Наслідок, результат, плід; (діяльності) підсумок
Натяк, знак; (у розмові) закид
Недолік, (у праці) недогляд, хиба, помилка, прогріх, промах, упущення
Обіг, (краму) оборот, обертання; (коштів) циркуляція, оборотність; (слів) вжиток
Обмін, обмінювання, розмін
Обсяг, об'єм, величина, розмір; (знань) обшир, широта, широчінь
Опонент, (у полеміці) супротивник; (на виборах) конкурент, суперник; (інодумець) дисидент
Патент, (на щось) право; (документ) свідоцтво (на право)
Перегляд, (дія) переглядання; (фільму) огляд, ознайомлення
Перелік, (книг) список, каталог, реєстр; (краму) прейскурант; (маршрутів) розклад; (людності) перепис, перераховування, перелічування
Період, (часу) проміжок, відтинок; (історії) етап, ера, доба; (життя) смуга
Підбір, (кадрів) добір, добирання, підбирання
Підрозділ, (адміністративний) ланка, підвідділ; (статті закону) параграф
Підсумок, (діяльності) наслідок, результат
Пільга, привілей; (в торгівлі) заохочення, сприяння
Позов, (на кого) позивання; (цивільний) (судова) справа
Послуга, (дружня) добрість, прислуга; мн. послуги, обслуговування, сервіс
Прибуток, зиск; вигода, користь, інтерес
Привід, причина, підстава
Приклад, зразок, взірець, взір; (живий) ілюстрація, доказ, свідчення
Принцип, засада; (непорушний) правило, канон, норма
Припис, (урядовий) правило, закон; (лікаря) настанова, вказівка, рекомендація; (моди) вимога
Приязнь, прихильність, доброзичливість, симпатія, дружба, любов
Припуск, (на вхід) перепустка, дозвіл; (у тексті) прогалина
Пункт, (найвищий) місце, точка; (медичний) частина; (поворотний) момент; (у документі) параграф
Ранг, звання, титул; (духовний) сан
Резонанс, відлуння
Ритм, темп
Розгляд, (питання) аналіз, обговорення
Розмір, величини; (книги) формат; (кризи) масштаб; (витрат) обсяг
Рубіж, лінія, межи, кордон
Світогляд, світорозуміння; погляди, переконання; (як система) концепція
Секрет, таємниця; (успіху) причина; (виробництва) засекречена технологія
Сенс, (внутрішній) зміст, суть; (життя) мета, поклик
Смуток, сум, журба1, осмута, печаль, туга, засмута, зажура, тяжкий настрій; (тривалий) сумування, побивання
Спільник, (у діях) співучасник; (ідейний) прибічник, прихильник, однодумець; (у війні) союзник
Спосіб, (життя) манір, тип, стиль, триб, зразок, кшталт
Статут, (установи) збірка правил (приписів), устав
Стимул, заохота, заохочення, поштовх, імпульс, спонука
Стосунок, причетність; мн. стосунки, зносини, зв'язки, взаємини
Страх, ляк, жах, переляк
Суверенітет, (держави) самостійність, незалежність, непідлеглість
Сумнів, брак певності, непевність, вагання; підозра, побоювання, острах
Суть, зміст, основа, квінтесенція, раціональне зерно, альфа і омега
Талант, хист, дар, обдаровання, обдарованість, талановитість, іскра Божа
Темп, швидкість; (життя) хід, ритм, пульс
Устрій, (державний) лад, порядок, режим; (побутовий) уклад
Фахівець, спеціаліст, майстер (знавець) свого діла
Характер, вдача, натура, темперамент
Хист, уміння, здібності, обдаровання, талант
Часопис, журнал
Штрих, (на папері) риска, лінія; риса
Ювелір, золотар, срібляр
Ярус, (будинку) поверх.

Особливості слововживання
аркуш - лист

авторський вітальний
друкований гарантійний
обліково- рекомендаційний
видавничий супровідний

відділ - відділення - відділок

мозку зв’язку виробничий
шлунка міліції сталеливарного
центральної машинне цеху
нервової підготовче
системи родильне
спеціалізоване
хірургічне

частина установи

кадрів
освіти
охорони здоров'я
постачання
технічного
контролю
будівельний
інформаційний
машинний
оперативний
особливий
політичний
санітарний

частина журналу

культури
літератури
мистецтва
поезії
листів

внесок вклад ( уклад

вступні внески грошовий життя
профспілкові терміновий
внески на поточний
членські рахунок

щось цінне форма
господарства

вагомий внесок дрібнотоварний
у сучасну науку економічний
капіталістичний
патріархальний
рабовласницький
суспільно-
економічний
феодально-
родовий
стан - становище - положення

внутрішній безвихідний географічне
воєнний внутрішнє сидяче
економічний матеріальне положення тіла
Правильно
робити висновки на вашу думку, на ваш
висновок на закінчення, завершення
укладати (складати)
договір, угоду укладати, підписувати
контракт
остаточний баланс доходити, приходити (до)
висновку
Неправильно робити заключення на ваше заключення
у заключення заключати договір, угоду
заключати контракт
заключний баланс доходити до заключення

3.2 Особливості відмінювання та правопису
прикметників

Теоретичний блок
Прикметником називається повнозначна відмінювана частина мови, що виражає ознаку предмета, оформляючи її змінними категоріями роду, числа, відмінка. Відповідає на питання який? (яка? яке? які?), чий? (чия? чиє? чиї?).


Система відмінювання закінчень прикметників

перла
м'як*
т-лшщші
множина

н.
-ий, -є, -а
-ій, -є, -я
-ий, -є, -я
-і,-і

р.
-ого,-ої
-ього, -ьої
-ього, -ьої
-их,-їх

д.
-ому, -ій
-ьому, -Ій
-ьому, -ій
-им, -їм

3.
як Н. або Р. -у
як Н. або Р. -ю
як Н. або Р. -ю
якН.абоР.

о.
-им, -ою
-ім, -ьою
-им, -ього
-йми, -іми

.
(на) -ому, -ім, -ій
(на) -ьому, -Ім,-Ій
(на) -ому, -ій
(на) -их, -іх


Ступені порівняння якісних прикметників

основа прикметника + суфікси -ш, -іш: свіжий, свіжіший
більш/менш + звичайний прикметник: більш свіжий
Примітка. Може відбуватися зміна кореневого приголосного: г, ж, з + -ш- = жч: вузький вужчий, дорогий дорожчий; с + -ш- = щ [шч]: красивий кращий

префікс най- + проста форма
вищого ступеня
порівняння
прикметника:
найсвіжіший
найбільш/найменш + звичайний прикметник: найбільш свіжий
префікси що-, як- + проста форма найвищого ступеня порівняння прикметників: щонайсвіжіший

нестягнена: прикметники чоловічого, середнього, жіночого роду називного, знахідного відмінка однини, множини: широкий степ, добрая мати, великеє серце, чистії думки
стягнена: прикметники ЖІНОЧОГО, середнього роду однини та множини: висока тополя, струнке дерево, зелені віти
прикметники
називного,
знахідного
відмінка однини
чоловічого роду:
красен хлопець,
повен місяць,
зелен клен

Практичний блок
Питання для самоконтролю
1. З'ясувати різницю між прикметниками різних розрядів.
2. Сформулювати умови поділу прикметників на групи.
3. Скласти систему послідовних дій для утворення різних форм ступенів порівняння прикметників.
Завдання для самоконтролю
> Прочитайте текст. Визначте розряд і групу прикметників.
За хмарами-хмарами куталось сонце; воно зрідка опускало під краї неба імлаві просвітки і тоді земля трималась на них, мов колиска. Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу. Здалеку, наче по блакитній воді, поволі пропливав приломлений до плуга орач, а за ним, біля самого неба, вітряки намотували на свої крила бабине літо і час...
Я і досі завжди з хвилюванням вхожу в передосінню золотисту втому полів, я і досі не можу спокійно дивитися на останні, сизі від негоди, вітряки, на ці добрі душі українського степу.
Мені інколи здається, що я теж схожий на вітряка, який основою, хрестовиною тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба... (За М. Стельмахом).
Прочитайте вірш. Випишіть прикметники у формі найвищого ступеня порівняння і поясніть спосіб їх творення.

Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможі, Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста.

Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить життя.
(В. Симоненко)

> Утворіть прості та складні форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.
Рідкий, дешевий, розумний, дужий, важкий, високий, поганий, великий, добрий, складний, надійний, вагомий, міцний, багатий, потужний, цікавий, доцільний, активний, сприятливий, кваліфікований, прогресивний.
> Запишіть словосполучення в родовому, давальному та орудному відмінках однини.
Дружнє ставлення, доцільний захід, учорашня зустріч, краща площа, дружній колектив, дружній погляд, житловий комплекс, грошова позика, торішній звіт, належне ставлення, природне середовище, майбутнє рішення, освітній заклад.
> Прочитайте та проаналізуйте уривки пісень. Які форми прикметників у них вжито?
Чистеє небо зіроньки вкрили, Вийди, дівчино, до мене, мила!
Подай же, гарная,
На коня рученьку.
Пливе човен води повен
Та й накритий листом...
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
(З українських народних пісень)

З історії крилатих висловів
Бабине літо
Так називають чітко не окреслений проміжок часу переважно у вересні-жовтні як ознаку погожої осені. «День був ясний, сонячний та теплий. Починається бабине літо... Надворі летіло павутиння» (І. Нечуй-Левицький).
Існують кілька пояснень цього виразу:
1) астрономічне сузір'я Плеяди слов'яни називають Баби. Його добре видно на зоряному небі саме в час бабиного літа;
2) метафоричне літо восени повертається так, як до літніх жінок - друга молодість;
3) господарське так раніше називали вересень.
«А зовуть також сей місяць бабське літо, писав у минулому столітті Я. Головацький,- для того, що баби (жінки) свої роботи порають: коноплі тіпають, полотна добілюють, дещо в городах викопують»;
4) міфічне - наші предки створили міф про Бабу-ягу, яка чудової пори осені літає в ступі і розкидає павутиння.

Культура мовлення

ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИЧОК

автоматичний
аграрний
агресивний
агрономічний
азбестовий
академічний
акуратний
акустичний
акцентний
акціонерний
алегоричний
алмазний
алюмінієвий
анархічний
Андріїв
анонімний
антиісторичний
апетитний
артеріальний
ароматний
архаїчний
археологічний
астрономічний
атестащйний
бабин, -а, -є
багатий
багряний
базисний
байдужий
барвистий
баский
батьків, -кова, -кове
бджолиний
безкраїй
безодній
безпечний
без'язикий
березневий
бережливий
бібліотечний
бідолашний
білолиций, -цього; ж. -ця,
-цьої; с. -це, -цього; мн. -ці,
-цих
білоруський біржовий ближній близький блискучий блоковий бойовий братерський
братів, -това, -тове
братній, -я, -є
братський
будній, -я, -є
буйний
бузковий
буковинський
буксирний
бюветний
бюджетний
бюрократичний
бязевий
вагомий
важкий
вакантний
вакцинний
валовий
валютний
вантажний
варт, -а, -є
вахтерський
віхтовий
ввічливий
вдалий
вдовиний /удовиний
великий
величезний
величний
вередливий
вертикальний
вертлявий
верхній, -я, -є
верховний
веселий
веселковий
весняний
вестибюльний
Вечірній, -Я, -
вибірковий
вибоїстий
виїзний
винен, -нна, -нне
винятковий
випадковий
високий виший відсутній військовий, прикм.
ВІЛЬНИЙ
вірний вітровий
ВІЧНИЙ
власний
внутрішній, -я, -є
вогкий
вогневий / вогньовий /
огневий
водневий
водний вокальний
волинський
волоський
ворожий
вощаний
вояцький
всесвітній, -я, -є і усесвітній
вступний
вузький
вчорашній, -я, -є /учорашній
габаритний
газовий
гайовий
Галин, -а, -є
галузевий
гамірний
гармонійний
гарненький
гарний
гарячий
геніальний
героїчний
гіллястий
гімназичний
гімназійний
гіркий
гірський
глибокий
глибший
глухий
гнилий
гноїстий
говіркий
гбден,-дна, -дне
голосистий
голубий
голубиний
голубуватий
горбуватий
гордий
гордовитий
горизонтальний
гористий
горіховий
горобиний
горобиновий
городній, -я, -є
гороховий
горяний
гострий
готов, -ова, -ове
грабовий
грандіозний
гранітний
гречаний
грибковий
грибний
громадянський
грошовий і грошевий
грошовитий
грубий
грубуватий
грузинський
грушевий
гуманістичний
гуманітарний
гумовий
давній, -я, -є
давнішній, -я, -є
Далекий
двоїстий
державний
Дерзкий
десертний
дешевий
дзвінкий
дипломний
дисертаційний
дитячий
дідів, -дова, -дове
дієвий
дійовий
діловий
дірявий
довгай
довічний
доісторичний
домашній, -я, -є донецький
донорський
дорогий
дорожній, -я, -є
досвітній, -я, -є
досконалий
достатній, -я, -є
доччин, -а, -є
дощаний
дощовий
драматичний
дрібний
дрімливий
дружний
дружній, -я, -є
дужий
дуплуватий
духовний
душевний
екзаменаційний
експериментальний
електричний
елітний
епічний
епохальний
етапний
етнічний
європейський
єдиний
жаданий
жаркий
жвавий
живий
жирний
житловий
житній
життєвий
життьовий
жіночий
жовтий
журавлиний (ви? журавель)
журавлинний (від журавлина)
заводський
завтрашній, -я, -є
загадковий
загальний
задній, -я, -є
залізний
заміжня
заможний
запорізький /запорозький
затхлий
західний
збройний
звуковий
згоден, -дна, -дає
здоровий
зелений
земляний
злодійкуватий
зміїний
змістовий (який стосується
змісту)
змістовний (з багатим змістом)
знадливий
значеннєвий
зовнішній, -я, -є
зручний
Ігорів, -рева, -реве
ідеальний
ідилічний
імовірний /ймовірний
індустріальний
інтелектуальний
інтелігентний
інтервальний
інтернаціональний
інформативний
інформаційний
іскристий
історичний
істотний
ймовірний /імовірний
казковий
каламутний
канікулярний
канцелярський
капризний
карколомний
карпатський
картопляний
катастрофічний
качиний
квадратний
квартирний
кварцовий
квасолевий
кволий
київський
килимарський
кирпатий
кислий
кисневий
кистьовий
кілограмовий
кістковий
класичний
класовий
кленовий
клинцюватий
кліматичний
клубний
клубовий
книжковий
книжний
княжий
кобальтовий
кобзарський
ковальський
ковбасний
ковзанярський
ковзкий
ковзний
ковиловий
ковкий
коефіцієнтний
колективний
колекційний
колишній, -я, -є
колоніальний
колосковий
колючий
комерційний
компетентний
конституційний
контрольний
конфліктний
копіткий
коректний
корисний
короткий
косий
крайній, -я, -є
крайовий
кредитний
кремезний
кривавий
кривий
крикливий
критичний
крохмалевий
крохмальний
круглолиций, -цього; ж. -ця,
-цьої; с. -це, -цього; мн. -ці,
-цих
круглуватий
круговий
крутий
кулінарний
культурний
курйозний
кутній, -я, -є
куций
ладен, -дна, -дне
ладний
ланцюговий
ласий
ласкавий
легкий
липневий
листопадовий
лицевий /лицьовий
лівий
лікарський (ви лікар)
лікарський (відліки)
лінгвістичний
лісистий
лісовий
літературний
літній, -я, -є
лічильний
логічний
локальний
лояльний
луганський
львівський
людський
магістральний
магнітний
мазутний
майбутній, -я, -є
майновий
майстерний
максимальний
маленький
малесенький
малий
маневровий
манірний
мануальний
марганцевий
Маріїн, -а, -є
мармуровий
маршрутний
масивний
масний
матовий
мастильний
масштабний
матеріальний
матовий
матричний
матусин, -а, -є
машинальний
мебльовйй
медичний
межовий /
меланхолійний
мелодійний
менший
меркантильний
мертвий
металевий
методичний
методологічний
механічний
миколаївський
милий
милкий
минулий
миргородський
мирний
мисливський
мистецький
мідний
мізерний
мінеральний
мінімальний
мінливий
мінський
місцевий
міліметровий
місячний
мітинговий
міфічний /мітичний
міцний
мовний
могутній, -я, -є
модний
можливий
мозаїчний
мокрий
молекульний
молдавський
молекулярний
молодецький
молодий
молочний
моментальний
монастирський
монгольський
монетний
моральний
морозний
морочливий
моторний
мрійливий
мстивий
муаровий
мудрий
мужній, -я, -є
музейний
музичний
мукачівський
мускульний
навчальний
нагірний
надійний
наївний
найбільший
найвідбміший
найпрший
найдальший
найдоцільніший
найкращий
найлегший
найменший
найточніший
найцікавіший
найчесшший
найшвидший
найщасливіший
народний
науковий
нафтовий
національний
невблаганний
небоязкий
неважкий
невеликий
невеселий
невільний
невітряний
невласний
невмілий /неумілий
невродлйвий
негуманний
негучний
неґречний
неґрунтовний
недавній, -я, -є
недалекий
недаремний
недбалий
недобрий
недорослий
неетичний
неживий
нежирний
незабутній, -я, -є
незаконний
незаміжня
нездоланний
некомпетентний
неласкавий
немалий
неметкий
немилий
немісцевий
неміський
ненависний
ненатуральний
ненормальний
неоціненний
непарний
нерадісний
нераціональний
нервовий
нерідний
нерішучий
неробочий
нерозумний
несвідомий
несказанний
нескінченний
несміливий
несовісний
несолідний
несолоний
неспокійний
несправедливий
нестійкий
нетвердий
нетовариський
нечесний
нечистий
неясний
нижній, -я, -є
низький
нитковий
ниций
ніжинський ніжний
нікелевий
нікотиновий
нікчемний
німецький
німий
нічний
ніяковий
новаторський
новенький
новгородський
новий
новітній, -я, -є
номінальний
нормальний
нормативний
нудний
нульовий
нянин, -а, -є
обідній, -я, -є
обласний
обліковий
образливий
образний
овочевий
овочівницький
овруцький
огидливий
огірковий
одеський
одинокий
однаковий
океанський
околичний
околишній, -я, -є
оксамитний
оліїстий олійний
олімпіадний
Ольжин, -а, -є
оманливий
оне'зький
організаторський
організаційний
органічний
орендний
орлиний
орлій, -я, -є
орловський
ортопедичний
освітній, -я, -є
осетинський
осінній, -я, -є
основний
особистий
особливий
осокоровий
останній, -я, -є
острівний
Острозький
остюкуватий
офіцерський
офіційний
очевидний
очеретяний
очний
ошалілий
паводковий
палацовий
паливний
палітурний
паломницький
пальмовий
паморочливий
панельний
панорамний
панцерний /панцирний
панчішний
паперовий
паралельний
папірусний
парашутний
паркановий
паркетний
парковий
паровий
паростковий
партитурний
партійний
парубоцький
парусний
парфумерний
парчевий
пасажирський
пасивний
патрульний
пе'вен, -вна, -вен
пе'вний
педантичний
первісний
пергаментний
передній, -я, -є
перистий (пірчастий)
періодичний
перістий (рябий)
перламутровий
перпендикулярний
персиковий
персональний
перспективний
перукарський
печінковий
питний
питомий
південний
північний
пізній
пісенний
пісковий
піскуватий
пісний
піснярський
пістрявий
пічний
піщаний
плаский
пластиліновий
платиновий
плисковатий
плитковий
плінтусний
плодовий
плоский
плотовий
площинний
побутовий
повен,-вна, -вне
поверхневий
повинен, -нна, -нне
повний
повніший
поганенький
поганий
погожий
подорожній, -я, -є
поздовжній, -я, -є
позиційний
політичний
полтавський
польовий
полярний
помідорний
помічний
пообідній, -я, -є
поперечний
порожній, -я, -є
порский
порційний
порядковий
посередній, -я, -є
посильний (який відповідає силам) (
посильний (використовуваний для посилення)
послідовний
посутній, -я, -є
поточний
потужний
правдивий
правічний
прадідівський
працьовитий
пращурівський
предметний
прибутковий
приємний
прийдешній, -я, -є
принадний
принциповий
природний
присутній, -я, -є
прогресивний
продажний
прозаїчний
променевий
променистий
промисловий
проміжний
протекційний
професійний
професорський
психолопчний
пташиний
публіцистичний
путній, -я, -є
пшеничний
раденький
радий т-
радісний
радіусний
радоновий
разовий (тираж)
разовий (борошно, хліб)
райдужний
ранішній
ранковий
раптовий
ратний
рахунковий
раціональний
реактивний
реакційний
реальний
регулярний
реєстровий
режимний
рейковий
рейсовий
рекламний
релігійний
ремонтний
рентабельний
республіканський
ретельний
рефератний
речовий
римський
ринковий
ритуальний
рівний
рідний
різкий
річний
рішучий
робітничий
родовий (від рід)
родовий (від роди)
рожевий
розкішний
розумний
розумовий
романтичний
російський
руберойдовий
рукописний
русалчин, -а, -є
русальний
русявий
рутовий
рухливий
рухомий
рушниковий
рясний
рябий
садовий
салатний
салютний
самітний /самотній, -я, -є
санаторний
санітарний
сантиметровий
саперний
саржевий
сатиновий
сатиричний
сватів, -това, -тове
сватівський
сватин, -а, -є
свекрушин, -а, -є
свинцевий
свідомий
свіжий
свіжісінький /свіжесенький світильний
світлий
світловий світовий
світський
свічний
святий
святковий
севастопольський
секретарський
секретний
секторний
секундний
секційний
селищний
селітровий
селянський
семантичний
семестровий
сентиментальний
сердечний (серцевий, щирий,
добрий)
сердешний (бідолашний) середній, -я, -є
середняцький
серіальний
серійний
серйозний
серпантиновий
серпневий
сертифікатами
сесійний
сестрин, -а, -є
сестринський
сибірський
сивенький
сивий
сизенький
сизий
сизуватий
силенний
силосний
сильний
сильніший
синиччин, -а, -є синів, -нова, -нове синівський синій, -я, -є
синіший
синтетичний
синюватий
синявий
сирий
сировинний
сиропний системний ситий
ситуативний ситуаційний ситцевий сільський сімейний сінешній, -я, -є сірий сіркуватий скельний
складний (доладний, стрункий, зручний)
складний (не простий)
скляний
слабкий
славен, -вна, -вне
славний
слайдовий
сленговий
сливовий
сліпий
сліпучий
словесний
словниковий
слоїковий
службовий
слюсарний
смаглий
смаглявий
смальтовий
смерековий
смертельний
смертний
смерчовий
смирний
смисловий
смішний
смуглявий смуговий ;
сніговий
сніжний
соболиний
совісний
солідарний
солов'їний
солоденький
солодкий
солодший
солоненький
солоний
соляний
сомовий
сонатний
сонетний
сонливий
сонячний
сопілковий
сопрановий
сортовий
сосновий
соусний
соціальний
сочинський
Софіїн, -а, -є
спекотний
специфічний
спеціальний
співацький
спідній, -я, -є
спілчанський
спільний
спортивний справедливий
срібний
сталевий
сталий
старезний
старенький
старий
старший
статечний
статистичний
статутний
стеблистий
стелажний
стельовий
стендовий
степовий
стерновий (від стерно)!
стерньовий (від стерня)
стидний
стильовий
стихійний
стійкий
стовбурний
стовповий
стоговий
столярний
сторожкий
сторожовий
сторонній, -я, -є
стоянковий
страхітний
страшенний
страшний
стрімкий
строкатий
стронцієвий
строфічний
стружковий
структурний
стрункий
струхлілий
струхлявілий
суботній, -я, -є
сувенірний
суворий
сугестивний
суглобний
сужий
судовий
суєтний
сумарний
сумний
сумнівний
суперечливий
сусідній, -я, -є
суспільний
сутінковий
суттєвий
сутужний
сутулий
сухенький
сухий
сухотний
східний
сходовий
схудлий
сумарний
сьогоднішній, -я, -є
сюжетний
табельний
табірний
табуновий
таємничий
тактовний
талановитий
талий
танцювальний
тарифний
татарський
тбіліський
творчий
театральний
тезовий
текстильний
текстуальний
телячий
темний
темнуватий
темпераментний
тенісний
теперішній, -я, -є
теплий
терміновий
терпеливий
терпкий
терпуговий
тертковий
теслярський
тестовий
тетерівський
технічний
тимчасовий тиранічний тихенький тихий
тихший тихіший
тінистий
тінявий
тітчин, -а, -є
ткацький
товариський
товарний
токарський
токсичний
томатний
тонкий
тонюсінький
торішній, -я, -є
тотожний
точний
традиційний
тракторний
тренажний
тренерський
трепетний /трепітний
троїстий
тролейбусний
тропічний
трухлявий
тугий
тугіший
туєвий
тужливий
тужний
туманний
тунельний
турнірний
тутешній, -я, -є
тяжкий
тямущий
тямовитий
убогий/вбогий
уважний
угорський
улесливий
умисний
умовний
універсальний
унітарний
уральський
урожайний
урочистий і врочистий
уречний
урядовий
учительський /вчительський
учнівський
фабричний
фабульний
файловий
факторний
факультативний
фальшивий
фамільний
фантастичний
фарфоровий
фаянсовий
федеральний
феєрверковий
фельдшерський
фіалковий
фігурний
фізичний
фізіологічний
фізкультурний
фікційний
філологічний
філософський
фінальний
фінансовий
фіолетовий
формальний
форматний
фосфорний
фрезерувальний
фундаментальний
функціональний
футбольний
характерний (з характером)
характерний (властивий)
хатній, -я, -є
хвацький
хвилястий
хижацький
химерний
хисткий
хитрій
хімічний
хірургічний
хліборобний
хліборобський
хлорний
хмаристий
хмільний
хмурий
хмурний
ходовий
хокейний
холодненький
холодний
холостий
холостяцький
хоробрий
хоровий
хребетний
хребцевий
хрестоматійний
хрипкий
хрипкуватий
хриплий
худенький
худий
художній, -я, -є
худючий
хутенький
хуткий
хутровий
хутряний
цегельний
цементовий
центральний
центровий
церемоніальний
церковний
цеховий
цибулевий
цивільний
циклічний
цикорний
циліндровий
цинічний
цирковий
циркулярний
цитатний
цифровий
ціленький
цілий ^
ціновий
цокольний
цукатний
цукерковий
чавуновий
чадний
чарівний
частий
частіший
частотний
чебрецевий
чемний
чепурний
червоний
черговий
черемховий /черемуховий
черепаховий
черкаський
чернігівський
черствий
чесний
чималенький
чималий
чистий
чистіший
чітюій
чіткіший
човниковий чоловіків, -кова, -кове
чоловічий
чорний
чорничний
чорніший
чубатий
чудернацький
чудесний
чудний
чудніший
чудовий
чужий
чуйний
чуйніший
чутливий
шанобливий
шарнірний
шаховий
шахтарський
шахтинський
шашільний
швартовий
швейний
швейцарський
швиденький
швидкий
швидкісний
швидший
шевців, -цева, -цеве
шевченківський
шельфовий
шепелявий
шепетівський
шерстистий
шерстяний
шершавий
шершневий
шикарний
шипшиновий
широкий
шиферний
шкідливий
шкільний
шкірний
шкіряний
шлюзний
шляховий
шовковий
шоколадний
шорсткий
шосейний
шоферів, -рова, -рове
шпалерний
шпичастий
шрифтовий
щасливий
щасливіший
щебетливий
щедрий
щемливий
щиренький
щирий
щиріший
щільний щічний
щовечірній, -я, -є
щогодинний
щодекадний
щоденний
щоквартальний
щомісячний
щонайактивніший
щонайбільший
щонайближчий
щонайвищий
щонайгірший
щонайглибший
щонайгучніший
щонайдальший
щонайдешевший
щонайдовший
щонайдорожчий
щонайдрібніший
щонайдужчий
щонайкоротший
щонайкращий
щонайлегший
щонайменший
щонаймодніший
щонаймолодший
щонаймудріший
щонайнижчий
щонайпізніший
щонайповніший
щонайретельніший
щонайрізноманітніший
щонайрішучіший
щонайсильніший
щонайскоріший
щонайстарший
щонайтепліший
щонайтісніший
щонайтонший
щонайцінніший
щонайчастіший
щонайшвидший
щонайширший
щоранковий
щорічний
щосекундний
щосуботній, -я, -є
щотижневий
щохвилинний
щупленький
щуплий
щуплявий
щурйнний
щучий
ювелірний
ювілейний
юридичний
яблучний
яворовий
ягідниковий (від ягідник)
ягідниковий (ви? ягідник)
яготинський
ядерний (пов'язаний з
атомним ядром)
ядерний (з повним ядром,
добірний)
язикатий
язичницький
якісний
якісніший
якнайактивніший
якнайсильніший
якнайстарший
якнайсуворіший
якнайтепліший
якнайтісніший
якнайтонкіший
якнайцінніший
якнайчастіший
якнашвйдший
якнайширший
ялинковий
ялиновий
ялтинський
янголиний
янтарний
японський
ярликовий
ярмарковий
ярославський
ярусний
ясельний
ясеневий /ясеновий
яскравий
ясний
ясніший
яхтовий
ячмінний
ячний
ящериний
ящиковий
ящірний
якнайактуальніший
якнайбільший
якнайближчими
якнайважливіший
якнайвишуканіший
якнайвищий
якнайгірший
якнайглибший
якнайчутншіий
якнайдавніший
якнайдальший
якнайдетальніший
якнайдефіцитніший
якнайдешевший
якнайдовший
якнайдорожчий
якнайдрібніший
якнайдужчий
якнайкоротший
якнайкращий
якнайласкавіший
якнайлегший
якнайменший
якнайміцніший
якнаймолодший
якнайнижчий
якнайпильніший
якнайпізніший
якнайповніший
якнайретельніший
якнайрізноманітніший
якнайрішучіший

Синонімічне багатство української мови

Байдужий, збайдужілий, безпристрасний, апатичний, незацікавлений; (до всього) нечулий, нечутливий, незворушний, холодний, напівсонний
Барвистий, строкатий, кольоровий, різнобарвний, пишнобарвний; (промову) багатий, яскравий, колоритний
Білий, (колір) молочний, білосніжний, сніжнобі-лий; (про день) світлий, ясний; (про голову) сивий, сивоволосий
Блискучий, лискучий, сяючий; (про одяг) гарний,
пишний, розкішний; (про твір) талановитий, незрівнянний, неперевершений
Важливий, (про значення) ваговитий, вагомий; (про крок) відповідальний
Величезний, здоровенний, грандіозний, велетенський, гігантський, колосальний, прездоровенний
Веселий, (про настрій) радісний, безтурботний, безжурний
Вигідний, з вигодами, комфортабельний; (для чого) підходящий, підхожий, придатний, сприятливий
Видатний, (хто) визначний, славетний, заслужений, великий, непересічний, чільний; (про подію) знаменний
Високий, не низький; (про зріст) не малий, здоровий; (про стиль) піднесений, урочистий, вишуканий; (про пост) відповідальний
Відвертий, щирий, прямий, правдивий, чистосердечний, прямолінійний, непотайнйй, нелицемірний, нелукавий
Вірогідний, (про дані) імовірний, ймовірний; (про джерело) надійний, безсумнівний
Ікнебний, (про вчинок) безчесний, осуду гідний, осудливий, нечесний, підлий, безсовісний, ниций
Гіркий, не солодкий; (про долю) тяжкий, терпкий; (про слово) дошкульний, вразливий
Гласний, відкритий, публічний, вселюдний, привсе-лібдний
·Головний, (про напрям) найважливіший, основний, за-саднгічий, чільний, чоловий, кардинальний, генеральний; (про роль) центральний, провідний, стрижневий; (про питання) наріжний
Гострий, (про погляд) проникливий, допитливий; (про слух) тонкий; (про конфлікт) напружений
Грізний, жорстокий, суворий, лютий, безжалісний, безжальний
Далекий, не близький, дальній, віддалений; (про погляд) байдужий, холодний
Детальний, (про звіт) докладний, вичерпний, повний, деталізований, з подробицями
Дійовий, (про засіб) ефективний, результативний; (про співпрацю) плідний, плодотворний; (про чинник) акпівний
Дійсний, справжній, реальний, щирий; (про стан речей) фактичний; (про квиток) чинний
Доречний, відповідний, такий, як треба; (про виступ) вчасний, своєчасний; (про вираз) вдалий, влучний Економний, ощадний, ощадливий Енергійний, повен сил (енергії), діяльний, активний, невтомний, ініціативний, бадьорий, працьовитий, беручкий Завзятий, (про вдачу) діяльний, енергійний, наполегливий; (на що) беручкий до; (у діях) рішучий, непохитний, непримиренний
Загальний, стосбвний^до всіх; (про вжиток) громадський, колективний, спільний; (про знання) основний, елементарний
Залежний, несамостійний, підпорядкований, підвладний Зверхній, збвнішній, поверхневий; (про огляд) поверховий; (про погляд) гордовитий, пихатий, зарозумілий, бундккний
Звичайний, пересічний, буденний; (про устрій) звичний, нормальний, загальноприйнятий, загальновідомий, узвичаєний, усталений, повсякденний; (для кого) характерний, типовий
Ідентичний, тотожний, однаковий; (про значення) еквівалентний, однозначний, рівнозначний, відповідний
Індивідуальний, особистий, персональний, приватний; (про стиль) оригінальний, самобутній
Катастрофічний, (про вплив) згубний, руйнівний; (про наслідок) трагічний
Категоричний, безумовний, рішучий, непорушний, несхитний, безапеляційний; (про осуд) різкий
Колективний, спільний; (про угоду) взаємний, обопільний, двосторбнній
Коштовний, дорогоцінний, неоціненний, дуже дорогий Кредитовий, кредитний, позичковий Кримінальний, карний, злочинний; (про роман) детективний
Критичний, (про погляд) запитливий; (пророзум) аналітичний; (про стан) складний, небезпечний, тяжкий, скрутний Культурний, (хто) цивілізбваний, освічений, вихований; (про світ) розвинений, високорозвинений
Легальний, дозволений, не заборонений, узаконений, законний
Логічний, розумний, послідовний, розсудливий, злагоджений
Лібідний, велелюдний, багатолібдний; заселений, населений
Машинальний, {про жест) мимовільний, несвідомий, автоматичний, механічний
Механічний, {про жест) машинальний; (про підхід) механістичний, неглиббкий, поверхбвий
Муніципальний, (про транспорт) міський, комунальний
Напільний, {про справу) терміновий, негайний, невідкладний; [про потребу) пекучий, пильний, дуже потрібний, настійний
Небезпечний, {про крок) ризикований; (про ситуацію) загрозливий
Незвичайний, незвичний, особливий, неабиякий, рідкісний, не до порівняння, незрівнянний
Обачний, розсудливий, розважливий, обережний
Особливий, незвичайний, винятковий; {про відділ) спеціальний, не до порівняння, незрівнянний
Позитивний, (про відповіді) ствердний; (про результат) очікуваний, передбачуваний; (про відгук) схвальний
Помірний, (про зріст) середній; (про клімат) м'який; (про ціну) дешевий
Популярний, (про стиль) зрозумілий, доступний, дохідливий; (про автора) широковідомий, загальновизнаний; (про ліки) широко вживаний
Посередній, середній, пересічний, звичайний, не видатний, не блискучий; (про ланку) проміжний
Практичний, прикладний, утилітарний; (про підхід) життєвий, реальний; {про пораду) корисний; {хто) діловий, діловитий; {про розум) прагматичний; (про одяг) вигідний, зручний
Радикальний, (про захід) найдійовіший, найрезультативніший; (про зміни) докорінний, рішучий, фундаментальний, кардинальний
Раціональний, (про вжиток) кбрисний, доцільний
Самостійний, незалежний, непідлеглий, не підпорядкований; (про висновок) власний, оригінальний
Серйозний, статечний, поважний; (про ставлення) вимогливий; (про втрати) істотний, великий, вагомий; (про обличчя) зосереджений, зібраний
Систематичний, (про виклад) послідовний, стрункий; {про контроль) періодичний
Службовий, (про папери) відомчий; {про відрядження) у
справах служби; [про одяг) формений; {про час) робочий; (про особу) офіційний, посадовий; {про приміщення) допоміжний, технічний
Соборний, (про край) об'єднаний, єдиний, неподільний Солідний, (хто) статечний; (про заклад) авторитетний; (про посаду) високий; (про аргумент) переконливий, вагомий, промовистий
Статечний, поважний, розсудливий, серйозний Суворий, вимогливий, грізний, безжалісний, безжальний, невблаганний
Суміжний, сусідній, прилеглий; (про фах) споріднений, близький
Суцільний, цілковитий, цілий, нерозділений, монолітний Сучасний, теперішній, нинішній, сьогочасний, сьогоднішній, сьогоденний; (про тему) актуальний, злободенний; (про техніку) модерний, новітній Фактичний, дійсний, справжній, реальний Фінальний, завершальний, підсумковий, кінцевий
Фінансовий, (про клопіт) грошовий; (про допомогу) матеріальний; (про кризу) економічний
Фундаментальний, (про принцип) головний, основний; (про дослідження) ґрунтовний, глибокий, капітальний
Центральний, осередній, осередковий; (про вулицю) головний, магістральний, найважливіший; (про опалення) централізований
Юридичний, правничий, правознавчий; (про рівність)
правовий
Особливості слововживання

батьків -

батьків голос
батьків лист
батькові знайомі







батьківський

батьківський
наказ
батьківський
обов'язок
батьківська
гордість батьківська
теплота
батьківська хата
батьківські
турботи


братів братній братерський братський
братова заклик договір обеліск
хата звичай заповіт потиск
братова народ народ
родина поцілунок


братня
братерська
братська
братнє

віра
довіра
т душа
т єднання

воля
допомога
могила
життя

допомога
дружба
організація
почуття

згода
єдність
школа
чуття

земля
земля



країна
кров
братерське
братське

кров
культура



література
любов
слово
змагання

любов
підтримка
співробіт-


могила
співдруж-
ництво


пісня
ність



сім'я




братні
братерські



т почуття
відносини



обійми
зв'язки



стосунки
стосунки



демонстративний
- демонстраційний






демонстративна відмова

стіл

демонстративний метод
демонстраційна

викладання

зала

демонстративна поведшка



дружний

дружній


загін

візит

колектив

жарт


народ

погляд


сміх

тон


спів

шарж


Дружна
дружня




весна
армія

праця
допомога

робота
зустріч

сім'я
критика


обстанова


порада


розмова





дружнє





вітання


листування


слово


прийняття





дружні





взаємини


відносини


перемовини




житловий
жилий




будинок
куток

вагончик
жила частина

відділ
будинку

корпус
масив
побут


фонд





житлова



будова
забудова
комісія
криза
норма
площа
спілка





житлове


будівництво
питання
право
приміщення
управління

житлові

проблеми
справи
умови

інструктивний - інструкційний

лист інструкційні
вимоги

інструктивна

бесіда
доповідь
розмова

категоричний - категоріальний

наказ категоріальне
значення дієслова

категорична

відмова
директива

категоричне

судження

найстарший - найстаріший

син дуб
у сім’ї заклад
у громаді

найстаріша

жителька села
людина

найстаріше

місто

одинокий - поодинокий - одиничний
поодинокі одиничне

вік перехожі виробництво
серед людей постріли судження
явища

одинока

людина
постать
хатина

одноосібний - одноособовий - одноосібнийький
одноосібне одноособове одноосібницьке

господарство рішення господарство

погідний - погодний
погодні
настрій прикмети
умови
погідне

море
небо
обличчя
судження

продуктовий - продуктивний
продуктивна

магазин праця
склад
продуктивні

землі
сили

рекомендований - рекомендаційний

адвокат лист
лист

рекомендована рекомендаційна

бандероль записка
література характеристика


рекомендоване

лікування

робітничий - робочий

клас день
клуб одяг
план
стіл
час

робітнича

честь

серцевий - сердечний - сердешний
(бідолашний)

мяз друг сердешна жінка
невроз

серцева сердечна

діяльність дружина
згода
зустріч
рана

сердечні

ліки
муки
справи
таємниці

спекулятивний - спекулянтський
спекулянтська

розум торгівля

спекулятивна спекулянтські

теорія здібності
філософія ціни

спекулятивні

операції
розрахунки
ціни

споживний - споживчий - споживацький
споживча споживацька

фонд кооперація психологія

споживні споживче споживацьке

властивості товариство ставлення
гриби

споживчі споживацькі

товари інтереси

терористичний - терориський
терористська
акт
група

терористична

диктатура

терористичні

методи боротьби



чисельний - численний

аналіз загін

чисельна численна

перевага аудиторія
група
кількість
організація

чисельне численне

зростання населення товариство

численні

війська
гості
делегації
досліди
жителі
зразки
кадри
озера
підприємства
ухвали

Правильно
Неправильно

добра дорога
добра путь

мирний шлях
мирна путь

правильний шлях
правильна путь

(напрям)ок


широка (вузька) колія
широка (вузька) путь

остання путь
останній путь

найкоротша дорога
самий короткий путь

дорогою назад
на зворотному путі

залізнична колія
залізнична путь

дихальні шляхи
дихальні путі

шлях до успіху
путь до успіху

прямувати, йти
держати путь

шляхи
путі сполучення





3.3 Особливості відмінювання та правопису числівників

Теоретичний блок

Числівником називається повнозначна змінна частина мови, що об'єднує слова із значенням певної кількості або порядку предметів за лічби чи абстрактно-математичної кількості. Відповідають на питання скільки? котрий?котра?котре?
Розряди числівників за значенням

Кількісні
1 Порядкові І
називають кількість предметів за лічби і відповідають на питання скільки?
І 1

·

і
і

·

1


·

·


Власне кількісні
Збірні
Дробові
Неозначено-кількісні










точно визначену кількість: п'ять столів, двадцять сім дерев, три доби
певну кількість одиниць, предметів як неподільну сукупність: двоє дітей, десятеро чоловіків
частину від цілого: дві третіх опитаних
неточно визначену кількість: ба-гаточасу, стільки завдань

означають порядок предметів за лічби і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перша зустріч, тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмий рік, дві тисячі четвертий рік
200
201
Групи числівників за будово
називаються
однослівні
числівники, що
мають один
корінь: два,
чотири, сорок,
перший, сотий
однослівні числівники, що складаються з двох коренів: дванадцять, шістдесят, вісімсот, п'ятисотий, шеститисячний
називаються числівники, що складаються з кількох простих і складних числівників: сто п 'ятнадцять, двадцять чотири, тисяча п'ятсот, сорок другий
Особливості відмінювання кількісних числівників
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками, числами, в однині за родами.
Однина
Множина


чоловічий рід
середній рід
жіночий рід



Н.
один
одне (одно)
одна
ОДНІ

Р.
одного
одного
однієї (одної)
одних

д.
одному
одному
одній
одним

3.
одного
одне (одно)
одну
одні

о.
одним
одним
однією (одною)
одними

м.
(на) одному
(на) одному
одній
одних

II тип відмінювання: числівники два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), трщ чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
Однина
Множина


чоловічий рід
середній рід
жіночий рід



Н.
два
два
ДВІ
три
чотири

Р.
двох
двох
двох
трьох
чотирьох

д.
двом
двом
двом
трьом
чотирьом

3.
два
два
ДВІ
трьох
чотирьох

о.
двома
двома
двома
трьома
чотирма ]

м.
(на) двох
(на)двох
(на)двох
трьох
чотирьох^

III тип відмінювання: числівники від п 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят вісімдесят, збірні від п 'ятеро і далі, неозначено-кількісні багато, небагато, кілька, декілька.
н.
п'ять
сім
вісім
шістнадцять
шістдесят

р.
п'яти, п'ятьох
семи, сімох
восьми, вісьмох
шістнадцяти
шістдесяти, шістдесятьох

д.
п'яти, п'ятьом
семи, сімом
восьми, вісьмом
шістнадцяти
шістдесяти, шістдесятьом

3.
як Н. або Р.
якН. абоР.
якН. абоР.
як Н. або Р.
як Н. або Р.

0.
п'ятьма, п'ятьома
сьома, сімома
вісьма, вісьмома
шістнадцятьма, шістнадцятьома
шістдесятьма, шістдесятьома

м.
(на) п'яти, п'ятьох
семи, сімох
восьми, вісьмох
шістнадцяти, шістнадцятьох
шістдесяти, шістдесятьох

IV тип відмінювання: числівники сто у всіх відмінках, крім називного і закінчення -а.
сорок, дев'яносто, знахідного, мають
н.
сорок
дев'яносто
сто

р.
сорока
дев'яноста
ста

д.
сорока
дев'яноста
ста

3.
сорок
дев'яносто
сто

о.
сорока
дев'яноста
ста

м.
(на)сорока
дев'яноста
ста

V тип: числівники назви сотень.

Н.
двісті
п'ятсот
ВІСІМСОТ

Р.
двохсот
п'ятисот
восьмисот

д.
двомстам
п'ятистам
восьмистам

3.
двісті
п'ятсот
ВІСІМСОТ

0.
двомастами
п'ятьмастами, п'ятьомастами
вісьмастами, вісьмомастами

м.
(на) двостах
п'ятистах
восьмистах

202
Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.
203

VI тип відмінювання: числівники тисяча, нуль, міль-, йон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відмінні твердої групи, а нуль м'якої.
н.
тисяча
нуль
мільйон
мільярд

р.
тисячі
нуля
мільйона
мільярда

д.
тисячі
нулю
мільйону
мільярду

3.
тисячу
нуль, нуля
мільйон, мільйона
мільярд, мільярда

о.
тисячею
нулем
мільйоном
мільярдом

м.
(на) тисячі
(на) нулю
мільйоні
мільярді

VI тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
н.
п'ятдесят дев'ять
тисяча сім

р.
п'ятдесяти дев'яти, п'ятдесятьох дев'ятьох
тисячі семи, сімох

д.
п'ятдесяти дев'яти, п'ятдесятьом дев'ятьом
тисячі семи, сімом

3.
якН. абоР.
тисячу сім, сімох

о.
п'ятдесятьма дев'ятьма, п'ятдесятьома дев'ятьома
тисячею сьома, сімома

м.
(на) п'ятдесяти дев'яти, п'ятдесятьох дев'ятьох
(на) тисячі семи, сімох

VI тип відмінювання: дробові числівники поєднують | два типи відмінювання чисельник відмінюється як| кількісний числівник, знаменник - як порядковий.
н.
одна третя
чотири цілих
три шостих

р.
однієї (одної) третьої
чотирьох цілих
трьох шостих

д.
одній третій
чотирьом цілим
трьом шостим

3.
одну третю
чотири цілих
три шостих

о.
однією третьою
чотирма цілими
трьома шостими

м.
(на) одній третій
чотирьох цілих
трьох шостих

Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
204
Особливості відмінювання порядкових числівників
1. Порядкові числівники відмінюються подібно до прикметників за родами, числами, відмінками. Числівник третій як прикметник м'якої групи, усі інші як прикметники твердої групи.
2. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання складова частина.

Однина
Множина



чоловічий рід
середній рід
жіночий рід



н.
перший
перше
перша
перші

р.
першого
першої
перших

д.
першому
першій
першим

3.
якН.абоР.

0.
першим
першого
першою
першими

м.
(на) першому
першій
перших


Однина
Множина



чоловічий рід
середній рід
жіночий рід



н.
третій
третє
третя
треті

р.
третього
третьої
третіх

д.
третьому
третій
третім

3.
якН.абоР.

0.
третім
третьою
третіми

м.
третьому
третій
третіх

н.
тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятий

р.
тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятого

д.
тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятому

3.
тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятий

о.
тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятим

м.
(на) тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятому

205

Практичний блок
Питання для самоконтролю
1. Визначити умови розподілу числівників за розря-| дами.
2. Довести або спростувати: всі числівники змінюються! за відмінками, числами та родами.
3. Назвати кількісні числівники, які змінюються за ро-| дами.
4. Проаналізувати особливості відмінювання числівників і назвати числівники, які:
- мають паралельні закінчення у родовому, даваль- ] ному та місцевому відмінках;
- мають тільки дві форми відмінкових закінчень;
- відмінюються як іменники.
5. Виявити різницю між особливостями відмінювання ] складних числівників - назв десятків і сотень, а та-] кож складених - кількісних і порядкових.

Завдання для самоконтролю
Провідміняйте числівники 6, 15, 58, 794, 2,5, 3/4, 33-й, 869-й, 1450.
Перепишіть текст, запишіть цифрові вирази словами та розкрийте дужки
Пенсійне забезпечення у світовій практиці
Проблема старіння населення давно перестала бути суто державною проблемою, а набула ознак глобальності.
За даними звіту Center for Strategic and International (CSIS), до 2050 (рік) витрати на пенсійне забезпечення в розвинених країнах збільшаться в середньому в два рази - до 25% ВВП. Іншими показниками оперують Європейська комісія та Організація з економічного співробітництва. За їхніми довгостроковимитгрогнозами витрати не перевищать 13,2% ВВП (наразі на пенсії забезпечення йде 8,8%).
Такі прогнози базуються на припущеннях, що з часо» безробіття в країнах з найбільшим його рівнем, окрії Японії, знижуватиметься: у Франції з 11% до 6,1%, в Іта лїї - з 11,2% до 6,9%, в Іспанії - з 19,1% до і
Проте багато держав уже зараз вживають заходів для запобігання критичній ситуації. Це, зокрема, подовження працездатного віку населення, зменшення частки пенсійних зобов'язань без фінансового покриття, системи пенсійних відрахувань з поточних заробітних плат.
У більшості країн пенсійні схеми вже зараз «штрафують» пенсіонерів за довготривалу трудову діяльність. За даними досліджень Організації з економічного співробітництва, 55-річна людина з 35 (рік) трудового стажу та 65-річна людина з 45 (рік) трудового стажу отримують однакові пенсії в 11 з розвинутих (країна).
(З газети)
Запишіть словосполучення, замінивши числа словами.
1487 чоловік, 114 журналістам, 38 організаціями, 16 країн, 72 роки, у 90 представників, 874 кілограмів, на 40 підприємствах, 327 особам, з 5 примірниками, за номером 368, у 7 населених пунктах, 16,8 відсотка, перед 7492 виборцями, надіслане 423 депутатам.

Запишіть словосполучення, узгодивши числівники з іменниками.
12 (центнер), 532 (рік), 7,93 (метр), 1,5 (тисяча), 33 (хвилина), 68 (гривня), 44 (градус), 1/2 (книжка), 7 (рейс), 16 (партія), 2655 (метр), 1,5 (хвилина), 150 (відсоток).

З історії крилатих висловів
Бути (почуватися) на сьомому небі
Ці слова характеризують найкращий стан для людини. Вперше в літературі їх використав давньогрецький філософ Арістотель. Цей вираз походить з античних Уявлень про структуру Всесвіту, за якою Землю обрамляють сім кришталевих сфер, на яких містяться зірки й планети. Найвищим блаженством вважалася остання (сьома) сфера.
(За В. А. Іерасимчуком)

Культура мовлення
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИЧОК

кільканадцятеро, -тьрх, д. -тьбм, ор. -тьома /-тьма, б
вісім, восьми / вісьмох,
д. восьми / вісьмом,
ор. вісьма і вісьмома,
м. (на) восьми / вісьмох
вісімдесят, -ти і -тьбх, д. -ти і
-тьбм, ор. -тьма і тьома,
м. (на) -ти /тьох
вісімдесятий
вісімнадцятий
вісімнадцять, -ти /-тьбх,
д. -ти і -тьбм, ор. -тьма /
-тьома, м. (на) -ти і -тьох
вісімсот, восьмисот, д. восьми-
стам, ор. вісьмастами / вісьмо-
мастами, м. (на) восьмистах
восьмеро, вісьмох, д. вісьмом,
ор. вісьмома, м. (на) вісьмох
восьмидесятий
восьмий
восьмисотий два, двох, д. двом, ор. двома;
ж. дві, двох
двадцятеро, -тьох, А -тьбм,
ор. -тьома і -тьма,
м. (на) -тьох
двадцятий
двадцятип'ятитисячний
(25-тисячний) двадцять, -ти / -тьох, д. -ти
/ -тьбм, ор. -тьма / -тьома,
м. (на) -ти і -тьох
дванадцятеро, -тьох, д. -тьбм,
ор. -тьома і -тьма,
м. (на) -тьох
дванадцятий
дванадцять, -ти і -тьбх, д. -ти
і -тьбм, ор. -тьма / -тьома,
м. (на) -ти і -тьбх
двісті, двохсот, д. двомстам,
ор. двомастами,
м. (на) двохстах
двохмільйонний
двохмільярдний
двохсотмільйонний
(200-мільйонний)
двохтисячний
дев'яностий
дев'яносто, р., д., ор., м. -а
дев'ятеро, -тьбх, д. -тьбм,
ор. -тьома і -тьма, м. (на) -тьбх
дев'ятий
дев'ятисотий
дев'ятнадцятеро, -тьбх, д. -тьбм,
ор. -тьома і -тьма, м. (на) -тьбх
дев'ятнадцятий
дев'ятнадцять, -ти /-тьбх,
д. -ти і -тьбм, ор. -тьма' /
-тьома, м. (на) -ти / -тьбх
дев'ятсот, -тисбт, д. -тистам,
ор. -тьмастами і -тьома-
стами, м. (на) -ти / -тьбх
дев'ять, -ти / -тьох, д. -ти і
-тьбм, ор. -тьма і -тьома,
м. (на) -ти / -тьбх
декілька, декількох,
д. декільком, ор. декількома,
м. (у) декількох
десятеро, -тьбх, д. -тьбм,
ор. -тьома і -тьма,
м.(на) -тьбх
десятий
десятитисячний
десять, -ти і -тьох, д. -ти
і -тьбм, ор; -тьма /-тьома,
м. (на) -ти і -тьбх
другий
кілька, -кох, д. -кой,
ор. -кома, м. -кох
кількадесят, -ти / -тьбх, д. -ти
і -тьбм, ор. -тьма і -тьома,
м. (на) -ти і -тьох
м. (на) –тьох
кільканадцять, -ти /-тьох,
д. -ти /-тьбм, ор. -тьма
-тьома, м. (на) -ти /-тьох
кількасот, кількохсот, д. кількомстам, ор. кількомастами,
м. (на) кількохстах
один, одного, одному, одним;
мн. одні, одних, одним,
одними одинадцятеро, -тьох, д. -тьом,
ор. -тьома і -тьма, м. (на) -тьбх
одинадцятий
одинадцять, -ти /-тьох, д. -ти
-тьом, ор. -тьма і-тьома,
м. (на) -ти і -тьох
одна, однієї (одної), одній,
однією (одною)
одна друга, однієї другої
одна третя, однієї третьої
одна четверта, однієї четвертої
одне (одно), одного, мн. одні,
одних, одним, одними
півтора, ж. півтори, незм.
півтораста, незм.
п'ятдесят, -ти і -тьох, д. -ти
/ -тьом, ор. -тьма / -тьома,
м. (на) -ти і -тьох
п'ятдесятий
п'ятеро, -тьох, д. -тьом,
ор. -тьома / -тьма,
м. (на) -тьох
п'ятий
п'ятимільйонний
п'ятисотий
п'ятитисячний
п'ятнадцятеро, -тьох, д. -тьом,
ор. -тьома і -тьма, м. (на) -тьох
п'ятнадцятий
п'ятнадцять, -ти / -тьбх, д. -ти
і -тьбм, ор. -тьма і -тьома,
м. (на) -ти/-тьбх
п'ятсот,-тисбт, д. -тистам,
ор. -тьмастами /-тьомастами,
м. (на)-тистах
п'ять, -ти /-тьбх, д.-тп /-тьбм%
ор. -тьма /-тьома, м. (на) -ти
/-тьбх
семеро, сімох, д. сімом,
ор. сімома, м. (у) сімох
семимільйонний
семисотий
сім, семи /сімох, д. семи
/ сімом, ор. сьома і сімома,
м. (на)семи /сімох
сімдесят, -ти /-тьбх, д. -ти
/-тьбм, ор. -тьма /-тьома,
м. (на)-ти /-тьбх
сімдесятий
сімнадцятеро, -тьбх, д. -тьбм,
ор. -тьома /-тьма,
м. (на) -тьбх
сімнадцятий
сімнадцять, -ти і -тьбх, д. -ти
/ -тьбм, ор. -тьма / -тьома,
м. -ти(-тьбх
сімсот, семисот, д. семистам,
ор. сьомастами і сімомастами, м. (на) семистах
сорок, р., д., ор.,м. -а
сороковий
сто, р., і, ор., м. ста
стомільйонний
(100-мільйбнний)
стонадцятий
стонадцять, -ти і -тьбх, д. -ти
і -тьбм, ор. -тьма і -тьома,
м. (на) -ти і -тьбх
стотисячний (100-тисячний)
третій, -я, -є
три, трьох, д. трьом, ор. трьома
тридцятеро, -тьбх, д. -тьбм,
ор. -тьома / -тьма,
м. (на) -тьбх
тридцятимільйонний
(30-мільйонний)
тридцять, -тії / -тьох, д. -ти і
-тьом, ор. -тьма і -тьома,
м, (на)-ти/-тьох
тримільйонний /
трьохмільйонний
тримільярдний /
трьохмільярдний
тринадцятеро, -тьох, д. -тьом,
ор. -тьома і -тьма,
м. (на)-тьох
тринадцятий
тринадцять, -адцяти і -адцятьбх,
д. -адцяти /-адцятьом,
ор. -тьма / -тьома,
м. (на) -адцяти і -адцятьох
триста, трьохсот, д. трьомстам,
ор. трьомастами,
м. (на) трьохстах
тритисячний /трьохтисячний
трьохсотий
четверо, чотирьох, д. чотирьом,
ор. чотирма четвертий чотири, -рьох, д. -рьом,
ор. -рма, чотирма,
м. (на) чотирьох
чотириста, чотирьохсот,
д. чотирьомстам,
ар. чотирмастами,
м. (на) чотирьохстах
чотиритисячний
чотирнадцятеро, -тьох,
д. -тьом, ор. -тьма і -тьома,
м. (на) тьох
чотирнадцятий
чотирнадцять, -ти і-тьох,
д. -ти і -тьом, ор. -тьма
/ -тьома, м. (на) -ти / -тьох
чотирьохмільйонний
чотирьохсотий
чотирьохтисячний
шестеро, шістьох, д. шістьом,
ор. шістьома і шістьма,
м. (на) шістьох
шестимільйонний
шестисотий
шеститисячний
шістдесят, -ти /-тьбх, д. -ти
/-тьом, ор. -тьма /-тьома,
м. (на) -ти /-тьбх
шістдесятий
шістнадцятеро, -тьох, д. -тьом,
ор. -тьома /-тьма,
м. (на) -тьох
шістнадцятий
шістнадцять, -ти /-тьох,
д. -ти і -тьом, ор. -тьма
/-тьома, м. (на) -ти і-тьбх
шістсот, шестисот; д. шестистам,
ор. шістьмастами
/ шістьомастами,
м. (на) шестистах
шістсотий
шість, шести /шістьох,
д. шести /шістьбм,
ор. шістьма і шістьома,
м. (на) шести і шістьох

Синонімічне багатство української мови

Багато, повно, видимо-невидимо, пребагато, без ліку, незлічбнно, чимало, немило, нетрбхи, сила, море; (людей) пбвно, маса
Багатозначний, значущий; (жест) промовистий, красномовний
Багатолюдний (складається з великої кількості людей),
лпбдний, велелюдний; густонаселений, густозаселений (про місцевість)
Багатоповерховий (про будинок, споруду); висотний (має багато поверхів)
Багаторічний, багатолітній, довголітній, довгорічний
Двобічний (однаковий з обох боків), двосторбнній і
Двозначний (про позицію) невизначений, незрозумілий, загадкбвий, неясний, нечіткий, слизький; (жарт) нескромний
Кілька (від трьох до десяти), декілька, не один, два три
Мало, небагато, недостатньо, трбхи, негусто, неба-гацько; (жити) недовго; (сили) обмаль, недосить; (бувати) рідко, нечасто
Малолітній, неповнолітній, недорбслий, недолітній.
Один, як ім. одна істота ^індивід), одинак, одиниця; самотній, одним-один, однісінький; той самий, оди-наковий; як прикм. єдиний, неподільний; якийсь, котрийсь
Одиниця, цифра 1; (особа) індивідум; (штатна) посада; (бойова) підрозділ
Однобарвний (має один колір), одноколірний, однокольоровий, однотонний
Однобічний, одноббкий, односторонній; вузький, обмежений.

Особливості слововживання
Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.

Запам'ятайте!
Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають тільки форму множини:
одні канікули
одні ножиці
2. Після числівників два, обидва, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини^ але з наголосом родового відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи (а також після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири).

Запам'ятайте!
Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
а) що не підлягають лічбі: турбота, гордість, людяність;
б) що вживаються лише в множині: кошти, гроші;
в) IV відміни: теля, лоша.
3. Числівники у формі називного відмінка після п'ять і більше, назви десятків, сотень, а також збірні, неозначено-кількісні вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять сестер, п'ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п'ятьом сестрам, п'ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль вимагають від іменників родового відмінка множини: тисяча жителів, мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти, двадцять п'ять студентів.
6.3 дробовими числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга кілометра, три п 'ятих урожаю.
7.У мішаних дробах, що містять елемент з половиною, з четвертиною, характер керування визначається цілою частиною: один з половиною метр, два з половиною кілометри, п'ять з половиною метрів.
Однак у мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: три і одна п 'ята метра, шість і п 'ять десятих відсотка.
8. Числівники півтора, півтори поєднуються з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста у родовому множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста сторінок.
9.Порядкові числівники перебувають з іменниками
у синтаксичному зв'язку повного узгодження: п'ятий рік, п 'ята сторінка, п 'яте сторіччя, у п 'ятому відділі.
10. Іменники, що мають множинну форму (окуляри, двері), вживаються зі збірними числівниками: двоє окулярів, троє дверей.
Якщо необхідно вказати велику кількість предметів (23, 142), із множинними іменниками можна вживати слова штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11.У датах назви місяців уживаються тільки у родовому відмшку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.


Двох... -- дво...

Перша частина складних слів. Уживається: Уживається:
1)коли друга частина складного слова 1) коли друга частина складного слова
починається голосними а, о, є, у: починається з приголосного
двохадресний двобальний
двохадресність, -ості двобарвний
двохактний двобічний
двохальтернативний двоблоковий
двохальтернатйвність, -ості двовалентний
двохаргументний двовалютний
двохаршинний двовгнутий
двохелектрбнний двовидовий
двохелементний двовимірний
двохелементність, -ості двовипуклий
двохетапний двовідсотковий
двохетапність, -ості двовір'я, -я
двохопорний двовладдя, -я
двохосновний двогодинний
двохосьовий дводекадний
двохукісний дводенний
2) коли другою частиною є дводобовий
порядкові числівники двозарядний
двозворбтний
сотий, тисячний, мільйонний, двозв'язність, -ості
мільярдний двозмінний
двозначний
двохмільйонний двокасетний
двохмільярдний двоквадратний
двохсотий двокілограмовий
двохтисячний двокласовий
двометровий
3) коли другою частиною є прикметник, двопартійний
а першою складний числівник з двоплановий
компонентами два (три, чотири): двоповерховий
двадцятидвохрічний двопозищйний
п'ятдесятидвохрічний двопрограмний
сорокадвохгодинний дворазовий
дворіччя, -я 4) коли кінцевою частиною є дворядний
прикметник або іменник, а двосекційний
другою складний числівник двосторонній
двісті двотактний
двохсоткілограмовий (200- двотижневий
кілограмовий) двофазний
двохсотметрівка, -и, д. ім. –ці двохвилинний
двоцифровий
двошвидкісний

паралельно можуть уживатися:
двохукісний і двоукісний двох'ярусний і двоярусний
уживаються паралельно (з переважанням першого)

двобічний - двостороній

уживаються паралельно
(з переважанням першого)

зв'язок
килим
насос
процес
радіозв'язок
шов

двобічна. - двостороння

забудова вулиці
забудова вулиці
симетрія
техніка ткання

двобічне - двостороннє

запалення легень
покриття
свердло

тільки двосторонній


договір
договір купівлі-продажу

двостороння


домовленість
угода

двостороння

співробітництво
двосторонні

відносини
взаємини
стосунки
зустрічі
міжнародні зв'язки
обов'язки
переговори

двоє
Уживається:
1) з іменниками чоловічого роду, що означають назви істот:
братів
дідів
малюків
матросів
пасажирів
перехожих
поранених
працівників
робітників
синів
хлопців
2) з іменниками середнього роду, що є назвами істот, предметів, явищ:
звірят
курчат
телят
вікон
ліжок
слів
3) з іменниками жіночого роду, що означають істот:
дочок
жінок
спортсменок
школярок
4) з іменниками, що вживаються у множині та мають відтінок збірності, а також з іменниками, що означають парні предмети й мають тільки форму множини:
дівчат
дітей
людей
воріт
дверей
ножиць
Запам'ятайте!
Із словами академік, професор, генерал, маршал треба вживати числівник два, а не двоє:
два академіки
два професори
два генерали
два маршали

третина, чверть

Ці числівники узвичаєно вживати без числівника одна: третина випускників чверть працівників
Запам'ятайте!

Правильно треба вживати кількісний іменник раз із числівниками:
два з половиною рази
але два й п'ять десятих разу

Це цікаво знати!

Верства (верста) використовувалася для вимірювання великих відстаней, дорівнює 1,06 км.
Гривня набуває поширення у сучасному мовленні. Вона використовувалася до XIX ст. переважно як одиниця ваги благородних металів чи виробів із них. Давньоруська гривня відповідала 408,512 г, тобто відповідала за вагою пізнішому фунтові.
Гон - відстань від одного кінця оброблюваної ділянки землі до іншої.
Жменя як міра ваги використовувалася для битих конопель. 10 жмень звали повісмом, що дорівнювало трьом фунтам.
Карат одиниця ваги коштовних каменів і дорівнює близько 0,2 г.
Миля походить від скороченого латинського виразу тисяча кроків. Зараз офіційно існує поняття морська миля, що дорівнює 1,852 км.
Пучка - дуже поширена міра. Раніше нею міряли сіль, борошно, перець. Пучка це така кількість сипних речовин, яку можна було б утримати кінчиками великого, середнього і вказівного пальців. В українській мові є ще такі гарні слова - дрібка, дрібок.
П'ядь найдавніша міра довжини, яка визначалася відстанню між кінчиками великого і вказівного чи середнього пальців. Довжина малої п'яді дорівнює близько 19 см, великої - 22-23 см.
Сажень певної сталої величини тривалий час не мав. З XVIII ст. дорівнював 2,134 м. Побутував у давнину косий сажень, яким зручніше було міряти висоту. Він дорівнював 2,13 м, тобто близько 2 м.
Фунт заступив гривню, завжди перебуваючи з нею у певному співвідношенні. Фунт не був сталою метрологічною одиницею, у народі здебільшого асоціювався з кілограмом, але щодо фунта масла існувала конкретна міра до 400 г.
Фут це середня довжина ступні людини.
(За В. А. Герасимчуком)

Правильно
один за одним, один по
одному
сам на сам
якийсь (певний) час він жив
у цьому місті
котра година?
о першій годині дня
не щоднини, а щогодини
увечері, вечірньої пори
уже пізно, друга година
Неправильно
один за другим
один на один
один час він жив у цьому
місті
скільки годин?
в першій годині дня
не по днях, а по годинах
у вечірні години
уже пізно, дві години


3.4 Особливості відмінювання та правопису займенників


Теоретичний блок

Займенником називається повнозначна змінна частина мови, яка об'єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількість чи порядок за рахунку, не називаючи їх.

Розряди займенників

1. Особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.
2. Зворотний: себе.
3. Питально-відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки.
4. Неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, казна-хто.
5. Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий.
6. Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їхній.
7. Вказівні: той, цей, такий, стільки.
8. Означальні: весь, всякий, сам, самий, кожний, жодний.



13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Особливості відмінювання займенників
1. Відмінювання займенників, співвідносних з імен-Никами
До цієї групи належать особові, зворотний, питально-відносні {хто, що), заперечні (ніхто, ніщо), неозначені (хтось, щось, абихто, що-небудь та ін.) займенники.

Зразки відмінювання


Однина
Множина
Однина
Множина
Однина







чоловічий рід
середній рід
жіночий рід





н.
я
МИ
він
воно
вона
вони


р.
мене
нас
його (у нього)
її (у неї)
їх (у них)
себе

д.
мені
нам
йому
їй
їм
собі

3.
мене
нас
його (у нього)
її (у неї)
їх (у них)
себе

0.
мною
нами
ним
нею
ними
собою

м.
(на) мені
(на) нас
(на) ньому
(на) ній
(на) них
(на) собі



Н.
хто
що
ніхто
ніщо
хтось
дещо

Р.
кого
чого
нікого
нічого
когось
дечого

Д-
кому
чому
нікому
нічому
комусь
дечому

3.
кого
що
нікого
ніщо
когось
дещо

О.
ким
чим
ніким
нічим
кимсь (кимось)
дечим

М.
(на) кому
(на) чому
ніна кому
ніна чому
(на) комусь
(на) дечому


Запам'ятайте!
1. Особові займенники змінюються за відмінками, числами, а 3-ї особи за родом.
2. У непрямих відмінках особових займенників після прийменника з'являється приставний [н]: у нього.
3. Займенники цієї групи можуть мати у відмінюванні суплетивні форми: я мене, він його, дехто декого, що чого.
4. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.

2. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
До цієї групи належать присвійні, означальні, вказівні (крім скільки), питально-відносні (який, чий, котрий) та утворені від них заперечні й неозначені займенники
(нічий, ніякий, нікотрий, деякий, чийсь, чий-небудьташ.). Ці займенники відмінюються як прикметники за родами, числами та відмінками.


Однина
Множина



чоловічий рід

середній рід
жіночий різ



н.
мій

моє
моя
мої

р.

мого

моєї
моїх

Д-

моєму

моїй
моїм

3.
мій
мого
моє
мою
мої, моїх

о.
моїм


моєю
моїми

м.
(на) моєму

(на) моїм
(на) моїй
(на) моїх




Однина
Множина



чоловічий рід

середній рід
жіночий рід



н.
цей

це
ця
Щ

Р.

цього

ЦІЄЇ
ЦИХ

Д-

цьому

цій
цим

3.
цей
цього
ЦЄ
цю
ЦІ, ЦИХ

о.

цим

ЦІЄЮ
цими

м.

(на) цьому
(на) цім
(на) цій
(на) цих


3. Відмінювання займенників, співвідносних із числівниками
До цієї групи належать відносно-питальний скільки, вказівний стільки, заперечний ніскільки. Вони відмінюються як числівники за відмінками.

Зразки відмінювання

н.
скільки
стільки
ніскільки

р.
скількох
СТІЛЬКОХ
НІСКШЬКОХ

д.
скільком
стільком
ШСКІЛЬКОМ

3.
СКІЛЬКИ,
скількох
СТІЛЬКИ,
стількох
НІСКІЛЬКИ,
ніскількох

0.
скількома
стількома
шскількома

м.
(на) скількох
(на) стількох
(на) ніскількох


13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415

Практичний блок
Питання для самоконтролю
1. Визначити функцію займенника як частини мови.
2. Довести або спростувати: всі займенники змінюються за відмінками.
3. Прокоментувати особливості правопису займенників.

Завдання для самоконтролю

Прочитайте вірш. Визначте розряд і відмінок кожного займенника.

Кого, кого повернеш з небуття,
Чиїм ім'ям чоло своє осяєш?
Чи ти своїх великих так ховаєш,
Щоб вже ніколи не знайшло життя?
Нащадки Кобзаря й Сковороди,
Чи ж Київ вже забув про Ярослава,
Що мудрим звавсь? Одтяли крила славі
За поли тих, хто кращий. А куди?
Поперед нас, поперед батька?
Дзуськи!
А з нами що ж? То цур тобі і зась!
Як розумніший скинем, або злазь.
І скільки перейшло на мову «руську»...
Нічого я словами не розраю,
Хоч не спиню зболілої душі.
Тому тепер Бортнянського немає,
Бо музи полюбляють бариші.
«Нас гноблено!» То й гнобили самі ж.
А потім винних бозна-де шукали.
І «вірні братські» сльози проливали
По тих, кого цькували ні за гріш.
Страшніш, ніж заздрощі, нема в житті
підлот.
Вони в душі відкриють люті вади.
Ті, що тремтять, не мають прав на владу.
Підріже злет той, хто не знав висот.
(Н. Ібракаєва)

> Перепишіть речення, слова в дужках поставте у потрібній відмінковій формі.

1. (Весь) серцем любіть Україну (свій),- і вічні ми будемо з (вона) (В. Сосюра). 2. (Мій) найперша висота -Посаджена берізка біла, Край двору отчого зроста, Близька (я) (такий) і мила (Л. Гонтарук). 3. Страшний калейдоскоп: в (цей) мить хтось загинув. В (цей) мить. В (цей) (самий) мить. У (кожний) із хвилин (Л. Костенко). 4. Мій Києве, в (ти) (мій) життя! І (весь) (мій) сучасників наснага! (Л. Вахніна). 5. Мама (самий) очима пригорне -Й світ не такий вже важкий і чорний (Н. Данилевський). 6. Одягни (я) в ніч, одягни (я) в хмари сині і дихни наді (я) легким лебединим крилом (І. Драч). 7. Не звинувачуйте (ніхто): Ані обставини, ні час, За (той), що (ви) самотньо й вбого й лише минуле тішить (ви) (І. Мура-тов). 8. Мій друже! Я красу люблю, І з (кожний) хвилини (себе) ілюзію роблю, Бо в (той) хвилинності ловлю я Щастя одробини (М. Вороний).

> Запишіть слова, розкривши дужки. Поясніть правопис
займенників.

(Будь)що, де(на)кому, чим(небудь), на(чому)небудь, (де)чого, будь(у)кого, (казна)який, де(в)кого, (ні)кого, казна(при)кому, котрого(сь), будь(на)чому, (аби)кого, каз-на(з)ким, чия(сь), будь(що)будь, де(на)яких, ані(від)кого, де(хто), ані(кого), (казна)котрий, (зі)мною, де(сь).

З історії крилатих висловів
Все своє ношу з собою
Цицерон приписував ці слова давньогрецькому філософові Біантові (VI ст. до н. є.), який під час нападу персів разом з усіма співгромадянами залишив рідне місто. Однак, на відміну від усіх інших, нічого не взяв із своїх речей. Коли його запитали, чому він нічого не бере з собою, філософ відповів: «Все своє «майно» я ношу з собою». Біант мав на увазі, що справжнім багатством людини є лише духовні надбання і розум. Цей вислів засвідчено в Цицерона, Сенеки, Плутарха.
Однак пізніше вислів вживається, коли мова йде не про духовні, а матеріальні цінності, яких недостатньо.

Культура мовлення
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИЧОК

абихто, абикого (аби до кого), абикому, абикого, абиким (аби з ким), аби на кому (аби на кім)
абичий, абичийого, з абичиїм (аби з чиїм), на абичийому (на абичиїм, аби на чийому, аби на чиїм); ж. абичия; с. абичиє; мн. абичиї
абищо, абичого (аби до чого), абичому, з абичим (аби з чим), аби на чому (аби на чім)
абиякий, абиякого, з абияким (аби з яким), на абиякому (на абиякім, аби на якому,
аби на якім); ж. абияка; с. абияке; мн. абиякі
аніхто, анікого (ані до кого), анікому, аніким (ані з ким), ані на кому (ані на кім)
аніщо, анічого (ані до чого), анічому, анічим (ані з чим), ані на чому (ані на чім)
аніякий, аніякого, ані з яким, ані на якому (ані на якім); ж. аніяка; с. аніяке; мн. аніякі
бозна-хто, бозна-кого, бозна-кому, бозна-ким, ббзна на кому (ббзна на кім)
бозна-чий, бозна-чийому (ббзна на чиєму, ббзна на чиїм); ж. бозна-чия; с. бозна-чиє
ббзна-що, ббзна-чогб, бозна-чому, ббзна-чим, ббзна на чому (ббзна на чім)
бозна-який, ббзна-якбго, бб-зна-якбму, бозна-яким, ббзна на якому (ббзна на якім)
будь-котрий, будь-котрого, будь-котрому, будь-котрим, (на) і будь-котрому (будь-котрім)
будь-хто, будь-кого, будь-кому, будь-ким, на будь-кому (на будь-кім, будь на кому, будь на кім)
будь-чий, будь-чийого, будь-чийому (будь-чиєму), будь-чиїм, на будь-чийому (на будь-чиєму, на будь-чиїм, будь на чийому, будь на чиєму, будь на чиїм); ж. будь-чия; с. будь-чиє
будь-що, будь-чого, будь-чому, будь-чим, на будь-чому (на будь-чім, будь на чому, будь на чім)
будь-який, будь-якого, будь-якому, на будь-якому (на будь-якім? будь на якому, будь на якім)
дехто,( декого, декому, деким (з деким, де з ким), на декому (на декім, де на кому, де на кім)
дечий, дечийого, дечийому, дечиїм, на дечийому (на дечиїм, де на чийому, де на чиїм); ж. дечия, с. дечиє; мн. дечиї
Дещо, дечого, дечому, дечим (з
дечим, де з чим), на дечому (на дечім, де на чому, де на чім)
деякий, де'якого, де'якому, деяким, на деякому (на деякім, де на якому, де на якім); ж. де'яка; с. деяке; мн. деякі
за що
нащо
на щось
неабиякий
небагато-хто, небагато-когб
невідь-хто, невідь-кого, невідь-кому, невідь-ким (з невідь-ким, невідь з ким), на невідь-кому (на невідь-кім, невідь на кому, невідь на кім)
невідь-який, невідь-яка, невідь-яке
ні від кого (немає від кого) ні від кого (від жодної людини) ні від чого (немає від чого)
ні від чого (від жодного предмета)
ні в кого (взяти)
ні в кого (немає)
ш в чому (немає в чому)
ні в чому (ніде, в жодному місці)
ш в що (немає в що)
ні в що (нікуди)
ш до кого (немає до кого)
ні до кого (до жодної людини)
ні до чого (немає до чого)
ні до чого (марно; до жодного предмета)
ні за що (немає за що)
ні за що (даремно; ні за яку річ)
ні з ким (немає з ким)
ні з ким (з жодною людиною)
ні з кого (немає з кого)
ні з кого (з жодної людини)
ніким (немає ким)
ніким (жодною людиною)
нікого (немає кого)
нікого (жодної людини)
нікому (немає кому)
нікому (жодній людині)
ні на що (ні для чого)
ніхто, нікого, нікому, ніким, ні на кому (ні на кім)
нічий, -чийого, -чийому, -чиїм, на нічийому (ні на чийому, ні на чиїм); ж. -чия; с. -чиє; мн. -чиї
нічим (немає чим) нічого (немає чого)
нічого (жодної речі, факту тощо)
ніщо, нічого, нічому, нічим, ні на чому (ні на чім)
ніякий (ні один)
отой, отого, отому, отим, (на) отому (отім); ж. ота; с. оте; мн. оті
оцей, оцього, оцьому, оцим, (на) оцьому (оцім); ж. оця; с. оце; мн. оці
почім
почому
себе, собі, собою, (до) себе
сей, сього, сьому, сим, (на) сьому (сім); ж. ся; с. се; мн. сі
скільки, -ох, <$м, -ома, (на) -ох
скільки-небудь, скількбх-не'будь, скількбм-не'будь, скількома-не'будь, (на) скількбх-небудь
стільки, -кбх, -кбм, -кома, (на)-кбх
стільки-то, -кбх-то, кбм-то, -кома-то, (на) -кбх-то
сякий
сякий-такий, сяка-така, сяке-таке
такий такий же
такий-сякий, така-сяка, таке-сяке
такий-то, така-то, таке'-то
теж
тож
той, того, тому, тим, (на) тому (тім); ж. та; с. те; мн. ті
той же
тбй-таки, того-таки, тому-таки, тим-таки, (на) тому-таки (тім-таки): ж. та-таки; с. те'-таки; мн. ті-таки 5.
усякий і всякий хто, кого, кому, ким, (на) кому
хто-будь, когб-будь, кому-будь, ким-будь, (на) кбму-будь
хтозна-хто, хтбзна-когб, хтозна-кому, хтозна-ким, хтб-зна на кому (хтбзна на кім)
хтозна-чий, хтозна-чийого, хтозна-чийому (хтозна-чиєму), хтозна-чиїм, хтбзна на чийому (хтбзна на чиєму, хтбзна на чиїм); ж. хтозна-чия; с. хтозна-чиє
хтозна-що, хтбзна-чогб, хтозна-чому, хтозна-чим, хтбна зна чому (хтбзна на чім)
хтозна-який, хтбзна-якбго, хтозна-якому, хтозна-яким, хтбзна на якому (хтбзна на якім)
хто-небудь, когб-не'будь, ко-му-не'будь, ким-небудь, (на) кбму-небудь
хтось, когось, комусь, кимсь, (на) комусь
хтось-то, когбсь-то, комусь-то, кймсь-то, (на) кбмусь-то
цей, цього, цьому, цим, (на) цьому (цім); ж. ця; с. це; мн. ці
чий, чийого, чийому (чиєму), чиїм, (на) чийому (чиєму, чиїм); ж. чия; с. чиє; мн. чиї
чий-будь, чийбго-будь
чий-небудь, чийбго-небудь, чийбму-небудь (чиєму-не-
будь), чиїм-небудь, (на) чийбму-небудь (чиєму-небудь, чиїм-небудь); ж. чия-не'будь; с. чиє-небудь; мн. чиї-небудь
чийсь, чийогось, чийомусь (чиємусь), чиїмсь (чиїмось), (на) чийомусь (чиємусь, чиїмсь, чиїмось); ж. чиясь; с. чиєсь; мн. чиїсь
що, чого, чому, чим, (на) чому (чім)
що-будь, чогб-будь, чому-будь, чим-будь, (на) чбму-будь (чім-будь)
щось, чогось, чомусь, чимсь (чимось), (на) чомусь (чімсь, чшось)
який, яка, яке
який-небудь, яка-небудь, яке-не'будь
який-но, яка-но, яке-но
якийсь, якась, якесь
якййсь-таки,
якась-таки,
якесь-таки
якийсь-то, якась-то, якесь-то
який-такий, яка-така, яке-таке
який-то, яка-то, яке'-то

Синонімічне багатство української мови

Абихто, будь-хтб, хоч хто, хай (там) хтб, хтось
Абичий, будь-чий, хай чий, хоч чий
Абиякий, (байдуже який) будь-який, перший-ліпший, хоч який, хай (там) який; (про людину) неавторитетний, звичайний; (про міру вияву) нездалий, поганий, неякісний
Аніякий, ніякий, жодний, жоден
Будь-хтб, всякий, перший-ліпший; (хай хто) абищо
Будь-що, що хочеш (хочете), що завгодно; (хай що) абищо
Дехто, деякі (декотрі) люди; хтось, не знати (нея|» дбмо) хто, бозна-хто
Дещо, щось; не знати (невідомо) хто, хтозна-що *|
Деякий, якийсь, певний, котрийсь, декотрий; (вплав) незначний, невеликий
Такий, (день) описаний, згаданий
Усякий (всякий), кожен
Хтбзна-хто, бозна-хто, не знати (невідомо) хто, хтось незнаний
Хтозна-що, чортзна-що, не знати (невідомо) що
Хтозна-який, невідомо який; (про ціну) неймовірний, страшенно високий
Який, котрий, котбрий, що за.

Особливості слововживання
абихто

аби хто


будь-хто, кожний

абихто зможе


сполучник із
займенником

аби хто чого не зіпсував


деякий

точно не визначений;
невеликий

мати деяку уяву
деякий час

де який

прислівник із
займенником


де який сорт


дещо

небагато чого; щось що-
небудь таке, чого не
хочуть називати

дещо чути
дещо розказати

прислівник трохи
дещо грубувата
де що


прислівник із займенником


де що вигідніше придбати
де що береться



Запам'ятайте!
Займенники що і який цілком рівноправні, ними треба послуговуватися, аби уникнути тавтологічних побудов. Ці займенники приєднують підрядні означальні речення незалежно від категорії живого і неживого:
Слово найтонше дотикання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом (В. Сухомлинський).
Степ навколо заріс чебрецем, який лив чудодійні запахи (В. Шевчук).
Правильно
іншим разом
іншими словами, по-іншому
став зовсім іншим
думати про інше
не звертати уваги на інших
в одне вухо входить, а в інше
виходить
Неправильно
в другий раз
другими словами
став зовсім другим
думати про друге
не звертати уваги на других
в одне вухо входить, а в
друге виходить

3.5 Особливості змінювання та правопису дієслівних форм

Теоретичний блок

Дієсловом називається змінна повнозначна частина мови, що об'єднує слова зі значенням дії або стану предмета як процесу.

13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Інфінітив,(неозначена форма) виражає дію узагальнено, безвідносно до особи, способу, числа, роду: читати, вчитися.
Особові форми властиві дієсловам наказового способу, теперішнього й майбутнього часу: читай, ходиш, будеш учитися.
Родові форми характерні для дієслів умовного способу та минулого часу: побачила б, сказав.
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415

Зразок словозміни дієслів у теперішньому часі
І дієвідміна


Однина
Множина

1 ОС.
нес-у
малю-ю
нес-емо
малю-емо

2 ос.
нес-ем
малю-єм
нес-ете
малю-єте

Зос.
нес-е
малю-е
нес-уть
малю-ють



II дієвідміна


Однина
Множина

1 ос.
крич-у
сто-ю
крич-имо
сто-їмо

2 ос.
крич-иш
сто-їш
крич-ите
сто-їте

З ос.
крич-ить
сто-їть .
крич-ать
сто-ять


Зразок словозміни дієслів у майбутньому часі

Проста форма
Складна форма | Складена форма

Однина

1 ос.
напишу
вивчу
писатиму
вчитиму
буду писати

2 ос.
напишеш
вивчиш
писатимеш
вчитимеш
будеш писати

3 ос.
напише
вивчить
писатиме
вчитиме
буде писати

Множина

1 ос.
напишемо
вивчимо
писатимемо
вчитимемо
будемо писати

2 ос.
напишете
вивчите
писатимете
вчитимете
будете писати

3 ос.
напишуть
вивчать
писатимуть
вчитимуть
будуть писати


Зразок словозміни дієслів у минулому часі
І

Однина
Множина

чоловічий рід
думав
думали (для всіх родів)

середній рід
думало



жіночий рід
думала





Дієприкметник особлива форма дієслова, виражає ознаку предмета за дією, відмінюється за родами, числами, відмінками.

13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415

Дієприслівник незмінна форма дієслова, що називає дію, додаткову до тієї, що виражена особовою чи родовою формою дієслова: сидів уважно слухаючи.

13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415


Безособові форми на -но, -то виражають дію безвідносно до діяча. Ці форми утворюються від пасивних дієприкметників минулого часу з суфіксами -н(ий), -т(ий): записаний записано, вкритий вкрито: Он стежка, що мені призначено робити... (3. Кучерява)


Практичний блок

Питання для самоконтролю
1. Довести або спростувати: всі дієслова змінюються за особами та числами.
2. Назвати умови визначення належності дієслів до першої чи другої дієвідміни.
3. Сформулювати правило вживання голосних и чи є в особових закінченнях дієслів.
4. Визначити основи, від яких можуть утворюватися дієприкметники, дієприслівники, безособові форми на -но, -то.
Завдання для самоконтрол.
> Прочитайте текст. Визначіть усі дієслівні форми.
Неоціненною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово прислів'я й приказки, які прийшли до нас з сивої давнини.
Тут кристалічно відкладається національна історія народу, суспільний лад, побут, звичаї та світосприйняття.
Вони стали кодексом неписаних законів моралі й поведінки, їхня крилата мудрість передає широку картину радості й страждань, сміху й сліз, любові й ненависті, віри й безвір'я, правди й кривди, добра і зла, краси істини та жалюгідності забобонів, підвищуючи мовну ерудицію сучасного оратора.
Промиті часом, відшліфовані народною мудрістю, ці золоті крупинки народного життя стали джерелом вітчизняної та вселюдської культури, а також чистим джерелом розвитку рідної мови (Г. Сагач).
> Утворіть від поданих інфінітивів усі особові та родові форми дієслів. У особових формах визначіть дієвідміну.
Зупинятися, їздити, запізнитися, боротися, хотіти, купити, нагородити, простежити, озеленити, водити, возити.
> Перепишіть прислів'я, розкриваючи дужки і використовуючи дієслова в потрібній часовій формі.
(Здобути) освіту (побачити) більше світу. Наука в ліс не (вести), а з лісу (виводити). Мудрий ніхто не (вродитися), а (навчитися). Хто грамоти (вміти), той добре і (жати), і (сіяти). Два хитрих мудрого не (переважати). Чим розумний (стидатися), тим дурний (величатися). Що написане пером, не (вивозити) і волом. Розуму не (позичити). Чого (навчитися), того за плечима не (носити). Праця чоловіка (годувати), а лінь (марнувати).
Ремесло на плечах не (висіти) і хліба не (просити), а хліб
(давати).
(Українські прислів'я)

> Перепишіть прислів'я, утворивши від інфінітивів форми дієприкметників і дієприслівників.
Під (лежати) камінь вода не тече. Не (дати) слова держись, а (дати) кріпись. Не (питати) мовчи, не (бити) не кричи. Не хвались, (іти) на торг, а хвались, (іти) з торгу. На свіжу квітку і бджола сідає, а (зів'яти) обминає. Не (розбити) крашанки, не спечеш яєчко. Не (нагріти) залізо не зігнеш. Аби руки і охота, буде (зробити) робота. (Українські прислів'я).

> Подані словосполучення перекладіть українською мовою.
Недолго думая, прислушиваясь к голосам, побеждаю-щие идеи, потерпевший аварию, не взирая на лица, пре-дупреждающая надпись, наболевший вопрос, положив на стол, портящиеся продуктьі, не покладая рук, обслу-живающий персонал, достигший успеха, стоявший тут, оставшиеся сотрудники.

З історії крилатих висловів
Жереб кинуто. Перейти Рубікон

Це слова Цезаря, які він виголосив у 44 р. до н. є., перейшовши з військом прикордонну річку Рубікон. Цей вчинок на той час був відкритим виступом проти сенату.
Вислів вживається тоді, коли йдеться про вибір людиною будь-якого сміливого та безповоротного рішення.
Культура мовлення
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИЧОК

банкротувати, -ую, -уєш і
банкрутувати
бачачи, дієприсл. бачити, -чу, -чиш
беручи, дієприсл.
бити, б'ю, б'єш, б'ємо,
б'єте битий, дієприкм.
битися, б'юся, б'єшся, і;
б'ємося, б'єтеся
бігти, біжу, біжиш, біжимо,
біжите; нак. біжи
ближчати, -ає
блиснути, -ну, -неш
блищати, -щу, -щиш, -і ,-щите
блищачи, дієприсл.
бовваніти, -ію, -іємо
овтнути, бовтну, бовтнеш,
бовтнемо, бовтнете
бороти, -орю, -ореш боротися, -рюся, -орешся
боятися, боюся, боїшся,
боїмося, боїтеся; нак.
бійся бравши, дієприсл.
брати, беру, береш, беремо,
берете
брехати, -ешу, -ешеш; нак. -еши
бризкати, -аю, -аєш
бризнути, -ну, -неш
бриніти, -нить
бринькати, -аю, -аєш
бриньчати, -чу, -чиш, -чимо,
-чите
бряжчати, -чу, -чиш, -чимо,
-чите
брязнути, -ну, -неш
бувати, -аю, -аєш бувши, дієприсл.
будити, -джу, -диш
будувати, -ую, -уєш
будуватися,-ується
буксувати, -ую, -уєш
булькотати, -очу, -бчеш;
нак. -очи
булькотіти, -очу, -отиш,
-отимб, -отите; нак. -оти
бурмотіти, -очу, -отиш,
-отимо, -отите; нак. -оти і
бурмотати
бути, буду, будеш; мин. був,
була; нак. будь
вантажити, -жу, -жиш; нак. -аж
варений
варити, -рю, -риш везти, -зу, -зеш, -земо, -зете;
мин.
віз, везла
верещати, -щу, -щиш, -щимо,
-щите
верещачи, дієприсл.
вернений, дієприкм.
вернути,-ну, -неш
вернутий, дієприкм.
вертіти -рчу, -ртиш, -ртимо,
-ртите
вести, веду, ведеш, ведемо,
ведете; мин.
вів, вела
вечоріти, -іє
взути, взую, взуєш і узути взутися, взуюся, взуєшся і
узутися
взутий і узутий, дієприкм.
взяти, візьму, візьмеш; мин.
взяв, взяла; нак. візьми і
узяти
взятий і узятий, дієприкм.
взятися, візьмуся, візьмемся;
мин. взявся, взялася;
нак. візьмися /узятися
вибраний, дієприкм.
вибрати, -беру, -береш
вивершений, дієприкм.
вивершити, -шу, -шиш
вивершуваний, дієприкм.
вивершувати, -ую, -уєш
вивести, -еду, -едеш; мин.
-вів, -вела
вивозити, -ожу, -озиш,
док.-вивозити, -бжу, -бзиш;
нак. -бзь, недок.
виволікати, -аю, -аєш
виволокти, -очу, -очеш;
мин. -лік, -локла; нак. -очи
вигнаний, дієприкм. вигнати, вижену, виженеш;
нак. вижени
вигоєний, дієприкм.
вигоїти, -ою, -оїш; нак. -ой
виготовити, -влю, -виш,
-влять; нак. -ов
виготовлений, дієприкм,
виготбвлюваний, дієприкм.
вигребти, -бу, -беш; мин. -ріб,
-ребла
вигрібати, -аю, -аєш
вигрібний, дієприкм.
визволений, дієприкм.
визволити, -лю, -лиш;
нак. -оль
виїжджати, -аю, -аєш
виїжджений, дієприкм.
виїжджувати, -ую, -уєш
виїздити, -їжджу, -їздиш;
нак. -їздь, док. виїздити,
-їжджу, -їздиш, -їздимо,
-їздите, недок.
виїзний, дієприкм.
виконуваний, дієприкм.
виконувати, -ую, -уєш
викоренений, дієприкм.
викоренити, -ню, -ниш
викорінювати, -юю, -юєш
викочений, дієприкм.
викочувати, -ую, -уєш
виливати, -аю, -аєш
виливний, дієприкм.
вилити, -ллю, -ллєш
вилитий, дієприкм.
вимагати, -аю, -аєш
вимірювати, -юю, -юєш
виміряний, дієприкм.
вимовити, -влю, -виш, -вить,
-влять; нак. –ов
вимовлений, дієприкм.
вимовляти, -яю, -яєш
вимовний, дієприкм.
вимостити, -ощу, -остиш
вимощений, дієприкм.
вимощувати, -ую, -уєш
винесений, дієприкм.
виносити, -ошу, -осиш,
-осить, док.
виноситися, -оситься, док.
виносити, -ошу, -осиш,
-бсить; нак. -ось, недок.
виноситися, -оситься, недок.
виношений, дієприкм.
виношувати, -ую, -уєш
випекти, -ечу, -ечеш; мин. -гак,
-пекла;-ечи
випечений, дієприкм.
випікати, аю, -аєш виполіскувати, -ую, -уєш
виполосканий, дієприкм.
виполоскати, -ощу, -ощеш;
нак. -ощи
виполоснутий, дієприкм.
випробний, дієприкм.
випробувати, -ую, -уєш, док.
випробувати, -ую, -уєш, недок.
випровадити, -джу, -диш;
нак. -адь
випроводжати, -аю, -аєш
випускати, -аю, -аєш
виробляти, -яю, -яєш
виробляючи, дієприсл.
виробний, дієприкм.
виростити, -ощу, -остиш
вирощений, дієприкм.
вирощувати, -ую, -уєш
вискнути, -ну, -неш
вислати, -стелю, -стелеш,
-стелють; мин. -стелив,
-стелила (постелити)
вислати, вишлю, вишлеш;
нак. вишли (відправити) -виссаний, дієприкм.
виссати, -ссу, -ссеш
вистилати, -аю, -аєш
витерти, -тру, -треш
вити, вию, виєш; мин. вив,
вила (скиглити) вити,
в'ю, в'єш, в'єте; мин.
вив, вила (плести, звивати) витий, дієприкм.
вихований, дієприкм. виховати, -аю, -аєш
відгороджувати, -ую, -уєш
відданий, дієприкм.
віддати, -ам, -аси, -асть, -амо,
-асте.-адуть; мин. -ав, -ала
відкладати, -аю, -аєш
відкладений, дієприкм.
відкрити, -ию, -иєш
відкритий, дієприкм.
відповісти, -їм, -іси, -ість, -імо,
-істе, -ідять; мин. -їв, -іла
відчувати, -аю, -аєш
відчутий, дієприкм.
вірити, -рю, -риш; нак. вір
водити, -джу, -диш
возити, вожу, возиш
волокти, -очу, -очеш, -очемо,
-очете; мин. -лік, -локла;
нак. -очи вразити, вражу, вразиш,
вразимо, вразите; нак. вразь
уразити, врізатися, вріжуся, вріжешся;
нак. вріжся /урізатися, док.
врізатися, -аюся, -аєшся і
урізатися, недок.
вужчати, -ає в'язаний, дієприкм. в'язати,
в'яжу, в'яжеш; нак. в'яжи
ганяти, -яю, -яєш ганятися, -яюся, -яєшся
глибшати, -ає
глитати, -аю, -аєш
глянути, -ну, -неш; нак. глянь
гнаний, дієприкм. гнати,
жену, женеш, женемо,
женете; нак. жени
годувати, -ую, -уєш
гоїти, гою, гоїш, гоїть
гонити, -ню, -ниш
горбитися, -блюся, -бишся,
горбляться; нак. горбся
горіти,; -рю, -риш, -римо, -рите
горювати, -юю, -юєш
грати, -аю, -аєш
гриміти, -млю, -миш, -мимо,
-мите, -млять
гримлячи, дієприсл.
гримнути, -ну, -неш
гріти, -ію, -ієш
грітий, дієприкм.
громадити, -джу, -диш; нак. -адь
губити, -блю, -биш, гублять
гублячи, дієприсл. гукати, -ає (гуркати)
гукати, -аю, -аєш (кричати, кликати)
гуляти, -яю, -яєш
дати, даю, даєш; дам, даси,
дасть, дамо, дасте, дадуть;
мин. дав, дала держати, держу, держиш,
держимо, держите
дзвякнути, -ну, -неш
дихати, -аю, -аєш /дишу,
дишеш; нак. -ай /диши
дістати, -ану, -анеш; нак. -ань
діти, дшу, дінеш; нак. дінь
договорений, дієприкм.
договорювати -юю,-юєш
доїхати, -їду, -їдеш; нак. -їдь
доповідати, -аю, -аєш
доповідний? дієприкм.
доповісти, -їм, -іси, -їсть, -імо,
-істе, -ідять; мин. -їв, -іла
допомагати, -аю, -аєш
допомогти, -ожу, -бжеш;
мин. -міг, -могла; нак. -ожи
дрижати, -жу, -жиш, -жимо, -жите
дрижачи, дієприсл.
дрімати, -аю, -аєш
друкований, дієприкм.
друкувати, -ую, -уєш
жати, жму, жмеш, жмемо,
жмете (тиснути) жати, жну, жнеш, жнемо,
жнете (зрізати) жатий, дієприкм.
женити, -ню, -ниш
жерти, жеру, жереш, жеремо, жерете
жити, живу, живете; мин.
жив, жила
жовтіти, -ію, -ієш
забігати, -аю, -аєш, док. (почати бігати)
забігати, -аю, -аєш (забігти)
забілювати, -юю, -юєш
завадити, -дить (зашкодити)
заважати, -аю, -аєш
завезений, дієприкм.
завезти, -зу, -зеш, -земо, -зете; мин. -віз, -везла
завертіти, -рчу, -ртиш, -ртимо, -ртите
завершуваний, дієприкм.
завершувати, -ую, -уєш завити, -ию, -иєш
(заскиглити) завити, -в'ю, -в'єш, -в'ємо,
-в'єте; мин. -ив, -ила
(закрутити, заплести)
завірчувати, -ую, -уєш
завмерлий, дієприкм.
завмерти, замру, замреш,
замремо, замрете завмирати, -аю, -аєш
завойований, дієприкм.
завойовувати, -ую, -уєш
загітований, дієприкм.
загітувати, -ую, -уєш
загоєний, дієприкм.
загоїти, -бю, -бїш; нак. -би
зайти, -йду, -деш; мин. -йшов, -йшла
закисати, -аю, -аєш
закиснути, -ну, неш; мин. -ис,
-исла і -иснув, -йснула
закрити, -ию, -иєш
закритий, дієприкм.
замести, -ету, -етеш, -етемо, -етете;
мин. -мів, -мела замівши,
дієприсл. замітати, -аю, -аєш
замкнений, дієприкм.
замкнути, -ну, -неш, -немо, -нете
замкнутий, дієприкм.
заморожений, дієприкм.
заморожувати, -ую, -уєш
запирати, -аю, -аєш
записаний, дієприкм.
записати, -ишу, -ишеш;
нак. -ишй запрягти, -яжу, -яжеш, -яжемо,
-яжете; мин. -ріг, -рягла; нак. -яжи
запряжений, дієприкм.
зареєстрований, дієприкм.
зареєструвати, -ую, -уєш
засиджений, дієприкм.
зникнути, -ну, -неш; мин. зник
зникла /зникнув, зникнула
зняти, зніму, знімеш;
мин. зняв, зняла знятий, дієприкм.
засидіти, -джу, -диш; нак. –иди
заслабти, -бну, -бнеш
заспокоєний, дієприкм.
заспокоювати, -юю, -юєш
збавити, -влю, -виш, -влять; і нак. збав
збавлений, дієприкм.
зберегти, -ежу, -ежеш, -ежемо,
-ежете; мин. -ріг, -регла; нак. -ежи
збережений, дієприкм.
зберігати, -аю, -аєш
збирати, -аю, -аєш
збудити, -джу, -диш
збуджений, дієприкм.
зволікати, -аю, -аєш
згоджуватися, -уюся, -уєшся
згодити, -джу, -диш; нак. згоди
і згодь (найняти, умовити)
згодити, -джу, -диш, -димо,
-дите (зачекати)
згодитися, -джуся, -дишся;
нак. -бдься (дати згоду)
згодитися, -джуся, -дишся,
-димбся, -дитеся (стати придатним)
здійснений, дієприкм.
здійснити, -ню, -нйш, -нимо, -ните
здоровити, -влю, -виш, -влять
зеленішати, -аю, -аєш
зимувати, -ую, -уєш
зімкнений, дієприкм.
зімкнути, -ну, -неш, -немо,
-нете злитися, зіллється, док.
(зливатися) злитися, злюся, злишся,
недок. (сердитися)
знати, -аю, -аєш
значити, -чу, -чиш (означати)
значити, -чу, -чиш, -чимо, -чите (мітити)
значитися, -чуся, -чишся (бути
в наявності, вважатися)
значитися, -чйться (бути
позначеним)
зневажати, -аю, -аєш
зневажений, дієприкм.
зневоднити, -ню, -ниш
зникати, -аю, -аєш
зникаючий, зниклий, дієприкм.
інформований, дієприкм.
інформувати, -ую, -уєш
існувати, -ую, -уєш
іти, іду, ідеш, іде, ідемо, ідете;
мин. ішов, ішла /йти ітися,
ідеться; мин. ішлося і йтися
їздити, їжджу, їздиш; нак. їздь
їсти, їм, їси, їсть, їмо, їсте,
їдать; нак. їж
їхати, іду, їдеш; нак. їдь
йти, йду, йдеш, йдемо, йдете;
мин. йшов, йшла /іти йтися,
йдеться; мин. йшлося /ітися
кажучи, дієприкм. казати, кажу, кажеш; нак. кажи
качати, -аю, -аєш
керувати, -ую, -уєш
кивнути, -ну, -неш, -немо, -нете
кинути, -ну, -неш; нак. кинь
кинутий, дієприкм.
клекотіти, -очу, -отиш,
-отимо, -отите; нак. -опі
кодифікований, дієприкм.
кодифікувати, -ую, -уєш
колений, дієприкм.
колихати, -ишу, -ишеш; нак. -иши
колоти, -лю, -леш
колотий, дієприкм.
копійований, дієприкм.
копіювати, -юю, юєш
косити, кошу, косиш
котируваний, дієприкм.
котирувати, -ую, -уєш
котити, кочу, котиш
кращати, -аю, -аєш
краяний, дієприкм.
краяти, -аю, -аєш
крикнути, -ну, -неш
купивши, дієприсл.
купити, -плю, -пиш, -плять
куплений, дієприкм.
купувавши, дієприсл.
купувати, -ую, -уєш
лавірувати, -ую, -уєш
ладити, -джу, -диш; нак. ладь
лазити, лажу, лазиш; нак. лазь
ламаний, дієприкм.
ламати, -аю, -аєш летіти, лечу, летиш, летимо,
летите летячи, дієприсл.
лити, ллю, льємо, ллєте;
мин. лив, лила; нак. лий
литися, ллюся, ллєшся, ллється;
мин. лився, лилася
набріхувати, -ую, -уєш
надписаний, дієприкм.
надписати, -ишу, -ишеш;
лізти, -зу, -зеш; нак. лізь
літати, -аю, -аєш
ловити, -влю, -виш, -влять
ловлячи, дієприсл.
ломити, -млю, -миш, -млять
наїстися, -їмся, -їсися,
ломлячи, дієприсл.
любити, -блю, -биш, люблять
люблячи, дієприсл. налетівши, дієприсл.
лягти, ляжу, ляжеш; мин. ліг,
лягла; нак. ляж
мальований, дієприкм.
малювати, -юю, -юєш
маркірувати, -ую, -уєш
марширувати, -ую, -уєш
мати, маю, маєш
мити, мию, миєш
митий, дієприкм.
мішати, -аю, -аєш
мобілізувати, -ую, -уєш
мобілізуючи, дієприсл.
могти, можу, можеш; мин. міг, могла
молоти, мелю, мелеш
молотий, дієприкм.
молотити, -очу, -отиш, нак. -иши
налетівши, дієприсл
налетіти, -ечу, -етиш, -етимо,
-етите налити, -ллю, -ллєш, -ллємо
ллєте; мин. -йв, -ила налитий, дієприкм.
намальований, дієприкм.
намалювати, -юю, -юєш
написаний, дієприкм.
написати, -ишу, -ишеш; нак. -иши
напружений, дієприкм.
напружити, -жу, -жиш; нак. -уж
напружуватися, -уюся, -уєшся
наректи, -ечу, -ечеш, -ечемо
-ечете; мин. -рік, -рекла; нак. -ечи
моргнути, -ну, -неш, -немо,
наречений, дієприкм.
нарікати, -аю, -аєш,
натхнений, дієприкм -нете
натхнути, -ну, -неш, -немо, -нете
морочити, -чу, -чиш; нак. -ч
морочитися, -чуся, -чишся;
нак. -бчся
морщений, дієприкм.
морщитися,-щуся,-щишся;
нак. морщся неволити, -лю, -лиш; нак. -бль
морщити, -щу, -щиш; нак.
муркотати, -очу, -очеш; нак. -очи
муркотіти, -очу, -отиш, -отимо,
-отите; нак. -оти недобачати, -аю, -аєш
недовиконаний, недобачений, дієприкм
недовиконувати, -ую, -уєш
недодержаний, дієприкм.
недодержати, -жу, -жиш;
недоказати, -ажу, -аже
набігати, -аю, -аєш, док. (набігти) недоказувати, -ую, -уєш,
(біганням заподіяти собі якесь лихо) недолюблювати, -юю, -юєн
недооцінений, дієприкм. ,
набігати, -аю, -аєш, недок. недооцінити, -іню, -іниш
недописаний, дієприкм
недописати, -ишу, -гішеш;
нак. -иши
недоплатити, -ачу, -атиш
недоплачений, дієприкм.
недочувати, -аю, -аєш
недочути, -ую, -уєш
незакінчений, дієприкм.
нездужати, -аю, -аєш
незлічений, дієприкм.
незчутися, -уюся, -уєшся
не можна ненавидіти, -джу, -диш;
нак. -идь
непокоїти, -бю, -бїш
непокоїтися, -бюся, -бїшся
несказаний, дієприкм.
нескінчений, дієприкм.
неславити, -влю, -виш,
-влять; нак. -ав
неспростовний, дієприкм.
нести, -су, -сеш, -семо, -сете;
мин. ніс, несла; нак. неси
нестямитися, -млюся, -мишся,
-мляться нити, нию, ниєш
носити, ношу, носиш
ношений, дієприкм.
нудьгувати, -ую, -уєш
нумерувати, -ую, -уєш оббити, обіб'ю, обіб'єш,
обіб'ємо, обіб'єте
обважніти, -ію, -ієш
обґрунтований, дієприкм.
обґрунтувати, -ую, -уєш
обіймати, -аю, -аєш
обпалити, -алю, -алиш
обпекти, -ечу, -ечеш, -ечемо,
-ечете; мин. -пік, -пекла; нак. -ечи
ображати, -аю, -аєш
образити, -ажу, -азиш; нак. -азь
образитися, -ажуся, -азишся; нак. -азься
оброблювати, -юю, -юєш
оброблюваний, дієприкм.
обтрусити, -ушу, -усиш
обтрушений, дієприкм.
одержаний, дієприкм.
одержати, -жу, -жиш; нак. -ерж
оздобити, -блю, -биш; нак. -об
оздоблений, дієприкм.
ознайомити, -млю, -миш;
нак. -ом ознайомитися, -млюся,
-мишся; нак. -омся
ознайомлений, дієприкм.
окреслений, дієприкм.
окреслити, -лю, -лиш;
нак. -если і -есль
оминати, -аю, -аєш
оновлений, дієприкм.
оновляти, -яю, -яєш
опалений, дієприкм.
опалити, -алю, -алиш
опанований, дієприкм.
опанувати, -ую, -уєш
описаний, дієприкм.
описати, -шу, -ишеш
опитаний, дієприкм.
опитати, -аю, -аєш
оподаткований, дієприкм.
оподаткувати, -ую, -уєш
організований, дієприкм.
організовувати, -ую, -уєш
осмислений, дієприкм.
осмислити, -лю, -лиш
оснащений, дієприкм.
оснащувати, -ую, -уєш
осучаснений, дієприкм.
осучаснити, -ню, -ниш
отоварити, -рю, -риш; нак. -ар
ототожнений, дієприкм.
ототожнити, -ню, -ниш
отриманий, дієприкм.
отримати, -аю, -аєш
охоплений, дієприкм.
охоплювати, -юю, -юєш
очищений, дієприкм.
очікуваний, дієприкм.
очікувати, -ую, -уєш
очищувати, -ую, -уєш
парувати,-ую, -уєш
пасти, -су, -сеш, -се, -семо, -сете
пастися,-сеться
патентувати, -ую, -уєш
пекти, печу, печеш, печемо,
печете; нак. пік, пекла; нак. печи
персоналізований, дієприкм.
персоналізувати, -ую, -уєш
пестити, пещу, пестиш
пеститися, пещуся, пестишся
пестячи, дієприсл.
печалити, -лю, -лиш; нак. -аль
печалитися, -люся, -лишся;
нак. -алься
писаний, дієприкм.
писати, пишу, пишеш, пише;
нак. пиши
писнути, -ну, -неш (пискати)
писнути, -ну, -неш, -немо, -нете (писати)
пити, п'ю, п'єш, п'ємо, п'єте;
мин. пив, пила
пізнавати, -наю, -наєш, -нає,
-наємб, -наєте
пізнаний, дієприкм.
пізнати, -аю. -аєш
пізнаючи, дієприсл.
пікірувати, -ую, -уєш (летіти вниз)
пікірувати, -ую, -уєш
(пересаджувати рослини)
піти, піду, підеш; мин. пішов, пішла
плавити, -влю, -виш, -вить; нак. -ав
плавитися, -виться
платити, -ачу, -атиш, -атить
плескати, -ещу, -ещеш і -аю,
-аєш; нак. –ещи, -ескай
плеснути, -ну, -неш, -немо,
-нете плести, -ету, -теш, -етемо,
-етете; мин. плів, плела
плисти, -иву, -ивеш, -ивемо,
-ивете; мин. плив, пливла
плюскотати, -очу, -очеш;
нак. -очи побити, -б'ю, -б'єш, -б'ємо, -б'єте
побороти, -орю, -ореш
побудований, дієприкм.
побудувати, -ую, -уш
поважати, -аю, -аєш
повірити, -рю, -риш; нак. -ір
повісити, -ішу, -їсиш; нак. -ісь
повносити, -ошу, -осиш, -бсить; нак. -ось
поводити, -джу, -диш;
нак. -бдь, недок. (рухати; тримати себе)
поводити, -оджу, -бдиш; док.
(водити певний час)
повторювати, -юю, -юєш
погасити, -ашу, -асиш
погнути, -ну, -неш, -немо, -нете
подорожчати, -ає
подрати, -деру, -дереш, -деремо, -дерете
позначати, -аю, -аєш
покликаний, дієприкм.
покликати, -ичу, -ичеш; нак. -ич, док. (позвати)
покликати, -аю, -аєш, недок. (вигукувати)
покритий, дієприкм.
покрити, -ию, -иєш
покричати, -чу, -чиш, -чимо, -чите
полинути, -ну, -неш; нак. -инь
полірувати, -ую, -уєш
політати, -аю, -аєш
полічити, -ічу, -ічиш
полоскати, -ощу, -ошеш;
нак. -ощй полоти, -лю, -леш, -лють
полюбити, -люблю, -любиш, -люблять
полювати, -юю, -юєш
помазати, -ажу, -ажеш; нак. -аж
помилитися, -илюся, -илишся;
нак. -йлься (милом)
помилитися, -илюся, -илишся
(припуститися помилки)
поміркувати, -ую, -уєш
помститися, -мщуся, -мстишся,
-мстимося, -мститеся
помучити, -чу, -чиш; нак. -уч
поновлювати, -юю, -юєш
поповнений, дієприкм.
поповнити, -ню, -ниш
посилати, -аю, -аєш
посилений, дієприкм.
посіяний, дієприкм.
посіяти, -ію, -ієш
посохнути, -не
постановити, -овлю, -бвиш, -бвлять
постувати, -ую, -уєш
посувати, -аю, -аєш
посягати, -аю, -аєш
потягти, -ягну, -ягнеш;
мин. -яг, -ягла
похитувати, -ую, -уєш
походжати, -аю, -аєш
походити, -джу, -диш, недок.
(брати початок, бути схожим)
походити, -оджу, -одиш, док.
(від ходити) почати, -чну, -чнеш, -чнемо,
-чнете; мин. -ав, -ала
початий, дієприкм.
почепити, -еплю, -епиш, -еплять
почистити, -ищу, -истиш; нак. -исть
правити, -влю, -виш, -влять; нак. прав
працювати, -юю, -юєш
превалювати, -ює
приборкати, -аю, -аєш
провітрити, -рю, -риш
просити, прошу (звертатися з проханням)
і прошу (запросити), просиш
просмолений, дієприкм.
просмолити, -олю, -олиш
проспати, -пиш, -пимо, -пите, -плять
простити, -ощу, -остиш, -остите
простягнути,-ягну,-ягнеш
протягти, -ягну, -ягнеш;
мин. -яг, -ягла
прочитати, -аю, -аєш
прощати, -аю, -аєш
пустити, пущу, пустиш
радити, -джу, -диш; нак. радь
радитися, -джуся, -дишся; нак. радься
раціоналізувати, -ую, -уєш
ревіти, -ву, -веш, -вемо, -вете;
мин. -вів, -віла
ревти, -ву, -веш, -вемо, -вете;
мин. ревів, ревла
регулювати, -юю, -юєш
редагувати, -ую, -уєш
ремонтувати, -ую, -уєш
репетувати, -ую, -уєш
репрезентований, дієприкм.
репрезентувати, -ую, -уєш
реструктурований, дієприкм.
реструктурувати, -ую, -уєш
реферований, дієприкм.
реферувати, -ую, -уєш
реформований, дієприкм.
реформувати, -ую, -уєш
рецензований, дієприкм.
рецензувати -ую, -уєш
різати, ріжу ріжеш; нак. ріж
робити, -блю, -биш, роблять
робитися, -иться
роблячи, дієприсл.
рушити, -шу, -шиш; нак. руш
рятувати, -ую, -уєш
саджати, -аю, -аєш
свистати, свищу, свищеш; нак. свищи
сидіти, -джу, -диш, -димо, -дите
сидячи, дієприсл.
силитися, -люся, -лишся; нак. силься
синіти, -ію, -ієш
сипати, -плю, -плеш, -плють; нак. сип
сипатися, -плеться
сісти, сяду, сядеш; нак. сядь
сіяти, сію, сієш (засівати)
сіяти, -яю, -яєш (сяяти)
скакати, скачу, скачеш і
скакаю, скакаєш; нак. скачи і скакай
скидати, -аю, -аєш, док. скидати, -аю, -аєш,
недок. скоротити, -очу, -отиш
скочити, -чу, -чиш; нак. скоч
скуйовдити, -джу, -диш; нак. -йовдь
слабнути, -ну, -неш; мин. слаб,
слабла і слабнув, слабнула
слати, шлю, шлеш, шлемо,
шлете; нак. шли (посилати) слати, стелю, стелеш,
стелють; мин. слав, слала (стелити)
слідкувати, -ую, -уєш
сміючись, дієприсл.
сміятися, сміюся, смієшся,
сміємося, смієтеся
спати, сплю, спиш, спимо,
спите, сплять
спекти, -ечу, -ечеш, -ечемо,
-ечете; мин. спік, спекла; нак. -ечи
сперечатися, -аюся, -аєшся
сповільнити, -ню, -ниш
спостерегти, -ежу, -ежеш
-ежемо, -ежете; мин. -ріг,
-регла; нак. -ежи
спостерігати, -аю, -аєш
спотворювати, -юю, -юєш; нак. -ор
сприймати, -аю, -аєш
сприяти, -яю, -яєш
спростувати, -ую, -уєш
ставати, стаю, стаєш, стаємо
стаєте ставити, -влю, -виш, -влять;
нак. став
стандартизований, дієприкм.
стандартизувати, -ую, -уєш
становити, -овлю, -бвиш, і -бвлять
становлячи, дієприсл.
стати, стану, станеш; нак. стань
ствердити, -джу, -диш;
нак. ствердь
ствердитися, -джуся, -дишся;
нак. ствердься
створений, дієприкм.
створити, -рю, -риш
стелити, -лю, -лиш
стелитися, -люся, -лишся
стерегти, -ежу, -ежеш, -ежемо,
-ежете; мин. -ріг, -регла;
нак. -ежи
стерегтися, -ежуся, -ежешся,
-ежемося, -ежетеся;
мин. -рігся, -реглася;
нак. -ежися
стережений, дієприкм.
стерігши, дієприсл.
стилізований, дієприкм.
стилізувати, -ую, -уєш
стимульований, дієприкм.
стимулювати, -юю, юєш
стиснути, -ну, -неш; мин. стис,
стисла і стиснув, стиснула
стишити, -шу, -шиш; нак. стиш
стомлюватися, -ююся,
-юєшся стояти, стою, стоїш, стоїмо,
стоїте; нак. стій
страждати, -аю, -аєш
страйкувати, -ую, -уєш
страхувати, -ую, -уєш
стриманий, дієприкм.
стримувати, -ую, -уєш
стрясти, -су, -сеш, -семо,
-сете; мин. стряс, стрясла
стряхнути, -не; мин. стрях,
стряхла і стряхнув,
стряхнула (підсохнути)
стукати, -аю, -аєш
стукатися, -ається
танцювати, -юю, -юєш
творити, -рю, -бриш
творячи, дієприсл.
темніти, -ію, -ієш
терпіти, терплю, терпиш,
терпимо, терпите
терти, тру, треш, тремо, трете
тертися, труся, трешся,
тремося, третеся
тесати, тешу, тешеш; нак. теши
тестувати, -ую, -уєш
тикати, -аю, -аєш (звертатися на «ти»)
тикати, тикаю, тикаєш /тичу,
тичеш; нак. тикай
тич (совати, давати, показувати)
тривати, -аю, -аєш
тривожити, -жу, -жиш; нак. –ож
тримати, -аю, -аєш тріпотіти, -очу, -отиш,
-отимо, отите; нак. –оти
тріснути, -ну, -неш
тріщати, -щу, -щиш, -щимо, -щите
трясти, -су, -сеш, -семо, -сете
мин. тряс, трясла
трястися, -суся, -сешся,
-семося, -сетеся; мин.
трясся, тряслася
тушити, -шу, -шиш
тягнути, -ну, -неш
тягтися, -гнуся, -гнешся;
мин. тягся, тяглася
тяжіти, -жію, -жієш, -жу,
-жиш, -жимо, -жите
тяжчати, -аю, -аєш
тямити, -млю, -миш, -млять;
нак. тям
удосконалювати, -юю, -юєш і
вдосконалювати
ужити, -иву, -ивеш, -ивемо,
-ивете; -ив, -ила
вжити узгодити, -джу, -диш; нак. -одь
узути, -ую, -уєш і взути
узяти, візьму, візьмеш; мин.
узяв, узяла; нак. візьми і взяти
узятися, візьмуся, візьмешся;
мин. узявся, узялася;
нак. візьмися, взятися
уможливити, -влю, -виш,
-влять; нак. -ив і вможливити
умудритися, -рюся, -рйшся,
-римбся, -ритеся і вмудритися
упевнити, -ню, -ниш і впевнити
установлювати, -юю, -юєш і встановлювати
устаткувати, -ую, -уєш і встаткувати
устигнути, -ну, -неш і встигнути
усунути, -ну, -неш; нак. -унь
(ліквідувати)
усзшути, -уну, -унеш; нак. -унь
всунути (вкласти, втиснути)
усунутися, -нуся, -нешся;
нак. -унься (облишати обов'язки)
усунутися, -унуся, -унешся;
нак. -унься і всунутися
(сунутися, в'їжджати)
утілювати, -юю, -юєш і втілювати
уточнити, -ню, -ниш, -нимо, -ните
утриматися, -аюся, -аєшся і втриматися
утручатися, -аюся, -аєшся і втручатися
хапати, -аю, -аєш
хватати, -ає (вистачати)
хватати, -аю, -аєш (брати)
хвататися, -аюся, -аєшся (брати)
храбритися, -рюся, -ришся,
-римбся, -ритеся
цінувати, -уіо, -уєш
цінуватися, -уюся, -уєшся
цуратися, -аюся, -аєшся
частувати, -ую, -уєш
чекати, -аю, -аєш
чергувати, -ую, -уєш
чинити, -ню, -ниш
чіпати, -аю, -аєш
чіпляти, -яю, -яєш
чорнити, -ню, -ниш, -нимо, -ните
чорніти, -ію, -ієш
чути, чую, чуєш
шанувати, -ую, -у
шарпнутися, шарпнуся, шарпнешся, шарпнемося, шарпнетеся
шарудіти, -джу, -диш, -димо, -дите,
шелестіти, -ещу, -естиш,
-естимо, -естите
шепотіти, -очу, -отиш, -отимо,
-отите; нак. -оти
шикати, -аю, -аєш
шити, шию, шиєш
шкодувати, -ую, -уєш
шліфувати, -ую, -уєш
щезати, -аю, -аєш
щезнути, -ну, -неш; мин. щез,- щезла,
щезнув, щезнула
щеміти, -мить, -млять
ятрити, ятрю, ятриш, ятрить,
ятритися, ятрю, ятриш, ятриться, ятримо, ятрите

Синонімічне багатство української мови

Бачити, видіти; {щось) спостерігати, зорити БлиіпДти, сяяти, іскритися, ряхпти, світитися,
Боротися, {зі злом) змагатися, битися, воювати, поборювати (долати)
Брати, {силою) здобувати, захоплювати, відбирати; {на роботу) наймати; {платню) одержувати, діставати, стягати
Будувати, споруджувати, споруджати, зводити; створювати, організовувати
Бути, існувати, жити; (у приміщенні) перебувати
Везти, возити
Виборювати, здобувати, завойовувати
Вивозити, {товар) експортувати; привозити; виселяти
Виголошувати, {слово) промовляти, говорити; {доповідь) проголошувати
Виділяти, виокремлювати, вирізняти; {у мовленні) наголошувати, зосереджувати увагу; {кошти) асигнувати
Виїжджати, вирушати, рушати, виряджатися, відправлятися; переселятися
Викладати, {думку) розповідати, оповідати, доповідати
Виконувати, здійснювати, реалізувати; {вправи) робити; {волю) чинити; {роль) грати
Вимагати, домагатися, наполягати, вдаватися до шантажу; потребувати
Випроббвувати, випробувати, перевіряти, вивіряти; {лабораторно) досліджувати
Виробляти, вироблювати, робити, виготовляти, продукувати; {навички) удосконалювати, формувати, розвивати
Висвітлювати, пояснювати, роз'яснювати, з'ясовувати
Висувати, {на посаду) рекомендувати, пропонувати, призначати
Виховувати, ростити, навчати, научати, розвивати, доводити до розуму, пантрувати
Відзначати, {на мапі) позначати, значити; {факти) зауважувати, звертати увагу на; {за щось) нагороджувати; {свято) святкувати
Відкривати, {очі) розкривати, розплющувати; {злочин) викривати; {замок) відмикати; {нове) винаходити, виявляти; започатковувати, розпочинати
Відмовляти, не давати згоди, не погоджуватися; {на лист-запит) відповідати; {особу) відраджувати
Відповідати, {листом) відписувати; {на щось) реагуві-| ти; {за щось) бути відповідальним
Вірити, йняти віру; {у кого) мати віру, покладатися на; {кому) довіряти; {у Бога) вірувати; (у краще) не втрачати надії на; брати (приймати) на віру
Водити, супроводити; {літак) пілотувати
Вражати, уражати, дивувати; ображати, завдавати болю
Встигати, поспівати, не відставати^ не спізнюватися; (у житті) досягати успіху, давати собі раду
Вступати, {у розмову) розпочинати, приєднуватися, (до спілки) записуватися
Втручатися, вторгатися, вплутуватися, мішатися, вмішуватися
Вхбдити, увіходити, захбдити, вступати, переступати поріг; (до складу) належати
Вшановувати складати шану; відзначати, нагороджувати
Гарячкувати, нетерпеливитися, хапатися, нервувати-ся, поспішати, квапитися
Гаяти, (час) марнувати, гайнувати, баглаі (байдаки) бити
Гнівати, гнівити, сердити, дратувати, роздратовувати, нервувати
Говорити, казати, мовити, просторікувати, подейкувати, вести річ (мову), висловлюватися; (з ким) розмовляти
Горювати, сумувати, журитися, смудитися; (за ким) тужити, засмучуватися, побиватися, тліти душею
Групувати, класифікувати, систематизувати
Давати, (кому) вручати, доручати; (назад) віддавати; (адресу) повідомляти
Держати, тримати, не відпускати, не допускати, не віддавати; (без причин) затримувати, не пускати, не звільняти
Держатися, триматися; (на чому) ґрунтуватися, базуватися, спиратися на що; (на людях) поводитися; (перед звабою) стримуватися, стримувати себе; утримуватися
Дивувати, викликати пбдив, здивбвувати, вражати, чудувати, пантеличити, збивати з пантелику
Дивуватися, виявляти пбдив, чудуватися
Диктувати, (кому) наказувати, приписувати, вимагати від кого, зобов'язувати кого
Ділити, розділяти, розподіляти, переділяти, паювати, дрібнити; (горе) поділяти
Добиватися, (прав) домагатися, вимагати; (від кого) допитуватися
Добирати, (кадри) підбирати, обирати, вишукувати, підшукувати
Доведеться, прийдеться, необхідно, хбч-не-хбч, треба
Додавати, (до сказаного) допбвнювати
Дозволяти, давати дозвіл, санкціонувати
Домінувати, переважати, превалювати, мати перевагу
Доносити, (кому) доповідати, рапортувати, звітувати, повідомляти кого
Допомагати, помагати, подавати поміч (допомогу),
(чим) зараджувати; (морально) підтримувати; (грішми) надавати грошову допомогу, субсидувати
Допускати, дозволяти, не забороняти; (можливість) припускати
Дораджувати, радити, рекомендувати, давати пораду (поради^)
Доснідувати, вивчати, аналізувати, розглядати, студіювати
Дружити, товаришувати, приятелювати, бути в дружбі
Друкувати, публікувати, видавати, випускати у світ, оприлюднювати
Дублювати, копіювати, повторювати
Думати, розмірковувати, мислити, міркувати; (щось робити) мати на думці, мати намір, збиратися, затівати, планувати; (за кого) турбуватися, піклуватися, дбати
Дякувати, висловлювати (складати) подяку
Єднати, сполучати, з'єднувати, скріплювати; (людей) зближувати, ріднити, братати
Єднатися, гуртуватися, брататися, об'єднуватися
Жадати, (чого) бажати, хотіти, мріяти про; (добра) зичити
Жалітися, (на кого) скаржитися; (на долю) нарікати, бідкатися, плакатися
Жалкувати, шкодувати; (за ким) журитися
Жертвувати, офірувати; (що) віддавати (приносити) в жертву, дарувати, давати на вічне, (чим) поступатися, відмовлятися від
Жити, існувати, бути /живим і здоровим/, не вмирати; (у будинку) мешкати, проживати, перебувати
Журитися, сумувати, тужити
Забажати, захотіти, запрагнути, забагнути
Забороняти, не дозволяти, не допускати; (закон) накладати вето на
Завдавати, (кривди) чинити (коїти, заподіювати) що; (болю) викликати (спричиняти) що; (про питання) ставити
Завіряти, (про довідку) засвідчувати, (про візу) звізбву-вати, візувати
Заводити, (про нове) запроваджувати, впроваджувати, застосовувати; (про справу) відкривати, започаткбвувати
Задовольняти, (про запити) вдовольняти; (про потреби) забезпечувати; (про вимоги) відповідати чому
Займати, брати, посідати; (прокімнату) користуватися Закидати, (питаннями) засипати; (працею) завантажувати
Закидати, (про ремесло) облишати, не практикувати, покидати; (кому) докоряти, винуватити, звинувачувати
Закінчувати, завершувати, кінчати, докінчувати, доводити до кінця; (про виступ) закругляти
Закладати, класти, вкладати; (про школи) засновувати, створювати, організовувати; (про рух) започатковувати, закладати підвалини чого; (про майно) заставляти
Залагоджувати, лагодити, ремонтувати, залаштбвува-ти, направляти; (про справу) долагоджувати; (про стосунки) поліпшувати; (про провину) спокутувати, загладжувати
Заощаджувати, берегти, зберігати, еконбмити, не витрачати; (про гроші) нагромаджувати, приберігати
Записувати, занотовувати; (до реєстру) зареєстрбвува-ти; (у протокол) протоколювати; (про майно) лишати у спадок (відписувати)
Запропонувати, (як зробити) подати думку (пропозицію); (про кандидатуру) порекомендувати Зумовлювати, спричиняти, викликати Інкримінувати, надихати, запалювати, збуджувати, окриляти; (про вчинки) підбурювати, підохочувати, підмовляти, намовляти
Інформувати, повідомляти, сповіщати, давати знати, доводити до відома; (про що) тримати в курсі
Клопотати, турбувати, тривожити, хвилювати, непо-кбїти
Комбінувати, змішувати, добирати, компонувати, сполучати, розташовувати у певному порядку; (про дії) поєднувати, з'єднувати; (про вигоду) вихитрбвувати
Коментувати, пояснювати, тлумачити, роз'яснювати, супроводити коментарем, давати коментарі
Компенсувати, відшкодовувати, поповнювати, вирівнювати, зрівноважувати
Консолідувати, згуртовувати, об'єднувати, концентрувати
Координувати, погбджувати, узгоджувати; (вносити лад) гармонізувати, злагоджувати, зрівноважувати Копіювати, відтворювати, повторювати, імітувати;
(про копію) дублювати; (про людей) наслідувати; (про процес) моделювати
Корегувати, коректувати, поправляти, виправляти
Культивувати, (про щось живе) розводити, вирбщувати; (про звичаї) запроваджувати, насаджувати, розвивати
Ліквідувати, (про хиби) позбуватися, усувати; (про партію) розпускати
Мати, посідати, володіти; (про заробіток) діставати, одержувати; (щось робити) мусити, бути змушеним, зби-; ратися, мати намір, гадати, передбачати
Межувати, (про землю) розмежовувати; (з чим) межу-ватися, прилягати
Мешкати, (у приміщенні) проживати, (на квартирі) квартирувати; (у країні) жити
Міркувати, розміркбвувати; думати, обміркбвувати, аналізувати
Мотивувати, вмотивовувати, обґрунтовувати
Набавляти, (про ціну) підвищувати, піднбсити; (про платню) збільшувати; (про силу) додавати
Набувати, діставати, здобувати, купувати; (про майно) наживати, нагромаджувати, накопичувати
Наважуватися, зважуватися, відважуватися, насмілюватися, осмілюватися, набиратися духу, збиратися з силою, мати сміливість
Наголошувати, (про думку) підкреслювати, акцентувати
Нагороджувати, винагороджувати, давати нагорбду, преміювати
Націоналізувати, (про майно) удержавлювати, ви-власнювати
Обладнувати, ладнати, облагороджувати; (про цех) устатковувати; (про житло) опоряджати, обставляти
Обліковувати, обчислювати, обраховувати, підрахбву-вати, лічити
Обробляти, (про тему) розробляти, опрацьовувати, працювати; (остаточно) довершувати, удосконалювати
Опублікбвувати, публікувати; (про книжки) друкувати, видавати; (про щось секретне) оприлюднувати
Організовувати, створювати, засновувати; влаштовувати; (про свято) справляти, обряджати; (про людей) згуртовувати, об'єднувати; (про ресурси) мобілізувати; (про стосунки) налагоджувати, впорядковувати
Перевершувати, (славою) затьмарювати, перевищувати, лишати позаду; (рекорд) перекривати, побивати; (план) перевикбнувати
Підкреслювати, (у викладі) наголошувати, акцентувати, робити акцент (наголос), вирізняти, виокремлювати Повідомляти, сповіщати, давати знати, доводити до відома, рапортувати; (про що) звітувати, доповідати
Порівнювати, (з чим) зіставляти, проводити паралель; (до кого) прирівнювати, рівняти, приміряти, ототожнювати
Порушувати, (про наказ) не додержувати; (про закон) переступати; (про істину) перекручувати, викривляти, спотворювати; (про зв'язок) переривати; (про клопотання) звертатися; (про думку) збуджувати, викликати
Посідати, (що) мати, володіти; (про владу) діставати; (про місце) займати; (про посаду) обіймати
Поширювати, розпросторювати, розширювати; (про досвід) популяризувати, пропагувати
Приймати, (з рук) брати; (вимоги) погоджуватися; (про програму) схвалювати, затверджувати; (про закон) ухвалювати; (про присягу) давати, складати, приносити
Радити, давати раду (пораду), консультувати; (над чим) радитися; (у скруті) вживати заходів
Реабілітувати, поновлювати репутацію, повертати права; (на суді) виправдувати
Ремонтувати, лагодити, направляти, рихтувати, усувати дефекти, виправляти пошкодження
Слідкувати, стежити; (за чим) наглядати; (що) спостерігати
Спотворювати, (риси) викривляти; (про мову) калічити, нівечити, псувати; (про зміст) перекручувати
Сприяти, слугувати, йти назустріч; (чому) позитивно впливати Твердити, заявляти, стверджувати, висловлювати думку; (те саме) повторювати , Тривожити, (кого) непокоїти, бентежити, зворушувати, хвилювати, викликати тривогу; (чим) турбувати, завг давати клбпоту
Трактувати, тлумачити, витлумачувати Універсальний, всеосяжний; (про хист) всебічний, різнобічний Унікальний, один-єдиний, неповторний, непере-вершений; небачений, нечуваний, рідкісний, винятковий

Особливості слововживання

Дієслово бути в усіх особах однини й множини має форму є: Для нього є обов'язком додержуватися правил етикету. Зазвичай зв'язка, виражена дієсловом бути в теперішньому часі, пропускається. Нормативними є речення:
Я держслужбовець.
Вона розумна, толерантна, відверта.
Він мені родич.
Усвідомивши свою провину, ви неодмінно маєте вибачитися. Це можна зробити за допомоги таких фраз:
Вибачте мені
Пробачте мені
Простіть мені
Даруйте мені
Я перепрошую
Я вибачаюся казати не можна, бо частка -ся означає себе, отже, виходить, що людина вибачає саму себе.

Виголошувати

оголошувати
проголошувати


доповідь
вирок
єдність

думки
війну
закон

монолог
наказ
незалежність

тост
подяку
рівність


порядок
свободу слова


денний
свої думки


рішення



відкривати -

відчиняти

розгортати


т воду
браму
зошит

газ
валізу
книгу

душу
вікно
нотатник

кредит
ворота


нову крамницю
двері


рахунок
кватирку


семафор
шафу


спартакіаду



хімічну речовину





домагатися
добиватися
досягти


волі

високих

мети

згоди
урожаїв
значної

прав
завершення
майстерності

поліпшення
будівництва
результатів

успішності
роззброєнь


роботи
слова від


свого
когось


завдавати


задавати


болю

гарту

втрат (втрати)

жару

жалю

завдання

клопоту

задачу

мук (муки)

перцю

неприємності

тон

нудьги

урок

поразки



прикрості



скорботи



смутку



страху



суму



туги



турботи



удару



шкоди




зазнавати




горя



експлуатації



заборони



зневаги



лиха



нападу



нещастя



поразки



приниження



розчарування




запроваджувати -

в господарстві
машини
в життя
в практику
кредитно-модульну
систему
навчання
семигодинний
робочий день

впроваджувати -

економічні
реформи
механізоване
доїння
посіви викоко-врожайних
культур

втілювати

задум
ідею
мрію


засвоювати

звичаї
ліки
правила
справу
таблицю множення
-
освоювати

досягнення
передового досвіду
землі
асигновані кошти
суміжні професії
сучасну техніку
тему


зумовлювати

знання зумовлюють
успіх вченого
-
обумовлювати

чимось свою
роботу
угоду певним
терміном


неописаний -

неописане
майно
не описаний -

ще ніким не
описана подія
неописаний

неописанна
врода


оснований (на чому)

на праці
на успіхах


Заснований

колегія, заснована для
дітей
заснована в XI ст.
засноване місто




погіршати

(змінитися на гірше)
погіршали новини
погіршало здоров'я

погіршити

(зробити щось гіршим)
життя
становище людей
якість продукції


поширювати

діяльність
досвід
знання

розповсюджувати

запрошення
квитки
книжки
листівки


поширений

засіб
жанр
речення





Запам'ятайте!

Російський вислів получить широкое распространение слід перекладати не потворною калькою отримати широке розповсюдження, а справжнім українським відповідником набути великого поширення.

Привласнювати -

землю
майно
чиюсь ідею
чужу працю

присвоювати

почесне звання
звання полковника


страхувати -

гімнаста
життя
майно від пожежі
монтажника

штрафувати

водія за порушення
правил дорожнього
руху



складати

вирок
документи
доповідь
контракт
рівняння
угоду
уявлення
ціну
становити


виняток економічний ефект
становить
це не становить
великих труднощів
рівень інфляції
становить 25%




Запам'ятайте!
Висловлюючи власний погляд, слід послуговуватися такими мовними зворотами
На мій погляд
На мою думку
На моє переконання
Я переконаний, що
Російський вислів я считаю у значенні висловлення власного погляду не можна перекладати я рахую


Правильно
заохочувальні заходи організаційний відділ копіювальні прилади завод, що виробляє машини провідний спеціаліст доповідач керівник відділу органи контролю співробітник, який просить поради


Неправильно
заохочуючі заходи організуючий відділ копіюючі прилади завод, виробляючий машини ведучий спеціаліст виступаючий керуючий відділом контролюючі органи співробітник, просячий поради

Рід

чоловічий

жіночий

середній

спільний

нульове закінчення і чисту основу на приголосний: дім, стіл
закінчення
- о: батько

закінчення
- а(-я) або основу на приголосний: душа, пісня, галузь

закінчення на –о, -е, -а(-я):

у початковій формі мають

Визначення роду абревіатур

відмінювані

невідмінювані

у часткових абревіатурах

у часткових і повних абревіатурах


на основі іменника, що входить до абревіатури: медсестра

на основі морфологічного оформлення: профком (основа приголосний чоловічого роду); загс

на основі стрижневого слова:
ООН (Організація – жіночого роду)

Закінчення іменників чоловічого роду
в родовому відмінку однини

- а, (- я)

- у, (- ю)

Примітка: У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: акта(документ) – акту(дія), апарата (прилад) – апарату(установа), блока(частина споруди, машини) – блоку(об’єднання держав).

назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети, явища: учителя, Андрія, Вітра

назви населених пунктів: Києва, Харкова, Миргорода, але: Кривого рогу, Червоного Яру

географічні назви з наголосом на закінченні або з суфіксами –ов-, -ев- (-єв-), -ин-(-їн-): Дністра, Псла, Теретева, Пирятина

назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, ясеня

назви речовин, матеріалу: азоту, меду, напою, водню, граніту, кисню, піску, спирту, але: хліба

назви збірних понять, будівель, споруд, пиміщень, їх частин: заводу, каналу, коридору, вокзалу, поверху, але: гаража, карниза

назви установ, закладів, організацій: інституту, профкому, банку, університету, комітету

назви явищ природи, місця, простору: морозу, інею, граду, краю, лісу

назви почуттів, процесів, станів, властивостей, ознак, суспільних явищ, загальних і абстрактних понять: бою, страху, грипу, інтересу, конфлікту, принципу

терміни українського та іншомовного походження: сектора, атома, трикутника, відмінка, але: виду, роду, складу, способу

назви грошових знаків, числові назви: карбованця, долара, мільйона

назви мір, днів, місяців: метра, четверга, січня, тижня

назви предметів, машин і їхніх деталей: автомобіля, комбайна, дизеля, мотора, поршня

назви ігор, танців: футболу, вальсу, тенісу, хокею, але: гопака, козака

назви річок, крім тих, що мають наголос на закінчення, а також озер, гір, островів, країв, областей: Бугу, Світязю, Донбасу, Криму, Уралу, Сахаліну, Афганістану, Ірану

складні безсуфіксні слова (крім назв істот), префіксальні іменники із різними значеннями, крім назв істот: світогляду, рукопису, родоводу, заробітку, побуту

Недоконаний вид

Доконаний вид

від дієслівної основи теперішнього часу за допомоги суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): співати співають, співаючи; лежати лежать, лежачи

від основи інфінітива за допомоги суфіксів -ши, -вши: привезти привізши, проспівати проспівавши

від основи інфінітива за
допомоги
суфіксів -т-, -н-,
-єн-: писати
написаний


від основи інфінітива за допомоги суфікса -л-: помолодіти помолоді-
лий

від основи теперішнього часу за допомоги суфіксів -уч- (-юч-), -ач-(-яч-): бажати бажаючий


минулого часу

теперішнього часу

Пасивні

Активні

1. У III особі множини мають закінчення |ать|, | ять |
2. В особових закінченнях мають голосний [й]


1. У III особі множини мають закінчення |уть|, |ють|
2. В особових закінченнях мають голосний [є]

Поділ дієслів на дієвідміни

( дієвідміна

(( дієвідміна

інфінітив
дієприслівник
безособові форми
на -но, -то


особові родові форми
дієприкметник

змінні

незмінні

Дієслівні форми

неозначені займенники, утворені за допомоги префіксів і суфіксів (часток) будь-, -будь, -небудь, хтозна-, -бозна-,
казна-ібудь-
хто, що-небудь,
хтозна-хто,
казна-що


прийменник, що вживається при заперечних чи неозначених займенниках, розділяє їх: де в чому, хтозна з ким, ні при кому


Правопис займеників

утворені за допомоги префіксів (часток) сь, де, що, аби, ані: хтось, деякі, щось, абикого, аніхто


з прийменниками: з ним, наді мною

неозначені,
заперечні: деякі,
ніхто

разом

окремо

через дефіз

Займенники співвідносяться

з іменниками:
я, себе, що,
ніхто, хтось,
якийсь

з прикметниками:
мій, ваш, сам, який,
якийсь, який-не-
будь, котрий, нічий

з числівниками: скільки, стільки, ніскільки


парні, складні предмети: ворота, перила, щипці;

речовину, матеріал: дрова,вершки;

ігри, обряди, часові поняття: шахи, канікули;

окремі географічні назви: Карпати, Суми, Ромни;

не визначені чітко грошові поняття: кошти, гроші, фінанси, ресурси;

залишки речовини: висівки, об’їдки;

дії, процеси, емоції, обряди, звичаї: проводи, переживання, радощі, іменини, оглядини



- з абстрактним значенням:
любов, сум;

- збірні: жіноцтво, студентство;

власні назви:
Дніпро, Кривий Ріг, Микола, Єлизавета;

- з речовинним значенням:
фосфор, пісок, срібло;

- назви деяких овочів, ягід:
смородина, хрін.


лише в множині

іменники

двох та більше предметів або предмета парної чи симетричної будови: столи, документи, ножиці

лише в однині

іменники

окремого предмета або неподільної сукупності: заява, студентство

однина

множина

Число

ІV

ІІІ

ІІ

I

жіночого, чоловічого та спільного роду на –а(-я): пільга, листоноша, Микола, суддя

чоловічого роду на –о або з основою на приголосний; середнього роду на –о, -е, -а(-я): Дніпро, серце, баланс, аркуш

множинні іменники: окуляри, курси, Черкаси

незмінювані іменники: депо, журі, меню, ООН

іменники, що мають форму прикметників, дієприкметників: черговий, пальне, учений

середнього роду на –а(-я) із суфіксами -ат-(-ят-), -ен- у відмінюванні: курча, ім’я

жіночого роду з основою на приголосний і слово мати: відомість, доповідь

Тверда – чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи: з основою на -р, -ер, -ір, -ор, - ур, -ир, з наголошеними –ар, -ер, -ир; чоловічого і середнього роду на –о;
М’яка – чоловічого роду з кінцевим мяким приголосним основи; з основою на ненаголошені –ар, -ир; середнього роду на –е, -а(-я);
Мішана – чоловічого роду з кінцевим шиплячим основи; назви професій на –яр; середнього роду на –е після шиплячих

Тверда – з основою на твердий приголосний: закінчення –а: дорога;
М’яка – з основою на мякий приголосний: закінчення –а(-я): зоря;
Мішана – з основою на шиплячий: закінчення –а: межа

іменники

група

поза відмінами

належать до відміни

відміна

Іменники










Приложенные файлы

  • doc 15889402
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий