11 Правець

МетодичнA рекомендаціЯ
для позааудиторної самостійної Роботи студентів
з Навчальної дисципліни «Медсестринство при інфекційних хворобах»


Тема: Медсестринський процес при правці

Спеціальність: «Сестринська справа»
Семестр: VІ
Кількість навчальних годин: 2

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:



2. Навчальні цілі:
Ознайомиться із етіологією, епідеміологією, медсестринським процесом, принципами профілактики

3.МАТЕРІАЛИ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

3.1. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни
Знати
Вміти

Мікробіологія
1. морфологію збудників
2. фізіологію збудників
3. стійкість збудників у зовнішньому середовищі
4. Порядок здійснення вакцинації



Сестринська справа
Виконання різних ін’єкцій

Спостереження за станом пацієнта


1. В/м ін’єкції
2. П/ш ін’єкції

1. Вимірюванн Т тіла
2. Підрахунок пульсу
3. Підрахунок частоти дихання


3.2. Зміст теми
Правець (Tetanus) – гостра хвороба з групи ранових інфекцій, характеризується ураженням центральної нервової системи екзотоксином збудника з постійним тонічним напруженням скелетних м'язів і періодичними генералізованими судомами
Етіологія.
Збудник – Clostridium tetani – відносно велика грам-позитивна рухлива паличка, анаероб. Збудник існує у вегетативній і споровій формах.
Вегетативні форми мікроба – малостійкі, чутливі до високої температури, кисню, сонячного світла, антисептиків, дезрозчинів, але в глибоких шарах вологого грунту з великою кількістю перегною можуть не лише зберігатися, а й розмножуватися. Спори – дуже стійкі до фізичних і хімічних факторів, десятками років зберігаються у грунті. В умовах організму при анаеробіозі із спор утворюються вегетативні форми, які при розмноженні виділяють нейротропний екзотоксин, що за силою дії поступається лише токсину ботулізму; він містить ушкоджувальні чинники: тетаноспазмін (з агресивною тропністю до ЦНС) і тетанолізин (що спричиняє гемоліз еритроцитів і має кардіотоксичні властивості)
Епідеміологія:
Не контагіозна інфекція: від хворого до здорового хвороба не передається без порушення цілості шкірних і слизових покривів.
Джерело збудника – свійські і дикі травоїдні тварини, гризуни, птахи і люди (їх фекаліями інфікується грунт)
Механізм передачі - рановий (коли при пораненнях, опіках, пролежнях, відмороженнях, електротравмах в рану попадають спори або вегетативні форми збудника)- контактний
Шляхи передачі інфекції – травматичний, парентеральний, із зараженням через ушкоджені шкірні покриви і слизові оболонки (рани, ін'єкції, операції, аборти та інш) Сприйнятливість людей до хвороби висока, частіше хворіють сільські мешканці (до 85 %: "хвороба босих ніг"), військові під час воєнних дій, наркомани, чоловіки
Класифікація.
За механізмом зараження:
травматичний (рановий)
на грунті запальних процесів (найчастіше в середньому вусі)
криптогенний (вогнище невідоме)
За ступенем поширеності судом :
генералізований
місцевий:
локалізований
лицевий паралітичний правець Розе
головний правець Бруннера (цефалічний)
За тяжкістю:
легкий
середньої тяжкості
тяжкий
дуже тяжкий (блискавичний)
За перебігом:
блискавичний (до 1 доби)
гострий
підгострий
хронічний (рецидивуючий)
Медсестринський процес.
І Етап. Медсестринське обстеження.
Скарги пацієнта
тягнучий біль, печія в ділянці рани
посіпування прилеглих м'язів біля рани
пітливість
підвищення температури
головний біль
підвищена дратівливість
біль у ділянці нижньої щелепи
неприємні відчуття у жувальних м'язах
утруднене відкривання рота
утруднене ковтання
утруднене дихання
інтенсивний біль в м'язах живота, спини, кінцівок
судоми в різних групах м'язів
Анамнестичні дані:
інкубаційний період від 1 -14 днів до 2 місяців
початок хвороби здебільшого поступовий: біль і скутість рухів нижньої щелепи, м'язів живота і спини, головний біль, утруднене ковтання
тризм ("щелепа на замок")
"сардонічна усмішка" – усмішка разом із плачем)
на фоні наростаючої ригідності поява різної інтенсивності та послідовності спазмів м'язів, що починається від потилиці і поширюється у несхідному порядку – шия, спина, живіт, кінцівки
порушення акту ковтання
поява і наростання судомів в першу чергу м'язів спини, живота, литкових м'язів (опістотонус)
судоми болючі, наростає їх частота і тривалість
утруднене сечовиділення й випорожнення
приблизно через 10 днів судомні напади рідшають
виздоровлення протягом 1 місяця
Об'єктивно:
t тіла спочатку в межах норми, пізніше значно підвищується
тахікардія, лабільна гіпертензія
свідомість і психіка збережені, безсоння
ригідність м'язів нижньої щелепи, обличчя, м'язів живота, спини
тонічне напруження і судомне скорочення жувальних м'язів, яке утруднює відкривання рота
тривале скорочення лицевих м'язів (лоб в зморшках, брови і крила носа підведені, очі прищулені, рот розтягнутий)
генералізована ригідність м'язів
виражене тонічне скорочення різних м'язів, живіт твердий, як дошка
скорочення м'язів-розгиначів зумовлює вигнуте положення із закинутою назад головою, опираючись тільки на п'яти і потилицю
посилення судом у разі дотику, світлових, звукових та інших подразнень
ІІ етап. Медсестринська діагностика
Медсестринський діагноз залежить від клінічної форми:
ригідність і болі м'язів нижньої щелепи (тризм)
судомне скорочення лицевих м'язів ("сардонічна усмішка")
судоми м'язів спини, живота, литкових, опістотонус
порушення дихання
гарячка, пітливість
закрепи, затримка сечовипускання
ІІІ етап. Планування медсестринських втручань.
Взяття інфікованого матеріалу для специфічних лабораторних досліджень
2. Вирішення проблем та потреб пацієнта
3. Виконання лікарських призначень
Вирішення супутніх проблем пацієнта
Навчання пацієнта і його оточуючих санітарно-гігієнічним правилам та надання само- та взаємодопомоги
ІУ етап. Реалізація плану медсестринських втручань
Взяття мазка з рани для бактероскопії та посіву вмісту рани на відповідні поживні середовища. Токсин у досліджуваному матеріалі виявляється біопробою на білих мишах. Для виявлення правцевого токсину в посівах застосовують РАГА
2.1. Створення пацієнтові належних комфортних умов: встановлення цілодобового постійного спостереження з оптимальними умовами для догляду і лікування
2.2.Обмеження дії зовнішніх подразників біля ліжка пацієнта (затемнене приміщення, м'яке ліжко, постійний доступ свіжого повітря, у персонала м'яке взуття, уникнення зайвих рухів при годуванні, догляді, процедурах)
2.3. Цілодобовий контроль за самопочуттям та об'єктивним станом пацієнта; вимірювання температури тіла, пульсу, АТ, спостереження за диханням
2.4. Відсмоктування слизу з рота, носоглотки у разі виникнення судом
2.5. Якщо ковтання не порушено, годування пацієнта природним шляхом обов'язково з допомогою медсестри. Коли ковтання порушено, годування пацієнта проводиться через зонд, їжа рідка, протерта, багата білками, жирами, вуглеводами; в крайніх випадках – живлення парентеральне
2.6. Застосування грілки та катетера – при затримці сечовипускання
2.7. Постановка очисної клізми при закрепах
2.8. Догляд за шкірою при підвищеній пітливості (обережні сухі обтирання, переодягання). Профілактика пролежнів
3. Виконання лікарських призначень
3.1. Обов'язкова ревізія і хірургічна обробка рани навіть тоді, коли первинна обробка рани була вже проведена або рана загоюється
3.2. Здійснення специфічного етіотропного лікування (в/м за Безредко протиправцева коняча сироватка або антиправцевий імуноглобулін, правцевий анатоксин для нейтралізації токсину)
3.3. Патогенетичне лікування: літична суміш (аміназин, промедол, скополамін, димедрол), діазепам, в тяжких випадках судом – міорелаксанти (тубокурарин , панкуроній, диплацин), барбікутурати, седуксен, серцеві, гіпотензивні
3.4.Трахеостомія або інтубація з штучною вентиляцією легень (при відповідних показах-наростанні дихальної недостатності)
3.5. При гіпертермії – через зонд в шлунок вводити розчин анальгіну
3.6. Для профілактики вторинної інфекції – бензинлпеніцилін, тетрациклін, левоміцетин
4. Вирішення супутніх проблем пацієнта
Навчання пацієнта та його оточуючих правилам запобігання травматизму та правилам первинної обробки рани при різних ушкодженнях шкіри та ін.
У етап. Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція.
покращення загального стану та самопочуття пацієнта (нормалізація t тіла, пульсу, АТ, нормалізація сну
зменшення і зникнення тонічного напруження м'язів, судом
нормалізація сечовиділення, стільця
виявлення та оцінка нових проблем пацієнта (можливих ускладнень – пневмонії, інфаркту міокарда, розривів м'язів і сухожилків, вивихів, переломів кісток) з відповідною корекцією м/с втручань
Профілактика.
Неспецифічна
Запобігання травматизму в побуті і на виробництві
Первинна обробка рани
Якісна стерилізація медичного інструментарію
Дотримання асептики під час медичних маніпуляцій і хірургічних операцій, пологів
Санітарно-освітня робота щодо правця, кримінальних абортів, пологів в антисанітарних умовах, недбальства до отриманих ран і травм
Специфічна
Планова
АКДП (адсорбована кашлюково-дифтерійно-правцева вакцина) 3,4,5,-18 міс; 6 р., 11,14,18 р. АДП і через кожні 10 років (АП), або (АДП-М)
Екстрена
При будь-яких травмах, відмороженнях, опіках, укусах, позалікарняних абортах і пологах і ранах з порушенням цілосності шкіри і слизових оболонок:
Ретельне обмивання мильною водою та перекисом водню та хірургічна обробка рани
Щеплення особам – АП – 0,5 мл
Не прищепленим особам – протиправцева сироватка, але краще людський протиправцевий імуноглобулін і людський правцевий анатоксин

3.3. Рекомендована література:
Основна
1. М.А. Андрейчин. Медсестринство при інфекційних хворобах. Тернопіль. Укрмедкнига . 2002. С. 338-350
2. Чорновіл А.В. Клінічне медсестринство в інфектології. К.: Здоров’я 2002. С. 371-377

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми «Медсестринський процес при правці»


Основні завдання
Вказівки
Відповіді


Вивчити:
Збудника



Епідеміологію





Медсестринський процес












Профілактика




Морфологію.
Фізіологію
Екологію


Резервуар збудника
Шляхи передачі
Фактори передачі


значення даних анамнезу, медсестринського об’єктивного обстеження
визначення проблем пацієнта
встановлення медсестринського діагнозу
значення планування та реалізації медсестринських втручань.
заходи зі специфічної лабораторної діагностики.
догляд за хворими
виконання лікарських призначень зі специфічної та неспецифічної терапії

Планові щеплення
Екстрена профілактика






Матеріали для самоконтролю:
Питання для самоконтролю
Вкажіть збудника правця?
Як передається захворювання?
Хто частіше хворіє на правець?
Які проблеми пацієнтів при правці?
Які напрямки догляду за хворими?
Які основні напрямки профілактики?

Тести для самоконтролю
Збудник правця:
А. Клостридії.
В. Шигели.
С. Віруси.
Д. Рикетсії.
Е. Вібріони.

Шляхи передачі правця:
А. Харчовий.
В. Повітряни-краплиинний.
С. Раневий.
Д. Трансплацентарний
Е. Трансмісивний.

При правці уражається:
А.Травна система.
В. Нервова система.
С. Серцево-судинна система.
Д. Дихальна система.
Е. Видільна система.

Для планової профілатики правця використовують:
А. Протиправцевий анатоксин.
В. Протиправцеву сироватку.
С. Вакцину АКДП
Д. Протиправцевий імуноглобулін.
Е. Первинну хірургічну обробку рани.

З якого віку здійснюють планову вакцинацію проти правця:
А. З 12 міс.
В. З 3 міс.
С. З першого дня народження.
Д. З 2 років.
Е. З 3 дня після народження


Еталони відповідей:
1А, 2С, 3В, 4С, 5В


Підготував викладач: Бондар Ю.М.







Заголовок 1 Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 15887841
    Размер файла: 126 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий