unprotected-SEp


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
Допущено
Міністерством
аграрної
політики
України
підручник
вищих
аграрних
освіти
IV
рівнів
акредитації
спеціальності
Ветеринарна
медицина
619:616.9
Рецензенти
зав
кафедрою
заразних
хвороб
вет
санітарної
тизи
Луганського
Руденко
зоотології
Ǵитомирського
вет
наук
Галатюк
Каришева А. Ф. Спеціальна епізоотологія
Підручник
Вища
освіта
2002. 703
966-8081-00-5
Описано
основні
захворювання
видів
сільськогосподар
тварин
птиці
хутрових
звірів
риб
Наведено
відомос
заходи
боротьби
інфекціями
тропічних
країн
умови
існуючих
міжнародних
язків
становлять
велику
загрозу
європейських
Матеріал
хвороби
викладено
схемою
включає
поширення
міру
екологічної
економічної
безпеки
характеристику
збудника
патогенез
ознаки
особливості
перебігу
хвороби
патологоанатомічні
зміни
діагностику
диференціальну
діагности
хвороби
лікування
тварин
Особливу
увагу
приділено
рекомендаціям
ктивних
економічно
обґрунтованих
засобів
профілактики
кційних
захворювань
умов
різнобічного
ведення
тваринництва
сучасних
лікарських
дезінфекційних
препаратів
матеріли
викладено
урахуванням
Законодавства
України
ветеринарну
медицину
(1999),
інструкцій
настанов
нормативних
документів
були
прийняті
країні
1991
студентів
вищих
аграрних
закладів
освіти
IV
рівнів
спеціальності
Ветеринарна
медицина
.
корисним
слухачам
працівникам
служби
ветеринарної
медицини
48.73
966-8081-00-5

Каришева
Гриф
надано
Міністерством
рної
політики
України
лист
18-13/517
22.06.2001
Обслуговування
тваринництва
умовах
приватних
господарств
докорінно
форми
методи
ветеринарних
існували
потребує
перебудови
тільки
професій
них
прийомів
психології
працівників
Тому
формуванні
лікаря
ветеринарної
медицини
особливого
набувають
такі
основоположні
дисципліни
епізоотологія
інфекційні
вичерпні
знання
про
надійні
сис
протиепізоотичного
тваринництва
незалежно
фор
власності
одержання
високоякісної
продукції
безпечної
споживача
навколишнього
середовища
від
заразних
хвороб
лікарі
ветеринарної
медицини
перебувають
передо
вих
рубежах
своєчасно
розпізнавати
інфек
ційну
хворобу
найраціональніші
шляхи
профілактики
ліквідації
правильно
орієнтуватись
виборі
найефективніших
біо
логічних
лікарських
препаратів
того
повинні
вміти
власноруч
виконувати
необхідні
лікарські
маніпуляції
оброб
наданням
індивідуальної
допомоги
проведенням
діагностичних
профілактичних
Сподіваюся
підручник
Спеціальна
епізоотологія
професійним
помічником
ринарної
медицини
всім
працівникам
ветеринарного
про
для
Африканському
Азійському
континентах
хвороба
реєструється
54
тварин
часто
набуває
епізоотичного
поширення
ситуація
щодо
сибірки
досить
складна
язана
наяв
ністю
неблагополучних
тварин
потенційну
загрозу
відносно
появи
хвороби
серед
тварин
людей
Завірюха
, 2001).
Боротьба
сибіркою
потребує
значних
коштів
карантинно
обмежувальних
лікувальних
заходів
виникнення
хвороби
щорічних
запобіжних
сприйнятливих
тварин
організацію
ветеринарно
санітарних
заходів
осередках
Збудник
хвороби
Bacillus anthracis
нерухома
грам
позитивна
аеробна
спороутворювальна
паличка
(58)
(11,5)
мкм
Вегетативна
антраксової
бацили
метиленовим
синім
фуксином
Ціля
псули

Романовським

Гімза
крові
органів
гиблих
бацили
розміщені
поодиноко
попарно
або
короткими
ланцюжками
2 4
паличок
прямими
різко
обруба
ними
кінцями
оточені
середовищах
бацили
утворюють
ланцюжки
Характерною
бливістю
спороутворення
Спори
овальну
кулясту
утворюються
розтятих
трупах
зовнішньому
середовищі
умов
обов
язкового
кисню
ператури
15 42
організмі
хворої
нерозтятому
спори
утворюються
Бацили
сибірки
добре
культивуються
аеробних
умовах
звичайних
середовищах
35
= 27,6.
температури
12
понад
43
бацил
припиняється
чашках
Петрі
через
16 24
год
висівання
патологічного
утворюються
сірувато
білі
колонії
R-
форми
характерними
виростами

локонами
пери
стало
приводом
антраксовим
колоніям
назву
голова
вирощуванні
середовищах
пеніциліном
цили
набувають
форми
при
ланцюжок
перлинового
намиста
якого
враховують
установлення
бульйоні
антраксові
бацили
ростуть
ватних
пластівців
через
випадають
пробірки
желатині
ходом
уколу
через
2 5
утворюється
білуватий
стрижень
від
якого
відгалужуються
ніжні
верхніх
середовища
порівняно
нижчими
кров
яному
агарі
бацили
відміну
від
антракоїдних
псевдоантракоїдних
сапрофі
утворюють
гемолізу
форма
антраксової
бацили
стійка
впливу
різних
хімічних
нерозтятому
літньої
бацили
через
1 3

через
декілька
годин
висушених
мазках
бацили
вірулентними
20
діб
воді

60
діб
нагріванні
55
антраксова
руйнується
через
40
65
5
2 4
80

через
1
24
бацили
лишаються
12
10,6
24
доби
130 ... 180

годин
Сонячне
випромінювання
вбиває
бацили
вологому
через
14
год
8
год
противагу
цьому
спори
антраксової
палички
надзвичайно
стійкі
зовнішньому
середовищі
десятиліттями
ґрунті
воді
резистентні
висушування
Сухий
жар
вби
140
лише
через
3
год
ятіння

через
40 60
сонячне
випромінювання

через
2 5
Спори
дубінні
висушуванні
Епізоотологія
хвороби
сибірку
частіше
захворюють
вівці
рогата
коні
північні
олені
Сприйнятливі
хвороби
дикі
лисиці
леви
пантери
Малочутливими
буйволи
верблюди
Собаки
птиця
сибірки
лабораторних
заражаються
морські
кролі
Джерелом
нішнє
середовище
янистою
рідиною
фекаліями
ком
безліч
бацил
Особливо
небезпечними
несвоє
неправильно
прибрані
розтяті
загиблих
від
їхні
шкіра
шерсть
щетина
роги
зумовлюють
контамінацію
спорами
пасовищ
водопоїв
формування
осередків
сибірки
птахи
можуть
переносити
частини
інфікованого
значні
сприяти
Собаки
здатні
заносити
безпосередньо
територію
господарств
Небезпечними
осередками
старі
забуті
захоронення
від
тварин
звідки
виноситися
поверхню
ґрунту
весняного
паводку
виникнення
взимку
бути
зібране
неблагопо
пасовищ
Спори
сибірки
можуть
виноситися
поверхню
під
час
ліоративних
будівельних
інших
робіт
місцях
захоронень
Значну
небезпеку
незнезаражені
корми
добрива
тваринного
походження
стічні
води
ясокомбінатів
шкіропереробних
заводів
Переносниками
зараження
тварин
здебільшого
відбувається
корму
забрудненої
комахами
значно
рідше
вди
для
ханні
пилу
сибірки
Свині
заражаються
риючись
ґрун
неблагополучних
сибірки
пасовищах
ясоїдні
хижа
інфікуються
поїданні
тварин
Після
тварини
залишаються
бацилоносіями
тому
утри
здоровими
тваринами
призводить
сибірки
характерна
стаціонарність
осередків
зумовлю
тривалим
збереженням
весняно
літня
збільшенням
забруд
неними
спорами
пасовищами
також
кровосисними
жалкими
комахами
Вірогідність
виникнення
захворювань
значно
засуху
коли
зелених
кормів
змушує
тварин
поїда
рослини
разом
можуть
знаходитися
Взимку
хвороба
виникає
разі
згодовування
раніше
мінованих
сибірковими
спорами
кормів
сіна
соломи
Патогенез. Після проникнення
організм
чутливої
тварини
сибірки
потрапляє
систему
швидко
розмножу
заноситься
лімфовузли
проникає
кров
розносить
всьому
організму
головним
чином
селезінці
легенях
бацили
сибірки
розмножуються
елементах
лімфоїдно
макрофагальної
системи
захисні
виробляють
ендотоксини
паралізують
фагоцитарну
діяльність
ретикулоендотеліальної
цього
кров
зумовлюючи
інтокси
септицемію
загибель
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
доби
хвороби

блискавичний
надгострий
гострий
підгострий
хронічний
Розрізняють
септичну
карбункульозну
ангінозну
форми
хвороби
хвороби
зустрічається
овець
великої
худоби
захворює
раптово
землю
швидко
ознаками
Якщо
затягується
спостерігається
підви
температури
прискорення
пульсу
дихання
слизових
оболонок
носового
ротового
отворів
кров
яниста
піна

кров
темного
кольору
Хвора
збуджена
скрегоче
потім
рап
землю
гине
виявленням
судом
хворо
від
кількох
хвилин
годин
Гострий
перебіг
хвороби
супроводжується
підвищенням
ператури
тіла
41 42
сильним
ознобом
прискоренням
пульсу
дихання
ціанозом
оболонок
рота
носа
пригніченням
спрагою
занепокоєнням
судомними
скороченнями
окремих
відмовляється
приймати
великої
рогатої
худоби
припиняється
лактація
кишечник
спостері
або
проноси
рідкий
домішкою
крові
кров
яниста
агональному
носової
порожнин
кров
яниста
піна
прямої
кишки

кров
темного
льору
хвороби
2 3
явищами
коней
гарячка
слизових
коліки
язовий
Сеча
кров
янистою
рідкими
домішкою
агональній
стадії
визначають
судоми
кров
янисті
виділення
природних
отворів
асфіксія
овець
захворювання
септимеції
Підгострий
перебіг
великої
рогатої
худоби
такі
ознаки
гострий
але
чітко
виражені
можуть
періодично
зникати
різних
ділянках
розлиті
Хвороба
затягується
5 8
завжди
закінчується
беллю
Хронічний
перебіг
хвороби
зустрічається
від
інших
видів
тварин
проходить
вигляді
ангіни
ділянці
глот
супроводжується
незначним
набряком
утрудненням
при
2 3
виявляється
лише
вимушеного
огляду
Септична
сибірки
може
відразу
після
дуже
або
після
проникнення
організм
значної
кількості
високовірулентного
збудника
Септична
форма
блискавичний
перебіг
хвороби
загибель
впро
кількох
перших
годин
Здебільшого
септична
виявля
різкого
пригнічення
захисних
ганізму
розвитку
септицемії
інтоксикації
організму
форма
сибірки
супроводжується
появою
ділянці
черева
мошонки
під
щелепами
гарячих
пальних
набряків
швидко
збільшуються
розмірах
згодом
стають
холодними
твердими
безболісними
починаючи
ділянки
чорніє
некротизується
утворенням
виразок
нерів
ними
краями
слизовій
оболонці
піднебіння
внутрішньої
поверхні
куряче
яких
кольору
реєструється
коней
місцевостях
Кишкова
сибірки
характеризується
високою
темпера
розладом
функцій
травного
коліки
пронос
сибірки
перебігає
вигляді
пневмонії
гост
Ангінозна
сибірки
буває
супроводжується
явищами
хронічного
фарингіту
часто
клінічного
прояву
Патологоанатомічні
Розтинати
при
сибір
забороняється
випадкового
розтину
виявля
характерні
патологоанатомічні
зміни
виражені
для
повільнішим
був
хвороби
швидко
розкладається
Трупне
задубіння
виражене
вираже
дуже
природних
отворів
виділяється
піниста
кров
рідина
Кров
дьогтеподібна
чорно
червоного
кольору
підшкірній
язовій
клітковині
нирок
брижів
виявляються
інфільтрати
крововиливи
мають
червоний
консистенцію
черевній
грудній
порожнинах
навколосерцевій
сумці
значна
кількість
геморагічного
Селезінка
дьогтеподібної
консистен
ції
Лімфатичні
вузли
значно
збільшені
переповнені
темно
черво
кров
нирки
розмірі
переповнені
кров
пронизані
крововилива
Серце
переповнене
незгорнутою
кров
ендокарді
виявля
крововиливи
Слизова
оболонка
тонкого
кишечника
гіперемійована
вкрита
множинними
крово
виливами
особливо
ділянці
пейєрових
бляшок
фолікулів
при
ангінозній
формі
хвороби
патологоанатомічні
зміни
проявляються
геморагічною
інфільтрацією
підшкірної
клітковини
гортані
збільшенням
регіонарних
лімфовузлів
розрізі
мають
цегляно
червоний
іноді
маленькими
жовтуватими
некротичними
вкрапленнями
крупозно
дифтеритичними
нашаруваннями
мигдаликах
Діагноз
встановлюють
підставі
аналізу
епізоотич
клінічних
хвороби
патологоанатомічних
разі
випадкового
розтину
результатів
лаборатор
них
досліджень
лабораторію
дослідження
мазки
відібраної
поверхневих
вен
вуха
відразу
піс
оскільки
збудник
крові
незадовго
швидко
руйнується
під
розкладання
виготовляти
скельцях
більшої
товщини
них
можна
було
робити
посіви
середовища
здійсню
зараження
лабораторних
необхідності
боку
якому
шкіри
5
проведення
реакції
преципітації
разі
потреби
лабораторії
надсилають
вовну
шерсть
хутрову
сировину
виникненні
підозри
сибірку
під
час
розтин
припиняють
дослідження
правляють
селезінки
Від
свиней
лабораторію
правляють
заглоткові
підщелепові
лімфовузли
ділянки
сполучної
тканини
Бактеріологічна
матеріалу
сибірку
включає
мікроскопічні
посіви
живильні
середовища
ідентифікацію
виділеної
культури
зараження
лабораторних
мікроскопії
забарвлених
Грамом
мазків
крові
матеріалу
свіжого
бацили
виявляються
мікроскопом
коротких
обрізаними
паличок
коротких
2 4
капсулою
результатів
мікроскопічного
попередній
язково
бути
бактеріологічним
пептонний
пептонний
Петрі
якщо
під
мікроскопічного
наявність
випадку
також
язку
можливостей
вирощують
18 24
год
досліджу
оком
мікроскопа
бацил
колонії
кучерявими
колонії
відбирають
ідентифікації
проводять
середовищах
морфології
тесту
перлового
намиста
,
гемолітичної
також
результатів
досліджень
Зараження
лабораторних
патологічним
матеріалом
обов
язково
здійснюють
надходження
його
лабораторії
цього
10 %-
суспензію
патологічного
матеріалу
вводять
білим
0,1 0,2
двом
морським
дозі
0,5 1
лабораторних
спостері
3
зараження
досліджують
їхню
кров
паренхіматозні
органи
шкірної
несвіжого
матеріа
проводять
реакцією
Реакцію
компонентів
являється
преципітації
разі
комплекс
лаборато
імунофлуоресцентного
перлового
Діагноз
сибірку
вважається
установленим
разі
виділення
патологічного
властивостями
характерними
хоча
тварини
патологічного
матеріалу
культури
загибелі
органів
для
преципітації
гнильного
патологічно
встановлення
Диференціальна
Передбачає
необхідність
відріз
емкару
злоякісного
ентеротоксемії
виявляються
геморагічної
осередками
Драглеподібний
ділянці
гортані
геморагічною
інфільтрацією
Бактеріоло
гічними
овоїдна
газовому
стерігається
запальних
набряків
звук
анаеробами
ентеротоксемію
теріологічних
токсикологічних
мазків
крові
кровопаразитів
Лікування
Проводять
гіперімунною
протисибірковою
сироваткою
гаммаглобуліном
поєднанні
антибіотиками
біцилін
біоміцин
Сироватку
застосовують
для
дорослої
північних
оленів
верблюдів
100 200
овець
50 100
рекомендується
вводити
одне
саме
більш
20
випадках
після
попереднього
підігрівання
37 38
вводять
внут
рішньовенно
впродовж
наступних
8 12
год
знижується
вводять
лікувальній
повторно
карбункульозній
формі
сибірки
локалізації
інтраперитонеально
голод
коней
верблюдів
рогатої
північних
40 80
овець
20 40
тяжкого
хвороби
гаммаг
підігрівають
37 38
внутрішньовенно
язове
500
100
маси
4
год
(15 %-
)
1
15
3 5
канаміцин
(25 %-
один
5 10
діб
великій
рогатій
коням

2
100
2
50
свиням

2
50
маси
котам

0,1
1
маси
(20 %-
внутрішньом
язово
підшкірно
3 5

3 5
100
маси

1 2,5
50

1
10
Через
14
видужання
протисибірковою
вакциною
Імунітет
Після
природного
перехворювання
сибірку
рин
формується
стійкий
імунітет
імуні
проти
сибірки
вакцину
СТІ
Імунітет
утворюється
через
10
зберігається
впродовж
одного
після
введення
вакцини
для
профілактичних
вимушених
усіх
сільськогосподарських
тварин
проти
сибірки
застосовують
також
спорову
штаму
55.
Молодняк
лошат
вакцинують
3-
місячного

9-
місячного
віку
ревакцинують
через
6
Дорослих
один
раз
рік
завершальній
стадії
перебуває
апробація
вакцини
тракол
академіка
Вербицького
Забороняється
використання
протисибіркових
вакцин
одночасно
іншими
біологічними
хімічними
препаратами
Вимушені
проводяться
незалежно
від
наявності
інших
інфекційних
вакцинувати
виснаже
них
клінічно
хворих
тварин
підвищеною
температурою
останній
місяць
вагітності
Заходи
профілактики
боротьби
зага
ветеринарно
санітарні
заходи
профілактики
сибірки
неблагополучних
щодо
сибірки
пунктах
загрозливій
разі
підозри
захворювання
органі
проведення
щодо
зняття
Загальні
ветеринарно
санітарні
профілактики
сибірки
огородження
належ
ному
стані
скотомогильників
старих
захоронень
худоби
біотермічних
поховань
орга
скупчення
походження
рішньогосподарського
худоби
реалізації
яса
інших
людей
корм
тваринам
дозволу
ветеринарного
агрогідромеліоратив
розвідувальних
Заходи
неблагополучних
пунктах
території
Основою
протиепізоотичних
неблагополуч
них
осередках
здійснення
комплексу
ветеринарно
санітарних
ходів
профілактичних
тварин
Виявляються
облік
неблагополучні
пасовища
водопої
місця
чин
них
скотомогильників
біотермічних
окремих
похо
вань
Здійснюється
контроль
проведенням
робіт
ого
утримання
відповідному
випасання
використання
водних
джерел
для
поховань
місцях
розміщення
підприємств
заготі
сировини
пасовищ
місце
зараження
ваних
причин
Чітко
виконуються
санітарні
вимоги
щодо
своєчасно
прибирання
утилізації
Залежно
від
умов
епізоотичного
стану
неблагополуч
ного
пункту
організовуються
осушування
боліт
пасо
Проведення
агромеліоративних
гідромеліорати
вних
будівельних
інших
земляних
робіт
пого
державними
інспекторами
ветеринарної
медицини
Утримуються
належному
ветеринарно
санітарному
ницькі
приміщення
скотні
загони
регулярно
здійснюють
профілактичну
дезінфекцію
дератизацію
дезінсекцію
проводять
знезараження
інвентарю
предметів
догляду
тваринами
нізовуються
постійний
переміщенням
місць
скупчення
зберіганням
продуктів
сировини
тваринного
походження
Здійснюється
контроль
ухильним
виконанням
ветеринарно
правил
утримання
внутрішньогосподарського
подвірного
реалізацією
інших
продуктів
числі
проводиться
яснювальна
населення
працівників
тваринництва
небезпеку
людини
заходи
профілактики
плани
профілактичних
заходів
язково
протисибірковими
вакцинами
цьому
неблагополучних
пунктах
моменту
нього
випадку
захворювання
5
велику
рогату
худобу
овець
коней
вакцинують
рази
інтервалом
6

навесні
вигоном
совище
восени
переведенням
утримання
звірів
щеплюють
3-
місячного
віку
один
рік
інших
неблагополучних
пунктах
тварин
вакцинують
один
молодняк
великої
худоби

після
3-
ного
ревакцинацією
через
6
вакцинують
3-
віці
ревакцинують
через
3
міс

6-
місячного
віку
один
господарствах
вільно
вигульним
бірним
утриманням
верблюдів

6-
місячного
віку
один
рік
коней

9-
місячного
віку
один
раз
господар
розміщених
обов
язково
вакцинують
усіх
прибулих
господарства
тварин
загального
після
карантинування
раніше
через
14
діб
після
разі
особисту
власність
громадяни
установленому
зареєструвати
придбаних
доставити
ветеринарну
установу
для
обстеження
щеплення
проти
сибірки
загальне
новоприбулих
тварин
вводити
раніше
ніж
через
після
вакцинації
Заходи
підозри
захворюванні
раптової
загибелі
захворювання
супроводжується
високою
утворенням
пухлин
швидко
розмірі
черева
появою
кольок
кров
янистих
пінистих
випорожнень
повідомляють
регіонарну
установу
ветеринарної
медицини
Ветеринарний
спеціаліст
негайно
при
місце
провести
клінічний
термометрію
всього
пого
організувати
ізоляцію
лікування
хворих
підозрюваних
захворювання
відібрати
патологічний
від
загиблих
вимушено
забитих
тварин
правити
нарочним
лабораторію
ветеринарної
медицини
разі
підозри
сибірку
розтинати
забороняється
направляють
вухо
загиблої
підозра
виникла
процесі
випадкового
розтину
розбирання
лабораторного
дослідження
лімфовузли
хутрових
звірів
направляють
цілими
позитивних
мікроскопічного
дослідження
ветеринарної
медицини
негайно
повідомляє
головного
інспектора
ветеринарну
господарства
Організація
проведення
ліквідації
виникнення
встановлюється
неблаго
получного
пункту
карантинуванню
загрозлива
умови
карантину
території
неблагополучного
пункту
забороняються
введення
ввезення
виведення
вивезення
поза
тварин
усіх
видів
вивезення
продуктів
тваринного
походження
перегрупування
господарстві
використання
молока
від
хворих
розтинання
тварин
проведення
операцій
невідкладних
вхід
неблагополучну
ферму
гос
подарство
стороннім
особам
територію
язаного
обслуговуванням
цієї
ферми
господарства
спільний
водопій
тварин
ставків
інших
тваринами
продуктами
тваринництва
межах
проведення
цих
межах
ярмарків
виставок
інших
заходів
людей
метою
своєчасного
проведення
протиепідемічних
заходів
щодо
негайно
повідомляють
епідеміологічну
догляду
хворими
тваринами
закріплюють
окрему
обслугу
забезпечують
спецодягом
медицини
огляду
неблаго
пункті
розділяє
для
підозрюваних
захворювання
ознаки
захворювання
решту
яких
ознаки
захворювання
стаді
захворювання
14
клінічного
гній
залишки
категорично
Приміщення
перебування
Тварин
групи
тисибірковою
виявлення
сибірки
під
ясокомбінатах
інших
забійних
підприємствах
лікар
ветеринарної
медицини
цеху
пункту
негайно
припиняє
первинної
оброб
проводить
передбачені
чинними
Правилами
ветеринарного
огляду
ветеринарно
санітарної
експертизи
ясопродуктів
Дезінфекційні
заходи
дезінфекції
приміщення
якому
знаходилися
хворі
сибірку
використовуються
розчини
хлорного
вапна
вмістом
5 %, 4 %-
розчин
мальдегіду
10 %-
розчин
їдкого
Дезінфекцію
приміщень
проводять
відсутності
після
механічного
всіх
поверхонь
обладнання
відходів
виробни
гною
дезінфекцію
неблагополучного
здійснюють
хворої
через
10
дезінфекції
карантину
щодня
ранкового
прибирання
проводять
дезінфек
проходів
неблагополучному
дезінфектанти
станку
перегородки
Землю
вапна
5 %
10
глибину
25
перемішу
25 %
3
1
водою
скотомогильнику
кормів
10 %-
гарячим
розчином
їдкого
гноєзбірнику
якому
міститься
25 %
розрахунку
кожні
20
гноївки
Дезінфекцію
ізоляторі
проводять
10 %-
розчином
Спецодяг
відра
щітки
інший
інвентар
знезаражують
2 %-
активований
, 4 %-
Емфізематозний
для
ньому
Радянському
проти
емкару
вперше
виготовив
Муромцев
(1929),
концентровану
нієву
вакцину
Колесова
(1960).
реєструється
усіх
Питома
цієї
хвороби
поміж
інших
клостидіозів
великої
рогатої
худоби
40 %.
економічних
збитки
11,6 %,
профілактичне
щеплення
припадає
88,4 %
, 2002).
Збудник
хвороби
Cl. chauvoei
анаеробна
поліморф
спороутворювальна
розміром
(28)
(0,50,7)
мкм
утворює
Добре
забарвлюється
аніліновими
препаратах
молодих
культур
патологічних
позитивно
Грамом
анаеробних
36 38
росте
бульйоні

Тароцці
бульйоні
Мартена
продукує
екзотоксин
летальними
некротичними
властивостями
сироватковому
Cl. chau-
супроводжується
утворенням
сочевицеподібних
колоній
ніжними
відростками
Петрі
глюкозо
агаром
через
24 48
год
являються
характерні
колонії
вигляді
перламутрових
виноградного
оточених
прозорого
гемолізу
нерозтятих
утворює
зберігаються
20 25
гниючих

3
гниючих
язах

6
стоячих

років
ясі

понад
2
Пряме
сонячне
випроміню
вання
знищує
лише
через
24
год
пара

через
5 6
год
2
год
автоклавування
через
30 40
Епізоотологія
хвороби
природних
емкар
хворіють
велика
рогата
худоба
буйволи
рідше

вівці
кози
лосі
олені
лабораторних
надзвичайно
чутливі
морські
свині
собаки
коти
птахи
миші
кролі
Захворюють
будь
якого
віку
здебільшого
них
порід
вгодованості
осередках
чіт
виражена
молодняку
великої
худоби
дорослих
тварин
віком
понад
4
Несприйнят
молодих
пасивним
імунітетом
наслідком
імунізувальної
субінфекції
Джерелом
збудника
інфекції
хворі
несвоєчас
ного
недбалого
прибирання
спори
контамінують
воду
пасовища
створюють
десятки
років
осередки
інфекції
Зараження
великої
рогатої
худоби
відбувається
аліментарно
кормом
при
випасанні
травостої
або
колючій
коли
Емфізематозний
слизові
оболонки
ротової
порожнини
збудник
решкод
проникає
кров
Вівці
заражатися
пошко
час
шерсті
шкіру
при
кастрації
тяжких
родах
Хвороба
чітко
виражену
літньо
осінню
сезонність
набу
значного
поширення
спекотний
пасовищний
період
коли
створюються
зараження
випадки
захворювання
емкар
період
зумовлюються
згодовуванням
кормів
неблагополучних
луків
проходить
переважно
спорадично
епідемічних
осередках

ензоотій
Летальність
85 95 %.
Патогенез. З місця проникнення
збудник
кров
розноситься
всьому
тілу
багатих
частинах
швидко
роз
множується
токсини
агресини
гіалуронідазу
виникають
процеси
переродження
некроз
язової
нини
розщеплення
глікогену
утворенням
кислоти
крепітацію
осередках
ураження
збільшується
проник
капілярів
язових
утворюються
крепі
тувальні
набряки
розпаду
хвороби
надходячи
кров
зумовлюють
інтоксикації
організ
дистрофічні
зміни
органах
порушення
їхніх
гічних
функцій
призводить
швидкої
тварин
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
1 2
доби
рідше
продовжується
5
хвороби
великої
худоби
гострий
Захворювання
проявляється
підвищенням
температури
41 42
сильним
при
гніченням
втратою
апетиту
припиненням
жуйки
Пульс
дихання
прискорене
слизові
оболонки
ціанотичні
Водночас
появи
симптомів
спостері
розлади
волочіння
кінцівок
плечей
попереку
рідше

підщелепового
простору
являються
набряки
швидко
збільшуються
розмірах
Спочатку
обмежені
гарячі
болісні
згодом
вони
холодними
безболіс
виникає
тимпанічний
паль
пації
виявляється
крепітація
поверхні
набряку
еластичність
набуває
бурого
чорного
Регіонарні
вузли
розмі
твердими
разі
випадкового
розтину
припух
виявляється
характерна
піниста
рідина
червоного
згодом
чорного
кольору
запахом
згірклого
Хвороба
12 24
год
іноді
3 6
Видужу
вання
буває
рідко
перебіг
хвороби
Набряки
розли
тістоподібну
консистенцію
крепітують
Спостеріга
для
напруженість
ходи
Патологоанатомічні
зовнішньому
огляді
сильне
здуття
внаслідок
утворення
газів
витікання
нистої
кров
янистої
рідини
ніздрів
піхви
відхідника
анального
отвору
Шкіра
напружена
сіро
синюватий
колір
іноді
некро
виникає
відносно
правильності
встанов
можливістю
значного
поширення
розтинають
спалюють
разом
разі
необхідно
проводять
лише
частковий
розтин
патологічний
матеріал
дослідження
відбирають
біля
ями
спеціально
підготовленої
спалювання
ділянці
плечей
іноді
підщелеповому
просторі
виявляються
великі
неправильної
форми
газові
набряки
міститься
кров
янистий
бульбашками
язи
пористі
пронизані
пухирцями
чорно
червоний
колір
мають
згірклого
грудній
спостерігається
Регіонарні
гіперемійовані
крововиливами
збільшена
містить
осередки
оболонках
крововиливи
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
хара
ктерних
клінічних
результатів
діагностика
Передбачає
мікроскопічні
досліджен
відбитків
патологічного
матеріалу
виділення
чистої
середовищах
проведення
біопро
морських
лабораторію
пересторогами
запобігання
пізніше
через
4
год
гибелі
надсилають
ексудат
шматочки
ураже
них
розміром
3
розтину
відбирають
шматочки
печінки
кров
серця
Діагноз
емкар
установленим
умови
отримання
одного
показників
виділення
патологічного
матеріалу
властивостями
характерними
для
збудника
хвороби
хоча
однієї
морської
свинки
патологоанатоміч
картиною
виділенням
культури
белі
хоча
однієї
морської
свинки
заражених
вихідним
логічним
наявності
патологоанатомічних
змін
виділення
органів
збуд
навіть
посівах
вихідного
патологічного
матеріалу
збудника
виділено
Термін
лабораторного
досліджен
Емфізематозний
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
відрізняти
емкар
від
сибірки
злоякісного
набряку
перева
великої
рогатої
сибірка

всіх
видів
тварин
виявляється
крепітація
характерне
сибірки
Злоякісний
набряк
зумовлюється
рановою
інфекцією
проявляється
спорадично
усіх
остаточний
діагноз
під
виділення
ідентифікації
специфічного
збудника
Лікування
швидким
перебігом
хвороби
потрібно
починати
якомога
раніше
Застосовують
внутрішньом
різні
антибіотики
пеніцилін
біцилін
стрептоміцин
тетрацик
байтрил
кломаксил
енроксил
товщу
запального
вводять
3 5 %-
розчини
карболової
кислоти
лізолу
, 1 2 %-
розчини
пероксиду
гідрогену
розчин
перманганату
симптоматичну
терапію
Застосовують
проти
емфізематозного
Імунітет
неблагополучних
щодо
емкару
пунктах
щовесни
пізніше
14
діб
випасання
тварин
пасовищах
велику
худобу
віком
овець
від
4
років
концентрованою
гідроксидалюмінієвою
фор
проти
емкару
Вакцину
вводять
одноразово
задньої
2 3
формується
через
14
щеплення
впродовж
Профілактика
неблагополучних
емка
наявність
скотомогильників
обгороджують
доступу
Регулярно
очищають
залишків
навесні
пізніше
2 4
вигону
худоби
проводять
запобіжні
рогатої
3
овець
понад
6
4
концентрованою
гідро
ксидалюмінієвою
формолвакциною
ревакцинують
які
були
6-
комах
збудника
допускають
неблагополучних
неблагополучних
господарствах
яких
перегрупування
вивезення
заражених
хворих
захворювання
корів
закопування
корів
Регулярно
проводять
тваринницьких
догляду
тваринами
клінічне
емкару
Хворих
для
підозрюваних
захворювання
ізолюють
терміново
емка
хворих
емкар
категорично
разом
шкурою
Корми
хлорним
Обмеження
неблагополучного
господарства
через
після
останнього
випадку
загибелі
видужання
тварини
щеплення
проти
емкару
всього
чутливого
поголів
дезінфекції
дезінфекції
використовують
10 %-
гарячий
розчин
їдкого
, 4 %-
розчин
формальдегіду
різні
розчини
хлоровмісних
препаратів
розчині
5 %
активного
хлору
Дезінфекцію
проводять
проміжком
1
розчину
1
площі
утримання
загибелі
емкару
або
кового
зрошують
хлору
5 %
10
1
перекопують
глибину
25
містить
25 %
хлору
1
частина
хлорного
3
Спецодяг
щітки
предмети
гляду
тваринами
4
год
1 %-
4 %-
формальдегіду
ятять
упродовж
1,5
2 %-
розчині
кальцинованої
вигляді
спорадичних
випадків
реєструється
усьому
характер
ензоотій
Економічні
правця
незначні
відсутністю
контагіозності
проявом
захворювання
Збудник

паличка
для
копита
засічках
заковуванні
корів
виникнути
після
тяжких
овець

обрізуванні
кастрації
баранів
новонароджених

внаслідок
кукси
пуповини
Зареєстровано
кілька
місяців
Патогенез. Основна
патогенетична
при
захворюванні
правець
належить
екзотоксину
насамперед
тетаноспазміну
інтенсивно
синтезується
час
розмноження
правцевих
бацил
анаеробних
глибоких
ран
Екзотоксин
рухові
нервові
спинний
мозок
зумовлює
основні
симптоми
хво
виявляються
довготривалими
тонічними
судомами
скелет
них
підвищенням
рефлекторної
збудливості
Судоми
спричинюють
розлад
дихання
настає
гіпоксія
аци
гине
внаслідок
паралічу
або
асфіксії
хвороби
бацили
правця
організмі
поширюються
залишають
розмножуються
лише
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
6 20
хвороби
усіх
гострий
клініч
ного
прояву
правця
зумовлюється
видової
сприйнятливості
хвороби
коней
спостерігається
напруженість
пережовуванні
корму
третьої
голови
судоми
загальне
заціпеніння
нерухомо
розставленими
вперед
головою
трохи
розширені
Пальпаці
хворої
різко
рефлекторне
появу
шкіри
корму
стає
тризму
42
пульс
прискорені
через
2 12
діб
причому
тіла
загибеллю
підвищуватися
Летальність
50 90 %.
великої
рогатої
худоби
внаслідок
черевних
пиняються
відрижка
розвивається
овець
характерною
клінічною
ознакою
опістотонус
від
голови
Хвороба
2 7
гинуть
явищами
асфіксії
Летальність
дорослих
тварин
становить
50 80 %,
90 100 %.
собак
ураження
рактерною
незвична
поза
хворої
тварини
хребет
вигнутий
передні
витягнуті
вперед
назад
Патологоанатомічні
задубіння
виражене
мають
вигляд
вареного
яса
пронизані
крововиливами
Відмічаються
дегенеративні
зміни
печінці
нирках
Легені
перемійовані
набряклі
Спостерігаються
крововиливи
епікарді
плеврі
Оболонки
головного
спинного
мозку
гіпер
емійовані
вкриті
крововиливами
Діагноз
правець
ґрунтується
підставі
ознак
хвороби
лабораторних
вдаються
лише
виня
випадках
діагностика
лабораторію
дослідження
рановий
ексудат
ураженої
відби
глибини
рани
надсилають
шматочки
уражень
також
печінки
селезінки
(5 10
Лабораторні
дослідження
передбачають
виявлення
правцевого
виділення
збудника
наступним
виявлення
правцевого
проводять
підшкірне
зараження
фільтратом
патологічного
2 3
білих
мишей
2
морських
наявності
через
год
заражених
характерні
ознаки
хвороби
супроводжуються
скороченням
окремих
потім
мускулатури
тіла
Лабораторні
характерній
позі
витягнутими
вперед
лапками
викривленням
хребта
тієї
лапки
яку
вводили
патологічний
виявлення
патологічному
правцевого
подальші
проводять
результати
досліджень
виявлення
негативні
проводять
висіви
патологічного
середовище

Тароцці
наступним
визначенням
токсичності
виділеної
свинок
Діагноз
правець
вважають
установленим
виявлення
правцевого
досліджуваному
матеріалі
без
виділення
виділення
патологічного
матеріалу
влас
характерними
збудника
продукує
ток
Термін
дослідження
Диференціальна
необхідність
язового
ревматизму
менінгіту
характеризуєть
значною
агресивністю
паралічем
нижньої
щелепи
нотечею
відсутністю
тризму
язовому
ревматизмі
хворих
спостерігається
підвищення
рефлекторного
збудження
Для
загальне
пригнічення
буває
для
Лікування
Ефективне
лише
умови
раннього
застосування
протиправцевої
антитоксичної
сироватки
після
взаємодії
клітинами
нервової
системи
нейтралізація
правцевого
екзотоксину
неможлива
Протиправцеву
антитоксичну
сироватку
вводять
внут
рішньовенно
або
підшкірно
80
великим

дрібним
тваринам
повного
видужання
Рекомендується
також
введення
сироватки
нар
козом
язково
здійснюють
ретельну
антисептичну
застосовують
різні
сульфаніламідні
препарати
антибіотики
Ротову
порожнину
промивають
підкисленою
оцтом
водою
очищають
послаблення
судорожних
скорочень
щодня
клізми
застосовують
30 50
хлоралгідрату
300 500
крохмального
слизу
підшкірно
50
30 %-
сульфату
Корисним
виявляється
внутрішньом
язове
введення
2 3
рази
50 80
алкоголю
розчину
глюкози
Показані
заспокійливі
препарати
тримання
серцевої
діяльності
Хвору
утримувати
ізо
льованому
приміщенні
забезпечуючи
спокій
повно
цінну
годівлю
Імунітет
Після
перехворювання
правець
тварина
набуває
стійкого
антитоксичного
імунітету
активної
імунізації
викори
концентрований
правцевий
анатоксин
вводять
верхньої
підшкірно
1
великим
0,5
молодняку
тваринам
Імунітет
через
21 30
зберігається
понад
один
коней

упро
років
Профілактика
запобігти
правець
дотримуватися
операцій

обробляти
глибоких
тяжких
вводити
сироватку
рекомендується
одночасне
сироватки
концентрованого
правцевого
анатоксину
імунізацію
сприйнятливих
концентрованим
Планові
профілактичні
язковими
дезінфекції
приміщень
хворі
підо
захворювання
правець
застосовують
3 %-
розчин
розчин
карболової
кислоти
розчин
креоліну
розчин
хлорного
вапна
людини
Захворювання
никати
внаслідок
забруднення
глибоких
розчавлених
ран
угноєною
для
fringens (welchii), C. histolyt
icum, C. novji (oedematiens),
які
постій
ними
поверхневих
ґрунту
забруднених
Клостридії
поліморфними
паличками
заокругле
ними
кінцями
молодих
Грамом
забарвлюються
організмі
свіжовиділених
ньому
середовищі
утворюють
овальні
спори
перевищують
попе
речник
клітини
розміщуються
центрі
Спори
дуже
впливу
різних
фізико
хімічних
факторів
водоймах
особливо
набряковій
крові
клостридії
виявляються
мають
поодиноких
поверхні
ураженої
печінки
клостридії
C. septicum.
винятком
C. perfringens,
крім
утворює
організмі
Клостридії
культивуються
живильних
середовищах
них
умовах
температури
37 38
= 7,4.
бульйоні
Мартена
сироваткою
середовищі

Тароцці
проводжується
помутнінням
газоутворенням
перші
год
культивування
наступним
випаданням
козо
яному
Цейсслера
формують
різні
колонії
: C. novji
(oedematiens)
вуалеподібні
ніжними
відростками
оточені
гемолізу
; C. septicum
безбарвні
нерівними
непостійним
гемолізом
, C. perfringens
зеленуваті
округлі
непрозорого
гемолізу
живому
організмі
рідких
середовищах
клостридії
утворюють
входять
компоненти

летальний
некротичний
гемолітичний
фактор
бета
фермент
дезоксирибонуклеази
фермент
гіа
луронідази
),
дельта
токсин

гемоліз
зумовлює
лізис
еритроци
барана
коня
культуральних
фільтратах
C. septicum
виявлені
фібринолізин
колагеназа
Епізоотологія
хвороби
злоякісного
набряку
види
свійських
особливо
вівці
чутливі

рогата
свині
Кози
собаки
коти
злоякісний
хворіють
Експериментальна
інфекція
голубів
свинок
кроликів
білих
щурів
Джерелом
збудників
хвороби
здорові
клостридії
ребувають
умовно
патогенні
мікроорганізми
виділяються
контамінують
підстилку
гній
предмети
вколишнього
середовища
відбуваєть
тільки
порушення
цілості
підшкірної
клітковини
внаслідок
глибоких
ударів
уколів
Через
них
збудники
злоякісного
землею
фекаліями
проникають
організм
розмножуються
Шляхом
прямого
контакту
хворої
збудники
хвороби
передаються
Захворювання
може
виникати
вигляді
ускладнень
пологах
проведених
кастраціях
стриженні
введенні
стерильних
розчинів
різних
лікарських
засобів
Патогенез. Після проникнення
травмовану
тканину
збудники
хвороби
швидко
розмножуються
утворюють
високоактивні
токсини
глікогену
виділенням
призводить
утворення
запальних
загальної
інтоксикації
організму
порушення
серцевої
діяльності
швидкої
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
12
год
5 6
залежить
збудників
резистентності
організму
хвороби
завжди
гост
симптоми
всіх
видів
майже
однакові
місця
травмування
коней
гарячий
ділянки
безбарвна
пухирцями
газу
кілька
годин
стає
Шкіра
Хвора
оболонки
ціанотичні
пульс
слабкий
тіла
або
коней
обережний
оскільки
своєчасного
гійного
лікування
тварина
12 48
год
може
корів
захворювання
найчастіше
пов
ускладненнями
під
родів
післяродовий
період
Патологічний
процес
почина
набряку
зовнішніх
статевих
органів
піхви
витікає
рідина
червоно
бурого
кольору
Згодом
поширюється
нижню
ділянку
черева
промежини
Загальний
дуже
пригні
хвора
стоїть
зігнутою
спиною
сильно
несприятливий
упродовж
пер
12 72
год
хвороби
Видужання
дуже
овець
набряк
майже
пов
усклад
неннями
після
невдалої
стриження
укорочення
хвостів
під
окотів
місці
ураження
утворюється
крепіту
вальний
набряк
болісний
червоного
кольору
потім
холодний
безболісний
рани
витікає
брудна
неприємним
ураженні
пологових
шляхів
почервоніння
набряк
піхви
гнійні
виділення
кож
поширення
стегна
навіть
усіх
випадках
захворювання
гострий
летально
для
набряк
надзвичайно
рідко
наслідком
інфікування
операційної
рани
ампутація
хвоста
Загибель
настає
через
Патологоанатомічні
зміни
загиблих
сильно
швидко
розкладаються
клітковина
насичені
червоно
жовтою
рідиною
пухирцями
запального
виявляють
геморагічний
драглистий
інфільтрат
пухир
неприємним
гнильним
Кров
темна
погано
інфільтровані
жовтого
червоного
забарвлення
пронизані
пухирцями
розриваються
грудній
порожнинах
міститься
кров
янистий
ексудат
Регіонарні
лімфовузли
збільшені
розмірі
Зміни
внутрішніх
органах
постійні
характерні
Печінка
гнильна
осередками
прони
пухирцями
набряклі
темно
червоного
кольору
серця
дегенеровані
пронизані
пухирцями
Діагноз
ґрунтується
загибелі

даних
лабораторних
Лабораторна
діагностика
лабораторії
шматочки
кров
ексудат
органи
4
год
загибелі
частину
кишок
лабораторії
мікроскопічного
дослідження
тологічного
морфологію
розмі
наявність
капсул
посівах
середовищі

виявляють
інтенсивне
помутніння
спороутворення
виявлення
бульйонній
мікроорганізмів
подібних
набряку
проводять
пересів
глюкозо
виділення
чистих
збудників
цієї
хвороби
Біопробу
2
морських
яким
0,5 1,0
суспензії
матеріалу
наявності
збудників
злоякісного
набряку
морські
гинуть
упродовж
перших
год
після
зараження
розтині
лаборатор
них
виявляють
патологічні
характерними
іншого
хвороби
інфекції
C. septicum
виявляють
серозно
рідину
пухирцями
C. oedematiens
безбарвний
драглистий
набряк
C. histolyticum
розплавлення
язової
перетворення
мікроскопічних
препаратах
поверхні
печінки
збудники
виявляються
вигляді
лан
цюжків
диференційною
ознакою
бацил
емкару
лежать
окремими
паличками
уражених
язових
також
гемо
рагічного
паренхіматозних
органів
морських
проводять
посіви
середовище

Тароцці
МПА
виключення
наявності
аеробів
Діагноз
набряк
вважають
установленим
отриманні
одного
таких
показників
виділення
культури
властивостями
характерними
одного
збудників
цього
захворювання
хоча
однієї
двох
заражених
патологічним
отриманою
культурою
збудника
патологоанатомічною
картиною
виділенням
органів
культури
збудника
однієї
морської
патологічним
наявності
типових
хвороби
патологоанатоміч
них
виділення
органів
чистої
навіть
посівах
вихідного
виділено
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
емфізематозного
карбункулу
худобу
злоякіс
коні
характеристики
коли
крепітують
Лабораторні
дають
Лікування
Основою
злоякісного
хірургічне
втручання
профілактика
загального
токсикозу
ділянці
проводять
поздовжні
розрізи
шкіри
підшкірної
клітковини
забезпечують
вільний
доступ
аерації
глибоких
шарів
уражених
відтікання
набрякової
Після
видалення
змертвілих
пероксидом
гідрогену
0,2 %-
лікування
використовувати
антибіоти
широкого
байтрил
кломаксил
ентероксил
),
ніламідні
препарати
засоби
Імунітет
профілактичної
імунізації
овець
благополучних
вівчарських
господарствах
застосовують
полівален
гідроксидалюмінієву
вакцину
проти
брадзоту
інфекційної
злоякісного
полівалентний
анатоксин
проти
клостридіозів
Вакцину
вво
дворазово
інтервалом
20 30
внутрішньом
язово
наючи
3-
місячного
віку
Імунітет
через
10 12
піс
вакцинації
триває
заходи
боротьби
Мають
бути
спрямовані
самперед
оберігання
своєчасну
антисептичну
обробку
рани
різних
травматичних
ушкоджень
акушерській
при
хірургічних
для
втручаннях
відрізування
хвостів
чітко
дотри
муватися
правил
асептики
Профілактика
травматизму
час
екс
плуатації
тварин
забезпечується
виконанням
усіх
передбачених
нітарно
гігієнічних
правил
Приміщення
утримують
хворих
злоякісний
набряк
тварин
піддають
ретельному
очищенню
дезінфекції
дезінфекції
тваринницьких
приміщень
застосовують
3 %-
рячий
їдкого
натру
20 %-
суспензію
свіжогашеного
вапна
2 %-
формаліну
Спецодяг
щітки
відра
предмети
нурюють
1 %-
хлораміну
4 %-
розчин
мальдегіду
4
год
ятять
упродовж
1,5
год
2 %-
розчині
кальцинованої
соди
спалюють
дезінфікують
сухим
хлор
ним
вапном
розрахунку
1
частина
хлорного
вапна
3
частини
ївки
Трупи
разом
шкурою
знешкоджують
спалюванням
Некробактеріоз (Necrobacteriosis)
підгостра
або
хронічна
інфе
хвороба
всіх
видів
свійських
більшості
птахів
характеризується
гнійно
некротичним
ураженням
прилеглих
неї
сполучної
язової
нижніх
частинах
кінцівок
слизових
оболонок
черевної
порожнин
іноді
паренхіматозних
органів
Хворіє
Історична
Некробактеріоз
відомий
здавна
залежно
від
форми
перебігу
різних
видів
був
описаний
під
назвою
нгренозний
копитна
хвороба
парша
дифтерія
телят
,
некротичний
стоматит
поросят
,
копит
північних
1881
Кох
виділив
Bac. necrophorum
рогівки
барана
Леффлер
(1884)
виділив
при
дифтерії
телят
описав
1890
одержав
чисту
цього
мік
Проте
минуло
майже
Bac.
necrophorum,
вважали
супутнім
мікробом
була
визнана
ником
цієї
хвороби
Некробактеріоз
спостерігається
майже
діагностується
яких
некробактеріоз
досить
кою
серед
може
досягати
50 60 %,
курчат
75 80 %,
ягнят
80 %,
12 30 %.
Збудник
хвороби
Fusobacterium necrophorum,
зовнішньому
анаеробний
нерухомий
грамнегативний
поліморфний
мікроорганізм
Спор
утворює
Добре
забарвлюється
Ціля
синькою
Леффлера
також
Муромцевим
мазках

відбитках
інкап
Некробактеріоз
для
зумовлюється
льотом
пору
кровосисних
переносниками
збудника
Некробактеріоз
оленів
овець
великої
рогатої
худоби
поросят
проявляється
але
умовах
різкого
зниження
резистентності
значного
порушення
зоогігієнічних
утримання
годівлі
можуть
виникати
тяжкі
ензоотії
навіть
епізоотії
Некробакте
ускладнювати
різних
вірусної
гельмінтозної
етіології
несприятливих
ветеринарно
санітарних
некробактеріоз
часто
набуває
характеру
різні
Стаціонарності
захворювання
сприяють
кож
бактеріоносійство
при
хронічному
перебігу
хвороби
несвоєчасна
ізоляція
хворих
Патогенез
виникненні
природної
організму
різних
несприятливих
факторів
також
необхідні
для
первинному
осередку
спостерігаються
утворення
виразок
зумовлює
доброякісному
перебігу
хвороби
відбувається
інкапсу
відторгнення
ушкоджених
загоювання
виразок
утворення
рубців
злоякісному
перебігу
хвороби
некроти
процес
поширюється
прилеглі
тканини
спричиню
некроз
відмирання
сухожилків
язок
хрящів
кісток
кровоносних
призводить
метастазів
внутрішніх
інтокси
розвитку
функціональних
розладів
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
перебіг
хвороби
гострий

підгострий
хронічний
Розрізняють
доброякісну
хвороби
овець
некробактеріоз
проходить
хронічно
злоякісній
Хвороба
кількох
тижнів
кількох
Характеризується
гнійно
некротичним
іноді
ураженням
кінцівок
процес
локалізується
вінчика
може
закінчу
некрозом
кісток
сухожилків
язок
Головною
нічною
ознакою
кінцівок
зовсім
можуть
рухатись
пересуваються
передніх
поверхнях
путових
суглобів
вінчика
спочатку
болючі
набряки
згодом
місці
утворю
виразки
виділяється
тягучий
гній
неприємним
цифічним
гнильним
запахом
Внаслідок
поширення
некротичного
процесу
глибину
оголюються
сухожилки
суглоби
Некробактеріоз
іноді
спостерігається
спадання
рогового
овець
некротичні
ураження
можуть
локалізуватися
носа
ротової
порожнини
статевих
органах
легенях
головному
мозку
вівцематок
спостерігаються
Загибель
настає
внаслідок
виснаження
організму
інфекції
ягнят
некробактеріозу
гост
цьому
40 40,5
кволість
виснаженість
відсутність
апетиту
ротовій
порожнині
крупозно
дифтеритичні
нашарування
глибокі
виразки
Захворювання
часто
ускладнюється
метастазами
печінці
нирках
Загибель
внаслідок
сепси
великої
худоби
перебіг
хронічний
Спостерігається
підвищення
кульгавість
Уражені
глибокі
гнійні
Спостерігається
некротичний
язок
кісток
навіть
осередки
шкірі
голови
оболонки
органи
корів

статеві
органи
некротичний
гострий
перебіг
4 7
діб
Переважають
некротичні
ураження
шкіри
слизових
оболонок
порожни
стравоходу
кишок
Водночас
виявляється
пригнічення
підвищення
температури
слинотеча
гнійні
виділення
ротової
носової
порожнин
сепсису
серцевої
недостатності
коней
некробактеріоз
підгостро
іноді
хронічно
доброякісній
формі
доброякісній
некроз
гнійно
некротична
язок
ється
сильне
кор
часті
випадки
гнійно
призводить
загибелі
тварини
некробактеріоз
трапляється
основному
сисунів
зубів
відкушування
оболонки
порожнини
стають
хвороби
проникає
організм
проявляється
також
ознаками
для
кволість
виснаження
апетиту
кашель
діарея
виразкові
ураження
утворення
струпів
ротовій
порожнині
Некротичний
ніт
некротичний
поросят
закінчується
леталь
Значно
легше
проходить
некротичний
дерматит
який
супроводжу
утворенням
абсцесів
шкіри
підшкірної
клітковини
некробактеріоз
хворіють
собаки
коти
Уражається
самперед
підшкірна
клітковина
розвиваються
некроти
флегмонозні
процеси
утворюються
численні
інкапсульовані
абсцеси
кволими
виснаженими
відмовляються
корму
них
випадає
шерсть
Загибель
настає
внаслідок
загальної
інтоксикації
хвороби
хворіють
некробактеріоз
Характерними
клінічними
ознаками
некробактеріозу
них
некротичні
ушкодження
дифтеритичні
нашарування
корені
язика
гортані
ділянці
підщелепо
простору
північних
оленів
некробактеріоз
злоякісну
форму
гнійним
нижніх
кінцівок
гнійними
артритами
некротичним
ураженням
слизових
оболо
нок
травного
внутрішніх
Прогноз
несприятливий
некробактеріоз
супроводжується
стоматиту
іноді
спостерігається
піємічна
утворенням
них
частинах
підшкірних
абсцесів
людини
спостерігаються
виразкові
стоматити
гінгівіти
Джерелом
збудника
інфекції
хворі
тварини
Патологоанатомічні
загиблих
виснажені
процесу
гнійно

підшкірної
клітковини
колір
тяжких
спостерігається
глибокий
язової
тканини
оголенням
рогового
деформація
легенях
різної
осередки
гнійно
некротичного
тканини
нашаруваннями
печінці
головному
трапляються
осередки
кольору
Діагноз
некробактеріоз
установлюють
ознак
лабораторних
також
епізоотологічні
дослідження
лабораторію
цілі
уражені
паренхіматозних
органів
некротичними
осередками
від
вели
тварин
прижиттєвої
діагностики
відбирають
Некробактеріоз
некротизованої
тканин
проводять
мікроскопію
кролів
Грамом
мазках
патоло
гічного
матеріалу
виявляють
довгі
зернисті
палички

короткі
коки
посівах

13 24
год
зумовлюють
помутніння
сироватково
глюкозним
48 72
год
являються
колонії
Біопробу
кролях
яким
10 %-
24-
фузобактерій
некробактеріозу
кроликів
спостерігається
некроз
осередку
зернистих
кролях
визнають
позитивною
Діагноз
некробактеріоз
культури
для
некробактеріозу
некротичного
кролів
вихідного
виявленням
осередку
мікроорганізмів
зараженого
кролика
введення
вихідного
матеріалу
Термін
дослідження

10
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
парнокопитних


копитної
гнилі
кон
ектими
надзвичайно
контагіозним
захворюванням
гострим
ротовій
відсутні
характерні
некробактеріозу
гнійно
тканин
кульгавість
Вірусологічні
дають
копитну
гниль
хворіють
кози
гнійно
копитового
відшаруванням
ратиць
підошви
рогового
башмака
кінцівок
кульгавість
пересування
відбитках
зроблених
гнильного
характерних
гантелеподібних
Bact. nodosus,
незаперечним
кон
ектимі
спостерігають
розеоли
папули
некробактеріозі
дослідженні
для
Морозовим
Пашеном
осередків
групи
Лікування
Хворих
тварин
ізолюють
лікують
комплексним
мето
Проводять
ретельну
хірургічну
обробку
уражених
ділянок
слизових
оболонок
використанням
бактерицидних
дезінфекцій
препаратів
вигляді
мазей
присипок
емульсій
загального
лікування
використовують
пролонговані
антибіотики
біцилін
-3-5,
біоміцин
дитетрациклін
ячому
жирі
вводять
внут
рішньом
язово
Одночасно
застосовують
сульфаніламідні
препарати
кінцівок
велику
рогату
худобу
після
хірургічної
обробки
пропускають
через
ніжні
ванни
5 10 %-
розчином
формаліну
10 20 %-
розчином
мідного
інтервалом
5 7
разі
глибоких
некротичних
уражень
лікування
недоцільним
Імунітет
Після
перехворювання
некробактеріоз
утворюєть
Ефективних
вакцин
проти
некробактеріозу
Профілактика
оберігати
травматизму
кінцівок
обробляти
пуповину
корів
патологічних
окотах
отеленні
зоогігієнічних
нормативів
годівлі
при
очищати
місця
перегонів
дає
правильна
організація
санації
також
гальної
організму
Слід
тривалого
випасання
низинних
заболочених
пасовищах
стомливих
перегонів
твердих
янистих
Особливу
увагу
потрібно
звертати
своєчасне
розчищення
копит
обрізування
відшаро
ваного
рогу
рідше
одного
2
здійснювати
вете
ринарний
тварин
розчищення
копит
менш
рік
проводити
профілактичну
обробку
копит
5 10 %-
роз
купоросу
або
5 %-
розчином
параформу
інтервалом
5 7
виникнення
некробактеріозу
оголошують
неблаго
получною
щодо
цього
захворювання
певні
обме
клінічний
огляд
усього
поголів
ізоляцію
кування
хворих
тварин
дезінфекцію
приміщень
загиблих
після
спалюють
Молоко
від
хворих
корів
знищують
від
підозрюваних
щодо
зараження

вищний
період
для
неблагополучної
виділяють
окре
Клінічно
здорових
пропускають
через
ніжні
ванни
5 10 %-
розчином
10 20 %-
купоросу
через
кожні
5 7
для
Cl. botulinum

помутнінням
згірклого
глюкозо
кров
1 2
утворюються
маленькі
колонії
або
порізаними
гладень
кою
зернистою
гемолізу
Основною
властивістю
збудника
умовах
підвищеної
утворювати
живильних
середовищах
продуктах
кормах
Оптимальною
25 38
токсиноутворення
стерігається
5 9-
особливостей
7
A, B, C, D, E, F, V.
Культурально
морфологічні
також
зіологічний
організм
тварин
лише
видів
найчастіше
спричинюється
токсинами
D,

великої
рогатої
худоби
овець

D;
птиці

типу
Серед
експериментальних
ботулінічного
найчутливішіми
білі
миші
Токсини
ботулінусу
стійкі
проти
кислоти
шлункового
ферментів
Ботулінічні
нейтралізуються

15 20
щільних
субстратах
ніж
2
год
також
сильнолужному
середовищі
� 8,5).
Зерновий
фураж
містить
ботулінусу
знешко
1 %-
розчином
їдкого
натру
через
3 6
год
Спори
ботулінусу
100
5
год
Бацили
ботулі
нусу
розмножуються
кормах
при
реакції
= 3,0 4,0),
при
концентрації
кухонної
понад
Епізоотологія
хвороби
ботулізм
частіше
хворіють
коні
птиця
рідше

рогата
худоба
хутрові
звірі
Значна
стійкість
токсину
ботулінусу
властива
свиням
диким
гризунам
хижакам
собакам
сільськогосподарських
тварин
захворювання
найчастіше
стерігається
після
згодовування
контамінованого
спорами
ботулінусу
недоброякісного
силосу
затхлих
промоклих
концентрованих
кормів
ураженого
пліснявою
зіпсованих
овочів
коренеплодів
Хутрові
після
поїдання
недоброякісного
консервів
лих
овочів
коренеплодів
Характерною
особливістю
токсину
ботуліну
осередковий
розподіл
кормах
чим
пояснюються
випадки
отруєння
всіх
які
поїдали
заданий
корм
хвороба
проявляється
Тривалість
спалаху
8 12
Максимальне
лення
тварин
спостерігається
перші
3
потім
вання
різко
йде
спад
Летальність
дуже
висока
може
досягати
95 %.
Патогенез
Клостридії
ботулінічний
кишечник
токсичним
кормом
токсину
кров
стінку
кишок
20
кількості
сечі
подразнення
гангліїв
довгастого
глотки
Порушення
токсином
ром
язових
язків
спричинює
розслаблення
падіння
серцевого
асфіксію
загибель
тварини
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
24
год
10 12
хвороби
гострий
підгострий
Характерною
ознакою
ботулізму
так
синдром
бульбарного
паралічу
якого
параліч
глотки
нижньої
щелепи
також
різке
Ботулізм
супроводжується
нормальною
навіть
зниженою
температурою
збереженням
свідомості
відсутніс
крові
коней
ботулізм
може
набувати
блискавичного
закін
чуватися
попередніх
ознак
хвороби
гострого
хвороба
1,5 2
доби
Ранньою
озна
кою
порушення
жування
слинотеча
часте
позіхан
Згодом
ознаки
паралічу
глотки
невдовзі

парезу
паралічу
нижньої
корму
відмічається
спрага
змозі
проковтнути
корм
довго
його
пережовує
тримає
роті
Спроби
воду
через
носові
ходи
виступає
часто
затискається
згодом
вива
порожнини
вільно
висить
при
відвис
паралізованій
нижній
щелепі
очей
розширені
верхні
повіки
опущені
Кон
юнктива
початку
хвороби
гіперемійована
потім
жовтяничною
різким
розслабленням
скелет
них
тварина
пересувається
великими
труднощами
прикінці
захворювання
повністю
здатність
триматись
ногах
Пульс
прискорені
кров
яний
знижений
пери
Проте
всі
рефлекси
тому
числі
корнеаль
ний
вушний
анальний
зберігаються
Хвороба
1 5
досягати
90 95 %.
підгострому
хвороба
затягується
2
7
Симптоми
гос
формі
більш
виражений
параліч
глотки
великої
рогатої
худоби
перебіг
захворювання
майже
такий
коней
Хвороба
3 6
для
ураження
легень
корів
волів
випадки
спонтанного
одужання
бувають
частіше
ніж
інших
видів
переважають
ознаки
порушення
координації
овець

паралічі
ковтальних
жувальних
втрата
голосу
зору
Загибель
хворої
тварини
впро
годин
птиці
спостерігається
парез
(
яка
голова
цьому
бічною
частиною
торкається
Хвороба
10 12
год
хутрових
звірів
норок
спостерігається
параліч
язика
глотки
кінцівок
розширюються
очні
сечовиділення
70 80 %.
Патологоанатомічні
характерні
розтині
трупів
виявляють
запалення
серозних
покривів
очеревини
гіперемію
крововиливи
легенях
крововиливи
нирках
серці
Судини
оболонок
головного
мозку
переповнені
кров
скелетні
сіруватий
Діагноз
установлюють
основі
анамнезу
згодовування
псованого
корму
характерних
клінічних
ознак
хвороби
також
зультатів
лабораторних
досліджень
дослідження
лабораторію
проби
кормів
забруднений
силос
доброякісні
відвійки
зерно
комбікорм
відходи
відбирають
місць
брали
для
згодовування
тваринам
захворюванням
широкогорлі
банки
відбирають
вміст
шлунка
товстих
кишок
(100 200
шматочки
тварин
пробірки

сечу
хво
тварин
лабораторії
патологічний
матеріал
виявлення
токсину
ботулінусу
кормах
прово
визначення
токсину
також
виділення
культури
визначення
токсигенних
властивостей
білих
мишах
Діагноз
ботулізм
установленим
разі
виявлення
ботулінусу
виді
ленні
патологічного
культури
властивостями
харак
терними
збудника
ботулізму
наступним
визначенням
біологічним
Диференціальна
необхідність
коней

сказу
інфекційного
енцефаломієліту
стахіботріо
токсикозу
великої
рогатої
худоби

родильного
парезу
ацетоне
хвороби
птиці

Ньюкасла
хвороби
Марека
проводять
епізоотологічних
клінічних
патолого
анатомічних
лабораторні
дослідження
Лікування
разі
появи
хвороби
негайно
вилучають
раціону
підозрювані
наявності
токсину
корми
Хворих
якою
підстилкою
лежачих
рази
перевертають
розвитку
пролежнів
початку
хво
ефективним
застосування
антиботулінічної
яку
вводять
внутрішньовенно
великих
600
Застосовують
швидкодіючі
проносні
препарати
ареколін
пілокарпін
езерин
клізми
Шлунок
промивають
5 %-
соди
через
зонд
вводять
10 15
води
глюкозою
пізні
хвороби
показано
внутрішньовенне
введення
10 %-
розчину
хлориду
натрію
100 150
2
рази
, 50 %-
розчину
глюкози
дозі
100
впродовж
5 7
Рекомендується
очищення
прямої
засобів
Імунітет
При
ботулізмі
антитоксичний
Встанов
можливість
імунізації
специфічними
анатоксинами
вакцинують
оскільки
інших
видів
боту
трапляється
норок
використовують
концентровану
галунову
вакцину
асоційовану
вакцину
проти
ботулізму
пастерельозу
норок
вводять
40-
денного
віку
1,5
одноразово
внутрішньом
Імунітет
настає
через
вакцинації
менш
12
проти
боту
4 5
проти
пастерельозу
короткочасний
іму
нітет
анатоксичної
сироватки
заходи
боротьби
бути
спрямовані
безпечення
доброякісними
кормами
дотримуватися
правильної
заготівлі
зберігання
кормів
відповідно
агротехнічних
вимог
допускати
забруднення
землею
фекаліями
трупами
гризунів
згодовування
використовувати
корми
кольором
консис
тваринного
походження
можна
згодовувати
лише
після
ретельного
проварювання
год
разі
виникнення
ботулізму
хворих
підозрюваних
щодо
захворювання
ботулізм
ізолюють
лікують
гайно
виключають
підозрілі
наявність
токсину
ботулінусу
загиблих
знищують
разом
хворих
забороняється
Бутулізм
Виникає
після
вживання
неякісних
зіпсо
ваних
продуктів
кров
яної
ковбаси
рибних
консервів
Інкубаційний
період
годин
8
Упродовж
перших
48
год
розвивається
весь
симптомокомплекс
отруєння

нездужання
головний
інколи
проноси
(
подвійний
дрижання
пору
акомодації
параліч
глотки
ковтанні
утруднення
інколи
глухота
загальний
частковий
параліч
Смерть
реєструється
60 %
випадків
3 6-
хвороби
для
Пастерельоз

Встановлено
різні
більш
вірулентні
відносно
того
виду
від
якого
вони
виділені
лабораторних
пастерел
чутливі
кролі
білі
голуби
нестійкі
зовнішньому
середовищі
впливом
сонячного
випро
мінювання
10
висушуванні
2 3
температури
70 90
5 10
крові
вмісті
кишок
6 10
воді
+ 5 ... + 8
2 3
тижні
гниючих

1
3
птахів

упродовж
Швидко
дезінфекційних
: 5 %-
карболової
кислоти

через
1
свіжогашеного
хлор
ного
вапна

через
5 10
Епізоотологія
свійських
видів
ссавців
ясоїдні
коні
самостійне
трапляється
випадки
міжвидового
перезараження
Джерелом
перехворілі

яке
45 %,
50 %,
кролів

курей
35 50 %,
рогатої
70 %.
язку
організму
бактеріоносіїв
орга
підвищується
вгодованих
приховано
інфікованих
господарство
неімунних
організму
фекаліями
носовим
видихуваним
відбувається
контакту
тварин
перехворілими
корми
догляду
інфікованих
можуть
стати
пастерельозу
Можливе
пере
збудника
кровосисними
комахами
Тварини
заражаються
оболонки
верхніх
проходити
країнах
рогатої
інфекція
санітарних
правил
утримання
для
годівлі
перегрівання
невпоряд
випасання
кормів
захворю
несприятливі
існування
виникненні
поширенні
хворо
тяжкості
перебігу
пастерелоносійство
стаціо
осередків
інфекції
Патогенез. При гострому
перебігу
хвороби
первинної
локалізації
оболонка
верхні
дихальні
шляхи
розмножуються
проникають
лімфатичну
воносну
системи
спричинюють
септицемію
впливом
збудника
ушкоджуються
утворення
великих
інфільтратів
підшкірній
язовій
никнення
явищ
геморагічного
набряк
гіпоксію
підгострому
розмно
пастерел
крові
Утво
продуктів
різних
паренхіматоз
органах
суглобах
ексудату
кахексію
пастерелоносіїв
провокувальних
кторів
перехід
стадію
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
кількох
годин
5 14
хвороби

надгострий
гост
підгострий
хронічний
рогатої
худоби
буйволів
розрізняють
грудну
кишкову
форми
хвороби
надгострому
септична
форма
при
спостерігається
підвищення
температури
41 42
тяжкі
розлади
діяльності
гострий
гастроентерит
інколи
кров
яний
пронос
Через
6 12
год
від
хвороби
настає
бель
спостерігається
без
прояву
клінічних
ознак
гострому
перебігу
проявляється
грудна
набрякова
хвороби
Спостерігається
(41,2 42,0
пригнічення
відмова
від
кишковій
формі
спостерігається
домішками
слизу
іноді
крові
спрага
слабкість
анемічність
слизових
оболо
загальне
формі
виявляються
ознаки
гострої
плевропневмонії

приско
пульсу
кашель
серозно
виділення
разі
розвитку
плевриту
відмічається
болісність
льпації
міжреберних
Набрякову
форму
Пастерельоз
визначають
клітковині
язовій
голови
міжщелепового
органах
корів
припиняється
1 2
Підгострий
5
14
характеризу
ється
симптомами
крупозної
пневмонії
болючий
кашель
гнійні
виділення
носа
кон
грудної
Інколи
молодняку
розвивається
проносом
хвороби
пневмонією
опуханням
декілька
навіть
закінчується
телят
пастерельоз
реєструється
1 2
Спостерігається
раптова
гарячка
пульс
прискорене
дихання
пронос
2
смерть
органів
старшого
стаціонарно
неблагополучних
рогатої
худоби
пастерельоз
спостерігається
переважно
вівці
хворіють
пастерельоз
Характеризується
утворенням
набряків
підшкірній
клітковині
частини
тулуба
фібринозною
плевропневмонією
2 5-
пастерельоз
виявлятися
вигляді
геморагічної
септицемії
вторинної
інфекції
при
бешисі
хворобі
лептоспірозі
септицемія
мати
надгострий
гострий
хронічний
Надгострий
перебіг
супроводжується
гарячкою
(41 42
пригніченням
відмовою
кормів
між
щелепового
являються
почервоніння
ціаноз
Хворі
гинуть
упродовж
1 2
гострому
перебігу
пропасниці
розвивається
пневмонія
гіперемія
шкіри
ділянці
вух
цівок
Відмічається
болісний
утруднене
дихання
ціаноз
слизових
оболонок
Хворі
гинуть
3 8-
ознака
асфіксії
перебіг
характеризується
фібринозною
плевропневмонією
спостерігаються
слизисто
гнійні
виділення
болючий
під
дихання
ціаноз
оболонок
юнктивіт
сильне
пригнічення
Загибель
3 8-
хвороби
Хронічний
3 7
характеризується
явищами
пневмонії
періодичною
кою
слабкістю
виснаженням
інколи
суглобів
Здебільшого
через
1,5 2
для
кролів
перебіг
хвороби
частіше
хронічний
або
підгострий
гострий
Гострий
перебіг
ензоотії
рактеризується
раптовою
загибеллю
Підгострий
внаслідок
загострення
хронічної
форми
проявляється
підвищенням
пригніченням
інколи
проносом
Загибель
протягом
перших
2
діб
хвороби
Хронічний
перебіг
хвороби
спостерігається
стаціонарно
гополучних
господарствах
супроводжується
ринітом
гнійними
виділеннями
також
кон
юнктивітами
Хвороба
часто
ускладнюється
пневмонією
інколи
отитами
енцефалітом
утворен
клітковині
органах
гнійних
птиці
надгострому
перебігу
пастерельозу
характерна
раптова
загибель
гострому
спостерігається
42 43
дихання
гребеня
сережок
крові
фекаліях
гине
1 3
хронічному
перебігу
розвиваються
риніт
синусит
суглобів
сережок
являється
кульгавість
людини
пастерельоз
може
виникнути
внаслідок
укусу
нанесених
кішками
собаками
які
будучи
пастерелоносіями
збудник
хворіють
люди
віком
понад
40
років
хоча
контактують
піддаються
укусам
діти
Передача
збудника
інфекції
від
людини
можлива
також
аерогенним
ральним
шляхами
інфікування
від
хворої
людини
Патологоанатомічні
великої
рогатої
худоби
внаслідок
надгострого
гострого
хвороби
підшкірній
клітковині
голови
міжщелепового
простору
шиї
підгруд
виявляються
серозно
фібринозні
інфільтрати
всіх
слизових
оболонках
також
паренхіматозних
спостерігаються
крововиливи
Печінка
нирки
переро
регіонарні
лімфовузли
збільшені
червоного
кольору
Інколи
виявляється
катаральне
геморагічне
запалення
слизової
оболонки
шлунка
сичуга
кишок
гострому
перебігу
спостерігається
крупозна
некротич
пневмонія
жовтій
гепатизації
(
плеврит
осередки
некрозу
печін
нирках
крупозної
пневмонії
патизація
мармуровість
виражені
некротичні
осередки
стані
розплавлення
Часто
відмічається
гострокатараль
дистрофічні
процеси
паренхімато
органах
при
надгострому
перебігу
виявляються
серозних
слизових
паренхіматозних
орга
характерний
драглисто
серозний
набряк
підшкірної
кліткови
Пастерельоз
міжщелепового
простору
накопи
серозно
фібринозного
ексудату
черевній
порожни
Регіонарні
лімфовузли
збільшені
темно
червоного
кольору
гострому
підгострому
перебігу
хвороби
спостерігаються
ринозно
некротичні
процеси
легенях
інколи
фібринозний
перикардит
При
хронічному
пастерельозу
значні
легень
дрібні
інкапсульовані
осередки
некрозу
іноді
фібринозний
плеврит
перикардит
птиці
гострому
пастерельозу
виявляються
крапчасті
плямисті
крововиливи
підшкірну
клітковину
брижі
очеревину
серозні
оболонки
кишок
особливо
надцятипалої
кишки
печінці
нирках
кістковому
мозку
спостері
численні
осередки
некрозу
сірувато
білого
кольору
хронічному
роносних
фібринозу
іноді
крупозно
геморагічний
пневмо
фібринозний
плеврит
перикардит
наявність
фібринозного
слизових
оболонках
носа
бронхів
артритах
виявляються
потовщення
порожнинах
уражених
суглобів
Діагноз
аналізі
епізоологічних
клінічних
ознак
хвороби
патологоанатомічних
бактеріоло
біологічного
Лабораторна
діагностика
лабораторії
хворих
кров
період
трупів

кров
піпетках
кістку
шматочки
пізніше
3 5
год
загибелі
кролі
доставляють
консер
40 %-
стерильним
розчином
гліцерину
мікроскопію
мазків
органів
виділення
біопроби
метою
виділеного
мікроскопічного
дослідження
мазки
готують
надгост
гострого
перебігу
хвороби

крові
ексудату
паренхіма
органів
підгострого
хронічного
перебігу
хвороби

частин
паренхіматозних
органів
Після
забарвлення
мановським

Гімза
Грамом
препарати
розглядають
скопом
виявлення
грамнегативних
біполярних
овоїдів
них
кокобактерій
разі
виділення
збудника
проводять
посіви
крові
ексудату
внутрішніх
органів
більйон
Хоттінгера
або
Мартена
= 7,2 7,6),
МПА
упродовж
24 48
год
при
37
разі
появи
росту
ідентифікацію
морфологічними
біохімічними
для
властивостями
Одночасно
біопробу
білих
мишах
підшкірно
вводять
суспензію
досліджуваного
патологічного
ріалу
або
виділену
24-
добову
бульйонну
пастерел
разі
наявності
пастерел
заражені
миші
18 36
посі
крові
паренхіматозних
органів
цих
культуру
збудника
увазі
пастерели
виділяються
хворих
секундарна
мікрофлора
вірусних
інфекцій
бувають
вірулентними
лабораторних
Диференціальна
Передбачає
необхідність
відріз
пастерельоз
великої
рогатої
худоби
сибірки
емкару

чуми
сальмонельозу
бешихи
птиці
від
хвороби
Ньюкасла
спірохетозу
великої
рогатої
худоби
виявляють
збільшену
2 4
рази
селезінку
кров
згорнулася
посівах
патологічного
спороутворювальні
грампозити
вні
палички
розміщуються
вигляді
коротких
ланцюжків
капсулою
відрізняють
від
пастерельозу
наявністю
крепітації
інфільтратів
чорно
забарвленням
уражених
мікроскопії
патологічного
посівів
середовищах
виявляють
великі
спороутворювальні
анаеробні
палички
Бабезіози
великої
рогатої
худоби
диференціюють
наслідками
виявлення
кровопаразитів
більш
вираженими
контагіозність
висока
летальність
усіх
вікових
Характерні
інфаркти
селезінки
лімфовузлів
специфічні
тонких
кишок
чумні
бутони
посівах
живильних
редовищах
збудник
культивується
потреби
біопробу
поросятах
гострого
перебігу
пастерельозу
відрізняється
відсутністю
пневмонії
при
бактеріологічному
патологічного
виділяють
грампозитивну
палич
бешихи
свиней
характерні
збі
селезінки
лімфовузлів
оболонки
кишок
сирнистий
розпад
фолікулів
буває
пневмонії
бактеріологічні
надійно
розрізняти
хвороби
хворобі
Ньюкасла
характерними
численні
крововиливи
слизовій
оболонці
залозистого
при
переході
його
язовий
буває
пастерельозі
посівах
патологічного
теріологічну
середовища
виділяють
пастерели
захворювання
диференцію
підставі
лабораторних
досліджень
Пастерельоз
Лікування
надгострого
гострого
перебігу
хвороби
ефек
раннє
застосування
сироватки
проти
пастерельозу
великої
худоби
буйволів
овець
вводять
внутрішньо
венно
внутрішньом
язово
дозі
60 80
разі
потреби
можна
вводити
повторно
результати
викорис
антибіотиків
після
визначення
них
виділеного
збудника
хвороби
Застосовують
також
антибіотики
поєднанні
сульфаніламідними
препаратами
протипастерельозною
кою
симптоматичними
засобами
Хвору
пастерельоз
лікують
знищують
умовно
птиці
внутрішньом
язово
іно
тераміцин
впродовж
Імунітет
перехворювання
пастерельоз
набу
стійкого
імунітету
тривалістю
6 12
міс
стериль
ний
імунізації
проти
пастерельозу
виготовляють
вакцин

полівалентну
формолвакцину
проти
пастерельозу
вакцину
полівалентну
емульговану
проти
пастерельозу
вакцину
проти
сальмонельозу
льозу
ентерококової
інфекції
поросят
асоційовану
вакцину
проти
пастерельозу
птиці
інактивовану
сорбовану
проти
пастерельозу
буйволів
овець
масляну
зазначити
використання
протипастерельозних
вакцин
разі
збудником
пастере
льозу
виникнення
захворювання
вигляді
геморагічної
септице
Щеплення
проти
пастерельозу
ефективне
секун
пастерельозній
інфекції
іншої
хвороби
вірусної
бактеріальної
етіології
проти
гідроксидалюмінієву
використовують
профілактичної
імунізації
Вакцинації
клінічно
здорових
усіх
вікових
Свиноматок
15
спарювання
неблагополучних
господарствах
вакцинацію
проводять
незалежно
супоросності
вакцинують
починаючи
30-
внутрішньом
2
інтервалом
введеннями
14
Свиней
віком
понад
6
міс
5
дворазово
також
інтервалом
14
діб
Імунітет
вакцинованих
через
7 10
діб
другого
щеп
Вакцина
полівалентна
проти
пастерельозу
призначена
вакцинації
тільки
вводять
внутрішньом
язово
третині

4 5
опоросу
дозі
5

інтервалом
14 16
віці
20
60
дозі
2

дозі
3
одну
єкцію
Імунітет
формується
10 15
зберігається
для
терококової
інфекції
асоційовану
застосову
поросят
супоросних
свиноматок
профілак
метою
неблагополучних
цих
господар
Вакцину
вводять
внутрішньом
язово
20 30-
опоросу
пастерельозу
використовують
профілактичною
неблаго
получних
щодо
пастерельозу
курей
індиків
качок
господарс
Вводять
внутрішньом
проме
кістками
0,5
4
залежно
від
виду
віку
птиці
14 21-
добу
Профілактика
запобігання
захворю
пастерельоз
великої
рогатої
худоби
ферми
ком
плектують
тільки
здоровими
тваринами
благополучних
щодо
цього
захворювання
господарств
Завезені
тварини
повинні
впро
30
карантинних
ретельним
ветеринарним
спостереженням
утримання
експлуата
тварин
слід
дотримуватися
ветеринарно
санітарних
правил
зоогігієнічних
нормативів
забезпечувати
тварин
птицю
цінним
раціоном
можна
допускати
випасання
ослабленої
зимівлею
худоби
низинних
заболочених
пасовищах
вання
мілких
непроточних
господар
здійснювати
запобіжні
щеплення
вакцинами
дарства
яких
зареєстрований
пастерельоз
упродовж
одного
року
після
оздоровлення
слід
комплектувати
лише
вакциновани
проти
пастерельозу
тваринами
здійснюється
господарстві
постачальнику
під
час
профілактичного
карантинування
разі
виникнення
пастерельозу
господарство
оголошують
благополучним
цього
захворювання
запроваджують
епізоотичному
осередку
проводять
клінічний
огляд
термометрію
всіх
неблагополучної
Хворих
підозрюваних
щодо
ізолюють
лікують
ними
окремий
обслуговуючий
персонал
відповідний
інвентар
ветеринарне
забезпечення
знаходяться
гіперімунну
типастерельозну
лікувальних
дозах
антибіотики
тет
3-
віку
перебувають
території
неблагополучної
вводять
гіперімунну
протипас
сироватку
молоко
здорових
корів
Через
після
введення
сироватки
вакциною
проти
пастерельозу
тваринницьких
приміщеннях
регулярно
проводять
дезінфекцію
дезінсекцію
спалюють
знезаражують
біотермічних
Пастерельоз
Карантинні
обмеження
господарства
знімають
14
останнього
випадку
захворювання
пастрельоз
вакцинації
всіх
проти
пастерельозу
проведення
остаточної
дезінфекції
всього
комплексу
організаційно
господарських
ветеринарно
санітарних
Після
карантинних
обмежень
упродовж
одного
року
здійснюють
вакцинацію
всіх
цього
господарства
усього
поголів
надходить
дезінфекції
застосовують
10 20 %-
свіжогашеного
вапна
або
2 %-
розчин
їдкого
експозицією
1
год
проясне
ний
розчин
хлорного
вапна
містить
1 %
активного
експозицією
1
год
розчин
формальдегіду
16
експозицією
3
год
аерозольної
використовують
20 %-
розчин
формальдегіду
розрахунку
1
приміщення
експозицією
3
год
аерозольної
інфекції
використовують
20 %-
розчин
розрахунку
1
приміщення
експозицією
3
год
Гній
біоте
рмічному
знезараженню
гноївку
1
додають
0,5
просвіт
розчину
хлорного
вапна
25
хлору
перемішують
витримують
12 18
год
появи
пастерельозу
оголошують
неблагополучною
виснажену
птицю
кісткове
борошно
профілактичною
сульфаніламідні
Після
яйцекладки
благополучних
пташни
або
Вивезення
неблагополучного
забороняється
Карантинні
обмеження
неблагополучному
1
після
останнього
захворювання
птиці
проведення
дезінфекції
пташників
вигулів
Разом
ліквідації
ензоотії
неблагополучному
наявності
відповідних
може
бути
проведений
поголівний
птиці
наступною
ретельною
дезінфекцією
інвентарю
встановлення
неблагополучних
карантин
обмеження
здорової
Обмеження
пташника
двору
неблагополучної
дезінфекції
дератизації
остаточної
проведенням
бактеріологічного
контролю
якості
для

приділяють
винятково
велику
увагу
чому
роки
поширення
хвороби
припинилось
внесок
туберкульозу
розробку
нових
вдосконалення
нуючих
методів
боротьби
цією
хворобою
вчені
Обуховський
Пашковський
Вишневський
Юсковець
Лукашов
Ротов
Говоров
Нечваль
Завгородній
Збудник
Належить
роду
Mycobacterium,
розрізняють
5
видів
патогенних
: Myc. tuberculosis
збудник
туберкульозу
; Myc. bovis
збудник
великої
рогатої
худоби
; Myc. avium
збудник
птахів
; Myc. murium
збудник
туберкульозу
; Myc. poiki-
lotermum
збудник
туберкульозу
холоднокровних
Видову
належ
туберкульозу
визначають
основі
культурально
морфологічних
властивостей
вірулентності
для
різних
тварин
свинки
чутливі
людського
бича
видів
зумовлюють
них
генералізований
пташиного
Кролі
мікобактерій
чачого
пташиного
видів
них
генералізований
туберкульоз
туберкульозний
місцеве
ураження
мікобактерій
людського
чутливі
кролі
коні
собаки
коти
кози
вівці
птиця
хутрові
велика
рогата
худоба
вираженою
видовою
патогенністю
кобактерій
спричинювати
захворювання
інших
видів
Мікобактерії
бичачого
можуть
бути
збудниками
захворювання
господарських
хутрових
звірів
мікобактерій
обох
видів
чутливі
Мікобактерії
пташиного
крім
птахів
можуть
викликати
рювання
коней
собак
Зараження
великої
худоби
пташиним
супроводжується
локалізацією
цесу
легенях
вимені
птиці
люди
можуть
заразитись
нею
вживанні
морфологічними
мікобакте
видів
одного
являють
лички
заокругленими
кінцями
розміром
(1,55,5)
мкм
Кислото
лугостійкі
наявністю
воскових
певних
умов
мікобактерії
утворювати
ниткоподібні
форми
колбоподібним
підставою
зміни
назви
бацили
мікобактерії
туберкульозу
Спор
мікобактерії
утворюють
Фарбують

червоний
інші
бактерії

синій
колір
Мікобактерії
туберкульозу
культивують
аеробних
для
елективних
середовищах
Петраньяні
Гель
гліцериновому
МПБ
Левенштейна

мікобактерії
дуже
повільно
людського

впродовж
20 30
діб
бичачого
20 60
пташиного
виду

11 15
середовищах
рос
вигляді
крихкуватих
великих
поодиноких
блис
іноді
суцільних
зморшкуватого
нальоту
білого
біло
жовтого
кольору
форми
шорсткі
форми
вмісту
мікобактерії
дуже
факторів
висушених
шматочках
життєздатність
упродовж
7

7 10

понад
2

фекаліях

1
воді

10
1
року
замороженому

1
молоці
холоді
9 10
діб
10
Пряме
мікобактерії
4 5
год

30 40
Підігрівання
молока
руйнує
мікобактерії
4
85
30
100

3 5
5 %-
карболової
кислоти
через
24
год
3 %-
1
год
Мікобактерії
інактивуються
під
мікобактеріями
організму
великої
єктів
ізолюються
мікобактерії
викликають
організму
Атипові
мікобактерії
від
мікобактерій
дуже
діагнозу
захворюванні
Епізоотологія
туберкульозу
понад
55
видів
близько
25
видів
птахів
домашніх
більш
чутливою
велика
худоба
потім
свині
птахів
частіше
хворіють
Основним
джерелом
збудника
хворі
туберкульоз
птиця
рідше

хворі
люди
організму
збудник
виділяється
харкотинням
фекаліями
ком

Факторами
передавання
збудни
корми
вода
підстилка
інші
предмети
забруднені
виділеннями
хворих
Зараження
туберкульоз
відбувається
через
Велика
рогата
худоба
інфікується
основному
час
вдихання
відкашлюються
хворими
тваринами
пилу
міститься
збудник
рідко
відбувається
вну
через
соски
вимені

слизові
оболонки
Телята
заражаються
згодовуванні
незнешкодженого
від
хворих
корів
Туберкульоз
великої
рогатої
худоби
інфекці
хоча
спостерігається
при
пасовищному
утриманні
Захворювання
поширюється
повільно
масове
перезаражен
відбувається
впродовж
разі
скупченого
утримання
перебування
вологих
погано
освітлених
недостатньо
вентильованих
приміщеннях
відсутності
моціону
неповноцінної
годівлі
перезараження
туберкульозом
відбувається
значно
швидше
Свині
заражаються
при
користуванні
спільним
туберкульозною
худобою
птицею
вигулом
згодовуванні
незнешкодженого
молока
відходів
їдалень
1,3
Говоров
Туберкульоз
коней
рідко
Коні
разі
прямого
контакту
хворими
туберкульоз
тваринами
користуванні
спільними
пасовищами
водопоями
Факторами
передавання
збудника
туберкульозу
молоко
хворих
дорослих
овець

спільні
інфікова
великою
рогатою
худобою
пасовища
водопої
найчастіше
трапляється
серед
птиця
Зараженість
коливатися

2
37 % (
Ротов
ється
умови
неповноцінної
годівлі
можливе
молодняку
птиці
Туберкульоз
спостерігається
рідко
Джерелом
збудника
кімнатних
стають
хворі
туберкульоз
люди
сторожові
собаки
заражаються
разі
поїдання
незнешкодженого
тварин
епізоотичного
щодо
господарства
пункти
поділяють
неблагополучні
Неблагополучними
вважають
туберкульоз
господарств
Ступінь
госпо
поширення
хвороби
обмежений

при
виявленні
впродовж
року
25 %
тварин
стаді
знач
25 %
Патогенез. На місці проникнення
туберкульозних
мікобактерій
первинний
осередок
легенях
глотці
мигдаликах
травному
Водночас
відбувається
ураження
регіонарних
лім
таким
чином
формування
повного
первинного
комплексу
туберкульозні
мікобактерії
затримуються
проникнення
організм
відразу
потрапляють
лімфатичні
для
вузли
формується
неповний
первинний
комплекс
первинному
комплексі
відбувається
локалізація
збудника
допомогою
запальних
осередків

туберкульозних
вузликів
турберку
Запальна
реакція
утворенні
туберкульозних
вузликів
ексудативний
продуктивний
характер
ексудативного
запалення
туберкульозі
великої
рогатої
худоби
навколо
мікобактерій
епітеліоїдні
гігантські
оточуються
кільцем
лімфоцитів
результаті
чого
специфічні
вузлики
туберкули
Між
клітинами
утвореного
вузлика
випотіває
фібринозний
ексудат
Внаслідок
відмирання
отриму
бузсудинних
вузликах
також
збудника
туберкулів
утворюється
некротична
сирниста
згодом
звапнюється
продуктивній
запалення
коней
інфікуванні
відбувається
гігантських
клітин
сирнистого
казеозного
Туберкульозний
процес
залежно
вірулентності
збудника
опірності
організму
може
проходити
доброякісно
набу
злоякісного
перебігу
доброякісного
перебігу
туберку
льозу
звапнований
первинний
осередок
пода
розвиток
інфекційного
процесу
припиняється
різкого
зниження
резистентності
організму
процес
інкапсуляції
збудника
первинному
осередку
відбувається
Внаслідок
плавлення
туберкульозного
вузлика
вихід
мікобактерій
здорову
призводить
формування
значних
ділянках
дрібних
вузликів
туберкульоз
які
іноді
туберкульозні
осередки
Згодом
утворюються
великі
туберкульозні
фокуси
каверни
мікобактерії
лімфогенним
гематогенним
шляхами
поши
всьому
організму
генералізацію
процесу
формування
туберкульозних
осередків
різних
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
2 6
тижнів
захворювання
заражених
виявля
появою
алергічних
туберкулін
Клінічні
ознаки
хвороби
являються
значно
пізніше
Розрізняють
коли
збудник
виділяєть
організму
зовнішнє
середовище
бронхіальним
слизом
ком
фекаліями
коли
організму
назовні
виділяються
хвороби
хронічний
латент

молодих
тварин
разі
масивного
раження
гострий
перебіг
Туберкульоз
зазвичай
має

ознак
ураження
найчастіше
виявля
під
час
післязабійного
огляду
Залежно
від
місця
локалі
патологічного
розрізняють
легеневу
кишкову
генера
лізовану
форми
хвороби
також
ураження
вимені
матки
серозних
покривів
великої
рогатої
худоби
найчастіше
трапляється
легене
форма
туберкульозу
легенів
спостерігаються
гарячка
хвороби

короткий
силь
при
тривалій

частий
слабкий
беззвучний
тяжких
зміни
зниження
вгодованості
аускультації
сухі
вологі
бути
іноді
допомогою
уражених
ділянках
легень
виявляють
при
перкуторного
звуку
ураженні
плеври
спостерігають
лісність
натисканні
міжребрових
проміжків
Виявляють
збільшення
горбистість
затвердіння
безболісність
заглоткових
під
медіастинальних
перибронхіальних
лімфовузлів
міру
розвитку
хвороби
погіршується
апетит
слизові
оболонки
стають
бліди
западають
порушується
жуйки
періодично
відбувається
рубця
Наприкінці
захворювання
дихання
частим
воджується
хрипами
стогоном
виділення
носа
мають
іхорозний
характер
повільної
агонії
кишковій
туберкульозу
спостерігають
швидке
виснаження
загальну
слабкість
хронічний
пронос
супроводжується
виділенням
янистих
фекалій
неприємним
запахом
Під
час
ректа
льного
дослідження
виявляють
дуже
збільшені
брижові
портальні
лімфовузли
кишковій
формі
швидко
настає
загибель
тварини
Туберкульозні
ураження
матки
яєчників
дуже
рідко
супроводжуються
викиднями
яловістю
бугаїв
органів
розвиваються
При
згодом
вузлики
під
час
язку
секреція
процес
залишається
незмінною
безболісними
виділення
мікобактерій
головного
мозку
туберкульо
етіології
координації
стадія
захворювання
форма
хронічного
гарячкою
пригніченням
Туберкульоз
покривів
для
порожнин
звана
розпізнається
визначається
збільшення
ущільнення
малорухомість
більшості
поверхневих
мати
туберкульозу
збудник
перебіг
туберкульозу
переважно
безсимптомний
вияв
збільшення
приглоткових
лімфовузлів
клінічно
вираженому
туберкульозі
спостерігається
сухий
неча
кашель
утруднене
дихання
виснаження
ураження
лімфову
разі
ураження
кишок
спостерігається
пронос
змінюється
блідість
Коні
хворіють
порівняно
рідко
переважно
благополучних
щодо
туберкульозу
великої
рогатої
худоби
Відміча
поступове
схуднення
під
роботи
інко
кашель
утруднене
дихання
збільшення
підщелепових
приглот
кових
шийних
лімфовузлів
При
розвинутому
захворюванні
періодичне
субфебрильне
підвищення
температури
проявляється
ознаками
пневмонії
іноді
легкі
коліки
овець
туберкульозний
процес
локалізується
проникнення
збудника
проходить
ураженням
регіонарних
спостерігається
генералізація
процесу
муванням
туберкульозних
вузликів
різних
органах
характерна
Виявляють
прогресуюче
схуднення
слабкість
проноси
інколи
сильне
ураження
утворення
ньому
великих
горбистих
пухлин
птиці
характерних
клінічних
ознак
ніколи
буває
Спостерігається
схуднення
при
збереженні
апетиту
зниження
несучості
атрофія
грудних
блідість
гребеня
сережок
разі
генералізації
процесу
виявляють
уражен
кишок
атрофію
стійкий
виснажливий
пронос
зумовлює
птиці
туберкульоз
буває
рідко
захворювання
нічні
ознаки
нехарактерні
Визначається
субфебрильна
схуднення
мінливий
апетит
ураження
кишок
розвивається
ний
остеоартрит
остеоперіостит
Патологоанатомічні
При
туберкульозі
великої
рогатої
специфічні
ураження
виявляються
легенях
бронхіальних
медіастинальних
лімфовузлах
ділянки
пронизані
дрібними
сірувато
жовтими
зликами
різної
форми
розмірів
розрізуванні
легень
перероджені
кальцифіковані
осередки
гнійні
фокуси
оточені
сполучнотканинною

Вузлики
виявляються
інших
паренхіматозних
кістковому
мозку
Бронхіальні
горбисті
збільшені
розмірі
тверді
сирнисті
гнійні
фокуси
при
розрізуванні
внаслідок
переро
кальцифікації
перловій
хворобі
серозних
черевної
грудної
порожнин
сірувато
червоні
розрощення
часом
звапновуються
гронами
висять
нагадуючи
цвітну
слизовій
оболонці
задньої
тонких
клубовій
солітарних
пейєрових
бляшках
виявляються
сірувато
жовті
вузлики
виразки
туберкульозі
вимені
значне
розростання
уражені
вимені
ємі
тверді
багато
вузликів
розрізуванні
туберкульозні
ураження
виявляються
підщелепових
брижових
лімфовузлах
іноді
легенях
печінці
дуже
них
випадках
відбувається
генералізація
коней
частіше
спостерігається
туберкульоз
Туберкульозні
ураження
локалізуються
легенях
бронхіальних
селезінці
значно
рідше

інших
органах
казеозних
змін
овець
спостерігаються
обмежені
вузлики
місцях
проникнення
збудника
рідко
буває
генералізація
процесу
виявляють
горбистий
казеозний
мастит
туберкульо
ураження
печінці
кістковому
рідше
гусей
качок
легенях
Діагноз
туберкульоз
установлюють
комплексно
використову
основні
допоміжні
методи
діагностики
діагностики
прижиттєвий
метод
огляд
внутрішньошкірну
туберкулі
нову
пробу
офтальмопробу
для
коней
післязабій
метод

патологоанатомічне
бактеріологічне
дослідження
Допоміжні
діагностики
включають
симультанну
алергічну
пробу
внутрішньовенну
туберкулінову
пробу
серологічні
дослідження
постановка
язування
комплементу
кож
проби
гісто
логічний
метод
початку
захворювання
клінічний
патологоморфологічний
методи
дослідження
обмежене
значення
надійними
початковій
хвороби
алергічний
патологогістологічний
бактеріологічний
методи
дослідження
останні
десятиріччя
виникла
значна
проблема
диференцію
ванням
позитивних
туберкулінових
ваних
атиповими
мікобактеріями
мають
відношення
хворювання
туберкульоз
таких
випадках
проводять
симуль
для
алергічну
пробу
якій
одночасно
досліджують
беркуліном
комплексним
алергеном
КАМ
від
мінностями
інтенсивності
прояву
алергічної
реакції
цих
препаратів
роблять
висновок
про
досліджуваної
Достовірно
висока
інтенсивність
реакції
туберкулін
зараження
туберкульозом
навпаки
при
більш
вираженій
алергічній
реакції
КАМ
вважають
сенсибілізація
організму
мікобактеріями
встановлення
остаточного
проводять
контрольний
бій
позитивно
реагуючих
туберкулін
тварин
лабораторні
дослі
відібраного
них
патологічного
Алергічна
діагностика
туберкульозу
тварин
великої
гатої
худоби
передбачає
проведення
благополучних
господарствах
планових
одноразових
діагностичних
епізоотичних
епідемічних
показниках
перед
продажем
пле
виробничою
ясування
епізооти
чного
благополучних
господарствах
небла
гополучних
велику
рогату
худобу
поголовно
починаючи
2-
місячного
оздоровлення
господарств
району
впродовж
перших
чотирьох
досліджують
усе
поголів
худоби
починаючи
двомісячного
один
раз
поголів
рік
благополучного
щодо
туберкульозу
впродовж
чотирьох
років
більше
поголів
починаючи
ного
досліджують
один
благополучне
10
років
контроль
ясопереробних
підприємствах
результатами
післязабійної
експертизи
усіх
племінних
незалежно
від
тривалості
благополуччя
поголів
корів
нетелей
весь
починаю
2-
місячного
віку
досліджують
ково
реалізації
дитячі
заклади
санаторії
безпосередньо
торговельну
стадо
досліджують
благополучних
господарствах
незалежно
власності
вивчається
епізоотична
ситуація
корів
реагують
туберку
ізолюють
них
знезаражують
ятінням
ристовують
годівлі
відгодівельної
перероблю
виявлення
десяти
реагуючих
туберкулін
усіх
піддають
діагностичному
подальшим
патологоанатоміч
бактеріологічним
дослідженням
туберкульоз
вияв
реагуючих
туберкулін

забивають
10
голів
кожного
Свиней
язково
при
передаванні
інші
господарствах
досліджують
маточне
досліджують
маточне
6-
Коней
досліджують
епізоотичного
стану
алергічної
застосовують
свиней
очищений

протеїн
пуріфієд
або
альт

хий
очищений
туберкулін
птиці
одночасно
очищений
туберкулін
ссавців
птиці

сухий
очище
ний
для
птиці

сухий
очищений
ссавців
Туберкулін
вводять
внутрішньошкірно
однора
0,2
усім
тваринам
норок
птиці
0,1
Великій
рогатій
худобі
буйволам
вводять
ділянці
середньої
третини
шиї

зовнішньої
поверхні
вушної
раковини
відстані
2
від
одного
вушної
раковини
інокулюють
туберкулін
ППД
боку

туберкулін
птиці
Козам
собакам
хутровим
норок
туберкулін
вводять
інтрапальпебрально
верхню
повіку

борідку

підщелепову
коней
очну
туберкулінізацію
проводять
інтервалом
5 6
Облік
оцінку
великої
рогатої
худоби
буйволів
верблюдів
через
72
год
овець
хутрових
48
год
птиці

30 36
год
коней
оцінку
проводять
після
першого
введення
туберкуліну
через
6, 9, 12
24
год
другого
введення
год
Реакція
разі
великої
рогатої
буйволів
верблюдів
введення
розлитого
консистенції
потовщення
складки
звірів

введення
набряку
коней
ока
гнійний
гнійний
спостерігається
гіперемія
кон
юнктиви
Реакція
вважається
негативною
разі
відсутності
місці
вве
Патологоанатомічні
встановленні
первинного
раніше
для
планових
досліджень
виявлено
випадках
патологоанатомічні
при
льозі
виявляють
насамперед
легенях
Уражені
ділянки
пронизані
дрібними
вузликами
жовтуватого
кольору
різної
форми
розмірів
осередки
ураження
ущільнені
оточені
капсулою
сильно
хрустять
розрізання
внаслідок
сирнистого
переродження
звапнення
іноді
виявляють
розплавленими
казеозними
масами
гень
вузлики
виявляються
регіонарних
лім
різних
паренхіматозних
органах
кістковому
кістках
туберкульозі
кишок
оболонці
третини
тонкого
сліпій
пейєрових
бляшок
виявляються
сірувато
жовті
вузлики
виразки
Регіонарні
лімфовузли
тверді
горбисті
сирнисті
гнійні
фокуси
при
розрізуванні
Туберкульоз
серозних
оболонок
визначають
перловою
хворобою

наявністю
плеврі
очере
вині
перикарді
значних
розрощень
твердих
вузликів
прони
казеозними
звапненими
осередками
хрустять
при
розрізуван
Лімфатичні
вузли
брижі
збільшені
розрізі
мають
сірувато
жовтий
колір
казеозні
маси
туберкульозі
птиці
часто
спостерігається
генералізована
форма
Численні
льозні
вузлики
виявляються
кістковому
селезінці
рідше
легенях
нирках
гістологічні
насті
дає
для
язковими
бактеріологічні
Разом
туберкульозні
хворих
можуть
слабо
вираженими
ково
Лабораторна діагностика
лабораторію
прижиттєвої
ріологічної
діагностики
надсилають
дійки
150
мокротиння
сечу
разі
підозри
ураження
кишок
лабораторію
надсилають
відібрані
проби
фекалій
містять
прожилки
крові
Від
свіжих
трупів
забитих
діагностичною
метою
тварин
позитивно
реагували
туберкулін
надсилають
парні
лімфатичні
вузли
підщелепові
бронхіальні
середостінні
клубової
також
частини
органів
патологічними
змінами
птиці
цілими
серологічного
дослідження
лабораторію
направляють
2 3
сироваток
крові
підозрюваних
захворювання

туберкульоз
великої
рогатої
худоби
Відібраний
матеріал
доставляють
свіжому
вигляді
консервова
ному
30 %-
стерильному
водному
розчині
гліцерину
гіс
тологічного
дослідження

10 %-
водному
розчині
формаліну
лабораторії
патологічний
відмивають
консерванту
фізіологічним
розчином
уражених
органів
окремо
лімфовузлів
вирізають
шматочки
розміром
0,5 1
12
очищають
від
супутньої
мікрофлори
методом
Гона
Алікаєвої
флотацією
патологічний
відповідним
підготовляють
Фекалії
розтирають
ваною
водою
марлевий
використовують
центрифугують
упродовж
30
при
використовують
Мокротиння
гній
3 6-
кратним
0,5 2 %-
їдкого
Підготовлені
спосіб
концентрації
мікобактерій
готують
для
мікроскопічного
дослідження
добавляння
флотаційного
такого
самого
3 6 %-
сірчаної
кислоти
10-
елективні

Гельберга
для
мікобактерій
Ріст
кобактерій
виявляють
через
10 30
3
індикації
збудника
туберкульозу
патологічному
матеріалі
визначення
його
виду
встановлення
вірулентності
проводять
біоло
гічні
дослідження
Біопробу
ставлять
3 5
морських
масою
300 350
кролях
масою
менш
ніж
2
, 3 5
курках
віком
5
міс
Патологічний
матеріал
спеціальної
обро
бки
вводять
кролям
1 2
крайову
вену
вуха
морським

підшкірно
ділянці
курям

підкрильцеву
раженими
тваринами
ведуть
спостереження
впродовж
3
Через
після
зараження
проводять
туберкулінову
пробу
разі
встанов
лення
позитивної
алергічної
реакції
піддослідну
забивають
патологічний
матеріал
досліджують
бактеріологічним
методом
Диференціальна
Передбачає
необхідність
великої
рогатої
худоби
паратуберкульозу

роз
бактеріологічних
алергічних
досліджень
лейкозу

від
сутністю
туберкульозних
вузликових
уражень
паренхі
органах
також
результатами
алергічних
них
коней
виключають
результатами
язування
комплементу
інфекційну
даними
гематологічного
розтину
Діагноз
туберкульоз
вважається
встановленим
під
однієї
тварини
були
виявлені
патологоанатомічні
для
властиві
якщо
бактеріологічному
матеріалу
взятого
після
реагуючих
туберкулін
виділено
туберкульозу
благополучними
щодо
захворю
вання
туберкульоз
якщо
усіх
тварин
досліджуваних
алергіч
патологоморфологічним
бактеріологічним
методами
було
одержано
негативні
результати
результати
патоморфологіч
них
досліджень
туберкульоз
негативні
допомогою
бактеріо
логічних
виділено
культури
непатогенних
мікобактерій
виявлення
патологоанатомічних
властивих
туберку
льозу
під
час
планового
тварин
благополучного
господар
ясопереробному
підприємстві
терміново
повідом
головного
лікаря
ветеринарної
медицини
господар
вжиття
заходів
інструкцією
Лікування
Хворих
туберкульоз
лікують
забива
ясопереробних
підприємствах
організму
імунітету
специфічної
профілактики
ськогосподарських
тварин
запропоновано
яку
медицині
неблагопо
щодо
звірогосподарствах
денного
Імунітет
зберігається
6 8
БЦǴ
використовують
для
язку
неможливістю
інфекційних
заходи
боротьби
Передбачають
охорону
ринницьких
господарств
туберкульозу
своєчасне
виявлення
хворих
туберкульоз
негайне
здавання
забою
теринарно
санітарні
заходи
неблагополучних
туберкульозу
проведення
оздоровчих
протитуберкульозних
охорону
від
захворювання
туберкульоз
Охорона
господарств
контролю
інших
гос
заготівлею
приватні
комплектують
здоровими
перевіреними
благополучних
інфекційних
захворювань
господарств
благополучних
щодо
туберкульозу
господарствах
потрібно
безпечувати
нормативні
умови
утримання
годівлі
використання
сільськогосподарських
тварин
також
ізольоване
вирощування
молодняку
літній
період
слід
своєчасно
виводити
худобу
літні
допускати
контактів
випасах
водопоях
худобою
інших
господарств
приватних
власників
Треба
регулярно
прово

ремонт
дезінфекцію
тваринницьких
примі
систематично
вивозити
знезаражувати
ветеринарно
використанням
відвійок
інших
продуктів
тваринництва
годівлі
слуговування
лише
осіб
пройшли
обстеження
ринницьких
ветеринарних
спеціалістів
тварин
інших
господарств
комплекту
вання
виробничою
метою
загального
стада
завезених
переводять
лише
після
терміну
оде
негативних
результатів
алергічних
досліджень
Заходи
разі
встановлення
сільськогосподарських
тварин
поданням
головного
лікаря
ветеринарної
органів
місцевого
пункт
окремий
оголошують
неблагополучним
захворювання
туберкульоз
запроваджують
затверджують
комплекс
організаційно
господарських
ветеринарно
спря
карантинних
сторонніх
вивезення
головного
ветеринарного
кормів
ярмарків
екскурсій
приплоду
вирощування
неблагополучних
інші
благополучним
щодо
туберкульозу
пого
вивезення
молокопереробні
підприємства
роздрібну
використання
харчових
цілей
корм
тварин
незнезараженого
молока
корів
неблагополуч
них
використання
годівлі
непровареного
інших
ясних
продуктів
одержаних
після
забою
хворих
кульоз
тварин
використання
гною
підстилки
залишків
кормів
від
туберкульозу
худоби
без
попереднього
туберкульоз
тварин
перевозять
ясокомбінат
для
спеціально
обладнаному
автомобільно
транспорті
під
контролем
ветеринарного
спеціалі
Свиней
позитивно
реагують
туберкулін
діагнос
Незалежно
від
наявності
патологоморфологічних
відбирають
матеріал
бактеріологічного
дослідження
виявлення
бичачого
людського
видів
поголів
проводять
оздоровчі
заходи
для
Собак
допомогою
внутрішньошкірної
туберкулі
проби
туберкулін
тому
самок
приплодом
встановленні
туберкульозу
патологоанатомічним
ріологічним
хутрових
звірів
проводять
клінічне
обсте
всього
поголів
Хворих
ізолюють
лікують
тубази
упродовж
періоду
дозрівання
забива
Решті
хутрових
звірів
корми
профілактич
ній
Звірівницьке
господарство
вважають
оздоровленим
впродовж
одного
виробничого
циклу
від
щеніння
хутрових
звірів
виявляють
характерних
беркульозу
патологоанатомічних
птахівницьких
господарствах
усю
птицю
неблагополучного
пташника
ферми
цеху
для
проводять
оздоровчі
заходи
формують
здорової
птиці
Територію
пташників
вигулів
ретельно
очищають
дезінфікують
птиці
неблагополучного
пташника
використовують
виробництва
хлібобулочних
кондитерських
виробів
подаль
благополуччя
поголів
постійне
внутрішніх
органів
птиці
характерних
туберкульозу
патологоанатомічних
змін
проводять
бактеріологічні
дослідження
Оздоровлення
худоби
туберкульозу
методами
залежно
від
рівня
поширення
хвороби
тварин
неблагополучного
тваринницької
спеціалізації
виробництва
разі
обмеженого
поширення
хвороби
ураження
25 %
поголів
ферма
може
оздоровлена
допомогою
систематичних
алергічних
видалення
стада
хворих
забою
ясопе
реробних
підприємствах
великої
рогатої
худоби
2-
ного
віку
досліджують
одноразово
через
кожні
45 60
допомо
гою
внутрішньошкірної
ознаки
таврують
15
тому
якщо
неблагополучного
планового
туберкулін
ставлять
6-
місячний
контроль
3
досліджують
алергічним
методами
комплексу
виявлення
другого
контролю

туберкулін
діагностичному
одержання
бактеріологічного
матеріалу
тварин
оздоровленою
виділено
вважають
Телят
корів
Телят
корів
90
встановлено
забій
поширення
хвороби
госпо
ступінь
25 %
більше
також
неблагополучного
господарства
кількості
тварин
господар
здійснюється
методом
заміни
поголів
Методом
здійснюється
оздоровлення
окремих
також
рогатої
оздоровленні
припиняють
ясокомбінат
для
тваринницьких
приміщеннях
проводять
очищення
остаточну
вживають
заміни
поголів
утримують
побудованих
дезінфекції
тваринницьких
приміщень
загонів
обладнан
інвентарю
застосовують
5 %-
просвітлений
розчин
хлорного
вапна
, 10 %-
розчин
нейтрального
гіпохлориту
вмістом
активного
хлору
5 %; 1 %-
водний
розчин
глутарового
альдегіду
; 2 %-
метафору
технічного
натрію
лужний
розчин
формальдегіду
вмістом
формальдегіду
їдкого
3 %; 20 %-
свіжогашеного
вапна
емульсію
феносмоліну
креолін
фенольний
аерозольної
дезінфекції
використовують
40 %-
розчин
формальдегіду
розра
хунку
40
експозиції
48
год
поверхні
лужний
розчин
формальдегіду
розрахунку
вапно
розрахунку
5
1
площі
або
10 %-
емульсію
феносмоліну
Гній
біотермічним
способом
спалюють
фракцію
рідкого
гною
для
70 %
знезаражують
бурти
твердим
водонепроникним
покриттям
соломи
торфу
завтовшки
30 40
при
витриму
ванні
влітку
2
3
гній
вологістю
70
88 %
компостуючи
витримуючи
бурті
впродовж
6
Гній
вологістю
більш
88 %
компостують
співвідношенні
1 : 2
торфом
соломою
або
цьому
вологість
компостної
має
більш
70 %.
Гноївка
знезаражу
формальдегідом
Протитуберкульозні
від
подарства
Спеціалізовані
племінні
господарства
ферми
виро
щування
племінних
телиць
нетелей
разі
виникнення
туберку
льозу
втрачають
племінних
господарствах
відгодівлі
рогатої
худоби
оздоровлення
від
туберкульозу
проводять
повної
заміни
всього
поголів
виявлення
великої
гатої
худоби
реагує
туберкулін
приватних
окремих
громадян
проводять
епізоотичне
епідеміологічне
обстеження
власникам
рекомендується
проводяться
оздоровчі
коли
худоба
реагує
туберкулін
залишається
проводяться
алергічні
дослідження
використову
допоміжні
методи
діагностики
результатами
досліджень
приймається
відповідне
Захист
людей
Ґрунтується
соціальній
нітарній
специфічній
профілактиці
Працівники
тва
ринницької
ферми
дотримуватись
особистої
гігіє
якими
ознайомлюють
керівники
ферм
господарств
),
медич
спеціалісти
ветеринарної
медицини
Керівники
сільськогосподарських
підприємств
забезпечувати
ників
ферм
своєчасним
медичним
обстеженням
туберкульоз
відповідними
побутовими
умовами
спеціальним
одягом
взут
також
дезінфекційними
засобами
знезараження
рук
взуття
одягу
неблагополучних
щодо
туберкульозу
господарст
працівникам
30
робити
щеплення
циною
БЦǴ
Бруцельоз
(Brucelosis)
хронічне
інфекційне
захворювання
усіх
видів
сільськогосподарських
диких
характеризується
здатності
ендометритами
орхітами
бурситами
гігромами
бруцельоз
хворіє
для
інших
мікроорганізмів
проводять
забарвлення
бруцел
Козловського
2 %-
розчином
сафраніну
наступним
дофарбовуванням
1 %-
водним
розчином
зеленого
брильянтового
мікроскопічного
дослідження
бруцели
виявляються
забарвленими
інші
мікроорганізми
фон
препарату
колір
Бруцели
умовах
37
= 6,8 7,0,
середовищах
особливо
при
виділенні
первинних
)
печінково
глюкозо
гліцериновому
бульйоні
печінково
глюкозо
гліцериновому
середови
Використовують
також
картопляний
агар
генці
анвіолетом
середовище
Кроля
Лабораторні
бруцел
добре
звичайних
МПБ
Перші
генерації
Br. abortus i Br.
ovis
культивують
атмосфері
наявністю
10 15 %
раторних
штамів
бруцел
через
24 48
год
посівах
патологічного
матеріалу
первинний
ріст
бруцел
являється
лише
5 30-
після
посіву
цьому
поверхні
агарових
редовищ
вірулентні
бруцел
утворюють
маленькі
(2 3
діаметрі
округлі
гладенькою
поверхнею
рівними
прозорі
опуклі
білого
характерним
лабораторних
найчутливішими
бруцел

Бруцели
відносно
проміння
4 5
год
гною
кормах
залишаються
життєздатними
4
гноївці
4 5
40
корів
узимку
160
одязі
14
шерсті
овечих
1,5 4
маслі
бринзі
засолених
25 70

3
кислому
1 4
охолодженому
6 8
10
Бруцели
час
миттєво

Інактиву
60
30
70

5 10
креоліну
, 1 2 %-
гіду

год
, 5 %-
свіжогашеного
1 3
Епізоотологія
бруцельозу
велика
кози
північні
олені
коні
ясоїдні
тварини
диких
антилопи
Джерелом
період
бруцели
кількості
оболонками
виділен
статевих
органів
2 3
корів
7 9
калом
сечею

3
захворювання
органів
інфекції
можуть
виділеннями
корми
вода
гній
догляду
одяг
персоналу
завезення

прихованих
носіїв
випасання
здорових
згодовування
молодняку
знезараженого
госпо
виключена
можливість
вівчарстві
жалкими
комахами
проникає
організм
тварин
головним
також
через
оболонки
кон
овець
шлях
великої
рогатої
епізоотій
інших
характерним
роками
хвороби
спостерігається
первинної
появи
інфекції
неблагополучне
Основним
другій
половині
окремих

50 90 %
кількість
якщо
поповню
новими
статевозрілими
через
2 3
роки
аборти
припинитися
взагалі
Залежно
епізоотичного
поголів
ферму
госпо
населений
пункт
вважають
неблагополучними
благо
получними
бруцельозу
Благополучними
визначають
тих
яких
бруцельоз
виявлено
хворої
разі
виникнення
захворювання
ого
лошують
неблагополучним
щодо
бруцельозу
період
оздоровлен
визначають
загрози
міграції
збудника
Патогенез. У розвитку бруцельозної
інфекції
розрізняють
первинну
латенцію
регіонарна
інфекція
генералізацію
про
цесу
вторинну
латенцію
регіонарної
інфекції
характеризу
проникненням
організм
чутливих
його
розмноженням
регіонарних
лімфовузлах
наступним
занесенням
лімфатичними
кровоносними
шляхами
паренхіматозні
розвитком
ретикулоендотеліозу
ознаки
хвороби
період
проявляються
проте
інфіковані
тварини
ріоносіями
виділяти
бруцели
калом
Серологічні
реакції
бруцельоз
період
негативні
оскільки
накопичення
специфічних
антитіл
діагностичного
рівня
генералізації
процесу
утримання
годівлі
час
бактеріємією
генералізацією
патологічного
для
процесу
утворенням
уражених
органах
тканинах
специфічних
цельозних
гранульом
розвитком
характерної
клінічної
картини
хво
роби
разі
проникнення
розмноження
бруцел
слизових
оболонках
матки
плодових
оболонках
плоді
розвиваються
запальні
процеси
призводить
порушення
живлення
плоду
його
загибелі
аборту
Запальні
некротичні
явища
можуть
розвиватися
інших
тканинах
спричинюючи
орхіти
бурсити
абсцеси
період
мож
ливе
виділення
культури
бруцел
посівах
паренхіматозних
також
виявлення
специфічних
сироваткових
антитіл
вторинної
латенції
характеризується
клінічним
видужан
тривалим
бактеріоносійством
чітко
вираженою
алер
гічною
перебудовою
організму
Клінічні ознаки
перебіг
Інкубаційний
2
після
являються
аглютиніни
згодом
проходить
безсимптомно
тварин
хвороби
кої
худоби
перебіг
латентний
ознакою
5 8-
місяці
затри
гнійний
ендометрит
яловість
ознаками
гігроми
кінцівок
кінцівок
биків
спостерігатися
епідидиміти
аборти
спостерігаються
3 5-
кітності
яники
4 12-
тестикули
Хвороба
ураженням
суглобів
кісток
абсцесів
клітковині
язах
паренхіматозних
органах
коней
характерними
бурсити
ділянці
холки
потилиці
крози
хрящів
остистих
відростків
утворення
Аборти
бува
надзвичайно
рідко
верблюдів
аборти
спостерігаються
вагітності
перебіг
бруцельозу
безсимптомний
інфікованість
виявляється
лише
допомогою
серологічних
бактеріологічних
досліджень
Патологоанатомічні
зміни
корів
спостерігаються
оболонки
котиледони
значною
крововиливами
гною
корів
виявляється
кіста
яєч
мастити
ураження
биків

гнійно
буває
гранульоми
матці
під
клітковині
коней
гнійно
некротичні
ділянці
можливі
сальпінгіти
клітковини
потовщення
кового
канатика
крововиливи
оболонках
осередки
Діагноз
установлюють
підставі
бактеріологічних
них
алергічних
овець
урахуванням
зоотологічної
картини
Бактеріологічне
бруцельоз
лабораторію
абортовані
плоди
плодовими
оболонками
навколоплідну
або
плода
печінки
селезінки
гігром
бурс
уражених
суглобів
проби
серологічного
дослідження
бруцельоз
реакцією
правляють
сироватку
крові
молоко
інфекційний
епідидиміт
досліджують
придатками
від
клінічно
хворих
серологічно
позитивних
баранів
після
діагнос
абортовані
плоди
плодовими
оболонками
цервіко
вагінальні
виділення
вівцематок
перші
5
аборту
Патологічний
матеріал
відбирають
дотриманням
правил
особи
безпеки
обов
язково
рукавичках
чисту
непроникну
направляють
нарочним
Бактеріологічні
мікроскопію
виділення
культури
постановку
біопроби
морських
мікроскопіч
маленьких
коків
раво
кольору
зеленому
препарату
грамнегатив
кокобактерій
проводять
патологічного
матеріалу
елективні
30
потрібна
концентрація
Ідентифікацію
морфологічних
культурально
бруцельозними
моноспецифічними
імунофлуоресценції
тестів
належності
культури
етіології
Біопробу
проводять
морських
підшкірно
вво
патологічний
матеріал
1 2
Через
10, 20
30
сироватку
їхньої
розбавлену
1 : 10 1 : 80,
досліджують
для
помогою
реакції
аглютинації
Біопроба
вважається
позитивною
виявлення
специфічних
аглютинінів
розведенні
сироваток
вище
Морських
свинок
позитивно
лімфовузлів
проводять
посіви
живильні
сере
негативній
забивають
через
6 8
відібраного
патологічного
матеріалу
проводять
посіви
культивування
впродовж
дослідження
бруцельоз
вважаються
позитивними
виділення
позитивної
розведенні
вище
сироватки
зараженої
морської
свинки
навіть
вихідного
патологічного
культуру
бруцел
було
Термін
бактеріологічного

1
біологічного

Серологічні
дослідження
цельоз
великої
рогатої
худоби
буйволів
використову
роз
бенгал
пробу
реакцію
аглютинації
реакцію
язування
комплементу
реакцію
язування
комплементу
реакцію
цельозний
алерген
овець
використовують
серологічний
методи

серологічний
алергічний

серологічний
верблюдів

серологічний
метод
інших
серологічний
метод
планових
профілактичних
серологічних
бруцельоз
бугаїв
плідників
нетелей
телиць
віком
понад
один
буйволів
баранів
плідників
вівцематок
кнурів
плідників
основних
свиноматок
один
виявлення
позитивних
показників
діагноз
уточнюють
тковими
дослідженнями
комплексному
бруцельоз
підлягають
тварини
всіх
видів
період
30-
денного
профілактичного
карантину
при
виведенні
або
введенні
господарство
незалежно
від
форми
власності
також
продажу
можливого
бруцельозу
планові
серологічні
маточного
поголів
проводять
навесні
восени
виявлення
позитивно
реагуючих
тва
повторне
дослідження
бруцельоз
усієї
тварин
прово
через
15 20
діб
серологічними
методами
Корів
нетелей
буйволиць
верблюдиць
незалежно
від
терміну
вівцематок
свиноматок

після
окоту
опоросу
виявлення
клінічних
ознак
захворювання
бруцельоз
великої
рогатої
худоби
мертвонароджені
орхіти
артрити
хворих
язково
двічі
РТЗК
інтервалом
15 20
алергічною
Коней
бруцельоз
ознак
також
контакту
бруцельозному
осередку
Диких
козулі
досліджують
звірівництві
контроль
досліджень
серологічні
дослідження
клінічне
обстеження
епідидиміт
баранів
плідників
раз
парувальної
формуванням
отар
гону
випасання
після
повернення
профілак
разі
продажу
племінних
баранів
баранчиків
вівцематок
ярок
міжгосподарчого
Для
дослідження
користовують
РТЗК
Діагноз
бруцельоз
установленим
виділено
бруцел
патологічного
матеріалу
одержано
позитивні
результати
біопроби
виявлено
позитивні
рологічні
реакції
тварин
клінічними
ознаками
бру
цельозу
виявлено
зростання
титрів
повтор
них
пробах
сироваток
відібраних
інтервалом
15 20
позитивній
алергічній
реакції
збільшенні
загальної
чисель
ності
позитивно
реагуючих
Діагноз
інфекційний
епідидиміт
баранів
вважається
установ
виділено
збудника
хвороби
Br. ovis
або
виявлено
позитивну
бруцеловмісним
антигеном
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
виключення
великої
рогатої
худоби
трихомонозу
хламідіозу
кампілобактеріозу

сальмонельозу
лептоспірозу

лістеріозу
мпілобактеріозу
хламідіозу
цією
метою
проводять
посіви
живи
льні
середовища
для
виділення
культури
відповідного
збудника
ртованих
плодів
також
серологічні
дослідження
визначення
явності
специфічних
антитіл
інфікованих
матерів
Лікування
бруцельозі
проводиться
неблагополучних
бруцельозу
господарствах
загрозливій
тварин
позитивно
реагують
під
серологічних
алергічних
вважають
хворими
піддають
звіль
організму
збудника
хвороби
буває
рідко
імунізації
проти
бруцельозу
запропоновано
кілька
вакцин
вважають
вакцину
Br. abortus 19,
неблагополучних
господарствах
сприяє
припиненню
подальшого
для
поширення
інфекції
стаді
профілактиці
абортів
одержанню
тварин
здорового
молодняку
Недоліком
цієї
вакцини
збереження
крові
протибруцельозних
післявакцинальних
антитіл
перешкоджає
виявленню
хворих
диференціюванню
післявакцинальних
серологічних
показників
інфекційних
визначенню
неблагополуччя
бру
цельозу
неблагополучних
щодо
бруцельозу
госпо
щеплення
корів
рекомендується
вакцина
слабоаглютиногенного
штаму
Br. abortus 82,
імунізації
овець
жива
вакцина
Br. melitensis Rev-1.
Профілактика та заходи боротьби
Мають
бути
спрямовані
охорону
від
занесення
бруцельозу
благополучних
держав
разі
виникнення
хвороби

ліквідацію
проведення
заходів
оздоровлення
від
бруцельозу
захисту
людей
зараження
бруцельозом
Профілактика
різних
інфекційного
епідидиміту
бруцельозу
дозволяється
завозити
овець
неблагопо
господарств
тварин
Імпортні
стада
12
отелення
окоту
також
досліджень
Організація
ветеринарно
разі
встановлення
захворювання
бруце
окремі
господарства
населені
пункти
оголошуються
неблагополучними
щодо
бруцельозу
них
подання
головного
спектора
ветеринарної
медицини
розпорядженням
органу
самоврядування
негайно
запроваджуються
ветеринарні
розробляється
план
оздоровчих
протибруцельозних
ходів
неблагополучну
вивішу
сповіщувальний
КАРАНТǶН
ǦЗД
обладнуються
спецпропускник
установлюється
пост
якому
забезпечується
цілодобове
чергування
Відповідно
забороняються
провезення
переганяння
через
територію
виведення
вивезення
ферми
бруце
льозу
вивезення
ясокомбінат
перегрупування
відома
головного
лікаря
ветеринарної
медицини
госпо
заготівля
карантинній
території
кормів
вивезення
інші
господарства
проведення
аукціонів
виставок
використання
хворих
тварин
позитивно
реагують
цельоз
або
підозрюваних
приплід
відтворення
населенню
неблагополучної
вирощування
перегін
гополучного
поголів
бруцельоз
ознаки
захворювання
ясокомбінат
Катего
забороняється
ізоляторів
пунктів
концен
хворих
закуплену
населенням
господарствах
щодо
бруцельозу
6
міс
встановлення
введення
карантинних
обмежень
госпо
дарство
негайно
здають
Абортовані
плоди
посліди
негайно
засипають
хлорним
вапном
захоронюють
скотомогильнику
спалюють
Пасовища
перебувало
неблагополучне
3
самому
господарстві
неблагопо
овець
обробка
заготівля
бринзи
бруцельоз
ясокомбінат
водонепроникним
неблагополучних
бруцельозу
серологічно
благополучних
господарствах
використовувати
продукти
забою
незнезараже
ному
вигляді
зокрема
годівлі
птиці
Корів
клінічними
ознаками
бруцельозу
доїти
Молоко
від
корів
позитивно
реагують
бруцельоз
ятінням
упродовж
30
використовують
годівлі
межах
господарства
Молоко
вершки
відвійки
одержані
неблагополучного
негативно
бруце
знезаражують
пастеризації
при
70
упродовж
30
85 90
упродовж
20
ятінням
Використання
незнезараженого
молочних
продуктів
від
неблагополучного
поголів
годівлі
забороняється
тваринницьких
приміщеннях
також
перед
обмежень
Для
дезінфекції
застосовують
20 %-
свіжогашеного
просвітлений
хлорного
2 %
гарячий
2 %-
їдкого
гарячий
5 %-
кальцинованої
розчин
каустичної
содо
розчин
гіпохлориту
хлору
3 %.
дезінфекції
герметично
2 %-
водний
формальдегіду
обробляють
3 %-
підстилку
залишки
кормів
від
годівлі
неблагополуч
для
них
фермах
знезаражують
біологічним
хімічним
методом
Господарське
використання
гною
раніше
24
після
біотермічного
знезараження
ферму
господарство
населений
пункт
визнають
оздоровленими
від
бруцельозу
після
забою
всіх
хворих
підозрюваних
тварин
разом
приплодом
від
тварин
після
проведення
всього
комплексу
організаційно
господарських
санітарно
протиепідемічних
ветеринарних
заходів
господарстві
після
його
оздоровлення
зняття
карантинних
обмежень
зберігаються
обмеження
стосовно
тварин
виставках
великої
рогатої
худоби
впродовж
24
міс
свиней
12
Оздоровлення
неблагополучних
бруцельозу
великої
разі
встановлення
хворювання
бруцельоз
вперше
неблагополучному
пункті
при
пиняються
відтворення
стада
здійснюються
оздоровлення
методом
повної
заміни
всього
поголів
приплодом
термін
30
чергу
здають
клінічні
ознаки
серологічно
алергічно
бруцельоз
Решта
голів
всіх
видів
тварин
неблагополучної
досліджується
здається
разом
приплодом
благополучних
цього
все
поголів
худоби
досліджується
цельоз
серологічно
інтервалом
30
отримання
підряд
негативних
всіх
6-
контрольний
період
серологічні
дослідження
проводяться
інтервалом
3
територіально
суміжні
придбали
худобу
леному
неблагополучному
виду
тварин
хворіють
бруцельоз
неблагополучному
Щеплення
протибруцельозними
вакцинами
забороняється
разі
встановлення
захворювання
бруцельоз
терміно
забивають
усіх
цикл
відтворювання
продовжують
після
ретельної
приміщень
прилеглої
бруцельоз
сільсько
господарських
користуванні
населення
досліджуються
30
стада
Надалі
межах
6-
місячного
інтервалом
Оздоровлення
господарств
неблагополучних
інфекційного
епі
баранів
разі
встановлення
епідидиміт
вівчарське
господарство
ферму
племінну
окрему
отару
оголошується
неблагополучним
щодо
цього
захворювання
встановлюються
обмеження
Відповідно
цих
обмежень
реалізація
племінної
продукції
господарства
використання
баранів
плідників
неблагополучної
отари
запліднення
вівцематок
ярок
Оздоровлення
неблагополучних
проводять
шляхом
вияв
клінічно
хворих
тварин
позитивно
бруцеловмісним
антигеном
встановлення
захворювання
племінних
баранів
плідників
або
племінного
молодняку
додатково
серологічно
вівцематок
контакт
цими
баранами
було
одержано
позитивно
реагуючий
племінний
Оздоров
неблагополучних
діагностичних
Бруцельоз
Найчастіше
бруцельоз
хворіють
ветеринарної
медицини
заражаються
хворих
час
надання
лікарської
допомоги
або
проведення
діагностичних
досліджень
патологічного
Хворіють
бруцельоз
працівники
безпосередньо
обслуговують
неблагополуч
них
щодо
бруцельозу
ферм
особи
вживають
молочні
проду
від
інфікованих
Зараження
людини
бруцельоз
відбувається
через
слизові
оболонки
ротової
носової
порожнин
через
вживанні
контамінованих
збудником
продуктів
молоко
масло
бринза
Інку
баційний
триває
1 3
тижні
хворої
бруцельоз
спостерігається
ремітивна
лихоманка
озноб
утворення
специфічного
висипання
головні
болі
болючість
суглобах
ослаблення
зору
чоловіків
бувають
орхіти
епідидиміти
оофорити
можливі
аборти
метою
запобігання
бруцельоз
необхідно
суворо
додержуватися
правил
особистої
гігієни
рекомендаціями
них
працівників
ветеринарної
слуговуючий
неблагополучної
щодо
бруцельозу
має
перебувати
постійним
Обслуговування
благополучних
щодо
бруцельозу
отар
овець
вакцинованим
проти
бруцельозу
особам
обслуговування
хворих
підлітків
віком
18
років
вагітних
годувальниць
осіб
пройшли
інструктаж
про
безпеки
обстеження
бруцельоз
Керівники
господарств
власності
зобов
забез
печити
всіх
працівників
одягом
устаткувати
робочі
місця
рукомийниками
дезінфектантами
(0,5 %-
розчин
хлораміну
або
кальцинованої
соди
аптечкою
допомоги
контролювати
своєчасне
прохо
тваринниками
обстежень
організувати
прання
знезараження
одягу
для
20 30
дезінфекційні
прийнятих
концентраціях
швидко
знешкоджують
збудника
туляремії
Епізоотологія
хвороби
природних
умовах
найсприйнятливіші
туляремії
гризуни

кролі
польові
миші
польові
ховрахи
природні
осередки
інфекції
Сільськогосподарські
малочутливі
збудника
туляремії
винятком
поросят
Спорадичні
падки
хвороби
описано
овець
свиней
корів
також
птахів
Джерелом
збудника
хвороби
хворі
хворілі
загиблі
гризуни
франціселами
пасо
вища
водопої
Зараження
природних
осередках
відбува
внаслідок
випасання
заражених
територіях
пування
неблагополучних
водойм
Збудника
хвороби
можуть
реносити
комахи
спостерігаються
міграцій
активністю
час
трансмісійного
хвороби
Туляремія
свійських
спорадичних
випадків
ензоотій
кількістю
голів
опинились
осередку
заготівлею
осінні

міграцією
людини
вивчений
недостатньо
проникнення
збудник
хвороби
гематогенним
шляхами
поширюється
всьому
організму
розмножується
Хвороба
проходить
типом
теріємії
ураженням
судинної
лімфатичної
нервової
утворенням
некрозів
легенях
печінці
селезінці
мозку
вагітних
може
розвиватися
наступним
зараженням
плоду
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
дорослих
перебіг
інфекції
безсимптомний
молодняку

гострий
почат
хвороби
спостерігається
(40,5 41
дихання
хворі
відстають
від
отари
стоять
Через
2 3
температура
знижується
ознаки
ураження
центральної
нервової
системи

судоми
парези
паралічі
кінцівок
Слизові
оболонки
анемічні
передлопаткові
лімфатичні
вузли
збільшені
ознаками
катарального
кон
юнктивіту
риніту
сильного
Хворі
ягнята
здебіль
гинуть
3 7
великої
рогатої
худоби
перебіг
хвороби
латентний
інфікова
виявляється
лише
серологічних
досліджень
Іноді
спо
збільшення
поверхневих
лімфатичних
вузлів
мастити
кінцівок
хвороба
проявляється
лише
для
Серед
поросят
спостерігається
гарячка
втрата
кашель
коней
хвороби
трапляються
кролів
захворювання
ється
ознаками
котів
спостерігаються
блювання
розлад
хутрових
туляремії
злоякісний
досягати
50 %.
Патологоанатомічні
характерні
висна
лімфатичних
вузлах
іноді
виявляють
абсцеси
печінці
легенях
селезінці
спостерігають
осередки
некрозу
крововиливи
Майже
усіх
септицемії
Діагноз
епізоотологічних
епідеміологічних
них
наявність
епізоотії
мишоподібних
гризунів
людей
результатах
лабораторних
досліджень
логічного
матеріалу
від
хворих
загиблих
діагности
овець
проводять
алергічні
дослідження
діагностика
зажиттєвого
бактеріологічні
дослідження
крові
хворих
відбирають
період
підвищення
температури
уражених
вузлів
розтині
відбирають
шматочки
внутрішніх
органів
вузлів
зазначити
туляремії
пов
значними
нощами
через
високі
вимоги
Найчутливішою
найнадійнішою
виявлення
туляремійних
біопроба
білих
парентерального
введен
інфікованого
патологічного
гинуть
через
3 4
свинках
яких
через
4 6
після
зараження
Серологічні
дослідження
передбачають
проведення
крові
8 13-
Серологічні
дають
можливість
алергічної
діагностики
який
0,3
обліковують
через
24
48
год
алергічною
вважають
введення
товщини
Диференціальна
необхідність
таких
паратуберкульоз
бруцельоз
анапла
кокцидіоз
цього
використовують
епізоотологічні
клініч
патологоморфологічні
результати
бактеріологіч
них
Лікування
Засобів
специфічної
терапії
туляремії
розробле
лікування
застосовують
антибіотики
широкого
після
попереднього
виявлення
чутливості
них
хвороби
Проводять
також
комбіновану
антибіотикотерапію
сульфаніламід
ними
препаратами
симптоматичне
лікування
разі
необхідності
вдаються
хірургічного
видалення
уражених
лімфатичних
Імунітет
перехворювання
імунітет
Вакцини
для
специфічної
профі
туляремії
ендемічних
осеред
щеплення
людей
використовують
протитуляремійну
вакцину
Ельберт
Гайський
, 1946).
Профілактика
заходи
боротьби
бути
спрямовані
перед
знищення
природних
осередках
туляремійної
інфекції
гризунів
ектопаразитів
комах
Значне
профілактиці
посідає
своєчасна
організація
молоту
збереження
зерна
скиртування
зернових
культур
від
гризунів
площах
розміщення
скирт
якомога
від
залежаної
непотрібної
соломи
заростей
бур
які
своєчасно
спалювати
Дуже
важливим
систематичний
контроль
складів
зберігання
кормів
наявність
регулярне
проведення
профілак
дератизацій
дезінсекцій
разі
виникнення
туляремії
чарських
господарствах
здійснюють
ізоляцію
лікування
хворих
виснажених
тварин
загиблих
тварин
спалюють
скида
біотермічні
ями
Хворих
кролів
забивають
тушки
знищують
шкурами
неблагополучній
щодо
туляремії
території
вжива
заходів
спрямованих
знищення
мишоподібних
гризунів
Провадять
дезінсекцію
дезінфекцію
тваринницьких
приміщень
прилеглої
території
знезаражують
біотермі
способом
Питну
воду
дезінфікують
хлорним
вапном
Туляремія
Виникає
необережного
поводжен
обробки
промислових
заселених
які
виділеннями
заражатися
роботи
культурою
оболонки
мигдалики
10 12
спостерігається
гарячка
головний
разі
спостерігається
болісність
збільшення
лімфатичних

гарячка
7 10
інтоксикація
організму
збільшення
працездатності
яка
дуже
дослідження
щодо
туляремії
респіраторі
користуючись
рукавичками
ними
окулярами
перед
розтином
знезаражувати
розчином
кислоти
лізолу
для
відповідає
утворення
віруснейтралізуючих
Нуклеокапсидний
комплементзв
які
захистити
тварину
Розрізняють
вуличний
віруси
сказу
личний
вірус
циркулює
природних
умовах
характеризуєть
високою
патогенністю
утворює
мозкових
Бабеша

Негрі
Фіксований
вірус
одержаний
багаторазового
інтрацеребрального
пасажу
вірусу
вуличного
через
організм
кролів
внаслідок
втратив
свою
людини
також
утворювати
мозку
Бабеша
використовується
7
вірусу
від
фруктоїдних
землерийок
комарів
коней
широку
варіабельність
язки
імунобіологічному
відношенні
штаму
імунітет
сказу
різних
Вірус
сказу
клітинних
культур
Нині
можливість
репродукції
лише
штамів
Flry Hep i
Flry Lep
культурі
курячого
ембріона
меншою

перещеплюваній
Максимальний
вихід
вірусу
спостерігається
умовах
культивування
32 35
= 7,6 7,8.
Особливістю
репродукції
вірусу
його
язок
клітиною
повільне
виділення
культуральне
середови
Показником
розмноження
вірусу
цитопатогенний
ефект
індикація
вірусу
імунофлуоресцентним
методом
лабораторних
вірусу
сказу
чутливі
кролі
миші
морські
інтрацеребральному
парентеральному
Вірус
сказу
стійкий
низьких
температур
залишаючись
упродовж
кількох
при
0
4
років
70
ліофілізованому
виділяється
24
год
гниючому
2 3
поверхне
вих
ґрунту
може
2 3
дією
кип
температури
70
при
60

через
5
при
50
1
год
при
35
20 22
доби
23

28 53
сонячних
променів
інактивується
через
5 7
3 4
37

год
ультрафіолетового
опромінення

через
5 10
вису
шуванні

через
10 14
дії
дезінфекційних
засобів
вірус
стійкий
: 1 5 %-
розчини
формаліну
вбивають
його
5
для
розчин

5 10
розчин
перманганату
калію

соляної
кислоти
5
розчин
йоду
Швидко
при
3 �
Епізоотологія
сприйнятливості
вірусу
4
дуже

вовки
койоти

коти
свинки
кролі
також
худоба

собаки
вівці
кози
коні
людина
низька

заражені
людина
гинуть
дається
укусах
або
обслиненні
вірус
слинних
залозах
54 90 %
сказу
язку
виділення
починається
8 10
клінічних
ознак
які
10
утримувались
наглядом
лікаря
Розрізняють
сказу

міський
вуличний
коли
хворювання
спостерігається
містах
джерелом
збудника
бродячі
собаки
коти
лісовий
сказ
коли
інфекція
ширюється
природному
осередку
часто
великому
лісовому
прос
джерелом
збудника
дикі
ясоїдні
хижаки
лисиці
вовки
борсуки
тхори
песці
єнотовидні
собаки
хворому
латентно
інфіковані
1972
Україні
переважає
лісовий
основним
джерелом
збудника
інфекції
стали
інфіковані
руді
лисиці
Установлено
існує
корелятивний
язок
льністю
популяції
щільністю
розселення
лисиць
інтенсивністю
лісового
сказу
Особлива
роль
лисиць
підтриманні
ренні
цього
захворювання
зумовлюється
досить
значною
густотою
популяції
яка
швидким
розмноженням
знищен
людиною
природних
ворогів
вовків
шакалів
високою
чутливі
вірусу
сказу
тісними
контактами
агресивністю
молодняку
під
час
гону
розселення
частими
(40 80 %)
хронічного
латентного
перебігу
інфекції
забезпечує
тривалу
персистенцію
русу
природних
осередках
Домінанта
епізоотичному
ланцюзі
тварин
природноосередковий
лісового
сказу
призвели
змін
традиційному
перебігу
сказу
серед
тварин
вуличному
епізоотичний
процес
забезпечується
коротким
циклом
репродукції
вірусу
організмі
хворої
собаки
гост
перебігом
хвороби
характерною
клінічною
картиною
швидким
передаванням
збудника
хвороби
наступній
зазвичай
хворої
собаки
короткий
Іноді
епізоотичний
ланцюг
випадково
включається
покусана
кою
свійська
тупиковим
варіантом
змозі
забезпечити
передавання
через
укуси
подальше
продовження
ензоотії
сказі
епізоотичний
процес
відбувається
кономірностями
природно
осередкових
інфекцій
джерелом
стають
лисиці
вовки
борсуки
Хвороба
характеризується
хронічним
перебі
гом
чітко
виражених
ознак
персистенцією
вірусу
організмі
перехворілих
лисиць
постійну
циркуляцію
вірусу
природному
середовищі
значних
територіях
лісових
урочищ
Собаки
при
лісовому
сказі
перестають
відігравати
основного
джерела
збудника
інфекції
включаються
епізоо
випадково
разі
укусів
лісовими
звірами
останнім
часом
загальною
тенденцією
переважання
його
прояву
серед
диких
тварин
котів
основним
джерелом
збудника
ськогосподарських
тварин
насамперед
великої
худоби
Від
булося
зміщення
напруги
епізоотичної
ситуації
південно
території
північну
східну
центральну
частини
Патогенез
Однозначного
уявлення
механізм
забезпечує
проникнення
вірусу
сказу
центральну
нервову
систему
існує
Припускають
цьому
процесі
ацетилхолінових
холінергіч
рецепторів
мускаринового
також
поширення
вірусу
через
трійчасті
протектальні
волокна
центральної
нервової
системи
нервових
волокнах
проникає
слинні
залози
виділяється
Внаслідок
репродукції
клітинах
головного
мозку
никають
запальні
дегенеративні
процеси
зумовлюють
підвищену
рефлекторну
збудливість
агресивність
судоми
Загибель
тварини
внаслідок
паралічу
дихальних
Клінічні
ознаки
перебіг
інкубаційний
період
від
кількох
днів
середньому
2 8
тиж
нів
від
індивідуальної
резистентності
тварини
відстані
від
укусу
голови
розмірів
рани
кількос
вірулентності
вірусу
хвороби
гострий
характеризується
підвищеною
збудливістю
значною
агресивністю
паралічів
нотечею
Визначають
клінічного
прояву
сказу
буйна
атипова
форма

буйній
формі
продромальна
стадія
депресивна
1,5 2
зміною
поступовим
хвороби
стає
відгукується
для
безпричинно
гавкає
клацає
зубами
розвитком
хвороби
собака
намагається
забитися
темні
кутки
ковтає
сторонні
предмети
куски
ганчірки
окремих
роздирає
зубами
укусу
кінець
другого
дня
являється
розлад
акту
ковтання
собака
торкається
корму
воду
захворілих
собак
часто
лікарню
проханням
глотки
кістку
якою
бито
подавилась
тварина
Згодом
слинотеча
являється
прагнення
укусити
людину
тварину
Стадія
збудження
триває
3 4
Характеризується
різко
вираженими
ненням
втекти
великою
агресивністю
інших
особливо
спробами
нещадно
кусати
Посилюється
слинотеча
розвивається
косоокість
водобоязнь
Поступово
стадія
збудження
реходить
паралітичну
стадію
2 4
стадія
харак
теризується
швидким
розвитком
язів
задніх
кінцівок
хвос
тулуба
кишки
сечового
міхура
Тварина
дуже
виснажена
шерсть
скуйовджена
очі
глибоко
западають
нижня
щелепа
відвисає
вивалюється
назовні
Хода
внаслідок
задніх
кінцівок
стає
хиткою
потім
підніматися
Загибель
через
6 8
від
початку
формі
збудження
виражене
слабко
його
взагалі
буває
спостерігається
зараження
від
лисиць
характеризується
швидким
розвитком
паралічів
сильною
слинотечею
утрудненням
час
ковтання
гибель
настає
хвороби
Атипова
характеризується
підгострим
перебігом
Спостерігається
виснаження
атрофія
гастроентерит
пізні
паралічі
Собаки
виявляють
агресивності
Атипова
рідко
Улуфато

особлива
форма
африканського
при
хвороби
ніж
помірного
характеризується
паралічами
окремих
Можливе
хворої
котів
хвороба
проходить
буйній
формі
високою
агресивні
значну
небезпеку
котів
2 5-
після
паралічу
задньої
частини
великої
рогатої
худоби
переважає
порожнини
укусу
являється
кінцівок
скорочення
окремих
Спостерігається
часте
гибель
3 6-
буйній
формі
підвищується
рефлекторна
збудливість
відмічається
судомне
скорочення
окремих
Очі
витріщені
тварина
непокоїться
скрегоче
ногами
рогами
хрипко
реве
проявляє
собак

людей
спокою
повторюються
через
відсутні
ється
кількість
слини
ознакою
розчухування
Загибель
слабко
температури
тіла
хвороба
3 5
8
спостерігається
скреготання
3 6-
коней
сказ
спостерігається
порівняно
буйній
формі
проявляється
занепокоєнням
інколи

агресивністю
праг
ненням
утекти
ротової
порожнини
витікає
багато
судо
стиснуті
розширені
Підсилюється
статеве
збудження
напади
судом
жувальних
дихальних
Частою
ознакою
коней
свербіж
укусу
Захворілий
нападає
рин
людей
намагається
укусити
вдарити
зривається
перешкоди
іржання
хрипким
Напади
буйства
змінюються
періодом
пригнічення
хода
стає
хиткою
ковтання
утруднюється
випита
виливається
назад
через
ніздрі
Загибель
настає
3 5-
хвороби
формі
пригніче
ний
упирається
головою
годівницю
порожнини
виділяється
паралічі
ковтальних
прогресують
паралічі
частини
смерть
хвороба
супроводжується
занепокоєнням
рохканням
сильною
слинотечею
Інколи
місці
укусу
появи
паралічів
тварин
найхарактернішою
ознакою
сказу
відсутність
перед
агресивність
Гідрофобії
буває
них
розвиваються
парези
паралічі
кінцівок
захворювання
укусами
хворих
котів
інших
початку
хвороби
спостерігаються
хоманка
пригнічений
стан
болі
ділянці
укусу
згодом
боязливість
занепокоєння
розлад
дихання
ковтання
слинотеча
підвищене
рефлекторне
збудження
судоми
час
проковтнути
розвиваються
болісні
судоми
Невдовзі
відраза
води
навіть
при
вигляді
води
Хворий
галюцинує
іноді
рота
виділяється
закінчується
летально
смерть
2 3-
хвороби
Перед
смертю
паралічі
обличчя
кінцівок
Патологоанатомічні
сказі
специфічні
тварин
виснажені
шкірі
можуть
бути
сліди
укусів
незагоєних
ран
для
розтині
крововиливи
гіперемію
ротової
порожнини
набряк
язика
Шлунок
зазвичай
іноді
містить
сторонні
предмети
Слизова
оболонка
травного
каналу
набря
крововиливами
різного
розміру
форми
Оболонки
мозку
також
набряклі
гіперемійовані
Кров
темно
червоного
згорта
Під
гістологічного
дослідження
головного
спинного
мозку
виявляють
осередки
дисемінованого
негнійного
енцефаломієліту
велике
діагностичне
значення
має
знаходження
цитоплаз
нейронів
специфічних
ацидофільних
включень

Бабеша

Негрі
зернистістю
які
65 85 %
випадків
змогу
виявити
захворювання
Діагностика
Попередній
для
негайних
заходів
установлюють
основі
аналізу
існуючої
епізоотичної
клінічних
ознак
хвороби
установлюють
результатами
лабораторних
діагностика
Лабораторні
дослідження
позачергово
негайно
повідомляють
ветеринарної
надіслав
патологічний
Роз
видалення
відбір
проб
при
заходів
особистої
профілактики

спецодяг
рукавичок
рургічними
анатомічними
очі
захисними
окуляра
прикривають
6-
марлевою
язкою
раторію
дослідження
надсилають
нарочним
свіжі
голову
загиблої
забитої
великої
проведення
біопроби
направляють
головний
мозок
кон
30 50 %-
розчині
гліцерину
Патологічний
має
бути
ретельно
запакований
герметичну
притертою
пробкою
парафіном
вміщений
будь
герметичний
водонепроникний
контейнер
Лабораторна
включає
мікроскопічні
дослідження
головного
мозку
тварин
метою
виявлення
включень
Бабе

серологічні
дослідження
для
виявлення
рабічного
антигену
також
проведення
біологічної
проби
білих
кролях
мікроскопічного

готують
мазки
мазки
гістологічні
амонієвого
кори
головного
мозочка
формі
також
довгастого
мозку
паралітичній
).
гісто
округлу
0,24
27
Розміщуються
ядром
його

маленькі
(0,25 0,5
мкм
дають
змогу
диференціювати
мазків
Бабеша

можливе
лише
кількості
гістологічних
поодинокі
включення
плазматичних


лисиць
корсаків
також
серологічних
досліджень
РІД
використовують
неконсервова
головний
мозок
тварин
які
загинули
від
вуличного
сказу
заражених
мишенят
Постановка
реакції
дифу
преципітації
агаровому
гелі
змогу
встановити
діагноз
впродовж
однієї
навіть
дослідженні
загниваючого
тологічного
матеріалу
антиген
мозку
інфікованих
виявити
також
допомогою
імунофлуоресцентного
методу
використовують
швидкого
встановлення
попереднього
діагнозу
Біологічну
пробу
проводять
6 10
білих
мишенятах
8
кроликах
яких
інтрацеребрально
підшкірно
надосадовою
рідиною
10 %-
вої
суспензії
мозку
позитивного
результату
біопроби
мишенята
захворюють
гинуть
через
7 15
після
зараження
кролі

через
16 21
Голов
ний
мозок
загиблих
вбитих
досліджують
наявність
Бабеша

Диференціальна
діагностика
виклю
хвороби
Ауєскі
гострого
менінгоенцефаліту
чуми
собак
виявляють
розчухування
буває
агресивнос
апетиті
паралічів
нижньої
щелепи
голо
вного
мозку
відсутні

Гострий
гоенцефаліт
характеризується
спорадичністю
відсутністю
специфічних
включень
Чума
відріз
контагіозністю
перебігом
хвороби
кон
юнктивітів
ринітів
агресивності
буває
паралі
нижньої
Можливе
видужування
хворих
Лікування
проводиться
Хворих
підозрюваних
щодо
рювання
негайно
знищують
винятком
випадків
коли
були
покусані
люди
такому
разі
підозрюваних
захворювання
сказ
ізолюють
спеціального
стереження
впродовж
10
Трупи
загиблих
вбитих
або
утилізують
Імунітет
імунізації
проти
профіла
ктичною
вимушено
вакцин
вакцина
призначена
профілактичних
для
проти
сказу
котів
вимушених
високо
цінних
сільськогосподарських
тварин
профілактичної
вакци
нації
неблагополучних
щодо
місцевостях
цину
вводять
підшкірно
собакам
дозі
2
котам
1
Імунітет
через
14 30
діб
вакцинації
6
міс
після

2
років
метою
вимушеної
імунізації
вакцину
використовують
лише
для
дуже
цінних
пізніше
8
діб
після
укусу
хворою
сказ
Вакцину
вводять
підшкірно
4
одну
єкцію
коням
великій
худоби
3
підряд
16
роблять
одну
укусів
20 30
першого
введення
вакцини
єкують
антирабічну
сироватку
сільсько
господарських
також
депоновану
5 %-
мозкової
єкують
2
10
тварин
через
15
зберігається
профілактики
сказу
вимушених
Росії
використовують
антирабічну
інактивовану
культуральну
вакцину
Щолково
-51.
Розроблено
також
антирабічну
вакцину
роральної
імунізації
диких
Профілактика та заходи
боротьби
Включають
профілак
заходи
ліквідації
осередків
захворювання
Заходи
Профілактичними
заходами
перед
відловлювання
відстрілювання
бродячих
котів
реєстрація
норм
утримання
населених
пунктах
котів
хижих
охорона
свійських
від
нападу
хижаків
пасовищах
лісових
урочищах
щорічна
профілактич
вакцинація
собак
необхідних
випадках
котів
проти
сказу
купівля
вивезення
котів
також
диких
інші
місцевості
дозволяється
наявності
ветеринарної
дові
щеплення
сказу
Органи
лісового
господарства
охо
природи
господарства
обстежувати
проживання
тварин
разі
виявлення
диких
ясоїдних
або
звірів
незвичною
поведінкою
відсутність
неспровокований
напад
людей
негайно
повідомити
цівників
державної
ветеринарної
медицини
ветеринарної
лабораторії
патологічний
матеріал
дослідження
Щороку
листопаді

січні
здійснювати
регулювання
роз
популяції
лисиць
густота
період
розмноження
винна
перевищувати
0,5 1
голови
угідь
котів
інших
які
покусали
людей
тварин
негайно
доставляти
найближчу
державної
ветеринарної
медицини
для
огляду
карантинування
впродовж
10
окремих
випадках
установи
державної
ветеринарної
медицини
рина
покусала
людей
тварин
може
бути
залишена
під
розпис
власника
умови
утримання
прив
ізольованому
міщенні
впродовж
10
періодичного
боку
ветеринарно
спеціаліста
Результати
карантинованими
тваринами
реєструють
спеціальному
журналі
письмово
повідомляють
медичну
установу
якої
звернулись
потерпілі
від
укусів
люди
Заходи
щодо
ліквідації
осередків
захворювання
разі
встановлення
діагнозу
населений
пункт
лісові
масиви
пасовище
урочище
оголошують
неблагополучним
щодо
цього
захворювання
запроваджують
карантинні
Чітко
визна
межі
неблагополучної
щодо
території
загрозливої
урахуванням
джерела
збудника
інфекції
території
яку
міграція
диких
неблагополучному
пункті
няється
проведення
виставок
виведення
собак
вивезення
межі
котів
диких
тварин
неблагополучних
мисливських
угід
загрозливій
забороняється
промислове
ліцензійне
від
диких
відлов
вивезення
захворюванні
диких
сказ
організовується
відстрілювання
незалежно
від
строків
полювання
Вживаються
заходи
щодо
зниження
чисельності
лисиць
єнотовидних
проводиться
пероральна
імунізація
вакциною
ясоїдних
неблагополучної
встановлюють
постійний
ветеринарний
Підозрюваних
щодо
захворювання
покусаних
менш
2 3
ретельно
обстежу
щеплювати
проти
цих
тварин
Підозрюваних
сказ
антирабіч
вакциною
утримують
ветеринарним
упродовж
Свійських
тварин
хутрових
підозрюваних
клінічних
ознак
захворювання
забивати
використовувати
одержані
продукти
них
підставах
Молоко
клінічно
тварин
неблагополуч
отари
ферми
дозволяється
вживати
людям
після
пастеризації
впродовж
30
80 85
впродовж
5
Гній
від
хворих
підозрюваних
захворювання
тварин
також
забруднену
виділеннями
цих
під
після
попереднього
зволожування
дезінфекційними
розчи
спалюють
Гноївку
змішують
гноєзбірнику
сухим
хлорним
вапном
25 %
хлору
розрахунку
хлорного
вапна
20
гноївки
Місцезнаходження
хворої
або
підозрюваної
щодо
захворювання
інвентар
одяг
для
Ауєскі
Хвороба
значних
економічних
свинарським
звірівницьким
господарствам
спричинюючи
загибель
80 90 %
лодняку
Збудник
вмісний
вірус
родини
Herpesviridae,
має
сферичну
форму
діаметр
180 200
вкритий
зовнішньою
ліпопро
оболонкою
Вірус
має
ікосаедральний
капсид
дволанцюгову
20
структурних
білків
Зумовлює
утворення
організмі
віруснейтралізуючих
преципітувальних
комплементзв
антитіл
Вірус
пантропний
виявляється
дихальних
шляхах
легенях
головному
мозку
селезінці
печінці
нирках
мигдаликах
мфатичних
вузлах
шкірі
хворих
загиблих
тварин
свиней
1 6-
хвороби
виявляється
носовому
слизі
крові

тільки
хвороби
мигдаликах
знаходиться
120
діб
Персистенція
вірусу
спостерігається
упродовж
180 360
навіть
сірих
щурів
130 140
Вірус
культивується
первинних
культурах
нирок
щитоподібної
залози
поросят
нирках
ембріонів
корови
також
перещеплюваних
лініях
-15
Репродукується
викликає
характер
цитопатогенну
зумовлюючи
округлення
утворення
внутрішньоядерних
еозинофільних
включень
симпластів
гігантських
2 10
адаптації
вірус
культивувати
12-
денних
ембріонах
генералізована
інфекція
специфічні
ураження
хоріон
алантоїс
оболонки
через
24 96
год
після
зараження
тварин
вірусу
чутливі
цуценята
Вірус
досить
зовнішньому
середовищі
залишаючись
висушеному
замороженому
стані
впродовж
року
ліофілізованому

2
роки
40
5 10
кормах
вірус
зберігається
взимку
30 46
10 12
діб
поверхні
землі
навесні
влітку

12
72
год
влітку
3
тижні
взимку
8 15
тижнів
гниючих
10 28
висохлих
гризунів
1
року
14
вірус
активним
від
130
заморожених
органах
при
8...25

110
сиченому
розчині
хлориду

менш
3
міс
40 %-
розчині
гліцерину
гліцерофосфатному
буфері

років
сонячне
проміння
вірус
через
6

12 48
год
ультрафіолетове
випромінювання

через
1
ятіння

через
5 10
Стійкий
креоліну
біотермічному
знезаражуванні
вірус
інактивується
влітку
взимку
через
12
Епізоотологія
хвороби
природних
хвороби
Ауєскі
найс
прийнятливіші
собаки
коти
дикі
ясоїдні
гризуни
рідше
для
рогата
хутрові
звірі
дуже
рідко

осли
мули
Пта
примати
холоднокровні
вірусу
хвороби
Ауєскі
чут
ливі
Молоді
порівняно
дорослими
тяжче
біль
летальністю
випадки
людини
Джерелом
збудника
тварини
вірусоносії
які
виділяють
вірус
зовнішнє
середовище
носовим
слизом
сечею
секретом
виділеннями
піхви
також
спермою
калом
благополучних
господарствах
первинне
виникнення
інфек
завезенням
комплектування
вірусоносіїв
інших
джерел
вірусу
зокрема
мишей
вірусоносіїв
виникненні
хвороби
значно
менша
організм
тварин
вірус
проникає
аліментарно
через
дихальні
шляхи
також
через
ушко
джену
дуже
рідко
Для
Ауєскі
характерним
легке
передавання
вірусу
від
вірусоносіїв
здоровим
тваринам
ливо
разі
спільного
утримання
під
час
парування
також
від
часто
заражаються
молоко
кози
контакті
збудника
корми
забруднені
виділеннями
перехворілих
вірусоносіїв
Собаки
коти
поширювати
господарствах
ясоїдних
статися
при
також
незнешкоджених
кормів
схильність
невеликих
господарствах
інфекція
вигляді
охопленням
8 10
від
60
100 %
поголів
Одночасно
перед
ензоотією
можуть
хворіти
гризуни
собаки
коти
Ензоотія
зазвичай
упродовж
1 1,5
потім
затухає
цьому
92,8 %
залишаються
вірусоносіями
відгодівельних
неімунних
може
набувати
характеру
тривалої
стаціонарної
ензоотії
Ауєскі
захворюваність
летальність
зменшуються
віком
ста
новлять
відповідно
віці
1 10
94 90 %, 10 20
70
75 %, 21 35
40
30 %.
Хвороба
Ауєскі
усклад
секундарними
інфекціями
геморагічна
септицемія
сальмо
нельоз
Серед
хутрових
ензоотії
осно
вному
згодовуванням
знешкоджених
боєнських
відходів
дуже
швидко
(5 7
високою
летальністю
великої
рогатої
худоби
хвороба
Ауєскі
трапляється
рідко
вигляді
випадків
майже
закінчується
летально
Ауєскі
Патогенез. Відносно
шляхів
поширення
репродукції
вірусу
хвороби
Ауєскі
існують
погляди
однією
концепцій
вірус
нейротропним
проникнення
організм
відразу
просу
центральної
нервової
системи
Репродукується
мозку
рогах
варолієвому
мосту
них
процес
спричинює
параліч
нервів
патологі
зміни
усьому
організмі
концепцією
вірус
хво
Ауєскі
пантропним
септицемію
репродукується
крові
паренхіматозних
органах
Вірусемія
спричинює
пропасницю
порушення
Через
48
год
зараження
хвороби
язикоглотковому
нервах
прони
центральну
нервову
систему
репродукується
негнійного
менінгоенцефаломієліту
Пневмотропні
штами
вірусу
хвороби
Ауєскі
уражають
легені
катаральну
пневмонію
місцях
проникнення
вірусу
організм
вміст
ацетилхоліну
гістаміну
інших
речо
вин
призводить
свербіння
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
Інкубаційний
період
5 10
великої
рогатої
худоби
6 15
діб
хвороби
гострий
клінічна
картина
хвороби
залежить
від
віку
тварин
хворіють
1 10-
поросята
сисуни
які
вже
народжуються
інфікованими
заражаються
через
молоко
інфікованої
свиноматки
таких
поросят
характерних
клінічних
ознак
хвороби
Спосте
рігається
загальна
слабкість
пригнічення
іноді
окремі
судоми
хиткість
Поросята
ссуть
свиноматку
час
лежать
майже
всі
гинуть
упродовж
поросят
10 20-
денного
віку
поросят
відлучених
свиноматки
також
3 4-
підсвинків
хвороба
Ауєскі
проходить
нервової
спостерігається
41 42
корму
хиткість
Згодом
знижується
являються
ознаки
нервової
раптові
епілептичні
окремих
часті
колу
кінцівок
прогинання

передніх
кінцівок
Спостерігаються
також
салівація
ознаки
кон
Хвороба
2 3
досягає
70 90 %.
хвороба
підсвинків
формі
цьому
хворі
поросята
упираючись
головою
підлогу
годівницю
проявляють
всього
байдужість
ротової
порожнини
виті
значна
слини
носа

Спостеріга
втрата
голосу
розлад
серцевої
прискорення
для
дихання
запалення
набряк
легенів
поросят
3
хвороба
проходить
доброякісно
органів
Інфекція
швидко
неімунного
поголів
проявляється
лихоманкою
відсутністю
апетиту
чханням
кашлем
Через
3 7
видужання
майже
всіх
свиней
перевищує
3 5 %.
великої
рогатої
худоби
характерною
ознакою
хворо
Ауєскі
нестерпне
свербіння
голови
очей
рідше

шиї
плечей
розчухує
гризе
сверблячі
ділянки
збуджена
мичить
головою
прив
ніколи
виявляє
агресивності
періодами
заціпеніння
судомами
шийних
Спостерігається
короткочасне
підвищення
температури
40,0 40,9
слинотеча
спрага
посилена
часте
сечовиділення
рубця
молоковиділення
припиняються
2 3-
добу
видужу
вання
майже
ніколи
буває
овець
перебіг
захворювання
самий
великої
худоби
але
збудження
спостерігається
хворіє
молодняк
хвороба
Ауєскі
спостерігається
дуже
рідко
виникає
контакту
хворими
свиньми
разі
доброякісного
перебігу
хвороби
відмічаються
короткочасна
гарячка
ялість
пригнічення
відмова
від
корму
прогинання
спини
попереку
Через
2 4
тварина
виду
разі
злоякісного
перебігу
хвороби
спостерігаються
симпто
енцефаліту
сильний
розчухування
різних
ділян
тіла
салівація
Загибель
наприкінці
1 2-
інкубаційний
2 4
Визначається
силь
свербіння
занепокоєння
полохливість
хрипкий
інколи
збудження
водобоязкості
агресивнос
відносно
буває
Спостерігаються
паралічі
глотки
жувальні
рухи
виділенням
ротової
порожнини
значної
кількості
пінистої
Температура
нормальна
впродовж
Одужання
майже
буває
котів
буває
Хворі
збуджені
реагують
зовнішні
подразнення
нявчать
виті
Спостерігається
параліч
глотки
періодичні
судомні
ско
рочення
інколи
вражаються
Загибель
впродовж
24 36
год
випадки
одужання
бувають
дуже
рідко
хутрових
звірів
проходить
нервовій
легеневій
формі
Спостерігається
нерівномірне
розши
розчухування
крові
манежні
рухи
судоми
ураженні
легень
Ауєскі
101
хрипом
розставляють
сильно
витягують
уперед
Загибель
впродовж
Патологоанатомічні
зміни
При
зовнішньому
огляді
крім
свиней
норок
соболів
загинули
хвороби
виявляються
розчухування
облисіння
травмування
шкіри
ділян
голови
інших
Патологічні
зміни
найчастіше
головному
гіперемія
оболонок
крововиливи
мозкової
речовини
накопичення
випоту
Виявляється
набряк
легенів
збільшення
бронхіальних
лімфовузлів
поросят
трапляються
крововиливи
під
капсулою
слизовій
оболонці
надгортанника
осередки
некрозу
гістологічного
головному
спинному
гост
негнійного
менінгоенцефаломієліту
ясоїдних
тварин
нок
забитий
шерстю
слизова
оболонка
шлунка
геморагічно
запалена
Діагноз
установлюють
підставі
характерних
клініко
епізоото
логічних
показників
патологоанатомічних
даних
результатів
бораторних
досліджень
діагностика
лабораторію
свіжий
патологічний
матеріал
голову
шматочки
головного
довгастого
бронхіальні
лімфовузли
мигдаликів
оболонки
носа
печінки
нирок
або
відправляють
цілими
Лабораторні
включають
виявлення
вірусу
патоло
матеріалі
виділення
його
ідентифікацію
чутливій
допомогою
реакції
нейтралізації
проведення
біопроби
кролях
підшкірного
або
внутрішньом
язового
зараження
наявністю
вірусу
патологічному
матеріалі
3 5-
характерні
ознаки
хворо
збудження
свербіння
розчухування
паралічі
ретроспективної
діагностики
проводять
дослідження
парних
сироваток
крові
реакцією
нейтралізації
клітин
кролях
EZISA-
методом
Ретроспектив
діагностику
здійснювати
також
алергічним
методом
Диференціальна
Передбачає
необхідність
відрізня
Ауєскі
усіх
видів
сказу
також
від
льозу
D-
авітамінозів
отруєнь
хлоридом
пов
укусами
характеризується
агресивністю
хворих
відносно
інших
Позитивні
результа
біопроби
мишах
гістологічних
досліджень
тілець
Бабеша

Негрі
При
виключенні
врахову
високу
летальність
різного
віку
характерну
для
геморагічного
діатезу
специфічні
патологічні
кишках
мармуровість
лімфовузлів
інфаркти
позитивні
біопроби
неімунних
поросятах
Хвороба
Тешена
супроводжується
септичними
явищами
спостерігається
бель
котів
вірусу
хвороби
Тешена
бактеріологічними
методами
кормо
супроводжуються
лихоманкою
характеризують
масовістю
визначаються
результатами
лабораторних
кормів
патологічного
матеріалу
мати
увазі
можли
ускладнення
хвороби
сальмонельозом
пастерельозом
встановлюється
бактеріологічними
дослідженнями
Лікування
початку
захворювання
специфічний
глобулін
Молодняку
препарат
вводять
підшкірно
тваринам

внутрішньом
поросятам
15-
денного
8 10
15-
денного
8 12
1-
12 18
підсвинкам
2-
віку

24 30
40 50
телятам
15-
денного
20 25
15-
2-
місячного
30 45
від
2-
місячного
віку
старшим
50 75
дорослій
великій
рогатій
120 180
Специфічний
знайшов
хутрових
звірогосподарствах
метою
профілактики
секундарних
інфекцій
використовують
антибіотики
сульфаніламі
препарати
вітаміни
перехворілих
хворобу
тварин
формується
імунітет
який
1 3
набувають
колострального
який
активної
імунізації
запропоновано
інактивовану
вакцину
хвороби
Конаржев
тільки
7 8
1
5
виду
віку
через
7
хутрових
6
боротьби
Мають
бути
спрямовані
охорону
благополучних
хвороби
ліквідацію
хвороби
неблагополучних
пунктах
оздоровлення
вико
рінювання
цієї
хвороби
Заходи
профілактики
хвороби
комплектування
проводять
хвороби
30-
ветеринарним
вірусоно
Ауєскі
сійство
алергічним
серологічним
методом
разі
придбання
свиней
для
репродукції
кордоном
слід
переконатися
документах
передбачених
міждержавними
умовами
були
відомості
відсутність
щеплень
проти
Ауєскі
вихідному
стаді
відсу
тність
клінічного
прояву
Ауєскі
серед
поголів
впродовж
перед
відправленням
ізольоване
утримання
господарстві
постачальнику
впродовж
30
відправлення
рантинну
станцію
негативні
результати
діагностичного
тестування
наявність
Ауєскі
карантинній
завезених
слід
раз
піддати
лабораторно
діагностичному
тестуванню
виключення
інфікованості
вірусом
хвороби
Ауєскі
приміщеннях
території
ферм
пасовищ
комбікормових
кормокухнях
потрібно
вести
боротьбу
гризунами
здійснювати
профілактичну
дезінфекцію
дезінсекцію
вання
бродячих
собак
котів
згодовування
вигляді
свиням
ясоїдним
тваринам
непереварених
ясопро
отриманих
від
вимушено
забитих
відходів
боєнь
їдалень
кухонь
Заходи
разі
підозри
хворобу
Ауєскі
При
появі
тварин
колові
рухи
біння
при
загибелі
гризунів
виклика
лікаря
ветеринарної
медицини
припиняють
господарські
благополучними
фермами
виключають
підозрілі
контамінації
вірусом
корми
іншими
зне
ветеринарної
повинен
установити
попередній
відібрати
надіслати
лаборато
патологічний
організувати
заходи
поширенню
хвороби
Заходи
ліквідації
Ауєскі
господарство
ферму
окре
неблагополучним
карантинні
обмеження
згідно
перегрупування
тваринництва
також
кормів
гались
неблагополучній
огляд
забивають
утилізу
клінічно
поросят
2 3-
щеплюють
вакциною
сумісному
кількох
поголів
перебуває
приміщенні
Проводять
дезінфек
дератизацію
дезінсекцію
знищують
гризунів
котів
Дезінфекцію
для
проводять
після
кожного
випадку
виявлення
хворої
всього
приміщення
кожні
відміни
дезінфекції
використовують
2 3 %-
гарячий
розчин
їдкого
розчин
формальдегіду
прояснений
розчин
вапна
5 %
активного
хлору
, 20 %-
суспензію
свіжогашеного
вап
Гній
знезаражують
біотермічно
гноївку

хлорним
вапном
розрахунку
12
Заходи
оздоровлення
свинопоголів
хвороби
Ауєскі
згідно
Інструкцією
профілактики
боро
хворобою
сільськогосподарських
хутрових
(2002
2 3-
денного
віку
щеплюють
інактивованою
вакциною
проти
хвороби
Ауєскі
відповідно
чинних
настанов
виведення
всіх
проведення
дезінфекції
небла
гополучних
свинарниках
спалюють
яну
підлогу
верхній
ґрунту
15
вивозять
навколо
нарників
знезаражують
20 %-
суспензією
свіжогашеного
вапна
переорюють
інтервалом
Карантинні
обмеження
неблагополучного
щодо
хвороби
Ауєскі
свинарського
господарства
через
один
після
пинення
захворювання
видалення
перехворілих
інфікованих
ізольованого
утримання
відгодівлі
забою
після
проведення
ремонту
приміщень
всього
комплексу
ветеринарно
санітарних
заходів
таких
умовно
благополучних
госпо
один
раз
6
міс
проводять
клінічне
обстеження
усіх
ремонтного
стада
свиноматок
також
вибіркові
слідження
тварин
інших
вікових
Інфікованих
стада
відгодовують
забивають
господарствах
дозволяєть
утримання
приміщенні
свиноматок
ремонтного
молодняку
поголів
призначеним
для
відгодівлі
Вивезен
дозволяється
тільки
відгодівлі
господарства
про
водять
профілактичну
вакцинацію
проти
Ауєскі
репро
дукції
вивозити
умовно
благополучних
господарств
забороня
Усіх
умовно
благополучного
господарства
щеплюють
кцинами
повного
звільнення
від
інфікованих
тварин
благополучних
господарствах
конт
ролю
відносно
один
12
сероло
дослідження
5 %
поголів
різних
вікових
виявлення
серопозитивних
свиней
без
ознак
хвороби
вважають
умовно
благополучним
реагуючих
тва
відгодовують
Подальші
один
6
серопозитивних
перевищує
поголів
вакцинують
проти
хвороби
Ауєскі
для
льного
капсиду
одноланцюгової
РНК
4
структурних
білків
Існує
7
вірусу

, SAT-1, SAT-2, SAT-3
Азія
кожний
має
кілька
серологічних
варіантів
різниться
антигенними
імунологічними
властивостями
перехворювання
набувають
імунітету
тільки
гомологічного
виключає
повторного
інфікування
новим
типом
збудника
ящуру
лабораторних
умовах
вірус
підтримують
білих
мишах
первинних
культурах
нирок
поросят
перещеплюваній
-21
Вірус
надзвичайно
стійкий
впливу
фізичних
факторів
хімічних
руйнується
75 %-
розчином
відміну
від
ентеровірусів
ефіром
хлороформом
вуглецем
лізолом
концентраціях
інакти
інші
віруси
Хлорне
вапно
крезол
руйнують
вірус
лише
через
кілька
годин
вірус
може
пасовищах
наступного
влітку
вірус
водоймах
6 12
30
восени
взимку
185
водах
залишається
впро
130
восени
20 49
гноївці

40
гної

впродовж
5
шерстному
покриві
худоби
50
одязі
людей

100
приміщеннях

Взимку
стеблах
рослин
вірулентним
95 100
поверхні
землі
146 163
засолених
копчених
продуктах
вірус
зберігається
50
діб
заморожених
продуктах

28

8
міс
лімфовузлах
внутрішніх
органах
кістковому

194
5

45
свіжому
при
37
12
охолодженому
збереженому
+4
15

2
років
15

42
руйнується
37
12
год
30
65

30
70
15
80 100

секунд
біотермічному
знезара
гною
вірус
гине
глибині
30 40
через
6
більш
верхневих

10 15
Вірус
миттєво
руйнується
кислому
середовищі
= 6
інактивується
впродовж
3
кислотою
зниження
5,3.
випромінювання
пасовищі
вірус
гине
через
1 14
восени
Активно
діючими
дезінфекційними
засобами
впродовж
10
знешкоджують
вірус
2 %-
розчин
їдкого
калі
, 2 %-
розчин
формальдегіду
, 20 %-
розчин
свіжо
гашеного
вапна
Епізоотологія
найсприйнятливіші
велика
бна
рогата
худоба
свині
дикі
верблюдів
інфекція
прохо
дить
безсимптомно
Рідко
хворіють
верблюди
собаки
коти
Однокопитні
тварини
птиця
сприйнятливі
молодих
ослаблених
особливо
новонароджених
тварин
перебіг
злоякісний
ніж
дорослих
тварин
захворю
вання
ящур
людей
трапляються
нечасто
переважно
серед
дітей
після
вживання
їжу
сирого
молока
від
хворих
корів
Джерелом
збуд
ника
інфекції
свійські
тварини
починають
виділяти
вірус
інкубаційний
особливо
значній
кількості
під
час
клінічного
прояву
умовах
відгінного
тваринництва
джерелом
збудника
хвороби
можуть
бути
дикі
сайгаки
антилопи
серед
яких
нерідко
набуває
епізоотії
поширюється
великі
території
зовнішнє
середовище
вірус
виділяється
обривками
молоком
калом
хворих
тварин
молоком
вірус
виді
лятися
прояву
слиною
спермою
Більшість
секретів
екскретів
заразними
впродовж
4 5
діб
хвороби
слина
11
Близько
50 %
які
видужали
залиша
ються
вірусоносіями
впродовж
8
окремі
тварини

2
років
Зараження
ящуром
відбувається
внаслідок
контакту
хворими
тваринами
також
через
контаміновані
вірусом
корми
одяг
взуття
людей
продукти
сировину
тваринного
походження
засоби
певних
метеорологічних
умов
ураган
вірус
переноситись
велику
відстань
раптово
спричинюючи
хворобу
кілометрів
від
неблагополучного
пункту
Відмічено
занесення
збудника
велику
відстань
літаків
потягів
неблагополучних
щодо
територій
дотримуючись
вимог
карантинних
ветеринарно
санітарних
Певну
роль
поширенні
збудника
ящуру
можуть
відігравати
собаки
коти
гризуни
комахи
кліщі
Значну
небезпеку
щодо
рення
становить
знезаражене
молоко
також
відвійки
надходять
молокозаводів
для
згодовування
телятам
хар
чові
боєнські
відходи
відгодівлі
Факторами
передаван
вірусу
можуть
бути
контаміновані
збудником
ясокомбінати
молокозливні
пункти
вантаження
вантаження
худоби
автотранспорт
траси
для
перегону
тварин
ярмар
ринки
також
люди
знаходяться
епізоотичній
Спон
зараження
чутливих
ящуру
відбувається
слизо
оболонки
травного
каналу
під
час
приймання
корму
забруд
виділеннями
хворих
перехворілих
вірусоносіїв
ганізм
може
оболонки
органів
кон
юнктиву
соскові
вимені
завжди
тенденцію
поширення
великих
географічних
територіях
проходить
вигляді
епізоотій
панзоотій
ознакою
контагіозність
100 %-
захворювання
досить
низь
для
летальність
великої
рогатої
худоби
1,2 %,
8,3 %,
овець
0,78 %.
Проте
формі
хвороби
летальність
молодняку
досягти
90 %.
перевищує
21 30
прояву
серед
великої
худоби
можуть
захворювати
інші
види
природному
перебігу
відмічається
періодичність
епізоотій
через
кожні
5 7
зумовлюється
обновлен
рахунок
новонародженого
молодняку
поступовою
втратою
імунітету
тварин
набутого
внаслідок
днього
перехворювання
Проведення
широкопланових
протиепізоотичних
істотно
впливає
закономірності
вини
прояву
цієї
дуже
небезпечної
хвороби
Патогенез. На місці
первинного
проникнення
вірус
швидко
репродукується
24 36
первинні
часто
непоміченими
Звідси
кров
вірус
розноситься
організму
спричинюючи
вірусемію
утворення
вторинних
слизовій
ротової
порожни
ятачка
сосків
вимені
вінчику
міжкопитовій
Іноді
вірус
репродукується
саркоплазмі
язових
міокарда
деяких
випадках
вірус
пантропні
властивості
паренхіматоз
органи
нервову
систему
залози
внутрішньої
зумов
інфекцію
високу
температуру
розвиток
характер
них
симптомів
хвороби
телят
поросят
ягнят
раннього
роз
вивається
вірусемія
здебільшого
супроводжується
утворен
призводить
швидкої
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
хвороби
завжди
гострий
великої
рогатої
худо
розрізняють
доброякісну
форми
хвороби
роякісній
формі
першою
ознакою
хвороби
погіршення
сповільнене
пережовування
жуйки
40,5 41,5
прискорення
пульсу
дихання
відмова
корму
знижується
молока
гарячки
оболонка
рота
суха
гіперемійована
Через
2 3
оболонці
ротової
порожнини
носа
іноді
носовому
являються
значні
розміром
горошину
наповнені
спочатку
прозорою
потім
каламутною
рідиною
Згодом
збільшуються
розмірів
грець
кого
горіха
утворюючи
великі
звільняючи
виділяєть
розірваних
утворюються
болісні
ерозії
нері
вними
краями
впродовж
наступних
5 8
діб
вкриваються
загоюються
період
гарячки
появи
спостері
гаються
сильна
кор
жуйки
Крім
оболонки
вінчика
кінцівок
достатньої
кількості
сухої
ділянки
загоюються
через
7 12
вогких
загноєних
панарицію
ураженні
різної
ерозії
зумовлює
труднощі
здоюванні
якос
Молоко
стає
слизистим
гіркуватий
присмак
старанно
догляді
своєчасному
лікуванні
загоюються
можливе
ускладнення
секундар
мікрофлорою
всіх
випадках
незалежно
ураження
виме
перехворювання
дуже
негативно
впливає
продукти
вність
зниження
стаду
при
цьому
50 75 %.
Відновлення
молочної
продуктивності
відбуваєть
повільно
затягується
іноді
14
більше
1963).
час
хвороби
вагітних
можуть
посліду
народження
мертвих
При
формі
афтозно
ерозійних
уражень
слизових
оболонок
порушення
функції
системи
пригнічення
клонічні
судоми
задишка
форма
зумовлює
дуже
високу
летальність
великої
рогатої
худоби
50 70 %,
100 %,
телят
2-
гострого
геморагічного
гастроенте
сепсису
Спостерігаються
12 30
год
Летальність
може
досягти
60 %.
при
частіше
уражаються
вим
афти
ротовій
порожнині
утворюються
рідко
Слинотечі
буває
хворих
овець
короткочасна
лихоманка
відмова
корму
сильна
частіше
передні
близько
2
здебільшого
закінчується
дуже
тяжко
формі
ураженням
центральної
нервової
системи
явищами
гострого
гастроентериту
частіше
уражається
слизова
оболонка
ротової
порожнини
рідко
вим
Хворі
пригні
більше
пересуваються
Салівація
виражена
слабо
ротовій
порожнині
нижній
куточках
виявляються
ерозії
для
початку
хвороби
спостерігається
змінюється
проносом
слизом
прожилками
крові
Одужання
10 14
ящур
супроводжується
пропасницею
пригніченням
зниженням
афтозно
ерозійними
ураженнями
вінчика
утворенням
ятачку
вимені
дуже
рідко

ротовій
порожнині
Хворі
переважно
пересуваються
ясткових
суглобах
спостерігається
хвороби
8 25
поросят
перебіг
хвороби
високою
ознаками
гастроенте
іноді
численними
слизовій
оболонці
ротової
порожнини
60 80 %
хворих
поросят
оленів
пронос
ерозійне
ураження
оболонки
ротової
порожнини
кінцівок
Хвороба
діб
потім
настає
видужування
оболонки
кінцівок
Слинотечі
Перебіг
доброякісний
ящур
може
виникати
вживанні
їжу
сирого
хворих
тварин
разі
порушення
правил
особистої
гігієни
під
час
обслуговування
Зараження
відбува
слизові
оболонки
ушкоджену
Спостерігається
головний
біль
підвищення
39,5 40,2
слинотеча
визначається
сильна
болючість
червоніння
ясен
язика
утворення
внутрішній
поверхні
розміром
просяного
зерна
горошини
лісового
горіха
каламутним
ексудатом
Згодом
болючість
роті
24 36
год
болісні
2 3
дітей
злоякісний
утворюватись
порожнині
оболонці
носа
кон
юнктиві
гомілці
Захворювання
7 10
спостерігається
гастроентеритом
Прогноз
зазвичай
сприятливий
Патологоанатомічні
При
розтині
нули
виявляється
гостре
катаральне
запалення
слизової
оболонки
порожнини
глотки
шляхів
раннього
віку

геморагічне
запалення
кишечника
переро
Характерними
ерозії
виразки
безшерстих
ділянках
слизових
оболонках
ротової
порожнини
кишечника
дихальних
шляхів
Афтозний
процес
вимені
нерідко
поєднується
серозно
катаральним
ускладненнях

гнійним
111
Регіонарні
лімфовузли
збільшені
осередково
або
дифузно
гіперемійовані
разі
злоякісного
перебігу
патологоана
зміни
виявляють
серцевій
мускулатурі

некротичні
різної
форми
розмірів
жовто
сірі
осередки
білі
смуги
серці
надають
йому
плямистого
),
блідість
серцевого
Численні
дистрофічні
некротичні
ураження
виявляються
язових
волокнах
мускулатури
передніх
задніх
кінцівок
жувальних
Відмічаються
осередковий
некроз
печінці
нирках
гіперемія
набряк
гіперплазія
лімфовузлів
Посмертні
ротовій
порож
нині
при
злоякісному
ящурі
виражені
або
може
зовсім
телят
виявляються
геморагічний
гастроен
дегенеративні
печінці
скелетних
інколи
грове
інших
видів
патологічні
зміни
при
описаних
великої
рогатої
худоби
Діагноз
установлюють
підставі
характерної
клінічної
епізоотологічних
патологоанатомічних
змін
результа
лабораторних
досліджень
лабораторію
надсилають
5
без
ознак
відібраних
слизо
оболонки
великої
рогатої
худоби
кож
вінчика
міжпальцевої
щілини
великої
гатої
худоби
верблюдів
інших
відсутності
кров
хворих
період
підвищення
температури
перехворіли
молодняку
всіх
відбирають
лімфатичні
вузли
голови
заглоткового
шлункову
залозу
серцевий
ретроспективної
діагности
відбирають
проби
стравохідно
глоткового
слизу
Патологічний
вміщують
притертими
пізніше
через
6 12
год
моменту
відбору
лабораторію
дослідження
неможливості
доставки
зазначений
тер
проби
заморожують
консервують
гліцерин
фосфатному
буфері
= 7,4 7,6).
Лабораторна
діагностика
Передбачає
ідентифіка
патологічному
ознаками
індикацію
гою
морських
первинних
культур
клітин
перещеплюваної
також
проведенням
біопроби
великій
РДП
великій
свинках
вакцинованій
для
лабораторії
патологічний
матеріал
негайно
досліджують
антитільним
еритроцитарним
діагностикумом
ELISA-
тестом
виявлення
ящурного
антигену
його
типізації
суспензією
патологічного
заражають
первинні
клітин
нирок
перещеплювану
лінію
-21.
наявності
вірусу
1 3
Специфічність
контролюють
проведення
біопроби
використовують
10
4 6-
денного
віку
5
морських
свинок
разі
потреби
проводять
2
великої
худоби
18-
місячного
4
поро
3-
віку
Через
2 3
місці
інокуляції
інфекційно
матеріалу
підтвердження
специфічності
уражень
здійснюють
відбір
виготовлення
суспензії
дослідження
дослідження
негативними
відсутності
білих
мишей
рного
антигену
досліджуваних
суспензіях
визначення
вірусу
афт
вірусовмісних
суспензіях
язової
інфікованих
застосо
реакцію
непрямої
гемаглютинації
Визначення
вірусу
патологічному
вивчення
антигенних
власти
востей
епізоотичних
штамів
допомогою
реакції
нодифузії
Ретроспективну
проводять
виявлення
ідентифікації
специфічних
серозахисту
білих
4 6-
віку
Диференціальна
Передбачає
необхідність
відрізня
інших
везикулярним
синдромом
корів
стадійністю
розвитку
віспяної
екзантеми
розеола
папула
везикула
пустула
круста
соски
вим
разі
необхідності
проводять
мікроскопію
свіжих
папул
виявлення
елементарних
тілець
ембріонів
великої
рогатої
худоби
уражує
лише
один
тварин
спричинює
високу
смертність
слизовій
оболонці
ротової
порожнини
ніколи
буває
уражуються
кінцівки
Захворювання
часто
супроводжується
проносами
виділення
вірусу
культурі
клітин
виявлення
специфі
чного
антигену
специфічних
допомогою
біопробу
морські
свинки
вірусу
чуми
чутливі
велику
рогату
худобу
віслюків
яких
біопробу
Проводять
чутливих
вірусу
везикулярного
стоматиту
білих
мишей
нічним
захворюванням
видів
тварин
проходить
вигляді
ензоотії
Афти
цьому
утворюються
виявляють
ураження
передшлунків
бактеріологічному
виділяють
анаеробний
мікроб
характеризується
повільним
розвитком
ензоотії
уражує
лише
велику
рогату
худобу
переважно
6
характерним
водянистий
пронос
Виділяють
вірус
допомогою
Везикулярна
цього
виду
тварин
летальність
невисока
Збудник
хвороби
дуже
стійкий
кислому
середовищі
= 3,0 5,0)
кімнатної
температури
цих
умовах
повністю
інактивується
ентеровірусу
стійкі
морські
білі
кролі
установлюють
зультатами
потреби
біопробу
видах
сільськогосподарських
Везикулярну
свиней
можна
диференціювати
ящуру
біопробою
морських
свинках
везикулярною
рідиною
специфічни
гіперімунними
сироватками
Застосовують
також
овець
характеризується
відсутністю
контагіозності
специфічних
афтозних
уражень
слизової
оболонки
ротової
порожнини
кінцівок
стоматиті
етіології
Лікування
Хворих
тварин
забезпечують
поживним
кор
гігроскопічною
якою
підстилкою
торф
чистими
хими
приміщеннями
доброякісною
питною
водою
1
купоросу
відро
холодної
води
специфічного
вання
використовують
протиящурну
реконвалесцентів
1
молодняку

імунолактон
поросятам
3-
1
0,2
1
маси
тварини
також
імуноглобулін
теля
5 10
голову
поросятам
2
голову
).
Залежно
від
клінічного
прояву
хвороби
проводять
Ротову
порожнину
2 3
промивають
дезінфекційними
розчинами
: 2 %-
розчином
оцтової
кислоти
перманганату
1 : 1000,

1 : 5000, 2 %-
розчином
борної
кислоти
, 2 %-
розчином
алюмініє
вих
Ерозії
змазують
йодгліцерином
ускладнень
рекомендується
вводити
підшкірну
артерію
500 000
пеніциліну
100
0,5 %-
розчину
новокаїну
при
ураженні
вимені

500 000
стрептоміцину
150
0,5 %-
розчину
новокаї
Уражені
шкіри
очищають
бруду
риб
ячим
навпіл
емульсіями
антибіоти
Корисно
щодня
здійснювати
прогін
тварин
через
для
ножні
ванни
2 %-
розчином
, 0,5 %-
розчи
їдкого
, 2 3 %-
вою
емульсією
креоліну
лізолу
періодично
обробляти
копита
шкіру
вінчиків
міжпальцевої
щілини
сосновим
навпіл
тяжкому
перебігу
застосовують
Імунітет
Після
перехворювання
несприйнятливість
повторного
зараження
одним
тим
варіантом
вірусу
строком
1
10
Однак
появи
іншого
захворіти
повторно
ніше
вважали
імунітет
при
стерильний
останні
роки
наявність
персистенції
вірусу
організмі
перехво
рілих
упродовж
одного
року
активної
імунізації
проти
запропоновано
лівалентні
вакцини
лапінізованого
вірусу
лівалентні
сорбовані
вакцини
вірусу
вирощують
епітелії
великої
рогатої
худоби
моновалентні
вакцини
проти
Азія
емульсійну
моновалентну
вакцину
проти
або
щеплення
свиней
Вакцини
засто
імунізації
проти
різних
видів
сприйнятливих
профілактичною
вимушеною
метою
неблагополучних
пунктах
систематичного
застосування
профілактичною
одноразово
Молодняк
від
імунізованих
лактогенного
Ревакцинацію
молодняку
згі
використання
кожної
запропонованих
загрозливих
вакцинували
проти
неблагополучних
попередньої
вакцинації
господарстві
також
10 20
Ревакцинацію
дорослого
поголів
проводять
через
кожні
6
міс
молодняку

через
3
міс
18-
місячного
віку
імунізації
моновалентну
вакцину
типу
Застосовують
імунізації
профілактичною
метою
загрозливих
неблагополучних
щодо
господарствах
урахуванням
типової
вірусу
Поросят
народжених
25
після
вакцина
свиноматок
щеплюють
разі
збереження
загрози
виник
нення
ящуру
імунізують
місячного
віку
Свиней
вакцинують
одноразово
3 7
загрозливих
господарствах
від
віку
ревакцинують
одноразово
через
останні
роки
розроблено
високоактивні
інактивовані
вакцини
нового
покоління
забезпечують
від
через
після
Профілактика та заходи
боротьби
нашій
впродовж
останнього
десятиріччя
існує
велика
вірогідність
занесення
неблагопо
щодо
цього
захворювання
держав
постійно
підтри
господарські
Тому
керівники
гос
подарств
різних
власності
спеціалісти
ветеринарної
меди
цини
систематично
проводити
профілактичні
бути
добре
поінформованими
ефективні
методи
боротьби
цією
хворобою
разі
виникнення
підозри
щодо
захворювання
ящур
трібно
негайно
визначити
межі
осередку
ящуру
ного
пункту
загрозливої
організувати
проведення
відповідних
протиепізоотичних
заходів
Протиящурні
заходи
передбачають
суворих
карантинних
здійснення
профілак
вакцинації
знезараження
вірусу
зовнішньому
середовищі
разі
загрози
занесення
вирішальне
чення
мають
жорсткі
охоронні
заходи
спрямовані
насамперед
припинення
будь
яких
господарських
адміністративно
ських
язків
поширення
ящуру
Необхідна
широка
робота
серед
працівників
тваринництва
населення
небезпеку
ящуру
шляхи
його
занесення
профілактики
господарствах
загрозливої
тери
крайньої
потреби
доставки
неблагополучну
кормів
каментів
необхідну
обробку
людей
тваринами
нагляд
господарства
період
доглядачами
худоби
громадським
стадом
Посилюють
ветеринарний
прогону
торгівлі
підприємствах
своєчасне
населений
карантинуються
для
навколо
визначається
загрозлива
неблагополучному
пункті
створюється
спеціальна
комісія
боротьбі
ящуром
організо
охоронно
міліцейські
громадянські
разі
воєнізовані
пости
здійснення
карантинних
заходів
межах
неблагополучного
пункту
забороняються
переміщення
птиці
людей

введення
виведення
торгівля
виставки
проїзд
виїзд
людей
заготівельні
операції
спільне
випасання
напування
утримання
хворих
здоровими
рішенням
місцевої
органів
самоврядування
встановлю
ються
цілодобові
карантинні
закриваються
усі
дороги
ведуть
неблагополучний
пункт
виставленням
цілодобових
рожових
зазначенням
їзних
шляхів
пізнавальних
знаків
забороняють
проїзд
транспорту
Регулярно
здійснюється
профілак
дезінфекція
тваринницький
приміщень
території
ферми
період
тварин
щодо
господарств
залишають
приміщенні
умовах
суворої
ізоляції
літній
утримують
спеціально
відведеному
вищі
яке
весь
період
карантину
знаходитися
які
доглядають
тваринами
поширенню
особливо
суворий
ветеринарно
санітарний
кон
установлюють
скотобазах
ясокомбінатах
бойнях
складах
сировини
молокозаводах
маслоробних
сироварних
заво
підприємствах
переробки
первинного
осередку
карантинними
проводиться
хворих
організованому
ветеринарно
наступною
дезінфекцією
виявлення
масового
приміщенні
Усіх
ящуру
карантинованої
загрозливої
вакцинують
приміщення
яке
корів
осередку
осередку
кор
підстилку
щодня
вивозять
спеціально
відведене
місце
для
біотермічного
використовують
раніше
30-
моменту
закладання
зберігається
взимку
замороже
Ділянки
якими
худобу
бути
випасання
прогону
худоби
через
вакцинованих

вакцинації
Карантин
неблагополучного
щодо
пункту
знімається
21
останнього
випадку
видужання
прове
ретельної
дезінфекції
Вивезення
худоби
після
Вивезення
благополучні
господарства
племінних
продажу
ринках
перехворілих
або
вакцинованих
проти
тварин
дозволяється
ніж
через
12
після
карантину
Впродовж
наступних
років
межах
неблагополуч
ного
пункту
зони
проводять
вакцина
проти
дезінфекції
під
час
ящуру
застосовують
гарячий
розчин
їдкого
натру
, 1 %-
розчин
формальдегіду
розчин
хлорного
вапна
містить
2 %
активного
хлору
, 5 %-
розчин
хло
йоду
3 %-
розчин
каустифікованої
содо
поташної
суміші

одноразово

дворазово
проходи
стічні
щодня
посипають
свіжогашеним
вапном
порошку
20 %-
сумішшю
свіжогашеного
годівниці
дезінфікують
2 %-
розчином
їдкого
інвентар
предмети
догляду
тваринами
1
год
2 %-
розчин
їдкого
, 1 %-
розчин
формальдегіду
просвіт
лений
розчин
хлорного
вапна
містить
активного
хлору
Дез
інфекційні
заповнюють
2 %-
розчином
формальдегіду
, 3 %-
розчином
їдкого
, 5 %-
вою
емульсією
дезінфекційного
, 4 %-
емульсією
хлорного
вапна
2 %
активного
дезінфекцію
приміщень
проводити
аерозольним
методом
використовуючи
розчин
формальдегіду
розрахунку
20
1
приміщен
при
експозиції
3
год
3
частин
1
креоліну
ксилонафту
розрахунку
15
1
експозиції
год
Захист
особистої
гігієни
неблагополучних
яса
рослинна
разі
головного
застосовують
кофеїном
місцевого
доцільно
розчинами
борної
кислоти
перманганату
Ерозії
ногах
руках
змащують
тіоловою
антисептичними
емульсіями
для
єнотів
Джерелом
збудника
хвороби
хворі
перехворілі
виділяють
вірус
слиною
епітелієм
везикул
організм
збудник
проникає
через
дихальні
укуси
комах
Зараження
відбувається
прямого
контакту
через
контаміновані
збудником
корми
воду
пасовища
предмети
догляду
одяг
взуття
обслуго
вуючого
персоналу
Везикулярний
ензоотичних
рідше
епізоотія
Вважають
епізоотичному
процесі
везикулярного
стоматиту
значна
роль
диким
ссавцям
холоднокровним
тваринам
комахам
організмі
вірус
може
зберігатись
міжепізоотич
ний
період
6
більше
Характерною
закономірністю
хво
циклічність
повторення
кожні
10
років
повним
зникненням
імунітету
після
епізоотії
Хвороба
виникає
влітку
пасовищах
після
них
швидко
поширюється
впродовж
2 3
тижнів
охоплює
чутливих
настання
холодів
сухого
сезону
хвороба
припиняється
Патогенез. Після проникнення
організм
слизові
вірус
фіксується
епітеліальних
клітинах
швидко
репродукується
міжклітинний
набряк
некроз
епітелію
лейкоцитарну
інфільтрацію
утворення
везикул
Через
3 4
настає
короткочасна
віремія
лихоманка
наступною
адсорбцією
вірусу
чутливих
клітинах
плоского
епітелію
вторинні
везикули
ускладнень
секундарною
мікрофлорою
тварини
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
хвороби
гострий
початку
хвороби
спостері
підвищення
температури
40,5 42
слинотеча
пригнічений
відмова
від
корму
слизовій
оболо
нці
твердого
піднебіння
рогатої
худоби
міжратичній
щілині
сосках
вимені
поодино
потім
численні
папули
везикули
розмі
0,2 3,0
Везикули
лопаються
утворенням
ерозій
наприкінці
3 7-
видужують
ускладнення
хвороби
секундарною
мікрофлорою
ерозійно
виразкові
ушкодження
шкіри
вінчика
щілини
сосків
вимені
лактуючих
іноді
уражується
серозно
катаральний
надої
хвороби
1 3
потім
видужання
Загибелі
при
везикулярному
майже
ніколи
буває
Патологоанатомічні
розтині
виявляються
уражених
слизових
оболонок
папули
для
розвитку
іноді
епітелізація
ерозійно
виразкових
уражень
Діагноз
при
типовому
перебігу
хвороби
установ
основі
характерної
клінічної
епізоотологічних
інших
видів
виникає
необхідність
проведенні
лабораторних
лабораторних
досліджень
відібрані
від
хворих
тварин
стінки
вміст
свіжих
везикул
поверхні
свіжоутворених
виразок
Патологічний
лабораторію
рідкому
або
термосі
льодом
неможливості
консервують
50 %-
забуферено
розчині
гліцерину
Лабораторні
включають
виявлення
патологічному
вірусного
антигену
ізоляцію
вірусу
первинних
культурах
ембріонах
білих
мишенят
морських
свинок
наступною
ідентифікацією
визначення
вірусспецифічних
антитіл
пар
них
сироватках
крові
Комплементзв
язувальні
антитіла
крові
7 14-
після
упродовж
2 3
віруснейтралізувальні
добу
зберігаються
Диференціальна
необхідність
великої
рогатої
худоби
свиней

везику
екзантеми
везикулярної
хвороби
везикулярний
стома
хворіють
види
вірусу
коні
чут
хворобу
екзан
тільки
Біопроба
білих
мишенятах
специфічного
вірусного
антигену
патологічному
надійно
диференціювати
Лікування
Специфічних
лікування
розроблено
Хво
тварин
забезпечують
поживним
кормом
свіжою
бовтанкою
напувають
водою
Проводять
симптоматичне
кування
використовують
різні
антисептичні
протизапаль
препарати
секундарним
інфекціям
рекоменду
сульфаніламідні
препарати
Імунітет
Після
перехворювання
везикулярний
стоматит
формується
імунітет
тільки
проти
одного
серотипу
вірусу
6
12
міс
специфічної
профілактики
хвороби
розроблено
боротьби
виконанні
ветеринарно
разі
захворювання
оголо
неблагополучним
виведення
Хворих
для
коней
вірус
віспи
людини

людини
великої
гатої
худоби
вірус
натуральної
віспи
овець

овець
кіз
віруси
віспи
птиці
тільки
птиці
Незалежно
видової
віріони
віспи
складний
симетрії
великий
(260
390 170
350
виявити
звичайним
мікроскопом
віріо
нів
назву
елементарних
Пашена
методом
сріблення
Морозовим
Романовського

електронним
мікроскопом
віріо
віспи
коротких
товстих
паличок
центральній
знаходиться
Вірус
віспи
первинних
субкультурах
нирок
тестикул
козенят
вони
через
48
год
віспи
курей
культивувати
денних
ембріонах
ХАО
ембріонів
лабораторних
тварин
вірусу
віспи
сприйнятливі
кролі
Експериментальна
інфекція
можлива
також
молодих
внутрішньошкірному
вірусом
віспи
овець
моло
поросят

при
внутрішньошкірній
підшкірній
внутрішньо
венній
інокуляції
вірусу
віспи
неімунних
курчат
скарифікований
гребінь
сережки
перові
фолікули
Вірус
віспи
стійкий
проти
впливу
факторів
зовнішнього
середовища
2 4
залишається
2
4 5
кошарах
пташни

6
пасовищі

65
вовні
овець

2
міс
ліофілізованому
мінус
15 20
вірус
віспи
залишаєть
20
років
культуральний
вірус
при
мінус
40
впродовж
5 6
Оптимальним
збереження
вірусу
віспи
Високі
температури
гниття
руйнують
також
дією
3 %-
розчину
мальдегіду
, 3 5 %-
розчину
хлораміну
, 20 %-
розчину
свіжога
вапна
= 3,0 3,6
відбувається
інактивація
вірусу
через
1
год

впродовж
2 3
70
5
10
, 55
20
, 39
24
год
Ультрафіолетове
промінювання
вбиває
вірус
упродовж
год
Епізоотологія
віспи
вівці
кози
велика
рогата
верблюди
коні
птиці

інди
голуби
Більш
високою
летальністю
(20 90 %)
хво
молодняк
особливо
ускладнення
секундарною
Джерелом
збудника
інфекції
хворі
перехворі
вірусоносії
яких
збудник
хвороби
зберігається
шерсті
8
тижнів
організму
інфікованих
тварин
вірус
виділяєть
вмістом
віспяних
пустул
кірочками
відпадаючими
струпами
виділеннями
носа
очей
Вірус
віспи
знаходитись
усередині
шкаралупі
Факторами
передавання
бути
контаміновані
вірусом
пасовища
кошари
шляхи
перегону
худоби
предмети
догляду
корми
одяг
взуття
обслуговуючого
персоналу
поширенні
віспи
певну
можуть
відігравати
жалкі
комахи
воші
мишопо
гризуни
коти
Швидкому
поширенню
інфекції
передавання
збудника
доярками
процесі
Зараження
відбувається
контактно
утримання
здорових
хворими
дихальні
ушкоджену
рідше

можливе
внутрішньоут
робне
зараження
Хвороба
виникає
пору
року
проте
час
період
холодну
погоду
Серед
птиці
віспа
проходить
вигляді
епізо
отії
великої
рогатої
худоби
коней

ензоотії
Коні
часто
заражаються
віспою
від
великої
рогатої
худоби
віспи
може
виникнути
разі
використання
корм
збираного
незбираного
хворих
віспу
корів
Інфекція
впродовж
2 3
тижнів
може
охопити
80 100 %
сприйнятливих
тварин
Виникненню
поширенню
сприяють
різні
стресові
язані
порушенням
нормативних
годування
утримання
тварин
особливо
лодняку
Дуже
тяжкий
перебіг
віспи
ягнят
тонкорунних
захворюваність
може
досягти
100 %,
також

Епізоотичні
осередки
можуть
перетворюватися
ста
ціонарні
постінфекційного
імунітету
вияв
ляється
молодняку
часто
нетиповим
розвитком
інфек
ційного
процесу
Патогенез. Після проникнення
організм
вірус
віспи
репродуку
чутливих
клітинах
епітелію
потім
про
викликає
вірусемію
розноситься
кров
всьому
ганізму
осідає
епітеліальних
слизових
оболонок
шкі
спричинює
характерну
віспи
екзантему
період
роз
вірусемії
хворих
спостерігається
пригні
озноб
Характер
перебігу
патологічного
процесу
при
віспі
від
вірулентності
збудника
стану
опірності
організму
породи
формі
віспи
виявляється
розвитку
віспяної
екзантеми
слизових
оболон
безшерстих
ніжних
ділянках
закінчується
впро
12 18
1 2
виникають
розеоли
впродовж
наступних
1 3
перетворюються
для
везикулами
період
тіла
стан
здоров
поліпшується
впродовж
3
діб
пустули
стадія
нагноєн
місці
через
2 3
крустозна
Через
5 6
патологічний
процес
зантемоутворення
припиняється
настає
видужування
ускладнених
випадках
пустули
широкі
осередки
нагноєння
зливну
віспу
Іноді
всередині
пустул
являються
множинні
крововиливи
геморагічна
чорна
віспа
Шкірні
ураження
вірусом
віспи
обмежуватися
утворенням
вузликів
спостерігається
віспа
овець
везикул
пустул
непомітно
Клінічні ознаки
перебіг
Інкубаційний
період
хвороби
доброякісним
Розріз
геморагічну
при
формі
спостерігається
41 42
прискорення
припинення
гіперемія
оболонки
кон
юнктивіт
згодом
гнійні
виділення
Через
1 4
вкритих
місцях
голови
поверхні
стегон
стадійно
доброякісному
хвороби
наприкінці
3 4-
тижня
кірочки
злоякіс
являються
ускладнення
боку
органів
дихання
Спостерігаються
кашель
виділен
помутніння
рогівки
вівці
абортують
формі
шкірі
утворюються
червоні
тверді
папули
округлої
довгастої
форми
які
без
переходу
хурці
везикули
підсихають
зникають
Хворі
вівці
незабаром
При
формі
віспи
спостерігається
лихоманка
пригнічення
апетиту
гнійно
іхорозні
виділення
носа
ротової
порожнини
витікає
слини
неприємним
іхорозним
Спостерігаються
гнійне
запалення
підшкірної
клітковини
ураження
геморагічній
формі
віспи
віспа
внаслідок
вовиливів
внутрішні
органи
міхурці
пустули
набува
червоного
кольору
спостерігається
гематурія
кривавий
пронос
загальний
висока
леталь
(50 60 %).
вух
великі
ділянки
також
повік
некротизуються
корів
перебіг
доброякісний
проявляється
корот
кочасною
гарячкою
незначним
пригніченням
погіршенням
апети
поверхні
стегон
бугаїв
спостерігається
стадійне
екзантеми
корів
маститом
утворенням
перебіг
доброякісний
Хвороба
являється
ятачку
вух
поверхні
стегон
які
минають
перебіг
хвороби
Спостерігаються
загальна
кволість
гарячка
(41 42
втрата
титу
кон
юнктивіт
шкірі
різних
ділянок
тіла
являються
роз
потім
везикули
Захворювання
часто
пневмонією
гастроентеритом
Летальність
може
досягати
80 %.
коней
перебіг
хвороби
доброякісний
закінчується
упродовж
7 10
Здебільшого
уражуються
слизова
лонка
віспяна
екзантема
виявляється
слизовій
оболонці
органів
шкірі
ділянці
шиї
спостерігаються
короткочасна
лихоман
погіршення
апетиту
працездатності
труднощі
йманні
пережовуванні
віспа
супроводжується
явищами
пригнічення
характерним
віспяним
ураженням
віспяна
екзантема
голови
внутрі
поверхні
стегон
живота
слизових
оболонках
зовнішніх
органів
ротової
носової
порожнин
Можливі
аборти
пневмонією
Патологоанатомічні
огляду
розтину
блих
віспи
виявляються
характерні
екзантематозні
різних
вузлики
сирнистим
розпадом
плеврою
запалення
слизових
оболонок
дихальних
травного
збільшення
селезінки
дегенеративні
міокарді
печінці
осередки
гепатизації
легенях
вузли
розмірах
розтині
овець
захворювання
проходило
злоякісній
формі
рактерних
уражень
віспяні
ураження
виявляються
печінці
нирках
органів
дихання
Спостерігаються
множинні
крововиливи
них
оболонках
збільшення
гіперемія
лімфовузлів
дегенеративні
печінці
нирках
легенях
нерідко
виявляються
позна
пневмонія
гангренозні
осередки
корів
везикули
пустули
знаходять
вимені

мошонці
слизових
оболонках
ротової
носової
порож
нин
глотки
передшлунків
нерідко
бувають
ерозії
виразки
віспі
спостерігається
розлитий
набряк
шкіри
під
для
клітковини
великі
оголені
ранові
поверхні
геморагічній
віспі
внаслідок
крововиливів
вміст
пустул
набуває
темно
червоного
кольору
внутрішніх
органах
визначаються
крововиливи
коней
при
віспі
папульозно
пустульозні
висипання
спостеріга
шкірі
путових
стегон
також
носа
віспа
проявляється
специфічними
віспяними
ураженнями
шкірного
покриву
слизових
оболонок
геморагічній
формі
віспи
спостерігаються
гемора
оболонки
численні
вовиливи
дегенеративні
паренхіматозних
органах
гістологічному
дослідженні
сосочковому
шкіри
розширення
набряк
периваскулярну
клітинну
інфільтрацію
розеол
формування
папул
патологоана
зміни
локалізуються
головним
епідермісі
балонуюча
дистрофія
скупчення
нейтрофільних
коцитів
лімфоцитів
гістіоцитах
епітеліальних
зна
базофільні
еозинофільні
внутрішньоцитоплазматичні
включення
Запальні
зумовлюють
утворення
пустул
некрозу
клітин
епітелію
гнійних
процесів
формування
лінії
поліморфноядерних
макрофагів
лімфоїдних
Діагноз
ґрунтується
виявленні
характерної
для
захворювання
віспяної
екзантеми
аналізу
епізоотичної
результатах
лабораторних
діагностика
Включає
мікроскопічне
виявлення
патологічному
елементарних
зараження
ембріонів
випадках

проведення
біопроби
тваринах
дослідження
капіляри
піпеток
цілі
неураженою
гліцерину
готують
які
нативному
забарвлюють
мікроскопічного
Морозовим
препарату
вигляд
округлих
кольору
розміщених
попарно
короткими
округлі
тільця
мають
темно
колір
віспи
птиці
здійснюють
патологіч
матеріалом
10 12-
курячих
ембріонів
разі
позитив
них
забитих
упродовж
перших
ембріонів
знаходять
розміщені
окремо
віс
пинки
або
зібрані
докупи
значні
осередки
віспяних
уражень
діагностики
застосовують
0,1
дять
внутрішньошкірно
позитивних
10
віспяний
процес
тверджується
знаходженням
мазках
гностики
поверхні
вуха
внутрішній
поверхні
місячних
позитивних
6 8
спостерігаються
специфіч
яких
виявленням
мазках
захворювання
здійснюють
перехворілих
яким
вуха
внутрішній
поверхні
Відсутність
про
інфікованість
вірусом
віспи
корів
вісповакцини
Позитивна
запальна
реакція
місці
свідчить
інфікованість
вірусом
віспи
Для
діагностики
віспи
корів
слідним
патологічним
матеріалом
заражають
кроликів
рогівку
ока
проба
гістологічному
дослідженні
уражених
лянок
рогівки
виявляються
специфічні
тільця
включення
Гварні
разі
потреби
ставлять
біопробу
телятах
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
відріз
няти
віспу
від
корости
великої
рогатої
худоби

від
нодулярного
дерматиту
віспу

від
висипу
сальмонельозі
лептоспірозі
також
рушеному
речовин
віспу
коней

від
везикулярного
стома
титу
діагностують
виявленням
патологічному
матеріа
мікроскопічних
грибків
коросту

знаходженням
кірках
специфічних
кліщів
великої
рогатої
худоби
відрізняють
від
віспи
специфічними
афтозно
ерозійним
ураженням
слизової
оболонки
ротової
язика
характерних
віспи
пупкоподібних
вдавлень
разі
ності
ставлять
дуже
показову
біопробу
морських
свинках
дерматит
великої
рогатої
худоби
супроводжу
характерною
стадійністю
розвитку
уражень
шкіри
спостері
вузликові
висипання
шкірні
ураження
лептоспірозі
віспи
стадійності
розвитку
бактеріологічними
дослідженнями
визначають
відповідний
збудник
хвороби
коней
везикуляр
проявляється
характерним
везикулярним
виси
для
пом
слизовій
ротової
порожнини
ратичної
щілини
Вірус
ідентифікується
РЗК
Лікування
Специфічних
засобів
лікування
віспи
Хворих
тварин
ізолюють
чисті
провітрювані
забезпечують
яким
поживним
кормом
Проводять
симптома
лікування
Слизові
оболонки
зрошують
антисептичними
яжучими
рідинами
віспяні
ураження
шкіри
обробляють
різними
мазями
борна
прополісна
цинкова
саліцилова
емульсіями
стреп
тоцидова
синтоміцинова
антисептичними
рідинами
Шкірні
хворих
через
кожні
6 7
відпадання
кірок
змочу
розчином
креоліну
лізолу
їдкого
лугу
ктивітах
коней
1 %-
розчином
цинку
, 0,5 %-
чином
профілактики
лікування
ускладнень
льною
мікрофлорою
застосовують
антибіотики
широкого
спектра
перехворілих
форму
ється
стійкий
овець
курей

2 3
коней

місяців
гідроксидалюмінієву
віспи
культуральну
вірус
проти
овець
гідроксида
формолгліцеринову
вакцину
Гідроксидалюмінієву
формолвакцину
проти
віспи
засто
профілактичною
метою
неблагополучних
загрозли
господарствах
клінічно
тварин
незалеж
від
їхнього
фізіологічного
віку
Ягнят
2-
місячного
ревакцинують
через
2 3
міс
щеплюють
рік
Несприйнятливість
15-
після
вакцинації
зберігається
впродовж
6 8
Вірус
проти
овець
суху
культуральну
застосову
для
профілактичної
імунізації
здорових
овець
зоотичних
осередках
щодо
віспи
Молодняк
вакцинують
ревакцинують
6-
місячному
віці
рослих
щеплюють
одноразово
через
кожні
12
через
після
вакцинації
зберігається
впродовж
Гідроксидалюмінієву
формолгліцеринову
вакцину
проти
віспи
застосовують
профілактичною
усіх
неблагополучних
без
обмежень
Молодняк
ревакцинують
через
міс
зберігається
Профілактика
заходи
боротьби
Передбачають
госпо
дарств
від
занесення
поширення
віспи
захист
тварин
від
віспою
своєчасне
встановлення
виявлення
ізоляцію
лікування
хворих
вакцинацію
здорових
ліквідацію
хвороби
неблагополучному
пункті
запобігання
поширенню
інфекції
інші
господарства
знищення
збудника
хвороби
осередку
інфекції
овець
допускається
кормів
щодо
господарств
Усіх
новоприбулих
кіз
упродовж
30
діб
утримують
карантині
під
час
якого
ними
встановлюють
ветери
нарний
Перед
введенням
загальної
отари
купають
креолінових
ваннах
кожною
отарою
закріплюють
водопій
шляхи
перегону
допускаються
контакти
отарами
інших
господарств
індивідуальних
забезпечується
станом
здоров
профілактики
віс
все
поголів
загрозливій
регулярно
вакцинують
разі
виникнення
овець
підтвердження
діагнозу
господарство
оголошують
неблагополучним
щодо
віспи
вводять
карантин
виставляють
охоронно
карантинний
ветеринарно
мілі
пост
цілодобовим
чергуванням
неблагополучному
пункті
забороняється
введення
виведення
всіх
видів
тварин
регрупування
тварин
всередині
господарства
також
випасання
напування
утримання
хворих
разом
здоровими
твари
нами
всіх
видів
вивезення
неблагополучного
пункту
фуражу
використання
овечого
молока
отриманих
нього
продуктів
незнезараженому
вигляді
стриження
неблагополучних
отар
зняття
карантину
торгівля
тваринами
продуктами
цтва
проведення
ярмарків
проїзд
усіх
видів
транспорту
території
неблагополучною
отарою
закріплюють
доглядачів
транспорт
пасовища
загиблих
тварин
спалюють
забороняється
знімати
шкури
використовувати
шерсть
Хворих
підозрюваних
щодо
захворювання
ізолюють
лікують
клінічно
здорових
овець
проти
віспи
однією
існуючих
вакцин
інструкцією
також
вакцинацію
тварин
загро
щодо
віспи
господарствах
усього
періоду
кожні
5
діб
здійсню
очищення
дезінфекцію
приміщень
інших
місць
утримання
овець
20
після
повного
видужання
останньої
хворої
вівці
проведення
дезінфекції
приміщень
вигульних
знаходились
хворі
віспу
вівці
інших
видів
перебували
осередку
віспи
року
потрібно
викупати
1 %-
емульсії
креоліну
Після
карантину
всіх
овець
надходять
господарство
період
30-
денного
проти
віспи
території
неблагополучного
нулому
пункту
проводять
вакцинацію
овець
проти
віспи
впродовж
наступних
років
появи
віспи
овець
місцевостях
реєструвалася
роки
здійснюють
негайний
усіх
неблагопо
обладнаному
забійному
майданчику
дотриманням
відповідних
ветеринарно
санітарних
правил
для
оголо
неблагополучним
віспи
ньому
обмеження
Хворих
віспу
ізолюють
Свиней
загинули
наявними
ознаками
осередку
кожні
5
проводять
дезінфекцію
Спецодяг
дезінфікують
камері
обробляють
3 %-
розчином
хлораміну
, 3 %-
хлорного
вапна
руки
дезінфікують
1 %-
розчином
хлораміну
обмеження
неблагополучного
віспи
господарства
знімають
через
21
добу
після
повного
видужання
загибелі
забою
хворих
тварин
обробки
шкірних
покривів
1 1,5 %-
розчином
, 0,3 %-
розчином
їдкого
лугу
також
заходів
дезінфекції
приміщень
предметів
догляду
застосовують
рячі
2 4 %-
розчини
їдкого
натру
; 20 %-
суміш
свіжогаше
ного
вапна
просвітлений
розчин
хлорного
вапна
містить
2 %
активного
хлору
гарячий
3 %-
розчин
сульфатно
карболової
суміші
; 2 %-
формальдегіду
Гній
знезаражують
упродовж
тижнів
біотермічним
методом
гноївку

шляхом
засипання
гноєз
бірники
негашегого
хлорного
вапна
розрахунку
1
частина
вапна
5 6
частин
гноївки
обслуговуючого
ветеринарного
персоналу
дезінфікують
параформаліновій
камері
появи
віспи
великої
рогатої
худоби
хворих
лікують
Молоко
хворих
корів
пастеризують
Хворих
віспу
ізолюють
лікують
осередках
віспи
про
належні
ветеринарно
санітарні
Віспа
людини
людей
розрізняють
натуральну
віспу
джере
якої
хвора
людина
коров
віспу
професійну
хворобу
доярок
Особливою
злоякісною
хвороби
геморагіч
чорна
віспа
людини
Можлива
вакцинна
віспа
Натуральна
віспа
шляхом
контактів
хворими
людьми
також
через
постільну
білизну
посуд
кубаційний
12 13
Ранніми
симптомами
хворо
пропасниця
біль
стан
прострації
2 4
10 %
спостерігається
поява
нестійкого
еритематозно
петехіального
висипання
бічних
поверхнях
живота
підпахвинних
3 4-
оболонці
рота
глотки
шкірі
обличчя
передпліччя
кис
рук
являються
віспяні
висипання
температура
знижується
хворого
поліпшується
5 6
висипання
прохо
усі
специфічні
стадії
розвитку
поширюючись
всьому
Наприкінці
3-
тижня
настає
одужання
залишаються
життя
для
продуктивних
інфікованих
корів
биків
плідників
племінного
молодняку
від
хворих
лейкоз
значними
витратами
проведення
серологічних
діагностичних
досліджень
оздоровчих
ветеринарно
санітарних
господар
заходів
спрямованих
ліквідацію
хвороби
визначенням
лейкозу
тварин
боротьби
хворобою
плідно
працювали
дослідники
усьому
світі
числі
Доронін
Мандигра
Проходять
виробничу
апробацію
вакцини
проти
козу
великої
рогатої
худоби
акад
Бусолом
наук
Аранчієм
Збудник
хвороби

онкогенний
вірус
лейкозу
великої
рога
хвороби
корів
) Bovine Leukemia virus (BLV)
типу
нале
родини
Retroviridae.
Віріони
вірусу
лейкозу
73 120
вкриті
зовнішньою
ліпопротеїновою
оболонкою
віріона
входить
включає
саедральний
нуклеокапсид
молекули
одно
структурних
білків
Вірус
лейкозу
проявляє
лімфоцитів
аглютинує
ерит
роцити
мишей
Репродукується
лейкоцитах
відрізняється
ретровірусів
антигенними
властивостями
морфогенезом
утворювати
моношарових
Виявля
молозива
молока
спонтанно
хворих
Вірус
лейкозу
корів
вдається
виділити
носового
слизу
сечі
Експериментально
заражена
вірусом
лейкозу
велика
рогата
худоба
залишається
інфікованою
все
життя
зважаючи
наявність
організмі
специфічних
антитіл
організму
елімінувати
вірус
лейкозу
корів
зумовлюється
пере
буванням
його
непродуктивному
стані
інфікованих
лімфоцитах
Репродукція
вірусу
лейкозу
необхідною
поширен
його
популяції
оскільки
лімфоїдні
клітини
можуть
редавати
вірусний
геном
потомству
розмноження
допомогою
механізму
Cellular Kissing (
клітинного
Встановлено
розвиток
персистентного
лімфоцитозу
пухлин
стадії
лейкозу
відповідь
інфекцію
вірусу
генетично
детерміновані
великої
рогатої
худоби
вірусу
лейкозу
перебуває
під
генетичним
контролем
Вірус
лейкозу
корів
культивуватись
лише
короткостроко
вих
лейкоцитів
інфікованих
хронічно
інфікованій
FLK BLV,
одержав
1974
der Maaten.
Експериментальне
вірусом
лейкозу
при
внутрішньоперитонеальному
підшкірному
внутрішньом
язовому
введенні
інфікованих
лейкоци
або
короткострокових
культур
лейкозної
корови
культуральної
рідини
Через
діб
інфекція
усіх
заражених
виявляється
серологі
чними
вірусологічними
методами
лабораторні
собаки
коти
птиця
збудника
лейкозу
корів
сприйнят
Вірус
лейкозу
стійкий
зовнішньому
середовищі
56

15
(76
інактивується
секунд
зберігання
1
шається
життєздатним
упродовж
72
год
при
10
гине
год
14,5

через
24
год
знешкоджують
лейкозу
2 %-
розчин
їдкого
натру
містить
2 %
Епізоотологія
хвороби
природних
умовах
вірусу
лейкозу
велика
коні
вівці
кози
кроли
види
птахів
особливо
кури
корів
захворювання
спостері
переважно
4 9-
річному
віці
іноді
хворіють
3-
річного
віку
Захворювання
молодих
тварин
характеризу
спорадичністю
виявляється
ураженням
лімфатичних
вузлів
іноді
Відмічається
підвищена
вірусу
лейкозу
окремих
родин
великої
рогатої
худоби
зокрема
чорно
порід
Захворювання
проходить
ензоотій
тривалим
латентним
перебігом
якого
крові
виявляються
вірус
лейкозу
специфічні
нових
неблагополучних
осередків
поширення
найчастіше
пов
завезенням
бичків
неблаго
получних
щодо
лейкозу
Джерелом
збудника
хвороби
заражені
вірусом
лейкозу
твари
виділяють
вірус
кров
молоком
різними
екскретами
інфіковані
лейкоцити
Тварини
парентерально
ентерально
Вважають
зараження
відбутися
також
трансплацентарно
останні
6
вагітності
контактно
здоровій
контактного
передавання
збудника
лейкозу
кінця
паче
встановлено
наявність
вірусу
фекаліях
інфікова
них
Доведено
можливість
передавання
вірусу
лейкозу
через
інфікованої
вання
вірусу
шприци
голки
інші
інструменти
вих
обробок
Визначення
генетичного
переда
ванні
вірусу
різних
єктів
зовнішнього
середовища
кровосисних
комах
потребує
проведення
Інфікованість
корів
різних
коливається
10
70 %,
для
від
лейкозу
10
випадків
100
тис
голів
людині
встановлено
Патогенез
вивчений
впливом
цілком
екзогенних
ендогенних
факторів
відбувається
активі
інфекційного
процесу
порушення
нормального
процесу
диференціювання
кровотворних
клітин
надмірного
розмноження
малодиференційованих
елементів
лімфоїдного
міє
лоїдного
еритроїдного
рядів
лише
кровотворних
органах
їхніми
межами
кровотворній
тканині
спостерігається
нерегульоване
прогресивне
розмноження
клітинних
ментів
призводить
дифузної
інфільтрації
малодиференці
йованими
клітинами
тканин
утво
ренням
тканини
порушенням
анатомічної
структури
функції
органа
Лейкози
проявляються
основних

лейкози
лімфолейкоз
мієлолейкоз
гемоацитобластоз
характе
системним
ураженням
кровотворення
мічними
картини
периферичної
ретикульози
лім
форетикулосаркома
системний
ретикульоз
лімфогрануломатоз
),
характеризуються
осередковими
або
генералізованими
пухлин
ними
розростаннями
ретикулярних
елементів
кровотворної
нини
відсутністю
відхилень
від
норми
показниках
частіше
(62,4 %)
ретикулосаркома
(53,4 %),
рідко
мієлолейкоз
клінічні
ознаки
хвороби
Інкубаційний
період
спонтанному
зараженні
великої
рогатої
худоби
2 6
експериментальному

від
2
2
років
хвороби
хронічний
місяці
роки
без
певних
порушень
загального
організму
Часто
встановлюють
лімфолейкоз
лімфо
ретикулосаркому
час
лейкозів
інтенсив
ності
розростання
лейкозної
залучення
процес
інших
життєво
важливих
органів
симптоми
хвороби
одних
випад
наростають
тижнями
інших

роками
кінець
може
швидко
або
через
тривалий
(6
більше
років
Розрізняють
розвитку
хвороби
Початкова
стадія
характеризується
системним
ураженням
власне
органів
кровотворної
системи
вузлів
селезінки
кісткового
цій
клінічних
ознак
лейкозу
немає
гематологічного
дослідження
спостері
клітинному
крові

збільшення
кількості
лейкоцитів
підвищення
вмісту
лімфоцитів
поява
незрі
патологічно
форм
клітин
цій
стадії
наявність
інфекції
встановлюють
імунологічними
дослідженнями
розгорнутій
відбувається
ураження
всієї
вотворної
Розмноження
клітин
відмічаються
лише
органах
гемопоезу
інших
Характерними
гематологічні
крові
залежно
форми
лейкозу
супроводжуються
збільшенням
кількості
лімфоцитів
лімфобластів
одночасним
зниженням
кількості
нейтрофілів
різноманітні
клінічні
ознаки
пухлинними
розростан
різних
органах
лімфатичних
вузлах
екзофтальм
прогре
суюче
збільшення
лімфатичних
вузлів
селезінки
пухлини
різних
термінальній
виявляються
специ
клінічні
ознаки
лейкозу
неблагополучних
стадах
статніми
показниками
визнання
хворими
благополуч
них
підставою
встановлення
попереднього
діагнозу
обов
язкового
проведення
досліджень
лейкоз
Харак
терними
клінічними
ознаками
лейкозу
вважають
симетричне
при
лейкозах
або
асиметричне
при
ретикульозах
збільшення
поверх
невих
вузлів
підщелепових
привушних
передлопат
кових
надвим
колінної
глибоких
пахвин
них
лімфатичних
вузлів
утворення
лімфатичних
вузлах
внутрі
органах
окремих
пухлин
або
конгломератів
витрі
шкуватість
помутніння
молодняку
пухлини
виявляють
Уражені
лімфатичні
вузли
рухливі
неболючі
іноді
розмірів
Лейкозні
селезінці
виявляються
ктального
дослідження
збільшення

перкусією
розриви
раптова
внутрішньою
кровотечею
неспецифічних
ознак
зазначити
виснаження
ціаноз
жовтяничність
слизових
оболонок
зниження
молочної
продуктивності
Спостерігаються
слабкість
падіння
кров
яного
набряки
підшкірної
ковини
міжщелепового
простору
вияв
порушення
проноси
гематологічні
показники
цій
постійний
коли
прогресуючий
характер
високим
лімфоцитозу
відміну
лейкозів
ретикульози
супроводжуються
істотними
змінами
картині
винятком
окремих
форм
характери
появою
крові
моноцитарного
підвищеним
вмістом
еозинофілів
Алейкемічні
форми
ретикульозів
лейкозів
гематологічними
важко
овець
лейкоз
найчастіше
спостерігається
3 7-
річному
віці
Перебіг
хвороби
прихований
формі
сублейке
алейкемічним
проявом
хворих
для
слабкість
виснаження
зниження
тактильної
чутливос
погане
поїдання
корму
підвищена
збільшення
поверхне
шийних
скелетних
підшкір
ній
інших
частинах
пухлин
іноді
досягають
розмірів
курячого
яйця
хворих
вияв
показниках
лімфоцитів
периферичній
крові
патологоанатомічному
розтині
90 %
уражених
овець
виявляється
збільшення
розмірів
селезінки
внутрішніх
лімфатичних
вузлів
коней
лейкоз
буває
переважає
лімфоїдна
хвороби
гострому
спостерігаються
коліки
хронічному

блідість
слизових
оболонок
носової
ротової
виснаження
анемія
збільшення
лімфатичних
вузлів
голови
геморагічний
діатез
лімфоцитоз
іно
гранулоцитоз
лейкоз
трапляється
проявляється
їдній
формі
Характеризується
значним
збільшенням
лімфатичних
вузлів
ураженням
селезінки
нирок
неспеци
ознак
відзначаються
блідість
слизових
оболонок
кашель
апетиту
Спостерігаються
форми
абсолютна
кількість
випадків
припадає
лімфоїдні
воутворення
Хвороба
проявляється
різноманітними
ознаками
але
супроводжується
збільшенням
лімфатичних
вузлів
утво
різних
органах
пухлин
значним
збільшенням
кількості
лімфоїдного
лімфоцитоз
нейтрофілія
котів
лейкози
трапляються
річному
віці
потім
11
років
Майже
90 %
випадків
хвороби
припадає
лімфосаркому
хвороби
проявляється

пронос
блювання
апетиту
серозні
Патологоанатомічні
початковій
іноді
розгорнутій
видимих
патологічних
немає
гинули
від
лейкозу
забитих
термінальній
стадії
хвороби
патологічні
виявляються
усіх
кровотворної
системи
лімфатичних
вузлах
кістковому
Лімфатичні
вузли
лімфоїдному
лейкозі
збільшені
розмірі
еластичну
консистенцію
зрощені
прилеглими
знімається
поверхня
розрізу
волога
сірувато
жовту
білого
кольору
лімфогрануломатозі
лімфосаркомі
лім
вузли
горбисті
зрощена
паренхімою
розрізі
виявляються
крововиливи
некрози
органах
порожнин
також
серозних
спостерігаються
хлинні
розростання
вигляді
конгломератів
біло
жовто
сірого
кольору
Селезінка
при
лимфоїдному
мієлоїдному
лейкозах

відповідно
буро
або
малиново
червоного
кольору
значно
збільшена
розмірі
іноді
8 10
розрізу
лімфоїдному
лейкозі
внаслідок
гіперплазії
фолікулів
мієлоїдно
лейкозу
фолікули
малопомітні
окремих
ділянках
зовсім
відсу
лімфоретикулосаркомі
селезінка
збільшена
кістково
виявляється
осередкове
розростання
лімфоїдних
клітин
жовтувато
зелених
гнізд
якої
консистенції
заміщають
мозок
ганів
кровотворної
системи
патологоанатомічні
виявляються
печінці
нирках
сичузі
кишках
яєчниках
Проявляються
інфільтрацією
лімфоїдними
клітинами
збільшення
розмірів
ураженого
кольору
пухлиноподібними
розростаннями
утворенням
обмежених
осередків
сірого
жовтувато
кольору
виступають
поверхнею
скелетних
патологічні
зміни
вияв
рідко
характеризуються
інфільтративним
розростанням
лейкозної
пронизує
Діагноз
установлюють
підставі
клінічних
хвороби
патоморфологічних
результатів
лабораторних
Беруть
уваги
епізоотичну
щодо
лейкозу
Включає
гематологічні
цитологічні
гістологічні
серологічні
дослідження
Основним
методом
при
діагностики
лейкозу
серологічний

реакція
імунодифу
лабораторію
серологічного
дослідження
надсилають
2 3
сироватки
крові
гематологічного
дослідження
яремної
вени
відбирають
пробірки
антикоагулянтом
Для
цитологічних
досліджень
виготовляють
зованої
крові
знежирених
предметних
скельцях
метою
пато
гістологічного
дослідження
вирізають
шматочки
(2
зінки
лімфатичних
вузлів
печінки
нирок
легень
серця
правого
серцевого
сичуга
тонкого
товстого
кишок
Гематологічні
передбачають
виявлення
крові
кількості
лімфоїдного
слабодиференційованих
родоначальних
пролімфоци
поліморфних
кровотворних
ганів
лейкозним
ключем
.
Якщо
кількість
1
лейкоцитів
являється
меншою
результати
кількість
лейкоцитів
ревищує
лейкозному
результати
дослідження
позитивними
підозрюваних
щодо
захворювання
піддають
додатковому
2 3-
разовому
дослідженню
інтер
для
валом
30
отримують
негативні
результати
тварин
визнають
здоровими
виявлен
крові
характерних
хворих
підозрюваних
хворювання
вважають
хворими
диференціювання
них
форм
лейкозу
проводять
цитологічні
дослідження
пунк
кісткового
мозку
поверхневих
лімфатичних
вузлів
крові
відсоткового
співвідношення
окремих
видів
лейкоцитів
виведення
лейкоцитарної
формули
цитологічні
дослідження
пунктатів
мозку
поверхневих
лімфатичних
вузлів
дають
змогу
значити
прояву
лейкозу
лімфоїдному
лейкозі
виявля
збільшення
лімфоїдних
клітин
понад
10 15 %)
пригні
мієлобластичного
еритробластичного
розгорну
лейкозу
майже
завжди
спостерігається
повна
лімфоїдна
метаплазія
кісткового
мозку
хвороби
лейкограмі
аденограмі
підвищення
відсотка
гемоцитобластів
лімфобластів
пролімфоцитів
алейкемічному
лімфоїдного
лейкозу
підвищений
відсоток
лімфоцитів
міє
лолейкозі
відмічається
збільшення
кількості
рахунок
пригнічення
еритробластичного
ростка
гемоцитобластозі
мієлограмі
аденограмі
лейкограмі
збільшується
відсоток
недиференційованих
клітин

моцитобластів
пролімфоцитів
понад
10 15 %),
пригнічення
мієлобластичного
еритробластичного
кісткового
мозку
зменшення
кількості
лімфоцитів
крові
лімфатичних
вузлах
ретикульозах
спостерігається
збільшення
кількості
ретику
атипових
10 %
більше
лімфогрануломатозі
виявлятися
недиференційовані
гігантські
клітини
Бере
зовського

Штернберга
ретикулосаркомі
кістко
мозку
лімфатичних
вузлах
спостерігається
проліферація
атипових
клітин
лімфосаркомі
крові
кісткового
вузлах
виявляється
більше
лімфоїдних
ретикулярних
цитологічного
дослідження
вважають
зитивними
виявлення
понад
3 %
кровотвор
них
органах
понад
10 %
родоначальних
слабодиференційованих
пролімфоцитів
лімфобластів
або
пухлинних
при
нормальних
показниках
кількості
слабодиференційовану
форму
лейкозу

при
виявленні
гемограмах
цитограмах
кровотворних
органів
підвищеного
родоначальних
слабодиференційованих
макро
мезо
мікрогенерації
лімфобластів
пролімфоцитів
коз

разі
збільшення
кількості
лімфоїдного
зрілості
лімфобластів
мазках
крові
лезінки
лімфатичних
вузлів
кісткового
мозку
інших
гематосаркому
лімфосаркоми
різного
гемограмах
цитограмах
пухлинних
відрізняються
нормальних
формою
розміром
подібні
утворюють
пухлини
лімфогранулома
при
встановленні
мазках
крові
лімфоцитозу
препарах
лімфатичних
вузлів

лімфоїдної
виявленням
еози
нофілів
базофілів
плазматичних
недифе
гігантських
клітин
Березовського
Штернберга
гістологічного
лабораторію
надсилають
розміром
2
зміненої
здорової
суміжної
селезінки
печінки
нирок
лімфатич
них
вузлів
грудної
кістки
органів
травлення
відбирають
пізніше
через
8
год
герметично
закритий
посуд
8 10 %-
водним
розчином
формальдегіду
Діагноз
вважається
встановленим
лімфоїдний
лейкоз
якщо
лімфатичних
вузлах
спостерігається
повне
зникнення
малюнка
рахунок
інфільтрації
клітинами
лімфоїдного
виявляються
переважно
лімфоцити
меншій
кількості
пролімфоцити
іноді
ретикулярні
кістковому
збережена
виявляється
стоншення
розсмоктування
балок
лімфоцитів
розміщуються
вигляді
осередків
дифузно
заповнюючи
кіст
ково
мозкові
простори
лімфоїдна
метаплазія
).
нирках
печінці
сичузі
інших
спостерігається
скупчення
просвіті
інфільтрація
лімфоїдними
клітинами
інтерстиціальної
слабодиференційований
лейкоз
гемоцитобластоз
установлюють
тих
випадках
коли
кістковому
мозку
селезінці
лімфатичних
вузлах
інших
органах
спостерігаються
осередкові
проліферати
представлений
неди
ференційованими
або
слабодиференційованими
клітинами
гемоцитобластів
Мієлоїдний
установлюють
якщо
селезінці
виявляються
незрілі
елементи
гранулоцитарного
мегакаріоцити
гемобластів
ретикулярні
клітини
кістковому
мозку

скупчення
незрілих
гранулоцитарного
вузлах
печінці
нирках
інших
органах
осередкові
розростання
елементів
для
лімфосаркому
діагноз
установлюють
лімфатичних
відтворення
серцевому
скелетних
відмічається
розростання
пухлини
недиференційованих
слабодиференційованих
лімфоїдного
лімфограну
ломатоз
виявляється
лімфоїдних
або
клітинна
проліферація
склеротичні
зміни
некроз
вузлах
селезінці
інших
органах
серед
ретикулярного
типу
виявляють
багатоядерні
плазматичні
еозинофіли
нейтрофіли
фібробласти
Серологічні
проводять
сироватками
інфікованих
рекоменрдаціями
радіоімунопреципітації
синцитієутворепння
методом
РНГА
РЗК
методом
визначення
циркулюючих
імунних
комплексів
Діагноз
вважається
встановленим
разі
наявності
ного
показників
позитивний
серологічного
РІД
патологоанатомічні
ознаки
хвороби
позитив
ний
результат
гістологічного
патологічного
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
таких
інфекційних
хвороб
актиномікоз
туберкульоз
паратубер
кульоз
бабезіоз
Актиномікоз
супроводжується
вузлів
голови
порожнини
містять
Гістологіч
грибка
льозі
легені
виявляються
мають
характерну
гістологічну
Бактеріо
збудник
увазі
одночасного
захворювання
паратуберкульозі
спостерігаються
ураження
кишок
брижових
лімфатичних
вузлів
лімфопенії
Мікроскопією
слизової
кишок
бактеріологічними
бруцельозу
характерні
дають
хвороби
тимчасового
помірної
проліфе
рації
клітин
ретикулогістіоцитарної
системи
Бабезіоз
крові
кровопаразитів
етіології
крові
туються
підставі
результатів
відповідних
досліджень
Лікування
лейкозу
великої
рогатої
худоби
розроблено
141
Імунітет
вивчений
Профілактика
заходи
Охоплюють
комплексні
організаційно
господарські
спеціальні
протилей
козні
яких
господарствах
серологі
проводять
4 6-
громадської
власності
корів
диться
підприємствах

крові
біофабриках
через
6
рантинування
позитивних
гос
направляють
позитивних
благополучні
категорично
тільки
Господарство
якому
результатами
серологічних
досліджень
інтервалом
30 45
установлено
лейкоз
оголошу
неблагополучним
щодо
лейкозу
обмеження
встановлення
окремих
тільки
для
лейкозу
патоморфологічних
проводять
дворазове
рологічне
інтервалом
30 45
усього
поголів
ком
понад
4 6
негативних
досліджень
госпо
вважається
благополучним
виявлення
позитив
них
окремі
приміщення
неблагополучному
забороняється
використання
без
попереднього
знезараження
громадського
харчування
згодовування
його
тваринам
продаж
ринках
дозволяється
реалізація
тварин
племінною
користувальною
відгодівельною
використання
бугаїв
плідників
парування
корів
телиць
використання
від
серологічно
позитивних
бугаїв
плідників
перегрупування
без
відома
ветеринарного
спеціаліста
Оздоровлення
неблагополучних
проводять
інфікованості
корів
6 %
здавання
серопозитив
них
інфікованості
понад
6 %
серологічно
негативних
серологічно
позитивних
вирощування
вільних
вірусу
лейкозу
нетелей
первісток
подальшої
ними
інфікованих
тварин
стада
окремих
оздоровлення
може
проводитись
одночасною
пов
неблагополучного
стада
тваринами
господарства
стадах
оздоровлення
для
поступовою
серопозитивних
серологічні
досліджен
віком
4 6
проводять
система
інтервалом
30 45
Серологічно
позитивних
ком
понад
2
роки
досліджують
клініко
гематологічним
методом
упродовж
15
після
розділення
надалі

один
рік
гематологічними
або
клінічними
ознаками
лейкозу
упродовж
перших
15
діб
Усіх
серологічно
позитивних
утримують
експлуатують
окремому
приміщенні
при
інфі
кованості
30 %
2
роки
при
інфікованості
30 %
довше
роки
Телят
7-
віку
випоюють
материнським
молоком
надалі

пастеризованим
них
фермерських
господарствах
заражених
вірусом
лейкозу
здають
Забороняється
випасання
загальних
продаж
одержаного
них
молока
кожного
дослідження
ізоляції
хворих
тварин
проводять
дезінфекцію
приміщень
обладнання
2 %-
розчином
їдкого
розчином
хлорного
вапна
, 2 %-
вою
суспензією
ного
вапна
розчином
кальцинованої
розчином
параформальдегідом
яких
від
пастеризують
господар
менш
80
використовують
телятам
корів
попередньої
пастери
Молоко
корів
клінічними
гематологічними
ознаками
використовувати
Таке
добавляючи
5 %-
формальдегіду
креоліну
іншого
дезінфекційного
гематологічними
клінічними
ознаками
лейкозу
бивають
санітарній
бойні
відсутності
худобу
забивати
конвеєрі
здорових
видалення
цеху
одержаних
інших
про
При
цьому
забороняється
використовувати
кров
ендокринні
інші
органи
харчовою
метою
виготовлення
ветеринар
них
медичних
препаратів
Приміщення
обладнання
цеху
хворих
ретельно
прибирають
дезінфікують
Гній
очисні
води
утилізують
загальних
підставах
серологічно
позитивних
30 45
4 6
тварин
проводять

4 6-
віку
благополучних
громадської
власності
корів
досліджують
один
Акабане
для
віремії
відбирають
кров
від
абортованих
плодів

шматочки
нин
органи
збудник
дуже
чутливий
температури
коливань
патологічний
при
70 120
випадках
можливе
50 %-
забуференого
гліцерину
при
4
серологічної
діагнос
відбирають
аборту
через
2 4
виділення
вірусу
використовують
1 2-
денних
білих
заражають
мозок
0,01
10 %-
патологі
чного
матеріалу
Виділені
штами
ідентифікують
допомогою
Виділення
вірусу
хворих
абортованого
плоду
або
ретроспективне
зростання
антитіл
парних
підставу
Імунітет
вивчений
специфічної
профілактики
новано
інактивовану
формолвакцину
проти
хвороби
Акабане
боротьби
запобігання
занесен
збудника
хвороби
благополучні
здійснюється
ветеринарно
контроль
авіатранспортом
який
прибу
кордону
своєчасно
проводиться
його
приміщень
комах
переносників
період
карантину
клінічним
обстеженням
новоприбулих
тварин
досліджують
неблагополучній
переносників
віру
місцях
перебування
систематичний
серологічний
контроль
сприйнятливим
поголів
великої
рогатої
худоби
своєчасну
діагностику
ізоляцію
хворих
серологічно
пози
Планують
строки
вагітності
для
нападами
комах
переносників
Лептоспіроз
(Leptospirosis)
природно
осередкова
ськогосподарських
домашніх
промислових
диких
про
гарячкою
гемоглобіну
некрозом
слизових
оболонок
свиней

масовими
абортами
народженням
нежиттєздатного
молодняку
лептоспірозу
сприйнятлива
людина
Історична
Лептоспіроз
вперше
був
описаний
людини
1886
Вейлем
Росії

1888
Васильєвим
відкрили
японські
1915
нашій
лептоспіроз
відгодівельної
худоби
першими
описали
1935
Нікольський
Десятов
Марченко
під
назвою
терогемоглобінурія
великої
рогатої
худоби
етіологічну
роль
цьому
встановили
Терських
(1939)
(1940).
Лептоспіроз
зареєстрований
для
подарських
гризунів
4 7
год

год
замороженій
1 3
гноївці
24
год
Епізоотологія
хвороби
лептоспірозу
сприйнятливі
велика
худоба
буйволи
коні
вівці
кози
олені
верблю
коти
гризуни
хутрові
частіше
уражуються
велика
худоба
молодих
перебіг
хвороби
тяжчий
летальність
вища
порівняно
лими
тваринами
Резервуаром
патогенних
лептоспір
природі
дикі
ссавці

лептоспіроносії
польові
миші
види
сумчасті
комахоїдні
хижі
тварини
постійно
мешкають
певній
природні
осередки
інфекції
осередках
резервуаром
збудника
інфіковані
сільськогосподарські
тварини
синантропні
гризуни
Джерелом
збудника
інфекції
безсимптомно
перехворілі
лептоспіроносії
тривалий
збудник
сечею
гризуни


2
вівці

9
велика
худоба

20

3
коти

119

514
неблагополучних
лептоспіроносійство
становить
великої
рогатої
худо
від
10 20 %,
30 80 %.
організму
лептоспіри
виділяються
переважно
сечею
також
фекаліями
спермою
виділеннями
органів
абортованим
плодом
Зараження
відбувається
через
воду
водойм
заболочених
луків
забруднених
виділеннями
контаміновані
лептоспірами
корми
підстилку
поїданні
інфікованих
гризунів
свині
коти
лисиці
незнешкоджених
продуктів
хворих
промислові
звірі
Доведено
можливість
збудника
хвороби
статевим
внутрішньоутробно
лептоспірозу
серед
великої
рогатої
худоби
коней
спостері
переважно
літньо
осінній
пасовищний
період
відсутня
первинному
виникненні
інфекції
хворіють
різних
вікових
хвороба
охоплює
20
60 %
нятливих
призводячи
значної
частини
неімун
ного
молодняку
неблагополучних
господарствах
безсимптомний
інфекції
лептоспіроно
сійством
наявністю
крові
антитіл
періодичними
спалахами
інфекції
при
появі
нових
неімунних
тварин
проникнення
організм
лептоспіри
течією
заносяться
печінку
розмножуються
Потім
прони
різні
зумовлюють
бактеріємію
підви
температури
Лептоспіри
спричинюють
гемоліз
еритро
цитів
накопичення
гемоглобіну
утворення
відкладається
забарвлює
жов
колір
жовтяницю
тяжкому
ураженні
печінки
надходить
безпосередньо
кров
посилює
ничність
Гемоглобін
частково
виводиться
сечею
червоний
колір
Розвивається
загальна
інтоксикація
організму
рушення
печінки
нирок
інших
органів
них
лептоспір
вагітні
часто
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
3
20
Перебіг
хвороби
гострий
підгострий
хронічний
великої
рогатої
худоби
іноді
блискавич
ний
свиней

часто
безсимптомний
хвороби
великої
блискавичний
пере
виявляється
раптовим
підвищенням
температури
тіла
40,0 41,5
сильним
пригніченням
різкою
гіперемією
кон
частим
поверховим
диханням
ниткоподібним
пульсом
(90
ударів
хвилину
жовтяничністю
слизових
оболонок
іноді
проносом
гемоглобінурією
Через
12 24
год
від
Летальність
блискавичному
перебігу
може
100 %.
великої
рогатої
худоби
характеризується
пропасницею
(40,0 41,5
впродовж
6 8
припиненням
Добре
виражена
жовтяничність
слизових
оболонок
появою
гемоглобінурії
температура
знижується
пронос
змінюється
стійкою
атоні
кишок
носового
являються
тільних
корів
1 3
тижні
спостерігаються
аборти
нежиттєздатних
знижуються
воно
стає
кон
гнійні
виділення
хворих
прискорене
крові
кількості
еритроцитів
1 3
гемоглобіну
10 30 %,
кількості
лейкоцитів
13 18
сироватці
крові
спо
різке
збільшення
вмісту
відсутність
5 9
Летальність
досягти
50
перебіг
виявляється
самими
гострий
виражені
слабкіше
некрози
шкіри
виснаження
Пропасниця
рецидивний
характер
гемоглобінурією
Тривалість
10 20
іноді
Летальність
5 8 %.
Хронічний
перебіг
3
тварин
спостерігається
періодична
лими
ремісіями
виснаження
інколи
короткочасна
для
гемоглобінурія
жовтяничність
оболонок
зменшення
молока
Хворі
часто
від
виснаження
хвороби
блискавичний
гострий
закінчується
через
годин
Спостерігається
висока
температура
ушкодження
центральної
нервової
системи
відсут
апетиту
прострації
гострий
перебіг
хвороби
частіше
росних
свиноматок
1 60-
первинному
никненні
лептоспірозу
раніше
благополучному
господарстві
свиноматок
спостерігаються
аборти
останні
супороснос
мертвонароджені
муміфіковані
плоди
перегули
безплідність
народження
поросят
1 3-
лептоспірозі
молодих
поросят
від
30
60
підвищенням
40 41,5
при
гніченість
відмова
від
корму
кон
юнктивіт
відміну
інших
видів
оболонок
буває
рідко
гемоглобінурія

виняток
переважно
тих
випад
захворювання
спричинюється
L. icterohaemorrhagiae.
хвороби
2 7
Летальність
серед
молодняку
може
25 %
більше
господарствах
тривалим
перебігом
інфекції
хворіє
переважно
молодняк
2,5 4-
місячного
віку
після
закінчення
пасивного
імунітету
Відмічаються
підви
температури
41 41,5
анемія
інколи
слизових
оболонок
юнктивіт
некоор
динована
судоми
Тривалість
хвороби
5 7
діб
летальність

8 12 %.
Хронічний
перебіг
лептоспірозу
свиней
спостерігаєть
стаціонарно
неблагополучних
прохо
безсимптомно
супроводжується
тривалим
лептоспі
роносійством
наявністю
специфічних
антитіл
майже
усіх
свиней
Коні
хворіють
рідко
переважно
господарствах
неблаго
получних
щодо
лептоспірозу
великої
рогатої
худоби
хворо
буває
гострим
підгострим
безсимптомним
під
гос
перебігу

постійного
підгострого
хронічно
гострому
коней
відмічається
пригніченість
оболонок
кон
юнктиви
болісність
стомлюваність
Сеча
жовтого
або
бурого
кольору
містить
білок
кобил
хвороби
5 8
Підгострий
хвороби
проявляється
періодичним
підвищенням
температури
інколи
незначною
жовтяничністю
слизових
оболонок
облисін
злущенням
епідермісу
осередковим
крозом
хвороби

30
Хронічний
лептоспірозу
коней
лептоспіроносійством
утворенням
специфічних
антитіл
лисиць
песців
лептоспірозної
ензоотії
спостеріга
перебіг
інфекції
хворих
вияв
короткочасна
прискорення
пульсу
дихання
блювання
пронос
буває
рідко
Загибель
через
12 48
год
клонічними
судомами
перебігу
розвивається
короткочасна
пропасниця
зни
розвитком
жовтяниці
пронос
блювання
сечовиділення
слабкість
слизовій
оболонці
ротової
порожнини
губах
3 10
перебіг
розвивається
гострого
прояву
хвороби
характеризується
кахексією
періодичним
проносом
кінчується
хворих
лептоспіроз
проходить
двох
формах
хвороба
безжовтяничній
рехворювання
залишаються
Патологоанатомічні
зміни
різних
видів
досить
подіб
тварин
спостерігається
жовтяничне
лення
слизових
оболонок
тканин
накопичення
черевній
порожнинах
транссудату
крововиливи
підшкірній
кліт
слизових
оболонках
кишок
легенях
нирках
селезін
Підшкірна
клітковина
інфільтрована
забарвлена
жовтий
Очеревина
сальник

жовтяничні
вкриті
вовиливами
Найяскравіше
патологічні
зміни
печінці
нирках
Печінка
значно
збільшена
яла
глинисто
червоного
вохристо
жовтого
кольору
некротичними
осередками
вовиливами
переповнений
жовчю
домішками
слизова
оболонка
кишок
геморагічно
Нирки
збільшені
глинистого
темно
корич
невого
кольору
межі
кірковим
мозковим
шарами
згладжені
поверхні
нирок
виявляють
крапчасті
плямисті
крововили
Сечовий
переповнений
темно
вишневого
кольору
пронизаний
крапчастими
смугастими
крововиливами
Селезінка
майже
змінена
збільшена

крапчасті
крововиливи
Головний
мозок
набря
судини
кров
водяниста
погано
згор
забарвлення
геморагічний
діатез
спостерігаються
лише
лептоспірозі
спричиненому
L. i
tero-
haemorrhagiae.
лептоспіроносіїв
нирки
збільшені
поверхня
горбиста
зморшкувата
нирках
виявляють
білі
осередки
некрозу
діаметром
1 2
проникають
глибину
кового
крововиливи
мозковим
шарами
для
Гістологічні
гострому
лептоспірозі
характеризуються
набряком
волокон
міжчасточкової
сполучної
тканини
печінки
буханням
десквамацією
зірчастих
ендотеліоцитів
наявністю
некрозів
зернистою
жировою
дистрофією
печінкових
нирках
виявляють
дистрофію
гемосидероз
епітелію
звивистих
проліферацію
ендотелію
капілярів
клубочках
хронічному
лептоспірозі
лептоспіроносійстві
печінці
виявляють
інфільтрацію
лімфоїд
ними
гістіоцитарними
клітинами
іноді
осередки
внутріш
спостерігають
ліферацію
макрофагальних
клітин
паренхі
елементів
навколо
клубочків
міжканальцевій
особливо
периваскулярній
сполучній
Виявляють
мукоїдне
набухання
мікроциркуляторного
русла
Діагноз
установлюють
комплексно
основі
епізоотологічних
ознак
патологоанатомічних
результатів
лабораторних
діагностика
Проводиться
відповідно
чинних
тодичних
вказівок
лабораторної
діагностики
лептоспірозу
прижиттєвої
діагностики
відбирають
3 5
крові
хворих
рин
перші
1 5
діб
гарячки
абортовані
плоди
також
сечу
від
лептоспіроносіїв
посмертної
діагностики
направляють
дрібних
тварин
великих

серце
паренхіматоз
органи
язково
сечею
досліджують
3 6
год
патологі
охолодженому

10 12
год
Запро
понований
спосіб
мікроскопічного
виявлення
лептоспір
навколо
серцевої
рідини
транссудатів
черевної
порожнин
Каришева
, 1963)
безпомилково
встановлювати
лептоспіроз
безпосередньо
виділення
чистої
культури
посіви
спеціальні
Терських
лише
патологічного
попередньою
кроскопією
виявлено
лептоспіри
Наявність
росту
лептоспір
контро
мікроскопією
роздавлених
крапель
посівів
починаючи
8 10-
культивування
Сероти
належність
виділених
лептоспір
визначають
допомогою
рехресної
реакції
діагностичними
тинувальними
біологічної
проби
молодих
(5 7-
кроленят
ховрахів
або
морських
патологічний
ємі
2 2,5
черевну
порожнину
151
заражених
лабораторних
проводять
мікроскопічні
мікроскопа
препаратів
виготовлених
їхніх
крові
також
посіви
убивають
16-
зараження
досліджують
їхньої
Мікроскопічне
лептоспір
патологічному
матеріалі
або
позитивна
розведенні
сироваток
1 : 10
вище
свідчать
позитивні
результа
біопроби
Серологічна
діагностика
лептоспірозі
ґрунтується
дослідження
парних
сироваток
викорис
7 10-
лептоспір
серотипів
вирощують
лабораторіях
Реакцію
плексигласових
пластинках
досліджують
наявність
лізованих
склеєних
лептоспір
(
павучків
розведеннях
Результати
оцінюють
системою
хрестиками
: (++++)
аглютиновано
лізо
вано
100 %
лептоспір
; (+++) 75 %
лептоспір
; (++) 25 %
лепто
аглютинація
лізис
відсутні
Позитивною
вважають
ніж
хрестиками
умови
від
аглютинації
лізису
контролі
час
повторного
сироваток
через
7 10
виконують
аналогічно
Зростання
РМА
титру
більше
разів
свідчить
про
наявність
лептоспірозної
інфекції
досліджуваних
Сироватки
крові
вакцинованих
овець
діагностичною
метою
лептоспіроз
раніше
ніж
через
великої
рогатої
худоби
через
після
Діагноз
лептоспіроз
вважається
установленим
господар
неблагополучним
щодо
лептоспірозу
якщо
патологічного
матеріалу
лабораторних
тварин
заражених
дослі
джуваним
патологічним
матеріалом
виділено
культуру
під
час
мікроскопічного
дослідження
суспензії
органів
загиблих
тварин
абортованого
плоду
сечі
органах
лабора
тварин
загиблих
зараження
досліджуваним
матері
алом
виявлено
лептоспіри
сироватках
більш
20 %
тварин
виявлено
антитіла
1 : 50
невакцинова
них
1 : 100
більше

вакцинованих
виявлення
кількості
позитивних
серологічних
проводять
мікроскопічне
негативних
через
15 30
діб
повторно
досліджують
сироватку
сечу
самих
Виявлення
повторному
дослідженні
мали
раніше
зростання
більше
разів
свідчить
неблагополучний
для
Лептоспіроз
вважають
причиною
аборту
лептоспіри
органах
наявність
антитіл
крові
1 : 5
органах
виявлення
лептоспірозу
племінних
приємствах
штучного
запліднення
племінних
господар
крові
всіх
плідників
досліджують
поголовно
досліджують
також
велику
худобу
перед
виведенням
введенням
племінною
виробничою
винятком
призначених
забою
відгодівлі
Диференціальна
Передбачає
виключення
великої
злоякісної
катаральної
гарячки
цельозу
кампілобактеріозу
овець

бруцельозу
кампілобактері

бруцельозу
сальмонельозу
коней

інфекційної
анемії

паразитарні
захворювання
характер
пов
певною
місцевістю
наявністю
переносників
Температурна
реакція
утримується
впродовж
усієї
хвороби
незалежно
від
появи
оболонок
відсутній
спостерігається
збільшення
Застосу
вання
хіміопрепаратів
лікувальний
ефект
Вирішальне
діагностичне
значення
мікроскопічне
виявлення
крові
кровопаразитів
характерними
спорадичність
захворювання
відсутність
тяничності
гемоглобінурії
нервові
ураження
помутніння
діагноз
установлюють
підставі
бактеріологі
серологічних
біологічних
При
кампілобактеріозі
овець
буває
жовтяниці
гемоглобіну
бруцельозі
спостерігаються
орхіти
самців
кампілоба
ктеріозі

аборти
самок
час
бактеріологічного
виділяють
відповідний
збудник
хвороби
коней
інфек
анемію
диференціюють
підставі
негативних
серологі
показників
лептоспіроз
відсутності
лікувальної
ефектив
ності
протилептоспірозної
сироватки
Лікування
полівалентною
гіперімунною
протилепто
спірозною
сироваткою
одночасно
антибіотиками

дитетрацикліном
Сироватку
застосовують
дозах
залежно
від
виду
віку
великій
рогатій
худобі
коням
150 200
молодняку
20 40
песцям
8 10
Стрептомі
цин
застосовують
10 12
2
4 5
діб
вводять
30
2 3
інтервалом
2 3
Рекомендуються
внутрішньом
1
15
маси
один
упродовж
3 5
канаміцин
(25 %-
внутрішньо
язово
або
підшкірно
один
упродовж
3 5
дозах
великій
рогатій
худобі
коням

2
10
маси
вівцям

2
50
маси
собакам
котам

0,1
1
маси
фармазин
200
внутрішньом
язово
один
раз
великій
рогатій
худобі

2 5
100
рогатій
худобі

2,5
50
котам

0,5
10
Одночасно
застосовують
симптоматичне
лікування
рішньовенно
вводять
40 %-
водний
розчин
глюкози
500
молодняку
50 100
всередину
дають
берову
сіль
вигляді
5 10 %-
розчину
500
молодняку
1 2
Хворих
приміщеннях
забезпечують
доброякісними
кормами
водою
підкисленою
соляною
хлоридною
кислотою
лікування
антибіотиками
лептоспіроносійства
буває
Імунітет
Перехворілі
лептоспіроз
набувають
стійкого
імунітету
відносно
гомологічного
активної
імунізації
застосовують
вакцину
проти
лептоспірозу
ліофілізовану
інактивовану
варіантах
перший

штамів
лептоспір
іктерогеморагія
помона
імунізації
свиней
другий
варіант

штамів
лептоспір
грипотифоза
помона
імунізації
рогатої
худоби
овець
Коней
хутрових
звірів
інших
видів
вакциною
варіанта
складу
якого
входять
лептоспіри
виявлені
хворих
тварин
неблагополучного
осередку
Вакцину
застосовують
неблагополучних
лептоспірозу
господарствах
відгодівельних
господарствах
комплектуються
лептоспіроз
разі
випа
природних
осередках
лептоспірозу
при
виявленні
позитивно
лептоспіроз
районах
відгінним
Вакци
вводять
внутрішньом
язово
одноразово
поросятам
віці
1

інтервалом
12 15
передбачених
відповідною
інструкцією
формується
через
14 20
піс
ягнят
усіх
вікових
молодняку
хутрових
звірів

6
овець
хутрових
звірів
були
вакциновані
віці
міс
більше
великої
рогатої
худоби
коней
вакцинованих
віці
міс
більше
одного
року
Ревак
цинацію
різних
видів
тварин
6 12
Останнім
використовують
окрему
вакцину
проти
лептоспірозу
асоційовані
вакцини
формування
пасивного
імунітету
новонароджених
поросят
свиноматок
вакцинують
35 75
для
опоросу
кітних
овець

1,5 2
окоту
корів

1,5 6
отелення
Колостральний
імунітет
зберігається
1,5-
місячного
телят

2,5-
місячного
віку
від
маток
також
цуценят
хутро
вих
звірів
вакцинують
віці
1,5
2
Вакцинація
клінічному
прояву
хвороби
лептоспіроносійству
перешкоджає
формуванню
інтенсивного
осередку
лептоспірозу
Чинною
інструкцією
передбачається
вакцинація
проти
неблагополучних
щодо
лептоспірозу
господарствах
відгодівельних
господарствах
поголів
комплектується
лептоспіроз
випасання
пасовищах
природного
осередку
лептоспірозу
при
виявленні
реагують
Профілактика та заходи
боротьби
Щоб
запобігти
лептоспіроз
потрібно
комплектувати
тільки
здоровими
тваринами
благополучних
господарств
період
карантину
проводять
серологічні
дослідження
лептоспіроз
усіх
надходять
вивозяться
господарств
винятком
комплектування
відгодівельних
підприємств
Призна
продажу
досліджують
лептоспіроз
одержання
негативних
результатів
всій
вивозять
без
обмежень
виявлено
позитивні
серологічні
показники
тварин
залишають
проводять
додаткові
лептоспіроз
30-
карантину
усіх
для
племінних
цілей
обробляють
сульфатом
15 20
кожні
12
год
упродовж
контакти
худобою
неблагополучних
лептоспірозу
господарств
пасовищі
місцях
водопою
випасати
території
природного
лептоспірозного
осередку
невакцинованих
Організується
систематичне
знищення
гризунів
ферм
кормів
встановлення
позитивного
лептоспіроз
госпо
оголошують
неблагополучним
щодо
цього
захворювання
ньому
вводять
карантинні
обмеження
складають
затверджують
план
щодо
ліквідації
інфекції
умовами
обмежень
забороняється
вивозити
неблагополучного
гос
подарства
використовувати
хворих
відтворення
прода
населенню
перегруповувати
головного
ветеринарного
лікаря
вивозити
невакцинованих
про
лептоспірозу
випасати
напувати
невакцинованих
території
перебували
хворі
тварини
використовувати
продукти
хворих
підозрюваних
щодо
захворювання
кормовою
без
відповідного
знезара
жування
використовувати
молоко
хворих
тварин
без
неблагополучній
фермі
проводять
клінічний
огляд
термомет
всього
поголів
ізоляцію
лікування
хворих
підозрюваних
захворювання
Умовно
щеплюють
протилептоспірозною
вакциною
Хворих
використовують
полівалентну
гіперімунну
лептоспірозну
антибіотики
Інфікованих
плідників
ізолюють
оброб
лептоспіроцидними
препаратами
через
10 12
здійсню
контроль
ефективності
допомогою
мікроскопії
виявлення
лептоспір
повторюють
обробки
антибіо
наступним
контролем
результатів
санації
Плідників
племпідприємствах
пунктах
штучного
запліднення
природних
осередків
лептоспірозу
вакцинують
проти
лептоспірозу
Повторне
дослідження
мікроскопію
сечі
всіх
плідників
раніше
неблагополучному
приємстві
станції
здійснюють
через
3
разі
одержання

кожні
6
Вимушений
хворих
проводять
бойні
ясокомбінату
ності

цеху
наприкінці
після
видалення
всіх
наступним
очищенням
приміщень
обладнання
Механічному
очищенню
піддають
усі
неблагополучні
приміщення
станки
проходи
інвентар
обладнання
після
виведення
них
хворих
підозрюва
них
щодо
захворювання
Дезінфекцію
приміщень
проводять
кожні
10
упродовж
усього
періоду
неблагополуччя
щодо
лептоспірозу
Станки
дезінфікують
після
кожно
випадку
виявлення
хворих
дезінфекції
використо
2 %-
розчин
формальдегіду
гарячий
розчин
їдкого
просвітлений
розчин
хлорного
вапна
вмістом
3 %
активного
Корми
згодовують
лише
вакцинованому
проти
лептоспірозу
поголів
проведення
всіх
передбачених
інструкцією
ветеринарних
відсутності
хворих
лептоспіроносіїв
вважається
оздоровленим
від
лептоспірозу
обмежень
1 2
після
проведення
досліджують
менш
50
проб
сироваток
молодняку
повинно
позитивних
реакцій
100
проб
сечі
від
кожної
тисячі
дорослих
але
менш
100
повинно
бути
лептоспіроносіїв
Повторне
лептоспіроз
раніше
неблагополучних
господарствах
проводять
через
карантинних
обмежень
Лептоспіроз
заражаються
лептоспірозом
під
роботи
заболочених
території
природного
лептоспірозного
осередку
водоймах
забруднених
виділеннями
хворих
перехворілих
для
лептоспіроносіїв
гризунів
догляду
хворими
особливо
свиньми
разі
вживання
контамінованої
лептоспі
їжі
води
обробки
інфікованих
період
8 14
діб
Розрізняють
лептоспірозу
хвороба
Вейля
безжовтяничну
форму
водяна
лихоманка
жовтяничній
формі
перебіг
лептоспірозу
гос
проявляється
раптовою
пропасницею
блюванням
головною
язовою
болісністю
болем
порушенням
проносом
3 5-
являється
повільно
ході
одужання
тяничній
лептоспірозу
водяній
лихоманці
жовтяниця
буває
дуже
Печінка
збільшена
болюча
спостеріга
болі
попереку
язах
свербіж
висипання
прогресуюче
виснаження
Щоб
захворюванню
людей
лептоспіроз
печити
працівників
тваринництва
спецодягом
спецвзуттям
новити
кожному
тваринницькому
приміщенні
умивальник
першої
допомоги
дезінфекційним
розчином
неблагополучному
щодо
лептоспірозу
господарстві
дотримуватися
особистої
безпеки
хворими
тваринами
потреби
проводять
щеплення
обслуговуючого
рсоналу
лептоспірозною
вакциною
польових
лучних
робіт
низинних
заболочених
ділянках
огляді
обробці
туш
нітарній
бойні
також
при
діагностичній
роботі
патологічним
необхідно
дотримуватись
режимних
правил
ведінки
відповідному
робочому
допускати
порушень
техніки
безпеки
Лістеріоз
Лістеріоз (Listeriosis)
природно
осередкова
хвороба
різних
птахів
характеризується
септичними
явищами
ураженням
центральної
нервової
системи
органів
сприйнятлива
людина
Історична
Лістеріоз
порівняно
недостатньо
було
кролів
1892
диких
кролів
1911
1915
Аткінсон
повід
омив
хворобу
Австралії
Суенн
(1926)
спостерігали
хворобу
серед
піддослідних
тварин
ізолювали
збудника
(1927)
описав
аналогічне
захворю
вання
диких
гризунів
Африці
виділив
тушканчи
збудника
хвороби
запропонував
назвати
його
вченого
Лістера
Listerella hepatolytica.

для
бліх
вошей
іксодових
личинок
оводів
також
лістерій
вагітні
також
ослаб
неповноцінною
годівлею
Основним
резервуаром
природі
гризуни
нерідко
трапляється
вигляді
епізоотій
перехворювання
супроводжується
тривалим
260
лістеріоносійством
перебування
природних
осередках
зараження
сільсько
господарських
виникнення
них
Однак
новним
джерелом
інфекції
клінічно
сільськогосподарські
організму
виділяються
калом
витіканнями
носової
порожнини
вих
органів
під
абортованими
плодами
меншою
загрозою
клінічно
здорові
належить
провідна
роль
підтриманні
осередків
інфекції
никненні
періодичних
хвороби
Зараження
відбувається
через
збудник
хвороби
може
проникати
орга
тварин
через
кон
очей
пошкоджену
слизові
оболонки
також
внутрішньоутробно
передаватися
іксодовими
гамазовими
кліщами
кровосис
ними
мишоподібними
гризунами
овець
лістеріоз
характер
спостерігається
зимово
весняний
інфікованих
гризунів
кормосховищ
зниженням
резистентності
організму
несприятливих
умов
утримання
годівлі
скупченість
авітамінози
інших
видів
чітко
вираженої
сезонності
появі
ензоотій
помі
Ензоотія
лістеріозу
спорадичних
випад
захворювання
окремих
хвороба
набуває
стаціонарного
характеру
також
випадки
бурхливого
ензоотії
лістеріозу
охопленням
упродовж
роткого
часу
сприйнятливих
Лістеріоз
проходити
вигляді
змішаної
інфекції
чумою
хворобою
сальмонельозом
пастерельозом
пулорозом
ускладнення
при
хворобах
вірусної
паразитарної
етіології
Захворюваність
лістеріоз
0,5 5 %,
летальність
при
септичній
формі
хвороби
може
50 %,
при
ураженні
центральної
нервової
100 %.
Патогенез. З місця первинного
проникнення
лістерії
поширю
організму
нейрогенним
гематогенним
лімфогенним
шляхами
При
септичній
формі
хвороби
частіше
зустрічається
молодняку
збудник
розмножується
усіх
органах
утво
екзо
ендотоксини
спричинює
дегенеративні
некротичні
різних
паренхіматозних
головному
спинному
Нервова
форма
хвороби
при

цьому
головному
спинному
мозку
виявляються
лістерії
них
спричинюють
метрити
наступним
плода
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
Перебіг
хвороби

гострий
підгострий
хронічний
Роз
різняють
клінічних
форм

нервову
септичну
генітальну
безсимптомну
великої
рогатої
худоби
перебіг
хвороби
підгострий
переважає
початку
хвороби
спостерігаються
пригніченість
відмова
корму
припинення
жуйки
короткочасне
підвищення
темпера
41,2
виділення
носових
отворів
кількості
прозорого
язкого
слизу
ротової
порожнини

Спостерігаються
гіперемія
3 7-
являються
найхарактерніші
симптоми
хвороби
неспокою
некоор
диновані
рухи
парези
окремих
однобічний
парез
вуха
розширення
ослаблення
повна
втрата
хвороби

від
кількох
годин
10
Генітальна
хвороби
супроводжується
4 7-
місяці
вагіт
ності
народженням
мертвих
посліду
ендометритами
останньому
випадку
лістерії
час
виділяються
Прогноз
цієї
хвороби

Септична
форма
лістеріозу
Відмічаються
пригнічення
відмова
від
корму
Тем
пература
залишається
нормі
інколи
підвищується
41
хвороби
1 2
ураженні
центральної
нер
системи
4 5-
телят
спостерігається
втрата
рівноваги
скорочення
викривлення
оглумоподібний
стан
Часом
нервові
минають
приймає
корм
здоровий
через
2 3
напади
нервових
повторюються
ялість
колишнього
від
корму
припинен
слизові
виділення
носової
порожнини
гнійні
витікання
очей
Температура
підвищується
40,5 41,0
іноді
буває
відмічається
ураження
очей

косоокість
витрішкуватість
ослаблення
кон
2 3-
розвиваються
ознаки
нервової
форми
хворо
являються
шийних
потиличних
жувальних
посмикування
Голова
закинута
вгору
повернута
витягнута
вперед
Спостерігаються
координовані
рухи
натикається
сторонні
предмети
упирається
головою
годівницю
або
стіну
Відмічається
для
ослаблення
організму
паралічі
Загибель
настає
добу
видужалих
тварин
часто
спостерігаються
ускладнення
гляді
стійких
парезів
паралічів
окремих
кітних
кіз
характерним
симптомом
лістеріозу
вважають
аборти
мастити
виявляється
2 15-
денному
форму
ознак
ураження
нервової
системи
Спосте
рігається
пригніченість
відсутність
апетиту
слабкість
пронос
домішкою
крові
Більшість
ягнят
гине
2 3-
хвороби
вікових
лістеріоз
виявляється
неоднаково
поросят
сисунів
підсвинків
хвороба
проходить
нервовій
формі
різко
вираженими
симптомами
менінгоенцефаліту
хворілих
короткочасне
підвищення
ратури
40 41
часті
жувальні
язове
дрижання
порушення
координації
парези
паралічі
кінцівок
сисунів
має
вираженою
загальною
слабкістю
вною
відсутністю
апетиту
посинінням
вух
кон
юнктивітом
підгострому
перебігу
відмічається
кашель
виділення
носа
пронос
хвороби
хронічний
Спостерігаються
анемія
кашель
корму
некоординовані
деяка
ригідність
передніх
кінцівок
Інколи
виявляється
лише
абортами
свиноматок
хво
2 3
можлива
безсимптомна
інфекція
супроводжується
тривалим
лістеріоносійством
коней
лістеріоз
Відмічається
порушення
координації
рухів
кон
юнктивіт
склери
субгарячкова
температура
парези
спостерігаються
енцефаліту
ослаблення
кролів
відмічається
септична
рідко

хвороби
вагітних
бувають
аборти
гангренозний
хворих
маток
муміфікація
плодів
норок

аборти
тологічні
пологи
народження
мертвих
цуценят
самок
птиці
частіше
молодняк
явищами
гост
хронічного
сепсису
домінуючими
ознаками
кахексії
може
ускладнювати
перебіг
інших
вірусної
паразитарної
етіології
описані
ангінозно
септична
нервова
септикотифозна
септикогранульоматозна
очно
залозиста
форми
вагітних
жінок
можуть
бути
аборти
Люди
заражаються
час
хворими
тваринами
розтину
вживання
продуктів
також
під
час
роботи

161
Можливе
при
вживанні
ран
ніх
овочів
оброблялись
незнезараженими
стічними
водами
гноєм
лістеріозу
людей

хронічний
Встановлено
лістеріоносій
раннього
лікування

Патологоанатомічні
зміни
Залежать
клінічного
прояву
нервовій
формі
виявляються
єкція
судин
набряк
головного
крововиливи
деяких
внутрішніх
органах
свиней
інколи
спостерігаються
гострокатаральні
процеси
формі
молодняку
відміча
гіперемія
набряк
крововиливи
слизових
оболонках
дистрофічні
процеси
некротичні
осередки
нирках
селезінці
гіперемія
селезінки
лімфовузлів
лістеріозу
характерні
ендометрити
метрити
печінці
селезінці
головному
мозку
тованих
плодів
виявляються
некротичні
вуз
час
гістологічного
патологічного
матеріалу
встановлюється
мікрофокусний
енцефаліт
набряк
нейронів
нейрофагія
проліферативні
процеси
головному
ному
виявляється
дистрофія
клітин
печінки
нирок
дрібноосередкова
бронхопневмонія
різних
паренхімато
гранульоми
лімфоїдно
гістіоцитарного
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
клінічних
хвороби
патологоанатомічних
гістологіч
них
також
результатів
лабораторних
досліджень
Лабораторна
діагностика
Включає
мікроскопічні
бактеріологі
серологічні
біологічні
дослідження
лабораторію
лають
свіжі
тварин
голову
мозок
уражені
ділянки
легенів
паренхіматозні
частину
печінки
селезінку
тварин
разі
абортів

його
оболонки
виділення
статевих
Від
хворих
тварин
чатку
направляють
кров
від
перехворілих

сироватку
маститах
дослідження
відбирають
молоко
ураже
часток
вимені
Патологічний
матеріал
надсилають
консервованим
30 %-
розчині
гліцерину
Мікроскопічні
дження
передбачають
мікроскопію
тонких
мазків
мазків
відбитків
гістозрізів
головного
мозку
паренхіматозних
також
молока
іншого
нативного
патологічного
матеріалу
мазків
бульйонної
агарової
культури
мазків
центрифугатів
суміші
різного
патологічного
матеріалу
Виготовлені
мазки
фарбують
Грамом
для
виявлення
під
мікроскопом
грампози
паличок
люмінесцентною
лістеріозною
сироваткою
для
виявлення
патологічному
матеріалі
світіння
лістерій
люмінес
центному
мікроскопі
метою
виділення
чистої
культури
посі
ясопептонний
1 %
глюкози
2 3 %
гліцерину
також
інкубують
37
при
4
диференціації
інших
бактерій
цієї
температури
ростуть
оглядом
3 4
наступним
спостереженням
упродовж
тижнів
виявлен
росту
пересівають
морфологічні
культура
біохімічні
обов
язкова
диференціація
збудником
бешихи
серологічні
показники
Виділену
досліджують
допомогою
реакції
фаголізису
монофагами
імунофлуоресценції
лістеріозними
імунофлуоресцентними
сироватками
Ідентифікацію
серотипізацію
виділеної
проводять
допомогою
краплинної
аглютинації
лісте
аглютинувальними
сироватками

полівалентною
1-
2-
білих
морських
свинках
патологічний
виді
бульйонну
культуру
лістерій
вводять
дозі
0,3 0,5
юнктивально
або
внутрішньошкірно
разі
загибелі
заражених
патологоанатомічні
бактеріологічні
дослідження
реізоляцією
лістеріозної
культури
Термін
біологічно
дослідження
14
діагностичні
показники
комплексі
іншими
діагностичними
тестами
бути
використані
також
пробіркова
реакція
аглютинації
реакція
непрямої
нації
язування
комплементу
сироват
крові
відібраними
інтервалом
14
діб
Зростання
антитіл
парних
крові
свідчить
про
розвиток
лістеріозної
інфекції
Діагноз
лістеріоз
установленим
разі
виділення
патологічного
матеріалу
грампозитивної
поліморфної
утворює
каталазу
розщеплює
утворенням
кислоти
глюкозу
мальтозу
рамнозу
саліцин
позитивної
виділеної
культури
лістеріозною
сироваткою
позитивних
результатів
мінесцентно
серологічних
досліджень
патогенності
виділеної
культури
лабораторних
зростання
титрів
специфічних
антитіл
РЗК
парних
сироватках
крові
від
перехво
рілих
тварин
Диференціальна
При
встановленні
діагнозу
лісте
потрібно
відрізняти
хвороби
Ауєскі
злоякісної
ральної
гарячки
бруцельозу
кампілобактеріозу
трихомонозу
нурозу
кормових
отруєнь

характеризується
значною
захворілих
наявністю
головному
мозку

Негрі
пози
антирабічним
глобуліном
Хвороба
Ауєскі
лістеріозу
вираженою
контагіозністю
широ
свиней
різного
віку
ураженням
Діагноз
підтверджується
характерною
біопробою
кролях
виявляється
лише
поодинока
хвора
худоба
Спостерігаються
висока
очей
стоматит
Результати
бактеріологічних
біологічних
досліджень
негативні
кампілобактеріоз
супроводжуються
абортами
ознак
ураження
нерво
системи
буває
бактеріологічного
дослідження
збудники
відповідної
Ценуроз
установлюють
підставі
виявлення
головному
мозку
ценуруса
Кормові
характеризуються
негативними
результатами
кроскопічних
бактеріологічних
досліджень
припиняються
після
виключення
недоброякісного
корму
Лікування
Хворих
ознаками
ураження
центральної
нервової
системи
доцільно
направляти
Решту
хворих
підозрюваних
щодо
захворювання
лістеріоз
ізолюють
лікують
внутрішньом
язовим
введенням
антибіотиків
тетрациклі
нового
Ефективне
пероральне
застосування
біоміцину
25
тераміцину
30
2 3
температури
або
амоксициліну
(15 %-
розчин
внутріш
ньом
язово
підшкірно
1
кожні
15
один
упродовж
3 5
діб
нормалізації
температури
рекомен
використання
пролонгованих

(10
2
рази
10 15
2
Застосовують
обволікаючі
інфекційні
препарати
призначають
Імунітет
Вивчений
недостатньо
Припускають
основна
роль
організму
інфекції
належить
клітинному
імунітету
забезпечує
підвищення
метаболічної
фагоцитар
завершення
фагоцитозу
імунізації
запропоновано
вакцину
авірулентного
АУФ
профілактичної
імунізації
овець
великої
рогатої
худоби
кролів
неблагополуч
них
щодо
лістеріозу
господарствах
спалаху
захворювання
захворювання
реєструвалося
Вівцям
кроликам
вакцину
вводять
внутрішньом
язово
внутрішньої
поверхні
стегна
великій
худобі

сідничні
Вакцину
вводять
інтервалом
10
Імунітет
щеплених
10 14
після
вакцинації
впродовж
одного
року
діб
введення
вакцини
10
після
рекомендується
антибіотики
для
Профілактика та заходи
боротьби
Щоб
виникненню
слід
систематично
знищувати
гризунів
основний
лістерій
природі
Комплектування
стада
отари
потрібно
проводити
благополучних
період
денного
карантину
здійснюють
клінічний
завезених
разі
підозри
відносно
прихованого
прово
бактеріологічні
серологічні
дослідження
Організовують
боротьбу
гризунами
вживають
заходів
щодо
них
кормосховищ
Комбікорми
кісткове
борошно
обов
язковому
бактеріологічному
появи
отару
визнають
неблагополучним
щодо
ньому
запроваджують
обмеження
розробляють
ліквідацію
хвороби
Проводять
обробку
кормів
замінюють
Хво
рештою
тварин
установлюють
постійний
ветеринарний
протилістеріозною
вакциною
Молоко
отримане
від
хворих
упро
15
або
переробляють
фермах
приле
глих
них
систематично
проводять
дезінфекцію
дезінсекцію
сіно
солому
стогів
були
великою
гризунів
піддають
термічній
обро
при
100
упродовж
30
біо
способом
Господарство
благополучним
щодо
через
після
останнього
випадку
виділення
хворих
одержання
негативних
серологічних
результатів
дворазовому
сироваток
крові
інтервалом
14
після
проведення
дезінфекції
приміщень
території
ферми
Виведення
овець
упродовж
двох
років
після
оздо
ровлення
господарства
лістеріозу
допускається
лише
отримання
негативних
дослідження
їхніх
сироваток
крові
лістеріоз
Виведення
інших
видів
тварин
допускається
самих
умов
упродовж
одного
були
неблагополучними
щодо
лістеріозу
рік
переведенням
утримання
проводять
серологічне
обстеження
приміщень
мендується
3 %-
гарячий
розчин
їдкого
натру
експозицією
3
год
гарячий
розчин
кальцинованої
соди
експозицією
4
год
гаряча
емульсія
експозицією
5
год
; 6 %-
емульсія
дезінфекційного
креоліну
експозицією
6
год
нений
хлорного
вапна
містить
активного
експозицією
4
проводять
20 %-
розчином
формальдегіду
1
приміщення
Псевдотуберкульоз
для
Збудники
хвороби
Corynobacterium ovis
(pseudotuberculosis) i
Yersenia pseudotuberculosis.
збудники

маленькі
(0,51)
мкм
поліморфні
аеробні
бактерії
. ovis (pseudotuberculosis)
нерухома
грампозитивна
паличка
рівномірно
забарвлюється
аніліновими
фарбами
утворює
культивуванні
спричинює
помутніння
середовища
пластівців
поверхневої
плівки
Продукує
екзо
ендотоксини
гемолітичними
піогенними
дермонекротизу
ючими
властивостями
утворює
складчасті
коло
нії
при
культивуванні
набувають
червонуватого
льору
кров
яному
агарі
бактерії
утворюють
гемолізу
лабораторних
корінобактерій
сприйнятливі
білі
миші
морські
C. ovis
можуть
тривалий
зберігатись
фекаліях
гною
землі
Швидко
0,25 %-
розчином
формальдегіду
розчином
Y. pseudotuberculosis
грамнегативна
бактерія
Романовським
Гімза
біполярно
спор
утворює
Росте
живильних
середовищах
спричинює
мутніння
утворює
звислу
плівку
дні
пробірки
через
24
год
червоні
прозорі
колонії
S-,
R-
форми
бактерії
S-
продукують
сильні
екзо
ендотоксини
явністю
антигенів
термолабільних
антигенів
розрізняють
6
серотипів
збудника
загальний
антиген
забезпечує
виготовлення
вакцини
проти
всіх
серотипів
Збудник
чутливий
сонячного
випромінювання
висушу
вання
руйнується
3 5 %-
розчином
хлораміну
, 4 %-
розчином
формаліну
Довго
харчових
продуктах
навіть
розмножуватися
Епізоотологія
хвороби
природних
умовах
псевдотуберку
льозу
найсприйнятливіші
дикі
птахи
звірі
менш
ливі
рідко
коні
велика
рогата
рювання
значне
поширення
природі
язку
високою
фікованістю
диких
птахів
формуванням
природних
осередків
хвороби
Джерелом
збудника
інфекції
можуть
бути
кож
перехворілі
сільськогосподарські
тварини
виділяють
його
фекаліями
серозно
гнійними
витіканнями
Факторами
передавання
можуть
бути
контаміновані
збудником
земля
корми
різні
предмети
зовнішнього
середовища
Зараження
відбу
вається
через
дихальні
рідше

через
ушкоджену
можливо
пуповину
Хвороба
частіше
виникає
зимовий
чергу
молоді
тварини
Псевдотуберкульоз
різкого
зниження
резистентності
організму
внаслідок
скупче
ного
утримання
неповноцінної
годівлі
Хвороба
спорадичних
випадків
іноді
ензоотії
уражаючи
60 70 %
Летальність
серед
хворих
14 16 %.
Поширенню
інфекції
вівчарських
господарствах
пору
правил
асептики
обрізування
хвостів
шерсті
пуповиною
новонароджених
вівчарських
псевдотуберкульоз
набуває
нарного
характеру
реєструється
впродовж
4 6
виник
ненні
захворювання
зумовленого
Y. pseudotuberculosis,
птиці
диких
птахів
лисиць
нутрій
норок
інфекція
набуває
характеру
спустошливої
епізоотії
високою
летальністю
Патогенез. Після проникнення
організм
корінобактерії
лімфовузлах
зумовлюючи
гнійне
течією
поширюються
всьому
організму
спричинюють
септицемію
характерних
гнійно
некротичних
осередків
лімфатичних
вузлах
паренхіматозних
органах
Згодом
осередки
ураження
казеозного
переродження
інкапсуляції
воносна
нервова
системи
Тварини
гинуть
від
асфіксії
серцевої
недостатності
кахексії
ознаки
перебіг
Інкубаційний
9
хронічний
перебіг
виражених
клінічних
Виявляється
переважно
при
розтині
після
загибелі
під
час
ветеринарно
санітарної
експерти
туш
формі
спостерігається
лише
разі
значного
ураження
Відмічається
припухання
лісність
лімфатичних
вузлів
які
згодом
стають
твер
дими
безболісними
іноді
флуктують
Через
кілька
уражені
лімфатичні
вузли
розкриваються
виділенням
густого
жовто
зеленого
гною
ураженні
легень
розвивається
бронхопневмо
нія
характеризується
прискореним
утрудненим
диханням
пригніченістю
виснаженням
болісним
кашлем
слизисто
виділеннями
носа
лобулярним
осередковим
легенях
збільшенні
його
єму
щільності
горбистості
Надвим
яні
лімфатичні
вузли
молоко
шафранового
кольору
фібринозні
згустки
Розвивається
загальна
інтоксикація
анемія
наприкінці
3 5-
тижня
захворілі
вівці
разі
захворювання
нирок
спостерігаються
хронічного
пієлонефриту
сечі
білок
епітелій
лейкоцити
циліндри
Хвороба
тижні
загибелі
спостерігається
ущільнення
яників
придатків
ягнят
часто
трапляються
для
палення
суглобів
під
розвиваються
численні
абсцеси
коней
псевдотуберкульоз
розвитком
виразко
хвороби
нижньої
частини
грудної
клітки
виявляються
болючі
припухання
підшкірної
клітковини
згодом
поширюватися
вим
внутрішню
поверхню
стегон
кінцівки
утворюються
які
визрівають
нориці
витікає
гній
кремового
кольору
процес
поширюється
ходу
утворюються
абсцеси
виразки
Розвивається
генералізований
виразковий
процес
призводить
Абсцеси
внутрішніх
органах
мезентеріальних
бувають
рідко
можуть
виникати
мастити
Псевдотуберкульоз
птиці
зумовлений
Y. pseudotuberculosis,
набуває
гострого
закінчується
загибеллю
підгострому
перебігу
спостерігаються
пронос
виснаження
сережок
гребеня
30 50 %.
Основною
клінічною
ознакою
псевдотуберкульозу
великої
худоби
пневмонія
бувають
мастити
аборти
спосте
жовтяничність
пронос
повік
ділянці
гастроентерити
анемія
котів
жовтяничність
пронос
схуднення
гризунів
скуйовдженість
волосяного
покриву
пронос
апетиту
виснаження
паралічі
Патологоанатомічні
виснажені
коней
спостерігається
лімфангоїт
Лімфатичні
вузли
часто
виявляється
казеозне
переродження
інкапсуляція
стадії
розвитку
хвороби
вміст
лімфатичних
вузлів
вигляд
клейкої
маси
зеленувато
жовтого
кольору
пізній
стадії

сирнистоподібної
маси
сірувато
білого
кольору
уражених
паренхіматозних
спостерігаються
роз
литі
осередки
вузлики
сирнистою
масою
ураження
найчастіше
виявляються
легенях
лімфатичних
вуз
лах
рідко

печінці
селезінці
птиці
гострій
хвороби
відмічається
геморагічне
кишок
збіль
селезінки
хронічній
формі
внутрішніх
органах
виявляються
сірувато
білі
вузлики
казеозним
розпадом
гризунів
спостерігаються
некротичні
ураження
порожнини
брижових
лімфатичних
генях
емфізематозні
ділянки
селезінці

горбис
гіперплазія
Під
час
гістологічного
дослідження
некротичної
маси
центральної
частини
вузликів
виявляється
значне
збіль
Псевдотуберкульоз
кількості
гранулоцитів
плазмоцитів
периферії

клітини
сполучнотканинні
волокна
формують
Лабораторна
діагностика
лабораторію
для
дослідження
силають
трупи
паренхіматозні
органи
великих
лабораторії
проводять
мікроскопію
мазків
мазків
відбитків
патологічного
матеріалу
посіви
середо
вища
виділення
ідентифікацію
збудника
хвороби
хідності
проводять
біопробу
мишах
які
гинуть
через
2 4
після
зараження
патологічним
матеріалом
також
мор
ських
свинках
кроликах
загибель
термін
від
2
Диференціальна
необхідність
птиці
туберкульозу
птиці
крім
льозу
лейкозу
гризунів

коней

епізоотичного
лімфангоїту
Лікування
Специфічну
псевдотуберкульозу
хірургічне
лікування
використовують
тибіотики
широкого
спектра
хлорамфенікол
неоміцин
окситетрациклін
сульфаніламідні
препарати
Набряки
іхтіоловою
маззю
абсцеси
розтинають
обробляють
антисептичними
препаратами
Імунітет
вивчено
Встановлено
сироватка
перехворі
має
превентивних
властивостей
хоча
нейтралізує
збудника
кордоном
овець
використову
вакцину
заходи
боротьби
Спрямовані
запобігання
господарство
збудника
ззовні
кормами
створення
оптимальних
зоогігієнічних
утримання
птиці
допускається
скупчення
овець
утримання
вологих
Потрібне
систематичне
очищення
ринницьких
приміщень
гною
дезінфекцію
перебування
вівчарських
господарствах
ретельно
виконують
необхідні
умови
асептики
антисептики
під
хірургічної
обробки
після
обрізування
хвостів
пуповини
інфекції
хворих
виснажених
забивають
бойні
сприйнятливими
новлюють
ветеринарний
обов
язковою
пальпацією
тиждень
поверхневих
лімфатичних
вузлів
дезінфекції
ринницьких
приміщень
застосовують
2 %-
розчин
формальдегіду
розчин
їдкого
натру
емульсію
дезінфекційного
креолі
, 5 %-
розчин
хлориду
йоду
просвітлений
розчин
хлорного
вап
містить
активного
хлору
для
171
воді
кімнатної
температури

16
Гине
дією
3 %-
роз
хлораміну
розчину
розчину
їдкого
емульсії
креоліну
Епізоотологія
хвороби
сприйнятливі
велика
худоба
вівці
кози
коні
буйволи
Джерелом
інфекції
хворі
носії
виділяють
рикетсії
молоком
носоглотковим
інфікованими
плодовими
оболон
навколоплідною
Носійство
збудника
умовах
при
інфекції
2
2
років
Зараження
відбувається
головним
чином
через
переносників
аліментарно
аерогенно
при
безпосередньому
контакті
Факторами
збудника
можуть
корми
підстилка
одяг
обслуговуючого
персоналу
предмети
забруднені
виділеннями
хворих
збереженні
поширенні
збудника
хвороби
значну
відіграють
іксодові
організмі
яких
кетсії
можуть
зберігатися
670
979
діб
Сприйнятливість
інфекції
диких
гризунів
кліщів
паразитують
них
утворення
природних
осередків
хвороби
При
первинному
інфекції
раніше
благополучних
хвороба
впро
може
охопити
Летальність
рикетсії
проникають
розно
всьому
організму
локалізуються
розмножуються
вимені
яниках
вагітній
Внаслідок
цього
утворюються
мікронекротичні
осередки
згодом
Періодичний
вихід
збудника
кров
яне
русло
зумовлює
підвищення
температури
ознаки
перебіг
установлюється
біологічних
досліджень
окремих
спостерігатися
короткочасна
(41 41,8
кон
юнктивіт
опухання
вагітних
нежиттєздатного
мастити
самців

орхіти
перехворілих
5 8
виникати
періодичне
підвищення
температури
виділення
молоком
бронхопневмонія
Патологоанатомічні
специфічні
незначні
діагностичного
значення
ускладнених
випадках
спостері
ураження
легенів
плодових
оболонок
матки
осе
фібринозного
маститу
для
юнктивіт
Цейлон
Ензоотії
рикетсіозного
кон
юнктивіту
спостерігаються
Африки
Америки
колишньому
Союзі
його
описав
Панін
(1953).
Економічні
цій
хворобі
невеликі
визначаються
витратами
лікування
Збудник
хвороби
визначений
авторів
вважають
рикетсії
інші

хламідії
або
віруси
. Rickettsia
conyunctivae
1,0
поліморфний
коко
паличкоподібний
мікроорганізм
Rickettsiaceae.
Забарв
Романовським

Гімза
6 7-
курячих
ембріонів
Стійкість
незначна
юнктивальному
секреті
розчині
натрію
кімнатної
температури
рикетсії
через
24
год
шерстному
покриві

упродовж
Епізоотологія
захворювання
сприйнятливі
велика
худоба
вівці
кози
верблюди
Найчутливішими
віці
міс
1,5
року
ягнята
150-
денного
віку
Джерелом
збудника
інфекції
хворі
тварини
рикетсіоносії
виділяють
його
кон
юнктивальним
носовими
виділен
слизу
під
пирхання
Зараження
відбувається
безпосередньому
контакті
хворими
через
контаміноване
повітря
Доведено
перенесення
комахами
самки
заражати
новонароджених
облизуючи
після
спостерігається
здебільшого
навесні
улітку
взимку
майже
Швидко
уражує
значну
стаціонарності
вивчено
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
10 12
хвороби
гострий
хворих
спостерігаються
пропасниця
пригнічення
апетиту
Згодом
відмічаються
світлобоязнь
повік
кон
юнктивіт
кератит
слизисто
виділення
очей
повер
хні
юнктиви
виявляються
ураження
іноді
виразки
Частіше
кератокон
юнктивіт
буває
однобічним
Хвороба
8
закінчується
здебільшого
видужуванням
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
результатів
мікроскопічних
мазків

поверхні
ураженої
юнктиви
відбитків
ураженої
ока
2 5-
початку
всереди
захворювання
рикетсії
виявляють
еритроцитах
поліморфноя
нейтрофілах
епітеліальних
ослабленням
пального
процесу
кількість
нейтрофілів
зменшується
одночасно
епіталіальних
клітинах
зменшується
збудника
для
При
масовому
рикетсії
можуть
поліморфноядерних
нейтрофілах
особливо
Збудник
хвороби
малостійкий

при
добав
крові
містить
рикетсії
розрахунку
1 : 20
через
20
Епізоотологія
хвороби
природних
умовах
рикетсійного
ноцитозу
вівці
кози
велика
рогата
худоба
собаки
лабораторних

морські
Резервуаром
збудника
кетсійного
моноцитозу
природі
пасовищні
Rhipicephalus bursae,
великої
рогатої
худоби
Hyalomma Sp.,
Rhipicephalus sangurneus.
Джерелом
збудника
інфекції
свійських
хворі
організмі
рикетсії
перебувають
10
міс
Зараження
здорових
відбувається
через
пасовищних
поява
зумовлює
певну
хвороби
пов
особливостями
окремих
хвороби
вивчено
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
рога
худоби
триває
7 15
хвороби
гострий
Хвороба
починається
підвищенням
температури
40 41
пригніченим
втратою
апетиту
молочної
Одночасно
гарячки
ноцитах
периферичної
крові
паренхіматозних
органів
рикетсій
формулі
еозинопенія
збільшення
кількості
ноцитів
гістіоцитів
Хвороба
12 15
здебільшого
видужують
носіями
рикетсій
несприятливих
перехворілих
можливі
напади
інкубаційний
період
6 12
перебіг
хвороби
гострий
підгострий
гострому
перебігу
хворих
собак
спостерігаються
лихоманка
пригніченість
відмова
корму
слинотеча
кон
юнктивіт
екзема
нижніх
ділянок
крововиливи
слизових
оболонках
ротової
порожнини
Хвороба
10 15
наприкінці
нападу
перші
після
зниження
температури
підгострому
спостерігається
рецидивна
гарячка
виснаження
збільшення
периферичних
лімфо
вузлів
виразки
слизовій
оболонці
ротової
порожнини
Смертність
може
Патологоанатомічні
рогатої
худоби
розтині
виявля
збільшення
лімфовузлів
селезінки
крововиливи
слизовій
оболонці
кишок
Судини
оболонок
Діагноз
установлюють
підставі
аналізу
епізоотологічних
нічних
патологоанатомічних
результатів
мікроско
пічних
гематологічних
досліджень
для

1954
Олдсон
сповістили
про
цього
захворюван
кіз
наступні
роки
хвороба
неодноразово
спостерігалась
гризунів
свійських
Південно
Східної
Азії
Бірма
Індонезія
Камбоджа
Південної
Аме
Панамі
Цейлоні
Економічні
завдає
меліоїдоз
незначні
оскільки
характер
трапляється
переважно
серед
гризунів
Основна
небезпе
полягає
сприйнятливості
меліоїдозу
людини
гризунів
Збудник
хвороби
Pseudomonas pseudomallei
паличкоподібна
заокругленими
кінцями
бактерія
утворює
Грамнега
забарвлюється
усіма
аніліновими
фарбами
Рома
Гімза
виявляються
палички
ниткоподібні
форми
20
відміну
палички
сапу
збудник
меліоїдозу
соматичний
антигени
Росте
звичайних
живильних
середови
також
елективному
5 %-
гліцериновому
агарі
спричинює
помутніння
поверхні
зморшкувату
плівку
культивуванні
бактерії
МПА
через
24
год
гладенькі
колонії
згодом
стають
плоскими
набувають
брунат
ного
кольору
гліцериновому
агарі
через
48
год
утворює
зморшкуваті
колонії
експериментальних
їдозу
морські
кролі
Збудник
хвороби
досить
стійкий
зовнішньому
середовищі
поверхні
грунту
залишається
життєздатним
упродовж
27
діб
44
доби
фекаліях
27
сечі
15 17
8
4

3
Водойми
залишатися
небезпечними
людей
тварин
тижнів
після
містить
3 %
хлору
розчин
формальдегіду
розчин
інактивують
бактерії
меліоїдозу
через
год
нагрівання
56
через
Епізоотологія
хвороби
меліоїдозу
сприйнятливі
гризуни
кролі
морські
вівці
кози
собаки
коти
Встановлено
спорадичні
випадки
захворювання
великої
худоби
коней
Основним
резервуаром
збудника
інфекції
природі
гризуни
Джерелом
збудника
хвороби
можуть
бути
хворі
меліоїдоз
або
інфіковані
тварини
насамперед
гризуни
виділяють
бактерії
меліоїдозу
гноєм
виразок
витіканнями
сечею
фекаліями
Факторами
редавання
збудника
корми
вода
водойм
земля
харчові
продукти
забруднені
виділеннями
інфікованих
особливо
гризунів
Зараження
відбувається
через
для
хальні
шляхи
уражену
шкіру
Собаки
коти
свині
заражатися
поїданні
інфікованих
гризунів
Встановлено
передавання
збудника
інфікованими
москітами
рячими
блохами
організмі
бактерії
50
Меліоїдоз
диких
гризунів
проходить
вигляді
епізоотій
Іноді
епізоотичного
процесу
залучаються
собаки
коти
вівці
велика
худоба
меліоїдоз
рідко
інфекція
них
спорадичний
Патогенез. Після проникнення
організм
збудник
гема
тогенним
лімфогенним
інші
парен
хіматозні
органи
зумовлюючи
специфічний
меліоїдозу
процес
залученням
лімфовузлів
уражених
органах
утворюються
вузлики
казеозним
розпадом
навколо
яких
виникають
вторинні
гнійні
вузлики
продуктивного
типу
оболонках
вузлики
виразки
регіонарних
утворюються
гнійні
абсцеси
септицемія
генера
лізація
процесу
настає
Інтенсивність
інфекційного
процесу
залежить
зараженої
резистентності
буй
волів
меліоїдоз
проходить
доброякісно
без
сепсису
утворення
абс
цесів
внутрішніх
органах
Нерідко
2 3
після
розвивається
алергія
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
Інкубаційний
період
2
11
Перебіг

гострий
підгострий
хронічний
кіз
спостерігається
пропасниця
втрата
апетиту
задишка
слизисто
гнійні
виділення
носа
сльозотеча
внаслідок
генералізації
поліартрит
гноєння
передлопаткових
лімфатичних
вузлів
іноді
менінгоенце
8 30
часто
закінчується
летально
гризунів
котів
разі
гострого
підгострого
хвороби
швидко
сепсис
Спостерігаються
гнійний
кон
юнктивіт
утворення
виразок
слизовій
оболонці
носа
нагноєння
підщелепових
лімфатичних
Гнійні
осередки
виявляються
внутрішніх
органах
хронічного
перебігу
хвороби
виснаження
утворення
численних
виразок
внутрішніх

абсцесів
хвороби
гострого
14 21
хронічного
15 30
найчастіше
лімфовузли
великої
рогатої
худоби
перебіг
захворювання
доброякісний
супроводжується
утворенням
вузликів
казеозним
розпадом
іноді
розвивається

Патологоанатомічні
легенях
нирках
селезінці
регіонарних
лімфатичних
вузлах
виявляють
вузлики
казеоз
розпадом
гнійні
осередки
Аналогічні
ураження
можуть
стерігатися
підшкірній
клітковині
навіть
знаходять
виразки
Діагноз
установлюють
підставі
аналізу
епізоотологічних
них
клінічних
ознак
хвороби
патологоанатомічних
змін
лабораторних
досліджень
діагностика
Передбачає
бактеріологічні
біологі
дослідження
лабораторію
надсилають
цілими
гризу
нів
великих
паренхіматозних
органів
кров
гній
абсцесів
сечу
використовують
виділення
збудника
посівах
живильних
середовищах
Біопробу
проводять
морських
підшкір
ного
введення
суспензії
патологічного
матеріалу
Через
2 3
доби
введення
утворюються
некроз
потім
виразки
нагноєння
лімфовузлів
Через
15 21
гине
разі
внутрішньочеревного
зараження
розвиваються
орхіт
перитоніт
виявлення
латентних
форм
хвороби
використовують
реакцію
язування
комплементу
Розроблено
алергічну
юнктиваль
внутрішньошкірна
Диференціальна
необхідність
Враховують
характерні
клінічні
ознаки
носова
хвороби
наслідки
малеїнізації
зультати
дослідження
сироваток
Лікування
проводять
великою
потенційною
загро
зараження
людей
Інфікованих
Вимушений
хворих
підозрюваних
захворювання
заборонено
Імунітет
Вивчений
недостатньо
крові
хворих
утворю
аглютиніни
комплементзв
язувальні
латентно
інфікованих
розвивається
алергія
США
плення
людей
проти
запропоновано
вакцину
заходи
боротьби
Щоб
запобігти
ліоїдозу
країну
державному
кордоні
транспорті
існують
регіонарні
ветеринарного
контро
обов
язок
входить
завезення
інфікованих
утримування
завезених
тварин
надійшли
кордону
обстеження
аеропортах
здійсню
дератизаційну
обробку
приміщень
літаках
прибувають
небезпечних
щодо
захворю
вань
разі
виявлення
меліоїдозу
вживають
відповідних
проти
поширення
хвороби
карантинування
неблагополуч
для
ного
пункту
негайне
знищення
інфікованих
ретельна
інфекція
приміщень
тимчасового
пере
бування
хвороби
повідомляють
Вимушений
хворих
або
підозрюваних
щодо
захворю
вання
меліоїдоз
забороняється
Меліоїдоз у людини
вання
їжу
молока
отриманих
від
меліоїдоз
овець
поїдання
забруднених
виділеннями
інфікованих
гризу
харчових
продуктів
води
також
через
укуси
москітів
хвороби
гострий
підгострий
хронічний
Гострий
перебіг
характеризується
гарячкою
блюванням
проносом
болями
хвороби
розвиваються
абсцеси
язах
вузлики
Здебільшого
хвороба
закінчується
леталь
підгострому
утворюються
абсцеси
виникають
орхіти
остеомієліти
численні
виразки
шкірі
профілактики
меліоїдозу
потрібно
вести
боро
допускати
проникнення
харчових
проду
водопостачання
використовувати
молоко
хворих
корів
овець
Актиномікоз
Актиномікоз
(Actinomycosis)
хронічне
неконтагіозне
грибкове
захворювання
деяких
видів
характе
утворенням
гранульом

актиноміком
голови
актиномікоз
хворіє
Історична
довідка
Захворювання
грибка
званому
яному
великої
рогатої
худоби
виявив
лише
1850
Грибкову
природу
хвороби
встановив
1877
Болінгер
1887
Гарц
Чисту
збудника
вперше
виділив
1891
Ізраель
Актиномікоз
вигляді
спорадичних
випадків
або
уражень
окре
багатьох
тому
числі
Економічні
збитки
внаслідок
актиномікозу
невеликі
Збудник
хвороби

променистий
грибок
Actinomy
ces bovis,
дуже
поширений
природі
часто
знаходиться
землі
кових
рослинах
патологічному
матеріалі
уражених
актиноміцети
виявляються
туватих
або
зернинок

розгледіти
озброєним
оком
нативних
препаратів
під
скопом
актиноміцети
променистих
грибків
радіаль
розміщеними
довгими
булавоподібними
нитками
розміром
100600
0,21,2
Грамом
актиноміцети
забарвлюються

для
підшкірної
характеризується
повільним
витком
твердих
вузлів
збільшуються
перетворю
ються
пухлини
зростаються
шкірою
прилеглими
тка
нинами
Спостерігаються
випадки
ураження
актиномікозом
глот
шлунка
кишок
органів
дихання
вимені
сечоста
органів
Дуже
зустрічається
генералізований
мікоз
язика
сильним
збільшенням
органа
нижній
бічній
частині
рідше

ущільненням
товщі
утворенням
вузлів
виразок
утрудненням
захоплення
жування
постійною
слинотечею
малорухомим
споживання
корму
неможливим
ураженні
спостерігаються
утворення
них
пухлин
консистенції
зрощення
прилеглими
тканинами
Згодом
актиномікозної
пухлини
відбувається
гнійне
якшення
тканини
Через
нориці
виразки
виділяється
спочатку
вершкоподібний
жовтуватий
потім
кров
янистий
якому
виявляються
ураженні
лімфатичної
системи
патологічний
процес
найчас
локалізується
підщелепових
лімфатичних
вуз
збільшуються
розмірах
малорухомими
набувають
актиномікозному
кісток
тверді
обмежені
безболісні
пухлини
через
виділяється
гній
Спостерігаються
них
кісток
прилеглими
Актиномікоз
вимені
супроводжується
ущільненням
органа
появою
паренхімі
твердих
вузлів
неболісних
пухлин
спостерігаються
актиномікозні
поросят
актиномікоми
слизовій
оболонці
овець
кіз
козного
іноді
коней
кастрації
яному
актиномікоз
трапляється
Зараження
відбу
через
ушкоджену
слизову
оболонку
ротової
порожнини
збудник
актиномікозу
перебуває
вигляді
локалізуватися
ротовій
порожнині
шийно
лицевій
органах
черевної
порожнини
системи
Патологоанатомічні
зрощені
прилеглими
тканинами
горбисті
тверді
без

болісні
пухлини
різного
розміру
консистенції
розм
шенням
центрі
густого
гною
козного
язика
окремих
спостерігаються
розростання
сполучної
ущільнення
органа
потовщення
Діагноз
настільки
характерний
актиномікоз
шкіри
міжщелепового
простору
його
установлюють
здебільшого
підставі
типової
клінічної
картини
форми
захворювання
ураження
внутрішніх
виявляють
результатами
патолого
анатомічних
гістологічних
досліджень
Лабораторна
діагностика
мікроскопію
препаратів
променистого
гній
шматочки
органів
Для
невеличкі
окремі
кольору
витримують
15 %-
їдкого
розчавлюють
скельцями
досліджують
мікроско
краплі
50 %-
гліцерину
позитивних
булавоподібні
палички
темно
кольору
гіфи
колбопо
актиномікозі
дуже
через
вибагливість
середовищ
виділення
його
культурі
Диференціальна
діагностика
Передбачає
актинобацильозу
збудником
якого
анаеробна
личка
Actinobacillus lignieresi,
якої
дуже
чутливі
самці
морських
свинок
також
лейкозу
великої
рогатої
підставі
результатів
клініко
гематологічних
серологічних
досліджень
алергічної
Лікування
Специфічних
лікування
актиномікозу
пропоновано
ранній
період
утворення
номікозних
уражень
позитивні
результати
одержують
при
компле
ксному
застосуванні
йодистих
препаратів

внутрішньовенні
1
йодид
2
дистильована
500
пероральне
препарату
йодид
6
добу
розчи
нений
200
введення
безпосередньо
актино
(5 %-
спиртовий
розчин
йодоформний
ефір
розчин
для
Пізніше
ефективним
лише
оперативне
видалення
Поверхневі
пухлини
видаляють
промивають
розчинами
йодистих
препаратів
антибіотиків
Перорально
водні
розчини
5 10
2 4

молодняку
3
рази
день
упродовж
2 4
тижнів
пухлину
вводять
пеніцилін
1000
1
3 4
рази
добу
інтервалом
3 4
год
200 400
тис
одиниць
від
віку
глибокого
розміщення
пух
органах
проводять
систематичні
внутрішньовенні
йодистих
препаратів
внутрішньом
язові
введення
пені
циліну
(300 500
одиниць
упродовж
4 5
окситетрациклі
(200 500
одиниць
упродовж
10 14
діб
інших
антибіо
безпосередньо
актиномікозні
ураження
Добре
зарекоменду
вали
аутогемотерапія
внутрішньом
язовим
введенням
полі
Імунітет
актиномікозі
утворюється
повто
захворювання
крові
перехворілих
аглюти
нінів
преципітинів
комплементзв
антитіл
зником
організму
патогенних
Профілактика
заходи
боротьби
Специфічних
біопрепаратів
профілактики
актиномікозу
тварин
розроблено
неблаго
місцевостях
рекомендується
худобу
заболочених
пасовищах
згодовувати
молодняку
ливних
луків
запобігання
пораненням
ротової
корми
потрібно
запарювати
солому
перед
згодовуванням
кальцинувати
разі
виявлення
актиномікозу
раніше
благополучному
господарстві
доцільно
бити
для
решти
застосувати
препарати
йоду
профілактичною
метою
неблагополучних
господарствах
особливу
увагу
при
діляти
профілактиці
актиномікозу
лікуванню
ранніх
хвороби
також
своєчасному
надійному
знешкодженню
грибка
навколишньому
середовищі
разі
виникнення
хвороби
проводять
ретельний
огляд
усієї
Хворих
тварин
ізолюють
лікують
Поліпшують
зоогігієнічні
умови
утримання
годівлі
особливо
якість
кормів
відповідну
підготовку
перед
зго
довуванням
дезінфекції
приміщень
рекомендується
3 %-
розчин
їдкого
лужний
розчин
формальдегіду
містить
2 %
гіду
1 %
їдкого
10 %-
розчин
карболової
суміші
дворазовим
нанесенням
розчину
одногодинним
інтерва
обробками
наступним
побіленням
перегородок
суспензією
свіжогашеного
вапна
Гній
знезаражують
біотер
способом
для
овальні
грушоподібні
розміром
(13)
(37)
Макроконідії
булавоподібні
септовані
розміром
(37)
(1545)
Артроспори
відсутні
. Tr. gypseum
грибки
діаметром
35
5 6-
добу
посіву
утворюють
білі
кремові
жовті
оксамитові
денькі
складчасті
колонії
Макроконідії
булавоподібної
розміром
(510)
(3050)
Мікроконідії
діаметром
24
Артроспори
відсутні
Збудники
трихофітії
надзвичайно
стійкі
зовнішньому
вищі
уражених
волоссі
лусочках
впродовж
патологічному
1,5
року
примі
предметах
догляду
тваринами
кормах
4 8
років
гною
гноївці
3 8
ґрунті

3 4
міс
Стійкі
проти
заморожування
висушування
сонячно
випромінювання
інактивуються
через
2
нагріванні
80

через
7 10
через
1
год
при
80

2
год
Руйнуються
(1 3 %-
розчин
),
формальдегідом
(1 3 %-
розчин
сірчано
карболовою
(5 %-
розчин
хлоридом
йоду
(10 %-
роз
Епізоотологія
хвороби
трихофітію
хворіють
види
найсприйнятливіші
велика
худоба
коні
ясоїдні
хворіє
рогата
свині
Трихофітія
гризунів

мишей
щурів
Більш
захворювання
тонкою
ніжною
куди
порушення
цілісності
грибки
проникають
розмножуються
Джерелом
хвороби
хворі
перехворілі
іноді
гризуни
ховрахи
виділя
збудник
зовнішнє
середовище
інфікованими
лусочками
рочками
Здорові
заражаються
безпосеред
ньому
хворими
тваринами
під
парування
облизу
вання
уражених
місць
взаємних
дотиків
разі
щільного
утримання
Собаки
коти
заражаються
час
обнюхування
обли
зування
бійки
Факторами
передавання
поширення
хвороби
бути
контаміновані
грибком
корми
пасовища
приміщення
речі
догляду
одяг
обслуговуючого
персоналу
Спори
переноситись
повітрям
також
пилом
краплями
води
Поширенню
сприяють
зоогігієнічні
порушення
утриманні
несвоєчасне
лікування
відсутність
необхідного
Захворювання
хутрових
може
явитися
після
вування
боєнських
відходів
хворих
трихофітію
тварин
котів
трихофітія
спостерігається
серед
бездомних
бродячих
джерелом
них
Захворювання
швидко
поширюється
уражаючи
значну
особливо
густонаселених
міських
йонах
становить
загрозу
для
людей
Трихофітія
реєстру
різні
пори
року
однак
частіше
зимово
весняний
вигону
худоби
разі
недостатньої
повноцінної
годівлі
господарствах
хвороба
може
явитись
також
восени
розміщенні
ньо
знезаражених
приміщеннях
Рідше
захворювання
спостеріга
пасовищний
період
продовження
зимового
захворюван
Несвоєчасне
виявлення
хвороби
запізніле
спільне
утримання
тварин
здоровими
неповне
виконання
заходів
профілактики
може
призвести
створення
тривалого
стійкого
осередку
хвороби
Трихофітія
проходить
радично
вигляді
ензоотії
хворих
тварин
знижується
про
дуктивність
вони
відстають
значному
ураженні

навіть
гинуть
Патогенез. Після проникнення
проростають
швидко
розмножується
роговому
епідермісу
волосяних
спричинюючи
запальні
реакції
порушення
волосся
язку
корені
волосин
цьому
більшого
руйнуються
місці
ростуть
нові
волосини
випадках
коли
проникають
глибину
руйнують
цибулини
місцях
ураження
утворюються
облисілі
осеред
Запалення
супроводжується
незначним
випо
ексудату
утворенням
невеликих
вузликів
міхурців
наступ
розвитком
кірочок
лущенням
грибки
проникають
глибину
шкіри
зумовлюють
утворення
струпоподібних
сочених
випотом
прилягають
Мож
поширення
збудника
організмі
лімфогенним
гематогенним
шляхами
утворення
дисемінованих
мікотичних
процесів
легенях
печінці
селезінці
інших
органах
порушення
обмінних
процесів
призводить
виснаження
навіть
тварини
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
хвороби
завжди
великої
рогатої
худоби
уражується
голови
основи
вух
рідше
бічній
поверхні
грудної
клітки
сідницях
хвості
Розрізня
поверхневу
плямисту
глибоку
фолікулярну
форми
хвороби
спостерігається
худоби
характеризується
утворенням
шкірі
маленьких
вбільшки
горошину
вузликів
виникають
обмежені
плями
поступово
збільшуються
вкривають
азбестоподібними
кірками
завтовшки
2
1
уражених
ділянках
стає
сухим
1 2
кірки
відкриваючи
оголені
безволосі
ділянки
часом
волоссям
разі
несвоєчасно
проведеного
для
поряд
плямами
також
інших
ділянках
являються
осередки
ураження
Шкіра
окремих
потовщується
набуває
Спостерігається
глибокій
хвороби
ктерні
ділянок
шкіри
час
зливаються
Спостері
гаються
гнійний
кірок
гною
осередків
2
утворенням
значно
уражуються
секундарною
виявляється
утворенням
голови
інших
ділянках
тіла
характерних
трихофітійних
осеред
округлої
ознак
кірочок
оголюється
гладенька
поверхня
шкіри
упродовж
7 14
телят
голови
утворення
товстих
здається

тістова
морда
Телята
можуть
загинути
коней
шкіра
уражується
переважно
голови
шиї
навколо
хвоста
іноді

кінцівок
черева
великої
рогатої
худоби
спостерігається
форми
хвороби
проводжуються
свербежем
хворо
характеризується
ураженням
блиск
поступово
обламується
разом
кірочками
шкіри
позбавлені
мають
округлу
часто
від
1
5
являються
ледь
струпи
згодом
утворюються
азбестоподібні
уражені
звільняються
кірок
центрі
являється
нове
гострого
ділянки
поширюватися
нижню
кінцівок
форма

найбільш
доброякісна
ділянці
крупа
голови
відмічаються
невеликі
потертості
шкіри
садна
трихофітія
спостерігається
2-
річного
Ураження
локалізуються
ділянці
грудей
лопаток
шиї
Шерсть
місцях
легко
висмикується
внаслідок
свербежу
безпере
розчухування
випадає
оголюючи
великі
округлі
ділянки
вкриті
білими
кірками
прилягають
Свині
хворіють
Перебіг
захворювання
доброякісний
ктеризується
утворенням
голови
нечисленних
червоних
округлих
вкритих
сухими
тонкими
коричневими
кірочками
Свербежу
буває
Хвороба
часто
закінчу
самовидужанням
котів
клінічні
хвороби
дуже
подібні
Уражується
біля
основи
хвоста
кінцівках
Плями
невеликі
округлі
поступово
збільшуються
охоплюючи
значні
шкіри
вкриваючи
товстими
щільними
кірками
ламким
висмикується
випадає
оголюючи
щільні
ура
осередки
бурого
сіруватого
кольору
Внаслідок
розчухування
оголюється
стає
болісною
втрачає
еластич
Інколи
захворювання
трихофітію
супроводжується
утворенням
щоках
округлих
болісних
осередків
виступають
облисілими
Діагноз
установлюють
підставі
характерних
клінічних
ознак
хвороби
мікроскопії
ураженого
кірочок
Виділення
живильних
середовищах
проводять
лише
неординарних
випадках
Мікроскопічне
дослідження
здійснюють
безпосередньо
неблагополучному
господарстві
лабораторії
зскрібки
волосся
кірочки
лусочки
відібрані
ділянки
лікуванню
надсилають
пробірках
пробками
невеликих
целофанових
пакетах
дослідження
кірочки
обережно
розщеплюють
пре
парувальною
голкою
Ізольоване
кірочки
переносять
предметне
скло
10 %-
розчину
їдкого
над
Після
50 %-
водного
розчину
гліцерину
препарат
досліджують
мікроскопом
позитивних
виявляють
гіфи
трихофітона
розміщені
правильними
рядами
всій
довжині
волосин
вигляді
ланцюжків
округлих
розташованих
всередині
волосин
Диференціальна
Трихофітію
потрібно
відрізняти
мікроспорії
парші
корости
екземи
неінфекційної
етіології
свербежу
буває
ураже
них
ділянках
неправильну
форму
обламується
деякій
відстані
Під
мікроскопічного
дослідження
всередині
волосини
виявляється
міцелій
грибка
розміщуються
вигляді
волоси
основи
При
люмінесцентному
дослідженні
затемненому
приміщенні
уражене
грибком
мікроспорії
яскраво
світіння
чого
спостерігається
трихофітії
парші
уражене
розміщується
здорових
волосин
обламується
випадає
Кірочки
характерний
блюдечка
або
заглибленням
центрі
Корос
свербежем
немає
характерних
трихофітії
обмежених
мікроскопом
виявляють
для
коростяних
екземі
відсутні
обме
обламується
результати
мікологічних
негативні
Лікування
хворих
трихофітію
ізолюють
лікують
вакцинами
вводять
внутрішньом
язово
інтервалом
10 14
ліофілізовану
вакцину
ЛТФ
-130
профілак
лікування
великої
рогатої
худоби
трихофітії
стригучого
лишаю
телятам
4
10
від
4
8
15
віком
8
міс
20
концентровану
живу
вакцину
профілактики
лікування
стригучого
лишаю
великої
худоби
1
5
2
молодняку
віком
5
дорослим
4
вакцину
лошатам
1
року
2
молодняку
віком
1
Вакцину
МЕНТАВАК
для
профілактики
лікування
трихофітії
хутрових
кролів
вводять
інтервалом
7 10
цуценятам
лисиць
песців
віком
від
1
4
2
молодняку
віком
3
Кролям
вакцину
МЕНТАВАК
вводять
дозі
1
всіх
вікових
значними
ураженнями
через
10
після
вакцину
вводять
утретє
лікувальних
дозах
Лікувальний
ефект
введення
вакцин
через
15 30
після
виявляється
стоншенням
відторгненням
трихофітійних
кірок
прискорення
відторгнення
кірок
уражені
змазують
вазеліном
або
риб
Дрібним
тваринам
рально
призначають
антибіотик
гризеофульвін
40
добу
впродовж
30 50
Шкірні
ураження
обробляють
10 %-
саліциловим
спиртом
розчином
купоросу
нашатирному
застосовують
такі
фунгіци
речовини
хлорид
йоду
однохлористий
трихоцетин
Лікувальні
обробки
проводять
ціально
відведеному
для
цього
щоразу
дезінфікують
уражене
грибком
волосся
Імунітет
Після
перехворювання
трихофітію
напружений
імунітет
специфічної
профілакти
трихофітії
великої
рогатої
худоби
застосовують
-130
-130
-130;


хутрових
звірів

вакцину
МЕНТАВАК
Вакцини
вводять
внутрі
дворазово
одне
саме
місце
інтервалом
10 14
крім
вакцини
МЕНТАВАК
Імунітет
телят
21 30-
після
другого
введення
вакцини
зберігається
7
коней

через
30
зберігається
6
кролів
хутрових
звірів

через
20 30
зберігається
менш
191
Профілактика та заходи
боротьби
запобігання
трихофітії
усіх
господарствах
додержуватися
зоогігієніч
них
ветеринарно
санітарних
правил
утримання
догляду
забезпечувати
доброякісними
повноцінними
кор
неблагополучних
загрозливих
щодо
трихофітії
великої
худоби
господарствах
увесь
народжений
1-
місячного
віку
увесь
молодняк
завезений
інших
госпо
все
поголів
великої
рогатої
худоби
надходить
кор
вакцинують
незалежно
віку
вакцинують
населенню
мешкає
території
разі
встановлення
трихофітію
господарство
ого
лошують
неблагополучним
щодо
трихофітії
ньому
запроваджу
обмеження
при
яких
забороняється
введення
господарство
виведення
нього
винятком
призначені
для
дозволяється
перегрупування
тварин
усередині
госпо
дарства
введення
здорових
тварин
приміщення
раніше
утримували
хворих
тварин
остаточного
санітарного
ремонту
дезінфекції
Всіх
сприйнятливих
тварин
один
раз
10
піддають
огляду
Хворих
підозрюваних
щодо
хворювання
негайно
ізолюють
лікують
здорових
вакцинують
Підстилку
залишки
корму
від
хворих
спалюють
разі
вимушеного
щеплених
ясо
вико
ристовують
загальних
підставах
Молоко
від
щеплених
корів
вживають
без
обмежень
Гній
видалений
приміщень
хворі
тварини
піддають
біотермічному
знезараженню
піс
чого
використовують
лише
господарстві
прово
комплекс
заходів
щодо
поліпшення
догляду
кормового
ціону
роботу
фермі
проводять
дотриманням
заходів
осо
бистої
профілактики
появу
трихофітії
слід
повідомити
медич
персонал
Господарство
вважається
благополучним
щодо
трихофітії
міс
після
останнього
випадку
виділення
хворих
тварин
також
після
механічного
очищення
приміщень
проведення
дезінфекції
Для
дезінфекції
тваринницьких
приміщень
використовують
лужний
розчин
формаліну
містить
5 %
мальдегіду
1 %
їдкого
гарячий
10 %-
сірчано
суміші
дворазовим
нанесенням
розчину
годинним
інтервалом
гарячу
формалін
гасову
емульсію
складається
10
частин
формаліну
частин
гасу
частин
креоліну
75
частин
води
Для
дезінфекції
використовують
лужний
розчин
формальдегіду
Трихофітія
стригучий
лишай
Захворювання
виникнути
час
догляду
лікування
хворих
або
ватись
через
забруднені
грибком
предмети
для
від
хворих
собак
котів
перебіг
захворювання
ураження
шкіри
являються
припухлі
округлі
рожево
червоні
плями
краях
згодом
вкриваються
висівкоподібними
кірочками
Може
уражатись
волосиста
частина
голови
Рідко
спостерігається
боке
ураження
шкіри
підшкірної
клітковини
збільшення
лімфатичних
вузлів
метою
особистої
профілактики
трихофітії
контакту
тваринами
ретельно
мити
руки
водою
дезінфіку
1 %-
розчином
хлораміну
0,5 %-
розчином
лугу
неблагополучних
щодо
трихофітії
фермах
цювати
лише
спецодягу
систематично
зне
Мікроспорія
(Microsporia,
мікроспороз
хронічна
висококонта
гіозна
грибкова
котів
хутрових
звірів
коней
характеризується
осередковим
поверхневим
обламуванням
уражених
ділянках
волосяного
покриву
іноді
Захворювання
усіх
хворіє
Збудник
хвороби

патогенні
грибки
Microsporum:

собак
котів
кролів
хутрових
хижих
звірів
морських
свинок
оленів

. lanosum (M. canis, M.
pelineum),
котів
собак
коней

. gypseum (Achorion gypseum, M. lanosum Bodin),

патологічному
матеріалі
мікроспоруми
знаходяться
всередині
волосини
вигляді
септованого
міцелію
округлих
одноклітинних
діаметром
2 3
мкм
розміщують
вигляді
біля
основи
зовнішнього
боку
волосини
Грибки
легко
лабораторних
умовах
глюкозному
сусло
при
26 28
спостері
6 7-
добу
після
посіву
вигляді
жовтих
колоній
прилягають
середовища
вкриті
білим
повітряним
час
мікроскопічного
колоній
виявляється
септований
нокі
грушоподібні
багатокамерні
мікроконідії
розміром
(12)
(35)
Макроконідії
багатоклітинні
мають
овальну
або
вере
2 3
перегородками
розміром
(58)
(1535)
Хламідоспори
інтеркалярні
рідше
термінальні
M. lanosum
3 5-
після
посіву
формує
округлі
концент
ричними
колами
білі
жовті
борошнистим
центром
мікроскопічного
для
уражати
велику
включаючи
кімнатних
під
прогулянок
тічки
Характерною
особливістю
мікроспорії
контагіозність
постійна
циркуляція
збудника
мікроспорії
інфікованих
осередках
бродячих
котів
збереження
грибків
зовнішньому
середовищі
Найбільша
хворих
восени
Тривалість
хвороби

3
тижнів
Вважається
близько
85 %
випадків
захворювання
пов
язано
котів
Патогенез
Внаслідок
розвитку
грибка
роговому
дермісу
виникає
запалення
шкіри
живлення
волосся
яке
стає
сухим
легко
ламається
рюються
обмежені
безволосі
ділянки
шкіри
різних
розмірів
форми
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
діб
Розрізняють
поверхневу
глибоку
приховану
форми
хвороби
собак
котів
прихована
інколи
поверхнева
прихованій
хвороби
ура
волосся
виявити
лише
допомогою
люмінесцентного
мікроскопічного
дослідження
Поверхнева
форма
часто
кошенят
клінічного
огляду
морди
хвоста
виявляють
плями
округлої
форми
лусочками
іноді
білувато
кірочками
рідко
розміщеними
волосинками
деяких
ділянках
спостерігається
повне
обли
численні
осередки
ураження
спостерігаються
лапах
хутрових
звірів
мікроспорія
виявля
лише
люмінесцентним
методом
цуценят
при
поверхне
навколо
очей
основи
вух
лобі
передніх
ніх
лапах
відмічаються
пухирцями
сірувато
жовтими
коней
ураження
локалізуються
голови
іноді
кінцівок
Частіше
спостерігається
хвороби
характеризується
утворенням
волосих
плям
різної
форми
3 4
обламуванням
поблизу
верхніх
відсутністю
свербежу
розвивається
виражений
процес
утворення
поверхні
кірок
засохлого
ексудату
розміру
обламаним
При
виявляються
безволосі
ділянки
шкіри
осередкове
злущення
верхневого
грибкові
ураження
локалізуються
вухах
спині
боках
Спостерігається
переважно
глибока
проявля
овальних
різко
обмежених
червонуватого
кольору
місцями
вкритих
товстими
кірками
випа
щетини
облисінням
Мікроспорія
людей
мікроспорії
округлі
червоного
кольору
осередки
облисінням
центрі
більш
вираженим
перифе
При
ураженні
волосистої
частини
спостерігається
обла
мування
утворення
злущених
округлих
оголених
Частіше
хворіють
діти
під
час
хворими
собаками
котами
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
чного
обстеження
хворих
мікроскопічного
кірок
уражених
ділянок
підозри
щодо
мікроспорії
котів
люмінесцентної
ностики
Включає
люмінесцентний
методи
дослідження
лабораторії
пробірках
проб
або
невеликих
целофанових
пакетах
надсилають
кірочки
різних
уражених
неліко
ваних
ділянок
Люмінесцентний
метод
передбачає
дослідження
волосяного
або
ураженого
затемненому
примі
час
якого
виявляється
специфічне
смарагдово
ураженого
мікроспорумами
трихофітії
світіння
спостерігається
люмінесціює
уражене
грибком
мікроспорії
чорної
джерело
ультрафіоле
випромінювання
використовують
кварцеві
світлофільтрами
затримувати
видиму
частину
пропускати
ультрафіолетову
Дослідження
проводять
лікування
різними
препаратами
оскільки
деякі
них
саліцилова
кис
риванол
вазелін
флуоресціюють
Мікроскопічні
дослідження
виявлення
грибка
проводять
безпосередньо
господарстві
зональній
лабораторії
Відібрані
ураженої
подрібнюють
парувальними
5 10
1 2
краплями
розчину
їдкого
Потім
пред
50 %-
водного
розчину
гліцерину
піді
грівають
над
спиртівкою
розглядають
великого
мікроскопа
позитивних
випадках
характерний
міцелій
грибка
рідкими
перегородками
також
розміщення
невеличких
(2 3
мкм
усередині
хні
волосини
Диференціальна
Передбачає
необхідність
відрізня
мікроспорію
трихофітії
корости
трихофітії
коней
для
спостерігається
сильний
свербіж
буває
світіння
ураженого
волосся
люмінесцентному
обстеженні
Мікроскопією
виявляють
всередині
волосини
правильні
ряди
гіфів
перегородками
ланцюжки
великих
основи
корості
спостеріга
свербіж
мікроскопією
виявляють
Лікування
Специфічної
розроблено
Хворим
тваринам
призначають
кормом
антибіотик
гризеофульвін
розрахунку
25
Уражені
20 30
10 %-
, 10 %-
вою
настоєм
, 3 10 %-
розчином
карболової
або
бензойної
слоти
маззю
хлоридом
йоду
трихоцетином
йодоформом
мікосептином
саліфунгіном
іншими
фунгіцидними
розчинами
лікування
коней
рекомендується
Ваганова
30,0
дьоготь
березовий
50,0,
вазелін
).
Імунітет
Після
перехворювання
мікроспорію
форму
несприйнятливість
повторного
зараження
впродовж
2
специфічної
профілактики
використовують
вакцину
МЕНТАВАК
заходи
боротьби
відсутністю
профілактики
особливу
увагу
приді
виконанню
загальних
ветеринарно
санітарних
правил
редбачають
комплектування
кінних
звірівницьких
госпо
тваринами
благополучних
передбаче
них
карантинних
заходів
систематичне
проведення
дезінфекції
дератизації
профілактичних
оглядів
використанням
мінесцентної
діагностики
появи
хвороби
господарство
ого
лошують
неблагополучним
щодо
Хворих
ізолюють
лікують
рештою
поголів
встановлюють
постійний
ветеринарний
Забороняють
групування
поліпшують
умови
утримання
годівлі
Хворих
котів
собак
знищують
Господарство
вважається
оздоровленим
через
15
після
останньої
хворої
проведення
дезінфек
ції
дезінфекції
приміщень
використовують
розчин
рмальдегіду
2 %
формальдегіду
1 %
їдкого
натру
10 %-
розчин
сірчано
карболової
суміші
дворазовому
нанесенні
годинним
інтервалом
гасову
емуль
виготовляють
10
креоліну
75
частин
води
профілактики
захворювання
мікроспорію
людей
слід
виловлювати
знищувати
бездомних
догляду
хворими
необ
хідно
дотримуватись
правил
особистої
гігієни
профілактики
Стахіботріотоксикоз
для
швидко
знешкоджується
0,5 %-
розчином
розчином
вапна
Епізоотологія
природних
умовах
стахіботріотоксикоз
хворюють
насамперед
коні
рідше

велика
рогата
хвороби
відмічені
буйволів
лосів
бізонів
інших
Молодняк
молочного
періоду
хворіє
хворювання
виникає
внаслідок
годівлі
соломою
половою
ураженими
грибком
St. alternans.
Стахіботріотоксикоз
хворобою
починається
восени
набуває
значного
взимку
навесні
коли
коням
згодовується
ємистого
фуражу
числі
грибком
соломи
охоплення
поголів
перебігу
визнача
ураження
кормів
грибком
ємом
згодовування
стахіботріотоксикозу
інших
мікотоксикозів
характерна
висока
поширення
хвороби
ураження
деяких
господарствах
100 %,
летальність
85 90 %.
порушенні
вимог
кормів
стахіботріотоксикоз
може
набувати
стаціонарного
характеру
повторюватися
одних
самих
Зумовлюється
сповільненою
резорбтивною
шлунка
кишок
надходять
кровоносну
лімфатичну
систему
розносяться
всьому
організму
Внаслідок
інтоксикації
уражується
нервова
система
виникають
глибокі
кровотвор
них
органах
системі
Розвивається
геморагічний
проникніть
судинних
виникають
значні
фізико
хімічних
характеристиках
Патологічні
розвиваються
кістковому
мозку
селезінці
вузлах
печінці
призводить
різкого
порушення
функцій
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
коней
розрізняють
гострий
підгострий
атипову
шокову
гострому
спостерігається
шокова
хвороби
поїданням
кості
ураженого
корму
Перші
ознаки
захворювання
через
5 10
год
після
вживання
корму
клінічній
домінують
нервові
явища

агресивність
депресія
клонічні
судоми
голови
гіпертермія
порушення
серцевої
діяльності
набряк
легенів
ослаблення
слизових
оболонках
ротової
носової
порожнин
піхви
кон
юнктиві
очей
виявляються
численні
крововиливи
іноді
спосте
кровотеча
прямої
піхви
носа
Захворілі
упродовж
8 15
год
ознаками
асфіксії
Типова
хвороби
зустрічається
частіше
проходить
Стахіботріотоксикоз
Клінічні
ознаки
першої
являються
через
24 72
год
після
згодовування
ураженого
грибком
характеризуються
опуханням
підщелепових
вузлів
набряканням
гіперемією
оболонки
ротової
порожнини
поверхневим
дерматитом
лущенням
3 8
своєчасного
припинення
згодовування
ураженого
корму
може
непомітно
оскільки
супроводжу
порушенням
загального
хвороби
наслідком
більш
згодовування
ураженого
кор
роботоздатності
часте
позіхання
короткочасна
гарячка
іноді
слизовій
оболонці
виявляються
осередки
вторинного
Незважаючи
задовільний
загальний
крові
відбуваються
глибо

зниження
ретракції
яного
лейкопенія
(1000 4000
лейкоцитів
1
крові
нейтропенія
лімфоцитоз
хвороби
триває
від
5 8
20 40
переходить
стадію
третьої
характерні
лихоманка
40
анорексія
виснаження
аритмія
послаблення
серцевої
діяльності
глибокі
зміни
крові
множинні
некрози
оболонці
твердого
якого
піднебіння
утворенням
глибоких
виразок
при
відсутності
запальної
реакції
ротової
порожнини
витікає
неприємним
Хвороба
ускладнюватися
вторинною
мікрофлорою
призводить
швидкої
загибелі
великої
рогатої
худоби
стахіботріотоксикоз
має
гострий
стадії

приховану
клінічну
першій
стадії
виявляються
лише
морфологічні
зміни
складу
крові

спостерігаються
пронос
іноді
домішками
крові
),
анорексія
дрижання
виділення
носа
зниження
молока
Іноді
носового
утворюються
виразки
Температура
початку
хво
нормальна
розвитком
підвищується
40 42
рілі
гинуть
упродовж
перших
2 14
хвороби
овець
основними
ознаками
хвороби
анорексія
зага
слабкість
порушення
серцевої
діяльності
хвороби
характерною
озна
кою
хвороби
некротичне
ураження
численні
крововиливи
виразки
ділянці
черева
Часто
спостері
набряк
Серед
поросят
сисунів
смертність
досягати
основними
симптомами
хвороби
некротично
запальні
дифтеритичні
нашарування
оболонці
через
1 2
від
початку
хво
для
патологоанатомічному
розтині
виявляють
гемора
діатезу
виразки
оболонці
нек
ураження
нирок
Патологоанатомічні
трупне
задубіння
виражене
слабко
червоного
кольору
погано
згортається
Спостерігаються
геморагічного
діатезу
інфільтрація
підшкі
клітковини
виразково
некротичні
ураження
оболонки
проникають
глибину
без
реак
тивного
запалення
Печінка
нирки
переповнені
кров
паренхіматозної
Оболонки
мозку
гіперемі
йовані
крапчастими
крововиливами
великої
рога
худоби
задубіння
швидко
кров
має
колір
погано
згортається
Іноді
голови
спостерігаються
губах
носовому
слизовій
оболонці
ротової
носової
порожнин

ерозії
некротичні
виразки
підшкірній
клітковині
оболонці
виявляють
крововиливи
сичуга
осередки
геморагічної
інфільтрації
крововиливи
ерозії
некрози
виявляються
печінці

численні
осередки
некрозу
під
капсулою
глибині
паренхіми
переповнення
кров
нирках

геморагічні
інфаркти
крововиливи
гострого
перебігу
виявляються
численні
виливи
слизових
серозних
покривах
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічного
обстеження
характерної
клінічної
картини
хвороби
патологоанатомічних
токсико
мікологічного
дослідження
кормів
згодовували
хвороби
результатів
лабораторних
крові
Лабораторна
діагностика
крові
ретракції
кров
яного
згустку
тварин
грибком
корми
Водночас
мікологічні
біологічні
дослідження
грибка
мікроскопом
ідентифі
грибка
визначення
його
надсилають
(20 30
вкриті
осередки
кістковий
загиблих
відбирають
хворих
тварин
ємі
2/3
пробірки
3 4
год
термостаті
при
37
кімнатної
ратури
наступного
виявлення
ретракції
хворих
майже
весь
просвіт
пробірки
має
жовто
червоний
колір
сироватки
незначна
здорових
навпаки
відокремлюється
сироватки
Стахіботріотоксикоз
201
жовтого
кольору
невеликий
наявнос
стахіботріотоксикозу
установлюють
лейкопенію
мікроскопічного
дослідження
ураженого
корму
зіскрібають
грибка
переносять
5 %-
водного
гліцерину
розглядають
малого
збільшення
мікроскопа
позитивних
результатів
виявляють
багатоклітинний
септова
ний
грибка
St. alternans,
якого
відходять
безбарв
гіфи
конідієносці
одноклітинними
конідіями
темно
коричневого
або
чорного
кольору
виділення
культури
уражені
чорним
нальотом
або
соломинки
чашки
Петрі
вологим
живиль
папером
інкубують
при
24 26
Через
7 12
діб
темнопорошистий
сажистий
наліт
грибка
якого
виділення
культури
St. alternans
посіви
агар
Токсичність
виділеної
або
екстракту
визначають
допомогою
шкірної
проби
наявності
досліджуваному
грибка
через
3 4
доби
його
кроля
реакція
вигляді
гіперемії
некрозу
Диференціальна
передбачає
виключення
аспергілотоксикозу
фузаріотоксико
клавіцепстоксикозу
рогатої
худоби

аспергілотоксикозу
іноді
також
пестицидами
застосовують
сільському
госпо
для
боротьби
гризунами
Мікотоксикози
диференціюють
собою
підставі
відмінностей
клінічному
прояві
хвороби
патологоанатомічних
змінах
головним
результатів
гічних
біологічних
досліджень
уражених
кормів
змогу
визначити
видову
його
токсичність
захворювань
інфекційної
етіології
проводять
бактеріоло
вірусологічні
біологічні
біопроба
Лікування
Специфічних
засобів
лікування
хворих
отоксикоз
тварин
запропоновано
кормового
раціону
негайно
виключають
уражені
грибками
корми
тваринам
згодовують
висо
коякісне
першій
захворювання
порожнину
промивають
слабким
розчином
таніну
перманганату
риванолу
мідного
купоросу
антибіотиків
шкірі
носа
змазують
цинковою
борною
стадіях
захворювання
використовують
дезінфекційні
волікаючі
відвари
льняного
насіння
ячменю
(500 700
каломель
(3 5
іхтіол
(4 8
сульфаніламідні
препарати
промивають
1 %-
гідрокарбонату
10 15 %-
активованого
для
вугілля
Хворим
коням
рекомендують
Лукашов
Петренко
1974)
один
впродовж
3
поспіль
внутрішньовенне
вливання
розчину
стрептоміцину
стабілізованої
10 %-
натрію
здорового
коня
всередину
5 10
Підшкірно
або
внутрішньом
засто
антибіотики
широкого
спектра
2000
кілограм
одно
введення
250 300
розчину
амаргену
(1 : 4000).
При
шоковій
формі
хвороби
регулярно
вводять
препарати

кофеїн
підшкірно
, 20 30 %-
розчин
глюкози
або
розчин
хлориду
натрію
внутрішньовенно
Кадиковим
хлорид
хлоралгідрат
Доброго
лікувального
ефекту
досягають
комплексному
використанні
препаратів
різних
введення
організм
хворої
Видужування
ранньому
правильному
лікуванні
90 100 %
випадків
Спесивцева
, 1960).
Олійник
Майборода
Ротов
стахіботріотоксикозу
амарген
при
внутріш
ньовенному
введенні
85,7 %
випадків
забезпечує
повне
видужання
коней
навіть
останній
захворювання
Імунітет
Перехворілі
стахіботріотоксикоз
набува
імунітету
повторного
ураженого
гриб
ком
корму
знову
захворюють
Специфічних
засобів
профілактики
розроблено
Профілактика
заходи
агрозоотехнічних
правил
кормів
Солому
своєчасно
зберіган
дозволяється
згодовувати
повер
чорний
грибком
корми
годівлі
тварин
для
Уражені
Ділянки
років
очищати
залишки
кормів
Господарство
було
встановлено
захворювання
хіботріотоксикоз
вважають
неблагополучним
щодо
цього
захворю
вання
його
територію
корми

неблагополучними
щодо
конта
формою
обмежувальний
неблагополучних
місцевостей
вивозити
солому
поточного
років
разі
появи
захворювання
стахібот
ріотоксикоз
негайно
виключають
уражені
корми
доброякісним
зеленими
кормами
Проводять
тварин
кров
для
для
польові
корми
заготівлі
зберігання
Фузарії
мають
несептований
розвинений
білого
рожевого
червоного
кольору
одно
мікроконідії
яйцеподібної
форми
Утворюють
повітряному
міцелії
розміщуються
конідієносцях
головок
ланцюжків
Макроконідії
багатоклітинні
часто
основі
Хламідоспори
одно
або
двоклітинні
коричневого
кольору
кулясту
грушоподібну
форму
розмі
ланцюжками
клубочками
гіфів
Фузарії
культивують
при
22 25
агарі
Чапека
картопляному
через
3 5
діб
утворюються
колонії
Видову
проводять
підставі
морфологічних
особливостей
макроконідій
наявності
мікроконідій
пігментації
Фузарії
продукують
мікотоксини
спорофузарин
зеараленон
трихотецени
),
спричинюють
тва
отруєння
вульвовагініти
аборти
безплідність
відсутність
блювання
геморагії
ураження
мозкової
речовини
високу
летальність
Фузарії
надзвичайно
стійкі
руйнуються
при
120
інактивуються
під
2 %-
розчину
формалі
, 5 %-
розчину
їдкого
натру
, 5 %-
розчину
сірча
кислоти
Епізоотологія
хвороби
фузаріотоксикозу
коні
велика
рогата
худоба
свині
птиця
Найчастіше
виникає
внаслідок
згодовування
ураженого
грибом
корму
перезимував
полях
Зараження
відбувається
аліментарним
окремі
роки
хвороба
може
набувати
серед
масового
характеру
призводить
100 %-
летальності
Особливо
чутли
вими
фузаріотоксинів
Захворювання
виникає
правило
зимово
весняний
період
виражену
, 1981).
Патогенез
Токсини
потрапивши
кор
дихальні
проникають
кровоносну
організму
нервова
потім
кишки
органи
кістковий
атрофія
Розрізняють
які
зумовлюються
орга
мікотоксинів
видами
фузаріїв
F. sporotrichiella
токсини
які
всіх
сільськогосподарських
токсикоз
F. graminearum
естрогенний
(F
токсин
коней
свійської
фузаріограмінеаротоксикоз
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
3 17
діб
хвороби
гострий
або
хронічний
великої
худоби
спостерігається
підвищена
збудливість
прискорене
розлад
функції
судинної
системи
зниження
тактильної
чутливості
Виявляють
пронос
рубця
відсутність
цьому
температура
залишається
нормі
Згодом
являються
параліч
глот
сльозотеча
паралічі
задніх
кінцівок
виснаження
некроз
шкіри
набряк
вульви
Спостерігаються
зниження
продуктивності
фузаріотоксикоз
різний
перебіг
визначається
видом
токсинів
Корми
уражені
зеараленоном
номаток
F-2-

розлад
тічки
безплідність
хряків

атрофію
сім
набряки
препуція
тварин
спостерігаються
блювання
апетиту
збудження
паралічі
задніх
кінцівок
поїданні
уражених
F. sporotri-
chiella,
розвивається
Характерними
ознаками
цієї
форми
хвороби
проноси
виразки
слизової
оболонки
верхніх
дихальних
шляхів
хвороби
гострий
підгострий
хронічний
гострому
спостерігаються
пригнічення
слинотеча
можливе
вання
хворі
весь
час
Швидко
розвивається
настає
через
15 20
год
їдання
ураженого
грибом
Підгострий
перебіг
пригніченням
частим
пульсом
диханням
відмовою
корму
деареєю
Температура
залишається
нормі
іноді
знижується
0,5 1,0
3 4-
хвороби
вивається
виразковий
стоматит
набряк
виразки
ділянці
може
утворюватися
глотки
гор
зумовлюючи
болючість
ковтання
випадках
набряк
поширюється
голову
тварин
спостерігаються
дрижання
парез
кінцівок
гине
хронічному
відмічаються
ознаки
при
підгострому
вони
виражені
розвиваються
повільніше
хворілі
часто
гинуть
коней
домінують
нервові

некоординовані
рухи
окремих
пізніше

парези
задніх
утруднення
під
ковтання
птиці
спочатку
зменшується
апетит
Згодом
розлад
координації
судоми
малорухомою
більше
голова
опущені
настовбурчене
напівзаплющені
витікає
виявляється
фекалії
крові
для
може
досягати
100 %.
хронічному
токсикозі
спостерігаються
зниження
несучості
крихкість
виразки
некрози
ротовій
порожнині
Патологоанатомічні
усіх
видів
характеризуються
петехіальними
крововиливами
слизових
оболонках
травного
налу
епікарді
ендокарді
нирках
селезінці
вузлах
кровонаповненням
дегенеративними
змінами
печінці
геморагічним
гастроентеритом
Діагноз
установлюють
основі
епізоотологічних
клінічних
мікологічного
Токсичність
ураженого
корму
внутрішньошкірною
кроликах
зараження
разі
Деякі
дослідники
акваріумних
місячних
також
0,1 0,2
екстракту
ураженого
корму
дорослих
курей
діагностики
комплементу
реакцію
Диференціальна
Фузаріотоксикоз
потрібно
відріз
насамперед
від
отруєння
токсичними
рослинами
хвощ
гірчак
чемериця
беладонна
пестицидами
арсен
міді
карбаміди
гербіциди
проводять
хіміко
токсико
дослідження
Водночас
виключають
захворювання
ботріотоксикоз
хворобу
Ауєскі
бруцельоз
чуму
бешиху
грип
хворобу
пастерельоз
допомогою
біологічних
вірусологічних
біологічних
досліджень
Лікування
Специфічних
засобів
терапії
хворих
фузаріотокси
коз
розроблено
негайно
відмінити
згодовування
ураженого
грибом
корму
швидко
вивести
організму
всмоктуванню
цією
метою
промивають
1 %-
гідрокарбонату
Застосовують
послаблювальні
речовини
глибокі
рішньовенне
хлориду
підтримання
20 30 %-
глюкози
камфорну
кофеїн
Проводять
симптоматичне
кування
згодовують
корм
профілактики
секундар
них
бактеріальних
інфекцій
застосовують
антибіотики
широкого
хіміотерапевтичні
препарати
Імунітет
після
перехворювання
фузаріотоксикоз
імунітет
Специфічних
засобів
запобігання
цій
хво
запропоновано
для
колонії
зеленого
чорного
кольору
Гриби
Asp. flavus
агарі
Чапека
ростуть
вигляді
жовто
зелених
колоній
Asp.
колоній
темно
брунатного
кольору
аспергіл
надзви
зовнішньому
середовищі
зберігають
патогенність
упродовж
5
років
Руйнуються
під
просвітленого
розчину
хлорного
вапна
містить
2 %
, 1,5 %-
розчину
креоліну
, 2,5 %-
розчину

через
3
год
, 2 %-
розчину
формальдегіду

10
Знезараження
запліснявілих
кормів
здійснюють
160 180
упродовж
10
вологості
зерна
13 18 %,
відносної
вологості
повітря
75 80 %
18 35
гриби
продукують
афлатоксини
стеригмато
цистин
дії
дуже
сільськогосподарські
Епізоотологія
хвороби
природних
аспергілотоксико
сприйнятливі
велика
худоба
вівці
кози
коні
ливішими
2,5 3-
місячного
віку
3-
ного
віку
каченята
індиченята
перші
2 3
життя
собаки
Менш
чутливі
гусенята
Масові
захворювання
виникають
поїдання
сіна
соломи
комбікорму
інших
уражених
кормів
Спонтанне
відбувається
повітряно
крапельним
через
спорами
інкубаторах
збирання
зберігання
Вважають
грибів
можуть
проникати
крізь
непошкоджену
шкаралупу
наступним
розвитком
білку
повітряній
камері
Аспергілотоксикоз
проходить
спорадично
молодняку
набуває
ензоотичного
Виникненню
поши
можуть
сприяти
скупченість
тварин
нестача
надмірна
неповноцінний
особливо
відсутність
ньому
вітамінів
Захворювання
спостерігається
будь
пору
здебільшого
навесні

серед
молодняку
сільськогосподарських

холодні
весняні
Зумовлюється
етіопатогенетичними
безпосередньою
дією
організм
патогенних
роду
Aspergillus
афлатоксинами
утворюються
порушен
режиму
кормів
аспергіл
потрапивши
диха
проростають
утворенням
зумовлює
виникнення
мікозних
гранульом
слизовій
оболонці
гортані
бронхів
кишок
птиці
уражаються
повітроносні
мішки
грибів
гематогенним
шляхом
всьому
організму
розмножуються
спричинюють
них
дистрофічні
Продукти
розпаду
субстанції
грибів
зумовлюють
інтоксикацію
організму
Водночас
організм
діють
афлатоксини
порушують
процеси
інгібують
ферменти
синтез
ядерної
клітинних
білків
призводять
розвитку
білкової
дистрофії
некрозу
гепатоцитів
Клінічні ознаки
перебіг
хвороби
Інкубаційний
період
3 10
Перебіг
гострий
підгострий
хронічний
ликої
рогатої
худоби
клінічна
картина
значною
мірою
залежить
від
виду
токсину
спричинив
хворобу
Афлатоксикоз
(Asp.
flavus)
аспергілотоксикоз
(Asp. fumigatus)
зазвичай
через
3 4
тижні
після
поїдання
ураженого
корму
разі
гост
перебігу
хвороби
спостерігаються
загальна
приско
пульсу
дихання
зниження
апетиту
значна
Хворі
них
гіперемія
слизових
оболонок
дрижання
глухий
кашель
зменшення
Загибель
3 4-
добу
хвороби
підгострого
перебігу
виявляється
апетиту
кашель
серозно
геморагічні
виділення
носа
зменшення
надоїв
гине
10 12-
добу
хвороби
хронічного
перебігу
спостерігаються
кон
юнктивіт
утворення
глибоких
деяких
хвороба
ознаками
бронхіту
бронхопнев
Вагітні
корови
абортують
іноді
народжують
Можуть
бути
мастити
ендометрити
посліду
відгодівлі
спостерігаються
проноси
Загибель
хворих
тварин
12 30-
випадках
етіологічним
хворо
Aspergillus clavatus,
зумовлює
аспергілоклаватустоксикоз
клінічній
переважають
явища

сильна
збудли
дрижання
окремих
судоми
всієї
мускулатури
дотику
фоні
нормальної
никають
парези
паралічі
задніх
кінцівок
швидко
гине
легкому
отруєнні
через
2 6
видужання
молочна
корів
ніколи
відновлюється
гострого
перебігу
хвороби
здебільшого
вира
нервові

збудження
тремор
атаксія
судоми
підгострому
хронічному
перебігу
спостерігаються
гнічення
втрата
апетиту
прискорення
пульсу
дихання
гіперемія
жовтяничність
слизових
оболонок
корму
або
проноси
коліки
Вівці
хворіють
рідко
Спостерігаються
пригнічення
клонічні
судоми
язове
дрижання
серозний
атонія
тимпанія
набряк
легенів
Значні
виявляються
черева
грудної
клітки
гострий
перебіг
аспергілотоксикозу
супроводжується
ознаками
ураження
центральної
нервової
системи
проявляється
для
збудженням
яке
пригніченням
повним
координації
епілептичними
судомами
парезами
ралічами
контрактурою
потилиці
кінцівок
порушенням
дихання
серцевої
діяльності
нормальної
тіла
Підгострий
характеризується
значною
салівацією
про
носом
швидким
виснаженням
повною
відсутністю
апетиту
набря
ком
легень
нервові
виражені
вагітних
свиноматок
аборти
хронічному
перебігу
основною
клінічною
ознакою
пронос
поросят
також
кволість
помітне
відставання
розвитку
свиноматок

птиці
різних
видів
перебіг
аспергілотоксикозу
однако
вий
Інкубаційний
період
3 12
гострому
перебігу
птиці
може
гинути
раптово
без
будь
ознак
Смерт
становить
50 100 %.
відмічаються
анорексія
пригнічення
малорухливість
розлад
координації
ціаноз
гребеня
настовбур
опущені
птиці
через
2 3
підгострому
перебігу
1 2
спостерігаються
аналогічні
клінічні
ознаки
виявляються
вони
слабше
хронічного
перебігу
відмічаються
пронос
випадання
погіршення
апетиту
відставання
зниження
несучості
зменшення
Патологоанатомічні
великої
рогатої
худоби
період
гострого
перебігу
спостері
геморагічного
діатезу
іно
гнійно
фібринозний
ларинготрахеїт
фібринозна
гнійна
бронхопневмонія
кровонаповнення
тверді
розміром
від
20
жовтуватого
кольору
осередки
некрозу
легенях
жирова
дистрофія
нирок
ному
грудній
порожнині
накопичення
кількості
серозного
транссудату
хіальних
середостінних
лімфатичних
вузлів
коней
основні
змі
відмічають
легенях

застійну
гіперемію
наявність
хні
вузликів
від
горошини
лісового
горіха
Спостеріга
геморагічний
гастроентерит
ерозіями
ротичними
виразками
геморагії
під
ендокардом
характерні
геморагічний
катарально
геморагічний
гастроентероколіт
білкова
нирок
серцевого
при
хронічному

чінки
Іваницький
, 2002).
птиці
внаслідок
аспергілотоксикозу
виснажені
трупне
виражене
виявляють
осередкову
розлиту
пневмонію
також
рактерні
вузлики
від
помітних
розміру
горошини
роз
211

гомогенно
казеозну
масу
Повітроносні
мішки
здуті
дископодібними
фібринозно
нашаруваннями
нашарування
виявляють
слизових
оболонках
кишок
перебувати
геморагічного
запалення
Діагноз
установлюють
підставі
даних
епізоотологічного
патологоанатомічного
розтину
також
виявлення
гриба
вмісту
мікозних
вузликів
уражених
органів
Лабораторна
Здійснюється
допомогою
мікологі
досліджень
патологічного
матеріалу
лабораторію
надси
лають
свіжі
трупики
птиці
шматочки
уражених
органів
харак
терними
грануломатозними
осередками
яйця
від
сіль
ськогосподарських

шматочки
органів
виявлення
міцелію
гриба
мікроскопічні
дослі
дження
мазків
патологічного
матеріалу
краплі
10 %-
розчину
гідроксиду
натрію
посіви
елективні
середовища
Чапе
для
ізоляції
чистої
культури
аспергіл
Досліджують
кор
підстилку
повітря
проводять
овоскопію
яєць
збудника
ставлять
аглютинації
преципітації
імунофлуоресценції
Диференціальна
Передбачає
необхідність
розрізня
аспергілотоксикоз
від
пулорозу
кокцидіозу
туберкульо
птиці

мікоплазмозу
туберкульозу
інфекційного
бронхіту
гіпоавітамінозу
різних
видів
тварин
виключати
ботулізм
пастерельоз
хворобу
отруєння
отруй
ними
рослинами
кухонною
фосфорорганічними
сполуками
фузаріотоксикоз
клавіцепстоксикоз
Лікування
Специфічної
аспергілотоксикозу
розробле
негайно
виключають
уражені
організовують
симптоматичне
лікування
Токсин
виводять
органі
промиванням
шлунка
1 %-
водним
розчином
перманганату
(1 : 5000), 3 5 %-
розчином
гідрокарбонату
натрію
, 10 15 %-
вою
суспензією
активованого
вугілля
глибокими
всередину
призначають
крохмаль
1 5 %-
клейстеру
насіння
вівсяної
проносах


всередину
клізми
підтримання
діяльно
судинної
системи
20 30 %-
глюкози
камфорну
кожні
3 4
год
бензойно
натрієву
сіль
кофеї
хлорид
кальцію
брати
уваги
здебільшого
лікування
аспергільозу
неефективним
Імунітет
при
аспергілотоксикозі
вивчено
заходи
боротьби
комплексу
ганізаційно
господарських
ветеринарно
санітарних
правил
для
передбачають
своєчасне
збирання
врожаю
зерна
подальше
його
боротьбу
токсичними
грибами
зовнішньому
середо
вищі
ветеринарно
санітарний
контроль
якості
корму
тому
числі
відсутність
ураження
його
токсичними
знезараження
ушкоджених
грибами
кормів
Збирання
проводити
погоду
забруднення
Грубі
скирти
вологі
корми
підсушують
вологість
зерна
повинна
перевищувати
12 14 %).
Комбікорми
виготовлені
дефектного
зерна
використовують
чергу
профілактики
отруєнь
пасовищах
треба
випасати
пері
колосіння
цвітіння
практикувати
систему
випасання
Зіпсовані
токсичними
грибами
перезимували
самонагрівання
можна
викорис
товувати
без
відповідного
знезараження
метою
нагріванню
розвитку
токсичних
грибів
вологих
кормах
консер
піросульфатом
натрію
(12 15
), 30 %-
вою
аміачною
водою
(10 12
корму
негашеним
вапном
використовують
їдкий
кальциновану
соду
подібний
аміак
високої
температури
Фуражне
зерно
воді
запарюють
сухій
обробці
підозрі
зовнішнім
виглядом
корми
корми
зберігалися
порушенням
відповідних
правил
підлягають
експертизі
ветеринарній
лабораторії
уражені
пліснявою
допуска
згодовування
птиці
виникнення
лотоксикозу
хворих
ізолюють
лікують
птицю
присутності
птиці
приміщення
аерозолем
йоду
розрахунку
10
0,5 %-
розчину
йоду
1
приміщення
Аерозоль
6
підряд
експозицією
40
підстилку
спалюють
перед
інкубатор
дезінфі
просвітленим
розчином
хлорного
вапна
містить
1,2 1,5 %
хлору
приміщення
годівни
предмети
догляду
очищають
дезінфікують
розчином
їдкого
2 %-
розчином
формальдегіду
накових
співвідношеннях
кормів
спалюють
господар
проводять
комплекс
заходів
спрямованих
поліпшення
утримання
годівлі
Паратуберкульоз
214
цього
використовують
спеціальні
середовища
Алікаєвої
Гона
добавлянням
різних
росту
середовищах
ріст
первинних
збудника
15 180
після
посіву
проявляється
білувато
колоній
нерівними
краями
горбистою
поверхнею
процесі
росту
середовищах
збудник
утворює
речовину

ратуберкулін
викликає
заражених
тварин
алергічну
реакцію
Мікобактерії
паратуберкульозу
патогенні
для
лабораторних
Збудник
паратуберкульозу
надзвичайно
стійкий
зовнішньому
середовищі
залишаються
контамінованими
впродовж
сезонів
понад
11
кормах
воді
непроточних
водойм
9 12
7
Нагрівання
інактивує
бактерії
через
5

через
1 5
тивними
дезінфекційними
засобами
3 5 %-
розчин
карболової
кислоти
, 3 4 %-
розчин
формаліну
лізолу
хлорно
вапняне
молоко
, 10 %-
сірчано
карболова
суміш
, 5 %-
емульсія
ксилонафту
Епізоотологія
хвороби
природних
умовах
паратуберкульоз
найчастіше
хворіють
велика
рогата
віком
3 6
вівці
2 3
потім
буйволи
верблюди
2 3-
віці
рідко
північні
2
Телята
перших
днів
життя
6-
місячного
віку
через
молозиво
молоко
інфікованих
корів
Джерелом
збудника
інфекції
хворі
виді
велику
кількість
бактерій
фекаліями
сечею
водами
спермою
небезпечними
тварини
перебігом
хвороби
кількість
неблагополучному
може
досягати
30 50 %.
стають
небезпечним
релом
інфекції
разі
благополучні
госпо
Зараження
відбувається
згодовуванні
кормів
напуванні
непроточних
водойм
забруднених
виділен
хворих
Вірогідність
зараження
поширення
хвороби
наявності
бактеріоносіїв
зростає
період
коли
скупченням
неповноцінною
годівлею
умови
перезараження
проник
інфекція
розвивається
повільно
здебільшого
проті
латентно
під
впливом
різних
провокуючих
факторів
знижують
резистентність
організму
пологи
неповноцінна
годівля
стресові
ситуації
інфекційний
процес
активізується
зумовлює
нічний
прояв
хвороби
неблагополучних
господарст
паратуберкульоз
спостерігається
упродовж
років
пере
Паратуберкульоз
215
важно
вигляді
випадків
інколи
ензоотій
10 25 %.
Патогенез. Після проникнення
організм
бактерії
паратуберку
льозу
починають
слизовій
підслизовій
оболон
кишок
брижових
спричинюючи
гостре
катаральне
запалення
супроводжується
гіперемією
слизових
оболонок
накопиченням
бактерій
їхніх
продуктів
розпаду
процес
набу
хронічного
перебігу
відбувається
інфільтрація
слизо
підслизової
оболонок
клітинами
лімфоїдного
епітеліоїдного
атрофія
ворсинок
Внаслідок
продуктивної
інфільт
утворюються
осередкові
розлиті
клітинні
скупчення
велетенських
епітеліоїдних
подібних
туберкульозних
вузликів
без
казеозного
розпаду
Спостеріга
посилене
розростання
грануляційної
потовщення
клубової
порожньої
кишок
появу
поздовжніх
боро
утворення
характерної
зморшкуватості
Ураження
кишок
призводить
порушення
ферментативної
розвитку
ацидозу
хронічної
інтоксикації
проносу
паратуберкульозні
бактерії
проникають
кров
яне
русло
виклика
бактеріємію
наступним
осіданням
лімфовузлах
паренхіма
органах
призводить
масового
виділення
збудника
організму
лише
фекаліями
іншими
секретами
екскретами
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
5 12
5 6
хвороби
Розрізняють
безсимптомну
хвороби
великої
рогатої
худоби
хвороби
може
роками
виявлятися
лише
час
алергічного
серологіч
ного
бактеріологічного
дослідження
особливу
увагу
виділення
30 50 %
таких
зовнішнє
середовище
спричинює
поширення
хвороби
безсимптомної
стадії
клінічну
може
відбуватися
раптово
2
1 2
років
корів
клінічні
ознаки
хвороби
найчас
після
першого
або
другого
отелення
проявляються
швидким
прогресуючим
схудненням
незважаючи
наявність
апетиту
блідістю
стає
легко
виривається
хворих
корів
спочатку
надої
згодом
молоковиділення
повністю
припиняється
Температура
нормальна
іноді
знижується
Основною
клінічною
ознакою
хвороби
профузні
проноси
чергуються
періодами
нормальної
приблизно
через
кожні
10 15 20
Під
дефекації
внаслідок
напруження
хребет
вигинається
фекалії
тиском
виділяються
зігнутим
216
Фекальні
маси
рідкі
водянисті
зеленувато
жовтого
коричневого
кольору
містять
грудочки
прожилки
пухирці
неприємний
гнильний
запах
деяких
тварин
повік
міжщелепового
простору
утворюються
Внаслідок
виснаження
боки
надзвичайно
кінцівок
створює
враження
асиметричності
тварини
нібито
зрізаності

шилозадість
рідкісним
винятком
хво
закінчується
молодняку
перебіг
рювання
латентний
супроводжується
рості
можуть
розвиватися
характерні
ознаки
хворо
зумовлюється
інтенсивною
глистною
інвазією
іншими
причинами
зниження
резистентності
організму
інфекція
протікає
більш
приховано
великої
гатої
худоби
овець
баранів
плідників
може
знижува
вгодованість
ділянці
міжщелепового
простору
являються
утворюються
великі
зони
облисіння
буває
дуже
окоту
часто
спостерігається
хвороби
верблюдів
буйволів
захворювання
висна
переміжним
потім
профузним
проносом
нижній
частині
живота
навколо
органів
бель
кахексії
Патологоанатомічні
великої
рогатої
худоби
характери
ураженнями
клубової

ободової
виняток
прямої
кишок
спостерігаються
потовщення
окремих
ділянок
слизової
оболонки
4 10
разів
поздовжні
поперечні
складки
блідого
кольо
нагадують
звивини
головного
крапчасті
крововиливи
Серозні
оболонки
брижа
набряклі
судини
потовщені
вигляд
товстих
закручених
тяжів
Мезентеріальні
лімфовузли
збільшені
якшені
інколи
білими
саркомоподібними
осередками
окремих
розтині
виявляють
слизової
оболонки
сечового
жов
чного
серцевого
дегенеративні
печі
нці
нирках
потовщення
слизової
оболонки
виражені
слабше
збільшених
вузлах
вій
кишок
звапнені
інкапсульовані
осере
некрозу
спостерігають
асцит
латентній
стадії
хвороби
патологічні
відмічають
брижових
лімфовузлах
верблюдів
виявляють
катаральне
згодом
продуктивне
запа
тонких
кишок
потовщення
складчастість
кишок
збільшення
брижових
підщелепових
заглоткових
лімфовуз
дегенеративні
ураження
печінки
селезінки
нирок
Паратуберкульоз
217
Діагноз
установлюють
підставі
аналізу
епізоотологічної
ознак
хвороби
патологоанатомічного
забитих
діагностичною
хворих
тварин
лаборатор
них
досліджень
неблагополучних
паратуберкульозу
госпо
латентно
хворих
тварин
виявляють
алергічним
гічним
діагностика
мікроскопічне
гістологічне
дослідження
патологічного
взятого
хворих
виму
забитих
необхідності

виділення
паратуберкульозних
лабораторію
прижит
хворих
надсилають
зскрібки
слизової
оболонки
прямої
кишки
проби
калу
слизу
домішка
крові
відібрані
прямої
кишки
крові
посмерт
них
досліджень

відрізки
уражених
клубової
порожньої
кишок
окремо
мезентеріальні
брижові
лімфовузли
шматочок
ілеоцекальної
затулки
виявлення
латентно
рогатої
худоби
овець
проводять
алергічні
дослідження
Великій
рогатій
худобі
вводять
туберкулін
птиці
внутрішньошкірно
середньої
шиї
віці
2
років
0,2
2
3
років

віком
3
роки
0,4
досліджувати
методом
виснажених
тварин
маток
тиждень
родів
впродовж
після
упродовж
2
вакцинації
Оцінку
після
першого
введення
проводять
через
48
год
таким
реагували
туберкулін
вводять
повторно
саме
місце
реакції
повторне
введення
враховують
через
24
год
Реакцію
позитивною
якщо
місці
введен
туберкуліну
виявляється
розлита
гаряча
припухлість
тістоподібної
консистенції
шкірна
потовщується
7
більше
Реакцію
вважають
сумнівною
при
виражених
них
потовщенні
від
5
7
Реакцію
вважають
негативною
відсутності
місці
введення
запальних
утворення
неболючого
холод
ного
обмеженого
затвердіння
навіть
товщина
збільшується
ніж
алергічної
діагностики
паратуберкульозу
використо
очищений
туберкулін
птиці
вводять
0,2
1 1,5
реакції
враховують
через
48
год
Позитив
вважають
разі
появи
місці
введення
ППД
набряку
Алергічному
паратубер
піддають
починаючи
3-
місячного
віку
велику
худобу

10-
місячного
інфікованих
тварин
низької
вгодо
218
ваності
клінічним
проявом
хвороби
алергічна
реакція
вираженою
відсутньою
Більш
чутливим
методом
діагностики
паратуберкульозу
наявності
клінічних
ознак
хвороби
сироваток
крові
допомогою
реакції
язування
комплементу
Диференціальна
необхідність
кишок
етіології
кокцидіозу
глистних
інвазій
зустрічається
супроводжується
одночасним
ураженням
зовнішніх
лімфатичних
вузлів
диференціюється
алергі
чними
показниками
Какцидіоз
глистні
інвазії
копрологічних
досліджень
етіології
масовий
діагностуються
результатами
аналізу
Лікування
Специфічну
паратуберкульозу
великої
рогатої
худоби
розроблено
Симптоматичне
лікування
неефективне
Імунітет
паратуберкульозі
стерильний
Ефективної
цини
профілактики
хвороби
запропоновано
заходи
боротьби
Шодо
великої
рогатої
худоби
включають
охорону
благополучних
інфе
ветеринарно
санітарні
заходи
спрямовані
ліквідацію
хво
неблагополучному
щодо
оздоровлен
неблагополучних
Щоб
виникненню
хвороби
благополучному
господарстві
встановлюють
контроль
комплектуванням
завозити
велику
рогату
худобу
лише
благополучних
щодо
паратуберкульозу
господарств
період
30-
денного
утримують
ізольо
вано
основного
організовують
ветеринарний
нагляд
підозри
проводять
дослідження
паратуберкульоз
встановленні
паратуберкульозу
оголошують
неблагополучним
вводять
ньому
обмеження
ретельний
огляд
поголів
ізоляцію
клінічно
хворих
Решту
віком
понад
18
досліджують
допомогою
реагують
позитивно
через
15 20
досліджують
комплексно
подвійної
внутріш
ньошкірної
проби
очищеним
туберкуліном
позитивну
алергічну
позитивно
реагують
здають
Решту
залишають
досліджують
зазначеному
вище
клінічними
ознаками
хвороби
здають
незалежно
від
результатів
про
ведених
Телят
хворих
також
Телят
здорових
неблагополучного
стада
відокрем
люють
від
матерів
упродовж
5
молозивом
потім
вібріоз
219
220
кампілобактерій
вібріоз
221
30
Швидко
руйнуються
гниючому
під
впливом
високих
дезінфекційних
Епізоотологія
природних
кампілобактеріоз
хворіють
статевозрілі
корови
вівцематки

кози
корів
основним
збудника
хвороби
інфіковані
плідники
препуціальному
мішку
рідше
спермі
кампілобакте
роками
Кампілобактерії
виділяють
хворі
корови
вівцематки
абортів
плодом
плодовими
оболонками
вколоплідними
водами
витіканнями
органів
сечею
молоком
Виділення
хворих
контамінують
примі
підстилку
корми
воду
речі
тваринами
факторами
передавання
збудника
здоровим
може
під
парування
хворим
плідником
ного
запліднення
інфікованою
спермою
разі
спільного
утримання
хворих
здоровими
Вважають
передавання
збудника
кампілобактеріозу
корів
здійснюється
природно
парування
40 90 %
випадків
через
сперму
30 70 %,
через
інфіковані
інструменти
обслуговуючого
персоналу
2 5 %,
підстилку
8 12 %
випадків
Здорові
бугаї
заражаються
парування
інфікованими
коровами
господарствах
первинні
кампілобак
рогатої
худоби
головним
чином
мікробоносіїв
заплідненням
інфікованих
биків
випадках
інфекція
гострий
перебіг
спостерігаються
30 68 %
корів

60 64 %
, 20 55 %
корів
наступні
аборти
правило
при
пиняються
більшості
перехворілих
репродуктивна
відновлюється
овець
основним
джерелом
збудника
інфекції
пере
вівцематки
мікробоносійство
1 1,5
року
корми
Роль
капілобактеріозу
доведено
кампілобактеріоз
хворіють
Спостерігається
гибель
серед
1-
місячного
віку
(3 15 %),
зниження
приро
бройлерів
20 47 %),
несучості
15 35 %) (
Шумилов
Бондаренко
, 1987).
Зараження
відбувається
вживанні
контамінованих
кампілобактеріями
продуктів
тваринництва
воду
Можливе
взаємне
перезараження
людей
навпаки
Збудник
хвороби
проникнення
вагітну
спричинює
запальні
порушення
живлення
плоду
його
загибель
призводить
Частина
корів
30 %)
плід
телята
народжуються
гинуть
перші
222
розвивається
катаральне
слизової
піхви
внаслідок
чого
яйцеклітина
приживається
тимчасове
упродовж
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
первинному
виникненні
кампілобактеріозу
основною
ознакою
аборти
вагітних
численні
випадки
неплідності
Аборти
відбуваються
першій
початку
другої
половини
вагітності
майже
ускладнюються
затриманням
посліду
вагінітами
метритами
Народжені
телята
слабкі
нежиттєздатні
хворіють
гинуть
2 7-
життя
6 15
після
зараження
спостері
підвищення
температури
тіла
значне
виділення
червоніння
слизової
оболонки
піхви
Згодом
цервіцити
метрити
сальпінгіти
оофорити
грануляційні
вагініти
Через
3
зникають
відтворювальна
здатність
віднов
биків
захворювання
проходить
безсимптомно
тривалим
кампілобактеріоносійством
господарствах
неблагополучних
кампілобактеріозу
валий
час
часті
перегули
корів
Періоди
статевого
тічками
подовжуються
30 60
більше
неплідність
бути
20 50 %
корів
Аборти
спостерігаються
переважно
корів
половини
Трапляються
аборти
можуть
залишатись
непоміченими
плідників
інфекція
прохо
латентно
ураження
1,5 2
окоту
відмічаються
масові
аборти
10
70 %
більше
супроводжуються
підвищенням
температури
41,2 41,4
слизистими
разі
ускладнення
мікрофлорою

слизисто
гнійними
виділеннями
піхви
ритами
випадки
народження
мертвих
загибель
вівцематок
Патологоанатомічні
кровоносні
слизовій
оболонці
виявляють
численні
осередки
Карункули
збільшені
легко
відокремлюються
плаценти
плаценті
визначають
осередки
некрозу
потовщення
Плодові
оболонки
набряклі
слизисто
гнійним
ексу
крововиливи
множинні
осередки
верхневого
некрозу
розтині
абортованого
плоду
виявляють
серозного
випоту
домішками
крові

рідкого
ексудату
брунатного
кольору
білими
пластівцями
клітковина
абортованого
плоду
набряклі
черевної
грудної
порожнин
також
внутрішніх
орга
фібринозні
нашарування
під
селезінки

крововиливи
печінці

осередки
некро
вібріоз
223
птиці
загиблої
від
кампілобактеріозу
виявляється
катаральне
запалення
слизової
оболонки
кишок
некротичні
ураження
Діагноз
ґрунтується
клініко
епізоотологічних
показниках
лабораторного
патологічного
діагностика
Включає
мікроскопічні
бактеріологіч
дослідження
виділенням
визначенням
підвиду
збудника
лабораторію
надсилають
цілий
абортований
плід
великих
плодів

голову
шлунок
печінку
жовчним
гені
плаценту
частину
відібрані
впродовж
першої
після
аборту
Слиз
шийки
корів
беруть
період
охоти
перші
3 4
після
биків
направляють
препуціальний
придаткових
корів

піхву
лімфовузли
порожнини
відібрані
забитих
метою
піхвового
слизу
корів
препуціального
секрету
плідників
направляють
нарочним
термосі
льодом
пізніш
через
6
год
після
вівцематок
абортували
серологічного
надсилають
сироватки
крові
взятої
діб
аборту
Мікроскопічні
дослідження
передбачають
виготовлення
мазків
патологічного
забарвлення
Грамом
фуксином
мікроскопом
бівалент
люмінесцентною
сироваткою
проти
кампілобактерій
фетус
1-
патогенних
підвидів
моновалентною
люмінесцентною
сапрофітного
виду
спуторум
люмінесцентної
мікроско
пії
разі
виявлення
світіння
морфологічно
кампілобактерій
мікробних
установлюють
позитивний
мінесцентний
який
сигнальний
проведення
заходів
проти
кампілобактеріозу
отримання
бактеріологічних
метою
виділення
чистої
культури
кампілобактерій
ний
матеріал
висівають
напіврідкі
середовища
ексикаторі
вмістом
10 15 %
вуглекислого
виявлення
росту
збудника
Ідентифі
виділених
кампілобактерій
здійснюють
вивчення
патогенних
культурально
біохімічних
серологічних
властивостей
імунофлуоресцентним
методом
Серологічну
проводять
допомогою
моноспецифічними
пілобактерійними
аглютинувальними
сироватками
проти
1-
2-
патогенних
підвидів
збудника
ідентифі
диференціації
виділених
кампілобактерій
імунофлуоресцен
методом
застосовують
бівалентну
люмінесцентну
сироватку
проти
кампілобактерій
1-
2-
патогенних
підвидів
кож
моновалентну
сироватку
виду
224
наведених
лабораторних
методів
діагностики
господарстві
проводять
масове
обстеження
маточного
поголів
корів
гою
реакції
піхвовим
слизом
цього
усіх
корів
статевозрілих
телиць
розладом
статевого
спокою
відбира
проби
піхвового
досліджують
зональних
лабораторі
овець
серологічної
діагностики
відбирають
дослі
Диференціальна
діагностика
великої
потрібно
виключити
бруцельоз
трихомоноз
лістеріоз
овець

льмонельоз
хламідійний
бруцельозі
корів
абор
відбуваються
5 8-
місяці
часто
абортують
нете
трапляються
серозні
бурсити
серофібринозні
артрити
бруцельозної
етіології
частіше
реєструються
4 5-
іноді
раніше
баранів
характерні
орхіти
епідидиміти
бактеріологічного
дослідження
абортованих
плодів
бруцели

специфічні
антитіла
корів
характерними
гнійні
яловість
абортами
кампілобактеріозі
безплід
ними
стають
після
першого
осіменіння
час
мікроскопіч
ного
дослідження
легко
виявляють
проводжується
ураженням
центральної
нервової
системи
септич
ними
уражує
овець
різного
характерними
ознаками
запалення
легень
Сальмонельозні
часто
супроводжуються
вівцематок
Діагноз
підтверджується
бактеріологічними
сероло
дослідженнями
овець
спостері
2 3
тижні
окоту
часто
вівцематки
вали
Достовірний
діагноз
установлюють
підставі
виявлення
елементарних
тілець
забарвлених
Романовським

Гімза
відбитках
паренхіматозних
абортованого
плоду
тиледонів
виділень
піхви
Серологічну
діагностику
проводять
реакцією
мікроаглютинації
Лікування
ефективним
лише
одночасного
прове
місцевої
терапії
лікування
бугаїв
застосо
суміш
емульсії
стрептоміцину
пеніциліну
готують
розрахунку
1 000 000
кожного
антибіотика
40 50
або
олії
Емульсію
вводять
препуціальний
мішок
обережно
упродовж
25 30
Перед
введенням
емуль
препуціальну
порожнину
ретельно
промивають
мильною
водою
потім
3 %-
розчином
пероксиду
водню
або
розчином
фурациліну
розбавлянні
1 : 5000.
Лікування
проводять
поспіль
двічі
язово
0,5 %-
новокаїну
розрахунку
5000
кожного
антибіотика
вібріоз
225
упродовж
4
Через
5 6
діб
лікування
Внутрішньом
двічі
вводять
0,5 %-
новокаїну
розрахунку
5000
1
застосовують
5 %-
емульсію
ячому
Ефективність
перевіряють
через
допомогою
триразового
проміжком
10
бактеріологіч
ного
дослідження
препуціального
негативно
результату
биків
визнають
здоровими
Високоцінних
видужання
досягнуто
повторно
лікують
наступним
бактеріологічним
дослідженням
Якщо
після
повторної
обробки
залишається
кампілобактеріоносійство
браковують
Корів
нетелей
мають
ознаки
кампілобактеріозу
посліду
також
місцевому
гальному
лікуванню
Хворим
тваринам
порожнину
матки
щодня
підряд
вводять
1 000 000
пеніциліну
емульгованих
40 50
стерильної
олії
ячого
жиру
роз
фізіологічному
розчині
спринцювання
піхви
розчини
фурациліну
(1 : 5000)
або
риванолу
(1 : 1000).
ночасно
внутрішньом
язово
вводять
стрептоміцин
0,5 %-
розчині
новокаїну
розрахунку
4000
підряд
Вівцематок
лікують
стрептоміцином
пеніциліном
біциліном
емульгують
олії
або
риб
ячому
хунку
2000
антибіотика
20
олії
Емульсію
одного
антибіотиків
вводять
порожнину
матки
3 5
Одночасно
внутрішньом
язово
вводять
струптоміцин
окси
0,5 %-
розчині
новокаїну
розрахунку
тварини
4
поспіль
Баранам
використовують
запліднення
неблагополучній
отарі
внутрішньом
вводять
стрептоміцин
або
0,5 %-
розчині
новокаїну
розрахунку
4000
кожного
антибі
отика
підряд
Імунітет
перехворювання
утворюється
овець
бугаїв
сприйнятливість
вібріозу
залишається
Корови
які
пере
хворіли
вібріоз
повторно
профі
кампілобактеріозу
овець
використовують
інактивовану
емульсин
вакцину
заходи
боротьби
запобігання
занесенню
кампілобактеріозу
формуванні
потрібно
завозити
здорових
тварин
лише
щодо
кампілобактеріозу
биків
статевої
виведен
одноразово
досліджують
бактеріологічним
препуціальний
секрет
придаткових
статевих
226
Виведення
ремонтних
бичків
були
проводять
без
попереднього
дослідження
однак
вете
ринарному
свідоцтві
вказують
про
благополуччя
господарства
кампілобактеріозу
Виведення
овець
племінних
вироб
ничих
цілей
проводять
без
досліджень
кампілобактеріоз
биків
надійшли
господарство
використання
племінною
робничою
метою
карантину
язково
проводять
інтервалом
10
бактеріологічне
дослідження
препу
ціального
слизу
сперми
придаткових
племінних
биків
бактеріологічним
методом
один
раз
6
міс
інтервалом
10
запліднення
маточного
поголів
великої
рогатої
використовують
сперму
биків
лише
благополучних
штучного
осіменіння
пілобактеріоз
досліджують
виникненні
кампілобактеріозу
великої
рогатої
худоби
боротьби
проводять
особливостей
напряму
господарства
осіменіння
новленні
запроваджують
карантинні
обмеження
тверджують
план
щодо
ліквідації
кампілобактеріозу
разі
биків
вібріоз
227
встановлення
кампілобактеріозу
великої
рогатої
худоби
спричиненого
228
місця
також
неблагополучних
кошар
вигульних
двориків
пасовищному
утриманні
інші
місця
попереднього
випасання
2
запобігання
абортам
вівцям
окоту
кормом
розрахунку
впродовж
10 12
або
бігумаль
0,5
голову
3
доби
Баранам
використовують
запліднення
овець
неблагополучній
отарі
впродовж
4
внут
вводять
день
стрептоміцин
пеніцилін
розчині
новокаїну
розрахунку
4000
кожного
анти
біотика
1
Отару
визнають
благополучною
щодо
кампілобактеріозу
разі
відсутності
овець
упродовж
двох
кампілобактеріозного
походження
дезінфекції
приміщень
вигулів
кошар
ладнання
інвентарю
застосовують
просвітлений
розчин
хлорного
вапна
містить
2 %
активного
гарячий
розчин
їдкого
, 3 %-
каустіфікованої
поташної
гарячий
розчин
сірчано
карболової
суміші
, 20 %-
суспензію
свіжогашеного
вапна
, 5 %-
емульсію
дезінфекційного
фенольно
креоліну
розчин
формальдегіду
при
експозиції
1
год
використанні
5 %-
гарячого
розчину
кальцинованої
соди
експози
3
год
Гній
знезаражують
біотермічним
методом
Гній
кошар
призначений
висушують
сонці
потім
обмежень
використовують
паливо
Контагіозна
рогатої
Контагіозна
плевропневмонія
великої
рогатої
(Pleuro-
pneumonia contagiosa bovum,
пошесне
перипнев
великої
рогатої
худоби
хронічне
висококонтагіозне
захворювання
характеризується
серозним
запаленням
інтерло
булярних
серозно
фібринозним
плевритом
крупозною
пневмонією
легенях
анемічних
осередків
некрозу
секвестрів
Історична
Хворобу
1765
Буржіля
інфекційну
природу
встановив
1792
Хаберст
1898
одержали
культуру
збудника
Віллемс
1850 1852
проти
використавши
для
цього
лімфу
легень
хворих
метод
нині
використовується
африканських
ХІХ
набула
значного
поширення
протікала
епізоотій
високою
Росії
контагіозна
великої
229
230
гостренні
процесу
виділятися
зовнішнє
середовище
стають
джерелом
збудника
інфекції
благополуч
них
хворих
збудник
інфекції
передається
контактним
причому
навіть
корот
кочасного
спільного
утримання
випадки
інфікування
худоби
контамінований
корм
виключається
передавання
мікоплазм
контагіозної
плевропневмонії
характерний
повільний
поступо
вий
розвиток
інфекції
особливо
при
пасовищному
утриманні
Епізоотія
перемінною
інтенсивністю
може
тривати
впродовж
років
Захворюваність
при
контагіозній
плевропневмонії
25 70 %,
летальність
20 %.
показники
значною
умов
утримання

утри
обмеженій
значно
вищі
пасовищах
неблагополучних
господарствах
більшості
специфічних
уражень
може
бути
інфікованість
худоби
встановлюється
лише
серологічними
показниками
Патогенез. Після проникнення
мікоплазми
фібринозне
запалення
бронхіол
бронхів
кож
перибронхіальної
інтерстиціальної
ураження
приєднуються
кровоносних
згодом
альвеол
Спочатку
запалення
має
лобулярний
хара
ктер
розвитком
хвороби
розвивається
лобарна
пневмонія
лімфатичних
збудник
хвороби
заноситься
нарні
лімфовузли
Внаслідок
одночасного
запалення
лімфатичних
кровоносних
легень
виникає
анемічний
некроз
уражених
ділянок
легень
утворення
секвестрів
оточених
ними
сполучнотканинними
тяжами
лімфогенним
процесу
залучаються
медіастинальні
бронхіальні
лімфовузли
плевра
поширення
лімфогенним
відбувається
дуже
повільно
розміщені
легенях
поряд
рипневмонічні
осередки
перебувають
різних
запалення
хвороби
вигляд
легень
Разом
ураженням
мікоплазми
проникають
кров
розносять
всьому
організму
спричинюють
зміни
печін
нирках
внутрішньоутробне
зараження
плоду
інфекція
супроводжується
ураженням
такі
позитивно
язування
ком
плементу
перипневмонійним
антигеном
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
тижні
хвороби
надгострий
дуже
гострий
гострий
хронічний
Розрізняють
типову
латентну
надгострому
перебігу
спостерігають
підви
великої
231
температури
41
припинення
жуйки
сильне
гнічення
важке
дихання
інколи
швидко
розвиваєть
запалення
призводить
впродовж
2 8
гострому
перебігу
виявляють
хий
короткий
болючий
незначне
0,5 1
підвищення
пригнічення
Згодом
пульс
приско
80 100,
дихання
55
хвилину
різко
підвищується
41 42
утримується
цьому
рівні
Загальний
стан
різко
погіршується
поверховим
кашель
вологим
виділяються
слизисто
гнійні
витікання
Перкусією
легень
виявляють
притуплений
або
тупий
аускультацією

везикуляр
бронхіальне
дихання
вологі
хрипи
разі
ураження
плеври
наявності
легенях
каверн
падіння
Хворі
стоять
розставлених
витягнутою
вперед
відкритим
ротом
Болісно
реагують
натискання
проміжків
хребта
нижньої
частини
живота
кінцівках
являються
зменшується
Надалі
шляхом
процесу
залучаються
медіастинальні
брон
хіальні
лімфовузли
плевра
Загибель
впродовж
10
Летальність
гострому
перебігу
хвороби
досягає
50 74 %.
Іноді
відмічається
одужання
Проте
можливий
цидив
підгострому
перебігу
пропасницю
кашель
періодично
можуть
нічному
перебігу
спостерігають
виснаження
апетиту
блідість
слизових
оболонок
періодичний
розлад
кишок
Характерною
клінічною
ознакою
непостійний
кашель
якого
іноді
виділяються
гнійні
маси
Нерідко
ділянці
кін
цівок
шиї
виникають
Спостерігається
підви
температури
погіршення
загального
аускультацією
виявляють
притуплення
перкутарного
відсутність
дихальних
шумів
Хвороба
близько
6
міс
одужання
хворих
Атипова
хвороби
проявляється
короткочасною
кою
ялістю
кашлем
зниженням
форми
хвороби
часто
повне
видужання
хвороби
характеризується
відсутністю
будь
клінічних
ознак
виявляється
серологічних
досліджень
Патологоанатомічні
зміни
контагіозній
плевропневмонії
великої
рогатої
худоби
виявляються
легенях
грудній
порожнині
мають
установ
232
діагнозу
розтині
грудної
порожнини
середніх
головних
легень
знаходять
тверді
ємі
ураження
від
давності
перебувають
гепатизації
забарвлені
червоний
червоний
колір
характерного
вигляду
строкато
поверхні
розрізу
легень
виступають
нотканинні
білого
кольору
розділяють
уражену
нину
окремі
виявляються
оточені
капсулою
осередки
омертвілої

набряклих
товщених
сполучнотканинних
прошарках
розширені
лімфатичні
переповнені
прозорою
стікає
розрізі
вузли
грудної
порожнини
ємі
пронизані
дрібними
осередками
некрозу
плеврі
спостерігаються
нашарування
серозно
фібри
нозне
запалення
плевральній
порожнині
відмічається
копичення
10
фібринозного
транссудату
Інколи
плеврою
перикардом
епікардом
утворюються
лучнотканинні
спайки
Зазначені
патологоанатомічні
зміни
вияв
при
хронічному
перебігу
гострих
випадках
легенях
нетипові
характеризуються
численними
пневмонічними
осередками
стадії
червоної
гепатизації
розширенням
міжчасточкової
сполучної
тканини
Діагноз
епізоотологічних
патолого
анатомічних
результатах
лабораторних
досліджень
зажиттєва
інколи
значни
труднощами
виникає
необхідність
контрольному
хворих
підозрюваних
щодо
захворювання
наступним
дослідженням
відібраного
патологічного
діагностика
передбачає
проведення
біопроби
бактеріологічні
серологічні
дослідження
лабораторію
надсилають
консервовані
гліцерині
або
роженому
вигляді
середостінні
лімфатичні
вузли
плевральну
запальну
рідину
також
шматочки
(4 5
уражених
гістологічного
дослідження
направляють
проби
патологічного
матеріалу
10 %-
розчином
фор
серологічного
крові
проведення
біопроби
благополучних
щодо
плевропневмонії
господарств
підшкірно
заражають
легеневою
лімфою
або
ексудатом
грудної
порожнини
відбирають
гиблих
забитих
діагностичною
метою
хворих
тварин
разі
позитивних
результатів
введення
пато
логічного
матеріалу
спостерігають
підшкірної
сполучної
ураження
регіонарних
лімфовузлів
інтоксикацію
організму
піддослідних
великої
233
15 17-
добу
після
зараження
Бактеріологічні
дослідження
про
рідко
виникають
виді
чистої
збудника
хвороби
спеціальні
середовища
проводять
посіви
плеврального
ексудату
лімфи
віді
браних
уражених
ділянок
легень
гострий
період
хвороби
прово
посіви
крові
Серологічні
передбачають
виявлен
латентною
формою
інфекції
допомогою
язування
комплементу
діагностичний
1 : 10).
Використову
конглютинації
пластинчасту
деяких
африканських
виявлення
інфікованих
проводять
дослідження
сироваток
пластмасових
пластин
також
алергічні
дослідження
вводять
внутрішньошкірно
0,1
середній
Збільшення
через
24
год
4
більше
вважають
позитивним
результатом
Диференціальна
Передбачає
виключення
пастере
льозу
крупозної
пневмонії
походження
гострий
швидкоплинний
геморагічного
ураження
кишок
Бактеріологі
біологічні
дослідження
дають
швидко
безпомилково
визначити
збудника
інфекції
Туберкульоз
підставі
внутрішньошкірної
алегрічної
виявлення
патологічному
його
ідентифікації
пневмонія
незаразного
характеризується
спорадич
гострим
перебігом
відсутністю
секвестрів
характерно
тільки
контагіозної
плевропневмонії
мармурового
малюнка
уражених
легень
Лікування
Через
небезпеку
поширення
інфекції
заборонено
Хворих
тварин
забивають
лікування
поствакцинальних
неосальварсан
внутрішньовенно
2 3
10 %-
розчину
2 3
рази
через
2
доби
сульфамезатенна
внутрішньовенно
підшкірно
вигляді
33,3 %-
розчину
бронхоцилін
100 000
упродовж
3
підряд
внут
7,5 15
2
день
хлорамфенікол
(11
доби
підряд
Імунітет
вивчено
недостатньо
ментзв
антитіла
виявляють
упродовж
8
коре
висотою
специфічних
антитіл
організ
проти
зараження
встановлено
імунізації
використовують
культуру
M. mycoides,
вводять
підшкірно
внутрішній
поверхні
хвоста
перевагу
вакцинам
ослаблених
авіанізовані
атенуйовані
природно
ослаблені
штами
хвороби
Африки
виготовляють
вакцини
KH
J, Tl i T3, V5,
вводять
234
рогатій
худобі
підшкірно
хвоста
внутрішньошкір
верхню
половину
зовнішньої
поверхні
вушної
раковини

глибину
носового
1,5
вакцин
тварин
упродовж
12
виявляють
комплементзв
вальні
перед
вакцинацією
проводять
кон
серологічні
дослідження
всього
своєчасного
вияв
видалення
інфікованих
Профілактика та заходи
боротьби
благополучна
бути
спрямовані
кордонів
збудника
контагіозної
плевропневмонії
великою
рогатою
кордону
прикордонною
ветеринарної
виявлення
приховано
мікоплазмами
здійснюють
негайний
спеціально
відведених
забійних
майданчиках
утилізацією
туш
разом
Територію
приміщення
тимчасово
перебували
приховано
інфіковані
очищають
дезінфікують
дезінфекції
примі
автомашин
іншого
застосовують
просвітлений
розчин
хлорного
містить
менш
4 %
активного
хлору
гіпохлориту
натрію
2
хлору
2 %-
розчин
їдкого
натру
, 2 %-
формальдегіду
знезаражують
параформаліновій
гній

біотермічним
методом
профілактичні
заходи
здійснюватися
чинними
нашій
інструктивними
документами
контролем
безпосередньої
комісії
яку
таких
великої
худоби
(Pestis bovum)
контагіозна
хвороба
жуйних
характеризується
септицемією
гемора
гічним
діатезом
некротичними
ураженнями
слизових
оболонок
високою
летальністю
Історична
Чума
великої
рогатої
худоби
одним
найжор
стокіших
захворювань
впродовж
спричиняло
континентах
Заразливість
1711
.,
Дадесоном
1744
Тартаковським
(1895)
(1896),
1902
визначили
вірусну
Вважають
чума
рогатої
хвороби
виникла
Центральній
Азії
IV
час
переселення
часу
вся
історія
поширення
чуми
війнами
Азії
Африці
роках
XVIII
великої
цитоплазматичних
внутрішньоядерних
еозино
включень
Через
6 12
після
відбу
повне
відторгнення
ураже
ного
моношару
Стійкість
вірусу
незначна
Вірус
інактивується
гною
через
30
год
умовах
кімнатної
температури

через
3 4
при
60

через
хвилин

пасовищі
через
36
год
Швидко
чому
через
годин
всіх
дезінфекційних
речовин
ультрафіолетове
сонячне
випромінювання
інактивує
вірус
упродовж
40
висушених
вірус
втрачає
патоген
24 48
год
ліофілізованому
плюсових
тем
пературах
зберігається
1,5
року
при
20
5
років
свіжому
4 6
год

28
Цитратна
кров
вірус
кімнатній
температурі
4 6
при
5
при
0
Епізоотологія
природних
умовах
хворіє
велика
худоба
буйволи
Більш
сприйнятли
вий
молодняк
1
року
проте
осередках
він
набуває
колострального
імунітету
8 11
міс
епізоотичних
осередках
чума
великої
рогатої
худоби
може
близько
60
видів
диких
парнокопитних
першу
чергу
кафрського
буйвола
жирафів
бородавочників
Менш
цієї
інфекції
гастий
чутливі

газелі
напівкровні
верхові
коні
клінічно
вираженій
хворіють
можуть
джерелом
збудника
хвороби
інших
переміщуючись
велику
відстань
осередку
інфекції
Африкан
вівці
кози
чутливі
експериментальному
зараженні
але
ніякої
поширенні
рогатої
ній
Африці
відіграють
включаються
епізоотичний
Африканські
європейські
свині
чуму
кої
рогатої
худоби
хворіють
свиней
вірус
великої
рогатої
худоби
спричинює
летальну
інфекцію
Джерелом
збудника
великої
рогатої
худоби
нічно
латентно
тварини
організму
яких
вірус
виділяється
носовими
витіканнями
2
пропасниці
9 10-
хвороби
калом
(3 8
),
сечею
(1 8
локом
кон
юнктивальним
слизом
виділеннями
піхви
кров
кровотечах
12 48
год
пропасниці
8-
хвороби
Значну
небезпеку
збудника
становлять
безсимптомно
хворі
свійські
дикі
рини
великої
Факторами
передавання
збудника
бути
загиблих
вимушено
забитої
худоби
тваринного
ходження
кістки
роги
копита
ханічне
перенесення
може
відбуватися
вані
воду
підстилку
предмети
поїдання
інфікованих
собаками
птахами
хижаками
Трансмісивний
шлях
передавання
при
цій
ролі
відіграє
зараження
відбувається
при
поїданні
корму
забрудненого
виділеннями
хворих
або
перехворілих
контактно

спільному
утриманні
випасанні
здорової
хворої
худоби
через
кон
юнктиву
очей
дихальні
поширюється
кон
кочовими
тваринами
разі
напування
збудником
при
включенні
епізоотичний
ланцюг
парнокопитних
Епізоотії
чуми
великої
рогатої
виникати
року
Характерною
особливі
інфекції
надзвичайно
висока
контагіозність
поши
відстані
висока
летальність
свіжих
епізоотичних
осередках
нищівний
характер
спричинює
90 100 %-
летальність
різного
віку
нарно
неблагополучних
обмежений
характер
молодняку
10-
2-
річного
віку
перевищує
5 20 %.
рогатої
худоби
ускладнюватися
секундарними
інфекціями
супроводжува
піроплазмозом
трипаносомозом
еймеріозом
іншими
хворо
Патогенез. З місць первинного
проникнення
вірус
швидко
кров
розноситься
всьому
організму
починає
розмно
жуватися
лейкоцитах
ретикулярних
клітинах
лімфовузлах
ковому
мозку
слизовій
оболонці
сичуга
мигдаликах
також
фоїдній
різних
органів
Внаслідок
ушкодження
воносних
численні
крововиливи
геморагічні
інфільтрати
розмноження
зумовлює
виток
крупозного
дифтеритичного
утворення
виразок
ерозій
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
днів
хвороби
гострий
підгострий
рідко
надгострий
Хвороба
виявляється
типовій
абортивній
латентній
безсимпто
формах
гострому
перебігу
хвороба
проходить
формі
Спостерігаються
раптове
різке
підвищення
тем
ператури
40 42,2
прискорення
пульсу
незначне
почервоніння
слизових
оболонок
збудження
зниження
лактації
лейкопенія
Виявляються
світлобоязнь
риніт
3 4-
хвороби
починають
домінувати
ознаки
некротичних
уражень
оболонок
травного
внутрішній
поверхні
підне
бінні
спостерігаються
гіперемія
численні
осередки
некрозу
вигляді
жовтих
вузликів
неначе
вкритих
висівками
згодом
утворюються
ерозії
нерівними
краями
червоним
Розвиваються
гнійний
кон
слизово
гнійний
риніт
вагініт
слизових
оболонок
супроводжується
значною
слинотечею
виділен
слизисто
гнійного
домішками
вульви

гнійного
ексудату
Повіки
валикоподібно
набряклі
крововиливами
гноєм
хворих
кашель
корів
аборти
Темпера
поверхні
розподілена
нерівномірно
вуха
біля
основи
гарячі
ніжних
екзантема
утворенням
вузликів
кірок
осередковим
облисінням
стан
тварин
значно
погіршується
никає
діарея
мимовільним
актом
дефекації
Фекальні
маси
дянисті
жовтого
коричневого
кольору
містять
кров
шматочки
некротизованого
епітелію
кишок
пература
спадає
нижче
від
дихання
черевного
болісне
стогоном
Настає
швидке
лежить
розкинутими
землі
підгорнувши
себе
голову
швидко
гине
Тривалість
хворо
Підгострий
перебіг
хвороби
характерний
неблагополучних
зон
Супроводжується
пропасницею
слизових
оболонок
очей
носової
порожнин
зазвичай
некротичних
уражень
6 7-
температу
знижується
виразка
ерозії
оболонці
рота
загоюватися
пронос
припиняється
розлади
функцій
вигляді
метеоризму
періодичного
проносу
лишаються
хвороби
2 3
одужує
гине
лише
Надгострий
хвороби
супроводжується
пропасни
явищами
геморагічного
діатезу
впродовж
1 2
формі
хвороби
спостерігається
короткочасна
помірний
пронос
без
слизової
оболонки
ротової
порожнини
Прогноз

сприятли
вий
хвороби
клінічні
ознаки
відсутні
Інфекцію
виявляють
серологічними
дослідженнями
овець
верблюдів
перебіг
безсимп
великої
Патологоанатомічні
загиблих
від
стегон
хвоста
забруднена
випорожнен
погано
згортається
слизові
оболонки
ясен
твердого
піднебіння
вкриті
жовтими
крихкими
нашаруваннями
під
якими
виявляють
ерозії
Слизові
оболонки
тонкого
кишок
дифузно
гіперемійовані
пронизані
смугоподібними
дифузними
крововиливами
осеред
некрозу
сіро
жовтими
вузликами
дифтеритичними
нашаруваннями
виразками
Солітарні
фолікули
пейєрові
збільшені
геморагічно
жовтувато
сирнистими
після
видалення
виразки
Стравохід
передшлунки
зазвичай
змінені
Брижові
лімфовузли
різко
соковиті
гіперемійовані
крововиливами
осередками
некрозу
Легені
повнокровні
іноді
осередками
лобулярної
ральної
або
крупозної
пневмонії
відмічається
набряк
емфізема
Слизова
оболонка
дихальних
почервоніла
смугастими
крапчастими
крововиливами
фібринозними
нальотами
Печінка
яла
глинистого
шафранового
кольору
Нирки
гіперемійовані
вовиливами
міхур
заповнений
каламутною
сечею
кою
крові
слизова
оболонка
вкрита
крововиливами
Селезінка
збільшена
підкапсулярними
крововиливами
Ǵовчний
сильно
переповнений
густою
темно
бурою
слизова
оболонка
гіперемійована
маленькими
виразками
епікардом
ендокардом
виявляються
крововиливи
гістологічного
дослідження
найбільш
зміни
виявляються
селезінці
лімфоїдній
нині
кишок
початку
спостерігається
ральний
який
супроводжується
гіперплазією
клітин
ретикулогістіоцитарної
системи
некрозами
кових
центрах
лімфофолікулів
період
розвитку
клінічної
хвороби
тотальний
некроз
клітин
атрофія
фолікулів
розно
геморагічний
лімфаденіт
печінці
нирках
дистрофія
паренхіматозних
головному
мозку

негнійний
енцефаліт
дрібні
крововиливи
Архипов
1987).
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
ознак
характеру
перебігу
хвороби
патологоанатомічних
результатів
вірусологічного
серологічного
досліджень
патологічно
матеріалу
сумнівних
випадках
біопробу
Безсимптомний
перебіг
хвороби
інфікованих
результатами
серологічних
досліджень
Лабораторна
діагностика
Здійснюється
ностичних
лабораторіях
особливо
небезпечних
заразних
згідно
чинними
методичними
вказівками
лабораторію
надсилають
патологічний
взятий
від
хворих
тварин
період
найбільшого
прояву
них
клінічних
хвороби
висока
серозно
виділення
носової
порожнини
наявність
ерозій
оболонці
носової
порожнини
пронос
або
спеціально
забитих
діагностичною
хворих
пізніше
год
загибелі
тварин
відбирають
кров
пунктат
лімфатичних
вузлів
від

передлопаткові
мезен
шматочки
селезінки
печінки
Лабораторні
передбачають
виділення
вірусу
винній
культурі
клітин
лейкоцитів
великої
рогатої
худоби
первин
нирок
ембріона
корови
теляти
виділеного
вірусу
допомогою
реакції
нейтралізації
специфічною
протичумною
сироваткою
індикацію
вірусного
гену
тканинах
вимушено
метою
Виявлення
антитіл
парних
сироватках
перехворілих
тварин
проводять
використанням
гемаглютиніну
вірусу
кору
еритроцитів
ELISA-
необхідних
випадках
ставлять
біопробу
невакцинованих
вакци
нованих
контроль
віком
6 12
міс
підшкірно
вво
10
нерозбавленої
відібраної
хворих
хвороби
10 20 %-
суспензію
вузлів
забитих
хворих
Через
5 7
невакцино
ваних
телят
розвивається
клінічна
картина
90 %
випадків
закінчується
загибеллю
через
5 12
діб
патологічному
загиблих
виявляють
вірусний
антиген
Вакциновані
здоровими
Диференціальна
виключення
катаральної
гарячки
вірусної
пастерельозу
гемо
споридіозів
злоякісної
катаральної
характерні
відсутність
контагіозності
спорадичність
хвороби
кера
помутніння
специфічне
ураження
носової
придат
кових
порожнин
характеризується
ура
ротової
порожнини
міжкопитової
вимені
хвороби
доброякісний
без
ураження
кровотворних
органів
низькою
летальністю
Позитивна
біопроба
морських
свинках
кролях
Вірусна
діарея
відрізняється
меншою
конта
гіозністю
повільним
розвитком
ензоотії
легшим
перебігом
низькою
летальністю
відсутністю
слизової
оболонки
порожнини
виявленням
пастерел
бактеріологічного
дослідження
Гемоспоридіози
великої
241
підставі
мікроскопічного
дослідження
пери
Остаточний
діагноз
установлюють
результатами
виділення
ідентифікації
збудника
відповідного
Лікування
заборонене
Хворі
підлягають
безкровним
методом
наступним
спалюванням
разом
Імунітет
Внаслідок
перехворювання
чуму
великої
худоби
утворюється
імунітет
терміном
5
років
більше
активної
імунізації
худоби
проти
чуми
загрозливій
засто
суху
вірус
вакцину
штаму
Щеплюють
усіх
тварин
корів
незалежно
від
Вакцину
вводять
одноразово
підшкірно
середньої
третини
1
Імунітет
через
5
молодняку
досяг
річного
заходи
боротьби
Ґрунтуються
проведенні
цілого
комплексу
організаційних
протиепізоотичних
ветеринар
заходів
спрямованих
охорону
занесення
збудника
великої
рогатої
худоби
неблагополу
появи

проведення
метою
недопущення
поширення
ліквідації
Щоб
запобігти
занесенню
чуми
постійно
регіональні
служби
державного
ветеринарного
контролю
кордоні
обов
язок
входить
контролю
всіма
тваринами
продуктами
сировиною
ринного
походження
для
птиці
надходять
кордону
Дозволяється
продуктів
тваринного
походження
щодо
інфекційних
хво
наявності
ветеринарних
документів
про
стан
проведення
передбачених
запобіжних
21-
денного
здійснюється
постійний
ветерина
нагляд
тварин
щодня
проводять
поголо
термометрію
клінічно
діагностичні
обстеження
разі
появи
підозри
приховану
інфікованісь
вірусом
чуми
проводять
спеціальні
серологічні
вірусологічні
дослідження
виявленні
чуми
худоби
увесь
пункт
оголошують
благополучним
щодо
встановлюють
визначають
виставляють
охоронно
карантинні
пости
установлюють
місткості
дезінфекційним
розчи
Вживають
заходів
перекриття
загального
корис
тування
пішохідних
доріжок
карантинованої
Вивішують
спеціальні
оголошення
написом
Карантин
виїзд
заборонено
їзних
обхід
них
шляхів
всіх
перехрестях
установлюють
чіткі
вказівні
Вживають
негайних
заходів
забезпечення
неблагополуч
них
щодо
занесення
інфекції
зон
достатньою
вакцини
проти
чуми
великої
рогатої
худоби
інструментів
дезінфекційних
засобів
спеціальних
машин
проведення
неблагополучну
потрібно
доставити
продукти
організовують
перевалочні
пункти
Заходи
ліквідації
чуми
великої
рогатої
худоби
проводять
спеціаль
них
бригад
забезпечують
продуктами
харчування
спеціальними
прибирання
утилізації
про
худоби
ного
пункту
забою
безкровним
методом
ладнаному
метою
забійному
майданчику
безпосереднім
головного
ветеринарної
туші
забитих
шкурами
Територію
забійного
ретельно
дезінфікують
чуми
неблагополучного
пункту
одночасно
вакцинують
Проводять
ретельне
очищення
дезінфекцію
всіх
тваринницьких
приміщень
усієї
території
неблагополучного
пункту
Спалюють
підлогу
перегород
інвентар
предмети
догляду
сміття
гній
Дезінфекцію
проводять
інтервалом
один
дезінфекції
приміщень
дворів
загонів
обладнання
застосовують
2 %-
розчин
їдкого
натру
розрахунку
1,5
розчину
1
просвітлений
розчин
хлорного
вапна
менш
4 %
активного
хлору
гіпохлорит
міс
менш
2 %
активного
хлору
різні
ого
свіжоприготовленим
розчином
негашеного
хлорного
вапна
одяг
білизну
взуття

формаліном
параформа
ліновій
камері
смушки
іншу
сировину
отриману
здорових
введення
карантину
перед
відправленням
переробку
обробляють
дезкамері
впродовж
30
при
60
рантин
неблагополучного
пункту
через
21
після
знищення
хворої
тварини
проведення
відповідних
заходів
приміщення
утримувались
хворі
карантиновані
тварини
метою
біологіч
проби
вводять
2 3
здорових
8 10-
місячних
бичків
циновані
проти
чуми
Якщо
впродовж
30
тварини
захворю
тварин
інших
видів
Нове
пого
надходить
чуми
великої
худоби
вакцинують
утримують
ізольовано
впродовж
подальшому
колишнього
щороку
впродовж
3
років
потрібно
здійснювати
вакцинацію
чуми
всього
поголів
великої
рогатої
худоби
великої
243
244
велика
худоба
резервуаром
вірусу

вівці
кози
дикі
парнокопитні
інфекція
проходить
безсимптомно
Встановлено
ендогенної
інфекції
разі
різкого
знижен
організму
виділення
збудника
організ
хворих
тварин
механізм
передавання
його
здоровим
тваринам
ясовано
Разом
встановлено
відсутність
цій
хворобі
контагіозності
трансплацентарної
інфекції
Виключена
участь
кровосисних
комах
передаванні
тваринам
Хвороба
проходить
переважно
випадків
іноді
невеликих
ензоотій
щоденною
появою
впродовж
1 2
голови
хворих
Відомі
випадки
виник
одних
самих
упродовж
Патогенез. Зясований
недостатньо
вірус
розно
всьому
організму
репродукується
клітинах
фоїдної
уражає
переважно
покривний
епітелій
слизових
оболонок
ротової
носової
порожнин
передшлунків
нейрони
ловного
мозку
стадії
відбувається
зовнішнього
шару
кровоносних
судин
утворення
хара
ктерних
ерозій
слизовій
оболонці
ротової
поро
стравоходу
передшлунків
Типовими
значні
васкулярні
некрози
васкуліти
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
3 4
Перебіг
хвороби
гострий
підгострий
абортивний
При
гострому
спостерігаються
підвищення
41 42
вище
озноб
апетиту
припинення
Відмічають
стороженість
іноді
навпаки
підвищену
Гарячка
постійного
прискорене
важке
пульс
початку
хвороби
частий
напружений
під
ниткоподіб
Секреція
молока
припиняється
Виявляються
генералізоване
ураження
дрижання
окремих
1 2
сльозотеча
набряк
світлобо
розвивається
кератит
помутніння
рогівки
випадках
являються
виразки
прорив
склери
випадання
райдужки
капсулою
Нерідко
розвивається
сліпота
одне
ока
Водночас
уражаються
оболонки
носової
ротової
порожнин
придаткових
порожнин
Запальний
процес
лобних
пазух
може
поширюватися
рогів
спричинює
пальна
вкрита
фібринозними
нашаруваннями
якими
нерідко
виразки
Спостерігаються
звуження
носових
ходів
носа
спочатку
слизистих
потім
гнійних
виділень
гнильний
запах
Слизова
суха
іноді
виразки
великої
245
Відзначається
порожнини
являються
кашель
задишка
хрипи
Згодом
крові
плівок
уражуються
органи
оболонці
утворюються
плівки
слизову
оболонку
нирки
болюче
циліндри
нирковий
епітелій
Гострий
4 10
90 100 %
летально
підгострому
перебігу
хвороби
виявляються
симптоми
проте
вони
менш
виражені
повільніше
Хвороба
14 21
50 90 %
випадків
закінчується
формі
хвороби
пропасниця
короткочасний
характер
клінічні
ознаки
виражені
іноді
взагалі
перехворілих
сліпота
агалактія
кінцем
Патологоанатомічні
виснажені
швидко
розклада
кров
носової
ротової
порожнин
витікає
гнильним
Найхарактернішими
зміни
слизових
оболонок
голови
особливо
носової
порожнини
ураження
очей
Повіки
гіперемійовані
набряклі
рогівка
каламутна
вираз
юнктива
крововиливами
гострому
пере
слизова
оболонка
носової
глотки
придаткових
носа
гор
гіперемійована
численними
виливами
гнійним
ексудатом
крупозно
дифтеритичними
плівка

ерозіями
виразками
Аналогічна
картина
глотки
ясен
піднебіння
ному
спостерігаються
крововиливи
катарально
геморагічне
крупозно
некротичне
оболонки
глибокі
вираз
ерозії
велика
кількість
черво
нуватої
каламутної
рідини
вузли
особливо
мезентері
збільшені
іноді
крововиливами
перед
ніх
частинах
легень
спостерігається
осередкова
бронхопневмонія

гостра
інтерстиціальна
емфізема
Селезінка
без
патологі
печінка
нирки
збільшені
ємі
крововиливами
Слизова
оболонка
сечового
гіперемійована
потовщена
дрібними
крововиливами
підгострому
перебігу
вияв
подібні
зміни
явища
геморагічного
діатезу
виражені
значно
гістологічного
дослідження
виявляється
лонуюча
епітелію
слизових
оболонок
особливо
порожнини
глотки
ерозії
виразки
периваскулярна
інфільтра
переважно
лімфоцитарного
негнійного
дисемінуючого
246

інфільтрація
мозкових
оболонок
фібринозним
ексудатом
крововиливи
Діагноз
установлюють
підставі
характерних
клінічних
ознак
висока
температура
ураження
оболонок
кератити
тологоанатомічних
змін
некротичні
ураження
слизових
оболонок
численні
крововиливи
ерозії
фібринозні
нашарування
слизових
оболонках
кишок
епізоотологічних
приуро
певної
території
наявність
контактів
вівцями
Диференціальна
виключення
сказу
вірусної
Чума
худоби
контагіозністю
супроводжуються
цефалітами
кератитами
Під
час
афтозно
ерозійні
ура
слизових
оболонок
поєднуються
ураженнями
кінцівках
проявляється
агресивністю
паралічами
діагностується
підставі
виявлення
головного
специфічних

біопробою
білих
допомогою
реакції
імунодифузії
контагіозною
хворобою
прохо
дить
вигляді
ензоотії
під
час
спалаху
уражає
50 %
стада
перева
тварин
5 6-
місячного
віку
основною
ознакою
хвороби
діарея
Імунітет
вивчено
тварини
деякий
час
Вакцини
ката
ральної
гарячки
Лікування
Специфічної
розроблено
симптоматичні
застосовують
препарати
, 10 %-
розчин
хлориду
200 300
внутрішньовенно
аутогемотерапію
(80
вводять
підшкірно
48
год
), 40 %-
коголь
300
внутрішньо
дворазово
через
48
год
сульфаніла
препарати
50 100
10 %-
розчину
норсульфазолу
розчині
глюкози
антибіотики
широкого
оболонки
ротової
носової
порожнин
промивають
різними
розчинами
лікують
антисептичними
разі
значного
утруднення
проводять
трахеотомію
при
скупченні
гною
лобових
пазухах

заходи
боротьби
запобігання
хворобі
потрібно
чітко
дотримуватись
ветеринарно
санітарних
правил
ком
плектування
утримання
експлуатації
великої
рогатої
худоби
буйволів
допускається
спільне
утримання
корів
потенціаль
ними
носіями
вірусу

вівцями
козами
появи
вання
господарство
або
окрему
ферму
оголошують
неблагополучни
щодо
катаральної
гарячки
запроваджують
обмеження
неблагополучній
фермі
виведен
вивезення
великої
рогатої
худоби
використання
молока
хворих
підозрюваних
щодо
захворювання
Молоко
може
бути
використане
господарстві
лише
знезара
великої
1956
респі
1958
Кендриком
інфекційному
вульвова
гініті
1956
.
кон
1959
Ріленсі
збудника
який
зумовлює
локалізації
інфекційний
ринотрахеїт
реєструється
Достовірно
благополучними
Швейцарія
Данія
Швеція
Австралія
Росії
захворювання
вигляді
пухирцевого
висипу
відоме
1966
інфекційного

1969
).
хворобу
детально
вчили
Білоконь
Кучерявенко
(1975),
Атамась
(1986),
Молдові

Драгомир
Синиця
(1980).
Хвороба
них
економічних
збитків
високою
вимушеним
хворих
летальністю
12 %),
втратою
надоїв
25 %),
абортами
відтворювальної
корів
бугаїв
витратами
проведення
профілактичних
Збудник
хвороби
геномний
вірус
належить
роди
Herpesviridae,
сферичну
форму
діаметр
100 140
вкри
зовнішньою
ліпоглікопротеїновою
оболонкою
чітко
вира
епітеліальних
оболонок
верхніх
органів
хворих
вірус
виявля
носових
виділеннях
кон
юнктивальному
крові
сечі
інфікованих
корів
абортованому
плоді
тиледонах
плаценті
вагінальних
виділеннях
інфікованих
биків
корови
нирок
ефект
являється
48 96
год
гляді
округлення
клітин
синцитію
округлених
формі
грон
оксифільних
включень
руйнування
інфекційного
чутливі
Вірус
досить
зовнішньому
середовищі
мінус
25
70
зберігається
7 14
при
плюс
22 35
50
37

при
4
40
багаторазове
кислому
залишається
життєздатним
4
8
, 5
4
міс
, 60
30
Стійкий
опромінення
тиску
300
ультрафіолетового
Інактивується
ультразвуку
лазерного
випромінювання
через
4 6
год
електрич
великої
ного
11
год
прискорених
електронів
8
год
електроімпульс
них
розрядів
2
год
Ǵерносик
, 1979).
миттєво
56
гине
сонячне
випромінювання
через
48
год
ефір
4
18 20
год
15
Розчини
(1 2 %-
їдкого
(2 %-
Епізоотологія
хвороби
природних
хворіє
тільки
велика
худоба
особливо
10 20-
денні
молодняк
відгодівлі
Джерелом
збудника
інфекції
хворі
перехворілі
вірусоносії
небезпечні
інфіковані
бики
плідники
тривалий
час
вірус
спермі
заражають
корів
час
пару
вання
при
штучному
заплідненні
нтним
носієм
вірусу
інфекційного
джерелом
Ornithodoros cori
ceus
вірус
може
навіть
реплікуватися
перебіг
інфекції
природі
організму
інфікованих
вірус
виділяється
витікання
статевих
органів
також
спермою
молоком
сечею
Зараження
відбувається
аерогенним
контактним
шляхом
під
час
парування
Факторами
передавання
збудника
інфекції
можуть
бути
контаміновані
збудником
корми
підстилка
предмети
догляду
тваринами
руки
обслуговуючого
пер
інструменти
Поширенню
хвороби
сприяють
скупчене
утримання
парування
тварин
Захворювання
раженої
сезонності
виникає
будь
разі
появи
збуд
ника
неблагополучних
підприємствах
промисловою
гією
хвороба
періодично
через
3 5
чергового
тварин
стада
Спочатку
хворіють
окремі
кількість
тварин
зростає
досягає
мак
10 12-
19 21
76 82 %
Летальність
19 22 %.
рактерною
особливістю
хвороби
часті
випадки
ускладнення
мікрофлорою
зумовлює
перебіг
хвороби
висо
летальність
(36,2 %).
летальністю
вірусу
інфекційного
ринотрахеїту
чутливий
плід
корови
зараження
загибель
якого
призво
аборту
Потрапивши
організм
швидко
продукуватись
чутливих
клітинах
слизових
оболонок
дихальних
органів
зумовлюючи
них
запальні
відторгнення
епітеліальних
потім
проникнення
через
плацентарний
гематоенцефалічний
вірус
спричинює
плода
аборти
енцефаліти
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
Розрізняють
респіраторну
генітальну
форми
хвороби
Респіраторна
переважно
10 20-
денного
комплектування
промисловій
основі
відгодівельного
молодняку
гострий
підгострий
хронічний
Гострий
перебіг
спостерігається
первинному
інфекції
благополучному
господарстві
введення
приховано
інфікованих
тварин
під
приємствах
промислового
разі
змішування
завезених
період
комплектування
збірного
поголів
Інкубаційний
період
3 5
Захворювання
різкого
підвищення
температури
41 42
сльозотечі
серозних
виді
носової
порожнини
Відмічаються
прискорене
поверхове
хання
пригніченість
зменшення
або
втрата
апетиту
кашель
розвивається
стоїть
вленими
ногами
лежить
витягнувши
вперед
відкривши
якого
нерідко
випадає
набряклий
виділяється
піниста
раптова
смерть
внаслідок
закупорю
вання
просвіту
бронхів
ексудатом
Поряд
респіраторним
синдромом
деяких
відмічають
кон
гострому
перебігу
від
10
20 %
впродовж
2 5-
хвороби
Підгострий
перебіг
супроводжується
підвищенням
темпе
ратури
41 42
гіперемією
слизової
оболонки
носа
почер
дзеркальця
(
ними
витіканнями
носа
пінистою
слинотечею
слизовій
оболонці
дрібні
осе
некрозу
поверхневі
виразки
Витікання
порожнини
гнійними
сморідними
яскраво
Відмічаються
кашель
короткий
згодом
гучний
кон
Погіршується
апетит
Тривалість
7 10
мікрофлорою
Хронічний
спостерігається
наприкінці
ензоотії
наслідок
гострого
підгострого
перебігу
Захворювання
може
нерідко
ускладнюючись
секундарною
інфекцією
генітальній
корів
спостерігається
короткочас
підвищення
температури
зменшення
апетиту
зниження
часте
сечовиділення
Слизова
оболонка
вульви
пристін
піхви
набряклі
гіперемійовані
вкриті
численними
темно
чер
воними
вузликами
просяне
зерно
оточені
червоною
запалення
Згодом
розвиваються
везикули
дифтеритичні
плівки
після
відшарування
оголюються
великої
251
вигнута
піхви
виділяється
ексу
Через
2 3
загальний
хворої
поліпшується
одужання
вагітних
бувають
вульвовагініти
затримкою
Вуль
вовагініти
протікати
субклінічно
зумовлює
вірусоносійство
діб
формі
биків
хвороба
супроводжується
пропасницею
(40 41,5
пригніченням
апетиту
парування
переходу
слизової
оболо
головки
пеніса
препуцій
слизовій
оболонці
препуціального
мішка
виявляють
рожеві
вузлики
які
4
добу
лопаються
утворюючи
виразки
ерозії
препуціального
виділяється
гній
6 8-
починається
ерозій
без
утворення
Через
12 14
одужують
Спостерігаються
випадки
субклінічного
безсимптомного
перехворювання
биків
супроводжується
прихованим
виділен
вірусу
Патологоанатомічні
респіраторній
формі
катаральне
запалення
набряк
слизової
оболонки
носової
порожнини
гортані
бронхів
скупчення
язкого
слизистого
ексудату
носових
ходах
Кон
юнктива
гіперемі
йована
іноді
спостерігається
склеювання
повік
гнійними
підсохли
кірочками
ускладнених
випадках
просвіт
гнійним
ексудатом
слизовій
оболонці
носової
порожнини
виявляють
осередки
некрозу
дифтеритичні
плівки
Нерідко
відмі
інтерстиціальна
емфізема
бронхіальних
лімфовузлів
іноді
гнійна
бронхопневмонія
Діагноз
установлюють
підставі
клініко
епізоотологічних
них
патологоанатомічних
результатів
лабораторних
Передбачає
виявлення
патологіч
ному
биків
вірусного
антигену
допомогою
РДП
ізоляцію
вірусу
культурі
наступною
його
ідентифікацією
ПЛР
установлен
4-
приросту
специфічних
антитіл
парних
про
сироваток
ІФА
визначення
рівня
накопи
специфічних
одномоментного
відбору
крові
вікових
рогатої
худоби
вибірки
Виявлення
антитіл
крові
1 : 16
вище
1 : 4
1 :100
вище
1 : 16
вище
підставу
для
підозри
щодо
інфек
ційного
необхідність
подальшого
прове
діагностичних
повному
обсязі
лабораторію
діагностики
направляють
сероз
витікання
зскрібки
оболонок
носової
порожни
піхви
препуція
відбирають
хворих
тварин
період
симального
прояву
клінічних
ознак
посмертної
діагностики
вимушеному
або
діагностичному
пізніше
ніж
через
2
год
беруть
або
відбитки
слизової
оболонки
носа
гортані
вульви
сечового
невеличкі
(5
шматочки
легень
печінки
нирок
селезінки
уражених
кишок
плодів
шматочки
печінки
легень
нирок
селезінки
черевну
рідину
корів

шматочки
плаценти
котиледонів
нервовій
формі
відбирають
різних
головного
серологічного
направляють
парні
сироватки
крові
відібрані
початку
хвороби
21
досліджень
також
препуція
Діагноз
інфекційний
ринотрахеїт
установленим
одержання
позитивних
результатів
одному
випадків
ізоля
вірусу
патологічного
матеріалу
сперми
ідентифікація
його
одній
реакцій

ПЛР
антигену
вірусу
патологічному
спермі
допомогою
однієї
реакцій

ПЛР
встановлен
4-
приросту
специфічних
антитіл
парних
про
сироваток
крові
вибірки
ретро
спективний
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
катаральної
гарячки
кампілобактеріозу
Злоякісна
катаральна
гарячка
проходить
спорадично
ній
відсутні
контагіозність
спостерігається
характерне
ураження

кератит
джується
контагіозністю
клінічною
ознакою
захворювання
50 %
кампілобактеріозі
корів
вульвовагінітом
перелічених
результатам
досліджень
Лікування
Проводять
реконвалесцентів
які
застосовують
аерозольно
10
приміщення
10 %-
розчином
гліцерину
помогою
апарата
САГ
-2.
Сироватки
застосовують
підшкірно
або
внутрішньом
розрахунку
2
1
Рекомендуються
аерозолі
тимолу
, 40 %-
розчину
кисло
йоду
хлорскипидару
Використовують
відхаркувальні
великої
нозмінцювальні
сульфаніламідні
приміщеннях
лікування
рекомендується
ветазоль
хлорофільно
Імунітет
перехворювання
набувають
напружено
імунітету
ніж
6
профілактики
суху
вірусвакцину
проти
інфекційного
культуральну
асоційовану
вакцину
проти
інфекційного
рино
парагрипу
племінних
підприємствах

інактиво
вану
вакцину
проти
інфекційного
ринотрахеїту
вірусвакцину
проти
інфекційного
застосовують
профілактичної
вимушеної
вакцинації
великої
рогатої
худоби
неблагополучних
Щеплюють
клінічно
застосування
вакцини
Вакцину
вводять
молодняку
від
10
4
дворазово
вперше

інтраназально
1
кожний
носовий
вдруге

підшкірно
через
14
діб
дозі
2
Тваринам
віком
4
вакцину
вводять
підшкірно
одноразово
3
верхньої
шиї
через
5 7
діб
після
менш
один
рік
культуральну
асоційова
вакцину
проти
парагрипу
інфекційного
ринотрахеїту
вели
кої
рогатої
худоби
застосовують
неблагополучних
інфекційного
парагрипу
-3.
Вакцину
вводять
віці
вперше
інтраназально
кожну
ніздрю

14
підшкірно
2
молодняку
понад
3

інтраназально
1
кожну
ніздрю
через
14
підшкірно
3
через
14
щеплення
3
племінних
застосовують
тільки
інактивовану
вакцину
боротьби
Залежно
виробничої
ційного
господарствах
ходи
профілактики
племінних
підприємствах
заходи
лік
відації
інфекційного
ринотрахеїту
великої
рогатої
худоби
них
племінних
фермерських
щодо
лікві
інфекційного
ринотрахеїту
племінних
підприємствах
Заходи
профілактики
інфекційного
фермерських
Забезпечуються
дотриманням
нарно
санітарних
вимог
відносно
утримання
вирощування
годі
великої
худоби
різних
власності
підпорядкування
Ветеринарно
санітарні
вимоги
включають
занесення
хвороби
підви
резистентності
своєчасну
діагностику
хво
виявлення
ізоляцію
хворих
знешкодження
вірусу
навколишньому
середовищі
Завозити
господарство
велику
рогату
худобу
благополучних
щодо
неблагопо
господарств
завозити
вованою
вакциною
тварин
тільки
аналогічною
епізоотичною
ситуацією
30-
язково
Вагітних
корів
дозволяється
3 4-
утримувати
30-
окремо
наглядом
Тварин
призначених
язково
досліджують
методами
дозволяється
щеплення
господарства
худобу
допускається
завезення
худоби
вільні
досліджують
нічними
щокварталу

серологічними
методами
підозрі
захворювання
проводять
серологічні
парних
сироваток
крові
вірусологічні
дослідження
змивів
препуція
отримання
позитивних
результатів
бугаїв
вибраковують
випадках
придбання
тварин
імпортом
здійснюють
всебічний
контроль
документації
передбаченої
міждержавними
угодами
носно
благополуччя
отриманих
цьому
інактивованою
вакциною
проти
проведені
пізніше
ніж
один
раніше
6
відправлення
відсутності
таких
відомостей
новоприбулих
тварин
щеплюють
інак
тивованою
вакциною
період
разі
імпорту
господар
худоби
проти
ІРТ
проводять
цинують
отримання
негативних
результатів
серологічних
досліджень
ввезення
язковому
вірусологічному
дослідженню
підлягають
імпортом
партії
сперми
позитивних
результатів
знищують
Заходи
інфекційного
племінних
підприємствах
штучного
осіменіння
племінні
забороняється
придбання
ембріонів
неблагополучних
цього
рювання
ферм
період
30-
денного
проводять
клінічне
обстеження
тварин
термометрію
інтерва
мінімум
21
серологічне
дослідження
потреби

віру
сологічні
сперми
препуція
отриман
позитивних
результатів
серологічних
вірусологічних
бугаїв
вибраковують
отриманні
тільки
позитивних
великої
рологічних
результатів
проводять
щеплення
бугаїв
інактивованою
вакциною
проти
бугаїв
досліджують
серологічним
клінічним
методами
визначенням
органів
якості
Корів

яйцеклітин
реципієнтів
зигот
обстежують
клініко
гінекологічно
серологічно
тварин
процеси
органах
відбирають
патологічний
матеріал
досліджують
вірусологічним
серологічним
методами
разі
отримання
позитивних
вірусологічних
вибраковують
пози
результати
тільки
серологічних
досліджень
щеплюють
активованою
вакциною
проти
Заходи
щодо
ліквідації
інфекційного
племінних
фермерських
разі
встановлення
гнозу
ІРТ
визнають
неблагополучним
щодо
цієї
хвороби
ньому
запроваджують
карантинні
обмеження
затвер
джують
заходів
щодо
ліквідації
хвороби
неблагополучному
господарстві
забороняють
продаж
великої
рогатої
худо
перегрупування
вивезення
фуражу
предметів
догляду
молокопродуктів
від
хворих
тварин
попереднього
знезара
хворими
тваринами
закріплюють
окремий
обслуговую
чий
господарствах
гострим
перебігом
здорових
негайно
щеплюють
вакциною
Молодняк
вакцинованих
корів
1,5-
віку
інактивованою
вакциною
проти
стаціонарно
неблаго
получних
вакциною
6
міс
відсутності
проявів
захворювання
застосування
інактивованих
вакцин
неблагополучних
туші
здорових
використовують
обмежень
Молоко
від
клінічно
хворих
пастеризують
70
упродовж
30
Обмеження
госпо
знімають
після
одужання
всіх
завершення
вете
ринарно
оздоровчих
але
раніше
ніж
через
30
після
останньої
вакцинації
Заходи
ліквідації
інфекційного
племінних
підприємствах
неблагополучних
племінних
підприєм
запроваджують
карантинні
обмеження
роняються
продаж
тварин
використання
відтво
перегрупування
головного
ветеринарного
реалізація
ембріонів
вірусологічного
контролю
головного
державного
інспектора
ветеринарної
району
Клінічно
хворих
бугаїв
вибраковують
особливо
цінних
виявлено
вірусний
антиген
ізолюють
вакциною
Припиняють
відбір
від
них
сперми
одержану
останні
90
сперму
знищують
Бугаїв
ізолюють
спеціальними
хіміотерапевтичними
препаратами
сними
протизапальними
властивостями
Після
клінічного
оду
бугаїв
сперму
піддають
дворазовому
інтервалом
30
вірусологічному
надалі

щокварталу
вірусови
впродовж
року
вибраковують
інших
биків
щеплюють
інактивованою
вакциною
Сперму
клінічно
здорових
бугаїв
окремо
посуди
які
кон
хворими
тваринами
один
раз
упродовж
сперму
6
міс
інак
тивованою
вакциною
проти
господарствах
утримують
ропозитивних
всіх
досліджують
вірусологіч
ними
методами
рази
неблагополучних
господарствах
щеплюють
вакциною
через
6
відсутності
клінічного
прояву
починають
застосовувати
1 : 4
1 : 16
1 : 100
більше
ізолюють
проводять
клінічне
обстеження
досліджують
наявність
специфічного
вірусного
антигену
разі
негативних
результатів
вірусологічного
дослідження
сперми
бугаїв
перевозять
приміщення
сперму
досліджують
впродовж
усього
періоду
експлуатації
Обмеження
племінних
підприємств
одужання
завершення
ветеринарно
оздоровчих
раніше
ніж
через
після
останньої
вакцинації
дезінфекції
приміщень
прилеглих
них
територій
1 %-
розчин
формальдегіду
хлораміну
розчин
гіпохлориту
натрію
вмістом
активного
просвітлений
розчин
хлорного
вапна
активного
2 %
експозиції
3
год
розчин
їдкого
Дезінфекцію
проводити
аерозольним
методом
використо
вуючи
формалін
розрахунку
20
експозиції
24
год
Дез
інфекцію
проводять
напрямленого
нанесення
аерозолю
поверхні
приміщення
використовуючи
роз
гіпохлориту
1,5 %
3 %-
розчин
препарату
надоцтової
кислоти
вимушено
забитих
знезаражують
вимочуванням
дезінфекційному
розчині
алюмінієвих
кухонної
солі
1
води
16 18
упродовж
48
год
Молоко
отримане
хворих
захворювання
корів
після
пастеризації
впродовж
при
70
використовують
корм
тваринам
обмежень
великої
опромінення
культурального
вірусу
силою
2
мВт
впро
2
год
або
електричне
поле
напругою
6
упродовж
4
год
мулюють
гемаглютинувальну
вірусу
парагрипу
-3
2 4
Каришева
, 1977).
Розчин
формальдегіду
(1 2 %-
їдкого
натру
(0,5 %-
хлорного
вапна
(1 %-
убивають
вірус
через
Білокінь
Кучерявенко
, 1975).
Вірус
ліофілізованому
4
мінусових
температур
при
60

при
30
Епізоотологія
хвороби
захворювання
сприйнятливі
віці
10
12
перебіг
безсимптомний
утворенням
специфічних
антитіл
повідомлення
виділення
вірусу
від
буйволів
коней
Парагрипозні
виявляються
овець
верблюдів
Джерелом
хвороби
виділяють
вірус
видихуваним
виділеннями
носа
кашлю
оболонками
можливо
фекалія
молоком
Зараження
спільному
здоровими
також
контаміновані
корми
гляду
тваринами
Появі
фактори
молодих
перегрівання
переохолодження
тривале
давня

транспортна
вологих
вентильованих
приміщеннях
кормах
вітамінів
мікроелементів
Парагрип
осередкових
ензоотій
контагіоз
швидким
70 80 %
поголів
телят
20 %.
рахунок
проходження
-,
корона
майже
вивчено
Характерною
парагрипозного
процесу
локальна
репродукція
вірусу
безпосередньо
місцях
про
никнення
епіталіальні
клітини
тенденції
поширення
процес
спо
клітинного
бронхіол
утворення
слизової
оболонки
зумовлює
проникнення
організм
кундарної
мікрофлори
ускладнення
перебігу
хвороби
Згодом
генералізація
ураження
легенів
Гістологічні
характе
наявністю
еозинофільних
цитоплазматичних
рішньоядерних
включень
характерною
ознакою
парагрипозної
інфекції
великої
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
хвороби
гострий
підгострий
хронічний
гострому
перебігу
спостерігається
підвищення
температури
41 42
пригнічення
поверхове
прискорене
дихання
кашель
виділення
носа
сльозотеча
Виявляється
підви
ділянці
гортані
гіперемія
слизової
лонки
носової
порожнини
пізніше
осередки
притуп
вологі
хрипи
легенях
Більшість
одужує
впродовж
тижнів
випадках
3 4-
добу
хвороби
виділення
гнійними
ротовій
порожнині
виразки
лежать
або
витягнутою
вперед
шиєю
передніми
перебувають
прострації
пригнічені
апетит
відсутній
несприятли
вий
хворі
підгострому
перебігу
відмічають
підвищення
темпе
ратури
тіла
40 40,5
прискорення
пульсу
дихання
гнійні
виділення
носа
очей
зниження
апетиту
іноді
ентери
Задишка
супроводжується
сильним
болючим
кашлем
хрипами
часто
ротом
Аускультацією
визнача
пневмонія
Хронічний
перебіг
правило
наслідком
усклад
секундарною
інфекцією
супроводжується
ознаками
плевриту
пневмонії
Летальність
коливається
5 20 %.
корів
можливе
внутрішньоутробне
зараження
плоду
аборти
наро
нежиттєздатних
Патологоанатомічні
зміни
кових
легень
ділянки
червоного
кольору
гепатизації
ознаками
середостінні
заглоткові
гіперемійовані
осередками
некрозу
катаральне
оболонок
порожнини
слизово
гнійного
ексудату
епікарда
перикарда
Діагноз
епізоотологічних
даних
озна
хвороби
патологоанатомічних
змінах
лаборатор
них
досліджень
діагностика
Передбачає
визначення
позного
антигену
патологічному
імунофлуоресцентним
методом
виділення
збудника
від
хворих
загиблих
пер
винній
культурі
нирок
легень
ембріона
корови
нирок
тестикул
індикацію
вірусу
іден
виділеного
вірусу
ELISA-
методом
зараження
6 10-
денних
ембріонів
амніотичну
порожнину
індикацію
ідентифікацію
вірусу
екстраембріональ
ній
рідині
РЗГА
виявлення
приросту
віруснейтралізу
вальних
парагрипозних
антитіл
парних
крові
віді
браних
4 5-
хвороби
потім
14 21
лабораторію
хворих
надсилають
серозні
очей
зскрібки
слизової
оболонки
носової
порожнини
відбирають
тварин
2-
5-
добу
хвороби
період
найбільшого
прояву
клінічних
хвороби
Від
забитих
направляють
носової
перетинки
селезінки
нирки
середостінні
брижові
лімфатичні
вузли
парні
сироватки
крові
стійкістю
параг
рипозного
вірусу
патологічний
матеріал
відбирають
пізніше
ніж
2
год
термосі
льодом
лабораторію
патологічний
матеріал
відразу
негайно
2060
ретроспективної
діагностики
парні
сироватки
крові
реакції
нейтралізації
Диференціальна
необхідно
відрізняти
інфекційного
аденовірусної
інфекції
вірусної
хламідіозів
пастерельозу
характеризується
повільним
поступовим
ензоотії
утворенням
пухирцевого
висипу
дифтеритичних
плівок
слизо
вих
оболонках
дихальних
генітальних
органів
ний
діагноз
установлюють
результатами
виділення
збудника
ідентифікації
його
РДП
ІФА
Аденовірусну
діагностують
Вірусна
ерозійно
виразковим
ураженням
слизових
оболонок
травного
інфікованих
віру
клітинах
відсутні
внутрішньоцитоплазматичні
внутрішньо
ядерні
включення
хламідіоз
діагностують
результатами
бактеріологічних
досліджень
виявлення
патологічному
матеріалі
Лікування
якомога
раніше
відразу
появи
пер
ознак
хвороби
Застосовують
гіперімунну
реконвалесцентів
розпилюють
допомогою
апарата
-1
впродовж
5 7
діб
підряд
розрахунку
10
1
експозиції
год
герметично
закритому
приміщенні
Сироватки
можна
вико
ристовувати
підшкірно
дозі
2
1
маси
профілактики
секундарних
інфекцій
сироваток
різні
антибіотики
результатами
попереднього
визна
чутливості
них
мікрофлори
хворих
Особливо
ефективні
тетрациклінового
гованої
застосовують
упродовж
3 6
Використовують
великої
261
кож
різні
комбінації
інших
препаратів
сульфадимезин
норсуль
перорально
дозі
0,1
пеніцилін
дозі
20 30
тис
стрептоміцин
30
мкг
біоміцин
25
разолідон
7
хлортетрациклін
20
сульфадиме
0,2
кислота
5
перорально
загальнозміцнювальну
часом
профілактики
лікування
парагрипу
рекомендують
ветазол
хвойну
хлорофільно
каротинову
пасту
протефлазид
або
комбікор
впродовж
20 30
1,5
препарату
1
профілактичною
3
1

вальною
метою
, 2000).
Імунітет
Перехворілі
парагрип
-3
набувають
несприй
нятливості
повторного
зараження
впродовж
3
Телята
наро
від
імунних
матерів
колостральні
антитіла
які
них
упродовж
3 9
перешкоджають
фор
муванню
імунітету
при
парентеральному
застосуванні
вакцин
захищаючи
цьому
зараження
епізоотичними
штамами
вірусу
інтраназальна
вакцинація
телят
перші
тижні
навіть
фоні
лактогенного
імунітету
імунобіологічну
перебудову
організму
інфекції
імунізації
проти
парагрипу
запропоновано
ліофілізовану
вакцину
проти
парагрипу
-3
великої
рога
худоби
культуральну
асоційовану
вакцину
Бівак
проти
парагрипу
-3
інфекційного
ринотрахеїту
великої
рогатої
Вакцину
застосовують
профілактичної
імунізації
проти
парагрипу
загрозливих
неблагополучних
господарствах
Вакцина
для
корів
може
використовуватись
10-
віку
7 10
ревакцинації
6
культураль
асоційовану
вакцину
застосовують
неблагополучних
цих
господарствах
через
14
після
вакцинації
заходи
боротьби
Включають
охорону
госпо
від
занесення
інфекції
проведення
комплексних
підвищення
організму
дотримання
ветеринарно
правил
вирощування
великої
рогатої
худоби
діагностику
захворювання
знищення
вірусу
зовнішньому
середовищі
профілактична
господарства
занесення
збудника
комплектувати
ферми
лише
здоровими
тваринами
получних
щодо
інфекційних
хвороб
репродуктивних
ферм
обладнаним
заповнювати
молодняком
одного
віку
принципу

,
30
Проводять
огляд
для
бар
регулярно
профілактичну
відвідування
неблагополучних
господарствах
проводити
пасивну
імунізацію
всього
завезеного
поголів
перебуван
профілактичною
обробляють
аерозо
кислоти
йодетилен
гліколю
Атамась
, 1984).
появи
захворювання
встано
господарство
оголошують
неблагополучним
щодо
парагрипу
-3,
ньому
запроваджують
обмеження
вивезення
тварин
інші
господарства
перегрупування
Хворих
підозрюваних
щодо
захворювання
негайно
ізолюють
лікують
Хворим
безпечують
повноцінним
кормом
оптимальними
умовами
утри
без
протягів
скупченості
підвищеної
вологості
загазова
ності
здорових
вакцинують
приміщеннях
проводять
дезінфекцію
посипають
хлорним
вапном
відсутності
дегенеративних
змін
випускають
обмежень
виявлення
запальних
некротич
них
осередків
носової
порожнини
легень
ного
утилізації
Господарство
оголошують
благополучним
щодо
нього
обмеження
через
14
останнього
випадку
одужання
хворої
тварини
проведення
дезінфекції
застосовують
гарячий
2 %-
розчин
їдкого
натру
розчин
хлорного
вапна
містить
менш
2 %
активного
хлору
розчин
формальдегіду
свіжогашеного
вапна
дворазовому
нанесенні
Гній
знезаражу
біотермічним
методом
Вірусна
великої
худоби
(Diarrhea viralis bovum,
хвороба
оболонок

контагіозна
хвороба
переважно
моло
тварин
характеризується
лихоманкою
ерозивно
виразковим
запаленням
слизових
оболонок
травного
профузною
ураженням
органів
дихання
кон
юнктивітом
ринітом
можливі
Історична
Захворювання
вперше
було
Олофсоном
США
під
назвою
хвороба
слизових
оболонок
великої
джерелом
інфекції
зовнішнє
середовище
сльозами
носовими
витіканнями
сечею
фекаліями
Значну
небезпеку
вірусоносії
хронічним
перебігом
хвороби
лімфоїдної
вірус
може
персистувати
120
200
діб
Перезараження
відбувається
повітряно
прямого
здорових
хворими
кож
разі
поїдання
контамінованих
вірусом
кормів
Установлено
внутрішньоутробного
молоко
інфіко
ваних
матерів
Захворювання
виникає
різні
періоди
року
але
найчастіше
пізно
восени
взимку
Появі
поширенню
хвороби
стрес
фактори
резистентність
організму
переохолодження
неповноцінна
годівля
транспортування
первинного
виникнення
вибухоподібний
харак
упродовж
2 5
захворюють
майже
тварини
при
вірусній
може
40 %,
новонаро

70 %.
неблагополучних
госпо
перебіг
хвороби
стертими
клінічними
ознаками
виявляють
лише
серологічними
дослідженнями
середньому
4 10 %.
Вірусна
протікати
ночасно
іншими
вірусними
хворобами

інфекційним
ринотрахеї
парагрипом
ентетеровірусною
аденовірусною
інфекція
ускладнюватися
збудниками
різних
бактеріальних
хворювань
Патогенез. У місцях первинного
проникнення
організм
вірус
репродукується
спричинює
руйнування
епітелію
слизових
оболонок
дихальних
Виникає
профузний
кривавий
пронос
настає
токсикоз
зневоднення
організму
при
зводить
швидкого
виснаження
разі
хроні
чного
перебігу
персистенції
імуно
компетентні
лімфоїдної
системи
зумовлює
блокаду
захисних
механізмів
організму
гуморальних
факторів
функції
неінгібовану
циркуляцію
крові
секундар
мікрофлори
ускладнення
основної
інфекції
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
2
14
Перебіг
хвороби
гострий
підгострий
хронічний
Гострий
перебіг
хвороби
спостерігається
ензоотії
переважно
молодняку
Захворювання
проявляється
рапто
вим
підвищенням
температури
42
лейкопенією
(2 3
клітин
1
пригніченням
втратою
апетиту
прискорен
дихання
(48 90
1
(80 120
скорочень
слизовим
згодом
слизисто
гнійним
виділенням
носа
сльозотечею
слизовій
оболонці
ротової
гіперемійовані
пухирці
великої
перетворюються
везикули
яких
згодом
утворюються
ерозії
часто
виявляються
навко
рота
очей
піхві
ділянці
міжкопитової
щілини
шкірі
вінчика
Спостерігаються
слинотеча
пронос
Фекалії
неприємний
сморідний
запах
водянисті
містять
слизу
згустки
деяких
тварин
спостерігають
мутніння
рогівки
Захворілі
нуть
стоять
пригнічені
довго
залежуються
інколи
виявляють
випадання
кишки
Основною
ознакою
хвороби
профузний
пронос
триває
3 4
тижнів
призводить
виснаження
загибелі
тварини
інфікованих
можливі
аборти
особливо
період
тільності
наро
дження
телят
ознаками
вірусної
які
гинуть
період
від
18
96
год
життя
Підгострий
перебіг
визначається
здебільшого
Проявляється
субфебрильною
гарячкою
зниженням
вною
втратою
апетиту
ураженнями
слизової
оболонки
ротової
слизово
гнійними
виділеннями
носа
короткочасним
проносом
(14 24
год
).
корів
бувають
аборти
Хвороба
одужання
повільно
Хронічний
перебіг
хвороби
рідко
розвиваєть
продовження
гострого
підгострого
перебігу
хворих
тва
спостерігається
апетиту
помірна
гарячка
виснажлива
різка
кахексія
оболонці
ротової
порожнини
виявляються
ерозії
виразки
загоюються
Хвороба
закінчується
випадки
коли
захворювання
корів
проходить
безсимп
томно
інфікованість
установлюють
лише
наявністю
специфічних
антитіл
Патологоанатомічні
носовому
дзеркальці
оболонках
усього
порожньої
кишок
кишок
водянистий
домішками
слизу
крові
Слизові
оболонки
сичуга
тонкого
кишок
набряклі
або
фібринозно
некротично
вовиливами
Брижові
пейєрові
збільшені
набряклі
жовчному
під
капсулою
нирок

кровови
Печінка
збільшена
осередками
некрозу
жирової
Виявляють
бронхіти
бронхопневмонії
абортованих
плодів
раннього
віку
спостерігають
ураження
слизової
оболонки
ротової
порожнини
стравоходу
глотки
передшлу
легень
головного
мозку
також
навколоплідних
обо
Діагноз
установлюють
підставі
клініко
епізоотологічних
патологоанатомічних
також
результатів
вірусологічних
серологічних
передбачає
виявлення
віріонів
електронної
імуноелектронної
мікроскопії
визначення
антигену
патологічному
мазках
відбитках
збудника
ного
первинній
культурі
нирок
або
селе
зінки
ембріона
корови
тестикул
телят
наступною
ідентифікацією
вірусу
ІФА
проведення
біопроби
4 6-
або
2 6-
місячних
телятах
Через
4 7
після
зараження
характерні
вірусної
ознаки
хвороби
підвищення
слизові
виділення
гіперемія
ерозії
виразки
слизовій
оболонці
ротової
порожнини
пронос
домі
відібраному
від
них
патологічному
вияв
вірусний
антиген
потреби
проводять
ізоляцію
ідентифікацію
вірусу
виявлення
специфічних
крові
перехворілих
тварин
ретроспективна
діагностика
здійсню
методом
діагностики
від
стадії
захворювання
мазки
зскрібки
слизової
оболонки
направляють
різних
кишок
хронічного
кишок
плодів
шматочки
паренхіматозних
органів
кож
Патологічний
буферним
Кров
для
хвороби

3 4
Диференціальна
необхідність
чуми
великої
рогатої
худоби
злоякісної
катаральної
гарячки
інфекційного
ринотрахеїту
парагрипу
-3,
аденовірусної
вірусної
коронавірусної
інфекції
великої
рогатої
худоби
беркульозу
некробактеріозу
Чума
характеризується
контагіозні
септицемією
геморагічним
діатезом
виразково
некротичним
ураженням
слизових
оболонок
утворенням
внутрішньо
плазматичних
внутрішньоядерних
включень
Диференціюється
результатами
Злоякісна
катаральна
характеризується
сутністю
контагіозності
проходить
високою
летальні
ураженням
очей
кератит
фібринозний
великої
притаманна
висока
контагіозність
швидке
поши
інфекції
характерними
афтозні
ураження
вимені
міжкопитової
хворіють
вівці
Остаточний
установлюють
підставі
біопроби
морських
мишенятах
ринотрахеїт
супроводжується
пере
важним
ураженням
верхніх
дихальних
відсутня
хвороби
надійно
диференціюють
показниками
парагрипі
Діагноз
легко
встанов
допомогою
РГА
біопроби
білих
мишенятах
Аденовірусну
реєструють
основному
новонароджених
телят
сироватці
крові
перехворілих
комплементзв
язувальні
зумовлюють
гемолізу
еритроцитів
барана
5-
баційний
12 13
год
Спостерігається
сильне
Остаточний
установлюють
вірусу
РДП
телята
8 9
період
20
год
5 6
48 62
год
результатах
електронно
мікроскопічному
Парату
алергічним
гою
Некробактеріоз
мікроскопічних
кроликах
Лікування
запропоновано
Для
ускладнень
секундарною
також
сульфаніламідні
тваринам
призначають
0,03
1
3 4
фуразолі

0,3
теляти
3 4
хлорид
11,64 %,
глюконат
2,2 %,
магній
0,64 %,
гідрофосфат

гліцин
21,2 %,
глюкоза
55 %.
Телятам
2
якому
міститься
80
3 5
Тяжкохворим
телятам
внутрішньовенно
вводять
33 %-
розчин
40 %-
глюкози
1
маси
Ротову
порожнину
0,1 0,2 %-
Імунітет
вивчено
недостатньо
Несприйнятливість
перехворілих
повторного
зараження
триває
від
2 5
міс
одного
року
специфічної
профілактики
запропоновано
живі
інактиво
вані
вакцини
вакцини
використовують
для
корів
профілактики
внутріш
ньоутробного
плода
Інактивованими
вакцинами
щеп
корів
половині
тільності
Вакцини
проти
вірусної
застосовують
асоціації
препаратами
проти
інфек
ційного
парагрипу
аденовірусної
інфекції
хламідіозів
Профілактика
заходи
боротьби
Ґрунтуються
занесенню
збудника
хвороби
тваринницького
господарства
Комплектувати
стадо
потрібно
молодняком
благополучних
які
надходять
комплектування
стада
витримувати
карантині
впродовж
30
діб
репродуктивних
сподарствах
забезпечують
повноцінну
годівлю
своєчасний
також
випоювання
молозива
новонародженим
телятам
пізніше
ніж
через
1 2
год
народження
гострого
лаху
діареї
раніше
господарствах
хворих
негайно
приміщення
місця
утримання
догляду
ними
ретельно
дезінфікують
тва
рин
утримують
ізольовано
під
постійним
ветеринарним
наглядом
інактивованими
вакцинами
господарстві
джують
жорсткі
обмежувальні
ввезення
сподарство
ферму
вивезення
нього
інші
госпо
дарства
перегрупування
тварин
також
відвідування
неблагопо
лучних
приміщень
сторонніми
Дозволяється
спеціально
обладнаному
транспорті
тварин
лише
для
ясокомбінат
разі
виникнення
хвороби
стаціонарно
неблаго
получному
господарстві
хворих
тварин
ізолюють
лікують
Решту
умовно
здорових
тварин
щеплюють
живими
вакцинами
Трупи
піддають
утилізації
Проводять
комплекс
ветери
нарно
санітарних
заходів
спрямованих
поширенню
збудника
хвороби
тому
числі
дезінфекцію
приміщень
прилеглої
території
предметів
обладнання
Господарство
оголошують
благополучним
щодо
вірусної
карантинні
обмеження
14
після
останнього
видужування
хворої
проведення
дезінфекції
дезінфекції
приміщень
застосовують
просвіт
розчин
хлорного
вапна
містить
5 %
активного
, 20 %-
суспензію
свіжогашеного
вапна
, 10 %-
гарячий
карболової
суміші
лужний
розчин
формальдегіду
3 %
формальдегіду
3 %
їдкого
натру
, 10 %-
гарячий
роз
їдкого
експозиції
год
Губчастоподібна
енцефалопатія
великої
овець
Установлено
котів
годували
ясними
консервами
сьогодні
гіпотеза
вірогідності
передавання
збудника
хвороби
великій
рогатій
через
недостатньо
знезаражені
кор
кісткове
борошно
відходів
отриманих
від
овець
хворих
підозра
після
виникнення
починає
поширюватись
горизонтально
Доказів
вертикального
горизон
шляхів
передавання
збудника
природних
умо
між
великою
рогатою
худобою
або
між
великою
дрібною
рога
худобою
немає
Незважаючи
багаторічне
використання
них
пасовищ
овець
великої
рогатої
худоби
рювань
серед
корів
також
спостерігалось
Експериментальним
доведено
можливість
інфікування
телят
овець
специфічним
клініко
патологоанатомічним
проявом
хвороби
внутрішньоцеребрального
внутрішньовенного
введення
суспензії
хворих
корів
лабораторних
мишей
специфічні
ознаки
хвороби
орального
парентерального
Питання
передавання
збудника
хвороби
великої
худоби
людини
вивченим
Припускають
поширення
губчастоподібної
енцефалопатії
серед
видів
пов
раптовою
збудника
проникненням
організм
великих
білкового
інфек
ційного
агента
проривом
видового
імунітету
Інфекційний
виявляється
головному
мозку
сітківці
Збудника
хвороби
знайдено
молоці
кістковому
травному
мигдаликах
нервах
лім
репродуктивних
селезінці
Патогенез не вивчено
Припускають
після
проникнення
хвороби
кістковим
борошном
відбувається
реплікація
пріону
селекція
нервових
закінченнях
після
трансформований
збудник
починає
рухатись
нервових
спочатку
спинного
мозку
потім
головного
Розмножуючись
головного
хвороби
зумовлює
специфічні
дегенеративні
ураження
рактерну
патогенетичну
хвороби
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
22
8
років
Ознаки
хвороби
віком
понад
2
роки
розвиваються
повільно
впродовж
1 4
апетит
зберігається
однак
захворілі
худнуть
знижується
поступово
настає
вне
виснаження
Майже
усіх
хворих
брадикар
гіперглобулінемію
хвороби
дуже
подібні
при
скрепі
овець
характеризуються
насамперед
різкою
поведінки
корів
підвище
Губчастоподібна
енцефалопатія
великої
271
збудливість
пригніченням
порушення
чутливості
подразнень
шуми
викли
являються
велика
агресив
синдром
корови
),
скреготіння
зубами
носового
хворих
виражена
гіперестезія
ділянці
голови
деяких

всієї
поверхні
Спостерігаються
ознаки
порушення
координації
споти
рухи
ненормальна
вигляді
рисистих
коней
рухів
падіння
іноді
нижній
шиї
плечей
парези
залежування
Хворі
тварини
перепони
наштовхуються
стіни
дерева
через
3
6
появи
клініч
них
ознак
хвороби
Патологоанатомічні
Локалізуються
головному
виявляються
гістологічних
електронно
мікроско
пічних
імунохімічних
головному
мозку
спостеріга
осередки
вакуолі
округлої
форми
розміщені
речовині
великими
півкулями
довгастому

відразу
Особливо
ураження
знаходять
стовбурових
нейронах
цитоплазмі
виявляють
великі
сферичні
яйцеподібні
вакуолі
нагадує
чим
хвороба
топодібна
енцефалопатія
Діагноз
установлюють
підставі
аналізу
епізоотологічної
клінічних
ознак
хвороби
характерних
патогістологічних
головному
мозку
виявлення
під
електронно
мікроскопічного
дослідження
специфічних
утворень
Методи
бораторних
досліджень
бактеріологічних
вірусних
виявились
непридатними
діагностики
губчастоподібної
енце
фалопатії
часом
індикації
пріонного
білка
запропо
новано
імуногістологічний
метод
імуноферментного
аналізу
виявлення
фібрил
можуть
виконуватись
лише
спеціалізованих
бораторіях
Диференціальна
необхідність
Ауєскі
нервових
кетозу
печі
нкової
енцефалопатії
гіпомагніємії
метою
використовують
епізоотологічні
дані
клінічні
ознаки
вірусологічних
бактеріологічних
біологічних
досліджень
Невротичний
кетозу
спостерігається
разі
згодовування
кетогенних
кормів
виявляється
кетонурія
кетонолактія
цефалопатія
основними
симптомами
ураження
жовтяничність
слизових
оболонок
гематоме
галія
болючість
органа
швидко
після
внутрішньовенного
введення
магнію
Лікування
проводять
високою
потенційною
небез
пекою
людей
усіх
інфікованих
тварин
знищують
Імунітет
вивчено
профілактики
хіміо
Заходи
боротьби
головним
методом
боро
губчастоподібною
енцефалопатією
великої
рогатої
худоби
використання
годівлі
худоби
кісткового
кового
борошна
виготовленого
трупів
хворих
скрепі
овець
заражених
пріонами
профілакти
людей
використання
непро
варених
субпродуктів
отриманих
від
головного
селезінки
лімфовузлів
тимуса
кишок
Забороня
використання
молока
заражених
корів
пріонів
молоці
виявили
такий
передавання
збудника
вважають
малоймовірним
Оскільки
благополучна
губчастоподібної
енцефалопатії
великої
рогатої
худоби
овець
заходи
мають
спрямовані
збудника
кордону
імпортованими
племінними
тваринами
ембріонами
кістковим
борошном
іншими
кормами
тваринного
походження
цим
сировини
продуктів
тваринницького
походження
неблагополучних
щодо
губчастоподібної
цефалопатії
скрепі
інших
регі
онів
світу
вироблена
зазначених
неблагопо
лучних
відповідальність
покладено
нальну
службу
державного
ветеринарного
кордоні
обов
якої
входить
нашої
зане
будь
яких
хвороб
появи
підозри
щодо
рювання
худоби
губчастоподібну
енцефалопатію
спеціалісти
теринарної
зобов
негайно
вжити
всіх
необхідних
згідно
чинними
інструктивними
документами
дезінфекції
місць
тимчасового
утримання
підозрюваних
зараженні
пріонами
тварин
рекомендується
8 %-
розчин
гідрокси
, 20 %-
розчин
гіпохлориту
натрію
концентровану
мурашину
кислоту
Гноївку
предмети
догляду
корму
спалюють
Персоналу
слід
дотримуватись
правил
особистої
гігієни
безпеки
працювати
спецодязі

халаті
брезентово
чоботях
багатошаровій
ватно
роботи
контамінований
збудником
спецодяг
знезаражують
автоклаві
температури
134
впродовж
30
при
126
впродовж
год
верблюдів
звичайних
середовищах
добавлянням
різних
сульфату
натрію
= 28
= 6,9 7,1.
мікроба
утворенням
ніжної
поверхневої
струшуванні
випадає
пробірки
подібно
утворює
пухкий
МПА
ріст
єрсеній
проявляється
язкого
ніжного
прозорого
нальоту
поверхні
середови
ферменти
патогенності
фібринолізин
гіалуро
нідазу
антигенний
комплекс
VW,
пригнічує
фагоцитоз
про
екзо
ендотоксин
Збудник
досить
зовнішньому
середовищі
низьких
температур
зберігається
6
гною
8 14
ґрунті

7

5
солоному

130
22
4
при
сухого

через
20
Чутли
вий
дії
дезінфектантів
розчин
лізолу
вбиває
паличку
через
1,5
розчин
карболової
кислоти

через
5 10
, 70 %-
етиловий

через
3 5
лабораторних
збудни
морські
свинки
білі
миші
Епізоотологія
природних

тарбаганів
байбаків
понад
300
прохо
осередків
Переносниками
організмі
гаються
ектопаразитів
також
аерогенний
органі
інфікованих
верблюдів
виділяються
кров
пораненнях
плодами
оболонками
бактеріовиділення
заражаються
верблюдів
непровареного
заготівлі
одержаних
через
укуси
комах
збудник
лімфоген
потрапляє
регіонарні
лімфовузли
розмножується
спричинює
геморагічний
періаденіт
первинний
бубон
Вторинні
бубони
результаті
гематогенного
занесення
інші
лімфатичні
вузли
доброякісної
форми
хвороби
розкриваються
загоюються
злоякісної
хвороби
збудник
уражених
лімфовузлів
проникає
кров
зумовлює
розвиток
септицемії
загибель
тварини
зараження
відбувалося
через
шляхи
первинні
осе
ураження
виникають
верхніх
легенів
Згодом
окремі
ділянки
утворюючи
широкі
лобарні
ураження
осередками
гепатизації
верблюдів
Клінічні ознаки
перебіг
Інкубаційний
2
Перебіг
гострий
хронічний
Розрізня
септичну
гострому
спостерігається
Відмічають
гарячку
(39 41
дихання
гніченість
порушення
жуйки
поверхневі
бубони
болісними
загальний
тварини
Вагітні
матки
Заги
5 12-
Підгострий
супроводжується
Спостерігають
гарячку
анорексію
розлад
роботи
серозно
катаральні
виділення
носа
сухою
зморш
куватою
шерсть
легко
висмикується
Настає
виснаження
загальна
інтоксикація
загибель
тварини
9 15-
Хроніч
перебіг
продовженням
гострого
підгострого
перебігу
хвороби
загальний
поліпшується
Спостерігаються
ремітивна
пропасниця
апетит
загальна
слабкість
Іноді
вторно
запалюються
збільшуються
поверхневі
лімфовузли
вторинні
бубони
являється
кульгавість
Видужування
дуже
рідко
Патологоанатомічні
Характеризуються
гемора
діатезу
множинні
крововиливи
різних
органах
кровонаповнення
змінами
паренхіматозних
Виявляються
перплазія
крововиливи
нагноєння
некрози
лімфатичних
вузлів
бубонна
збільшення
розм
якшення
селезінки
зниження
коагуляції
крові
форми
чуми
спостері
набряк
гіперемія
лобарна
пневмонія
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
епідеміо
хвороби
ного
розтину
результатів
бактеріологічних
діагностика
Включає
мікроскопію
патоло
матеріалу
забарвлених
Грамом
метиленовим
посіви
патологічного
матеріалу
живильні
середовища
виділення
культури
ідентифікацію
біологічну
пробу
виділенням
культури
збудника
Одержану
культуру
збу
обов
язково
диференціюють
збудника
псевдотуберкульозу
гризунів
прискорення
використовують
імунофлу
оресцентний
лабораторію
направляють
кров
хворих
верб
бубонів
виділення
ротової
носової
порожнин
товані
плоди
дослідження
відбира
шматочки
паренхіматозних
уражених
лімфо
вузлів
разі
розкладання
для
бактеріологічного
дослідження
відбирають
трубчасту
вухо
Розтин
патологічного
його
пересилання
здійснюють
дотриманням
заходів
профілактики
метою
запобігання
людей
поширенню
збудника
хвороби
обов
язкової
працівників
протичумних
Диференціальна
Передбачає
виключення
зультатами
бактеріологічних
досліджень
кліщового
під
акарологічного
дослідження

вияв
збудника
хвороби
Лікування
проводять
Хворих
верблюдів
Імунітет
Перехворілі
чуму
верблюди
набувають
імунітету
запобіжної
імунізації
верблюдів
природних
осеред
чуми
використовують
вакцину
авірулентного
EV,
була
щеплення
людей
Одноразове
підшкірне
вве
вакцини
300
забезпечує
формування
напру
імунітету
верблюдів
Профілактика
систематичне
гігієнічних
гризунів
дослідження
гризунів
переносників
систематичне
дезінсекції
неблагополучний
карантин
неблагополучному
верблюдів
забій
закінчен
9-
ветеринарного
2-
температури
протягом
Молоко
заготівля
неблагополучного
сировини
епізоотію
6
неблагополучному
обробляють
тиждень
разі
гурті
хворих
підозрюваних
разом
очищають
Карантин
припинення
але
60
останнього
чуму
дезінфекції
приміщень
інвентарю
вигуль
них
майданчиків
предметів
догляду
тваринами
застосовують
розчини
їдкого
калі
суспензію
сві
жогашеного
вапна
просвітлений
розчин
хлорного
вапна
хлору
, 3 %-
розчин
сірчано
карболової
розчин
формальдегіду
овець
Cl. perfringens
(4...8)
(0,6...1,5)
біохімічному
складний
екзотоксин
лабораторних
всіх
видів
клостридій
дуже
чутливі
морські
надзвичайно
стійкий
зовнішньому
середовищі
хімічних
землі
залишається
роками
руйнується
60
Епізоотологія
Захворювання
овець
різних
маток
також
вгодованих
малорухливих
3
утримання
хворіють

ягнята
3 7-
місячного
Виникненню
промерзлого
корму
низинах
стоячих
вівці
кози
фекаліями
передавання
клост
корми
кошари
виділеннями
хворих
також
заготовлене
неблагополучних
корми
аліментарно
реєструється
різкого
проходить
вигляді
спорадичних
випадків
невеликих
багатьох
господарствах
спостерігається
язку
збереженням
Захворюваність
15
летальність
надгострому
перебігу
досягати
100 %.
хвороби
вивчено
Вважають
основі
захворю
вання
лежить
інтоксикація
організму
внаслідок
всисання
збудників
швидко
значній
кількості
роз
множуються
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
Інкубаційний
період
надзви
короткий
хвороби
найчастіше
блискавичний
звідки

брадзот
датський

швидка
хвороба
).
Значно
рідше
гострий
перебіг
хвороби
блискавичному
перебігу
ознаками
сильної
тимпанії
скреготіння
зубами
здорових
уранці
мертвими
гострого
перебігу
виділення
порожнини
пінистої
янистої
слини
ділянці
голови
підщелепового
здуття
кров
яний
2 8
год
ознаками
загальної
слабкості
асфіксії
Патологоанатомічні
загиблих
кров
Характерною
особливістю
розкладання
кров
яниста
ділянці
голови
підгрудка
кров
янисті
пухирцями
оболон
очеревини
глотки
дрібні
вовиливи
оболонки
дванадцятипалої

геморагічне
кров
поверхні
осередки
некрозу
серця
епікар
ендокарді

крововиливи
Селезінка
змінена
Діагноз
установлюють
підставі
клінічних
ознак
епізоотологічних
підтверджують
бактеріологічним
патологічного
діагностика
Включає
мікроскопію
патоло
посіви
середовища
зараження
бораторних
лабораторію
надсилають
шматочки
паренхіматозних
органів
наявності

некротичні
печінки
трубчасту
ексудат
грудної
черевної
нин
інфільтрат
підшкірної
клітковини
дванадцятипалої
кишки
перев
обох
ділянки
сичуга
Патологічний
матеріал
відбирають
свіжих
пізніш
через
4
год
після
тварини
оскільки
овець
після
відбувається
швидке
розмноження
анаеробних
проникнення
органи
тканини
мікроскопічному
патологічного
наявності
хвороби
виявляють
грампозитивні
палички
Cl. septicum i
Cl. oedematiens
термінально
розміщеними
круглими
спорами
посівах
патологічного
середовищі
спостерігається
рівномірне
помутніння
газоутворення
глюкозо
кров
яному
Цейсслера

утворення
вуалеподібних
колоній
ніжними
відростками
гемолізу
Заражені
внутрішньо
язово
упродовж
16 24
год
відбитках
зроблених
поверхні
їхньої
печінки
виявляють
довгі
збудника
хвороби
посівами
вища
проводять
резіоляцію
вихідної
культури
Cl. septicum.
разі
інфікування
місці
введення
утворюється
драглистий
набряк
Діагноз
клостридій
хоча
овець
заражених
вихідним
клостридій
для
збудників
виділенням
органів
однієї
вихідним
гічним
матеріалом
наявності
збудника
патологічного
культури
Термін
Диференціальна
Передбачає
виключення
сибірки
інфекційної
ентеротоксемії
овець
бабезіозу
пастерельозу
отруєння
травами

аконітом
ефедрою
селезінка
сильно
збільшена
розмірах
розм
розрізі
витікає
червоного
кольору
мікроскопічного
дослідження
крові
збудника
хвороби
інфекційної
характерне
якшення
нирки
Відсутні
палення
виразки
слизової
сичуга
ураження
печінки
геморагічний
інфільтрат
підшкірній
клітковині
Виріша
виділення
культури
відповідної
виключається
мікроскопією
периферичної
крові
супроводжується
ураженням
внутрішніх
органів
верхніх
посівах
патологічного
виділяють
пастерел
підозрі
травами
пасовища
наявність
аконіту
ефедри
при
отруєнні
аконітом
спостерігають
захворювання
множинні
крововиливи
серозною
оболонкою
кишок
Лікування
Специфічної
розроблено
симптоматичне
надгострого
хвороби
малоефективне
швидкоплинністю
гострому
перебігу
рекомендують
антибіотики
біоміцин
синтоміцин
тераміцин
0,5 1,0
0,2
1
симптоматичну
Імунітет
Для
імунізації
овець
цини

бівалентну
вакцину
проти
брадзоту
інфекційної
ентеро
токсемії
полівалентну
концентровану
вакцину
проти
злоякісного
овець
Щеплюють
поголів
овець
починаючи
3-
місячного
віку
Вакцину
вводять
внутрішньом
язово
інтервалом
першим
введеннями
20 30
тварин
10 12
після
вакцинації
4 5
Використовують
анатоксин
проти
клостридіозів
заходи
боротьби
передусім
зооветеринарних
правил
час
випасання
годівлі
пування
утримання
постійно
стежити
санітарним
пасовищ
водопоїв
допускати
поїдання

281
овець
282
ізолював
від
хворих
Bac. paludis (
сучасною
класифіка
цією
Cl. perfringens)
ясував
патогенетичну
роль
мікробного
токсину
Захворювання
поширене
всіх
континентах
хворобу
описав
1929
Економічні
хвороба
зумовлюються
30 %)
поголів
неблагополучних
летальністю
(80 100 %).
Збудники
хвороби

анаеробні
роду
клостридій
Cl.
perfringens
Нині
встановлено
6
клостридій
, D, E, F,
які
подібні
морфологічними
культураль
біохімічними
властивостями
однак
різняться
здатністю
різних
видів
тварин
відмінними
властивостями
продукованих
ними
Клостри
нерухомі
короткі
грампозитивні
розміром
(48)
(11,5)
утворюють
організмі


глюкозою
ріст
клостридій
супроводжується
інтенсивним
помутнінням
газоутворенням
поверхні
агару
утворюються
ніжні
колонії
вигляді
краплинок
роси
які
згодом
набувають
сірувато
білого
кольору
круглими
соковитими
Культури
збудників
продукують
сильний
екзотоксин
гемолітичні
летальні
некротичні
властивості
Спори
Зберігаються
землі
впродовж
16

20
гною
3

поверхні
шерсті

2
років
знищує
15 20
(70 80
) 10 %-
розчин
їдкого
, 5 10 %-
розчин
формальдегіду
розчин
хлорного
вапна
через
Епізоотологія
вівці
різ
статі
кітні
лактуючі
матки
вівці
8 10-
кози
худоба
коні
свині
найчутливіші
кошенята
хворі
мікробоносії
клостридії
фекаліями
корми
воду
Зараження
аліментарним
через
контаміновані
корми
воду
Хвороба
виникає
переважно
пасовищний
період
навесні
погоду
винесенням
поверхню
ґрунту
забрудненням
ними
інтенсивно
ростуть
поїданням
значної
кількості
соковитих
багатих
білок
рослин
інфекція
виникає
стійлового
утримання
овець
неблагополучних
кошарах
великої
кіль
кості
білкового
корму

283
Виникненню
поширенню
хвороби
секреторної
зміни
корму
корму
зумовлена
наявністю
довгострокових
збереженням
збудника
Патогенез вивчено
недостатньо
Порушення
діяльності
кишок
затримку
кормових
кишеч
створює
анаеробні
умови
інтенсивного
розмноження
клостридій
Бактеріальний
протоксин
утворюєть
цьому
протеолітичних
переходить
уражує
епіталіальні
клітини
слизової
оболонки
кишок
нирки
центральну
нервову
систему
При
проник
ненні
ушкоджує
епітелій
зумовлює
крововиливи
серці
серозних
слизових
оболонках
спричинює
тяжку
інток
характерну
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
годин
інфекційної
ентеротоксемії
зумовленої
Cl.
perfringens
переважають
геморагічні
особливо
паренхіматозних
органах
При
інфекційній
ентеротоксемії
викликає
Cl. perfringens
D (
епсилон
переважають
хвороби
надгострий
блискавичний
гост
підгострий
хронічний
надгострому
раптово
впродовж
2 3
год
Клінічні
ознаки
проявитися
вранці
кошарі
один
кілька
вгодованих
овець
простежити
хворою
виявляється
пригніче
скованість
одному
місці
опущеною
головою
широко
передніми
вівці
крутяться
одному
каються
головою
трапляються
судоми
Спостерігають
задишку
носової
порожнин
Температура
0,5 1
залишається
гине
30 40 %
гострому
перебігу
овець
підвищуєть
хворі
корму
стоять
скрегочуть
клонічні
встати
коматозному
Апетит
оболонки
анемічні
жовтуватим
відтінком
прискорені
являється
крові
гине
2 3
5 7
діб
овець
284
Підгострий
перебіг
спостерігається
здебільшого
ензоотії
проходить
самостійно
продовження
надгострого
гострого
перебігу
порушення
травлення
рідкі
сморідні
домішками
слизу
корич
невий
колір
Хворі
вівці
швидко
худнуть
рефлекси
них
ослаблені
відсутній
спостерігається
випадання
Вагітні
Хвороба
діб
іноді
настає
видужання
Хронічний
перебіг
виявляється
овець
недостатньої
вгодо
ваності
Спостерігають
пригніченість
відмову
кормів
нервові
явища
пронос
фекалії
спочатку
кашкоподібні
водянисті
домішкою
слизу
Вівці
худнуть
повного
виснаження
впадають
напівкоматозний
впродовж
гинуть
Видужання
буває
рідко
Патологоанатомічні
загинули
від
ентеро
токсемії
розкладаються
фіолетові
плями
під

кровови
разі
тварини
від
ентеротоксемії
зумовленої
клост
ридіями
D,
черевній
порожнинах
виявляється
копичення
серозно
геморагічного
транссудату
епікарді

Слизова
оболонка
рубця
дванадцятипалої
гіперемійована
вкрита
крововиливами
набряклі
перемійовані
печінка
збільшена
розмірі
перероджена
Брижові
лімфовузли
розмірі
гіперемійовані
соковиті
осеред
некрозу
Специфічними
нирках

водянистість
ретворення
пульпи
кашоподібну
разі
загибелі
ентеротоксемії
зумовленої
клос
тридіями
геморагічно
некротичне
слизової
оболонки
сичуга
кишок
виразки
збільшення
гіперемію
мезентеріальних
лімфовузлів
однієї
рідше
обох
нирок
кров
янисту
напіврідку
звідки
якшена
нирка
.
Діагноз
підставі
епізоотологічних
клініч
ного
обстеження
патологоанатомічних
змін
результатів
лабора
досліджень
діагностика
Проводиться
напрямах

вмісті
тонкого
кишок
його
ідентифікацію
допомогою
специфічних
сироваток
виділення
патологічного
хвороби
наступним
визначен
його
токсичності
лабораторію
дослідження
надсилають
свіжий
труп
перев
кінців
шматок
тонкого
відділу
кишок
вмістом
проби
шматочків
печінки
селезінки
Патологічний
матеріал
пізніше
через
год
після
загибелі
тварини
виявлення
внутріш
ньочеревного
або
внутрішньовенного
введення
фільтрованого

285
центрифугованого
екстракту
вмісту
тонкого
кишок
масою
16 18
0,5
або
внутрішньовенного
введення
кролику
масою
1,8 2,0
дозі
1,0 1,5
токсину
лабораторні
гинуть
упродовж
12
год
Якщо
виявлено
нейтралізації
білих
свинках
кроликах
типовими
діагностичними
антитоксичними
сироватками
Білі
миші
яким
було
введено
гомологічною
антитоксичною
сироваткою
залишаються
кролів
мор
утворюються
некрози
визначення
вмісті
кишок
певного
подальшу
роботу
для
виділення
збудника
проводять
ізоляції
чистої
здійснюють
посіви
ренхіматозних
органів
середовища

Тароцці
МПБ
МПА
відділу
кишок


появі
росту
проводять
пересівань
середовище

потім
глюкозо
кров
яний
агар
виділення
чистої
культури
визначають
токсину
допомогою
реакції
нейтралізації
лабораторних
Діагноз
інфекційну
ентеротоксемію
установ
разі
виявлення
вмісту
тонкого
кишок
біологічним
методом
визначення
його
нейтралізації
типоспецифічними
сироватками
виділення
тонкого
кишок
культури
характерними
цього
збудни
властивостями
продукує
токсин
встановлюють
допомогою
реакції
нейтралізації
типоспецифічними
Термін
Диференціальна
необхідність
брадзоту
сибірки
пастерельозу
піроплазмозу
кормового
отруєння
травами
спостерігають
підшкірні
набря
геморагічну
інфільтрацію
підшкірної
гостре
гемора
виразки
слизової
кишки
некротичні
осередки
печінці
Ніколи
буває
якшення
нирки
характерним
ентеротоксемії
результати
бактеріологічного
дослідження
тологічного
Сибірку
виключають
підставі
патологоанатомічних
змін
результатів
бактеріологічного
дослідження
Пастерельоз
супроводжується
септицемією
гемо
діатезом
ураженням
легень
установлюється
бактеріологічних
досліджень
виключають
підставі
досліджень
периферичної
крові
отруйними
визначають
раторними
дослідженнями
кормів
овець
286
Лікування
надзвичайно
перебігом
хвороби
малоефективне
початку
захворювання
застосовують
бівалентну
антитоксичну
сироватку
проти
анаеробної
дизентерії
інфекційної
ентеротоксемії
антибіотики
тетрациклінового
ряду
симптоматичну
Імунітет
Перехворілі
інфекційну
ентеротоксемію
вівці
набу
типоспецифічного
антитоксичного
імунітету
тривалістю
одного
року
профілактики
використовують
полі
валентну
концентровану
гідроксидалюмінієву
вакцину
проти
інфекційної
ентеротоксемії
набряку
овець
зентерії
Вакцина
призначена
профілактичної
імунізації
клінічно
овець
3-
віку
щеплюють
внутрішньом
язово
інтервалом
20 30
6-
місячного
віку
ревакцинують
Іму
нітет
через
10 12
після
вакцинації
4 5
Запропоновано
також
анатоксин

вакцину
полі
валентний
анатоксин
проти
клостридіозів
овець
боротьби
Щоб
запобігти
виникненню
хвороби
вівчарських
господарствах
потрібно
додержуватись
зооветеринарних
правил
годівлі
утримання
овець
усувати
всі
причини
розладу
них
травлення
обережно
використовувати
пасовища
багатим
особливо
вранці
після
постійно
забезпечувати
вівцям
достатній
повноцінну
мінеральну
підгодівлю
дувати
грубими
кормами
соломою
сіном
використовувати
мікроелементи
(
міді
кобальту
щеплення
вівцям
господарс
перед
пасовищного
1 1,5
інфекції
виникнення
хвороби
оголошують
овець
людям
хворих
хворих
обрізання
гіперімунною
Трипу
шкурою
дять
стійлове
Обмеження
господарства
знімають
через
20
після
нього
загибелі
від
ентеротоксемії
проведення
оста
дезінфекції
приміщень
прилеглої
території
Для
дезін
10 %-
їдкого
ного
вапна
містить
5 %
хлору


287
Інфекційна агалактія овець
овець
288
лактуючі
матки
новонароджені
ягнята
козенята
1-
місячного
Джерелом
5 7
фекаліями
кон
юнктивальним
секретом
аборту

виділеннями
плодови
оболонками
Факторами
передавання
стати
кон
мікоплазмами
корми
загони
одяг
доярок
пастухів
ється
випасанні
низинних
пасовищах
луках
також
стоячих
Доведе
козенята
матерів
виділяють
мікоплазми
15 50 %
тварин
хвороби
виникають
навесні
максимуму
згасають
початку
осені
розвитку
ензоо
зумовлюється
інтенсивним
виділенням
збудника
інфікованими
під
окоту
появою
великої
кількості
особли
сприйнятливого
контингенту
новонароджених
козенят
накопиченням
тривалого
утримання
випасання
абортів
тварин
негативним
впливом
холодної
погоди
резистентність
молодняку
Захворюваність
під
час
спалаху
інфекції
становить
16 37 %,
летальність
15 45 %.
абортують
15 30 %
випадків
припиненням
окотів
отар
зимові
пасовища
ензоотія
Стаціонарність
інфекційної
забезпечується
інфекцією
носіїв
тривалим
4
збереженням
збудника
нішньому
середовищі
Патогенез. Після проникнення
організм
мікоплазми
потрап
розмножуються
розносяться
усі
органи
тканини
септицемію
запальні
процеси
органів
них
внутрішньоутробна
інфекція
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
2 6
міс
хвороби
гострий
підгострий
хронічний
гострому
залежно
локалізації
тологічного
процесу
розрізняють
септичну
маститну
змішану
хвороби
Септична
проявляється
новонароджених
козенят
разі
різкого
зниження
ності
організму
зумовленого
недостатньою
молока
хво
маток
2-
місячного
дуже
холодній
погоді
нестачі
Спостерігається
раптове
підви
температури
42
пригнічення
повна
корму
утворення
підшкірній
клітковині
набряків
Захворілі
гинуть
наприкінці


289
хвороби
буває
лактуючих
овець
ктеризується
лихоманкою
(41,5 42
пригніченістю
відмовою
від
корму
різким
зниженням
частіше
часток
вимені
болісною
дотик
лімфовузли
збільшуються
розмірі
молоко
згодом
водянистим
набуває
гірко
солоного
атрофія
індурація
поступово
припиняється
молодняку
нелактуючих
суглобова
хвороби
Спостерігається
пригнічення
апетиту
уражуються
зап
скакальні
рідше
ліктьові
Виявляється
кульгавість
припу
хання
болісність
суглобів
флуктуація
ділянках
суглобових
очей
спостерігається
сльозоточивість
гіпер
світлобоязнь
припухання
повік
юнктивіти
кератитом
утворенням
виразок
випаданням
Хвороба
закінчується
летально
хвороби
лактуючих
маток
поряд
вимені
спостерігається
припухання
болісність
інколи
кон
юнктивіти
Захворювання
5 7
закінчується
летально
Атиповиа
форма
короткочасною
гарячкою
незначним
зниженням
нерізко
вираженою
болісністю
Можливе
видужання
хворілі
надовго
залишаються
бактеріоносіями
Підгострий
перебіг
характеризується
різними
ускладнен
основних
зумовлюються
приєднанням
секундарної
мікрофлори
вагітних
молодняку
ускладнен
гноєтворною
мікрофлорою
призводить
розвитку
гнійних
закінчується
атрофією
залози
гнійних
артритів
зумовлюють
або
повний
анкілоз
паренхіматозних
панофтальмітів
глибоких
виразок
рогівці
Хронічний
перебіг
хвороби
триває
кілька
навіть
Симптоми
хвороби
виражені
дуже
Спостерігається
анкілоз
окремих
іноді
аборти
Патологоанатомічні
зміни
характеру
перебігу
форми
прояву
хвороби
разі
гострого
підгострого
перебігу
вияв
підшкірній
клітковині
абсцеси
під
шкірою
запалення
очеревини
перикарда
численні
крово
виливи
під
епікардом
Запальні
зміни
спостерігають
також
нирках
горбисту
поверхню
осередками
некрозу
хронічному
перебігу
патологічні
зміни
локаль
ний
характер
Спостерігають
хронічні
запальні
процеси
суглобах
вимені
Паренхіма
вимені
інфільтрована
цистерні
молочних
протоках
містяться
сирнисті
згустки
білого
зеленуватого
кольо
овець
290
ураженні
виявляють
кон
юнктивіти
кератити
інші
патологічні
рогівка
потовщена
іноді
більмом
конусно
випуклу
форму
Стінки
хрящі
потовщені
запальні
бових
сумках
виявляється
буро
червоного
кольору
іноді
гній
Діагноз
установлюють
безпосередньо
господарстві
підставі
епізоотологічних
аналізу
клінічного
хворих
патологоанатомічних
змін
разі
потреби
проводять
лабораторні
дослідження
Включає
мікроскопічне
дослідження
патологічного
посіви
живильні
середовища
виділення
збудника
проведення
біопроби
Патологічний
надсилають
лабораторію
свіжий
термосі
льодом
замороженому
прижиттєвої
діагностики
лабо
раторію
клінічно
хворих
направляють
крові
уражених
часток
вимені
рідину
Від
вимушено
забитих
паренхіматозні
органи
нирку
печінки
уражену
надвим
лімфатичними
вузлами
уражене
око
синовіальну
уражених
спинномозкову
рідину
головний
абортовані
плоди
мікроскопічного
дослідження
відбитків
забарвлених
Романовським

Гімза
позитивних
результатів
виявляють
коко
нитко
рожевого
кольору
елек
середовищах
ріст
5 7
інкубації
37 38
виявляють
характерною
опалесценцією
утворення
являються
колонії
росинки
врослим
центром
проводять
кроликах
масою
2,5 3
передню
камеру
ока
суспензією
патологічного
матеріалу
3 4-
свіжо
виделіною
культурою
збудника
позитивних
результатів
піддослідних
кролів
через
5 12
розвивається
кератит
Лабораторний
інфекційної
агалактії
овець
вважають
установленим
отримання
одного
таких
показни
виділення
патологічного
матеріалу
властивостями
характерними
збудника
цього
захворювання
позитивна
біопро
кролях
посівах
вихідного
культури
біопроба
вівцях
козах
виділенням
культури
властивостями
характерними
для
цьо
навіть
вихідного
матеріалу
виділено
Термін
дослідження
біопроби
30
біопробою


291
наступним
виділенням
збудника
90
серологічної
ностики
хвороби
запропоновано
Диференціальна
необхідність
інфекційного
маститу
овець
інфекційного
кератокон
ктивіту
овець
буває
уражен
ока
патологічний
процес
вимені
супроводжу
гангренозним
розпадом
Збудником
хвороби
культивується
загальних
живильних
вищах
аеробних
анаеробних
умовах
Перебіг
інфекційного
кератокон
юнктивіту
доброякісний
пато
логічному
матеріалі
виявляється
хвороби
рикетсії
Лікування
Специфічних
препаратів
лікування
інфекційної
овець
розроблено
Рекомендують
внутрішньовенне
введення
5 %-
водного
розчину
новарсенол
бензолу
розрахунку
0,1
1
маси
Середня
доза
для
тварин
масою
30 40
0,3 0,5
віці
5
0,1 0,15
5
0,2 0,5
Через
5 6
5 %-
роз
новарсенолу
вводять
повторно

0,3
молодняку
5
0,05 0,1
ягнятам
0,14 0,2
день
першого
використання
новарсенолу
тваринам
вводять
10 %-
розчин
уротропіну
рильному
фізіологічному
розчині
вводять
підшкірно
день
4
інтервалом
4 5
год
упродовж
6 8
Хво
ураженням
очей
розміщують
затемнені
приміщення
промивають
1 %-
водним
розчином
борної
кислоти
При
артри
ураженого
підшкірно
вводять
1
1 %-
розчин
мідного
купоросу
2 3
тваринам
1,0 1,5

ягнятам
коленятам
Лактуючих
хворих
2 3
порожнину
вимені
канал
вводять
розчин
пеніциліну
Ефектив
ний
результат
внутрішньом
язове
використання
дибіоміцину
Імунітет
вивчено
недостатньо
Встановлено
кози
можуть
хворювати
повторно
специфічної
профілактики
боротьби
насамперед
конанні
зооветеринарних
правил
комплектування
господарств
бною
рогатою
худобою
утримання
випасання
напування
можна
допускати
контакту
тваринами
під
перегонів
пасовища
появи
господарство
ферму
оголошують
небла
гополучними
них
запроваджують
карантинні
обмеження
Всіх
хворих
підозрюваних
захворювання
тварин
тому
числі
абортували
народили
овець
292
окрему
отару
лікують
хворих
хронічним
перебігом
інфекції
вибраковують
Підсисних
козенят
кремлюють
годують
здорових
Здорове
поголів
переводять
пасовища
водопої
встановлюють
постійний
ветеринарний
неблагополуч
них
господарствах
застосовують
атенуйованими
інактивованими
вакцинами
проти
агалактії
овець
Перехворілих
тварин
упро
8
видужування
утримують
ізольовано
доцільно
вибраковувати
плідників
допу
парування
використовують
штучного
осіменін
Видужалих
маток
осіменяють
спермою
здорових
бара
нів
Приміщення
тирла
знаходились
хворі
очищають
дезінфікують
2 %-
свіжогашеного
вапна
розчи
лізолу
або
2 %-
розчином
їдкого
натру
Підстилку
корми
гній
забруднені
виділеннями
хворих
тварин
спалюють
Обмеження
через
60
після
виведення
або
останньої
хворої
Виведення
благополучні
госпо
племінних
цілей
допускається
8
впродовж
цього
періоду
господарстві
захворювання
інфекційну
агалактію
спостерігалось
Інфекційна катаральна
овець
(Febris catarrhalis
infectiosa ovium,
блутанг
)
вірусна
трансмісивна
хво
характеризується
пропасницею
некротичними
ураженнями
слизових
оболонок
травного
дегенеративними
скелетних
характерним
ураженням
хвороба
назву
чорний
Історична
довідка
Хворобу
було
зареєстровано
1876
Південній
Африці
Спочатку
інфекційна
катаральна
гарячка
порід
часто
проходила
безсимптомно
завезення
Африку
овець
європейських
(1852 1870
континенту
гарячка
становить
епізоотологічну
економічну
Вперше
хворобу
вивчив
описав
Хатчін
(1881),
вірусну
природу
установив
Тейлер
(1906).
(1901)
нізації
вірулентною
імунною
сироваткою
Тейлер
(1907)
першим
виготовив
атенуйовану
живу
вакцину
1947
Александер
ізолював
вірус
ембріонах
катаральна
овець
293
овець
294
худоба
кози
антилопи
лосі
американські
білохвості
вівці
чутливі
відлучені
благополучних
пунктах
сисуни
набувають
пасивного
імуні
хворіють
Джерелом
збудника
інфекції
вівці
вірусоносіями
впродовж
3 4
Перенесення
вірусу
від
хворих
Culicoides,
характеризуються
значним
поширенням
великою
чисельніс
комарі
Aedes
вовноїди
Melophagus ovinus.
Найбільш
значним
резервуаром
вірусу
природі
вважають
велику
рогату
організмі
якої
вірус
зберігається
наступного
активного
періоду
циклу
розвитку
комах
Проміжною
ланкою
через
передавання
вірусу
вівцям
бути
дикі
гризуни
Контактним
збудник
Інфекційна
катаральна
овець
характеризується
сезонні
періодом
дощів
найбільшою
переносників
Епізоотії
хвороби
спостерігаються
низинних
місцевостях
повільних
річок
берегах
стоячих
водойм
разі
випасання
рано
вранці
посушливі
сухий
години
дня
при
утриманні
овець
приміщеннях
гірських
захворювання
спостерігається
Інфекційна
катаральна
проходить
гляді
значних
охопленням
(50 60 %),
характеризується
перебігом
високою
летальністю
осередках
Патогенез вивчений
недостатньо
Після
проникнення
організм
вірус
репродукується
зумовлює
пропасницю
клінічної
вірус
селезінці
вузлах
печінці
згодом
локалізується
оболонці
кишок
епіталіальній
язовій
Репродукція
вірусу
органах
тканинах
порушення
обміну
речовин
підви
проникності
судин
розвиток
дегенеративних
кротичних
ерозій
виразок
Ураження
плоду
ембріонів
викликає
аборти
народження
нежиттєздатного
молодняку
хво
знижується
резистентність
організму
розвивається
секундарна
бактеріальна
інфекція
призводить
значного
ускладнення
патологічного
процесу
інфекційного
процесу
інфекційній
впродовж
персистенція
вірусу
крові
незважаючи
наявність
досить
високих
руснейтралізуючих
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
діб
Перебіг
хвороби
гострий
підгострий
Визначається
кож
абортивна
хвороби
разі
гострого
перебігу
спосте
катаральна
овець
295
раптове
підвищення
температури
40,6 42
утримується
цьому
рівні
протягом
6 12
діб
Одночасно
відзна
пригнічення
хитку
невпевнену
ходу
вівці
від
стада
Через
24 36
год
після
підвищення
температури
розвивається
кон
юнктивіт
катаральне
оболо
рота
глотки
носової
порожнини
Виявляють
голови
збільшується
ємі
набуває
червоно
синього
звідки
назва
хвороби

.
може
бути
через
1 2
вона
зникає
відмічають
витікання
ротової
порожнини
пінистої
(
волога
),
зумовлюється
своєрідними
безупинними
рухами
виділення
носа
спочатку
водянисті
потім
слизисто
катаральні
гнійні
Розвивається
виразковий
або
гангренозний
пронос
домішками
крові
виявляються
почервоніння
вінчика
болючість
натисканні
спостерігають
ходу
шкірі
являються
екзантематозні
ураження
випадання
шерсті
худнуть
7 8-
хвороби
гинуть
Летальність
може
досягати
70 90 %.
Видужування
дуже
повільно
раніше
ніж
через
10 15
діб
після
температури
розвивається
пневмонія
некробактеріозом
майже
100 %
випадків
закінчуються
підгострого
перебігу
спостерігаються
клінічні
ознаки
гострому
виражена
зна
менше
хвороби
12 25
летальність
становить
20 60 %.
Абортивна
форма
хвороби
проявляється
коро
гарячкою
поверхневим
оболонок
ротової
носової
порожнин
вітом
Одужання
порівняно
швидко
цьому
виявляють
анорексію
салівацію
гіперемію
оболонок
ротової
носової
порожнин
носовому
губах
вимені
вульві
виразки
Язик
сильно
висувається
сильно
утруднює
ковтання
худоба
гине
спраги
спостерігаються
аборти
народження
нежиттєздатного
потворного
приплоду
ендемічних
осередках
перебіг
великої
худоби
часто
буває
безсимптомним
тривалим
Патологоанатомічні
виснажені
спостері
екзематозні
ураження
Підшкірна
клітковина
язова
сполучна
тканина
голови
набряклі
інфільт
ровані
жовтуватою
рідиною
Набряки
знаходять
міжщелепового
простору
глотки
гортані
язика
внутрішній
поверхні
виявляють
виразки
крововиливи
овець
296
Селезінка
значно
збільшена
ємі
особливо
кові
гіпере
мійовані
набряклі
грудній
порожнинах
спостерігаєть
накопичення
ексудату
домішками
крові
повер
хні
слизових
оболонок
травного
печінки
селезінки
епікардом
ендокардом
виявляються
крововиливи
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
ознак
хвороби
патологоанатомічних
змін
результатів
раторних
ізоляцію
патологічного
вірусу
його
ідентифікацію
допомогою
реакції
нейтра
лізації
ембріонах
культурі
клітин
дослідження
парних
сироваток
крові
овець
метою
виявлення
специфічних
антитіл
сумнівних
випад
проводять
біопробу
прижиттєвого
лабораторію
направляють
про
які
відбирають
період
підвищення
температури
посмертної
діагностики

гиблих
пізніш
2
год
моменту
загибелі
відбира
лімфовузли
шматочки
селезінки
печінки
абортовані
плоди
виділення
вірусу
проводять
зараження
патологічним
жовтковий
мішок
6 8-
ембріонів
ХАО
11 13-
курячих
ембріонів
Специфічна
ембріонів
відповідно
через
3 4
разі
використання
виділення
вірусу
клітинних
культур
потрібно
здійснити
2 4
пасажі
ніж
кликати
характерні
цитопатогенні
моношарі
Ідентифіка
цію
виділеного
вірусу
здійснюють
допомогою
реакції
нейтралі
клітинній
культурі
курячих
ембріонах
нерозведеною
специфічною
сироваткою
також
допомогою
РЗК
Серотипову
належність
визначають
методом
інгібування
бляшок
агаровому
моношарі
зараженої
вірусом
культури
Vero.
Біопробу
проводять
1 4-
денних
білих
мишенятах
також
ягня
3 6-
місячного
віку
патологічний
матеріал
вводять
внут
рішньовенно
внутрішньошкірно
підшкірно
Характерні
нічні
ознаки
через
6 8
проявляються
підвищенням
температури
тіла
гіперемією
слизових
оболонок
носа
язика
експериментально
інфікованих
зараження
через
21 30
після
зараження
відбира
кров
досліджують
Поява
специфічних
комплемент
антитіл
свідчить
досліджуваному
матеріалі
вірусу
Серодіагностику
ретроспективну
діагностику
катаральна
овець
297
інфекційної
гарячки
допомогою
РДП
разі
необхідності
також
РРГ
ELISA-
методом
Найчастіше
сироватки
реконвалесцентів
джують
РЗК
якою
можна
виявити
групоспецифічні
антитіла
проти
всіх
серотипів
збудника
хвороби
Комплементзв
язувальні
являються
2
1 : 4 1 : 16
показників
(1 : 60 1 : 256)
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
виклю
чення
контагіозної
ектими
кіз
везикулярного
сто
матиту
некробактеріозу
хвороби
Найробі
лихоманки
доли
Ріфт
Ящур
контагіозна
ектима
віспа
харак
високою
контагіозністю
поява
пов
порою
року
масовим
кровосисних
комах
Для
характе
афтозні
ураження
ротової
порожнини
кінцівок
важ
ливі
результати
вірусологічних
досліджень
ектимі
виявляють
специфічні
пустульозні
ураження
слизових
оболонок
порожнини
шкірного
покриву
ділянці
пута
вінчика
міжратицевої
час
мікроскопічних
досліджень
нефіксованих
мазків
сухих
неконсервованих
виявляють
збудника
хвороби
Ящур
ференціюють
підставі
антигеном
везикул
хворих
тварин
Проводять
біопробу
ягня
Віспу
визначають
мікроскопічних
досліджень
пофарбованих
Морозовим
мазків
внутрішньої
поверхні
свіжих
виявленням
жовтому
препарату
поодиноких
розміщених
купками
елементарних
забарвлених
темно
колір
некробактеріозі
уражаються
перева
кінцівки
патологічному
матеріалі
виявляють
збудник
роби
Fusobacterium necrophorum.
джується
явищами
геморагічного
діатезу
тяжкого
гастроентери
Для
лихоманки
характерні
дистрофія
чінки
осередкові
некрози
Остаточний
діагноз
установлюють
результатами
лабораторних
досліджень
Лікування
розроблено
Імунітет
Перехворілі
набувають
імунітету
проти
типу
вірусу
спричинив
хворобу
Можлива
реінфекція
вірусу
впродовж
того
сезону
наступного
Активний
імунітет
реконвалесцентів
супроводжується
утворенням
нейтралізуючих
комплементзв
язувальних
пасивно
передаються
молодняку
молозивом
неблагополучних
специфічної
профілактики
інфекційної
катаральної
овець
використовують
інактивовані
вакцини
Імунітет
овець
298
зберігаються
вакцинації
один
Профілактика та заходи
боротьби
Інфекційна
катаральна
нашій
Тому
основну
увагу
мовувати
запобігання
занесенню
імпортованими
свійськими
вівці
кози
рогата
худоба
дикими
жуйними
профілактичне
карантинування
всіх
завезених
проведенням
разі
потреби
вірусологічних
серологічних
досліджень
неблагополучних
заходи
профілактики
цієї
хвороби
їхніми
ветеринарними
законодавствами
плевропневмонія
(Pleuropneumonia infectiosa
caprarum)
контагіозна
хвороба
характеризується
крупозним
запаленням
серозно
фібринозним
плевритом
серозним
запаленням
інтерлобулярної
Історична
Інфекційну
плевропневмонію
уперше
Тома
1873
Алжирі
1940
Ленглей
довів
хворобу
спричинюють
мікоплазми
Росії
хворобу
спостерігали
1895
1896
захворювання
пері
одично
Киргизстані
Казахстані
поширена
Індії
Монголії
реднього
Близького
Сходу
Економічні
збитки
визначаються
висо
кою
летальністю
(80 100 %),
витратами
проведення
рантинних
оздоровчих
Збудник
хвороби
Mycoplasma mycoides var. capri
міститься
плевральному
ексудаті
своїми
культурально
морфологічними
властивостями
подібний
пери
пневмонії
великої
рогатої
худоби
відрізняється
нього
антигенною
Характерною
особливістю
хворо
його
поліморфізм
проходити
бактеріальні
Забарвлюється
Романовським

Гімза
Добре
лише
елективних
середовищах
добавлянням
сироватки
середовищах
опалесценцію
поверхні
бульйону
утворює
ніжну
плівку
елективних
середовищах
утворює
колонії
центром
вростає
агар
ембріо
нів
патогенний
щодо
лабораторних

299
овець
300
спостерігаються
згодом
слизисто
виділення
Дихання
утруднене
супроводжується
хрипами
стогоном
пульс
аритмічний
Хворі
болісно
натисканні
проміжки
грудної
порожнини
стогнуть
кози
Аускультацією
виявляють
однобічне
ураження
легень
поси
везикулярне
окремих
уражених
бронхіальне
хання
шуми
тертя
плеври
хрипи
Перкусією
визначають
окремі
притуплення
Наприкінці
хвороби
пронос
домішкою
крові
35 36
більшості
настає
впродовж
7 10
хвороби
хронічного
перебігу
хвороби
10
клінічні
ознаки
виражені
повне
видужування
настає
перехворілих
спостерігається
періодичне
під
вищення
температури
анорексія
симптоми
хронічної
пневмо
нії
утримання
несприятливих
умовах
можуть
виникати
рецидиви
хвороби
закінчуються
вимуше
Патологоанатомічні
розтині
загинули
внаслідок
гострого
перебігу
грудній
порожнині
виявля
1
2
літрів
солом
жовтого
кольору
транссудату
фібрину
Середостінні
лімфовузли
соковиті
вовиливами
збільшені
4 5
легень
гепатизовані
розрізі
мають
малюнок
Осеред
червоної
гепатизації
оточені
набряклими
чергуються
ділянками
легень
звичайного
гепатизованих
зустрічаються
гнійно
некротичні
осередки
оточені
сполучнотканинною
капсулою
ураженими
грудною
порожниною
діафрагмою
окре
ділянками
перикарда
часто
трапляються
плеврі
виявляють
фібринозні
нашарування
сполучнотканинні
костальною
легеневою
плеврою
Селезінка
заокруглені
Серце
спостерігають
крапчасті
Печінка
кровонаповнена
ознаками
Діагноз
установлюють
підставі
епізоотологічних
патологоанатомічних
даних
результатами
бактеріологі
досліджень
біопроби
діагностика
Включає
мікроскопію
патоло
матеріалу
посіви
живильні
середовища
біопробу
лабораторію
льодом
замороженому
вигляді
направляють
частини
уражених
гень
бронхіальні
середостінні
плевральний
ексудат
шматочки
від
трупів
забитих
діагностич
метою
Під
мікроскопічних

301
битків
патологічного
матеріалу
забарвлених
Романовським

Гімза
разі
позитивних
виявляють
полімор
коко
або
ниткоподібні
мікоплазми
рожевого
кольору
посівах
елективні
середовища
збудника
хвороби
5 7-
інкубації
при
37 38
агарових
редовищах
мікоплазми
формують
характерні
росинчасті
колонії
світлою
периферичною
темним
центром
врос
живильних
середовищах
спостерігається
опале
незначне
помутніння
утворення
підтвер
інфекційну
плевропневмонію
обов
проводять
біопробу
двох
6 12-
місячних
козенятах
внутріш
ньоплеврально
10 %-
суспензією
патологічного
або
3 4-
свіжовиділеною
культурою
збудника
позитивних
результатів
заражених
упродовж
2 15
розвивається
експериментальна
інфекція
7 20-
після
зараження
уражених
легень
плеврально
проводять
реізоляцію
збудника
хвороби
Діагноз
інфекційну
плевропневмонію
вважають
установле
разі
наявності
одного
показників
виділення
матеріалу
культури
властивостями
характерними
збудника
цієї
хвороби
заражених
тварин
наступною
ізоляцією
культури
збудника
їхніх
органів
загибелі
хоча
однієї
зараженої
тварини
виділення
органів
властивос
характерними
цього
збудника
навіть
посівах
вихідного
матеріалу
культури
збудника
генях
заражених
захворілих
патологоанатоміч
них
виділення
властивостями
характерними
цього
навіть
посівах
вихідного
матеріалу
збудника
виділено
Термін
дослідження
60
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
інфекційної
овець
культуру
плевропневмонії
мікоплазм
спостерігається
електи
кінською
інфек
агалактії
уражуються
молочні
залози
виявляють
крупозну
пневмонію
Лікування
проводять
Хворих
інфекційну
плевропневмо
забивають
профілактики
лікування
цінних
племін
них
початку
новарсенол
3 10 %-
водного
розчину
вводять
внутрішньовенно
рахунку
0,01
сухого
препарату
1
Рекомендуються
кож
осарсол
тетрациклінової
овець
302
Імунітет
вивчено
недостатньо
Для
активної
профілактики
пропоновано
формолгідроксидалюмінієву
вакцину
призначена
неблагополучних
загрозливих
господарствах
через
7 12
12
боротьби
нашої
їни
щодо
інфекційної
плевропневмонії
потрібно
додержуватися
вимог
ветеринарно
санітарного
нагляду
завезення
цього
кордону
разі
виявлення
тварин
необхідно
негайно
провести
поголовний
знищення
всіх
кіз
неблагополучної
наступним
ретельним
очищенням
дезінфекцією
тимчасового
перебування
застосовують
10 20 %-
суспензію
ного
вапна
, 2 %-
гарячий
розчин
їдкого
натру
емульсію
інфекційного
фенольного
креоліну
гниль
Копитна
гниль
(Paronychia contagiosa)
хронічна
контагіозна
хвороба
овець
характеризується
запаленням
міжратицевої
наступним
гнильним
розпадом
осно
шкіри
рога
відшаруванням
рогового
башмака
копи
Історична
Хворобу
було
1788
Голландії
Франції
1808
1818
1837
Англії
1872
.
Росії
1902
.
Австралії
валий
ототожнювали
некробактеріозом
1938
ізолював
справжнього
збудника
хвороби
Fusiformis nodosus,
сучасною
номенклатурою
Bacteroides nodosus.
Копитна
гниль
світу
вівчарством
їні
хвороба
зустрічається
південних
регіонах
утримання
овець
забруднених
кошарах
Економічні
збитки
визнача
вимушеним
хворих
продуктивності
значними
витратами
проведення
лікувальних
оздоровчих
заходів
Збудник
хвороби
Bacteroides nodosus
родини
Bacteroidaceae,
роду
Bacteroides.
або
ледь
велика
(68)
(0,61,2)
грамнегативна
анаеробна
паличка
потовщеннями
кінцях
Спор
капсул
утворює
Відомо
11
цього
зумовлюють
захворювання
овець
патогенні
лабораторних
мазках
іноді
виявляються
скупчення
дрібних
грамнегативних
паличок
розміщуються
перпендикулярно
бактерійних
303
овець
304
підошви
одній
або
кількох
при
відсутності
ексудат
неприємним
ознакою
копитної
гнилі
дуже
копитець
пов
Спостерігають
прогре
суюче
виснаження
випадання
шерсті
Хворі
вівці
при
охоту
народжують
нежиттєздатних
питна
гниль
некробактеріозом
проявля
підвищенням
температури
40 40,5
утво
ділянках
вінчика
пута
абсцесів
виразок
нориць
ураженням
язок
сухожилків
також
некрозом
слизової
оболонки
ротової
порожнини
лицевої
частини
вимені
Хвороба
тривати
зумовлює
необхідність
виму
Патологоанатомічні
Виявляються
ділянці
шкіри
підошви
бічних
внутрішніх
перебуває
гнійно
некротичного
розпаду
рогова
деформована
підошви
відшарований
майже
відокремлення
рогового
копитець
Діагноз
підставі
епізоотологічних
клініч
них
ознак
хвороби
патологоанатомічних
лабораторних
Лабораторна
діагностика
мікроскопічне
дослідження

біологічну
пробу
ягнятах
стадії
для
лабораторію
24
год
гнійний
ексудат
міжратицеву
цілину

ексудат
глибини
внаслідок
тканини
копитець
копитце
копитну
гниль
позитивної
біопроби
виявлення
мазках
характерних
мікроскопії
Диференціальна
копитної
потрібно
відрі
некробактеріоз
віспу
контагіозну
ектиму
різні
рювання
незаразної
етіології
некробактеріозі
цівок
патологічний
процес
локалізується
основному
вінчику
виявляється
ураженням
язок
утворенням
виразок
абсцесів
фістульних
ходів
завжди
летальним
кінцем
хворіють
перших
яких
спосте
некроз
оболонки
ротової
порожнини
голови
розтині
виявляють
некротичні
осередки
нхіматозних
органах
слизовій
оболонці
Бактеріологічне
305
біологічне
дослідження
зараження
кролів
білих
мишей
встановити
достовірний
про
змішаної
інфекції
некробактеріозу
копитної
гнилі
гострий
високою
температурою
характерні
віспяні
висипання
голові
носа
внут
поверхні
вимені
міжратицевій
ураження
внутрішніх
мікроскопічного
вірусоло
гічного
гостро
вигляді
епізоотій
одночасним
захворюванням
інших
тварин
краях
вінчика
вияв
характерні
ерозії
летальність
Вірусологічними
серологічними
дослідженнями
визначають
вірус
Контагіозна
ектима
майже
100 %-
ураженням
поголів
числі
молодняку
віком
року
разом
кульганням
виявляється
ураження
слизової
оболонки
носа
вух
повік
статевих
вінчика
міжратицевої
спостерігають
папули
вези
пустули
кірки
Вірусологічне
мікроскопічне
дослідження
біопроба
надійно
контагіозну
екти
копитну
гниль
Лікування
груповим
методом
індивідуально
Для
групового
лікування
застосовують
ванни
ніг
5 10 %-
розчи
впродовж
1,5 2
один
7
діб
, 5 %-
розчи
параформу

через
2 3
впродовж
2
розчином
мідного
купоросу
(5 30 %
сульфату
1 2
один
7
розчинами
сульфату
1 2
гаторазово
ванною
копитця
ретельно
промити
обрізати
відшарований
видалити
уражені
ванни
упродовж
1 2
год
витримують
бетонованому
майданчику
переводять
свіжою
підстилкою
благопо
пасовище
індивідуального
лікування
застосовують
ретельної
хірургічної
обробки
осередків
ураження
) 5 10 %-
розчини
антибіотиків
хлорміцетин
пеніцилін
язок
упродовж
3 5
, 10
емульсії
ячому
пеніциліну
тераміцину
циліну
неотетраміцину
вигляді
користанням
язок
аерозолі
різних
медикаментозних
засобів
антибіотиків
хлорамфенікол
тераміцин
Особ
ефективні
препарати
основі
левоміцетину
обробляти
препаратом
сумішшю
риб
ячого
однакових
частинах
водною
емульсією
пеніциліну
ячому
разі
уражень
копитець
одужання
овець
овець
306
3 10
2 3
обробок
випадках

через
15 20
після
4 5
обробок
ускладнення
хвороби
застосовують
антибіотики
пролонгованої
біцилін
одноразово
внутрішньом
язово
40 50
дибіоміцин
підшкірно
30 50
10 %-
30 %-
стерильному
гліцерині
Імунітет
вивчено
недостатньо
Установлено
одужання
вівці
можуть
повторно
заходи
боротьби
Щоб
виникненню
копитної
гнилі
потрібно
завозити
комплектування
отари
благополучних
період
30-
добового
каранти
провести
ретельний
огляд
розчищення
копитець
обрізу
вання
відрослого
рогу
переведенням
основне
стадо
поголів
пропускають
через
дезінфекційну
ванну
5 %-
розчином
формаліну
, 10 %-
розчином
сульфату
міді
розчи
параформу
Створюють
відповідні
утримання
тривале
перебування
низинних
пасовищах
кошарах
двічі
проводять
обрізування
копитець
огляд
дезінфекцію
встановлення
овець
копитну
гниль
отару
оголошують
неблагополучною
господарстві
обмеження
Забороняють
вивезення
овець
племінних
господарських
цілей
перегрупування
Проводять
ретельний
клінічний
огляд
отари
хворих
ізолюють
окрему
лікують
Решту
неблагополучної
отари
після
розчищення
копитець
пропускають
через
дезінфекційну
ванну
10 %-
розчином
формаліну
мідного
купоросу
розчином
пара
25 35
витримують
чистій
під
впродовж
1,5 2
год
переводять
нове
пасовище
обладнаними
підступами
водопою
Щодня
проводять
ретельний
огляд
копитець
умовно
здорового
поголів
обрізуван
профілактичну
дезінфекцію
шкури
спалюють
забитих
загиблих
овець
висушують
господарстві
ізольованому
приміщенні
Вивезення
висушеному
вигляді

цупкої
раніше
через
2
тижні
після
знімання
Молоко
від
умовно
здорових
овець
вживати
одержане
від
хворих
пасовища
через
15
після
хворих
тварин
можна
використовувати
без
обмежень
Кошари
вигульні
утримували
хворих
очищують
від
гноївки
дезінфікують
впродовж
ізоляції
всіх
хворих
овець
умовно
здоровій



307
овець
308
них
нирок
тестикул
ягнят
ембріонів
овець
корів
проявом
цитопатогенної
дії
Надзвичайно
стійкий
зовнішньому
середовищі
Зберігає
упродовж
4 15
везикулах
пустулах
кірочках
шерсті
ліофілізованому
кімнатної
температури
культуральний
вірус
залишається
понад
5
тваринницьких
приміщеннях
вірус
активність
більш
3
пасовищах
скошеній

300
поверхні
землі
гною

200
діб
Під
прямих
сонячних
променів
руйнується
лише
через
42
год
Відносно
швидко
вологому
середовищі
при
64

через
2
5
56

30
дистильованій
воді
інакти
впродовж
год
Гниття
руйнує
вірус
упродовж
Епізоотологія
хвороби
природних
хворіють
вівці
кози
від
статі
породи
ягнята
козенята
4-
10-
місячного
Джерелом
кірочка
уражених
через
шкіри
оболонки
грубого
Виникненню
сприяють
тварин
вологих
приміщеннях
також
перебування
низинних
заболочених
пасовищах
Хвороба
виникає
раптово
поширюється
впродовж
2 3
тижнів
усе
чутливе
пого
Контагіозний
пустульозний
дерматит
висо
кою
стійкістю
збудника
зовнішньому
середовищі
часто
набуває
характеру
Реєструється
переважно
навесні
або
Захворюваність
летальність
10 20 %.
Потрапивши
організм
репродукується
епі
копитець
слизових
оболонок
рота
спричинює
проліферацію
потім
ексудативний
процес
Внаслідок
цього
виникають
везикули
перетворюються
пустули
Некроз
поверхневого
епітелію
відкладання
зумовлюють
виникнення
кірочок
струпів
Шкіра
кірочками
регенерує
без
утворення
вторинною
мікрофлорою
утворюються
гнійно
осередки
Такі
осередки
органах
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
хвороби
гострий
підгострий
хронічний
Залежно
локалізації
патологічного
процесу
розрізняють
губну
копитну
генітальну
хвороби
губної
форми
початку
краях
куточках
рота



309
червоні
плями
різного
розміру
центрі
яких
вузлики
згодом

везикули
пустули
Після
пустул
виникають
ерозії
виділення
них
підсихають
утворюючи
спостерігається
вони
пригнічені
відмовляються
корму
доброякісного
перебігу
ранова
поверхня
вкривається
бурувато
чорними
струпами
2 3
від
тварина
видужує
разі
злоякісного
перебігу
процес
ускладнюватись
секундарною
спричинює
глибокі
гнійно
некротичні
ураження
Захворілі
наприкінці
3 4-
хвороби
стоматитної
форми
оболонці
червоні
пухирці
які
згодом
лопаються
некрозу
хворих
тварин
спостерігаються
сильна
пригніченість
знач
підвищення
температури
лімфовуз
Летальність
досягати
80 %.
форми
уражується
пута
він
міжратицевої
вкривається
згодом
гнійним
вмістом
Спостерігаються
болючість
ратиць
шкірі
вінчика
копитець
пута
верхівці
міжратицевої
щілини
виявляються
вузлики
везикули
пус
кірки
Приєднання
вторинної
інфекції
може
призве
поширення
некротичного
процесу
основу
відокремлюється
рогового
башмака
якшуєть
Некротичний
процес
поширюється
суглоби
кінцівок
зумовлює
розвиток
панарицію
або
некротичного
подо
дерматиту
цій
формі
хвороби
утворюються
метастази
Більшість
захворілих
овець
гине
генітальної
форми
буває
порівняно
рідко
вузлики
везикули
пустули
кірочки
виникають
лише
оболонці
піхви
вимені
сосках
внутрішній
поверхні
стегон

оболонці
препуція
Зовнішні
статеві
органи
припухлі
піхви
гнійні
виділення
Патологоанатомічні
характерні
загиблих
виснажені
слизовій
оболонці
рота
виявляються
ерозії
виразки
осередки
некрозу
печінці
легенях
некротичні
осередки
слизовій
оболонці
травного
налу

виразки
черевній
порожнині

фібринозний
ексудат
гістологічного
дослідження
спостерігається
часткове
повне
руйнування
епідермісу
інфільтрація
підепідермального
шару
язових
прошарків
поліморфноядерними
лейкоцитами
гістіо
цитарно
лімфоїдними
клітинами
виявляється
бурхлива
проліфе
епітелію
волосяних
зроговіння
епідермісу
Визна
осередковий
енцефаліт
дистрофію
осередковий
інтерстиціальний
міокардит
осередки
некрозу
овець
310
Діагноз
ґрунтується
епізоотологічних
клінічній
карти
результатах
лабораторних
Включає
вірусоскопію
забарвлених
постановку
біопроби
лабораторію
надсилають
везикули
кірочки
некротизовані
ділянки
оболонок
паренхіматозні
органи
консервовані
розчином
гліцерину
Вірусоскопія
швидко
виявити
хвороби
мазках
свіжих
осередків
ураження
забарвлених
Морозовим
мікроскопом
імерсією
разі
позитивних
результатів
виявляють
кокоподібних
елементарних
чорного
кольору
розміром
0,2
розміщуються
поодинці
ставлять
яких
використовують
10 %-
фізіологічному
розчині
втирають
скарифіковану
шкіру
внутрішньої
поверхні
стегна
наявності
патологічному
матеріалі
хвороби
заражених
ягнят
характерні
ознаки
хвороби
Диференціальна
діагностика
Передбачає
необхідність
виключення
віспи
ящуру
некробактеріозу
овець
тяжкого
загального
протікає
вигляді
генералізованої
екзанте
утворенням
папуло
пустульозного
висипання
безшерстих
слабко
вкритих
шерстю
ділянках
тіла
Характерна
відсутність
типових
везикул
вузлики
зливаються
виступа
шкіри
вигляді
великих
крижоподібних
ураження
якушів
оболонці
порожнини
овець
некробактеріозі
гнійно
некротичне
супроводжується
копитного
рогового
підставі
Лікування
Специфічних
лікування
контагіозного
пусту
льозного
запропоновано
Хворих
ізолюють
проводять
симптоматичну
терапію
рото
порожнини
промивають
3 %-
розчином
пероксиду
водню
міді
слабким
розчином
різних
дезінфекційних
виразки
йодгліцерином
ураженні
голови
вимені
емульсію
цинкову
окситетрациклінову
поліміксинову
дибіоміцинову
саліцилову
суміш
препаратів
складається
накових
частин
7 %-
розчину
10 %-
розчину
купоросу
ускладнених
випадках
хвороби
особливо
утруд
неннях
прийманні
проводять
хірургічну
обробку
застосо



311
антибіотики
спектра
внутрішньо
біомі
цин
0,02 0,03
впродовж
3
внутрішньом
язово
вводять
біоміцин
дозі
4
підшкірно
1 2 %-
розчин
тераміцину
упродовж
).
Імунітет
Перехворілі
набувають
несприйнятливості
повторного
зараження
років
активної
імуні
вівцематок
новонароджених
неблагополучних
госпо
використовують
культуральну
вірусвакцину
пропонували
Хандуєв
Вакцину
дозі
0,3
наносять
скарифіковану
поверхню
верхньої
через
Профілактика
запобігання
захворю
овець
гополучних
контагіозного
овець
карантинують
30
виникнення
хвороби
оголошують
контагіозного
обмеження
решту
здорового
Неблагополучні
(4
частини
(20
Проводять
тваринницьких
приміщень
кошар
дезінфекції
застосовують
2 %-
розчин
їдкого
натру
, 20 %-
суспензію
свіжогашеного
вапна
розчин
рмальдегіду
Гній
біотермічним
методом
Карантин
неблагополучного
господарства
знімають
через
3
остан
нього
випадку
видужання
останньої
проведення
дезінфекції
випасали
хворих
використовують
упродовж
Контагіозний
пустульозний
дерматит
людини
Захворювання
виникає
осіб
характером
своєї
роботи
хво
рими
тваринами
або
сирими
продуктами
цького
походження
хворої
людини
після
2 4-
інкуба
ційного
періоду
спостерігаються
озноб
гарячка
стоматит
слизовій
оболонці
носової
порожнин
ерозії
виразки
Згодом
поверхні
пальців
передпліччі
розвивається
характерне
висипання
стадійним
розвитком
вузликів
везикул
пустул
Потім
утворюються
відпадають
10 14-
добу
хвороби
ускладнення
секундарною
видужання
через
Щоб
запобігти
обслуговуючому
персоналу
додер
жуватись
заходів
особистої
гігієни
профілактики
ретельно
мити
дезінфікувати
руки
під
догляду
хворими
кож
час
лікування
жодному
разі
використовува
їжу
бринзу
інфікованих
овець
овець
312

313
6-
місячного
віку
зазвичай
хворіють
Основним
збудника
інфекції
інфіковані
використання
яких
запліднення
може
призвести
виникнення
100 %
вівцема
хворих
баранів
збудник
виділяється
організму
упродовж
2 3
років
сечею

абортованими
плодами
плодовими
оболонками
післяродовими
водами
Виділення
зовнішнє
середовище
виділеннями
статевих
шляхів
після
викидня
впродовж
20 60
діб
разі
наявності
маститу
може
виділятися
вівчарських
господар
джерелом
збудника
можуть
хворі
бруцельоз
сторожові
собаки
виділяють
бруцели
сечею
Занесення
Br. ovis
вільні
цієї
інфекції
відбу
разі
приховано
інфікованих
племінних
баранів
змішування
благополучних
неблагополучних
отар
місцях
водопою
Заражаються
вівцематки
рування
інфікованими
баранами
придатках
яких
бруцели
можуть
зберігатися
розмножуватися
роками
або
заплідненні
контамінованою
бруцелами
спермою
отар
них
баранів
збудник
інфекції
передається
утриман
період
парування

інфікованих
вівцематок
неблаго
получних
стадах
хворіє
78 %
баранів
відміну
від
баранів
більшості
вівцематок
через
3 4
але
збудник
зберігається
матці
упродовж
2 3
років
довше
середньому
10 %
вагітних
вівцематок
2 4
нор
окотів
Спочатку
спостерігають
поодинокі
аборти
окот
ний
період
максимуму
потім
кількість
зменшу
більшості
вівцематок
після
викидня
без
під
парування
заражають
баранів
більша
кількість
17 %)
інфікованих
вівцематок
виявляється
1,5 2
після
спарювання
окоту
Хвороба
період
парувальної
кампанії
проходить
вівцематок
ензоотичних
10 15-

епізоотичного
процесу
епідидиміту
баранів
стаціонарність
повільне
поширення
інфекції
сезонності
періодичності
Патогенез. Визначається
тварин
наявністю
місцем
проникнення
збудника
організм
його
вірулентніс
стійкості
організму
статевозрілих
баранів
бруцели
яниках
придатках
спричинюють
інтерстиціальної
звуження
або
повне
закупорювання
явиносних
призводить
порушення
статевої
функції
плідника
вагітних
вівцематок
внаслідок
проникнення
бруцел
розмноження
виникає
процес
порушення
живлення
плоду
народження
слабкого
овець
314
нежиттєздатного
молодняку
Запальні
зміни
часто
набува
хронічного
призводить
безпліднос
невагітних
інфекція
лімфовузлах
загострюватися
час
вагітнос
впливом
секундарної
інфекції
Клінічні
ознаки
перебіг
хвороби
період
1 8
тижнів
хвороби
гострий
або
хронічний
гос
перебігу
хвороби
буває
баранчиків
12,2 %
випадків
спостерігаються
загальне
пригнічення
підвищення
температури
41 42
погіршення
апетиту
болючість
розміру
5 7
разів
Придатки
сім
іноді
розмірів
курячого
Шкіра
напружена
болісна
Через
10 20
гострий
перебіг
хво
переходить
хронічний
баранчиків
інфекція
про
безсимптомно
порушенням
матогенезу
некроспермією
аспермією
причиною
низької
заплідненості
вівцематок
хронічному
хвороби
баранів
виявляються
асиметрія
мошонки
одно
збільшення
хвоста
придатка
або
щільна
горбистість
зменшення
або
відсу
Аборти
вівцематок
відбуваються
затримки
однак
деяких
ускладнення
заги
бель
Кількість
перегулів
збільшується
13 18 %,
яловість
може
досягати
20 60 %.
Через
7 14
після
народжен
спостерігається
слаборозвинених
Патологоанатомічні
баранів
основні
ураження
локалі
придатках
самих
них
проявляються
некротичними
гнійними
запалення
секвестрами
петрифікованими
осередками
розростанням
ринозної
тканини
піхвової
оболонки
сім
яником
придатком
вівцематок
поверхні
навколоплідної
оболонки
хоріоналантоїса
накопичується
гноєподібна
маса
90 %
випадків
процес
залучається
хвіст
придатка
розмір
якого
може
разів
Діагноз
аналізу
ктерної
серологічних
алергічних
досліджень
діагностика
Включає
мікроскопічні
бактеріологі
дослідження
матеріалу
від
загиблих
серологічні
дослідження
сироваток
крові
хворих
овець
лабораторію
направляють
баранів
уражені
разом

плоди
оболонками
матки
яєчники
виділення
5

315
аборту
серологічних
крові
потім
8 10
позитивних
результатів
мікроскопічного
дослідження
мазків
матеріалу
препарату
маленькі
кокоподібної
щільних
7 9-
спостерігається
Br. ovis
колоній
білого
кольору
Водночас
досліджують
морфологічні
культурально
біохімічні
проводять
ідентифікацію
кролям
внутрішньовенно
вводять
інтервалом
7 8
10 12
проводять
їхньої
крові
РТЗК
Реа
затримки
гемолізу
чотири
хрести
при
Диференціальна
Потребує
виключення
бруцельозу
диплококової
інфекції
псевдотуберкульозу
сальмонельозу
лобактеріозу
лістеріозу
хламідіозу
травматичних
епідидимітів
більш
сприйнятливі
вівцематки
яких
кіль
досягати
30 50 %.
Сироватки
крові
пози
результати
бруцельозним
антигеном
плококовій
інфекції
псевдотуберкульозі
вівце
буває
абортів
епідидиміти
баранів
трапляються
овісним
негативна
Сальмонельоз
супроводжується
абортами
вівцематок
60 80 %
випадків
після
цього
гинуть
ознаками
сепсису
баранів
відсутні
епідидиміти
Результати
сироваток
хворих
монельозними
антигенами
позитивні
кампілобактеріо
10 70 %
вівцематок
аборти
реєструють
30 45
окотів
реакції
аглютинації
сироваток
хворих
вівцематок
інтестинальним
кампілобактеріозним
антигеном
позитивні
спорадично
високою
летальністю
(50 100 %)
нервової
форми
хвороби
Сироватки
абортованих
вівце
позитивні
результати
лістеріозними
При
25 60 %
вівцематок
відбуваються
інших
вікових
перебіг
інфекції
латентний
10 12
хламідіозного
Травматичні
поодиноких
Результати
овісним
антигеном
негативні
Лікування
розроблено
Хворих
реагуючих
баранів
вівцематок
вибраковують
відгодівлі
Імунітет
імунізації
баранчиків
неблагополучних
інфекційного
епідидиміту
господарствах
застосовують
овець
316
живу
вакцину
Рев
ліктьовим
суглобом
настає
3
тижні
2
Вакцинованих
серологічно
ніж
12
вакцинації
язково
реагують
РТЗК
кожні
30
отримання
контрольним
6
досліджують
негатив
результатів
відсутності
клінічних
хвороби
групу
визнають
оздоровленою
допускають
використання
відтворенні
Якщо
під
час
дослідження
виявлено
тварин
позитивними
реакціями
бруцельоз
досліджують
кожні
30
серологічними
РБП
алергічним
методами
чинять
які
для
відгодівлі
Профілактика
яких
язково
інфекційний
епідидиміт
племінних
підприєм
осіменіння
раз
перед
проводять
язкове
діагностичне
епідидиміт
плідників
досліджують
12-
місячного
разі
інфекційний
епідидиміт
оголошують
обмеження
ознаками
позитивно
час
РТЗК
здають
неблагопо
отари
проводять
забою
повної
всього
господарства
серологічних
результатів
дезінфекції
застосовують
2 %-
розчин
формальдегіду
, 2 3 %-
емульсію
креоліну
свіжогашене
вапно
експозицією
год
Вісна
(Visna-Maedi)
повільна
вірусна
інфекція
проявляється
негнійного
менінгоенцефаліту
прогресуючої
інтерстиціальної
пневмонії
Можливе
одночасне
нервової
системи
Історична
Захворювання
вперше
описав
1957
ландії
Сігурдсон
ізолював
інфекції
Назва
хвороби
складається
слів
маєді
317
овець
318
домінують
ознаки
ураження
центральної
нервової
системи
розлад
координації
дрижання
голови
викрив
парези
паралічі
кінцівок
порушення
здатності
витя
язку
тварина
Тем
пература
нормальна
Паралітична
2
розвивається
призводить
маєді
ураження
часте
утру
ялість
кашель
Кітні
лежить
тяжко
Температура
стадія
триває
3 6
Кінець
унаслідок
секундарної
Патологоанатомічні
вісні
характеризуються
озна
дифузного
енцефаломієліту
демієлінізацією
Спостерігають
скелетних
кровонаповненість
характерне
збільшення
2 4
рази
розміру
губчасту
консистенцію
специфічне
жовте
біле
забарвлення
(
білі
легені
Перибронхіальні
бронхіальні
середостінні
лімфовузли
збільшені
розмірі
Бронхи
іноді
всередині
бронхів
виявляють
невеликі
епітеліальні
вузлики
кубічними
циліндричними
епіталіальними
гістологічних
досліджень
виявляють
прогресуючу
нічну
інтерстиціальну
пневмонію
проліферацію
генях
лімфофолікулів
одночасного
ураження
легень
нерво
системи
визначають
негнійний
лімфоцитарний
енцефаломієліт
супроводжується
гліозом
паренхімі
печінки
інтерстиціаль
ній
нирок
вимені
знаходять
лімфогістіоцитарні
клітинні
проліферати
селезінці
початку
хвороби
вияв
гіперплазію
лімфоїдної
Діагноз
аналізі
епізоотологічних
тологоанатомічних
патологогістологічних
змін
лабораторних
досліджень
діагностика
передбачає
виділення
збудника
вісна
патологічного
матеріалу
хворих
культурах
ідентифікацію
виділеного
вірусу
реакції
нейтралізації
серологічні
виявлення
крові
При
надсилають
уражених
які
фіксують
10 %-
формаліну
Патологічний
для
дослідження
відбирають
його
язку
проводять
319
овець
320
Збудник
інфекційний
білок
лікопротеїн
бляшки
скрепіасоційова
скрепі
ясовано
гіпотез
числі
якою
негатив
геномом
трансляція
ре