Prakt_zanyattya_3_modul_Biol_2_kurs


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11
Тема: Термін як поняття наукового перекладу.
Термін у науковому стилі. Ознаки терміна.
Українське термінознавство. Виникнення та становлення, періодизація.
Специфіка перекладу термінів.
Л і т е р а т у р а
Ботвина І.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. / І.В. Ботвина. – К.: АртЕк, 1998. – 190 с.
Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту. - К.: Вид-во Київського університету, 1970. - 307 с.
Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). - К, 1997. - 303 с.
0нуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. - К: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.
Семеног О.М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О.М. Семеног. – К. : ВЦ „Академія”, 2010. – 216 с.
Письмово.
1. Дайте письмові визначення термінам компетенція і компетентність. Поєднайте подані нижче дієслова з доречним іменником-терміном, утворивши нормативні словосполучення.
Визначати, формулювати, формувати, структурувати, розвивати, удосконалювати, освоювати, набувати, демонструвати, орієнтувати.
2. Запишіть слова. Поставте в них наголос, скориставшись словником наголосів чи орфоепічним словником української мови. Запам’ятайте нормативне наголошування записаних слів.
Аналог, аналоговий, багаторазовий, безперестану, безрозмірний, безстроковий, бюлетень, вибірний, видання, вичерпний, відобразити, громадянин, каталог, котрий, мережа, найважливіший, одинадцять, перепад, пізнання, пільговий, поблизу, позначка, показник, помилка – помилки, поміж, поняття, поперед, порядковий, посеред, послання, разом, середина, стендовий, утруднити, феномен, фольга, форзац, формовий.
Батьківський, безадресний, безвиїзний, безвісність, безпристрасний, визвольний, висіти, дисконтовий, дізнання, договір, дрібнота, жалюзі, завершити, зазвичай, занедбання, значущий, іспитувати, квартал, магістерський ступінь, маркер, машинопис, мовець, набірний, навчання, надбання, найцікавіший, настання, неспроста, обрання, обух, оглядач, ознака, пабліситі, залізничний переїзд, переїзд заборонено, перепис, перепуск, перехід, підданство, придбання, приєднання, прожектер, псевдонім, рискнути, суєтний, таланити, течія, фаховий, царина науки, цінник, черговий факультету, щабель, щодобовий.
3. Перекладіть українською мовою, звертаючи увагу на терміни.
Интерес к процессам рецепции находит отражение в появлении новых подходов к переводу. Одним из таких направлений современной переводоведческой науки, еще только формирующей свою методологию, становится концептуальный перевод, заимствовавший понятие «концепт» из научного аппарата культурологии, литературоведения и когнитивной лингвистики. Актуальность данного подхода во многом объясняется особенностями текущего момента – глобализацией и регионализацией, проистекающими одновременно. Связано это и с восприятием мира как мультинациональной модели, организованной по образцу «единство в многообразии». Если так, то основными проблемами переводчика, требующими разрешения, становятся вопросы имагологического и транскультурального характера (представления «чужого / другого» в переводе), а также вопросы рецепции (восприятия и освоения чужой культуры посредством перевода). Возможности концептуального перевода в полной мере проявляются при работе с текстами художественной литературы, при этом художественный перевод понимается как «особый вид коммуникативной деятельности», при осуществлении которого мы «имеем дело не столько с переводом в его утилитарном значении, сколько с особым видом межкультурной и художественной коммуникации».
4. Наведіть 10 мовознавчих термінів з перекладом російською мовою.
5. Перекладіть російською мовою:
А) Розширення лексичного складу мови впливає на збагачення змісту, на вдосконалення форми мови, тобто на динаміку лексичної системи. У добу різних соціальних змін у мові спостерігаємо інтенсивні пошуки необхідних номінацій, значної кількості нових, актуалізованих і переорієнтованих, а також стилістично перегрупованих та модифікованих лексико-семантичних елементів. Паралельно відбувається поступове усунення неактуальних лексичних номінацій. Тобто зафіксовано два протилежні процеси: активне пересування великого масиву слів із периферій лексико-семантичної системи до її ядра і водночас відсунення на периферію значної частини лексичних елементів.
Розвиток лексичного складу на початку ХХІ ст. визначають тенденціями, пов’язаними з: 1) інтернаціоналізацією та європеїзацією лексичного складу і 2) посиленою увагою до лексики, яка виконує роль засобу національної ідентичності.
Б) В сучасній текстолінгвістиці панує комунікативно-прагматичний підхід до аналізу мовних явищ, що передбачає визначення тексту як процесу й підсумку комунікативного акту інтерактивної взаємодії між мовцем та слухачем. Такий підхід уможливлює дослідження газетного тексту, як компонента комунікативного акту, в комплексі з чинниками адресанта й адресата, з огляду на інтралінгвальні та екстралінгвальні параметри. Газетний текст є результатом масової комунікації та одним з компонентів комунікативного процесу з огляду на роль суб’єктів комунікації, які визначають напрям розгортання та реалізації медіа-тексту. Серед основних параметрів, за якими здійснюють аналіз, важливе місце належить текстовим категоріям, а саме: діалогічності та інтертекстуальності, що виконують текстотвірну функцію та визначають тип, мовні особливості й специфіку функціонування тексту.
6. Відредагуйте науковий текст:
Однією з визначальних передумов позитивного використання політичного тексту в соціальних перетвореннях є свобода слова, яку ми трактуємо як комунікативну свободу. Вона включає в себе свободу експлікації, можливості безперешкодної участі в соціальному управлінні та консолідації за допомогою використання засобів масової інформації. Наявність свободи слова свідчить про те, що суспільство зацікавлене в наявності протилежних думок, і, напроти, порушення свободи слова пов'язане з нівелюванням ролі індивідуальної думки по відношенню до офіційного.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №12
Тема: Науковий стиль сучасної української мови. Жанри наукового стилю
Поняття наукового стилю. Наукові підстилі.
Вимоги до наукового стилю: структурні та мовні особливості.
Жанри наукового тексту. Монографія і наукова стаття.
Структура і стиль наукової статті.
Тези для наукового збірника: основні принцип створення.
Реферат як науково-навчальний жанр.
Посібник і підручники: спільні і відмінні риси.
Курсова і дипломна робота як жанри наукового тексту
Л і т е р а т у р а
Ботвина І.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. / І.В. Ботвина. – К.: АртЕк, 1998. – 190 с.
Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту. - К.: Вид-во Київського університету, 1970. - 307 с.
Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). - К, 1997. - 303 с.
0нуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. - К: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.
Семеног О.М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О.М. Семеног. – К. : ВЦ „Академія”, 2010. – 216 с.
Письмово.
1. Порівняйте структуру анотації до статті й навчального посібника. Назвіть спільні й відмінні ознаки.
А. У статті висвітлено необхідність формування особистісної культури студентів як складника професійної компетентності, яка б відповідала сучасним вимогам. Розкрито компоненти особистісної культури майбутнього педагога, якими виступають базисні цінності – покликання і любов. Подано складники концепції виховання особистісної культури студента. З’ясовано принципи, які орієнтують виховання на розвиток особистісної культури студентів.
Ключові слова: професійна компетентність, культура особистості, базові цінності, покликання, любов.
Б. Тюптя Л.Т. Соцiальна робота: теорiя i практика: навч. посiб. / Л.Т. Тюптя, І.Б. Іванова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 584 с.
Тюптя Л. Т., Iванова I. Б.У навчальному посібнику відображено найбільш актуальні питання теорії і практики соціальної роботи, її основні принципи та методи, висвітлено теми, що вперше включено до навчального курсу для студентів спеціальності "Соціальна робота". Розглянуто інноваційні підходи у застосуванні прийомів і засобів ведення індивідуальної та групової роботи, загальні та спеціальні технології підтримки людей, які перебувають у складній життєвій ситуації, а також інтеграції людей усіх вікових категорій у різні сфери життєдіяльності суспільства. Посібник дає цілісне уявлення про соціальну роботу як науку, навчальну дисципліну і професію.
Для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю "Соціальна робота", викладачів, усіх, хто цікавиться проблемами соціальної роботи.
2. Визначте підстиль наукового стилю в наведених фрагментах тексту:
А) Період існування первісного суспільства за часом був найтривалішим в історії людства. За найновішими даними, він бере початок не менш як півтора мільйона років тому. В Азії та Африці перші цивілізації виникли на межі IV-III тис. до н. е., в Європі та Америці - в І тис. до н. е. Періодизація історії первісного суспільства є складною і поки ще не вирішеною науковою проблемою.
Найдавніші знахідки предків людини підтверджують той факт, що на теренах Центральної та Східної Європи відбувалися складні процеси еволюції людини. Найдавніші залишки давньої людини (гомінідів) зафіксовані на території Чехії (Пржезлетіце). За допомогою алеомагнітного методу вони датовані періодом 890-760 тис. років тому.
Б) Якось у Франції, під час розкопок, археологи звернули увагу на уламок бичачого ребра, на якому помітили подряпини, що правили за позначки. Так давні люди вели рахунок. Що саме намагалися рахувати наші предки, ми вже ніколи не дізнаємося, але, без сумніву, ця знахідка свідчить про те, що первісні люди вміли вести обрахунки, тобто вони володіли початками математичних знань.
Звичайно, поява первісних знань відбулася не одразу. Минули десятки тисяч років, перш ніж стародавні люди стали придивлятися до зоряного неба, що сприяло розвитку астрономічних знань.
В) Мова первісних людей була дуже бідною, вона складалася з небагатьох слів. Значення у кожного такого слова були нечіткими, їх супроводжували рухами, які допомагали людям порозумітися. Рухами вказували: «Піди туди!», «Візьми оце!», «Допоможи підняти!» Та проходили століття, змінювалися люди, вдосконалювалися й мови, яких на той час уже було багато. Не одразу мови різних народів стали такими, як вони є сьогодні. Так, наприклад, ми звикли міряти відстань метрами й кілометрами і думаємо, що так було завжди. А дві тисячі років тому германці не знали інших мір, ніж людські кроки. Вони казали: «Ліс тягнеться на дев’ять днів шляху для хорошого пішохода». Пізніше відстань міряли вже не ногами людини, а ногами коня: «Звідси до берега моря десять днів верхового шляху». Змінювалися уявлення людей про оточуючий світ, змінювалися й слова у мовах різних народів.
Г) Близько 100 тис. років тому в житті первісних людей відбулися значні зміни. На Європу насунувся великий льодовик. Навколишній світ, до якого люди звикли й пристосувалися, змінився. Замість слонів, гіпопотамів і тигрів з'явилися величезні мамонти, печерні ведмеді, північні олені та інші пристосовані до холодів тварини. У цей час «великих випробувань» первісним людям довелося вчитися виготовляти одяг, розпалювати вогнище, будувати житло. Помітно вдосконалилися кам'яні знаряддя праці: з'явилися ножеподібні пластини, списи-дротики зі спеціальними загостреними кінцями, вироби з кісток і рогу тварин.
Ґ) Перетворення людиноподібної мавпи на людину сучасного типу називають антропогенезом. Цей процес вивчає наука антропологія. На жаль, докладно з'ясувати, як відбувалося перетворення людиноподібної мавпи на людину сучасного типу, неможливо, бо археологічні знахідки нечисленні й не дають цілісної картини розвитку первісної людини. Але можна твердити, що антропогенезу сприяли певні умови та чинники. Передусім – вплив природи. Близько 3,5 млн. років тому в північній півкулі відбулося значне похолодання і частину її території вкрив льодовик. Похолодання супроводжувалося зменшенням кількості опадів і площі океанів та морів. Ліси в Африці поступилися місцем степам. Людиноподібна мавпа, пристосовуючись до життя на відкритій місцевості, змушена була випростатися. Піднявшись над травою, вона краще бачила як ворогів, так і здобич.
Д) Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою.
3. Які вимоги до наукового стилю порушено в наступних прикладах:
А) «Імідж – ніщо», – наголошує реклама з телевізійного екрану. Але при цьому створює імідж власного товару, за допомогою якого намагається підкреслити його особливість порівняно з конкурентом. У той самий час високий імідж товару, країни або особистості сприяє вирішенню багатьох проблем. Президенту країни потрібно переносити на нас інший імідж – компетентного лідера, який здатний приймати складні рішення навіть у найскладніших умовах. Ми повинні йому настільки повірити, щоб не замислюючись піти слідом за ним.
Б) ЗМІ по своїй природі є інструментом маніпуляції, оскільки одразу після виконання функції інформування настає фаза донесення особистої позиції автора. Або власника, як це найчастіше буває в сьогоднішньому світі. І за умови розвитку демократичних інститутів все більшого значення набуває майстерність впливу на особистісну позицію автора та власника ЗМІ. Запорукою такої майстерності є безліч прийомів: піар, психолінгвістичні техніки та банальний підкуп.
В) Ми маємо складати повідомлення так, щоб вони заслуговували бути новиною незалежно від того, де будуть поширюватися. Повідомлення також повинні бути зрозумілими, позбавленими зайвих складнощів, спеціальної лексики, скорочень та легко сприйматися. Разом з тим важливо, щоб вони були по темі або наближеними до конкретної місцевості, викликали інтерес у громадськості як змістом інформації, так і своєчасністю. Але особливе значення має те, щоб повідомлення закликали до негайних дій.
4. Перекладіть українською мовою фрагмент наукової статті:
Пресса является одним из основных источник разнообразной информации. Сегодня ежедневно выходит огромное количество газет, журналов в которых освещаются политические, экономические, социальные, демографические и культурные вопросы. Однако необходимо помнить о том, что и сто лет назад людей также интересовала жизнь общества.
Темой нашего исследования является анализ прессы начала 20 века, для исследования мы взяли художественно-литературный журнал «Отдых». Почувствуйте аналог современного журнала «Отдохни».
Литературно-художественный журнал «Отдых» 1901года издавался в Санкт-Петербурге и имел большой спрос. Благодаря почтовым услугам горожанам Николаева выпадала честь провести досуг с журналом «Отдых».
5. Наведіть приклади(по одному) різних підстилей наукового стилю.
6. Визначте жанр наукового тексту. Знайдіть терміни. Відредагуйте наведений текст.
СУЧАСНІ ЗМІ ТА ПРОБЛЕМА ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
Серед сфер людської діяльності ми зупинимось на засобах масової інформації, які створили комунікаційні мережі світового масштабу. Тому значно зростає роль ЗМІ не тільки як могутнього засобу комунікації, а й способу активного впливу на інтелект людини, формування певної духовності, культури.
Останнім часом питання актуальності дотримання літературних мовних норм в ЗМІ набуває найбільшої гостроти. Загальновідомо, що мова засобів масової інформації: радіо, преси, телебачення – є різновидом літературної мови, де дотримання літературних мовних норм є обов’язковим. Але, на жаль, сьогодні ми бачимо інше – дедалі більше навмисно порушуються норми літературного слововживання у мові преси, радіо, телебачення. Загальнолітературні слова замінюються просторічними, діалектними, невиправданими запозиченнями тощо.
Найгірше те, що ігноруються терміни – слова з найбільш вузьким значенням, що називають конкретні поняття науки або техніки, які замінюються або діалектизмами (аеродром – літовище, антена – ловичка, штепсель – притичка і т.д.), або просторіччям, застарілими словами (госпіталь – шпиталь, коефіцієнт – сочинник, масштаб – мірило), або полонізмами (поїзд – потяг, трубка телефонна – слухавка, труба – рура тощо).
Виходячи з вищезазначеного, ми вважаємо, що тема нашого дослідження є актуальною і має певне практичне значення. Мета дослідження виявити та проаналізувати міру дотримання лінгвістичних норм у мові сучасних вітчизняних ЗМІ. Основним об’єктом дослідження обрано мову каналів “1+1”, ”УТ-1”, ”СТБ”, ”Новий”, ”ICTV”, ”Інтер”. Розглянемо деякі норми сучасної української літературної мови, тобто науково обґрунтоване, соціально узаконене загальноприйняте правило використання мовних засобів: звуки, морфеми, слова, словосполучення тощо.
7. Знайдіть обов’язкові фрагменти в наведеному фрагменті наукової статті. Перекладіть російською мовою.
Актуальність розгляду означеної теми зумовлюється низкою чинників. З-поміж яких найважливішими, на нашу думку, є такі:
– перманентна політична криза сукупно з кризою економічною призвела не лише до матеріального зубожіння населення, а й до кризи довіри політичним керманичам і загальної зневіри в можливості поступального розвитку країни й у власних силах будь-що змінити у своїй долі;
– політичні маніпуляції поглибили давній болісний розкол Української держави, поставивши тим самим під загрозу її територіальну цілісність і громадянську толерантність;
– втрата морально-етичних орієнтирів значною часткою суспільства; нівелювання патріотичного виховання (важко любити країну, яка тебе не любить) й набуття негативних конотацій означником «патріотичний»;
– гостра потреба адекватних моделей виховання української еліти, які забезпечують гармонійний, всебічно розвинений світогляд.
Тобто Україні потрібна життєздатна модель розвитку, яка забезпечить консолідацію суспільства, духовне та економічне зростання, зробить «єдність нації відчутною, міцною й благотворною». [3: 129–130].
Такою моделлю, на наш погляд, може виступити «національно-консолідуючий міф» [1: 5–40], а що нині в Україні немає нового Т. Шевченка, який сам-один спроможний був витворити авторський «національно-консолідуючий міф», то, як приклад успішної, на нашу думку, спроби вироблення такого синкретичного утворення, може бути розглянута репрезентація міфологеми «Україна» на шпальтах видань УГКЦ, зокрема часопису Івано-Франківської єпархії «Нова Зоря», який, як слушно зауважує І. Скленар, вважається «взірцевим у багатьох аспектах», а основне має тривалу історію розвитку (заснований у грудні 1925 р. у Львові, 7 січня 1926 р. вийшло перше число, закритий більшовиками у 1939 р.; відновлений 6 березня 1991 р. як двотижневик, опісля – тижневик), яка згодом дасть змогу дослідити діахронічних аспект формування й розгортання означеної міфологеми.
Отже, метою дослідження є спроба визначити прикметні риси міфологеми «Україна» у віддзеркаленні греко-католицьких часописів (на прикладі «Нової Зорі») і її роль у сучасному націєтворчому процесі.
Для реалізації поставленої мети потрібно розв’язати такі завдання:
– на підставі проаналізованих матеріалів визначити основне послання греко-католицького часопису, адресоване своїм реципієнтам, що виступає початковою точкою розгортання міфологеми «Україна»;
– виділити й схарактеризувати вектори розгортання означеної міфологеми;
– схарактеризувати її роль у становленні нації на сучасному етапі.
Об’єктом дослідження є публікації часопису «Нова Зоря» періоду незалежності Української держави.
Предмет дослідження становлять особливості репрезентації на шпальтах згаданого часопису міфологеми «Україна».
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше розглядаються матеріали греко-католицьких видань з точки зору витворення й представлення цілісної концепції образу України як життєздатної моделі розвитку, спроможної консолідувати суспільство.
8. Відредагуйте вступ до курсової роботи «Особливості відображення надзвичайних ситуацій на шпальтах газети «Факти»
Наш світ накопичений дуже цікавою інформацією. Котру подають та висвітлюють нам сучасні ЗМІ. У нашу годину дуже популярне телебачення, бо звідси інформація краще сприймається. Ми звикли до того що, щоб повірити треба побачити на власні очі та телебачення надає це надає нам. Також має популярність Інтернет, де ми завжди можемо отримати найсвіжішу та необхідну інформацію. Але, як же без друкованих ЗМІ. Це найстаріший та найефективніший спосіб передачі та отримання новин. Завжди щось свіженьке і цікаве чекає нас на білесеньких сторінках.
Отже ми живимо у століття прогресу, вербального потоку та сильного впливу на людей від Засобів Масової Інформації.
Торкаючись теми нашої роботи, треба зазначити, що надзвичайні ситуації у наш час це актуальні події. В світі трапляється багато надзвичайних речей, котрі нас хвилюють і потребують нашої уваги. Це НС природного характеру, техногенного характеру та соціально – політичного характеру. Тепер ближче роздивимось послідовність за якою здійснюється наша праця.
Мета – краще дізнатись про становище НС на період 2003 року та розглянути можливі ситуації на сторінках газет.
Предмет – це розгляд газети “Факти” . За її допомогою ми дізнаємось що надзвичайного траплялося у світі у 2003 році.
Тема надзвичайних ситуацій, як ніколи актуальна у наші дні. Тут треба згадати події 11 вересня 2002 року у Америці, коли весь світ відчув на собі трагедію мільйонів людей, а відчував за допомогою телебачення та фотографій у газетах. Ще можна згадати найважчу операцію в галузі хірургії, розділення сіамських – близнюків, тільки у сучасному світі таке роблять і знову за допомогою ЗМІ, ми якби знаходимося біля цих близнюків, переживаємо з ними їх горе. Це все навіть голосно звучить, та у нашій праці буде роздивлятись.
Взагалі робота поділяється на ВСТУП, де ми намагаємось підвести до проблеми, яка буде розкриватися на протязі всієї праці. Далі йде основна частина, що складається з РОЗДІЛУ ПЕРШОГО та РОЗДІЛУ ДРУГОГО. Розділ перший показує положення НС на період 2003 року, а розділ другий знайомить нас з надзвичайною ситуацією у країнах Європи та Дальнього Сходу, спираючись на газету “Факти”. Потім йдуть ВИСНОВКИ. Вони підводять підсумки усього, що було викладено на протязі усієї праці. БІБЛІОГРАФІЯ це останній етап в написанні курсової роботи. Потрібна та корисна література буде вказана чітко, для того щоб можливо було завжди знайти джерела праці.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №13
Тема: Лексичні особливості російсько-українського перекладу
Загальні правила перекладу лексичних одиниць Типи трансформацій: транскрибування, транслітерація, калькування та семантична заміна.
Поняття безеквівалентної лексики. Способи перекладу безеквівалентної лексики.
Міжмовна омонімія. Поняття «хибних друзів перекладача».
Особливості перекладу власних назв, інтернаціоналізмів, неологізмів та абревіатур.
Переклад фразеологічних та сталих одиниць.
Письмово
1.Прочитайте речення. Знайдіть синоніми до виділених слів. Пояснити доцільність вживання українізмів у російському тексті.
Это у нас вечерницы! С утра тянулись нескончаемой чередою чумаки с солью и рыбой. Много встречных, и особенно молодых парубков, брались за шапку, поровнявшись с нашими мужиками. Заварили свадьбу, напекли шишек, нашили рушников и хусток, выкатили бочку с горелкой, посадили за стол молодых, разрезали коровай, брякнули в бандуры, цымбалы, сопилки, кобзы – и пошла потеха. Солоха уголь высыпала в кадку, и дюжий голова влез с усами, с головою и с капелюхами в мешок. На шее у нее висело дорогое монисто (из Н. Гоголя).
2. Перекладіть українською мовою, враховуючи явище полісемії.
Предложение; определение; способ, способствовать; значительный; часть, частный, следствие, короткий, свойственный; следующий день, запомните следующее, пришли к следующим выводам.
3. Перекладіть українською мовою власні назви:
Александр, Афанасий, Анна, Василий, Дмитрий, Елена, Екатерина, Иосиф, Любовь, Михаил, Наталья, Николай, Петр, Татьяна, Ульяна.
Чехов, Королев, Кузнецов, Тихонов, Козловский, Малиновский, Семенов, Васильковский, Пушкин, Самойлов, Белов, Степанков, Горбачинский.
Аргентина, Балтика, Белгород-Днестровский, Венгрия, Вьетнам, Днестр, Германия, Запорожье, Каменец-Подольский, Каменка, Кривой Рог, Первомайск, Польша, Прикарпатье, Субботов, Ясная Поляна.
4. Перекладіть текст російською мовою:
Богуслав. Містечко розкинулося на червоних гранітних скелях, кілометрів за півтораста від столиці. За легендою, тут народилася дівчина Маруся, яку татари забрали в неволю і продали в гарем турецького вельможі. Одного разу бранка викрала ключі від в’язниці й випустила на волю полонених запорожців. Ті захопили корабель, перепливли море й успішно повернулися додому. Про Марусю Богуславку кобзарі склали думу, яку досі співають по свій Україні. А ще в Богуславі, на річці Рось, що потужним потоком проламує скелі, є фантастично красиві пороги, трохи схожі на колишні дніпровські.
5. Виправте помилки у перекладі:
Не дивлячись на обставини, накопичення знань, маса цікавих питань, нести витрати, в заключення скажу, займати участок, другим разом буде краще, поїхав по призначенню, відложити засідання, позорити колектив, проводити міроприємства, все якраз наоборот, самий активний вкладчик, скажіть у двох словах, на тій стороні сонячно, прошла неділя була важка, це лишній раз доказує, говорити на англійській мові, літом я віддихаю, дальше попадаємо в комп’ютерний клас, розкажу другим разом, умій держати слово.
6. Перекладіть текст українською мовою, враховуючи специфіку перекладу власних назв:
Григорий Сковорода родился в 1722 году в селе Чернухи Полтавской области в семье казака. Сначала учился в Киевской духовной академии, а затем был отправлен в придворную певческую капеллу в Санкт-Петербург.
В 1744 году получил увольнение с должности певчего, в звании придворного уставщика, и перебрался в Киев продолжать обучение в академии. Желая постранствовать по миру, притворился сумасшедшим, вследствие чего был исключён из бурсы. Вскоре в качестве церковника при генерале Вишневском отправился за границу. За три года побывал в Польше, Венгрии, Австрии (по некоторым данным, также в Италии и Германии), овладел несколькими языками, в том числе латынью, древнегреческим, древнееврейским и немецким. Знал как древнюю, так и новоевропейскую философию. В начале 1750-х преподавал поэтику в Переяславской семинарии, был также домашним учителем. Написал для семинарии «Руководство о поэзии». В 1759-1769 преподавал в Харьковском Коллегиуме.
В последующие годы Сковорода по большей части вёл жизнь странствующего философа-богослова, скитаясь по Слободской Украине, останавливаясь в крестьянских избах. Он отказывался от предлагаемых ему должностей и занятий, посвящая своё время поучению людей нравственности – как словом, так и своим образом жизни. Труды философа при жизни не печатались. В своей философии Сковорода был близок к пантеизму.
7. Перекладіть фразеологізми російською мовою, спираючись на словник:
Перша рукавичка, піймати облизня, наріжний камінь, стати дибки, тримати язик за зубами, припасти до серця, загнати в кут, не лишити каменя на камені, не мати царя в голові, молоти язиком, як лизень злизав, заламати ціну, шукати вчорашнього дня, вусом не моргнути, догори дригом, замилювати очі, зводити нанівець, пекти раків, по Савці свитка, проміняти бика на індика, собака собаці хвоста не одкусить, хоч гопки скачи.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №14
Тема: Переклад наукового тексту
Специфіка наукового функціонального стиля. Основні ознаки.
Підстилі наукового стиля, сфера використання.
Мовні особливості наукового стиля. Загальні особливості.
Особливості російсько-українського перекладу наукових текстів.
Письмово.
1. Перекладіть українською фрагмент наукового тексту.
Интерес к процессам рецепции находит отражение в появлении новых подходов к переводу. Одним из таких направлений современной переводоведческой науки, еще только формирующей свою методологию, становится концептуальный перевод, заимствовавший понятие «концепт» из научного аппарата культурологии, литературоведения и когнитивной лингвистики. Актуальность данного подхода во многом объясняется особенностями текущего момента – глобализацией и регионализацией, проистекающими одновременно. Связано это и с восприятием мира как мультинациональной модели, организованной по образцу «единство в многообразии». Если так, то основными проблемами переводчика, требующими разрешения, становятся вопросы имагологического и транскультурального характера (представления «чужого / другого» в переводе), а также вопросы рецепции (восприятия и освоения чужой культуры посредством перевода). Возможности концептуального перевода в полной мере проявляются при работе с текстами художественной литературы, при этом художественный перевод понимается как «особый вид коммуникативной деятельности», при осуществлении которого мы «имеем дело не столько с переводом в его утилитарном значении, сколько с особым видом межкультурной и художественной коммуникации».
2. Перекладіть російською фрагмент наукової статті.
У сучасному українському літературознавстві, зокрема в критиці, склалася досить стійка тенденція вести мову про дискурс постмодернізму передусім у теоретичному плані, і найвагоміша частина цього дискурсу пов'язана з визначенням меж, обґрунтуванням якісних характеристик цього явища, введенням у науковий обіг парадигми постмодерністських дефініцій і т. ін. З одного боку, це закономірно, бо теоретико-понятійна база постмодернізму, як слушно зауважує А.Мережинська, “знаходиться в стадії становлення, містить ряд протиріч та істотно змінює свої стратегії в 60-70 й 80-90-і роки”. З іншого боку, дослідники вказують на частковість та вторинність українського літературного постмодернізму: “Постмодернізм ... залишається в нас найперше дискусією та дискурсією – розмовою та есеєм; відсутній перетин їх зі звиклим художнім текстом (постмодернізм без Еко, без Зюскінда, без Кортасара, без Фаулза) – тому залишається, найперше, цариною “елегантної інтелектуальної фікції...”. Український літературний постмодернізм аналізують недостатньо, вбачаючи в ньому часто явище нав'язане, несамодостатнє, швидкопроминальне, авангардно-епатажне, відтак десь і неповноцінне.
Виправте помилки в перекладі шаблонів і кліше наукового тексту, подайте правильні варіанти:
обобщать питання; рядом з іншими, піднімати питання, не дивлячись на обставини, дає себе знати, накопичення знань, в заключення доповіді, це являється прикладом, сказати у двох словах, дане питання, це лишній раз доказує, не визиває заперечень, це сюди не відноситься, треба воплотити цей задум, дійсно правильно.
4. Знайдіть серед представлених одиниць такі, що відповідають науковому стилю. Перекладіть їх.
Сотняга гривень, зворушливі враження, порушити питання, заліковка, довкілля, дисертація, здобувач, чудові краєвиди, забудько, мовець, дифузія, отримати на рахунок, вжити заходів, рекомендований лист, злодюга, метафора, анонімка, ухвала зборів, парадигматика.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №15
Тема: Лексичні труднощі у перекладі наукового тексту
Переклад міжмовних омонімів. «Хибні друзі перекладача».
Переклад власних назв: загальні правила. Переклад прізвищ та ініціалів учених.
Правила перекладу абревіатур.
Труднощі перекладу сталих виразів і термінології.
Переклад паронімів, синонімів та антонімів.
Л і т е р а т у р а
Ботвина І.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. / І.В. Ботвина. – К.: АртЕк, 1998. – 190 с.
Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту. - К.: Вид-во Київського університету, 1970. - 307 с.
Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). - К, 1997. - 303 с.
0нуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. - К: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.
Семеног О.М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О.М. Семеног. – К. : ВЦ „Академія”, 2010. – 216 с.
Письмово.
1. Запишіть значення слів-паронімів питання / запитання, напрям / напрямок. Уведіть їх у термінологічні словосполучення.
2. До поданих слів-термінів доберіть 2-3 означення. Запишіть змодельовані термінологічні словосполучення. У яких жанрах наукового мовлення можна використати їх.
Зразок: Інформація – точна інформація, повна інформація, вичерпна інформація.
Дослідження, проблема, матеріал, експеримент, мета дослідження.
3. Запишіть 5-6 прикладів мовних кліше, що використовують:
а) в анотації;
б) в рецензії.
4. Перекладіть українською мовою мовні штами і кліше, що використовують у наукових працях.
На протяжении нескольких дней, двухгодовой перерыв, ни одного раза, их научный руководитель, одним и тем же языком, проявили свои способности, делать акцент, к таким понятиям относятся, следует отметить, совпадают факты, речь идет об исследовании личности, между тем отметим, принимать участие в выборах, тот же студент.
5. Трансформуйте подані речення в безособові конструкції.
1. У статті автор розглянув дидактичні підходи, закономірності і принципи роботи з науковою термінологією. 2. Серед дидактичних засобів учений виділяє ті, що впливають на засвоєння наукової термінології. 3. Науковці у своїх працях серед педагогічних умов визначають організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні та психолого-педагогічні.
6.Перекладіть українською мовою фрагменти наукового тексту.
Проблема трансформации и ее различных классификаций является одним из основных вопросов теории перевода. Переводческие трансформации представляют собой приемы, которые способствуют достижению эквивалентности перевода и предусматривают процедуру изменения с целью перехода от единиц оригинального текста к единицам перевода. Л. С. Бархударов полагал, что собственно перевод является определенным видом трансформации, а именно межъязыковой трансформацией. Под термином «трансформация» (или «преобразование») ученый понимал определенные отношения между двумя языковыми или речевыми единицами, из которых одна является исходной, а вторая создается на основе первой. Переводческие трансформации носят формально-семантических характер, преобразуя как форму, так и значение исходных единиц. А. Д. Швейцер рассматривает переводческую трансформацию как «межъязыковую операцию «перевыражения» смысла» и предлагает различать в процессе перевода грамматические, лексико-семантические и ситуативные трансформации.
7. Перекладіть російською мовою.
А) Скарлатина – гострий повітряно-крапельний антропоноз, що вражає передусім дітей віком до 10 років; характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, ангіною та дрібноточечним сипом. Захворюваність підвищується в осінньо-зимові місяці. Інкубаційний період триває 5-7 днів. Захворювання починається гостро. Підвищується температура тіла, з’являються виражене нездужання, головний біль, біль при ковтанні. (Справочник практического врача / Под ред. А. И. Воробьева. – 3-е изд. – М., 1990. – Т. 1. – С. 368).
Б) Вперше в українському літературознавстві зроблено спробу панорамно висвітлити основні теоретичні проблеми, пов’язані з дискурсом читача і читання, який сформувала літературно-критична думка ХХ століття. Виявлено та проаналізовано ареали теоретичного пограниччя у дискурсі читання через призму філософії, культурології, лінгвістики, естетики й етики, риторики та епістемології. Авторка розглядає соціокультурний феномен читання на тлі динамічних змін, що спряли появі щораз новіших загальнокультурних та літературних візій, народженню і циркулюванню несподіваних теоретичних ідей, а також пошукові практичного втілення розмаїтих форматів комунікування Читача з Текстом. (Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. – Львів, 2004).
В) Книговидання незалежної України – дуже молода галузь виробництва, її запроваджено лише на початку 90-х років ХХ століття. Проте вже зараз можна говорити про серйозні досягнення і – відповідно – проблеми вітчизняного книговидання. Однією з головних проблем залишається те, що літератури українською мовою видають набагато менше, ніж російською, навіть у межах України, не враховуючи того масиву російськомовної книги, що видана на території Росії і продається в Україні. Жахлива ситуація наявна у книговиданні художньої книги, проте і навчальна література перебуває не в кращому становищі. Річ у тому, що Конституцією України передбачено навчання державною мовою в усіх закладах освіти, зокрема вищої. З огляду на те, що державна мова у нас – українська, то і навчальна література повинна видаватися українською мовою.
8.Напишіть скорочений переклад (анотацію) поданого тексту російською мовою.
Пристрасті навколо мовних проблем не вщухають, і конфлікт між двома поширеними в Україні мовами виразно загострюється. Було б глибоко помилковим пов'язувати початок „війни мов” з початком державної незалежності. Вона лише вийшла з підпілля.
Насправді мовну війну започаткувала поразка українців у перших визвольних змаганнях ще триста п'ятдесят років тому. Російська імперія лишала підкореним народам, особливо братам слов'янам, небагато шансів для збереження своєї національної ідентичності. Вони мали розчинитись у „російському морі”.
Конфліктність нинішніх мовних проблем України корениться в деформаціях її мовної ситуації, успадкованих від колоніального минулого. Російській мові вдалося витіснити і замінити українську на значній території її поширення у головній функції, яку виконує мова, – функції засобу спілкування між людьми. Ситуація, за якої нерідна мова претендує на роль, адекватну ролі рідної, неприродна і руйнівна. У таких обставинах взаємини двох мов визначають не гармонійне співіснування і взаємодія, а конфлікт і боротьба, яка триватиме доти, доки на цій території не переможе одна з них.
Викривлена мовна ситуація країни блокує реалізацію іншої надзвичайно важливої ролі національної мови – об'єднавчої. У державотворчому процесі національній мові належить чільна роль. Об'єднати і відокремити – ось дві головні функції, які вона виконує. Об'єднати населення всередині країни, відокремити зовні, від сусідів. І скільки б політики не намагались віднайти якісь інші чинники суспільної консолідації, ефективнішого засобу, аніж поширення загальнонаціональної мови, вони не знайдуть.
Спільна мова є одним з головних факторів, які забезпечують солідарність населення і, відповідно, стабільність держави Не випадково спілкування, що заходить у глухий кут, визначають фразеологізмом „вони говорять різними мовами”. Країна, в якій панують мова і культура колишнього колонізатора, не розвиватиметься як країна незалежна, а розвиватиметься як країна постколоніальна.
„Відродження чехів як нації, – зазначає відомий письменник Мілан Кундера, – не заслуга військової сили або політичного таланту. Наріжний камінь тут – могутнє інтелектуальне зусилля, аби відновити літературну чеську мову”. (Масенко Л. Мова і політика. – К., 2001).
9. Наведіть приклади міжмовних омонімів (3-5).
10. Перекласти українською мовою, враховуючи явище полісемії.
Предложить, предложение; определение, определить; способ, способствовать; значение, значительный; часть, частный, частично; информация, информационный; следствие, впоследствии; короткий, краткий; свойство, свойственный; следующий день, запомните следующее, пришли к следующим выводам.ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №16
Тема: Граматичні труднощі у перекладі наукового тексту
Переклад іменників (труднощі перекладу категорій роду і числа). Переклад іменників у кличному відмінку.
Переклад прикметників, займенників і числівників: основні проблеми.
Переклад дієслова і дієслівних форм. Труднощі перекладу дієприкметників.
Переклад службових частин мови.
Синтаксичні особливості перекладу наукових текстів.
Л і т е р а т у р а
Ботвина І.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. / І.В. Ботвина. – К.: АртЕк, 1998. – 190 с.
Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту. - К.: Вид-во Київського університету, 1970. - 307 с.
Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). - К, 1997. - 303 с.
0нуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. - К: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.
Семеног О.М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О.М. Семеног. – К. : ВЦ „Академія”, 2010. – 216 с.
Письмово.
1. Перекладіть українською мовою.
Счастливая жизнь, древняя летопись, тяжелая корь, злая собака, высокая степь, известная рукопись, добрый человек, малый ребенок, чистое полотенце, женская одежда, правильный ответ, дорогое время, областной город, научный труд, сортовой картофель.2. Зробіть скорочений переклад наведеного тексту.
Семенюк О. А. Мова епохи та мовна особистість у сатирико-гумористичному тексті.
Дисертація присвячена вивченню процесів у лексиці (словниковому складі) російської та української мов кінця ХХ століття, що знайшли відображення в сатирико-гумористичних текстах; аналізу тексту як створеного мовною особистістю продукту, у якому виявляються й основні характеристики тезауруса особистості, та її (і суспільства) реакція на найбільш значимі соціальні і культурні процеси часового періоду. Збірний образ авторів текстів розглядається як прототип мовної особистості епохи, тезаурус якої формується чи трансформується відповідно до особливостей історичного періоду. Пропонується загальна і порівняльна характеристика соціолінгвістичної ситуації 80 – 90-х років, опис основних результатів взаємодії лінгвістичних та соціальних факторів у мові епохи. У дисертаційному дослідженні визначаються одиниці словникового складу мов і тезауруса мовної особистості, які є ключовими, опорними елементами в мовній картині світу. Значна кількість ілюстративного матеріалу дозволяє в роботі вказати на диференційні та інтегральні риси лексики й фразеології російської та української мов зазначеного періоду, особливості відображення лінгвістичних процесів, характерних для епохи, крізь призму індивідуальної свідомості носіїв мови. Розгляд деяких лексичних та фразеологічних одиниць у лінгвістичному, соціокультурному, психологічному аспектах дозволяє з певним ступенем вірогідності твердити про особливі соціопрагматичні нашарування, які властиві актуальним, ключовим словам історичного періоду.
У дисертації обґрунтовується значущість ролі маніпулятивних дискурсів у формуванні фрагментів картини світу пострадянської особистості та впливові на російську й українську мови 80-90-х років.
3. Перекладіть російською мовою
Мова – найсуттєвіша і визначальна частина людської особистості, чинник її поведінки, мислення, усвідомлення рівня буттєвості у світі та виокремлення у світі цивілізованих народів. Саме мова постає вирішальним та основним чинником ідентифікації себе до їй подібних. Мова за своєю сутністю не вкладається у кілька десятиріч двадцятого сторіччя нав'язувану їй формулу спілкування, оскільки це об'єднана духовна енергія народу, вона є відбиттям духу людського і засобом для творчого перетворення матеріального світу у світ духовний (за В.фон Гумбольдтом).
Сам визначуваний інвентар функцій мови (від трьох основних – інформаційна, комунікативна, мисленнєва – і до цілої гами, в якій знову ж таки чітко окреслюються ядерні та напівпериферійні, пор.: поряд з названими додаються естетична, репрезентативна, виховна, координаційна тощо) не дозволяє говорити про мову як про щось супровідне в життєвій енергії народу, оскільки її значущість постає вершинною в естафеті духовної спадщини, об'єднанні людей у культурному та цивілізаційному плані, індивід живе у мові і реалізує себе через мову. Все це уможливлює діаметрально два підходи до з'ясування значущості мови у суспільному перебігові та житті окремого її носія. Прихильники першого підходу зводять рольову функцію мови лише до засобу спілкування, наголошуючи при цьому її статус як найважливішого засобу спілкування. Тому в цьому разі мова розглядається у протиставленні чи у зіставленні з іншими засобами спілкування, здебільшого несловесного типу. Послідовники другого погляду на значення мови у розвитку людського суспільства, самої цивілізації наголошують на тому, що мова завжди втілює у собі своєрідність народу (за В.фон Гумбольдтом). Останній погляд дозволяє кваліфікувати значущість мови у житті людської спільноти як одного з найвизначніших компонентів нації, поступу її духу, витворювача енергетики і можливостей потенційних / реальних самореалізації та само ідентифікації індивіда через мову і загалом народу як нації через мову.
4. Відредагуйте наведений текст
Наш світ накопичений дуже цікавою інформацією. Котру подають та висвітлюють нам сучасні ЗМІ. У нашу годину дуже популярне телебачення, бо звідси інформація краще сприймається. Ми звикли до того що, щоб повірити треба побачити на власні очі та телебачення надає це надає нам. Також має популярність Інтернет, де ми завжди можемо отримати найсвіжішу та необхідну інформацію. Але, як же без друкованих ЗМІ. Це найстаріший та найефективніший спосіб передачі та отримання новин. Завжди щось свіженьке і цікаве чекає нас на білесеньких сторінках.
Отже ми живимо у століття прогресу, вербального потоку та сильного впливу на людей від Засобів Масової Інформації.
5. Перекладіть українською мовою:
Работающая мать, отдыхающие родители, поступающий в университет, говорящий громким голосом, существующий в природе, загоревший ребенок, уставший путник, сгоревший дом, поющий гимн, учащийся школы, умеющий думать, звучащие стихи, слушающий радию.6. Поставте у форму кличного відмінка:
Євген Михайлович Черноіваненко, Ігор Миколайович Коваль, Тетяна Юріївна Ковалевська, Наталя Костянтинівна Коробкова, Людмила Іванівна Стрій, Нонна Михайлівна Шляхова, Оксана Григорівна В’язовська.
7. Перекладіть власні назви українською мовою.
Александр, Афанасий, Анна, Василий, Дмитрий, Елена, Екатерина, Иосиф, Любовь, Михаил, Наталья, Николай, Петр, Татьяна, Ульяна.Чехов, Королев, Кузнецов, Тихонов, Козловский, Малиновский, Семенов, Васильковский, Пушкин, Самойлов, Белов, Степанков, Горбачинский.Аргентина, Балтика, Белгород-Днестровский, Венгрия, Вьетнам, Днестр, Германия, Запорожье, Каменец-Подольский, Каменка, Кривой Рог, Первомайск, Польша, Прикарпатье, Субботов, Ясная Поляна.

Приложенные файлы

  • docx 15859482
    Размер файла: 62 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий