Карпец

ТЕМА 1
1.1. Макроекономіка досліджує економічні явища і процеси на рівні:
а) світової економіки;
б) галузі виробництва;
в) національної економіки;
г) окремого ринку.

1.2. Предметом макроекономічної науки вважається:
а) механізм функціонування національної економіки;
б) міжнародний розподіл праці і процеси глобалізації;
в) процес виникнення, розвитку, боротьби і зміни економічних поглядів;
г) процеси соціальної стратифікації суспільства.

1.3. Макроекономічна модель створюється з метою:
а) точного віддзеркалення процесів, які протікають в економіці;
б) вирішення конкретних економічних завдань;
в) вимірювання обсягів сукупного попиту та пропонування;
г) виявлення принципових взаємозв’язків у національній економіці.

1.4. На підставі методології „Системи національних рахунків” до макроекономічних суб’єктів не можна віднести:
а) сектор домашніх господарств;
б) підприємницький сектор;
в) державний сектор;
г) аграрний сектор.

1.5. На підставі методології „Системи національних рахунків” до макроекономічних суб’єктів не можна віднести:
а) сектор домашніх господарств;
б) підприємницький сектор;
в) державний сектор;
г) тіньовий сектор.

1.6. Об’єкти макроекономічного аналізу здебільшого характеризуються:
а) агрегованими величинами і показниками;
б) імовірнісними величинами і показниками;
в) порівняльними величинами і показниками;
г) відносними величинами і показниками.

1.7. Практична функція макроекономічної науки полягає в здатності:
а) надавати інформацію про економічні проблеми з позицій загальнолюдського підходу;
б) розроблювати рекомендації в галузі макроекономічної політики;
в) формувати систему узагальнених достовірних знань в тому або іншому „фрагменті” дійсності;
г) давати інформацію про проблеми, що розглядаються.

1.8. Пізнавальна і освітня функції макроекономічної науки полягають в здатності:
а) вирішувати економічні проблеми з позицій загальнолюдського підходу;
б) розроблювати рекомендації в галузі макроекономічної політики;
в) обґрунтовувати необхідність визначеної економічної поведінки суб’єктів;
г) давати інформацію про проблеми, що розглядаються, озброювати більш-менш достовірними знаннями про предмет дослідження і тим самим підвищувати освіченість людини.

1.9. Аґреґування в процесі макроекономічного аналізу представляє собою:
а) узагальнення висновків за результатами макроаналізу;
б) визначення сукупних макроекономічних показників, величин, параметрів і характеристик;
в) обґрунтування основних принципів макроаналізу;
г) систематизацію основних макроекономічних понять та категорій.

1.10. Яке з наведених нижче висловлювань слід вважати вірним:
а) економічна політика, що успішно проводиться в одних умовах, може виявитись хибною в інших;
б) щоб теорія мала практичне застосування, вона повинна підтверджуватись в кожному конкретному випадку;
в) якщо економісти однаково трактують основні принципи економіки, то вони обов’язково одностайні і в своїх політичних оцінках;
г) порівняно з природничими науками, економічна більше пов’язана з практичною діяльністю і в меншій мірі спирається на фундаментальну теоретичну основу.

В.1.11. Роль засновника макроекономічної науки визнана за:
а) Дж.М.Кейнсом;
б) А.Маршаллом;
в) М.Фрідменом;
г) К.Марксом.

В.1.12. Яка з перелічених нижче економічних цілей переслідується суспільством, якщо воно прагне мінімізувати витрати і максимізувати віддачу від обмежених виробничих ресурсів:
а) досягнення повної зайнятості;
б) підтримки економічного зростання;
в) підвищення економічної ефективності;
г) збільшення обсягів „суспільних товарів”.

В.1.13. Особливості макроекономічної науки полягають в тому, що в цьому розділі економічної теорії особлива увага приділяється відносинам, які:
а) об’єднують національне господарство в єдине ціле;
б) зводять національне господарство країни до діяльності приватних власників;
в) виникають між державою як суб’єктом національної економіки з одного боку й закордоном – з іншого;
г) сприяють формуванню домашніх господарств в окрему інституційну одиницю.

1.14. В правовій і демократичній державі уряд несе відповідальність за загальний стан національної економіки. Предметом „опікування” стають такі „больові” точки, як:
а) як забезпечити стійке економічне зростання?;
б) що робити для запобігання масовому безробіттю?;
в) яким чином зменшити інфляцію?;
г) всі відповіді правильні.

1.15. Основним висновком з аналізу елементарної моделі кругових потоків є рівність:
а) сукупного обсягу виробництва фірм в грошовому вимірі сукупним витратам домашніх господарств;
б) сукупного обсягу виробництва фірм в грошовому вимірі інвестиційним витратам підприємств;
в) сукупного обсягу виробництва фірм в грошовому вимірі сукупним витратам держави;
г) сукупного обсягу виробництва фірм в грошовому вимірі сукупним витратам іноземців.

ТЕМА 2

2.1. Особистий доход – це:
а) вартість вироблених за рік товарів і послуг;
б) доход, отриманий домогосподарствами протягом даного року;
в) увесь доход, призначений для особистих витрат, після сплати податків;
г) сума заощаджень із приватних джерел, що знаходяться в даній країні;
д) ВНП мінус амортизація.

2.2. Що з перерахованого включається до складу ВНП ?
а) послуги домашньої господарки;
б) покупка в сусіда старого автомобіля;
в) покупка нових акцій у брокера;
г) вартість нового підручника в місцевій книгарні;
д) покупка облігацій у корпорації.

2.3. Відрахування на споживання капіталу – це:
а) чисті інвестиції;
б) чисті іноземні інвестиції;
в) амортизація;
г) фонди, що не можуть бути використані для закупівлі споживчих товарів;
д) кошти, призначені для задоволення особистих потреб.

2.4. Якщо з національного доходу вилучити податки на прибутки корпорацій, нерозподілений прибуток і внески на соціальне страхування, а потім додати чисті трансферні платежі, то отримана сума – це:
а) особистий доход;
б) амортизація;
в) валовий національний продукт;
г) чистий національний продукт;
д) доход кінцевого використання.

В.2.5. Трансфертні платежі – це:
а) виплати домашнім господарствам, не обумовлені наданням з їх боку товарів і послуг;
б) тільки виплати уряду окремим індивідам;
в) компонент доходу, що не включається в національний доход;
г) усе перераховане в пунктах а), б), в);
д) усі попередні відповіді невірні.

В.2.6. Доход кінцевого використання – це:
а) особистий доход за вилученням індивідуальних податків та інших обов’язкових платежів;
б) сума, що включає зарплату, прибуток, ренту і доход у формі відсотка на капітал;
в) зарплата і прибуток, доход у формі відсотка на капітал мінус податок на особистий доход;
г) усе перераховане в пунктах а), б), в);
д) усі попередні відповіді невірні.

В.2.7. Індекс цін може бути використаний для того, щоб:
а) оцінити розбіжності між структурою виробництва в даному і попередньому роках;
б) оцінити розбіжності в ринковій вартості "товарного кошика" двох різних тимчасових періодів;
в) оцінити розбіжності в рівнях цін двох різних країн;
г) оцінити різницю між рівнем оптових і роздрібних цін;
д) усі попередні відповіді невірні.

В.2.8. Національний доход – це:
а) С + Т + G – трансферні платежі + непрямі податки;
б) інвестиції мінус заощадження;
в) вартість предметів тривалого користування і послуг;
г) особистий доход плюс індивідуальні податки мінус чисті субсидії державним підприємствам;
д) рента, зарплата, відсоток на капітал, доходи від власності і прибуток корпорацій.

В.2.9. Яка з зазначених агрегованих величин не включається у ВНП, розрахований по сумі витрат:
а) валові інвестиції;
б) С + I + G (С – споживчі витрати, I – інвестиції, G – державні витрати);
в) чистий експорт товарів та послуг;
г) державні закупівлі товарів та послуг;
д) зарплата і премії.

2.10. Якщо обсяг номінального ВНП і рівень цін підвищилися, то:
а) реальний ВНП не змінився;
б) реальний ВНП збільшився, але в меншому ступені, ніж ціни;
в) реальний ВНП скоротився;
г) ця інформація не дозволяє визначити динаміку реального ВНП;
д) усі попередні відповіді невірні.

2.11. До складу ВНП, який визначається за витратами, з перелічених нижче елементів не входять:
а) витрати споживачів;
б) державні закупки товарів та послуг;
в) податки на прибутки корпорацій;
г) чистий експорт;
д) валові внутрішні приватні інвестиції.

2.12. “Чистий експорт” буде мати позитивне значення в разі, коли:
а) експорт менше імпорту;
б) імпорт більше експорту;
в) імпорт менше експорту;
г) імпорт дорівнює експорту;
д) підвищується курс національної грошової одиниці.

В.2.13. До складу ВНП, який визначається за доходами, з перелічених нижче елементів не входять:
а) амортизаційні відрахування;
б) непрямі податки;
в) прибутки некорпоративних підприємств;
г) валові внутрішні інвестиції;
д) чистий відсоток.

В.2.14. Номінальний ВНП у 1990 р. складає 240 млрд. грн., індекс цін для цього року – 120%. Реальний ВНП для даного року:
а) буде дорівнювати 288 млрд. грн.;
б) буде дорівнювати 200 млрд. грн.;
в) зменшиться у порівнянні із номінальним ВНП на 1,2%;
г) збільшиться у порівнянні з номінальним ВНП на 20%.

В.2.15. Номінальний ВНП складав у поточному році 324 млн. грн., дефлятор ВНП – 120%. Визначте, що відбулося при розрахунку реального ВНП – інфліювання чи дефліювання, чому дорівнював реальний ВНП:
а) 270 млн. грн. (дефліювання);
б) 388,8 млн. грн. (інфліювання);
в) 388,8 млн. грн. (дефліювання);
г) 270 млн. грн. (інфліювання).

ТЕМА 3

3.1. Особа, яка сподівається незабаром знову отримати роботу:
а) відноситься до категорії зайнятих;
б) відноситься до категорії безробітних;
в) не враховується у складі робочої сили;
г) вважається зайнятою неповною мірою;
д) є вибулою зі складу робочої сили.

3.2. Безробіття, обумовлене спадом виробництва в економіці, являє собою:
а) фрикційне безробіття;
б) структурне безробіття;
в) циклічне безробіття;
г) сезонне безробіття;
д) усі відповіді невірні.

3.3. В умовах повної зайнятості рівень фрикційного безробіття повинний:
а) дорівнювати 0;
б) бути менше 1%;
в) бути менше ніж рівень циклічної форми безробіття;
г) усі відповіді вірні;
д) усі відповіді невірні.

3.4. Недостатній сукупний попит на робочу силу призводить до:
а) зростання фрикційної форми безробіття;
б) зростання структурної форми безробіття;
в) зростання циклічної форми безробіття;
г) зростання тимчасового безробіття;
д) усі відповіді невірні.

3.5. Зростання сукупних витрат призводить до інфляції, якщо:
а) економіка розвивається в умовах повної зайнятості;
б) фактичний обсяг ВНП дорівнює потенційному обсягу ВНП;
в) чисельність робочої сили не зростає;
г) вірні відповіді а) і б);
д) усі попередні відповіді невірні.

3.6. Безробіття, пов’язане із впровадженням результатів НТП у виробництво, це:
а) фрикційне безробіття;
б) структурне безробіття;
в) циклічне безробіття;
г) фактичне безробіття;
д) потенційне безробіття.

3.7. Сукупність зайнятих і безробітних утворює:
а) робочу силу;
б) природне безробіття;
в) економічно активне населення;
г) потенційне безробіття;
д) вірні відповіді а) та в).

3.8. Економічний цикл це:
а) період часу, протягом якого спостерігаються різноспрямовані зміни в основних макроекономічних показниках;
б) послідовне проходження національною економікою всіх стадій позитивної економічної динаміки;
в) періодичні коливання обсягу виробництва та рівня зайнятості;
г) період, протягом якого макроекономічна система проходить чотири фази розвитку (від однієї найвищої точки до іншої);
д) вірні відповіді в) та г);
є) вірні відповіді б) та в).

В.3.9. Потенційний ВВП - це:
а) максимальний обсяг виробництва товарів та послуг в умовах повної зайнятості ресурсів;
б) відображає обсяг виробництва в умовах неповної зайнятості ресурсів;
в) дорівнює різниці між номінальним та реальним ВНП;
г) усі відповіді невірні.

В.3.10. Інфляція попиту виникає внаслідок:
а) підвищення номінальної заробітної плати і підвищення цін на сировину;
б) підвищення середніх витрат на одиницю продукції і зниження сукупної пропозиції;
в) надмірних сукупних витрат в умовах, близьких до повної зайнятості;
г) збільшення попиту на суспільні блага.

В.3.11. Інфляція витрат виникає внаслідок:
а) підвищення середніх витрат на одиницю продукції і зниження сукупної пропозиції товарів та послуг;
б) надмірних сукупних витрат в умовах, близьких до повної зайнятості;
в) зростання споживчих витрат окремих верств населення;
г) перевищення сукупної пропозиції над сукупним попитом.

3.12. Крива Філіпса показує, що:
а) у короткостроковому періоді між рівнем інфляції і рівнем безробіття існує зворотня залежність;
б) у короткостроковому періоді між рівнем інфляції і рівнем безробіття існує пряма залежність;
в) між рівнем інфляції і безробіттям немає зв’язку;
г) у довгостроковому періоді між рівнем інфляції і безробіттям існує пряма залежність.

3.13. Згідно закону Оукена, трьохпроцентне перевищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем означає, що відставання фактичного обсягу ВНП від потенційного становить:
а) 2,5%;
б) 5%;
в) 7,5%;
г) значно більше 7,5%.

ТЕМА 4
4.1. Повний перелік складових елементів сукупного попиту можна представити наступним чином:
а) попит домогосподарств, попит держави, попит підприємницького сектору;
б) попит домогосподарств, попит закордонних споживачів експортованої продукції;
в) попит домогосподарств, попит підприємницького сектору, попит державного сектору, попит закордонних споживачів;
г) попит домогосподарств й інвестиційний попит підприємств.

4.2. Величина сукупного пропонування знаходиться у зворотній залежності (зростає в разі зменшення і зменшується в разі зростання) від:
а) рівня цін в економіці;
б) рівня ставки відсотка за кредитами;
в) рівня оподаткування виробників;
г) всі відповіді вірні.

4.3. Зростання величини сукупного попиту може бути наслідком:
а) зменшення рівня цін в економіці;
б) згортання соціальних програм, що проводились урядом;
в) зростання ставок прибуткового податку;
г) зниження продуктивності праці.

4.4. Назвіть фактор, який сприяє підвищенню інвестиційного попиту підприємницького сектору:
а) підвищення податків;
б) зростання обсягів незадіяних виробничих потужностей;
в) розвиток технологій;
г) зростання цін на закордонних ринках.

4.5. Назвіть фактор, який спричиняє зниження попиту домогосподарств:
а) зростання доходів;
б) очікування дефіциту товарів;
в) зниження ставки прибуткового податку;
г) зростання заборгованості споживачів у попередні періоди.

4.6. Назвіть фактор, який впливає на попит закордонних споживачів (експортованої з країни продукції):
а) змінення валютних курсів;
б) змінення ємності споживчого ринку в країні-експортері;
в) змінення обсягів прямих іноземних інвестицій;
г) погодні умови в країні-експортері.

4.7. Зрушення кривої сукупного попиту вправо-вгору може бути графічним віддзеркаленням дії такого фактору, як:
а) зниження рівня цін;
б) підвищення рівня цін;
в) зменшення прибуткових податків;
г) очікування здешевлення продуктів харчування.

4.8. Кейнсіанський підхід до аналізу сукупної пропозиції ґрунтується на припущенні, що:
а) обсяг національного виробництва і зайнятість ресурсів рухливі і швидко реагують на коливання ринку;
б) еластичність сукупного попиту за рівнем цін не залежить від еластичності інвестиційного попиту по процентній ставці;
в) величина споживчих витрат домогосподарств залежить від процентної ставки;
г) економіка функціонує в умовах повної зайнятості.

ТЕМА 5
7.1. Яка мета переслідується Центральним банком країни, коли здійснюючи від імені уряду кредитно-грошову політику, він підвищує облікову ставку відсотка?
а) збільшення грошової маси;
б) активізація інвестиційних процесів;
в) стримування попиту на позичковий капітал;
г) пожвавлення ринкової кон’юнктури.

7.2. Який з перерахованих заходів може використовуватись Центральним банком при проведенні рестрикційної кредитно-грошової політики (політики „дорогих грошей”):
а) продаж державних цінних паперів на відкритому ринку;
б) зниження облікової ставки відсотка;
в) зниження норми обов’язкових резервів;
г) купівля іноземної валюти на валютному ринку країни.

7.3. Коли Центральний банк купує цінні папери на відкритому ринку, то грошова маса в країні:
а) зменшується на суму вартості куплених цінних паперів;
б) зменшується на більшу суму;
в) зростає на суму вартості куплених цінних паперів;
г) зростає на більшу суму.

7.4. Якщо норма обов'язкових резервів в банківській системі країни становить 100%, то величина депозитного мультиплікатора дорівнює:
а) 0;
б) 100;
в) 1;
г) -1.

7.5. В умовах „перегріву” економіки Центральний банк може врегулювати ситуацію за допомогою інструментів кредитно-грошової політики шляхом:
а) підвищення облікової ставки відсотка;
б) зниження облікової ставки відсотка;
в) зниження норми мінімальних резервів;
г) купівлі цінних паперів на відкритому ринку.

7.6. Норма обов’язкових резервів в банківській системі країни встановлена на рівні 20%. Величина депозитів одного з банків – 10 млн. грн. Яку максимальну суму банк може використати для надання позик?
а) 6 млн.грн.;
б) 6,5 млн.грн.;
в) 8 млн.грн.;
г) 8,5 млн.грн..

7.7. Центральний банк купує державні облігації у комерційних банків на суму 100 млн.грн. Як може змінитись пропозиція грошей в економіці, якщо комерційні банки повністю використають свої кредитні можливості, за умов, що норма резервування депозитів становить 0,1 (10%)?
а) зросте на 900 млн.грн.;
б) зросте на 1 млрд.грн.;
в) скоротиться на 1,1 млрд.грн.;
г) скоротиться на 1,2 млрд.грн.

7.8. Якщо Центральний банк приймає рішення скоротити пропозицію грошей, то, використовуючи інструменти кредитно-грошової політики, він повинен:
а) здійснити купівлю державних облігацій на відкритому ринку;
б) зменшити облікову ставку;
в) збільшити норму обов’язкових резервів;
г) все перераховане вірно.

7.9. В грошовий агрегат М0 зазвичай включаються:
а) строкові (термінові) і заощаджувальні вклади в комерційних банках;
б) кошти в іноземній валюті фізичних і юридичних осіб;
в) готівка в обігу;
г) акції, облігації, депозитні сертифікати комерційних банків, векселі фізичних і юридичних осіб.

7.10. Як може змінитись пропозиція грошей в економіці в разі змінення депозитів комерційних банків на 600 тис.грн. при нормі обов’язкового резервування 20%?
а) на 2 млн.грн.;
б) на 3 млн.грн.;
в) на 4 млн.грн.;
г) на 5 млн.грн.

7.11. Депозитний мультиплікатор в разі обов’язкових резервів банку в розмірі 4,5 млн.грн., а депозитів – 90 млн.грн., становитиме:
а) 0,05;
б) 1,5;
в) 2;
г) 20.

7.12. Приріст депозитів банківської системи у досліджуваному періоді становив 200 млн.грн., кількість грошей, що „створені банківською системою” – 590 тис.грн. Яким у цьому випадку мав бути депозитний мультиплікатор:
а) 0,34;
б) 1;
в) 2,95;
г) – 0,05.

7.13. З урахуванням того, що показник грошової бази в листопаді 2006 року в економіці країни становив 50197 млн.грн., а грошовий мультиплікатор – 2,5, показник грошової маси повинен становити:
а) 125 251 млн.грн.;
б) 21 505 млн.грн.;
в) 53 763 млн.грн.;
г) 125 492,5 млн.грн.

7.14. В умовах відсутності інфляції реальна ставка відсотку становила 25%. Якою повинна бути номінальна ставка відсотку, що збереже попередній рівень реальної ставки відсотка в умовах інфляції 10% на рік?
а) 5%;
б) 15%;
в) 35%;
г) 20%.

7.15. Особливістю розрахунку грошового агрегату М0 визначається тим, що він включає:
а) готівку, гроші поза банками;
б) переказні кошти у національній валюті;
в) переказні кошти в іноземній валюті та інші кошти;
г) цінні папери власного боргу банків.



Приложенные файлы

  • doc 15806393
    Размер файла: 81 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий