Історія держави і права зарубіжних країн. Івано..


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Інститут післядипломної освіти

Історія держави і права зарубіжних країн
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів зі спеціальності 7.03040101 «Правознавство»
УКЛАДАЧ: кандидат історичних наук,
доцент Іванов Олександр Федорович
КИЇВ-2014
Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»
Укладач: кандидат історичних наук, доцент Іванов Олександр Федорович.
Рецензенти: доктор юридичних наук, професор Безклубий Ігор Анатолійович, доктор юридичних наук, доцент Захарченко Петро Павлович.
Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
(Протокол № 6 від 11 лютого 2014р.)
Вступ
Курс «Історія держави і права зарубіжних країн» є дисципліною за вибором навчального закладу. Викладається у І-ІІ семестрах в обсязі 216 години, з них лекцій – 20 год., семінарських занять – 4 год., самостійна робота –192 год.; форма підсумкового контролю – іспит; кількість змістових модулів – 2.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Навчальний курс «Історія держави і права зарубіжних країн» пропонується як дисципліна за вибором навчального закладу для студентів Інституту післядипломної освіти (ІПО) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які здобувають другу вищу освіту за фахом правознавство. Курс має на меті дати систематичний огляд всесвітньої історії утворення та розвитку держави та права від найдавніших часів до нашого часу, зосереджуючись в основному на найбільших цивілізаційних здобутках кожної історичної епохи: стародавній світ та античність, середньовіччя, новий та новітній час.
Виходячи з основної мети, у лекційному курсі ставляться такі головні завдання:
Висвітлити історичні шляхи формування та розвитку політичного і правового устрою провідних держав світу в різні історичні епохи.
Показати роль економічного, природно-географічного, соціального, демографічного, світоглядно-релігійного, етнічного та інших факторів у виникненні та розвитку інститутів держави та права в різних регіонах світу.
Прослідкувати спадкоємність, наступність чи перервність, спільне та відмінне у розвитку історичних форм державного і правового устрою в різних народів у різні часи.
Розкрити історичний досвід розвитку держави і права зарубіжних країн через засвоєння студентами знань про природу, закономірності, принципи, національно-історичні форми організації політичних і правових систем для розбудови державно-правового устрою України.
Спонукати студентів до інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у зв’язку із їх майбутньою діяльністю як фахівців-юристів.
Предметом навчальної дисципліни як загальноосвітнього курсу у фаховій підготовці правознавців є історія зародження та розвитку держави і права провідних зарубіжних країн різних регіонів світу в їх поступальному розвитку від найдавніших часів до сучасності.
Міждисциплінарні зв’язки: Курс «Історія держави і права зарубіжних країн» як дисципліни за вибором ВНЗ для студентів ІПО, які здобувають другу вищу освіту за фахом правознавство, доповнює і розвиває знання і вміння, які студенти отримують під час вивчення нормативних курсів «Теорія держави і права», «Історія держави і права України», а також створює широку пізнавально-емпіричну основу для опанування таких курсів як «Конституційне право зарубіжних країн», «Римське право», «Історія правових та політичних вчень» і має передувати їх викладанню.
Вимоги до знань та вмінь
Студент повинен знати:
Об’єктивні фактори, що призводять до виникнення держави і права, їх вдосконалення як найбільших здобутків людської цивілізації.
Основні історичні етапи розвитку держави і права, здобутки різних народів у створенні найбільш досконалих форм державного правління та організації системи права.
Зміст таких понять як автократія, автономія, авторитаризм, анархія, ареопаг, аристократія, бікамералізм, геронтократія, громадянське суспільство, демократія (пряма і представницька), деспотія, епітимія, етатизм, імперія, імпічмент, касти, конфедерація, монархія (станова, абсолютна, парламентська, теократична, дуалістична), олігархія, ордалії, остракізм, охлократія, поліс, республіка (парламентська, президентська, змішана), сенат, суверенітет, таліон, теократія, тоталітаризм, трибуни, федерація.
Студент повинен вміти:
Виявляти і аналізувати причинно-наслідкові зв’язки рівня розвитку матеріальної і духовної культури різних народів у певні історичні епохи з типом і формами організації державної влади і права.
Визначати форми правління і державного устрою, типи політичного режимів, давати характеристику правових систем різних країн за певними ознаками.
Самостійно і критично аналізувати історичні джерела (конституційні і законодавчі акти, інші документи, свідчення учасників історичних подій тощо).
Порівнювати і визначати на основі отриманих знань загальне (універсальне) та особливе (національне) в структурі і функціонуванні політичних і правових систем.
Застосовувати різні методи пізнання історії виникнення і розвитку держави і права зарубіжних країн: історичний, діалектичний, логічний, системний, структурно-функціональний, порівняльний та ін.
Порядок поточного й підсумкового
оцінювання знань з дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (участь у семінарських заняттях, письмові роботи — реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).
Співвідношення складових у змістовому модулі
Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).
Змістовий модуль 1.
Історія держави і права стародавнього світу та середньовіччя Змістовий модуль 2.
Історія держави і права нового і новітнього часу Іспит
30 залікових балів
(максимум) 30 залікових балів
(максимум) 40 балів
Самостійна робота Модульний контроль Самостійна робота Модульний контроль 15 15
15
15
Тематичний план лекцій, семінарських занять,
індивідуальної та самостійної роботи
№ теми Назва теми Кількість годин
Лекції
Семінари Самост.
робота
Змістовий модуль 1.
Історія держави і права стародавнього світу та середньовіччя
Вступ до курсу 1 - 4
1. Виникнення держави і права у народів Стародавнього Сходу 3 - 22
2. Закони Хаммурапі – найдавніша пам’ятка права стародавнього світу - 2 18
3. Історичні здобутки держави і права античної Греції 2 - 18
4. Етапи розвитку і досягнення держави та права у Стародавньому Римі 2 - 18
5. Держава і право найбільших країн Середньовічної Європи та Азії 2 - 16
Всього по модулю 10 2 96
Змістовий модуль 2.
Історія держави і права нового і новітнього часу
6. Шлях Великої Британії до парламентської демократії і утвердження системи прецедентного права у (ХУІІ ст. – ХХІ ст.) 2 - 16
7. Утворення і розвиток США: особливсті американського державного і правового устрою (ХУІІ ст. – ХХ І ст.) 2 - 16
8. Розвиток республіканських форм правління і континентальної системи права у Франції (кін. ХУІІІ ст. – ХХІ ст.) 2 - 16
9. Історичний шлях Німеччини від автори-тарних монархій до федеративної, правової і соціальної республіки (ХІХ ст. – ХХІ ст.) 2 - 16
10. Сучасні державно-правові системи Німеччини, США і Франції у порівнянні - 2 16
11. Основні тенденції розвитку держав Азії у новий та новітній час 2 16
Всього по модулю 10 2 96
Загалом 20 4 192
Змістовий модуль 1.
Історія держави і права стародавнього світу та середньовіччя.
Вступ до курсу
Лекція (1 година).
Предмет і завдання курсу.
Джерела та література.
Тема 1. Виникнення держави і права у народів Стародавнього Сходу.
Лекція (3 години).
Деспотично-теократичний характер держави і права у Стародавньому Єгипті (бл.3000.до н.е. – 332 до н.е.).
Формування державного устрою у стародавній Індії на основі варно-кастової системи. Закони Ману (3000 до н.е. – бл. 700 н.е.)
Становлення централізованої держави і традиційного права у Стародавньому Китаї (1500 до н.е. – 220 н.е.)
Тема 2. Закони Хаммурапі – найдавніша пам’ятка права стародавнього світу
Семінар (2 години)
Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
Врегулювання соціально-економічних відносин за кодексом Хаммурапі:
а) правове становище окремих груп населення (авілумів, мушкенумів, тамкарів, редумів, баїрумів, селян, рабів);
б) договір позики.
3. Шлюбно-сімейне право.
4. Злочини і покарання.
Джерела та література до теми
Законы Хаммурапи, царя Вавилона (1792-1750 гг. до н.э.). практикум по истории древнего мира. / Сост.: Н.Л. Просина, И.С.Свенцицкая. – М.. 1965.
Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984. – С. 12-23, 25.
Шевченко О.О. Історія держави і права: Хрестоматія для студентів юрид. вузів і факультетів. – К.: Вентурі, 1995. – С.3-15.
Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посіб. / 5-те вид. пепероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – С.19-64
Жидков О.А., Крашенинников Н.А. История государства и права зарубежных стран. – М., 1988. – Т.1. – С.36-42, 61, 62.
Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2001. – С.15-23.
Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.. 1996. – С.23-50.
Тема 3. Історичні здобутки держави і права Стародавньої Греції
Лекція (2 години)
Розвиток форм державного устрою в античній Греції
а) Утворення і розвиток Афінського полісу
б) Суспільний і державний устрій Спарти.
Основні прояви афінського права:
а) Джерела афінського права; закони Драконта.
б) Право власності.
в) Зобов’язальне право.
г) Сімейне і спадкове право.
д) Кримінальне право і судочинство.
Тема 4. Етапи розвитку і досягнення держави та права у Стародавньому Римі
Лекція(2 години)
Виникнення держави в Стародавньому Римі. Реформи Сервія Туллія.
Державний устрій Римської республіки, її занепад та перехід до імперії.
Основні джерела римського права. Закони ХІІ таблиць.
Галузі права і процес у Стародавньому Римі.
Тема 5. Держава і право найбільших країнах Середньовічної Європи
Лекція (2 години)
Ранньофеодальна Франкська держава У – ІХ ст. Салічна правда – пам’ятка ранньофеодального права Франкської держави (У ст. н.е.).
Розвиток феодального права у середньовічній Німеччині: Саксонське і Швабське зерцала (ХІІІ ст.), Магдебрузьке право (поч. ХІУ ст.).
Польська держава і право в епоху середньовіччя і початку нового часу (Х – ХУІІІ ст.)
Модульний контроль: контрольна робота
Змістовий модуль 2.
Історія держави і права нового та новітнього часу
Тема 6. Шлях Великої Британії до парламентської демократії і утвердження системи прецедентного права (ІХ - ХХ ст.)
Лекція (2 години)
Шлях від ранньофеодальної до парламентської монархії:
а) англосаксонська ранньофеодальна монархія (ІХ-ХІ ст), б) б) Норманське завоювання 1066 р. і сеньйоральна монархія;
в) станово-представницька монархія ХІІІ- ХV ст.;
г) абсолютна монархія (кін. ХV – середина ХVІІ ст.);
д) Англійська революція і формування конституційної монархії;
ж) перехід від дуалістичної до парламентської монархії.
2. Право, судова система і поліція Великої Британії:
а) Джерела і система англійського права;
б) Судова система Великої Британії;
в) Поліція та пенетиціарна система.
Тема 7. Утворення і розвиток США; особливсті американского державного і правового устрою (ХVІІ – ХХ ст.)
Лекція (2 години)
Особливості колонізації Північної Америки і зародження там державності (ХVІІ – п/п ХVІІІ ст.).
Війна за незалежність і утворення США.
Джерела, принципи і основні риси Конституції США.
Право і система організації судової влади.
Тема 8. Розвиток республіканських форм правління і континентальної системи права у Франції (кін. ХVІІІ ст. - ХХ ст.).
Лекція (2 години)
Велика Французька революція і утвердження республіканських форм правління.
Конституції як форма легітимізації змін політичного устрою в результаті політичних революцій, переворотів та військових поразок.
Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. і його вплив на формування континентальної системи права.
Сучасна система судових органів влади Франції.
Тема 9. Історичний шлях Німеччини від авторитарних монархій до федеративної, правової і соціальної республіки (ХV-ХХ ст).
Лекція (2 години)
Територіальна роздробленість Німеччини як особливість її політичного розвитку в епоху середньовіччя і нового часу.
Утворення Німецької імперії та її державний устрій за конституцією 1871 року. Перший досвід соціального законодавства.
Демократично-правовий устрій ФРН як продукт переосмислення військових катастроф у ХХ столітті.
Система права та організація судової влади у ФРН.
Тема 10. Сучасні державно-правові системи Німеччини, США і Франції у порівнянні
Семінар (2 години)
Структура і функції органів законодавчої влади: спільне і відмінне.
Особливості формування органів виконавчої влади та їх взаємодії з іншими гілками влади.
Роль глави держави (президента) у функціонуванні політичної і судової системи.
Унітарність чи федерація? Причини, прояви і результати використання різних форм державно-територіального устрою.
Особливості побудови і функціонування правових систем.
Джерела і література
Конституции зарубежных стран. Сборник. – М., 2000.
Французская республика: Конституция и законодательные акты. – М., 1989.
Федеративная Республика Германия: Конституция и законодательные акты. – М., 1991.
Ардан Ф. Франция: государственная система. / Пер. с фр. – М.: Юрид. литература, 1994.
Каррі Д. Конституція Сполучених штатів Америки. – К.,1993.
Мишин А.А., Власихин В.П. Конституция США: политико-правовой комментарий. – М.: Межд. отношения, 1985. – 336 С.
Хессе К. Основы конституционного права ФРГ. / Пер. с нем. – М., 1981.
Тема 11. Основні тенденції розвитку держав Азії у новий та новітній час.
Лекція (2 години)
Формування основ сучасної світського турецької держави за Кемаля Ататюрка.
Стрімкий шлях Японії від феодальної самоізоляції до економічної і політичної модернізації як приклад для молодих «азіатських тигрів».
Арабські держави між традиційним фундаменталізмом та викликами модернізації і глобалізації.
Модульний контроль: колоквіум
ПРОГРАМА КУРСУ
Вступ: мета, завдання і особливості курсу.
Предмет курсу історії держави і права зарубіжних країн. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
Теоретичні і прикладні функції курсу: пізнавальна, евристична, методологічна, прогностична, виховна.
Характеристика джерел та літератури.
Тема 1. Виникнення держави і права у народів Стародавнього Сходу
Виникнення держави і права як наслідок двох суспільних поділів праці та розпаду родо-племінного ладу. Формування азіатського способу виробництва як осоціально-економічної основи східних деспотій.
Деспотично-теократичний характер держави і права у Стародавньому Єгипті (бл. 3000 до н.е. – 332 до н.е.). Періодизація історії Давньоєгипетської держави: раннє, давнє, середнє, нове царства і пізній період. Всього 30 династій фараонів. Врегулювання правом відносин власності і сімейних відносин. Судова влада і судочинство у Стародавньому Єгипті.
Формування державного устрою у Стародавній Індії на основі варно-кастової системи (3000 до н.е. – бл. 700 н.е.). Періоди зародження та розвитку давньоіндійської державності. Закони Ману як важливе джерело права у Стародавній Інді. Характеристика суспільно-політичного устрою за законами Ману. Регулювання соціально-майнових і сімейно-шлюбних відносин. Судовий процес, злочини та покарання за законами Ману.
Становлення централізованої держави і традиційного права у Стародавньому Китаї (1500 до н.е. – 220 н.е.). Сім династій (Ся, Шань-Інь, Західна Чжоу, Східна Чжоу, Цинь, Західна Хань, Східна Хань). Поява вчень даосизму (УІ ст. до н.е.) і конфуціанства (УІ-У ст. до н.е.). Реформи Шан Яна за династії Цинь (221-206 до н.е.). Історичні особливості зародження і розвитку державності у Стародавньому Китаї.
Тема 2. Закони Хаммурапі – найдавніша пам’ятка права стародавнього світу
Передумови виникнення найдавніших держав (Шумер, Лагаш, Вавилон та ін.) у Месопотамії (межиріччя Тигру та Єфрату) у ІV – Ш тисячолітті до н.е. Вивищення Вавилонської держави у ІІ тисячолітті до н.е. та її суспільно-політичний лад.
Врегулювання соціально-економічних відносин за кодексом Хаммурапі. Правове становище окремих груп населення (авілумів, мушкенумів, тамкарів, редумів, баїрумів, селян, рабів). Характеристика договірних правовідносин (договори особистого і майнового найму, купівлі-продажу, позики). Шлюбно-сімейне право. Судочинство, злочини і покарання.
Тема 3. Історичні здобутки держави і права Стародавньої Греції
Основні історичні етапи розвитку давньогрецької державності. Кріто-мікенська культура («гомерівська» Греція) – Ш-ІІ тис. до н.е.; виникнення та розквіт міст-держав (полісів) у І тис.до н.е. Соціальний устрій: громадяни, раби, метеки.
Державнно-правовий устрій Афінського полісу: ареопаг, басилей, народні збори (еклесія), архонти, стратеги, геліея. Реформи Солона (594-593 до н.е.). Рада 400. Тиранія Пісістрата. Реформи Клісфена (509 до н.е.). Адміністративний устрій (філи, тритії, деми). Рада 500 (буле). Номофети. Остракізм.
Джерела та інститути Афінського права. Закони Драконта. Інститут громадянства. Право власності. Договірні правовідносини. Іпотека. Сімейне і спадкове право. Кримінальне право і судочинство. Здобутки і недоліки афінської державно-правової системи.
Суспільний і державний устрій Спарти. Підкорення дорійськими племенами протягом УІІІ–VІ ст. до н.е. Мессенії і перетворення місцевого ахейського населення в рабів-ілотів. Громадяни і періски. Клери. Утвердження військово-аристократичної системи правління: герусія (рада старійшин), колегія ефорів, народні збори (апела). Започаткування спартанського законодавства Лікургом (ІХ-VIII ст. до н.е.), його основні риси.
Тема 4. Етапи розвитку і досягнення держави і права у Стародавньому Римі
Виникнення держави в Стародавньому Римі. Царський період римської державності (753 – 510 до н.е.). Три племені. Сто родів. Тридцять курій. Куріальні коміції. Сенат. Рекс (виборний цар). Патриції і плебеї. Реформи Сервія Туллія (578-533 до н.е.) як передумова переходу до аристократичної республіки. Поділ населення територіально на триби (4+17), соціально – на 5 майнових класів, військово – на 193 центурії (сотні). Центуріатні коміції (кожна центурія мала 1 голос).
Державний устрій Римської республіки (510 до н.е. – сер. І ст. до н.е.). Магістрати (виконавча влада): консули, претори, цензори, едили, квестори. Диктатор. Народні трибуни. Право вето. Представницькі органи влади: сенат, коміції (куріатні, трибутні, центуріатні). Інститут громадянства. Статус рабів і перегрінів. Армія. Провінції.
Криза республіки та перехід до Імперії ( І ст. до н.е.). Рух братів Гракхів. Диктатура Сулли (82-79 до н.е.). Проскрипції. Перший тріумвірат і диктатура Цезаря (46-44 до н.е.). Другий тріумвірат і утвердження влади принцепса (першого сенатора) Октавіана Августа (27 до н.е. – 14 н.е.).
Перший період імперії - принципат (27 до н.е. – 284 н.е.). Монархія під виглядом республіки. Преторіанська гвардія. Криза рабовласницького господарства (пекулій, колони). Громадянська війна. «Солдатські імператори».
Другий період імперії – домінат (284 – 476 н.е.). Реформи імператор Діоклетіана – утвердження необмеженої влади. Поділ імперії на Західну і Східну (286 н.е.). Посилення вторгнення варварських племен. Початок федералізації імперії.
Основні джерела римського права: Закони ХІІ таблиць (451 до н.е.), постанови народних зборів, сенату, преторів, конституції імператорів, консультації відомих юристів (дігести) ІІ-ІІІ ст. н.е. Галузі права (приватне і публічне, кримінальне, право народів). Зобов’язальне право. Типи договорів. Зобов’язання із заподіяння шкоди (з деліктів). Процес у Стародавньому Римі (досудові відносини сторін, формалізм; поділ процесу на дві стадії).
Тема 5. Держава і право в найбільших країнах Середньовічної Європи та Азії
Виникнення Франкської держави та основні етапи її розвитку: династія Меровінгів (V – VІІ ст. н.е.) і династія Каролінгів (VІІІ – сер. ІХ ст.). Варварські правди. Салічна правда – пам’ятка ранньофеодального права Франкської держави (V ст. н.е.). Злочини проти власності та проти особи. Судовий процес.
Становлення і розвиток ранньофеодальної держави в Німеччині (ІХ – ХІІ ст.). Причини затяжної феодальної роздробленості Німеччини (ХІІІ ст. - 1870). «Золота булла» Карла ІУ 1356 р. Розвиток феодального права у середньовічній Німеччині: «Статути миру», Саксонське і Швабське зерцала (ХІІІ ст.), Любекське і Магдебурзьке право (поч. ХІV ст.).
Утворення (960 н.е.) та розвиток польської феодальної держави. Кодифікація польського права у 1347 р. Особиста унія з Литвою 1386 р. і початок ягеллонської династії. Створення польської дворянської республіки – Речі Посполитої як наслідок Люблінської унії (1569). Роль Сейму. Право вето з 1505 р. Статті короля Генріха Валуа 1572 р. (право на опір і на свободу релігії). Розділи Польщі (1772, 1793, 1795).
Суспільний і державний устрій Арабського халіфату (VІІ-VІІІ ст.). Особливості становлення і розвитку мусульманського права (шаріат). Джерела мусульманського права
Тема 6. Шлях Великої Британії до парламентської демократії і утвердження системи прецедентного права (ІХ ст. - ХХІ ст.)
Формування англосаксонської ранньофеодальної монархії (ІХ-ХІ ст.). Соціальні стани: керли, ерли, лети, лорди. Вітенагемот (збори мудрих).
Норманське завоювання 1066 р. і становлення сеньйоральної монархії. Вільгельм (Завойовник) і його «Книга Страшного Суду» (1086 ). Створення постійного королівського суду (King’s bench) та суду присяжних на місцях у ХІІ ст.
Утвердження станово-представницької монархії в ХІІІ- ХV ст. Іоанн Безземельний (1199-1216) та його «Велика Хартія вольностей» (Magnum Charta libertatum). Початок регулярної діяльності парламенту з 1265 р., а з 1343 р. – його окремих палат: палати лордів (Hous of Lords) та палати громад (Hous of Commons). Закріплення за парламентом функції встановлення податків та вищої судової інстанції. Процедура імпічменту. Початок діяльності поряд з шерифами мирових суддів (магістратів) та видання щорічних збірників прецедентів.
Формування за Генріха VІІ Тюдора (1485-1509) після тривалих міжусобних війн абсолютної монархії (кін. ХV – середина ХVІІ ст.). Створення «Зоряної палати» (надзвичайного королівського суду). Акт про верховну владу (супрематія) 1534 р. – оформлення англіканської церкви за верховенства короля. Релігійні опозиційні течії – католицизм і пуританство. Унія Шотландії з Англією 1603 р. Особливості англійського абсолютизму.
Англійська революція ХVІІ ст. і формування конституційної монархії. «Петиція про права» від 1628 р. та її порушення Карлом І. Розгін парламенту в 1629 р. «Короткий» парламент (квітень – травень 1640). Діяльність «довгого» парламенту (1640-1653 рр.). «Велика ремонстрація» 1641р. і початок громадянської війни. Основні революційні течії: пресвітеріани, індепенденти на чолі з Олівером Кромвелем (1599-1658 ) та левелери на чолі з Джоном Лільберном. Страта короля в 1649 р. та проголошення республіки. Рух дигерів. Встановлення в 1653 р. військової диктатури лорда-протектора Кромвеля та прийняття конституційного акту «Інструмент управління». Смерть Кромвеля в 1658 р. та реставрація монархії в 1660 р. Формування двох політичних партій: віги і торі. «Акт для кращого забезпечення свободи підданих» (Habeas Corpus Act) 1679 р. «Славна революція» 1688 р.. «Білль про права» 1689 р.
Перехід від дуалістичної до парламентської монархії за короля Георга І (1721-1742 ). Принцип «відповідального уряду». Уолполл – перший прем’єр-міністр парламентського уряду (1721-1742). Реформи виборчого законодавства в ХІХ ст. «Акт про парламент» 1911 р.
Право, судова система і поліція Великої Британії. Джерела і система англійського права: звичаєве або загальне право (commom law); право справедливості (equiiy law) писане або статутне право (statute law). Характеристика англійської прецедентної системи права (case law).
Формування та еволюція судової системи Великої Британії. Мирові судді (магістрати) як основна ланка судів нижчої інстанції. Скасування майнового цензу для мирових суддів в 1906 р. Суд присяжних. Корпоративні і спеціалізовані суди. Верховний суд Великої Британії (з 1875 р.): його структура і функції. Палата лордів як найвища судова інстанція.
Поліція та пенетиціарна система. Інститут констеблів. Скотланд-ярд.
Тема 7. Утворення і розвиток США (ХVІІ-ХХІ ст.): особливсті американскої політичної і правової системи
Особливості колонізації Північної Америки. Три групи колоній: коронні, приватні, самоврядні. Перший Континентальний конгрес 1774 р. і його рішення. Війна за незалежність і утворення США (1775-1783). Економічні і політичні причини війни за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. Статті конфедерації 1781 р.
Прийняття Конституції США 1787 р. Діяльність Конституційного конвенту в Філадельфії (травень – вересень 1787 р.). Основні джерела конституції: вчення епохи просвітництва, досвід англійської правової системи і парламентаризму, власний досвід державності. Принципи американської конституції. «Білль про права» - перший цикл поправок до конституції США (1791).
Стрімкий економічний розвиток США в ХІХ ст. та загострення соціально-економічних суперечностей між Півднем і Північчю країни. Громадянська війна (1861-1865): її причини і наслідки. Другий цикл поправок до конституції (1865-1870). Оформлення двох провідних політичних партій: республіканців і демократів. Реконструкція Півдня (1865-1877). Утворення 36 нових штатів до 1912 року.
«Новий курс» Рузвельта і започаткування основ соціальної держави в умовах подолання наслідків світової економічної кризи. Конкуренція президентської гілки влади і парламенту в політичній системі США ХХ ст. Останні (ХХІІ-ХХУІІ) поправки до конституції. Неоконсерватизм кін. ХХ ст. як результат зіткнення ліберальної і соціальної моделей американської держави.
Право і організація судової влади. Особливості правової системи США: спорідненість з англійської системою прецедентного і статутного права, поділ на дві сфери – федеральне законодавство і закони окремих штатів. Роль Верховного суду США. Федеральні суди: окружні (95), апеляційні (13) і спеціальні. Суди штатів (50): першої інстанції, апеляційні, верховні. Роль інституту присяжних.
Тема 8. Розвиток республіканських форм правління і континентальної системи права у Франції (кін. ХVІІІ - ХХІ ст.)
Велика Французька революція (1789-1794): її причини й етапи. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Перша французька Конституція 1791 р. і перехід до конституційної монархії. Проголошення конвентом Першої республіки в 1792 р.. Якобінська диктатура (червень 1793 р. – липень 1794 р.). Конституція 1793 р.
Термідоріанський переворот. Прийняття Конвентом в 1795 р. Конституції ІІІ року Республіки. Переворот генерала Бонапарта і Конституція 1799 р. Період Консульства. Утворення імперії Наполеона (1799-1814). Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. і його вплив на формування континентальної системи права.
Реставрація Бурбонів. Хартія 1814 р. Липнева революція 1830 р. і прийняття нової Конституції. «Липнева монархія». Революція 1848 р. і утворення Другої республіки (1848-1851). Конституція 1848 р. Переворот 1851 р. і утворення Другої імперії (1852-1870) Наполеона ІІІ. Конституція 1852р.
Поразка у Франко-Прусській війні 1870 р. і падіння Другої імперії. Паризька Комуна 1871 р. Третя Республіка (1871-1940). Конституція 1875 р. Буланжизм.
Окупація країни нацистською Німеччиною в червні 1940 р. Встановлення «режиму Віші» на півдні країни. Звільнення Франції і встановлення «тимчасового режиму» (1944-1946). Прийняття Конституції 1946 р. і встановлення ІV Республіки (1946-1958). Прийняття конституції V Республіки в 1958 р.
Право і організація судової влади Франції. Вищий рівень: Конституційна рада. Вища Рада Магістратури. Високий суд правосуддя. Касаційний суд. Державна Рада. Середній рівень: Апеляційні суди. Адміністративні апеляційні суди. Суд державної безпеки. Суди першої інстанції: трибунали великого процесу, трибунали малого процесу, суди присяжних у кримінальних справах, виправні трибунали, поліцейські трибунали, суд присяжних для неповнолітніх, трибунали для неповнолітніх, адміністративні трибунали, спеціальні суди.
Тема 9. Історичний шлях Німеччини від авторитарних монархій до федеративної, правової і соціальної республіки (ХІХ ст. – ХХІ ст.)
Територіальна роздробленість Німеччини як особливість її політичного розвитку в епоху середньовіччя і нового часу. Священна Римська імперія німецької нації (ХV ст. – поч. ХІХ ст.)
Вплив Великої Французької революції на німецькі держави. Утворення Рейнського союзу (1806). Наслідки наполеонівського панування в Німеччині. Утворення Німецького союзу (1815).
Революція 1848-49 рр. і невдала спроба демократичного об’єднання країни «знизу». Боротьба Пруссії і Австрії за гегемонію в Німеччині. Утворення Північно-німецького Союзу (1866). Австрійсько-угорський компроміс 1867 р. і утворення подвійної Австро-угорської імперії.
Утворення Німецької імперії та її державний устрій за конституцією 1871 р. Перший досвід соціального законодавства. Мілітаризація держави і поразка у Першій світові війні.
Листопадова революція 1918 р. та утворення Веймарської республіки (1919-1933). Конституція 1919 р. і недоліки веймарської демократії. Прихід до влади нацистського режиму (1933-1945) і методи демонтажу веймарської демократії. Історичні уроки встановлення і панування тоталітарної диктатури в Німеччині.
Розкол Німеччини після Другої світової війни як наслідок протиборства держав-переможниць. Утворення ФРН на території західних зон окупації та НДР в Радянській зоні окупації. Основний закон ФРН 1949 р. та його засадничі принципи. Оксамитова революція 1989-1990 років у НДР та возз’єднання Німеччини (3.10.1990). Характерні риси та особливості федеративного устрою ФРН.
Право і система органів судової влади ФРН. Федеральний рівень:Федеральний конституційний суд, Верховний федеральний суд, Федеральний суд по трудових спорах, Федеральний суд з соціальних питань. Земельний рівень: 16 земельних судів. Суди першої інстанції: дільничі суди, спеціалізовані суди (по трудових спорах, соціальних питань, адміністративний, дисциплінпрний, патентний).
Тема 10. Сучасні державно-правові системи Німеччини, США і Франції у порівнянні
Структура і функції органів законодавчої влади: спільне і відмінне.
Особливості формування органів виконавчої влади та їх взаємодії з іншими гілками влади.
Роль глави держави (президента) у функціонуванні політичної системи.
Унітарність чи федерація? Причини, прояви і результати застосування різних форм територіально-державного устрою.
Особливості побудови і функціонування судових систем.
Тема 11. Основні тенденції розвитку держав Азії у новий та новітній час.
Формування основ сучасної світської турецької держави за Кемаля Ататюрка.
Стрімкий шлях Японії від феодальної самоізоляції до економічної і політичної модернізації як приклад для молодих «азіатських тигрів».
Арабські держави між традиційним фундаменталізмом та викликами модернізації і глобалізації.
Рекомендовані джерела та література до курсу
Джерела
Документы по истории зарубежного права. – М., 1987.
Законы Ману. / Перевод С.Д. Эльмановича, Г.Ф.Ильина. – М., 1960.
Законы Хаммурапи, царя Вавилона (1792-1750 гг. до н.э.). практикум по истории древнего мира. / Сост.: Н.Л. Просина, И.С.Свенцицкая. – М.. 1965.
Конституции буржуазных государств. – М.. 1982.
Конституции государств Европейского Союза. –М., 1999. Конституции зарубежных стран. Сборник. – М., 2000.
Конституції нових держав Європи та Азії. – К.: Право, 1996.
Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХУП-Х1Х вв.: Англия, США, Франция, Италия, Германия. Сборник документов. / Под ред. П.Н.Галанзы – М., 1957.
Салическая правда / Под ред.. В.Семенова. – М., 1950. Французская республика: Конституция и законодательные акты. – М., 1989.
Федеративная Республика Германия: Конституция и законодательные акты. – М., 1991.
Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. / Под ред. З.М.Черниловского. – М.: Юридическая литература, 1984.
Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. / Под ред. З.М. Черниловского. – М., 1996.
Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995.
* * *
Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор. Учебное пособие. / Сокр. пер. с англ.; Под. ред. М.В.Ильина, А.Ю.Мельвиля. – М.: Аспект Пресс, 2002.
Ардан Ф. Франция: государственная система. / Пер. с фр. – М.: Юрид. литература, 1994.
Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. – Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1982.
Бромхед П. Эволюция британской конституции. – М.: Юрид. лит., 1978.
Галанза П.Н. Феодальное государство и право. – М., 1963.
Гарнер Д. Великобритания: центральное и местное управление. – М., 1984.
Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу. – К., 2006.
Государственный строй США. / Отв. ред. А.С.Никифоров. – М., 1976.
Горбик В.А. Консервативная и либеральная партии в политической системе послевоенной Англии. – Киев, 1981.
Данилов С. Правовые демократические государства: очерки истории. – М., 1999.
Демишель А., Демишель Ф., Пикемаль М. Институты власти во Франции. – М., 1987.
История государства и права зарубежных стран: Рабовладельческое и феодальное государство и право. / Под ред. П.Н.Галанзы и Б.С.Громакова. – М.,1980.
Каррі Д. Конституція Сполучених штатів Америки. – К.,1993.
Кечекьян С.Ф. Государство и право Древней Греции. Учеб. пособие. – М.: Юридическая литература, 1963.
Ковлер А.И. Франция: партии и избиратели. – М., 1984.
Конституция США: история и современность. / Под ред. А.А.Мишина, Е.Ф.Язькова. – М.: Юрид. литература, 1988. - 320 с.
Косарев А.И. Римское право. – М.: Юридическая литература, 1986.
Крылова Н.С. Английское государство. – М., 1981.
Крылова Н.С. Аппарат государственного управления современной Францией. – М., 1982.
Маныкин А.С. История двухпартийной системы США (1789-1980). – М., 1981.
Мишин А.А., Власихин В.П. Конституция США: политико-правовой комментарий. – М.: Межд. отношения, 1985.
Политическая система Великобритании. / Пер. с нем. –М., 1984.
Политическая система США: актуальне измерения. / Отв. ред. Червонная С.А., Васильев В.С. – М., 2001. – 163 С.
Тишик Б.Й., Орач Є.М. Основи римського приватного права. – Львів: Вид-во Льв.ДУ, 1994.
Токвіль, Алексіс де. Про демократію в Америці. У двох томах. – К.: Всесвіт, 1999.
Урьяс Ю.П. Политический механизм ФРГ. – М., 1978.
Филлипов С. В. Судебная система США. – М., 1980.
Хессе К. Основы конституционного права ФРГ. / Пер. с нем. – М., 1981.
Черняк Е.Б. Государственный строй и политические партии США. – М., 1987.
Шаповал В.М. Державний лад країн світу. Довідник. – К., 1999. -320 с.
Die politischen Systeme Westeuropas. 2., aktualisierte Aufl. / Hrsg. von Wolfgang Ismayr. Opladen: Leske+Budrich, 1999. Wesel, Uwe. Geschichte des Rechts in Europa. Von der Griechen bis zum Vertrag von Lissabon. – München: Beck, 2010.
Підручники і навчальні посібники
Бостан Л.М., Бостан С.К. Держава і право епохи станово-кастового суспільства. Навчальний посібник. – Запоріжжя, 2000.
Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.
Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. 5-те вид, перероб. і допов. – К.: Істина, 2005.
Жидков О.А., Крашенинников Н.А. история государства и права зарубежных стран. Т. 1. – М.. 1988; Т.2. – М., 1996.
Исаев И.А. История государства и права России. – М.. 1993.
История государства и права зарубежных стран. Ч.1. – М., 1988.
История государства и права зарубежных стран. Ч.2. – М., 1991.
Кіндер Г., Хільгеман В., Гергт М. Всесвітня історія: dtv-Atlas: Довідник. Пер. з 38-го (т.1), 39-го (т.2) нім. вид. / Наук. ред. пер.: О.Ф.Іванов. – К.: Знання-прес, 2007.
Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. Курс лекцій. – К.: Атіка, 2000.
Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2001.
Макарчук В.С. Основи римського приватного права. – К.. 2000.
Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права. Ч.2. – М., 1998.
Страхов М.М. Всесвітня історія держави та права. Вип. 1. Держава та право Стародавнього Світу. – Харків, 1994.
Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999.
Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.
Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних. Навчальний посібник. – К., 2003.
Федоров К.Г. История государства и права зарубежных стран. – Л., 1977.
Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.. 1996.
Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К.: «ОЛАН», 2005.
Основні питання
для іспитів та контролю за самостійною роботою студентів
Що є предметом курсу історії держави і права зарубіжних країн? Який він має взаємозв’язок з іншими суспільними дисциплінами?
Розкрийте теоретичні і прикладні функції курсу.
Охарактеризуйте відомі вам групи джерел з історії держави і права зарубіжних країн.
Деспотично-теократичний характер держави і права у Стародавньому Єгипті.
Відносини власності і сімейні відносини у Стародавньому Єгипті.
Судова влада і судочинство у Стародавньому Єгипті.
Ранні держави у Стародавній Індії.
Основні риси права Стародавньої Індії. Загальна характеристика законів Ману.
Суспільно-політичний устрій Стародавньої Індії за законами Ману.
Регулювання соціально-майнових відносин за законами Ману.
Класифікація злочинів та види покарань за законами Ману.
Судовий процес за законами Ману.
Особливості формування і розвитку ранніх держав у Стародавньому Китаї.
Централізовна держава в Китаї за династій Цинь і Хань.
Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
Врегулювання соціально-економічних відносин за законами Хаммурапі.
Правове становище окремих груп населення (авілумів, мушкенумів, тамкарів, редумів, баїрумів, селян, рабів) за законами Хаммурапі.
Шлюбно-сімейне право за законами Хаммурапі.
Злочини і покарання за законами Хаммурапі.
Утворення Афінської держави. Реформи Солона.
Державний устрій Афін у У – ІУ ст. до н.е.
Джерела афінського права. Закони Драконта.
Судоустрій і поліцейські функції в Афінській державі.
Особливості державного устрою Спарти.
У чому полягає цінність історичного досвіду розвитку міст-держав у Стародавній Греції?
Царський період Римської держави. Реформи Сервія Туллія.
Державний устрій Римської республіки.
Державний устрій Римської імперії.
Джерела римського права.
Закони ХІІ таблиць – найдавніша пам’ятка римського права.
Формування основних галузей римського права.
Основні здобутки римських юристів ІІ-ІІІ століть н. е.
Виникнення Франкської держави та її устрій.
Салічна та інші варварські правди та їх характеристика.
Суспільний і державний устрій Арабського халіфату.
Особливості становлення і розвитку мусульманського права (шаріат).
Джерела мусульманського права.
Англо-саксонська ранньофеодальна монархія (ІХ-ХІ ст).
Норманське завоювання 1066 р. і формування сеньйоріальної монархії в Англії.
Основні риси станово-представницької монархії в Англії (ХІІІ – ХУ ст.). Велика Хартія Вольностей 1215 р.
Причини виникнення і особливості абсолютної монархії в Англії (кін. ХУ – сер. ХУІІ ст.).
Причини і основні етапи Англійської революції ХУІІ ст.
Повалення монархії та проголошення республіки в Англії.
Протекторат Кромвеля і його наслідки.
«Хабеас корпус акт» 1679 р.
«Славна революція» 1688 р. Білль про права 1689 р.
Встановлення конституційної, дуалістичної монархії в Англії.
Еволюція дуалістичної конституційної монархії в парламентську монархію в Англії.
Джерела і система англійського права.
Особливості галузей права в Англії.
Судова система Великої Британії.
Поліція та пенетиціарна систем Великої Британії.
Економічні, політичні та ідейні передумови боротьби англійських колоній за незалежність у Північній Америці.
Війна за незалежність США (1775-1783 рр.): хід та підсумки війни.
Декларація незалежності 1776 р. і утворення США.
Статті Конфедерації 1781р. та їх роль у державотворенні США.
Прийняття Конституції США, її джерела та основні риси.
Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.).
Громадянська війна в США та її наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865 – 1870 рр.).
Структура і функції законодавчої влади у США.
Інститут президентства у США: процедура виборів і повноваження.
Федеративний устрій США і його прояви.
Система судової влади в США, її структура.
Система права США і її особливості.
Еволюція форм монархії у Франції в епоху середньовіччя та нового часу.
Причини та основні етапи Великої Французької революції.
Декларація прав людини і громадянина 1789р. і Конституція 1791 р.
Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.
Термідоріанський переворот. Конституція 1799р. Період консульства.
Утворення імперії Наполеона. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р.
Формування правової системи Франції під впливом Великої Французької революції та її розвиток у ХІХ-ХХ ст.
Зміна форм правління у Франції в ХІХ столітті: від наполеонівської Імперії до Третьої республіки.
Третя республіка у Франції та її падіння.
Четверта республіка Франції. Характеристика державного устрою за Конституцією 1946 р.
Характеристика державного устрою Франції за Конституцією п’ятої Республіки 1958 р.
Судова система сучасної Франції.
Характеристика німецької державності періоду Священної Римської імперії німецької нації (ХУ ст. - поч. ХІХ ст.).
«Статути миру», «Саксонське зерцало» та інші джерела середньовічного німецького права.
Розвиток місцевого самоврядування у середньовічній Німеччині. Любекське і Магдебурзьке право.
Вплив Великої французької революції на німецькі держави. Утворення Рейнського союзу (1806 р.).
Наслідки наполеонівського панування в Німеччині. Характеристика політичної системи Німецького союзу (1815р.).
Революція 1848-49 рр. і невдала спроба демократичного об’єднання Німеччини «знизу».
Боротьба Пруссії і Австрії за гегемонію в Німеччині. Утворення Північно-німецького Союзу (1866 р.).
Австрійсько-угорський компроміс 1867 р. і утворення подвійної Австро-угорської імперії.
Утворення Німецької імперії та її державний устрій за Конституцією 1871 року.
Перший досвід соціального законодавства в Німецькій імперії (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).
Крах кайзерівської Німецької Імперії і встановлення республіки. Веймарська конституція 1919 р.
Методи встановлення режиму тоталітарної нацистської диктатури в Німеччині.
Державний устрій ФРН за Основним законом 1949 року.
Возз’єднання Німеччини у 1990 році. Характерні риси та особливості федеративного устрою ФРН.
Судова система ФРН.
Система права ФРН.
Суспільно-політична модернізація Японії у другій половині ХІХ ст. Переворот Мейдзі 1868 р.
Державно-конституційний розвиток Японії: від Конституції 1889 р. до конституції 1947 р.
Джерела та основні тенденції розвитку права в Японії в ХІХ – ХХ ст.
Структура і функції органів законодавчої влади США, Франції і ФРН: спільне і відмінне.
Особливості формування органів виконавчої влади та їх взаємодії з іншими гілками влади у США, Франції і ФРН.
Роль глави держави (президента) у функціонуванні політичної системи у США, Франції і ФРН: порівняння.
Побудова і функціонування судових систем у США, Франції і ФРН: спільне і відмінне.

Приложенные файлы

  • docx 15795072
    Размер файла: 77 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий