Політична безпека


Політична безпека — це один з найголовніших різновидів безпеки, що використовує політичні засоби для економічного та соціального балансу (або його відсутності) державного устрою. Відрізняється від деяких інших різновидів тим, що в нього немає сталого носія. Використовуючи можливості надані ринковою економікою, певні політичні сили купують голоси виборців або наймають пікетуючих задля зовнішнього тиску на рішення Верховної Ради, Кабінету Міністрів або Президента України. При цьому часто-густо ігнорують національні інтереси української держави, надаючи перевагу власним уподобанням та меті. Зазначимо, що використовують економічні можливості (штучне утворення нестач, інформаційний терор, дезорієнтація та дезінформація населення країни через підкуп окремих впливових осіб або органів ЗМІ).
Політична безпека України: концептуальні засади та системи забезпечення
    Нещодавно Україна відзначила шосту річницю своєї неза- лежності. Набутий за ці роки досвід свідчить про наявність цілої низки негативних тенденцій, характерних для багатьох сфер життєдіяльності українського суспільства. Зокрема, це зростання соціальної напруженості, низькі темпи політичної стабілізації, наявність проблеми зміцнення державної влади, підвищення ефективності та соціальної спрямованості її функ- ціонування, кризові явища у суспільній свідомості. Безперечно, такі тенденції стали наслідком значних прорахунків у визна- ченні, розробці та реалізації головних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики України. Ці прорахунки великою мірою зумовлені як відсутністю необхідної правової бази, так і бра- ком всебічно обгрунтованих політичних рішень. Поява серйоз- них теоретичних підстав для таких рішень та аналітичного за- безпечення відповідної державно-політичної діяльності стри- мувалася нерозробленістю загальної теорії національної без- пеки та окремих її компонентів, що базувалися б на системних методах дослідження проблем забезпечення інтересів людини, суспільства, держави. Останнім часом почався процес система- тичної розробки концептуальних засйд проблем національної безпеки та аналізу окремих її компонентів [1; 2]. У пропоно- ваній читачеві монографії вперше висвітлюються результати дослідження авторами важливого аспекту національної безпе- ки України, а саме політичного. Тому тут робиться наголос на- самперед на концептуальних засадах політики забезпечення політичної безпеки України та на загальних принципах ство- рення системи такого забезпечення. Об'єктом аналізу є полі- тична безпека як специфічний стан та показник нормальної життєдіяльності, стабільного та динамічного розвитку українсь- кого суспільства. Слід зазначити, що окремі чинники політич- ної безпеки вже розглядалися у контексті експертного аналізу сучасних суспільно-політичних процесів та прогнозів щодо можливих тенденцій їх розвитку [3; 4]. У даній монографії в системному вимірі поставлено та запропоновано шляхи роз- в'язання низки проблем, що стосуються безпосередньо націо- нальної безпеки України, а саме: • визначено поняття політичної безпеки та принципи її забезпечення; • запропоновано систему індикаторів (показників) політичної безпеки; • визначено систему пріоритетних національних інтересів України у галузі політичної безпеки; • визначено внутрішні та зовнішні чинники, що негативно впливають на стан політичної безпеки України, а також запропоновано їх класифіка- цію та методику аналізу; • здійснено кількісну оцінку впливу існуючих негативних чинників на реа- лізацію національних інтересів у цій сфері та розраховано варіант прог- нозу їхньої дії на 1999 рік; • здійснено спробу визначити основні напрями забезпечення політичної безпеки України; • запропоновано концептуальну модель побудови системи забезпечення політичної безпеки України, а також механізм функціонування такої си- стеми. Сучасні реалії свідчать, що розв'язати проблеми політичної безпеки Ук- раїни, що мають комплексний характер, сьогодні неможливо, використову- ючи лише традиційні підходи, які, як правило, зведені до вдосконалення охоронної функції держави а^о до задоволення вузьковідомчих інтересів. Це не тільки не дає бажаних результатів, а й стимулює перевитрату державних ресурсів та призводить до дублювання функцій центральних державних органів, часом навіть ініціює дії загроз національним інтересам держави. Тому концептуальні та практичні питання політичної безпеки України дос- ліджено в монографії з позицій системного підходу до аналізу динаміки еволюції суспільства та політичних процесів, що відбуваються у ньому. Переваги такого підходу полягають у можливості:
• об'єктивної оцінки наявної ситуації та динаміки її еволюції з огляду на відповідність потребам забезпечення цілісності, стабільності та ефектив- ності функціонування українського суспільства як системи з внутрішні- ми особливостями і структурного компонента світової суспільної та полі- тичної системи;
• багатоваріантності параметрів аналізу;
• багатоваріантності прогнозів суспільно-політичного розвитку держави та суспільства;
• побудови всебічно обгрунтованих аналітичних моделей, здатних урахо- вувати багатоваріантність впливів зовнішніх та внутрішніх чинників сус- пільно-політичного життя;
• корекції політичної стратегії держави залежно від розвитку подій за тим чи іншим варіантом, що дасть змогу уникнути застосування екстрених
політичних рішень, недостатньо обгрунтованих та спрогнозованих щодо своїх наслідків;
• "прагматизації", тобто розробки стратегії політичної безпеки України на Грунті її відповідності загальнонаціональним інтересам України;
• максимального уникнення "ідеологізації" питання, тобто впливу парти- кулярних (корпоративних, партійних, регіональних та ін.) інтересів на ви- значення політичної безпеки та розробку шляхів її досягнення. Використання системного підходу забезпечує цілісне та водночас струк- туроване бачення усіх аспектів політичної безпеки України, причому з ура- хуванням як її нинішнього, так і прогнозованого стану. Крім того, такий підхід уможливлює аналіз проблем політичної безпеки з огляду на такі базові загальнонаціональні суспільно-політичні цінності, як забезпечення ненасильницькими політичними засобами цілісності, стабільності, динаміч- ного розвитку суспільства, політичної стабільності, громадської злагоди, прав та свобод кожної особи, незалежності та суверенітету держави, ефективної та соціальне спрямованої системи державного управління тощо.
У наступних монографіях цієї серії буде оприлюднено результати по- дальшого опрацювання проблем політичної безпеки України. Спрямування та структура майбутніх досліджень значною мірою визначатимуться кон- цептуальними засадами, розробленими та викладеними у цій праці. Зокре- ма, передбачається подальше вивчення таких питань, як:
• визначення напрямів та оптимальних шляхів зміцнення політичної безпе- ки України;
• напрацювання практичних рекомендацій щодо створення та ефективно- го функціонування системи забезпечення політичної безпеки України;
• системний моніторинг і аналіз суспільно-політичних процесів з погляду забезпечення політичної безпеки та відповідності національним інтере- сам у галузі зовнішньої та внутрішньої політики тощо. Отримані результати дослідження та викладені пропозиції можуть бути корисними для державних і політичних діячів, структур виконавчої влади різних рівнів, наукових працівників та аналітиків.
Забезпечити захист суспільства й індивіда від проявів насилля може лише сильна і ефективна державна машина. Цей універсальний політичний аргумент завжди присутній при обґрунтуванні процесу створення, функціонування і модернізації систем безпеки. Посилюючи свій вплив на різні сфери соціального життя, держава в тій чи тій мірі апелює до потреби безпеки, пропонуючи її суб'єкту модель, механізм найповнішого її задоволення. Таке апелювання зумовлено обов'язковістю існування в будь-якій системі, у тому числі і соціально-політичній, прямого і зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом управління. Від суб'єкта управління держави вимагається декларувати мету безпеки і заходи щодо її досягнення, а від об'єкта управління, людини - прийняти політичне рішення про довіру чи недовіру цим заходам. Механізми, закладені в основу державної системи, включають подальшу схему соціально-політичних, соціально-економічних, соціально-правових та інших відношень із забезпечення потреби безпеки. При прийнятті рішення щодо механізму забезпечення безпеки потрібно враховувати, що кожна система, незважаючи на розмір, специфіку діяльності та інші фактори може мати у своєму функціонуванні небезпечні та надто шкідливі прояви як для внутрішнього, так і для зовнішнього її середовища. Система, яка є засобом боротьби з насиллям у всіх його проявах, безумовно, має бути настільки сильною, щоб ефективно протистояти злу. Однак цей фактор має зворотній бік - це загроза її деформації в негативних напрямах. Першою макросистемою, яка виконує функцію забезпечення соціальної безпеки для людини, є держава. Вона виступає системою, що конструюється і підтримується у функціональному стані суспільством, конкретним членом цього суспільства, приймаючи за вищу мету забезпечення безпеки. її особливістю є багатоаспектний, соціально-управлінський, примусовий характер.

Приложенные файлы

  • docx 15777245
    Размер файла: 19 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий