СЦЕНАРІЙ ЕКОЛОГІЧНОГО ВЕЧОРА

СЦЕНАРІЙ ЕКОЛОГІЧНОГО ВЕЧОРА
( Фоном лунає симфонічна, трагедійна мелодія ).
Вступне слово викладача.
Доброго дня, шановні викладачі, студенти та гості нашого свята.
Доброю традицією в
нашому училищі стало проведення виховних заходів, тобто вечорів на різну
тематику.
Людство хвилюють мир і війна, відносини з далекими і близьким сусідами,
відкриття в медицині, економіці, новини науки і техніки. З найвищих
міжнародних трибун говорять про те , як зберегти нашу землю голубою і
зеленою. І якщо раніше виживання асоціювалося лише з недопущенням ядерної
війни, то нині вижити – значить не знищити себе своєю ж власною діяльністю :
не закоптити небо промисловими димами, не отруїти річки відходами, не
закопати самих себе в горах сміття. Саме висвітленню цієї проблеми і присвячено
наш сьогоднішній вечір на тему : «Збережемо планету голубою і
зеленою».
Ведуча 1. Природа Ми часто повторюємо це слово водночас із таким як
«Батьківщина», «Мати». А ось з недавніх пір воно стало символом нашої
боротьби за життя, благополуччя всього що живе на планеті. Адже природа –
первинне джерело нашого існування. Усе , чим ми багаті, походить від неї: і
краса, і натхнення , і творчість, вона нас годує, дає запас життєвих сил. Тому в
ній як у дзеркалі, відтворюються наші думки і почуття, характер і вчинки.
Піклуємось про рідну землю – і вона квітне: здіймаються ввись зелені ліси, несуть
свої чисті води ріки, множиться флора, фауна. А коли допускаємо
безгосподарність, недбайливість – все це винищується.
Ведучий 2. В Карпатський ліс веде мене стежина,
Старі дерева втомлено скриплять,
А вже цвіте підсніжника сніжинка,
Блакитні очі проліски не сплять.
Коли б то вміти, так весні радіти,
Так довіряти, як вони , малі,
Що будять землю, наче матір діти
Коли б вміти жити на землі.
( Представлення екобригади, виходять з піснею.)
Ми признаємось вам – що природи ми друзі
Допоможем завжди, хто у відчаю й тузі,
І не треба похвал, і не треба нам квітів,
Бо земля в нас одна – ми за неї в отвіті.
Приспів:
Ми з гір Карпатських
Із казкових країв ми
Мов перлина, в нас арніка гірська цвіте,
Бо тая квітка , то є символ надії
То є символ карпатських наших гір.
Ведучий. Вас вітає екобригада чернівецького медичного коледжу Буковинського державного медичного університету.
Ведуча 2 : Наш девіз « Ми врятуємо красу, а краса врятує нас ».
Ведуча 1 : Наша мета : поглибити розуміння кожною людиною життєвої
необхідності охороняти природу; привернути увагу до екологічних проблем
України та показати , які процеси відбуваються сьогодні в природному
середовищі, як людина впливає на природу і що потрібно робити, щоб між
природою і людиною наступила гармонія, щоб людство не увійшло в добу
екологічних катаклізмів.
Ведучий : Зібралися у нас в агітбригаді
Лиш ті учні, що природу прагнуть зберегти
І до вас усіх це донести.
Ведуча 2: А тема нашого виступу така
Врахуйте, вона дуже не проста.
1-студентка: Все на землі, все треба берегти –
І птаха, і звіра, і оту травину.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо , врешті , ти – лише його частина.
2-стдудентка: Так, частка – невелика і залежна.
Цю істину сприймай беззастережно,
І як береш, то треба й віддавати,
Коли й надалі хочеш працювати.
Ведучий . Для кожного з нас слово «природа» пов’язане насамперед з
пейзажами рідного краю, того куточка землі, де минули дитячі роки, де мамина
колискова пісня зливається з шумом дерев за вікном. На все життя ті краєвиди
закарбовуються в пам’яті, серці, душі незабутніми спогадами. Для когось це
білокорі, стрункі берізки чи трепетні тополі, для інших – барвисте уквітчані
килими трав чи смарагдове руно гірської долини.
Ведуча 2. Усі ми з дитинства любимо природу. Любимо мандрувати лісами,
полями, купатися в морі, річці. Милуємося квітами, з насолодою дихаємо
цілющим лісовим повітрям. Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду – в морях, в
океанах, у малих і великих річках. Радіємо контакту з природою.
( Сценка : Рятуймо планету).
На сцену виходить Продавець повітря . На грудях у нього лоток зі
складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря», пляшками з
яскравою етикеткою «Жива вода».
Продавець повітря: Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду». Остання
«жива вода» на Землі! Парасольки від кислотних дощів для всіх і кожного!
Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна «жива вода»...
(На сцену вибігають покупці учні).
Продавець повітря (зрадів покупцям): Купуйте парасольки від кислотних
дощів. «Живу воду»! Останню «живу воду» на Землі! (Покупці здивовані).
Перший: Парасолька від кислотного дощу?
Другий: «Жива вода»?
Третій: Чисте повітря?
Продавець повітря: Саме! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспішайте!
Купуйте носові хустинки від смогу!
Четвертий покупець: Навіщо?
П'ятий: Кому потрібна «Жива вода»?
Шостий: Все це бабусині казки!
Продавець повітря (з сумом): Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не
казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на Землі не залишиться ні краплини
справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих скоро
доведеться платити таку ціну!
Перший: Яку ж?
Продавець повітря: Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати
людське життя! Наше й наших дітей...
Другий: Так він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від
смогу, парасольки від кислотних дощів.
Продавець повітря: Так-так... Чудові парасольки від кислотних дощів...
Третій: Та він божевільний!
Четвертий: Повітря о-о-он скільки!
П'ятий: А води? Пий не хочу! І все безкоштовно.
Шостий: Та він звичайний шахрай!
Перший: Ходімо, немає про що з ним розмовляти!
Другий: На наш вік всього вистачить!
Продавець повітря: А після вас?
Третій: Що буде після нас нікому не відомо...
Четвертий. Після нас хоч потоп!
Продавець повітря (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (Гуркоче
грім... чути шум дощу).
Продавець повітря: Ось... Я ж казав, кислотний дощ!
П'ятий: Накаркав!
Шостий: Не може бути!
Продавець повітря: Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від
нього шкіра стає сірою, життя згасає...
Перший: Ущипніть мене, я, мабуть, сплю.
Продавець повітря: Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть
парасольки!.. (Шум дощу стає сильнішим. Покупці розбирають парасольки, хо-
ваються під ними від дощу).
Другий покупець: Мені страшно.
Продавець повітря: Страшно... Скоро лише в кіно можна буде побачити
світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива вода,
ранкова роса і грибний дощ... Та й хто буде ходити в такі музеї?
Третій: А сонце?
Четвертий: Невже зникнуть птахи?
П'ятий: І ми ніколи не побачимо пролісків?
Шостий: Не вдихнемо аромат конвалій?
Перший: Не зануримося у прохолодну річку?
Другий: Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу?
(Продавець повітря хитає головою).
Всі: Ні! ми не згодні! Нехай буде веселка!!!
Ведуча 1. Більшість із нас, напевно, усвідомили цінність природи в житті
суспільства і людини, необхідність її збереження. Тут винятково важливе
значення має рівень екологічної свідомості, культури й етики контактування з
природою кожної людини.
Ведуча 2. Я зірвала квітку – і вона зав’яла. Я піймала метелика – він помер
у мене на долоні. І тоді я зрозуміла, що доторкнутись до краси можна лише
серцем.
3 - учениця. Нині перед людством стоїть найголовніше найглобальніше
завдання – запобігти екологічній кризі, яка може призвести до глобальних
наслідків.
4- учениця. Ми – діти природи, а не її володарі, підкорювачі,
перетворювачі. Але діти особливі – неслухняні, вередливі. Таким нас зробила
еволюція. Як же досягти того, щоб ці «вередливі діти» усвідомили себе частиною
природи і зрозуміли, що втручання у природу може мати найважчі наслідки не
лише для природи, але і для людини?
Людина – частина природи. І саме природі вона завдячує своїм існуванням,
свою могутністю, свою досконалістю.
Ведуча 1. По-материнські щедро наділила природа своїми безцінними
багатствами і красою українську землю. Та, на жаль, сьогодні на кожному кроці
видно наслідки нашого бездумного споживацького, зрештою,варварського,
ставлення до неї.
Ведучий . Ми часто забуваємо , що на річці, в лісі, в полі ми – гості , а
птахи , звірі , комахи – справжні господарі. Наше втручання заважає їм нормально
жити, розмножуватися, вирощувати потомство. Зламана гілка, зарубка на дереві,
вирізаний ножем «автограф» стає причиною зараження дерев хворобами і
шкідниками.
5 -учениця. Через перенасичення території промисловими підприємствами,
які працюють за застарілими технологіями, на старому обладнанні, без надійних
очисних споруд, у повітряний басейн України потрапляє близько чверті всіх
промислових викидів , орані землі затруєні важкими металами, нітратами,
отрутохімікатами, десятки тисяч гектарів землі занапащено радіацією. Уже
практично не залишилося річки, вода якою була б придатною для пиття.
6-учениця. Завдяки досягненням науки і технічного прогресу людина
отримала могутню зброю впливу на природу. Внаслідок інтенсивного науково-
промислового розвитку, при всьому його історично-прогресивному значенні,
суперечності настільки загострилися між людиною і природою, що викликали
незворотні негативні процеси, загрозу самому життю на планеті. Ось кілька
фактів.
7- учениця. Щоб задовольнити потреби однієї людини, із надр ( а вони не
безмежні) добувають понад двадцять тонн сировини.
8 - учениця. У процесі виробництва щорічно викиди в атмосферу Землі
складають понад двісті мільйонів тонн оксидів Карбону.
1 - учениця. близько ста сорока шести мільйонів тонн двоокису
Сульфуру.
3 - учениця. п’ятдесят три мільйони тонн оксиду Нітрогену.
Ведуча 1. Все це небезпечні отруйні речовини.
4- учениця. За підрахунками вчених, ці три з половиною століття з лиця
планети безповоротно зникли 86 видів ссавців , 104 види птахів, 20 видів
рептилій. 5 видів амфібій, 81 вид риб, 322 види безхребетних.
5 -учениця.. У пресі дедалі частіше з’являються публікації про те, що
вирубуються ліси, міліють ріки, замулюються озера, виснажується Світовий
океан, пустелі поглинають родючі землі.
6- учениця. Знищуються найбільші за розмірами, найкрасивіші та
найрідкісніші представники тварин і рослин. Причиною жалюгідного стану нашої
природи є кілька факторів:
1) полювання;
2) зміна місць існування;
3) масові вирубки;
4) розвиток промисловості та розробка корисних копалин;
5) зникнення ендеміків унаслідок увезення нових видів;
6) масова торгівля. Через яку екзотичні види тварин і птахів перебувають на
межі знищення.
7- учениця. У нас ще є шанс повернути Землі колишнє багатство і красу. Це
залежить від кожної людини. Ми повинні знати й вивчати навколишню природу,
берегти кожну часточку природного світу.
Сценка «Наше село».
Баба Нанка :
Ганьо ! Не плентайся пуд ногами, бери відро із смітьом і шіковно неси до
ріки, а дале, як прийдеш, прокопай путичку на гнуй до потока. Дале будемо
загрібати листя коло путя і палити.

Оповідач :
Кожне село має свої чудаків, наше також не без цього. Назва мікрорайону
Варшава перфектна, а сміття там по коліна. У підвалах житлових будинків
джакузі для мишей і для тарганів. Надзвичайно екзотично, але надовго
зупинятися вам не раджу. Ями-калюжі досягають там півтора метри в діаметрі і
метр в глибину. Тут за традицією є хвеська : баба Ганька і баба Нанка – брехачки,
які вже півстоліття сваряться за свій город, бо у баби Ганьки повінь розмила хату
і межу городу.
Баба Ганька :
Ой лишенько! Ця чортиця баба Нанка-брехачка влізла в мою загороду аж на
20 центів.
Баба Нанка :
Я влізла? Та через ті зсуви після повені моя загорода очутилася у твому
дворі. Баба Ганька :А де твоя загорода?
Баба Нанка :Я не знаву! Глядай її сама!
Оповідач:
Аж ось біля своїх подруг проїжджає Олена зі своїм сином Іваном
«Мерседес» зупиняється, опускається вікно і Олена кричить.
Олена:
Ганько, Нанко, пойте до Кострин, там «чорне золото» по полях тіче. Кажут,
екологію фест забруднит, але хоть солярки набереме. Безплатно тіче.
Нанка:
А шо там ся стало ?
Баба Олена:
Ба ти не в курсі діла? Та там золото нивами тіче. Аж тіпирь розбагатієме.
На свому «Мерсидисі» буду ся 10 року даремно возити. Пойте чирьпати. Я вже 2
тонни начирьпала.
Оповідач: У селі Кострино Великоберезнянського району у січні сталася
екологічна катастрофа. Прорвалася стара нафтова труба і сирець нафти забруднив
довкілля, людські двори та будинки, наніс великих збитків Ужанському
національному парку. Щоб цього не ставалося в наступні роки чиновники мають
бути відповідальні, має кожен відповідати за свою ділянку роботи, адже у їхніх
руках наше майбутнє і майбутнє наших поколінь.
Ведуча 2. Дві проблеми хвилюють людство – тероризм та екологічні
катастрофи. Людина зрозуміла, що не вистачає чистого повітря, щоб дихати,
води, щоб пити, грунту, щоб вирощувати врожай. І тому ми повинні зробити
висновок, що потрібно для збереження свого вічного дому – Землі.
( Учні висловлюють свої думки та пропозиції, по черзі виходять до дошки та
прикріплюють написи ).
НІ
1. Будь-яким війнам.
2. Будь-яким битвам з Природою.
3. Байдужому ставленню до природи.
ТАК
1. Миру і спокою.
2. Любові й повазі до Природи.
3. Увазі до Людини.
4. Заводам – без диму, фабрикам – без стоків, автотранспорту – без шкідливих
вихлопів.
5. Розуму, науці, обережності, мудрості.
6. Усьому , що оберігає природу.
Учень читає вірш :
Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь - не втямлю, що воно за диво –
оці степи, це небо. Ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє. все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна
що хоч спинись і з Богом говори.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, - пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
Щоб ці слова не вичахли, як руди,
Життя іде і все без коректур,
І як напишеш, так уже і буде.
Ведуча3. «Є таке тверде правило: вранці встав, умився, привів себе в
порядок – і відразу приведи в порядок свою планету» (А. де Сент-Екзюпері).
Треба дотримуватися цього золотого правила.
Учні виголошують промовки.
Ти і я – разом ми сім’я!
Любов до природи в нас одна,
Хай буде зелена Земля!
Природа – наш дім, життя нам усім.
Природу любити – щасливо жити!
Ліс і вода – брат і сестра.
Їх не розлучать, їх дружбі помагай!
Нема ліпшої краси, ніж гай та ліси.
Дерева не рубай, сади, ліси саджай!
Природа – наш дім, життя нам усім!
Природу любити – щасливо жити.
( Пісня : « Ой летять лелеки» ).
Ведуча 1. Подивіться на життя навколо себе з розумінням. Запитайте себе :
Чи все я зробив і роблю для того, щоб жити в гармонії з природою? Чи знаю я і
поважаю закони природи – основні закони існування на Землі?
Тільки у співдружності з нею ми можемо бути щасливими!
Ведуча 3.. Ось чому в нашій незалежній Українській державі сьогодні
особливо гостро постало питання екологічного оздоровлення та охорони
навколишнього середовища. Необхідно, щоб кожна людина пройнялась
відповідальністю за долю природи.
( Фоном лунає симфонічна, трагедійна мелодія).
Ведуча 3: А чи знаєте ви , що рослини і тварини синоптики ?
Рослини – синоптики :
1. Дуже пахнуть квіти – на дощ.
2. Зародили горіхи – зима буде холодною.
3. Дружне опадання листя – на сувору зиму.
4. Шкірка на цибулі тонка – зима м’яка, тверда – зима сувора.
5. Малина вродила рясно – зима буде холодною.
Тварини – синоптики:
1. Ластівка прилетіла – грім скоро загримить.
2. Собака качається по землі – чекай снігу або дощу.
3. Кіт шкрябає підлогу – буде вітер і завірюха.
4. Перед завірюхою кімнатні птахи мовчать.
5. Якщо навесні гуси летять високо – води буде багато.
( Пісня: «Край, мій рідний край», слова і музика Володимира Яцоли ).
Ведуча 1. Мені дуже хочеться вірити, що після сьогоднішнього вечора ваші
душі стали добрішими, серця теплішими і ви назавжди запам’ятаєте :
Земля – не рабиня наша, а мати.
Сонце – не вітчим наш, а рідний батько.
Ліси – наші брати, річки – сестри.
Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями.
А ми на своїй планеті не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.
Тож любіть нашу Землю і пам’ятайте, що після нас житимуть люди, адже
найбільша цінність у світі – життя, чуже, своє, життя тварин, рослин, життя на
всьому протязі в минулому, теперішньому та майбутньому.
15

Приложенные файлы

  • doc 15775015
    Размер файла: 80 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий