Інноваційні педагогічні технології в дошкільній..

Інноваційні педагогічні технології в дошкільній освіті

1.Інноваційне навчання та його роль у розвитку само оцінної особистості дитини дошкільного віку.
Інноваційні педагогічні технології в сучасній дошкільній освіті - розвиток науки ітехніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методамрозв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль вихователя набула нової якості. Він розвиває пізнавальні якості дошкільника, його життєву компетентність у різних соціальних інституціях. Водночасвідбуваєтьсяеволюціязмісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження нових новітніх освітніх технологій.
Інноваційні педагогічні технології розглядають не тільки як налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового, а насамперед як відкритість.Вони забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку.
Інноваційні педагогічні технології мають гуманістичну спрямованість у системіосвіти, зумовлену співіснуванням і складними взаєминами в науковій педагогіці йпедагогічній практиці традиційної наукової педагогіки. Вони належать до системи загального наукового і педагогічного знання

2.Технологія особистості орієнтовної освіти дошкільників.
Перетворення традиційної системи освіти на особистісно орієнтовану вимагає пошуку нових підходів до формування змісту освіти, визначення її структури, а загалом - до управління навчально-виховним процесом на нових методологічних і теоретичних засадах.
На сьогодні суттєво змінилися методологія та теорія дошкільної освіти України: традиційний функціональний підхід поступився місцем особистісно орієнтованим технологіям навчання та виховання. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки в Україні в працях І. Беха, О. Кононко, З. Плохій, С. Подмазіна, О. Проскури, О. Савченко, В. Сухомлинського та ін. сформульована цілісна концепція особистісно орієнтованого виховання й навчання.
Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я. Розв'язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості дітей. У зв'язку з цим педагоги і психологи все помітніше усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації особистісно орієнтованого підходу до дітей як одного з принципів організації навчально-виховної роботи, що обґрунтовується сучасною психологією і педагогікою. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, гармонійному розвитку особистості дитини.

3.Розвивальне навчаня (ТРВЗ). Особливості реалізації в дошкільному закладі.




4.Проектна технологія у ДНЗ.
Планування навчально-виховної роботи за проектною моделлю не обмежує дій педагогів жорсткими нормами побудови освітнього процесу. Проте дуже важливо, щоб сам педагог чітко усвідомив і прописав кожен крок проектування спільної з дітьми діяльності.
Технологія проектування зорієнтована на партнерство та співробітництво як між дітьми, так і між дорослими та дітьми. Це рівноправне спілкування, де ніхто не має права вказувати, контролювати,оцінювати. Педагог за такого підходу перетворюється на консультанта, порадника, координатора, який переконує силою досвіду, мудрості, аргументу, але не наказу. Таким чином, проектна форма навчання передбачає відмову від авторитарних форм навчання, використання різноманітних методів та засобів розвивального навчання (інтерактивні методи, індивідуальні,парні,груповіформи організації навчання тощо).

5.Інформаційно-компютерні технології щодо підвищення якості розвитку та виховання дитини.
Останнім часом розвивальне середовище якісно збагатилося завдяки включенню в нього комп'ютерно-ігрових комплексів. Комп'ютер може увійти в життя дитини тільки через гру, яка забезпечує оволодіння новими способами дій, особистісний розвиток дитини.
Система комп'ютерної освіти для дошкільників охоплює:
комп'ютерні програми та ігри, методичні рекомендації щодо їх включення у зміст освіти;
спеціальну науково-пізнавальну літературу для дошкільників про персональний комп'ютер;
кваліфікованих спеціалістів, готовність педагогів до роботи з комп'ютерно-ігровими комплексами;
методичні рекомендації для батьків.
Використання у дошкільному вихованні комп'ютерної техніки в поєднанні з традиційними засобами виховання сприяє підвищенню загальної якості виховання, розвитку творчої особистості. Визначальними щодо цього є компетентність вихователя, розвивальний зміст комп'ютерних програм. Передусім слід виходити з того, що комп'ютер є засобом діяльності дитини. Тому, організовуючи ознайомлення дошкільнят з комп'ютерними технологіями, педагог має орієнтуватися на дитину, дбати про її гармонійний розвиток.
Комплекс комп'ютерно-орієнтованих засобів розвитку дитини охоплює периферійний комп'ютерний пристрій, який полегшує управління комп'ютерною грою; спеціальні дитячі комп'ютерні меблі; багатофункціональне ігрове обладнання.













6.Особливості змісту технології навчання грамоти дітей дошкільного віку за М.Зайцев.
Принциповим положенням технології є одночасний розвиток мовлення дітей з навчанням їх читання. За такого підходу читання,розглядається не як передумова «прискореного розвитку», а як процес оволодіння новою мовною реальністю письмовим мовленням.
Психофізіологічні засади технологій М. Зайцева засновані на визнанні неабияких можливостей дітей дошкільного віку в сприйманні та засвоєнні на чуттєвій основі знань про навколишній світ. Їх автор виходив із того, що для повноцінного формування особистості потрібно задіяти всі органи чуття, забезпечити належний розвиток відчуттів і сприймань як головних способів пізнання дитиноюпредметів та явищ. Наприклад, безмежні можливості зору, слуху, нюху, тактильного сприймання (на дотик) слід використовувати в навчанні саме тоді, коли вони формуються і розвиваються як головні чинники пізнання дитиною світу.
Технології раннього навчання спрямовані на опанування грамоти та математичний розвиток дітей. Технологія навчання грамоти пропонує оригінальний шлях до читання через письмо. Свого часу цей метод розробила М. Монтессорі.
Гра – посібник „Кубики Зайцева” містить 52 картонки, які можна легко скласти в кубики, три таблиці, а також методичні коментарі. Кубики поділяються за різними критеріями:
- за об’ємом кубики поділяються на великі і маленькі, великі подвійні, (склеєні один з одним);
- за кольровими ознаками. За кольром ккубики розпізнають, послуговуючись такою схемою: „золотий” – жовтий, „залізний”- сірий, „дерев’яно – золотий”, „залізо – дерев’яний”;
- за звучанням наповнювача (кубики Зайцева, що звучать), відсутність звуку;
- за вібрацією наповнювача, яка спиймається пальцями руки, що тримає кубик;
- за вагою;
- за поєднаннями ознак.






























7.Технологія раннього розвитку Г.Домана.
Основний постулат методики: «Мозок росте тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити. Навчання за Доманом нагадує введення інформації в компґютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності. Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм. І статистика це підтверджує. Але й у цій методиці досить підводних каменів. Необхідно, щоб батьки приділяли багато часу заняттям. По 30 разів на день відриватися від праці і показувати малюкові картки на це не кожен наважиться.
За переконанням Г. Домана, «основи інтелекту, освіченості людини, життєві перспективи загалом закладаються в перші роки життя дитини. Цей період є вирішальним для подальшого життя дитини, і вона вже ніколи не зможе перевершити потенціал, закладений до 5 років».
На думку Г. Домана, ранній розвиток дитини охоплює два аспекти:
1) загальний розвиток;
2) навчання читанню, математики, ознайомлення з основами природничих наук, літературою, мистецтвом.
Ранній розвиток має дати дитині таку освіту, яка забезпечить їй глибокий розум і здорове тіло,
зробить її кмітливою і доброю. Серед різних галузей знань Г. Доман віддає перевагу читанню та математиці, не забуваючи також про фізичну і рухову активність дитини.

8.Індивідуалізація навчально-виховного процесу ДНЗ.
Метою особистісного орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в ставленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Головними завданнями є: · розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини;·максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний досвід дітей;·допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані здібності життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначити лінії життя.
Технологізація особистісно орієнтовного освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій для його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистіним розвитком дошкільника в ході навчально-пізнавальної діяльності, основою яких є індивідуальний підхід, індивідуалізація навчально – виховного процессу. Головними вимогами до такої технології є: ь навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктивного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;ь у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктного досвіду з науковим змістом здобутих знань;ь активне стимулювання дитинни до самоцінної
















































освітньої діяльності; зміст і форми якості повинні забезпечувати можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодівання знаннями;ь контролювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу вибирати доцільний зміст, вид та форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач;ь виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується дитина самостійно, продуктивно;ь необхідно забезпечувати контроль та оцінку не тільки результату, а й головним чином навчально – виховного процесу;
ь освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію оптимальних принципів розвитку дитини.

















9.Соціальне виховання у системі М.Монтессорі.
Монтессорі вважала, що об'єднання дітей за віковою ознакою неприродно і непродуктивно для спільної діяльності. У її дитячих садках і школах формуються групи включають дітей з різницею у віці в три роки (наприклад, група дітей 3, 4 і 5-го років життя). Змішані вікові групи сприяють розвитку рольової дистанції, що благотворно позначається на моральному розвитку дітей. Серед дітей розвивається природна система взаємодопомоги: молодші можуть попросити допомоги у старших дітей (тим самим не завжди у скрутній для дитини ситуації потрібна допомога педагога). Вони наслідують діяльності старших і переймають у них зразки поведінки. Старші діти, показуючи роботу з матеріалом молодшим абовідповідаючи на їхні запитання, самі краще засвоюють суть справи, привчаються надавати допомогу, піклуватися про інших.
У подібних групах, як і в багатодітній сім'ї, природніше формуються і розвиваються соціальні навички, робота з матеріалами більш старших дітей стає потужним джерелом інтересу і мотивації такої роботи для молодших. Учитель у цьому випадку звільняється від додаткових зусиль, спрямованих на збудження інтересу до матеріалу, на активізацію дітей до діяльності. У психологічному плані важливо та обставина, що в різновікової групи немає підстав для порівняння дітей один з одним, що регулярно відбувається у звичайній школі, коли начебто однакові діти за засвоєння одного і того ж матеріалу отримують різні оцінки. Відсутня тому привід для формування і розвитку комплексу неповноцінності ("У мене не виходить, тому що я ще маленький, виросту - навчуся"). Оцінювання дитини здійснюється виключно в особистісному, а не нормативному плані (тобто не в порівнянні один з одним і з шкільною програмою, а в порівнянні з власними попередніми досягненнями), що узгоджується з вимогами гуманної педагогіки.

































10.Технологія фізичного виховання М.Єфименка.
спрямована на розвиток і оздоровлення дітей. Її автор, український педагог-новатор Микола Єфименко вивчав цю проблему протягом двадцяти років.
Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.
Система М.М.Єфименка розкривається у 10 заповідях:
1. Дотримуйся логіки природи (за «2. Руховий розвиток дошкільників повинен відбуватися за розвивальною спіраллю.
3. Так звані загально-розвивальні вправи це випадкове, безлике «рукомахання», підбирати підготовчу частину заняття слід відповідно до еволюційної гімнастики.
4. Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення - заспокійливі вправи).
5. «Театр фізичного виховання дошкільників»: граючи оздоровляти, граючи виховувати, граючи розвивати, граючи навчати.
6. Фізичне виховання повинне заряджати дітей позитивною, світлою енергією задоволення, не слід гнатися за високою моторною щільністю.
7. Руховий портрет дошкільника «малює» методика ігрового.
8. Створюй тренажери сам.
9. Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, вдосконалювання
10. Через рух і гру – до виховання людини майбутнього (фізичне виховання як основний напрям загального розвитку дитини, що включає у себе психічну, інтелектуальну, емоційну та інші сфери).

























11.Педагогічне проектування у методичній роботі ДНЗ.
Педагогічним працівникам дошкільних навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році Міністерство освіти і науки України рекомендує зосередити увагу на вирішенні таких ключових завдань:
максимальне охоплення дітей дошкільною освітою та надання їм якісних освітніх послуг;
охорона життя і збереження здоров'я дітей раннього та дошкільного віку, у тому числі, з особливими потребами.
Надання дітям якісних освітніх послуг гарантоване такими компонентами: дотримання державного освітнього стандарту; надання фахової психолого-медико-педагогічної допомоги родинам у вихованні і розвитку дітей дошкільного віку, у тому числі з особливими потребами; забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими потребами.
Створення безпечного розвивального середовища; налагодження системи роботи з безпеки життєдіяльності з педагогами, дітьми, батьками.
Методична робота спрямована на формування професійної компетентності педагогічних працівників шляхом підвищення дидактичної компетентності інноваційного і активізацію творчого потенціалу.
У 2013/2014 навчальному році реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується освітніми програмами та навчально-методичною літературою, що затверджена або рекомендована Міністерством освіти і науки України чи схвалена для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

12.Організація роботи в малих групах під час розвитку та виховання дітей дошкільного віку.

13.Розкрийте суть принципу антропоцентризму як концептуальної основи педагогічної технології Ж.-О.Декролі.
Основою педагогічної технології Ж.-О. Декролі є принцип антропоцентризму, який наприкінці XIX на початку XX ст. сприяв новому осмисленню поняття «виховання». Відповідно до нього виховання розглядалось як процес розвитку дитини, що враховує її індивідуальні потреби, можливості, мотиви та інтереси. Декролі проголосив дитину центром своєї системи навчання і виховання: «Я маю на меті створити звґязок між всіма науками, примусити їх зійтися в одному центрі. Цей центр дитина, до якого все сходиться, від якого все розходиться». У проголошенні цієї ідеї він не був першим, адже вся гуманістична педагогіка, започаткована Я.-А. Коменським, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, теж була зорієнтована на особистість дитини, а організаційно-педагогічне і методичне забезпечення конструювала з урахуванням її потреб і можливостей, дбаючи про максимальний розвиток творчих сил і здібностей кожної дитини.




14.Умови впровадження в практику ДНЗ системи М.Монтессорі.
Досвід роботи Марії Монтессорі засвідчує, що потенціал кожної дитини може розвиватися лише у взаємодії з підготовленим навколишнім середовищем, «у якому однакову роль відіграють і люди, і речі».
Відповідно до системи Марії Монтессорі концепція розвивального середовища має шість основних аспектів, які має враховувати педагог у своїй роботі:
- свобода та її обмеження;
- структура та порядок;
- природність і реальність;
- краса й атмосфера;
- матеріали Монтессорі;
- правила, що визначають суспільне життя мікроколективу.
Педагог має створити таке розвивальне середовище, щоб кожна дитина, потрапивши до нього, поступово звільнялася від опіки дорослого та починала діяти самостійно, здобувала знання без викладання, послуговуючись тим, що її оточує.
Система Марії Монтессорі надає дітям необмежену свободу вибору. Кожна дитина сама вирішує, коли і чим займатися, іншими словами, самостійно створює для себе індивідуальну програму навчання. Вільна діяльність у просторі групи сприяє вихованню самостійності у дітей.
І все ж діяльність дітей у розвивальному середовищі Монтессорі здійснюється за певними правилами, основне з яких твоя свобода закінчується там, де починається свобода іншого. Закінчивши справу, потрібно прибрати за собою, а пересуваючись по групі, не слід галасувати. Ці нескладні правила вчать дітей поважати права інших, дотримуватися порядку, раціонально організовувати своє робоче місце та діяльність.

15.Здоров я зберігаючі технології у ДНЗ.
Види здоров'язбережувальних технологій
Профілактично-лікувальні технології:·Аромотерапія,електроаерозольна терапія. Різні види самомасажу, ходіння по доріжках здоров'я, загартувальні процедури тощо.
Оздоровчі технології терапевтичного спрямування:·пісочна терапія (сендплей); музична терапія;·ігрова терапія (для дітей, які потребують певних корекційних впливів).
Інноваційні оздоровчі технології:· елементи художньої гімнастики;· пальчикова гімнастика; дихальна та звукова гімнастики; психогімнастика (вправи, ігри,етюди, пантоміми); ігровий стретчінг.
Для втілення в життя поставлених завдань, колективом закладу проведена значна робота по зміцненню і оновленню здоров'язберігаючого простору, який включає в себе:
спортивний зал з раціонально підібраним фізкультурним та спортивно-ігровим обладнанням (понад 10 років);· фізкультурні куточки; куточки здоров'я, масажери та ін.
Широко використовується нетрадиційне фізкультурне обладнання:· тунель для прокочування м'яча та різноманітних підлізань;·різнокольорові сліди;·художні доріжки;·жорсткі килимки;·парашути; природний матеріал для виконання загальнорозвиваючих вправ, що стимулює біологічно активні точки;·яскраво оформлені предмети та інвентар для виконання загальнорозвиваючих вправ та ін.
15

Приложенные файлы

  • doc 15731128
    Размер файла: 86 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий