Цивильне курсова. 1 часть

Студенти, прізвища яких починаються на букви:
“А”, “Б” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №1,

на букви “В”, “Г” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №11

на букви “Д”, “Е” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №2,

на букви “Є”, “Ж”, “З”–– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №3,

на букви “И”, “І”, “Ї”, “Й”, “К” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №4,

на букви “Л”, “М” ––виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №5,

на букви “Н”, “О” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №11

на букви “П”, “Р” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №6,

на букви “С”, “Т”, “У” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №7,

на букви “Ф”, “Х”, “Ц” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №8,

на букви “Ч”, “Ш”, “Щ” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №9

на букви “Ю”, “Я” –– виконують курсову роботу
по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №10,

Роботи, виконані з недотриманням зазначеного вище порядку, на рецензію прийматися не будуть.
Підготовка і написання курсової роботи дає можливість поглибленого вивчення окремих питань курсу, виявлення їх особливостей, логічних і історичних коренів, взаємозв’язку з іншими темами. Методологічною основою підготовки курсової роботи є формальна (елементарна) і діалектична логіка, що виявляється при дослідженні зв’язку нормативного матеріалу, юридичної науки і практики та виявленні причинно-наслідкового зв’язку між системою економічних, історичних, політичних і правових елементів. Нормативною базою курсової роботи є чинне законодавство, підзаконні акти України і інших держав, опублікована судова практика. Теоретичною базою – наукові праці з цивільного права і загальної теорії права, науково-практичні і практичні коментарі.
Вимоги до курсової роботи:
Робота повинна носити самостійний характер. Використання інших опублікованих робіт припускається лише в межах, обумовлених характером даної роботи, із посиланнями на джерела запозичення. Робота повинна опиратися на глибокий аналіз цивільного законодавства, висловлені у науковій, науково-практичній, навчальній літературі точки зору по досліджуваній проблемі (питанню), власне їхнє розуміння, приклади з судової та господарської практики. Останнє бажано запозичати з практики розгляду відповідної категорії справ найближчого за місцем проживання або роботи суду (господарського суду) із вказівкою номеру справи й архіву, у якому воно зберігається. Припустиме і запозичення їх з опублікованих джерел.
Рекомендується така послідовність виконання курсової роботи: вивчення теми в межах навчального посібника; розширення пізнання теми через ознайомлення з науковою літературою; доскональне вивчення нормативних актів, що регулюють досліджувані питання теми; самоперевірка придбаних знань шляхом усних відповідей на поставлені питання; привнесення у підготовлену відповідь прикладів з практики; письмове оформлення роботи; упорядкування списку використаних при її написанні нормативних актів і літератури. При цьому слід мати на увазі, що загальний обсяг роботи повинен знаходитися в межах 26-35 сторінок, виконаних розбірливим почерком. Особливо слід звернути увагу на правильне написання і трактування юридичних термінів.
Підготовлена і належним чином оформлена робота повинна бути подана через відповідний деканат (відділення) не пізніше місячного терміну до початку сесії. Подані на рецензію роботи з порушенням цього терміну, а тим більше під час сесії, приймаються на рецензію лише при наявності допуску начальника (декана) факультету або його заступника. При цьому, кафедра не гарантує рецензування роботи у встановлений термін.
Подана на рецензію курсова робота може бути не допущена до захисту з таких підстав: відсутність ознак самостійності її виконання (наприклад, матеріал дослівно переписано з навчальної, наукової й іншої літератури); виявлення ідентичних за змістом робіт у двох і більше студентів, у випадку виявлення таких робіт вони повертаються і підлягають виконанню заново; наявність істотних помилок, у тому числі застосування застарілих (вже не діючих) нормативних актів, неправильне написання і трактування юридичних понять; відсутність у роботі прикладів із практики, посилань на використану літературу; не розкриття або досить примітивне розкриття питань теми.
Крім того, робота може бути повернута на доробку при наявності помилок, які не впливають на загальну оцінку роботи, але потребуючих уточнення; наявності описок, що призводять до порушення логічної послідовності або взаємозв’язку; відсутності списку літератури. Використані в роботі нормативні акти, опубліковані роботи повинні бути зазначені з точним приведенням їхнього найменування, джерела запозичення, статті, сторінки й ін. Допущена до захисту курсова робота підлягає усному підтвердженню в процесі її захисту, в ході якого обов’язково повинні бути викладені питання, що зазначені в рецензії або задавалися викладачем. За результатами захисту роботи виставляється відповідна оцінка.

Варіанти тем курсових робіт, що виконуються по першій частині курсу “Цивільне право України”.

Тема 1: Принципи цивільного права України.
План
Вступ
Характеристика загальноправових принципів.
Поняття та значення принципів у цивільному праві.
Правова характеристика окремих принципів цивільного права України.
Висновки
У вступній частині варто викласти актуальність та ступень розробки проблематики принципів в юридичній літературі.
Викладаючи перше питання, рекомендується дати характеристику таким загальноправовим принципам, як принцип демократизму, гуманізму та законності.
При аналізі другого питання слід визначити поняття, перелік та вказати значення принципів в цивільному праві як основних засад цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Насамперед, принципи цивільного права застосовуються у випадках, якщо є прогалини в цивільному законодавстві і виникає необхідність в застосуванні аналогії права. При цьому слід акцентувати увагу на тому, що для регулювання суспільних відносин, не врегульованих конкретною нормою цивільного права, застосовуються основні засади цивільного законодавства, тобто, принципи цивільного права.
Викладаючи третє питання, доцільно дати характеристику свободи договору як принципу цивільного права України. Слід зазначити, що цей принцип передбачає свободу суб’єктів цивільного права як у виборі партнерів за договором, так і в виборі виду договору і умов, за якими він буде укладений.
Нормативні акти і література:
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. // ВВР України №39, 1996, ст.141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
Гражданское право Украины / под ред. Пушкина А.А. – Х. – Основа. 1996.
Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами/ Емельянов В.И.-М.: Лекс-Книга,2002.
Свердлик Г.Д. Принципы советского гражданского права. Красноярск. 1985.
Шевченко Я.М. Загальні принципи і структура Цивільного кодексу України // Концептуальні питання створення нового Цивільного кодексу України – К., 1992. – С. 24-26.

Тема 2: Цивільно-правове становище неповнолітніх за цивільним законодавством України.
План
Вступ
Поняття неповнолітньої особи в цивільному праві.
Цивільна правоздатність неповнолітніх осіб.
Цивільна дієздатність неповнолітніх осіб та її види за цивільним законодавством України.
Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх осіб за законодавством України.
Висновки
У вступі необхідно обґрунтувати актуальність даної теми у світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України. Також варто вказати необхідність регулювання правового становища неповнолітніх за цивільним законодавством України та ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.
При розгляді першого питання рекомендується проаналізувати поняття фізичної особи і, відповідно до встановлених нормами Цивільного Кодексу України вікових меж, дати визначення неповнолітньої особи.
Викладаючи друге питання, слід визначити поняття цивільної правоздатності, її обсяг, види, момент її виникнення та припинення, особливості цивільної правоздатності неповнолітніх осіб.
В третьому питанні слухачам доцільно проаналізувати поняття та складові елементи цивільної дієздатності фізичної особи. Також необхідно вказати, що цивільна дієздатність неповнолітніх носитиме неповний характер, та проаналізувати її зміст, звернувши увагу на правочиноздатність та деліктоздатність.
В четвертому питанні слід дати характеристику цивільної відповідальності неповнолітньої особи за шкоду, завдану нею іншій особі, та за порушення договору, укладеного нею самостійно або за згодою її законних представників.

Нормативні акти і література:
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
Правове положення неповнолітніх в Україні: Зб. норм. актів/ Уклад. В.А. Кройтор.-Х.: Еспада,2002.
Михеева Л.Ю. Опека и попечительство: Правовое регулирование: Учеб.-практ. пособие/ Л.Ю. Михеева; Под ред. Р.П. Мананковой.-М.: Палеотип,2002

Тема 3: Підприємницькі товариства як юридичні особи.
План
Вступ
Поняття, ознаки та види підприємницьких товариств як юридичних осіб.
Цивільна право- та дієздатність підприємницьких товариств:
Обсяг цивільної право- та дієздатності підприємницьких товариств,
Порядок реєстрації підприємницьких товариств,
Припинення підприємницьких товариств.
Здійснення суб’єктивних цивільних прав підприємницькими товариствами.
Відповідальність підприємницьких товариств.
Висновки
У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність даної теми, вказати нормативно-правові акти, які регулюють відносини з приводу діяльності підприємницьких товариств та ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.
При розкритті першого питання слухачу необхідно зупинитися на понятті підприємницьких товариств як юридичних осіб, вказавши що вони є найактивнішими суб’єктами підприємницької діяльності, зупинитися на їх ознаках (організаційна єдність, наявність відокремленого майна, виступ у цивільному обороті від свого імені, самостійність майнової відповідальності, реєстрація у встановленому законом порядку). Далі слухачу рекомендується дати характеристику видам підприємницьких товариств, розділивши їх на господарські товариства та виробничі кооперативи. При цьому треба дати поняття всіх цих товариств, а також показати їхню відмінність і специфічність.
Освітлюючи друге питання, слухачу рекомендується дати поняття цивільної право- та дієздатності, проаналізувати їх складові елементи, обсяг, момент виникнення та припинення цивільної право- та дієздатності підприємницьких товариств як юридичних осіб. Далі слухачу доцільно розглянути порядок створення підприємницьких товариств, вказавши, хто може бути їх учасниками та засновниками, які їхні права та обов’язки, і перейти до способів припинення підприємницьких товариств (ліквідація та реорганізація).
Викладення третього питання вимагає аналізу суб’єктивних цивільних прав, якими наділяється підприємницьке товариство і які носять майновий та немайновий характер (право власності на майно підприємницького товариства, право на комерційне найменування, право на недоторканість ділової репутації, право на інформацію, право на таємницю кореспонденції). Далі потрібно вказати специфіку здійснення цих прав підприємницькими товариствами.
При розкритті останнього питання слід дати поняття та характеристику цивільної відповідальності як різновиду юридичної відповідальності. Також потрібно вказати, що за загальним правилом учасники підприємницького товариства несуть відповідальність в межах майна цього підприємницького товариства. Однак, слід проаналізувати випадки, коли дана відповідальність носитиме додатковий (субсидіарний) характер.

Нормативні акти і література:
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Закон України „Про господарські товариства” // ВВР України. – 1991. – № 49. – Ст.682.
Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” // ВВР України. – 2003. – №31-32. – Ст.263.
Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // ВВР України. – 1999. – № 42-43. – Ст.378.
Ефименко А. Регулирование прекращения (реорганизации) и ликвидации юридических лиц по проекту Гражданского кодекса Украины // Право Украины – 10 – 2002.
Захаров В.А. Создание юридических лиц: правовые вопросы/ Захаров В.А.-М.: НОРМА, 2002.
Марков Г.Н. Создание, реорганизация, ликвидация юридического лица/ Г.Н. Марков.-СПб: Альфа,1999

Тема 4: Держава як суб’єкт цивільного права.
План
Вступ
Поняття та види суб’єктів цивільних прав за законодавством України.
Правові форми участі держави в цивільних відносинах.
Органи та представники, через яких діє держава у цивільних відносинах.
Цивільно-правова відповідальність держави за цивільними зобов’язаннями.
Висновки
У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність теми у світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України. Також доцільно вказати необхідність регулювання правового становища держави Україна як суб’єкта цивільного права та ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.
При розгляді першого питання варто проаналізувати, відповідно до положень цивільного законодавства України, коло суб’єктів цивільного права, в число яких входить держава. Слухачу також слід виділити ознаки, які відрізняють державу від інших суб’єктів цивільного права, звертаючи увагу на державу як носій влади та особу.
Викладаючи друге питання, слухачу доцільно розкрити як безпосередню участь держави в цивільному обороті, так опосередковану участь держави в цивільному обороті через створені нею юридичні особи. При цьому слід зазначити, що це можуть бути як юридичні особи приватного права, так юридичні особи публічного права.
Для розкриття третього питання слід дати характеристику органам та представникам, через які держава діє у цивільних відносинах, проаналізувати їх компетенцію.
При розгляді четвертого питання доцільно розглянути державу як суб’єкта цивільної відповідальності, проаналізувати випадки відшкодування шкоди державою, відповідно до положень цивільного законодавства України.

Нормативні акти і література:
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
Брагинский М.И. Участие советского государства в гражданских правоотношениях. – М. – 1981.
Субъекты гражданского права / под ред. Братуся С.Н. – М. – 1984.
Тихомиров Ю.А. Публичное право. – М. – 1995.

Тема 5: Цінні папери як об’єкти цивільного права України.
План
Вступ
Поняття та види об’єктів цивільних прав.
Поняття та правова природа цінних паперів.
Види цінних паперів за законодавством України.
Передача прав на цінні папери.
Висновки
У вступній частині доцільно обґрунтувати актуальність теми у світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України, вказати ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.
Викладаючи перше питання варто дати визначення об’єкта цивільних прав, дати характеристику видам об’єктів цивільних прав, згідно з положеннями Цивільного Кодексу України.
При розгляді другого питання доцільно проаналізувати поняття цінного паперу, відповідно до положень Цивільного Кодексу України та Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, правову природу цінного паперу як майнового права.
Для розкриття третього питання рекомендується розглянути групи цінних паперів та дати характеристику кожному виду цінних паперів, відповідно до положень Цивільного Кодексу України та Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”.
При аналізі четвертого питання варто розглянути правила передання прав за цінними паперами на пред’явника, за іменними цінними паперами та за ордерними цінними паперами.

Нормативні акти і література:
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Закон України „Про цінні папери та фондову біржу” // ВВР України. – 1991. – № 38. – Ст.508.
Закон України „Про обіг векселів в Україні” // ВВР України. – 2001. – №24. – Ст.128.
Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
Мирославський С. Щодо питання про визначення поняття „цінні папери” // Підприємництво, господарство і право – 12 – 2002
Мозговая О. Еще раз о юридической природе ценных бумаг // Підприємництво, господарство і право – 9 – 2002
Старинський М. Щодо питання про поняття „вексель” // Підприємництво, господарство і право – 12 – 2002

Тема 6: Честь, гідність та ділова репутація як об’єкти цивільного права України.
План
Вступ
Поняття і класифікація нематеріальних благ як об’єктів цивільного права.
Юридична характеристика особистих нематеріальних благ фізичної особи.
Юридична характеристика особистих нематеріальних благ юридичної особи.
Захист честі, гідності та ділової репутації юридичних та фізичних осіб за законодавством України.
Висновки
У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність даної теми, вказати нормативно-правові акти, які регулюють відносини з приводу реалізації прав осіб на нематеріальні блага, та ступень розробки проблем нематеріальних благ в юридичній літературі. При розгляді першого питання слухачу рекомендується визначити поняття і види об’єктів цивільних прав, зосередивши увагу на нематеріальних благах та їх видах.
Викладаючи друге питання, слухачу потрібно дати визначення особистих немайнових прав, вказати їх ознаки. Слід врахувати, що особисті немайнові права фізичної особи не містять економічного змісту та не можуть бути відокремлені від особистості їх носіїв. Далі слухачу варто проаналізувати окремі види особистих немайнових прав фізичної особи.
При розкритті третього питання слід звернути увагу на особисті немайнові блага, суб’єктами яких є юридичні особи. Слухачу доцільно дати характеристику праву юридичної особи на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, інформацію, результати інтелектуальної, творчої діяльності. Освітлюючи четверте питання, необхідно визначити поняття честі, гідності та ділової репутації, а також юридичну природу прав на вказані нематеріальні блага. Далі слід проаналізувати відомості, що порочать честь, гідність та ділову репутацію, а також їх поширення. Слухачу рекомендується вказати способи захисту прав на честь, гідність та ділову репутацію, приділивши увагу відшкодуванню (компенсації) шкоди та спростуванню відомостей, що порочать честь, гідність та ділову репутацію.

Нормативні акти і література:
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита/ А.Л. Анисимов.-М.: Юристъ,1994.
Гурська Т. Право на здоров’я в системі особистих немайнових прав // Підприємництво, господарство і право – 6 – 2002
Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита/ Малеина М.Н.-М.: МЗ Пресс,2000
Марогулова И.Л. Защита чести и достоинства личности.-М.: Правовое просвещение,1998
Споры о защите чести, достоинства и деловой репутации: Сб. док./ Под общ. ред. М.Ю.Тихомирова.-М.: Юринформцентр,2000.-48 с.-(Судебная и судебно-арбитражная практика)

Тема 7: Правочин як юридичний факт.
План
Вступ
Поняття та види правочинів.
Умови чинності правочинів.
Недійсні правочини.
Правові наслідки визнання правочинів недійсними.
Висновки

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми в світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України та його відповідності принципам приватного права. Також необхідно вказати значимість інституту правочину при регулюванні цивільного обороту та ступінь розробленості цієї тематики в науці цивільного права.
Для розкриття першого питання слухачам рекомендується дати легальне визначення правочину, відповідно до нового ЦК України, вказати ознаки правочину, проаналізувати співвідношення понять „воля” і „волевиявлення”, а також дати характеристику поняттям „мета” і „підстава” правочину. Далі слід звернути увагу на класифікацію правочинів, вказати її необхідність та розглянути окремі види правочинів за відповідними критеріями поділу, спираючись на норми цивільного законодавства та положення, що склалися в науці цивільного права.
При розгляді другого питання рекомендується проаналізувати загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до положень нового ЦК України, розкрити сутність презумпції правомірності правочину. Далі слухачам слід звернути увагу на питання, пов’язані з державною реєстрацією правочинів і місцем вчинення правочину.
В третьому питанні слухачам доцільно дати загальну характеристику недійсним правочинам, яка повинна включати поняття та юридичну характеристику недійсних правочинів, їх класифікацію, момент недійсності правочинів. Далі рекомендується вказати види недійсних правочинів відповідно до нового ЦК України, дати визначення нікчемного та оспорюваного правочину, дати характеристику окремим складам нікчемних та оспорюваних правочинів, розглянути фіктивні та удавані правочини. Окреме місце слід виділити підставам визнання нікчемних правочинів дійсними судом.
Викладаючи четверте питання, слухачу варто проаналізувати правові наслідки недійсності правочину, розглядаючи двосторонню реституцію як основний правовий наслідок та відшкодування збитків і моральної шкоди як додаткові правові наслідки.

Нормативні акти і література:
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Постанова Пленуму Верховного Суду „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” №3 від 28.04.78 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.92, №15 від 25.05.98.
Абрамов В.А. Сделки & договоры: Комментарии. Разъяснения -М.: Ось-89,2001
Кучер В. Поняття протиправності нікчемних правочинів за проектом Цивільного Кодексу України // Підприємництво, господарство і право – 10 – 2002
Кучер В. Поняття реституції в контексті нового цивільного законодавства України // Підприємництво, господарство і право – 1 – 2004
Матвеев И.В. Правовая природа недействительных сделок. М.: ООО Издательство «Юрлитинформ». 2002.
Хейфец Ф.С. Недействительность сделок по российскому гражданскому праву –М. Юрайт, 2000.

Тема 8. Представництво та його види за законодавством України.
План.
Вступ.
Поняття та значення представництва в цивільному праві.
Підстави виникнення представництва.
Законне представництво.
Добровільне представництво.
Висновки.
В першому питанні студент повинен дати визначення поняттю “представництва” за новим Цивільним кодексом України та звернути особливу увагу на значення інституту представництва в цивільному праві. Вказати, якщо через фізичну або юридичну неможливість учасники цивільних правовідносин не можуть самостійно набувати для себе цивільні права і виконувати обов’язки, то вони їх здійснюють через представника. Інститут представництва широко використовується на практиці. В цьому ж питанні рекомендується вказати на ті відносини, в яких інститут представництва не допускається. Слід назвати мету представництва.
При розгляді питання підстави представництва, необхідно дати цивільно-правову характеристику представництву на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи. Варто навести приклади кожного з підстав представництва.
В наступному питанні слід вказати в яких випадках має місце законне представництво і які особливості притаманні йому. Рекомендується охарактеризувати не тільки Цивільний кодекс України з цього питання, а й інші нормативні акти, зокрема Сімейний кодекс України.
В останньому питанні курсової роботи необхідно зупинитися на добровільному представництві. Варто розглянути таку особливість даного виду представництва як добровільність особи, яку представляють. В світі прийнятого нового Цивільного кодексу України, доцільно розглянути такий вид представництва як комерційне представництво, встановлене ст. 243 ЦК. Охарактеризувати договір, що укладається при даному виді представництва.

Нормативні акти і література:
1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
2. Роз’яснення Вищого Арбітражного суду україни “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” від 12 березня 1999 року № 02-5/111.
3. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі: окремі питання // Право України. – 2004. - №1. – С. 139-143.
4. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України. – 2002. - №8. – С. 104-109.
5. Крупко П. Наслідки неналежного здійснення добровільного представництва // Право України. - №10. – 2002 – С. 108-115.
6. Майданик Р. Представницька діяльність довірчих товариств (цивільно-правова характеристика) // Право України. – 2002. - №4. – С. 36-40.
7. Михеева Л.Ю. Опека и попечительство: Правовое регулирование: Учебно-практическое пособие. – Москва: Палеотип, 2002 г. – 248 с.
Селіванов А. Представник і представництво у конституційному та загальному судочинстві // Право України. – 2004. - №3. – С. 3-8.
Сіленіна К. Користь та шкода генерального доручення // Право України. – 2001. - №3. – С. 103-104.
Тихомиров М.Ю. Доверенности (Образцы правовых документов). – Москва, 2000. – 29 с.

Тема 9. Право приватної власності за законодавством України.
План.
Вступ.
Поняття власності та права власності.
Підстави виникнення та припинення права власності.
Здійснення фізичними особами права приватної власності.
Здійснення юридичними особами права приватної власності.
Захист права приватної власності.
Висновки.
В першому питанні перш за все слід описати поняття “власність” як економічну категорію та “право власності” як юридичну категорію. Власність – це економічна категорія, яка містить у слбі спроби та форми привласнення в залежності від певної форми організації суспільства. Право власності – це юридичне поняття, яке виражає суспільне ставлення окремої особи до речей, тобто до об’єктів права власності як до своїх. Варто також дати поняття права приватної власності в об’єктивному та суб’єктивному змісті, вказавши роль та значення права приватної власності в період побудови в Україні ринкової економіки, етапи становлення даного інституту.
В наступному питанні необхідно дати характеристику первісним та похідним підставам виникнення права власності. Потребує детального висвітлення припинення права приватної власності.
В третьому та четвертому питаннях курсової роботи варто дати характеристику фізичним та юридичним особам як суб’єктам права приватної власності. Особливо слід звернути увагу, що Цивільний кодекс України називає юридичну особу суб’єктом права приватної власності (ст. 325 ЦК). Розкриваючиз дійснення права власності вказаними суб’єктами, студент повинен докладно зупинитися на повноваженнях власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном а також зазначити межі здійснення права приватної власності.
В останньому питанні курсової роботи потрібно перш за все за все дати поняття захисту права приватної власності та зупинитися на його класифікації на юрисдикційну та неюрисдикційну. При розгляді даного питання слід детально розглянути такі засоби судового захисту права приватної власності, як віндікаційний позов та негаторний позов.

Нормативні акти і література:
Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 оку / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – Ст. 249 (з наступними змінами та доповненнями).
Постанова Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17 червня 1991 року (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної ради України. – 1992. - №35. – Ст. 517.
Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства, що регламентує право власності громадян на жилий будинок” від 4 жовтня 1991 року № 7 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 року №13 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. –1995. - №1.
Гафурова О. Право власності членів сільськогосподарських виробничих кооперативів на землю // Право України. – 2003. - №1. – С. 68-71.
Заіка Ю.О. Право власності. спадкове право: Навчальний посібник / Ю.О. Заіка, В.М. співак. – Київ: Наукова думка, 2000 р. – 152 с.
Левик А., Яворська О. Межі здійснення права приватної власності на житло: проблеми і перспективи // Право України. – 2001. - №9. – С. 69-70.
Музика Л. Власність в економічному та правовому вимірі // Право України. – 2001. - №12. – С. 47-51.
Пейчев К. Обмеження права власності на земельні ділянки: окремі питання // Право України. – 2002. - №8. – С. 47-50.
Право власності в Україні: навчальний посібник / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком Інтер, 2000 р. – 814 с.
Приватна власність в Україні: Зб. норм. актів. – Київ: Юрінком Інтер, 2002 р. – 416 с.
Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. – Москва: Дело, 2002 г. – 511 с.
Соловьёв Алексей. Наиболее общее понятие права собственности //Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №9. – С. 52-56.
Яворська Олена. Проблема виникнення права приватної власності за давності володіння (набувальна давність) // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №1. – С. 33-36.

Тема 10. Захист права власності.
План.
Вступ.
Поняття цивільно-правового захисту права власності.
Речово-правовий захист права власності.
Зобов’язально-правовий захист права власності.
Інші засоби захисту права власності за цивільним законодавством України.
Висновки.

Розглядаючи перше питання, студент повинен дати поняття цивільно-правовому захисту права власності та форми захисту права власності. Варто охарактеризувати форми захисту права власності – юрисдикційну та неюрисдикційну. Підлягає також освітленню питання системи засобів судового захисту права власності та їх види.
В наступному питанні перш за все слід дати загальну характеристику речово-правовому захисту права власності. Далі слід дати класифікацію речово-правових позовів захисту права власності. Особливу увагу слід приділити негаторному та віндикаційному позовам. Розкриваючи їх юридичну природу, студент повинен вказати підстави, предмет та умови цих позовів.
При розгляді третього питання щодо зобов’язально-правового захисту права власності необхідно охарактеризувати даний вид системи засобів судового захисту. Після цього треба вказати, які саме позови об’єднуються у групу зобов’язально-правових засобів захисту права власності.
В заключному питанні рекомендується висвітлити питання захисту майнових прав власника, визнаного у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошення його померлим у випадку його появи, захисту майнових прав сторін у випадку визнання правочину недійсним. Окремо бажано зупинитися на захисті інтересів власника при припиненні права власності на підставах, передбачених законом. До таких підстав можна віднести, зокрема, націоналізацію. Окремо в даному питанні слід описати позов про виключення майна з опису.

Нормативні акти і література:
Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141
Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності” від 2 квітня 1994 року // Інформаційний вісник Вищого Арбітражного суду України. – Київ, 1994 р. - №2.
Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про виключення майна з опису” від 27 серпня 1976 року (з наступними змінами) / Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах – Київ, 1995. - №1.
Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22 грудня 1995 року.
Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. – Москва: Дело, 2002 г. – 511 с.
Скворцов О.Ю. Вещные иски в судебно-арбитражной практике. – Москва: ЗАО «Бизнес-школа «Интел – Синтез», 1998 г. – 362 с.
Фурса С., Фурса Є. Щодо охорони права спільної власності в нотаріальному процесі // Право України. – 1999. - №3. – С. 80-85.
Чабан Соломія. Арешт майна боржника // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №11. – С. 28-31.

Тема 11. Речові права на чуже майно за законодавством України.
План.
Вступ.
Загальна характеристика речових прав на чуже майно.
Володіння.
Сервітут.
Емфітевзис.
Суперфіцій.
Захист прав на чуже майно.
Висновки.
Викладаючи перше питання плану курсової роботи, насамперед необхідно дати визначення речових прав та охарактеризувати їх ознаки, а далі перерахувати суб’єкти та об’єкти речових прав на чуже майно та назвати види цих прав.
В другому питанні рекомендується перш за все висвітлити поняття володіння та назвати його види. Далі варто назвати та описати підстави виникнення та припинення володіння чужим майном. Студент повинен показати відмінність володіння як речового права від володіння як одного з повноважень права власності.
Викладення наступного питання рекомендується почати з характеристики сервітуту та вказати підстави його встановлення. Окремо бажано розкрити значення сервітуту та зміст сервітутних прав. Далі варто зупинитися на видах сервітуту та його змісті. Розглядаючи особистий сервітут, рекомендується розлянути його види – узус та узуфрукт. Після цього слід назвати та описати підстави припинення сервітуту.
В четвертому питанні необхідно вказати підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та розкрити такі його особливості як можливість відчуження та передачи у спадщину. Окремо варто зупинитися на правах та обов’язках власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб та землекористувача. Висвітлення даного питання рекомендується закінчити припиненням права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Питання курсової роботи щодо право користування чужою земельною ділянкою для забудови бажано розпочати з підстав виникнення цього права та його особливостей. Далі рекомендується зупинитися на правах та обов’язках власника земельної ділянки, наданої для забудови та землекористувача. Підлягають також з’ясуванню у курсовій роботі підстави припинення права користування земельною ділянкою для забудови та правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою.
Розглядаючи останнє питання курсової роботи, варто сказати про загальний порядок захисту права власності, але разом з тим потрібно вказати особливості застосування цього порядку щодо захисту прав на чуже майно.

Нормативні акти і література:
1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
2. Земельний кодекс України.
3. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – Ст. 249 (з наступними змінами та доповненнями).
4. Коновалов А.В. Владение и владельческая защита в гражданском праве. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002 г. – 337 с.
5. Мельник М. Володіння за новим ЦК України // Право України. – 2004. - №1. – С. 91-95.
6. Михайленко О. Інститут володіння: постановка проблеми // Право України. – 2002. - №9. – С. 124-129.
7. Підопригора О. Речові права на чуже майно за новим ЦК України // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - №4 (35). – С. 149-157.
8. Підопригора О.А. Захист володіння за римським правом // Право України. – 1999. - №8.

15

Приложенные файлы

  • doc 15718013
    Размер файла: 124 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий